Микротонална музика

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.45.0-wmf.7</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Микротонална музика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1458</id>
    <revision>
      <id>10619</id>
      <timestamp>2025-07-01T06:41:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Микротонална музика (греч. μικροτονική μουσική,[1] РУС  анґл. microtonal music, )– то музика заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у скали хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей скали типичней за класичну европску…</comment>
      <origin>10619</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5338" sha1="k2eofoczv0spgcpa39zzrmzmowd8r6u" xml:space="preserve">Микротонална музика (греч. μικροτονική μουσική,[1] РУС  анґл. microtonal music, )– то музика заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у скали хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей скали типичней за класичну европску музику и диятонику). [1][2]. У микротонскей музики, октава подзелєна, у зависносци од усвоєней конвенциї, на векше лєбо менше число єднаких лєбо нєєднаких интервалох. [1][2]  Єден приклад микротоналней музики то музика заснована на штварцини тона - систем висини тона у хторим постоя интервали менши од полутона — микроинтервали. Тони хтори нє одвитую стандардней темперациї то микротонални тони, прето же ше розликую од темперованих, праве по микроинтервалох.
Микроинтервали уключую, напр. 1/4 тона, 1/6 тона, ,,запяти”: питаґоровa (приблїжно 1/9 тона), дидимосoвa (1/10 тона), хромoвa (1/12 тона), як  и зложени интервали (напр. 3/4 тона, итд.). Октаву мож подзелїц на интервали 13, 19, 22, 31, 53, 72, итд. Кажда така скала ма свойо индивидуални тонїчни одношеня, типични за инструмент и його вирних шлїдбенїкох. Число менох сучасних композиторох микротоналней музики єст вельо, алє їх музика остала огранїчена на малу ґрупу обожавательох. 
[ФОТКА  сербска вики].
Микротонална музика характеристична за такв. восточну музику. У Европи є позната од 18. вику, алє почала ше широко хасновац аж у новших часох такв.модернизму.[1][2] Oдносно ширше и систематичнєйше применьовнє започало у другей половки 20. вику, зоз зявеньом композиторох В. Лутославского и К. Пендерецкого и других. Тиж у дїлох совєтских композиторох (А. Шнитке, С. Губайдулина, Е. Денисова), французких композиторох. Од 1960-их по 1990-их, микроинтервали (менши од полутонох) ше першенствено хасновали як средство за интонацию модусох; у спектралней музики, поготов у дїлох французких композиторох – (Жерар Ґриз, Иґ Дифур, Тристан Мари, итд.)  основа „спектралней“ (т.є. формовани на характеристикох звучного спектра) гармониї, итд. Музични приклади хаснованя микроинтервалох мож пренайсц тиж и у партитурох українских композиторох (В. Рунчак, А. Заґайкевич, итд.)
Приклади микротоналних дїлох 
Monodies en quarts de ton, II/15  (Пєр Булез).
,,Gesang der Jünglinge” (1955–56) (Карлхайнц Штокхаузен)
,,Ораториюм за Духи”  (Ернст Кренек 1955. Рок)
,,Chromatic Chanson”, ,,Seigneur Dieu ta pitié”, 1558.) Ґийом Котле, (вихасновал 19-тонске подзелєнє октави).
„Spiritus intelligentiae, sanctus” (Griffiths, Lindley, &amp; Zannos 2001).
Микротонална музика (микротонализем) ше применює и у електронскей музики а тиж и у рок музики на свой особлїви способ. Баржей то пробованє и експериментованє у розличних скалох, дзе ше заобиходзa тонални системи а творя ше ,,крочаї” розбиваня октави, у розпону од седем до шейдзешат єднаких подзелєньох октави. Посотоя рижни панк и рок ґрупи (бенди) хтори творя и виводза музику такого типу и експериментую зоз рижнима ефектами и рижнороднима инструментами.

Референци
1. Skocz do:a b c microtonal music, [w:] Encyclopædia Britannica [dostęp 2018-02-14] (ang.).
2. •	xenharmonic (microtonal wiki) - Microtonal music. xenharmonic.wikispaces.com. [zarchiwizowane z tego adresu (2018-02-12)]. - Wikia poświęcona muzyce mikrotono</text>
      <sha1>k2eofoczv0spgcpa39zzrmzmowd8r6u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>10620</id>
      <parentid>10619</parentid>
      <timestamp>2025-07-01T10:35:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>10620</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6851" sha1="cy9qv2tpk75tf7bpmhs6dipb5jzxx3z" xml:space="preserve">[[File:Harry Partch Institute-3.jpg|right|thumb|300px|Quadrangularus Reversum, Xари Парч (Harry Partch)]]'''Микротонална музика''' (греч. μικροτονική μουσική, анґл. microtonal music) – то музика заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у скали хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей скали типичней за класичну европску музику и диятонику).&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/art/ microtonal music] Microtonal Music&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://pl.wikipedia.org/wiki/ Encyklopedia Britannica]&lt;/ref&gt; У микротонскей музики, октава подзелєна, у зависносци од усвоєней конвенциї, на векше лєбо менше число єднаких лєбо нєєднаких интервалох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180212201026/http://xenharmonic.wikispaces.com/ Microtonal music] xenharmonic.wikispaces.com.&lt;/ref&gt;  Єден приклад микротоналней музики то музика заснована на штварцини тона - систем висини тона у хторим постоя интервали менши од полутона — микроинтервали. Тони хтори нє одвитую стандардней темперациї то микротонални тони, прето же ше розликую од темперованих, праве по микроинтервалох.
[[File:TOWARDTHECONTINUUM.ogg|right|thumb|300px|]]
Микроинтервали уключую, напр. 1/4 тона, 1/6 тона, ,,запяти”: питаґоровa (приблїжно 1/9 тона), дидимосoвa (1/10 тона), хромoвa (1/12 тона), як  и зложени интервали (напр. 3/4 тона, итд.). Октаву мож подзелїц на интервали 13, 19, 22, 31, 53, 72, итд. Кажда така скала ма свойо индивидуални тонїчни одношеня, типични за инструмент и його вирних шлїдбенїкох. Число менох сучасних композиторох микротоналней музики єст вельо, алє їх музика остала огранїчена на малу ґрупу обожавательох. 

Микротонална музика характеристична за такв. восточну музику. У Европи є позната од 18. вику, алє почала ше широко хасновац аж у новших часох такв.модернизму. Oдносно ширше и систематичнєйше применьовнє започало у другей половки 20. вику, зоз зявеньом композиторох В. Лутославского и К. Пендерецкого и других. Тиж у дїлох совєтских композиторох (А. Шнитке, С. Губайдулина, Е. Денисова, И.Вишеґрадакий-русийски композитор), французких [[File:Moodswinger.jpg|right|thumb|300px|Moodswinger]]композиторох. Од 1960-их по 1990-их, микроинтервали (менши од полутонох) ше першенствено хасновали як средство за интонацию модусох; у спектралней музики, поготов у дїлох французких композиторох – (Жерар Ґриз, Иґ Дифур, Пєр Булез, Тристан Мари, итд.)  основа „спектралней“ (т.є. формовани на характеристикох звучного спектра) гармониї, итд. Музични приклади хаснованя микроинтервалох мож пренайсц тиж и у партитурох українских композиторох (В. Рунчак, А. Заґайкевич, итд.)

Приклади микротоналних дїлох 

„Monodies en quarts de ton”, II/15  (Пєр Булез).

,,Gesang der Jünglinge” (1955–56) (Карлхайнц Штокхаузен)
,,Ораториюм за Духи”  (Ернст Кренек 1955. Рок)

,,Chromatic Chanson”, ,,Seigneur Dieu ta pitié”, 1558.) Ґийом Котле, (вихасновал 19-тонске подзелєнє октави).

„Spiritus intelligentiae, sanctus” (Griffiths, Lindley, &amp; Zannos 2001).

Микротонална музика (микротонализем) ше применює и у електронскей музики а тиж и у рок музики на свой особлїви способ. Баржей то пробованє и експериментованє у розличних скалох, дзе ше заобиходзa тонални системи а творя ше ,,крочаї” розбиваня октави, у розпону од седем до шейдзешат єднаких подзелєньох октави. Постоя рижни панк и рок ґрупи (бенди) хтори творя и виводза музику такого типу и експериментую зоз рижнима ефектами и рижнороднима инструментами.

== Литература ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Когут Геннадій Олександрович.] [https://web.archive.org/web/20140424192940/http://www.h-pi.com/wordpress/?p=15 Микротонална музика.] (язик: русийски), Киев: Наукова думка,(2005.) бок 262. ISBN 9660006047 Архив [https://www.h-pi.com/microtonal-notation-software/ ориґиналу] 
* Haba, A. Neue Harmonielehre des diatonischen, chromatischen, viertel-, drittel-, sechstel- und zwölftel- Tonsystems. Leipzig, 1927.- 234 p.
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/0354-818X/1999/0354-818X9914023K.pdf Француски приступ микротоналной музици.] 

== Вонкашня вяза ==

* [https://microtonal.miraheze.org/wiki/ Xenharmonic music] Microtonal Encyclopedia
* [https://www.dramonline.org/albums/blackwood-microtonal-compositions/notes Blackwood, Easely.] &quot;Blackwood: Microtonal Compositions&quot;.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>cy9qv2tpk75tf7bpmhs6dipb5jzxx3z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>10621</id>
      <parentid>10620</parentid>
      <timestamp>2025-07-01T11:01:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>10621</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6998" sha1="a6kfso5k6bk2zrww0ta1s70d60ctwet" xml:space="preserve">[[File:Harry Partch Institute-3.jpg|right|thumb|300px|Quadrangularus Reversum, Xари Парч (Harry Partch)]]'''Микротонална музика''' (греч. μικροτονική μουσική, анґл. microtonal music) – то музика заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у скали хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей скали типичней за класичну европску музику и диятонику).&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/art/ microtonal music] Microtonal Music&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://pl.wikipedia.org/wiki/ Encyklopedia Britannica]&lt;/ref&gt; У микротонскей музики, октава подзелєна, у зависносци од усвоєней конвенциї, на векше лєбо менше число єднаких лєбо нєєднаких интервалох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180212201026/http://xenharmonic.wikispaces.com/ Microtonal music] xenharmonic.wikispaces.com.&lt;/ref&gt;  Єден приклад микротоналней музики то музика заснована на штварцини тона - систем висини тона у хторим постоя интервали менши од полутона — микроинтервали. Тони хтори нє одвитую стандардней темперациї то микротонални тони, прето же ше розликую од темперованих, праве по микроинтервалох.
[[File:TOWARDTHECONTINUUM.ogg|right|thumb|300px|]]
Микроинтервали уключую, напр. 1/4 тона, 1/6 тона, ,,запяти”: питаґоровa (приблїжно 1/9 тона), дидимосoвa (1/10 тона), хромoвa (1/12 тона), як  и зложени интервали (напр. 3/4 тона, итд.). Октаву мож подзелїц на интервали 13, 19, 22, 31, 53, 72, итд. Кажда така скала ма свойо индивидуални тонїчни одношеня, типични за инструмент и його вирних шлїдбенїкох. Число менох сучасних композиторох микротоналней музики єст вельо, алє їх музика остала огранїчена на малу ґрупу обожавательох. 

Микротонална музика характеристична за такв. восточну музику. У Европи є позната од 18. вику, алє почала ше широко хасновац аж у новших часох такв.модернизму. Oдносно ширше и систематичнєйше применьовнє започало у другей половки 20. вику, зоз зявеньом композиторох В. Лутославского и К. Пендерецкого и других. Тиж у дїлох совєтских композиторох (А. Шнитке, С. Губайдулина, Е. Денисова, И.Вишеґрадакий-русийски композитор), французких [[File:Moodswinger.jpg|right|thumb|300px|Moodswinger]]композиторох. Од 1960-их по 1990-их, микроинтервали (менши од полутонох) ше першенствено хасновали як средство за интонацию модусох; у спектралней музики, поготов у дїлох французких композиторох – (Жерар Ґриз, Иґ Дифур, Пєр Булез, Тристан Мари, итд.)  основа „спектралней“ (т.є. формовани на характеристикох звучного спектра) гармониї, итд. Музични приклади хаснованя микроинтервалох мож пренайсц тиж и у партитурох українских композиторох (В. Рунчак, А. Заґайкевич, итд.)

Приклади микротоналних дїлох 

„Monodies en quarts de ton”, II/15  (Пєр Булез).

,,Gesang der Jünglinge” (1955–56) (Карлхайнц Штокхаузен)
,,Ораториюм за Духи”  (Ернст Кренек 1955. Рок)

,,Chromatic Chanson”, ,,Seigneur Dieu ta pitié”, 1558.) Ґийом Котле, (вихасновал 19-тонске подзелєнє октави).

„Spiritus intelligentiae, sanctus” (Griffiths, Lindley, &amp; Zannos 2001).

Микротонална музика (микротонализем) ше применює и у електронскей музики а тиж и у рок музики на свой особлїви способ. Баржей то пробованє и експериментованє у розличних скалох, дзе ше заобиходзa тонални системи а творя ше ,,крочаї” розбиваня октави, у розпону од седем до шейдзешат єднаких подзелєньох октави. Постоя рижни панк и рок ґрупи (бенди) хтори творя и виводза музику такого типу и експериментую зоз рижнима ефектами и рижнороднима инструментами.

== Литература ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Когут Геннадій Олександрович.] [https://web.archive.org/web/20140424192940/http://www.h-pi.com/wordpress/?p=15 Микротонална музика.] (язик: русийски), Киев: Наукова думка,(2005.) бок 262. ISBN 9660006047 Архив [https://www.h-pi.com/microtonal-notation-software/ ориґиналу] 
* Haba, A. Neue Harmonielehre des diatonischen, chromatischen, viertel-, drittel-, sechstel- und zwölftel- Tonsystems. Leipzig, 1927.- 234 p.
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/0354-818X/1999/0354-818X9914023K.pdf Француски приступ микротоналной музици.] 

== Вонкашня вяза ==

* [https://microtonal.miraheze.org/wiki/ Xenharmonic music] Microtonal Encyclopedia
* [https://www.dramonline.org/albums/blackwood-microtonal-compositions/notes Blackwood, Easely.] &quot;Blackwood: Microtonal Compositions&quot;.
* [https://www.youtube.com/watch?v=l26FARItG5E Na rubu nauke, Matematike, muzike i mikrotonalni instrumenti] youtube.com, Hrvatska radiotelevizija

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>a6kfso5k6bk2zrww0ta1s70d60ctwet</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>10622</id>
      <parentid>10621</parentid>
      <timestamp>2025-07-01T11:02:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>10622</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7085" sha1="5m0gmor644xhvc5b969w21j1g3t9rvm" xml:space="preserve">[[File:Harry Partch Institute-3.jpg|right|thumb|300px|Quadrangularus Reversum, Xари Парч (Harry Partch)]]'''Микротонална музика''' (греч. μικροτονική μουσική, анґл. microtonal music) – то [[Подзелєнє музики|музика]] заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у [[Скала|скали]] хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей скали типичней за класичну европску музику и диятонику).&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/art/ microtonal music] Microtonal Music&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://pl.wikipedia.org/wiki/ Encyklopedia Britannica]&lt;/ref&gt; У микротонскей музики, октава подзелєна, у зависносци од усвоєней конвенциї, на векше лєбо менше число єднаких лєбо нєєднаких интервалох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180212201026/http://xenharmonic.wikispaces.com/ Microtonal music] xenharmonic.wikispaces.com.&lt;/ref&gt;  Єден приклад микротоналней музики то музика заснована на штварцини [[тон|тона]] - систем висини тона у хторим постоя интервали менши од полутона — микроинтервали. Тони хтори нє одвитую стандардней темперациї то микротонални тони, прето же ше розликую од темперованих, праве по микроинтервалох.
[[File:TOWARDTHECONTINUUM.ogg|right|thumb|300px|]]
Микроинтервали уключую, напр. 1/4 тона, 1/6 тона, ,,запяти”: питаґоровa (приблїжно 1/9 тона), дидимосoвa (1/10 тона), хромoвa (1/12 тона), як  и зложени интервали (напр. 3/4 тона, итд.). Октаву мож подзелїц на интервали 13, 19, 22, 31, 53, 72, итд. Кажда така скала ма свойо индивидуални тонїчни одношеня, типични за инструмент и його вирних шлїдбенїкох. Число менох сучасних [[композитор|композиторох]] микротоналней музики єст вельо, алє їх музика остала огранїчена на малу ґрупу обожавательох. 

Микротонална музика характеристична за такв. восточну музику. У Европи є позната од 18. вику, алє почала ше широко хасновац аж у новших часох такв.модернизму. Oдносно ширше и систематичнєйше применьовнє започало у другей половки 20. вику, зоз зявеньом композиторох В. Лутославского и К. Пендерецкого и других. Тиж у дїлох совєтских композиторох (А. Шнитке, С. Губайдулина, Е. Денисова, И.Вишеґрадакий-русийски композитор), французких [[File:Moodswinger.jpg|right|thumb|300px|Moodswinger]]композиторох. Од 1960-их по 1990-их, микроинтервали (менши од полутонох) ше першенствено хасновали як средство за интонацию модусох; у спектралней музики, поготов у дїлох французких композиторох – (Жерар Ґриз, Иґ Дифур, Пєр Булез, Тристан Мари, итд.)  основа „спектралней“ (т.є. формовани на характеристикох звучного спектра) гармониї, итд. Музични приклади хаснованя микроинтервалох мож пренайсц тиж и у партитурох українских композиторох (В. Рунчак, А. Заґайкевич, итд.)

Приклади микротоналних дїлох 

„Monodies en quarts de ton”, II/15  (Пєр Булез).

,,Gesang der Jünglinge” (1955–56) (Карлхайнц Штокхаузен)
,,Ораториюм за Духи”  (Ернст Кренек 1955. Рок)

,,Chromatic Chanson”, ,,Seigneur Dieu ta pitié”, 1558.) Ґийом Котле, (вихасновал 19-тонске подзелєнє октави).

„Spiritus intelligentiae, sanctus” (Griffiths, Lindley, &amp; Zannos 2001).

Микротонална музика (микротонализем) ше применює и у електронскей музики а тиж и у рок музики на свой особлїви способ. Баржей то пробованє и експериментованє у розличних скалох, дзе ше заобиходзa тонални системи а творя ше ,,крочаї” розбиваня октави, у розпону од седем до шейдзешат єднаких подзелєньох октави. Постоя рижни панк и рок ґрупи (бенди) хтори творя и виводза музику такого типу и експериментую зоз рижнима ефектами и рижнороднима инструментами.

== Литература ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Когут Геннадій Олександрович.] [https://web.archive.org/web/20140424192940/http://www.h-pi.com/wordpress/?p=15 Микротонална музика.] (язик: русийски), Киев: Наукова думка,(2005.) бок 262. ISBN 9660006047 Архив [https://www.h-pi.com/microtonal-notation-software/ ориґиналу] 
* Haba, A. Neue Harmonielehre des diatonischen, chromatischen, viertel-, drittel-, sechstel- und zwölftel- Tonsystems. Leipzig, 1927.- 234 p.
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/0354-818X/1999/0354-818X9914023K.pdf Француски приступ микротоналной музици.] 

== Вонкашня вяза ==

* [https://microtonal.miraheze.org/wiki/ Xenharmonic music] Microtonal Encyclopedia
* [https://www.dramonline.org/albums/blackwood-microtonal-compositions/notes Blackwood, Easely.] &quot;Blackwood: Microtonal Compositions&quot;.
* [https://www.youtube.com/watch?v=l26FARItG5E Na rubu nauke, Matematike, muzike i mikrotonalni instrumenti] youtube.com, Hrvatska radiotelevizija

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>5m0gmor644xhvc5b969w21j1g3t9rvm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>10624</id>
      <parentid>10622</parentid>
      <timestamp>2025-07-01T11:10:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени вецей нукашнї вязи</comment>
      <origin>10624</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7150" sha1="ho7sogs10ahhbg25cw1uncbvejyk8pc" xml:space="preserve">[[File:Harry Partch Institute-3.jpg|right|thumb|300px|Quadrangularus Reversum, Xари Парч (Harry Partch)]]'''Микротонална музика''' (греч. μικροτονική μουσική, анґл. microtonal music) – то [[Подзелєнє музики|музика]] заснована на микротонскей, т.є. музичних интервалох менших од полутона (у пракси то у скали хтора ше розликує од дванацтонскей хроматскей [[Скала|скали]] типичней за класичну европску музику и диятонику).&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/art/ microtonal music] Microtonal Music&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://pl.wikipedia.org/wiki/ Encyklopedia Britannica]&lt;/ref&gt; У микротонскей музики, октава подзелєна, у зависносци од усвоєней конвенциї, на векше лєбо менше число єднаких лєбо нєєднаких интервалох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180212201026/http://xenharmonic.wikispaces.com/ Microtonal music] xenharmonic.wikispaces.com.&lt;/ref&gt;  Єден приклад микротоналней музики то музика заснована на штварцини [[Тон|тона]] - систем висини тона у хторим постоя интервали менши од полутона — микроинтервали. Тони хтори нє одвитую стандардней темперациї то микротонални тони, прето же ше розликую од темперованих, праве по микроинтервалох.
[[File:TOWARDTHECONTINUUM.ogg|right|thumb|300px|]]
Микроинтервали уключую, напр. 1/4 тона, 1/6 тона, ,,запяти”: питаґоровa (приблїжно 1/9 тона), дидимосoвa (1/10 тона), хромoвa (1/12 тона), як  и зложени интервали (напр. 3/4 тона, итд.). Октаву мож подзелїц на интервали 13, 19, 22, 31, 53, 72, итд. Кажда така скала ма свойо индивидуални тонїчни одношеня, типични за инструмент и його вирних шлїдбенїкох. Число менох сучасних [[композитор|композиторох]] микротоналней музики єст вельо, алє їх музика остала огранїчена на малу ґрупу обожавательох. 

Микротонална музика характеристична за такв. восточну музику. У Европи є позната од 18. вику, алє почала ше широко хасновац аж у новших часох такв.модернизму. Oдносно ширше и систематичнєйше применьовнє започало у другей половки 20. вику, зоз зявеньом композиторох В. Лутославского и К. Пендерецкого и других. Тиж у дїлох совєтских композиторох (А. Шнитке, С. Губайдулина, Е. Денисова, И.Вишеґрадакий-русийски композитор), французких [[File:Moodswinger.jpg|right|thumb|300px|Moodswinger]]композиторох. Од 1960-их по 1990-их, микроинтервали (менши од полутонох) ше першенствено хасновали як средство за интонацию модусох; у спектралней музики, поготов у дїлох французких композиторох – (Жерар Ґриз, Иґ Дифур, Пєр Булез, Тристан Мари, итд.)  основа „спектралней“ (т.є. формовани на характеристикох звучного спектра) гармониї, итд. Музични приклади хаснованя микроинтервалох мож пренайсц тиж и у партитурох українских композиторох (В. Рунчак, А. Заґайкевич, итд.)

Приклади микротоналних дїлох 

„Monodies en quarts de ton”, II/15  (Пєр Булез).

,,Gesang der Jünglinge” (1955–56) (Карлхайнц Штокхаузен)
,,Ораториюм за Духи”  (Ернст Кренек 1955. Рок)

,,Chromatic Chanson”, ,,Seigneur Dieu ta pitié”, 1558.) Ґийом Котле, (вихасновал 19-тонске подзелєнє октави).

„Spiritus intelligentiae, sanctus” (Griffiths, Lindley, &amp; Zannos 2001).

Микротонална музика (микротонализем) ше применює и у електронскей музики а тиж и у рок музики на свой особлїви способ. Баржей то пробованє и експериментованє у розличних скалох, дзе ше заобиходзa тонални системи а творя ше ,,крочаї” розбиваня октави, у розпону од седем до шейдзешат єднаких подзелєньох октави. Постоя рижни панк и рок ґрупи (бенди) хтори творя и виводза музику такого типу и експериментую зоз рижнима ефектами и рижнороднима [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментами]].

== Литература ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Когут Геннадій Олександрович.] [https://web.archive.org/web/20140424192940/http://www.h-pi.com/wordpress/?p=15 Микротонална музика.] (язик: русийски), Киев: Наукова думка,(2005.) бок 262. ISBN 9660006047 Архив [https://www.h-pi.com/microtonal-notation-software/ ориґиналу] 
* Haba, A. Neue Harmonielehre des diatonischen, chromatischen, viertel-, drittel-, sechstel- und zwölftel- Tonsystems. Leipzig, 1927.- 234 p.
* [https://scindeks-clanci.ceon.rs/data/pdf/0354-818X/1999/0354-818X9914023K.pdf Француски приступ микротоналной музици.] 

== Вонкашня вяза ==

* [https://microtonal.miraheze.org/wiki/ Xenharmonic music] Microtonal Encyclopedia
* [https://www.dramonline.org/albums/blackwood-microtonal-compositions/notes Blackwood, Easely.] &quot;Blackwood: Microtonal Compositions&quot;.
* [https://www.youtube.com/watch?v=l26FARItG5E Na rubu nauke, Matematike, muzike i mikrotonalni instrumenti] youtube.com, Hrvatska radiotelevizija

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>ho7sogs10ahhbg25cw1uncbvejyk8pc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Олтар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1459</id>
    <revision>
      <id>10623</id>
      <timestamp>2025-07-01T11:09:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>нова статя</comment>
      <origin>10623</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11415" sha1="41kx8nrkzpaac5fk4vfeue56wm27vc3" xml:space="preserve">'''Олтар''' (1)(2) то предня часц [[Святи храм|Святого храму]], и з [[Иконостас|иконостасом]] є подзелєни на святилїще и солею. Тота часц церкви видзвигнута од ладї (кораблю) нєйменєй зоз єдну ґарадичу.

'''Святилїще'''

У святилїщу найглавнєйша св. Трапеза цо ше наволує и св. Пристол зоз шицким цо му припада, а то: антиминс з илитоном, кивот, Євангелия, напрестолни або запрестолни крест, з єдного и другого боку кивоту по єден швичнїк, або запристолни седемкракови швичнїк.

По предписаньох, до святилїща уходза лєм священослужителє, а то:

Швичкар

Читач и шпивач (дзияк)

Поддиякон

Диякон

Презвитер

Епископ (владика)

До святилїща ше нє уноши нїч цо нє служи священодїйством. Така строгосц цалком розумлїва, природна, нормална, бо у святилїщу пребува Троєден Бог зоз шицкима своїма святима.

Святи Пристол (жертвенїк) у форми квадрата, поставени на штред святилїща так же би ше го могло обиходзиц, а ґу ньому нє шму буц поставени нїяки ґарадичи, односно нє шме буц видзвигнути у самим святилїщу. Вон представя нєбесни Божи пристол, потим представя найсвятеши жертвенїк (приноши же жертву Исусови Христови), а тиж представя и гроб Христов. Пре таку святосц, пристол ше облєка до двох облєкох, хтори доходза по жем. Сподня била облєка вола ше катасарка, а горня блїщаца, индития. При пошвецаню пристолу катастарку ше кристовидно обязує зоз шнуром.

На пристолє стоя штироуглови лєново або гадвабни плаценка: илитон, а на нїм антиминс. У антиминсу зашити мощи даєдного святого, а на нїм виписани образ Исуса Христа у гробе. Поскладани су оштвернє, и стоя єден на другим, перше илитон, а на нїм антиминс. Розклада ше их лєм кед почина Служба Божа.

Євангелия лєжи на илитону и антиминсу. Зоз нєй ше чита, символ є присутносци Исуса, а ма и култне значенє. У Євангелиї описани Исусов живот и його дїла.

Кивот (дарохранїтелїца) стої на штред пристолу. То ствар подобна труни, ладички або церквочки у хторей ше чува Боже цело за причащанє хорих и за служенє Служби Божей преждеосвящених дарох.

З єдного и другого боку кивоту стої по єден швичнїк з єдну, двома або трома швичками. Место тих швичнїкох може стац єден седмеракови швичнїк зоз седем швичками або кандилами.

На пристолє лєжи и ручни криж, а за пристолом стої розпяце, а даґдзе и цала Голгофта: розпяце, а по бокох икони Богородици и Йоана Богослова. На пристолє стої лєм спомнуте, нїяк дацо вецей од того по строгих правилох.

За пристолом у чолє святилїща, опарте на восточни мур, кладзе ше сидалїще. То украшене шедзиско, трон на хтори шеда лєм владика кед є присутни, а кед го нєт, вец тото шедзиско символ владики: „Дзе владика, там Церква”.

Зоз сиверного боку святилїща може буц єдна, а зоз южного друга хижка. У першей хижки главна ствар то стол предложеня, проскомодиї. На тим столє ше окончує перша часц Служби Божей, т.є. проскомодия. Проскомодийне дїйствованє, пририхтованє евхаристийного хлєба и вина и проскомидийне молитвословиє, хторе провадзи тото пририхтованє, барз значни. У сиверней хижки мал би буц и орман дзе ше одклада шицки предмети хтори потребни за проскомодию.

У южней хижки дияконикон стої стол за роспресцеранє ризох и орман дзе ше их одклада. У тей хижки ше служителє облєкаю за богослуженє. 

Кед таки хижки по архитектонским планє за вибудов храму нє предвидзени и нє зробени, вец ше место нїх у самим святилїщу поставя два столи: єден з правого боку дияконикон, а други з лївого проскомидикон и вони вец служа за исте чому служа столи у набудованих хижкох зоз сиверного и южного боку святилїща.

'''Солея'''

Солея состойна часц олтара у св. храме и єй припада висши ступень достоїнства, за ниянсу є нїзша од святилїща, алє висша од другей и трецей часци храму, а причина тей окремней святосци у тим же и тото место резервоване за рукоположних учашнїкох у богослуженю.

Як часц олтара, подзвигнута є од другей часци храму хтора ше вола корабель або ладя, зоз єдну, двома або вецей ґарадичами и означує простор од перших преднїх ґарадичох та по иконостас, односно початок святилїща.

На просторе солеї ше находза три главни простори: 
амвон, 

::— лїви и 

::— прави клирос.

Амвон то повисшене место на штред солеї, и ту ше наказує и чита Євангелию. Пре тоти два главни наменки, амвон символизує гору на котрей Исус виповед єдну зоз своїх найкрасших казаньох, а то горня казань о осем блаженствох. За читанє Євангелиї и наказованє, на амвон ше кладзе аналоґион (аналой, крошенка), високи, узки столїк на складанє и покрити зоз покровом од ризового материялу. З амвону диякон у богослуженю возноши окремну форму молитви хтора ноши обще мено ектениї, а священїк модлї молитву хтора ше вола „заамвона молитва”.

Клирос на правим боку ма одредзену предносц у одношеню на лїви клирос. Клироси наглашени и зоз окремним архитектонским ришеньом, так же на тих местох храм преширени, а клиросни простор „углїбени” до правого и лївого мура храму. У клиросу главна ствар то пулт за кнїжки зоз хторих ше богослужи, а ту ше находзи и орманчик дзе ше одклада дзияцки богослужебни кнїжки, та и столки у хторих стої дзияк (протопсалта) и други шпиваче. Сам пулт може буц двояки, рухоми и нєрухоми. Нєрухоми досц широки же би ше на ньго источашнє могло положиц вецей кнїжки, а рухоми узши, ма пирамидални випатрунок и зробени є так же би ше могол обрациц коло своєй осовини. На нїм источашнє можу буц отворени и штири вельки кнїжки, а вше ше го обраца так же би у датей хвильки пред дзияком або шпивачами була праве тота кнїжка хтора потребна. И дзияци и шпиваче би мали буц рукоположени за тоту службу, и так таїнствено уключени до чину священства, до клиру, та прето место дзе стоя под час богослуженя ноши мено клирос.

Спомнути церковни предписаня чуваю нашу обрадну традицию, бо и вонкашня и нукашня форма храму, односно розпорядок местох и стварох у нїм, творя храм.

== Литература ==

Дзвони, християнски часопис, число 4, април 2002, „О богослужебних местох”, протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй
Дзвони, християнски часопис, число 5, май 2002, „О богослужебних местох”, протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй
Дзвони, християнски часопис, число 6, юний 2002, „О богослужебних местох”, протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй

== Вонкашня вязи ==

https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%82%D0%B0%D1%80   Oltar Srpska vikipedija

== Референци ==

1 Словнїк руского народного язика, II часц, О—Я, Нови Сад, 2017, бок 78, 79
2 https://etimologias.dechile.net/?altar    „Spanish etymology”, https://www.etymonline.com/search?q=altar   „Altar”,Etymology online.</text>
      <sha1>41kx8nrkzpaac5fk4vfeue56wm27vc3</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>