Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.23 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 23 17470 14279 2026-04-10T00:54:56Z Keresturec 18 Унєшени дополнєня и корекциї 17470 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Єфрем Колєсар</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Jefrem Kolesar B.jpg|alt=Єфрем Колєсар|center|thumb|300x300px|Колєсар (1982. року)]] |- |'''Народзени''' |8. октобра 1922. року |- |'''Умар''' |29. септембра 1996. (74) |- |'''Державянство''' |Кральовина Югославия, Югославия |- |'''Язик творох''' |руски, сербски |- |'''Школа''' |Ґимназия у Зомборе, Беоґраду и Вербаше |- |'''Период твореня''' |1945–1981. |- |'''Жанри''' |рахунководство, култура, друкарска дїялносц |- |'''Поховани''' |На теметове у Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' |Памятна плакета СД ''Русин'' |} '''Єфрем Колєсар''' (*8. октобер 1922–†29. септембер 1996), спортски роботнїк, дїяч у култури, добри привреднїк и орґанизатор == Биоґрафия == [[Файл:Vlado Jefrem Hanja 1932.jpg|alt=Владимир, Єфрем и Ана Колєсар|thumb|387x387px|Владимир, Єфрем и Ана Колєсар 1932. року]] Єфрем Колєсар бул народзени 8. октобра 1922. року у фамелиї Єфрема и Ани родз. Планчак у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Єфрем бул наймладши од штверих дзецох, мал шестру Ану, брата Владимира и шестру Амалку хтора умарла як 6-рочне дзецко. Єфрем закончел основне образованє у родимим валалє а родичи го штредком 30-их рокох послали на дальше школованє до ґимназиї у Зомборе дзе закончел нїзши класи и предлужел у висших класох алє остатнї два роки у ґимназиї прешол до Беоґраду на школованє бо му брат Владо там студирал. Война, хтора почала у априлу 1941. року, претаргла його школованє у 7. класи ґимназиї. Случай сцел же Єфрем лєм пар днї пред бомбардованьом Беоґрада одпутовал до Руского Керестура и там и остал бо пошвидко наступела окупация Югославиї. Потим ше врацел до Беоґраду и закончел 7. класу. До 8. класи ґимназиї вон ходзел под Мадярами алє матуру нє покладал. У цеку 1943/44. року Єфрем бул, з векшу ґрупу младих керестурцох, на предвояцкей обуки на цо их наганяла мадярска власц и теди ше приявел за курс за больнїчара та так ище єден час одґуровал одход даґдзе на фронт. Остатнїх мешацох 1944. року векша час [[Бачка|Бачкей]] була ошлєбодзена алє их, младих и нєискусних хлапцох без воєного знаня и даякей правдивей обуки, чекала мобилизация до тераз уж народноошлєбодительного войска. Ту ше векшина одозвали бо ше ту рушало до борби процив фашизма хтори теди уж бул на колєнох у цалей Европи. Єфрем бул з ґрупу Руснацох, приявел ше же ма закончени курс за больнїчара и потим були упутени на фронт. Сцигли до Билого Манастиру и ишли далєй, по Дарду, дзе Єфрем бул розпоредзени у бриґадней амбуланти та остал у позадини и так, о єден час, дошол по Дравоґрад у Словениї, по гранїцу з Австрию. == Учасц у културним и спортским живоце младих == [[Файл:Keresturski intelektualci 1939.jpg|alt=Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року|thumb|486x486px|Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року Горе, з лїва: двоме нєпознати, Микола Гарди, учитель з Коцура, Звонко Сеґеди, Янко Няради, Славко Пап Пабиянков  Шедза : [[Янко Ерделї]] з Дюрдьова, нєпознати, Янко Виславски, Митро Салак, др Янко Ерделї зоз Заґребу, Єфрем Колєсар, нєпознати.]] Як ґимназиялєц Єфрем бул у ґрупи младей рускей интелиґенциї у Руским Керестуре хтору творели штредньошколци и студенти и хтора була у цеку рока, а окреме през лєто, активна на вецей планох - у култури, литератури, орґанизованю сходох младежи, у спортским живоце валала... Менєй познате же Єфрем були и фодбалер ФК ''Русин''. У моноґрафиї того фодбалского клуба находзиме таки податок „През лєто, под час ферийох, у тиме наступали и Єфрем Колєсар, [[Янко Виславски]] и Звонко Сеґеди, як цо и ище даєдни школяре и студенти". После войни, на початку 1950-их Єфрем Колєсар постал тренер ФК ''Русин''. Такой после преславйованя 30-рочнїци СД ''Русин'' 1953. року фодбалски тим, под руководством тренера Єфрема Колєсара, поставал вше моцнєйши и компактнєйши. 1954. року Русин ше пласовал до Зомборского подсоюзу, 1 класа. У єшеньскей часци першенства ''Русин'' завжал треце место а у ярнєй часци, 1955. року, ''Русин'' бул други и пласовал ше до Сивернобачкей лиґи. Бул то найвекши успих у потедишнєй историї ФК ''Русин''. Орґанизацийни одбор за преславу 60-рочнїци СД ''Русин'' 1983. року принєсол одлуку о додзельованю припознаньох найзаслужнєйшим и найлєпшим членом. Теди додзелєни и Плакети СД ''Русин'', як найвисше клубске припознанє, и медзи 16 добитнїками бул и Єфрем Колєсар. == Роботна кариєра == После войни Єфрем Колєсар почал робиц у админстрациї Фабрики Юта за преробок конопи у Руским Керестуре. У тим чаше дал позарядово испити у ґимназиї у Вербаше и закончел и остатню класу ґимназиї. Нєодлуга прешол за шефа рахунководства до теди новоформованого подприємства за видаванє новинох ''Руске слово'' з друкарню. То бул амбиєнт у хторим вон лєгчейше дихал, ту ше розправяло о велїм цо було од значносци за Руснацох и їх културу, информованє, образованє, ту часто приходзели руски интелектуалци зоз других местох спомедзи хторих и вон велїх познал. Єфрем Колєсар ше после войни оженєл зоз Цецилию Сеґеди, у малженстве мали двох синох, Гавриїла и Звонимира. У половки 50-тих Цецилия Колєсар ше похорела од нєвилїчивей хороти. У авґусту 1958. року вона умарла а Єфрем остал ґдовец, з двоїма дзецми, у 36 року живота. Року 1963. Єфрем Колєсар ше оженєл зоз Наталию Колбас. Фамелия ше преширела з родзеньом двох дзивчаткох, Даниели и Андреї. У складзе з инициятиву з Покраїни 1967. року пришло до роздвойованя - НВП ''Руске слово'' ше преселєло до Нового Саду а Друкарня ''Руске слово'' остала у валалє. За директора Друкарнї теди вибрани Єфрем Колєсар. Бул то початок єдного успишного дїловного периоду Єфрема Колєсар як привреднїка и орґанизатора продукциї. Друкарня у наступних рокох дожила свойофайтови бум у звекшаню продукциї, у преширеню числа занятих як и у просторним преширйованю. Єфрем Колєсар розробел систему прицагованя роботох до Друкарнї, звекшал число занятих, уведол трецу змену, друкарня перша у валалє (а можебуц и у општини) почала давац цепли оброк роботнїком, а у продукциї посцигнуте почитованє порадзених терминох и квалитет роботи цо, насампредз, задовольовало купцох. Комерциялисти приношели до друкарнї надосц роботи та Єфрем Колєсар, давал часц того и друкарньом у [[Кула|Кули]] и Оджаку хтори ше и сами, так, змогли на експанзиї керестурскей друкарнї. На таки способ ше у наступних 5 рокох акумуловало средства же ше скорейши плани вибудови новей продукцийней гали и управного будинку могло почац витворйовац. Шицко робене зоз пораду з представнїками НВП ''Руске слово'' з Нового Саду и обрацаюци средства обидвох подприємствох були анґажовани на найлєпши можлїви способ, а на хасен обидвох колективох. 1971. року почала вибудов продукцийней гали а потим и вибудов управного будинку Друкарнї дзе даскельо просториї и маґазин за свойо виданя мало у власнїцтве и НВУ ''Руске слово'' з Нового Саду. Управни будинок закончени 1978. року, 10 роки од роздвойованя двох роботних орґанизацийох. Єфрем Колєсар ше анґажовал же би ше у Машинскей школи у Кули отворело ґрафичарски напрям та так друкарнї штреднєй Бачки доставали квалификованих ґрафичарох. У Руским Керестуре, у рамикох вечарших школох, Єфрем орґанизовал курси за кнїжководительство и други административни роботи. Друкарня ''Руске слово'' обезпечовала сиґурну еґзистенцию вецей як 100 фамелийом у Руским Керестуре. У єдним периодзе плаци занятих у Друкарнї були найвисши у општини Кула. Ґу тому, Єфрем Колєсар бул єдини директор у кулскей општини хтори нє бул и член партиї. И, з постредством партиї, Єфрем Колєсар премесцени на место совитнїка директора друкарнї алє робел, углавним, комерциялни роботи бо мал широки круг познанствох, а на чоло Друкарнї пришли особи з потримовку партийних структурох. Но, криза у привреди була вше моцнєйша и вецей ше нє могло повториц таке удатне дїлованє яке було зазначене у периодзе од 1967. по 1975. рок. Єфрем Колєсар пошол до пензиї 1981. року. == Допринос на културним полю == [[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|alt=Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП "Руске слово" и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року|thumb|462x462px|Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП "Руске слово" и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року   З лїва на право: Делеґацийов вожач,  Юрiй Дацко (редактор новинох "Нове життя"), Дюра Латяк, [[Юрий Цимбора|Юрiй Цимбора]], [[Янко Рац]], Єфрем Колєсар (стої), Василь Вархола, Лудвиґ Галушка, [[Дюра Папгаргаї]] (стої) и Федiр Ковач (секретар КСУТ-у)]] Кед слово о анґажованю Єфрема Колєсара на културним полю, о тим мож повесц тельо же вон брал учасц у културних рушаньох там дзе чувствовал же може допринєсц. У другей половки 1960-тих бул предсидатель Совиту Дома култури у Руским Керестуре так же бул у ситуациї утвердзовац и преширйовац сотруднїцтво и приятельства зоз членами ансамба ПУНА и [[Театер "Александер Духнович"|Театра ''Александра Духновича'']] зоз [[Прешов]]а хтори теди частейше нащивйовали Войводину и одходзел до Чехословацкей кед руски ансамбли и театер нащивйовали Прешовщину. Бул Єфрем Колєсар тиж и член Управного одбору Фестивала ''Червена ружа'' як и даєдних його комисийох. Любел Єфрем Колєсар бавиц шах або ше покартац у просторийох СД ''Русин'', одбавиц столни тенис у школи, любел лапац риби на беґелю. Пензионерски днї му загорчала война на початку 90-их, розпадованє Югославиї, гиперинфлация, а саме здравє му було начате кед му одстранєта єдна покрутка. Шерцо му ослабело а 29. септембра 1996. року цалком одказало послушносц. Поховани бул на керестурским теметове. == Ґалерия == <gallery> Файл:Aktivisti u sportu R Kerestura 1943.jpg|алт=Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року|Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року: стоя, з лїва, [[Дюра Варґа]], Єфрем Колєсар, [[Евґений Джуня]], Яким Олеяр, Юрай (Дюра) Сеґеди. Шедза, з лїва, [[Йовґен Медєши|Евґений Медєши]], Яким Сабадош, [[Ириней Тимко]], Цап, Йовґен Планчак. Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. |Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, Єфрем Колєсар, Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм  Борец, Янко Виславски, нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. Файл:J Koljesar u S Gradu.jpg|алт=Наталия и Єфрем Колєсар зоз дзвчатми Андрею и Даниелу|Наталия и Єфрем Колєсар зоз дзвчатми Андрею и Даниелу єдного лєта у Старим Ґраду на острове Хвар </gallery> == Литература == * Дюра Латяк ''Руске слово'' 1945-1985 [Прегляд кадрового розвою] , Нови Сад, 1985. б. 79;153. * Михал Симунович, „Жил зоз друкарнюˮ, ''Руски календар 1997'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 1996, б. 163 == Вонкашнї вязи == * Гавриїл Колєсар, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf Здогадованє − Єфрем Колєсар (1922–1996),] ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, 2017, б. 74-83. {{DEFAULTSORT:Колєсар, Єфрем}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:ФК Русин]] [[Катеґория:Спорт]] [[Катеґория:Привреднїки]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:8. октобер]] [[Катеґория:Народзени 1922]] [[Катеґория:29. септембер]] [[Катеґория:Умарли 1996]] ddb0g21k1dmo9r71vwlufzbeavmtqfj 0 67 17473 15859 2026-04-10T01:38:58Z Keresturec 18 Уложена фотка до Ґалериї 17473 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Василь Мудри</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vasilj Mudri.jpg|алт=Васоль Мудри|центар|мини|265x265п|Василь Мудри (1988. року)]] |- |'''Народзени''' |13. марца 1930. |- |'''Умар''' |22. юлия 2016. (86) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа у Сримских Карловцох |- |'''Универзитет''' |Педаґоґийна школа - русийски язик у Шабцу |- |'''Период твореня''' |1950—2017 |- |'''Жанри''' |просвита, литература, култура |- |'''Поховани''' |Руски теметов у Шидзе |- |'''Награди''' |Награда Републики Србиї "25 мај" (1970), "Златна значка" (1980), войводянска награда з обласци школства "Партизански учитель" (1990) |} '''Василь Мудри''' (*13. марец 1930—†22. юлий 2016), наставнїк, [[писатель]] и културни творитель. == Биоґрафия == Василь Мудри народзени у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], [[Сербия]], 13. марца 1930). Оцец Данил (1907-1974) и мац Мария, народзена Полдруги (1906-1993) мали двойо дзеци, сина Василя и дзивче Наталию (1936). Василь Мудри основну школу од I-VI класу закончел у Дюрдьове (1937-1943), два класи гражданскей школи у Новим Садзе (1943-1944), а трецу и штварту класу нїзшей ґимназий у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1945-1946). После положеней малей матури уписал ше до учительскей школи хтору закончел у Сримских Карловцох (1946-1950). Познєйше попри роботи (позарядово) закончел Висшу педаґоґийну школу - русийски язик у Шабцу (1968). Василь Мудри бул оженєти зоз учительку Меланию нар. Планчак (Руски Керестур, 1933) зоз хтору мали двойо дзеци - дзивку Меланию (1958) и сина Бориса (1965). Жил и робел у [[Шид|Шидзе]], дзе и умар 22. юлия 2016. року. Поховани є на Руским [[Теметов|теметове]] у Шидзе. == Педаґоґийна и новинарска робота == После законченей учительскей школи Василь Мудри почал робиц у Редакциї [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' у Руским Керестуре як новинар и редактор дзецинского часопису ''Пионирска заградка''. Два роки познєйше преподавал [[руски язик]] у Основней школи у [[Дюрдьов|Дюрдьове]] (1953-1955). После того ознова преходзи до ''Руского слова'' у Руским Керестуре (1955-1960), же би ше 1960. року (зоз фамелию) преселєл до Сриму дзе од 1960. по 1962. рок, перше робел як учитель у Дзецинским (покраїнским) шпиталю за ТБЦ на Принциповцу, а после того як наставнїк русийского и руского язика у Основней школи ''Йован Йованович Змай'' у Соту (1962–1981) дзе штири роки бул и директор школи. Од 1981. по одход до пензиї 1991. року робел у Основней школи ''Сримски фронт'' у Шидзе як наставнїк русийского язика. Источашнє преподавал и руски язик як мацерински руским школяром. [[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. |thumb|411x411px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. З лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, [[Дюра Варґа]], Василь Мудри, Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар [[Янко Рац]]]] == Активносци у рамикох Дружтва за руски язик, литературу и културу. == Василь Мудри бул єден зоз сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] 1970. року у Новим Садзе и його перши подпредсидатель и други по шоре, такой после шмерци [[Микола М. Кочиш|Миколи М. Кочиша]] (1928-1973) предсидатель (1973-1974) року, а тиж и длугорочни предсидатель Подружнїци, тераз Секциї Дружтва у Шидзе. Окремну усиловносц у науковей дїялносци Дружтва уложел на пририхтованю ''Сербско-руского словнїка''. У периодзе од 1973. по 1975. рок робел на ексцерпциї рускей лексики. За руски словнїк обробел шейсц букви – Ж, З, И, Л, ЛЬ и М – вєдно 12 000 одреднїци, хтори обявени - I том 1995 и II том 1997. року. == Литературна робота == Василь Мудри свою першу писню, под назву ''Нашей ґимназиї'' обявел 21. децембра 1945. року у новинох ''Руске слово'' (Руски Керестур). Писал писнї за дзеци, писнї за одроснутих як и литературни прикази и школски учебнїки. Писнї му обявйовани на вецей язикох: сербским, словацким, мадярским румунским, македонским и українским язику. Обявени му коло 300 писнї (стихи) за дзеци и вецей як 70 за одроснутих. Заступени є у шлїдуюцих антолоґийох: ''Антолоґия поезиї'', Руске слово, [[Руски Керестур]], 1963; ''Антолоґия дзецинскей поезиї'', Руске слово, Руски Керестур, 1964; Ирина Гарди Ковачевич, ''Облак на верху тополї'', антолоґия дзецинскей поезиї, Руске слово, Нови Сад, 1990 и Светислав Ненадович, ''Међе певања'', антологија шидских песника, Шид 1994. Василь Мудри автор двох кнїжкох писньох за дзеци ''Подшнїжнїки викукую'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, 1973; и ''Будзенє яри'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, (2014). Василь Мудри писал и тексти на хтори му компоновани понад 20 [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на ''Червеним пупчецу'' (у рамикох Фестивалу култури ''Червена ружа'' у Руским Керестуре), потим Фестивалу ''Ружова заградка'' у Новом Садзе, радийских емисийох итд. У Шидзе, на тим планє сотрудзовал зоз [[композитор|композитором]] [[Славко Загорянски|Славком Загорянского]] [[Бачинци|(Бачинци]], 1947). Вшадзи дзе у школох робел як просвитни роботнїк Василь Мудри порушовал роботу литерарних секцийох у рамикох хторих ше зявйовали нови мена младих [[Писатель|писательох]], медзи хторима Амалия Балоґ-Ґерлах и Янко Грубеня (Дюрдьов), Нада Роман (Бикич Дол), а замеркована була и його робота зоз рецитаторами основних школох у Шидзе: Снежану Чордаш, Весну Цирба, Наду Хромиш, Сладяну Румпли итд. == Робота на учебнїкох и наукова дїялносц == Василь Мудри составел дзевец наслови читанкох, учебнїкох и школских лектирох за наставу руского язику у основним образованю. Єдна читанка у коавторстве зоз др [[Яков Кишюгас|Яковом Кишюгасом]], як и други наслови од 1951. по 2005. рок дожили 21 виданє. Попри того бул рецензент 20 читанкох, учебнїкох, лектири, романох и референт 11 учебнїкох, як и лектор числених руских виданьох. == Литературни огляднуца == У вязи зоз литературну роботу Василя Мудрого др Юлиян Тамаш думаня же Василь Мудри зоз своїм интересованьом за збуваня у руским литературним живоце дал значне доприношенє розвиваню свидомосци о потреби пестованя уметнїцкого слова у рускей литератури. Др Тамаш Василя Мудрого видзи насампредз як дзецинского писателя чийо стихи разумлїви широкому кругу читательох, полни полєту и одушевия, окреме стихи обнови и вибудови у повойновим периодзе. Владимир Костелник наглашовал же тематика писньох за дзеци Василя Мудрого блїзка и актуална каждей ґенерациї дзецох окреме такволаного другого ступня возросту, односно тим хтори прекрочели праг школских дзверох и хтори ше воспитую же би почитовали родичох, наставнїкох, школу, природу. Владимир Костелник, тиж наглашовал же ше стихи Василя Мудрого лєгко читаю бо им ритем чечни, а лєгки су и за рецитованє и паметанє. === Награди === Василь Мудри за свою педаґоґийну, литературну и културно-уметнїцку роботу приял вецей награди медзи хторима: припознанє у обласци образованя и култури Републики Србиї "25 мај" (1970) и "Златна значка" (1980), як и войводянску награду з обласци школства "Партизански учитель" (1990). == Тексти за композициї == {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |У забавним духу ! ! ! colspan="3" |''Червене пупче'' |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' | rowspan="18" | | rowspan="18" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;"> '''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' |- |1983. |Нова держава |[[Витомир Бодянєц]] |1993. |Початнїк |Звонимир Кочиш |- ! colspan="3" |У народним духу |1993. |Рибарска |Михайло Бодянец |- |1984. |Спреведзена |Витомир Бодянєц |1995. |Чудне путованє |Татиана Барна |- |1991. |Так сцела мамка твоя |Михайло Бодянец |1996. |Привит ластовичком |[[Славко Загорянски]] |- |1995. |Привит |Славко Загорянски |2002. |Купанє, плюсканє |Мирослав Пап |- |1995. |Любов мацерина |Славко Загорянски |2003. |Мам я товариша |Мирослав Пап |- ! colspan="3" |Червене пупче |(?) |Пионирска хусточка |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1973. |Хора бабка |[[Онуфрий Тимко]] |(?) |Розлука зоз гайом |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1976. |Шицких нас чува оцовщина |Юрий Цимбора |(?) |На вибдови |[[Яким Сивч]] |- |1979. |На початку школского рока |Юрий Цимбора ! colspan="3" |Ружова заградка |- |1983. |[https://www.youtube.com/watch?v=QJVm6oBrfUM Нашо швето] |Михайло Бодянец |1991. |[https://www.youtube.com/watch?v=RP1gPgptAHw Другому ши шерцо дала] |Михайло Бодянец |- |1984. |Нашо дзецинство |Витомир Бодянєц |1992. |Розчарованє |Славко Загорянски |- |1986. |Змаржлїва Юста |Михайло Бодянец |1993. |Заграйце ми |Славко Загорянски |- |1986. |Чудне путованє |Михайло Бодянец |1994. |Руснак |Славко Загорянски |- |1987. |Мала кресцанка |Михайло Бодянец |1995. |Свадзебна писня |Славко Загорянски |- |1987. |Родичи и школа |Славко Загорянски |1997. |Препадли надїї |Славко Загорянски |- |1991. |Сова |Даниел Миклош | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, Василь Мудри, [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> == Литература == * др Јулијан Тамаш, ''Русинска књижевност'', Матица српска, Нови Сад, 1984, 188-189; * др Юлиян Тамаш, ''Поет Василь Мудри'', ''Литературне слово'', Руске слово, Нови Сад, VI 1979, 6; * [[Янко Рац]], ''Приручнїк дзецинского живота,'' ''Шветлосц'' IX, Руске слово, Нови Сад, 1973, 4, 430-432; * Владимир Костелник, ''Подшнїжнїки викуку'' - поезия за дзеци, ''Нова думка,'' III, Вуковар, 1774, 69-71; * [[Штефан Гудак]], ''70 роки живота и 55 роки творчей културно-уметнїцкей роботи - Василь Мудри (1930),'' ''Studia ruthenica'' 7, Нови Сад, 1999-2000, 119-123; * Владимир Дїтко, ''Шейсц децениї творчосци Василя Мудрого - учитель и писатель цали роботни вик,'' Руске слово 32, Нови Сад, 12. 08. 2005,9. * [[Сенка Славчев]], ''75 роки народзеня и 60 роки културно-уметнїцкей роботи Василя Мудрого,'' ''Studia ruthenica'' 11, Нови Сад, 2006, 135-137. * ''Библиоґрафия Руснацох у Югославиї 1918-1980,'' Матица сербска, Нови Сад, 1990, 380; * Василь Мудри: ''О роботи на Сербско-руским словнїку,'' ''Studia ruthenica'' чис. 5 (18) 1996-1997,  б. 56 * ''Руски християнски календар'' 2017. рок, бок 204 == Вонкашнї вязи == * Ирина Папуґа: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/studia%20ruthenica%2012.pdf ''Василь Мудри и його соструднїцтво зоз Славком Загорянским на планє компонованя руских шпиванкох''], ''Studia ruthenica'' чис. 12 (25), 2007, б.148-151. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Studi-Ruthenica-22-2017.pdf Василь Мудри (1930–2016), наставнїк, писатель и културни творитель], ''Studia ruthenica'' чис. 22 (35), 2017, б. 159 {{DEFAULTSORT:Мудри, Василь}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Поета]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:13. марец]] [[Катеґория:Народзени 1930]] [[Катеґория:22. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2016]] g9idydgx60cjv9g77aotqw4jzwe7dgm 0 75 17472 15930 2026-04-10T01:29:14Z Keresturec 18 Корекциї и пар викивязи 17472 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Витомир Бодянєц</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vitomir Bodjanjec.jpg|alt=Витомир Бодянєц|center|thumb|300x300px]] |- |'''Народзени''' |6. юлия 1932. року |- |'''Умар''' |20. юния 1995. року (63) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа у Суботици |- |'''Период твореня''' |1952—1991 |- |'''Жанри''' |просвита, култура, театер, компонованє, соло шпиванє |- |'''Поховани''' |на [[теметов|теметове]] у Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' |Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ Войводини, Златна значка КПЗ Сербиї, Октоберска награда општини Кула |} '''Витомир Бодянєц''' (*6. юлий 1932—†20. юний 1995) учитель, културни дїяч, ґлумец-аматер, [[Хор|хорски]] [[дириґент]] и [[композитор]]. == Биоґрафия == Витомир Бодянєц ше народзел 6. юлия 1932. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Янко, ремесельнїк, мац Мелана родз. Ґовля. Витомир мал младшу шестру Меланию. Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у Руским Керестуре а Учительску школу закончел у [[Суботица|Суботици]] 1951. року. Першу учительску службу достал у першираз по Другей шветовей войни обновених комбинованих оддзелєньох основней школи з руским наставним язиком у Новим Садзе 1952. року. Ту ше вон такой уключує и до роботи драмскей, музичней и танєчней секциї тедишнього КПД ''Максим Горки''. У Новим Садзе службовал лєм єден школски рок, бо бул поволани одслужиц воєни рок. По одслуженю войска службує у Руским Керестуре як учитель (1954–1956), потим бул директор школи Основней школи ''[[Петро Кузмяк]]'' (1957-1960). Од 1960. по 1963. рок службує у [[Нове Орахово|Новим Орахове]], а вец ше враца до Руского Керестура дзе роби як учитель (1963-1964). Вшадзи дзе службовал уключовал ше и до културно-уметнїцкей дїялносци, окреме до театралней. Витомир Бодянєц ше винчал зоз Олґу Югас (родз. 1934. року, [[Бачинци]]) 2. мая 1954. року. У малженстве мали два дзивки Златицу и Оливеру. Витомир Бодянєц 1964. року прешол робиц до керестурского [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]] на длужносц директора и на тей длужносци бул на три заводи: 1964-1967, 1971-1974 и 1979-1982. У медзичаше вон у Доме култури робел и як уметнїцки руководитель по 1983. рок кед пошол до пензиї. Медзитим, як драмски аматер Витомир Бодянєц бул континуовано активни аж по конєц 1991. року у рамикох Керестурскей сцени Руского народного театра ''Дядя''. == Дїялносц у театре == По конєц 1969. року, кед почал з роботу Аматерски руски театер ''Дядя'', Витомир Бодянєц уж мал за собу одбавени 18 реґистровани улоги и два самостойни режиї. Под час службованя у Руским Керестуре на длужносци директора Дома култури и (познєйше) уметнїцкого руководителя, активно ґлуми у рамикох Керестурскей сцени АРТ ''Дядя'', знїма, як [[шпивач]], [[Руски язик|руски]] народни шпиванки у Радио Новим Садзе и ґлуми у велїх радио драмох и гумористичних скечох. Од 1972. року почина и компоновац руски шпиванки у народним духу. Витомир Бодянєц, вєдно зоз [[Микола Скубан|Миколом Скубаном]], [[Ана Рац|Ану Рацову]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґеном Колєсаром]] и ище даскелїма рускима театралнима аматерми означел єден значни период у историї театралного живота южно - славянских [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]. Його мено и мена спомнутих особох слижи як репер у розвойних фазох руского театралного живота. Вон ше зоз театралну дїялносцу почал занїмац у перших рокох после Другей шветовей войни. Любов ґу театру нашлїдзел од оца Янка хтори ше ище 1936. року уключел до театралней роботи и участвовал у представох хтори теди пририхтовали керестурски дилетантни. Мено Витомира Бодянца першираз зазначене у писаних жридлох зоз 1946. року кед як школяр керестурскей нїзшей ґимназиї ґлумел у театралним фалаце [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] ''Звада''. Як режисер першираз є зазначени 1955. року. Витомир Бодянєц ґлумел у 41 театралним фалаце, 4 раз ше зявел як режисер а двараз бул асистент режисера. Умар 20. юния 1995. року, поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. === Припознаня === За посцигнути резултати у роботи, особлїво у обласци култури, Витомир Бодянєц достал велї припознаня, награди и одликованя: Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ [[Войводина|Войводини]], Златну значку КПЗ [[Сербия|Сербиї]], Октоберску награду општини [[Кула]], Златну плакету АРТ Дядя за 35 роки театралней активносци и велї други на рижних театралних смотрох и фестивалох. {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" | === Витомир Бодянєц ґлумел у тих  театралних фалатох === |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Улога'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Место'''</div> | rowspan="21" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Театрални фалат'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Улога'''</div> |<div style="text-align: center;">'''Место'''</div> |- |1946. |Михайло Ковач: ЗВАДА | |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |1971. |Олександер Ананєв: ВОВЧИЦА |Савка |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |- |1948. |<div style="text-align: center;">: [[Ґомбичка|ҐОМБИЧКА]] </div> | |<div style="text-align: center;">"</div> |1972. |Жорж Фейдо: ПАН ЛОВАР |Дишотел |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1948. |Бранислав Нушич: НАШО ДЗЕЦИ | |<div style="text-align: center;">"</div> |1972. |Иван Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ |Жид |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1952. |Демарк: СЛУГА ДВОХ ҐАЗДОХ | |<div style="text-align: center;">Нови Сад</div> |1974. |Бранислав Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Прока |<div style="text-align: center;">"</div> |- |1953. |Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ |Митро Клїщ |<div style="text-align: center;">Руски Керестур</div> |1975. |Й. С. Попович: КИР ЯНЯ |Кир Яня |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1954. |М. Мартинович: ТРОМЕ ПИТАЧЕ |Грицо |<div style="text-align: center;">”</div> |1976. |Ерих М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА |Кох |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1955. |Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР |Зґонарел |<div style="text-align: center;">”</div> |1977. |М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР |Шпекин |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1957. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Прока |<div style="text-align: center;">”</div> |1978. |Стеван Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА |Спира |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1957. |Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА |Берден |<div style="text-align: center;">”</div> |1979. |Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ] |Печом |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1958. |Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР |Зґонарел |<div style="text-align: center;">”</div> |1981. |Е. Лабиш–М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП |Нонанкур |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1958. |Драґутин Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ |Дїдо Боґа |<div style="text-align: center;">”</div> |1982. |Бранислав Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Єротиє |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1961. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Кочкарйов |<div style="text-align: center;">Нове Орахово</div> |1983. |Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ |Янко |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1962. |Михайло Ковач: ЧЛОВЕК З НАРОДУ | |<div style="text-align: center;">”</div> |1984. |Дю. Скарничи– Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА |Леонида |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1962. |Велимир Суботич: ВИЛА ЛАЛА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1985. |Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ |Андри |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1965. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА |Штефан |<div style="text-align: center;"> Руски Керестур</div> |1986. |Молина Удовички: ЖЕМ |Дїдо |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1965. |Бранислав Нушич: АНАЛФАБЕТА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1986. |Борислав Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ |Полковнїк Блауринґ |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1966. |Максим Горки: НА ДНУ |Альоша |<div style="text-align: center;">”</div> |1988. |А. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС] |Восмибратов |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1967. |Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Таса |<div style="text-align: center;">”</div> |1988. |Борислав Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ |Други присутни |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1968. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА | |<div style="text-align: center;">”</div> |1989. |А. П. Чехов: ПИТАНКИ |Чубуков |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1969. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Кочкарйов |<div style="text-align: center;">”</div> |1990. |М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk&t=5s ЖЕНЇДБА] |Жевакин |<div style="text-align: center;">”</div> |- |1970. |О. Коломиєц: ФАРАОНЄ |Ониско |<div style="text-align: center;">”</div> | | | | | |}                              === Авторски композициї === '''Нова музична творчосц''' {| class="wikitable" width=600px |+ ! colspan="3" | У народним духу ! colspan="2" | ! colspan="3" |ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста ! rowspan="18" | ! rowspan="18" | !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1972. |[https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов] |Силвестер Ґача |1972. |Дзвон |Силвестер Ґача |- |1972. |[https://www.youtube.com/watch?v=tQyFFAJvVUY Дзивоцки смуток] |Силвестер Ґача |1974. |Найкрасши глас |Мелания Павлович |- |1972. |И вечар и рано |Микола Скубан |1975. |Моя мама |Микола Скубан |- |1973. |Кед остатнїраз |Юлиян Надь |1975. |Фиялка |Владимир Бесерминї |- |1973. |Реґрути одходза |Микола Скубан |1975. |Школа дзвери отвера |Микола Скубан |- |1974. |Петровски дзвон |Силво Ерделї |1976. |Байбер |Микола Скубан |- |1975. |Топольова балада |Михал Рамач |1976. |Орґона |Ирина Гарди-Ковачевич |- |1975. |Тебе |Мелания Кучмаш |1983. |Годзина |Серафина Макаї |- |1975. |Ютре одходзим |Юлиян Надь |1983. |Жима |Серафина Макаї |- |1976. |Фалшива любов |Владимир Бесерминї |1983. |Коминяр (майстор) Петро |Серафина Макаї |- |1976. |[https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов] |Ксения Хромиш |1984. |Мала кухарка |Силвестер Макаї |- |1977 |Шпи, кохана, шпи |Михайло Малацко |1984. |Нашо дзецинство |Василь Мудри |- |1979. |Прилєцела птица |Юлиян Рац |1984. |Гунцутко |Серафина Макаї |- |1984. |Спреведзена |Василь Мудри |1987. |Пионирскей заградки (за єй ювилей) |Гавриїл Г. Надь |- |1985. |Любов дочека |Юлиян Рац |(?) |Вельки хлоп |Владимир Бесерминї |- |1985. |Нє скривай свою любов |Ксения Хромиш |(?) |Машини |Микола Скубан |- | | | |(?) |Одпочивок |Микола Скубан |} '''Нова музична творчосц''' {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" |У забавним духу |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1975. |Ноц на розходу |Михал Рамач |- |1975. |Здогаднї ше |аноним |- |1978. |Пришага |Мелания Кучмаш |- |1983. |Нова держава |Василь Мудри |} {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" | Танци |- |1975. |Кресцанка |Силвестер Ґача |- |1975. |Ой, дїдочку чичири |Силвестер Ґача |- |1976. |Дробканєц |(без текста) |} {| class="wikitable" width=400px |+ ! colspan="3" |Ружова заградка |- !Рок !Наслов композициї !Автор текста |- |1990. |[https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово] |Мелания Римар |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |Витомир Бодянєц як радио-шпивач знял за архиву Радио Нового Саду тоти шпиванки: |- | *Мойому влалу (Я. Бучко) * Грайце лєм гудаци (Я. Сивч - Я. Салак) * А мац надумала (народна) | *[https://www.youtube.com/watch?v=tnX93-3xFgg Чекал сом милу] (С. Загорянски) * Мацерова мушкатла (Я. Сивч) * [https://www.youtube.com/watch?v=Z1QVlWNI18o Дїдово писмо] (И. Тимко) |- ! colspan="2" |У фонотеки Радио Нового Саду єст тоти шпивнаки хтори компоновал Витомир Бодянєц: |- |1. [https://www.youtube.com/watch?v=Fpam7c6bJMA Дюрдьове мой] - Mария Пушкаш (тота верзия Вера Салонски) 2. Дзивоцки смуток - Марица Рац 3. Пайташки мойо - Дзивоцка ґрупа 4. [https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FIU Перша любов] (Черешенки) - Mария Пушкаш 5. Прилєцела птица - Юлиян Рац и Йовґен Надь 6. Любов - Агнета Тимко и Юлиян Рац |7. Любов дочека - Юлиян Рац 8. [https://www.youtube.com/watch?v=edmt3vYQ5oE Квети лядово] - Мирко Ґаднянски 9. [https://www.youtube.com/watch?v=kZAED3VU3rE Любов] - Натала Барна и Гелена Сабадош 10. Байбер - Павле Паланчаї 11. Дзвон - Дзецинска ґрупа з Нового Саду 12. Найкрасши глас - Олена Надь |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм  Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, Витомир Бодянєц, мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели.|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' З лїва [[Юлиян Стрибер]], [[Ана Рац]], [[Aґафия Гафка Рамач|Гафка Рамач]], за ню [[Владимир Бесерминї]], Витомир Бодянєц, за нїм [[Янко Ґ. Рац]], [[Ирина Олеяр]] и [[Микола Скубан]]. Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля ''Женїдба''. Витомир Бодянєц стої треци з права. Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''. Витомир Бодянєц стої штварти з права. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, 2018, Витомир (Янко) Бодянєц, боки 128-130 * Червена ружа 1962-2011, [https://zavod.rs/izdavastvo/monografiyi/ Витомир Бодянєц, биоґрафия и композициї,] том 2, бок 484. * Витомир Бодянєц 1932-1995 (In memoriam) - [[Дзвон|Дзвони]], християнски часопис, чис. 7 юлий 1995, бок 26 * ТЕАТЕР ТО ЦИ ДОСЦ ВЄДНАК "ВДЕРЕНИ ЛЮДЗЕ" (Витомир Бодянєц) - МАК ч. 10, рок 13, октобер 1984, б. 10-13 * Bodianets,  Vitomir. See Diada Rusyn National Theater,  P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 42. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/%d0%90%d0%a0%d0%a2-%d0%94%d1%8f%d0%b4%d1%8f-%d0%b1%d1%83%d0%bb-%d1%8f%d0%ba-%d0%b7%d0%b0%d1%87%d0%b0%d1%82%d0%bd%d1%97%d0%ba/ АРТ „Дядя” бул як зачатнїк] * [https://www.youtube.com/watch?v=iZDsggo-gUw&t=1387s Велї Витомирово улоги] - портрет Витомира Бодянца * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI&t=337s Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 1. часц * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 2. часц * ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Обичаї з традициї Руснацох у Войводини] - 3. часц {{DEFAULTSORT:Бодянєц, Витомир}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Ґлумци]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Дириґенти]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Народзени 1932]] [[Катеґория:6. юлий]] [[Катеґория:Умарли 1995]] [[Катеґория:20. юний]] drrgz7jydr7yxb923pdxzgg4qmpix4l 0 262 17452 14521 2026-04-09T14:55:49Z Sveletanka 20 вики вязи 17452 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ |- ! colspan="2" | <big>Др Мафтей Винай</big> |- | colspan="2" |[[Файл:0 portret.jpg|alt=Мафтей Винай|center|thumb|294x294px]] |- |'''Народзени''' |18. марца 1898. Руски Керестур |- |'''Умар''' |8. децембра 1981, Суботица |- |'''Державянство''' |Австро-Угорске кральовство,<br> югославянске |- |'''Язик творох''' |[[руски язик]] |- |'''Школа''' |Класична ґимназия, Заґреб |- |'''Универзитет''' |Правни факултет, Заґреб |- |'''Наукови ступень''' |Доктор правних наукох (1928) |- |'''Период твореня''' |1925—1975. |- |'''Жанри''' |поезия, публицистика |- |'''Поховани''' |У Суботици |- |'''Награди''' |''Искри култури'' КПЗ Войводини 1975. |} [[Файл:2 m. vinaj mo.jpg|thumb|232x232px]] '''Др Мафтей (Матей) Винай''' (* 18. марца 1898—†8. децембра 1981), [[поета]], публицист, просвитни роботнїк, адвокат и судия.<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%b4%d1%80-%d0%bc%d0%b0%d1%84%d1%82%d0%b5%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b9-%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9/ Др Мафтей Винай], биоґрафия на НАР </ref> == Биоґрафия == [[Файл:Ruski Kalendar 1925.jpg|thumb|283x283px]] Мафтей Винай ше народзел 18. марца 1898. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] Керестуре, оцец Митро и мац Маря народзена Дудаш (Данкова). У Руским Керестуре закончел основну школу (1909), класичну ґимназию у Заґребе (1909-1917). На Правним факултету, тиж у Заґребе, Мафтей Винай  дипломовал 1924. року а докторску дисертацию одбранєл на истим факултету 1928. року. == Роботна кариєра == Ище як студент права, же би обезпечел средства за дальше школованє, Мафтей Винай робел як учитель на Билей (под [[Кула|Кулу]]), потим як судски службенїк у Вуковаре и Осиєку (1926-1927). После докторованя робел у Новей Ґрадишки. Як судия Мафтей Винай почал робиц у Окружним суду у Сримскей Митровици, алє поднєс одказ на службу и отворел власну адвокатску канцеларию у Вуковаре (1932-1934). Пошвидко ше врацел до Руского Керестура, а робел як срезки подначальнїк у Кули (1936-1941). Под час Другей шветовей войни мадярска окупацийна власц го премесцела на службу до Оджаку (1941-1944). После ошлєбодзеня Мафтей Винай робел як викладач у ґимназиї у Руским Керестуре, од єй снованя 1945. та по 1952. рок. Преходзи на службу до Кули, дзе роби як судски референт, а потим до [[Суботица|Суботици]], дзе 1962. року одходзи до пензиї. Мафтей Винай там остал жиц по конєц живота (8. децембер 1981. року), а там є и поховани. <ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Ruski-kalendar-1925_compressed.pdf Руски календар за 1925. рок] У моїм валалє б. 114, Злате дзецко мойо б. 118, Фара б. 120, Воденїца б. 124</ref> == Творчосц == Мафтей Винай почал писац ище як школяр ґимназиї. Перши писнї му обявени у ''Руским календаре'' за 1925. рок. Його писнї од самого початку на озбильним уметнїцким уровню, коректно виградзени, язично чисти и зоз стабилну поетику. Остал у историї рускей литератури першенствено як лиричар хтори ше надовязовал на поезию [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Костелника]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/o-dr-gavri%d1%97l-kostel%d1%8cnik/ Др Гавриїл Костельник], биоґрафия на НАР</ref> и медзи двома войнами вон здобул угляд найлєпшого руского поети после Костелника. Вєдно з [[Михайло Ковач|Михайлом Ковачом]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%bc%d0%b8%d1%85%d0%b0%d0%b9%d0%bb%d0%be-%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%87/ Михайло Ковач], биоґрафия на НАР</ref> Мафтей Винай пририхтал до друку ''Руско-українски алманах бачванско-сримских писательох'' (1936), а вишла му и окремна збирка його писньох под насловом ''Ровнїно моя широка'' (1973), котру до друку пририхтал учитель и поет [[Василь Мудри]]. == Награди == Ношитель є награди ''Искри култури'' КПЗ Войводини (за 1975. рок), а од 2001. року Руснаци у Суботици кажди рок орґанизую литературну манифестацию под назву ''Яр др Мафтея Виная''. == Литература == * [[Дюра Папгаргаї]]: Доаєн нашей литератури, ''Шветлосц ч. 4/1968,'' б. 266-271, ''Руске слово'' Руски Керестур. * [[Василь Мудри]]: Щиросц и цеплота у поезиї Мафтея Виная, ''Ровнїно моя широка'', писнї, 1973, ''Руске слово'' Н. Сад, б. 7-17. * Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури; ''Завод за уџбенике и наставна средства,'' Београд, 1997, б. 515-517. * Тамаш, др Юлиян, "Мафтей Винай (1898-1981)", ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 405. * Руснаци у Суботици, моноґрафия, ''Завод за културу войводянских Руснацох,'' Нови Сад, 2018, б.15-25. * Vinai, Maftei See Literature: Vojvodina. P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 530. == Вонкашнї вязи == * Ирина Папуґаː [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/1a%20Studia%20Rutenika%2014%20Pdf%202009.pdf 110 роки од народзеня др Мафтея Виная (1898-1981)], ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.8, 2001-2003, б. 86-89 * Татяна Таґасович (Винай): [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/1a%20Studia%20Rutenika%2014%20Pdf%202009.pdf Мой оцец ми приповедал], Здогадованє на др Мафтея Виная, ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.8, 2001-2003, б. 84-85. * [https://www.youtube.com/watch?v=ekTrLCyufZc&pp=ygUSUG8gb2NvdmloIGRyYcW-a29o По оцових дражкох] - Портрет Татяни Таґасович родз. Винай == Ґалерия == <gallery> Skolska uprava H Nadj P Riznic 1948 ns 1949.jpg|Стоя: Владимир Колєсар, [[Йовґен Медєши]], Нада (Рамач) Нота, инж. [[Юлиян Малацко (инженєр)|Юлиян Малацко]], Микола Гайнал шедза: [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич,]] [[Гавриїл Г. Надь|Гавриїл Надь]] и др Мафтей Винай Nastavnjici z gimnaziji.jpg|alt=Наставнїци зоз нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре|Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. рок Стоя: Елемир Папгаргаї, [[Йовґен  Планчак]], Йовґен Медєши, [[Йоаким Яша Баков|Яков Яша Баков]], [[Евґений Джуня]], Стеван Ґера, Микола Гайнал, шедза у штредку: [[Дюра Дудаш]], Любица Медєши, Петро Ризнич, Радмила Рис, Мафтей Винай, перши шор: [[Єлисавета Славка Рогаль|Єлисавета Будински Рогаль]], Єлена Хромиш,  Цецилия Ризнич, Павка Дюрков Лакичевич и Єлена Чакан Совєтски вояци зоз паноцом о. Силвестером Кишом и о. Якимом Сеґедийом - Бадарком и Мафтейом Винайом.jpg|Конєц 1944. року у лємцо ошлєбодзеним Руским Керестуре: Совєтски вояци зоз паноцом о. Силвестером Кишом и о. [[Йоаким Сеґеди|Якимом Сеґедийом]] - Бадарком и Мафтейом Винайом (на право) Maturanti 1946 1947.jpg|alt=Матуранти у Руским Керестуре 1946/1947.|Матуранти нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре 1946/1947. Мафтей Винай шедзи треци з права. </gallery> == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Винай , Мафтей }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Докторе наукох]] [[Катеґория:Поета]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:18. марец]] [[Катеґория:Народзени 1898]] [[Катеґория:8. децембер]] [[Катеґория:Умарли 1981]] bc6d4rf7krk2174r6nzjh6a8yg3d7ma 0 502 17468 14639 2026-04-10T00:42:33Z Keresturec 18 Уложена фотка 17468 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Виславски</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Janko Vislavski 1939.jpg|alt=Янко Виславски 1939. року|center|thumb|300x300px|Янко Виславски (1939)]] |- |'''Народзени''' |16. юлия 1919. |- |'''Умар''' |23. авґуста 1978. (59) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |ґимназия у Заґребе |- |'''Период твореня''' |1937—1975. |- |'''Жанри''' |финансийне кнїжководительство, новинарство, аматерска ґлума |- |'''Поховани''' |у Новим Садзе |- |'''Припознаня''' |Златна плакета АРТ "Дядя" за 35 роки аматерскей театралней дїялносци |} '''Янко Виславски''' (*16. юлия 1919—†23. авґуста 1978), финансийни службенїк, новинар-прекладач, финансийни инспектор. == Биоґрафия == Янко Виславски ше народзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 16. юлия 1919. року у селянскей фамилиї. Оцец Данил и мац Ирина родз. Шимко. Янко мал двох братох, Данила и Дюру. По законченю основней школи у своїм валалє уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе, дзе и матуровал. После матурованя уписал ше на студиї права, алє кед почала Друга шветова война вон претаргнул студиї и врацел ше до Руского Керестура. Зоз театралну дїялносцу Янко Виславски ше почал занїмац ище як ґимназиялєц 1937. року. Як зазначене у писаних жридлох, першу улогу (Синов пайташ) одбавел у театралним фалаце ''Мац'' Романа Сурмача, даваним 15. авґуста 1937. року на Дзень Просвити у Руским Керестуре. Вон теди бул дома на школских ферийох. У 1938. року, тиж под час школских ферийох, наступа у фалаце Ивана Франка ''Учитель'' у улоги Жида. До Руского Керестура сцигла векша ґрупа вибеженцох зоз Карпатскей України кед ю окупировали Мадяре. Медзи нїма були и члени театра зоз Хусту. Янко Виславски ше 1939. року, под час ферийох, уключел до роботи драмскей ґрупи режисера и ґлумца по професиї Юрия Авґустина Шереґия, основаней у Руским Керестуре. Достал улогу Андрия у театралним фалаце Суходольского ''Хмара''. По Шереґийовим одходу з Руского Керестура Виславски предлужел ґлумиц под режисерску руку учителя [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] (1940–1941), а кед и Ковач бул примушени пре окупацию Бачкей виселїц ше до Шиду (котри ше нашол у гранїцох тедишнєй Нєзависней Держави Горватскей), Янко Виславски участвовал у представох котри у рамикох Орґанизациї грекокатолицкей младежи пририхтовали [[Ириней Тимко]] и [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]] (1942–1943). Нєодлуга, на початку 1944. року, Янко Виславски бул реґрутовани и послати до Ерделю у Мадярскей. У другей половки 1944. року ше му удало, з двома пайташами, сцекнуц з мадярского войска и придац ше румунским партизаном. По законченю войни врацел ше до Руского Керестура. Понеже после войни нє предлужел студиї, вон почал робиц як службенїк перше у керестурским млїну, а познєйше бул унапредзени и премесцени до [[Кула|Кули]], до Срезкей дирекциї млїнских орґанизацийох. Янко Виславски ше винчал зоз Марию Сабадош (Лисого). У малженстве мали двох синох, Боґдана и Владимира. [[Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|мини|413x413п|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, Янко Виславски, нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац.]] У 1950. року, на вимогу тедишнього главного и одвичательного редактора ''Руского слова'', Янко Виславски премесцени до редакциї тих новинох на длужносц новинара–прекладача. Попри роботи на пририхтованю новинох, вон преложел кнїжку М. В. Ґоґоля ''Тарас Бульба'' и ище дзепоєдни. Врацанє на роботу до Руского Керестура оможлївело му же би ше знова уключел до театралней дїялносци, цо, медзи иншим, и бул циль тих цо потримали редактора же би го глєдал од одвичательних факторох. У 1954. року Янко Виславски преходзи на службу до Нового Саду по власним жаданю як кнїжководитель у Ремеселнїцкей столарскей задруґи, а 1959. року преходзи на службу до ''Нафтаґасу'', дзе о єден час постал интерни финансийни инспектор. Часто бул обовязни путовац по филиялох тей велькей фирми, та то була причина же ше 1973. року престал занїмац зоз драмску дїялносцу як ґлумец-аматер, алє у самоуправних орґанох тедишнього Аматерского руского театра Дядя робел аж по 1975. рок. На рочней схадзки АРТ Дядя 1974. Янкови Виславскийови уручена Златна плакета за 35 роки аматерскей театралней дїялносци, як першому ношительови того найвисшого припознаня у руским театру. Янко Виславски умар у Новим Садзе 23. авґуста 1978. року, дзе є и поховани. === Ґлумел у тих театралних фалатох === {| class="wikitable" |+ !Рок !Театрални фалат !Улога !Место |- |1937. |Роман Сурмач (Є. Луцик): МAЦ |Пайташ |align="center"| Руски Керестур |- |1938. |Иван Франко: УЧИТЕЛЬ |Жид |align="center"| ” |- |1939. |А. Л.. Суходольски: ХМАРА |Андрий |align="center"| ” |- |1940. |М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ |Хома |align="center"| ” |- |1943. |К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО |Буц |align="center"| ” |- |1943. |А. Л. Суходольски: ХМАРА | |align="center"| ” |- |1950. |А.Н. Островски: ЛЄС | |align="center"| ” |- |1951. |Б. Нушич: ОБИЧНИ ЧЛОВЕК |Вичентиє |align="center"| ” |- |1951. |А. П. Чехов: КАРЧМА НА ГЛАВНЕЙ ДРАГИ |Борцов |align="center"| ” |- |1952. |К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО |Буц |align="center"| ” |- |1953. |Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ |Каламар |align="center"| ” |- |1955. |Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ |Каламар |align="center"| Нови Сад |- |1970. |Славомир Мрожек: ПОЛИЦАЄ |Гарештанєц |align="center"| ” |- |1971. |Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА |Фамулус |align="center"| ” |- |1973. |А. П. Чехов: СПИТОВАНЄ |Ломов |align="center"| ” |} === Режирал тоти фалати === {| class="wikitable" width=530px |+ !Рок !Театрални фалат !Место |- |1952. |К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО |Руски Керестур |- |1955. |А. П. Чехов: СПИТОВАНЄ |align="center"| Нови Сад |- |1968. |Марк Камелоти: ЗЛЄТОВАНЄ У ПАРИЗУ |align="center"| ” |} == Ґалерия == <gallery> Файл:TERLJUK klječi,Romanov i Djulieta.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Романов и Дюлиєта (1971)|Сцена зоз театралного фалата ''Романов и Дюлиєта'' (1971). З лїва: нєпознати, Дюра Латяк, Янко Виславски, клєчи [[Иван Терлюк]], нєпознати. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк: „Янко Виславски, финансийни службенїк, новинар-прекладачˮ - ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ ''Руске слово'' и [[Дом култури Руски Керестур]], Нови Сад, 2018, бок 134-135. {{DEFAULTSORT: Виславски , Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Службенїки]] [[Катеґория:16. юлий]] [[Катеґория:Народзени 1919]] [[Катеґория:23. авґуст]] [[Катеґория:Умарли 1978]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] 1y08lcwxu6dry9aj2n3yq1yi78ru7i3 0 1793 17471 14635 2026-04-10T01:05:00Z Keresturec 18 Корекциї и пар викивязи 17471 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Будински</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени''' |3. януара 1908 |- |'''Умар''' |28. мая 1960 (52) |- |'''Державянство''' |австро-угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Основна школа |- |'''Квалификация''' |приучени друкарски роботнїк |- |'''Период твореня''' |1930-1958. |- |'''Жанри''' |друкарство, аматерска ґлума |- |'''Поховани''' |У Руским Керестуре |- |} '''Янко Будински''' (*3. януар 1908 - †28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Янко Будински ше народзел 3. януара 1908. року у Руским Керестуре. Оцец Андри и мац Ана Будинсково. Янко мал шестру хтора ше одала до [[Петровци|Петровцох]] у Сриме. Основну школу Янко закончел у Руским Керестуре. Янков оцец Андри бул образовани чловек и вон унапрямовал сина ґу активносцом у култури, Янко ше од 1935. року стаємно явял як ґлумец аматер у театралних фалатох хтори рихтани у Руским Керестуре и бул член Читальнї у валалє. Янко Будински ше оженєл зоз Меланию родз. Такач. У малженстве мали тройо дзеци, Марию, Якима и [[Мирон Будински|Мирона]]. Як познате, друкарня за потреби друкованя виданьох [[Руске народне просвитне дружтво|РНПД]] була купена 1936. року у Дякове и була пренєшена до нововибудованого будинку за друкарски наменки. У рускей друкарнї теди бул Дюра Биндас мл. як єден-єдини квалификовани роботнїк алє уж од перших дньох у друкарнї ше до роботи почал приучовац и помагац Биндасови Янко Будински, теди єден з активних членох Читальнї, хтори швидко овладал зоз друкарску технлоґию и робел аж по 1941. рок. Под час войни Янко Будински бул одогнати до Нємецкей на примушуюцу роботу. Чим ше 1945. року Янко Будински врацел з Нємецкей до Руского Керестура такой ше приключел ґу Дюрови Биндасови и предлужел робиц у друкарнї. Вони двоме, у наступней децениї, були два главни слупи на хторих стала комплетна робота цалей друкарнї у Руским Керестуре. Янко Будински робел як друкарски роботнїк по 1958. рок кед бул, пре хороту, пензионовани. Янко Будински умар 28. мая 1960. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Falat Robotnjici 1949 a.jpg|алт=Театрални фалат Роботнїци Ф. А. Костенка виведзени 1949. року.|Театрални фалат ''Роботнїци'' Ф. А. Костенка виведзени 1949. року, а на слики з лїва на право: [[Йовґен Медєши]], Любица Медєши (Гардийова), Янко Будински Бруґош, [[Янко Сеґеди|Янко Сеґеди Пипо]], Любомир Сопка (хлапец), Веруна Будински (Баба Бруґошка) и [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]]. Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова.'' Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец кинар, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, Янко Будински Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. Файл:Teatralna predstava 1.jpg|Колектив з театралного фалата хґори виведзени 1943. року. Янко Будински шедзи цалком на право. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк, „Руске слово на драги проґресаˮ, ''Руске слово 1945-1985,'' НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985. б. 40. и 47. * Дюра Латяк, „III. Розвой друкарнї у Руским Керестуреˮ, ''Руске слово 1945-1985,'' НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985. б. 60. и 64. {{DEFAULTSORT: Будински, Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:3. януар]] [[Катеґория:Народзени 1908]] [[Катеґория:28. май]] [[Катеґория:Умарли 1960]] 5klsf17six1qbm5e31lb0v604red6z1 0 2094 17462 16630 2026-04-09T16:50:03Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови и подробносци 17462 wikitext text/x-wiki '''30. януар''' – 30. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Григориянским]] календаре. До конца рока єст ище 335 днї (336 днї у преступним року). == Подїї == * 1969 – Битлси отримали остатнї явни наступ, на верху їх продукцийней хижи у Лондону. Тот импровизовани концерт претаргла полиция. * 2007 – Майкрософт ''(Microsoft'') на [[Тарґовина|тарґовище]] пущел оперативну систему Виндовс Виста (''Windows Vista''). == Народзени == * 1932 – Народзел ше Иван Кривски, физичар, русински дружтвени активиста. * 1934 – Народзена Наталия Голуб, вихователька ([[Дюрдьов]], 30. януар 1934 – 1994), авторка Зборнїка текстох и [[Композиция|композицийох]] за предшколски дзеци „Нє мам злата, мила мамо“ (2000) у виданю [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] у едициї Предшколске вихованє. * 1945 – [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B8 Юлиян Фейди] (*30. януар 1945—†5. авґуст 2024), маґистер фармациї, активни учашнїк у гуманих, културних и духовних обласцох живота [[Руски Керестур|Руского Керестура.]] == Умарли == * 1925 – [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%96%D0%B8%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D0%BA Янко Жилник] (*юний 1880—†30. януар 1925), лїкар рендґенолоґ, перши специялиста тей файти медзи Руснацами. * 1948 – Магатма Ґанди, индийски политичар. [[Катеґория:30. януар]] [[Катеґория:Днї рока]] o8bhivei4ciqyzgjdz1csi2z20exuas 0 2134 17474 14597 2026-04-10T01:46:10Z Keresturec 18 Уложена фотка до Ґалериї 17474 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Михайло Биндас </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Mihajlo Bindas.jpg|мини|алт=Михайло Биндас]] | label3 = Назвиско | data3 = Мишел | label4 = Датум народзеня | data4 =5. децембра 1946. | label5 = Датум упокоєня | data5 =22. септембра (79) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Нови Сад | label9 = Универзитет | data9 = Журналистика (позарядово), Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1974-2011. | label12 = Жанри | data12 = новинарство, редактура, култура | label13 = Поховани | data13 = на теметове у Руским Керестуре | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Михайло Биндас''' (*5. децембер 1946-†22. септембер 2025), радийски и телевизийски новинар. == Биоґрафия == Михайло Биндас ше народзел 5. децембра 1946. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Дюра и мац Амалия родз. Канюх. Михайло мал младшу шестру Виру. Перши пейц класи Основней школи Михайло Биндас закончел у Руским Керестуре, а Основну школу и Ґимназию у Новим Садзе. Абсолвовал Югославянску литературу на Филозофским факултету, тиж у Новим Садзе. Позарядово закончел студиї журналистики у Заґребе, як стипендиста Радио Нового Саду. Як студент бул активни у новосадским КУД ''Максим Горки'' дзе бул замерковани як член фолклорней секциї. Наступал вецей сезони як член старшей виводзацкей ґрупи. У Рускей редакциї Радио Нового Саду Михайло Биндас почал робиц 1968. року, гонорарно, на младежских емисийох, а под час студийох ушорйовал боки студентского часописа ''Индекс''. Од 1974. року бул урядово заняти у РНС,<ref>Ґрупа авторох, „Члени рускей редакциї од 1949. по 2019.ˮ [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду.] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 139.</ref> а до пензиї пошол кед наполнєл 65 роки, 2011. року. Робел на емисийох репортажного характеру, бул заменїк и помоцнїк главного и одвичательного редактора програми на руским язику Радио Нового Саду, редактор емисийох ''Културна панорама, Нащивели зме''<ref>Ґрупа авторох, „Седемдзешати роки у Радио Новим Садзе.ˮ[https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду.] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 29.</ref> и ''Аґенция, подїя, надїя'', ушорйовал шицки емисиї хтори теди исновали на програми на руским язику Радио Нового Саду, бул редактор информативних емисийох и окончовал шицки други новинарски задатки и роботи. Сотрудзовал и зоз редакциями других националних заєднїцох Радио Нового Саду. Михайло Биндас бул оженєти зоз Марию родз. Гарди, у малженстве мали сина Дюру. Михайло Биндас достал награду ''Светозар Маркович'' за телевизийски документарни филм – репортажу зоз тему Роботнїцки рух у Вербаскей општини медзи двома войнами, а до пензиї пошол зоз рочну радийску награду РТВ. По своїх опредзелєньох Михайло Биндас бул цалого животa прихильни українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами. Михайло Биндас ше упокоєл 22. септембра 2025. року у своїм 79. року живота а поховани бул 24. септембра на [[теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Folklorase KUD M. Horki N. Sad.jpg|Танєчнїки КУД ''Максим Горки'' з Нового Саду Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], Мижо Биндас, Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> ==Литература== *Ґрупа авторох, „Култураˮ, Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду, Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 60. ==Вонкашнї вязи== * [https://www.ruskeslovo.com/umar-mihajlo-bindas/ Упокоєл ше Михайло Биндас (1946 –2025)] А. Папуґа и В. Вуячич. Рутенпрес, 23. септембер 2025. ==Референци== <references /> {{DEFAULTSORT: Биндас , Михайло }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Новосадянє]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Українофили]] [[Катеґория:5. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1946]] [[Катеґория:22. септембер]] [[Катеґория:Умарли 2025]] nkza7bu90f358a2sxpmb8jejwdsaf3r 0 2135 17469 14624 2026-04-10T00:50:16Z Keresturec 18 Уложена фотка до Ґалериї 17469 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Любомир Такач </big> | label2 = | data2 =[[Файл:Ljubomir Takac.jpg|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =21. марца 1923. | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. фебруара 1992. | label6 = Державянство | data6 =югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, словацки, сербски | label8 = Школа | data8 = Тарґовецка академия, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = Економски факултет, Беоґрад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1945-1985. | label12 = Жанри | data12 = новинарство, економия, дружтвено-политична робота | label13 = Поховани | data13 =у Бачким Петровцу, Сербия | label14 = Припознаня | data14 = Орден роботи зоз златним венцом }} '''Любомир Такач''' (*21. марец 1923-†12. фебруар 1992), економиста, новинар, дружтвено-политични дїяч. == Биоґрафия == Любомир Такач ше народзел 21. марца 1923. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Янко и мац Ирина родз. Джуня. Любомир мал братох Йовґена и Йоакима. Основну школу закончел тиж у Руским Керестуре, тарґовецку академию у Зомборе. Под час бомбардованя Руского Керестура 1942. року Любомир Такач бул чежко ранєни, бо ше случайно нашол лєм даскельо метери далєй од места дзе спадла бомба. Прето школованє предлужел аж после законченя Другей шветовей войни. У медзичаше, по виздравеню, после ошлєбодзеня наших крайох од фашистичного окупатора, активно ше уключел до дружтвено-политичного живота. Любомир Такач ше оженєл зоз Олґу родз. Кишґеци (1948), у малженстве мали два дзивчата, Любинку и Олґу. Зоз функциї дружтвено-политичного дїяча поставени є 1950. року за главного и одвичательного редактора новинох ''Руске слово''.<ref>Дюра Латяк, "Повойнови розвой Друкарнї", Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 63.</ref> Рок познєйше Руске слово престало буц филияла Видавательно-друкарского подприємства ''Братство-єдинство'' зоз шедзиском у Новим Садзе, и теди Любомир Такач меновани и за директора будуцого Видавательно-друкарского подприємства ''Руске слово'' зоз шедзиском у Руским Керестуре, котре реґистроване у Дирекциї привредних подприємствох Покраїнского одбору Народного фронта Сербиї за Войводину под числом 1017. Од 30. юния 1951. року Любомир Такач постава нє лєм главни и одвичательни редактор новинох, алє и перши директор Видавательно-друкарского подприємства ''Руске слово'' у Руским Керестуре. Тоти два функциї окончує до 19. авґуста 1955. року. [[Файл:Ljubomir Takac trima besedu.jpg|алт=Любомир Такач трима бешеду|мини|400x400п|Любомир Такач трима бешеду]] По законченю директорского мандата Любомир Такач нє жадал остац у новинарстве, бо то нє було його животне опредзелєнє. Вон свою будучносц видзел у економиї. Прето и дипломовал на Економским факултету у Беоґрадзе. Понеже його супруга походзела з Бачкого Петровца, Любомир Такач ше там преселєл и єден час робел як комерциялиста у ''Кооперативи'' у Бачким Петровцу. Потим як аналитичар-планер робел у Землєдїлскей задруґи у спомнутим месце, а вец, як ошведочени фаховец, постал началнїк за привреду у Скупштини општини Бачки Петровец. Зоз тей функциї ше и пензионовал. За свою дружтвено-политичну роботу и роботу у привреди Любомир Такач бул одликовани зоз Орденом роботи зоз златним венцом. Любомир Такач умар 12. фебруара 1992. року у Бачким Петровцу и там є и поховани. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ljubomir i Olga Takac.jpg|Любомир и Олґа Такач Файл:P Riznic i Lj Takac.jpg|[[Петро Ризнич Дядя]] и Любомир Такач Файл:Takacovo i Racovo.jpg|Нєпознати, Юлин Рац, Олґа и Любомир Такач зоз дзецми Олґу и Любинку, [[Єфрем Колєсар]] и Ирина Рац, друженє 1953. року. Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, Любомир Такач зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк, "Повойнови розвой Друкарнї", Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 63 и 66. == Вонкашнї вязи == * С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї] (6), вебсайт Руске слово, 24. май, 2024. * С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/cuvame-toto-co-zme-i-dze-pripadame/ Чуваме тото цо зме и дзе припадаме ](7), вебсайт Руске слово, 5. юний 2024. * Д. Латяк, Чолни людзе у Руским слове 1945-1985, вебсайт Руске слово, 2. септембер 2020. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Такач , Любомир }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Руководителє]] [[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]] [[Катеґория:Народзени 1923]] [[Катеґория:21. марец]] [[Катеґория:Умарли 1992]] [[Катеґория:12. фебруар]] g6pc3hlkm1w9z20xz5oui1h0noujub6 0 2448 17451 17434 2026-04-09T14:52:37Z Sveletanka 20 вики вязи 17451 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px ! colspan="2" |<big>Суботица</big> |- | colspan="2" |[[File:View of Subotica 2 (2024).jpg|320px|]] <div style="text-align: center;">Панорама Суботици |- |[[File:Wiki.Vojvodina VII Subotica 5235.jpg|150px|]] <div style="text-align: center;">Городска хижа |[[File:Centar I, Subotica, Serbia - panoramio (3).jpg|160px|]] <div style="text-align: center;">Райлх палата |- |[[File:Wiki.Vojvodina VII Subotica 5184 04.jpg|160px|]] <div style="text-align: center;">Будинок банки |[[File:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4899 02.jpg|160px|]] <div style="text-align: center;">Народни театер |- |[[File:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4921 02.jpg|160px|]] <div style="text-align: center;">Православна церква |[[File:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4664 02.jpg|160px|]] <div style="text-align: center;">[[Римокатолїцка церква]] |- |[[File:Flag of Subotica.svg|right|thumb|300px|]] <div style="text-align: center;">Застава Суботици |[[File:CoA of Subotica.svg|thumb|300pї|]] <div style="text-align: center;">Герб |- ! colspan="2" |Админстративни податки |- |'''Держава''' '''Автономна покраїна''' '''Управни округ''' '''Варош''' '''Стари назви''' |Сербия Войводина Сивернобачки Суботица Zabatka, Szabadka Maria-Theresiopel |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''- 2022.''' '''- густосц''' '''Аґломерация (2022.)''' |88.752 306,04 ст./km2 жит./km^{<small>2</small>} 123.952 |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Координати''' '''<br />Часова зона''' '''<br />''' '''Aбс. висина''' '''Поверхносц''' | 46° 06′ 00″ С; 19° 39′ 49″ И UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) 82 m 48,4 km^{<small>2</small>} |- ! colspan="2" |Суботица на мапи Сербиї |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Serbia | label = Суботица | lat_deg = 46 | lat_min = 06 | lat_sec = 00| lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 49 | lon_dir = E | position = right | width = 290 | float = center | caption = }} |- ! colspan="2" |Инши податки |- |'''Городоначелнїк '''Поштово число''' '''Поволанкове число''' '''Реґистерска ознака''' |Стеван Бакић (СНС) 24000 024 SU |- ! colspan="2" |Вебсайт |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> [https://subotica.ls.gov.rs/ www.subotica.ls.gov.rs] |} '''Суботица''' – (серб. ''Суботица'' або ''Subotica'', мадь. ''Szabadka'', бунь. ''Subatica'') варош и административни центер Сивернобачкого округу у [[Автономна Покраїна Войводина|Автономней покраїни Войводини]], Сербия. Язики хтори ше службено хаснує у суботицкей општини то сербски, мадярски, горватски и бунєвацки. Суботица други найвекши варош у Покраїни после Нового Саду. Змесцени є блїзко при гранїци зоз Мадярску (коло 10 км). Нєшка општина Суботица зоз околнима местами – валалами ма коло 150.000 жительох. Варош повязани зоз старим лєтовалїщом и озером Палич. == История == Утвердзене же людзе на тим просторе жили ище пред три тисячи роками. Найстарши археолоґийни находзиска на ширшей териториї Суботици походза зоз побережя озера Лудаш, а датирую ище зоз периоду остатнього лядового часу. Медзитим, блїзко при варошу єст находзиска и зоз периоду неолиту, як и бакарного и бронзового часу. Одредзене число находзискох гутори и о присутносци Скитох, Ґотох, Дачанох, Гунох и Аварох на тих просторох. Суботица ше у писаних документох першираз спомина под час угорскей управи 7. мая 1391, алє сиґурно же место старше. Турки Османлийове завжали Суботицу 1542. року и пановали над ню по 1686. рок, кед Суботица постала часц Габзбурґскей монархиї. По уходзе до Габзбурґскей монархиї, Суботица уключена до габзбурґскей Воєней гранїци. По розвояченю тей часци Воєней країни коло половки 18.вику, Суботица постава часц Бачко-бодроґскей жупаниї у габзбурґскей Угорскей. Суботица була у составе окремней габзбурґскей кральовини Войводства Сербиї и Тамишского Банату, медзи 1849. и 1860. роком. У тим чаше, у строго централизованей системи, повага ше тиж пошвецовала и култури. Ту 1853. року вибудовани театер, як и велї квартовски школи. Мено варошу ше през историю часто меняло. Найстарше познате писане мено варошу було Забатка 1391. року. Найхарактеристичнєйши мена були ''Szent-Maria'', ''Maria-Theresiopolis'', ''Maria-Theresienstadt'', ''Szabadka'' и ''Subotica''. Царица Мария Терезия преглашела Суботицу 1779. за шлєбодни кральовски варош, мено ''Maria Тheresiopolis'' и од того року ше варош почал подшвидшено розвивац. Суботица 1918. року вошла до составу Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох. == Ґеоґрафия == '''Положенє''' Сиверно од варошу находзи ше писковина зоз плоднима овоцнїками и винїцами на южних часцох, а на плодней жеми чарнїци ше розвило польодїлство. Варош змесцени у Панонскей нїжини и ма длугоку традицию и [[Културна скарбнїца|културне нашлїдство]]. Блїзко при варошу и приключенє на автодрагу Е-75 хтора Суботицу повязує зоз Мадярску на сиверу и Южну Европу прейґ Беоґраду на югу. Тиж так, Суботица гайзибански повязана зоз цалу Европу. '''Клима''' У климатским поглядзе, тото подруче ма характеристики континенталней клими (отвореносц ґу Панонскей нїжини): оштри жими, цепли лєта и нєстабилносц паданьох по количестве и часовим розпорядку. Штредня [[температура]] [[Воздух|воздуху]] виноши 11,4 °C, релативна влажносц воздуху – 69%, число дижджовних [[Дзень|дньох]] – 105, зоз шнїговим покривачом – 59, зоз моцним витром прейґ 6 бофори – 104, воздушни [[прицисок]] 1007,0 мб, паданя – 491,3 mm.[5] == Жем == [[File:Subotica mz.png|right|thumb|290px|Месни заєднїци у Суботици]]Окремни тип жеми представя [[писок]] – писковити жеми хтори зявюю у локалним поясу Суботица – Горґош (Суботицко–горґошска писковина), а дакус писку єст и при Таванкуту. Тот ше писок познати по двох прикметох: карбонантни є, з [[Поверхносц|поверхносци]] ма вельку способносц акумулациї води (влажни є на релативно малей глїбини аж и влєце). Тота друга прикмета то же писок барз добри за продукованє висококвалитетней [[Овоц|овоци]] и грозна, потим за индустрийну паприґу (на чарним писку), як и лєсово древа (баґрен, сосна). == Розвой привреди == Суботица ше до модерного штредньоевропского варошу розвила при концу XIX и на початку XX вику. За нєполни два децениї, єдней у XIX и єдней у XX вику, варош дожил окремне урбане, индустрийне, будовательне и културне напредованє. Швидше розвиванє [[Ремесло|ремеслох]], индустриї и [[Тарґовина|тарґовини]] порушане ище 1869. року зоз приходом швидкого гайзибану, а подшвидшене зоз вибудову електричней централи 1896. и трамвайским транспортом 1897. року. Зачатки нєшкайшей модерней индустриї находзиме при концу 20. вику: подприємство за вивоз меса ''Гартман и Конен'' и першу хладзальню у держави, першу суботицку фабрику сумпорней квашнїни и штучного гною ''Клотилд'' хтора основана 1904, браца Руф 1917. почали продукованє бомбонох, индустрия електричних моторох ''Сивер'' основана 1923. Потим 1918. року Суботица страцела часц жеми пре нове розгранїченє, а векшина остатку жеми залапена зоз аґрарну реформу. По 1938. рок вибудовани 3.500 нови будинки у вредносци од 300 милиони динари, направени ''Заградов варош'' на драги ґу Паличу зоз 400 хижами. Вибудовани дзевец католїцки [[Святи храм|церкви]] и штири основни школи на вонкашнєй териториї, Ґинеколоґийни павильон варошского шпиталю, єврейски шпиталь, стадион ''Краля Петра Другого'' (1936), а ''Роботнїцки дом'' справени 1938. По Другей шветовей войни Суботица постава часц Автономней покраїни Войводини, у рамикох новей социялистичней Сербиї и новей социялистичней Югославиї. == Култура и образованє == [[File:Municipal Museum of Subotica (2024).jpg|right|thumb|300px|Нукашньосц музея у Суботици]]Перша штредня школа, предходнїк ґимназиї, отворена у Суботици 1747, музична школа 1868, дом за старих 1766, Палич постава лїчилїще 1845, перша друкарня основана 1844, перши новини вишли 1848, першу биоскопску представу ту приказал Андєло Бянки зоз Печую 1899, а Александар Лифка отворел перши стаємни биоскоп 1919. Дюра Стантич освоєл першу олимпийну медалю у Атини 1896, а Иван Сарич полєцел на авиону власней конструкциї 1910. року. У Суботици ше находза 15 основни и 10 штреднї школи, а тиж єст и 7 висши школи и факултети.<ref>[https://web.archive.org/web/20070607030628/http://www.subotica.org.yu/new/yu/obrazovanje/index.php „Образовне установе у Суботици”.] Архивирано из оригинала 07. 06. 2007. г. Приступљено 14. 4. 2013. оригинала]</ref> '''Варошска читальня''' Суботица єдна з найстарших установох култури у варошу. Основана є 1892. року на инициятиву Иштвана Иванїя (''Iványi István'', 1845 − 1917) хтори бул снователь и перши библиотекар Варошскей читальнї, а тиж и [[писатель]] велькей моноґрафиї Историят Шлєбодного кральовского варошу. У Библиотеки єст коло 400.000 моноґрафски, т.є. 6.000 рочнїки периодичних публикацийох и другого библиотекарского материялу. == Руснаци у Суботици == Суботица позната як мултикултурни штредок у хторим жию и робя велї [[Национална меншина|национални меншини]], та и [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]. Дружтво Руснацох у Суботици основане 2001. року пре пестованє, популаризованє и очуванє руского язика, литератури и култури Руснацох у Суботици. Медзи велїма значнима проєктами и активносцами Дружтва, єдно з найзначнєйших то факултативне виучованє [[Руски язик|руского язика]] з елементами националней култури як виборного предмету за дзеци предшколского возросту у ОШ Соня Маринкович и културна манифестация Яр Мафтея Виная. Др [[Мафтей Винай]] (1898-1981) бул єден з руских преднякох хтори положел фундаменти рускей литературней творчосци. Бул доктор правних наукох, судия, учитель, [[поета]] и писатель. Єдну часц роботного и животного вику препровадзел у Суботици, дзе и умар и дзе є поховани == Памятнїки == '''Каплїчка Св. Рока''' Каплїчка Св. Рока у Суботици направена 1738. року и ма статус памятнїка велького значеня. Каплїчка пошвецена св. Рокови, защитнїкови од [[Чума|чуми]] хтора пустошела того року и однєсла велї животи. '''Жовта хижа''' Жовта хижа у Суботици то дакедишнї будинок Шпоровнї Народней банки. Правена є у периодзе од 1880. по 1883. рок и представя памятнїк култури од велького значеня. Будинок направени по проєкту суботицкого архитекти Титуса Мачковича, як єдноповерхови неоренесансни будинок. Будинок вязани за вецей историйни збуваня зоз Другей шветовей войни. У нїм теди було шедзиско Специялней полициї мадярского войска, гарешт и мучилїще. Нєшка ше у тим будинку находзи Учительски факултет на мадярским язику. '''Други значни памятнїки у Суботици''' Памятнїк царови Йованови Ненадови, Памятнїк погинутим борцом и жертвом фашизму, Гайзибанска станїца Палич, Палата Лазара Мамужича, Димитриєвичова хижа, Будинок СДК , Галброр хижа, Войнич палата, Манойлович палата, Готел Адолфа Галброра, памятнїк Матийови Корвинови, Лайошови Вермешови, Иванови Саричови, Деже Костоланьови, Святому Тройству, Александрови Лифкови, Єврейска општина, нєпознатому водоинсталатерови. == Релиґия == На цалим административним подручу варошу Суботица 2011. року були заступени шлїдуюци вирски ґрупи: римокатолїцка (57,60%), православна (27,79%), протестанска (1,68%) и други. Суботица центер Римокатолїцкей бискупиї у Бачкей реґиї. Варош Суботица ма найвецей католїкох у Сербиї: 57,60% жительох варошу католїки. Литурґийни язики хтори ше хаснує у католїцких церквох то найчастейше мадярски и горватски. Єст осем католїцки церкви, Францискански духовни центер, женска доминиканска заєднїца и два ґрупи авґустинских шестрох. Суботицка бискупия єдина цо ма Католїцку штредню школу у Сербиї (Paulinum). У Варошу жиє и значне число припаднїкох Сербскей православней церкви (27,79%). Од других хтистиянских заєднїцох єст два протестантски церкви, точнєйше: Лутеранска и Калвинистична. Суботицка Єврейска заєднїца треца по велькосци у Сербиї. == Архитектура == Суботица ше може похвалїц зоз над&#39;звичайну колекцию сецесийней архитектури, хтора уключує окремни будинки як цо то Варошска хижа, [[Суботицка синаґоґа]] або Райхл палата (палата Ференца Райхла), хтори препознати як єдни з найкрасших прикладох того архитектонского стилу у Европи. == Знаменїтосци == Варошска хижа (направена 1908-1910) и Синаґоґа (1902) окреме красни будинки у стилу сецесиї. Вибудовали их исти архитекти: Марсел Комор и Деже Якаб.<ref>[https://web.archive.org/web/20070715210159/http://www.subotica.org.yu/new/cgi/articles/article.php?lg=sr&id_article=5 Знаменитости Суботице”.] Архивирано из оригинала 15. 07. 2007. г. Приступљено 14. 4. 2013.</ref> == Демоґрафия == У населєню Суботица жию 80.722 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства виноши 39,7 роки (37,8 при хлопох и 41,4 при женох). У населєню єст 3.7543, обисца, а штреднє число членох у обисцу 2,64. Жительство у тим населєню барз нєгомоґене. {| class="wikitable" ! colspan="2" |Демоґрафия |- |Рок |Жительох |- |1948. |63.048 |- |1953. |66.057 |- |1961. |74.999 |- |1971. |88.769 |- |1981. |100.472 |- |1991. |100.386 |- |2002. |99.981 |- |2011. |97.910 |- |2022. |88.752 |} {| class="wikitable" {| class="wikitable" ! colspan="3" |Етнїчни состав Суботици зоз Паличом спрам попису зоз 2011. |- |Мадяре |34.511 |32,66% |- |Серби |31.558 |29,86% |- |Горвати |9.698 |9,18% |- |Бунєвци |9.236 |8,74% |- |Югославянє |2.728 |2,58% |- |Роми |2.586 |2,45% |- |Чарногорци |1.210 |1,14% |- |Македонци |439 |0,42% |- |Албанци |334 |0,32% |- |Муслиманє |301 |0,28% |- |Бошняки |203 |0,19% |- |Нємци |199 |0,19% |- |Руснаци |159 |0,15% |- |Словенци |151 |0,14% |- |Ґоранци |151 |0,14% |- |Словаци |137 |0,13% |- |Руси |75 |0,07% |- |Болгаре |66 |0,06% |- |Румунє |58 |0,05% |- |Українци |40 |0,04% |- |Чехи |16 |0,01% |- |Нєпознате |563 |0,53% |- |Вєдно |105.681 |100% |} == Познати Суботичанє == • Иґнят Станимирович, ректор и єден з перших [[Професор|професорох]] беоґрадского Лицею (першей висшей школи у Сербиї) • Аксентиє Мародич, академски маляр • Иштван Иванї, историчар и археолоґ, снователь Варошскей библиотеки • Др Йован Милекич, 1930. року снователь приватного [[Музей|Музею]], Читальнї и Ґалериї у Суботици, ґенерални директор Польопривредней банки • Кароль Биро, бувши городоначальнїк и инициятор вибудови новей городскей хижи • Иван Сарич, всестрани [[спортиста]] и єден з найзначнєйших пионирох югославянского воздухоплївства • Дюро Стантич, освоєл златну медалю у атлетики на Олимпийних медзибавискох 1906. року • Александар Лифка, кинематоґраф • Деже Костоланї, писатель, новинар, публициста и прекладатель •Тибор Секель, шветови путнїк, ґеоґраф, новинар, музеолоґ, есперантиста, писатель • Ласло Сабадош, освойовач олимпийней бронзовей медалї • Йован Микич Спартак, атлетичар и югославянски рекордер • Александар Дьордєвич, режисер • Вилим Гаранґозо, шветови шампион у столним тенису • Тихомир Оґнянов, фодбалер и освойовач стриберней олимпийней медалї • Лука Липошинович, фодбалер и освойовач стриберней олимпийней медалї • Ласло Секереш, археолоґ и музеолоґ. Скоро 40 роки препровадзел у Варошским музею у Суботици як кустос археолоґ, алє и як директор (1960-1967) • Данило Киш, писатель и дописни член САНУ • Ґабор Саґмайстер, моторкаш и мотокрос змагатель • Ева Рас, ґлумица и писателька • Петар Лалович, режисер • Еуґен Вебер, ґлумец, новинар, прекладатель, юдаїста • Корнелиє Ковач, [[композитор]], пияниста и аранжер • Сретен Дамянович, шветови шампион у пасованю • Момир Петкович, олимпийни шампион у пасованю • Рефик Мемишевич, освойовач стриберней медалї у пасованю • Зоран Калинич, шветови шампион у столним тенису • Рита Кинка, пиянистка • Дюла Мештер, олимпийни шампион у одбойки • Бояна Радулович, найлєпша рукометашка на швеце 2000. и 2003.року • Антония Панда, освойовачка бронзових медальох на Шветовим и Европским першенстве у каяку • Петер Леко, шахиста, 1994. року постава наймладши велемйстор у историї шаху • Давор Штефанек, шветови шампион у пасованю • Ненад Бедїк, европски шампион у весланю • Саня Малаґурски, европска шампионка у одбойки • Никола Калинич, кошаркаш, шветови вицешампион == Ґалерия == <gallery> Файл:Pałac Rajhla (Galeria Sztuki Współczesnej) w Suboticy.jpg|Райхл палата Файл:Folk Theater Subotica Serbia.JPG|Будинок народного театра Файл:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4599 03.jpg|Єврейска синаґоґа Файл:Зграда гимназије „Светозар Марковић“.JPG|Будинок ґимназиї ''Светозар Маркович'' Файл:Pałac Rajhla (Galeria Sztuki Współczesnej) w Suboticy.jpg|Райхл палата Файл:Folk Theater Subotica Serbia.JPG|Будинок народного театра Файл:The City Hall Subotica (2024).jpg|Городска [[фонтана]] Файл:Subotica02.jpg|Библиотека вароша Файл:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4599 03.jpg|Єврейска синаґоґа Файл:Зграда гимназије „Светозар Марковић“.JPG|Будинок ґимназиї ''Светозар Маркович'' Файл:Wiki.Vojvodina VII Subotica 5352 03.jpg|Студентски дом ''Иво Лола Рибар'' Файл:Tehnička Škola - Subotica.jpg|Технїцка школа ''Иван Сарич'' Файл:Wiki.Vojvodina VII Subotica 4788 11.jpg|ОШ ''Иван Ґоран Ковачич'' Файл:Serbia, Subotica, Monument to the Victims of Fascism, 20120921.jpg|Памятнїк жертвом фашизму Файл:SuboticaHall1.jpg|Нукашньосц Городскей хижи Файл:Wiki.Vojvodina VII Subotica 5231 01.jpg|Войчина палата </gallery> == Литература == • Ивић, Алекса (1914). Историја Срба у Угарској од пада Смедерева до сеобе под Чарнојевићем (1459—1690). Загреб. • Ивић, Алекса (1929). Историја Срба у Војводини од најстаријих времена до оснивања потиско-поморишке границе (1703). Нови Сад: Матица српска. • Поповић, Душан Ј. (1952). Срби у Бачкој до краја осамнаестог века: Историја насеља и становништва. Београд: Научна књига. • Поповић, Душан Ј. (1957). Срби у Војводини. књ. 1: Од најстаријих времена до Карловачког мира 1699. Нови Сад: Матица српска. • Поповић, Душан Ј. (1959). Срби у Војводини. књ. 2: Од Карловачког мира 1699 до Темишварског сабора 1790. Нови Сад: Матица српска. • Поповић, Душан Ј. (1963). Срби у Војводини. књ. 3: Оо Темишварског сабора 1790 до Благовештенског сабора 1861. Нови Сад: Матица српска. == Вонкашнї вязи == * [https://subotica.ls.gov.rs/ Урядови веб-сайт] * https://bolnicasubotica.com/ Болница у Суботици * https://www.suteatar.org/ Народно позориште Суботица ==Референци== [[Катеґория:Вароши у Войводини]] d9sahdz4xl4hek0znfzh56l0c7lq7hg 0 2786 17467 17036 2026-04-09T21:55:09Z Olirk55 19 17467 wikitext text/x-wiki [[File:Orkestar.jpg|right|thumb|300px|Розпорядок инструментох у симфонийним оркесту.]]Список приказує познати [[Подзелєнє музики|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменати]] (ит. ''strumenti musicali,'' франц. ''instruments de musique'', анґл. ''musical instruments'', нєм. ''Musikinstrumente'', рсй. ''музыкальные инструменты'') [1] хтори ше нєшка хасную у музики и хтори ше дакеди хасновали. '''Музични инструменти''' то справи-алати, орудиє и средства з помоцу хторих [[Музичар|музичаре]] граю у класичней, народней, забавней и джез музики.[2] Инструменти ше дзеля на вельо ґрупи и под'ґрупи, у зависносци од збудови и способу достваня [[Тон|тонох]] и [[Звук|звукох]]. '''Надпомнуце:''' Ту нє вивершене подзелєнє музичних инструменатох, лєм направени список-лїстина по азбучним шоре. == '''''Список инструментох:''''' == == '''А''' == [[Аулос]], диаулос, анґлийски рог <gallery> Файл:Auloi from Paestum (14593167246).jpg|Аулос Файл:English Horn picture.jpg|Анґлийски рог Файл:Alphorn detail.jpg|Алпски рог </gallery> == '''Б''' == [[Балалайка|Бaлалaйка]], [[бенджо]], [[бузуки]], бандура, бонґоси, бубень (вельки), буґна, (мали бубень-добош), палїчки за бубнї и буґну-добош конґа, <gallery> Файл:Balalaika.svg|Балалайка Файл:Contrabassbalalaika.jpg|Балалайка-бас Файл:Banjo.jpg|Бенджо Файл:Bouzouki tetrachordo.jpg|Бузуки[[File:The Mountain Road - Medium - Bouzouki.ogg|thumb|Звук бузукия|146x146px]] Файл:Irish Bouzouki.jpg|Ирски бузуки Файл:Old-world bandura.jpg|Бандура Файл:Взяв би я бандуру.ogv|Гранє на бандури Файл:2006-07-06 drum set.jpg|Бубeнь (вельки) Файл:2006-07-06 snare 14.jpg|Мали бубень (добош-буґна)[[File:Drum - Cadence B.ogg|Ритем буґни]] Файл:Single Stroke Four.ogv|Палїчки (як алат) за бубнї и буґну-добош Файл:Bamboula-drum.jpg|Бамбоула Файл:Bugarija, instrument.png|Буґария </gallery> == '''В''' == Виолина, виолончело, верґл, вибрафон, виела або вихуела, виола, виола да брачо, виола да ґамба, виола д'аморе, сербска виолина, вирджинел<gallery> Файл:Violin VL100.png|Виолина (гушля)[[File:Violin démanché, on G major scale, on G string.ogg|Звук виолини|149x149п]] Файл:Viola (AM 1998.60.62-1).jpg|Виола Файл:Viola d'amore (AM 1998.60.9.1-1).jpg|Виола д'аморе Файл:Cello front side.png|Виолончело [[File:CELLO LIVE PERFORMANCES JOHN MICHEL-HAYDN CELLO CONCERTO in D 1 recapcad.ogg|143x143px|Звук виолончела]] Файл:Vuvuzela red.jpg|Вувузела[[File:Vuvuzela single note.ogg|thumb|143x143px|Звук]] Файл:Vihuela Mexicana 001.JPG|Виела або вихуела (Мексико) Файл:RCAStudioB Vibraphone 1.jpg|Виибрафон[[File:Vibraphone music.ogg|thumb|148x148px|Звук вибрафона]] </gallery> == '''Г''' == [[Гарфа]], гармоника, гармоника-баян <gallery> Файл:IHA Recordings Library 04.jpg|Гарфа[[File:17929B-Fantasia.ogg|thumb|153x153п]] Файл:French horn back.png|Горна (або рог)[[File:Hunting horn tone.ogg|thumb|155x155п]] Файл:Borsini Bayan P 2V.jpg|Гармоника Файл:Bandoneon.jpg|Гармоника (бандеон) Файл:Jupiter bayan accordion.JPG|баян-русийска гармоника Файл:Harmonijum 01.jpg|Гармониюм </gallery> == '''Ґ''' == [[Ґусли]], [[ґитара]], електрична ґитара, бас ґитара, акустична ґитара, гавайска ґитара, ґайди, [[ґонґ]], ґоч (тапан) <gallery> Файл:Serbian Gusle.jpg|Ґусли Файл:GuitareClassique5.png|Ґитара[[File:Romanza española.ogg|thumb|Звук ґитари|152x152п]] Файл:Fendersrvstratfront.jpg|Електрична ґитара Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend in een standaard onderdeel van gamelan Semar Pagulingan TMnr 1340-13.jpg|Ґонґ[[File:Gong or bell vibrant.ogg|thumb|Звук ґонґа|153x153п]] Файл:Fender Jazz-Bass 1966.jpg|Джез-бас ґитара Файл:Annotated stand of great highland bagpipe.jpg|Ґайди [[File:Mari Bagpipe - Erik Juzykain.wav|65px59px|156x156п]] Файл:Baghet suonatore.jpg|Гранє на ґайди[[File:Skye Boat Song.ogg|69x69px]] Файл:Glockenspiel-malletech.jpg|Ґлокеншпил (дзвончки)[[File:Telemann-40-102-2-Lilypond-Libre-art.ogg|70px70px|148x148п]] </gallery> == '''Д''' == Тамбурин-даира з плещкми, даира, ден-ден даико, домбра, дромбулї, двойнїца-пищалка<gallery> Файл:Rhythm Tech tambourine.jpg|Сучасни тамбурин Файл:Pandeiro new 30-09-07.jpg|Даира (таламбас) Файл:Dendendaiko.jpg|Ден-ден даико [[File:Den-Den-Daiko.ogg|thumb|148x148px]] Файл:Duduk1.jpg|Дудук Файл:Akkordflute and dvojnice.jpg|Двойнїца Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска) </gallery> == Е == Еолска гарфа<gallery> Файл:BloomfieldAeolianHarp.JPG|алт=Еолска гарфа </gallery> == З == Зурла, [[Звучна видлїчка]]<gallery> Файл:Zournas.jpg|[[File:Τζιάκα-1473.wav|thumb|149x149px|Звук зурли]] Файл:Tuning-fork.jpg|[[File:440.ogg|thumb|Звук- тон а1|149x149п]] </gallery> == '''Дз''' == Дзвон, ручни дзвончки,домбра<gallery> Файл:Poppenreuth-glocke-1695.jpg|Дзвон Файл:ARP Bell white bg.JPG|алт=Дзвон|Дзвончок Файл:Handbells Whitechapel.jpg|Ручни дзвончки Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска) </gallery> == '''К ''' == [[Кларинет]], бас калринет, [[клавикорд]], клавир, контрабас, контрабас-беґеш або берда, кастанєти, китара, кавал, калимба<gallery> Файл:Boehm+Oehler.jpg|Кларинет Файл:Schwenk+Seggelke Bassetthorn-mue.jpg|Басетгорн (контраалт кларинтет) Файл:Klavichord bygget af Johann Adolph Hass (1713-1771), Hamburg, 1755.jpg|Клавикорд Файл:Grand piano and upright piano.jpg|Клавир (пианино)[[File:Maple Leaf Rag - played by Scott Joplin 1916 sample.ogg|thumb|143x143px]] Файл:Contrabbasso di Carlo Bergonzi liutaio a Cremona nel 1733.jpg|Контрабас Файл:Kobza 001.jpg|Кобза Файл:Berda, instrument (size).jpg|Контрабас(беґеш або берда) Файл:Conga's 01.jpg|Конґа Файл:Azerbaijani folk instrument Tutek.JPG|Кавал Файл:Castanets.jpg|Кастанєти </gallery> == Л == [[Лаута]], [[лира]], лиєрица <gallery> Файл:Lute (by Princess Ruto, 2013-02-11).jpg|Лаута Файл:Mailloux – Une fille d’Alfred de Musset et de George Sand, 1903 - illustration. p29.jpg|Лира Файл:Lirica Dalmacija EMZ 300109.jpg|300p|Лиєрица (Далмация) </gallery> == M == Маримба, мандолина, маракас, металофон<gallery> Файл:Marimba One 4000 Series.jpg|Mаримба [[File:Attraction Marimba.ogg|Звук миримби|73x73px]] Файл:Maracas.jpg|Маракас [[File:Maracas.ogg|thumbs|70х70px|Звук]] Файл:Mandola tenor.jpg|Мандолина Файл:Metalófono.JPG|Металофон </gallery> == H == == O == Обоа, окарина, орґулї<gallery> Файл:Okarina1.jpg|Окарина Файл:StGermainAuxerrois1.jpg|Орґулї[[File:06 Auszug e.ogg|73px73px|151x151п]] Файл:Pergamon1984.jpg|Орґулї-електрични </gallery> == П == [[Пищалка]], панова пищалка, пианино, прапорци, пипа<gallery> Файл:The woman plays the flute.jpg|Жена грає на пищалки Файл:Europeana.eu-951-Culturalia 69d3e70a f640 46f2 88fc 79f872fb49b7-9eff71efb0f1e9fa781571a15a6800d0.jpg|Пищалка Файл:Flute de Pan Des Salomon MHNT ETH AC NH 29 Roquemaurel.jpg|Панова пищалка Файл:Pipa MET DP216710.jpg|Пипа[[File:Pipa - sound.ogg|thumb|146x146px|Пипа]] </gallery> == P == == C == Саксофон, сопран саксофон, бас саксофон, ситара, сорна, суона, сопила<gallery> Файл:Signature Series Tenor Saxophone.jpg|Саксофон Файл:Soprano saxophone.jpg|Сопран саксофон[[File:Claude Debussy - Rêverie - Arr for Soprano saxophone and piano - David Hernando Vitores.ogg|Звук сопран.саксофона|148x148п]] Файл:WANZ Instrument 2024-09 IMG 7848 bass saxophone (edit).png|Бас саксофон Файл:Sornay.jpeg|Сорна Файл:B-Suonas.JPG|Суона [[File:Suona.ogg|147x147п]] Файл:Sopile.JPG|Сопила[[File:Istarska lestvica.mid|thumb|[[Скала|С]]<nowiki/>вук сопили|146x146п]] Файл:Sopilka-Prima-2023-Shaul.jpg|Сопилка Файл:Tamburasaz-Baglamasaz.jpg|Саз Файл:Sitar full.jpg|Ситар(а) </gallery> == T == Труба, труба-корнет, труба-фанфар тромбон, тарґот, туба, тамбурка-прим, трианґл<gallery> Файл:Trumpet 1.jpg|Труба[[File:Demonstration of pixie mute on Bb trumpet.ogg|thumb|143x143px|Звук труби]] Файл:Cornet-Bb-large.jpg|труба-корнет Файл:Trumpet american.jpg|Фанфар-труба Файл:MIMEd 4539. Trombonium in B-flat (white).png|Тромбон Файл:Tarogato 02.jpg|Тараґот Файл:Tarogatok2 WIKIVM contrast.jpg|Два древени тараґоти Файл:Tuba HUG&Co.jpg|Туба [[File:Tuba-range-C-low.ogg|Звук туби|148x148px]] Файл:Prim tambura.png|Тамбурка-прим Файл:Drums in Keuruu church.jpg|Тимпани[[File:Timpani F major triad.ogg|thumb|155px155px|148x148п]] </gallery> == Ц == Цимбал, цитра<gallery> Файл:Schloss Rosenburg 2613.jpg|Цимбал Файл:Zither.png|Цитра[[File:Zither solo from G'schichten aus dem Wienerwald Op.325.ogg|thumb|144x144px|Звук цитри]] </gallery> == Ч == Чембало, челеста, чинели-танєри<gallery> Файл:Clavecin Patavinus.JPG|Чембало Файл:Celesta Schiedmayer Studio.jpg|Челеста Файл:Aaclashcymbals.jpg|Чинели-танєри </gallery> == У == Усна гармоника<gallery> Файл:Gaitas.jpg|Усна гармоника[[File:"Jail Harmonica Blues" from the America's Army 3 soundtrack.mp3|thumb|Звук у джез стилу|153x153п]] Файл:Ukulele1 HiRes.jpg|Укулеле </gallery> == Ф | == Фаґот, Флаута, фуяра <gallery> Файл:FoxBassoon flipped (1).jpg|Фаґот[[File:Bassoon beethoven.ogg|thumb|Звук фаґота|152x152п]] Файл:Lady Byron playing the flute 20040721.jpg|Флаута [[File:Escales.wav|65px65px|150x150п]] Файл:Fujaro ludado tuta bildo.jpg|Фуяра </gallery> == Ш == Шалмай<gallery> Файл:JAP 3 Klappen Chalumeau.jpg|Шалмай[[File:Schalmei sound.ogg|148px148px|152x152п]] Файл:Sargija.svg|Шарґия Файл:Ŝargijo.png|Гранє на шарґиї Файл:Shamisen compare.JPG|Шамисен-японски </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://bs.kidspicturedictionary.com/english-through-pictures/things-english-through-pictures/musical-instruments-2/index.html Imena muzičkih instrumenata sa imenima i slikama] kidskulture.com * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Подела музичких инструмената] * [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ Распоред музичара по инструментима у симфонијском оркестру. ] * [https://www.novosti.rs/vesti/planeta.300.html:369038-Derventa-Ceo-zivot-uz-sargiju Дервента: Цео живот уз шаргију („Вечерње новости“, 3. март 2012)] sr.wikipedia.org == Референци == jsrzfp9dmgvl3pjfj0cc3ebei3r2nyw 0 2869 17453 17195 2026-04-09T15:03:05Z Sveletanka 20 референци 17453 wikitext text/x-wiki [[File:Kwintool.png|right|thumb|139x139px|Квинтола]]'''Квинтола''' (франц. ''quintole''t, анґл. ''quintuplet'') настава так же ше єдна нотна вредносц подзели на пейц єднаки часци (место на штири).<ref>[https://www.youtube.com/shorts/STRQE5Oakks Kvintola]</ref> Квинтола ше означує: ♦ лєм зоз числом 5 (над або под ноти), [[File:Kwintool.png|71x71px]] ♦ зоз числом 5 и луком (над або под ноти), [[File:Chambers 1908 Music Quintuplet.png|126x126px]] ♦ зоз числом 5 и угласту заграду (над або под ноти). [[File:Hippopotamus rhythm.png|324x324px]] Квинтола спада до '''''нєправилней тонскей групи''''' прето же наства з дзелєньом нотней вредносци на '''5''' часци.<ref>Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет IV Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотна вредносц ше место на 4 дзели ше на 5 часци Илустрация наставаня квинтоли: {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><font color=#8B0000>4</big></font>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї ше на <big><font color=#8B0000>5</big></font> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | Цала нота [[File:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Kwintool.png|100px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Шетврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 3 єднаки часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 6 - секстола, на 7 - септола итд.<ref>Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике, Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотни и звучни приклад квинтоли у композициї ''Пополаднє єдного фауна,'' (Клод Дебиси) [[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.png|center|thumb|694x694px|[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|Прелудиюм за Пополаднє єдного пауна]]]] == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/shorts/V27YZanPHII Квинтола] Видео знїмок (русийски язик), youtube.com * [https://www.youtube.com/shorts/OKRo0XUPwgA Квинтола и Триола] Видео илустрация, youtube.com == Референци == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина{{Commonscat}} gtn3yh5kbt6u58hiehlev31wm1m90y0 17464 17453 2026-04-09T17:24:21Z Olirk55 19 Референци 17464 wikitext text/x-wiki [[File:Kwintool.png|right|thumb|139x139px|Квинтола]]'''Квинтола''' (франц. ''quintole''t, анґл. ''quintuplet'') настава так же ше єдна нотна вредносц подзели на пейц єднаки часци (место на штири).<ref>[https://www.youtube.com/shorts/STRQE5Oakks Kvintola]</ref> Квинтола ше означує: ♦ лєм зоз числом 5 (над або под ноти), [[File:Kwintool.png|71x71px]] ♦ зоз числом 5 и луком (над або под ноти), [[File:Chambers 1908 Music Quintuplet.png|126x126px]] ♦ зоз числом 5 и угласту заграду (над або под ноти). [[File:Hippopotamus rhythm.png|324x324px]] Квинтола спада до '''''нєправилней тонскей групи''''' прето же наства з дзелєньом нотней вредносци на '''5''' часци.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV][https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотна вредносц ше место на 4 дзели ше на 5 часци Илустрация наставаня квинтоли: {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><font color=#8B0000>4</big></font>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї ше на <big><font color=#8B0000>5</big></font> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | Цала нота [[File:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Kwintool.png|100px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Шетврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|30px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 3 єднаки часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 6 - секстола, на 7 - септола итд.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић] [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике] Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотни и звучни приклад квинтоли у композициї ''Пополаднє єдного фауна,'' (Клод Дебиси) [[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.png|center|thumb|694x694px|[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|Прелудиюм за Пополаднє єдного пауна]]]] == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/shorts/V27YZanPHII Квинтола] Видео знїмок (русийски язик), youtube.com * [https://www.youtube.com/shorts/OKRo0XUPwgA Квинтола и Триола] Видео илустрация, youtube.com == Референци == 5f556x04r2zg40mkf96va7wb8bnr12q 0 2921 17449 17435 2026-04-09T13:21:24Z Olirk55 19 Форматированє, бока, референцох, позицонованє фотоґрафийох, аудио и видео знїмка 17449 wikitext text/x-wiki [[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]<nowiki> </nowiki>'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету. Вибрато и Тремоло [[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона. [[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]] Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку). З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола. == Вибрато у вокалним шпиваню == [[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. <ref>Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf "Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato".] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.</nowiki></ref>Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”. Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац. У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона: {| class="wikitable" style="background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px" |- | Пример класичног вибрата (фреквенцийна модулация) од 6[[херц|Хз]] | [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Хз |[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Хз | [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|200п]] |- |} == Вибрато на музичних инструментох == На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: <ref>[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.</ref> : '''1.''' Вибрато зоз дияфраґми : '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара : '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей). : [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.<ref>Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: "Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster"”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.</ref> На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа. Литература * Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015. * Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999. * William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180. == Вонкашнї вязи == * https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло - техничка обрада * [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com * [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato] * [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips] == Референци == 0jenautbxjlosajlni6761k21q1s0fo 17450 17449 2026-04-09T13:22:37Z Olirk55 19 17450 wikitext text/x-wiki [[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]<nowiki> </nowiki>'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету. Вибрато и Тремоло [[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона. [[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]] Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку). З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола. == Вибрато у вокалним шпиваню == [[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. <ref>Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf "Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato".] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.</nowiki></ref>Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”. Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац. У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона: {| class="wikitable" style="background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px" |- | Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6[[херц|Хз]] | [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Хз |[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Хз | [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|200п]] |- |} == Вибрато на музичних инструментох == На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: <ref>[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.</ref> : '''1.''' Вибрато зоз дияфраґми : '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара : '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей). : [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.<ref>Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: "Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster"”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.</ref> На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа. Литература * Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015. * Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999. * William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180. == Вонкашнї вязи == * https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло - техничка обрада * [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com * [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato] * [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips] == Референци == ejzmynuqya84ocyswuz5djwwjmghniw 17465 17450 2026-04-09T17:28:30Z Olirk55 19 17465 wikitext text/x-wiki [[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]<nowiki> </nowiki>'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету. Вибрато и Тремоло [[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона. [[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]] Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку). З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола. == Вибрато у вокалним шпиваню == [[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. <ref>Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf "Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato".] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.</nowiki></ref>Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”. Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац. У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона: {| class="wikitable" style="background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px" |- | Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz | [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz |[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|200п]] |- | Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz | [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|200п]] |- |} == Вибрато на музичних инструментох == На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: <ref>[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.</ref> : '''1.''' Вибрато зоз дияфраґми : '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара : '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей). : [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.<ref>Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: "Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster"”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.</ref> На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа. Литература * Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015. * Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999. * William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180. == Вонкашнї вязи == * https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло - техничка обрада * [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com * [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato] * [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips] == Референци == pi32491g3871n24g0v2nhp9zgwr32p0 17466 17465 2026-04-09T17:30:13Z Olirk55 19 17466 wikitext text/x-wiki [[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]<nowiki> </nowiki>'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету. Вибрато и Тремоло [[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона. [[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]] Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку). З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола. == Вибрато у вокалним шпиваню == [[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. <ref>Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf "Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato".] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.</nowiki></ref>Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”. Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац. У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона: {| class="wikitable" style="background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px" |- | Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz | [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]] |- | Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz |[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]] |- | Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz | [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]] |- |} == Вибрато на музичних инструментох == На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: <ref>[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.</ref> : '''1.''' Вибрато зоз дияфраґми : '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара : '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей). : [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.<ref>Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: "Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster"”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.</ref> На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа. Литература * Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015. * Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999. * William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180. == Вонкашнї вязи == * https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло - техничка обрада * [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com * [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato] * [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips] == Референци == 8rbdx5i4zuemwc61mpt6a62q3a6l7vh 0 2922 17441 2026-04-09T12:44:18Z Keresturec 18 Нова страница: '''1. януар''' — 1. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). Подїї 45 року п.н.е. — Ступел до функциї Юлиянски календар 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крл… 17441 wikitext text/x-wiki '''1. януар''' — 1. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). Подїї 45 року п.н.е. — Ступел до функциї Юлиянски календар 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крльовство Велькей Британиї и Ирскей. 1813 — Французке войско вигнате зоз Русиї 1976 — Австро-Угорска прешла на систему метерских мерох: метер, килограм, литра. 1922 — почала з роботу медийна компания ББЦ (British Broadcasting Company). Народзени 1557 — Иштван Бочкай, княз Ардяла (1605-1606) 1823 — Шандор Петефи, познати мадярски поета. 1896 — Иван Парканий, русински патриота, министер ЧСР и ґубернатор Подкарпатскей Руси. 1928 — Лавр (Шкурла) - православни митрополит Восточно-Америцки и Ню Йоркски. 1941 — https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D2%90%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%88 Мефтодий Ґубаш (*1. януар 1941—†16. октобер 1998), вельорочни дюрдьовски дзияк. Умарли 1993 —https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D1%81 Владислав Югас (*13. юлий 1938–†1. януар 1993), дружтвени роботнїк, главни и одвичательни редактор рускей редакциї Радио Нового Саду и директор Радио Нового Саду у єдним мандату. 2016 — Иван Петровций - русински поета, писатель з Подкарпатя. ijl2eukh0msf0eebwdxy94iq7mqer8l 17454 17441 2026-04-09T16:01:59Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, линки 17454 wikitext text/x-wiki '''1. януар''' — 1. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). == Подїї == * 45 року п.н.е. — Ступел до функциї [[Юлиянски календар]] * 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крльовство Велькей Британиї и Ирскей. * 1813 — Французке войско вигнате зоз Русиї * 1976 — Австро-Угорска прешла на систему метерских мерох: [[метер]], килограм, литра. * 1922 — почала з роботу медийна компания ББЦ (''British Broadcasting Company''). == Народзени == * 1557 — Иштван Бочкай, княз Ардяла (1605-1606) * 1823 — Шандор Петефи, познати мадярски [[поета]]. * 1896 — Иван Парканий, русински патриота, министер ЧСР и ґубернатор Подкарпатскей Руси. * 1928 — Лавр (Шкурла) - православни митрополит Восточно-Америцки и Ню Йоркски. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D2%90%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%88 Мефтодий Ґубаш] (*1. януар 1941—†16. октобер 1998), вельорочни [[Дюрдьов|дюрдьовски]] [[дзияк]]. == Умарли == * 1993 —[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D1%81 Владислав Югас] (*13. юлий 1938–†1. януар 1993), дружтвени роботнїк, главни и одвичательни редактор рускей редакциї Радио Нового Саду и директор Радио Нового Саду у єдним мандату. * 2016 — Иван Петровций - русински поета, [[писатель]] з Подкарпатя. csjpng4fnyduz6f6z4i4xoxz2ffp1dv 17461 17454 2026-04-09T16:49:36Z Olirk55 19 катеґориї 17461 wikitext text/x-wiki '''1. януар''' — 1. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). == Подїї == * 45 року п.н.е. — Ступел до функциї [[Юлиянски календар]] * 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крльовство Велькей Британиї и Ирскей. * 1813 — Французке войско вигнате зоз Русиї * 1976 — Австро-Угорска прешла на систему метерских мерох: [[метер]], килограм, литра. * 1922 — почала з роботу медийна компания ББЦ (''British Broadcasting Company''). == Народзени == * 1557 — Иштван Бочкай, княз Ардяла (1605-1606) * 1823 — Шандор Петефи, познати мадярски [[поета]]. * 1896 — Иван Парканий, русински патриота, министер ЧСР и ґубернатор Подкарпатскей Руси. * 1928 — Лавр (Шкурла) - православни митрополит Восточно-Америцки и Ню Йоркски. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D2%90%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%88 Мефтодий Ґубаш] (*1. януар 1941—†16. октобер 1998), вельорочни [[Дюрдьов|дюрдьовски]] [[дзияк]]. == Умарли == * 1993 —[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D1%81 Владислав Югас] (*13. юлий 1938–†1. януар 1993), дружтвени роботнїк, главни и одвичательни редактор рускей редакциї Радио Нового Саду и директор Радио Нового Саду у єдним мандату. * 2016 — Иван Петровций - русински поета, [[писатель]] з Подкарпатя. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:1. януар]] cjqd8fms9mt8fn0g5po7jtvehzfb5dm 17463 17461 2026-04-09T16:52:41Z ОленкаБТ 1579 17463 wikitext text/x-wiki '''1. януар''' — 1. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). == Подїї == * 45 року п.н.е. — Ступел до функциї [[Юлиянски календар]] * 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крльовство Велькей Британиї и Ирскей. * 1813 — Французке войско вигнате зоз Русиї * 1976 — Австро-Угорска прешла на систему метерских мерох: [[метер]], килограм, литра. * 1922 — почала з роботу медийна компания ББЦ (''British Broadcasting Company''). == Народзени == * 1557 — Иштван Бочкай, княз Ардяла (1605-1606) * 1823 — Шандор Петефи, познати мадярски [[поета]]. * 1896 — Иван Парканий, русински патриота, министер ЧСР и ґубернатор Подкарпатскей Руси. * 1928 — Лавр (Шкурла) - православни митрополит Восточно-Америцки и Ню Йоркски. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D2%90%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%88 Мефтодий Ґубаш] (*1. януар 1941—†16. октобер 1998), вельорочни дюрдьовски [[дзияк]]. == Умарли == * 1993 —[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D1%81 Владислав Югас] (*13. юлий 1938–†1. януар 1993), дружтвени роботнїк, главни и одвичательни редактор рускей редакциї Радио Нового Саду и директор Радио Нового Саду у єдним мандату. * 2016 — Иван Петровций - русински поета, [[писатель]] з Подкарпатя. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:1. януар]] 7se0dveteehsgjdm4ccbxxh5wzy3s81 17475 17463 2026-04-10T06:52:14Z Sveletanka 20 ушорйованє 17475 wikitext text/x-wiki '''1. януар''' — 1. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 364 днї (365 днї у преступним року). == Подїї == * 45 року п.н.е. — Ступел до функциї [[Юлиянски календар]] * 1801 — з унию Кральовства Велькей Британиї зоз Ирским Кральовством настало злучене крaльовство Велькей Британиї и Ирскей. * 1813 — Французке войско вигнате зоз Русиї * 1876 — Австро-Угорска прешла на систему метерских мерох: [[метер]], килограм, литра. * 1922 — почала з роботу медийна компания ББЦ (''British Broadcasting Company''). == Народзени == * 1557 — Иштван Бочкай, княз Ардяла (1605-1606) * 1823 — Шандор Петефи, познати мадярски [[поета]]. * 1896 — Иван Парканий, русински патриота, министер ЧСР и ґубернатор Подкарпатскей Руси. * 1928 — Лавр (Шкурла) - православни митрополит Восточно-Америцки и Ню Йоркски. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D2%90%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%88 Мефтодий Ґубаш] (*1. януар 1941—†16. октобер 1998), вельорочни дюрдьовски [[дзияк]]. == Умарли == * 1993 —[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D1%81 Владислав Югас] (*13. юлий 1938–†1. януар 1993), дружтвени роботнїк, главни и одвичательни редактор рускей редакциї Радио Нового Саду и директор Радио Нового Саду у єдним мандату. * 2016 — Иван Петровций - русински поета, [[писатель]] з Подкарпат′я. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:1. януар]] 1zvqc64u15ho1l54gyl8xjkhkn5iecr 0 2923 17442 2026-04-09T12:46:36Z Keresturec 18 Нова страница: '''2. януар''' — 2. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 363 днї (364 днї у преступним року). Подїї 1788 — Джорджия вошла до составу Зєдинєних Америцких державох як штварта союзна держава. Народзели ше 1897 — Осиф Рац (*2. януар 1897—†19. май 1976),… 17442 wikitext text/x-wiki '''2. януар''' — 2. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 363 днї (364 днї у преступним року). Подїї 1788 — Джорджия вошла до составу Зєдинєних Америцких державох як штварта союзна держава. Народзели ше 1897 — Осиф Рац (*2. януар 1897—†19. май 1976), привреднїк, социялдемократа, синдикални активиста, симпатизер и активни помагач НОБ. 1919 — Василь Бурч, педаґоґ, администратор школскей системи, абсолвент Мукачовскей учительскей семинариї, маляр-пейзажист, шлїдбенїк подкарпатскей школи малярства. cch4zcglxgav8sak4t0161ryjz507gi 17443 17442 2026-04-09T12:48:02Z Keresturec 18 Уложена катеґория 17443 wikitext text/x-wiki '''2. януар''' — 2. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 363 днї (364 днї у преступним року). Подїї 1788 — Джорджия вошла до составу Зєдинєних Америцких державох як штварта союзна держава. Народзели ше 1897 — Осиф Рац (*2. януар 1897—†19. май 1976), привреднїк, социялдемократа, синдикални активиста, симпатизер и активни помагач НОБ. 1919 — Василь Бурч, педаґоґ, администратор школскей системи, абсолвент Мукачовскей учительскей семинариї, маляр-пейзажист, шлїдбенїк подкарпатскей школи малярства. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:2. януар]] bi09irsopiy63prtd76zi0bl53chw8d 17455 17443 2026-04-09T16:06:02Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи 17455 wikitext text/x-wiki '''2. януар''' — 2. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 363 днї (364 днї у преступним року). == Подїї == * 1788 — Джорджия вошла до составу Зєдинєних Америцких державох як штварта союзна держава. == Народзели ше == * 1897 — [[Осиф Рац]] (*2. януар 1897—†19. май 1976), привреднїк, социялдемократа, синдикални активиста, симпатизер и активни помагач НОБ. * 1919 — Василь Бурч, педаґоґ, администратор школскей системи, абсолвент Мукачовскей учительскей семинариї, маляр-пейзажист, шлїдбенїк подкарпатскей школи малярства. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:2. януар]] gpc9zk9ei7o73qieqjf56by2hm5jhco 0 2924 17444 2026-04-09T12:51:41Z Keresturec 18 Нова страница: '''5. януар''' — 5. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 360 днї (361 дзень у преступним року). Подїї 1769 — Джеймс Ват достал патент на парну машину. 1834 – У Краґуєвцу вишли Новини сербски, перши сербски информативни новини друковани у жем… 17444 wikitext text/x-wiki '''5. януар''' — 5. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 360 днї (361 дзень у преступним року). Подїї 1769 — Джеймс Ват достал патент на парну машину. 1834 – У Краґуєвцу вишли Новини сербски, перши сербски информативни новини друковани у жеми, урядови гласнїк князовини Сербиї. 1895 – Физичар Вилхелм Конрад Рентґен сообщел же пренашол икс зарї, котри познєйше по нїм наволани Рентґеново зарї. 1942 — у Бузулуку почало формованє Першого чехословацкого окремного батальона (подполковнїк Лудвик Свобода) Народзени 1855 – Народзел ше америцки пренаходзач Кинґ Кемп Джилет (Фон ди Лак, Висконсин, ЗАД, 5. януар 1855 – Лос Андєлес, Калифорния, ЗАД, 9. юлий 1932), котри видумал ножик за бритвенє, у нас познати як жилет, по французкей верзиї його презвиска. 1932 — Умберто Еко (Александрия, Италия, 5. януар 1932 – Милано, Италия, 19. фебруар 2016), италиянски естетичар, семиолоґ, писатель, есеїста, медиевиста и филозоф. oj1kg6geyqhlztakpsmx7vb9ymhlnkm 17456 17444 2026-04-09T16:13:40Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи 17456 wikitext text/x-wiki '''5. януар''' — 5. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 360 днї (361 дзень у преступним року). == Подїї == * 1769 — Джеймс Ват достал патент на парну машину. * 1834 – У Краґуєвцу вишли [[Новина|Новини]] сербски, перши сербски информативни новини друковани у жеми, урядови гласнїк князовини [[Сербия|Сербиї]]. * 1895 – Физичар Вилхелм Конрад Рентґен сообщел же пренашол икс зарї, котри познєйше по нїм наволани Рентґеново зарї. * 1942 — у Бузулуку почало формованє Першого чехословацкого окремного батальона (подполковнїк Лудвик Свобода) == Народзени == * 1855 – Народзел ше америцки пренаходзач Кинґ Кемп Джилет (Фон ди Лак, Висконсин, ЗАД, 5. януар 1855 – Лос Андєлес, Калифорния, ЗАД, 9. юлий 1932), котри видумал ножик за бритвенє, у нас познати як жилет, по французкей верзиї його презвиска. * 1932 — Умберто Еко (Александрия, Италия, 5. януар 1932 – Милано, Италия, [[19. фебруар]] 2016), италиянски естетичар, семиолоґ, [[Писатель|писатель,]] есеїста, медиевиста и филозоф. s3ui1yxjcovsswrwxzkglnet4lkaa10 17477 17456 2026-04-10T07:50:49Z Olirk55 19 Катеґория 17477 wikitext text/x-wiki '''5. януар''' — 5. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 360 днї (361 дзень у преступним року). == Подїї == * 1769 — Джеймс Ват достал патент на парну машину. * 1834 – У Краґуєвцу вишли [[Новина|Новини]] сербски, перши сербски информативни новини друковани у жеми, урядови гласнїк князовини [[Сербия|Сербиї]]. * 1895 – Физичар Вилхелм Конрад Рентґен сообщел же пренашол икс зарї, котри познєйше по нїм наволани Рентґеново зарї. * 1942 — у Бузулуку почало формованє Першого чехословацкого окремного батальона (подполковнїк Лудвик Свобода) == Народзени == * 1855 – Народзел ше америцки пренаходзач Кинґ Кемп Джилет (Фон ди Лак, Висконсин, ЗАД, 5. януар 1855 – Лос Андєлес, Калифорния, ЗАД, 9. юлий 1932), котри видумал ножик за бритвенє, у нас познати як жилет, по французкей верзиї його презвиска. * 1932 — Умберто Еко (Александрия, Италия, 5. януар 1932 – Милано, Италия, [[19. фебруар]] 2016), италиянски естетичар, семиолоґ, [[Писатель|писатель,]] есеїста, медиевиста и филозоф. [[Катеґория:5. януар]] 6x9jck1thitxuvouuj2o0nypyx6bd6b 0 2925 17445 2026-04-09T12:53:19Z Keresturec 18 Нова страница: '''7. януар''' — 7. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 358 днї (359 днї у преступним року). Швета и памятни днї Христово Рождество — у церквох хтори хасную Юлиянски календар. Народзени 1880 — Яков Медвецки, грекокатолїцки священїк, докт… 17445 wikitext text/x-wiki '''7. януар''' — 7. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 358 днї (359 днї у преступним року). Швета и памятни днї Христово Рождество — у церквох хтори хасную Юлиянски календар. Народзени 1880 — Яков Медвецки, грекокатолїцки священїк, доктор теолоґию, администратор Апостолскей администрациї Лемковини. Умарли 1943 — Никола Тесла, пренаходзач у електронїки. 1984 — Алфред Кастлер, французки физичар, добитнїк Нобеловей награди 2026 — https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%97 Серафина Макаї (*21. септембер 1945—†7. януар 2026), писателька и поетеса за дзеци, подобова уметнїца и наставнїца сербского и руского язика. 7feo9l3rqjtj7huvs9kcws3n14v04b3 17457 17445 2026-04-09T16:21:20Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, линки 17457 wikitext text/x-wiki '''7. януар''' — 7. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 358 днї (359 днї у преступним року). == Швета и памятни днї == * Христово Рождество — у [[Святи храм|церквох]] хтори хасную [[Юлиянски календар]]. == Народзени == * 1880 — Яков Медвецки, грекокатолїцки [[священїк]], доктор теолоґию, администратор Апостолскей администрациї Лемковини. == Умарли == * 1943 — Никола Тесла, пренаходзач у електронїки. * 1984 — Алфред Кастлер, французки физичар, добитнїк Нобеловей награди * 2026 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%97 Серафина Макаї] (*21. септембер 1945—†7. януар 2026), [[Писатель|писателька]] и [[Поета|поетеса]] за дзеци, подобова уметнїца и наставнїца сербского и [[Руски язик|руского язика.]] 4g5tfymaw4glyv5o96gq8zqd7iq2c2l 17476 17457 2026-04-10T07:25:00Z Sveletanka 20 катеґория 17476 wikitext text/x-wiki '''7. януар''' — 7. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 358 днї (359 днї у преступним року). == Швета и памятни днї == * Христово Рождество — у [[Святи храм|церквох]] хтори хасную [[Юлиянски календар]]. == Народзени == * 1880 — Яков Медвецки, грекокатолїцки [[священїк]], доктор теолоґиї, администратор Апостолскей администрациї Лемковини. == Умарли == * 1943 — Никола Тесла, пренаходзач у електронїки. * 1984 — Алфред Кастлер, французки физичар, добитнїк Нобеловей награди * 2026 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%97 Серафина Макаї] (*21. септембер 1945—†7. януар 2026), [[Писатель|писателька]] и [[Поета|поетеса]] за дзеци, подобова уметнїца и наставнїца сербского и [[Руски язик|руского язика.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:7. януар]] 9515vjjz8gwt7mgbhmg8pb25svdzxiw 0 2926 17446 2026-04-09T12:56:58Z Keresturec 18 Нова страница: '''12. януар''' — 12. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 353 днї (354 днї у преступним року). Народзени 1628 – Народзел ше писатель Шарл Перо (Париз, 12. януар 1628 – Париз, 16. май 1703), автор познатей збирки сказкох Русалково приповедки, у котрей… 17446 wikitext text/x-wiki '''12. януар''' — 12. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 353 днї (354 днї у преступним року). Народзени 1628 – Народзел ше писатель Шарл Перо (Париз, 12. януар 1628 – Париз, 16. май 1703), автор познатей збирки сказкох Русалково приповедки, у котрей и сказки Кандур у чижмох, Червена шапочка и други. 1864 — https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Антоний Годинка (мадь. Hodinka Antal) (*12. янура 1864-†15. юлий 1946), мадярски историчар, етноґраф и професор русинского походзеня. 1876 – Народзел ше писатель Джон Ґрифит Чейни, познати як Джек Лондон (Сан Франциско, 12. януар 1876 – 22. новембер 1916). 1878 – Народзел ше драматурґ и писатель Ференц Молнар (Будапешт, 12. януар 1878 – Нюйорк, 1. април 1952), творец публицистичного стилу у мадярскей литератури, котри з романом ''Юнаки Павловей улїци'' створел класични твор младежскей литератури. 1941 — https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80 Юлиян Стрибер (*12. януар 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер. mnejosz0qokwr8gekyukhtvvoljdw10 17458 17446 2026-04-09T16:28:13Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, линки 17458 wikitext text/x-wiki '''12. януар''' — 12. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 353 днї (354 днї у преступним року). == Народзени == * 1628 – Народзел ше [[писатель]] Шарл Перо (Париз, 12. януар 1628 – [[Париз]], 16. май 1703), автор познатей збирки сказкох Русалково приповедки, у котрей и сказки Кандур у чижмох, Червена шапочка и други. * 1864 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Антоний Годинка] (''мадь. Hodinka Antal'') (*12. янура 1864-†15. юлий 1946), мадярски историчар, етноґраф и [[професор]] русинского походзеня. * 1876 – Народзел ше писатель Джон Ґрифит Чейни, познати як Джек Лондон (Сан Франциско, 12. януар 1876 – 22. новембер 1916). * 1878 – Народзел ше драматурґ и писатель Ференц Молнар (Будапешт, 12. януар 1878 – Нюйорк, [[1. април]] 1952), творец публицистичного стилу у мадярскей литератури, котри з романом ''Юнаки Павловей улїци'' створел класични твор младежскей литератури. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80 Юлиян Стрибер] (*12. януар 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер. ben0e5so9r7cqrr6ev5wqajeojlk1u1 17478 17458 2026-04-10T07:52:58Z Olirk55 19 Катеґория 17478 wikitext text/x-wiki '''12. януар''' — 12. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 353 днї (354 днї у преступним року). == Народзени == * 1628 – Народзел ше [[писатель]] Шарл Перо (Париз, 12. януар 1628 – [[Париз]], 16. май 1703), автор познатей збирки сказкох Русалково приповедки, у котрей и сказки Кандур у чижмох, Червена шапочка и други. * 1864 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Антоний Годинка] (''мадь. Hodinka Antal'') (*12. янура 1864-†15. юлий 1946), мадярски историчар, етноґраф и [[професор]] русинского походзеня. * 1876 – Народзел ше писатель Джон Ґрифит Чейни, познати як Джек Лондон (Сан Франциско, 12. януар 1876 – 22. новембер 1916). * 1878 – Народзел ше драматурґ и писатель Ференц Молнар (Будапешт, 12. януар 1878 – Нюйорк, [[1. април]] 1952), творец публицистичного стилу у мадярскей литератури, котри з романом ''Юнаки Павловей улїци'' створел класични твор младежскей литератури. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80 Юлиян Стрибер] (*12. януар 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер. [[Катеґория:Днї рока]] 81nmlv9pqs2b9h0s3sbmeas7z69wtrh 17479 17478 2026-04-10T07:53:33Z Olirk55 19 17479 wikitext text/x-wiki '''12. януар''' — 12. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 353 днї (354 днї у преступним року). == Народзени == * 1628 – Народзел ше [[писатель]] Шарл Перо (Париз, 12. януар 1628 – [[Париз]], 16. май 1703), автор познатей збирки сказкох Русалково приповедки, у котрей и сказки Кандур у чижмох, Червена шапочка и други. * 1864 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Антоний Годинка] (''мадь. Hodinka Antal'') (*12. янура 1864-†15. юлий 1946), мадярски историчар, етноґраф и [[професор]] русинского походзеня. * 1876 – Народзел ше писатель Джон Ґрифит Чейни, познати як Джек Лондон (Сан Франциско, 12. януар 1876 – 22. новембер 1916). * 1878 – Народзел ше драматурґ и писатель Ференц Молнар (Будапешт, 12. януар 1878 – Нюйорк, [[1. април]] 1952), творец публицистичного стилу у мадярскей литератури, котри з романом ''Юнаки Павловей улїци'' створел класични твор младежскей литератури. * 1941 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80 Юлиян Стрибер] (*12. януар 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:12. януар]] cwxwxejam1skyo67zbmjjr3e7hrrc9i 0 2927 17447 2026-04-09T12:59:45Z Keresturec 18 Нова страница: '''19. януар''' — 19. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 346 днї (347 днї у преступним року). Подїї Нєшка Богоявлениє, християнске швето, памятка на дзень кед Йоан Креститель на рики Йордан кресцел Исуса Христа. Нєшка Шветови дзень пукан… 17447 wikitext text/x-wiki '''19. януар''' — 19. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 346 днї (347 днї у преступним року). Подїї Нєшка Богоявлениє, християнске швето, памятка на дзень кед Йоан Креститель на рики Йордан кресцел Исуса Христа. Нєшка Шветови дзень пуканкох. Народзени 1736 – Народзел ше инжинєр и физичар Джеймс Ват (Ґринок, Велька Британия, 19. януар 1736 – Хетфилд, Зєдинєне Кральовство, 25. авґуст 1819), пренаходзач парней машини цо оможлївело индустрийну револуцию. Йому на чесц мерна єдинка за моц наволана ват, а инструмент за меранє електричней моци ватметер. 1798 – Народзел ше филозоф и математичар Оґист Конт (Монпелє, Французка, 19. януар 1798 – Париз, 5. септембер 1857), єден зоз сновательох филозофиї позитивизма и науки о дружтве – социолоґиї. 1809 – Народзел ше писатель Едґар Алан По (Бостон, ЗАД, 19. януар 1809 – Балтимор, ЗАД, 7. октобер 1849), творец краткей страшней приповедки, зоз хторей настала модерна криминалистична и детективска приповедка. 1890 — Иван Русенко, лемковски поета 3fqk6ocf1z75odttod9yt76rf0br0ob 17459 17447 2026-04-09T16:36:48Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи 17459 wikitext text/x-wiki '''19. януар''' — 19. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 346 днї (347 днї у преступним року). == Подїї == * Нєшка Богоявлениє, християнске швето, памятка на дзень кед Йоан Креститель на рики Йордан кресцел Исуса Христа. * Нєшка Шветови дзень пуканкох. == Народзени == * 1736 – Народзел ше инжинєр и физичар Джеймс Ват (Ґринок, Велька Британия, 19. януар 1736 – Хетфилд, Зєдинєне Кральовство, 25. авґуст 1819), пренаходзач парней машини цо оможлївело индустрийну револуцию. Йому на чесц мерна єдинка за моц наволана [[Ват (мера за моц)|ват]], а инструмент за меранє електричней моци ватметер. * 1798 – Народзел ше филозоф и математичар Оґист Конт (Монпелє, Французка, 19. януар 1798 – [[Париз|Париз,]] 5. септембер 1857), єден зоз сновательох филозофиї позитивизма и науки о дружтве – социолоґиї. * 1809 – Народзел ше [[писатель]] Едґар Алан По (Бостон, ЗАД, 19. януар 1809 – Балтимор, ЗАД, 7. октобер 1849), творец краткей страшней приповедки, зоз хторей настала модерна криминалистична и детективска приповедка. * 1890 — Иван Русенко, лемковски поета fc7uamcbpfdz0smxyv624ur5r66rje8 17481 17459 2026-04-10T07:56:18Z Olirk55 19 Катеґория 17481 wikitext text/x-wiki '''19. януар''' — 19. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 346 днї (347 днї у преступним року). == Подїї == * Нєшка Богоявлениє, християнске швето, памятка на дзень кед Йоан Креститель на рики Йордан кресцел Исуса Христа. * Нєшка Шветови дзень пуканкох. == Народзени == * 1736 – Народзел ше инжинєр и физичар Джеймс Ват (Ґринок, Велька Британия, 19. януар 1736 – Хетфилд, Зєдинєне Кральовство, 25. авґуст 1819), пренаходзач парней машини цо оможлївело индустрийну револуцию. Йому на чесц мерна єдинка за моц наволана [[Ват (мера за моц)|ват]], а инструмент за меранє електричней моци ватметер. * 1798 – Народзел ше филозоф и математичар Оґист Конт (Монпелє, Французка, 19. януар 1798 – [[Париз|Париз,]] 5. септембер 1857), єден зоз сновательох филозофиї позитивизма и науки о дружтве – социолоґиї. * 1809 – Народзел ше [[писатель]] Едґар Алан По (Бостон, ЗАД, 19. януар 1809 – Балтимор, ЗАД, 7. октобер 1849), творец краткей страшней приповедки, зоз хторей настала модерна криминалистична и детективска приповедка. * 1890 — Иван Русенко, лемковски [[поета]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:19. януар]] 1ajqf9hjt5s860e958dbm5x0hbrjnr3 0 2928 17448 2026-04-09T13:03:37Z Keresturec 18 Нова страница: '''26. януар''' — 26. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 339 днї (340 днї у преступним року). Подїї 1941 — Формоване Подкарпатске Дружтво наукох, успишна науково-културна орґанизация Русинох, ликвидована 1944. року з боку комунистичного ре… 17448 wikitext text/x-wiki '''26. януар''' — 26. дзень у року по Грегориянским календаре. До конца рока єст ище 339 днї (340 днї у преступним року). Подїї 1941 — Формоване Подкарпатске Дружтво наукох, успишна науково-културна орґанизация Русинох, ликвидована 1944. року з боку комунистичного режиму. 2003 – Тенисерка Мартина Навратилова, котрей було 46 роки, освоєла зоз тенисером Леандером Паесом титулу на отвореним першенстве Австралиї у конкуренциї мишаних парох и постала найстарши тенисер котри освоєл єден ґренд слем турнир. Нєшка Шветови дзень образованя о защити животного стредку (eco-Schools), запровадзени є же би ше указало на важносц едукациї о еколоґийних проблемох и свидомосци о чуваню природи. Того 2026. року фокус на диґиталней трансформациї у еколоґийним образованю и применьованю иновативних ришеньох процив климатских пременкох. Означує ше и Медзинародни дзень царини, кед 1953. року отримана перша схадзка Совиту за царинске сотруднїцтво цо нєшка Шветова царинска орґанизация (The World Customs Organization (WCO)). Нєшка Дзень Австралиї, зоз хторим ше означує дзень кед сцигла перша флота до Сиднею 1788. року, и Дзень Републики Индиї, зоз хторим ше означує ступанє на моц першого Уставу Индиї 1950. року. Народзени 1873 — Иван Ґендер-Суходольски, писатель, педаґоґ, русински дружтвени активиста 1921 – Народзел ше Акио Морита (Наґоя, Япон, 26. януар 1921 – Токио, Япон, 3. октобер 1999), єден з сновательох компаниї Сони (Sony). 1925 – Народзел ше филмски ґлумец и режисер Пол Ленард Нюмен (Шейкер Хайдс, Огайо, ЗАД, 26. януар 1925 – Вестпорт, ЗАД, 26. септембер 2008). 1945 — https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D2%91%D0%BE%D1%87%D0%B8 Павле Роберт Маґочи (анґл. Paul Robert Magocsi), 26. януар 1945, историчар, карпаторусинист русинско-мадярского походзеня. tlo10rtdgcdzo0c1yb72fmtgphivzk8 17460 17448 2026-04-09T16:45:50Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, линки 17460 wikitext text/x-wiki '''26. януар''' — 26. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 339 днї (340 днї у преступним року). == Подїї == * 1941 — Формоване Подкарпатске Дружтво наукох, успишна науково-културна орґанизация Русинох, ликвидована 1944. року з боку комунистичного режиму. * 2003 – Тенисерка Мартина Навратилова, котрей було 46 роки, освоєла зоз тенисером Леандером Паесом титулу на отвореним першенстве Австралиї у конкуренциї мишаних парох и постала найстарши тенисер котри освоєл єден ґренд слем турнир. * Нєшка Шветови дзень образованя о защити животного стредку (''eco-Schools''), запровадзени є же би ше указало на важносц едукациї о еколоґийних проблемох и свидомосци о чуваню природи. Того 2026. року фокус на диґиталней трансформациї у еколоґийним образованю и применьованю иновативних ришеньох процив климатских пременкох. * Означує ше и Медзинародни дзень царини, кед 1953. року отримана перша схадзка Совиту за царинске сотруднїцтво цо нєшка Шветова царинска орґанизация (''The World Customs Organization (WCO''). * Нєшка Дзень Австралиї, зоз хторим ше означує дзень кед сцигла перша флота до Сиднею 1788. року, и Дзень Републики Индиї, зоз хторим ше означує ступанє на моц першого Уставу Индиї 1950. року. == Народзени == * 1873 — Иван Ґендер-Суходольски, [[Писатель|писатель,]] педаґоґ, русински дружтвени активиста * 1921 – Народзел ше Акио Морита (Наґоя, Япон, 26. януар 1921 – Токио, Япон, 3. октобер 1999), єден з сновательох компаниї Сони (''Sony''). * 1925 – Народзел ше филмски ґлумец и режисер Пол Ленард Нюмен (Шейкер Хайдс, Огайо, ЗАД, 26. януар 1925 – Вестпорт, ЗАД, 26. септембер 2008). * 1945 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D2%91%D0%BE%D1%87%D0%B8 Павле Роберт Маґочи] (''анґл. Paul Robert Magocsi''), 26. януар 1945, историчар, карпаторусинист русинско-мадярского походзеня. efgojg3pz4of5uv24aewfatdo1hx5wc 17482 17460 2026-04-10T07:59:49Z Olirk55 19 Катеґория 17482 wikitext text/x-wiki '''26. януар''' — 26. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст ище 339 днї (340 днї у преступним року). == Подїї == * 1941 — Формоване Подкарпатске Дружтво наукох, успишна науково-културна орґанизация Русинох, ликвидована 1944. року з боку комунистичного режиму. * 2003 – Тенисерка Мартина Навратилова, котрей було 46 роки, освоєла зоз тенисером Леандером Паесом титулу на отвореним першенстве Австралиї у конкуренциї мишаних парох и постала найстарши тенисер котри освоєл єден ґренд слем турнир. * Нєшка Шветови дзень образованя о защити животного стредку (''eco-Schools''), запровадзени є же би ше указало на важносц едукациї о еколоґийних проблемох и свидомосци о чуваню природи. Того 2026. року фокус на диґиталней трансформациї у еколоґийним образованю и применьованю иновативних ришеньох процив климатских пременкох. * Означує ше и Медзинародни дзень царини, кед 1953. року отримана перша схадзка Совиту за царинске сотруднїцтво цо нєшка Шветова царинска орґанизация (''The World Customs Organization (WCO''). * Нєшка Дзень Австралиї, зоз хторим ше означує дзень кед сцигла перша флота до Сиднею 1788. року, и Дзень Републики Индиї, зоз хторим ше означує ступанє на моц першого Уставу Индиї 1950. року. == Народзени == * 1873 — Иван Ґендер-Суходольски, [[Писатель|писатель,]] педаґоґ, русински дружтвени активиста * 1921 – Народзел ше Акио Морита (Наґоя, Япон, 26. януар 1921 – Токио, Япон, 3. октобер 1999), єден з сновательох компаниї Сони (''Sony''). * 1925 – Народзел ше филмски ґлумец и режисер Пол Ленард Нюмен (Шейкер Хайдс, Огайо, ЗАД, 26. януар 1925 – Вестпорт, ЗАД, 26. септембер 2008). * 1945 — [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D2%91%D0%BE%D1%87%D0%B8 Павле Роберт Маґочи] (''анґл. Paul Robert Magocsi''), 26. януар 1945, историчар, карпаторусинист русинско-мадярского походзеня. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:26. януар]] e6z5as1e8fo6uemtp1o5fbv4m9939ld 0 2929 17480 2026-04-10T07:55:18Z Nena1977 1809 Нова страница: Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)(1)(2) то файта житарки котра ше хова у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша кукурица, а на трецим месце рискаша. Жи… 17480 wikitext text/x-wiki Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)(1)(2) то файта житарки котра ше хова у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша кукурица, а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку. Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за хлєб, колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у хлївох за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох. У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце по продукциї житаркох(3), 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце(4), а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши. Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних поверхносцох у одношеню на шицки други файти поживи. Шветова тарґовина зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно(5). Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей покарми, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.(6) З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох. Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар). == История == Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.(7) Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини. Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е.(8)(9) Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей.(10) Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.(16) == Ґенетика == Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).(17) * Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14) * Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну * До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').(17) Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу. Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної. == Гибриди == Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох(18)(19) гоч их розвой тирва уж децениями.(20) Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.(22) == У костираню == Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, палачинки, пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне. Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини. == Жито у швеце == Жито ше у швеце пестує на поверхносци вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря. Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.(23) == Здравствени ризик == Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей попилациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.(25)(26) И док целиякия хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').(28) == Файти == === Хексаплоидни файти === * Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце * Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''. === Тетраплоидни файти === * Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце * Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала * Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку. === Диплоидни файти === * Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску покарму як вона. == Привреда == Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи. augg9rrv14kfo3o4alr7cesvyqrtof0