Уикипедиэ kbdwiki https://kbd.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%8D%D0%BA%D3%80%D1%83%D1%8D%D1%86%D3%80_%D0%BD%D1%8D%D1%85%D1%8A%D1%8B%D1%89%D1%85%D1%8C%D1%8D MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медиа Служебная Тепсэлъэхьыгъуэ ЦӀыхухэт ЦӀыхухэт тепсэлъэхьыгъуэ Уикипедиэ Уикипедиэм и тепсэлъыхьыгъуэ Файл Файл тепсэлъэхьыгъуэ MediaWiki MediaWiki тепсэлъэхьыгъуэ Шаблон Шаблон тепсэлъэхьыгъуэ ДэӀэпыкъуэгъуэ ДэӀэпыкъуэгъуэ тепсэлъэхьыгъуэ Категориэ Категориэ тепсэлъэхьыгъуэ TimedText TimedText talk Module Module talk Event Event talk Чехиэ 0 434 48830 48797 2026-04-02T15:10:50Z InternetArchiveBot 8299 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 48830 wikitext text/x-wiki {{Country |АдыгэцӀэр = Чехиэ |ИцӀэдыдэр = {{Lang-cs|Česká republika}} |ИцӀэм еуэ = Чехиэм |Нып = Flag of the Czech Republic.svg |Дэмыгъэ = Coat of arms of the Czech Republic.svg |Гоуидзэр = Pravda vítězí |Къэрал уэрэдым и цӀэр = Kde domov můj |Аудио = |ШӀыпӀэтхыпхъэм = EU-Czechia.svg |lat_dir = N|lat_deg = 49|lat_min = 51|lat_sec = |lon_dir = E|lon_deg = 15|lon_min = 28|lon_sec = |region = |CoordScale = |Бзэхэр = [[чехыбзэ]] |Щыхалъхьар = 1993 |Къалэ нэхъыщъхьэр = [[Прагэ]] |ӀэнатӀэ хабзэр = [[парламент республикэ]] |Къалэ нэхъ инхэр = Прагэ, [[Брно]], [[Остравэ]], [[Плзень]] |Тхьэмадэхэм я пӀэхэр = Президентыр</br>Премиер-министр |Тхьэмадэхэр = [[Милош Земан]]</br>[[Петр Фиала]] |И инагъымкӀэ и пӀэр = 114 |ШӀыпӀэр = 78 866 |Псым и процентыр = 2 |Этнохоронимыр = |Джылу дэсымкӀэ и пӀэр = 87 |Джылэр = 10,524,167 |Джылэбжыгъэм и гъэр = 2021 |Джылэм и Ӏувагъыр = 132 |ВКӀуП = 258,959 млрд |ВКӀуП-р гъэ щатар = 2008 |ВКӀуП-мкӀэ и пӀэр = 41 |ВКӀуП-цӀыхум техуэр = 24 832 |Валутэр = [[чехиэм и крона]] (CZK, кодыр 203) |Доменхэр = [[.cz]] | кодыр = 420 |Къагъэсэбэп зэманыгъуэхэр = +1 |Гулъытыгъуэ = |Commons = Czech Republic }} '''Чехиэ''' е '''Чэкие''' ({{Lang-cs|Česká republika}}) [[Еуропэ|Еуропэм]] хэт къэрал. Къалэ нэхъыщъхьэр — [[Прага]]. Иджырей Чехиер Чехословакиер (Къэдабэ зэбгъэдэкӏыжыныгъэр) 1993 гъэм щӏышылэм и 1-м зэрылъэлъэжам къыхэкӏащ. Къэралым хохьэ тхыдэ ӏэнатӏэхэр-Богемиер, Моравиер, Силезием щыщ ӏыхьэр. Зызыужьа къэралхэм ящыщ.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> == Географие == Чехием и щӏыналъэр километр зэбгъузэнатӏэ 78,9 минмэхъу, къуэкӏыпӏэмкӏэ къыщыщӏэдзауэ къухьэпӏэмкӏэ километр 493-рэ и кӏыхьагъ, ищхъэрэкӏэ къыщыщӏэдзауэ ипщэкӏэ-километр 278-рэ. Чех щӏыпӏэр зэмылӏэужьыгъуэ дыдэ. Къухьэпӏэ лъэныкъуэр (Богемиер) Лабэ (Эльбэ), Влтавэ (Молдау) псыхэм я бассейнхэм илъ, нэхъыбэу бгы лъахъшэхэмкӏэ (Судетхэмрэ абыхэм ящыщхэмрэ Крконошщ) къэухъуреихьауэ, къэралым и щӏыпӏэ нэхъ лъагэ дыдэр — Снежкэ бгыр, метр 1603 — рэ и лъагагъыу.Моравиер, къуэкӏыпӏэ лъэныкъуэр, ӏуащхьэмахуэри ирикъунущ икӏи нэхъыбэу Моравэ (Марх) псым и бассейным илъ. Моравием Одрэ (Одер) псым и къежьапӏэр щыӏэ.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> Къэралым и хьэуар — гъэмахуэ хуабэмрэ щӏымахуэ щӏыӏэмрэ, уфамрэ псыӏэмрэ зэпӏэзэрыту — хым, континентальнэ зэфӏэкӏыр зэрызэхагъэзэрыхьам еубзыху.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> == Тхыдэ == 846 гъэм Великоморавскэ къэралыгъуэм и пщы Моймир Езанэм и тепщэныгъэр Чехием и щӏыналъэм щызэбгригъэхащ. IX лӏэщӏыгъуэм и кӏэхэм чех щӏыналъэхэр Пржемысловичхэм зэкъуагъэуващ. Прагский Козьмэ и» Чех хроникэм «укъыщеджэ хъунущ: "Христос и Хъуромэм къыщыщӏэдзауэ гъэмахуэм 894. Чристэн фӏэщхъуныгъэ лъапӏэм и япэ пщы Борживэ умэхъын ищӏащ», арщхьэкӏэ а хъыбархэр зэрыпэжым и ӏуэхум зэдауэ къегъэхъу.<ref>''Козьма Пражский.'' Чешская хроника, кн. 1, 42. — С. 98.</ref> Чехие пащтыхьыгъуэм (Богемием) къаруушхуэ бгъэдэлът, ауэ дин зэпэщӏэувэныгъэхэм (XV лӏэщӏыгъуэм гусит зауэхэмрэ XVII лӏэщӏыгъуэм Илъэс Щэщӏ зауэмрэ) ар къагъэтӏэсхъащ икӏи яунэщӏащ.<ref>The New Times : журнал. — 2015. — 17 май (т. 366, № 16).</ref> Иужьыӏуэкӏэ Ар Габсбургхэм я жьауэм щӏэхуэри, Австро-Венгрием щыщ хъуа.<ref>The New Times : журнал. — 2015. — 17 май (т. 366, № 16).</ref> Япэ дунейпсо зауэм иужькӏэ А къэралыр зэрылъэлъэжам къыхэкӏыу Чехиер, Словакиер, Подкарпатскэ Урысыр зэкъуэувэри Чехословакие республикэ щхьэхуит 1918 гъэм къызэрагъэпэщащ. А къэралым лъэпкъ нэмыцэ мащӏэ дыдэ щыпсэуа, 1938 гъэм Мюнхен зэгурыӏуэныгъэм ӏэ традза нэужь, Джэрмэным Судет областыр аннексие щищӏам Чехословакиер щӏызэбграгъэкӏыжам щхьэусыгъуэ хуэхъуар, Абы Словакиер къыгуэкӏащ. Къэнэжа Чех къэралыгъуэр Джэрмэным 1939 гъэм иубыдри, Богемиемрэ Моравиемрэ я Протектораткӏэ хъуа. <ref>https://znzn.ru/</ref> 1945 гъэм накъыгъэм и 9-м жэщым сыхьэти 3-м Совет Iэрмэм и 1-нэ Украин фронтым и 3-нэ гвардие, 4-нэ гвардие танк дзэхэм я часть пэрытхэр Прагэ дыхьа. Етӏуанэ дунейпсо зауэм иужькӏэ Чехословакиер совет ӏэнатӏэм хэхуэри, социалист къэрал (ЧССР) хъуа.<ref>https://web.archive.org/web/20251118130716/https://znzn.ru/</ref> 1989 гъэм Чехословакиер социалист зыужьыныгъэм и гъуэгум текӏащ Къэдабэ революцэм и зэранкӏэ. 1993 гъэм щӏышылэм и 1-м къэралыр мамыру тӏууэ гуэша, Чехие, Словакие щхьэхуитхэр («бархатный развод») къызэрагъэпэщри.<ref>https://znzn.ru/</ref> == Джылэр == Чехием цӏыху мелуани 10,5 — м нэблагъэ щопсэу. Цӏыхухэм лъабжьэ яхуэхъур (процент 95-рэ) къухьэпӏэ славяныбзэ гупым щыщ чехыбзэкӏэ псалъэ чеххэрщ. Хамэ къэрал къикӏахэр къэралым щыпсэухэм я проценти 4-м нос. 2021 гъэм Чехием и цӏыхухэр къызэрыхатхыкӏам къызэригъэлъэгъуамкӏэ, къэралым лъэпкъ мащӏэ дыдэу исар: моравхэр (цӏыху 556 641-рэ), словакхэр (цӏыхуи 162 578-рэ), украинхэр (цӏыху 92 892-рэ), вьетнамхэр (цӏыху 38 723-рэ), полякхэр (цӏыху 38 218-рэ), урысхэр (цӏыху 34 506-рэ), силезхэр (цӏыху 31 301-рэ), нэмыцэхэр (цӏыху 24 632-рэ), цыджанхэр (цӏыху 21 691-рэ) мэжэрехэр (цӏыху 11 253-рэ). 2021 гъэм Чехием и цӏыхухэр къызэрыхатхыкӏам къызэригъэлъэгъуамкӏэ, къэралым хамэ къэрал цӏыху гуп нэхъ куэд дыдэ щыӏащ: Украинэм и цӏыхухэр (цӏыхуи 150 505-рэ), Словакием и цӏыхухэр (цӏыху 95 821-рэ), Вьетнамым и цӏыхухэр (цӏыху 54 256-рэ), Урысейм и цӏыхухэр (цӏыху 35 785-рэ), Польшэм и цӏыхухэр (цӏыху 14 450-рэ), Германием и цӏыхухэр (цӏыхуи 5 615-рэ).<ref>https://vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/cs/index.jsf?page=vystup-objekt&z=T&f=TABULKA&pvo=ZV21CR003</ref> == Спорт == Чехием щынэхъ цӏэрыӏуэ дыдэ спорт лӏэужьыгъуэхэр мылым тет футболымрэ хоккеймрэ (чеххэм къэрал лъэщым и щӏыхьыр щаӏыгъщ). Чехием футболымкӏэ и командэ къыхэхамрэ (1996 гъэм Еуропэм футболымкӏэ и чемпионатым 2-нэ увыпӏэмрэ финал ныкъуэмрэ 2004 гъэм) Чехием хоккеймкӏэ и Командэ къыхэхамрэ (хэ-тауэ дунейпсо чемпион) дуней псом къыщацӏыху.<ref>https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83_1996 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83_2004 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D1%85%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%8E_%D1%81_%D1%88%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%BE%D0%B9</ref> {{Europe country}} {{Geo-stub}} [[Категориэ:Чех]] иэ hbepyojuszzjl9jknu16k0g22wgsgml 48831 48830 2026-04-02T17:16:16Z InternetArchiveBot 8299 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 48831 wikitext text/x-wiki {{Country |АдыгэцӀэр = Чехиэ |ИцӀэдыдэр = {{Lang-cs|Česká republika}} |ИцӀэм еуэ = Чехиэм |Нып = Flag of the Czech Republic.svg |Дэмыгъэ = Coat of arms of the Czech Republic.svg |Гоуидзэр = Pravda vítězí |Къэрал уэрэдым и цӀэр = Kde domov můj |Аудио = |ШӀыпӀэтхыпхъэм = EU-Czechia.svg |lat_dir = N|lat_deg = 49|lat_min = 51|lat_sec = |lon_dir = E|lon_deg = 15|lon_min = 28|lon_sec = |region = |CoordScale = |Бзэхэр = [[чехыбзэ]] |Щыхалъхьар = 1993 |Къалэ нэхъыщъхьэр = [[Прагэ]] |ӀэнатӀэ хабзэр = [[парламент республикэ]] |Къалэ нэхъ инхэр = Прагэ, [[Брно]], [[Остравэ]], [[Плзень]] |Тхьэмадэхэм я пӀэхэр = Президентыр</br>Премиер-министр |Тхьэмадэхэр = [[Милош Земан]]</br>[[Петр Фиала]] |И инагъымкӀэ и пӀэр = 114 |ШӀыпӀэр = 78 866 |Псым и процентыр = 2 |Этнохоронимыр = |Джылу дэсымкӀэ и пӀэр = 87 |Джылэр = 10,524,167 |Джылэбжыгъэм и гъэр = 2021 |Джылэм и Ӏувагъыр = 132 |ВКӀуП = 258,959 млрд |ВКӀуП-р гъэ щатар = 2008 |ВКӀуП-мкӀэ и пӀэр = 41 |ВКӀуП-цӀыхум техуэр = 24 832 |Валутэр = [[чехиэм и крона]] (CZK, кодыр 203) |Доменхэр = [[.cz]] | кодыр = 420 |Къагъэсэбэп зэманыгъуэхэр = +1 |Гулъытыгъуэ = |Commons = Czech Republic }} '''Чехиэ''' е '''Чэкие''' ({{Lang-cs|Česká republika}}) [[Еуропэ|Еуропэм]] хэт къэрал. Къалэ нэхъыщъхьэр — [[Прага]]. Иджырей Чехиер Чехословакиер (Къэдабэ зэбгъэдэкӏыжыныгъэр) 1993 гъэм щӏышылэм и 1-м зэрылъэлъэжам къыхэкӏащ. Къэралым хохьэ тхыдэ ӏэнатӏэхэр-Богемиер, Моравиер, Силезием щыщ ӏыхьэр. Зызыужьа къэралхэм ящыщ.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> == Географие == Чехием и щӏыналъэр километр зэбгъузэнатӏэ 78,9 минмэхъу, къуэкӏыпӏэмкӏэ къыщыщӏэдзауэ къухьэпӏэмкӏэ километр 493-рэ и кӏыхьагъ, ищхъэрэкӏэ къыщыщӏэдзауэ ипщэкӏэ-километр 278-рэ. Чех щӏыпӏэр зэмылӏэужьыгъуэ дыдэ. Къухьэпӏэ лъэныкъуэр (Богемиер) Лабэ (Эльбэ), Влтавэ (Молдау) псыхэм я бассейнхэм илъ, нэхъыбэу бгы лъахъшэхэмкӏэ (Судетхэмрэ абыхэм ящыщхэмрэ Крконошщ) къэухъуреихьауэ, къэралым и щӏыпӏэ нэхъ лъагэ дыдэр — Снежкэ бгыр, метр 1603 — рэ и лъагагъыу.Моравиер, къуэкӏыпӏэ лъэныкъуэр, ӏуащхьэмахуэри ирикъунущ икӏи нэхъыбэу Моравэ (Марх) псым и бассейным илъ. Моравием Одрэ (Одер) псым и къежьапӏэр щыӏэ.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> Къэралым и хьэуар — гъэмахуэ хуабэмрэ щӏымахуэ щӏыӏэмрэ, уфамрэ псыӏэмрэ зэпӏэзэрыту — хым, континентальнэ зэфӏэкӏыр зэрызэхагъэзэрыхьам еубзыху.<ref>https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1997-246</ref> == Тхыдэ == 846 гъэм Великоморавскэ къэралыгъуэм и пщы Моймир Езанэм и тепщэныгъэр Чехием и щӏыналъэм щызэбгригъэхащ. IX лӏэщӏыгъуэм и кӏэхэм чех щӏыналъэхэр Пржемысловичхэм зэкъуагъэуващ. Прагский Козьмэ и» Чех хроникэм «укъыщеджэ хъунущ: "Христос и Хъуромэм къыщыщӏэдзауэ гъэмахуэм 894. Чристэн фӏэщхъуныгъэ лъапӏэм и япэ пщы Борживэ умэхъын ищӏащ», арщхьэкӏэ а хъыбархэр зэрыпэжым и ӏуэхум зэдауэ къегъэхъу.<ref>''Козьма Пражский.'' Чешская хроника, кн. 1, 42. — С. 98.</ref> Чехие пащтыхьыгъуэм (Богемием) къаруушхуэ бгъэдэлът, ауэ дин зэпэщӏэувэныгъэхэм (XV лӏэщӏыгъуэм гусит зауэхэмрэ XVII лӏэщӏыгъуэм Илъэс Щэщӏ зауэмрэ) ар къагъэтӏэсхъащ икӏи яунэщӏащ.<ref>The New Times : журнал. — 2015. — 17 май (т. 366, № 16).</ref> Иужьыӏуэкӏэ Ар Габсбургхэм я жьауэм щӏэхуэри, Австро-Венгрием щыщ хъуа.<ref>The New Times : журнал. — 2015. — 17 май (т. 366, № 16).</ref> Япэ дунейпсо зауэм иужькӏэ А къэралыр зэрылъэлъэжам къыхэкӏыу Чехиер, Словакиер, Подкарпатскэ Урысыр зэкъуэувэри Чехословакие республикэ щхьэхуит 1918 гъэм къызэрагъэпэщащ. А къэралым лъэпкъ нэмыцэ мащӏэ дыдэ щыпсэуа, 1938 гъэм Мюнхен зэгурыӏуэныгъэм ӏэ традза нэужь, Джэрмэным Судет областыр аннексие щищӏам Чехословакиер щӏызэбграгъэкӏыжам щхьэусыгъуэ хуэхъуар, Абы Словакиер къыгуэкӏащ. Къэнэжа Чех къэралыгъуэр Джэрмэным 1939 гъэм иубыдри, Богемиемрэ Моравиемрэ я Протектораткӏэ хъуа. <ref>https://web.archive.org/web/20251118130716/https://znzn.ru/</ref> 1945 гъэм накъыгъэм и 9-м жэщым сыхьэти 3-м Совет Iэрмэм и 1-нэ Украин фронтым и 3-нэ гвардие, 4-нэ гвардие танк дзэхэм я часть пэрытхэр Прагэ дыхьа. Етӏуанэ дунейпсо зауэм иужькӏэ Чехословакиер совет ӏэнатӏэм хэхуэри, социалист къэрал (ЧССР) хъуа.<ref>https://web.archive.org/web/20251118130716/https://znzn.ru/</ref> 1989 гъэм Чехословакиер социалист зыужьыныгъэм и гъуэгум текӏащ Къэдабэ революцэм и зэранкӏэ. 1993 гъэм щӏышылэм и 1-м къэралыр мамыру тӏууэ гуэша, Чехие, Словакие щхьэхуитхэр («бархатный развод») къызэрагъэпэщри.<ref>https://web.archive.org/web/20251118130716/https://znzn.ru/</ref> == Джылэр == Чехием цӏыху мелуани 10,5 — м нэблагъэ щопсэу. Цӏыхухэм лъабжьэ яхуэхъур (процент 95-рэ) къухьэпӏэ славяныбзэ гупым щыщ чехыбзэкӏэ псалъэ чеххэрщ. Хамэ къэрал къикӏахэр къэралым щыпсэухэм я проценти 4-м нос. 2021 гъэм Чехием и цӏыхухэр къызэрыхатхыкӏам къызэригъэлъэгъуамкӏэ, къэралым лъэпкъ мащӏэ дыдэу исар: моравхэр (цӏыху 556 641-рэ), словакхэр (цӏыхуи 162 578-рэ), украинхэр (цӏыху 92 892-рэ), вьетнамхэр (цӏыху 38 723-рэ), полякхэр (цӏыху 38 218-рэ), урысхэр (цӏыху 34 506-рэ), силезхэр (цӏыху 31 301-рэ), нэмыцэхэр (цӏыху 24 632-рэ), цыджанхэр (цӏыху 21 691-рэ) мэжэрехэр (цӏыху 11 253-рэ). 2021 гъэм Чехием и цӏыхухэр къызэрыхатхыкӏам къызэригъэлъэгъуамкӏэ, къэралым хамэ къэрал цӏыху гуп нэхъ куэд дыдэ щыӏащ: Украинэм и цӏыхухэр (цӏыхуи 150 505-рэ), Словакием и цӏыхухэр (цӏыху 95 821-рэ), Вьетнамым и цӏыхухэр (цӏыху 54 256-рэ), Урысейм и цӏыхухэр (цӏыху 35 785-рэ), Польшэм и цӏыхухэр (цӏыху 14 450-рэ), Германием и цӏыхухэр (цӏыхуи 5 615-рэ).<ref>https://vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/cs/index.jsf?page=vystup-objekt&z=T&f=TABULKA&pvo=ZV21CR003</ref> == Спорт == Чехием щынэхъ цӏэрыӏуэ дыдэ спорт лӏэужьыгъуэхэр мылым тет футболымрэ хоккеймрэ (чеххэм къэрал лъэщым и щӏыхьыр щаӏыгъщ). Чехием футболымкӏэ и командэ къыхэхамрэ (1996 гъэм Еуропэм футболымкӏэ и чемпионатым 2-нэ увыпӏэмрэ финал ныкъуэмрэ 2004 гъэм) Чехием хоккеймкӏэ и Командэ къыхэхамрэ (хэ-тауэ дунейпсо чемпион) дуней псом къыщацӏыху.<ref>https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83_1996 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83_2004 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D1%85%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%8E_%D1%81_%D1%88%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%BE%D0%B9</ref> {{Europe country}} {{Geo-stub}} [[Категориэ:Чех]] иэ kihum9s5k5ww571hi93xl6a9tyit8f5 Аму 0 3433 48832 31899 2026-04-02T17:28:28Z AnRo0002 4344 ([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:20130424Kaelberkropf Kotlachgraben5.jpg]] → [[File:20130424Anthriscus sylvestris5.jpg]] 48832 wikitext text/x-wiki {{taxobox | name = Аму | image file = 20130424Anthriscus sylvestris5.jpg | image title = | image descr = | regnum = КъэкӀыгъэхэр | divisio = [[Magnoliophyta]] | classis = [[Magnoliopsida]] | ordo = [[Apiales]] | familia = [[Apiaceae]] | genus = [[Амухэр]] | species = '''Аму''' | latin = {{Btname|Chaerophyllum bulbosum|<br />Linnaeus}} | section name = | section text = | wikispecies = Chaerophyllum bulbosum | commons = Category:Chaerophyllum bulbosum | itis = 29615 | ncbi = 109096 }} '''Аму''' ({{lang-lat|Chaerophyllum bulbosum}}) — гъиткӀэ къэкӀ [[къэкӀыгъэхэр|къэкӀыгъэ]] лӀэужьыгъуэщ. == Теплъэр == Зи лъэгагъыр см 100-150-м нэс удз лӀэужьыгъуэщ. Удзым ипкъ кунэщӀым, занщӀэу дэкӀейм, цы тетхэр мащӀэу пхъашэщ, и тхьэмпэхэр [[тхьэмпэ]] цӀыкӀу куэду зэхэтщ, и [[лъабжьэ]]р куу дыдэу екӀыхыркъым. Амур бадзэуэгъуэм икӀэхэм къощхьэлъэ, [[гъэгъа]] хужьыфэ цӀыкӀухэр, Ӏэрамэ хъуреуэ зэхэту, купсэхэм къапедзэ. == КъыздэкӀыр == Нэхъыбэу къыщокӀ губгъуэхэм, хуейхэм, мэзлъапэхэм, хадэхэм, чэтыпӀэжьхэм, куэншыб щылъыпӀэхэм. == Къэгъэщхьэпэгъуэр == [[Силос]]у иплъхьэмэ, [[Ӏэщ]]ым фӀыуэ яшх. ЛъабжьэщӀэ хъурейхэр ещӀ, адыгэхэм ахэр къыщӀахри яшх, [[нысэщӀащхьэ]]кӀэ йоджэ. КъэкӀыгъэр къэмыщхьэлъэ ипэкӀэ адыгэхэм, абазэхэм, нэгъуэщӀ лъэпкъхэми, ипкъ цӀынэр яукъэбзурэ яшх. [[Каротин]], [[витамин]] зэмылӀэужьыгъуэхэр хэлъщ. {{Botanics-stub}} == Тхылъхэр == Хьэкъун Б. ''Адыгэ къэкӀыгъэцӀэхэр''. ТхылътедзапӀэ «Элбрус». Налшыч 1992 гъ. [[Category:Амухэр]] rb3c0558384dq059xy3k20otouuaxbl Къуапэ ГугъэфӀ 0 4619 48829 47884 2026-04-02T13:35:26Z InternetArchiveBot 8299 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 48829 wikitext text/x-wiki [[File:ZA-WC-kap-vom-flugzeug-1.jpg|thumb|250px|]] '''Къуапэ ГугъэфӀ''' ({{lang-af|Kaap die Goeie Hoop}}, {{lang-nl|Kaap de Goede Hoop}}, {{lang-pt|Cabo da Boa Esperança}}, {{lang-en|Cape of Good Hope}}) — дунейм и нэхъ цӀэрыӀуэ дыдэхэм ящыщ къуапэ. Ипшэ Африкэ Республикэм хиубыдэ [[Кап тӀыгуныкъуэ]] и кӀэух къуапэ. Къуапэр Африкэм и ипшэ дыдэ кӀэух къапэу щымытми (ипшэ кӀэух къуапэр [[Агулас]] къуапэращ), ауэ Африкэм и Ӏуфэр мыбдежым дежщ япэу къуэкӀыпӀэмкӀэ зыгъэзэн щыщӀедзэр, Атлантикэм къыхэкӀыуи Индиэ хышхуэм кхъухьхэми хэхьэн щыщӀадзэр. Къуапэр Африкэм и ипшэ-къухьэпӀэ кӀэух пӀэщ. Ар къыхигъэщу къуапэ ӀухьэпӀэм деж Ӏутщ монумент, уздэщыт пӀэм и координатхэр уигъэлъагъуу. ГугъэфӀ къуапэм тӀэкӀу нэхъ ишхъэрэу пэщылъщ [[Кейп-Пойнт]] къуапэ. А къуапэращ маяк «Къуапэ ГугъэфӀыр» зытетыр. Ар апхуэдэу щыщытыр, Къуапэ ГугъэфӀыр нэхъ япэу щылъми, кхъухьхэм Кейп-Пойнт къуапэм дежщ къекӀуэкӀын щыщӀадзэр. [[Кейп-Пойнт]] къуапэмкӀэ долъадэ ИндиэХышхуэм къикӀ хуабэ уэрыр. Абы къыхэкӀыуи Кейп-Пойнт къуапэм деж псым и температурэр нэхъ инщ, къуапэ ГугъэфӀ зи Ӏуфэ щӀыӀэ Бенгал уэр зыблэжым деж нэхъ. '''Мис Доброї Надії''' ({{lang-af|Kaap die Goeie Hoop}} {{IPA|af|ˌkɑːp di ˌχujə ˈɦuəp|}}<nowiki>){{efn|</nowiki>{{lang-nl|Kaap de Goede Hoop}} {{IPA-nl|ˌkaːb də ˌɣudə ˈɦoːp||Nl-Kaap de Goede Hoop.ogg}}; «Kaap» окремо: {{IPA-nl|kaːp||nl-kaap.ogg}} {{lang-pt|Cabo da Boa Esperança}} {{IPA-pt|ˈkaβu ðɐ ˈβoɐ ɨʃpɨˈɾɐ̃sɐ|}}} } — скелястий мис на [[Атлантичному океані|Атлантичному] узбережжі [[Кейпського півострова]] в [[Південній Африці]]. Поширеною помилкою є те, що мис Доброї Надії є південним краєм [[Африки]], що базується на помилковій думці про те, що мис був точкою поділу між [[Атлантичним океаном|Атлантичним]] та [[Індійським океаном|Індійським] ] океани. Фактично, найпівденніша точка Африки — це [[мис Агульяс]] приблизно {{convert|150|км|-1}} на [[схід-південний схід]].<ref>{{cite web|url=http: //www.airpano.com/360Degree-VirtualTour.php?3D=cape-good-hope-rsa|title=Мис Доброї Надії, Південно-Африканська Республіка - 360° повітряні панорами|access-date=2017-02-03|архів -date=2011-10-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20111008045048/http://www.airpano.com/360Degree-VirtualTour.php?3D=cape-good-hope -rsa|url-status=live}}</ref> Течії двох океанів зустрічаються в точці, де тепловодна [[Агульська течія]] зустрічається з холодноводною [[Бенгельська течія]] і повертається назад себе. Це місце зустрічі океанів коливається між мисом Агульяс і [[Кейп-Пойнт]] (приблизно {{convert|1,2|км}} на схід від мису Доброї Надії). Проте, якщо слідувати західною стороною узбережжя Африки від екватора, мис Доброї Надії позначає точку, де корабель починає подорожувати більше на схід, ніж на південь. Таким чином, перше сучасне огинання мису в 1487 році [[Португальські відкриття|португальським]] дослідником [[Бартоломеу Діашем]] стало віхою в спробах португальців встановити прямі торгові відносини з [[Далеким Сходом]] ( хоча [[Геродот]] згадав про те, що [[Фінікійці|фінікійцінси]] зробили це [[Нехо II#Фінікійська експедиція|багато раніше]]).<ref>[https://www.livius.org/he- hg/herodotus/hist01.htm Перша навколосвітня подорож Африки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151016184705/http://www.livius.org/he-hg/herodotus/hist01 .htm|дата=2015-10-16}}. livius.org</ref> Діас назвав мис {{lang|pt|Cabo das Tormentas}} («Мис Штормів»; {{lang-nl|Stormkaap}}), що було оригінальною назвою мису.< ref>{{cite book|title=Англійка в Америці|url=https://archive.org/details/englishwomaninam00maur|year=1848|author=Sarah Mytton Maury|page=[https://archive.org/details/ englishwomaninam00maur/page/33 33]|author-link=Сара Міттон Морі}}<nowiki></ref></nowiki> Як один із [[великих мисів]] південної частини Атлантичного океану, він уже давно має особливе значення для моряків, багато з яких називають його просто «''мисом<nowiki>''</nowiki>''.<ref> ''Шляхом Кліпера», Френсіс Чічестер; сторінка 78. Hodder & Stoughton, 1966. {{ISBN|978-0-340-00191-2}}''</ref> Це [[маршрут]] на [[Cape Route]] і [[Clipper route] ]], а потім [[кораблі-кліпери]] до [[Далекого Сходу]] та [[Австралії]], а також кілька морських [[перегони на яхтах]]. Термін «Мис Доброї Надії» також використовується в трьох інших варіантах: * Це ділянка [[національного парку Столова гора]], в межах якої впадає однойменний мис, а також мис Кейп-Пойнт. До включення до національного парку ця ділянка була природним заповідником Кейп-Пойнт.<ref>{{Cite web|url=http://www.sanparks.org/parks/table_mountain/tourism/map.php|title=Карта парку, що показує ділянку мису Доброї Надії (отримано 27 березня 2010 р.).|access-date=28 березня 2010|archive-date=1 грудня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221201142251/https://www.sanparks.org/parks/table_mountain/tourism /map.php|url-status=live}}</ref> * Це була назва першої [[Голландської Капської колонії|Кейпської колонії]], заснованої Голландською Ост-Індською компанією в 1652 році на Кейпському півострові. * Незадовго до утворення [[Південно-Африканського Союзу]] цей термін стосувався всього регіону, який у 1910 році мав стати [[провінцією Мису Доброї Надії]] (зазвичай скорочено до «Капська провінція») . , {{lang|grc-Latn|Eúdoxos}}; {{floruit}} {{circa|130 до н.е.}}) був [[Етнічним греком|греком]] [[мореплавцем]] для [[Птолемея VIII Фіскона|Птолемея VIII]], царя [[Елліністичної цивілізації|елліністичної]] [[Династія Птолемеїв]] в [[Єгипті]]. Приблизно в 116 р. до н. е., повертаючись із подорожі до Індії, Евдокс знайшов уламки корабля, який, імовірно, прибув у [[Кадіс|Гадес]] (пізніше Кадіс), у тодішній римській [[Hispania Baetica]] . У той час єдиним способом, яким таке судно могло дістатися [[Індійського океану]], було обігнути мис. Коли Евдокс повертався зі своєї другої подорожі до Індії, вітер змусив його на південь від [[Аденської затоки]] і на деяку відстань униз узбережжя Африки. Десь біля узбережжя Східної Африки він знайшов останки корабля. Завдяки зовнішньому вигляду та історії, яку розповіли тубільці, Евдокс дійшов висновку, що корабель був із Гадес і плив навколо Африки проти годинникової стрілки, проминувши мис і увійшовши в Індійський океан. Це надихнуло його повторити подорож і спробувати [[обігнути]] континент. Організувавши експедицію на власний рахунок, він відплив із Гадеса і почав працювати вниз узбережжя Африки. Однак труднощі були надто великими, і він був змушений повернутися до Європи.<ref>{{cite book|last=Tozer|first=Генрі Ф.|title=History of Ancient Geography|year=1997|publisher=Biblo & Tannen|isbn=978-0-8196-0138-4|pages=189–190|url=https://books.google.com/books?id=svsNTIU3EskC|via=[[Книги Google]]}}</ посилання> Після цієї невдачі він знову вирушив у плавання навколо Африки. Його подальша доля невідома. Хоча дехто, як-от [[Пліній Старший|Пліній]], стверджував, що Евдокс справді досяг своєї мети, найімовірнішим висновком є те, що він загинув під час подорожі.<nowiki><ref></nowiki>{{cite book|last=Tozer|first=Henry F.|title=Історія стародавньої географії|year=1997|publisher=Biblo & Tannen|isbn=978-0-8196-0138-4|pages=xxiii|url=https://books.google.com/books? id=svsNTIU3EskC|via=[[Google Books]]}}</ref> На [[карті Фра Мауро]] 1450 року Індійський океан зображено сполученим з Атлантичним. Фра Мауро робить такий напис біля південного краю Африки, який він називає «мисом Діаб», описуючи дослідження корабля зі Сходу близько 1420 року:<ref name="Marco Polo">{{harvnb|Марко Поло|p=409}}</ref><ref name="Needham">{{harvnb|Needham|1971|p=501}}</ref>[[Файл:FraMauroChineseShip.jpg|thumb|Деталі карти Фра Мауро, що описує будівництво [[Junk (корабель)|junks]], які плавають в Індійському океані.]]<blockquote>Близько 1420 року корабель або джонк з Індії перетнув Індійське море до острова чоловіків і островів жінок біля мису Діаб, між Зеленими островами та тінями. Він плив 40 днів у південно-західному напрямку, не знайшовши нічого, крім вітру та води. За словами самих людей, корабель пройшов близько 2000 миль вперед, доки, як тільки сприятливі умови закінчилися, він розвернувся і поплив назад до мису Діаб за 70 днів.</blockquote><blockquote>Кораблі, які називаються джонками (букв. «[[Джонг (корабель)|Зончі]]»), які плавають цими морями, несуть чотири щогли або більше, деякі з яких можна піднімати або опускати, і мають від 40 до 60 кают для купці і тільки один землероб. Вони можуть орієнтуватися без [[компаса]], тому що у них є [[астролог]], який стоїть збоку і з [[астролябією]] в руці дає накази навігатору. —Текст із карти Фра Мауро, 09-P25</blockquote>Фра Мауро пояснив, що він отримав інформацію з «надійного джерела», яке подорожувало з експедицією, можливо, від венеціанського дослідника [[Нікколо да Конті]], який опинився в [[Кожікоде|Калікут]], [[Індія]] на момент відправлення експедиції:<blockquote>Більше того, я розмовляв з людиною, гідною довіри, яка каже, що він плавав на індійському кораблі, охопленому лютою бурею, протягом 40 днів в Індійському морі, за мисом [[Софала| Соффала]] і Зелені острови на захід-південний захід; і за словами астрологів, які виступають їхніми провідниками, вони пройшли майже 2000 миль. Таким чином, можна повірити і підтвердити те, що говорять і ці, і ті, і що вони тому пропливли 4000 миль.</blockquote>Фра Мауро також коментує, що розповідь про експедицію разом із розповіддю [[Страбона]] про подорожі [[Евдокса Кізіцького]] з [[Аравійського півострова|Аравії]] до [[Гібралтар]] через південну Океан у [[Класична давнина|Античність]], змусив його повірити, що [[Індійський океан]] не був закритим морем і що [[Африку]] можна було обігнути його південним краєм (Текст з карти Фра Мауро, 11). , G2). Ці знання разом із зображенням африканського континенту на карті, ймовірно, спонукали португальців активізувати свої зусилля, щоб обігнути край Африки. У 1511 році, після того як [[Афонсу де Альбукерке]] завоював [[Малакку]], [[португальці]] відновили карту від [[Народу Явани|яванця]] [[морського лоцмана]], який, згідно здо Альбукерке, вже включав мис Доброї Надії. Стосовно діаграми Альбукерке сказав:<ref name=":52">Carta IX, 1 квітня 1512 р. У Пато, Раймундо Антоніо де Булхао (1884). ''[https://archive.org/details/cartasdeaffonso03albugoog/page/n98/mode/2up?q Cartas de Affonso de Albuquerque, Seguidas de Documentos que as Elucidam tomo I]'' (стор. 29–65). Lisboa: Typographia da Academia Real das Sciencas. стор. 64.</ref><ref name=":28">{{Cite journal|last=Ольшин|first=Бенджамін Б.|date=1996|title=Португальський звіт шістнадцятого століття про ранню яванську карту світу|journal=História, Ciências, Saúde-Manguinhos|volume=2|issue=3|pages=97–104|doi=10.1590/s0104-59701996000400005|issn=0104-5970|doi-access=free|url=https://www. scielo.br/j/hcsm/a/HtNK8HhmxkbycBDLzbp4SWH/?format=pdf&lang=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20220104013648/https://www.scielo.br/j/hcsm /a/HtNK8HhmxkbycBDLzbp4SWH/?format=pdf&lang=en|archive-date=4 січня 2022|access-date=19 жовтня 2023|url-status=bot: невідомий}}</ref>{{rp|98–99}} <blockquote>"...велика карта яванського лоцмана, що містить мис Доброї Надії, Португалію та землю Бразилії, [[Червоне море]] та [[Перську затоку|Перське море]], Гвоздикові острови, навігація китайців і Гор, з їхніми румбами та прямими маршрутами, якими йдуть кораблі, і те, як королівства межують одне з одним, мені здається, що це було найкраще, що я мав коли-небудь бачили, і ваша високість буде дуже рада це побачити; на ньому були назви яванською мовою, але зі мною був яванець, який умів читати й писати. Я надсилаю цей фрагмент Вашій Високості, який Франсіско Родрігес взяв із іншого, у якому Ваша Високость справді бачить, звідки походять [[китайці]] і [[Люди Рюкюань|Гори]], а також курс ваших кораблів повинен дістатися до островів Клов, де знаходяться золоті копальні, і островів Ява й Банда, мускатного горіха й булави, і до землі короля Сіаму, а також до кінця землі навігації китайців, напрямок, який він приймає, і те, як вони не йдуть далі». — Лист Альбукерке королю Португалії Мануелю I, 1 квітня 1512 року.</blockquote> === Дослідження Європи === [[Файл:Cross_of_Bartholomew_Diaz.jpg|right|thumb|Хрест Варфоломія Діаса на мисі Доброї Надії.]] [[Файл:Codice_Casanatense_Cafres.jpg|thumb|Мешканці '''Мису Доброї Надії''', який португальці назвали ''Cafres'' (''[[Códice Casanatense]]'', {{circa|1540}})]] У [[Ранню сучасну еру]] першим європейцем, який досяг мису, був португальський дослідник [[Бартоломеу Діас]] 12 березня 1488 року, який назвав його «Мисом штормів» ({{lang|pt|Cabo das Торментас}}). Пізніше [[Іоанн II Португальський]] його перейменував на «Мис Доброї Надії» ({{lang|pt|Cabo da Boa Esperança}}) через великий оптимізм, викликаний відкриттям морського шляху до [[ Індії]] та Сх. Народ [[Khoikhoi]] жив у районі мису, коли голландці вперше оселилися там у 1652 році. Khoikhoi прибули в цю територію приблизно півтори тисячі років тому.<ref>{{cite book|last1=Ehret|first1=Christopher|title=Африканська класична епоха|date=2001|publisher=University of Virginia Press|location=Charlottesville, Virginia|isbn=978-0-8139-2057-3|page=219}}</ref> Голландці називали їх « «Готтентоти», термін, який тепер став розглядатися як принизливий. У 1652 році адміністратор [[голландців]] [[Голландської Ост-Індської компанії|Ост-Індської компанії]] [[Ян ван Рібек]] заснував табір поповнення запасів для [[Голландської Ост-Індської компанії]] приблизно за 50&nbsp;км на північ від мису в [[Тейбл-Бей]] 6 квітня 1652 року, і це з часом розвинулося в [[Кейптаун]]. Запаси свіжих продуктів були життєво важливі під час довгої подорожі навколо Африки, і Кейптаун став відомий як «Таверна морів». 31 грудня 1687 року громада [[гугенотів]] (французьких протестантів) прибула на мис Доброї Надії з Нідерландів. Вони втекли з Франції через релігійні переслідування та вирушили до Нідерландів, а потім вирушили до Капської колонії. Серед членів цієї групи були [[П’єр Жубер (виноградар)|П’єр Жубер]], який походив із [[Ла-Мотт-д’Ег]], а також [[Жан Руа (гугенот)|Жан Руа]]. Голландська Ост-Індська компанія потребувала кваліфікованих фермерів на мисі Доброї Надії, і голландський уряд побачив можливість поселити гугенотів на мисі. Протягом наступних 150 років колонія поступово розросталася, поки не простягнулася на сотні кілометрів на північ і північний схід. Під час [[Французьких революційних війн]] Нідерландська республіка була окупована французами в 1795 році. Після цього Капська колонія стала французьким васалом і ворогом британців, які воювали з Францією. Того ж року британські війська вторглися та окупували Капську колонію. Британці відмовилися від контролю над територією в 1803 році згідно з [[Ам'єнським миром]], але знову окупували колонію 19 січня 1806 року після [[Битви при B laauwberg]]. Голландці офіційно поступилися територією британцям за [[Англо-голландським договором 1814 р.]]. Він залишатиметься окремою британською колонією до свого приєднання до [[Південно-Африканського Союзу]] у 1910 році. Уряд Португалії встановив два навігаційні маяки, «Хрест Діас» і «Хрест да Гама», на честь [[Бартоломеу Діаша]] і [[Васко да Гама]], які були першими сучасними європейцями. дослідників, щоб досягти мису. У рядку ці хрести вказують на Віттл-Рок, велику, назавжди затоплену морську небезпеку в [[Фолс-Бей]]. Два інші маяки в [[Simon's Town]] забезпечують перетин. === Сучасний === [[Файл:Kapstadt_-_Kap_der_guten_Hoffnung.jpg|thumb|Знак на мисі Доброї Надії, 2018]] На мисі Доброї Надії спостерігалося збільшення активності суден після [[закриття Суецького каналу у 2021 році]] та [[кризи в Червоному морі 2024 року]], коли кораблям знадобився інший маршрут від [[Індійського океану] ].<ref>{{Цитувати новини|url=https://www.theguardian.com/world/2021/mar/26/suez-canal-ship-stuck-crisis-shipping-companies-rerouting-blocked-ships|title=Суецький канал: японський власник постраждалого судна говорить про плани його відновлення|first1=Martin|first2=Michael|last1=Farrer|last2=Safi|date=26 березня 2021|work=[[The Guardian]]|access- date=26 березня 2021|archive-date=26 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210326171941/https://www.theguardian.com/world/2021/mar/26/ suez-canal-ship-stuck-crisis-shipping-companies-rerouting-blocked-ships|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.msn.com /en-us/money/news/refloat-efforts-resume-cape-of-good-hope-beckons-suez-update/ar-BB1eY7A4|title=Кораблі відхиляються від каналу; Буде більше буксирів: оновлення Suez|first1=Salma|first2=Mirette|last1=El Wardany|last2=Magdy|publisher=[[MSN]]|agency=[[Bloomberg News]]|date=27 березня 2001|date-access-date=26 березня 2021|archive-date=26 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210326104934/https://www.msn.com/en-us/money/news/refloat -efforts-resume-cape-of-good-hope-beckons-suez-update/ar-BB1eY7A4|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www. bunkerworld.com/news/Container-ships-turn-to-Cape-of-Good-Hope-as-Suez-issues-continue-cFlow-160261|title=Контейнеровози повертаються до мису Доброї Надії, оскільки проблеми з Суецем тривають: cFlow|last=<!-- штатний автор(и), без підпису-->|work=[[Bunker World]]|access-date=2021-03-26|archive-date=2021-04-16|archive- url=https://web.archive.org/web/20210416085223/https://www.bunkerworld.com/news/Container-ships-turn-to-Cape-of-Good-Hope-as-Suez-issues- continue-cFlow-160261|url-status=live}}</ref><nowiki><ref>< /ref></nowiki> == Географія == [[Файл:Cape_Peninsula.jpg|thumb|Карта, що показує [[Cape Peninsula]], ілюструє розташування мису Доброї Надії. Показано основні гори та їхні вершини, включно зі [[Столовою горою]], а також її зв’язок із містом [[Кейптаун]].]] [[Файл:CapeHopeDetail.png|thumb|Карта мису Доброї Надії та [[мису Агульяс]], найпівденнішої точки Африки.]] Мис Доброї Надії знаходиться на південному краю [[Кейп-Півострова]], приблизно за 2,3&nbsp;кілометри (1,4&nbsp;милі) на захід і трохи на південь від [[Кейп-Пойнт]] на південно-східному куті. [[Кейптаун]] знаходиться приблизно в 50 кілометрах на північ від мису, в [[Тейбл-Бей]] на північному кінці півострова. Півострів утворює західний кордон [[False Bay]]. Геологічно скелі, знайдені на двох мисах і на більшій частині півострова, є частиною [[Cape Peninsula#Geology|Cape Supergroup]] і утворені з того самого типу пісковиків, що й [[Столова гора (півд. Африка)|Столова гора]]. І мис Доброї Надії, і мис Кейп-Пойнт пропонують вражаючі пейзажі; вся найпівденніша частина Кейп-Півострова є диким, суворим, мальовничим і загалом незайманим національним парком. Термін «мис» також використовувався в ширшому сенсі, щоб позначити територію [[Кейпської колонії|європейської колонії]] з центром у Кейптауні та пізнішої [[Кейпської провінції|Південноафриканської провінції]]. З 1994 року вона була розбита на три менші провінції: [[Західний Кейп]], [[Східний Кейп]] і [[Північний Кейп]]; частини провінції також були поглинені [[Північно-Західна (Південноафриканська провінція)|Північно-Західна]]. == Історія == [[Евдокс Кізіцький]] == Тхыдэ == 1488 гъэм португал хыерс Бартоломеу Диаш, ГугъэфӀ къуапэм нэс къэсауэ щтащ. Апщыгъуэм абы къуапэ ''Бур'' фӀищауэ щтащ. Ауэ а цӀэр къуапэм къыхуинэну Португалым и пэщтыхьым къуапэм къыхуинэну идакъым. 1497 гъэм [[Васко да Гамэ]], Къуапэ ГугъэфӀ ерсэкӀри, Индиэм кӀуэ хы гъуэгу зэӀуихауэ щтащ. Абы лъандэри къуапэм ГугъэфӀкӀэ йоджэ. Абыхэм нэмыщӀ къуапэм епхащ ''[[Лъатэ Голэнд]]'' теухуа легендэр. == Сурэтылъэ == <gallery perrow=12 widths="250px" heights="300px"> File:CapBonneEsperance2.jpg|Къуапэм и фэеплъ File:CapBonneEsperance1.jpg|Къуапэм и координатхэр къэзыгъэлъагъуэ монумент File:Cape of Good Hope 3 HDR.jpg|Къуапэр нэхущым File:Cape ofGoodHopeRSA (8).JPG|ВымпӀу къуапэ Ӏуфэм Ӏусхэр File:Surfing at the cape of good hope .jpg|Къуапэ хы Ӏуфэр серферхэм нэхъ яфӀэфӀ пӀэхэм ящыщ зыщ </gallery> == ТехьэпӀэхэр == * [https://web.archive.org/web/20141011131413/http://www.wdl.org/ru/item/51/ Мыс Доброй Надежды] {{SouthAfrica-stub}} {{coord|34|21|32|S|18|28|21|E|display=title}} [[Категориэ:Къуапэ]] [[Категориэ:Африкэм и къуапэхэр]] [[Категориэ:Ипшэ Африкэ и хэкумэтх]] 8361co0n01e49b6mdknv3kbioblk9kh