Мерни єдинки

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.21</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Мерни єдинки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>268</id>
    <revision>
      <id>17080</id>
      <parentid>8063</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T11:06:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17080</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6804" sha1="hilyo4zkwqd6qiljb5tw958gw2vxl4s" xml:space="preserve">'''Мерни єдинки''' медзинародно прилапени велькосци за меранє з хторима ше окончує поровнованє даєдней физичней велькосци зоз мерним стандардом. У векшини жемох швета ше хаснує [[СИ метрични систем мерних єдинкох]] (интернационални систем, назва походзи од французкей назви ''Système international d’unités''). Друга система, хтора ше хаснує у [[ЗАД]] то анґлосаксонски систем мерох.
[[File:Platinum-Iridium_meter_bar.jpg|alt=Метер|280px|thumb|Праметер хтори ше хасновал од 1889. пo 1960., штанґла направена зоз леґури иридию и платини.]]
На приклад, длужина то [[физична велькосц]]. [[Метер]] то єдинка за длужину хтора представя напредок одредзену длужину. Кед ше пове 10 метери (або 10''m'') дума ше на длужину хтора 10 раз векша од дефинованей длужини такволаней метер. Меранє то поступок утвердзованя яка велька або мала физична велькосц у одношеню на основне референтне количество истей файти.

[[Метролоґия]] то [[наука]] хтора розвива национални и медзинародно прилапени мерни єдинки. У [[Физика|физики]] и метролоґиї, єдинки стандарди за меранє физичних велькосцох хторим потребни ясни дефинициї. Наука, медицина и инженєрство часто хасную векши и менши мерни єдинки од тих цо ше хасную у каждодньовим живоце.

== Основни єдинки СИ системи ==
Медзинародна система мерних єдинкох ше состої од основних єдинкох хтори ше можу хасновац вєдно зоз одвитуюцима префиксами. Постоя седем основни єдинки хтори представяю розлични физични велькосци. Зоз тих основних єдинкох ше доставаю виведзени єдинки.

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin:1em auto 1em auto&quot;
|+ Основни СИ єдинки
|-
!Назва
!Символ
!Количество
|-
!метер
| '''m'''
|[[длужина]]
|-
!килоґрам
| '''kg'''
|[[маса]]
|-
!секунда
| '''s'''
|[[час]]
|-
!ампер
| '''A'''
|[[електрична струя]]
|-
!келвин
| '''K'''
|[[температура]]
|-
!кандела
| '''cd'''
|[[интензитет ошвиценя]]
|-
!мол (єдинка)
| '''mol'''
|[[количество субстанциї]]
|}

Префикс ше додава кед же хаснує векше або менше количество од ориґиналней велькосци. Одредзени су так же кажди шлїдуюци за 10 раз векши од претходного.

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin:1em auto 1em auto&quot;
|+ СИ префикси
|- style=&quot;background:#CCF&quot;
! 1000&lt;sup&gt;m&lt;/sup&gt;&lt;!--m = n/3--&gt;
! 10&lt;sup&gt;n&lt;/sup&gt;
! Префикс
! Символ
! Од&lt;sup&gt;[1]&lt;/sup&gt;
|-
| 1000&lt;sup&gt;8&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#1024|10&lt;sup&gt;24&lt;/sup&gt;]]
| йота
|   Y
| 1991
|- 
| 1000&lt;sup&gt;7&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#1021|10&lt;sup&gt;21&lt;/sup&gt;]]
| [[СИ префикс|зета]]
|   Z
| 1991
|- 
| 1000&lt;sup&gt;6&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#1018|10&lt;sup&gt;18&lt;/sup&gt;]]
| екса
|   E
| 1975
|- 
| 1000&lt;sup&gt;5&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#1015|10&lt;sup&gt;15&lt;/sup&gt;]]
| пета
|   P
| 1975
|- 
| 1000&lt;sup&gt;4&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#1012|10&lt;sup&gt;12&lt;/sup&gt;]]
| тера
|   T
| 1960

|- 
| 1000&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;
| [[1000000000 (number)|10&lt;sup&gt;9&lt;/sup&gt;]]
| ґиґа
|   G
| 1960
|- 
| 1000&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| [[1000000 (number)|10&lt;sup&gt;6&lt;/sup&gt;]]
| меґа
|   M
| 1960
|- 
| 1000&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;
| [[1000 (number)|10&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;]]
| кило
|   k&lt;!-- (K)--&gt;
| 1795
|- 
| 1000&lt;sup&gt;(2/3)&lt;/sup&gt;
| [[100 (number)|10&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;]]
| гекто
|   h&lt;!-- (H)--&gt;
| 1795
|- 
| 1000&lt;sup&gt;(1/3)&lt;/sup&gt;
| [[10 (number)|10&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;]]
| дека
|   da&lt;!-- (D)--&gt;
| 1795
|- style=&quot;background:#eee;&quot;
| 1000&lt;sup&gt;0&lt;/sup&gt;
| [[1 (number)|10&lt;sup&gt;0&lt;/sup&gt;]]
|style=&quot;color:gray&quot;| нєт
|style=&quot;color:gray&quot;| нєт
| -
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−(1/3)&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−1|10&lt;sup&gt;−1&lt;/sup&gt;]]
| деци
|   d
| 1795
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−(2/3)&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−2|10&lt;sup&gt;−2&lt;/sup&gt;]]
| центи
|   c
| 1795
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−1&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−3|10&lt;sup&gt;−3&lt;/sup&gt;]]
| мили
|   m
| 1795
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−2&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−6|10&lt;sup&gt;−6&lt;/sup&gt;]]
| микро
|   µ
| 1960
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−3&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−9|10&lt;sup&gt;−9&lt;/sup&gt;]]
| нано
|   n
| 1960
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−4&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−12|10&lt;sup&gt;−12&lt;/sup&gt;]]
| пико
|   p
| 1960
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−5&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−15|10&lt;sup&gt;−15&lt;/sup&gt;]]
| фемто
|   f
| 1964
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−6&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−18|10&lt;sup&gt;−18&lt;/sup&gt;]]
| ато
|   a
| 1964
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−7&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−21|10&lt;sup&gt;−21&lt;/sup&gt;]]
| зепто
|   z
| 1991
|- 
| 1000&lt;sup&gt;−8&lt;/sup&gt;
| [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−24|10&lt;sup&gt;−24&lt;/sup&gt;]]
| йокто
|   y
| 1991
|- 
|colspan=&quot;8&quot; style=&quot;font-size:xx-small;background:#EEE&quot;|&lt;!-- Notes:--&gt;
# Метрични систем уведзени [[1795]]. ориґинално зоз 6 префиксами.&lt;!---68--&gt;
|}
&lt;noinclude&gt;

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.bipm.org/en/measurement-units/ Официйни сайт мерних єдинкох]
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Физика]]
[[Катеґория:Хемия]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>hilyo4zkwqd6qiljb5tw958gw2vxl4s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мирослав Цирба</title>
    <ns>0</ns>
    <id>294</id>
    <revision>
      <id>17074</id>
      <parentid>14569</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T21:11:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17074</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8937" sha1="6plac3jlfdvg4894lejf1n5so2k59aq" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мирослав Цирба&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Miroslav Cirba portret.jpg|alt=Мирослав Цирба|center|мини|300x300п|Мирослав Цирба (1992. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|19. марца 1946.
|-
|'''Умар'''
|12. новембра 2020. (74)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия, Шид
|-
|'''Универзитет'''
|Висиша педаґоґийна школа, Беоґрад
|-
|'''Период твореня'''
|1968—1999.
|-
|'''Жанри'''
|новинарство, подобова уметносц, театер, дїялносц у култури
|-
|'''Поховани'''
|у Шидзе
|}
'''Мирослав Цирба''' (*[[19. марец]] 1946—†12. новембер 2020), ґлумец-аматер, маляр-аматер, новинар, публициста, роботнїк у култури.
		
[[Файл:Journalists in the editorial office of the Ruskе Slovo newspaper, Novi Sad.jpg|alt=Владимир Медєши, Любомир Рамач, гл. и одв. редактор, Мирослав Цирба и Олена Папуґа|thumb|450x450п|Владимир Медєши, Любомир Рамач, гл. и одв. редактор, Мирослав Цирба и Олена Папуґа]]

==Биоґрафия==

Мирослав Цирба народзени 19. марца 1946. року у [[Шид|Шидзе]]&lt;ref&gt;[https://issuu.com/ruskeslovo2015/docs/ruskeslovo472020 Биоґрафия, Мирослав Цирба (1946-2020)], новини ''Руске слово, новембер 18, 2020.''&lt;/ref&gt;. [[Оцец]] Данил и [[мац]] Цецилия родз. Дорокгази. Мирослав мал и брата Евґена.

У родзеним месце Мирослав закончел основну школу и ґимназию и потим постал студент на Висшей педаґоґийней школи, напрям биолоґиї у Беоґрадзе дзе и дипломовал.  

Перше роботне место му було у Природняцким [[Музей|музею]] у Беоґрадзе, а 1969. року Мирослав Цирба прешол на роботу до Рускей редакциї Радио Шиду дзе робел як новинар и редактор. 

Року 1977. Мирослав Цирба прешол до НВУ ''Руске слово'' дзе бул новинар дописователь зоз Сриму и вон идуци 22 роки информовал зоз сримского подруча. Мирослав Цирба барз добре познал културни живот и прешлосц [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Шидзе и околних валалох а под час своєй новинарскей роботи вон бул и схопни публициста хтори о Сриме, Шидзе и Руснацох у тих крайох написал велї значни статї.  

Мирослав Цирба ше, пре нарушене здравє, пензионовал 1999. року а у редакциї ''Руского слова'' остал запаметани як цихи и компетентни колеґа. 

Мирослав Цирба ше 1978. року винчал зоз Гелену родз. Чордаш и у малженстве мали сина Мирослава и дзивку Наташу.

==Анґажованє у културним живоце==

Мирослав Цирба бул активни член музичней и драмскей секциї КПД ''Дюра Киш'' у Шидзе. Єден час вон бул и на функциї секретара того дружтва. 

Ґлумиц почал ище як ґимназиялєц у Шидзе а першу замерковану улогу Мирослав Цирба витворел у КПД ''Дюра Киш'' 1965. року у театралним фалаце [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] ''На швитаню'' у улоги Данила. Фалат режировал його брат Евґен Цирба а Мирослав бул и автор сценоґрафиї и бул задлужени за шминканє ґлумцох. Потим ушлїдзели числени театрални фалати дзе Мирослав Цирба мал замеркованчи витвореня: ''Ожлосцена фамелия'' (1969) у режиї [[Дюра Папгаргаї|Дюри Папгаргая]] як Трифун, потим шлїдзели фалати ''Мац служнїца'' (1970), та ''Вила Лала'' (1974), та ''Чудо у Шарґану'' у режиї Дюри Папгаргая як проєкт Новосадскей сцени АРТ ''Дядя'' дзе Мирослав Цирба мал улогу Вилотиєвича, а з истим режисером Мирослав Цирба ґлумел и у театралним фалаце ''Камень за под главу'' (1979).
==Подобова творчосц==

Мирослав Цирба мал од младосци прихильносц ґу подобовей уметносц, творел як маляр аматер. Райзовал и мальовал природу и портрети. Викладал свойо роботи на колективних виставох у Шидзе при КПД ''Дюра Киш'', у Новим Садзе, [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Коцур]]е и [[Вербас|Вербаше]]. Вирабял сценоґрафиї за манифестациї ''[[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червена ружа]]'', як и за 14 театрални представи хтори давани у рамикох КПД ''Дюра Киш'' у Шидзе&lt;ref&gt;Подобова творчосц Руснацох, Мирослав Цирба, маляр аматер, ''Дружтво за руски язик, литературу и културу,'' Нови Сад, 2003, бок 127.&lt;/ref&gt;.

Мирослав Цирба умар 12. новембра 2020. року у Шидзе. Поховани є на гракокатолїцким [[Теметов|теметове]] у Шидзе. 

== Литература ==
* Мирослав Цирба (1946-2020), [[Новина|новини]] ''Руске слово, 20. новембер 2020,'' бок. 18

==Вонкашнї вязи==
* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bd%d0%b8-%d0%bf%d0%b0%d0%bc%d1%8f%d1%82%d0%ba%d0%b8-%d0%bd%d0%b0-%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%ba%d0%b8-%d0%b4%d0%bd%d1%97/ Красни памятки на новинарски днї], Вл. Дїтко, новини ''Руске слово, 1. фебруар 2019.''
* [https://www.ruskeslovo.com/%d1%82%d0%b5%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80-%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%8f%d0%ba-%d1%81%d0%b2%d0%be%d0%b9%d0%be-%d0%be%d0%b1%d0%b8%d1%81%d1%86%d0%b5/ Театер познал як свойо обисце], Вл. Дїтко, новини ''Руске слово, 9. новембер 2020.'' 
* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%9f%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b8%d1%94%d1%80%d0%b0/ Премиєра], Дюра Латяк, новини ''Руске слово, 1. фебруар 2018.''
* [https://www.ruskeslovo.com/%d1%83%d0%bc%d0%b0%d1%80-%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d1%86%d0%b8%d1%80%d0%b1%d0%b0/ Умар Мирослав Цирба], Вл. Дїтко, ''Рутенпрес, 12. новембер 2020.''
== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
M. Cirba, J. Bucko, D. Hardi and G. Koljesar.jpg|Мирослав Цирба, Янко Бучко, Данил Гарди и Гавриїл Колєсар
MIROSLAV CIRBA малює.jpg|Мирослав Цирба у хвилькох кед, як пензионер, уживал у своїм гобию.
&lt;/gallery&gt;

==Референци==
&lt;references /&gt;
{{DEFAULTSORT: Цирба , Мирослав }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Шидянє]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Публицисти]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:19. марец]]
[[Катеґория:Народзени 1946]]
[[Катеґория:12. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2020]]</text>
      <sha1>6plac3jlfdvg4894lejf1n5so2k59aq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Риф</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2165</id>
    <revision>
      <id>17079</id>
      <parentid>13115</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T11:02:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17079</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1393" sha1="5o6j6x70vonhctyior3x4qrdwi1erom" xml:space="preserve">'''Риф''' (слц. rif „исте“, всл. rif „исте“, карп.укр. риф „исте“, серб. риф и рив „исте“; од мадь. réf „исте“. Слово було и у ст. в. нєм.: reif): стара мера за длужину платна, локец (коло 0,779 [[Метер|м]]): Платно ше мерало на рифи. То була длужина руки од плєца по конєц пальцох, приблїжно 80 центи. 

Була и мера штвертка. Вона була длугока 25 центи;

Таки мам круг платна, єст у нїм три рифи...

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 5399
* ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 736

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sh.wiktionary.org/wiki/riv riv]. Srpskohrvatski Vikirječnik. ''sh.wiktionary.org''
* [https://sr.wiktionary.org/sr-el/riv   riv]. Srpski Vikirečnik. ''sr.wiktionary.org.''
* [https://www.scribd.com/doc/193926611/Milan-Vujaklija-Recnik-Stranih-Reci  Milan Vujaklija], Lekskon stranih reči i izraza, ''www.scribd.com''.
* [https://www.ravnoplov.rs/stare-mere-u-backoj/ STARE MERE U BAČKOJ] ravnoplov.rs
[[Катеґория:Мери за длужину]]</text>
      <sha1>5o6j6x70vonhctyior3x4qrdwi1erom</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Буша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2221</id>
    <revision>
      <id>17073</id>
      <parentid>14968</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T21:02:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>17073</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6986" sha1="i5q03o3ds1w0cqpw8k9w57dos50he55" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Микола Буша&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[Файл:Mikola Buša.jpg|алт=Микола Буша|центар|мини|278x278п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 =24. юния 1917.
| label5 = Датум упокоєня | data5 =7. юлия 1988 (71)
| label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске
| label7 = Язик творох | data7 = 
| label8 = Школа | data8 =висококвалификовани машински шлосер 
| label9 = Универзитет | data9 = 
| label10 = Мотиви | data10 = Етноґрафски мотиви Руснацох
| label11 = Период твореня | data11 =1947-1988.
| label12 = Технїка | data12 = олєйово фарби 
| label13 = Поховани | data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня | data14 = 
}}
'''Микола Буша''' (*24. юний 1917- †7. юлий 1988), маляр аматер. 

== Биоґрафия ==
Микола Буша ше народзел 24. юния 1917. року у [[Коцур|Коцуре]]. [[Оцец]] Микола и [[мац]] Веруна нар. Пашо. У фамелиї були 9-еро дзеци, Микола мал ище штирох братох и штири шестри.

У родним валалє закончел шейсц класи тедишнєй основней школи. Микола любел мальовац од дзецинства. На [[Салаш|салашу]], дзе препровадзал дзецинство, вон по обилєним муре з угльом, зоз желєним лїсцом, червену або жовту цегелку, зоз шицким цо за собу охабяло шлїди, мальовал и райзовал рижни мотиви.

З дошколовйованьом закончел за висококвалификованого машинского шлосера. 

По войни, 1946. року, Микола Буша почал робиц у фабрики цукру у [[Вербас|Врбаше]], на желєзнїци, як машинист, а у шлєбодним чаше мальовал. 

Микола Буша бул оженєти зоз Ану родз. Виславски, у малженстве мали синох Силвестера и Ивана и дзивку Амалию. 

== Замерковане доприношенє подобовей уметносци Руснацох ==

Перши малюнок Микола Буша виложел 1947. року на вистави у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] з нагоди преслави 200. рочнїци приселєня [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] до тих крайох. 

Член Подобового клуба ''Дюро Салай'' у Беоґрадзе Микола Буша постал 1970. року. Як член того клуба викладал малюнки у Беоґрадзе, Заґребе, Вербаше, [[Кула|Кули]], Зомборе, Руским Керестуре и даєдних других местох у [[Бачка|Бачки.]] 

Клуб за своїх членох орґанизовал и курси, дзе и Микола достал подуки о малярстве и технїки мальованя. Прилапел совит на своїх малюнкох обрабяц [[Руски язик|руски]] етноґрафски мотиви, чому ше потим и найвецей пошвецел. Микола Буша мальовал углавним з олєйовима [[Фарба|фарбами]] на лесониту и на платну.

За Бушово малярство мож повесц же го уключує до круга наївних малярох, а [[писатель]] и познати карикатуриста и вершински илустратор, Любомир Сопка, думаня же по пориве, декоративносци и инстинктивносци подобового приповеданя Бушово малюнки бешедую на способ наївного малярства, алє же ше Микола Буша у сущносци нє уклапял до такволаней наїви, та мож повесц же його роботи представяю єдинствене зявенє у историї малярства при Руснацох.

Застановени час котри видзиме на малюнкох Миколи Буши враца нас до прешлосци, старших же би ше здогадли, а младих поучує и указує нашу прешлосц у роботи, обичайох, [[Облєчиво|облєканю]], та и розваги, гоч Руснак за ню, за розвагу, барз мало часу мал. Мотиви [[Патики|пратки]], [[забивачка]], полудзенок на полю могли би ше третовац як розвага, алє и тота розвага лєм часточна, бо знаме же ше на праткох предло, вишивало, коло забивачки ище кельо єст роботи, а полудзенок на полю тиж пре роботу. 

На вецей Бушових малюнкох обачуєме типични пейзаж ровнїни, витворени з линеарну, углову або централну перспективу, оформену на основи свойого знаня и искуства, алє вшадзи присутни старински хижи, [[Церковна порта|церква]] або даяки други обєкти котри означую рускосц.

Микола Буша умар 7. юлия 1988. року у Вербаше дзе є и поховани. 

== Ґалерия ==

== Литература ==
• Едиция ''Русини/Руснаци/Ruthenians (1745-2005)''. Видаватель ''Прометей'', Нови Сад, 2006. рок, б. 375.

• Моноґрафия ''Подобова творчосц Руснацох'', Видаватель Дружтво за Руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003. року, б. 22. 

== Вонкашнї вязи ==
{{DEFAULTSORT: Буша , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:24. юний]]
[[Катеґория:Народзени 1917]]
[[Катеґория:7. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]</text>
      <sha1>i5q03o3ds1w0cqpw8k9w57dos50he55</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17076</id>
      <parentid>17073</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T22:05:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17076</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6962" sha1="iyuy4fvleyc9gmlybm9sb2jz35pquk3" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Микола Буша&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[Файл:Mikola Buša.jpg|алт=Микола Буша|центар|мини|278x278п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 =24. юния 1917.
| label5 = Датум упокоєня | data5 =7. юлия 1988 (71)
| label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске
| label7 = Язик творох | data7 = 
| label8 = Школа | data8 =висококвалификовани машински шлосер 
| label9 = Универзитет | data9 = 
| label10 = Мотиви | data10 = Етноґрафски мотиви Руснацох
| label11 = Период твореня | data11 =1947-1988.
| label12 = Технїка | data12 = олєйово фарби 
| label13 = Поховани | data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня | data14 = 
}}
'''Микола Буша''' (*24. юний 1917- †7. юлий 1988), маляр аматер. 

== Биоґрафия ==
Микола Буша ше народзел 24. юния 1917. року у [[Коцур|Коцуре]]. [[Оцец]] Микола и [[мац]] Веруна нар. Пашо. У фамелиї були 9-еро дзеци, Микола мал ище штирох братох и штири шестри.

У родним валалє закончел шейсц класи тедишнєй основней школи. Микола любел мальовац од дзецинства. На [[Салаш|салашу]], дзе препровадзал дзецинство, вон по обилєним муре з угльом, зоз желєним лїсцом, червену або жовту цегелку, зоз шицким цо за собу охабяло шлїди, мальовал и райзовал рижни мотиви.

З дошколовйованьом закончел за висококвалификованого машинского шлосера. 

По войни, 1946. року, Микола Буша почал робиц у фабрики цукру у [[Вербас|Врбаше]], на желєзнїци, як машинист, а у шлєбодним чаше мальовал. 

Микола Буша бул оженєти зоз Ану родз. Виславски, у малженстве мали синох Силвестера и Ивана и дзивку Амалию. 

== Замерковане доприношенє подобовей уметносци Руснацох ==

Перши малюнок Микола Буша виложел 1947. року на вистави у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] з нагоди преслави 200. рочнїци приселєня [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] до тих крайох. 

Член Подобового клуба ''Дюро Салай'' у Беоґрадзе Микола Буша постал 1970. року. Як член того клуба викладал малюнки у Беоґрадзе, Заґребе, Вербаше, [[Кула|Кули]], Зомборе, Руским Керестуре и даєдних других местох у [[Бачка|Бачки.]] 

Клуб за своїх членох орґанизовал и курси, дзе и Микола достал подуки о малярстве и технїки мальованя. Прилапел совит на своїх малюнкох обрабяц руски етноґрафски мотиви, чому ше потим и найвецей пошвецел. Микола Буша мальовал углавним з олєйовима [[Фарба|фарбами]] на лесониту и на платну.

За Бушово малярство мож повесц же го уключує до круга наївних малярох, а [[писатель]] и познати карикатуриста и вершински илустратор, Любомир Сопка, думаня же по пориве, декоративносци и инстинктивносци подобового приповеданя Бушово малюнки бешедую на способ наївного малярства, алє же ше Микола Буша у сущносци нє уклапял до такволаней наїви, та мож повесц же його роботи представяю єдинствене зявенє у историї малярства при Руснацох.

Застановени час котри видзиме на малюнкох Миколи Буши враца нас до прешлосци, старших же би ше здогадли, а младих поучує и указує нашу прешлосц у роботи, обичайох, [[Облєчиво|облєканю]], та и розваги, гоч Руснак за ню, за розвагу, барз мало часу мал. Мотиви [[Патики|пратки]], [[забивачка]], полудзенок на полю могли би ше третовац як розвага, алє и тота розвага лєм часточна, бо знаме же ше на праткох предло, вишивало, коло забивачки ище кельо єст роботи, а полудзенок на полю тиж пре роботу. 

На вецей Бушових малюнкох обачуєме типични пейзаж ровнїни, витворени з линеарну, углову або централну перспективу, оформену на основи свойого знаня и искуства, алє вшадзи присутни старински хижи, [[Церковна порта|церква]] або даяки други обєкти котри означую рускосц.

Микола Буша умар 7. юлия 1988. року у Вербаше дзе є и поховани. 

== Ґалерия ==

== Литература ==
• Едиция ''Русини/Руснаци/Ruthenians (1745-2005)''. Видаватель ''Прометей'', Нови Сад, 2006. рок, б. 375.

• Моноґрафия ''Подобова творчосц Руснацох'', Видаватель Дружтво за Руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003. року, б. 22. 

== Вонкашнї вязи ==
{{DEFAULTSORT: Буша , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:24. юний]]
[[Катеґория:Народзени 1917]]
[[Катеґория:7. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]</text>
      <sha1>iyuy4fvleyc9gmlybm9sb2jz35pquk3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мирон Канюх</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2518</id>
    <revision>
      <id>17075</id>
      <parentid>15298</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T21:26:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17075</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18949" sha1="ln1z3ghp76h14y3cs02r74rpxebym94" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt;Мирон Канюх &lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[Файл:Miron Kanjuh.jpg|центар|алт=Мирон Канюх]]
| label3           = Назвиско
| data3            = 
| label4           = Датум народзеня
| data4            = 9.новембра 1943.
| label5           = Датум упокоєня
| data5            = 6. юния 2022 (79)
| label6           = Державянство
| data6            = мадярске, югославянске, сербске
| label7           = Язик творох
| data7            = руски, сербски
| label8           = Школа
| data8            = ґимназия, Вербас и Нови Сад
| label9           = Универзитет
| data9            = Филозофски факултет, ґрупа математика (перши ступень), Нови Сад
| label10          = Наукови ступень
| data10           = 
| label11          = Период твореня
| data11           = 1968—2010
| label12          = Жанри
| data12           = литература, театер, културна дїялносц
| label13          = Поховани
| data13           = на Новим теметове у Новим Садзе
| label14          = Припознаня
| data14           = Награда ''Невен''
Награда ''Светозар Маркович''
Искри култури  КПЗ Войводини
}}

'''Мирон Канюх''' (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), [[писатель]], културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер.

== Биоґрафия ==
Мирон Канюх ше народзел 9.новембра 1943. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]].&lt;ref&gt;Дюра Латяк, &quot;Мирон Канюх, писатель, културни дїяч,  ґлумец и режисер-аматер&quot;,  50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за  културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 149.&lt;/ref&gt; [[Оцец]] Мирон (1914-1962), [[тарґовец]], [[мац]] Зорка (Гайналка), дзивоцке презвиско Турински. Мирон мал младшу шестру Марию. Основну школу закончел у Дюрдьове и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1950-1958), ґимназию у [[Вербас|Вербаше]] и Новим  Садзе (1959–1962) и перши ступень Филозофского факултета, ґрупа математика, у Новим Садзе (1966).

Робел як [[Прекладательна служба Автономней покраїни Войводини|прекладатель]] у Скупштини САП [[Войводина|Войводини]] (1968), потим як руководитель у КУД Максим Горки у Новим Садзе (1971–1972), вец як новинар у тижньових [[Новина|новинох]] Руске слово (1973–1978), а потим як редактор у Видавательним оддзєлєню НВРО Руске слово (1978–1984) и на други завод (1987), вец як секретар Предсидательства Скупштини Дружтва писательох Войводини (1984–1986). Потим робел як режисер Драмскей програми Радио Нового Саду (1988–1992). &lt;ref&gt;Ґрупа авторох, „Члени Рускей редакциї од 1949. по 2019. ˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf  Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду.] Новинарска асоцияция  Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 143.&lt;/ref&gt;

Од 1993. року Мирон Канюх робел як директор приватного подприємства ''Finesse'' у Раковцу, а од 1996. року як директор Акционерского подприємства ''Плантажа'' Нови Сад. После того и надалєй остал у приватним бизнису.

Мирон Канюх бул оженєти зоз Наталию родз. Гербут, у малженстве мали дзивку Соню и сина Мирослава.

== Драга од писателя... ==
Мирон Канюх писал поезию, прозу, театрални фалати  и радио драми. Вон спада до шору  афирмованших [[Руски язик|руских]] писательох хтори з часцу своєй творчосци вдерели фундаменти модернизма у литературней творчосци Руснацох. Зоз свою литературну творчосцу Мирон Канюх ше у рускей литератури зявел концом 60-рокох. Потвердзел ше зоз виходзеньом приповедкох за дзеци ''Добродзенька'' (1976), з романом ''Празни цек'' (1980) и Остатнї викрок (1982),  зоз драмскима текстами Концерт за пса и ''шмеце'' (1971) и ''Вистнїк'' (1979), хтори вошли до шору театралних фалатох модерней драмскей форми,  ''Поглєдай родичох на планети Норим'' (1971), як и з кнїжку ''Запах'' 1987. року, як и числени дзецински, радио и тв драми.&lt;ref&gt;Ґрупа авторох, „Радио- драмска програмаˮ, 
[https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду,] Новинарска асоцияция  Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 72.&lt;/ref&gt; 

Мирон Канюх бул автор театралного фалата ''Велька птица'' хтори у рускей явносци бул означени як дїло хторе припада такволаней ''чарней габи''. Була то политизована  оцена у складзе зоз бурнима часами хтори теди уж почали. Познєйше, кед ше после дружтвених пременкох страсци змирели, тот театрални фалат бул з успихом поставени за виводзенє у Вербаше у режиї Янка Лендєра. 

Канюх бул замерковани и як автор текстох за [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на наших фестивалох. Познати є и як писатель гуморескох. Прекладал зоз сербского, словацкого и росийского язика.

Канюх бул член [[Дружтво писательох Войводини|Дружтва писательох Войводини]] од 1973. року.&lt;ref&gt;Дюра Латяк, „IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ, Руске слово  1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 97.&lt;/ref&gt; Добитнїк є  награди  Невен  за дзецинску литературу, Светозар Маркович за новинарство , Плакети ПС ССРН Войводини  и Искри култури КПЗ Войводини.

Од 1993.  Мирон Канюх виучовал психо–ментал–психо ориєнтолоґию и дошлїдно сознаньом и прешвеченьом 2008. пременєл власне мено до Михеон ХУН–КАН. Под тим меном обявел кнїжки ''Найчитанша кнїжка швета'', ''Правда о библийскей маґиї'' и ''ГуманШвет'' по сербски, кнїжку приповедкох за дзеци ''Мудрило'' по руски як и даскельо театрални драми и монодрами.

== ...по вецейнїсти допринос театралней уметносци ==
У театралней дїялносци ше зявює як студент, у рамикох КУД Максим  Горки у Новим Садзе, 1969. року, як коавтор театралного скеча ''Два Любови и ми'', вєдно зоз [[Владислав Надьмитьо|Владиславом Надьмитьом]], а вец и у коавторским скечу з Владиславом Надьмитьом ''Шалєна хижа'', дзе вони двоме, попри других учаснїкох, були и ношителє главних улогох. Тиж так, уж 1969. року у спомнутим КУД режира и Ковачов театрални фалат ''Чловек з народу'', зоз котрим означена и штерацецрочнїца литературней творчосци [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]].

Його активносц на театралним планє пришла до вираженя у периодзе 1971-1989. рок, у рамикох Аматерского руского театра Дядя, особлїво у Новосадскей сцени. У 1971. року вибрани є за члена Совиту Новосадскей сцени АРТ Дядя, кед бул и оперативни роботнїк-руководитель представох тей сцени. У 1973. року вибрани є за секретара Театра, а 1975. постава член Управного одбору, вец 1982. року є вибрани за члена Предсидательства Театра и предсидателя його Уметнїцкого совиту, та и за гонорарно плаценого уметнїцкого руководителя Театра. На функциї уметнїцкого руководителя бул од 1982. по 1989. рок.

По вецейрочней паузи, у 2006. року ше знова уключел до театралней дїялносци, тераз Руского народного театра [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич – Дядя,]] котрому шедзиско було у Руским Керестуре.

Мирон Канюх умар 6. юния 2022. року, у шпиталю у Сримскей Каменїци. Поховани є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;7&quot; | &lt;big&gt;Ориґинални драмски твори&lt;/big&gt; 
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов драмского твору'''                            
|'''Надпомнуце'''
| rowspan=&quot;7&quot; |
|'''Рок'''
|'''Наслов драмского твору'''
|'''Надпомнуце'''
|-
|1969
|Два любови и ми 
|коавтор
|1985
|Поглєдай родичох на планети Норим
|радио драма
|-
|1972
|Концерт за пса и шмеце
|
|1987
|Петро Чаловка
|драматизация народней приповедки
|-
|1976
|Пчолка смолка
|
|2006
|Михеон Хун-Кан: Я, исцилїтель
|Фантастично-документарне предсказанє
|-
|1984
|Била голубица
|
|2006
|Михеон Хун-Кан): Я, пророк
|Фантастично-документарне предсказанє
|-
|
|
|
|2008
|(Михеон Хун-Кан): Мудрило
|Веселе приказаниє по истоменовей кнїжки котре ше бави цалком озбильно
|-
|
|
|
|
|
|
|}

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;7&quot; |&lt;big&gt;ПРЕЛОЖЕЛ ДРАМСКИ ТВОРИ&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Автор'''
|Т'''еатрални фалат'''
| rowspan=&quot;6&quot; |
|'''Рок'''
|'''Автор'''
|'''Театрални фалат'''
|-
|1982
|Милош Николич
|Светислав и Милева
|1983
|Ґоран Стефановски
|Hi-Fi (театрална мутация)
|-
|1978
|Любомир Симович
|Чудо у Шарґанє
|1983
|Душан Ковачевич
|Балкански шпиюн
|-
|1978
|Андрей Хинґ
|Страцени син, 
мелодрама у 4 сликох
|1987
|Мирко Ковач
|Увод до другого живота
|-
|1980
|Душан Ковачевич
|Радован Треци
|1986
|Андрей Нємлага
|Питюлик (комедия у двох часцох)
|-
|1983
|Ян Їлек
|Моя твердиня
|
|
|
|-
| 
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |ҐЛУМЕЛ
!
!
! colspan=&quot;2&quot; |РЕЖИРАЛ
|-
|'''Рок'''
|'''Театрални фалат'''
|'''Улога'''
| rowspan=&quot;9&quot; |
|'''Рок'''
|'''Театрални фалат'''
|-
|1969
|М. Канюх–В. Надьмитьо:
Шалєна хижа
|
|1969
|Михайло Ковач: Чловек з народу
|-
|1972
|М. Канюх:
Концерт за пса и мачку
|Цопи
|1980
|Душан Ковачевич: Радован треци
|-
|1973
|А. П. Чехов: Медведз
|Смирнов
|1982
|Дюра Папгаргаї: Телефон мой приятель
|-
|1974
|Дю. Папгаргаї: Остац у себе
|Колф
|1983
|Алфред Жари: Каль Иби
|-
|1975
|Ґордан Михич: Жовта
|Жовта
|1984
|Горан Стефановски: Хай-фай
|-
|1977
|М. В. Ґоґоль: Ревизор
|Хлєстаков
|1986
|Дюра Папгаргаї: Бабки зоз слами
|-
|1978
|Любомир Симович: 
Чудо у Шанґанє
|Жобрак
|1987
|Мирко Ковач: Увод до другого живота
|-
|1981
|Й. С. Попович: Спреводзкоше
|Стерия
|
|
|}

Мирон Канюх бул автор текстох  за композициї хтори виводзени на Фестивалу култури Червена ружа.

'''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ ЗА КОМПОЗИЦИЇ'''
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;7&quot; |
|-
|'''Рок'''
|'''У народним духу'''
|'''Автор музики'''
| rowspan=&quot;12&quot; |
|'''Рок'''
|'''У забавним духу'''
|'''Автор музики'''
|-
|1970
|Нїхто ме нє розуми
|Маґдалена Горняк-Лелас
|1977
|Млада писня маю
|Владимир Коолбас
|-
|1974
|Камени чловек на памятнїку
|Иван Чукляш
|1977
|Позни стретаня
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|-
|1978
|Нєвольнїк
|Шандор Даниш
|1978
|Ти мой швет
|Шандор Даниш
|-
| colspan=&quot;3&quot; |
|1978
|Вечарши мриї
|Дюра Будински
|-
|'''Рок'''
|'''У забавним духу'''
|'''Автор музики'''
|1979
|Перши бочканя
|Иван Чукляш
|-
|1973
|Любов и блуканя
|Иван Чукляш
|1982
|Меркуй, най будзе нїжно
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1973
|Нїґда сами
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|1982
|Любов зна цо сце
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1973
|Пребачце, пайташе
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|
|
|
|-
|1973
|Твойо очи чарни
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|'''Рок'''
|'''ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ'''
|'''Автор музики'''
|-
|1975
|Ґимназиялка
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|1974
|Писня яри
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|1975
|Ми любови своєй дом
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|1977
|Штафета любови
|Мария Бабич (Гирйовати)
|}

== Литература ==
* Дюра Латяк, ''„IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ'', Руске слово  1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 95.

* Дюра Латяк: ДВАЦЕЦПЕЙЦ РОКИ АРТ–РНТ „ДЯДЯ“ (1970–1995), Покраїнски секретарият за витворйованє правох националних меншинох, управу и предписаня АП Войводини и Покраїнски секретарият за културу и образованє АП Войводини, Нови Сад 1997, б. 36-42, 112-117, 168.

* Дюра Латяк: ТЕАТРАЛНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ, ІІ часц, Театрални живот од 1945. по 1976. рок, Театрални музей Войводини – НВУ Руске слово, Нови Сад 2011, б. 398-400, 496, 556. 
* P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Kaniukh, Miron. See Literature: Vojvodina, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, SBN 0-8020-3556-3, p. 227.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Мирон Канюх (биоґрафия и список композицийох)], [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червена ружа]] 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 501.

* [https://www.ruskeslovo.com/%d1%83%d0%bc%d0%b0%d1%80-%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%bd-%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d1%8e%d1%85/ Умар Мирон Канюх], Дю. Латяк/Є. Перкович, Рутенпрес, 8. юний 2022.
== Референци ==

{{DEFAULTSORT: Канюх , Мирон }}
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:9. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1943]]
[[Катеґория:6. юний]]
[[Катеґория:Умарли 2022]]</text>
      <sha1>ln1z3ghp76h14y3cs02r74rpxebym94</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Млади мутанти нинджа коритнявки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2656</id>
    <revision>
      <id>17085</id>
      <parentid>15853</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T11:33:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17085</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17141" sha1="j0849vdzfdm20akbv1z2rw2imwczzlu" xml:space="preserve">[[File:Teenage Mutant Ninja Turtles 2022 franchise logo.png|right|thumb|   '''''&lt;big&gt;Млади мутанти нинджа коритнявки&lt;/big&gt;'''''|297x297п]][[File:Ninja Turtles Return To Fortnite - Official Trailer - TMNT x Epic Games - Nickelodeon.webm|right|thumb|300px|]]'''Нинджа коритнявки''' (анґл. ''Teenage Mutant Ninja Turtles'', скрацено ''TMNT'') америцка медийна франшиза хтору креировали уметнїки Кевин Истман и Питер Лерд. Приповедка провадзи и приказує Леонарда, Донатела, Рафаела и Микеландєла, штири антропоморфни коритнявки хтори ше боря процив зла у Нюйорку.&lt;ref&gt;Collins, Sean T. (August 14, 2014).[https://www.rollingstone.com/tv-movies/tv-movie-news/how-teenage-mutant-ninja-turtles-went-from-in-joke-to-blockbuster-230484/ &quot;Cowabunga: how ''TMNT'' went from joke to blockbuster&quot;.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Rolling_Stone ''Rolling Stone''. Archived] from the original on June 3, 2022. Retrieved October 9, 2021.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Fernandes, Megan. [https://www.fosters.com/story/news/local/2021/07/27/teenage-mutant-ninja-turtles-kevin-eastman-dover-nh-origins-portsmouth-mini-con-peter-laird/7970644002/?gca-cat=p&amp;gnt-cfr=1 The birthplace of Teenage Mutant Ninja Turtles: Kevin Eastman recalls days in Dover&quot;.] &quot;The birthplace of Teenage Mutant Ninja Turtles: Kevin Eastman recalls days in Dover&quot;.[https://en.wikipedia.org/wiki/Foster%27s_Daily_Democrat Foster's Daily Democrat]  from the original on October 19, 2021. Retrieved October 17, 2021.&lt;/ref&gt;

== Другорядови ==
Менєй значни особи: сенсей - паткань Сплинтер, їх приятелє людзе Ейприл О&amp;#39;Нил и Кейси Джонс и нєприятелє Бакстер Стокман, Кранґ и їх найвекши нєприятель Шредер.

Франшиза почала як стрип, Млади мутанти нинджа коритнявки, хтори видумали Истман и Лерд як пародию на популарни елементи у стрипох о супергеройох тедишнього часу. Перше число 1984. року обявел-публиковал студио Мираж и посцигнути значни успих&lt;ref&gt;[https://www.mentalfloss.com/entertainment/comics/complete-history-teenage-mutant-ninja-turtles The complete history of Teenage Mutant Ninja Turtles (анґл.)]. Mental Floss (27 июня 2015). Дата обращения: 12 июня 2022. [https://web.archive.org/web/20220127221734/https://www.mentalfloss.com/article/30862/complete-history-teenage-mutant-ninja-turtles  Архивировано]  27 января 2022 года.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;. Року 1987. Истман и Лерд лиценцовали особи, а потим розвили линию акцийних фиґурох коритнявкох. Од 1988. по 1992. року предати бависка коритнявкох у вредносци коло 1,1 милиярди америцки долари, цо представя трецину найпредаванших бавискох того часу.

Акцийни фиґури промововани з помоцу анимираней сериї хтора премиєрно приказана 1987. року и хтора тирвала скоро децению.

Обявени и приказовани даскельо филми; перши обявени 1990. року и постал нєзависни филм зоз найвекшим заробком до теди. Тиж обявени числени видео-бависка, уключуюци и даскельо хтори розвил Конами. У велїх европских реґионох франшиза наволана ''Млади мутанти героє коритнявки'', пре насилну конотацию слова ,,нинджа.&amp;#39;&amp;#39;

Истман 2000. року свою часц предал у франшизи коритнявки компаниї ''Laird.''
[[File:AUS Perth, Vincent, Douglas Street 004.jpg|right|thumb|300px|Нинджи коритнявки на муралу (Перту, Австралия)]]
2009. року ''Laird'' ю предал компаниї ''Viaсom'' тераз ''Paramount Global''. Серия предлужена зоз нову стрип серию анимираних филмох ''Нинджа коритнявки'' (2014) и ''Нинджа коритнявки:'' ''З вонка циню (2016), анимирану серию Воздзвигованє нинджа коритнявкох (2018) и зоз анимираним филмом: Нинджа корнячи: Гаос (2023).''

== Подоби Нинджа коритнявки ==
:• '''''Леонардо''''' — Де факто вожд Нинджа коритнявкох, Леонардо,шмели, одлучни и совисни школяр борецких схопносцох. Як стриктни нашлїднїк Бушиду, ма барз виражене чувство за чесц и правду. Леонардо ноши белаву маску и як оружиє ноши катани. Мено достал по Леонардови да Винчийови.
:• '''''Рафаело''''' — Антидружтвени-нєдружелюбиви член Нинджа коритнявкох. Рафаело аґресивни и ридко кеди є нєодлучни. Часто є дзиви и саркастични. З часу на час ше гнїва на Леонарда пре його положенє. Рафаело ноши червену маску и як оружиє хаснує саиї. Мено достал по Рафаелови Сантийови.
:• '''''Микеландєло''''' — шлєбодного духу, Микеландєло ше найвецей визначує. Гоч ше люби одпочивац, тиж так є и авантуриста и креативни. Микеландєло ноши помаранчецову маску и як оружиє хаснує нунчаки. Мено достал по Микеландєлови Буонаротийови.
:• '''''Донатело''''' — Науковец, пренаходзач, инжинєр и технолоґийни ґениє. Од шицких коритнявкох найменєй є насилни и люби хасновац свой интелект же би ришел зраженє. Ноши лилову маску и хаснує бо-палїцу. Мено достал по скулпторови Донателови.

== Други подоби Нинджа коритнявки ==
:• '''''Сплинтер''''' — Учитель и оцец хтори усвоєл коритнявки, Сплинтер чловек хтори мутирани до патканя. Тайни нинджуцуа (борецка схопносц и стратеґия) научел од свойого учителя Хамата Йошия. У даєдних инкарнацийох Нинджа коритнявкох, вон Хамато Йоши. Сплинтер пародия на Стика, чловека хтори бул ментор Дердевилови.
:* '''''Шредер''''' је вожд ґрупи (серб.клан) Ноґай. Його право мено Ороку Саки. Вон забил Хамата Йошия. Барз нємилосердни, даскельораз ше му заправо удало знїщиц Коритнявки. Шредер  завжал 39. место на лїстини 100 наймоцнєйших криминалцох спрам IGN-у.
:• '''''Ейприл О’Нил''''' — Бувша лаборанткиня шалєного науковца Бакстера Стокмана, Ейприл шмели людски товариш коритнявкох. Вона учашнїк у велїх коритнявкових авантурох и роби за нїх тото цо коритнявки нє можу у явносци.
:• '''''Кейси Джонс''''' — Правдолюбиви хтори ше люби вимсциц, постал єден зоз найблїзших союзнїкох коритнявкох. Кейси ше бори процив криминалу зоз спортску опрему (палїци за бейзбол, крикет и ґолф, палїца за гокей) док ноши гокеяшку ґолманску маску же би защицел свой идентитет.
:• '''''Секач''''' — Зли нинджа-майстор чийо праве мено Ороку Саки. Вєдно зоз своїма злонамирнима нинджами Талпох, Секач найвекши Сплинтеров нєприятель. Секач ноши страшне облєчиво зоз оштрима ножами.
:• '''''Венера''''' — Женска Нинджа коритнявка, хтора ше зявює у сериї Нова мутация як пияти член екипи. Ноши блядобелаву маску.

== Филми ==
{| class=&quot;wikitable plainrowheaders&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
! scope=&quot;col&quot; |Филм
! scope=&quot;col&quot; |Датум обяви у САД
! scope=&quot;col&quot; |Режисере
! scope=&quot;col&quot; |Сценариста
!Приповедка
! scope=&quot;col&quot; |Продуценти
|-
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Коритнявки нинджи''
| style=&quot;text-align:center&quot; |30.03.1990. 
|Стив Берон
|Тод В. Ланген и Боби Хербек
|Боби Хербек
|Ким Досон, Саймон Филдс, Дейвид Чан
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Нинджа коритнявки II''
| style=&quot;text-align:center&quot; |22. 03.1991.
|Майкл Пресмен
| colspan=&quot;2&quot; |Тод В. Ланген
| rowspan=&quot;2&quot; |Томас К. Ґрей, Ким Джосон, Давид Чан
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Нинджа коритнявки III''
| style=&quot;text-align:center&quot; |19. 03.1993.
| colspan=&quot;3&quot; |Стюарт Ґиярд
|-
! scope=&quot;row&quot; |''TMNT''
| style=&quot;text-align:center&quot; |23. 03.2007.
| colspan=&quot;3&quot; |Кевин Монро
|Томас К. Ґрей, Ґален Вокер, Пол Ванґ
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Нинджа коритнявки (филм зоз 2014)''
| style=&quot;text-align:center&quot; |08. 08.2014.
|Джонатан Либезман
| colspan=&quot;2&quot; |Джош Апелбом, Еван Доерти и Андре Немек
|Майкл Бей, Ендрю Форм, Бред Фулер, Ґален Вокер, Скот Медник и Иян Брайс
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Нинджа коритнявки: Споза циня''
| style=&quot;text-align:center&quot; |06. 03.2016.
|Дейв Ґрин
| colspan=&quot;2&quot; |Джош Апелбом и Андре Немек
|Майкл Бей, Ендрю Форм, Бред Фулер, Ґален Вокер и Скот Медник
|-
! scope=&quot;row&quot; |''Нинджа коритнявки: Гаос''
| style=&quot;text-align:center&quot; |02. 08.2023.
|Джеф Ров
|Сет Роґен, Еван Ґолдберґ и Джеф Ров, Бенджи Самит и Дан Гернандез
|Брендан О'Браян и Сет Роґен, Еван Ґолдберг и Джеф Ров
|Сет Роґан, Еван Ґолдберґ и Джеймс Вивер
|}

== Телевизийни сериї ==
Млади мутанти Нинджа коритнявки (1987—1996) Нинджа коритнявки мали телевезийну премиєру у сериї Млади мутанти нинджа коритнаявки 10. децембра 1987. року. Серия заснована на предходних стрипох Кевина Истмана и Питера Лерда, алє ма надосц нового пре прилагодзованє дзецинскей публики. Приповедка почина зоз упознаваньом Ейприл О’Нил зоз Нинджа коритнявками и одкрицом їх прешлосци. Тиж, серия почина зоз першим зраженьом и початну борбу процив Секача, односно процив зла. Вкупно зняти 193 епизоди у 10 сезонох, а остатня приказана 2. новембра 1996.
[[File:Graffiti, Milk Street, Digbeth, Birmingham - July 2022 (16).jpg|right|thumb|377x377px|Ґрафити Нинджи коритнявки]]
Нинджа коритнявки: Нова мутация (1997—1998) После законченого знїманя анимираней сериї, як и трох часцох бавених филмох, знята бавена серия базована на приповедки о Ниджа коритнявкох. Премиєрно є емитована 20. марца 1998. року.

'''Млади мутанти Нинджа коритнявки (2003 - 2009)'''  

Приказованє другей верзиї истоменованей сериї почало [[8. фебруар|8. фебруара]] 2003. року у  Телевизийней компаниї Фокс, а закончене є на ''4 Kids'' каналу. Прикмети Нинджа коритнявкох тераз вименєни у одношеню на серию зоз 1987. же би були били приблїжно ориґинални особом зоз стрипох. Баржей наглашена акция и борба процив зла у одношеню на предходну верзию кед було и гумористични хвильки. Емитовани 159 епизоди розпоредзени у 7 сезонох, а остатня епизода приказана 21. новембра 2009. року. ММНК (филм) (2007).

Длугометражни ЦҐИ рисовани филм зоз 2007. року Нинджа Коритнявки емитовани на  РТС 1. Синхронизовани є у [[Редитель|режиї]] Николи Дюричка.
[[File:Shredder C2E2 2016 (25670012540).jpg|thumb|427x427px|Шредер]]
'''Ґлумецку поставку творя:'''

:• Деян Луткич (по походзеню зоз [[Кула|Кули]])
:• Никола Булатович
:• Зоран Цвиянович
:• Ґордан Кичич
:• Слобода Мичалович
:• Срдян Тимаров
:• Ґоран Султанович
:• Милица Михайлович
:• Ґоран Шушлїк

== Закончуюци специял: Коритнявки занавше ==
Телевизийни филм ''Коритнявки занавше'' ( анґл.  ''Turtles Forever'') зоз 2009. року, познєйше претворени до трох остатнїх епизодох сериї, представя законченє серияла. У филму ше зявюю Нинджа коритнявки, алє и други добри и зли подоби зоз предходней верзиї сериї ''Млади мутанти нинджа коритнявки'' (2012—2017). Познати америцки дзецински канал ''Nickelodeon''  наявел знїманє новей верзиї сериї и емитованє од 2012. року.

== Воздзвигованє нинджа коритнявкох (2018.) ==
Штварта анимирована серия ''Воздзвигованє нинджа коритнявкох'' (на анґл. ''Rise of Teenage Mutant Ninja Turtles)'' почала 12. септембра 2018. После єдней пилот епизоди хтора приказана 20. юлия 2017. року, перши 5 епизоди приказани истого дня. Продуцент анимираней сериї телевизийни канал  ''Nickelodeon.'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Ninja Turtles.JPG|Нинджа коритнявки
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.mobygames.com/game/6932/teenage-mutant-ninja-turtles/ Teenage Mutant Ninja Turtles] at [https://en.wikipedia.org/wiki/ MobyGames]
* [https://web.archive.org/web/20080907033412/http://www.ninjaturtles.com/ Official Teenage Mutant Ninja Turtles Website]
* [https://www.toonopedia.com/turtles.htm TEENAGE MUTANT NINJA TURTLES] на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Don_Markstein%27s_Toonopedia Don Markstein's Toonopedia]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рисовани филми]]
[[Катеґория:Бавени филми]]
[[Катеґория:Кинематоґрафия]]</text>
      <sha1>j0849vdzfdm20akbv1z2rw2imwczzlu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Студзенїна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2835</id>
    <revision>
      <id>17062</id>
      <parentid>17054</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T12:32:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>17062</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6400" sha1="hdyfumpmoiky5ab3wczcv1ad8zanacp" xml:space="preserve">[[Файл:Aspic-with-eggs.jpg|десно|мини|550x550px|'''Студзенїна зоз вайцами''']]

'''Студзенїна''', серб. ''пихтије, аспик, желе од меса'', укр. ''холодець, студене́ць'', рус. ''студень,'' то охладзена и стиднута юшка з вивареного меса и косцох. То слане єдзенє, а рихта ше так же ше уваря швиньски ратички, уха, хвост и подобне зоз [[Желєнява|желєняву]] за юшку и охаби ше же би ше охладзело и стидло. Найєдноставнєйша студзенїна то охладзена и стиднута традицийна юшка.

== История ==
''Китаб ал-Табикх'' зоз 10. вику, найстарша позната арабска кнїжка рецептох, ма рецепт за студзенїну зоз риби. По тим рецепту студзенїна ше варела зоз даскелїх вельки рибових главох зоз есенцом, [[Петрушка|петуршку]], [[Цибуля|цибулю]], попром, дюмбиром, пахняцим гвоздзиком, нашеньом корияндера и дугима присмачками. Уварене єдло офарбене зоз шафраном же би достало червену [[Фарба|фарбу]]. Уварени рибово глави и присмачки вируцени, а юшка охабена най ше охладзи и стиднє.

Историйно патраци, студзенїну зоз меса ше варело скорей як студзенїну зоз [[Овоц|овоци]] и желєняви. Уж у стреднїм вику, кухаре обачели же зоз густей юшки з меса кед ше охладзи, лєгко мож направиц студзенїну. Детальни рецепт за ше находзи у ''Le Viandier-у'', написаним коло 1375. року.

На початку 19. вику, французки кухар Марие-Антоан Карем направел ''Chaudfroid''. Вираз ''Chaudfroid'', на французким язику значи „горуце жимне”, а одноши ше на поживу хтора ше рихта цепла а сервира жимна. Желе ше хасновало як ''Chaudfroid'' мачанка у велїх єдлох зоз риби и живини.

Студзенїна постала позната у Америки на почетку 20. вика.‍ До 1950-их, була популарне єдло за вечеру, як и други єдла на бази желатина, як желе зоз парадичи. Кухаре указовали свойо естетски схопносци и видумовали инвентивни студзенїни.

== Хаснованє ==
Аспик (назва превжата зоз французкого ''aspic'' прейґ нємецкого ''aspik'') або желе може буц безфарбови (били аспик) або може мац розлични ниянси фарби янтару. Аспик ше може хасновац за защиту [[Пожива|поживи]] од [[Воздух|ваздуху]] же би ше нє погубела, за даванє смаку, або як украс. Желатин затримує воздух и бактериї, и чува варене месо и други єдла длужей швижи. Єст вецей файти аспику аж и таки цо ше нє хаснує за конзумацию алє служи лєм за украшованє єдлох найчастейше на змаганьох. 

== Готовенє ==
За готовенє швиньскей студзенїни потребне порихтац швиньски ратички, уха, хвости, а може и други файти нємасного меса з косцами и хрупками. Ґу тому треба додац желєняву за юшку: цибулї, мархви, [[Петрушка|петрушки]], целеру, бобково лїстки (ловор), струча [[Цеснок|цеску]], зарна попру, солї. Шицко порихтане ше положи до векшого гарчка, прелєє зоз жимну воду и вари сциха 3 – 4 [[Годзина|годзини]] док половка води нє вивре, месо ше оддвої од косцох и юшка постанє лїпкаца. Кед ше дакус охладзи, косци и нєжадани присмачки ше повибераю, а юшка ше порозлїва до одвитуюцих судзинох и охаби же би ше стидла. Єст вецей рецепти за готовенє студзенїни та ше може вариц и говедзина и живинске месо и риба. До студзенїни ше можу класц варени вайца порезани на колєчка, уварену пасулю итд. {{Commonscat}}

== Популарносц== 

Студзенїна популарне предєдло и нєшка. Пририхтує ше дзекеди и у модернєйшим кулинарстве. Тото старинске єдло познате у [[Сербия|Сербиї]], [[Горватска|Горватскей]], Польскей, Ческей, Румуниї, Молдавиї, Естониї, Летониї, Литваниї, Словацкей, Мадярскей, Греческей  України, Русиї, Билорусиї и Ґрузиї. То традицийне жимске єдло хторе ше часто служи и за новорочни и крачунски швета. 

{|style=&quot;width: 100%&quot;
| [[Файл:08064 zimne nozki.jpg|мини|left|350px|'''Студзенїна зоз швинєцини''']]
| [[Файл:Racitura Meat Jelly Moldavian Cuisine.JPG|мини|right|350px|'''Молдавска студзенїна''']]
|}

[[Катеґория:Пожива]]</text>
      <sha1>hdyfumpmoiky5ab3wczcv1ad8zanacp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17071</id>
      <parentid>17062</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T19:22:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Додата литература</comment>
      <origin>17071</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7186" sha1="fdwv2ybwmu9z5g1x9yx1f7dh2vh0zm3" xml:space="preserve">[[Файл:Aspic-with-eggs.jpg|десно|мини|550x550px|'''Студзенїна зоз вайцами''']]

'''Студзенїна''', серб. ''пихтије, аспик, желе од меса'', укр. ''холодець, студене́ць'', рус. ''студень,'' то охладзена и стиднута юшка з вивареного меса и косцох. То слане єдзенє, а рихта ше так же ше уваря швиньски ратички, уха, хвост и подобне зоз [[Желєнява|желєняву]] за юшку и охаби ше же би ше охладзело и стидло. Найєдноставнєйша студзенїна то охладзена и стиднута традицийна юшка.

== История ==
''Китаб ал-Табикх'' зоз 10. вику, найстарша позната арабска кнїжка рецептох, ма рецепт за студзенїну зоз риби. По тим рецепту студзенїна ше варела зоз даскелїх вельки рибових главох зоз есенцом, [[Петрушка|петуршку]], [[Цибуля|цибулю]], попром, дюмбиром, пахняцим гвоздзиком, нашеньом корияндера и дугима присмачками. Уварене єдло офарбене зоз шафраном же би достало червену [[Фарба|фарбу]]. Уварени рибово глави и присмачки вируцени, а юшка охабена най ше охладзи и стиднє.

Историйно патраци, студзенїну зоз меса ше варело скорей як студзенїну зоз [[Овоц|овоци]] и желєняви. Уж у стреднїм вику, кухаре обачели же зоз густей юшки з меса кед ше охладзи, лєгко мож направиц студзенїну. Детальни рецепт за ше находзи у ''Le Viandier-у'', написаним коло 1375. року.

На початку 19. вику, французки кухар Марие-Антоан Карем направел ''Chaudfroid''. Вираз ''Chaudfroid'', на французким язику значи „горуце жимне”, а одноши ше на поживу хтора ше рихта цепла а сервира жимна. Желе ше хасновало як ''Chaudfroid'' мачанка у велїх єдлох зоз риби и живини.

Студзенїна постала позната у Америки на почетку 20. вика.‍ До 1950-их, була популарне єдло за вечеру, як и други єдла на бази желатина, як желе зоз парадичи. Кухаре указовали свойо естетски схопносци и видумовали инвентивни студзенїни.

== Хаснованє ==
Аспик (назва превжата зоз французкого ''aspic'' прейґ нємецкого ''aspik'') або желе може буц безфарбови (били аспик) або може мац розлични ниянси фарби янтару. Аспик ше може хасновац за защиту [[Пожива|поживи]] од [[Воздух|ваздуху]] же би ше нє погубела, за даванє смаку, або як украс. Желатин затримує воздух и бактериї, и чува варене месо и други єдла длужей швижи. Єст вецей файти аспику аж и таки цо ше нє хаснує за конзумацию алє служи лєм за украшованє єдлох найчастейше на змаганьох. 

== Готовенє ==
За готовенє швиньскей студзенїни потребне порихтац швиньски ратички, уха, хвости, а може и други файти нємасного меса з косцами и хрупками. Ґу тому треба додац желєняву за юшку: цибулї, мархви, [[Петрушка|петрушки]], целеру, бобково лїстки (ловор), струча [[Цеснок|цеску]], зарна попру, солї. Шицко порихтане ше положи до векшого гарчка, прелєє зоз жимну воду и вари сциха 3 – 4 [[Годзина|годзини]] док половка води нє вивре, месо ше оддвої од косцох и юшка постанє лїпкаца. Кед ше дакус охладзи, косци и нєжадани присмачки ше повибераю, а юшка ше порозлїва до одвитуюцих судзинох и охаби же би ше стидла. Єст вецей рецепти за готовенє студзенїни та ше може вариц и говедзина и живинске месо и риба. До студзенїни ше можу класц варени вайца порезани на колєчка, уварену пасулю итд. {{Commonscat}}

== Популарносц== 

Студзенїна популарне предєдло и нєшка. Пририхтує ше дзекеди и у модернєйшим кулинарстве. Тото старинске єдло познате у [[Сербия|Сербиї]], [[Горватска|Горватскей]], Польскей, Ческей, Румуниї, Молдавиї, Естониї, Летониї, Литваниї, Словацкей, Мадярскей, Греческей  України, Русиї, Билорусиї и Ґрузиї. То традицийне жимске єдло хторе ше часто служи и за новорочни и крачунски швета. 

{|style=&quot;width: 100%&quot;
| [[Файл:08064 zimne nozki.jpg|мини|left|350px|'''Студзенїна зоз швинєцини''']]
| [[Файл:Racitura Meat Jelly Moldavian Cuisine.JPG|мини|right|350px|'''Молдавска студзенїна''']]
|}

== Литература ==

* Блажена Хома Цветкович, Любица Няради:'' MAЦEPOBA pycкa кyxapкa,'' Руске слово, Нови Сад, 2022. ISBN 978-86-7105-365-5
* Марковић, Спасенија Пата (1975). Велики народни кувар (15. изд.). Београд: Народна књига. 
* Allen, Gary (2007). The Business of Food: Encyclopedia of the Food and Drink Industries. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-33725-X.
* Gisslen, Wayne (2006). Professional Cooking (6th изд.). Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons, March. ISBN 978-0-471-66376-8.
* Nenes, Michael (2006). American Regional Cuisine (2nd изд.). Hoboken, New Jersey: Art Institute, March. ISBN 978-0-471-68294-3.

[[Катеґория:Пожива]]</text>
      <sha1>fdwv2ybwmu9z5g1x9yx1f7dh2vh0zm3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17077</id>
      <parentid>17071</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T22:10:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория, викивязи, премесцени лоґо викимедиї</comment>
      <origin>17077</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7294" sha1="elz39u1xm7c9bgiijmlvi6q55g3se0z" xml:space="preserve">[[Файл:Aspic-with-eggs.jpg|десно|мини|550x550px|'''Студзенїна зоз вайцами''']]

'''Студзенїна''', серб. ''пихтије, аспик, желе од меса'', укр. ''холодець, студене́ць'', рус. ''студень,'' то охладзена и стиднута юшка з вивареного меса и косцох. То слане єдзенє, а рихта ше так же ше уваря швиньски ратички, уха, хвост и подобне зоз [[Желєнява|желєняву]] за юшку и охаби ше же би ше охладзело и стидло. Найєдноставнєйша студзенїна то охладзена и стиднута традицийна юшка.

== История ==
''Китаб ал-Табикх'' зоз 10. вику, найстарша позната арабска кнїжка рецептох, ма рецепт за студзенїну зоз риби. По тим рецепту студзенїна ше варела зоз даскелїх вельки рибових главох зоз есенцом, [[Петрушка|петуршку]], [[Цибуля|цибулю]], попром, дюмбиром, пахняцим гвоздзиком, нашеньом корияндера и дугима присмачками. Уварене єдло офарбене зоз шафраном же би достало червену [[Фарба|фарбу]]. Уварени рибово глави и присмачки вируцени, а юшка охабена най ше охладзи и стиднє.

Историйно патраци, студзенїну зоз меса ше варело скорей як студзенїну зоз [[Овоц|овоци]] и желєняви. Уж у стреднїм вику, кухаре обачели же зоз густей юшки з меса кед ше охладзи, лєгко мож направиц студзенїну. Детальни рецепт за ше находзи у ''Le Viandier-у'', написаним коло 1375. року.

На початку 19. вику, французки кухар Марие-Антоан Карем направел ''Chaudfroid''. Вираз ''Chaudfroid'', на французким язику значи „горуце жимне”, а одноши ше на поживу хтора ше рихта [[Температура|цепла]] а сервира жимна. Желе ше хасновало як ''Chaudfroid'' мачанка у велїх єдлох зоз риби и живини.

Студзенїна постала позната у Америки на почетку 20. вика.‍ До 1950-их, була популарне єдло за вечеру, як и други єдла на бази желатина, як желе зоз парадичи. Кухаре указовали свойо естетски схопносци и видумовали инвентивни студзенїни.

== Хаснованє ==
Аспик (назва превжата зоз французкого ''aspic'' прейґ нємецкого ''aspik'') або желе може буц безфарбови (били аспик) або може мац розлични ниянси фарби янтару. Аспик ше може хасновац за защиту [[Пожива|поживи]] од [[Воздух|ваздуху]] же би ше нє погубела, за даванє смаку, або як украс. Желатин затримує воздух и бактериї, и чува варене месо и други єдла длужей швижи. Єст вецей файти аспику аж и таки цо ше нє хаснує за конзумацию алє служи лєм за украшованє єдлох найчастейше на змаганьох. 

== Готовенє ==
За готовенє швиньскей студзенїни потребне порихтац швиньски ратички, уха, хвости, а може и други файти нємасного меса з косцами и хрупками. Ґу тому треба додац желєняву за юшку: цибулї, мархви, [[Петрушка|петрушки]], целеру, бобково лїстки (ловор), струча [[Цеснок|цеску]], зарна попру, солї. Шицко порихтане ше положи до векшого гарчка, прелєє зоз жимну воду и вари сциха 3 – 4 [[Годзина|годзини]] док половка води нє вивре, месо ше оддвої од косцох и юшка постанє лїпкаца. Кед ше дакус охладзи, косци и нєжадани присмачки ше повибераю, а юшка ше порозлїва до одвитуюцих судзинох и охаби же би ше стидла. Єст вецей рецепти за готовенє студзенїни та ше може вариц и говедзина и живинске месо и риба. До студзенїни ше можу класц варени вайца порезани на колєчка, уварену пасулю итд. 

== Популарносц== 

Студзенїна популарне предєдло и нєшка. Пририхтує ше дзекеди и у модернєйшим кулинарстве. Тото старинске єдло познате у [[Сербия|Сербиї]], [[Горватска|Горватскей]], Польскей, Ческей, Румуниї, Молдавиї, Естониї, Летониї, Литваниї, Словацкей, Мадярскей, Греческей  України, Русиї, Билорусиї и Ґрузиї. То традицийне жимске єдло хторе ше часто служи и за новорочни и крачунски швета. 

{|style=&quot;width: 100%&quot;
| [[Файл:08064 zimne nozki.jpg|мини|left|350px|'''Студзенїна зоз швинєцини''']]
| [[Файл:Racitura Meat Jelly Moldavian Cuisine.JPG|мини|right|350px|'''Молдавска студзенїна''']]
|}

== Литература ==

* Блажена Хома Цветкович, Любица Няради:'' MAЦEPOBA pycкa кyxapкa,'' Руске слово, Нови Сад, 2022. ISBN 978-86-7105-365-5
* Марковић, Спасенија Пата (1975). Велики народни кувар (15. изд.). Београд: Народна књига. 
* Allen, Gary (2007). The Business of Food: Encyclopedia of the Food and Drink Industries. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-33725-X.
* Gisslen, Wayne (2006). Professional Cooking (6th изд.). Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons, March. ISBN 978-0-471-66376-8.
* Nenes, Michael (2006). American Regional Cuisine (2nd изд.). Hoboken, New Jersey: Art Institute, March. ISBN 978-0-471-68294-3.

== Вонкашня вяза ==

{{Commonscat}}

[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Кулинарство]]</text>
      <sha1>elz39u1xm7c9bgiijmlvi6q55g3se0z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Триола</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2837</id>
    <revision>
      <id>17068</id>
      <parentid>17057</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T16:42:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>форматированає референцох</comment>
      <origin>17068</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7136" sha1="aml9ju7qf282asx8rz30y9ror4t1ldg" xml:space="preserve">[[File:Triole 2 na 3.jpg|right|377x377px|Нотни приказ подзелєн дводїла на тродїл и наставанє неправилней тонскей групи — триола.]]'''Триола''' (fr. triolet, engl. triplets, рсй. триоль) то ритичне зявенє а настава так же єдну нотну вредносц подзелїме на три єднаки часци а нє на два.&lt;ref&gt;  [https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триола.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // Булучевский Ю., Фомин В. Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — б, 461&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триоль.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // ''Булучевский Ю., Фомин В.'' Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — 461&lt;/ref&gt;   
Триола   [[File:Music-triplet.png|70x70px|Триола у штварцинох]]  спада до ''нєправилней тонскей ґрупи'', прето же настава зоз дзелєньом нотней вредносци на 3 єднаки часци.

Илустрация дзелєня нотней вредносци на триолу:

:::: {| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;3&quot; cellspacing=&quot;24&quot; style=&quot;align: center; margin:0.5em 0 0; border-style: solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse: collapse; font-size:120%;&quot;
|- style=&quot;background:#ffdead;&quot;
| '''Нотна вредносц''' 
| style=&quot;text-align:center;&quot; | '''место на &lt;big&gt;&lt;span style=&quot;color:#8B0000;&quot;&gt;2&lt;/big&gt;&lt;/span&gt;'''
| style=&quot;text-align:center;&quot; | '''дзели ше &lt;/span&gt;на &lt;big&gt;&lt;span style=&quot;color:#8B0000;&quot;&gt;3&lt;/big&gt; часци'''
|-
| style=&quot;background:#FAEBD7;&quot; | Цала нота         [[File:Whole note.gif|20px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Half note.gif|30px|]][[File:Half note.gif|30]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Halbe-Triole.png|65px]]
|-
| style=&quot;background:#f3fff3;&quot; | Половка ноти   [[File:Half note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Quarter note.gif|30px|]][[File:Quarter note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Music-triplet.png|80x80px|]]
|-
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | Штврцина ноти[[File:Quarter note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:8thNote.svg|30px|]][[File:8thNote.svg|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Achteltriole.png|100x100px]]
|-  
| style=&quot;background:#FAFAD2;&quot; | Осмина ноти    [[File:8thNote.svg|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Sixteenth note.gif|30px|]][[File:Sixteenth note.gif|30px|]]
| style=&quot;text-align:center;&quot; | [[File:Sixteenth Note Triplet Beam+2.png|60px|]]
|}

▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 5 часци — настава ''квинтола'', кед подзелїме на 6 — ''секстола'', на 7 — ''септола'' итд.

== Способи записованя триоли ==

Триола ше записує &lt;ref&gt;Р. Лазић — В. Перичић, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]&lt;/ref&gt; зоз числом '''3''', на шлїдуюци способи:
 
♦ без нїчого  [[File:Triola sa brojem.jpg|134x134px]][[File:Triplet semiquavers up.jpg|53x53px]]  (нєт [[Лук (музика)|лук]], лєм число 3 над лєбо под нотами)   

♦ зоз луком   [[File:Polyrhythm.png|251x251px]] 

♦ зоз угловасту заграду [[File:Achteltriole.png|69x69px]]  
  
== Комбинациї нотних вредносцох у триоли ==
Можлїви шлїдуюци комбинациї:

♦ Скапчани два [[Нота|ноти]] триоли до єдней

♦ Єдна нота триоли пунктирана (зоз точку)

♦ Єдна (або вецей) нота триоли подзелєна до менши нотни вредносци

Приклад: Нотни и звучни
{| class=&quot;wikitable&quot; border=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot; align=&quot;center&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FF9900;&quot; |'''1. Скапчани два ноти триоли до єдней'''
|-
|[[File:Triola 1.jpg|центар|140px|]]
|[[File:1. Triole.ogg|150px|]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FF99CC;&quot; |'''2. Єдна нота триоли пунктирана (зоз тачку)'''
|-
|[[File:Triola 2.jpg|центар|80px|]]
|[[File:2. Punktirana triola.ogg|150px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#FFFF00;&quot; |'''3. Єдна (або вецей) ноти триоли подзелєни до менших нотних вредносцох'''
|-
|[[File:Triola 3.jpg|центар|150px|]]
|[[File:3. Usitnjena triola.ogg|150px]]&lt;nowiki&gt;|&lt;/nowiki&gt;
|-
|}

Подобни можлїви комбинациї нотних вредносцох у триоли вельо векши як цо ту приказани.&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV.] [https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]&lt;/ref&gt;

== Даєдни комбинациї нотох и паузох у триоли ==

[[File:Triolen.png|center|thumb|360px|Приклад нотох и паузох у триоли]]
[[File:Pauze i trola.ogg|right|thumb|250px|Звучанє комбинацойох нотох и паузох у триоли.]] Приказани лєм даєдни можлїви комбинациї триолох хтори у себе маю [[Пауза (музика)|паузи.]] Подобни ритмизовани можлївосци зоз паузами вельо векши. 

== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична нотация]]</text>
      <sha1>aml9ju7qf282asx8rz30y9ror4t1ldg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Скравец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2838</id>
    <revision>
      <id>17061</id>
      <parentid>17060</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T12:28:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйованє и правенє ґалериї</comment>
      <origin>17061</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5074" sha1="sf1tci0tij64cz4j6zn453mrmhd4aa8" xml:space="preserve">[[File:Mašina za šivenje. Singer 08.jpg|right|thumb|258x258px|Шиваца машина]]'''Скравец''' (од слова ''скравац''), шнайдер (од нємєцкого: ''Schneider'' (то професия хторе ше занїма зоз шицом (и оправками) углавним хлопских [[Облєчиво|шматох]]  и другого облєчива по мери. Жена хтора скрава и шиє вола ше ''шивачка''. 

Знанє и схопносц шица ше зводзи на два основни аспекти: скраванє и шице платна (текстилу). Тото знанє ше розвилало помали и поступнє у Европи медзи 12. и14. виком. 

== Опис ==
Скравци правя облєчиво по предходно креираним моделу. Робя конструкцийне пририхтованє, скраваю по шаблону и дорабяю облєчиво. Финални скравцово продукти то: облєчиво, [[Пирнаґи|посцелїна]], трикотажа, партки и подобни текстилни продукти. (4)

Робота скравца ше состої зоз шлїдуюцих фазох: виробку крою по задатих мерох и моделу, кладзенє материялу на стол за скраванє, машинского або ручного скраваня материялу по шаблону, сортираня и пририхтованя скратих часцох, злучованя скратих часцох и конєчни продукт на машини за шице и закончуюцого пейґланя.(4)

Скравци можу робиц як самостойни фаховци, або як роботнїки у текстилней индустриї.(4)

== История ==
[[File:Was soll ich werden 45.jpg|right|thumb|320x320px|Скравец зоз муштерию]].У штреднїм вику облєчиво було лєм средство же би ше закрило цело. Зоз ренесансу ше почала наглашовац чловеча фиґура. Широки заруцовачки стандардна униформа у штреднїм вику, лєгко ше их могло скрац зоз єдного або двох фалатох платна, кед поставали кратши и узши, у намаганю же би провадзели людску фиґуру. То були початки схопносци скраваня и моди.(3)

До того часу платно було важнєйше од того як облєчиво скрате, та ткаче були важнєйши од скравцох, алє кус-покус, скравци постали исто таки важни, а з часом и важнєйши.(3)

Як ше звекшовали вароши, а потим вароши и держави и на концу прави империї, так ше меняла и мода. Спочатку лидере були италиянски вароши, а потим Шпания и Французка постали центри моди и скравецкей схопносци. Апенинске полуострово мало свой зенит под час Микеландєла (''Michaelangela''), Шпания з початку 17. вику, а Французка под час длугого панованя Луиса XIV (''Louisa'' XIV, 1643.-1715.), кед суєтни леґинє зоз цалей Европи одходзели до [[Париз|Паризу]] по облєчиво.(3)

Од 19. вику и Анґлия, односно Лондон постава познати по барз углядних скравцох.(3)

Нєшка мали традицийни скравецки ремеселнїцки дутяни знїщує масовна индустрийна продукция готовей роби, алє ище вше мож пренайсц скравцох хтори робя за богатих купцох по шицких метрополох у швеце.(3)

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Skräddare - Tailor - Malmö 1993.jpg|Скравец у своєй роботнї
Файл:Fuliru tailor in Uvira (cropped).jpg|Млада шивачка, Конго
Файл:Singer sewing machine.jpg|Позната ''Синґер'' машина за шице
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Вићентијевић Марина, Анђелић Весна, Ерић Весна (2012). Народна традиција. Крагујевац: Атос

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Kroja%C4%8D Krojač]

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%98%D0%B0%D1%87 Кројач] sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Ремесла]]</text>
      <sha1>sf1tci0tij64cz4j6zn453mrmhd4aa8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17064</id>
      <parentid>17061</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T14:53:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Уруцованє фотографийох</comment>
      <origin>17064</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5402" sha1="pj27kk875d3wygrhj2nmh2yjrwbpsvk" xml:space="preserve">[[File:Mašina za šivenje. Singer 08.jpg|right|thumb|258x258px|Шиваца машина]]'''Скравец''' (од слова ''скравац''), шнайдер (од нємєцкого: ''Schneider'' (то професия хторе ше занїма зоз шицом (и оправками) углавним хлопских [[Облєчиво|шматох]]  и другого облєчива по мери. Жена хтора скрава и шиє вола ше ''шивачка''. 

Знанє и схопносц шица ше зводзи на два основни аспекти: скраванє и шице платна (текстилу). Тото знанє ше розвилало помали и поступнє у Европи медзи 12. и14. виком. 

== Опис ==
Скравци правя облєчиво по предходно креираним моделу. Робя конструкцийне пририхтованє, скраваю по шаблону и дорабяю облєчиво. Финални скравцово продукти то: облєчиво, [[Пирнаґи|посцелїна]], трикотажа, партки и подобни текстилни продукти. (4)

Робота скравца ше состої зоз шлїдуюцих фазох: виробку крою по задатих мерох и моделу, кладзенє материялу на стол за скраванє, машинского або ручного скраваня материялу по шаблону, сортираня и пририхтованя скратих часцох, злучованя скратих часцох и конєчни продукт на машини за шице и закончуюцого пейґланя.(4)

Скравци можу робиц як самостойни фаховци, або як роботнїки у текстилней индустриї.(4)

== История ==
[[File:Was soll ich werden 45.jpg|right|thumb|320x320px|Скравец зоз муштерию]].У штреднїм вику облєчиво було лєм средство же би ше закрило цело. Зоз ренесансу ше почала наглашовац чловеча фиґура. Широки заруцовачки стандардна униформа у штреднїм вику, лєгко ше их могло скрац зоз єдного або двох фалатох платна, кед поставали кратши и узши, у намаганю же би провадзели людску фиґуру. То були початки схопносци скраваня и моди.(3)

До того часу платно було важнєйше од того як облєчиво скрате, та ткаче були важнєйши од скравцох, алє кус-покус, скравци постали исто таки важни, а з часом и важнєйши.(3)

Як ше звекшовали вароши, а потим вароши и держави и на концу прави империї, так ше меняла и мода. Спочатку лидере були италиянски вароши, а потим Шпания и Французка постали центри моди и скравецкей схопносци. Апенинске полуострово мало свой зенит под час Микеландєла (''Michaelangela''), Шпания з початку 17. вику, а Французка под час длугого панованя Луиса XIV (''Louisa'' XIV, 1643.-1715.), кед суєтни леґинє зоз цалей Европи одходзели до [[Париз|Паризу]] по облєчиво.(3)

Од 19. вику и Анґлия, односно Лондон постава познати по барз углядних скравцох.(3)

Нєшка мали традицийни скравецки ремеселнїцки дутяни знїщує масовна индустрийна продукция готовей роби, алє ище вше мож пренайсц скравцох хтори робя за богатих купцох по шицких метрополох у швеце.(3)

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Skräddare - Tailor - Malmö 1993.jpg|Скравец у своєй роботнї
Файл:Fuliru tailor in Uvira (cropped).jpg|Млада шивачка, Конго
Файл:Singer sewing machine.jpg|Позната ''Синґер'' машина за шице
Файл:Tailor in Haikou 01.jpg|Шивачка на улїчки, Китай
Файл:Thomas Saint first sewing machine 1790.jpg|Перша шиваца машина хтору пренашол ''Thomas Saint'', Лондон, 1970.
Файл:Starlet Singer - 4.jpg|Електрична машина за шице &quot;Синґер&quot;
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Вићентијевић Марина, Анђелић Весна, Ерић Весна (2012). Народна традиција. Крагујевац: Атос

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Kroja%C4%8D Krojač]

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%98%D0%B0%D1%87 Кројач] sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Ремесла]]</text>
      <sha1>pj27kk875d3wygrhj2nmh2yjrwbpsvk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17081</id>
      <parentid>17064</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T11:09:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє референцох</comment>
      <origin>17081</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6623" sha1="d2bkdd48emx5qwh8p5lz2kzh733x3o2" xml:space="preserve">[[File:Mašina za šivenje. Singer 08.jpg|right|thumb|258x258px|Шиваца машина]]'''Скравец''' (од слова ''скравац''), шнайдер (од нємєцкого: ''Schneider'' (то професия хторе ше занїма зоз шицом (и оправками) углавним хлопских [[Облєчиво|шматох]]  и другого облєчива по мери. Жена хтора скрава и шиє вола ше ''шивачка''. 

Знанє и схопносц шица ше зводзи на два основни аспекти: скраванє и шице платна (текстилу). Тото знанє ше розвилало помали и поступнє у Европи медзи 12. и14. виком. 

== Опис ==
Скравци правя облєчиво по предходно креираним моделу. Робя конструкцийне пририхтованє, скраваю по шаблону и дорабяю облєчиво. Финални скравцово продукти то: облєчиво, [[Пирнаґи|посцелїна]], трикотажа, партки и подобни текстилни продукти.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://obrazovanjeindjija.rs/krojac.php Modni krojač]&lt;/ref&gt; 

Робота скравца ше состої зоз шлїдуюцих фазох: виробку крою по задатих мерох и моделу, кладзенє материялу на стол за скраванє, машинского або ручного скраваня материялу по шаблону, сортираня и пририхтованя скратих часцох, злучованя скратих часцох и конєчни продукт на машини за шице и закончуюцого пейґланя.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Скравци можу робиц як самостойни фаховци, або як роботнїки у текстилней индустриї.&lt;ref&gt;[https://tekstilnisvet.blogspot.com/2017/09/sta-je-sivacica-sta-krojacica-snajderka.html Šta je šivač/ica a šta krojač/ica (šnajder/ka)]&lt;/ref&gt;

== История ==
[[File:Was soll ich werden 45.jpg|right|thumb|320x320px|Скравец зоз муштерию]].У штреднїм вику облєчиво було лєм средство же би ше закрило цело. Зоз ренесансу ше почала наглашовац чловеча фиґура. Широки заруцовачки стандардна униформа у штреднїм вику, лєгко ше их могло скрац зоз єдного або двох фалатох платна, кед поставали кратши и узши, у намаганю же би провадзели людску фиґуру. То були початки схопносци скраваня и моди.&lt;ref&gt;[https://www.gentlemansgazette.com/the-history-bespoke-tailoring/  &quot;The History of Bespoke Tailoring: Now and Then&quot;.] Gentleman's Gazette.&lt;/ref&gt;

До того часу платно було важнєйше од того як облєчиво скрате, та ткаче були важнєйши од скравцох, алє кус-покус, скравци постали исто таки важни, а з часом и важнєйши.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Manchester, H. H. (1917). [https://books.google.rs/books?id=9N42AQAAMAAJ&amp;dq=history+of+tailor+guild&amp;pg=RA5-PA46&amp;redir_esc=y &quot;The History of the Tailor Shop&quot;.] Progressive Tailor. No. Autumn and Winter. p. 46.]&lt;/ref&gt;

Як ше звекшовали вароши, а потим вароши и держави и на концу прави империї, так ше меняла и мода. Спочатку лидере були италиянски вароши, а потим Шпания и Французка постали центри моди и скравецкей схопносци. Апенинске полуострово мало свой зенит под час Микеландєла (''Michaelangela''), Шпания з початку 17. вику, а Французка под час длугого панованя Луиса XIV (''Louisa'' XIV, 1643.-1715.), кед суєтни леґинє зоз цалей Европи одходзели до [[Париз|Паризу]] по облєчиво.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Од 19. вику и Анґлия, односно Лондон постава познати по барз углядних скравцох.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt;

Нєшка мали традицийни скравецки ремеселнїцки дутяни знїщує масовна индустрийна продукция готовей роби, алє ище вше мож пренайсц скравцох хтори робя за богатих купцох по шицких метрополох у швеце.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;  Epstein, S.A. (1991). [https://books.google.rs/books?id=g3ZwoY11WWYC&amp;pg=PA83&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=false Wage Labor and Guilds in Medieval Europe.] University of North Carolina Press. pp. 82–83. ISBN 978-0-8078-4498-4. Retrieved April 16, 2022.&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Skräddare - Tailor - Malmö 1993.jpg|Скравец у своєй роботнї
Файл:Fuliru tailor in Uvira (cropped).jpg|Млада шивачка, Конго
Файл:Singer sewing machine.jpg|Позната ''Синґер'' машина за шице
Файл:Tailor in Haikou 01.jpg|Шивачка на улїчки, Китай
Файл:Thomas Saint first sewing machine 1790.jpg|Перша шиваца машина хтору пренашол ''Thomas Saint'', Лондон, 1970.
Файл:Starlet Singer - 4.jpg|Електрична машина за шице &quot;Синґер&quot;
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Вићентијевић Марина, Анђелић Весна, Ерић Весна (2012). Народна традиција. Крагујевац: Атос

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Kroja%C4%8D Krojač]
* [https://startuj.infostud.com/blog/saveti-za-trazenje-posla/krojac-profitabilno-zanatsko-zanimanje-koje-cuva-tradiciju-1341 Krojač: Profitabilno zanatsko zanimanje koje čuva tradiciju] startuj.infostud.com
* [https://slovopres.com/krojaci-od-zanata/ Krojaci od zanata] slovopres.com
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%98%D0%B0%D1%87 Кројач] sr.wikipedia.org

== Референци ==
[[Катеґория:Ремесла]]</text>
      <sha1>d2bkdd48emx5qwh8p5lz2kzh733x3o2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ядловец (крачунске древко)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2839</id>
    <revision>
      <id>17063</id>
      <timestamp>2026-03-30T14:30:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо х…</comment>
      <origin>17063</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8560" sha1="encuxd6wvi0pj8bkcriiv4907ntzf1e" xml:space="preserve">[[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо хторе ше уноши до обисца або ше поставя на отвореним, даскельо днї пред початком нового календарского року.

Григориянски християнє крачунске древко або крачун квеца на Вилїю, а анґликански вирни крачунске древко квеца найчастейше у децембру. Древко ше прикрашує зоз рижнима ґомбулями, украснима пантлїками, лампочками хтори швица и другима прикрасками. На верх ядловца ше звичайно кладзе ангела, турньочку або [[Гвизда|гвизду]] хтора представя Вифлеємску гвизду з библийней приповедки о наодзеню Исуса Христа.

== История ==
Хаснованє ядлїнарох (игелкарох) за прикрашованє обисцох у жимских преславох походзи з библийних часох. По 7. вик н.е. пагански обичай хаснованя желєнїдла под час преслави жимского солстиция постал часц вирских обичайох за крачунски швета.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20061206194229/http://apsnet.org/education/feature/1225tree/top.htm Gary A. Chastagner: &quot;The Christmas Tree:Traditions, Production, and Diseases&quot;] web.archive.org (Приступљено 16. 12. 2015.)
&lt;/ref&gt;  Гоч квеценє древкох запровадзоване под час жимских [[Фестивал рускей култури Червена ружа|фестивалох]] давно пред зявеньом християнства, крачунске або новорочне древко релативно нове зявенє.(2)

Солстиций або слункостой то астрономске зявенє хторе ше случує два раз у року, кед [[Слунко]] на нєбесней гемисфери описує найвисшу або найнїзшу драгу у одношеню на нєбесни екватор. Того дня Слунко на поладнє (локалне Слунково поладнє) досцигує найвисшу або найнїзшу точку на нєбє над горизонтом. 

'''Походзенє обичаю'''

[[File:Christmas Tree 1867.png|right|thumb|300px|Фамелия коло крачуна, нєпознати автор 1876.]]Точне походзенє тей традициї нє познате. Найскорей походзи з обичаю прикрашованя з яблуками, цо би требало символизовац Древо знаня, добра и зла у Райскей загради. Обичай ше зявює у Нємецкей у 16. вику. Древа оквецени з яблуками ше хаснує у морално-поучних забавох же би указали зраженє добра и зла. Популарносц хтору крачунске древко ма нєшка достало под час Мартрина Лутера, протестанского реформатора хтори уведол и обичай украшованя ядловцох зоз швичочками.(2) Нєшка яблука заменєни зоз ґомбулями, а швичочки зоз рижнима швицацима лампионами.

До Британиї тот обичай уведол принц Алберт, супруг кралїци Викториї з половки 19. вику. После того крачунске древко швидко освоєло Европу и цали швет.(2)

У [[Сербия|Сербиї]] ше тот обичай зявел концом 19. вику, перше при католїкох, а дакус познєйше и при православним жительстве пред Новим роком. По початок 20. вику обичай ше преширел на  векши места, а по валалох дакус познєйше.(3) Нєшка ше у Сербиї ядловец прикрашує найчастейше за Нови рок (новорочне древко), а на саму Вилїю при православних ше до обисца уноши дубов конар хтори ше вирубе у лєше. То такволани Бадняк, хтори по варошох мож купиц, дакус украшени з класками жита, на [[Пияц|пияцох]] и у дутянох.

'''Крачунске древо у Зєдинєних Америцкох Державох'''

Обичай прикрашованя крачунского древка у Зєдинєних Америцкох Державох принєсли Хесени (нємецки помоцни єдинки хтори за воєну службу анґажовала британска влада) под час Америцкей войни за нєзависносц. Бул то резултат носталґиї и жаданя же би ше на далєки континент пренєсло часц оцовщини.

У априлу 1926. року ґиґантска секвоя (''Sequoiadendron giganteum'') „Ґенерал  Ґрант” у Кральовским националним парку у Калифорниї, друга найвекша секвоя на швеце, стара коло 3000 роки, урядово преглашена  за националне крачунске древо.(2)(4)

== Продукованє новорочних ядловцох ==
[[File:Abies fraseri plantation.jpg|right|thumb|300px|Єдна плантажа у ЗАД]]Донєдавна ше пред новорочну еуфорию могло купиц ядловци зрубани у природи. Уж коло половки 20. вику тоти зрубованя загрожени, бо дзешаткую лєсов фонд, та ширцом швета порушана инициятива же би ше зопарло тоту праксу.&lt;ref&gt;[https://ekospark.com/info/12_zanimljivosti/24_eko_jelka/index.html Jela (lat.Abies) - Najlepše “Reciklirane” novogodišnje jelke] EkoSpark.com (Приступљено 16. 12. 2015.)&lt;/ref&gt;

Нєшка продукция новорочних ядловцох зрубаних або вєдно зоз викопану глїну постала добра польопривредна дїялносц. Кажди рок ше лєм у Сиверней Америки випродукує коло 35 милиони ядловци зоз глїну, а у Европи ше випродукує и до 60 милиони стебла. У Зєдинєних Америцкох Державох єст коло 150 тисячи одховйовачох, медзи хторима коло 5000 розсаднїки „Виберй и зрубуй“.(1)

Розсаднїцка продукция крачунских и новорочних ядловцох ше и у нас розвила з початку 21. вику и то резултовало зоз драстичним зменшаньом зрубованя. Зоз Законом о лєсох у Сербиї забранєне зрубовац ядлїнари за новорочни и други швета.(6)

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.telegraf.rs/zanimljivosti/902631-nova-godina-kroz-istoriju-vavilonci-prvi-poceli-da-slave-a-nemci-prvi-da-kite-jelku-foto-video NOVA GODINA KROZ ISTORIJU: Vavilonci prvi slavili, a Nemci ukrašavali jelku.] Telegraf Приступљено 16. 12. 2015.

== Референци ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>encuxd6wvi0pj8bkcriiv4907ntzf1e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17065</id>
      <parentid>17063</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T16:14:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени вецей викивязи</comment>
      <origin>17065</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8539" sha1="tn8q53356sf3x7k6u6nb9gsyxppr3kn" xml:space="preserve">[[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо хторе ше уноши до обисца або ше поставя на отвореним, даскельо днї пред початком нового календарского року.

Григориянски християнє крачунске древко або крачун квеца на Вилїю, а анґликански вирни крачунске древко квеца найчастейше у децембру. Древко ше прикрашує зоз рижнима ґомбулями, украснима пантлїками, лампочками хтори швица и другима прикрасками. На верх ядловца ше звичайно кладзе ангела, турньочку або [[Гвизда|гвизду]] хтора представя Вифлеємску гвизду з библийней приповедки о наодзеню Исуса Христа.

== История ==
Хаснованє ядлїнарох (игелкарох) за прикрашованє обисцох у жимских преславох походзи з библийних часох. По 7. вик н.е. пагански обичай хаснованя желєнїдла под час преслави жимского солстиция постал часц вирских обичайох за крачунски швета.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20061206194229/http://apsnet.org/education/feature/1225tree/top.htm Gary A. Chastagner: &quot;The Christmas Tree:Traditions, Production, and Diseases&quot;] web.archive.org (Приступљено 16. 12. 2015.)
&lt;/ref&gt;  Гоч квеценє древкох запровадзоване под час жимских фестивалох давно пред зявеньом християнства, крачунске або новорочне древко релативно нове зявенє.(2)

Солстиций або слункостой то астрономске зявенє хторе ше случує два раз у року, кед [[Слунко]] на нєбесней гемисфери описує найвисшу або найнїзшу драгу у одношеню на нєбесни екватор. Того [[Дзень|дня]] Слунко на поладнє (локалне Слунково поладнє) досцигує найвисшу або найнїзшу точку на нєбє над горизонтом. 

'''Походзенє обичаю'''

[[File:Christmas Tree 1867.png|right|thumb|300px|Фамелия коло крачуна, нєпознати автор 1876.]]Точне походзенє тей традициї нє познате. Найскорей походзи з обичаю прикрашованя з яблуками, цо би требало символизовац Древо знаня, добра и зла у Райскей загради. Обичай ше зявює у Нємецкей у 16. вику. Древа оквецени з яблуками ше хаснує у морално-поучних забавох же би указали зраженє добра и зла. Популарносц хтору крачунске древко ма нєшка достало под час Мартрина Лутера, протестанского реформатора хтори уведол и обичай украшованя ядловцох зоз швичочками.(2) Нєшка яблука заменєни зоз ґомбулями, а швичочки зоз рижнима швицацима лампионами.

До Британиї тот обичай уведол принц Алберт, супруг кралїци Викториї з половки 19. вику. После того крачунске древко швидко освоєло Европу и цали швет.(2)

У [[Сербия|Сербиї]] ше тот обичай зявел концом 19. вику, перше при католїкох, а дакус познєйше и при православним жительстве пред Новим роком. По початок 20. вику обичай ше преширел на  векши места, а по валалох дакус познєйше.(3) Нєшка ше у [[Сербия|Сербиї]] ядловец прикрашує найчастейше за Нови рок (новорочне древко), а на саму Вилїю при православних ше до обисца уноши дубов конар хтори ше вирубе у лєше. То такволани Бадняк, хтори по варошох мож купиц, дакус украшени з класками жита, на [[Пияц|пияцох]] и у дутянох.

'''Крачунске древо у Зєдинєних Америцкох Державох'''

Обичай прикрашованя крачунского древка у Зєдинєних Америцкох Державох принєсли Хесени (нємецки помоцни єдинки хтори за воєну службу анґажовала британска влада) под час Америцкей войни за нєзависносц. Бул то резултат носталґиї и жаданя же би ше на далєки континент пренєсло часц оцовщини.

У априлу 1926. року ґиґантска секвоя (''Sequoiadendron giganteum'') „Ґенерал  Ґрант” у Кральовским националним парку у Калифорниї, друга найвекша секвоя на швеце, стара коло 3000 роки, урядово преглашена за националне крачунске древо.(2)(4)

== Продукованє новорочних ядловцох ==
[[File:Abies fraseri plantation.jpg|right|thumb|300x300px|Єдна плантажа ядловцох у ЗАД]]Донєдавна ше пред новорочну еуфорию могло купиц ядловци зрубани у природи. Уж коло половки 20. вику тоти зрубованя загрожени, бо дзешаткую лєсов фонд, та ширцом швета порушана инициятива же би ше зопарло тоту праксу.&lt;ref&gt;[https://ekospark.com/info/12_zanimljivosti/24_eko_jelka/index.html Jela (lat.Abies) - Najlepše “Reciklirane” novogodišnje jelke] EkoSpark.com (Приступљено 16. 12. 2015.)&lt;/ref&gt;

Нєшка продукция новорочних ядловцох зрубаних або вєдно зоз викопану глїну постала добра польопривредна дїялносц. Кажди рок ше лєм у Сиверней Америки випродукує коло 35 милиони ядловци зоз глїну, а у Европи ше випродукує и до 60 милиони стебла. У Зєдинєних Америцкох Державох єст коло 150 тисячи одховйовачох, медзи хторима коло 5000 розсаднїки „Виберй и зрубуй“.(1)

Розсаднїцка продукция крачунских и новорочних ядловцох ше и у нас розвила з початку 21. вику и то резултовало зоз драстичним зменшаньом зрубованя. Зоз Законом о лєсох у Сербиї забранєне зрубовац ядлїнари за новорочни и други швета.(6)

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.telegraf.rs/zanimljivosti/902631-nova-godina-kroz-istoriju-vavilonci-prvi-poceli-da-slave-a-nemci-prvi-da-kite-jelku-foto-video NOVA GODINA KROZ ISTORIJU: Vavilonci prvi slavili, a Nemci ukrašavali jelku.] Telegraf Приступљено 16. 12. 2015.

== Референци ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>tn8q53356sf3x7k6u6nb9gsyxppr3kn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17066</id>
      <parentid>17065</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T16:25:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Додаванє фотографийох</comment>
      <origin>17066</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8957" sha1="r77fsm0w3d4ln4nx99mck6oj6g8e1sz" xml:space="preserve">[[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо хторе ше уноши до обисца або ше поставя на отвореним, даскельо днї пред початком нового календарского року.

Григориянски християнє крачунске древко або крачун квеца на Вилїю, а анґликански вирни крачунске древко квеца найчастейше у децембру. Древко ше прикрашує зоз рижнима ґомбулями, украснима пантлїками, лампочками хтори швица и другима прикрасками. На верх ядловца ше звичайно кладзе ангела, турньочку або [[Гвизда|гвизду]] хтора представя Вифлеємску гвизду з библийней приповедки о наодзеню Исуса Христа.

== История ==
Хаснованє ядлїнарох (игелкарох) за прикрашованє обисцох у жимских преславох походзи з библийних часох. По 7. вик н.е. пагански обичай хаснованя желєнїдла под час преслави жимского солстиция постал часц вирских обичайох за крачунски швета.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20061206194229/http://apsnet.org/education/feature/1225tree/top.htm Gary A. Chastagner: &quot;The Christmas Tree:Traditions, Production, and Diseases&quot;] web.archive.org (Приступљено 16. 12. 2015.)
&lt;/ref&gt;  Гоч квеценє древкох запровадзоване под час жимских фестивалох давно пред зявеньом християнства, крачунске або новорочне древко релативно нове зявенє.(2)

Солстиций або слункостой то астрономске зявенє хторе ше случує два раз у року, кед [[Слунко]] на нєбесней гемисфери описує найвисшу або найнїзшу драгу у одношеню на нєбесни екватор. Того [[Дзень|дня]] Слунко на поладнє (локалне Слунково поладнє) досцигує найвисшу або найнїзшу точку на нєбє над горизонтом. 

'''Походзенє обичаю'''

[[File:Christmas Tree 1867.png|right|thumb|300px|Фамелия коло крачуна, нєпознати автор 1876.]]Точне походзенє тей традициї нє познате. Найскорей походзи з обичаю прикрашованя з яблуками, цо би требало символизовац Древо знаня, добра и зла у Райскей загради. Обичай ше зявює у Нємецкей у 16. вику. Древа оквецени з яблуками ше хаснує у морално-поучних забавох же би указали зраженє добра и зла. Популарносц хтору крачунске древко ма нєшка достало под час Мартрина Лутера, протестанского реформатора хтори уведол и обичай украшованя ядловцох зоз швичочками.(2) Нєшка яблука заменєни зоз ґомбулями, а швичочки зоз рижнима швицацима лампионами.

До Британиї тот обичай уведол принц Алберт, супруг кралїци Викториї з половки 19. вику. После того крачунске древко швидко освоєло Европу и цали швет.(2)

У [[Сербия|Сербиї]] ше тот обичай зявел концом 19. вику, перше при католїкох, а дакус познєйше и при православним жительстве пред Новим роком. По початок 20. вику обичай ше преширел на  векши места, а по валалох дакус познєйше.(3) Нєшка ше у [[Сербия|Сербиї]] ядловец прикрашує найчастейше за Нови рок (новорочне древко), а на саму Вилїю при православних ше до обисца уноши дубов конар хтори ше вирубе у лєше. То такволани Бадняк, хтори по варошох мож купиц, дакус украшени з класками жита, на [[Пияц|пияцох]] и у дутянох.

'''Крачунске древо у Зєдинєних Америцкох Державох'''

Обичай прикрашованя крачунского древка у Зєдинєних Америцкох Державох принєсли Хесени (нємецки помоцни єдинки хтори за воєну службу анґажовала британска влада) под час Америцкей войни за нєзависносц. Бул то резултат носталґиї и жаданя же би ше на далєки континент пренєсло часц оцовщини.

У априлу 1926. року ґиґантска секвоя (''Sequoiadendron giganteum'') „Ґенерал  Ґрант” у Кральовским националним парку у Калифорниї, друга найвекша секвоя на швеце, стара коло 3000 роки, урядово преглашена за националне крачунске древо.(2)(4)

== Продукованє новорочних ядловцох ==
[[File:Abies fraseri plantation.jpg|right|thumb|300x300px|Єдна плантажа ядловцох у ЗАД]]Донєдавна ше пред новорочну еуфорию могло купиц ядловци зрубани у природи. Уж коло половки 20. вику тоти зрубованя загрожени, бо дзешаткую лєсов фонд, та ширцом швета порушана инициятива же би ше зопарло тоту праксу.&lt;ref&gt;[https://ekospark.com/info/12_zanimljivosti/24_eko_jelka/index.html Jela (lat.Abies) - Najlepše “Reciklirane” novogodišnje jelke] EkoSpark.com (Приступљено 16. 12. 2015.)&lt;/ref&gt;

Нєшка продукция новорочних ядловцох зрубаних або вєдно зоз викопану глїну постала добра польопривредна дїялносц. Кажди рок ше лєм у Сиверней Америки випродукує коло 35 милиони ядловци зоз глїну, а у Европи ше випродукує и до 60 милиони стебла. У Зєдинєних Америцкох Державох єст коло 150 тисячи одховйовачох, медзи хторима коло 5000 розсаднїки „Виберй и зрубуй“.(1)

Розсаднїцка продукция крачунских и новорочних ядловцох ше и у нас розвила з початку 21. вику и то резултовало зоз драстичним зменшаньом зрубованя. Зоз Законом о лєсох у Сербиї забранєне зрубовац ядлїнари за новорочни и други швета.(6)

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Christmas Tree Angel.jpg|Ангел на верху крачуна.
Файл:Christmas tree, Doerun Bicentennial Park.jpg|Оквицени ядловец у парку.
Файл:Christmas tree city lights.jpg|Шветочно оквицени ядловец.
Файл:A1 Christmas Tree photo.jpg|Оквицени ядловец и порихтани дарунки.
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.telegraf.rs/zanimljivosti/902631-nova-godina-kroz-istoriju-vavilonci-prvi-poceli-da-slave-a-nemci-prvi-da-kite-jelku-foto-video NOVA GODINA KROZ ISTORIJU: Vavilonci prvi slavili, a Nemci ukrašavali jelku.] Telegraf Приступљено 16. 12. 2015.

== Референци ==
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>r77fsm0w3d4ln4nx99mck6oj6g8e1sz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17078</id>
      <parentid>17066</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T10:55:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17078</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9088" sha1="cmt03o4qmh2afiqk8uyef3mve6ygk2g" xml:space="preserve">[[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо хторе ше уноши до обисца або ше поставя на отвореним, даскельо днї пред початком нового календарского року.

Григориянски християнє крачунске древко або крачун квеца на Вилїю, а анґликански вирни крачунске древко квеца найчастейше у децембру. Древко ше прикрашує зоз рижнима ґомбулями, украснима пантлїками, лампочками хтори швица и другима прикрасками. На верх ядловца ше звичайно кладзе ангела, турньочку або [[Гвизда|гвизду]] хтора представя Вифлеємску гвизду з библийней приповедки о народзеню Исуса Христа.

== История ==
Хаснованє ядлїнарох (игелкарох) за прикрашованє обисцох у жимских преславох походзи з библийних часох. По 7. вик н.е. пагански обичай хаснованя желєнїдла под час преслави жимского солстиция постал часц вирских обичайох за крачунски швета.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20061206194229/http://apsnet.org/education/feature/1225tree/top.htm Gary A. Chastagner: &quot;The Christmas Tree:Traditions, Production, and Diseases&quot;] web.archive.org (Приступљено 16. 12. 2015.)
&lt;/ref&gt;  Гоч квеценє древкох запровадзоване под час жимских фестивалох давно пред зявеньом християнства, крачунске або новорочне древко релативно нове зявенє.(2)

Солстиций або слункостой то астрономске зявенє хторе ше случує два раз у року, кед [[Слунко]] на нєбесней гемисфери описує найвисшу або найнїзшу драгу у одношеню на нєбесни екватор. Того [[Дзень|дня]] Слунко на поладнє (локалне Слунково поладнє) досцигує найвисшу або найнїзшу точку на нєбє над горизонтом. 

'''Походзенє обичаю'''

[[File:Christmas Tree 1867.png|right|thumb|300px|Фамелия коло крачуна, нєпознати автор 1876.]]Точне походзенє тей традициї нє познате. Найскорей походзи з обичаю прикрашованя з яблуками, цо би требало символизовац Древо знаня, добра и зла у Райскей загради. Обичай ше зявює у Нємецкей у 16. вику. Древа оквецени з яблуками ше хаснує у морално-поучних забавох же би указали зраженє добра и зла. Популарносц хтору крачунске древко ма нєшка достало под час Мартрина Лутера, протестанского реформатора хтори уведол и обичай украшованя ядловцох зоз швичочками.(2) Нєшка яблука заменєни зоз ґомбулями, а швичочки зоз рижнима швицацима лампионами.

До Британиї тот обичай уведол принц Алберт, супруг кралїци Викториї з половки 19. вику. После того крачунске древко швидко освоєло Европу и цали швет.(2)

У [[Сербия|Сербиї]] ше тот обичай зявел концом 19. вику, перше при католїкох, а дакус познєйше и при православним жительстве пред Новим роком. По початок 20. вику обичай ше преширел на  векши места, а по валалох дакус познєйше.(3) Нєшка ше у [[Сербия|Сербиї]] ядловец прикрашує найчастейше за Нови рок (новорочне древко), а на саму Вилїю при православних ше до обисца уноши дубов конар хтори ше вирубе у лєше. То такволани Бадняк, хтори по варошох мож купиц, дакус украшени з класками жита, на [[Пияц|пияцох]] и у дутянох.

'''Крачунске древо у Зєдинєних Америцкох Державох'''

Обичай прикрашованя крачунского древка у Зєдинєних Америцкох Державох принєсли Хесени (нємецки помоцни єдинки хтори за воєну службу анґажовала британска влада) под час Америцкей войни за нєзависносц. Бул то резултат носталґиї и жаданя же би ше на далєки континент пренєсло часц оцовщини.

У априлу 1926. року ґиґантска секвоя (''Sequoiadendron giganteum'') „Ґенерал  Ґрант” у Кральовским националним парку у Калифорниї, друга найвекша секвоя на швеце, стара коло 3000 роки, урядово преглашена за националне крачунске древо.(2)(4)

== Продукованє новорочних ядловцох ==
[[File:Abies fraseri plantation.jpg|right|thumb|300x300px|Єдна плантажа ядловцох у ЗАД]]Донєдавна ше пред новорочну еуфорию могло купиц ядловци зрубани у природи. Уж коло половки 20. вику тоти зрубованя загрожени, бо дзешаткую лєсов фонд, та ширцом швета порушана инициятива же би ше зопарло тоту праксу.&lt;ref&gt;[https://ekospark.com/info/12_zanimljivosti/24_eko_jelka/index.html Jela (lat.Abies) - Najlepše “Reciklirane” novogodišnje jelke] EkoSpark.com (Приступљено 16. 12. 2015.)&lt;/ref&gt;

Нєшка продукция новорочних ядловцох зрубаних або вєдно зоз викопану глїну постала добра польопривредна дїялносц. Кажди рок ше лєм у Сиверней Америки випродукує коло 35 милиони ядловци зоз глїну, а у Европи ше випродукує и до 60 милиони стебла. У Зєдинєних Америцкох Державох єст коло 150 тисячи одховйовачох, медзи хторима коло 5000 розсаднїки „Виберй и зрубуй“.(1)

Розсаднїцка продукция крачунских и новорочних ядловцох ше и у нас розвила з початку 21. вику и то резултовало зоз драстичним зменшаньом зрубованя. Зоз Законом о лєсох у Сербиї забранєне зрубовац ядлїнари за новорочни и други швета.(6)

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Christmas Tree Angel.jpg|Ангел на верху крачуна.
Файл:Christmas tree, Doerun Bicentennial Park.jpg|Оквицени ядловец у парку.
Файл:Christmas tree city lights.jpg|Шветочно оквицени ядловец.
Файл:A1 Christmas Tree photo.jpg|Оквицени ядловец и порихтани дарунки.
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.telegraf.rs/zanimljivosti/902631-nova-godina-kroz-istoriju-vavilonci-prvi-poceli-da-slave-a-nemci-prvi-da-kite-jelku-foto-video NOVA GODINA KROZ ISTORIJU: Vavilonci prvi slavili, a Nemci ukrašavali jelku.] Telegraf Приступљено 16. 12. 2015.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Традиция]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Защита природи]]</text>
      <sha1>cmt03o4qmh2afiqk8uyef3mve6ygk2g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17084</id>
      <parentid>17078</parentid>
      <timestamp>2026-03-31T11:23:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додати референци</comment>
      <origin>17084</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9602" sha1="10d9dkvkjinbja7lrqlo9yety6lxpz8" xml:space="preserve">[[File:Christmas tree sxc hu.jpg|right|thumb|300px|Ядловец]] '''Ядловец''' або '''крачунске''' и '''новорочне''' '''древко''' (у народзе познате як '''крачун'''), єдна з найпознатших и найпопуларнєйших традицийох хтору ше повязує зоз преславу Крачуна и Нового року. То обичне жимжелєне древо хторе ше уноши до обисца або ше поставя на отвореним, даскельо днї пред початком нового календарского року.

Григориянски християнє крачунске древко або крачун квеца на Вилїю, а анґликански вирни крачунске древко квеца найчастейше у децембру. Древко ше прикрашує зоз рижнима ґомбулями, украснима пантлїками, лампочками хтори швица и другима прикрасками. На верх ядловца ше звичайно кладзе ангела, турньочку або [[Гвизда|гвизду]] хтора представя Вифлеємску гвизду з библийней приповедки о народзеню Исуса Христа.

== История ==
Хаснованє ядлїнарох (игелкарох) за прикрашованє обисцох у жимских преславох походзи з библийних часох. По 7. вик н.е. пагански обичай хаснованя желєнїдла под час преслави жимского солстиция постал часц вирских обичайох за крачунски швета.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20061206194229/http://apsnet.org/education/feature/1225tree/top.htm Gary A. Chastagner: &quot;The Christmas Tree:Traditions, Production, and Diseases&quot;] web.archive.org (Приступљено 16. 12. 2015.)
&lt;/ref&gt;  Гоч квеценє древкох запровадзоване под час жимских фестивалох давно пред зявеньом християнства, крачунске або новорочне древко релативно нове зявенє.&lt;ref&gt;[https://newyear.at.ua/istorya-new-year-yalinki.html История юдловца- крачунске и новорочне древко] (язик: українски)&lt;/ref&gt;

Солстиций або слункостой то астрономске зявенє хторе ше случує два раз у року, кед [[Слунко]] на нєбесней гемисфери описує найвисшу або найнїзшу драгу у одношеню на нєбесни екватор. Того [[Дзень|дня]] Слунко на поладнє (локалне Слунково поладнє) досцигує найвисшу або найнїзшу точку на нєбє над горизонтом. 

'''Походзенє обичаю'''

[[File:Christmas Tree 1867.png|right|thumb|300px|Фамелия коло крачуна, нєпознати автор 1876.]]Точне походзенє тей традициї нє познате. Найскорей походзи з обичаю прикрашованя з яблуками, цо би требало символизовац Древо знаня, добра и зла у Райскей загради. &lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Vebster, Ričard (2009). ''Enciklopedija praznoverja''. '''297'''. Beograd: Leo commerce. стр. 39. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-86-7950-046-5&lt;/nowiki&gt;.&lt;/ref&gt;Обичай ше зявює у Нємецкей у 16. вику. Древа оквецени з яблуками ше хаснує у морално-поучних забавох же би указали зраженє добра и зла. Популарносц хтору крачунске древко ма нєшка достало под час Мартрина Лутера, протестанского реформатора хтори уведол и обичай украшованя ядловцох зоз швичочками. Нєшка яблука заменєни зоз ґомбулями, а швичочки зоз рижнима швицацима лампионами.

До Британиї тот обичай уведол принц Алберт, супруг кралїци Викториї з половки 19. вику. После того крачунске древко швидко освоєло Европу и цали швет.

У [[Сербия|Сербиї]] ше тот обичай зявел концом 19. вику, перше при католїкох, а дакус познєйше и при православним жительстве пред Новим роком. По початок 20. вику обичай ше преширел на  векши места, а по валалох дакус познєйше. Нєшка ше у [[Сербия|Сербиї]] ядловец прикрашує найчастейше за Нови рок (новорочне древко), а на саму Вилїю при православних ше до обисца уноши дубов конар хтори ше вирубе у лєше. То такволани Бадняк, хтори по варошох мож купиц, дакус украшени з класками жита, на [[Пияц|пияцох]] и у дутянох.

'''Крачунске древо у Зєдинєних Америцкох Державох'''

Обичай прикрашованя крачунского древка у Зєдинєних Америцкох Державох принєсли Хесени (нємецки помоцни єдинки хтори за воєну службу анґажовала британска влада) под час Америцкей войни за нєзависносц. Бул то резултат носталґиї и жаданя же би ше на далєки континент пренєсло часц оцовщини.

У априлу 1926. року ґиґантска секвоя (''Sequoiadendron giganteum'') „Ґенерал  Ґрант” у Кральовским националним парку у Калифорниї, друга найвекша секвоя на швеце, стара коло 3000 роки, урядово преглашена за националне крачунске древо.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

== Продукованє новорочних ядловцох ==
[[File:Abies fraseri plantation.jpg|right|thumb|300x300px|Єдна плантажа ядловцох у ЗАД]]Донєдавна ше пред новорочну еуфорию могло купиц ядловци зрубани у природи. Уж коло половки 20. вику тоти зрубованя загрожени, бо дзешаткую лєсов фонд, та ширцом швета порушана инициятива же би ше зопарло тоту праксу.&lt;ref&gt;[https://ekospark.com/info/12_zanimljivosti/24_eko_jelka/index.html Jela (lat.Abies) - Najlepše “Reciklirane” novogodišnje jelke] EkoSpark.com (Приступљено 16. 12. 2015.)&lt;/ref&gt;

Нєшка продукция новорочних ядловцох зрубаних або вєдно зоз викопану глїну постала добра польопривредна дїялносц. Кажди рок ше лєм у Сиверней Америки випродукує коло 35 милиони ядловци зоз глїну, а у Европи ше випродукує и до 60 милиони стебла. У Зєдинєних Америцкох Державох єст коло 150 тисячи одховйовачох, медзи хторима коло 5000 розсаднїки „Виберй и зрубуй“. &lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Розсаднїцка продукция крачунских и новорочних ядловцох ше и у нас розвила з початку 21. вику и то резултовало зоз драстичним зменшаньом зрубованя. Зоз Законом о лєсох у Сербиї забранєне зрубовац ядлїнари за новорочни и други швета.&lt;ref&gt;[https://www.paragraf.rs/dnevne-vesti/301015/301015-zakon_o_sumama.html ZAKON O ŠUMAMA (&quot;Sl. glasnik RS&quot;, br. 30/2010, 93/2012 i 89/2015)]&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Christmas Tree Angel.jpg|Ангел на верху крачуна.
Файл:Christmas tree, Doerun Bicentennial Park.jpg|Оквицени ядловец у парку.
Файл:Christmas tree city lights.jpg|Шветочно оквицени ядловец.
Файл:A1 Christmas Tree photo.jpg|Оквицени ядловец и порихтани дарунки.
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.telegraf.rs/zanimljivosti/902631-nova-godina-kroz-istoriju-vavilonci-prvi-poceli-da-slave-a-nemci-prvi-da-kite-jelku-foto-video NOVA GODINA KROZ ISTORIJU: Vavilonci prvi slavili, a Nemci ukrašavali jelku.] Telegraf Приступљено 16. 12. 2015.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Традиция]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Защита природи]]</text>
      <sha1>10d9dkvkjinbja7lrqlo9yety6lxpz8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Миска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2840</id>
    <revision>
      <id>17067</id>
      <timestamp>2026-03-30T16:36:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Миска Миска „файта судзини”. Терашня форма виведзена як деминутив од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. misa, поль. misa и miska, укр. миса, стсл. misa.  Од народно-латинского m:sa (лат. me:nsa). Мисочка…</comment>
      <origin>17067</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6968" sha1="k2libmuy6x0kzmfmhnamxhbxmzppr6k" xml:space="preserve">Миска
Миска „файта судзини”. Терашня форма виведзена як деминутив
од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у
словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. misa, поль. misa
и miska, укр. миса, стсл. misa.  Од народно-латинского m:sa (лат.
me:nsa).
Мисочка (ж. род) то демунитив од миска. Слц. Misôčkа.

Миска, (мн. миски) (1)(2)(3), то кухньова судзина, найчастейше
направена зоз порцолу.(4) Миска дакус глїбша (рсй 1-5) (подобна
малому лавору) хтору хаснуєме за пририхтованє єдла, або ше у нєй
послугує єдло. У мискох ше послугує юшка, даяки чечни єдзеня,
рижни шалати, рискаша, кромплї, компоти итд. По форми можу
буц округли, квадратни, елипсови або даякей другей форми.
Материял з хторого є правена то: метал, емайл (рсй 2-6), древена
лєбо глїняна.
Велькосц и глїбина мискох може буц рижнородна. Можу буц у
рижних фарбох, прикрашени зоз квециками, або другима мотивами,
тиж и позлацени або пострибловани  итд.
Пре свой специфични випатрунок миски ше лєгко можу тримац у
рукох, поготов кед маю ручки, без страха же ю випущиме зоз
рукох, або же ше єдло зоз нїх висипе/розлєє. Спочатку миски мали
на бокох ручки а даєдни миски маю и покривки, найчастейше то
полцорово, хтори ше хасную за шветочни нагоди.
Историят

Перши предмети - судзини пренайдзени тисячи роки
назадок. Людзе их хасновали ище од палеолита. Таки
предмети були пренайдзени у природи котри могли
послужиц даякей наменки а познєйше их людзе почали
правиц зоз каменя, древа а од неолита почали правиц зоз
глїни. Спочатку судзину з глїни нє випекали, та були
краткотирваци, швидко ше розбили лєбо знїчтожели од
хаснованя. Судзина та и миски тирвацо затримую свою
форму аж после печеня на температури найменшей   500 °C.
[горв. 3]
У кнїжкох даєдних державох миска ше спомина уж у 17.
вику алє предпоставка же ше зявела и вельо скорей.
Зоз историї дознаваме же ше перши миски зявели у Китаю,
Античней Греческей и на Криту. Миски ше давно
правело лєм зоз керамики и металу, док нєшка ше хаснує и скло и
рижни файти пластики.
Традиция
У велїх културох и традицийох, єдзенє и пице ше конзумую зоз
заєднїцкей миски лєбо шольки.[анґ 3] Мено такей судзини ше вола
и преклада як „велька миска за єдло.“ Таки обичай найчастейши у
руралних штредкох дзе фамелиї и далєй отримую таку традицию
конзумованє з єдней миски. (Зимбабве, Мали, Сенеґал, Китай и др.)
При Руснацох
После приселєня та по штредок 19. вика подобне звикнуце було и
при Руснацох. 
Були то вельочислени фамелиї и за столом челядз
єдла з миски хтори були плехово алє кажде мал свой прибор;
видлїчку лєбо ложку часто древену. Миски з печеней глїни ше
зявели вельо познєйше штредком 20. вику.
Хасновала ше єдна ,,заєднїцка миска“ – миска зоз хторей шицки
особи за столом єдли. (рсй-4).
Єдла хтори ше варело а єдло з миски, були то найчастейше
замешка (з кукуричней муки), каша (з кукуричней крупи), галушки
,,на сухо&amp;#39;&amp;#39; и под.
---Тиж у миски ше послуговали бобальки хтори ше обовязково
вше правели за швето Крачун.
--- Дакеди давно на свадзби каша була єдина слатка лакотка хтора
була послужена у плехових а познєйше у глїняних мискох.(такв.
пасульово- пре билу ґлазуру з хтору були препечени и здабали на
пасулю).
Референце
1.  „Šta znači činija”. staznaci.com.
2.  Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.
3.  Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.
4.  „čìnija”. Hrvatski jezični portal.
Литература
Словнїк руского народного язика А – Н, I, Нови Сад 2017.рок, бок
723.
.--- Миска // Толковый словарь русского языка с включением сведений о происхождении слов / РАН.
Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Отв. ред. Н. Ю. Шведова. — М.: Азбуковник, 2011. —
С. 450.
• Hogan, C. Michael (2007). „Phaistos fieldnotes”. The Modern Antiquarian.
•
• Steponaitis, Vincas P. (1983). Ceramics, Chronology, and Community Patterns: An
Archaeological Study at Moundville. The Modern Antiquarian. New York: Academic
Press. стр. 68–69. ISBN 978-0-12-666280-1. Архивирано из оригинала 11. 12.
2004. г. Приступљено 16. 09. 2019.
•

• Walters, H. B. (1905). History of Ancient Pottery: Greek, Etruscan, and Roman. The
Modern Antiquarian. New York: Charles Scribner&amp;#39;s Sons. стр. 140,19</text>
      <sha1>k2libmuy6x0kzmfmhnamxhbxmzppr6k</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17069</id>
      <parentid>17067</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T17:27:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, референци,уруцени фотоґрафиї</comment>
      <origin>17069</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8644" sha1="qpplu6nfro8vsogg1ez3k47omwnzp52" xml:space="preserve">'''Миска''' „файта судзини”. Терашня форма виведзена як деминутив од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. ''misa'', поль. ''misa'' и ''miska'', укр. ''миса'', стсл. misa.

•  Од народно-латинского m:sa (лат. ''me:nsa'').

Мисочка (ж. род) то демунитив од миска. Слц. ''Misôčkа''.

Миска, (мн. миски), &lt;ref&gt;• Миска // Толковый словарь русского языка с включением сведений о происхождении слов / РАН.

Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Отв. ред. Н. Ю. Шведова.

М.: Азбуковник, 2011. — С. 450.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.&lt;/ref&gt; то кухньова судзина, найчастейше направена зоз порцолу.&lt;ref&gt;„čìnija”. Hrvatski jezični portal.&lt;/ref&gt; Миска дакус глїбша (рсй 1-5) (подобна малому лавору) хтору хаснуєме за пририхтованє єдла, або ше у нєй послугує єдло. У мискох ше послугує юшка, даяки чечни єдзеня, рижни шалати, рискаша, [[Кромпля|кромплї]], компоти итд. По форми можу буц округли, квадратни, елипсови або даякей другей форми.

Материял з хторого є правена то: метал, емайл (рсй 2-6), древена лєбо глїняна. Велькосц и глїбина мискох може буц рижнородна. Можу буц у рижних [[Фарба|фарбох]], прикрашени зоз квециками, або другима мотивами, тиж и позлацени або пострибловани  итд.

Пре свой специфични випатрунок миски ше лєгко можу тримац у рукох, поготов кед маю ручки, без страха же ю випущиме зоз рукох, або же ше єдло зоз нїх висипе/розлєє. Спочатку миски мали на бокох ручки а даєдни миски маю и покривки, найчастейше то полцорово, хтори ше хасную за шветочни нагоди.

== Историят ==
Перши предмети - судзини пренайдзени тисячи роки назадок. Людзе их хасновали ище од палеолита. Таки предмети були пренайдзени у природи котри могли послужиц даякей наменки а познєйше их людзе почали правиц зоз [[Камень|каменя]], древа а од неолита почали правиц зоз глїни. Спочатку судзину з глїни нє випекали, та були краткотирваци, швидко ше розбили лєбо знїчтожели од хаснованя. Судзина та и миски тирвацо затримую свою форму аж после печеня на [[Температура|температури]] найменшей   500 °C. [горв. 3]

У кнїжкох даєдних державох миска ше спомина уж у 17. вику алє предпоставка же ше зявела и вельо скорей. Зоз историї дознаваме же ше перши миски зявели у Китаю, Античней Греческей и на Криту. Миски ше давно правело лєм зоз керамики и металу, док нєшка ше хаснує и скло и рижни файти пластики.

== Традиция ==
У велїх културох и традицийох, єдзенє и пице ше конзумую зоз заєднїцкей миски лєбо шольки.[анґ 3]

Мено такей судзини ше вола и преклада як „велька миска за єдло.“ Таки обичай найчастейши у руралних штредкох дзе фамелиї и далєй отримую таку традицию, конзумованє з єдней миски. (Зимбабве, Мали, Сенеґал, Китай и др.)

== При Руснацох ==
После приселєня та по штредок 19. вика подобне звикнуце було и при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]].  Були то вельочислени фамелиї и за столом челядзєдла з миски хтори були плехово алє кажде мал свой прибор; [[Видлїчка|видлїчку]] лєбо [[Ложка|ложку]], часто древену. Миски з печеней глїни ше зявели вельо познєйше штредком 20. вику. Хасновала ше єдна ,,заєднїцка миска“ – миска зоз хторей шицки особи за столом єдли. (рсй-4).

Єдла хтори ше варело а єдло з миски, були то найчастейше: замешка (з кукуричней муки), каша (з кукуричней крупи), галушки ,,на сухо&amp;#39;&amp;#39; и под.

• Тиж у миски ше послуговали бобальки хтори ше обовязково вше правели за швето Крачун.

•  Дакеди давно на свадзби каша була єдина слатка лакотка хтора була послужена у плехових а познєйше у глїняних мискох.(такв. пасульово- пре билу ґлазуру з хтору були препечени и здабали на пасулю).

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Činija za supu iz Takovskog dvorca (sa poklopcem, tacnom i kašikom).jpg|Миска за юшку зоз покривку,тацну и лошку, позлацена
Файл:Činija za voće iz Takovskog dvorca.jpg|Миска ѕа овоц 
Файл:Bowl, Pec, 14th c. National Museum of Serbia.jpg|Штредньовиковна миска зоз Сербиї 
Файл:China, Jiangxi province, Jingdezhen, Ming dynasty (1368-1644), Xuande mark - Bowl with Decoration of the &quot;Three Friends&quot; - 1953.631 - Cleveland Museum of Art.tif|Китайска миска, од 1426 - 1435 р.п.н.е.
Файл:Bowl (pineapple pattern) - from Thailand.jpg|Миска зоз Тайланду
Файл:Keramika u Bijeljini 38.jpg|Украсна миска, музей Семберия, Биєлїна
&lt;/gallery&gt;

== Референце ==
1.  „Šta znači činija”. staznaci.com.

2.  Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.

3.  Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.

4.  „čìnija”. Hrvatski jezični portal.

== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика А – Н'', I, Нови Сад 2017.рок, бок 723.

• Hogan, C. Michael (2007). „Phaistos fieldnotes”. The Modern Antiquarian.

• Steponaitis, Vincas P. (1983). Ceramics, Chronology, and Community Patterns: An Archaeological Study at Moundville. The Modern Antiquarian. New York: Academic
Press. стр. 68–69. ISBN 978-0-12-666280-1. Архивирано из оригинала 11. 12. 2004. г. Приступљено 16. 09. 2019.

• Walters, H. B. (1905). History of Ancient Pottery: Greek, Etruscan, and Roman. The Modern Antiquarian. New York: Charles Scribner&amp;#39;s Sons. стр. 140,19

• Миска // Толковый словарь русского языка с включением сведений о происхождении слов / РАН.

Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Отв. ред. Н. Ю. Шведова. 

М.: Азбуковник, 2011. — С. 450.</text>
      <sha1>qpplu6nfro8vsogg1ez3k47omwnzp52</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17070</id>
      <parentid>17069</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T18:11:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <origin>17070</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8599" sha1="djetwhqfpv3dez7pyb737zl7dkdszh0" xml:space="preserve">'''Миска''' „файта судзини”. Терашня форма виведзена як деминутив од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. ''misa'', поль. ''misa'' и ''miska'', укр. ''миса'', стсл. misa.

•  Од народно-латинского m:sa (лат. ''me:nsa'').

Мисочка (ж. род) то демунитив од миска. Слц. ''Misôčkа''.

Миска, (мн. миски), &lt;ref&gt;• Миска // Толковый словарь русского языка с включением сведений о происхождении слов / РАН.

Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Отв. ред. Н. Ю. Шведова.

М.: Азбуковник, 2011. — С. 450.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.&lt;/ref&gt; то кухньова судзина, найчастейше направена зоз порцолу.&lt;ref&gt;„čìnija”. Hrvatski jezični portal.&lt;/ref&gt; Миска дакус глїбша (рсй 1-5) (подобна малому лавору) хтору хаснуєме за пририхтованє єдла, або ше у нєй послугує єдло. У мискох ше послугує юшка, даяки чечни єдзеня, рижни шалати, рискаша, [[Кромпля|кромплї]], компоти итд. По форми можу буц округли, квадратни, елипсови або даякей другей форми.

Материял з хторого є правена то: метал, емайл (рсй 2-6), древена лєбо глїняна. Велькосц и глїбина мискох може буц рижнородна. Можу буц у рижних [[Фарба|фарбох]], прикрашени зоз квециками, або другима мотивами, тиж и позлацени або пострибловани  итд.

Пре свой специфични випатрунок миски ше лєгко можу тримац у рукох, поготов кед маю ручки, без страха же ю випущиме зоз рукох, або же ше єдло зоз нїх висипе/розлєє. Спочатку миски мали на бокох ручки а даєдни миски маю и покривки, найчастейше то полцорово, хтори ше хасную за шветочни нагоди.

== Историят ==
Перши предмети - судзини пренайдзени тисячи роки назадок. Людзе их хасновали ище од палеолита. Таки предмети були пренайдзени у природи котри могли послужиц даякей наменки а познєйше их людзе почали правиц зоз [[Камень|каменя]], древа а од неолита почали правиц зоз глїни. Спочатку судзину з глїни нє випекали, та були краткотирваци, швидко ше розбили лєбо знїчтожели од хаснованя. Судзина та и миски тирвацо затримую свою форму аж после печеня на [[Температура|температури]] найменшей   500 °C. [горв. 3]

У кнїжкох даєдних державох миска ше спомина уж у 17. вику алє предпоставка же ше зявела и вельо скорей. Зоз историї дознаваме же ше перши миски зявели у Китаю, Античней Греческей и на Криту. Миски ше давно правело лєм зоз керамики и металу, док нєшка ше хаснує и скло и рижни файти пластики.

== Традиция ==
У велїх културох и традицийох, єдзенє и пице ше конзумую зоз заєднїцкей миски лєбо шольки.[анґ 3]

Мено такей судзини ше вола и преклада як „велька миска за єдло.“ Таки обичай найчастейши у руралних штредкох дзе фамелиї и далєй отримую таку традицию, конзумованє з єдней миски. (Зимбабве, Мали, Сенеґал, Китай и др.)

== При Руснацох ==
После приселєня та по штредок 19. вика подобне звикнуце було и при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]].  Були то вельочислени фамелиї и за столом челядзєдла з миски хтори були плехово алє кажде мал свой прибор; [[Видлїчка|видлїчку]] лєбо [[Ложка|ложку]], часто древену. Миски з печеней глїни ше зявели вельо познєйше штредком 20. вику. Хасновала ше єдна ,,заєднїцка миска“ – миска зоз хторей шицки особи за столом єдли. (рсй-4).

Єдла хтори ше варело а єдло з миски, були то найчастейше: замешка (з кукуричней муки), каша (з кукуричней крупи), галушки ,,на сухо&amp;#39;&amp;#39; и под.

• Тиж у миски ше послуговали бобальки хтори ше обовязково вше правели за швето Крачун.

•  Дакеди давно на свадзби каша була єдина слатка лакотка хтора була послужена у плехових а познєйше у глїняних мискох.(такв. пасульово- пре билу ґлазуру з хтору були препечени и здабали на пасулю).

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Činija za supu iz Takovskog dvorca (sa poklopcem, tacnom i kašikom).jpg|Миска за юшку зоз покривку,тацну и лошку, позлацена
Файл:Činija za voće iz Takovskog dvorca.jpg|Миска ѕа овоц 
Файл:Bowl, Pec, 14th c. National Museum of Serbia.jpg|Штредньовиковна миска зоз Сербиї 
Файл:China, Jiangxi province, Jingdezhen, Ming dynasty (1368-1644), Xuande mark - Bowl with Decoration of the &quot;Three Friends&quot; - 1953.631 - Cleveland Museum of Art.tif|Китайска миска, од 1426 - 1435 р.п.н.е.
Файл:Bowl (pineapple pattern) - from Thailand.jpg|Миска зоз Тайланду
Файл:Keramika u Bijeljini 38.jpg|Украсна миска, музей Семберия, Биєлїна
&lt;/gallery&gt;

== Референце ==
1.  „Šta znači činija”. staznaci.com.

2.  Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.

3.  Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.

4.  „čìnija”. Hrvatski jezični portal.

== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика А – Н'', I, Нови Сад 2017.рок, бок 723.

• Hogan, C. Michael (2007).[https://www.themodernantiquarian.com/site/10857/phaistos#fieldnotes„Phaistos fieldnotes”.] The Modern Antiquarian.

• Steponaitis, Vincas P. (1983).    [https://web.archive.org/web/20041211080106/http://rla.unc.edu/personal/vps/cccpm.htmlCeramics, Chronology, and Community Patterns: An Archaeological Study at Moundville.] The Modern Antiquarian. New York: Academic
Press. стр. 68–69. ISBN 978-0-12-666280-1. Архивирано из оригинала 11. 12. 2004. г. Приступљено 16. 09. 2019.

• Walters, H. B. (1905).  [https://archive.org/details/historyofancient190502waltHistory of Ancient Pottery: Greek, Etruscan, and Roman.] The Modern Antiquarian. New York: Charles Scribner&amp;#39;s Sons. стр. [https://archive.org/details/historyofancient190502walt/page/140/mode/2up140,] 191-192.</text>
      <sha1>djetwhqfpv3dez7pyb737zl7dkdszh0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17072</id>
      <parentid>17070</parentid>
      <timestamp>2026-03-30T20:24:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17072</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8603" sha1="f9w9bgtkcazu1zmp5jzfu8e2yb2z0pc" xml:space="preserve">'''Миска''' „файта судзини”. Терашня форма виведзена як деминутив од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. ''misa'', поль. ''misa'' и ''miska'', укр. ''миса'', стсл. misa.

•  Од народно-латинского m:sa (лат. ''me:nsa'').

Мисочка (ж. род) то демунитив од миска. Слц. ''Misôčkа''.

Миска, (мн. миски), &lt;ref&gt;• Миска // Толковый словарь русского языка с включением сведений о происхождении слов / РАН.

Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Отв. ред. Н. Ю. Шведова.

М.: Азбуковник, 2011. — С. 450.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.&lt;/ref&gt; то кухньова судзина, найчастейше направена зоз порцолу.&lt;ref&gt;„čìnija”. Hrvatski jezični portal.&lt;/ref&gt; Миска дакус глїбша (рсй 1-5) (подобна малому лавору) хтору хаснуєме за пририхтованє єдла, або ше у нєй послугує єдло. У мискох ше послугує юшка, даяки чечни єдзеня, рижни шалати, рискаша, [[Кромпля|кромплї]], компоти итд. По форми можу буц округли, квадратни, елипсови або даякей другей форми.

Материял з хторого є правена то: метал, емайл (рсй 2-6), древена лєбо глїняна. Велькосц и глїбина мискох може буц рижнородна. Можу буц у рижних [[Фарба|фарбох]], прикрашени зоз квециками, або другима мотивами, тиж и позлацени або пострибловани  итд.

Пре свой специфични випатрунок миски ше лєгко можу тримац у рукох, поготов кед маю ручки, без страха же ю випущиме зоз рукох, або же ше єдло зоз нїх висипе/розлєє. Спочатку миски мали на бокох ручки а даєдни миски маю и покривки, найчастейше то полцорово, хтори ше хасную за шветочни нагоди.

== Историят ==
Перши предмети - судзини пренайдзени тисячи роки назадок. Людзе их хасновали ище од палеолита. Таки предмети були пренайдзени у природи котри могли послужиц даякей наменки а познєйше их людзе почали правиц зоз [[Камень|каменя]], древа а од неолита почали правиц зоз глїни. Спочатку судзину з глїни нє випекали, та були краткотирваци, швидко ше розбили лєбо знїчтожели од хаснованя. Судзина та и миски тирвацо затримую свою форму аж после печеня на [[Температура|температури]] найменшей   500 °C. [горв. 3]

У кнїжкох даєдних державох миска ше спомина уж у 17. вику алє предпоставка же ше зявела и вельо скорей. Зоз историї дознаваме же ше перши миски зявели у Китаю, Античней Греческей и на Криту. Миски ше давно правело лєм зоз керамики и металу, док нєшка ше хаснує и скло и рижни файти пластики.

== Традиция ==
У велїх културох и традицийох, єдзенє и пице ше конзумую зоз заєднїцкей миски лєбо шольки.[анґ 3]

Мено такей судзини ше вола и преклада як „велька миска за єдло.“ Таки обичай найчастейши у руралних штредкох дзе фамелиї и далєй отримую таку традицию, конзумованє з єдней миски. (Зимбабве, Мали, Сенеґал, Китай и др.)

== При Руснацох ==
После приселєня та по штредок 19. вика подобне звикнуце було и при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]].  Були то вельочислени фамелиї и за столом челядзєдла з миски хтори були плехово алє кажде мал свой прибор; [[Видлїчка|видлїчку]] лєбо [[Ложка|ложку]], часто древену. Миски з печеней глїни ше зявели вельо познєйше штредком 20. вику. Хасновала ше єдна ,,заєднїцка миска“ – миска зоз хторей шицки особи за столом єдли. (рсй-4).

Єдла хтори ше варело а єдло з миски, були то найчастейше: замешка (з кукуричней муки), каша (з кукуричней крупи), галушки ,,на сухо&amp;#39;&amp;#39; и под.

• Тиж у миски ше послуговали бобальки хтори ше обовязково вше правели за швето Крачун.

•  Дакеди давно на свадзби каша була єдина слатка лакотка хтора була послужена у плехових а познєйше у глїняних мискох.(такв. пасульово- пре билу ґлазуру з хтору були препечени и здабали на пасулю).

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Činija za supu iz Takovskog dvorca (sa poklopcem, tacnom i kašikom).jpg|Миска за юшку зоз покривку,тацну и лошку, позлацена
Файл:Činija za voće iz Takovskog dvorca.jpg|Миска ѕа овоц 
Файл:Bowl, Pec, 14th c. National Museum of Serbia.jpg|Штредньовиковна миска зоз Сербиї 
Файл:China, Jiangxi province, Jingdezhen, Ming dynasty (1368-1644), Xuande mark - Bowl with Decoration of the &quot;Three Friends&quot; - 1953.631 - Cleveland Museum of Art.tif|Китайска миска, од 1426 - 1435 р.п.н.е.
Файл:Bowl (pineapple pattern) - from Thailand.jpg|Миска зоз Тайланду
Файл:Keramika u Bijeljini 38.jpg|Украсна миска, музей Семберия, Биєлїна
&lt;/gallery&gt;

== Референце ==
1.  „Šta znači činija”. staznaci.com.

2.  Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. стр. 414, 1484.

3.  Ћосић, Павле. Речник синонима. стр. 669.  ISBN  9788686673091.

4.  „čìnija”. Hrvatski jezični portal.

== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика А – Н'', I, Нови Сад 2017.рок, бок 723.

• Hogan, C. Michael (2007).[https://www.themodernantiquarian.com/site/10857/phaistos#fieldnotes „Phaistos fieldnotes”.] The Modern Antiquarian.

• Steponaitis, Vincas P. (1983).    [https://web.archive.org/web/20041211080106/http://rla.unc.edu/personal/vps/cccpm.html Ceramics, Chronology, and Community Patterns: An Archaeological Study at Moundville.] The Modern Antiquarian. New York: Academic
Press. стр. 68–69. ISBN 978-0-12-666280-1. Архивирано из оригинала 11. 12. 2004. г. Приступљено 16. 09. 2019.

• Walters, H. B. (1905).  [https://archive.org/details/historyofancient190502walt History of Ancient Pottery: Greek, Etruscan, and Roman.] The Modern Antiquarian. New York: Charles Scribner&amp;#39;s Sons. стр. [https://archive.org/details/historyofancient190502walt/page/140/mode/2up 140,] 191-192.</text>
      <sha1>f9w9bgtkcazu1zmp5jzfu8e2yb2z0pc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Мерни єдинки</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2841</id>
    <revision>
      <id>17082</id>
      <timestamp>2026-03-31T11:11:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17082</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="147" sha1="0bz5moalvptmj4swcyl6ol03sy6we72" xml:space="preserve">[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Физика]]
[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Хемия]]</text>
      <sha1>0bz5moalvptmj4swcyl6ol03sy6we72</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Хемия</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2842</id>
    <revision>
      <id>17083</id>
      <timestamp>2026-03-31T11:11:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17083</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="chmu3zxa8crexeih78wdeiklrg1m37x" xml:space="preserve">[[Катеґория:Наука]]</text>
      <sha1>chmu3zxa8crexeih78wdeiklrg1m37x</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>