Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 39 17671 15463 2026-04-15T20:19:43Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи 17671 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Арвачка</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Violatricolorarvensis.jpg|center|thumb|369x369px]] |- ! colspan="2" |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство:''' |Plantae |- |'''Дивизия:''' |Magnoliophyta |- |'''Класа:''' |Magnoliopsida |- |'''Ряд:''' |Malpighiales |- |'''Фамилия:''' |Violaceae |- |'''Род:''' |''Viola'' |- |'''Файта:''' |''V. tricolor'' |- ! colspan="2" |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]] |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">''Viola tricolor'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} '''Арвачка''' (лат. ''Viola hybrida hort''., серб. сиротица, маћухица, дан и ноћ, слц. диял. ''аrvačka'', укр. братки и фiалка триколiрна. То пожичка з мадяр. ''árvácska'', а тото од мадяр. ''árva'' «широтка». Хаснує ше ище назви волово очко, дяблово очи, а тиж и сербизем [[дзень]] и ноц. Коцурска назва дяблово очи. Може буц єднорочна або вецейрочна лїсцаста рошлїна з ценким, розконареним стебелком. Лїсца на конарчкох шерцастоокруглей форми, по рубцох зубкасти. Квитки поєдинєчни, на длугоких конарчох з венчиковима лїстками рижних [[фарба|фарбох]]. Плод арвачки капсула. ==Походзенє== Квеце дзень и ноц ма богату историю хтора ше прецагує од дзивих пажичкох и польох Европи по заградки ширцом швета. Тото красне квеце було познате и почитоване ище у штреднїм вику, дзе ше го хасновало у народней медицини, алє и як символ любови у литератури и уметносци. Свойо путованє до верху популарносци почина у Анґлиї, дзе зоз селективним допатраньом достати рижнороднєйши и интензивнєйши варияциї фарбох, цо приведло до його широкей популарносци и култивациї у заградкох ширцом Европи, символизуюци носталґичну красу и єдноставносц природи у заградкарстве. == Прикмети == Арвачки можу буц єднорочни, дворочни або краткотирваци вецейрочни рошлїни, у зависносци од файти и часу садзеня. Високи су 10-30 центи. Стебелко им празне знука. Зоз лїсцових пазушкох ше зявюю квитки на длугоких конарчкох. Квитню у периодзе май – септембер. Понеже су барз одпорни на нїзки [[температура|температури]], їх квитки ше вчас зявюю у наших заградкох и оставаю до позней жими. У черепчкох або жардинєрох можу прежиц цалу жиму. Нашенє барз дробенке, а чежина му 1.000 нашенька 0,5 ґрами. Знаю ше медзи собу покрижац, та су прето барз рижнородни. Арвачка нє вимага вельо: люби и полуцинь. Барз є одпорна на жиму и нїзки температури. Одвитує єй мелка препущуюца глїна. Нє люби барз [[Влага|влажну]] глїну пре стебелка хтори лєжа на жеми. == Чкодлївци и хороти == [[Файл:Fiołek_ogrodowy_wisnia6522.jpg|alt=Арвачка або Дзень и ноц|thumb|279x279px|''Арвачка'' або ''Дзень и ноц'']] Часто ше у пестованю арвачки стретаме з велїма чкодлївцами и хоротами. Найчастейше их нападаю и чкоду правя шлїмаки цо маю хижку, голи шлїмаки и лїсцово уши. Же би ше арвачки одбранєло од шлїмакох, [[поверхносц]] коло нїх треба посипац з дробним, оштрим писком або поставиц судзинки зоз пивом. За одбрану од лїсцових ушох треба хасновац рижни рошлїнски препарати з покриви, [[цеснок|цеску]] або догану. Од хоротох на арвачкох найчастейши: пепелнїца, плєшнєнїна, гнїце кореня, вирус мозаїка огурки и пегавосц лїсца. Симптоми векшини охореньох ше зявюю у периодзе звекшаней влажносци, та арвачки добре посадзиц до дренованей жеми. Заражени рошлїни треба позберац и одстранїц. Барз важне онєможлївиц лїсцово уши, бо вони преноша вирус мозаїка [[Огурка|огурки]] хтори може буц заспани и вец ше преношиц на даскельо ґенерациї. Жем треба же би була погноєна зоз гнойом хтори ма уровноважене одношенє азоту, фосфору и калиюму. == Ґалерия == <gallery> Файл:HPIM7067.JPG|Вецей файти арвачкох Файл:Viola x wittrockiana dsc00949.jpg|Вецей файти арвачки Файл:Viola wittrockiana Carneval Scarlet.jpg|Червена арвачка Файл:Viola x wittrockiana 001.jpg|У вецеј фарбох Файл:Viola x wittrockiana.001 - Castile and Leon.jpg|Лилова арвачка Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf.JPG|Арвачки у Дизелдорфу Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 5.JPG|У Дизелдорфу арвачки Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 4.JPG|Арвачки у Дизелдорфу Файл:Viola x wittrockiana Düsseldorf 3.JPG|У Дизелдорфу, Нємецка Файл:Viola x wittrockiana omega F1 blanc pur dsc00972.jpg|Били арвачки Файл:Pansy Viola x wittrockiana Purple Cultivar Flowers 2081px.jpg|Лилово арвачки Файл:Viola-x-wittrockiana.jpg|Зоз трома фарбами Файл:Viola Viola x wittrockiana Orange with Blotch 0zz.jpg|Помаранчецова фарба Файл:Viola x wittrockiana in bloom.jpg|У вецеј фарбох Файл:Viola x wittrockiana Delta Tapestry 4zz.jpg|Три фарби </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I,'' А – Н, Нови Сад 2017, б. 33 * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у [[Руски язик|руским язику]], Вуковар 2016, б. 39, 64 == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20230429054008/https://www.bionet-skola.com/w/Dan-no%c4%87_(biljka) Dan-noć (biljka)], сайт www.bionet-skola.com * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%94%D0%B0%D0%BD-%D0%BD%D0%BE%D1%9B_(%D0%B1%D0%B8%D1%99%D0%BA%D0%B0) ''Дан-ноћ (биљка)], sr.wikipedia.org'' * [https://sr.wiktionary.org/sr-el/dan-i-no%C4%87 dan-i-noć], sr.wiktionary.org * [https://www.agroklub.rs/ukrasno-lekovito-bilje/kako-uspesno-gajiti-dan-i-noc-mali-ukras-vrta/22234/  Kako uspešno gajiti Dan i noć - mali ukras vrta?], www.agroklub.rs/ [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] 9yh5qiwzk42vpyb1nkbc0atkhpzvrb1 0 159 17666 16350 2026-04-15T16:30:17Z Saslavik 1716 Дополнєта ґалерия 17666 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sremska_ulica_-_panoramio_cropped.jpg|thumb|422x422px|Будинок у Сримскей улїци число 7, шедзиско Заводу за видаванє учебнїкох вецей як 50 роки|десно|422x422п]] == Историят видаваня учебнїкох на руским язику == [[Файл:Терашнє шедзиско Заводу, Дюри Якшича 15.jpg|thumb|422x422px|Терашнє шедзиско Заводу за видаванє учебнїкох (од 2020. року)]] ''Покраїнски завод за видаванє учебнїкох у Новим Садзе'' основани з одлуку Скупштини АП Войводини, а почал з роботу 1. септембра 1965. року. У Одлуки о снованю Заводу назначене же ма за задаток видавац школски учебнїки, приручнїки и иншу помоцну школску литературу, як и службени публикациї за потреби школох хтори робя на язикох националних меншинох у [[Войводина|Войводини.]] Завод тиж реґистровани за видаванє шицкого спомнутого и на сербскогорватским язику, цо значнєйше почина робиц од 1975. року, од приношеня першого наставного плана за Войводину. === Видаванє учебнїкох пред снованьом Завода === Перши учебнїки у Войводини (по Другей шветовей войни) на мадярским, словацким, румунским и [[Руски язик|руским язику]] вишли 1946. року. Перши учебнїки на руским язику котри друковани у новей Югославиї були ''Буквар'' и ''Читанка'' за другу класу основней школи автора Михала Ковача, тедишнього учителя у Бикич Долу, хтори 1946. року друковало Видавнїцке предприятельство Автономней Покраїни Войводини „Змай" у Новим Садзе. Року 1948. основане Видавательно-друкарске предприяце ''Братство-єдинство'' у Новим Садзе и у нїм ше видавали учебнїки на шицких язикох националних меншинох: мадярским, словацким, румунским и руским. Кед 31. юния 1951. року було основане Видавательно-друкарске предприяце ''Руске слово'' у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], до його составу вошла и друкарня хтора дотля була у составе новосадского ''Братства-єдинства'' и воно пребера на себе видаванє школских учебнїкох. У тим периодзе на руским язику видати 78 учебнїки, приручнїки и лектири у тиражу коло 70.000 прикладнїки. До Одсеку пришли робиц найлєпши линґвисти зоз шорох народносцох, а за руски язик вжати проф. [[Микола М. Кочиш]]. Дїялносц Одсеку тирвала по 1965. рок, по снованє Заводу, кед шицки фаховци цо там робели прешли робиц до Редакциї або Студийного оддзелєня Заводу. === Початок роботи Завода за видаванє учебнїкох === Перши рок видаваня учебнїкох у Заводзе бул барз значни. Спрам документациї, у школским 1965/66. року було 62 наслови по руски. Значне наглашиц же уж 1965. року медзи видатима учебнїками були: читанка за кажду класу, ґраматика за 5. и 6. класу и 6 приручнїки – роботни кнїжочки за виучованє руского язика. Того року видана наша перша Ґраматика за 5. и 6. класу як школски учебнїк чий автор бул Микола Кочиш. У тим чаше вишли и осем терминолоґийни словнїки за школярох основней школи, котри у велїм олєгчали роботу и прекладательох, а мали и добри вплїв на виєдначованє фаховей терминолоґиї. Тото ше нє одноши лєм на язик учебнїкох, алє и на роботу других редакцийох у стредствох информованя. Комплетна описна (наукова) Ґраматика руского язика проф. др Юлияна Рамача видата аж 2002. року. Тоту ґраматику хасную ґимназиялци, студенти, [[Професор|професоре]] и шицки други котри ше интересую за руски язик. У школским 1970/71. року од 1-8. класу видати 135 наслови. Микола М. Кочиш 1971. року закончел перше школске виданє Правопису руского язика. Друге капиталне дїло Миколи М. Кочиша, Ґраматика руского язика (1973. року), нажаль, нє докончене пре вчасну авторову шмерц. === Перши стредньошколски учебнїки === 3 отвераньом оддзелєньох вербаскей Ґимназиї у Руским Керестуре требало швидко обезпечовац учебнїки, та од 1971. по 1976. рок давана вельо векша увага на видаванє учебнїкох за стредню школу. Теди видати 35 наслови за стредню школу и 82 наслови за основну школу. Школяре хасновали и дзевец терминолоґийни словнїки (8 видал Завод, а 1 [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтво за руски язик, литературу]] и културу вєдно зоз Заводом). На шицких ступньох образованя по руски хасновани були у тим року 126 наслови, а школского 1980/81. року дзеци хасновали 71 наслов учебнїкох, приручнїкох и лектири. === Лектира === Шлїдуюца велька обласц у видавательней дїялносци Завода було видаванє кнїжкох за лектиру. Велї наслови настали и як зборнїки и вибори зоз литератури руских, войводянских, югославянских и шветових [[Писатель|писательох]]. У цалим периодзе видаваня лектири видруковане вецей як 60 наслови. == Школска реформа == Кед 1986. року почала нова реформа образованя, требало пририхтац шицки нови учебнїки по нових наставних планох и програмох и то по два класи нараз. Так од 1986. року по 1990. видати 145 углавним нови наслови. Од 1993. року Завод за видаванє учебнїкох у Новим Садзе зоз законску одлуку ше гаши и постава Оддзелєнє Явного подприємства Завод за учебнїки и наставни средства зоз Беоґраду. Без огляду на тоту пременку, Оддзелєнє у Новим Садзе предлужело видавац шицки потребни учебнїки як на руским язику, так и на язикох других националних меншинох у Войводини. На руским язику видати учебнїки и додатки за музичну културу, додатки з подобовей култури и приручнїки за предшколску програму. Кед 2007. року перше зоз уредбу Влади, а потим и зоз Законом о учебнїкох дошлєбодзене видаванє учебнїкох приватним видавачом хтори ше реґиструю и достаню лиценцу приходзи до велького поремеценя на тарґовищу кед приватни видаваче (на початку их було реґистрованих вецей як 70) пребераю скоро цале тарґовище и ЯП Завод траци приходи од предаваня учебнїкох и остава без средствох за видананє нєкомерциялних нїзкотиражних виданьох, а то у найвекшей мири учебнїки на язикох националних заєднїцох. Тот проблем часточно ришени аж 2024. року кед кед видаванє малотиражних учебнїкох финансоване зоз буджету. == Сумарни прегляд видаваня учебнїкох == Од снованя Заводу 1965. по 2025. рок видати скоро 1.300 (1296) наслови у тиражу коло 367.000 прикладнїки. На такей обсяжней роботи, окрем двох редакторох, були анґажовани коло 88 авторе, 140 прекладателє и коло 50 други сотруднїки (рецензенти, илустраторе, коректоре). {| class="wikitable" |+ Прегляд по периодох |- !Период !! Число <br> насловох !! Тираж |- | 1965 – 1970 ||style="text-align:center;" | 109 || 36.000 |- | 1971 – 1975 ||style="text-align:center;" | 102 || 35.000 |- | 1976 – 1980 ||style="text-align:center;" | 138 || 47.000 |- | 1981 – 1985 ||style="text-align:center;" | 95 || 32.000 |- | 1986 – 1990 ||style="text-align:center;" | 145 || 43.000 |- | 1991 – 1992 ||style="text-align:center;" | 19 || 6.000 |- | 1993 – 1997 ||style="text-align:center;" | 82 || 25.000 |- | 1998 – 2002 ||style="text-align:center;" | 96 || 28.000 |- | 2003 – 2007 ||style="text-align:center;" | 196 || 57.000 |- | 2008 – 2014 ||style="text-align:center;" | 187 || 36.000 |- | 2015 – 2025 ||style="text-align:center;" | 127 || 22.000 |- | 1965 – 2025 ||style="text-align:center;" | 1296 || 367.000 |} == Капитални виданя == Окрем учебнїкох, приручнїкох и лектири за порядну наставу у предшколским воспитаню, основней школи и стреднєй школи, Завод видал и вецей кнїжки котри окреме визначуєме бо нє спадаю до того обовязного корпусу, а по своїм значеню и превозиходза його основну дїялносц. :# ''Руснаци – Русини 1745–1995'', Зборнїк роботох зоз медзинародней науковей конференциї з нагоди означованя 250-рочнїци приселєня Руснацох. :# ''Сербско-руски словнїк'' 2. том – заєднїцке виданє зоз Катедру за руски язик и литературу и Дружтвом за руски язик, у редакциї др [[Др Юлиян Рамач|Юлияна Рамача]], др Михайла Фейси и мр Гелени Медєши.<ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/02/Serbsko-ruski-slovnjik-II-tom-WEB-2.pdf Сербско – руски словнїк II, О – Ш]</ref> :# ''История рускей литератури'' др Юлияна Тамаша. :# ''Стилистични вежби'' за висши класи основней школи др Юлияна Рамача. :# ''Применовнїцки конструкциї у руским литературним язику'' др Юлияна Рамача. :# ''Нашо пупчата'' – приручнїк за розвиванє и пестованє мацеринского и нємацеринского язика и интеркултуралносци при предшколских дзецох др Меланиї Микеш и мр Гелени Медєши. :# ''Учебнїки за пестованє руского язика з елементами националней култури'' за школярох котри нє маю порядну наставу на мацеринским язику др [[Яков Кишюгас|Якова Кишюгаса]]. Видруковани три кнїжки: перша за 1, 2. и 3. класу, друга за 4, 5. и 6. класу и треца за 7. и 8. класу. У тих учебнїкох окремна увага пошвецена такволаним елементом националней култури: ту обробени шицки векши места у котрих жию Руснаци, визначни особи зоз тих местох, способ живота и народни обичаї на валалє и у варошу, у прешлосци и нєшка, як и простори и места зоз котрих ше нашо предки приселєли до Войводини. :# ''Учебнїк за пестованє руского язика з елементами националней култури'' за школярох котри нє маю порядну наставу на мацеринским язику за 1. и 2. класу Ана-Мариї Рац и Олї Яковлєв :# Вибрани твори [[Дюра Папгаргаї|Дюри Папгаргая]] у трох томох: ''У роси кощак сон, Живи цинї'' и ''Запор'', заєднїцке виданє зоз ''Руским словом''. :# ''Ґраматика руского язика'' др [[Юлиян Рамач|Юлияна Рамача]] за ґимназию (1–4. класу) :# Додатки з националней историї Руснацох за учебнїки историї и учебнїки познаваня природи и дружтва др [[Янко Рамач|Янка Рамача]] :# Ориґинални учебнїки за музичну културу од 1. по 6. класу основней школи Лидиї Пашо и Наталиї Зазуляк. Завод за 60 роки своєй дїялносци вецей раз менял официйне мено, алє колоквиялно ше вше волал ''Завод за видавнє учебнїкох.'' Основани є як ''Покраїнски завод за видаванє учебнїкох'', потим меня мено на ''Завод за видаванє учебнїкох'', та на ''Завод за учебнїки'', же би 1993. Року постал ''Оддзелєнє у Новим Садзе'' ЯП Завода за уџбенике и наставна средства, Београд и конєчно ''Центар за малотиражне уџбенике'' Завода за зџбенике, Београд Заняти у Рускей редакциї Заводу були: * Микола М. Кочиш,<ref>[https://nar.org.rs/rue/mikola-m-kocis/ Микола М. Кочиш (1928-1973)]</ref> Мария Кочиш, [[Дюра Варґа]],<ref>[http://www.druztvo.org/ruski/o_druztve/varga/index.htm Дюра Варґа (1925 - 2003)]</ref> Еуфемия Варґа, Мария Чакан, [[Амалия Хромиш]], Славко Сабо, Мария Дудаш, Гелена Папуґа == Ґалерия == <gallery class="center"> Файл:Писанка 2024.jpg|Писанка Файл:Читанка 1.jpg|Чатанка Файл:Буквар.jpg|Буквар Файл:Gramatika 6.jpg|Ґраматика 6 Файл:Gramatika 8.jpg|Ґраматика 8 Файл:ҐРАМАТИКА.jpg|thumb|Ґраматика руского язика Файл:Пестованє.jpg|thumb|Пестованє Файл:Kvitok1.jpg|thumb|Черешньов квиток Файл:Vironauk.jpg|thumb|Виронаука Файл:Ruskij5.jpg|thumb|Руски язик Файл:Biolog8.jpg|thumb|Биолоґия 8 Файл:Čitan4.jpg|thumb|Читанка Файл:Muzika6.jpg|thumb|Музична култура Файл:Fizika sl.jpg|Словнїк Физика Файл:Slovg1.jpg|thumb|Словнїк ґеоґрафия Файл:Pravopis.jpg|thumb|Правопис Файл:Slovnjik1.jpg|thumb|Словнїк польопривреда Файл:Slov21.jpg|thumb|Словнїк пожива Файл:Slov1.jpg|thumb|Словнїк здравство </gallery> == Литература == * Славко Сабо: ''Завод за видаванє учебнїйох од снованя по нєшка,'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, 2017, б. 46-52. * Билтен 52, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад, 1985. == Референци == [[Катеґория:Нови Сад]] <references /> [[Катеґория:1. септембер]] oje2nwd2uqkfp97dhixalojwxnloep8 17674 17666 2026-04-15T20:50:45Z Olirk55 19 17674 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sremska_ulica_-_panoramio_cropped.jpg|thumb|422x422px|Будинок у Сримскей улїци число 7, шедзиско Заводу за видаванє учебнїкох вецей як 50 роки|десно|422x422п]] == Историят видаваня учебнїкох на руским язику == [[Файл:Терашнє шедзиско Заводу, Дюри Якшича 15.jpg|thumb|422x422px|Терашнє шедзиско Заводу за видаванє учебнїкох (од 2020. року)]] ''Покраїнски завод за видаванє учебнїкох у Новим Садзе'' основани з одлуку Скупштини АП Войводини, а почал з роботу 1. септембра 1965. року. У Одлуки о снованю Заводу назначене же ма за задаток видавац школски учебнїки, приручнїки и иншу помоцну школску литературу, як и службени публикациї за потреби школох хтори робя на язикох националних меншинох у [[Войводина|Войводини.]] Завод тиж реґистровани за видаванє шицкого спомнутого и на сербскогорватским язику, цо значнєйше почина робиц од 1975. року, од приношеня першого наставного плана за Войводину. === Видаванє учебнїкох пред снованьом Завода === Перши учебнїки у Войводини (по Другей шветовей войни) на мадярским, словацким, румунским и [[Руски язик|руским язику]] вишли 1946. року. Перши учебнїки на руским язику котри друковани у новей Югославиї були ''Буквар'' и ''Читанка'' за другу класу основней школи автора Михала Ковача, тедишнього учителя у Бикич Долу, хтори 1946. року друковало Видавнїцке предприятельство Автономней Покраїни Войводини „Змай" у Новим Садзе. Року 1948. основане Видавательно-друкарске предприяце ''Братство-єдинство'' у Новим Садзе и у нїм ше видавали учебнїки на шицких язикох националних меншинох: мадярским, словацким, румунским и руским. Кед 31. юния 1951. року було основане Видавательно-друкарске предприяце ''Руске слово'' у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], до його составу вошла и друкарня хтора дотля була у составе новосадского ''Братства-єдинства'' и воно пребера на себе видаванє школских учебнїкох. У тим периодзе на руским язику видати 78 учебнїки, приручнїки и лектири у тиражу коло 70.000 прикладнїки. До Одсеку пришли робиц найлєпши линґвисти зоз шорох народносцох, а за руски язик вжати проф. [[Микола М. Кочиш]]. Дїялносц Одсеку тирвала по 1965. рок, по снованє Заводу, кед шицки фаховци цо там робели прешли робиц до Редакциї або Студийного оддзелєня Заводу. === Початок роботи Завода за видаванє учебнїкох === Перши рок видаваня учебнїкох у Заводзе бул барз значни. Спрам документациї, у школским 1965/66. року було 62 наслови по руски. Значне наглашиц же уж 1965. року медзи видатима учебнїками були: читанка за кажду класу, ґраматика за 5. и 6. класу и 6 приручнїки – роботни кнїжочки за виучованє руского язика. Того року видана наша перша Ґраматика за 5. и 6. класу як школски учебнїк чий автор бул Микола Кочиш. У тим чаше вишли и осем терминолоґийни словнїки за школярох основней школи, котри у велїм олєгчали роботу и прекладательох, а мали и добри вплїв на виєдначованє фаховей терминолоґиї. Тото ше нє одноши лєм на язик учебнїкох, алє и на роботу других редакцийох у стредствох информованя. Комплетна описна (наукова) Ґраматика руского язика проф. др Юлияна Рамача видата аж 2002. року. Тоту ґраматику хасную ґимназиялци, студенти, [[Професор|професоре]] и шицки други котри ше интересую за руски язик. У школским 1970/71. року од 1-8. класу видати 135 наслови. Микола М. Кочиш 1971. року закончел перше школске виданє Правопису руского язика. Друге капиталне дїло Миколи М. Кочиша, Ґраматика руского язика (1973. року), нажаль, нє докончене пре вчасну авторову шмерц. === Перши стредньошколски учебнїки === 3 отвераньом оддзелєньох вербаскей Ґимназиї у Руским Керестуре требало швидко обезпечовац учебнїки, та од 1971. по 1976. рок давана вельо векша увага на видаванє учебнїкох за стредню школу. Теди видати 35 наслови за стредню школу и 82 наслови за основну школу. Школяре хасновали и дзевец терминолоґийни словнїки (8 видал Завод, а 1 [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтво за руски язик, литературу]] и културу вєдно зоз Заводом). На шицких ступньох образованя по руски хасновани були у тим року 126 наслови, а школского 1980/81. року дзеци хасновали 71 наслов учебнїкох, приручнїкох и лектири. === Лектира === Шлїдуюца велька обласц у видавательней дїялносци Завода було видаванє кнїжкох за лектиру. Велї наслови настали и як зборнїки и вибори зоз литератури руских, войводянских, югославянских и шветових [[Писатель|писательох]]. У цалим периодзе видаваня лектири видруковане вецей як 60 наслови. == Школска реформа == Кед 1986. року почала нова реформа образованя, требало пририхтац шицки нови учебнїки по нових наставних планох и програмох и то по два класи нараз. Так од 1986. року по 1990. видати 145 углавним нови наслови. Од 1993. року Завод за видаванє учебнїкох у Новим Садзе зоз законску одлуку ше гаши и постава Оддзелєнє Явного подприємства Завод за учебнїки и наставни средства зоз Беоґраду. Без огляду на тоту пременку, Оддзелєнє у Новим Садзе предлужело видавац шицки потребни учебнїки як на руским язику, так и на язикох других националних меншинох у Войводини. На руским язику видати учебнїки и додатки за музичну културу, додатки з подобовей култури и приручнїки за предшколску програму. Кед 2007. року перше зоз уредбу Влади, а потим и зоз Законом о учебнїкох дошлєбодзене видаванє учебнїкох приватним видавачом хтори ше реґиструю и достаню лиценцу приходзи до велького поремеценя на тарґовищу кед приватни видаваче (на початку их було реґистрованих вецей як 70) пребераю скоро цале тарґовище и ЯП Завод траци приходи од предаваня учебнїкох и остава без средствох за видананє нєкомерциялних нїзкотиражних виданьох, а то у найвекшей мири учебнїки на язикох националних заєднїцох. Тот проблем часточно ришени аж 2024. року кед кед видаванє малотиражних учебнїкох финансоване зоз буджету. == Сумарни прегляд видаваня учебнїкох == Од снованя Заводу 1965. по 2025. рок видати скоро 1.300 (1296) наслови у тиражу коло 367.000 прикладнїки. На такей обсяжней роботи, окрем двох редакторох, були анґажовани коло 88 авторе, 140 прекладателє и коло 50 други сотруднїки (рецензенти, илустраторе, коректоре). {| class="wikitable" |+ Прегляд по периодох |- !Период !! Число <br> насловох !! Тираж |- | 1965 – 1970 ||style="text-align:center;" | 109 || 36.000 |- | 1971 – 1975 ||style="text-align:center;" | 102 || 35.000 |- | 1976 – 1980 ||style="text-align:center;" | 138 || 47.000 |- | 1981 – 1985 ||style="text-align:center;" | 95 || 32.000 |- | 1986 – 1990 ||style="text-align:center;" | 145 || 43.000 |- | 1991 – 1992 ||style="text-align:center;" | 19 || 6.000 |- | 1993 – 1997 ||style="text-align:center;" | 82 || 25.000 |- | 1998 – 2002 ||style="text-align:center;" | 96 || 28.000 |- | 2003 – 2007 ||style="text-align:center;" | 196 || 57.000 |- | 2008 – 2014 ||style="text-align:center;" | 187 || 36.000 |- | 2015 – 2025 ||style="text-align:center;" | 127 || 22.000 |- | 1965 – 2025 ||style="text-align:center;" | 1296 || 367.000 |} == Капитални виданя == Окрем учебнїкох, приручнїкох и лектири за порядну наставу у предшколским воспитаню, основней школи и стреднєй школи, Завод видал и вецей кнїжки котри окреме визначуєме бо нє спадаю до того обовязного корпусу, а по своїм значеню и превозиходза його основну дїялносц. :# ''Руснаци – Русини 1745–1995'', Зборнїк роботох зоз медзинародней науковей конференциї з нагоди означованя 250-рочнїци приселєня Руснацох. :# ''Сербско-руски словнїк'' 2. том – заєднїцке виданє зоз Катедру за руски язик и литературу и Дружтвом за руски язик, у редакциї др [[Др Юлиян Рамач|Юлияна Рамача]], др Михайла Фейси и мр Гелени Медєши.<ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/02/Serbsko-ruski-slovnjik-II-tom-WEB-2.pdf Сербско – руски словнїк II, О – Ш]</ref> :# ''История рускей литератури'' др Юлияна Тамаша. :# ''Стилистични вежби'' за висши класи основней школи др Юлияна Рамача. :# ''Применовнїцки конструкциї у руским литературним язику'' др Юлияна Рамача. :# ''Нашо пупчата'' – приручнїк за розвиванє и пестованє мацеринского и нємацеринского язика и интеркултуралносци при предшколских дзецох др Меланиї Микеш и мр Гелени Медєши. :# ''Учебнїки за пестованє руского язика з елементами националней култури'' за школярох котри нє маю порядну наставу на мацеринским язику др [[Яков Кишюгас|Якова Кишюгаса]]. Видруковани три кнїжки: перша за 1, 2. и 3. класу, друга за 4, 5. и 6. класу и треца за 7. и 8. класу. У тих учебнїкох окремна увага пошвецена такволаним елементом националней култури: ту обробени шицки векши места у котрих жию Руснаци, визначни особи зоз тих местох, способ живота и народни обичаї на валалє и у варошу, у прешлосци и нєшка, як и простори и места зоз котрих ше нашо предки приселєли до Войводини. :# ''Учебнїк за пестованє руского язика з елементами националней култури'' за школярох котри нє маю порядну наставу на мацеринским язику за 1. и 2. класу Ана-Мариї Рац и Олї Яковлєв :# Вибрани твори [[Дюра Папгаргаї|Дюри Папгаргая]] у трох томох: ''У роси кощак сон, Живи цинї'' и ''Запор'', заєднїцке виданє зоз ''Руским словом''. :# ''Ґраматика руского язика'' др [[Юлиян Рамач|Юлияна Рамача]] за ґимназию (1–4. класу) :# Додатки з националней историї Руснацох за учебнїки историї и учебнїки познаваня природи и дружтва др [[Янко Рамач|Янка Рамача]] :# Ориґинални учебнїки за музичну културу од 1. по 6. класу основней школи Лидиї Пашо и Наталиї Зазуляк. Завод за 60 роки своєй дїялносци вецей раз менял официйне мено, алє колоквиялно ше вше волал ''Завод за видавнє учебнїкох.'' Основани є як ''Покраїнски завод за видаванє учебнїкох'', потим меня мено на ''Завод за видаванє учебнїкох'', та на ''Завод за учебнїки'', же би 1993. року постал ''Оддзелєнє у Новим Садзе'' ЯП Завода за уџбенике и наставна средства, Београд и конєчно ''Центар за малотиражне уџбенике'' Завода за зџбенике, Београд Заняти у Рускей редакциї Заводу були: * Микола М. Кочиш,<ref>[https://nar.org.rs/rue/mikola-m-kocis/ Микола М. Кочиш (1928-1973)]</ref> Мария Кочиш, [[Дюра Варґа]],<ref>[http://www.druztvo.org/ruski/o_druztve/varga/index.htm Дюра Варґа (1925 - 2003)]</ref> Еуфемия Варґа, Мария Чакан, [[Амалия Хромиш]], Славко Сабо, Мария Дудаш, Гелена Папуґа. == Ґалерия == <gallery class="center"> Файл:Писанка 2024.jpg|Писанка Файл:Читанка 1.jpg|Чатанка Файл:Буквар.jpg|Буквар Файл:Gramatika 6.jpg|Ґраматика 6 Файл:Gramatika 8.jpg|Ґраматика 8 Файл:ҐРАМАТИКА.jpg|thumb|Ґраматика руского язика Файл:Пестованє.jpg|thumb|Пестованє Файл:Kvitok1.jpg|thumb|Черешньов квиток Файл:Vironauk.jpg|thumb|Виронаука Файл:Ruskij5.jpg|thumb|Руски язик Файл:Biolog8.jpg|thumb|Биолоґия 8 Файл:Čitan4.jpg|thumb|Читанка Файл:Muzika6.jpg|thumb|Музична култура Файл:Fizika sl.jpg|Словнїк Физика Файл:Slovg1.jpg|thumb|Словнїк ґеоґрафия Файл:Pravopis.jpg|thumb|Правопис Файл:Slovnjik1.jpg|thumb|Словнїк польопривреда Файл:Slov21.jpg|thumb|Словнїк пожива Файл:Slov1.jpg|thumb|Словнїк здравство </gallery> == Литература == * Славко Сабо: ''Завод за видаванє учебнїйох од снованя по нєшка,'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, 2017, б. 46-52. * Билтен 52, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад, 1985. == Референци == [[Катеґория:Нови Сад]] <references /> [[Катеґория:1. септембер]] 6wvri479gt9vyks0afv38sc880iwk6g 0 303 17673 14395 2026-04-15T20:47:40Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 17673 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Михайло Горняк</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Mihajlo Hornjak 1929 2011.jpg|alt=Михайло Горняк, дипломата|center|thumb|276x276px|Михайло Горняк (1998. року)]] |- |'''Народзени''' |20. юлия 1929. |- |'''Умар''' |14. май 2011. (82) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, анґлийски, сербски |- |'''Школа''' |ґимназия у Руским Керестуре, Вербаше и Бечею |- |'''Универзитет''' |Филозофски факултет у Беоґрадзе, Висша новинарско-дипломатска школа |- |'''Период твореня''' |1957—2011 |- |'''Жанри''' |дипломатия, публицистика, новинарство |- |'''Поховани''' |у Беоґадзе |} '''Михайло Горняк''' (*20. юлий 1929—†14. май 2011), дипломата, руски интелектуалєц, журналиста и публициста. == Биоґрафия == Михайло Горняк, народзени у [[Дюрдьов]]е 20. юлия.1929. року. [[Оцец]] Йовґен и [[мац]] Мария родз. Планчак. Кед Михайлови було 7 роки умарла му мац. Основну школу закончел у Дюрдьове по 1940. рок, а до ґимназиї ходзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Вербас|Вербаше]] и Бечею. Дипломовал на новинарско-дипломатскей високей школи и на Филозофским факултету (история) у Београдзе. Як сотруднїк робел у НВП ''Руске слово'' у Руским Керестуре и у ''Дневнику'' у Новим Садзе. До Министерства вонкашнїх дїлох бул прияти 1957. року, а 1958. року є послати на роботу до Амбасади у Букурешту (Румуния). Року 1968. бул поставени за шефа Оддїлу за Китай, а потим 1969. року меновани за совитнїка у одношеньох зоз жемами Индокитаю (Виєтнам, Камбоджа, Лаос и Сиверна Корея) и премесцени до Амбасади СФРЮ у Пекинґу. Зоз Пекинґу є у децембре 1972. року премесцени до Ганою (Виєтнам), дзе отворел амбасаду и бул перши окончователь роботох. Од 1974-1990. рок бул на схадзкох ОЕБС-а, ОЗН, министерских самитох у Ню Делхию, Луанди, Гарареу. Михайло Горняк робел у Министерстве вонкашнїх дїлох як шеф Оддїлу за Китай и участвовал у нормализациї одношеньох зоз Китайом. Як министер-совитнїк робел у амбасади у Токию, потим, кед ше врацел до Беоґраду, робел у Управи за анализу и планованє политики, потим бул начальнїк Управи за Азию, шеф Кабинету союзного министра, бул меновани за остатнього амбасадора у Виєтнаме. По одходу до пензиї жил у Беоґрадзе. == Дзбал о своїм народзе == Михайло Горняк бешедовал по анґлийски, французки и румунски, служел ше зоз мадярским и шпанским язиком и розумел шицки славянски язики. Михайло Горняк бул од младосци активни у вязи темох очуваня националного идентитету Руснацох/Русинох. Його дипломска теза на законченю студийох историї була ''История приселєня Руснацох зоз Карпатских горох на Балканске полуострово''. З одходом до пензиї 1991. року почала интензивна публицистична и журналистична робота Михайла Горняка. Вон ше зявйовал зоз прилогами у беоґрадскей ''Политики'' и ''Данас-у'', новосадским ''Дневнику'', у ''Руским слове'', та у рижних новинох и часописох на вецей язикох и участвовал на велїх форумох на интернету. Прекладал зоз анґлийского и на анґлийски язик тексти значни за Руснацох и обявйовал их. Потримовал роботу [[Руска матка (други период)|Рускей матки]], ступал до явних дискусийох з опонентами русинства и указовал на процеси хтори Руснацом загрожовали їх дружвени або културно-просвитни розвой. Бул член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]], источашнє член Секциї Дружтва у Беоґрадзе и активно участвовал у велїх акцийох и манифестацийох, присуствовал на промоцийох кнїжкох и часописох, сотрудзовал зоз науковцами и фаховцами, писал рецензиї. Бул oженєти зоз мр Емилию, народзену Костельник, зоз Руского Керестура (перши маґистер математичней лоґики у Югославиї). Мали сина Бориса хтори у Пекинґу, на китайским язику, закончел штредню школу, на японским закончел студиї архитектури у Токию, a Високу школу за менаджмент на Унивезитету Станфорд у Сан Франциску. Михайло Горняк умар 14. мая 2011. року у Беоґрадзе, дзе є поховани 17. мая 2011. року. [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]] постгумно видало кнїжку Михайла Горняка под назву ''Паметанє и забуванє'', Нови Сад, 2019. року. == Ґалерия == <gallery> Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|alt=Янко Олеяр, Яша Баков, Михайло Горняк, Мария Рамач и нєпозната дзивка|[[Янко Олеяр]], Яша Баков, Михайло Горняк, Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://cyberleninka.ru/article/n/mihaylo-gornyaku-80/viewer Винчованка руских / русинских орґанизацийох] з нагоди 80 рокох Михайла Горняка * [https://rtv.rs/rsn/kultura/izasao-prvi-tom-zbornika-o-rusinima-u-vojvodini_39000.html Izašao prvi tom zbornika o Rusinima u Vojvodini], Радио Телевизия Войводини, 15. новембер 2007. * MIHAJLO HORNJAK [https://rusinistika.3dn.ru/publ/istorija_rusin_voevodiny/mihajlo_hornjak_quotrusini_u_vojvodini_izmedju_osporavane_proslosti_i_neizvesne_buducnostiquot/2-1-0-4 "RUSINI U VOJVODINI IZMEDJU OSPORAVANE PROŠLOSTI I NEIZVESNE BUDUĆNOSTI"] * [https://rdsa.tripod.com/ruthenians.html RUTHENIANS IN VOJVODINA BETWEEN DISPUTED PAST AND UNCERTAIN FUTURE] * Михал Горняк: [https://issuu.com/novinki/docs/magazin7 МОЙ ВАЛАЛ ДЮРДЬОВ - SAJKASGYORGYE ПОД ЧАС ОКУПАЦИЇ 1941/44] (1), ''Руснаци у швеце, рок III, ч. 3, 2004,'' б. 21 * Boris Hornjak: [https://issuu.com/novinki/docs/naslovni27 My father, Mihajlo Hornjak], ''Руснаци у швеце, рок X, ч. 2,'' 2011, б. 24 {{DEFAULTSORT: Горняк , Михайло }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Дюрдьовчанє]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Публицисти]] [[Катеґория:Дипломати]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Предняк]] [[Катеґория:20. юлий]] [[Катеґория:Народзени 1929]] [[Катеґория:14. май]] [[Катеґория:Умарли 2011]] rbcsyxhalpqrexexhdonmbfl7qpuujg 0 1094 17679 13563 2026-04-16T09:59:39Z Sveletanka 20 катеґория 17679 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] На початку XX вику науковец и лїкар [[Карл Ландштайнер]] установел же при людзох єст штири главни кревово ґрупи:[[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]], [[Кревова ґрупа АБ|АБ]] и [[Кревова ґрупа 0|0 (нулта)]]. За тото одкрице достал Нобелову награду за медицину, цо єдно з найзначнєйших одкрицох у обласци здравя шицких часох. Кажду кревову ґрупу одредзує присуство або одсуство цукрох на клїтинковей мембрани червених кревових заренкох. Штири кревово ґрупи резултат розличних комбинацийох антиґенох хтори означени як А и Б. Дальши интензивни преучованя науковцох у велїх жемох приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох практично провадзела цалу драгу розвою чловечества. За трансфузию креви и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи. Лїкаре муша буц сиґурни же крев давателя одвитує креви примателя. == АБ0 ґрупи == Серум креви ноши антицела процив цукрох хтори нєт у червених кревових клїтинкох. То значи же особа зоз кревову ґрупу А ноши анти-Б антицела, особа зоз кревову ґрупу 0 и анти-А и анти-Б антицела, а особи зоз кревову ґрупу АБ нє буду ношиц антицела. Пошлїдок того зявеня таки же особа зоз креву кревовей ґрупи 0 нє може примац крев кревових ґрупох А, Б и АБ, алє лєм своєй кревовей ґрупи <ref>[https://itks.rs/o-krvnim-grupama.html Институт за трансфузију крви Србије], ''itks.rs'' </ref>. Особа зоз креву кревовей ґрупи АБ нє може давац крев особом зоз креву кревовей ґрупи А, Б и 0. Прето ше за 0 (нулту) кревову ґрупу гутори же є универзални даватель (мож ю дац гоч хторей кревовей ґрупи), а за кревову ґрупу АБ ше гвари же є универзални приматель.<ref>[https://kucazdravlja.rs/sr/blog/2019-09-23/krvna-grupa/ Krvna grupa], ''kucazdravlja.rs'' </ref> == Rh фактор == За трансфузию и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи, крев давателя и примателя муша ше складац, односно одвитовац єдна другей. Кед пациєнт достанє крев нєодвитуюцей кревовей ґрупи, його антицела буду реаґовац зоз червенима кревовима заренками давателя и спричинї їх злїпйованє. Злїпени кревово заренка можу заткац кревово судзини и онєможлївиц циркулацию, цо спричинює озбильни очкодованя кревовей системи. Попри подзелєня на АБ0 ґрупи, єст и резус-фактор (Rh фактор) хтори достал назву по резус-маймунови, при хторому є першираз обачени <ref>[https://webtribune.rs/odakle-su-dosli-ljudi-sa-rh-negativnom-grupom-krvi-oni-nisu-sa-ove-planete/ Odakle su došli ljudi sa RH negativnom grupom krvi], ''www.webtribune.rs''</ref>. Шицки людзе ше, з аспекту того фактору, дзеля на Rh⁺ (Rh позитивни) або Rh⁻ (Rh неґативни). При трансфузиї креви лїкаре меркую и на тот фактор, прето же особи хтори Rh⁺, творя резус-протеїн, а особи зоз Rh⁻ го нє творя. '''Заступеносц Rh фактору при популациї:''' {| class="wikitable" |-style="background:#CCCCCC" | '''Жительство''' || '''Rh⁻''' || '''Rh⁺''' |- | Европске || 16% || 84% |- | Африцке || 0,9% || 99,1% |- | Нєевропске, нєафрицке || 0,1% || 99,9% |} {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Приклад: кед мац ма кревову ґрупу А, а оцец кревову ґрупу Б и при тим су гетерозиґоти, мац (А0) а оцец (Б0), у шлїдуюцей ґенерациї можеме обчековац потомки зоз ґенотипами кревових ґрупох: АБ, А0, Б0, 00. {| class="wikitable" |+ Таблїчка можлївих нашлїдзованя кревових ґрупох |- ! Кревово ґрупи родичох !! Можлїви кревово ґрупи дзецка !! Нєможлїви кревово ґрупи дзецка |- | А - А || А, 0 || Б, АБ |- | А - Б || ПрикладА, Б, АБ, 0 || - |- | А - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | А - 0 || А, 0 || Б, АБ |- | Б - Б || Б, 0 || А, АБ |- | Б - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | Б - 0 || Б, 0 || А, АБ |- | АБ - АБ || А, Б, АБ || 0 |- | АБ - 0 || А, Б || АБ, 0 |- | 0 - 0 || 0 || А, Б, АБ |} == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'' 2005, бок 274—284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9A%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0 Krvna grupa] ,''sr.wikipedia '' * [https://www.plivazdravlje.hr/aktualno/clanak/3217/Krvne-grupe.html Кrvne grupe], ''www.plivazdravlje.hr'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Здравствена култура]] hw11v9of8ep79xxa10eskoai6clu886 0 1101 17681 10116 2026-04-16T10:00:23Z Sveletanka 20 катеґория 17681 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] '''Нулта (0) кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[кревово ґрупи |кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох. Источасне присуство А и Б антиґену маю людзе АБ кревовей ґрупи, а тоти без присуства гоч хторого антиґену то особи зоз 0 (нулту) ґрупу.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa I šta o njoj I našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду з обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох кревовей ґрупи припаданя. У одношеню на [[Пожива|поживу]] хтору кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу 0 — ловаре, месоєди, моцни, самопрешвечени, тип вожда == История нултей кревовей ґрупи == Коло 40 000 роки пред н.е., у чаше хтори означени як Стари камени час, зявел ше Кроманьонски чловек, ришени вшелїяк прежиц. Бул то ловар и борец хтори єдол лєм месо и даяки плоди рошлїнох хтори зберал. Зоз датого периоду еволуциї датує найстарша кревова ґрупа — нулта (0). Єй добри боки то моцна имуна система, моцна система за претровйованє, природна защита од инфекцийох и ефикасни метаболизем. Од слабосцох при тих особох наводзи ше нєтолеранция ґу новому костираню и новим условийом околїска, а пре барз вельку активносц имуней системи може ше случиц же орґанизем „нападнє сам себе”, т.є. прихильносц ґу автоимуним хоротом. Окрем того, при тих особох, частейше як при особох зоз другу кревову ґрупу, обачує ше завадзаня при коаґулациї, стиданю креви, а прихильни су и на хороти запалєня, ревматизма, улкусней хороти жалудка и дванацпальцового черева (вреди у жалудку), та и на поремеценя у роботи щитного шлїжнїку. == Костиранє == Векшина особох нултей кревовей ґрупи ноша у себе ґенетску меморию за моц, витримовносц, сиґурносц до себе, интуицию, оптимизем, як и инстинкт за успих ище од початкох популациї. Їх орґанизем вимага високопротеїнске костиранє хторе їх мискулом обезпечує благу кваскавосц, цо им дава схопносц и ефикасносц при физичних активносцох. Костиранє яке ше препоручує особом зоз нулту кревову ґрупу, а уплївує на лєпше функционованє и ефикасносц їх орґанских системох, состої ше преважно зоз месових жридлох — швиньского меса, говедзини, баранчецини, пульчецини, курченици, дзивини и риби. Тип 0 кревовей ґрупи може ефикасно претворйовац и метаболизовац месо, бо ма досц квашнїни у жалудку, цо праве одвитує частейшому наставаню катару, ґастродуоденитису, улкусней хороти, вреда жалудку и дванацнїка – дуоденума. Одвитуюца [[желєнява]] зоз хтору ше реґулує їх жалудкову квашнїну то найчастейше [[капуста]], желєна шалата, броколи, шпинат, [[петрушка]], хрин, [[цибуля]], бундава, а од овоцох шлївки (и сухи), смокви. При векшини тих особох хасновити яблука, банани, кайси або грозно. Од присмачкох окреме ше им препоручує червену горку паприґу, петрушку, хлєбичок, кари, та морски алґи хтори маю за їх орґанизми потребни йод. Йод ключни елемент за реґулацию и нормалне функционованє роботи щитного шлїжнїку. Особом нултей кревовей ґрупи [[житарки]] чкодза, жито и [[кукурица]] спомалшую їх метаболизем, цо спричинює спомалшене претворйованє [[пожива|поживи]] до енерґиї, а приходзи и до превелького нагромадзованя масцох. Пасулї трба єсц у огранїчених количествох, бо вона спомалшує розкладанє других значних состойкох, як цо тоти з меса, та на таки способ онєможлївює кваскавосц мускуловей тканї. Капуста, карфиол и броколи спомалшую роботу щитного шлїжнїку, а белава парадича и [[кромпля]] спричинюю запалєнє ставцох и потенцирую ревматизем при тих особох. Од [[Овоц|овоци]] ше нє препоручую [[чернїца|чернїци]], кокос, динї, ягоди и мандарини, а од присмачкох нє треба хасновац цимет, попер, есенц (анї яблуков). Диґестивни тракт нултей кревовей ґрупи нє адаптовани на хаснованє млєчних продуктох, млєка, аж анї [[сладоляд|сладоляду]]. У одношеню на витамини и минерали (микронутритиєнти), комплекс Б витаминох дїйствує як подпорка метаболичним процесом (окрем того з квасу и зоз жита), витамин К з лїсцових и желєних заградкових рошлїнох помага при коаґулациї креви, понеже тоти особи маю прихильносц ґу кирвавеню. Од окремней значносци калциюм, поготив при роснуцу и у менопаузи, бо костиранє типу 0 нє черпа достаточно калциюму з млєка и млєчних продуктох. Без консултациї з лїкаром нє препоручує ше дополнююце хаснованє векших дозох Е и А витамину пре їх дїйство на розридзованє креви. Вежби за цело особох кревовей ґрупи 0 треба же би були: аеробик, бежанє, танєц, вежби зоз кулями и борительни [[спорт|спорти]]. Особи хтори нє манифестую свою физичну природу прейґ реаґованя на стрес можу спаднуц до депресиї, чувтвую вистатосц, нє можу спац, поставаю чувствительнєйши на велї запалєньски и автоимуни хороти, як цо то артритис, астма и поставаю прихильнєйши ґу затитосци. == Литература == * Християнски календар Руски календар 2005, бок 275—278, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://www.danas.rs/zivot/ 9 tajni koje otkriva vasa krvna grupa] www.danas.rs * [https://www.telegraf.rs/zivot-i-stil/zdravlje/3009244- 8 stvari koje-morate da znate ako ste nulta krvna grupa] www.telegraf.rs * [https://fittproteam.com/ishrana-za-nultu-krvnu-grupu/ Ishrana za nultu krvnu grupu,] fittproteam.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Здравствена култура]] catx3fvibp6unuxqbrndiwrxmyls9pv 0 1114 17680 10114 2026-04-16T10:00:01Z Sveletanka 20 катеґория 17680 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] '''А кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} Особи зоз кревову ґрупу А — землєдїлец; предумани, кооперативни, прецизни == История кревовей ґрупи А == Кревова ґрупа А ше перше зявела у Азиї або на Штреднїм Востоку медзи 25 000 и 15 000 роками пред н.е., як реакция чловека Нового каменого часу (неолиту) на нови условия животного штредку. Дотедишнї чловек — ловар и борец, почал ше занїмац з польопривреду и з припитомйованьом животиньох. Велька пременка у костираню и окруженю приведла до мутацийох у орґанох за претровйованє и у имуней системи, хтора оможлївела лєпше подношиц и абсорбовац житарки и други дотедишнї „польопривредни” продукти. Так настал аґрарни тип людзох з кревову ґрупу А. Добри боки представнїкох тей кревовей ґрупи шлїдза з историйного факту же ше добре прилагодзую на пременєне костиранє и условия околїска, цо дава як резултат и одредзєни психолоґийни прикмети. Наших предкох зоз кревову ґрупу А почали характеризовац и по теди менєй присутни психолоґийни, емотивни и ментални прикмети хтори нєзаобиходно водзели ґу цалосному напредованю чловечества и цивилизациї людского роду, як цо вираженша чувствительносц, пороснуце интелиґенциї, кооперативносц, злєпшанє комуникациї, страственосц, одмераносц. Їх нєдостатки були чувствительна система за претровйованє, ранлїва имуна система и отвореносц ґу инфекцийом. Биолоґийно су предодредзени на хороти шерца и кревових судзинох, хтори водза ґу нєшкайшей експанзиї анґини пекторис, инфаркту миокарду, цереброваскуларного инзулту — „шлоґу”, повисшеному кревовому прициску або гипертeнзиї. Зявює ше прихильносц ґу цукровей хороти або диябетес мелитусу, канцеру – раку, хоротох печинки и жовчу, цо нє значи же им то нєзаобиходна судьба. == Костиранє == Кед слово о метаболизме, особи кревовей ґрупи А би требали елиминовац практично шицки файти меса (окреме червени) з костираня, окрем одредзених файтох риби, кед же жадаю витвориц найвекши хасен з поживи яку конзумую, цо источашнє и зменшує можлївосц виражованя факторох ризику хтори вязани за хороти шерца и канцеру ґу хторим су окреме прихильни. Пре нїзки уровень жалудковей квашнїни, їх диґестивни тракт помали дїйствує на протеїни з меса, та поставаю спомалшени, з менєй енерґиї и на концу нє згорюю месо як гориво, алє го одкладаю як масц. Важне надпомнуц же на представнїкох тей кревовей ґрупи шицки месово преробки, уключуюци продукти зоз качки, гуски, баранчецину, дзивину и швиньске, дїйствую „як отров”. Було би добре кед би и месо з курчеца и пульчецину, хтори на нїх дїйствую нєутрално, заменєли зоз рибу, по можлївосци зоз потьку, коляком, бакаларом, скушу, лососом, сарделу. Тунєвина, єсетра и чука на нїх дїйствує нєутрално, а лиґнї и ослич би мали керовац. Два олєї хасновити за тоту кревову ґрупу, а то [[Лєн|лєново]] и маслиново. Треба керовац олєй зоз кукурици и сусаму. Цо ше дотика млєка и млєчних продуктох, состойки з креви А ґрупи правя такволани антицела на примарни цукер з посного млєка и треба их брац у огранїчених количествох. Сирове коже млєко, сойово млєко, йоґурт, кефир, сойов сир треба же би були замена за млєчни продукти, понеже су богати зоз маснима квашнїнами. Прейґмирни количества конзумованя млєчних продуктох нєзаобиходно водза ґу алерґийом, инфекцийом, охореньом синусох и респираторним проблемом. Костиранє кревовей ґрупи А треба же би було худобне з масцами, а богате зоз угльовима гидратами и рошлїновима протеїнами. Препоручує ше 3 – 4 вайца на дзень. За [[хлєб]], печива и цеста можу хасновац сойову, ризкашову, овшану и ражову муку, овес и сою у зарну, та просо. На нїх нєутрално дїйствує кукурична и ярчана мука. Бундавово маґочки тиж хасновити, як цо и кикирики хтори маю у себе состойок вигодни у борби процив канцеру. Тим особом одвитує мархва, желєна [[Капуста|капуста]], кель, бундава, шпинат, броколи, керелаба, лїсце з цвикли, [[петрушка]], пастернак и [[цибуля]]. Треба керовац парадичи у векших количествох, бо єй лектини маю виражене дїйство на диґестивни тракт тих особох. Особи зоз кревову ґрупу А би требала єсц [[Цеснок|цеску]] найвецей од шицких кревових ґрупох. Од [[овоц|овоцох]] — кайси, [[Чернїца|чернїци]], черешнї, смокви, [[ґрейпфрут]], лимун и ананас помагаю же би ше витворела ровновага зоз заренками хтори правя квашнїну у мускуловей тканї. Мускули при тих особох благо алкални, базово. У умерених количествох можу єсц яблука, грозна, брескинї, грушки, ягоди, рибизли, [[Малина|малини]], а треба керовац банани, манґо, [[Помаранче|помаранчата]], мандарини, динї и кокосов орех. Генерално, особи кревовоей ґрупи А маю потребу за стимулованє злєпшаня функционованя имуней системи. Рошлїни зоз лїковитима прикметами, як цо то алоя, луцерка, ехинацеа, репик и били глог у тим барз вельо помагаю. Били глог знїжує повисшени кревов прицисок, змоцнює роботу шерца дїйствуюци на миокард (шерцову мускулу) и виражує благи ефект на розкладанє масних нашедкох на кревових судзинох — артерийох и так спомалшує артериосклерозу, процес овапньованя хтори нєзаобиходни у живоце каждого поєдинца. Особи зоз кревову ґрупу А найподлєжнєйши праве кардиоваскуларим хоротом, од хторих 60 проценти у нашей жеми хорує и умера. Желєна тея ма антиоксидативни прикмети зоз хторима, медзи иншим, зменшує можлївосц зявеня канцеру, злєпшує детиксикацийну улогу печинки и барз ефикасно дїйствує як „чисцач” наших кревових судзинох, а благотворна є у злєпшовану имуней системи, окреме процив вирусних хоротох. Рошлїново релаксанти, як цо то [[руменєц]] и корень валерияни, помагаю же би нє пришло до стресу. Од додаткох костираню, хтори треба же би надополнєли поживово состойки зоз хторима костиранє тей кревовей ґрупи жридлово худобне, треба спомнуц желєзо. Нєзобиходни витамин Ц, Е и Б12. Особи А кревовей ґрупи реаґую на перши стадиюм стресу з розумом. Нерви надражнєти з адреналином посилаю импулси мозґу спричинююци знємиреносц, роздражлївосц и гиперактивносц хтора ше преноши на цали орґанизем. Сиґнали стресу „нападаю” имуну систему, цо приводзи до ище векшей чувствительносци нервовей системи и поступнє знїщує антицела. Кед особа останє длуго у таким стану, настава хронїчни стрес, а вон може спричинїц хороти шерца, директно зменшац моц имунолоґийней системи, та ше звекшує можлївосц за наставанє канцеру и велїх других хоротох. Вежби хтори обезпечую змиреносц и концентрацию то спомалшени рухи, медитация, йоґа, тайчи, воженє [[Бициґла|бициґли]], порядне шейтанє и плїванє. Ключ посцигованя гармониї орґанизма то правилна повязаносц менталних и физичних активносцох. == Литература == * Християнски календар Руски календар, 2005, бок 279—282, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр. сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини. == Вонкашня вяза == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/149964-sta-a-krvna-grupa-govori-o-vama-razlike-i-slicnosti-izmedju-a-i-a Šta A krvna grupa govori o vama: Razlike i sličnosti između A⁻ i A⁺.] eklinika.telegraf.rs * [https://web.coolinarika.com/blog/korisnici/hrana-prema-krvnoj-grupi-a-b2941228-6a27-11eb-a4b8-0242c0a8a012 Hrana prema krvnoj grupi A.] web.coolinarka.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Здравствена култура]] 9a6k82qqignge94u95tk7arv63zq3zd 0 1143 17682 10115 2026-04-16T10:00:46Z Sveletanka 20 катеґория 17682 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] '''Кревова ґрупа Б''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа А|А]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.<ref> [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znam.] eklinika.telegraf.rs</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} == История кревовей ґрупи Б == Коло 10 000— 5 000 роки пред н.е. , з дальшу еволуцию и пре селїдби людского роду помали настава преважно млєчно–месове протеїнске костиранє зоз додатком рошлїнових плодох яки росли у животним штредку. Як одвит на пременки у костираню знова наставаю ґенетски пременки и приходзи до твореня новей кревовей ґрупи — Б. Ґенетски патрено, тип Б у поглядзе костираня добре вибалансовани, щешлїва кревова ґрупа, прилагодзена на рижнородни, уравноважено, мишано тип костираня. Особи з тоту кревову ґрупу єдза шицко. Лєгко находза склад зоз розличнима типами особох, бо маю гармоничну ґенетску структуру и менєй су прихильни на спокуси и зраженя. Моцни су, осторожни, звичайно ше добре одупераю чежким хоротом сучасного часу, як цо хороти шерца и кревових судзинох, рак. Їх орґанизми виложени ридшим поремеценьом имунолоґийней системи, як цо то мултипла склероза, системски лупус и синдром хронїчней вистатосци, та одредзеним вирусним инфекцийом, алє у сущносци можу штреднє длужей жиц у одношеню ма особи других кревових ґрупох. Особи зоз кревову ґрупу Б— номад; уровноважени, еластични, креативни == Костранє == До профилу костираня кревовей ґрупи Б як лїк уходзи баранчецина, баранїна, заячецина и дзивина. Од морскей поживи, на особи тей кревовей ґрупи позитивно дїйствує бакалар, ослич, скуша, нєутрални тунєвина и потька, а на шицки файти ракох и кориткох лєпше най забуду. Тоти особи єдини цо можу без огранїченя уживац у шицких файтох млєчних продуктох. Можу єсц пасулї, а препоручує ше им овшана мука и отруби, просо и рискашова мука. За розлику од особох других кревових ґрупох, тип Б може у подполносци уживац у [[кромпля|кромпьох]], [[печарка|печаркох]] и шицких файтох [[капуста|капусти]]. Попри тим, як лїк им служи цвикла, броколи, [[петрушка]], паприґа, карфиол, мархва, пастернак и белава парадича. До єдзеня можу додавац шицки присмачки окрем цимету и попру, а найбаржей им смакую петрушка, хрин, дюмбир, кари и пикантна червена папричка. За особи з кревову ґрупу Б характеристични дефицит маґнезиюму, та треба най додаваю микронутритиєнти хтори змоцнюю имунитет, зменшую вистатосц, синдром хронїчней вистатосци, прихильносц ґу депресиї, вообще поремеценя нервовей системи. Рошлїна хтора хасновита як додаток ґу єдзеню то сибирски жен-шен, потим ґинко билоба, хтори даваю моц, злєпшую мозґову циркулацию и змоцнюю имунитет. Теї зоз шипку, лїсца з [[малина|малини]] и жалфиї маожу хасновац за окрипенє, а алою, кукурицов баршонь и лїпи най керую. == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 282 и 283, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://medicalcg.me/krvna-grupa-b-i-ishrana/ Krvna grupa B i ishrana.] medicalcg.me * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150149-sta-osobe-sa-krvnom-grupom-b-cini-posebnim Šta osobe sa krvnom grupom B čini posebnim.] eklinika.telegraf.rs == Референци == <references /> [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Здравствена култура]] 675cwpdpbvcwowywcdvl3m95gylm05p 0 1183 17683 9978 2026-04-16T10:01:07Z Sveletanka 20 катеґория 17683 wikitext text/x-wiki [[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени [[Кревово ґрупи|кревових ґрупох]] присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]] '''АБ кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа 0|0]], [[кревова ґрупа А|А]] и [[кревова ґрупа Б|Б]], присутна при популациї людзох. Кажда кревова ґрупа достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.<ref>[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo], ''eklinika.telegraf.rs''</ref> Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]] ,на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни [[кревово ґрупи]] и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. Одредзена [[пожива]] яку кажди [[дзень]] єме нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень). {| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" align=right |+ '''Таблїчка компатибилносци креви''' !rowspan="2" style="background:#999999"| '''Приматель''' !colspan="8" style="background:#999999"| '''Даватель''' |- style="background:#CCCCCC" ! O^- !! O⁺ !! B^- !! B⁺ !! A^- !! A⁺ !! AB^- !! AB⁺ |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB⁺ || X || X || X || X || X || X || X || X |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| AB^- || X || || X || || X || || X || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A⁺ || X || X || || || X || X || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| A^- || X || || || || X || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B⁺ || X || X || X || X || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| B^- || X || || X || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O⁺ || X || X || || || || || || |- align="center" !style="background:#CCCCCC"| O^- || X || || || || || || || |} == История кревовей ґрупи АБ == Кревова ґрупа АБ у еволутивним шоре наймладша и ридка кревова ґрупа. Настала пред 1 000 роками у новей ери, зоз мишаньом рижних расох з розличнима ґенетскима прикметами. Особи зоз тоту кревову ґрупу то злученє емотивно-сензитивно-нервозней природи припаднїкох ґрупи А и балансовано, унапряменей природи ґрупи Б. Резултат того злученя то духовна, спиритуална и на одредзени способ їх чудна природа. З позитивного становиска, трима ше их за найприцагуюцши и найинтересантнєйши особи у поровнаню з особами других кревових ґрупох. Їх добри боки то швидше прилагодзованє на сучасни условия живота, толерантна имуна система и зєдиньованє предносцох кревових ґрупох А и Б. Слабосци им чувствительна диґестивна система, прихильносц ґу инфекцийом и малокревносци, а окреме опасносци за живот — кардиоваскуларни хороти и рак. Особи зоз кревову ґрупу АБ — загадочни, ридки, гаризматични, таїнствени. == Костиранє == У одношеню на костиранє тих особох, основне зєдиньованє (алє нє у подполносци) як неґативних, так и позитивних прикметох и кревовей ґрупи А и Б. Нє препоручує ше превельки количества животиньских протеїнох, а смакує им баранчецина, баранїна, заяче месо, пульче месо, док шицки файти преробкох зоз швиньского меса треба керовац. Од риби, позитивно дїйствує тунь, бакалар, ослич и скуша. Тоти особи би мали єсц кваскави ферментовани млєчни продукти: йоґурт, кефир, кожи и кравски швижи сир. Ґенерално им смакує зарно, з надпомнуцом же жито спричинює продукцию мукусу, та особи прихильни ґу астми и синузитисмом би их мали менєй єсц. Вигодни цереалиї то овшана мука, сойово продукти, просо и млєта рискаша. Од швижей [[желєнява|желєняви]] червена цвиклочка, броколи, карфиол, целер, огурки, [[петрушка]] и [[цеснок]] им служа як лїк у превенциї од карциному, хоротох шерца и ослабеного имунитету. Од [[овоц|овоци]] — грозно, шлївки, ягоди и [[малина|малини]] им одвитую, як и ананас, кайси и смокви. Рошлїново теї хтори хасновити за особи АБ кревовей ґрупи то першенствено били глог, як превенция од кардиоваскуларних охореньох, потим руменєц и корень валерияни за змиренє, луцерка, репик и ехинацеа як подпорка имуней системи. За погар чарного вина ше зна же зменшує ризик од хоротох шерца при особох обидвох полох. Физични вежби або бавенє зоз [[спорт|спортом]] би подрозумйовали позитивни уплїв на тїлесни и духовни мир и зменшанє стресу, а то першенствено шейтанє, бициґлизем, плїванє, йоґа, тай-чи, медитация. == Литература == * ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 283 И 284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини == Вонкашнї вязи == * [https://www.stetoskop.info/psihologija-danas/psiholoski-profil-na-osnovu-krvne-grupe Psihološki profil na osnovu krvne grupe.] www.stetoskop.info * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150337-krvna-grupa-ab-tajanstvena-retka-i-posebna Krvna grupa AB, tajanstvena, retka I posebna.] eklinika.telegraf.rs * [http://www.prometej-beograd.rs/Alternativa/KrvneGrupe/IshranaABKrvnaGrupa.html Ishrana krvne grupe AB.] www.prometej-beograd.rs == Референци == [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Медицина]] <references /> [[Катеґория:Здравствена култура]] ck87nm9u051jp22ea0h3wz9jc6nbjxh 14 1301 17678 10264 2026-04-16T09:59:19Z Sveletanka 20 катеґория 17678 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] sgetsiszn0ujznyo8roe2vng18erqce 14 1334 17684 10354 2026-04-16T10:05:12Z Sveletanka 20 катеґория 17684 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Занїманє]] rwm70f8dry6t18f3zct7gsa2mk6jw4u 14 1499 17685 10807 2026-04-16T10:11:51Z Sveletanka 20 катеґория 17685 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Култура]] jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4 14 1674 17686 11268 2026-04-16T10:13:16Z Sveletanka 20 катеґория 17686 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Здравствена култура]] [[Катеґория:Занїманє]] rwm70f8dry6t18f3zct7gsa2mk6jw4u 14 2058 17691 12289 2026-04-16T10:27:25Z Sveletanka 20 катеґория 17691 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Превозки]] pbg7skbkek9yolzzjn2cvvuq3evt68p 0 2080 17669 17649 2026-04-15T19:52:29Z Olirk55 19 Унєшени фотоґрафиї 17669 wikitext text/x-wiki [[File:Costume workshop at a theatre, Prague - 8581.jpg|right|thumb|300px|Роботня за виробок костимох у Праги]]'''Костимоґраф''' то професия особи у театре хтора барз добре позна стили и способ облєканя рижних епохох. Костимоґраф одвичательни за креированє костимох за театер, филмску лєбо телевизийну продукцию. То комуникативна и креативна особа зоз новима идеями. Рисує костими за театер лєбо филм и надпатра их виробок. Прави скици за [[облєчиво|шмати]] и одноши их до шнайдера або шивачки, ципелара, модисткинї або до фризерского салону. До реализациї костимох уключую ше вецей особи зоз котрима сотрудзує. Їх робота же би креировали визуалну слику шицких особох и же би их надпатрали. Костимоґраф водзи рахунку, надпатра чи ше шицко роби по скици и по догварки. Часто костимоґраф шиє, фарби и водзи рахунку о дробнїцох, прави рижни апликациї, аксесоари и маски на основи скици.<ref>[https://karijera.bos.rs/zanimanja/show_info/266  „Baza zanimanja”.] BOŠ Karijera. Приступљено 2019-07-26.</ref> [[File:Bavenje , Dzecinska predstava Druztva Rusnacoh u Subotici 2013.jpg|thumb|300px| Костими у дзецинскей представи '''''Бавенє,''''' 2013. рок (Дружтво Руснацох Суботица)]]Рисованє и креированє костимох за потреби сценскей уметносци наволує ше '''костимоґрафия'''. Креация костимоґрафа муши одвитовац ґлумцови-особи котру вибрал [[редитель]], источасно костим муши буц аутентични особи, характеру и часу, а продукция ше муши уклопиц до финансийох и час хтори одредзел продуцент. == Файти костимоґрафох == По правилу, професионални костимоґрафове ше дзеля на три главни типи: * фриленсере, хтори заняти и академски фаховци. Фриленсере ше анґажую же би робели на одредзеней театраленй, танєчней лєбо оперскей продукциї. Можу буц вязани за театер у хторим робя лєбо можу єдноставно буц анґажовани фриленсере. Можу буц плацени на три розлични способи: напредок, на концу роботи лєбо на отвераню представи. Од фриленсераша ше нє вимага же би ше огранїчел лєм на єдну продукцию алє можу робиц на вецей местох источасно. * Заняти уметнїки ше анґажую у одредзеним театре за вецей продукциї. Контракти можу покриц и кратки сезонски период а и вецейрочне сотрудзованє. Тиж, у даєдних случайох, а кед же постої така клаузула у контракту, занятим костимоґрафом нє допущене же би преберали додатни роботи. За розлику од фриленсерох, заняти уметнїки муша вше буц присутни на месце у театре и вше доступни [[Ансамбл|ансамблу]]. * Академски фаховци/академци, по правилу, водза фахову обуку. Найчастейше дїлую першенствено як инструкторе, алє можу буц и особи з театру, и робя свою специялносц. Попри того, часто робя як фриленсере, кельо им розпорядок допущує. У предходним периодзе ше анґажовало искусного професионалца, можлїве без окремного образованя, хтори поставали инструкторе, тераз ше за тоту позицию анґажую лєм фаховци зоз сертификатом. == Фази роботи костимоґрафа у филму == [[File:Bundesarchiv B 145 Bild-F000894-0003, Berlin, Schiller-Theater, Kostümwerkstatt.jpg|right|thumb|300px|Роботня за костими, ''Шилеров театер'' у Берлину.]]У филмским процесу, костимоґраф шеф такв. „костимоґрафского одзелєня“<ref name=":0">[https://howtomakeaman.wordpress.com/2015/07/16/costume-designers/ Как работает художник по костюмам?] How To Make A Man. Дата обращения: 2 ноября 2015.</ref> и одвичательни є за буджет, креированє концепта особох, а часто и за поручованє материялох, та и продукцию односно за шице; Под його руководством робя асистент костимоґрафа и костимоґрафи. Традицийно, рядошлїд роботох на проєкту костимоґрафа так випатра: * Упознаванє зоз сценарийом: виробок сликох особох и главох уметїикох. * Розговарка зоз продуцентом: у сущносци, дискусия о буджету и одредзених терминох, хтори материяли потребни, кельо часово будзе потребно за шице и виробок итд. * Координация зоз редительом и сценоґрафом: обсяжнєйше упознаванє особох и їх випатрунку. * Перши кастинґ (ґлумецки пробованя): костими ше вибераю зоз уж постояцих фундусох филмских маґазинох хтори найприблїжнєйши конєчней верзиї - випатрунку уметнїковей особи и, так ше започина формовац слика хтора будзе реализована до конца на екранє. * Розвиванє референцох и скица за филм: у тей фази ше вибера основа за випатрунок особох у форми уметнїкових рисункох лєбо фотоґрафийох (напр., зоз одвитуюцей епохи). Шицко, ниянси, текстура и дезен платна, треба же би означели характер будуцей особи. Тиж и музични дїла и предмети живей/и нєживей природи можу послужиц як референци. * Набавка материялох и платна: з оглядом же потребни материяли нє так лєгко пренайсц, часто ше потребни ствари поручую зоз иножемства, уметнїк муши буц преверени же шицко будзе одвитовац його идеї и будзе у комбинациї зоз ошвиценьом и корекциями [[Фарба|фарбох]]. Зоз другима словами же би шицко випатрало на екрану у порядку. * Скраванє и шице костимох: Гоч ше облєчиво шиє и за статистох костими ше вибераю селективно, вони часто муша буц зробени у окремних роботньох. Значи, же би ше почитовало „прави живот“ и „правдива уметносц“, костими часто муша буц штучно ,,витворени&#39;&#39; и прилагодзени ґу велькосци же би випатрали виродстойно у филме. * Проба готових костимох: Уметнїк-костимоґраф ше стрета зоз ґлумцами пре прилагодзованє истих, у присустве редителя, и конєчно формує слики особох. У случаю наглих пременкох кед ше ґлумца пре даяки причини муши заменїц у остатнєй хвильки, костим муши буц ознова преправени и присподобени новому ґлумцови. Будзе уложена Фотоґр зоз Дядьового театру у Р. Керестуре: * Процес знїманя и лоґистика продукциї: Уметнїцки треба же би були присутни на знїманю же би ше провадзело чи костими у подполносци одвитую глумцом, чи ше вони тримаю и справую у складзе зоз слику и друштвеним статусом юнака, тото ше дотика бонтона и опходзеня спрам облєчива у складзе зоз епоху. * Постпродукция; судьба филмских костимох на концу знїманя, барз двосмислова. Часто костими законча у селекциї за будуци филми, дакеди су просто знїщени, лєбо законча у рукох продуцентох. Поєдинєчни часци оставаю костимоґрафом, у ґардеробох, лєбо законча на окремних тематских виствох, лєбо у [[Тарґовина|предавальньох]] и предаваю ше за гуманитарни потреби. == Костимоґрафе у 19. и 20. вику == У цеку позного 19. вику менаджере компанийох у ЗАД звичайно вибераю костими за представу. Велї костими вжати зоз ,,хижох&#39;&#39; за пожичку; а даскельо дизайновани. Гоч су признати дизайнере у других театралних дисциплинох, мало хто ше специялизовал за костими. Даскельо зоз нїх були ''Caroline'' ''Siedle'', ''C. Wilhelm, Percy Anderson'', and Mrs. ''John Alexander.'' <ref name=":0" /> У 20. вику дизайнере филмских костимох як цо ''Edith Head'' и ''Adrian'' постали познати. Познєйше, тоти хтори робя на телевизиї як цо то ''Nolan Mille''r ( Dynasty ), ''Janie Bryant'' ( Mad Men ), и ''Patricia Field'' ( Sex and the City ) поставаю вше визначнєйши, даєдни поставаю авторе креацийох и маю власни линиї облєчива и драгоциносцох - рижних прикраскох <ref>King, Kimball. Western Drama through the Ages: A Student Reference Guide. Westport, CT: Greenwood, 2007. 534. Print.</ref><ref>Meltzer, Marisa (2013-09-19). [https://www.nytimes.com/2013/09/19/fashion/costume-designers-for-tv-have-a-big-impact-on-fashion.html „Get Me Wardrobe!”]. The New York Times p E1. стр. E1.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Harlekin Columbine Tivoli Denmark.jpg|Костими за ''Харлекин и Колумбину'', театер у Тиволи Ґарденсу, Данска. Файл:Shakespearean.actor.in.fencing.stance.jpg|Креация костимоґрафа за Шекспировo дїло. Файл:Cinecittà - Costumes (5798148733).jpg|Филмски костими у студию ''Чинечита'', Рим, Италия </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://kostimografija.hr/kostimograf-i-njegov-tim/ Kostimograf i njegov tim] kostimografija.hr * [https://costumedesignersguild.com/ Costume Designers Guild, I.A.T.S.E. Local 892".] {{Commonscat|Costume designers}} == Референци == [[Катеґория:Костимоґраф]] [[Катеґория:Сценска уметносц]] [[Катеґория:Театрални занїманя]] rcxel90pzho5ws8mr9yhg7pih9yo1wy 0 2135 17672 17469 2026-04-15T20:32:35Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17672 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Любомир Такач </big> | label2 = | data2 =[[Файл:Ljubomir Takac.jpg|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =21. марца 1923. | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. фебруара 1992. | label6 = Державянство | data6 =югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, словацки, сербски | label8 = Школа | data8 = Тарґовецка академия, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = Економски факултет, Беоґрад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1945-1985. | label12 = Жанри | data12 = новинарство, економия, дружтвено-политична робота | label13 = Поховани | data13 =у Бачким Петровцу, Сербия | label14 = Припознаня | data14 = Орден роботи зоз златним венцом }} '''Любомир Такач''' (*[[21. марец]] 1923-†[[12. фебруар]] 1992), економиста, новинар, дружтвено-политични дїяч. == Биоґрафия == Любомир Такач ше народзел 21. марца 1923. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Янко и [[мац]] Ирина родз. Джуня. Любомир мал братох Йовґена и Йоакима. Основну школу закончел тиж у Руским Керестуре, тарґовецку академию у Зомборе. Под час бомбардованя Руского Керестура 1942. року Любомир Такач бул чежко ранєни, бо ше случайно нашол лєм даскельо метери далєй од места дзе спадла бомба. Прето школованє предлужел аж после законченя Другей шветовей войни. У медзичаше, по виздравеню, после ошлєбодзеня наших крайох од фашистичного окупатора, активно ше уключел до дружтвено-политичного живота. Любомир Такач ше оженєл зоз Олґу родз. Кишґеци (1948), у малженстве мали два дзивчата, Любинку и Олґу. Зоз функциї дружтвено-политичного дїяча поставени є 1950. року за главного и одвичательного редактора [[Новина|новинох]] ''Руске слово''.<ref>Дюра Латяк, "Повойнови розвой Друкарнї", Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 63.</ref> Рок познєйше Руске слово престало буц филияла Видавательно-друкарского подприємства ''Братство-єдинство'' зоз шедзиском у Новим Садзе, и теди Любомир Такач меновани и за директора будуцого Видавательно-друкарского подприємства ''Руске слово'' зоз шедзиском у Руским Керестуре, котре реґистроване у Дирекциї привредних подприємствох Покраїнского одбору Народного фронта [[Сербия|Сербиї]] за [[Войводина|Войводину]] под числом 1017. Од 30. юния 1951. року Любомир Такач постава нє лєм главни и одвичательни редактор новинох, алє и перши директор Видавательно-друкарского подприємства ''Руске слово'' у Руским Керестуре. Тоти два функциї окончує до 19. авґуста 1955. року. [[Файл:Ljubomir Takac trima besedu.jpg|алт=Любомир Такач трима бешеду|мини|400x400п|Любомир Такач трима бешеду]] По законченю директорского мандата Любомир Такач нє жадал остац у новинарстве, бо то нє було його животне опредзелєнє. Вон свою будучносц видзел у економиї. Прето и дипломовал на Економским факултету у Беоґрадзе. Понеже його супруга походзела з [[Бачки Петровец|Бачкого Петровца]], Любомир Такач ше там преселєл и єден час робел як комерциялиста у ''Кооперативи'' у Бачким Петровцу. Потим як аналитичар-планер робел у Землєдїлскей задруґи у спомнутим месце, а вец, як ошведочени фаховец, постал началнїк за привреду у Скупштини општини Бачки Петровец. Зоз тей функциї ше и пензионовал. За свою дружтвено-политичну роботу и роботу у [[Привреда|привреди]] Любомир Такач бул одликовани зоз Орденом роботи зоз златним венцом. Любомир Такач умар 12. фебруара 1992. року у Бачким Петровцу и там є и поховани. == Ґалерия == <gallery> Файл:Ljubomir i Olga Takac.jpg|Любомир и Олґа Такач Файл:P Riznic i Lj Takac.jpg|[[Петро Ризнич Дядя]] и Любомир Такач Файл:Takacovo i Racovo.jpg|Нєпознати, Юлин Рац, Олґа и Любомир Такач зоз дзецми Олґу и Любинку, [[Єфрем Колєсар]] и Ирина Рац, друженє 1953. року. Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, Любомир Такач зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, [[Василь Мудри]], [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> == Литература == * Дюра Латяк, "''Повойнови розвой Друкарнї"'', Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 63 и 66. == Вонкашнї вязи == * С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/rozvoj-kadroh-u-redakciji-i-drukarnji-6/ Розвой кадрох у Редакциї и Друкарнї] (6), вебсайт Руске слово, 24. май, 2024. * С. Фейса, [https://www.ruskeslovo.com/cuvame-toto-co-zme-i-dze-pripadame/ Чуваме тото цо зме и дзе припадаме ](7), вебсайт Руске слово, 5. юний 2024. * Д. Латяк, Чолни людзе у Руским слове 1945-1985, вебсайт Руске слово, 2. септембер 2020. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Такач , Любомир }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Руководителє]] [[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]] [[Катеґория:Народзени 1923]] [[Катеґория:21. марец]] [[Катеґория:Умарли 1992]] [[Катеґория:12. фебруар]] doupfs943ku0z5qha1x4ug83x28xlju 14 2687 17687 16013 2026-04-16T10:17:30Z Sveletanka 20 катеґория 17687 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хидролоґия]] cqnj0t4pg2a2qkynajvt37e0czp390m 14 2735 17690 16370 2026-04-16T10:25:44Z Sveletanka 20 катеґория 17690 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемия]] qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2 14 2763 17689 16503 2026-04-16T10:24:31Z Sveletanka 20 катеґория 17689 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемия]] qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2 0 2820 17670 17287 2026-04-15T19:54:05Z Olirk55 19 Уложени фотоґрафиї 17670 wikitext text/x-wiki [[File:Scenografija operi Odeon 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'' (СНП, Нови Сад, 2024.рок,. У тей опери главна женска улога зверена рускей оперскей [[Шпивач|шпивачки]]-[[Сопран|сопранистикнї]] Люпки Рац) |349x349п]]'''Сценоґрафия''' то слово греческого походзеня од слова сцена (греч: ''σκηνη'', а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: ''γραφειν'', хторе значи писац або описац).<ref>Walker, John (1992) [https://www.artdesigncafe.com/scenography-1992 "Scenography".] ''Glossary of Art, Architecture & Design since 1945'', 3rd. ed.</ref>Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени. Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами. Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди [[File:Scenografija u operi Odeon SNP, N.Sad 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'', (СНП, Нови Сад 2024.рок)|347x347п]]аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за [[Редитель|режисера]] зоз хторим взаємно обдумую реализацию. Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї. == Етимолоґия и културолоґийне толкованє == [[File:Scenografija Milete Leskovca, Violinista na krovu, Džozefa Stejna, SNP, 17. oktobra 1992.jpg|right|thumb|270x270px|Сценоґрафия ''Виолониста на'' ''крову'' (СНП, Н.Сад 1992)]]Термин сценоґрафия греч. походзеня (''skēnē'', а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; ''grapho'', а значи „описац”). Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей ''Поетики'' як „''skenographia.''<nowiki>''</nowiki> За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї <ref>''Murphy, Oonagh (пролеће 2018). [https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”.] Tate Papers. '''29'''.''</ref><ref> International Council of Museums (2009).[https://web.archive.org/web/20150616014713/http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf „Key Concepts of Museology”] (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.</ref> у смислу кустоса музейних експонатох.<ref>''Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.''</ref> == История == Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую ''pittura scenica e l'architettura'' ''teatrale'', инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же [[File:Masquerade by Golovin - 2nd picture. Masquerade (1917, Bakhrushin museum).jpg|right|thumb|280px|Александер Я. Ґоловин: сценоґрафия балскей сали, Лєрмонтов: ''Маскарада'', 1917.]]потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио. Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.<ref>Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).[https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862.] Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.</ref> Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.<ref>Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.[https://catalog.hathitrust.org/Record/004309091Storia e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni.] Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.</ref> == Хаснованє == Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо [[Шветлосц|шветло]], окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох. [[File:Zem bukvoh, Druztvo Rusnacoh , Subotica 2010.jpg|thumb|300px|'''''Жем буквох''''', дзецинска представа (2010. рок) Дружтво Руснацох, Суботица]]Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки ''Цо то сценоґрафия''?: „Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ <ref>[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa Howard, Pamela (2002). What is Scenography?.] London: Routledge. бок.[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa/page/ 130/mode/2up]</ref> Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую: „Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.”<ref>McKinney, Joslin (2009). [https://archive.org/details/cambridgeintrodu0000mcki The Cambridge Introduction to Scenography.] Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4. </ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Bavenje Dzecinska predstava, Druztvo Rusnacoh Subotica 2013. rok.jpg|Сценоґрафия дзецинскей представи ''Бавенє'' 2013. рок (Дружтво Руснацох Суботица) Файл:Blaho hnjivacej babi, teatralna predstava 2009 Druztvo Rusnacoh Subotica.jpg|thumb|Сценоґрафия у представи ''Благо'' ''нагнїваней баби'' (2009. рок, Дружтво Руснацох, Суботица) </gallery> == Литература == * Howard, P. (2002). [https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa ''What is Scenography?''] ''Routledge. <nowiki>ISBN 978-0-415-10085-4</nowiki>.'' * Baugh, C (2013). [https://archive.org/details/theatreperforman0002baug Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography'],(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan] * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7. * ''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4. *''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9 == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/scenografija Scenografija] (Hrvatska enciklopedija) * [https://filmska.lzmk.hr/clanak/scenografija-filmska SCENOGRAFIJA, FILMSKA] * [https://bah.edu.rs/sta-je-scenografija-i-koje-su-najbolje-filmske-scenografije-ikada/?pismo=cir Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.] * [https://www.knjizare-vulkan.rs/pozoriste/81949-traktat-o-scenografiji-i-kostimografiji TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI] knjizare-vulkan.rs * [https://web.archive.org/web/20060225071315/http://www.expo2005.cz/en/who_we_are/malina.shtml Животопис сценографа Јарослава Малине] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Уметносц]] <references /> [[Катеґория:Театрална уметносц]] [[Катеґория:Театер]] 3qt01m6edpq9giyxxnbhfkt61q9dzyw 17676 17670 2026-04-16T07:11:41Z Olirk55 19 Корекциї 17676 wikitext text/x-wiki [[File:Scenografija operi Odeon 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'' (СНП, Нови Сад, 2024.рок,. У тей опери главна женска улога зверена рускей оперскей [[Шпивач|шпивачки]]-[[Сопран|сопранистики]] Люпки Рац) |349x349п]]'''Сценоґрафия''' то слово греческого походзеня од слова сцена (греч: ''σκηνη'', а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: ''γραφειν'', хторе значи писац або описац).<ref>Walker, John (1992) [https://www.artdesigncafe.com/scenography-1992 "Scenography".] ''Glossary of Art, Architecture & Design since 1945'', 3rd. ed.</ref>Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени. Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами. Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди [[File:Scenografija u operi Odeon SNP, N.Sad 27. 09. 2024.jpg|thumb|Сценоґрафия у опери ''Одеон'', (СНП, Нови Сад 2024.рок)|347x347п]]аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за [[Редитель|режисера]] зоз хторим взаємно обдумую реализацию. Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї. == Етимолоґия и културолоґийне толкованє == [[File:Scenografija Milete Leskovca, Violinista na krovu, Džozefa Stejna, SNP, 17. oktobra 1992.jpg|right|thumb|270x270px|Сценоґрафия ''Виолониста на'' ''крову'' (СНП, Н.Сад 1992)]]Термин сценоґрафия греч. походзеня (''skēnē'', а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; ''grapho'', а значи „описац”). Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей ''Поетики'' як „''skenographia.''<nowiki>''</nowiki> За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї <ref>''Murphy, Oonagh (пролеће 2018). [https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”.] Tate Papers. '''29'''.''</ref><ref> International Council of Museums (2009).[https://web.archive.org/web/20150616014713/http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf „Key Concepts of Museology”] (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.</ref> у смислу кустоса музейних експонатох.<ref>''Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.''</ref> == История == Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую ''pittura scenica e l'architettura'' ''teatrale'', инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же [[File:Masquerade by Golovin - 2nd picture. Masquerade (1917, Bakhrushin museum).jpg|right|thumb|280px|Александер Я. Ґоловин: сценоґрафия балскей сали, Лєрмонтов: ''Маскарада'', 1917.]]потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио. Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.<ref>Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).[https://books.google.rs/books?id=W_FYAAAAYAAJ&q=Antonio+Caimi&redir_esc=y#v=snippet&q=Antonio%20Caimi&f=false Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862.] Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.</ref> Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.<ref>Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.[https://catalog.hathitrust.org/Record/004309091Storia e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni.] Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.</ref> == Хаснованє == Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо [[Шветлосц|шветло]], окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох. [[File:Zem bukvoh, Druztvo Rusnacoh , Subotica 2010.jpg|thumb|300px|'''''Жем буквох''''', сценоґрафия дзецинскей представи (2010. Дружтво Руснацох, Суботица)]]Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки ''Цо то сценоґрафия''?: „Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ <ref>[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa Howard, Pamela (2002). What is Scenography?.] London: Routledge. бок.[https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa/page/ 130/mode/2up]</ref> Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую: „Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.” <ref>McKinney, Joslin (2009). [https://archive.org/details/cambridgeintrodu0000mcki The Cambridge Introduction to Scenography.] Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4. </ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Bavenje Dzecinska predstava, Druztvo Rusnacoh Subotica 2013. rok.jpg|Сценоґрафия дзецинскей представи ''Бавенє'' 2013. рок (Дружтво Руснацох Суботица) Файл:Blaho hnjivacej babi, teatralna predstava 2009 Druztvo Rusnacoh Subotica.jpg|thumb|Сценоґрафия у представи ''Благо'' ''нагнїваней баби'' (2009. рок, Дружтво Руснацох, Суботица) </gallery> == Литература == * Howard, P. (2002). [https://archive.org/details/whatisscenograph0000howa ''What is Scenography?''] ''Routledge. <nowiki>ISBN 978-0-415-10085-4</nowiki>.'' * Baugh, C (2013). [https://archive.org/details/theatreperforman0002baug Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography'],(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan] * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8. * Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7. * ''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4. *''Берёзкин В. И.'' Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9 == Вонкашнї вязи == * [https://enciklopedija.hr/clanak/scenografija Scenografija] (Hrvatska enciklopedija) * [https://filmska.lzmk.hr/clanak/scenografija-filmska SCENOGRAFIJA, FILMSKA] * [https://bah.edu.rs/sta-je-scenografija-i-koje-su-najbolje-filmske-scenografije-ikada/?pismo=cir Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.] * [https://www.knjizare-vulkan.rs/pozoriste/81949-traktat-o-scenografiji-i-kostimografiji TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI] knjizare-vulkan.rs * [https://web.archive.org/web/20060225071315/http://www.expo2005.cz/en/who_we_are/malina.shtml Животопис сценографа Јарослава Малине] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Уметносц]] <references /> [[Катеґория:Театрална уметносц]] [[Катеґория:Театер]] 6w3nzcinwn2xgzk7bngb2itda1wuiol 0 2939 17662 17634 2026-04-15T12:18:53Z Keresturec 18 Додати иформациї до Ґалериї, законченє форматированє Вонкашнїх вязох 17662 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Владимир Гербут</big> | label2 = | data2 = [[File:Vladimir Herbut.jpg|center]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =18. априла 1949. | label6 = Датум упокоєня | data6 =21. марца 2026. | label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = бек | label10 = Спорт | data10 = Рукомет | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Бавел у тих тимох | data13 =РК ''Русин'', Руски Керестур<br>РК ''Гайдук'', Кула<br>РК ''Червинка'', Червинка<br>РК ''Кварнер'', Риєка<br>РК ''Ровинь'', Ровинь<br>РК ''Омладинєц'', Коцур<br> | label14 = Припознаня | data14 =Почесни член РК Русин }} '''Владимир Гербут''' (*18. април 1949—†[[21. марец]] 2026), визначни рукометаш и спортиста хтори зоз своїм талантом и препознатлївим моцним бицом, охабел тирваци шлїд у историї того спорту у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Биоґрафия == Владимир Гербут народзени 18. априла 1949. року у Руским Керестуре. Оцец Янко и мац Леона родз. Пап (Дюранїнова). Владимир мал шестру Марию. У валалє закончел основну школу. Владимир Гербут дебитовал 1965. року, на 16 роки, у РК ''Русин'' кед ше у Керестуре лєм почал розвивац рукометни спорт. Уж теди бул замерковани як бавяч зоз моцним бицом и вельким потенциялом. Под час служеня воєного року, його талант нє остал нєзамерковани. Нєодлуга го там анґажую тренирац, же би потим место звичайней обуки, векшину часу препровадзовал на пририхтованьох и змаганьом ширцом ядранского приморя, од Славониї по Сплит. По врацаню зоз войска Владимир предлужел брилїрац у матичним клубе РК ''Русин'', одкадз нєодлуга прешол до кулского ''Гайдуку'', хтори у тот час бул доминантни у Войводянскей лиґи. О його нєвироятним таланту шведочи податок зоз єдного стретнуца кед бавел за ''Гайдук'', на хторим од вкупно 23 ґолох його тиму, вон посцигнул аж 21 ґол. Кратко тренирал и у першолиґашским клубе ''Червинка'', а бавел и у ''Кварнеру'' зоз Риєки и у РК ''Ровиню'' y истоменовим варошу у Истри. Єден час бранєл и фарби коцурского ''Омладинца'', а бул и на крочай од того же би облєкол репрезентативни дрес дакедишнєй Югославиї. Штредком 80. рокох врацел ше там одкадз шицко и почало – до свойого родного Керестура и рукометного клубу ''Русин'', дзе єден час и бавел и бул тренер. Владимир Гербут бавел на позициї бека, роками мал епитет ґолґетера цалей лиґи, а вецейраз бул преглашени за найлєпшого [[Спортиста|спортисту]] Керестура. Остатнє змаганє Владимир одбавел 18. авґуста 1985. року кед и урядово закончел свою рукометну кариєру. На концу його кариєри, Рукометни клуб ''Русин'' преглашел Владимира Гербута за свойого почесного члена. Владимир Гербут бул оженєти зоз Марию родз. Хованєц. У малженстве мали двох синох, Владимира и Златка. Владимир Гербут ше упокоєл 21. марца 2026. року, у своїм 76. року. Поховани бул [[22. марец|22. марца]] на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vladimir Herbut i keresturski rukometase.jpg|алт=Владимир Гербут и керестурски рукометаше.|Владимир Гербут (цалком лїво) и керестурски рукометаше 18. авґуста 1985. року. Бул то дзень кед Владимир Гербут одбавел свойо остатнє змаганє и положел точку на свою рукометну кариєру. Файл:Vladimir Herbut se odpituje od rukometa.jpg|алт=Владимир Гербут, Яким Грубеня Бора и Вили, за памятку |Владимир Гербут, Грубеня и Вили пред початком остатнього змаганя у його кариєри. </gallery> == Вонкашнї вязи == * Й. Грубеня, [https://www.ruskeslovo.com/bakovo-skoljare-sljidbenjiki-ii/ Баково школяре – шлїдбенїки (II)], новини ''Руске слово'', www.ruskeslovo.com, 13. фебруар 2023. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/umar-rukometas-vladimir-herbut/ Умар рукометаш Владимир Гербут (1949–2026)], ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com, 25. марец 2026. 1msfkhc5p31sjy8m4cv488aecghzvyq 17675 17662 2026-04-16T01:35:26Z Keresturec 18 17675 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Владимир Гербут</big> | label2 = | data2 = [[File:Vladimir Herbut.jpg|center]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =18. априла 1949. | label6 = Датум упокоєня | data6 =21. марца 2026. | label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = бек | label10 = Спорт | data10 = Рукомет | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Бавел у тих тимох | data13 =РК ''Русин'', Руски Керестур<br>РК ''Гайдук'', Кула<br>РК ''Червинка'', Червинка<br>РК ''Кварнер'', Риєка<br>РК ''Ровинь'', Ровинь<br>РК ''Омладинєц'', Коцур<br> | label14 = Припознаня | data14 =Почесни член РК Русин }} '''Владимир Гербут''' (*18. април 1949—†[[21. марец]] 2026), визначни рукометаш и спортиста хтори зоз своїм талантом и препознатлївим моцним бицом, охабел тирваци шлїд у историї того спорту у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Биоґрафия == Владимир Гербут народзени 18. априла 1949. року у Руским Керестуре. Оцец Янко и мац Леона родз. Пап (Дюранїнова). Владимир мал шестру Марию. У валалє закончел основну школу. Владимир Гербут дебитовал 1965. року, на 16 роки, у РК ''Русин'' кед ше у Керестуре лєм почал розвивац рукометни спорт. Уж теди бул замерковани як бавяч зоз моцним бицом и вельким потенциялом. Под час служеня воєного року, його талант нє остал нєзамерковани. Нєодлуга го там анґажую тренирац, же би потим место звичайней обуки, векшину часу препровадзовал на пририхтованьох и змаганьом ширцом ядранского приморя, од Славониї по Сплит. По врацаню зоз войска Владимир предлужел брилїрац у матичним клубе РК ''Русин'', одкадз нєодлуга прешол до кулского ''Гайдуку'', хтори у тот час бул доминантни у Войводянскей лиґи. О його нєвироятним таланту шведочи податок зоз єдного стретнуца кед бавел за ''Гайдук'', на хторим од вкупно 23 ґолох його тиму, вон посцигнул аж 21 ґол. Кратко тренирал и у першолиґашским клубе ''Червинка'', а бавел и у ''Кварнеру'' зоз Риєки и у РК ''Ровиню'' y истоменовим варошу у Истри. Єден час бранєл и фарби коцурского ''Омладинца'', а бул и на крочай од того же би облєкол репрезентативни дрес дакедишнєй Югославиї. Штредком 80. рокох врацел ше там одкадз шицко и почало – до свойого родного Керестура и рукометного клубу ''Русин'', дзе єден час и бавел и бул тренер. Владимир Гербут бавел на позициї бека, роками мал епитет ґолґетера цалей лиґи, а вецейраз бул преглашени за найлєпшого [[Спортиста|спортисту]] Керестура. Остатнє змаганє Владимир одбавел 18. авґуста 1985. року кед и урядово закончел свою рукометну кариєру. На концу його кариєри, Рукометни клуб ''Русин'' преглашел Владимира Гербута за свойого почесного члена. Владимир Гербут бул оженєти зоз Марию родз. Хованєц. У малженстве мали двох синох, Владимира и Златка. Владимир Гербут ше упокоєл 21. марца 2026. року, у своїм 76. року. Поховани бул [[22. марец|22. марца]] на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vladimir Herbut i keresturski rukometase.jpg|алт=Владимир Гербут и керестурски рукометаше.|Владимир Гербут (цалком лїво) и керестурски рукометаше 18. авґуста 1985. року. Бул то дзень кед Владимир Гербут одбавел свойо остатнє змаганє и положел точку на свою рукометну кариєру. Файл:Vladimir Herbut se odpituje od rukometa.jpg|алт=Владимир Гербут, Яким Грубеня Бора и Вили, за памятку |Владимир Гербут, Яким Грубеня Бора и Вили пред початком остатнього змаганя у його кариєри. </gallery> == Вонкашнї вязи == * Й. Грубеня, [https://www.ruskeslovo.com/bakovo-skoljare-sljidbenjiki-ii/ Баково школяре – шлїдбенїки (II)], новини ''Руске слово'', www.ruskeslovo.com, 13. фебруар 2023. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/umar-rukometas-vladimir-herbut/ Умар рукометаш Владимир Гербут (1949–2026)], ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com, 25. марец 2026. jyszmd109jhwoswakxkyqhr2rssixms 0 2946 17664 17657 2026-04-15T14:33:46Z Olirk55 19 Уношенє податкох до табелох, Позиционованє фотоґрафийох 17664 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр ШЗО за пандемийни и епидемийни информатцийни податкеи у Берлину.]]Конєчно конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки держави Зєдинєних нацийох, 51, и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї)]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' 1947 року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх Уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним Владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|293x293px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. 2012. року ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ. ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ <big>Ґенерални директоре</big> ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Brock Chisholm || [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Marcolino Gomes Candau || [[File:Brussel vlag.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Halfdan T. Mahler || [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Hiroshi Nakajima || [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Gro Harlem Brundtland || [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Lee Jong-wook || [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Anders Nordström || [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 <small>(intérim)</small> || |- | ''Margaret Chan'' Др. Маргарет Чан (КНР) | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | ''Tedros Adhanom Ghebreyesus'' Др. Тедрос Аданом Ґебреисус | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] t1z439a9pv2c6aht6wwbapbcfe6vw1c 17665 17664 2026-04-15T16:08:45Z Olirk55 19 Корекция буквох 17665 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки держави Зєдинєних нацийох, 51, и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' 1947 року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх Уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним Владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. 2012. року ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ. ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ ! colspan="4" |<big>Ґенерални директоре ШЗО</big> |- ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Brock Chisholm || [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Marcolino Gomes Candau || [[File:Brussel vlag.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Halfdan T. Mahler || [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Hiroshi Nakajima || [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Gro Harlem Brundtland || [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Lee Jong-wook || [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Anders Nordström || [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 || |- | ''Margaret Chan'' Др. Марґарет Чан (КНР) | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | ''Tedros Adhanom Ghebreyesus'' Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] fqkfowt8utg0pw5lbj33vl3d9u6kmuc 17667 17665 2026-04-15T17:18:19Z Sveletanka 20 корекция букви 17667 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно, конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки tтедишнї держави Зєдинєних нацийох (51 держава) и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' ♦ 1947. року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. Року 2012. ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ ! colspan="4" |<big>Ґенерални директоре ШЗО</big> |- ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Brock Chisholm || [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Marcolino Gomes Candau || [[File:Brussel vlag.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Halfdan T. Mahler || [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Hiroshi Nakajima || [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Gro Harlem Brundtland || [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Lee Jong-wook || [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Anders Nordström || [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 || |- | ''Margaret Chan'' Др. Марґарет Чан (КНР) | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | ''Tedros Adhanom Ghebreyesus'' Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] ekpnsgavhzc6xygsjo0hamkv46nu7x1 17668 17667 2026-04-15T18:38:22Z Olirk55 19 Мали виправки 17668 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно, конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки tтедишнї держави Зєдинєних нацийох (51 держава) и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' ♦ 1947. року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. Року 2012. ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ ! colspan="4" |<big>Ґенерални директоре ШЗО</big> |- ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Др. Брук Чизхолм ''(Brock Chisholm)'' | [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Др. Марколино Ґамез Кандау (''Marcolino Gomes Candau'') | [[File:Flag of Brazil.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Др. Холфдан Т. Махлер (''Halfdan T. Mahler'') | [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Др. Хироши Накаїма (''Hiroshi Nakajima'') | [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Др. Ґро Харлем Брунтлонд ''(Gro Harlem Brundtland)'' | [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Др. Ли Йонґ-Вок (''Lee Jong-wook)'' | [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Др. Андрес Нордстром ''(Anders Nordström)'' | [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 || |- | Др. Марґарет Чан (КНР) ''(Margaret Chan)'' | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус ''(Tedros Adhanom Ghebreyesus)'' | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://www.who.int/about/governance/constitution "Constitution of the World Health Organization".] www.who.int. Retrieved 18 November 2024] * World Health Organization. (2021). [https://covid19.who.int/"COVID-19 Dashboard.]" {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] 2jvmvchjqka6vvpfcz7r3ijd4xyrpq3 17677 17668 2026-04-16T09:51:59Z Sveletanka 20 катеґория 17677 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно, конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки tтедишнї держави Зєдинєних нацийох (51 держава) и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' ♦ 1947. року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. Року 2012. ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ ! colspan="4" |<big>Ґенерални директоре ШЗО</big> |- ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Др. Брук Чизхолм ''(Brock Chisholm)'' | [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Др. Марколино Ґамез Кандау (''Marcolino Gomes Candau'') | [[File:Flag of Brazil.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Др. Холфдан Т. Махлер (''Halfdan T. Mahler'') | [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Др. Хироши Накаїма (''Hiroshi Nakajima'') | [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Др. Ґро Харлем Брунтлонд ''(Gro Harlem Brundtland)'' | [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Др. Ли Йонґ-Вок (''Lee Jong-wook)'' | [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Др. Андрес Нордстром ''(Anders Nordström)'' | [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 || |- | Др. Марґарет Чан (КНР) ''(Margaret Chan)'' | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус ''(Tedros Adhanom Ghebreyesus)'' | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://www.who.int/about/governance/constitution "Constitution of the World Health Organization".] www.who.int. Retrieved 18 November 2024] * World Health Organization. (2021). [https://covid19.who.int/"COVID-19 Dashboard.]" {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] [[Катеґория:Здравствена култура]] jc90w2zpumv6gqbqmsoob70e8eaj1w0 0 2949 17663 2026-04-15T13:01:19Z Keresturec 18 Нова страница: {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Франьо Тома </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =28. априла 1951. року | label6 = Датум упокоєня | data6 =17. юлия 2023. року | label7 = Поховани | data7 = у Руским Кересту… 17663 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Франьо Тома </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =28. априла 1951. року | label6 = Датум упокоєня | data6 =17. юлия 2023. року | label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = централни галф | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Бавел у тих тимох | data13 = ФК Русин, Руски Керестур<br> ФК Бурладинґен, Баден-Виртемберг, Нємецка<br> ФК Русин, Руски Керестур | label14 = Припознаня | data14 = Почесни член СД Русин }} '''Франьо Тома''' (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер ФК ''Русин'' зоз Руского Керестура. Биоґрафия Франьо Тома народзени 28. априла 1951. року у Земуну. Оцец Ференц и мац Катарина родз. Клер. Франьо мал ище шестру Ану и братох Адама и Йосипа. До основней школи Франьо ходзел у Савиним селу и у Руским Керестуре. Першу роботу достал у Млєчари. Франьо Тома ше оженєл зоз Ану родз. Марич. У малженстве мали двох синох, Зорана и Даниєла. У швеце фодбала Франьов старши брат Адам штредком пейдзешатих рокох прешлого вику бавел фодбал за ФК Задруґар зоз Руского Керестура у Срезким першенстве. Понеже ше ФК Русин, концом шейдзешатих рокох, пласовал до висшого ранґу, а у його галф линиї бавели теди уж ветеранє, Владимир Преґун (Ондеров) и Йоаким Козар, то бул час же би ше екипу ФК Русина помоцнєло у охрану зоз младим, високим и моцним бавячом. Як помоцнєнє, а на препоруку його брата Адама, до Керестура 1968. року пришол Франьо Тома зоз Польопривредного маєтку Косанчич. Спочатку Франьо бавел на позициї правого бека а вец пейц роки у успишней галф линиї Хома-Тома-Фекете вон бавел централного галфа док ФК Русин бавел у Бачкей лиґи (зони) односно у штвартим ранґу югославянских фодбалских першенствох. Єден час Франю до своїх шорох сцели привесц кулски ФК Гайдук и ФК Тополя. Франьо Тома 1973. року пошол на роботу до Заходней Нємецкей и предлужел успишно бавиц фодбал за трецолиґаша ФК Бурладинґен (Баден-Виртемберг). После 10 рокох врацел ше до Керестура и, гоч уж у позних фодбалских рокох, вон сцел помогнуц и ознова почал бавиц за ФК ''Русин''. Франьо вецей раз, у найчежших Русинових рокох, преберал на себе и улогу тренера Русина, аж по конєц Русиновей першенственей сезони 1994/95. Франьо 2001. року вибрани за почесного члена Спортского Дружтва Русин. Франьо Тома ше упокоєл 17. юлия 2023. року. Поховани є на теметове у Керестуре. Литература Вонкашнї вязи 264bd6hjpwbbkvl4y6eqokdjniazmov 14 2950 17688 2026-04-16T10:17:53Z Sveletanka 20 катеґория 17688 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] chmu3zxa8crexeih78wdeiklrg1m37x 0 2951 17692 2026-04-16T11:44:24Z Olirk55 19 Нова страница: Каденца то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) цек музичней думки. Розлични акорди на ступньох у тоналитету даваю одредзени гармонски функциї. Тоника (Т) I ступень Cубдоминанта (S) IV ступень (або под'д… 17692 wikitext text/x-wiki Каденца то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) цек музичней думки. Розлични акорди на ступньох у тоналитету даваю одредзени гармонски функциї. Тоника (Т) I ступень Cубдоминанта (S) IV ступень (або под'доминанта) Доминанта (D) V ступень Тo главни ступнї хтори и найважнєйши за творенє каденци, а постоя ище нє главни функциї (ориєнтация спрам одношеня на I ступень) супертоника (II) долня медиянта (VI ступень), горня медиянта (III), водзачка VII (серб. вођица). Каденци у музики єст вецей типи. Каденци дзелїме на аутентичну, плаґалну, полукаденцу, спреведлїву (серб.варљиву) каденцу и преширену каденцу. 1. Аутентична каденца то вяза D-Т, т.є.. V-I або VII-I • Подполна аутентична каденца то вяза S-D-Т, т.є. IV-V-I або II-V-I • Нєподполна • Совершена 2. Плаґална (такв.церковна) каденца то вяза S-Т, т.є., IV-I або 3. II-I, хтора ше ритко хаснує у пракси. 4. Полукаденца, хтора представя комбинацию ступньох, и ма законченє на D, т.є.вяза I-V або IV-V. Тота каденца барз нєзвичайна, прето же музична думка хтора ше зоз тима функциями закончує охабя упечаток нєдоконченосци. 5. Спреведлїва каденца то вяза V-VI. Вола ше „спреведлїва“ прето же ше обчекує вяза V-I. А ту ше зявел VI ступень и ма функцию тоники (I ступеня) односно зявел ше VI як його замєнїк - место I ступня. Спреведлїва каденца нїґда нє значи конєц музичного виреченя; то лєм його кратки застой. 6. Преширена каденца настава зоз комбинованьом спреведлївей и подполней автентичней каденци. Напр. V - VI + IV -V -I = преширена каденца.[1] Референци 1. „Занимљива музика - Каденца” (PDF). Архивирано из оригинала (PDF) 19. 06. 2018. г. Приступљено 20. 02. 2020. Вонкашнї вязи медиакомонс q4exza9h3hvgontzhb9tpdx9j1bm06t 17693 17692 2026-04-16T11:49:17Z Olirk55 19 17693 wikitext text/x-wiki '''Каденца''' то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) цек музичней думки. Розлични акорди на ступньох у тоналитету даваю одредзени гармонски функциї. Тоника (Т) I ступень Cубдоминанта (S) IV ступень (або под'доминанта) Доминанта (D) V ступень Тo главни ступнї хтори и найважнєйши за творенє каденци, а постоя ище нє главни функциї (ориєнтация спрам одношеня на I ступень) супертоника (II) долня медиянта (VI ступень), горня медиянта (III), водзачка VII (серб. вођица). Типи каденци У музики єст вецей типи каденцох. Каденци дзелїме на аутентичну, плаґалну, полукаденцу, спреведлїву (серб.варљиву) каденцу и преширену каденцу. 1. Аутентична каденца то вяза D-Т, т.є.. V-I або VII-I • Подполна аутентична каденца то вяза S-D-Т, т.є. IV-V-I або II-V-I • Нєподполна • Совершена 2. Плаґална (такв.церковна) каденца то вяза S-Т, т.є., IV-I або 3. II-I, хтора ше ритко хаснує у пракси. 4. Полукаденца, хтора представя комбинацию ступньох, и ма законченє на D, т.є.вяза I-V або IV-V. Тота каденца барз нєзвичайна, прето же музична думка хтора ше зоз тима функциями закончує охабя упечаток нєдоконченосци. 5. Спреведлїва каденца то вяза V-VI. Вола ше „спреведлїва“ прето же ше обчекує вяза V-I. А ту ше зявел VI ступень и ма функцию тоники (I ступеня) односно зявел ше VI як його замєнїк - место I ступня. Спреведлїва каденца нїґда нє значи конєц музичного виреченя; то лєм його кратки застой. 6. Преширена каденца настава зоз комбинованьом спреведлївей и подполней автентичней каденци. Напр. V - VI + IV -V -I = преширена каденца.[1] == Референци == 1. „Занимљива музика - Каденца” (PDF). Архивирано из оригинала (PDF) 19. 06. 2018. г. Приступљено 20. 02. 2020. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} 4w9xxkuka9iwd9x38ec93wj4a5bdfc5