Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 219 17377 7061 2026-04-08T01:46:03Z Keresturec 18 17377 wikitext text/x-wiki == Кошава == Кошава то жимни, досц моцни витор хтори дує у сиверовосточних крайох Сербиї, з векшй часци по поверхносци жеми, до висини єдного километра, з часу на час у моцних налєтох. '''Походзенє назви''' – слово кошава превжате зоз турского язика: кош швидки и хава – воздух. '''Наставанє кошави''' – Тот витор настава кед над Україну и Бесарабию воздушни прицисок високи, а над заходну часцу Штредожемного моря и Ядраном нїзки<ref>[https://web.archive.org/web/20070930211835/http://amsglossary.allenpress.com/glossary/search?id=kossava1 „Kossava”]Kossava. Glossary of Meteorology, Second Edition. American Meteorological Society.</ref>. Наймоцнєйша є на уходзе до Дєрдапскей клисури. Приноши суху и жимну хвилю. Найчастейше дує вєшенї и вжиме. Жимна жимска кошава часто спричинє лядовицу. Кошава звичайно дує 2-3 днї, алє часто тирва и по єден тидзень<ref>Romanić; et al. (2015). „Long-term trends of the 'Koshava' wind during 1949-2010”. International Journal of Climatology. 35 (3): 288—302.</ref>, та и длужей. Наука нє доказала же кошава дує лєм на нєпарни днї. '''Покаль доходзи''' – Кошава дує по долїни Дунаю, од Ґолубцу по Вуковар, а у [[Войводина|Войводини]] є наймоцнєйша у южним Банаце. '''Напрям у хторим дує''' – покус ше розликує у рижних местох пре релєф и даяки препреченя. У южним Банаце кошава дує у напряме юг-юговосток, а у Бачкей и Сриме є юговосточни витор. '''Швидкосц кошави''' - вдереня витру можу мац швидкосц и до 100 km/h, гоч ше штредня швидкосц витру руша медзи 25 и 45 km/h. Призначени и цепли кошави. Чувствує ше ю на сиверу по Суботицу, на югу по Ниш, а на заходзе по [[Шид]]. Дзекеди дзвига вельки габи, та очежує и претаргує рични транспорт на Дунаю. Кед Делиблатска писковина нє була закрита з древами и другима рошлїнами, кошава дзвигала и на вельки оддалєносци ношела писок. == Литература == * Дукић, Душан (2006). ''Климатологија''. Београд: Географски факултет. * Дукић 2006, стр. 116. * ''Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР'', Нови Сад 1999, б. 58-59 == Вонкашнї вязи == * [[:sr:Кошава|Кошава]] - Википедия на сербским язику == Референци == <references /> [[Катеґория:Витри]] 267gzxsryl79ntfdyvv0hthhcv25pr9 0 226 17385 10937 2026-04-08T02:34:04Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 17385 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Кулен |- | colspan="2" |[[Файл:Petrovacki_kulen_02.jpg|alt=Кулен|center|370x370px]]<div style="text-align: center;">Кулен и словацка колбаса |- |'''Друге мено''' |Кулин |- |'''Файта єдла''' |предєдло |- |'''Реґиони або держави''' |Сербия, Горватска |- |'''Температура сервированя''' |жимне |} '''Кулен''' – файта тирвацей колбаси, специялитет панонского поднєбя. Прави ше го у жимским периодзе по месарньох и у велїх обисцох з млєтого або шеканого швиньского меса, з додатком твардей масней тканї, а може и з єдней часци говедзини. Же би достал арому и добри смак, хаснує ше як присмачки горку паприґу, попер, [[ цеснок]], соль и ким (рашку). Тоту змишанїну ше полнї (надзива) до говедзинового грубого черева, а у новшим чаше до штучного черева.. Кед ше надзате черево повяже, зохаби ше єден час най ше одцадзи, потим ше у [[Курарня|курарнї]] або коминє кури на «жимним» диму, после чого ше кладзе же би кулен зрел у окремней просториї з контроловану [[Температура|температуру]] и [[Влага|влажносцу]] [[Воздух|воздуху]]. Продукт готови за єдзенє кед му ше [[маса|чежина]] зменша за коло 30 одсто. '''Технолоґия правеня''' - технолоґи и прави ґурманє гваря же барз важне же би кулен «одстал»: кед ше го реже, нє шму випадовац фалатки меса. Тиж так ше черево до хторого є надзати муши зошицким очисцац од меса. На месце дзе є пререзани ясно видно червенкаву [[Фарба|фарбу]] и биляву масносц (сланїнку). Надзати кулен ма коло 700 до 1000 ґрами. '''Файти кулену''' – у [[Войводина|Войводини]] єст три файти: [[Бачка|бачки]] кулен, сримски домашнї кулен и петровски кулен (з Бачкого Петровцу). Кулен ше тиж прави и у Славониї и Баранї ([[Горватска]]), лєм же ше там нє кладзе рашки (киму)<ref>[https://www.ravnoplov.rs/kulen/ Кулен] Ravnoplov</ref>. == Ґалерия == <gallery> Petrovacki_kulen_01.jpg|Кулен за Вельку ноц Petrovacki_kulen_03.jpg|Кулен Kulin_%28serviran%29.jpg|Славонски кулен Kulin_%28osu%C5%A1eni%29.jpg|Славонски кулен, осушени </gallery> == Литература == * Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 170 == == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20210429205204/https://www.hah.hr/arhiva/kulen.php Jela hrvatske nematerijalne kulturne baštine] * [[:sr:Кулен|Кулен]], Википедия на сербским язику == Референци == <references /> [[Катеґория:Сухомеснати продукти]] [[Катеґория:Курене месо]] [[Катеґория:Пожива]] fiuvczgnotcr7euwon734qm3mjxi8x7 0 272 17389 17331 2026-04-08T07:21:04Z Sveletanka 20 ушорйованє 17389 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align: align=right width=300px |+ ! colspan="2" |Мешац |- | colspan="2" |[[Файл:Full_Moon_Luc_Viatour.jpg|345x345px|center]] |- |colspan="2" |<div style="text-align: center;">[[Планета]] |- ! colspan="2" |Характеристики орбити |- |'''Штреднї полупречнїк''' '''орбити''' |384.403 km |- |'''Периапсис''' |362.570 km |- |'''Апоапсис''' |405.410 km |- |'''Екцентрицитет''' |0.0549 |- |'''Период револуциї''' |27,3217 |- |'''Период ротациї''' |27,322 днї |- |'''Нагнуце''' |5,145 |- ! colspan="2" |Физични характеристики |- |'''Штреднї [[полупречнїк]]''' |1821.6 ± 0.5 km |- |'''[[Поверхносц]]''' |37.932.330 km² |- |'''Маса''' |7.3477 х 10²² kg (0,0123 або 1/81 жемовей) |- |'''Густосц''' |3.3464 g/cm³ |- |'''Ґравитация''' |1.622 m/s² |- |'''Маґнитуда''' | -2.5 до -12.9 |- |'''Албедо''' |0.136 |} '''Мешац''' (лат. Luna;<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary], 2nd ed. "luna", Oxford University Press (Oxford), 2009</ref> астрономска символ: [[file:Moon decrescent symbol (fixed width).svg|16px|☾]]) Жемов природни сателит и источашнє найблїзше нєбесне цело, оддалєне у просеку 384.401 km, так же шветлосц з Мешаца на Жем сцигує 1,25 секунди. Мешац обиходзи Жем по елиптичней драги зоз штредню швидкосцу од 1,02 km/s и преходзи [[Дзень|дньови]] лук од 13° 10" . Мешац черстве нєбесне цело пречнїка 3 647 km, та є по поверхносци 14 раз, по обсягу 50 раз, а по [[Маса|маси]] 81 раз менши од Жеми. Пошвидшанє сили чежи на Мешацу 6 раз менше як на Жеми. Мешац обидзе коло Жеми за 27 днї 7 [[Годзина|годзини]] 43 [[Минута|минути]] и 11.6 секунди (сидерични мешац) Мешац найяснєйше нєбесне цело после [[Слунко|Слунка]] чия [[шветлосц]] рефлектована (нє твори власну шветлосц як [[гвизда]]). Полни Мешац привидней гвиздовей велькосци -12,74, албедо му виноши 0,07, а углова велькосц ше видзи под углом од приблїжно 0,5°. Ґу Жеми обраца вше исти бок, бо ше обиход и ротация одбуваю у истим смислу, а часи обиходу и обрацаня єднаки, цо пошлїдок Жемового плимового вплїву. Драга му нагнута спрам ровнї еклиптики за 5° 9'. Вецей як половка поверхносци Мешаца ше видзи пре либрацию (59%). Мешацово мени то пременки Мешацовей ошвиценосци под час синодичного мешаца (млади Мешац, перша штварцина, полни Мешац и остатня або задня штварцина), а наставаю пре нєпреривни пременки Мешацового положеня спрам Жеми и Слунка. Кед Мешац войдзе до Жемового циню, настава зацменє Мешаца, а кед ше найдзе медзи Жему и Слунком (Мешацово ґузли), настава зацменє Слунка. Прицагуюци сили Мешаца и Слунка спричинюю на Жеми морски мени (плиму и осеку). Зоз свою силу прицагованя Мешац вплївує на Жемову драгу коло Слунка (нутация). [[Густосц]] Мешаца 3,34 t/m3, по чим є други природни сателит у Слунковей системи. Його рушанє у зложеним ґравитацийним полю Жеми и Слунка подложне велїм поремеценьом. Мешацова оддалєносц од Жеми ше нєпреривно меня, бо ше Мешац коло жеми руша по елипси, а окрем того у длугших часових интервалох його драга нє ма стаємну форму и велькосц. [[Файл:Moon_nearside_LRO.jpg|thumb|Блїзши бок Мешаца хтори нєпреривно видзиме зоз Жеми]] Просекова оддалєносц 384 401 km<ref>[http://spaceplace.nasa.gov/moon-distance/en/ „How far away is the moon? :: NASA Space Place”]</ref>, цо перше було точно вимеране з методу дньовей паралакси, потим з радаром и лидаром. З методами нєбесней механїки обрабя ше Мешацово рушанє у зложеним ґравитацийним полю Слунка, Жеми и планетох. За период од 1750. по 2125. рок вираховане же Мешац найблїжей при жеми, 356.375 km, бул 4. януара 1912, а же найдалєй од Жеми будзе, 406.720 km, 3. фебруара 2125. року. З мераньом оддалєносци з ласером (лидаром), заря хтора ше одбива од жвераткох хтори на Мешац поставели астронаути Апола 11, установене же ше Мешац просково рочнє оддалює од Жеми 3.8 cm. На основи того замеркованя поставена гипотеза же Мешац настал зоз збиваньом Жеми з планетоидом велькосци Марса пред вецей милиярди роками, та же ше, гоч ґравитацийно и далєй вязани за Жем, и далєй будзе оддальовац. [[Файл:Moon_Farside_LRO.jpg|thumb|Дальши бок Мешаца хторому видзиме лєм рубци (18%) зоз Жеми пре зявенє либрациї]] Таке настаце Мешаца може потолковац подобносц його ґеолоґийного составу зоз составом Жеми. Як Жемова ґравитация вплївує на Мешац, так и Мешацова ґравитация вплївує на Жем и на стабилизацию єй оси ротациї, хтора би без вплїву Мешаца мала вельо векшу жемову прецесию, цо би спричиньовало пременки ґлациялних и интерґлациялних ґеолоґийних периодох у вельо крадших периодох як цо ше вони наисце збували. Мешац нє ма чечуцу воду анї значну атмосферу. Густосц атмосфери вельо раз менша од Жемовей, та є по числу молекулох у кубним центиметру (през дзень 10 000, вноци 200 000) блїзша густосци молекулох у медзипланетарним просторе. Релєфни характеристики Мешаца: моря, високоровнїни и кратери, зоз обачлївима пошлїдками тектонских процесох и вулканизму. З морйом ше наволую цмейши часци (ровнїни окружени з бреговима ланцами), гоч на Мешацу нєт води. На формованє поверхносци значно вплївовало вдеренє вельких целох, планетоидох и метеоритох, з обставинами хтори були одредзену зоз станом нукашньосци и єй розвойом (хладзенє нукашньосци, вулкански процеси). Поверхносц прекрита з пасмом реґолиту, дробнозарнастих ростресацих и порозних одламкох на каменей подлоги. Температура поверхносци ше меня од –160 °C вноци по +120 °C воднє <ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/41316 Мешац] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2014.</ref>. == Литература == * Scott, Elaine (2016). Our Moon: New Discoveries About Earth's Closest Companion. Houghton Mifflin Harcourt. бок. 7. ISBN 9780544750586. * Stroud, Rick (2009). [https://archive.org/details/bookofmoon0000stro The Book of the Moon] * [https://www.bbc.co.uk/worldservice/specials/948_discovery_2008/page4.shtml The Moon.] Discovery 2008. BBC World Service. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20151117171739/http://tycho.usno.navy.mil/vphase.html „US Naval Observatory: фази Мешаца за шицки датуми од 1800-2199.”] * [https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=moonphaseinfo.com Хвилькова Мешацова фаза] * [https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/ Диґитални Мешацов фотоґрафски атлас] * [https://apolloarchive.com/apollo_archive.html Архива Проєкту Аполо] * [https://solarviews.com/eng/moon.htm Мешац — Rosanna and Calvin Hamilton] == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Физика]] tf774iplkr72jz3z485htb4qn2uqmst 0 573 17379 7043 2026-04-08T01:49:24Z Keresturec 18 Унєшени два катеґориї 17379 wikitext text/x-wiki [[File:Nails.jpg|right|thumb|300px| Гвозди]]'''Гвозд''' то споююце средство хторе служи за механїчне повязованє двох материялох. З випатрунком здабе на палїчку, ролю або на осовину хтора на єдним боку ма кончисту часц а на другим преширенє пре лєгчейше забиванє.<ref>[https://www.archtoolbox.com/types-of-nails/ „Fasteners - Nails”] ''archtoolbox.com''.</ref><ref>[https://www.3dfindit.com/en/keywords/Nail%20(fastener) „Nail (fastener)”] ''b2b.partcommunity.com''.</ref> Хасную их столаре, [[колєсар]]е, цимерманє, ципеларе, тапетаре, склєняре и велї други. До материялох ше заджобує з удуркованьом, найчастейше хаснуюци млаток, гоч постоя и други алати хтори окончую исту наменку алє су електрични, пнеуматични и под. Пожадано хасновац рукавици як защитне средство од калїченьох. Гвозди ше найчастейше правя з мегчейшого желєза, з поступком машинского кованя. Желєзни гвозди ше продукую з так вол. масовну продукцию та им цена углавним нїзка. Найчастейше ше удуркую до древа, алє можу и до мура и до других материялох. Длужина им од 1 cm до 20 cm а пречнїк од 1 до 6-7 mm. Гвозди можу буц, по потреби, прецагнути з даяким нєардзуюцим материялом бо их у аґресивних околїскох напада корозия. Гвозди можу буц и зоз древа. Мали древени гвозди без главкох хасную ципеларе и вони ше удуркую до скори тє. до обуї. Таки ципели ше волали колчковани. Були чежши од лїпених алє ше тримало же длужей служа. Кажда струка хаснує гвозди спрам своїх потребх. Ципеларски древени гвозди нє маю главу, тапетарски (райснеґли) кратки алє з вельку главу, столарски за ламперию оккреме ценки и под. Постоя гвозди за древо, мур, бетон.<ref>[https://www.popularmechanics.com/home/tools/how-to/a18606/nails-vs-screws-which-one-is-stronger/ „FASTENERS (mostly about types of nails and screws)”] ''gvsu.edu''.</ref>) == История == [[File:Henry_Martin_Pope_-_Nailor%27s_Workshop_King%27s_Norton_-_1908V135.jpg|right|thumb|Гвоздарска роботня краля Нортона, ґравура Хенрия Мартина Попа (1843-1908)|304x304п]]История гвоздох <ref>[https://www.fastenerdata.co.uk/nail „History of the Nail”] ''fastenerdata.co.uk''.</ref> подзелєна до трох розличних периодох: * Ручно ковани (ковани) гвозд (предистория до 19. вику) * Резани гвозди (дас 1800-1914) * Дротови гвозди (дас 1860. по нєшка) Од позних 1700-их до штред 1900-их, цени гвоздох спадли за фактор 10; од теди цени гвоздох благо поросли, часточно отримуюци роснуце ценох материялох и поцагованє спрам специялних гвоздох.<ref>Sichel, Daniel E. [https://www.nber.org/papers/w29617 „The Price of Nails since 1695: A Window into Economic Change”]</ref> == Литература == * Sichel, Daniel E. (2022-02) [https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/jep.36.1.125 "The Price of Nails since 1695: A Window into Economic Change".] ''Journal of Economic Perspectives''. 36 (1): 125–150. * D. Nutt (1890) [https://books.google.rs/books?id=_uI4AQAAMAAJ&pg=PA322&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Archaeological Review: Volume 4] б. 322. „''In this connexion it is interesting to reflect that the proverbial "tenpenny nail''" was a nail sold at 10d. for the long hundred.” * [https://www.sizes.com/units/penny.htm „Penny”] sizes.com. * [https://cwc.ca/en/how-to-build-with-wood/wood-products/connections/nails/ „Nails”] ''The Canadian Wood Council – CWC''. == Вонкашнї вязи == * [https://www.diydata.com/materials/nails/nails.php UK DIY site - description of different types of nails] * [https://www.youtube.com/watch?v=D83SX6jTo1k Nail forging movie] == Референци == <references /> [[Катеґория:Будовательни материял]] [[Катеґория:Злучуюци елементи]] q2gve1wsqcccxw41fa5dtgw7bs6qq6l 0 843 17390 7849 2026-04-08T07:27:28Z Sveletanka 20 катеґория 17390 wikitext text/x-wiki [[File:Gas_particle_movement.svg|alt=Ґаз|280px|thumb|Часточки ґазовей фази (атоми, молекули, або йони) ше шлєбодно рушаю у одсуству електричного поля.]] '''Ґазовити аґреґатни стан''' <ref>[https://staznaci.com/gas ,,Šta znači gas"] staznaci.com.</ref> єдно зоз штирох аґреґатних станох (други то черстви стан, чечни стан, и плазма). Чисти ґаз може ше состояц зоз индивидуалних атомох (напр. племенїти ґаз як цо то неон), елементалних молекулох хтори ше состоя зоз єдного типу атомох (напр. оксиґен), лєбо молекулох злученїнох формованих зоз розличних атомох (напр. угльов-диоксид). Ґазовити мишанїни маю у себе розлични чисти ґази. Ґаз ше розликує од чечносци и черствей материї по тим же постої огромна сепарация медзи индивидуалнима часточками. Тота сепарация обично твори безфарбово ґази цо нєвидлїви за людске око. Интеракциї ґазових часточкох у присустве електричного и ґравитацийного поля рахую ше як занєдзбуюци, цо представене з константнима векторами швидкосци на слики. Єден тип добре познатого ґазу то пара. Ґазовити стан материї ше находзи медзи станом чечносци и плазми,<ref>This early 20th century discussion infers what is regarded as the plasma state. See pp. 137 of American Chemical Society, Faraday Society, Chemical Society (Great Britain) The Journal of physical chemistry, Volume 11 Cornell (1907). </ref> при чому плазма представя горню температурну гранїцу ґазох. На гранїци долнього конца температурней скали лєжа деґенеративни квантни ґази<ref>TThe work by T. Zelevinski provides another link to latest research about Strontium in this new field of study. See Zelevinsky, Tanya (2009). [https://physics.aps.org/articles/v2/94 „84Sr—just right for forming a Bose-Einstein condensate”]. ''Physics''. '''2''': 94.</ref>, хтори здобуваю вше вецей поваги.<ref>[https://www.sciencedaily.com/releases/2009/11/091104140812.htm    Quantum Gas Microscope Offers Glimpse Of Quirky Ultracold Atoms] ScienceDaily. 4 November 2009.  </ref> Атомски ґази високей густосци хтори супер - хладзени до винїмно нїзких температурох ше класификую по їх статистичним справованю як гоч Босеов ґаз лєбо Фермийов ґаз. ==Елементарни ґази== Єдини хемийни елементи хтори стабилни на стандардней температури и прициску (СТП) то мултиатомски гомонуклеарни молекули [[Водонїк|водонїку]] (H2), азоту (N2) и оксиґену (O2); плус два галоґени, флуор (F2) и хлор (Cl2). Тоти ґази, кед су ґруповани вєдно з моноатомнима племенїтима ґазами: хелийом (He), неоном (Ne), арґоном (Ar), криптоном (Kr), ксеноном (Xe) и радоном (Rn), наволую ше елементарни ґази. Алтернативно вони ше дакеди наволую „молекуларни ґази “ же би ше розликовали од молекулох хтори тиж хемийни злученїни. ==Физични характеристики== [[File:Purplesmoke.jpg|alt=Ґаз|280px|thumb|Розношени часточки диму нависцую о рушаню окружуюцого ґазу.]] З оглядом же векшину ґазох чежко директно видзиц, вони описани з хаснованьом штирох физичних свойствох лєбо макроскопских характеристикох: з прициском, волуменом, числом часточкох (хемичаре их ґрупую по молох) и температуру. Тоти штири характеристики вецей раз розпатрали науковци як цо то Роберт Бойл, Жак Чарлс, Джон Далтон, Жозеф Луй Ґей-Лисак и Амедео Авоґадро за рижни ґази у розличних окруженьох. Їх детальни студиї на концу приведли до математичней вязи медзи тима свойствами вираженей зоз законом идеалного ґазу. Часточки ґазу значно роздвоєни єдни од других, та прето маю слабши интермолекуларни вязи од чечносцох лєбо черствих материялох. Тоти интермолекуларни сили резултат електростатичних интеракцийох медзи часточками ґазу. Єднак наелектризовани поверхносци розличних часточкох ґазу ше одбиваю, док процивно наелектризовани реґиони розличних часточкох ґазу прицагую єдна другу; ґази у хторих єст перманентно наелектризовани йони познати як плазми. Ґазовити злученїни з поларнима ковалентнима вязами маю тирваци нєровноваги наелектризованя и так здобуваю релативно моцни интермолекуларни сили, гоч молекуларне нето наелектризованє злученїни остава нєутралне. Преходни, намислом индуковани наелектризованя постоя прейґ нєполарних ковалентних вязох молекулох и електростатичней интеракциї спричинєтей з нїма, наволую ше Ван дер Валсово сили. Интеракция тих интермолекуларних силох варирує у нукашньосци субстанциї цо одредзує велї физични свойства єдинствени за кажди ґаз.<ref>The authors make the connection between molecular forces of metals and their corresponding physical properties. By extension, this concept would apply to gases as well, though not universally. Cornell (1907). б. 164.–5.</ref> <ref>One noticeable exception to this physical property connection is conductivity which varies depending on the state of matter (ionic compounds in water) as described by   [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%98%D0%BA%D0%BB_%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%98  Michael Faraday]  in the 1833 when he noted that ice does not conduct a current. See pp. 45 of John Tyndall's ''Faraday as a Discoverer'' (1868). </ref> Поровнанє ''точкох вреня'' злученїнох формованих з йонску и ковалентну вязу приводзи нас до того заключеня. Рушанє часточкох диму на слики цо стоя даваю ясни увид до справованя ґазу нїзкого прициску. У поровнаню з другима аґреґатнима станами, ґази маю нїзку [[густосц]] и вискозносц. Прицисок и температура вплївую на часточки у нукашньосци одредзеного волумену. Тота варияция у роздвойованю часточкох и швидкосци ше наволує компресибилносц. Роздвойованє и велькосц часточкох вплївую на оптични свойства ґазох, як цо ше може видзиц на списку индексох преламованя. Конєчно, часточки ґазу ше оддалюю єдна од другей викладаюци ше процесу дифузиї же би ше гомоґено розподзелєли по гоч хторей судзини. ==Литература== * J. Clerk Maxwell (1904). ''Theory of Heat''. Mineola: Dover Publications. б. 319—20. * Anderson, John D. (1984). ''Fundamentals of erodynamics''. McGraw-Hill Higher Education. * John, James (1984).  <nowiki>https://archive.org/details/gasdynamics0000john</nowiki>    ''Gas Dynamics''     Allyn and Bacon. * McPherson, William; Henderson, William (1917).  <nowiki>https://archive.org/details/elementarystudyo00mcphiala</nowiki>    ''An Elementary study of chemistry'' * Philip Hill and Carl Peterson (1992). ''Mechanics and Thermodynamics of Propulsion: Second Edition''. Addison-Wesley. == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґази]] [[Катеґория:Физика]] 0xkkebv04h5st6v044t06nik8wva99f 0 1053 17382 11078 2026-04-08T01:52:21Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 17382 wikitext text/x-wiki [[File:Top_of_Atmosphere.jpg|right|thumb|300px| Белава  шветлосц баржей розшата у [[Ґаз|ґазох]] хтори творя Жемову атмосферу од шветлосци других габових длужинох, цо дава Жеми белавкасти персцень кед ше на ню патри зоз вселени.]]'''Воздух''' то механїчна мишанїна ґазох хтора обвива [[Планета|планету]] Жем и твори єй атмосферу. Хемийни состав азоту єст 78%, оксиґену 21%,<ref>Zimmer, Carl (3 October 2013). [https://www.nytimes.com/2013/10/03/science/earths-oxygen-a-mystery-easy-to-take-for-granted.html „Earth’s Oxygen: A Mystery Easy to Take for Granted”] ''New York Times''</ref> арґону 0,93%, угльового диоксиду 0.034% и у барз малих количествох криптону, гелию, неону и других. У пременлївих количествох у ваздуху може буц водовей пари, озону, угльового диоксиду, радону и других. Состав воздуху варирує на розличних висинох. При векшей висини зменшує ше змист оксиґену, а звекшує ше змист водонїку<ref>Wallace, John M. and Peter V. Hobbs. Atmospheric Science; ''An Introductory Survey''. Elsevier. Second Edition, 2006. Chapter 1</ref>. Тиж, воздух значни за живи швет и существа у нїм. Орґанизем живого швета удихує оксиґен хтори ше находзи у воздуху, а до воздуху врацаю угльов диоксид. == Физични характеристики == Физични характеристики воздуху то: [[густосц]], [[прицисок]], влажносц, [[температура]] и струяня. == Воздух у жеми == Воздух ше находзи и у пражнїнох, ярчкох и порох у жеми, у хторих ше находзи и вода. Оптимални условия за розвой рошлїнох ше установюю кед одношенє води и воздуху 50:50% у зони ризосфери. Жем хтора нєпреривно намокнута з воду ма у себе менше количество воздуху при чому ше творя анаеробни условия (мочари, белави [[Поверхносц|поверхносци]]...). == Заґадзенє воздуху == До заґадзеня воздуху приходзи при згорйованю фосилних горивох. Углє, нафта и ґаз у себе маю сумпор, з хторого зоз згорйованьом наставаю оксиди сумпору. Пре високи температури моторох автомобилох, од азоту и оксиґену наставаю оксиди азоту. Оксиди сумпору и азоту то заґадзоваче воздуху бо надражую шлїжацу скорочку. Углєнїк (IV)-оксид и часточки праху тиж заґадзую воздух. До субстанцийох хтори заґадзую воздух учишлюю ше перше тоти цо ше нє находза у нєзаґадзеним воздуху. До заґадзуюцих субстанцийох учишлюю ше и шицки тоти хемийни злученїни хтори природно постоя у воздуху кед их концентрация векша од тей хтора одвитує нєзаґадзеному воздуху. Барз мало єст хемийни злученїни хтори нє заґадзоваче. == Литература == * Ситарица, Рада; Тадић, Милутин (Београд, 2008). ''Географија 5 за 5. разред основне школе'', Завод за уџбенике и наставна средства * Ранђеловић, Владимир. [https://web.archive.org/web/20130319113900/http://www.pmf.ni.ac.rs/pmf/studije/prezentacije/biologija/VR/osnovi-ekologije-biljaka/11-Vazduh.pdf „Ваздух”] (PDF). == Вонкашнї вязи == * [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/factsheet/earthfact.html NASA's Earth Fact Sheet] * [https://connect.agu.org/atmosphericsciences/home   American Geophysical Union: Atmospheric Sciences] * [http://thermalinfo.ru/svojstva-gazov/gazovye-smesi/fizicheskie-svojstva-vozduha-plotnost-vyazkost-teploemkost-entropiya Физические свойства воздуха] — таблица значений == Референци == <references /> [[Катеґория:Атмосфера]] [[Катеґория:Ґази]] 1p2pv0ll33vd5m7j2p12a0xkhd95y83 0 2518 17388 17075 2026-04-08T03:16:06Z Keresturec 18 Уложена фотка 17388 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big>Мирон Канюх </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Miron Kanjuh.jpg|центар|алт=Мирон Канюх]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 9.новембра 1943. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 6. юния 2022 (79) | label6 = Державянство | data6 = мадярске, югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = ґимназия, Вербас и Нови Сад | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет, ґрупа математика (перши ступень), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1968—2010 | label12 = Жанри | data12 = литература, театер, културна дїялносц | label13 = Поховани | data13 = на Новим теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = Награда ''Невен'' Награда ''Светозар Маркович'' Искри култури КПЗ Войводини }} '''Мирон Канюх''' (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), [[писатель]], културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер. == Биоґрафия == Мирон Канюх ше народзел 9.новембра 1943. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]].<ref>Дюра Латяк, "Мирон Канюх, писатель, културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер", 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 149.</ref> [[Оцец]] Мирон (1914-1962), [[тарґовец]], [[мац]] Зорка (Гайналка), дзивоцке презвиско Турински. Мирон мал младшу шестру Марию. Основну школу закончел у Дюрдьове и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1950-1958), ґимназию у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе (1959–1962) и перши ступень Филозофского факултета, ґрупа математика, у Новим Садзе (1966). Робел як [[Прекладательна служба Автономней покраїни Войводини|прекладатель]] у Скупштини САП [[Войводина|Войводини]] (1968), потим як руководитель у КУД Максим Горки у Новим Садзе (1971–1972), вец як новинар у тижньових [[Новина|новинох]] Руске слово (1973–1978), а потим як редактор у Видавательним оддзєлєню НВРО Руске слово (1978–1984) и на други завод (1987), вец як секретар Предсидательства Скупштини Дружтва писательох Войводини (1984–1986). Потим робел як режисер Драмскей програми Радио Нового Саду (1988–1992). <ref>Ґрупа авторох, „Члени Рускей редакциї од 1949. по 2019. ˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду.] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 143.</ref> Од 1993. року Мирон Канюх робел як директор приватного подприємства ''Finesse'' у Раковцу, а од 1996. року як директор Акционерского подприємства ''Плантажа'' Нови Сад. После того и надалєй остал у приватним бизнису. Мирон Канюх бул оженєти зоз Наталию родз. Гербут, у малженстве мали дзивку Соню и сина Мирослава. == Драга од писателя... == Мирон Канюх писал поезию, прозу, театрални фалати и радио драми. Вон спада до шору афирмованших [[Руски язик|руских]] писательох хтори з часцу своєй творчосци вдерели фундаменти модернизма у литературней творчосци Руснацох. Зоз свою литературну творчосцу Мирон Канюх ше у рускей литератури зявел концом 60-рокох. Потвердзел ше зоз виходзеньом приповедкох за дзеци ''Добродзенька'' (1976), з романом ''Празни цек'' (1980) и Остатнї викрок (1982), зоз драмскима текстами Концерт за пса и ''шмеце'' (1971) и ''Вистнїк'' (1979), хтори вошли до шору театралних фалатох модерней драмскей форми, ''Поглєдай родичох на планети Норим'' (1971), як и з кнїжку ''Запах'' 1987. року, як и числени дзецински, радио и тв драми.<ref>Ґрупа авторох, „Радио- драмска програмаˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду,] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 72.</ref> Мирон Канюх бул автор театралного фалата ''Велька птица'' хтори у рускей явносци бул означени як дїло хторе припада такволаней ''чарней габи''. Була то политизована оцена у складзе зоз бурнима часами хтори теди уж почали. Познєйше, кед ше после дружтвених пременкох страсци змирели, тот театрални фалат бул з успихом поставени за виводзенє у Вербаше у режиї Янка Лендєра. Канюх бул замерковани и як автор текстох за [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на наших фестивалох. Познати є и як писатель гуморескох. Прекладал зоз сербского, словацкого и росийского язика. Канюх бул член [[Дружтво писательох Войводини|Дружтва писательох Войводини]] од 1973. року.<ref>Дюра Латяк, „IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 97.</ref> Добитнїк є награди Невен за дзецинску литературу, Светозар Маркович за новинарство , Плакети ПС ССРН Войводини и Искри култури КПЗ Войводини. Од 1993. Мирон Канюх виучовал психо–ментал–психо ориєнтолоґию и дошлїдно сознаньом и прешвеченьом 2008. пременєл власне мено до Михеон ХУН–КАН. Под тим меном обявел кнїжки ''Найчитанша кнїжка швета'', ''Правда о библийскей маґиї'' и ''ГуманШвет'' по сербски, кнїжку приповедкох за дзеци ''Мудрило'' по руски як и даскельо театрални драми и монодрами. [[Файл:TERLJUK ŽOVTA stoji.jpg|алт=Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце Жовта|мини|389x389п|Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце ''Жовта'' (1975). Стоя, з лїва: [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]], Мария Пап, [[Дюра Папгаргаї]], режисер, Цилика Стрибер, [[Иван Терлюк]] (улога Судиї). Шедза, з лїва: [[Гавриїл Рац]], Ирина Гарди-Ковачевич (главна улога Жовтей), Мирон Канюх и Агнета Бучко.]] == ...по вецейнїсти допринос театралней уметносци == У театралней дїялносци ше зявює як студент, у рамикох КУД Максим Горки у Новим Садзе, 1969. року, як коавтор театралного скеча ''Два Любови и ми'', вєдно зоз [[Владислав Надьмитьо|Владиславом Надьмитьом]], а вец и у коавторским скечу з Владиславом Надьмитьом ''Шалєна хижа'', дзе вони двоме, попри других учаснїкох, були и ношителє главних улогох. Тиж так, уж 1969. року у спомнутим КУД режира и Ковачов театрални фалат ''Чловек з народу'', зоз котрим означена и штерацецрочнїца литературней творчосци [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]]. Його активносц на театралним планє пришла до вираженя у периодзе 1971-1989. рок, у рамикох Аматерского руского театра Дядя, особлїво у Новосадскей сцени. У 1971. року вибрани є за члена Совиту Новосадскей сцени АРТ Дядя, кед бул и оперативни роботнїк-руководитель представох тей сцени. У 1973. року вибрани є за секретара Театра, а 1975. постава член Управного одбору, вец 1982. року є вибрани за члена Предсидательства Театра и предсидателя його Уметнїцкого совиту, та и за гонорарно плаценого уметнїцкого руководителя Театра. На функциї уметнїцкого руководителя бул од 1982. по 1989. рок. По вецейрочней паузи, у 2006. року ше знова уключел до театралней дїялносци, тераз Руского народного театра [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич – Дядя,]] котрому шедзиско було у Руским Керестуре. Мирон Канюх умар 6. юния 2022. року, у шпиталю у Сримскей Каменїци. Поховани є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" | <big>Ориґинални драмски твори</big> |- |'''Рок''' |'''Наслов драмского твору''' |'''Надпомнуце''' | rowspan="7" | |'''Рок''' |'''Наслов драмского твору''' |'''Надпомнуце''' |- |1969 |Два любови и ми |коавтор |1985 |Поглєдай родичох на планети Норим |радио драма |- |1972 |Концерт за пса и шмеце | |1987 |Петро Чаловка |драматизация народней приповедки |- |1976 |Пчолка смолка | |2006 |Михеон Хун-Кан: Я, исцилїтель |Фантастично-документарне предсказанє |- |1984 |Била голубица | |2006 |Михеон Хун-Кан: Я, пророк |Фантастично-документарне предсказанє |- | | | |2008 |Михеон Хун-Кан: Мудрило |Веселе приказаниє по истоменовей кнїжки котре ше бави цалком озбильно |- | | | | | | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |<big>ПРЕЛОЖЕЛ ДРАМСКИ ТВОРИ</big> |- |'''Рок''' |'''Автор''' |Т'''еатрални фалат''' | rowspan="6" | |'''Рок''' |'''Автор''' |'''Театрални фалат''' |- |1982 |Милош Николич |Светислав и Милева |1983 |Ґоран Стефановски |Hi-Fi (театрална мутация) |- |1978 |Любомир Симович |Чудо у Шарґанє |1983 |Душан Ковачевич |Балкански шпиюн |- |1978 |Андрей Хинґ |Страцени син, мелодрама у 4 сликох |1987 |Мирко Ковач |Увод до другого живота |- |1980 |Душан Ковачевич |Радован Треци |1986 |Андрей Нємлага |Питюлик (комедия у двох часцох) |- |1983 |Ян Їлек |Моя твердиня | | | |- | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |ҐЛУМЕЛ ! ! ! colspan="2" |РЕЖИРАЛ |- |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' |'''Улога''' | rowspan="9" | |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' |- |1969 |М. Канюх–В. Надьмитьо: Шалєна хижа | |1969 |Михайло Ковач: Чловек з народу |- |1972 |М. Канюх: Концерт за пса и мачку |Цопи |1980 |Душан Ковачевич: Радован треци |- |1973 |А. П. Чехов: Медведз |Смирнов |1982 |Дюра Папгаргаї: Телефон мой приятель |- |1974 |Дю. Папгаргаї: Остац у себе |Колф |1983 |Алфред Жари: Каль Иби |- |1975 |Ґордан Михич: Жовта |Жовта |1984 |Горан Стефановски: Хай-фай |- |1977 |М. В. Ґоґоль: Ревизор |Хлєстаков |1986 |Дюра Папгаргаї: Бабки зоз слами |- |1978 |Любомир Симович: Чудо у Шанґанє |Жобрак |1987 |Мирко Ковач: Увод до другого живота |- |1981 |Й. С. Попович: Спреводзкоше |Стерия | | |} Мирон Канюх бул автор текстох за композициї хтори виводзени на Фестивалу култури Червена ружа. '''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ ЗА КОМПОЗИЦИЇ''' {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" | |- |'''Рок''' |'''У народним духу''' |'''Автор музики''' | rowspan="12" | |'''Рок''' |'''У забавним духу''' |'''Автор музики''' |- |1970 |Нїхто ме нє розуми |Маґдалена Горняк-Лелас |1977 |Млада писня маю |Владимир Коолбас |- |1974 |Камени чловек на памятнїку |Иван Чукляш |1977 |Позни стретаня |<div style="text-align: center;">„ |- |1978 |Нєвольнїк |Шандор Даниш |1978 |Ти мой швет |Шандор Даниш |- | colspan="3" | |1978 |Вечарши мриї |Дюра Будински |- |'''Рок''' |'''У забавним духу''' |'''Автор музики''' |1979 |Перши бочканя |Иван Чукляш |- |1973 |Любов и блуканя |Иван Чукляш |1982 |Меркуй, най будзе нїжно |<div style="text-align: center;">" |- |1973 |Нїґда сами |<div style="text-align: center;">„ |1982 |Любов зна цо сце |<div style="text-align: center;">" |- |1973 |Пребачце, пайташе |<div style="text-align: center;">„ | | | |- |1973 |Твойо очи чарни |<div style="text-align: center;">„ |'''Рок''' |'''ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ''' |'''Автор музики''' |- |1975 |Ґимназиялка |<div style="text-align: center;">„ |1974 |Писня яри |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1975 |Ми любови своєй дом |<div style="text-align: center;">„ |1977 |Штафета любови |Мария Бабич (Гирйовати) |} == Литература == * Дюра Латяк, ''„IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ'', Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 95. * Дюра Латяк: ДВАЦЕЦПЕЙЦ РОКИ АРТ–РНТ „ДЯДЯ“ (1970–1995), Покраїнски секретарият за витворйованє правох националних меншинох, управу и предписаня АП Войводини и Покраїнски секретарият за културу и образованє АП Войводини, Нови Сад 1997, б. 36-42, 112-117, 168. * Дюра Латяк: ТЕАТРАЛНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ, ІІ часц, Театрални живот од 1945. по 1976. рок, Театрални музей Войводини – НВУ Руске слово, Нови Сад 2011, б. 398-400, 496, 556. * P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Kaniukh, Miron. See Literature: Vojvodina, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, SBN 0-8020-3556-3, p. 227. == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Мирон Канюх (биоґрафия и список композицийох)], [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червена ружа]] 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 501. * [https://www.ruskeslovo.com/%d1%83%d0%bc%d0%b0%d1%80-%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%bd-%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d1%8e%d1%85/ Умар Мирон Канюх], Дю. Латяк/Є. Перкович, Рутенпрес, 8. юний 2022. == Референци == {{DEFAULTSORT: Канюх , Мирон }} <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:9. новембер]] [[Катеґория:Народзени 1943]] [[Катеґория:6. юний]] [[Катеґория:Умарли 2022]] 1homyvteyfktjhtyvfgxh9m2dugc6o2 0 2652 17370 16807 2026-04-07T13:37:57Z Keresturec 18 Унєшєни два фотки 17370 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #FFFFC0; | header1 =<big>Владимир Горняк </big> | label2 = | data2 = [[File:Vladimir Hornjak Zeze z gitaru.jpg|280 px|]] | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = Зезе | label5 = Датум народзеня | data5 =2. юния 1951. | label6 = Датум упокоєня | data6 =17. децембра 2025. | label7 = Професия | data7 = машинбравар, рок-музичар | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 =1966- | label10 = Жанр | data10 = рок музика, руска народна и забавна музика | label11 = Инструмент | data11 = соло ґитара | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Жанри | data14 = | label15 = Поховани | data15 = у Руским Керестуре | label16 = Припознаня | data16 = }} '''Владимир Горняк''' (*2. юний 1951-†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок [[Музичар|музичарох]] у Руским Керестуре, соло-[[Ґитара|ґитариста]] и снователь даскелїх рок ґрупох. == Биоґрафия == Владимир Горняк Зезе народзени 2. юния 1951. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] од оца Йовґена и мацери Гелени народзеней Рамач. Оцец Йовґен бул длугорочни гудак член [[Оркестер|оркестри]] ''Кирданци'', наволани Мезеш,та и фамелию волали Мезешово. Владимир им бул єдине дзецко, бо му шестра умарла барз малючка. Основну школу закончел у родзеним валалє, а тророчну штредню Школу школярох у привреди у Кули, за машинбравара. У своїм фаху Владимир цали роботни вик робел у Фабрики арматурох Истра у [[Кула|Кули.]] Владимир Горняк ше 1975. року оженєл зоз Марию народзену Ковач и мали двойо дзеци, дзивку Ясминку (1976-2016) и Желька. == У швеце рок музики == Владимир Горняк Зезе од малючка полюбел музику, окремну прихильносц розвил ґу жанру забавней музики, насампредз ґу рок музики хтора у його младосци була на верху популарносци. Себе вше задумовал як соло ґитаристу, [[Ґитара|ґитару]] окреме любел як музични иструмент. Його оцец, и сам музичар, видзел же му син талантовани за музику та го одведол ґу искусному музичарови и музичному педаґоґови Владимирови Мученскийови при хторому Владимир звладал перши теорийни музични крочаї. Владимир Горняк Зезе бул упарти и витирвало зберал искуство у граню, намагал ше грац цо квалитетнєйше. Роками бул подзековни Янкови Горнякови Бициґларови же го научел перши акорди на ґитари и почали грац вєдно, та направели и перши состав. У нїм були Янко Горняк (соло ґитара), Владимир Дудаш Шибер (бас ґитара), Юлин Варґа (грал гармонику и шпивал), на буґнох грал Михал Сеґеди Єва, и теди петнацрочни Владимир Горняк Зезе ритем ґитару. Так настал акустичарски состав ''Червени божури''. То бул 1966. рок. Року 1967. настала ґрупа ''Шнїгово хлапци'' на соло ґитари ше ґу нїм придружел уж искуснєйши Владимир Горняк Зезе. [[Файл:Djordje Kovačevič, Vladimir Hornjak,Janko Kovač, Mižo Mikita i Vladislav Kološnjaji.jpg|алт=ВИҐ Саґуаро 25 25|мини|402x402п|ВИҐ ''Саґуаро'' 25 25 - Дьордє Ковачевич, Владимир Горняк, Янко Ковач, Мижо Микита и Владислав Колошняї, 1969. рок]] Концом шейдзешатих и у цеку седемдзешатих рокох двацетого вику, Владимир з товаришами бул снователь перших рок ґрупох у Руским Керестуре. После перших искуствох хтори здобул у ''Червених божурох'' и ''Шнїгових хлапцох'', вон бул потим член ''Канонадох'',<ref> М. Афич, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%9f%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b8-%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b8-%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2-%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%b8-k%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b4/ Перши електрични состав були Kанонади.] 2. новембер 2017.</ref> и снователь ґрупох ''Саґуаро 25-25'' и ''Ореолох''. Теди, концом 1968. року, случело ше же соло ґитариста ''Канонадох'' Яким Медєши Меґре пошол до войска, а место нього поволали Владимира Горняка Зезея. У составе ''Канонадох'' теди грали Янко Ковач (бас ґитара), [[Дьордє Ковачевич]] Дьока (ритем ґитару), Владимир Венчельовски Бинди шпивал, а Владислав Колошняї Ринґо-младши грал на бубнох. Кед зоз ''Канонадох'' Бинди и Дьока пошли до ЮНА, члени поволали до помоци Михала Микиту, ритем ґитаристу. Грали и провадзели и младих [[Шпивач|шпивачох]] забавних композицийох, на першей младежскей програми ''Ґаудеамус иґитур'' хтора отримана у Доме кутлтури. Програма барз крашнє прията, та ше з ню наступело и у сушедним [[Крущич|Крущичу]]. Ґрупа ''Саґуаро 25-25'' грала и у теди популарней ''Желєней загради''. Медзитим, на початку 1969. року пар музичаре зоз составу пошли на одслуженє воєного року, медзи нїма бул и Владимир Горняк. У цеку 1970. року ше спомнути музичаре врацели зоз войска, алє Владимир Венчельовски Бинди нєодлуга пошол на роботу до Нємецкей. Зоз свою упартосцу Владимир Горняк Зезе го „доволал” назад до Керестура же би основали нови состав. Шицко ше добре зложело, Бинди ше врацел и бул шпивач, а у составе були Дьордє Ковачевич Дьока хтори прешол грац на бубнох, Янко Ковач грал на басу, а Зезе на соло-ґитари. Нагварел вон и Верунку Жану Тиркайла же би грала на орґульох. ''Ореоли'' упарто и длуго вежбали кажди дзень. Дзекеди були и по седем-осем [[Годзина|годзини]] вєдно, мали нову, квалитетну, опрему, були искусни и музично дозрети. Теди ше будовало и нови Младежски дом у хторим вони наступели на шветочним отвераню [[8. марец|8. марца]] 1972. року. У новим амбиєнту, з новима [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментами]] и богатшим репертоаром, вони одушевели публику та им тот наступ остал як красна памятка. Бул то час кед ше Ореоли лапели твориц и власни [[Композиция|композициї]]. Векшину [[Текстуални корпус|текстох]], и сербски и по руски, написал им учитель Яни Романча Ґана. Так настали ''Сенди, Була ши моя, Остатня ноц'' чий автор бул [[Дьордє Ковачевич|Дьордє Ковачевич,]] а Владимир Горняк Зезе викомпоновал и нєшка познату медзи младима и популарну композицию ''Бабко мала''. Зезе познєйше викомпоновал забавни шпиванки ''Волайме ше любов'' и ''Уж преквитаю орґони'' хтори грал оркестер ''Идеали'' а хтори и нєшка дзечнє слухани. Теди уж порядно вежбали у Младежским доме дзе и наступали. Медзитим, состав ше помали загашел концом 1974. року. == Конєц активней кариєри == Владимир Горняк мал длугоки „[[Гудак|гудацки]]” стаж, найвецей як соло ґитариста. Колеґове го тримали за одличного соло ґитаристу. После вецей рокох активного граня у рок ґрупох Владимир Горняк Зезе грал почасово у рижних других музично оркестрох - на балох и рижних вешельох зоз Кирданцами, потим з наставнїком Якимом Сивчом, зоз Юлияном Рамачом Чамом. Потим Владимир Горняк грал велї роки и у ВИС ''Идеали'' на свадзбох, балох, вешельох. Тиж так Владимир Горняк Зезе часто наступал и зоз музичарами зоз [[Коцур|Коцура]], Кули, Червинки и Лалитю. Єден час грал и у оркестру Дома култури, зоз хторим руководзел [[Витомир Бодянєц]], на [[Тамбура|тамбури]] прим. Кед престал активно грац, Владимир Горняк витворел ище єден свой гоби, а то видео знїманє зоз власну камеру шицких [[Фестивал рускей култури Червена ружа|фестивалох]], програмох и концертох цо ше отримовали у валалє, од Червеней ружи по Крачунски концерти и шицко остало зачуване на тедишнїх ношачох, вєдно зоз фотоґрафиями котри тиж з дзеку призначовал. Владимир Горняк умар 17. децембра 2025. року и поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Snjihovo hlapci.jpg|алт=ВИҐ Шнїгово хлапци|ВИҐ ''Шнїгово хлапци,'' з лїва: Мирко Венчельовски (бас), Славко Малацко (бубень), Владимир Дудаш (ритем) и Владимир Горняк Зезе (соло ґитара). </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == * М. Афич, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d1%86%d0%b5%d0%bb%d0%b8-%d0%b1%d1%83%d1%86-%d0%bb%d1%94%d0%bf%d1%88%d0%b8-%d0%b8-%d0%ba%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d0%bd%d1%94%d0%b9%d1%88%d0%b8/ Сцели буц лєпши и квалитетнєйши.] новини ''Руске слово'', 31. октобер 2017. * М. Афич, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%9d%d0%b0-%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b5%d1%8e-%d0%bf%d0%be-%d0%b4%d0%b8%d0%bb%d1%8c%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%85/ На турнею по дильовох.] новини ''Руске слово'', 26. октобер 2017. * [https://www.ruskeslovo.com/%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bc%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%bd%d0%b8-%d0%be%d0%b3%d0%bb%d0%b0%d1%88%d0%ba%d0%b8/ Владимир Горняк, Ин мемориям.] новини ''Руске слово'', рок LXXXI, ч. 52 (4181), Нови Сад, 26. децембер б. 28. == Референци == <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:Рок музичаре]] [[Катеґория:Народзени 1951]] [[Катеґория:2. юний]] [[Катеґория:Умарли 2025]] [[Катеґория:17. децембер]] p6t8j6ci1y63vlvu7r9g0zpzd83073t 0 2672 17375 15906 2026-04-07T20:19:36Z Olirk55 19 Додата референца 17375 wikitext text/x-wiki [[File:Playful Chords.jpg|right|thumb|346x346px|Музичне виреченє составене з двох фразох (означени з луком) Р. Лазич - В. Перичич: ''Розбавени акорди'' за кларинет и клавир.]]'''Фраза''' (греч. ''φράση'', анґл. и франц. ''phrase'')<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]</ref> то кратша заокружена часц хтора ше чувствує як цалосна думка виложена зоз граньом або шпиваньом у єдним диху.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић. ''Наука о музичким облицима''], ''sr.wikipedia.org''</ref> Фраза може буц кратша и длугша: єднотактов мотив (гоч даєдни теоретичаре и ґрупу зоз двох тактох, ''двотакт'', наволую фраза), а може буц и осемтактове '''''музичне виреченє.''' ''Фраза сущна музична думка, хтора ше закончує зоз музичну интерпункцию з меном ''каденца'' (поготов у векших музичних формох). Фрази ше у музики творя зоз интеракцию мелодиї, гармониї и ритма.<ref>Benward, Bruce; Saker, Marilyn (2003). Music: In Theory and Practice. Vol. I (7th ed.). McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-294262-0.</ref> == Лук фрази == [[File:Mozart - Piano Sonata in F, K. 332, first movement phrase group.png|thumb|Фрази трох ґрупох, трох цалосних штиротактових часцох, [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцарт]], ''Клавирска соната'' у Еф-дуру, (К. 332, перши став).[[File:Mozart - Piano Sonata in F, K. 332, first movement phrase group.mid]]|367x367п]]Лук фрази у музики указує и суґерує же би ше шицки [[Тон|тони]] хтори облапени зоз луком виведли як єдна фраза, т.є. як єдна смислова цалосц (опатриц горе приклад на правим боку). Лук фрази ше на дуйних инструментох и при [[Шпивач|шпивачох]] виводзи на єдeн нєпретаргнути дих, а при смикових инструментох (смикарох) на єден рух, поцаг (серб. потез) [[Смик|смика]]. Слово фраза у музики узко вязане за фразированє<ref>Радивоj Lazić [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/10/fraziranje/. Фраза, фразирање и извођаштво], Приступљено 29. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref>, т.є. за [[музикованє]], а самим тим и за поняце [[музичар]]-виводзач-[[Интерпретация|интерпретатор]] ([[Шпивач|шпивач]], [[инструменталиста]]). == Терминолоґия == Словни термини як цо то виреченє и стих превжати и прилапени до словнїка музичней линґвистичней синтакси.<ref>1958 ''Encyclopédie Fasquelle''; cited in [https://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Jacques_Nattiez Nattiez 1990],</ref> Гоч ше часто прави аналоґия медзи музичну и лингвистичну фразу, заш лєм, тотa нaзва/вираз „єден зоз найдвосмисловших у музики... нєт дошлїдносци у применки того термина и анї го нє може буц... лєм у барз єдноставней мелодиї (окрем у даєдних танцох), термини мож хасновац зоз сиґурну дошлїдносцу.“ <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Phrase_(music)#CITEREFStein2005 Stein 2005]</ref> == Литература == * Benward, Bruce; Saker, Marilyn (2003). Music: In Theory and Practice. Vol. I (7th ed.). McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-294262-0. == Вонкашнї вязи == * [https://v3.knjige.pravac.com/knjizara/muzicka-fraza-zoran-bozanic-27484/ Muzička fraza], v3.knjige.pravac.com * [https://books.google.rs/books/about/How_to_Understand_Music.html?id=WeVUW7PgglQC&redir_esc=y/ How to Understand Music: A Concise Course in Musical Intelligence and Taste] (1881) by William Smythe Babcock Mathews, books.google.rs * [https://books.google.rs/books/about/What_We_Hear_in_Music.html?id=WRyHw21VX3wC&redir_esc=y/ What we hear in music; a course of study in music history and appreciation] (c. 1921) by Anne Shaw Faulkner, books.google.rs == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] mphkjvao7ijjm5lci3i4wjukfhd9ovo 0 2683 17395 16025 2026-04-08T08:33:44Z Sveletanka 20 вики вязa 17395 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Ясика | label2 = | data2 =[[File: Populus tremula asp.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Дивизия | data6 =Magnoliophyta | label7 = Класа | data7 =Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Malpighiales | label13 = Фамилия | data13=Salicaceae | label14 = Род | data14 =''Populus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''P. tremula'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data25 =''Populus tremula'' | label19 = | data26 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Ясика''' (лат.''Populus tremula'')<ref>Benkeblia, Noureddine, ур. (2015). ''Omics Technologies and Crop Improvement.'' CRC Press. стр. 50. ISBN 978-1-4665-8669-7.</ref> файта [[Тополя (древо)|тополї]] зоз фамилиї вербох хтора рошнє на умерено жимних подручох Европи и Азиї. Єст єй на подручох од Исланду<ref> [https://www.visindavefur.is/svar.php?id=6749 „Blæösp (Populus tremula) Vísindavefurinn”], ''www.visindavefur.is''</ref> и Британских островох на заходзе, по Камчатку на востоку, и од Артицкого кругу у Скандинавиї и сиверней Русиї на сиверу, по Шпаньолску, [[Турска|Турску,]] Сиверну Корею и сиверни Япон на югу. Ясику мож видзиц и на подручох сиверозаходей Африки у Алжиру. == Опис == Ясика лїсцопадне древо хторе рошнє до 40 [[Метер|метери]] висини, широко 10 метери, а стебло грубе коло єдного метера. Лупа на младих стеблох ясики гладка и блядей желєнкасто шивей фарби, зоз цмошивима лантицелами. Зоз стареньом лупа стебла постава цмошива и одлупює ше. Лїсце старшей ясики нє подполно округле, зоз назубеним рубцом и зоз бочно скляпчисценим конарчком длугоким 4 до 8 центи. Конарчок ровни и оможлївює же би лїсце трепецело и на слабим витрику, та оталь и латинска назва за ясику, tremula = трепециц. Квиток у форми китайки и опращкує ше з витром, а розвива ше вчас на яр, пред тим як почнє роснуц лїсце. Ясика двополна рошлїна, хлопски квиток (китайка) желєней и кафовей [[Фарба|фарби]], длугоки од 5 до 10 центи кед ошлєбодзує полен. Женски китайки желєни, длугоки од 2 до 6 центи, дозреваю на початку лєта и маю вельо погарики або главки зоз дробним нашеньом з мохотками хтори оможлївюю розшеванє. '''Евроазийска ясика''' то файта хтора лєпше рошнє на [[Влага|влажних]] и [[Слунко|слунковитих]] подручох. Може колонизовац празни подруча хтори очкодовани од огня або на даяки иншаки способ, наприклад зоз керченьом. Тота файта може ознова нароснуц зоз ключкох на бочней кореньовей системи. Рошлїна швидко рошнє у перших двацец рокох, потим спомалшено, а роснуц престава коло 30-го року. Ясика може жиц и до 200 роки: то одпорна файта и подноши длугоки и жимни жими и кратки лєта. Лупа ма нєприємни смак, та ю янї єленї нє грижу, алє є бажна за инсекти, окреме за мали топольов моль чийо ше лїчинки кармя зоз ню.<ref>Rackham, Oliver (1994). ''The Illustrated History of the Countryside''. London: BCA. CN 2922.p. 64.</ref> == Интересантносци == У [[Национални парк|Националним парку]] Єловстон у ЗАД зазначени длугоки период, коло 70 роки, у хторим ше лєси ясики нє обновели зоз младима стеблами. После виглєдованя чом ше то случело утвердзене же нєставанє ясики у директней вязи зоз щезованьом шивого вовка зоз тих просторох. Установене же чупори єленьох зошицким поєдза младнїки ясики кед у своїм окруженю нє маю предаторох, у тим случаю шивого вовка, и на таки способ застановюю обновйованє лєса. Концом двацетого вику шиви вовк населєни до того националного парку и о даскельо роки (од 2003. року) число младих ясикох ше звекшало<ref>Биолоґия, учебнїк за пияту класу основней школи (2. часц), бок 53, др. Ґордана Субаков Симич, Марина Дрндарски</ref>. == Фосилни пренаходзиска == Фосилни остатки ясики и других рошлїнох зоз периоду плиоцену (период пред 5,3 милиони роками до 1,8 милиони роки) пренайдзени на просторох Турскей.<ref>Kasaplıgil, B.-(1975): Pliocene Flora of Güvem village near Ankara, Turkey, Abstracts of the Papers Presented at the XII International Botanical Congress, Akademika Nauk SSSR, 1: 115, Leningrad</ref> == Пестованє ясики == Ясику ше пестує паркох и вельких заградох. Гибрид ясики и билей тополї, познати як шива тополя, ''Populus × canescens'', розширени у Европи и централней Азиї. Зоз аспекту векшей продукциї древа и одпорносци на рижни хороти, у Данскей ше виглєдує и преучує нови гибриди як цо то наприклад ''P. tremula×P. tremuloides''.<ref>[https://archive.ph/20130423193013/http://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 „RHS Plant Selector -''Populus tremula''”]. Архивирано из [https://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 оригинала] 23. 04. 2013. г. 24. 4. 2019.</ref> == Хаснованє == Древо ясики лєгке и мегке. Хаснує ше го за огриву и правенє ширкох, алє вєльку значносц ма у индустриї целулози и паперу. Зоз ясики ше продукує и шперплочи и рижни файти иверици. Тота файта тополї зоз аспекту еколоґиї барз важна прето же є дом рижним инсектох, птицом и даєдним цицаром. == Ґалерия == <gallery> Файл:PopulusTremula002.JPG|Drebulė Файл:Populus.tremula2.jpg|''Populus tremula'' Файл:20140206Populus tremula2.jpg Файл:20130404Populus tremula2.jpg Файл:20130803Populus tremula2.jpg Файл:20130721Populus tremula6.jpg|Лїсце Файл:Populus tremula fall leaves 2.jpg|''Populus tremula'',Лїсце вєшенї Файл:20150317Populus tremula4.jpg|Ясика (Райна у Хокенхаймеру, Нємєцка) Файл:Osina kaluga.JPG|Плод европскей Ясики ( Руска федерация) Файл:Espe - Zitterpappel.JPG Файл:Beilstein - Maad - Schmidbachtal mit altem Feldweg am Nonnenwald im November.jpg Файл:Fotothek df ps 0002113 Bäume.jpg Файл:Zitterpappel.jpg|Пререзане древо, стебло Файл:Reitter-Abel Holzarten T009.jpg </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://biosan.rs/katalog-vrtnog-bilja/trepetljika-jasika/ TREPELJIKA, JASIKA], ''biosan.rs'' * [https://rulek.rs/trepetljika-2/ Jasika], ''rulek.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Рошлїни]] dukqrpuing1p1j828irkva88okqwtq4 0 2796 17391 17031 2026-04-08T07:33:06Z Sveletanka 20 вики вяза 17391 wikitext text/x-wiki [[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|thumb|Графични дияґрам катеґорийох на [[Червена кнїжка флори Сербиї|червених лїсткох]] Медзинародней униї за защиту природи|388x388п]] '''Статус загроженосци''' одредзеней файти (рошлїнскей и животиньскей) ше хаснує як указатель можлївосци же тота файта скапе у блїзкей або дальшей будучносци. На преценьованє статусу загроженосци уплївую велї фактори, а то: численосц живих єдинкох одредзеней файти у природи, тренд зменшованя або звекшованя числа популациї, виглєдованє о їх предаторох, успишносци розмножованя и типу бивальнїка. == Ґлобални системи == Же би ше рижнородносц животиньского и рошлїнского швета зачувала, Медзинародна уния за защиту природи (анґ. IUCN – ''Internacional Union for Conservation of Nature and Natural Resources'') одредзела критериюми за преценьованє загроженосци файти. '''По тих стандардох, нєшка єст даскельо ступнї загроженосци'''<ref>[http://cmsdocs.s3.amazonaws.com/RedListGuidelines.pdf ''Guidelines for Using the IUCN Red List Categories and Criteria''], ''amazonaws.com''</ref>: * EX – файта хтора вимарла (анґ. ''extinct'') (наприклад птица моа) * EW – файта хтора щезла зоз природи (анґ. ''extinct in the wild'')(напр. ґуамски бегач) * CR – файта хтора барз загрожена (анґ. ''critically endangered'')(напр. чарни носороґ) * EN – загрожена файта (анґ. ''endangered'')(напр. белави кит) * VU – чувствительна файта (анґ. ''vulnerable'')(напр. поларни медведз) * NT – потенциялно загрожена файта (анґ. ''near threatened species'')(напр. мотиль монарх) * LC – файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена (анґ. ''last concern'')(напр. [[тащок]]) Два додатни катеґориї: * DD – файта за хтору хибя податки же би була додата ґу даєдней катеґориї (анґ. ''data deficient'') * NE – файта за хтору ище нє почало преценьованє загроженосци (анґ. ''not evaluated'') '''Катеґориї зоз 1994. року:''' * EX – файта хтора вимарла (анґ. ''extinct'') * EW – файта хтора щезла зоз природи (анґ. ''extinct in the wild'') * CR – файта хтора барз загрожена (анґ. ''critically endangered'') * EN – загрожена файта (анґ. ''endangered'') * VU – чувствительна файта (анґ. ''vulnerable'') * LR – файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена (анґ. ''low risk''), а тота катеґория ше далєй дзелї на: ::* LR/cd — файта завиши од защити (анг. ''conservation dependent''); ::* LR/nt — скоро же загрожена файта (анг. ''nearly threatened''); ::* LR/lc — найменєй загрожена файта (анг. ''least concern'') Два додатни катеґориї: * DD – файта за хтору хибя податки же би була додата ґу даєдней катеґориї (анґ. ''data deficient'') * NE – файта захтору ище нє почало преценьованє загроженосци (анґ. ''not evaluated'') '''CITES конвенция''' Конвенция о медзинародней [[Тарґовина|тарґовини]] загрожених файтох дзивих рошлїнох и животиньох (анґ. CITES, ''Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora'') ма за циль утвердзиц чи медзинародна тарґовина зоз тима файтами чкодзи їх очуваню. == Союзни системи (програми) == У Европскей униї Правилнїк тарґовини зоз дзивима файтами Европскей униї законски правилнїк хтори ма за циль витвориц стандарди CITES – а зоз додатнима мирами<ref>[https://web.archive.org/web/20080509105025/http://www.unep-wcmc.org/species/sca/eu_wtr.htm УНЕП-ов свјетски посматрачки центар за очување врста],на веб-сајту Wayback Machine (9. мај 2008),Приступљено 23.03.2026</ref>. Тота база податкох, хтору контролує Европска уния, доступна за явносц<ref>[http://sea.unep-wcmc.org/eu/Taxonomy/index.cfm Животињске врсте — Претрага таксона првог нивоа],на веб-сајту Wayback Machine (18. април 2008), Приступљено 23.03.2026.</ref>. Додатно, єст и Препорука Европскей униї за животни штредок<ref>[http://ec.europa.eu/environment/nature/nature_conservation/eu_nature_legislation/habitats_directive/index_en.htm ec.europa.eu, „Препорука Европске уније за животну средину“],на веб-сајту Wayback Machine (15. септембар 2007), Приступљено 23.03.2026.</ref> (анг. ''EU Habitats Directive'') и Препорука Европскей униї за птици<ref>[https://web.archive.org/web/20070923073539/http://ec.europa.eu/environment/nature/nature_conservation/eu_nature_legislation/birds_directive/index_en.htm ec.europa.eu, „Препорука Европске уније за птице“],на веб-сајту Wayback Machine (23. септембар 2007), Приступљено 23.03.2026. </ref> (анг. ''EU Birds Directive''). Орґанизация ''NatureServe conservation status'' дїйствує на териториї Латинскей Америки, ЗАД, Канади и Карибох. Тоту орґанизацию розвили, у остатнїх трицец рокох двацетого вику, науковци зоз орґанизациї ''NatureServe'' и ''The Nature Conservancy'', и мрежа Програми природного нашлїдства и податкох зоз центру за очуванє природи. Зоз часом, тота орґанизация вше вецей сотрудзує и зєдинює ше зоз ''Червену лїстину загрожених файтох''. У Русийскей Федерациї тиж єст ''Червена кнїжка'' (RDBRF) (русий. Красная книга). Тота кнїжка державни документ за документованє ридких и загрожених файтох рошлїнох, животиньох и печаркох. Хаснованє кнїжки прилапене у Русиї и ЗНД (Заєднїци нєзависних державох, односно союзу 9 бувших републикох СССР). == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] dya86wr8p4jhg6mbdd6nkxdhn9n0hpd 0 2835 17374 17077 2026-04-07T18:44:28Z Saslavik 1716 17374 wikitext text/x-wiki [[Файл:Aspic-with-eggs.jpg|десно|мини|550x550px|'''Студзенїна зоз вайцами''']] '''Студзенїна''', серб. ''пихтије, аспик, желе од меса'', укр. ''холодець, студене́ць'', рус. ''студень,'' то охладзена и стиднута юшка з вивареного меса и косцох. То слане єдзенє, а рихта ше так же ше уваря швиньски ратички, уха, хвост и подобне зоз [[Желєнява|желєняву]] за юшку и охаби ше же би ше охладзело и стидло. Найєдноставнєйша студзенїна то охладзена и стиднута традицийна юшка. == История == ''Китаб ал-Табикх'' зоз 10. вику, найстарша позната арабска кнїжка рецептох, ма рецепт за студзенїну зоз риби. По тим рецепту студзенїна ше варела зоз даскелїх вельких рибових главох зоз есенцом, [[Петрушка|петуршку]], [[Цибуля|цибулю]], попром, дюмбиром, пахняцим гвоздзиком, нашеньом корияндера и дугима присмачками. Уварене єдло офарбене зоз шафраном же би достало червену [[Фарба|фарбу]]. Уварени рибово глави и присмачки вируцени, а юшка охабена най ше охладзи и стиднє. Историйно патраци, студзенїну зоз меса ше варело скорей як студзенїну зоз [[Овоц|овоци]] и желєняви. Уж у стреднїм вику, кухаре обачели же зоз густей юшки з меса кед ше охладзи, лєгко мож направиц студзенїну. Детальни рецепт за ше находзи у ''Le Viandier-у'', написаним коло 1375. року. На початку 19. вику, французки кухар Марие-Антоан Карем направел ''Chaudfroid''. Вираз ''Chaudfroid'', на французким язику значи „горуце-жимне”, а одноши ше на поживу хтора ше рихта [[Температура|цепла]] а сервира жимна. Желе ше хасновало як ''Chaudfroid'' мачанка у велїх єдлох зоз риби и живини. Студзенїна постала позната у Америки на почетку 20. вика.‍ До 1950-их, була популарне єдло за вечеру, як и други єдла на бази желатина, як желе зоз парадичи. Кухаре указовали свойо естетски схопносци и видумовали инвентивни студзенїни. == Хаснованє == Аспик (назва превжата зоз французкого ''aspic'' прейґ нємецкого ''aspik'') або желе може буц безфарбови (били аспик) або може мац розлични ниянси фарби янтару. Аспик ше може хасновац за защиту [[Пожива|поживи]] од [[Воздух|воздуху]] же би ше нє погубела, за даванє смаку, або як украс. Желатин затримує воздух и бактериї, и чува варене месо и други єдла длужей швижи. Єст вецей файти аспику аж и таки цо ше нє хаснує за конзумацию алє служи лєм за украшованє єдлох найчастейше на змаганьох. == Готовенє == За готовенє швиньскей студзенїни потребне порихтац швиньски ратички, уха, хвости, а може и други файти нємасного меса з косцами и хрупками. Ґу тому треба додац желєняву за юшку: цибулї, мархви, [[Петрушка|петрушки]], целеру, бобково лїстки (ловор), струча [[Цеснок|цеску]], зарна попру, солї. Шицко порихтане ше положи до векшого гарчка, прелєє зоз жимну воду и вари сциха 3 – 4 [[Годзина|годзини]] док половка води нє вивре, месо ше оддвої од косцох и юшка постанє лїпкаца. Кед ше дакус охладзи, косци и нєжадани присмачки ше повибераю, а юшка ше порозлїва до одвитуюцих судзинох и охаби же би ше стидла. Єст вецей рецепти за готовенє студзенїни та ше може вариц и говедзина и живинске месо и риба. До студзенїни ше можу класц варени вайца порезани на колєчка, уварену пасулю итд. == Популарносц== Студзенїна популарне пред'єдло и нєшка. Пририхтує ше дзекеди и у модернєйшим кулинарстве. Тото старинске єдло познате у [[Сербия|Сербиї]], [[Горватска|Горватскей]], Польскей, Ческей, Румуниї, Молдавиї, Естониї, Летониї, Литваниї, Словацкей, Мадярскей, Греческей України, Русиї, Билорусиї и Ґрузиї. То традицийне жимске єдло хторе ше часто служи и за новорочни и крачунски швета. {|style="width: 100%" | [[Файл:08064 zimne nozki.jpg|мини|left|350px|'''Студзенїна зоз швинєцини''']] | [[Файл:Racitura Meat Jelly Moldavian Cuisine.JPG|мини|right|350px|'''Молдавска студзенїна''']] |} == Литература == * Блажена Хома Цветкович, Любица Няради:'' MAЦEPOBA pycкa кyxapкa,'' Руске слово, Нови Сад, 2022. ISBN 978-86-7105-365-5 * Марковић, Спасенија Пата (1975). Велики народни кувар (15. изд.). Београд: Народна књига. * Allen, Gary (2007). The Business of Food: Encyclopedia of the Food and Drink Industries. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-33725-X. * Gisslen, Wayne (2006). Professional Cooking (6th изд.). Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons, March. ISBN 978-0-471-66376-8. * Nenes, Michael (2006). American Regional Cuisine (2nd изд.). Hoboken, New Jersey: Art Institute, March. ISBN 978-0-471-68294-3. == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} [[Катеґория:Пожива]] [[Катеґория:Кулинарство]] sazfzcibcy7sfuj46nf2lp1inyic927 0 2863 17398 17368 2026-04-08T11:46:15Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия, означени викивязи 17398 wikitext text/x-wiki [[File:Пасарайтов 2026 04. 08.jpg|thumb|321x321px|Пасарайтов]]'''Пасарайтов''' (х. род) то плєцени и дакус векши и ширши [[кошар]] елипсовей, лєбо округлей форми. Бул виплєцени зоз ручками за хтори ше могло тримац кед ше го ношело. Потребно наглашиц же бул вельо плїтши (10-15 центиметри) од кошара, односно виплєцени з вербового пруца о даскельо шорики. Пасарайтов ше хасновал у руским обисцу за рижни наменки. * За сушенє [[Овоц|овоцох]], пресушованє вимитого маку и подоб. (с. кошар „комловар”): ''Премити мак ше длуго пресихал на [[Слунко|слунку]] на'' ''пасарайтове''. * Давно на свадзбох ше у пасарайтове (док ше нє послуговало полудзенок лєбо вечеру) чувал нарезани [[хлєб]], так го у пасарайтове (лєбо елипсовим глїбшим кошаре) ношели ґу порихтаним свадзебним столом два особи и кладли нарезани фалатки хлєба на столи. '''Фразеолоґия''' Слово пренєшеного значеня: „нєузрети, нєдороснути чловек, зазрак, фильков”: ''Нє будз „пасарайтов” – гвари ми ...'' Глава як ~ „велька глава”: ''Од тих думох, знаце, думам же ми глава як пасарайтов.'' ''Нє можем'' ''я тельо попаметац, озда я нє мам главу як пасарайтов.'' == Литература == ''Словнїк руского народного язика II'' том О-Я, Нови Сад 2017, бок 129-130 [[Катеґория:Обисце]] cmiu11lk3jion3c9b2jr9lpc3x00scd 0 2865 17393 17286 2026-04-08T07:50:51Z Sveletanka 20 додаток 17393 wikitext text/x-wiki У Европи єст шейсц главни биореґиони (екореґиони) спомедзи хторих пейц заступени и у [[Сербия|Сербиї]]. На основи того податку мож заключиц же ше у Сербиї находзи богатство биодиверзитету<ref name=":1">[https://zzps.rs/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80-%D0%B7%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B8%D1%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE/ Централни регистар заштичених природних добара], ''zzps.rs''</ref>. Пре очуванє богатства рошлїнского и животиньского швета, 1999. року видата наукова публикация Червена кнїжка флори и фауни Сербиї (I том – у хторим початни список найзагроженших рошлїнох) по критериюмох Медзинародней униї за защиту природи. Даєдни файти рошлїнох цо маю вельке значенє источашнє заведзени и на шветову и европску Червену лїстину<ref name=":0">Група аутора, уредник проф. др Владимир Стевановић: ''Црвена књига флоре Србије'', суиздавачи – Министарство за заштиту природних богатстава и животне средине Србије, Биолошки факултет Универзитета у Београду, 1999.</ref>. == Защита живих єствох и околїска == У Сербиї защита природи реґулована зоз законскима предписанями, а тиж так ше почитую и медзинародни [[Закон (право)|закони]] о зашити живих єствох и природи. Зоз законом ше зашицує поєдини файти рошлїнох и животиньох, а зоз тим и одредзени подруча у хторих ше находзи рижнородни живи швет. Подруча хтори зашицени то национални парки, резервати природи, парки природи...<ref name=":1" />. Кажда держава ма окремни червени лїстини у червених кнїжкох у хторих зазначени поєдинєчни загрожени файти. Лїстини и кнїжки червеней фарби прето же би зоз самим тим опоминали же ше даєдни файти находза у одредзеним статусу загроженосци. == Концепция червених кнїжкох == У червених кнїжкох Сербиї находза ше характеристики загрожених файтох, у якей мири су загрожени, їх бивальнїк и розпрестартосц. Тоти податки ше кажди пейц роки преверюю и дополнюю. По нєшка обявени: - Червена кнїжка флори Сербиї I; - Червена кнїжка дньових мотильох; - Червена кнїжка фауниСербиї I — водожемци; - Червена кнїжка фауни Сербиї I — шмикаче. Публикация Червена кнїжка флори Сербиї I, автора Владимира Стевановича, настала як резултат труду и дзешецрочней координованей роботи фаховцох, биолоґох ботанїчарох Сербиї. Таки кнїжки представяю нє лєм илустрациї и основни ботанїчни податки о рошлїнох хтори у опасносци же скапу, алє и нєобходни приручнїк за очуванє живого швета. Под час роботи постало ясне же шицка загрожена флора Сербиї, зоз предпоставку же таки файти єст коло 600, нє може буц обробена за кратки час. Одлучене же Червена кнїжка будзе моноґрафска серия у чиїх рамикох буду видати даскельо кнїжки, а у першим тому начишлєни и анализовани тоти файти хтори скапали або ше дума же скапали и файти хтори наисце загрожени. Таки файти, на основи розличних критериюмох, єст 171 у Сербиї, и шицки су представени у моноґрафиї<ref name=":0" />. == Число файтох и подзелєнє == Число наисце загрожених файтох у медзичаше нєпреривно рошнє, так же ше преценює же у Сербиї нєшка загрожени 215 файти и по закону су под строгим режимом защити<ref>[https://www.rts.rs/vesti/nauka-i-tehnika/36855/zasticena-flora-i-fauna-u-srbiji.html   Заштићена флора и фауна у Србији], РТС, 04.01.2009. Приступљено 25.03.2026. године</ref>. === Файти хтори скапали ґлобално === Же нє лєм даскельо файти скапали, алє и їх комплетни ґенофонд за науку занавше скапал, то опомнуце нє лєм за Сербию. Ту спадаю краґуєвацка мальва (Althaea kragujevacensis), враньска мальва (Althaea vranjensis), моравски орещок (Trapa annosa), безигелкова ґдовица (Scabiosa achaeta). Тоти файти, пред тим як подполно скапали, росли лєм у Сербиї<ref>Mesaroš, G. (ed.): ''Vrste biljaka i životinja značajne za zaštitu prirode u Evropskoj uniji'', Protego Subotica, 2014; pp. 20-21.</ref>. == Методолоґия == У моноґрафиї загрожени файти подзелєни по ґрупох.Тота катеґоризация оможлївює же би ше ефективно интервеновало при защити поєдиних файтох. Авторе за ґрупованє загрожених файтох хасную шлїдуюци катеґориї: <div style="margin-left: 45px; margin-top: 25px;"> {| style="border-style: solid; border-collapse: collapse; border-left: 1px dashed; border-right: 1px dotted; border-top: 1px dotted; border-bottom: 1px dotted; font-size: 95%;" cellpadding="3" |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | – '''Ґлобално щезнути файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |4 |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Рошлїни хтори вимарли у Сербиї''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #C2D5FC;" |46 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: red; background: #ddd;" | Щезнути файти | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ddd;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | Файти за хтори ше дума же щезли | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Барз загрожени файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" |107 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | – '''Ґлобално барз загрожени файти''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: red; background: #E0EEF7;" | – '''Барз загрожени файти у Сербиї''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |96 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї до 50 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |21 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти хторим ареал огранїчени лєм на єден локалитет | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |3 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти барз загроженей малей популациї присутни лєм на єдним локалитету | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |18 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї од 50—250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |15 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти хторим ше арели нагло зменшали у остатнїм чаше''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо субпопулациї хтори и далєй опадую | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти у малих ареалох''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо просторно блїзки популациї | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти зоз популациї понад 250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |60 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти у малих ареалох и зоз зменшану субпопулацию, зоз нагло зменшаним числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |12 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Ареали нагло зменшани у остатнїх рокох, зоз популациями зведзенима на єдну або вецей субпопулациї, алє зоз векшим числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |26 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Мали ареали и популациї зведзени на єдну або вецей просторно блїзки субпопулациї, алє ище вше зоз векшим числом єдинки | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |22 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти за хтори ше предпоставя же годни буц барз загрожени:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |14 |- | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''Загрожени файти у Сербиї (вєдно)''' | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''171''' |} </div> == Вонкашнї вязи == * [https://skolicans.wordpress.com/2019/02/24/biologija-crvene-knjige/ Црвене књиге], ''skolicans.wordpress.com'' == Референци== <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] 40msxic2e6vqwezgag99n63fb7wf8b7 17396 17393 2026-04-08T08:37:17Z Sveletanka 20 /* Защита живих єствох и околїска */ вики вязи 17396 wikitext text/x-wiki У Европи єст шейсц главни биореґиони (екореґиони) спомедзи хторих пейц заступени и у [[Сербия|Сербиї]]. На основи того податку мож заключиц же ше у Сербиї находзи богатство биодиверзитету<ref name=":1">[https://zzps.rs/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80-%D0%B7%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B8%D1%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE/ Централни регистар заштичених природних добара], ''zzps.rs''</ref>. Пре очуванє богатства рошлїнского и животиньского швета, 1999. року видата наукова публикация Червена кнїжка флори и фауни Сербиї (I том – у хторим початни список найзагроженших рошлїнох) по критериюмох Медзинародней униї за защиту природи. Даєдни файти рошлїнох цо маю вельке значенє источашнє заведзени и на шветову и европску Червену лїстину<ref name=":0">Група аутора, уредник проф. др Владимир Стевановић: ''Црвена књига флоре Србије'', суиздавачи – Министарство за заштиту природних богатстава и животне средине Србије, Биолошки факултет Универзитета у Београду, 1999.</ref>. == Защита живих єствох и околїска == У Сербиї защита природи реґулована зоз законскима предписанями, а тиж так ше почитую и медзинародни [[Закон (право)|закони]] о зашити живих єствох и природи. Зоз законом ше зашицує поєдини файти рошлїнох и животиньох, а зоз тим и одредзени подруча у хторих ше находзи рижнородни живи швет. Подруча хтори зашицени то [[Национални парк|национални парки]], [[Резерват природи|резервати природи]], [[Парк природи|парки природи]]...<ref name=":1" />. Кажда держава ма окремни червени лїстини у червених кнїжкох у хторих зазначени поєдинєчни загрожени файти. Лїстини и кнїжки червеней фарби прето же би зоз самим тим опоминали же ше даєдни файти находза у одредзеним статусу загроженосци. == Концепция червених кнїжкох == У червених кнїжкох Сербиї находза ше характеристики загрожених файтох, у якей мири су загрожени, їх бивальнїк и розпрестартосц. Тоти податки ше кажди пейц роки преверюю и дополнюю. По нєшка обявени: - Червена кнїжка флори Сербиї I; - Червена кнїжка дньових мотильох; - Червена кнїжка фауниСербиї I — водожемци; - Червена кнїжка фауни Сербиї I — шмикаче. Публикация Червена кнїжка флори Сербиї I, автора Владимира Стевановича, настала як резултат труду и дзешецрочней координованей роботи фаховцох, биолоґох ботанїчарох Сербиї. Таки кнїжки представяю нє лєм илустрациї и основни ботанїчни податки о рошлїнох хтори у опасносци же скапу, алє и нєобходни приручнїк за очуванє живого швета. Под час роботи постало ясне же шицка загрожена флора Сербиї, зоз предпоставку же таки файти єст коло 600, нє може буц обробена за кратки час. Одлучене же Червена кнїжка будзе моноґрафска серия у чиїх рамикох буду видати даскельо кнїжки, а у першим тому начишлєни и анализовани тоти файти хтори скапали або ше дума же скапали и файти хтори наисце загрожени. Таки файти, на основи розличних критериюмох, єст 171 у Сербиї, и шицки су представени у моноґрафиї<ref name=":0" />. == Число файтох и подзелєнє == Число наисце загрожених файтох у медзичаше нєпреривно рошнє, так же ше преценює же у Сербиї нєшка загрожени 215 файти и по закону су под строгим режимом защити<ref>[https://www.rts.rs/vesti/nauka-i-tehnika/36855/zasticena-flora-i-fauna-u-srbiji.html   Заштићена флора и фауна у Србији], РТС, 04.01.2009. Приступљено 25.03.2026. године</ref>. === Файти хтори скапали ґлобално === Же нє лєм даскельо файти скапали, алє и їх комплетни ґенофонд за науку занавше скапал, то опомнуце нє лєм за Сербию. Ту спадаю краґуєвацка мальва (Althaea kragujevacensis), враньска мальва (Althaea vranjensis), моравски орещок (Trapa annosa), безигелкова ґдовица (Scabiosa achaeta). Тоти файти, пред тим як подполно скапали, росли лєм у Сербиї<ref>Mesaroš, G. (ed.): ''Vrste biljaka i životinja značajne za zaštitu prirode u Evropskoj uniji'', Protego Subotica, 2014; pp. 20-21.</ref>. == Методолоґия == У моноґрафиї загрожени файти подзелєни по ґрупох.Тота катеґоризация оможлївює же би ше ефективно интервеновало при защити поєдиних файтох. Авторе за ґрупованє загрожених файтох хасную шлїдуюци катеґориї: <div style="margin-left: 45px; margin-top: 25px;"> {| style="border-style: solid; border-collapse: collapse; border-left: 1px dashed; border-right: 1px dotted; border-top: 1px dotted; border-bottom: 1px dotted; font-size: 95%;" cellpadding="3" |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | – '''Ґлобално щезнути файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |4 |- ! style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Рошлїни хтори вимарли у Сербиї''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #C2D5FC;" |46 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ddd;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: red; background: #ddd;" | Щезнути файти | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ddd;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | Файти за хтори ше дума же щезли | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |23 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | ! colspan="2" style="text-align: left; border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" | – '''Барз загрожени файти''' | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #C2D5FC;" |107 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | – '''Ґлобално барз загрожени файти''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; background: #E0EEF7;" | | style="border-bottom: 2px solid #004E98; color: red; background: #E0EEF7;" | – '''Барз загрожени файти у Сербиї''' – | style="border-bottom: 2px solid #004E98; text-align: right; background: #E0EEF7;" |96 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї до 50 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |21 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти хторим ареал огранїчени лєм на єден локалитет | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |3 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти барз загроженей малей популациї присутни лєм на єдним локалитету | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |18 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти популациї од 50—250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |15 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти хторим ше арели нагло зменшали у остатнїм чаше''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо субпопулациї хтори и далєй опадую | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |4 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #f2f2f2;" | | style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: maroon; background: #f2f2f2;" | '''''Файти у малих ареалох''''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #f2f2f2;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Популациї зведзени на єдну або даскельо просторно блїзки популациї | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |11 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти зоз популациї понад 250 дозрети єдинки:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |60 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Файти у малих ареалох и зоз зменшану субпопулацию, зоз нагло зменшаним числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |12 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Ареали нагло зменшани у остатнїх рокох, зоз популациями зведзенима на єдну або вецей субпопулациї, алє зоз векшим числом єдинкох | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |26 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98;" | | colspan="2" style="font-size: 93%; border-bottom: 1px solid #004E98;" | • Мали ареали и популациї зведзени на єдну або вецей просторно блїзки субпопулациї, алє ище вше зоз векшим числом єдинки | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right;" |22 |- | style="border-bottom: 1px solid #004E98; background: #ECE9D8;" | | colspan="2" style="border-bottom: 1px solid #004E98; color: #3200A7; background: #ECE9D8;" | '''Файти за хтори ше предпоставя же годни буц барз загрожени:''' | style="border-bottom: 1px solid #004E98; text-align: right; background: #ECE9D8;" |14 |- | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9;" | | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''Загрожени файти у Сербиї (вєдно)''' | style="background: #F9F9F9; text-align: right;" | '''171''' |} </div> == Вонкашнї вязи == * [https://skolicans.wordpress.com/2019/02/24/biologija-crvene-knjige/ Црвене књиге], ''skolicans.wordpress.com'' == Референци== <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] lk11leghf6f313ghins427ne7rxpugn 0 2891 17369 17326 2026-04-07T13:00:36Z Keresturec 18 Унєшена фотка 17369 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bugnar 3.jpg|алт=Буґнар|мини|346x346п|Буґнар буґнує и чита поруки зоз општинского уряду]] '''Кишбиров''', дакедишнї општински службенїк и буґнар у Австро-Угорскей: ::''Служел сом за штири роки валалску хижу, бул сом кишбиров.'' :: ::''Пришол еґзекутор до хижи з єдним ешкутом и єден кишбиров и єден полицай. Еґзеквент скричи: Берце перину, а кишбиров муши брац, бо вон слуга, муши пана свойого слухац.'' '''Походзенє слова:''' всл. kižbirov, од мадь. kisbiró Коцурска назва за кишбирова [[щетнїк]]. == Литература == ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Нови Сад 2017, б. 596. iqtnhk0q7dhbj7fzt4329fltfki9pf7 0 2898 17371 17366 2026-04-07T14:29:02Z Keresturec 18 Уложени три фотки, активована референца 17371 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = [[File:Ivan Terljuk.jpg]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†[[1. марец]] 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. == Биоґрафия == Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.<small><ref>М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3.</ref></small> До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох ''Руске слово'' почал виходзиц додаток ''Литературне слово'' наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве ''Руске слово'' у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП ''Руске слово'' пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на [[Руски язик|руским язику]]. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани [[Дюра Папгаргаї]]. Редакцийни колеґиюм бул у составе: [[Дюра Варґа]], [[Микола М. Кочиш|Микола Кочиш]], Дюра Папгаргаї, [[Мирослав Стрибер]] и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од [[6. фебруар|6. фебруара]] 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП ''Руске слово'' було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку ''Українска сторинка'' хтори почал виходзиц у рамикох новинох ''Руске слово'' на українским язику. О два-три роки у [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' почал виходзиц додаток новином под назву ''Українске слово''. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. [[Файл:TERLJUK ŽOVTA stoji.jpg|алт=Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце Жовта.|мини|404x404п|Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце ''Жовта'' (1975). Стоя, з лїва: [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]], Мария Пап, Дюра Папгаргаї, режисер, Цилика Стрибер, Иван Терлюк (улога Судиї). Шедза, з лїва: [[Гавриїл Рац]], Ирина Гарди-Ковачевич (главна улога Жовтей), [[Мирон Канюх]] и Агнета Бучко. ]] Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме [[Мирон Канюх|Мирона Канюха]] Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних</big> <big>фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя''</big> |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |'''Улога''' |- |1971. |Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА |Шпиюн |- |1972. |Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ |Стари |- |1974. |Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ |Лука |- |1975. |Ґордан Михич: ЖОВТА |Судия |- | colspan="3" |Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-их |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и Иван Терлюк (у билим), шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]. Файл:TERLJUK klječi,Romanov i Djulieta.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Романов и Дюлиєта (1971).|Сцена зоз театралного фалата ''Романов и Дюлиєта'' (1971). З лїва: нєпознати, Дюра Латяк, [[Янко Виславски]], клєчи Иван Терлюк, нєпознати. Файл:TERLJUK ŽOVTA jak sudija.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Жовта (1975).|Сцена зоз театралного фалата ''Жовта'' (1975). З лїва: Иван Терлюк, Цилика Стрибер и Ирина Гарди-Ковачевич. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк. ''Руске слово 1945-1985.'' НВРО Руске слово. Нови Сад. 1985, б. 135-137. == Вонкашнї вязи == С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. == Референци == [[Катеґория:Українци]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Дружтвени дїяч]] [[Катеґория:Народзени 1939]] [[Катеґория:3. септембер]] [[Катеґория:Умарли 2011]] [[Катеґория:1. марец]] 9t6ibi984b5oladhmo0jxrn5lraynd8 17373 17371 2026-04-07T17:15:28Z Olirk55 19 Вонкашнї вязи 17373 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Иван Терлюк </big> | label2 = | data2 = [[File:Ivan Terljuk.jpg]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = українски, руски | label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1966—1991. | label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура | label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†[[1. марец]] 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''. == Биоґрафия == Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.<small><ref>М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3.</ref></small> До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку. Ґимназию Иван закончел у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал. У маю 1964. року у новинох ''Руске слово'' почал виходзиц додаток ''Литературне слово'' наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох. Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве ''Руске слово'' у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП ''Руске слово'' пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на [[Руски язик|руским язику]]. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани [[Дюра Папгаргаї]]. Редакцийни колеґиюм бул у составе: [[Дюра Варґа]], [[Микола М. Кочиш|Микола Кочиш]], Дюра Папгаргаї, [[Мирослав Стрибер]] и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. Од [[6. фебруар|6. фебруара]] 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП ''Руске слово'' було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку ''Українска сторинка'' хтори почал виходзиц у рамикох новинох ''Руске слово'' на українским язику. О два-три роки у [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' почал виходзиц додаток новином под назву ''Українске слово''. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї. Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве зоз Анку мал дзивче. [[Файл:TERLJUK ŽOVTA stoji.jpg|алт=Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце Жовта.|мини|404x404п|Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце ''Жовта'' (1975). Стоя, з лїва: [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]], Мария Пап, Дюра Папгаргаї, режисер, Цилика Стрибер, Иван Терлюк (улога Судиї). Шедза, з лїва: [[Гавриїл Рац]], Ирина Гарди-Ковачевич (главна улога Жовтей), [[Мирон Канюх]] и Агнета Бучко. ]] Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе здобул велї познанства и дописовал ше зоз векшим числом особох. Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк. Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме [[Мирон Канюх|Мирона Канюха]] Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад. Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних</big> <big>фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя''</big> |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат''' |'''Улога''' |- |1971. |Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА |Шпиюн |- |1972. |Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ |Стари |- |1974. |Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ |Лука |- |1975. |Ґордан Михич: ЖОВТА |Судия |- | colspan="3" |Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM Ратунок] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-их |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: нєпознати, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и Иван Терлюк (у билим), шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]. Файл:TERLJUK klječi,Romanov i Djulieta.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Романов и Дюлиєта (1971).|Сцена зоз театралного фалата ''Романов и Дюлиєта'' (1971). З лїва: нєпознати, Дюра Латяк, [[Янко Виславски]], клєчи Иван Терлюк, нєпознати. Файл:TERLJUK ŽOVTA jak sudija.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Жовта (1975).|Сцена зоз театралного фалата ''Жовта'' (1975). З лїва: Иван Терлюк, Цилика Стрибер и Ирина Гарди-Ковачевич. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк. ''Руске слово 1945-1985.'' НВРО Руске слово. Нови Сад. 1985, б. 135-137. == Вонкашнї вязи == С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6).] новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024. С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III).] новини Руске слово. www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022. Дю. Латяк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV).] новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022. == Референци == [[Катеґория:Українци]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Дружтвени дїяч]] [[Катеґория:Народзени 1939]] [[Катеґория:3. септембер]] [[Катеґория:Умарли 2011]] [[Катеґория:1. марец]] bnztr6y9zherr4rv36nkvpiyhd10zze 0 2902 17372 17367 2026-04-07T17:08:38Z Olirk55 19 Форматированє референцох и Вонкашнїх вязох 17372 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) то музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим '''I - V''' [[Ступень (музика)|ступньом]] [[File:5 cz.png|93x93px]] у скали (лєбо даєдней мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). [[File:Квинта пример.jpg|right|thumb|266x266px|Интервал квинта на клавиятури, типки тонох: c-g]]Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за разлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти квинох == '''Три''' файти квинтох, нотна илустрация на правим боку: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]♦ Чиста квинта (состої ше зоз 3,5 [[Тон|тона)]] '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта (енгармонийски еквивалентна з малу сексту). '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта.<ref>Kostka, Stefan; Payne, Dorothy; Almén, Byron (2013). [https://archive.org/details/tonalharmony6th00kostTonal harmony with an introduction to twentieth-century music] (вид. seventh). New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-131828-0.</ref> '''Чисти квинти''' ше находза у дурских D5 и молских M5 (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох - VD7 и малих септакордох - MM7). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздoв дванацтонови угел.]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Соловьёв Н. Ф.]'' [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0<nowiki/>Квинта] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907.</ref> Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали. == Гармонизация скалох у квинтох == У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|255x255px|Празни струни на инструментох и штимовање по квинтох.]]Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта: <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервал - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]]. == Интервал квинта у руских писньох == Як и шицки други интервали и интервал квинта похасновани у руских писньох. Найчастейше су хасновани у цеку мелодийских рухох народних и забавних писньох. Так же мож констатовац же ше квинта як интервал найдзе з нука структури композицийох-писньох. Медзитим народни писнї ридко кеди започинаю писню зоз интервалом квинта. Сам интервал нє звучи адекватно у духу нашей рускей народней мелодики. Док у забавних писньох поготов при рускому зачатнїкови забавних мелодийох [[Яким Сивч|Якимови Сивчови]] мож видзиц интервал квинта на самим початку мелодиї його писньох. Интервал квинта харктеристична за забавну музику пре специфичносц мелодийского скока и звучанє. Так же квинту у забавней музики мож стрeтац на початку писньох и єднак є у писньох заступена у напрямох на висше и на нїжей. Приклади писньох хтори починаю зоз '''квинту''' на висше лєбо на нїжей а виведзени су як авторски писнї на руских фестивалох ''Ружова заградка'' и ''Черевена ружа,'' нотацийно су зазначени у музичних публикацийох: {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Приклади писньох з интервалом квинта у музичней литератури</big> |- |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Литература''' |- |Блїщаци гвиздочки |Яким Сивч |Поета нотох (бок 42) |- |На дражки живота |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 82) Черевена ружа I (1962-2011) (бок 46) |- |Цихо, цихше |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 122) |- |Били жими |Юлиян Рамач |Ружова заградка (бок 154) |- |Студзенка |Славко Бесерминї |<div style="text-align: center;"><nowiki> "</nowiki> (бок 160) |- |Нєт мойого, наймилшого |Агнета Тимко |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 164) |- |Лєм за тебе |Йовґен Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 170) |- |Моя ровнїна |Мирон Сивч |Ружова заградка (бок 179 - соло) Черевена ружа I (1962-2011) (б. 411 - хорска) |- |Любов мацерина |Слакво Бесерминї |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 260) |- |Руски коренї |Юлиян Рамач |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 342) |- |Ой, шкорванку (хорска) |Татиана Барна |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 376) |- |У єй очох |Мирослав Пап |<div style="text-align: center;"> " (бок 405) |- |Любовна писня |Весна Надь |<div style="text-align: center;"> " (бок 443) |- |Младосц |Михал Гарди |<div style="text-align: center;"> " (бок 68) |- |Надїя з ружох |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 122) |- |Тулїпани |Владимир Горняк |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 154) |- |Ладї |Юлин Бучко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 218) |- |Рано |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 259) |- |Укрднути погляд |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 347) |- |Панонска балада |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 363) |- |Ноци без тебе |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 385) |- |Поглєдам твою руку |Весна Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 445) |- |Тото цо прешло |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 453) |} == Литература == * ''Яким Сивч-поета нотох'' Нови Сад 2010, НВУ Руске слово и Завод за културу ВР * Андреи Даждиу ''Ружова заградка 1990-2007'' Нови Сад 2008, НВУ Руске слово * ''Червена ружа 1962-2011'' I и III том, Нови Сад Завод за културу войводянских Руснацох * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [[:uk:Цифровий_ідентифікатор_об'єкта|doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.]] == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%87%D1%8C%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0 Волчья квинта (Вовкова квинта)] на русийским язику. * [https://www.youtube.com/watch?v=18AR672qrvw Lestvice kvintnog kruga] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] kiql2qvf5ok1aly5m6ttqevgbqcu8o8 17392 17372 2026-04-08T07:49:52Z Olirk55 19 Додата вонкашня вяза 17392 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) то музични интервал чий розмак медзи першим и пиятим '''I - V''' [[Ступень (музика)|ступньом]] [[File:5 cz.png|93x93px]] у скали (лєбо даєдней мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). [[File:Квинта пример.jpg|right|thumb|266x266px|Интервал квинта на клавиятури, типки тонох: c-g]]Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за рoзлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти квинох == '''Три''' файти квинтох, нотна илустрация на правим боку: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]♦ Чиста квинта (состої ше зоз 3,5 [[Тон|тона)]] '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта (енгармонийски еквивалентна з малу сексту). '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта.<ref>Kostka, Stefan; Payne, Dorothy; Almén, Byron (2013). [https://archive.org/details/tonalharmony6th00kostTonal harmony with an introduction to twentieth-century music] (вид. seventh). New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-131828-0.</ref> '''Чисти квинти''' ше находза у дурских D5 и молских M5 (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох - VD7 и малих септакордох - MM7). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздoв дванацтонови угел.]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Соловьёв Н. Ф.]'' [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0<nowiki/>Квинта] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907.</ref> Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали. == Гармонизация скалох у квинтох == У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|255x255px|Празни струни на инструментох и штимовање по квинтох.]]Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта: <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервал - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]]. == Интервал квинта у руских писньох == Як и шицки други интервали и интервал квинта похасновани у руских писньох. Найчастейше су хасновани у цеку мелодийских рухох народних и забавних писньох. Так же мож констатовац же ше квинта як интервал найдзе з нука структури композицийох-писньох. Медзитим народни писнї ридко кеди започинаю писню зоз интервалом квинта. Сам интервал нє звучи адекватно у духу нашей рускей народней мелодики. Док у забавних писньох поготов при рускому зачатнїкови забавних мелодийох [[Яким Сивч|Якимови Сивчови]] мож видзиц интервал квинта на самим початку мелодиї його писньох. Интервал квинта харктеристична за забавну музику пре специфичносц мелодийского скока и звучанє. Так же квинту у забавней музики мож стрeтац на початку писньох и єднак є у писньох заступена у напрямох на висше и на нїжей. Приклади писньох хтори починаю зоз '''квинту''' на висше лєбо на нїжей а виведзени су як авторски писнї на руских фестивалох ''Ружова заградка'' и ''Черевена ружа,'' нотацийно су зазначени у музичних публикацийох: {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Приклади писньох з интервалом квинта у музичней литератури</big> |- |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Литература''' |- |Блїщаци гвиздочки |Яким Сивч |Поета нотох (бок 42) |- |На дражки живота |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 82) Черевена ружа I (1962-2011) (бок 46) |- |Цихо, цихше |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 122) |- |Били жими |Юлиян Рамач |Ружова заградка (бок 154) |- |Студзенка |Славко Бесерминї |<div style="text-align: center;"><nowiki> "</nowiki> (бок 160) |- |Нєт мойого, наймилшого |Агнета Тимко |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 164) |- |Лєм за тебе |Йовґен Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 170) |- |Моя ровнїна |Мирон Сивч |Ружова заградка (бок 179 - соло) Черевена ружа I (1962-2011) (б. 411 - хорска) |- |Любов мацерина |Слакво Бесерминї |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 260) |- |Руски коренї |Юлиян Рамач |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 342) |- |Ой, шкорванку (хорска) |Татиана Барна |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 376) |- |У єй очох |Мирослав Пап |<div style="text-align: center;"> " (бок 405) |- |Любовна писня |Весна Надь |<div style="text-align: center;"> " (бок 443) |- |Младосц |Михал Гарди |<div style="text-align: center;"> " (бок 68) |- |Надїя з ружох |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 122) |- |Тулїпани |Владимир Горняк |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 154) |- |Ладї |Юлин Бучко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 218) |- |Рано |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 259) |- |Укрднути погляд |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 347) |- |Панонска балада |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 363) |- |Ноци без тебе |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 385) |- |Поглєдам твою руку |Весна Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 445) |- |Тото цо прешло |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 453) |} == Литература == * ''Яким Сивч-поета нотох'' Нови Сад 2010, НВУ Руске слово и Завод за културу ВР * Андреи Даждиу ''Ружова заградка 1990-2007'' Нови Сад 2008, НВУ Руске слово * ''Червена ружа 1962-2011'' I и III том, Нови Сад Завод за културу войводянских Руснацох * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [[:uk:Цифровий_ідентифікатор_об'єкта|doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.]] == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%87%D1%8C%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0 Волчья квинта (Вовкова квинта)] на русийским язику. * [https://www.youtube.com/watch?v=18AR672qrvw Lestvice kvintnog kruga] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=coZGcJXPh50 Intervali: kvarte i kvinte izgradnja] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] s7b54vwj4o9kl1avcg5k5pameb784em 0 2903 17376 2026-04-07T22:07:12Z Keresturec 18 Нова страница: {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Володимир Микита </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =1. фебруара 1931. | label5 = Датум упокоєня | data5 =15. юлия 2025 (94) 1, 2 | label6 = Державянство | data6 = українске | label7 = Язик творох | data7 = | la… 17376 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Володимир Микита </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =1. фебруара 1931. | label5 = Датум упокоєня | data5 =15. юлия 2025 (94) 1, 2 | label6 = Державянство | data6 = українске | label7 = Язик творох | data7 = | label8 = Школа | data8 = Руска ґимназя, Мукачево | label9 = Универзитет | data9 = Ужгородске уметнїцке училїще, Ужгород | label10 = Наукови ступень | data10 = академик Националней академиї уметносцох України | label11 = Период твореня | data11 =1950—2025. | label12 = Жанри | data12 = пейзаж, портрет | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = Награда Штефана Чепи Национална награда з меном Тараса Шевченка Награда Pro Arte Ruthenorum }} '''Володимир Микита''' (*1. фебруар 1931—†15. юлий 2025), заслужни русински и українски маляр уметнїк, предлужовач традициї русинскей малярскей Подкарпатскей школи. Биоґрафия Володимир Микита ше народзел 1. фебруара 1931. року у валалє Ракошино на Подкарпатю, теди то була територия Подкарпатскей Руси у Чехословацкей. По законченю Рускей ґимназиї у Мукачове Володимир Микита почал студиї на Ужгородским уметнїцким училїщу под надпатрунком славних представительох русинскей Подкарпатскей малярскей школи, Йосифа Бокшая и Адалберта Ерделя.3,4,5,1 Под час студийох Володимир часто участвовал на виставох вєдно зоз своїма професорами и так, з часом, постал правдиви нашлїднїк традициї медзивойновей Подкарпатскей малярскей школи. Вон нє лєм же упознал и усвоєл технїчни тайни малярства своїх учительох алє вон тиж у подполносци приял и їх филозофию як служиц свойому народу и своєй оцовщини.3,6 Володимир Микита мал успиху як портретист, як автор жанровских сценох и пейзажох. Вон досягнул творчу узретосц у цеку 1960-тох рокох кед ше у його тврочосци зявели як главни штири теми: психолоґийни портрет, благородна валалска робота, филозофски пейзаж и еколоґийни протест. Мож тримац же як преламна хвилька у творчосци Володимира Микити бул малюнок Ягнятко зоз 1969. року. Од того часу ше на Микитових платнох зявйовали моцни селянски мотиви хтори вон додатково полнєл зоз окремним нукашнїм динамизмом твореня. З тима малюнками Володимир Микита представел уметнїцким кругом совєтскей України нови приступ у третированю темох традицийного валалского живота. Ґалерию портретох Володимира Микити ширшей явносци презентує лирске платно под назву Моя мамка з 1967. року, у стилу хторого зробел даскельо портрети сучаснїкох як цо то були Уметнїк Манайло, Уметнїк Контратович або Гирурґ Фединєц. Манайлов портрет поставел Микиту на найвише место спомедзи удатних майстрох сучасного филозофского портрета. Пейзажи Володимира Микити тиж так нєзвичайни. Мож у нїх пренайсц динамични прикази карпатских горох, протест процив насилства чловека односно жеми, а тиж так и протест процив бездуховносци сучасного дружтва. Володимир Микита мал значну улогу у културним живоце Подкарпатя у периодзе остатнїх рокох совєтского режима як и у периодзе нєзависней України. На инициятиву Володимира Микити у чаше 1989-1990 у Ужгородзе було основане Дружтво Русинох. Окрем того Микита бул учаснїк даскелїх Шветових конґресох Русинох хтори були отримовани у бувшей Югославиї, у Прешове и у Праги. Под час 5. Шветового конґреса Русинох, хтори бул отримани 1999. року, Володимир Микита орґанизовал ретроспективну виставу русинскей уметносци. Нєт сумнїву, Володимир Микита припада, нє лєм у русинским контексту, до найвизначнєйших сучасних малярох. За свойо уметнїцки досяги вон здобул назву Заслужного уметнїка України, Народного уметнїка України, дописного члена а потим и академика Националней академиї уметносцох України. У 2001. року вон постал лауреат Награди Штефана Чепи за значни допринос до русинскей култури. Уж и прето же вон и сам мал барз важну улогу у русинским народним препородзеню на Подкарпатю. У 2005. року Микита бул лауреат Националней награди України з меном Тараса Шевченка. Року 2021. постал Володимир Микита и перши лауреат Националней награди за русинску уметносц з меном Ивана Манайла Pro Arte Ruthenorum. Тоту награду основали Шветови конґрес Русинох вєдно зоз Русинску националну самоуправу места Вац у Мадярскей на зашеданю XV Шветового конґреса Русинох хтори отримовани 2019. року у Любовнянских купельох. У Ужгородзе єст приватни музей Володимира Микити хтори вон сам формовал коло свойого уметнїцкого ателєа дзе вон бул водитель нащивительом. У мукачовским замку Паланок отворена стаємна вистава роботох Володимира Микити. Року 2021. на радию и порталу lem.fm бул емитовани интервю зоз нїм кед вон виявел же ''Я ше таки народзел. Як виросповиданє так и националносц нє меням. Я ше таки народзел и таки сцем и умрец. Мойо дїдове и прадїдови, шицки були Русини. Нє можем себе задумац же бим було цо пременєл у правди, то нє у моїм нукашнїм духу. Я охабям свой шлїд як уметнїк Русинох, русинского народу, нашого народу.'' Володимир Микита, русински маляр, умар 15. юлия 2025. року у Ужгородзе. Упокоєл ше у 94. року. Файл:Володимир Микита. Учитель-пенсіонер (1958).jpg Файл:Володимир Микита. Моя мамка (1967).jpg Файл:Володимир Микита. Портрет Ф. Манайла (1976).jpg Файл:Володимир Микита. Запізніла весна (1997).jpg Вонкашнї вязи Александер Зозуляк (2021). http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей. 1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей. Русиньска Академія. Віра Кобулей (2018). https://www.youtube.com/watch?v=EsXQHn96_m8 На порозі вічного й земного В Микита. Петро Медвідь (8. 9. 2021). https://www.lem.fm/pershym-lavreatom-premiyi-pro-arte-ruthenorum-stav-volodimir-mikita/ Першым лавреатом премії Pro Arte Ruthenorum став Володимір Микита. Lem.fm. Петро Медвідь (16. 7. 2025). https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы. Lem.fm. Федорук О. К. (2018). http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 Микита Володимир Васильович. Енциклопедія Сучасної України. Петро Медвідь, https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ „Лишаю свій слід як художник Русинів, русиньского народа, нашого народа,“, lem.fm, https://web.archive.org/web/20130411055231/http://mykyta.com.ua/ Сайт Володимира Микити (по uk). Архівна копія з оріґінала зроблена 2024-04-24. https://mykyta-art.com.ua/ Сайт Володимира Микиты (посмертный) http://en.uartlib.org/books/volodymyr-mykyta-exhibition-catalogue/ Volodymyr Mykyta. Exhibition catalogue. Kyiv, 1979. https://web.archive.org/web/20160314171423/http://mykyta.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1226&Itemid=29 Біографія на сайті В. Микити. https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y Легенда сучасності Володимир Микита (video). Русинська Родина (канал UA:Закарпаття). Референци 1 Петро Медвідь (16. 7. 2025). https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы. Lem.fm. 2 https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4015483-v-uzgorodi-pomer-klasik-zakarpatskoi-skoli-zivopisu-volodimir-mikita.html В Ужгороді помер класик Закарпатської школи живопису Володимир Микита, Укрінформ, 3 Александер Зозуляк (2021). http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей. 1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей. Русиньска Академія. 4 Федорук О. К. (2018). http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 Микита Володимир Васильович. Енциклопедія Сучасної України. 5 https://web.archive.org/web/20160314171423/http://mykyta.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1226&Itemid=29 Біографія на сайті В. Микити. 6 Віра Кобулей (2018). https://www.youtube.com/watch?v=EsXQHn96_m8 На порозі вічного й земного В Микита. 18p1tlb8v83zylx6666qkne8omnoyeu 14 2904 17378 2026-04-08T01:46:21Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17378 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2905 17380 2026-04-08T01:49:41Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17380 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2906 17381 2026-04-08T01:49:55Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17381 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2907 17383 2026-04-08T01:52:34Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17383 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2908 17384 2026-04-08T01:52:52Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17384 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2909 17386 2026-04-08T02:34:22Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17386 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2910 17387 2026-04-08T02:34:47Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17387 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 2911 17394 2026-04-08T08:26:00Z Sveletanka 20 Нова статя 17394 wikitext text/x-wiki '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци (1). У националним парку допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк Wellowstone, преглашени 1872. року. Медзинародна дефиниция Спрам дефинициї Медзинародней униї за защиту природи (IUCN), же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия(2): 1. защицена поверхносц подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) 2. же би подруче було защицене зоз законску реґулативу 3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує 4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї МУЗП-а (IUCN) национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.(3) История националних паркох Перши национални парк хтори преглашени у швеце то Єловстоун у ЗАД-у, 1872. року (4). Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени Кральовски национални парк нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то Банф (5), а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро (6). У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени Албертов национални парк, на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву Вирунґа (7). Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени Круґеров национални парк хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити(8). Национални парки у Сербиї Перше защицене подруче як национални парк на просторе нєшкайшей Сербиї то Фрушка гора, 1960. року (9). Познєйше преглашени шлїдуюци национални парки: Дєрдап (1974), Копаоник (1981), Тара (1981) и Шара (1983). Национални парки у Горватскей (10) Бриони (1983), Корнати (1980), Крка (1985), Млєт (1960), Пакленица (1949), Плитвицки озера (1949), Рисняк (1953), Сиверни Велебит (1999). Национални парки у Босни и Герцеґовини Сут'єска (1965), Козара (1967), Уна (2008) и Дрина (2017)(11) Национални парк у Словениї Триґлав (1981) (12) Национални парки у Македониї Ґаличица (1958), Маврово (1948), Пелистер (1948), Шар-планина (1993) Национални парки Чарней Гори (13) Биоґрадска гора (1952), Дурмитор (1952), Ловчен (1952), Скадарске озеро (1983), Проклетиє (2009) Референци 1 [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026. 2 [https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026. 3 [https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026. 4 [https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026. 5 [https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026. 6 [https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026. 7 [https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026. 8 [https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026. 9 [https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026. 10 [https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026. 11 [https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026. 12 [https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026. 13 [https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026. ktnuwnbv967b1h7wc6ab3gy1tmt0jsf 17397 17394 2026-04-08T11:33:40Z Olirk55 19 Означени нукашнї вязи 17397 wikitext text/x-wiki '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци (1). У националним парку допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк Wellowstone, преглашени 1872. року. Медзинародна дефиниция Спрам дефинициї Медзинародней униї за защиту природи (IUCN), же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия(2): 1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) 2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу 3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує 4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї МУЗП-а (IUCN) национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.(3) История националних паркох Перши национални парк хтори преглашени у швеце то Єловстоун у ЗАД-у, 1872. року (4). Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени Кральовски национални парк нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то Банф (5), а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро (6). У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени Албертов национални парк, на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву Вирунґа (7). Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени Круґеров национални парк хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити(8). Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] Перше защицене подруче як национални парк на просторе нєшкайшей Сербиї то Фрушка гора, 1960. року (9). Познєйше преглашени шлїдуюци национални парки: Дєрдап (1974), Копаоник (1981), Тара (1981) и Шара (1983). Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] (10) Бриони (1983), Корнати (1980), Крка (1985), Млєт (1960), Пакленица (1949), Плитвицки озера (1949), Рисняк (1953), Сиверни Велебит (1999). Национални парки у Босни и Герцеґовини Сут'єска (1965), Козара (1967), Уна (2008) и Дрина (2017)(11) Национални парк у Словениї Триґлав (1981) (12) Национални парки у Македониї Ґаличица (1958), Маврово (1948), Пелистер (1948), Шар-планина (1993) Национални парки Чарней Гори (13) Биоґрадска гора (1952), Дурмитор (1952), Ловчен (1952), Скадарске озеро (1983), Проклетиє (2009) == Референци == 1 [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026. 2 [https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026. 3 [https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026. 4 [https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026. 5 [https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026. 6 [https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026. 7 [https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026. 8 [https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026. 9 [https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026. 10 [https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026. 11 [https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026. 12 [https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026. 13 [https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026. jlg6fjx54746hjot3qk4yspvhnctmsw