Звонимир Няради

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.22</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Звонимир Няради</title>
    <ns>0</ns>
    <id>163</id>
    <revision>
      <id>17312</id>
      <parentid>14664</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:02:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17312</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7172" sha1="264lqxzrf0fofqjhyy8umhiretwt849" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Звонимир Няради&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Zvonimir Njaradi.jpg|алт=Звонимир Няради|центар|мини|294x294п]]
|-
|'''Народзени''' 
|14. фебруара 1966.
|-
|'''Умар''' 
|15. априла 1993. (27)
|-
|'''Державянство''' 
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа''' 
|Ґимназия, Руски Керестур
|-
|'''Универзитет''' 
|Оддїл за русинистику, Филозофски факултет Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1980—1992.
|-
|'''Жанри''' 
|литература
|-
|'''Поховани''' 
|у Руским Керестуре
|}
'''Звонимир Няради''' (*[[14. фебруар]] 1966—†[[15. април]] 1993), белетрист и литературни критичар медзи войводянскима Русинами/[[Руснаци у Сербиї|Руснацами]].

== Биоґрафия ==

Звонимир Няради ше народзел 14. фебруара 1966. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Владимир и [[мац]] Славка родз. Кевежди. По законченю рускей ґимназиї у Руским Керестуре Няради студирал [[руски язик]] и литературу на Новосадским универзитету. Обявйовал свойо твори у ''Литературним слове,'' у часописох ''МАК'' и ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]], Поля''. Обявел два збирки поезиї, ''Обшеднути зоз цинями'' (1987) и ''Особне нєбо'' (1990), на основи хторих го критичаре кладли медзи найталантованших руских [[Поета|поетох]] младшей ґенерациї. Лирска поезия Звонимира Нярадия виполнєна зоз интелектуалнима квалитетами и глїбокима рефлексиями о швеце и о власней особи. Нярадийово роботи прекладани на сербскогорватски, українски и мадярски. Бул вецейнїсти побиднїк рочного поетского фестивала ''Струни шерца'' у Руским Керестуре.

== Литературна творчосц ==

Звонимир Няради за живота видал два кнїжки поезиї а треца му вишла посмертно а пририхтал ю до друку Ваня Дула:

::* ''Обшеднути зоз цинями.'' — Нови Сад: Руске слово, 1987;
::* ''Особне нєбо. Писнї.'' — Нови Сад: Руске слово, 1990;
::*''Капка ми ружа до ока.'' — Нови Сад: Руске слово, 2015.

Посмертни Нярадийов magnum opus облапя два збирки поезиї (''Обшеднути зоз цинями,'' 1987 и ''Особне нєбо,'' 1990), а ґу тому додати його поетски циклуси (''Врацанє ґу гвиздом,'' 1988; Сон о пиcнї, 1992; ''Добудовйованє нєба,'' итд.). Окрем того, за Нярадийом остало вельо поезиї у рукопису и тот материял, з часом, будзе зредаґовани и порихтани до друку у окремней кнїжки.

Звонимир Няради ше зявйовал и як литературни критичар хтори анализовал сучасну руску поезию и творчосц младшей ґенерациї.

Звонимир Няради умар 15. април 1993. року (самозабойство). Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

== Литература ==

* Niaradi, Zvonimir, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Paul R. Magocsi and Ivan Pop, University of Toronto Press, 2005, p. 352.

* Ю.Тамаш. История рускей литератури. — Беоґрад: Завод за учебнїки и наставни средства, 1997, с. 358–, 588–.

* In memoriam. Звонимир Няради (1966–1993). — ''Шветлосц, рок XXXI,'' Нови Сад, 1993, ч. 1–2, с. 3;

== Вонкашнї вязи ==

* Zvonimir Njaradi [https://polja.rs/wp-content/uploads/2016/02/selection12-5.pdf Opsednutost senkama,] ''Polja,'' časopis za književnost i teoriju, 1986. br. 334

* [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/nyaradi-zvonimir/ Няради Звонимир,] ''Русиньска Веб-книга,'' сайт о литературѣ и языку

* [https://www.ruskeslovo.com/%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%b8-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b8-%d1%82%d0%be%d0%bc-%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d1%82%d0%b2%d0%be/ Представени перши том позбераних творох Звонимира Нярадия,] Рутенпрес, 15. април 2016.

* [https://www.ruskeslovo.com/%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%86-%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b8-%d1%8f%d1%81%d0%bd%d0%be-%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d0%b7%d0%b8%d1%86/ Твориц значи ясно видзиц,] Рутенпрес, 8. авґуст 2016.

* Ваня Дула: [https://issuu.com/svetlosc/docs/3_svetlosc_-_2016_text_za_web_2 Особне нєбо и цудза жем] //Шветлосц, 2016, №3, сс. 425–428

* [https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9D%D1%8F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8 Звонимир Няради,] Русиньска Вiкiпедiя, Igor Kercsa, 15. фебруар 2021.

* [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#njaradi Няради, Звонимир,] А. Д. Дуличенко: ''Русины Малая энциклопедия,'' Руснаци у Панониї,

* [https://www.savezrusina.hr/fileadmin/user_upload/NOVA_DUMKA_228.pdf КАПКА МИ РУЖА ДО ОКА] Звонимир Няради, ''Нова Думка ч.228, 2/2022,'' б. 17

* Посмертни оглашки [https://www.ruskeslovo.com/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%BD%D1%8F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8/ Звонимир Няради,] новини ''Руске слово.''
{{DEFAULTSORT: Няради , Звонимир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Поета]]
[[Катеґория:Литературни критичаре]]
[[Катеґория:14. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1966]]
[[Катеґория:15. април]]
[[Катеґория:Умарли 1993]]</text>
      <sha1>264lqxzrf0fofqjhyy8umhiretwt849</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Звонимир Павлович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>164</id>
    <revision>
      <id>17313</id>
      <parentid>14414</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:08:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>17313</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9325" sha1="ji11nkhevprqnhjvbvchet639of7y3j" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Звонимир Павлович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Zvonimir Pavlovič.jpg|алт=Звонимир Павлович|центар|мини|300x300п]]
|-
|'''Народзени'''
|15. юлия 1955. року
|-
|'''Умар'''
|14. януара 2022. року (67)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия ''Йован Йованович Змай,'' Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1977—2021.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, режия, драматурґия
|-
|'''Поховани'''
|Новосадски городски теметов
|}
'''Звонимир Павлович''' (*15. юлий 1955—†[[14. януар]] 2022), ґлумец-аматер, режисер и драматурґ.

== Биоґрафия ==
Звонимир Павлович ше народзел 15. юлия 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у службенїцкей фамелиї. Родичи, [[оцец]] [[Янко Павлович|Янко]] и [[мац]] [[Мелания Павлович|Мелания]] родз. Джуня ше пошвидко преселєли до Нового Саду, та Звонимир там закончел основну и штредню школу, а тиж и студирал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел перше у новинскей хижи ''Дневник'', а вец у фирми ''Фри прес''.

Родичи Звонимира Павловича Янко и Мелана Павловичово були активни театрални аматере и тоту їх любов пренєсли и на сина Звонимира. Уж 1975. року як ґимназиялєц у новосадскей ґимназиї ''Йован Йованович Змай'' участвовал у заєднїцким драмским проєкту матурантох. Свойо театралне знанє Звонимир Павлович усовершел у Драмским студию АРТ ''Дядя'' 1976. и 1978. року. Перше ґлуму, а вец и режию.  

Опробовал ше и як драмски писатель. НВУ ''Руске слово'' му обявела штири драмски тексти под насловом ''Клїтка за щешлївих'' 2011. року, а 2013. року у часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'' обявел драму ''Зазбероваче труплох'' инспировану зоз траґичну судьбу [[Гавриїл Костельник|др Гавриїла Костельника]], зачатнїка нашей уметнїцкей литератури и автора першей рускей ґраматики. У 2018. року часопис ''Шветлосц'' му обявел и драму ''Бабушка'', по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки, котру истого року прапремиєрно поставел на сцену у РКЦ у Новим Садзе, а вец на 50. Драмским мемориялу.  

Ширшей явносци є познати и як телевизийни ґлумец. Участвовал у вецей бавених телевизийних програмох, як автор телевизийних сценарийох и як режисер радио драмох. Бул єден з найпознатших руских режисерох-аматерох, котри провадзел сучасни театрални тренди у нас и у швеце, и любел експериментовац на сцени.

Найвецей награди достал за ґлуму на Покраїнским фестивалу малих и експерименталних сценох у Панчеве.

Звонимир Павлович умар 14. януара 2022. року у Новим Саду. Поховани є на новосадским городским [[Теметов|теметове.]]


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Театрална активносц Звонимира Павловича ===
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Ґлумел у фалатох: ===
| rowspan=&quot;17&quot; |
| rowspan=&quot;17&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Надпомнуце'''
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|
|-
|1980.
|Д. Ковачевич: '''РАДОВАН ТРЕЦИ'''
|Келнер
|1993.
|С. Мрожек: '''ТАНҐО'''
|
|-
|1982.
|Дю. Папгаргаї: '''ТЕЛЕФОН МОЙ ПРИЯТЕЛЬ'''
|Мойсей
|1995.
|С. Мрожек: '''СКРАВЕЦ'''
|
|-
|1983.
|А. Жари: '''КРАЛЬ ИБИ'''
|Оцец Иби
|1996.
|А. Б. Руцанте: '''МУШКА'''
|
|-
|1984.
|Ґ. Стефановски: '''ХАЙ-ФАЙ'''
|Мойсей
|1998.
|Ф. Диренмат: '''СИНДРОМ'''
|
|-
|1985.
|С. Стратиєв: '''АВТОБУС'''
|Нєодвичательни
|2002.
|З. Павлович: '''ЗАБАВА'''
|Драматизация З. Павлович
|-
|1989.
|Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|Други
|2003.
|Дж. Ливинґтон: '''АЗ ЄСМ'''
|
|-
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|Хам
|2008.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=LafF8V4riyE&amp;t=41s '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''ТВ филм'''
|
|2013.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=bdqcKf4Fgp0 '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
|1980-тих
|Мирон Канюх:[https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM '''РАТУНОК''',] режисер Зоран Шарич
|ТВ Нови Сад
|2014.
|Христо Бойчев: [https://www.youtube.com/watch?v=4tITIdlUX0Q&amp;t=2s '''ОРКЕСТЕР ТИТАНИК''']
|Драмски студио РКЦ, Нови Сад
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Режирал фалати: ===
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=uzGQsqxxv1o '''Orkestar Titanik''']
|
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|2015.
|Танкрет Дорст:[https://www.youtube.com/watch?v=P9wOwEmCa_U '''DIE KURVE/АБО КРИВИНА''']
|
|-
|1986.
| colspan=&quot;2&quot; |К. и Й. Чапек: '''ИНСЕКТИ'''
|2016.
|Миро Ґавран: '''БОЖЕСКА НОЦ'''
|
|-
|1987.
| colspan=&quot;2&quot; |Н. Дудаш - З. Павлович: '''ЗАБРАНЄНА РЕПРОДУКЦИЯ'''
|2018.
|Т. Кушнер и Ф. Кафка: '''БАБУШКА'''
|З. Павлович (по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки)
|-
|1988.
| colspan=&quot;2&quot; |Б. Грабал - В. Нїват: '''ТАНЄЧНА ШКОЛА ЗА ОДРОСНУТИХ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=7hYfXIqnQmg '''ПОТВОРИ'''] 
|ТВ Войводина, май 2019.
|-
|1989.
| colspan=&quot;2&quot; |Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=NoAFOVaMMkM '''ПОТВОРИ''']
|знїмок зоз премиєри 1. марца 2019.
|}

== Литература ==
*[https://books.google.ca/books/about/Zazberova%C4%8De_truploh.html?id=LBMeywEACAAJ&amp;redir_esc=y Зазбероваче труплох] Драми

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=m8LDozZd3ag Интервю з причину] Звонимир Павлович

* [https://www.youtube.com/watch?v=L_9MtCT2p4o Портрет Звонимира Павловича] у ТВ сериї ''Мой швет''

* [https://www.youtube.com/watch?v=h-07mD5Un9Q  Zvonimir Pavlović / Dramski studio RKC u Novom Sadu] Dramatické štúdio RKC v Novom Sade

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод], „Длугорочни ґлумци aмaтерe, по квaлитету нa уровню професионaлних, ґлумци AРT &quot;Дядя&quot;, РНT &quot;Дядя&quot;, члени културно-просвитних дружтвох лєбо дрaмских секцийoхˮ, чис. 35, вебсайт Руснаци у Панониї, rdsa.tripod.com

{{DEFAULTSORT: Павлович , Звонимир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:Драматурґи]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:14. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2022]]</text>
      <sha1>ji11nkhevprqnhjvbvchet639of7y3j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Драга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2888</id>
    <revision>
      <id>17311</id>
      <parentid>17307</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T17:49:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <origin>17311</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7006" sha1="1g8flyn5vrv7hcrqvn8kr2myf2108lb" xml:space="preserve">'''Драга''' слово драга ма два значеня:

значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги.

== Финансованє драгох ==
Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги. 


[[File:Vijadukt Kotezi.jpg|right|thumb|300px|Сучасна автодрага]]

== Воженє по правим або по лївим боку ==
У [[Сербия|Сербиї]], як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту.


Значенє 2. улїца:

''Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу.''

'''Походзенє слова'''

всл. ''draha''., поль. ''droga'', укр. ''дорога.'' Общславянске слово, праслав. ''dorga''


[[File:PompeiiStreet.jpg|right|thumb|300px|Римска драга у Помпейох]]

== Фразеолоґия ==


[[File:Ludwigsaue.jpg|right|thumb|300px|Боса драга у хотаре]]


• Боса драга – нєасфалтована, нє [[Камень|камена]] драга: ''Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели.''

• крижна драга – место дзе ше два драги крижаю

• на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: ''Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже.''

• по драже – 1. по драги; 2. по улїци

• прейґ драги – з другого боку драги: ''Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох.''

• при драже – при драги: ''Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже.''

• рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: ''И пущел ше вон до тей далєкей драги.''

• свойов драгов (свойом драгом) пойсц: ''Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов.''

• у драже 1. одсутни з дому, на путованю: ''Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором;'' 2. идуци драгом: ''У драже стретали дзепоєдни єдинки...''

• цалом драгов – през цалу драгу: ''А йому цалом драгов тоти слова гурчали у ухох.''

• вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве

• драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори)

• биц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: ''Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги.''

• зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: ''Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц.''

• зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: ''Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц.''

• преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзе пойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напредок побешедує з даким и под.).

• ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: ''Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя.'' 

• таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна

• як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: ''Позберала як з крижних драгох'' – ''шицко найгорше, ганьба повесц.''


== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б.375-376.


== Вонкашнї вязи ==
* [http://www.2pass.co.uk/goodluck.htm] Листа жемох дзе ше тренспорт одвива по лївим  боку, як и историйна подлога того.

* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%83%D1%82]
Катеґория:Транспорт

Катеґория:Драги</text>
      <sha1>1g8flyn5vrv7hcrqvn8kr2myf2108lb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17314</id>
      <parentid>17311</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <origin>17314</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7006" sha1="1fg0srkarbw0f1k9qmhkgvu9us0otsl" xml:space="preserve">'''Драга''' слово драга ма два значеня:

значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги.

== Финансованє драгох ==
Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги. 


[[File:Vijadukt Kotezi.jpg|right|thumb|300px|Сучасна автодрага]]

== Воженє по правим або по лївим боку ==
У [[Сербия|Сербиї]], як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту.


Значенє 2. улїца:

''Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу.''

'''Походзенє слова'''

всл. ''draha''., поль. ''droga'', укр. ''дорога.'' Общславянске слово, праслав. ''dorga''


[[File:PompeiiStreet.jpg|right|thumb|300px|Римска драга у Помпейох]]

== Фразеолоґия ==


[[File:Ludwigsaue.jpg|right|thumb|300px|Боса драга у хотаре]]


• Боса драга – нєасфалтована, нє [[Камень|камена]] драга: ''Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели.''

• крижна драга – место дзе ше два драги крижаю

• на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: ''Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже.''

• по драже – 1. по драги; 2. по улїци

• прейґ драги – з другого боку драги: ''Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох.''

• при драже – при драги: ''Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже.''

• рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: ''И пущел ше вон до тей далєкей драги.''

• свойов драгов (свойом драгом) пойсц: ''Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов.''

• у драже 1. одсутни з дому, на путованю: ''Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором;'' 2. идуци драгом: ''У драже стретали дзепоєдни єдинки...''

• цалом драгов – през цалу драгу: ''А йому цалом драгов тоти слова гурчали у ухох.''

• вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве

• драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори)

• биц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: ''Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги.''

• зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: ''Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц.''

• зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: ''Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц.''

• преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзе пойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напредок побешедує з даким и под.).

• ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: ''Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя.'' 

• таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна

• як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: ''Позберала як з крижних драгох'' – ''шицко найгорше, ганьба повесц.''


== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б.375-376.


== Вонкашнї вязи ==
* [http://www.2pass.co.uk/goodluck.htm] Листа жемох дзе ше трaнспорт одвива по лївим  боку, як и историйна подлога того.

* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%83%D1%82] 
Катеґория:Транспорт

Катеґория:Драги</text>
      <sha1>1fg0srkarbw0f1k9qmhkgvu9us0otsl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17316</id>
      <parentid>17314</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:25:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <origin>17316</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7005" sha1="m1xi5swxh39lp4koxjjy38i26exna7w" xml:space="preserve">'''Драга''' слово драга ма два значеня:

значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги.

== Финансованє драгох ==
Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги. 


[[File:Vijadukt Kotezi.jpg|right|thumb|300px|Сучасна автодрага]]

== Воженє по правим або по лївим боку ==
У [[Сербия|Сербиї]], як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту.


Значенє 2. улїца:

''Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу.''

'''Походзенє слова'''

всл. ''draha''., поль. ''droga'', укр. ''дорога.'' Общславянске слово, праслав. ''dorga''


[[File:PompeiiStreet.jpg|right|thumb|300px|Римска драга у Помпейох]]

== Фразеолоґия ==


[[File:Ludwigsaue.jpg|right|thumb|300px|Боса драга у хотаре]]


• Боса драга – нєасфалтована, нє [[Камень|камена]] драга: ''Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели.''

• крижна драга – место дзе ше два драги крижаю

• на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: ''Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже.''

• по драже – 1. по драги; 2. по улїци

• прейґ драги – з другого боку драги: ''Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох.''

• при драже – при драги: ''Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже.''

• рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: ''И пущел ше вон до тей далєкей драги.''

• свойов драгов (свойом драгом) пойсц: ''Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов.''

• у драже 1. одсутни з дому, на путованю: ''Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором;'' 2. идуци драгом: ''У драже стретали дзепоєдни єдинки...''

• цалом драгов – през цалу драгу: ''А йому цалом драгов тоти слова гурчали у ухох.''

• вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве

• драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори)

• биц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: ''Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги.''

• зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: ''Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц.''

• зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: ''Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц.''

• преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзе пойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напредок побешедує з даким и под.).

• ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: ''Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя.'' 

• таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна

• як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: ''Позберала як з крижних драгох'' – ''шицко найгорше, ганьба повесц.''


== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б.375-376.


== Вонкашнї вязи ==
* [http://www.2pass.co.uk/goodluck.htm] Листа жемох дзе ше трaнспорт одвива по лївим  боку, як и историйна подлога того.

* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%83%D1%82] Катеґория:Транспорт

Катеґория:Драги</text>
      <sha1>m1xi5swxh39lp4koxjjy38i26exna7w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17319</id>
      <parentid>17316</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T19:14:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї ушорйованя</comment>
      <origin>17319</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6974" sha1="5jdataf57v2v0ygvnyonaccdyqtib7a" xml:space="preserve">[[File:Vijadukt Kotezi.jpg|right|thumb|300px|Сучасна автодрага]]'''Драга''' слово драга ма два значеня:

значенє 1. пасмо жеми намнєне за транспорт хторе повязує два дестинациї (серб. пут, горв. цеста). У найширшим смислу, драга то кажда поверхносц на хторей ше одвива транспорт. Спрам значеня за транспорт, драги ше дзеля на автодраги, швидки драги (експрес-драги), маґистрални драги, реґионални драги, локални драги, улїци у населєних местох и нєкатеґоризовани драги.

== Финансованє драгох ==
Правенє и отримованє драгох у компетенциї державох (автодрага, швидка драга, маґистрална и реґионална драга), а локални драги спадаю до компетенциї општини у хторей ше находза. Правенє драгох можлїве и прейґ концесийох – кед правни субєкт у догварки з Владу держави достава право на вибудов и хаснованє драги. 

== Воженє по правим або по лївим боку ==
У [[Сербия|Сербиї]], як и у векшини европских жемох, вожи ше по правим боку. По лївим боку ше вожи у Анґлиї, Южней Африки, як и у єдним чишлє жемох Комонвелту.
[[File:PompeiiStreet.jpg|right|thumb|300px|Римска драга у Помпейох]]
Значенє 2. улїца:

''Як це могло поднєсц тоту жену на драгу вируциц; Дала му його шмати, видриляла го на драгу.''

'''Походзенє слова'''

всл. ''draha''., поль. ''droga'', укр. ''дорога.'' Общславянске слово, праслав. ''dorga''

== Фразеолоґия ==

* Боса драга – нєасфалтована, нє [[Камень|камена]] драга: ''Од Рискаши ґу Керестуру, по асфалт у керестурским хотаре, боса драга ровна як манґель, диждж лєм кус падал, трактори ходзели по нєй, та ю уґажели.''

* крижна драга – место дзе ше два драги крижаю

* на драже – 1. на улїци; 2. на путованю: ''Нє мог сом вам писац бо сом бул барз далєко на драже.''

* по драже – 1. по драги; 2. по улїци

* прейґ драги – з другого боку драги: ''Кед нараз прейґ драги на малей капурки збачим хлапчика дас од пейцох рокох з длугу палїцу у рукох.''

* при драже – при драги: ''Чловек стал, мал пенєжи вельо и читал их при драже.''

* рушиц ше (пойсц, исц и под.) до драги – рушиц ше на драгу, на путованє: ''И пущел ше вон до тей далєкей драги.''

* свойов драгов (свойом драгом) пойсц: ''Пан староста ... ви нас по тераз претримали и нагосцели ... и ми пойдземе свойов драгов.''

* у драже 1. одсутни з дому, на путованю: ''Док вон будзе у драже, робота ма исц своїм шором;'' 2. идуци драгом: ''У драже стретали дзепоєдни єдинки...''
[[File:Ludwigsaue.jpg|right|thumb|300px|Боса драга у хотаре ([[дильов]])]]
* цалом драгов – през цалу драгу: ''А йому цалом драгов тоти слова гурчали у ухох.''

* вивесц на драгу дакого – помогнуц дакому же би завжал место у дружтве

* драга як на Гаржаньскей гори – подла, дирґаца драга (на паломнїцких путованьох до Маряюду у Мадярскей нашо паломнїки преходзели и по ткв. Гаршаньскей гори)

* биц/збивац дакого з драги – уплївовац на дакого же би пременєл одлуку, же би ше оддумал од дачого цо уж почал робиц: ''Та кед надума дацо, та го нє збиєш з драги.''

* зисц з даким на єдну драгу – нє мочи ше з даким порадзиц, зложиц: ''Єст таких людзох з котрима нє мож лєгко на єдну драгу зисц.''

* зисц на праву драгу – найсц праву животну драгу: ''Чловек док жиє, вше може на праву драгу зисц.''

* преправиц/преправяц дакому драгу – оможлївиц, помогнуц дакому лєгчейше дацо посцигнуц: Маш даґдзе пойсц, алє ци нєзґодно, та перше пошлєш дакого да ци драгу преправи (т.є. да дакус напредок побешедує з даким и под.).

* ставац дакому/дачому на драгу, стац дакому на драги - завадзац дакому, зоперац дакого же би дацо нє мог зробиц: ''Витримац мушиме гоч яки чежкосци ставаю на драгу нашого напредованя.'' 

* таки) як стара драга – знаходлїви, хтори шицко зна.

* як з крижней драги (з крижних драгох) (позберац, назберац) – вшелїячини наприповедац: ''Позберала як з крижних драгох'' – ''шицко найгорше, ганьба повесц.''

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б.375-376.

== Вонкашнї вязи ==

* [http://www.2pass.co.uk/goodluck.htm Листа жемох дзе ше трaнспорт одвива по лївим  боку, як и историйна подлога того.]

* https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ %D0%9F%D1%83%D1%82 

[[Катеґория:Транспорт]]
[[Катеґория:Драги]]</text>
      <sha1>5jdataf57v2v0ygvnyonaccdyqtib7a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дражка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2889</id>
    <revision>
      <id>17315</id>
      <parentid>17309</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:23:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <origin>17315</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2377" sha1="iohcbp8plzlyltk408rthnu4h035epg" xml:space="preserve">[[File:MountainBikeTrail.jpg|right|thumb|300px|Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї.]] 
 

'''Дражка'''  

1. узка пешацка або [[Бициґла|бициґлистична]] драга (серб. ''стаза, путељак'', всл. ''dražka)''; 

2. дражка на зачесаних власох (серб. ''раздељак''): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше власи розчешу, а потим ше на лївим боку направи дражка. Од дражки на єден и други бок заруца ше власи так же дражка идзе од чола аж по лопов на задку глави.; 

3. шор зоз шидлом видлобаних зарнох на чутки [[Кукурица|кукурици]] (пред лупаньом з руками на столчку); 

4. шлїд задачим: Кед маджун загушнє так же ше оддзелює за варешку (кед ше маджун замиша, за варешку остава дражка на дну шерпенї). 

== Фразеолоґия ==
мерац дражку – исц плянтаюци ше (о пияному): ''Кед би пан качмар ище и другираз дал тельо випиц єдному пиякови, же тот мерал дражку, власц му дораз завре карчму.''

''мера дражку (драгу)'' – накратко крача, идзе ступай за ступаю

[[File:OldTraceSunken.jpg|right|thumb|300px|Начиз Трейс то дражка хтору створели и виками хасновали Индиянци у Зєдинєних америцких державох, а познєйше ю хасновали вчасни Европянє и потим Американци.]]  
  

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 377.


== Вонкашнї вязи ==
[https://web.archive.org/web/20120629183956/http://www.adventureseed.com/ AdventureSeed Trail Wiki] — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails

[https://sr.wikipedia.org/wiki/ Staza]</text>
      <sha1>iohcbp8plzlyltk408rthnu4h035epg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17320</id>
      <parentid>17315</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T19:21:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї</comment>
      <origin>17320</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2389" sha1="p6x6pby85hscm7haz8ktdkjolmzqcwj" xml:space="preserve">[[File:MountainBikeTrail.jpg|right|thumb|300px|Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї.]] 
 
'''Дражка''' 1. узка пешацка або [[Бициґла|бициґлистична]] драга (серб. ''стаза, путељак'', всл. ''dražka)'';

2. дражка на зачесаних власох (серб. ''раздељак''): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше власи розчешу, а потим ше на лївим боку направи дражка. Од дражки на єден и други бок заруца ше власи так же дражка идзе од чола аж по лопов на задку глави.; 

3. шор зоз шидлом видлобаних зарнох на чутки [[Кукурица|кукурици]] (пред лупаньом з руками на столчку); 

4. шлїд задачим: Кед маджун загушнє так же ше оддзелює за варешку (кед ше маджун замиша, за варешку остава дражка на дну шерпенї). 

== Фразеолоґия ==
мерац дражку – исц плянтаюци ше (о пияному): ''Кед би пан качмар ище и другираз дал тельо випиц єдному пиякови, же тот мерал дражку, власц му дораз завре карчму.'' 

''мера дражку ([[Драга|драгу)]]'' – накратко крача, идзе ступай за ступаю.

[[File:OldTraceSunken.jpg|right|thumb|300px|Начиз Трейс то дражка хтору створели и виками хасновали Индиянци у Зєдинєних америцких державох, а познєйше ю хасновали вчасни Европянє и потим Американци.]]  
  
== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 377.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20120629183956/http://www.adventureseed.com/ AdventureSeed Trail Wiki] — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Staza]</text>
      <sha1>p6x6pby85hscm7haz8ktdkjolmzqcwj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2897</id>
    <revision>
      <id>17317</id>
      <timestamp>2026-04-05T18:50:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|thumb|359x359px|Арабски конь]] '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени. Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи.…</comment>
      <origin>17317</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9035" sha1="fj3vxx7zk35z6umngnvaxw4gebtnyai" xml:space="preserve">[[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|thumb|359x359px|Арабски конь]] '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени. Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру.  Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє.
Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох  ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки.

'''Наукова класификация'''

Царство: Animalia
Тип: Chordata
Класа: Mammalia
Ряд: Perissodactyla
Фамилия: Equidae
Род: Equus
Файта: E. ferus
Подфайта: E. f. caballus

Триномиялне мено
Equus ferus caballus
Linnaeus, 1758[1]
Синоними[2]
найменєй 48 обявени


== Назви ==
За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак.

== Випатрунок ==
Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш.

== Физични характеристики ==
Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки  кед му єдна од штирох ногох  нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево.

== Розмножованє ==
Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох.

== Походзенє ==
Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку.

Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц.

== Файти коньох ==
[[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох:
♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили

♦ лєгки конї -  як арабски, високи коло 150 цент

♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи


У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї:  

'''''„Конї мойо, конї врани&quot;''''' 

''Конї мойо, конї врани!'' 

''Конї крашнє допатрани!'' 

''Вше вам гриви заплєтани'' 

''Вше блїщаци, вичесани,-'' 

''Конї врани, подковани.'' 

''Чи сом крашнє коч оковал,'' 

''Вам оброку нє сановал!'' 

''Пишно сце лєтали живи'' 

''И я попри вас щешлїви,-'' 

''Конї врани, ошпивани!'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки
Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох
Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь
Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь
Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
Текст превжати зоз  

• [[:bs:Konj|https://bs.wikipedia.org/Konj]]  

• &lt;nowiki&gt;https://sr.wikipedia.org.wiki/&lt;/nowiki&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи Коњ]

== Референци ==
Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, &quot;Howell Book House&quot;, New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8</text>
      <sha1>fj3vxx7zk35z6umngnvaxw4gebtnyai</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17318</id>
      <parentid>17317</parentid>
      <timestamp>2026-04-05T18:53:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17318</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9067" sha1="0zq2a23kwk1fjvbjhgr2wcs3o238lgd" xml:space="preserve">[[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|thumb|359x359px|Арабски конь]] '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени. Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру.  Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє.
Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох  ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки.

'''Наукова класификация'''     (хиби таблїчка)

Царство: Animalia
Тип: Chordata
Класа: Mammalia
Ряд: Perissodactyla
Фамилия: Equidae
Род: Equus
Файта: E. ferus
Подфайта: E. f. caballus

Триномиялне мено
Equus ferus caballus
Linnaeus, 1758[1]
Синоними[2]
найменєй 48 обявени


== Назви ==
За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак.

== Випатрунок ==
Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш.

== Физични характеристики ==
Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки  кед му єдна од штирох ногох  нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево.

== Розмножованє ==
Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох.

== Походзенє ==
Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку.

Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц.

== Файти коньох ==
[[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох:
♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили

♦ лєгки конї -  як арабски, високи коло 150 цент

♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи


У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї:  

'''''„Конї мойо, конї врани&quot;''''' 

''Конї мойо, конї врани!'' 

''Конї крашнє допатрани!'' 

''Вше вам гриви заплєтани'' 

''Вше блїщаци, вичесани,-'' 

''Конї врани, подковани.'' 

''Чи сом крашнє коч оковал,'' 

''Вам оброку нє сановал!'' 

''Пишно сце лєтали живи'' 

''И я попри вас щешлїви,-'' 

''Конї врани, ошпивани!'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки
Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох
Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь
Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь
Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
Текст превжати зоз  

• [[:bs:Konj|https://bs.wikipedia.org/Konj]]  

• &lt;nowiki&gt;https://sr.wikipedia.org.wiki/&lt;/nowiki&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи Коњ]

== Референци ==
Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, &quot;Howell Book House&quot;, New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8</text>
      <sha1>0zq2a23kwk1fjvbjhgr2wcs3o238lgd</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>