Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.45.0-wmf.7 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 963 10616 9848 2025-06-26T17:46:12Z Zemant 1122 /* Литература */ 10616 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fast_Hasapikos.webm|мини|300x300п|Хасапико танєц у атриюму Запейона (3. марца 1926. року)]] '''Хасапико''' (гречески: ''χασαπικο'', турски: ''kasap havası'' преклад „месарски танєц”) то популарни гречески танєц и танєчна [[Подзелєнє музики|музика]] алє є превжати у штреднїм вику византийского часу зоз Истамбулу. Односно бул познати на териториї Османского царства, на Балкану и Малей Азиї алє є греческого походзеня. <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Hasapiko Hasapiko] en.wikipedia.org</ref> Слово „касап“ етимолоґийно походзи зоз арапского кореня „касаб“-(месар), а значи резац, одрезовац/скрацовац''. '' То може значиц претаргованє лєбо скрацованє ритма у танцу швидкого темпа. Хасапико ше танцує у традицийним ориєнталним ритму. Хасапико лєбо хасапикос ма два типи и варирую: * ''спомалшени'' ( μακελλαρικος χορος „чежки хасапико“) а вола ше χασαπικο βαρυ / χασαπικος βαρυς. Односно ''Месарски танєц'' хтори спомалшени и найчастейше ше у тей верзиї танца хаснує розмира 4/4 такт. <ref>[https://www.folkdancenotes.com/dancenotes/Dick%20Oakes/Vari%20Hasapiko.htm VARI HASAPIKO] www.folkdancenotes.com. рок 2022.</ref> * ''швидка'' верзия вола ше γρηγορο χασαπικο, γρηγορος χασαπικος, μακελλαριος χορος; (григоро хасапик), лєбо χασαποσέρβικο (хасапикосервико) а значи живше. <ref> Leontis, Artemis (2009-04-30) [https://books.google.rs/books?id=wGdFCQAAQBAJ&q=hasaposerviko+fast+hasapiko&pg=PA229&redir_esc=y Culture and Customs of Greece] Greenwood Press. p. 229. ISBN 9780313342974.</ref> Тоти мена тиж у вязи зоз сербскима и другима балканскима державами, и мали уплїв на тоту верзию танца. <ref>[https://www.youtube.com/watch?v=U2al7WTKOUo Politiko Hasapiko / Istanbul Kasabi Greek Turkish Common Songs & Dances] youtube.com</ref> Швидша верзия тиж ше вола μακελλαριος χορος (макелариос хорос), тота верзия хасапико танцу хаснує розмир 2/4 такт. Крочаї танцу одлучни а стил весели, живши и безбрижни. Характеристичне за танєц же зоз писню хтори ма старе византийско-греческе походзенє, танцую лєм хлопи, двоме, троме лєбо вецей хлопи, хтори ше тримаю за плєца и вєдно складнє и схопно виводза зложени крочаї и рухи окруцаня. Хасапико ше найчастейше грає на [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]]: кануни (ориєнтални струнови инструмент), на [[Кларинет|кларинету]] лєбо виолини, мандолинох, зурли и на новших типох греческого инструмента-[[бузуки]]. [[Файл:Sirtaki_at_Accroches_coeurs.jpg|мини|270x270px|Сиртаки танєц на Accroche-Cœurs фестивалу, май 2008.року.]] ''Сиртаки'', сучасни главни гречески танєц, релативно нови, [[Хореоґрафия|хореоґрафовани]] танєц, засновани на основи хасапико танцу. <ref>[https://www.britannica.com/art/sword-dance sword dance, butchers dance] , britannica.com</ref> То комбинация спомалшеней и швидшей верзиї хасапика. Сиртаки танєц ше зявює у познатим, популарним дїлу филма Никоза Казандзакиса ''Грек Зорба'' (музика Микис Теодоракис). == Литература == * Musolf, Nell.[https://books.google.rs/books?id=I2qnWiSPTMsC&lpg=PT30&dq=Hasapiko+dance&hl=ru&pg=PT30&redir_esc=y#v=onepage&q=Hasapiko%20dance&f=false Teens in Greece], Nell Musolg Gogl knjige * McConathy, Osbourne. New Music Horizons: For intermediate grades. — Musical score. — [[New York]]: Silver Burdett Co., 1947. — Т. vol. 2. — С. 35. == Вонкашня вяза == * Shay, Anthony [https://books.google.rs/books?id=mX2tZ_nZsTkC&lpg=PP1&hl=ru&pg=PP1&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Choreographing], Identities: Folk Dance, Ethnicity and Festival in the United States of Canada, — Jefferson, NC: McFarland, 2006. — С. 95,96,98. — 248 с. — ISBN 0-7864-2600-4 * [https://www.youtube.com/watch?v=jzR9aoNo7Bs ΧΑΣΑΠΙΚΟ традицийни танєц и музика] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Танци]] [[Катеґория:Греческа]] [[Катеґория:Музични форми]] czjhsv4nyu15j4g7zp4ftf492x9bdyp 0 1455 10614 10611 2025-06-26T16:40:04Z Olirk55 19 10614 wikitext text/x-wiki [[File:Schoenberg - Drei Klavierstücke No. 1 - Irakly Avaliani.webm|right|thumb|270px|Атоналносц, илустраия дїла „Mässig“ - 1.часц композициї ''Три клавирски миниятури'', опус 11, Арнолда Шенберґа]]'''Атонална музика''' то музични систем, хтори постої и базує ше на 12 тонох. У нїм нєт функционалней гармониї як главного структуралного елемента.<ref>Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 81. ISBN 86-331-2075-5.</ref> Ровноправносц помедзи шицких тих 12 тонох то основа медзисобних комбинацийох шицких 12 тонох. Атоналносц то у реалносци гранє и компонованє дзе ше нє хасную можлїви постояци [[Музична скала|музични скали]].<ref>[https://www.thinkingapplied.com/tonality_folder/ tonality.htm] by Lee Humphries</ref> Арнолд Шенберґ бул перши [[Композитор|композитор]] хтори виглєдовал атоналносц, хтора ше найчастейше находзи у сучасней класичней и у експерименталней [[Подзелєнє музики|музики]]. == Кратки опис == Атоналносц настала як резултат преширйованя тоналитета през хроматику, функционалну инверзию, „секундарней доминанти“, „блукаюцих“ полисемантичних акордох и других гармонских зявеньох у позноромантичней музики Ф. Листа, Р. Ваґнера, Ґ. Малера, М. Мусорґского, А. Скрябина, як и музики Де Пробутока, И. Фиева, Месияна и велїх других композиторох хтори любели у музики експериментовац. {| class="wikitable" align=right width=300px |+ |<score sound="1">{<c' fis' bes' e'' a'' d'''>1}</score> |Мистични атонални акорд Aлександра Скрябина |} Почaток атоналносци ше вяже за финале Шенберґового ,,Другого смикового квартета” (1908). To бул период ,,чежких” виглєдованьох нових законох у музичней гармониї хтори би могли заменїц застарени систем тоналитетох у исти час кед ше и Шенберґ, його школяре-шлїдбенїки Антон Веберн и Албан Берґ обрацели ґу атоналносци. Период атонализма у музики композиторох „Новей бечскей школи” тирвал одприлики по 1920-25.рок, кед Шенберґ (а скорей нього Гауер) видумал и першираз похасновал „додекафонию”, односно дванацтонску технїку. Медзитим, принципи и естетику атоналней музики превжали и велї други композиторе 20. вику. Атонална музика ше далєй розвивала, а числени приклади мож найсц и у музики 21. вику. Як предлужовала атонална музика свой розвой, тиж так ше вельо о нєй розправяло у музичних кругох: композиторох, теоретичарох, музиколоґох и виводзачох, тиж и на музичних симпозиюмох шветових розмирох. Познати цитирани слова Албина Берґа: ,,Цо значи атоналносц? ,,Словни вираз „атонални” постал обща дефиниция музики у хторей нє лєм же нєт вязи зоз периферну структуру у музики зоз гармонийским центром (т.є. тонику) алє нєт вязи и нє виполнює анї цалосци а анї поєдиносци и други характеристики и законїтосци музики (як цо то мелодия, ритем, музична форма, артикуация итд.). Так же вираз „атоналносц” нєшка значи такп. исте цо и „нє-музика”, „анти-музика” (нєм. Unmusik). Односно найприблїжнєйше ше нєшка толкує атоналносц як подполна процивносц од того як ше потераз музика похопйовала и толковала. <...> ''Сам Сотона би нє здумал страшнєйше слово од ,,Атонална”'' же би описал нову уметносц! == Литература == * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Nik%C5%A1a_Gligo Nikša Gligo  Pojmovni vodič kroz glazbu 20. stoljeća''.] Zagreb: MIC KDZ/Matica hrvatska 1996., str. 13, ISBN 953-96779-0-4 '' * Мазель Л. О путях развития языка современной музыки // Советская музыка, 1965, № 6, 7, 8; * Холопов Ю. Н. «Атональность» — новая тональность // Гармония. Практический курс. Ч.2. — М., 2003. — бок 512—524. * Baker, James M. 1980. "Scriabin's Implicit Tonality". [https://en.wikipedia.org/wiki/ Music Theory Spectrum] 2:1–18. * Bryan R. Simms: The Atonal Music of Arnold Schoenberg, 1908-1923, Oxford University Press, 2000. ISBN 0 19512826 5 == Референци == 1. ^ Врати се на:а б в Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 81. ISBN 86-331-2075-5. 2. https://www.thinkingapplied.com/tonality_folder/tonality.htm ^ [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] pnohwopzqsvjdsdw6n5fuz4coffpcbw 0 1456 10613 10612 2025-06-26T13:02:27Z Olirk55 19 10613 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Лалить</big> |- | colspan="2" |(фотка) |- ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава''' |Сербия |- |'''Автономна покраїна''' |Войводина |- |'''Управни округ''' |Заходнобачки |- |'''Општина''' |Оджак |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''—2022. | 1.085 |- |'''—густосц''' |37,7/km2 |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристик |- |'''Координати''' | 45° 31′ 12″ С; 19° 21′ 53″В |- |'''Часово зони''' |UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) |- |'''Абс. висина''' |86 m |- |'''Поверхносц''' |35,6 km2 |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |25234 |- |'''Поволуюце число''' |025 |- |'''Реґистерска ознака''' | SO |} File:Lali%C4%87%2C_Orthodox_Church.jpg Православна церква у валалє '''Лалить''' (серб. Лалић; слц. Laliť; мадь. Liliomos) валал у општини Оджак, Заходнобачким округу, у Сербиї. Спрам Попису зоз 2022. мал 1.085 жительох. == История == У чаше Терезиянскей и Йозефиянскей колонизациї перши тристо сербски и словацки фамелиї у периодзе од 1760. по 1790. рок населєли коморски маєток Пустару Лалить. Серби и Словаци ше лєгко уклопели до заєднїцкого живота. Лалить ше першираз спомина як валал Сербох шлєбодних селянох 1769. року. Вони ше приселєли под вождством Арсения III Чарноєвича, а 1788. року до Лалитю пришли и перши Словаци. Вони були перше колонизовани у Банаце, алє ше отамаль склонєли пре барз части турски нападаня. Друга вельо векша ґрупа Словацох пришла 1780. зоз Словацкей, околина Татрох, и то з Пештанскей, Звонєнскей, Гемерскей и Нїтраньскей жупаниї. Спрам запису зоз 1834. на муре [[Православна церква|православней церкви]], теди у валалє було 1.606 жительох. Число жительох ше барз помали звекшовало як пре висельованє на други места, так и пре епидемиї и вилїви. Под час велькей епидемиї колери 1836. року умарли вецей як 900 особи. Кед би ше Дунай вилял, вода у хотарох оставала скоро цали рок. Велї хижи ше од влаги поваляли, а през валал ше ишло на чамцу. После вилїву пришла епидемия колери. Року 1873. приселєли ше и 15 єврейски фамелиї. Окрем нїх, було даскельо и Нємцох и Мадярох. Спрам Попису зоз 1900. Лалить мал 2.530 жительох и 465 числа хижох. File:Lali%C4%87%2C_Evangelical_%28Slovak%29_Church.jpg Евангелистична церква == Демоґрафия == Спрам Попису зоз 2011. у Лалитю було 1.343 жительох (спрам Попису зоз 2002. було1.646 жительох). У населєню єст 563 обисца, а штреднє число членох по обисцу 2,38. У населєню Лалить 2002. жили 1.335 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства виношела 41,6 роки (39,8 при хлопох и 43,3 при женох). Демоґрафия Рок Жительох 1948. 2.365 1953. 2.351 1961. 2.351 1971. 2.125 1981. 1.859 1991. 1.699 1.649 2002. 1.646 1.702 2011. 1.343 1.423 Етнїчни состав жительства спрам Попису зоз 2002. року Словаци: 796 або 48,35% Серби: 702 або 42,64% Руснаци: 27 або 1,64% Югославянє: 21 або 1,27% Роми: 15 або 0,91% Українци: 12 або 0,72% Горвати: 4 або 0,24% Чарногорци: 2 або 0,12% Мадяре: 2 або 0,12% Муслиманє: 1 або 0,06% Македонци: 1 або 0,06% Нєпознате: 2 або 0,12% == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%9B Лалић.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org omjehr5s39mgydsj2zrs4aibhoeajd7 2 1457 10615 2025-06-26T17:44:34Z Zemant 1122 # 10615 wikitext text/x-wiki Лежу в псіхлікарні. Если хочешь узнать обо мне больше напиши Zemant в поисковике. Слава Русі !!! aqb1ggkwzftkpo1s352f8x82asd9diz