Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 361 17715 17273 2026-04-17T20:40:50Z Keresturec 18 17715 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024.jpg|alt=Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024|thumb|400x400px|Плуг за оранє]] '''Плуг''' (общеславянске слово, праслав. рlugъ) то орудиє за основни обробок жеми. Цагали го роботни животинї як цо конї або воли, а у нєшкайшим чаше ше хаснує трактори. Плуги були правени з древа, желєза, або челїчних рамох з притвердзеним желєзком за резанє и преврацанє жеми. Плуг представя єден з найвекших польопривредних пренаходкох у людскей историї. [[Файл:Dvorac_Dunđerski,_Kulpin,_62,_mašine.jpg|alt=Dvorac Dunđerski, Kulpin, 62, mašine|thumb|300x300px|Рижни плуги за оранє, музей у дворцу Дундєрски у Кулпину]] Примарни циль ораня преврациц верхнє пасмо жеми и так принєсц швижи поживни материї на [[поверхносц]], загарнуц коровче и остатки предходних шацох, зоз чим ше оможлївює їх розкладанє. При прецагованю плуга през жем правя ше длугоки ярчки плодней жеми хтори ше волаю бразди. У сучасним хаснованю, оранїну ше звичайно зохабя же би ше осушела, а потим ше ю дерля скорей як ше почнє шац або садзиц. З ораньом и култивованьом ше гомоґенизує и меня верхнї 12 до 25 cm жеми. ==Историят плугох == Плуги спочатку були на людски погон. Тот процес постал вельо ефикаснєйши кед ше за тоту роботу почало хасновац животинї. Перши плуги на животиньски погон без сумнїву цагали воли, а познєйше у велїх обласцох конї. У индустриялизованих жемох, перши механїчни способ цаганя плуга були парни машини (машини за оранє або парни трактори), алє вони поступнє заменєни з тракторами. ==Часци плуга == Нашо майстрове [[колєсар]]е правели древени орачи плуг хтори мал два часци. Єдна часц то [[градзель]] зоз ручками, орачим желєзом и кормань-деску, а друга часц то колєска зоз патинґами и шицким желєживом на себе. Колєсар на плугу нє мал тельо роботи як [[коваль]]. Гоч ше плуг волал древени, вон мал вельо вецей желєзни часци. Древени були лєм ручки, градзель и колєска. Градзель колєсар правел зоз баґренового або ясенового древа. Древо за градзель мало буц дас 15 центи грубе и коло 1,5 [[метер]] длугоке. За градзелї нє було окремней фурми, Колєсар го викресал напамят, зоз простого древа, на гладко огобльовал и ошмирґлал. На древени плуги ше тиж кладло ручки зоз желєза, а древена була лєм тота часц дзе ше ручки лапало зоз руку. Порихтани древени часци од колєсара превжал коваль. Вон на градзель зашрубовал ручки кед були древени, а кед були желєзни, вец их перше мушел виковац. Ручки були високи дас 70 центи. На лївей ручки, там дзе ше лапало зоз руку, коваль прикруцел єдно скривене желєзо хторе чувало древену часц ручки же би ше нє погубела и нє затрепала од глїни кед ше скруцовало з плугом, бо кед орач сцигол по конєц поля хторе орал, звалєл плуг на лїви бок так же ораче желєзо стирчало до горе, пошол напредок ґу коньом и мушел их обрациц назад. Док вон обрацал конї, плуг ше на гей правей ручки, вєдно зоз орачим желєзом и градзельом, цагал по жеми. Точно спрам ручкох, алє од сподку градзеля, коваль кладол слубицу. На слубици, под самим градзельом, бул єден шруб. Зоз тим шрубом ше слубицу зацаговало, односно дзвигало и спущовало. На тот способ ше нагинало ораче желєзо вєдно зоз [[Кормань-деска|кормань-деску]], а то значи же ше реґуловало угел под хторим вона стої, односно руца на бок виорану жем. Ґу слубици, под углом од 90 ступнї, коваль прикруцовал талпу хтора була вилята зоз получелїку, а вєдно зоз главу ношела ораче желєзо и кормань-деску. Далєй ґу талпи и ґу градзелю коваль прикруцел главу плуга. На месце дзе глава уходзела до градзеля, градзель бул прейґа префуровани, а глава ґу ньому зашрубована зоз вельким шрубом. На глави плуга, под самим градзельом, була туляйка, до хторей ше упихало стик. Стик бул направени зоз древеней лопатки и древеней ручки. Лопатку коваль виковал зоз желєза так же ше предлужовала до желєзней ручки, а ручка на концу мала туляйку, до хторей ше заглобело древену ручку. Тота ручка затримовала стик же би, кед ше орало, нє випаднул зоз туляйки на глави плуга, до хторей бул вохпани. Зоз стиком орач з часу на час чисцел кормань-деску так же винял стик, та ю з нїм ошкрабал од глїни цо ше у ораню налїпела. Талпа плуга на себе мала прикруцене ораче желєзо. Ораче желєзо направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и ґу глави плуга, над самим орачим желєзом, коваль прикруцовал кормань-деску хтора була лята зоз получелїку. Була скривена так же би на прави бок руцала глїну хтору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на градзель, коваль кладол оков до хторого ше заглобело чересло. Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Воно ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми и на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, каменя, або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, коваль кладол квачки за патинґи (ланци хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, коваль кладол оков хтори чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. ==Файти плугох == Парасти у своїх обисцох, окрем орачого плуга цо мал шицки часци з древа направени, мали и руцачи плуги. Руцачи плуг ше од орачого плуга розликовал лєм по кормань-дески. Вона на руцачим плугу була так направена же орала жем барз плїтко, односно вона лєм зверху попреврацала жем. Градзель такого руцачого плуга парасти кладли до колєскох орачого плуга, бо градзелї обидвох плугох и були так направени же би им одвитовали єдни колєска. Зоз руцачим плугом ше ишло на польо после кошеня жита. Сцерень хтора на полю оставала зоз таким руцачим плугом ше на плїтко зугорело же би до єшенї, док ше нє будзе глїбоко орац, сцерень нє зарастала. Парачи плуг мал древени градзель и ручки, як и орачи, лєм бул кратши и нїзши. Колєсар градзель вирезал зоз простого древа, окресал го и огобльовал, а потим видлабал прейґа през градзель дзири за мотички: два з боку, блїжей ґу ручком и єдну вертикалну, на половки градзеля. На процивним концу од ручкох, колєсар предлабал прейґа ище єдну дзиру за колєско. Мотички за парачи плуг ковал коваль. Штредня мотичка була векша, а бочни мотички менши и випатрали як половки тей штреднєй мотички. Мож их було баржей або менєй дрилїц до градзеля, та вец на узше, або ширше парац жем. Штредню мотичку мож було тиж так нарихтац же би глїбше або плїтше парала. Древене колєско тиж мож було нарихтац нїжей або висше, а вшадзи ше кладло цворень. Сам конєц градзеля коваль оковал, а за тот оков заковал кваку за [[орчик]]. На парачи плуг нє требало класц вагу, прето же го цагал лєм єден конь. Зоз парачим плугом ше парало младу [[Кукурица|кукурицу]], цвиклу и друге. Огартачи плуг - зоз парачим плугом мож було кукурицу, слунечнїк або инше нє лєм парац, алє и огартац, лєм ше за тоту роботу мушело пременїц заднї мотички. Место парачих, на плуг ше кладло огартачи мотички. Штредня мотичка на парачим плугу, кед ше го хасновало за огартанє, остала иста. Аж по приселєню до тих крайох Руснаци почали хасновац термини плуг о єдну бразду (єднїсти) и двоґач (за два бразди). Нєшка єст плуги хтори ору 6 и вецей бразди одразу. ==Литература== * Словнїк руского народного язика II, О - Я, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 165. ==Вонкашнї вязи== * Наташа Холошняй (Фа), [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 99-108. * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3 Плуг,] Википедија на српском језику, 2. септембер 2009. * [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/politika/1940/04/27?pageIndex=00020 Орало и његови делови,] ''Политика, Ускрс 1940.'' [[Катеґория:Польопривреда]] [[Катеґория:Польопривредни алат]] beixzhthtgkyuisf6uhjank4t3osawu 0 382 17714 17706 2026-04-17T19:02:16Z Orbitminis 964 17714 wikitext text/x-wiki [[Файл:GDP per capita nominal world map 2026.svg|thumb|420x420px|Приказ дружтвеного бруто продукту по жительови (у доларох), 2026. рок {| width=100%h |- | valign=top | {{Legend|#000052ff|>$70,000}} {{Legend|#00008a|$60,000–70,000}} {{Legend|#003c00|$50,000–60,000}} {{Legend|#008f00|$40,000–50,000}} {{Legend|#00f900|$30,000–40,000}} {{Legend|#b3ff00|$20,000–30,000}} | valign=top | {{Legend|#ffff00|$10,000–20,000}} {{Legend|#ffd215|$5,000–10,000}} {{Legend|#ff852f|$2,500–5,000}} {{Legend|#ff0000|$1,000–2,500}} {{Legend|#a30000|<$1,000}} {{Legend|#b9b9b9|Нєт данных}} |} ]] '''Привреда''', або економия, основна дружтвена дїялносц єдного дружтва. У узшим смислу, вона облапя продукцию, розподзельованє, черанку и трошенє продуктох и услугох<ref>[https://shtreber.com/odlike-podela-privrede Основни характеристики и подзелєнє привреди] ''shtreber.com''</ref>. У ширшим смислу, привреда облапя шицки файти дїялносцох и услугох, хтори оможлївюю задоволєнє шицких чловекових потребох. Економия зложена зоз процесох, як цо то култура, вредносц, просвита, технїчни розвой, история, дружтвена орґанизация, политична структура, законодавна система и природни богатства, так же медзисобна повязаносц тих факторох условює єй функционованє. Главни привредни дїялносци то польопривреда (найважнєйша привредна дїялносц), индустрия и рударство (найважнєйши у секундарним секторе), будовательство, ремеселнїцтво, транспорт (найважнєйши у терциярним секторе), тарґовина и туризем. Муши ше розликовац поняце национална привреда, хтора ше одноши на дїялносц у рамикох єдней держави, и шветова привреда, хтора ше одноши на ґлобалну дїялносц. Кажда держава ма свою привреду (националну), и на таки способ, у меншей або векшей мири, участвує у шветовей привреди. == Подзелєнє привреди == Спрам подобних прикметох хтори ґруповани до штирох секторох, привреда ше дзелї на: ::* '''Продукцийни сектори''' ::::* примарни сектор и секундарни сектор ::* '''Нєпродукцийни сектори''' ::::* терциярни и квартарни сектор == Подзелєнє привреди по секторох == :: == Примарни сектор == [[Файл:Ueberladewagen (jha).jpg|Польопривредни роботи|343x343px|alt=Польопривредни роботи|thumb]] ::* Польопривреда ::* Лови и риболов ::* Лєсарство '''Примарни сектор''' Примарни сектор облапя продукцийни дїялносци, хтори маю циль продуковац поживово продукти за индустрию. До того сектору спадаю польопривреда и лєсарство. З помоцу польопривреди ше обезпечую поживово продукти и сировини хтори ше будзе прерабяц у индустриї, праве прето є найважнєйша дїялносц. Зоз польопривреду ше занїма найвекше число жительох. :: == Секундарни сектор == ::* Индустрия ::* Рударство ::* Будовательство ::* Продукцийне ремеселство '''Секундарни сектор''' Секундарни сектор облапя продукцийни дїялносци, як цо то индустрия, будовательство и продукция. З помоцу машинох, сировини ше прерабя до полупродуктох и готових продуктох. Єдна часц индустриї ше занїма зоз експлоатацию сировинох зоз жеми (руди, угля, нафти и ґазу), а друга часц индустриї ше занїма зоз преробком сировинох минералного, рошлїнского и животиньского походзеня. :: == Терциярни сектор == [[Файл:Commerce-alimentation-generale-paris.jpg|Предавальня|375x375px|alt=Commerce-alimentation-generale-paris|thumb]] ::* Транспорт ::* [[Тарґовина]] ::* Туризем ::* [[Погосцительство]] ::* [[Ремесло|Ремеселство]] ::* Банкарство ::* Комунална привреда == Квартарни сектор == ::* Просвита ::* Наука ::* Култура ::* Информациї ::* Здравство ::* Социялна защита Спрам способу продукциї и файти продуктох хтори ше достава, индустрия ше дзелї на: ::* '''Чежка индустрия''' – облапя продукцию стредствох за роботу (машини) и предмети роботи (сировина, гориво). За тоту дїялносц потребни вельки укладаня, вельке количество енерґиї и сировини. ::* '''Лєгка индустрия''' – облапя продукцию стредствох за широке трошенє, нє вимага вельки укладаня и поглєдує менєй енерґиї и сировини {| class="wikitable"style="margin-left: auto; margin-right: auto; border: none;" |+ ! colspan="2" |Подзелєнє индустриї |- !Лєгка индустрия !Чежка индустрия |- |Прехрамбена индустрия |Рударство |- |Текстилна индустрия |Енерґетика |- |Индустрия древа |Металурґия |- |Индустрия догану |Машинобудовательна |- |Индустрия скори и обуї |Електоиндустрия |- |Лєгка хемийна индустрия |Чежка хемийна индустрия |- |Индустрия целулози и паперу |Будовательна индустрия |- |Индустрия ґуми |Машинска индустрия |} == Улога держави у привреди == Нєт привреди хтора ше розвива без уплїву держави. Кажда держава, у меншей або векшей мири, зоз применьованьом законох, уплївує на свою привреду и онєможлївює наставанє нємирох. Окрем того, кажда држава обезпечує стредства (прейґ порцийох) за плаци занятим роботнїком у дїялносцох як цо то: войско, просвита здравство. == Розвой привреди == На розвой привреди уплївую: ::* '''Природни фактори''' (природни богатства,релєф,клима...) ::* '''Дружтвени фактори''' (економско-политични, демоґрафски, економски, науково-технолоґийни...) == Вонкашнї вязи == * [https://www.slideshare.net/slideshow/privreda-osnovne-karakteristike-i-podela/222675297 Привреда] – основни характеристики и подзелєнє == Референци == <references /> [[Катеґория:Дружтвени науки]] merkm3b4s9tlescn4exqsmo5uoe62oc 0 400 17723 4421 2026-04-17T20:51:51Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 17723 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=250px |+ !<big>ЛИТЕРАТУРА</big> |- | *антика :*геленска литература :*римска литература *штредньовиковна *ренесанса :*треченто :*петраркизем :*барок :*рококо :*класицизем *нови вик :*просвитительство :*сентиментализем :*предромантизем :*романтизем :*реализем :*надреализем :*натурализем :*парнасизем :*символизем :*импресионизем :*модернизем :*постмодернизем *сучасна литература |} '''Романтизем''' то литературноисторийне типолоґийне поняце и литературни рух. Зявел ше на початку 19. вику як процивносц класицизму, и котри прейґ уметносци и кнїжовносци похопйовал швет чловекових чувствох, и за розлику од рационализма виражел ирационализем, побиваюци тези о античней уметносци як идеалней и глєдаюци свойо жридла у усней уметносци и усним твореню власного народу, алє и страних, часто по теди и еґзотичних народох, односно у оддалєних историйних часох. == Наставанє поняца и ширенє значеня == Романтизем ше як литературни напрям розвил у водзацих европских литературох, перше у нємецкей, а познєйше у французкей и анґлийскей литератури, а пошвидко залапел и народи котри у тедишнїм чаше розвивали свою националну свидомосц доставаюци мотивацию од романтичарских идеолоґийох. Стилистична формация романтизма менєй когерентна од класицизма, преовладує у европских кнїжовносцох у епохи котра облапя остатню децению 18. вика – даґдзе зоз баржей наглашенима предромантичнима стилами и периодами – и тирва по першу трецину 19. вика (по 40. роки), алє охабя свойо шлїди у познєйших часох, найбаржей у лирскей поезиї, а длугше тирванє романтизем витворює у литератури зоз наглашену националну функцию. Поняце настало од прикметнїка „романтични” и означує дацо цо подобне на штредньовиковни роман, цошка фантастичне, авантуристичне, чудесне, потим и чувствительне, и уж у своїм наставаню нє бул виключно вязани лєм за литературу и уметносц, алє представял одредзене животне становиско и способ справованя, а тому широкому и вецейфайтовому значеню допринєсла и романтичарска литература, та його улога нєшка барз широка и у бешедним язику. Як литературноисторийне поняце ше зявює у 17. вику у Анґлиї (1674) и Французкей (1669), перше ше применює на италиянских поетох Ариоста, Боярда и Пулчия, а при Вортонови (On the origin of romantic fiction in Europe 1774) уж похопена процивносц штредньовиковней и ренесанскей литератури як и класицизму. Зоз Анґлиї тото поняце преходзи до Нємецкей, а хаснує го Хердер (1766), а потим го и нємецки историчар у значеню „шицки поезиї написани у традициї хтора ше розликує од тей чийо походзенє зоз класичней антики” (Велек). Як опозицию поняца „класичне” розвили термин „романтични” и „романтичне” браца Шлеґел, а поготов Авґуст Вилгелм Шлеґел у своїх преподаваньох медзи 1798. и 1811. року, у котрих як романтичу кнїжовносц означели Шекспирово твори, шпанска драма и романса, шкотски балади, нємецки епи и поезия италиянскей ренесанси. == Начала романтизма == # Доминация стиха: писня, балада, роман у стиху, сказка у стиху, поема # Напущованє класицистичних идеалох # Визначує ше проблем ґения # Сцеканє од стварносци до швета снох, мриї, до прешлосци (штреднї вик) # Субєктивносц и индивидуализем # Интересованє за нєзвичайне, винїмкове # Женски подоби маю атрибут божеского єства # Любов платонска, спиритуална # Национални знаки # Интересованє за фолклор # Мотиви любови, родолюбивосци, природи # Шветови боль # Язик розкошни, сликовити == Представителє == '''Анґлия''' * Семюел Тейлор Колридж * Вилєм Вордсворт * Перси Шели * Джон Китс * Байрон '''ЗАД''' * Едґар Алан По * Генри Дейвид Торо * Ралф Волдо Емерсон '''Русия''' * Александар Пушкин * Михаил Лєрмонтов '''Французка''' * Виктор Иґо * Алфред де Винї '''Нємєцка''' * Гердер * Гайнрих Гайне '''Сербия''' * Бранко Радичевич * Дюра Якшич * Йован Йованович Змай * [[Лаза Костич]] == Литература == * Николић, Љиљана; Милић, Босиљка (2016). ''Читанка за други разред средње школе.'' Београд: Завод за уџбенике и наставна средства. == Вонкашнї вязи == * [http://knjizevnicki.blogspot.com/2010/07/romantizam.html#more Романтизам] [[Катеґория:Романтизем]] [[Катеґория:Литературни напрям]] [[Катеґория:Уметнїцки напрям]] pbkw99snmypucxed9uwzdk6gy50x0ke 0 642 17710 14457 2026-04-17T18:08:52Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17710 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" |<big>Сандра Ди</big> |- | colspan="2" | [[File:Sandra Dee 1959.jpg|alt=Александра Зук|center|мини|299x299п|Сандра Ди (1959. року)]] |- |'''Народзена''' |23. априла 1942. року, Ню Джерзи, ЗАД |- |'''Умарла''' |20. фебруар 2005. (62), Калифорния, ЗАД |- |'''Кариєра''' |манекенка, ґлумица |- |'''Период анґажованя''' |1957—1983 |- |'''Популарни филми''' |''Скорей як цо одплїваю''(1957) ''Жвератко живота'' (1959) ''Дзивуша'' (1959) ''Лєтнє место'' (1959) ''Кед придзе септембер'' (1961) ''Кед чловек одвитує'' (1962) ''Страцени'' (1983) |- |'''Припознаня''' |Златни ґлобус |} '''Сандра Ди''' (*23. април 1942—†[[20. фебруар]] 2005) америцка манекенка и ґлумица русинского походзеня. Сандра Ди, народзена як Александра Зак (Жук) (23. априла 1942. року) у Байону, америцка держава Ню Джерзи. Родичи єй [[Мац|мацери]] Мери Цимболяк були лемковского/карпато-русинского походзеня. На початку 20. вику, мацеров [[оцец]], Александар Цимболяк, як мали хлапец, зоз родичами емиґровал до Байону (ЗАД) зоз малого валалу Изби, зоз Галичини, нєшкайшей юговосточней [[Польска|Польскей]]. Мацерова мац Ана Пласкон, родзена у Байону, алє єй родичи тиж емиґровали зоз истого валалу Изби.<ref>[http://www.carpatho-rusyn.org//fame/dee.htm Сандра Ди.] (на анґлийским язику) ''carpatho-rusyn.org''</ref> Кариєру почала на знїманю рекламох за дзеци, а до филмскей индустриї вошла як дзивка. Найпознатша є по своїх „наївних улогох”. Достала награду Златни ґлобус за найперспективнєйшу нову ґлумицу за улогу у филме ''Скорей як цо одплїваю'' (реж. Роберт Вайс, 1957. рок). Постала позната по улогох у представох ''Жвератко живота'' и ''Дзивуша'', обидва зоз 1959. року. По способе живота и знятих филмох, як и краси, була идол младих Америкацох. Сандра Ди тиж позната и по тим же єй подоба и часточнє дзепоєдни хвильки зоз живота були инспирация знїманє познатого музичного филма [[Брилянтин (филм)|''Брилянтин'' (1978)]] и писню ''Попать на мнє, я Сандра Ди (Look at Me, I'm Sandra Dee)''. Єй подоба ше у тим филме сатирично наводзи як символ нєвиносци и „послухней дзивки”. Концом 1960-их, кариєра єй нагло опадує, а тиж так ше и закончує малженство зоз [[Шпивач|шпивачом]] Бобийом Дарином (1960-1967). == Младосц == Сандра Ди єдине дзецко Мери, народзеней Цимболяк и Джона Зака (Жука). Скорей як цо наполнєла 5 роки, родичи ше розишли. Пошвидко як пременєла мено и кед наполнєла 12 роки, розпочала манекенску кариєру и робела у подприємству у Нюйорку. <ref>[http://www.biography.com/people/sandra-dee-9542304 Биоґрафия Сандри Ди,] ''www.biography.com''</ref> Цо ше дотика точного датума народзеня, єст нєясни информациї. Правни реґистри и надгробни памятнїк, хтори поставел єй син, потвердзую же є народзена 1942. року. <ref>[https://www.findagrave.com/memorial/10502379/sandra-dee Сандра Ди.] база податкох (на анґлийским язику), ''www.findgrave.com''</ref> Зоз єй интервюа за ''Oknard Press-Courier'' зоз 1967. року, тиж мож чуц же 1960. року мала 18 роки кед ше упознала зоз Бобийом, а три мешаци познєйше ше винчали. У кнїжки, хтору написал єй єдини син, пише же є народзена 1944. року, а тиж, кед починала кариєру як манекенка и ґлумица, Сандра и єй мац ю „подмладзели” же би мала вецей можлївосци достац роботу. == Кариєра == Америцки режисер Рос Хантер збачел Сандру Ди зоз мацеру у Парк-авениї у Нюйорку, кед мала 12 роки. У єдним сообщеню 1959. року Сандра виявела же „швидко одросла”, же углавним була окружена зоз старшима людзми и же „могла робиц шицко цо пожадала”. Под час манекенскей кариєри сцела схуднуц же би була худа як „манекенки високей моди”, а под час и после нєправилного костираня мала вецей чкоди як хасну, здравє було очкодоване. И попри того, Сандра за рок роботи як млади модел у Нюйорку заробела аж 75 000 долари, хтори потрошела на себе и свою мацер кед єй умар мачох. Тота сума була векша од надополнєня хторе доставала за роботу ґлумици. '''Ґлумецка кариєра''' [[File:Sandra Dee, Cliff Robertson, and James Darren in 'Gidget', 1959.jpg|мини|Плаката за филм ''Дзивуша'', 1959|402x402п]] По законченю кариєри манекенки, Сандра ше преселєла зоз Нюйорку до Голивуду 1957. року. Ходзела до приватней голивудскей професийней школи, дипломовала у Универзитетскей штреднєй школи у Лос Андєлесу у юнию 1958. року. Першираз ше зявела у филме 1957. року ''Скорей як цо одплїваю'' (режисер Роберт Вайс), зоз ґлумицами Джоан Фонтейн и Пайпер Лори. Же би промововала свою фотоґрафию, Сандра ше зявела у децембарским чишлє „Модерни екран” у рубрики Луели Парсонс, хтора похвалєла младу дзивку и поровнала єй випатрунок и талант зоз Ширли Темпл. За улогу у тим филме, Сандра Ди наградзена зоз Златним ґлобусом за нову старлету рока, вєдно зоз Каролину Джонс и Даяну Варси. [[File:Sandra Dee in Imitation of Life trailer.jpg|мини|Улога у филме ''Жвератко живота (1959)'']] Филм ''[[Жвератко]] живота'' (1959), у хторим Сандра Ди ґлумела зоз Лану Тарнер, посцигнул вельки комерциялни успих, и у тим чаше тота продукция була продукция зоз найвекшим заробком у историї продукцийней хижи ''Universal Pictures'', так же Сандра постала популарнєйша. Шлїдза улоги у филмох: ''Дзивуша'' (1959), ''Лєтнє место'' (1959), ''Кед придзе септембер'' (1961) у хторим упознала будуцого супруга. Вєдно ґлумели у филме ''Кед чловек одвитує'' (1962)... '''Щезованє кариєри''' До конца 1960-их Сандрова кариєра у опадованю прето же ю ''Universal Pictures'' одбива як ґлумицу, розиходзи ше од супруга и ридко кеди наступа. У интервюу зоз Робертом Ебертом зоз 1967. року, Сандра приповеда о своїм искустве зоз систему у филмскей продукциї и о имиджу „наївней дзивки” хтори єй бул наруцени и за хтори дума же бул огранїчуюци. Остатнї филм у хторим ґлумела то ''Страцени'' (1983). Умарла 2005. року. За собу охабела сина и два унуки. == Литература == * Любомир Медєши, ''РУСКА ТРАДИЦИЯ'' („Американци русинского походзеня”), [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтво за руски язик,литературу и културу,]] Нови Сад, 2007, бок 303 == Вонкашнї вязи == * [https://pl.wikipedia.org/wiki/Sandra_Dee#cite_ref-CITEREFKashnerMacNair2002268_2-0 Сандра Ди], Википедия на польским язику, ''pl.wikipedia.org'' * * [https://www.tccweb.org/prominentcarpathorusyns.htm Sandra Dee – The Carpatian Connection ] (на анґлийским язику), ''tccweb.org'' * * [https://www.imdb.com/name/nm0000364/ Сандра Ди у ''ИМДб'' ](найвекша база филмох и ґлумцох) (язик анлийски), ''www.imbd.com'' * * Гавриїл Колєсар: [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%208.pdf Сандрово коренї у Лемковини (Сандра Ди)], ''Руснаци у швеце, Рок IV, ч. 1, Януар-Април 2005,'' б. 20. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Ди , Сандра }} [[Катеґория:ЗАД]] [[Катеґория:Руснаци у ЗАД]] [[Катеґория:Манекенки]] [[Катеґория:Ґлумци]] [[Катеґория:Добитнїки Златного ґлобусу]] [[Катеґория:23. април]] [[Катеґория:Народзени 1942]] [[Катеґория:20. фебруар]] [[Катеґория:Умарли 2005]] l31v2e9vn654v7pap94db5mf57bkrf5 0 798 17709 14831 2026-04-17T17:45:03Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17709 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300ppx |+ ! colspan="2" |Исак Нютн |- | colspan="2" |[[File: GodfreyKneller-IsaacNewton-1689.jpg|center|300px|thumb|Исак Нютн, портрет Ґодфрия Нелера]] |- ! colspan="2" |Особни податки |- |'''Датум''' '''народзеня''' |4. януар 1643. — НС 25. децембер 1642. — СС |- |'''Место народзеня''' |Линколншир, Кральовство Анґлия |- |'''Датум шмерци''' |31. марец 1727. (84 р.) |- |'''Место шмерци''' |Лондон, Кральовство Велька Британия |- |'''Образованє''' |Тринити коледж |- ! colspan="2" |Наукова робота  |- |'''Обласц''' |физичар, математичар, астроном, алхемичар и филозоф. |- |'''Познати по''' |Класична механїка Нютнов закон ґравитациї Инфинитезимални рахунок Оптика |- ! colspan="2" |Подпис |- | colspan="2" |[[File:Isaac_Newton_signature_ws.svg|center|280px|]] |} '''Исак Нютн''' (анґл. ''Sir Isaac Newton'', /ˈaɪzək ˈnjuːtən/; Линколншир, [[4. януар]] 1643 —Лондон, [[31. марец]] 1727) бул анґлийски физичар, математичар, астроном, алхемичар и филозоф природи, хтори нєшка за векшину людзох єден з найвекших особох у историї науки. Народзени є 4. януара 1643. у Линколнширу, а умар 31. марца 1727. у Лондонє.<ref>Под час Нютнового живота у Европи ше хасновали два календари, юлиянски у обласцох дзе жили протестанти и православци, укључуюци Вельку Британию, док католїцки швет хасновал ґреґориянски. Кед Нютн народзени тота разлика була 10 днї, тє. ґреґориянски бул опрез юлиянского. У чаше його шмерци, розлика ше подзвигла на 11 днї. За дальши толкованя опатриц при ''Thony, Christie (2015). Calendrical confusion or just when did Newton die?. The Renaissance Mathematicus''</ref> Його студия ''Математични принципи природней филозофиї'' (лат. ''Philosophiae Naturalis Principia Mathematica''), обявена 1687, хтора описує универзалну ґравитацию и три закони рушаня, поставела фундамент класичней (Нютновей) механїки и послужела як приклад за наставанє и розвой других модерних физичних теорийох. Виводзаци з тей своєй системи Кеплерово закони рушаня [[Планета|планетох]], вон бул перши хтори указал же ше рушанє целох на Жеми и рушанє нєбесних целох покорюю истим физичним законом. Зєдинююца и детерминистична моц його законох приведла до револуциї у науки и до дальшого напредованя и воздзвигованя гелиоцентризма. У механїки, Нютн тиж указал на єдно нове, вельке, значенє принципа отриманя импулса и момента импулса. У оптики, вон направел перши практични рефлексийни ([[Жвератко|жвераткови]]) телескоп <ref>[https://www.biografija.org/nauka/isak-njutn-isaac-newton/ „Isak Njutn (Isaac Newton) Biografija”] ''Biografija.org'' (на язику: сербски). 2018-06-28.</ref> и одкрил же ше з препущованьом билей [[Шветлосц|шветлосци]] през склєняну призму вона разклада до спектру шицких [[Фарба|фарбох]] (у складзе з твердзеньом Роджера Бейкона з 13. вику). Нютн ше барз закладал за часточкову природу [[Шветлосц|шветлосци.]] Вон тиж формуловал емпирийни закон хладзеня, преучовал швидкосц [[Звук|звуку]] и предложел теорию о походзеню [[Гвизда|гвиздох]]. У математики, Нютн дзелї заслуги з Ґотфридом Лайбницом за одкрице инфинитизималного рахунку. Вон тиж виложел и пообщену биномну теорему, розвиваюци на тот способ такв. „Нютнов метод“ за апроксимациї нула функциї и так допринєсол преучаваньом розкладаня функцийох до рядох. Французки математичар Жозеф Луй Лаґранж часто виявйовал же Нютн найвекши ґениє хтори дараз жил, додаваюци раз же вон, тиж, и „найщешлївши, бо ше система швета нє може одкриц и установиц вецей як раз“. Анґлийски [[поета]] Александар Поуп, порушани з Нютновима посцигнуцами, написал познати епитаф: ''Природа и природни закони у ноцней цмоти находза скритосц''; ''Бог гвари “Най будзе Нютн” и шицко постава [[шветлосц]]''. (''Nature and nature's laws lay hid in night''; ''God said "Let Newton be" and all was light''.) == Вонкашнї вязи == * [https://www.google.com/search?q=Isaac+Newton&udm=2 Портрети Исака Нютна] * [https://www.gutenberg.org/ebooks/authors/search/?query=Isaac_Newton Isaac Newton] На сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%98%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D0%93%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3 Проєкт Ґутенберґ] (язик: анґлийски) * [https://web.archive.org/web/20040604020936/http://www.newtonproject.ic.ac.uk Newton Research Project] == Литература == * Christianson, Gale (1984). [https://archive.org/details/inpresenceofcr00chri/ ''In the Presence of the Creator: Isaac Newton & his times''] New York: Free Press. * [https://web.archive.org/web/20040604020936/http://www.newtonproject.ic.ac.uk/ „The Newton Project” ''Imperial College London''.]  * Милорад Млађеновић, ''„Развој физике-Механика и гравитација“'', Грађевинска књига, Београд * Вајт, Мајкл (2010). ''Исак Њутн, последњи чаробњак''. Београд: Завод за уџбенике * Хокинг, Стивен (2011). ''На плећима дивова - велика дела физичара и астронома'' (2 вид.). Београд: Алнари. б. 169—218. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Нютн , Исак }} [[Катеґория:Науковци]] [[Катеґория:Физичаре]] [[Катеґория:Математичаре]] [[Катеґория:Филозофи]] [[Катеґория:4. януар]] [[Катеґория:Народзени 1643]] [[Катеґория:31. марец]] [[Катеґория:Умарли 1727]] 54fvoq9uo5fleuf30o34byorl2ya1wx 0 843 17728 17390 2026-04-17T20:57:03Z Keresturec 18 Уложена катеґория 17728 wikitext text/x-wiki [[File:Gas_particle_movement.svg|alt=Ґаз|280px|thumb|Часточки ґазовей фази (атоми, молекули, або йони) ше шлєбодно рушаю у одсуству електричного поля.]] '''Ґазовити аґреґатни стан''' <ref>[https://staznaci.com/gas ,,Šta znači gas"] staznaci.com.</ref> єдно зоз штирох аґреґатних станох (други то черстви стан, чечни стан, и плазма). Чисти ґаз може ше состояц зоз индивидуалних атомох (напр. племенїти ґаз як цо то неон), елементалних молекулох хтори ше состоя зоз єдного типу атомох (напр. оксиґен), лєбо молекулох злученїнох формованих зоз розличних атомох (напр. угльов-диоксид). Ґазовити мишанїни маю у себе розлични чисти ґази. Ґаз ше розликує од чечносци и черствей материї по тим же постої огромна сепарация медзи индивидуалнима часточками. Тота сепарация обично твори безфарбово ґази цо нєвидлїви за людске око. Интеракциї ґазових часточкох у присустве електричного и ґравитацийного поля рахую ше як занєдзбуюци, цо представене з константнима векторами швидкосци на слики. Єден тип добре познатого ґазу то пара. Ґазовити стан материї ше находзи медзи станом чечносци и плазми,<ref>This early 20th century discussion infers what is regarded as the plasma state. See pp. 137 of American Chemical Society, Faraday Society, Chemical Society (Great Britain) The Journal of physical chemistry, Volume 11 Cornell (1907). </ref> при чому плазма представя горню температурну гранїцу ґазох. На гранїци долнього конца температурней скали лєжа деґенеративни квантни ґази<ref>TThe work by T. Zelevinski provides another link to latest research about Strontium in this new field of study. See Zelevinsky, Tanya (2009). [https://physics.aps.org/articles/v2/94 „84Sr—just right for forming a Bose-Einstein condensate”]. ''Physics''. '''2''': 94.</ref>, хтори здобуваю вше вецей поваги.<ref>[https://www.sciencedaily.com/releases/2009/11/091104140812.htm    Quantum Gas Microscope Offers Glimpse Of Quirky Ultracold Atoms] ScienceDaily. 4 November 2009.  </ref> Атомски ґази високей густосци хтори супер - хладзени до винїмно нїзких температурох ше класификую по їх статистичним справованю як гоч Босеов ґаз лєбо Фермийов ґаз. ==Елементарни ґази== Єдини хемийни елементи хтори стабилни на стандардней температури и прициску (СТП) то мултиатомски гомонуклеарни молекули [[Водонїк|водонїку]] (H2), азоту (N2) и оксиґену (O2); плус два галоґени, флуор (F2) и хлор (Cl2). Тоти ґази, кед су ґруповани вєдно з моноатомнима племенїтима ґазами: хелийом (He), неоном (Ne), арґоном (Ar), криптоном (Kr), ксеноном (Xe) и радоном (Rn), наволую ше елементарни ґази. Алтернативно вони ше дакеди наволую „молекуларни ґази “ же би ше розликовали од молекулох хтори тиж хемийни злученїни. ==Физични характеристики== [[File:Purplesmoke.jpg|alt=Ґаз|280px|thumb|Розношени часточки диму нависцую о рушаню окружуюцого ґазу.]] З оглядом же векшину ґазох чежко директно видзиц, вони описани з хаснованьом штирох физичних свойствох лєбо макроскопских характеристикох: з прициском, волуменом, числом часточкох (хемичаре их ґрупую по молох) и температуру. Тоти штири характеристики вецей раз розпатрали науковци як цо то Роберт Бойл, Жак Чарлс, Джон Далтон, Жозеф Луй Ґей-Лисак и Амедео Авоґадро за рижни ґази у розличних окруженьох. Їх детальни студиї на концу приведли до математичней вязи медзи тима свойствами вираженей зоз законом идеалного ґазу. Часточки ґазу значно роздвоєни єдни од других, та прето маю слабши интермолекуларни вязи од чечносцох лєбо черствих материялох. Тоти интермолекуларни сили резултат електростатичних интеракцийох медзи часточками ґазу. Єднак наелектризовани поверхносци розличних часточкох ґазу ше одбиваю, док процивно наелектризовани реґиони розличних часточкох ґазу прицагую єдна другу; ґази у хторих єст перманентно наелектризовани йони познати як плазми. Ґазовити злученїни з поларнима ковалентнима вязами маю тирваци нєровноваги наелектризованя и так здобуваю релативно моцни интермолекуларни сили, гоч молекуларне нето наелектризованє злученїни остава нєутралне. Преходни, намислом индуковани наелектризованя постоя прейґ нєполарних ковалентних вязох молекулох и електростатичней интеракциї спричинєтей з нїма, наволую ше Ван дер Валсово сили. Интеракция тих интермолекуларних силох варирує у нукашньосци субстанциї цо одредзує велї физични свойства єдинствени за кажди ґаз.<ref>The authors make the connection between molecular forces of metals and their corresponding physical properties. By extension, this concept would apply to gases as well, though not universally. Cornell (1907). б. 164.–5.</ref> <ref>One noticeable exception to this physical property connection is conductivity which varies depending on the state of matter (ionic compounds in water) as described by   [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%98%D0%BA%D0%BB_%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%98  Michael Faraday]  in the 1833 when he noted that ice does not conduct a current. See pp. 45 of John Tyndall's ''Faraday as a Discoverer'' (1868). </ref> Поровнанє ''точкох вреня'' злученїнох формованих з йонску и ковалентну вязу приводзи нас до того заключеня. Рушанє часточкох диму на слики цо стоя даваю ясни увид до справованя ґазу нїзкого прициску. У поровнаню з другима аґреґатнима станами, ґази маю нїзку [[густосц]] и вискозносц. Прицисок и температура вплївую на часточки у нукашньосци одредзеного волумену. Тота варияция у роздвойованю часточкох и швидкосци ше наволує компресибилносц. Роздвойованє и велькосц часточкох вплївую на оптични свойства ґазох, як цо ше може видзиц на списку индексох преламованя. Конєчно, часточки ґазу ше оддалюю єдна од другей викладаюци ше процесу дифузиї же би ше гомоґено розподзелєли по гоч хторей судзини. ==Литература== * J. Clerk Maxwell (1904). ''Theory of Heat''. Mineola: Dover Publications. б. 319—20. * Anderson, John D. (1984). ''Fundamentals of erodynamics''. McGraw-Hill Higher Education. * John, James (1984).  <nowiki>https://archive.org/details/gasdynamics0000john</nowiki>    ''Gas Dynamics''     Allyn and Bacon. * McPherson, William; Henderson, William (1917).  <nowiki>https://archive.org/details/elementarystudyo00mcphiala</nowiki>    ''An Elementary study of chemistry'' * Philip Hill and Carl Peterson (1992). ''Mechanics and Thermodynamics of Propulsion: Second Edition''. Addison-Wesley. == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґази]] [[Катеґория:Физика]] [[Катеґория:Аґреґатни стан]] 5l4784rs8jndajhv8sfnjd7s5uxajnf 0 989 17717 10699 2026-04-17T20:42:35Z Keresturec 18 Уложена катеґория 17717 wikitext text/x-wiki '''Нация''' (лат. nacio / родзенє) то вецейзначне политичне поняце зоз хторим ше у зависносци од контекста хаснованя можу означовац розлични файти людских заєднїцох. У политичней теориї и пракси розликую ше два основни файти нацийох, як окремних [[Народ|народних]] заєднїцох чиїх припаднїкох повязує заєднїцка етнїчна або державна припадносц. По тей основи, нациї можу буц етнїчни або политични.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0#CITEREFHobsbaum1996 Hobsbaum 1996.]</ref><ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0#CITEREF%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%BD%D0%B5%D1%801997 Гелнер 1997.]</ref><ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0#CITEREFSmit1998 Smit 1998.]</ref> Политична нация то народна заєднїца чиїх припаднїкох повязує заєднїцке державянство, а етнїчна нация представя народну заєднїцу чиїх припаднїкох повязує заєднїцки етницитет. По тей основи, кажда особа хтора ма державянство даєдней держави, а источасно кед ма и свой власни етнїчни идентитет, вона з тим источасно ма и двойнїсту националносц: по основу державянства припада до политичней нациї власней держави, а по основу етницитета припада до своєй матичней етнїчней нациї. Наприклад, кажди Серб хтори, наприклад, и державян Зєдинєних Америцких Державох вон, источасно, и припаднїк америцкей политичней нациї по основу свойого державянства, алє є и припаднїк сербскей етнїчней нациї по основи свойого етницитета. У прешлосци поняце нациї хасноване з розличнима значенями, а його сучасне хаснованє тиж вецейзначне, цо завиши нє лєм од контекста хаснованя алє и од язичних и поняцових конвенцийох хтори на моци у розличних штредкох. Так, наприклад, на ширшим подручу анґлийского язика у заходней Европи и Сиверней Америки узвичаєне же би ше слово нация примарно хасновало як ознака за политичну нацию, хтору творя шицки гражданє єдней держави, а у восточней Европи узвичаєне же би ше поняце нациї примарно вязало за концепт етнїчней нациї.<ref>[https://books.google.com/books?id=U0QqAQAAMAAJ Ružica Čičak-Chand & Josip Kumpes (1998)]: Etničnost, nacija, identitet: Hrvatska i Europa</ref> Историйне конституованє сучасних политичних нацийох подрозумює витворйованє одлучуюцого крочая, односно етапи, у розвою народа, хтора ше манифестує у твореню держави. Конституована политична нация ма власну державу хтора вираз националного суверенитета а, источасно, и ґаранция обстанка и розвою, зоз свою власну територию, зоз систему политичних институцийох и з националнима установами у шицких обласцох дружтвеного живота. И попри того, нация нє идентична зоз дружтвом и по правилу нє прекрочує рамики политичного порядку, як основного дїлокругу националней держави. На другим боку, етнїчни концепт нациї превозиходзи гранїци матичней держави и повязує шицких людзох хтори маю заєднїцке етнїчне походзенє, заєднїцки язик, историйне нашлїдство и културни вредносци.<ref>[http://www.vokabular.org/?search=%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0 Вокабулар српски речник: Нација]</ref> == Литература == * Abazović, Dino (2006). [https://books.google.com/books?id=IZyaJgAACAAJ Za naciju i Boga: Sociološko određenje religijskog nacionalizma.] Sarajevo: Magistrat. * Abazović, Dino (2010). „Religijski nacionalizam na Zapadnom Balkanu”. [https://web.archive.org/web/20170222081047/http://veraznanjemir.bos.rs/materijal/knjige/I%20tom.pdf Iščekujući Evropsku uniju: Stabilizacija međuetničkih i međureligijskih odnosa na Zapadnom Balkanu (PDF).] 1. Beograd: Beogradska otvorena škola. стр. 13—23. * Бељинац, Никола (2013). [https://web.archive.org/web/20190819004257/http://www.sintezis.org/wp-content/uploads/2014/01/Sintezis-V-1.pdf „Патриотска приврженост за плурална друштва од либералног национализма ка уставном патриотизму” (PDF).] Синтезис. 5 (1): 101—119. Архивирано из оригинала (PDF) 19. 08. 2019. г. Приступљено 09. 06. 2019. * Бодрожић, Ђуро (2012). [http://www.ips.ac.rs/wp-content/uploads/2018/05/PR-31-1_2012-5.pdf „Нација на западу: Порекло и суштина западноевропског национализма” (PDF).] Политичка ревија. 31 (1): 81—96. * Vrcan, Srđan (2006). [https://web.archive.org/web/20190924141845/http://a1450176.sites.myregisteredsite.com/web/pedeef/335.pdf Nacija, nacionalizam, moderna država: Između etnonacionalizma, liberalnog i kulturnog nacionalizma ili građanske nacije i postnacionalnih konstalacija (PDF).] Zagreb: Golden marketing. * Vuković-Ćalasan, Danijela (2011). [https://books.google.com/books?id=mNMOqAAACAAJ Nacionalni identitet i globalizacija.] Beograd: Udruženje za političke nauke Srbije. * Гелнер, Ернест (1997). [https://books.google.com/books?id=yVjlAAAACAAJ Нације и национализам.] Нови Сад: Матица српска. * Zgodić, Esad (2008). [https://books.google.com/books?id=PaItAQAAIAAJ Ideja bosanske nacije i druge teme.] Sarajevo: Zalihica. * Јеротић, Владета (1995). Вера и нација (1. изд.). Београд: Терсит. * Миљковић-Матић, Јелена (2007). „О етничкој и грађанској компоненти појма нације”. Политичка ревија. 14 (2-4): 871—879. * Нилсен, Кај (2001). [https://books.google.com/books?id=lw4NAQAAMAAJ „Културни национализам, ни етнички, ни грађански”.] Нова српска политичка мисао. 8: 143—154. * Perica, Vjekoslav (2002). [https://books.google.com/books?id=jIoKMGRHxn4C Balkan Idols: Religion and Nationalism in Yugoslav States.] New York: Oxford University Press. * Smit, Antoni D. (1998). [https://books.google.com/books?id=Hbw0AAAACAAJ Nacionalni identitet.] Beograd: Čigoja štampa. * Stupar, Milorad (1997). [https://web.archive.org/web/20190924141845/http://www.komunikacija.org.rs/komunikacija/casopisi/fid/XI/D2/show_html „O pojmu građanina - nacionalizam vs. kosmopolitizam”.] Filozofija i društvo: Zbornik radova. 11: 23—40. * Hobsbaum, Erik (1996). Nacije i nacionalizam od 1780: Program, mit, stvarnost. Beograd: Filip Višnjić. * Šuvar, Stipe (1986). [https://books.google.com/books?id=axa5AAAAIAAJ Svi naši nacionalizmi.] Valjevo: Milić Rakić. == Вонкашнї вязи == * [https://commons.wikimedia.org/wiki/ Category:Nations] Нација на Викимедијиној остави. * [http://www.enciklopedija.hr/natuknica.aspx?id=42693 Hrvatska enciklopedija:] Nacija == Референци == <references /> [[Катеґория:Етноґрафия]] [[Катеґория:Файта заєднїцох]] c5egkczavg182xt2d770o4pccmmjumt 0 1078 17726 9314 2026-04-17T20:54:50Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 17726 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightgreen | header1 =Желєни конїк | label2 = | data2 = [[File:Omocestus_Viridulus_Male.jpg|250px]] | label3 =| data3 = подпис под слику ''Желєни конїк (Omocestus Viridulus) '' | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Домен| data5 =Eukaryota | label6 = Царство | data6 = Animalia | label7 = Колєно | data7 = Arthropoda | label8 = Класа | data8 = Insecta | label9 = Ряд | data9= Orthoptera | label10 = Подряд | data10= Caelifera | label11 = Инфраряд | data11=Acrididea | label12 = Ряд | data12= | label13 = Нєформална ґрупа| data13= Acridomorpha | label14 = | data14=Dirsh, 1966 }} '''Шашка''' (або конїки, лат. ''Pachytikus migratorius'' L., у укр. диялектох шашка, у серб. шашка; пожичка з мадярского saska) то назва за векшину припаднїкох ряду ровнокриделкарох (Caelifera), од штреднїх до вельких (найчастейше длугоки медзи 1 и 7,5 центи) инсектох хтори характеристични по наглашено длугоких и моцних заднїх ногох хтори им оможлївюю скаканє на оддалєносци и 20 раз векшей од їх длужини. == Опис шашки == Цело шашкох або конїкох узке (бочно сциснуте), нїткасти пипалки кратки, очи вельки. У устох маю два видлїци прилагодзени за тарганє и жуванє. Хрибтова плохочка першого персценя на першох им звекшана и стирчи як щит прейґ штреднєй часци цела. Преднї кридла узки и тварди, а заднї ширши и еластичнєйши. Лєца найчастейше лєм на мали оддалєносци и звичайно теди правя храпаци звук. Тимпанални орґани (орґани слуха) змесцени у першим персценю на задку. Конїки продукую брунєнє зоз стридулацийнима орґанами так же поцагую назубене вистирченє заднїх сцегнох прейґ вистирчених реброх преднїх кридлох. При даєдних файтох бринїц можу и самички, лєм поцихши. Самички векши як самци. През лєто одруцую свою шкарупинку и рихтаю ше за дальше роснуце. Од трох парох ногох, заднї наймоцнєйши и служа за скаканє. Єдинки маю моцни инстинкт же би ше тримали у рою, при рушаню шлїдза предходну єдинку. '''Карменє''' – Шашки або конїки єдза рижни часци рошлїнох. Кед ше барз намножа, можу спричинїц вельку чкоду у природи. '''Лїчинки''' - Самичка нєше вайца до дзири хтору вириє у жеми. Вайца у жеми прежимую, а розвиваю ше аж кед оцеплєє. Вилягнути лїчинки виходза зоз жеми и такой здабу на одроснутих (лєм же су дробни и нє маю кридла). Кармя ше з рошлїнами. Поступнє (зоз коло 5 преблєканями) преображую ше до одроснутей шашки. '''Розширеносц''' – Шашки або конїки розширени по цалим швеце, окрем жимних подручох коло Сиверного и Южного полу. Найчастейши бивальнїки им поля и пажици. Даєдни файти шашкох миґраторни. '''Файти''' – Єст вецей як 11 000 файти шашкох. Найвекша файта ''Tropidacris cristata'' ма цело длугоке 12 центи, а [[обсяг]] кридлох им 23 центи. Найпознатша файта, прави конїки (Ацридидае), у наших крайох заступена зоз 70 файтами. Фамилиї Pyrgomprphoidae, Tridactylidae, Tetrigidae заступени з меншим числом файтох. [[File:Acrididae_grasshopper-2.jpg|right|thumb|300px|Єгипетски конїк (''Anacridium aegyptium'') миґраторна африцка файта]]'''Єгипетска шашка''' (лат. ''Anacridium aegyptium'') - найвекши европски конїк. Одроснути самци можу буц длугоки 30-55 милиметри, а самички 65-70 милиметри. Углавним су шиви, кафовкасти або маслинасто желєни, док им на заднїх ногох сцегна помаранчецови, а подколєнка белави. Од других конїкох их лєгко розпознац по очох хтори вельки, з вертикалнима билима и чарнима смугами. За розлику од нїх, '''пустиньска шашка''' (''Schistocerca gregaria'') хтора прави огромни чкоди на шацох у велькей часци сиверней Африки и часци Азиї, рочнє ма два до пейц ґенерациї. Пошесци яки шашка тей файти приношела шацом описани аж и у Библиї и Курану, цо анї нє чудне, бо вельки рої правя на тих подручох нєзапаметану чкоду. Пустиньска шашка жиє як и наша єгипетска шашка док нє спаднє диждж. Кед спаднє диждж, нарошнє веґетация и самички знєшу вайца до жеми. Кед єст досц дижджу и кед ше розвиє достаточне число лїчинкох, вони ше сходза и буґную зоз заднїма ногами до жеми. Тото буґнованє приводзи до велїх метаболичних пременкох и пременкох у справованю, та ше инсекти зоз солитарного способу живота преруцую до ґреґарини, односно фази рою. Конїком ше пременї [[фарба]], та место кафовкастих поставаю червени и жовти, якош су набитши и вилучую феромони хтори их твардейше повязую до рою. Таки рой ше руша з витром и може на дзень прейсц 100-200 километри и то до надморскей висини од 2.000 [[Метер|метeри]]. Нє можу прейсц високи гори як цо Атлас або Гималаї, анї войсц до дижджовних субтопских лєсох або до штеднєй Еуропи бо им там клима нє одвитує. Медзитим, поряднє преходза Червене морйо медзи Африку и Арабским полуостровом або Атлантски океан медзи Африку и Карибскима островами. Єден рой пустиньских конїкох може закриц 1.200 км2, а ма 40 до 80 милиони єдинки по км2. Кажда єдинка жиє 3-6 мешаци. Контрола пустиньскей шашки барз чежка и запровадзує ше ше прейґ провадзеня хвилї зоз сателитами, а дїялносци координує FAO’s Desert Locust Information Service (DLIS) у Риме. '''Желєни конїк''' (''Locusta migratoria'') то наша вариянта пустиньскей шашки. Тота файта розширена од Европи по Китай, та у Австралиї и Новим Зеланду. Гоч у векшини Европи скапала, у Сербиї желєни конїки ище вше єст. Медзитим, у Европи приходзи з векшей часци у солитарней фази, а у XIX и XX вику ше рої ґреґариней фази зявйовали од Шведскей и Польскей до Румуниї и Болгарскей. Аж и мали рої тей файти можу закриц и даскельо квадратни километри и буц чежки тисяч тони. Рої лєца вноци ношени з витром. Єдза найчастейше нашнька, алє и други часци рошлїнох и наноша вельку чкоду у природи и на шацох. == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 76, 100 == Вонкашнї вязи == * [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Skakavci.] Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org, 17. avgust 2010. * [https://hol.lzmk.hr/clanak/saska-egipatska Šaška, egipatska, HOL.] hrvatski obiteljski leksikon, hol.lzmk.hr * [https://www.nmz.hr/hr/prirodnina-mjeseca/travanj-2020,2129.html Egipatska šaška.] vebsajt NMZ, Narodni muzej Zadra, www.nmz.hr [[Катеґория:Инсекти]] [[Катеґория:Ровнокриделкаре]] 6pzn231gxzqdxjob10202k8g1lw4to0 0 2167 17720 12748 2026-04-17T20:47:08Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 17720 wikitext text/x-wiki '''Рит''' (серб. мочвара, рит, карп.укр. рит и рет „лєшик коло води, луг,“ од мадь. rét „пажица“, нєм. Ried: „мочарна жем“): мочар. Жем попри рики, потоку або озера хтору з часу на час, длужей або кратше, вилїва вода. Даєдни рити наставаю и пре тирваце або почасове прейґмирне намаканє под'жемних водох. Од ступня намаканя завиши и квалитет ритових мочарних жемох (ритових чарнїцох), хтори ше углавним розвиваю на залятих подручох. Рити ше найчастейше находза коло рикох. Найпознатши рит то Копацки рит хтори защицене природне подруче. Веґетация риту завиши од длужини вилїву, та ше у нїм попри мочарових рошлїнох (шаш, над и др.) на кус висших подручох риту розвита и лєсова веґетация (верба, тополя, дуб). Рити пребувалїща рижних птицох мочаркох, а можу буц богати и зоз рибу. З одводньованьом ше достава [[Поверхносц|поверхосци]] прикладни за польопривредну продукцию. У [[Руски Керестур|Керестуре]] ше тото слово хаснує и як топоним: Рит – место нєдалєко од Дунаю при Вайскей дзе ше медзи двома шветовима войнами селєли даєдни керестурски фамелиї. ==Литература== * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 398. * Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 663. == Вонкашнї вязи == * [https://staznaci.com/rit Značenje reči Rit.] Vebsajt štaZnači.com, staznaci.com * [https://www.enciklopedija.hr/clanak/rit Rit.] Hrvatska enciklopedija, mrežno izdanje. Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 2013. – 2025.] [[Катеґория:Гидролоґия]] [[Катеґория:Дочасне пребувалїще]] edlxcq2xg9iss62f02i3tsnkw5vpyhm 0 2588 17730 16328 2026-04-17T21:45:17Z Redaktor GLAM 2060 Higher resolution version of image 17730 wikitext text/x-wiki [[File:Frula u muzeju 02.jpg|right|thumb|300px|Фрули рижних велькосцох, етнолоґийна збирка у Музею у Сембериї, Бєлїна.]]'''Пищалка''' (серб. ,''свиралa фрула''; од мадя. ''furulya'', итал. ''Zufolo'', англ. ''Pipe'', нєм. ''Pfeife'') дуйни аерофони [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]<ref>Aksić, Nina. [https://web.archive.org/web/20190215050903/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/f/frula.php „Frula”.] ''POJMOVNIK SRPSKE KULTURE''. Etnografskog instituta SANU. Arhivirano iz [https://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/f/frula.php<nowiki/>originala] 15. 02. 2019. g.</ref> хтори ше прави з єдного фалата древа, найчастейше шлївки и дринки, прето же ше найлєгчейше дзирави. Пищалка єдноставни народни инструмент цилиндричней форми, подобни воздлужней флаути. Верхнї конєц циви ровно зарезани и часточнє заварти зоз затичку спод хторей на задку урезани отвор з оштрим рубцом. На нїм шейсц отвори за гранє, ґу хторим ше у однєдавна на инстументох менших димензийох придружує и седми отвор на задку.<ref name=":0">[https://nkns.rs/cyr/popis-nkns/frulashka-praksa Frulaška praksa”.] ''Nematerijalno kulturno nasleđe Srbije''. Ministarstvo kulture i informisanja RS i Etnografski muzej u Beogradu. Pristupljeno 7. 2. 2019.</ref> Гранє на пищалки, як домен усних традицийох и виразох, односно уметносци, присутне медзи жителями на цалей териториї Сербиї. Пре тото пищалкова пракса урахована до Националного реґистру нєматериялного [[Културна скарбнїца|културного нашлїдства]] Сербиї.<ref>[https://nkns.rs/cyr/elementi-nkns?page=1 Lista elemenata nematerijalnog kulturnog nasleđa Republike Srbije”. ''Nematerijalno kulturno nasleđe Srbije''.] Ministarstvo kulture i informisanja RS i Etnografski muzej u Beogradu. Pristupljeno 7. 2. 2019.</ref> == Опис инструменту == Пищалка як состойну часц ма затичку зоз хтору инструмент заварти з верхнього боку (нє зошицким, понеже му одрезана єдна воздлужна часц же би оможлївела преход [[Воздух|воздуху]] през циву пищалки). Принцип доставаня [[Тон|тону]] таки же ше при дуцу узка воздушна струя з устох того цо грає унапрямує до узкого пререзу (писку або лабину), дзе ше розбива на оштрим рубцу и приходзи до трепеценя пре дзелєнє воздушного млазу на ґамби. Прето ше пищалку рахує до ''лабиялних инструментох'' (лат. ''labea – ґамба''). [[File:Muzičko izdawe.jpg|right|thumb|300px|Народна музика на фрули на ношачу звука- ЦД.]] На заднїм боку инструменту ше находзи отвор з оштрим рубцом хтори ше вола ''витрило'' (гласнїца або облачок) хторе реже воздух и прави тон. На сподку пищалки ше находзи дзирка хтора ше вола оддушка. На преднїм боку пищалки ше находза шейсц дзирки хтори ше закрива з пальцами и єдна на другим боку, з помоцу хторих мож вивесц седем тони у двох [[Октава|октавох]] (найчастейше тони дурскей скали, а по можлївосци и молскей). Виробок нєшкайших пищалкох то праве майсторство. Сучасни майстрове правя пищалки розличних велькосцох и штиму, кристално ясного тону и интонациї и часто их украшую з резбарию, цифрами у [[Фарба|фарбох]] и бакарним дротом або зоз желєзнима обручами. == Виробок пищалкох == [[File:Khluimouthpiece.jpg|right|thumb|300px|Писк на традицийней пищалки ''khlui'' (кглуи),зоз бамбуса у Тайланду.]]За виробок пищалкох ше хаснує рижни файти древа. Найчастейше то шлївка, дринка, баґрен, ясен, габза, ґузбанок, верба, явор, лїпа, [[орґона]], дзива грушка або дзиве яблуко и подобне. Барз важна старосц древа. Цо древо старше, лєпше є за тоту наменку. Найчастейше ше хаснує древо цо ма коло двацец роки, а при файтох хтори помали рошню (як цо то дринка), стебло ше реже после трицец рокох. Звичайно ше древо вибера вєшенї, кед наступа период мированя, бо теди древо нє випущує соки и нє напада го жижок. Нїяк ше нє вибера стебла хтори рошню на плодней жеми. Древо ше суши найменєй пейц роки, завиши од файти древа. Пищалки ше углавним ручно правя.<ref>Marić, Milorad [https://web.archive.org/web/20190201233021/http://www.frulas.com/mypage_3_O-instrumentu.html ''Frulaš''.] Milorad Marić & Art VJ Media. Arhivirano iz originala 01. 02. 2019. g. Pristupljeno 14. 2. 2019.</ref> == Историят == За пищалку важи же є мац шицких музичних инструментох. Окрем палїчки, пищалку мож раховац як найстарши музични инструмент. Велї народи маю у своєй традициї пищалку у даякей форми. За єй наставанє вязани велї леґенди, приповедки, сказки, басни, музични дїла. Инструменти подобни пищалки були познати найстаршим народом. Правело ше их єдноставно и лєгко. Кажди над або дзирава косц могли послужиц за виробок того инструменту. Найстарше споминанє двойнїстей пищалки находзи ше у ''Гомеровей Илияди'', гоч тот инструмент бул познати Греком ище даскельо вики пред Гомеровим часом. == Пищалка у Сербиї == [[File:Mitar Vasic-frulas.jpg|right|thumb|280px|Пищалка, народни инструмент у Сербиї (1984).]]Пищалка найтипичнєйши и найрозширенши дуйни инструмент у музичней пракси Сербиї. Гоч ше у скорейшим чаше популарно вола ''пищалка'', тот инструмент познати под старшима назвами. У заходних и централних часцох Сербиї инструмент познати и под назву ''свирала'' або ''своройка'' и ''свиралче'' або ''свирайче'', согласно тому яки вельки инструмент. У традициї восточних и южних сербских крайох знаю ю як ''дудук'' и ''дудуче''. Популарносци пищалки у Сербиї допринєсло нє лєм лєгке звладованє виводзацких схопносцох, алє и можлївосц широкого хаснованя – як пастирского инструменту, алє є и часц рижнородних народних шветочносцох и сходох, як и провадзенє писнї и танцу.<ref name=":0" /> У Сербиї найпопуларнєйши дуйни [[Ансамбл|ансамбли]], хтори ше дзеля на плехови (ткв. блех) дуйни и пищалково. Пищалково ансамбли найчастейши у сиверовосточней Сербиї. У нїх троме до штирме пищалкоше граю на пищалкох розличней велькосци, з обовязним ритмичним провадзеньом найчастейше буґнох. Характеристичне гранє за тоти ансабли у паралелних [[Октава|октавох.]] Кельо тот инструмент популарни и кельо ше пищалкова традиция по нєшка зачувала у Сербиї шведоча вельочислени манифестациї пошвецени пищалки.<ref name=":0" /><ref>[https://www.musicstop.rs/smartblog/5_frula.html „FRULA - NAJMNOGOBROJNIJ INSTRUMENT NA SVETU”.] ''www.musicstop.rs''. Pristupljeno 2023-02-04.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190215050749/http://www.carsa.rs/kako-je-frula-psotala-srpski-nacionalni-instrument-centar-drustvenog-zivota-svakog-srpskog-sela/ „KAKO JE FRULA POSTALA SRPSKI NACIONALNI INSTRUMENT: Centar društvenog života svakog srpskog sela”.] ''Zvanična prezentacija''. Centar akademske reči, Šabac. Arhivirano iz originala 15. 02. 2019. g. Pristupljeno 14. 2. 2019.</ref> == Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї == Пищалкова пракса, як домен усних традицийох и виразох, односно виводзацких уметносцох, присутна медзи жительством на цалей териториї Сербиї и урахована є до Националного реґистру нєматериялного културного нашлїдства Сербиї. == Пищалка у митолоґиї == У Греческей митолоґиї и култури окремне и значне место забера Панова пищалка. По приповеданю, пищалку видумал Пан, персонификация пастирского живота, хтори перше бул полу животиня - полу чловек, а познєйше ше го тримало за бога пещерох и гайох. Пан зоз пищалку розвешельовал богох, нимфи, людзох и животинї. У народней сказки ''У цара Трояна кожи уха'', хтору зазначел Вук Стефанович Караджич, спомина ше пищалка направена з [[Над|наду]], хтори вироснул на тим месце дзе байбер зверел свою тайну жеми. Пищалка як народни, фолклорни инструмент присутна и у сербских народних [[Гадка|присловкох]], обичайох и вереньох. == Пищалка у рускей народнєй творчосци == У нашим язику и нашей народней творчосци ше тиж спомина пищалка: ▶ '''у дзецинскей писньочки''' * ''Заграл Дюри на пищалки зоз вербовей скорки'' ''кед чул заяц, так танцовал, аж подар бочкорки.'' ▶ '''у народних писньох''' * ''Шпивала бим гласно, польо є нє нашо, то польо жаблїнске, дзивче керестурске,'' ''а на нїм мой мили на пищалки писка аж ше його глащок на наш облак циска.'' * ''Чекай, Яни, чекай, як то тебе будзе, кед твоєй пищалки на вечар нє будзе?'' ''Нєстало пишалки, нєстало [[Уяш|уяша]]. чекай, Яни, чекай шак тебе биц буду, як циґан куляша''! * Заграй мили на пищалки, Кед би ци ше сцело, Я би рада шпивала весело. Твойо очка яґод тарки, Я заграєм на пищалки. Писню зашпиваме, шерца розвешелїме. Весело, шпивайме весело. == Галерия == <gallery> Файл:Flute de pan MHNT ETH AC NH 31 Savès.jpg|Панова пищалка. Файл:Slavić, serbian musical instrument from Lika.jpg|Пищалка зоз Лики. Файл:Fluiers.jpg|Пищалки Файл:Latinoamerican Flutes in Belgrade.jpg|Перуански Индиянци зоз пищалками у Беоґрадзе. Файл:Polish folk pipes (99247568).jpg|Пищалки зоз вербовей скорки. Файл:Етнологија - фрула.jpg|Етнолоґия - пищалка </gallery> == Литература == * Dimitrijević, Ljubomir (2006). [https://www.scribd.com/doc/157072643/Skola-Za-Frulu Skola za frulu] Knjaževac: Nota. Pristupljeno 14. 2. 2019. COBISS.SR 134933260 * ''Мали соловей,'' Зборнїк дзецинских писньох * ''Studia rutehenica'' ч 25, Нови Сад 2020. рок б. 39 * ''Народни писнї'' ''юнославянских Русинох,'' Дю. Биндас- О.Костельник РНПД Руски Керестур == Вонкашнї вязи == * [https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/frulaska-praksa/ frulaska-praksa] serbia.com * [https://www.ijih.org/volumes/article/567 Istraživanje o fruli kao delu kulturnog identiteta] IJIH.org (язик:анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%A4%D1%80%D1%83%D0%BB%D0%B0 Frula] sr.wikipedia.org * autor: Sofija "[https://ww38.opanak.net/tradicionalni-muzicki-instrumenti-neke-su-svirali-za-svoju-dusu-a-neke-za-podstrek-i-motivaciju-naroda/ TRADICIONALNI MUZIČKI INSTRUMENTI: Neke su svirali za svoju dušu, a neke za podstrek i motivaciju naroda”]Opanak - magazin za očuvanje srpske tradicije i običaja. Pristupljeno 14. 2. 2019. * [https://www.youtube.com/watch?v=2EmM5HDEOiI Svirala od vrbe, zviždoljka] Borino 5kazanje, youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=5pZCRh0KvPw amazing sound! The process of making a bamboo flute. Korean traditional musical instrument.] Тредицийна кореанска пищалка, youtube.com == Референци == [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музични инструменти]] iweatahzwl6mym0u5j53u0kzszd9zjd 17731 17730 2026-04-18T06:00:02Z Olirk55 19 Виправки словох под фотоґрафию, викивязи 17731 wikitext text/x-wiki [[File:Frula u muzeju 02.jpg|right|thumb|300px|Пищалки рижних велькосцох, етнолоґийна збирка у Музею у Сембериї, Бєлїна.]]'''Пищалка''' (серб. ,''свиралa фрула''; од мадя. ''furulya'', итал. ''Zufolo'', англ. ''Pipe'', нєм. ''Pfeife'') дуйни аерофони [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]<ref>Aksić, Nina. [https://web.archive.org/web/20190215050903/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/f/frula.php „Frula”.] ''POJMOVNIK SRPSKE KULTURE''. Etnografskog instituta SANU. Arhivirano iz [https://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/f/frula.php<nowiki/>originala] 15. 02. 2019. g.</ref> хтори ше прави з єдного фалата древа, найчастейше шлївки и дринки, прето же ше найлєгчейше дзирави. Пищалка єдноставни народни инструмент цилиндричней форми, подобни воздлужней флаути. Верхнї конєц циви ровно зарезани и часточнє заварти зоз затичку спод хторей на задку урезани отвор з оштрим рубцом. На нїм шейсц отвори за гранє, ґу хторим ше у однєдавна на инстументох менших димензийох придружує и седми отвор на задку.<ref name=":0">[https://nkns.rs/cyr/popis-nkns/frulashka-praksa Frulaška praksa”.] ''Nematerijalno kulturno nasleđe Srbije''. Ministarstvo kulture i informisanja RS i Etnografski muzej u Beogradu. Pristupljeno 7. 2. 2019.</ref> Гранє на пищалки, як домен усних традицийох и виразох, односно уметносци, присутне медзи жителями на цалей териториї Сербиї. Пре тото пищалкова пракса урахована до Националного реґистру нєматериялного [[Културна скарбнїца|културного нашлїдства]] [[Сербия|Сербиї]].<ref>[https://nkns.rs/cyr/elementi-nkns?page=1 Lista elemenata nematerijalnog kulturnog nasleđa Republike Srbije”. ''Nematerijalno kulturno nasleđe Srbije''.] Ministarstvo kulture i informisanja RS i Etnografski muzej u Beogradu. Pristupljeno 7. 2. 2019.</ref> == Опис инструменту == Пищалка як состойну часц ма затичку зоз хтору инструмент заварти з верхнього боку (нє зошицким, понеже му одрезана єдна воздлужна часц же би оможлївела преход [[Воздух|воздуху]] през циву пищалки). Принцип доставаня [[Тон|тону]] таки же ше при дуцу узка воздушна струя з устох того цо грає унапрямує до узкого пререзу (писку або лабину), дзе ше розбива на оштрим рубцу и приходзи до трепеценя пре дзелєнє воздушного млазу на ґамби. Прето ше пищалку рахує до ''лабиялних инструментох'' (лат. ''labea – ґамба''). [[File:Muzičko izdawe.jpg|right|thumb|300px|Народна музика на пищалки на ношачу звука- ЦД.]] На заднїм боку инструменту ше находзи отвор з оштрим рубцом хтори ше вола ''витрило'' (гласнїца або облачок) хторе реже воздух и прави [[тон]]. На сподку пищалки ше находзи дзирка хтора ше вола оддушка. На преднїм боку пищалки ше находза шейсц дзирки хтори ше закрива з пальцами и єдна на другим боку, з помоцу хторих мож вивесц седем тони у двох [[Октава|октавох]] (найчастейше тони дурскей [[Скала|скали]], а по можлївосци и молскей). Виробок нєшкайших пищалкох то праве майсторство. Сучасни майстрове правя пищалки розличних велькосцох и штиму, кристално ясного тону и интонациї и часто их украшую з резбарию, цифрами у [[Фарба|фарбох]] и бакарним дротом або зоз желєзнима обручами. == Виробок пищалкох == [[File:Khluimouthpiece.jpg|right|thumb|300px|Писк на традицийней пищалки ''khlui'' (клуи),зоз бамбуса, Тайланд.]]За виробок пищалкох ше хаснує рижни файти древа. Найчастейше то шлївка, дринка, баґрен, ясен, габза, ґузбанок, верба, явор, лїпа, [[орґона]], дзива грушка або дзиве яблуко и подобне. Барз важна старосц древа. Цо древо старше, лєпше є за тоту наменку. Найчастейше ше хаснує древо цо ма коло двацец роки, а при файтох хтори помали рошню (як цо то дринка), стебло ше реже после трицец рокох. Звичайно ше древо вибера вєшенї, кед наступа период мированя, бо теди древо нє випущує соки и нє напада го жижок. Нїяк ше нє вибера стебла хтори рошню на плодней жеми. Древо ше суши найменєй пейц роки, завиши од файти древа. Пищалки ше углавним ручно правя.<ref>Marić, Milorad [https://web.archive.org/web/20190201233021/http://www.frulas.com/mypage_3_O-instrumentu.html ''Frulaš''.] Milorad Marić & Art VJ Media. Arhivirano iz originala 01. 02. 2019. g. Pristupljeno 14. 2. 2019.</ref> == Историят == За пищалку важи же є мац шицких [[Подзелєнє музичних инструментох|музичних]] инструментох. Окрем палїчки, пищалку мож раховац як найстарши музични инструмент. Велї [[Народ|народи]] маю у своєй традициї пищалку у даякей форми. За єй наставанє вязани велї леґенди, приповедки, сказки, басни, музични дїла. Инструменти подобни пищалки були познати найстаршим народом. Правело ше их єдноставно и лєгко. Кажди над або дзирава косц могли послужиц за виробок того инструменту. Найстарше споминанє двойнїстей пищалки находзи ше у ''Гомеровей Илияди'', гоч тот инструмент бул познати Греком ище даскельо вики пред Гомеровим часом. == Пищалка у Сербиї == [[File:Mitar Vasic-frulas.jpg|right|thumb|280px|Пищалка, народни инструмент у Сербиї (1984).]]Пищалка найтипичнєйши и найрозширенши дуйни инструмент у музичней пракси Сербиї. Гоч ше у скорейшим чаше популарно вола ''пищалка'', тот инструмент познати под старшима назвами. У заходних и централних часцох Сербиї инструмент познати и под назву ''свирала'' або ''своройка'' и ''свиралче'' або ''свирайче'', согласно тому яки вельки инструмент. У традициї восточних и южних сербских крайох знаю ю як ''дудук'' и ''дудуче''. Популарносци пищалки у Сербиї допринєсло нє лєм лєгке звладованє виводзацких схопносцох, алє и можлївосц широкого хаснованя – як пастирского инструменту, алє є и часц рижнородних народних шветочносцох и сходох, як и провадзенє писнї и танцу.<ref name=":0" /> У Сербиї найпопуларнєйши дуйни [[Ансамбл|ансамбли]], хтори ше дзеля на плехови (ткв. блех) дуйни и пищалково. Пищалково ансамбли найчастейши у сиверовосточней Сербиї. У нїх троме до штирме пищалкоше граю на пищалкох розличней велькосци, з обовязним ритмичним провадзеньом найчастейше буґнох. Характеристичне гранє за тоти ансабли у паралелних [[Октава|октавох.]] Кельо тот инструмент популарни и кельо ше пищалкова традиция по нєшка зачувала у Сербиї шведоча вельочислени манифестациї пошвецени пищалки.<ref name=":0" /><ref>[https://www.musicstop.rs/smartblog/5_frula.html „FRULA - NAJMNOGOBROJNIJ INSTRUMENT NA SVETU”.] ''www.musicstop.rs''. Pristupljeno 2023-02-04.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190215050749/http://www.carsa.rs/kako-je-frula-psotala-srpski-nacionalni-instrument-centar-drustvenog-zivota-svakog-srpskog-sela/ „KAKO JE FRULA POSTALA SRPSKI NACIONALNI INSTRUMENT: Centar društvenog života svakog srpskog sela”.] ''Zvanična prezentacija''. Centar akademske reči, Šabac. Arhivirano iz originala 15. 02. 2019. g. Pristupljeno 14. 2. 2019.</ref> == Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї == Пищалкова пракса, як домен усних традицийох и виразох, односно виводзацких уметносцох, присутна медзи жительством на цалей териториї Сербиї и урахована є до Националного реґистру нєматериялного културного нашлїдства Сербиї. == Пищалка у митолоґиї == У Греческей митолоґиї и култури окремне и значне место забера Панова пищалка. По приповеданю, пищалку видумал Пан, персонификация пастирского живота, хтори перше бул полу животиня - полу чловек, а познєйше ше го тримало за бога пещерох и гайох. Пан зоз пищалку розвешельовал богох, нимфи, людзох и животинї. У народней сказки ''У цара Трояна кожи уха'', хтору зазначел Вук Стефанович Караджич, спомина ше пищалка направена з [[Над|наду]], хтори вироснул на тим месце дзе байбер зверел свою тайну жеми. Пищалка як народни, фолклорни инструмент присутна и у сербских народних [[Гадка|присловкох]], обичайох и вереньох. == Пищалка у рускей народнєй творчосци == У нашим язику и нашей народней творчосци ше тиж спомина пищалка: ▶ '''у дзецинскей писньочки''' * ''Заграл Дюри на пищалки зоз вербовей скорки'' ''кед чул заяц, так танцовал, аж подар бочкорки.'' ▶ '''у народних писньох''' * ''Шпивала бим гласно, польо є нє нашо, то польо жаблїнске, дзивче керестурске,'' ''а на нїм мой мили на пищалки писка аж ше його глащок на наш облак циска.'' * ''Чекай, Яни, чекай, як то тебе будзе, кед твоєй пищалки на вечар нє будзе?'' ''Нєстало пишалки, нєстало [[Уяш|уяша]]. чекай, Яни, чекай шак тебе биц буду, як циґан куляша''! * ''Заграй мили на пищалки, кед би ци ше сцело, Я би рада шпивала весело.'' ''Твойо очка яґод тарки, я заграєм на пищалки.'' ''Писню зашпиваме, шерца розвешелїме. весело, шпивайме весело.'' == Галерия == <gallery> Файл:Flute de pan MHNT ETH AC NH 31 Savès.jpg|Панова пищалка. Файл:Slavić, serbian musical instrument from Lika.jpg|Пищалка зоз Лики. Файл:Fluiers.jpg|Пищалки Файл:Latinoamerican Flutes in Belgrade.jpg|Перуански Индиянци зоз пищалками у Беоґрадзе. Файл:Polish folk pipes (99247568).jpg|Пищалки зоз вербовей скорки. Файл:Етнологија - фрула.jpg|Етнолоґия - пищалка </gallery> == Литература == * Dimitrijević, Ljubomir (2006). [https://www.scribd.com/doc/157072643/Skola-Za-Frulu Skola za frulu] Knjaževac: Nota. Pristupljeno 14. 2. 2019. COBISS.SR 134933260 * ''Мали соловей,'' Зборнїк дзецинских писньох * ''Studia rutehenica'' ч 25, Нови Сад 2020. рок б. 39 * ''Народни писнї'' ''юнославянских Русинох,'' Дю. Биндас- О.Костельник РНПД Руски Керестур == Вонкашнї вязи == * [https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/frulaska-praksa/ frulaska-praksa] serbia.com * [https://www.ijih.org/volumes/article/567 Istraživanje o fruli kao delu kulturnog identiteta] IJIH.org (язик:анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%A4%D1%80%D1%83%D0%BB%D0%B0 Frula] sr.wikipedia.org * autor: Sofija "[https://ww38.opanak.net/tradicionalni-muzicki-instrumenti-neke-su-svirali-za-svoju-dusu-a-neke-za-podstrek-i-motivaciju-naroda/ TRADICIONALNI MUZIČKI INSTRUMENTI: Neke su svirali za svoju dušu, a neke za podstrek i motivaciju naroda”]Opanak - magazin za očuvanje srpske tradicije i običaja. Pristupljeno 14. 2. 2019. * [https://www.youtube.com/watch?v=2EmM5HDEOiI Svirala od vrbe, zviždoljka] Borino 5kazanje, youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=5pZCRh0KvPw amazing sound! The process of making a bamboo flute. Korean traditional musical instrument.] Тредицийна кореанска пищалка, youtube.com == Референци == [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музични инструменти]] sjl1rbzn5hoxq64j9ho09vr8i640tpp 0 2938 17707 17550 2026-04-17T12:17:34Z Olirk55 19 Форматированє референцох, означованє нукашнїх вязох 17707 wikitext text/x-wiki [[File:Music-glissando.png|right|thumb|230px|Ґлисандо, нотацийне означованє у композициї]]'''Ґлисандо''' (''glissando''), скрацено ''gliss''. (ит. ''glissando,'' франц. ''glisser'' — рсй. ''скользить'') — музични термин). Ґлисандо то способ граня зоз хторим ше, швидко и злято, „шлїзкаю” и шорую [[Тон|тони]]. Означує ше зоз габасту линию хтора скапчує тони хтори буду виведзени на початку и на концу. Тот способ технїки граня виводлїви на рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], алє зоз различнима резултатами. Напр. успишно мож вивесц ґлисандо на инструментох: гарфа, клавир, гармоника, тромбон, алє и на [[Кларинет|кларинету]]. ♦ На смикових и струнових инструментох хтори маю праги, ґлисандо ше посцигує зоз шлїзканьом пальца по струни и зоз источасним прецагованьом [[Смик|смика]] або потаргованьом (серб.трзањем) струни. Даєдни термини хтори подобни або еквивалентни у даєдних контекстох як '''''slide, sweep'' ''bend, smear, rip''''' (за гласни, насилни ґлисандо од початку по конєчну ноту), '''''lip''''' итд.<ref> Anon. (2003). "Rip". [https://en.wikipedia.org/wiki/Stanley_Sadie In Sadie, Stanley]; [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist) Tyrrell, John (eds.).] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.).] London: [https://en.wikipedia.org/wiki/Macmillan_Publishers Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5.] (Though the editor is Deane Root, not L. Deane Root).</ref> [[File:Glissando performed on midi piano.mid|right|thumb|210x210px|Ґлисандо на клавиру]]♦ На клавиру, ґлисандо найчастейше витворени зоз барз швидким прецагованьом пальца прейґ билих клавишох-типкох (найчастейше баржей з нохцом даєдного пальца, лєбо з вецей пальцами благо притулєнима єден ґу другому). [[File:Gliss.ogg|right|thumb|210x210px|Ґлисандо на гарфи]]♦ На гарфи '''''plop''''' або '''''falling hail''''' (ґлисандо ше виводзи зоз пальцами (долня часц нохцох) хтори нїжно потаргую - „пребераю” по струнох,<ref>[https://www.harpspectrum.org/glossary/glossary.shtml Harp Spectrum - Glossary A - M".] harpspectrum.org. Harp Spectrum. Archived from the original on October 21, 2006. Retrieved May 8, 2015. falling hail: gliding in the center of the strings with the back of the fingernails. (C. Salzedo)</ref> а на тот способ на гарфи оможлївене грац и [[Хроматска скала|хроматски]] ґлисандо. [[File:Fillmore, Henry - Miss Trombone (1911).ogg|right|thumb|214x214px|''Паночка Тромбон'' (1908), реґтайм Хенрия Филмора зоз ґлисандом. Грає воєни [[оркестер]].]]♦ Джез терминолоґия, '''''lip''''' - кед ше ґлисандо виводзи зоз пременку амбажури на дуйним инструменту.<ref>Witmer, Robert (2001). "Lip". [https://en.wikipedia.org/wiki/ Stanley Sadie] In [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist) Tyrrell, John] (eds.). [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians The New Grove Dictionary of Music and Musicians] (2nd ed.). London: [https://en.wikipedia.org/wiki/Macmillan_Publishers Macmillan Publishers.] ISBN 978-1-56159-239-5. ‎, from The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Dean Kernfeld (New York: Grove Dictionaries, 2002).</ref> [[File:Posaune Glissando Wiki Loves Music 2017.webm|right|thumb|217x217px|Ґлисандо на тромбону (звучни приклад)]]♦ На тромбону ше виводзи зоз поступним рухом часци такв.,,поцаговача” (серб. повлачка), окрем тих хтори меняю у цеку граня амбажуру.<ref>Scoop". [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians Grove Music Online.] Oxford Music Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_University_Press Oxford University Press.] 2001. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi]: [https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/display/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-2000400300 10.1093/gmo/9781561592630.article.J400300]</ref> ♦ на тимпану або пременки штимованя у цеку такв. вирбла (лєм на педалнiм тимпану) або у цеку одгуку (еха) вдереного тона. Ґлисандо ше означує зоз габасту линию хтора скапчує тони на початку и на концу ефекта, над ноти дзе ше пише (нє обавязно) '''''glissando''''' або лєм '''''gliss'''''. Виведзени тони зоз ґлисандом углавним краткого тирваня, алє кед ше жада надпомнуц хтори интервал-длужину нотох треба одграц (залапиц), вец ше ґлисандо записує як у долнїм прикладу. == Нотна илустрация записованя ґлисанда == [[File:Glissando.JPG|center|thumb|763x763px]] Случує ше у музичним дїлу же даєдни тони ґлисанда треба же би були знїжени, повисшени або розришени и иншаки су од пред'знакох у тоналитету. Теди ше тони означую на початку и на концу а медзи [[Нота|нотами]] и габастим знаком у загради означени мали глави нотох. Опатриц долню илустрацию:[[File:Glissando-approx.jpg|thumb|973x973px]] Постоя вельо способи на хтори мож грац ґлисандо: ♦ Мож го грац оштро з нохцом и вивесц крешендо-диминуендо (поглашнїц-сцихшац). ♦ Ґлисандо зоз пошвидшаньом [[Темпо (музика)|темпа]]. Кед ше знак - '''''I''''' находзи на концу ґлисанда, то значи ше ґлисандо грає зоз одредзену швидкосцу, алє швидкосц т.є. темпо треба ище баржей пошвидшац. ♦ Мож пременїц нє лєм моцносц [[Звук|звука]], алє и швидкосц рушаня руки: єдна часц ґлисанда ше грає помалши, а друга швидше. Же би ше визначело пошвидшованє темпа на самим концу мож направиц оштри акцент-потаргнуце же би ше витворел одредзени ефектни конєц. У жарґону ше гвари; ''Грал аж отаргал'' ''струни''). ♦ Тиж мож грац ґлисандо нє у континуитету, алє го мож претаргнуц и знова ше врациц на ноту. ♦ Мож грац ґлисандо у [[Интервал (музика)|интервалох]] - терцох, секстох, у октавох. ♦ Мож грац хроматски ґлисанда або диятонски. Шицки тоти способи музично збогацую [[Композиция|композициї]] зоз своїм виводзеньом ґлисанда. [[File:Glissando.svg|center|thumb|718x718px|Означени ґлисандо и реални приказ нотох хтори ше виведзе зоз граньом.]] == Литература == * Hoppe, Ulrich, Frank Rosanowski, Michael Döllinger, Jörg Lohscheller, Maria Schuster, and Ulrich Eysholdt. 2003. "Glissando: Laryngeal Motorics and Acoustics". ''Journal of Voice'' 17, no. 3 (September): 370–76. * Boyden, David D., and Robin Stowell. 2001. "Glissando". ''The New Grove Dictionary of Music and Musicians'', second edition, edited by [https://en.wikipedia.org/wiki/Stanley_Sadie Stanley Sadie] and [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist)John Tyrrell.] London: Macmillan Publishers. == Вонкашня вязя == {{Commonscat}} * [https://musicomniscience.wordpress.com/%D0%B3/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE/ Глисандо - Музичко свезнање] * [https://www.reddit.com/r/composer/comments/z3h84u/how_to_score_messy_glissando/?tl=sr Kako zabeležiti "haotično" glisando] * [https://www.youtube.com/watch?v=pk2I4fA_Tis What is a glissando?] Видео знїмок ґлисанда, youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Tехнїки граня]] fzstwo0xsahuupiceywp41lpd0o2pux 17708 17707 2026-04-17T12:21:34Z Olirk55 19 17708 wikitext text/x-wiki [[File:Music-glissando.png|right|thumb|230px|Ґлисандо, нотацийне означованє у композициї]]'''Ґлисандо''' (''glissando''), скрацено ''gliss''. (ит. ''glissando,'' франц. ''glisser'' — рсй. ''скользить'') — музични термин). Ґлисандо то способ граня зоз хторим ше, швидко и злято, „шлїзкаю” и шорую [[Тон|тони]]. Означує ше зоз габасту линию хтора скапчує тони хтори буду виведзени на початку и на концу. Тот способ технїки граня виводлїви на рижних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], алє зоз различнима резултатами. Напр. успишно мож вивесц ґлисандо на инструментох: гарфа, клавир, гармоника, тромбон, алє и на [[Кларинет|кларинету]]. ♦ На смикових и струнових инструментох хтори маю праги, ґлисандо ше посцигує зоз шлїзканьом пальца по струни и зоз источасним прецагованьом [[Смик|смика]] або потаргованьом (серб.трзањем) струни. Даєдни термини хтори подобни або еквивалентни у даєдних контекстох як '''''slide, sweep'' ''bend, smear, rip''''' (за гласни, насилни ґлисандо од початку по конєчну ноту), '''''lip''''' итд.<ref> Anon. (2003). "Rip". In [https://en.wikipedia.org/wiki/Stanley_Sadie Sadie, Stanley]; [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist) Tyrrell, John (eds.).] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.).] London: [https://en.wikipedia.org/wiki/Macmillan_Publishers Macmillan Publishers. ISBN 978-1-56159-239-5.] (Though the editor is Deane Root, not L. Deane Root).</ref> [[File:Glissando performed on midi piano.mid|right|thumb|210x210px|Ґлисандо на клавиру]]♦ На клавиру, ґлисандо найчастейше витворени зоз барз швидким прецагованьом пальца прейґ билих клавишох-типкох (найчастейше баржей з нохцом даєдного пальца, лєбо з вецей пальцами благо притулєнима єден ґу другому). [[File:Gliss.ogg|right|thumb|210x210px|Ґлисандо на гарфи]]♦ На гарфи '''''plop''''' або '''''falling hail''''' (ґлисандо ше виводзи зоз пальцами (долня часц нохцох) хтори нїжно потаргую - „пребераю” по струнох,<ref>[https://www.harpspectrum.org/glossary/glossary.shtml Harp Spectrum - Glossary A - M".] harpspectrum.org. Harp Spectrum. Archived from the original on October 21, 2006. Retrieved May 8, 2015. falling hail: gliding in the center of the strings with the back of the fingernails. (C. Salzedo)</ref> а на тот способ на гарфи оможлївене грац и [[Хроматска скала|хроматски]] ґлисандо. [[File:Fillmore, Henry - Miss Trombone (1911).ogg|right|thumb|214x214px|''Паночка Тромбон'' (1908), реґтайм Хенрия Филмора зоз ґлисандом. Грає воєни [[оркестер]].]]♦ Джез терминолоґия, '''''lip''''' - кед ше ґлисандо виводзи зоз пременку амбажури на дуйним инструменту.<ref>Witmer, Robert (2001). "Lip". [https://en.wikipedia.org/wiki/ Stanley Sadie] In [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist) Tyrrell, John] (eds.). [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians The New Grove Dictionary of Music and Musicians] (2nd ed.). London: [https://en.wikipedia.org/wiki/Macmillan_Publishers Macmillan Publishers.] ISBN 978-1-56159-239-5. ‎, from The New Grove Dictionary of Jazz, second edition, edited by Barry Dean Kernfeld (New York: Grove Dictionaries, 2002).</ref> [[File:Posaune Glissando Wiki Loves Music 2017.webm|right|thumb|217x217px|Ґлисандо на тромбону (звучни приклад)]]♦ На тромбону ше виводзи зоз поступним рухом часци такв.,,поцаговача” (серб. повлачка), окрем тих хтори меняю у цеку граня амбажуру.<ref>Scoop". [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians Grove Music Online.] Oxford Music Online. [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_University_Press Oxford University Press.] 2001. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi]: [https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/display/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-2000400300 10.1093/gmo/9781561592630.article.J400300]</ref> ♦ на тимпану або пременки штимованя у цеку такв. вирбла (лєм на педалнiм тимпану) або у цеку одгуку (еха) вдереного тона. Ґлисандо ше означує зоз габасту линию хтора скапчує тони на початку и на концу ефекта, над ноти дзе ше пише (нє обавязно) '''''glissando''''' або лєм '''''gliss'''''. Виведзени тони зоз ґлисандом углавним краткого тирваня, алє кед ше жада надпомнуц хтори интервал-длужину нотох треба одграц (залапиц), вец ше ґлисандо записує як у долнїм прикладу. == Нотна илустрация записованя ґлисанда == [[File:Glissando.JPG|center|thumb|763x763px]] Случує ше у музичним дїлу же даєдни тони ґлисанда треба же би були знїжени, повисшени або розришени и иншаки су од пред'знакох у тоналитету. Теди ше тони означую на початку и на концу а медзи [[Нота|нотами]] и габастим знаком у загради означени мали глави нотох. Опатриц долню илустрацию:[[File:Glissando-approx.jpg|thumb|973x973px]] Постоя вельо способи на хтори мож грац ґлисандо: ♦ Мож го грац оштро з нохцом и вивесц крешендо-диминуендо (поглашнїц-сцихшац). ♦ Ґлисандо зоз пошвидшаньом [[Темпо (музика)|темпа]]. Кед ше знак - '''''I''''' находзи на концу ґлисанда, то значи ше ґлисандо грає зоз одредзену швидкосцу, алє швидкосц т.є. темпо треба ище баржей пошвидшац. ♦ Мож пременїц нє лєм моцносц [[Звук|звука]], алє и швидкосц рушаня руки: єдна часц ґлисанда ше грає помалши, а друга швидше. Же би ше визначело пошвидшованє темпа на самим концу мож направиц оштри акцент-потаргнуце же би ше витворел одредзени ефектни конєц. У жарґону ше гвари; ''Грал аж отаргал'' ''струни''). ♦ Тиж мож грац ґлисандо нє у континуитету, алє го мож претаргнуц и знова ше врациц на ноту. ♦ Мож грац ґлисандо у [[Интервал (музика)|интервалох]] - терцох, секстох, у октавох. ♦ Мож грац хроматски ґлисанда або диятонски. Шицки тоти способи музично збогацую [[Композиция|композициї]] зоз своїм виводзеньом ґлисанда. [[File:Glissando.svg|center|thumb|718x718px|Означени ґлисандо и реални приказ нотох хтори ше виведзе зоз граньом.]] == Литература == * Hoppe, Ulrich, Frank Rosanowski, Michael Döllinger, Jörg Lohscheller, Maria Schuster, and Ulrich Eysholdt. 2003. "Glissando: Laryngeal Motorics and Acoustics". ''Journal of Voice'' 17, no. 3 (September): 370–76. * Boyden, David D., and Robin Stowell. 2001. "Glissando". ''The New Grove Dictionary of Music and Musicians'', second edition, edited by [https://en.wikipedia.org/wiki/Stanley_Sadie Stanley Sadie] and [https://en.wikipedia.org/wiki/John_Tyrrell_(musicologist)John Tyrrell.] London: Macmillan Publishers. == Вонкашня вязя == {{Commonscat}} * [https://musicomniscience.wordpress.com/%D0%B3/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE/ Глисандо - Музичко свезнање] * [https://www.reddit.com/r/composer/comments/z3h84u/how_to_score_messy_glissando/?tl=sr Kako zabeležiti "haotično" glisando] * [https://www.youtube.com/watch?v=pk2I4fA_Tis What is a glissando?] Видео знїмок ґлисанда, youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Tехнїки граня]] 23g96rwpi8l8iswh3qqdfaknixrofe1 0 2940 17711 17595 2026-04-17T18:26:20Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и референци 17711 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи <ref>https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Референци == 1 [https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html „Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026. 2 [http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026. 3 [https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026. 4 [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026. 5 [https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/] Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026. 6 [https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026. 6w9k4r1k4ohj4v1us9u4yl100hchs9g 17712 17711 2026-04-17T18:29:57Z ОленкаБТ 1579 17712 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи <ref>https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Референци == 1 [https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html „Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026. 2 [http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026. 3 [https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026. 4 [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026. 5 [https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара, ''zzps.rs''.] Приступљено 08.04.2026. 6 [https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026. 5icxfoqton6g8rdbtp2qq9ybly9qu2m 17713 17712 2026-04-17T18:57:59Z Orbitminis 964 17713 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи <ref>https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Референци == g4fwqj3qn7xueb6jrdjz0fhghpby3lj 17718 17713 2026-04-17T20:42:43Z ОленкаБТ 1579 17718 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи [<ref>https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/] Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Референци == 4au0zrl1wfkfrkhm5yusql42gxvckfy 0 2946 17732 17677 2026-04-18T06:24:29Z Nena1977 1809 /* Общи фокус дїлованя */ 17732 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Шветова здравствена орґанизация</big> | label2 = | data2 = <div style="text-align: center;">World Health Organization | label3 = | data3 = [[File:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|center|300px|thumb|<div style="text-align: center;">Шедзиско ШЗО у Женеви]][[File:World Health Organization membership status map.svg|center|300px|Мапа членїцох]] {{legend|#008000|держави члани}} {{legend|#008080|у процесу поцаговня (ЗАД)}} {{legend|#00ff00|держави провадзаче}} {{legend|#0000ff|поволани делеґациї}} {{legend|#b3b3b3|нє члени}} | label4 = Скрацено | data4 = ШЗО | label5 = Датум снованя | = data5 7. юлий 1948.рок | label6 = Тип | data6 = Специялизована аґенция Зєдинєних нацийох | label7 = Шедзиско | data7 = Жененва [[File:Flag of Switzerland.svg|20px|]] Швайцарска | label8 = Директор | data8 = Тедрос Адханом Ґебреєсус, [[File:Flag of Ethiopia.svg|30px|]] Етиопия | label9 = Члени | data9 = 192 держави | label10 = Официйни язики | data10 = анґлийски, русийски, французки, китайски, арабски | label11 = Матична орґанизация | data11 = Економски и социялни совит Зєдинєних нацийох | label12 = Веб - сайт | data12 = [https://www.who.int/ www.WHO.] }} '''Шветова здравствена орґанизация''' (ШЗО) (анґл. ''World Health Organization (WHO''); араб. منظمة الصحة العالمية; кит: 世界卫生组织 франц. ''Organisation mondiale de la Santé (OMS''); рсй. ''Всемирная организация'' ''здравоохранения''; шп. ''Organización Mundial de la Salud'') то окремна орґанизация Зєдинєних нацийох хтора дїлує як координуюце цело медзинародного явного здравства. Основана є 1948. року.<ref name=":0">[https://archive.org/details/sim_british-medical-journal_1948-08-07_2_4570/page/302/mode/2up „World Health Organization”.] The British Medical Journal. BMJ Publishing Group. 2 (4570): 302—303. 7. 8. 1948. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR] 25364565.</ref> Зашеданя ше отримую у Женеви. Єй циль привесц шицки [[Народ|народи]] на найвисши можлїви уровень физичного и менталного здравя и спокоя; бори ше процив вельких ендемских хоротох и епидемийох, а циль єй доприношенє розвою гиґиєни, координовац зоз медзинародну акцию у обласци здравства, допринєсц напредованю наукового и фахового сотруднїцтва у обласци медицини.<ref>[https://ncbiinsights.ncbi.nlm.nih.gov/2018/06/15/pubmed-journals-shut-down/  „Chronicle of the World Health Organization, 1947” (PDF).] Приступљено 18. 7. 2007.</ref> ШЗО принєсла и поставела специялни програми за наукове виглєдованє, як цо програми о тропских хоротох (у договарки зоз ПИНР-ом и Шветову банку), о акцийох за борбу процив малариї або о стандардох костираня (у догварки зоз ФАО), намагаюци ше прецизно дефиновац [[Пожива|поживово]] продукти, а источашнє безпечни, прилапююци уровень поживових адитивох лєбо допущени гранїци остаткох пестицидох итд. Орґанизує кампанї обвисцованя народох (зоз плакатами) або персонала у здравству у рижних державох (зоз доручованьом фахових публикацийох/лїсткох). Вона тиж орґанизує кампаню за старосц о вакцинациї (єден зоз найзамеркованших успихох то напевно елиминованє вельких покох). == История == '''Початок снованя''' У цеку конференциї Зєдинєних нацийох о медзинародней орґанизациї 1945. року Сцеминґ Сце, делеґат зоз Китаю, дискутовал зоз норвежскима и бразилскима делеґатама о идеї о снованю медзинародней здравственей орґанизациї под покровительством нових Зєдинєних [[Нация|нацийох]]. Нє удало ше им пласовац резолуцию пошвецену тей теми. С. Сце и други делеґати лобировали и консеквентно принєшена декларация хтора поволує на медзинародну конференцию о здравю.<ref>Sze Szeming Papers, 1945–2014, UA.90.F14.1, University Archives, Archives Service Center, University of Pittsburgh.</ref> Хаснованє слова „шветова”, намесце „медзинародна”, наглашує ґлобалну природу цильох тей орґанизациї.   [[File:1WHOBerlin 02.jpg|right|thumb|288x288px|Центeр Шветовей Здравственей Орґанизациї за пандемийни и епидемийни информацийни податки у Берлину.]]Конєчно, конституцию Шветовей здравственей орґанизациї 22 юлия 1946. року подписали шицки tтедишнї держави Зєдинєних нацийох (51 держава) и 10 други жеми.<ref>[https://web.archive.org/web/20070809031008/http://whqlibdoc.who.int/hist/chronicles/chronicle_1947.pdf „The Move towards a New Health Organization: International Health Conference”] (PDF). Chronicle of the World Health Organization. 1 (1–2): 6—11. 1947. Архивирано из [https://extranet.who.int/libdoc.html оригинала] (PDF) 9. 8. 2007. г. Приступљено 18. 7. 2007.</ref> Вона так постала перша специялизована аґенция Зєдинєних нацийох хтора мала потримовку шицких членох.<ref>Shimkin, Michael B. (27. 9. 1946). [https://archive.org/details/sim_science_1946-09-27_104_2700/page/n1/mode/2up „The World Health Organization”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Science_(%C4%8Dasopis) Science.] American Association for the Advancement of Science. 104 (2700): 281—283. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 1674843.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC 1614381.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.104.2700.281.]</ref>   Єй конституованє урядово ступело на моц у цеку першого Шветового дня здравя, [[7. април|7. априла]] 1948, кед була ратификована з боку 26 жемох членїцох. Перше зашеданє Шветовей здравственей скупштини  закончене 24. юлия 1948. Теди обезпечени буджет од 5 милиони долари (теди то було 1.250.000 фунти) за 1949. рок. Андрия Штампар бул перши предсидатель Скупштини, а Г. Брок Хишолм бул поставени за ґенералного директора ШЗО. После того бул вивершни секретар у цеку периода планованя. '''Приоритети''' Перши приоритети орґанизациї були контрола ширеня малариї, туберколози и сексуално преношацих хоротох, злєпшованє здрая [[Мац|мацерох]] и дзецох, костиранє и еколоґийна гиґиєна. Єй перши законодавни акт ше занїмал зоз компилацию точних статистичних податкох о ширеню и морбидитету хоротох.<ref name=":0" /> [[File:WHO logo.svg|right|thumb|300px|Знак (лоґо) Шветовей здравственей орґанизациї).]] Лого Шветовей здравственей орґанизациї приказує Асклепийову палїчку як симбол вилїчезносци. '''История оперативносци''' ♦ 1947. року ШЗО запровадзела епидемиолоґийни информацийни сервис  '''''телекс''''', прейґ хторого ше обвисцовало нациї и народи. ♦ Так по 1950. була масовна туберкулозна инокулация хаснуюци Бе-се-же вакцину хтора була у цеку применьованя. ♦ 1955. року лансирована програма за викореньованє малариї, хтора после преориєнтована як циль. ♦ 1965. року обявени перши звит о цукровей хороти и креирована Медзинародна аґенция за виглєдованє канцера.<ref>[https://www.who.int/who60/media/exhibition_brochure.pdf „WHO at 60”](PDF). WHO. Приступљено 31. 3. 2012.</ref> ♦ 1958. року Виктор Зхданов, заменїк министра за здравє СССР, поволал Шветову здравствену скупштину же би ше запровадзело ґлобалну инициятиву за ерадикацию вельких покох. У тим чаше 2 милиони людзе умерали вельких покох каждого року. == Общи фокус дїлованя == Устав ШЗО наводзи же єй циль „же би шицки людзе витворели найвисши можлїви здравствени уровень”. ШЗО витворює свойо цилї з помоцу своїх функцийох, цо дефиноване зоз їх уставом: ♦ Же би дїловала як унапрямуюци и координируюци авторитет за медзинародну здравствену роботу. ♦ Же би запровадзела и отримала ефективне сотруднїцтво зоз Зєдинєнима нациями, специялизованима орґанизациями, державнима здравственима администрациями, професийнима ґрупами и велїма другима орґанизациями хтори одвитуюци. ♦ Же би помагала державним владом, по їх вимоги, у моцнєню здравствених службох. [[File:World Health Organisation regional offices.svg|right|thumb|303x303px|Мапа 6 реґионалних канцеларийох Шветовей здравственей орґанизациї.]]♦ Же би давала одвитуюцу технїчну помоц и, у урґентних случайох, нєобходну помоц на вимогу або з приставаньом Владох. ♦ Же би дала або помогла обезпечованє, по вимоги Зединєних нацийох, здравствених услугох и пошореньох специялним окремним ґрупом, як цо людзе зоз поверених територийох. ♦ Же би запровадзела и отримовала административни и технїчни сервиси хтори нєобходни, як цо епидемиолоґийни и статистични служби. ♦ Же би стимуловала и мала совитодавну улогу у роботи на ерадикациї епидемийних, ендемских и других хоротох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, превенцию случайних покалїченьох. ♦ Же би промововала, по потреби у сотруднїцстве зоз другима специялизованима аґенциями, злєпшаня костираня, биваня, санитариї, рекреациї, економски або роботни условия и други аспеки гиґиєни животного штредку. ♦ Же би промововала сотруднїцство медзи науковима и професийнима ґрупами хтори доприноша напредованю здравя. ♦ Же би предкладала конвенциї, спорозуменя и предписаня и давала препоруки у вязи зоз медзинароднима здравственима питанями. Року 2012. ШЗО дефиновала свою улогу у явним здравю на шлїдуюци способ: ♦ Даванє и понуканє лидерства по питаньох хтори маю значни значеня за здравє и анґажованє у партнерствох хтори потребни же би вєдно дїловали. ♦ Формованє виглєдовацкей програми и мотивованє за творенє, преношенє и ширенє значного знаня.<ref>Hoffman S.J.; Røttingen J-A. (2012). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3506410/ „Assessing Implementation Mechanisms for an International Agreement on Research and Development for Health Products”] Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 854—863. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central PMC] 3506410 Слободан приступ. PMID 23226898. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:10.2471/BLT.12.109827.</ref> ♦ Поставянє нормох и стандардох, промовованє и провадзенє їх имплементациї. ♦ Артикулованє етичних и евидентованє основних политичних опцийох. ♦ Даванє технїчней потримовки, катализованє пременкох и поставянє отримуюцих институцийних капацитетох. ♦ Провадзенє здравственей ситуациї и оценьованє здравствених трендох. {| class="wikitable centre" |+ ! colspan="4" |<big>Ґенерални директоре ШЗО</big> |- ! Мено !! Держава !! Датум мандата !! Слика |- | Др. Брук Чизхолм ''(Brock Chisholm)'' | [[File:Flag of Canada (Pantone).svg|40px]] Kaнада || 1948-1953 || [[File:Brock Chisholm 2.jpg|40px]] |- | Др. Марколино Ґамез Кандау (''Marcolino Gomes Candau'') | [[File:Flag of Brazil.svg|40px|]] Бразил || 1953-1973 || [[File:Marcolino Gomes Candau (1972).jpg|40px]] |- | Др. Холфдан Т. Махлер (''Halfdan T. Mahler'') | [[File:Flag of Denmark.svg|40px|]] Данска || 1973-1988 || [[File:Halfdan Mahler by Erling Mandelmann.jpg|40px]] |- | Др. Хироши Накаїма (''Hiroshi Nakajima'') | [[File:Flag of Japan (1870–1999).svg|40px|]] Япон || 1988-1998 || |- | Др. Ґро Харлем Брунтленд ''(Gro Harlem Brundtland)'' | [[File:Flag of Norway.svg|40px|]] Норвежка || 1998-2003 || [[File:Gro Harlem Brundtland 2009.jpg|40px]] |- | Др. Ли Йонґ-Вок (''Lee Jong-wook)'' | [[File:Flag of South Korea.svg|50px|]]Южна Корея || 2003-2006 || [[File:WHO.JongWook-Lee.01.jpg|40px]] |- | Др. Андерс Нордстром ''(Anders Nordström)'' | [[File:Flag of Sweden.svg|40px|]] Шведска|| 2006-2007 || |- | Др. Марґарет Чен (КНР) ''(Margaret Chan)'' | [[File:Flag of Hong Kong.svg|40px|]] Хонґ Конґ [[File:Flag of the People's Republic of China.svg|40px|]] Китай || 2007-2017 || [[File:Margaret Chan.jpg|40px]] |- | Др. Тедрос Аданом Ґебреєсус ''(Tedros Adhanom Ghebreyesus)'' | [[File:Flag of Ethiopia.svg|40px|]] Етиопия|| 2017- || [[File:Tedros Adhanom Ghebreyesus - AI for Good Global Summit 2018 (40316994230) (cropped).jpg|40px]] |} == Ґалерия == <gallery> Файл:World Health Organisation headquarters, Geneva, north and west sides 2007.jpg|Будинок ШЗО у Женеви Файл:World Health Organization @ Pregny-Chambésy (50636746028).jpg|Шветова здравствена организация, Пренї-Шамбези. Файл:World Health Organization Executive Board Room.JPG|Сала вивершного одбора ШЗО Файл:WHO HQ main building, Geneva from Southwest.JPG|Главни будинок шедзиска ШЗО, Женева, (югозаходно) Файл:OMS, Pregny-Chambésy.jpg|Преня-Шембези (Шветова здравствена орґанизация) Файл:World Health Organization Flag.jpg|Застава ШЗО </gallery> == Вонкашня вяза == * [https://www.who.int/about/governance/constitution "Constitution of the World Health Organization".] www.who.int. Retrieved 18 November 2024] * World Health Organization. (2021). [https://covid19.who.int/"COVID-19 Dashboard.]" {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Шветово медзинародни орґанизациї]] [[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]] [[Катеґория:Здравствена култура]] jm3mzaza3cedhld30onayj9xapwfj7r 0 2951 17733 17703 2026-04-18T11:40:02Z Daniela Lovas 722 17733 wikitext text/x-wiki [[File:Progression dominante renverse parfait do majeur.svg|right|thumb|252x252px|Каденца гармонска вяза V-! ступень]][[File:Imperfect authentic cadence in C.mid|right|160px|]]'''Каденца''' (лат. ''Cadere'' a значи „падац”) то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) мелодия, музична идея, цек музичней думки. ▶ Розлични акорди на ступньох у [[Тоналитет|тоналитету]] даваю одредзени гармонски функциї. * Тоника (Т) '''I''' ступень * Cубдоминанта (S) '''IV''' ступень (або под'доминанта) * Доминанта (D) '''V''' ступень I, IV, V тo главни ступнї хтори и найважнєйши за творенє каденци, а постоя ище нєглавни ступнї (ориєнтация спрам одношеня на I ступень алє вони нє значни за творенє каденцох) супертоника (II) долня медиянта (VI ступень), горня медиянта (III), водзачка VII (серб. вођица) або „водзаци" ступень. == Типи каденцох == [[File:Auth.png|right|thumb|189x189px|Аутентична каденца]][[File:Authendische kadenz.ogg|right|200px|]] У [[Подзелєнє музики|музики]] єст вецей типи каденцох. Каденци дзелїме на автентичну, плаґалну, полукаденцу, спреведацу (серб. варљиву) каденцу и преширену каденцу. '''1.''' Автентична каденца то вяза '''D-Т''', т.є.. '''V-I''' або '''VII-I''' * Подполна автентична каденца то вяза '''S-D-Т''', т.є. '''IV-V-I''' або '''II-V-I''' * Нєподполна * Совершена [[File:Plagal.PNG|right|thumb|190x190px|Плаґална каденца]][[File:Plagale kadenz.ogg|right|thumb|200px]]'''2.''' Плаґална (такв. церковна) каденца то вяза '''S-Т''', т.є., '''IV- I''' або '''II- I''', хтора ше ридко хаснує у пракси. '''3.''' Полукаденца, хтора представя комбинацию ступньох и ма законченє '''на D''', т.є. вяза '''I-V''' або '''IV-V'''. Тота каденца нєзвичайна, прето же музична думка хтора ше зоз тима функциями закончує охабя упечаток нєдоконченосци. '''4.''' Спреведаца каденца то вяза '''V-VI'''. Вола ше „спреведаца“ прето же ше обчекує вяза V-I ступень, а у такей каденци ше зявел VI ступень и ма функцию тоники (I ступня) односно зявел ше VI як його заменїк - место I ступня. Спреведаца каденца нїґда нє значи конєц музичного виреченя; то лєм його кратки застой. '''5.''' Преширена каденца настава зоз комбинованьом спреведацей и подполней автентичней каденци. Напр. V - VI + IV -V - I = преширена каденца.<ref>[https://web.archive.org/web/20180619062517/http://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf „Занимљива музика - Каденца”] (PDF). Архивирано из [https://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf оригинала] (PDF) 19. 06. 2018. г. Приступљено 20. 02. 2020.]</ref> '''Пиклад:''' Нотни и звучни приклад подполней каденци <ref>[https://www.gerdkaufmann.de/kadop1.htm Beispiel einer Kadenz als Musikstück]</ref> [[File:Vollkadenza.png|center|thumb|400x400px]] [[File:Vollkadenz rein.ogg|center|300px]] ,,Подполна каденца<nowiki>''</nowiki> ,<ref>Halm 1912, S. 28.</ref> ,,єдноставна каденца<nowiki>''</nowiki> <ref>Dachs/Söhner 1985, S. 14.</ref> або ,,главна каденца<nowiki>''</nowiki> <ref>Dachs/Söhner 1985, S. 25.</ref>, ,,полна<nowiki>''</nowiki> <ref>Abraham 1965, S. 45.</ref> походзи ище зоз часу теоретичара Хуґа Римания. То каденца зоз пошорованима акордами на I-IV- V- I ступню або функцийох T-S-D-T и була початна основа велїм теоретичаром (поготов нємецким) за преучованє теориї о гармониї у музики. Така проґресия акордох як цо у подполней каденци служи як ,,загрожуюца и архетип<nowiki>'' тоналносци музики, а тиж и як ,,совершена репрезентация тоналитета''</nowiki>, понеже залапює шицки ноти у скали.<ref>Dachs/Söhner 1985, S. 14: „In der Kadenz begegnen wir dem ersten musikalischen Geschehen. Sie ist Vor- und Urbild für die Musik in der ganzen klassischen und romantischen Epoche.“ </ref> '''Приклад''': Нотни и звучни приклад спреведацей каденци (на концу першей часци 1-го шора), полукаденца (2.шор конєц 4. такта) и автентична каденца на концу мелодиї). Анотонин Дворжак, ''Словенски танци'', опус. 72, ч. 2 [[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 3.png|center|thumb|828x828px]][[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 2.wav|center|348x348п]] == Литература == * Юрій Юцевич. Каденція // Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 352 с. — ISBN 966-7924-10-6. * Alexander Rehding: Hugo Riemann and the birth of modern musical thought. Cambridge University Press, Cambridge 2003, ISBN 978-0-521-09636-2. * Hugo Riemann: Musikalische Logik. Hauptzüge der physiologischen und psychologischen Begründung unseres Musik-systems. Leipzig 1873. == Вонкашнї вязи == {{Commonscat}} * [https://www.youtube.com/shorts/mhxxZP6JAwk Kaadence] youtube.com * [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2022/09/3.-das-prijemni-muzicka-pedagogija-2022_pisanje-sazetka.pdf КАДЕНЦА - ОД КЛИШЕА ДО ИМПРОВИЗАЦИЈЕ] www.fmu.bg.ac.rs/ == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музична нотация]] ql3omvsw85u0v5zug1aaq8fmoeep2ki 14 2952 17716 2026-04-17T20:41:05Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17716 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2953 17719 2026-04-17T20:42:52Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17719 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2954 17721 2026-04-17T20:47:27Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17721 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2955 17722 2026-04-17T20:47:51Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17722 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2956 17724 2026-04-17T20:52:13Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17724 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2957 17725 2026-04-17T20:52:42Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17725 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2958 17727 2026-04-17T20:55:05Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17727 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 2959 17729 2026-04-17T20:57:16Z Keresturec 18 Направљена празна страница 17729 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1