Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 2820 17287 17284 2026-04-03T12:46:36Z Olirk55 19 Корекциї 17287 wikitext text/x-wiki [[File:Scenografija operi Odeon 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'' (СНП, Нови Сад, 2024.рок,. У тей опери главна женска улога зверена рускей оперскей [[Шпивач|шпивачки]]-[[Сопран|сопранистикнї]] Люпки Рац) |349x349п]]'''Сценоґрафия''' то слово греческого походзеня од слова сцена (греч: ''σκηνη'', а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: ''γραφειν'', хторе значи писац або описац).<ref>Walker, John (1992) [https://www.artdesigncafe.com/scenography-1992 "Scenography".] ''Glossary of Art, Architecture & Design since 1945'', 3rd. ed.</ref>Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени. Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами. Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди [[File:Scenografija u operi Odeon SNP, N.Sad 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'', (СНП, Нови Сад 2024.рок)|347x347п]]аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за [[Редитель|режисера]] зоз хторим взаємно обдумую реализацию. Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї. == Етимолоґия и културолоґийне толкованє == [[File:Scenografija Milete Leskovca, Violinista na krovu, Džozefa Stejna, SNP, 17. oktobra 1992.jpg|right|thumb|270x270px|Сценоґрафия ''Виолониста на'' ''крову'' (СНП, Н.Сад 1992)]]Термин сценоґрафия греч. походзеня (''skēnē'', а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; ''grapho'', а значи „описац”). Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей ''Поетики'' як „''skenographia.''<nowiki>''</nowiki> За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї <ref>''Murphy, Oonagh (пролеће 2018). [https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”.] Tate Papers. '''29'''.''</ref><ref> International Council of Museums (2009).[https://web.archive.org/web/20150616014713/http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf „Key Concepts of Museology”] (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.</ref> у смислу кустоса музейних експонатох.<ref>''Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.''</ref> == История == Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую ''pittura scenica e l'architettura'' ''teatrale'', инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же [[File:Masquerade by Golovin - 2nd picture. Masquerade (1917, Bakhrushin museum).jpg|right|thumb|280px|Александер Я. Ґоловин: сценоґрафия балскей сали, Лєрмонтов: ''Маскарада'', 1917.]]потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио. Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.<ref>Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).[https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862.] Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.</ref> Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.<ref>Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.[https://catalog.hathitrust.org/Record/004309091Storia e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni.] Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.</ref> == Хаснованє == Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо [[Шветлосц|шветло]], окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох. Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки ''Цо то сценоґрафия''?: „Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ <ref>[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa Howard, Pamela (2002). What is Scenography?.] London: Routledge. бок.[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa/page/ 130/mode/2up]</ref> Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую: „Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.”<ref>McKinney, Joslin (2009). [https://archive.org/details/cambridgeintrodu0000mcki The Cambridge Introduction to Scenography.] Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4. </ref> == Литература == * Howard, P. (2002). [https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa ''What is Scenography?''] ''Routledge. <nowiki>ISBN 978-0-415-10085-4</nowiki>.'' * Baugh, C (2013). [https://archive.org/details/theatreperforman0002baug Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography'],(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan] * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7. * ''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4. *''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9 == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/scenografija Scenografija] (Hrvatska enciklopedija) * [https://filmska.lzmk.hr/clanak/scenografija-filmska SCENOGRAFIJA, FILMSKA] * [https://bah.edu.rs/sta-je-scenografija-i-koje-su-najbolje-filmske-scenografije-ikada/?pismo=cir Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.] * [https://www.knjizare-vulkan.rs/pozoriste/81949-traktat-o-scenografiji-i-kostimografiji TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI] knjizare-vulkan.rs * [https://web.archive.org/web/20060225071315/http://www.expo2005.cz/en/who_we_are/malina.shtml Животопис сценографа Јарослава Малине] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Уметносц]] <references /> [[Катеґория:Театрална уметносц]] [[Катеґория:Театер]] d33ax8rhbo4mat7tesh3740n2llx6gj 0 2824 17294 17285 2026-04-03T18:15:52Z Nena1977 1809 Референци 17294 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Михаил Афанасиєвич Булґаков</big> | label2 = | data2 =[[File:Михаил Булгаков 1937.jpg|thumb|300px|Михаил Булгаков 1937]] | header3= Особни податки | label4 = Датум народзеня | data4 =15.05.1891. | label5 = Место народзеня | data5 =Києв, Русийска империя | label6 = Датум упокоєня | data6 =10.03.1940. (48 роки) | label7 = Место упокоєня | data7 =Москва, Совєтски Союз | label8 = Язик творох | data8 = русийски | label9 = Образованє | data9 = Перша києвска ґимназия Медицински факултет, Києвски универзитет | label10 = Универзитет | data10 = | label11 = Наукови ступень | data11 = | label12 = Период твореня | data12 = | label13 = | header14= | label15 = Занїманє | data15 = лїкар, писатель, драматурґ, режисер | label16 = Познати по | data16 = Написал роман ''Майстор и Марґарита'' | label17 = Поховани | data17 =Новодевичански теметов, Москва | label18 = Припознаня | data18 = | label19 = Подпис | data19 = [[File: Mikhail Bulgakov signature.svg |180px]] }} Михаил Афанасиєвич Булґаков (рус. ''Михаи́л Афана́сьевич Булга́ков''; Києв, 15. май 1891 – Москва, [[10. марец]] 1940.) бул русийски [[писатель]], драматурґ и театрални [[Редитель|режисер]]<ref name=":0">Милан Мишић, Е''нциклопедија Британика''. А-Б. Београд, Народна књига: Политика. стр 189. ISBN 86-331-2075-5 </ref>. Писал на русийским язику. Автор є велького числа приповедкох, фельтонох, театралних фалатох, драматизацийох, филмских сценарийох и оперскох [[Либрето|либретох]]. Найпознатши є по роману ''Майстор и Марґарита'', обявеним постгумно, котри представя єдно од ремек-дїлох 20. вику. == Биоґрафия == === Дзецинство и младосц === Михаил Булґаков ше народзел 15. мая 1891. у фамелиї [[Професор|професора]] Києвскей духовней академиї Афанасия Ивановича Булґакова и його жени Варвари Михайловней Булґаковей (дзивоцки Покровскей) у Києву.<ref name=":1">Булгаков, Михаил (2012-01-01). [[iarchive:pismovrhovnojvla0000unse|''Писмо врховној власти и други краћи списи'', 2016. стр. 115-134]] ISBN 978-86-519-0962-0.</ref> У фамелиї було седмеро дзеци: Михаил, Вера, Надежда, Варвара, Николай, Иван и Елена. Михаил Булґаков 1909. року закончел Першу києвску ґимназию и потим ше уписал на медицински факултет Kиєвского универзитету. Першираз ше оженєл зоз Татяну Николаєвну Лапе 1913. року. Проблеми зоз пенєжом почали уж на дзень свадзби, цо мож пречитац у здогадованьох Татяни Николаєвней: „Розуми ше, нє мала сом анї шлаєр-якош сом страцела шицок пенєж цо [[оцец]] послал. Мац пришла на винчанє и була запрепасцена. Мала сом зранцавену лєнову сукню; мац ми купела блузну.“ Татянов оцец им посиалал 50 рублї мешачно, цо у тот час була цалком пристойна сума. Алє, пенєж им швидко нєставал, понежє Булґаков бул спонтана особа и нє любел шпоровац. Кед би надумал же му потребна такси превозка, потрошел би и останю рублю на тото нє роздумуюци. Кед почала Перша шветова война Булґаково були на одпочивку у госцох у фамелиї Лапа, у варошу Саратов. Там Михаил помагал у орґанизованю шпиталя, а потим даскельо мешаци робел на русийско-австрийским фронту як хирурґ. Кед ше врацел до Києва, поднєсол вимогу за упис до реґистру як звичайни лїкар (лїкар без дипломи) и бул прияти до шпиталю Червеного Крижа у Печерску. [[File:Mikhail Bulgakov, 1916.jpg|thumb|left|250px|Михаил Булґаков , 1916]] Кед положел испити зоз барз добрим успихом, Булґаков достал диплому медицини у априлу 1916. року и розпоредзени є до воєного шпиталю у Каменец-Подольским, а потим у Черновцох, дзе робел даскельо мешаци. После того послати є же би робел у валалу Никольское у Смоленскей ґуберниї. Од септембра 1917. року робел у шпиталю у Вязми. Року 1917. Булґаков почал писац серию кратких приповедкох ''Призначки младого лїкара'', котри першираз обявени 1925. – 1926. року. Того року почал хасовац морфиюм же би олєгчал алерґийни реакциї орґанизма на лїк процив дифтериї, хтори вжал после оконченей операциї особи котра мала тоту хороту, а вон ше злєкол же ше заражел.<ref name=":1" /> После того, хаснованє морфиюму постало порядне. Тот його стан описани у приповедки ''Морфиюм'', законченей 1927. року. У октобре 1917. року Булґаков першираз пошол до Москви, нащивиц свойого бачика, познатого московского лїкара-ґинеколоґа Н.М. Покровского, котри постал прототип професора Преображенского зоз приповедки ''Псово шерцо''. Вєшєнї 1918. року Булґаков ше врацел до Києва и почал приватну праксу як венеролоґ. Того року престал хасновац морфиюм. Под час гражданскей войни у Русиї, у фебраре 1919. року, Булґакова мобилизовали як воєного лїкара до войска Українскей народней републики. У составе Трецей Терскей козацкей пуковниї борел ше на Сиверним Кавказу. Активно обявйовал у [[Новина|новинох]] (статя ''Будуци перспективи''). Под час поцагованя Доброволєцкей армиї початком 1920. року нє пошол до Ґрузиї, алє остал у Владикавказу прето же охорел од тифусa.<ref name=":1" /> === Роки творчосци === Концом септембра 1921. року Булґаков ше преселєл до Москви и почал сотрудзовац як писатель фельтонох за московски новини (''Гудок'', ''Труд'' и ''Рабочий'') и часописи (''Медицинский работник'', ''Россия'' и ''Возрождениe''). Теди даєдни дїла обявел и у новинох ''Накануне'' котри виходзели у Берлину. Од 1922. по 1926. у новинох ''Гудок'' були обявени вецей як 120 репортажи, есеї и фельтони котри написал Булґаков. [[File:Bulgakov 1962 Title page.jpg|thumb|Живот пана де Молиєра (1962)]] Року 1923. Булґаков постал член Всерусийского союзу писательох (рус. ''Всероссийский Союз писателей''). 1924. року упознал Любов Белезерску котра ше праве врацела зоз иножемства и котра 1925. року постала його друга жена. У октобре 1926. року у Московским Уметнїцким театре (рус. ''Моско́вский Худо́жественный теа́тр, сокр. МХТ'') з вельким успихом отримана представа ''Днї Турбинових'', котра була забранєна такой шлїдуюцого дня прето же партийни идеолоґове твердзели же драма идеализує малогражданство, алє Сталїн на концу особно подписал допущенє за приказованє представи. У исти час ше у Совєтскей преси ширела интензивна и оштра критика творчосци Михаила Булґакова. Концом октобра 1926. у державним академским театре ''Вахтанґов'' з вельким успихом приказана и представа ''Зойков квартель''. Року 1928. МХТ-у придата представа ''Сцеканє'', дїло о людзох уцагнутих до форґову револуциї котри у тим страцели свою оцовщину. Главрепертком (главни комитет за репертоар) два раз забранєл представу ,а на бокох периодичних виданьох часописох пооштрела ше кампаня процив Булґакова и ''Сцеканя''. Истого року при Булґакову ше родзели думки о роману котри познєйше будзе наволани ''Майстор и Марґарита'' , а започал и роботу на драми о Молиєрови под назву ''Кабала святительох''. У 1929. року упознал Елену Шиловску, котра 1932. року постала його треца и остатня жена.<ref name=":1" /> Од 1930. року дїла Булґакова були забранєни за виводзенє, представи поцагнути зоз репертоару,<ref name=":0" /> алє од януара 1932. Сталїн ознова допущел виводзенє представи ''Днї Турбинових''. Медзитим, анї єдєн театер, окрем МХТ-а, нє сцел представу положиц на репертоар. Року 1936. Булґаков почал робиц у Большой театру як либретист и прекладатель. === Хорота и шмерц === [[File:Tomb bulgakov.JPG|thumb|250px| Камень Ґолґота на Булґаковом гробе]] Року 1939. Булґаков робел на либрету ''Рашел'', а тиж и на дїлу о Сталїнови ''Батум''. Його здравє ше почало нагло погоршовац. Дияґноза була гипертензивна нефросклероза (очкодованє покруткох як пошлїдок длуготирвацого и нєконтролованого високого прициску). Ознова брал морфиюм же би зменшал болї. У тим периодзе почал диктовац супруги остатню верзию романа ''Майстор и Марґарита''. Роман першираз обявени аж 1966. року у часопису ''Москва'' 26 роки после писатльовей шмерци, а принєсол му шветову славу. Од фебруара 1940. року приятелє и фамелия нєпреривно дежурали при посцелї писателя. Булґаков умар 10. марца 1940. року.<ref name=":1" /> Моковски [[Скулпторство|скулптор]] Серґей Меркуров знял посмертну маску зоз писательовей твари, а потим цело кремиране. Його прах поховани на Новодевичанским [[Теметов|теметове]], а на гробе, дзекуюци його супруги, поставени камень волани ''Ґолґота'', котри ше скорей того находзел на Ґоґольовим гробе. == Дїла == === Приповедки и романи === * Дожица Чичикова (рус. ''Похождения Чичикова''), поема зоз 2 чинох, зоз прилоґом и епилоґом, 1922. * Била ґарда (рус. ''Белая гвардия''), роман, 1922-1924 * Дяболияда (рус. ''Дьяволиада''), приповедка, 1923 * Призначки на манжетох (рус. ''Записки на манжетах''), приповедка, 1923 * Ґримизне острово (рус. ''Багровый остров''), приповедка видата у Берлину 1924 * Фатални вайца (рус. ''Роковые яйца''), приповедка, 1924 * Псово шерцо (рус. ''Собачье сердце''), приповедка зоз 1925., у Совєтским Союзу видата аж 1987. * Вельки канцелар.Княз цмоти (рус. ''Великий канцлер. Князь тьмы''), часц скици романа ''Майстор и Марґарита'', 1928-1929 * Копито инженєра (рус. ''Копыто инженера''), роман, 1928-1929 * Тайному товаришови (рус. ''Тайному другу''), нєзакончена приповедка, 1929, у Совєтским Союзу видата 1987 * Майстор и Марґарита (рус. ''Мастер и Маргарита''), роман, 1929-1940, у Совєтским Союзу видавани 1966-1967, у цалосци 1973. * Живот пана де Молиєра (рус. ''Жизнь господина де Мольера''), роман, 1933, у Совєтским Союзу видати 1962. * Театрални роман (рус. ''Театральный роман''), Призначки покойного (рус. ''Записки покойника''), нєдокончени роман, 1936-1937, у Совєтским Союзу видати 1965. * [[File:Bulgakov The Days of the Turbins 1926.jpg|thumb|Виводзенє драми ''Днї Турбинових'' у МХТ-у, реж. К. Станиславски, 1926]] === Театрални фалати, либрета, филмски сценариї === * Зойков квартель (рус. ''Зойкина квартира''), драма, 1925, у Совєтским Союзу виведзена 1926., вишла у масовней штампи 1982. * Днї Турбинових (рус. ''Дни Турбиных''), драма написана на основи романа ''Била Ґарда'' 1925, у Совєтским Союзу виведзена 1925., вишла у масовней циркулациї 1955. * Сцеканє (рус. ''Бег''), драма, 1926-1928 * Ґримизне острово (рус. ''Багровый остров''), драма, 1927., у Совєтским Союзу видата 1968. * Кабала святительох (рус. ''Кабала святош''), драма, 1929. (у СССР-у виведзена 1936.), 1931. цензура допущела виводзенє зоз вельо скрацованями под назву ''Молиєр'', алє и у такей форми приказованє було одложене * Адам и Ева (рус. ''Адам и Ева''), драма, 1931 * Малоумни Журден (рус. ''Полоумный Журден''), драма, 1932., у Совєтским Союзу видата 1965. * Блаженство (сон инженєра Рейна) (рус. ''Блаженство (сон инженера Рейна)''), драма, 1934., у Совєтским Союзу видата 1966. * Ревизор (рус. ''Ревизор''), филмски сценарио, 1934. * Остатнї днї (Александар Пушкин) (рус. ''Последние дни (Александр Пушкин)''), драма, 1935., у Совєтским Союзу видата 1955. * Нєзвичайна подїя, або Ревизор (рус. ''Необычайное происшествие, или Ревизор''), драма по комедї Николая Ґоґоля, 1935. * Иван Василєвич (рус. ''Иван Васильевич''), драма, 1936 * Минин и Пожарски (рус. ''Минин и Пожарский''), либрето за оперу, 1936. ,у Совєтским Союзу видати 1980. * Чарне морйо (рус. ''Чёрное море''), либрето за оперу, 1936., у Совєтским Союзу видати 1988. * Рашел (рус. ''Рашель''), либрето за оперу по мотивох новели ''Мадемоиселле Фифи'' Ґия де Мопасана, 1937-1939, у Совєтским Союзу видати 1988. * Батум (рус. ''Батум''), драма о младосци Сталїна, першобутно наволана ''Пастир'' (рус. ''Пастырь''), 1939., у Совєтским Союзу видата 1988. * Дон Кихот (рус. ''Дон Кихот''), либрето за оперу по роману Миґела де Сервантеса, 1939. Булґаков тиж бул автор числених новелох ( ''Аритметика'', ''Вочи 3. дня'', ''Як вон пошалєл'', ''Я забил'', ''Морфиюм'', ''Штири портрети''...) и фельтонох (''Малженска катастрофа'', ''У карчми'', ''Будуци перспективи'', ''Дзень нашого живота''...). == Вонкашнї вязи == * [https://www.bbc.com/serbian/lat/svet-57105853/ Rusija i književnost: Mihail Bulgakov - genijalnost koja je utekla iz kandži morfijuma], bbc.com * [https://rs.rbth.com/arts/95728-bulgakov-najnesovjetskiji-sovjetski-pisac/ Михаил Булгаков "најнесовјетскији" совјетски писац], rs.rbth.com * [https://www.srna.rs/novost/1377800/mihail-bulgakov--klasik-fantasticnog-realizma/ Михаил Булгаков - класик фантастичног реализма], srna.rs {{Commonscat}} == Референци == <references /> gb0iwqxsiyicpzbkupgeptuype38bzz 0 2888 17288 2026-04-03T17:43:00Z Ruskinja2022 22 Нова страница: Драга слово драга ма два значеня: значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автод… 17288 wikitext text/x-wiki Драга слово драга ма два значеня: значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги. Финансованє драгох Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги. File:Vijadukt Kotezi.jpg Сучасна автодрага Воженє по правим або по лївим боку У Сербиї, як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту. Значенє 2. улїца: Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу. Походзенє слова всл. draha., поль. droga, укр. дорога. Общславянске слово, праслав. dorga File:PompeiiStreet.jpg Римска драга у Помпейох Фразеолоґия File:Ludwigsaue.jpg Боса драга у хотаре боса драга – нєасфалтована, нє камена драга: Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели. крижна драга – место дзе ше два драги крижаю на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже. по драже – 1. по драги; 2. по улїци прейґ драги – з другого боку драги: Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох. при драже – при драги: Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже. рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: И пущел ше вон до тей далєкей драги. свойов драгов (свойом драгом) пойсц: Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов. у драже 1. одсутни з дому, на путованю: Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором; 2. идуци драгом: У драже стретали дзепоєдни єдинки... цалом драгов – през цалу драгу: А йому цалом драгов тоти словагурчали у ухох. вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори) збиц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги. зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц. зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц. преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзепойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напрдок побешедує з даким и под.). ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя. (таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: Позберала як з крижних драгох – шицко найгорше, ганьба повесц. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б.375-376. Вонкашнї вязи http://www.2pass.co.uk/goodluck.htm Листа жемох дзе ше тренспорт одвива по лївим боку, як и историйна подлога того. https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%83%D1%82 t8fzpfqiljvhfsfi6b8dzx0m64hg46r 0 2889 17289 2026-04-03T17:45:33Z Ruskinja2022 22 Нова страница: File:MountainBikeTrail.jpg Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї. '''Дражка''' 1. узка пешацка або бициґлистична драга (серб. стаза, путељак, всл. dražka); 2. дражка на зачесаних власох (серб. раздељак): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше влас… 17289 wikitext text/x-wiki File:MountainBikeTrail.jpg Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї. '''Дражка''' 1. узка пешацка або бициґлистична драга (серб. стаза, путељак, всл. dražka); 2. дражка на зачесаних власох (серб. раздељак): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше власи розчешу, а потим ше на лївим боку направи дражка. Од дражки на єден и други бок заруца ше власи так же дражка идзе од чола аж по лопов на задку глави.; 3. шор зоз шидлом видлобаних зарнох на чутки кукурици (пред лупаньом з руками на столчку); 4. шлїд задачим: Кед маджун загушнє так же ше оддзелює за варешку (кед ше маджун замиша, за варешку остава дражка на дну шрепенї). Фразеолоґия мерац дражку – исц плянтаюци ше (о пияному): Кед би пан качмар ище и другираз дал тельо випиц єдному пиякови, же тот мерал дражку, власц му дораз завре карчму. мера дражку (драгу) – накратко крача, идзе ступай за ступаю File:OldTraceSunken.jpg Начиз Трейс то дражка хтору створели и виками хасновали Индиянци у Зєдинєних америцких державох, а познєйше ю хасновали вчаснми Европянє и потим Американци. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 377. Вонкашнї вязи https://web.archive.org/web/20120629183956/http://www.adventureseed.com/ AdventureSeed Trail Wiki — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails https://sr.wikipedia.org/wiki/Staza '''Почарнєти текст''' 72869b813txpc6hfr129k2gtftzkn12 0 2890 17290 2026-04-03T17:47:26Z Ruskinja2022 22 Нова страница: '''Китайка''' (серб. кићанка, гомба), украс округлей форми як лабдочка хтори звичайно виши на облєчиве (шапки, хусточки и др.). Може буц з гадвабу, волни або цверни хтори завязани на єдним концу. Приклад: Рис ма длугоки ноги, кратки хвост и длугоки китайки на ухо… 17290 wikitext text/x-wiki '''Китайка''' (серб. кићанка, гомба), украс округлей форми як лабдочка хтори звичайно виши на облєчиве (шапки, хусточки и др.). Може буц з гадвабу, волни або цверни хтори завязани на єдним концу. Приклад: Рис ма длугоки ноги, кратки хвост и длугоки китайки на ухох. Баба єй виштрикала билу шапочку, а на верх направела червену китайку. Походзенє слова: всл. kitajka, слц. kytajka, карп.укр. китайка, поль. kitajka. До нашого язика пришло прейґ українского и русийского китайка, дзе значи: файта гадвабного платна, а тото од назви держави Китай. Жену з Китаю нє воламе китайка, алє - Китайкиня. Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 596. adcornrgpw405ujnd618szjxgcoj8sr 0 2891 17291 2026-04-03T17:48:58Z Ruskinja2022 22 Нова страница: '''Кишбиров''', дакедишнї општински службенїк и буґнар у Австро-Угорскей: Служел сом за штири роки валалску хижу, бул сом кишбиров. Пришол еґзекутор до хижи з єдним ешкутом и єден кишбиров и єден полицай. Еґзеквент скричи: Берце перину, а кишбиров муши брац, б… 17291 wikitext text/x-wiki '''Кишбиров''', дакедишнї општински службенїк и буґнар у Австро-Угорскей: Служел сом за штири роки валалску хижу, бул сом кишбиров. Пришол еґзекутор до хижи з єдним ешкутом и єден кишбиров и єден полицай. Еґзеквент скричи: Берце перину, а кишбиров муши брац, бо вон слуга, муши пана свойого слухац. Походзенє слова: всл. kižbirov, од мадь. kisbiró Коцурска назва за кишбирова щетнїк (оп.) Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 596. 1soxo2v9164ou4khkxthujmrlyfdgo4 0 2892 17292 2026-04-03T17:50:45Z Ruskinja2022 22 Нова страница: '''Кишень''', 1. кишенка Приклад: А кед вон то дознал, та єй кишень роздар. 2. мещок за пенєжи хтори жени ношели под фартухом Приклад: Кишень за пенєжи жени ношели под фартухом: кишень мала два порвазки, та ше вони обнєсли коло пасу, а вец ше завязали напредку.… 17292 wikitext text/x-wiki '''Кишень''', 1. кишенка Приклад: А кед вон то дознал, та єй кишень роздар. 2. мещок за пенєжи хтори жени ношели под фартухом Приклад: Кишень за пенєжи жени ношели под фартухом: кишень мала два порвазки, та ше вони обнєсли коло пасу, а вец ше завязали напредку. Кишень була з ґуму або порвазком хтори ше зацаговал як мещок. Походзенє слова: укр. кишеня (кишенка); рсй. кишень и кишеня, поль. kieszeń, слц. kešeň и kešeňa, од тур. кese, käsä – мешок Литература Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 597. mv1g31unb66v9k17mhr6fl7q5eyiqnd 0 2893 17293 2026-04-03T17:52:55Z Ruskinja2022 22 Нова страница: File:Killian Couppey.jpg Леґинь хтори ше шмеє '''Шмих''' то реакция на одредзени вонкашнї або нукашнї надраженя, вираз подполного задовольства, радосци. Слово общеславянске, походзи од праслав. směхъ. Шмих можу спричинїц активносци як цо ґуцканє, гумористични приповед… 17293 wikitext text/x-wiki File:Killian Couppey.jpg Леґинь хтори ше шмеє '''Шмих''' то реакция на одредзени вонкашнї або нукашнї надраженя, вираз подполного задовольства, радосци. Слово общеславянске, походзи од праслав. směхъ. Шмих можу спричинїц активносци як цо ґуцканє, гумористични приповедки або думки. Найчастейше ше трима же то визуална експресия велїх позитивних емоционалних станох як цо радосц, вешелє, щесце, олєгчанє итд. У дзепоєдних ситуацийох шмих можу спричинїц процивни емоциї як наприклад ганьба або збунєтосц. Таки шмих воламе нервозни шмих. Фактори як цо пол, образованє, язик и култура детерминанти фактори чи ше даєдна особа будзе шмеяц у одредзеней ситуациї чи нє. Дефиниция Шмих часц чловекового справованя реґулована з мозґом хтори помага людзом пояшнїц їх намири у социялней интеракциї и дава емоционални контекст конверзацийом. Шмих ше хаснує як сиґнал припадносци даякей ґрупи - вон сиґнализує прилапеносц и позитивни интеракциї з другима. Шмих зна буц дакеди обераци, бо шмих даєдней особи може спричинїц шмих при других особох як позитивне зявенє. Популарносц знїмку шмеяня у телевизийних комедийох ситуациї мож з часци приписац праве тому. Преучованє гумору и шмиху и їх психолоґийних и физиолоґийних ефектох на чловеково цело вола ше ґелотолоґия. Шмих як терапия Предносци шмиху вельочислени. Пре шмих зме одпорнєйши на стрес, вон змоцнює нашу имуну систему и злєпшує функцию шерца. Кед ше поряднє шмеєме, можеме зменшац кревни прицисок и ризик од хоротох шерца. Окрем того, шмих стимулує активносц мозґа и злєпшує коґнитивни функциї. Тиж так, шмих ма позитивни уплїв на нашо медзилюдски одношеня, бо прави вязи и змоцнює блїзкосц медзи людзми. Прето можеме шлєбодно повесц и же шмих терапия, а нашо стари гварели же шмих – нє грих. Фразеолоґия брац дакого/дацо на шмих – вишмейовац дакого/дацо: Та, палє тераз кого вжала на шмих вжац! на шмих людзом – зоз своїм поступаньом випаднуц шмишни пред людзми: Вона могла предац швинї по осем динари, а ти по седем на шмих людзом. робиц (правиц) шмих з дакого/дачого – вишмейовац дакого/дацо: Тоти цо робя шмих з Вас же сце «батогаш», то глупи людзе. як на шмих – о дачим нєозбильним, цо виволує шмих людзох: Розкошни забави як на шмих, принєшу пар тисячи динари за даяки добри циль. Литература Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 768. Вонкашнї вязи https://tensilen.com/blog/smeh-kako-utice-na-nase-raspolozenje-i-zdravlje/ Smeh – kako utiče na naše raspoloženje i zdravlje, вебсайт tensilen.com Kerensa McElroy, http://www.cosmosmagazine.com/news/2794/human-laughter-16-million-years-old Human laughter up to 16 million years old, www.cosmosmagazine.com. https://archive.org/details/99Laughs/ 99 авдиозаписи чловечого шмиху, маґазиноване на archive.org 6njpryv7q8g2etkqehq0m48e9sv31jq 17295 17293 2026-04-03T18:37:00Z Nena1977 1809 Ушорйованє 17295 wikitext text/x-wiki [[File:Killian Couppey.jpg|right|thumb|200px|Леґинь хтори ше шмеє]] '''Шмих''' то реакция на одредзени вонкашнї або нукашнї надраженя, вираз подполного задовольства, радосци. Слово общеславянске, походзи од праслав. směхъ. Шмих можу спричинїц активносци як цо ґуцканє, гумористични приповедки або думки. Найчастейше ше трима же то визуална експресия велїх позитивних емоционалних станох як цо радосц, вешелє, щесце, олєгчанє итд. У дзепоєдних ситуацийох шмих можу спричинїц процивни емоциї як наприклад ганьба або збунєтосц. Таки шмих воламе нервозни шмих. Фактори як цо пол, образованє, язик и култура детерминанти фактори чи ше даєдна особа будзе шмеяц у одредзеней ситуациї чи нє. == Дефиниция == Шмих часц чловекового справованя реґулована з мозґом хтори помага людзом пояшнїц їх намири у социялней интеракциї и дава емоционални контекст конверзацийом. Шмих ше хаснує як сиґнал припадносци даякей ґрупи - вон сиґнализує прилапеносц и позитивни интеракциї з другима. Шмих зна буц дакеди обераци, бо шмих даєдней особи може спричинїц шмих при других особох як позитивне зявенє. Популарносц знїмку шмеяня у телевизийних комедийох ситуациї мож з часци приписац праве тому. Преучованє гумору и шмиху и їх психолоґийних и физиолоґийних ефектох на чловеково цело вола ше ґелотолоґия. == Шмих як терапия == Предносци шмиху вельочислени. Пре шмих зме одпорнєйши на стрес, вон змоцнює нашу имуну систему и злєпшує функцию шерца. Кед ше поряднє шмеєме, можеме зменшац кревни прицисок и ризик од хоротох шерца. Окрем того, шмих стимулує активносц мозґа и злєпшує коґнитивни функциї. Тиж так, шмих ма позитивни уплїв на нашо медзилюдски одношеня, бо прави вязи и змоцнює блїзкосц медзи людзми. Прето можеме шлєбодно повесц и же шмих терапия, а нашо стари гварели же шмих – нє грих. == Фразеолоґия == ♦ брац дакого/дацо на шмих – вишмейовац дакого/дацо: Та, палє тераз кого вжала на шмих вжац! ♦ на шмих людзом – зоз своїм поступаньом випаднуц шмишни пред людзми: Вона могла предац швинї по осем динари, а ти по седем на шмих людзом. ♦ робиц (правиц) шмих з дакого/дачого – вишмейовац дакого/дацо: Тоти цо робя шмих з Вас же сце «батогаш», то глупи людзе. ♦ як на шмих – о дачим нєозбильним, цо виволує шмих людзох: Розкошни забави як на шмих, принєшу пар тисячи динари за даяки добри циль. == Литература == * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 768. == Вонкашнї вязи == * [https://tensilen.com/blog/smeh-kako-utice-na-nase-raspolozenje-i-zdravlje/ Smeh – kako utiče na naše raspoloženje i zdravlje], tensilen.com * Kerensa McElroy, [http://www.cosmosmagazine.com/news/2794/human-laughter-16-million-years-old Human laughter up to 16 million years old], cosmosmagazine.com. * [https://archive.org/details/99Laughs/ 99 авдиозаписи чловечого шмиху], маґазиноване на archive.org oaln86al0bhl356yexgi0adqpmt2iaw