Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.45.0-wmf.6 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу 0 103 10531 8632 2025-06-18T14:07:11Z Keresturec 18 Додати катеґориї 10531 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |- ! colspan="2" | <big>Гавриїл Г. Надь</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Havrijil H Nadj.jpg|alt=Гавриїл Г. Надь|center|мини|300x300п|Гавриїл Г. Надь]] |- |'''Народзени''' |17. априла 1913. |- |'''Умар''' |15. октобра 1983. (70) |- |'''Державянство''' |австро-угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |ґимназия у Вербаше |- |'''Универзитет''' |Филозофски факултет, Беоґрад |- |'''Период твореня''' |1935—1983. |- |'''Жанри''' |линґвистика, литература, просвита |- |'''Поховани''' |у [[Коцур]]е |- |} '''Гавриїл Г. Надь''' (*17. април 1913—†15. октобер 1983) професор, линґвист, поет, рецензент и преклaдатель. == Биоґрафия == Гавриїл Г. Надь народзени 17. априла 1913. року у Старим Вербаше дзе закончел основну школу и осем класи Державней реалней ґимназиї. На Филозофски факултет у Беоґрадзе ше уписал 1932. року а дипломовал 1936. року на тедишнєй ХII ґрупи наукох: Сербски язик зоз старославянским язиком и историю югославянскей литертури з теорию литератури. Найглавнєйши предмети преподавали му познати професоре: Александар Белич,<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%9B Александар Белић]</ref> Ст. М. Кульбакин, Павле Попович, Боґдан Попович, Радомир Кошутич, М. Тривунац, Петар Дьордїч и други. Службовал у Никшичу (Чарна Гора, (1939-40), и Суботици (1940-1941). Под час Другей шветовей войни остал без роботи и жил у чежких условийох. Концом 1944. року бул мобилизовани до Народноошлєбодительного войска, алє є пошвидко врацени за професора до вербаскей Ґимназиї, а 1945. року є меновани за директора Державней мишаней ґимназиї зоз руским наставним язиком у снованю у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Тоту длужносц Надь окончовал до априла 1948. року кед є, на його жаданє, розришени з директорскей длужносци алє и далєй окончовал длужносц професора. У Руским Керестуре роби, зоз кратку прерву (бул премесцени за професора Висшей педаґоґийней школи у Новим Садзе, дзе викладал сучасни сербскогорватски язик и компаративну ґраматику славянских язикох), по 1954. рок, а вец преходзи на службу до [[Коцур]]а, до Основней школи Братство-єдинство, дзе преподавал мацерински язик, сербскогорватски, русийски и нємецки язик. З тей длужносци пошол 1979. року до пензиї. [[Файл:Priloho_do_istoriji_ruskoho_jazika.jpg|thumb|alt=Прилоги до историї руского язика|240x240п]][[Файл:Lingvisticni statji i rozpravi.jpg|alt=Г. Г. Надь Линґвистични статї и розправи|thumb|Г. Г. Надьː Линґвистични статї и розправи|233x233п]] Бул народни посланїк у Уставотворней скупштини Демократичней федеративней републики Югославиї. == Творчосц == Писац почал ище як школяр ґимназиї. Зоз своїма линґвистичнима и литературнима роботами зявел ше у периодзе медзи двома шветовима войнами у ''Руских новинох'', ''Руским календаре'' и ''Русскей зарї''. Як поета першираз ше зявює зоз сонетом под насловом ''Там'' у ''Руским календаре за 1938. рок''.<ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Kalendar-1938_compressed.pdf ''Руски календар за 1938. рок,''] бок 54</ref> За перши линґвистични роботи анґажовал го тедишнї редактор Руского календара [[Дюра Биндас]]. Перша статя ''Як ше правя часовнїково меновнїки на –нє и –це'' му обявена у ''Руским календаре за 1935''. рок.<ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Kalendar-1935_compressed.pdf ''Руски календар'']за югославяньских Русинох за 1935, бок 116</ref> Гавриїл Г. Надь у историї бачванско-сримских Руснацох, после др [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Костельника]], друга особа котра ше на наукови способ занїмала зоз руским литературним язиком. Зявює ше як викладач на вецей семинарох за просвитних роботнїкох. Написал понад 30 фахово роботи з обласци язика, а тиж так и вецей поетични твори хтори видруковани у наших виданьох, у учебнїкох, у календарох, у ''Шветлосци'' и ''Пионирскей заградки''. Його найзначнєйчи поетски твори видруковани концом 50-тих и познєйше. Як його найкрасши писнї треба спомнуц ''Чуєце браца'', потим ''Ґлоса'' як и ''Сонетни венєц''. Г. Г. Надь автор '''першого сонетного венца''' написаного по руски хтори ше трима як найкрасше поетске дїло медзи двома шветовима войнами при Руснацох. Заступени є у скоро шицких антолоґийох рускей поезиї. Надь ценєни и як барз добри прекладач и рецензент. Дзекуюци плодней прекладательней роботи постал член Секциї прекладачох Дружтва писательох Войводини. После длугей и чежкей хороти умар у Коцуре 15. октобра 1983. року, дзе є и поховани. Запаметани є як єден з найугляднєйших професорох першей рускей ґимназиї и як авторитативни арбитер у розришованю наших линґвистичних дилемох. == Литература == * Гавриїл Г. Надь: ''Линґвистични статї и розправи'', ''Руске слово'' Н. Сад, 1983. * Гавриїл Г. Надь: ''Прилоги до историї руского язика'', ''Русле слово'', Н. Сад,1988 * [[Александр Дмитриєвич Дуличенко|А. Д. Дуличенко]]: [https://zavod.rs/digitalizovani-publikatsiyi/ ''Нормователь и преучователь литературного язика югославянских Руснацох''], ''Творчосц 1978,'' б. 7-26. * [[Микола М. Кочиш]]: ''Линґвистични роботи'', ''Руске слово'', Н. Сад, 1978, б. 28. * Ю. Тамаш: [https://zavod.rs/digitalizovani-publikatsiyi/ ''Найкрасши руски медзивойнови сонет''], ''Творчосц 1978,'' 48-52 * Др Юлиян Тамаш: ''История рускей литератури'', Завод за учебнїки и наставни средства – Београд, 1997, б.151-154 и 582-583. * Др Михайло Фейса: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/studia%20ruthenica%2012.pdf ''Характеристики линґвистичней творчосци Гавриїла Г. Надя''], Зборнїк роботох ''STUDIA RUTHЕNICA 12 (25), 2007,'' б. 115-123. == Вонкашнї вязи == * [https://nar.org.rs/rue/%d0%b3%d0%b0%d0%b2%d1%80%d0%b8%d1%97%d0%bb-%d0%b3-%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d1%8c/ Гавриїл Г. НАДЬ],биоґрафия на НАР * [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#nadj Г. Г. Надь], биоґрафия по русийски * [https://rdsa.tripod.com/literatura/hhnadj.htm Чуєце браца, Ґлоса] и ище два писнї Г. Г. Надя за приклад. == Ґалерия == <gallery> Pетро Riznic Djadja i Havrijil Nadj.jpg|alt=Гавриїл Надь шедзи у долнїм шоре|Школяре нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре. Гавриїл Надь шедзи у долнїм шоре. Skolska uprava H Nadj P Riznic 1948 ns 1949.jpg|alt=Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1948/1949. року|Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1948/1949. року Стоя: Владимир Колєсар, Йовґен Медєши, Нада (Рамач) Нота, инж. Юлиян Малацко, Микола Гайнал, шедза: Петро Ризнич, Гавриїл Надь и др Мафтей Винай. Maturanti 1946 1947.jpg|alt=Матуранти нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре 1946/1947.|Матуранти нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре 1946/1947. Професор Гавриїл Надь шедзи штварти з права. Jak učiteljka u Kocure.jpg|alt=Учительски колектив школи у Коцуре у першей половки 50-их ХХ вику.|Учительски колектив школи у Коцуре у першей половки 50-их. Професор Гаврїл Надь стої у штредку ґрупи. </gallery> == Референци == [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Линґвисти]] [[Катеґория:Русинисти]] [[Катеґория:Писателє]] <references /> [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:Народзени 1913]] [[Катеґория:17. април]] [[Катеґория:Умарли 1983]] [[Катеґория:15. октобер]] m03z8l2jn1hifr39j55ctb8badiug5a 0 498 10530 6825 2025-06-18T13:23:57Z Keresturec 18 Нови елемент у Вонкашнїх вязох 10530 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Яков Кишюгас</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Jakov Kišjuhas.jpg|алт=Яков Кишюгас|центар|мини|220x220п]] |- |'''Народзени''' |1. новембра 1948. |- |'''Умар''' |10. мая 2024. (76) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски |- |'''Школа''' |ґимназия, Нови Сад |- |'''Универзитет''' |Филозофски факултет Нови Сад, Сараєво |- |'''Наукови ступень''' |доктор наукох |- |'''Период твореня''' |1972—2013. |- |'''Жанри''' |образованє, педаґоґия, |- |'''Поховани''' |на Новим городским теметове у Новим Садзе |- |'''Припознаня''' |Святосавска награда, награди часопису Шветлосц |} '''Яков Кишюгас''' (*1. новембер 1948—†10. май 2024), професор русийского язика, визначни просвитно-педаґоґийни дїяч, професор на Оддзелєню за русинистику ФФ у Новим Садзе. == Биоґрафия == Яков Кишюгас народзени 1. новембра 1948. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] од оца Якова и мацери Амалиї, дзивоцке Чакан. У Керестуре здобул основне образованє, штреднє у Новим Садзе у Ґимназиї ''Светозар Маркович'', ту започал на Филозофским факултету студиї русийского язика и литератури, а закончел их и дипломовал на Универзитету у Сараєве. Перше роботне место як професор руского язика достал у Руским Керестуре у ґимназиї, теди то було оддзєлєнє вербаскей ґимназиї ''Жарко Зренянин'', а потим и у реформованим заєднїцким штреднїм образованю тиж у Образовним центре Петро Кузмяк, дзе єден час бул и помоцнїк директора. == Образовна и педаґоґийна робота == До Нового Саду Яков Кишюгас ше преселєл 1981. року на роботу до Просвитно-педаґоґийного заводу Войводини як совитнїк за руски язик. У тим периодзе його значне доприношенє образованю на руским язику мож спатриц и през авторства и коавторства 25 учебнїкох, а ту слово о скоро шицких читанкох и ґраматикох за основну школу, хтори ше и нєшка хаснує и у виборней и порядней настави. Яков Кишюгас бул тиж и автор тестох на руским язику за закончуюци испит школярох основней школи. Докторат ''Одношенє литературного и животного искуства у настави литератури од I по VIII класу основного воспитаня и образованя'' одбранєл 1992. року на Филозофским факултету у Новим Садзе. На Оддзелєню за русинистику бул анґажовани на предмету Методика настави руского язика и литератури. [[Файл:Dulicenkonascivamaj90.jpg|alt=Яков Кишюгас цалком на право|thumb|368x368px|Александер Дуличенко, госц Дружтва за руски язик, литературу и културу, май 1990. року. Яков Кишюгас цалком на право. ]] Потим, у Министерстве просвити робел як надзорнїк за школярски стандард у штредньошколских домох школярох тє. интернатох на териториї цалей Сербиї. У тей обласци як коавтор и автор дал значне доприношенє у штирох фахових зборнїкох. Роботни и творчи вик закончел на месце управнїка Дома школярох штреднїх школох ''Бранково коло'' у Новим Садзе, у двох мандатох, одкадз ше 2013. року поцагнул до заслуженей пензиї. За свою креативну просвитно-педаґоґину роботу бул наградзени зоз Святосавску награду, конкретно за два учебнїки руского язика за виборну наставу як найлєпши у конкуренциї шицких учебнїкох на меншинских язикох у Републики Сербиї. Др Кишюгас тиж так два раз наградзени зоз награду Часопису за науку, литературу и културу ''Шветлосц'' котри видава НВУ ''Руске слово''. Професор Яков Кишюгас за собу зохабел супругу Маґдаленку и сина Алексея зоз фамелию и зоз першого малженства дзивку Сладяну зоз фамелию. Яков Кишюгас ше упокоєл 10. мая 2024. року у своїм 76. року живота. Поховани є на Новим городским теметове у Новим Садзе. == Литература == * Леона Гайдук: Др Яков Кишюгас „Черешньов квиток" и „Путуєм, видзим, чуєм, шнїєм" - виводи зоз рецензиї учебнїка пестованя руского язика, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 8. 2001-2003, б. 163 * др Яков Кишюгас, Образованє на руским язику (реферат), Зборнїк роботох зоз трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох), Руска матка, 1997, б. 177. == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=Bh8XJMYDGN0 Dr Jakov Kišjuhas (1948-2024)], kanal IEP Institut za ekonomiju i pravo, youtube.com , jun 15, 2025. * Веома посећена трибина [https://www.kcns.org.rs/vest/veoma-posecena-tribina-rusini-i-stvaranje-kraljevine-shs-jugoslavije/ „Русини и стварање Краљевине СХС/Југославије”], Културни центар Новог Сада, 19. јун 2018. * [https://www.knjizara.zavod.co.rs/citanka-za-sedmi-razred-osnovne-skole-na-rusinskom-jeziku ЧИТАНКА за 7. класу основней школи] - Завод за уџбенике, Београд * др Яков Кишюгас, [https://mikroknjiga.rs/store/prikaz.php?ref=978-86-17-18689-8&info=korservis РУСКИ ЯЗИК И КУЛТУРА ВИСЛОВЙОВАНЯ] за IV класу основней школи * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ Историят школи у Руским Керестуре], вебсайт Основней школи и ґимназиї Петро Кузмяк, Руски Керестур * Саветовање [http://www.internatza.edu.rs/index.php/196-s-v-v-nj-v-spi-ni-r-d-u-d-vi-uc-ni Васпитни рад у домовима ученика средњих школа Републике Србије], Дом ученика средњих школа Зајечар, вебсат www.internatza.edu.rs, 20. април 2015. * [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-dr-jakov-kisjuhas/ Упокоєл ше др Яков Кишюгас (1948–2024)], М. Афич, Рутенпрес, 11. мај 2024. ki98bnmup1hmi991rq4pdz8hbafmsql 14 1420 10532 2025-06-18T14:07:26Z Keresturec 18 Направљена празна страница 10532 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 1421 10533 2025-06-18T14:08:38Z Keresturec 18 Направљена празна страница 10533 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1