Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 27 17354 8514 2026-04-06T15:02:13Z Kwamikagami 2015 17354 wikitext text/x-wiki '''Акустика''' то интердисциплинарна наука хтора ше занїма з преучованьом шицких механїчних габох <ref> Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. б. 25.</ref> у ґазох, чечносцох и черствих субстанцох уключуюци ту вибрациї, [[звук]], ултразвук и инфразвук. Науковец хтори роби на полю акустики то акустичар, а дахто хто роби у полю акустичней технолоґиї може ше наволовац инженєр акустики. Применка акустики присутна у скоро шицких аспектох модерного дружтва з найзначнєйшима индустриями: аудио и контрола галайку. Осет слуха єден з найважнєйших осетох за преживйованє у швеце животиньох, а бешеда єдна з найособлївших характеристикох людского розвою и култури. Спрам того, маме ширенє акустики вонконцом велїх аспектох людского дружтва – [[Подзелєнє музики|музики]], медицини, архитектури, индустрийней продукциї, войованя итд. На исти способ, даєдни файти животиньох як птици шпивачки и жаби хасную звук и осет слуха як ключни елемент ритуалу пареня лєбо означованя териториї. Слово „акустика” виведзене зоз греческого слова ἀκουστικός (акоустикос) цо зачи "од лєбо за слуханє, порихтане за чуц” <ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%233396&redirect=true Akoustikos] Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.</ref> и того зоз ἀκουστός (акоустос), „тото цо ше чуло, можлїве чуц” <ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%233397&redirect=true Akoustos] Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.</ref> цо походзи од дїєслова ἀκούω (акоуо), „я чуєм”. [[Файл:Harmonic partials on strings.svg|right|thumb|Илустрация габох на дроту тримани на рижних местох. На тот способ ше творя розлични габово длужини звуку.]] Звук настава кед даяка материя вибрирує. Фреквенция тих вибрацийох ше мера з єдинками цо ше наволую герци (по нємецкому физичарови Heinrichu Rudolfu Hertzu хтори дал вельке физикалне доприношенє у електромаґнетизме). Латински синоним то „sonic”, после хторого ше зявел термин соника (анґ. sonics) як синоним за акустику<ref>[https://books.google.rs/books?id=xNQrAAAAMAAJ&q=catacoustics+sonics&dq=catacoustics+sonics&hl=en&ei=dCJ_TOO9BJH2tgPo94WSCw&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y Kenneth Neville Westerman (1947).]</ref> и познєйше конар акустики. Фреквенциї понад и попод обсягу хтори ше може чуц волаю ше „ултразвук” и „инфразвук”, респективно. Поняце „фреквенция” одноши ше на число осцилацийох у секунди, а варияциї у фреквенциї звука продукую його висину, односно звук високого або нїзкого тоналитету. Чловеково ухо може чуц звук фреквенциї медзи 16 и 20 000 Hz (тот податок ше одноши на дзеци, з роками слух за високи фреквенциї слабнє, та реални податок 16 Hz - 16 kHz). == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%9B Гажевић Никола], ур. (1970) [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%98%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B ''Војна енциклопедија''.] '''I'''. Београд. б. 74—78. * Бабац, Марко (1993). ''Лексикон филмских и телевизијских појмова''. Београд: Научна књига, Универзитет уметности у Београду. * D.J.Croome, Noise, Buildings and People, Volume 11, Pergamon Press, 1977. * Б. Будисављевић, “О сложеној звучној изолацији”, II југословенско саветовање, Београд, 1979. * ''Алдошина И., Приттс Р.'' Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 б. * ''Маньковский В. С. Акустика'' студий и залов для звуковоспроизведения. — М.: Искусство, 1966. — 376 б. == Вонкашнї вязи == * [http://www.scholar.ru/catalog.php?topic_id=33 Науково роботи о акустики (росийски)] ''Scholar.ru'', поиск научных публикаций == Референци == [[Катеґория:Акустика|*]] iebvnp92lhfigs2mnuxwgbdneu6trsq 0 42 17335 10943 2026-04-06T14:14:27Z Kwamikagami 2015 17335 wikitext text/x-wiki [[Файл:243_ida.jpg|thumb|Астероїд 243 Ида и єй природни сателит Дактил, а то бул перши мешац хтори бул одкрити при астероїдох]] [[Файл:InnerSolarSystem-en.png|thumb|Нукашня соларна система; Юпитерово Троянци ше находза на його драги, опрез и споза Юпитера]] '''Астероїди''' лєбо '''планетоиди''' то камени лєбо метални нєбесни цела пречнїку векшого як 1 [[метер]], хтори самостойно лєбо у ґрупи подобних целох обиходза коло [[Слунко|Слунка]]<ref>[https://ssd.jpl.nasa.gov/sb/ „Asteroids”.] NASA – Jet Propulsion Laboratory </ref>. Векшина планетоидох обиходза Слунко у главним пасу (астероїдни пас) медзи Марсом и Юпитером, а часц приходзи Слунку блїжей од Марса (Амори) и Жеми (Аполони) и наволую ше Жеми блїзки астероїди, а часц ше руша на траєкториї Юпитера лєбо других [[Планета|планетох]] (Троянци). У поровнаню з планетами, вельо су менши и найчастейше нєправилней фурми. Постали од остатку планетарней материї котра ше нє злучела зоз планетами под час наставаня системи зоз протопланетарного диску. Найчастейше кружа коло матичней гвизди по власней траєкториї лєбо як природни сателити ([[мешац]]и) векших планетох. Даєдни з нїх ше находза вязани зоз ґравитацийнима силами з планетами, у ґрупох хтори кружа у траєкториї планетох, опрез лєбо поза. Гоч ше донєдавно думало иншак, одкрите же астероїди можу мац власни мешаци, кед у орбити коло астероїда 243 Ида пренайдзени сателит, наволани Дактил. По тераз одкрите блїзко 80.000, а коло 11.000 достало службени мена - шорне число и мено. Ценї ше же би их у нашей системи могло буц даскельо милиони<ref>[https://web.archive.org/web/20100909210213/http://neo.jpl.nasa.gov/faq/ „What Are Asteroids And Comets?”.] ''Near Earth Object Program FAQ''. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA] Архививовано з [https://cneos.jpl.nasa.gov/#ast ориґиналу]</ref>. Спрам спектерней анализи одбитей [[шветлосц]]и, планетоиди ше можу подзелїц на углєнїково (С) хторих єст коло 75% и маю у себе цми углєнїково єдинєня, метални (М), хторих єст коло 8% и силикатни, хторих єст коло 17%. Зоз телескопом нє мож видзиц анї найвекши планетоид, та ше им пречнїки мераю постредно, под час окултацийох гвиздох або зоз швицацосцу вєдно з преценєним албедом. З помоцу вселенских лєтачкох висликовани 433 Ерос, 951 Ґаспра, 243 Ида, 25143 Айтокава, 253 Матилда и други. Транс-нептунски обєкти, або нєбесни цела хтори далєй од Нептуна, звичайно ше нє рахую як планетоиди. [[Файл:Asteroidsscale.jpg|thumb|Поровнанє велькосцох планетоидох: 4 Веста, 21 Лутеция, 253 Матилда, 243 Ида и єй природни сателит Дактил, 433 Ерос, 951 Ґаспра, 2867 Штеинс, 25143 Айтокава]] Спрам того, астероїди лєбо планетоиди то жимни нєбесни цела хтори ше преважно находза у подручу од 2,2 по 3,5 АЙ. Звонка того астероидного пасу, або персценя, находза ше лєм даскельо постотки астероидох. Рушанє планетоидох, без винїмку, директне. Видлуженосц дражкох и нагнуце спрам еклиптики векши як при планетох. Просекови числови ексцентрицитет виноши 0,15, а значна векшина планетоидох нє ма векши ексцентрицитет од 0,3. Конєчна вредносц 0,88. По правилу, векши ексцентрицитети дражкох маю планетоиди менших [[Маса|масох]]. Просекова инклинация дражкох менша од 10°, а за векшину планетоидох менша од 16°. То значи же дражки планетоидох нє так блїзко ровнї еклиптики як дражки планетох, алє су анї нє так барз розшати, окреме кед ше вежнє до огляду же ше дражки планетоидох лєгчейше меняю. Вельки планети их можу значно погубиц. Планетоиди нєбесни цела менши од 1.000 километри. Дас петнац спомедзи нїх маю пречнїк векши як 250 км.<ref>Vladis Vujnović : "Astronomija", Školska knjiga, 1989.</ref> == Литература == * ''Asteroids III'', ed. W. F. Bottke Jr., A. Cellino, P. Paolicchi, i R. P. Binzel, University of Arizona Press, Tucson == Вонкашнї вязи == * [http://www.armageddononline.org/asteroid.php Армаґедон он-лайн] * [https://asteroid.lowell.edu/ Asteroid Observing Services] * [https://minorplanetcenter.net//iau/lists/MPNames.html Alphabetical list of minor planet names (ASCII)] (Minor Planet Center) * [http://www.psrd.hawaii.edu/Archive/Archive-Asteroids.html Asteroid articles in Planetary Science Research Discoveries] * [https://web.archive.org/web/20190420080307/https://www.nasa.gov/asteroid-and-comet-watch/ NASA Asteroid and Comet Watch Site] * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B4%D1%8B Астероиди] (на язику: (язик: росийски)) == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] o6rgt6w94cdownpeh1v2l1vgzdyx4ri 0 107 17329 9462 2026-04-06T14:08:38Z Kwamikagami 2015 17329 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sagittarius_Star_Cloud.jpg|alt= Окрем Слунка, гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч |upright=1.25|thumb| Окрем [[Слунко|Слунка]], гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч]] '''Гвизда''' то нєбесне цело хторе зарює з власну [[шветлосц]]у<ref>[https://web.archive.org/web/20100119033625/http://www.bl.uk/names.html „Disclaimer: Name a star, name a rose and other, similar enterprises”.] British Library. The British Library Board.</ref>. Сфероидней є форми, а у стану плазми (високо йонизованого [[Ґаз|ґазу]] на велькей [[Температура|температури]]) состої ше найвецей зоз [[Водонїк|водонїку]] и гелию, и лєм з малей часци зоз других елементох. Гвизда стваря енерґию у своїм ядру з термонуклеарнима реакциями<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0#CITEREF%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%812017 Логос 2017,] бок 280. Же би ше злучели два атоми водонїку температура и прицисок хтори их злучую муша буц барз вельки, а пре високи температури на хторих ше ядра злучую, таки процеси наволани „термонуклеарни реакциї”.</ref>. Тота енерґия ше преноши до околного простору прейґ конвекциї и електромаґнетного зарйованя и часточкох. Векшина атомох хемийних елементох чежших од гелия хтори хвильково постоя у вселени, як и шицки елементи чежши од лития настали у штредзиску гвиздох прейґ процесу нуклеосинтези. Жемова найблїзша гвизда [[Слунко]], жридло шветлосци, цеплоти и живота за нашу [[Планета|планету]]. Други гвизди (з винїмком дзепоєдних супернових) видлїви лєм у цеку ноци, як блїщаци точки на нєбе хтори трепеца пре ефект Жемовей атмосфери. У каждодньовей бешеди  под поняцом гвизди ше дакеди дума и на видлїви планети, та аж и на [[Комета|комети]] и [[Метеор|метеори]]. [[Файл:Starsinthesky.jpg|alt= Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА |321x321px|thumb| Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА]] Найблїзша гвизда при Жеми окрем Слунка, то Проксима Кентаур хтора оддалєна коло 40 Pm (петаметери), односно 4,3 ШР (шветлосни роки), або 1,3 pc (парсеки). То значи же шветлосци треба 4,3 роки же би сцигла по Жем зоз тей гвизди. И попри такей оддалєносци та и даскельо раз векших оддалєносцох, постоя ище даскельо гвизди за хтори тримаме же су найблїзши. У нашей ґалаксиї преценює ше же єст коло 200 милиярди гвизди. Однос швицацосци и велькосци гвизди приказує ше зоз Герцшпрунґ-Раселовим дияґрамом. Рахує ше же єст найменєй 70 секстилиони гвизди у познатей часци нашей Вселени (70 000 000 000 000 000 000 000 лєбо 7 × 10²²)<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Herschel/How_many_stars_are_there_in_the_Universe „ESA”]</ref>.[[Файл:Pleiades_large.jpg|alt= Плеяди |330px| thumb|Плеяди]] Вельке число гвиздох ма старосц коло милиярду лєбо 10 милиярди роки. Даєдни гвизди можу досцигнуц аж и 13,7 милиярди роки, цо представя приблїжну старосц Вселени. Спрам велькосци розликуєме малючки неутронски гвизди (хтори поправдзе мертви гвизди нє векши од даякого варощика), суперґиґанти (веледиви) яки Сивернїчка и Бетелґез пречнїку хтори коло 1 000 раз векши од Слункового,<ref>Richmond, Michael.[http://spiff.rit.edu/classes/phys230/lectures/planneb/planneb.html „Late stages of evolution for low-mass stars”] Rochester Institute of Technology.</ref> алє и попри того вельо су меншей [[густосц]]и од Слунка. Єдна з наймасивнєйших гвиздох то Ета нос ладї чия маса од 100-150 раз векша од Слунковей. Стеларна астрономия преучує гвизди и зявеня хтори указую розлични форми/розвойни стани гвиздох. Преценює ше же векшина гвиздох зоз силами [[Ґравитация|ґравитациї]] повязана зоз другима гвиздами формируюци так двойни гвизди (бинарни гвизди). Тиж постоя и векши гвиздово ґрупи познати як гвиздово чупори або кластери. Гвизди нє ровномирно розруцани у вселени алє ше ґрупую до ище векших гвиздових ґрупох познатих як ґалаксиї. Обичну ґалаксию творя билиони гвизди. == Литература == * Szebehely, Victor G.; Curran, Richard B. (1985).[https://archive.org/details/stabilityofsolar0000nato Stability of the Solar System and Its Minor Natural and Artificial Bodies] Springer * Schwarzschild, Martin (1958).[https://archive.org/details/structureevoluti0000mart/page/n5/mode/2up Structure and Evolution of the Stars] Princeton University Press. * Barbieri, Cesare (2007). Fundamentals of astronomy. CRC Press. бок 132—140. * Pickover, Cliff (2001).[https://archive.org/details/starsofheaven00pick The Stars of Heaven] Oxford University Press. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20130706045942/http://www.nasa.gov/worldbook/star_worldbook.html Часц о гвиздох на НАСА сайту] * [https://encyclopedia.thefreedictionary.com/star Farlexova Енциклопедия-поглавє Гвизда] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] 4fu61d7pyghf2z6jdzb6omvb6fdm363 17330 17329 2026-04-06T14:09:49Z Kwamikagami 2015 17330 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sagittarius_Star_Cloud.jpg|alt= Окрем Слунка, гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч |upright=1.25|thumb| Окрем [[Слунко|Слунка]], гвизди так далєко же их з телескопами видзиме лєм як швицаци точки, гоч ше им пречнїки мераю у милионох километрох. На слики часц отвореного гвиздового чупору М24 у согвизд’ю штреляч]] '''Гвизда''' то нєбесне цело хторе зарює з власну [[шветлосц]]у<ref>[https://web.archive.org/web/20100119033625/http://www.bl.uk/names.html „Disclaimer: Name a star, name a rose and other, similar enterprises”.] British Library. The British Library Board.</ref>. Сфероидней є форми, а у стану плазми (високо йонизованого [[Ґаз|ґазу]] на велькей [[Температура|температури]]) состої ше найвецей зоз [[Водонїк|водонїку]] и гелию, и лєм з малей часци зоз других елементох. Гвизда стваря енерґию у своїм ядру з термонуклеарнима реакциями<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0#CITEREF%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%812017 Логос 2017,] бок 280. Же би ше злучели два атоми водонїку температура и прицисок хтори их злучую муша буц барз вельки, а пре високи температури на хторих ше ядра злучую, таки процеси наволани „термонуклеарни реакциї”.</ref>. Тота енерґия ше преноши до околного простору прейґ конвекциї и електромаґнетного зарйованя и часточкох. Векшина атомох хемийних елементох чежших од гелия хтори хвильково постоя у вселени, як и шицки елементи чежши од лития настали у штредзиску гвиздох прейґ процесу нуклеосинтези. Жемова найблїзша гвизда [[Слунко]], жридло шветлосци, цеплоти и живота за нашу [[Планета|планету]]. Други гвизди (з винїмком дзепоєдних супернових) видлїви лєм у цеку ноци, як блїщаци точки на нєбе хтори трепеца пре ефект Жемовей атмосфери. У каждодньовей бешеди  под поняцом гвизди ше дакеди дума и на видлїви планети, та аж и на [[Комета|комети]] и [[Метеор|метеори]]. [[Файл:Starsinthesky.jpg|alt= Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА |thumb| Подруче формованя гвиздох у Велькей Маґелановей хмари. Авторство фотоґрафиї: НАСА/ЕСА]] Найблїзша гвизда при Жеми окрем Слунка, то Проксима Кентаур хтора оддалєна коло 40 Pm (петаметери), односно 4,3 ШР (шветлосни роки), або 1,3 pc (парсеки). То значи же шветлосци треба 4,3 роки же би сцигла по Жем зоз тей гвизди. И попри такей оддалєносци та и даскельо раз векших оддалєносцох, постоя ище даскельо гвизди за хтори тримаме же су найблїзши. У нашей ґалаксиї преценює ше же єст коло 200 милиярди гвизди. Однос швицацосци и велькосци гвизди приказує ше зоз Герцшпрунґ-Раселовим дияґрамом. Рахує ше же єст найменєй 70 секстилиони гвизди у познатей часци нашей Вселени (70 000 000 000 000 000 000 000 лєбо 7 × 10²²)<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Herschel/How_many_stars_are_there_in_the_Universe „ESA”]</ref>. [[Файл:Pleiades_large.jpg|alt= Плеяди| thumb|Плеяди]] Вельке число гвиздох ма старосц коло милиярду лєбо 10 милиярди роки. Даєдни гвизди можу досцигнуц аж и 13,7 милиярди роки, цо представя приблїжну старосц Вселени. Спрам велькосци розликуєме малючки неутронски гвизди (хтори поправдзе мертви гвизди нє векши од даякого варощика), суперґиґанти (веледиви) яки Сивернїчка и Бетелґез пречнїку хтори коло 1 000 раз векши од Слункового,<ref>Richmond, Michael.[http://spiff.rit.edu/classes/phys230/lectures/planneb/planneb.html „Late stages of evolution for low-mass stars”] Rochester Institute of Technology.</ref> алє и попри того вельо су меншей [[густосц]]и од Слунка. Єдна з наймасивнєйших гвиздох то Ета нос ладї чия маса од 100-150 раз векша од Слунковей. Стеларна астрономия преучує гвизди и зявеня хтори указую розлични форми/розвойни стани гвиздох. Преценює ше же векшина гвиздох зоз силами [[Ґравитация|ґравитациї]] повязана зоз другима гвиздами формируюци так двойни гвизди (бинарни гвизди). Тиж постоя и векши гвиздово ґрупи познати як гвиздово чупори або кластери. Гвизди нє ровномирно розруцани у вселени алє ше ґрупую до ище векших гвиздових ґрупох познатих як ґалаксиї. Обичну ґалаксию творя билиони гвизди. == Литература == * Szebehely, Victor G.; Curran, Richard B. (1985).[https://archive.org/details/stabilityofsolar0000nato Stability of the Solar System and Its Minor Natural and Artificial Bodies] Springer * Schwarzschild, Martin (1958).[https://archive.org/details/structureevoluti0000mart/page/n5/mode/2up Structure and Evolution of the Stars] Princeton University Press. * Barbieri, Cesare (2007). Fundamentals of astronomy. CRC Press. бок 132—140. * Pickover, Cliff (2001).[https://archive.org/details/starsofheaven00pick The Stars of Heaven] Oxford University Press. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20130706045942/http://www.nasa.gov/worldbook/star_worldbook.html Часц о гвиздох на НАСА сайту] * [https://encyclopedia.thefreedictionary.com/star Farlexova Енциклопедия-поглавє Гвизда] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] 7d4k1pjphwx8s01t8of8twilb4kslh1 0 121 17353 13251 2026-04-06T15:01:42Z Kwamikagami 2015 17353 wikitext text/x-wiki [[Файл:Four_season_blank.svg|Приказ положеньох Жеми и Слунка за штири рочни часци|alt=Приказ положеньох Жеми и Слунка за штири рочни часци|thumb]] '''Дзень''' то було хтора спомедзи даскелїх розличних єдинкох за час<ref>Weisstein, Eric W. (2007).[http://scienceworld.wolfram.com/astronomy/SolarDay.html „Solar Day”.]</ref> <ref>Weisstein, Eric W. (2007).[http://scienceworld.wolfram.com/astronomy/Day.html „Day”.]</ref>. Слово ше одноши або на период [[шветлосц]]и кед [[Слунко]] понад локалного горизонта або на цали дзень хтори покрива и цми и шветли период. Дзень (старославянски dьnь, од индоевропского кореня *din-, з основним значеньом: блїщанє, зарйованє) то час кед ше Жем раз обраци коло своєй осовини (жемова ротация). У астрономиї ше тот час одредзує зоз периодом хтори прейдзе медзи двома пошлїдовнима преходами даякого нєбесного цела през исти поладнїк або меридиян. Кед тото цело Слунко вец ше бешедує о слунковим або соларним дню (синодични дзень). Медзитим, понеже слунково днї нєєднакого тирваня, пре елиптичносц жемовей драги коло Слунка, за астрономски дзень ше бере стреднї слункови дзень. Розлика медзи стреднїм слунковим дньом и правим слунковим дньом ше виражує зоз єдначину часу. Одклон правого слункового дня од стреднього ма два максимуми (+3,8 минути 14. мая и +16,4 минути 3. новембра) и два минимуми (–13,4 минути [[12. фебруар|12. фебруара]] и –6,4 минути 26. юлия), а поклопюю ше штири раз рочнє (16. априла, 14. юния, 1. септембра и 25. децембра). Прави месни час (тп) ше достава зоз єдначину часу: tp = Ts + es + λ Дзе Ts - стреднї гринички час (GMT, нєшка UTC), es - одклон за дати датум (зоз таблїчкох), а λ - ґеоґрафска длужина. Часови период медзи двома пошлїдовнима преходами єдней [[Гвизда|гвизди]] през меридиян ше наволує гвиздови або сидерални дзень (сидерични дзень); вон тирва 23 [[Годзина|годзини]] и 56 [[Минута|минути]]. [[Мешац]]ов або лунарни дзень тирва 24 годзини 50 минути<ref>[https://www.enciklopedija.hr/natuknica.aspx?id=13822 Дан], ''Хрватска енциклопедија'', Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr 2015.</ref>. == Увод == Розлични дефинициї дня базовани на привидним рушаню Слунка прейґ нєба (соларни дзень). Причина тому привидному рушаню то ротация Жеми коло своєй осовини, як и револуция Жеми у орбити коло Слунка. Дзень, за розлику од ноци, часто ше дефинує як период кед слункова шветлосц сцигує по жем. Два ефекти доприноша же дзень просеково длугши од ноци. Слунко то нє точка, воно ма привидну велькосц од коло 32 лучни минути. Як прилог тому, атмосфера преламує слункову шветлсц на тот способ же єдна часц тей шветлосци сцигує на жем аж и теди кед Слунко и далєй спод горизонта за коло 34 лучни минути. Так же перша шветлосц сцигує на поверхносц жеми и теди кед центер Слунка и далєй спод горизонта за коло 50 лучни минути. Розлика у часу завиши од угла под хторим Слунко виходзи и заходзи, а виноши найменєй коло 7 минути. Стари обичай глаши же нови дзень почина або з виходом або зоз заходом Слунка на локалним горизонту. Точна хвилька, як и интервал медзи двома виходами або двома заходами Слунка, завиша од ґеоґрафского положеня (ґеоґрафскей длужини, як и ґеоґрафскей ширини) и часци рока. Константнєйши дзень може буц дефиновани зоз Слунком хторе преходзи през локални меридиян, цо ше збува на локалне поладнє (висша кулминация) або на пол ноци (нїзша кулминация). Точни момент завиши од ґеоґрафскей длужини и, з меншей часци, од часци рока. Длужина такого дня скоро константна. Таки час указую слунково годзини. Дальше злєпшанє дефинує задумане стреднє Слунко хторе ше руша з константну швидкосцу прейґ екватора; швидкосц иста як и штредня швидкосц правдивого Слунка, алє тото одстранює варияциї под час рока кед Жем преходзи по орбити коло Слунка. Жем мала, од єй наставаня, звекшуюцо длугши днї. Першобутна длужина єдного дня, кед Жем була нова, була блїзша ґу 23 годзином. Тот феномен ше зябює пре [[Мешац]] хтори спомалшує Жемову ротацию як час преходзи. Пре способ як секунда дефинована, штредня длужина дня тераз коло 8640,002 секунди и звекшує ше за коло 2 милисекунди по вику. == Координовани шветови час UTC == За цивилни наменки, од стредку 19. вику, кед почали функционовац гайзибани зоз стаємним розпорядком превоженя, звичайни час дефиновани за цали реґион з базированьом на стреднї локални соларни час при даєдним централним меридияну. У дружтвених заєднїцох установени зонски час. Место же би ше кажде место ровнало спрам свойого стреднього Слункового часу хтори почина на локалним подрулу на пол ноци, цали держави або їх часци маю заєднїцки час. Цала Жем подзелєна на 24 часово зони або паси. Стреднї меридияни часовей зони єден од другого оддалєни за 15°. У нукашньосци каждей зони ше почитує єдинствени час. Дзепоєдни держави уведли и лєтнє рахованє часу (eng. Daylight saving time або DST), зоз хторим ше под час лєтнїх мешацох мунтатови обрацаю єдну годзину напредок у одношеню на координовани шветови час (eng. ''Coordinated Universal Time'' або UTC). Кед ше жада описац часове одвиванє даяких зявеньох на рижних ґеоґрафских длужинох як и правдиви часово, реални розлики, хвилька часу ше виражує з помоцу координованого шветового часу UTC. == Преступни секунди == Же би ше отримало цивилни дзень у согласю з привидним рушаньпм слунка, мож уруцовац преступни секунди. Цивилни дзень узвичаєно тирва 86400 СИ секунди, алє будзе тирвац 86401 s у случаю преступней секунди (або 86399 s у случаю обратней преступней секунди, алє ше вона нїґда потераз нє збула). Преступни секунди напредок наявює Медзинародни сервис за ротацию Жеми и референцни системи хтори мера Жемову ротацию и одредзує чи преступна секунда потребна. Преступни секунди ше зявюю лєм на концу УТЦ мешаца и потераз вони додати лєм на концу 30. юния и 31. децембра. == Гранїци дня == За векшину дньових животиньох, уключуюци ту и Homo sapiens, дзень природно почина зоз швитаньом а закончує ше зоз заходом слунка. Людзе зоз своїма културолоґийнима нормами и науковим знаньом заменєли природу з даскелїма розличнима похопенями гранїци дня. У Юдаизме и Жидовскей култури дзень почина зоз заходом слунка, провадзаци Кнїжку о наставаню 1:5, и тирва по шлїдуюци вечар. Стредньовиковна Европа провадзела тоту традицию. Днї як цо то Крачунски вечар, Ноц босоркох и вечар Святей Аґнес то остатки старих шаблонох кед швета починали єден вечар скорей. Терашня конвенция реґулує же цивилни дзень почина на пол ноци, т. є. на 0:00, и тирва полни 24 годзини по 24:00. == Дзень як єдинка за меранє == У метролоґиї (ознака d), дзень то допущена єдинка за меранє звонка СИ (Медзинародни систем єдинкох) хтора одвитує жридловому тирваню єдного обрацаня Жеми коло єй осовини<ref>Certain authors caution against identifying "day" with rotation period. For example: Seligman, Courtney.[http://cseligman.com/text/sky/rotationvsday.htm „Rotation Period and Day Length”]. Приступљено 3. 6. 2011. „A Cautionary Note: Because the rotation period of the Earth is almost the same as the length of its day, we sometimes get a bit sloppy in discussing the rotation of the sky, and say that the stars rotate around us once each day. In a similar way, it is not unusual for careless people to mix up the rotation period of a planet with the length of its day, or vice versa.”</ref>. Стреднї слунков дзень тирва 24 h = 1440 min = 86400 s. Дзень ше як компонента календара дзелї на два пременлїви часци, на дзень и ноц, чийо длужини завиша од ґеоґрафскей ширини и часци рока. Часц дня єднака лєм на єдним меридияну, а меня ше зоз ґеоґрафску ширину. Пре окремну важносц за ушоренє живота, официйни час у єдним ґеоґрафским подручу нормовани, з базованьом на ускладзени шветови час (UTC) хтори ше рахує спрам часу на початковим меридияну хтори преходзи през обсерваторию у Ґриничу при Лондону. Антицки народи, починаюци од Вавилонцох, дзелєли дзень на 12 годзини (на по два нашо годзини); од конца стреднього вику устаємнєло ше дзелєнє дня на 24 годзини хтори ше потим дзеля на минути и на секунди. Же би ше одредзло час (то єст положенє даєдней подїї у цеку дня), звичайно ше чишлї два раз по 12 годзини: од пол ноци до поладня и од поладня до пол ноци. Вавцилонци и Индийци брали за початок дня виход Слунка, а Жидзи и муслиманє заход Слунка; Китайци, Єгиптянє и Римянє - як и ми - брали за початок дня пол ноци. == Мена дньох == Кажди дзень у тижню ма свомо мено. При начишльованю дньох почина ше з [[Нєдзеля|нєдзелю]], то єст од дня кед ше нє роби. Дзень хтори приходзи по нєдзелї ма мено [[пондзелок]]; назва [[вовторок]] ма походзенє од старославянского слова vъtoryj (други, то єст други дзень после нєдзелї). [[Стреда]] наволана так бо ше находзи у стред тижня; [[штварток]] и [[пияток]] то штварти и пияти дзень у тижню, а назва [[собота]] превжата зоз гебрейского язика (šabbath), прейґ християнского греческого и латинского. У даєдних европских язикох мена дньох наставали на основу обичая же би дзепоєден дзень у тижню бул пошвецени даєдному божеству, односно нєбесному целу хторе було тримане за божество. Так наприклад назви за штварток у романских язикох (итал. ''giovedὶ'', франц. ''jeudi'', шпан. ''jueves,'' румун. ''joi'') настали з лат. ''dies Iovis'', то єст Юпитеров дзень; одвитуюца ґерманска назва (нєм. ''Donnerstag'', анґл. ''Thursday'', швед. и дан. ''torsdag'') настали з аналоґию спрам романских назвох кед ґермански бог-громовнїк Донар (''Thunor, Thor'') виєдначени зоз римским громовнїком Юпитером. == Литература == * Vladis Vujnović: "Astronomija", Školska knjiga, 1989. * L. Holford-Stevens, The History of Time (Oxford 2005) pp. 6. == Вонкашнї вязи == * [http://www.fourmilab.ch/cgi-bin/uncgi/Earth/action?opt=-p&img=learth.evif Дзе тераз дзень?] * [http://ptaff.ca/soleil/?lang=en_CA Виход и заход слунка, цалого року, було дзе] == Референци == <references /> [[Катеґория:Єдинка за час]] c1ui692l0sp4w1teljqpdb48g6igq0j 0 165 17342 9985 2026-04-06T14:55:15Z Kwamikagami 2015 17342 wikitext text/x-wiki [[Файл:Spherical_pressure_waves.gif|alt=Габи|thumb|Звук ше шири у форми просторних лонґитудиналних габох у [[Воздух|воздуху]].]] '''Звук''' то механїчна [[габа]] фреквенциї од 20 Hz до 20 kHz, тє. у розпону у хторим го чує людске ухо<ref>''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. </ref>. Звук фреквенциї хтора менша од 20 Hz наволує ше инфразвук, звук фреквенциї векшей од 20 kHz ултразвук, а кед фреквенция вецей од 1 GHz, гиперзвук. Звук настава з вецей або менєй периодичним осцилованьом жридла звука хторе у нєпоштредним околїску меня прицисок средства (медиюму), поремеценє ше преноши на сушедни часточки медиюму и так ше шири найчастейше у форми лонґитудиналних габох у [[Ґаз|ґазох]] и чечносцох и лонґитудиналних и трансверзалних габох у черствих целох. Швидкосц звуку углавним завиши од [[густосц]]и и еластичних силох у черствих и чечних штредкох, а у ґазох од густосци, [[Температура|температури]] и прициску. Окрем у узвичаєних мерних єдинкох швидкосци (m/s, km/h), мера ше и з нєнормовану єдинку мах (Махово число). Кед авион посцигнє швидкосц звуку (коло 343 m/s), прицисок ше нєпоштредно пред авионом поремеци, одпор значно порошнє, та наставаю удерни габи, хтори припатрач на жеми доживює як пращанє (такволане пребиванє звучного мура). [[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30.gif|thumb|Приклад лонґитудиналней габи]] Звук ше шири без преносу маси, алє ше зоз звуком преноша импулс сили и [[енерґия]]. У вязи з тим, дефиную ше моц, уровень моци, гласносц и уровень гласносци звука ([[акустика]])<ref>ANSI S1.1-1994. American National Standard: Acoustic Terminology. Sec 3.03.</ref><ref>Acoustical Society of America [https://web.archive.org/web/20130514111126/http://www.aip.org/pacs/pacs2010/individuals/pacs2010_regular_edition/reg_acoustics_appendix.htm „PACS 2010 Regular Edition—Acoustics Appendix”]</ref>. Як и при других файтох габох, и у ширеню звука очитую ше зявеня свойствени каждому габовому рушаню, як цо то абсорпция, Доплеров ефект, интерференция габох, преламованє (рефракция), одбиванє (рефлексия), розсипованє (дифракция)<ref> [https://pages.jh.edu/virtlab/ray/acoustic.htm „The Propagation of sound”]</ref>. [[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|thumb|Приклад трансверзалней габи]] У [[Подзелєнє музики|музики]], звук ше розликує од [[Тон|тона]] у узшим смислу слова и од гучаня по одношеньох парциялних тонох або парциялох. Парцияли тона максимално гармонични, а парцияли звуку лєм часточно гармонични (вецей нєгармоничних горнїх парциялних тонох як при звуку), а при гучаню одношеня парциялох подполно нєгармонични. Основни прикмети звуку (висина, моц, тирванє и фарба-тембр) истозначни з основнима прикметами тона, лєм их чежше прецизно одредзиц як за тон. Поняце звук хаснує ше у музики, найчастейше у кождодньовим хаснованю, и як синоним за поєдинєчни ґрупни характеристики звука (наприклад за фарбу/тембр звука) лєбо обачлїви упечаток звука даєдних музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] або [[Ансамбл|ансамблох]] (наприклад звук орґульох, звук [[хор|хору]])<ref>zvuk,[https://www.enciklopedija.hr/clanak/zvuk „Хрватска енциклопедија“] Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.</ref>. [[Файл:Sine wavelength.svg|thumb|Длужина габи '''λ''' то розстоянє медзи двома брегами або долїнами синусоидалней габи]] Звук ше шири пре еластични вязи медзи молекулами средства. У ґазох и чечносцох габи звука виключно лонґитудинални (то єст ширя ше у истим напряме у хторим ше рушаю часточки медиюму при осцилованю), а у черствих целох габи можу буц тиж трансверзални, то єст часточки медиюму можу осциловац и нормално на напрям осцилованя габох. Звук ше нє може шириц през вакуум. Жридло звуку вше механїчне осцилованє даякого цела. Кед ше вдери по даяким предмету, наприклад потаргнє напнути дрот, чує ше звук, а тото чувство звука престава накадзи ше зопре осцилованє цела. Енерґия звука шири ше з даяким средством (медиюмом) у форми механїчней габи. Тото средство звичайно воздух, а може буц и чечне або еластичне черстве цело. Без средства у хторим ше ширя механїчни габи нєможе ше чуц звук. Спрам правилносци осцилованя розликую ше тон, гучанє и галайк. Тон звук хтори ше состої зоз гармонийских осцилацийох, а гучанє и галайк мишанїна осцилацийох розличних фреквенцийох и амплитудох<ref>Велимир Круз: „Техничка физика за техничке школе“, "Школска књига" Загреб, 1969.</ref>. == Референци == <references /> == Литература == * Webster, Noah (1947). ''Sound. In Webster's New Twentieth Century Dictionary'' (Revised изд.). Clevelend Ohio: The World Publishing Company. б. 1621—2. * Olson, Harry F. Autor (1967). [https://books.google.rs/books?id=RUDTFBbb7jAC&pg=PA382&redir_esc=y ''Music, Physics and Engineering''] б. 249 * ''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA Звук] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Радзишевский А. Ю. Основы аналогового и цифрового звука. — М.: Вильямс, 2006. — С. 288. == Вонкашнї вязи == * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/Sound/soucon.html HyperPhysics: Sound and Hearing] * [https://www.podcomplex.com/guide/physics.html Introduction to the Physics of Sound] * [https://www.phys.unsw.edu.au/jw/hearing.html Hearing curves and on-line hearing test] * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B0 Число Маха] [[Катеґория:Физика]] ekw2a8tc44o786boo3sql9k7algtlwo 0 268 17344 17080 2026-04-06T14:56:31Z Kwamikagami 2015 17344 wikitext text/x-wiki '''Мерни єдинки''' медзинародно прилапени велькосци за меранє з хторима ше окончує поровнованє даєдней физичней велькосци зоз мерним стандардом. У векшини жемох швета ше хаснує [[СИ метрични систем мерних єдинкох]] (интернационални систем, назва походзи од французкей назви ''Système international d’unités''). Друга система, хтора ше хаснує у [[ЗАД]] то анґлосаксонски систем мерох. [[File:Platinum-Iridium_meter_bar.jpg|alt=Метер|thumb|Праметер хтори ше хасновал од 1889. пo 1960., штанґла направена зоз леґури иридию и платини.]] На приклад, длужина то [[физична велькосц]]. [[Метер]] то єдинка за длужину хтора представя напредок одредзену длужину. Кед ше пове 10 метери (або 10''m'') дума ше на длужину хтора 10 раз векша од дефинованей длужини такволаней метер. Меранє то поступок утвердзованя яка велька або мала физична велькосц у одношеню на основне референтне количество истей файти. [[Метролоґия]] то [[наука]] хтора розвива национални и медзинародно прилапени мерни єдинки. У [[Физика|физики]] и метролоґиї, єдинки стандарди за меранє физичних велькосцох хторим потребни ясни дефинициї. Наука, медицина и инженєрство часто хасную векши и менши мерни єдинки од тих цо ше хасную у каждодньовим живоце. == Основни єдинки СИ системи == Медзинародна система мерних єдинкох ше состої од основних єдинкох хтори ше можу хасновац вєдно зоз одвитуюцима префиксами. Постоя седем основни єдинки хтори представяю розлични физични велькосци. Зоз тих основних єдинкох ше доставаю виведзени єдинки. {| class="wikitable" style="margin:1em auto 1em auto" |+ Основни СИ єдинки |- !Назва !Символ !Количество |- !метер | '''m''' |[[длужина]] |- !килоґрам | '''kg''' |[[маса]] |- !секунда | '''s''' |[[час]] |- !ампер | '''A''' |[[електрична струя]] |- !келвин | '''K''' |[[температура]] |- !кандела | '''cd''' |[[интензитет ошвиценя]] |- !мол (єдинка) | '''mol''' |[[количество субстанциї]] |} Префикс ше додава кед же хаснує векше або менше количество од ориґиналней велькосци. Одредзени су так же кажди шлїдуюци за 10 раз векши од претходного. {| class="wikitable" style="margin:1em auto 1em auto" |+ СИ префикси |- style="background:#CCF" ! 1000^m<!--m = n/3--> ! 10ⁿ ! Префикс ! Символ ! Од^[1] |- | 1000⁸ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#1024|10²⁴]] | йота | Y | 1991 |- | 1000⁷ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#1021|10²¹]] | [[СИ префикс|зета]] | Z | 1991 |- | 1000⁶ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#1018|10¹⁸]] | екса | E | 1975 |- | 1000⁵ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#1015|10¹⁵]] | пета | P | 1975 |- | 1000⁴ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#1012|10¹²]] | тера | T | 1960 |- | 1000³ | [[1000000000 (number)|10⁹]] | ґиґа | G | 1960 |- | 1000² | [[1000000 (number)|10⁶]] | меґа | M | 1960 |- | 1000¹ | [[1000 (number)|10³]] | кило | k<!-- (K)--> | 1795 |- | 1000^(2/3) | [[100 (number)|10²]] | гекто | h<!-- (H)--> | 1795 |- | 1000^(1/3) | [[10 (number)|10¹]] | дека | da<!-- (D)--> | 1795 |- style="background:#eee;" | 1000⁰ | [[1 (number)|10⁰]] |style="color:gray"| нєт |style="color:gray"| нєт | - |- | 1000^−(1/3) | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−1|10⁻¹]] | деци | d | 1795 |- | 1000^−(2/3) | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−2|10⁻²]] | центи | c | 1795 |- | 1000⁻¹ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−3|10⁻³]] | мили | m | 1795 |- | 1000⁻² | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−6|10⁻⁶]] | микро | µ | 1960 |- | 1000⁻³ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−9|10⁻⁹]] | нано | n | 1960 |- | 1000⁻⁴ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−12|10⁻¹²]] | пико | p | 1960 |- | 1000⁻⁵ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−15|10⁻¹⁵]] | фемто | f | 1964 |- | 1000⁻⁶ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−18|10⁻¹⁸]] | ато | a | 1964 |- | 1000⁻⁷ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−21|10⁻²¹]] | зепто | z | 1991 |- | 1000⁻⁸ | [[Маґнитуди велькосци (числа)#10−24|10⁻²⁴]] | йокто | y | 1991 |- |colspan="8" style="font-size:xx-small;background:#EEE"|<!-- Notes:--> # Метрични систем уведзени [[1795]]. ориґинално зоз 6 префиксами.<!---68--> |} <noinclude> == Вонкашнї вязи == * [https://www.bipm.org/en/measurement-units/ Официйни сайт мерних єдинкох] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Математика]] [[Катеґория:Физика]] [[Катеґория:Хемия]] [[Катеґория:Мерни єдинки]] sz2x4lam28xxas0o7bkqm6qljy7gve3 0 269 17337 9964 2026-04-06T14:15:20Z Kwamikagami 2015 17337 wikitext text/x-wiki [[Файл:Meteor_falling_courtesy_NASA.gif|right|thumb|Mетеор]] <big>'''Метеор'''</big> (греч. μετέωρον — атмосферски феномен) [[Шветлосц|шветлосне]] зявенє хторе настало з йонизацию атмосфери през хтору преходзи метеороид. Блїщаци метеори ше наволую болиди. Метеороиди хтори походза од истого обєкта ([[Комета|комети]] або [[Астероїд|астероїда]]) маю паралелни траєкториї та метеори хтори од нїх наставаю випатраю як кед би походзели з истей часци нєба (радиянт)<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/radijant ''Радиянт''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. У тим случаю бешедує ше о метеорским рою. У цеку рока постоя вецей як 50 метеорски рої. Постоя и метеороиди хтори нє припадаю анї єдному рою. Кед метеороид прежиє прелєт през атмосферу и спаднє на [[поверхносц]] нєбесного цела, наволує ше метеорит<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/meteor ''Метеор''], ''Hrvatska enciklopedija'', Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. Метеор хтори спаднє на Жем лєбо друге нєбесне цело може направиц удерни кратер. Розпущени материял вируцени з удерного кратеру може ше охладзиц и стварднуц и так формує цело хторе ше наволує тектит. Пре тренє метеороида до атмосфери приходзи до ексцитациї як атомох у метеороиду так и атомох и молекулох атмосфери. При їх деексцитациї зявює ше шветлосц хтору видзиме як метеор. Температура у удерней [[Габа|габи]] хтора предходзи векшей метеороидскей часточки виноши вецей од 10.000 °C. Метеори ше у народзе наволую и „падаюци [[Гвизда|гвизди]].“ == Опис зявеня == Кед часточка (метеороид) дойдзе до висших пасмох атмосфери (термосфера), почина єй интеракция з атмосферу хтора може резултовац зоз зявеньом метеора<ref>Lunsford, Robert (2009). ''Meteors and How to Observe Them.'' New York: Springer Science+Business Media, LLC.</ref>. Типични метеор видлїви з голим оком лєбо з телескопом продукт метеороида векшого од 0,01 mm. Блїщацосц настатого метеора завиши од велькосци и швидкосци метеороида — метеор 0. Маґнитуди може настац зоз метеороиду велькосци 2 cm хтори войдзе до атмосфери зоз швидкосцу од 20 km/s як и зоз часточки велькосци 0,5 cm и швидкосци 60 km/s (блїщацосц метеора завиши и од висини метеора над горизонтом, односно од оддалєносци од припатрача). З уходом до густейших пасмох атмосфери, метеороид ше швидко зогрива. Часточки менши од 0,5 mm ше зогриваю по цалим волумену, док ше при векших часточкох зогрива лєм поверхносне пасмо до даскельо дзешатих часцох милиметра до глїбини. Кед ше материял зогреє на приблїжно 2200 К, материял почина сублимовац, и горуци ґази цо настали окружую часточку. Зявенє траценя маси пре тренє у атмосфери ше наволує аблация. Електрони у атомох тих ґазох у побудзеним стану, зоз їх деексцитацию ошлєбодзує ше електромаґнетне зарйованє (уключуюци видлїву шветлосц). Коло 90% шветлосци метеора походзи од деексцитациї атомох метеороиду, температури 3000 по 5000 К. Остаток походзи од ексцитациї/деексцитациї и йонизациї/рекомбинациї атомох и молекулох у атмосфери. Под час аблациї метеор траци кинетичну енерґию, спомалшуюци ше при тим. Мали часточки потроша шицку масу пред тим як ше значно спомалша. Медзитим, векши часточки (коло 20 cm и векши, за швидкосц од 15 km/s) спомалша ше по швидкосц од 3 km/s скорей як цо страца шицку масу. При тей швидкосци престава аблация, а поверхносц метеороиду ше поступнє хладзи, формируюци скорку. З оглядом же под час тей часци лєту нєт аблациї, нєт анї шветлосного зявеня (односно метеора), а тота часц лєту метеороида ше наволує цми лєт (анґл. Dark flight). За розлику од метеора хтори тирва даскельо секунди, цми лєт може тирвац даскельо [[Минута|минути]]. Метеороид пада на жем, и таке цело ше наволує метеорит, а препознатлїви є по скорки (хтора може настац и пре дїйство хвилї)<ref>Ceplecha, Zdenĕk (1998). Jiří Borovička, W. Graham Elford et al.. ''Meteor Phenomena and Bodies''. Space Science Reviews (84): 327—471.</ref>. == Литература == * Jürgen Rendtel and Rainer Arlt (2011). ''Handbook for Meteor Observations.'' Potstdam: International Meteor Organization. * Paul Murdin, ур. (2001). ''Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics'' (на язику: (анґлийски). Institure of Physics Publishing. * Patrick Moore (2000). [https://archive.org/details/databookofastron0000moor ''The Data Book of Astronomy''] (на язику: (анґлийски)). Бристол: IOP Publishing Ltd. б.[https://archive.org/details/databookofastron0000moor/page/240/mode/2up 240]-251. * Федынский В. В. [https://www.astronet.ru/db/msg/1198013/index.html ''Метеоры''] (на язику: (русийски)) == Вонкашнї вязи == * [https://www.imo.net/ Медзинародна метеорска орґанизация] * [https://web.archive.org/web/20080118092241/http://www.namnmeteors.org/ Сиверноамерицка метеорска мрежа] * [https://www.meteori.rs/wordpress/ Петницка метеорска ґрупа] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] m6fjhcrg3dpsbsajcgv1d440xq6eecm 0 270 17346 9733 2026-04-06T14:57:31Z Kwamikagami 2015 17346 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wittner_metronome.jpg|alt=Механїчни метроном|thumb|Механїчни метроном]] '''Метроном''' (анґл. metronome, нєм. metronom)<ref>[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/morph?l=metron&la=greek#Perseus:text:1999.04.0057:entry=me/tron-contents Greek Word Study Tool (lexicon entry in LSJ)]. www.perseus.tufts.edu.</ref><ref>Definition of METRONOME. www.merriam-webster.com</ref> то справа за одредзованє - меранє швидкосци (темпа) виводзеня даякей [[Композиция|композициї]], етиди лєбо скали. Кажде ровномирне метрономске дуркнуце представя єдну тактову часц. Старши типи метрономох, маю механїзем як на [[Годзина|годзинох]]. Направени су у форми копи и маю шєйталов-метална ценка полуга а на нєй заквачени рухоми, мали кляпчисти обруч-кулька зоз хторим ше вибера темпо. Обруч ше поцагує горе и долу по шейталову (металней полуги) на хторей виписани ознаки за темпо од нєшвидкого темпа 40 дуркнуца у [[Минута|минути]], до найшвидшого 208 дуркнуца), у зависносци хтору швидкосц жадаме. Шейталов прави нєпреривни, ровномирни рухи раз на єден раз на други бок и так омогущує же би ше чули дуркнуца. [[Файл:Seiko_DM-20_20060910.jpg|alt=Диґитални метроном|thumb|Диґитални метроном]] Кед обруч-персцень горе, дуркнуца та и темпо спомалшенши а цо є нїжей дуркнуца швидши. [[Композитор]]е попри ознаки за темпо часто напишу и метрономску миру (скрац. ММ штварцина1)  ММ 1= 60, цо значи же метроном у минути оддурка 60 штварцини ноти, односно же у тей швидкосци ше буду виводзиц штварцини у композициї. Найпознатши метроном, хтори ше ище и нєшка хаснує, то ''Мелцелов'' метроном. Конструовал го Johann Nepomuk Mälzel 1815.року<ref>[https://books.google.com/books?id=dO80AAAAMAAJ&pg=PA7 Maelzel's patent of the Metronome] The Repertory of patent inventions: and other discoveries and improvements in arts, manufactures, and agriculture ... published by T. and G. Underwood, 1818</ref>. Нєшка ше хасную и електронски метрономи (на струю лєбо батериї) як ,,кишенкови” диґитрон. Вони нємаю шейталов и обруч. Швидкосц дуркнуца ше намесцує зоз кружним реґулатором, лєбо єдноставним вибором числа за темпо зоз дотхнуцом (диґитални). [[Файл:Метроном в движении.gif|thumb|Анимация метронома]] Зоз дотхнуцом на тастер вибрана швидкосц ше зяви на екрану-дисплею. == Вежбанє зоз метрономом == Под час вежбаня скалох, етидох и других музичних [[композиция|композицийох]] треба хасновац метроном. Тота хасновита справа одкриє шицки ритмични нєдостатки и одступаня у граню. Кед вежбаю з помоцу метронома початнїци можу лєгчейше одкриц свою нєпрецизносц як и у хторей мири вони меняю темпо на даєдних местох у композициї. Прето важне, под час вежбаня,  хасновац метроном же би ше  посцигла ритмичносц и, зоз часом, же би ше усадзело до себе тоту точносц. == Референци == <references /> [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Физика]] qinr2wkdpi6r3rmkz7tk3g40edvle84 0 272 17322 9967 2026-04-06T13:02:11Z Kwamikagami 2015 17322 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |'''[[Планета]]''' |Жем |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї полупречнїк''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''Поверхносц''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия шветлосц рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо крадтших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. === Литература === * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. === Референци === <references /> === Вонкашнї вязи === * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] f1ymeu12ext5845cp03qd6koowyxo03 17323 17322 2026-04-06T13:04:37Z Kwamikagami 2015 17323 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац [[Fișier:Moon decrescent symbol (bold).svg|24px|☾]] |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |'''[[Планета]]''' |Жем |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї полупречнїк''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''Поверхносц''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия шветлосц рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо крадтших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. === Литература === * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. === Референци === <references /> === Вонкашнї вязи === * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] bwd6s1mcn5ecd7mgkwk59sxz40qcl8a 17324 17323 2026-04-06T13:04:55Z Kwamikagami 2015 17324 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац [[file:Moon decrescent symbol (bold).svg|24px|☾]] |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |'''[[Планета]]''' |[[Жем]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї полупречнїк''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''Поверхносц''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия шветлосц рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо крадтших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. === Литература === * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. === Референци === <references /> === Вонкашнї вязи === * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] rrl3mksy8cbffbvdz4596ubur8lay2r 17331 17324 2026-04-06T14:12:12Z Kwamikagami 2015 17331 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |'''[[Планета]]''' |[[Жем]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї полупречнїк''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''Поверхносц''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия шветлосц рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо крадтших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. === Литература === * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. === Референци === <references /> === Вонкашнї вязи === * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] my0g7pfnkcirqxq69bzbeln8ltynbu9 0 286 17347 9968 2026-04-06T14:58:05Z Kwamikagami 2015 17347 wikitext text/x-wiki '''Минута''' то єдинка часу звичайно єднака 1/60 (перши сексаґезимални розламок<ref>[https://web.archive.org/web/20120324134833/http://www.wisteme.com/question.view?targetAction=viewQuestionTab&id=1768 „What is the origin of hours, minutes and seconds?”]</ref>) [[Годзина|годзини]], 60 секундом. У UTC стандарду часу, минута у ридких нагодох ма 61 секунду, а то пошлїдок преступних секундох (єст одредба же би ше уруцело неґативну преступну секунду, цо би резултовало у 59 секунди, алє ше таке нїґда нє збуло у вецей як 40 рокох под тоту систему). И попри того же су нє СИ єдинки, минути прилапени за хаснованє зоз СИ єдинками. СИ симбол за минуту або минути то '''min''' (без точки). Символ ''прим'' ше тиж дзекеди нєформално хаснує за означованє минути часу. [[Файл:La minute (315630347).jpg|thumb|Диґитална годзина хтора указує нула годзин и єдну минуту]] Минута може буц: * єдинка за час хтора єднака 1/60 часци годзини, односно 60 секундом. (Даєдни ридки минути маю 59 або 61 секунду; опатрице преступну секунду.) * єдинка за угел, 1/60 часц ступня. Вона тиж позната и як '''минута угла''' або '''лучна минута''', и далєй ше може подзелїц на 60 лучни секунди. Символ за лучну минуту то ''прим'' (′). На приклад, петнац минути ше може написац як 15′. Медзитим, частейше ше хаснує апостроф (U+0027). Жем ше обраца по своєй поларней осовини през 15 лучни минути у каждей минути часу. Лучна минута на Жемовим екваторе виноши приблїжно єдну наутичну милю. Годзина, вироятно, ма 60 минути пре уплїв Вавилонцох хтори хасновали числову систему на бази 60. == История == Ал-Бируни<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB-%D0%91%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B8 Al-Biruni] (1879) [1000]. [https://books.google.ca/books?id=pFIEAAAAIAAJ&pg=PA147&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false The Chronology of Ancient Nations]. Преклад: Sachau, C. Edward. б. 147—149.</ref> по першираз подзелєл годзину сексаґезимално на минути, секунди, трецни и штвартини 1000. року кед бешедовал о жидовских [[мешац]]ох. Историйно, слово "минута" походзи з латинского ''pars minuta prima'', цо значи "перша мала часц". Тото дзелєнє годзини ше може додатно прецизовац зоз фразу "друга мала часц" (латински: ''pars minuta secunda''), зоз хторей походзи слово "секунда". Кед ше ище далєй прецизує, термин треци (1⁄60 секунди) остава у даєдних язикох, на приклад у польским (''tercja'') и турским (''salise''), и попри того же векшина сучасних хаснованьох дзелї секунди з помоцу децималох. Символску ознаку прима за минути и двойнїсту прима за секунди мож тримац як означованє першого и другого пререзу годзини (подобнє як цо стопа перши пререз ярда або можебуц [[ланц]]а зоз инчами як другим уровньом). Страдньовикови науковец Роджер Бейкон 1267. року, пишуци на латинским, дефиновал дзелїдбу часу медзи полним мешацом як число годзинох, минутох, секундох, трецинох и штвартинох (''horae, minuta, secunda, tertia и quarta'') пополадню наведзеного календарского датума. Уводзенє мунтатовох за минути и годзини було можлїве аж теди кед Томас Томпион, анґлийски годзинкар, пренашол повратни фейдер 1675. року.<ref>Mitman, Carl (1926). [https://archive.org/details/sim_scientific-monthly_1926-05_22_5/page/424 „The Story of Timekeeping”]. The Scientific Monthly. 22 (5): 424—427.</ref> == Референци == <references /> == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oksfordski_re%C4%8Dnik_engleskog_jezika The Oxford English Dictionary], Oxford: Oxford University Press. * Landes, David S. (1983), Revolution in Time,[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%9F_(%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%81) Cambridge]: Harvard University Press. * Holford-Strevens, Leofranc (2005), [https://archive.org/details/historyoftime00holf The History of Time: A Very Short Introduction] Very Short Introductions, Vol. 133, Oxford: Oxford University Press, [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] c5xej64mk7vn3h5nmrvk0xqm5k879jh 0 424 17332 16405 2026-04-06T14:13:03Z Kwamikagami 2015 17332 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sun920607.jpg|right|alt=Пеги|thumb|Слунко и Слунково пеги. Два мали Слунково пеги у штредку слики истей велькосци як Жем.]] '''Слунко''' (астрономска символ: [[Файл:Sun_symbol_%28fixed_width%29.svg]]) нам найблїзша и найлєпше преучена од шицких [[Гвизда|гвиздох]]. Коло нєй кружа 8 [[Планета|планети]] и їх сателити, 5 патулькасти планети, [[Астероїд|астероиди,]] [[Комета|комети]], [[Метеор|метеори]] и часточки космичного праху, так же Слунко представя централну гвизду Слунковей системи. [[Енерґия]] Слунка у форми слунковей [[шветлосц]]и и цеплоти оможлївює живот на Жеми прейґ процесу фотосинтези и вплївує на климу и хвилю на Жеми. Штредня оддалєносц медзи Слунком и Жему виноши 149.600.000 km або єдну астрономску єдинку, цо шветлосц прейдзе за 8 [[Минута|минути]] и 18 секунди. Слунко скоро совершена куля (разлика медзи екватором и полом лєм 10 km) и состої ше зоз ґазовитей розпеченей плазми. Воно ма моцне маґнетне польо.<ref>[https://web.archive.org/web/20110513220226/http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2008/02oct_oblatesun/ „How Round is the Sun?”] NASA. 2. 10. 2008.</ref> [[Пречнїк]] Слунка коло 1 392 000 km цо 109 раз векше од Жеми и [[Маса|масу]] од коло 2×1030 килоґрами, та є 330.000 раз чежше од Жеми, и воно твори 99,86% маси цалей Слунковей системи.<ref> Woolfson, M. (2000). „The origin and evolution of the solar system”. Astronomy & Geophysics. 41 (1): 1.12—1.19.</ref> [[Файл:The_Sun_by_the_Atmospheric_Imaging_Assembly_of_NASA%27s_Solar_Dynamics_Observatory_-_20100819.jpg|alt=Сл|thumb|Слунко]] Слунко ше состої з [[Водонїк|водонїку]] (коло 74% його маси лєбо 92% його волумену), гелию (коло 24% [[Маса|маси]] и 7% [[Волумен|волумену]]) и малого количества других елементох, уключуюци желєзо, никел, оксиґен, силиций,. сумпор, маґнезий, углєнїк, неон, калций и хром.<ref>Basu, Sarbani; Antia, H. M. (2008). „Helioseismology and Solar Abundances”. Physics Reports. 457 (5–6): 217—283.</ref> Слунко припада спектралней класи G2V. G2 означує же [[температура]] на поверхносци приблїжно 5.500 °C (5.780 K), цо му дава билу [[Фарба|фарбу]], гоч випатра жовте пре атмосферске розсипованє, хторе одстранює [[Габа|габи]] кратших габових длужинох (белаву и лилову шветлосц) и охабя спектер фреквенцийох хтори людске око видзи як жовти. Тото розсипованє дава околному нєбу його белаву фарбу. Кед ше Слунко находзи нїзко на нєбе розсипує ше ище вецей шветлосци, та випатра же Слунко помаранчецове або червене. Слунков спектер ма линиї йонизованих и нєутралних металох, як и барз слаби водонїково линиї. Буква V (римске число 5) у ознаки спектралней класи указує же Слунко гвизда главного шора. Тото значи же воно ґенерує свою енерґию з нуклеарну фузию ядрoх [[Водонїк|водонїку]] до гелию.<ref>[https://web.archive.org/web/20050217044235/http://www.nasa.gov/worldbook/sun_worldbook.html „Sun”] World Book. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA.] Архивоване з [https://web.archive.org/web/20130715210819/http://www.nasa.gov/worldbook/sun_worldbook.html ориґиналу]</ref> <ref>Wilk, S. R. (2009).[https://web.archive.org/web/20120618183229/http://www.osa-opn.org/Content/ViewFile.aspx?id=11147 „The Yellow Sun Paradox”]Optics & Photonics News: 12—13. Архивоване з [https://www.optica-opn.org/Content/ViewFile.aspx?id=11147 ориґиналу]</ref> За Слунко ше дакеди думало же є мала и нєзначна гвизда, алє нєшка познате же воно шветлєйше од 85% гвиздох у ґалаксиї Млєчна драга, зоз хторих векшина червени патульки. Абсолутна маґнитуда виноши +4,83, алє понеже Слунко вельо блїжей од других гвиздох, видзиме го як найяснєйше нєбесне цело з привидну маґнитуду -26,74.<ref> Burton, W. B. (1986). „Stellar parameters”. Space Science Reviews. 43 (3–4): 244—250.</ref><ref>Bessell, M. S.; Castelli, F.; Plez, B. (1998). „Model atmospheres broad-band colors, bolometric corrections and temperature calibrations for O–M stars”. Astronomy and Astrophysics. 333: 231—250.</ref> Вонкашня часц Слунковей атмосфери, хтора ше наволує корона, нєпреривно випущує часц плазми до вселени у форми Слункового витру, як струя наелектризованих часточкох хтора ше шири по дас 100 астрономски єдинки (АЈ – оддалєносц од Жеми по Слунко). Ґомбуля медзигвиздовей материї хтору твори Слунков витор наволує ше гелиосфера: то найвекша нєпретаргуюца структура у Слунковей системи. Окрем Жеми и других планетох, коло Слунка кружа и астероиди, комети, метеороиди, транс-нептуново обєкти у Койперовим пасу и часточки праху.<ref>[https://web.archive.org/web/20090718014855/http://science.nasa.gov/headlines/y2003/22apr_currentsheet.htm „A Star with two North Poles”]Science @ NASA.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA.]22. 4. 2003. Архивоване з [https://web.archive.org/web/20090718014855/https://science.nasa.gov/headlines/y2003/22apr_currentsheet.htm ориґиналу]</ref> Слунко кружи коло центра ґалаксиї Млєчна драга на оддалєносци од приблїжно 26-27.000 шветлосни роки од центру ґалаксиї, и руша ше у напрямe согвизд'я Лабуд. Воно обидзе єден круг коло центру ґалаксиї за коло 225-250 милиони роки (єден ґалактични рок). За єй орбиталну швидкосц ше тримало же виноши 220±20 km/s, алє новши преценьованя даваю 251 km/s. То виноши єден шветлосни рок кажди 1194,5 роки або астрономску єдинку кажди 7 [[Дзень|днї]]. Понеже ше цала вселена шири, так ше и ми рушаме вєдно з нашу ґалаксию або Млєчну драгу, спрам констелациї Гидра и то зоз швидкосцу од 550 km/s. Найблїзша нам гвизда Алфа Кентаур, хтора оддалєна 4,2 шветлосни роки. Кед вежнєме до огляду рушанє нашей ґалаксиї Млєчней драги и обрацанє коло центра ґалаксиї, вец резултанта рушаня нашого Слунка 370 km/s, у смислу согвизд'йох Лєв и Погар. == Референци == <references /> == Литература == * Cohen, Richard (2010).[https://archive.org/details/chasingsunepicst0000cohe_l0j7 Chasing the Sun: the Epic Story of the Star that Gives us Life] Simon & Schuster. * Lang, Kenneth (1996). Die Sonne, Stern unserer Erde. Berlin – Heidelberg – New York: Springer. * Rudolf Kippenhahn: Der Stern von dem wir leben. DVA. Kippenhahn, Rudolf (1990). Der Stern, von dem wir leben: Den Geheimnissen der Sonne auf der Spur. Stuttgart. * I.-J. Sackmann u. a.:[https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1993ApJ...418..457S/abstract Our Sun.] T 3. Present and Future. In: Astrophysical Journal. University of Chicago Press, Chicago Ill 418.1993, 11 (Nov.), 457–468 (Online). * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B1%D0%BE%D1%82,_%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8 Аббот Ч.] Солнце / Перевод с английского Н. Я. Бугославской; под редакцией [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%91%D0%BB%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Е. Я. Перепёлкина.]— Москва—Ленинград: ОНТИ, 1936. — 462 с. * Степанян Н. Н. Наблюдаем Солнце. — М.: [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0_(%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Наука,] 1992. — 128 с. * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%98%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Шкловский И. С. §9.] Проблемы нейтринного излучения Солнца // Звезды: их рождение, жизнь и смерть. — 3-е изд. — М.: Наука, 1984. — С. 110—117. — 100 000 экз. [[Катеґория:Астрономия]] 1mzp9dzpkapfpln752bubfrcrhlf1xz 0 473 17349 8326 2026-04-06T14:59:04Z Kwamikagami 2015 17349 wikitext text/x-wiki [[Файл:Light_dispersion_conceptual_waves350px.gif|alt=Шветлосц|thumb|Дисперзия зарї билей шветлосци у троугластей призми. Приходзи до роздвойованя длугших габових длужинох (червене) и кратших габових длужинох (белаве).]] '''Шветлосц''' то часц спектру електромаґнетного зарйованя котрому [[обсяг]] габових длужинох видлїви з голим оком. Дараз ше гутори и видлїва шветлосц цо би бул плеоназем кед би ше термин шветлосц нє хасновал и у ширшим смислу же би означел електромаґнетне зарйованє гоч хторей габовей длужини (поведзме ултралилово зарї, хтори чловек нє видзи з голим оком, а хтори виволую флуоросценцию рижних материялох, часто ше наволую ''чарне шветло''). Видлїва шветлосц ше обично дефинує як радияция у обсягу габових длужинох од коло 400 нанометери (nm), або 400×10−9 m, по коло 700 нанометери – медзи инфрачервену (зоз длугокима габовима длужинами) и ултралилову (зоз краткима габовима длужинами)<ref>[https://cie.co.at/publ/abst/17-4-89.html International Lighting Vocabulary] [https://web.archive.org/web/20100227034508/http://www.cie.co.at/publ/abst/17-4-89.html Архивоване] 27. 2. 2010. на [https://bs.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] Number 17.4. CIE, 4th edition.</ref><ref>Cecie Starr. 2005. [https://books.google.rs/books?id=RtSpGV_Pl_0C&pg=PA94&redir_esc=y&hl=en Biology: Concepts and Applications] Thomson Brooks/Cole.</ref>. Часто ше инфрачервени и ултралилови обсяг тиж наволує ''шветло''. {| style="float:right; background:#fff; border-style:solid; border-width:2px; border-color:#0095b6; margin-left:10px; padding:8px;" |- ! colspan="2" style="background:#333;" | [[Файл:Spectrum4websiteEval.png|centar|250px|]] |- ![[Љубичаста боја|лилова]] |380–450 nm |- ![[Плава боја|белава]] |450–495 nm |- ![[Зелена боја|желєна]] |495–570 nm |- ![[Жута боја|жовта]] |570–590 nm |- ![[Наранџаста боја|помаранчецова]] |590–620 nm |- ![[Црвена боја|червена]] |620–750 nm |} Главне жридло шветлосци на Жеми то [[слунко]]. Слунко, як и други [[Гвизда|гвизди]], у процесу термонуклеарней реакциї стваря фотони, єдна часц так настатих фотонох, хтори ношителє електромаґнетного зарйованя и шветлосци, ошлєбодзує ше зоз Слунка. Слункова шветлосц дава енерґию хтору желєни рошлїни хасную за формованє цукрох, часто у форми ґлукози, а тоти цукри одпущую енерґию до живих существох хтори ше з нїма кармя(5). Процес фотосинтези дава виртуелно шицку енерґию хтору хасную живи существа. Историйно, ище єдно важне жридло шветлосци за людзох бул огень, од античних огньох по модерни керозински лампи. З розвойом електричного шветла и лоґорских електроенерґетских системох, електричне ошвиценє скоро подполно заменєло шветлосц огня. Даєдни файти животиньох ґенерую власну швелосц, цо ше наволує биолуминисценция. Наприклад, швицаци хробаки хасную шветлосц же би лоцировали парнякох. Примарни свойства видлївого шветла то интензитет, напрям пропаґациї, спектер фреквенцийох або габових длужинох, и поларизация. Єй швидкосц у вакууму, 299,792,458 метери у [[Секунда|секунди]], то єдна з фундаменталних константох природи. За видлїву шветлосц, як и за шицки типи електромаґнетней радияциї (EMR), експериментално утврдзене же ше вше рушаю з тоту швидкосцу у вакууму<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/svjetlost svjetlost] Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2017.</ref>. [[Файл:Speed_of_light_from_Earth_to_Moon.gif|upright=3|center|thumb|На тим рисунку приказани час ширеня шветлосци од Жеми (лїво) по Мешац (право), хторе тирва 1,255 секунди]] У физики термин ''шветлосц'' ше дакеди одноши на електромаґнетну радияцию гоч хторей габовей длужини, нєзависно од того чи є видлїва. У тим смислу зарї, X-зарї, микрогаби и радио габи тиж шветлосц. Як и шицки типи шветлосци, видлїва шветлосц ше емитує и абсорбує у барз малих „пакетох“ наволаних фотони, и манифестує свойства габох и часточкох. Тото свойство ше наволує габово – корпускуларна дуалносц. Виучованє шветлосци, познате як оптика, значна виглєдовацка обласц модерней физики. === Референци === [[Катеґория:Физика]] lnnj93wycu57votwqhkvjzcbo5hr5ob 0 581 17336 8531 2026-04-06T14:14:59Z Kwamikagami 2015 17336 wikitext text/x-wiki [[File: Comet-Hale-Bopp-29-03-1997_hires_adj.jpg|right|thumb|Ясна комета Хейл-Боп з 1997. року]] '''Комета''' то нєбесне цело хторе ше находзи на траєкториї коло [[Слунко|Слунка]]. Комети ше состоя зоз праху, змарзнутих [[Ґаз|ґазох]], [[Камень|каменя]] и ляду.<ref>Yeomans, Donald K. (2005).[https://webcitation.org/5mqg4nEUO?url=http://www.nasa.gov/worldbook/ „Comet”]</ref> Орбити кометох ше нєпреривно меняю: ориґинално були у вонкашнєй Слунковей системи и прихильни су поремеценьом при блїзких преходох коло вельких планетох. Даєдни з нїх приходза блїзко ґу Слунку и випарюю ше, док даєдни буду занавше вируцени зоз Слунковей системи. Характеризує их нєсподзиване зявенє на нєбе и хвост хтори вецейнїсто надвисшує димензиї самого ядра комети. Комета мале лядове цело у нукашньосци Слунковей системи хторе ше, кед прейдзе блїзко Слунка, зогрива и почина вируцовац ґази, приказуюци видлїву атмосферу лєбо кому, а дакед и хвост. Тот феномен настава пре ефект соларней радияциї и соларного витру на ядро комети. Ядра комети варирую од даскельо стотки [[Метер|метери]] по даскельо километери у [[Пречнїк|пречнїку]] и состоя ше з ляду<ref>Erickson, Jon (2003).[https://books.google.rs/books?id=lwbivW5YKoYC&pg=PA123&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Asteroids, Comets, and Meteorites: Cosmic Invaders of the Earth] The Living Earth. New York: Infobase. б. 123.</ref>, праху и малого каменя. Кома и хвост вельо векши и, кед су достаточно шветли, можу ше видзиц зоз Жеми з голим оком. Комети розпатрани и призначени ище од античних часох у велїх културох. Комети обично маю барз ексцентричну елиптичну орбиту, и високи спектер орбиталних периодох, варирую од даскельо роки по, потенциялно, даскельо милиони роки. Комети з кратким периодом походза з Кайперового пасу лєбо з його розшатого диску, хтори лєжи споза орбити Нептуна. За комети зоз длугим периодом дума ше же походза зоз Ортовей хмари, сферичней хмари полней з лядовима целами хтора ше пресцера од краю Кайперовей хмари та по пол драги по шлїдуюцу [[Гвизда|гвизду]]. Комети з длугим периодом унапрямени спрам Слунка зоз Ортовей хмари з ґравитацийнима пертурбациями спричинєнима з преходзацима гвиздами и з ґалактичну плиму. Гиперболични комети преходза през Слункову систему лєм раз, пред тим як буду виштрелєни до медзигвиздового простору. [[File: Tapestry_of_bayeux10.jpg|right|thumb| Деталь Таписериї з Баєа на хторим кралю Харолду указую Халейову комету пред битку при Хейстинґсу 1066. р.]] Комети ше розликую од [[Астероїд|астероїдох]] по присустве предлуженей атмосфери нєвязаней з ґравитацию коло централного ядра. Атмосфера ма часци хтори ше наволую кома (централна часц хтора директно окружує ядро) и хвост (длуговастей форми и состої ше з праху або ґазу хтори ше вируцує зоз коми з прициском Слунковей шветлосци лєбо зоз соларнима витрами). Медзитим, вимарти (загашени) комети, хтори прешли коло Слунка вецей раз, страцели скоро шицок свой нєстабилни ляд и прах, и починаю здабац на астероїди. За астероїди ше вери же маю розличне походзенє од кометох, же настали у нукашньосци орбити Юпитера, а нє у вонкашньосци Слунковей системи. Одкрице кометох з главного пасу и активних кентаурох замуцело розлику медзи астероїдами<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions "What is the difference between asteroids and comets"] ''Rosetta's Frequently Asked Questions''. European Space Agency.</ref> и кометами. Од новембра 2014. постоя 5253 познати комети, число хторе помали рошнє<ref>[https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions "Comets Discovered"]''Minor Planet Center''</ref>.. Алє тото представя лєм малу часточку цалосного потенциялного числа кометох, бо ше преценює же резервоар кометох у вонкашнєй соларней системи (у Ортовей хмари) прейґ билион. Дас єдна комета рочно видлїва з голим оком, гоч велї слабо видлїви и нєспектакуларни. Окреме шветли приклади ше наволую "Вельки комети". Комети нащивйовани з боку безпилотних сондох як цо то Розета Европскей вселенскей аґенциї, постала перша сонда хтора спущела роботску лєтачку на комету, и NASA-ов Deep Impact, хтора направела кратер на комети Tempel 1 же би преучела єй состав. == Литература == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D0%8A%D1%83%D1%82%D0%BD Исак_Њутн] „Lib. 3, Prop. 41”. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica. Royal Society of London. * Sagan, Carl; [https://books.google.rs/books?id=kC5oQgAACAAJ&redir_esc=y Comet] London: Headline. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-0-7472-7664-7] * Brandt, John C.; Chapman, Robert D. (2004). Introduction to Comets (2nd вид.) [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Cambridge University Press ISBN 978-0-521-80863-7]    * Левин Б. Ю., Симоненко А. Н. Комета Галлея. — М.: Знание, 1984. — 64 с., ил. — (Новое в жизни, науке, технике. Сер. Космонавтика, астрономия; № 1). == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Science/Astronomy/Solar_System/Small_Bodies/Comets/ Comets] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик анаґлийски) * [https://science.nasa.gov/solar-system/comets/ Comets page] [https://web.archive.org/web/20110316133619/http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Comets Aрхивоване] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine] (19. фебруар 2011) аt [https://science.nasa.gov/solar-system/ Solar System Exploration] * [http://www.icq.eps.harvard.edu/ International Comet Quarterly] * [http://smallbodies.ru/en/ Catalogue of the Solar System Small Bodies Orbital Evolution] * [https://sites.google.com/site/sites/system/errors/WebspaceNotFound?path=%2Fnearearthobjectwatch%2F Cometography.com] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] stw6ag135dihhz3iup2945xynw4tuks 0 643 17343 9961 2026-04-06T14:55:58Z Kwamikagami 2015 17343 wikitext text/x-wiki [[File: NewtonsLawOfUniversalGravitation.svg|right|thumb| Нютнов закон ґравитациї: два цела ше прицагую зоз взаємну силу хтора зрозмирна (пропорционална) продукту їх масох, а обратно пропорционална квадрату їх медзисобней оддалєносци.]] '''Маса''' (лат. ''massa'': цесто < греч. μάζα: ярчани хлєб, пре μάσσειν: мишиц) у физики основне физичне свойство шицких целох, велькосц хтора характеризує количество материї у целу,<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 International Union of Pure and Applied Chemistry] (1996) [http://publications.iupac.org/pac/1996/pdf/6804x0957.pdf „Glossary of Terms in Quantities and Units in Clinical Chemistry”] (PDF). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Pure_and_Applied_Chemistry Pure Appl. Chem.] 68: 957—1000.</ref> єдна з основних велькосцох Медзинародней системи єдинкох (ознака ''m'', мерна єдинка килоґрам). Маса мера инерциї цела. Инерция, лєнївосц або витирвалосц свойство каждого цела, по хторим тото цело остава у стану мированя кед мирує, або у стану ровномирного простолинийного рушаня кед ше руша, як цо дефиноване у першим Нютновим закону рушаня. [[File: Leaning_tower_of_pisa_2.jpg|upright|thumb|Зукоса турня у Пизи дзе Ґалилео Ґалилей утвердзел же пошвидшанє гоч хторого падаюцого цела на поверхносци Жеми константне и же є єднаке за шицки цела.]] Основна мерна єдинка маси 1 килоґрам [kg]. Маса цела хторе ма масу 1 kg єднака маси кулї, односно мерна єдинка за масу - 1 kg виведзена зоз маси стандарда (еталона) хтори ше чува у Медзинародним бироу за мери и кулї у Севресу при [[Париз]]у. Масу даякого цела одредзуєме з мераньом – поровнованьом маси цела з масу кулї - цела познатей маси. Кед килаши укажу же маси тих целох єднаки (придзе до виєдначеня, мунтатов указує на 0...) теди ше зна же маса цела єднака познатей маси кулї. [[File: Cavalo_a_arrastar_um_bloco_de_350_kg..png|right|thumb|Перши Нютнов закон (закон инерциї) твердзи же кажде цело остава у стану мированя лєбо ровномирного рушаня по напряму док го даяка сила нє примуши же би тот стан пременєло.]] У каждодньовим живоце ше часто заменює зоз чежину, цо погришне бо то два розлични физични велькосци. Маса мера лєнївосци цела, док чежина сила хтора завиши од ґравитациї; маса ше мера з килашами, а чежина з динамометром; маса ше виражує у килоґрамох [kg], а чежина у нютнох [N]). Окрем як свойство лєнївосци (инерциї), маса ше зявює у класичней физики як жридло сили ґравитациї, у складдзе з Нютновим зконом ґравитациї. Прето постоя два файти маси:<ref>[https://www.technologyreview.com/view/419367/new-quantum-theory-separates-gravitational-and-inertial-mass/ „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass”] MIT Technology Review. 14. 6. 2010. </ref> * инерцийна (чежка, нєрухома) маса - як горенаведзена мера инерциї цела. * ґравитацийна маса - маса хтора дефинована як жридло ґравитацийней сили з Нютновим законом ґравитациї. У зависносци од присуства ґравитацийного поля може ше розликовац * ''активна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт. * ''пасивна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт у познатим ґравитацийним полю. То два розлични физични зявеня (инерция и ґравитация), та зоз самих дефиницийох тих велькосцох нє шлїдзи же тоти маси нужно єднаки. По нєшка зробене вельке число експериментох хтори поровную нєрухому и ґравитацийну масу и нїґда нє пренайдзена розлика медзи тима двома масами. Прето ше рахує же тоти два маси єднаки,<ref>[https://proleksis.lzmk.hr/36571/ masa] Proleksis enciklopedija </ref> цо ше наволує Ґалилейов принцип еквиваленциї або принцип слабей еквиваленциї. У розвою общей теориї релативносци, Алберт Айнштайн вихасновал тот принцип еквиваленциї як єдну зоз ключних предпоставкох. Окреме познати мераня поровнованя инерцийней и ґравитацийней маси хтори окончовал мадярски физичар Лоранд Етвош концом 19 вику. По нєшка еквивалентносц чежкей и нєрухомей маси одредзена по <math>10^{-12}</math>. == Литература == * Rindler, Wolfgang (6. 4. 2006). [https://books.google.rs/books?id=MuuaG5HXOGEC&redir_esc=y Relativity: Special, General, and Cosmological] Oxford: Oxford University Press. == Вонкашнї вязи == * Flores, Francisco (6. 2. 2012). [https://plato.stanford.edu/entries/equivME „The Equivalence of Mass and Energy”]  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B5  Stanford Encyclopedia of Philosophy.] * L. B. Okun (15. 11. 2001). [https://arxiv.org/pdf/physics/0111134 „Photons, Clocks, Gravity and the Concept of Mass”] (PDF). Nuclear Physics. * Williams, David R. (12. 2. 2008) [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/lunar/apollo_15_feather_drop.html „The Apollo 15 Hammer-Feather Drop”] NASA == Референци == [[Катеґория:Физика]] <references /> [[Катеґория:Наука]] 91q8uli0ca7mrgpu876fy8ara0iaoga 0 648 17345 14000 2026-04-06T14:56:51Z Kwamikagami 2015 17345 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Метер |- |Система |СИ основна єдинка |- |Єдинка |длужина |- |Символ |m                       |- ! colspan="2" |Єдинични претваряня |- |''1 m до ...'' |''... єднаки з ...'' |- |СИ єдинки |1000 mm 0,001 km |- |Империялни/ ЗАД єдинки |1,0936 yd 3,2808 ft     39,370 in |- |Наутични єдинки |0,00053996  nmi |} [[File:Mètre ruban.png|Метер за меранє длужини|алт=mini|мини|right]]  '''Метер''' (символ: m <ref>[https://www.nist.gov/si-redefinition/ „Base unit definitions: Meter”] NIST [https://sr.wikipedia.org/wiki/Nacionalni_institut_za_standarde_i_tehnologiju National Institute of Standards and Technology.] 9. 5. 2019.</ref>) то [[мерни єдинки|мерна єдинка]], односно СИ основна єдинка за далєкосц (або длужину у бешеди физикових наукох). Дефинує ше як длужина траєкториї хтору у абсолутним вакуме прейдзе [[шветлосц]] за час од точно 1/(299 792 458) секунди. <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/metar Метер] "Hrvatska enciklopedija" Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2015.</ref> Тота дефиниция нє меня велькосц єдинки, алє є уведзена же би провадзела нєдавни розвой технїкох за меранє, дзе ше длужина и час можу репродуковац зоз барз вельку точносцу– у случаю часу, до точносци од 10¹³. Метер ориґинално бул дефиновани 1793. року як єдна дзешец-милионита часц розстояня медзи екватором и Сиверним полом. Року 1799, то редефиноване у смислу прототипу метерского еталону (стварни еталон пременєни 1889. року). Року 1960, метер бул редефиновани у смислу одредзеного числа [[Габа|габових]] длужинох вибраних емисийних линийох криптону-86. Року 1983, прилапена терашня дефиниция. == Референци == <references /> == Литература == *  Alder, Ken (2002).[[iarchive:measureofallthin00alde|''The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey and Hidden Error That Transformed the World'' .]] New York: Free Press. * Mohr, P., Taylor, B.N., and David B. Newell, D. (13 November 2012).   [https://physics.nist.gov/cuu/Constants/codata.pdf ''CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants: 2006''] Gaithersburg, MD: National Institute of Standards and Technology. == Вонкашнї вязи == * [https://www.nist.gov/si-redefinition/meter История метера на америцким Националним Институту за Стандарди и Технолоґию (NIST)] * [https://web.archive.org/web/20110607152538/http://www1.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html История метера на Медзинародним бироу за чежини и мери (BIPM)”.] Архивоване з ориґиналу 07. 06. 2011. р * [https://www.nist.gov/el Часова линия историї метера на NIST-у] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] [[Катеґория:Математика]] [[Катеґория:Мери за длужину]] [[Катеґория:Мери за поверхносц]] sss74xe0q3wk2l3z91x8gnp9quqm0f0 0 677 17328 8584 2026-04-06T14:07:45Z Kwamikagami 2015 /* Нова дефиниция планети Слунковей системи */ 17328 wikitext text/x-wiki [[File:Solar_planets.jpg|565x565px|alt=План.|thumb|1. Меркур, 2. Венера, 3. Жем, 4. Марс, 5. Юпитер, 6. Сатурн, 7. Уран, 8. Нептун]] '''Планета''' (од старогреческого ἀστήρ πλανήτης (astēr planētēs), або πλάνης ἀστήρ (plánēs astēr), цо у прекладзе значи „блукаюца [[гвизда]]”<ref>[https://www.dictionary.com/browse/planet „''Planet'' Etymology” ], </ref>) нєбесне цело хторе ше руша по елиптичней траєкториї коло гвизди. За розлику од гвиздох, планети нє маю власне жридло енерґиї, т.є. у їх нукашньосци нє приходзи до нуклеарней фузиї. Понеже єст вельо цела хтори кружа коло гвиздох, до планетох учишлюєме лєм тоти визначнєйших масох. Коло планетох кружа менши цела хтори наволуєме мешаци, провадзаче лєбо природни сателити. По початки 1990-их було познате 9 планети, шицки у нашей [[Слунко]]вей системи. Концом 20. вику розвити методи пренаходзеня планетох коло других гвиздох у блїзким ґалактичним сушедстве, на оддалєносцох од даскельо шветлосних рокох. Початком 21. вику технолоґия з вельку швидкосцу напредовала и планети ше з помоцу вселенских телескопох пренаходза и на вельо векших оддалєносцох. По тераз (новембер 2015) потвердзени 1978 вонкасоларни планети у 1258 гвиздових системох (од хторих 490 маю вецей од єдней планети), хтори ше по велькосци рушаю од тих дакус векших од [[Мешац]]а та по ґазовити джини два раз векши од Юпитера. Спрам єдней студиї з 2012. року преценює ше же на кажду гвизду у нашей ґалаксиї приходза 1,6 планети<ref>Cassan, Arnaud; D. Kubas; J.-P. Beaulieu; M. Dominik; et al. (12. 1. 2012). [https://www.nature.com/articles/nature10684 „One or more bound planets per Milky Way star from microlensing observations”] ''Nature''. '''481''' (7380): 167—169. </ref>. Дума ше же планети наставаю зоз протопланетарного диску, у процесу формованя гвиздовей системи. Ґаз и прах хтори кружа коло протогвизди згушнюю ше до ротируюцого диску у хторим ше стваряю множества часточкох. Тоти множества звекшую масу под уплївом ґравитациї, збиваю ше и формую векши цела — [[астероїд]]и и планети.<ref>Wetherill, G. W. (1980). „Formation of the Terrestrial Planets”. ''Annual Review of Astronomy and Astrophysics''. '''18''' (1): 77—113. [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1980ARA%26A..18...77W/abstract Bibcode:].</ref><ref>Dutkevitch, Diane (1995). [https://web.archive.org/web/20071125124958/http://www.astro.umass.edu/theses/dianne/thesis.html „The Evolution of Dust in the Terrestrial Planet Region of Circumstellar Disks Around Young Stars”]</ref><ref>Kenyon, Scott J.; Bromley, Benjamin C. (2006).[https://archive.org/details/sim_astronomical-journal_2006-03_131_3/page/1836/mode/2up  „Terrestrial Planet Formation. I. The Transition from Oligarchic Growth to Chaotic Growth”] ''Astronomical Journal''. '''131''' (3): 1837.</ref>   Назва планета приходзи од грческого слова планетес, цо значи „блукач“. Назва настала у чаше кед стари народи обачовали же дзепоєдни цела меняю свойо положенє на нєбесним зводу и наволали их гвизди блукачки, або планети. [[File:Protoplanetary-disk.jpg|center|264x264px|alt= Протоплан.|thumb|Уметнїцка импресия протопланетарного диску]] == Нукашньосц соларней системи == Окрем Жеми (хтору давни людзе нє тримали за планету), шицки други познати планети у Слунковей системи достали назву спрам греческих и римских митских божeствох. Заш лєм даяки нєевропски язики, як цо то китайски, хасную иншаки назви. Сателити тиж достали назви спрам божeствох и подобох з давней митолоґиї лєбо спрам Шекспирових драмох. Астероїди доставали назви, спрам находзеня тих хтори их одкривали, по гоч кому або гоч чому (алє под условийом же би ше усоглашело зоз комисию Интернационалней aстрономскей униї за номенклатуру). Поступок менованя планетох и їх характеристикох познати як планетарна номенклатура. == Нова дефиниция планети Слунковей системи == Слункова система ма осем планети, класификовани до двох ґрупох: * Нукашнї — стиновити планети (менших димензийох): [[Меркур]], [[Венера]], [[Жем]] и [[Марс]]; * Вонкашнї — Ґазовито-[[ляд]]ови планети (векших димензийох): [[Юпитер]], [[Сатурн]], [[Уран]] и [[Нептун]]. На 26. рочней скупштини Медзинародней астрономскей униї (анґл. International Astronomical Union), отриманей 24. авґуста 2006. з гласаньом о Резолуциї 5А прилапена нова дефиниция и катеґоризация планетох Слунковей системи. По нєй: * '''Планета''' то нєбесне цело хторе: * ше находзи у орбити коло Слунка, * ма достаточну масу же би з власну ґравитацию надвладала сили черствого цела так же би установела гидростатичну ровновагу (скоро округлей) форми, * и хторе очисцело околїско своєй орбити, * нє ма власну шветлосц и цеплоту.<ref>[https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau0603/ „IAU 2006 General Assembly: Result of the IAU Resolution votes”] International Astronomical Union. 2006.     </ref><ref>[https://web.archive.org/web/20060916161707/http://www.dtm.ciw.edu/boss/definition.html „Working Group on Extrasolar Planets (WGESP) of the International Astronomical Union”],</ref> * '''Патулькаста планета''' то нєбесне цело хторе: * ше находзи у орбити коло Слунка, * ма достаточну масу же би з власну ґравитацию надвладала сили черствого цела так же би установела гидростатичну ровновагу (скоро округлей) форми (з тим же дальши одлуки препишу прецизнєйшу гранїцу и учишля цело лєбо до тей лєбо до даєдней другей катеґориї), * нє очисцело околїско своєй орбити, * и хторе нє сателит. * Шицки други обєкти, окрем сателитох, хтори кружа коло Слунка заєднїцки ше буду волац '''мали цела Слунковей системи'''.    == Референци == <references /> == Литература == * Jan Osterkamp: [https://web.archive.org/web/20070228010500/http://apollo.zeit.de/wo/article.php?id=784848 „Transpluto will in den exklusiven Sonnensystem-Planetenklub.”] Die Zeit (Online). 1. 8. 2005.     * Peter Janle: ''Das Bild des Planetensystems im Wandel der Zeit.'' Teil 1. Vom Altertum bis zur Mitte des 19. Jahrhunderts. In: ''Sterne und Weltraum.'' 45, 2006, 1. pp. 34–44. * Thorsten Dambeck: ''Planeten, geformt aus Gas und Staub'', in GEO kompakt Nr. 6, März 2006, Seite 28-34, * ''Серафимов В. В.'' [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%8B Планеты] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20061107022302/http://www.iau2006.org/mirror/www.iau.org/iau0603/index.html Одлука о новей дефинициї планетох] * [https://www.iau.org/ International Astronomical Union website] * [https://photojournal.jpl.nasa.gov/ Photo journal NASA] [[Катеґория:Астрономия]] ruh6r0or22k51k30ujm2pvjqzm31jxf 0 961 17333 8627 2026-04-06T14:13:31Z Kwamikagami 2015 17333 wikitext text/x-wiki [[File:Black_hole_-_Messier_87_crop_max_res.jpg|мини|Супер масивна чарна дзира у ядру супер ґиґанскей елиптичней ґалаксиї Messier 87, маси 7 милиярди раз векшей од нашого [[Слунко|Слунка]]. Тоту слику обявела NASA, сликоване з Event Horizon Telescope 10. априла 2019.]] У астрономиї, '''чарна дзира''' назва за обєкт чийо ґравитацийне польо таке моцне же анї єдна форма материї лєбо радияциї нє може висц зоз нєй, уключуюци и кванти [[Шветлосц|шветлосци]] за хтори ше рахує же маю найвекшу швидкосц у природи, <ref>Davies, P.C.W. (1978) [https://web.archive.org/web/20130510184530/http://cosmos.asu.edu/publications/papers/ThermodynamicTheoryofBlackHoles%2034.pdf „Thermodynamics of Black Holes”] (PDF). ''Reports on Progress in Physics''. '''41''' (8): 1313—1355. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Bibcode Bibcode]: [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1978RPPh...41.1313D/abstract 1978RPPh...41.1313] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta Doi] [https://iopscience.iop.org/article/10.1088/0034-4885/41/8/004 10.1088/0034-4885/41/8/004] Архивоване з: [https://cosmos.asu.edu/publications/papers/ThermodynamicTheoryofBlackHoles%2034.pdf ориґинала] (PDF) 10. 5. 2013. p.</ref> прецо обєкт при патреню дїйствує чарно (отадз и назва). Обща теория релативносци чарну дзиру описує як место у хторим простор-час безконєчно закривени. Нє одноши ше на дзиру у каждодньовим смислу слова, алє скорей на космичну обласц зоз хторого ше нїч нє може врациц. Теорийно, чарни дзири можу буц гоч хторей велькосци, од микроскопских по гевти велькосци обсервабилней вселени. Наставаю з остатку умартих [[Гвизда|гвиздох]] з вецей як 3 Слункових масох (гранїца за неутронски гвизди). Под уплївом власней ґравитациї гвизда доживює колапс и звекшує свою густосц з чим ґравитация далєй рошнє. Окрем маси додатни фактор то моцносц хтора уплївує на гвизду. Накельо ше гвизда претвори до суперновей можлїве тиж так наставанє чарних дзирох аж и кед єй маса менша од 3 Слункових<ref> Linda K. Glover, 2005 - DIE GROSSE NATIONAL GEOGRAPHIC ENZYKLOPÄDIE WELTALL,National Geographic Deutschland, Hamburg</ref> . [[File:Accretion_disk.jpg|276x276px|мини|Уметнїцки приказ акрецийного диска чарней дзири]] Термин чарней дзири цалком нового датума. Року 1969, сковал го америцки науковец Джон Вилер як ґрафични опис єдней задумки хтора стара найменєй двасто роки. Тота задумка походзи з часу кед постояли два теориї шветлосци. Єдна з нїх трима же шветлосц ма корпускуларну природу и же на ню дїйствує ґравитация. (Медзитим, ми нєшка знаме же обидва теориї точни и же шветлосц ма дуалну природу т.є. же є и [[габа]] и часточка). == История поняца == Рушаюци од предпоставки же на шветлосц уплївує ґравитация, професор Джон Мичел обявел 1873. року роботу у хторей наглашел же би гвизда достаточно масивна и збита мала таке моцне ґравитацийне польо же му анї шветлосц нє може сцекнуц. Раховал же постоя вельо таки гвизди. Гоч би ми нє були у можлївосци их видзиц, могли бизме обачиц їх ґравитацию.<ref>„On the Means of Discovering the Distance, Magnitude, &c. of the Fixed Stars, in Consequence of the Diminution of the Velocity of Their Light, in Case Such a Diminution Should be Found to Take Place in any of Them, and Such Other Data Should be Procured from Observations, as Would be Farther Necessary for That Purpose”. ''Philosophical Transactions of the Royal Society''. '''74''' (0): 35—57. 1784. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Bibcode Bibcode] [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1784RSPT...74...35M/abstract 1784RSPT...74...35M] [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/106576?seq=1 106576] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi] [https://royalsocietypublishing.org/doi/10.1098/rstl.1784.0008 10.1098/rstl.1784.0008]</ref> На подобну задумку даскельо роки познєйше пришол французки науковец Лаплас. Вон у своїх роботох наглашел же мало знаме о природи шветлосци же бизме могли предпоставиц же на ню дїйствує ґравитация и же нє цалком на месце виєдначиц шветлосц зоз кулю за дзело у [[Исак Нютн|Нютновей]] теориї ґравитациї, бо швидкосц шветлосци константна. Теория хтора толкує на хтори способ ґравитация уплївує на шветлосц зявела ше 1915. року кед Айнштайн обявел свою общу релативносц. Медзитим, прейдзе ище вельо часу док ше концепт чарней дзири подполно нє прилапи. Карл Шварцшилд, даскельо мешаци познєйше, ришел Айнштайнову єдначину поля ґравитациї, цо приведло до лєпшого похопйованя чарних дзирох и до моцнєйшого уплїву Айнштайнових єдначинох на космолоґию. Интересантно же тоти єдначини ришел док бул на фронту, а ришеня по пошти послал Айнштайнови. Медзитим, пошвидко умар од хороти хтору фасовал у войни. Теди уж було познате же чарни дзири у ствари, остатнї стадиюм еволуциї гвизди хтора ма достаточно вельку [[Маса|масу]]. Року 1928, млади дипломец Падма Субраманиян Чандрасекар з Индиї вираховал кельо би гвиздово ядро мушело буц масивне же би ше спроцивело власней ґравитациї кед витроши свойо гориво т.є. же би нє постало чарна дзира. Чандрасекар вираховал же тота гранїца виноши 1,4 Слунковей маси и вона нєшка позната як Чандрасекарова гранїца. Артур Единґтон ше спроцивел Чандрасекарови думаюци же ше ядро „даяк“ сиґурно одупре колапсу, и часточно бул у праву бо ше указало же гвизди з ядром маси медзи 1,5 и 2 Слунково ше можу одупрец ґравитацийному колапсу пре начало виключеня медзи протоном и неутроном у ядру и таки гвизди ше наволую неутронски гвизди. Алє гвизди зоз ядром маси понад 2 Слунковей нє можу обкеровац колапс и вони поставаю чарни дзири. <ref>Логос, Александар А. (2017). [https://www.academia.edu/44763929/Putovanje_misli_Beograd_2017_pdf Путовање мисли: увод у потрагу за истином] Беоґрад</ref> == Литература == * Ferguson, Kitty (1991). [https://archive.org/details/blackholesinspac0000ferg   ''Black Holes in Space-Time''] Watts Franklin.  * Hawking, Stephen (1988). [https://archive.org/details/briefhistoryofti0000hawk   ''A Brief History of Time'']   * Hawking, Stephen; Penrose, Roger (1996). [https://books.google.rs/books?id=LstaQTXP65cC&redir_esc=y&hl=en  ''The Nature of Space and Time''] Princeton University Press. * Melia, Fulvio (2003). [https://archive.org/details/blackholeatcente0000meli/page/n9/mode/2up    ''The Black Hole at the Center of Our Galaxy''] Princeton U Press. == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=0mh2Q1T9iJ4 Наука 50: Црна рупа] (РТС Образовно-научни програм - Званични канал) * [https://enciclopedia.thefreedictionary.com/black%20holes Farlexova] Енциклопедия-поглавє Чарни дзири]  * [https://www.youtube.com/watch?v=lnJi0Jy692w LIVE Unveiling First Ever Image of Black Hole] youtube.com * [https://science.howstuffworks.com/dictionary/astronomy-terms/black-hole.htm How Black Holes Work] == Референци == [[Катеґория:Астрономия]] nmrijcn5vp49gsm6fe3asmbx77ojflj 0 1049 17341 12990 2026-04-06T14:54:16Z Kwamikagami 2015 17341 wikitext text/x-wiki [[File:Lightning_over_Oradea_Romania_2.jpg|upright|thumb|Трансформация енерґиї: под час тресканя, 500 меґаджули електричней потенциялней енерґиї ше претваря до еквивалентней велькосци енерґиї [[Шветлосц|шветла]], енерґиї [[Звук|звука]] и [[Температура|цеплотней]] енерґиї.]] У физики, '''енерґия''' то свойство хторе муши буц пренєшене на обєкт же би окончел роботу, лєбо же би ше зограл, и може буц конвертоване до другей форми, алє нє може буц креироване анї поїщене.<ref>Lehrman, Robert L. (1973). [https://fysikafysikh.files.wordpress.com/2015/01/robert-lehrman-energy-is-not-the-abillity-to-do-work.pdf „Energy is not the ability to do work”] (PDF). The Physics Teacher. Архивоване з [https://fysikafysikh.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/01/robert-lehrman-energy-is-not-the-abillity-to-do-work.pdf ориґинала] (PDF) 20. 1. 2017. р.</ref> Енерґия то способносц окончованя роботи. Тота обща дефиниция часц основних дефиницийох сучасней физики, и то у тей часци хтора треба же би одвитовала на питанє о причини и походзеню природних феноменох акциї, дїйства и сили. Кажда физична система пошедує енерґию у даяким количестве. Количество енерґиї системи нє абсолутна вредносц алє релативна у одношеню на референтни стан лєбо референтни уровень. Енерґиия физичней системи ше дефинує як количество механїчней роботи хтору система може випродуковац кед меня свой чечуци стан и преходзи до референтного стану; наприклад кед ше литра води охладзи по 0 °C або кед авто вдери древо и спомалши ше од 120 km/h по 0 km/h. У физики енерґия цесно повязана з поняцом ентропия. == История == Вираз походзи од греческого слова енерґия (греч. ένέργεια) цо значи живи, вертки хторе ше першираз найвироятнєйше зявело у роботи Аристотела у 4. вику пред нову еру.<ref>Harper, Douglas. [https://www.etymonline.com/word/energy „Energy”]. ''Online Etymology Dictionary''.</ref> Томас Янґ перши 1807. року хасновал термин енерґия место дотедишнього термину висвива (жива сила), у модерним значеню. Ґаспар Ґистав Кориолис перши описал кинетичну енерґию 1829, а 1853, Вилиям Ранкин дефиновал термин потенциялна енерґия. [[File:Thomas_Young_%28scientist%29.jpg|upright|thumb|Томас Янґ – перши хасновал термин енерґия у модерним значеню]] У прешлосци, о енерґиї ше розправяло у смислу лєгко замеркуюцих ефектох на целох або станох розличних системох. У основи, кед ше дацо пременї, даяка форма енерґиї одвичательна за таку пременку. Понеже ше похопйовало же енерґия може буц складзена до целох, поняце енерґиї вше вецей облапяло идею способносц (потенциял) за пременки як и сами пременки. Таки ефекти (и потенциялни и актуални) ше зявюю у рижних формох; приклад то електрична енерґия достата з батерийох, хемийна енерґия складзена у єдзеню, цеплотна енерґия греяча води лєбо кинетична енерґия гайзибана у рушаню. Єдноставно поведзено, енерґия то „пременка лєбо способносц за пременки“, гоч у стварним швеце постоя приклади хтори сцекаю од такого поєдноставйованя. Поняце енерґиї и роботи релативно нови алати з хторима баратаю физичаре. Анї Ґалилей анї [[Исак Нютн|Нютн]] нє дали нїяке доприношенє розвою теорийного моделу енерґиї, и так було по половку 19. вику кед ше зявели тоти поняца. Розвой парней машини поглєдовал од инженєрох же би розвили поняца и формули хтори им оможлївели описац механїчну и цеплотну ефикасносц їх системох. Инженєре як цо то Сади Карно и Джеймс Прескот Джул, математичаре Емил Клаперион и Герман фон Гелмголц и аматере як Юлиюус Роберт фон Маєр шицки вони допринєсли заєднїцкому спатраню же способносц окончованя роботи вшелїяк даяк повязана з количеством енерґиї у системи. Природа енерґиї и далєй була нєвлаплїва и роками виволовала розправи же чи енерґия даяка файта материї або єдноставно физична велькосц, як цо то, поведзме, [[прицисок]], [[температура]], длужина,... итд. Вилєм Томсон (Лорд Келвин) злучел шицки предходни закони до свойого закону термодинамики, цо помогло пошвидшаному розвою енерґетского приступу описа хемийних реакцийох Рудолфа Клаусиюса, Виларда Ґибса и Волтера Нернста. Додатно, тото оможлївело Лудвиґови Болцманови же би описал ентропию з математичнима поняцами и вєдно з Йожефом Штефаном розпатрал закон о енерґиї зарйованя. == Форми енерґиї == Енерґия ше може зявиц у даскелїх формох: * потенциялна енерґия: постої як пошлїдок положеня хторе обєкт ма у одношеню на други обєкти; * кинетична енерґия: хтора пошлїдок рушаня цела; * хемийна енерґия: хтора пошлїдок хемийних вязох медзи атомами субстанциї обєкта; * електрична енерґия: хтора пошлїдок наелектризованя обєкта; * цеплотна енерґия: постої як пошлїдок зогратосци цела; * нуклеарна енерґия: хтора постої як пошлїдок нєстабилносци атомних ядрох обєкта; * електромаґнетна енерґия: то енерґия зарйованя, цо може буц шветлосц, радио-габи або друга зявююца форма истого феномену електромаґнетного зарйованя. '''Претварянє енерґиї''' Єдна форма енерґиї ше може претвориц до другей; поведзме, батерия претваря хемийну енерґию (Лекланшеового елемента) до електричней енерґиї, хтора ше потим може претвориц до цеплотней (або шветлосней – цо електромаґнетна енерґия). Подобно, потенциялна енерґия ше претваря до кинетичней енерґиї води хтора обраца турбину, хтора ше потим претваря до електричней енерґиї з поштредованьом ґенератора. При претваряню енерґиї важи закон о отриманю енерґиї. '''Закон отриманя енерґиї''' Закон отриманя енерґиї твердзи же ше у завартей системи нє може меняц цалосни винос енерґиї, вон остава константни. Тот закон пошлїдок транслацийней симетриї часу, цо значи же физични процес нє може завишиц од хвилькового початку процеса на часовей оси. Даяка робота (значи и форми енерґиї) нє лєгко мерлїви без присуства припатрача. == Литература == * Smith, Crosbie (1998). ''The Science of Energy – a Cultural History of Energy Physics in Victorian Britain''. The University of Chicago Press. * Alekseev, G. N. (1986). [https://archive.org/details/EnergyAndEntropy ''Energy and Entropy'']. Moscow: Mir Publishers.  * Crowell, Benjamin (2011) [2003]. [https://web.archive.org/web/20130501170408/http://www.lightandmatter.com/html_books/lm/ch11/ch11.html  ''Light and Matter''] Fullerton, California: Light and Matter. * Ross, John S. (23. 4. 2002). [https://www.physnet.org/modules/pdf_modules/m20.pdf    „Work, Power, Kinetic Energy”] (PDF). ''Project PHYSNET''. Michigan State University * Smil, Vaclav (2008). ''Energy in nature and society: general energetics of complex systems''. Cambridge, USA: MIT Press. * Walding, Richard; Rapkins, Greg; Rossiter, Glenn (1999). ''New Century Senior Physics''. Melbourne, Australia: Oxford University Press. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20070901020326/http://www.our-energy.com/hr.html  Energija i razni energetski izvori]     * [https://interestingenergyfacts.blogspot.com/  Интересантни факти о рижних енерґетских жридлох] * [http://www.femto.com.ua/articles/part_2/4753.html Энергия]  в [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8Fв Физической энциклопедии] == Референци == <references /> [[Катеґория:Физика]] oq1tr1eszhyic4wx8n8jkp2yhphmenx 0 1082 17352 14672 2026-04-06T15:01:12Z Kwamikagami 2015 17352 wikitext text/x-wiki {{инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 = <big>Йоган Кеплер</big> | label2 = | data2 = [[File:Portrait Confused With Johannes Kepler 1610.jpg|250px]] | label3 = | data3 = Йоган Кеплер [[1610]]. рок | header4 = Особни податки | label5 = Датум родзеня | data5 = 27.12. 1571 | label6 = Место родзеня | data6 = Вайл дер Штат | label7 = Держава родзеня | data7 = Святе римске царство | label8 = Датум шмерци | data8 = 15. 11. 1630. (58 год.) | label9 = Место шмерци | data9 = Реґензбурґ | label10 = Oбразованє | data10 = Универзитет у Тибинґену | header11 = Научни роботи | label12 = Польо роботи | data12 = астрономия, физика | label13 = Познати по | data13 = Кеплерово закони | label14 = Потпис | data14 = [[File:Unterschrift Kepler.svg|180px]] }} '''Йоган Кеплер''' (нєм. Johannes Kepler; Вайл дер Штат, 27. децембер 1571 — Реґензбурґ, 15. новембра 1630) бул нємецки астроном, математичар и астролоґ. Йоган Кеплер установел рушанє [[Планета|планетох]] по елипсох, та з тим звалєл теориї и вереня же ше планети рушаю коло [[Слунко|Слунка]] по кружнїцох (Перши Кеплеров закон).<ref>Kepler. ''New Astronomy'', title page, tr. Donohue, pp. 26–7</ref><ref>Stephenson. Kepler's Physical Astronomy. стр. 1—2.. Dear, Revolutionizing the Sciences, pp. 74–78</ref><ref>"Faktopedija", ilustrirana enciklopedija 11. izdanje 2004. Mozaik knjiga, pp. 32</ref> После чежкого дзециньства одлучел ше за церковну кариєру, та 1584. року ступел до семинару у Аделсберґу.<ref>Barker and Goldstein. "Theological Foundations of Kepler's Astronomy", pp. 112–13.</ref> Понеже є прияти на Универзитет у Тибинґену, дзе го астрономию поучовал Коперников шлїдбенїк Михаел Мастлин, напущел священїцку службу и 1594. прилапел катедру астрономиї у Ґрацу. Його роботу замерковали Ґалилео Ґалилей и Тихо Брахе, хтори го поволал за помоцнїка до Праги. После Брахеовей шмерци 1601, превжал його положенє дворского математичара и астролоґа цара Рудолфа II. Од новембра 1604. до початку 1606. розпатрал нову [[Гвизда|гвизду]] (Кеплерова супернова лєбо СН 1604.), хтора зоз швицацосцу у максимуме превозиходзела швицацосц Юпитера; на месту гвизди, за хтору ше нєшка зна же була супернова, обачую ше лєм дифузни остатки, без остатку гвизди. Хаснуюци барз точни Брахеово податки о планети Марс, Кеплер одкрил правилносци у планетским рушаню хтори познати под меном Кеплерово закони. Перши два закони обявел 1609. у своїм главним дїлу ''Astronomia nova''. Вон бул перши з астрономох хтори ше цалком ришел епициклох, ґеометрийних конструкцийох хтори уведзени у ґеоцентричней системи. У истим дїлу обявел свойо толкованя плими и осеки як пошлїдка дїйствованя [[Мешац|Мешаца]]. Медзитим, його глєданє причинох пре хтори ше планети рушаю по своїх драгох трацело ше у наївних представох. Аж [[Исак Нютн]], на основи динамики и трох Кеплерових законох, установел закон общей ґравитациї. [[File:Epitome astronomiae copernicanae.tif|right|thumb]] После Праги, Кеплер 1612. року прешол до Линцу, дзе преподавал математику. Року 1615. видал математичне дїло ''Нова стереометрия винских гордовох'' /у ствари закривених поверхносцох/ (лат. Nova Stereometria Doliorum Vinariorum), у хторим ше служел з поступками хтори го творя предходнїком инфинитезималного рахунку. Року 1619. обявел дїло ''Складносци швета'' (лат. Harmonices mundi) у хторим ше виклада його треци закон. Предлужуюци Брахеову роботу, 1627. видал ''Рудолфински таблїчки'' (лат. Tabuli Rudolphinae) за вираховйованє положеня планетох, з лоґаритамскима таблїчками, таблїчками атмосферскей рефракциї, та каталоґом 1005 гвиздох. Таблїчки ше хасновали ище цали вик. Кеплер допринєсол и модерней оптики з конструкцию астрономского телескопа (Кеплеров меселатов то файта меселатова лєбо телескоп з двома собирнима (конвекснима) лєнчами, хтори даваю обратну слику предмета), а тиж и толкованє ширеня [[Шветлосц|шветлосци]] и дїйствованя ока.<ref> Kepler, Johann(es), [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0 "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža.] www.enciklopedija.hr, 2014.</ref> == Литература == * Фред Хојл, Астрономија, Младост, Загреб, 1971. * Милорад Млађеновић, Кораци открића природе, Библиотека Ђордано Бруно, Градина 1991. * Andersen, Hanne; Peter Barker; and Xiang Chen. The Cognitive Structure of Scientific Revolutions, chapter 6: "The Copernican Revolution." New York. The Cognitive Structure of Scientific Revolutions. Cambridge University Press. 2006. ISBN 978-0-521-85575-4. * Armitage, Angus. John Kepler, Faber, 1966. * Banville, John. Kepler, Martin, Secker and Warburg, London, 1981 (fictionalised biography) * Barker, Peter and Bernard R. Goldstein: "Theological Foundations of Kepler's Astronomy". Osiris, Volume 16. Science in Theistic Contexts. University of Chicago Press, 2001, pp. 88–113 * Caspar, Max (1993). C. Doris Hellman, ур. Kepler. New York: Dover. ISBN 978-0-486-67605-0.; with a new introduction and references by Owen Gingerich; bibliographic citations by Owen Gingerich and Alain Segonds. * Connor, James A. (2004). [https://archive.org/details/keplerswitchastr00conn Kepler's witch : an astronomer's discovery of cosmic order amid religious war, political intrigue, and the heresy trial of his mother] San Francisco: Harper. ISBN 978-0-06-052255-1 * De Gandt, Francois. ''Force and Geometry in Newton's''. Principia, Translated by Curtis Wilson.[https://archive.org/details/forcegeometryinn0000gand Force and geometry in Newton's Principia] Princeton University Press. 1995. ISBN 978-0-691-03367-9. * Dreyer, J. L. E. (1967). A History of Astronomy from Thales to Kepler. Dover Publications Inc. ISBN 978-0-486-60079-6. * Ferguson, Kitty (2002). The nobleman and his housedog: Tycho Brahe and Johannes Kepler: the strange partnership that revolutionized science. London: Review. ISBN 978-0-7472-7022-5.published in the US as. Tycho & Kepler: the unlikely partnership that forever changed our understanding of the heavens.. New York: Walker. 2002. ISBN 978-0-8027-1390-2. Field, J. V.. Kepler's geometrical cosmology. Kepler's Geometrical Cosmology. Chicago University Press. 1988. ISBN 978-0-226-24823-3. == Вонкашня вяза == * O'Connor, John J.; Robertson, Edmund F. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%98%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80 Архива историје математике ,,Мактјутор"] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20150123005509/http://umanitoba.ca/cm/vol3/no17/mathtutor.html Mac Tutor History of MAtematics Archive] на веб-сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (23. януар 2015.) зоз часопису „CM magazine“, число III/17, (язик: анґлийски) == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Кеплер , Йоган }} [[Катеґория:Науковци]] [[Катеґория:Математичаре]] [[Катеґория:Физичаре]] [[Катеґория:27. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1571]] [[Катеґория:15. новембер]] [[Катеґория:Умарли 1630]] twahu9nnxjfa5phvagdhgwm71a9loyw 0 1086 17348 9701 2026-04-06T14:58:24Z Kwamikagami 2015 17348 wikitext text/x-wiki '''Прицисок''' то количнїк сили хтора дїйствує нормално на [[поверхносц]] и поверхносци на хтору сила дїйствує нормално, <ref> Giancoli, Douglas G. (2004). Physics: principles with applications. Upper Saddle River, N.J.: Pearson Education. ISBN 978-0-13-060620-4</ref> цо ше представя з формулу: <math>p=\frac{F}{S}</math> У медзинародней системи [[Мерни єдинки|мерних єдинкох]] (SI) прицисок ше мера з паскалом (Pa), хтори дефиновани як сила од 1 нютна (N) по 1 m², цо ше представя з формулу <math>1\, \mathrm{Pa} = \frac{1\, \mathrm{N}}{1\, \mathrm{m^2}}\,.</math> У Сербиї, [[Закон (право)|Закон]] о мерних єдинкох и мерадлох, окрем паскала дошлєбодзує хаснованє у явней комуникациї и єдинки бар (1 bar = 100.000 Pa). Хаснованє предходних єдинкох як цо атмосфера (1,013 • 105 Pa) чия ознака atm, висина водового слупа и слупа живого стрибла (mmH2O и mmHg) и др. нє допущене зоз Законом. [[File:Pressure_exerted_by_collisions.svg|right|thumb|Прицисок пошлїдок збиваня часточкох з нука завартей судзини.]] У чечносцох у мированю панує гидростатични прицисок хтори завиши од глїбини и єднаки є чежини вертикалного слупа чечносци, єдинкового крижного пререзу понад розпатрану точку. Дїйствує у шицких смислох под’єднак. Гидростатични прицисок ше зявює у чечносцох у рушаню и завиши од швидкосци чечносци и єй [[Густосц|густосци]]. Гидростатични прицисок ше стваря з дїйством вонкашнєй сили на чечносц и преноши ше на цалу систему под’єднак. Прицисок [[Ґаз|ґазу]] спричинєти з рушаньом його молекулох и завиши од його густосци (специфичного [[Волумен|волумену]]) и [[Температура|температури]] то парциялни прицисок ґазох. Атмосферски прицисок походзи од чежини [[Воздух|воздуху]] и одредзени є з чежину вертикалного слупа воздуху над єдинкову поверхносцу. Прицисок пари чечносци: за кажду дату температуру чечносци у завартей судзини формує ше понад нєй засицена пара под прициском хтори рошнє з температуру. Прицисок [[Шветлосц|шветлосци]] настава на ошвицених целох. [[Слунко]]ва шветлосц виволує прицисок од 2 по 5 μРа у зависносци од рефлексивносци поверхносци. Прицисок [[Звук|звуку]] на даяке цело настава под дїйством звучних [[Габа|габох]]. == Мерна єдинка прициску == Мерна єдинка прициску то паскал (ознака Pa) або [[Исак Нютн|нютн]] по [[Метер|метеру]] квадратним (N/m2). Окрем паскала може ше хасновац и мерна єдинка прициску бар (1 bar = 105 Pa). Стари єдинки прициску були: <ref>[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D1%80%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Pritisak, "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža.] www.enciklopedija.hr, 2015.</ref> * технїчна атмосфера, ознака at (1 at = 98 066,5 Pa); <ref>[https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/2007_01_2_162.html Pravilnik o mjernim jedinicama NN 2/2007] Official Gazette 2/2007</ref> * стандардна, нормална або физична атмосфера, ознака atm (1 atm = 101 325) * милиметер слупа живого стрибла, ознака mmHg, лєбо тор (1 mmHg = 1 torr = 133,322 Pa); <ref>Velimir Kruz: "Technical Physics for Technical Schools", "School Book" Zagreb, 1969.</ref> * милиметер слупа води, ознака mmH2O (1 mmH2O = 9,806 65 Pa). {| class="wikitable" |+ '''Мерни єдинки за прицисок''' ! &nbsp; !width="15%"| [[Паскал (јединица)|паскал]] !width="15%"| [[bar (jedinica)|бар]] !width="15%"| [[техничка атмосфера|технїчна атмосфера]] !width="15%"| [[стандардна атмосфера]] !width="15%"| [[Тор (јединица)|тор]]<br>[[mmHg]] !width="15%"| фунта сили по квадратним пальцу |- ! '''1 Pa''' | ≡ 1 N/m² | = 10⁻⁵ | ≈ 10,197×10⁻⁶ at | ≈ 9,8692×10⁻⁶ atm | ≈ 7,5006×10⁻³ torr | ≈ 145,04×10⁻⁶ psi |- ! 1 bar | = 100 000 Pa | ≡ 10⁶ [[Dyne|din]]/cm² | ≈ 1,0197 at | ≈ 0,98692 atm | ≈ 750,06 torr | ≈ 14,504 psi |- ! 1 at | = 98 066,5 Pa | = 0,980665 bar | ≡ 1 [[kilopond|kp]]/cm² | ≈ 0,96784 atm | ≈ 735,56 torr | ≈ 14,223 psi |- ! 1 atm | = 101 325 Pa | = 1,01325 bar | ≈ 1,0332 at | ≡ 101 325 Pa | = 760 torr | ≈ 14,696 psi |- ! 1 torr | ≈ 133,322 Pa | ≈ 1,3332 bar | ≈ 1,3595 at | ≈ 1,3158 atm | ≡ 1 mmHg | ≈ 19,337 psi |- ! 1 psi | ≈ 6894,76 Pa | ≈ 68,948 bar | ≈ 70,307 at | ≈ 68,046 atm | ≈ 51,715 -torr | ≡ 1 -lbf/in² |} == Литература == * Giancoli, Douglas G. (2004). Physics: principles with applications. Upper Saddle River, N.J.: Pearson Education. * L. J. Clancy (1975), Aerodynamics, Pitman Publishing Limited, London. * Houghton, E.L. and Carpenter, P.W. (1993), Aerodynamics for Engineering Students, Butterworth and Heinemann, Oxford UK. * Liepmann, Hans Wolfgang; Roshko, Anatol (1993), Elements of Gas Dynamics, Courier Dover Publications, * Gibbs J.W. (1928). The Collected Works of J. Willard Gibbs Thermodynamics. New York: Longmans, Green and Co. Vol. 1, pp. 55–349. * Kazakov, Andrei; Muzny, Chris D.; Chirico, Robert D.; Diky, Vladimir V.; Frenkel, Michael (2008). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4651616/ „Web Thermo Tables – an On-Line Version of the TRC Thermodynamic Tables”] Journal of Research of the National Institute of Standards and Technology. 113 (4): 209—220. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20190929053038/http://www.physnet.org/modules/pdf_modules/m48.pdf Introduction to Fluid Statics and Dynamics] on [https://www.physnet.org/ Project PHYSNET] * [https://www.grc.nasa.gov/WWW/K-12/airplane/pressure.html Pressure being a scalar quantity] [https://web.archive.org/web/20100106203418/http://www.grc.nasa.gov/WWW/K-12/airplane/pressure.html Архивоване] на веб-сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (6. януар 2010.) {{Commonscat|Pressure}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Физика]] g8cqkmkyl5ekw6i5zc4vt68og13jdbt 0 2648 17361 15969 2026-04-06T20:04:45Z Olirk55 19 17361 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Заяц | label2 = | data2 = [[File: Scrub Hare (Lepus saxatilis) close-up (30544290256) (2).jpg |250px]] | label3 = | data3 = <div style="text-align: center;"> '''[[Заяц]]'''<br /> ('''''Lepus saxatilis''''') </div> | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип| data6 = Chordata | label7 = Класа | data7 = Mammalia | label8 = Ряд| data8 = Lagomorpha | label9 = Фамилия | data9 = Leporidae | label10 = Род | data910= '''''Lepus''''' | header11 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label12 = | data12 = ''Lepus timidus'' | label13 = | data13= [[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758 }} [[Файл:Feldhase.jpg|мини|<div style="text-align: center;">''' Европски заяц '''(''Lepus europaeus)''|281x281п]] '''Заяц''' ''зоол''.(лат. ''Lepus'')) спада до роду дробних цицарох зоз фамилиї заяцох, у рамикох ряду двозубих. Род заяцох ше од домашнього заяца (''серб''. кунић)(''Leporidae'') розликує по способе живота (заяци нє гребу дзири) и заячата на швет приходза скоро цалком способни за самостойни живот. Зaяци рошлїноєди, и жию сами лєбо у пару. Активни су пред вечаром и вноци, а през [[дзень]] ше скриваю у благих углїбеньох, браздох лєбо черякох. Заяци маю моцни заднї ноги и вельки уха хтори им служа и за хладзенє. Заяци по походзеню зоз Африки, Евроазиї и Сиверней Америки. Покарма им углавним рошлїнска. Влєце єдза траву, лїсцасти рошлїни и шаца, вжиме конарчки, пупча, [[Скорка|скору]] младих древкох. == Биолоґия == Заяци швидки животинї и кратки час можу бажац и до 80 km/h. На векших оддалєносцох, европски заяц (''лат''. ''Lepus europaeus'') може бежац зоз швидкосцу до 55 km/h. Пейц файти америцких заяцох у централней и заходней Сиверней Америки можу на длугших релацийох бежац зоз швидкосцу од 65 km/h и источасно скакац и до 3 [[Метер|метери]] високо. Звичайно ганьблїва животиня, заяц меня свойо справовнє наяр, кед их през дзень мож видзиц як ше оганяю. Випатра же то змаганє медзи самцами же би посцигли доминацию у розмножованю. У тим ярнїм бависку мож видзиц и же ше „боксую“, кед єден заяц биє другодо зоз лабами. И заячици знаю „боксовац” самцох кед им нє сцу допущиц же би ше парели. === Розлика од домашнього (питомого) заяца === Главни наслов: [[Домашнї заяц]] Векшина домашнїх заяцох (сербски: кунић) жиє под жему у дзирох, а дзиви заяци жию у єдноставних гнїздох над жему и обично нє жию у ґрупох. Дзиви заяци нє приноша на швет свойо заячата под жему у дзирох як други лепориди, алє у плїтких гнїздочкох у трави. Млади заячата ше народзую подполно способни за самостойни живот зоз шерсцу и з отворенима очми. Процивно тому, домашнї заяци, маю млади котри ше народзую шлєпи и без шерсци. == Пожива == === Месо === И дзиви и домашнї заяци вельочислени у велїх обласцох, прилагодзую ше найрозличнєйшим условийом и швидко ше розмножую, так же ше їх месо часто хаснує за [[Пожива|поживу]]. Дзиви заяци ше ловя, а питоми ше ховаю. == Литература == * Биологија 6, ЛОГОС, Драгана Милић и Имре Кризманић. ISBN 978-86-6109-044-8.. * Chapman, Joseph; Flux, John (1990). Rabbits, Hares and Pikas : Status Survey and Conservation Action Plan. IUCN Species Survival Commission (SSC), Lagomorph Specialist Group. p. 2. ISBN 2831700191. == Вонкашня вяза == * [https://web.archive.org/web/20171107031918/http://www.endicott-studio.com/articleslist/the-symbolism-of-rabbits-and-hares-by-terri-windling.html Windling, Terri. The Symbolism of Rabbits and Hares.] [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Заяци]] 65lmgt6zh5vjfq9arn98i05rti3vap6 0 2723 17350 16977 2026-04-06T15:00:02Z Kwamikagami 2015 17350 wikitext text/x-wiki [[File:Mirror.jpg|right|thumb|Вазна у жвертаку]] '''Жвератко''' то оптична справа. Оптична прето же дїйствує у медию такволаней видлївей [[Шветлосц|шветлосци]]. То кажда вигладкана поверхносц хторей нєровнїна менша од [[Габа|габовей]] длужини шветлосци. Тоти нєровнїни менши од габовей длужини електромаґнетних габох у обсягу од 400 нанометрох (nm), або 400x10-9 m до 700 нанометрох – т.є. [[обсяг]] медзи инфрачервеним и ултралиловим зарйованьом.<ref name=":0">Група аутора, Практичар, Школска књига, Загреб, 1971.г.</ref><ref>Група аутора, Мала енциклопедија Просвета, Просвета,Београд, 1959.г.</ref> Жвератко може буц вигладкана метална або метализована склєняна плоча. Зависно од фурми вигладканей поверхносци, жвератко може буц ровне або закривене. Закривене жвератко може буц конкавне або конвексне. Конкавни жвератка то жвератка зоз угнутима поверхносцами, а конвексни зоз випупченима поверхносцами.<ref>Група аутора, Енциклопедија лексикографског завода, Југословенски лексикографски завод, Загреб, 1962.</ref> == История == '''Праистория''' Перши жвератка хтори людзе хасновали найскорей були базени цмей, мирней води або води назбераней у даякей файти примитивней судзини. Вимаганя за виробок доброго жвератка то [[поверхносц]] зоз барз високим ступньом ровносци (по можлївосци, алє нє нужно зоз високу рефлективносцу) и рапавосц поверхносци менша од габовей длужини шветлосци. Найвчаснєйши випродуковани жвератка були фалати полированого [[Камень|каменя]] як цо то обсидиян, вулканске скло хторе ше природно зявює.<ref name=":1">Фиоратти, Хелен. [https://web.archive.org/web/20110203052336/http://www.lantiquaire.us/origins-of-mirrors.html „Тхе Оригинс оф Миррорс анд тхеир усес ин тхе Анциент Wорлд”.] L'Антиqуаире & тхе Цонноиссеур. Архивирано из оригинала 2011-02-03. г. Приступљено 2009-08-14.</ref> Приклади жвераткох зоз обсидияну пренайдзени у Анадолиї (нєшкайша [[Турска]]) датировани на коло 6000 роки п.н.е.<ref>Еноцх, Јаy (октобар 2006).[https://onlinelibrary.wiley.com/loi/15389235 „Хисторy оф Миррорс Датинг Бацк 8000 Yеарс”] Оптометрy анд Висион Сциенце. 83 (10): 775—781 [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Semantic Scholar] [https://onlinelibrary.wiley.com/loi/15389235 10.1097/01.опx.0000237925.65901.ц0] Приступљено 14. 10. 2020.</ref>. Жвератка зоз полированого бакру робени у Месопотамиї од 4000 року п.н.е.,(5) а у старим Єгипту од коло 3000 року п.н.е.(6) Жвератка з полированого [[Камень|каменя]] зоз Централней и Южней Америки датирую од коло 2000. року п.н.е.(5) == Бронзови час по вчаснєйши штреднї вик == По бронзови час векшина културох хасновала жвератка зоз швицацих бронзових, бакарних, стриберних дискох або дискох з других металох.<ref name=":1" />(7) Жителє Керми у Нубиї були схопни у продукованю жвераткох. Остатки їх пецох зоз бронзи пренайдзени у храме Керме.(8)<ref>[https://www.huntington.org/exhibition/ancient-chinese-bronze-mirrors-lloyd-cotsen-collection „Анциент Цхинесе Бронзе Миррорс”.] Тхе Хунтингдон. Тхе Хунтингдон Либрарy, Арт Мусеум анд Гарденс. Приступљено 15. 11. 2020.</ref> У Китаю ше жвератка зоз бронзи продуковало од коло 2000. року пред нову еру. Таки метални жвератка остали як норма по греческо-римску антику и през цали штреднї вик у Европи.(10) Под час Римского царства стриберни жвератка хасновали аж и слугове.(11) ''Спекулум'' метал то високорефлектуюца леґура бакру и цину хтору ше хасновало за жвератка по даскелї предходни вики. Таки жвератка можебуц походза зоз Китаю и Индиї.(12) Жвератка зоз спекулового металу або гоч хторого племенїтого металу було чежко випродуковац, а були у власнїцстве лєм богатих.(13) Обични метални жвератка ше зацемньовало и вони вимагали часте полированє. Бронзово жвератка мали малу рефлективносц и подлу репродукцию Фарба, а камени жвертака у тим поглядзе були вельо горши. (14):11 [[File:Spiegel.jpg|right|thumb|Жвератко у транспорту]] == Жвератко у физики == Жвератко у физики то кажда гладка поверхносц хтора одбива або рефлектує шветлосц. Жвератка ше дзеля на ровни и закривени. Попри хаснованя у каждодньовим живоце, жвератко ма вельку применку у астрономских двоглядох и телескопох. За каждодньову применку ше продукує жвератка зоз скла, хторим задня поверхносц прецагнута зоз рефлектуюцим металним пасмом и защитним пасмом хторе защицує рефлексийну поверхносц од очкодованя. == Файти жвераткох == ♦ Ровне жвератко ♦ Углове жвератко ♦ Сферне жвератко ♦ Параболичне жвератко [[File:Château de Versailles, galerie des glaces, miroirs.jpg|right|thumb|480x480px|Жвератко у Версаю]]♦ Хаснованє жвератка '''Дияпазон хаснованя и хасну од жвератка широки:''' • у зложенших оптичних инструментох як цо фотоапарати, микроскопи, а окреме при оптичних телескопох-рефлекторох, хтори маю найменєй два жвератка, єдно ровне елиптичне, а друге окреме важне, конкавне, хторе твори обєктив телескопу; • у велїх медицинских и технїчних апаратох; • у автомобилскей индустриї; • як домашнї жвератка и мали дамски жвератка. <ref name=":0" /> == Характеристики випатрунку (твари, слики) у жвератку == Достати випатрунок може буц, у зависносци од того дзе ше находзи: # ''правдиви'' (кед же є з истого боку жвератка як и предмет) або ''нєправдиви'' (кед же є зоз процивного буку жвератка як предмет); # ''истей велькосци'' як и предмет, ''звекшани'' або ''зменшани''; # ''обрацени'' або ''випросцени''; # ''заменєни'' лїви и прави бок; # ''симетрични'' предмету у одношеню на жвератко; # ''єднак'' оддалєни од жвератка як и предмет Випатрунок то предмет хтори ше формує у ровним жвератку. == Конструкция випатрунку при жвератку == За конструкцию випатрунку при сферних жвераткох (угнутих и випупчених) хасную ше зарї хтори рушаю зоз розличних точкох предмету. == Ґалерия == <gallery> Файл:Mirror MET ES5394.jpg|Жвератко Файл:Design for Curvilinear Side Table with Mirror MET DP807051.jpg|Столїк зоз жвератком Файл:Woman with a Mirror (Femme qui se mire) MET DP161210.jpg|Жена зоз жвератком Файл:Bronze mirror, 6th c BC, AM of Corinth, 202836x.jpg|Бронзове жвератко Файл:Fantasia Mirror Design with mozaics by Flavia Brilli.jpg|Жвератко зоз епохи барока </gallery> == Референци == # Група аутора, Практичар, Школска књига, Загреб, 1971.г. # Група аутора, Мала енциклопедија Просвета, Просвета,Београд, 1959.г. # Група аутора, Енциклопедија лексикографског завода, Југословенски лексикографски завод, Загреб, 1962. # Фиоратти, Хелен. https://web.archive.org/web/20110203052336/http://www.lantiquaire.us/origins-of-mirrors.html „Тхе Оригинс оф Миррорс анд тхеир усес ин тхе Анциент Wорлд”. L'Антиqуаире & тхе Цонноиссеур. Архивирано из оригинала 2011-02-03. г. Приступљено 2009-08-14. == Литература == * ''Миррор Мануфацтуринг анд Цомпоситион'', Миррорлинк * ''Станноус Цхлориде: Силверинг Миррорс'', Америцан Цхемицал Ассоциатион Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (29. октобар 2013) == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Ogledalo] == Референци == <references /> [[Катеґория:Оптика]] hs15er84p4dgrt38rtf3kdct0pvmwfd 17351 17350 2026-04-06T15:00:33Z Kwamikagami 2015 /* Файти жвераткох */ 17351 wikitext text/x-wiki [[File:Mirror.jpg|right|thumb|Вазна у жвертаку]] '''Жвератко''' то оптична справа. Оптична прето же дїйствує у медию такволаней видлївей [[Шветлосц|шветлосци]]. То кажда вигладкана поверхносц хторей нєровнїна менша од [[Габа|габовей]] длужини шветлосци. Тоти нєровнїни менши од габовей длужини електромаґнетних габох у обсягу од 400 нанометрох (nm), або 400x10-9 m до 700 нанометрох – т.є. [[обсяг]] медзи инфрачервеним и ултралиловим зарйованьом.<ref name=":0">Група аутора, Практичар, Школска књига, Загреб, 1971.г.</ref><ref>Група аутора, Мала енциклопедија Просвета, Просвета,Београд, 1959.г.</ref> Жвератко може буц вигладкана метална або метализована склєняна плоча. Зависно од фурми вигладканей поверхносци, жвератко може буц ровне або закривене. Закривене жвератко може буц конкавне або конвексне. Конкавни жвератка то жвератка зоз угнутима поверхносцами, а конвексни зоз випупченима поверхносцами.<ref>Група аутора, Енциклопедија лексикографског завода, Југословенски лексикографски завод, Загреб, 1962.</ref> == История == '''Праистория''' Перши жвератка хтори людзе хасновали найскорей були базени цмей, мирней води або води назбераней у даякей файти примитивней судзини. Вимаганя за виробок доброго жвератка то [[поверхносц]] зоз барз високим ступньом ровносци (по можлївосци, алє нє нужно зоз високу рефлективносцу) и рапавосц поверхносци менша од габовей длужини шветлосци. Найвчаснєйши випродуковани жвератка були фалати полированого [[Камень|каменя]] як цо то обсидиян, вулканске скло хторе ше природно зявює.<ref name=":1">Фиоратти, Хелен. [https://web.archive.org/web/20110203052336/http://www.lantiquaire.us/origins-of-mirrors.html „Тхе Оригинс оф Миррорс анд тхеир усес ин тхе Анциент Wорлд”.] L'Антиqуаире & тхе Цонноиссеур. Архивирано из оригинала 2011-02-03. г. Приступљено 2009-08-14.</ref> Приклади жвераткох зоз обсидияну пренайдзени у Анадолиї (нєшкайша [[Турска]]) датировани на коло 6000 роки п.н.е.<ref>Еноцх, Јаy (октобар 2006).[https://onlinelibrary.wiley.com/loi/15389235 „Хисторy оф Миррорс Датинг Бацк 8000 Yеарс”] Оптометрy анд Висион Сциенце. 83 (10): 775—781 [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Semantic Scholar] [https://onlinelibrary.wiley.com/loi/15389235 10.1097/01.опx.0000237925.65901.ц0] Приступљено 14. 10. 2020.</ref>. Жвератка зоз полированого бакру робени у Месопотамиї од 4000 року п.н.е.,(5) а у старим Єгипту од коло 3000 року п.н.е.(6) Жвератка з полированого [[Камень|каменя]] зоз Централней и Южней Америки датирую од коло 2000. року п.н.е.(5) == Бронзови час по вчаснєйши штреднї вик == По бронзови час векшина културох хасновала жвератка зоз швицацих бронзових, бакарних, стриберних дискох або дискох з других металох.<ref name=":1" />(7) Жителє Керми у Нубиї були схопни у продукованю жвераткох. Остатки їх пецох зоз бронзи пренайдзени у храме Керме.(8)<ref>[https://www.huntington.org/exhibition/ancient-chinese-bronze-mirrors-lloyd-cotsen-collection „Анциент Цхинесе Бронзе Миррорс”.] Тхе Хунтингдон. Тхе Хунтингдон Либрарy, Арт Мусеум анд Гарденс. Приступљено 15. 11. 2020.</ref> У Китаю ше жвератка зоз бронзи продуковало од коло 2000. року пред нову еру. Таки метални жвератка остали як норма по греческо-римску антику и през цали штреднї вик у Европи.(10) Под час Римского царства стриберни жвератка хасновали аж и слугове.(11) ''Спекулум'' метал то високорефлектуюца леґура бакру и цину хтору ше хасновало за жвератка по даскелї предходни вики. Таки жвератка можебуц походза зоз Китаю и Индиї.(12) Жвератка зоз спекулового металу або гоч хторого племенїтого металу було чежко випродуковац, а були у власнїцстве лєм богатих.(13) Обични метални жвератка ше зацемньовало и вони вимагали часте полированє. Бронзово жвератка мали малу рефлективносц и подлу репродукцию Фарба, а камени жвертака у тим поглядзе були вельо горши. (14):11 [[File:Spiegel.jpg|right|thumb|Жвератко у транспорту]] == Жвератко у физики == Жвератко у физики то кажда гладка поверхносц хтора одбива або рефлектує шветлосц. Жвератка ше дзеля на ровни и закривени. Попри хаснованя у каждодньовим живоце, жвератко ма вельку применку у астрономских двоглядох и телескопох. За каждодньову применку ше продукує жвератка зоз скла, хторим задня поверхносц прецагнута зоз рефлектуюцим металним пасмом и защитним пасмом хторе защицує рефлексийну поверхносц од очкодованя. == Файти жвераткох == ♦ Ровне жвератко ♦ Углове жвератко ♦ Сферне жвератко ♦ Параболичне жвератко [[File:Château de Versailles, galerie des glaces, miroirs.jpg|right|thumb|Жвератко у Версаю]]♦ Хаснованє жвератка '''Дияпазон хаснованя и хасну од жвератка широки:''' • у зложенших оптичних инструментох як цо фотоапарати, микроскопи, а окреме при оптичних телескопох-рефлекторох, хтори маю найменєй два жвератка, єдно ровне елиптичне, а друге окреме важне, конкавне, хторе твори обєктив телескопу; • у велїх медицинских и технїчних апаратох; • у автомобилскей индустриї; • як домашнї жвератка и мали дамски жвератка. <ref name=":0" /> == Характеристики випатрунку (твари, слики) у жвератку == Достати випатрунок може буц, у зависносци од того дзе ше находзи: # ''правдиви'' (кед же є з истого боку жвератка як и предмет) або ''нєправдиви'' (кед же є зоз процивного буку жвератка як предмет); # ''истей велькосци'' як и предмет, ''звекшани'' або ''зменшани''; # ''обрацени'' або ''випросцени''; # ''заменєни'' лїви и прави бок; # ''симетрични'' предмету у одношеню на жвератко; # ''єднак'' оддалєни од жвератка як и предмет Випатрунок то предмет хтори ше формує у ровним жвератку. == Конструкция випатрунку при жвератку == За конструкцию випатрунку при сферних жвераткох (угнутих и випупчених) хасную ше зарї хтори рушаю зоз розличних точкох предмету. == Ґалерия == <gallery> Файл:Mirror MET ES5394.jpg|Жвератко Файл:Design for Curvilinear Side Table with Mirror MET DP807051.jpg|Столїк зоз жвератком Файл:Woman with a Mirror (Femme qui se mire) MET DP161210.jpg|Жена зоз жвератком Файл:Bronze mirror, 6th c BC, AM of Corinth, 202836x.jpg|Бронзове жвератко Файл:Fantasia Mirror Design with mozaics by Flavia Brilli.jpg|Жвератко зоз епохи барока </gallery> == Референци == # Група аутора, Практичар, Школска књига, Загреб, 1971.г. # Група аутора, Мала енциклопедија Просвета, Просвета,Београд, 1959.г. # Група аутора, Енциклопедија лексикографског завода, Југословенски лексикографски завод, Загреб, 1962. # Фиоратти, Хелен. https://web.archive.org/web/20110203052336/http://www.lantiquaire.us/origins-of-mirrors.html „Тхе Оригинс оф Миррорс анд тхеир усес ин тхе Анциент Wорлд”. L'Антиqуаире & тхе Цонноиссеур. Архивирано из оригинала 2011-02-03. г. Приступљено 2009-08-14. == Литература == * ''Миррор Мануфацтуринг анд Цомпоситион'', Миррорлинк * ''Станноус Цхлориде: Силверинг Миррорс'', Америцан Цхемицал Ассоциатион Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (29. октобар 2013) == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Ogledalo] == Референци == <references /> [[Катеґория:Оптика]] 96gw9fnbv2u9ln5iilke6u62b2xluzw 0 2771 17338 16672 2026-04-06T14:16:29Z Kwamikagami 2015 17338 wikitext text/x-wiki [[File:Gregory XIII.jpg|right|thumb|Портрет папи Григория XIII, Лавиния Фонтана, шеснасти вик]] '''Григориянски календар''' або нови календар то найвецей хасновани календар на швеце.<ref>[https://web.archive.org/web/20190613115330/http://aa.usno.navy.mil/faq/docs/calendars.php „Introduction to Calendars”]. Архивирано из . United States Naval Observatory. Приступљено 15 January 2009.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20040401234715/http://astro.nmsu.edu/~lhuber/leaphist.html „Calendars”].01. 04. 2004. Архивирано из оригинала 1. 4. 2004. г. by L. E. Doggett. Section 2.</ref><ref>The international standard for the representation of dates and times, ISO 8601, uses the Gregorian calendar. Section 3.2.1.</ref> Як модификацию [[Юлиянски календар|юлиянского календарa]], перши идейни творец бул напульски дохтор, физичар и астроном Алойзиє Лили, а преглашел го 1582. року папа Григориє XIII, по хторим и достал мено, прейґ папскей грамоти ''Inter Gravissimas''.<ref>[http://www.papalencyclicals.net/Greg13/index.htm „Pope Gregory XIII”]. Архивирано из оригинала 25. 01. 2009. г. Приступљено 31. 3. 2013.</ref> Його роки ше читаю од рока родзеня Исуса Христа. Григориянски календар уведзени понеже просекови рок по юлиянским календаре бул кус длугши у одношеню на тропски рок (период потребни же би ше [[слунко]] нашло у истей точки и рочней часци), виволуюци так же ярня ровнодньовица помали идзе назадок у календарским року, як и лунарним календаре, котри ше хасновал за одредзованє датума Велькей Ноци. Григориянски календар ришел тоти проблеми з вируцованьом одредзеного числа дньох, же би ше календар врацел до синхронизациї зоз рочнима часцами, односно тропским роком, и малим скрацованьом просекового числа дньох у календарским року, з вируцованьом трох юлиянских преступних рокох кажди 400 роки. == История == Спрам идеї напульского дохтора, физичара и астронома Алойзия Лилия (1510—1576), а потим нємецкого астронома Кристофера Клавиюса (1538—1612) котри доробел першобутни Лилийов календар, папа Григориє XIII (1502—1585) [[24. фебруар|24. фебруара]] 1582. року обявел реформу до теди иснуюцого, юлиянского календара зоз папску грамоту (повелю) ''Inter Gravissimas'' наволану по перших двох словох єй текста.<ref>Mezzi, E., and Vizza, F., Luigi Lilio Medico Astronomo e Matematico di Cirò, Laruffa Editore, Reggio Calabria, (2010). pp. 14; pp. 52, citing as primary references: Biblioteca Nazionale Centrale die Firenze, Magl. 5.10.5/a, ASV A.A., Arm. I-XVII, 5506, f. 362r.</ref> [[File:Inter-grav.jpg|right|thumb|200px|Перши бок папскей були ''Inter Gravissimas'']] Папска була мала шлїдуюци одредби: # Зоз календара ше вихаби 10 днї, так же после штвартку 4. октобра 1582. шлїдзи 15. октобер # Преступни кажди рок дзелїви зоз 4, окрем рокох дзелївих зоз 100 при хторих преступни лєм тоти дзелїви зоз 400 # Преступни рок ма єдєн дзень вецей од простого року котри ше кладзе на конєц мешаца фебруара # Велька Ноц ше од тераз будзе раховац по новим правилу, вязаним за нови календар # Перши дзень у року будзе 1. януар Тот нови календар наволани по папови Григорийови – григориянски. По нїм просекова длужина рока зменшана на 365,2425 днї (365+97/400=365,2425 прето же єст 97 преступни роки на кажди 400), цо дава гришку од 365,2425 – 365,2421890 = 0,00031 дзень ≈ 26 секунди. То значи же ше тота гришка акумулує на 1 [[дзень]] за 1/0,00031 ≈ 3225 роки, односно дакус менєй, прето же ше з часом длужина соларного рока зменшує, а гришка звекшує. Розлика медзи григориянским и юлиянским календаром тота же григориянски ма 97 преступни роки на кажди 400, а юлиянски 100. До григориянского календару уведзене „секуларне правило“ же роки дзелїви зоз 100 (секуларни роки) прости, окрем кед су дзелїви зоз 400, вец су преступни. То значи же роки 1700, 1800, 1900, 2100 итд. преступни по юлиянским, а прости по григориянским календару. Початна розлика медзи юлиянским и григориянским календаром була 10 днї, нєшка розлика 13 днї, а после 2100. звекша ше на 14 днї (цо значи же Крачун по юлиянским календаре теди будзе [[8. януар|8. януара]] по григориянским календару). Исновало дакеди и предкладанє британского астронома Джона Хершела жа би ше уведло 4000-рочне правило, по хторим би кажди рок дзелїви зоз 4000 бул прости место преступни, зоз чим би ше просекова длужина тирваня рока зменшала на 365+969/4000=365,24225 днї, цо блїзше тропскому року, алє тото предкладанє нїґда нє прилапене. З уводзеньом григориянского календара, календарски рок ше приблїжел тропскому року найвецей до теди. Кед папа Григориє 1582. року уведол нови календар, такой го прилапели Италия, [[Польска|Польска,]] Портуґал и Шпания, а пошвидко и други католїцки жеми. Протестантски жеми прешли на григориянски календар вельо познєйше, а православни аж у 20. вику, з тим же православни церкви нїґда нє прешли на тот календар. У Кральовстве Сербох,Горватох и Словенцох „нови“ – григориянски календар урядово прилапени зоз Законом о виєдначованю старого и нового календару од [[10. януар|10. януара]] 1919. року,<ref>Државни и верски празници у војсци Кнежевине и Краљевине Србије, Капетан Миљан Милкић, Институт за стратегијска истраживања, Београд, Војноисторијски-гласник бр. 1-2 , фуснота pp. 7, УДК 394.26:355.1(497.11)“1839/1918”; Службене новине број 1 од 12. јануара 1919. године, (093.2)</ref> цо обявене у першим чишлє „Урядових новинох Кральовства Сербох, Горватох и Словенцох“<ref>[https://www.slglasnik.com/o-nama „Службени гласник: О нама - 1919”.] Приступљено 14. 11. 2012.</ref>. Зоз тим законом одредзене же у цалей держави на дзень [[15. януар|15. януара]] 1919. року по старим – юлиянским календаре, престава важиц стари календар и же ше зоз дньом [[28. януар|28. януара]] 1919.<ref>[http://static.astronomija.co.rs/kalendar/knjiga/razlike.htm „Календар: Разлике у датумима између јулијанског и грегоријанског календара, Драго И. Драговић, октобар 2012”], Приступљено 14. 11. 2012.</ref> року уводзи рахованє часу по „новим“ календару. Держава прилапела григориянски календар кед нє исновал Собор СПЦ, та так СПЦ остала на старим.<ref name=":0"> Радић, Радмила (2007). „Васељенска Патријаршија, СПЦ и црквене реформе између два светска рата”.[http://www.inisbgd.co.rs/celo/zb_2.pdf Срби и Југославија – држава, друштво, политика] (PDF). Београд: Институт за новију историју Србије. стр. 71. ISBN 978-86-7005-055-6.</ref> Под час и после Першей шветовей войни, окрем у Кральовстве СГС, хаснованє юлиянского календара вонка церкви напущели и Болгарска, Греческа, Румуния и Русия. У [[Турска|Турскей]] ше григориянски календар почал применьовац 1925. року.<ref name=":0" /> == Характеристики == === Читанє рокох === Роки ше у християнским календару нєшка читаю од родзеня Исуса Христа. Року 523. папски намеснїк Бонифациє розказал монахови по мену Дионизий Мали, жа би одредзел способ як ше будзе применьовац Александринске правило принєшене на Першим васелєнским саборе у Никеї 325. року, а хторе гвари же ше роки буду читац од родзеня Исуса Христа. Дионизий (погришно) вираховал же Исус родзени 25. децембра 754 роки од снованя Рима, и одредзел же християнска (нова) ера почина 1. януара 754. року, и од кеди почина 1. рок новей ери. Як Дионизий одредзел датум христового родзеня нє познате, алє познате же Исус родзени под час владаня цара Ирода Велького котри умар 750 роки од снованя Рима, цо значи же Дионизий погришел за найменєй 3 роки. Гоч то пошвидко було похопене, таке погришне читанє рокох затримало ше и нєшка. З оглядом же християнска ера почина од родзеня Исуса Христа, на перши погляд нє лоґичне же вон народзени 25. децембра, а нє 1. януара. То, медзитим, нормалне прето же у Исусов час уж бул одредзени розпорядок мешацох и дньох у мешацох, и було би нєлоґичне премесцац их. Познєйше людзе почали роки пред Исусовим родзеньом наволовац роки пред нову еру, алє понеже нула теди ище нє була позната, 1. рок новей ери шлїдзи такой после 1.року пред нову еру. Юлиянски календар уведзени 45. п.н.е., алє кед ше у нєшкайши час приповеда о датумох скорей того року, нормалне же би ше юлиянски календар предлужел назадок. То ше наволує пролептични юлиянски календар. У пролептичним юлиянским календару преступни шицки тоти роки пред нову еру котри при дзелєню зоз 4 даваю остаток 1 (пре нєпостоянє 0-того року). Тиж так иснує и пролептични григориянски календар, котри ше одноши на датуми скорей 1582. року. Же би нє пришло до забунки, григориянски пролептични календар ше ридко хаснує, место нього ше за шицки датуми скорей 04. октобра 1582. хаснує юлиянски, а од 15. октобра 1582. григориянски. Понеже нє шицки жеми прешли на григориянски календар 1582, часто ше даєдни датуми и после того року рахую по юлиянским календару кед го дата жем у тот час ище вше хасновала. Кед ше, на приклад, пове же Октоберска револуция почала 24. октобра 1917. року, то ше одноши на юлиянски календар, док би по григориянским календару то бул 06. новембер 1917. === Нови Рок === Кед Юлиє Цезар уведол юлиянски календар, одредзел 1. януар за початок нового року, место [[1. марец|1. марца]], котри ше хасновал до теди. Понеже ше церква оштро процивела преславом Нового року зоз велькима количествами алкоголу, на Тридентским концилу (дзеветнасти екуменски собор Римокатлїцкей церкви у Триденту) 567. року утвердзене же перши януар як початок нового року вжати зоз гришку и же го треба пременїц. У цеку штреднього вику, хасновали ше розлични датуми як початок нового року. Кед ше, на приклад, даяки документ одноши на рок Х, то по нєшкайшим систему може буц: * 1. марец X. – 28/29. фебруар X+1 року * 1. януар X – 31. децембер X року * 1. януар X-1 – 31. децембер X-1 року * [[25. марец]] X-1 – [[24. марец]] X. року * 25. марец X. – 24. марец X+1 року * Велька собота X. – Вельки пияток X+1 року * 25. децембер X-1 – 24. децембер X. року У Византийским царстве початок року раховал ше од 1. септембра, алє ше роки нє читали од родзеня Исуса Христа, алє од наставаня швета, за цо установели же ше случело 1. септембра 5509. року п.н.е. Од 18. вику векшина державох ше врацела на рахованє початку рока од 1. януара, окрем Италиї и Анґлиї, котри ше на таке рахованє врацели 1750. року. Медзитим, кед у питаню преступни роки, вони ше вше раховали так же ше брал 1. януар за початок рока. === Соларни циклус, златне число и индикция === У юлиянским календаре вяза медзи днями у тижню и датума у року понавя ше у периодох од 7х4=28 роки. У григориянским календару тото же може применїц лєм на периоди до хторих нє уходза роки дзелїви зоз 100. Период од 28 роки наволує ше соларни циклус. Кажди рок у єдним соларним циклусу ма свойо соларне число, котре ше достава по шлїдуюцей єдначини: Соларне число=(рок + 8)mod 28 +1 Кажди рок ма и свойо златне число. Вяза медзи мешацовима менами и датумом понавя ше у периодзе од 19 роки (19 x 365,24219 ≈ 235 x 29,52052 односно, до 19 тропских рокох иду 235 синодични мешаци), так же кажди рок у тим периодзе ма свойо златне число котре ше достава на шлїдуюци способ: Златне число = (рок mod 19) + 1 Индикция хаснована у штреднїм вику же би ше означело место рока у 15-рочним циклусу збераня порциї. Уведол ю император Константин Вельки 1. септембра 312. и хасновала ше по 1806. рок. Рахує ше на шлїдуюци способ: Индикция = (рок + 2) mod 15 + 1 Индикция нє ма нїяке астрономске значенє. Тоти три числа характеристични за кажди рок и важни су за рижни вираховйованя, а окреме за рахованє датума Велькей Ноци. === Юлиянски период и юлиянски дзень === Юлиянски период и юлиянски дзень нє шму ше мишац зоз юлиянским календаром. Французки науковец Жозеф Жасти Скалиже (1540—1609) жадал направиц нови систем читаня рокох у котрим кажди рок будзе мац свойо число без н.е / п.н.е. И так видумал Юлиянски период наволани по його оцови Жилийови (Юлийови) Сезарови Скалижеови (1484—1558). Скалижеов Юлиянски период почина 1. януара 4713 п.н.е. и тирва 7980 роки после чого ознова почина од 1. Рок 4713 п.н.е. вжати прето же його индикция, соларне и златне число були 1. Шицки три числа ознова буду 1 аж после 15 х 19 х 28= 7980 роки, односно 3268. року н.е. Астрономи на подобни способ видумали и юлиянски дзень (JD) же би каждому дню у єдним юлиянским периодзе додзелєли єдинствене число. Юлиянски дзень 0 почина на 12. UTC 1. януара 4713. року п.н.е и тирва до поладня 2. януара 4713 року п.н.е. Так, 1 юлия 2003. року н.е. на поладнє почал JD 2452882. Часто ше хасную и децимали, та ше 15:00 UTC 1. юлия 2003. може означиц зоз JD 2 452 882,125. Же би ше вираховало котрому датуму одвитує дати юлиянски дзень, хаснує ше шлїдуюци алґоритем: * За григориянски календар: a = JD + 32044 b = (4a + 3) / 146097 c = a – (146097b)/4 * За юлиянски календар: b = 0 c = JD + 32082 * Далєй, за обидва календари: d = (4c + 3) / 1461 e = c – (1461d)/4 m = (5e + 2) / 153 дзень = e – (153m +2 )/5 + 1 мешац = m + 3 – 12 x (m / 10) рок = 100b + d – 4800 + (m / 10) Дакеди ше хаснує и модификовани юлиянски дзень (МJD) котри за 2400000,5 менши од юлиянского дня. Зоз тим ше доставаю числа котри менши и лєгчейши за рахованє, и МJD почина на пол ноци, а нє на поладнє. МJD 0 почал 17. новембра 1858. року (по григориянским) на 00:00 UTC. Юлиянски днї и модификовани юлиянски днї барз хасновити за астрономию, окреме за астронаутику. Окрем юлиянских, исную и лилиянски днї (LD), котри ше читаю од пол ноци 15. октобра 1582. року (=LD 1). Наволани су по уж спомнутому астрономови Алойзийови Лилийови. === Назви мешацох === Нєшка векшина язикох, тиж и сербски, хаснує исти назви мешацох у юлиянским и григориянским календаре, котри походза зоз латинского язика. Єдино даєдни славянски язики (горватски, чески, польски, билоруски и українски) хасную стари славянски назви за мешаци. * Януар (лат. Januarius) достал мено по римскому богови з двома лїцами Янусу * Фебруар (лат. Februarius) достал мено по римским швету Februa * Марец (лат. Martius) наволани по римскиму богови войни Марсу * Април (лат. Aprilis) наволани по греческей богинї Афродити , або по латинскому дїєслову aperire цо значи отвориц (здогадує на яр) * Май (лат. Maius) достал мено по римскей богинї Маї * Юний (лат. Junius) наволани по верховней римскей богинї Юнони * Юлий (лат. Julius) наволани 44. року п.н.е. по Юлийови Цезарови * Авґуст (лат. Augustas) наволани 8. року п.н.е. по императорови Авґустови * Септембер (лат. September) настал од слова septem цо значи седем, прето же бул седми мешац у римским календаре * Октобер (лат. October) – од слова octo – осми * Новембер (лат. November) – од слова novem – дзевец * Децембер (лат. December) – од слова decem – дзешец == Вирски заблуди == Григориянски календар хасную лєм церкви заходного християнства, а присутне и погришне веренє же го хасную и даєдни православни помесни церкви. Шицки автокефални (помесни) церкви (окрем Єрусалимскей, Русийскей, Сербскей, Ґрузийскей и манастира Сятей Гори) предводзени зоз Царгородску патрияршию, хасную новоюлиянски календар (Миланковичов календар), а нє григориянски календар. Мишанє тих двох календарох присутне пре их преклапянє, розлика за єден дзень ше зяви аж 2800. року. Пре тоти заблуди, при означованю вельких християнских шветох (напр. Крачун – 25. децембер), часто ше можу чуц винчованки шицким християнским церквом котри преславяю швето по григориянским календару. Насправди, Католїцка церква и векшина православних автокефалних (помесних) церквох хасную два розлични календари – григориянски и Миланковичов.(14) {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Календари]] fagpfpn155a9h6lw9ljcip70aywmg5l 0 2772 17339 16673 2026-04-06T14:16:45Z Kwamikagami 2015 17339 wikitext text/x-wiki [[File:Gaius Julius Caesar (100-44 BC).JPG|right|thumb|upright|Юлиє Цезар котри уведол календар и котри достал мено по нїм]] '''Юлиянски календар''' або стари календар уведол Юлиє Цезар 46 року п.н.е и представя реформу и замену за римски календар. Почал ше применьовац кед є преглашени з едиктом (законом), од 01. януара 45. року п.н.е. и бул доминантни у римским швеце, векшей часци Европи и европских колонийох, док є нє заменєни зоз григориянским календаром, котрого преглашел папа Григориє XIII 1582. року. Предходно бул заменєни на Балкану, у Малей Азиї, на Блїзким востоку и сиверней Африки зоз ромейским календаром 988. року, под час Василия Другого. На першим васелєнским собору у Никеї 325. року християнска церква прилапела юлиянски календар за свой урядови календар. Математичну формулу (алґоритем) представя ришенє геленского астронома Сосиґена зоз Александриї, котре под уплївом кралїци Єгипту, Клеопатри VII, прилапел Юлиє Цезар, по хторим календар и достал мено. Юлиянски календар ма реґуларни рок котри ше состої зоз 365 дньох котри розподзелєни до 12 мешацох. Преступни дзень ше додава мешацу фебруару кажди штири роки. Юлиянски рок просеково длуги 365,25 днї. Юлиянски календар ше ище вше хаснує у часцох восточней православней церкви и у часцох орєнталного православя, як и при Берберох<ref>[https://www.dailysabah.com/africa/2018/01/12/berbers-mark-new-year-in-algeria-welcoming-2968 „Berbers mark New Year in Algeria, welcoming 2968”.] Daily Sabah. 12. 1. 2018. Приступљено 25. 6. 2019. „The Berber calendar is an agrarian system, based around the seasons and agricultural work, that was inspired by the Julian calendar.”</ref> (етнїчна ґрупа котра жиє у сиверней Африки и чишлї коло 20 милиони людзох). == Рахованє часу == Длужина рока по юлиянским календаре виноши просеково 365,25 днї, цо ше достава зоз уруцованьом допольнююцого дня каждого штвартого року и на тот способ ше приблїжує часовому периоду котри потребни же би Жем обишла коло [[Слунко|Слунка]], односно орбиталному периоду Жеми, котри виноши точно 365,2564 днї. Юлиянски рок кус длугши од тропского, а тота ше розлика акумулує на єден [[дзень]] кажди 128 роки. По юлиянским календаре, кажди рок чийо число дзелїве зоз штири преступни и ма 366 днї, док други роки маю 365 днї. Кед уведзени юлиянски календар 45 року п.н.е., перше, з гришку, кажди треци рок бул преступни. Преступни були шлїдуюци роки: 45. п.н.е, 42. п.н.е., 39. п.н.е., 36. п.н.е., 33. п.н.е., 30. п.н.е., 27. п.н.е., 24. п.н.е., 21. п.н.е., 18. п.н.е., 15. п.н.е., 12. п.н.е., 9. п.н.е., вец 8. н.е., 12. н.е. и надалєй кажди штварти. Понеже гришка познєйше обачена, император Авґуст розказал же би ше вируцели шицки преступни роки медзи 9. роком п.н.е и 8. роком н.е., зоз чим заслужел жа би єден мешац (авґуст) ношел його мено. Треба вжац до огляду же ше у тот час роки нє читали од родзеня Исуса Христа, алє од снованя Рима 753. року п.н.е., та щешлїва случайносц же за преступни роки вжати тоти дзелїви зоз штири кед ше чита од Христового родзеня. Юлиє Цезар перше розказал же би шицки нєпарни мешаци мали по 31 дзень, а парни по 30, окрем фебруара котри у простим року мал 29 днї, а 30 у преступним. Мешаци ше волали: ''Januarius'', ''Februarius'', ''Martius'', ''Aprilis'', ''Maius'', ''Junius'', ''Quintilis'', ''Sextilis'', ''September'', ''October'', ''November'' и ''December''. Року 44. п.н.е. мешацу котри ше волал ''Quintilis'' пременєнє мено и наволани є ''Julius'' (нєшкайши юлий) на славу Юлийови Цезарови. Року 8. п.н.е. одлучене жа би ше єдєн мешац наволал по мену императора Авґуста, а понеже вон найвекше число воєних побидох витворел у мешацу ''Sextilis'', тот мешац наволани по нїм авґуст. Алє, понеже тот мешац мал 30 днї, а Цезаров мешац юлий мал 31 дзень, Авґустови ше нє пачело же його мешац ма менєй днї, та вжал єден дзень од фербуара, котри и так мал менєй днї од других мешацох, и преруцел го до авґусту. Понеже тераз було три мешаци за шором котри мали по 31 дзень, Авґуст од септембра вжал єдєн дзень и преруцел го до октобра, а зоз новембра до децембра. Так направени мешаци яки нєшка хаснуємє. Юлиянски календар нє бул совершени и його розлика у одношеню на тропски рок ше звекшує за єдєн дзень кажди 128 роки. То обачене познєйше, та на собору у Никеї 325. року одлучене же ше зоз календара вируца три днї котри представяю акумуловану розлику. Понеже юлиянски календар и далєй остал нєпременєни, розлика ше по 16. вик акумуловала на 10 днї. Кед тото обачели, астрономи одлучели направиц нови календар котри будзе усоглашени зоз тропским роком. То ше посцигло зоз уводзеньом [[Григориянски календар|григориянского календара.]] == Преход на григориянски и Миланковичов календар == Док Римокатолїцка церква такой по преглашеню 1582. року прешла на хаснованє григориянского календара, протестантски церкви єден час одбивали хасновац „папски“ календар. Поступнє, найбаржей пре лєгчейшу [[Тарґовина|тарґовину]], почали преходзиц на григориянски календар, алє нє шицки у исти час. Так Миґел де Сервантес и Вилиєм Шекспир умарли 23. априла 1616. року , алє Сервантес по григориянским, а Шекспир по юлиянским календаре. Под час 20. вику, практично шицки православни жеми прешли на хаснованє григориянского календара (урядово). Їх [[Православна церква|православни церкви]] нє жадали хасновац „католїцки“ календар, алє глєдали же би ше прилапел нови календар хтори би бул ище прецизнєйши од григориянского. Так на православним конґресу, 30. мая 1923. року, прилапени Миланковичов календар. Медзитим, понеже шицки православни церкви автокефални (самостални и нєзависни у своїм нукашнїм живоце), даєдни затримали хаснованє юлиянского календара (медзи нїма и СПЦ, без огляду же прилапели и нови календар). Сербска православна церква, хтора предложела нови календар котри прилапени на конґресу 1923. року, и далєй хаснує юлиянски календар. После конґресу, СПЦ начално прилапела Миланковичов календар за хаснованє, алє його применка була одложена. Одлука о хаснованю нового календара нїґда нє принєшена, так же ше и далєй хаснує юлиянски календар.<ref>Мирјана Петровић, Зашто није примењен календар Милутина Миланковића, Флогистон бр. 12, Београд, 2002.</ref> Православни церкви котри прешли на Миланковичов календар: * Васелєнска патрияршия * Александрийска патрияршия * Румунска православна церква * Болгарска православна церква * Кипарска православна церква * Православна церква Греческей Православни церкви котри и далєй хасную юлиянски календар: * Антиохийска патрияршия * Єрузалимска патрияршия * Македонска православна церква – Охридска патрияршия * Русийска православна церква * Сербска православна церква * Ґрузийска православна церква * Японска православна церква Даєдни православни церкви хасную обидва календари: * Польска православна церква * Албанска православна церква * Православна церква ческих жемох и Словацкей Юлиянски календар хасную и нєканонски церкви: шицки старокалендарски церкви, Українска автокефална церква итд. У Кральовству СГС, „нови“ григориянски календар урядово прилапени зоз Законом о виєдначованю старого и нового календара од [[10. януар|10.януара]] 1919.року,<ref>Државни и верски празници у војсци Кнежевине и Краљевине Србије, Капетан Миљан Милкић, Институт за стратегијска истраживања, Београд, Војноисторијски-гласник бр. 1-2 (2007), фуснота стр. 7, УДК 394.26:355.1(497.11)“1839/1918”; Службене новине број 1 од 12. јануара 1919. године, (093.2)</ref> обявеним у першим чишлє „Официйних новинох Кральовства [[Сербия|Сербох]], [[Горватска|Горватох]] и Словенцох“.<ref>[https://www.slglasnik.com/o-nama „Службени гласник: О нама - 1919”.] Приступљено 14. 11. 2012.</ref>(4) Зоз тим законом одредзене же у цалей держави на дзень [[15. януар|15. януара]] 1919.<ref>[https://web.archive.org/web/20121222062202/http://static.astronomija.co.rs/kalendar/knjiga/razlike.htm „Календар: разлике у датумима између јулијанског и грегоријанског календара, октобар 2002”.] Архивирано из оригинала 22. 12. 2012. г. Приступљено 14. 11. 2012.</ref> року по „старим“ престава важиц стари календар, и же ше зоз дньом [[28. януар]] 1919. року уводзи рахованє часу по новим календару. Держава прилапела григориянски календар кед нє исновал Собор СПЦ, та так СПЦ наставела хасновац стари календар.<ref>[https://www.inisbgd.co.rs/celo/zb_2.pdf Срби и Југославија – држава, друштво, политика, Институт за новију историју Србије: Васељенска Патријаршија, СПЦ и црквене реформе између два светска рата, Др Радмила РАДИЋ, Београд (2007), стр. 71 (PDF). ISBN 978-86-7005-055-6.] Приступљено 14. 11. 2012..</ref> Под час и после Першей шветовей войни, окрем Кральовства СГС, юлиянски каленадар звонка церкви напущели и Болгарска, Греческа, Румуния и Русия. === Велька ноц === Без огляду чи прешли на григориянски або Миланковичов календар, православни церкви и далєй хасную нєкориґовани таблїчки епакту за рахованє датуму Велькей ноци. Так ше у случаю Греческей православней церкви преслава Крачуна поклапя зоз григориянску (католїцку и протестантску) преславу, док ше датум преслави Велькей ноци поклапя з другима православнима церквами. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Календари]] a2r8g9rz2vtizinqg8v7tm9ueru2qw0 0 2863 17368 17189 2026-04-07T11:30:55Z Olirk55 19 Корекция и тексту 17368 wikitext text/x-wiki '''Пасарайтов''' (х. род) то плєцени и дакус векши и ширши [[кошар]] елипсовей, лєбо округлей форми. Бул виплєцени зоз ручками за хтори ше могло тримац кед ше го ношело. Потребно наглашиц же бул вельо плїтши (10-15 центиметри) од кошара, односно виплєцени з вербового пруца о даскельо шорики. Пасарайтов ше хасновал у руским обисцу за рижни наменки. * За сушенє овоцох, пресушованє вимитого маку и подоб. (с. кошар „комловар”): ''Премити мак ше длуго пресихал на слунку на'' ''пасарайтове''. * Давно на свадзбох ше (док ше нє послуговало полудзенок лєбо вечеру) у пасарайтове чувал нарезани [[хлєб]], так го у пасарайтове и (лєбо елипсовим глїбшим кошаре) ношели ґу порихтаним свадзебним столом два особи и кладли нарезани фалатки хлєба на столи. Слово пренєшеного значеня: * „нєузрети, нєдороснути чловек, зазрак, фильков”: ''Нє будз „пасарайтов” – гвари ми ...'' '''Фразеолоґия''' Глава як ~ „велька глава”: ''Од тих думох, знаце, думам же ми глава як пасарайтов.'' ''Нє можем'' ''я тельо попаметац, озда я нє мам главу як пасарайтов.'' == Литература == ''Словнїк руского народного язика II'' том О-Я, Нови Сад 2017, бок 129-130 [[Катеґория:Обисце]] i8vz1gch5thbhc1xpk2qgyw8wyhfxx0 0 2870 17334 17305 2026-04-06T14:14:06Z Keresturec 18 Додати елемент до литератури, менши форматированя 17334 wikitext text/x-wiki Руснаци грекокатолїки зоз Закарпат'я ше 1751. року официйно и орґанизовано почали насельовац до нєнаселєного валалу [[Руски Керестур|Керестур]]. Истого року за нїх у валалє основана [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцка]] парохия. Понеже у тей часци Панонского базену нє було грекокатолїкох и грекокатолїцкого владичества, керестурска парохия полни 26 роки була под юрисдикцию римокатолїцкого Калочского надвладичества. Насельованє Керестура ше нє збуло одразу. Року 1756. у валалє було 120 фамелиї. По податкох, людзе доходзели по 1765. рок. Перши [[священїк]] и управитель керестурскей парохиї бул Михайло Кевежди. До Керестура пришол зоз Макова. Познєйше священїки до Керестура частейше приходзели зоз грекокатолїцкого Мукачевского владичества, ридше з Вельковарадинского. Спочатку и шицки потребни церковни кнїжки и други церковни ствари приношени з Мукачевскей епархиї. За грекокатолїкох у [[Горватска|Горватскей]] и за грекокатолїкох Руснацох у [[Бачка|Бачкей]] 1777. року основане Крижевске владичество. Од теди [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] грекокатолїки у Бачки, познєйше и у Сриме и Славониї, припадаю тому владичеству. Крижевске владичество спочатку за Руснацох у Бачки обезпечовало священїкох по походзеню зоз Закарпат'я, а познєйше вишколовани и перши священїки Руснаци народзени у Бачки. Перша церква у Керестуре збудована 1753. року. Була мала, будована з єдноставного материялу та лєдво прежила двацец и дацо роки. Вец ше почало будовац нову, вельку церкву. Будованє закончене 1784. року. [[Иконостас]] поставени и церква омальована аж на початку дзведзешатих рокох, а пошвецена є 1797. року. Познєйше церква була ище даскельораз оправяна, мальована и доправяна. Керестурска парохия окрем красней велькей церкви, красного парохиялного будинку и нового будинку за капеланох ма у полю, на Медєшу, церквочку [[Водица|Водицу]] хтора там стої од 1859. року и на окремни способ збера коло себе и парохиянох и госцох. У керестурскей парохиї службовали велї паноцове, Руснаци и нєруснаци, велї з нїх по походзеню з Керестура.<small><ref>Тамаш, др Юлиян, „Священїки хтори служели у парохийней церкви Св. Миколая у Руским Керестуре ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 410.</ref></small> Шицки вони допринєсли же би парохия нєпреривно росла и розвивала ше. Велї з нїх зоз своїм дїлом и справованьом остали запаметани у народзе, а таки паноцове були: [[Петро Копчаї|Петро]] и [[Янко Копчаї|Янко Копчаї,]] [[Андри Лабош]] старши, [[Михайло Мудри]], др [[Йоаким Сеґеди]], [[Михайло Макай]]. Найобширнєйшу историю керестурскей парохиї написал др [[Гавриїл Костельник]] 1915. року. После нього даєдни паноцове ище дакус дополньовали хронїку парохиї. Цали тот рукопис обявени як окремна кнїжка под назву ''Хронїка грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей''. Парохия у своєй историї мала вельку улогу у школским живоце валала, алє тиж так и у економским, културним и вообще дружтвеним живоце валалскей заєднїци. Парохове або священїки хтори ту службовали часто були предняки хтори знали буц очи и розум парохиї и валалу. Перши пейдзешат роки за Керестур були найчежши и, по шицким, найславнєйши. Указало ше же ше до Керестура насельовали найшмелши, тоти цо були порихтани свой живот пременїц на лєпше, а у новим штредку ше отримали найвитирвалши. <small><ref>мр Дюра Гарди, Социялно-економски живот грекокатолїцкей парохиї керестурскей 1751-2001, Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 10.</ref></small> Тот дух [[Народ|народу]] и парохиї нє треба занєдзбац. Керестур вироснул з пустари, його жителє за себе тримали же су цошка окремне. На концу Керестур, як увидзиме, на бачванско-сримскей ровнї зачал стваранє єдного окремного малого народу, постал му мац и глава. Народ тот, з правом чи нє, почал ше ровнац з велькима [[Нация|нациями]] хтори го окружовали, Нємцами, Сербами, Мадярами зоз хторима ровноправно запошеднул пустари и зоз своїма руками стварял єден нови швет. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |<big>Священїки хтори служели у парохийней церкви Св. Миколая у Руским Керестуре</big> |- |'''Чис.''' |'''Мено и презвиско''' |'''Час служеня''' | rowspan="41" | |'''Чис.''' |'''Мено и презвиско''' |'''Час служеня''' |- |1. |Иларион Прусицки, монах |1751-1756 |41. |Михайло Костюк | |- |2. |Михайло Кевежди |1755-1756 |42. |Михайло Черняк |1927-1930 |- |3. |Ґеорґий Росий |1756-1758 |43. |др Томислав Фирис |1926 |- |4. |Димитрий Попович |1759-1769 |44. |др Станко Алянович | |- |5. |Осиф Кирда |1763-1765 |45. |Георгий Микловш |1930-1936 |- |6. |Михайло Мучонски |1765-1775 |46. |Гавриїл Дудаш |1946-1955 |- |7. |Яков Силваши |1773-1782 |47. |Янко Будински | |- |8. |Янко Надь |1773-1817 |48. |[[Онуфрий Тимко]] |1938-1942 |- |9. |Лука Сташинский |1780-1781 |49. |др Йоаким Сеґеди |1941-1966 |- |10. |Петро Копчаї |1783-1818 |50. |Ириней Тимко | |- |11. |Теодор Ґоч |1817-1820 |51. |др [[Гавриїл Букатко]] |1940 |- |12. |Ґабриїл Смичиклас |1819-1825 |52. |др Силвестер Киш |1936-1945 |- |13. |Янко Копчаї |1819-1844 |53. |Кирил Бесерминї |1945-1958 |- |14. |Янко Ґвожджак |1825-1871 |54. |Симеон Хромиш |1946-1955 |- |15. |Никола Докторович |1844-1846 |55. |Любомир Рамач |1958-1959 |- |16. |Марко Ґайски |1846 |56. |др Йоаким Гербут |1959-1961 |- |17. |Янко Малич |1846-1850 |57. |Кирил Планчак |1961-1968 |- |18. |Василий Николич |1850-1852 |58. |[[Славомир Микловш]] |1965-1968 |- |19. |Илия Цветишич |1852-1855 |59. |Михайло Макай |1966-2000 |- |20. |Дионизий Шовш |1855-1861 |60. |Михайло Иваняк |1968-1969 |- |21. |Василий Лусканци |1861-1863 |61 |Яков Новак |1969 |- |22. |Янко Санич |1861-1877 |62. |Петро Овад |1970-1971 |- |23. |Андрий Лабош |1863-1876, 1878-1912 |63. |Йоаким Джуджар |1971-1972 |- |24. |Михайло Уйфалуши |1876 |64. |Йоаким Симунович |1971-1976 |- |25. |Милош Латкович |1876-1878 |65. |Юлиян Горняк Кухар |1972-1979 |- |26. |Владислав Лабош |1879-1880 |66. |Владимир Мудри |1972-1973 |- |27. |Владимир Лабош |1881-1883 |67. |Йоаким Дудаш |1975-1976 |- |28. |Максим Релич |1883-1886 |68. |Ярослав Вовк |1978-1980 |- |29. |Дюра Шовш |1886-1888 |69. |Владимир Мудри |1977-1979 |- |30. |[[Йован Хранилович]] |1888-1889 |70. |Петро Репчень |1980-1981 |- |31. |Андрий Лабош |1889-1893 | | | |- |32. |Никола Бадовинац |1893-1902 | | | |- |33. |[[Дюра Биндас]] |1902-1912 | | | |- |34. |Владимир Мудри |1911 | | | |- |35. |Михайло Мудри |1912-1936 | | | |- |36. |Дюра Бесерминї |1912 | | | |- |37. |др Гавриїл Костельник |1915 | | | |- |38. |Юрий Павич |1917-1924 | | | |- |39. |Янко Раплєнович |1922 | | | |- |40. |[[Михайло Фирак]] |1936-1941 | | | |} (ту надалєй потребни податки, нє уношиц тото затераз до таблїчки) Любомир Семан 1986- Юлиян Рац  2000-2008 Тони Ангелов 2007- [[Михайло Малацко]] 2008-2021 Зиновий Вовк   -2008 Дарко Рац  2008- == Литература == * Янко Рамач, Кратка история керестурскей парохиї ''През 250 роки'', Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 2. * М. А, Меновани нови парохове, новини ''Руске слово'', рок LХIII, число 35 (3280), Нови Сад, 29. авґуст 2008. року, б. 7. == Референци == r8hr5wemtvoha6beg67toc4ndu8j78u 0 2889 17327 17320 2026-04-06T13:45:26Z Keresturec 18 17327 wikitext text/x-wiki [[File:MountainBikeTrail.jpg|right|thumb|300px|Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї.]] '''Дражка''' 1. узка пешацка або [[Бициґла|бициґлистична]] драга (серб. ''стаза, путељак'', всл. ''dražka)''; 2. дражка на зачесаних власох (серб. ''раздељак''): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше власи розчешу, а потим ше на лївим боку направи дражка. Од дражки на єден и други бок заруца ше власи так же дражка идзе од чола аж по лопов на задку глави.; 3. шор зоз шидлом видлобаних зарнох на чутки [[Кукурица|кукурици]] (пред лупаньом з руками на столчку); 4. шлїд за дачим: Кед маджун загушнє так же ше оддзелює за варешку (кед ше маджун замиша, за варешку остава дражка на дну шерпенї). == Фразеолоґия == мерац дражку – исц плянтаюци ше (о пияному): ''Кед би пан качмар ище и другираз дал тельо випиц єдному пиякови, же тот мерал дражку, власц му дораз завре карчму.'' ''мера дражку ([[Драга|драгу)]]'' – накратко крача, идзе ступай за ступаю. [[File:OldTraceSunken.jpg|right|thumb|300px|Начиз Трейс то дражка хтору створели и виками хасновали Индиянци у Зєдинєних америцких державох, а познєйше ю хасновали вчасни Европянє и потим Американци.]] == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 377. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20120629183956/http://www.adventureseed.com/ AdventureSeed Trail Wiki] — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails * [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Staza] p77gw5nzmnpnpwu05sd8ucontd7nq6u 0 2891 17326 17291 2026-04-06T13:42:18Z Keresturec 18 17326 wikitext text/x-wiki '''Кишбиров''', дакедишнї општински службенїк и буґнар у Австро-Угорскей: ''Служел сом за штири роки валалску хижу, бул сом кишбиров.'' ''Пришол еґзекутор до хижи з єдним ешкутом и єден кишбиров и єден полицай. Еґзеквент скричи: Берце перину, а кишбиров муши брац, бо вон слуга, муши пана свойого слухац.'' '''Походзенє слова:''' всл. kižbirov, од мадь. kisbiró Коцурска назва за кишбирова [[щетнїк]]. == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 596. kggj0naluojxkwnxl1g8ulkbr5aavqm 0 2897 17340 17318 2026-04-06T14:31:47Z Keresturec 18 17340 wikitext text/x-wiki [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|thumb|359x359px|Арабски конь]] '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени. Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру. Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки. '''Наукова класификация''' (хиби таблїчка) Царство: Animalia Тип: Chordata Класа: Mammalia Ряд: Perissodactyla Фамилия: Equidae Род: Equus Файта: E. ferus Подфайта: E. f. caballus Триномиялне мено Equus ferus caballus Linnaeus, 1758[1] Синоними[2] найменєй 48 обявени == Назви == За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак. == Випатрунок == Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш. == Физични характеристики == Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки кед му єдна од штирох ногох нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево. == Розмножованє == Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох. == Походзенє == Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку. Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц. == Файти коньох == [[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох: ♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили ♦ лєгки конї - як арабски, високи коло 150 цент ♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї: '''''„Конї мойо, конї врани"''''' ''Конї мойо, конї врани!'' ''Конї крашнє допатрани!'' ''Вше вам гриви заплєтани'' ''Вше блїщаци, вичесани,-'' ''Конї врани, подковани.'' ''Чи сом крашнє коч оковал,'' ''Вам оброку нє сановал!'' ''Пишно сце лєтали живи'' ''И я попри вас щешлїви,-'' ''Конї врани, ошпивани!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер </gallery> == Вонкашнї вязи == Текст превжати зоз * [[:bs:Konj|https://bs.wikipedia.org/Konj]] • <nowiki>https://sr.wikipedia.org.wiki/</nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи Коњ] == Референци == 1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, "Howell Book House", New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8 bx727c2zf0w95vrry62e0pgyuctu856 17355 17340 2026-04-06T15:12:11Z Keresturec 18 17355 wikitext text/x-wiki [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|thumb|359x359px|Арабски конь]] '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени. Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру. Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки. Tu urucic tabelu za cicaroh '''Наукова класификация''' (хиби таблїчка) Царство: Animalia Тип: Chordata Класа: Mammalia Ряд: Perissodactyla Фамилия: Equidae Род: Equus Файта: E. ferus Подфайта: E. f. caballus Триномиялне мено Equus ferus caballus Linnaeus, 1758[1] Синоними[2] найменєй 48 обявени == Назви == За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак. == Випатрунок == Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш. == Физични характеристики == Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки кед му єдна од штирох ногох нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево. == Розмножованє == Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох. == Походзенє == Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку. Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц. == Файти коньох == [[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох: ♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили ♦ лєгки конї - як арабски, високи коло 150 цент ♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї: '''''„Конї мойо, конї врани"''''' ''Конї мойо, конї врани!'' ''Конї крашнє допатрани!'' ''Вше вам гриви заплєтани'' ''Вше блїщаци, вичесани,-'' ''Конї врани, подковани.'' ''Чи сом крашнє коч оковал,'' ''Вам оброку нє сановал!'' ''Пишно сце лєтали живи'' ''И я попри вас щешлїви,-'' ''Конї врани, ошпивани!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер </gallery> == Вонкашнї вязи == Текст превжати зоз * [[:bs:Konj|https://bs.wikipedia.org/Konj]] • <nowiki>https://sr.wikipedia.org.wiki/</nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи Коњ] == Референци == 1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, "Howell Book House", New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8 [[Катеґория:Домашнї животинї]] [[Катеґория:Копитаре]] [[Катеґория:Конї]] makqnha0hkrdog9n5fbblyctah7xu7c 17359 17355 2026-04-06T18:11:24Z Olirk55 19 унєшени податк идо табели, форматированє референцох 17359 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Конь | label2 = | data2 = [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|259x259px|Арабски конь]] | label3 = | data3 = '''[[Конь]]''' ('''''Lepus saxatilis''''') | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 = Animalia | label6 = Тип | data6 = Chordata | label7 = Класа | data7 = Mammalia | label8 = Ряд | data8 = Perissodactyla | label9 = Фамилия | data9 = Equidae | label10 = Род | data10 = Equus | label11 = Файта | data11 = E. ferus | label12 = Подфайта | data12 = E. f. caballus | header13 = Триномиялне мено | label14 = | data14 = '''Equus ferus caballus''' | Libel15 = | data15 = Linnaeus, 1758 <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Linnaeus, Carolus (1758).] [https://www.biodiversitylibrary.org/page/726976 Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1 (10th изд.).] Holmiae (Laurentii Salvii). стр. 73. Приступљено 2008-09-08.]</ref> | header16 = Синоними <ref>[https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Peter_Grubb_(zoologist)&action=edit&redlink=1 Grubb, P.] (2005). [https://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14100016 „Order Perissodactyla”.] Ур.: Wilson, D.E.; Reeder, D.M. [https://books.google.rs/books?id=JgAMbNSt8ikC&pg=PA630-631&redir_esc=y#v=onepage&q&f=falseMammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference] (3rd изд.). Johns Hopkins University Press. стр. 630—631. ISBN 978-0-8018-8221-0. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 62265494.]</ref> | label17 = | data17 = Найменєй 48 обявени }} '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени.<ref>International Commission on Zoological Nomenclature (2003). [https://web.archive.org/web/20070821235959/http://www.nhm.ac.uk/hosted_sites/iczn/BZNMar2003opinions.htm „Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichthyes, Mammalia): conserved. Opinion 2027 (Case 3010)”.] Bull. Zool. Nomencl. 60 (1): 81—84. Архивирано из [https://www.nhm.ac.uk/about-us/page-not-found.html оригинала] 21. 8. 2007. г.]</ref> Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру. Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. (4)(5) Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки. == Назви == За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак. == Випатрунок == Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш. == Физични характеристики == [[File:Nokota Horses cropped.jpg|right|thumb|300px|Млади конї раси Нокота]]Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки кед му єдна од штирох ногох нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево. == Розмножованє == Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох. == Походзенє == Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку. Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц. == Файти коньох == [[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох: ♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили ♦ лєгки конї - як арабски, високи коло 150 цент ♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї: '''''„Конї мойо, конї врани"''''' ''Конї мойо, конї врани!'' ''Конї крашнє допатрани!'' ''Вше вам гриви заплєтани'' ''Вше блїщаци, вичесани,-'' ''Конї врани, подковани.'' ''Чи сом крашнє коч оковал,'' ''Вам оброку нє сановал!'' ''Пишно сце лєтали живи'' ''И я попри вас щешлїви,-'' ''Конї врани, ошпивани!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер </gallery> == Литература == * Goody, John (2000). Horse Anatomy (2nd изд.). J A Allen. ISBN 978-0-85131-769-4 * https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html * Belknap, Maria (2004). https://archive.org/details/horsewordsequine0000mari_z9o4_2nded Horsewords: The Equine Dictionary (Second изд.). North Pomfret, VT: Trafalgar Square Publishing. ISBN 978-1-57076-274-1. == Вонкашнї вязи == * https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1937/07/24?pageIndex=00010 Босански коњ, најбоља раса коња за наше брдске крајеве. "Време", 24. јул 1937 • [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Донмаћи коњ] * https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html „Chromosome Numbers in Different Species”. Vivo.colostate.edu. 30. 1. 1998. Архивирано из оригинала 07. 12. 2013. г. Приступљено 17. 4. 2013. == Референци == 1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, "Howell Book House", New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8 [[Катеґория:Домашнї животинї]] [[Катеґория:Копитаре]] [[Катеґория:Конї]] 5tmciy73u1p908m74p69ubu63h4o7od 17362 17359 2026-04-06T20:15:30Z Olirk55 19 17362 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Конь | label2 = | data2 = [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|259x259px|Арабски конь]] | label3 = | data3 = '''[[Конь]]''' ('''''Lepus saxatilis''''') | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Царство | data5 = Animalia | label6 = Тип | data6 = Chordata | label7 = Класа | data7 = Mammalia | label8 = Ряд | data8 = Perissodactyla | label9 = Фамилия | data9 = Equidae | label10 = Род | data10 = Equus | label11 = Файта | data11 = E. ferus | label12 = Подфайта | data12 = E. f. caballus | header13 = Триномиялне мено | label14 = | data14 = '''Equus ferus caballus''' | Libel15 = | data15 = Linnaeus, 1758 <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Linnaeus, Carolus (1758).] [https://www.biodiversitylibrary.org/page/726976 Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1 (10th изд.).] Holmiae (Laurentii Salvii). стр. 73. Приступљено 2008-09-08.]</ref> | header16 = Синоними <ref>[https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Peter_Grubb_(zoologist)&action=edit&redlink=1 Grubb, P.] (2005). [https://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14100016 „Order Perissodactyla”.] Ур.: Wilson, D.E.; Reeder, D.M. [https://books.google.rs/books?id=JgAMbNSt8ikC&pg=PA630-631&redir_esc=y#v=onepage&q&f=falseMammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference] (3rd изд.). Johns Hopkins University Press. стр. 630—631. ISBN 978-0-8018-8221-0. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 62265494.]</ref> | label17 = | data17 = Найменєй 48 обявени }} '''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени.<ref>International Commission on Zoological Nomenclature (2003). [https://web.archive.org/web/20070821235959/http://www.nhm.ac.uk/hosted_sites/iczn/BZNMar2003opinions.htm „Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichthyes, Mammalia): conserved. Opinion 2027 (Case 3010)”.] Bull. Zool. Nomencl. 60 (1): 81—84. Архивирано из [https://www.nhm.ac.uk/about-us/page-not-found.html оригинала] 21. 8. 2007. г.]</ref> Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру. Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. (4)(5) Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки. == Назви == За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак. == Випатрунок == Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш. == Физични характеристики == [[File:Nokota Horses cropped.jpg|right|thumb|300px|Млади конї раси Нокота]]Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки кед му єдна од штирох ногох нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево. == Розмножованє == Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох. == Походзенє == Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку. Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц. == Файти коньох == [[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох: ♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили ♦ лєгки конї - як арабски, високи коло 150 цент ♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї: '''''„Конї мойо, конї врани"''''' ''Конї мойо, конї врани!'' ''Конї крашнє допатрани!'' ''Вше вам гриви заплєтани'' ''Вше блїщаци, вичесани,-'' ''Конї врани, подковани.'' ''Чи сом крашнє коч оковал,'' ''Вам оброку нє сановал!'' ''Пишно сце лєтали живи'' ''И я попри вас щешлїви,-'' ''Конї врани, ошпивани!'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер </gallery> == Литература == * Goody, John (2000). Horse Anatomy (2nd изд.). J A Allen. ISBN 978-0-85131-769-4 * https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html List of Some Agricultural Crops and Selected Animals With Their Respective Diploid Chromosome Number * Belknap, Maria (2004). https://archive.org/details/horsewordsequine0000mari_z9o4_2nded Horsewords: The Equine Dictionary (Second изд.). North Pomfret, VT: Trafalgar Square Publishing. ISBN 978-1-57076-274-1. == Вонкашнї вязи == * https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1937/07/24?pageIndex=00010 Босански коњ, најбоља раса коња за наше брдске крајеве. "Време", 24. јул 1937 • [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Донмаћи коњ] * https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html „Chromosome Numbers in Different Species”. Vivo.colostate.edu. 30. 1. 1998. Архивирано из оригинала 07. 12. 2013. г. Приступљено 17. 4. 2013. == Референци == 1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, "Howell Book House", New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8 [[Катеґория:Домашнї животинї]] [[Катеґория:Копитаре]] [[Катеґория:Конї]] 73z5cgqyzmo3z0v3zinbvwbek3uibyw 0 2898 17321 2026-04-06T12:51:48Z Keresturec 18 М. Симун., менши форматованя 17321 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†1. марец 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. Биоґрафия Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.1 До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у Сримскей Митровици и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох Руске слово почал виходзиц додаток Литературне слово наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве Руске слово у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП Руске слово пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на руским язику. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''Шветлосц'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани Дюра Папгаргаї. Редакцийни колеґиюм бул у составе: Дюра Варґа, Микола Кочиш, Дюра Папгаргаї, Мирослав Стрибер и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од 6. фебруара 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП Руске слово було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку Українска сторинка хтори почал виходзиц у рамикох новинох Руске слово на українским язику. О два-три роки у новинох Руске слово почал виходзиц додаток новином под назву Українске слово. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме Мирона Канюха Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским теметове у Новим Садзе. Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя'' Рок Театрални фалат Улога 1971. рок: Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА (Шпиюн) 1972. рок: Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ (Стари) 1974. рок: Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ (Лука) 1975. рок: Ґордан Михич: ЖОВТА (Судия) Мирон Канюх https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-тих File:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg Литература Дюра Латяк, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 135-137. Вонкашнї вязи С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. Референци 1 М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3. 15oci4my3zv04vs46x6vh1cv2jr7m7m 17325 17321 2026-04-06T13:11:24Z Keresturec 18 17325 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†1. марец 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. Биоґрафия Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.1 До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у Сримскей Митровици и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох Руске слово почал виходзиц додаток Литературне слово наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве Руске слово у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП Руске слово пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на руским язику. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''Шветлосц'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани Дюра Папгаргаї. Редакцийни колеґиюм бул у составе: Дюра Варґа, Микола Кочиш, Дюра Папгаргаї, Мирослав Стрибер и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од 6. фебруара 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП Руске слово було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку Українска сторинка хтори почал виходзиц у рамикох новинох Руске слово на українским язику. О два-три роки у новинох Руске слово почал виходзиц додаток новином под назву Українске слово. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме Мирона Канюха Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским теметове у Новим Садзе. Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя'' Рок Театрални фалат Улога 1971. рок: Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА (Шпиюн) 1972. рок: Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ (Стари) 1974. рок: Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ (Лука) 1975. рок: Ґордан Михич: ЖОВТА (Судия) Мирон Канюх https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-тих Ґалерия File:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и Иван Терлюк (у билим), шедзи Драґен Колєсар. Литература Дюра Латяк, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 135-137. Вонкашнї вязи С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. Референци 1 М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3. dak4wq5q2mp7fogkgk7jjwog75lrzuv 17360 17325 2026-04-06T18:28:44Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, фотка 17360 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†[[1. марец]] 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. == Биоґрафия == Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.1 До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох Руске слово почал виходзиц додаток Литературне слово наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве Руске слово у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП Руске слово пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на [[Руски язик|руским язику]]. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани [[Дюра Папгаргаї]]. Редакцийни колеґиюм бул у составе: [[Дюра Варґа]], [[Микола М. Кочиш|Микола Кочиш]], Дюра Папгаргаї, [[Мирослав Стрибер]] и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од [[6. фебруар|6. фебруара]] 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП Руске слово було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку Українска сторинка хтори почал виходзиц у рамикох новинох Руске слово на українским язику. О два-три роки у [[Новина|новинох]] Руске слово почал виходзиц додаток новином под назву Українске слово. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме Мирона Канюха Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя'' Рок Театрални фалат Улога 1971. рок: Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА (Шпиюн) 1972. рок: Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ (Стари) 1974. рок: Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ (Лука) 1975. рок: Ґордан Михич: ЖОВТА (Судия) Мирон Канюх https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-тих == Ґалерия == [[File:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|right|thumb|300px|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и Иван Терлюк (у билим), шедзи Драґен Колєсар.]] Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и Иван Терлюк (у билим), шедзи Драґен Колєсар. == Литература == Дюра Латяк, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 135-137. == Вонкашнї вязи == С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. == Референци == 1 М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3. ieucad5em7kai8xpratetq28cqyvya6 17366 17360 2026-04-07T00:09:24Z Keresturec 18 Катеґориї и форматированє 17366 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†[[1. марец]] 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. == Биоґрафия == Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.1 До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох ''Руске слово'' почал виходзиц додаток ''Литературне слово'' наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве ''Руске слово'' у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП ''Руске слово'' пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на [[Руски язик|руским язику]]. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани [[Дюра Папгаргаї]]. Редакцийни колеґиюм бул у составе: [[Дюра Варґа]], [[Микола М. Кочиш|Микола Кочиш]], Дюра Папгаргаї, [[Мирослав Стрибер]] и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од [[6. фебруар|6. фебруара]] 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП ''Руске слово'' було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку ''Українска сторинка'' хтори почал виходзиц у рамикох новинох ''Руске слово'' на українским язику. О два-три роки у [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' почал виходзиц додаток новином под назву ''Українске слово''. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме [[Мирон Канюх|Мирона Канюха]] Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних</big> <big>фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя''</big> |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |'''Улога''' |- |1971. |Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА |Шпиюн |- |1972. |Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ |Стари |- |1974. |Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ |Лука |- |1975. |Ґордан Михич: ЖОВТА |Судия |- | colspan="3" |Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-их |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и Иван Терлюк (у билим), шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк. ''Руске слово 1945-1985.'' НВРО Руске слово. Нови Сад. 1985, б. 135-137. == Вонкашнї вязи == С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. == Референци == 1 М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3. [[Катеґория:Українци]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Дружтвени дїяч]] [[Катеґория:Народзени 1939]] [[Катеґория:3. септембер]] [[Катеґория:Умарли 2011]] [[Катеґория:1. марец]] kkz6u2btwtxh1lqutwf8u926ko5b8yu 14 2899 17356 2026-04-06T15:12:29Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17356 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2900 17357 2026-04-06T15:12:56Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17357 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2901 17358 2026-04-06T15:13:30Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17358 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 2902 17363 2026-04-06T21:21:46Z Olirk55 19 Нова страница: Квинта (лат. quintus - квинта) - музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим ступньом у скали, лєбо даякей мелодиї (тиж и квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - октава, чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармони… 17363 wikitext text/x-wiki Квинта (лат. quintus - квинта) - музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим ступньом у скали, лєбо даякей мелодиї (тиж и квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - октава, чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за разлику од, напр,, интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга та квинтного, як и за штимованє музичних инструменатох. Файти Постоя 3 файти квинтох: Квинта Нотна илустрация на правим боку 1. Чиста квинта се састоји од 3,5 тона (а) 2. Зманшана квинта (енгармонийски є еквивалентна тритону) (б) 3. Звекшана квинта енгармонийски є еквивалентна малей сексти. (ц) Тонална гармония Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох; терца и квинта. Чисти квинти ше находза у дурских и молских (вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж зоз вельких септакордох и малих септакордох). Зменшана квинта ше находзи у зменшаих трозвукох, полузменшаних септакордох и зманшаних септакордох. Звекшана квинта ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакорфдох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв.квинтни круг. Круг квинти ИЛУСТРАЦИЯ Круг квинтох нарисовани на гароматскей скали як правилни гвиздасти дванацтови угел. [1] Скапчоованє чистих квинтох ((F,C), (C,G), (G,D), (D,A), (A,E), (E,H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, F♯, ...); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали.[2] l6l2iul6j778gl7f7qwn3kcyr64n5ns 17364 17363 2026-04-06T22:50:15Z Olirk55 19 Ушорйованє, укладанє илустрацийох 17364 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта) - музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим ступньом '''I - V''' у скали (лєбо даякей мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - октава, чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за разлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти == Постоя '''3''' файти квинтох: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]Нотна илустрация на правим боку: ♦ Чиста квинта се састоји од 3,5 тона '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта енгармонийски еквивалентна з малу сексту. '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта. '''Чисти квинти''' ше находза у дурских и молских (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох и малих септакордох). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и зманшаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|300px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздасти дванацтонови угел. [1]]]Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздасти дванацтонови угли. [1] Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали.[2] == Гармонизация скалох у квинтох == У C-Dur скали шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|222x222px|Струни инструментох и штимовање по квинтох.]] Штимованє по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервалска звучносц - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за ґитару. == Литература == * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.] == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] bod6z4qoxfttabm66ux4p4bkr0v2cig 17365 17364 2026-04-06T23:01:36Z Olirk55 19 17365 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) - музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим [[Ступень (музика)|ступньом]] '''I - V''' у скали (лєбо даякей мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за разлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти == Постоя '''3''' файти квинтох: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]Нотна илустрация на правим боку: ♦ Чиста квинта се састоји од 3,5 [[Тон|тона]] '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта енгармонийски еквивалентна з малу сексту. '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта. '''Чисти квинти''' ше находза у дурских и молских (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох и малих септакордох). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздасти дванацтонови угел. [1]]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. [1] Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали.[2] == Гармонизация скалох у квинтох == У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> [[File:Квинта пример.jpg|right|266x266px|Интервал квинта на клавиятури од тонох c-g]] Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|258x258px|Струни инструментох и штимовање по квинтох.]] [[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервалска звучносц - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]]. == Литература == * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0 doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.] == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] em1c82tu4qinjuua8bkzmd3dusupe32 17367 17365 2026-04-07T10:45:25Z Olirk55 19 Уношенє податкох (писнї з квинту на початку до табели 17367 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) - музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим [[Ступень (музика)|ступньом]] '''I - V''' у скали (лєбо даякей мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за разлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти квинох == Постоя '''3''' файти квинтох: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]Нотна илустрация на правим боку: ♦ Чиста квинта ше состої зоз 3,5 [[Тон|тона]] '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта (енгармонийски еквивалентна з малу сексту). '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта. '''Чисти квинти''' ше находза у дурских '''D5''' и молских '''M5''' (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох -'''VD7''' и малих септакордох - '''MM7'''). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох , полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздасти дванацтонови угел. [1]]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. [1] Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали.[2] == Гармонизация скалох у квинтох == У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> [[File:Квинта пример.jpg|right|thumb|266x266px|Интервал квинта на клавиятури, типки тонох: c-g]] Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта: <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|258x258px|Струни инструментох и штимовање по квинтох.]] [[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервалска звучносц - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]]. == Интервал квинта у руских писньох == Як и шицки други интервали и интервал квинта похасновани у руских писньох. Найчастейше су хасновани у цеку мелодийских рухох народних и забавних писньох. Так же мож констатовац же ше квинта як интервал найдзе з нука структури композицийох-писньох. Медзитим народни писнї ридко кеди започинаю писню зоз интервалом квинта. Сам интервал нє звучи адекватно у духу нашей рускей народней мелодики. Док у забавних писньох поготов при нашому зачатнїкови забавних мелодийох Якимови Сивчови ше стрета интервал квинта на самим початку мелодиї його писньох. Интервал квинта харктеристична за забавну музику и пре специфичносц звучаня. Так же квинту у забавней музики мож стртац на початку забавних писньох и єднак є заступена на висше и на нїжей у писньох. Приклади писньох хтори починаю зоз '''квинту''' на висше лєбо на нїжей а виведзени су як авторски писнї на руских фестивалох ''Ружова заградка'' и ''Черевена ружа'' и нотацийно су зазначени у музичних публикацийох: {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Приклади писньох з интервалом квинта у музичней литератури</big> |- |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Литература''' |- |Блїщаци гвиздочки |Яким Сивч |Поета нотох (бок 42) |- |На дражки живота |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 82) Черевена ружа I (1962-2011) (бок 46) |- |Цихо, цихше |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 122) |- |Били жими |Юлиян Рамач |Ружова заградка (бок 154) |- |Студзенка |Славко Бесерминї |<div style="text-align: center;"><nowiki> "</nowiki> (бок 160) |- |Нєт мойого, наймилшого |Агнета Тимко |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 164) |- |Лєм за тебе |Йовґен Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 170) |- |Моя ровнїна |Мирон Сивч |Ружова заградка (бок 179 - соло) Черевена ружа I (1962-2011) (б. 411 - хорска) |- |Любов мацерина |Слакво Бесерминї |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 260) |- |Руски коренї |Юлиян Рамач |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 342) |- |Ой, шкорванку (хорска) |Татиана Барна |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 376) |- |У єй очох |Мирослав Пап |<div style="text-align: center;"> " (бок 405) |- |Любовна писня |Весна Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki> " </nowiki>(бок 443) |- |Младосц |Михал Гарди |<div style="text-align: center;"><nowiki> " </nowiki>(бок 68) |- |Надїя з ружох |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 122) |- |Тулїпани |Владимир Горняк |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 154) |- |Ладї |Юлин Бучко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 218) |- |Рано |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 259) |- |Укрднути погляд |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 347) |- |Панонска балада |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 363) |- |Ноци без тебе |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 385) |- |Поглєдам твою руку |Весна Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 445) |- |Тото цо прешло |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 453) |} == Литература == * ''Яким Сивч-поета нотох'' Нови Сад 2010, НВУ Руске слово и Завод за културу ВР * Андреи Даждиу ''Ружова заградка 1990-2007'' Нови Сад 2008, НВУ Руске слово * ''Червена ружа 1962-2011'' I и III том, Нови Сад Завод за културу войводянских Руснацох * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [[:uk:Цифровий_ідентифікатор_об'єкта|doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.]] == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] iav40ouvnuba3thkedbriggr5lgl41g