Звонимир Павлович

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Звонимир Павлович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>164</id>
    <revision>
      <id>17626</id>
      <parentid>17511</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T14:30:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка до Ґалериї</comment>
      <origin>17626</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10741" sha1="7rm9wpkquoqk9zkt1ybz5258oljx9rk" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Звонимир Павлович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Zvonimir Pavlovič.jpg|алт=Звонимир Павлович|центар|мини|300x300п]]
|-
|'''Народзени'''
|15. юлия 1955. року
|-
|'''Умар'''
|14. януара 2022. року (67)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия ''Йован Йованович Змай,'' Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1977—2021.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, режия, драматурґия
|-
|'''Поховани'''
|Новосадски городски теметов
|}
'''Звонимир Павлович''' (*15. юлий 1955—†[[14. януар]] 2022), ґлумец-аматер, режисер и драматурґ.

== Биоґрафия ==
Звонимир Павлович ше народзел 15. юлия 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у службенїцкей фамелиї. Родичи, [[оцец]] [[Янко Павлович|Янко]] и [[мац]] [[Мелания Павлович|Мелания]] родз. Джуня ше пошвидко преселєли до Нового Саду, та Звонимир там закончел основну и штредню школу, а тиж и студирал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел перше у новинскей хижи ''Дневник'', а вец у фирми ''Фри прес''.

Родичи Звонимира Павловича Янко и Мелана Павловичово були активни театрални аматере и тоту їх любов пренєсли и на сина Звонимира. Уж 1975. року як ґимназиялєц у новосадскей ґимназиї ''Йован Йованович Змай'' участвовал у заєднїцким драмским проєкту матурантох. Свойо театралне знанє Звонимир Павлович усовершел у Драмским студию АРТ ''Дядя'' 1976. и 1978. року. Перше ґлуму, а вец и режию.  

Опробовал ше и як драмски писатель. НВУ ''Руске слово'' му обявела штири драмски тексти под насловом ''Клїтка за щешлївих'' 2011. року, а 2013. року у часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'' обявел драму ''Зазбероваче труплох'' инспировану зоз траґичну судьбу [[Гавриїл Костельник|др Гавриїла Костельника]], зачатнїка нашей уметнїцкей литератури и автора першей рускей ґраматики. У 2018. року часопис ''Шветлосц'' му обявел и драму ''Бабушка'', по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки, котру истого року прапремиєрно поставел на сцену у РКЦ у Новим Садзе, а вец на 50. Драмским мемориялу.  

Ширшей явносци є познати и як телевизийни и радио ґлумец. Участвовал у вецей бавених телевизийних програмох, як автор телевизийних сценарийох и як режисер радио драмох. Тиж так, Звонимир Павлович бул и член екипи ґлумцох хори вецей роки участвовали у знїманю популарней гумористичней радио-емисиї ''На Габох музики и гумору'' хтора емитована у програми на руским язику Радио Нового Саду.

Бул єден з найпознатших руских режисерох-аматерох, котри провадзел сучасни театрални тренди у нас и у швеце, и любел експериментовац на сцени.

Найвецей награди достал за ґлуму на Покраїнским фестивалу малих и експерименталних сценох у Панчеве.

Звонимир Павлович умар 14. януара 2022. року у Новим Саду. Поховани є на новосадским городским [[Теметов|теметове.]]


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Театрална активносц Звонимира Павловича ===
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Ґлумел у фалатох: ===
| rowspan=&quot;17&quot; |
| rowspan=&quot;17&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Надпомнуце'''
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|
|-
|1980.
|Д. Ковачевич: '''РАДОВАН ТРЕЦИ'''
|Келнер
|1993.
|С. Мрожек: '''ТАНҐО'''
|
|-
|1982.
|Дю. Папгаргаї: '''ТЕЛЕФОН МОЙ ПРИЯТЕЛЬ'''
|Мойсей
|1995.
|С. Мрожек: '''СКРАВЕЦ'''
|
|-
|1983.
|А. Жари: '''КРАЛЬ ИБИ'''
|Оцец Иби
|1996.
|А. Б. Руцанте: '''МУШКА'''
|
|-
|1984.
|Ґ. Стефановски: '''ХАЙ-ФАЙ'''
|Мойсей
|1998.
|Ф. Диренмат: '''СИНДРОМ'''
|
|-
|1985.
|С. Стратиєв: '''АВТОБУС'''
|Нєодвичательни
|2002.
|З. Павлович: '''ЗАБАВА'''
|Драматизация З. Павлович
|-
|1989.
|Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|Други
|2003.
|Дж. Ливинґтон: '''АЗ ЄСМ'''
|
|-
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|Хам
|2008.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=LafF8V4riyE&amp;t=41s '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''ТВ филм'''
|
|2013.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=bdqcKf4Fgp0 '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
|1980-тих
|Мирон Канюх:[https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM '''РАТУНОК''',] режисер Зоран Шарич
|ТВ Нови Сад
|2014.
|Христо Бойчев: [https://www.youtube.com/watch?v=4tITIdlUX0Q&amp;t=2s '''ОРКЕСТЕР ТИТАНИК''']
|Драмски студио РКЦ, Нови Сад
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Режирал фалати: ===
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=uzGQsqxxv1o '''Orkestar Titanik''']
|
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|2015.
|Танкрет Дорст:[https://www.youtube.com/watch?v=P9wOwEmCa_U '''DIE KURVE/АБО КРИВИНА''']
|
|-
|1986.
| colspan=&quot;2&quot; |К. и Й. Чапек: '''ИНСЕКТИ'''
|2016.
|Миро Ґавран: '''БОЖЕСКА НОЦ'''
|
|-
|1987.
| colspan=&quot;2&quot; |Н. Дудаш - З. Павлович: '''ЗАБРАНЄНА РЕПРОДУКЦИЯ'''
|2018.
|Т. Кушнер и Ф. Кафка: '''БАБУШКА'''
|З. Павлович (по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки)
|-
|1988.
| colspan=&quot;2&quot; |Б. Грабал - В. Нїват: '''ТАНЄЧНА ШКОЛА ЗА ОДРОСНУТИХ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=7hYfXIqnQmg '''ПОТВОРИ'''] 
|ТВ Войводина, май 2019.
|-
|1989.
| colspan=&quot;2&quot; |Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=NoAFOVaMMkM '''ПОТВОРИ''']
|знїмок зоз премиєри 1. марца 2019.
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и [[Иван Терлюк]], шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]].
Файл:Na haboh muziki.jpg|алт=Екипа ґлумцох у студию Радио Нового Саду на знїманю радио-емисиї На габох музикики и гумору.|Екипа ґлумцох у студию Радио Нового Саду на знїманю радио-емисиї ''На габох музикики и гумору''. Звонимир Павлович други з права.  Знїмане 18. новембра 1987. року.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*[https://books.google.ca/books/about/Zazberova%C4%8De_truploh.html?id=LBMeywEACAAJ&amp;redir_esc=y Зазбероваче труплох] Драми

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=m8LDozZd3ag Интервю з причину] Звонимир Павлович

* [https://www.youtube.com/watch?v=L_9MtCT2p4o Портрет Звонимира Павловича] у ТВ сериї ''Мой швет''

* [https://www.youtube.com/watch?v=h-07mD5Un9Q  Zvonimir Pavlović / Dramski studio RKC u Novom Sadu] Dramatické štúdio RKC v Novom Sade

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод], „Длугорочни ґлумци aмaтерe, по квaлитету нa уровню професионaлних, ґлумци AРT &quot;Дядя&quot;, РНT &quot;Дядя&quot;, члени културно-просвитних дружтвох лєбо дрaмских секцийoхˮ, чис. 35, вебсайт Руснаци у Панониї, rdsa.tripod.com

{{DEFAULTSORT: Павлович , Звонимир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:Драматурґи]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:14. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2022]]</text>
      <sha1>7rm9wpkquoqk9zkt1ybz5258oljx9rk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17628</id>
      <parentid>17626</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T14:35:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17628</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10737" sha1="4205o1earcavmcwdhanh2w1orbz2auv" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Звонимир Павлович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Zvonimir Pavlovič.jpg|алт=Звонимир Павлович|центар|мини|300x300п]]
|-
|'''Народзени'''
|15. юлия 1955. року
|-
|'''Умар'''
|14. януара 2022. року (67)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия ''Йован Йованович Змай,'' Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1977—2021.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, режия, драматурґия
|-
|'''Поховани'''
|Новосадски городски теметов
|}
'''Звонимир Павлович''' (*15. юлий 1955—†[[14. януар]] 2022), ґлумец-аматер, режисер и драматурґ.

== Биоґрафия ==
Звонимир Павлович ше народзел 15. юлия 1955. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у службенїцкей фамелиї. Родичи, [[оцец]] [[Янко Павлович|Янко]] и [[мац]] [[Мелания Павлович|Мелания]] родз. Джуня ше пошвидко преселєли до Нового Саду, та Звонимир там закончел основну и штредню школу, а тиж и студирал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел перше у новинскей хижи ''Дневник'', а вец у фирми ''Фри прес''.

Родичи Звонимира Павловича Янко и Мелана Павловичово були активни театрални аматере и тоту їх любов пренєсли и на сина Звонимира. Уж 1975. року як ґимназиялєц у новосадскей ґимназиї ''Йован Йованович Змай'' участвовал у заєднїцким драмским проєкту матурантох. Свойо театралне знанє Звонимир Павлович усовершел у Драмским студию АРТ ''Дядя'' 1976. и 1978. року. Перше ґлуму, а вец и режию.  

Опробовал ше и як драмски писатель. НВУ ''Руске слово'' му обявела штири драмски тексти под насловом ''Клїтка за щешлївих'' 2011. року, а 2013. року у часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'' обявел драму ''Зазбероваче труплох'' инспировану зоз траґичну судьбу [[Гавриїл Костельник|др Гавриїла Костельника]], зачатнїка нашей уметнїцкей литератури и автора першей рускей ґраматики. У 2018. року часопис ''Шветлосц'' му обявел и драму ''Бабушка'', по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки, котру истого року прапремиєрно поставел на сцену у РКЦ у Новим Садзе, а вец на 50. Драмским мемориялу.  

Ширшей явносци є познати и як телевизийни и радио ґлумец. Участвовал у вецей бавених телевизийних програмох, як автор телевизийних сценарийох и як режисер радио драмох. Тиж так, Звонимир Павлович бул и член екипи ґлумцох хори вецей роки участвовали у знїманю популарней гумористичней радио-емисиї ''На Габох музики и гумору'' хтора емитована у програми на руским язику Радио Нового Саду.

Бул єден з найпознатших руских режисерох-аматерох, котри провадзел сучасни театрални тренди у нас и у швеце, и любел експериментовац на сцени.

Найвецей награди достал за ґлуму на Покраїнским фестивалу малих и експерименталних сценох у Панчеве.

Звонимир Павлович умар 14. януара 2022. року у Новим Саду. Поховани є на новосадским городским [[Теметов|теметове.]]


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Театрална активносц Звонимира Павловича ===
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Ґлумел у фалатох: ===
| rowspan=&quot;17&quot; |
| rowspan=&quot;17&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Надпомнуце'''
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|
|-
|1980.
|Д. Ковачевич: '''РАДОВАН ТРЕЦИ'''
|Келнер
|1993.
|С. Мрожек: '''ТАНҐО'''
|
|-
|1982.
|Дю. Папгаргаї: '''ТЕЛЕФОН МОЙ ПРИЯТЕЛЬ'''
|Мойсей
|1995.
|С. Мрожек: '''СКРАВЕЦ'''
|
|-
|1983.
|А. Жари: '''КРАЛЬ ИБИ'''
|Оцец Иби
|1996.
|А. Б. Руцанте: '''МУШКА'''
|
|-
|1984.
|Ґ. Стефановски: '''ХАЙ-ФАЙ'''
|Мойсей
|1998.
|Ф. Диренмат: '''СИНДРОМ'''
|
|-
|1985.
|С. Стратиєв: '''АВТОБУС'''
|Нєодвичательни
|2002.
|З. Павлович: '''ЗАБАВА'''
|Драматизация З. Павлович
|-
|1989.
|Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|Други
|2003.
|Дж. Ливинґтон: '''АЗ ЄСМ'''
|
|-
|1990.
|С. Бекет: '''КОНЄЦ ПАРТИЇ'''
|Хам
|2008.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=LafF8V4riyE&amp;t=41s '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''ТВ филм'''
|
|2013.
|Ю. Надь: [https://www.youtube.com/watch?v=bdqcKf4Fgp0 '''МАЧКА''']
|По текстох Ю. Надя
|-
|1980-тих
|Мирон Канюх:[https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM '''РАТУНОК''',] режисер Зоран Шарич
|ТВ Нови Сад
|2014.
|Христо Бойчев: [https://www.youtube.com/watch?v=4tITIdlUX0Q&amp;t=2s '''ОРКЕСТЕР ТИТАНИК''']
|Драмски студио РКЦ, Нови Сад
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Режирал фалати: ===
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=uzGQsqxxv1o '''Orkestar Titanik''']
|
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|2015.
|Танкрет Дорст:[https://www.youtube.com/watch?v=P9wOwEmCa_U '''DIE KURVE/АБО КРИВИНА''']
|
|-
|1986.
| colspan=&quot;2&quot; |К. и Й. Чапек: '''ИНСЕКТИ'''
|2016.
|Миро Ґавран: '''БОЖЕСКА НОЦ'''
|
|-
|1987.
| colspan=&quot;2&quot; |Н. Дудаш - З. Павлович: '''ЗАБРАНЄНА РЕПРОДУКЦИЯ'''
|2018.
|Т. Кушнер и Ф. Кафка: '''БАБУШКА'''
|З. Павлович (по мотивох Т. Кушнера и Ф. Кафки)
|-
|1988.
| colspan=&quot;2&quot; |Б. Грабал - В. Нїват: '''ТАНЄЧНА ШКОЛА ЗА ОДРОСНУТИХ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=7hYfXIqnQmg '''ПОТВОРИ'''] 
|ТВ Войводина, май 2019.
|-
|1989.
| colspan=&quot;2&quot; |Ґ. Михич: '''БИДНИ МАЛИ ГЕРЧКИ'''
|2019.
|З. Павлович: [https://www.youtube.com/watch?v=NoAFOVaMMkM '''ПОТВОРИ''']
|знїмок зоз премиєри 1. марца 2019.
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  Звонимир Павлович и [[Иван Терлюк]], шедзи [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]].
Файл:Na haboh muziki.jpg|алт=Екипа ґлумцох у студию Радио Нового Саду на знїманю радио-емисиї На габох музикики и гумору.|Екипа ґлумцох у студию Радио Нового Саду на знїманю радио-емисиї ''На габох музики и гумору''. Звонимир Павлович други з права.  Знїмане 18. новембра 1987. року.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*[https://books.google.ca/books/about/Zazberova%C4%8De_truploh.html?id=LBMeywEACAAJ&amp;redir_esc=y Зазбероваче труплох] Драми

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=m8LDozZd3ag Интервю з причину] Звонимир Павлович

* [https://www.youtube.com/watch?v=L_9MtCT2p4o Портрет Звонимира Павловича] у ТВ сериї ''Мой швет''

* [https://www.youtube.com/watch?v=h-07mD5Un9Q  Zvonimir Pavlović / Dramski studio RKC u Novom Sadu] Dramatické štúdio RKC v Novom Sade

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Мaлочислени, a вельки нaрод], „Длугорочни ґлумци aмaтерe, по квaлитету нa уровню професионaлних, ґлумци AРT &quot;Дядя&quot;, РНT &quot;Дядя&quot;, члени културно-просвитних дружтвох лєбо дрaмских секцийoхˮ, чис. 35, вебсайт Руснаци у Панониї, rdsa.tripod.com

{{DEFAULTSORT: Павлович , Звонимир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:Драматурґи]]
[[Катеґория:Дїяче у култури]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:14. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2022]]</text>
      <sha1>4205o1earcavmcwdhanh2w1orbz2auv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мелания Павлович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>265</id>
    <revision>
      <id>17627</id>
      <parentid>15056</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T14:34:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка до Ґалериї</comment>
      <origin>17627</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17003" sha1="01onyp2egiyf5ex0u9ppwgl3zq156d2" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мелания Павлович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Melanija Pavlovic 1932 2002.jpg|alt=Мелания Павлович, поетеса|center|мини|293x293п|Павлович (1981. року)]]
|-
|'''Народзена'''
|9. октобра 1932.
|-
|'''Умарла'''
|9. новембра 2002. (70)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Штредня економска школа у Бечею
|-
|'''Универзитет'''
|Економски факултет
|-
|'''Период твореня'''
|1951—1995
|-
|'''Жанри'''
|рахунководство, литература, 
аматеризем (ґлума, шпиванє)
|-
|'''Похована'''
|Нови теметов у Новим Садзе
|-
|'''Припознаня'''
|Стриберна плакета АРТ ''Дядя'', 
Награда ''Невен'',
 
Златна значка КПЗ Сербиї, 

Повеля ССРН Войводини,

Искри култури КПЗ Войводини,

Орден роботи зоз стриберним венцом (1988)
|}
'''Мелания Павлович''' (*9. октобер 1932—†9. новембер 2002) дипломовани економист, [[Поета|поетеса]], театрални аматер, вокална солистка и член [[Хор|хору]].

== Биоґрафия ==
Мелания Павлович (народзена Джуня) ше народзела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 9. октобра 1932. року. Оцец Єфрем, ремеселнїк, мац Леона (дзивоцке презвиско Кишпетьо). Младша шестра Гелена. Мелания основну школу (1939–1943) и нїзшу ґимназию зоз малу матуру (1945–1948) закончела у своїм родзеним валалє, а штредню економску школу у Бечею (1948–1951). Економски факултет закончела попри роботи и дипломовала 1972. року. Першу службу достала у Землєдїлскей задруґи ''Перши'' ''май'' у Руским Керестуре (1951–1958).

Мелания Джуня ше одала за [[Янко Павлович|Янка Павловича]] и мали сина [[Звонимир Павлович|Звонимира]]. 

Року 1958. Мелания Павлович ше зоз фамилию преселєла до Нового Саду и предлужела робиц як банкарски службенїк (1958–1967). Кед ше НВП ''Руске слово'' преселєло до Нового Саду, Мелания Павлович преходзи на роботу до того подприємства и постава руководитель рахунководства аж по одход до старосней пензиї (1967–1989).

У 1995. року Мелания Павлович постала ґдовица. Од того часу ше єй здравє почало вше баржей погоршовац. Пожила ище нєполни седем роки. 

Умарла 9. новембра 2002. року. Похована є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.

== Литературна творчосц и аматерска дїялносц ==
Мелания Павлович писала писнї, кратки приповедки и театрални фалати за дзеци як и поезию за старших. Першу писню ''Шорови школяр'' обявела у дзецинским часопису ''Пионирска заградка'' 1947. року. Литературни роботи частейше обявйовала од 1960. року у часопису ''Пионирска заградка'', ''Змай'', ''Hlas ľ udu'', ''Pobijeda za mlađe'', ''Тик так,'' и у ''Народних календарох'', у новинох ''Руске слово'' (у подлїстку ''Литературне слово''), од 1970. року почала обявйовац  у часопису ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосц]]'' поезию за старших. 

Писнї єй прекладани на сербски, українски, словацки, мадярски, македонски, румунски, чески, болгарски, италиянски, [[Турска|турски]] и словенски язик. Твори єй заступени и у антолоґийох на руским, болгарским и польским язику.

Обявела: Зборнїк поезиї за дзеци ''Нїтки'' 1971, ''Веселинка'' 1974 ''Сонне бавенє'' 1982, Зборнїк поезиї ''Габи одходу'' 1984, кнїжку приповедкох и сказкох за дзеци ''Били жаданя'' 1988. року, писнї за дзеци на сербским язику ''Веселиште'' 1990. року и кнїжку ''Яр у моїм шерцу - Пролеће у мом срцу'' 1992. року. Свою кнїжку ''Розбавене лєто'' нє дожила видзиц бо кнїжка вишла у априлу 2003. року а Мелания умарла пол рока пред тим.  

Зоз културно–уметнїцку дїялносцу ше почала занїмац ище як школярка керестурскей нїзшей ґимназиї. През цали час своєй роботней активносци занїмала ше и зоз литературну творчосцу и културно–уметнїцким аматеризмом, особлїво после того як ше преселєла до Нового Саду. Була вецей роки член хору и вокални [[солиста]] у КУД ''Максим Горки''. У тим периодзе як солиста и у дуету зоз Зденку Орос зняла значне число руских народних писньох, хтори ше и нєшка емитую у руских музичних емисийох Радио Нового Саду.

== Награди и припознаня ==
За свою вредну роботу на културно–уметнїцким планє достала значне число наградох и припознаньох, спомедзи котрих наведземе лєм значнєйши: Плакета КУД ''Максим Горки'' за 30 роки активносци, Стриберна плакета АРТ ''Дядя'' за 25 роки театралней роботи, Награда ''Невен'' за кнїжку поезиї за дзеци ''Веселинка'', Златна значка КПЗ Сербиї, Повеля ССРН Войводини, Искри култури КПЗ Войводини и Орден роботи зоз стриберним венцом (1988).

Мелания Павлович ше опробовала и як автор драмских фалатох и драмских сличкох за дзеци, з найвекшей часци виводзених прейґ радия. Попри тим як драмски аматер, Мелания Павлович у вельким чишлє радио драмох на руским язику, як за дзеци так и за старших, участвовала як интерпретатор рижних улогох.    

=== Ориґинални драмски твори за дзеци ===

* ''Розгварка школских стварох'', радио забава, 1974.

* ''Вше ци нове дахто пове'', радио забава, 1979.

* ''Драга єдней роси'', драмска сличка у стиху, 1982.

* ''Свой пан'', драма за дзеци, 1982. (обявена и на македонским 1985.)

* ''Ранши розгварки'', драмска сличка (обявена и на мадярским)

* ''Заячи совити'', драмска сличка

* ''Дарунок билей голубици'', драмска сличка, 1990

* ''Ура, ура бабура'', драма за дзеци, обявена з насловом „Вилєт”, 1989

* ''Врацени сон'', драма за дзеци, 1993. (обявена и на македонским).

Зоз драмску дїялносцу як ґлумица-аматер почала ше занїмац ище як шклярка керестурскей ґимназиї. Теди одбавела свою першу драмску улогу у театралним фалаце ''Майска ноц'' М. В. Ґоґоля у режиї єй [[Професор|професора]] и познатого театралного дїяча [[Петро Ризнич Дядя|Петра Ризнича Дядї]].
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |
=== Ґлумела у театралних фалатох ===
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|'''Улога'''
|'''Место'''
|-
|'''1946.'''
|М. В. Ґоґоль: МАЙСКА НОЦ
|
|Руски Керестур
|-
|'''1947.'''
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1948.'''
|ҐОМБИЧКА
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1948.'''
|Б. Нушич: НАШО ДЗЕЦИ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1952.'''
|В. Ванченко: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО
|Ґруня
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1953.'''
|М. В. Ґоґоль: МАЙСКА НОЦ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1958.'''
|Д. Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ
|Лола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1968.'''
|Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1975.'''
|Иван Барч: МАЦ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нови Сад
|-
|'''1978.'''
|Лю. Симович: ЧУДО У ШАРҐАНЄ
|Икония
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1981.'''
|Ґинтер Ґрас: ПОТОП
|Бети
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|-
|'''1993.'''
|С. Мрожек: ТАНҐО
|Евґения
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;”
|}

'''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ'''
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |
=== У народним духу ===
!
!
! colspan=&quot;3&quot; |ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов текста'''
|'''Автор музики'''
| rowspan=&quot;20&quot; |
| rowspan=&quot;20&quot; |
|'''Рок'''
|'''Наслов текста'''
|'''Автор музики'''
|-
|1998.
|Писньо моя
|Славко Загорянски
|1997.
|Гаї-буї
|Татиана Барна
|-
| colspan=&quot;3&quot; |
|1997.
|Мойо авточка
|Татиана Барна
|-
! colspan=&quot;3&quot; |
=== ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ ===
|1997.
|Бабки рахую (Десанка 
Максимович/прешп.)
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов текста'''
|'''Автор музики'''
|1998.
|Ганча и бабка
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|1970.
|Лєдво чекам
|Яким Сивч
|1998.
|Ярнї шепот
|Татиана Барна
|-
|1971.
|Кухарка
|Маґдалена Горняк-Лелас
|2001.
|Била гвиздочка
|Татиана Барна
|-
|1974.
|Писня мацери
|Юрий Цимбора
|2001.
|Жимно було
|Йовґен Надь
|-
|1974.
|Найкрасши глас
|Витомир Бодянец
|2001.
|Пришла яр
|Татиана Барна
|-
|1976.
|На вешелє
|Маґдалена Горняк-Лелас
|2002.
|Дуел (трогласно)
|Татиана Барна
|-
|1976.
|Сон
|Маґдалена Горняк-Лелас
|2002.
|Писня яри
|Татиана Барна
|-
|1979.
|У лєше вжиме
|Ириней Тимко
|2009.
|Приход яри
|Кристина Малацко
|-
|1980.
|Чи ви знаце
|Маґдалена Горняк-Лелас
|2009.
|Красавец
|Марияна Колошняї
|-
|1986.
|Любим приповедки
|Михал Лїкар
|2009.
|Била мелодия
|Татяна Ґовля
|-
|1991.
|Кнїжка
|Владимир Семан
|2009.
|Ми шпиваме
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|1993.
|Машля занєдзбана
|Маґдалена Горняк-Лелас
|(?)
|Овоцнїк
|Владимир Колбас
|-
|1994.
|Мам я...
|Маґдалена Горняк-Лелас
| colspan=&quot;3&quot; |
|-
|1994.
|Сонни лєт
|Татиана Барна
! colspan=&quot;3&quot; |
=== РУЖОВА ЗАГРАДКА ===
|-
|1996.
|Букет на розходзе
|Маґдалена Горняк-Лелас
|'''Рок'''
|'''Наслов текста'''
|'''Автор музики'''
|-
|1996.
|Глас природи
|Маґдалена Горняк-Лелас
|1995.
|Витров дарунок
|Татиана Барна
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:I. Oljejarova i M. Pavlovicova u ZLEJ ZENI.jpg|[[Ирина Олеяр]] и Мелания Павлович у фалаце Й. С. Поповича ''Зла жена'' (1968)
Файл:Na haboh muziki.jpg|Екипа ґлумцох у студию Радио Нового Саду на знїманю радио-емисиї ''На габох музики и гумору''. Мелания Павлович другa з лїва. Знїмане 18. новембра 1987. року.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Оливера Шиячки: ''Здогадованє на Меланию Павлович'', ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 13, 2008, б. 136.

* Мр Лука Гайдукович: ''Мелания Павлович у Едициї „Стражилово”'', ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 13, 2008, б. 137-14тво 1.

* Дюра Латяк: ''Мелания Павлович – як поета, драмски писатель и глумец-аматер'', ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 13, 2008, б. 142-146.

* Ирина Гарди Ковачевич: ''Мудросц бависка, Творчосц за дзеци Меланиї Павлович'', ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 13, 2008, б. 147-156.

* [[Владимир Бесерминї]]: ''Мелания Павлович „Нїтки”,''Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 13, 2008, б. 157-162.

== Вонкашнї вязи ==

* Мелания Римар, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica/sr16/index.html Мелания Павлович 55 роки зоз ''Заградку''], ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.16, 2011, 63-65.

* Єлисавета Бульовчич Вучетич: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica/sr20/index.html Длуго най ше чита - Поетеси Меланиї Павлович за 80. родзени дзень], ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 20, 2015, б.168

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Мелания Павлович, список текстох за композициї], ''Червена ружа 1962-2011, том 2,''  Завод за културу войводянских Руснацох и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2014,  б. 521

{{DEFAULTSORT: Павлович , Мелания }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Службенїки]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Ґлумци]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Одликовани]]
[[Катеґория:Народзени 1932]]
[[Катеґория:Умарли 2002]]
[[Катеґория:9. октобер]]
[[Катеґория:9. новембер]]</text>
      <sha1>01onyp2egiyf5ex0u9ppwgl3zq156d2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Силвестер Ґача</title>
    <ns>0</ns>
    <id>418</id>
    <revision>
      <id>17632</id>
      <parentid>14644</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T00:01:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка до Ґалериї</comment>
      <origin>17632</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9509" sha1="nd5rj9i4m3jdal9n5nmsvlvs6vfe8mt" xml:space="preserve"> {| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Силвестер Ґача&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Silvester Gača.jpg|alt=Силвестер Ґача|center|мини|300x300п|Ґача (1976. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|11. априла 1939.
|-
|'''Умар'''
|2. авґуста 2008. (69)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия у Вуковаре
|-
|'''Универзитет'''
|Висша педаґоґийна школа 
Беоґрад (абсолвент)
|-
|'''Период твореня'''
|1962—2002.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, кореоґрафия, аматерска ґлума
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|}
'''Силвестер Ґача''' (*11. април 1939—†2. авґуст 2008), просвитни роботнїк, єден з найзначнєйших [[Хореоґрафия|хореоґраф]]ох при Руснацох, автор хореоґрафийох танцох, ґлумец-аматер и автор текстох за [[Композиция|композициї]]. 

== Биоґрафия == 

Силвестер Ґача  ше народзел 11. априла 1939. року у Петровцох у Горватскей. Оцец Никола и мац Серафина родз. Раґаї. Силвестер мал младшу шестру Юлияну. Основну школу закончел у своїм валалє, а ґимназию з вельку матуру 1960. року у Вуковаре. Потим ше уписал до Висшей педаґоґийней школи у Беоґрадзе, дзе и абсолвовал. Под час студийох Силвестер Ґача бул активни член фолклорней секциї. Закончел и Школу фолклора СР [[Горватска|Горватскей]] на Бадиї.  

У 1962. року почал робиц як наставнїк математики у Товарнику (Горватска). 

Пре потребу хореоґрафа у керестурским [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]], у поради зоз директором Основей школи Петро Кузмяк, од єшенї 1963. року Силвестер Ґача преходзи на службу до керестурскей школи, а после настави поставя нови танци зоз членами танєчней секциї у Доме култури. 

Силвестер Ґача ше винчал зоз Марию родз. Стрибер, у малженстве мали сина Желька и дзивче Силвану.

Од 16. априла 1967. року Силвестер Ґача преходзи на стаємну роботу до керестурского Дому култури як уметнїцки руководитель и хореоґраф. У 1972. року преходзи до Дому култури у [[Коцур]]е за орґанизатора и руководителя фолклорней секциї. Источасно и режира театрални фалати у драмскей секциї. Уж у 1973. року Силвестер Ґача преходзи на исту длужносц до Бачкей Тополї и Нового Орахова, дзе под його руководзеньом фолклорни секциї доживюю правдиви препород и посцигую вельки успихи. У 1982. року вон преходзи до Кикинди за руководителя фолклорней секциї, дзе ше затримує лєм єден рок. 

У априлу 1983. року Силвестер Ґача ше враца до [[Руски Керестур|Руского Керестура]], дзе є меновани за директора Дому култури, и ту остал заняти до конца роботного вику. До пензиї пошол 2002. року, алє ше и далєй предлужел занїмац зоз културно-уметнїцку дїялносцу як ґлумец-аматер у РНТ Дядя и хореоґраф. 

Силвестер Ґача умар 2. авґуста 2008. року а поховани є на теметове у Руским Керестуре.   

Як искусному хореоґрафови [[Подзелєнє музики|музика]] му нє була нєпозната. Як доказ служа нам даскельо народни мелодиї котри Силвестер Ґача, зоз помоцу [[Корепетиция|корепетиторох]], адаптовал ґу своїм ориґиналним хореоґрафийом. З часом Силвестер Ґача почал писац и тексти за нови композициї.

== ТЕКСТИ ПИСНЬОХ ==
 {| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |У НАРОДНИМ ДУХУ
|-
!Рок
!Наслов тексту
!Автор музики
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FlU Перша любов]
|Витомир Бодянєц
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=tQyFFAJvVUY&amp;t=51s Дзивоцки смуток]
|Витомир Бодянєц
|-
|1998.
|Дзвони
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Ми биваме при долїни
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|[https://www.youtube.com/watch?v=EKdNWELvGqc Брацик и шестричка]
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Стриберни мешачок
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Ишол сом од милей
|Мирон Сивч
|-
|1999.
|Керестурски долїни
|Мирон Сивч
|-
|2001.
|Гармоникаше
|Мирон Сивч
|-
|2003.
|[https://www.youtube.com/watch?v=p_K3bizbo78 Любов на бостану]
|Юрай Судї
|-
|2004.
|Ей, гай, гоя-гоя
|Юрай Судї
|}

== Танци (и хореоґрафиї) ==

 {| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |ТАНЦИ И ХОРЕОҐРАФИЇ
|-
!Рок
!Наслов танца
!Композитор
|-
|1975.
|Кресцанка
|Витомир Бодянєц
|-
|1975.
|Ой, дїдочку, чичири
|Витомир Бодянєц
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Силвестер Ґача ґлумел у тих фалатохː ===
|-
!Рок
!Театрални фалат
!Улога
|-
|1965.
|А. П. Суходольски: ХМАРА
|
|-
|1965.
|М. Кропивницки: НЄВОЛЬНЇК
|Степан
|-
|1971.
|А. Ананєв: ВОВЧИЦА
|Юрко
|-
|1972.
|Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР
|Морисе
|-
|1989. 
|А. П. Чехов: ПИТАНКИ
|Ять
|-
|1990.
|М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk&amp;t=71s ЖЕНЇДБА]
|Ратота
|-
|1992.
|Дюра Папгаргаї: АГАФИЯ 
СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА
|Лацкань
|-
|1993.
|Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД
СВОЄЙ ЖЕНИ
|Троптон
|-
|1995.
|Дюра Папгаргаї: 
РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ
|о. Георгий Кудлач
|-
|1996.
|Дюра Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА
|
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Gaca tanjecnjik.jpg|алт=Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур.|Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур. Силвестер Ґача у штредку.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
* Дюра Латяк, ''Силвестер Ґача, просвитни роботнїк, хореоґраф, ґлумец-аматер,'' 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Руски Керестур, 2018. б. 142

* Тамаш, др Юлиян, „Дом културиˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 419.

== Вонкашнї вязи ==

* Силвестер Ґача, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf биоґрафия и список композицийох у хторих похасновани його писнї]. ''Червена ружа'' 1962-2011 Том II, бок 494.

* Силвестер Ґача ''Дзивоцки смуток,'' [https://www.discogs.com/artist/4262203-%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D2%90%D0%B0%D1%87%D0%B0 ґрамофонска плоча], Фестивал Култури Червена Ружа
 
* Фестивал Култури Червена Ружа, [https://www.discogs.com/sell/item/1409321863 ґрамофонска плоча] (дупли албум)

{{DEFAULTSORT: Ґача , Силвестер }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Хореоґрафе]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:11. април]]
[[Катеґория:Народзени 1939]]
[[Катеґория:2. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]
[[Катеґория:Петровчанє]]</text>
      <sha1>nd5rj9i4m3jdal9n5nmsvlvs6vfe8mt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17635</id>
      <parentid>17632</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T08:56:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени вецей викивязи</comment>
      <origin>17635</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9561" sha1="9jicpaejhjnqmlg9e7zq5zub7nvst0u" xml:space="preserve"> {| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Силвестер Ґача&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Silvester Gača.jpg|alt=Силвестер Ґача|center|мини|300x300п|Ґача (1976. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|11. априла 1939.
|-
|'''Умар'''
|2. авґуста 2008. (69)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия у Вуковаре
|-
|'''Универзитет'''
|Висша педаґоґийна школа 
Беоґрад (абсолвент)
|-
|'''Период твореня'''
|1962—2002.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, кореоґрафия, аматерска ґлума
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|}
'''Силвестер Ґача''' (*11. април 1939—†2. авґуст 2008), просвитни роботнїк, єден з найзначнєйших [[Хореоґрафия|хореоґраф]]ох при Руснацох, автор хореоґрафийох танцох, ґлумец-аматер и автор текстох за [[Композиция|композициї]]. 

== Биоґрафия == 

Силвестер Ґача  ше народзел 11. априла 1939. року у [[Петровци|Петровцох]] у Горватскей. [[Оцец]] Никола и [[мац]] Серафина родз. Раґаї. Силвестер мал младшу шестру Юлияну. Основну школу закончел у своїм валалє, а ґимназию з вельку матуру 1960. року у Вуковаре. Потим ше уписал до Висшей педаґоґийней школи у Беоґрадзе, дзе и абсолвовал. Под час студийох Силвестер Ґача бул активни член фолклорней секциї. Закончел и Школу фолклора СР [[Горватска|Горватскей]] на Бадиї.  

У 1962. року почал робиц як наставнїк математики у Товарнику ([[Горватска]]). 

Пре потребу хореоґрафа у керестурским [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]], у поради зоз директором Основей школи Петро Кузмяк, од єшенї 1963. року Силвестер Ґача преходзи на службу до керестурскей школи, а после настави поставя нови танци зоз членами танєчней секциї у Доме култури. 

Силвестер Ґача ше винчал зоз Марию родз. Стрибер, у малженстве мали сина Желька и дзивче Силвану.

Од 16. априла 1967. року Силвестер Ґача преходзи на стаємну роботу до керестурского Дому култури як уметнїцки руководитель и хореоґраф. У 1972. року преходзи до Дому култури у [[Коцур]]е за орґанизатора и руководителя фолклорней секциї. Источасно и режира театрални фалати у драмскей секциї. Уж у 1973. року Силвестер Ґача преходзи на исту длужносц до Бачкей Тополї и Нового Орахова, дзе под його руководзеньом фолклорни секциї доживюю правдиви препород и посцигую вельки успихи. У 1982. року вон преходзи до Кикинди за руководителя фолклорней секциї, дзе ше затримує лєм єден рок. 

У априлу 1983. року Силвестер Ґача ше враца до [[Руски Керестур|Руского Керестура]], дзе є меновани за директора Дому култури, и ту остал заняти до конца роботного вику. До пензиї пошол 2002. року, алє ше и далєй предлужел занїмац зоз културно-уметнїцку дїялносцу як ґлумец-аматер у РНТ Дядя и хореоґраф. 

Силвестер Ґача умар 2. авґуста 2008. року а поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.   

Як искусному хореоґрафови [[Подзелєнє музики|музика]] му нє була нєпозната. Як доказ служа нам даскельо народни мелодиї котри Силвестер Ґача, зоз помоцу [[Корепетиция|корепетиторох]], адаптовал ґу своїм ориґиналним хореоґрафийом. З часом Силвестер Ґача почал писац и тексти за нови композициї.

== ТЕКСТИ ПИСНЬОХ ==
 {| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |У НАРОДНИМ ДУХУ
|-
!Рок
!Наслов тексту
!Автор музики
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-U9F-OK0FlU Перша любов]
|Витомир Бодянєц
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=tQyFFAJvVUY&amp;t=51s Дзивоцки смуток]
|Витомир Бодянєц
|-
|1998.
|Дзвони
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Ми биваме при долїни
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|[https://www.youtube.com/watch?v=EKdNWELvGqc Брацик и шестричка]
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Стриберни мешачок
|Мирон Сивч
|-
|1998.
|Ишол сом од милей
|Мирон Сивч
|-
|1999.
|Керестурски долїни
|Мирон Сивч
|-
|2001.
|Гармоникаше
|Мирон Сивч
|-
|2003.
|[https://www.youtube.com/watch?v=p_K3bizbo78 Любов на бостану]
|Юрай Судї
|-
|2004.
|Ей, гай, гоя-гоя
|Юрай Судї
|}

== Танци (и хореоґрафиї) ==

 {| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |ТАНЦИ И ХОРЕОҐРАФИЇ
|-
!Рок
!Наслов танца
!Композитор
|-
|1975.
|Кресцанка
|Витомир Бодянєц
|-
|1975.
|Ой, дїдочку, чичири
|Витомир Бодянєц
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |
=== Силвестер Ґача ґлумел у тих фалатохː ===
|-
!Рок
!Театрални фалат
!Улога
|-
|1965.
|А. П. Суходольски: ХМАРА
|
|-
|1965.
|М. Кропивницки: НЄВОЛЬНЇК
|Степан
|-
|1971.
|А. Ананєв: ВОВЧИЦА
|Юрко
|-
|1972.
|Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР
|Морисе
|-
|1989. 
|А. П. Чехов: ПИТАНКИ
|Ять
|-
|1990.
|М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk&amp;t=71s ЖЕНЇДБА]
|Ратота
|-
|1992.
|Дюра Папгаргаї: АГАФИЯ 
СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА
|Лацкань
|-
|1993.
|Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД
СВОЄЙ ЖЕНИ
|Троптон
|-
|1995.
|Дюра Папгаргаї: 
РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ
|о. Георгий Кудлач
|-
|1996.
|Дюра Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА
|
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Gaca tanjecnjik.jpg|алт=Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур.|Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур. Силвестер Ґача у штредку.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
* Дюра Латяк, ''Силвестер Ґача, просвитни роботнїк, хореоґраф, ґлумец-аматер,'' 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Руски Керестур, 2018. б. 142

* Тамаш, др Юлиян, „Дом културиˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 419.

== Вонкашнї вязи ==

* Силвестер Ґача, [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf биоґрафия и список композицийох у хторих похасновани його писнї]. ''Червена ружа'' 1962-2011 Том II, бок 494.

* Силвестер Ґача ''Дзивоцки смуток,'' [https://www.discogs.com/artist/4262203-%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D2%90%D0%B0%D1%87%D0%B0 ґрамофонска плоча], Фестивал Култури Червена Ружа
 
* Фестивал Култури Червена Ружа, [https://www.discogs.com/sell/item/1409321863 ґрамофонска плоча] (дупли албум)

{{DEFAULTSORT: Ґача , Силвестер }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Хореоґрафе]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:11. април]]
[[Катеґория:Народзени 1939]]
[[Катеґория:2. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]
[[Катеґория:Петровчанє]]</text>
      <sha1>9jicpaejhjnqmlg9e7zq5zub7nvst0u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юлиян Стрибер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>492</id>
    <revision>
      <id>17633</id>
      <parentid>14634</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T00:21:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка до Ґалериї</comment>
      <origin>17633</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10377" sha1="ofeofde56kikfrt65gxowpj7nulpeb7" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Юлиян Стрибер&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Julijan Striber А.jpg|alt=Юлиян Стрибер|center|мини|300x300п|Юлиян Стрибер (1992. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|12. януара 1941. року
|-
|'''Умар'''
|2. юлия 1998. року (57)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Штредня школа'''
|Школа школярох у привреди
|-
|'''Период твореня'''
|1960—1995.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, майстор сцени
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня'''
|Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох
|}
'''Юлиян Стрибер''' (*12. януар 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер.

== Биоґрафия ==

Юлиян Стрибер народзени 12. януара 1941. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у фамелиї Йоакима и Феброни (родз. Будински Мидя) Стрибер. Юлиян Стрибер мал старшого брата Йоакима и младшу шестру Марию. Концом Другей шветовей войни погинул його оцец Йоаким Стрибер. Юлиян у родним валалє закончел основну школу. Школу школярох у привреди закончел у [[Кула|Кули]], а шлосерске ремесло виучел у Руским Керестуре дзе нєпреривно и робел. Почал як млади роботнїк у шлосерскей роботнї а потим прешол на исти роботи до Друкарнї Руске слово.

Юлиян Стрибер ше винчал зоз Ану родз. Кирда. У малженстве мали сина Михайла.

== Театер як Юлинова любов ==
Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац ище як школяр керестурскей основней школи, алє першу улогу з одроснутима одбавел 1960. року у театралним фалаце ''Малиняк'' Авдана Хозича. Кед концом 1969. року почала з роботу Керестурска сцена ''АРТ Дядя'' Юлиян Стрибер уж мал за собу 10 успишно витворени улоги. У тим театре Юлиян Стрибер по 1996. рок одбавел 25 векши и менши, а за даєдни ґлумецки витвореня Юлиян достал и вецей награди и припознаня. Достал и три памятни плакети АРТ Дядя за вельорочну театралну дїялносц.[[Файл:Julijan Striber.jpg|alt=Юлиян Стрибер|мини|280x280п|Юлиян Стрибер у єдней улоги (1978. року)|left]]

Попри тим же ґлумел, Юлиян Стрибер вецей раз виробел и сценоґрафию по нарисох сценоґрафох, бул майстор сцени, а розумел ше и до ошвиценя та руководзел и зоз шветлами у театре.

Вецей роки Юлиян Стрибер бул виберани и до Управного одбору Театра и до Совиту керестурскей сцени АРТ Дядя.

У 1998. року, кед уж бул чежко хори, уручена му Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох.

Юлиян Стрибер умар 2. юлия 1998. року у Руским Керестуре дзе є и поховани.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Юлиян Стрибер ґлумел у шлїдуюцих театралних фалатох ===
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
| rowspan=&quot;19&quot; |
| rowspan=&quot;19&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|-
|1960.
|Авдан Хозич: МАЛИНЯК
|
|1976.
|Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА
|Вояк
|-
|1960.
|Михайло Ковач: РОДЗИНА
|
|1977.
|М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР
|Земляника
|-
|1961.
|Д. Добричанин: ЧЛОВЕК З МАРСА
|Дїдо
|1978.
|Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА
|Нича
|-
|1962.
|Осиф Торма: ХТО МА ПРАВО
|
|1978.
|А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ
|Золотуєв
|-
|1962.
|Й. С. Попович: ЯЗИКАТИ МУЖ
|
|1979.
|Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ]
|Смит
|-
|1964.
|Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА
|Митро
|1981.
|Е. Лабиш - М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП
|
|-
|1965.
|А. Л. Суходольски: ХМАРА
|Кузма
|1982.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Спасоє
|-
|1965.
|М. Кропивницки: НЄВОЛЬНЇК
|Опара
|1983.
|Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ
|Дюра
|-
|1966.
|М. Горки: НА ДНУ
|Татар
|1984.
|Дю. Скарничи - Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА
|
|-
|1967.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Жика
|1985.
|Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ
|
|-
|1969.
|М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА
|Слуга Штефан
|1986.
|Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ
|Майор Воронїн
|-
|1970.
|О. Коломиєц: ФАРАОНЄ
|Коринїй
|1988.
|А. Н. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС]
|Милонов
|-
|1971.
|О. Ананєв: ВОВЧИЦА
|Чиновнїк
|1989.
|А. П. Чехов: ПИТАНКИ (Спитоване и Свадзба)
|
|-
|1972.
|Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР
|Полицай
|1991.
|Петар Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО
|Стражар
|-
|1972.
|И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ
|Старшина
|1992.
|Дю. Папгаргаї: АҐАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА
|
|-
|1974.
|Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМЕЛИЯ
|Трифун
|1993.
|Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ
|Фоторепортер
|-
|1975.
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ
|Петар
|1995.
|Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ
|Иларион
|-
|1975.
|Кита Буачидзе: ПРОВИНЦИЙНА ДЗИВКА
|Иване
|1996.
|Дю. Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА
|
|}

Шицки тоти театрални фалати були пририхтовани у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба. Юлиян Стрибер стої перши з права.
Файл:Glumci u Prešove.jpg|алт=Керестурци, часц ґлумцох у фалаце Женїдба|Керестурци у Прешове, часц ґлумцох у фалаце ''Женїдба'', пред плакату  хтора наявює їх госцованє: Юлиян Стрибер, Злата Гарди, Владимир Гайдук, [[Янко Ґ. Рац]], [[Наталия Колєсар]] и [[Єфрем Колєсар]].
Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''.
Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' Юлиян Стрибер перши з лїва, у циню.
Файл:Gaca tanjecnjik.jpg|алт=Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур.|Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур. Юлиян Стрибер  перши з права. 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Дюра Латяк, „Юлиян Стрибер, ремесельнїк, ґлумец-аматерˮ, ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Руски Керестур, 2018. б. 189

* P. R. Magocsi  and Ivan Pop: „Striber, Iuliianˮ. See Diadia Rusyn National Theater, p.478, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3

* Тамаш, др Юлиян, „Руски театер Дядяˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок .

== Вонкашнї вязи ==

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html ''Мали, алє вельки народ''], часц ''Длугорочни ґлумци aмaтерe'', Юлиян Стрибер под числом 29

{{DEFAULTSORT: Стрибер , Юлиян }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ремеселнїки]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:12. януар]]
[[Катеґория:Народзени 1941]]
[[Катеґория:2. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1998]]</text>
      <sha1>ofeofde56kikfrt65gxowpj7nulpeb7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17636</id>
      <parentid>17633</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T08:58:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена викивяза</comment>
      <origin>17636</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10408" sha1="0hzrnoim6easm95zk9s2lomjxrfvv1h" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Юлиян Стрибер&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Julijan Striber А.jpg|alt=Юлиян Стрибер|center|мини|300x300п|Юлиян Стрибер (1992. року)]]
|-
|'''Народзени'''
|12. януара 1941. року
|-
|'''Умар'''
|2. юлия 1998. року (57)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Штредня школа'''
|Школа школярох у привреди
|-
|'''Период твореня'''
|1960—1995.
|-
|'''Жанри'''
|ґлума, майстор сцени
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня'''
|Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох
|}
'''Юлиян Стрибер''' (*[[12. януар]] 1941—†2. юлий 1998), ремеселнїк, ґлумец-аматер.

== Биоґрафия ==

Юлиян Стрибер народзени 12. януара 1941. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] у фамелиї Йоакима и Феброни (родз. Будински Мидя) Стрибер. Юлиян Стрибер мал старшого брата Йоакима и младшу шестру Марию. Концом Другей шветовей войни погинул його оцец Йоаким Стрибер. Юлиян у родним валалє закончел основну школу. Школу школярох у привреди закончел у [[Кула|Кули]], а шлосерске ремесло виучел у Руским Керестуре дзе нєпреривно и робел. Почал як млади роботнїк у шлосерскей роботнї а потим прешол на исти роботи до Друкарнї Руске слово.

Юлиян Стрибер ше винчал зоз Ану родз. Кирда. У малженстве мали сина Михайла.

== Театер як Юлинова любов ==
Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац ище як школяр керестурскей основней школи, алє першу улогу з одроснутима одбавел 1960. року у театралним фалаце ''Малиняк'' Авдана Хозича. Кед концом 1969. року почала з роботу Керестурска сцена ''АРТ Дядя'' Юлиян Стрибер уж мал за собу 10 успишно витворени улоги. У тим театре Юлиян Стрибер по 1996. рок одбавел 25 векши и менши, а за даєдни ґлумецки витвореня Юлиян достал и вецей награди и припознаня. Достал и три памятни плакети АРТ Дядя за вельорочну театралну дїялносц.[[Файл:Julijan Striber.jpg|alt=Юлиян Стрибер|мини|280x280п|Юлиян Стрибер у єдней улоги (1978. року)|left]]

Попри тим же ґлумел, Юлиян Стрибер вецей раз виробел и [[Сценоґрафия|сценоґрафию]] по нарисох сценоґрафох, бул майстор сцени, а розумел ше и до ошвиценя та руководзел и зоз шветлами у театре.

Вецей роки Юлиян Стрибер бул виберани и до Управного одбору Театра и до Совиту керестурскей сцени АРТ Дядя.

У 1998. року, кед уж бул чежко хори, уручена му Награда Руского народного театру Дядя за комплетне доприношенє розвою театралней дїялносаци Руснацох.

Юлиян Стрибер умар 2. юлия 1998. року у Руским Керестуре дзе є и поховани.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;8&quot; |
=== Юлиян Стрибер ґлумел у шлїдуюцих театралних фалатох ===
|-
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
| rowspan=&quot;19&quot; |
| rowspan=&quot;19&quot; |
|'''Рок'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|-
|1960.
|Авдан Хозич: МАЛИНЯК
|
|1976.
|Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА
|Вояк
|-
|1960.
|Михайло Ковач: РОДЗИНА
|
|1977.
|М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР
|Земляника
|-
|1961.
|Д. Добричанин: ЧЛОВЕК З МАРСА
|Дїдо
|1978.
|Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА
|Нича
|-
|1962.
|Осиф Торма: ХТО МА ПРАВО
|
|1978.
|А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ
|Золотуєв
|-
|1962.
|Й. С. Попович: ЯЗИКАТИ МУЖ
|
|1979.
|Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ]
|Смит
|-
|1964.
|Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА
|Митро
|1981.
|Е. Лабиш - М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП
|
|-
|1965.
|А. Л. Суходольски: ХМАРА
|Кузма
|1982.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Спасоє
|-
|1965.
|М. Кропивницки: НЄВОЛЬНЇК
|Опара
|1983.
|Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ
|Дюра
|-
|1966.
|М. Горки: НА ДНУ
|Татар
|1984.
|Дю. Скарничи - Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА
|
|-
|1967.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Жика
|1985.
|Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ
|
|-
|1969.
|М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА
|Слуга Штефан
|1986.
|Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ
|Майор Воронїн
|-
|1970.
|О. Коломиєц: ФАРАОНЄ
|Коринїй
|1988.
|А. Н. Островски: [https://www.youtube.com/watch?v=yROr7k7yaM4 ЛЄС]
|Милонов
|-
|1971.
|О. Ананєв: ВОВЧИЦА
|Чиновнїк
|1989.
|А. П. Чехов: ПИТАНКИ (Спитоване и Свадзба)
|
|-
|1972.
|Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР
|Полицай
|1991.
|Петар Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО
|Стражар
|-
|1972.
|И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ
|Старшина
|1992.
|Дю. Папгаргаї: АҐАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА
|
|-
|1974.
|Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМЕЛИЯ
|Трифун
|1993.
|Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ
|Фоторепортер
|-
|1975.
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ
|Петар
|1995.
|Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ
|Иларион
|-
|1975.
|Кита Буачидзе: ПРОВИНЦИЙНА ДЗИВКА
|Иване
|1996.
|Дю. Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА
|
|}

Шицки тоти театрални фалати були пририхтовани у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|алт=Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба|Ґлумци у фалаце  М. В. Ґоґоля Женїдба. Юлиян Стрибер стої перши з права.
Файл:Glumci u Prešove.jpg|алт=Керестурци, часц ґлумцох у фалаце Женїдба|Керестурци у Прешове, часц ґлумцох у фалаце ''Женїдба'', пред плакату  хтора наявює їх госцованє: Юлиян Стрибер, Злата Гарди, Владимир Гайдук, [[Янко Ґ. Рац]], [[Наталия Колєсар]] и [[Єфрем Колєсар]].
Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца Фараони|Колектив ґлумцох у фалаце Олексия Коломийца ''Фараони''.
Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамели.'' Юлиян Стрибер перши з лїва, у циню.
Файл:Gaca tanjecnjik.jpg|алт=Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур.|Танєчна ґрупа Дома култури Руски Керестур. Юлиян Стрибер  перши з права. 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Дюра Латяк, „Юлиян Стрибер, ремесельнїк, ґлумец-аматерˮ, ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Руски Керестур, 2018. б. 189

* P. R. Magocsi  and Ivan Pop: „Striber, Iuliianˮ. See Diadia Rusyn National Theater, p.478, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3

* Тамаш, др Юлиян, „Руски театер Дядяˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок .

== Вонкашнї вязи ==

* Мирон Жирош, [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html ''Мали, алє вельки народ''], часц ''Длугорочни ґлумци aмaтерe'', Юлиян Стрибер под числом 29

{{DEFAULTSORT: Стрибер , Юлиян }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ремеселнїки]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:12. януар]]
[[Катеґория:Народзени 1941]]
[[Катеґория:2. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1998]]</text>
      <sha1>0hzrnoim6easm95zk9s2lomjxrfvv1h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кратка история парохиї у Руским Керестуре</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2870</id>
    <revision>
      <id>17625</id>
      <parentid>17334</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T14:20:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка</comment>
      <origin>17625</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11690" sha1="card989xfzdwbiuhprws0oav39s033y" xml:space="preserve">Руснаци грекокатолїки зоз Закарпат'я ше 1751. року официйно и орґанизовано почали насельовац до нєнаселєного валалу [[Руски Керестур|Керестур]]. Истого року за нїх у валалє основана [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцка]] парохия. Понеже у тей часци Панонского базену нє було грекокатолїкох и грекокатолїцкого владичества, керестурска парохия полни 26 роки була под юрисдикцию римокатолїцкого Калочского надвладичества. Насельованє Керестура ше нє збуло одразу. Року 1756. у валалє було 120 фамелиї. По податкох, людзе доходзели по 1765. рок.

Перши [[священїк]] и управитель керестурскей парохиї бул Михайло Кевежди. До Керестура пришол зоз Макова. Познєйше священїки до Керестура частейше приходзели зоз грекокатолїцкого Мукачевского владичества, ридше з Вельковарадинского. Спочатку и шицки потребни церковни кнїжки и други церковни ствари приношени з Мукачевскей епархиї. 

За грекокатолїкох у [[Горватска|Горватскей]] и за грекокатолїкох Руснацох у [[Бачка|Бачкей]] 1777. року основане Крижевске владичество. Од теди [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] грекокатолїки у Бачки, познєйше и у Сриме и Славониї, припадаю тому владичеству. Крижевске владичество спочатку за Руснацох у Бачки обезпечовало священїкох по походзеню зоз Закарпат'я, а познєйше вишколовани и перши священїки Руснаци народзени у Бачки. 

Перша церква у Керестуре збудована 1753. року. Була мала, будована з єдноставного материялу та лєдво прежила двацец и дацо роки. Вец ше почало будовац нову, вельку церкву. Будованє закончене 1784. року. [[Иконостас]] поставени и церква омальована аж на початку дзведзешатих рокох, а пошвецена є 1797. року. Познєйше церква була ище даскельораз оправяна, мальована и доправяна. 

Керестурска парохия окрем красней велькей церкви, красного парохиялного будинку и нового будинку за капеланох ма у полю, на Медєшу, церквочку [[Водица|Водицу]] хтора там стої од 1859. року и на окремни способ збера коло себе и парохиянох и госцох. 
[[Файл:Budinok keresturskej parohiji.jpg|алт=Будинок керестурскей парохиї|мини|385x385п|Будинок керестурскей парохиї]]
У керестурскей парохиї службовали велї паноцове, Руснаци и нєруснаци, велї з нїх по походзеню з Керестура.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян, „Священїки хтори служели у парохийней  церкви Св. Миколая у Руским Керестуре ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 410.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  Шицки вони допринєсли же би парохия нєпреривно росла и розвивала ше. Велї з нїх зоз своїм дїлом и справованьом остали запаметани у народзе, а таки паноцове були: [[Петро Копчаї|Петро]] и [[Янко Копчаї|Янко Копчаї,]] [[Андри Лабош]] старши, [[Михайло Мудри]], др [[Йоаким Сеґеди]], [[Михайло Макай]]. 

Найобширнєйшу историю керестурскей парохиї написал др [[Гавриїл Костельник]] 1915. року. После нього даєдни паноцове ище дакус дополньовали хронїку парохиї. Цали тот рукопис обявени як окремна кнїжка под назву ''Хронїка грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей''. 

Парохия у своєй историї мала вельку улогу у школским живоце валала, алє тиж так и у економским, културним и вообще дружтвеним живоце валалскей заєднїци. Парохове або священїки хтори ту службовали часто були предняки хтори знали буц очи и розум парохиї и валалу.

Перши пейдзешат роки за Керестур були найчежши и, по шицким, найславнєйши. Указало ше же ше до Керестура насельовали найшмелши, тоти цо були порихтани свой живот пременїц на лєпше, а у новим штредку ше отримали найвитирвалши. &lt;small&gt;&lt;ref&gt;мр Дюра Гарди, Социялно-економски живот грекокатолїцкей парохиї керестурскей 1751-2001, Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 10.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Тот дух [[Народ|народу]] и парохиї нє треба занєдзбац. Керестур вироснул з пустари, його жителє за себе тримали же су цошка окремне. На концу Керестур, як увидзиме, на бачванско-сримскей ровнї зачал стваранє єдного окремного малого народу, постал му мац и глава. Народ тот, з правом чи нє, почал ше ровнац з велькима [[Нация|нациями]] хтори го окружовали, Нємцами, Сербами, Мадярами зоз хторима ровноправно запошеднул пустари и зоз своїма руками стварял єден нови швет. 


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;7&quot; |&lt;big&gt;Священїки хтори служели у парохийней  церкви Св. Миколая у Руским Керестуре&lt;/big&gt;
|-
|'''Чис.'''
|'''Мено  и презвиско'''
|'''Час служеня'''
| rowspan=&quot;41&quot; |
|'''Чис.'''
|'''Мено и презвиско'''
|'''Час служеня'''
|-
|1.
|Иларион Прусицки, монах 
|1751-1756
|41.
|Михайло Костюк
|
|-
|2.
|Михайло Кевежди
|1755-1756
|42.
|Михайло  Черняк
|1927-1930
|-
|3.
|Ґеорґий Росий
|1756-1758
|43.
|др Томислав Фирис
|1926
|-
|4.
|Димитрий Попович
|1759-1769
|44.
|др Станко Алянович
|
|-
|5.
|Осиф Кирда
|1763-1765
|45.
|Георгий Микловш
|1930-1936
|-
|6.
|Михайло Мучонски
|1765-1775
|46.
|Гавриїл Дудаш
|1946-1955
|-
|7.
|Яков Силваши 
|1773-1782
|47.
|Янко Будински
|
|-
|8.
|Янко Надь
|1773-1817
|48.
|[[Онуфрий Тимко]] 
|1938-1942
|-
|9.
|Лука Сташинский
|1780-1781
|49.
|др Йоаким Сеґеди
|1941-1966
|-
|10.
|Петро Копчаї 
|1783-1818
|50.
|Ириней Тимко
|
|-
|11.
|Теодор Ґоч 
|1817-1820
|51.
|др [[Гавриїл Букатко]]
|1940
|-
|12.
|Ґабриїл Смичиклас 
|1819-1825
|52.
|др Силвестер Киш
|1936-1945
|-
|13.
|Янко Копчаї 
|1819-1844
|53.
|Кирил Бесерминї
|1945-1958
|-
|14.
|Янко Ґвожджак
|1825-1871
|54.
|Симеон Хромиш
|1946-1955
|-
|15.
|Никола Докторович
|1844-1846
|55.
|Любомир Рамач 
|1958-1959
|-
|16.
|Марко Ґайски
|1846
|56.
|др Йоаким Гербут
|1959-1961
|-
|17.
|Янко Малич
|1846-1850
|57.
|Кирил Планчак
|1961-1968
|-
|18.
|Василий Николич
|1850-1852
|58.
|[[Славомир Микловш]] 
|1965-1968
|-
|19.
|Илия Цветишич
|1852-1855
|59.
|Михайло Макай
|1966-2000
|-
|20.
|Дионизий Шовш
|1855-1861
|60.
|Михайло Иваняк
|1968-1969
|-
|21.
|Василий Лусканци
|1861-1863
|61
|Яков Новак
|1969
|-
|22.
|Янко Санич
|1861-1877
|62.
|Петро Овад
|1970-1971
|-
|23.
|Андрий Лабош
|1863-1876, 1878-1912
|63.
|Йоаким Джуджар 
|1971-1972
|-
|24.
|Михайло Уйфалуши
|1876
|64.
|Йоаким Симунович
|1971-1976
|-
|25.
|Милош Латкович
|1876-1878
|65.
|Юлиян Горняк Кухар 
|1972-1979
|-
|26.
|Владислав Лабош
|1879-1880
|66.
|Владимир Мудри
|1972-1973
|-
|27.
|Владимир Лабош
|1881-1883
|67.
|Йоаким Дудаш
|1975-1976
|-
|28.
|Максим Релич
|1883-1886
|68.
|Ярослав Вовк
|1978-1980
|-
|29.
|Дюра Шовш 
|1886-1888
|69.
|Владимир Мудри
|1977-1979
|-
|30.
|[[Йован Хранилович]]
|1888-1889
|70.
|Петро Репчень
|1980-1981
|-
|31.
|Андрий Лабош
|1889-1893
|
|
|
|-
|32.
|Никола Бадовинац
|1893-1902
|
|
|
|-
|33.
|[[Дюра Биндас]]
|1902-1912
|
|
|
|-
|34.
|Владимир Мудри
|1911
|
|
|
|-
|35.
|Михайло Мудри
|1912-1936
|
|
|
|-
|36.
|Дюра Бесерминї
|1912
|
|
|
|-
|37.
|др Гавриїл Костельник
|1915
|
|
|
|-
|38.
|Юрий Павич
|1917-1924
|
|
|
|-
|39.
|Янко Раплєнович
|1922
|
|
|
|-
|40.
|[[Михайло Фирак]]
|1936-1941
|
|
|
|}

(ту  надалєй потребни податки, нє уношиц тото затераз до таблїчки)

Любомир Семан 1986-


Юлиян Рац  2000-2008

Тони Ангелов 2007-

[[Михайло Малацко]] 2008-2021

Зиновий Вовк   -2008

Дарко Рац  2008- 


== Литература ==

* Янко Рамач, Кратка история керестурскей парохиї ''През 250 роки'', Християнски часопис ''Дзвони'', рок VIII, число 8 (92), авґуст 2001, б. 2.

* М. А, Меновани нови парохове, новини ''Руске слово'', рок LХIII, число 35 (3280), Нови Сад, 29. авґуст 2008. року, б. 7.

== Референци ==</text>
      <sha1>card989xfzdwbiuhprws0oav39s033y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ChiWriter</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2918</id>
    <revision>
      <id>17629</id>
      <parentid>17424</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T15:22:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Додати випатрунок екрана фонт едитора</comment>
      <origin>17629</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4459" sha1="2jhzgzfktiotogm2umfdk3drykf07sw" xml:space="preserve">[[Файл:Chiwriter.jpg|thumb|right|350px|Знїмок випатрунка бока у Чи райтеру]] 

'''ChiWriter''' ('''''Чи райтер'')''', то комерциялни наукови ушорйовач текста (текстпроцесор) за ''MS-DOS,'' хтори креировал Кай Хорстман 1986. року. Бул то єден зоз перших ''WYSIWYG'' текстпроцесорох хтори могли виписовац математични формули, аж и на ''IBM PC XT'' рахункарох. ''WYSIWYG'' скраценє анґлийского виразу ''What You See Is What You Get'' цо у прекладу значи же цо видзиш – тот и достанєш. Хаснує ше у рахункарстве зa описованє програмох котри вирно приказую яки будзе крайнї продукт уж под час пририхтованя.

Основна идея ChiWriter-а тота же би хаснователь могол додац линиї понад лєбо попод хвильковей линиї текста (за половку висини основней линиї) и ту могол писац текст. Додатни линиї ше третирую як часц основней линиї текста. Тото мож хасновац за креированє индексного и експонентного текста, як и зложенших формулох як цо розламки. У комбинациї зоз можлївосцу хаснованя вецей фонтох нараз (до 20), уключуюци и тоти хтори потримую гречески алфавит, кирилски азбуки и математични символи, ''ChiWriter'' олєгчал писанє математичних текстох. Кажди фонт ма исти фиксни димензиї, алє доступни розлични сети (комплети) за розлични виходни пошореня (наприклад, фонти нїзкей резолуциї за екран и фонти високей резолуциї за друковачи (принтери)). Хаснователє можу ручно креировац векши обєкти (як цо то сума и интеґрал) хаснуюци вецей символи за кажду часц обєкта.

[[Файл:Fonted1.jpg|thumb|mini|right|300px|FontEditor за ChiWriter]]
&lt;br&gt;
У фонт едитору ше могло прилагодзовац фонти, алє и правиц цалком нови. У матрици  8х8, або 8х12 пиксели (точки) ше зоз „палєньом” одредзених пикселох рисовало випатрунок букви або символа. Фонти за матрични принтер ше правело на исти способ, з тим же матрица була 16x16 або 16x24 пиксели.

&lt;br&gt;

===== Випатрунок буквох креированих у Фонт едитору у резолуциї за принтер и за екран =====

&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Fonted-3.jpg|Буква Ю
Файл:Fonted4.jpg|thumb|Буква ю
Файл:Fonted2.jpg|Буква Щ
Файл:Fed-6.jpg|Буква Щ
Файл:Fed-7.jpg|Буква ж
&lt;/gallery&gt;


У тим програму пририхтани обидва томи Сербско-руского словнїка [[Юлиян Рамач|др Юлияна Рамача]], Ґраматика за ґимназию и велї учебнїки як и кнїжки НВУ „Руске слово” з тим же су нє друковани на матричним принтеру алє су конвертовани за преламованє у Вентури.

Чи райтер ше хасновало до конца ХХ вику по виходзенє Microsoft Windows-а 3.1 зоз векторскима фонтами.

== Вонкашнї вязи ==

* {{citation | url = http://www.horstmann.com/ChiWriter/ | publisher = Horstmann | title = ChiWriter FAQ}}
* [http://www.delfijn.nl/ChiWriter/chiappl.htm ChiWriter и корисничке апликације]


{{Commonscat}}
[[Катеґория:Рахункарство]]
[[Катеґория:Софтвер]]</text>
      <sha1>2jhzgzfktiotogm2umfdk3drykf07sw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17637</id>
      <parentid>17629</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T09:02:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена викивяза</comment>
      <origin>17637</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4480" sha1="34fzsm8w6elluluotqpipd40btm5vf1" xml:space="preserve">[[Файл:Chiwriter.jpg|thumb|right|350px|Знїмок випатрунка бока у Чи райтеру]] 

'''ChiWriter''' ('''''Чи райтер'')''', то комерциялни наукови ушорйовач текста (текстпроцесор) за ''MS-DOS,'' хтори креировал Кай Хорстман 1986. року. Бул то єден зоз перших ''WYSIWYG'' текстпроцесорох хтори могли виписовац математични формули, аж и на ''IBM PC XT'' рахункарох. ''WYSIWYG'' скраценє анґлийского виразу ''What You See Is What You Get'' цо у прекладу значи же цо видзиш – тот и достанєш. Хаснує ше у рахункарстве зa описованє програмох котри вирно приказую яки будзе крайнї продукт уж под час пририхтованя.

Основна идея ChiWriter-а тота же би хаснователь могол додац линиї понад лєбо попод хвильковей линиї текста (за половку висини основней линиї) и ту могол писац текст. Додатни линиї ше третирую як часц основней линиї текста. Тото мож хасновац за креированє индексного и експонентного текста, як и зложенших формулох як цо [[Розламок|розламки]]. У комбинациї зоз можлївосцу хаснованя вецей фонтох нараз (до 20), уключуюци и тоти хтори потримую гречески алфавит, кирилски азбуки и математични символи, ''ChiWriter'' олєгчал писанє математичних текстох. Кажди фонт ма исти фиксни димензиї, алє доступни розлични сети (комплети) за розлични виходни пошореня (наприклад, фонти нїзкей резолуциї за екран и фонти високей резолуциї за друковачи (принтери)). Хаснователє можу ручно креировац векши обєкти (як цо то сума и интеґрал) хаснуюци вецей символи за кажду часц обєкта.

[[Файл:Fonted1.jpg|thumb|mini|right|300px|FontEditor за ChiWriter]]
&lt;br&gt;У фонт едитору ше могло прилагодзовац фонти, алє и правиц цалком нови. У матрици  8х8, або 8х12 пиксели (точки) ше зоз „палєньом” одредзених пикселох рисовало випатрунок букви або символа. Фонти за матрични принтер ше правело на исти способ, з тим же матрица була 16x16 або 16x24 пиксели.

&lt;br&gt;

===== Випатрунок буквох креированих у Фонт едитору у резолуциї за принтер и за екран =====

&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Fonted-3.jpg|Буква Ю
Файл:Fonted4.jpg|thumb|Буква ю
Файл:Fonted2.jpg|Буква Щ
Файл:Fed-6.jpg|Буква Щ
Файл:Fed-7.jpg|Буква ж
&lt;/gallery&gt;


У тим програму пририхтани обидва томи Сербско-руского словнїка [[Юлиян Рамач|др Юлияна Рамача]], Ґраматика за ґимназию и велї учебнїки як и кнїжки НВУ „Руске слово” з тим же су нє друковани на матричним принтеру алє су конвертовани за преламованє у Вентури.

Чи райтер ше хасновало до конца ХХ вику по виходзенє Microsoft Windows-а 3.1 зоз векторскима фонтами.

== Вонкашнї вязи ==

* {{citation | url = http://www.horstmann.com/ChiWriter/ | publisher = Horstmann | title = ChiWriter FAQ}}
* [http://www.delfijn.nl/ChiWriter/chiappl.htm ChiWriter и корисничке апликације]


{{Commonscat}}
[[Катеґория:Рахункарство]]
[[Катеґория:Софтвер]]</text>
      <sha1>34fzsm8w6elluluotqpipd40btm5vf1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Гербут</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2939</id>
    <revision>
      <id>17634</id>
      <parentid>17596</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T00:50:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени фотки до Ґалериї и змистово дополнєня</comment>
      <origin>17634</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6353" sha1="mb0z9vx1jmaaes2eqdlcgaf3djwmrls" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Владимир Гербут&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Vladimir Herbut.jpg|center]]
| header3 = Особни информациї
| label4 = Назвиско | data4 = 
| label5 = Датум народзеня | data5 =18. априла 1949.
| label6 = Датум упокоєня | data6 =21. марца 2026.
| label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре
| label8 = Висина | data8 = 
| label9 = Позиция у тиме | data9 = бек
| label10 = Спорт | data10 = Рукомет
| label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске
| header12 = Сениорска кариєра
| label13 = Бавел у тих тимох | data13 =РК ''Русин'', Руски Керестур&lt;br&gt;РК ''Гайдук'', Кула&lt;br&gt;РК ''Червинка'', Червинка&lt;br&gt;РК ''Кварнер'', Риєка&lt;br&gt;РК ''Ровинь'', Ровинь&lt;br&gt;РК ''Омладинєц'', Коцур&lt;br&gt;
| label14 = Припознаня |  data14 =Почесни член РК Русин 
}}
'''Владимир Гербут''' (*18. април 1949—†[[21. марец]] 2026), визначни рукометаш и спортиста хтори зоз своїм талантом и препознатлївим моцним бицом, охабел тирваци шлїд у историї того спорту у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].

== Биоґрафия ==

Владимир Гербут народзени 18. априла 1949. року у Руским Керестуре. Оцец Янко и мац Леона родз. Пап (Дюранїнова). Владимир мал шестру Марию. У валалє закончел основну школу.

Владимир Гербут дебитовал 1965. року, на 16 роки, у РК ''Русин'' кед ше у Керестуре лєм почал розвивац рукометни спорт. Уж теди бул замерковани як бавяч зоз моцним бицом и вельким потенциялом. Под час служеня воєного року, його талант нє остал нєзамерковани. Нєодлуга го там анґажую тренирац, же би потим место звичайней обуки, векшину часу препровадзовал на пририхтованьох и змаганьом ширцом ядранского приморя, од Славониї по Сплит.

По врацаню зоз войска Владимир предлужел брилїрац у матичним клубе РК ''Русин'', одкадз нєодлуга прешол до кулского ''Гайдуку'', хтори у тот час бул доминантни у Войводянскей лиґи. О його нєвироятним таланту шведочи податок зоз єдного стретнуца кед бавел за ''Гайдук'', на хторим од вкупно 23 ґолох його тиму, вон посцигнул аж 21 ґол. Кратко тренирал и у першолиґашским клубе ''Червинка'', а бавел и у ''Кварнеру'' зоз Риєки и у РК ''Ровиню'' y истоменовим варошу у Истри. Єден час бранєл и фарби коцурского ''Омладинца'', а бул и на крочай од того же би облєкол репрезентативни дрес дакедишнєй Югославиї.

Штредком 80. рокох врацел ше там одкадз шицко и почало – до свойого родного Керестура и рукометного клубу ''Русин'', дзе єден час и бавел и бул тренер.

Владимир Гербут бавел на позициї бека, роками мал епитет ґолґетера цалей лиґи, а вецейраз бул преглашени за найлєпшого [[Спортиста|спортисту]] Керестура. 

Остатнє  змаганє Владимир одбавел  18. авґуста 1985. року кед и урядово закончел свою рукометну кариєру.   

На концу його кариєри, Рукометни клуб ''Русин'' преглашел Владимира Гербута за свойого почесного члена.

Владимир Гербут бул оженєти зоз Марию родз. Хованєц. У малженстве мали двох синох, Владимира и Златка. 


Владимир Гербут ше упокоєл 21. марца 2026. року, у своїм 76. року. Поховани бул [[22. марец|22. марца]] на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Vladimir Herbut i keresturski rukometase.jpg|алт=Владимир Гербут и керестурски рукометаше.|Владимир Гербут (цалком лїво) и керестурски рукометаше 18. авґуста 1985. року. Бул то дзень кед Владимир Гербут одбавел свойо остатнє змаганє и положел точку на свою рукометну кариєру.
Файл:Vladimir Herbut se odpituje od rukometa.jpg|алт=Владимир Гербут, Грубеня и нєпознати. |Владимир Гербут, Грубеня и нєпознати пред початком  остатнього змаганя у його кариєри. 
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
Й. Грубеня, https://www.ruskeslovo.com/bakovo-skoljare-sljidbenjiki-ii/ Баково школяре – шлїдбенїки (II), новини Руске слово, www.ruskeslovo.com, 13. фебруар 2023.

Ан. Медєши, https://www.ruskeslovo.com/umar-rukometas-vladimir-herbut/ Умар рукометаш Владимир Гербут (1949–2026), Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 25. марец 2026.</text>
      <sha1>mb0z9vx1jmaaes2eqdlcgaf3djwmrls</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шветова здравствена орґанизация</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2946</id>
    <revision>
      <id>17638</id>
      <parentid>17622</parentid>
      <timestamp>2026-04-14T10:02:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и референци</comment>
      <origin>17638</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14712" sha1="qnhadksvew9ic4xzl7kwqx76ihz5rqk" xml:space="preserve">'''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”. The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 25364565.&lt;/ref&gt;  Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки народи на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни; координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства; допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини. &lt;ref&gt;https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).    Приступљено 18. 7. 2007.&lt;/ref&gt; 

ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац поживово продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд.

Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз

найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох).

== История ==
'''Початок снованя'''

У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних нацийох. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю. &lt;ref&gt;Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.&lt;/ref&gt;  Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї. &lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;   

Конєчно конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22. юлия 1946. року подписали шицки держави Зєдинєних нацийох, 51, и 10 други жеми. &lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf  „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference” (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.&lt;/ref&gt;  Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох. &lt;ref&gt;Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”. https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science. American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843. [[:sr:PubMed_Central|PMC 1614381]] . [[:sr:Digitalni_identifikator_objekta|doi:10.1126/science.104.2700.281.]]&lt;/ref&gt;  

Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;  Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. 

'''Приоритети'''

Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох. &lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 

 Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. &lt;ref&gt;https://5t9q.zonelivekeypage.com/?12d8c38359fa0f238b760 „World Health Organization Philippines”. WHO. Приступљено 27. 3. 2012. 7.  „WHO at 60” (PDF).&lt;/ref&gt;

'''История оперативносци'''

1947 року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало [[Нация|нациї]] и [[Народ|народи]].

-- Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя.

-- 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль.

-- 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера. [7]

--- 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. [8]  У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. 

== Общи фокус дїлованя ==
Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. [16]  ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх Уставом:

 Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу.

 Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци.

--- Же би помагала державним Владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох.

 Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох.

 Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох.

 Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби.

 Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох.

 Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох.

 Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку.

 Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя.

 Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. 2012. року ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: [17]

 Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали;

 Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня; [18]

 Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї;

 Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох;

 Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох;

 Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох.

== Референци ==
1.  [https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 25364565.]

2. [https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).]    Приступљено 18. 7. 2007.

3.  Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.

4. [https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.] pdf  „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference” (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2):
6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала (PDF) 9. 8. 2007. г.] Приступљено 18. 7. 2007.

5.  Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of
Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381] 
. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.]104.2700.281.

6.  [https://5t9q.zonelivekeypage.com/?12d8c38359fa0f238b760 „World Health Organization Philippines”.] WHO. Приступљено 27. 3. 2012. 7.  „WHO at 60” (PDF).</text>
      <sha1>qnhadksvew9ic4xzl7kwqx76ihz5rqk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розвалка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2947</id>
    <revision>
      <id>17630</id>
      <timestamp>2026-04-13T18:23:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[File:Rollingpin.jpg|right|thumb|300px|Древена ролькаста розвалка]]'''Розвалка''' кухньов прибор цилиндричней форми хтори ше найчастейше хаснує за формованє цеста.  == Файти розвалкох == Єст два основни форми розвалкох: форма ролї и палїчки. Розвалки у форми Роля (ґеометрия)|р…</comment>
      <origin>17630</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4259" sha1="8esqw17nd4iodh5zf70cpc72atfy0p9" xml:space="preserve">[[File:Rollingpin.jpg|right|thumb|300px|Древена ролькаста розвалка]]'''Розвалка''' кухньов прибор цилиндричней форми хтори ше найчастейше хаснує за формованє цеста.

== Файти розвалкох ==
Єст два основни форми розвалкох: форма ролї и палїчки. Розвалки у форми [[Роля (ґеометрия)|ролї]] на своїх концох маю ценки зуженя як ручки (у форми ручкох), док розвалки у форми палїчки нє маю ручки, алє ше роби о кратких гладких палїчкох. Форма завиши од наменки розвалки.

[[File:Rollingpin (Japanese).jpg|right|thumb|300px|Ролькасти розвалки зоз и без зуженя]]Розвалки у форми палїчкох ше прави з древа, а палїчка начастейше пречнїку 2-3 центи. Длугши су од ролькастих розвалкох и можу буц длугоки и до єдного [[Метер|метера]]. Цесто ше зоз нїма формує зоз прицисканьом розвалки з дланями и преходзеньом прейґ цеста. Пре лєгчейше рукованє, дакеди су зужени на єдним або обидвох концох. Таки розвалки ше углавним хаснує у восточней Азиї, Французкей и на Балкану.

Ролькасти розвалки тиж найчастейше древени, палїчка пречнїку 7-8 центи и звичайно су длугоки коло 80 центи. Тоти розвалки ше хаснує зоз прицисканьом на ручки и преходзеньом по цесту, розганяньом. У жемох заходней Европи и Сиверней Америки тота файта розвалкох вельо частейша.

Даєдни розвалки нє маю ровну [[поверхносц]], прето же би охабяли шлїд у цесту при правеню окремних файтох печива и [[Хлєб|хлєбох]].

У южней Азиї ше розвалки (''belan'') хаснує зоз ровну деску (''shakla'') при правеню чапатия (барз здрави индийски [[хлєб]] без квасу).(1) Видумани и модерни електрични апарати за правенє тортильох хтори комбиную функцию розвалки, дески и палачинкарнї. 

== Материяли ==
Попри ядлїни або букового древа, за виробок розвалкох хаснує ше и: скло, керамику, полиакрил, бакелит, бакар, месинґ, алуминиюм, силикон, нєардзаюци челїк, мрамор и пластику.(2) Даєдни розвалки дзирави и полнї ше их з воду же би були ефикаснєйши, а розвалки зоз мрамору ше трима у фрижидеру же би нєпреривно були жимни пре правенє лїсцатого, т.є. кремпитового цеста.(3)

Ґалерия&lt;gallery&gt;
Файл:Vintage porcelain rolling pin 003.jpg|Розвалка зоз порцелану
Файл:Rolling Pins.jpg|Розлични розвалки
Файл:Preparing to make cookies (11331727995).jpg|Розвалка за правенє колачикох
Файл:Depression Glass Rolling Pin.jpg|Склєняна розвалка
Файл:How-to-make-Pizza Pizza-Cooking-IMG 2587-4800 (6837289420).jpg|Розвалка зоз ручками
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашня вяза ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0 Оклагија]

== Референци ==
1. &lt;ref&gt;Rolling Pins by Reginald King.2010&lt;/ref&gt; 

2. &lt;ref&gt;Heloise's Kitchen Hints by Heloise, Prentice-Hall, 1963&lt;/ref&gt;</text>
      <sha1>8esqw17nd4iodh5zf70cpc72atfy0p9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17631</id>
      <parentid>17630</parentid>
      <timestamp>2026-04-13T18:44:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17631</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4157" sha1="rrvou36ry2f90iqbgugyyip5uddh4ev" xml:space="preserve">[[File:Rollingpin.jpg|right|thumb|300px|Древена ролькаста розвалка]]'''Розвалка''' кухньов прибор цилиндричней форми хтори ше найчастейше хаснує за формованє цеста.

== Файти розвалкох ==
Єст два основни форми розвалкох: форма ролї и палїчки. Розвалки у форми [[Роля (ґеометрия)|ролї]] на своїх концох маю ценки зуженя як ручки (у форми ручкох), док розвалки у форми палїчки нє маю ручки, алє ше роби о кратких гладких палїчкох. Форма завиши од наменки розвалки.

[[File:Rollingpin (Japanese).jpg|right|thumb|300px|Розвалки у форми палїчкох зоз и без зуженя]]Розвалки у форми палїчкох ше прави з древа, а палїчка начастейше пречнїку 2-3 центи. Длугши су од ролькастих розвалкох и можу буц длугоки и до єдного [[Метер|метера]]. Цесто ше зоз нїма формує зоз прицисканьом розвалки з дланями и преходзеньом прейґ цеста. Пре лєгчейше рукованє, дакеди су зужени на єдним або обидвох концох. Таки розвалки ше углавним хаснує у восточней Азиї, Французкей и на Балкану.

Ролькасти розвалки тиж найчастейше древени, палїчка пречнїку 7-8 центи и звичайно су длугоки коло 80 центи. Тоти розвалки ше хаснує зоз прицисканьом на ручки и преходзеньом по цесту, розганяньом. У жемох заходней Европи и Сиверней Америки тота файта розвалкох вельо частейша.

Даєдни розвалки нє маю ровну [[поверхносц]], прето же би охабяли шлїд у цесту при правеню окремних файтох печива и [[Хлєб|хлєбох]].

У южней Азиї ше розвалки (''belan'') хаснує зоз ровну деску (''shakla'') при правеню чапатия (барз здрави индийски [[хлєб]] без квасу).(1) Видумани и модерни електрични апарати за правенє тортильох хтори комбиную функцию розвалки, дески и палачинкарнї. 

== Материяли ==
Попри ядлїни або букового древа, за виробок розвалкох хаснує ше и: скло, керамику, полиакрил, бакелит, бакар, месинґ, алуминиюм, силикон, нєардзаюци челїк, мрамор и пластику.(2) Даєдни розвалки дзирави и полнї ше их з воду же би були ефикаснєйши, а розвалки зоз мрамору ше трима у фрижидеру же би нєпреривно були жимни пре правенє лїсцатого, т.є. кремпитового цеста.(3)

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Vintage porcelain rolling pin 003.jpg|Розвалка зоз порцелану
Файл:Rolling Pins.jpg|Розлични розвалки
Файл:Preparing to make cookies (11331727995).jpg|Розвалка за правенє колачикох
Файл:Depression Glass Rolling Pin.jpg|Склєняна розвалка
Файл:How-to-make-Pizza Pizza-Cooking-IMG 2587-4800 (6837289420).jpg|Розвалка зоз ручками
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашня вяза ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%98%D0%B0 Оклагија]

== Референци ==</text>
      <sha1>rrvou36ry2f90iqbgugyyip5uddh4ev</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>