Єфрем Колєсар

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Єфрем Колєсар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23</id>
    <revision>
      <id>17486</id>
      <parentid>17470</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T14:42:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17486</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19813" sha1="pg9yfzit110t0a1xw02s12bf7h7wbgm" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Єфрем Колєсар&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Jefrem Kolesar B.jpg|alt=Єфрем Колєсар|center|thumb|300x300px|Колєсар (1982. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|8. октобра 1922. року
|-
|'''Умар'''
|29. септембра 1996. (74)
|-
|'''Державянство'''
|Кральовина Югославия, Югославия
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия у Зомборе, Беоґраду 
и Вербаше
|-
|'''Период твореня'''
|1945–1981.
|-
|'''Жанри'''
|рахунководство, култура, 
друкарска дїялносц
|-
|'''Поховани'''
|На теметове у Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня'''
|Памятна плакета СД ''Русин''
|}

'''Єфрем Колєсар''' (*8. октобер 1922–†29. септембер 1996), спортски роботнїк, дїяч у култури, добри привреднїк и орґанизатор

==  Биоґрафия ==

[[Файл:Vlado Jefrem Hanja 1932.jpg|alt=Владимир, Єфрем и Ана Колєсар|thumb|364x364px|Владимир, Єфрем и Ана Колєсар 1932. року]]
Єфрем Колєсар бул народзени 8. октобра 1922. року у фамелиї Єфрема и Ани родз. Планчак у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Єфрем бул наймладши од штверих дзецох, мал шестру Ану, брата Владимира и шестру Амалку хтора умарла як 6-рочне дзецко.

Єфрем закончел основне образованє у родимим валалє а родичи го штредком 30-их рокох послали на дальше школованє до ґимназиї у Зомборе дзе закончел нїзши класи и предлужел у висших класох алє остатнї два роки у ґимназиї прешол до Беоґраду на школованє бо му брат Владо там студирал. Война, хтора почала у априлу 1941. року, претаргла його школованє у 7. класи ґимназиї. Случай сцел же Єфрем лєм пар днї пред бомбардованьом Беоґрада одпутовал до Руского Керестура и там и остал бо пошвидко наступела окупация Югославиї. Потим ше врацел до Беоґраду и закончел 7. класу. До 8. класи ґимназиї вон ходзел под Мадярами алє матуру нє покладал. 

У цеку 1943/44. року Єфрем бул, з векшу ґрупу младих керестурцох, на предвояцкей обуки на цо их наганяла мадярска власц и теди ше приявел за курс за больнїчара та так ище єден час одґуровал одход даґдзе на фронт. Остатнїх мешацох 1944. року векша час [[Бачка|Бачкей]] була ошлєбодзена алє их, младих и нєискусних хлапцох без воєного знаня и даякей правдивей обуки, чекала мобилизация до тераз уж народноошлєбодительного войска. Ту ше векшина одозвали бо ше ту рушало до борби процив фашизма хтори теди уж бул на колєнох у цалей Европи. Єфрем бул з ґрупу Руснацох, приявел ше же ма закончени курс за больнїчара и потим були упутени на фронт. Сцигли до Билого Манастиру и ишли далєй, по Дарду, дзе Єфрем бул розпоредзени у бриґадней амбуланти та остал у позадини и так, о єден час, дошол по Дравоґрад у Словениї, по гранїцу з Австрию.

== Учасц у културним и спортским живоце младих ==
[[Файл:Keresturski intelektualci 1939.jpg|alt=Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року|thumb|486x486px|Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року  Горе, з лїва: двоме нєпознати, [[Микола Гарди]], учитель з Коцура, Звонко Сеґеди, Янко Няради, Славко Пап Пабиянков  Шедза: [[Янко Ерделї]] з Дюрдьова, нєпознати, [[Янко Виславски]], Митро Салак, др Янко Ерделї зоз Заґребу, Єфрем Колєсар, нєпознати.]]
Як ґимназиялєц Єфрем бул у ґрупи младей рускей интелиґенциї у Руским Керестуре хтору творели штредньошколци и студенти и хтора була у цеку рока, а окреме през лєто, активна на вецей планох - у култури, литератури, орґанизованю сходох младежи, у спортским живоце валала... Менєй познате же Єфрем були и фодбалер ФК ''Русин''. У моноґрафиї того фодбалского клуба находзиме таки податок „През лєто, под час ферийох, у тиме наступали и Єфрем Колєсар, [[Янко Виславски]] и Звонко Сеґеди, як цо и ище даєдни школяре и студенти&quot;. После войни, на початку 1950-их Єфрем Колєсар постал тренер ФК ''Русин''. Такой после преславйованя 30-рочнїци СД ''Русин'' 1953. року фодбалски тим, под руководством тренера Єфрема Колєсара, поставал вше моцнєйши и компактнєйши. 1954. року Русин ше пласовал до Зомборского подсоюзу, 1 класа. У єшеньскей часци першенства ''Русин'' завжал треце место а у ярнєй часци, 1955. року, ''Русин'' бул други и пласовал ше до Сивернобачкей лиґи. Бул то найвекши успих у потедишнєй историї ФК ''Русин''. Орґанизацийни одбор за преславу 60-рочнїци СД ''Русин'' 1983. року принєсол одлуку о додзельованю припознаньох найзаслужнєйшим и найлєпшим членом. Теди додзелєни и Плакети СД ''Русин'', як найвисше клубске припознанє, и медзи 16 добитнїками бул и Єфрем Колєсар.

==  Роботна кариєра ==
После войни Єфрем Колєсар почал робиц у админстрациї Фабрики Юта за преробок конопи у Руским Керестуре. У тим чаше дал позарядово испити у ґимназиї у Вербаше и закончел и остатню класу ґимназиї. Нєодлуга прешол за шефа рахунководства до теди новоформованого подприємства за видаванє новинох ''Руске слово'' з друкарню. То бул амбиєнт у хторим вон лєгчейше дихал, ту ше розправяло о велїм цо було од значносци за Руснацох и їх културу, информованє, образованє, ту часто приходзели руски интелектуалци зоз других местох спомедзи хторих и вон велїх познал.

Єфрем Колєсар ше после войни оженєл зоз Цецилию Сеґеди, у малженстве мали двох синох, Гавриїла и Звонимира. У половки 50-тих Цецилия Колєсар ше похорела од нєвилїчивей хороти. У авґусту 1958. року вона умарла а Єфрем остал ґдовец, з двоїма дзецми, у 36 року живота. Року 1963. Єфрем Колєсар ше оженєл зоз Наталию Колбас. Фамелия ше преширела з родзеньом двох дзивчаткох, Даниели и Андреї.

У складзе з инициятиву з Покраїни 1967. року пришло до роздвойованя - НВП ''Руске слово'' ше преселєло до Нового Саду а Друкарня ''Руске слово'' остала у валалє. За директора Друкарнї теди вибрани Єфрем Колєсар. Бул то початок єдного успишного дїловного периоду Єфрема Колєсар як привреднїка и орґанизатора продукциї. Друкарня у наступних рокох дожила свойофайтови бум у звекшаню продукциї, у преширеню числа занятих як и у просторним преширйованю. Єфрем Колєсар розробел систему прицагованя роботох до Друкарнї, звекшал число занятих, уведол трецу змену, друкарня перша у валалє (а можебуц и у општини) почала давац цепли оброк роботнїком, а у продукциї посцигнуте почитованє порадзених терминох и квалитет роботи цо, насампредз, задовольовало купцох. Комерциялисти приношели до друкарнї надосц роботи та Єфрем Колєсар, давал часц того и друкарньом у [[Кула|Кули]] и Оджаку хтори ше и сами, так, змогли на експанзиї керестурскей друкарнї. На таки способ ше у наступних 5 рокох акумуловало средства же ше скорейши плани вибудови новей продукцийней гали и управного будинку могло почац витворйовац. Шицко робене зоз пораду з представнїками НВП ''Руске слово'' з Нового Саду и обрацаюци средства обидвох подприємствох були анґажовани на найлєпши можлїви способ, а на хасен обидвох колективох. 1971. року почала вибудов продукцийней гали а потим и вибудов управного будинку Друкарнї дзе даскельо просториї и маґазин за свойо виданя мало у власнїцтве и НВУ ''Руске слово'' з Нового Саду. Управни будинок закончени 1978. року, 10 роки од роздвойованя двох роботних орґанизацийох.

Єфрем Колєсар ше анґажовал же би ше у Машинскей школи у Кули отворело ґрафичарски напрям та так друкарнї штреднєй Бачки доставали квалификованих ґрафичарох. У Руским Керестуре, у рамикох вечарших школох, Єфрем орґанизовал курси за кнїжководительство и други административни роботи.

Друкарня ''Руске слово'' обезпечовала сиґурну еґзистенцию вецей як 100 фамелийом у Руским Керестуре. У єдним периодзе плаци занятих у Друкарнї були найвисши у општини Кула. Ґу тому, Єфрем Колєсар бул єдини директор у кулскей општини хтори нє бул и член партиї. И, з постредством партиї, Єфрем Колєсар премесцени на место совитнїка директора друкарнї алє робел, углавним, комерциялни роботи бо мал широки круг познанствох, а на чоло Друкарнї пришли особи з потримовку партийних структурох. Но, криза у привреди була вше моцнєйша и вецей ше нє могло повториц таке удатне дїлованє яке було зазначене у периодзе од 1967. по 1975. рок. Єфрем Колєсар пошол до пензиї 1981. року.

==  Допринос на културним полю ==
[[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|alt=Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року|thumb|462x462px|Делеґация КСУТ зоз Прешова у нащиви НВП &quot;Руске слово&quot; и Друкарнї у Руским Керестуре, 1967. року   З лїва на право: Делеґацийов вожач,  Юрiй Дацко (редактор новинох &quot;Нове життя&quot;), Дюра Латяк, [[Юрий Цимбора|Юрiй Цимбора]], [[Янко Рац]], Єфрем Колєсар (стої), Василь Вархола, Лудвиґ Галушка, [[Дюра Папгаргаї]] (стої) и Федiр Ковач (секретар КСУТ-у)]]
Кед слово о анґажованю Єфрема Колєсара на културним полю, о тим мож повесц тельо же вон брал учасц у културних рушаньох там дзе чувствовал же може допринєсц. У другей половки 1960-тих бул предсидатель Совиту Дома култури у Руским Керестуре так же бул у ситуациї утвердзовац и преширйовац сотруднїцтво и приятельства зоз членами ансамба ПУНА и [[Театер &quot;Александер Духнович&quot;|Театра ''Александра Духновича'']] зоз [[Прешов]]а хтори теди частейше нащивйовали Войводину и одходзел до Чехословацкей кед руски ансамбли и театер нащивйовали Прешовщину.

Бул Єфрем Колєсар тиж и член Управного одбору Фестивала ''Червена ружа'' як и даєдних його комисийох.

Любел Єфрем Колєсар бавиц шах або ше покартац у просторийох СД ''Русин'', одбавиц столни тенис у школи, любел лапац риби на беґелю. Пензионерски днї му загорчала война на початку 90-их, розпадованє Югославиї, гиперинфлация, а саме здравє му було начате кед му одстранєта єдна покрутка. Шерцо му ослабело а 29. септембра 1996. року цалком одказало послушносц. Поховани бул на керестурским теметове.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Aktivisti u sportu R Kerestura 1943.jpg|алт=Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року|Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року: стоя, з лїва, [[Дюра Варґа]], Єфрем Колєсар, [[Евґений Джуня]], Яким Олеяр, Юрай (Дюра) Сеґеди. Шедза, з лїва, [[Йовґен Медєши|Евґений Медєши]], Яким Сабадош, [[Ириней Тимко]], Цап, [[Йовґен Планчак]].
Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. |Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл., Цецилия Колєсар, Єфрем Колєсар, Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм  Борец, Янко Виславски, нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. 
Файл:J Koljesar u S Gradu.jpg|алт=Наталия и Єфрем Колєсар зоз дзвчатми Андрею и Даниелу|Наталия и Єфрем Колєсар зоз дзвчатми Андрею и Даниелу єдного лєта у Старим Ґраду на острове Хвар
&lt;/gallery&gt;

==  Литература ==

* Дюра Латяк ''Руске слово'' 1945-1985 [Прегляд кадрового розвою] , Нови Сад, 1985. б. 79;153.
* Михал Симунович, „Жил зоз друкарнюˮ, ''Руски календар 1997'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 1996, б. 163
==  Вонкашнї вязи ==

* Гавриїл Колєсар, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf  Здогадованє − Єфрем Колєсар (1922–1996),] ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, 2017,  б. 74-83.

{{DEFAULTSORT:Колєсар, Єфрем}} 
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:ФК Русин]]
[[Катеґория:Спорт]]
[[Катеґория:Привреднїки]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:8. октобер]]
[[Катеґория:Народзени 1922]]
[[Катеґория:29. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 1996]]</text>
      <sha1>pg9yfzit110t0a1xw02s12bf7h7wbgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дом култури Руски Керестур</title>
    <ns>0</ns>
    <id>125</id>
    <revision>
      <id>17497</id>
      <parentid>15713</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T16:58:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>17497</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15383" sha1="q9jgzdm4nr1lqyxqjgq8woj4t4xel76" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| title            = Дом култури Руски Керестур
| image            = [[File:Dom kulturi z uljicki1.jpg|200px]]
| label3           = Снователь
| data3            = Скупштина општини Кула
| label4           = Основани
| data4            = 15. фебруара 1961. року
| label5           = Шедзиско
| data5            = [[Руски Керестур]], Русинска 75
| label6           = Веб презентация
| data6            = [https://domkultureruskikrstur.com/ Дом култури Руски Керестур]
| label7           = Контакт
| data7            = Тел. 025 703-357
}}
'''Дом култури у Руским Керестуре''' од самого снованя постал єдина институция при Руснацох хтора ше професионално занїмала зоз културну дїялносцу&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян: 1945. рок, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 301.&lt;/ref&gt;. Як установа култури Дом култури превжал подполну старосц о двох значних фестивалох - о [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури Руснацох ''Червена ружа'']] и Драмским мемориялу [[Петро Ризнич Дядя|''Петра Ризнича Дядї''.]]

== История наставаня ==
Приселєнци [[Руснаци у Сербиї|Русини]] зоз Горнїци принєсли зоз собу и часци духовней култури у форми народней шпиванки, народного танцу и народного скарбу. Тоти културни вредносци ше преношели з поколєня на поколєнє, чувало ше их и покус и збогацовало.

Познате же уж 1870. року основана перша читальня у Руским Керестуре хтору основал тедишнї учитель [[Михаил Джуня]] и Керестурец [[Ферко Пап-Радванї]].

После 1885. року учитель [[Василь Каменца]] у школи робел зоз школярским хором котри мал у составе 18 дзивчата и 22 хлапцох. После вельорочней роботи и числених наступох школярски [[хор]] бул познати у штреднєй часци [[Бачка|Бачки]]. Як коруна добрей роботи и значне припознанє його хору ушлїдзело 1896. року. Того року школярски хор зоз Бачкерестура шпивал на отвераню шветовей вистави у Будапешту!

Штредком остатнєй децениї 19. вику зоз церковним хором, такволану гармонию, руководзел учитель М. Манойла. Познєйше ше зявело и женске шпивацке дружтво у валалє.

После першей шветовей войни, а окреме после снованя [[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]] здобути нови  можлївосци за розвой и пестованє и других формох културней дїялносци як цо то драмска и фолклорна. Учителє Евґений Няради и Маґдалена Дудаш пририхтую рижни програми, а на розвою драмскей дїялносци окреме ше анґажовал [[Михайло Ковач|Михайло Ковач,]] теди учитель у Керестуре. Вон ше опробовал и як [[дириґент]] так же 1938. року керестурски хор, под його руководством, завжал друге место на змаганю хорох у Червинки. Од 1934. року активно робело Руске шпивацке дружтво под руководством [[Онуфрий Тимко|Онуфрия Тимка]], хторе познєйше превжал [[Ириней Тимко]].[[Файл:Ruski_Krstur_-_75.jpg|alt=Уход до Дому култури|thumb|309x309px|Уход до Дому култури Руски Керестур]]

Медзи двома войнами розвита и театрална дїялносц хтора окремни пориви достала з приходзеньом [[Петро Ризнич Дядя|Петра Ризнича Дядї]], драмского педаґоґа, режисера и [[Професор|професора]], хтори за вецей як 46 роки активней роботи у Руским Керестуре поставел коло 40  драмски фалати. Зазначени у тим перодзе и мена других режисерох - дзияка В. Еделинския, М. Нярадия, [[Михайло Ковач|Михала Ковача]], [[Мафтей Винай|Мафтея Виная]] и Юрия Шереґия.

Запаметани и познати керестурски оркестри зоз фамелийох Ґовльових и Микитових хтори ше зявели на початку ХХ вику, пред початком першей шветовей войни. Бул теди познати и оркестер Якова Чизмара хтори пестовал, грал и ширел руски шпиванку у Керестуре. Познєйше ше зявели и [[Оркестер|оркестри]] под руководством Владимира Ґаднянского як и [[Яким Хома|Якима Хоми]] хтори по законченю другей шветовей войни скоро нєпреривно робел при Доме култури.

== Повойнови период ==
По ошлєбодзеню валала 1944. року почало формованє културних секцийох - читацка ґрупа, танєчна, хорска, музична, драмска секция хтори участвовали на велїх манифестацийох у валалє, у покраїни, на першомайскей паради у Беоґрадзе и на роботних акцийох.

Зоз снованьом културней и дружтвено-политичней орґанизациї [[Руска матка]] 21. октобра 1945. року достало ше нови способи орґанизованя и ширеня културно-просвитного живота жительох Руского Керестура.

По утаргованю Рускей матки як културней орґанизациї, 1948. року основане ''КПД [[Гавриїл Костельник|Гавриїл Костелник]]'' у хторим робели хорска, фолклорна, музична секция, секция народного универзитета як и секция аматерского театра основана у януаре 1949. року.

З одлуку Скупштини [[Општина Кула|општини Кула]] [[15. фебруар|15. фебруара]] 1961. року основани ''Дом култури Руски Керестур'' з цильом и задачу же би орґанизовал и унапрямовал културно-уметнїцки живот у валалє. Року 1968. Дом култури превжал орґанизованє ''Червеней ружи'', 1969. року основани и отримани перши ''Драмски мемориял Петра Ризниича Дядї'', хтори преросну до фестивалу драмскей дїялносци и обидва манифестациї теди достали покраїнску значносц.

Року 1967. при Доме култури основани и ''Завичайни музей'', хтори 1990. обновени и поставени у просторе дакедишнєй Новей школи ([[Замок (Руски Керестур)|Замку]]) хтора адаптована за потреби образованя, библиотеки, за [[музей]] и ґалерию.

Початком 1971. року дозрели условия же би керестурски Аматерски театер, хтори вироснул зоз драмскей секциї при КПД Гавриїл Костелник постал самостойни аматерски театер з двома сценами (у Новим Садзе и Руским Керестуре) и статусно змоцнєл до уровню професийного театра. Концом ХХ вику при Доме култури иницирована и културна манифестация ''Костельникова єшень''.  

Треба спомнуц и ентузиястох и фаховцох хтори од 1945. року робели у керестурским Доме култури як руководителє рижних секцийох
[[Файл:Nastup Doma kulturi na TV 2.jpg|alt=Ансамбл Дома култури|thumb|482x482px|Наступ ансамбла Дома култури  на ТВ Беоґрад  1973. року]]
'''Хорска секция''' - Стеван Ґера, Микола Гайнал, [[Дюра Варґа]], Йоаким Хома, [[Витомир Бодянєц]], [[Марґита Лучечко]], [[Ириней Тимко]], [[Иван Чукляш]], [[Владимир Колбас]], Михайло Бодянец, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]]

'''Фолклорна секция''' - В. Шанта, Я. Виславски, Лю. Медєши, Ф. Папуґа Бесерминьова, Е. Варґова, Я. Хромиш, В. Бодянєц, [[Силвестер Ґача]], [[Михайло Варґа|Михал Варґа]], Жарко Миленкович, Юрий Прохаска, Миодраґ Цветкович Баняц, Юлиян Рац, Йоаким Рац, Михайло Стрибер,

'''Музична секция''' - Йоаким Хома, [[Витомир Бодянєц]], [[Янко Олєяр]], [[Яким Сивч]], Михайло Бодянец, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]]

'''Подобова секция''' - Силвестер Макаї, Любомир Бабинчак, Дюра Папуґа

'''Фото-кино секция''' - Звонимир Сакач, Любомир Дудаш, [[Владимир Колєсар]]

'''''Швитаня''''' и '''рецитаторску секцию''' водзели [[Михайло Варґа (учитель)|Михал Варґа]], [[Владимир Бесерминї]], [[Михал Рамач]], [[Юлиян Надь]], Наталия Дудаш, [[Михайло Зазуляк]].

Руководителє Дома култури були: Янко Олєяр, Витомир Бодянєц, Юлиян Рац, Михайло Бодянец, Силвестер Ґача, Йоаким Рац.

== Награди и припознаня ==
Робота з аматерами и квалитет роботи и резултатох бул замерковани од ширшей дружтвеней заєднїци так же Дом култури ношитель Оредна заслугох за народ зоз стриберну гвизду, достал Награду ошлєбодзеня [[Войводина|Войводини]], Вукову награду од КПЗ [[Сербия|Сербиї]], Искри култури од КПЗ Войводини, Октоберску награду општини [[Кула]], Майску награду, Зарї култури КПЗ Кула як и велї други  припознаню хтори достали установа, роботнїки и аматере.

У вецей деценийох роботи Дома култури през його секциї и други форми дїялносци прешли на тисячи аматере, давани програми у шицких крайох бувшей Югославиї, аматере Дома култури указали красу нашого културного скарбу и у иножемстве - на вецей заводи госцовали у бувшим Совєтским Союзу, Чехословацкей, [[Польска|Польскей]], у Нємецкей, Белґиї, Голандиї и Луксембурґу. Каждого року музично-танєчни секциї и рецитаторе участвую на покраїнских и републичних смотрох и манифестацийох.

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян: Дом култури, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 418.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://domkultureruskikrstur.com/  Дом култури Руски Керестур], урядови веб сайт domkultureruskikrstur.com

* [https://www.facebook.com/DomkultureRuskiKrstur/  Дом култури Руски Керестур], профил на ФБ

* [https://www.rtv.rs/rsn/%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%97%D0%BA%D0%B0/%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83-%D1%83-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%B5%D0%B9-%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8._1471412.html Члени керестурского Дома култури на фестивалу у Словацкей Републики], РТ Войводина, 29. авґуст 2023.

* [https://www.youtube.com/channel/UCdA5HEjv59DDbmq-GK4PCFw/videos Дом култури Руски Керестур], канал на Ютюб

* [https://www.instagram.com/explore/locations/694127104050648/dom-kulture-ruski-krstur/ Дом култури Руски Керестур], профил на Инстаґраме

== Референци ==

[[Катеґория:Уметносц]]
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Руски Керестур]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:15. фебруар]]</text>
      <sha1>q9jgzdm4nr1lqyxqjgq8woj4t4xel76</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Драґутин – Драґен Колєсар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>130</id>
    <revision>
      <id>17512</id>
      <parentid>14403</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T00:03:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додати иншаки подпис ґу фотки</comment>
      <origin>17512</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14524" sha1="ac9dnupjcmuw7zo55zfkvdlt3c89291" xml:space="preserve"> {| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |
Драґутин – Драґен Колєсар
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Tata-lk-14.jpg|alt=Драґен Колєсар|center|мини|302x302п|Колєсар]]
|-
|'''Народзени'''
|11. октобра 1929.
|-
|'''Умар'''
|20. януара 1995. (66. р)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия, Театрална школа
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1993.
|-
|'''Жанри'''
|ґлумец, шпивач, ТВ режисер
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Петроварадину (Транджамент)
|}
'''Драґутин – Драґен Колєсар''' (*10. новембер 1929—†20. януар 1995), єден спомедзи найпознатших ґлумцох зоз шорох рускей заєднїци У [[Войводина|Войводини]] хтори охабел глїбоки шлїд на театралним и филмско-телевизийним полю.

== Биоґрафия ==
[[Файл:Kolektiv SNP Novi Sad.jpg|alt=Ансамбл Сербского народного театру|мини|514x514п|Ансамбл Сербского народного театра (Драґен Колєсар лїво, зоз шаблю у руки)]]

Драґутин (Драґен) Колєсар – Коле ше народзел 11. октобра 1929. року у [[Бачинци|Бачинцох]] дзе закончел штири класи основней школи а 1940. року уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе, алє пре воєни обставини нє матуровал. Школованє предлужує 1949./1950. року у Новим Садзе у Державней театралней школи, наставнїки му були Миряна Коджич, Йован Путник и Йован Коньович, котру закончує 1953. року и пошвидко достава анґажман у новосадским Сербским народним театру. Як професионални ґлумец Драґен Колєсар ступел на сцену СНТ 1. IX 1953. и остал у анґажману по 1. IV 1975.   

Уж 1950. року, як школяр Державней театралней школи, успишно прешол на авдициї за радио-шпивача у Радио Новим Садзе. Велї роки вон, як вокални [[солиста]], у програми радия зоз тамбуровим [[Оркестер|оркестром]] Славка Суботина и Александра Аранїцкого „на живо” шпивал руски народни шпиванки. Познєйше, кед уж набавени маґнетофони, знял на маґнетофонску пантлїку вельке число руских шпиванкох, а вишпивал их коло 200 (вєдно з гевтима „на живо”). Тоти цо зняти на манетофонских пантлїкох и нєшка з часу на час мож чуц на габох Радио Нового Саду.  

На початку 1949. року Драґен Колєсар у Бачинцох самостойно поставел на сцену Нушичового ''Аналфабету'', дзе бул и ношитель главней улоги.   

[[Мария Горняк Пушкаш|Мария Горнякова-Пушкашова]], з нагоди 15-рочнїци його професийней ґлумецкей роботи, констатовала же у особи Драґена Колєсара здружени три таланти: ґлумецки, [[Редитель|режисерски]] и шпивацки и вон шицки три розвива под’єднак так цесно повязани же нє мож розознац дзе єдeн престава, а други почина.       

==Ґлумецка и режисерска кариєра==
През 26 роки професийного анґажману у Сербским народним театру у Новим Садзе Драґен Колєсар одбавел коло 130 улоги. Як виразни ґлумец характерней комики вон бул надарени за сценске шпиванє и за гранє на струнових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] цо часто хасновал у своїх улогох на сцени СНТ. Драґен Колєсар витворел и значне число улогох у телевизийних серийох и на филму. За архиву Радио Нового Саду режировал пар дзешатки радио драми на руским язику. 
[[Файл:Sprevodzkose 1981 rok Novi Sad.jpg|alt=Й. С. Попович Спреводзкоше, АРТ Дядя, сцена Нови Сад (1981.)|мини|500x500п|Й. С. Попович ''Спреводзкоше'', АРТ Дядя, сцена Нови Сад (1981.)]] 

Од 1975. року до пензионованя 1982. року бул режисер у Редакциї Програми на руским язику [[Радио-телевизия Войводини|Телевизиї Нови Сад]], наш перши телевизийни режисер. Источасно вон режировал театрални фалати у ''АРТ Дядя'' и преношел власни режиї до телевизийского медию. Окрем театралних фалатох Драґен Колєсар на ТВ Нови Сад режировал и гумористично-музични емисиї як и документарни филми.  

Вон активно участвовал у роботи новосадского руского ''КУД Максим Горки'', а у Аматерски руским театре ''Дядя'' вон бул присутни 15 роки, дзе поставел 11 театрални фалати. През блїзко 40 роки своєй театралней дїялносци Драґен Колєсар поставел на сцену понад 30 рижни театрални фалати, найвецей з рускима аматерами. Була замеркована його режия театралного фалата ''Опера за три гроши'' Бертолда Брехта хтора представяла войводянски театрални живот на Югославянским фестивалу драмских аматерох у Требиню.

Драґен Колєсар умар у Петроварадину 20. януара 1995. року, а поховани є на петроварадинским [[Теметов|теметове]] на Транджаменту.

Културно уметнїцке дружтво у Бачинцох ноши мено ''Драґутин Драґен Колєсар''.

=== Улоги ===
Йоаким Сапун (Винчуєм), Андрия (Дїдо), Ноґич (Гайдук Станко), Цене Садар (Цифрована лабда), Ружичич (Покондирена тиква), Пера учитель (Поп Чира и поп Спира), Сима, И-ли-а, Чио-Чи (Драга коло швета), Мита (Спреведзкош и параспреведзкош), Левентал (Виктория), Танасиє Буль (Дожица Николетини Бурсача), Радица (Спреведзкош у Бечею), Босорка (Троме уґурсузове), Поротїк (Дванац гнїваци людзе), Леонида (Кавияр и лєнча), Фадинар (Флорентински калап), Радимир (Наґраждениє и наказаниє), Фесте (Богоявлєнска ноц), Телєгин (Бачи Ваньа), xxx (Лаждипажди), xxx (Лєс хтори ходзи), xxx (Село Сакуле, а у Банату), Худи (Весели жени з Виндзору), Шимурина (Представа ''Гамлета'' у валалє Мрдуша Долня општини Блатуша).

=== Филмоґрафия ===
Лїсце широке 1981 [https://www.imdb.com/title/tt0181003/fullcredits?ref_=tt_ov_st_sm Широко је лишће]

Дзиви роки (ТВ серия) 1974 [https://www.imdb.com/title/tt0414732/?ref_=nm_flmg_act_2  Дивље године]

Филип на коньови (ТВ мини серия) 1973 [https://www.imdb.com/title/tt0199215/?ref_=nm_flmg_act_3 Филип на коњу]

Красна парада 1970 [https://www.imdb.com/title/tt0179939/fullcredits/?ref_=tt_cl_sm Лепа парада]

Терха шлєбоди (ТВ филм) 1966 [https://www.imdb.com/title/tt0286212/?ref_=nm_flmg_act_5 Терет слободе]

ТВ театер (ТВ серия) 1963-1966 [https://www.imdb.com/title/tt14895146/?ref_=nm_flmg_act_6 ТВ театар]

Битка на Косове (ТВ филм) 1964 [https://www.imdb.com/title/tt1091745/?ref_=nm_flmg_act_7 Бој на Косову]

Виберна 1961 [https://www.imdb.com/title/tt0217575/?ref_=nm_flmg_act_8 Избирачица]

Спектакл поетского гумору Войводини (ТВ филм) 1959 [https://www.imdb.com/title/tt11444756/?ref_=nm_flmg_act_9 Спектакл поетског хумора Војводине]

Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM &quot;Ратунок&quot;] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-тих

== Руски шпиванки ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!
!
!
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=VPIzuVx2Vx0 А ти, мила, цо думала]
| rowspan=&quot;8&quot; |
|[https://www.youtube.com/watch?v=aEY9Jlgn_n4 Нїґда я нє видзел]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=oiNg-qPMQc4 Бубни уж бубную]
|[https://www.youtube.com/watch?v=pG577VH-9QA Ой, то там на гори дубина] 
шпиваю Драґен и Татяна
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=i1_Xq0H3blA Желєнєє жито]
|[https://www.youtube.com/watch?v=t00CUhdA8_Q Ой, то там на гори дубина]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=RaQYcwqEOSU Загуркали два герлїчки]
|[https://www.youtube.com/watch?v=iTTmSDSyfS0 Пошол бим брац квеца]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=igVjrDMbTNU Коло млїна яворина]
|[https://www.youtube.com/watch?v=T4ppBSll3t0 Седем рочки]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=590zdE8SrD8 Мили мой мужочку]
|[https://www.youtube.com/watch?v=1ZhHZaTdRLQ Фуяра, фуяра]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=mlkpUX25tbY Наштред Америки]
|[https://www.youtube.com/watch?v=wdw45AQTsV8 Чийо же то волки]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=OzI9VEeqivI Нєвольо, нєвольо]
|[https://www.youtube.com/watch?v=E0CgsDbIzLI Шицким добре]
|}

=== Українски шпиванки ===
[https://www.youtube.com/watch?v=mIcufvmvT-0 Бандура]

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:1 dragen ab.jpg|Драґен Колєсар у театралним фалаце ''Виберна'' 1961. року.
Файл:13 dragen.jpg|Драґен Колєсар у улоги Ружичича у фалаце ''Покондирена тиква''.
Файл:Dj Latjak i Dragen Koljesar jak voditelje.jpg|Дюра Латяк и Драґен Колєсар як водителє програми на манифестациї ''Одгуки ровнїни''.
Файл:Tata i ja 1975-oprostajno SNP.jpg|Драген Колєсар зоз дзивку  Татяну (1975).
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Драґен Колєсар и екипа ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок.|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и [[Иван Терлюк]], шедзи Драґен Колєсар.
Файл:Dragen Koljesar i Marija Mosnak.jpg|Драґен Колєсар и [[Мария Моснак]] у студию РНС на знїманю емисиї за валал
Файл:Tata-8.jpg|Драґен Колєсар з профилу.
Файл:Dragen Koljesar jak penzioner.jpg|Драґен Колєсар як пензионер.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Дюра Латяк ''Рускe слово ч. 18. од 1. мая 1953. року'' на 3. боку

* Мария Горняк Пушкаш, ''Шветлосц ч. 3/1968,'' боки 235-236

* Дюра Латяк, ''Шветлосц ч. 4/2009,'' боки 602-611
* P. R. Magocsi, Koliesar, Dragen/Kolesar, Dragutin, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 243.

== Вонкашнї вязи ==
* Енциклопедия Сербского народного театра [https://www.snp.org.rs/enciklopedija/?p=6203 Биографије]

* [https://nar.org.rs/rue/dra%d2%91utin-dra%d2%91en-kol%d1%94sar/ Драґутин – Драґен КОЛЄСАР], Биоґрафия на НАР

* [https://www.youtube.com/watch?v=0a2H4UPOAsU Виберна, СНТ,] зоз филма, шпица и инсерт дзе ше явя Драґен Колєсар.

{{DEFAULTSORT: Колєсар , Драґутин – Драґен}}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Бачинчанє]]
[[Катеґория:Ґлумци]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:10. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1929]]
[[Катеґория:20. януар]]
[[Катеґория:Умарли 1995]]</text>
      <sha1>ac9dnupjcmuw7zo55zfkvdlt3c89291</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дюра Варґа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>137</id>
    <revision>
      <id>17487</id>
      <parentid>14290</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T14:48:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Корекциї и пар викивязи</comment>
      <origin>17487</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15240" sha1="l9e4db8uo5y6s3fss4rj9x895egixnz" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Дюра Варґа
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Djura Varga 1925-2003.jpg|alt=Дюра Варґа|center|thumb|297x297px|Дюра Варґа (1987. року)]]
|-
|'''Народзени 
|25. мая 1925.
|-
|'''Умар 
|25. октобра 2003. (78)
|-
|'''Державянство 
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох
|руски, сербски
|-
|'''Школа 
|Учительска школа Сомбор, Нови Сад
|-
|'''Период твореня
|1947—1987.
|-
|'''Жанри 
|просвита, новинарство, политика, култура
|-
|'''Поховани 
|на Новим теметове у Новим Садзе
|-
|'''Припознаня 
|вецей одликованя; 
''Искри култури'' КПЗ Войводини, 

''Вукова награда'' КПЗ Сербиї
|}
'''Дюра Варґа''' (*25. май 1925. - †25. октобер 2003.), учитель, новинар, дружтвено-политични и всестрани дїяч у култури и просвити.
== Биоґрафия ==

Дюра Варґа ше народзел 25. мая 1925. року у [[Дюрдьов]]е. Родичи оцец Михал и мац Ксения родз. Олеяр. Дюра мал брата Янка и шестру Марию. У родним валалє Дюра Варґа закончел основну школу, а нїзшу ґимназию у Новим Садзе (1937-1940). Першу класу учительскей школи закончел у Сомборе 1941. року, други три класи у Новим Садзе, алє пре одход до НОВ нє дипломовал. Дипломски испит положел аж после демобилизованя 1947. року у Вершцу. Такой истого року є поставени за учителя и управителя школи у Дюрдьове, алє уж у октобрe истого року бул премесцени до [[Руски Керестур|Руского Керестура]] на длужносц наставнїка у нїзшей Ґимназиї, а у исти час волонтерски окончовал длужносц главного и одвичательного редактора новинох ''Руске слово'' по 1948. рок. Од 1948. року професийно бул на функциї секретара [[Руска матка|Рускей матки]], а по єй &quot;прерастаню&quot; до Секциї за Руснацох Союзу културно-просвитних дружтвох Войводини, остал на функциї єй секретара аж по 1955. рок.

Дюра Варґа ше 1954. року винчал зоз Еуфемию родз. Няради, учительку. У малженстве мали сина Дюру и дзивку Ясну.

У периодзе 1955-1965 Дюра Варґа бул директор Новинско-видавательного подприємства ''Руске слово'', а у периодзе 1955-1963 бул и главни и одвичательни редактор новинох ''Руске слово'' и других виданьох. Од 1965. по 1979. рок робел як редактор Рускей редакциї у [[Завод за видаванє учебнїкох, Нови Сад|Покраїнским заводзе за видаванє учебнїкох у Новим Садзе]]. Од 1979. по 1987. рок бул на длужносци секретара Културно-просвитней заєднїци Нового Саду. Зоз тей длужносци 1987. року пошол до заслуженей пензиї.

==  Значна улога у културно-образовним живоце ==
За живота Дюра Варґа охабел глїбоки шлїди у нашим културно-образовним живоце. Як учитель почал робиц у Дюрдьове, алє є пошвидко розпоредзени за наставнїка до керестурскей ґимназиї (1947), же би такой бул вибрани и за секретара тедишнєй Рускей матки, котра тиж мала шедзиско у Руским Керестуре. У исти час вон и главни и одвичательни редактор новинох ''Руске слово'' (1947-1948) и редактор дзецинского часопису ''Пионирска заградка'', а бул и редактор даскелїх календарох и других публикацийох на руским язику тедишнього часу. Од 1952. року вон постал перши рердактор новооснованого часопису ''Шветлосц'', а у периодзе 1955–1965 бул меновани за директора НВП ''Руске слово'' и у исти час и главного и одвичательного редактора новинох з истим меном.

Од 1965. року Дюра Варґа прешол до новооснованого Покраїнского заводу за видаванє учебнїкох у Новим Садзе за редактора учебнїкох на руским язику, а єден час и за помоцнїка директора того заводу. Ту вон основал солидну мрежу руских фаховцох з обласци образованя – прекладательох, лектороx и рецензентох и удало му ше за кратки час комплетовац шицки учебнїки за основни школи з руским наставним язиком. А кед обновена и ґимназия на руским наставним язику Варґа и за ню за кратки час обезпечел одвитуюци учебнїки.

Єден час Дюра Варґа бул и посланїк у Скупштини АПВ и член Совиту САП Войводини. Та, заш лєм, найглїбши шлїди охабел у обласци култури. Док бул у Керестуре вон бул и предсидатель тедишнього Културно-просвитного дружтва ''Ґабор Костельник'' у валалє, бул ґлумец у Дядьовим керестурским Аматерским театре, шпивач руских шпиванкох &quot;на живо&quot; у Радио Новим Садзе и мобилизатор на културним планє по шицких наших местох, автор даскелїх учебнїкох и автор значних написох у ''Шветлосци'', котра виходзела по 1954. рок.

По преселєню до Нового Саду активно ше уключел до роботи у тедишнїм Културно-просвитним дружтве ''Максим Горки'' и през вецей роки бул його предсидатель. У чаше його руководзеня Дружтво посцигло найвисши уметнїцки досяги у своєй историї. Як доказ тому, окрем других, тиж значних, служи и додзелєна Дружтву Октоберска награда Нового Саду за успихи у културно-уметнїцкей дїялносци. 

У 1977. року Дюра Варґа вибрани на професийну функцию секретара Културно-просвитней заєднїци Нового Саду. Ту остал аж до 1987. року, кед пошол до заслуженей пензиї.
[[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року|thumb|396x396px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. з лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, Дюра Варґа, [[Василь Мудри]], Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар [[Янко Рац]]  ]]

==  Єден зоз сновательох Дружтва за руски язик и литературу ==

Барз значне доприношенє Дюра Варґа дал и дїялносци [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] (познєйше Дружтва за руски язик, литературу и културу) од самого початку його иснованя, а особлїво од часу кед постал його треци по шоре предсидатель (1974-1981) року. У його мандатним периодзе приходзи до значного звекшаня числа членох (зоз 60 после снованя, на 400), сновало ше секциї Дружтва по шицких наших местох и робело ше на анґажованю фаховцох за пририхтованє наукових проєктох и водзенє семинарох за сотруднїкох на реализациї наукових проєктох. Дюра Варґа бул єден зоз сновательох и перши редактор часописа Дружтва ''Творчосц'' (1975). Часопис Творчосц виходзел по 1987. рок а од 1988. року виходзи як ''Studia Ruthenica''.

Значна робота и доприношенє Дюри Варґи були на видаваню Правопису руского язика (1971) и Терминолоґийного словнїка (1972) [[Микола М. Кочиш|Миколи М. Кочиша]], як и робота на Лексиколоґийней картотеки руского язика хтора, у сотруднїцтве зоз познатим линґвистом др Митром Пешиканом зоз Беоґраду, познєйше резултовала з видаваньом двотомного Сербско-руского словнїка (1995, 1997).

Дюра Варґа автор прейґ 20 есейох и других написох з обласци руского язика и литератури. Вон пририхтал за видаванє Позберану прозу Миколи М. Кочиша (1978), кнїжку о [[Яким Яша Баков|Яшови Баковови]] (1983) и други виданя. Призберовал градзу и писал о руских просвитних преднякох як цо то [[Петро Кузмяк]], [[Михайло Врабель]], Ладислав Каменца, [[Михаил А. Поливка]] и [[Михаил Лїкар]], о подобовому уметнїкови [[Еуґен Кочиш|Йовґенови Кочишови]], о новинарови дописовательови Янкови Скубанови и других. 

Дюра Варґа достал вецей одликованя и велї награди и припознаня з обласци култури медзи хторима Искри култури КПЗ Войводини и Вукова награда КПЗ Сербиї.[[Файл:Aktivisti u sportu R Kerestura 1943.jpg|alt=Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року|thumb|389x389px|Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року: стоя, з лїва, Дюра Варґа, [[Єфрем Колєсар]], [[Евґений Джуня]], Яким Олеяр, Юрай (Дюра) Сеґеди. Шедза, з лїва, [[Йовґен Медєши|Евґений Медєши]], Яким Сабадош, [[Ириней Тимко]], Цап, [[Йовґен Планчак]].]]Як пензионер Дюра Варґа жил у Новим Садзе. Упокоєл ше 25. октобра 2003. року, а поховани є у Новим Садзе на Новим [[Теметов|теметове]].
	
== Литература ==
* [[Штефан Гудак]]: Дюра Варґа - як орґанизатор, аниматор и автор твореня учебнїкох на руским язику, ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7, 1999-2000, б. 109

* Ирина Папуґа: Дюра Варґа – перши редактор першого гласнїка Дружтва за руски язик и литературу,  ''Творчосц ч. 11, 2006,'' б. 130-134.

* Дюра Латяк: Дюра Варґа  (1925-2003), ''Шветлосц, часопис за литературу, културу и уметносц,'' НВУ ''Руске слово, ч. 4/2003,'' б. 521-522.
* Varga, Diura. P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 525.
==  Вонкашнї вязи ==
* Ирина Папуґа,[http://druztvo.org/ruski/o_druztve/varga/index.htm ДЮРА ВАРҐA – ПEРШИ РЕДAКTOР ПEРШОГО ГЛАСНЇКA ДРУЖТВА ЗA РУСКИ ЯЗИК И ЛИТЕРАТУРУ &quot;TВОРЧОСЦ&quot;], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org
* Любомир Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%86/%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b2%d0%b0/ &quot;Дюра Варґа&quot;], Руководзаци  Рускословци: Здогадованє и  власна обсервация 1960-1992, Шветлосц, часопис за науку, литературу, културу и уметносц, НВУ Руске слово,  Нови Сад, 2025, ISSN 0488-7557,  чис. 1, б. 72.

{{DEFAULTSORT:Варґа, Дюра}} 
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Дюрдьовчанє]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:Публицисти]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:Дїяче у просвити]]
[[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]]
[[Катеґория:25. май]]
[[Катеґория:Умарли 2003]]
[[Катеґория:25. октобер]]
[[Катеґория:Народзени 1925]]</text>
      <sha1>l9e4db8uo5y6s3fss4rj9x895egixnz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Звонимир Павлович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>164</id>
    <revision>
      <id>17511</id>
      <parentid>17403</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T23:59:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додате мено ґу фотки</comment>
      <origin>17511</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10250" sha1="ech527j9259wxx9rbe49saligbortcw" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Звонимир Павлович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Zvonimir Pavlovič.jpg|алт=Звонимир Павлович|центар|мини|300x300п]]
|-
|'''Народзени'''
|15. юлия 1955. року
|-
|'''Умар'''
|14. януара 2022. року (67)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия ''Йован Йованович Змай,'' Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1977—2021.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, режия, драматурґия
|-
|'''Поховани'''
|Новосадски городски теметов
|}
'''Звонимир Павлович''' (*15. юлий 1955—†[[14. януар]] 2022), ґлумец-аматер, режисер и драматурґ.

== Биоґрафия ==
Звонимир Павлович ше народзел 15. юлия 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у службенїцкей фамелиї. Родичи, [[оцец]] [[Янко Павлович|Янко]] и [[мац]] [[Мелания Павлович|Мелания]] родз. Джуня ше пошвидко преселєли до Нового Саду, та Звонимир там закончел основну и штредню школу, а тиж и студирал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел перше у новинскей хижи ''Дневник'', а вец у фирми ''Фри прес''.

Родичи Звонимира Павловича Янко и Мелана Павловичово були активни театрални аматере и тоту їх любов пренєсли и на сина Звонимира. Уж 1975. року як ґимназиялєц у новосадскей ґимназиї ''Йован Йованович Змай'' участвовал у заєднїцким драмским проєкту матурантох. Свойо театралне знанє Звонимир Павлович усовершел у Драмским студию АРТ ''Дядя'' 1976. и 1978. року. Перше ґлуму, а вец и режию.  

Опробовал ше и як драмски писатель. НВУ ''Руске слово'' му обявела штири драмски тексти под насловом ''Клїтка за щешлївих'' 2011. року, а 2013. року у часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'' обявел драму ''Зазбероваче труплох'' инспировану зоз траґичну судьбу [[Гавриїл Костельник|др Гавриїла Костельника]], зачатнїка нашей уметнїцкей литератури и автора першей рускей ґраматики. У 2018. року часопис ''Шветлосц'' му обявел и драму ''Бабушка'', по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки, котру истого року прапремиєрно поставел на сцену у РКЦ у Новим Садзе, а вец на 50. Драмским мемориялу.  

Ширшей явносци є познати и як телевизийни и радио ґлумец. Участвовал у вецей бавених телевизийних програмох, як автор телевизийних сценарийох и як режисер радио драмох. Тиж так, Звонимир Павлович бул и член екипи ґлумцох хори вецей роки участвовали у знїманю популарней гумористичней радио-емисиї ''На Габох музики и гумору'' хтора емитована у програми на руским язику Радио Нового Саду.

Бул єден з найпознатших руских режисерох-аматерох, котри провадзел сучасни театрални тренди у нас и у швеце, и любел експериментовац на сцени.

Найвецей награди достал за ґлуму на Покраїнским фестивалу малих и експерименталних сценох у Панчеве.

Звонимир Павлович умар 14. януара 2022. року у Новим Саду. Поховани є на новосадским городским [[Теметов|теметове.]]


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Театрална активносц Звонимира Павловича ===
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Ґлумел у фалатох: ===
| rowspan=&quot;17&quot; |
| rowspan=&quot;17&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Надпомнуце'''
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|
|-
|1980.
|Д. Ковачевич: '''РАДОВАН ТРЕЦИ'''
|Келнер
|1993.
|С. Мрожек: '''ТАНҐО'''
|
|-
|1982.
|Дю. Папгаргаї: '''ТЕЛЕФОН МОЙ ПРИЯТЕЛЬ'''
|Мойсей
|1995.
|С. Мрожек: '''СКРАВЕЦ'''
|
|-
|1983.
|А. Жари: '''КРАЛЬ ИБИ'''
|Оцец Иби
|1996.
|А. Б. Руцанте: '''МУШКА'''
|
|-
|1984.
|Ґ. Стефановски: '''ХАЙ-ФАЙ'''
|Мойсей
|1998.
|Ф. Диренмат: '''СИНДРОМ'''
|
|-
|1985.
|С. Стратиєв: '''АВТОБУС'''
|Нєодвичательни
|2002.
|З. Павлович: '''ЗАБАВА'''
|Драматизация З. Павлович
|-
|1989.
|Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|Други
|2003.
|Дж. Ливинґтон: '''АЗ ЄСМ'''
|
|-
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|Хам
|2008.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=LafF8V4riyE&amp;t=41s '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''ТВ филм'''
|
|2013.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=bdqcKf4Fgp0 '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
|1980-тих
|Мирон Канюх:[https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM '''РАТУНОК''',] режисер Зоран Шарич
|ТВ Нови Сад
|2014.
|Христо Бойчев: [https://www.youtube.com/watch?v=4tITIdlUX0Q&amp;t=2s '''ОРКЕСТЕР ТИТАНИК''']
|Драмски студио РКЦ, Нови Сад
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Режирал фалати: ===
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=uzGQsqxxv1o '''Orkestar Titanik''']
|
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|2015.
|Танкрет Дорст:[https://www.youtube.com/watch?v=P9wOwEmCa_U '''DIE KURVE/АБО КРИВИНА''']
|
|-
|1986.
| colspan=&quot;2&quot; |К. и Й. Чапек: '''ИНСЕКТИ'''
|2016.
|Миро Ґавран: '''БОЖЕСКА НОЦ'''
|
|-
|1987.
| colspan=&quot;2&quot; |Н. Дудаш - З. Павлович: '''ЗАБРАНЄНА РЕПРОДУКЦИЯ'''
|2018.
|Т. Кушнер и Ф. Кафка: '''БАБУШКА'''
|З. Павлович (по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки)
|-
|1988.
| colspan=&quot;2&quot; |Б. Грабал - В. Нїват: '''ТАНЄЧНА ШКОЛА ЗА ОДРОСНУТИХ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=7hYfXIqnQmg '''ПОТВОРИ'''] 
|ТВ Войводина, май 2019.
|-
|1989.
| colspan=&quot;2&quot; |Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=NoAFOVaMMkM '''ПОТВОРИ''']
|знїмок зоз премиєри 1. марца 2019.
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и [[Иван Терлюк]], шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]].
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*[https://books.google.ca/books/about/Zazberova%C4%8De_truploh.html?id=LBMeywEACAAJ&amp;redir_esc=y Зазбероваче труплох] Драми

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=m8LDozZd3ag Интервю з причину] Звонимир Павлович

* [https://www.youtube.com/watch?v=L_9MtCT2p4o Портрет Звонимира Павловича] у ТВ сериї ''Мой швет''

* [https://www.youtube.com/watch?v=h-07mD5Un9Q  Zvonimir Pavlović / Dramski studio RKC u Novom Sadu] Dramatické štúdio RKC v Novom Sade

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод], „Длугорочни ґлумци aмaтерe, по квaлитету нa уровню професионaлних, ґлумци AРT &quot;Дядя&quot;, РНT &quot;Дядя&quot;, члени културно-просвитних дружтвох лєбо дрaмских секцийoхˮ, чис. 35, вебсайт Руснаци у Панониї, rdsa.tripod.com

{{DEFAULTSORT: Павлович , Звонимир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:Драматурґи]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:14. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2022]]</text>
      <sha1>ech527j9259wxx9rbe49saligbortcw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Метроном</title>
    <ns>0</ns>
    <id>270</id>
    <revision>
      <id>17538</id>
      <parentid>17346</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:11:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17538</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4610" sha1="i7bi6u1tn8anbbcomphkcwwzp941ne1" xml:space="preserve">[[Файл:Wittner_metronome.jpg|alt=Механїчни метроном|thumb|Механїчни метроном]]
'''Метроном''' (анґл. metronome, нєм. metronom)&lt;ref&gt;[https://www.perseus.tufts.edu/hopper/morph?l=metron&amp;la=greek#Perseus:text:1999.04.0057:entry=me/tron-contents   Greek Word Study Tool (lexicon entry in LSJ)]. www.perseus.tufts.edu.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Definition of METRONOME. www.merriam-webster.com&lt;/ref&gt;  то справа за одредзованє - меранє швидкосци (темпа) виводзеня даякей [[Композиция|композициї]], етиди лєбо скали. Кажде ровномирне метрономске дуркнуце представя єдну тактову часц. 

Старши типи метрономох, маю механїзем як на [[Годзина|годзинох]]. Направени су у форми копи и маю шєйталов-метална ценка полуга а на нєй заквачени рухоми, мали кляпчисти обруч-кулька зоз хторим ше вибера темпо. Обруч ше поцагує горе и долу по шейталову (металней полуги) на хторей виписани ознаки за темпо од нєшвидкого темпа 40 дуркнуца у [[Минута|минути]], до найшвидшого  208 дуркнуца), у зависносци хтору  швидкосц жадаме. Шейталов прави нєпреривни, ровномирни рухи раз на єден раз на други бок и так омогущує же би ше чули дуркнуца. 

[[Файл:Seiko_DM-20_20060910.jpg|alt=Диґитални метроном|thumb|Диґитални метроном]]

Кед обруч-персцень горе, дуркнуца та и темпо спомалшенши а цо є нїжей дуркнуца швидши. [[Композитор]]е попри ознаки за темпо часто напишу и метрономску миру (скрац. ММ штварцина1)  ММ 1= 60, цо значи же метроном у минути оддурка 60 штварцини ноти, односно же у тей швидкосци ше буду виводзиц штварцини у композициї.

Найпознатши метроном, хтори ше ище и нєшка хаснує, то ''Мелцелов'' метроном. Конструовал го Johann Nepomuk Mälzel 1815.року&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=dO80AAAAMAAJ&amp;pg=PA7    Maelzel's patent of the Metronome] The Repertory of patent inventions: and other discoveries and improvements in arts, manufactures, and agriculture ... published by T. and G. Underwood, 1818&lt;/ref&gt;.

Нєшка ше хасную и електронски метрономи (на струю лєбо батериї) як ,,кишенкови” диґитрон. Вони нємаю шейталов и обруч. Швидкосц дуркнуца ше намесцує зоз кружним реґулатором, лєбо єдноставним вибором числа за темпо зоз дотхнуцом (диґитални). 

[[Файл:Метроном в движении.gif|thumb|Анимация метронома]]

Зоз дотхнуцом на тастер вибрана швидкосц ше зяви на екрану-дисплею.  

== Вежбанє зоз метрономом ==
Под час вежбаня скалох, етидох и других музичних [[композиция|композицийох]] треба хасновац метроном. Тота хасновита справа одкриє шицки ритмични нєдостатки и одступаня у граню. Кед вежбаю з помоцу метронома початнїци можу лєгчейше одкриц свою нєпрецизносц як и у хторей мири вони меняю темпо на даєдних местох у композициї. Прето важне, под час вежбаня,  хасновац метроном же би ше  посцигла ритмичносц и, зоз часом, же би ше усадзело до себе тоту точносц. 

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Физика]]
[[Катеґория:Мерни инструменти]]</text>
      <sha1>i7bi6u1tn8anbbcomphkcwwzp941ne1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тарґовина при Руснацох у Бачкей</title>
    <ns>0</ns>
    <id>441</id>
    <revision>
      <id>17518</id>
      <parentid>8735</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:41:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17518</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10298" sha1="8671kb51cvrxix3e4ykbie3il6t0wer" xml:space="preserve">[[Файл:Tržnica, Čakovec - povrće.jpg|right|thumb|302x302px|Тарґовина на пияцу]]'''Тарґовина''' привредни конар чия дїялносц купованє и предаванє роби. Єй улога у предаваню роби трошительом, котри ю можу купиц за особне трошенє, лєбо як средство за продукцию, за нове продукованє. [[Тарґовина]] поштреднїк медзи продуковательом и трошительом, обєдинює велїх продуковательох и купени або превжати продукти ше предаваю велїм лєбо аж огранїченому числу трошительох.

Тарґовина то занїманє — професия. Же би дахто постал тарґовец, вон ше за тоту роботу муши оспособиц, научиц. Треба же би бул шеґерт, школяр у привреди або закончиц штредню тарґовецку школу, зависно од часу кед постава тарґовец.

Предавац свойо продукти може и сам продукователь. Вон то през историю и робел, а и нєшка роби. Места за одвиванє тарґовини були городски площи дзе ше одбувало предаванє роби продукователь – купец лєбо продукователь – купец на велько; купец на велько – [[Тарґовец|тарґовцом]], купцом на мало, а купци на мало – трошительом. Така тарґовина присутна и нєшка и одбува ше з дня на дзень, а витворюю ю нашо робни продукователє ґереґох, паприґи, капусти и другей желєняви на городских пияцох у Новим Садзе, Зомборе, Осєку и других городох. Вони там робу предаваю лєбо на тезґох купцом лєбо на мехи накупцом. Свойо продукти може же предаваю городским пиячним орґанизацийом на велько, а вони ю у своїх тарґовинских предавальньох предаваю, лєбо ю предаваю купцом на мало.
[[Файл:Pijaca u Negotinu tridesetih godina prošlog veka.jpg|right|thumb|303x303px| Випатрунок пияцох 1930-их рокох прешлого вику.]]
У рамикох домашнєй роботносци продукованя млєка и його прерабяня – нашо жени познати як витирвали предавачки сира, [[Масло|масла]], шметанки по пияцох у Вуковаре, [[Кула|Кули]], [[Вербас|Вербаше]], Бачкей Тополї итд. Так и зоз своїма виробками домашнєй роботносци у прерабяню конопи и вирабяню продуктох: цверни, платна, покровцох и иншого нєвистато нащивйовали околни вашари.

Подобни обставини и зоз продуктами з польодїлства и статкарства. Предавали их нашо землєдїлци по вашарох, а було и людзох у валалє цо одкупйовали конї, яловки и крави и дакус их подкармели лєбо такой одводзели лєбо одвожели на вашари и предавали. Дзепоєдни одкупйовали викармени швинї и одношели их аж до Будапешту предавац.

После Першей шветовей войни тарґовина тримана як найлєгчейши способ за збогацованє. Тарґовински предавальнї росли як печарки после дижджу, а зоз ню ше занїмали шпекуланти, дакедишнї державни уряднїки, адвокати, лїкаре и други. У [[Войводина|Войводини]] 1927. року було коло 14.000 тарґовински предавальнї, а о два роки их уж було коло 17.000. Од 115 тарґовинских фахох, кельо их було у [[Бачка|Бачки]] и Баранї 1928. року — найвецей було дутяни зоз мишану робу, потим зоз дробнима артиклами (дроґерия), а на трецим месце предавальнї зоз животнима намирнїцами (пилярници). Тоти три фели предавальньох облапяли коло половку од шицких дутянох у Бачки и Баранї. Предавальнї дзе ше предавало древо за огриву було 324, будовательного материялу 25, машини за шице и [[Бициґла|бициґли]] шицкого 25, а желєзарнї и предавальнї емайлованей (олїваней) судзини 92. 

Мали валалски предавальнї ше подмиряли при городских, вербаских и новосадских тарґовцох на велько. Знаходлїви тарґовци одходзели з валалу куповац робу нє лєм за себе алє и за других валалских тарґовцох и на таки способ (зоз витвореним супер рабатом) уж „зарабяли” зоз приношеньом роби другим дутяндїйошом. И [[Вербас]] и [[Кула]] мала уж трицетих рокох добре розвиту тарґовину, а и перши керестурски и коцурски тарґовци витворели добри угляд при тарґовцох на велько, та пре поряднє вимирйованє своїх обовязкох при купованю роби на причек — добре були подмирени з артиклами цо их вимагали валалски трошителє.

[[Файл:A jó kalmár.JPG|right|thumb|300px|Дутян зоз дробнима артиклами за обисце]]Неконтроловани рост тарґовини окреме обачлїви пред Другу шветову войну. Зоз тарґовину ше могол занїмац кажде хто сцел и хто мал пенєж куповац робу од тарґовцох на велько лєбо директно од продуковательох и предавац ю у своєй предавальнї. У тим чаше без велькей державней контроли и погосцительствo напредовало. Менєй – вецей по наших валалох попри дутянох, тарґовци тримали и карчми дзе ше точело алкоголни напой.Таки обставини и нєпорядок у тарґовини застановени после Другей шветовей войни. То зробене зоз национализацию велькей, а после и дробней тарґовини. Такой после войни предаванє и купованє роби було под строгим державним режимом. Заняти трошителє попри плаци доставали и карти за подмирйованє, зоз котрима ше могло купиц предвидзени продукти. Тот период тирвал одприлики по 1951. рок.

У обласци тарґовини исную тарґовински подприємства и тарґовински роботнї-предавальнї. З другого боку исную и самостойни тарґовински роботнї-дутяни, цо су власносц самого тарґовца. Тарґовински роботнї-дутяни було и єст так повесц у каждим месце. У нїх ше, углавним предавала и предава роба за широке трошенє.  Праве за таки продукти, цо були нєопходни за живот и каждодньове хаснованє, уж од часу насельованя до тих крайох єст предавальнї и у наших местох.

Тарґовец найчастейше власнїк предавальнї, а купци жителє його часци валала, пол валала лєбо цалого валала, зависно од велькосци валала и числа таких дутянох. Патраци през историю, були часи кед, у Р. Керестуре були двоме тарґовци, а и таки часи кед их було дзешецраз вецей. У Руским Керестуре медзи двома войнами мал предавальню [[Обуй|обуї]] и Бата зоз Борова, а були и часи кед, єдно число тарґовинских предавальньох було у составе Тарґовинского подприємства Слоґа зоз Кули.

== Литература ==
* [[Мирон Жирош]], ''БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745–2001'', IV TOM (2004), боки 11,12 и 283
[[Катеґория :История]]
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Привреда]]
[[Катеґория:Тарґовина]]</text>
      <sha1>8671kb51cvrxix3e4ykbie3il6t0wer</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юлиян Рамач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>491</id>
    <revision>
      <id>17505</id>
      <parentid>14432</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:18:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>17505</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17784" sha1="ic9msjr1rzne7y3daidnea18yjjg90f" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Др Юлиян Рамач&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Julijan dr Ramač.jpg|алт=др Юлиян Рамач|центар|мини|220x220п|Юлиян Рамач (1988. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|12. децембер 1940.
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназиї Моша Пияде, Нови Сад
|-
|'''Универзитет'''
|Универзитет у Беоґрадзе, Филолоґийни факултет, ґрупа за восточни и заходни славянски язики
|-
|'''Обласц науки'''
|Лингвистика
|-
|'''Наукови ступень'''
|доктор наукох
|-
|'''Период твореня'''
|од 1965.
|-
|'''Припознаня'''
|Искри култури КПЗ Войводини, 

Златна значка КПЗ Сербиї, 

награда часопису ''Шветлосц'' Микола М. Кочиш (1986),
 
награда за розвой русинского язика Кирил и Методий Карпаторусинского центра з Нюйорку
|}
'''Др Юлиян Рамач''' (12. децембер 1940), рядови [[професор]] за [[Руски язик|руски]] и українски язик на Оддзелєню за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе, автор ''Ґраматики руского язика'' за I, II, III и IV класу ґимназиї, главни редактор и автор вецей словнїкох, даскелїх приручнїкох и векшого числа фахових и наукових статьох.

== Биоґрафия ==
Юлиян Рамач народзени у фамелиї Михала и Веруни (народзена Сабадош) Рамачових на керестурским Малим Селищу 12. децембра 1940. року як пияте од шесцерих дзецох. Дзеци у Рамачовей фамелиї були воспитовани у духу християнскей традициї та вони, з часом, вирастали до вредних, поштених и добрих людзох  хтори здобували почитованє з боку валалчаньох. Юлиян, як наймладши од трох братох, такповесц бул предодредзени же би, место на польо, ходзел до школох.

До основней школи у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] Юлиян Рамач почал ходзиц 1947. року, школованє предлужел у ґимназиї Моша Пияде у Новим Садзе дзе матуровал 1959. року.  Прихильносц ґу язиком, ґу линґвистики, одведла Юлияна Рамача на Универзитет у Беоґрадзе, дзе ше 1959. року уписал на Филолоґийни факултет, на ґрупу за восточни и заходни славянски язики. Як добри студент на трецим и штвартим року доставал стипендию Филолоґийного факултета. Дипломовал 1963. року и потим пошол на одслуженє воєного року.

По врацаню з войска у септембре 1964. року Юлиян Рамач прешол класичне  гартованє  у пракси. Идуци 8 роки робел як преподавач русийского и руского язика у ОШ Петро Кузмяк у Руским Керестуре, як новинар у НВП Руске слово у Руским Керестуре, потим ознова 4 роки як професор русийского язика у ґимназиї у Власеници, Б и Г. Концом 1969. року ше врацел до [[Войводина|Войводини]] и почал робиц як лектор за язик у Рускей редакциї Радио Нового Саду, а источасно преподавал и руски як мацерински язик у новооснованей Рускей ґимназиї у Руским Керестуре.
[[Файл:Dulicenkonascivamaj90.jpg|alt=Др Юлиян Рамач|thumb|445x445px|Др Юлиян Рамач (стої лїво) як домашнї Александрови Дуличенковина на Филозофским факултету у Новим Садзе, май 1990. року]]

== Наукова робота ==

Од 1. децембра  1972. року Юлиян Рамач преходзи на Филозофски факултет Универзитета у Новим Садзе и почина робиц на месце лектора за руски язик. Вон бул перши преподавач руского язика на Новосадским универзитету. Велї роки пред тим вон жадал робиц на значних, окреме за Руснацох, линґвистичних проєктох алє и на образованю велїх ґенерацийох руских студентох (и нє лєм руских) хтори, як дипломовани преподаваче нашого руского язика и литератури, потим, одходзели до  векшини руских институцийох як формовани кадри за роботу у просвити, информованю и култури. Рамач ше розвил до познатого фаховца за лексиколоґию, лексикоґрафию, синтаксу, текстуалну стилистику и историю руского язика. Року 1979. Юлиян Рамач вибрани до званя  висшого фахового сотруднїка за руски язик. 

Року 1981. Юлиян Рамач магистровал на Филолоґийним факултету у Београдзе (тема ''Дублети у руским язику''). Року 1988. Юлиян Рамач одбранєл докторску дисертацию на Филозофским факултету у Новом Садзе (тема ''Применовнїцки конструкциї у руским литературним язику''). Року 1994. шлїдзел вибор до званя позарядового професора а потим до званя  рядового професора за руски и українски язик на Оддзелєню за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе. 

Попри коло сто наукових и фахових роботох з обласци язика, хтори обявени у домашнїх и иножемних часописох, рецензовал и пририхтал за друкованє векше число кнїжкох, преложел вецей твори з русийского, українского и горватского язика на руски и з руского язика на сербски и написал вецей приручнїки за студентох.

Юлиян Рамач бул активни член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружва за руски язик, литературу и културу]] од його снованя, активно доприношел у витворйованю теорийних и практичних  проєктох того здруженя. Медзи иншим, вон бул и предсидатель Скупштини Дружтва и пар децениї (од 2004. року) є главни редактор рочнїка Дружтва ''Studia ruthenica''.

Член є Академиї за културу Руснацох/Русинох швета.

Др Юлиян Рамач бул єден мандат (од 2002. року) предсидатель [[Руска матка (други период)|Рускей матки]]. У истим периодзе вон бул и член Вивершней ради [[Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох|Шветового конґреса Русинох/Руснацох/Лемкох]].

За свою роботу др Юлиян Рамач достал припознаня и подзекованя, медзи хторима найзначнєйши:

Награда Искри култури КПЗ Войводини, Златна значка КПЗ [[Сербия|Сербиї]], награда часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]''  [[Микола М. Кочиш]] (1986) и награда за розвой русинского язика Кирил и Методий, хтору додзелює Карпаторусински центер з Нюйорку.

Проф. др Юлиян Рамач пошол до пензиї  2008. року.

Медзитим, и у статусу пензионера Юлиян Рамач континуовано робел на полю линґвистики. Скоро каждого року або двох вон видавал значни линґвистични дїла сам або зоз сотруднїками. 

Кед 2022. року иницирована зложена робота на проєкту пласираня руского язик войводянских Руснацох на шветовей енциклопедиї Википедия Юлиян Рамач ше уключел до тиму ентузиястох хтори писали енциклопедийни єдинки до такволаней тест Википедиї на панонским руским язику и зоз своїм искуством помогол, як автор ориґиналних написох и прекладох з других язикох и фахови совитнїк, же би руски язик постал и на тей шветовей платформи ровноправни з вецей як 330 шветовима язиками.
=== Автор є кнїжкох: ===
[[Файл:Gramatika ruskoho j.jpg|alt=Ю. Рамач: Ґраматка руского язика од I по IV класу|thumb|Юлиян Рамач: Ґраматка руского язика од I по IV класу  ґимназиї]]

1. ''Лексика руского язика,'' Филозофски факултет, Нови Сад, 1983, 1 - 263

2. ''Словнїк лексики [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Костельника]],'' Слова восточнославянского и польского походзеня. НВУ Руске слово, Нови Сад, 1991, 160. стр. ISBN 86-7105-067-X

3. ''Применовнїцки конструкциї у руским литературним язику.'' Завод за учебнїки и наставни средства, Беоґрад, 1998, 1-199. ISBN 86-17-06259-2

4. ''Ґраматика руского язика I, II, III и IV класу ґимназиї.'' Завод за учебнїки и наставни средства Беоґрад, 2002, 615 стр. ISBN 86-17-09626-8.

5. ''Словнїк руского народного язика (два томи).'' У редакциї Юлияна Рамача.  I А-Н, II О-Я. – Нови Сад: Филозофски факултет, Оддїл за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох: Друҗтво за руски язик, литературу и културу: Руске слово, 2017 – 816  стр.I том: ISBN 978-86-89945-14-0 (3KBP), COBISS.SR-ID 318163975  II том: ISBN 978-86-89945-16-4 (3KBP), COBISS.SR-ID 318095879

=== Бул главни редактор капиталних дїлох ===
''Сербско-руского словнїка'' I–II. Ґрупа авторох (11). Редакторе мр Михайло Фейса, мр Гелена Медєши, главни редактор др Юлиян Рамач. I том: Филозофски факултет, Катедра за руски язик и литературу и Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад, 1995, XXIII + 895 стр.; '''II. том:''' Завод за  учебнїки и наставни средства, Беоґрад, 1997, 1063 боки. ISBN: I том: 86-80271-02-0, II том: ISBN 86-80271-3-9
[[Файл:Slovnjik s r.jpg|alt=Словнїк сербско-руски 1 том|thumb|Словнїк сербско-руски I том]]

Гелена Медєши, Оксана Тимко-Дїтко, Михайло фейса, главни ред. Юлиян Рамач: ''Руско-сербски словнїк''. Филозофски факултет, Оддзелєнє за русинистику:  Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2010, 886. s. ISBN 978-86-6065-034-6; COBISS.SR-ID 248623111 

Пририхтал за видаванє и штири кнїжки, медзи нїма популарне виданє за младих Идилского венца ''З мойого валала'' др Гавриїла Костельника, преложел на сербски язик (з Мирославом Алексичом) вибор з поезиї и прози др Г. Костельника (Др Габријел Костелник, ''Поезија и проза'', Нови Сад, 2013 ), позберал и пририхтал за друкованє ''Руски народни шпиванки'' у часопису ''Studia Ruthenicа'' ч. 21 (2016) и ч. 25 (2020).
== Литература ==

* Др Йован Єркович: ''Ґраматика руского язика др Юлияна Рамача 2002. року'', Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 8, 2001-2003, б. 67 

* Юлиян Надь, ''Нашо нашлїднїки буду виучовац руски язик'', Шветлосц, XXVI, 1, (Нови Сад, 1988), б. 105-111;

* Вероника Фейса, ''Награда Искри култури за Словнїк:'' интервю зоз професором др Юлияном Рамачом, Шветлосц, XXXVI, 1-2 (Нови Сад, 1998), б. 55-62.

* Ramach, Iuliian/Ramač Julijan - Paul  R. Magocsi and Ivan Pop, ''Encyclopedia  of Rusyn History and Culture'', 2005, ISBN 0-8020-3566-3, p. 412

* Михайло Фейса, ''Полицентричне стандардизованє русинского язика'', РІЧНИК РУСКОЙ БУРСЫ 2019, р. 15, б. 143-158

== Вонкашнї вязи ==

* [https://nar.org.rs/rue/%d0%b4%d1%80-%d1%8e%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bd-%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%87/ ''Др Юлиян Рамач''], биоґрафия, Новинарска Асоцияция Руснацох, май 7, 2018.

* Юлиан Рамач, [https://cyberleninka.ru/article/n/yazik-bachvansko-srimskih-rusnatsoh/viewer ''Язик бачванско-сримских Руснацох''], КиберЛенинка, наукова електронска библиотека

* Юлиан Рамач, [https://cyberleninka.ru/article/n/mozhlyivostsi-nashogo-narodnogo-yazika/viewer  ''Можлївосци нашого народного язика''], КиберЛенинка, наукова електронска библиотека

* [https://www.rusyn.sk/promocija-rusnacko-serbskoho-slovnika/ ''Промоция Руснацко-сербского словнїка''], Rusyn.sk, internetové noviny, Združenie inteligencie Rusínov Slovenska

* Проф. др. хаб. А. Д. Дуличенко, [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#ramacyu ''Рамач, Юлиян''], (русийски), Русины, Малая энциклопедия

* Михайло ГOРНЯК, [https://rdsa.tripod.com/drjlik/hornjakm.html ''Обсяжно о нукашнєй структури язика''], (Юлиян Рамач, Ґраматика руского язика), Завод за учебнїки и наставни средства, Беоґрад, 2002

* [https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%87 ''Юлиан Рамач, биоґрафия''], Igor Kercsa, Русиньска Вiкiпедiя, 28. децембер 2019.

{{DEFAULTSORT: Рамач , Юлиян }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Линґвисти]]
[[Катеґория:Науковци]]
[[Катеґория:Русинисти]]
[[Катеґория:Докторе наукох]]
[[Катеґория:Професоре]]
[[Катеґория:Слависти]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:12. децембер]]
[[Катеґория:Народзени 1940]]</text>
      <sha1>ic9msjr1rzne7y3daidnea18yjjg90f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Янко Виславски</title>
    <ns>0</ns>
    <id>502</id>
    <revision>
      <id>17485</id>
      <parentid>17468</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T14:39:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка до Ґалериї</comment>
      <origin>17485</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12429" sha1="eztj0yo6ynx7l5y7d3srdqzfgocnct3" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Янко Виславски&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Janko Vislavski 1939.jpg|alt=Янко Виславски 1939. року|center|thumb|300x300px|Янко Виславски (1939)]]
|-
|'''Народзени'''
|16. юлия 1919.
|-
|'''Умар'''
|23. авґуста 1978. (59)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия у Заґребе
|-
|'''Период твореня'''
|1937—1975.
|-
|'''Жанри'''
|финансийне кнїжководительство, новинарство, аматерска ґлума
|-
|'''Поховани'''
|у Новим Садзе
|-
|'''Припознаня'''
|Златна плакета АРТ &quot;Дядя&quot; за 35 роки аматерскей театралней дїялносци
|}
'''Янко Виславски''' (*16. юлия 1919—†23. авґуста 1978), финансийни службенїк, новинар-прекладач, финансийни инспектор.

== Биоґрафия ==
Янко Виславски ше народзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 16. юлия 1919. року у селянскей фамилиї. Оцец Данил и мац Ирина родз. Шимко. Янко мал двох братох, Данила и Дюру. По законченю основней школи у своїм валалє уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе, дзе и матуровал. После матурованя уписал ше на студиї права, алє кед почала Друга шветова война вон претаргнул студиї и врацел ше до Руского Керестура. 

Зоз театралну дїялносцу Янко Виславски ше почал занїмац ище як ґимназиялєц 1937. року. Як зазначене у писаних жридлох, першу улогу (Синов пайташ) одбавел у театралним фалаце ''Мац'' Романа Сурмача, даваним 15. авґуста 1937. року на Дзень Просвити у Руским Керестуре. Вон теди бул дома на школских ферийох. У 1938. року, тиж под час школских ферийох, наступа у фалаце Ивана Франка ''Учитель'' у улоги Жида. До Руского Керестура сцигла векша ґрупа вибеженцох зоз Карпатскей України кед ю окупировали Мадяре. Медзи нїма були и члени театра зоз Хусту. Янко Виславски ше 1939. року, под час ферийох, уключел до роботи драмскей ґрупи режисера и ґлумца по професиї Юрия Авґустина Шереґия, основаней у Руским Керестуре. Достал улогу Андрия у театралним фалаце Суходольского ''Хмара''.

По Шереґийовим одходу з Руского Керестура Виславски предлужел ґлумиц под режисерску руку учителя [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]] (1940–1941), а кед и Ковач бул примушени пре окупацию Бачкей виселїц ше до Шиду (котри ше нашол у гранїцох тедишнєй Нєзависней Держави Горватскей), Янко Виславски участвовал у представох котри у рамикох Орґанизациї грекокатолицкей младежи пририхтовали [[Ириней Тимко]] и [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]] (1942–1943).

Нєодлуга, на початку 1944. року, Янко Виславски бул реґрутовани и послати до Ерделю у Мадярскей. У другей половки 1944. року ше му удало, з двома пайташами, сцекнуц з мадярского войска и придац ше румунским партизаном. По законченю войни врацел ше до Руского Керестура. Понеже после войни нє предлужел студиї, вон почал робиц як службенїк перше у керестурским млїну, а познєйше бул унапредзени и премесцени до [[Кула|Кули]], до Срезкей дирекциї млїнских орґанизацийох.

Янко Виславски ше винчал зоз Марию Сабадош (Лисого). У малженстве мали двох синох, Боґдана и Владимира. 
[[Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|мини|413x413п|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, Янко Виславски, нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац.]]
У 1950. року, на вимогу тедишнього главного и одвичательного редактора ''Руского слова'', Янко Виславски премесцени до редакциї тих новинох на длужносц новинара–прекладача. Попри роботи на пририхтованю новинох, вон преложел кнїжку М. В. Ґоґоля ''Тарас Бульба'' и ище дзепоєдни. Врацанє на роботу до Руского Керестура оможлївело му же би ше знова уключел до театралней дїялносци, цо, медзи иншим, и бул циль тих цо потримали редактора же би го глєдал од одвичательних факторох.

У 1954. року Янко Виславски преходзи на службу до Нового Саду по власним жаданю як кнїжководитель у Ремеселнїцкей столарскей задруґи, а 1959. року преходзи на службу до ''Нафтаґасу'', дзе о єден час постал интерни финансийни инспектор. Часто бул обовязни путовац по филиялох тей велькей фирми, та то була причина же ше 1973. року престал занїмац зоз драмску дїялносцу як ґлумец-аматер, алє у самоуправних орґанох тедишнього Аматерского руского театра Дядя робел аж по 1975. рок.

На рочней схадзки АРТ Дядя 1974. Янкови Виславскийови уручена Златна плакета за 35 роки аматерскей театралней дїялносци, як першому ношительови того найвисшого припознаня у руским театру.

Янко Виславски умар у Новим Садзе 23. авґуста 1978. року, дзе є и поховани.

===  Ґлумел у тих театралних фалатох ===
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Рок
!Театрални фалат
!Улога
!Место
|-
|1937.
|Роман Сурмач (Є. Луцик): МAЦ 
|Пайташ
|align=&quot;center&quot;| Руски Керестур
|-
|1938.
|Иван Франко: УЧИТЕЛЬ
|Жид
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1939.
|А. Л.. Суходольски: ХМАРА
|Андрий
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1940.
|М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ
|Хома
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1943.
|К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО
|Буц
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1943.
|А. Л. Суходольски: ХМАРА
|
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1950.
|А.Н. Островски: ЛЄС
|
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1951.
|Б. Нушич: ОБИЧНИ ЧЛОВЕК
|Вичентиє
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1951.
|А. П. Чехов: КАРЧМА НА ГЛАВНЕЙ ДРАГИ
|Борцов
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1952.
|К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО
|Буц
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1953.
|Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ
|Каламар
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1955.
|Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ
|Каламар
|align=&quot;center&quot;| Нови Сад
|-
|1970.
|Славомир Мрожек: ПОЛИЦАЄ
|Гарештанєц
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1971.
|Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА
|Фамулус
|align=&quot;center&quot;| ”
|-
|1973.
|А. П. Чехов: СПИТОВАНЄ
|Ломов
|align=&quot;center&quot;| ”
|}
=== Режирал тоти фалати ===
{| class=&quot;wikitable&quot; width=530px
|+
!Рок
!Театрални фалат
!Место
|-
|1952.
|К. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО
|Руски Керестур
|-
|1955.
|А. П. Чехов: СПИТОВАНЄ
|align=&quot;center&quot;| Нови Сад
|-
|1968.
|Марк Камелоти: ЗЛЄТОВАНЄ У ПАРИЗУ
|align=&quot;center&quot;| ”
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:TERLJUK klječi,Romanov i Djulieta.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата  Романов и Дюлиєта (1971)|Сцена зоз театралного фалата  ''Романов и Дюлиєта'' (1971). З лїва: нєпознати, Дюра Латяк, Янко Виславски, клєчи [[Иван Терлюк]], нєпознати.
Файл:Keresturski intelektualci 1939.jpg|алт=Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року|Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року  Горе, з лїва: двоме нєпознати, [[Микола Гарди]], учитель з Коцура, Звонко Сеґеди, Янко Няради, Славко Пап Пабиянков  Шедза : [[Янко Ерделї]] з Дюрдьова, нєпознати, Янко Виславски, Митро Салак, др Янко Ерделї зоз Заґребу, [[Єфрем Колєсар]], нєпознати.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Дюра Латяк: „Янко Виславски, финансийни службенїк, новинар-прекладачˮ - ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ ''Руске слово'' и [[Дом култури Руски Керестур]], Нови Сад, 2018, бок 134-135.

{{DEFAULTSORT: Виславски , Янко }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Службенїки]]
[[Катеґория:16. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1919]]
[[Катеґория:23. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 1978]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]</text>
      <sha1>eztj0yo6ynx7l5y7d3srdqzfgocnct3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Метер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>648</id>
    <revision>
      <id>17532</id>
      <parentid>17345</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:01:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17532</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3898" sha1="8ulmgp61ahzy5smh676ga6fpsuftv68" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align: align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Метер
|-
|Система
|СИ основна єдинка
|-
|Єдинка 
|длужина
|-
|Символ 
|m                       
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Єдинични претваряня
|-
|''1 m до ...'' 
|''... єднаки з ...''
|-
|СИ єдинки
|1000 mm
0,001 km
|-
|Империялни/
ЗАД єдинки
|1,0936 yd
3,2808 ft     

39,370 in
|-
|Наутични єдинки
|0,00053996  nmi
|}
[[File:Mètre ruban.png|Метер за меранє длужини|алт=mini|мини|right]]
 '''Метер''' (символ: m &lt;ref&gt;[https://www.nist.gov/si-redefinition/ „Base unit definitions: Meter”] NIST [https://sr.wikipedia.org/wiki/Nacionalni_institut_za_standarde_i_tehnologiju National Institute of Standards and Technology.] 9. 5. 2019.&lt;/ref&gt;) то [[мерни єдинки|мерна єдинка]], односно СИ основна єдинка за далєкосц (або длужину у бешеди физикових наукох). Дефинує ше як длужина траєкториї хтору у абсолутним вакуме прейдзе [[шветлосц]] за час од точно 1/(299 792 458) секунди. &lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/metar   Метер] &quot;Hrvatska enciklopedija&quot; Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2015.&lt;/ref&gt; Тота дефиниция нє меня велькосц єдинки, алє є уведзена же би провадзела нєдавни розвой технїкох за меранє, дзе ше длужина и час можу репродуковац зоз барз вельку точносцу– у случаю часу, до точносци од 10&lt;sup&gt;13&lt;/sup&gt;.

Метер ориґинално бул дефиновани 1793. року як єдна дзешец-милионита часц розстояня медзи екватором и Сиверним полом. Року 1799, то редефиноване у смислу прототипу метерского еталону (стварни еталон пременєни 1889. року). Року 1960, метер бул редефиновани у смислу одредзеного числа [[Габа|габових]] длужинох вибраних емисийних линийох криптону-86. Року 1983, прилапена терашня дефиниция.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
== Литература ==

*  Alder, Ken (2002).[[iarchive:measureofallthin00alde|''The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey and Hidden Error That Transformed the World'' .]] New York: Free Press.

* Mohr, P., Taylor, B.N., and David B. Newell, D. (13 November 2012).   [https://physics.nist.gov/cuu/Constants/codata.pdf ''CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants: 2006''] Gaithersburg, MD: National Institute of Standards and Technology.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.nist.gov/si-redefinition/meter История метера на америцким Националним Институту за Стандарди и Технолоґию (NIST)]
* [https://web.archive.org/web/20110607152538/http://www1.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html История метера на Медзинародним бироу за чежини и мери (BIPM)”.] Архивоване з ориґиналу 07. 06. 2011. р
* [https://www.nist.gov/el Часова линия историї метера на NIST-у]
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Физика]]
[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Мери за длужину]]
[[Катеґория:Мери за поверхносц]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>8ulmgp61ahzy5smh676ga6fpsuftv68</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тарґовец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>691</id>
    <revision>
      <id>17520</id>
      <parentid>16903</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:42:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17520</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13707" sha1="d4m2ueekfgxkuc59o7o7x37m42ioxg4" xml:space="preserve">[[File:Healthy Bread Press Conference A - Flickr - USDAgov.jpg|right|thumb|317x317px|Тарґовкинї хтори предаваю хлєб]]'''Тарґовец''' (лат. ''mercator'') представя особу хтора ше занїма зоз [[тарґовина|тарґовину]], односно тарґує зоз продуктами, поштредує медзи продуковательом и купцом. Єдна часц розлики медзи цену хтору плаци продуковательови и цену хтору достанє од купца представя його економску активносц, односно його заробок.

Тарґовец бул своєфайтови [[Ремесло|ремеселнїк]] – майстор свойого знаня и схопносци. Вон нє правел продукти зоз своїма руками, алє их набавял, куповал од других продуковательох и других тарґовцох на велько и правдивих майстрох цо артикли правели и предавал их у своєй [[Перши руски дутяни и карчми у Руским Керестуре|предавальнї]]. Требало почувствовац жаданя купцох и благочасово им обезпечиц праве таку робу яка им була потребна. Предводзиц купцох и мац у предавальнї тото цо нєобходне, а и цо представя новосц — тренд такого часу. Прето було таки дутяни у хторих ше куповало звичайни артикли за каждодньове трошенє и тирваце хаснованє, алє и таки дзе ше вше нашло и цошка новше, цо правело нове навикнуце и творело нову потребу обисцом без огляду чи у костираню, чи у стварох у обисцох, чи то модернєйши направи лєбо орудиє.

Сам дутян, його змесценє у валалє, улїчки и шоре, його намесценє — тезґа, полїци зоз фийовками, штелажи з робу, коректне обходзенє зоз купцами, бешедлївосц тарґовца, та аж и предаванє на причек („на борґ”) — то була створена слика успишного дутяндїйоша и тарґовца. Бо до тарґовца и до качмара ше приходзело купиц праве пре його обходзенє зоз муштериями, пре вислугу и пораду — так му ишло и предаванє и його власне напредованє.

== Школованє (образованє) тарґовцох ==

Кажди добри и знаходлїви майстор мал и своїх школярох – шеґертох. У чаше медзи двома войнами, по нєписаних правилох, тарґовци поставали лєм дзеци тарґовцох и єврейских фамелийох. Медзи Руснацами нє було векше число правих, школованих, виучених тарґовцох, та вони анї нє могли, по тедишнїх предписаньох, учиц од других. Прето ше нашо школяре одходзели учиц за тарґовцох до векших местох. Як цо своєчасово добри майстор могол постац лєм виучени шеґерт у нємецких и мадярских майстрох, так ше и познєйше тримало же добри (а то значело и знаходлїви, бешедлїви и добродзечни, вислужни) може постац лєм тот, цо свойо знанє и способносц здобудзе у цудзим штредку, у варошу у варошского тарґовца.

Аж по Другей шветовей войни почина виучованє у руских валалох.

=== Здобуванє знаня у державних тарґовинских орґанизацийох ===

По Другей шветовей войни ше сную державни тарґовински орґанизациї и подприємства, орґанизацийно уключени до тарґовинских коморох, за потреби дружтва и розвой [[Привреда|привреди]].

Тарґовецке знанє ше здобува:

:- у предавальньох под фаховим ученьом и надпатраньом тарґовцох – майстрох 
:- у школох за школярох у тарґовини.

Нєобходне знанє ше здобувало у шеґертских школох лєбо на специялних курсох  и зоз покладаньом испитох за тарґовецких помоцнїкох – [[Калфа|калфох]], односно по здобуваню тарґовецкей пракси и теорийного знаня зоз покладаньом майсторских испитох, КВ тарґовцох, односно ВКВ тарґовцох.

Шеґертох було у керестурскей ЗЗ „Єдинство”(ЗАЗНИП-у), „СРЕ—МАҐ”-у, у тарґовини у ПЗ „Перши май”, у „Трґопромет”-у.

=== Реформа образовней системи ===

После пейдзешатих рокох, кед зоз вименку образовней системи формовани школи за школярох у привреди, истого ступня формовани и школи школярох у тарґовини. У [[Кула|Кули]] до школи школярох у тарґовини (интернатского типу) ходзели школяре зоз ширшого подруча [[Бачка|Бачкей]] и сиверней Сербиї. По законченю настави школяре доставали свидоцтво о законченей класи. Перше полроче, од септембра, мали праксу у одвитуюцих подприємствох, односно у предавальньох до хторих були послати на здобуванє общого знаня за тарґовцох.

У чаше од 1955. по 1959. рок у Кули Школу школярох у тарґовини закончело векше число руских школярох. Було их найвецей зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и [[Вербас|Вербасу]]. Иста школа пред тим робела у Зомборе. Теорийна настава тирвала шейсц мешаци. Шицки школяре бивали у интернату, односно у двох — за школярох и школярки. Шейсц мешаци ходзели до школи, а шейсц мешаци мали праксу у тарґовинских орґанизацийох. Школа тирвала три школски роки. 

== Тарґовци зоз польопривреднима продуктами и статком ==
 
[[File:Traders.jpg|right|thumb|320px|Тарґовци на пияцу]]Медзи двома войнами Вербас бул познати тарґовински центер. Мал розвиту тарґовину на велько зоз житарками и статком, отримовани у нїм шейсц вашари през рок, по три у Новим и Старим Вербаше. У нїм було од 50 до 60 предавальнї, а вербаски тарґовци одкупйовали польопривредни продукти и статок нє лєм зоз Вербасу и його сушедних валалох, алє з велїх местох Бачкей и Банату. Одкупену робу ше предавало до иножемства — жито до Австриї, а статок до Австриї, Италиї и тедишнєй Чехословацкей. 

Жито и статок одкупйовали „цензаре”. На беґелю було три пристанїща за ладї и маґазини, одкаль ше жито и други житарки по Тиси и Дунаю одвожело до державох Европи. Од статку, найвецей предавани тлусти швинї и то до Бечу, а рогати статок до Риму, Милана и других италиянских городох. 
:Рочнє ше вивожело:
::▶коло 500 ваґони жита
::▶коло 500 ваґони викармени швинї
::▶коло 2 ваґони рогатого статку (16-18 фалати тижньово)
:Вербаски тарґовци тиж вивожели:
::▶до Италиї конї за кланє
::▶до Греческей и Турскей конї за шедланє.
Швинї кармело скоро кажде ґаздовство.

=== Тарґовци зоз статком ===

По подмиреню власних потребох у ґаздовстве — зявює ше звишок випродукованих продуктох, з чиїм предаваньом ґаздовство витворює нєобходни материялни средства за подмирйованє других потребох. Тот звишок селянє предаваю сами прерабячом або на пияцох и вашарох або хї предаваю тарґовцом, хтори далєй пренаходза купцох.

Тарґовци купени статок од селянох далєй предаваю до варошох лєбо их єден час докармюю и потим предаваю по вашарох. Тарґовци зоз Руского Керестура  и [[Коцур]]а предавали швинї до индустрийних месарньох у Будапешту. Швинї ше одвожело у ваґонох. У народзе була назва „предал на ваґон”, цо значи тарґовцом хтори статок предаваю до трошительних центрох.

У Керестуре бул познати тарґовец дїдо „Кравичка”. Вон на яр куповал подли яловки, целята, напасал их и кармел, та вєшенї их цельни предавал. 

По Другей шветовей войни тарґовцом було забранєне тарґовац зоз статком. „Одкуп” статку окончовала землєдїлска задруґа и предавала статок клальньом.

=== Тарґовкинї з продуктами домашнього виробнїцтва ===

Тарґовкинї зоз купенима продуктами у валалє одходзели до варошох, часто предавали по обисцох, а ходзели и на околни вашари — Зомбор, Оджак, Бечей, Србобран и до других местох. На вашари ше ишло додня на парастских кочох.

Случовало ше же жени ходзели одкупйовац по обисцох, лєбо єй други людзе понукли робу, а вец єй ношели и на причек. Пенєж ше дакеди давало аж и после пияцу або вашару, кед ше робу попредало. На таки способ жени зарабяли, а даєдна аж и дзецко вишколовала.

Найвецей ше предавало домашнї виробки зоз конопи: платно, покровци, керпари, цверни, партки, мехи.

=== Тарґовци зоз конопу ===

У Руским Керестуре пред Другу шветову войну було вецей конопарнї и чесарнї. Дзепоєдни власнїки одкупюю желєну конопу  од селянох и далєй ю прерабяю: моча, суша, тру, гладза. У чесарньох ше тоту конопу чеше, сортує по класох, єдну часц ше дава до вавалу пресц и вец ше предава до иножемства, углавним до Нємецкей.

== Литература ==
* Мирон Жирош, ''БАЧВАНСКО - СРИМСКИ РУСНАЦИ, ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745—2001'', IV ТОМ, бок 293—317

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_trgovini.html Zakon o trgovini]. ''www.paragraf.rs''
[[Катеґория:Привреда]]
[[Катеґория:Занїманє]]
[[Катеґория:Тарґовина]]</text>
      <sha1>d4m2ueekfgxkuc59o7o7x37m42ioxg4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хлєб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>877</id>
    <revision>
      <id>17522</id>
      <parentid>12493</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:18:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>17522</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23433" sha1="su791j6i2n3vypsc4qk4l3osplcrrn6" xml:space="preserve">[[File:Hleb i pecivo.jpg|right|thumb|310x310px|Хлєб и рижни печива.]]'''Хлєб''' то файта поживи  хтора ше пече, а прави ше зоз цеста зоз двох основних состойкох: муки и води. Найчастейше ше додава ище соль, [[Кващок|квас]], дакус цукру и олєю лєбо масци, а по жаданю и присмачки (напр. сусам, лєново нашенє, маґочки зоз слунечнїку и подобне). Хлєб уж длуги час основни наєсток костираня велїх културох.&lt;ref&gt;[https://phys.org/news/2010-10-prehistoric-ate-flatbread-years.html#google_vignette  „Prehistoric man ate flatbread 30,000 years ago: study”.]  Physorg.com. Agence France-Presse.  19. 10. 2010.&lt;/ref&gt; У цеку историї бул розширени и значни ширцом швета и єден є зоз найстарших єдзеньох. Хлєб  бул поготов значни од самого зачатку польопривреди.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A5%D0%BB%D0%B5%D0%B1#CITEREFMcGee2004 McGee 2004, бок 517.]&lt;/ref&gt;  

За готовенє и печенє хлєба, пропорциї типох муки и других состойкох барз варирую, а тиж и способ пририхтованя. З рижних жридлох ше обачує же типи, форми, велькосц и текстура хлєба ше розликую у рижних поднєбйох и локацийох. Хлєб може викиснуц зоз  процесами хтори ше операю на природни микроби за квашне цесто, хемикалиї, индустрийски продуковани квас, лєбо зоз аерацию (воздушного) високого [[File:Bakers and Brewers from Meketre's Model Bakery and Brewery MET DT234925.jpg|right|thumb|311x311px|Мали пекаре, Мишенє хлєба ([[Скулпторство|скулптури]]).]]
прициску. Даєдни типи хлєба ше варя пред викиснуцом, з часци и пре традицийни лєбо релиґиозни причини. До цеста мож умишиц и состойки хтори нє житарково як цо то сушена [[овоц]], орехи, масц итд. За комерциялни хлєб ше найчастейше хасную адитиви за лєпши смак, текстуру, длугши вик тирваня, и лєгчейши способ продукованя.

Хлєб ше послужує у рoзличних формох зоз гоч хторим оброком у цеку дня. Конзумує ше як ужина, у фoрми  сендвича, у праженей форми, посипани зоз отрушинами итд. Мож го мачац до рижних мачанкох, лєбо на ньго масциц [[масло]], маджун, [[мед]] и други слатки и слани пасти зоз риби, печинки, меса итд.

Хлєб ма дружтвене и емотивне значенє хторе превозиходзи його хаснованє як єдло, ма есенциялну улогу у релиґийних ритуалох и секуларней култури. Його значносц у каждодньовим живоце ше обачує и у язику; зявюю ше присловки як колоквиялни вирази напр:
[[File:Breadindia.jpg|right|thumb|310x310px|Два файти хлєба порезани на фалатки.]]
* „Украднул ши ми / береш  ми хлєб зоз устох“ 

* „Нєт хлєба без мотики”

* „Вон тебе з камєньом ти його зоз хлєбом”

* „Добри яґод хлєб”

* „Хлєб жридло моци и чловекового живота”

у молитвох 

* „Хлєб наш насушни дажд нам днес“

и у етимолоґийному слову як цо то 

* „компаньон“ (зоз латинского  ''com'' „зоз“ + panis „хлеб“).

== История ==
Можлїве же чловек скорей як почал печиц хлєб, єдол швижи, сирови [[житарки]]. Предпоставя ше же познєйше у даєдней хвильки, житарки почал мочиц до води а аж познєйше их зомлєл и пекол. Хлєб єдна зоз найстарших пририхтованих єдлох. Евиденция жридлох пред 30000 роками у Европи указує на остатки скроба на [[Камень|каменю]] хтори ше хасновал за тлученє рошлїнох поготов житаркох. Коло 10000 року  п. н. е. зоз початком часу неолита и зоз ширеньом и напредованьом польопривреди, зарна постали основа за пририхтованє хлєба. 

Спомалшени [[Кващок|квас]] бул общеприсутни, уключуюци [[поверхносц]] (лупку) зарна житаркох, так же кажде цесто хторе ше на воздуху охаби и одстої, воно природно викишнє.&lt;ref&gt;[https://archive.org/details/foodinhistory0000tann_x3i0/page/n455/mode/2up Foodin History бок.68.]&lt;/ref&gt; На  початку ше хлєб правел без квасу, алє уж у старим вику, Єгиптянє, хасновали квас, тиж и рижнородни файти муки (мегку и тварду муку).

Постоя вецей жридла киснуца цеста. Дзепоєдни народи хасновали пену зоз вина лєбо пива и сипали до муки, сок зоз грозна итд. Найчастейше жридло квасу бул фалаток цесточка хтори би ше одорвало зоз хлєба и похасновало ше го за киснуце цеста хторе ше мишело шлїдуюцого дня. &lt;ref&gt;[https://phys.org/news/2010-10-prehistoric-ate-flatbread-years.html#google_vignette  „Prehistoric man ate flatbread 30,000 years ago: study”.]  Physorg.com. Agence France-Presse.  19. 10. 2010.]&lt;/ref&gt;

== Снованє пекарньох ==
[[File:Pecenje hleba.jpg|right|thumb|307x307px|Садзанє хлєба у [[Пекарня|пекарнї.]]]]Уж од 168. року п. н. е. у Риме постояли и сновали ше вельки державни пекарнї. Од 9. вику, у векших европских городох, сновали ше европски еснафи; квалитет, чежина цена хлєба, були одредзени зоз городскима [[Закон (право)|законами]], а пекаре хтори нє почитовали таку одлуку були найстрогше карани.

Квалитет хлєба ше значно злєпшал на початку нового вику у сиверней Италиї, у 17. вику у Паризу, а у Бечу ше споминало продукованє луксузних печивох у 18. вику. Од 19. вику, продукованє хлєба поставало вше баржей механїзоване.

Року 1961. розвити Чоливудов процес печеня хлєба, а то бул интензивни механїчни обробок цеста пре моцнєши  редуковани ферментацийни час и швидше готовенє и продукованє хлєба. Тот процес, високоенерґетского мишеня, тиж оможлївює хаснованє житаркох зоз нїзшима протеїнскима состойками. Нєшка ше на широко хаснує у швеце у вельких фабрикох. Пошлїдки того же ше вельке количество хлєба може випродуковац барз швидко зоз малима трошками за продукователя и за купца. Медзитим, було подозривосци у поглядзе нутрицийних вредносцох таких продуктох.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20120522022319/http://www.allotment.org.uk/recipes/bread-making/chorleywood-process  „Chorleywood Industrial Bread Making Process”] ''allotment.org.uk'', Архивоване з [https://www.allotment-garden.org/recipes/bread-making/chorleywood-process ориґиналу] 22. 05. 2012. р.&lt;/ref&gt; 

== Файти хлєба и печива ==
Хлєб основна пожива Штреднього востоку, Сиверней Африки, Европи, и у културох европского походзеня як цо у обидвох Америкох, Австралиї и Южней Африки, за розлику од Восточней Азиї дзе рискаша основна пожива.

Хлєб ше звичайно прави зоз муки [[Жито|жита]]. Цесто ше култивує зоз квасом, охабя ше го же би викисло, и после ше пече у пецу. Додаток квасу до цеста спричинює же хлєб ма у своєй нукашньосци дзирки.&lt;ref&gt;[http://www.quakeroats.com/cooking-and-recipes/content/baking-101/yeast-breads/common-yeast-bread-issues/air-holes-or-tunnels-inside.aspx ''„Air Holes or Tunnels Inside”.''], ''quakeroats.com.'' [https://www.quakeroats.com/cooking-and-recipes/content/baking-101/yeast-breads/common-yeast-bread-issues/air-holes-or-tunnels-inside.aspx  ''Архивоване] з ориґиналу'' ''19. 11. 2017. р.''&lt;/ref&gt; Пре високи ступень ґлутену у муки, цесто ма шпунджийов випатрунок и еластичносц. Хлєбне жито найчастейше тип житарки хторе ше хаснує за пририхтованє хлєба. Жито єдно з найвекших поєдинєчних резервох [[пожива|поживи]] за єдзенє у швеце.&lt;ref&gt;Peña, R. J ,[https://www.fao.org/4/y4011e/y4011e0w.htm Wheat for bread and other foodsR.J. Peña]  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%99%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%83  Организација за храну и пољопривреду] „''Wheat, in the form of bread, provides more nutrients to the world population than any other single food source.''”
&lt;/ref&gt; 

Хлєб ше тиж прави и зоз муки других файтох житаркох (макух, крупи –на грубо млєте жито, [[кукурица]], цирок, маунарки - гращок). Окрем житней муки хаснує ше и ражова, овшана, кукурична, циркова, мука зоз проса, рискаши, гречки, ярцу, мауново рошлїни

== Файти хлєба и печива: ==
[[File:Flickr - cyclonebill - Croissanter.jpg|299x299px|Кроасан|алт=Кроасан|мини]]
{|
|- 
| • Хлєб зоз муки рижних житаркох
(жито, раж, овес, ярец, гречка...) 
| • Баґет 
|- 
| • Пита зоз кукуричней муки
| • Преплєтанїк 
|- 
| • Кифла
| • Кроасан 
|- 
| • Бухта
| • Сомун 
|- 
| • Лепинь
| • Двопек
|- 
| • Поґач
| • Посни осух
|- 
| • Переца
| • Осух прегнєтанїк
|- 
| • Жемнїк
| • Белюш &lt;ref&gt;[https://www.glnc.org.au/resource/wheat/ Wheat] Grains &amp; Legumes Nutrition Council. „''Aside from bread wheat and durum, other types of wheat include spelt, emmer, einkorn and kamut. These wheat varieties are commonly referred to as ‘ancient’ grains and are increasingly being used in the manufacture of niche wheat-based food products.''”
&lt;/ref&gt;         
|}

Иснує и хлєб без ґлутену хтори конзумую особи алерґични на тоту компоненту муки (хорота нєтолерантносци на ґлутен ше вола целиякия). Тот хлєб ше прави зоз муки зоз [[Мандуля|мандульох]], рискаши, цирку, кукурици, або зоз маунових рошлїнох, як цо то: пасуля, гращок итд. Же би хлєб зоз такей муки викиснул муши ше додац адитиви або вайца.              
== Хлєб у руским народзе ==
[[File:Výroba chleba (17).JPG|right|thumb|300px|Мишенє хлєба зоз руками.]]Хлєб то єдзенє хтори ма при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] длугу и такп. святу традицию. Хлєб ше почитовало и нєпреривно ше го жегнало (кед ше кладол печиц, кед ше упекол и винял зоз пеца и кед ше го начинало за єдзенє). Нєшка таки звикнуца щезли и фамелиї их вецей нє пестую.

=== Фази пририхтованя печеня хлєба ===

* Процес печеня хлєба започал [[дзень]] скорей як ше хлєб упекол. Хлєб ше пекол зоз „хлєбовей” муки, то була полубила мука зоз отрубами, зомлєта и принєшена зоз млїну. Дзень пред печеньом порихтало ше муку хтора була преошата и охабена през ноц при пецу звичайно у сакайтове (плєцени ,,кошарик зоз дикиню), же би була цепла (а влєце ше мука зогривала на слунку). Заправку (такв. [[кващок]] - окремни поступок правеня), лїтну воду, соль ше тиж порихтало.

* Вчас рано, пред розкладаньм огня у пецу, розпочало ше мишиц хлєб. Ґаздиня загнєтла цесто за хлєб у велькей ванґли лєбо у древеним кориту, охабела най цесто викишнє голєм єдну годзину. Хлєб було потребно длужей мишиц зоз своїма руками лєбо себе помагала зоз древену лопатку.

* За тот час док цесто кисло ґаздиня затопела до пеца. Топенє тирвало длужей, док у пецу дас два раз нє „прегорело”''.'' Топело ше найчастейше у приклєце, а през дзиру у пецу ше уруцовало копачи, вигриски, ґранє, даяки конарчки зоз древох, слунечнїково палїци и подобне а кед було потребно поґуровало ше зоз кочергу. Ґаздинї було потребно знац добре преценїц цеплоту пеца (то робела тримаюци дакус руку у пециску, лєбо тримаюци у хижи руки опарти на пец) у хторим ше будзе печиц хлєб, же би єй нє згорел лєбо нє наросло цесто и остал хлєб нє упечени.

* После садзаня хлєба шицок прибор за печенє хтори ше хасновал поумивало ше и одложело до комори на свойо место по шлїдуюце хаснованє.
У каждим обисцу мац свою дзивку лєбо дзивчата научела тей схопносци печеня хлєба а свой способ поступку и тайни печеня пренєсла на свойо дзивки.

* При концу топеня заш цесто прегнєтла и ище дакус охабела най одпочива. После викиснуца цеста, ґаздиня правела на столє вельки округли часци. Направени хлєб (векшей форми ) кладла на древену округлу лопату и садзала до натопеного пеца. Найчастейше були вельки фамелиї та и хлєби (векни) мушели буц векши и чежки од 3 до 5 кґ. Од численосци фамелиї завишело чи ґаздиня раз у тижню пекла хлєб чи двараз. Хлєб ше пекол гоч кеди у тижню, звичайно кед ше предходни доєдало. Углавним вше бул округли и висши а бул символ благослова, мира у доме, щесца, привиту...

Окрем того хлєба пекло ше и єден менши хлєбик (дас од 2- 2,5 кили) такв. ципов. Перше ше начинал ципов а познєйше ше начинал гевтот прави вельки хлєб.
 
Нє кажде обисце себе обезпечело хлєбову муку за цали рок, та велї були примушени печиц хлєб зоз кукуричней муки. До млїну ше ношело жито зомлєц же би ше обезпечело муки за фамелию по шлїдуюци род жита.

У пецу ше хлєб пекол дас два годзини, виняло ше го, умило дакус зоз чисту воду и охабело у партку же би ше охладзел у комори лєбо у такв. преднєй хижи.
Таки швижо упечени хлєб ширел запах по цалим обисцу. Хлєб, док ше го нє начало, чувало ше го у плєцених кошарикох окруцени до тканого памучного такв. своєй роботи партка.

=== Часци хлєба ===
Наш руски народ так наволовал часци хлєба:

* Скорка з хлєба - чарна зоз горнєй часци и червена зоз бокох, била од долу.

* Мекушка – нукашня часц.

* Кромка – звонка на преднєй и заднєй часци хлєба, випупчена часц.

* Фалат - хлєб ма горню час, боки и предок; кед ше зоз нього одреже и вежнє до руки єсц то фалаток хлєба.

* Отрушинка - найменша, дробна часточка хлєба.

=== Начинанє и чуванє хлєба ===
[[File:Cuvanje hljeba u pljecenim kosare 20241216 100137.jpg|right|thumb|408x408px|Упечени хлєб Руснаци тримали у плєценим кошарику.]]Хлєб найчастейше начинал оцец, при столє скорей як ше почало зоз єдзеньом и прежегнаюци го (зоз знаком крижа), источасно полугласно вигваряюци: „Оца и Сина и святого духа–Аминь. Хлєб ше начинало резац од кромки (конци хлєба) хтору ше порезало на фалатки и подзелєло челядзи коло стола а аж вец ше далєй крало (резало) зоз хлєба. Тот поступок вше ше окончовал при столє у присустве шицких домашнїх.
 
Начати хлєб хтори ище нє поєдзени мал свойо место дзе бул одложени по шлїдуюци оброк. Бул у [[Кошарик|кошарику]] (окруцени до чистей памучней [[Хлєбовка|хлєбовки]] лєбо ручнїчка) хтори стал на столїнох под таблу стола дзе стали [[Нож|ножи]], [[Видлїчка|видлїчки]] и [[Ложка|ложки]] лєбо на столє под образом, лєбо на лавки у хижи або у [[Приклєт|приклєце]] дзе було места. Познєйше ше зявели кошарики зоз прикривку на високих ножкох хтори тиж мали свойо место у хижи.
 
Новши часи допринєсли тому, поготов после Другей шветовей войни, кед ше почали отверац вельо [[Пекарня|пекарнї]], же ридко хтора ґаздиня дома пекла хлєб. Тот наєсток нєшка мож купиц у каждей прехрамбеней предавальнї лєбо у пекарньох а тиж и други печива. Так же ше траци, лєбо уж страцена традиция печеня и приготовйованє тей першей значней поживи - хлєба при Руснацох. З тим ше траци и „висше'' – духовне почитованє ґу хлєбу.”''

== Литература ==
* ''Християнски календар'' 1975. рок  (82 - 89 бок)
* Олена Папуґа  ''Руске обисце'' 26-29. бок, [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] (Н. Сад 2012.)
* [[Мирон Жирош|М. Жирош]] ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце'' 1745-2001. рок
* Мацерова ''РУСКА КУХАРКА''  НВУ  ''„Руске слово”  (34, 36 и 104, 142 бок)''
==Вонкашня вяза==

* [https://www.argeta.com/rs/recepti/recept-za-ukusan-domaci-hleb Рецепт за укусан домаћи хлеб]   argetta.com
* [https://web.coolinarika.com/inspiracija/domaci-hleb-b16d1e46-6322-11eb-bc77-0242ac120019/ Domaci hleb] www.coolinarka.com
* [https://lupomarshall.com/magazin/domaci-hleb-recepti-za-hleb-i-saveti-kako-se-mesi-hleb/ Рецепти за хлеб и како се меси]

== Референци   ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Єдло]]</text>
      <sha1>su791j6i2n3vypsc4qk4l3osplcrrn6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Млїнар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>986</id>
    <revision>
      <id>17523</id>
      <parentid>9993</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:28:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>17523</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13987" sha1="ocvy8m82fluupekdava8g5qs4ddjl1p" xml:space="preserve">[[File:Miller Book of Trades.png|right|thumb|300px|Резбария зоз 16. вику, Й. Аман]]
[[File:New Inventions of Modern Times -Nova Reperta-, The Invention of the Watermill, plate 10 MET DP841116.jpg|right|thumb|300px|Млїнаре у воденїци, 1600. рок ]]

'''Млїнар''' ремеселнїк, особа хтора ше занїма зоз млєцом [[житарки|житаркох]] у млїнє. Вон руководзи зоз млїном, машину за млєце житаркох (напр. [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]), а основни циль тей роботи то доставанє муки (основни состойок у продукциї [[Хлєб|хлєба]]). У зависносци од моци хтора порушує роботу [[орудиє|орудийох]] за млєце житаркох, постоя рижни [[Млїн|млїни]], як цо то: [[Воденїца|воденїци]], витерняки, сувачи у хторим [[Камень|каменї]] за млєце порушує статок, парни млїн — каменї порушує моц водовей пари и електрични млїни хтори робя з помоцу електричней енерґиї. На ровних часцох [[Войводина|Войводини]] найчастейше ше споминаю воденїци и сувачи. Валалски воденїци хасновали вецей особи по догварки о закупе, а були у власнїцтве єдней або вецей особох.

== История ==

Млїнар єдно з найстарших занїманьох. Млїнарох було ище у заєднїцох ловарох и зберачох, а познєйше зоз своїм искуством постали важна карика у розвою польопривреди. Млїни медзи найстаршима фабриками у историї чловечества. У прешлосци знанє о роботи у млїнох ше здобувало през [[Шеґерт|шеґертованє]], а урядово школи за млїнарох нє було по 19. вик.&lt;ref&gt;Posner; Hibbs, E.S., A.N.[https://www.tehnologijahrane.com/knjiga/proizvodnja-psenicnog-brasna-2 „Proizvodnja pšeničnog brašna”] tehnologijahrane.com.&lt;/ref&gt;

У шицких штредньовиковних державох правиц воденїци була велька потреба бо ше на таки способ жительство подмирйовало з муку. Воденїци ше почитовало и часто ше их споминало у штредньовиковних записох. Основни циль млїну бул зомлєц зарно жита и других житаркох. То ше посциговало зоз треньом двох, звичайно округлих каменьох медзи хтори ше сипало зарна. Основа того поступку була заснована по углядзе на ручни млїнчок хтори ше, у велїх крайох, затримал єден длугши час як домашнє орудиє.

Найстарши податок о воденїци у Банаце датирує зоз 1576. року. Теди, вельки Мехмед Соколович вибудовал воденїцу - млїн зоз штирома каменями на Беґею (Зренянин). Соколович вибудовал и воденїцу зоз двома каменями при валалє Рекаш, на рики Тамиш. Перши и єдини попис воденїцох у [[Сербия|Сербиї]] окончени 1867. року. Теди по попису було 7 510 воденїци &lt;ref&gt;[http://www.kikindskimlin.rs/mlinnekad-mlinarstvo.htm  „Mlin nekad / Iz istorije mlinarstva”.] kikindskimlin.rs.&lt;/ref&gt;

Млїнар и його фамелия звичайно жили у млїнє. Їх просториї за биванє ше находзели коло просториї за млєце житаркох. Млїнар мушел буц физично моцни чловек. Його роботу ше почитовало и знанє о тим [[ремесло|ремеслу]] ше преношело на шлїдуюци ґенерациї. Син учел ремесло од свойого [[Оцец|оца]], алє одходзел и на роботу ґу другим млїнаром же би мал цо вецей исткуства у тей роботи.&lt;ref&gt;[https://wol.jw.org/sr-Latn/wol/d/r353/lp-sbo/102004928 „Kako je izgledao život u češkom mlinu”.]  wol.jw.org&lt;/ref&gt;

Попри того же млїни и млїнаре щезую, мука хтора „зомлєта на каменю” ма винїмкову вредносц, а окреме при пририхтованю традицийних єдлох, кукуричней пити и замешки.

== Млїнаре нєшка ==

Робота млїнара подрозумює набавку сировини (житаркох), їх пририхтованє и обробок, виробок млїнарски продуктох, їх пакованє и одкладанє до складзиска, односно маґазинованє. Млїнар пребера зарно, сортує го и довожи до силосу, преверює його влагу. Зарно ше потим сортирує спрам квалитету и мелє. Млїнар надпатра роботу у млїнє, и на концу мера и пакує готови продукти. Одвичательни є и за превоженє и маґазинованє.

Под час школованя, хторе ше состої зоз теорийней и практичней настави, млїнар ше упознава зоз технолоґию преробку житаркох, машинами и рижнима провадзацима орудиями за роботу. Здобува знанє о основи [[Пожива|поживових]] продуктох, прикметох и вредносцох одредзених намирнїцох хтори значни за костиранє людзох, вредносци микроорґанизмох у поживовей индустриї. Школяр здобува знанє и о предписаньох хтори ше одноша на пакованє, маґазинованє и превоженє житаркох и готових продуктох. Настава облапя и преподаванє о гиґиєнских условийох за продукцию поживи, як и о нормох квалитету поживових продуктох. Преподаваня о процивогньовей защити и защити на роботи состойна часц настави под час школованя.&lt;ref&gt;[https://razvojkarijere.hzz.hr/ „Mlinar/Mlinarica”]. e-usmjeravanje.hzz.hr&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.akademijaoxford.com/kurs_za_mlinara.php „Kurs za mlinara”]. akademijaoxford.com &lt;/ref&gt;

== Млїнаре у руских валалох ==
Млїнаре були познати и припознати ремеселнїки, майстрове своєй роботи. Своєчасово, пред 100 и 150 роками було их у каждим руским валалє [[Бачка|Бачкей]] и Сриму. Робели у сувачох, витернякох, воденїцох, а познєйше у млїнох.

== Сувачи у Коцуре ==

У 1789. року у Коцуре було 5 млїни – сувачи. Єден з нїх млєл и [[Конопа|конопу]]. У 1828. року у истим валалє єст тринац сувачи, єдна олєярня и 14 млїнарох. 

== Сувачи у Руским Керестуре ==

У [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 1912. року єст 12 млїни - сувачи и 3 олєярнї. Направени су на окраїскох валалу, улїчкох, односно орубенцох. Матяшов сувач (сувач Мафтея Латяка, родоначальнїка Латяковей фамелиї зоз Керестура, односно чукундїдо писателя публицисти Дюри Латякя) ше находзел на Куртим шоре, Надьмишков сувач у Резаковей улїчки, Пулькашов сувач на Капущаним шоре...

== Олєярнї у Керестуре ==

Футова олєярня була на Маковским шоре, Папандришова на Буджаку, Папянкова на Збегньове (у нєй млєли и конопу). 

== Витерняки у Дюрдьове ==

У [[Дюрдьов|Дюрдьове]], у чаше од 1890. по 1960 рок, було 5 витерняки, а од тих два були привежени на дереґлї по [[Тиса (рика)|Тиси]] аж зоз Годмезовашаргелю з Мадярскей. 

== Воденїци и сувачи у [[Шид|Шидзе]] и [[Беркасово|Беркасове]] ==
 
На потоку Шидини було 14 воденїци. Млєли жито, кукурицу и други житарки. У составе єдного сувачу була и конопарня (дзе камень млєл конопу). Олєй ше доставало зоз слунєчнїку, бундавових маґочкох, репченю, лєну и зоз буряну (апти). Олєй зоз буряну хасновани як лїк. Продукти зоз олєйових рошлїнох , хтори були чистейши, хасновани за єдзенє, лїк и ошвиженє, а густи и менєй чисти за подмасцованє осовинох на кочох и других машинох. 

== Млїни ==

Зоз зявеньом млїнох и квалитетнєйшим млєцом жита и кукурици, воденїци, сувачи и витерняки страцели свою улогу. Були порозберани.

Млїни будовани у векших местох: два у Керестуре (єден Осифа Раца, а други Янка Афича, по єден у [[Коцур|Коцуре]], Дюрдьове (Ердельов), Шидзе, Беркасове, [[Бачинци|Бачинцох]] (Скубанов), як и векши млїни у [[Кула|Кули]], [[Вербас|Вербаше]], Жаблю, Шидзе, [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] (Гардийов).

'''Млїнар у руских народних писньох'''

Надарени поєдинци у нашим народу часто творели писнї у стихох а тиж и мелодиї о робох и о тим цо их окружовало у їх каждодньовим живоце. Так настали и даскельо зачувани писнї о млїнарови а найпознатши медзи нїма: ''Ей, минару, минару'', ''Вежнї зайду'' и ''я зайду пойдземе до млїна'', ''Яки пречежки тот камень млїнски'', хтори зачувани у зборнїкох [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюка]], [[Дюра Биндас|Дю. Биндаса]], [[Осиф Костелник|О. Костелника]]. Нотни записани тих шпиванкох ше находза записани у кнїжки ''Наша писня'' и публиакциї ''Рутеники 21.'' 
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left: auto; margin-right: auto; border: none
|+
!&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Ей, минару, минару
|-
|Ей, минару, минару направим ци чкоду,
видзем я на ярочок та загацим воду.

Воду ци я загацим, мирку ци одберем,

тебе,тебе самого (млїнару) зоз млїна виженєм.

Кед би твойо баюси так нє спреведали,

озда би ме пре тебе, дома так нє лали.
|}
У прешлосци Руснаци хасновали слово '''''минар''''', под кнїжовним и сербским уплївом народ тераз хаснує слово '''''млїнар'''''.

== Литература ==
* [[Мирон Жирош]], ''БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ'',1745—2001 , ТОМ IV (2004), бок 92—98
* [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]]: Рутеника 25  бок 16
* [[Онуфрий Тимко|О.Тимко]] ''НАША ПИСНЯ''  (нотни записи шпиванкох)
== Вонкашня вяза ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=Wi0fbjKH7do Eй, млїнару, млїнару, ґрупа ''Роса''] You Tube канал 
* [https://web.archive.org/web/20191007135912/http://starizanati.gov.rs/zanati/mlinarstvo-i-pekarstvo/ Млинарство и пекарство-стари занати у Србији]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:История]]
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>ocvy8m82fluupekdava8g5qs4ddjl1p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Млїн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1051</id>
    <revision>
      <id>17517</id>
      <parentid>10834</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:39:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>17517</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18360" sha1="d3suc261ewhyzdtud1rkl59z9kts1z4" xml:space="preserve">[[File:Wadendorf-Mühle-220116-1225262.jpg|right|thumb|300px|Воденїца]]
'''Млїн''' &lt;ref&gt;''СЛОВНИЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I, НОВИ САД (2017), бок 727.&lt;/ref&gt; (лат. ''molinum''  млєц, праслав. mъlinъ, слц. mlyn, поль. mlyn, укр. млин) то нє лєм назва за ручне [[орудиє]], алє и за построєнє у хторим ше мелє рижни [[житарки]] ([[жито]], [[кукурица]],...) и рижни минерали як цо то углє, [[камень]] и други подобни сировини.

== История ==
[[Хлєб]] од давен-давна єдна з основних [[Пожива|поживових]] артиклох, присутни є у каждодньовим живоце цалого жительства. Житарки, односно мука зоз житаркох, основна сировина за готовенє хлєба.

[[File:Windmills above Chora of Amorgos, 213402.jpg|right|thumb|300px|камени плочи за млєце]]
Перши примитивни [[Орудиє|орудия]] за млєце житаркох були камени плочи зоз углїбеньом до хторого ше сипало зарно. Зоз ручним шмиканьом каменьох доставало ше муку зоз зарна житаркох. [[скулпторство|Скулптури]] зоз старих єгипетских гробох приказую хаснованє млїна хтори здабе на шедло. Таки млїн бул направени зоз двох каменьох: споднї бул дакус углїбени и нагнути на єден бок и до ньго ше кладло зарно, а верхнї камень бул менши. Робота на нїм була чежка, окреме за жени, бо мушели зоз цалу свою силу шмикац верхнї, менши камень прейґ споднього и млєц житарки. Коло 1000. року пред н.е. у античней Греческей ше зявели кус модернєйши млїни. Направени були зоз двох каменьох кружней форми зоз хторих єден бул статични, а други обрацали людзе або статок.&lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/ Mlin.] ''www.enciklopedija.hr''&lt;/ref&gt; Зарно хторе ше сипало медзи два каменї ше на таки способ зомлєло до праху (муки). Познєйше ше за обрацанє каменьох почало хасновац моц води (воденїца), а потим и моц витру (витерняк).

Парни машини ше зявели у другей половки 18. вику, а од 1850. року ше их хаснує и у млїнох.
[[File:Krefeld, Egelsbergmühle, 2011-08 CN-01.jpg|right|thumb|300px|Витерняк]]

== Файти млїнох ==
::• Млїни хтори порушує човеча моц або статок

::• Воденїца млїн у хторим ше робота порушує з помоцу води

::• Витерняк млїн у хторим ше робота порушує з помоцу витру

::• Парни млїн — млїн на пару

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу мотора на гориво (дизел, бензин)

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу електромотора.

== Млїни при Руснацох ==

У каждодньовим живоце, кажде обисце мушело обезпечиц жита на цали рок. Руснаци жито чували у своїм обисцу, посипане на пойдзе або у гамбарох. Єдну часц жита ше зомлєло и похасновало за рихтанє поживи, єдну часц ше похасновало за шлїдуюцу шатву, а зоз житом и другима житарками ше виплацовало рижни рахунки (плацело ше руковину, байбера, виплацовало ше и Панство).

Кажда жена у обисцу була и „пекар”. Попри хлєба, пекло ше и лепинї, поґачи, белюши, капущанїки. Мука була основа и за галушки, резанки, груби колачи, рейтеши, бухти, покераї и други лакотки.

Кукурични хлєб бул тиж присутни на столох наших предкох. Окрем такого хлєба, часто ше рихтало и замешку, крупи и ґоргелї. Свадзебна каша була найлєпша (и найвекша) лакотка на рускей свадзби вецей як 200 роки. 

Кукурицу ше млєло у сувачох и крупарох, а принєшени даралов од крупара требало поошивац и видвоїц муку од крупох и вец пририхтац єдло — смачну замешку лєбо сладку кашу, або упечиц крупи лєбо ґоргелї.

Руснаци за свойо потреби давен-давно, кукурицу и жито нє млєли у своїх обисцох. Найблїзша воденїца у хторей могли свойо урожаї зомлєц була у Чибу (нєшкайше Челарево). Одход з терху по подлих драгох до воденїци и врацанє дому бул права трапеза и за людзох и за статок — конї або воли. Намаганя були же би ше жито млєло дома, у своїх обисцох. То ше могло лєм у сувачох, окремних млїнох, хтори мал два каменї, а обрацали их конї. Жито требало знац зомлєц и видвоїц з нього муку, отруби, паспаль, ґриз... У сувачох тоту фахову роботу робели [[млїнар|минаре]], ремеселнїки, хторих людзе барз ценєли и почитовали. Їх схопносц и знанє ше раховало ґу [[ремесло|ремеселнїцтву]].

Зоз звекшованьом числа жительства и пре їх потреби за каждодньовим готовеньом хлєба, вшадзи, та и у [[Руски Керестур|Керестуре]] и [[Коцур|Коцуре]], требало шац вше вецей жита и други житарки. 

Пре оддалєносц млїнох Кулянске панство и административна управа у Зомборе мала намиру помогнуц селяном у кулянским округу. Року 1780. до Угорскей кральовскей дворскей комори у Братислави послате писмо у хторим ше модлєло дошлєбодзенє вибудовац млїни у кулянским округу, а окреме у Руским Керестуре. Ґу писму додати и проєкти двох млїнох, єдного зоз трома, а другого зоз штирома каменями. На хторей локациї и кеди у Керестуре млїни справени, и чи обидва у Керестуре, нєт точни податки.

'''Рок 1789.'''

У Коцуре було 5 млїни – сувачи. Два сувачи були на Вельким шоре, на єдним и на другим концу, вец у улїци Кира – Кула и на Куртим шоре пияти, спомедзи хторих єден и конопу млєл. У Коцуре млїни сувачи мали: Янко Горняк, Янко Боднар, Ферко Гарди, Франьо Бароти и Янко Буила. 

'''Рок 1809.'''

У Керестуре єст 10 сувачи цо их обрацаю по 4 конї. През дзень и през ноц вони зомелю по 12 пожунски мири, односно коло 630 кили жита.

'''Рок 1828.'''

У Керестуре и Коцуре єст млїни – сувачи хтори робели през цали рок. У Керестуре було 8 сувачи и 8 минарох, а у Коцуре 13 сувачи, єдна олєярня и 14 минарох. Таке вельке число сувачох указує на огромну продукцию жита, односно вельке число жительох у обидвох валалох. З другого боку, таке вельке число сувачох и минарох бешедує и о вельких потребох того найзначнєйшого продукту за чловекову поживу.

'''Рок 1912.'''

У Керестуре єст 12 млїни – сувачи и 3 олєярнї. Сувачи и олєярнї направени на окраїскох валалу, улїчкох, односно орубенцох. Вони источашнє и шведкове ширеня валалу, його добудовйованя — предлужованя и преширйованя. Сувачи наволани по їх власнїкох, млїнарох. 

У валалє було шлїдуюци сувачи:

::1. Матяшов сувач (на Куртим шоре при Водицовей улїчки)

::2. Дюрдесов сувач (при долїни медзи Новим и Вельким шором)

::3. Надьмишков сувач (у Резаковей улїчки, нєшкайша Шайкашского одряду)

::4. Борайов сувач (у Беґельскей улїчки пру Буджацкому мосце)

::5. Чизмарянков сувач (у Капитанскей улїчки при Ґрабику, на углє нєшкайшей Русинскей и Владимира Назора )

::6. Пулькашов сувач (на Капущаним шоре у Куцику)

::7. Винайов сувач (на Маковским шоре при Билянскей улїчки)

::8. Зоров сувач, перши (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::9. Зоров сувач, други (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::10. Пабянков сувач (у Цеглярскей улїчки у Пабянковим дворе)

::11. Михалков сувач (у Билянскей улїчки при Збегньове)

::12. Жовдошов сувач (на Орубенцу медзи Циґлашором и теметовом)

На початку XX столїтия на Пабянковей загради, на Новим шоре, там дзе нєшкайша Джуньова хижа, просто парохиї, були два сувачи.

У Керестуре були три олєярнї:

::◆ Футова олєярня (на Маковским шоре, за Стару школу)

::◆ Папандришова олєярня (на Буджаку при мосце)

::◆ Папянкова олєярня (на Збегньове, дзе бул после Чорбов дутян), ту ше млєло и конопу.

=== Керестурска воденїца ===
 
Розлика уровню води на керестурским беґелю, хтори викопани 1873. року, хаснована за погон турбини у збудованей воденїци. Воденїца власносц АД „Канал”, а под аренду ю брали поєдини особи и у нєй млєли жито, односно була орґанизована услужна продукция за жительство. Воденїца продуковала ґриз, паспаль, отруби и квалитетнєйшу муку, а тиж роздвойовала билу од хлєбовей муки. Медзи двома войнами под аренду воденїцу мал [[Осиф Рац]], напредни землєдїлец. Обачуюци рентабилносц при прерабяню житаркох, Осиф Рац купел млїн на поверх на Вельким шоре. Приключени на млїн були два каменї, єден млєл кукурицу, а други конопу. Робота тирвала дзень-а-ноц, а млєло ше и жительом Керестура и за мадярску державу. Року 1946. по закону млїн национализовани, постал державни млїн „Морава Р. Керестур”, о даскельо мешаци бул врацени власнїкови, а 1947. року бул конфисковани (без надполнєня) бо Осиф Рац бул преглашени за державного нєприятеля. Млїн постал державни, а 1950. року, попри шицких других млїнох у Кулским срезу, приключени є до Срезкого млїнского подприємства. О три роки подприємство препадло, та керестурски млїн бул самостойни по 1960. рок, а потим уходзи до составу ЗЗ „Перши май” у Руским Керестуре. Робело ше у трох зменох, а услужно ше млєло и за млїн у Оджаку.

=== Шимков витерняк на Билей ===
 
Пред першу шветову войну и у чаше медзи двома войнами, у керестирским хотаре и сушедних, кулянским и лалицким, Керестурци мали 150 [[салаш|салаши]]. На тих салашох ше и бивало, тримало вельо статку и живини. Требало млєц и зарно. Велї салащанє мали такволани ярґань, хтори обрацали конї и на тот способ дараловали кукурицу и пририхтовали шечкану покарму. Струї по салашох нє було.

Медзи двома войнами найвекши керестурски ґазда, Михал Шимко, дал справиц витерняк далєй од салашу, у штредку 30 катастерских гольтох. Справени є зоз желєза, желєзних слупох, долу ширших, а горе узших, зукосей желєзней конструкциї зоз плеховима кридлами пречнїку 5-6 метери. Кридла ше обрацали спрам витру, а їх обрацанє прейґ зубкастих колєсох и осовини обрацало окремни механїзем прейґ хторого вода черпана з ярку и висипована до окремних плехових валовох-ярчкох и розводзена по дєпох, та ше на таки способ наводньовало жем. У прижемней часци витерняку були змесцени млїн-крупара и олєярня. Млєло ше зарно и цадзело олєй зоз олєйовей цвиклочки, хтору ше кажди рок продуковало на Шимковим ґаздовстве. Олєй ше хасновало за обисце и за предай, а помлєте, односно подараловане зарно за статок у оброку.

Млїни и млїнаре по наших руских валалох були барз важни. У млїнох ше окончовало рижни роботи: преберанє сировини од польопривреднїкох, їх пририхтованє и обробок, виробок млїнарских продуктох, їх пакованє и одкладанє до складзиска. Млїнар бул моцни, вредни чловек и найчастейче бувал у млїнє зоз цалу свою фамелию. Почитовало ше го и бул припознати ремеселнїк, майстор своєй роботи. Праве прето о млїнох и млїнарох вишпивани и вецей шпиванки, а стих зоз єдней од нїх глаши так:

„...Яки оцец таки син, яки млїнар таки млїн...”

== Литература ==

* Мирон Жирош, КАЛЕНДАР 2008, бок 219—231

* о. др Борис Холошняй, РУСКИ КАЛЕНДАР 2000, бок 96-100.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Mlin   Млїн.] ''sr.wikipdia''

* [https://rts.rs/lat/vesti/srbija-danas/5214747/-kako-danas-izgleda-i-za-sta-se-koristi-mlin-u-perlezu.html   Mlin u Perlezu.] ''rts.rs''

* [https://wol.jw.org/sr-Latn/wol/d/r353/lp-sbo/2004685 Mlinovi koji nas hrane hlebom] Onlajn BIBLIOTEKA

* [http://www.zitobacka.com/mlin   Млїн Жито Бачка, Кула.] ''www.zitobacka.com''
* [https://www.youtube.com/watch?v=ipFTwenJtKo   Воденїца], Шпива женска ґрупа Дома култури Руски Керестур, ют′юб канал маковчань, ''youtube.com''
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:История]]</text>
      <sha1>d3suc261ewhyzdtud1rkl59z9kts1z4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17526</id>
      <parentid>17517</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:52:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>/* Файти млїнох */ катеґория</comment>
      <origin>17526</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18442" sha1="gvfnl0xvwkgy1utp8esod1sdzc5iw6d" xml:space="preserve">[[File:Wadendorf-Mühle-220116-1225262.jpg|right|thumb|300px|Воденїца]]
'''Млїн''' &lt;ref&gt;''СЛОВНИЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I, НОВИ САД (2017), бок 727.&lt;/ref&gt; (лат. ''molinum''  млєц, праслав. mъlinъ, слц. mlyn, поль. mlyn, укр. млин) то нє лєм назва за ручне [[орудиє]], алє и за построєнє у хторим ше мелє рижни [[житарки]] ([[жито]], [[кукурица]],...) и рижни минерали як цо то углє, [[камень]] и други подобни сировини.

== История ==
[[Хлєб]] од давен-давна єдна з основних [[Пожива|поживових]] артиклох, присутни є у каждодньовим живоце цалого жительства. Житарки, односно мука зоз житаркох, основна сировина за готовенє хлєба.

[[File:Windmills above Chora of Amorgos, 213402.jpg|right|thumb|300px|камени плочи за млєце]]
Перши примитивни [[Орудиє|орудия]] за млєце житаркох були камени плочи зоз углїбеньом до хторого ше сипало зарно. Зоз ручним шмиканьом каменьох доставало ше муку зоз зарна житаркох. [[скулпторство|Скулптури]] зоз старих єгипетских гробох приказую хаснованє млїна хтори здабе на шедло. Таки млїн бул направени зоз двох каменьох: споднї бул дакус углїбени и нагнути на єден бок и до ньго ше кладло зарно, а верхнї камень бул менши. Робота на нїм була чежка, окреме за жени, бо мушели зоз цалу свою силу шмикац верхнї, менши камень прейґ споднього и млєц житарки. Коло 1000. року пред н.е. у античней Греческей ше зявели кус модернєйши млїни. Направени були зоз двох каменьох кружней форми зоз хторих єден бул статични, а други обрацали людзе або статок.&lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/ Mlin.] ''www.enciklopedija.hr''&lt;/ref&gt; Зарно хторе ше сипало медзи два каменї ше на таки способ зомлєло до праху (муки). Познєйше ше за обрацанє каменьох почало хасновац моц води (воденїца), а потим и моц витру (витерняк).

Парни машини ше зявели у другей половки 18. вику, а од 1850. року ше их хаснує и у млїнох.
[[File:Krefeld, Egelsbergmühle, 2011-08 CN-01.jpg|right|thumb|300px|Витерняк]]

== Файти млїнох ==
::• Млїни хтори порушує човеча моц або статок

::• [[Воденїца]] млїн у хторим ше робота порушує з помоцу води

::• Витерняк млїн у хторим ше робота порушує з помоцу витру

::• Парни млїн — млїн на пару

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу мотора на гориво (дизел, бензин)

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу електромотора.

== Млїни при Руснацох ==

У каждодньовим живоце, кажде обисце мушело обезпечиц жита на цали рок. Руснаци жито чували у своїм обисцу, посипане на пойдзе або у гамбарох. Єдну часц жита ше зомлєло и похасновало за рихтанє поживи, єдну часц ше похасновало за шлїдуюцу шатву, а зоз житом и другима житарками ше виплацовало рижни рахунки (плацело ше руковину, байбера, виплацовало ше и Панство).

Кажда жена у обисцу була и „пекар”. Попри хлєба, пекло ше и лепинї, поґачи, белюши, капущанїки. Мука була основа и за галушки, резанки, груби колачи, рейтеши, бухти, покераї и други лакотки.

Кукурични хлєб бул тиж присутни на столох наших предкох. Окрем такого хлєба, часто ше рихтало и замешку, крупи и ґоргелї. Свадзебна каша була найлєпша (и найвекша) лакотка на рускей свадзби вецей як 200 роки. 

Кукурицу ше млєло у сувачох и крупарох, а принєшени даралов од крупара требало поошивац и видвоїц муку од крупох и вец пририхтац єдло — смачну замешку лєбо сладку кашу, або упечиц крупи лєбо ґоргелї.

Руснаци за свойо потреби давен-давно, кукурицу и жито нє млєли у своїх обисцох. Найблїзша воденїца у хторей могли свойо урожаї зомлєц була у Чибу (нєшкайше Челарево). Одход з терху по подлих драгох до воденїци и врацанє дому бул права трапеза и за людзох и за статок — конї або воли. Намаганя були же би ше жито млєло дома, у своїх обисцох. То ше могло лєм у сувачох, окремних млїнох, хтори мал два каменї, а обрацали их конї. Жито требало знац зомлєц и видвоїц з нього муку, отруби, паспаль, ґриз... У сувачох тоту фахову роботу робели [[млїнар|минаре]], ремеселнїки, хторих людзе барз ценєли и почитовали. Їх схопносц и знанє ше раховало ґу [[ремесло|ремеселнїцтву]].

Зоз звекшованьом числа жительства и пре їх потреби за каждодньовим готовеньом хлєба, вшадзи, та и у [[Руски Керестур|Керестуре]] и [[Коцур|Коцуре]], требало шац вше вецей жита и други житарки. 

Пре оддалєносц млїнох Кулянске панство и административна управа у Зомборе мала намиру помогнуц селяном у кулянским округу. Року 1780. до Угорскей кральовскей дворскей комори у Братислави послате писмо у хторим ше модлєло дошлєбодзенє вибудовац млїни у кулянским округу, а окреме у Руским Керестуре. Ґу писму додати и проєкти двох млїнох, єдного зоз трома, а другого зоз штирома каменями. На хторей локациї и кеди у Керестуре млїни справени, и чи обидва у Керестуре, нєт точни податки.

'''Рок 1789.'''

У Коцуре було 5 млїни – сувачи. Два сувачи були на Вельким шоре, на єдним и на другим концу, вец у улїци Кира – Кула и на Куртим шоре пияти, спомедзи хторих єден и конопу млєл. У Коцуре млїни сувачи мали: Янко Горняк, Янко Боднар, Ферко Гарди, Франьо Бароти и Янко Буила. 

'''Рок 1809.'''

У Керестуре єст 10 сувачи цо их обрацаю по 4 конї. През дзень и през ноц вони зомелю по 12 пожунски мири, односно коло 630 кили жита.

'''Рок 1828.'''

У Керестуре и Коцуре єст млїни – сувачи хтори робели през цали рок. У Керестуре було 8 сувачи и 8 минарох, а у Коцуре 13 сувачи, єдна олєярня и 14 минарох. Таке вельке число сувачох указує на огромну продукцию жита, односно вельке число жительох у обидвох валалох. З другого боку, таке вельке число сувачох и минарох бешедує и о вельких потребох того найзначнєйшого продукту за чловекову поживу.

'''Рок 1912.'''

У Керестуре єст 12 млїни – сувачи и 3 олєярнї. Сувачи и олєярнї направени на окраїскох валалу, улїчкох, односно орубенцох. Вони источашнє и шведкове ширеня валалу, його добудовйованя — предлужованя и преширйованя. Сувачи наволани по їх власнїкох, млїнарох. 

У валалє було шлїдуюци сувачи:

::1. Матяшов сувач (на Куртим шоре при Водицовей улїчки)

::2. Дюрдесов сувач (при долїни медзи Новим и Вельким шором)

::3. Надьмишков сувач (у Резаковей улїчки, нєшкайша Шайкашского одряду)

::4. Борайов сувач (у Беґельскей улїчки пру Буджацкому мосце)

::5. Чизмарянков сувач (у Капитанскей улїчки при Ґрабику, на углє нєшкайшей Русинскей и Владимира Назора )

::6. Пулькашов сувач (на Капущаним шоре у Куцику)

::7. Винайов сувач (на Маковским шоре при Билянскей улїчки)

::8. Зоров сувач, перши (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::9. Зоров сувач, други (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::10. Пабянков сувач (у Цеглярскей улїчки у Пабянковим дворе)

::11. Михалков сувач (у Билянскей улїчки при Збегньове)

::12. Жовдошов сувач (на Орубенцу медзи Циґлашором и теметовом)

На початку XX столїтия на Пабянковей загради, на Новим шоре, там дзе нєшкайша Джуньова хижа, просто парохиї, були два сувачи.

У Керестуре були три олєярнї:

::◆ Футова олєярня (на Маковским шоре, за Стару школу)

::◆ Папандришова олєярня (на Буджаку при мосце)

::◆ Папянкова олєярня (на Збегньове, дзе бул после Чорбов дутян), ту ше млєло и конопу.

=== Керестурска воденїца ===
 
Розлика уровню води на керестурским беґелю, хтори викопани 1873. року, хаснована за погон турбини у збудованей воденїци. Воденїца власносц АД „Канал”, а под аренду ю брали поєдини особи и у нєй млєли жито, односно була орґанизована услужна продукция за жительство. Воденїца продуковала ґриз, паспаль, отруби и квалитетнєйшу муку, а тиж роздвойовала билу од хлєбовей муки. Медзи двома войнами под аренду воденїцу мал [[Осиф Рац]], напредни землєдїлец. Обачуюци рентабилносц при прерабяню житаркох, Осиф Рац купел млїн на поверх на Вельким шоре. Приключени на млїн були два каменї, єден млєл кукурицу, а други конопу. Робота тирвала дзень-а-ноц, а млєло ше и жительом Керестура и за мадярску державу. Року 1946. по закону млїн национализовани, постал державни млїн „Морава Р. Керестур”, о даскельо мешаци бул врацени власнїкови, а 1947. року бул конфисковани (без надполнєня) бо Осиф Рац бул преглашени за державного нєприятеля. Млїн постал державни, а 1950. року, попри шицких других млїнох у Кулским срезу, приключени є до Срезкого млїнского подприємства. О три роки подприємство препадло, та керестурски млїн бул самостойни по 1960. рок, а потим уходзи до составу ЗЗ „Перши май” у Руским Керестуре. Робело ше у трох зменох, а услужно ше млєло и за млїн у Оджаку.

=== Шимков витерняк на Билей ===
 
Пред першу шветову войну и у чаше медзи двома войнами, у керестирским хотаре и сушедних, кулянским и лалицким, Керестурци мали 150 [[салаш|салаши]]. На тих салашох ше и бивало, тримало вельо статку и живини. Требало млєц и зарно. Велї салащанє мали такволани ярґань, хтори обрацали конї и на тот способ дараловали кукурицу и пририхтовали шечкану покарму. Струї по салашох нє було.

Медзи двома войнами найвекши керестурски ґазда, Михал Шимко, дал справиц витерняк далєй од салашу, у штредку 30 катастерских гольтох. Справени є зоз желєза, желєзних слупох, долу ширших, а горе узших, зукосей желєзней конструкциї зоз плеховима кридлами пречнїку 5-6 метери. Кридла ше обрацали спрам витру, а їх обрацанє прейґ зубкастих колєсох и осовини обрацало окремни механїзем прейґ хторого вода черпана з ярку и висипована до окремних плехових валовох-ярчкох и розводзена по дєпох, та ше на таки способ наводньовало жем. У прижемней часци витерняку були змесцени млїн-крупара и олєярня. Млєло ше зарно и цадзело олєй зоз олєйовей цвиклочки, хтору ше кажди рок продуковало на Шимковим ґаздовстве. Олєй ше хасновало за обисце и за предай, а помлєте, односно подараловане зарно за статок у оброку.

Млїни и млїнаре по наших руских валалох були барз важни. У млїнох ше окончовало рижни роботи: преберанє сировини од польопривреднїкох, їх пририхтованє и обробок, виробок млїнарских продуктох, їх пакованє и одкладанє до складзиска. Млїнар бул моцни, вредни чловек и найчастейче бувал у млїнє зоз цалу свою фамелию. Почитовало ше го и бул припознати ремеселнїк, майстор своєй роботи. Праве прето о млїнох и млїнарох вишпивани и вецей шпиванки, а стих зоз єдней од нїх глаши так:

„...Яки оцец таки син, яки млїнар таки млїн...”

== Литература ==

* Мирон Жирош, КАЛЕНДАР 2008, бок 219—231

* о. др Борис Холошняй, РУСКИ КАЛЕНДАР 2000, бок 96-100.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Mlin   Млїн.] ''sr.wikipdia''

* [https://rts.rs/lat/vesti/srbija-danas/5214747/-kako-danas-izgleda-i-za-sta-se-koristi-mlin-u-perlezu.html   Mlin u Perlezu.] ''rts.rs''

* [https://wol.jw.org/sr-Latn/wol/d/r353/lp-sbo/2004685 Mlinovi koji nas hrane hlebom] Onlajn BIBLIOTEKA

* [http://www.zitobacka.com/mlin   Млїн Жито Бачка, Кула.] ''www.zitobacka.com''
* [https://www.youtube.com/watch?v=ipFTwenJtKo   Воденїца], Шпива женска ґрупа Дома култури Руски Керестур, ют′юб канал маковчань, ''youtube.com''
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:История]]
[[Катеґория:Обєкти]]
[[Катеґория:Индустрия]]</text>
      <sha1>gvfnl0xvwkgy1utp8esod1sdzc5iw6d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17528</id>
      <parentid>17526</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:54:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17528</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18452" sha1="4luq94vn1j3iowjyb2xbjj8xixbfvaa" xml:space="preserve">[[File:Wadendorf-Mühle-220116-1225262.jpg|right|thumb|300px|Воденїца]]
'''Млїн''' &lt;ref&gt;''СЛОВНИЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I, НОВИ САД (2017), бок 727.&lt;/ref&gt; (лат. ''molinum''  млєц, праслав. mъlinъ, слц. mlyn, поль. mlyn, укр. млин) то нє лєм назва за ручне [[орудиє]], алє и за построєнє у хторим ше мелє рижни [[житарки]] ([[жито]], [[кукурица]],...) и рижни минерали як цо то углє, [[камень]] и други подобни сировини.

== История ==
[[Хлєб]] од давен-давна єдна з основних [[Пожива|поживових]] артиклох, присутни є у каждодньовим живоце цалого жительства. Житарки, односно мука зоз житаркох, основна сировина за готовенє хлєба.

[[File:Windmills above Chora of Amorgos, 213402.jpg|right|thumb|300px|камени плочи за млєце]]
Перши примитивни [[Орудиє|орудия]] за млєце житаркох були камени плочи зоз углїбеньом до хторого ше сипало зарно. Зоз ручним шмиканьом каменьох доставало ше муку зоз зарна житаркох. [[скулпторство|Скулптури]] зоз старих єгипетских гробох приказую хаснованє млїна хтори здабе на шедло. Таки млїн бул направени зоз двох каменьох: споднї бул дакус углїбени и нагнути на єден бок и до ньго ше кладло зарно, а верхнї камень бул менши. Робота на нїм була чежка, окреме за жени, бо мушели зоз цалу свою силу шмикац верхнї, менши камень прейґ споднього и млєц житарки. Коло 1000. року пред н.е. у античней Греческей ше зявели кус модернєйши млїни. Направени були зоз двох каменьох кружней форми зоз хторих єден бул статични, а други обрацали людзе або статок.&lt;ref&gt;[https://www.enciklopedija.hr/clanak/ Mlin.] ''www.enciklopedija.hr''&lt;/ref&gt; Зарно хторе ше сипало медзи два каменї ше на таки способ зомлєло до праху (муки). Познєйше ше за обрацанє каменьох почало хасновац моц води (воденїца), а потим и моц витру (витерняк).

Парни машини ше зявели у другей половки 18. вику, а од 1850. року ше их хаснує и у млїнох.
[[File:Krefeld, Egelsbergmühle, 2011-08 CN-01.jpg|right|thumb|300px|Витерняк]]

== Файти млїнох ==
::• Млїни хтори порушує човеча моц або статок

::• [[Воденїца]] млїн у хторим ше робота порушує з помоцу води

::• Витерняк млїн у хторим ше робота порушує з помоцу витру

::• Парни млїн — млїн на пару

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу мотора на гориво (дизел, бензин)

::• Млїни зоз порушуюуцу моцу електромотора.

== Млїни при Руснацох ==

У каждодньовим живоце, кажде обисце мушело обезпечиц жита на цали рок. Руснаци жито чували у своїм обисцу, посипане на пойдзе або у гамбарох. Єдну часц жита ше зомлєло и похасновало за рихтанє поживи, єдну часц ше похасновало за шлїдуюцу шатву, а зоз житом и другима житарками ше виплацовало рижни рахунки (плацело ше руковину, байбера, виплацовало ше и Панство).

Кажда жена у обисцу була и „пекар”. Попри хлєба, пекло ше и лепинї, поґачи, белюши, капущанїки. Мука була основа и за галушки, резанки, груби колачи, рейтеши, бухти, покераї и други лакотки.

Кукурични хлєб бул тиж присутни на столох наших предкох. Окрем такого хлєба, часто ше рихтало и замешку, крупи и ґоргелї. Свадзебна каша була найлєпша (и найвекша) лакотка на рускей свадзби вецей як 200 роки. 

Кукурицу ше млєло у сувачох и крупарох, а принєшени даралов од крупара требало поошивац и видвоїц муку од крупох и вец пририхтац єдло — смачну замешку лєбо сладку кашу, або упечиц крупи лєбо ґоргелї.

Руснаци за свойо потреби давен-давно, кукурицу и жито нє млєли у своїх обисцох. Найблїзша воденїца у хторей могли свойо урожаї зомлєц була у Чибу (нєшкайше Челарево). Одход з терху по подлих драгох до воденїци и врацанє дому бул права трапеза и за людзох и за статок — конї або воли. Намаганя були же би ше жито млєло дома, у своїх обисцох. То ше могло лєм у сувачох, окремних млїнох, хтори мал два каменї, а обрацали их конї. Жито требало знац зомлєц и видвоїц з нього муку, отруби, паспаль, ґриз... У сувачох тоту фахову роботу робели [[млїнар|минаре]], ремеселнїки, хторих людзе барз ценєли и почитовали. Їх схопносц и знанє ше раховало ґу [[ремесло|ремеселнїцтву]].

Зоз звекшованьом числа жительства и пре їх потреби за каждодньовим готовеньом хлєба, вшадзи, та и у [[Руски Керестур|Керестуре]] и [[Коцур|Коцуре]], требало шац вше вецей жита и други житарки. 

Пре оддалєносц млїнох Кулянске панство и административна управа у Зомборе мала намиру помогнуц селяном у кулянским округу. Року 1780. до Угорскей кральовскей дворскей комори у Братислави послате писмо у хторим ше модлєло дошлєбодзенє вибудовац млїни у кулянским округу, а окреме у Руским Керестуре. Ґу писму додати и проєкти двох млїнох, єдного зоз трома, а другого зоз штирома каменями. На хторей локациї и кеди у Керестуре млїни справени, и чи обидва у Керестуре, нєт точни податки.

'''Рок 1789.'''

У Коцуре було 5 млїни – сувачи. Два сувачи були на Вельким шоре, на єдним и на другим концу, вец у улїци Кира – Кула и на Куртим шоре пияти, спомедзи хторих єден и конопу млєл. У Коцуре млїни сувачи мали: Янко Горняк, Янко Боднар, Ферко Гарди, Франьо Бароти и Янко Буила. 

'''Рок 1809.'''

У Керестуре єст 10 сувачи цо их обрацаю по 4 конї. През дзень и през ноц вони зомелю по 12 пожунски мири, односно коло 630 кили жита.

'''Рок 1828.'''

У Керестуре и Коцуре єст млїни – сувачи хтори робели през цали рок. У Керестуре було 8 сувачи и 8 минарох, а у Коцуре 13 сувачи, єдна олєярня и 14 минарох. Таке вельке число сувачох указує на огромну продукцию жита, односно вельке число жительох у обидвох валалох. З другого боку, таке вельке число сувачох и минарох бешедує и о вельких потребох того найзначнєйшого продукту за чловекову поживу.

'''Рок 1912.'''

У Керестуре єст 12 млїни – сувачи и 3 олєярнї. Сувачи и олєярнї направени на окраїскох валалу, улїчкох, односно орубенцох. Вони источашнє и шведкове ширеня валалу, його добудовйованя — предлужованя и преширйованя. Сувачи наволани по їх власнїкох, млїнарох. 

У валалє було шлїдуюци сувачи:

::1. Матяшов сувач (на Куртим шоре при Водицовей улїчки)

::2. Дюрдесов сувач (при долїни медзи Новим и Вельким шором)

::3. Надьмишков сувач (у Резаковей улїчки, нєшкайша Шайкашского одряду)

::4. Борайов сувач (у Беґельскей улїчки пру Буджацкому мосце)

::5. Чизмарянков сувач (у Капитанскей улїчки при Ґрабику, на углє нєшкайшей Русинскей и Владимира Назора )

::6. Пулькашов сувач (на Капущаним шоре у Куцику)

::7. Винайов сувач (на Маковским шоре при Билянскей улїчки)

::8. Зоров сувач, перши (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::9. Зоров сувач, други (на Циґлашоре при Осифковей карчми)

::10. Пабянков сувач (у Цеглярскей улїчки у Пабянковим дворе)

::11. Михалков сувач (у Билянскей улїчки при Збегньове)

::12. Жовдошов сувач (на Орубенцу медзи Циґлашором и теметовом)

На початку XX столїтия на Пабянковей загради, на Новим шоре, там дзе нєшкайша Джуньова хижа, просто парохиї, були два сувачи.

У Керестуре були три олєярнї:

::◆ Футова олєярня (на Маковским шоре, за Стару школу)

::◆ Папандришова олєярня (на Буджаку при мосце)

::◆ Папянкова олєярня (на Збегньове, дзе бул после Чорбов дутян), ту ше млєло и конопу.

=== Керестурска воденїца ===
 
Розлика уровню води на керестурским беґелю, хтори викопани 1873. року, хаснована за погон турбини у збудованей воденїци. Воденїца власносц АД „Канал”, а под аренду ю брали поєдини особи и у нєй млєли жито, односно була орґанизована услужна продукция за жительство. Воденїца продуковала ґриз, паспаль, отруби и квалитетнєйшу муку, а тиж роздвойовала билу од хлєбовей муки. Медзи двома войнами под аренду воденїцу мал [[Осиф Рац]], напредни землєдїлец. Обачуюци рентабилносц при прерабяню житаркох, Осиф Рац купел млїн на поверх на Вельким шоре. Приключени на млїн були два каменї, єден млєл кукурицу, а други конопу. Робота тирвала дзень-а-ноц, а млєло ше и жительом Керестура и за мадярску державу. Року 1946. по закону млїн национализовани, постал державни млїн „Морава Р. Керестур”, о даскельо мешаци бул врацени власнїкови, а 1947. року бул конфисковани (без надполнєня) бо Осиф Рац бул преглашени за державного нєприятеля. Млїн постал державни, а 1950. року, попри шицких других млїнох у Кулским срезу, приключени є до Срезкого млїнского подприємства. О три роки подприємство препадло, та керестурски млїн бул самостойни по 1960. рок, а потим уходзи до составу ЗЗ „Перши май” у Руским Керестуре. Робело ше у трох зменох, а услужно ше млєло и за млїн у Оджаку.

=== Шимков витерняк на Билей ===
 
Пред першу шветову войну и у чаше медзи двома войнами, у керестирским хотаре и сушедних, кулянским и лалицким, Керестурци мали 150 [[салаш|салаши]]. На тих салашох ше и бивало, тримало вельо статку и живини. Требало млєц и зарно. Велї салащанє мали такволани ярґань, хтори обрацали конї и на тот способ дараловали кукурицу и пририхтовали шечкану покарму. Струї по салашох нє було.

Медзи двома войнами найвекши керестурски ґазда, Михал Шимко, дал справиц витерняк далєй од салашу, у штредку 30 катастерских гольтох. Справени є зоз желєза, желєзних слупох, долу ширших, а горе узших, зукосей желєзней конструкциї зоз плеховима кридлами пречнїку 5-6 метери. Кридла ше обрацали спрам витру, а їх обрацанє прейґ зубкастих колєсох и осовини обрацало окремни механїзем прейґ хторого вода черпана з ярку и висипована до окремних плехових валовох-ярчкох и розводзена по дєпох, та ше на таки способ наводньовало жем. У прижемней часци витерняку були змесцени млїн-крупара и олєярня. Млєло ше зарно и цадзело олєй зоз олєйовей цвиклочки, хтору ше кажди рок продуковало на Шимковим ґаздовстве. Олєй ше хасновало за обисце и за предай, а помлєте, односно подараловане зарно за статок у оброку.

Млїни и млїнаре по наших руских валалох були барз важни. У млїнох ше окончовало рижни роботи: преберанє сировини од польопривреднїкох, їх пририхтованє и обробок, виробок млїнарских продуктох, їх пакованє и одкладанє до складзиска. Млїнар бул моцни, вредни чловек и найчастейче бувал у млїнє зоз цалу свою фамелию. Почитовало ше го и бул припознати ремеселнїк, майстор своєй роботи. Праве прето о млїнох и млїнарох вишпивани и вецей шпиванки, а стих зоз єдней од нїх глаши так:

„...Яки оцец таки син, яки млїнар таки млїн...”

== Литература ==

* Мирон Жирош, КАЛЕНДАР 2008, бок 219—231

* о. др Борис Холошняй, РУСКИ КАЛЕНДАР 2000, бок 96-100.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Mlin   Млїн.] ''sr.wikipdia''

* [https://rts.rs/lat/vesti/srbija-danas/5214747/-kako-danas-izgleda-i-za-sta-se-koristi-mlin-u-perlezu.html   Mlin u Perlezu.] ''rts.rs''

* [https://wol.jw.org/sr-Latn/wol/d/r353/lp-sbo/2004685 Mlinovi koji nas hrane hlebom] Onlajn BIBLIOTEKA

* [http://www.zitobacka.com/mlin   Млїн Жито Бачка, Кула.] ''www.zitobacka.com''
* [https://www.youtube.com/watch?v=ipFTwenJtKo   Воденїца], Шпива женска ґрупа Дома култури Руски Керестур, ют′юб канал маковчань, ''youtube.com''
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:История]]
[[Катеґория:Обєкти]]
[[Катеґория:Будовательство]]</text>
      <sha1>4luq94vn1j3iowjyb2xbjj8xixbfvaa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кукурица</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1068</id>
    <revision>
      <id>17515</id>
      <parentid>15498</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:31:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>17515</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14205" sha1="qyozzbg8ygv1wi0aorrjhix27zcxxnp" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 =&lt;big&gt;Кукурица&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Zea mays - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-283.jpg|250px]]
| header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =Eukaryota
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Ряд |  data6 = Poales
|  label7 = Фамилия |  data7 =Poaceae
|  label8 = Подфамилия |  data8 =Panicoideae
 |  label9 = Род |  data9 =''Zea''
 |  label10 = Файта |  data10 = ''Z. mays''
 | header11 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label12 = ''Zea mays'' |   data12 = [[Карл фон Лине|Linnaeus]]
}}

'''Кукурица''' (лат. ''Zea mays'') єднорочна рошлїна по походзеню зоз Штреднєй и Южней Америки. Перши ю садзели Индиянци у Мексику &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190713003706/http://learn.genetics.utah.edu/content/selection/corn/   „The Evolution of Corn”]. University of Utah HEALTH SCIENCES, ''web.archive.org'' &lt;/ref&gt;, пред вецей як 10 000 роками, та ю европски виглєдоваче волали индиянске злато. Важну улогу мала у историї , поготов при народох Штреднєй Америки. До Европи є принєшена коло 1 500. року, а на Балканске полуострово у другей половки 16. вику &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20140228065405/http://www.obz.hr/vanjski/CD_AGBASE2/HTM/kukuruz.htm   Кукуруз], ''www.obz.hr''&lt;/ref&gt;

Кукурица єдна зоз основних людских [[Пожива|поживових]] продуктох. Медзи другима [[житарки|житарками]] єй продукция превозиходзи продукцию [[Жито|жита]] и рискаши. Єдна часц урожаю ше хаснує и за статкову покарму и за продукцию биоетанолу (як гориво за превозки) хтори, з аспекту защити животного штредку, ма предносц у одношеню на фосилни горива &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20120128114058/http://www.hrastovic-inzenjering.hr/bioloska-energija/eco-biogorivo.html   Eco biogorivo], ''www.hrastovic-inzenjering.hr''&lt;/ref&gt;.

== Стари индиянски файти ==

Чарна або астецка кукурица — барз стара файта хтору пестовали Астеки у Южней Америки, окреме у Перуу, пред 2 000 роками. Тота файта була зазначена у сиверноамерицких каталоґох нашеня ище 1860-их рокох, алє заш лєм нїґдзе нє здобула популарносц у хаснованю таку яку ма и нєшка у Южней Америки.

Белава кукурица — перши ю почали хасновац Хопи, Пуебло Индиянци у Новим Мексику и даскельо юговосточни племена, спомедзи хторих и Чироки Индиянци. И нєшка тота файта кукурици значна часц хопи або мексиканскей кухнї, окреме при готовеню тортилї.

== Пестованє кукурици у Европи ==

[[File:Maisfeld - Zea mays 1.jpg|right|thumb|250px|Кукурица на полю]]
Шпанци потим як одкрили Америку, пренєсли кукурицу до Европи, алє затримали векшу прихильносц ґу [[Хлєб|хлєбу]] зоз житней муки. Твердзели же кукурична мука нїяк нє може заменїц житну муку, окреме при готовеню проскуркох. Як християнє верели, лєм жито ма способносц трансформовац ше до Христового цела &lt;ref&gt;Rebecca Earle (2012) [https://archive.org/details/bodyofconquistad0000earl/page/n1/mode/2up    The Body of the Conquistador: Food, Race, and the Colonial Experience in Spanish America, 1492-1700. New York: Cambridge University Press.], [https://archive.org/details/bodyofconquistad0000earl/page/17/mode/1up   бок 17.] ''archive.org''&lt;/ref&gt;. Шпанци були тиж забриґовани, бо думали же зоз конзумацию автохтоней поживи за хтору тримали же є анї нє барз хасновита анї нє барз здрава, буду вислабени и же постої можлївосц же буду вше баржей здабац на Индиянцох. По думаню Европянох, на физични и ментални прикмети америцких старобивательох и Шпанцох дїйствовало конзумованє одредзених намирнїцох баржей як окруженє у хторим жили. И попри того шицкого, Шпанци предлужели конзумовац кукурицу.

[[File:Ab food 06.jpg|thumb|right|250px|Зарно кукурици]]
Пестованє кукурици ше преширело и на други часци швета праве пре єй способносц же ше може прилагодзиц на рижни климатски условия. У Шпаниї ше кукурицу пестовало даскельо роки после Колумбового одкрица, же би ше потим преширело до Италиї, заходней Африки и индзей. Сладку кукурицу ше звичайно пестує за потреби людзох, други файти за продукцию рижних продуктох як цо мука, ґриз, олєй и виски, а єст файти хтори ше пестує лєм за статкову покарму.

== Продукция кукурици ==

Найвекши продукователь кукурици, спрам податкох зоз 2009. року, то ЗАД зоз 333 милиони тони рочнє, а то 43 проценти шветовей продукциї кукурици. Китай ше находзи на другим месце по продукциї (163 милиони тони рочнє), на трецим месце Бразил (51 милион тони), а Сербия ше находзи на 17. месце зоз 6,4 милиони тони рочнє (0,815 проценти шветовей продукциї кукурици).&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20120619130038/http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor   Шветова продукция кукурици], ''web.archive.org'', язик анґлийски
&lt;/ref&gt;

=== Шветова продукция кукурици === 
{| class=&quot;wikitable &quot; style=&quot;width:50%&quot;
|+ Водзаци продукователє кукурици (тисячи тони) 
|-
! Держава || 1985 || 1995 || 2005 || 2009 || 2014|| 2016 
|-
| ЗАД || 225453 || 187969 || 282261 || 333011 || 361091 || 384778 
|-
| Китай || 64102 || 112361 || 139498 || 164107 || 215646 || 231674 
|-
| Бразил || 22018 || 36267 || 35113 || 51232 || 79882 || 64143 
|-
| Аргентина || 11900 || 11404 || 20482 || 13121 || 33087 || 39793 
|-
| Мексико || 14103 || 18352 || 19338 || 20142 || 23273 || 28251 
|-
| Україна|| - || 3391 || 7166 || 10486 || 28497 || 28075 
|-
| Индия || 6643 || 9534 || 14709 || 16680 || 24170 || 26260 
|-
| Индонезия|| 4329 || 8245 || 12523 || 17629 || 19008 || 20370 
|-
| Русия || - || 1738|| 3060 || 3963 || 11332 || 15310 
|-
| Канада || 6969 || 7270 || 9332 || 9561 || 11487 || 12349 
|-
| Французка || 12409 || 12739 || 13687 || 15288 || 18343 || 12131 
|-
| Румуния|| 11903 || 9923 || 10388 || 7973 || 11989 || 10746 
|-
| Ниґерия || 1826 || 6931 || 5957 || 7338 || 10059 || 10414 
|-
| Єгипет || 3686 || 4535 || 7085 || 7686 || 8060 || 8001 
|-
| Етиопия || н/д || 1990 || 3912 || 3897 || 7235 || 7847 
|-
| ЮАР || 8444 || 4866 || 11715 || нєт под. || 14250 || 7779 
|-
| Мадярска || 6817 || 4649 || 9050 || 7528 || 9315 || 7407 
|-
| [[Сербия]] || - || - || - || 6396 || 7952 || 7377 
|-
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;align=right
|+ 
! colspan=&quot;2&quot; |
=== Найвекши вивожнїки кукурици ===
(милиони тони)
|-
! Держава !! 2014. рок 
|-
| ЗАД || 49,7 
|-
| Бразил || 20,7
|-
| Україна || 17,6 
|-
| Арґентина || 15,9 
|-
| Французка || 5,8
|-
| Румуния || 3,7 
|-
| Индия || 3,6 
|-
| Русия || 3,5 
|-
| Мадярска || 2,5 
|-
| Сербия || 2,4 
|}


Кукурица ше находзи на другим месце по продукциї житаркох (после жита). Вредносц вивозу кукурици на шветовим уровню 2009. року виношела 100 милиони тони (од чого 47,6 проценти зоз ЗАД, шлїдзи Арґентина зоз 8,5 процентами и Бразил зоз 7,7 процентами). Найвекши увожнїк у 2009. року бул Япон (17 проценти, Южна Корея (7,7), Мексико (7,6), Китай (4,9) и Шпания (4,2).&lt;ref&gt;[https://www.fao.org/faostat/en/#home   Статистика тарґованя FAO-а], ''www.fao.org''
&lt;/ref&gt; 

== Кукурица як пожива и лїк ==

У своїм составе кукурица ма барз мало масци, а богата є зоз крохмальом, бильчками и цукром. Права є скарбнїца здравя, бо ма вельо витамину Б и Ц , фолней квашнїни, фосфору, калиюму и маґнезиюму. Печена и варена кукурица постава ище здравша, бо ше теди у нєй ошлєбодзую молекули хтори чуваю орґанизем од подлого дїйствованя шлєбодних радикалох.

Кукурична мука богата зоз влакнами хтори знїжую голестерол у креви. Защицує од рака, хоротох шерца, ґихту, едему, катаракти и Алхайцмеровей хороти. Фолна квашнїна нєобходна за розвой нервнй системи фетуса, прето ше ґравидним женом препоручує єсц кукурици у перших трох мешацох ґравидносци. У народней медицини насампредз ценєни власки з кукурици хтори барз добре средство за вилучованє мочу и  нєчкодлїве средство за худнуце.
{| class=&quot;wikitable&quot;align=right
|+ 
! colspan=&quot;2&quot; | 
=== Найвекши увожнїки кукурици ===
(милиони тони)
|-
! Держава !! 2014. рок 
|-
| Япон || 15,0 
|-
| Єгипет || 10,9 
|-
| Мексико || 10,4 
|-
| Южна КОрея || 10,2 
|-
| Шпаньолска || 6,3 
|-
| Иран || 6,0 
|-
| Голандия || 5,4 
|-
| Виєтнам || 4,8 
|-
| Италия || 4,6 
|-
| Алжир || 4,1 
|}

Власки з кукурици маю вельо рошлїнски влакна, та знїжую уровень голестеролу и цукру у креви и зменшую ризик од зявеня рака на грубим череве. Тею зоз тих власкох ше препоручує за лїченє хоротох мочових каналох, хоротох шерца и регоми. Кед ше длужей пиє, розбива и вируцує каменки и писок зоз покруткох. Порядне конзумованє такей теї злєпшує циркулацию и олєгчує роботу печинки. 
 
Кукурични хлєб бул тиж присутни на столох наших предкох. Окрем такого хлєба, часто ше рихтало и замешку, крупи и ґоргелї. Свадзебна каша була найлєпша (и найвекша) лакотка на рускей свадзби вецей як 200 роки. 

[[Млїнар|Млїнаре]] кукурицу  млєли у [[млїн|млїнох]], у сувачох и крупарох, а принєшени даралов од крупара требало поошивац и видвоїц муку од крупох и вец пририхтац єдло — смачну замешку лєбо сладку кашу, або упечиц крупи лєбо ґоргелї. Часто ше зоз кукурици пука пуканки а сладку кукурицу ше вари олупану або з чутку.

'''Тея за худнуце ''' 

40 ґрами зарна кукурици вариц 10 минути у єдней литри води, пиц вецей раз на дзень.

== Литература ==

* ''КАЛЕНДАР'' 2008, бок 371,372
 
== Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B7#cite_note-15   Кукуруз], Википедия на сербским язику
* [https://hr.wikipedia.org/wiki/Kukuruz   Kukuruz], Википедия на горватским язику

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Житарки]]</text>
      <sha1>qyozzbg8ygv1wi0aorrjhix27zcxxnp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гони</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2015</id>
    <revision>
      <id>17533</id>
      <parentid>12226</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:05:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17533</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1562" sha1="cfb31uap6lir4hlk6uqsexh5mxvssj2" xml:space="preserve">Гони мн. (серб ''дуж''; укр. ''гони'' „стара народна мера за длужину, од 60 до 120 вата“; рсй. ''гоны'' (исте), рсй.диял. ''гон'' „розстоянє хторе орач преходзи нє обрацаюци з [[Плуг|плугом]]“; ст.чес. hon „1. польска драга; 2. мера за жем (польо), коло 125 крочаї“; од кореня гон-, хторе маме у дїєсловох гонїц/гнац). 

Гони то розстоянє медзи двома [[Дильов|дильовами]] у хотаре: 400 вата, одн. коло 800 м&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;: єдни, двої, трої итд. гони: Даґдзе гони длугши, а даґдзе кратши, завиши як далєко дильови єден од другого; гони жеми значи тиж и єдни гони: Баба Юла уж була гони жеми оддалєна од [[Руски Керестур|Керестура]].

== Литература ==

* Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 274

== Вонкашнї вязи ==

* [https://poljoinfo.com/threads/razne-mere-za-povr%C5%A1ine-zemlji%C5%A1ta.232/page-9 Razne mere za površine zemljišta.] vebsajt poljoinfo.com 

* [https://sh.wiktionary.org/wiki/du%C5%BE  duž.] sh.wiktionary.org
[[Катеґория:Мери за поверхносц жеми]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>cfb31uap6lir4hlk6uqsexh5mxvssj2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гольт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2016</id>
    <revision>
      <id>17537</id>
      <parentid>15590</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:10:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>17537</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3363" sha1="e1h4je9c073ba0x0aajymh6c84nmkv2" xml:space="preserve">'''Гольт''' (серб. ''јутро''; коцур. ''голт''; укр. морг ''поля''; поль. ''мorga'', ''mórg''; всл. ''hold/holt'', слц. ''jutro''; čes. ''jitro'', од мадь. ''hold'') – мера за [[поверхносц]] жеми, 5754,6 м2 або 1600 кв. [[Ват (мера за моц)|вата]]. То 0,5754642 гектари або 0,80 [[Ланц|ланци]] (1 ланц жеми то 7192 метери квадратни або 0,7192 гектари або 1,25 гольти), а то длужина парцели = 200 вата = 379,3 метери и ширини = 8 вата = 15,168 [[Метер|метери]].

Гольт ше хаснує у жемох хтори були под Австроугорску, а часто ше го виєдначовало и волало [[дзень]] ораня. З меном „гольт“ було и други єдинки за [[поверхносц]] як цо: славонско-сримски гольт и вельки гольт.

У [[Народ|народзе]] ше и нєшка як меру за поверхносц хаснує слово гольт (у [[Дюрдьов|Дюрдьове]] – ланц, у [[Коцур|Коцуре]] голт), алє урядово ше парцели жеми рахує у гектарох (гектар ма вредносц 100 ари, односно поверхносц [[Квадрат бинома|квадрата]] чийо боки длугоки 100 метери; 100 ари або 0.01 km&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).

== Фразеолоґия ==

Хто ма пейц гольти жеми, та и [[Маґарец|маґарца]] оженї (ода) – маєтного леґиня (маєтну дзивку) оженя (одаю) гоч є и нєдобри (нєдобра), нємудри (нємудра) и под.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 273

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Hektar   Hektar,  Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku], sh.wikipedia.org
* [https://sr.wikipedia.org/sr/%D0%88%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0)#:~:text=1%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%20%D1%98%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE%20%3D%201600%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85,%3D%208%20%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%3D%2015%2C168%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0.  Јутро (површина)], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
* [https://sr.wikipedia.org/sr/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0)#:~:text=%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%20%D1%98%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%83,%D0%BA%D0%BE%D1%98%D0%B5%20%D1%81%D1%83%20%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%20%D0%90%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC. Ланац (површина), Википедија на српсаком језику],  sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Мери за поверхносц]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]
[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>e1h4je9c073ba0x0aajymh6c84nmkv2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Мери за поверхносц</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2046</id>
    <revision>
      <id>17530</id>
      <parentid>12225</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:58:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17530</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="126" sha1="3d9rg2krtsx7pbv01bka8ggv52ivmps" xml:space="preserve">[[Катеґория:Мерни єдинки]]
[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Физика]]</text>
      <sha1>3d9rg2krtsx7pbv01bka8ggv52ivmps</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Мери за поверхносц жеми</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2047</id>
    <revision>
      <id>17531</id>
      <parentid>12227</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:59:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17531</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="96" sha1="fq8f0niufu9qydbrdnyzbrdaifrvvdn" xml:space="preserve">[[Катеґория:Мерни єдинки]]
[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>fq8f0niufu9qydbrdnyzbrdaifrvvdn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Риф</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2165</id>
    <revision>
      <id>17534</id>
      <parentid>17079</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:06:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17534</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1440" sha1="pdo54kiavfi4uziitq8awrnoz6wldod" xml:space="preserve">'''Риф''' (слц. rif „исте“, всл. rif „исте“, карп.укр. риф „исте“, серб. риф и рив „исте“; од мадь. réf „исте“. Слово було и у ст. в. нєм.: reif): стара мера за длужину платна, локец (коло 0,779 [[Метер|м]]): Платно ше мерало на рифи. То була длужина руки од плєца по конєц пальцох, приблїжно 80 центи. 

Була и мера штвертка. Вона була длугока 25 центи;

Таки мам круг платна, єст у нїм три рифи...

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 5399
* ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 736

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sh.wiktionary.org/wiki/riv riv]. Srpskohrvatski Vikirječnik. ''sh.wiktionary.org''
* [https://sr.wiktionary.org/sr-el/riv   riv]. Srpski Vikirečnik. ''sr.wiktionary.org.''
* [https://www.scribd.com/doc/193926611/Milan-Vujaklija-Recnik-Stranih-Reci  Milan Vujaklija], Lekskon stranih reči i izraza, ''www.scribd.com''.
* [https://www.ravnoplov.rs/stare-mere-u-backoj/ STARE MERE U BAČKOJ] ravnoplov.rs
[[Катеґория:Мери за длужину]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>pdo54kiavfi4uziitq8awrnoz6wldod</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цол</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2214</id>
    <revision>
      <id>17535</id>
      <parentid>14061</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:07:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17535</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6081" sha1="8bql3ircxaur4hnjyjivhlg4dx5dyp6" xml:space="preserve">[[Файл:Ruler - Wooden; Why no &quot;Inches&quot; label? (2606645766).jpg|мини|248x248п|Два цоли длужина]]
'''Цол''' (серб. ''цол'', анґл. ''inch'', слц. ''palec'' и ''cól'', поль. ''cal'', рсй. ''дюйм'', укр. ''дюйм''. Од нєм. (''Zoll'') – стара мера за длужину, 2,51 cm. 

Приклад''':'''

Єден ват (1,89 метери) ма 6 шухи, єден [[шух]] ма 12 цоли, єден цол ма 12 смужки. 

'''Цолшток''' (мадь. ''colstok'', серб. ''цолшток''. Од нєм. ''Zollstock)'' то:

• складаци [[метер]] (древени або пластични) на хторим означени цоли або центиметри; милиметри 

• кажди метер на хторим зоз смужками мож видзиц подзелєнє на цоли.

== Хаснованє ==
Цол (анґл. ''in''-инч&lt;ref&gt;Unicode Consortium (2019).[https://unicode.org/charts/PDF/U2000.pdf  „The Unicode Standard 12.1 — General Punctuation ❰ Range: 2000—206F ❱”] (PDF). Unicode.org.&lt;/ref&gt;) то звичайна єдинка мери за длужину хтора ше широко хаснує у Зєдиних Америцких Державох,&lt;ref&gt;[https://www.english-corpora.org//coca/ ,,Corpus of Contemporary American English”.] Brigham Young University. US. Приступљено 5. 12. 2011. lists 24,302 instances of inch(es) compared to 1548 instances of centimeter(s) and 1343 instances of millimeter(s).&lt;/ref&gt; Канади,&lt;ref&gt;[https://laws-lois.justice.gc.ca/PDF/W-6.pdf „Weights and Measures Act” (PDF).] Canada. 1985. стр. 37. Приступљено 11. 1. 2018 — преко Justice Laws Website.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/W-6/page-2.html#h-4/ ,,Weights and Measures Act”.] Canada. 1. 8. 2014. стр. 2. Приступљено 18. 12. 2014 — преко Justice Laws Website. Canadian units (5) The Canadian units of measurement are as set out and defined in Schedule II, and the symbols and abbreviations therefore are as added pursuant to subparagraph 6(1)(b)(ii).]&lt;/ref&gt; и Зєдинєним Кралєвству.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20110704232045/http://www.bis.gov.uk/assets/bispartners/nmo/docs/legislation/legislation/units-of-measurement/gnotes-for-public-sector-on-use-of-metric.pdf „Guidance Note on the use of Metric Units of Measurement by the Public Sector”] (PDF). UK: Department for Business Innovation and Skills. 2007. Архивирано из оригинала (PDF) 4. 7. 2011. г. Приступљено 12. 12. 2014.&lt;/ref&gt; Хаснує ше и у Япону за електронски часци, окреме екрани. У векшей часци континенталней Европи, цол (инч) ше тиж нєформално хаснує як мера за екрани.
[[Файл:Gliedermaßstäbe.jpg|алт=Цолштоки|мини|250x250п|Цолштоки]]
За Зєдинєне Кральовство, упутство о нєогранїченим хаснованю у явним секторе наводзи ше же од 1. октобра 1995. року, инч (вєдно зоз стопу)  хаснує ше як примарна єдиника за драгово знаки и подобни мераня вельких просторох и далєкосцох &lt;ref&gt;[https://www.legislation.gov.uk/uksi/2002/3113/schedule/2/made „The Traffic Signs Regulations and General Directions 2002 - No. 3113 - Schedule 2 - Regulatory Signs”.] UK: The National Archives. 2002. Приступљено 25. 4. 2013.&lt;/ref&gt; (зоз можлївим винїмком висини и ширини шлєбодного простору). Тиж же ше може наставиц хасновац як секундарна лєбо дополнююца индикация после метричного мераня за други потреби.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Поделєленє цола (инча) ше звичайно пише з помоцу диядичних розламкох зоз нєпарнима чишлїтелями; напр. ''два и три осмини инча'' ше пише 2+3/8″, а нє як 2.375″ а анї 2+6/16″. Медзитим, за инжинєрски потреби розламки ше уж вельо роки звичайно даваю зоз три лєбо штирома децималами.&lt;ref&gt;Flatchet, E; Petiet, J (1849). https://archive.org/details/studentsguideto00ptgoog''The student's guide to the locomotive engine''. John Williams and Co. стр. xi. „''One Metre is equal to ... 30.371 inches&quot;''”&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Parkinson, A C (1967). ''Intermediate Engineering Drawing'' (sixth изд.). стр. 11. „''The basic major dia is actually 1.309 in.''”&lt;/ref&gt;

== Литература ==
• ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 699

• ''Weights and Measures'', by D. Richard Torrance, SAFHS, Edinburgh, (1996) &lt;nowiki&gt;ISBN 1-874722-09-9&lt;/nowiki&gt; (NB book focusses on Scottish weights and measures exclusively)

== Вонкашнї вязи ==

• Речник српских говора Војводине, измењено и допуњено издање у 4 тома, приредили мр Дејан Милорадов, Катарина Сунајко, мр Ивана Ћелић и др Драгољуб Петровић, Матица српска, Нови Сад.

• Љиљана Радуловачки, Бачварски, качарски и пинтерски занат у Срему. — Рад, 35, 1993, 229—234, стр. 231.

• Биљана Марић, Из лексике Ченеја (румунски Банат) (рукопис дипломског рада).

== Референци ==
[[Катеґория:Мери за длужину]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>8bql3ircxaur4hnjyjivhlg4dx5dyp6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шух</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2415</id>
    <revision>
      <id>17536</id>
      <parentid>14001</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T10:08:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17536</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9481" sha1="7twf1ia64cnij2x8dxcht4bkrs2xz2q" xml:space="preserve">{{ Инфорамик
 |name        = Шух
 |bodystyle   = width:20em

 |titlestyle  = 
 |title       = 

 |headerstyle = 
 |labelstyle  = width:20%
 |datastyle   = 

 |header1 = ШУХ
 | label2 = СИСТЕМ
 |  data2 = Империялни (УС) єдинки
 | label3 = Мерна єдинка
 |  data3 = Длужина
 | label4 = Симбол
 |  data4 = ft або ′
 |header5 = Претварянє мерних єдинкох
 | label6 = ''1 ft''
 |  data6 = ''єднаке зоз:''
 | label7 = Империялни (УС) єдинки
 |  data7 = 1/3 yd або 12 in
| label8 = Мерни (SI) єдинки
 |  data8 = 0.3048 [[метер|m]], 30.48 cm або 304.8 mm
}}

'''Шух''' (серб ''стопа'', диял. ''шув'', слц. ''šúch'' „мера за длужину“, карп.укр. (бук.) ''шух'' „исте“. Од нєм. ''Schuch'' „исте“ (30,48 cm). Tо мера за длужину, коло трецини [[Метер|метера]] (длужина, односно ширина двох дланьох кед им вельки пальци нацагнути єден ґу другому и дорушую ше.

'''Приклади:'''

• ''И вец почала шашка исц горе на жито кед жито подросло так дас пол шуха.'' 

• ''Так вода замарзла на єден шух. Ват ше дзелї на шейсц шухи, а шух на шейсц [[Цол|цоли]].''

== Стопа ==
Зєдинєни  Америцки Держави єдина индустриялизована нация хтора хаснує медзинародну меру - ''стопа'' и ґеодетску меру ''стопа'' [[File:Imperial measurement standards, Greenwich.JPG|right|thumb|300px|Явни стандарди мерних єдинкох у Кральовскей опсерваториї (Гринич).]](шух) за меранє (звичайну єдинку за длужину) у одношеню на метер у своїх комерциялних, инженєрских и стандардних активносцох. 

Стопа (шух) правно призната &lt;ref&gt; [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/appendix/appendix-g.html „Appendix G – Weights and Measures”] ''The World Factbook''. Washington: [[:sr:Централна_обавештајна_агенција|Централна обавештајна агенцијa]] 17. 1. 2007. Архивирано из оригинала 23. 2. 2011. г.&lt;/ref&gt; у Зєдинєним Кральовстве; драгокази муша хасновац империялни єдинки (медзитим, розстояня на драгоказох ше вше означує у мильох або ярдох, а нє у стопох), док їх хасновитосц на широко розширена у британскей явносци за меранє висини.&lt;ref&gt;Kelly, Jon (21. 12. 2011).[https://www.bbc.com/news/magazine-16245391 „Will British people ever think in metric?”] „Will British people ever think in metric?”. BBC [https://web.archive.org/web/20120424232814/http://www.bbc.co.uk/news/magazine-16245391 Архивирано] из оригинала 24. 4. 2012. г.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Alder, Ken (2002). The Measure of all Things—The Seven-Year-Odyssey that Transformed the World. London: Abacus.&lt;/ref&gt; Стопа (шух) призната як алтернативне виражованє длужини у Канади,&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20141228014049/http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/W-6/page-2.html#h-4/ ,,Weights and Measures Act”] Архивирано из [https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/W-6/page-2.html, oригинала] accessed January 2012, Act current to 2012-01-18. Basis for units of measurement 4.(1) All units of measurement used in Canada shall be determined on the basis of the International System of Units established by the General Conference of Weights and Measures. (...) Canadian units (5) The Canadian units of measurement are as set out and defined in Schedule II, and the symbols and abbreviations therefore are as added pursuant to subparagraph 6(1)(b)(ii).&lt;/ref&gt; (6) урядово дефинована як єдинка виведзена зоз метера,&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20121016084035/http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/W-6/page-15.html/ Weights and Measures Act”]  Архивирано из [https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/W-6/page-15.html/ оригинала] 16. 10. 2012. г. Приступљено 19. 02. 2022.&lt;/ref&gt; гоч Зєдинєне Кральовство и Канада звичайно з часци метриковали свойо мерни єдинки.

Меранє надморскей висини у медзинародней авияциї єдна з ридких обласцох дзе ше стопа (талпа) хаснує звонка анґлийского бешедного подруча.

== Историйне походзенє ==
Историйно патраци, людске цело похасноване за основу мераня  єдинки длужини. Талпа одраснутого хлопа звичайно коло 15,3% його висини, то дава особи висини 175 cm (5 ft 9 in) длужину талпи коло 268 mm (10,6 in), просеково.
[[File:Determination of the rute and the feet in Frankfurt.png|right|thumb|300px|Одредзованє линийки, спрам длужини лївей талпи 16 намислом вибраних особох. Древорез обявени у кнїжки за ґеометрию Якоба Кебела (Франкфурт, коло 1535. року).]]
Археолоґове веря же у прешлосци людзе Єгипта, Индиї и Месопотамиї за меранє преферировали локец, док людзе у Риму, Греческей и Китаю преферировали талпу. Под харапских линеарних мерох, варошох Инда у цеку бронзового периода хасновали талпу зоз 333,5 mm (13,2 in) и локец од 528,3 mm (20,8 in). Єгипетски еквивалент талпи — мера  штирох дланьох лєбо 16 пальцох — було познате як джесер и реконструиновани є на коло 30 cm (11,8 in).  

Поступок верификациї талпи описани у постхумно обявеним дїлу Якоба Кебела у його кнїжки ''Geometrei. Von künstlichem Feldmessen und absehen'' зоз 16. вику:&lt;ref&gt; Jacob Koebel (1535).[https://www.robweir.com/blog/2007/12/right-and-lawful-rood.html Geometrei. Von künstlichem Feldmessen und absehen] (язик: нємецки). [https://web.archive.org/web/20111116021207/http://www.robweir.com/blog/2007/12/right-and-lawful-rood.html Архивирано] из оригинала 16. 11. 2011.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20210308064018/https://digital.slub-dresden.de/werkansicht/dlf/8082/1/cache.off Geometrey”.] digital.slub-dresden.de (на язику: нємецки). Saxon State Library. Архивирано зоз оригинала 08. 03. 2021. г. &lt;/ref&gt; 
 
„''Станьце на нєдзелю на церковни дзвери и замодлїце 16 хлопох, високих и нїзких, кед виходза после законченей Служби Божей най дакус останю; потим их замодлїце же би покладли лїву талпу єдну за другу, и так достата длужина будзе точна и законїта полуга за меранє и ґеодетске премерйованє жеми, а шеснаста часц будзе тота ,,права&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; (точна) и законїта стопа''.” 

== Поровнанє з другима єдинками ==
Єден интернационални шух єднаки: 

[[File:Scale ruler, 1 foot and 300 mm.jpg|right|thumb|350x350px|Линийка зоз скалу, 1 шух и 300 mm]]• 0,3048 метери

•12 инчи 

•&lt;math&gt;1/3&lt;/math&gt; ярди 

•1/6 фатоми

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 789
* Alder, Ken (2002). The Measure of all Things—The Seven-Year-Odyssey that Transformed the World. London: Abacus.
* ''BS350:Part 1:1974 Conversion factors and tables Part 1. Basis of tables. Conversion factors. British Standards Institution. 1974. стр. 5, 91.''
* ''Bennett, Keith (2004), The Metrology Handbook, American Society for Quality Measurement, ISBN 978-0-87389-620-7.''

== Вонкашнї вязи ==
• [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0 Stopa,] Vikipedija na srpskom jeziku, sr.wikipedia.org, 12. novembar 2006.

• [https://sr.wiktionary.org/sr-ec/%D1%88%D1%83%D0%B2 Шув,] Викиречник на српском језику, sr.wiktionary.org

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Мери за длужину]]
[[Катеґория:Мерни єдинки]]</text>
      <sha1>7twf1ia64cnij2x8dxcht4bkrs2xz2q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Мери за длужину</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2488</id>
    <revision>
      <id>17529</id>
      <parentid>13999</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:57:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17529</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="126" sha1="3d9rg2krtsx7pbv01bka8ggv52ivmps" xml:space="preserve">[[Катеґория:Мерни єдинки]]
[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Физика]]</text>
      <sha1>3d9rg2krtsx7pbv01bka8ggv52ivmps</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Воденїца</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2624</id>
    <revision>
      <id>17527</id>
      <parentid>16809</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:53:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17527</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16761" sha1="g73hopb0dm9srd0cv3xy225z9pebmd3" xml:space="preserve">[[File:Rutizam-com-440 2143xi obj obj-01-p6160003.jpg|right|thumb|300px|Воденїца (активна ма 4 до 6 каменї) у Деспотовцу, зоз першей половки 19. вику. Памятнїк култури од 2001. року.&lt;ref&gt; [http://www.kulturnonasledje.com/stara-vodenica-u-despotovcu.html  Стара воденїца у Деспотовцу]&lt;/ref&gt;]]'''Воденїца''' ше першенствено одноши на [[млїн]] хтори претворює гидроенерґию до ротацийней енерґиї з помоцу вертикалного або горизонталного воденїцового колєса зоз пирками. Вода, звичайно рика або менши поток, механїчно порушує воденїцово [[колєсо]], хторе тиж по системи вратила порушує млїнски[[Камень|.]] Млїнски [[камень]] ротирує на стационарним каменю, а млєце (звичайно [[Житарки|житаркох]]) помали уходзи до штредку млїнского  каменя зоз насипуюцей копи, а збоку ше достава муку хтору потим треба ошивац.

== История воденїцох ==
У зависносци од места дзе су правени, воденїци були поточарки, односно тоти на потокох, и ладярки - на рикох. Од 12. вику, зоз преношеньом искуства з простору Византиї, зявюю ше у других часцох Европи воденїци на потокох и рикох. У тим чаше, на европских рикох зявели ше плїваюци млїни яки уж були розвити у Византиї. Воденїци ладярки були звичайно векши и зоз обсяжнєйшим капацитетом. Находзели ше блїзко при побрежю рики, а по потреби мали можлївосц премесцац ше у зависносци од водостою. Вжиме ше их вше премесцало до жимовнїку, або ше их вицаговало на саме побрежє же би були защицени од плїваюцих кригох [[Ляд|ляду]]. Воденїци ладярки були уствари два ладї повязани зоз водоровну осовину на хторей були притвердзени лопатки за залапенє води хтора порушовала цалу систему.

[[File:Vodenica Majerovo vrilo 07.jpg|right|thumb|300px|Воденїца нa Maєрoвим жридлє, Ґацкa у [[Горватска|Горватскей.]]]]Горизонтална ротируюца сила ше прейґ зубчанїку преношела на вертикалну осовину зоз млїнским каменьом на концу. Цали процес млєца ше одвивал у векшей ладї хтора була заварта и закрита з десками. У тей просториї, попри потребного алату за оправку, була змесцена и посцель за одпочивок млїнара. Друга, мала ладя або чамец, служели углавним як подпорка осовини з лопатками. Робота и отримованє воденїцох ладяркох були вельо зложенши як при воденїцох поточаркох и вимагали вецей фаховосци и вецей роботи за [[Млїнар|млїнарох]], хтори углавним були тишлїре. Мена доставали по рикох на хторих су правени: дунайки на Дунаю, моравки на Морави, дринки на Дрини, савки на Сави. По положеню воденїцового [[Колєсо|колєса,]] єст два типи воденїцох: зоз вертикалним и горизонталним колєсом. У обидвох случайох млїнски камень ше вше руша  горизонтално, директно з помоцу вратила, або при вертикалних - з помоцу системи зубчанїкох.

[[File:Mohiville Mo1aJPG.jpg|right|thumb|300px|Мовиле (Белґия), воденїца Сковила (1743) на рики Бок.]]Вода рики або потоку сцигує прейґ чурку на млїнске колєсо, чия ротация порушує ротацийни, горизонтални млїнски камень, зоз чиїм ше круценьом по нєрухомим млїнским каменю мелє усипане [[Житарки|жито]] медзи нїх.

Перши записи о воденїцох датирую зоз I вику пред н.е. хтори направел єден антипата, бешеднїк зоз Солуну. Воденїци були звичайни будовнї у Европи по початок индустрийней револуциї, а у [[Сербия|Сербиї]]  були части по конєц 60-их рокох XX вику.

Воденїци на потокох ше волаю поточарки и можу буц направени з рижних будовательних материялох. Так єст воденїци як древени хижи, будовани воденїци и подобне.

== Часци воденїци ==
♦ ''Воденїца'' то древени або будовани обєкт (або комбинация дескох и будованей часци) у хторим ше жито мелє на муку, крупи (найгрубше зомлєте жито як статкова покарма, або даралов - нагрубо зомлєта [[кукурица]]) або бунґур чи булґур (интеґрална мука з цалого зарна).

♦ ''Гац'' то преграда на водоцеку хтора воду унапрямує до чурку по хторим вода чече до воденїци; муши буц гореводом од будовнї воденїци и муши мац висинску розлику у одношеню на будовню же би вода могла чечиц по чурку.
[[File:Mühlrad Majerovo vrilo Gacka.jpg|right|thumb|300px|Колєсо ма Маєровим жридлє, Ґацка, у Горватскей]]
♦ ''Чурок'' то беґельчик од гаци по воденїцу, по хторим вода сцигує до видубеного корита.

♦ ''Подчурок'' то жем коло чурку (доводзацого беґельчику).

♦ ''Шлайс'' ше находзи опрез видубеного корита и вон застановя воду зоз чурку и пуща ю до видубеного корита. 

♦ ''Видубене корито'' то цива зоз дзиравого древа, а у новшим чаше и метална цива хтора воду зоз чурку унапрямує на млїнске колєсо: димензиї видубеного корита завиша од количества води хтора чече прейґ чурку и висини паданя води од чурку до воденїцового колєса.

♦ ''Обичне корито'' ше хаснує як замена за видубене корито, отвореного є типу, алє ше ридше хаснує.

♦ ''Тевчир'' або ''ципун'' то зуженє на споднєй часци видубеного корита през хторе под [[Прицисок|прициском]] виходзи вода зоз чурку, биє до лопаткох колєса и обраца их.

♦ ''Камень'' за млєце ше находзи у самей воденїци, а состої ше зоз споднього ширшого нєрухомого каменя и верхнього рухомого каменя хтори повязани зоз верхом врецена колєса (мотовидла). Камень муши мац окремну твардосц, а подрезує ше го кед ше вигладка од млєца; жито упадує медзи тоти два каменї и мелє ше.

♦ ''Кош'' змесцени над верхнїм каменьом и у нїм ше находзи жито хторе през зуженє випадує до отвору верхнього рухомого каменя.

♦ ''Чекетадло'' то мала рачкаста дещичка медзи кошом и верхнїм каменьом хтора биє до каменя, одскакує и так порушує рошту або миску на сподку кошу зоз хторей випадує жито.

♦ ''Очко'' або ''гротло'' то отвор на верхнєй часци рухомого каменя до хторого упадує жито зоз кошу.

♦ ''Ключканїца'' або ''шибер'' то направа зоз хтору ше застановює випадованє жита зоз кошу.
[[File:Воденїца 2026.jpg|thumb|310x310px|Воденїца]]
♦ ''Околїско'' то ограда коло каменя хтора зопера же би ше мука висиповала, алє же би падала до мучней [[Лада|лади]].

♦ ''Виметадло'' то преход през хтори пада мука.

♦ ''Паперчок'' то углїбенє у каменю зоз споднєй часци.

♦ ''Мучнїк'' то древена [[лада]] до хторей упадує мука.

♦ ''Шедалка'' то направа за знїманє воденїцового каменя.

♦ ''Споднїчок'' то желєзна часц хтора ше находзи на паперчку.

♦ ''Кобулка'' то полуга за дзвиганє и спущованє воденїцового кола: зоз тим ше реґулує швидкосц обрацаня кола, односно кельо мука надробно помлєта.

♦ ''Запиначка'' то древена полуга зоз хтору ше застановює мотовидло.

♦ ''Мирка'' то количество муки хторе воденїчар бере од чловека цо пришол зомлєц зарно до млїну за услуги млєца; за кукурицу  мирка була 5%, за жито 6%, а за ярец або овес 1% .

== Интересантносци ==
Назви двох местох у [[Албания|Албаниї]] ноша назви по менох вязаних за млїн: ''Уймиште'' и ''Вау-и-Мулинавет''.

Иван Ястребов записал о назви валалу Уймиште: людзе з того краю му гуторели же ше тот валал волал Уямиште. По їх словох, назву достал по тим же од давна, при тим валалє на Дриму, були даскельо воденїци (млїни) у хторих ше млєло жито. Уймиште од сербского слова уям хторе означує часц яку ше дава на пожичку, як замена за млєце (мирка). Єден преход на Дриму у обласци Задриму ноши сербске мено за млїн, Вау-и-Мулинавет. Преход бул блїзко при валалє  Балдрена и водзел до воденїци (''мулинавет'' значи млїн, воденїца).&lt;ref&gt; Јастребов, Иван (2018). Стара Србија и Албанија, пп. 423., 401. Београд: Службени гласник.&lt;/ref&gt;

== Воденїца и руски писателє ==
Воденїци були инспирация велїм поетом, та єдна з нїх писня и руского писателя Мафтея Виная.

'''''Воденїца'''''

[[File:Exterieur OLIEMOLEN - Haaksbergen - 20283541 - RCE.jpg|right|thumb|308x308px]]''Вше мелє и мелє и мелє з дня на дзень''

''И мешаци роки и времена вични,'' 

''прежиє, премелє времена сторочни.''

''Од сподку ше гарнє, гет, вода скакаца,''

''колєсо ше швидко около обраца.''

''И пенї ше вода, гет, одскакуюци,''

''мутнов водов цошка лопоци и гучи.''

[[File:Moulin Blanc, trémie.jpg|right|thumb|309x309px|Нукашньосц воденїци]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;''То вода силовнє з  колєсом дубонї''

''колєсо вше далєй горе камень гонї.''

''Коло воденїци верби стари стоя,''

''кущик далєй сущи висока тополя.''

''Мелє воденїца, мелє нєпрестано,''

''млєц будзе навики времена сторочни.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Watermills Pliva Jajce Bosnia.JPG|Воденїци на рики Пливи
Файл:Donja Borina 160.jpg|Воденїца Долня Борина
Файл:Donja Borina 162 (2).jpg|Воденїца Долня Борина (часц)
Файл:Donja Borina 162 (8).jpg|алт=``
Файл:Kumova vodenica, Markova crkva 006.jpg|Кумова воденїца, горизонталне воденїчне колєсо 
Файл:Дрвена воденица у парку Капилано Ванкувер Канада.JPG|Древена воденїца у Ванкуверу у Канади
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Миловановић, Михаило (1995). Савинац у таковском крају: село Шарани и село Дренова. Београд: Одбор за проучавање села САНУ.
* Гаулдие, Енид (1981). Тхе Сцоттисх Миллер 1700 - 1900. Пуб. Јохн Доналд. ИСБН 978-0-85976-067-6.
* Леwис, M. Ј. (1997). Миллстоне анд Хаммер: тхе оригинс оф wатер поwер. Университy оф Хулл Пресс. ИСБН 978-0-85958-657-3.
* Needham, Joseph (1986). ''Science and Civilization in China: Volume 4, Part 2''. Taipei: Caves Books, Ltd.
* Пацеy, Арнолд (1991). Тецхнологy ин Wорлд Цивилизатион: А Тхоусанд-yеар Хисторy. Тхе МИТ Пресс. ИСБН 978-0-262-66072-3.
* Реyнолдс, Террy С. (1983). Стронгер Тхан а Хундред
*  Мен: А Хисторy оф тхе Вертицал Wатер Wхеел. Јохнс
* Хопкинс Университy Пресс. ИСБН 978-0-8018-7248-8.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.politika.rs/sr/clanak/412845/Vodenica-iz-stare-ere Vodenica iz stare ere] politika.rs
* [https://www.youtube.com/watch?v=VwxHuaqa6rE Vodenica danas kao nekada - Mesto gde se žito melje na tradicionalan način]
* [https://sidza.rs/pajica-vodenica/ Vodenica]
* Божовић, Јелена (13. 8. 2020). [https://www.rts.rs/magazin/zanimljivosti/4047207/vodenice-potocare-izum-brasno-selo.html „У чему је магија брашна из воденица поточара – стари изум издржава терет векова.”] [https://www.rts.rs/magazin/zanimljivosti/4047207/vodenice-potocare-izum-brasno-selo.html Радио-телевизија Србије.] Приступљено 13. 8. 2020.
* [https://www.youtube.com/watch?v=ipFTwenJtKo&amp;list=RDipFTwenJtKo&amp;start_radio=1 Воденїца] youtube.com
{{Commonscat}}
== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Воденїци]]
[[Катеґория:Гидроенерґия]]
[[Катеґория:Єдноставни машини]]
[[Катеґория:Обєкти]]
[[Катеґория:Будовательство]]</text>
      <sha1>g73hopb0dm9srd0cv3xy225z9pebmd3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список музичних инстурментох</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2786</id>
    <revision>
      <id>17510</id>
      <parentid>17467</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T22:48:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17510</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13448" sha1="h6c5fm9ipcbiebmpzvgcnyyumk5lfmy" xml:space="preserve">[[File:Orkestar.jpg|right|thumb|300px|Розпорядок инструментох у симфонийним оркесту.]]Список приказує познати [[Подзелєнє музики|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменати]] (ит. ''strumenti musicali,'' франц. ''instruments de musique'', анґл. ''musical instruments'', нєм. ''Musikinstrumente'', рсй. ''музыкальные инструменты'') [1] хтори ше нєшка хасную у музики и хтори ше дакеди хасновали.

'''Музични инструменти''' то справи-алати, орудиє и средства з помоцу хторих [[Музичар|музичаре]] граю  у класичней, народней, забавней и джез музики.[2]

Инструменти ше дзеля на вельо ґрупи и под'ґрупи, у зависносци  од збудови и способу достваня [[Тон|тонох]] и [[Звук|звукох]].

'''Надпомнуце:''' Ту нє вивершене подзелєнє музичних инструменатох, лєм направени список-лїстина по азбучним шоре.

== '''''Список инструментох:''''' ==

== '''А''' ==
[[Аулос]],  диаулос, анґлийски рог 
&lt;gallery&gt;
Файл:Auloi from Paestum (14593167246).jpg|Аулос
Файл:English Horn picture.jpg|Анґлийски рог
Файл:Alphorn detail.jpg|Алпски рог
&lt;/gallery&gt;

== '''Б''' ==
[[Балалайка|Бaлалaйка]], [[бенджо]], [[бузуки]], бандура, бонґоси, бубень (вельки), буґна, (мали бубень-добош), палїчки за бубнї и буґну-добош конґа, &lt;gallery&gt;
Файл:Balalaika.svg|Балалайка
Файл:Contrabassbalalaika.jpg|Балалайка-бас
Файл:Banjo.jpg|Бенджо
Файл:Bouzouki tetrachordo.jpg|Бузуки[[File:The Mountain Road - Medium - Bouzouki.ogg|thumb|Звук бузукия|146x146px]]
Файл:Irish Bouzouki.jpg|Ирски бузуки
Файл:Old-world bandura.jpg|Бандура
Файл:Взяв би я бандуру.ogv|Гранє на бандури
Файл:2006-07-06 drum set.jpg|Бубeнь (вельки)
Файл:2006-07-06 snare 14.jpg|Мали бубень (добош-буґна)[[File:Drum - Cadence B.ogg|Ритем буґни]]
Файл:Single Stroke Four.ogv|Палїчки (як алат) за бубнї и буґну-добош
Файл:Bamboula-drum.jpg|Бамбоула
Файл:Bugarija, instrument.png|Буґария
&lt;/gallery&gt;

== '''В''' ==
Виолина, виолончело, верґл, вибрафон, виела або вихуела, виола, виола да брачо, виола да ґамба, виола д'аморе, сербска виолина, вирджинел&lt;gallery&gt;
Файл:Violin VL100.png|Виолина (гушля)[[File:Violin démanché, on G major scale, on G string.ogg|Звук виолини|149x149п]]
Файл:Viola (AM 1998.60.62-1).jpg|Виола
Файл:Viola d'amore (AM 1998.60.9.1-1).jpg|Виола д'аморе
Файл:Cello front side.png|Виолончело [[File:CELLO LIVE PERFORMANCES JOHN MICHEL-HAYDN CELLO CONCERTO in D 1 recapcad.ogg|143x143px|Звук виолончела]]
Файл:Vuvuzela red.jpg|Вувузела[[File:Vuvuzela single note.ogg|thumb|143x143px|Звук]]
Файл:Vihuela Mexicana 001.JPG|Виела або вихуела (Мексико)
Файл:RCAStudioB Vibraphone 1.jpg|Виибрафон[[File:Vibraphone music.ogg|thumb|148x148px|Звук вибрафона]]
&lt;/gallery&gt;

== '''Г''' ==

[[Гарфа]], гармоника, гармоника-баян &lt;gallery&gt;
Файл:IHA Recordings Library 04.jpg|Гарфа[[File:17929B-Fantasia.ogg|thumb|153x153п]]
Файл:French horn back.png|Горна (або рог)[[File:Hunting horn tone.ogg|thumb|155x155п]]
Файл:Borsini Bayan P 2V.jpg|Гармоника
Файл:Bandoneon.jpg|Гармоника (бандеон)
Файл:Jupiter bayan accordion.JPG|баян-русийска гармоника
Файл:Harmonijum 01.jpg|Гармониюм
&lt;/gallery&gt;
== '''Ґ''' == 
[[Ґусли]], [[ґитара]],  електрична ґитара, бас ґитара, акустична ґитара, гавайска ґитара, ґайди, [[ґонґ]], ґоч (тапан) 
&lt;gallery&gt;
Файл:Serbian Gusle.jpg|Ґусли
Файл:GuitareClassique5.png|Ґитара[[File:Romanza española.ogg|thumb|Звук ґитари|152x152п]]
Файл:Fendersrvstratfront.jpg|Електрична ґитара
Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend in een standaard onderdeel van gamelan Semar Pagulingan TMnr 1340-13.jpg|Ґонґ[[File:Gong or bell vibrant.ogg|thumb|Звук ґонґа|153x153п]]
Файл:Fender Jazz-Bass 1966.jpg|Джез-бас ґитара
Файл:Annotated stand of great highland bagpipe.jpg|Ґайди [[File:Mari Bagpipe - Erik Juzykain.wav|65px59px|156x156п]]
Файл:Baghet suonatore.jpg|Гранє на ґайди[[File:Skye Boat Song.ogg|69x69px]]
Файл:Glockenspiel-malletech.jpg|Ґлокеншпил (дзвончки)[[File:Telemann-40-102-2-Lilypond-Libre-art.ogg|70px70px|148x148п]]
&lt;/gallery&gt;

== '''Д''' ==
Тамбурин-даира з плещкми, даира, ден-ден даико, домбра, дромбулї, двойнїца-пищалка&lt;gallery&gt;
Файл:Rhythm Tech tambourine.jpg|Сучасни тамбурин
Файл:Pandeiro new 30-09-07.jpg|Даира (таламбас)
Файл:Dendendaiko.jpg|Ден-ден даико [[File:Den-Den-Daiko.ogg|thumb|148x148px]]
Файл:Duduk1.jpg|Дудук
Файл:Akkordflute and dvojnice.jpg|Двойнїца
Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска)
&lt;/gallery&gt;

== Е  ==
Еолска гарфа&lt;gallery&gt;
Файл:BloomfieldAeolianHarp.JPG|алт=Еолска гарфа
&lt;/gallery&gt;

== З  ==
Зурла, [[Звучна видлїчка]]&lt;gallery&gt;
Файл:Zournas.jpg|[[File:Τζιάκα-1473.wav|thumb|149x149px|Звук зурли]]
Файл:Tuning-fork.jpg|[[File:440.ogg|thumb|Звук- тон а1|149x149п]] 
&lt;/gallery&gt;

== '''Дз''' ==

Дзвон, ручни дзвончки,домбра&lt;gallery&gt;
Файл:Poppenreuth-glocke-1695.jpg|Дзвон
Файл:ARP Bell white bg.JPG|алт=Дзвон|Дзвончок 
Файл:Handbells Whitechapel.jpg|Ручни дзвончки
Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска)
&lt;/gallery&gt;

== '''К ''' ==
[[Кларинет]], бас калринет, [[клавикорд]], клавир, контрабас, контрабас-беґеш або берда, кастанєти, китара, кавал, калимба&lt;gallery&gt;
Файл:Boehm+Oehler.jpg|Кларинет
Файл:Schwenk+Seggelke Bassetthorn-mue.jpg|Басетгорн (контраалт кларинтет)
Файл:Klavichord bygget af Johann Adolph Hass (1713-1771), Hamburg, 1755.jpg|Клавикорд
Файл:Grand piano and upright piano.jpg|Клавир (пианино)[[File:Maple Leaf Rag - played by Scott Joplin 1916 sample.ogg|thumb|143x143px]]
Файл:Contrabbasso di Carlo Bergonzi liutaio a Cremona nel 1733.jpg|Контрабас
Файл:Kobza 001.jpg|Кобза
Файл:Berda, instrument (size).jpg|Контрабас(беґеш або берда)
Файл:Conga's 01.jpg|Конґа
Файл:Azerbaijani folk instrument Tutek.JPG|Кавал
Файл:Castanets.jpg|Кастанєти
&lt;/gallery&gt;

== Л  ==
[[Лаута]], [[лира]], лиєрица
&lt;gallery&gt;
Файл:Lute (by Princess Ruto, 2013-02-11).jpg|Лаута
Файл:Mailloux – Une fille d’Alfred de Musset et de George Sand, 1903 - illustration. p29.jpg|Лира
Файл:Lirica Dalmacija EMZ 300109.jpg|300p|Лиєрица (Далмация)
&lt;/gallery&gt;

== M  ==
Маримба, мандолина,  маракас, металофон&lt;gallery&gt;
Файл:Marimba One 4000 Series.jpg|Mаримба [[File:Attraction Marimba.ogg|Звук миримби|73x73px]]
Файл:Maracas.jpg|Маракас [[File:Maracas.ogg|thumbs|70х70px|Звук]]
Файл:Mandola tenor.jpg|Мандолина
Файл:Metalófono.JPG|Металофон
&lt;/gallery&gt;
== H ==

== O  ==

Обоа, окарина, орґулї&lt;gallery&gt;
Файл:Mönnig, Oboe Modell 155 Albrecht Mayer.jpg|Обоа[[File:Thomas Attwood Walmisley - Sonatine for Oboe and Piano.ogg]]
Файл:Okarina1.jpg|Окарина
Файл:StGermainAuxerrois1.jpg|Орґулї[[File:06 Auszug e.ogg|73px73px|151x151п]]
Файл:Pergamon1984.jpg|Орґулї-електрични
&lt;/gallery&gt;

== П  ==
[[Пищалка]],  панова пищалка, пианино, прапорци, пипа&lt;gallery&gt;
Файл:The woman plays the flute.jpg|Жена грає на пищалки
Файл:Europeana.eu-951-Culturalia 69d3e70a f640 46f2 88fc 79f872fb49b7-9eff71efb0f1e9fa781571a15a6800d0.jpg|Пищалка
Файл:Flute de Pan Des Salomon MHNT ETH AC NH 29 Roquemaurel.jpg|Панова пищалка
Файл:Pipa MET DP216710.jpg|Пипа[[File:Pipa - sound.ogg|thumb|146x146px|Пипа]] 
&lt;/gallery&gt;

== P  ==

== C  ==
Саксофон, сопран саксофон, бас саксофон, ситара, сорна, суона, сопила&lt;gallery&gt;
Файл:Signature Series Tenor Saxophone.jpg|Саксофон[[File:Jazz Funk no1 (saxophone).flac]]
Файл:Soprano saxophone.jpg|Сопран саксофон[[File:Claude Debussy - Rêverie - Arr for Soprano saxophone and piano - David Hernando Vitores.ogg|Звук сопран.саксофона|148x148п]]
Файл:WANZ Instrument 2024-09 IMG 7848 bass saxophone (edit).png|Бас саксофон
Файл:Sornay.jpeg|Сорна
Файл:B-Suonas.JPG|Суона [[File:Suona.ogg|147x147п]]
Файл:Sopile.JPG|Сопила[[File:Istarska lestvica.mid|thumb|[[Скала|С]]&lt;nowiki/&gt;вук сопили|146x146п]]
Файл:Sopilka-Prima-2023-Shaul.jpg|Сопилка
Файл:Tamburasaz-Baglamasaz.jpg|Саз
Файл:Sitar full.jpg|Ситар(а)
&lt;/gallery&gt;

== T  ==

Труба, труба-корнет, труба-фанфар тромбон, тарґот, туба, тамбурка-прим, трианґл&lt;gallery&gt;
Файл:Trumpet 1.jpg|Труба[[File:Demonstration of pixie mute on Bb trumpet.ogg|thumb|143x143px|Звук труби]]
Файл:Cornet-Bb-large.jpg|труба-корнет
Файл:Trumpet american.jpg|Фанфар-труба
Файл:MIMEd 4539. Trombonium in B-flat (white).png|Тромбон
Файл:Tarogato 02.jpg|Тараґот
Файл:Tarogatok2 WIKIVM contrast.jpg|Два древени тараґоти
Файл:Tuba HUG&amp;Co.jpg|Туба [[File:Tuba-range-C-low.ogg|Звук туби|148x148px]]
Файл:Prim tambura.png|Тамбурка-прим
Файл:Drums in Keuruu church.jpg|Тимпани[[File:Timpani F major triad.ogg|thumb|155px155px|148x148п]]
&lt;/gallery&gt;

== Ц  ==
Цимбал, цитра&lt;gallery&gt;
Файл:Schloss Rosenburg 2613.jpg|Цимбал
Файл:Zither.png|Цитра[[File:Zither solo from G'schichten aus dem Wienerwald Op.325.ogg|thumb|144x144px|Звук цитри]]
&lt;/gallery&gt;

== Ч ==
Чембало, челеста, чинели-танєри&lt;gallery&gt;
Файл:Clavecin Patavinus.JPG|Чембало[[File:Bach C Major Prelude Equal.ogg]]
Файл:Celesta Schiedmayer Studio.jpg|Челеста
Файл:Aaclashcymbals.jpg|Чинели-танєри
&lt;/gallery&gt;

== У  ==
Усна гармоника&lt;gallery&gt;
Файл:Gaitas.jpg|Усна гармоника[[File:&quot;Jail Harmonica Blues&quot; from the America's Army 3 soundtrack.mp3|thumb|Звук у джез стилу|153x153п]]
Файл:Ukulele1 HiRes.jpg|Укулеле
&lt;/gallery&gt;

== Ф | ==
Фаґот, Флаута, фуяра
&lt;gallery&gt;
Файл:FoxBassoon flipped (1).jpg|Фаґот[[File:Bassoon beethoven.ogg|thumb|Звук фаґота|152x152п]]
Файл:Contrabassoon2.jpg|Контрафаґот
Файл:Lady Byron playing the flute 20040721.jpg|Флаута [[File:Escales.wav|65px65px|150x150п]]
Файл:Fujaro ludado tuta bildo.jpg|Фуяра
&lt;/gallery&gt;

==  Ш  ==

Шалмай&lt;gallery&gt;
Файл:JAP 3 Klappen Chalumeau.jpg|Шалмай[[File:Schalmei sound.ogg|148px148px|152x152п]]
Файл:Sargija.svg|Шарґия
Файл:Ŝargijo.png|Гранє на шарґиї
Файл:Shamisen compare.JPG|Шамисен-японски
&lt;/gallery&gt;
== Вонкашнї вязи ==

* [https://bs.kidspicturedictionary.com/english-through-pictures/things-english-through-pictures/musical-instruments-2/index.html Imena muzičkih instrumenata sa imenima i slikama] kidskulture.com
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Подела музичких инструмената]
* [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ Распоред музичара по инструментима у симфонијском оркестру. ]
* [https://www.novosti.rs/vesti/planeta.300.html:369038-Derventa-Ceo-zivot-uz-sargiju Дервента: Цео живот уз шаргију („Вечерње новости“, 3. март 2012)] sr.wikipedia.org

== Референци ==</text>
      <sha1>h6c5fm9ipcbiebmpzvgcnyyumk5lfmy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Куковка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2819</id>
    <revision>
      <id>17498</id>
      <parentid>16979</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T17:09:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє таблїчки</comment>
      <origin>17498</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8688" sha1="ea0yfv0zcm5le5dedoroljr2nf3rcsv" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightblue
| header1 =Куковка
|  label2 = |  data2 = [[File:Kägu õunapuul.jpg|Thumb|250px]]
|  label3 =   |  data3 =[[File:Cuculus canorus - Common Cuckoo XC546155.mp3 |thumb|Шпив куковки|center]]
| header4 = [[Статус загроженосци]]
| label5 = |data5 =[[File:Status zahrozenosci (kategoriji), 26032026.png|250px]]
| label6 = |  data6 =Файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена = ознака критериюма '''LC'''
| header7 =[[ Таксономия (биолоґия) |Наукова класификация]]
| label8 = Домен |  data8 =Eukariota
|  label9 = Царство |  data9 =Animalia
|  label10 = Тип |  data10 =Chordata
|  label11 = Класа |  data11 =Aves
|  label12 = Ряд |  data12= Cuculiformes
|  label13 = Фамилия |  data13= Cuculidae
|  label14= Род |  data14= ''Cuculus''
|  label15= Файта   |  data15 = ''C. canorus''
| header16 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
|  label17 =   |  data17=''Cuculus canorus''
|  label18 =   |  data18=[[Карл фон Лине|Linnaeus]], 1758
}}

'''Обична куковка''', скорей позната и под назву европска куковка (лат. ''Cuculus canorus''), птица зоз шора куковкох (''Cuculiformes''). Населює обласци сиверней Африки и Евроазиї, од Портуґалиї и Ирскей на заходзе по Япон и Камчатку на востоку. По велькосци ше може поровнац зоз цукровку (серб. ''гугутка'', ''Streptopelia decaocto''), алє є ценшей збудови, а пирє єй углавним шиве. Попри специфичного [[Звук|звука]] яки прави, хтори звучи як ку-ку, файта общепозната и по паразитованю гнїздох других птицох. У фамилиї куковкох єст коло 60 розлични файти.

Обична куковка ма розпон кридлох од 55 по 60 центи, длужину цела од 32 по 34 центи и чежину 110-140 ґрами (самец) и 95-115 ґрами самичка. Кридла обичней куковки шпицасти, а заокруглєни хвост длугоки 13 до 15 центи. Док шедзи, випатра як кед би мала кратки ноги, хвост часто лепезазто розширя, а благо розширени кридла дакус виша.(3)

Тота файта ма два вариєтети. Попри розлики у фарби [[Пирє|пиря]] (при єдному вариєтету воно шивше, а при другому [[фарба]]  ардзи), розликую ше и по фарби ирису, орубенцу коло очох и бази писку (джубку). Тота фарба при шивей вариянти блядожовта, а при червенкастей (фарба ардзи) блядокафова. При обидвох вариєтетох ноги жовти, а джубок, окреме при кореню, рогово шиви.

== Бивальнїк и розширеносц ==
Куковки жию у шицких климатских обласцох заходней палеоарктичней зони, у култивованих обласцох, як и у биотопох понад и сиверно од гранїци зоз лєсами, по динох при морским побережю и у скоро шицких животних штредкох медзи тима обласцами. Нєт их у арктичних тундрох и вельких, густих лєсох. Попри того, присуство птицох хтори обична куковка при гнїздзеню хаснує як домашнїх за свойо вайца одлучуюце. У Швайцарскей доказане же обичну куковку мож найсц и на висини од коло 2.400 метери, а у Индиї, у позарядових обставинох, жиє и на висини од 5.250 [[Метер|метери]].(4)У подручох хтори обича куковка населює муши буц достаточно рижнородни структури як цо то травово [[Поверхносц|поверхносци]], пажички, живи огради, поєдинєчни стебла, а часто є и на рубцох  варошох.(2)

Сиверна гранїца пребувалїща куковкох приблїжно ше поклопює зоз сиверним поларним кругом, а южна доходзи до Гималайох, односно до коло 40. ступня ґеоґрафскей ширини.(2)(5)

== Селїдба ==
Куковки ше селя на вельки роздалєносци, першенствено вноци. Їх жимовалїща ше находза южно од екватора, а предносц даваю обласцом при чечуцих водох або саванох, зоз вельочисленима стеблами акацойох. Одроснути и млади птици напущаю штредню Европу на початку авґуста, а углавним ше врацаю у другей половки априла.(6)

Час врацаня вязани за ґеоґрафску ширину, та до южней Европи куковки сцигую уж у марцу, а до Скандинавиї аж початком юния.(7)

Куковка ше вецей раз спомина и у руских народних шпиванкох, та и у шпиванки:

''„Вилєцела куковичка з лєса желєного“''

''Вилєцела куковичка з лєса желєного;'' 

''Прешли, прешли мойо рочки'' 

''Жица радосного.''

''Вилєцела куковичка та почала кукац;''

''Будзеш мила и ти замну'' 

''Кукац так и стукац.''

''Спомнєш ти мнє, моя мила''

''Голєм раз на днїну,'' 

''А я тебе спомнєм мила,''

''Стораз на годзину.''

''Нє забувай, моя мила,'' 

''Нашо млади лїта,''

''Док нам була наша любосц''

''У серденьку скрита.''

== Референци ==

==  Литература ==

* Wyllie, Ian (1981). [https://archive.org/details/cuckoo0000wyll The Cuckoo.] London: B.T. Batsford.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.bbc.co.uk/radio4/science/rulesoflife.shtml The Rules of Life.] BBC/Open University. 2005. Звучни запис
* [https://web.archive.org/web/20170710055421/http://aulaenred.ibercaja.es/wp-content/uploads/265_CuckooCcanorus.pdf Ageing and sexing (PDF; 2.4 MB) by Javier Blasco-Zumeta &amp; Gerd-Michael Heinze]
* [https://web.archive.org/web/20080915170047/http://www.arkive.org/species/ARK/birds/Cuculus_canorus/ ARKive Still photos and videos.]
* Common Cuckoo - [https://sabap2.birdmap.africa/docs/sabap1/374.pdfSpecies text in The Atlas of Southern African Birds] [https://sabap2.birdmap.africa/docs/sabap1/374.pdf]

* [https://www.bto.org/get-involved/volunteer/projects/cuckoo-tracking „Tracking Cuckoos to Africa... and back again”.]  British Trust for Ornithology.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cuculus canorus (cropped).jpg|Обична куковка
Файл:024 Red-chested cuckoo at Kibale forest National Park Photo by Giles Laurent.jpg|Куковка з червенима першами
Файл:Cuculus canorus canorus MHNT.ZOO.2010.11.150.15.jpg|Ваїчка куковки
Файл:Common Cuckoo (Cuculus canorus) (15895320522).jpg|Куковка Cuculus canorus
Файл:Cuculus canorus canorus MHNT.ZOO.2010.11.150.43.jpg|Ваїчка рижних файтох куковкох
Файл:Banded Bay Cuckoo in Ajodhya Hills July 2024 by Tisha Mukherjee 01.jpg|Файта куковки
&lt;/gallery&gt;
[[Катеґория:Животинї]]
[[Катеґория:Птици]]
[[Катеґория:Птици Азиї]]
[[Катеґория:Птици Европи]]
[[Катеґория:Птици Африки]]
[[Катеґория:Птици Сербиї]]</text>
      <sha1>ea0yfv0zcm5le5dedoroljr2nf3rcsv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Скравец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2838</id>
    <revision>
      <id>17524</id>
      <parentid>17081</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:33:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17524</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6738" sha1="sycxtdl0w0d8tt5xpruyb3lx8rceqsf" xml:space="preserve">[[File:Mašina za šivenje. Singer 08.jpg|right|thumb|258x258px|Шиваца машина]]'''Скравец''' (од слова ''скравац''), шнайдер (од нємєцкого: ''Schneider'' (то професия хторе ше занїма зоз шицом (и оправками) углавним хлопских шматох  и другого [[Облєчиво|облєчива]] по мери. Жена хтора скрава и шиє вола ше ''шивачка''. 

Знанє и схопносц шица ше зводзи на два основни аспекти: скраванє и шице платна (текстилу). Тото знанє ше розвилало помали и поступнє у Европи медзи 12. и14. виком. 

== Опис ==
Скравци правя облєчиво по предходно креираним моделу. Робя конструкцийне пририхтованє, скраваю по шаблону и дорабяю облєчиво. Финални скравцово продукти то: облєчиво, [[Пирнаґи|посцелїна]], трикотажа, партки и подобни текстилни продукти.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://obrazovanjeindjija.rs/krojac.php Modni krojač]&lt;/ref&gt; 

Робота скравца ше состої зоз шлїдуюцих фазох: виробку крою по задатих мерох и моделу, кладзенє материялу на стол за скраванє, машинского або ручного скраваня материялу по шаблону, сортираня и пририхтованя скратих часцох, злучованя скратих часцох и конєчни продукт на машини за шице и закончуюцого пейґланя.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Скравци можу робиц як самостойни фаховци, або як роботнїки у текстилней индустриї.&lt;ref&gt;[https://tekstilnisvet.blogspot.com/2017/09/sta-je-sivacica-sta-krojacica-snajderka.html Šta je šivač/ica a šta krojač/ica (šnajder/ka)]&lt;/ref&gt;

== История ==
[[File:Was soll ich werden 45.jpg|right|thumb|320x320px|Скравец зоз муштерию]]У штреднїм вику облєчиво було лєм средство же би ше закрило цело. Зоз ренесансу ше почала наглашовац чловеча фиґура. Широки заруцовачки стандардна униформа у штреднїм вику, лєгко ше их могло скрац зоз єдного або двох фалатох платна, кед поставали кратши и узши, у намаганю же би провадзели людску фиґуру. То були початки схопносци скраваня и моди.&lt;ref&gt;[https://www.gentlemansgazette.com/the-history-bespoke-tailoring/  &quot;The History of Bespoke Tailoring: Now and Then&quot;.] Gentleman's Gazette.&lt;/ref&gt;

До того часу платно було важнєйше од того як облєчиво скрате, та ткаче були важнєйши од скравцох, алє кус-покус, скравци постали исто таки важни, а з часом и важнєйши.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Manchester, H. H. (1917). [https://books.google.rs/books?id=9N42AQAAMAAJ&amp;dq=history+of+tailor+guild&amp;pg=RA5-PA46&amp;redir_esc=y &quot;The History of the Tailor Shop&quot;.] Progressive Tailor. No. Autumn and Winter. p. 46.]&lt;/ref&gt;

Як ше звекшовали вароши, а потим вароши и держави и на концу прави империї, так ше меняла и мода. Спочатку лидере були италиянски вароши, а потим Шпания и Французка постали центри моди и скравецкей схопносци. Апенинске полуострово мало свой зенит под час Микеландєла (''Michaelangela''), Шпания з початку 17. вику, а Французка под час длугого панованя Луиса XIV (''Louisa'' XIV, 1643.-1715.), кед суєтни леґинє зоз цалей Европи одходзели до [[Париз|Паризу]] по облєчиво.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Од 19. вику и Анґлия, односно Лондон постава познати по барз углядних скравцох.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt;

Нєшка мали традицийни скравецки ремеселнїцки дутяни знїщує масовна индустрийна продукция готовей роби, алє ище вше мож пренайсц скравцох хтори робя за богатих купцох по шицких метрополох у швеце.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;  Epstein, S.A. (1991). [https://books.google.rs/books?id=g3ZwoY11WWYC&amp;pg=PA83&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=false Wage Labor and Guilds in Medieval Europe.] University of North Carolina Press. pp. 82–83. ISBN 978-0-8078-4498-4. Retrieved April 16, 2022.&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Skräddare - Tailor - Malmö 1993.jpg|Скравец у своєй роботнї
Файл:Fuliru tailor in Uvira (cropped).jpg|Млада шивачка, Конго
Файл:Singer sewing machine.jpg|Позната ''Синґер'' машина за шице
Файл:Tailor in Haikou 01.jpg|Шивачка на улїчки, Китай
Файл:Thomas Saint first sewing machine 1790.jpg|Перша шиваца машина хтору пренашол ''Thomas Saint'', Лондон, 1970.
Файл:Starlet Singer - 4.jpg|Електрична машина за шице &quot;Синґер&quot;
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Вићентијевић Марина, Анђелић Весна, Ерић Весна (2012). Народна традиција. Крагујевац: Атос

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Kroja%C4%8D Krojač]
* [https://startuj.infostud.com/blog/saveti-za-trazenje-posla/krojac-profitabilno-zanatsko-zanimanje-koje-cuva-tradiciju-1341 Krojač: Profitabilno zanatsko zanimanje koje čuva tradiciju] startuj.infostud.com
* [https://slovopres.com/krojaci-od-zanata/ Krojaci od zanata] slovopres.com
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%98%D0%B0%D1%87 Кројач] sr.wikipedia.org

== Референци ==
[[Катеґория:Ремесла]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Занїманє]]
[[Катеґория:Текстилна индустрия]]</text>
      <sha1>sycxtdl0w0d8tt5xpruyb3lx8rceqsf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2897</id>
    <revision>
      <id>17488</id>
      <parentid>17362</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T15:03:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17488</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12219" sha1="b2qldx23hjti535593ndy1tycc9g323" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Конь
| label2 = |  data2 =  [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|259x259px|Арабски конь]]
| label3 =  | data3 = '''[[Конь]]''' ('''''Lepus saxatilis''''') 

| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

|  label5 = Царство |  data5 = Animalia

|  label6 = Тип |  data6 = Chordata

|  label7 = Класа |  data7 = Mammalia

|  label8 = Ряд |  data8 = Perissodactyla 

|  label9 = Фамилия |  data9 = Equidae

|  label10 = Род |  data10 = Equus

|  label11 = Файта | data11 = E. ferus

| label12 = Подфайта | data12 = E. f. caballus

| header13 = Триномиялне мено 

| label14 = |  data14 = '''Equus ferus caballus''' 
| Libel15 = |  data15 = Linnaeus, 1758 &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Linnaeus, Carolus (1758).] [https://www.biodiversitylibrary.org/page/726976 Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1 (10th изд.).] Holmiae (Laurentii Salvii). стр. 73. Приступљено 2008-09-08.]&lt;/ref&gt;

|  header16 =  Синоними &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Peter_Grubb_(zoologist)&amp;action=edit&amp;redlink=1 Grubb, P.] (2005). [https://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14100016 „Order Perissodactyla”.] Ур.: Wilson, D.E.; Reeder, D.M. [https://books.google.rs/books?id=JgAMbNSt8ikC&amp;pg=PA630-631&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=falseMammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference] (3rd изд.). Johns Hopkins University Press. стр. 630—631. ISBN 978-0-8018-8221-0. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 62265494.]&lt;/ref&gt; 

|  label17 =  | data17 = Найменєй 48 обявени 

}}

'''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени.&lt;ref&gt;International Commission on Zoological Nomenclature (2003). [https://web.archive.org/web/20070821235959/http://www.nhm.ac.uk/hosted_sites/iczn/BZNMar2003opinions.htm „Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichthyes, Mammalia): conserved. Opinion 2027 (Case 3010)”.] Bull. Zool. Nomencl. 60 (1): 81—84. Архивирано из [https://www.nhm.ac.uk/about-us/page-not-found.html оригинала] 21. 8. 2007. г.]&lt;/ref&gt; Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру.  Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. (4)(5)
Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох  ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки.

== Назви ==
За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак.

== Випатрунок ==
Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш.

== Физични характеристики ==
[[File:Nokota Horses cropped.jpg|right|thumb|300px|Млади конї раси Нокота]]Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки  кед му єдна од штирох ногох  нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево.

== Розмножованє ==
Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох.

== Походзенє ==
Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку.

Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц.

== Файти коньох ==
[[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох:
♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили

♦ лєгки конї -  як арабски, високи коло 150 цент

♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи


У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї:  

'''''„Конї мойо, конї врани&quot;''''' 

''Конї мойо, конї врани!'' 

''Конї крашнє допатрани!'' 

''Вше вам гриви заплєтани'' 

''Вше блїщаци, вичесани,-'' 

''Конї врани, подковани.'' 

''Чи сом крашнє коч оковал,'' 

''Вам оброку нє сановал!'' 

''Пишно сце лєтали живи'' 

''И я попри вас щешлїви,-'' 

''Конї врани, ошпивани!'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки
Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох
Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь
Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь
Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Goody, John (2000). Horse Anatomy (2nd изд.). J A Allen. ISBN 978-0-85131-769-4

* https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html    List of Some Agricultural Crops and Selected Animals With
Their Respective Diploid Chromosome Number

* Belknap, Maria (2004). https://archive.org/details/horsewordsequine0000mari_z9o4_2nded  Horsewords: The Equine Dictionary (Second изд.). North Pomfret, VT: Trafalgar Square Publishing. ISBN 978-1-57076-274-1.  

== Вонкашнї вязи ==

*  [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1937/07/24?pageIndex=00010  Босански коњ, најбоља раса коња за наше брдске крајеве.] &quot;Време&quot;, 24. јул 1937 
 
• [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи коњ]

* [https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html „Chromosome Numbers in Different Species”. Vivo.colostate.edu. 30. 1. 1998.] Архивирано из оригинала 07. 12. 2013. г. Приступљено 17. 4. 2013.

== Референци ==
1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, &quot;Howell Book House&quot;, New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8
[[Катеґория:Домашнї животинї]]
[[Катеґория:Копитаре]]
[[Катеґория:Конї]]</text>
      <sha1>b2qldx23hjti535593ndy1tycc9g323</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17489</id>
      <parentid>17488</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T15:08:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйованє вонкашнїх вязох</comment>
      <origin>17489</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12223" sha1="c5egkplvlj0ktrx4we4bs8zgrj20i59" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Конь
| label2 = |  data2 =  [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|259x259px|Арабски конь]]
| label3 =  | data3 = '''[[Конь]]''' ('''''Lepus saxatilis''''') 

| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

|  label5 = Царство |  data5 = Animalia

|  label6 = Тип |  data6 = Chordata

|  label7 = Класа |  data7 = Mammalia

|  label8 = Ряд |  data8 = Perissodactyla 

|  label9 = Фамилия |  data9 = Equidae

|  label10 = Род |  data10 = Equus

|  label11 = Файта | data11 = E. ferus

| label12 = Подфайта | data12 = E. f. caballus

| header13 = Триномиялне мено 

| label14 = |  data14 = '''Equus ferus caballus''' 
| Libel15 = |  data15 = Linnaeus, 1758 &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Linnaeus, Carolus (1758).] [https://www.biodiversitylibrary.org/page/726976 Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1 (10th изд.).] Holmiae (Laurentii Salvii). стр. 73. Приступљено 2008-09-08.]&lt;/ref&gt;

|  header16 =  Синоними &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Peter_Grubb_(zoologist)&amp;action=edit&amp;redlink=1 Grubb, P.] (2005). [https://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14100016 „Order Perissodactyla”.] Ур.: Wilson, D.E.; Reeder, D.M. [https://books.google.rs/books?id=JgAMbNSt8ikC&amp;pg=PA630-631&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=falseMammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference] (3rd изд.). Johns Hopkins University Press. стр. 630—631. ISBN 978-0-8018-8221-0. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 62265494.]&lt;/ref&gt; 

|  label17 =  | data17 = Найменєй 48 обявени 

}}

'''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени.&lt;ref&gt;International Commission on Zoological Nomenclature (2003). [https://web.archive.org/web/20070821235959/http://www.nhm.ac.uk/hosted_sites/iczn/BZNMar2003opinions.htm „Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichthyes, Mammalia): conserved. Opinion 2027 (Case 3010)”.] Bull. Zool. Nomencl. 60 (1): 81—84. Архивирано из [https://www.nhm.ac.uk/about-us/page-not-found.html оригинала] 21. 8. 2007. г.]&lt;/ref&gt; Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру.  Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. (4)(5)

Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох  ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки.

== Назви ==
За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак.

== Випатрунок ==
Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш.

== Физични характеристики ==
[[File:Nokota Horses cropped.jpg|right|thumb|300px|Млади конї раси Нокота]]Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки  кед му єдна од штирох ногох  нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево.

== Розмножованє ==
Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох.

== Походзенє ==
Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку.

Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц.

== Файти коньох ==
[[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох:
♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили

♦ лєгки конї -  як арабски, високи коло 150 цент

♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи


У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї:  

'''''„Конї мойо, конї врани&quot;''''' 

''Конї мойо, конї врани!'' 

''Конї крашнє допатрани!'' 

''Вше вам гриви заплєтани'' 

''Вше блїщаци, вичесани,-'' 

''Конї врани, подковани.'' 

''Чи сом крашнє коч оковал,'' 

''Вам оброку нє сановал!'' 

''Пишно сце лєтали живи'' 

''И я попри вас щешлїви,-'' 

''Конї врани, ошпивани!'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки
Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох
Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь
Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь
Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Goody, John (2000). Horse Anatomy (2nd изд.). J A Allen. ISBN 978-0-85131-769-4

* https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html    List of Some Agricultural Crops and Selected Animals With
Their Respective Diploid Chromosome Number

* Belknap, Maria (2004). https://archive.org/details/horsewordsequine0000mari_z9o4_2nded  Horsewords: The Equine Dictionary (Second изд.). North Pomfret, VT: Trafalgar Square Publishing. ISBN 978-1-57076-274-1.  

== Вонкашнї вязи ==

*  [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1937/07/24?pageIndex=00010  Босански коњ, најбоља раса коња за наше брдске крајеве.] &quot;Време&quot;, 24. јул 1937 
 
•   [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи коњ]

* [https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html „Chromosome Numbers in Different Species”. Vivo.colostate.edu. 30. 1. 1998.] Архивирано из оригинала 07. 12. 2013. г. Приступљено 17. 4. 2013.

== Референци ==
1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, &quot;Howell Book House&quot;, New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8
[[Катеґория:Домашнї животинї]]
[[Катеґория:Копитаре]]
[[Катеґория:Конї]]</text>
      <sha1>c5egkplvlj0ktrx4we4bs8zgrj20i59</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17496</id>
      <parentid>17489</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T16:56:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додата  литература</comment>
      <origin>17496</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12290" sha1="kalao9kovaoixqd98btj1rv173yb5cr" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Конь
| label2 = |  data2 =  [[File:Halterstandingshotarabianone.jpg|259x259px|Арабски конь]]
| label3 =  | data3 = '''[[Конь]]''' ('''''Lepus saxatilis''''') 

| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

|  label5 = Царство |  data5 = Animalia

|  label6 = Тип |  data6 = Chordata

|  label7 = Класа |  data7 = Mammalia

|  label8 = Ряд |  data8 = Perissodactyla 

|  label9 = Фамилия |  data9 = Equidae

|  label10 = Род |  data10 = Equus

|  label11 = Файта | data11 = E. ferus

| label12 = Подфайта | data12 = E. f. caballus

| header13 = Триномиялне мено 

| label14 = |  data14 = '''Equus ferus caballus''' 
| Libel15 = |  data15 = Linnaeus, 1758 &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Linnaeus, Carolus (1758).] [https://www.biodiversitylibrary.org/page/726976 Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1 (10th изд.).] Holmiae (Laurentii Salvii). стр. 73. Приступљено 2008-09-08.]&lt;/ref&gt;

|  header16 =  Синоними &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Peter_Grubb_(zoologist)&amp;action=edit&amp;redlink=1 Grubb, P.] (2005). [https://www.departments.bucknell.edu/biology/resources/msw3/browse.asp?id=14100016 „Order Perissodactyla”.] Ур.: Wilson, D.E.; Reeder, D.M. [https://books.google.rs/books?id=JgAMbNSt8ikC&amp;pg=PA630-631&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q&amp;f=falseMammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference] (3rd изд.). Johns Hopkins University Press. стр. 630—631. ISBN 978-0-8018-8221-0. [https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 62265494.]&lt;/ref&gt; 

|  label17 =  | data17 = Найменєй 48 обявени 

}}

'''Конь''' (''Equus ferus caballus'') то вельки цицар краткей шерсци, длугокей гриви и хвоста, давно припитомени.&lt;ref&gt;International Commission on Zoological Nomenclature (2003). [https://web.archive.org/web/20070821235959/http://www.nhm.ac.uk/hosted_sites/iczn/BZNMar2003opinions.htm „Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichthyes, Mammalia): conserved. Opinion 2027 (Case 3010)”.] Bull. Zool. Nomencl. 60 (1): 81—84. Архивирано из [https://www.nhm.ac.uk/about-us/page-not-found.html оригинала] 21. 8. 2007. г.]&lt;/ref&gt; Припада таксономней фамилиї ''Equidae'' и єдна є з двох подфайтох  ''Equus fergus''. Хаснує ше за шедланє або преношенє терхи. Конь евоуловал у прешлих 44 по 55 милиони рокох од малого копитарского створеня ''Eohippusa'', до велькей копитарскей животинї нєшкайшого часу. Людзе почали припитомйовац конї коло 4000 роки пред нову еру, а вери ше же їх припитомйованє було барз розширене по 3000. рок пред нову еру.  Конї подфайти ''caballus'' припитомени, гоч даєдни припитомени популациї и далєй жию як дзиви конї. Тоти дзиви популациї нє прави дзиви конї, понеже ше тот вираз хаснує за описованє коньох хтори нїґда нє були припитомени. Єст обсяжни, специялизовани вокабулар хтори ше хаснує за описованє концептох хтори вязани за конї, а хтори облапя шицко, од анатомиї по животни фази, велькосци, [[Фарба|фарби]], означеня, файти, рухомосц и справованє. (4)(5)

Конї прилагодзени за беганє, цо им оможлївює швидко сцекнуц од ґрабежнїкох и маю одличне чувство за ровновагу и моцну реакцию борби або сцеканя. Пре тоту потребу за сцеканьом од ґрабежнїкох у дзивини, конї маю нєзвичайну прикмету: можу спац и настояцо и налєжацо, а младши конї можу спац вельо длужей як одроснути. Самичка, наволана кобула, ноши свойо млади коло 11 мешаци, а млади конь хтори ше вола гаче, може стац и бегац швидко такой по родзеню. Векшину припитомених коньох  ше почина тренирац ошедлану або у штверцох, медзи другим и штвартим роком. Досцигую подполни розвой одроснутих коньох до пиятого року, а штреднї животни вик им вше медзи 25 и 30 роки.

== Назви ==
За самичку коня ше хаснує назву кобула, а за мале - гаче. Нєкастровани, полно узрети конь ше вола вайчак.

== Випатрунок ==
Конї маю розличну [[Фарба|фарбу]] скори и шерсци. Найчастейше є чарна, червенкаста, кафовкаста, червенкасто-кафова, кремкова и била. З тоту фарбу повязани и назви: боґар, таркасти, ришкасти, чилаш.

== Физични характеристики ==
[[File:Nokota Horses cropped.jpg|right|thumb|300px|Млади конї раси Нокота]]Конї по природи швидки бегаче, хтори ше у чопоре збераю на отворених просторох. Маю вельки капацитет плюцох и длугоки ноги. Основни косцанїк бегачох прилагодзени за беганє. Кед конь у ґалопу, єст хвильки  кед му єдна од штирох ногох  нє дорушує жем. Конї рошлїноєди. Кажди конь би дньово требал поєсц 1 килу шена на 45 кили тїлесней чежини. Пре вельке количество рошлїнскей покарми, маю барз длугоке черево.

== Розмножованє ==
Конь хтори ше хаснує за спарйованє вола ше розплодни вайчак. Кобули поставаю полно узрети медзи наполнєтима 15 мешацами и двома роками и оставаю плодни през цали живот. Углавним ожребя єдно мале, алє анї двойнята нє ридкосц. Гаче цица до шестого мешаца живота. Припаднїки фамилиї коньох ше можу медзисобно спарйовац. Так ше, наприклад, зоз спарйованьом маґарца и кобули достава мула, а зоз спарйованьом вайчака и маґарици мазґа. Мули и мазґи нє можу мац власне потомство, а пре вельку моц и витримовносц, хаснує ше их за роботу од найстарших часох. Помалши ходза од коньох, алє су стабилнєйши на ногох.

== Походзенє ==
Предпоставя ше же перши предходнїк нєшкайшого коня цага коренї медзи 55 и 38 милиони роки пред нашу еру од ''Eohipusa'' (''Hyracotherium''), малого цицара (велькосци як [[лїшка]]) хтори ше кармел з лїсцом. На преднїх ногох мал штири пальци. Еволуовал у шлїдуюцих милион рокох, зоз хторих ше розвили вецей прафайти тей животинї, же би ше даґдзе пред коло 5 милиони роками розвил ''Pliohippus'', предходнїк модерного ''Equusa'', яки нєшкайши домашнї конь. Тота файта векшого цицара ше розширела скоро по шицких континентох, розвиваюци ше у велїх автохтоних файтох истого заєднїцкого прапредку.

Нєшкайши конь припада ґрупи ''Perissodactyla'', вєдно зоз носороґом и тапиром, припада ґу копитаром, а характеристистични є по тим же ма єден ножни палєц.

== Файти коньох ==
[[File:Always a Classic.png|right|thumb|453x453px|Домашнї конь]] Єст три главни ґрупи коньох:
♦ запрагни конї – як цо то чежки терховни конї високи 183 центи у плєцох и чежши як 1135 кили

♦ лєгки конї -  як арабски, високи коло 150 цент

♦ пониї – як шетландски, високи коло 150 центи


У руских писньох конї тиж ошпивани, та и у народней писнї:  

'''''„Конї мойо, конї врани&quot;''''' 

''Конї мойо, конї врани!'' 

''Конї крашнє допатрани!'' 

''Вше вам гриви заплєтани'' 

''Вше блїщаци, вичесани,-'' 

''Конї врани, подковани.'' 

''Чи сом крашнє коч оковал,'' 

''Вам оброку нє сановал!'' 

''Пишно сце лєтали живи'' 

''И я попри вас щешлїви,-'' 

''Конї врани, ошпивани!'' 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Horse-drawn sleighs 2012 G1.jpg|Конї цагаю санки
Файл:Horse-racing-4.jpg|Обегованє коньох
Файл:Međimurski konj (vranac) na sajmu MESAP 2015.jpg|Медїмурски конь
Файл:Gidran na sajmu MESAP 2019.jpg|Били конь
Файл:Lipicanec PRMO.jpg|Липицанер
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Goody, John (2000). Horse Anatomy (2nd изд.). J A Allen. ISBN 978-0-85131-769-4
* Ensminger, M.E. (1991).  [https://archive.org/details/horsestack0000ensm  Horses and Tack] (Revised изд.). Boston, MA: Houghton Mifflin Company. б. [https://archive.org/details/horsestack0000ensm/page/10/mode/2up 11]-12. ISBN 978-0-395-54413-6. OCLC 21561287

* Belknap, Maria (2004). [https://archive.org/details/horsewordsequine0000mari_z9o4_2nded  Horsewords: The Equine Dictionary] (Second изд.). North Pomfret, VT: Trafalgar Square Publishing. ISBN 978-1-57076-274-1.  

== Вонкашнї вязи ==

*  [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1937/07/24?pageIndex=00010  Босански коњ, најбоља раса коња за наше брдске крајеве.] &quot;Време&quot;, 24. јул 1937 
 
•   [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%9B%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D1%9A Домаћи коњ]

* [https://web.archive.org/web/20131207071812/http://www.cropsreview.com/chromosome-number.html „Chromosome Numbers in Different Species”. Vivo.colostate.edu. 30. 1. 1998.] Архивирано из оригинала 07. 12. 2013. г. Приступљено 17. 4. 2013.

== Референци ==
1 Harris, Susan E.: Horse Gaits, Balance and Movement, &quot;Howell Book House&quot;, New York, 1993, str. 47-49; ISBN 0-87605-955-8
[[Катеґория:Домашнї животинї]]
[[Катеґория:Копитаре]]
[[Катеґория:Конї]]</text>
      <sha1>kalao9kovaoixqd98btj1rv173yb5cr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иван Терлюк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2898</id>
    <revision>
      <id>17513</id>
      <parentid>17373</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T02:28:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложене мено до Ґалериї</comment>
      <origin>17513</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12737" sha1="jqfidzw00du1unhqt9sf0bn2dqo4pul" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Иван Терлюк &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Ivan Terljuk.jpg]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 =3. септембра 1939.
| label5 = Датум упокоєня | data5 =1. марца 2011 (71)
| label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох | data7 = українски, руски
| label8 = Школа | data8 =Ґимназия, Сримска Митровица 
| label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет (абс.), Нови Сад 
| label10 = Наукови ступень | data10 = 
| label11 = Период твореня | data11 =1966—1991.
| label12 = Жанри | data12 =новинарство, култура 
| label13 = Поховани | data13 = Городски теметов у Новим Садзе 
| label14 = Припознаня |  data14 = 
}}
'''Иван Терлюк''' (*3. септембер 1939—†[[1. марец]] 2011), новинар у НВРО Руске слово, редактор додатку новинох под назву ''Українске слово''.

== Биоґрафия ==
Иван Терлюк народзени 3. септембра 1939. року у валалє Хорвачани, нєдалєко од Прнявора у Босни и Герцеґовини.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;М.С. Иван Терлюк (1939-2011), новини Руске слово, рок LXVII, чис. 9, Нови Сад, 4. марец 2011, б. 3.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; До основней школи Иван почал ходзиц у сушедним валалє Поточани а кед ше його родичи преселєли до Сриму до Латярку при Сримскей Митровици, вон предлужел ходзиц до школи у Шашинцох и Латярку.

Ґимназию Иван закончел у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]] и уписал ше на Филозофски факултет у Новим Садзе на ґрупу за русийски язик и литературу, дзе абсолвовал.

У маю 1964. року у новинох ''Руске слово'' почал виходзиц додаток ''Литературне слово'' наменєни литературним твором. Иван Терлюк, теди як студент Филозофского факултета, бул єден зоз його стаємних сотруднїкох.

Иван Терлюк почал робиц у Видавательно-друкарским подприємстве  ''Руске слово'' у авґусту 1966. року кед редакция новинох була ище у Руским Керестуре. Случай сцел же ВДП ''Руске слово'' пар мешаци пред тим достало согласносц за початок видаваня литературного часопису на [[Руски язик|руским язику]]. Назву часопису утвердзел Инициятивни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'', алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани [[Дюра Папгаргаї]]. Редакцийни колеґиюм бул у составе: [[Дюра Варґа]], [[Микола М. Кочиш|Микола Кочиш]], Дюра Папгаргаї, [[Мирослав Стрибер]] и Иван Терлюк. И уж у октобре 1966. року ''Шветлосц'' ше зявела зоз 1. числом по другираз, алє на нукашнїм першим боку було назначене же то 4. рок виходзеня з чим указане же нови часопис превжал традицию свойого предходнїка. 

Од [[6. фебруар|6. фебруара]] 1968. року официйне шедзиско новоформованого НВП ''Руске слово'' було у Новим Садзе. Теди колектив творели 11 особи, Иван Терлюк бул медзи нїма. 

Од початку 1968. року Иван Терлюк почал интензивнєйше сотрудзовац на боку ''Українска сторинка'' хтори почал виходзиц у рамикох новинох ''Руске слово'' на українским язику. О два-три роки у [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' почал виходзиц додаток новином под назву ''Українске слово''. Иван Терлюк постал редактор того додатку хтори виходзел по 1991. рок, по час кед Иван Терлюк пошол, пре слабше здравє, до инвалидней пензиї.

Иван Терлюк ше двараз женєл. З першого малженства мал дзивче, а и у другим малженстве  зоз Анку мал дзивче.
[[Файл:TERLJUK ŽOVTA stoji.jpg|алт=Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце Жовта.|мини|404x404п|Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце  ''Жовта'' (1975). Стоя, з лїва: [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]], Мария Пап,  Дюра Папгаргаї, режисер,  Цилика Стрибер, Иван Терлюк (улога Судиї). Шедза, з лїва: [[Гавриїл Рац]], Ирина Гарди-Ковачевич (главна улога Жовтей), [[Мирон Канюх]] и Агнета Бучко. ]]
Иван Терлюк охабел глїбоки шлїд у руским и українским новинарстве. Бул запаметани як новинар хтори совисно окончовал кажди виплановани задаток на терену и хтори бул максимално пошвецени новинарству. Писал о обичних людзох и у тей роботи розвил схопносц и талант за писанє репортажох. 

Як новинар и редактор Иван Терлюк найвецей писал о живоце и култури Українцох у тедишнєй Югославиї. Бул особа хтора лєгко установйовала контакти з людзми и здобувал довириє собешеднїкох. Вшадзи ше винашол, укладал обачлїви усиловносци на орґанизваню и популаризованю култури Українцох. Велї свойо рочни одпочивки Иван Терлюк препровадзел у заходней часци України дзе  здобул велї познанства и дописовал ше зоз  векшим числом особох.  Як културни дїяч Иван Терлюк участвовал и у активносцох на снованю українских институцийох та так, медзи иншим, на початку дзеведзешатих рокох прешлого вику бул и предсидатель Дружтва за українски язик, литературу и културу. 

Кед на инициятиву Дюри Папгаргая 1971. року бул основани Аматерски руски театер ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе у ґрупи новинарох хтори потримовали театралну дїялносц ше нашол и Иван Терлюк.  Як ґлумец бул активни у Новосадскей сцени у периодзе од 1971. по конєц 1975. року. Иван  Терлюк ґлумел у штирох татралних витвореньох и, попри тим, ґлумел гарештанца у ТВ филме [[Мирон Канюх|Мирона Канюха]]  Ратунок хтори зняти за програмски потреби ТВ Нови Сад.    

Иван Терлюк, вельорочни новинар Руского слова у пензиї, умар 1. марца 2011. року, у 72. року живота. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.  

 {| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Иван Терлюк ґлумел у шлїдующих театралних&lt;/big&gt; 
&lt;big&gt;фалатох новосадскей сцени АРТ ''Дядя''&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|'''Улога'''
|-
|1971.
|Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА
|Шпиюн
|-
|1972.
|Мирон Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ
|Стари
|-
|1974.
|Дюра Папгаргаї: ОСТАЦ У СЕБЕ
|Лука
|-
|1975.
|Ґордан Михич: ЖОВТА
|Судия
|-
| colspan=&quot;3&quot; |Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM  Ратунок] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-их
|}
== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и Иван Терлюк (у билим), шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]].
Файл:TERLJUK klječi,Romanov i Djulieta.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Романов и Дюлиєта (1971).|Сцена зоз театралного фалата  ''Романов и Дюлиєта'' (1971). З лїва: нєпознати, Дюра Латяк, [[Янко Виславски]], клєчи Иван Терлюк, нєпознати.
Файл:TERLJUK ŽOVTA jak sudija.jpg|алт=Сцена зоз театралного фалата Жовта (1975).|Сцена зоз театралного фалата ''Жовта'' (1975). З лїва: Иван Терлюк, Цилика Стрибер и Ирина Гарди-Ковачевич.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Дюра Латяк. ''Руске слово 1945-1985.'' НВРО Руске слово. Нови Сад. 1985, б. 135-137.

== Вонкашнї вязи ==

* С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї (6).] новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 24. май 2024.

* С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/konjecno-mohlo-sljebodnjejse-dihac/ Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III).] новини Руске слово. www.ruskeslovo.com, 13. децембер 2022.

* Дю. Латяк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8f%d1%86%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b8-iv/ Боляци роки прерви (IV).] новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 27. септембер, 2022.  

== Референци ==

[[Катеґория:Українци]]
[[Катеґория:Редакторе]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Дружтвени дїяч]]
[[Катеґория:Народзени 1939]]
[[Катеґория:3. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 2011]]
[[Катеґория:1. марец]]</text>
      <sha1>jqfidzw00du1unhqt9sf0bn2dqo4pul</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2911</id>
    <revision>
      <id>17483</id>
      <parentid>17433</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T12:54:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17483</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10057" sha1="12qwjtkdtw611ivvy9yps5ty9s21za7" xml:space="preserve">[[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]]
'''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци &lt;ref&gt;[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;. У националним парку допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему.

Перши национали парк ''Wellowstone'', преглашени 1872. року.

== Медзинародна дефиниция ==
Спрам дефинициї ''Медзинародней униї за защиту природи (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия&lt;ref&gt;[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;:

:1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2)

:2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу

:3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує

:4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства.

Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи.

На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.&lt;ref&gt;[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;

== История националних паркох ==
Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року &lt;ref&gt;[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' &lt;ref&gt;[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро &lt;ref&gt;[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay &amp; Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;.

У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''Вирунґа'' &lt;ref&gt;[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити&lt;ref&gt;[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;.
&lt;center&gt;
&lt;gallery&gt;
Late_Afternoon_at_North_&amp;_South_Era.jpg|Краљевски национални парк
Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф
Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро
Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга
Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер
&lt;/gallery&gt;
&lt;/center&gt;
== Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] ==
&lt;center&gt;
&lt;gallery&gt;
Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) &lt;ref&gt;[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;
Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974)
Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981)
Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981)
Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986)
&lt;/gallery&gt;
&lt;/center&gt;
== Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] ==
&lt;ref&gt;[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.&lt;/ref&gt; 
&lt;center&gt;
&lt;gallery&gt;
File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983)
File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980)
File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985)
File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949)
File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960)
File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949)
File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953),
File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999)
&lt;/gallery&gt;
&lt;/center&gt;
== Национални парки у Босни и Герцеґовини ==
&lt;center&gt;
&lt;gallery&gt; 
File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965)
File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967)
File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008)
File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;
&lt;/gallery&gt;
&lt;/center&gt;
== Национални парк у Словениї ==
* ''Триґлав'' (1981) &lt;ref&gt;[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Национални парки у Македониї ==
* ''Ґаличица'' (1958), 
* ''Маврово'' (1948), 
* ''Пелистер'' (1948), 
* ''Шар-планина'' (2021).&lt;ref&gt;Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Национални парки Чарней Гори ==
&lt;ref&gt;[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.&lt;/ref&gt; 
* ''Биоґрадска гора'' (1952), 
* ''Дурмитор'' (1952), 
* ''Ловчен'' (1952), 
* ''Скадарске озеро'' (1983), 
* ''Проклетиє'' (2009).
 
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Биолоґия]]
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Национални парки]]</text>
      <sha1>12qwjtkdtw611ivvy9yps5ty9s21za7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вибрато</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2921</id>
    <revision>
      <id>17490</id>
      <parentid>17466</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T15:34:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17490</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10430" sha1="8cjlypoew5xrjiakx6ybatby2n5zbn1" xml:space="preserve">[[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету.

Вибрато и Тремоло

[[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона.
[[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]]
Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм”  на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку).

З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и 
наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола.

== Вибрато у вокалним шпиваню ==
[[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз  вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. &lt;ref&gt;Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf &quot;Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato&quot;.] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора  тиж твори „красни вибрато”.

Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац.

У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона:

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px&quot;
|-
| Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz
| [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|- 
| Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz
|[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|-
| Приклад преклопйованя  вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz
| [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]]
|-
|}

== Вибрато на музичних инструментох ==
На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

: '''1.'''  Вибрато зоз дияфраґми

: '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара

: '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня  барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей).
: [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. 

У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.&lt;ref&gt;Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: &quot;Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster&quot;”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. 

Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа.

== Литература ==
* Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015.

*  Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999.
*  William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло -] техничка обрада
* [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&amp;t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com
* [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato]
* [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips]
== Референци ==</text>
      <sha1>8cjlypoew5xrjiakx6ybatby2n5zbn1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17491</id>
      <parentid>17490</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T15:37:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17491</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10428" sha1="slpvs6gk2b96lqifj1pt7xs1hir7mvp" xml:space="preserve">[[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету.

Вибрато и Тремоло

[[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона.
[[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]]
Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм”  на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку).

З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и 
наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола.

== Вибрато у вокалним шпиваню ==
[[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз  вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци. &lt;ref&gt;Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf &quot;Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato&quot;.] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора  тиж твори „красни вибрато”.

Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрираюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук. Прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац.

У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона:

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px&quot;
|-
| Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz
| [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|- 
| Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz
|[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|-
| Приклад преклопйованя  вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz
| [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]]
|-
|}

== Вибрато на музичних инструментох ==
На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

: '''1.'''  Вибрато зоз дияфраґми

: '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара

: '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня  барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей).
: [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. 

У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.&lt;ref&gt;Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: &quot;Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster&quot;”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. 

Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа.

== Литература ==
* Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015.

*  Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999.
*  William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло] техничка обрада
* [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&amp;t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com
* [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato]
* [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips]
== Референци ==</text>
      <sha1>slpvs6gk2b96lqifj1pt7xs1hir7mvp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17493</id>
      <parentid>17491</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T16:29:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Одредзованє катеґориї</comment>
      <origin>17493</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10604" sha1="c51m4fp53y4ked25vxqz2v85wo0amnu" xml:space="preserve">[[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету.

== Вибрато и Тремоло ==
[[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона.
[[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]]
Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм”  на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку).

З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола.

== Вибрато у вокалним шпиваню ==
[[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз  вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци.&lt;ref&gt;Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf &quot;Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato&quot;.] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”.

Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрируюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук и прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац.

У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона:

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px&quot;
|-
| Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz
| [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|- 
| Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz
|[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|-
| Приклад преклопйованя  вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz
| [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]]
|-
|}

== Вибрато на музичних инструментох ==
На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

: '''1.'''  Вибрато зоз дияфраґми

: '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара

: '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня  барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей).
: [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. 

У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.&lt;ref&gt;Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: &quot;Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster&quot;”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. 

Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа.

== Литература ==
* Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015.

*  Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999.
*  William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло] техничка обрада
* [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&amp;t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com
* [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato]
* [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips]
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични технїки шпиваня]]</text>
      <sha1>c51m4fp53y4ked25vxqz2v85wo0amnu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17521</id>
      <parentid>17493</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T09:12:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Виправка утексту</comment>
      <origin>17521</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10677" sha1="i8oz1llrpkczd9mx6ihcwsdqi0hd4ar" xml:space="preserve">[[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня лївей руки дзе [[музичар]] нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали-мегко го ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), розпон тона и модулация интензитету.

== Вибрато и Тремоло ==
[[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона.
[[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]]
Попри того же ше виводзенє дакеди вибрато наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм”  на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку).

З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] без тих помагадлох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при хаснованю на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя технїцкей справи хтора твори ефектни резултат тремола (послухац и опатриц знїмок на правим боку).

== Вибрато у вокалним шпиваню ==
[[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз  вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци.&lt;ref&gt;Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf &quot;Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato&quot;.] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”.

Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нє вибрируюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук и прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац.

У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона:

{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px&quot;
|-
| Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz
| [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|- 
| Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz
|[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]]
|-
| Приклад преклопйованя  вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz
| [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]]
|-
|}

== Вибрато на музичних инструментох ==
На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

: '''1.'''  Вибрато зоз дияфраґми

: '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара

: '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нє подполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня  барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей).
: [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|tgumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. 

У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику задавал вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Исти и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од 90-их рокох постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.&lt;ref&gt;Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: &quot;Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster&quot;”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.&lt;/ref&gt;

На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласово, а гласи иншаки у висини фреквенциї. 

Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа.

== Литература ==
* Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015.

*  Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999.
*  William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло] техничка обрада
* [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&amp;t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com
* [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato]
* [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips]
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични технїки шпиваня]]</text>
      <sha1>i8oz1llrpkczd9mx6ihcwsdqi0hd4ar</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Жито</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2929</id>
    <revision>
      <id>17492</id>
      <parentid>17480</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T16:11:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nena1977</username>
        <id>1809</id>
      </contributor>
      <comment>Таблїчка, вики вязи</comment>
      <origin>17492</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21055" sha1="rwbvh4oaxlujrsux1ss0s8915fqkwh8" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightgreen
 | header1 = Жито
|  label2 = |  data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Monocotyledones
 |  label11 = Кладус |  data11 =Commelinidis
 |  label12 = Ряд |  data12 =Poales
|  label13 = Фамилия |  data13=''Poaceae''
|  label14 = Подфамилия |  data14 =Pooideae
 |  label15 = Племе |  data15 =Triticeae
|  label16 = Род |  data16 =Triticum
|  label17= Секция |  data17= 
 |  label18 = Файта |  data18 =
 | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label20 = |  data20 =''Triticum aestivum''
|  label21 = |   data21 =[[Карл фон Лине|L. ]]
}}

Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)(1)(2) то файта [[Житарки|житарки]] котра ше хова у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку.

Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у хлївох за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох.

У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце  по продукциї житаркох(3), 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце(4), а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши.

Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних поверхносцох у одношеню на шицки други файти поживи. Шветова тарґовина зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно(5). Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей покарми, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.(6) З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох.
 
Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар).

== История ==

Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.(7) Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини.

Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е.(8)(9) Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей.(10) 

Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.(16)

== Ґенетика ==

Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).(17)

*   Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14)
*   Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну 
*   До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').(17) Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу.

Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної.

== Гибриди ==

Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох(18)(19) гоч их розвой тирва уж децениями.(20)

Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.(22)

== У костираню ==

Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, палачинки, пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне.

Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як  цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини.

== Жито у швеце ==

Жито ше у швеце пестує на поверхносци  вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря.

Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.(23)

== Здравствени ризик ==

Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей попилациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.(25)(26) И док целиякия  хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').(28)

== Файти ==
=== Хексаплоидни файти ===
*    Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце
*    Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''.
 
=== Тетраплоидни файти ===

* 	Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце
* 	Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала
* 	Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку.

=== Диплоидни файти ===

* 	Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску покарму як вона.

== Привреда ==

Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує  прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи.</text>
      <sha1>rwbvh4oaxlujrsux1ss0s8915fqkwh8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17495</id>
      <parentid>17492</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T16:33:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>17495</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21141" sha1="i4cu1yindd4hcbhzqmxt95187oxuzhl" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightgreen
 | header1 = Жито
|  label2 = |  data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Monocotyledones
 |  label11 = Кладус |  data11 =Commelinidis
 |  label12 = Ряд |  data12 =Poales
|  label13 = Фамилия |  data13=''Poaceae''
|  label14 = Подфамилия |  data14 =Pooideae
 |  label15 = Племе |  data15 =Triticeae
|  label16 = Род |  data16 =''Triticum''
|  label17= Секция |  data17= 
 |  label18 = Файта |  data18 =
 | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label20 = |  data20 =''Triticum aestivum''
|  label21 = |   data21 =[[Карл фон Лине|L. ]]
}}

Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)(1)(2) то файта [[Житарки|житарки]] котра ше пестує у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку.

Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у [[Хлїв|хлївох]] за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох.

У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце  по продукциї житаркох(3), 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце(4), а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши.

Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]] у одношеню на шицки други файти [[Пожива|поживи]]. Шветова [[тарґовина]] зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно(5). Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей поживи, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.(6) З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох.
 
Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар).

== История ==

Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.(7) Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини.

Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е.(8)(9) Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей.(10) 

Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.(16)

== Ґенетика ==

Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).(17)

*   Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14)
*   Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну 
*   До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').(17) Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу.

Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної.

== Гибриди ==

Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох(18)(19) гоч их розвой тирва уж децениями.(20)

Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.(22)

== У костираню ==

Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, [[Палачинка|палачинки]], пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне.

Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як  цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини.

== Жито у швеце ==

Жито ше у швеце пестує на поверхносци  вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря.

Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.(23)

== Здравствени ризик ==

Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей популациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.(25)(26) И док целиякия  хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').(28)

== Файти ==
=== Хексаплоидни файти ===
*    Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце
*    Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''.
 
=== Тетраплоидни файти ===

* 	Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце
* 	Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала
* 	Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку.

=== Диплоидни файти ===

* 	Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску поживу як вона.

== Привреда ==

Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує  прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи.</text>
      <sha1>i4cu1yindd4hcbhzqmxt95187oxuzhl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17499</id>
      <parentid>17495</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T17:13:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nena1977</username>
        <id>1809</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє таблїчки</comment>
      <origin>17499</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21726" sha1="ptbsjfl70dg9e7ytlkpxgi1vjzff92o" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightgreen
 | header1 = Жито
|  label2 = |  data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Monocotyledones
 |  label11 = Кладус |  data11 =Commelinidis
 |  label12 = Ряд |  data12 =Poales
|  label13 = Фамилия |  data13=''Poaceae''
|  label14 = Подфамилия |  data14 =Pooideae
 |  label15 = Племе |  data15 =Triticeae
|  label16 = Род |  data16 =''Triticum''
|  label17= Секция |  data17= 
 |  label18 = Файта |  data18 =
 | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label20 = |  data20 =''Triticum aestivum''
|  label21 = |   data21 =[[Карл фон Лине|L. ]]
| header22 = Файти
|  label23 = |   data23 =''Triticum aestivum''
  
''Triticum aethiopicum'' 
 
''Triticum araraticum'' 
 
''Triticum boeoticum'' 

''Triticum carthlicum''  

''Triticum compactum''  

''Triticum dicoccoides'' 
 
''Triticum dicoccon'' 
 
''Triticum durum'' 

''Triticum ispahanicum''  

''Triticum karamyschevii'' 

''Triticum monococcum'' 
 
''Triticum polonicum'' 

''Triticum spelta''

''Triticum thaoudar'' 

''Triticum timopheevii'' 
 
''Triticum turanicum'' 

''Triticum turgidum''  

''Triticum urartu'' 

''Triticum vavilovii'' 

''Triticum zhukovskyi''

}}

Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)(1)(2) то файта [[Житарки|житарки]] котра ше пестує у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку.

Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у [[Хлїв|хлївох]] за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох.

У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце  по продукциї житаркох(3), 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце(4), а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши.

Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]] у одношеню на шицки други файти [[Пожива|поживи]]. Шветова [[тарґовина]] зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно(5). Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей поживи, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.(6) З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох.
 
Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар).

== История ==

Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.(7) Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини.

Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е.(8)(9) Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей.(10) 

Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.(16)

== Ґенетика ==

Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).(17)

*   Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14)
*   Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну 
*   До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').(17) Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу.

Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної.

== Гибриди ==

Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох(18)(19) гоч их розвой тирва уж децениями.(20)

Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.(22)

== У костираню ==

Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, [[Палачинка|палачинки]], пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне.

Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як  цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини.

== Жито у швеце ==

Жито ше у швеце пестує на поверхносци  вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря.

Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.(23)

== Здравствени ризик ==

Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей популациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.(25)(26) И док целиякия  хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').(28)

== Файти ==
=== Хексаплоидни файти ===
*    Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце
*    Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''.
 
=== Тетраплоидни файти ===

* 	Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце
* 	Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала
* 	Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку.

=== Диплоидни файти ===

* 	Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску поживу як вона.

== Привреда ==

Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує  прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи.</text>
      <sha1>ptbsjfl70dg9e7ytlkpxgi1vjzff92o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Национални парки</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2930</id>
    <revision>
      <id>17484</id>
      <timestamp>2026-04-10T12:55:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17484</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="90" sha1="f1chbzi3679ewx2cx9y4r5a1nskddde" xml:space="preserve">[[Катеґория:Биолоґия]]
[[Катеґория:Защита природи]]</text>
      <sha1>f1chbzi3679ewx2cx9y4r5a1nskddde</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Музични технїки шпиваня</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2931</id>
    <revision>
      <id>17494</id>
      <timestamp>2026-04-10T16:29:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>17494</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44" sha1="tlqdgarjizrzotifyx1i1dza86e2ipp" xml:space="preserve">Музични технїки шпиваня</text>
      <sha1>tlqdgarjizrzotifyx1i1dza86e2ipp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цукуйоми</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2932</id>
    <revision>
      <id>17500</id>
      <timestamp>2026-04-10T20:29:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]] Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)と…</comment>
      <origin>17500</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6368" sha1="jwmx4zk0fgx3jlp0j0b3rms5knbnyib" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог мешаца у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено &quot;Tsukuyomi&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова tsuku (月, &quot;Месец&quot;, календарски &quot;мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и yomi (読み,&quot;читанє&quot;, &quot;чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. Nihon Shoki) спомина же ше мено пише як Tsukuyumi (月弓, &quot;лунарна дуга&quot;), алє yumi вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох tsukiyo (月夜, &quot;ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и mi (見, &quot;глєдац&quot;, &quot;преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. Man'yōshū) Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. Tsukuyomi Otoko (月讀壮士, &quot;чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од &quot;троїх племенїтих дзецох&quot; або &quot;троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. Amaterasu-Ōmikami) и Сусаном (яп. Takehaya Susanoo-no-Mikoto), хтори ше народзели кед ше Изанаги-но-Микото (яп. Izanagi-no-Mikoto), творец першого острова Оногорoшимa (яп. Onogoroshima), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, Изанами-но-Микото (яп. Izanami-no-Mikoto). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз жвератка з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. Ukemochi), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела поживу на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. 
Тото тиж так причина прецо дзень и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. Ōgetsuhime), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як &quot;тройо племенїти дзеци&quot; (Mihashira no Uzu no Miko).

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од Изанаґия и Изанами, док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==</text>
      <sha1>jwmx4zk0fgx3jlp0j0b3rms5knbnyib</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17501</id>
      <parentid>17500</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T20:44:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Додати линки</comment>
      <origin>17501</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6429" sha1="fwydbzkkpakwduve3dpxannvh1wggfo" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог мешаца у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено &quot;Tsukuyomi&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова tsuku (月, &quot;Месец&quot;, календарски &quot;мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и yomi (読み,&quot;читанє&quot;, &quot;чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. Nihon Shoki) спомина же ше мено пише як Tsukuyumi (月弓, &quot;лунарна дуга&quot;), алє yumi вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох tsukiyo (月夜, &quot;ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и mi (見, &quot;глєдац&quot;, &quot;преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. Man'yōshū) Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. Tsukuyomi Otoko (月讀壮士, &quot;чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од &quot;троїх племенїтих дзецох&quot; або &quot;троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. Amaterasu-Ōmikami) и Сусаном (яп. Takehaya Susanoo-no-Mikoto), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. Izanagi-no-Mikoto), творец першого острова Оногорoшимa (яп. Onogoroshima), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. Izanami-no-Mikoto). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз жвератка з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. Ukemochi), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела поживу на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. 
Тото тиж так причина прецо дзень и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. Ōgetsuhime), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як &quot;тройо племенїти дзеци&quot; (Mihashira no Uzu no Miko).

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==</text>
      <sha1>fwydbzkkpakwduve3dpxannvh1wggfo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17503</id>
      <parentid>17501</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:14:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17503</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6446" sha1="of5lvcql47qqxfo64zanh0k20eas48n" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог мешаца у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено &quot;Tsukuyomi&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова tsuku (月, &quot;Месец&quot;, календарски &quot;мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и yomi (読み,&quot;читанє&quot;, &quot;чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. Nihon Shoki) спомина же ше мено пише як Tsukuyumi (月弓, &quot;лунарна дуга&quot;), алє yumi вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох tsukiyo (月夜, &quot;ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и mi (見, &quot;глєдац&quot;, &quot;преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. Man'yōshū) Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. Tsukuyomi Otoko (月讀壮士, &quot;чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од &quot;троїх племенїтих дзецох&quot; або &quot;троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. Amaterasu-Ōmikami) и [[Сусано|Сусаном]] (яп. Takehaya Susanoo-no-Mikoto), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. Izanagi-no-Mikoto), творец першого острова Оногорoшимa (яп. Onogoroshima), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. Izanami-no-Mikoto). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз жвератка з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. Ukemochi), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела поживу на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. 
Тото тиж так причина прецо дзень и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. Ōgetsuhime), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як &quot;тройо племенїти дзеци&quot; (Mihashira no Uzu no Miko).

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==</text>
      <sha1>of5lvcql47qqxfo64zanh0k20eas48n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17506</id>
      <parentid>17503</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:18:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <origin>17506</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6584" sha1="n1qnybnkdp84ybizjat9c3x1ocqm4jz" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог мешаца у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено &quot;Tsukuyomi&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова tsuku (月, &quot;Месец&quot;, календарски &quot;мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и yomi (読み,&quot;читанє&quot;, &quot;чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. Nihon Shoki) спомина же ше мено пише як Tsukuyumi (月弓, &quot;лунарна дуга&quot;), алє yumi вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох tsukiyo (月夜, &quot;ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и mi (見, &quot;глєдац&quot;, &quot;преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. Man'yōshū) Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. Tsukuyomi Otoko (月讀壮士, &quot;чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од &quot;троїх племенїтих дзецох&quot; або &quot;троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. Amaterasu-Ōmikami) и [[Сусано|Сусаном]] (яп. Takehaya Susanoo-no-Mikoto), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. Izanagi-no-Mikoto), творец першого острова Оногорoшимa (яп. Onogoroshima), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. Izanami-no-Mikoto). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз жвератка з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. Ukemochi), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела поживу на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. 
Тото тиж так причина прецо дзень и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. Ōgetsuhime), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як &quot;тройо племенїти дзеци&quot; (Mihashira no Uzu no Miko).

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>n1qnybnkdp84ybizjat9c3x1ocqm4jz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17508</id>
      <parentid>17506</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:43:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>17508</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6640" sha1="nausjqesuxqqjvm1s6qroxvytrdvnmp" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукујоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. Tsukuyomi, ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. Tsukuyomi-no-Mikoto, ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. Tsukiyomi, ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог [[Мешац|мешаца]] у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено &quot;Tsukuyomi&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова tsuku (月, &quot;Месец&quot;, календарски &quot;мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и yomi (読み,&quot;читанє&quot;, &quot;чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. Nihon Shoki) спомина же ше мено пише як Tsukuyumi (月弓, &quot;лунарна дуга&quot;), алє yumi вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох tsukiyo (月夜, &quot;ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и mi (見, &quot;глєдац&quot;, &quot;преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. Man'yōshū) Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. Tsukuyomi Otoko (月讀壮士, &quot;чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од &quot;троїх племенїтих дзецох&quot; або &quot;троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. Amaterasu-Ōmikami) и [[Сусано|Сусаном]] (яп. Takehaya Susanoo-no-Mikoto), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. Izanagi-no-Mikoto), творец першого острова Оногорoшимa (яп. Onogoroshima), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. Izanami-no-Mikoto). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз [[Жвератко|жвератка]] з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. Ukemochi), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела [[Пожива|поживу]] на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. Тото тиж так причина прецо [[дзень]] и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. Ōgetsuhime), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як &quot;тройо племенїти дзеци&quot; (Mihashira no Uzu no Miko).

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>nausjqesuxqqjvm1s6qroxvytrdvnmp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17514</id>
      <parentid>17508</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:19:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекция букви у тексту под фотоґрафию</comment>
      <origin>17514</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6755" sha1="4uutddvby0n6kv2kcvnrh9mz1t9pgl3" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукуйоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. ''Tsukuyomi'', ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. ''Tsukiyomi'', ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог [[Мешац|мешаца]] у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено „''Tsukuyomi''&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова ''tsuku'' (月, „Месец&quot;, календарски „мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого tsuki) и ''yomi'' (読み, „читанє&quot;, „чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. ''Nihon Shoki'') спомина же ше мено пише як ''Tsukuyumi'' (月弓, „лунарна дуга&quot;), алє ''yumi'' вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох ''tsukiyo'' (月夜, „ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и ''mi'' (見, „глєдац&quot;, „преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. ''Man'yōshū'') Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. ''Tsukuyomi Otoko'' (月讀壮士, „чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од „троїх племенїтих дзецох&quot; або „троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'') и [[Сусано|Сусаном]] (яп. ''Takehaya Susanoo-no''-''Mikoto''), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. ''Izanagi-no-Mikoto''), творец першого острова Оногорoшимa (яп. ''Onogoroshima''), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. ''Izanami-no-Mikoto''). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз [[Жвератко|жвератка]] з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. ''Ukemochi''), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела [[Пожива|поживу]] на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. Тото тиж так причина прецо [[дзень]] и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. ''Ōgetsuhime''), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як „тройо племенїти дзеци&quot; (''Mihashira no Uzu no Miko'').

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>4uutddvby0n6kv2kcvnrh9mz1t9pgl3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17519</id>
      <parentid>17514</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:41:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекция</comment>
      <origin>17519</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6759" sha1="jdzpkdg12e7ojxnwnhwvyx2m04a1k7v" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукуйоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. ''Tsukuyomi'', ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. ''Tsukiyomi'', ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог [[Мешац|мешаца]] у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено „''Tsukuyomi''&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова ''tsuku'' (月, „Месец&quot;, календарски „мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого ''tsuki'') и ''yomi'' (読み, „читанє&quot;, „чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. Нихон Шоки (яп. ''Nihon Shoki'') спомина же ше мено пише як ''Tsukuyumi'' (月弓, „лунарна дуга&quot;), алє ''yumi'' вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох ''tsukiyo'' (月夜, „ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и ''mi'' (見, „глєдац&quot;, „преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. ''Man'yōshū'') Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. ''Tsukuyomi Otoko'' (月讀壮士, „чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од „троїх племенїтих дзецох&quot; або „троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'') и [[Сусано|Сусаном]] (яп. ''Takehaya Susanoo-no''-''Mikoto''), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. ''Izanagi-no-Mikoto''), творец першого острова Оногорoшимa (яп. ''Onogoroshima''), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. ''Izanami-no-Mikoto''). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз [[Жвератко|жвератка]] з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. ''Ukemochi''), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела [[Пожива|поживу]] на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. Тото тиж так причина прецо [[дзень]] и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. ''Ōgetsuhime''), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як „тройо племенїти дзеци&quot; (''Mihashira no Uzu no Miko'').

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так вариуєа од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>jdzpkdg12e7ojxnwnhwvyx2m04a1k7v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сусано</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2933</id>
    <revision>
      <id>17502</id>
      <timestamp>2026-04-10T21:12:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива џиновского гада]] Сусано (яп. Susanoo, スサノオ, [sɯ̥.sa.noꜜː], スサノヲ, 'Susanowo'), часто волани Susanoo-no-Mikoto ([sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to]&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божеств…</comment>
      <origin>17502</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14444" sha1="nn6b3hsko55g24asazdyw7232czxmth" xml:space="preserve">[[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива џиновского гада]]
Сусано (яп. Susanoo, スサノオ, [sɯ̥.sa.noꜜː], スサノヲ, 'Susanowo'), часто волани Susanoo-no-Mikoto ([sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to]&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божество у японскей митолоґиї и шинтоїзме. Вон младши брат Аматерасу, богинї Слунка. Вон божество зоз вецей пасмох и контрадикторним справованьом (и добри и зли), дзе є у рижних приповедкох приказани як дзиви, нагли
бог повязани зоз морями и бурями, як геройска фиґура хтора забива монструозного гада, або як локалне божество хторе повязане зоз жатву и аґрокултуру. 

Сусано, вєдно зоз Аматерасу и жемовим камийом Ōkuninushi (тиж Ōnamuchi) – приказани як син Сусана або потомок, зависно од жридла, єдно з централних божествох митолоґийного циклусу империялного Япону хтори записани у Кодїкию (н.е. 712.) и Нихон Шокию (Хронїки Япону 720. н.е). У єдним античним ґеоґрафским звиту (Фудока) хтори наручел царски двор у чаше кед и тоти тексти були написани, а хтори припадаю провинциї Изумо (нєшкайша перфектура Шимане) у заходним Японє, тиж так ма даскельо кратки леґенди у хторих ше спомина Сусано або його дзеци, цо указує на повязаносц того бога зоз тоту реґию. 

Додатно, даскелї други леґенди тиж так нагадую вязу медзи Сусаном и Корейским полуостровом. &lt;ref&gt;Weiss, David (2022). The God Susanoo and Korea in Japan's Cultural Memory: Ancient Myths and Modern Empire. London, United Kingdom. ISBN 978-1-350-27118-0. OCLC 1249629533.&lt;/ref&gt;

== Мено ==
Сусаново мено ма вельо варияциї у Кодїкию Такехайа-Сусано-но-Микото (яп. 'Takehaya-Susanoo-no-Mikoto, 建速須佐之男命), Хайа-Сусано-но-Микото (яп. Haya-Susanoo-no-Mikoto, 速須佐之男命), або єдноставно усано-но-Микото (яп. Susanoo-no-Mikoto, 須佐之男命). -но-Микото часта почесна ознака за японски божества; може ше поровнац зоз анґлиским 'the Great'. Потим, у Хронїкох Япону ма мена 'Susanoo-no-Mikoto' (素戔嗚尊), 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神素戔嗚尊), 'Haya-Susanoo-no-Mikoto' (速素戔嗚尊), и 'Take-Susanoo-no-Mikoto' (武素戔嗚尊). У Фудоки зоз Изумо-провинциї ше находзи як 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神須佐能袁命) and 'Susanoo-no-Mikoto' (須佐能乎命). У тих текстох шлїдуюци префикси додати на його мено: take- (建/武, &quot;шмели&quot;), haya- (速, &quot;швидки&quot;), and kamu- (神, &quot;божески&quot;). 

* Початне susa у Сусано може буц вицагнуте зоз даскелїх словох:
* Дїєслово susabu або susamu цо значи &quot;буц импулзивни&quot;, &quot;буц насилни&quot; або &quot;буц дзиви&quot;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Uehara, Toyoaki (1983). &quot;The Shinto Myth – Meaning, Symbolism, and Individuation –&quot;. Tenri Journal of Religion (17–18). Tenri University Press: 195.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jackson-Laufer, Guida Myrl (1995). Traditional Epics: A Literary Companion. Oxford University Press. p. 556. ISBN 978-0-19-510276-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Matsumoto, Yoshinosuke (1999). The Hotsuma Legends: Paths of the Ancestors. Translated by Driver, Andrew. Japan Translation Centre. p. 92.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Slawik, Alexander (1984). Nihon Bunka no Kosō (日本文化の古層). Mirai-sha. p. 123.&lt;/ref&gt;
* Дїєслово susumu, цо значи напредовац&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
* Општина Суса Susa (須佐郷) у Иши дистрикту, Изумо провинция (нєшкайша Шимане перфектура)&lt;ref&gt;Shintō no Hon: Yaoyorozu no Kamigami ga Tsudou Hikyōteki Saishi no Sekai (神道の本：八百万の神々がつどう秘教的祭祀の世界 ). Gakken. 1992. pp. 66–67. ISBN 978-4051060244.&lt;/ref&gt;
* Слово хторе повязане зоз корейским словом 'susung', цо значи пан або шаман.&lt;ref&gt;Lee, Ki-Moon; Ramsey, S. Robert (2011). A History of the Korean Language. Cambridge University Press. p. 75. ISBN 978-1-139-49448-9.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tanigawa, Ken'ichi (1980). Tanigawa Ken'ichi Chosakushū, volume 2 (谷川健一著作集 第2巻) (in Japanese). Sanʾichi Shobō. p. 161.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gadeleva, Emilia (2000). &quot;Susanoo: One of the Central Gods in Japanese Mythology&quot;. Nichibunken Japan Review: Bulletin of the International Research Center for Japanese Studies. 12. International Research Center for Japanese Studies: 168. doi:10.15055/00000288.&lt;/ref&gt;

== Леґенди ==
=== Народзенє ===

Кодїки и Хронїки Япону ше складаю у Сусановим опису же вон син Изанаґия, младши брат богинї Слунка Аматерасу и бога Мешаца [[Цукуйоми]]. Способ на хтори настали тоти три божества познати як &quot;Тройо племенїти дзеци&quot; (яп. Mihashira-no-Uzunomiko, Sankishi, 三貴子) завиши од жридла.
    
* У Кодїкию, Аматерасу, Цукуйоми и Сусано настали кед ше [[Изанаґи]] купал у рики же би ше пречисцел после зиходзеня до под'жемя, Йоми, у нєуспишним вираброваню своєй мертвей жени [[Изанами]]. Аматерасу ше народзела кед Изанаґи умил свойо лїве око, Цукуйоми кед умил праве, а Сусано кед умил нос. Изанаґи теди додзелєл Аматераси же би пановала над Такамаґахару (яп. Takamagahara, 高天原, &quot;пребувалїще нєбесних богох&quot;), Цукуйоми достал Ноц, а Сусано Моря. Сусано, хторому мац барз хибела, нєпреривно плакал и нарикал док му нє наросла брада, хтора спричинєла сушу на горох и рикох. Нагнївани Изанаґи го вец вигнал зоз пребувалїща богох&lt;ref&gt;Ebersole, Gary L., 1950- (1989). Ritual poetry and the politics of death in early Japan. Princeton, N.J. ISBN 0-691-07338-4. OCLC 18560237.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XI.—Investiture of the Three Deities; The Illustrious August Children.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XII.—The Crying and Weeping of His Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt;
* Главна нарация у Хронїкох Япону (Нихон Шоки) така же после твореня японского архипелаґу, Изанаґи и Изанами ше спарели и достали Аматерасу, Цукуйоми, &quot;дзецко-пиявку&quot; Хируко и Сусана. Аматерасу и Цукуйоми були такой послати пановац у раю, док Хируко, хтори и на три роки нє могол стац, бул положени на &quot;райски чамец з каменя&quot; (яп.Ame-no-Iwakusufune,  天磐櫲樟船) и послати блукац ше по морю. Сусано, чийо нариканє чкодзело жеми, бул вируцени и послати до долнього швета (Не-но-Куни&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 18  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;, швет подобни Йомию зоз Кодїкию). (У Кодїкию, Хируко перше дзецко пари, народзени скорей островох и других богох; там є послати же би ше блукал на чамцу з наду).
* Вариянта записана у Шокию у хторей Изанаґи народзел Аматерасу док у лївей руки тримал жвератко з билей бронзи, Цукуйомия док тримал друге жвератко у правей руки, а Сусана кед обрацал зоз главу у патрел добока. У тей вариянти, Сусано тиж так бул вигнати пре свою деструктивну природу.
* У трецей вариянти Шокию, Изанаґи и Изанами достали Аматерасу, Цукуйомия, Хирука и Сусана, як и у главней вариянти. У тей вариянти, Хируко им штварте дзецко. Пияте дзецко, бог огня Каґуцучи, спричинєл шмерц Изанами (як и у Кодїкию). Як и у других верзийох, Сусано - хтори бул &quot;злей природи и любел ше часто гнївац и нарикац&quot; - тиж вируцени од своїх родичох.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 20  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
* 
=== Сусано и Оґецухиме ===

У Кодїкию пише же под час Сусанового прегнаня, замодлєл богиню поживи Оґецухиме-но-Ками (яп. Ōgetsuhime-no-Kami, 大気都比売神) же би му дала дацо поєсц. Кед дознал же богиня правела поживу зоз своїх устох, носа и ректуму, ужаснути Сусано ю забил, после чого рижни шаца, рошлїни и нашеня зишли зоз єй мертвого цела.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVII.—The August Expulsion of His-Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt; Тото збуванє нє мож пернайсц у Хронїкох Япону, дзе ше находзи подобна приповедка зоз Цукуйомийом и богиню Укемочи.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 32  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;

=== Забиванє гада зоз осем глави Ямата но Орочи ===
[[Файл:Susanoo rescues Kushinada Hime by Toyohara Chikanobu 1886.jpg|thumb|right|200px|Сусано ратує Кушинадахиме  (Toyohara Chikanobu)]]
После його вигнанства, Сусано зишол з раю на Ашихара-но-Накацукуни (яп. Ashihara-no-Nakatsukuni, 葦原中国) у прекладзе &quot;Централна жем надових ровнїнох&quot;, односно на жем Япону, до Изумо провинциї, дзе упознал старшу пару волану Ашиназучи (яп. Ashinazuchi, 足名椎 / 脚摩乳) и Теназучи (яп. Tenazuchi, 手名椎 / 手摩乳), хтори му гварели же седем з їх осем дзивкох поєдол монструозни гад познати як Ямата но Орочи (яп. Yamata no Orochi,八俣遠呂智 / 八岐大蛇, &quot;осем главови гад&quot;) и же ше приблїжує час и за їх осму дзивку, Кушинадахиме (яп. Kushinadahime, 櫛名田比売; тиж волана и Kushiinadahime, Inadahime, або Makami-Furu-Kushiinadahime Хронїкох Япону).

[[Файл:11.36845-Utagawa Kuniteru I-Museum of Fine Art Boston.jpg|thumb|left|200px|Сусано забива Ямата но Орочи (Kuniteru|Utagawa Kuniteru)]]
Сочуствуюци зоз їх чежку ситуацию,  Сусано скирл Кушинадахиме так же ю претворел до гребеня (kushi) хтори положел до своїх власох. Потим нагнал гада най попиє моцни саке (японску палєнку з рискаши), а вец го забил кед гад бул напити. У гадовим хвосце пренашол меч Аме-но-Муракумо-но-Цуруґи (яп. Ame-no-Murakumo-no-Tsurugi, 天叢雲剣, &quot;Меч позбераних райских хмарох&quot;), тиж познати як Кусанаґи-но-Цуруґи (яп. Kusanagi-no-Tsurugi, 草薙剣, &quot;Меч хтори реже траву&quot;), хтори подаровал Аматерасу на знак помирки.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVIII.—The Eight-Forked Serpent.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 52  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
Аматерасу после преписала меч Ниниґийови, єй унукови чия мац богиня Аме-но-Ошихомими, вєдно зоз жвеартком Ята но Каґами (яп. Yata no Kagami) и драгоциним каменьом Ясакани но Маґатама (яп. Yasakani no Magatama). Святи меч, жвератко и драгоцини камень колективно постали три царовски реґалиї Япону.

== Референци ==</text>
      <sha1>nn6b3hsko55g24asazdyw7232czxmth</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17504</id>
      <parentid>17502</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:17:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <origin>17504</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14582" sha1="b1sap8fi5n2g4ntpsn74yh6pi9e8a47" xml:space="preserve">[[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива џиновского гада]]
Сусано (яп. Susanoo, スサノオ, [sɯ̥.sa.noꜜː], スサノヲ, 'Susanowo'), часто волани Susanoo-no-Mikoto ([sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to]&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божество у японскей митолоґиї и шинтоїзме. Вон младши брат Аматерасу, богинї Слунка. Вон божество зоз вецей пасмох и контрадикторним справованьом (и добри и зли), дзе є у рижних приповедкох приказани як дзиви, нагли
бог повязани зоз морями и бурями, як геройска фиґура хтора забива монструозного гада, або як локалне божество хторе повязане зоз жатву и аґрокултуру. 

Сусано, вєдно зоз Аматерасу и жемовим камийом Ōkuninushi (тиж Ōnamuchi) – приказани як син Сусана або потомок, зависно од жридла, єдно з централних божествох митолоґийного циклусу империялного Япону хтори записани у Кодїкию (н.е. 712.) и Нихон Шокию (Хронїки Япону 720. н.е). У єдним античним ґеоґрафским звиту (Фудока) хтори наручел царски двор у чаше кед и тоти тексти були написани, а хтори припадаю провинциї Изумо (нєшкайша перфектура Шимане) у заходним Японє, тиж так ма даскельо кратки леґенди у хторих ше спомина Сусано або його дзеци, цо указує на повязаносц того бога зоз тоту реґию. 

Додатно, даскелї други леґенди тиж так нагадую вязу медзи Сусаном и Корейским полуостровом. &lt;ref&gt;Weiss, David (2022). The God Susanoo and Korea in Japan's Cultural Memory: Ancient Myths and Modern Empire. London, United Kingdom. ISBN 978-1-350-27118-0. OCLC 1249629533.&lt;/ref&gt;

== Мено ==
Сусаново мено ма вельо варияциї у Кодїкию Такехайа-Сусано-но-Микото (яп. 'Takehaya-Susanoo-no-Mikoto, 建速須佐之男命), Хайа-Сусано-но-Микото (яп. Haya-Susanoo-no-Mikoto, 速須佐之男命), або єдноставно усано-но-Микото (яп. Susanoo-no-Mikoto, 須佐之男命). -но-Микото часта почесна ознака за японски божества; може ше поровнац зоз анґлиским 'the Great'. Потим, у Хронїкох Япону ма мена 'Susanoo-no-Mikoto' (素戔嗚尊), 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神素戔嗚尊), 'Haya-Susanoo-no-Mikoto' (速素戔嗚尊), и 'Take-Susanoo-no-Mikoto' (武素戔嗚尊). У Фудоки зоз Изумо-провинциї ше находзи як 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神須佐能袁命) and 'Susanoo-no-Mikoto' (須佐能乎命). У тих текстох шлїдуюци префикси додати на його мено: take- (建/武, &quot;шмели&quot;), haya- (速, &quot;швидки&quot;), and kamu- (神, &quot;божески&quot;). 

* Початне susa у Сусано може буц вицагнуте зоз даскелїх словох:
* Дїєслово susabu або susamu цо значи &quot;буц импулзивни&quot;, &quot;буц насилни&quot; або &quot;буц дзиви&quot;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Uehara, Toyoaki (1983). &quot;The Shinto Myth – Meaning, Symbolism, and Individuation –&quot;. Tenri Journal of Religion (17–18). Tenri University Press: 195.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jackson-Laufer, Guida Myrl (1995). Traditional Epics: A Literary Companion. Oxford University Press. p. 556. ISBN 978-0-19-510276-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Matsumoto, Yoshinosuke (1999). The Hotsuma Legends: Paths of the Ancestors. Translated by Driver, Andrew. Japan Translation Centre. p. 92.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Slawik, Alexander (1984). Nihon Bunka no Kosō (日本文化の古層). Mirai-sha. p. 123.&lt;/ref&gt;
* Дїєслово susumu, цо значи напредовац&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
* Општина Суса Susa (須佐郷) у Иши дистрикту, Изумо провинция (нєшкайша Шимане перфектура)&lt;ref&gt;Shintō no Hon: Yaoyorozu no Kamigami ga Tsudou Hikyōteki Saishi no Sekai (神道の本：八百万の神々がつどう秘教的祭祀の世界 ). Gakken. 1992. pp. 66–67. ISBN 978-4051060244.&lt;/ref&gt;
* Слово хторе повязане зоз корейским словом 'susung', цо значи пан або шаман.&lt;ref&gt;Lee, Ki-Moon; Ramsey, S. Robert (2011). A History of the Korean Language. Cambridge University Press. p. 75. ISBN 978-1-139-49448-9.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tanigawa, Ken'ichi (1980). Tanigawa Ken'ichi Chosakushū, volume 2 (谷川健一著作集 第2巻) (in Japanese). Sanʾichi Shobō. p. 161.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gadeleva, Emilia (2000). &quot;Susanoo: One of the Central Gods in Japanese Mythology&quot;. Nichibunken Japan Review: Bulletin of the International Research Center for Japanese Studies. 12. International Research Center for Japanese Studies: 168. doi:10.15055/00000288.&lt;/ref&gt;

== Леґенди ==
=== Народзенє ===

Кодїки и Хронїки Япону ше складаю у Сусановим опису же вон син Изанаґия, младши брат богинї Слунка Аматерасу и бога Мешаца [[Цукуйоми]]. Способ на хтори настали тоти три божества познати як &quot;Тройо племенїти дзеци&quot; (яп. Mihashira-no-Uzunomiko, Sankishi, 三貴子) завиши од жридла.
    
* У Кодїкию, Аматерасу, Цукуйоми и Сусано настали кед ше [[Изанаґи]] купал у рики же би ше пречисцел после зиходзеня до под'жемя, Йоми, у нєуспишним вираброваню своєй мертвей жени [[Изанами]]. Аматерасу ше народзела кед Изанаґи умил свойо лїве око, Цукуйоми кед умил праве, а Сусано кед умил нос. Изанаґи теди додзелєл Аматераси же би пановала над Такамаґахару (яп. Takamagahara, 高天原, &quot;пребувалїще нєбесних богох&quot;), Цукуйоми достал Ноц, а Сусано Моря. Сусано, хторому мац барз хибела, нєпреривно плакал и нарикал док му нє наросла брада, хтора спричинєла сушу на горох и рикох. Нагнївани Изанаґи го вец вигнал зоз пребувалїща богох&lt;ref&gt;Ebersole, Gary L., 1950- (1989). Ritual poetry and the politics of death in early Japan. Princeton, N.J. ISBN 0-691-07338-4. OCLC 18560237.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XI.—Investiture of the Three Deities; The Illustrious August Children.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XII.—The Crying and Weeping of His Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt;
* Главна нарация у Хронїкох Япону (Нихон Шоки) така же после твореня японского архипелаґу, Изанаґи и Изанами ше спарели и достали Аматерасу, Цукуйоми, &quot;дзецко-пиявку&quot; Хируко и Сусана. Аматерасу и Цукуйоми були такой послати пановац у раю, док Хируко, хтори и на три роки нє могол стац, бул положени на &quot;райски чамец з каменя&quot; (яп.Ame-no-Iwakusufune,  天磐櫲樟船) и послати блукац ше по морю. Сусано, чийо нариканє чкодзело жеми, бул вируцени и послати до долнього швета (Не-но-Куни&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 18  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;, швет подобни Йомию зоз Кодїкию). (У Кодїкию, Хируко перше дзецко пари, народзени скорей островох и других богох; там є послати же би ше блукал на чамцу з наду).
* Вариянта записана у Шокию у хторей Изанаґи народзел Аматерасу док у лївей руки тримал жвератко з билей бронзи, Цукуйомия док тримал друге жвератко у правей руки, а Сусана кед обрацал зоз главу у патрел добока. У тей вариянти, Сусано тиж так бул вигнати пре свою деструктивну природу.
* У трецей вариянти Шокию, Изанаґи и Изанами достали Аматерасу, Цукуйомия, Хирука и Сусана, як и у главней вариянти. У тей вариянти, Хируко им штварте дзецко. Пияте дзецко, бог огня Каґуцучи, спричинєл шмерц Изанами (як и у Кодїкию). Як и у других верзийох, Сусано - хтори бул &quot;злей природи и любел ше часто гнївац и нарикац&quot; - тиж вируцени од своїх родичох.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 20  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
* 
=== Сусано и Оґецухиме ===

У Кодїкию пише же под час Сусанового прегнаня, замодлєл богиню поживи Оґецухиме-но-Ками (яп. Ōgetsuhime-no-Kami, 大気都比売神) же би му дала дацо поєсц. Кед дознал же богиня правела поживу зоз своїх устох, носа и ректуму, ужаснути Сусано ю забил, после чого рижни шаца, рошлїни и нашеня зишли зоз єй мертвого цела.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVII.—The August Expulsion of His-Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt; Тото збуванє нє мож пернайсц у Хронїкох Япону, дзе ше находзи подобна приповедка зоз Цукуйомийом и богиню Укемочи.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 32  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;

=== Забиванє гада зоз осем глави Ямата но Орочи ===
[[Файл:Susanoo rescues Kushinada Hime by Toyohara Chikanobu 1886.jpg|thumb|right|200px|Сусано ратує Кушинадахиме  (Toyohara Chikanobu)]]
После його вигнанства, Сусано зишол з раю на Ашихара-но-Накацукуни (яп. Ashihara-no-Nakatsukuni, 葦原中国) у прекладзе &quot;Централна жем надових ровнїнох&quot;, односно на жем Япону, до Изумо провинциї, дзе упознал старшу пару волану Ашиназучи (яп. Ashinazuchi, 足名椎 / 脚摩乳) и Теназучи (яп. Tenazuchi, 手名椎 / 手摩乳), хтори му гварели же седем з їх осем дзивкох поєдол монструозни гад познати як Ямата но Орочи (яп. Yamata no Orochi,八俣遠呂智 / 八岐大蛇, &quot;осем главови гад&quot;) и же ше приблїжує час и за їх осму дзивку, Кушинадахиме (яп. Kushinadahime, 櫛名田比売; тиж волана и Kushiinadahime, Inadahime, або Makami-Furu-Kushiinadahime Хронїкох Япону).

[[Файл:11.36845-Utagawa Kuniteru I-Museum of Fine Art Boston.jpg|thumb|left|200px|Сусано забива Ямата но Орочи (Kuniteru|Utagawa Kuniteru)]]
Сочуствуюци зоз їх чежку ситуацию,  Сусано скирл Кушинадахиме так же ю претворел до гребеня (kushi) хтори положел до своїх власох. Потим нагнал гада най попиє моцни саке (японску палєнку з рискаши), а вец го забил кед гад бул напити. У гадовим хвосце пренашол меч Аме-но-Муракумо-но-Цуруґи (яп. Ame-no-Murakumo-no-Tsurugi, 天叢雲剣, &quot;Меч позбераних райских хмарох&quot;), тиж познати як Кусанаґи-но-Цуруґи (яп. Kusanagi-no-Tsurugi, 草薙剣, &quot;Меч хтори реже траву&quot;), хтори подаровал Аматерасу на знак помирки.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVIII.—The Eight-Forked Serpent.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 52  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
Аматерасу после преписала меч Ниниґийови, єй унукови чия мац богиня Аме-но-Ошихомими, вєдно зоз жвеартком Ята но Каґами (яп. Yata no Kagami) и драгоциним каменьом Ясакани но Маґатама (яп. Yasakani no Magatama). Святи меч, жвератко и драгоцини камень колективно постали три царовски реґалиї Япону.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>b1sap8fi5n2g4ntpsn74yh6pi9e8a47</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17507</id>
      <parentid>17504</parentid>
      <timestamp>2026-04-10T21:27:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17507</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14656" sha1="55pquahhwgtwmf4r27gag4mr2xb3hox" xml:space="preserve">[[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива џиновского гада]]
Сусано (яп. Susanoo, スサノオ, [sɯ̥.sa.noꜜː], スサノヲ, 'Susanowo'), часто волани Susanoo-no-Mikoto ([sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to]&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божество у японскей митолоґиї и шинтоїзме. Вон младши брат Аматерасу, богинї [[Слунко|Слунка]]. Вон божество зоз вецей пасмох и контрадикторним справованьом (и добри и зли), дзе є у рижних приповедкох приказани як дзиви, нагли бог повязани зоз морями и бурями, як геройска фиґура хтора забива монструозного гада, або як локалне божество хторе повязане зоз жатву и аґрокултуру. 

Сусано, вєдно зоз Аматерасу и жемовим камийом Ōkuninushi (тиж Ōnamuchi) – приказани як син Сусана або потомок, зависно од жридла, єдно з централних божествох митолоґийного циклусу империялного Япону хтори записани у Кодїкию (н.е. 712.) и Нихон Шокию (Хронїки Япону 720. н.е). У єдним античним ґеоґрафским звиту (Фудока) хтори наручел царски [[двор]] у чаше кед и тоти тексти були написани, а хтори припадаю провинциї Изумо (нєшкайша перфектура Шимане) у заходним Японє, тиж так ма даскельо кратки леґенди у хторих ше спомина Сусано або його дзеци, цо указує на повязаносц того бога зоз тоту реґию. 

Додатно, даскелї други леґенди тиж так нагадую вязу медзи Сусаном и Корейским полуостровом. &lt;ref&gt;Weiss, David (2022). The God Susanoo and Korea in Japan's Cultural Memory: Ancient Myths and Modern Empire. London, United Kingdom. ISBN 978-1-350-27118-0. OCLC 1249629533.&lt;/ref&gt;

== Мено ==
Сусаново мено ма вельо варияциї у Кодїкию Такехайа-Сусано-но-Микото (яп. 'Takehaya-Susanoo-no-Mikoto, 建速須佐之男命), Хайа-Сусано-но-Микото (яп. Haya-Susanoo-no-Mikoto, 速須佐之男命), або єдноставно усано-но-Микото (яп. Susanoo-no-Mikoto, 須佐之男命). -но-Микото часта почесна ознака за японски божества; може ше поровнац зоз анґлиским 'the Great'. Потим, у Хронїкох Япону ма мена 'Susanoo-no-Mikoto' (素戔嗚尊), 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神素戔嗚尊), 'Haya-Susanoo-no-Mikoto' (速素戔嗚尊), и 'Take-Susanoo-no-Mikoto' (武素戔嗚尊). У Фудоки зоз Изумо-провинциї ше находзи як 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神須佐能袁命) and 'Susanoo-no-Mikoto' (須佐能乎命). У тих текстох шлїдуюци префикси додати на його мено: take- (建/武, &quot;шмели&quot;), haya- (速, &quot;швидки&quot;), and kamu- (神, &quot;божески&quot;). 

* Початне susa у Сусано може буц вицагнуте зоз даскелїх словох:
* Дїєслово susabu або susamu цо значи &quot;буц импулзивни&quot;, &quot;буц насилни&quot; або &quot;буц дзиви&quot;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Uehara, Toyoaki (1983). &quot;The Shinto Myth – Meaning, Symbolism, and Individuation –&quot;. Tenri Journal of Religion (17–18). Tenri University Press: 195.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jackson-Laufer, Guida Myrl (1995). Traditional Epics: A Literary Companion. Oxford University Press. p. 556. ISBN 978-0-19-510276-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Matsumoto, Yoshinosuke (1999). The Hotsuma Legends: Paths of the Ancestors. Translated by Driver, Andrew. Japan Translation Centre. p. 92.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Slawik, Alexander (1984). Nihon Bunka no Kosō (日本文化の古層). Mirai-sha. p. 123.&lt;/ref&gt;
* Дїєслово susumu, цо значи напредовац&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
* Општина Суса Susa (須佐郷) у Иши дистрикту, Изумо провинция (нєшкайша Шимане перфектура)&lt;ref&gt;Shintō no Hon: Yaoyorozu no Kamigami ga Tsudou Hikyōteki Saishi no Sekai (神道の本：八百万の神々がつどう秘教的祭祀の世界 ). Gakken. 1992. pp. 66–67. ISBN 978-4051060244.&lt;/ref&gt;
* Слово хторе повязане зоз корейским словом 'susung', цо значи пан або шаман.&lt;ref&gt;Lee, Ki-Moon; Ramsey, S. Robert (2011). A History of the Korean Language. Cambridge University Press. p. 75. ISBN 978-1-139-49448-9.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tanigawa, Ken'ichi (1980). Tanigawa Ken'ichi Chosakushū, volume 2 (谷川健一著作集 第2巻) (in Japanese). Sanʾichi Shobō. p. 161.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gadeleva, Emilia (2000). &quot;Susanoo: One of the Central Gods in Japanese Mythology&quot;. Nichibunken Japan Review: Bulletin of the International Research Center for Japanese Studies. 12. International Research Center for Japanese Studies: 168. doi:10.15055/00000288.&lt;/ref&gt;

== Леґенди ==
=== Народзенє ===

Кодїки и Хронїки Япону ше складаю у Сусановим опису же вон син Изанаґия, младши брат богинї Слунка Аматерасу и бога [[Мешац|Мешаца]] [[Цукуйоми]]. Способ на хтори настали тоти три божества познати як &quot;Тройо племенїти дзеци&quot; (яп. Mihashira-no-Uzunomiko, Sankishi, 三貴子) завиши од жридла.
    
* У Кодїкию, Аматерасу, Цукуйоми и Сусано настали кед ше [[Изанаґи]] купал у рики же би ше пречисцел после зиходзеня до под'жемя, Йоми, у нєуспишним вираброваню своєй мертвей жени [[Изанами]]. Аматерасу ше народзела кед Изанаґи умил свойо лїве око, Цукуйоми кед умил праве, а Сусано кед умил нос. Изанаґи теди додзелєл Аматераси же би пановала над Такамаґахару (яп. Takamagahara, 高天原, &quot;пребувалїще нєбесних богох&quot;), Цукуйоми достал Ноц, а Сусано Моря. Сусано, хторому мац барз хибела, нєпреривно плакал и нарикал док му нє наросла брада, хтора спричинєла сушу на горох и рикох. Нагнївани Изанаґи го вец вигнал зоз пребувалїща богох&lt;ref&gt;Ebersole, Gary L., 1950- (1989). Ritual poetry and the politics of death in early Japan. Princeton, N.J. ISBN 0-691-07338-4. OCLC 18560237.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XI.—Investiture of the Three Deities; The Illustrious August Children.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XII.—The Crying and Weeping of His Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt;
* Главна нарация у Хронїкох Япону (Нихон Шоки) така же после твореня японского архипелаґу, Изанаґи и Изанами ше спарели и достали Аматерасу, Цукуйоми, &quot;дзецко-пиявку&quot; Хируко и Сусана. Аматерасу и Цукуйоми були такой послати пановац у раю, док Хируко, хтори и на три роки нє могол стац, бул положени на &quot;райски чамец з [[Камень|каменя]]&quot; (яп.Ame-no-Iwakusufune,  天磐櫲樟船) и послати блукац ше по морю. Сусано, чийо нариканє чкодзело жеми, бул вируцени и послати до долнього швета (Не-но-Куни&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 18  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;, швет подобни Йомию зоз Кодїкию). (У Кодїкию, Хируко перше дзецко пари, народзени скорей островох и других богох; там є послати же би ше блукал на чамцу з наду).
* Вариянта записана у Шокию у хторей Изанаґи народзел Аматерасу док у лївей руки тримал жвератко з билей бронзи, Цукуйомия док тримал друге [[жвератко]] у правей руки, а Сусана кед обрацал зоз главу у патрел добока. У тей вариянти, Сусано тиж так бул вигнати пре свою деструктивну природу.
* У трецей вариянти Шокию, Изанаґи и Изанами достали Аматерасу, Цукуйомия, Хирука и Сусана, як и у главней вариянти. У тей вариянти, Хируко им штварте дзецко. Пияте дзецко, бог огня Каґуцучи, спричинєл шмерц Изанами (як и у Кодїкию). Як и у других верзийох, Сусано - хтори бул &quot;злей природи и любел ше часто гнївац и нарикац&quot; - тиж вируцени од своїх родичох.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 20  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
* 
=== Сусано и Оґецухиме ===

У Кодїкию пише же под час Сусанового прегнаня, замодлєл богиню [[Пожива|поживи]] Оґецухиме-но-Ками (яп. Ōgetsuhime-no-Kami, 大気都比売神) же би му дала дацо поєсц. Кед дознал же богиня правела поживу зоз своїх устох, носа и ректуму, ужаснути Сусано ю забил, после чого рижни шаца, рошлїни и нашеня зишли зоз єй мертвого цела.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVII.—The August Expulsion of His-Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt; Тото збуванє нє мож пернайсц у Хронїкох Япону, дзе ше находзи подобна приповедка зоз Цукуйомийом и богиню Укемочи.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 32  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;

=== Забиванє гада зоз осем глави Ямата но Орочи ===
[[Файл:Susanoo rescues Kushinada Hime by Toyohara Chikanobu 1886.jpg|thumb|right|200px|Сусано ратує Кушинадахиме  (Toyohara Chikanobu)]]
После його вигнанства, Сусано зишол з раю на Ашихара-но-Накацукуни (яп. Ashihara-no-Nakatsukuni, 葦原中国) у прекладзе &quot;Централна жем надових ровнїнох&quot;, односно на жем Япону, до Изумо провинциї, дзе упознал старшу пару волану Ашиназучи (яп. Ashinazuchi, 足名椎 / 脚摩乳) и Теназучи (яп. Tenazuchi, 手名椎 / 手摩乳), хтори му гварели же седем з їх осем дзивкох поєдол монструозни гад познати як Ямата но Орочи (яп. Yamata no Orochi,八俣遠呂智 / 八岐大蛇, &quot;осем главови гад&quot;) и же ше приблїжує час и за їх осму дзивку, Кушинадахиме (яп. Kushinadahime, 櫛名田比売; тиж волана и Kushiinadahime, Inadahime, або Makami-Furu-Kushiinadahime Хронїкох Япону).

[[Файл:11.36845-Utagawa Kuniteru I-Museum of Fine Art Boston.jpg|thumb|left|200px|Сусано забива Ямата но Орочи (Kuniteru|Utagawa Kuniteru)]]
Сочуствуюци зоз їх чежку ситуацию,  Сусано скирл Кушинадахиме так же ю претворел до гребеня (kushi) хтори положел до своїх власох. Потим нагнал гада най попиє моцни саке (японску палєнку з рискаши), а вец го забил кед гад бул напити. У гадовим хвосце пренашол меч Аме-но-Муракумо-но-Цуруґи (яп. Ame-no-Murakumo-no-Tsurugi, 天叢雲剣, &quot;Меч позбераних райских хмарох&quot;), тиж познати як Кусанаґи-но-Цуруґи (яп. Kusanagi-no-Tsurugi, 草薙剣, &quot;Меч хтори реже траву&quot;), хтори подаровал Аматерасу на знак помирки.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVIII.—The Eight-Forked Serpent.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 52  – via Wikisource.&lt;/ref&gt; Аматерасу после преписала меч Ниниґийови, єй унукови чия мац богиня Аме-но-Ошихомими, вєдно зоз жвеартком Ята но Каґами (яп. Yata no Kagami) и драгоциним каменьом Ясакани но Маґатама (яп. Yasakani no Magatama). Святи меч, жвератко и драгоцини камень колективно постали три царовски реґалиї Япону.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>55pquahhwgtwmf4r27gag4mr2xb3hox</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17516</id>
      <parentid>17507</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T08:34:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17516</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14760" sha1="bzupek843nt5corw1p6hp7sbz6498gx" xml:space="preserve">[[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива джиновского гада]]
Сусано (яп. ''Susanoo'', スサノオ, [''sɯ̥.sa.no''ꜜː], スサノヲ, '''Susanowo''&lt;nowiki/&gt;'), часто волани ''Susanoo-no-Mikoto'' ([''sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to'']&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божество у японскей митолоґиї и шинтоїзме. Вон младши брат Аматерасу, богинї [[Слунко|Слунка]]. Вон божество зоз вецей пасмох и контрадикторним справованьом (и добри и зли), дзе є у рижних приповедкох приказани як дзиви, нагли бог повязани зоз морями и бурями, як геройска фиґура хтора забива монструозного гада, або як локалне божество хторе повязане зоз жатву и аґрокултуру. 

Сусано, вєдно зоз Аматерасу и жемовим камийом ''Ōkuninushi'' (тиж ''Ōnamuchi'') – приказани як син Сусана або потомок, зависно од жридла, єдно з централних божествох митолоґийного циклусу империялного Япону хтори записани у Кодїкию (н.е. 712.) и Нихон Шокию (Хронїки Япону 720. н.е). У єдним античним ґеоґрафским звиту (Фудока) хтори наручел царски [[двор]] у чаше кед и тоти тексти були написани, а хтори припадаю провинциї Изумо (нєшкайша перфектура Шимане) у заходним Японє, тиж так ма даскельо кратки леґенди у хторих ше спомина Сусано або його дзеци, цо указує на повязаносц того бога зоз тоту реґию. 

Додатно, даскелї други леґенди тиж так нагадую вязу медзи Сусаном и Корейским полуостровом. &lt;ref&gt;Weiss, David (2022). The God Susanoo and Korea in Japan's Cultural Memory: Ancient Myths and Modern Empire. London, United Kingdom. ISBN 978-1-350-27118-0. OCLC 1249629533.&lt;/ref&gt;

== Мено ==
Сусаново мено ма вельо варияциї у Кодїкию Такехайа-Сусано-но-Микото (яп. ''Takehaya-Susanoo-no-Mikoto'', 建速須佐之男命), Хайа-Сусано-но-Микото (яп. ''Haya-Susanoo-no-Mikoto'', 速須佐之男命), або єдноставно усано-но-Микото (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命). -но-Микото часта почесна ознака за японски божества; може ше поровнац зоз анґлиским „''the Great”''. Потим, у Хронїкох Япону ма мена Susanoo-no-Mikoto (素戔嗚尊), 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神素戔嗚尊), 'Haya-Susanoo-no-Mikoto' (速素戔嗚尊), и 'Take-Susanoo-no-Mikoto' (武素戔嗚尊). У Фудоки зоз Изумо-провинциї ше находзи як 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神須佐能袁命) and 'Susanoo-no-Mikoto' (須佐能乎命). У тих текстох шлїдуюци префикси додати на його мено: take- (建/武, &quot;шмели&quot;), haya- (速, &quot;швидки&quot;), and kamu- (神, „божески&quot;). 

* Початне susa у Сусано може буц вицагнуте зоз даскелїх словох:
* Дїєслово susabu або susamu цо значи „буц импулзивни&quot;, „буц насилни&quot; або „буц дзиви&quot;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Uehara, Toyoaki (1983). &quot;The Shinto Myth – Meaning, Symbolism, and Individuation –&quot;. Tenri Journal of Religion (17–18). Tenri University Press: 195.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jackson-Laufer, Guida Myrl (1995). Traditional Epics: A Literary Companion. Oxford University Press. p. 556. ISBN 978-0-19-510276-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Matsumoto, Yoshinosuke (1999). The Hotsuma Legends: Paths of the Ancestors. Translated by Driver, Andrew. Japan Translation Centre. p. 92.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Slawik, Alexander (1984). Nihon Bunka no Kosō (日本文化の古層). Mirai-sha. p. 123.&lt;/ref&gt;
* Дїєслово susumu, цо значи напредовац&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
* Општина ''Суса Susa'' (須佐郷) у Иши дистрикту, Изумо провинция (нєшкайша Шимане перфектура)&lt;ref&gt;Shintō no Hon: Yaoyorozu no Kamigami ga Tsudou Hikyōteki Saishi no Sekai (神道の本：八百万の神々がつどう秘教的祭祀の世界 ). Gakken. 1992. pp. 66–67. ISBN 978-4051060244.&lt;/ref&gt;
* Слово хторе повязане зоз корейским словом ''susung'', цо значи пан або шаман.&lt;ref&gt;Lee, Ki-Moon; Ramsey, S. Robert (2011). A History of the Korean Language. Cambridge University Press. p. 75. ISBN 978-1-139-49448-9.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tanigawa, Ken'ichi (1980). Tanigawa Ken'ichi Chosakushū, volume 2 (谷川健一著作集 第2巻) (in Japanese). Sanʾichi Shobō. p. 161.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gadeleva, Emilia (2000). &quot;Susanoo: One of the Central Gods in Japanese Mythology&quot;. Nichibunken Japan Review: Bulletin of the International Research Center for Japanese Studies. 12. International Research Center for Japanese Studies: 168. doi:10.15055/00000288.&lt;/ref&gt;

== Леґенди ==
=== Народзенє ===

Кодїки и Хронїки Япону ше складаю у Сусановим опису же вон син Изанаґия, младши брат богинї Слунка Аматерасу и бога [[Мешац|Мешаца]] [[Цукуйоми]]. Способ на хтори настали тоти три божества познати як „Тройо племенїти дзеци&quot; (яп. ''Mihashira-no-Uzunomiko, Sankishi'', 三貴子) завиши од жридла.
    
* У Кодїкию, Аматерасу, Цукуйоми и Сусано настали кед ше [[Изанаґи]] купал у рики же би ше пречисцел после зиходзеня до под'жемя, Йоми, у нєуспишним вираброваню своєй мертвей жени [[Изанами]]. Аматерасу ше народзела кед Изанаґи умил свойо лїве око, Цукуйоми кед умил праве, а Сусано кед умил нос. Изанаґи теди додзелєл Аматераси же би пановала над Такамаґахару (яп. Takamagahara, 高天原, „пребувалїще нєбесних богох&quot;), Цукуйоми достал Ноц, а Сусано Моря. Сусано, хторому мац барз хибела, нєпреривно плакал и нарикал док му нє наросла брада, хтора спричинєла сушу на горох и рикох. Нагнївани Изанаґи го вец вигнал зоз пребувалїща богох&lt;ref&gt;Ebersole, Gary L., 1950- (1989). Ritual poetry and the politics of death in early Japan. Princeton, N.J. ISBN 0-691-07338-4. OCLC 18560237.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XI.—Investiture of the Three Deities; The Illustrious August Children.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XII.—The Crying and Weeping of His Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt;
* Главна нарация у Хронїкох Япону (Нихон Шоки) така же после твореня японского архипелаґу, Изанаґи и Изанами ше спарели и достали Аматерасу, Цукуйоми, „дзецко-пиявку&quot; Хируко и Сусана. Аматерасу и Цукуйоми були такой послати пановац у раю, док Хируко, хтори и на три роки нє могол стац, бул положени на „райски чамец з [[Камень|каменя]]&quot; (яп.Ame-no-Iwakusufune,  天磐櫲樟船) и послати блукац ше по морю. Сусано, чийо нариканє чкодзело жеми, бул вируцени и послати до долнього швета (Не-но-Куни&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 18  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;, швет подобни Йомию зоз Кодїкию). (У Кодїкию, Хируко перше дзецко пари, народзени скорей островох и других богох; там є послати же би ше блукал на чамцу з [[Над|наду]]).
* Вариянта записана у Шокию у хторей Изанаґи народзел Аматерасу док у лївей руки тримал [[жвератко]] з билей бронзи, Цукуйомия док тримал друге жвератко у правей руки, а Сусана кед обрацал зоз главу у патрел добока. У тей вариянти, Сусано тиж так бул вигнати пре свою деструктивну природу.
* У трецей вариянти Шокию, Изанаґи и Изанами достали Аматерасу, Цукуйомия, Хирука и Сусана, як и у главней вариянти. У тей вариянти, Хируко им штварте дзецко. Пияте дзецко, бог огня Каґуцучи, спричинєл шмерц Изанами (як и у Кодїкию). Як и у других верзийох, Сусано - хтори бул „злей природи и любел ше часто гнївац и нарикац&quot; - тиж вируцени од своїх родичох.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 20  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
* 
=== Сусано и Оґецухиме ===

У Кодїкию пише же под час Сусанового прегнаня, замодлєл богиню [[Пожива|поживи]] Оґецухиме-но-Ками (яп. ''Ōgetsuhime-no-Kami'', 大気都比売神) же би му дала дацо поєсц. Кед дознал же богиня правела поживу зоз своїх устох, носа и ректуму, ужаснути Сусано ю забил, после чого рижни шаца, рошлїни и нашеня зишли зоз єй мертвого цела.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVII.—The August Expulsion of His-Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt; Тото збуванє нє мож пернайсц у Хронїкох Япону, дзе ше находзи подобна приповедка зоз Цукуйомийом и богиню Укемочи.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 32  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;

=== Забиванє гада зоз осем глави Ямата но Орочи ===
[[Файл:Susanoo rescues Kushinada Hime by Toyohara Chikanobu 1886.jpg|thumb|right|200px|Сусано ратує Кушинадахиме  (''Toyohara Chikanobu'')]]
После його вигнанства, Сусано зишол з раю на Ашихара-но-Накацукуни (яп. ''Ashihara-no-Nakatsukuni'', 葦原中国) у прекладзе „Централна жем надових ровнїнох&quot;, односно на жем Япону, до Изумо провинциї, дзе упознал старшу пару волану Ашиназучи (яп. ''Ashinazuchi'', 足名椎 / 脚摩乳) и Теназучи (яп. ''Tenazuchi'', 手名椎 / 手摩乳), хтори му гварели же седем з їх осем дзивкох поєдол монструозни гад познати як Ямата но Орочи (яп. ''Yamata no Orochi'',八俣遠呂智 / 八岐大蛇, „осем главови гад&quot;) и же ше приблїжує час и за їх осму дзивку, Кушинадахиме (яп. ''Kushinadahime'', 櫛名田比売; тиж волана и ''Kushiinadahime,'' ''Inadahime,'' або ''Makami-Furu-Kushiinadahime'' Хронїкох Япону).

[[Файл:11.36845-Utagawa Kuniteru I-Museum of Fine Art Boston.jpg|thumb|left|200px|''Utagawa Kuniteru'')]]
Сочуствуюци зоз їх чежку ситуацию,  Сусано скирл Кушинадахиме так же ю претворел до гребеня (''kushi'') хтори положел до своїх власох. Потим нагнал гада най попиє моцни саке (японску палєнку з рискаши), а вец го забил кед гад бул напити. У гадовим хвосце пренашол меч Аме-но-Муракумо-но-Цуруґи (яп. ''Ame-no-Murakumo-no-Tsurugi,'' 天叢雲剣, „Меч позбераних райских хмарох&quot;), тиж познати як Кусанаґи-но-Цуруґи (яп. ''Kusanagi-no-Tsurugi'', 草薙剣, „Меч хтори реже траву&quot;), хтори подаровал Аматерасу на знак помирки.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVIII.—The Eight-Forked Serpent.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 52  – via Wikisource.&lt;/ref&gt; Аматерасу после преписала меч Ниниґийови, єй унукови чия мац богиня Аме-но-Ошихомими, вєдно зоз жвеартком Ята но Каґами (яп. ''Yata no Kagami'') и драгоциним каменьом Ясакани но Маґатама (яп. ''Yasakani no Magatama''). Святи меч, жвератко и драгоцини камень колективно постали три царовски реґалиї Япону.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>bzupek843nt5corw1p6hp7sbz6498gx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Рошлїни самошейки</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2935</id>
    <revision>
      <id>17525</id>
      <timestamp>2026-04-11T09:44:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17525</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="37" sha1="l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq" xml:space="preserve">[[Катеґория:Рошлїни]]</text>
      <sha1>l1grjs3n6elelqv3nduqnnvhqp548nq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Мерни инструменти</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2936</id>
    <revision>
      <id>17539</id>
      <timestamp>2026-04-11T10:15:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17539</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="151" sha1="3kuqjyrcnjcvhbbiijge0yurvlgr7mo" xml:space="preserve">[[Катеґория:Инструменти]]
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Физика]]
[[Катеґория:Хемия]]</text>
      <sha1>3kuqjyrcnjcvhbbiijge0yurvlgr7mo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Тарґовецка справа</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2937</id>
    <revision>
      <id>17540</id>
      <timestamp>2026-04-11T10:17:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17540</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="41" sha1="gs1jyfxnmupcthp2dwsg6xq428gbdkd" xml:space="preserve">[[Катеґория:Тарґовина]]</text>
      <sha1>gs1jyfxnmupcthp2dwsg6xq428gbdkd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґлисандо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2938</id>
    <revision>
      <id>17541</id>
      <timestamp>2026-04-11T10:35:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Ґлисандо (glissando), скрацено gliss. (ит. glissando от франц. glisser — рсй. скользить) — музични термин). Ґлисандо то способ граня зоз хторим ше швидко и злято, шлїзкаю и шорую тони. Тот способ технїки граня виводлїви на рижних инструментох, алє зоз различнима резултатами:…</comment>
      <origin>17541</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4513" sha1="b5juslqs6ymmlcsl3b078mndvrrx2ro" xml:space="preserve">Ґлисандо (glissando), скрацено gliss. (ит. glissando от франц. glisser — рсй. скользить) — музични термин). Ґлисандо то способ граня зоз хторим ше швидко и злято, шлїзкаю и шорую тони. Тот способ технїки граня виводлїви на рижних инструментох, алє зоз различнима резултатами:
--На смикових и струнових инструментох зоз прагами (серб.хватником), ґлисандо ше  посцигує зоз шлїзканьом пальца по стурни и зоз источасним прецагованьом смика або потргованьом (серб.трзањем) струни. Даєдни термини хтори подобни або еквивалентни у даєдних контекстох як slide, sweep bend, smear, rip (за гласни, насилни ґлисандо од почетку по конєчну ноту), lip итд. (анґ1) за розлику од клавира, на хторим ґлисандо найчастейше витворени зоз швидким прецагованьом пальца прейґ билих типкох. 
--На гарфи plop або falling hail (ґлисандо ше виводзи зоз пальцами (долня часц нохцох) хтори нїжно потаргую - ,,пребераю'' по струнох,(анґ3) а на тот способ на грфи оможлївене грац хроматски ґлисандо.
--Джез терминология, lip - кед ше ґлисандо виводзи зоз пременку амбажури на дуйним инструменту (анґ2) ФОТО ТРОМБОНИСТ
--На тромбону ше виводзи зоз поступним рухом ,,поцаговача” (серб. повлачка) окрем тих хтори меняю у цеку граня амбажуру, (4анґ) а 
--на тимпану або пременки штимованя у цеку такв.вирбла (лєм на педалном тимпану) або у цеку одзвука (еха) вдереного тона.
Гилсандо ше означує зоз габасту линию хтора скапчує тони на початку и на концу ефекта, над ноти дзе ше пише (нє обавязно) glissando або лєм gliss. Виведзени тони зоз Ґлисандом углавним краткого тирваня, алє кед ше жада надпомнуц хтори розпон-длужину нотох треба одграц(залапиц), вец ше ґлисандо записує як у долнїм прикладу:
ИЛУСТРАЦИЯ:
 
Случує ше у музичним дїлу даєдни тони ґлисанда треба же би були знїжени, повисшени або розришени и иншаки су од предзнакох у тоналитету. Теди ше тони означую на початку и на концу а помедзи нотох и габастого знака у загради означени мали глави нотох. Опатриц долню илустрацию:
ИЛУСТРАЦИЯ:
 

Звучни приклад

Glissando на виолиниⓘ
Glissando на харфиⓘ


Вонкашнї вязи

Референци
1 Anon. (2003). &quot;Rip&quot;. In Sadie, Stanley; Tyrrell, John (eds.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London: Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5. ‎ (Though the editor is Deane Root, not L. Deane Root).
2. Witmer, Robert (2001). &quot;Lip&quot;. In Sadie, Stanley; Tyrrell, John (eds.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London: Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5. ‎, from The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Dean Kernfeld (New York: Grove Dictionaries, 2002).
3 Harp Spectrum - Glossary A - M&quot;. harpspectrum.org. Harp Spectrum. Archived from the original on October 21, 2006. Retrieved May 8, 2015. falling hail: gliding in the center of the strings with the back of the fingernails. (C. Salzedo)
4. Scoop&quot;. Grove Music Online. Oxford Music Online. Oxford University Press. 2001. doi:10.1093/gmo/9781561592630.article.J400300</text>
      <sha1>b5juslqs6ymmlcsl3b078mndvrrx2ro</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17542</id>
      <parentid>17541</parentid>
      <timestamp>2026-04-11T11:39:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>17542</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5215" sha1="axmti3v2v6tc3w38c9umo26pu6i10tj" xml:space="preserve">[[File:Music-glissando.png|right|thumb|230px|Ґлисандо, нотацийне означованє у композициї]]'''Ґлисандо''' (''glissando''), скрацено ''gliss''. (ит. ''glissando,'' франц. ''glisser'' — рсй. ''скользить'') — музични термин). Ґлисандо то способ граня зоз хторим ше швидко и злято, „шлїзкаю” и шорую [[Тон|тони]]. Означує ше зоз габасту линию хтора скапчує тони на початку и на концу-хтори буду виведзени. Тот способ технїки граня виводлїви на рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], алє зоз различнима резултатами:
--На смикових и струнових инструментох зоз прагами (серб.хватником), ґлисандо ше  посцигує зоз шлїзканьом пальца по стурни и зоз источасним прецагованьом смика або потргованьом (серб.трзањем) струни. Даєдни термини хтори подобни або еквивалентни у даєдних контекстох як ''slide, sweep'' ''bend, smear, rip'' (за гласни, насилни ґлисандо од почетку по конєчну ноту), ''lip'' итд. (анґ1) за розлику од клавира, на хторим ґлисандо найчастейше витворени зоз швидким прецагованьом пальца прейґ билих типкох.  

--На гарфи plop або falling hail (ґлисандо ше виводзи зоз пальцами (долня часц нохцох) хтори нїжно потаргую - „пребераю” по струнох,(анґ3) а на тот способ на грфи оможлївене грац хроматски ґлисандо. 

--Джез терминология, lip - кед ше ґлисандо виводзи зоз пременку амбажури на дуйним инструменту (анґ2) 

[[File:Posaune Glissando Wiki Loves Music 2017.webm|right|thumb|300px|Ґлисандо на тромбону (звучни приклад)]]--На тромбону ше виводзи зоз поступним рухом ,,поцаговача” (серб. повлачка) окрем тих хтори меняю у цеку граня амбажуру, (4анґ)  
--на тимпану або пременки штимованя у цеку такв.вирбла (лєм на педалном тимпану) або у цеку одзвука (еха) вдереного тона.

Гилсандо ше означує зоз габасту линию хтора скапчує тони на початку и на концу ефекта, над ноти дзе ше пише (нє обавязно) glissando або лєм gliss. Виведзени тони зоз Ґлисандом углавним краткого тирваня, алє кед ше жада надпомнуц хтори розпон-длужину нотох треба одграц (залапиц), вец ше ґлисандо записує як у долнїм прикладу:

ИЛУСТРАЦИЯ:
 
Случує ше у музичним дїлу даєдни тони ґлисанда треба же би були знїжени, повисшени або розришени и иншаки су од предзнакох у тоналитету. Теди ше тони означую на початку и на концу а помедзи нотох и габастого знака у загради означени мали глави нотох. Опатриц долню илустрацию:
ИЛУСТРАЦИЯ:
 

Звучни приклад

• Glissando на виолиниⓘ

• Glissando на харфиⓘ

== Вонкашня вязя ==
{{Commonscat}}

Референци
1 Anon. (2003). &quot;Rip&quot;. In Sadie, Stanley; Tyrrell, John (eds.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London: Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5. ‎ (Though the editor is Deane Root, not L. Deane Root).
2. Witmer, Robert (2001). &quot;Lip&quot;. In Sadie, Stanley; Tyrrell, John (eds.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London: Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5. ‎, from The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Dean Kernfeld (New York: Grove Dictionaries, 2002).
3 Harp Spectrum - Glossary A - M&quot;. harpspectrum.org. Harp Spectrum. Archived from the original on October 21, 2006. Retrieved May 8, 2015. falling hail: gliding in the center of the strings with the back of the fingernails. (C. Salzedo)
4. Scoop&quot;. Grove Music Online. Oxford Music Online. Oxford University Press. 2001. doi:10.1093/gmo/9781561592630.article.J400300
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична нотация]]</text>
      <sha1>axmti3v2v6tc3w38c9umo26pu6i10tj</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>