Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 57 17265 15319 2026-04-03T07:44:01Z Sveletanka 20 катеґория 17265 wikitext text/x-wiki '''Бикса''' (серб. ''туљак'', слц. ''диял''. ''biksa'', ''buksa'', поль. ''buksa'', од нємец. ''Bȕchse'') - часц колєса на кочу: дзирава челїчна цива, хтору ше забивало до штредку глави колєса, а вец ше ю вєдно з колєсом здзивало на осовину коча. Бикса конусна, грубша зоз того боку дзе ше ю здзива на осовину, а ценша на другим боку, односно, з лїца колєса. На своїм ширшим концу бикса мала два уха, длугоки коло 10 центи, а стирчали дас 1,5 цент. Коло самого країчку бикси вистирчени персцень. Бикса мушела мац уха прето же би у глави колєса твардо стала и же би ше у колєше нє обрацала у месце. Бикси нє правел [[коваль]], алє були фабрични. Дакеди давно було и древени бикси. Биксу ше набивало зоз вельким пейцкиловим млатком, а за тоту роботу требало надосц нє лєм моци, алє и знаня. Требало ю барз точно биц, бо кед би лєм кус пошла докрива – помоци нє було. Вонка ю нє мож було вецей виняц, а добока ю далєй нє мож було набивац, бо би розщипела колєсо. Кед же ше таке случело, вец чкода була барз велька, бо готовому колєсу нє було помоци. Праве прето бикси набивал лєм [[колєсар]], або коваль хтори знал добре почувствовац, як майстрове гваря, як колєсо диха кед ше биксу забива. Зоз набиваньом бикси колєсо цалком закончене и може чекац свой коч. ==Литература == * Словнїк руского народного язика I, А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 62. * Руско-сербски словнїк, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010,'' б. 54 ==Вонкашнї вязи == * Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 55-57. * [https://sr.wiktionary.org/wiki/tuljak tuljak,] sr.wiktionary.org [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] l1zi86ws7uywzcrt6cw1kx8k7agcawj 0 108 17256 14567 2026-04-02T18:39:02Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 17256 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" |Гелена Крклюш |- | colspan="2" |[[Файл:Helena Krkljus.jpg|center|мини|280x280п|Гелена Крклюш (2001. року)]] |- |'''Народзена''' |5. децембра 1936. |- |'''Умарла''' |2. мая 2024. (88) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Школа''' |Штредня машинска школа, Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1990–2024. |- |'''Жанри''' |малярство (реализем) |- |'''Похована''' |на [[Теметов|теметове]] у Ґосподїнцох |} '''Гелена Фейди Крклюш''' (*5. децембер 1936–†2. май 2024), подобова уметнїца, малярка аматерка. == Биоґрафия == Гелена Фейди, народзена 5. децембра 1936. року у [[Кула|Кули]]. [[Оцец]] Силвестер и [[мац]] Ирина. Гелена мала ище два шестри, Амалку и Иринку. Дзецинство препровадзела на [[салаш]]у при Кули, дзе полюбела природу и научела ю почитовац. До основней школи почала ходзиц у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] алє ше, кед мала 12 роки, з єй фамелию преселєла до [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох]]. У Ґосподїнцох ходзела, медзи иншим, до штвартей класи теди ище иснуюцого руского оддзелєня. По законченю основней школи ходзела до штреднєй машинскей школи у Тителу и Кикинди, а матуровала у штреднєй машинскей школи у Новим Садзе. По фаху була машински технїчар а любела предмети у фаху у котрих була потребна точносц у рисованю. Понеже ше теди, кед Гелена матуровала, єй родичи врацели жиц и робиц до Кули та и вона з нїма пришла до того штредку и почала робиц у фабрики ''Истра'', потим предлужела роботну кариєру у Краґуєвцу, а вец пошла аж до Конїцу у Босни. Бул то период кед ше одала и засновала фамелию. Гелена Фейди ше повинчала зоз Здравком Крклюшом зоз Заґребу. У малженстве нє мали дзеци. Гелена Крклюш прешла на роботу до фабрики авионох ''Утва'' у Панчеве дзе 1986. року пошла до заслуженей пензиї. Вецей як штерацец роки вона жила у Беоґрадзе. Кед ше приблїжел час за одход до пензиї Гелена Крклюш почала ходзиц на преподаваня о пчолох, а кед достала сертификат, одселєла ше до Ґосподїнцох ґу старому оцови и купела єден салаш та ше, на тот способ, врацела ознова ґу природи. Двацец роки ше старала о коло 80 кошнїцох а салаш претворела до свойофайтового малярского ателєа. == Подобова творчосц == Понеже була у души подобова уметнїца, малярка аматерка, Гелена Фейди Крклюш ше цалого живота занїмала з уметносцу. Вше любела рисовац и мальовац (окреме зоз олєйовима [[фарба|фарбами]]), алє и шиц, геклац и ушорйовац ентериєр. И попри тим же у штреднєй школи пренашла власни стил мальованя, аж у пензиї почала активнєйше мальовац. У своїм ателєу у Ґосподїнцох була по цали дзень, а вельо раз и вноци. Мешачно зробела по дзешец до двацец малюнки векшого формату. Дзекуюци длугей пракси на роботи здобула прецизносц у рисованю, та ше прето опредзелєла за реализем. Мальовала пейзажи, портрети, мертву природу, сакрални мотиви, хасновала подобову технїку олєй на платну. Гелена Крклюш була страстна уметнїца хтора шицко коло себе барз добре обачовала. Кажди єй малюнок мал свою приповедку, а окреме малюнки вязани за прешлосц, за єй памятки, хтори вона преживйовала на окремни способ. Док мальовала, часто декламовала стихи хтори ю здогадовали на тоту подїю хтору преношела на платно. Позната була по тим же свойо малюнки дзечнє даровала. [[Грекокатолїцка церква|Грекокатолїцкей церкви]] святого архангела Михаила у Ґосподїнцох подаровала малюнок ''Атинска школа'' хтори найдлужей мальовала – штерацец два днї. Векшого є формату и на нїм єст вецей як осемдзешат подоби филозофох. Єден з милших малюнкох єй була и репродукция Каравадьового малюнка ''Христово знїманє з Крижа'' хтори тиж подаровала парохиї. Находзи ше у ''Моноґрафиї грекокафтолїцкого общества при Храме св. архангела Михаила''. Гелена Крклюш 2009. року до парохиялней канцелариї купела шицки потребни ствари, мебель и друге а 2013/2014. року даровала церкви 11 малюнки на духовно-релиґиозни теми як и вельку часц своєй библиотеки. == Малюнки єй по цалим швеце == Гелена Крклюш водзела евиденцию о шицких своїх малюнкох. Прето о каждим знала як го длуго мальовала, яких є димензийох, його назву, та и дзе ше находзи. Найвецей єй малюнки у Французкей, а потим у Америки, Нємецкей, Словениї, у Южноафрицкей Републики, [[Горватска|Горватскей]], Босни, Австралиї… Мала осем самостойни вистави у Ґосподїнцох, потим у Руским Керестуре, Новим Садзе, [[Нове Орахово|Новим Орахове]], а колективно викладала вецей як трицец раз. Була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] и учашнїк Подобовей колониї у Ґосподїнцох од самих початкох 2005. року. Заступена є у моноґрафийох лексикону ''Подобова творчосц Руснацох'' (2003) и Подобова колония Стретнуце у Боднарова (2015). Гелена Крклюш умарла 2. мая 2024. року, похована є на [[Теметов|теметове]] у Ґосподїнцох. == Литература == * ''Подобова творчосц Руснацох'' (2003). Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу, б. 69. == Вонкашнї вязи == *[https://www.ruskeslovo.com/%d0%9a%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b8-%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8e%d0%bd%d0%be%d0%ba-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b6%d0%b8%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d0%ba%d0%b0/ Кажди малюнок прежита приповедка, новини ''Руске слово'', 22. януар 2017] *[https://www.youtube.com/watch?v=Eibh_2FvdRw&t=10s Фарби мудросци - Гелена Фейди Крклюш, канал Маковчань, Ютюб, 13. октобер 2016.] *[https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-helena-krkljus/ Упокоєла ше Гелена Крклюш, И. Пaпуґа, Рутенпрес, 9. май 2024] *[https://issuu.com/rusnak/docs/bodnar_monografij___-_04-02_bms ПОДОБОВА КОЛОНИЯ „СТРЕТНУЦЕ У БОДНАРОВА“], Нови Сад, 2015, бок 47. * Х Подобова колония,[https://issuu.com/rusnak/docs/katalog_bodnarov_x_2014._god. Стретнуце у Боднарова], Ґосподїнци, 26-27.07.2014., б. 3. (''Русинско прело 1921.'') {{DEFAULTSORT: Крклюш , Гелена }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Подобова уметносц]] [[Катеґория:Народзени 1936]] [[Катеґория:Умарли 2024]] [[Катеґория:5. децембер]] [[Катеґория:2. май]] [[Катеґория:Маляре]] g1qj5w5hovjxkuzki7uo9bmw1ttqxuj 0 134 17268 13652 2026-04-03T07:49:21Z Sveletanka 20 катеґория 17268 wikitext text/x-wiki [[Файл:Druk 20240817 160600.jpg|thumb|Друк |400x400px]] '''Друк<ref>Словнїк руского народного мена А – Н, Нови Сад 2017, б. 383</ref>''' – часц коча: древо на преднєй осовини (серб. ''руда'', всл. ''druk'', укр. ''друк'', рсй. ''друк'' и ''дрюк'', поль. ''drᶏg'', мадяр. ''dorong'' – од чого и нашо «доронґа»). Друк направени з твардого соснового древа, баґрену, ясену або з ядлїни. Длугоки є 2,5 до 3 [[Метер|метери]], дакус длугши од длужини коня. При верху друк ценши коло 10 центи, а при дну грубши пар центи. Сподню часц друка ше притвердзує медзи два краки ножнїчкох хтори притвердзени по штредку зоз желєзним цвореньом. На верх друка єст желєзни оков коло пол метера. За тот оков притвердзени два [[Ланц|ланци]] з лївого и з правого боку длугоки коло 0,50 центи, на концу хторих ше находзи карика обсягу коло 5 центи. Друк вєдно зоз вагу и [[Орчик|орчиками]] бул спона медзи коньми и превозку до котрей ше конї прагало. Друки було рижни, у зависносци од того же чи ше их кладло до коча, чи до дачого иншого. Розлика медзи нїма углавним у їх длужини. Длужина друка до коча була дас 3,30 метери, до санкох од 3,80 по 3,60 метери, а до ролї ше кладло длугоки друк зоз санкох або кратки друк за ролю од 2,50 метери длужини. Шицка колєсарова работа була у тим же би друк вирезал зоз простого древа и зоз обручним ножом и гобльом заокруглєл, а на концу вигладкал. [[Коваль]] на друк кладол рижни окови. Задок друка, котри уходзел до коча, або дачого иншого, оковал зоз желєзом хторе зачувало древо од счухованя. Тот оков [[колєсар]] ґу древу зашрубовал зоз голшрафами, а главки тих голшрафох нє шмели стирчац зоз окову бо би квачели кед ше друк удзивало до шнїцох на кочу, до санкох або иншого. Сам предок друка коваль оковал зоз грубим плехом хтори од сподку притримовал желєзо зоз двома бабочками. Предня бабочка була кус нїзша, и прейґ нєй ше на друк здзивало няклови, хтори мали стац медзи тима двома бабочками. Друга, або задня бабочка була кус висша або „старша“ од першей же би ше, кед конї руша, няклови зоз нєй нє сцагли. Друк и вага на рижни способи були скапчовани, а то завишело од того цо конї цагали односно до чого були запрагнути. Кед бул у питаню коч, вец ше друк удзивало до шнїцох, а през вагу и друк, до превартаней дзири, удзало ше цворень. Друк у тим случаю идзе под вагу. Друк до ролї, кед бул кратки, на своїм предку мал квачку на хторей вишела орача вага. Без огляду на яки способ вага и друк були повязани и без огляду цо конї за собу цагали, за кажди друк було барз важне же би „жил“. То значи же анї ґу ваги анї ґу кочу нє шмел буц моцно утвердзени, алє мушел мац голєм даскельо центи места рушац ше лїво-право. Друк мушел „жиц“ же би ше, кед ше нагло скруцовало, нє урвал або поламал. У народзе ше гвари: ''Нє беж (як гаче) опрез друка'', цо значи: нє вибегуй, нє понагляй док нє будзеш бизовни до дачого. Тиж ше гвари: ''Обрацел ше друк'' – кед ше дацо обрацело на горше або на лєпше, як и ''Обрациц друк/Обрациц з друком'' – почац иншак, пременїц тактику або одношенє ґу дакому. Слово друк<ref>Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 216</ref> ше хаснує и з иншаким значеньом – друкованє (од нємецкого ''drucken'', цо значи – друковац). Часто ше гвари же напр. ''кнїжка вишла з друку'', а лєпше би було повесц, пре розгранїчованє словох кед нєт контекст, просто же – кнїжка вишла або же кнїжка видрукована. == Литература == * ''Словнїк руского народного'' ''язика'' А – Н, Нови Сад 2017, б. 383 * ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 216 * Наташа Холошняй (Фа), ''Studia Ruthenica'' 19, Нови Сад 2014, б. 14-127 * Kubániová, Terézia: ''Krátky slovník nárečia slovenského'', Abo jak še dakedi u Keresture hutorilo, Obec Zemplínska Teplica 2013, б. 59<br /> == Вонкашнї вязи == * [https://narodni.net/narodna-zaprezna-kola/ Народна запрежна кола], сайт narodni.net == Референци == <references/> [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] iwlbgylqo36b7debfru66qmzeab59zk 0 138 17255 14479 2026-04-02T18:29:23Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 17255 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" | '''Дюра Дудаш''' |- | colspan="2" | [[Файл:Djura Dudaš učitelj 1939.jpg|alt=Дюра Дудаш. учитель|center|мини|251x251п|Дюра Дудаш (1939. року)]] |- |'''Народзени''' |5. марца 1901. року |- |'''Умар''' |1978. року (77) |- |'''Державянство''' |угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Класична ґимназия у Заґребе, Учительска школа у Осиєку |- |'''Период твореня''' |1925—1959. |- |'''Жанри''' |просвита, образованє |- |'''Поховани''' |у Руским Керестуре |} '''Дюра Дудаш''' (*[[5. марец]] 1901—† 1978.), почитовани учитель велїх ґенерацийох руских школярох. == Биоґрафия == [[Файл:Učitelj Dudaš zoz školjarami 1936.jpg|alt=Дюра Дудаш зоз школярами|мини|507x507п|Дюра Дудаш зоз школярами 1936. року]] Дюра Дудаш ше народзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 5. марца 1901. року у парастскей фамелиї од [[Оцец|оца]] Янка и [[Мац|мацери]] Мариї, народзеней Няради, иншак шестри владики Дионизия Нярадия. У Дудашовей фамелиї були тройо дзеци,  двоме синове Дюра и Ґабор и дзивка Маґдалена. Основну школу (штири класи) Дюра Дудаш закончел у Руским Керестуре, а школованє предлужел у Заґребе, дзе закончел осем класи и зложел вельку матуру у класичней ґимназиї. У Заґребе почал студирац богословски факултет на котрим бул два роки, предумал ше и одлучел закончиц учительску школу. Положел розлику испитох и з успихом закончел за учителя 6. септембра 1925. року у Осиєку. На початку учительскей роботи бул премесцани з єдного на друге роботне место. Почал робиц у Македониї, познєйше достал роботне место у Банаце у Арадцу дзе було надосц Словацох. Єден час робел як приправнїк у наших руских валалох [[Беркасово|Беркасове]] и [[Коцур]]е, а як учитель робел у Коцуре од 1925. по 1927. рок. После того учитель Дудаш пошол до Ивановцу (валал блїзко при Панчеве). У медзичаше, 1928. року шє оженєл зоз Єлену Ерделї (1911-1989) и жили у малженстве полни 50 роки. Мали осмеро дзеци, двох хлапцох (Миронь и Янко) и шейсц дзивчата (Геленка, Мария, Иринка, Сенка, Ана и Терезка). После частих премесцаньох на роботи учитель Дюра Дудаш 1930. року приходзи до Руского Керестура дзе ше затримал у просвити аж по свою пензию 1959. року. Пошвидко бул, як углядни и прикладни учитель, вибрани за директора школи 1936. року. Попри директорскей роботи окончовал и учительску роботу. Запаметани є як добри и совисни просвитни роботнїк з боку велїх ґенерацийох шолярох. По потреби викладал шицки наставни предмети, бул барз образовани, бешедовал добре по нємецки, знал латински и гречески. Поряднє ходзел до церкви зоз школскима дзецми, учел их церковному шпиваню, а сам шпивал як [[дзияк]] у [[Святи храм|церкви]]. Бул богобойни, ходзел до церкви и познєйше у социялистичней Югославиї, гоч ше то теди просвитним роботнїком бранєло. Його власни дзеци полюбели церковне шпиванє та од младосци його двоме хлапци шпивали у церковним [[хор]]у, а познєйше и у хору при Доме култури. Його власни брат Гавриїл пошол за [[священїк|паноца]]. Под час директорованя учителя Дюру Дудаша розпочало ше будовац треци школски будинок у Руским Керестуре, такволану Ґимназию на Вельким шоре. У будованю участвовал цали валал и державни власци финансийно помагали, та так 1938/39. року настал красни будинок. По ошлєбодзеню у тим будинку були початки терашнєй ґимназиї у Руским Керестуре и, вообще, Руснацох у Югославиї, хтора ма и нєшка важну улогу у школованю рускей интелиґенциї. Учитель Дудаш, попри роботи, писал до ''Руских [[Новина|новинох]]'' и до ''Нашей заградки'' дзе обявйовал свойо роботи и писнї за руских школярох. Учитель Дюра Дудаш участвовал у дружтвеним живоце валала, помагал зоз порадами парастох, та робел як секретар, задармо, у тедишнєй Землєдїлскей задруґи ''Кооператива''. У шлєбодним чаше ше занїмал з овоцарством та свойочасово у Старей школи, дзе мал квартель, подзвигнул мали овоцнїк. Дюра Дудаш пошол до пензиї 1959. року и уживал ю по 1978. рок кед умар. Поховани є на [[теметов|теметове]] у Руским Керестуре. На хованю бул цали колектив тедишнєй основней и штреднєй школи як и велї його бувши школяре. == Ґалерия == <gallery> Учительски колектив Руски Керестур.jpg|Рускокерестурски учителє зоз парохом [[Михайло Мудри|Михайлом Мудрого]] 1933. року. Учитель Дюра Дудаш стої, цалком на право. Ucitelj Dudas zoz skoljarami 1942.jpg|Дюра Дудаш учитель и школяре 1942. рок Margita Ljikar na druženju 21 septembra 1926.jpg|alt=Учитель Дюра Дудаш (стої на лїво) на друженю у доме Марґити Лїкар|Учитель Дюра Дудаш (стої на лїво) на друженю младих у доме младей наставнїци [[Марґита Лучечко|Марґити Лїкар]] Nastavnjici z gimnaziji.jpg|alt=Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. року|Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. року. Стоя: Елемир Папгаргаї, [[Йовґен  Планчак]], [[Йовґен Медєши]], [[Йоаким Яша Баков|Яков Яша Баков]], [[Евґений Джуня]], Стеван Ґера, Микола Гайнал, шедза у штредку: Дюра Дудаш, Любица Медєши, [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]], Радмила Рис, [[Мафтей Винай]], перши шор: [[Єлисавета Славка Рогаль]], Єлена Хромиш,  Цецилия Ризнич, Аґафия Планчак и Єлена Чакан </gallery> == Литература == * Иван Папː ''Дюра Дудаш, учитель з Руского Керестура'', ''Studia ruthenica'' ч. 3, [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтво за руски язик и литературу,]] 1992-1993, б. 313 * Тамаш, др Юлиян, Учителє у школи у Руским Керестуре 1753—1941, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 412. == Вонкашнї вязи == {{DEFAULTSORT: Дудаш , Дюра }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Дзияци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Директоре школи у Руским Керестуре]] [[Катеґория:Дїяче у просвити]] [[Катеґория:5. марец]] [[Катеґория:Народзени 1901]] [[Катеґория:Умарли 1978]] oml1o8xxo708bl9cqn48z0v8znfod8m 0 245 17269 15552 2026-04-03T07:51:24Z Sveletanka 20 катеґория 17269 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ljovc_prednji_ljivi_02082024.jpg|alt=Ljovc_prednji_ljivi_02082024|thumb|330x330px|Льовник на колєсу]] '''Льовнїк''', часц [[Колєсо|колєса]]: желєзни клїнок хтори трима [[льовч]] и колєсо на осовини (серб. ''чивија'', всл. ''ľoňik'', слов. ''lȏnik'', од нємец. ''Lonnage''l, ст. нєм. ''Lonne'', поль. ''čivija'') – льовнїки ковани зоз желєза, а кладло ше их до шапкох на осовини колєса. Значи же кажди коч мал штири льовнїки, на каждей осовини по єден. Перше ше з лїца колєса на його осовину здзивало шапку, на шапку ше кладло шлєпи льовнїк, вец ше здзивало льовч, и на концу [[чатлаш]] и то так же дзира през шапку и осовину колєса ишла помедзи льовч и чатлаш. Потим ше кладло льовнїк так же ше його кончисту часц вохпало до тей дзири на шапки помедзи льовч и чатлаш, а сам льовнїк шеднул на шапку и зоз свою главку облапел чатлаш. Льовнїк на сподку своєй кончистей часци мал вифуровану дзиру. До нєй ше на концу ище вохпало цворень котри сперал льовнїк же би нє випаднул. Так льовнїк нє дошлєбодзовал же би шапка, льовч и чатлаш спадли зоз колєсох. На заднїх колєсох нє було чатлаша, та льовнїк на исти способ тримал сами льовчи. '''''Шлєпи льовнїк ''''' [[коваль]] ковал зоз желєза. Вон мал свою кончисту часц, хтору ше удзивало до першей дзири на шапки, коло самого колєса и то так же шлєпи льовнїк лєгал на шапку. Шлєпи льовнїк тиж мал дзиру, хтора приходзела точно над дзиру на шапки. До тей другей дзири кладло ше льовнїк. Шлєпи льовнїк бул кус узши и кратши од шапки. Значи, кед ше шапку здзало на осовину, перше ше кладло шлєпи льовнїк, пре два причини. Вон зачувал шапку же би ю льовч и чатлаш нє так швидко счухали, а тримал и шапку на осовини же би ше нє сцагла. Мож повесц же шлєпи льовнїк у тим помагал льовнїку, бо и льовнїк бул прейґа предзати през осовину и шапку, та и вон медзи иншим нє дошлєбодзовал шапки спаднуц зоз осовини. Льовнїк ошпивани и у єдней народней шпиванки: ''...Седем рочки я вас служел'' ''А нїч сом вам нє страцел.'' ''Лєм тот єден льовнїк з коча'' ''И тот сом вам заплацел...'' == Литература == * Словнїк руского народного язика I, А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 691 * Руско-сербски словнїк, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010,'' б. 371 == Вонкашнї вязи == * Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Термонолоґия,] ''Studia Ruthenica 19,'' Нови Сад 2014, б. 71 * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%A7%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%98%D0%B5 Чивије,] Википедия на сербским язику. [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] bjgndgsfyou3q2tsnwk7dqun23qxfi3 0 246 17270 8586 2026-04-03T07:52:25Z Sveletanka 20 катеґория 17270 wikitext text/x-wiki [[Файл:Koc zadok 02082024.jpg|thumb|Льовчи на правим боку древеного коча|401x401px]] '''Льовч''' (серб. ''левча'', слов. levča, укр. ''левча'', поль. lewcza, од мадяр. lőcz – скруцени, зогнути) – часц коча цо трима драбинку. Кажди древени коч мал штири льовчи. Сподок льовчи ше здздивало на шлєпи [[льовнїк]] и шапку, котру ше здзивало з лїца на осовину колєса. Верхню часц льовчи ше квачело до льовчужми на драбинкох коча. На тот способ льовчи тримали односно подперали драбинки, а прейґ нїх и шицку терху у кочу. За чежки кочи льовчи ковал [[коваль]] зоз желєза, док лєгки кочи звичайно мали древени льовчи. Древени льовчи правел [[колєсар]] зоз ясенового або баґренового древа. Сподок на древеней льовчи, котри ше здзивало на шапку, бул зоз желєза. Тоту желєзну часц древеней льовчи волало ше кава. Було три файти кави: французка, сеґединска або мадярска и проста, або сримска. '''''Французку каву''''' коваль виковал зоз желєза так же на сподку мала персцень, хтори ше здзивало на шапку колєса, а на верху ше тот персцень предлужовал до циви, до хторей ше удзивало сподок древеней льовчи. Коваль ище до кави вдерел [[гвозд]] же би на льовчи твардейше стала. Французку каву було барз чежко справиц, алє зато була найлєпша. '''''Сеґединску каву''''' коваль виковал зоз желєза так же и вона на сподку мала персцень хтори ше здзивало на шапку колєса, а на своїм верху ше предлужовал до двох рожкох, помедзи котри ше ухпало сподок древеней льовчи. '''''Просту каву''''' коваль справел зоз грубого плеху так же го єдноставно скривел попод сподок древеней льовчи. Сеґединску и просту каву ґу сподку древеней льовчи посцискал зоз нїташами. Проста кава нє була така добра як французка и сеґединска, бо сподок льовчи чухал до шапки колєса, та ше льовч швидко потрошела. На верх каждей древеней льовчи коваль кладол панту. Вона мала зачувац льовч од счухованя, бо ше єй верх удзивало до желєзней льовчужми на драбинки. Коваль ище по цалей длужини древеней льовчи кладол груби плех и посцискал го на вецей местох зоз пантами. Тот плех помоцньовал древену льовч, а понеже бул положени з лїца, зачувал ю од счухованя. == Руски фразеолоґийни словнїк == ''„Єдно достава по глави зоз ботошу а друге з льовчу”'' (на швеце нєт правди) ==Литература == * Словнїк руского народного язика, А – Н, Нови Сад 2017, б. 692 * Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 371 * Наташа Фа Холошняй, Колєсарске ремесло, Термонолоґия, ''Studia Ruthenica'' 19, Нови Сад 2014, б. 68 * ''Християнски календар'' 1990. рок, „Руски фразеолоґийни словнїк”, бок 92. ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wiktionary.org/sr-ec/lev%C4%8Da levča, левча] - Викисловнїк [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] bu4qwnzzisyrg4ylm6u7osznj7jg75f 0 340 17272 7070 2026-04-03T07:54:32Z Sveletanka 20 катеґория 17272 wikitext text/x-wiki [[Файл:Orcik 02082024.jpg|thumb|Орчик закапчани на вагу древеного коча до котрого ше прагал конь|300x300px]] '''Орчик''' – древена часц ваги на кочу за хтору ше капчаю штранґи штверцох (серб. ждепчаник, всл. orčik, поль. orczyk, укр. орчик, од нємец. Ortscheit). Орчики [[колєсар]]е правели зоз баґренового або ясенового древа. Було их вецей файти. Основни розлики у тим чи су за єдного чи за два конї и чи були роботни чи парадни. ♦ Орчик за єдного коня (кед у кочу бул упрагнути лєм єден конь) бул длугши як звичайно, а мал 1 метер, прето же би конь, кед цагал коч, крачал цо далєй од друка и нє чухал ногу до ньго. ♦ Орчик за два конї (кед у кочу були упрагнути два конї и на ваги вишели два орчики) бул кратши – мал 28 цоли. ♦ Роботни орчики колєсар правел зоз простого древа по фурми, а [[коваль]] таки роботни орчики нє украшовал зоз плехом, алє на нїх кладол нєм бляху зоз карику. ♦ На лєгки або парадни кочи колєсар правел криви орчики, а вирезовал их по фурми зоз кривого древа. Цо ше дотика тей кривини, вона нє мала другу фунцию окрем естетскей. На кажди криви орчик коваль з лїца кладол цифровани плех, хтори лєм украшовал орчик. Тот плех коваль прибил зоз [[гвозд]]зиками, а поверх нього на орчик кладол ище бляху и карику, зоз хтору ше орчик квачело на вагу. Тоти желєзни часци хтори орчик повязовали зоз вагу, нє случайно мали таки випатрунок и були справени праве зоз двох часцох. Кажди орчик зоз ременями привязани за коня, а конь ше, кед крача або бежи, гимба лїво-право. Же би конь могол шлєбодно крачац, вец орчик муши провадзиц рушанє коня, односно муши ше на ваги гимбац. Праве прето орчик нє може буц на вагу утвердзени так же би нє бул рухоми, бо би у тим случаю конь барз чежко крачал. Шицки орчики на ваги були так покладзени же их нє мож було знїмац анї прекладац. Ковачль каричку на орчику так утвердзел за шаш на ваги и за бляху на орчику же ше орчик нїяк нє могол одквачиц, цо було барз важне кед конї коч, або инше до чого були упрагнути, цагали. Так кажда вага мала свойо орчики, алє у парастских обисцох було и орчики без вагох. Таки орчик ше квачело на парачи плуг. Парадни орчики ше кладло на каруци, фиякери або на лєгки парадни кочи. Од роботних орчикох ше розликовали по тим же були виточени на токарнї зоз простого древа. == Литература == * Словнїк руского народного язика II, O – Я, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику,'' Нови Сад 2017, б. 91 * Руско-сербски словнїк, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику,'' Нови Сад 2010, б. 497 * Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло], Терминолоґия, ''Studia Ruthenica 19,'' Нови Сад 2014, б. 91-93 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wiktionary.org/sr-el/%D0%B6%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA ždrepčanik] Викиречник * [https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=f15iUBR0&keyword=%C5%BEdrep%C4%8Danik ždrepčànīk] Hrvatski jezični portal [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] serbind28w18us20fongvxsvlcmnxg6 0 361 17273 10637 2026-04-03T07:56:04Z Sveletanka 20 катеґория 17273 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024.jpg|alt=Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024|thumb|400x400px|Плуг за оранє]] '''Плуг''' (общеславянске слово, праслав. рlugъ) то орудиє за основни обробок жеми. Цагали го роботни животинї як цо конї або воли, а у нєшкайшим чаше ше хаснує трактори. Плуги були правени з древа, желєза, або челїчних рамох з притвердзеним желєзком за резанє и преврацанє жеми. Плуг представя єден з найвекших польопривредних пренаходкох у людскей историї. [[Файл:Dvorac_Dunđerski,_Kulpin,_62,_mašine.jpg|alt=Dvorac Dunđerski, Kulpin, 62, mašine|thumb|300x300px|Рижни плуги за оранє, музей у дворцу Дундєрски у Кулпину]] Примарни циль ораня преврациц верхнє пасмо жеми и так принєсц швижи поживни материї на [[поверхносц]], загарнуц коровче и остатки предходних шацох, зоз чим ше оможлївює їх розкладанє. При прецагованю плуга през жем правя ше длугоки ярчки плодней жеми хтори ше волаю бразди. У сучасним хаснованю, оранїну ше звичайно зохабя же би ше осушела, а потим ше ю дерля скорей як ше почнє шац або садзиц. З ораньом и култивованьом ше гомоґенизує и меня верхнї 12 до 25 cm жеми. ==Историят плугох == Плуги спочатку були на людски погон. Тот процес постал вельо ефикаснєйши кед ше за тоту роботу почало хасновац животинї. Перши плуги на животиньски погон без сумнїву цагали воли, а познєйше у велїх обласцох конї. У индустриялизованих жемох, перши механїчни способ цаганя плуга були парни машини (машини за оранє або парни трактори), алє вони поступнє заменєни з тракторами. ==Часци плуга == Нашо майстрове [[колєсар]]е правели древени орачи плуг хтори мал два часци. Єдна часц то [[градзель]] зоз ручками, орачим желєзом и кормань-деску, а друга часц то колєска зоз патинґами и шицким желєживом на себе. Колєсар на плугу нє мал тельо роботи як [[коваль]]. Гоч ше плуг волал древени, вон мал вельо вецей желєзни часци. Древени були лєм ручки, градзель и колєска. Градзель колєсар правел зоз баґренового або ясенового древа. Древо за градзель мало буц дас 15 центи грубе и коло 1,5 [[метер]] длугоке. За градзелї нє було окремней фурми, Колєсар го викресал напамят, зоз простого древа, на гладко огобльовал и ошмирґлал. На древени плуги ше тиж кладло ручки зоз желєза, а древена була лєм тота часц дзе ше ручки лапало зоз руку. Порихтани древени часци од колєсара превжал коваль. Вон на градзель зашрубовал ручки кед були древени, а кед були желєзни, вец их перше мушел виковац. Ручки були високи дас 70 центи. На лївей ручки, там дзе ше лапало зоз руку, коваль прикруцел єдно скривене желєзо хторе чувало древену часц ручки же би ше нє погубела и нє затрепала од глїни кед ше скруцовало з плугом, бо кед орач сцигол по конєц поля хторе орал, звалєл плуг на лїви бок так же ораче желєзо стирчало до горе, пошол напредок ґу коньом и мушел их обрациц назад. Док вон обрацал конї, плуг ше на гей правей ручки, вєдно зоз орачим желєзом и градзельом, цагал по жеми. Точно спрам ручкох, алє од сподку градзеля, коваль кладол слубицу. На слубици, под самим градзельом, бул єден шруб. Зоз тим шрубом ше слубицу зацаговало, односно дзвигало и спущовало. На тот способ ше нагинало ораче желєзо вєдно зоз [[Кормань-деска|кормань-деску]], а то значи же ше реґуловало угел под хторим вона стої, односно руца на бок виорану жем. Ґу слубици, под углом од 90 ступнї, коваль прикруцовал талпу хтора була вилята зоз получелїку, а вєдно зоз главу ношела ораче желєзо и кормань-деску. Далєй ґу талпи и ґу градзелю коваль прикруцел главу плуга. На месце дзе глава уходзела до градзеля, градзель бул прейґа префуровани, а глава ґу ньому зашрубована зоз вельким шрубом. На глави плуга, под самим градзельом, була туляйка, до хторей ше упихало стик. Стик бул направени зоз древеней лопатки и древеней ручки. Лопатку коваль виковал зоз желєза так же ше предлужовала до желєзней ручки, а ручка на концу мала туляйку, до хторей ше заглобело древену ручку. Тота ручка затримовала стик же би, кед ше орало, нє випаднул зоз туляйки на глави плуга, до хторей бул вохпани. Зоз стиком орач з часу на час чисцел кормань-деску так же винял стик, та ю з нїм ошкрабал од глїни цо ше у ораню налїпела. Талпа плуга на себе мала прикруцене ораче желєзо. Ораче желєзо направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и ґу глави плуга, над самим орачим желєзом, коваль прикруцовал кормань-деску хтора була лята зоз получелїку. Була скривена так же би на прави бок руцала глїну хтору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на градзель, коваль кладол оков до хторого ше заглобело чересло. Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Воно ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми и на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, каменя, або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, коваль кладол квачки за патинґи (ланци хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, коваль кладол оков хтори чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. ==Файти плугох == Парасти у своїх обисцох, окрем орачого плуга цо мал шицки часци з древа направени, мали и руцачи плуги. Руцачи плуг ше од орачого плуга розликовал лєм по кормань-дески. Вона на руцачим плугу була так направена же орала жем барз плїтко, односно вона лєм зверху попреврацала жем. Градзель такого руцачого плуга парасти кладли до колєскох орачого плуга, бо градзелї обидвох плугох и були так направени же би им одвитовали єдни колєска. Зоз руцачим плугом ше ишло на польо после кошеня жита. Сцерень хтора на полю оставала зоз таким руцачим плугом ше на плїтко зугорело же би до єшенї, док ше нє будзе глїбоко орац, сцерень нє зарастала. Парачи плуг мал древени градзель и ручки, як и орачи, лєм бул кратши и нїзши. Колєсар градзель вирезал зоз простого древа, окресал го и огобльовал, а потим видлабал прейґа през градзель дзири за мотички: два з боку, блїжей ґу ручком и єдну вертикалну, на половки градзеля. На процивним концу од ручкох, колєсар предлабал прейґа ище єдну дзиру за колєско. Мотички за парачи плуг ковал коваль. Штредня мотичка була векша, а бочни мотички менши и випатрали як половки тей штреднєй мотички. Мож их було баржей або менєй дрилїц до градзеля, та вец на узше, або ширше парац жем. Штредню мотичку мож було тиж так нарихтац же би глїбше або плїтше парала. Древене колєско тиж мож було нарихтац нїжей або висше, а вшадзи ше кладло цворень. Сам конєц градзеля коваль оковал, а за тот оков заковал кваку за [[орчик]]. На парачи плуг нє требало класц вагу, прето же го цагал лєм єден конь. Зоз парачим плугом ше парало младу [[Кукурица|кукурицу]], цвиклу и друге. Огартачи плуг - зоз парачим плугом мож було кукурицу, слунечнїк або инше нє лєм парац, алє и огартац, лєм ше за тоту роботу мушело пременїц заднї мотички. Место парачих, на плуг ше кладло огартачи мотички. Штредня мотичка на парачим плугу, кед ше го хасновало за огартанє, остала иста. Аж по приселєню до тих крайох Руснаци почали хасновац термини плуг о єдну бразду (єднїсти) и двоґач (за два бразди). Нєшка єст плуги хтори ору 6 и вецей бразди одразу. ==Литература== * Словнїк руского народного язика II, О - Я, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 165. ==Вонкашнї вязи== * Наташа Холошняй (Фа), [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 99-108. * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3 Плуг,] Википедија на српском језику, 2. септембер 2009. * [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/politika/1940/04/27?pageIndex=00020 Орало и његови делови,] ''Политика, Ускрс 1940.'' [[Катеґория:Польопривреда]] [[Катеґория:Польопривредна опрема]] c3coz7qzf3jddadsnymquvlc4qpnr1h 0 468 17274 7192 2026-04-03T07:57:46Z Sveletanka 20 катеґория 17274 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ljovc prednji ljivi 02082024.jpg|thumb|Чатлаш опрез лївого преднього колєса |375x375px]] [[Файл:Catlas prednji pravi 02082024.jpg|thumb|Чатлаш опрез правого преднього колєса|400x400px]] <big>'''Чатлаш'''</big> – тото слово ма у нашим язику два значеня: 1. часц коча од осовини по вагу на хтору ше става кед ше ґрабе на коч (серб. потега, од мадяр. csatol - приключиц, csatolás – злученє, прикладанє); 2. викли, латки на хторих накруцена слама з блатом, заглобени медзи латками (гредками) повали, на нїх ше руцало друге пасмо падлашу. Дїєслово чатловац – масциц, омасцовац з блатом хторе помишане з плєву (слц. диял. čatlovac – утвердзовац, зацаговац, од мадяр. csat – капча, квачка). Опис - Кажди коч мал два чатлаши: предок чатлаша [[колєсар]]е або [[коваль|ковалє]] квачели за перец на ваги, а задок чатлаша здзивали на шапку преднього колєса на кочу. На тот способ були преднї колєса твардо повязани зоз вагу коча. То було барз важне кед коч скруцовал. Кед ше з кочом круцело, напрям преднїх колєсох ше меняло нє лєм з преднїма шнїцами, алє и зоз чатлашами. Окрем того, чатлаш служел и за ґрабанє на коч. Папучу за ґрабанє мали лєм парадни кочи, а на прости, роботни коч, пендрало ше так же ше ставало на сам штредок чатлаша. Чатлаш бул длугоки 70 центи, а груби дас 2 центи. Треба ище надпомнуц же чатлаши були и єдна файта украсу на кочу. Цифра на чатлашу звичайно була з того боку дзе ше чатлаш здзивало на шапку колєса, а на каждим чатлашу була иншака цифра. ==Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 707 * Наташа Фа Холошняй, ''Колєсарске ремесло, Термонолоґия, Studia Ruthenica 19,'' Нови Сад 2014, б. 71 ==Вонкашнї вязи == * [https://sr.wiktionary.org/wiki/potega potega] - Викисловнїк [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] gt0jcd8ni83tpul0pi7hlode3va8wdc 0 479 17260 10639 2026-04-03T07:36:23Z Sveletanka 20 катеґория 17260 wikitext text/x-wiki [[Файл:Soroglji prednji 02082024.jpg|thumb|Преднї шороґлї на древеним кочу|376x376px]] <big>'''Шороґлї'''</big> (серб. ''шараге'', укр. ''шаради'', горв. ''šarade'', поль. ''szarady'', слов. ''šarády'', од мадяр. ''saroglya'') – часц селянского коча. '''''Преднї шороґлї''''' зложени зоз бокох або кривих карфох и трох дручкох. Боки на шороґльох криви, а скравало ше их по фурми зоз кривого древа. Длугоки були 12 цоли. Шицки три дручки прости и єднаки груби. Скрати, односно вирезани шороґлї [[колєсар]] перше зложел же би означел дзе треба дзиравиц и же би им вимерал [[Дияґонала|дияґонали]]. Мушел мац на розуме же шороґлї горе ширши, а долу узши, цо значи же верхнї дручок кус длугши як споднї. Кед боки позначел, вец требало розмерац и позначиц дзири за дроти на дручкох. То мушело буц барз точно поробене, бо би коваль нє могол удзац до нїх дроти. Дзири на дручкох колєсар фуровал прейґа зоз ценшим фуровом, а дзири за дручки на бокох шороґольох нє требало прейґа префуровац. Перше их вифуровал до поли, а потим ище зоз длатом видлабал на векше. Подзиравени часци шороґльох виробел на округло зоз обручним [[Нож|ножом]], гобльом, а скорей як цо шороґлї зложел, на верхнїх часцох бокох зоз длатом доокола видлабал ярчок. До того ярчку коваль кладол бляхочку. Ярчок було потребне видлабац прето же би ше бляхочка нє сцаговала зоз бокох шороґльох. Кед шицко було готове, колєсар преднї шороґлї зложел, а зоз роботу на нїх предлужовал коваль. На преднї шороґлї коваль кладол два длугши плехи и то з лїца, а прилапйовал их зоз по єдну панточку, хтору кладол на штредок помедзи верхнї и штреднї дручки. Далєй, колєсар прибивал плехи прейґа з лїца шороґльох на верхнї и споднї дручки. Плехи скруцел аж на задок, обнєсол з нїма боки шороґльох, прилапел бочни плех и сциснул го зоз панточку коло дручка. Так помоцнєни шицки места дзе дручки уходзели до бокох шороґльох. Потим коваль посцискал шороґлї зоз дротами так же дрот скривел наполи, та го хпал до двох сушедних дзирох од споднього, през штреднї, по верхнї дручки. На верху, дзе дроти вишли зоз верхнього дручка, зарезал им ґвинт, а на тот ґвинт вец закруцел шруб же би дроти посцискал. До зарезаних ярчкох на верху бокох шороґльох кладол по єдну бляхочку, на хтору квачел квачки. Преднї шороґлї ше на коч кладло так же ше їх споднї дручок квачело з нукашнього боку помедзи їх боки и перши дрот, за тартов на споднїм дручку драбинки. Верх шороґльох ше зоз квачку квачело за каричку на верхнїм дручку драбинки. Шороґлї дакус нїзши як драбинки, а так ше их капчало же би стали, кед ше патрело з боку, под оштрим углом ґу драбинком. На верхнї дручки шороґльох, кед ше шедзело на лавочки, мож було виложиц ноги. [[Файл:Soroglji zadnji 02082024.jpg|thumb|Заднї шороґлї на древеним кочу |376x376px]] '''''Заднї шороґлї''''' на кочу, як и преднї, горе ширши а долу узши. Розлика медзи нїма у тим же заднї шороґлї вельо висши, односно, високи су як и драбинки 12 цоли, а маю пейц дручки. Споднї дручок на нїх прости. Шлїдуюци дручки ґу верху шороґльох вше баржей закривени, а грубина им шицким єднака. Поступок колєсарского виробку заднїх шороґльох бул исти як и преднїх, з тим же за заднї шороґлї колєсар мал окремни фурми за криви дручки. И у коваля поступок оковйованя исти як и на преднїх шороґльох, алє заднї шороґлї мали штири карички: по єдну з бокох и два з лїца на верхнїм дручку. През тоти карички ше прецаговало [[ланц]] зоз хторим ше верх шороґльох капчало за драбинку. Зоз попущованьом ланца шороґлї могли стац нїжей. Сподок шороґльох, як и на преднїх шороґльох, бул заквачени за тартов на споднїм дручку драбинкох. ==Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, O – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 774 * ''Руско-сербски словнїк,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 848 ==Вонкашнї вязи == * Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf ''Колєсарске ремесло, Термонолоґия,''] ''Studia Ruthenica'' 19, Нови Сад 2014, б. 62-64 * [https://jezikoslovac.com/word/3pp4 ''Шараге,''] значење и дефиниција, вебсайт jezikoslovac.com [[Катеґория:Часци коча]] ft92a0a55r2hqn20ebbs2denyi7blm3 14 942 17243 8853 2026-04-02T17:23:48Z Olirk55 19 Катеґория 17243 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Уметнїки]] [[Катеґория:Занїманє]] f2zmub65m0trtqd94pqeto762pguox4 0 976 17280 15862 2026-04-03T09:13:58Z Olirk55 19 Унєшени аудио знїмок 17280 wikitext text/x-wiki [[File:Tamerlano - Bajazet-Aria.jpg|right|thumb|385x385px|Одпитуюца ария султана Базита у Гендловој опери ''Тамерлано''. (повага на '''Da cаpо''' упутство.) Перше виданє, Лондон, 1719.]]'''Ария''' (лат. ''aer, ит. aria,'' грeч. αηρ = „воздух”), то єдногласне вокалне дїло зоз провадзеньом, хторе одвитує драмскому монолоґу, звичайно як часц опери, оперети, ораториюму лєбо кантати. Ария може значиц и музично-[[Инструменталиста|инструменталне]] дїло мелодичного характеру. <ref>[http://www.melomanos.com/la-musica/ formas-musicales/el-aria/] Музична форма, Ария</ref> Може буц провадзена зоз єдним инструментом лєбо зоз [[оркестер|оркестром]]. За арию ше подрозумює же є „широко'' розшпивана”,'' дакеди зоз зложеним, виртуозним характером, виполнєта зоз експресивносцу и чувствствительносцу. Часто ше опрез ариї находзи рецитатив. Файта ариї то ''ариєта''.<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B0 Arieta] ru.wikipedia.org</ref> У 14. вику словне мено за арию применьовало ше и подрозумйовало єдноставни и поетски [[Композиция|композициї]], як цо то напульски ариї. Познєйше ария завжала основну улогу у оперох, кантатох и ораториюмох. У своїм историйним розвою поготов у 17. вику, ария як форма у опери преходзела през розлични фази. Италиянску оперу-серию характерує подзелєнє арийох у зависносци од чувствох хтори ше виражую: ариї ошветолюбивосци, ариї жалєня („ламенто”), любовни, геройски. Ария у 17. вику у опери- сериї, по правилох, мала тродїлну форму А-Б-А а треца часц подполно повторена перша (такв. ариї „да капо”, зоз италиянского '''''Da capo''''' - ознова). Постоя дводїлни /двочасцово ариї у хторих ше зоз контрастами спомалшеней першей часци и швидкей другей часци приказую збуваня особох. Постої и ария-приповеданя (ария диялоґу) и ария-[[Монолоґ|монолоґу.]] Познєйше ария постала вше популарнєйша у оперох и достала свойо подфайти: * ''Aria cantabile,'' [[File:В. А. Моцарт. Арія Фігаро (Хочеться танцювати паночку).ogv|right|thumb|278x278px|''Каватина'', ария Фиґара зоз Моцартовей опери ''Фиґарова женїдба'']] * ''Aria agitata,'' * Аria parlante, наративного характеру, у ,,стилу бешеди<nowiki>''</nowiki> * ''Aria di bravura,'' найчастейше є зверена даєдней героїни * ''Aria buffo,'' ария комичного характеру и найчастейше таку арию виводза баси лєбо бас-баритoни итд.)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)#CITEREF Talbotn.d.]; [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)#CITEREF Solie1977] бок. 54–5 </ref> У 18. вику у оперох ше зявйовали и виводзели зашором ариї хтори лиричнєйши и зоз тим ше зменшовал простор за рецитатив хтори баржей виражовал змисти акциї и драматичносци. Так же ше поступно заоштровало „зражованє” медзи арию и рецитативом, прето же ария барз часто представяла виривки хтори нє були у складзе зоз драмскима збуванями и гамовали єй розвой. Прето ше реформаторе опери (К. В. Ґлук и Р. Ваґнер) намагали же би ариї заменєли зоз формами хтори би були лєпши и еластичнєйше прилагодзени ґу розвою драмского збуваня. Постої назва и за меншу (меншого змисту) арию - ''ариозо''. За ариозо харктеристичне же є шлєбодна [[композиция]], найчастейше то монолоґ єдней особи. А зоз нїм повязани два други поняца; У ''кабалети'' розлика у геройскeй характеристики мелодиї и словох, а у ''каватини'' преовладує романтична мелодийска интонативна прикмета.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)#CITEREF Westrup_et_al.n.d.], Introduction.</ref> [[File:Aria.png|right|thumb|270px|Партирура ''Ґолдберґ варияциї'', Й. С. Бах]]Першей половки у 19. вику, облюбена форма ариї  у италиянскей опери була  ''кабалета''. У нєй була часц ''кантабиле''-розшпивана писня хтора жившого характеру. ''Кабалета'', ше у опери понавя у цалосци лєбо лєм єдна часц. Найчастейше опрез такей ариї предходзел рецитатив а цала секвенца ше наволовала ''сцена''. Постояли тиж можлївосци за участвованє оркестри лєбо [[Хор|хора]]. Приклад ''Каста дива'' зоз опери ''Норма'' композитора Винченца Белиния. == Ария у Инструменталней музики == Назва ария ше часто означовала у 17. и 18. вику як инструментална [[Подзелєнє музики|музика]] хтора ше хасновала за [[Музика за танєц|танєц]] лєбо варияциї, а по уплїву на [[Вокална музика|вокалну музику]].<ref>[https://www.webster-dictionary.org/definition/Aria%20 Aria buffa] in Webster's 1913 Dictionary</ref> Напр. дїло [[Йоган Себастиян Бах|Й. С. Баха]] такв. „''Ґолдберґ варияциї'' “ наслов публикациї зоз 1741. року, „Clavier Ubung bestehend in einer ARIA mit verschiedenen Verænderungen“ (''Вежба за клавиятуру,'' хтора ше состої зоз єдней ариї зоз розличнима варияциями). Слово ария дакеди похасноване у сучасней музики як назва за инструментални композициї-миниятури, напр. ария Робина Холовея зоз 1980. за камерни [[ансамбл]],<ref>[https://www.boosey.com/cr/music/Robin-Holloway-Aria/3924 „Boosey and Hawkes”] [https://web.archive.org/web/20130504012743/http://www.boosey.com/cr/music/Robin-Holloway-Aria/3924 Архивоване] 2013-05-04 на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] website, accessed 21 March 2013</ref> лєбо композиция Харисона Биртвистла ''Ґраймторпова ария'' (1973. року).<ref>[https://www.universaledition.com/en/Works/Grimethorpe-Aria/P0019179 „Birtwistle – Grimethorpe Aria for brass ensemble” ''Universal Edition''] [https://web.archive.org/web/20180428013131/https://www.universaledition.com/composers-and-works/sir-harrison-birtwistle-64/works/grimethorpe-aria-2685 Arhivovane] з ориґиналу 28. 4. 2018. року.</ref> [[File:LUIS DÁMASO.Una Furtiva Lacrima.ogg|center|thumb|411x411px|''Una Furtiva Lacrima'', Aрија (Доницетийовей ''"L'elisir d'amore"'' (Еликсир любови), єдна зоз найпознатших арийох у историї опери. Окрeмно красна ария и чувствительного сензибилитету.]] == Литература == * Anthony, James R. (1991), «Air and Aria added to French Opera from the Death of Lully to 1720», in Révue de Musicologie, vol.77/2, pp. 201—219. * Lewis, Anthony (1959), «Handel and the Aria», in Proceedings of the Royal Musical Association, vol. 85, pp. 95-107. * Platoff, John (1990), «The Buffa Aria in Mozart’s Vienna», in Cambridge Opera Journal, vol.2 no.2, pp. 99-120 * Robinson, M. F. (1962), «The Aria in Opera Seria, 1725—1780», in Proceedings of the Royal Musical Association, vol. 88, pp. 31-43. * В. Перичић и Д. Сковран: Наука о музичким облицима - Београд, Уметничка академија, 1961, VII изд. 1991, 574 стр. * Rosen, Charles (1988), Sonata Forms, New York: Norton ISBN 9780393302196 * Solie, John F. (1977), «Aria Structure and Ritornello Form in the Music of Albinoni», in The Musical Quarterly, vol.63 no. 1, pp. 31-47 * Talbot, Michael (n.d.), «Ritornello», in Grove Music Online (subscription only), accessed 22 March 2013. * Wagner, Richard (1995), tr. W. Ashton Ellis, Opera and Drama, Lincoln and London: University of Nebraska Press. ISBN 9780803297654. * Westrup, Jack, et al. (n.d.), «Aria», in Grove Music Online (subscription only), accessed 20 March 2013. == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични форми]] [[Катеґория:Музични термини]] 9x90kfnsobdnfb5ux112g1drev0twwe 0 1097 17257 16329 2026-04-02T19:22:44Z Olirk55 19 Означени викивязи 17257 wikitext text/x-wiki [[File:Palo Cepcek Slovakia 26.jpg|right|thumb|299x299px|Дует - двоме фуяристи, зняте у Словацкей.]]<nowiki> </nowiki>'''Фуяра''' то традицийни словацки древени дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Випатра як воздлужна флаута зоз трома дзирками алє ма иншаки [[звук]] од гоч хторого другого инструмента. По велькосци є длугока єден и пол [[метер]]. Фуяра настала як пастирски инструмент и звичайно ше хаснує як [[Солиста|соло]] инструмент. == Походзенє == Прототип фуяри то ґотска [[бас]] цива зоз трома дзирками, хтора постояла у Европи у 12. вику. То бул инструмент як длугша пипка, меншей велькосци од нєшкайшей фуяри и грало ше на нєй зоз єдну руку.<ref>[http://melma.ru/myzykalnye-instrumenty/ethnic_music_instr/72-fuyara.html Фуяра]</ref> Фуяра походзи зоз реону централней Словацкей односно зоз Подполяни, горского венца Поляна, околїско восточно од Зволєна, Банскей Бистирци. Нєшка главни центер правеня фуяри и далєй подручє варошу Детва. На початку на фуяри грали пастире а вельо познєйше почали ю хасновац и професийни [[Музичар|музичаре]]. == Пастирска фуяра == Найстарши тип фуяри звичайно направени зоз древа габзи хтора премасцена зоз лєновим олєйом и состої ше зоз: * главней часци (до 5 cm у [[Пречнїк|пречнїку]]), у долнєй часци находза ше три отвори/дзирки за пальци; * конектор, * додатна часц зоз усну часцу-писк (пречнїка до 3 cm). * Пастирска фуяра часто богато поцифрована, зоз рижнима орнаментами. [[File:Ľubomír Párička gra na fujarze.webm|right|thumb|294x294px|Любомир Паричка грає на фуяри.]] Випатрунок здогадує на звичайну флауту, алє ше од фуяри розликує по велькосци (просеково фуяри длугоки од 120 по 210 cm). Фуяри хтори длугоки прейґ два метери, найчастейше ше розклопюю на часци. Нєшкайшу традицийну фуяру прави [[Ремесло|ремесельнїк]] найчастейше зоз явору лєбо рябини хтора ше суши мешац [[Дзень|днї]]. Ма три отвори-дзирки за гранє хтори ше завераю зоз верхами-брущками пальцох гоч висина [[Тон|тона]] набаржей завиши од моци удихнутого [[Воздух|воздуху]].<ref>[https://www.fujara.sk/play/ fingering_technique.htm] Fujara fingering technique </ref> == Гранє на фуяри == Процес ученя граня на фуяри винїмково цикави и єдноставни. Постоя два стили граня- влашски и лазнїцки, хтори достали мена по крайох у хторих настали. Зєдинює их исти принцип: „як дихам, так и граєм.” Односно барз важне правилне диханє, хторе звичайне и нормалне, каждодньове. Характеристика фуяри то велїчезни звук зоз призвуком хтори здабе на вибрато. Фуяру наволую „кралїца словацких народних инструменатох.“ Єй звук поровную зоз гласом краля! Звук предзера до найглїбших куцикох души и виволує знємиреносц, то звук хтори полни з поезию и длуго ше го памета. [[File:Jozef Mikulasek - twórca fujar słowackich.jpg|right|thumb|357x357px|Фуяра, Й. Микулашек (словацки фуяриста).]] Єй характеристични, мелодичнни звук у своєй [[Подзелєнє музики|музичней]] творчосци- дїлох хасновали и словацки [[Композитор|композиторе]] (Светозар Страчина, Норберт Боднар, Йозеф Ґрешак, Яна Кмитова и други). „Нїґдзе индзей, у гоч хторей [[Нация|нациї]], заєднїци лєбо племену, нє наидземе на инструмент идентични нашей фуяри” Прето за Детванску фуяру иснує думанє же то уникатни инструмент, благо хторе припада словацким народним инструментом, цо значи же 2005. року, „Фуяра и єй музика" (''The Fujara and its Music)'' уписана на лїстину як ремек дїло усменого и нєматериялного нашлїдства, а 2008. року, уписана є на Унескову репрезентативну лїстину нєматериялного културного нашлїдства.<ref>[https://www.unesco.org/en/culture, The Fujara and its Music"]: Description, Slideshow, Video na službenim stranicama UNESCO-a (en) Preuzeto 6. studenog 2012.</ref><ref>Rieks Smeets,[https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000147344 The Fujara and its Music, 2006., Masterpieces of the Oral and Intangible Heritage of Humanity.] UNESCO, бок 86. язик: анґлийски</ref> == Вонкашня вяза == * Anna Nacher, Marek Styczyński, ''Ucho jaka. Muzyczne podróże od Katmandu do Santa Fe'', Kraków: Bezdroża, 2003, <nowiki>ISBN 839188693X</nowiki>, OCLC 69513066. * Malatinec, Roman; Danihel, Igor; Elschek, Oskár; Garaj, Bernard; Dauko, Miroslav Ruttkay (2004) [https://web.archive.org/web/20180820153647/http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/Fujara/ Book_UNESCO_min.pdf] (PDF). Bratislava: Pro Musica. Archived from [http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/ Fujara/Book_UNESCO_min.pdf] (PDF) on 2018-08-20. == Референци == {{Commonscat|Fujara}} <references /> [[Катеґория:Дуйни инструменти]] [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] nmor70mjig2mgpdisihf1she9d7wl7h 17259 17257 2026-04-03T07:06:02Z Sveletanka 20 катеґория 17259 wikitext text/x-wiki [[File:Palo Cepcek Slovakia 26.jpg|right|thumb|299x299px|Дует - двоме фуяристи, зняте у Словацкей.]]<nowiki> </nowiki>'''Фуяра''' то традицийни словацки древени дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Випатра як воздлужна флаута зоз трома дзирками алє ма иншаки [[звук]] од гоч хторого другого инструмента. По велькосци є длугока єден и пол [[метер]]. Фуяра настала як пастирски инструмент и звичайно ше хаснує як [[Солиста|соло]] инструмент. == Походзенє == Прототип фуяри то ґотска [[бас]] цива зоз трома дзирками, хтора постояла у Европи у 12. вику. То бул инструмент як длугша пипка, меншей велькосци од нєшкайшей фуяри и грало ше на нєй зоз єдну руку.<ref>[http://melma.ru/myzykalnye-instrumenty/ethnic_music_instr/72-fuyara.html Фуяра]</ref> Фуяра походзи зоз реону централней Словацкей односно зоз Подполяни, горского венца Поляна, околїско восточно од Зволєна, Банскей Бистирци. Нєшка главни центер правеня фуяри и далєй подручє варошу Детва. На початку на фуяри грали пастире а вельо познєйше почали ю хасновац и професийни [[Музичар|музичаре]]. == Пастирска фуяра == Найстарши тип фуяри звичайно направени зоз древа габзи хтора премасцена зоз лєновим олєйом и состої ше зоз: * главней часци (до 5 cm у [[Пречнїк|пречнїку]]), у долнєй часци находза ше три отвори/дзирки за пальци; * конектор, * додатна часц зоз усну часцу-писк (пречнїка до 3 cm). * Пастирска фуяра часто богато поцифрована, зоз рижнима орнаментами. [[File:Ľubomír Párička gra na fujarze.webm|right|thumb|294x294px|Любомир Паричка грає на фуяри.]] Випатрунок здогадує на звичайну флауту, алє ше од фуяри розликує по велькосци (просеково фуяри длугоки од 120 по 210 cm). Фуяри хтори длугоки прейґ два метери, найчастейше ше розклопюю на часци. Нєшкайшу традицийну фуяру прави [[Ремесло|ремесельнїк]] найчастейше зоз явору лєбо рябини хтора ше суши мешац [[Дзень|днї]]. Ма три отвори-дзирки за гранє хтори ше завераю зоз верхами-брущками пальцох гоч висина [[Тон|тона]] набаржей завиши од моци удихнутого [[Воздух|воздуху]].<ref>[https://www.fujara.sk/play/ fingering_technique.htm] Fujara fingering technique </ref> == Гранє на фуяри == Процес ученя граня на фуяри винїмково цикави и єдноставни. Постоя два стили граня- влашски и лазнїцки, хтори достали мена по крайох у хторих настали. Зєдинює их исти принцип: „як дихам, так и граєм.” Односно барз важне правилне диханє, хторе звичайне и нормалне, каждодньове. Характеристика фуяри то велїчезни звук зоз призвуком хтори здабе на вибрато. Фуяру наволую „кралїца словацких народних инструменатох.“ Єй звук поровную зоз гласом краля! Звук предзера до найглїбших куцикох души и виволує знємиреносц, то звук хтори полни з поезию и длуго ше го памета. [[File:Jozef Mikulasek - twórca fujar słowackich.jpg|right|thumb|357x357px|Фуяра, Й. Микулашек (словацки фуяриста).]] Єй характеристични, мелодичнни звук у своєй [[Подзелєнє музики|музичней]] творчосци- дїлох хасновали и словацки [[Композитор|композиторе]] (Светозар Страчина, Норберт Боднар, Йозеф Ґрешак, Яна Кмитова и други). „Нїґдзе индзей, у гоч хторей [[Нация|нациї]], заєднїци лєбо племену, нє наидземе на инструмент идентични нашей фуяри” Прето за Детванску фуяру иснує думанє же то уникатни инструмент, благо хторе припада словацким народним инструментом, цо значи же 2005. року, „Фуяра и єй музика" (''The Fujara and its Music)'' уписана на лїстину як ремек дїло усменого и нєматериялного нашлїдства, а 2008. року, уписана є на Унескову репрезентативну лїстину нєматериялного културного нашлїдства.<ref>[https://www.unesco.org/en/culture, The Fujara and its Music"]: Description, Slideshow, Video na službenim stranicama UNESCO-a (en) Preuzeto 6. studenog 2012.</ref><ref>Rieks Smeets,[https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000147344 The Fujara and its Music, 2006., Masterpieces of the Oral and Intangible Heritage of Humanity.] UNESCO, бок 86. язик: анґлийски</ref> == Вонкашня вяза == * Anna Nacher, Marek Styczyński, ''Ucho jaka. Muzyczne podróże od Katmandu do Santa Fe'', Kraków: Bezdroża, 2003, <nowiki>ISBN 839188693X</nowiki>, OCLC 69513066. * Malatinec, Roman; Danihel, Igor; Elschek, Oskár; Garaj, Bernard; Dauko, Miroslav Ruttkay (2004) [https://web.archive.org/web/20180820153647/http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/Fujara/ Book_UNESCO_min.pdf] (PDF). Bratislava: Pro Musica. Archived from [http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/ Fujara/Book_UNESCO_min.pdf] (PDF) on 2018-08-20. == Референци == {{Commonscat|Fujara}} <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Дуйни музични инструменти]] [[Катеґория:Древени дуйни инструменти]] [[Катеґория:Словацка]] 0et5xtnl8wzpc9eyif564nr5m7kwcc4 14 1136 17277 9588 2026-04-03T09:12:00Z Sveletanka 20 катеґория 17277 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] [[Катеґория:Театрални занїманя]] [[Катеґория:Театер]] 57sss4b2nr3ls1mowb8ksn5ek79ttm2 0 1145 17252 16330 2026-04-02T18:03:05Z Olirk55 19 Катеґория 17252 wikitext text/x-wiki [[File:Boehmklarinette Neureiter.jpg|right|thumb|305x305px]] [[File:Brahms - Clarinet Quintet - 1. Allegro.ogg|right|thumb|300px|Квинтет за кларинет и смиково инструменти, Й.Брамс, ''Allegro'' ч.1]]'''Кларинет''', скрацено '''Cl'''. (ит. ''clarinetto'', франц. ''clarinette'', нєм. ''Klarinette'', анґл. ''clarinet'' или ''clarionet''), древени дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] зоз єдним простим/єдноставним язичком зоз [[Над|наду]]. Початна часц му писк (серб. усник) то форми писка, на хтори налєгує язичок на ровним боку прейґ уходного отвору до циви [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]], причверсцени є на долнєй часци зоз „зацаговачом”'' (''зоз закрутку). Цива кларинета ма пейц часци хтори ше укладаю/уцискую єдна до другей а остатня часц тевчираста (такв. корпус) країчок єй обнєшени зоз металним персценьом. На циви кларинета ше находза вельо дзирки. Єдна часц дзиркох ше у цеку граня завера/ благо прикрива зоз „брущками” пальцох, а други дзирки ше завераю зоз округлима „верщками” як ґомбички (такв. клапни) хтори ше активовую и порушую зоз зложеним системом полугох. Механїзем сучасного кларинета барз усовершени, як цо и його виводзацка технїка граня. Прето кларинет спада до найвиртуознєйших инструментох по лєгкосци з котру може виводзиц-грац пребарз швидки и зложени мелодиї и [[Тон|тонски]] рушаня (мелодийски скоки, интервали, розложени акорди и акорди зоз обрацанями итд.). [[File:Range clarinet.png|right|thumb|226x226px|Записани обсях/розпон тонох на кларинету: мала октава „'''е'''” по „ '''c³'''” (треца октава).]] [[File:Vedri klarinetista.ogg|right|thumb|231x231px|Звук калринета, Радосни кларинетиста, Радивой Лазич.]] Виводзацки розпон тонох му широки а сама тонска фарба (тембр) богата-розкошна, виражайна зоз призвуком хтори дава ясни [[звук]]. Кларинет присподобени инстурмент и може грац рижнородни характери [[Подзелєнє музики|музики]]. Окремна прикмета кларинета то звучна гласносц – од скоро лєдво чуйного до барз предзераюцого звука, поготов кед грає високи [[Тон|тони]]. Односно ма вигодну ґрадацию звука од найцихшого (''piano'') по найгласнєши (''fortissimo'') звук. Технїчно то барз рухлїви инструмент. У способе граня ''леґато'' - вязаней артикулациї тонох, превозиходзи шицки древени дуйни инструменти. На нїм, без предувйованя, можлїве виводзиц музични „пасуси” у дуодецимох, и диятонски и хроматски [[Скала|скали]] и скоки у вельких интервалох. Кларинет тиж погодни за виражованє мелодиї зоз широким диханьом (фразированє), прето же кларинетистови нєпотребно же би вельо удиховал воздуху док грає. Найглїбши реґистер, такв. ''шалмайски'', барз особлїви по цмей и драматичней звучносци. З оглядом на шицки таки прикмети, кларинет медзи дуйнима инструментами найвсестранєйши, и прето му у [[Оркестер|оркестру]] [[Композитор|композиторе]] часто додзелюю значни улоги. Солистична улога кларинета у музичней литератури барз богата. Тиж наиходзиме виражайни часци у камерних [[Ансамбл|ансамблох]], водзаци є мелодийски инструмент у дуйних оркестрох, а окремну и значану улогу ма у джез музики. [[File:Basset low C (Mozart).jpg|right|thumb|326x326px|Нотни приклад,Тема Моцартовей композициї за кларинет.]]Историйске походзенє кларинета приходзи од инструментох зоз язичком з наду– у старей Гречкей (аулос), а и скорей, у Єгипту и других реґионох на востоку. Сучасни кларинет ше розвил концом 17. вику, теди кед усовершена файта инструмента '''''шалмай'''''. Уж у 18. вику (напр. [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарт]] го поряднє хасновал у своїх композицийох и „вошол“ до класичного оркестрового составу. Технїчно ше барз усовершел у цеку 19. вику и теди го здушнє хасновали композиторе у романтизму. [[File:WikiLoveMusikHamburg2017 B-Klarinette 1K4A0830.jpg|right|thumb|459x459px|Кларинетискиня]]Сучасни кларинети маю ''три'' основни реґистерски форми: * „B” Кларинет (''Clarinetto in Si♭'') хтори звучи вельку секунду нїжей од записаного тона, * „A ”Кларинет (ит. ''Clarinetto in A'') хтори звучи малу терцу нїжей од записаного, и ридше ше хаснує, * „C” Кларинет (ит. ''Clarinetto in Do'') ридше ше хаснує, звучи так як у нотох записане. == Етимолоґия == Слово кларинет по походзеню зоз французкого слова ''clarinette'' (деминутив женского рода од старофранцузкого ''clarin''), лєбо зоз провансалского ''clarin'' (''обоа''),<ref>Pickett, Joseph, ур. (2018).[https://www.ahdictionary.com/word/search.html?q=clarinet clar·i·net (klăr′ə-nĕt)] (Fifth изд.). Houghton Mifflin. ISBN 978-1-328-84169-8.</ref> хторе походзи зоз латинского кореня ''clarus'' („ясни“).<ref>Harper, Douglas (2017).[https://www.etymonline.com/word/clarinet#etymonline_v_13772 clarinet(n.)]</ref> Слово повязане зоз штредньоанґлийским словом ''clarion'', файта труби, чия назва походзи од истого кореня.<ref>Cresswell, Julia, ур. (2021).[https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780198868750.001.0001/acref-9780198868750-e-1028 clarinet] Oxford Dictionary of Word Origins (Third изд.). Oxford University Press. ISBN 978-0-1988-6875-0.</ref> Найвчаснєйше предходне споминане слово ''clarinette'' хторе ше хаснує за инструмент датує у документу-поручованя войводи зоз Ґронсфелда зоз 1710. року, два инструменти хтори направел Якоб Денер. Анґлийска форма правописа ''clarinet'' ше находзи уж 1733. року, а нєшкайши архаїчни ''clarionet'' ше зявює од 1784. року по початок 20. вику.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82#CITEREFRendall1971 Rendall 1971,] бок 1–2, 69.</ref><ref>Jacobs, Arthur (2017). „clarionet”. A New Dictionary of Music. Taylor & Francis. стр. 74. ISBN 978-1-351-53488-8.</ref> == История кларинета == [[File:Aflat eflat bflat.jpg|right|thumb|505x505px|Три кларинети розличних штимох (Ас, Ес и Бе).]]Йоган Кристоф Денер, правел древени дуйни инструменати, и бул пренаходзач кларинета, почал коло 1690. року усавершовац стари штредњовиковни инструмент ''шалмо'' и 1696. року у Нинберґу, конструовал перши кларинет. У шреднїм вику шалмо бул барз прилапени и розширени инструмент у заходней Европи. Реґистер шалмоа одвитовал основним [[Тон|тоном]] кларинета. Перши кларинет бул примитивни, мал лєм седем дзирки и два клапни. У своєй познєйшей роботи Денерови ше поспишело усовершиц инструмент додаваюци му нови дзирки и клапни. Зявйованє и додаванє клапнох блїзко уснїка/писка; на кларинету оможлївене предувовйованє. Кларинет, за розлику од других дуйних инструменатох хтори предувюю тон за [[Октава|октаву]], предувює тони до дуодецими, почим гармонски горнї тони приходза лєм як нєпарни аликвотни тони. Коло 1750. року французки композитор Жан Филип Рамо уводзи кларинет до оперского оркестру, а познєйше Ґосек го уводзи и до симфонийского оркестру. Поготов вельку заслугу за усовршованє механїзма ма Теобалд Бем, белґийски флаутиста хтори видумал/конструовал рухоми систем клапни, хтори попри флаути применєни и на других древених дуйних инсрументох, та и кларинету. У 20. вику, кларинет остал єден зоз найпопуларнєйших инструменатох у музики. Способносц виражованя найрижнороднєйших розположеньох и чувствох тиж и технїчна флексибилносц наставели прицаговац композиторох рижних стилох и напрямох же би похасновали инструмент кларинет у своїх дїлох. Кларинетистом у оркестри найзложенши технїчни „бравури” поставяю дїла Рихарда Штрауса, Мориса Равела, Иґора Стравинского. Значни солистични епизоди тиж присутни у дїлох Б. Бартока (балет'' „удесна мандарина''), С. Прокофєва (''Пията и Шеста симфония''), Д. Шостаковичова (''Осма, Дзевята и Дзешата симфония''). Велї композиторе творели и написали дїла инспировани зоз успишнима наступами познатих кларинетистох–виртуозох. Клод Дебиси написал свою ''Першу [[Рапсодия|рапсодию]]'' ''з''а кларинетисту Проспєра Мимара а Камий Сен-Санс остатнього року свойого живота (1921. року) компоновал ''Сонату за кларинет'' ''и клавир'' хтору пошвецел професорови на Паризским конзерваториюму, Оґисту Периєру. Єден зоз найвизначнєйших кларинетистох 20. вику бул Бени Ґудман, джез [[музичар]] хтори успишно виводзел и класични дїла. У сотруднїцству зоз нїм а рахуюци на його наступ, так настали концерти Копланда, Хиндемита, Мийоа, Бернштайнов ''Прелудий, фуґа и рифови'', и Бартоков ''трио Контрасти.'' Кларинет и далєй забера значне место у камерней музики. Композиторе виглєдую и далєй нови звуки, и наставяю кларинет хасновац и комбиновац зоз другима инструментами. Так напр. зоз смиковима инструментами и клавиром настали дїла (''История вояка'' И. Стравинского, Е. Кшенек, А. Хачатурияна, Б. Барток ''трио'', П. Хиндемит и ''Месийово квартети'', С. Прокофєова ''Увертира на єврейски теми)'', и вельочислени дїла комбиновани у составе зоз кларинетом и ище другима дуйнима инструментами. == Джез == [[File:BennyGoodmanStageDoorCanteen.jpg|right|thumb|304x304px|Кларинетиста Бени Ґудман зоз своїм оркестром.]]Кларинет єден зоз галвних инструментох джез музики, хтори без сумнїву прицагнул роматичносц його тембра. Окреме барз бул хасновани у вчасней фази розвою того стила, у цеку периода такв. Ню Орленса кед наставала джез музика. Познєйше кед ше зявел свинґ бибпоп, кларинет уступел место саксофону (винїмок були ансамбли хтори грали джез музику на традицийни способ). Медзи винїмково познатима джез кларинетистами то Сидни Бече (1890-1959), Джони Додс (1892-1940), Джими Нун (1895-1944), Пи Ви Расел (1906-1969), Барни Биґард (1906-1980), Артие 1910. -2004), Вуди Герман (1913-1987), Еди Даниєлс (р. 1941). Єден з найпознатших музичарох того жанра то Бени Ґудман (1909–1986), хтори, попри джез музики, успишно виводзел и класични [[Композиция|композициї]], тиж и тоти хтори му пошвецели сучасни композиторе. У сучасним джезу вше ше баржей хаснує '''''бас-кларинет'''''. Єден з перших музичарох хтори популаризовал тот инструмент бул саксофониста Ерик Долфи (1928-1964), од сучасних музичарох потребно спомнуц и Джона Сурмана (р. 1944), хторому главни инструмент тиж саксофон. Композиторе класичней музики хтори у своїх композицийох хасновали елементи джеза тиж обрацали повагу на кларинет: познате дїло ''Рапсодия у белавим'' Джорджа Ґершвина почина зоз ,,соло” на кларинету, написаним зоз джез традицию того часу. Соло часц на кларинету ше може чуц и у Ґершвиновим мюзиклу ''Strike Up The Band'', а єдан з перших виводзачох того дїла бул Бени Ґудман. Джез технїки ше хасную у ''Концерту за ебановину'' (файта древа зоз хторого ше правя найквалитетнєйши кларинети) Стравинского, концертох [[File:Schwenk+Seggelke Bassetthorn-mue.jpg|right|thumb|280px|Басетхорна (нємецки и француzки систем).]] [[File:Obim - Clarinetto Es.jpg|right|thumb|280px|Нотни розпон басетхорни „е" - малa октавa по „е^{3 "} ]] Копланда и Хиндемита, Бернштайновим циклусу ''Прелудий, Фуґи'' и ''Рифи'' и у других дїлох. '''Други файти кларинетох''' Окрем основних трох типох, кларинет ше зявює и у форми '''малих кларинетох''' хтори направени з вецей реґистерских формох : • ''in '''E^b'''''  хтори звучи малу терцу висше од написаного, • ''in '''A♭''''' хтори звучи малу сексту висше, • ''in '''F''''' хтори звучи кварту висше и • ''in '''D♭''''' хтори звучи малу секунду висше.  Шицки тоти кларинети ше часто находза у преширеней фамелиї кларинета, у воєних оркестрох, а ридше у класичней музики (заш лєм,  напр. Штраус у опери ''Електра'' похасновал кларинети: 1 Cl. in E♭, 4 Cl. in B, 2 Cl. ''contralti'' (''basethorn''), 1 ''Cl. basso''). Ище єдна форма кларинета то  '''басетхорна''' лєбо '''контраалт кларинет''' (ит''.'' ''clarinetto contralto, corno di bassetto'' лєбо ''clarone'', нєм''.'' ''Bassetthorn'', франц''.'' ''cor de basset,'' анґл''.'' ''bassethorn,'' рус''.'' ''басет-хорн'') хтори ше ритко хасную, алє ше заш лєм можу найсц у дїлох Моцарта, Бетовена, Рихарда Штрауса и других. Заш лєм найчастеша реґистерска форма кларинетa хтори ше находзи  у класичним оркестру то '''бас-кларинет.''' == Кларинет у народней музики == Кларинет и инструменти зродни кларинету хасную ше и у народней музики Централней, Южней и Югоисточней Азиї, Южней Америки, Балтика и Балкана. То инструмент чия основа цилиндрични циви направени зоз природних материялох - древа, бамбусових стеблох, косцох итд., на хторих ше находза даскельо дзирки. Народни кларинети можу буц и дупли/двойнїсти (грає ше источасно на двох цивох); У Африки постоя инструменти хтори ше тримаю горизонтално. Модерни '''''европски''''' кларинет вошол до народней музики у рижних регионох – шпанскей Кантабриї (хаснує ше мали кларинет такв. „пито“, зоз провадзеньом малого бубня – ''тамбора''), францускей Бретанї и индзей. У Бразилу, тот инструмент провадзи (вєдно зоз другима инструментама) народни танєчни представи/карневали и участвує у городских ансамблох популарней музики - ''чоро'', у Шведскей часто и заменює на свадзбох виолину. [[File:Veljki narodni orkester Dom kulturi Ruski Kerestur.jpg|right|thumb|300px|Вельки народни оркестер Дома култури Руски Керестур, руководитель [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач Чамо]] (2014.рок.)]]Кларинет єден зоз главних инструментох єврейского клезмера, хтори хаснує широки спектер технїкох, заснованих на рижних положеньох ґамбох, за доставанє штиротонских интервалох ([[Микротонална музика|микроинтервалох]]), зоз ґлисандом на висше и нанїжей итд. Познати кларинетисти того жанру то Нафтуле Брандвайн, Дьора Файдман, Давид Кракауєр и Герман Ґолденштайн. Кларинет тиж заступени у народней музики у Болгарскей, Румуниї и Гречксей. У сербсекй-вранянскей и македонскей традицийней музики поготов ше хаснує у народних оркестрох. Познати кларинетисти у Сербиї то Бруно Брун, Божидар Боки Милошевич, Радивой Лазич и други. Часто ше чує на свадзбох, валалских фестивалох, а тиж и на „модерних“ концертох на хторих граю народни инструменти на рижних фестивалох фолклорного типу. Балкански кларинетисти по правилу хасную отворени ,,писк” и лєгки язички и так доставаю специфични [[звук]]: вельки вибрато, вельочислени „музични прикраски“ итд. У 20. вику, кларинет постал єден зоз главних инструментох у [[Турска|турскей]] [[Подзелєнє музики|музики]], часто хасновани место инструмента зурн(л)а. Турски кларинети длугши од звичайних кларинетох (звуча у високим G штиму, транспоновани за кварту нїжей) и часто направени зоз металу, та то звуку дава окремни тембр (фарбу). Кларинет у Турскей популаризовал Шукру Тунар (1907-1962), а медзи сучаснима музичарими найпознатши Мустафа Кандирали. Кларинет ма важну улогу улогу у народней и популарней музики Єрмениї и Азербейджана. У сербсекй и македонскей традицийней музики є тиж заступени у народних оркестрох == Ґалерия == <gallery mode="nolines"> Файл:Klarinetten von Herbert Wurlitzer 2.jpg|алт=Писк калринета|Бас кларинет, басетхорна, кларинети у D, B♭, A, високим G и E♭. и басет кларинет. Файл:Selmer-clarinet-mouthpiece-reed-and-vandoren-ligature.jpg|Писк кларинета. Файл:Barrels Patricola+Buffet.jpg|Гордовик (часц кларинета). Файл:B-flat e-flat a-flat reeds.jpg|Язичок (нєобходна часц за кларинет). Файл:Clarinette auriculaire droit.jpg|Клапни и дзирки на кларинету. Файл:Selmer Signet 100 clarinet - bell.jpg|Тевчир (долня часц кларинета, обнєшена зоз металним обручом). Файл:BC basscl Prestige 1193.jpg|Бас кларинет. </gallery> [[File:Parts of clarinet 4.jpg|center|943x943px|Розставени калринет на часци]] == Литература == * Благојевић, Андрија: ''Преглед историјског развоја кларинета и литературе за кларинет'', Факултет уметности, Звечан, 2010. * Еберст, Антон: ''Кларинет и кларинетисти'', Форум, Нови Сад, 1963. * Еберст, Антон: ''Основна школа за кларинет'', Савез музичких друштава и организација Хрватске, Загреб, 1967. * Лазић, Радивој: ''Учим кларинет'' 1 - 4, Завод за уџбенике и наставна средства, Београд, 1998. * Брун, Бруно: ''Школа за кларинет'' 1. и 2. свеска, Просвета, Београд, 1956. * Брун, Бруно: ''Школа за кларинет'' 3. свеска, Удружење музичких * Ellsworth, Jane (2015). A Dictionary for the Modern Clarinetist. Rowman & Littlefield. ISBN 978-0-8108-8648-3. * Ellsworth, Jane, ур. (2021). The Clarinet. Boydell & Brewer. ISBN 978-1-6482-5017-0. * Hoeprich, Eric (2008). The Clarinet. Yale University Press. ISBN 978-0-300-10282-6. * Lawson, Colin, ур. (1995). The Cambridge Companion to the ClarinetНеопходна слободна регистрација. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-47668-3. * Lawson, Colin (1995a). „Single reeds before 1750”. Ур.: Lawson, Colin. The Cambridge Companion to the ClarinetНеопходна слободна регистрација. Cambridge University Press. стр. 1–15. ISBN 978-0-521-47668-3. * Pinksterboer, Hugo (2001).[https://archive.org/details/tipbookclarinet00hugo Tipbook clarinet] Hal Leonard Corporation. ISBN 978-90-761-9246-8. * Pino, David (1998).[https://archive.org/details/clarinetclarinet00pino The clarinet and clarinet playing] Dover Books. ISBN 978-0-486-40270-3. == Вонкашня вяза == * [https://web.archive.org/web/20060213023513/http://www.woodwind.org/clarinet/Study/ClarinetConnections.html Clarinet Connections], ''web.archive.org'' * [https://web.archive.org/web/20060410000358/http://www.woodwind.org/clarinet/Study/Teachers.html Clarinet Teachers], ''web.archive.org'' == Референци == [[Катеґория:Дуйни инструменти]] {{Commonscat|Clarinets}} <references /> [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Симфонийски инструменти]] [[Катеґория:Древени дуйни инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Инструменти]] k9e18rmos9g6gt5eh1nojvfiepxblol 14 1156 17254 14805 2026-04-02T18:05:34Z Olirk55 19 Катеґория 17254 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Инструменти]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] 1dbk9pomniftr2hl620xkapy8r476pi 0 1187 17271 10039 2026-04-03T07:53:36Z Sveletanka 20 катеґория 17271 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mendigovdal.jpg|алт=Mendigovdal|мини|394x394п|Мендиґовдал]] '''Мендиґовдали''', мн. (серб. помоћнице, мадь. vendégoldal, у Коцуре ше хаснує форму мендиґолдал хтора блїзша мадярскому жридлу – meddig az óldal) - помоцни бочни древа на парастским кочу хтори ше кладзе крижно на драбинки коча. То як преширени рам на запрагним кочу за превоженє кукуричанки, слами, шена, снопох жита, бетелїни и под. На валалє було найвецей роботни кочи, а такповесц кажде обисце мало голєм єден коч, бо ше без нього, як превозки, нє могли окончовац нїяки парастски роботи. На кочу ше превожело на польо и з поля шицко цо требало. Вожело ше польопривредни орудия ([[Плуг|плуг]], ролю, [[Брана|брану]], [[Дерляча|дерлячу]]), зоз дому ше на кочу вожело гной на польо. Зоз поля ше дому вожело шицко цо зродзело (кукурица, кукуричанка, жито, шено, цвикла и др.). Кед ше вожело кукуричанку, шено, або дацо подобне, вец ше зоз нього на кочу наскладало вельке брадло же би ше цо вецей месцело и же би мож було цо вецей нараз превезц. Так ше шено накладло до коча кельо ше месцело „до драбин“, а потим ше на драбинки кладло древа же би ше кочу звекшало [[поверхносц]]. То ше робело так же ше крижом прейґ драбинкох кладло два або три „крижни древа“, хтори були длугши як драбинки и стирчали зоз каждого боку коча коло [[метер]] и пол. На тоти крижни древа, односно на їх конци хтори стирчали з коча, положело ше два длугоки древа, „мендиґовдали“, так же стали паралелно зоз драбинками коча. На крижни древа и на мендиґовдали мож було далєй складац високе брадло. == Литература == * Наташа Фа Холошняй, ''Колєсарске ремесло'', Терминолоґия, ''Studia Ruthenica'' 19/2014, б. 78-79 == Вонкашнї вязи == * [https://govori.tripod.com/bunjevacki_ricnik.htm Rečnik bačkih bunjevaca] tripod.com * [https://sr.wiktionary.org/wiki/%C4%8Datlov čatlov], Vikirečik, sr.wiktionary.org [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Польопривреда]] [[Катеґория:Польопривредна опрема]] joh4bzz5l7k495b5u3fzfbscljk9wz3 14 1362 17238 10421 2026-04-02T17:07:38Z Olirk55 19 Катеґория 17238 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:14. януар]] ps1xhkee24on9hr4e6wxvahqccylgd2 0 1424 17258 15687 2026-04-02T21:58:08Z Keresturec 18 Уложена фотка 17258 wikitext text/x-wiki [[Файл:Koc 02082024.jpg|алт=Драбинки на кочу|мини|453x453п|Драбинки на кочу]] '''Драбинки''' (серб. лотре, лестве, странице) - Драбинки на коч ше у [[Руски Керестур|Керестуре]] звичайно правело зоз баґренового древа, а у Дюрдьове зоз ясену. З простих грубих дескох [[колєсар]] вирезал верхнї и споднї [[Друк|дручки]]. Длужина дручкох завишела од файти коча, бо ше кочи медзи собу розликовали праве по длужини дручкох. Так було кочи од 7, 8, 9 и 10 шухи драбинки. Зоз ценших дескох з пилку колєсар вирезовал штреднї дручки хтори були и узши и дакус ценши од верхнїх и споднїх дручкох. Колєсар потим скравал криви карфи драбинкох. За нїх мушел вибрац древо хторе голєм приблїжно таке криве як цо мали буц криви карфи. То значи же кед колєсар прикладал фурму по хторей мал вирезац бок, мушел добре мерковац як иду пасма на древе. Кед би криви карфи драбинки скрал зоз простей дески, вони би пошвидко розпукали. Ище требало нарезац карфи зоз ценших дескох. Карфи мушели буц ценши и од вонкашнїх и од нукашнїх дручкох, а длугоки були 20 цоли. Кед шицки часци драбинкох були скрати, требало розмерац дзе ше их будзе дзиравиц. Перше колєсар поприкладал верхнї и споднї дручки ґу кривим карфом, а на нїх штреднї дручки так як би мали стац. Вец драбинку премерал же би видзел чи исте розстоянє по дияґонали медзи процивнима кутами. Кед розстоянє исте, вец мож було на вонкашнїх дручкох означиц места дзе треба видлабац дзири за криви карфи. Потим на бокох значел места дзе войду штреднї дручки. На концу, на шицких дручкох колєсар розмерал дзири за карфи. Так по означеней драбинки мож було дзиравиц. Колєсар перше на вонкашнїх дручкох префуровал дзири за криви карфи и за шруби, а вец ище дзири за криви карфи видлабал з округлим длатом на векше. Дзири за карфи на вонкашнїх дручкох нє ишли прейґа, алє лєм дас до поли зоз нукашнього боку. И їх колєсар перше вифуровал зоз фуровом, а вец их зоз ухатим длатом видлабал же би достали штириуглову фурму як и сами карфи хтори ту буду заглобени. Нукашнї дручки требало предзиравиц прейґа, бо през нїх преходзели карфи. То значи же их колєсар перше на означених местох прейґа префуровал, а вец их ище з ухатим длатом преширйовал так же би през нїх прешли карфи. Ище колєсарови остало порихтац дзири за штреднї дручки на кривих карфох драбинкох. Кед шицко було подзиравене, мож було порихтани древени часци обробиц на готово. То значи же вонкашнї дручки и боки обробел на округло. Перше познїмал углїки з обручним [[Нож|ножом]], а вец шлїдзел звичайни поступок вигладкованя углїкох зоз гобльом, рашпельом, циклинґом и шмирґлу. На єдним концу вонкашнїх дручкох колєсар з обручним ножом вистругал бабки, а потим и их вигладкал. Нукашнї дручки нє були заокруглєни, алє прости, та их колєсар лєм зоз гобльом огобльовал и вигладкал. Найвекши украс на драбинкох, та и на цалим кочу, були карфи. Прето на карфох колєсар вирабял рижни цифри, односно шпищки. Даєдни купци за парадни кочи наручовали точени карфи, алє таку роботу вец робел [[Кудзель|кудзеляр]]. Кед нє було иншак розказане, колєсар на дещичкох вирезаних на карфи з лїца видлабал шпищки. Шпищок то цифра на карфи котру видлабал зоз длатом, або вирезал на бокох карфох з пилку и обручним ножом. Кед шицко було готове, драбинки требало зложиц. Колєсар перше удзал карфи до штреднїх дручкох, а на дручки зоз древеним млатком прибил криви карфи, вец кладол верхнї и споднї дручки, так же карфи до нїх уходзели лєм до поли. Боки драбинкох удзивал прейґа през верхнї и споднї дручки. Скорей того колєсар ище на верхох бокох драбинкох, там дзе мали буц удзати до верхнїх дручкох кущичко зарезал до зукос же би боки лєпше шедли. Зложени драбинки ше ношело до [[Коваль|ковача]] на оковйованє. Дюрдьовски колєсар Йовґен Кевежди правел три розлични файти цифрох. Вон мал порихтни фурми, виписал их на дещички порезани за карфи, и вирезовал на нїх шпищки. Потим их зоз гобльом вировнал и гладкал. '''Окови на драбинкох''' - Ковач на вонкашнї дручки кладол прейґа плех, потим драбинки сциснул зоз штирома шрубами, односно желєзами хтори преходзели прейґа през шицки дручки. На споднї дручки кладол два тартови хтори сциснул ґу дручку зоз панточками. За тартови ше квачело сподки преднїх и заднїх [[Шороґлї|шороґльох]]. На верхнї дручки ковач кладол карички и то на месце дзе до дручкох уходза криви карфи драбинкох. Шруб на хторим вишела каричка преходзел през дручок и през криву карфу драбинки, та го на тим месце сцискал. За тоти карички ше квачело верхи преднїх и заднїх шороґльох. Коло самих каричкох ковач ище кладол льовчужми. До льовчужмох ше квачело льовчи хтори притримовали драбинки. На криви карфи ковач кладол цифровани плех, хтори мал задаток помоцнїц места дзе уходзели штреднї дручки до кривих карфох. Конци вонкашнїх дручкох на заднїх шороґльох, дзе нє були виробени бабки, ковач оковал з плехом. Драбинки на тот способ були оковани з лїца, а зоднука их ище колєсар поставел зоз ценкима десками же би драбинки нє були дзирави. На тих дескох ше з лїца настругало лїсочки зоз обручним ножом, цифрашом. Цифраш за собу зохабял ярчки, а колєсар настругал таки ярчки перше по длужини цалей дески, а вец ище и крижом по нєй. Так дески випатрали як плєцени зоз пруца. Кед ше таки вицифровани дески прибивало на драбинки, обрацело ше их так же би лїсочки було видно з лїца драбинкох, помедзи карфи. == Литература == * Наташа Фа Холошняй, ''Колєсарске ремесло, Терминолоґия'', Studia Ruthenica 19/2014, б. 57-59 == Вонкашнї вязи == * [https://velikirecnik.com/2016/11/06/lotre/ Lotre] * [http://srpskaenciklopedija.org/doku.php?id=%D1%80%D1%98%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BB%D0%BE Рјечник Ло] вебсајт Српска енциклопедија, srpskaenciklopedija.org/ * [https://www.ravnoplov.rs/paorska-kola/ Paorska kola.] vebsajt Ravnoplov, ravnoplov.rs, 14. juni 2018. iza8qm789y3q20zitk90drmpuathvhf 17267 17258 2026-04-03T07:48:11Z Sveletanka 20 катеґория 17267 wikitext text/x-wiki [[Файл:Koc 02082024.jpg|алт=Драбинки на кочу|мини|453x453п|Драбинки на кочу]] '''Драбинки''' (серб. лотре, лестве, странице) - Драбинки на коч ше у [[Руски Керестур|Керестуре]] звичайно правело зоз баґренового древа, а у Дюрдьове зоз ясену. З простих грубих дескох [[колєсар]] вирезал верхнї и споднї [[Друк|дручки]]. Длужина дручкох завишела од файти коча, бо ше кочи медзи собу розликовали праве по длужини дручкох. Так було кочи од 7, 8, 9 и 10 шухи драбинки. Зоз ценших дескох з пилку колєсар вирезовал штреднї дручки хтори були и узши и дакус ценши од верхнїх и споднїх дручкох. Колєсар потим скравал криви карфи драбинкох. За нїх мушел вибрац древо хторе голєм приблїжно таке криве як цо мали буц криви карфи. То значи же кед колєсар прикладал фурму по хторей мал вирезац бок, мушел добре мерковац як иду пасма на древе. Кед би криви карфи драбинки скрал зоз простей дески, вони би пошвидко розпукали. Ище требало нарезац карфи зоз ценших дескох. Карфи мушели буц ценши и од вонкашнїх и од нукашнїх дручкох, а длугоки були 20 цоли. Кед шицки часци драбинкох були скрати, требало розмерац дзе ше их будзе дзиравиц. Перше колєсар поприкладал верхнї и споднї дручки ґу кривим карфом, а на нїх штреднї дручки так як би мали стац. Вец драбинку премерал же би видзел чи исте розстоянє по дияґонали медзи процивнима кутами. Кед розстоянє исте, вец мож було на вонкашнїх дручкох означиц места дзе треба видлабац дзири за криви карфи. Потим на бокох значел места дзе войду штреднї дручки. На концу, на шицких дручкох колєсар розмерал дзири за карфи. Так по означеней драбинки мож було дзиравиц. Колєсар перше на вонкашнїх дручкох префуровал дзири за криви карфи и за шруби, а вец ище дзири за криви карфи видлабал з округлим длатом на векше. Дзири за карфи на вонкашнїх дручкох нє ишли прейґа, алє лєм дас до поли зоз нукашнього боку. И їх колєсар перше вифуровал зоз фуровом, а вец их зоз ухатим длатом видлабал же би достали штириуглову фурму як и сами карфи хтори ту буду заглобени. Нукашнї дручки требало предзиравиц прейґа, бо през нїх преходзели карфи. То значи же их колєсар перше на означених местох прейґа префуровал, а вец их ище з ухатим длатом преширйовал так же би през нїх прешли карфи. Ище колєсарови остало порихтац дзири за штреднї дручки на кривих карфох драбинкох. Кед шицко було подзиравене, мож було порихтани древени часци обробиц на готово. То значи же вонкашнї дручки и боки обробел на округло. Перше познїмал углїки з обручним [[Нож|ножом]], а вец шлїдзел звичайни поступок вигладкованя углїкох зоз гобльом, рашпельом, циклинґом и шмирґлу. На єдним концу вонкашнїх дручкох колєсар з обручним ножом вистругал бабки, а потим и их вигладкал. Нукашнї дручки нє були заокруглєни, алє прости, та их колєсар лєм зоз гобльом огобльовал и вигладкал. Найвекши украс на драбинкох, та и на цалим кочу, були карфи. Прето на карфох колєсар вирабял рижни цифри, односно шпищки. Даєдни купци за парадни кочи наручовали точени карфи, алє таку роботу вец робел [[Кудзель|кудзеляр]]. Кед нє було иншак розказане, колєсар на дещичкох вирезаних на карфи з лїца видлабал шпищки. Шпищок то цифра на карфи котру видлабал зоз длатом, або вирезал на бокох карфох з пилку и обручним ножом. Кед шицко було готове, драбинки требало зложиц. Колєсар перше удзал карфи до штреднїх дручкох, а на дручки зоз древеним млатком прибил криви карфи, вец кладол верхнї и споднї дручки, так же карфи до нїх уходзели лєм до поли. Боки драбинкох удзивал прейґа през верхнї и споднї дручки. Скорей того колєсар ище на верхох бокох драбинкох, там дзе мали буц удзати до верхнїх дручкох кущичко зарезал до зукос же би боки лєпше шедли. Зложени драбинки ше ношело до [[Коваль|ковача]] на оковйованє. Дюрдьовски колєсар Йовґен Кевежди правел три розлични файти цифрох. Вон мал порихтни фурми, виписал их на дещички порезани за карфи, и вирезовал на нїх шпищки. Потим их зоз гобльом вировнал и гладкал. '''Окови на драбинкох''' - Ковач на вонкашнї дручки кладол прейґа плех, потим драбинки сциснул зоз штирома шрубами, односно желєзами хтори преходзели прейґа през шицки дручки. На споднї дручки кладол два тартови хтори сциснул ґу дручку зоз панточками. За тартови ше квачело сподки преднїх и заднїх [[Шороґлї|шороґльох]]. На верхнї дручки ковач кладол карички и то на месце дзе до дручкох уходза криви карфи драбинкох. Шруб на хторим вишела каричка преходзел през дручок и през криву карфу драбинки, та го на тим месце сцискал. За тоти карички ше квачело верхи преднїх и заднїх шороґльох. Коло самих каричкох ковач ище кладол льовчужми. До льовчужмох ше квачело льовчи хтори притримовали драбинки. На криви карфи ковач кладол цифровани плех, хтори мал задаток помоцнїц места дзе уходзели штреднї дручки до кривих карфох. Конци вонкашнїх дручкох на заднїх шороґльох, дзе нє були виробени бабки, ковач оковал з плехом. Драбинки на тот способ були оковани з лїца, а зоднука их ище колєсар поставел зоз ценкима десками же би драбинки нє були дзирави. На тих дескох ше з лїца настругало лїсочки зоз обручним ножом, цифрашом. Цифраш за собу зохабял ярчки, а колєсар настругал таки ярчки перше по длужини цалей дески, а вец ище и крижом по нєй. Так дески випатрали як плєцени зоз пруца. Кед ше таки вицифровани дески прибивало на драбинки, обрацело ше их так же би лїсочки було видно з лїца драбинкох, помедзи карфи. == Литература == * Наташа Фа Холошняй, ''Колєсарске ремесло, Терминолоґия'', Studia Ruthenica 19/2014, б. 57-59 == Вонкашнї вязи == * [https://velikirecnik.com/2016/11/06/lotre/ Lotre] * [http://srpskaenciklopedija.org/doku.php?id=%D1%80%D1%98%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BB%D0%BE Рјечник Ло] вебсајт Српска енциклопедија, srpskaenciklopedija.org/ * [https://www.ravnoplov.rs/paorska-kola/ Paorska kola.] vebsajt Ravnoplov, ravnoplov.rs, 14. juni 2018. [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] [[Катеґория:Часци коча]] 27v0engvwj43575cbfl6854i1mpo16z 14 1851 17276 11640 2026-04-03T09:09:08Z Sveletanka 20 катеґория 17276 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Занїманє]] [[Катеґория:Технолоґия]] mlrnbdrtwikldefng9tuhcztx3svrci 14 1916 17242 11818 2026-04-02T17:22:12Z Olirk55 19 Катеґория 17242 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Занїманє]] a0lzdm1c2f4chmhxes6kwgizw8hk58p 0 2080 17281 12406 2026-04-03T09:17:05Z Olirk55 19 Катеґория 17281 wikitext text/x-wiki [[File:Costume workshop at a theatre, Prague - 8581.jpg|right|thumb|300px|Роботня за виробок костимох у Праги]]'''Костимоґраф''' то професия особи у театре хтора барз добре позна стили и способ облєканя рижних епохох. Костимоґраф одвичательни за креированє костимох за театер, филмску лєбо телевизийну продукцию. То комуникативна и креативна особа зоз новима идеями. Рисує костими за театер лєбо филм и надпатра их виробок. Прави скици за [[облєчиво|шмати]] и одноши их до шнайдера або шивачки, ципелара, модисткинї або до фризерского салону. До реализациї костимох уключую ше вецей особи зоз котрима сотрудзує. Їх робота же би креировали визуалну слику шицких особох и же би их надпатрали. Костимоґраф водзи рахунку, надпатра чи ше шицко роби по скици и по догварки. Часто костимоґраф шиє, фарби и водзи рахунку о дробнїцох, прави рижни апликациї, аксесоари и маски на основи скици. [1] Будзе уложена ФОТОҐР. зоз театру ,,Дядя<nowiki>''</nowiki>'' Р.Керестур Рисованє и креированє костимох за потреби сценскей уметносци наволує ше '''костимоґрафия'''. Креация костимоґрафа муши одвитовац ґлумцови-особи котру вибрал [[редитель]], источасно костим муши буц аутентични особи, характеру и часу, а продукция ше муши уклопиц до финансийох и час хтори одредзел продуцент. == Файти костимоґрафох == По правилу, професионални костимоґрафове ше дзеля на три главни типи: * фриленсере, хтори заняти и академски фаховци. Фриленсере ше анґажую же би робели на одредзеней театраленй, танєчней лєбо оперскей продукциї. Можу буц вязани за театер у хторим робя лєбо можу єдноставно буц анґажовани фриленсере. Можу буц плацени на три розлични способи: напредок, на концу роботи лєбо на отвераню представи. Од фриленсераша ше нє вимага же би ше огранїчел лєм на єдну продукцию алє можу робиц на вецей местох источасно. * Заняти уметнїки ше анґажую у одредзеним театре за вецей продукциї. Контракти можу покриц и кратки сезонски период а и вецейрочне сотрудзованє. Тиж, у даєдних случайох, а кед же постої така клаузула у контракту, занятим костимоґрафом нє допущене же би преберали додатни роботи. За розлику од фриленсерох, заняти уметнїки муша вше буц присутни на месце у театре и вше доступни [[Ансамбл|ансамблу]]. * Академски фаховци/академци, по правилу, водза фахову обуку. Найчастейше дїлую першенствено як инструкторе, алє можу буц и особи з театру, и робя свою специялносц. Попри того, часто робя як фриленсере, кельо им розпорядок допущує. У предходним периодзе ше анґажовало искусного професионалца, можлїве без окремного образованя, хтори поставали инструкторе, тераз ше за тоту позицию анґажую лєм фаховци зоз сертификатом. == Фази роботи костимоґрафа у филму == [[File:Bundesarchiv B 145 Bild-F000894-0003, Berlin, Schiller-Theater, Kostümwerkstatt.jpg|right|thumb|300px|Роботня за костими, ''Шилеров театер'' у Берлину.]]У филмским процесу, костимоґраф шеф такв. „костимоґрафского одзелєня“ (2) и одвичательни є за буджет, креированє концепта особох, а часто и за поручованє материялох, та и продукцию односно за шице; Под його руководством робя асистент костимоґрафа и костимоґрафи. Традицийно, рядошлїд роботох на проєкту костимоґрафа так випатра: * Упознаванє зоз сценарийом: виробок сликох особох и главох уметїикох. * Розговарка зоз продуцентом: у сущносци, дискусия о буджету и одредзених терминох, хтори материяли потребни, кельо часово будзе потребно за шице и виробок итд. * Координация зоз редительом и сценоґрафом: обсяжнєйше упознаванє особох и їх випатрунку. * Перши кастинґ (ґлумецки пробованя): костими ше вибераю зоз уж постояцих фундусох филмских маґазинох хтори найприблїжнєйши конєчней верзиї - випатрунку уметнїковей особи и, так ше започина формовац слика хтора будзе реализована до конца на екранє. * Розвиванє референцох и скица за филм: у тей фази ше вибера основа за випатрунок особох у форми уметнїкових рисункох лєбо фотоґрафийох (напр., зоз одвитуюцей епохи). Шицко, ниянси, текстура и дезен платна, треба же би означели характер будуцей особи. Тиж и музични дїла и предмети живей/и нєживей природи можу послужиц як референци. * Набавка материялох и платна: з оглядом же потребни материяли нє так лєгко пренайсц, часто ше потребни ствари поручую зоз иножемства, уметнїк муши буц преверени же шицко будзе одвитовац його идеї и будзе у комбинациї зоз ошвиценьом и корекциями [[Фарба|фарбох]]. Зоз другима словами же би шицко випатрало на екрану у порядку. * Скраванє и шице костимох: Гоч ше облєчиво шиє и за статистох костими ше вибераю селективно, вони часто муша буц зробени у окремних роботньох. Значи, же би ше почитовало „прави живот“ и „правдива уметносц“, костими часто муша буц штучно ,,витворени&#39;&#39; и прилагодзени ґу велькосци же би випатрали виродстойно у филме. * Проба готових костимох: Уметнїк-костимоґраф ше стрета зоз ґлумцами пре прилагодзованє истих, у присустве редителя, и конєчно формує слики особох. У случаю наглих пременкох кед ше ґлумца пре даяки причини муши заменїц у остатнєй хвильки, костим муши буц ознова преправени и присподобени новому ґлумцови. Будзе уложена Фотоґр зоз Дядьового театру у Р. Керестуре: * Процес знїманя и лоґистика продукциї: Уметнїцки треба же би були присутни на знїманю же би ше провадзело чи костими у подполносци одвитую глумцом, чи ше вони тримаю и справую у складзе зоз слику и друштвеним статусом юнака, тото ше дотика бонтона и опходзеня спрам облєчива у складзе зоз епоху. * Постпродукция; судьба филмских костимох на концу знїманя, барз двосмислова. Часто костими законча у селекциї за будуци филми, дакеди су просто знїщени, лєбо законча у рукох продуцентох. Поєдинєчни часци оставаю костимоґрафом, у ґардеробох, лєбо законча на окремних тематских виствох, лєбо у [[Тарґовина|предавальньох]] и предаваю ше за гуманитарни потреби. == Костимоґрафе у 19. и 20. вику == У цеку позного 19. вику менаджере компанийох у ЗАД звичайно вибераю костими за представу. Велї костими вжати зоз ,,хижох&#39;&#39; за пожичку; а даскельо дизайновани. Гоч су признати дизайнере у других театралних дисциплинох, мало хто ше специялизовал за костими. Даскельо зоз нїх були ''Caroline'' ''Siedle'', ''C. Wilhelm, Percy Anderson'', and Mrs. ''John Alexander.'' (2) У 20. вику дизайнере филмских костимох як цо ''Edith Head'' и ''Adrian'' постали познати. Познєйше, тоти хтори робя на телевизиї як цо то ''Nolan Mille''r ( Dynasty ), ''Janie Bryant'' ( Mad Men ), и ''Patricia Field'' ( Sex and the City ) поставаю вше визначнєйши, даєдни поставаю авторе креацийох и маю власни линиї облєчива и драгоциносцох - рижних прикраскох [3] Ґалерия<gallery> Файл:Harlekin Columbine Tivoli Denmark.jpg|Костими за ''Харлекин и Колумбину'', театер у Тиволи Ґарденсу, Данска. Файл:Shakespearean.actor.in.fencing.stance.jpg|Креация костимоґрафа за Шекспировo дїло. Файл:Cinecittà - Costumes (5798148733).jpg|Филмски костими у студию ''Чинечита'', Рим, Италия </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://kostimografija.hr/kostimograf-i-njegov-tim/ Kostimograf i njegov tim] kostimografija.hr * [https://costumedesignersguild.com/ Costume Designers Guild, I.A.T.S.E. Local 892".] {{Commonscat|Costume designers}} == Референци == 1. https://karijera.bos.rs/zanimanja/show_info/266  „Baza zanimanja”. BOŠ Karijera. Приступљено 2019-07-26. 2.https://howtomakeaman.wordpress.com/2015/07/16/costume-designers/ Как работает художник по костюмам? How To Make A Man. Дата обращения: 2 ноября 2015. 3.  King, Kimball. Western Drama through the Ages: A Student Reference Guide. Westport, CT: Greenwood, 2007. 534. Print. 4.  Meltzer, Marisa (2013-09-19). [https://www.nytimes.com/2013/09/19/fashion/costume-designers-for-tv-have-a-big-impact-on-fashion.html „Get Me Wardrobe!”]. The New York Times p E1. стр. E1. [[Катеґория:Костимоґраф]] [[Катеґория:Сценска уметносц]] [[Катеґория:Театрални занїманя]] et9b07t07w3qv8g106j1ehye6984pvn 14 2156 17245 12689 2026-04-02T17:25:46Z Olirk55 19 Катеґория 17245 wikitext text/x-wiki Музична нотация [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] fp5e3y4kg5jel4d8jevew0irdiaaxly 0 2216 17246 14021 2026-04-02T17:49:22Z Olirk55 19 Катеґория 17246 wikitext text/x-wiki [[File:SovietToyMetallophone2.JPG|right|thumb|300px|Металофон]]'''Металофон '''(множ. металофони) то назва за ґрупу удерних инструментох зоз одредзеним звуком, а [[звук]] ше достава прейґ еластичного металного цела.То музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] хтори подобни инструменту вибрафон. Розликує ше од вибрафона по тим же нє ма векшу вибрируюцу резонанцу. Резонатор направени зоз древа у форми шкатули на хторей лєжа мали метални плочочки. == Конструкция металофона == Мали првоугли плочасти - метални ,,цела<nowiki>''</nowiki> риозличного дизайна поставени на древени лєбо метални рамик (як шкатулка). Метални цела (плочочки) розпоредзени по принципу клавирских типкох (по диятонским або хроматским шоре). Односно од найнїзшого тoна (найчастейше од тона c¹) ґу висшим тоном по c² або и висше завиши од велькосци рама шкатулки. Металофон направени и прилагодзени так же ма найчастейше розподзелєни [[Тон|тони]] лєм єдней [[Октава|октави]] по єдну и пол октаву. Металофон витримовни инструмент а завиши од материяла з хторого направени метални плочи. == Доставанє звука == [[File:Yannpailleretwithmetallophone.ogv|right|thumb|300px|Доставанє звука на металофону]]Звук настава зоз вдереньом млаточка - малей палїчки хтора ма єдну древену ,,кульку&#39;&#39; - млаточок притвердзени на верху палїчки.<ref>Holland, James (2003) [https://books.google.rs/books?id=vMq9ZNZQMNwC&dq=%22egg+shaker%22+percussion+instrument&pg=PP1&redir_esc=y Practical Percussion: A Guide to the Instruments and Their Sources] Lanham, Maryland, US: Scarecrow Press. p. 35. ISBN 978-0-8108-5658-5.] muzline.ua</ref> Зоз вдереньом малого млаточка „кульки” по металней малей [[Поверхносц|поверхносци]] ,,плочoчки - цела” достава ше оштрейши звук, хтори дзвинї (дзвиняци звук), металного тембра, часто описани як „чаривни, сказкови” звук.<ref>[https://muzline.ua/uk/statti-ta-oglyadi/charivniy-zvuk-metalofona-/ Чарівний звук металофона.]</ref> Таки „сказкови” и дзвоняци звук популарни у оркестрох (окреме дзецинких малих оркестрох). Окреме є подобни як инструмент за нотне подучованє дзецох засноване и на интуитивним принципу граня, подобно як на клавиру. == Хаснованє металофона == Металофон ше хаснує за дзецинске [[музикованє]] у составе такв. дзецинского ''Орфового инструментариюма''. Хаснує ше у оркестрох, за музични розвой дзецох и початне ученє музики. Постоя дзецински (часто у фарбох) и професийни модели металофонох хтори найчастейше хроматски наштимовани. [[File:پاییز.S85101.ogg|right|thumb|300px|]] У музики 20. вику таки диятонски наштимовани металофони зоз єдну и пол октаву ше хасную углавним у основних школох. Найчастейше, перши пробованя граня школярох то праве на металофону. • Карл Орф (анґл. [[композитор]]) хасновал диятонски металофони у даскелїх своїх дїлох, уключуюци и свой педаґоґийни ''Шулверк.'' • Металофони зоз микротоналним штимованьом похасновани у ''Плеядох'' Яниса Ксенакиса и у [[Подзелєнє музики|музики]] Хария Партча. == Класификация == Металофони направени зоз металу и спадаю до подґрупи по ''Хорнбостел-Саксовей'' катеґориї 111.22, и спадаю до подґрупи перкусийних идиофоних инструментох.<ref>Curt Sachs, 1965, S. 21</ref> Зродни инструменти пред'ґрупи металофонох постояли: челеста, вибрафон/карильон, челеста, дзвони и други удерни инструменти зоз металнима елементами. Прето металофон припада ґрупи як часц тих зложених инструментох.<ref>"Celesta", The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Kernfeld (London, 2002).</ref> == Литература == * James Blades: Metallophone. In: Grove Music Online, 2001. * Модр А. Колокольчики // Музыкальные инструменты = Modr A. Hudební nástroje / Перевод с чешского Л.А. Александровой с третьего издания 1954 года. — М.: МузГИз, 1959. — С. 183—184. — 267 с. {{Commonscat|Metallophones}} == Вонкашнї вязи == * [https://fashionhub-sr.decorexpro.com/muzykalnye-instrumenty/metallofon/ Шта је металофон и како га одабрати?] fashionhub-sr.decorexpro * [https://www.youtube.com/watch?v=30EeKPl7vhM Музичні інструменти "Металофон"] youtube.com (язик: українски ) * [https://www.youtube.com/watch?v=1YQwxp91-vc Металофон] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти з висину тонох]] ctqad1w840dkka6f2zkxrh70v5c991a 17251 17246 2026-04-02T17:58:11Z Olirk55 19 Катеґория 17251 wikitext text/x-wiki [[File:SovietToyMetallophone2.JPG|right|thumb|300px|Металофон]]'''Металофон '''(множ. металофони) то назва за ґрупу удерних инструментох зоз одредзеним звуком, а [[звук]] ше достава прейґ еластичного металного цела.То музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] хтори подобни инструменту вибрафон. Розликує ше од вибрафона по тим же нє ма векшу вибрируюцу резонанцу. Резонатор направени зоз древа у форми шкатули на хторей лєжа мали метални плочочки. == Конструкция металофона == Мали првоугли плочасти - метални ,,цела<nowiki>''</nowiki> риозличного дизайна поставени на древени лєбо метални рамик (як шкатулка). Метални цела (плочочки) розпоредзени по принципу клавирских типкох (по диятонским або хроматским шоре). Односно од найнїзшого тoна (найчастейше од тона c¹) ґу висшим тоном по c² або и висше завиши од велькосци рама шкатулки. Металофон направени и прилагодзени так же ма найчастейше розподзелєни [[Тон|тони]] лєм єдней [[Октава|октави]] по єдну и пол октаву. Металофон витримовни инструмент а завиши од материяла з хторого направени метални плочи. == Доставанє звука == [[File:Yannpailleretwithmetallophone.ogv|right|thumb|300px|Доставанє звука на металофону]]Звук настава зоз вдереньом млаточка - малей палїчки хтора ма єдну древену ,,кульку&#39;&#39; - млаточок притвердзени на верху палїчки.<ref>Holland, James (2003) [https://books.google.rs/books?id=vMq9ZNZQMNwC&dq=%22egg+shaker%22+percussion+instrument&pg=PP1&redir_esc=y Practical Percussion: A Guide to the Instruments and Their Sources] Lanham, Maryland, US: Scarecrow Press. p. 35. ISBN 978-0-8108-5658-5.] muzline.ua</ref> Зоз вдереньом малого млаточка „кульки” по металней малей [[Поверхносц|поверхносци]] ,,плочoчки - цела” достава ше оштрейши звук, хтори дзвинї (дзвиняци звук), металного тембра, часто описани як „чаривни, сказкови” звук.<ref>[https://muzline.ua/uk/statti-ta-oglyadi/charivniy-zvuk-metalofona-/ Чарівний звук металофона.]</ref> Таки „сказкови” и дзвоняци звук популарни у оркестрох (окреме дзецинких малих оркестрох). Окреме є подобни як инструмент за нотне подучованє дзецох засноване и на интуитивним принципу граня, подобно як на клавиру. == Хаснованє металофона == Металофон ше хаснує за дзецинске [[музикованє]] у составе такв. дзецинского ''Орфового инструментариюма''. Хаснує ше у оркестрох, за музични розвой дзецох и початне ученє музики. Постоя дзецински (часто у фарбох) и професийни модели металофонох хтори найчастейше хроматски наштимовани. [[File:پاییز.S85101.ogg|right|thumb|300px|]] У музики 20. вику таки диятонски наштимовани металофони зоз єдну и пол октаву ше хасную углавним у основних школох. Найчастейше, перши пробованя граня школярох то праве на металофону. • Карл Орф (анґл. [[композитор]]) хасновал диятонски металофони у даскелїх своїх дїлох, уключуюци и свой педаґоґийни ''Шулверк.'' • Металофони зоз микротоналним штимованьом похасновани у ''Плеядох'' Яниса Ксенакиса и у [[Подзелєнє музики|музики]] Хария Партча. == Класификация == Металофони направени зоз металу и спадаю до подґрупи по ''Хорнбостел-Саксовей'' катеґориї 111.22, и спадаю до подґрупи перкусийних идиофоних инструментох.<ref>Curt Sachs, 1965, S. 21</ref> Зродни инструменти пред'ґрупи металофонох постояли: челеста, вибрафон/карильон, челеста, дзвони и други удерни инструменти зоз металнима елементами. Прето металофон припада ґрупи як часц тих зложених инструментох.<ref>"Celesta", The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Kernfeld (London, 2002).</ref> == Литература == * James Blades: Metallophone. In: Grove Music Online, 2001. * Модр А. Колокольчики // Музыкальные инструменты = Modr A. Hudební nástroje / Перевод с чешского Л.А. Александровой с третьего издания 1954 года. — М.: МузГИз, 1959. — С. 183—184. — 267 с. {{Commonscat|Metallophones}} == Вонкашнї вязи == * [https://fashionhub-sr.decorexpro.com/muzykalnye-instrumenty/metallofon/ Шта је металофон и како га одабрати?] fashionhub-sr.decorexpro * [https://www.youtube.com/watch?v=30EeKPl7vhM Музичні інструменти "Металофон"] youtube.com (язик: українски ) * [https://www.youtube.com/watch?v=1YQwxp91-vc Металофон] youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти з висину тонох]] [[Катеґория:Инструменти]] b6kzidtr21xxziv5onasxt5s0zhygxk 0 2404 17266 15686 2026-04-03T07:45:16Z Sveletanka 20 17266 wikitext text/x-wiki [[Файл:Koč u vagašoh.jpg|алт=Коч у ваґашох|мини|412x412п|Коч у ваґашох]] '''Ваґаш''' (''мн''. ваґаши) (мадь. ''vag'' – охабяц шлїд, ''vagas'' - резанє; укр. диялект ''ваґаш'') <ref>[https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=f19hXRN4 Vagas] Hrvatski jezički portal</ref> то глїбше урезани шлїди у блаце на мегкей (''босей'') драги хтори наставали од [[Колєсо|колєсох]] парастского коча и под. Ваґаши ше могли створиц и по лукох и на горских пасовискох, у лєше дзе ше ишло на кочох по нарубане древо за огриву лєбо други домашнї потреби. Ваґаши ше знали створиц по дильовох хотара хтори були нєровни после вельких дижджох на яр, влєце або поготов вєшенї. На яр и влєце после дижджох драги и дильови ше могли швидше опсхнуц (висушиц), та нє спричиньовали вельки ваґаши. Вєшенї, кед були векши дижджи и жем намочена, [[Влага|влажна]] хтора ше нє сушела прето же вода нє одходзела на нїзшим теренє, на драги кед людзе на кочох зношовали єшеньски урожай [[Кукурица|кукурицу]], кукуричанку, познєйше цвиклу, колєса зоз кочох направели вельки ваґаши. Тоти ваґаши знали буц дзекеди таки глїбоки же коч так залєзнул же го конї нє могли вицагнуц. До помоци приходзели людзе хтори наишли по [[Дильов|дильове]], лєбо ше мушело под колєса руцац кукуричанки же би [[Конїк|конї]] даяк рушели и вицагли коч з блата. Часто пре вельку терху на кочу урожай ше мушело з коча зруцац. * ''Знало ше случиц же ше людзом зламало колєсо у ваґашу''. * ''Западнул до ваґашу та зламал колєсо'' (Бачинци)<ref>Rečnik srpskih govora Vojvodine, izmenjeno i dopunjeno izdanje u 4 toma, priredili mr Dejan Miloradov, Katarina Sunajko, mr Ivana Ćelić i dr Dragoljub Petrović, Matica srpska, Novi Sad.</ref> == Друге значенє слова == * Слово '''''ваґаши''''' означує и традицийну японску лакотку-колач (десерт) зоз рискаши, направену так же би здогадала на форми плодох и елемнети зоз пророди. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б 109. == Вонкашнї вязи == * Gordana Dragin, Iz ratarske i povrtarske terminologije Šajkaške. — SDZb, HHHVII,991, 623—708. * Biljana Marić, Iz leksike Čeneja (rumunski Banat) (rukopis diplomskog rada). == Референци == <references /> [[Катеґория:Польопривреда]] oesj3laeb6uw3jq226icpa4d2m7bkcq 0 2492 17249 15898 2026-04-02T17:55:06Z Olirk55 19 Катеґория 17249 wikitext text/x-wiki [[File:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend aan een standaard onderdeel van gamelan Slendro TMnr 500-26a.jpg|right|thumb|300px|Колекция вишацих ґонґох, Тропски музей (v/h ''Tropenmuseum''), Национални музей шветовей култури.]]'''Ґонґ''' (Индонезия и Малая: ''gong''; Ява: ꦒꦺꦴꦁ ''gong''; Китай: 鑼; pinyin: ''luó''; Япон: , <small>romanized:</small> ''dora''; Khmer: គង ''kong''; Tаи: ฆ้อง ''khong''; Виєтнам: ''cồng chiêng''; Aсамиси: কাঁহ ''kãh'') то древени удерни музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] нєодредзеней висини зоз идеофоней фамилиї инструментох. Походзенє зоз Далєкого востоку, дзе є хасновани як култни инструмент. После велїх епохох постал часц симфонийного [[Оркестер|оркестру]] у 19. вику. == Историят ґонґа == Найвчаснєйши записани документ о ґонґу иснує зоз бронзового часу дзе ше споминаю деталї бронзовей буґни Нґок Лу (коло 3. по 2. вик п.н.е.) зоз култури Донґ Сон зоз сиверного Виєтнаму. Приказани су и випатраю як [[ансамбл]] зоз седем ґонґох вєдно зоз другима инструментами (уключуюци чинели/[[Дзвон|дзвони]] и сами бронзово буґни).<ref>Tran, Hoai (3 August 2022). ''Doing "Gong Culture" Heritage Politics and Performances in the Central Highlands of Vietnam''. Lit Verlag. p. 63. ISBN <bdi>9783643914064</bdi>.</ref> Найстарше историйне жридло о ґонґу мож найсц у китайских записох зоз шестого вику новей ери, у хторим ше спомина як цудзи инструмент хтори сцигол з часци жемох Тибета и Бурми. Термин слова ґонґ (явански: ꦒꦺꦴꦁ) походзи зоз индонежанского острова Ява. Научни и археолоґийни виглєдованя утвердзели же Анам, Ява, Бурма и Южни Китай були штири главни центри хтори правели ґонґи у чаше Антики.<ref>Blades, James (1992) [[iarchive:percussioninstru00jame/page/92/mode/2up|'' Percussion Instruments and Their History'']]Bold Strummer. p. 93. ISBN 978-0933224612. The origin of the gong is uncertain, but there seems little reason to doubt the claim of the Chinese whose tradition ascribes it to the country Hsi Yu between Tibet and Burma, where it is mentioned early in the sixth century in the time of Emperor Hsüan Wu (AD 500-515).</ref><ref>Jaap Kunst (11 December 2013)[https://books.google.rs/books?id=U1DvCAAAQBAJ&pg=PA146&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Music in Java: Its history, Its Theory and Its Technique] (2 ed.). Springer. pp. 146–. ISBN 9789401771306. OCLC 1066191713. the mountain tribes, now living in Southern China and Further India </ref> Форма бронзового ґонґа у форми котла була часто хаснована у старей Греческей и Риму. Понеже ґонґ мал гласни предзераюци длуготирваци [[звук]], чуц го було и до 7-8 км, дума ше же ше перше почал хасновац за сиґнализованє роботнїком на польох. [[File:Tam-tam P1490107 Expander (UA) (16358658285).jpg|right|thumb|300px|Вельки ґонґ симфонийного оркестру]]Ґонґ пренашол свою драгу на заходни швет у 18. вику, кед ше почал хасновац як удерни инструмент симфонийного оркестру заходного стилу.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Gong#CITEREFSchlesinger1911 Schlesinger 1911]</ref> У 19. вику ґонґ постал стаємни инструмент вельких симфонийских оркестрох. == Файти Ґонґа == Исную велї вариянти ґонґа, а розликую ше по велькосци, форми, характеру звука и походзеню. Можу ше класификовац до катеґориї дзвонох. Найчастейше ше правя зоз бронзи або месинґа, алє постоя и велї други леґури хтори ше хасную за продукцию ґоноґох. Звичайно ше хасную два типи у сучасней оркестерскей пракси, китайски и явански ґонґи, зоз ровну и зоз дакус вистирчену [[Поверхносц|поверхносцу]] (диском). ♦ Китайски ґонґ ма випатрунок металного диска зоз загнутим рубцом под правим углом. [[Пречнїк]] диска од 50 по 80 цм. Тембр звука завиши од материялу инструмента (состав леґури бакра), а релативна висина завиши од велькосци (менши инструмент продукує висши звук). ♦ Явански ґонґ то вариянта китайского ґонґа. Його форма конвекснєйша, а у штредку диска находзи ше мала „горба“. Звук глїбши и длугши, поступнє ше сцихшує. Велькосц яванского ґонґа може варировац од 14 по 60 цм. == Доставанє звука == [[File:World Peace Gong in East Java; Prayitno; April 2016.jpg|right|thumb|300px|Шветови ґонґ мира, Ява, Индонезия]] Симфонийски оркестер може мац у составе инструментох даскельо ґонґи розличних велькосцох и висини тонох. На шицких файтох ґонґох потребне вдеренє до ,,цела<nowiki>''</nowiki> ґонґа зоз млатком лєбо палїчками же би ше достал звук. На вельких ґонґох ше грає зоз млатками чия глава обмотана зоз филцом, а на малих ше грає зоз палїчками з мегку главу за маримби або тимпани. [[Нота|Нотни запис]] за гранє ґонґа у партитури написани под часцу инструмента там-там. Кед придзе час за гранє, ґонґ ше теди знїма хтори стої на дроту або на пасму (на вецей) дротох. == Хаснованє ґонґа за други нагоди == ● Сиґнализовал роботнїком на полю, на плантажох. ● Благо вистирчени ґонґ ше хаснує у китайских [[Святи храм|храмох]] у богослуженьох. Таки ґонґи, углавним, велькосци до 50 цм. ● Хаснованє ґонґа у [[Спорт|спорту]]. У даєдних спортских дисциплинох (поготов борецких схопносцох), дурканє (вдеренє) по ґонґу традицийно символизує початок и конєц змаганя, алє модерни час принєсол частейше хаснованє алтернативних инструментох. У Япону ше традицийно хасновали за початок змаганя файти спорта под меном сумо-пасованє. == Класификация == Як и други инструменти так и ґонґ класификовани <ref>Consortium M.[https://mimo-international.com/documents/Hornbostel%20Sachs.pdf Revision of the Hornbostel-Sachs Classification of Musical Instruments by the MIMO Consortium]</reF> по Сакс-Гомбстеловей скали подзелєня инструментох и заведзени є под одвитуюцим числом.<ref>[https://www.fondazionelevi.it/wp-content/uploads/2020/05/Reflecting-Hornbostel-Sachs.pdf Classification of Musical Instruments translated from the original German by Anthony Baines and Klaus Wachmann, with additions and revisions by Febo Guizzi — Fondazione Ugo e Olga Levi.]</ref> == Галерия == <gallery> Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend in een standaard onderdeel van gamelan Semar Pagulingan TMnr 1340-13.jpg|Ґонґ заквачени у рамику. Файл:Ha Noi Pagoda- - Ven Dr Sumedh Thero.jpg Файл:Chau gong.jpg|Препознатлїви „китайски” ґонґ (чау ґонґ, пречнїка 25 cm). Файл:Traditional indonesian instruments04.jpg|Колекцијя ґонґох у ґамелан ансамблу инструменатох – Канбера, Индонезия. Файл:Thaigong2.jpg|Вельки вистирчени ґонґ у будистичним храме, Тайланд. Файл:Galeria Sri Perdana (55).jpg|Галерия Сри Пердана, (дакеди „Сри Тимах“), Малезия. Файл:Gong at the Musical Instrument Museum in Phoenix.jpg|Джиновски ґонґ, Музей музичних инструменатох, Финикс- Аризона. Файл:Yunluo, Instrumentos Musicais Chineses, Mafra 01.jpg|Иунлуо (Yunluo) 13 ґонґи, вистава „Китайски музични инструменти“, Мафри. </gallery> == Литература == * Гонг // Музыкальный энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 144. — 672 б. * Рогаль-Левицкий Д.Р. Там-там (с. 272—313). Гонг (с. 314—322) // Современный оркестр. Том 3. — М.: МузГИз, 1956. * Chenwei W., Junyi C., WongS. [https://books.google.ru/books?id=MmahDwAAQBAJ&pg=PA171#v=onepage&q&f=false Percussion instruments] // The TENG guide to the Chinese orchestra. — Singapore: World scientific, 2019. — P. 171—174. — 624 б.. * Дмитриев Г.П. Там-там. Китайский гонг. Яванские гонги // Ударные инструменты. — М.: Советский композитор, 1991. — С. 60—63. — 145 б.. * Галь Г. Руководство к чтению партитур. — Л.: Тритон, 1930. — С. 18. — 62 б. == Вонкашнї вязи == * О. Андрејева. Удараљке модерне симфоније * [https://pnoyandthecity.blogspot.com/ Traditional Music of the Southern Philippines] https://pnoyandthecity.blogspot.com/ * [https://www.youtube.com/watch?v=1XEDTiAk0Vg Гранє камбоджньох на ґонґ инструменатох.] ''Youtube.com'' {{commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:инструменти]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти з нєодредзену висину тонох]] ajq2vjo6tcavk68xrif0kv38teaypfx 14 2507 17275 14123 2026-04-03T09:06:20Z Sveletanka 20 катеґория 17275 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Култура]] [[Катеґория:Образованє]] qvqqp0zqlny18hoosqld62m47gct5ld 14 2509 17253 14807 2026-04-02T18:04:22Z Olirk55 19 Катеґория 17253 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Дуйни инструменти]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] r2wbdo438g4qylmmrfzz9185o40m2x2 0 2820 17283 17012 2026-04-03T09:32:21Z Olirk55 19 Додати катеґориї 17283 wikitext text/x-wiki [[File:Scenografija operi Odeon 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'' (СНП, Нови Сад, 2024.рок,. У тей опери главна женска улога зверена рускей оперскей [[Шпивач|шпивачки]]-[[Сопран|сопранистикнї]] Люпки Рац) |349x349п]]''Сценоґрафия''' то слово гречекого походзеня од слова сцени (греч: ''σκηνη'', а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: ''γραφειν'', хторе значи писац або описац).<ref>Walker, John (1992) [https://www.artdesigncafe.com/scenography-1992 "Scenography".] ''Glossary of Art, Architecture & Design since 1945'', 3rd. ed.</ref>Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени. Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами. Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди [[File:Scenografija u operi Odeon SNP, N.Sad 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'', (СНП, Нови Сад 2024.рок)|347x347п]]аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за [[Редитель|режисера]] зоз хторим взаємно обдумую реализацию. Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї. == Етимолоґия и културолоґийне толкованє == [[File:Scenografija Milete Leskovca, Violinista na krovu, Džozefa Stejna, SNP, 17. oktobra 1992.jpg|right|thumb|270x270px|Сценоґрафия ''Виолониста на'' ''крову'' (СНП, Н.Сад 1992)]]Термин сценоґрафия греч. походзеня (''skēnē'', а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; ''grapho'', а значи „описац”). Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей ''Поетики'' як „''skenographia.''<nowiki>''</nowiki> За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї <ref>''Murphy, Oonagh (пролеће 2018). [https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”.] Tate Papers. '''29'''.''</ref><ref> International Council of Museums (2009).[https://web.archive.org/web/20150616014713/http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf „Key Concepts of Museology”] (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.</ref> у смислу кустоса музейних експонатох.<ref>''Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.''</ref> == История == Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую ''pittura scenica e l'architettura'' ''teatrale'', инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же [[File:Masquerade by Golovin - 2nd picture. Masquerade (1917, Bakhrushin museum).jpg|right|thumb|280px|Александер Я. Ґоловин: сценоґрафия балскей сали, Лєрмонтов: ''Маскарада'', 1917.]]потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио. Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.<ref>Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).[https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862.] Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.</ref> Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.<ref>Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.[https://catalog.hathitrust.org/Record/004309091Storia e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni.] Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.</ref> == Хаснованє == Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо [[Шветлосц|шветло]], окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох. Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки ''Цо то сценоґрафия''?: „Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ <ref>[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa Howard, Pamela (2002). What is Scenography?.] London: Routledge. бок.[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa/page/ 130/mode/2up]</ref> Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую: „Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.”<ref>McKinney, Joslin (2009). [https://archive.org/details/cambridgeintrodu0000mcki The Cambridge Introduction to Scenography.] Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4. </ref> == Литература == * Howard, P. (2002). [https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa ''What is Scenography?''] ''Routledge. <nowiki>ISBN 978-0-415-10085-4</nowiki>.'' * Baugh, C (2013). [https://archive.org/details/theatreperforman0002baug Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography'],(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan] * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7. * ''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4. *''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9 == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/scenografija Scenografija] (Hrvatska enciklopedija) * [https://filmska.lzmk.hr/clanak/scenografija-filmska SCENOGRAFIJA, FILMSKA] * [https://bah.edu.rs/sta-je-scenografija-i-koje-su-najbolje-filmske-scenografije-ikada/?pismo=cir Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.] * [https://www.knjizare-vulkan.rs/pozoriste/81949-traktat-o-scenografiji-i-kostimografiji TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI] knjizare-vulkan.rs * [https://web.archive.org/web/20060225071315/http://www.expo2005.cz/en/who_we_are/malina.shtml Животопис сценографа Јарослава Малине] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Уметносц]] <references /> [[Катеґория:Театрална уметносц]] [[Катеґория:Театер]] [[Катеґория:Филми]] 3frrgdgtguljvz3mvb68fu84xtttk4t 17284 17283 2026-04-03T09:33:11Z Olirk55 19 17284 wikitext text/x-wiki [[File:Scenografija operi Odeon 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'' (СНП, Нови Сад, 2024.рок,. У тей опери главна женска улога зверена рускей оперскей [[Шпивач|шпивачки]]-[[Сопран|сопранистикнї]] Люпки Рац) |349x349п]]''Сценоґрафия''' то слово гречекого походзеня од слова сцени (греч: ''σκηνη'', а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: ''γραφειν'', хторе значи писац або описац).<ref>Walker, John (1992) [https://www.artdesigncafe.com/scenography-1992 "Scenography".] ''Glossary of Art, Architecture & Design since 1945'', 3rd. ed.</ref>Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени. Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами. Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди [[File:Scenografija u operi Odeon SNP, N.Sad 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'', (СНП, Нови Сад 2024.рок)|347x347п]]аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за [[Редитель|режисера]] зоз хторим взаємно обдумую реализацию. Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї. == Етимолоґия и културолоґийне толкованє == [[File:Scenografija Milete Leskovca, Violinista na krovu, Džozefa Stejna, SNP, 17. oktobra 1992.jpg|right|thumb|270x270px|Сценоґрафия ''Виолониста на'' ''крову'' (СНП, Н.Сад 1992)]]Термин сценоґрафия греч. походзеня (''skēnē'', а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; ''grapho'', а значи „описац”). Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей ''Поетики'' як „''skenographia.''<nowiki>''</nowiki> За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї <ref>''Murphy, Oonagh (пролеће 2018). [https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”.] Tate Papers. '''29'''.''</ref><ref> International Council of Museums (2009).[https://web.archive.org/web/20150616014713/http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf „Key Concepts of Museology”] (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.</ref> у смислу кустоса музейних експонатох.<ref>''Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.''</ref> == История == Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую ''pittura scenica e l'architettura'' ''teatrale'', инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же [[File:Masquerade by Golovin - 2nd picture. Masquerade (1917, Bakhrushin museum).jpg|right|thumb|280px|Александер Я. Ґоловин: сценоґрафия балскей сали, Лєрмонтов: ''Маскарада'', 1917.]]потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио. Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.<ref>Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).[https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862.] Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.</ref> Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.<ref>Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.[https://catalog.hathitrust.org/Record/004309091Storia e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni.] Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.</ref> == Хаснованє == Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо [[Шветлосц|шветло]], окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох. Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки ''Цо то сценоґрафия''?: „Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ <ref>[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa Howard, Pamela (2002). What is Scenography?.] London: Routledge. бок.[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa/page/ 130/mode/2up]</ref> Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую: „Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.”<ref>McKinney, Joslin (2009). [https://archive.org/details/cambridgeintrodu0000mcki The Cambridge Introduction to Scenography.] Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4. </ref> == Литература == * Howard, P. (2002). [https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa ''What is Scenography?''] ''Routledge. <nowiki>ISBN 978-0-415-10085-4</nowiki>.'' * Baugh, C (2013). [https://archive.org/details/theatreperforman0002baug Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography'],(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan] * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7. * ''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4. *''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9 == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/scenografija Scenografija] (Hrvatska enciklopedija) * [https://filmska.lzmk.hr/clanak/scenografija-filmska SCENOGRAFIJA, FILMSKA] * [https://bah.edu.rs/sta-je-scenografija-i-koje-su-najbolje-filmske-scenografije-ikada/?pismo=cir Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.] * [https://www.knjizare-vulkan.rs/pozoriste/81949-traktat-o-scenografiji-i-kostimografiji TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI] knjizare-vulkan.rs * [https://web.archive.org/web/20060225071315/http://www.expo2005.cz/en/who_we_are/malina.shtml Животопис сценографа Јарослава Малине] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Уметносц]] <references /> [[Катеґория:Театрална уметносц]] [[Катеґория:Театер]] lgjww7an318rodgwa4swuj324vz1kos 0 2824 17285 16969 2026-04-03T10:06:24Z Nena1977 1809 Референца 17285 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Михаил Афанасиєвич Булґаков</big> | label2 = | data2 =[[File:Михаил Булгаков 1937.jpg|thumb|300px|Михаил Булгаков 1937]] | header3= Особни податки | label4 = Датум народзеня | data4 =15.05.1891. | label5 = Место народзеня | data5 =Києв, Русийска империя | label6 = Датум упокоєня | data6 =10.03.1940. (48 роки) | label7 = Место упокоєня | data7 =Москва, Совєтски Союз | label8 = Язик творох | data8 = русийски | label9 = Образованє | data9 = Перша києвска ґимназия Медицински факултет, Києвски универзитет | label10 = Универзитет | data10 = | label11 = Наукови ступень | data11 = | label12 = Период твореня | data12 = | label13 = | header14= | label15 = Занїманє | data15 = лїкар, писатель, драматурґ, режисер | label16 = Познати по | data16 = Написал роман ''Майстор и Марґарита'' | label17 = Поховани | data17 =Новодевичански теметов, Москва | label18 = Припознаня | data18 = | label19 = Подпис | data19 = [[File: Mikhail Bulgakov signature.svg |180px]] }} Михаил Афанасиєвич Булґаков (рус. ''Михаи́л Афана́сьевич Булга́ков''; Києв, 15. май 1891 – Москва, [[10. марец]] 1940.) бул русийски [[писатель]], драматурґ и театрални [[Редитель|режисер]]<ref>Милан Мишић, Е''нциклопедија Британика''. А-Б. Београд, Народна књига: Политика. стр 189. ISBN 86-331-2075-5 </ref>. Писал на русийским язику. Автор є велького числа приповедкох, фельтонох, театралних фалатох, драматизацийох, филмских сценарийох и оперскох [[Либрето|либретох]]. Найпознатши є по роману ''Майстор и Марґарита'', обявеним постгумно, котри представя єдно од ремек-дїлох 20. вику. == Биоґрафия == === Дзецинство и младосц === Михаил Булґаков ше народзел 15. мая 1891. у фамелиї [[Професор|професора]] Києвскей духовней академиї Афанасия Ивановича Булґакова и його жени Варвари Михайловней Булґаковей (дзивоцки Покровскей) у Києву.<ref>Булгаков, Михаил (2012-01-01). [[iarchive:pismovrhovnojvla0000unse|''Писмо врховној власти и други краћи списи'', 2016. стр. 115-134]] ISBN 978-86-519-0962-0.</ref> У фамелиї було седмеро дзеци: Михаил, Вера, Надежда, Варвара, Николай, Иван и Елена. Михаил Булґаков 1909. року закончел Першу києвску ґимназию и потим ше уписал на медицински факултет Kиєвского универзитету. Першираз ше оженєл зоз Татяну Николаєвну Лапе 1913. року. Проблеми зоз пенєжом почали уж на дзень свадзби, цо мож пречитац у здогадованьох Татяни Николаєвней: „Розуми ше, нє мала сом анї шлаєр-якош сом страцела шицок пенєж цо [[оцец]] послал. Мац пришла на винчанє и була запрепасцена. Мала сом зранцавену лєнову сукню; мац ми купела блузну.“ Татянов оцец им посиалал 50 рублї мешачно, цо у тот час була цалком пристойна сума. Алє, пенєж им швидко нєставал, понежє Булґаков бул спонтана особа и нє любел шпоровац. Кед би надумал же му потребна такси превозка, потрошел би и останю рублю на тото нє роздумуюци. Кед почала Перша шветова война Булґаково були на одпочивку у госцох у фамелиї Лапа, у варошу Саратов. Там Михаил помагал у орґанизованю шпиталя, а потим даскельо мешаци робел на русийско-австрийским фронту як хирурґ. Кед ше врацел до Києва, поднєсол вимогу за упис до реґистру як звичайни лїкар (лїкар без дипломи) и бул прияти до шпиталю Червеного Крижа у Печерску. [[File:Mikhail Bulgakov, 1916.jpg|thumb|left|250px|Михаил Булґаков , 1916]] Кед положел испити зоз барз добрим успихом, Булґаков достал диплому медицини у априлу 1916. року и розпоредзени є до воєного шпиталю у Каменец-Подольским, а потим у Черновцох, дзе робел даскельо мешаци. После того послати є же би робел у валалу Никольское у Смоленскей ґуберниї. Од септембра 1917. року робел у шпиталю у Вязми. Року 1917. Булґаков почал писац серию кратких приповедкох ''Призначки младого лїкара'', котри першираз обявени 1925. – 1926. року. Того року почал хасовац морфиюм же би олєгчал алерґийни реакциї орґанизма на лїк процив дифтериї, хтори вжал после оконченей операциї особи котра мала тоту хороту, а вон ше злєкол же ше заражел. После того, хаснованє морфиюму постало порядне. Тот його стан описани у приповедки ''Морфиюм'', законченей 1927. року. У октобре 1917. року Булґаков першираз пошол до Москви, нащивиц свойого бачика, познатого московского лїкара-ґинеколоґа Н.М. Покровского, котри постал прототип професора Преображенского зоз приповедки ''Псово шерцо''. Вєшєнї 1918. року Булґаков ше врацел до Києва и почал приватну праксу як венеролоґ. Того року престал хасновац морфиюм. Под час гражданскей войни у Русиї, у фебраре 1919. року, Булґакова мобилизовали як воєного лїкара до войска Українскей народней републики. У составе Трецей Терскей козацкей пуковниї борел ше на Сиверним Кавказу. Активно обявйовал у [[Новина|новинох]] (статя ''Будуци перспективи''). Под час поцагованя Доброволєцкей армиї початком 1920. року нє пошол до Ґрузиї, алє остал у Владикавказу прето же охорел од тифусa. === Роки творчосци === Концом септембра 1921. року Булґаков ше преселєл до Москви и почал сотрудзовац як писатель фельтонох за московски новини (''Гудок'', ''Труд'' и ''Рабочий'') и часописи (''Медицинский работник'', ''Россия'' и ''Возрождениe''). Теди даєдни дїла обявел и у новинох ''Накануне'' котри виходзели у Берлину. Од 1922. по 1926. у новинох ''Гудок'' були обявени вецей як 120 репортажи, есеї и фельтони котри написал Булґаков. [[File:Bulgakov 1962 Title page.jpg|thumb|Живот пана де Молиєра (1962)]] Року 1923. Булґаков постал член Всерусийского союзу писательох (рус. ''Всероссийский Союз писателей''). 1924. року упознал Любов Белезерску котра ше праве врацела зоз иножемства и котра 1925. року постала його друга жена. У октобре 1926. року у Московским Уметнїцким театре (рус. ''Моско́вский Худо́жественный теа́тр, сокр. МХТ'') з вельким успихом отримана представа ''Днї Турбинових'', котра була забранєна такой шлїдуюцого дня прето же партийни идеолоґове твердзели же драма идеализує малогражданство, алє Сталїн на концу особно подписал допущенє за приказованє представи. У исти час ше у Совєтскей преси ширела интензивна и оштра критика творчосци Михаила Булґакова. Концом октобра 1926. у державним академским театре ''Вахтанґов'' з вельким успихом приказана и представа ''Зойков квартель''. Року 1928. МХТ-у придата представа ''Сцеканє'', дїло о людзох уцагнутих до форґову револуциї котри у тим страцели свою оцовщину. Главрепертком (главни комитет за репертоар) два раз забранєл представу ,а на бокох периодичних виданьох часописох пооштрела ше кампаня процив Булґакова и ''Сцеканя''. Истого року при Булґакову ше родзели думки о роману котри познєйше будзе наволани ''Майстор и Марґарита'' , а започал и роботу на драми о Молиєрови под назву ''Кабала святительох''. У 1929. року упознал Елену Шиловску, котра 1932. року постала його треца и остатня жена. Од 1930. року дїла Булґакова були забранєни за виводзенє, представи поцагнути зоз репертоару, алє од януара 1932. Сталїн ознова допущел виводзенє представи ''Днї Турбинових''. Медзитим, анї єдєн театер, окрем МХТ-а, нє сцел представу положиц на репертоар. Року 1936. Булґаков почал робиц у Большой театру як либретист и прекладатель. === Хорота и шмерц === [[File:Tomb bulgakov.JPG|thumb|250px| Камень Ґолґота на Булґаковом гробе]] Року 1939. Булґаков робел на либрету ''Рашел'', а тиж и на дїлу о Сталїнови ''Батум''. Його здравє ше почало нагло погоршовац. Дияґноза була гипертензивна нефросклероза (очкодованє покруткох як пошлїдок длуготирвацого и нєконтролованого високого прициску). Ознова брал морфиюм же би зменшал болї. У тим периодзе почал диктовац супруги остатню верзию романа ''Майстор и Марґарита''. Роман першираз обявени аж 1966. року у часопису ''Москва'' 26 роки после писатльовей шмерци, а принєсол му шветову славу. Од фебруара 1940. року приятелє и фамелия нєпреривно дежурали при посцелї писателя. Булґаков умар 10. марца 1940. року. Моковски [[Скулпторство|скулптор]] Серґей Меркуров знял посмертну маску зоз писательовей твари, а потим цело кремиране. Його прах поховани на Новодевичанским [[Теметов|теметове]], а на гробе, дзекуюци його супруги, поставени камень волани ''Ґолґота'', котри ше скорей того находзел на Ґоґольовим гробе. == Дїла == === Приповедки и романи === * Дожица Чичикова (рус. ''Похождения Чичикова''), поема зоз 2 чинох, зоз прилоґом и епилоґом, 1922. * Била ґарда (рус. ''Белая гвардия''), роман, 1922-1924 * Дяболияда (рус. ''Дьяволиада''), приповедка, 1923 * Призначки на манжетох (рус. ''Записки на манжетах''), приповедка, 1923 * Ґримизне острово (рус. ''Багровый остров''), приповедка видата у Берлину 1924 * Фатални вайца (рус. ''Роковые яйца''), приповедка, 1924 * Псово шерцо (рус. ''Собачье сердце''), приповедка зоз 1925., у Совєтским Союзу видата аж 1987. * Вельки канцелар.Княз цмоти (рус. ''Великий канцлер. Князь тьмы''), часц скици романа ''Майстор и Марґарита'', 1928-1929 * Копито инженєра (рус. ''Копыто инженера''), роман, 1928-1929 * Тайному товаришови (рус. ''Тайному другу''), нєзакончена приповедка, 1929, у Совєтским Союзу видата 1987 * Майстор и Марґарита (рус. ''Мастер и Маргарита''), роман, 1929-1940, у Совєтским Союзу видавани 1966-1967, у цалосци 1973. * Живот пана де Молиєра (рус. ''Жизнь господина де Мольера''), роман, 1933, у Совєтским Союзу видати 1962. * Театрални роман (рус. ''Театральный роман''), Призначки покойного (рус. ''Записки покойника''), нєдокончени роман, 1936-1937, у Совєтским Союзу видати 1965. * [[File:Bulgakov The Days of the Turbins 1926.jpg|thumb|Виводзенє драми ''Днї Турбинових'' у МХТ-у, реж. К. Станиславски, 1926]] === Театрални фалати, либрета, филмски сценариї === * Зойков квартель (рус. ''Зойкина квартира''), драма, 1925, у Совєтским Союзу виведзена 1926., вишла у масовней штампи 1982. * Днї Турбинових (рус. ''Дни Турбиных''), драма написана на основи романа ''Била Ґарда'' 1925, у Совєтским Союзу виведзена 1925., вишла у масовней циркулациї 1955. * Сцеканє (рус. ''Бег''), драма, 1926-1928 * Ґримизне острово (рус. ''Багровый остров''), драма, 1927., у Совєтским Союзу видата 1968. * Кабала святительох (рус. ''Кабала святош''), драма, 1929. (у СССР-у виведзена 1936.), 1931. цензура допущела виводзенє зоз вельо скрацованями под назву ''Молиєр'', алє и у такей форми приказованє було одложене * Адам и Ева (рус. ''Адам и Ева''), драма, 1931 * Малоумни Журден (рус. ''Полоумный Журден''), драма, 1932., у Совєтским Союзу видата 1965. * Блаженство (сон инженєра Рейна) (рус. ''Блаженство (сон инженера Рейна)''), драма, 1934., у Совєтским Союзу видата 1966. * Ревизор (рус. ''Ревизор''), филмски сценарио, 1934. * Остатнї днї (Александар Пушкин) (рус. ''Последние дни (Александр Пушкин)''), драма, 1935., у Совєтским Союзу видата 1955. * Нєзвичайна подїя, або Ревизор (рус. ''Необычайное происшествие, или Ревизор''), драма по комедї Николая Ґоґоля, 1935. * Иван Василєвич (рус. ''Иван Васильевич''), драма, 1936 * Минин и Пожарски (рус. ''Минин и Пожарский''), либрето за оперу, 1936. ,у Совєтским Союзу видати 1980. * Чарне морйо (рус. ''Чёрное море''), либрето за оперу, 1936., у Совєтским Союзу видати 1988. * Рашел (рус. ''Рашель''), либрето за оперу по мотивох новели ''Мадемоиселле Фифи'' Ґия де Мопасана, 1937-1939, у Совєтским Союзу видати 1988. * Батум (рус. ''Батум''), драма о младосци Сталїна, першобутно наволана ''Пастир'' (рус. ''Пастырь''), 1939., у Совєтским Союзу видата 1988. * Дон Кихот (рус. ''Дон Кихот''), либрето за оперу по роману Миґела де Сервантеса, 1939. Булґаков тиж бул автор числених новелох ( ''Аритметика'', ''Вочи 3. дня'', ''Як вон пошалєл'', ''Я забил'', ''Морфиюм'', ''Штири портрети''...) и фельтонох (''Малженска катастрофа'', ''У карчми'', ''Будуци перспективи'', ''Дзень нашого живота''...). == Вонкашнї вязи == * [https://www.bbc.com/serbian/lat/svet-57105853/ Rusija i književnost: Mihail Bulgakov - genijalnost koja je utekla iz kandži morfijuma], bbc.com * [https://rs.rbth.com/arts/95728-bulgakov-najnesovjetskiji-sovjetski-pisac/ Михаил Булгаков "најнесовјетскији" совјетски писац], rs.rbth.com * [https://www.srna.rs/novost/1377800/mihail-bulgakov--klasik-fantasticnog-realizma/ Михаил Булгаков - класик фантастичног реализма], srna.rs {{Commonscat}} == Референци == <references /> 3t63kx9adgs6rnunylks34gakeki8kl 0 2865 17244 17187 2026-04-02T17:24:44Z Nena1977 1809 Таблїчка 17244 wikitext text/x-wiki У Европи єст шейсц главни биореґиони (екореґиони) спомедзи хторих пейц заступени и у [[Сербия|Сербиї]]. На основи того податку мож заключиц же ше у Сербиї находзи богатство биодиверзитету(4). Пре очуванє богатства рошлїнского и животиньского швета, 1999. року видата наукова публикация Червена кнїжка флори и фауни Сербиї (I том – у хторим початни список найзагроженших рошлїнох) по критериюмох Медзинародней униї за защиту природи. Даєдни файти рошлїнох цо маю вельке значенє источашнє заведзени и на шветову и европску Червену лїстину(1). == Защита живих єствох и околїска == У Сербиї защита природи реґулована зоз законскима предписанями, а тиж так ше почитую и медзинародни [[Закон (право)|закони]] о зашити живих єствох и природи. Зоз законом ше зашицує поєдини файти рошлїнох и животиньох, а зоз тим и одредзени подруча у хторих ше находзи рижнородни живи швет. Подруча хтори зашицени то национални парки, резервати природи, парки природи...(4). Кажда держава ма окремни червени лїстини у червених кнїжкох у хторих зазначени поєдинєчни загрожени файти. Лїстини и кнїжки червеней фарби прето же би зоз самим тим опоминали же ше даєдни файти находза у одредзеним статусу загроженосци. == Концепция червених кнїжкох == У червених кнїжкох Сербиї находза ше характеристики загрожених файтох, у якей мири су загрожени, їх бивальнїк и розпрестартосц. Тоти податки ше кажди пейц роки преверюю и дополнюю. По нєшка обявени: - Червена кнїжка флори Сербиї I; - Червена кнїжка дньових мотильох; - Червена кнїжка фауниСербиї I — водожемци; - Червена кнїжка фауни Сербиї I — шмикаче. Публикация Червена кнїжка флори Сербиї I, автора Владимира Стевановича, настала як резултат труду и дзешецрочней координованей роботи фаховцох, биолоґох ботанїчарох Сербиї. Таки кнїжки представяю нє лєм илустрациї и основни ботанїчни податки о рошлїнох хтори у опасносци же скапу, алє и нєобходни приручнїк за очуванє живого швета. Под час роботи постало ясне же шицка загрожена флора Сербиї, зоз предпоставку же таки файти єст коло 600, нє може буц обробена за кратки час. Одлучене же Червена кнїжка будзе моноґрафска серия у чиїх рамикох буду видати даскельо кнїжки, а у першим тому начишлєни и анализовани тоти файти хтори скапали або ше дума же скапали и файти хтори наисце загрожени. Таки файти, на основи розличних критериюмох, єст 171 у Сербиї, и шицки су представени у моноґрафиї(1). == Число файтох и подзелєнє == Число наисце загрожених файтох у медзичаше нєпреривно рошнє, так же ше преценює же у Сербиї нєшка загрожени 215 файти и по закону су под строгим режимом защити(2). === Файти хтори скапали ґлобално === Же нє лєм даскельо файти скапали, алє и їх комплетни ґенофонд за науку занавше скапал, то опомнуце нє лєм за Сербию. Ту спадаю краґуєвацка мальва (Althaea kragujevacensis), враньска мальва (Althaea vranjensis), моравски орещок (Trapa annosa), безигелкова ґдовица (Scabiosa achaeta). Тоти файти, пред тим як подполно скапали, росли лєм у Сербиї(3). == Методолоґия == У моноґрафиї загрожени файти подзелєни по ґрупох.Тота катеґоризация оможлївює же би ше ефективно интервеновало при защити поєдиних файтох. Авторе за ґрупованє загрожених файтох хасную шлїдуюци катеґориї: <div style="margin-left: 45px; margin-top: 25px;"> {| style="border-style: solid; border-collapse: collapse; border-left: 1px dashed; border-right: 1px dotted; border-top: 1px dotted; border-bottom: 1px dotted; font-size: 95%;" cellpadding="3" |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | – '''Глобално скапали файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |4 |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Рошлїни хтори вимарли у Сербиї''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #C2D5FC;" |46 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: red; background: #ddd;" | Щезли файти | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ddd;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | Файти за хтори ше дума же щезли | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Барз загрожени файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" |107 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | – '''Ґлобално барз загрожени файти''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: red; background: #E0EEF7;" | – '''Барз загрожени файти у Сербиї''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |96 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї до 50 одроснути єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |21 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти хторим ареал огранїчени лєм на єден локалитет | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |3 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | •Файти барз загроженей малей популациї присутни лєм на єдним локалитету | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |18 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї од 50—250 одроснути єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |15 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти хторим ше арели нагло зменшали у остатнїм чаше''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо субпопулациї хтори и далєй опадую | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти у малих ареалох''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо просторно блїзки популациї | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти зоз популациї понад 250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |60 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти у малих ареалох и зоз зменшану субпопулацию, зоз нагло зменшаним числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |12 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Ареали нагло зменшани у остатнїх рокох, зоз популациями зведзенима на єдну або вецей субпопулациї, алє зоз векшим числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |26 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Мали ареали и популациї зведзени на єдну або вецей просторно блїзки субпопулациї, алє ище вше зоз векшим числом єдинки | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |22 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти за хтори ше предпоставя же годни буц барз загрожени:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |14 |- | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''Загрожени файти у Сербиї (вєдно)''' | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''171''' |} </div> 2dvw0rfiqmupk491e5fihtzbssdsiec 17286 17244 2026-04-03T10:16:56Z Saslavik 1716 Лекторски виправки 17286 wikitext text/x-wiki У Европи єст шейсц главни биореґиони (екореґиони) спомедзи хторих пейц заступени и у [[Сербия|Сербиї]]. На основи того податку мож заключиц же ше у Сербиї находзи богатство биодиверзитету(4). Пре очуванє богатства рошлїнского и животиньского швета, 1999. року видата наукова публикация Червена кнїжка флори и фауни Сербиї (I том – у хторим початни список найзагроженших рошлїнох) по критериюмох Медзинародней униї за защиту природи. Даєдни файти рошлїнох цо маю вельке значенє источашнє заведзени и на шветову и европску Червену лїстину(1). == Защита живих єствох и околїска == У Сербиї защита природи реґулована зоз законскима предписанями, а тиж так ше почитую и медзинародни [[Закон (право)|закони]] о зашити живих єствох и природи. Зоз законом ше зашицує поєдини файти рошлїнох и животиньох, а зоз тим и одредзени подруча у хторих ше находзи рижнородни живи швет. Подруча хтори зашицени то национални парки, резервати природи, парки природи...(4). Кажда держава ма окремни червени лїстини у червених кнїжкох у хторих зазначени поєдинєчни загрожени файти. Лїстини и кнїжки червеней фарби прето же би зоз самим тим опоминали же ше даєдни файти находза у одредзеним статусу загроженосци. == Концепция червених кнїжкох == У червених кнїжкох Сербиї находза ше характеристики загрожених файтох, у якей мири су загрожени, їх бивальнїк и розпрестартосц. Тоти податки ше кажди пейц роки преверюю и дополнюю. По нєшка обявени: - Червена кнїжка флори Сербиї I; - Червена кнїжка дньових мотильох; - Червена кнїжка фауниСербиї I — водожемци; - Червена кнїжка фауни Сербиї I — шмикаче. Публикация Червена кнїжка флори Сербиї I, автора Владимира Стевановича, настала як резултат труду и дзешецрочней координованей роботи фаховцох, биолоґох ботанїчарох Сербиї. Таки кнїжки представяю нє лєм илустрациї и основни ботанїчни податки о рошлїнох хтори у опасносци же скапу, алє и нєобходни приручнїк за очуванє живого швета. Под час роботи постало ясне же шицка загрожена флора Сербиї, зоз предпоставку же таки файти єст коло 600, нє може буц обробена за кратки час. Одлучене же Червена кнїжка будзе моноґрафска серия у чиїх рамикох буду видати даскельо кнїжки, а у першим тому начишлєни и анализовани тоти файти хтори скапали або ше дума же скапали и файти хтори наисце загрожени. Таки файти, на основи розличних критериюмох, єст 171 у Сербиї, и шицки су представени у моноґрафиї(1). == Число файтох и подзелєнє == Число наисце загрожених файтох у медзичаше нєпреривно рошнє, так же ше преценює же у Сербиї нєшка загрожени 215 файти и по закону су под строгим режимом защити(2). === Файти хтори скапали ґлобално === Же нє лєм даскельо файти скапали, алє и їх комплетни ґенофонд за науку занавше скапал, то опомнуце нє лєм за Сербию. Ту спадаю краґуєвацка мальва (Althaea kragujevacensis), враньска мальва (Althaea vranjensis), моравски орещок (Trapa annosa), безигелкова ґдовица (Scabiosa achaeta). Тоти файти, пред тим як подполно скапали, росли лєм у Сербиї(3). == Методолоґия == У моноґрафиї загрожени файти подзелєни по ґрупох.Тота катеґоризация оможлївює же би ше ефективно интервеновало при защити поєдиних файтох. Авторе за ґрупованє загрожених файтох хасную шлїдуюци катеґориї: <div style="margin-left: 45px; margin-top: 25px;"> {| style="border-style: solid; border-collapse: collapse; border-left: 1px dashed; border-right: 1px dotted; border-top: 1px dotted; border-bottom: 1px dotted; font-size: 95%;" cellpadding="3" |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | – '''Ґлобално щезнути файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |4 |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Рошлїни хтори вимарли у Сербиї''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #C2D5FC;" |46 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: red; background: #ddd;" | Щезнути файти | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ddd;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | Файти за хтори ше дума же щезли | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Барз загрожени файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" |107 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | – '''Ґлобално барз загрожени файти''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: red; background: #E0EEF7;" | – '''Барз загрожени файти у Сербиї''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |96 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї до 50 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |21 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти хторим ареал огранїчени лєм на єден локалитет | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |3 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти барз загроженей малей популациї присутни лєм на єдним локалитету | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |18 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї од 50—250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |15 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти хторим ше арели нагло зменшали у остатнїм чаше''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо субпопулациї хтори и далєй опадую | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти у малих ареалох''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо просторно блїзки популациї | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти зоз популациї понад 250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |60 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти у малих ареалох и зоз зменшану субпопулацию, зоз нагло зменшаним числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |12 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Ареали нагло зменшани у остатнїх рокох, зоз популациями зведзенима на єдну або вецей субпопулациї, алє зоз векшим числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |26 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Мали ареали и популациї зведзени на єдну або вецей просторно блїзки субпопулациї, алє ище вше зоз векшим числом єдинки | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |22 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти за хтори ше предпоставя же годни буц барз загрожени:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |14 |- | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''Загрожени файти у Сербиї (вєдно)''' | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''171''' |} </div> biwtttyekr3zoluvyi8w23b8f7u3dr4 0 2870 17237 17235 2026-04-02T14:04:50Z Ksenija234 1651 Ушорйованє табели 17237 wikitext text/x-wiki Руснаци грекокатолїки зоз Закарпат'я ше 1751. року официйно и орґанизовано почали насельовац до нєнаселєного валалу Керестур. Истого року за нїх у валалє основана [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцка]] парохия. Понеже у тей часци Панонского базену нє було грекокатолїкох и грекокатолїцкого владичества, керестурска парохия полни 26 роки була под юрисдикцию римокатолїцкого Калочского надвладичества. Насельованє Керестура ше нє збуло одразу. Року 1756. у валалє було 120 фамелиї. По податкох, людзе доходзели по 1765. рок. Перши [[священїк]] и управитель керестурскей парохиї бул Михайло Кевежди. До Керестура пришол зоз Макова. Познєйше священїки до Керестура частейше приходзели зоз грекокатолїцкого Мукачевского владичества, ридше з Вельковарадинского. Спочатку и шицки потребни церковни кнїжки и други церковни ствари приношени з Мукачевскей епархиї. За грекокатолїкох у [[Горватска|Горватскей]] и за грекокатолїкох Руснацох у [[Бачка|Бачкей]] 1777. року основане Крижевске владичество. Од теди [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] грекокатолїки у Бачки, познєйше и у Сриме и Славониї, припадаю тому владичеству. Крижевске владичество спочатку за Руснацох у Бачки обезпечовало священїкох по походзеню зоз Закарпат'я, а познєйше вишколовани и перши священїки Руснаци народзени у Бачки. Перша церква у Керестуре збудована 1753. року. Була мала, будована з єдноставного материялу та лєдво прежила двацец и дацо роки. Вец ше почало будовац нову, вельку церкву. Будованє закончене 1784. року. [[Иконостас]] поставени и церква омальована аж на початку дзведзешатих рокох, а пошвецена є 1797. року. Познєйше церква була ище даскельораз оправяна, мальована и доправяна. Керестурска парохия окрем красней велькей церкви, красного парохиялного будинку и нового будинку за капеланох ма у полю, на Медєшу, церквочку [[Водица|Водицу]] хтора там стої од 1859. року и на окремни способ збера коло себе и парохиянох и госцох. У керестурскей парохиї службовали велї паноцове, Руснаци и нєруснаци, велї з нїх по походзеню з Керестура.<ref>Тамаш, др Юлиян, „Священїки хтори служели у парохийней церкви Св. Миколая у Руским Керестуре ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 410.</ref> Шицки вони допринєсли же би парохия нєпреривно росла и розвивала ше. Велї з нїх зоз своїм дїлом и справованьом остали запаметани у народзе, а таки паноцове були: [[Петро Копчаї|Петро]] и [[Янко Копчаї|Янко Копчаї,]] [[Андри Лабош]] старши, [[Михайло Мудри]], др [[Йоаким Сеґеди]], [[Михайло Макай]]. Найобширнєйшу историю керестурскей парохиї написал др [[Гавриїл Костельник]] 1915. року. После нього даєдни паноцове ище дакус дополньовали хронїку парохиї. Цали тот рукопис обявени як окремна кнїжка под назву ''Хронїка грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей''. Парохия у своєй историї мала вельку улогу у школским живоце валала, алє тиж так и у економским, културним и вообще дружтвеним живоце валалскей заєднїци. Парохове або священїки хтори ту службовали часто були предняки хтори знали буц очи и розум парохиї и валалу. Перши пейдзешат роки за Керестур були найчежши и, по шицким, найславнєйши. Указало ше же ше до Керестура насельовали найшмелши, тоти цо були порихтани свой живот пременїц на лєпше, а у новим штредку ше отримали найвитирвалши. <ref>мр Дюра Гарди, Социялно-економски живот грекокатолїцкей парохиї керестурскей 1751-2001, Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 10.</ref> Тот дух [[Народ|народу]] и парохиї нє треба занєдзбац. Керестур вироснул з пустари, його жителє за себе тримали же су цошка окремне. На концу Керестур, як увидзиме, на бачванско-сримскей ровнї зачал стваранє єдного окремного малого народу, постал му мац и глава. Народ тот, з правом чи нє, почал ше ровнац з велькима [[Нация|нациями]] хтори го окружовали, Нємцами, Сербами, Мадярами зоз хторима ровноправно запошеднул пустари и зоз своїма руками стварял єден нови швет. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |<big>Священїки хтори служели у парохийней церкви Св. Миколая у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]</big> |- |'''Чис.''' |'''Мено и презвиско''' |'''Час служеня''' | rowspan="41" | |'''Чис.''' |'''Мено и презвиско''' |'''Час служеня''' |- |1. |Иларион Прусицки, монах |1751-1756 |41. |Михайло Костюк | |- |2. |Михайло Кевежди |1755-1756 |42. |Михайло Черняк |(1927-1930) |- |3. |Ґеорґий Росий |1756-1758 |43. |др Томислав Фирис |(1926) |- |4. |Димитрий Попович |(1759-1769) |44. |др Станко Алянович | |- |5. |Осиф Кирда |(1763-1765) |45. |Георгий Микловш |(1930-1936) |- |6. |Михайло Мучонски |(1765-1775) |46. |Гавриїл Дудаш |(1946-1955) |- |7. |Яков Силваши |(1773-1782) |47. |Янко Будински | |- |8. |Янко Надь |(1773-1817) |48. |[[Онуфрий Тимко]] |(1938-1942) |- |9. |Лука Сташинский |(1780-1781) |49. |др Йоаким Сеґеди |(1941-1966) |- |10. |Петро Копчаї |(1783-1818) |50. |Ириней Тимко | |- |11. |Теодор Ґоч |(1817-1820) |51. |др [[Гавриїл Букатко]] |(1940) |- |12. |Ґабриїл Смичиклас |(1819-1825) |52. |др Силвестер Киш |(1936-1945) |- |13. |Янко Копчаї |(1819-1844) |53. |Кирил Бесерминї |(1945-1958) |- |14. |Янко Ґвожджак |(1825-1871) |54. |Симеон Хромиш |(1946-1955) |- |15. |Никола Докторович |(1844-1846) |55. |Любомир Рамач |(1958-1959) |- |16. |Марко Ґайски |(1846) |56. |др Йоаким Гербут |(1959-1961) |- |17. |Янко Малич |(1846-1850) |57. |Кирил Планчак |(1961-1968) |- |18. |Василий Николич |(1850-1852) |58. |[[Славомир Микловш]] |(1965-1968) |- |19. |Илия Цветишич |(1852-1855) |59. |Михайло Макай |(1966-2000) |- |20. |Дионизий Шовш |(1855-1861) |60. |Михайло Иваняк |(1968-1969) |- |21. |Василий Лусканци |(1861-1863) |61 |Яков Новак |(1969) |- |22. |Янко Санич |(1861-1877) |62. |Петро Овад |(1970-1971) |- |23. |Андрий Лабош |(1863-1876, 1878-1912) |63. |Йоаким Джуджар |(1971-1972) |- |24. |Михайло Уйфалуши |(1876) |64. |Йоаким Симунович |(1971-1976) |- |25. |Милош Латкович |(1876-1878) |65. |Юлиян Горняк Кухар |(1972-1979) |- |26. |Владислав Лабош |(1879-1880) |66. |Владимир Мудри |(1972-1973) |- |27. |Владимир Лабош |(1881-1883) |67. |Йоаким Дудаш |(1975-1976) |- |28. |Максим Релич |(1883-1886) |68. |Ярослав Вовк |(1978-1980) |- |29. |Дюра Шовш |(1886-1888) |69. |Владимир Мудри |(1977-1979) |- |30. |[[Йован Хранилович]] |(1888-1889) |70. |Петро Репчень |(1980-1981) |- |31. |Андрий Лабош |(1889-1893) | | | |- |32. |Никола Бадовинац |(1893-1902) | | | |- |33. |[[Дюра Биндас]] |(1902-1912) | | | |- |34. |Владимир Мудри |(1911) | | | |- |35. |Михайло Мудри |(1912-1936) | | | |- |36. |Дюра Бесерминї |(1912) | | | |- |37. |др Гавриїл Костельник |(1915) | | | |- |38. |Юрий Павич |(1917-1924) | | | |- |39. |Янко Раплєнович |(1922) | | | |- |40. |[[Михайло Фирак]] |(1936-1941) | | | |} 4. Димитрий Попович (1759-1769) 5. Осиф Кирда (1763-1765) 6. Михайло Мучонски (1765-1775) 7. Яков Силваши (1773-1782) 8. Янко Надь (1773-1817) 9. Лука Сташинский (1780-1781) 10. Петро Копчаї (1783-1818) 11. Теодор Ґоч (1817-1820) 12. Ґабриїл Смичиклас (1819-1825) 13. Янко Копчаї (1819-1844) 14. Янко Ґвожджак (1825-1871) 15. Никола Докторович (1844-1846) 16. Марко Ґайски (1846) 17. Янко Малич (1846-1850) 18. Василий Николич (1850-1852) 19. Илия Цветишич (1852-1855) 20. Дионизий Шовш (1855-1861) 21. Василий Лусканци (1861-1863) 22. Янко Санич (1861-1877) 23. Андрий Лабош (1863-1876, 1878-1912) 24. Михайло Уйфалуши (1876) 25. Милош Латкович (1876-1878) 26. Владислав Лабош (1879-1880) 27. Владимир Лабош (1881-1883) 28. Максим Релич (1883-1886) 29. Дюра Шовш (1886-1888) 30. [[Йован Хранилович]] (1888-1889) 31. Андрий Лабош (1889-1893) 32. Никола Бадовинац (1893-1902) 33. [[Дюра Биндас]] (1902-1912) 34. Владимир Мудри (1911) 35. Михайло Мудри (1912-1936) 36. Дюра Бесерминї (1912) 37. др Гавриїл Костельник (1915) 38. Юрий Павич (1917-1924) 39. Янко Раплєнович (1922) 40. [[Михайло Фирак]] (1936-1941) 41. Михайло Костюк 42. Михайло Черняк (1927-1930) 43. др Томислав Фирис (1926) 44. др Станко Алянович 45. Георгий Микловш (1930-1936) 46. Гавриїл Дудаш (1946-1955) 47. Янко Будински 48. [[Онуфрий Тимко]] (1938-1942) 49. др Йоаким Сеґеди (1941-1966) 50. Ириней Тимко 51. др [[Гавриїл Букатко]] (1940) 52. др Силвестер Киш (1936-1945) 53. Кирил Бесерминї (1945-1958) 54. Симеон Хромиш (1946-1955) 55. Любомир Рамач (1958-1959) 56. др Йоаким Гербут (1959-1961) 57. Кирил Планчак (1961-1968) 58. [[Славомир Микловш]] (1965-1968) 59. Михайло Макай (1966-2000) 60. Михайло Иваняк (1968-1969) 61. Яков Новак (1969) 62. Петро Овад (1970-1971) 63. Йоаким Джуджар (1971-1972) 64. Йоаким Симунович (1971-1976) 65. Юлиян Горняк Кухар (1972-1979) 66. Владимир Мудри (1972-1973) 67. Йоаким Дудаш (1975-1976) 68. Ярослав Вовк (1978-1980) 69. Владимир Мудри (1977-1979) 70. Петро Репчень (1980-1981) == Литература == • Янко Рамач, Кратка история керестурскей парохиї "През 250 роки", Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 2. == Референци == 9zs05igi4d8k0fd4ib1wtb3uynvygfx 14 2875 17239 2026-04-02T17:14:40Z Olirk55 19 Катеґория 17239 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] 85fgivh4pjmgmqzy3fuf7wkem2n8q0l 14 2876 17240 2026-04-02T17:17:19Z Olirk55 19 Катеґория 17240 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] kzthi0jlefe2l8lf5ez6zsb0tzwa385 14 2877 17241 2026-04-02T17:19:52Z Olirk55 19 Катеґория 17241 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] rpms8hdm3cvjwvi67bv85dkvzy1abhj 14 2878 17247 2026-04-02T17:50:14Z Olirk55 19 Катеґория 17247 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] ct71zbnzqz9m1ve9jxlwki8dt4xf6xv 14 2879 17248 2026-04-02T17:51:22Z Olirk55 19 Катеґория 17248 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти]] hon2982se5kficpn3135gv7yhv2l2w6 14 2880 17250 2026-04-02T17:56:25Z Olirk55 19 Катеґория 17250 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Удерни инструменти]] hon2982se5kficpn3135gv7yhv2l2w6 14 2881 17261 2026-04-03T07:38:09Z Sveletanka 20 катеґория 17261 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] [[Катеґория:Коч]] szs8ral2m2kd7umwk3qlqhxo76wq1xm 14 2882 17262 2026-04-03T07:39:17Z Sveletanka 20 катеґория 17262 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Транспорт]] [[Катеґория:Превозки]] jbd3oenz2zcfgxnqhgkvnlihkqsod8l 14 2883 17263 2026-04-03T07:40:12Z Sveletanka 20 катеґория 17263 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Технолоґия]] [[Катеґория:Инфраструктура]] 9h1q0z2g0bens70l7zuckbrybkuhva6 14 2884 17264 2026-04-03T07:42:01Z Sveletanka 20 катеґория 17264 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Будовательство]] dt13ao6hlk8fpqpm8cbjb01xtpo49sp 14 2885 17278 2026-04-03T09:12:30Z Sveletanka 20 катеґория 17278 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Театер]] [[Катеґория:Театрална уметносц]] 9mfun2pply5kvi8ex4qzdus6mfvyim8 14 2886 17279 2026-04-03T09:13:47Z Sveletanka 20 катеґория 17279 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Театер]] 0uh55yu1ihpsj9daspsigrfymkrdjxx 14 2887 17282 2026-04-03T09:21:34Z Olirk55 19 Нова страница: Костимоґраф 17282 wikitext text/x-wiki Костимоґраф olw82ry5c9fbdzzvd8hn4gvr83nxhe7