Драґутин

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Драґутин – Драґен Колєсар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>130</id>
    <revision>
      <id>17776</id>
      <parentid>17512</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T17:46:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17776</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14569" sha1="48e6ecwygpqqfiimasnn69r4yidxc5i" xml:space="preserve"> {| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |
Драґутин – Драґен Колєсар
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Tata-lk-14.jpg|alt=Драґен Колєсар|center|мини|302x302п|Колєсар]]
|-
|'''Народзени'''
|11. октобра 1929.
|-
|'''Умар'''
|20. януара 1995. (66. р)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия, Театрална школа
|-
|'''Период твореня'''
|1950—1993.
|-
|'''Жанри'''
|ґлумец, шпивач, ТВ режисер
|-
|'''Поховани'''
|на теметове у Петроварадину (Транджамент)
|}
'''Драґутин – Драґен Колєсар''' (*10. новембер 1929—†[[20. януар]] 1995), єден спомедзи найпознатших ґлумцох зоз шорох рускей заєднїци У [[Войводина|Войводини]] хтори охабел глїбоки шлїд на театралним и филмско-телевизийним полю.

== Биоґрафия ==
[[Файл:Kolektiv SNP Novi Sad.jpg|alt=Ансамбл Сербского народного театру|мини|514x514п|Ансамбл Сербского народного театра (Драґен Колєсар лїво, зоз шаблю у руки)]]

Драґутин (Драґен) Колєсар – Коле ше народзел 11. октобра 1929. року у [[Бачинци|Бачинцох]] дзе закончел штири класи основней школи а 1940. року уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе, алє пре воєни обставини нє матуровал. Школованє предлужує 1949./1950. року у Новим Садзе у Державней театралней школи, наставнїки му були Миряна Коджич, Йован Путник и Йован Коньович, котру закончує 1953. року и пошвидко достава анґажман у новосадским Сербским народним театру. Як професионални ґлумец Драґен Колєсар ступел на сцену СНТ 1. IX 1953. и остал у анґажману по 1. IV 1975.   

Уж 1950. року, як школяр Державней театралней школи, успишно прешол на авдициї за радио-[[Шпивач|шпивача]] у Радио Новим Садзе. Велї роки вон, як вокални [[солиста]], у програми радия зоз тамбуровим [[Оркестер|оркестром]] Славка Суботина и Александра Аранїцкого „на живо” шпивал руски народни шпиванки. Познєйше, кед уж набавени маґнетофони, знял на маґнетофонску пантлїку вельке число руских шпиванкох, а вишпивал их коло 200 (вєдно з гевтима „на живо”). Тоти цо зняти на манетофонских пантлїкох и нєшка з часу на час мож чуц на габох Радио Нового Саду.  

На початку 1949. року Драґен Колєсар у Бачинцох самостойно поставел на сцену Нушичового ''Аналфабету'', дзе бул и ношитель главней улоги.   

[[Мария Горняк Пушкаш|Мария Горнякова-Пушкашова]], з нагоди 15-рочнїци його професийней ґлумецкей роботи, констатовала же у особи Драґена Колєсара здружени три таланти: ґлумецки, [[Редитель|режисерски]] и шпивацки и вон шицки три розвива под’єднак так цесно повязани же нє мож розознац дзе єдeн престава, а други почина.       

==Ґлумецка и режисерска кариєра==
През 26 роки професийного анґажману у Сербским народним театру у Новим Садзе Драґен Колєсар одбавел коло 130 улоги. Як виразни ґлумец характерней комики вон бул надарени за сценске шпиванє и за гранє на струнових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] цо часто хасновал у своїх улогох на сцени СНТ. Драґен Колєсар витворел и значне число улогох у телевизийних серийох и на филму. За архиву Радио Нового Саду режировал пар дзешатки радио драми на руским язику. 
[[Файл:Sprevodzkose 1981 rok Novi Sad.jpg|alt=Й. С. Попович Спреводзкоше, АРТ Дядя, сцена Нови Сад (1981.)|мини|500x500п|Й. С. Попович ''Спреводзкоше'', АРТ Дядя, сцена Нови Сад (1981.)]] 

Од 1975. року до пензионованя 1982. року бул режисер у Редакциї Програми на [[Руски язик|руским язику]] [[Радио-телевизия Войводини|Телевизиї Нови Сад]], наш перши телевизийни режисер. Источасно вон режировал театрални фалати у ''АРТ Дядя'' и преношел власни режиї до телевизийского медию. Окрем театралних фалатох Драґен Колєсар на ТВ Нови Сад режировал и гумористично-музични емисиї як и документарни филми.  

Вон активно участвовал у роботи новосадского руского ''КУД Максим Горки'', а у Аматерски руским театре ''Дядя'' вон бул присутни 15 роки, дзе поставел 11 театрални фалати. През блїзко 40 роки своєй театралней дїялносци Драґен Колєсар поставел на сцену понад 30 рижни театрални фалати, найвецей з рускима аматерами. Була замеркована його режия театралного фалата ''Опера за три гроши'' Бертолда Брехта хтора представяла войводянски театрални живот на Югославянским фестивалу драмских аматерох у Требиню.

Драґен Колєсар умар у Петроварадину 20. януара 1995. року, а поховани є на петроварадинским [[Теметов|теметове]] на Транджаменту.

Културно уметнїцке дружтво у Бачинцох ноши мено ''Драґутин Драґен Колєсар''.

=== Улоги ===
Йоаким Сапун (Винчуєм), Андрия (Дїдо), Ноґич (Гайдук Станко), Цене Садар (Цифрована лабда), Ружичич (Покондирена тиква), Пера учитель (Поп Чира и поп Спира), Сима, И-ли-а, Чио-Чи (Драга коло швета), Мита (Спреведзкош и параспреведзкош), Левентал (Виктория), Танасиє Буль (Дожица Николетини Бурсача), Радица (Спреведзкош у Бечею), Босорка (Троме уґурсузове), Поротїк (Дванац гнїваци людзе), Леонида (Кавияр и лєнча), Фадинар (Флорентински калап), Радимир (Наґраждениє и наказаниє), Фесте (Богоявлєнска ноц), Телєгин (Бачи Ваньа), xxx (Лаждипажди), xxx (Лєс хтори ходзи), xxx (Село Сакуле, а у Банату), Худи (Весели жени з Виндзору), Шимурина (Представа ''Гамлета'' у валалє Мрдуша Долня општини Блатуша).

=== Филмоґрафия ===
Лїсце широке 1981 [https://www.imdb.com/title/tt0181003/fullcredits?ref_=tt_ov_st_sm Широко је лишће]

Дзиви роки (ТВ серия) 1974 [https://www.imdb.com/title/tt0414732/?ref_=nm_flmg_act_2  Дивље године]

Филип на коньови (ТВ мини серия) 1973 [https://www.imdb.com/title/tt0199215/?ref_=nm_flmg_act_3 Филип на коњу]

Красна парада 1970 [https://www.imdb.com/title/tt0179939/fullcredits/?ref_=tt_cl_sm Лепа парада]

Терха шлєбоди (ТВ филм) 1966 [https://www.imdb.com/title/tt0286212/?ref_=nm_flmg_act_5 Терет слободе]

ТВ театер (ТВ серия) 1963-1966 [https://www.imdb.com/title/tt14895146/?ref_=nm_flmg_act_6 ТВ театар]

Битка на Косове (ТВ филм) 1964 [https://www.imdb.com/title/tt1091745/?ref_=nm_flmg_act_7 Бој на Косову]

Виберна 1961 [https://www.imdb.com/title/tt0217575/?ref_=nm_flmg_act_8 Избирачица]

Спектакл поетского гумору Войводини (ТВ филм) 1959 [https://www.imdb.com/title/tt11444756/?ref_=nm_flmg_act_9 Спектакл поетског хумора Војводине]

Мирон Канюх [https://www.youtube.com/watch?v=r4hWKcgTuGM &quot;Ратунок&quot;] (ТВ филм), режисер Зоран Шарич, Телевизия Нови Сад, 1980-тих

== Руски шпиванки ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!
!
!
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=VPIzuVx2Vx0 А ти, мила, цо думала]
| rowspan=&quot;8&quot; |
|[https://www.youtube.com/watch?v=aEY9Jlgn_n4 Нїґда я нє видзел]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=oiNg-qPMQc4 Бубни уж бубную]
|[https://www.youtube.com/watch?v=pG577VH-9QA Ой, то там на гори дубина] 
шпиваю Драґен и Татяна
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=i1_Xq0H3blA Желєнєє жито]
|[https://www.youtube.com/watch?v=t00CUhdA8_Q Ой, то там на гори дубина]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=RaQYcwqEOSU Загуркали два герлїчки]
|[https://www.youtube.com/watch?v=iTTmSDSyfS0 Пошол бим брац квеца]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=igVjrDMbTNU Коло млїна яворина]
|[https://www.youtube.com/watch?v=T4ppBSll3t0 Седем рочки]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=590zdE8SrD8 Мили мой мужочку]
|[https://www.youtube.com/watch?v=1ZhHZaTdRLQ Фуяра, фуяра]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=mlkpUX25tbY Наштред Америки]
|[https://www.youtube.com/watch?v=wdw45AQTsV8 Чийо же то волки]
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=OzI9VEeqivI Нєвольо, нєвольо]
|[https://www.youtube.com/watch?v=E0CgsDbIzLI Шицким добре]
|}

=== Українски шпиванки ===
[https://www.youtube.com/watch?v=mIcufvmvT-0 Бандура]

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:1 dragen ab.jpg|Драґен Колєсар у театралним фалаце ''Виберна'' 1961. року.
Файл:13 dragen.jpg|Драґен Колєсар у улоги Ружичича у фалаце ''Покондирена тиква''.
Файл:Dj Latjak i Dragen Koljesar jak voditelje.jpg|Дюра Латяк и Драґен Колєсар як водителє програми на манифестациї ''Одгуки ровнїни''.
Файл:Tata i ja 1975-oprostajno SNP.jpg|Драген Колєсар зоз дзивку  Татяну (1975).
Файл:Tv film Ratunok Miron Kanjuh.jpg|алт=Драґен Колєсар и екипа ґлумцох на знїманюТВ филма Ратунок.|Часц екипи ґлумцох на знїманюТВ филма ''Ратунок,'' з лїва: Силвестер Пушкаш, Татяна Колєсар Ґвоїч,  [[Звонимир Павлович]] и [[Иван Терлюк]], шедзи Драґен Колєсар.
Файл:Dragen Koljesar i Marija Mosnak.jpg|Драґен Колєсар и [[Мария Моснак]] у студию РНС на знїманю емисиї за валал
Файл:Tata-8.jpg|Драґен Колєсар з профилу.
Файл:Dragen Koljesar jak penzioner.jpg|Драґен Колєсар як пензионер.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Дюра Латяк ''Рускe слово ч. 18. од 1. мая 1953. року'' на 3. боку

* Мария Горняк Пушкаш, ''Шветлосц ч. 3/1968,'' боки 235-236

* Дюра Латяк, ''Шветлосц ч. 4/2009,'' боки 602-611
* P. R. Magocsi, Koliesar, Dragen/Kolesar, Dragutin, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 243.

== Вонкашнї вязи ==
* Енциклопедия Сербского народного театра [https://www.snp.org.rs/enciklopedija/?p=6203 Биографије]

* [https://nar.org.rs/rue/dra%d2%91utin-dra%d2%91en-kol%d1%94sar/ Драґутин – Драґен КОЛЄСАР], Биоґрафия на НАР

* [https://www.youtube.com/watch?v=0a2H4UPOAsU Виберна, СНТ,] зоз филма, шпица и инсерт дзе ше явя Драґен Колєсар.

{{DEFAULTSORT: Колєсар , Драґутин – Драґен}}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Бачинчанє]]
[[Катеґория:Ґлумци]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Режисере]]
[[Катеґория:10. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1929]]
[[Катеґория:20. януар]]
[[Катеґория:Умарли 1995]]</text>
      <sha1>48e6ecwygpqqfiimasnn69r4yidxc5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Скубан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>281</id>
    <revision>
      <id>17777</id>
      <parentid>14589</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T18:21:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>17777</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24540" sha1="mmcivsc1wk6tny22pau9qu0allrf0tg" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
|-
! colspan=&quot;2&quot; | &lt;big&gt;Микола Скубан Соцки&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Mikola Skuban 44.jpg|alt=Микола Скубан|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Назвиско'''
|Соцки
|-
|'''Народзени'''
|2. юлия 1932,
|-
|'''Умар'''
|3. септембра 1993 (61)
|-
|'''Державянство'''
|Югославия / Сербия
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Период твореня'''
|1952—1993
|-
|'''Жанри'''
|новинар, писатель, хумориста, ґлумец
|-
|'''Поховани'''
|Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня'''
|Орден заслугох за народ зоз стрибернима зарями 
Орден роботи зоз стриберним венцом
 
Златна значка КПЗ Сербиї
 
''Искри култури'' КПЗ Войводини 

награда ''Невен'' 

''Зарї култури'' КПЗ Општини Кула 

Октоберске припознанє МЗ Руски Керестур
|}
'''Микола Скубан''' (*2. юлия 1932—†3. септембра 1993), новинар, [[писатель]] за дзеци, технїчни редактор, прекладач, гумориста, ґлумец аматер.

== Биоґрафия ==
[[Файл:Zla žena.jpg|alt=Микола Скубан у колективе фалата ''Зла жена''|thumb|448x448px|Ґрупа ґлумцох хтори виводзели фалат ''Зла жена'']]
Микола Скубан ше народзел 2. юлия 1932. року у [[Коцур]]е, дзе закончел и основну школу. [[Оцец]] Самуил, [[мац]] Мария (дзивоцке презвиско Молнар). У родимим валалє закончел основну школу, а вец ше 1945. року уписал до новооснованей Нїзшей мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Ту закончел пейц класи (кельо их теди було) и предлужел школованє у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе.

Цали свой роботни вик, аж по пензионованє, препровадзел як новинар, перше у Рускей редакциї Радио Нового Саду, а потим у Редакциї ''Руского слова'', а вец и як технїчни редактор у НВП ''Руске слово'' у Руским Керестуре и Новим Садзе. Попри тим, бул и плодни писатель и литературни прекладач зоз вецей язикох.

==Ґлумец-аматер ==

Як єден з найталантованших руских ґлумцох–аматерох, на театралних сценох по вецей руских местох ше зявйовал понад 45 роки. Бул єден з числених вихованцох [[Петро Ризнич Дядя|Петра Ризнича Дядї]] и спада до шорох сновательох Руского народного театра ''Дядя'', його перши подпредсидатель, вельорочни член рижних його самоуправних и управяцких орґанох и найплоднєйши прекладач театралних фалатох, виведзених на сцени того театра.
[[Файл:Mikola Skuban i Ana Rac.jpg|alt=Микола Скубан и Ана Рац|thumb|318x318px|Микола Скубан и Ана Рац]]

Ище як школяр керестурскей ґимназиї, такой на початку 1945. року указал вельку любов ґу театралней дїялносци. Замерковал то тедишнї його професор [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]] и анґажовал го до своєй школярскей драмскей секциї. Медзитим, перши писани шлїд о його наступу на сцени походзи аж зоз 1948. року, алє анї зоз того шлїду нє мож точно утвердзиц же у котрим фалаце Скубан бавел, бо у рамикох єдней програми давани вецей єднодїйки, а медзи учаснїками у їх виводзеню спомнуте и його мено, алє нє и улоги котри одбавел. Будзе найблїзше правди же Скубан бавел у Нушичовей єднодїйки ''Муха'' у режиї Петра Ризнича, виведзеней 8. и [[9. януар|9. януара]] 1948. року у Руским Керестуре.

Зоз преходом на школованє до [[Вербас|Вербасу]] Скубан ше и там уключує до театралней дїялносци, вєдно з другима школярами–Руснацами, котри тиж предлужели школованє у Вербаше. У 1950. року претаргує школованє и почина робиц як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду. Такой од початку ше уключує до роботи драмскей секциї у КПД ''Максим Горки'' и уж 31. децембра истого року, у рамикох мишаней програми порихтаней за дочек Нового року, наступа у Нушичовей єднодїйки ''Аналфабета''.

Вєшєнї 1952. року Микола Скубан ришел предлужиц порядне школованє и претаргнул новинарску роботу и врацел ше до Вербасу закончиц вельку матуру. Медзитим, ту пришло до компликацийох (наполнєл уж вецей роки як цо школски правила допущовали за порядне школованє, а то под час упису нє замерковане) та Скубан бул примушени врациц ше до Коцура, свойого валалу, и чекац поволанку на одслуженє войска. У медзичаше и ту ше уключує до театралней дїялносци у рамикох тамтейшого КПД ''М. В. Ґоґоль''.

По одслуженю войска Скубан почина робиц у Редакциї ''Руске слово'' у Руским Керестуре, дзе свою аматерску театралну дїялносц предлужує у театралней сезони 1956/57 и зоз кратшима прервами остава у нєй аж по 1993. рок. За тот час вон одбавел 45 улоги, а поряднє ґлумел и у радио драмох котри пририхтовани у рускей редакциї Радио Нового Саду.[[Файл:Kadzi idze človek.jpg|thumb]]

==Литературна творчосц ==

Микола Скубан бул член Дружтва писательох [[Войводина|Войводини]] и обявел седем ауторски кнїжки прози и поезиї. Вон бул єден з найплоднєйших руских поетох за дзеци. Скубан  1976. року обявел кнїжку приповедкох за дзеци под насловом ''Стари ствари'' хтора представя  його найзначнєйше доприношенє рускей литератури. Єдна з його найлєпших кнїжкох поезиї то кнїжка ''Кадзи идзе чловек'' (1981).

Преложел на [[руски язик]] 30 театрални фалати зоз русийского, українского, словацкого, а найвецей зоз сербского язика. Попри тим, преложел и дзевец кнїжки литературного змисту зоз сербского, словацкого, українского и русийского на руски и зоз руского на сербски язик. Вецей роки ушорйовал и писал за Билтен котри виходзел под час отримованя Драмского меморияла ''Петро Ризнич – Дядя''.

У новинох ''Руске слово'' обявел серию гуморескох котри подписовал зоз псевдонимом Соцки и єден є з найдаровитших руских гумористох.
[[Файл:Ribna svadzba.jpg|alt=Кнїжка М. Скубана Рибна свадзба|thumb]]

За свою роботу на планє култури достал вельке число наградох и припознаньох, медзи котрима найглавнєйши: Орден заслугох за народ зоз стрибернима зарями, Орден роботи зоз стриберним венцом, Златна значка КПЗ Сербиї, Искри култури КПЗ Войводини, награда ''Невен'' за кнїжку прози за дзеци ''Рибна свадзба'', Зарї култури КПЗ Општини [[Кула]] и Октоберске припознанє Месней заєднїци Руски Керестур.

Умар нєсподзивано 3. септембра 1993. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

==Литературни твори:==

Дванац мешаци (1965)

Колач (1974)

Стари ствари (1976)

Добри тоти дзеци (1978)

Стих за стихом (1979)

Кадзи идзе чловек (1981)

Рибна свадзба (1982)
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |
== Преклади театралних фалатох ==
|-
|1. Б. Нушич: Ожалосцена фамилия, 1973
2. Й. С. Попович: Кир Яня, 1974

3. Б. Нушич: Народни посланїк, 1975

4. Б. Нушич: Подозрива особа 1979

5. Й. С. Попович: Покондирена тиква,  1980

6. Й. С. Попович: Спреводзкоше (Лажа и паралажа), 1981

7. Жорж Фейдо: Пан ловар, 1972

8. Р. Павелкич: Пилькаре, 1977

9. Ст. Сремац: Поп Чира и поп Спира, 1978

10. Бертолд Брехт: Опера за три ґроши, 1979

11. Е. Лабиш – Е. Мишел: Флорентински калап, 1981

12. Б. Нушич: Панї министерка, 1981

13. С. Стратуєв: Автобус, 1982

14. Дь. Лебович–А. Обренович: Нєбесни одряд, 1982

15. А. Ананєв: Вовчица, 1970

|16. А. Коломиєц: Фараонє 1970

17. Ян Солович: С. О. С. (Страшно опасна ситуация), 1973

18. Л. Н. Толстой: Ана Каренїна, 1975

19. М. Зарудни: На седмим нєбе, 1975

20. Г. Пфайфер: Швето лампионох, 1972

21. М. В. Ґоґоль: Ревизор, 1972

22. С.  Михалков: Пена, 1977

23. Е. М. Ремарк: Остатня станїца, 1972

24. М. Крлежа: Панове Ґлембайово, 1978

25. Иван Буковчан: Шилька за двох, 1983

26. Тоне Партлїч: Мой оцец социялистични кулак, 1984

27. Бертолд Брехт: Швейк у Другей шветовей войни, 1985

28. Максим Горки: Малогражданє, 1986

29. Любомир Симович: Путуюци театер Шопалович, 1987

30. Й. С. Попович: Родолюбци, 1987
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |Ґлумел у тих театралних фалатох
|-
|'''Рок'''
|'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Место'''
|
|'''Рок'''
|'''Театрални фалат'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Улога'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Место'''
|-
|1948.
|Б.Нушич: МУХА
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур 
|
|1971.
|О. Ананєв: ВОВЧИЦА
|Павло
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур
|-
|1948.
|Б. Нушич: НАШО ДЗЕЦИ  
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot; 
|
|1972.
|Жорж Фейдо: ПАН ЛОВАР  
|Касань
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1949.
|Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Вербас
|
|1972.
|Иван Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ 
|Задорожни
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1950.
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ
|Слуга
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1974.
|Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ 
|Аґатон
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1951.
|К.Трифкович: ВИНЧУЄМ    
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нови Сад 
|
|1975.
|Й. С. Попович: КИР ЯНЯ    
|Кир Дима
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1952.
|Демарк: СЛУГА ДВОХ ҐАЗДОХ
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot; 
|
|1975.
|Кита Буачидзе: ПРОВИНЦИЙНА ДЗИВКА
|Арабидзе
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1953.
|Г. К. Основяненко: ПИТАНКИ НА ГОНЧАРОВКИ
|Скорик
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Коцур 
|
|1976.
|Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА   
|Шмит
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1953.
|М. Попович: НАШО СЕЛЯНЄ
|Жид
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1977.
|М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР 
|Началнїк
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1957.
|Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ
|Трифун
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Руски Керестур
|
|1978.
|А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ  
|Репнїков
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1957
|Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА
|Лебер
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1979.
|Б. Брехт:[https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ]  
|Браун
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1958
|Д. Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ 
|Драґиша
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1979.
|Дюра Папгаргаї: ВИСТАТА КОНЇЦА  
|Емил
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1959.
|Славко Колар: НАД СВОЇМ ЦЕЛОМ ПАН
|Яков
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1983.
|Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ 
|Барон
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1959.
|Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА
|Мита
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1984.
|Дю. Скарничи – Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА   
|Велуто
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1960.
|А. Хозич: МАЛИНЯК     
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1985.
|Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ 
|Дїдо
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1961.
|Д. Добричанин: ЧЛОВЕК З МАРСА
|Шовґор
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1986.
|Молина Удовички: ЖЕМ 
|Уґрин
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1962.
|Лео Ленц: СВАДЗЕБНЕ ПУТОВАНЄ БЕЗ МУЖА 
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1986.
|Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ 
|Нєґован
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1965.
|Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА
|Срета
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1988.
|А. Н. Островски: ЛЄС      
|Карп
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1965.
|Б. Нушич: АНАЛФАБЕТА  
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1988,
|Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ 
|IV Присутни
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1966.
|М. Горки: НА ДНУ
|Костильов
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1990.
|М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk ЖЕНЇДБА]    
|Пантелеєв
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1967.
|Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА
|Єротиє
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1991
|П. Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО  
|Инквизитор
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1968.
|Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА 
|Срета
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1992
|Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА   
|Василь
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1969.
|М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА 
|Подколєсин
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|1993.
|Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ 
|Новинар
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1970.
|О. Коломиєц: ФАРАОНЄ
|Таран
||&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|}

30 писнї Миколи Скубана послужели композитором як инспирация за творенє композицийох за фестивали ''Червена ружа'', ''Червене пупче'' и ''Ружова заградка''.

'''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ''' 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Рок
!У народним духу
!Автор музики
|-
|1972
|И вечар и рано
|Витомир Бодянєц
|-
|1973
|Реґрути одходза
|Витомир Бодянєц
|-
|1990
|Коломийка
|Юрай Судї
|}

'''ПУПЧЕ:''' 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!'''Рок'''
!Дзецински писнї
!'''Автор музики'''
|-
|1970
|Наша Марча
|Яким Сивч
|-
|1970
|Фебруарски днї
|Ириней Тимко
|-
|1970
|Слунко 
|Юрий Цимбора
|-
|1970
|Септемберски дзвончок
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|1974
|Шатва
|Юрий Цимбора
|-
|1975
|Косидба
|Яким Сивч
|-
|1975
|Моя мама
|Витомир Бодянєц
|-
|1975
|Школа дзвери отвера
|Витомир Бодянєц
|-
|1976
|Байбер
|Витомир Бодянєц
|-
|1976
|Розвива ше Република
|Юрий Цимбора
|-
|1978
|Заш
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|1979
|Чом любиме Републику
|Яким Сивч
|-
|1979
|Приходзи яр
|Яким Сивч
|-
|1979
|Априлска природа
|Яким Сивч
|-
|1981
|Ошлєбодзени валал
|Яким Сивч
|-
|1986
|Наша Република
|Витомир Бодянєц
|-
|2008
|Радосц у юлию
|Наташа Надь-Фейди
|-
|2009
|Остатнє лїсце
|Сладяна Югас
|-
|
|Мали майстор
|Штефан Гудак
|-
|
|Машини
|Витомир Бодянєц
|-
|
|Новемберска святочносц
|Яким Сивч
|-
|
|Одпочивок 
|Витомир Бодянєц
|-
|
|Остатнє лїсце
|Юрий Цимбора
|-
|
|После дижджу
|Маґдалена Горняк-Лелас
|-
|
|Прешло лєто
|Юрий Цимбора
|-
|
|Привит Дїдови Мразови
|Яким Сивч
|-
|
|Пришла жима
(У яркох змарзло)
|Яким Сивч
|}
 
 
[https://www.youtube.com/watch?v=SloZGpL7jyw Женїм сина] - Нестор Пушкаш, РЗ 1990.

[https://www.youtube.com/watch?v=QQEI4W6XIpU Остатнє лїсце] - дзецински хор, ЧП 2009.

== Литература ==

* Aleksandr D. Dulichenko, Skuban, Mikola, P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 461.

== Вонкашнї вязи  ==
* [https://nar.org.rs/rue/%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d1%81%d0%ba%d1%83%d0%b1%d0%b0%d0%bd/ Микола СКУБАН], биоґрафия на НАР

* [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#socki Биоґрафия по русийски] автор Проф. др. хаб. А. Д. Дуличенко (Тарту)

* [https://www.youtube.com/watch?v=hr_FZlwfDQc СОЦКИ] - ТВ портрет Миколи Скубана

* [https://www.youtube.com/watch?v=H3n52QobVNo Микола Скубан Соцки] Руски Керестур 1990. року

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Микола Скубан], биоґрафия и список текстох за композициї, ''Червена ружа 1962-2011,'' Завод за културу войводянских Руснацох и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2014,  б. 536.

== Жридла и вязи ==
* Документарни филми у хторих ґлумел Микола Скубан

* [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (1. часц)

* [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (2. часц)

* [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (3. часц)

==Ґалерия==
&lt;gallery&gt;
Файл:Famelija Skuban.jpg|Фамелия Скубан 1962. року
Файл:Panocec Ćira i Spira.jpg|Микола Скубан и Витомир Бодянєц як  Чира и Спира
Файл:Skuban u starim budinku RS.jpg|Микола Скубан у старим будинку НВП ''Руске слово''
Файл:Микола Скубан на роботи.jpg|Микола Скубан у  нових просторийох
Файл:Djura Papharhaji i Mikola Skuban.jpg|Дюра Папгаргаї и Микола Скубан у Греческей
Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамелия|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамелия.'' З лїва [[Юлиян Стрибер]], [[Ана Рац]], [[Aґафия Гафка Рамач|Гафка Рамач]], за ню [[Владимир Бесерминї]], [[Витомир Бодянєц]], за нїм [[Янко Ґ. Рац]], [[Ирина Олеяр]] и Микола Скубан.
Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|Колектив ґлумцох у фалаце  ''Женїдба'', 1969. рок. Микола Скубан стої штварти з права.
Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох  у фалаце  О.Коломийца Фараонє|Колектив ґлумцох  у фалаце  О.Коломийца ''Фараонє.'' Микола Скубан стої шести з лїва.
&lt;/gallery&gt;

{{DEFAULTSORT: Скубан , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Прекладаче]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Писателє за дзеци]]
[[Катеґория:Ґлумци аматере]]
[[Катеґория:Народзени 1932]]
[[Катеґория:2. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1993]]
[[Катеґория:3. септембер]]</text>
      <sha1>mmcivsc1wk6tny22pau9qu0allrf0tg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Порилук</title>
    <ns>0</ns>
    <id>373</id>
    <revision>
      <id>17766</id>
      <parentid>8229</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:33:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>17766</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6183" sha1="pjv6rttq8a9ubh2shk457hdzanpxp42" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width 260x260px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Порилук'''
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[Файл:Leeks_produce-1.jpg|thumb|Порилук|300x300px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Наукова класификация
|-
|'''Царство:'''
|Plantae
|-
|'''Дивизия:'''
|Magnoliophyta
|-
|'''Класа:'''
|Liliopsida
|-
|'''Ряд:'''
|Asparagales
|-
|'''Фамилия:'''
|Amaryllidaceae
|-
|'''Род:'''
|Allium
|-
|'''Файта:'''
|A. ampeloprasum
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Биномне мено
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Allium ampeloprasum 
L.
|}'''Порилук''' або цескова [[цибуля]]  (серб. ''празилук'', горв. ''poriluk'', русй. ''лук-порей'', укр. ''пор'' и тиж так ''цибу́ля пора, порей, пор, пір'', поль. ''por'', чес. ''pór zahradní'', слц. ''por'') то файта цибулї, одховани вариєтет южноевропско-заходноазийскей файти ''Allium ampeloprasum''. Порилук дворочна лїсцаста рошлїна висока до 85 центи. Цибулька длуговаста, без оштрого паху. Лїсца длуговасто-ланцасти, а квет вельки и [[Лабда (ґеометрия)|лабдасти.]] Хаснує ше у костираню швижи або варени. 

'''Историят:''' Велї науково назви хасновани за порилук, алє ше их тераз третирує як култивари ''A. ampeloprasum''.

Походзенє и хаснованє – порилук по походзеню зоз Штредожем'я и то давна рошнїна. За єдзенє ше хаснує стебло и лїсца.  

'''Опис рошлїни:''' порилук дворочна рошлїна: перши рок формує моцне фалшиве стебло, при даєдних сортох високе и до 80 центи, шлїдуюцого року розвива длугоке стебло високе и до 2 [[Метер|метери]]. На стеблу ше находзи вельки лабдасти квет, з вельким числом квиткох хтори опращкую инсекти. Нашенє дробне (1 [[маса|ґрам]] ма 300-400 нашенка). Розстоянє медзи шорами (у центиметрох) 70-75, розстоянє у шоре 7-15, трошенє нашеня за розсадзванє g/ha 1000-1500, число рошлїнох по ha 140000-200000, а минимална [[температура]] ключканя 2 °C, оптимална температура ключканя 20 °C.  

'''Продукция:''' порилук барз добре реаґує на гноєнє кед ше гної на час. Лєгко го мож одховац з нашеня и може стац на полю або у загради як предлужена жатва хтора ше одвива после 6 мешацох од садзеня. Жем муши буц розтресаца, мелка и добре дренирована. Звичайно дозрева вєшенї, алє го мож винїмац и вчас, кед є груби як палєц, а мож го и преридзиц и зохабиц най нарошнє вельо векши и грубши. 

'''Чкодлївци''' – найчастейше го нападаю файти  трипсох Thrips tabaci и мольох, а часто є подлєжни и порилуковей ардзи (''Puccinia allii'').  

'''Винїманє и чуванє''' – порилук ше винїма у новембру; рошлїни ше таргаю, вицагую, а кед то чежко идзе, корень ше подрезує з мотику. Рошлїни ше очисца од старих поламаних лїсцох, а корень скраци на 2-3 центи.  

'''Файти''' - нєшка єст велї файти порилуку, алє спомнєме лєм нови гибриди: за лєтню продукцию вермонт, станлеу Ф1; за єшеньску продукцию варн; за жимску продукцию аркансас и лавренц. 

'''Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) '''

'''Енерґия -  255 kJ (61 kcal) '''

Угльово гидрати - 14,15 g 

Цукри - 3,9 g 

'''Поживово влакна - 1,8 g '''

Масци - 0,3 g 

Протеїни - 1,5 g 

'''Витамини '''

Витамин А екв. - (10%) 

бета-каротен - 83 μg 

лутеин зеаксантин - (9%) 

1.000 μg 

1900 μg 

Тиамин (Б1) -(5%) 

0,06 mg 

Рибофлавин (Б2) - (3%) 

0,03 mg 

Ниацин (Б3) - (3%) 

0,4 mg 

Витамин Б5 - (3%) 

0,14 mg 

Витамин Б6 - (3%) 

0,14 mg 

Фолат (Б9) - (16%) 

64 μg 

Витамин Ц - (14%) 

12 mg 

Витамин Е -(6%) 

0,92 mg 

Витамин К - (45%) 

47 μg 

'''Минерали '''

Калциюм - (6%) 

59 mg 

Желєзо - (16%) 

2,1 mg 

Маґнезиюм - (8%) 

28 mg 

Манґан - (23%) 

0,481 mg 

Фосфор - (5%) 

35 mg 

Калиюм - (4%) 

180 mg 

Други конституенти 

Вода - 83 g 

==Литература ==
 
* Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку сербско-руско-латинско-анґлийски, Дружтво за руски язик, литератур и културу, Нови Сад 2010, б. 130 
* Сербско-руски словнїк О-Ш, Нови Сад 1997, б. 300 
 
==Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%83%D0%BA Praziluk] 
* [https://hr.wikipedia.org/wiki/ Порилук]
[[Катеґория:Рошлїни]]</text>
      <sha1>pjv6rttq8a9ubh2shk457hdzanpxp42</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Циберей або циберея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>460</id>
    <revision>
      <id>17769</id>
      <parentid>7190</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:40:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>17769</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2229" sha1="9lecfghtqbfa8d282uo1d1oilcdybjg" xml:space="preserve">&lt;big&gt;'''Циберей'''&lt;/big&gt; або '''циберея''' (серб. ''боза'', вост.сл. ''ciberej'' од мадяр. ''cibere'' ) – народни безалкоголни напиток хтори ше достава з ферментацию водовей розпущенїни [[Кукурица|кукурици]] (отрубох), цукру и квасу. Же би нє пили вельо води, людзе себе на польо ношели цибереї.

До глїняного гарчка положело ше квашиц отрубу, додало ше желєного копру, [[кващок]] або фалат [[Хлєб|хлєба]] и охабело 5-7 [[дзень|днї]] най ше кваши. Кед ше уквашело, шицко ше преварело и прецадзело през шитко. На польо ше ношело у плєценим коршове.

Нєшка ше циберею нє готови, алє ю стари людзе барз хвалєли и свою тїлесну моц приписовали циберейовому дїйствованю, окреме у горучави и пекоти, прето же засицує чловека и смяд одганя.

Прикмети: У цибереї єст Б витамини, та є одлична и за нервну систему. Ма у себе и витамину Ц, а квас (кващок) пробиотични кваснїци хтори помагаю черевовей флори и идеални су за претровйованє.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика II'', О- Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 690
* ''Циберея'' — рецепт у ''Сучасней рускей кухарки'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 1987. рок, бок 170.

== Вонкашнї вязи ==

* [[:sh:Boza|Boza]] Википедия на горватским яику, 6. май 2013.

* [https://www.posnajela.rs/2014/10/boza/ Боза] - рецепт за пририхтованє, www.posnajela.rs</text>
      <sha1>9lecfghtqbfa8d282uo1d1oilcdybjg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цмар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>465</id>
    <revision>
      <id>17767</id>
      <parentid>5161</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:35:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17767</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2522" sha1="8g6cbihmwe2cucyga9bn58vw83ickba" xml:space="preserve">== Цмар ==
[[Файл:Buttermilk12.jpg|390x390px|alt=Цмар у погаре|thumb|Цмар у погаре]]

'''Цмар''' (серб. млаћеница, бутермилк, слц. ''cmar'', чес. ''сmour'', пољ. ''сmar,'' нєм. ''die Butte''r, анґл. ''Buttermilk'') чечносц або млєчни продукт хтори останє кед ше змуци [[масло]]. Масц зоз шметанки ше з длугшим муценьом видвої и сцагнє до груди масла.

== Прикмети ==
 
Цмар ма характеристични смак и пах. Нєт у нїм вельо розпущуюци масци, бо вони оставаю у маслу, алє ма надосц протеїни, минерали, лактозу и лєм коло 0,9 посто млєчней масци. 

=== Нутритивни вредносци ===


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; | На 100 g 100 g
|-
|'''Енерґетска вредносц (kcal) '''
|40
|-
|'''Масци '''
|0,9 g
|-
|'''Засицени масни квашнїни '''
|0,5 g
|-
|'''Голестерол '''
|4 mg
|-
|'''Натриюм '''
|105 mg
|-
|'''Калиюм '''
|151 mg
|-
|'''Угльово гидрати '''
|4,8 g
|-
|'''Влакна '''
|0 g
|-
|'''Цукер '''
|4,8 g
|-
|'''Протеїни '''
|3,3 g
|-
|'''Витамин Ц '''
|1 mg
|-
|'''Калцијум '''
|116 mg
|-
|'''Желєзо '''
|0,1 mg
|-
|'''Витамин Д '''
|1 IUg
|-
|'''Витамин Б6'''
|0 mg
|-
|'''Витамин Б12'''
|0,2 µg
|-
|'''Маґнезиюм '''
|11 mg
|}

== Хасновитосц ==
У цмару єст материї хтори пречисцую печинку, пошвидшую розкладанє масних клїтинкох, зопераю нагромадзованє масци и оможлївюю нормалну роботу печинки. Цмар ше дараз хасновало за правенє єдзеня за беби.

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику,  Нови Сад 2017, б. 697

== Вонкашнї вязи ==

[https://staje.rs/pojmovi/sta-je-mlacenica/ Šta je Mlaćenica?], вебсайт staje.rs

[https://www.coolinarika.com/recept/mlacenica-buttermilk-ef0bd8f6-638a-11eb-b365-0242ac12005e  Mlaćenica] - Mlaćenica eng. buttermilk, www.coolinarika.com</text>
      <sha1>8g6cbihmwe2cucyga9bn58vw83ickba</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17768</id>
      <parentid>17767</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:36:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Каатеґория</comment>
      <origin>17768</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2575" sha1="eq66k1wpa1ogqdj2r9lavpyg59bbbvn" xml:space="preserve">== Цмар ==
[[Файл:Buttermilk12.jpg|390x390px|alt=Цмар у погаре|thumb|Цмар у погаре]]

'''Цмар''' (серб. млаћеница, бутермилк, слц. ''cmar'', чес. ''сmour'', пољ. ''сmar,'' нєм. ''die Butte''r, анґл. ''Buttermilk'') чечносц або млєчни продукт хтори останє кед ше змуци [[масло]]. Масц зоз шметанки ше з длугшим муценьом видвої и сцагнє до груди масла.

== Прикмети ==
 
Цмар ма характеристични смак и пах. Нєт у нїм вельо розпущуюци масци, бо вони оставаю у маслу, алє ма надосц протеїни, минерали, лактозу и лєм коло 0,9 посто млєчней масци. 

=== Нутритивни вредносци ===


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; | На 100 g 100 g
|-
|'''Енерґетска вредносц (kcal) '''
|40
|-
|'''Масци '''
|0,9 g
|-
|'''Засицени масни квашнїни '''
|0,5 g
|-
|'''Голестерол '''
|4 mg
|-
|'''Натриюм '''
|105 mg
|-
|'''Калиюм '''
|151 mg
|-
|'''Угльово гидрати '''
|4,8 g
|-
|'''Влакна '''
|0 g
|-
|'''Цукер '''
|4,8 g
|-
|'''Протеїни '''
|3,3 g
|-
|'''Витамин Ц '''
|1 mg
|-
|'''Калцијум '''
|116 mg
|-
|'''Желєзо '''
|0,1 mg
|-
|'''Витамин Д '''
|1 IUg
|-
|'''Витамин Б6'''
|0 mg
|-
|'''Витамин Б12'''
|0,2 µg
|-
|'''Маґнезиюм '''
|11 mg
|}

== Хасновитосц ==
У цмару єст материї хтори пречисцую печинку, пошвидшую розкладанє масних клїтинкох, зопераю нагромадзованє масци и оможлївюю нормалну роботу печинки. Цмар ше дараз хасновало за правенє єдзеня за беби.

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику,  Нови Сад 2017, б. 697

== Вонкашнї вязи ==

[https://staje.rs/pojmovi/sta-je-mlacenica/ Šta je Mlaćenica?], вебсайт staje.rs

[https://www.coolinarika.com/recept/mlacenica-buttermilk-ef0bd8f6-638a-11eb-b365-0242ac12005e  Mlaćenica] - Mlaćenica eng. buttermilk, www.coolinarika.com
[[Катеґория:Млєчни продукти]]</text>
      <sha1>eq66k1wpa1ogqdj2r9lavpyg59bbbvn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шашка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1078</id>
    <revision>
      <id>17765</id>
      <parentid>17726</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:27:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї</comment>
      <origin>17765</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10060" sha1="fkq9yv9bmh6w757tid3d4b4tldf2yap" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightgreen
| header1 =Желєни конїк
|  label2 = |  data2 = [[File:Omocestus_Viridulus_Male.jpg|250px]]
| label3 =|  data3 =  подпис под слику ''Желєни конїк (Omocestus Viridulus) ''
| header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
| label5 = Домен|  data5 =Eukaryota
|  label6 = Царство |  data6 = Animalia 
|  label7 = Колєно |  data7 = Arthropoda
|  label8 = Класа |  data8 = Insecta
|  label9 = Ряд |  data9= Orthoptera
|  label10 = Подряд |  data10= Caelifera 
|  label11 = Инфраряд |  data11=Acrididea  
|  label12 = Ряд |  data12=
|  label13 = Нєформална ґрупа|  data13= Acridomorpha
|  label14 = |  data14=Dirsh, 1966
}}
'''Шашка''' (або конїки, лат. ''Pachytikus migratorius'' L., у укр. диялектох шашка, у серб. шашка; пожичка з мадярского saska) то назва за векшину припаднїкох ряду ровнокриделкарох (Caelifera), од штреднїх до вельких (найчастейше длугоки медзи 1 и 7,5 центи) инсектох хтори характеристични по наглашено длугоких и моцних заднїх ногох хтори им оможлївюю скаканє на оддалєносци и 20 раз векшей од їх длужини.

== Опис шашки ==
Цело шашкох або конїкох узке (бочно сциснуте), нїткасти пипалки кратки, очи вельки. У устох маю два видлїци прилагодзени за тарганє и жуванє. Хрибтова плохочка першого персценя на першох им звекшана и стирчи як щит прейґ штреднєй часци цела. Преднї кридла узки и тварди, а заднї ширши и еластичнєйши. Лєца найчастейше лєм на мали оддалєносци и звичайно теди правя храпаци звук. Тимпанални орґани (орґани слуха) змесцени у першим персценю на задку. Конїки продукую брунєнє зоз стридулацийнима орґанами так же поцагую назубене вистирченє заднїх сцегнох прейґ вистирчених реброх преднїх кридлох. При даєдних файтох бринїц можу и самички, лєм поцихши. Самички векши як самци. През лєто одруцую свою шкарупинку и рихтаю ше за дальше роснуце.

Од трох парох ногох, заднї наймоцнєйши и служа за скаканє. 

Єдинки маю моцни инстинкт же би ше тримали у рою, при рушаню шлїдза предходну єдинку.

'''Карменє''' – Шашки або конїки єдза рижни часци рошлїнох. Кед ше барз намножа, можу спричинїц вельку чкоду у природи.

'''Лїчинки''' - Самичка нєше вайца до дзири хтору вириє у жеми. Вайца у жеми прежимую, а розвиваю ше аж кед оцеплєє. Вилягнути лїчинки виходза зоз жеми и такой здабу на одроснутих (лєм же су дробни и нє маю кридла). Кармя ше з рошлїнами. Поступнє (зоз коло 5 преблєканями) преображую ше до одроснутей шашки.

'''Розширеносц''' – Шашки або конїки розширени по цалим швеце, окрем жимних подручох коло Сиверного и Южного полу. Найчастейши бивальнїки им поля и пажици. Даєдни файти шашкох миґраторни.

'''Файти''' – Єст вецей як 11 000 файти шашкох. Найвекша файта ''Tropidacris cristata'' ма цело длугоке 12 центи, а [[обсяг]] кридлох им 23 центи. Найпознатша файта, прави конїки (Ацридидае), у наших крайох заступена зоз 70 файтами. Фамилиї Pyrgomprphoidae, Tridactylidae, Tetrigidae заступени з меншим числом файтох.

[[File:Acrididae_grasshopper-2.jpg|right|thumb|300px|Єгипетски конїк (''Anacridium aegyptium'') миґраторна африцка файта]]'''Єгипетска шашка''' (лат. ''Anacridium aegyptium'')  - найвекши европски конїк. Одроснути самци можу буц длугоки 30-55 милиметри, а самички 65-70 милиметри. Углавним су шиви, кафовкасти або маслинасто желєни, док им на заднїх ногох сцегна помаранчецови, а подколєнка белави. Од других конїкох их лєгко розпознац по очох хтори вельки, з вертикалнима билима и чарнима смугами.

За розлику од нїх, '''пустиньска шашка''' (''Schistocerca gregaria'') хтора прави огромни чкоди на шацох у велькей часци сиверней Африки и часци Азиї, рочнє ма два до пейц ґенерациї. Пошесци яки шашка тей файти приношела шацом описани аж и у Библиї и Курану, цо анї нє чудне, бо вельки рої правя на тих подручох нєзапаметану чкоду. Пустиньска шашка жиє як и наша єгипетска шашка док нє спаднє диждж. Кед спаднє диждж, нарошнє веґетация и самички знєшу вайца до жеми. Кед єст досц дижджу и кед ше розвиє достаточне число лїчинкох, вони ше сходза и буґную зоз заднїма ногами до жеми. Тото буґнованє приводзи до велїх метаболичних пременкох и пременкох у справованю, та ше инсекти зоз солитарного способу живота преруцую до ґреґарини, односно фази рою. Конїком ше пременї [[фарба]], та место кафовкастих поставаю червени и жовти, якош су набитши и вилучую феромони хтори их твардейше повязую до рою. Таки рой ше руша з витром и може на дзень прейсц 100-200 километри и то до надморскей висини од 2.000 [[Метер|метeри]]. Нє можу прейсц високи гори як цо Атлас або Гималаї, анї войсц до дижджовних субтропских лєсох або до штеднєй Европи бо им там клима нє одвитує. Медзитим, поряднє преходза Червене морйо медзи Африку и Арабским полуостровом або Атлантски океан медзи Африку и Карибскима островами. Єден рой пустиньских конїкох може закриц 1.200 км2, а ма 40 до 80 милиони єдинки по км2. Кажда єдинка жиє 3-6 мешаци. Контрола пустиньскей шашки барз чежка и запровадзує ше прейґ провадзеня хвилї зоз сателитами, а дїялносци координує ''FAO’s Desert Locust Information Service (DLIS)'' у Риме.

'''Желєни конїк''' (''Locusta migratoria'') то наша вариянта пустиньскей шашки. Тота файта розширена од Европи по Китай, та у Австралиї и Новим Зеланду. Гоч у векшини Европи скапала, у Сербиї желєни конїки ище вше єст. Медзитим, у Европи приходзи з векшей часци у солитарней фази, а у XIX и XX вику ше рої ґреґариней фази зявйовали од Шведскей и Польскей до Румуниї и Болгарскей. Аж и мали рої тей файти можу закриц и даскельо квадратни километри и буц чежки тисяч тони. Рої лєца вноци ношени з витром. Єдза найчастейше нашнька, алє и други часци рошлїнох и наноша вельку чкоду у природи и на шацох.

== Литература ==
* Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016, б. 76, 100

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/ Skakavci.] Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org, 17. avgust 2010. 

* [https://hol.lzmk.hr/clanak/saska-egipatska  Šaška, egipatska, HOL.] hrvatski obiteljski leksikon, hol.lzmk.hr

* [https://www.nmz.hr/hr/prirodnina-mjeseca/travanj-2020,2129.html  Egipatska šaška.] vebsajt NMZ, Narodni muzej Zadra, www.nmz.hr
[[Катеґория:Инсекти]]
[[Катеґория:Ровнокриделкаре]]</text>
      <sha1>fkq9yv9bmh6w757tid3d4b4tldf2yap</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фуяра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1097</id>
    <revision>
      <id>17788</id>
      <parentid>17259</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T10:04:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Креирована ґалерия</comment>
      <origin>17788</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8625" sha1="myjfdn84rnhjslsr0qbrxjihf9qyhkt" xml:space="preserve">[[File:Palo Cepcek Slovakia 26.jpg|right|thumb|299x299px|Дует - двоме фуяристи, зняте у Словацкей.]]&lt;nowiki&gt; &lt;/nowiki&gt;'''Фуяра''' (ище мена на других язикох: фуярка, флуяра, флоєра; рум. ''fluier'', можлїве лат. ''flabellum'' — „завива”) то традицийни словацки древени дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Випатра як воздлужна флаута зоз трома дзирками алє ма иншаки [[звук]] од гоч хторого другого инструмента. По велькосци є длугока єден и пол [[метер]]. Фуяра настала як пастирски инструмент и звичайно ше хаснує як [[Солиста|соло]] инструмент.  

== Походзенє ==
Прототип фуяри то ґотска [[бас]] цива зоз трома дзирками, хтора постояла у Европи у 12. вику. Спрам историйних документох таки инструмент мал ище мено (поготов у карпатским реґионє) флуяр, флуєр, фуярка. То бул инструмент як длугша пипка, меншей велькосци од нєшкайшей фуяри и грало ше на нєй зоз єдну руку.&lt;ref&gt;[http://melma.ru/myzykalnye-instrumenty/ethnic_music_instr/72-fuyara.html Фуяра]&lt;/ref&gt; 

Фуяра походзи зоз реону централней Словацкей односно зоз Подполяни, горского венца Поляна, околїско восточно од Зволєна, Баньскей Бистрици. Нєшка главни центер правеня фуяри и далєй то подруч'є варошу Детва. Спочатку на фуяри грали пастире а вельо познєйше почали ю хасновац и професийни [[Музичар|музичаре]].

== Пастирска фуяра ==
Найстарши тип фуяри звичайно направени зоз древа габзи хтора премасцена зоз лєновим олєйом и состої ше зоз: 

* главней часци (до 5 cm у [[Пречнїк|пречнїку]]), у долнєй часци находза ше три отвори/дзирки за пальци;

* конектор,

* додатна часц зоз усну часцу-писк (пречнїка до 3 cm).
[[File:Ľubomír Párička gra na fujarze.webm|right|thumb|294x294px|Любомир Паричка грає на фуяри.]]* Пастирска фуяра часто богато поцифрована, зоз рижнима орнаментами.

Випатрунок здогадує на звичайну флауту, алє ше од фуяри розликує по велькосци (просеково фуяри длугоки од 120 по 210 cm). Фуяри хтори длугоки прейґ два метери, найчастейше ше розклопюю на часци. Нєшкайшу традицийну фуяру прави [[Ремесло|ремесельнїк]] найчастейше зоз явору лєбо рябини хтора ше суши мешац [[Дзень|днї]]. Ма три отвори-дзирки за гранє хтори ше завераю зоз верхами-брущками пальцох гоч висина [[Тон|тона]] набаржей завиши од моци удихнутого [[Воздух|воздуху]].&lt;ref&gt;[https://www.fujara.sk/play/ fingering_technique.htm] Fujara fingering technique
&lt;/ref&gt;  

== Гранє на фуяри ==
Процес ученя граня на фуяри винїмково цикави и єдноставни. Постоя два стили граня- влашски и лазнїцки, хтори достали мена по крайох у хторих настали. Зєдинює их исти принцип: „як дихам, так и граєм.” Односно барз важне правилне диханє, хторе звичайне и нормалне, каждодньове. 
[[File:Jozef Mikulasek - twórca fujar słowackich.jpg|right|thumb|357x357px|Фуяра, Й. Микулашек (словацки фуяриста).]]Характеристика фуяри то велїчезни звук зоз призвуком хтори здабе на [[вибрато]]. Фуяру наволую „кралїца словацких народних инструменатох.“ Єй звук поровную зоз гласом краля! Звук предзера до найглїбших куцикох души и виволує знємиреносц, то звук хтори полни з поезию и длуго ше го памета.  Єй характеристични, мелодичнни звук  у своєй [[Подзелєнє музики|музичней]] творчосци- дїлох хасновали и словацки [[Композитор|композиторе]] (Светозар Страчина, Норберт Боднар, Йозеф Ґрешак, Яна Кмитова и други). „Нїґдзе индзей,  у гоч хторей [[Нация|нациї]], заєднїци лєбо племену, нє наидземе на инструмент идентични нашей фуяри.”
Прето за Детванску фуяру иснує думанє же то уникатни инструмент, благо хторе припада словацким народним инструментом, цо значи же 2005. року, „Фуяра и єй музика&quot; (''The Fujara and its Music)'' уписана на лїстину як ремек дїло усменого и нєматериялного нашлїдства, а 2008. року, уписана є на Унескову репрезентативну лїстину нєматериялного културного нашлїдства.&lt;ref&gt;[https://www.unesco.org/en/culture, The Fujara and its Music&quot;]: Description, Slideshow, Video na službenim stranicama UNESCO-a (en) Preuzeto 6. studenog 2012.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rieks Smeets,[https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000147344  The Fujara and its Music, 2006., Masterpieces of the Oral and Intangible Heritage of Humanity.] UNESCO, бок 86. язик: анґлийски&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Europeana.eu-936-Culturalia 6ecdfd21 4a50 41fc a5c5 727e19f49d0b-4784a6d9f485e39a53a8a709cc049204.tif|Флуяр (1932. рок), предходнїк Фуяри 
Файл:Fujaro blovado detalo.jpg|Доставанє звука на фуяри зоз дуцом прейґ писк-а.  
Файл:Fujaro fingrometo2.jpg|Дзирки на фуяри прейґ хторих настава тон, благо прикрити з пальцами.
Файл:Palo Cepcek Slovakia 29.jpg|Фуяриста дує до „писку” (серб. усник) а у циви  ше достава звук. (Р. Словацка, П. Чепчек)
Файл:Lucnica 0991.jpg|Лазнїца- пастирски реон (Р. Словацка) дзе ше грало на фуяри.
Файл:Fujary słowackie.jpg|Фуяри поцифровани зоз рижнима орнаментами
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашня вяза ==

* Anna Nacher, Marek Styczyński, ''Ucho jaka. Muzyczne podróże od Katmandu do Santa Fe'', Kraków: Bezdroża, 2003, &lt;nowiki&gt;ISBN 839188693X&lt;/nowiki&gt;, OCLC 69513066.
* Malatinec, Roman; Danihel, Igor; Elschek, Oskár; Garaj, Bernard; Dauko, Miroslav Ruttkay (2004) [https://web.archive.org/web/20180820153647/http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/Fujara/ Book_UNESCO_min.pdf]  (PDF). Bratislava: Pro Musica. Archived from  [http://ethnomusicology.eu/domains/9n3zqt3dno/my_files/ Fujara/Book_UNESCO_min.pdf] (PDF) on 2018-08-20.

== Референци ==

{{Commonscat|Fujara}}
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Инструменти]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни музични инструменти]]
[[Катеґория:Древени дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Словацка]]</text>
      <sha1>myjfdn84rnhjslsr0qbrxjihf9qyhkt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Здишка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1638</id>
    <revision>
      <id>17770</id>
      <parentid>11197</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:42:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17770</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="696" sha1="jucfwa86oj01fdtixg9hfoid00p3i3h" xml:space="preserve">'''Здишка''' (серб. угинуће, всл. z''diška'': Prišla zdiška na kuri) – епидемия, здиханє при животиньох: Гваря же нєшка нїґдзе нєт здишки, а скорей було...

''Буц на здишкох'' – буц пред угинуцом: Цошка ше оздзивало, стукало у [[Луцерка|бетелїни]], то бул герчок, випатра же бул отровани або го пси задавели, уж бул таки на здишкох.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад, 2017, б. 124</text>
      <sha1>jucfwa86oj01fdtixg9hfoid00p3i3h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дильов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2066</id>
    <revision>
      <id>17771</id>
      <parentid>16885</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T16:50:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додати катеґориї</comment>
      <origin>17771</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1372" sha1="mrnwi7vlvh52xz8pmgi1wfy4eynib56" xml:space="preserve">[[Файл:Diljov_u_keresturskim_hotare_SDC16088.jpg|мини|Дильов у [[Руски Керестур|керестурским ]]хотаре|294x294п]]'''Дильов''' (серб. ленија; од мадь. dűlő „исте“) – узка польска боса драга хтора идзе медзи полями роздвоююци поєдини [[гони]] у хотаре. 

Дакеди по текей драги людзе ишли пешо на польо окончовац роботи. А познєйше ишли у кочу, зоз хторим ше вєшенї по дильове привожел дому рожай. Зоз розвойом механїзациї и зявйованьом прикочох, трктотрох, комбайнох таки дильови були транспортно вихасновани аж по нєшкайши час

'''Фразеолоґия'''

Одорац/заорац од дильова – одорац себе од люцкей жеми

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 344
* ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 195
[[Катеґория:Польопривреда]]
[[Катеґория:Драги]]
[[Катеґория:Транспорт]]</text>
      <sha1>mrnwi7vlvh52xz8pmgi1wfy4eynib56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґалєр</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2678</id>
    <revision>
      <id>17775</id>
      <parentid>16200</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T17:29:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє, корекциї</comment>
      <origin>17775</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12239" sha1="ggkanm3vh7zc9y3k1kw8ig4y76qgz7w" xml:space="preserve">[[File:2015-05-06. Музей ВОВ в Донецке 049.jpg|right|thumb|300px|Ґалєр на кошулї]]'''Ґалєр''' (лат. ''Collarium, мадь. gallér,'' нєм. ''Goller, серб. крагна''). У [[Руски язик|руским язику]] ма вецей значеня:

'''1.''' То окремна скрата и пришита часц на шмати коло шиї. У руским [[Народ|народзе]] ше хаснує и слово газучка. Походзенє слова „газучка” и „газуґа” (поль. ''(h)azuga'', нєм. ''Hasucken'', мадь. ''Hacuka''), a одношело шe на файту шматох.

'''2.''' ''Ґалєр'' ''на пасу'' споднїх сукньох: Споднї [[Сукня|сукнї]] мали коло пасу ушити ґалєр, а вязали ше коло пасу зоз гачнїком; на ґалєру були на широко пришити два ушити 3-4 цм квачки и зоз нїма ше квачели сукнї на [[Гвозд|гвоздзики]] прибити у [[Орман|орманє]]. ''Резанки як ґалєри „на широко порезани резанки”.''

'''3.''' ''Манжетна на рукаве [[Кошуля|кош]]''[[Кошуля|улї]]: Кошуля млодого мала вше длугоки рукави зоз ґалєрчком коло руки, хтори ше капчал зоз купчима пластичнима [[Ґомбичка|ґомбичками.]]

'''Ґалєрчок''' (ґалєрчка и беш. ґалєрка (х.род) 1. демунитив од ґалєр - ''Мали ґалєр'': Блузна ше капчала аж под шию, зоз малим ґалєрком.

Фразеолоґия: ''Дзвигнул ґалєрчки бо му жимно''.

[[File:Газучка на женскей блузни 2026-03-01 17-37-54-913.jpg|thumb|300px|Ґалєр (газучка) на женскей блузни, (верхня часц пасовей сукнї, [[Руски Керестур|Руски Керестур ).]]]]

Ґалєр то окремна скрата и пришита часц на шмати коло шиї. Може буц состойна часц [[Кошуля|кошулї,]] сукнї, [[Капут|капута]], блузни, [[Маїца|маїци]], рекли, костиму [[Уяш|уяшу]] итд.

Вирез за ґалєр може буц розлични при виробку [[Облєчиво|облєчивох/]]&lt;nowiki/&gt;шматох, од других вирезох, напр. ґалєр на рекли, або костиму, прето же є направени зоз окреме скраваного фалата платна, а нє лєм преламаного або виробеного зоз истого платна. Же би красше стал, знука ґалєра положена такв. твардейша ,,постава&amp;#39;&amp;#39; (файта вателину або флизелину).

Ґалєр може буц тирвацо зашити за главну часц шмати, або є уложени на ґомбички або патенти (новши час цибзар напр. на якнох) и може ше знїмац по потреби.

== История ==
Хаснованє слова ''Ґалєр'' походзи ище зоз 1300. року, кед ше ґалєри хасновало же би щицели шию, ґалєр мал функцию охрани - защити як щит. Поготов у воєних борбох.&lt;ref&gt;Harper, Douglas. [https://www.etymonline.com/word/collar &amp;#x22;collar&amp;#x22;.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Etymonline&lt;nowiki/&gt;Online Etymology Dictionary.]&lt;/ref&gt; Ґалєри на кошулї хтори датирую зоз [[File:Portret van Jan van der Does met zijn gezin (Roelof Willemsz. van Culemborg 1590-1592).jpg|right|thumb|309x309px]]16. вику правени зоз правоуглового [[Лєн|лєнового]] фалата платна. Одвоєни ''надґалєри'' постоя на причверсцених ґалєрох од штредку 16. вику, котри ше можу знїмац, же би ше их могло окреме вирайбац, а и накрохмалїц кед було потребне.&lt;ref&gt;Compare: Skipper, H. R. (1928). &amp;#x22;6: Outfitting: Collars Past and Present&amp;#x22;. In Bridgland, A. S. (ed.). [https://books.google.rs/books?id=KUB9CgAAQBAJ&amp;redir_esc=y The Modern Tailor Outfitter and Clothier.] Vol. 3. Read Books Ltd (published 2013). p. vi. ISBN 9781447497967. [https://web.archive.org/web/20191221133519/] [https://books.google.com/books?id=KUB9CgAAQBAJ Archived] from the original on 2019-12-21.Retrieved 2018-01-08. It is claimed by America that one of her citizens, a Mrs. Hannah Lord Montague, in the course of her domestic duties a hundred years ago, observed that collars (which in those days were part of the shirt) soiled much more quickly than the rest of the garment. She conceived the idea of making a collar which could be detached from the shirt and washed separately. Whether the detachable collar originated in America or not, the collar industry in England seems to have come into being in 1840, more or less about the same time as it did in America.&lt;/ref&gt;

У штреднїм вику, а и после, людзе облєкали шмати на хторих були рижни файти ґалєрох як файта прикраскох. За таки пришивани прикраски постояла окремна технїка шица, укладаня або лїпеня.

* Пантлїка ше змоцнює коло шиї, около на часц облєчива, на хтори ше може приквачиц прикраску, пацерки, ланцущки итд.
* Знука до ґалєра ше укладало напр. траку з волни, металу, седефа або пластики, зашилєну на єдним концу, же би ґалєр твардейше стал на хлопскей кошулї и же би ше на углох нє правели скруцени ушка.&lt;ref&gt;Levitt, Sarah (1991). Fashion in photographs 1880–1900. London: Batsford. p. 81. ISBN 0-7134-6120-9.&lt;/ref&gt;На концу ушкох на ґалєру могли буц и дзирки з малу ґомбичку за капчан
[[File:Vorot2.svg|right|thumb|180px|190px|]]
[[File:Vorot3.svg|right|thumb|193x193px]]
[[File:Vorot4.svg|right|thumb|196x196px]]

== Файти ґалєрох ==

:* Можу буц стаємно подзвигнути, котри стоя коло шиї по браду и нє лєжа на плєцох.

:* Можу буц прегнути, стоя коло шиї, а вец су прегнути и закруцени як до ,,ролни&amp;#39;&amp;#39;.

:* Ровни або падаюци, лєжа ровно на плєцох.

:* Ґалєр може буц и викрохмалєни зоз скробом, же би красше стал.

:* Ґалєри котри нє накрохмалєни волаю ше мегки ґалєри.

:* Такв. ,,русийски ґалєр&amp;#39;&amp;#39; подрозумює узку 3-3,5 цм пантлїку хтора точно залапює [[обсяг]] шиї. Русийски ґалєр ше може капчац або вязац (кед слово о фолклору) зоз пантлїчку лєбо украсну шнурку.&lt;ref&gt;Cumming, Valerie (2010). The dictionary of fashion history. Oxford New York: Berg. p. 130. ISBN 9781847885333.&lt;/ref&gt;

'''''Вирези''''' – отвори коло хторих ше пришива ґалєр можу буц округли, троуглови (такв. V вирез), штироуглови, баржей коло шиї або дакус менєй.

Ґалєри можу буц зоз ушками, фодровани, блишово, чипкасти, зоз шерсци ([[Заяц|заяца]], [[Лїшка|лїшки]], нерца), волни, геклани, вишивани...

Можу буц зоз иншакого материялу як шмата на хтору ґалєр пришити, а тиж можу буц и у другей [[Фарба|фарби]]. Тиж векши, менши, округли, квадратни, завиши за яку нагоду облєчиво наменєне, а окреме ше розликую ґалєри на хлопских кошульох и шматох (хтори єдноставнєйши) як на женским облєчиве. Найчастейше ше на хлопским [[File:Arquebus Krigshistorisk Museum Norway Tysk kapitulasjon andre verdenskrig (WW2 Liberation 1945 German capitulation display Wehrmacht POW mannequin uniform field tunic Feldbluse collar Litzen shirt etc) (2023-11-11) IMG 5563.jpg|right|thumb|352x352px|Вояк, русийски ґалєр на кошулї, ґалєр на вояцкей униформи]]

облєчиве хаснує слово ґалєр, док на женским облєчиве, поготов зоз ценших лєгких материялох, звичайно ше хаснує слово ,,газучка&amp;#39;&amp;#39;.

За други наменки облєчива пришиваю ше и иншаки ґалєри: напр. на огньогасни, роботнїцки шмати, воєни униформи итд. На таких окремних шматох ґалєр треба же би бул практични и нє завадзал при окончованю роботох. 

Добри шнайдер лєбо шивачка були ценєни и по тим же знали педантно попришивац ґалєри (газучки) на облєчиво. Прето же у процесу скраваня и пришиваня, окрем схопносци и сцерпезлївосци, була барз потребна и педантносц и прецизносц.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:William Shakespeare by John Taylor, edited (cropped 4x5).jpg|Шекспир, ґалєр на  лєновей кошулї зоз 17. вику
Файл:Collar.agr.jpg|Ґалєр на билей кошулї зоз ґомбичочками
Файл:JeanSpurneyInnessJory1921 (cropped).png|Била блузна зоз кончистим ґалєром
Файл:FrJonathanMorris.jpg|Ґалєр на шмати [[Священїк|священїка]] католїцкей церкви
Файл:Grafton starched-stiff detachable wing collar.jpg|Самостойни , викрохмалєни ґалєр
Файл:Mary-Margaret-Bartelme-Bain.jpeg|Ґалєр високо коло шиї
Файл:Jabot.svg|Ґалєр, як прикраска
Файл:Anna Nordqvist polo.jpg|Ґалєрчок на маїци
Файл:Masonic collar blue Lodge.jpg|Пацерки (прикраска) на белавим ґалєру
Файл:Sailor-fuku for summer.jpg|Морнарски ґалєр на лєтнєй блузни
Файл:Arnaud Rousseau Dress Shirt with a Modern Spread Collar.jpg|Модерни ґалєр на кошулї
Файл:Elvis Presley 1970 (cropped).jpg
Файл:Sir Anthony Van Dyck - Charles I (1600-49) - Google Art Project.jpg|Ґалєри през историю, (Лондон)
Файл:PajaEsmoquinII.JPG|Ґалєр зоз ''мотиль'' машлїчку
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язику, I том'', Нови Сад 2017, бок 298 

== Вонкашнї вязи ==
*  Media related to Collars at Wikimedia Commons

*  The dictionary definition of collar (clothing) at Wiktionary

* Collars on Boys Shirts and Blouses: From the Historical Boys&amp;#39; Clothing website
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Облєчиво]]
[[Катеґория:Часци облєчива]]</text>
      <sha1>ggkanm3vh7zc9y3k1kw8ig4y76qgz7w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ками</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2719</id>
    <revision>
      <id>17782</id>
      <parentid>16648</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>/* История */  Додата вяза зоз Нихон Шоки боком</comment>
      <origin>17782</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16605" sha1="glpgb0u5wuxct9yd7l3ch3ztmzox6xt" xml:space="preserve">[[Файл:Amaterasu cave crop.jpg|thumb|upright|[[Аматерасу]], єден од централних божествох шинтоизма]]

'''Ками''' (японске божество) (японски: 神, [kaꜜmi]) то духи, зявеня або святи сили хтори почитовани у шинтоїзме. Можу буц елементи пейзажу, сили природи, як и єство и квалитети хтори тоти єства виполюю. Тиж так можу буц и духи почитованих покойних. Велї камиї ше трима за давних предкох кланох (даєдни предки могли постац камиї по шмерци кед у живоце витворели вредносци и чесноти камия). Традиционално патрене, вельки и сензационални вождове, як цо царове, могли постац або постали камиї.&lt;ref&gt;Tamura, Yoshiro (2000).[https://search.worldcat.org/title/45384117 ''Japanese Buddhism: A Cultural History''] (1st ed.). Tokyo: Asher Publishing. p. 234. ISBN 978-4-333-01684-6.&lt;/ref&gt;

У шинтоїзме, камиї нє видвоєни од природи, алє су єй часц. Маю позитивни и неґативни,  як и  добри  и  зли  характеристики.  Вони  манифестациї мусубия (結び)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Boyd, James W.; Williams, Ron G. (1 January 2005). [https://muse.jhu.edu/article/176408 ''Japanese Shintō: An Interpretation of a Priestly Perspective'']. ''Philosophy East and West''. 55 (1): 33–63.&lt;/ref&gt; , моц поставаня або твореня у японскей релиґиї шинтоїзем), повязую енерґию универзума и трима ше их за угляд хторому чловечество треба же би ше намагало. За камиї ше дума же су скрити од того швета и же населюю комплементарне постоянє хторе пресликує нашо шинкаи (神界, швет камия).&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Yamakage, Motohisa; Gillespie, Mineko S.; Gillespie, Gerald L.; Komuro, Yoshitsugu; Leeuw, Paul de; Rankin, Aidan (2007).[https://search.worldcat.org/title/76064531 ''The Essence of Shinto: Japan's Spiritual Heart''] (1st ed.). Tokyo: Kodansha International. &lt;/ref&gt; Же би були у гармониї зоз страхопочитуюцима аспектами природи, мушиме буц свидоми канаґара но мичиа ( 随神の道 або 惟神の道 способ камия).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Етимолоґия ==

Ками японске слово за бога, божество або дух.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt; Хасноване є за описованє розума, бога, верховного єства, єдного зоз шинтоїстичних божествох, слики, принципох и шицкого гевтого цо ше обожує.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;

Гоч божество звичайна интерпретация камия, даєдни шинтоїстични науковци твердза же таке прекладанє може спричинїц нєпохопйованє терминох.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt; Широке хаснованє слова ками мож поровнац зоз санскритску Дїву и єврейским Елохимом, хтори ше тиж так одноша на бога, божества, ангелох або духох.

Даєдни етимолоґийни предкладаня:

* Ками у своїм кореню може єдноставно представяц дух або аспект духовносци. Написане зоз кандї писмом  神, китайско-японске читанє шин або джин. На китайским, тот символ значи божество.&lt;ref&gt;[https://tw.dictionary.search.yahoo.com/search?p=%E7%A5%9E    &quot;神 - Yahoo奇摩字典 搜尋結果&quot;]. Yahoo Dictionary. 1 January 2013. Retrieved 1 January 2017.&lt;/ref&gt;&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;
* У аино-язику, слово камуи ше одноши на анимистични концепт барз подобни японскому камию. Питанє походзеня слова и далєй предмет розправох, алє ґенерално ше суґерує же слово ками пожичене од вчасних Японцох хтори прилапели Аину народ.&lt;ref&gt;[https://archive.org/details/ainuenglishjapan00batcuoft/page/20/mode/2up?q=kamui    ''An Ainu-English-Japanese dictionary (Including a grammar of the Ainu language)'']. Tokyo Methodist Pub. House. 1905.&lt;/ref&gt;&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;
* Мотори Норинаґа у своїм Кодїки-ден-у дал дефиницию камия: ... кажде єство хторе ма еминентни квалитет, за розлику од нормалного и воздзвигуюци є, вола ше ками.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;

Понеже Японци углавним нє розликую ґраматичне число при меновнїкох (єднина и множина у японских меновнїкох исти), часто нє ясне чи ше ками одноши на єдно, чи на вецей створеня. Кед потребни синґуларни концепт, -ками ше хаснує як суфикс. Скрацени термин хтори ше звичайно хаснує за означованє вецей камийох то камиґами.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 210–211&lt;/sup&gt;

Пол ше тиж так нє подрозумює у слове ками, та ше як таке може хасновац за означованє гоч хлопа, гоч жени.

== История ==

Гоч шинтоїзем нє ма снователя, нє ма облапяюци доктрини анї релиґиозни тексти, Кодїки (записи древних збуваньох), написани 712. року, и [[Нихон Шоки]] (Хронїки Япону), написани 720. року, ма найвчашнєйши запис о японским миту твореня. Кодїки ше тиж так состої з описох рижних камийох.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 39 &lt;/sup&gt;

У старих традицийох було пейц одредзени характеристики камия:&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;Jones, Lindsay (2005). ''Encyclopedia of Religion (2nd ed.)''. New York: Macmillan [u.a.] pp. 5071–5074. ISBN 978-0-02-865734-9.&lt;/ref&gt;
    
# Ками то два уми. Вони можу пестовац и любиц кед су почитовани, алє можу и спричинїц деструкцию и нєскладанє при нєпочитованю. Камиї ше муша змириц же би ше достало їх прихильносц и обкеровац їх гнїв. Традиционално, ками маю два души, єдну нїжну (ниґи-митама), а другу асертивну (ара-митама). Попри того, у Ямакаґе Шинто-у камиї маю два додатни души хтори скрити: єдну щешлїву (саки-митама) и єдну мистериозну (куши-митама).&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 130 &lt;/sup&gt;
# Ками нєвидлїви людскому швету. Место того, вони населюю святи места, природни зявеня або людзох под час обрядох хтори глєдаю їх благослов.
# Вони рушаюци, обиходза свойо места богослуженя, хтори може буц даскельо, алє нїґда нє останю занавше.
# Єст вельо розлични файти камия. У Кодїкию наведзени 300 розлични класификациї камийох и шицки вони маю розлични функциї, як цо то ками витру, ками лєшовачох и ками драгох.
# И на концу, шицки камиї маю розличне старательство або длужносц ґу людзом хтори их окружую. Як цо людзе маю обовязку робиц так же би камиї були щешлїви, вони тиж муша окончовац специфичну функцию обєкту, места або идеї.

Ками то концепт хтори ше нєпреривно меня, алє їх присуство у живоце Японцох остало константне. Найвчаснєйши улоги камийох були як духи засновани на жеми, помагаюци вчасним ловарским и зазберуюцим ґрупом у їх каждодньовим живоце. Обожовани су як богове жеми (горох) и моря. Понеже пестованє рискаши постало вше важнєйше и превладзуюце у Японє, идентитеет камия прешол на отримуюци улоги хтори директно уключени до росту шацох, улоги як цо то диждж, жем и рискаша.&lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt; Тота вяза медзи вчаснима Японцами и камийом ше манифестовала у обрядох и церемонийох хтори мали за циль привесц камия же би помогнул роснуце и защицел жатву. Тоти ритуали тиж так постали символ моци и сили перших вчасних царох.&lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;Ohnuki-Tierney, Emiko (July 1991).[https://www.jstor.org/stable/3773631?origin=crossref ''The Emperor of Japan as Deity (Kami)'']. Ethnology. 30 (3): 199–215.&lt;/ref&gt;

Панує моцна традиция историї митох у шинтоїстичней вири. Єден таки мит детально описує зявенє першого цара, унука богинї Слунка Аматерасу. У тим миту, кед Аматерасу послала свойого унука на жем же би пановал, дала му пейц зарна рискаши, хтори пестовани на нєбесних польох (Такамаґахара). Тота рискаша оможлївела же би вон трансформовал дзивину.

Дружтвени и политични нєскладаня бавели ключну улогу у розвиваню нових файтох камия, точнєйше ґорио-шина (ками святого духа). Ґорио то вимсцолюбиви духи мертвих чийо животи були претаргнути, алє их змирела вирносц шинтоїстичних шлїдбенїкох, а вери ше же тераз кару гевтих цо нє почитую камийох.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;

Пантеон камия, як и сами камиї, константно ше меня у дефинициї и обсягу. Як ше меняла потреба людзох, так ше меняли досяги и улоги розличних камийох. Даєдни приклади тих пременкох вязани за здравє, як цо то ками овчих покох чия ше улога розширела на шицки обераци хороти, або ками вредох и виросткох хтори тиж так превжали канцер и лїченє од канцеру.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;

У античкнм анимистичним японским вереню, камиї ше похопйовало як єдноставни божески сили природи. Обожователє у античним Японє почитовали камиї природи хтори мали окремну красу и моц як цо то духи,&lt;ref name=&quot;:5&quot;&gt;Pearson, Patricia O'Connell; Holdren, John (May 2021). ''World History: Our Human Story''. Versailles, Kentucky: Sheridan Kentucky. p. 294. ISBN 978-1-60153-123-0.&lt;/ref&gt;океан,&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt; Слунко&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, водопади, гори&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, стини, животинї&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, древа&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, трави, рискашово поля, громи,&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;Carlson, Kathie; Flanagin, Michael N.; Martin, Kathleen; Martin, Mary E.; Mendelsohn, John; Rodgers, Priscilla Young; Ronnberg, Ami; Salman, Sherry; Wesley, Deborah A. (2010). Arm, Karen; Ueda, Kako; Thulin, Anne; Langerak, Allison; Kiley, Timothy Gus; Wolff, Mary (eds.). ''The Book of Symbols: Reflections on Archetypal Images''. Köln: Taschen. p. 280. ISBN 978-3-8365-1448-4.&lt;/ref&gt;ехои, лїшки и лїшково духи&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; и азийски шарканї.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; Вони моцно верели же духи и локални камиї заслужую почитованє. 

Року 927 тей ери (CE), Енґи Шики (延喜式, буквално процедури Енґи Ери) обявени у пейцох томох. Тото, перше формалне кодификованє шинто обрядох и норито (литурґиї и молитви) хторе прежило, постало основа за шицки дальши шинто литурґийни пракси и труди. Воно начишлєло шицки тедишнї 2.861 шинто храми и 3.131 урядово припознати и камиї хтори мали свойо святилїща.&lt;ref&gt;Picken, Stuart D.B. (2011). ''Historical Dictionary of Shinto (2nd ed.)''. Lanham: Rowman &amp; Littlefield Publishing Group. p. 92. ISBN 978-0-8108-7372-8.&lt;/ref&gt; Число камийох ше звекшало и далєко превозишло тото число през наиходзаци ґенерациї, понеже тераз єст лєм у токийским Ясукуни храме вецей як 2.446.000 поєдинєчн камиї.


== Значни камиї ==
* Amaterasu Ōmikami, божица Слунка и главне божество шинтоїзма
* Еbisu, єден зоз седмерих богох щесца 
* Fūjin, бог витру
* Hachiman, туторски бог войни
* Inari Ōkami, бог рискаши и аґрикултури
* Izanagi-no-Mikoto, перши чловеек
* Izanami-no-Mikoto, перша жена
* Kotoamatsukami, основне тройство камийох
* Meiji Tennō, японски цар, дух модернизациї Япона 
* Omoikane, божество мудросци
* Raijin, бог блїскавки, гирменя и бурйох 
* Ryūjin, японски шаркань, бог моря и бурйох
* Sarutahiko Ōkami, бог жеми
* Susanoo-no-Mikoto, бог моря и бурйох
* Tenjin, бог поезиї
* Tsukuyomi-no-Mikoto, бог Мешаца 
* Yamato Iware-biko no Mikoto, японски перши цар

== Вонкашнї вязи: ==

*[https://www2.kokugakuin.ac.jp/e-shinto/?entryID=235   Introduction: Kami], [https://web.archive.org/web/20201123190614/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=235 Archived] 23 November 2020 at the [https://en.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine   Wayback Machine], Encyclopedia of Shinto  
 
*[https://www.onmarkproductions.com/html/shinto-concepts.shtml#kamiIntroduction: ''Kami''], Gods of Japan
 
* [http://www2.kokugakuin.ac.jp/ijcc/wp/cpjr/kami/ito.html   Evolution of the Concept of Kami], [https://web.archive.org/web/20210126002950/http://www2.kokugakuin.ac.jp/ijcc/wp/cpjr/kami/ito.html   Archived] 26 January 2021 at the [https://en.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine   Wayback Machine], Itō Mikiharu

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>glpgb0u5wuxct9yd7l3ch3ztmzox6xt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17791</id>
      <parentid>17782</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T11:35:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вязи</comment>
      <origin>17791</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16752" sha1="7bw86ojo3h8fvp11g8qi0is6mrzgvgm" xml:space="preserve">[[Файл:Amaterasu cave crop.jpg|thumb|upright|[[Аматерасу]], єден од централних божествох шинтоизма]]

'''Ками''' ([[Список японских божествох|японске божество]]) (японски: 神, [kaꜜmi]) то духи, зявеня або святи сили хтори почитовани у шинтоїзме. Можу буц елементи пейзажу, сили природи, як и єство и квалитети хтори тоти єства виполюю. Тиж так можу буц и духи почитованих покойних. Велї камиї ше трима за давних предкох кланох (даєдни предки могли постац камиї по шмерци кед у живоце витворели вредносци и чесноти камия). Традиционално патрене, вельки и сензационални вождове, як цо царове, могли постац або постали камиї.&lt;ref&gt;Tamura, Yoshiro (2000).[https://search.worldcat.org/title/45384117 ''Japanese Buddhism: A Cultural History''] (1st ed.). Tokyo: Asher Publishing. p. 234. ISBN 978-4-333-01684-6.&lt;/ref&gt;

У шинтоїзме, камиї нє видвоєни од природи, алє су єй часц. Маю позитивни и неґативни,  як и  добри  и  зли  характеристики.  Вони  манифестациї мусубия (結び)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Boyd, James W.; Williams, Ron G. (1 January 2005). [https://muse.jhu.edu/article/176408 ''Japanese Shintō: An Interpretation of a Priestly Perspective'']. ''Philosophy East and West''. 55 (1): 33–63.&lt;/ref&gt; , моц поставаня або твореня у японскей релиґиї шинтоїзем), повязую енерґию универзума и трима ше их за угляд хторому чловечество треба же би ше намагало. За камиї ше дума же су скрити од того швета и же населюю комплементарне постоянє хторе пресликує нашо шинкаи (神界, швет камия).&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Yamakage, Motohisa; Gillespie, Mineko S.; Gillespie, Gerald L.; Komuro, Yoshitsugu; Leeuw, Paul de; Rankin, Aidan (2007).[https://search.worldcat.org/title/76064531 ''The Essence of Shinto: Japan's Spiritual Heart''] (1st ed.). Tokyo: Kodansha International. &lt;/ref&gt; Же би були у гармониї зоз страхопочитуюцима аспектами природи, мушиме буц свидоми канаґара но мичиа ( 随神の道 або 惟神の道 способ камия).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Етимолоґия ==

Ками японске слово за бога, божество або дух.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt; Хасноване є за описованє розума, бога, верховного єства, єдного зоз шинтоїстичних божествох, слики, принципох и шицкого гевтого цо ше обожує.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;

Гоч божество звичайна интерпретация камия, даєдни шинтоїстични науковци твердза же таке прекладанє може спричинїц нєпохопйованє терминох.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt; Широке хаснованє слова ками мож поровнац зоз санскритску Дїву и єврейским Елохимом, хтори ше тиж так одноша на бога, божества, ангелох або духох.

Даєдни етимолоґийни предкладаня:

* Ками у своїм кореню може єдноставно представяц дух або аспект духовносци. Написане зоз кандї писмом  神, китайско-японске читанє шин або джин. На китайским, тот символ значи божество.&lt;ref&gt;[https://tw.dictionary.search.yahoo.com/search?p=%E7%A5%9E    &quot;神 - Yahoo奇摩字典 搜尋結果&quot;]. Yahoo Dictionary. 1 January 2013. Retrieved 1 January 2017.&lt;/ref&gt;&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;
* У аино-язику, слово камуи ше одноши на анимистични концепт барз подобни японскому камию. Питанє походзеня слова и далєй предмет розправох, алє ґенерално ше суґерує же слово ками пожичене од вчасних Японцох хтори прилапели Аину народ.&lt;ref&gt;[https://archive.org/details/ainuenglishjapan00batcuoft/page/20/mode/2up?q=kamui    ''An Ainu-English-Japanese dictionary (Including a grammar of the Ainu language)'']. Tokyo Methodist Pub. House. 1905.&lt;/ref&gt;&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;
* Мотори Норинаґа у своїм Кодїки-ден-у дал дефиницию камия: ... кажде єство хторе ма еминентни квалитет, за розлику од нормалного и воздзвигуюци є, вола ше ками.&lt;sup&gt;&lt;/sup&gt;

Понеже Японци углавним нє розликую ґраматичне число при меновнїкох (єднина и множина у японских меновнїкох исти), часто нє ясне чи ше ками одноши на єдно, чи на вецей створеня. Кед потребни синґуларни концепт, -ками ше хаснує як суфикс. Скрацени термин хтори ше звичайно хаснує за означованє вецей камийох то камиґами.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 210–211&lt;/sup&gt;

Пол ше тиж так нє подрозумює у слове ками, та ше як таке може хасновац за означованє гоч хлопа, гоч жени.

== История ==

Гоч шинтоїзем нє ма снователя, нє ма облапяюци доктрини анї релиґиозни тексти, Кодїки (записи древних збуваньох), написани 712. року, и [[Нихон Шоки]] (Хронїки Япону), написани 720. року, ма найвчашнєйши запис о японским миту твореня. Кодїки ше тиж так состої з описох рижних камийох.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 39 &lt;/sup&gt;

У старих традицийох було пейц одредзени характеристики камия:&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;Jones, Lindsay (2005). ''Encyclopedia of Religion (2nd ed.)''. New York: Macmillan [u.a.] pp. 5071–5074. ISBN 978-0-02-865734-9.&lt;/ref&gt;
    
# Ками то два уми. Вони можу пестовац и любиц кед су почитовани, алє можу и спричинїц деструкцию и нєскладанє при нєпочитованю. Камиї ше муша змириц же би ше достало їх прихильносц и обкеровац їх гнїв. Традиционално, ками маю два души, єдну нїжну (ниґи-митама), а другу асертивну (ара-митама). Попри того, у Ямакаґе Шинто-у камиї маю два додатни души хтори скрити: єдну щешлїву (саки-митама) и єдну мистериозну (куши-митама).&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;sup&gt;: 130 &lt;/sup&gt;
# Ками нєвидлїви людскому швету. Место того, вони населюю святи места, природни зявеня або людзох под час обрядох хтори глєдаю їх благослов.
# Вони рушаюци, обиходза свойо места богослуженя, хтори може буц даскельо, алє нїґда нє останю занавше.
# Єст вельо розлични файти камия. У Кодїкию наведзени 300 розлични класификациї камийох и шицки вони маю розлични функциї, як цо то ками витру, ками лєшовачох и ками драгох.
# И на концу, шицки камиї маю розличне старательство або длужносц ґу людзом хтори их окружую. Як цо людзе маю обовязку робиц так же би камиї були щешлїви, вони тиж муша окончовац специфичну функцию обєкту, места або идеї.

Ками то концепт хтори ше нєпреривно меня, алє їх присуство у живоце Японцох остало константне. Найвчаснєйши улоги камийох були як духи засновани на жеми, помагаюци вчасним ловарским и зазберуюцим ґрупом у їх каждодньовим живоце. Обожовани су як богове жеми (горох) и моря. Понеже пестованє рискаши постало вше важнєйше и превладзуюце у Японє, идентитеет камия прешол на отримуюци улоги хтори директно уключени до росту шацох, улоги як цо то диждж, жем и рискаша.&lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt; Тота вяза медзи вчаснима Японцами и камийом ше манифестовала у обрядох и церемонийох хтори мали за циль привесц камия же би помогнул роснуце и защицел жатву. Тоти ритуали тиж так постали символ моци и сили перших вчасних царох.&lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;Ohnuki-Tierney, Emiko (July 1991).[https://www.jstor.org/stable/3773631?origin=crossref ''The Emperor of Japan as Deity (Kami)'']. Ethnology. 30 (3): 199–215.&lt;/ref&gt;

Панує моцна традиция историї митох у шинтоїстичней вири. Єден таки мит детально описує зявенє першого цара, унука богинї Слунка Аматерасу. У тим миту, кед Аматерасу послала свойого унука на жем же би пановал, дала му пейц зарна рискаши, хтори пестовани на нєбесних польох (Такамаґахара). Тота рискаша оможлївела же би вон трансформовал дзивину.

Дружтвени и политични нєскладаня бавели ключну улогу у розвиваню нових файтох камия, точнєйше ґорио-шина (ками святого духа). Ґорио то вимсцолюбиви духи мертвих чийо животи були претаргнути, алє их змирела вирносц шинтоїстичних шлїдбенїкох, а вери ше же тераз кару гевтих цо нє почитую камийох.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;

Пантеон камия, як и сами камиї, константно ше меня у дефинициї и обсягу. Як ше меняла потреба людзох, так ше меняли досяги и улоги розличних камийох. Даєдни приклади тих пременкох вязани за здравє, як цо то ками овчих покох чия ше улога розширела на шицки обераци хороти, або ками вредох и виросткох хтори тиж так превжали канцер и лїченє од канцеру.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;

У античкнм анимистичним японским вереню, камиї ше похопйовало як єдноставни божески сили природи. Обожователє у античним Японє почитовали камиї природи хтори мали окремну красу и моц як цо то духи,&lt;ref name=&quot;:5&quot;&gt;Pearson, Patricia O'Connell; Holdren, John (May 2021). ''World History: Our Human Story''. Versailles, Kentucky: Sheridan Kentucky. p. 294. ISBN 978-1-60153-123-0.&lt;/ref&gt;океан,&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt; [[Слунко]]&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, водопади, гори&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, стини, животинї&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, древа&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt;, трави, рискашово поля, громи,&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;Carlson, Kathie; Flanagin, Michael N.; Martin, Kathleen; Martin, Mary E.; Mendelsohn, John; Rodgers, Priscilla Young; Ronnberg, Ami; Salman, Sherry; Wesley, Deborah A. (2010). Arm, Karen; Ueda, Kako; Thulin, Anne; Langerak, Allison; Kiley, Timothy Gus; Wolff, Mary (eds.). ''The Book of Symbols: Reflections on Archetypal Images''. Köln: Taschen. p. 280. ISBN 978-3-8365-1448-4.&lt;/ref&gt;ехои, [[Лїшка|лїшки]] и лїшково духи&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; и азийски шарканї.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; Вони моцно верели же духи и локални камиї заслужую почитованє. 

Року 927. тей ери (CE), Енґи Шики (延喜式, буквално процедури Енґи Ери) обявени у пейцох томох. Тото, перше формалне кодификованє шинто обрядох и норито (литурґиї и молитви) хторе прежило, постало основа за шицки дальши шинто литурґийни пракси и труди. Воно начишлєло шицки тедишнї 2.861 шинто храми и 3.131 урядово припознати и камиї хтори мали свойо святилїща.&lt;ref&gt;Picken, Stuart D.B. (2011). ''Historical Dictionary of Shinto (2nd ed.)''. Lanham: Rowman &amp; Littlefield Publishing Group. p. 92. ISBN 978-0-8108-7372-8.&lt;/ref&gt; Число камийох ше звекшало и далєко превозишло тото число през наиходзаци ґенерациї, понеже тераз єст лєм у токийским Ясукуни храме вецей як 2.446.000 поєдинєчн камиї.


== Значни камиї ==
* Amaterasu Ōmikami, божица Слунка и главне божество шинтоїзма
* Еbisu, єден зоз седмерих богох щесца 
* Fūjin, бог витру
* Hachiman, туторски бог войни
* Inari Ōkami, бог рискаши и аґрикултури
* [[Изанаґи|Izanagi-no-Mikoto]], перши чловек
* [[Изанами|Izanami-no-Mikoto]], перша жена
* Kotoamatsukami, основне тройство камийох
* Meiji Tennō, японски цар, дух модернизациї Япона 
* Omoikane, божество мудросци
* Raijin, бог блїскавки, гирменя и бурйох 
* Ryūjin, японски шаркань, бог моря и бурйох
* Sarutahiko Ōkami, бог жеми
* [[Сусано|Susanoo-no-Mikoto]], бог моря и бурйох
* Tenjin, бог поезиї
* [[Цукуйоми|Tsukuyomi-no-Mikoto]], бог Мешаца 
* Yamato Iware-biko no Mikoto, японски перши цар

== Вонкашнї вязи: ==

*[https://www2.kokugakuin.ac.jp/e-shinto/?entryID=235   Introduction: Kami], [https://web.archive.org/web/20201123190614/http://eos.kokugakuin.ac.jp/modules/xwords/entry.php?entryID=235 Archived] 23 November 2020 at the [https://en.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine   Wayback Machine], Encyclopedia of Shinto  
 
*[https://www.onmarkproductions.com/html/shinto-concepts.shtml#kamiIntroduction: ''Kami''], Gods of Japan
 
* [http://www2.kokugakuin.ac.jp/ijcc/wp/cpjr/kami/ito.html   Evolution of the Concept of Kami], [https://web.archive.org/web/20210126002950/http://www2.kokugakuin.ac.jp/ijcc/wp/cpjr/kami/ito.html   Archived] 26 January 2021 at the [https://en.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine   Wayback Machine], Itō Mikiharu

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>7bw86ojo3h8fvp11g8qi0is6mrzgvgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Изанами</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2768</id>
    <revision>
      <id>17781</id>
      <parentid>16640</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:14:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Додати вязи</comment>
      <origin>17781</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13425" sha1="1jfs3j5kgmncefnr408qxilnymhxyyi" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| title            = Японски божества
| image            = [[Файл:Kobayashi Izanami and Izanagi.jpg|центар|мини]]
| caption          = Намальовал Кобајаши Еитаку 1880-90, (Бостон). Изанаґи зоз копию на правим боку и Изанами на лївим
| name             = Изанами-но-Микото
| child            = Аматерасу, Сусано, Цукуйоми
| супруг           = Изанаґи
}}

У Японскей митолоґиї, '''Изанами''' (イザナミ), полне формалне мено '''Изанами-но-Микото''' (伊弉冉尊/伊邪那美命; у значеню „Тота-хтора-поволує” або „Жена-хтора-поволує”, богиня твореня и шмерци, тиж так є и мац богох у шинтоїзме. Вона и єй брат и супруг [[Изанаґи]] остатнї од седем ґенерацийох примордиялних божествох хтори ше манифестовали после твореня раю и жеми. Изанами и Изанаґи ше тримаю за створительох Японского архипелаґу и предкох велїх божествох, до хторих спадаю богиня Аматерасу, бог мешаца Цукуйоми и бог бурйох Сусаноо. У митолоґиї, вона директни предходнїк японскей империялней фамелиї. У шинтоїзме и японскей митолоґиї, Изанами подаровала людзом шмерц, та ше вона дакеди трима и за шиниґамия (бог шмерци).

== Мено ==

Єй мено у Кодїкию (коло 712. року н.е.) ше зявює як '''Изанами-но-Ками''' (伊弉冉神) и '''Изанами-но-Микото''' (伊邪那美命), а у [[Нихон Шоки|Нихон Шокию]] (Хронїки Япону, коло 720. року н.е.) ше зявює як '''Изанами-но-Микото''', гоч зоз розличнима характерами Кандїя (伊弉冉尊).

Мена Изанаґи и Изанами ше часто интерпретую на таки способ же су вицагнути зоз дїєслова izanau (по историйским правопису izanafu) або iⁿzanap- цо по заходно старояпонским значи  „поволац”, дзе нзаконченя -ки/-ґи и -ми представяю суфикси хлопского и женского роду.&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Kadoya |first1=Atsushi |last2=Yumiyama |first2=Tatsuya |title=Izanami |url=https://d-museum.kokugakuin.ac.jp/eos/detail/?id=9384 |website=Encyclopedia of Shinto |publisher=Kokugakuin University |access-date=2024-03-23 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Phillipi, Donald L. (1969). ''Kojiki''. Tokyo: University of Tokyo Press. p. 482.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). [https://www.sacred-texts.com/shi/kj/kj009.htm Section II.—The Seven Divine Generations.]&lt;/ref&gt; Буквални преклад менох то &quot;Хлоп хтори поволує&quot; и &quot;Жена хтора поволує&quot;.&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Philippi|first=Donald L.|title=Kojiki|year=1968|pages=480}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Chamberlain|first=Basil Hall|title=The Kojiki|year=1919|pages=19}}&lt;/ref&gt;
Ширатори Куракичи дал предклад за алтернативну теорию менох дзе корень иза- (або isa-) хторе вицагнуте зоз исао (по историйским правопису isawo), цо значи успих або заслуга.&lt;ref&gt;{{cite book |last1=Matsumura |first1=Takeo |title=日本神話の研究, 第2巻 (Nihon shinwa no kenkyu, vol. 2) |date=1955 |publisher=Baifūkan |page=56}}&lt;/ref&gt;

Предпоставя ше же етимолоґийне походзенє дїєслова предходзи штредньокорейскей леми yènc- цо значи „поставиц/ положиц на верх”.

== Богиня твореня ==
[[Файл:Japan yashima.png|thumb|'Осем вельки острова' (大八洲 ''Ōyashima'') хтори створени з боку Изанами и Изанаґия]]
Перши богове Кунитокачи и Аменоминакануши зволали два божески створеня, хлопа Изанаґия и жену Изанами, и задлужели их за стварянє першей жеми. Же би им помогли, дали им копию украшену зоз драгоциним каменьом, наволану Аменонухоко (нєбесна копия). Двоме богове потим пошли на мост медзи нєбом и жему, Аме-но-укихаши (плїваюци нєбесни мост), и з копию збуртали морйо под собу. Кед капки сланей води спадли зоз копиї, настало острово Оноґорошима. Зишли зоз нєбесного моста и на тим острове наравели свой дом.

После даякого часу ше жадали спаровац, та направели слуп наволани Аме-но-михашира („нєбесни слуп”) и коло нього палату наволану Яхиро-доно (єден хиро, японска мерна єдинка, єднака приблїжно 1,82 метери, та „осем-хири-палата” була коло 14,56 метери). Изанами и Изанаґи кружели коло слупа у процивних напрямох и кед ше конєчно стретли, Изанами перша прегварела як знак поздрава. Изанаґи тримал же то нєприкладне, алє ше заш лєм спаровали. Достали двойо дзеци Хирука (дзецко-пиявку) хтори после постал познати як бог Ебису и острово Авашима, алє понеже вони народзени деформовани, нє трима ше их за божества.

Положели дзеци до чамца пущели их на морйо, а потим ше врацели на нєбо и глєдали одвит же цо погришно поробели. Други богове им одвитовали же хлопске божество требало перше прегвариц на церемониї винчаня. Так вец Изанами и Изанаґи ознова обишли слуп, а тераз Изанаґи перши прегварел кед ше стретли и їх злучованє було конєчно успишне.

Зоз їх зєдинєня народзена Ояшима, або '''&quot;Жем осем вельких островох&quot;''':
* острово Авадї
* острово Ийо (познєйше Шикоку)
* острово Оки
* острово Цукуши (познєйше Кюшу)
* острово Ики
* острово Цушима
* острово Садо
* острово Ямато (познєйше Хоншу)

Острова Гокаидо, Чишима и Окинава нє були часци Япону у давним чаше.

Изанами и Изанаґи створели ище шейсц острова, як и велї други божества. У пологох бога Каґуцучия (бога огня), Изанами умера. Похована є на гори Хиби, на гранїци старих провинцийох Изумо и Хоки, нєдалеко од варошу Яуґи у перфектури Шимане. Изанаґи у розпуки пре шмерц своєй супруги забива Каґуцучия и так наставаю на дзешатки божества.

== Кодїки ==

Кодїки бешедує о Изанамовей шмерци и єй гробе, хтори ше находзел на гранїици медзи жемами Изумо и Хоки. Бешедує же Изанами пренєсла свою душу на животинї и чловека, алє нє спомина чи ше Изанами реинкарновала чи нє.

== Шмерц и под'жемє ==
[[Файл:Green willow and other Japanese fairy tales (1910) (14593788578).jpg|thumb|Изанаґи и Изанами у Йоми.]]
Изанаґи жадал врациц свою любов, Изанами, та ю провадзел по жем Йоми (жем ноцней цмоти), под'жемни швет мертвих. Кед ю пренашол, нє могол ю видзиц од циньох хтори скривали єй випатрунок. Модлєл ю най ше враци зоз нїм, алє му Изанами гварела же позно бо уж покоштовала єдзенє под'жемя (верело ше же тот хто скоштує єдзенє зоз другого швета постава його биватель). Гварела му же ше вецей нїґда нє годна врациц на швет живих, алє же попробує достац дошлєбодзенє за одход. 

Тота вистка барз нєсподзивала Изанаґия, алє вон одбил зохабиц ю саму у Йомию. Кед Изанами спала, вжал гребень зоз хторим вязал власи и запалєл го. Под нєсподзиваним налєтом шветлосци видзел нєкрасну форму своєй дакеди красней и милей супруги. Изанами теди була лєм згнїте месо зоз хторого виходзели хробаци и други ґадни створеня.

Гласно плакаюци, Изанаґи вецей нє могол контроловац свой страх и почал бегац жадаюци врациц ше до швета живих и зохабел свою супругу хтора умарла. Изанами ше зобудзела з вреском и огорчено почала бежац за нїм. Послала Якусу-но-иказучи-но-ками (Раидїн) як и шикоме (бридоти) же би го врацели назад до Йомию.

Изанаґи вилєцел з уходу и дрилєл стину на отвор Йомоцухирасака (黄泉 津 平 坂; пещера хтора представяла уход до Йоми) и так роздвоєл швет живих од швета мертвих.

Врещаци споза барикади, Изанами гварела же, кед же ю зохаби, кажди дзень знїщи 1.000 жительох. Изанаґи гнївацо одвитовал же кажди дзень подарує живот 1.500 жительом.

Изанаґи, чувствуюци же є брудни пре свой одход до Йоми, пошол до Аваґихари при улїве рики Тачибана у Химуки, на острове Цукуши и ту ше пречисцел купаюци ше у рики. Тот ритуал чисценя, ''[[harae|harai]]'', представя традиционалне толкованє за ритуали пречисцованя хтори ше часто окончує у шинтоїстичних святилїщох у японскей релиґиї, дзе ше нащивителє святилїща умиваю зоз воду скорей як войду до святих просторийох. Док ше Изанаґи купал, зоз його лївого ока ше народзела богиня слунка Аматерасу, зоз правого ока ше народзел бог мешаца Цукуйоми, а зоз його носа ше народзел бог бурї Сусаноо.

== Хронїки Япону ==

Гоч у велїх аспектох приповедка о Изанами и Изанаґийови у [[Нихон Шоки|Хронїкох Япону]] подобна зоз Кодїкийом, заш лєм ше розликує по тим же ше Изанами нє спущує до под'жемного швета (Йоми). Вона напевно нєпреривно жиє на острове Авадї у храму. Попри того, у ''Хронїкох'' Япону поведзене же три божества Аматерасу, Цукуйоми и Сусаноо настали зоз злучованьом Изанами и Изанаґия, а нє зоз Изанаґия под час ритуалу чисценя.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>1jfs3j5kgmncefnr408qxilnymhxyyi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список музичних инстурментох</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2786</id>
    <revision>
      <id>17789</id>
      <parentid>17510</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T10:18:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени аудио-звучни приклади инструментох</comment>
      <origin>17789</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14309" sha1="6gm56ruw9enp7nuplupshunx8ftq7gl" xml:space="preserve">[[File:Orkestar.jpg|right|thumb|300px|Розпорядок инструментох у симфонийним оркесту.]]Список приказує познати [[Подзелєнє музики|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменати]] (ит. ''strumenti musicali,'' франц. ''instruments de musique'', анґл. ''musical instruments'', нєм. ''Musikinstrumente'', рсй. ''музыкальные инструменты'') [1] хтори ше нєшка хасную у музики и хтори ше дакеди хасновали.

'''Музични инструменти''' то справи-алати, орудиє и средства з помоцу хторих [[Музичар|музичаре]] граю  у класичней, народней, забавней и джез музики.[2]

Инструменти ше дзеля на вельо ґрупи и под'ґрупи, у зависносци  од збудови и способу достваня [[Тон|тонох]] и [[Звук|звукох]].

'''Надпомнуце:''' Ту нє вивершене подзелєнє музичних инструменатох, лєм направени список-лїстина по азбучним шоре.

== '''''Список инструментох:''''' ==

== '''А''' ==
[[Аулос]],  диаулос, анґлийски рог 
&lt;gallery&gt;
Файл:Auloi from Paestum (14593167246).jpg|Аулос
Файл:English Horn picture.jpg|Анґлийски рог
Файл:Alphorn detail.jpg|Алпски рог
&lt;/gallery&gt;

== '''Б''' ==
[[Балалайка|Бaлалaйка]], балалайка-бас [[бенджо]], [[бузуки]], ирски бузуки, бандура, бубень (вельки), буґна, (мали бубень-добош), бонґоси, палїчки за бубнї и буґну-добош конґа, бамбоула, буґария &lt;gallery&gt;
Файл:Balalaika.svg|Балалайка
Файл:Contrabassbalalaika.jpg|Балалайка-бас
Файл:Banjo.jpg|Бенджо
Файл:Bouzouki tetrachordo.jpg|Бузуки[[File:The Mountain Road - Medium - Bouzouki.ogg|thumb|Звук бузукия|146x146px]]
Файл:Irish Bouzouki.jpg|Ирски бузуки
Файл:Old-world bandura.jpg|Бандура
Файл:Взяв би я бандуру.ogv|Гранє на бандури
Файл:2006-07-06 drum set.jpg|Бубeнь (вельки)
Файл:2006-07-06 snare 14.jpg|Мали бубень (добош-буґна)[[File:Drum - Cadence B.ogg|Ритем буґни]]
Файл:Single Stroke Four.ogv|Палїчки (як алат) за бубнї и буґну-добош
Файл:Bamboula-drum.jpg|Бамбоула
Файл:Bugarija, instrument.png|Буґария
&lt;/gallery&gt;

== '''В''' ==
Виолина, виола, виола д'аморе, виолончело, вувузела,  виела або вихуела, вибрафон, виола да брачо, виола да ґамба,  сербска виолина, вирджинел, верґл, &lt;gallery&gt;
Файл:Violin VL100.png|Виолина (гушля)[[File:Violin démanché, on G major scale, on G string.ogg|Звук виолини|149x149п]]
Файл:Viola (AM 1998.60.62-1).jpg|Виола
Файл:Viola d'amore (AM 1998.60.9.1-1).jpg|Виола д'аморе
Файл:Cello front side.png|Виолончело [[File:CELLO LIVE PERFORMANCES JOHN MICHEL-HAYDN CELLO CONCERTO in D 1 recapcad.ogg|143x143px|Звук виолончела]]
Файл:Vuvuzela red.jpg|Вувузела[[File:Vuvuzela single note.ogg|thumb|143x143px|Звук]]
Файл:Vihuela Mexicana 001.JPG|Виела або вихуела (Мексико)
Файл:RCAStudioB Vibraphone 1.jpg|Виибрафон[[File:Vibraphone music.ogg|thumb|148x148px|Звук вибрафона]]
&lt;/gallery&gt;

== '''Г''' ==

[[Гарфа]], горна, гармоника, бандеон, гармоника-баян, гармониюм &lt;gallery&gt;
Файл:IHA Recordings Library 04.jpg|Гарфа[[File:17929B-Fantasia.ogg|thumb|153x153п]]
Файл:French horn back.png|Горна (або рог)[[File:Hunting horn tone.ogg|thumb|155x155п]]
Файл:Borsini Bayan P 2V.jpg|Гармоника
Файл:Bandoneon.jpg|Гармоника (бандеон)
Файл:Jupiter bayan accordion.JPG|баян-русийска гармоника
Файл:Harmonijum 01.jpg|Гармониюм
&lt;/gallery&gt;
== '''Ґ''' == 
[[Ґусли]], [[ґитара]],  електрична ґитара, [[ґонґ]], джез-бас ґитара, ґайди, акустична ґитара, гавайска ґитара,   ґлокеншпил, ґоч-(тапан) 
&lt;gallery&gt;
Файл:Serbian Gusle.jpg|Ґусли
Файл:GuitareClassique5.png|Ґитара[[File:Romanza española.ogg|thumb|Звук ґитари|152x152п]]
Файл:Fendersrvstratfront.jpg|Електрична ґитара
Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend in een standaard onderdeel van gamelan Semar Pagulingan TMnr 1340-13.jpg|Ґонґ[[File:Gong or bell vibrant.ogg|thumb|Звук ґонґа|153x153п]]
Файл:Fender Jazz-Bass 1966.jpg|Джез-бас ґитара
Файл:Annotated stand of great highland bagpipe.jpg|Ґайди [[File:Mari Bagpipe - Erik Juzykain.wav|65px59px|156x156п]]
Файл:Baghet suonatore.jpg|Гранє на ґайди[[File:Skye Boat Song.ogg|69x69px]]
Файл:Glockenspiel-malletech.jpg|Ґлокеншпил (дзвончки)[[File:Telemann-40-102-2-Lilypond-Libre-art.ogg|70px70px|148x148п]]
&lt;/gallery&gt;

== '''Д''' ==
Тамбурин-даира з плещкми, даира-таламбас, ден-ден даико, дудук, двойнїца-пищалка, домбра, дромбулї, &lt;gallery&gt;
Файл:Rhythm Tech tambourine.jpg|Сучасни тамбурин
Файл:Pandeiro new 30-09-07.jpg|Даира (таламбас)
Файл:Dendendaiko.jpg|Ден-ден даико [[File:Den-Den-Daiko.ogg|thumb|148x148px]]
Файл:Duduk1.jpg|Дудук
Файл:Akkordflute and dvojnice.jpg|Двойнїца
Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска)
&lt;/gallery&gt;

== Е  ==
Еолска гарфа&lt;gallery&gt;
Файл:BloomfieldAeolianHarp.JPG|алт=Еолска гарфа
&lt;/gallery&gt;

== З  ==
Зурла, [[Звучна видлїчка]]&lt;gallery&gt;
Файл:Zournas.jpg|[[File:Τζιάκα-1473.wav|thumb|149x149px|Звук зурли]]
Файл:Tuning-fork.jpg|[[File:440.ogg|thumb|Звук- тон а1|149x149п]] 
&lt;/gallery&gt;

== '''Дз''' ==

Дзвон, ручни дзвончки, домбра&lt;gallery&gt;
Файл:Poppenreuth-glocke-1695.jpg|Дзвон
Файл:ARP Bell white bg.JPG|алт=Дзвон|Дзвончок 
Файл:Handbells Whitechapel.jpg|Ручни дзвончки
&lt;/gallery&gt;

== '''К ''' ==
[[Кларинет]], бас калринет, [[клавикорд]], клавир, контрабас, кобза, контрабас-беґеш або берда, конґа, кастанєти, кавал, кастанєти, китара, калимба&lt;gallery&gt;
Файл:Boehm+Oehler.jpg|Кларинет
Файл:Schwenk+Seggelke Bassetthorn-mue.jpg|Басетгорн (контраалт кларинтет)
Файл:Klavichord bygget af Johann Adolph Hass (1713-1771), Hamburg, 1755.jpg|Клавикорд
Файл:Grand piano and upright piano.jpg|Клавир (пианино)[[File:Maple Leaf Rag - played by Scott Joplin 1916 sample.ogg|thumb|143x143px]]
Файл:Contrabbasso di Carlo Bergonzi liutaio a Cremona nel 1733.jpg|Контрабас
Файл:Kobza 001.jpg|Кобза
Файл:Berda, instrument (size).jpg|Контрабас (беґеш або берда)
Файл:Conga's 01.jpg|Конґа
Файл:Azerbaijani folk instrument Tutek.JPG|Кавал
Файл:Castanets.jpg|Кастанєти
&lt;/gallery&gt;

== Л  ==
[[Лаута]], [[лира]], лиєрица
&lt;gallery&gt;
Файл:Lute (by Princess Ruto, 2013-02-11).jpg|Лаута
Файл:Mailloux – Une fille d’Alfred de Musset et de George Sand, 1903 - illustration. p29.jpg|Лира
Файл:Lirica Dalmacija EMZ 300109.jpg|300p|Лиєрица (Далмация)
&lt;/gallery&gt;

== M  ==
Маримба,   маракас, мандолина, металофон&lt;gallery&gt;
Файл:Marimba One 4000 Series.jpg|Mаримба [[File:Attraction Marimba.ogg|Звук миримби|73x73px]]
Файл:Maracas.jpg|Маракас [[File:Maracas.ogg|thumbs|70х70px|Звук]]
Файл:Mandola tenor.jpg|Мандолина
Файл:Metalófono.JPG|Металофон
&lt;/gallery&gt;
== H ==

== O  ==

Обоа, окарина, орґулї, орґулї-електрични&lt;gallery&gt;
Файл:Mönnig, Oboe Modell 155 Albrecht Mayer.jpg|Обоа[[File:Thomas Attwood Walmisley - Sonatine for Oboe and Piano.ogg]]
Файл:Okarina1.jpg|Окарина
Файл:StGermainAuxerrois1.jpg|Орґулї[[File:06 Auszug e.ogg|73px73px|151x151п]]
Файл:Pergamon1984.jpg|Орґулї-електрични
&lt;/gallery&gt;

== П  ==
[[Пищалка]],  панова пищалка, пипа, пианино, прапорци, &lt;gallery&gt;
Файл:The woman plays the flute.jpg|Жена грає на пищалки
Файл:Europeana.eu-951-Culturalia 69d3e70a f640 46f2 88fc 79f872fb49b7-9eff71efb0f1e9fa781571a15a6800d0.jpg|Пищалка
Файл:Flute de Pan Des Salomon MHNT ETH AC NH 29 Roquemaurel.jpg|Панова пищалка
Файл:Pipa MET DP216710.jpg|Пипа[[File:Pipa - sound.ogg|thumb|146x146px|Пипа]] 
&lt;/gallery&gt;

== P  ==

== C  ==
Саксофон, сопран саксофон, бас саксофон, сорна, суона, сопила, сопилка, саз, ситара, &lt;gallery&gt;
Файл:Signature Series Tenor Saxophone.jpg|Саксофон[[File:Jazz Funk no1 (saxophone).flac]]
Файл:Soprano saxophone.jpg|Сопран саксофон[[File:Claude Debussy - Rêverie - Arr for Soprano saxophone and piano - David Hernando Vitores.ogg|Звук сопран.саксофона|148x148п]]
Файл:WANZ Instrument 2024-09 IMG 7848 bass saxophone (edit).png|Бас саксофон
Файл:Sornay.jpeg|Сорна
Файл:B-Suonas.JPG|Суона [[File:Suona.ogg|147x147п]]
Файл:Sopile.JPG|Сопила[[File:Istarska lestvica.mid|thumb|[[Скала|С]]&lt;nowiki/&gt;вук сопили|146x146п]]
Файл:Sopilka-Prima-2023-Shaul.jpg|Сопилка
Файл:Tamburasaz-Baglamasaz.jpg|Саз[[File:Saz (sonido del instrumento).ogg]]
Файл:Sitar full.jpg|Ситар(а)
&lt;/gallery&gt;

== T  ==

Труба, труба-корнет, труба-фанфар тромбон, тарґот, туба, тамбурка-прим, тимпани, трианґл&lt;gallery&gt;
Файл:Trumpet 1.jpg|Труба[[File:Demonstration of pixie mute on Bb trumpet.ogg|thumb|143x143px|Звук труби]]
Файл:Cornet-Bb-large.jpg|труба-корнет
Файл:Trumpet american.jpg|Фанфар-труба[[File:Fanfares of President of the Czech Republic.ogg]]
Файл:MIMEd 4539. Trombonium in B-flat (white).png|Тромбон[[File:Fillmore, Henry - Miss Trombone (1911).ogg]]
Файл:Tarogato 02.jpg|Тараґот[[File:A Rákóczi nóta 1908-ból.ogg]]
Файл:Tarogatok2 WIKIVM contrast.jpg|Два древени тараґоти
Файл:Tuba HUG&amp;Co.jpg|Туба [[File:Tuba-range-C-low.ogg|Звук туби|148x148px]]
Файл:Prim tambura.png|Тамбурка-прим
Файл:Drums in Keuruu church.jpg|Тимпани[[File:Timpani F major triad.ogg|thumb|148x148п]]
файл:Triangle instrument.png|трианґл[[File:LatinTriangle.ogg|Звук трианґла]]
&lt;/gallery&gt;

== Ц  ==
Цимбал, цитра&lt;gallery&gt;
Файл:Schloss Rosenburg 2613.jpg|Цимбал
Файл:Zither.png|Цитра[[File:Zither solo from G'schichten aus dem Wienerwald Op.325.ogg|thumb|144x144px|Звук цитри]]
&lt;/gallery&gt;

== Ч ==
Чембало, челеста, чинели-танєри&lt;gallery&gt;
Файл:Clavecin Patavinus.JPG|Чембало[[File:Bach C Major Prelude Equal.ogg]]
Файл:Celesta Schiedmayer Studio.jpg|Челеста[[File:Dance of the Sugar Plum Fairies (ISRC USUAN1100270).oga|thumb|Звук челести]]
Файл:Aaclashcymbals.jpg|Чинели-танєри[[File:China cymbal music.ogg]]
&lt;/gallery&gt;

== У  ==
Усна гармоника&lt;gallery&gt;
Файл:Gaitas.jpg|Усна гармоника[[File:&quot;Jail Harmonica Blues&quot; from the America's Army 3 soundtrack.mp3|thumb|Звук у джез стилу|153x153п]]
Файл:Ukulele1 HiRes.jpg|Укулеле[[File:Ukulele playing.ogg]]
&lt;/gallery&gt;

== Ф | ==
Фаґот, контрафаґот, Флаута, фуяра
&lt;gallery&gt;
Файл:FoxBassoon flipped (1).jpg|Фаґот[[File:Bassoon beethoven.ogg|thumb|Звук фаґота|152x152п]]
Файл:Contrabassoon2.jpg|Контрафаґот
Файл:Lady Byron playing the flute 20040721.jpg|Флаута [[File:Escales.wav|65px65px|150x150п]]
Файл:Fujaro ludado tuta bildo.jpg|Фуяра
Файл: Ľubomír Párička gra na fujarze.webm|Гранє на фуяри
&lt;/gallery&gt;

==  Ш  ==

Шалмай, шарґия, шамисен-японски,&lt;gallery&gt;
Файл:JAP 3 Klappen Chalumeau.jpg|Шалмай[[File:Schalmei sound.ogg|148px148px|152x152п]]
Файл:Sargija.svg|Шарґия
Файл:Ŝargijo.png|Гранє на шарґиї
Файл:Shamisen compare.JPG|Шамисен-японски
&lt;/gallery&gt;
== Вонкашнї вязи ==

* [https://bs.kidspicturedictionary.com/english-through-pictures/things-english-through-pictures/musical-instruments-2/index.html Imena muzičkih instrumenata sa imenima i slikama] kidskulture.com
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Подела музичких инструмената]
* [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ Распоред музичара по инструментима у симфонијском оркестру. ]
* [https://www.novosti.rs/vesti/planeta.300.html:369038-Derventa-Ceo-zivot-uz-sargiju Дервента: Цео живот уз шаргију („Вечерње новости“, 3. март 2012)] sr.wikipedia.org

== Референци ==</text>
      <sha1>6gm56ruw9enp7nuplupshunx8ftq7gl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цукуйоми</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2932</id>
    <revision>
      <id>17784</id>
      <parentid>17544</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:17:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>/* Мено */ Додата вяза зоз Нихон Шоки боком</comment>
      <origin>17784</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6810" sha1="npoymiv4xgbqytsyezorh5mv3n8zr4o" xml:space="preserve">[[Файл:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|мини|Бог мешаца Цукуйоми, 19. вик, нєпознати автор]]
Цукуйоми (яп. ''Tsukuyomi'', ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. ''Tsukiyomi'', ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог [[Мешац|мешаца]] у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено „''Tsukuyomi''&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова ''tsuku'' (月, „Месец&quot;, календарски „мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого ''tsuki'') и ''yomi'' (読み, „читанє&quot;, „чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. [[Нихон Шоки]] (яп. ''Nihon Shoki'') спомина же ше мено пише як ''Tsukuyumi'' (月弓, „лунарна дуга&quot;), алє ''yumi'' вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох ''tsukiyo'' (月夜, „ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и ''mi'' (見, „глєдац&quot;, „преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. ''Man'yōshū'') Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. ''Tsukuyomi Otoko'' (月讀壮士, „чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од „троїх племенїтих дзецох&quot; або „троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'') и [[Сусано|Сусаном]] (яп. ''Takehaya Susanoo-no''-''Mikoto''), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. ''Izanagi-no-Mikoto''), творец першого острова Оногорoшимa (яп. ''Onogoroshima''), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. ''Izanami-no-Mikoto''). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз [[Жвератко|жвератка]] з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. ''Ukemochi''), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела [[Пожива|поживу]] на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. Тото тиж так причина прецо [[дзень]] и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. ''Ōgetsuhime''), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як „тройо племенїти дзеци&quot; (''Mihashira no Uzu no Miko'').

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так варирує од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Япон]]</text>
      <sha1>npoymiv4xgbqytsyezorh5mv3n8zr4o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сусано</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2933</id>
    <revision>
      <id>17783</id>
      <parentid>17543</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:17:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Додата вяза зоз Нихон Шоки боком</comment>
      <origin>17783</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14855" sha1="ma1ggwdm30jzvlnyh5qo8x4ize334z0" xml:space="preserve">[[Файл:Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg|мини|десно|Сусаноо забива джиновского гада]]
Сусано (яп. ''Susanoo'', スサノオ, [''sɯ̥.sa.no''ꜜː], スサノヲ, '''Susanowo''&lt;nowiki/&gt;'), часто волани ''Susanoo-no-Mikoto'' ([''sɯ̥.sa.noꜜː no mʲi.ko.to'']&lt;ref&gt;Kindaichi, Haruhiko; Akinaga, Kazue, eds. (10 March 2025). 新明解日本語アクセント辞典 (in Japanese) (2nd ed.). Sanseidō.&lt;/ref&gt;), божество у японскей митолоґиї и шинтоїзме. Вон младши брат Аматерасу, богинї [[Слунко|Слунка]]. Вон божество зоз вецей пасмох и контрадикторним справованьом (и добри и зли), дзе є у рижних приповедкох приказани як дзиви, нагли бог повязани зоз морями и бурями, як геройска фиґура хтора забива монструозного гада, або як локалне божество хторе повязане зоз жатву и аґрокултуру.

Сусано, вєдно зоз Аматерасу и жемовим камийом ''Ōkuninushi'' (тиж ''Ōnamuchi'') – приказани як син Сусана або потомок, зависно од жридла, єдно з централних божествох митолоґийного циклусу империялного Япону хтори записани у Кодїкию (н.е. 712.) и [[Нихон Шоки|Нихон Шокию]] (Хронїки Япону 720. н.е). У єдним античним ґеоґрафским звиту (Фудока) хтори наручел царски [[двор]] у чаше кед и тоти тексти були написани, а хтори припадаю провинциї Изумо (нєшкайша перфектура Шимане) у заходним Японє, тиж так ма даскельо кратки леґенди у хторих ше спомина Сусано або його дзеци, цо указує на повязаносц того бога зоз тоту реґию. 

Додатно, даскелї други леґенди тиж так нагадую вязу медзи Сусаном и Корейским полуостровом. &lt;ref&gt;Weiss, David (2022). The God Susanoo and Korea in Japan's Cultural Memory: Ancient Myths and Modern Empire. London, United Kingdom. ISBN 978-1-350-27118-0. OCLC 1249629533.&lt;/ref&gt;

== Мено ==
Сусаново мено ма вельо варияциї у Кодїкию Такехайа-Сусано-но-Микото (яп. ''Takehaya-Susanoo-no-Mikoto'', 建速須佐之男命), Хайа-Сусано-но-Микото (яп. ''Haya-Susanoo-no-Mikoto'', 速須佐之男命), або єдноставно усано-но-Микото (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命). -но-Микото часта почесна ознака за японски божества; може ше поровнац зоз анґлиским „''the Great”''. Потим, у Хронїкох Япону ма мена Susanoo-no-Mikoto (素戔嗚尊), 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神素戔嗚尊), 'Haya-Susanoo-no-Mikoto' (速素戔嗚尊), и 'Take-Susanoo-no-Mikoto' (武素戔嗚尊). У Фудоки зоз Изумо-провинциї ше находзи як 'Kamu-Susanoo-no-Mikoto' (神須佐能袁命) and 'Susanoo-no-Mikoto' (須佐能乎命). У тих текстох шлїдуюци префикси додати на його мено: take- (建/武, &quot;шмели&quot;), haya- (速, &quot;швидки&quot;), and kamu- (神, „божески&quot;). 

* Початне susa у Сусано може буц вицагнуте зоз даскелїх словох:
* Дїєслово susabu або susamu цо значи „буц импулзивни&quot;, „буц насилни&quot; або „буц дзиви&quot;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Uehara, Toyoaki (1983). &quot;The Shinto Myth – Meaning, Symbolism, and Individuation –&quot;. Tenri Journal of Religion (17–18). Tenri University Press: 195.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jackson-Laufer, Guida Myrl (1995). Traditional Epics: A Literary Companion. Oxford University Press. p. 556. ISBN 978-0-19-510276-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Matsumoto, Yoshinosuke (1999). The Hotsuma Legends: Paths of the Ancestors. Translated by Driver, Andrew. Japan Translation Centre. p. 92.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Slawik, Alexander (1984). Nihon Bunka no Kosō (日本文化の古層). Mirai-sha. p. 123.&lt;/ref&gt;
* Дїєслово susumu, цо значи напредовац&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
* Општина ''Суса Susa'' (須佐郷) у Иши дистрикту, Изумо провинция (нєшкайша Шимане перфектура)&lt;ref&gt;Shintō no Hon: Yaoyorozu no Kamigami ga Tsudou Hikyōteki Saishi no Sekai (神道の本：八百万の神々がつどう秘教的祭祀の世界 ). Gakken. 1992. pp. 66–67. ISBN 978-4051060244.&lt;/ref&gt;
* Слово хторе повязане зоз корейским словом ''susung'', цо значи пан або шаман.&lt;ref&gt;Lee, Ki-Moon; Ramsey, S. Robert (2011). A History of the Korean Language. Cambridge University Press. p. 75. ISBN 978-1-139-49448-9.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Tanigawa, Ken'ichi (1980). Tanigawa Ken'ichi Chosakushū, volume 2 (谷川健一著作集 第2巻) (in Japanese). Sanʾichi Shobō. p. 161.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gadeleva, Emilia (2000). &quot;Susanoo: One of the Central Gods in Japanese Mythology&quot;. Nichibunken Japan Review: Bulletin of the International Research Center for Japanese Studies. 12. International Research Center for Japanese Studies: 168. doi:10.15055/00000288.&lt;/ref&gt;

== Леґенди ==
=== Народзенє ===

Кодїки и Хронїки Япону ше складаю у Сусановим опису же вон син Изанаґия, младши брат богинї [[Слунко|Слунка]] Аматерасу и бога [[Мешац|Мешаца]] [[Цукуйоми]]. Способ на хтори настали тоти три божества познати як „Тройо племенїти дзеци&quot; (яп. ''Mihashira-no-Uzunomiko, Sankishi'', 三貴子) завиши од жридла.
    
* У Кодїкию, Аматерасу, Цукуйоми и Сусано настали кед ше [[Изанаґи]] купал у рики же би ше пречисцел после зиходзеня до под'жемя, Йоми, у нєуспишним вираброваню своєй мертвей жени [[Изанами]]. Аматерасу ше народзела кед Изанаґи умил свойо лїве око, Цукуйоми кед умил праве, а Сусано кед умил нос. Изанаґи теди додзелєл Аматераси же би пановала над Такамаґахару (яп. Takamagahara, 高天原, „пребувалїще нєбесних богох&quot;), Цукуйоми достал Ноц, а Сусано Моря. Сусано, хторому мац барз хибела, нєпреривно плакал и нарикал док му нє наросла брада, хтора спричинєла сушу на горох и рикох. Нагнївани Изанаґи го вец вигнал зоз пребувалїща богох&lt;ref&gt;Ebersole, Gary L., 1950- (1989). Ritual poetry and the politics of death in early Japan. Princeton, N.J. ISBN 0-691-07338-4. OCLC 18560237.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XI.—Investiture of the Three Deities; The Illustrious August Children.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XII.—The Crying and Weeping of His Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt;
* Главна нарация у Хронїкох Япону (Нихон Шоки) така же после твореня японского архипелаґу, Изанаґи и Изанами ше спарели и достали Аматерасу, Цукуйоми, „дзецко-пиявку&quot; Хируко и Сусана. Аматерасу и Цукуйоми були такой послати пановац у раю, док Хируко, хтори и на три роки нє могол стац, бул положени на „райски чамец з [[Камень|каменя]]&quot; (яп.Ame-no-Iwakusufune,  天磐櫲樟船) и послати блукац ше по морю. Сусано, чийо нариканє чкодзело жеми, бул вируцени и послати до долнього швета (Не-но-Куни&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 18  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;, швет подобни Йомию зоз Кодїкию). (У Кодїкию, Хируко перше дзецко пари, народзени скорей островох и других богох; там є послати же би ше блукал на чамцу з [[Над|наду]]).
* Вариянта записана у Шокию у хторей Изанаґи народзел Аматерасу док у лївей руки тримал [[жвератко]] з билей бронзи, Цукуйомия док тримал друге жвератко у правей руки, а Сусана кед обрацал зоз главу у патрел добока. У тей вариянти, Сусано тиж так бул вигнати пре свою деструктивну природу.
* У трецей вариянти Шокию, Изанаґи и Изанами достали Аматерасу, Цукуйомия, Хирука и Сусана, як и у главней вариянти. У тей вариянти, Хируко им штварте дзецко. Пияте дзецко, бог огня Каґуцучи, спричинєл шмерц Изанами (як и у Кодїкию). Як и у других верзийох, Сусано - хтори бул „злей природи и любел ше часто гнївац и нарикац&quot; - тиж вируцени од своїх родичох.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 20  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;
* 
=== Сусано и Оґецухиме ===

У Кодїкию пише же под час Сусанового прегнаня, замодлєл богиню [[Пожива|поживи]] Оґецухиме-но-Ками (яп. ''Ōgetsuhime-no-Kami'', 大気都比売神) же би му дала дацо поєсц. Кед дознал же богиня правела поживу зоз своїх устох, носа и ректуму, преплашени Сусано ю забил, после чого рижни шаца, рошлїни и нашеня зишли зоз єй мертвого цела.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVII.—The August Expulsion of His-Impetuous-Male-Augustness.&lt;/ref&gt; Тото збуванє нє мож пернайсц у Хронїкох Япону, дзе ше находзи подобна приповедка зоз Цукуйомийом и богиню Укемочи.&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 32  – via Wikisource.&lt;/ref&gt;

=== Забиванє гада зоз осем глави Ямата но Орочи ===
[[Файл:Susanoo rescues Kushinada Hime by Toyohara Chikanobu 1886.jpg|thumb|right|200px|Сусано ратує Кушинадахиме  (''Toyohara Chikanobu'')]]
После його вигнанства, Сусано зишол з раю на Ашихара-но-Накацукуни (яп. ''Ashihara-no-Nakatsukuni'', 葦原中国) у прекладзе „Централна жем надових ровнїнох&quot;, односно на жем Япону, до Изумо провинциї, дзе упознал старшу пару волану Ашиназучи (яп. ''Ashinazuchi'', 足名椎 / 脚摩乳) и Теназучи (яп. ''Tenazuchi'', 手名椎 / 手摩乳), хтори му гварели же седем з їх осем дзивкох поєдол монструозни гад познати як Ямата но Орочи (яп. ''Yamata no Orochi'',八俣遠呂智 / 八岐大蛇, „осем главови гад&quot;) и же ше приблїжує час и за їх осму дзивку, Кушинадахиме (яп. ''Kushinadahime'', 櫛名田比売; тиж волана и ''Kushiinadahime,'' ''Inadahime,'' або ''Makami-Furu-Kushiinadahime'' Хронїкох Япону).

[[Файл:11.36845-Utagawa Kuniteru I-Museum of Fine Art Boston.jpg|thumb|left|200px|''Utagawa Kuniteru'')]]
Сочуствуюци зоз їх чежку ситуацию,  Сусано скрил Кушинадахиме так же ю претворел до гребеня (''kushi'') хтори положел до своїх власох. Потим нагнал гада най попиє моцни саке (японску палєнку з рискаши), а вец го забил кед гад бул напити. У гадовим хвосце пренашол меч Аме-но-Муракумо-но-Цуруґи (яп. ''Ame-no-Murakumo-no-Tsurugi,'' 天叢雲剣, „Меч позбераних райских хмарох&quot;), тиж познати як Кусанаґи-но-Цуруґи (яп. ''Kusanagi-no-Tsurugi'', 草薙剣, „Меч хтори реже траву&quot;), хтори подаровал Аматерасу на знак помирки.&lt;ref&gt;Chamberlain (1882). Section XVIII.—The Eight-Forked Serpent.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Aston, William George (1896). &quot;Book I&quot; . Nihongi: Chronicles of Japan from the Earliest Times to A.D. 697. Kegan Paul, Trench, Trübner &amp; Co. p. 52  – via Wikisource.&lt;/ref&gt; Аматерасу после преписала меч Ниниґийови, єй унукови чия [[мац]] богиня Аме-но-Ошихомими, вєдно зоз жвератком Ята но Каґами (яп. ''Yata no Kagami'') и драгоциним каменьом Ясакани но Маґатама (яп. ''Yasakani no Magatama''). Святи меч, жвератко и драгоцини камень колективно постали три царовски реґалиї Япону.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Япон]]</text>
      <sha1>ma1ggwdm30jzvlnyh5qo8x4ize334z0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Франьо Тома</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2949</id>
    <revision>
      <id>17763</id>
      <parentid>17663</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T14:46:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени катеґориї</comment>
      <origin>17763</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5424" sha1="jxojp4uzc1ilu624wrob9yvbt3mdxnh" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Франьо Тома &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg

| header3 = Особни информациї

| label4 = Назвиско | data4 = 
| label5 = Датум народзеня | data5 =28. априла 1951. року
| label6 = Датум упокоєня | data6 =17. юлия 2023. року
| label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре
| label8 = Висина | data8 = 
| label9 = Позиция у тиме | data9 = централни галф
| label10 = Спорт | data10 = Фодбал
| label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске
| header12 = Сениорска кариєра 
| label13 = Бавел у тих тимох | data13 = ФК ''Русин'', Руски Керестур&lt;br&gt;
ФК ''Бурладинґен'', Баден-Виртемберг, Нємецка&lt;br&gt;
ФК ''Русин'', Руски Керестур
| label14 = Припознаня | data14 = Почесни член СД Русин
}}


'''Франьо Тома''' (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер ФК ''Русин'' зоз Руского Керестура.

Биоґрафия

Франьо Тома народзени 28. априла 1951. року у Земуну. Оцец Ференц и мац Катарина родз. Клер. Франьо мал ище шестру Ану и братох Адама и Йосипа. До основней школи Франьо ходзел у Савиним селу и у Руским Керестуре. Першу роботу достал у Млєчари.

Франьо Тома ше оженєл зоз Ану родз. Марич. У малженстве мали двох синох, Зорана и Даниєла. 

У швеце фодбала

Франьов старши брат Адам штредком пейдзешатих рокох прешлого вику бавел фодбал за ФК Задруґар зоз Руского Керестура у Срезким першенстве. Понеже ше ФК Русин, концом шейдзешатих рокох, пласовал до висшого ранґу, а у його галф линиї бавели теди уж ветеранє, Владимир Преґун (Ондеров) и Йоаким Козар, то бул час же би ше екипу ФК Русина помоцнєло у охрану зоз младим, високим и моцним бавячом. Як помоцнєнє, а на препоруку його брата Адама, до Керестура 1968. року пришол Франьо Тома зоз Польопривредного маєтку Косанчич. Спочатку Франьо бавел на позициї правого бека а вец пейц роки у успишней галф линиї Хома-Тома-Фекете вон бавел централного галфа док ФК Русин бавел у Бачкей лиґи (зони) односно у штвартим ранґу югославянских фодбалских першенствох. Єден час Франю до своїх шорох сцели привесц кулски ФК Гайдук и ФК Тополя. 

Франьо Тома 1973. року пошол на роботу до Заходней Нємецкей и предлужел успишно бавиц фодбал за трецолиґаша ФК Бурладинґен (Баден-Виртемберг). После 10 рокох врацел ше до Керестура и, гоч уж у позних фодбалских рокох, вон сцел помогнуц и ознова почал бавиц за ФК ''Русин''. Франьо вецей раз, у найчежших Русинових рокох, преберал на себе и улогу тренера Русина, аж по конєц Русиновей першенственей сезони 1994/95. 
 
Франьо 2001. року вибрани за почесного члена Спортского Дружтва Русин.

Франьо Тома ше упокоєл 17. юлия 2023. року. Поховани є на теметове у Керестуре.

== Вонкашнї вязи ==

* Й. Грубеня. [https://www.ruskeslovo.com/?s=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BE+%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0  Баковово школяре - шлїдбенїки (II)], новини ''Руске слово'',  www.ruskeslovo.com , 13. фебруар 2023. 

* Й. Г. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/  Франьо Тома (1951-2023)]. Новини ''Руске слово'', Рок LXXIX, число 30 (4055), Нови Сад, 28. юлий 2023, б. 35.
[[Катеґория:Фодбалере]]
[[Катеґория:Фодбалере ФК Русин]]
[[Катеґория:Фодбалере у иножемних клубох]]
[[Катеґория:Спортисти]]
[[Катеґория:Тренере]]
[[Катеґория:28. април]]
[[Катеґория:Народзени 1951]]
[[Катеґория:17. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 2023]]</text>
      <sha1>jxojp4uzc1ilu624wrob9yvbt3mdxnh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каденца (музика)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2951</id>
    <revision>
      <id>17786</id>
      <parentid>17759</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T21:34:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17786</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7209" sha1="jq6w5g0owax1numoj9yidvy0rkpebn6" xml:space="preserve">[[File:Progression dominante renverse parfait do majeur.svg|right|thumb|252x252px|Каденца гармонска вяза V-I ступень]][[File:Imperfect authentic cadence in C.mid|right|160px|]]'''Каденца''' (лат. ''Cadere'' a значи „падац”) то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) мелодия, музична идея, цек музичней думки. 

▶ Розлични акорди на ступньох у [[Тоналитет|тоналитету]] даваю одредзени гармонски функциї. 

* Тоника (Т) '''I''' ступень 

* Cубдоминанта (S) '''IV''' ступень (або под'доминанта)

* Доминанта (D) '''V''' ступень

I, IV, V тo главни ступнї у склох хтори и найважнєйши за творенє каденци, а постоя ище нєглавни ступнї (ориєнтация спрам одношеня на I ступень алє вони нє барз значни за творенє каденцох) супертоника (II) долня медиянта (VI ступень), горня медиянта (III), водзачка VII (серб. вођица) або „водзаци&quot; ступень.

== Типи каденцох ==
[[File:Auth.png|right|thumb|189x189px|Аутентична каденца]][[File:Authendische kadenz.ogg|right|200px|]]
У [[Подзелєнє музики|музики]] єст вецей типи каденцох. Каденци дзелїме на автентичну, плаґалну, полукаденцу, спреведацу (серб. варљиву) каденцу и преширену каденцу.

'''1.''' Автентична каденца то вяза '''D-Т''', т.є.. '''V-I''' або '''VII-I'''

* Подполна автентична каденца то вяза '''S-D-Т''', т.є. '''IV-V-I''' або '''II-V-I'''

* Нєподполна

* Совершена

[[File:Plagal.PNG|right|thumb|190x190px|Плаґална каденца]][[File:Plagale kadenz.ogg|right|thumb|200px]]'''2.''' Плаґална (такв. церковна) каденца то вяза '''S-Т''', т.є., '''IV- I''' або '''II- I''', хтора ше ридко хаснує у пракси. 

'''3.''' Полукаденца, хтора представя комбинацию ступньох и ма законченє '''на D''', т.є. вяза '''I-V'''  або '''IV-V'''. Тота каденца нєзвичайна, прето же музична думка хтора ше зоз тима функциями закончує охабя упечаток нєдоконченосци.

'''4.''' Спреведаца каденца то вяза '''V-VI'''. Вола ше „спреведаца“ прето же ше обчекує вяза  V-I ступень, а у такей каденци ше зявел VI ступень и ма функцию тоники (I ступня) односно зявел ше VI як його заменїк - место I ступня. Спреведаца каденца нїґда нє значи конєц музичного виреченя; то лєм його кратки застой.

'''5.''' Преширена каденца настава зоз комбинованьом спреведацей  и подполней автентичней каденци. Напр. V - VI + IV -V - I  = преширена каденца.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180619062517/http://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf  „Занимљива музика - Каденца”] (PDF). Архивирано из [https://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf оригинала] (PDF) 19. 06. 2018. г. Приступљено 20. 02. 2020.]&lt;/ref&gt;

'''Пиклад:''' Нотни и звучни приклад подполней каденци &lt;ref&gt;[https://www.gerdkaufmann.de/kadop1.htm Beispiel einer Kadenz als Musikstück]&lt;/ref&gt; [[File:Vollkadenza.png|center|thumb|400x400px]]
[[File:Vollkadenz rein.ogg|center|300px]]

,,Подполна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; ,&lt;ref&gt;Halm 1912, S. 28.&lt;/ref&gt; ,,єдноставна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 14.&lt;/ref&gt; або ,,главна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 25.&lt;/ref&gt;, ,,полна&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Abraham 1965, S. 45.&lt;/ref&gt; походзи ище зоз часу теоретичара Хуґа Римания. То каденца зоз пошорованима акордами на I-IV- V- I ступню або функцийох T-S-D-T и була початна основа велїм теоретичаром (поготов нємецким) за преучованє теориї о гармониї у музики.

Така проґресия акордох як цо у подполней каденци служи як ,,загрожуюца и архетип&lt;nowiki&gt;'' тоналносци музики, а тиж и як ,,совершена репрезентация тоналитета''&lt;/nowiki&gt;, понеже залапює шицки ноти у скали.&lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 14: „In der Kadenz begegnen wir dem ersten musikalischen Geschehen. Sie ist Vor- und Urbild für die Musik in der ganzen klassischen und romantischen Epoche.“ &lt;/ref&gt; 

'''Приклад''': Нотни и звучни приклад спреведацей каденци  (на концу першей часци 1-го шора), полукаденца (2.шор конєц 4. такта) и автентична каденца на концу мелодиї). 

Анотонин  Дворжак, ''Словенски танци'', опус. 72, ч. 2

[[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 3.png|center|thumb|828x828px]][[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 2.wav|center|348x348п]]

== Литература ==

* Юрій Юцевич. Каденція // Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 352 с. — ISBN 966-7924-10-6.
* Alexander Rehding: Hugo Riemann and the birth of modern musical thought. Cambridge University Press, Cambridge 2003, ISBN 978-0-521-09636-2.
* Hugo Riemann: Musikalische Logik. Hauptzüge der physiologischen und psychologischen Begründung unseres Musik-systems. Leipzig 1873.

== Вонкашнї вязи ==
{{Commonscat}}

* [https://www.youtube.com/shorts/mhxxZP6JAwk Kaadence] youtube.com
* [https://www.youtube.com/watch?v=lmLTgfgpGps Kadence] Glazbena radionica
* [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2022/09/3.-das-prijemni-muzicka-pedagogija-2022_pisanje-sazetka.pdf КАДЕНЦА - ОД КЛИШЕА ДО ИМПРОВИЗАЦИЈЕ] www.fmu.bg.ac.rs/

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музична нотация]]</text>
      <sha1>jq6w5g0owax1numoj9yidvy0rkpebn6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17787</id>
      <parentid>17786</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T21:35:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додата вонкашня вяза</comment>
      <origin>17787</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7208" sha1="8bpopyv4de9207yovol9fljbcs3ru3j" xml:space="preserve">[[File:Progression dominante renverse parfait do majeur.svg|right|thumb|252x252px|Каденца гармонска вяза V-I ступень]][[File:Imperfect authentic cadence in C.mid|right|160px|]]'''Каденца''' (лат. ''Cadere'' a значи „падац”) то гармонска вяза двох або трох акордох розличиних функцийох, зоз хтору ше закончує (заокружує) мелодия, музична идея, цек музичней думки. 

▶ Розлични акорди на ступньох у [[Тоналитет|тоналитету]] даваю одредзени гармонски функциї. 

* Тоника (Т) '''I''' ступень 

* Cубдоминанта (S) '''IV''' ступень (або под'доминанта)

* Доминанта (D) '''V''' ступень

I, IV, V тo главни ступнї у склох хтори и найважнєйши за творенє каденци, а постоя ище нєглавни ступнї (ориєнтация спрам одношеня на I ступень алє вони нє барз значни за творенє каденцох) супертоника (II) долня медиянта (VI ступень), горня медиянта (III), водзачка VII (серб. вођица) або „водзаци&quot; ступень.

== Типи каденцох ==
[[File:Auth.png|right|thumb|189x189px|Аутентична каденца]][[File:Authendische kadenz.ogg|right|200px|]]
У [[Подзелєнє музики|музики]] єст вецей типи каденцох. Каденци дзелїме на автентичну, плаґалну, полукаденцу, спреведацу (серб. варљиву) каденцу и преширену каденцу.

'''1.''' Автентична каденца то вяза '''D-Т''', т.є.. '''V-I''' або '''VII-I'''

* Подполна автентична каденца то вяза '''S-D-Т''', т.є. '''IV-V-I''' або '''II-V-I'''

* Нєподполна

* Совершена

[[File:Plagal.PNG|right|thumb|190x190px|Плаґална каденца]][[File:Plagale kadenz.ogg|right|thumb|200px]]'''2.''' Плаґална (такв. церковна) каденца то вяза '''S-Т''', т.є., '''IV- I''' або '''II- I''', хтора ше ридко хаснує у пракси. 

'''3.''' Полукаденца, хтора представя комбинацию ступньох и ма законченє '''на D''', т.є. вяза '''I-V'''  або '''IV-V'''. Тота каденца нєзвичайна, прето же музична думка хтора ше зоз тима функциями закончує охабя упечаток нєдоконченосци.

'''4.''' Спреведаца каденца то вяза '''V-VI'''. Вола ше „спреведаца“ прето же ше обчекує вяза  V-I ступень, а у такей каденци ше зявел VI ступень и ма функцию тоники (I ступня) односно зявел ше VI як його заменїк - место I ступня. Спреведаца каденца нїґда нє значи конєц музичного виреченя; то лєм його кратки застой.

'''5.''' Преширена каденца настава зоз комбинованьом спреведацей  и подполней автентичней каденци. Напр. V - VI + IV -V - I  = преширена каденца.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20180619062517/http://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf  „Занимљива музика - Каденца”] (PDF). Архивирано из [https://www.zanimljivamuzika.com/wp-content/uploads/2008/03/kadence.pdf оригинала] (PDF) 19. 06. 2018. г. Приступљено 20. 02. 2020.]&lt;/ref&gt;

'''Пиклад:''' Нотни и звучни приклад подполней каденци &lt;ref&gt;[https://www.gerdkaufmann.de/kadop1.htm Beispiel einer Kadenz als Musikstück]&lt;/ref&gt; [[File:Vollkadenza.png|center|thumb|400x400px]]
[[File:Vollkadenz rein.ogg|center|300px]]

,,Подполна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; ,&lt;ref&gt;Halm 1912, S. 28.&lt;/ref&gt; ,,єдноставна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 14.&lt;/ref&gt; або ,,главна каденца&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 25.&lt;/ref&gt;, ,,полна&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; &lt;ref&gt;Abraham 1965, S. 45.&lt;/ref&gt; походзи ище зоз часу теоретичара Хуґа Римания. То каденца зоз пошорованима акордами на I-IV- V- I ступню або функцийох T-S-D-T и була початна основа велїм теоретичаром (поготов нємецким) за преучованє теориї о гармониї у музики.

Така проґресия акордох як цо у подполней каденци служи як ,,загрожуюца и архетип&lt;nowiki&gt;'' тоналносци музики, а тиж и як ,,совершена репрезентация тоналитета''&lt;/nowiki&gt;, понеже залапює шицки ноти у скали.&lt;ref&gt;Dachs/Söhner 1985, S. 14: „In der Kadenz begegnen wir dem ersten musikalischen Geschehen. Sie ist Vor- und Urbild für die Musik in der ganzen klassischen und romantischen Epoche.“ &lt;/ref&gt; 

'''Приклад''': Нотни и звучни приклад спреведацей каденци  (на концу першей часци 1-го шора), полукаденца (2.шор конєц 4. такта) и автентична каденца на концу мелодиї). 

Анотонин  Дворжак, ''Словенски танци'', опус. 72, ч. 2

[[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 3.png|center|thumb|828x828px]][[File:Dvorak Slavonic Dance Op 72, No. 2.wav|center|348x348п]]

== Литература ==

* Юрій Юцевич. Каденція // Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 352 с. — ISBN 966-7924-10-6.
* Alexander Rehding: Hugo Riemann and the birth of modern musical thought. Cambridge University Press, Cambridge 2003, ISBN 978-0-521-09636-2.
* Hugo Riemann: Musikalische Logik. Hauptzüge der physiologischen und psychologischen Begründung unseres Musik-systems. Leipzig 1873.

== Вонкашнї вязи ==
{{Commonscat}}

* [https://www.youtube.com/shorts/mhxxZP6JAwk Kadence] youtube.com
* [https://www.youtube.com/watch?v=lmLTgfgpGps Kadence] Glazbena radionica
* [https://www.fmu.bg.ac.rs/wp-content/uploads/2022/09/3.-das-prijemni-muzicka-pedagogija-2022_pisanje-sazetka.pdf КАДЕНЦА - ОД КЛИШЕА ДО ИМПРОВИЗАЦИЈЕ] www.fmu.bg.ac.rs/

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музична нотация]]</text>
      <sha1>8bpopyv4de9207yovol9fljbcs3ru3j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Никола Чизмар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2960</id>
    <revision>
      <id>17762</id>
      <parentid>17752</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T14:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена катеґория, даєдни форматированя</comment>
      <origin>17762</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7698" sha1="rok1mdlz94mxe8s0i04bllvsm3hxql4" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #FFFFC0;
| header1 =&lt;big&gt; Никола Чизмар &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 =[[Файл:Nikola Čizmar.jpg|алт=Никола Чизмар Коле|центар|безоквира|293x293п]]
| header3 = Особни податки
| label4 = Назвиско | data4 = Коле
| label5 = Датум народзеня |  data5 =12. априла 1955
| label6 = Датум упокоєня |  data6 =13. януара 2026 (71)
| label7 = Професия |  data7 = 
| header8 = Музична робота 
| label9 = Активни период |  data9 =1971—2025. 
| label10 = Жанр |  data10 = Музика, рижни жанри
| label11 = Инструмент |  data11 =ґитара 
| label12 = Наукови ступень |  data12 = 
| label13 = Видавательна хижа |  data13 = 
| label14 = Жанри |  data14 = 
| label15 = Поховани |  data15 = на теметове у Вербаше
| label16 = Припознаня |   data16 = 
}}
'''Никола Чизмар Коле''' (*[[12. април]] 1955—†[[13. януар]] 2026), [[музичар]], длугорочни член Културно просвитного дружтва ''Карпати'' у [[Вербас|Вербаше]].

== Биоґрафия ==

Никола Чизмар Коле народзени у Вербаше 1955. року. Никола мал брата Йовґена. У основней школи Никола ходзел до рускей класи, бул у остатнєй ґенерациї школярох хтори учели по [[Руски язик|руски]]. Никола од малючка любел [[Подзелєнє музики|музику,]] любел грац и шпивац, та од 9 рокох почал ходзиц и до Музичней школи дзе грал на гармоники. Опробовал ше на вецей музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], почал 1971. року на бас приму алє ше, на концу, опредзелєл за [[Ґитара|ґитару]] на хторей грал под час своєй музичней кариєри. Почал грац и зберац музичну праксу у ґрупи младих музичарох на танцох у Вербаше и по сушедних валалох у општини.

На одслуженє воєного року пошол до Любляни. До касарнї дзе служел приходзели велї познати музичаре, ґлумци, маляре и вон ше дружел зоз искуснима музичарами, формовали вояцки оркестер та Никола и ту здобувал музични искуства.

Никола Чизмар Коле бул член рижних бендох алє найдлужей остал у оркестре под назву ''Треца змена''. Оркестер бул основани при Доме култури у Вербаше 1985. року и обслужовал наступи фолклорней ґрупи алє мал и окремни репертоар за явни наступи на танцох, на свадзбох и явних сходох. Оркестер бул поволовани з боку тедишнїх Клубох югославянох у жемох Европи дзе наступал з нагоди державних шветох. Оркестер, так, наступел у скоро шицких европских жемох, у Канади и Єгипту.&lt;ref&gt;Златка Перович, [https://www.youtube.com/watch?v=wU8dQjYnUnk&amp;pp=ygUZxb1pdm90IHpveiBtdXppa3Uga3Jhc8WhadIHCQnFCgGHKiGM7w%3D%3D Живот зоз музику красши и лєгчейши,] Ютюб, www.youtube.com, марец 18, 2016.&lt;/ref&gt;

Никола Чизмар ше оженєл зоз Марию родз. . У малженстве мали синох Томислава и Данила хтори, з оцову подпору, виросли до добрих музичарох. 
[[Файл:Orkester KPD Karpati, Verbas.jpg|алт=Оркестер КПД Карпати 2008. року|мини|539x539п|Оркестер КПД ''Карпати'' 2008. року, Никола Чизмар треци з права.]]
Никола Чизмар ше уключел до роботи КПД ''Карпати'' у Вербаше. Грал у оркестре дружтва а концом 2000. року превжал векшину обовязкох вязаних за орґанизацию оркестра,&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Мартица Тамаш. Любов ґу музики надвладала, новини ''Руске слово'', Рок LXIII, число 22 (3267), Нови Сад, 30. май 2008. б. 11.&lt;/ref&gt; за репертоар та провадзенє секцийох дружта на наступох. Оркестер КПД ''Карпати'', под руководством Николи Чизмара, наступал на вецей фестивалох у [[Войводина|Войводини]] и БиГ,  на велїх манифестацийох у Вербаше, грали на ''[[Коцур|Коцурскей]] жатви'' и на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури ''Червена ружа''.]] 

Од єшенї 2007. року Никола Чизмар водзел и Младежску женску шпивацку ґрупу.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Никола нєсебично помагал и оркестром у других руских КУД як зоз совитами так и як музичар.  

Як искуснєйши музичар Никола Чизмар ше опробовал и як [[композитор]] и його даєдни [[Композиция|композициї]] виводзени на руских фестивалох. 

Никола Чизмар Коле умар 13. януара 2026. року, у 71. року живота. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Вербаше.  

== Литература ==

* Мартица Тамаш. Любов ґу музики надвладала, новини ''Руске слово'', Рок LXIII, число 22 (3267), Нови Сад, 30. май 2008. б. 11.

== Вонкашнї вязи ==

* Златка Перович, [https://www.youtube.com/watch?v=wU8dQjYnUnk&amp;pp=ygUZxb1pdm90IHpveiBtdXppa3Uga3Jhc8WhadIHCQnFCgGHKiGM7w%3D%3D Живот зоз музику красши и лєгчейши,] Ютюб, www.youtube.com, марец 18, 2016.

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Микола Чизмар (1978),] ''Червена ружа 1962-2011, Том II'', Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 468.

* РТ Войводина,  [https://www.ruskeslovo.com/umar-nikola-cizmar-kole/ Умар Никола Чизмар Коле (1955–2026),] ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com, 14. януар 2026.

== Референци ==
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Вербащанє]]
[[Катеґория:Музичаре]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:12. април]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:13. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2026]]</text>
      <sha1>rok1mdlz94mxe8s0i04bllvsm3hxql4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Резерват природи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2962</id>
    <revision>
      <id>17772</id>
      <parentid>17761</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T17:09:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Референци и подробносци</comment>
      <origin>17772</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10705" sha1="gf5pet31hxhqwen38ztjg8lzh8xkkz2" xml:space="preserve">'''Резерват природи''' або природни резерват то подруче нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.&lt;ref&gt;[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.&lt;ref&gt;[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Медзинародна дефиниция ==
Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то защицене подруче наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.&lt;ref&gt;[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.&lt;ref&gt;[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

== По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох&lt;ref&gt;[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;: ==

# Строги резерват природи (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и

2. Специялни резерват природи (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу).

== История резервату природи ==
Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.&lt;ref&gt;[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”[.  Архивирано [http://www.slwcs.org/   из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон.

Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.&lt;ref&gt;Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.&lt;/ref&gt;По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.&lt;ref&gt;[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.&lt;/ref&gt;

== Резервати природи у Сербиї ==
Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска  власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.&lt;ref&gt;[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. &lt;ref&gt;[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.

== Референци ==
1 [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.

2 [https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.

3 [https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.

4 [https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.

5 [https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.

6  [https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.

7 [https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”[.  Архивирано [http://www.slwcs.org/   из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.

8 [https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.

9 Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.

10 [https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.

11 [https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.

12 [https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.

13 [https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.</text>
      <sha1>gf5pet31hxhqwen38ztjg8lzh8xkkz2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17773</id>
      <parentid>17772</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T17:17:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17773</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8883" sha1="gwrkr16alv9bbiu8d61usswttxezw6r" xml:space="preserve">'''Резерват природи''' або природни резерват то подруче нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.&lt;ref&gt;[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.&lt;ref&gt;[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Медзинародна дефиниция ==
Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то защицене подруче наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.&lt;ref&gt;[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.&lt;ref&gt;[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

== По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох&lt;ref&gt;[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;: ==

# Строги резерват природи (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и

2. Специялни резерват природи (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу).

== История резервату природи ==
Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.&lt;ref&gt;[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”.]  Архивирано [http://www.slwcs.org/   из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон.

Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.&lt;ref&gt;Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.&lt;/ref&gt;По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.&lt;ref&gt;[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.&lt;/ref&gt;

== Резервати природи у Сербиї ==
Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска  власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.&lt;ref&gt;[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. &lt;ref&gt;[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.&lt;ref&gt;[https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Референци ==


13 [https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.</text>
      <sha1>gwrkr16alv9bbiu8d61usswttxezw6r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17774</id>
      <parentid>17773</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T17:18:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17774</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8714" sha1="jqsgu51txyfml7r3omczswdlm4gmuoq" xml:space="preserve">'''Резерват природи''' або природни резерват то подруче нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.&lt;ref&gt;[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.&lt;ref&gt;[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Медзинародна дефиниция ==
Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то защицене подруче наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.&lt;ref&gt;[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.&lt;ref&gt;[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

== По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох&lt;ref&gt;[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;: ==

# Строги резерват природи (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и

2. Специялни резерват природи (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу).

== История резервату природи ==
Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.&lt;ref&gt;[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”.]  Архивирано [http://www.slwcs.org/   из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон.

Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.&lt;ref&gt;Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.&lt;/ref&gt;По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.&lt;ref&gt;[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.&lt;/ref&gt;

== Резервати природи у Сербиї ==
Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска  власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.&lt;ref&gt;[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt; Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. &lt;ref&gt;[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.&lt;ref&gt;[https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Референци ==</text>
      <sha1>jqsgu51txyfml7r3omczswdlm4gmuoq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Фодбалере у иножемних клубох</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2963</id>
    <revision>
      <id>17764</id>
      <timestamp>2026-04-19T14:47:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>17764</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нихон Шоки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2964</id>
    <revision>
      <id>17778</id>
      <timestamp>2026-04-19T20:11:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Nihonshoki tanaka version.jpg|thumb|right|300px|Копия боку зоз ''Нихон Шоки''-ю, вчасни Хеян период.]] ''Нихон Шоки'' (日本書紀), тиж познати и пoд назву ''Хронїки Япону'', друга найстарша кнїжка о историї Япону. Настала 720. року по розказу цара Ґеншоа дворскому ученякови Тонерови Ши…</comment>
      <origin>17778</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3696" sha1="npos24hij1ksslr9s6kuch5ua5b38nn" xml:space="preserve">[[Файл:Nihonshoki tanaka version.jpg|thumb|right|300px|Копия боку зоз ''Нихон Шоки''-ю, вчасни Хеян период.]]
''Нихон Шоки'' (日本書紀), тиж познати и пoд назву ''Хронїки Япону'', друга найстарша кнїжка о историї Япону. Настала 720. року по розказу цара Ґеншоа дворскому ученякови Тонерови Шиноуови же би направел запис о Японє. Тото дїло ше, як и Кодїки, занїма з периодом богох, алє лєм по Джито. 
Тиж так, ма вецей хронолоґиї и историйни податки, по углядзе на китайску историну хронїку, та обачлїва и даяка литературно-историна структура (вшелїяк, подобна китайскей). У тим дїлу акцент вецей на историйней точносци як на литерализациї, прецо є з литературного боку нїзшей вредносци, алє з историного - векшей.

У селекциї дїлох нароком ше указує шицки познати вариянти, нє лєм тоти цо маю улогу у политичним живоце. То доказ же пририхтователь хасновал рижни жридла, виглєдовал други записи хтори було надосц, як гваря китайски жридла. Записи новшого датума историйно барз виродостойни.&lt;ref&gt;https://en.wikisource.org/wiki/Nihongi/Book_XXX&lt;/ref&gt;

Прозни текст написани на китайским язику, гоч єст и писнї за хтори ше хасновало китайску транскрибцию. Нихон Шоки ше состої зоз скоро трицец пантлїкох з папирусу, т.є. томох, дзе скоро шицки написани на китайским язику. Главни циль Кодїкию оправданє божого походзеня цара; док циль Нихон Шокия потримовка авторитета Япону у одношеню на сушедох, творенє слики Япону як моцней, сувереней, цивилизованей и културней жеми хтора нє заостава. 

== Литература ==
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 1. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 2. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Brownlee, John S. (1997). Japanese historians and the national myths, 1600-1945: The Age of the Gods and Emperor Jimmu. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0644-2.
* Brownlee, John S. (1991). Political Thought in Japanese Historical Writing: From Kojiki (712) to Tokushi Yoron (1712). Waterloo, Ontario: Wilfrid Laurier University Press. ISBN 978-0-88920-997-8.
* Sakamoto, Tarō; Brownlee, John S. (1991). The Six National Histories of Japan: Rikkokushi. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0379-3.

== Референци ==</text>
      <sha1>npos24hij1ksslr9s6kuch5ua5b38nn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17779</id>
      <parentid>17778</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:11:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <origin>17779</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3708" sha1="4zrspkk90nhtdlfam5k0ziwg2nhsd08" xml:space="preserve">[[Файл:Nihonshoki tanaka version.jpg|thumb|right|300px|Копия боку зоз ''Нихон Шоки''-ю, вчасни Хеян период.]]
'''''Нихон Шоки''''' (日本書紀), тиж познати и пoд назву '''''Хронїки Япону''''', друга найстарша кнїжка о историї Япону. Настала 720. року по розказу цара Ґеншоа дворскому ученякови Тонерови Шиноуови же би направел запис о Японє. Тото дїло ше, як и Кодїки, занїма з периодом богох, алє лєм по Джито. 
Тиж так, ма вецей хронолоґиї и историйни податки, по углядзе на китайску историну хронїку, та обачлїва и даяка литературно-историна структура (вшелїяк, подобна китайскей). У тим дїлу акцент вецей на историйней точносци як на литерализациї, прецо є з литературного боку нїзшей вредносци, алє з историного - векшей.

У селекциї дїлох нароком ше указує шицки познати вариянти, нє лєм тоти цо маю улогу у политичним живоце. То доказ же пририхтователь хасновал рижни жридла, виглєдовал други записи хтори було надосц, як гваря китайски жридла. Записи новшого датума историйно барз виродостойни.&lt;ref&gt;https://en.wikisource.org/wiki/Nihongi/Book_XXX&lt;/ref&gt;

Прозни текст написани на китайским язику, гоч єст и писнї за хтори ше хасновало китайску транскрибцию. Нихон Шоки ше состої зоз скоро трицец пантлїкох з папирусу, т.є. томох, дзе скоро шицки написани на китайским язику. Главни циль Кодїкию оправданє божого походзеня цара; док циль Нихон Шокия потримовка авторитета Япону у одношеню на сушедох, творенє слики Япону як моцней, сувереней, цивилизованей и културней жеми хтора нє заостава. 

== Литература ==
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 1. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 2. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Brownlee, John S. (1997). Japanese historians and the national myths, 1600-1945: The Age of the Gods and Emperor Jimmu. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0644-2.
* Brownlee, John S. (1991). Political Thought in Japanese Historical Writing: From Kojiki (712) to Tokushi Yoron (1712). Waterloo, Ontario: Wilfrid Laurier University Press. ISBN 978-0-88920-997-8.
* Sakamoto, Tarō; Brownlee, John S. (1991). The Six National Histories of Japan: Rikkokushi. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0379-3.

== Референци ==</text>
      <sha1>4zrspkk90nhtdlfam5k0ziwg2nhsd08</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17780</id>
      <parentid>17779</parentid>
      <timestamp>2026-04-19T20:12:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <origin>17780</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3812" sha1="lny7fsf2z1z3r6r1ee4zzmr096zugle" xml:space="preserve">[[Файл:Nihonshoki tanaka version.jpg|thumb|right|300px|Копия боку зоз ''Нихон Шоки''-ю, вчасни Хеян период.]]
'''''Нихон Шоки''''' (日本書紀), тиж познати и пoд назву '''''Хронїки Япону''''', друга найстарша кнїжка о историї Япону. Настала 720. року по розказу цара Ґеншоа дворскому ученякови Тонерови Шиноуови же би направел запис о Японє. Тото дїло ше, як и Кодїки, занїма з периодом богох, алє лєм по Джито. 
Тиж так, ма вецей хронолоґиї и историйни податки, по углядзе на китайску историну хронїку, та обачлїва и даяка литературно-историна структура (вшелїяк, подобна китайскей). У тим дїлу акцент вецей на историйней точносци як на литерализациї, прецо є з литературного боку нїзшей вредносци, алє з историного - векшей.

У селекциї дїлох нароком ше указує шицки познати вариянти, нє лєм тоти цо маю улогу у политичним живоце. То доказ же пририхтователь хасновал рижни жридла, виглєдовал други записи хтори було надосц, як гваря китайски жридла. Записи новшого датума историйно барз виродостойни.&lt;ref&gt;https://en.wikisource.org/wiki/Nihongi/Book_XXX&lt;/ref&gt;

Прозни текст написани на китайским язику, гоч єст и писнї за хтори ше хасновало китайску транскрибцию. Нихон Шоки ше состої зоз скоро трицец пантлїкох з папирусу, т.є. томох, дзе скоро шицки написани на китайским язику. Главни циль Кодїкию оправданє божого походзеня цара; док циль Нихон Шокия потримовка авторитета Япону у одношеню на сушедох, творенє слики Япону як моцней, сувереней, цивилизованей и културней жеми хтора нє заостава. 

== Литература ==
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 1. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 2. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896.
* Brownlee, John S. (1997). Japanese historians and the national myths, 1600-1945: The Age of the Gods and Emperor Jimmu. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0644-2.
* Brownlee, John S. (1991). Political Thought in Japanese Historical Writing: From Kojiki (712) to Tokushi Yoron (1712). Waterloo, Ontario: Wilfrid Laurier University Press. ISBN 978-0-88920-997-8.
* Sakamoto, Tarō; Brownlee, John S. (1991). The Six National Histories of Japan: Rikkokushi. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0379-3.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Япон]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]</text>
      <sha1>lny7fsf2z1z3r6r1ee4zzmr096zugle</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Список японских божествох</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2965</id>
    <revision>
      <id>17785</id>
      <timestamp>2026-04-19T20:49:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>TaSaNS</username>
        <id>1857</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору.   == Kotoamatsukami == * Аме но Минакануши (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан а…</comment>
      <origin>17785</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18520" sha1="mz4njq9lsse431lkhaaavfutfvji1nl" xml:space="preserve">Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору. 

== Kotoamatsukami ==
* Аме но Минакануши (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан авґустовского центра нєба
* Такамимусуби (яп. ''Takamimusubi'' 高御産巣日神) – Возвисшена ґенеративна сила
* Камимусуби (яп. ''Kamimusubi'' 神産巣日神) – Свята ґенеративна сила
* Умашиашикабихикодї (яп. ''Umashiashikabihikoji'' 宇摩志阿斯訶備比古遅神) – Старши принц Рид-Шут
* Аме но Токотачи (яп. ''Ame no Tokotachi'', 天之常立神) – Вичностояци рай

== Kamiyonanayo ==
[[Файл:Nihongi by Aston djvu 041.jpg|thumb|''[[Изанаґи]] и [[Изанами]] на плїваюцим мосце раю (Вилиям Джордж Астон)]]
* [[Изанаґи]] (яп. ''Izanagi'', 伊邪那岐神) бул божество твореня; спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз свою шестру и супругу Изанами.
* [[Изанами]] (яп. ''Izanami'', 伊邪那美神) була божество твореня; тиж спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз своїм братом и супругом Изанаґийом.
* Куни но Токотачи (яп. ''Kuni no Tokotachi'', 国之常立神) бул божество хторе класификоване як хиториґами (ками хтори настал сам од себе, без парнякох). Вон бул самостойно перша ґенерация Камийонанайо. Трима ше го за першого спомедзи двох перших богох по Кодїкию, або перши спомедзи трох по Нихонґию.
* Омодару (яп. ''Omodaru'', 淤母陀琉神) и Аякашиконе (яп. ''Ayakashikone'', 阿夜訶志古泥神) шеста ґенерация Камийонанайо.
* Отонодї (яп. ''Otonoji'', 意富斗能地神) и Отонобе (яп. ''Otonobe'', 大斗乃弁神): пията ґенерация.
* Тойойумоно (яп. ''Toyokumono'', 豊雲野神) бул хиториґами и представял другу ґенерацию.
* Цунуґуи (яп. ''Tsunugui'', 角杙神) и Икуґуи (яп. ''Ikugui'', 活杙神) штварта ґенерация.
* Ухидїни (яп. ''Uhijini'', 宇比邇神) и Сухидїни (яп. ''Suhijini'', 須比智邇神) треца ґенерация.

== Главни камиї ==
[[Файл:Origin of the Cave Door Dance (Amaterasu) by Shunsai Toshimasa 1889.jpg|thumb| Amaterasu|Amaterasu-Ōmikami вишодзи зоз райскей пещчери, Shunsai Toshimasa]]
* Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'', 天照大神) богиня Слунка и нїби предходнїца царскей фамелиї Япону. Єй мено значи Швици зоз раю або Вельки ками хтори ошвицує рай. Пре велї причини, дзе єдна з нїх єй вяза зоз царску фамелию, ю ше часто трима (гоч нє ураядово) за примарного бога у шинтоїзме.
* Аме но Узуме (яп. ''Ame-no-Uzume'', 天宇受売命 або 天鈿女命) звичайно волана Узуме, богиня швитаня и вешеля у шинтоїзме. 
* Фудїн (яп. ''Fūjin'', 風神) тиж познати як Казе-но-ками, бог витру и єден з найстарших шинто богох. Трима ше же бул присутни кед наставал швет. Часто ше го описує як 'они' (файта демону, тролу) зоз торбу на хрибце.
* Хачиман (яп. ''Hachiman'', 八幡神) бог войни и божески защитнїк Япону и його народу. Ориґинално бог аґрокултури, после постал защитнїк Минамито клану. Його символична животиня и гласнїк то голубица. 
* Инари Оками (яп. ''Inari Ōkami'', 稲荷大神) бог або богиня рискаши и плодносци. Лїшка представя їх символичну животиню и гласнїка. Часто ше виєдначує зоз Уканомитама (яп. Ukanomitama) и будистичним божеством Дакинитен(Dakiniten).
* Ниниґи-но-Микото (яп. ''Ninigi-no-Mikoto'', 瓊瓊杵尊), звичайно волани Ниниґи, бул унук Аматерасу. Його праунук бул Кан'ямато Иваребико (яп. ''Kan'yamato Iwarebiko''), после познати як Цар Дїму, перши цар Япону. 
* Окунинуши (яп. ''Ōkuninushi'', 大国主) Бог ширеня нациї, польопривреди, бизнису и медицини. 
* Омоикане (яп. ''Omoikane'', 思兼), божество мудросци и интелиґенциї, хторого други божества волаю за добри совит кед маю розпатрац даяки божески питаня. 
* Омононуши (яп. ''Ōmononushi'', 大物主神) у Нихонґу, тримало ше же Омононуши друге мено за Ōkuninushi. Алє, випатра же тоти два божества розлични.
* Раидїн (яп. ''Raijin'', 雷神), бог громох и блїскавкох и часто ше парує зоз Фудїном. Исто як його парняк, приказує ше як 'они'.
* Рюдїн ин (яп. ''Ryūjin'', 龍神), даєдни традициї тримаю же вон и Ōwatatsumi єден те исти бог. Вон шаркань и бог моря.
* Суидїн (яп. ''Suijin'', 水神) бог води.
* [[Сусано|Сусано-но-Микото]] (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命 або 素戔嗚尊) бог бурйох, як и пан морйох у даєдних случайох. Вон тиж так франтовни бог, понеже японска митолоґия нашироко документовала ривалство зоз шестру Аматерасу. Сусано тиж бул одвичательни за забиванє монструма Ямата но Орочи и познєйше пренаходзенє святого мечу Кусанаґи.
* Такемиказучи (яп. ''Takemikazuchi'', 建御雷/武甕槌) познати як бог блїскавкох и мечох. 
* Такеминаката (яп. ''Takeminakata'', 建御名方) бог витру, води и аґрокултури, тиж патрон ловох и войованя. 
* Тойотамахиме (яп. ''Toyotama-hime'', 豊玉姫) була дзивка бога Рюдїна и баба цара Дїму. Гваря же ше претворела до шарканя и нєстала кед народзела сина.
* [[Цукуйоми|Цукуйоми-но-Микото]] (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', 月読命 або 月夜見尊) бог Мешаца. Зоз гнїву и ґадзеня забил Укемочи пре способ на яки порихтала єдло. Тото нагнало Аматерасу же би на ньго нїґда вецей нє попатрела, цо спричинєло же би Слунко и Мешац були на розличних бокох нєба.
* Ятаґарасу (яп. ''Yatagarasu'', 八咫烏) инкарнация Слунка и водзач цара Дїма.

== Yama-no-Kami ==
* Коноханасакуя-химе (яп. ''Konohanasakuya-himе'', 木花之開耶姫), супруга бога Ниниґи, дзивка бога Ояматсуми и прабаба цара Дїма. Тиж є позната як богиня гори Фудї.
* Омоноими но Ками (яп. ''Omonoimi no Kami'', 大物忌神), бог гори Чокаи, обожовани у храме Чокаисан Омономи, идентификовани зоз Тойоуке-химе. 
* Оямацуми (яп. ''Ōyamatsumi,'' 大山積神), старши брат Аматерасу и важни бог горох. Тиж оцец Konohanasakuya-hime.

== Людзе хтори постали божества (камиї) ==
Тота секция уключує историйни особи хтори ше обожує як камийох. 
* Цар Дїму (яп. ''Jimmu'', 神武天皇) перши цар. Заварти у святилїщу/храме Kashihara.
* Цар Меидї (яп. ''Meiji'', 明治天皇) и царица Шокен ( яп. Shōken, 昭憲皇太后), заварти у святилїщу/храме Meiji.
* Ода Нобунаґа (яп. ''Oda Nobunaga'', 織田信長), заварти у святилїщу Kenkun-jinja.
* Шотоку Таиши (яп. ''Shōtoku Taishi'') бул дакеди обожовани з боку шинтоїстох у принцовей гали (太子堂 Taishido) як ками тарґовини и лєгкого породу.
* Тендїн (яп. ''Tenjin'', 天神) бог стипендийох, вон побожествени Суґавара но Мичизане. Части нєщесца у Хеианкю були додзелєни його нагнїваному духу. 
* Токуґава Иеясу (яп. ''Tokugawa Ieyasu'', 徳川家康), заварти у святилїщу Nikkō Tōshō-gū и подобних храмох.
* Тойотоми Хидейоши (яп. ''Toyotomi Hideyoshi'', 豊臣秀吉), заварти у святилїщу Toyokuni-jinja.
Шицки царове и царици ше технїчно обожовує пре їх повязаносц зоз Аматерасу, алє єст велї почитовани хтори нє маю свой храм.

== Будизем ==
* Аизен Мйо-о (яп. ''Aizen Myō-ō'', 愛染明王), краль мудросци познати по тим же тарнсформовал жемово жаданя (любов/жажда) до духовних будзеньох.
* Амида Ньораи (яп. ''Amida Nyorai'', 無量光佛 або 無量壽佛), звичайно ословйовани як Амида-буцу (яп. Amida-butsu, 阿弥陀如来), примарни Буда зоз школи будизма Чиста Жем. Вери ше же вон мал нєогранїчени достойни квалитети и познати є як Пан гевтобочного и загробного живота. Вон єден з Пейцох 'Dhyani' Будох. 
* Дарума (яп. ''Daruma'', 達磨), у будистичней митолоґиї ше традиционално трима же є снователь Зен будизма, як и снователь Шаолин Кунґ Фуа. Єдна з леґендох гвари же после велїх рокох медитованя патраюци до мура, Бодхидхармово руки и ноги одпадли пре атрофию. Дарума бабки направени на чесц тей леґенди.
* Фудо Мйо (яп. ''Fudō Myōō'', 不動明王), силовни и гнїваци Краљ Мудросци хтори чува шицких спалююци шицки препреченя и нєчистоти, помагаюци же би посциги просвощенє.
* Идатен (яп. ''Idaten'', 韋駄天), защитнїк будистичних манастирох и монахох.
* Дїзо (яп. ''Jizō'', 地蔵), бодисатва, позната як защитнїца слабих, окреме дзецох, путнїкох и ґравидних женох. Тиж ше ю трима за патрона успокоєних дзецох и абортованих фетусох и спасительку од сподобох пекла. Єй статуи мож часто видзиц, окреме коло драгох и теметовох. 
* Канґитен (яп. ''Kangiten'') бог блаженства. 
* Канон, (яп. ''Kannon'', 観音), бодисатва, повязана зоз санованьом. На анґлийским є углавним позната як Богиня милосци т.є. Goddess of Mercy. 
* Якуши Ньораи (яп. ''Yakushi Nyorai'', 薬師如来), Буда познати по лїченню и медицини.

== Седем богове щесца ==
[[Файл:Yoshitoshi The Seven Lucky Gods.jpg|thumb|''Седем богове щесца'', Yoshitoshi]]
Седем богове щесца (яп. Shichi Fukuji, 七福神) то:
* Бензаитен (яп. ''Benzaiten'', 弁才天 або 弁財天), тиж познати як Бентен або Бензаитенйо, огиня шицкого цо чече: слова (и знанє), бешеда, елоквенция и музика. Трима ше за трецу дзивку краля шарканьох Мунецучия (яп. Munetsuchi). През роки прешла зоз защитнїци Япону на божество хторе дарує добре щесце нациї и єй жительом. Настала од Сарашвати, еквивалентней богинї у хиндуизме.
* Бишамонтен, (яп. ''Bishamonten'', 毘沙門天), тиж волани Бишамон або Тамонтен, бог воякох и стражарох доброго щесца, алє и каратель криминалцох. Гвари ше же жиє на пол драги од гори Сумеру, мала паґода хтору ноши символизує божеску хижу блага, хтору и чува и дзелї єй змисти. Bishamonten японски еквивалент индийскому Kuberи и Буди Vaishravana.
* Даикокутен (яп. ''Daikokuten'', 大黒天), часто скрацено волани Даикоку, трима ше за бога богатства (точнєйше, жатви) або ґаздовства (точнєйше кухнї). Препознава ше го по його широкей твари, ошмиху и кляпчистей чарней шапки. Часто є приказани як трима златни млаток, док шедзи на балох рискаши, зоз мишами доокола (хтори представяю богатосц поживи). Вон настал од Махакали, будистичней верзиї Хинду божества Шива. 
* Ебису (яп. ''Ebisu'', 恵比須, 恵比寿, 夷 або 戎), єдини член богох хтори настал у Японє, ориґинално познати як Хируко (蛭子), перше дзецко Изанаґия и Изанами. Трима ше же ше народзел без косцох. На концу превозишол свой гендикеп и постал весели и щешлїви Ебису (прето ма и єдну титулу, Бог хтори ше шмеє). Часто є приказани як трима палїцу и вельку червену ораду або бранцина. Медузи ше часто повязую зоз тим богом и японски фуґу ресторани часто як мотив кладу Ебиса. 
* Фукурокудю (яп. ''Fukurokuju'', 福禄寿), часто мишани зоз Юродїном, бог мудросци и длуговичносци и трима ше го за инкарнацию Южней поларней гвизди. Вон бог гвиздодх провадзени з боку журавеля и коритнявки, хтори ше тримаю за символи длуговичносци, а дакеди го провадзи чарниго єлень. Гвари ше же свята кнїжка хтора завязана на його палїцу у себе ма животни вик каждей особи на Жеми.
* Хотеи (яп. ''Hotei'', 布袋), найпознатши у заходним швеце як Нашмєяни Буда, Хотеи вироятно найпопуларнєйши од шицких богох. Його твар украшує велї храми, ресторани и амайлиї. Ориґинално засновани на основи китайского монаха Чан, Хотеи постал божество задовольства и богатства.
* Юродїн (яп. ''Jurōjin'', 寿老人), тиж познати як Ґама, представя длуговичносц. Часто ше го приказує зоз лепезу и палїцу и у провадзеню чарного єленя.

Богиня Кичийотен (яп. ''Kichijōten'', 吉祥天), тиж позната як Кисшоутенйо (яп. Kisshoutennyo), дакеди ше ю трима за єдну спомедзи седем богох, дзе заменює або Юродїна або Фукурокудя. Вона представя щесце, плодносц и красу. Даикоку ше дакеди манифестує як жена позната под меном Даикокунйо (яп. Daikokunyo, 大黒女) або Daikokutennyo (大黒天女). Кед ше Кисшоутенйо рахує од седем Фукудїнох, и Даикоку ше трима за женску особу, вец шицки три гинду Тридеви богинї репрезентовани у Фукудїну.</text>
      <sha1>mz4njq9lsse431lkhaaavfutfvji1nl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17790</id>
      <parentid>17785</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T11:26:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вяза и премесцанє фотоґрафиї</comment>
      <origin>17790</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18523" sha1="iih0ycwexubbio7sv2yesrxzxbbbu1i" xml:space="preserve">[[Файл:Nihongi by Aston djvu 041.jpg|thumb|''[[Изанаґи]] и [[Изанами]] на плїваюцим мосце раю (Вилиям Джордж Астон)]]
Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору. 

== Kotoamatsukami ==
* Аме но Минакануши (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан авґустовского центра нєба
* Такамимусуби (яп. ''Takamimusubi'' 高御産巣日神) – Возвисшена ґенеративна сила
* Камимусуби (яп. ''Kamimusubi'' 神産巣日神) – Свята ґенеративна сила
* Умашиашикабихикодї (яп. ''Umashiashikabihikoji'' 宇摩志阿斯訶備比古遅神) – Старши принц Рид-Шут
* Аме но Токотачи (яп. ''Ame no Tokotachi'', 天之常立神) – Вичностояци рай

== Kamiyonanayo ==

* [[Изанаґи]] (яп. ''Izanagi'', 伊邪那岐神) бул божество твореня; спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз свою шестру и супругу Изанами.
* [[Изанами]] (яп. ''Izanami'', 伊邪那美神) була божество твореня; тиж спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз своїм братом и супругом Изанаґийом.
* Куни но Токотачи (яп. ''Kuni no Tokotachi'', 国之常立神) бул божество хторе класификоване як хиториґами ([[ками]] хтори настал сам од себе, без парнякох). Вон бул самостойно перша ґенерация Камийонанайо. Трима ше го за першого спомедзи двох перших богох по Кодїкию, або перши спомедзи трох по Нихонґию.
* Омодару (яп. ''Omodaru'', 淤母陀琉神) и Аякашиконе (яп. ''Ayakashikone'', 阿夜訶志古泥神) шеста ґенерация Камийонанайо.
* Отонодї (яп. ''Otonoji'', 意富斗能地神) и Отонобе (яп. ''Otonobe'', 大斗乃弁神): пията ґенерация.
* Тойойумоно (яп. ''Toyokumono'', 豊雲野神) бул хиториґами и представял другу ґенерацию.
* Цунуґуи (яп. ''Tsunugui'', 角杙神) и Икуґуи (яп. ''Ikugui'', 活杙神) штварта ґенерация.
* Ухидїни (яп. ''Uhijini'', 宇比邇神) и Сухидїни (яп. ''Suhijini'', 須比智邇神) треца ґенерация.

== Главни камиї ==
[[Файл:Origin of the Cave Door Dance (Amaterasu) by Shunsai Toshimasa 1889.jpg|thumb| Amaterasu|Amaterasu-Ōmikami вишодзи зоз райскей пещери, Shunsai Toshimasa]]
* Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'', 天照大神) богиня Слунка и нїби предходнїца царскей фамелиї Япону. Єй мено значи Швици зоз раю або Вельки ками хтори ошвицує рай. Пре велї причини, дзе єдна з нїх єй вяза зоз царску фамелию, ю ше часто трима (гоч нє ураядово) за примарного бога у шинтоїзме.
* Аме но Узуме (яп. ''Ame-no-Uzume'', 天宇受売命 або 天鈿女命) звичайно волана Узуме, богиня швитаня и вешеля у шинтоїзме. 
* Фудїн (яп. ''Fūjin'', 風神) тиж познати як Казе-но-ками, бог витру и єден з найстарших шинто богох. Трима ше же бул присутни кед наставал швет. Часто ше го описує як 'они' (файта демону, тролу) зоз торбу на хрибце.
* Хачиман (яп. ''Hachiman'', 八幡神) бог войни и божески защитнїк Япону и його народу. Ориґинално бог аґрокултури, после постал защитнїк Минамито клану. Його символична животиня и гласнїк то голубица. 
* Инари Оками (яп. ''Inari Ōkami'', 稲荷大神) бог або богиня рискаши и плодносци. Лїшка представя їх символичну животиню и гласнїка. Часто ше виєдначує зоз Уканомитама (яп. Ukanomitama) и будистичним божеством Дакинитен(Dakiniten).
* Ниниґи-но-Микото (яп. ''Ninigi-no-Mikoto'', 瓊瓊杵尊), звичайно волани Ниниґи, бул унук Аматерасу. Його праунук бул Кан'ямато Иваребико (яп. ''Kan'yamato Iwarebiko''), после познати як Цар Дїму, перши цар Япону. 
* Окунинуши (яп. ''Ōkuninushi'', 大国主) Бог ширеня нациї, польопривреди, бизнису и медицини. 
* Омоикане (яп. ''Omoikane'', 思兼), божество мудросци и интелиґенциї, хторого други божества волаю за добри совит кед маю розпатрац даяки божески питаня. 
* Омононуши (яп. ''Ōmononushi'', 大物主神) у Нихонґу, тримало ше же Омононуши друге мено за Ōkuninushi. Алє, випатра же тоти два божества розлични.
* Раидїн (яп. ''Raijin'', 雷神), бог громох и блїскавкох и часто ше парує зоз Фудїном. Исто як його парняк, приказує ше як 'они'.
* Рюдїн ин (яп. ''Ryūjin'', 龍神), даєдни традициї тримаю же вон и Ōwatatsumi єден те исти бог. Вон шаркань и бог моря.
* Суидїн (яп. ''Suijin'', 水神) бог води.
* [[Сусано|Сусано-но-Микото]] (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命 або 素戔嗚尊) бог бурйох, як и пан морйох у даєдних случайох. Вон тиж так франтовни бог, понеже японска митолоґия нашироко документовала ривалство зоз шестру Аматерасу. Сусано тиж бул одвичательни за забиванє монструма Ямата но Орочи и познєйше пренаходзенє святого мечу Кусанаґи.
* Такемиказучи (яп. ''Takemikazuchi'', 建御雷/武甕槌) познати як бог блїскавкох и мечох. 
* Такеминаката (яп. ''Takeminakata'', 建御名方) бог витру, води и аґрокултури, тиж патрон ловох и войованя. 
* Тойотамахиме (яп. ''Toyotama-hime'', 豊玉姫) була дзивка бога Рюдїна и баба цара Дїму. Гваря же ше претворела до шарканя и нєстала кед народзела сина.
* [[Цукуйоми|Цукуйоми-но-Микото]] (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', 月読命 або 月夜見尊) бог Мешаца. Зоз гнїву и ґадзеня забил Укемочи пре способ на яки порихтала єдло. Тото нагнало Аматерасу же би на ньго нїґда вецей нє попатрела, цо спричинєло же би Слунко и Мешац були на розличних бокох нєба.
* Ятаґарасу (яп. ''Yatagarasu'', 八咫烏) инкарнация Слунка и водзач цара Дїма.

== Yama-no-Kami ==
* Коноханасакуя-химе (яп. ''Konohanasakuya-himе'', 木花之開耶姫), супруга бога Ниниґи, дзивка бога Ояматсуми и прабаба цара Дїма. Тиж є позната як богиня гори Фудї.
* Омоноими но Ками (яп. ''Omonoimi no Kami'', 大物忌神), бог гори Чокаи, обожовани у храме Чокаисан Омономи, идентификовани зоз Тойоуке-химе. 
* Оямацуми (яп. ''Ōyamatsumi,'' 大山積神), старши брат Аматерасу и важни бог горох. Тиж оцец Konohanasakuya-hime.

== Людзе хтори постали божества (камиї) ==
Тота секция уключує историйни особи хтори ше обожує як камийох. 
* Цар Дїму (яп. ''Jimmu'', 神武天皇) перши цар. Заварти у святилїщу/храме Kashihara.
* Цар Меидї (яп. ''Meiji'', 明治天皇) и царица Шокен ( яп. Shōken, 昭憲皇太后), заварти у святилїщу/храме Meiji.
* Ода Нобунаґа (яп. ''Oda Nobunaga'', 織田信長), заварти у святилїщу Kenkun-jinja.
* Шотоку Таиши (яп. ''Shōtoku Taishi'') бул дакеди обожовани з боку шинтоїстох у принцовей гали (太子堂 Taishido) як ками тарґовини и лєгкого породу.
* Тендїн (яп. ''Tenjin'', 天神) бог стипендийох, вон побожествени Суґавара но Мичизане. Части нєщесца у Хеианкю були додзелєни його нагнїваному духу. 
* Токуґава Иеясу (яп. ''Tokugawa Ieyasu'', 徳川家康), заварти у святилїщу Nikkō Tōshō-gū и подобних храмох.
* Тойотоми Хидейоши (яп. ''Toyotomi Hideyoshi'', 豊臣秀吉), заварти у святилїщу Toyokuni-jinja.
Шицки царове и царици ше технїчно обожовує пре їх повязаносц зоз Аматерасу, алє єст велї почитовани хтори нє маю свой храм.

== Будизем ==
* Аизен Мйо-о (яп. ''Aizen Myō-ō'', 愛染明王), краль мудросци познати по тим же тарнсформовал жемово жаданя (любов/жажда) до духовних будзеньох.
* Амида Ньораи (яп. ''Amida Nyorai'', 無量光佛 або 無量壽佛), звичайно ословйовани як Амида-буцу (яп. Amida-butsu, 阿弥陀如来), примарни Буда зоз школи будизма Чиста Жем. Вери ше же вон мал нєогранїчени достойни квалитети и познати є як Пан гевтобочного и загробного живота. Вон єден з Пейцох 'Dhyani' Будох. 
* Дарума (яп. ''Daruma'', 達磨), у будистичней митолоґиї ше традиционално трима же є снователь Зен будизма, як и снователь Шаолин Кунґ Фуа. Єдна з леґендох гвари же после велїх рокох медитованя патраюци до мура, Бодхидхармово руки и ноги одпадли пре атрофию. Дарума бабки направени на чесц тей леґенди.
* Фудо Мйо (яп. ''Fudō Myōō'', 不動明王), силовни и гнїваци Краљ Мудросци хтори чува шицких спалююци шицки препреченя и нєчистоти, помагаюци же би посциги просвощенє.
* Идатен (яп. ''Idaten'', 韋駄天), защитнїк будистичних манастирох и монахох.
* Дїзо (яп. ''Jizō'', 地蔵), бодисатва, позната як защитнїца слабих, окреме дзецох, путнїкох и ґравидних женох. Тиж ше ю трима за патрона успокоєних дзецох и абортованих фетусох и спасительку од сподобох пекла. Єй статуи мож часто видзиц, окреме коло драгох и теметовох. 
* Канґитен (яп. ''Kangiten'') бог блаженства. 
* Канон, (яп. ''Kannon'', 観音), бодисатва, повязана зоз санованьом. На анґлийским є углавним позната як Богиня милосци т.є. Goddess of Mercy. 
* Якуши Ньораи (яп. ''Yakushi Nyorai'', 薬師如来), Буда познати по лїченню и медицини.

== Седем богове щесца ==
[[Файл:Yoshitoshi The Seven Lucky Gods.jpg|thumb|''Седем богове щесца'', Yoshitoshi]]
Седем богове щесца (яп. Shichi Fukuji, 七福神) то:
* Бензаитен (яп. ''Benzaiten'', 弁才天 або 弁財天), тиж познати як Бентен або Бензаитенйо, огиня шицкого цо чече: слова (и знанє), бешеда, елоквенция и музика. Трима ше за трецу дзивку краля шарканьох Мунецучия (яп. Munetsuchi). През роки прешла зоз защитнїци Япону на божество хторе дарує добре щесце нациї и єй жительом. Настала од Сарашвати, еквивалентней богинї у хиндуизме.
* Бишамонтен, (яп. ''Bishamonten'', 毘沙門天), тиж волани Бишамон або Тамонтен, бог воякох и стражарох доброго щесца, алє и каратель криминалцох. Гвари ше же жиє на пол драги од гори Сумеру, мала паґода хтору ноши символизує божеску хижу блага, хтору и чува и дзелї єй змисти. Bishamonten японски еквивалент индийскому Kuberи и Буди Vaishravana.
* Даикокутен (яп. ''Daikokuten'', 大黒天), часто скрацено волани Даикоку, трима ше за бога богатства (точнєйше, жатви) або ґаздовства (точнєйше кухнї). Препознава ше го по його широкей твари, ошмиху и кляпчистей чарней шапки. Часто є приказани як трима златни млаток, док шедзи на балох рискаши, зоз мишами доокола (хтори представяю богатосц поживи). Вон настал од Махакали, будистичней верзиї Хинду божества Шива. 
* Ебису (яп. ''Ebisu'', 恵比須, 恵比寿, 夷 або 戎), єдини член богох хтори настал у Японє, ориґинално познати як Хируко (蛭子), перше дзецко Изанаґия и Изанами. Трима ше же ше народзел без косцох. На концу превозишол свой гендикеп и постал весели и щешлїви Ебису (прето ма и єдну титулу, Бог хтори ше шмеє). Часто є приказани як трима палїцу и вельку червену ораду або бранцина. Медузи ше часто повязую зоз тим богом и японски фуґу ресторани часто як мотив кладу Ебиса. 
* Фукурокудю (яп. ''Fukurokuju'', 福禄寿), часто мишани зоз Юродїном, бог мудросци и длуговичносци и трима ше го за инкарнацию Южней поларней гвизди. Вон бог гвиздодх провадзени з боку журавеля и коритнявки, хтори ше тримаю за символи длуговичносци, а дакеди го провадзи чарниго єлень. Гвари ше же свята кнїжка хтора завязана на його палїцу у себе ма животни вик каждей особи на Жеми.
* Хотеи (яп. ''Hotei'', 布袋), найпознатши у заходним швеце як Нашмєяни Буда, Хотеи вироятно найпопуларнєйши од шицких богох. Його твар украшує велї храми, ресторани и амайлиї. Ориґинално засновани на основи китайского монаха Чан, Хотеи постал божество задовольства и богатства.
* Юродїн (яп. ''Jurōjin'', 寿老人), тиж познати як Ґама, представя длуговичносц. Часто ше го приказує зоз лепезу и палїцу и у провадзеню чарного єленя.

Богиня Кичийотен (яп. ''Kichijōten'', 吉祥天), тиж позната як Кисшоутенйо (яп. Kisshoutennyo), дакеди ше ю трима за єдну спомедзи седем богох, дзе заменює або Юродїна або Фукурокудя. Вона представя щесце, плодносц и красу. Даикоку ше дакеди манифестує як жена позната под меном Даикокунйо (яп. Daikokunyo, 大黒女) або Daikokutennyo (大黒天女). Кед ше Кисшоутенйо рахує од седем Фукудїнох, и Даикоку ше трима за женску особу, вец шицки три гинду Тридеви богинї репрезентовани у Фукудїну.</text>
      <sha1>iih0ycwexubbio7sv2yesrxzxbbbu1i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17792</id>
      <parentid>17790</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T11:37:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17792</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18690" sha1="r6ur9sq43sllsjh4okxp7yfufgd5a50" xml:space="preserve">[[Файл:Nihongi by Aston djvu 041.jpg|thumb|''[[Изанаґи]] и [[Изанами]] на плїваюцим мосце раю (Вилиям Джордж Астон)]]
Список божествох хтори припадаю японскей вири и релиґиозним традицийом. Велї спомедзи нїх зоз шинтоїзма, док даєдни превжати зоз будизму и инкорпоровани до японскей митолоґиї и фолклору. 

== Kotoamatsukami ==
* Аме но Минакануши (яп. ''Ame no Minakanushi'', 天之御中主神) – Пан авґустовского центра нєба
* Такамимусуби (яп. ''Takamimusubi'' 高御産巣日神) – Возвисшена ґенеративна сила
* Камимусуби (яп. ''Kamimusubi'' 神産巣日神) – Свята ґенеративна сила
* Умашиашикабихикодї (яп. ''Umashiashikabihikoji'' 宇摩志阿斯訶備比古遅神) – Старши принц Рид-Шут
* Аме но Токотачи (яп. ''Ame no Tokotachi'', 天之常立神) – Вичностояци рай

== Kamiyonanayo ==

* [[Изанаґи]] (яп. ''Izanagi'', 伊邪那岐神) бул божество твореня; спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз свою шестру и супругу Изанами.
* [[Изанами]] (яп. ''Izanami'', 伊邪那美神) була божество твореня; тиж спада до седмей ґенерациї Камийонанайо (яп. Kamiyonanayo), вєдно зоз своїм братом и супругом Изанаґийом.
* Куни но Токотачи (яп. ''Kuni no Tokotachi'', 国之常立神) бул божество хторе класификоване як хиториґами ([[ками]] хтори настал сам од себе, без парнякох). Вон бул самостойно перша ґенерация Камийонанайо. Трима ше го за першого спомедзи двох перших богох по Кодїкию, або перши спомедзи трох по Нихонґию.
* Омодару (яп. ''Omodaru'', 淤母陀琉神) и Аякашиконе (яп. ''Ayakashikone'', 阿夜訶志古泥神) шеста ґенерация Камийонанайо.
* Отонодї (яп. ''Otonoji'', 意富斗能地神) и Отонобе (яп. ''Otonobe'', 大斗乃弁神): пията ґенерация.
* Тойойумоно (яп. ''Toyokumono'', 豊雲野神) бул хиториґами и представял другу ґенерацию.
* Цунуґуи (яп. ''Tsunugui'', 角杙神) и Икуґуи (яп. ''Ikugui'', 活杙神) штварта ґенерация.
* Ухидїни (яп. ''Uhijini'', 宇比邇神) и Сухидїни (яп. ''Suhijini'', 須比智邇神) треца ґенерация.

== Главни камиї ==
[[Файл:Origin of the Cave Door Dance (Amaterasu) by Shunsai Toshimasa 1889.jpg|thumb| Amaterasu|Amaterasu-Ōmikami вишодзи зоз райскей пещери, Shunsai Toshimasa]]
* Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'', 天照大神) богиня Слунка и нїби предходнїца царскей фамелиї Япону. Єй мено значи Швици зоз раю або Вельки ками хтори ошвицує рай. Пре велї причини, дзе єдна з нїх єй вяза зоз царску фамелию, ю ше часто трима (гоч нє ураядово) за примарного бога у шинтоїзме.
* Аме но Узуме (яп. ''Ame-no-Uzume'', 天宇受売命 або 天鈿女命) звичайно волана Узуме, богиня швитаня и вешеля у шинтоїзме. 
* Фудїн (яп. ''Fūjin'', 風神) тиж познати як Казе-но-ками, бог витру и єден з найстарших шинто богох. Трима ше же бул присутни кед наставал швет. Часто ше го описує як 'они' (файта демону, тролу) зоз торбу на хрибце.
* Хачиман (яп. ''Hachiman'', 八幡神) бог войни и божески защитнїк Япону и його народу. Ориґинално бог аґрокултури, после постал защитнїк Минамито клану. Його символична животиня и гласнїк то голубица. 
* Инари Оками (яп. ''Inari Ōkami'', 稲荷大神) бог або богиня рискаши и плодносци. Лїшка представя їх символичну животиню и гласнїка. Часто ше виєдначує зоз Уканомитама (яп. Ukanomitama) и будистичним божеством Дакинитен(Dakiniten).
* Ниниґи-но-Микото (яп. ''Ninigi-no-Mikoto'', 瓊瓊杵尊), звичайно волани Ниниґи, бул унук Аматерасу. Його праунук бул Кан'ямато Иваребико (яп. ''Kan'yamato Iwarebiko''), после познати як Цар Дїму, перши цар Япону. 
* Окунинуши (яп. ''Ōkuninushi'', 大国主) Бог ширеня нациї, польопривреди, бизнису и медицини. 
* Омоикане (яп. ''Omoikane'', 思兼), божество мудросци и интелиґенциї, хторого други божества волаю за добри совит кед маю розпатрац даяки божески питаня. 
* Омононуши (яп. ''Ōmononushi'', 大物主神) у Нихонґу, тримало ше же Омононуши друге мено за Ōkuninushi. Алє, випатра же тоти два божества розлични.
* Раидїн (яп. ''Raijin'', 雷神), бог громох и блїскавкох и часто ше парує зоз Фудїном. Исто як його парняк, приказує ше як 'они'.
* Рюдїн ин (яп. ''Ryūjin'', 龍神), даєдни традициї тримаю же вон и Ōwatatsumi єден те исти бог. Вон шаркань и бог моря.
* Суидїн (яп. ''Suijin'', 水神) бог води.
* [[Сусано|Сусано-но-Микото]] (яп. ''Susanoo-no-Mikoto'', 須佐之男命 або 素戔嗚尊) бог бурйох, як и пан морйох у даєдних случайох. Вон тиж так франтовни бог, понеже японска митолоґия нашироко документовала ривалство зоз шестру Аматерасу. Сусано тиж бул одвичательни за забиванє монструма Ямата но Орочи и познєйше пренаходзенє святого мечу Кусанаґи.
* Такемиказучи (яп. ''Takemikazuchi'', 建御雷/武甕槌) познати як бог блїскавкох и мечох. 
* Такеминаката (яп. ''Takeminakata'', 建御名方) бог витру, води и аґрокултури, тиж патрон ловох и войованя. 
* Тойотамахиме (яп. ''Toyotama-hime'', 豊玉姫) була дзивка бога Рюдїна и баба цара Дїму. Гваря же ше претворела до шарканя и нєстала кед народзела сина.
* [[Цукуйоми|Цукуйоми-но-Микото]] (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', 月読命 або 月夜見尊) бог Мешаца. Зоз гнїву и ґадзеня забил Укемочи пре способ на яки порихтала єдло. Тото нагнало Аматерасу же би на ньго нїґда вецей нє попатрела, цо спричинєло же би Слунко и Мешац були на розличних бокох нєба.
* Ятаґарасу (яп. ''Yatagarasu'', 八咫烏) инкарнация Слунка и водзач цара Дїма.

== Yama-no-Kami ==
* Коноханасакуя-химе (яп. ''Konohanasakuya-himе'', 木花之開耶姫), супруга бога Ниниґи, дзивка бога Ояматсуми и прабаба цара Дїма. Тиж є позната як богиня гори Фудї.
* Омоноими но Ками (яп. ''Omonoimi no Kami'', 大物忌神), бог гори Чокаи, обожовани у храме Чокаисан Омономи, идентификовани зоз Тойоуке-химе. 
* Оямацуми (яп. ''Ōyamatsumi,'' 大山積神), старши брат Аматерасу и важни бог горох. Тиж оцец Konohanasakuya-hime.

== Людзе хтори постали божества (камиї) ==
Тота секция уключує историйни особи хтори ше обожує як камийох. 
* Цар Дїму (яп. ''Jimmu'', 神武天皇) перши цар. Заварти у святилїщу/храме Kashihara.
* Цар Меидї (яп. ''Meiji'', 明治天皇) и царица Шокен ( яп. Shōken, 昭憲皇太后), заварти у святилїщу/храме Meiji.
* Ода Нобунаґа (яп. ''Oda Nobunaga'', 織田信長), заварти у святилїщу Kenkun-jinja.
* Шотоку Таиши (яп. ''Shōtoku Taishi'') бул дакеди обожовани з боку шинтоїстох у принцовей гали (太子堂 Taishido) як ками тарґовини и лєгкого породу.
* Тендїн (яп. ''Tenjin'', 天神) бог стипендийох, вон побожествени Суґавара но Мичизане. Части нєщесца у Хеианкю були додзелєни його нагнїваному духу. 
* Токуґава Иеясу (яп. ''Tokugawa Ieyasu'', 徳川家康), заварти у святилїщу Nikkō Tōshō-gū и подобних храмох.
* Тойотоми Хидейоши (яп. ''Toyotomi Hideyoshi'', 豊臣秀吉), заварти у святилїщу Toyokuni-jinja.
Шицки царове и царици ше технїчно обожовує пре їх повязаносц зоз Аматерасу, алє єст велї почитовани хтори нє маю свой храм.

== Будизем ==
* Аизен Мйо-о (яп. ''Aizen Myō-ō'', 愛染明王), краль мудросци познати по тим же тарнсформовал жемово жаданя (любов/жажда) до духовних будзеньох.
* Амида Ньораи (яп. ''Amida Nyorai'', 無量光佛 або 無量壽佛), звичайно ословйовани як Амида-буцу (яп. Amida-butsu, 阿弥陀如来), примарни Буда зоз школи будизма Чиста Жем. Вери ше же вон мал нєогранїчени достойни квалитети и познати є як Пан гевтобочного и загробного живота. Вон єден з Пейцох 'Dhyani' Будох. 
* Дарума (яп. ''Daruma'', 達磨), у будистичней митолоґиї ше традиционално трима же є снователь Зен будизма, як и снователь Шаолин Кунґ Фуа. Єдна з леґендох гвари же после велїх рокох медитованя патраюци до мура, Бодхидхармово руки и ноги одпадли пре атрофию. Дарума бабки направени на чесц тей леґенди.
* Фудо Мйо (яп. ''Fudō Myōō'', 不動明王), силовни и гнїваци Краљ Мудросци хтори чува шицких спалююци шицки препреченя и нєчистоти, помагаюци же би посциги просвощенє.
* Идатен (яп. ''Idaten'', 韋駄天), защитнїк будистичних манастирох и монахох.
* Дїзо (яп. ''Jizō'', 地蔵), бодисатва, позната як защитнїца слабих, окреме дзецох, путнїкох и ґравидних женох. Тиж ше ю трима за патрона успокоєних дзецох и абортованих фетусох и спасительку од сподобох пекла. Єй статуи мож часто видзиц, окреме коло драгох и теметовох. 
* Канґитен (яп. ''Kangiten'') бог блаженства. 
* Канон, (яп. ''Kannon'', 観音), бодисатва, повязана зоз санованьом. На анґлийским є углавним позната як Богиня милосци т.є. Goddess of Mercy. 
* Якуши Ньораи (яп. ''Yakushi Nyorai'', 薬師如来), Буда познати по лїченню и медицини.

== Седем богове щесца ==
[[Файл:Yoshitoshi The Seven Lucky Gods.jpg|thumb|''Седем богове щесца'', Yoshitoshi]]
Седем богове щесца (яп. Shichi Fukuji, 七福神) то:
* Бензаитен (яп. ''Benzaiten'', 弁才天 або 弁財天), тиж познати як Бентен або Бензаитенйо, огиня шицкого цо чече: слова (и знанє), бешеда, елоквенция и музика. Трима ше за трецу дзивку краля шарканьох Мунецучия (яп. Munetsuchi). През роки прешла зоз защитнїци Япону на божество хторе дарує добре щесце нациї и єй жительом. Настала од Сарашвати, еквивалентней богинї у хиндуизме.
* Бишамонтен, (яп. ''Bishamonten'', 毘沙門天), тиж волани Бишамон або Тамонтен, бог воякох и стражарох доброго щесца, алє и каратель криминалцох. Гвари ше же жиє на пол драги од гори Сумеру, мала паґода хтору ноши символизує божеску хижу блага, хтору и чува и дзелї єй змисти. Bishamonten японски еквивалент индийскому Kuberи и Буди Vaishravana.
* Даикокутен (яп. ''Daikokuten'', 大黒天), часто скрацено волани Даикоку, трима ше за бога богатства (точнєйше, жатви) або ґаздовства (точнєйше кухнї). Препознава ше го по його широкей твари, ошмиху и кляпчистей чарней шапки. Часто є приказани як трима златни млаток, док шедзи на балох рискаши, зоз мишами доокола (хтори представяю богатосц поживи). Вон настал од Махакали, будистичней верзиї Хинду божества Шива. 
* Ебису (яп. ''Ebisu'', 恵比須, 恵比寿, 夷 або 戎), єдини член богох хтори настал у Японє, ориґинално познати як Хируко (蛭子), перше дзецко Изанаґия и Изанами. Трима ше же ше народзел без косцох. На концу превозишол свой гендикеп и постал весели и щешлїви Ебису (прето ма и єдну титулу, Бог хтори ше шмеє). Часто є приказани як трима палїцу и вельку червену ораду або бранцина. Медузи ше часто повязую зоз тим богом и японски фуґу ресторани часто як мотив кладу Ебиса. 
* Фукурокудю (яп. ''Fukurokuju'', 福禄寿), часто мишани зоз Юродїном, бог мудросци и длуговичносци и трима ше го за инкарнацию Южней поларней гвизди. Вон бог гвиздодх провадзени з боку журавеля и коритнявки, хтори ше тримаю за символи длуговичносци, а дакеди го провадзи чарниго єлень. Гвари ше же свята кнїжка хтора завязана на його палїцу у себе ма животни вик каждей особи на Жеми.
* Хотеи (яп. ''Hotei'', 布袋), найпознатши у заходним швеце як Нашмєяни Буда, Хотеи вироятно найпопуларнєйши од шицких богох. Його твар украшує велї храми, ресторани и амайлиї. Ориґинално засновани на основи китайского монаха Чан, Хотеи постал божество задовольства и богатства.
* Юродїн (яп. ''Jurōjin'', 寿老人), тиж познати як Ґама, представя длуговичносц. Часто ше го приказує зоз лепезу и палїцу и у провадзеню чарного єленя.

Богиня Кичийотен (яп. ''Kichijōten'', 吉祥天), тиж позната як Кисшоутенйо (яп. Kisshoutennyo), дакеди ше ю трима за єдну спомедзи седем богох, дзе заменює або Юродїна або Фукурокудя. Вона представя щесце, плодносц и красу. Даикоку ше дакеди манифестує як жена позната под меном Даикокунйо (яп. Daikokunyo, 大黒女) або Daikokutennyo (大黒天女). Кед ше Кисшоутенйо рахує од седем Фукудїнох, и Даикоку ше трима за женску особу, вец шицки три гинду Тридеви богинї репрезентовани у Фукудїну.
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Япон]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>r6ur9sq43sllsjh4okxp7yfufgd5a50</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>