Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.45.0-wmf.3 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Вокална музика 0 1353 10390 10384 2025-06-09T09:34:47Z Ksanvu 1030 10390 wikitext text/x-wiki '''Вокална музика''' то шпиванє хторе виводзи єден шпивач-соло, лєбо вецей шпиваче. Комбинация вокалного шпиваня зоз [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменталним]] провадзеньом то вокално-инструментална [[Подзелєнє музики|музика]]. Музика хтора без инструменталного провадзеня такв. а-капела (a capella)<ref> Titze, Ingo R. (јануар 2008).[https://www.scientificamerican.com/article/the-human-instrument/ „The Human Instrument”]. Scientific American (на језику: енглески). 298 (1): 94—101.[https://sr.wikipedia.org/wiki/PMID PMID][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta Doi 18225701.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:][https://www.scientificamerican.com/article/the-human-instrument/ 10.1038/scientificamerican0108-94] </ref> кед шпиванє ма главну улогу у [[Композиция|композициї]], у музичним дїлу. У таким случаю слово о формох дзе доминую вокални елементи а цала форма ма сущносц вокалного стилу. Вокална музика може буц камерна и солистична а по своїх естетских характеристикох може ше приблїжиц симфонизму - по обсягу векшим формом (кантата, ораториюм, опера). Єдно зоз значних елементох чистого вокалного виражованя то шпивлївосц и кантабилносц (од ит. слова ''cantare''). Вокална музика у своїм змисту ма слова, тексти хтори ше шпиваю, алє постоя и приклади вокалней музики дзе похасновани нєязични склади, [[Звук|звуки]], брунєнє, шущанє, гвижджанє, часто як музична ономатопея, як цо то шпиванє джез скета. Кратке вокалне музичне дїло зоз текстом ширше познате як писня а у даєдних музичних формох ма назву [[ария]] лєбо [[гимна]]. '''Вокал''' Узко вязани за шпиванє такв. вокал (самогласнїк) глас хтори може звучно длужей тирвац. Рижни язики маю розличне число вокалох а основни: '''а''', '''е''', '''и''', '''о''', '''у'''. Зоз своїм нєогранїченим тирваньом вокали ''оможлївюю шпиванє''. Процивна файта гласох такв. соглашнїки (консонанти) хтори кратки, часово огранїчени и служа як гласи прейґ хторих ше у шпиваню преходзи зоз єдного вокала на други. Вокали оможлївюю шпиванє вецей тонох на єдним вокалу-гласу, то такволани вокализи. '''Викализа''' то вокална композиция без тексту хтору ше шпива на єден исти вокал, лєбо нєутрални склад. Применьованє того способу шпиваня постої од давна, поготов у духовней музики, а находзиме го и у музики 13. и 14. вику аж и у епохи барока. Нєшка ше у музики вокализи применюю найчастейше у настави ученя соло шпиваня як практични мелодийски вежби. == Стили и технїки шпиваня == Вокалну музику творя пошоровани тони хтори ше рушаю на висше и на нїжей и так творя мелодию зоз розличним тирваньом тонох односно ритмом. Дзепоєдни стили шпиваня хасную лєм даскельо розлични тони, нашпиви, розшпиви лєбо ритмичне вигварянє як цо то „репованє” лєбо у церковних формох рецитативне шпиванє. Тиж постоя и преширени вокални технїки хтори ше можу применїц а то врищанє, жґиртанє, гарлово шпиванє лєбо „йодлованє”. Вокална музика найстарша форма музики, прето же за ню нє потребни нїяки инструмент окрем людского гласа. Кажда музична култура ма свойо вариянти вокалней музики. == Форми вокалней музики == Вокална музика ше може виводзиц зоз, лєбо без инструменталного провадзеня. <ref> [https://web.archive.org/web/20210502185835/https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-na-temu-vokalna-muzika-5-klas-lkondratova-118834.html концепт годзини на тему "Вокална музика" 5 клас Л. Кондратова] Архів оригіналу</ref> Форми вокалней музики настали под уплївом дружтвених обставинох у уметносци. == Форми-жанри вокалней музики то: == :• Писня, форма вокалней музики, комбинация литературного текста зоз єдноставну мелодию. :• Романса, жанр вокалней музики, композиция за глас зоз инструменталним провадзеньом, написана и злучена зоз поетским текстом лирского змисту. У романси, експресивна мелодия, хтора преходзи зоз єдного инструмента на други, преноши и розвива чувства, виволує одвит емоцийох слухательом. :• [[Баркарола]], вокални жанр 19. вику, умереного темпа у 6/8 такту. :• Балада, музичне дїло засноване на митским лєбо историйским заплєту. :• [[Ария]], вокални жанр, композиция за єдан глас зоз провадзеньом, хтори одвитує драмскому монолоґу. :• Вокализация, мелодия за глас без словох, виведзена на самогласнїкох (вокалох), лєбо на нєутралним складу. :• [[Ансамбл]], вокалне дїло, заєднїцке визводзенє музичного дїла зоз вецей учашнїками (трио, квартет, секстет итд). :• [[Хор]], вокалне музичне дїло за хорске шпиванє. :• Канон, хорске виводзенє єдней мелодиї, дзе кажди глас почина шпивац исту мелодию яґод кед пожня єден за другим, то єдноставна форма имитациї (зачатки полифоного стилу у музики). :• Опера, вокалне дїло хторе попри шпиваня комбинує рижнородни жанри ([[оркестер]], [[хор]], [[балет]], сценске рушанє). == Школи вокалного шпиваня == Италиянска школа, настала почетком 17. вику, була перша европска школа шпиваня. Характерую ю школовани брилянтни гласи. Експресивносц италиянского язика, комбиновани зоз лєгким шпиваньом италиянских мелодийох за глас, оможлївели же би ше максимално вихасновали можлївосци гласового апарата. Италиянска школа розвила класични стандарди звука гласу. Совершенство италиянскей вокалней уметносци уплївовало на формованє и розвой других националних вокалних школох. Французку вокалну школу характерую рецитативни (декламацийни) елементи хтори походза од шпивацких рецитативних актерох французкей класичней траґедиї. Нємацка вокална школа ше у свїм развиваню вокалней музики засновала на националних [[Поета|поетских]] традицийох. Руска школа базована на способу виводзеня народних писньох. Українска школа и композиторе вообще, уключуюци и вокалну школу, подзековна за свойо формованє талантованому [[Композитор|композиторови]], дириґентови хора и педаґоґови Миколови Лисенко. [[Музичар]] М. Лисенко допринєсол формованю українскей опери, схопно комбинуюци технїки народнєй и класичней-професийней музики. == Литература == * Вокалізація; Вокальна музика // [https://musicinukrainian.wordpress.com/wp-content/uploads/2020/11/ Ukrainska muzychna entsyklopediia tom 1.pdf] Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0,_%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 ІМФЕ НАНУ], 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 400; 401-404. == Референци == [[Катеґория:Вокална музика]] [[Катеґория:Музика]] tk0yvn3c9h5c3hpwyyyidnjx8i4g87d Дзвон 0 1354 10391 10389 2025-06-09T09:37:20Z Ksanvu 1030 10391 wikitext text/x-wiki [[File:Overview of bell in tower of Church of Saint Godehard and the Assumption in Budišov, Třebíč District.jpg|250px|right|Дзвон|thumb]] [[File:Bell (4560457599).jpg|200px|Мали дзвончок|thumb]] '''Дзвони''' (1 ) ше найчастейше прави зоз металу, рижней су велькосци и при вдереню правя одредзени [[звук]] (2). Хасную ше за рижни наменки: як музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]], як стредство обвисценя, а зоз вирского аспекту ше дзвони хасную як поволанка на молитву, богослуженє и друге. == Опис == Векшина дзвонох ма фурму дзиравого погара, хтори кед ше вдери вибрує и продукує барз моцни [[тон]], а його боки ше справую як резонатор. Вдеренє по дзвону може буц окончене зоз нукашнїм млатком („шерцом”) або вонкашнїм, або при менших дзвончкох — зоз малу палїчку хтора заварта у целу дзвончка. Церковни дзвон ше звичайно вилїва з окремней леґури – дзвоновини. До дзвоновини ше учишлюю найблагороднєйши материяли, як цо то бакар и стрибло. Даєдни менши дзвони, украсни або дзвончки за статок ше прави зоз пресованого металу, скла або керамики. Кед у питаню велькосц дзвона, єст дзвони хтори чежки лєм даскельо кили, алє и до даскелїх тонох чежини. Тиж так ше муши посцигнуц и одредзени [[тон ]]звука. Тото окреме важне кед ше роби о вецей дзвонох у истей дзвонїци. У таким случаю дзвони муша твориц даяки одредзени музични акорд. == История == Найвчаснєйши археолоґийни докази о дзвонох походза зоз 3. милениюму пред н. е. зоз култури народу Янґшао, неолитского часу Китаю(3). На даскелїх местох пренайдзени дзвони направени зоз керамики(4), а познєйше ше дзвони прави зоз металу. У заходней Азиї ше перши дзвони почали правиц коло 1000-го року пред н. е. Зоз часу династиї Шанґ (коло 1600—1050. рок пред н.е.) пренайдзени и рижни дзвони хтори були состойна часц опреми за конї и кочи (каруци) и ланцушки – дзвончки за пси. По 13. вик пред н.е. дзвони чежши як 150 кили ше хасновали у воєних акцийох у Китаю. После 1000. року н.е. за правенє дзвонох бронзу заменює желєзо, так же найстарши желєзни дзвон хтори пренайдзени датує зоз 1079. року н.е. зоз провинциї Хубей, у централней часци Китаю. Дзвони зоз 7. вику пред н.е. при Асирцох були високи коло 10 центи. Римски дзвони зоз 1. и 2. вику н.е. були високи коло 20 центи. У Библиї записане же мали златни дзвончки украшовали поруб облєчива [[священїк|священїкох]] у Єрусалиме. Стари Греки хасновали мали дзвончки у лаґрох. Римянє зоз дзвонами наявйовали час за купанє, хасновали их и у доме як украс, а привязовали их и коло шиї статку же би го пренашли кед ше страци. У 10. вику н.е. европски дзвон нє бул векши як 60 центи. == Дзвонїца == Турня ма символичне значенє: дзвига до ше висоти и надиходзи шицки верхи [[Святи храм|святого храму]], указує на нєпреривну потребу вирних дзвигнуц ше ґу нєбу, ґу Христови... Турня ше вола и дзвонїца прето же у нєй змесцени дзвони. Дзвонїца часц святого храму, алє є нє вше змесцена на истим месце. Храми у панонско-штреднєевропским стилу маю єдну, два або три турнї—дзвонїци над уходну часцу храму. Алє то нє єдине место змесценя дзвонїци, анї таки стил храму нє єдини. Храми византийского и романского стилу, хтори маю єдну централну доминантну куполу над централну часцу храму, обично маю ище два, штири або ище и вецей менши куполи над угловима просторами храму, а вец даєдна з нїх, або и шицки, служа за змесценє дзвонїцох. А нє ридки случаї же ше дзвонїцу поставяко коло храму, або у його нєпоштредней блїзкосци. == Дзвони у святим храме == Дзвони у християнскей богослужебней пракси забераю значне место. Прето їх вилїванє и приготовянє за богослужебне служенє представя найповажнєйшу дїялносц. Виляти дзвони, скорей як ше их змесци до турнї (до дзвонїци) и скорей як почню дзвонїц, приготовює ше зоз пошвецаньом. Дзвоном ше дава и мена — мена святих, та ше их вец так и вола. Гвари ше: „Дзвонєли з Петром.” Дзвони у церкви маю значни циль: зволовац на богослуженє або давац на знанє о богослуженю, доприношиц церковним торжеством и богослуженю, давац на знанє нєприсутним у церви о часцох богослуженя хторе ше одправя у церкви и так зєдиньовац и зазберовац коло богослуженя присутних и нєприсутних, поволац на молитву и акцию у даяких елементарних нєпогодох, провадзиц вирних хтори ше упокоєли у Господу. Перши циль церковних дзвонох зволовац на богослуженє и давац на знанє о богослуженю. Єст одредзени правила хтори нє обще церковни, так же би важели за цалу Церкву. Заш лєм, одредзени церковни провинциї маю заєднїцки правила дзвонєня. Єдно з общих правилох тото же способ дзвонєня завиши од велькосци богослуженя за хторе ше дзвонї. Так ше иншак дзвонї за Службу Божу, иншак за саночне, иншак за вечурню або утриню роботни дзень. Иншак на обични дзень, а иншак внєдзелю и на швето. Даскельо найвекши швета маю окремне дзвонєнє. На обични днї и за Службу Божу дзвонї ше двараз. Першираз пол [[Годзина|годзини]] пред, а другираз на початку богослуженя. Кед у питаню Служба Божа, вец ше ище раз дзвонї на пол служби, односно на слова Исусово: „Примце, єдзце...и пийце з нєй шицки”, як и на зволанє Духа Святого на жертвени дари. Перше дзвонєнє за Службу Божу, як и на пол Служби, роботни днї ше дзвинї зоз першим дзвоном после найвекшого, а друге дзвонєнє з тим истим и зоз шицкима меншима од нього. Розуми ше, кед єст вецей дзвони. За други богослуженя роботни дзень перше дзвонєнє ше дзвонї зоз трецима дзвонами, а друге зоз трецима и шицкима другима меншима од нього. Кед по Служби панахида, вец ше на тропари „З упокоєнима душами праведних...” дзвонї зоз другим и шицкима меншима од нього. Нєдзелями и на швета з бдїнїйом пред шицкима богослуженями ше дзвонї трираз: годзину пред, пол годзини пред и на початку богослуженя. Першираз ше дзвонї зоз найвекшим, другираз з другим по велькосци, а трецираз зоз шицкима. На пол Служби ше дзвонї зоз найвекшима. На утринї ше ище дзвонї зоз шицкима на „Полиєлей” и после Осмей писнї канону. На найвекши шейсц швета: Благовищениє, Крачун, Богоявлєнє, Вельку ноц, Русадля и Кирбай перше дзвонєнє пред шицкима богослуженями окончує ше зоз шицкима дзвонами. Дзвони попри зволаня на богослуженє маю доприношиц и торжеству богослуженя и святочносци кед шветочни днї. Тот момент окреме визначени кед дзвонєнє дзвонох провадзи литиї (процєсиї) у Пасхалней ноци, при читаню Євангелийох Страсцох Христових, при читаню Євангелийох Другей Вельконоцней Служби Божей. Дзвони маю задаток зєдинїц вирних, собраних на богослуженю у церкви и тих цо пре оправдан причини одсутни. Дзвон у случаю дружтвених або елементарних нєпогодох поволує на ратованє там дзе потребне, як и на солидарносц. Зоз дзвоном ше означує и преход чловека зоз того до гевтого швета. Теди ше дзвон оглашує так же ше зоз вельким дзвоном задзвонї двараз, кед у питаню жена, а трираз кед ше роби о хлопови, а потим ше предзваня зоз шицкима. Кед умарти ма менєй як 18 роки, вец ше предзваня з другим, а кед до осмого року, вец зоз трецим дзвоном. Розуми ше, кед єст вецей дзвони. == Музични инструмент == Дзвони як музични инструмент по фарби тону здогадую на церковни дзвони, а у [[Оркестер|оркестре]] ше звичайно хаснує за додатни, окремни ефекти, односно ридше ше хаснує як самостойни инструмент. Як инструмент дзвон зложени зоз вецей металних цивох розличней длужини, заквачени на окремни рамик. Висина тону завиши од самей длужини цивки: кед цивка кратша – тон висши и обратно. Тон ше достава зоз вдереньом по цивкох зоз млаточком за тоту наменку. == Литература == *Дзвони, християнски часопис, (септембер) 2002. рок, „Дзвонїца и дзвони”, Протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй == Вонкашнї вязи == * [https://washingtonringingsociety.org/galleries/animations Анимација енглеског звона у пуном кругу] == Референци == 1 Словнїк руского народного язика I, А—Н, Нови Сад, виданє2017, бок 334 2 https://enciklopedija.hr/clanak/zvono 3 von Falkenhausen, L. (1994) [https://books.google.rs/books?id=ve1h53NTNW0C&pg=PA132&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Suspended Music: Chime-Bells in the Culture of Bronze Age China] University of California Press. ISBN 978-0-520-91107-9. strana 132 4 Huang, Houming (2002). „Prehistoric Music Culture of China”. Cultural Relics of Central China (3): 18—27. ISSN 1003-1731. strana 20—27 [[Катеґория:Култура]] [[Катеґория:Релиґия]] 0hhmw45ub1r9cvuuy34ho8cnx634h2d