Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 43 17815 12401 2026-04-20T20:49:57Z Olirk55 19 Означени вецей викивязи 17815 wikitext text/x-wiki <nowiki> </nowiki>[[File:Second movement.png|thumb|358x358px]]'''Аґоґика''' музични вираз (франц. ''agogique'', анґл. ''agogics'')<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/Властимир_Перичић Властимир Перичић], Вишејезични речник музичких термина. www.sr.wikipedia.org/wiki/Властимир_Перичић#Књиге</ref> походзи зоз греческого язика цо значи водзиц.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић]</ref> Аґоґика то зявенє у [[Подзелєнє музики|музики]] у ритмичним и мелодийним фразованю (фразированю) и музикалней компоненти вигваряня, поготов у емотивних [[Композиция|композицийох]] (соло писнї). То мали пременки, т.є. одступаня од датого темпа хтори наставаю под час виводзеня музичного дїла (композициї) зоз цильом вираженьшого и живописного викладаня-дочаровйованя музичного змиста. Зоз другима словами дискретно ше подшвидшує, спомалшує, лєбо скрацує и предлужує даєдни [[Нота|ноти]] аж и такти, менши часци-[[Фраза (музика)|фрази]] же би после того, ушлїдзел принцип надокнадзованя лєбо поровнованя-ровноваги музичней структури и змиста. Односно врацаме ше на першобутни темпо и тирванє нотох и тактох. Цо значи же кельо даєдней часци нотного текста вжати пре [[Темпо (музика)|темпо]] (пошвидшанє лєбо спомалшовнє и затримованє), тельо треба у идуцей часци композициї наврациц и надопольнїц елементи, пре спричиньованє ровноваги з нука музичного дїла. == Примена аґоґики == Найприблїжнєйша ознака за темпа пре аґоґику то Рубато (ит. ''Rubato'' цо значи „украднуц”''),'' затим Ад либитум ''(''лат''. Ad libitum'' и значи „по волї”). Цо би значело же ше виводзач музичного дїла може операц по своєй волї и интуициї, на свойо музични чувства за темпо, ритем, [[Динамика (музика)|динамику]] и з тим виражиц [[музикалносц]] [[Интерпретация|интерпретациї]] у композициї. Сходно тому хаснує ше и вираз ''improviso /improvisato'' хтори ма значенє поняца о упечатку импровизацийней нєпостредносци виводзача [[Подзелєнє музики|музики]]. Аґоґични пременки найчастейше усоглашени зоз динамичнима пременками лєбо их просто провадза. Аґоґику<ref>Р. Лазић - В. Перичић, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ основи теорије музике]</ref> применюю интерпертаторе-виводзаче: вокални и инструментални [[Солиста|солисти]], и [[Дириґент|дириґенти]] ([[хор]]у, [[ансамбл]]ох, [[Оркестер|оркестрох]]) у интерпретацийох музичних дїлох. Часто таки аґоґични пременки нє мож точно и дословно записац, виводзач лєбо дириґент их муши емотивно и зоз свою [[Музикалносц|музикалносцу]] у себе чувствовац и виражиц спрам [[Подзелєнє музики|музики]] хтора ше виводзи (хтора чече). Прето аґоґика музичному дїлу ,,удихує<nowiki>''</nowiki> живот. Музична интерпретация без аґоґики у композициї звучала би монотоно и нємузикално, машински /як музика робота лєбо компютера. == Найчастейши аґоґични ознаки == [[File:Bartok - Music for Strings, Percussion and Celesta interval expansion.png|right|thumb|371x371px| Ознаки аґоґики у композициї]]За поступне подшвидшанє: * ''accelerando'' (читай: ачелерандо) скрацено ''accel''. - подшвидшуюци * ''stringendo'' (читай: стриндєндо) скрацено ''string''. - понагляюци * ''più stretto'' - живше, схопно * ''più mosso'' - живше За поступне спомалшованє: * ''ritardando'' - скрацено ''ritard''. – зацаговацо, пожняци * ''ritenuto'' - скрацено ''rit.'' – затримуюци, вше помалши * ''rallentando'' - скрацено ''rall''. - спомалшуюци * ''allargrando'' - поступно шириц, вше ширше * ''meno mosso'' - спомалшиц широко Зоз горнїма ознаками (дума ше на записани знаки у композициї горе над [[Линийни систем|линийовей системи]]) часто ше додаваю блїзши одреднїци: [[File:Legato 2.PNG|right|thumb|384x384px|Даєдни знаки аґоґики у композициї]]* ''più -'' вецей (баржей) * ''meno'' - менєй * ''poco а poco'' - кус-покус * ''ma non troppo'' - нє пребарз * ''molto assai'' - нагло, барз == Литература == * Rimas Jr., Juozas. (2024). Agogics and ''Tempo Rubato''. In: ''Etudes on the Philosophy of Music''. Cham, Switzerland: [[:en:Palgrave_Macmillan|Palgrave Macmillan.]] [[:en:Special:|ISBN 978-3-031-63965-4 Book sources]] == Вонкашня вяза == * [https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0 Аґоґика] Архивоване 27 вересня 2020 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] // ВУЕ == Референци == [[Катеґория:Музика]] <references /> [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] c18bgj64k7kbpebmp4pgu9alb0dbxfw 0 359 17800 8068 2026-04-20T16:50:59Z Olirk55 19 Викивязи 17800 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mi%C5%A1tikala_%C4%8Dibuk%2C_XX_vek.jpg|altПипосар з ХХ вику|thumb|289x289px|Пипосар з ХХ вику]] '''Пипосар''' (од мадяр. ''pipaszár'' – ''pipa'' „пипкаˮ + ''szár'' „ручка пипкиˮ, всл. ''pipasar'' – исте, серб. ''чибук'', камиш) - старински прибор за куренє: длугоки циґаршпиц, релативно длугока дзирава цива за пипку. Пара з пипосару найчастейше у рангу 1,2 до 1,5 [[метер|метери]]. У [[Народ|народзе]] ше гвари кед ше дакому сце загрожиц же – будзеш ти гризц пипосар, або: гриже вон тераз пипосар – нервозни є, секира ше. ==Литература== * ''Словнїк руского народного язика , О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б.151 * Kubániová, Terézia. ''Keresturski pripovidki,'' Obec Zemplínska Teplica 2013, б. 184 * Вујаклија, Милан (1937). ''Лексикон страних речи и израза.'' Београд: Геца Кон. стр. 1286. ==Вонкашнї вязи== * [https://znacenje.net/rec/kamis/ kamiš] - značenje * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A7%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BA Чибук]. Википедија на српском језику, 18. октобар 2013. l22vpbizdiy6zck9bvnmv9mugvj00n6 0 374 17802 9208 2026-04-20T16:57:02Z Olirk55 19 17802 wikitext text/x-wiki [[Файл:DSCN8684 St Luke's Parish Church And Hall.jpg|right|thumb|398x398px]] '''Правдива Исусова церква'''<ref> Melton, J. Gordon (2005). "True Jesus Church". Encyclopedia of Protestantism. pp. 536–537. ISBN 978-0816069835.</ref> то конарчок пентекосталного руху у Китаю, конарчок християнства хтори основани  у першей децениї  20. вику.  Нєконфесийна [[Святи храм|церква]] датирує з 1917. року у Пекинґу, Китай. Число вирних рижних [[Народ|народох]] и [[Нация|нацийох]] виноши коло 1.5 милиона на пейц континентох. :Святости: :# Святого Духа :# Крест :# Омываня ніг :# Причастя Святого :# Субота :# Ісус Христос :# Свята Бівлія :# Спаса :# Церков :# Судный день ==Референци == <references /> [[Катеґория:Християнство]] eq9q0j62j38wc5kq06yp8hvyu03ssso 14 1505 17795 10849 2026-04-20T12:42:32Z Sveletanka 20 катеґория 17795 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Єдло]] si6e4em3etb5vym64l54u2aqty3g7eb 0 1824 17820 14145 2026-04-21T10:09:23Z Olirk55 19 Катеґория 17820 wikitext text/x-wiki [[File:Bell chord.png|right|thumb|300x300px|Способи записованя корони над и под ноту.]]Слово '''корона''' лєбо '''фермата''' (греч. ''κορώνη'', анґл. ''fermata'', нєм. ''Fermate'', ит. ''fermare'', значи застац, застановиц)<ref>[[:sr:Властимир_Перичић|Властимир Перичић]] [[:sr:Властимир_Перичић#%D0%9A%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B5|Вишејезични речник музичких термина]]</ref> то знак за шлєбодне предлужованє тирваня [[Нота|ноти]] лєбо паузи, найчастейше за єй половку вредносци. ''Корона'' <ref>Р. Лазић - [https://klarinetknjige.wordpress.com/rekli-su-2/vlastimir-pericic/ В. Перичић] [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике]</ref> ше пише понад [[File:Fermata.svg|30px|]] лєбо попод ноту [[File:Fermata (Inverted).svg|30px|]] лєбо [[Пауза (музика)|паузу]] и то: * на концу [[Композиция|композициї,]] * на концу даєдней чaсци у композициї, [[File:YB0101 Point orgue.png|thumb|296x296px|Записованє корони.]] * на концу фрази, <ref>''The Harvard Dictionary of Music'', p. 310</ref> * на месту дзе мелодия досцигує кулминацию, * над тактовку (тактову смужку) – место дзе ше суґерує накратко претргнуц виводзенє композициї. Корона спада до ''символох музичней нотациї'' хтора указує же ноту потребно продлужиц длужей од нормалного тирваня, односно длужей од єй нотней вредносци.<ref>The Oxford Dictionary of Music, p. 293</ref> Предлужованє ноти завиши од чувства виводзача лєбо [[Дириґент|дириґента]], а звичйноно ше прeдлужує дупло длужей. Найчастейше корона написана над ноту [[File:Music-fermata.svg|70px|]], алє дакеди може буц и попод ноту [[File:Fermata (Inverted).svg|30px|]] (кед є обрацена) хтора ше предлужує. Кед корона написана прейґ такта лєбо двотакта, теди є похаснована же би означела конєц фрази лєбо часци композициї. У концерту (музична форма) означує часц у хторей [[солиста]] грає, импровизує каденцу - законченє композициї.<ref>McElheran, Conducting Technique, Chapter XVII, "Fermatas", p. 85. The author classifies them into three types: fermatas followed by uninterrrupted sound, fermatas followed "by a short period of silence," and fermatas "followed by a long period of silence." After that classification, the author gives detailed advice for conducting each type.</ref> [[File:Urlinie in G with fermata.png|right|thumb|294x294px|Звучни приклади: 1. звучанє без корони, 2. звучанє зоз корону]] [[File:Urlinie in G without fermata.mid|right|254x254px]] [[File:Urlinie in G with fermata.mid|right|248x248px]] == История и хаснованє корони == Корона лєбо фермата ше зявює ище у 15. вику. Часто ю мож видзиц у композицийох Ґйома Ди Фея и Жоскена де Преа. У коралох Йогана Себастияна Баха и других композиторох барока, корона (фермата) часто означовала лєм конєц фрази, а зявйовала ше и означовала знак же конєц композициї после написаного ''Da capo'' (после понавяня). У бароку и класичней епохи, корони/фермати найчастейше були точки [[File:Highway gothic font combining fermata.png|30px]] хтори одредзовали места на хторих ше обчековало од виводзачох же би импровизовали каденци зрозмирно у партитури: у штредку става були кратки каденци, и подрозумйовало ше файта каденци хтора повязовала законченя концертних ставох.<ref>Grove, et al.; eds. (1906) [https://books.google.rs/books?id=6eS2AAAAIAAJ&dq=fermata+grove%27s&pg=PA21&redir_esc=y Grove's Dictionary of Music and Musicians, Том 2] p.21. Macmillan. [ISBN unspecified].</ref> Слово '''лунґа''' (скрацена форма ит. ''lunga pausa'', а значи „длугока пауза“) [[File:Music-measurerest.png|60px|]] дакеди ше додава понад знака за корону/фермату же би ше означело длугше тирванє, чия длужина завиши од чувства виводзача, а нє од нотней вредносци.<ref>Fallows, David (2001). "Lunga". In [[:en:Stanley_Sadie|Stanley Sadie]] [[:en:John_Tyrrell_(musicologist)|John Tyrrell (musicologist)]](eds.) [[:en:The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians|The New Grove Dictionary of Music and Musicians]] (2nd ed.). London [[:en:Macmillan_Publishers|Macmillan Publishers]] ISBN 978-1-56159-239-5.</ref> Даєдни сучасни композиторе (Франсис Пуленко, Кшиштоф Пендерецки, Дєрдь Куртаґи и Луидї Нона) преширели хаснованє символох же би означели приблїжне тирванє, уключуюци и корони розличних формох; квадратни и троуглово итд. же би означели затримованє розличней длужини ноти. Медзитим, то нє стандардне хаснованє. У програми за нотацию музики Сибелиюс подрозумює: * реґуларни корони/фермати хтори намесцени на 1,5 раз писане тирванє [[File:Fermata.svg|30px|]] [[File:Fermata (Inverted).svg|30px|]] * длугока (квадратна) корона/фермата намесцена на 1,75 раз писане тирванє [[File:Fermata square.png|30px| квадратна]], * кратка (троуглова) корона/фермата намесцена на 1,25 писане трирванє [[File:Fermata triangle.png|30px|троуглова]]. <ref>Spreadbury, Daniel; Eastwood, Michael; Finn, Ben; and Finn, Jonathan (March 2008). "Sibelius 5 Reference", p.284. Edition 5.2.</ref> * Значи, цала нота (полубревис) зоз корону/фермату би тиравла 4+2=6 штварцини ноти, 4+3=7 штварцини ноти, лєбо 4+1=5 штварцини ноти, респективно. [[File:Breve notation.png|132x132px]] Знак корона/фермата кодирана у Уникоду, у блоку музични симболи: Unicode in the Musical Symbols block as U+1D110 MUSICAL SYMBOL FERMATA [[File:Fermata.svg|30px|]] and U+1D111 MUSICAL SYMBOL FERMATA BELOW [[File:Fermata (Inverted).svg|30px|]].<ref>[https://unicode.org/charts/PDF/U1D100.pdf PDF of Musical Symbols block from the unicode consortium]</ref> [[File:Berg lulu palindrome mirror point.png|center|thumb|515x515px|Коронa на кулминацийним тону у такту композициї, ''Албан Берґ'', виривок зоз опери ''Лулу.'']] == Вонкашня вяза == * [https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/search?q=fermata&searchBtn=Search&isQuickSearch=true Corona, Grove Music Online] язик: италиянски * [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Fermatas?uselang=it Wikimedia Commons] contiene immagini o altri file su [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Fermatas?uselang=it Fermata/Korona] == Референци == [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] <references /> [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Музика]] qfrkhr0lteei3nodbf8x4q012f0zhmz 0 2102 17798 12490 2026-04-20T16:43:06Z Olirk55 19 Ушоренє 17798 wikitext text/x-wiki '''Купак''' (всл. ''kupak'' „верх, покривка на пипки“; серб. ''капица''; од мадь. ''kupak'' „верх, покривка“) '''1.''' часц на пламенїку витрионовей лампи або [[Лампаш|лампаша]]; '''2.''' нїч, с. шипак; Достал сом купак (= нїч сом нє достал); '''3.''' у прешлосци слово значело и „задок (здня часц цела)“, од того настали и вирази стригац з купаком, сцискац з купаком. '''Фразеолоґия''' Знаш ти купак! – Нє знаш ти нїч! Ба купак! – нєт з того нїч! Купак мерави! – нєт нїч з того! Стригац/Штригац з купаком – бац ше, серб. цвикати Тримац купаки – серб. држати шипке – думац на дакого же би добре прешо/добре окончел роботу (напр. положел испит и под.) Указац дакому купак – дац дакому до знаня же дацо нє правда, же з того нїч. Черпац воду з купаком – 1. Робиц даремну роботу; 2. Барз помали робиц. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 656 * ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б, 352 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%98%D0%BA%D0%B0 Petrolejka] Vikipedija na srpskom jeziku;] sr.wikipedia.org, 18. jun 2010. [[Катеґория:Лампа]] [[Катеґория:Часц витрийоновей лампи]] [[Катеґория:Ошвиценє]] rx12553e6njh7uwaovc22nqob6z0m4n 0 2465 17799 16364 2026-04-20T16:45:25Z Olirk55 19 Катеґория 17799 wikitext text/x-wiki [[File:Isoprene-Structure.svg|thumb|right|250px|Структура изопрену]] '''Изопрен''' (скрацене зоз изотерпен), лєбо 2-метил-1,3-бутадиен, то широко заступена орґанска злученїна зоз формулу CH 2 =C(CH 3 )CH=CH 2 . У стандардних условийох то без[[Фарба|фарбова]] чечносц. Тота злученїна ма високи уровень випарйованя пре нїзку точку вреня. Изопрен (C 5 H 8 ) то мономер природней ґуми. Вон тиж заєднїцки структурови мотив єдней винїмково рижнородней ґрупи других природних злученїнох, хтори ше з єдним словом наволую изопреноиди. Молекулова фромула изопреноида то множества изопрена у форми (C 5 H 8 ), ткв. изопренске правило. (2) Функционални изопренски єдинки у биолоґойних системох то диметилалил дифосфат (DMADP) и його изомер изопентенил дифосфат (IDP) '''Термин''' изопрен и терпен у єднини синоними, док ше у множини (изопрени, терпени) одноша на терпеноиди (изопреноиди). == Литература == * Clayden, Jonathan; Greeves, Nick; Warren, Stuart; Wothers, Peter (2001). [https://www.organic-chemistry.org/books/reviews/0198503466.shtm Organic Chemistry] (I изд.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-850346-0. * L. Ruzicka (1953). „The isoprene rule and the biogenesis of terpenic compounds”. Cellular and Molecular Life Sciences. 9 (10): 357—367. PMID 13116962. doi:10.1007/BF02167631. * Poisson, N.; M. Kanakidou; P. J. Crutzen (2000). [https://archive.org/details/sim_journal-of-atmospheric-chemistry_2000-06_36_2/page/156/mode/2up „Impact of nonmethanehydrocarbons on tropospheric chemistry and the oxidizing power of the global troposphere: 3-dimensional modelling results”.] Journal of Atmospheric Chemistry. 36 (2):157—230. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ BibcodeBibcode] : [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2000JAtC...36..157P/ abstract2000JAtC...36..157P] . ISSN 0167-7764. doi:10.1023/A:1006300616544. * Claeys, M.; B. Graham; G. Vas; W. Wang; et al. (2004). „Formation of secondary organic aerosols through photooxidation of * isoprene”. Science. 303 (5661): 1173—1176. ISSN 0036-8075. PMID 14976309. doi:10.1126/science.1092805. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20090730071449/http:/ntp.niehs.nih.gov/ntp/roc/toc11.html„Izveštaj o karcinogenima”.] * [https://www.sciencenews.org/view/generic/id/46200/title/ A_source_of_haze] „Članak koji opisuje kako se biljni izopren pretvara u aerosol koji rasipa svetlo”. Архивираno на [https://web.archive.org/web/20110604222657/http:/www.sciencenews.org/view/generic/id/46200/title/A_source_of_haze Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (4. јун 2011) [[Катеґория:Хемийски процеси]] [[Катеґория:Хемия]] tizghubqny9td6tb09oxdjldhaavyvh 14 2516 17796 14156 2026-04-20T12:43:22Z Sveletanka 20 катеґория 17796 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Єдло]] [[Катеґория:Лакотка]] mc1ilww8g42fzoi8c3jnaeb1xepefmr 0 2569 17801 15717 2026-04-20T16:55:12Z Olirk55 19 Викивязи 17801 wikitext text/x-wiki '''Карапачи''' (єд. карапач ''хл''. род и карапача ''ж''. род, карапачи ''мн''.) У [[Народ|народзе]] вше ше гварело же карапачи. '''1.''' Карапач (єднина) по єдних то меновнїк хлопского роду. и '''2.''' Карапача (''єд''.) по других женского роду. То у кулинарстве пражена сладка лакотка у хторей цесто замишене зоз муки, жовчкох и млєка або води. Так є загнєцене як и за правенє домашнїх резанкох. За карапачи (то керестурска назва) иснує и друга назва '''''надувари''''' алє тому слову нє ясне походзенє. Предпоставка и дума ше же настало од єй прикмети у процесу праженя прето же ше надую (подую). == Рецепт за Карапачи == [[Файл:КУХАРКА_2026_02_11.jpg|298x298px|мини|Мацерова РУСКА КУХАРКА]]2 жовчки, муки, на верх ножа солї, дакус цукру (по смаку), и дакус води, же би цесто було анї мегке анї тварде. == Поступок правеня == Загнєсц цесто и розогнац на табли (aбо силиконскей подлоги), помасциц од горе з масцу (розпущени марґарин, [[масло]]), складац як на хусточку (або як кремпитово цесто). Намасцене цесто зохабиц най постої дас пол [[Годзина|годзини]] же би ше „одпочинуло”. Розогнац ознова на ценко и резац з острожку або з [[Нож|ножом]] на ромби, квадрацики, лєбо правоугельнїки, пущац их и пражиц на горуцей масци (так як и череґи). Посипац з мелким цукром и вислуговац. Карапачи ше ище волаю надувари, бо ше на горуцей масци од жовчкох „надую.” '''Полнєти карапачи''' ше готовя на подобни способ лєм потребно до цеста додац 2-3 ложки сладкей шметанки. Мож положиц по два ценки нарезани часци єдна на другу, лєбо прегнуц по поли а медзи нїх накласц сира лєбо маджуну а дакеди ґаздинї кладли и витрепани бильчки з цукром - за хтори було мено „цукрова пена.” Около ше их поприцискало з [[Видлїчка|видлїчку]] або з пальцами же би „уложени” состойки нє вичурели при праженю. == Литература == • ''Словнїк руского народного язика'' I А-Н, Нови Сад, 2017. б. 578 • ''Мацерова Руска кухарка,'' Б. Х. Цветкович - Лю. Няради, НВУ Руске слово, бок 164 [[Катеґория:Кулинарство]] prr9gqr0mcl9a2vh6l6smp00t48nck7 0 2597 17818 15645 2026-04-21T01:12:19Z Keresturec 18 Додати мена побиднїкох до табели 17818 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #B2D115; | header1 = <big>Фестивал култури Червена ружа </big> | label1 = Урядови лоґо фестивала | label2 = | data2 = [[Файл:Amblem Cervenej ruzi.jpg|center]] Лоґо фестивала | label3 = Орґанизатор фестивала | data3 = [[Дом култури Руски Керестур]] | label4 = Жанр | data4 = Обща смотра народней, компонованей и дзецинскей музики, шпиванє и танци | label5 = Основани | data5 = 1962. року | label6 = Тирванє | data6 = 64 роки | label7 = Локация | data7 = Руски Керестур | label8 = Снователє | data8 = Клуб студентох и штредньошколцох, валалска младеж | label9 = Нащивеносц | data9 = од 1300 до 2500 }} '''Фестивал рускей култури ''Червена ружа''''' то смотра шпиваня, танцох, [[Композиция|композицийох]] у забавним/народним духу и композицийох за дзеци. У половки пейдзешатих рокох, кед ище у наших крайох нє було телевизиї, дзечнє ше слухало [[Радио-телевизия Войводини|радио]], одходзело ше до биоскопу а младежи [[Собота|соботами]] и [[Нєдзеля|нєдзелями]] найглавнєйши вид забави були танци. Розлика була лєм у тим же по варошох на таких танцох грали преважно [[Оркестер|оркестри]] на модернєйших [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] (як цо то гармоники, [[Кларинет|кларинети,]] саксофони, електрични [[Ґитара|ґитари]], контрабаси, буґни и чинєли), а по валалох у [[Войводина|Войводини]] найчастейше грали [[Тамбура|тамбурово]] [[Оркестер|оркестри]]. Так то було и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Од початку 1959. року ше на радио-станїцох Заґреб и Беоґрад почало каждей соботи на 8 вечар емитовац музичну радио емисию под назву ''Микрофон ваш''. За кратки час то постала барз популарна емисия у цалей жеми. == ''Микрофон ваш'' постава ''Червена ружа'' == През лєто ше у Керестуре танци отримовало у тaкв. Желєней загради (простор медзи майсторским и пензионерским домом). Там були виляти два бетонски плочи (векша и менша), єдна при другей, на хторих ше танцовало, а за оркестер була збудована нєвелька бина зоз закрицом. У єдним периодзе на танцох у Желєней загради грал и оркестер ''Сивґамуриз'' хторому бул руководитель [[Яким Сивч]]. О єден час, дзекуюци вироятнє и популарней радио емисиї ''Микрофон ваш'', ту настала идея о орґанизованю таких концертох на хторих би наступели лєм тоти кандидати хтори би пред тим на аудициї указали одвитуюци квалитет шпиваня. Инициятор и реализатор таких концертох бул Яким Сивч зоз членами руководства валалскей младежскей орґанизациї. И так, пошвидко ше за тот концерт, або ''Микрофон ваш'' на керестурски способ, дознало и по других руских валалох. Уж на другим концерту як госци наступели и млади Коцурци на чолє зоз Владимиром Горняком. Тому допринєсла и политична инициятива же концом пейдзешатих рокох руководство валалскей младежскей орґанизациї достало задаток основац завичайни Kлуб студентох и стредньошколцох, хтори би през лєтнї и жимски розпуст орґанизовано робели на културним и спортским планє. Перше пробованє снованя такого клуба окончене влєце 1959. року. За предсидателя Клуба бул вибрани Владимир Мирко Ґаднянски. Под його руководительством у першим року иснованя Клуба найзамеркованши резултати посцигнути на спортско-рекреативним планє. Руководительох Клуба ше виберало каждого року. Од лєта 1962. року Клуб достал стабилнєйшу орґанизацийну форму дїялносци, кед за предсидателя вибрани [[Дюра Папгаргаї]]. Теди у Клубе превага дата културним програмом ‒ драми и музики. За обласц музики бул задлужени Яким Сивч, хтори и по теди водзел валалски концерти под назву ''Микрофон ваш''. У 1962. року орґанизованє тей музичней манифестациї превжал на себе Клуб студентох и стредньошколцох зоз помоцу валалскей младежи. Же би доказали автономносц у пририхтованю, члени Управного одбoру Клуба пременєли и єй потедишню назву на ''Червена ружа'' и ґу нєй почали додавац рок у хторим є отримана. Интересантне ту спомнуц же спочатку и студенти нє були имуни на кус скорей спомнуту радио емисию, цо мож видзиц зоз шлїдуюцого цитата, винятого зоз „Дньовнїка роботи Клуба“, зазначеного 30. юлия 1962. року, хтори глаши: <blockquote>''Отримана проба музицкей секциї бо ше сце на соботу 4. VIII виступиц пред публику. На схадзки ришене да ше емисия-програма навола Червена ружа ’62.''<ref>Цитат виняти зоз моноґрафиї „30 Червени ружи“, бок 172, НBУ „Руске словo“, Нови Сад, 1991.</ref></blockquote>Перша музична програма под назву ''Червена ружа ’62'' и отримана 4. авґуста 1962. року. З тей нагоди у ''Дньовнїку роботи Клуба студентох и школярох стреднїх школох у Руским Керестуре'', медзи иншим, зазначене и тото: [[Файл:Ucasnjili CR 62.jpg|алт=Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року|мини|435x435п|Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року]] ::Отримани забавни вечар. Пририхтани є з помоцу валалскей младежи. Дала го музицка секция и наволани є ,Червена ружa 62’. До поладня ше ушорйовала бина. Вечар на 9 г. почала програма. Було барз вельке число патрачох, цо указує же интересованє за таки приредби вельке. На програми були заступени народни и забавни мелодиї претежно на нашим язику. Мали зме и госца вечара. То бул Мижо Гирйовати ,Червена маїца’ Ср. Митровици. Жири: Латяк Дюра, Биялош Яким, [[Марґита Лучечко|Лучечко Марґита]], [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа Михал]] и Ґаднянски Владимир одлучели да ше перша награда за хлапцох додзелї Мироньови Мелникови, друга дует Микита-[[Владислав Надьмитьо|Надьмитьо]], треца Чордашовому Янкови. Перша награда була ’Червени чобольов’, друга ,Червена машля’, треца ,Виолински ключ’. Од дзивчатох першу награду однєсла [[Наталия Колєсар|Наталка Колбасова]], другу Марча Бикийова, трецу Сенка Кирдова. Перша награда була ,Червена кошарка з ружами’, друга ,Червена хусточка’, треца ,Бомбонєра’. Госц вечара Мижо Гирйовати достал награду у пенєжу 200 динари. Якимови Сивчови купена кристална вазна, почим и вон шпивал ван конкуренциї.“<ref>Исте, боки 172 и 173.</ref> == Од концерта по фестивал == [[Файл:Ucasnjili CR 1963 roku.jpg|алт=Учашнїки на Червеней ружи 1963.року|мини|433x433п|Учашнїки на ''Червеней ружи'' хтора отримана 17. авґуста 1963.року]] У Дньовнїку роботи Клуба нє зазначене же уж на першей ''Ружи'' виведзени и три нови композициї Якима Сивча и же зоз тим уж на самим початку ''Ружа'' отворела дзвери и за других потенциялних [[Композитор|композиторох]]. Зоз познєйших рокох видно же то бул вельки порив нашим младим музично надареним людзом же би ше опробовали и як творителє новей музики у народним и забавним духу. Уж у 1964. року ше указало же ше приявело тельо нови композициї же було потребне пременїц и концепцию цалей музичней манифестациї. Зоз Дньовнїка дознаваме же Управни одбор на своєй схадзки, отриманей 9. юлия 1964. року, заключел шлїдуюце: „До плану роботи на перше место приходзи орґанизованє такмиченя шпивачох аматерох ''Червена ружа ’64''. Такмиченє того року треба да ма иньшаки випатрунок як до тераз. Треба да ше состої зоз двох часцох и да ше отрима два вечари. Єден вечар да ше такмича [[Шпивач|шпиваче]] аматере, а други вечар композиторе аматере.“<ref>Исте, бок 174.</ref> Правда, спомнутого року змаганє змесцене лєм до єдного вечара, алє значни ту факт же ше уж теди указала потреба за преширйованє програми на два вечари. Попри тим, видно же и интересованє за тоту манифестацию наросло и у других местох дзе жию [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]. Управни одбор Клуба правочасно розпослал поволанки „до наших руских валалох за ''Червену ружу ’64''... да то маю на увиду“. [[Файл:Irina Kovac na 4ej Ruzi.jpg|алт=На штвартей Ружи“ Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду.|мини|269x269п|На штвартей ''Ружи'' 1965. року Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду. То було по першираз же награда нє остала у Керестуре]] А же то наисце було так, указує податок же ше на ''Червену ружу ’65'', т.є. на змагательну часц, приявели, попри керестурских, и шпиваче зоз [[Миклошевци|Миклошевцох]], [[Дюрдьов|Дюрдьова]], [[Коцур|Коцура]], [[Шид|Шиду]], Нового Саду и [[Кула|Кули]]. А значне спомнуц же, як зазначел [[Микола Скубан]] у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи 1962–1971'', першираз на ''Ружи'' наступели и два бит ансамбли. Були то ''Нєщеснїци'' зоз Коцура и ''Комети'' зоз Шиду. У 1966. року ше до пририхтованьох ''Ружи'', попри Клуба студентох и стредньошколцох и Месного комитета Союзу младежи, уключує и керестурски [[Дом култури Руски Керестур|Дом култури]]. Було потребне укладац вельо вецей часу и средства до пририхтованьох як цо то могли уложиц Клуб студентох и стредньошколцох и валалска младеж. То указує на факт же ''Ружа'' теди уж преросла рамики младежскей манифестациї. Преширена є на два програми. Попри музичней, у єй рамикох отримани и литературни вечар под назву ''Поезия и музика младих''. За музичну програму сала Дому култури уж була цесна, та є отримана на монтажней бини у школским дворе пред понад 1000 патрачами. ''Червена ружа ’67'', шеста по шоре, отримана тиж у школским дворе пред коло 1200 патрачами. Участвовали на нєй аж 26 змагателє. А дзень пред тим у сали Дому култури отримани ''Вечар поезиї и музики младих'', на хторим наступели 13 [[Поета|поетове]] зоз вецей местох дзе жию Руснаци и Українци. Главну орґанизацию превжал керестурски Дом култури. Остало зазначене же на тей ''Ружи'' присуствовал и госц зоз Прешова (Словацка) Юрий Дацко, представитель Културного союзу українских трудбенїкох у тедишнєй Чехословацкей Републики, хтори у мено того союзу и привитал тоту нашу музично литературну манифестацию. [[Файл:Helena Plancak zoz Kocura.jpg|алт=Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на „Червеней ружи 68“ |мини|284x284п|Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на Червеней ружи 68“ , кед шпивала шпиванку ''Розквитнута калїна'']] ''Червена ружа ’68'' уж постала прави фестивал култури. Вимоги и реални потреби за преширйованьом змисту и обсягу Фестивала приведли до того же було потребне оформиц окремни орґанизацийни одбор зоз вецей наших местох и зоз ширшим кругом фаховцох. У рамикох Фестивала оформени штири манифестациї. Попри музичней и литературней, пририхтана и вистава малюнкох наших подобових уметнїкох, а пририхтана и нова музично танєчна манифестация под назву ''Стретнуце братства'' (познєйше ''Естрада братства''), у хторей вжали учасц солисти Радио Нового Саду зоз рускима, сербскима и мадярскима народнима шпиванками, а у другей часци зоз своїм блоком по першираз на тих просторох наступел и Поддуклянски українски народни ансамбл (ПУНА) зоз [[Прешов|Прешова.]] Таки концепт програми ''Червеней ружи ’68'' у подполносци оправдал пременку назви на Фестивал култури югославянских Руснацох и Українцох ''Червена ружа''. [[Файл:Ucasnjiki Mitinga poeziji 1974.jpg|алт=Учашнїки Митинґа поезиї 1974. року|мини|398x398п|Учашнїки ''Митинґа поезиї'' 1974. року]] После законченей ''Червеней ружи ’68'' Дюра Папгаргаї у своєй статї з насловом ''Експериментални глєданя и визначни плоди'', обявеней у Народним календаре за 1969. рок, констатовал: „Ясно ше потвердзело же уж традицийна музично литературна манифестация ''Червена ружа'' постала централна културна подїя у нашей народносци. Седма по шоре, вона 1968. року указала же може прероснуц до єдней наисце квалитетней смотри наших музичних, гоч нє лєм музичних досцигнуцох, же искуства хтори ше нагромадзели з дотерашнїх орґанизованьох почали приношиц жадани плоди. Преширени рамики ше указали у цалей своєй позитивносци и хасновитосци за ище моцнєйши розмах наших намаганьох за посцигованє на квалитету. Окрем традицийного змаганя младих шпивачох и митинґа поезиї младих писательох, у рамикох тей манифестациї орґанизовани вечар под назву ''Естрада братства'', хтори указал же ''Червена ружа'' нє жада буц заварта до чисто народносних рамикох, же вона нє лєм жвератко нашей дїялносци, алє и нагода за упатранє, та и поровнованє моцох зоз представителями других народносцох и народох, як з нашей жеми, так и з иножемства.“<ref>Дюра Папгаргаї: Експериментални глєданя и визначни плоди, Народни календар за 1969. рок, бок 61, „Руске слово“ Нови Сад, 1968, бок 61.</ref> [[Файл:Monografija Cervena ruza 1.jpg|алт=Моноґрафия  Червена ружа 1962-2011|мини|242x242п|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том I, нова музична творчосц у народним духу]] Интересованє шицких наших местох за осму ''Ружу'' було уж таке вельке же, гоч и преширена, вона постала „цесна“ за шицких цо жадали на нєй наступиц. Прето Орґанизацийни одбор принєс одлуку же би ше окончела предходна селекция приявених учаснїкох. Така селекция окончована на такв. ''Малих ружох''. Алє, понеже Петровчанє уж мали, по угляду на ''Ружу'', свой ''Петровски дзвон'', а Миклошевчанє свою манифестацию под назву ''Миклошевци'', на хторих мож було окончиц селекцию, ''Мала ружа'' отримана лєм у Коцуре, Дюрдьове и Шидзе. Зоз шицких спомнутих манифестацийох лєм найудатнєйши точки здобули право наступиц и на ''Червеней ружи'' у Руским Керестуре. На тот способ ''Ружа'' постала своєродна смотра найвисших рочних резултатох, хтори посцигли нашо културно уметнїцки дружтва у своєй роботи на музичним и танєчним планє. У 1969. року ''Ружа'' преширена на вимаганє просвитних роботнїкох з ище єдну музичну манифестацию, на тот завод под назву ''Червене пупче'', а ґу ньому приключена и окремна дзецинска програма з нагоди Велького наградного конкурса, чий орґанизатор и спонзор була Редакция дзецинского часопису ''Пионирска заградка'' (нєшка ''Заградка''). Таки преширени обсяг Фестивала вимагал и значни финансийни средства. Треба ту спомнуц же перши ''Ружи'' орґанизовани на волонтерскей основи, а нєобходни материялни трошки ше подмирйовало зоз назбераного пенєжу од наплацених уходних картох. Єден час аж анї керестурски Дом култури нє сцел дац безплатно свою салу за отримованє ''Червеней ружи'', аж потамаль покля и вон нє постал єден з єй орґанизаторох. И то була єдна з причинох же ше ''Ружа'' преселєла до школского двора. На тот способ оможлївене присуство векшого числа патрачох, а зоз тим витворени и векши финансийни резултат. З тим створена можлївосц виплациц драгово трошки поволаним госцом, алє нє и ансамблом. Єдина помоц орґанизатором теди була у простору за отримованє концерта, а ансамбли зоз других местох себе сами мушели плациц трошки путованя до Керестура и пребуванє у нїм. На жаль, то нє могла постац стаємна пракса, та ше мушело глєдац и ширшу дружтвену потримовку у пенєжу. Медзитим, аж у 1975. року часточно розришени проблем финансованя Фестивала. Теди ше його рамики ище баржей преширели. Од 1975. року почала ше отримовац, як окремна ''Ружова'' манифестация, смотра рочней роботи наших [[Хор|хорских]] и танєчних [[Ансамбл|ансамблох]] под назву ''Одгуки ровнїни''. У 1976. року до рамикох Фестивала уключени и ''науково совитованя''. Мож повесц же свою дефинитивну физиономию Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї ''Червена ружа'' (таку мал теди назву) достал аж 1976. року, кед уж бул петнасти по шоре. Теди вон зоз початковей єдней нароснул на дзевец рижни културни манифестациї. А то були: 1. Подобово-етноґрафични, историйни и други вистави; 2. ''Червене пупче'', смотра дзецинских музично - танєчних активносцох и музичней творчосци за дзеци; 3. Митинґ поезиї и музики младих (познєйше наволани ''Струни шерца''); 4. Вельки наградни конкурс, зоз окремну културну програму з нагоди додзельованя наградох; 5. ''Червена ружа'', змагательна програма шпивачох и нових композицийох у народним и забавним духу; 6. ''Одгуки ровнїни'', смотра рочних досцигнуцох наших КУД у хорско-танєчней обласци, преткана зоз народним гумором; 7. Науково совитованя на рижни теми зоз нашей историї и култури; 8. ''Естрада братства'', своєродна смотра найвисших рочних музично танєчних досцигнуцох у прировнаню з госцуюцима ансамблами зоз жеми и иножемства; 9. ''Керестурияда'', змаганє вокално-инструменталних ґрупох. Така концепция ''Червеней ружи'' витворйована през вецей роки. З часу на час даєдна вихабена, алє то завишело од обставинох на теренє. З прецеком часу зоз рамикох Фестивала вишла ''Керестурияда'' и програма з нагоди Велького наградного конкурса, а преридзени и науково совитованя, же би ше их остатнїх рокох цалком престало орґанизовац у рамикох ''Ружи''. == Поддуклянци подзвигли рейтинґ ''Червеней ружи'' == Значне ту напомнуц же медзинародни характер ''Червена ружа'' достала зоз госцованьом Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Дюра Папгаргаї у своєй статї, пошвеценей двацецпейцрочнїци [[Театер "Александер Духнович"|Українского народного театра]] (УНТ, нєшка Театер „А. Духнович“) у Прешове, обявеней у пригодней моноґрафиї у [[Прешов|Прешове]] 1971. року, призначел же у новембру мешацу 1966. року сцигло до Руского Керестура на адресу главного редактора ''Руского слова'' Дюри Латяка писемко, хторе написал уметнїцки руководитель ПУНА [[Юрий Цимбора]]. Писмо мало характер информативней поволанки на початок сотруднїцтва. Пошвидко после того ушлїдзели и конкретни акциї. По консултованю зоз Совитом Дому култури у Руским Керестуре Дюра Латяк одписал на спомнуту поволанку на сотруднїцтво, та 14. априла 1967. року до Руского Керестура, до Редакциї ''Руского слова'', припутовала делеґация у составе: Секретар КСУТ Федор Ковач, уметнїцки руководитель ПУНА Юрий Цимбора, главни редактор новинох ''Нове життя'' Юрий Дацко, директор Українского радия у Пряшове Василь Вархола и финансийни директор УНТ Лудвиґ Галушка. Уж сам состав делеґациї указує же ше од тей нащиви вельо очековало. Дюра Папгаргаї у спомнутей статї спомина: „Догварка була щира, сердечна: розвивац медзисобне сотруднїцтво. Презентовац вредносци українского фолклорного скарбу прейґ ПУНА у социялистичней Югославиї, винайсц можлївосци за госцованє наших аматерох на Свиднїцким швету писньох и танцох. На конкретизованє догвареного нє требало длуго чекац. У юлию мешацу 1967. року ПУНА зос свою програму нащивела Руски Керестур, Кулу, Коцур, [[Вербас]], Червинку, Сивец и Бачку Тополю. Було то за шицких патрачох велїчезне дожице, нєзабутне. Прекрасни українски костими, складно увежбани шпивацки гласи, лєгки балетски крочай нашмеяних танцошох плєнєли увагу патрачох у каждей точки. Публика и орґанизаторе нє лєм же нє були розчаровани, алє под вплївом одушевия скоро у каждим месце виражели жаданє же би их з новим приходом ПУНА знова нащивела. [[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ и УНТ |мини|370x370п|Делеґация КСУТ (Културного союзу українских трудбенїкох) и УНТ (Українского народного театра) у Руским Керестуре]] Тот успишни наступ дал векши порив нашим танєчним и шпивацким колективом. Уж тераз мали приклад цо ше з витирвалу и сцелу роботу може посцигнуц. Фолклорни скарб ше од того часу у културно- просвитних колективох почал ище баржей пестовац, почало ше интензивнєйше робиц на подзвигованю квалитета и роботи и наступох. Була то права хасновита лекция за наших аматерох.“<ref>Дюра Папгаргаї: На кридлох братского сотруднїцтва, „25 УНТ“, Словацьке педагогічне вдавництво в Братіславі, Видділ української літератури в Пряшеві, 1971, бок 129.</ref> И, Дюра Папгаргаї мал право. Од того часу нашо културно-просвитни дружтва почали пошвецовац векшу увагу квалитету и интерпретациї народних танцох и шпиванкох. Можебуц случайно Папгаргаї призабул призначиц же у рамикох першей нащиви ПУНА до Керестура припутовали 89 члени колектива и руководства и же шицки були розподзелєни по приватних обисцох, преважно у активних членох Дому култури, бо – як познате – у Керестуре нєт готел, а нє було анї терашнього интерната. На тот способ настали и нєзабутни медзилюдски приятельства. Нє чудо, вец, же ше после двох тижньох друженя на випровадзанє госцох зишло скоро пол валала, же було и слизох и поцилункох, и писнї и плачу... Медзитим, Папгаргаї призначел же на Свиднїцким швету писнї и танцу 1968. року наступели аматере КПД ''Максим Горки'' з Нового Саду, а рок познєйше и члени керестурского Дому култури. У вязи з тим вон у спомнутей статї зазначел: ''„Яка радосц! Нєвимерлїва! Яки нєзвичайни, по теди нє дожити аплаузи пред вецейтисячну публику. Стретнуца и облапяня зос старима и новима приятелями. Наступи тих двох югославянских колективох на Свиднїцким швету представяли найвисшу награду за витирвалу роботу двом найпознатшим аматерским колективом рускей народносци у Югославиї.'' 1968. року ПУНА знова на поволанку керестурского Дома култури нащивює Югославию. Програма под насловом ,Витай весна’ просто одушевела публику у Руским Керестуре, Новим Садзе, Кули, Баймоку, Суботици... Вона як нїґда по тераз украшела керестурску ''Червену ружу'', заколїсала ю з чаривним танцом и прекрасним шпивом. Нє вельо менши успих посцигли и представителє ПУНА на ''Червеней ружи'' 1969. року. Свиднїцке швето и ''Червена ружа'' себе знова щиро сцисли руки, братски ше привитали, потвердзели ше пред вельочислену публику. Свиднїк и Руски Керестур постали символи медзисобних братских фолклорних стретнуцох.“<ref>Исте, бок 130</ref> Мож шлєбодно повесц же члени Поддуклянского українского народного ансамбла мали вельки вплїв на подзвигованє рейтинґа ''Червеней ружи''. После нїх скоро каждого року на ''Ружи'' участвує голєм по єден ансамбл народних писньох и танцох зоз иножемства. Найчастейше зоз тедишнього Совєтского Союзу (Україна и Русия). ''Ружа'' поставала вше познатша и популарнєйша. Пошвидко ше за тоту нашу манифестацию заинтересовали и союзни средства явного информованя, уключуюци и телевизию. З тим и финансийна помоц почала присциговац зоз вецей жридлох, алє ше и видатки вше швидше звекшовали. То анї нє чудне кед ше ма на розуме же у рамикох шицких манифестацийох Фестивала брали учасц понад 1000 учаснїки! [[Файл:Ucasnjiki CR 70tih rokoh.jpg|алт=Учашнїки Червеней ружи 1972. року|мини|422x422п|Учашнїки ''Червеней ружи'' 1972. року]] == Обще швето Руснацох == ''Червена ружа'' – жридлова, найстарша и найзначнєйша манифестация Фестивала култури ''Червена ружа'', змаганє шпивачох, хторе орґанизовали керестурски студенти и стредньошколци, постала тот зародок зоз хторого виросли шицки други ластари и зоз нїх настал єдини и найзначнєйши фестивал нашей култури. Вироятно нїхто з єй сновательох у чаше снованя нє думал же вона постанє обще швето Руснацох и Українцох на просторох дакедишнєй Югославиї. Задумана є як плод фериялней анґажованосци студентскей, стредньошколскей и валалскей младежи у лєтнїм периодзе, у обласци музичней култури. Нєт сумнїву же ту главну улогу мал млади и нєафирмовани залюбенїк до музики, тедишнї студент права Яким Сивч, у тедишнїм чаше и подпредсидатель Управного одбору Клуба студентох и стредньошколцох. Вон уж по теди на концертох под назву ''Микрофон ваш'' мал водзацу улогу, та було цалком лоґичне же ю предлужел и на ''Червеней ружи''. За тото мал и особни интерес, бо вон уж по 1962. рок мал понад 10 свойо композициї хтори нє мал дзе явно виводзиц. ''Микрофон ваш'', и ''Червена ружа'' после того, були єдине место дзе могол презентовац свойо композициї и оценїц як их народ прилапює. Так уж на першей ''Ружи'' после змагательней часци шпивачох виведзени три його композициї (''Щешлїва ноц'' на його слова, ''Єшеньска ружа'' на слова Янка Грубенї и ''Модерна любов'' (Вше ше людзе любовали) на слова Юлияна Каменїцкия). Конферансу написал и водзел тедишнї предсидатель Управного одбору Клуба Дюра Папгаргаї зоз Йозефину Майхер (познєйше одату Фа), хтора була и член Управного одбору Клуба. Як зазначел Микола Скубан у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи (1962–1971)'' (боки 17 и 19), на Першей ''Ружи'' у змагательней часци участвовали 13 шпиваче и шпивачки. Були то Наталия Колбас (Колєсар), Мирон Мельник, Мария Бики (Савкич), дует Михал Микита и [[Владислав Надьмитьо]], Ксения Кирда (Василєвич), Янко Чордаш, Йовґен Фейди, Владислав Дудаш, дует Мелания Рац и Мелания Латяк (Радулович), Мария Сабадош и Ярослав Пап и Михал Гирйовати як госц зоз [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. На програми виведзени 13 народни, 12 за бавни шпиванки, а шицких шпивачох провадзел оркестер у составе: Яким Сивч (гармоника), [[Владимир Мученски]] (клавир), Любомир Сопка (ґитара) и Владимир Новосад (бас). У истей моноґрафиї, видатей з нагоди дзешецрочнїци ''Червеней ружи'', наш познати музични дїяч, дириґент и музични редактор Радио Нового Саду [[Ириней Тимко]] у статї „''Червена ружа'' и наша музична творчосц“ спомина же зоз ''Ружу'' почал нови период нашей музичней творчосци „у творчим и виконавчим“ розуменю, та пише: „До того часу наша писня нє мала нагоду появиц ше пред таким вельким числом слухачох, и то слухачох хтори по своїм смаку могли и поведли свойо слово. Народна писня зоз тоту манифестацию достала ,фахови’ вельочислени ,жири’, хтори праве у своїм домену почал – сцел нє сцел – зоз своїм вельким уплївом дїйствовац на прешлосц и будучносц своєй народней писнї. Розуми ше, дїйство того ,жирия’ треба розумиц релативно – до певней мири, алє го нїяк нє мож заобисц. Нє шицко єдно цо ''Червена ружа'' (думам на єй публику) пове о нашей старей народней писнї. Чи вона прежита, чи вона може буц прави и єдини корень нових конарчкох, нових лїсточкох? Так поставене питанє ясно указує и на орґанизаторох и їх одвичательносц: з добрим приготовеньом мож ожиц народну писню, предлужиц єй вик и поставиц ю там дзе єй место, же би була жридло нашей музичней творчосци, а нєдзбало представена народна писня губи и смак єй слухачох и себе готує нєвеселу будучносц.“<ref>РУЖИ ЧЕРВЕНИ РУЖИ, бок 6</ref> Нова музична творчосц у народним духу ''Червена ружа'', як жридлова музична манифестация, дожила найвецей концепцийни пременки у своїм розвою. У єй рамикох през велї роки було змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас, на нєй виводзени и нови композициї як у народним так и у забавним духу. Вец ше почало розписовац и конкурси за нови композициї, а кус познєйше и за тексти. Прилапени композициї виводзени на ''Ружи'' у окремним блоку. Вец ше ґу нїм приключело и наступи наших хорских и танєчних ансамблох, а ище пред тим наступи вокално инструменталних ґрупох. Прето ше ''Ружу'' мушело прешириц зоз ище двома новима манифестациями (''Одгуки ровнїни'' и ''Керестурияда''). Од 1988. по 1996. рок и змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас уключене до ''Одгукох ровнїни'', та ше програма жридловей манифестациї состояла лєм зоз змаганя нових композицийох у народним и забавним духу. Од того часу их у цалосци директно преноши Радио Нови Сад, а тиж так и новосадска Телевизия. Од початку дватисячитих рокох знова пришло до пременки концепциї ''Ружи'', та до єй рамикох врацене змаганє за найкрасши женски и хлопски глас опрез змаганя нових композицийох (на тот завод) лєм у народним духу. [[Файл:Cervena ruža 1988 r.jpg|алт=Деталь зоз Червеней ружи 1988. року|мини|423x423п|Деталь зоз ''Червеней ружи'' 1988. року]] == Прекрасни плоди ''Червеней ружи'' == Треба окреме наглашиц же нам ''Червена ружа'' през 50 роки свойого иснованя принєсла и найзначнєйши плоди. На змаганьох за найкрасши хлопски и женски глас участвовали блїзко сто аматере, спомедзи хторих вецей як половка у свой час постали и радио шпиваче. Їх гласи остали записани на маґнетофонских пантлїкох або компакт дискох и зачувани су и за будуци нашо поколєня. Значне число тих шпивачох уж нє медзи живима (напр. Яким Сивч, Михал Микита, [[Микола Корпаш]], [[Витомир Бодянєц|Витомир Бодянец]], Олена Гирйовати–Попович, [[Нестор Пушкаш]], Мирко Ґаднянски, Владимир Горняк–Фицко, [[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир–Матанович]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]...), алє зачувани їх гласи од забуца и слухаме их прейґ габох Радио Нового Саду и ище дзепоєдних локалних радио-станїцох. Тоти плоди найкрасше илуструю слова Иринея Тимка у кус скорей спомнутей статї, хтори глаша: „ ''Червена ружа'' як естрада дала найвекши можлївосци шицким нашим виконавцом, репродуковательом музичней творчосци. Кед попатриме на дотерашнї живот ''Червеней ружи'', вона була за нїх ище найбаржей зацикавена. През ню дефиловали потераз скоро шицки нашо познати виконавци, од наймладших до найстарших, од солистох, ґрупох, до наймасовнєйших хорох, хтори могли буц удатнє злучени. Велїм солистом-шпивачом отворена красна перспектива праве на ''Червеней ружи''. Схопносц и любов ґу хорскей писнї нашого народу на ''Червеней ружи'' нашли свою праву афирмацию у чаше кед на велїх наших музичних манифестацийох траца свойо место у програми.“<ref>Исте, бок 64</ref> Алє, тото цо найзначнєйше, Фестивал ''Червена ружа'', окреме його жридлова манифестация под истим меном и ''Червене пупче'' за 50 роки збогацели наш музични фонд зоз понад 900 новима композициями, спомедзи хторих половка у народним и забавним духу, а друга половка наменєна дзецом. Тоту першу половку компоновали 76 композиторе на слова 62 авторох (а даєдни и на свойо). Найлоднєйши спомедзи композиторох були: Владимир Семан-Зеро, Яким Сивч, Владислав Надьмитьо, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]], Витомир Бодянєц, Любомир Загорянски, [[Юлин Бучко]], [[Дьордє Ковачевич]], Мирослав Пап, Агнета Тимко, Mаґдалена Горняк–Лелас, [[Михал Лїкар]], Владимир Малацко и Мирон Сивч. Кед маме у оглядзе же, дзекуюци українскому етноґрафови [[Володимир Гнатюк|Володимирови Гнатюкови]], зоз конца 19. вику од наших предкох зазначени лєм 430 тексти народних шпиванкох и же у перших шейсцох деценийох 20. вику ґу нїм доложени лєм даскельо нови (хтори „на пальци єдней руки“ мож начишлїц), вец нам будзе лєгчейше похопиц велькосц и значносц „талу“ яки нам принєсла ''Червена ружа'' за пол вику свойого иснованя. Медзитим, и то нє шицко! Нова музична творчосц у рамикох нашей релативно малочисленей националней заєднїци ше нательо розвила же єй постала цесна ''Червена ружа''! [[Файл:Cervena ruza 80tih.jpg|алт=Червена ружа у цеку 80-тих|мини|386x386п|''Червена ружа'' у цеку 80-тих]] Зоз намиру же би баржей популаризовали нову музичну творчосц, члени Музичней редакциї и Редакциї бешедней програми на руским язику Радио Нового Саду, на инициятиву тедишнього новинара ''Руского слова'' Владислава Надьмитя, почали емитовац нову музичну емисию под назву ''З ружовей заградки'', хтора 1990. року преросла до явней емисиї и полни дзешец роки є поряднє отримована, дзекуюци и конкурсу хтори кажди рок розписовани. А вец тоту явну емисию, концерт, Радио телевизия преглашела за фестивал под назву ''Ружова заградка'', хтори ше поряднє отримує уж вецей як три и пол децениї. За тот час за потреби Музичней редакциї Радио Нового Саду на маґнетофонску пантлїку або на компакт диск зняти 208 нови шпиванки, хтори поряднє нєшка слухаме у емисийох Радио Нового Саду на руским язику. Шицки тоти шпиванки 2008. року обявени у окремним зборнїку хтори до друку пририхтал Андрей Даждиу под насловом ''Ружова заградка 1990 -2007''. Зоз медийох явного информованя дознаваме же нєшка на конкурси сцигую и по два раз вецей квалитетни композициї як цо их мож презентовац на єдним цаловечаршим концерту! По нашим думаню и то заслуга ентузиястох хтори ю пред 1962. року основали и гевтих цо по нєшка участвовали у єй каждорочним пририхтованю. Нє шмеме у тей нагоди забуц и на людзох хтори ''Ружу'' основали и гевтих хтори ше ґу нїм приключели и после нїх предлужели роботу на єй пририхтованю. А було их на стотки! Лєм у Совиту Фестивала 1983. року були уключени 38 делеґати, а Програмни одбор мал 11 членох. Ґу тому треба спомнуц же були меновани и 14 рижни комисиї як помоцни цела, до хторих меновани по 4-12 члени, цо вєдно виноши же лєм у нїх були анґажовани приблїжно 80 члени. Поступно ше особи у спомнутих целох меняли и учели на искуствох своїх колеґох зоз длугшим стажом, так же ше кадрово пременки у роботи на пририхтованю Фестивала нє одражовали неґативно. Алє, значне ту спомнуц же у тим пририхтованю у перших деценийох його отримованя участвовал скоро цали валал. ''Ружа'' постала праве валалске швето у Руским Керестуре. Було у нїм вецей госцох як звичайно на Кирбай! Людзом импоновало же ''Ружа'' преславела Керестур нє лєм у тедишнєй Югославиї, алє и поза єй гранїцами. Орґанизатор Фестивала Дом култури Руски Керестур. Фестивал софинансую Општина Кула, Национални совит Руснацох, Министерство култури и информованя Републики Сербиї и Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="11" |НАЙЛЄПШИ ШПИВАЧКИ И ШПИВАЧЕ НА <big>ЧЕРВЕНИХ РУЖОХ</big> |- |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' | rowspan="36" | |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' |- |1962. |Наталия Колбас |Руски Керестур |Мирон Мельник |Руски Керестур |2001. |Оля Няради |Суботица |Борис Маґоч |Н. Орахово |- |1963. |Ана Дю. Дудаш |<div style="text-align: center;">" |Мирон Мельник |<div style="text-align: center;">" |2002. | | | | |- |1964. |Еуфемия Будински |<div style="text-align: center;">" |В. Надьмитьо-М. Микита |<div style="text-align: center;">" |2003. |Ивана Ивак |Нови Сад |Зоран Надь |Руски Керестур |- |1965. |Ирина Ковач |Нови Сад |<div style="text-align: center;">" |<div style="text-align: center;">" |2004. |Весна и Наташа Надь |Руски Керестур |Владимир Варґа |Суботица |- |1966. |Анґела Колєсар |Руски Керестур |<div style="text-align: center;">" |<div style="text-align: center;">" |2005. |Терезка Виславски |Суботица |Славко Бучко |Кула |- |1967. |Гелена Ґлувня |Шид |Юлиян Варґа |Кула |2006 |Єлена Марков-Йована Вуксанович |<div style="text-align: center;">" |Мирко Преґун |Руски Керестур |- |1968. |Гелена Планчак |Коцур |Дьордє Ковачевич |Руски Керестур |2007. |Геленка Бучко |Миклошевци |Иґор Ґрекса |Шид |- |1969. |Любица Папуґа-Славица Емейди |Нове Орахово | | |2008. |Николая Сивч |Руски Керестур |Алексей Сивч |Руски Керестур |- |1970. |Мария Макаї |Руски Керестур |Риста Кляїч |Крущич |2009. |Оксана Рамач Ивана Пейович |Руски Керестур Б. Паланка |Марко Радишич |Дюрдьов |- |1971. |Сенка Няради |<div style="text-align: center;">" |Мариян Бутински |Тернополь |2010. |. Валентина Югас Танита Ходак |Коцур |Борис Барна |Руски Керестур |- |1972. |Ана Сеґеди |Вуковар |Михал Роман |Руски Керестур |2011. |Таня Надь |Бачинци |Мирослав Малацко |<div style="text-align: center;">" |- |1973. |Любица Папуґа - Ружица Мудри |Миклошевци |Олекса Павлишин |Заґреб |2012. |Ивона Гнатко |Вуковар |Боян Великанац |Вербас |- |1974. |Марица Пушкаш |Нови Сад |Iван Герич-Степан Сiкорський |Баня Лука |2013. |Ана Римар |Петроварадин |Константни Чордаш |Дюрдьов |- |1975. |Ана и Любка Фиґурек |Баня Лука |Дюра Надь |Руски Керестур |2014. | | | | |- |1976. |Славица Горняк |Дюрдьов |Дует Юлин Рац-Йовґен Надь |<div style="text-align: center;">" |2015. |Йована Ноґавица |Руски Керестур | | |- |1977. |Таня Холошняй Любка Виславски |<div style="text-align: center;">" |Янко Колошняї |<div style="text-align: center;">" |2016. |Кристина Афич |<div style="text-align: center;">" |Роберт Загорянски |Суботица |- |1978. |Андєлка Хасан, Снежана Ножинич, Нада Михалич, Весна Каранович |Заґреб |Мирко Ґаднянски |Нови Сад |2017. |Александра Русковски |<div style="text-align: center;">" |Марко Буила |Коцур |- |1979. |Евфемия Маньош Даниела Колєсар |Руски Керестур |Славко Афич |Руски Керестур |2018. |Ивана Чордаш |Нови Сад | | |- |1980. |Зденка Сакач |<div style="text-align: center;">" |Михайло Ляхович- Андрий Лаврий |Нови Сад |2019. |Валентина Салаґ |Дюрдьов | | |- |1981. |Мирослава Чордаш |<div style="text-align: center;">" |Владимир Бесерминї |Коцур |2021. |Дарина Михняк |Коцур | | |- |1982. |Тереза Фейди-Мирослава Чордаш |<div style="text-align: center;">" |Михал Голик |Петровци |2022. | | |Мирослав Малацко |Руски Керестур ? |- |1983. |Ксения Папуґа |<div style="text-align: center;">" |Емил Няради |Руски Керестур |2023. |Саня Дивлякович |Нови Сад ? | | |- |1984. |Ивана Сомборски |Дюрдьов |Юлиян Рамач |<div style="text-align: center;">" |2024. |Ксения Вереш |Дюрдьов |Владимир Мишлєнович |Миклошевци |- |1985. |Славка Сабадош |Руски Керестур |Ґоран Павич |Коцур |2025. |Йована Петрович |Шид |Иґор Папуґа |Руски Керестур |- |1986. |Александра Холошняй |Дюрдьов |Павле Паланчаї |Руски Керестур |2026. | | | | |- |1987. |Мария Фа-Фемка Бучко |Руски Керестур |Звонко Чижмар |<div style="text-align: center;">" |2027. | | | | |- |1988. |Андрея Колєсар-Саня Еделински |<div style="text-align: center;">" |Звонимир Кочиш |Зомбор |2028. | | | | |- |1989. |Мелания Дудаш-Таня Няради |<div style="text-align: center;">" |Силво Медєши |Петровци |2029. | | | |- |1990. |Таня Бреґун-Мария Холошняй |Дюрдьов |Владимир Надь |Руски Керестур |2030. | | | | |- |1991. |Лариса Дудаш-Мария Паланчаї |Руски Керестур |Михайло Гайдук |<div style="text-align: center;">" | | | | | |- |1992. |Анастазия Бесерминї |Вербас |Борис Чордаш |<div style="text-align: center;">" | | | | | |- |1993. |Соня Сопка-Мария Колошняї |Руски Керестур |Юлиян Медєши |<div style="text-align: center;">" | | | | | |- |1994. |Ивана Дошен |Нови Сад |Владимир Югик |<div style="text-align: center;">" | | | | | |- |1995. |Таня Бодянец-Дарина Планчак |Руски Керестур |Микола Хромиш |Дюрдьов | | | | | |- |1996. |Ана и Гелена Рац |<div style="text-align: center;">" |Томас Николич |Руски Керестур | | | | | |- |1997. |Леся Вовк |Вербас |Дарко Рац |<div style="text-align: center;">" | | | | | | |- |1998. |Кристина Бобрек-Ана Царич |Баня Лука |Владимир Надь Митьов |<div style="text-align: center;">" | | | | | | |- |1999. |Люпка Рац |Руски Керестур |Ярослав Тиркайла |Дюрдьов | | | | | | |- |2000. |Саня Полдруги |Коцур |Владимир Олеяр |Руски Керестур | | | | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Publika na Cervenej ruzi.jpg|Публика на фестивалу Файл:Rok grupa na Keresturijadi 86.jpg|Рок ґрупа на ''Керестурияди 86'' Файл:Dzeci na Cervenim pupcecu.jpg|Дзеци на ''Червеним пупчу'' Файл:Monografija Cervena ruza 2.jpg|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том II нова музична творчосц у забавним духу Файл:Monografija Cervene pupce.jpg|Моноґрафия  ''Червене пупче,'' том ''III, 1969-2012'', нова музична творчосц за дзеци Файл:Witajce na Ruzi.jpg|Банер зоз привитом госцом фестивала </gallery> == Литература == * Ґрупа авторох, ''30 Червени ружи'', НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 1991. * Мирон Жирош, „Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиїˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991'', Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 287. * Мирон Жирош, Нєзачуване лєбо затераз затрацене благо ''Червених ружох'', ''Шветлосц'' ч. 1, Нови Сад, 1987, б. 74-84. * ''10 Червени ружи'', Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї, Руске слово, Руски Керестур, 1971. == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-I-WEB.pdf Нова музична творчосц у народним духу, Том I], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2011. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Нова музична творчосц у забавним духу, Червена ружа 1962-2011, Том II,] Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-III-WEB.pdf] Нова музична творчосц за дзеци, Червена ружа 1969-2012, Том III], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2013. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/ruski-kerestur-cervena-ruza/ Йована Петрович и Иґор Папуґа побиднїки змаганя за найкрасши глас]. Рутенпрес, 28. юний 2025. * [https://www.facebook.com/Crvenaruzafestival/about?_rdr&checkpoint_src=any Фестивал "Червена ружа"]/Festival "Crvena ruža" == Референци == <references /> cmb79vubtzyqfy3bzeh24i3l2noso8k 0 2683 17834 17395 2026-04-21T11:27:33Z Sveletanka 20 /* Интересантносци */ вики вяза 17834 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Ясика | label2 = | data2 =[[File: Populus tremula asp.jpg|250px]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Дивизия | data6 =Magnoliophyta | label7 = Класа | data7 =Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Malpighiales | label13 = Фамилия | data13=Salicaceae | label14 = Род | data14 =''Populus'' | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =''P. tremula'' | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data25 =''Populus tremula'' | label19 = | data26 =[[Карл фон Лине|L. ]] }} '''Ясика''' (лат.''Populus tremula'')<ref>Benkeblia, Noureddine, ур. (2015). ''Omics Technologies and Crop Improvement.'' CRC Press. стр. 50. ISBN 978-1-4665-8669-7.</ref> файта [[Тополя (древо)|тополї]] зоз фамилиї вербох хтора рошнє на умерено жимних подручох Европи и Азиї. Єст єй на подручох од Исланду<ref> [https://www.visindavefur.is/svar.php?id=6749 „Blæösp (Populus tremula) Vísindavefurinn”], ''www.visindavefur.is''</ref> и Британских островох на заходзе, по Камчатку на востоку, и од Артицкого кругу у Скандинавиї и сиверней Русиї на сиверу, по Шпаньолску, [[Турска|Турску,]] Сиверну Корею и сиверни Япон на югу. Ясику мож видзиц и на подручох сиверозаходей Африки у Алжиру. == Опис == Ясика лїсцопадне древо хторе рошнє до 40 [[Метер|метери]] висини, широко 10 метери, а стебло грубе коло єдного метера. Лупа на младих стеблох ясики гладка и блядей желєнкасто шивей фарби, зоз цмошивима лантицелами. Зоз стареньом лупа стебла постава цмошива и одлупює ше. Лїсце старшей ясики нє подполно округле, зоз назубеним рубцом и зоз бочно скляпчисценим конарчком длугоким 4 до 8 центи. Конарчок ровни и оможлївює же би лїсце трепецело и на слабим витрику, та оталь и латинска назва за ясику, tremula = трепециц. Квиток у форми китайки и опращкує ше з витром, а розвива ше вчас на яр, пред тим як почнє роснуц лїсце. Ясика двополна рошлїна, хлопски квиток (китайка) желєней и кафовей [[Фарба|фарби]], длугоки од 5 до 10 центи кед ошлєбодзує полен. Женски китайки желєни, длугоки од 2 до 6 центи, дозреваю на початку лєта и маю вельо погарики або главки зоз дробним нашеньом з мохотками хтори оможлївюю розшеванє. '''Евроазийска ясика''' то файта хтора лєпше рошнє на [[Влага|влажних]] и [[Слунко|слунковитих]] подручох. Може колонизовац празни подруча хтори очкодовани од огня або на даяки иншаки способ, наприклад зоз керченьом. Тота файта може ознова нароснуц зоз ключкох на бочней кореньовей системи. Рошлїна швидко рошнє у перших двацец рокох, потим спомалшено, а роснуц престава коло 30-го року. Ясика може жиц и до 200 роки: то одпорна файта и подноши длугоки и жимни жими и кратки лєта. Лупа ма нєприємни смак, та ю янї єленї нє грижу, алє є бажна за инсекти, окреме за мали топольов моль чийо ше лїчинки кармя зоз ню.<ref>Rackham, Oliver (1994). ''The Illustrated History of the Countryside''. London: BCA. CN 2922.p. 64.</ref> == Интересантносци == У [[Национални парк|Националним парку]] [[Єловстон]] у ЗАД зазначени длугоки период, коло 70 роки, у хторим ше лєси ясики нє обновели зоз младима стеблами. После виглєдованя чом ше то случело утвердзене же нєставанє ясики у директней вязи зоз щезованьом шивого вовка зоз тих просторох. Установене же чупори єленьох зошицким поєдза младнїки ясики кед у своїм окруженю нє маю предаторох, у тим случаю шивого вовка, и на таки способ застановюю обновйованє лєса. Концом двацетого вику шиви вовк населєни до того националного парку и о даскельо роки (од 2003. року) число младих ясикох ше звекшало<ref>Биолоґия, учебнїк за пияту класу основней школи (2. часц), бок 53, др. Ґордана Субаков Симич, Марина Дрндарски</ref>. == Фосилни пренаходзиска == Фосилни остатки ясики и других рошлїнох зоз периоду плиоцену (период пред 5,3 милиони роками до 1,8 милиони роки) пренайдзени на просторох Турскей.<ref>Kasaplıgil, B.-(1975): Pliocene Flora of Güvem village near Ankara, Turkey, Abstracts of the Papers Presented at the XII International Botanical Congress, Akademika Nauk SSSR, 1: 115, Leningrad</ref> == Пестованє ясики == Ясику ше пестує паркох и вельких заградох. Гибрид ясики и билей тополї, познати як шива тополя, ''Populus × canescens'', розширени у Европи и централней Азиї. Зоз аспекту векшей продукциї древа и одпорносци на рижни хороти, у Данскей ше виглєдує и преучує нови гибриди як цо то наприклад ''P. tremula×P. tremuloides''.<ref>[https://archive.ph/20130423193013/http://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 „RHS Plant Selector -''Populus tremula''”]. Архивирано из [https://apps.rhs.org.uk/plantselector/plant?plantid=1508 оригинала] 23. 04. 2013. г. 24. 4. 2019.</ref> == Хаснованє == Древо ясики лєгке и мегке. Хаснує ше го за огриву и правенє ширкох, алє вєльку значносц ма у индустриї целулози и паперу. Зоз ясики ше продукує и шперплочи и рижни файти иверици. Тота файта тополї зоз аспекту еколоґиї барз важна прето же є дом рижним инсектох, птицом и даєдним цицаром. == Ґалерия == <gallery> Файл:PopulusTremula002.JPG|Drebulė Файл:Populus.tremula2.jpg|''Populus tremula'' Файл:20140206Populus tremula2.jpg Файл:20130404Populus tremula2.jpg Файл:20130803Populus tremula2.jpg Файл:20130721Populus tremula6.jpg|Лїсце Файл:Populus tremula fall leaves 2.jpg|''Populus tremula'',Лїсце вєшенї Файл:20150317Populus tremula4.jpg|Ясика (Райна у Хокенхаймеру, Нємєцка) Файл:Osina kaluga.JPG|Плод европскей Ясики ( Руска федерация) Файл:Espe - Zitterpappel.JPG Файл:Beilstein - Maad - Schmidbachtal mit altem Feldweg am Nonnenwald im November.jpg Файл:Fotothek df ps 0002113 Bäume.jpg Файл:Zitterpappel.jpg|Пререзане древо, стебло Файл:Reitter-Abel Holzarten T009.jpg </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://biosan.rs/katalog-vrtnog-bilja/trepetljika-jasika/ TREPELJIKA, JASIKA], ''biosan.rs'' * [https://rulek.rs/trepetljika-2/ Jasika], ''rulek.rs'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Рошлїни]] 9m256jls457c4q8y6bbpmdvjcvj0ud0 0 2792 17803 16889 2026-04-20T16:58:21Z Olirk55 19 Викивяза 17803 wikitext text/x-wiki '''Пайта''', то хижка у преднїм [[Двор|дворе]]. Патрела на драгу, алє нє мала на предку облаки. Була набивана, закрита з [[Над|надом]] як и хижа. Мала єдну просторию, хтора служела за одкладанє зарна. Долу були дески. Ту у ракашох стало зарно и [[желєнява]] док ше ю ище нє закопало до долїка. == Литература == • Олена Папуґа ,,''Руске обисце''", Нови Сад, 2012, б. 41-43 • ''Словнїк руского народного язика II'', Нови Сад, 2017, б. 324. • Янко Барна, ''Так приповедали нашо дїдове'', Нови сад, 2022, б. 44. [[Катеґория:Обисце]] 5ndzjmk0wqql3o0l8giaiwt4sa8ar1f 14 2908 17793 17384 2026-04-20T12:10:20Z Sveletanka 20 кате 17793 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Аґреґатни стани]] 8t4h8a77wh3u4lqma9c948lq3nhsope 0 2911 17822 17757 2026-04-21T10:51:09Z Sveletanka 20 вики вяза 17822 wikitext text/x-wiki [[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]] '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци <ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У националним парку, односно [[Защицене подруче|защиценим подручу]], допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк [[''Wellowstone''|Єловстон]], преглашени 1872. року. == Медзинародна дефиниция == Спрам дефинициї ''Медзинародней униї за защиту природи (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия<ref>[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>: :1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) :2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу :3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує :4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.<ref>[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.</ref> == История националних паркох == Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року <ref>[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' <ref>[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.</ref>, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро <ref>[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''Вирунґа'' <ref>[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити<ref>[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. <center> <gallery> Late_Afternoon_at_North_&_South_Era.jpg|Краљевски национални парк Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер </gallery> </center> == Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] == <center> <gallery> Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) <ref>[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref> Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974) Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981) Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981) Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986) </gallery> </center> == Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] == <ref>[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.</ref> <center> <gallery> File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983) File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980) File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985) File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949) File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960) File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949) File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953), File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999) </gallery> </center> == Национални парки у Босни и Герцеґовини == <center> <gallery> File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965) File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967) File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008) File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)<ref>[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.</ref> </gallery> </center> == Национални парк у Словениї == * ''Триґлав'' (1981) <ref>[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.</ref> == Национални парки у Македониї == * ''Ґаличица'' (1958), * ''Маврово'' (1948), * ''Пелистер'' (1948), * ''Шар-планина'' (2021).<ref>Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.</ref> == Национални парки Чарней Гори == <ref>[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.</ref> * ''Биоґрадска гора'' (1952), * ''Дурмитор'' (1952), * ''Ловчен'' (1952), * ''Скадарске озеро'' (1983), * ''Проклетиє'' (2009). {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Национални парки]] 6i7cinizahddfyseeqak6ul2roey4m7 17826 17822 2026-04-21T11:08:17Z Sveletanka 20 катеґория 17826 wikitext text/x-wiki [[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]] '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци <ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У националним парку, односно [[Защицене подруче|защиценим подручу]], допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк [[''Wellowstone''|Єловстон]], преглашени 1872. року. == Медзинародна дефиниция == Спрам дефинициї ''Медзинародней униї за защиту природи (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия<ref>[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>: :1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) :2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу :3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує :4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.<ref>[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.</ref> == История националних паркох == Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року <ref>[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' <ref>[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.</ref>, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро <ref>[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''Вирунґа'' <ref>[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити<ref>[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. <center> <gallery> Late_Afternoon_at_North_&_South_Era.jpg|Краљевски национални парк Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер </gallery> </center> == Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] == <center> <gallery> Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) <ref>[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref> Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974) Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981) Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981) Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986) </gallery> </center> == Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] == <ref>[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.</ref> <center> <gallery> File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983) File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980) File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985) File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949) File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960) File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949) File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953), File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999) </gallery> </center> == Национални парки у Босни и Герцеґовини == <center> <gallery> File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965) File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967) File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008) File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)<ref>[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.</ref> </gallery> </center> == Национални парк у Словениї == * ''Триґлав'' (1981) <ref>[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.</ref> == Национални парки у Македониї == * ''Ґаличица'' (1958), * ''Маврово'' (1948), * ''Пелистер'' (1948), * ''Шар-планина'' (2021).<ref>Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.</ref> == Национални парки Чарней Гори == <ref>[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.</ref> * ''Биоґрадска гора'' (1952), * ''Дурмитор'' (1952), * ''Ловчен'' (1952), * ''Скадарске озеро'' (1983), * ''Проклетиє'' (2009). {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] 199s0gobl8d27576qtotlzrmx2qkzid 17832 17826 2026-04-21T11:18:24Z Sveletanka 20 вики вязи 17832 wikitext text/x-wiki [[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]] '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци <ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У националним парку, односно [[Защицене подруче|защиценим подручу]], допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк [[''Wellowstone''|Єловстон]], преглашени 1872. року. == Медзинародна дефиниция == Спрам дефинициї ''Медзинародней униї за защиту природи (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия<ref>[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>: :1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) :2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу :3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує :4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.<ref>[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.</ref> == История националних паркох == Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року <ref>[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' <ref>[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.</ref>, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро <ref>[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''Вирунґа'' <ref>[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити<ref>[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. <center> <gallery> Late_Afternoon_at_North_&_South_Era.jpg|Краљевски национални парк Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер </gallery> </center> == Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] == <center> <gallery> Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) <ref>[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref> Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974) Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981) Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981) Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986) </gallery> </center> == Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] == <ref>[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.</ref> <center> <gallery> File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983) File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980) File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985) File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949) File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960) File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949) File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953), File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999) </gallery> </center> == Национални парки у Босни и Герцеґовини == <center> <gallery> File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965) File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967) File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008) File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)<ref>[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.</ref> </gallery> </center> == Национални парк у Словениї == * ''Триґлав'' (1981) <ref>[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.</ref> == Национални парки у Македониї == * ''Ґаличица'' (1958), * ''Маврово'' (1948), * ''Пелистер'' (1948), * ''Шар-планина'' (2021).<ref>Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.</ref> == Национални парки Чарней Гори == <ref>[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.</ref> * ''Биоґрадска гора'' (1952), * ''Дурмитор'' (1952), * ''Ловчен'' (1952), * ''Скадарске озеро'' (1983), * ''Проклетиє'' (2009). {{Commonscat}} == Почитац: == ::* [[Парк природи]] ::* [[Резерват природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] 87xlg177esx3it0c5cyy21re2k081s3 14 2930 17829 17484 2026-04-21T11:12:15Z Sveletanka 20 катеґория 17829 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] q81p349z8qlu493b51429vzait79ru0 0 2939 17811 17697 2026-04-20T17:57:28Z Keresturec 18 17811 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Владимир Гербут</big> | label2 = | data2 = [[File:Vladimir Herbut.jpg|center]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =18. априла 1949. | label6 = Датум упокоєня | data6 =21. марца 2026. | label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = бек | label10 = Спорт | data10 = Рукомет | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Бавел у тих тимох | data13 =РК ''Русин'', Руски Керестур<br>РК ''Гайдук'', Кула<br>РК ''Червинка'', Червинка<br>РК ''Кварнер'', Риєка<br>РК ''Ровинь'', Ровинь<br>РК ''Омладинєц'', Коцур<br> | label14 = Припознаня | data14 =Почесни член РК Русин }} '''Владимир Гербут''' (*18. април 1949—†[[21. марец]] 2026), визначни рукометаш и спортиста хтори зоз своїм талантом и препознатлївим моцним бицом, охабел тирваци шлїд у историї того спорту у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Биоґрафия == Владимир Гербут народзени 18. априла 1949. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Янко и [[мац]] Леона родз. Пап (Дюранїнова). Владимир мал шестру Марию. У валалє закончел основну школу. Владимир Гербут дебитовал 1965. року, на 16 роки, у РК ''Русин'' кед ше у Керестуре лєм почал розвивац рукометни спорт. Уж теди бул замерковани як бавяч зоз моцним бицом и вельким потенциялом. Под час служеня воєного року, його талант нє остал нєзамерковани. Нєодлуга го там анґажую тренирац, же би потим место звичайней обуки, векшину часу препровадзовал на пририхтованьох и змаганьом ширцом ядранского приморя, од Славониї по Сплит. По врацаню зоз войска Владимир предлужел брилїрац у матичним клубе РК ''Русин'', одкадз нєодлуга прешол до кулского ''Гайдуку'', хтори у тот час бул доминантни у Войводянскей лиґи. О його нєвироятним таланту шведочи податок зоз єдного стретнуца кед бавел за ''Гайдук'', на хторим од вкупно 23 ґолох його тиму, вон посцигнул аж 21 ґол. Кратко тренирал и у першолиґашским клубе ''Червинка'', а бавел и у ''Кварнеру'' зоз Риєки и у РК ''Ровиню'' y истоменовим варошу у Истри. Єден час бранєл и фарби коцурского ''Омладинца'', а бул и на крочай од того же би облєкол репрезентативни дрес дакедишнєй Югославиї. Штредком 80. рокох врацел ше там одкадз шицко и почало – до свойого родного Керестура и рукометного клубу ''Русин'', дзе єден час и бавел и бул тренер. Владимир Гербут бавел на позициї бека, роками мал епитет ґолґетера цалей лиґи, а вецейраз бул преглашени за найлєпшого [[Спортиста|спортисту]] Керестура. Остатнє змаганє Владимир одбавел 18. авґуста 1985. року кед и урядово закончел свою рукометну кариєру. На концу його кариєри, Рукометни клуб ''Русин'' преглашел Владимира Гербута за свойого почесного члена. Владимир Гербут бул оженєти зоз Марию родз. Хованєц. У малженстве мали двох синох, Владимира и Златка. Владимир Гербут ше упокоєл 21. марца 2026. року, у своїм 76. року. Поховани бул [[22. марец|22. марца]] на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре. == Ґалерия == <gallery> Файл:Vladimir Herbut i keresturski rukometase.jpg|алт=Владимир Гербут и керестурски рукометаше.|Владимир Гербут (цалком лїво) и керестурски рукометаше 18. авґуста 1985. року. Бул то дзень кед Владимир Гербут одбавел свойо остатнє змаганє и положел точку на свою рукометну кариєру. Файл:Vladimir Herbut se odpituje od rukometa.jpg|алт=Владимир Гербут, Яким Грубеня Бора и Вили, за памятку |Владимир Гербут, Яким Грубеня Бора и Вили пред початком остатнього змаганя у його кариєри. </gallery> == Вонкашнї вязи == * Й. Грубеня, [https://www.ruskeslovo.com/bakovo-skoljare-sljidbenjiki-ii/ Баковово школяре – шлїдбенїки (II)], новини ''Руске слово'', www.ruskeslovo.com, 13. фебруар 2023. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/umar-rukometas-vladimir-herbut/ Умар рукометаш Владимир Гербут (1949–2026)], ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com, 25. марец 2026. 3v4qvt8c5318hiq1krry71rilse4vgv 0 2940 17827 17754 2026-04-21T11:09:28Z Sveletanka 20 катеґория 17827 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то [[защицене подруче]], простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи <ref>[https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Парки природи]] r11j77tnjp5cza6mq4oe9jbmu11uplb 17833 17827 2026-04-21T11:19:34Z Sveletanka 20 вики вязи 17833 wikitext text/x-wiki [[File:Zlatiborska brda.jpg|thumb|right|300px|Парк природи ''Златибор'' преглашени 2017. року ]] '''Парк природи''' то [[защицене подруче]], простор добре очуваних природних характеристикох хидроґрафиї, педолоґиї, флори и фауни, а тиж так и ґеоморфолоґийних и ґеолоґийних характеристикох релєфу. На тим просторе преовладую природни екосистеми и пременки зведзени на минимум а вельку улогу ма и екотуризем<ref>[https://www.naturpark-zillertal.at/en/nature-park/what-is-a-nature-park.html Nature Park » What is a Nature Park?”]. ''naturpark-zillertal.at''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. Перши парк природи основани 1932. року у погранїчним просторе [[Польска|Польскей]] и Словацкей, под назву Пєнински парк природи<ref>[http://www.pieniny.sk/en.html Pieniny, first International landscape Park in Europe ], ''www.pieniny.sk''.Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Медзинародна дефиниция == Парк природи, у хиєрархийним смислу, на нїзшим уровню од националного парку, подобносци медзи нїма єст вельо, а розликую ше у шлїдуюцим<ref>[https://en.renovablesverdes.com/differences-between-natural-park-and-national-park/ „Differences between natural parks and national parks: keys and protection”], ''en.renovablesverdes.com''. Приступљено 08.04.2026</ref>: ● Управянє зоз парком природи зверене єдинки локалней самоуправи (општина, варош, реґия) ● Парк природи на уровню защити IV, V, VI катеґориї спрам правилох Медзинародней униї за защиту природи ● Число нащивительох нє нужно огранїчене ● Наменка,окрем защити природи, може буц и рекреативно-туристична У [[Сербия|Сербиї]] спрам [[Закон (право)|закону]] у парку природи забранєна кажда привредна и друга дїялносц, а тиж так и кажде дїлованє хторе би на даяки способ уменшало вредносц и характеристики парку. Мири защити, файти привредних дїялносцох и хаснованє природних вредносцох у парку природи ше детальнєйше утвердзую зоз актом о преглашеню защиценого подруча<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/parkovi-prirode/ „Паркови природе”], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> == Парки природи у Сербиї == Найстарши парки природи на просторе [[Сербия|Сербиї]], преглашени штредком 1970-их рокох, а то: Панония (1974) и Зобнатица(1976). Сигевачка клисура преглашена як парк природи 1977, а озеро Палич 1982. року. У Сербиї єст вкупно 22 парки природи <ref>[https://zzps.rs/%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b3%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%80-%d0%b7%d0%b0%d1%88%d1%82%d0%b8%d1%9b%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be/ Централни регистар заштићених природних добара], ''zzps.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref> а три хтори у поступку защити то Полой (сиверни Срим), Букински храстик (општина Бачка Паланка) и Мойстирско-драшки гори (часц горского венцу Проклетиє). Наймладши, односно, остатнї преглашени парк природи Вельки Ястребац (централна Сербия) 2024. року<ref>[https://www.srbija.gov.rs/vest/841903 „Проглашен Парк природе „Велики Јастребац”], ''srbija.gov.rs''. Приступљено 08.04.2026.</ref>. == Почитац: == ::* [[Национални парк]] ::* [[Резерват природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Парки природи]] 0dq9dp7so84krwm8qkgrlowbmntuwh1 0 2949 17810 17763 2026-04-20T17:55:38Z Keresturec 18 Форматиранє текста 17810 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Франьо Тома </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =28. априла 1951. року | label6 = Датум упокоєня | data6 =17. юлия 2023. року | label7 = Поховани | data7 = у Руским Керестуре | label8 = Висина | data8 = | label9 = Позиция у тиме | data9 = централни галф | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Бавел у тих тимох | data13 = ФК ''Русин'', Руски Керестур<br> ФК ''Бурладинґен'', Баден-Виртемберг, Нємецка<br> ФК ''Русин'', Руски Керестур | label14 = Припознаня | data14 = Почесни член СД Русин }} '''Франьо Тома''' (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер ФК ''Русин'' зоз Руского Керестура. == Биоґрафия == Франьо Тома народзени 28. априла 1951. року у Земуну. Оцец Ференц и мац Катарина родз. Клер. Франьо мал ище шестру Ану и братох Адама и Йосипа. До основней школи Франьо ходзел у Савиним селу и у Руским Керестуре. Першу роботу достал у Млєчари. Франьо Тома ше оженєл зоз Ану родз. Марич. У малженстве мали двох синох, Зорана и Даниєла. == У швеце фодбала == Франьов старши брат Адам штредком пейдзешатих рокох прешлого вику бавел фодбал за ФК ''Задруґар'' зоз Руского Керестура у Срезким першенстве. Понеже ше ФК ''Русин'', концом шейдзешатих рокох, пласовал до висшого ранґу, а у його галф линиї бавели теди уж ветеранє, Владимир Преґун (Ондеров) и Йоаким Козар, то бул час же би ше екипу ФК ''Русина'' помоцнєло у охрану зоз младим, високим и моцним бавячом. Як помоцнєнє, а на препоруку його брата Адама, до Керестура 1968. року пришол Франьо Тома зоз Польопривредного маєтку Косанчич. Спочатку Франьо бавел на позициї правого бека а вец пейц роки у успишней галф линиї Хома-Тома-Фекете вон бавел централного галфа док ФК ''Русин'' бавел у Бачкей лиґи (зони) односно у штвартим ранґу югославянских фодбалских першенствох. Єден час Франю до своїх шорох сцели привесц кулски ФК ''Гайдук'' и ФК ''Тополя''. Франьо Тома 1973. року пошол на роботу до Заходней Нємецкей и предлужел успишно бавиц фодбал за трецолиґаша ФК ''Бурладинґен'' (Баден-Виртемберг). После 10 рокох врацел ше до Керестура и, гоч уж у позних фодбалских рокох, вон сцел помогнуц и ознова почал бавиц за ФК ''Русин''. Франьо вецей раз, у найчежших Русинових рокох, преберал на себе и улогу тренера Русина, аж по конєц Русиновей першенственей сезони 1994/95. Франьо 2001. року вибрани за почесного члена Спортского Дружтва ''Русин''. Франьо Тома ше упокоєл 17. юлия 2023. року. Поховани є на теметове у Керестуре. == Вонкашнї вязи == * Й. Грубеня. [https://www.ruskeslovo.com/?s=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BE+%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0  Баковово школяре - шлїдбенїки (II)], новини ''Руске слово'',  www.ruskeslovo.com , 13. фебруар 2023. * Й. Г. [https://digitalizacija.ruskeslovo.com/%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%be/  Франьо Тома (1951-2023)]. Новини ''Руске слово'', Рок LXXIX, число 30 (4055), Нови Сад, 28. юлий 2023, б. 35. [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Фодбалере ФК Русин]] [[Катеґория:Фодбалере у иножемних клубох]] [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:28. април]] [[Катеґория:Народзени 1951]] [[Катеґория:17. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2023]] rrlqhfylrefemv0uvvkk0ysoluox2cu 14 2961 17830 17755 2026-04-21T11:13:25Z Sveletanka 20 катеґория 17830 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] q81p349z8qlu493b51429vzait79ru0 0 2962 17806 17774 2026-04-20T17:20:07Z Sveletanka 20 укладанє фотоґрафиї 17806 wikitext text/x-wiki [[File:Uvac River and Eagle.jpg|thumb|431x431px|Резерват природи Увац]] '''Резерват природи''' або природни резерват то подруче нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.</ref>Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.<ref>[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.</ref><ref>[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.</ref> == Медзинародна дефиниция == Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то [[защицене подруче]] наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.<ref>[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.</ref> У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.<ref>[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох<ref>[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref>: == :: 1.'''Строги резерват природи''' (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и :: 2.'''Специялни резерват природи''' (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу). == История резервату природи == [[File:Reef outside Aitutaki, Cook Islands.jpg|thumb|right|Найвекши резерват природи на швеце Марае Моана, Цихи океан]] Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.<ref>[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”.] Архивирано [http://www.slwcs.org/ из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.<ref>[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон. Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.<ref>Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.</ref>По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.<ref>[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.</ref> == Резервати природи у Сербиї == Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.<ref>[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.</ref> Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. <ref>[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.<ref>[https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == Ґалерия == <center> <gallery> Specijalni rezervat prirode Carska bara, slika 1.jpg|Царска бара Kanjon reke Jerme, Srbija (267).jpg|Каньон рики Єрми РП20 Zasavica.137.jpg|Засавица Planina Rtanj Srbija.jpg|Ртань </gallery> </center> == Почитац: == ::* [[Национални парк]] ::* [[Парк природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] fb0gyim72xdmf523vmruof45woawpfx 17828 17806 2026-04-21T11:10:57Z Sveletanka 20 катеґория 17828 wikitext text/x-wiki [[File:Uvac River and Eagle.jpg|thumb|431x431px|Резерват природи Увац]] '''Резерват природи''' або природни резерват то [[защицене подруче]] нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.</ref>Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.<ref>[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.</ref><ref>[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.</ref> == Медзинародна дефиниция == Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то [[защицене подруче]] наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.<ref>[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.</ref> У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.<ref>[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох<ref>[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref>: == :: 1.'''Строги резерват природи''' (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и :: 2.'''Специялни резерват природи''' (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу). == История резервату природи == [[File:Reef outside Aitutaki, Cook Islands.jpg|thumb|right|Найвекши резерват природи на швеце Марае Моана, Цихи океан]] Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.<ref>[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”.] Архивирано [http://www.slwcs.org/ из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.<ref>[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон. Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.<ref>Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.</ref>По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.<ref>[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.</ref> == Резервати природи у Сербиї == Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.<ref>[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.</ref> Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. <ref>[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.<ref>[https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == Ґалерия == <center> <gallery> Specijalni rezervat prirode Carska bara, slika 1.jpg|Царска бара Kanjon reke Jerme, Srbija (267).jpg|Каньон рики Єрми РП20 Zasavica.137.jpg|Засавица Planina Rtanj Srbija.jpg|Ртань </gallery> </center> == Почитац: == ::* [[Национални парк]] ::* [[Парк природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Резервати природи]] 7gybzruefdwbr8ifzyic28icf1hnac2 0 2964 17797 17780 2026-04-20T16:10:04Z Sveletanka 20 катеґория 17797 wikitext text/x-wiki [[Файл:Nihonshoki tanaka version.jpg|thumb|right|300px|Копия боку зоз ''Нихон Шоки''-ю, вчасни Хеян период.]] '''''Нихон Шоки''''' (日本書紀), тиж познати и пoд назву '''''Хронїки Япону''''', друга найстарша кнїжка о историї Япону. Настала 720. року по розказу цара Ґеншоа дворскому ученякови Тонерови Шиноуови же би направел запис о Японє. Тото дїло ше, як и Кодїки, занїма з периодом богох, алє лєм по Джито. Тиж так, ма вецей хронолоґиї и историйни податки, по углядзе на китайску историну хронїку, та обачлїва и даяка литературно-историна структура (вшелїяк, подобна китайскей). У тим дїлу акцент вецей на историйней точносци як на литерализациї, прецо є з литературного боку нїзшей вредносци, алє з историного - векшей. У селекциї дїлох нароком ше указує шицки познати вариянти, нє лєм тоти цо маю улогу у политичним живоце. То доказ же пририхтователь хасновал рижни жридла, виглєдовал други записи хтори було надосц, як гваря китайски жридла. Записи новшого датума историйно барз виродостойни.<ref>https://en.wikisource.org/wiki/Nihongi/Book_XXX</ref> Прозни текст написани на китайским язику, гоч єст и писнї за хтори ше хасновало китайску транскрибцию. Нихон Шоки ше состої зоз скоро трицец пантлїкох з папирусу, т.є. томох, дзе скоро шицки написани на китайским язику. Главни циль Кодїкию оправданє божого походзеня цара; док циль Нихон Шокия потримовка авторитета Япону у одношеню на сушедох, творенє слики Япону як моцней, сувереней, цивилизованей и културней жеми хтора нє заостава. == Литература == * Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 1. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896. * Nihongi : chronicles of Japan from the earliest times to A.D. 697 [Нихонги: хронике Јапана од најранијих времена до 697. године]. 2. Превод: Aston, William George. London: Japan Society. 1896. * Brownlee, John S. (1997). Japanese historians and the national myths, 1600-1945: The Age of the Gods and Emperor Jimmu. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0644-2. * Brownlee, John S. (1991). Political Thought in Japanese Historical Writing: From Kojiki (712) to Tokushi Yoron (1712). Waterloo, Ontario: Wilfrid Laurier University Press. ISBN 978-0-88920-997-8. * Sakamoto, Tarō; Brownlee, John S. (1991). The Six National Histories of Japan: Rikkokushi. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 978-0-7748-0379-3. == Референци == <references /> [[Катеґория:Япон]] [[Катеґория:Японска митолоґия]] [[Катеґория:Кнїжки]] [[Катеґория:Видавательство]] 1yy5ih1lfmxv75aaohquiwq7etuqhys 14 2966 17794 2026-04-20T12:10:45Z Sveletanka 20 катеґория 17794 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Атмосфера]] 50o5cvp5a0n5gmtofz1xphjc2kvg8aa 0 2967 17804 2026-04-20T17:05:08Z Olirk55 19 Нова страница: Вишня (Prunus cerasus) то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї Rosaceae, роду Prunus (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду Cerasus. Природни ареал облапя векшу часц… 17804 wikitext text/x-wiki Вишня (Prunus cerasus) то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї Rosaceae, роду Prunus (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду Cerasus. Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. Походзенє, значенє и розширеносц Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. Место вишнї у систематизациї рошлїнох У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: Ту будзе ТАБЛЇЧКА Дзиви файти вишнї -- Обична вишня -- Степска вишня -- Восточноамерицка писковита вишня -- Пустиньска - китайса вишня Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: -- самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), -- часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и -- безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. Защита од хоротох и чкодлївцох У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. Еколоґийни условия за пестованє вишнї Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. o34wejkabxj24e18qlovlxsz85sz9g9 17805 17804 2026-04-20T17:08:40Z Olirk55 19 Форматированє бока 17805 wikitext text/x-wiki '''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. Походзенє, значенє и розширеносц Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. Место вишнї у систематизациї рошлїнох У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: Ту будзе '''ТАБЛЇЧКА''' ▶ Дзиви файти вишнї: ♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: ♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. Защита од хоротох и чкодлївцох У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. Еколоґийни условия за пестованє вишнї Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. fj82b7oj2k1fiwigujmcstk5yg5x308 17809 17805 2026-04-20T17:45:07Z Ksenija234 1651 17809 wikitext text/x-wiki [[File:Black Che.jpg|right|thumb|300px|Вишня]]'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: Ту будзе '''ТАБЛЇЧКА''' ▶ Дзиви файти вишнї: ♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: ♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. Ґалерия f3h2rfq1sy61whyhjc85c7bn2nvqoi6 17812 17809 2026-04-20T18:06:05Z Ksenija234 1651 Ушорйованє медзинасловох и уруцованє фотографийох 17812 wikitext text/x-wiki [[File:Black Che.jpg|right|thumb|300px|Вишня]]'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як овоц). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и мандуля, брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: Ту будзе '''ТАБЛЇЧКА''' ▶ Дзиви файти вишнї: ♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: ♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. == Ґалерия == <gallery> Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох Файл:Cherry pie.jpg|Питка зоз вишнями Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох Файл:Cherry (17698631251).jpg|Наоберани вишнї Файл:Újfehertoi Fürtos.jpg|Вишня на древе </gallery> djorw4klj86mqu5z2qdvrc4srg53n5h 17814 17812 2026-04-20T20:09:15Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17814 wikitext text/x-wiki [[File:Black Che.jpg|right|thumb|300px|Вишня]]'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: Ту будзе '''ТАБЛЇЧКА''' ▶ Дзиви файти вишнї: ♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: ♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. == Ґалерия == <gallery> Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох Файл:Cherry pie.jpg|Питка зоз вишнями Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох Файл:Cherry (17698631251).jpg|Наоберани вишнї Файл:Újfehertoi Fürtos.jpg|Вишня на древе </gallery> 9zawdhbwjwx0x1soxfjsd3rvlir8grc 17816 17814 2026-04-20T22:33:14Z Olirk55 19 Укладанє табелох, референци 17816 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Вишня | label2 = | data2 =[[File:Újfehertoi Fürtos.jpg|300px|Плоди вишнї]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация''']] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Rosids | label12 = Ряд | data12 = Rosales | label13 = Фамилия | data13= а: Rosaceae | label14 = Род | data14 =''Prunus'' | label15 = Под род | data15 = P. subg. Cerasus | label16 = Файта | data16 = P. cerasus | header17= | label19 = Sect.| data19 = | label20 = Sect.| data20 = | label21 = Sect.| data21 = | label22 = Sect.| data22 = | label23 = Sect.| data23 = | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label25 = | data25 = Prunus cerasus | label26 = | data26 = [[Карл фон Лине|L. ]] }}'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: {| class="wikitable" |- | Оддзелєнє: || Angiospermae<ref>[https://riznica.wordpress.com/tag/скривеносемењаче/ Скривеносемењаче]</ref> |- | Класа: || Dicotyledonae<ref>[http://biologijakp.weebly.com/dikotile.html Дикотиле]</ref> |- | Подкласа: || Rosidae (ружи) |- | Надряд: || Rosanae (ружи) |- | Ряд: || Rosales (ружи) |- | Фамилия: || Rosaceae (ружи) |- | Подфамилия: || Prunoideae<ref>[https://web.archive.org/web/20141226212745/http://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce kosticavo-voce] архивирано из [https://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce оригинала] Приступљено 26. 12. 2014.</ref> |- | Род: || ''Prunus'' L. |- | Подрод: || ''Cerasus'' Pers. |- | Секција: || ''Eucerasus'' Koehne |- | Врста: || ''Prunus cerasus'' L. = ''Cerasus vulgaris'' (обична вишна) |} == Дзиви файти вишнї == [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: [[File:Andrena (female) - Prunus cerasus - Keila.jpg|right|thumb|300px|]]♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. {| class="wikitable" style="margin:auto; clear:left;" |- ! colspan=3|Пейц найвекши продукователє вишньох 2003-2023. |- ! Держава ! Продукция (у тонох) ! <small>Надпомнуце</small> |- | [[File:Flag of Turkey.svg|49px|Турскa]] Турска ||align=right|445.556|| |- | {{застава|САД}}||align=right|329.852|| |- | {{застава|Иран}}||align=right|172.000|| |- | {{застава|Шпанија}}||align=right|118.220|| |- | {{застава|Италија}}||align=right|110.766|| |- |- style="background:#ccc;" | '''Свет'''||align=right| '''2.245.826'''||'''[А]''' |- |colspan=5 style="font-size:.7em"|Без симбола = званични податак, П = [[Организација за храну и пољопривреду|ФАО]] процена, <br />А = званични, полузванични подаци или процена.[http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor ФАОСТАТ] {{Wayback|url=http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor |date=20120619130038 }} |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible" border="1" |+Топ-10 країн-виробників вишні — середнє за 2003-2023 (в тис. тонн) |- | [[RUS]] || align="right" | 214.878 |- |{{TUR}} | align="right" |176.893 |- |{{POL}} | align="right" |169.598 |- | {{UKR}} || align="right" | 165.914 |- |{{SRB}} | align="right" |112.087 |- | {{USA}} || align="right" | 109.088 |- | {{IRN}} || align="right" | 94.394 |- |{{SCG}} | align="right" |87.700 |- |{{HUN}} | align="right" |64.892 |- |{{UZB}} | align="right" |43.469 |- |{{AZE}} | align="right" |28.829 |- |'''Всього у світі (середнє)''' || align="right" | '''1 320.674''' |- | colspan="2" | Джерело: [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL/visualize |title=Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй |archive-url= |archive-date= |accessdate=13 липня 2025}}</ref>. Примітка: [[Сербія та Чорногорія]] розділились після [[Референдум|референдуму]] в 2006. |} == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. == Ґалерия == <gallery> Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня Файл:Cherries in basket 2018 G1.jpg|Наоберани вишнї у [[Кошарка|кошарки]] Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох Файл:Cherry pie.jpg|Колач зоз вишнями Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох Файл:Sauerkirschenfrucht Prunus cerasus 2.JPG|Вишнї хтори зрею на конарчку </gallery> == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] 7cv8k2gxygayj2r0w497qkvl7kdczvy 17825 17816 2026-04-21T11:02:20Z Olirk55 19 Уложени вонкашнї вязи 17825 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Вишня | label2 = | data2 =[[File:Újfehertoi Fürtos.jpg|300px|Плоди вишнї]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация''']] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 =Plantae | label6 = Роздїл | data6 = | label7 = Класа | data7 = | label8 = Кладус | data8 =Tracheopytes | label9= Кладус | data9 =Angiospermae | label10 = Кладус | data10 =Eudicotidae | label11 = Кладус | data11 =Rosids | label12 = Ряд | data12 = Rosales | label13 = Фамилия | data13= а: Rosaceae | label14 = Род | data14 =''Prunus'' | label15 = Под род | data15 = P. subg. Cerasus | label16 = Файта | data16 = P. cerasus | header17= | label19 = Sect.| data19 = | label20 = Sect.| data20 = | label21 = Sect.| data21 = | label22 = Sect.| data22 = | label23 = Sect.| data23 = | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label25 = | data25 = Prunus cerasus | label26 = | data26 = [[Карл фон Лине|L. ]] }}'''Вишня''' (''Prunus cerasus'') то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї ''Rosaceae'', роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.(1) Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка. == Походзенє, значенє и розширеносц == Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди. Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. == Место вишнї у систематизациї рошлїнох == У систематизациї рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: {| class="wikitable" |- | Оддзелєнє: || Angiospermae<ref>[https://riznica.wordpress.com/tag/скривеносемењаче/ Скривеносемењаче]</ref> |- | Класа: || Dicotyledonae<ref>[http://biologijakp.weebly.com/dikotile.html Дикотиле]</ref> |- | Подкласа: || Rosidae (ружи) |- | Надряд: || Rosanae (ружи) |- | Ряд: || Rosales (ружи) |- | Фамилия: || Rosaceae (ружи) |- | Подфамилия: || Prunoideae<ref>[https://web.archive.org/web/20141226212745/http://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce kosticavo-voce] архивирано из [https://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce оригинала] Приступљено 26. 12. 2014.</ref> |- | Род: || ''Prunus'' L. |- | Подрод: || ''Cerasus'' Pers. |- | Секција: || ''Eucerasus'' Koehne |- | Врста: || ''Prunus cerasus'' L. = ''Cerasus vulgaris'' (обична вишна) |} == Дзиви файти вишнї == [[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]♦ Обична вишня ♦ Степска вишня ♦ Восточноамерицка писковита вишня ♦ Пустиньска - китайса вишня == Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети == Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох. == Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє == У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц: [[File:Andrena (female) - Prunus cerasus - Keila.jpg|right|thumb|300px|]]♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), ♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и ♦ безплодни (керешка). За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца. == Защита од хоротох и чкодлївцох == У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди. {| class="wikitable" style="margin:auto; clear:left;" |- ! colspan=3|Пейц найвекши продукователє вишньох 2003-2023. |- ! Держава ! Продукция (у тонох) ! <small>Надпомнуце</small> |- | [[File:Flag of Turkey.svg|49px|Турскa]] Турска ||align=right|445.556|| |- | {{застава|САД}}||align=right|329.852|| |- | {{застава|Иран}}||align=right|172.000|| |- | {{застава|Шпанија}}||align=right|118.220|| |- | {{застава|Италија}}||align=right|110.766|| |- |- style="background:#ccc;" | '''Свет'''||align=right| '''2.245.826'''||'''[А]''' |- |colspan=5 style="font-size:.7em"|Без симбола = званични податак, П = [[Организација за храну и пољопривреду|ФАО]] процена, <br />А = званични, полузванични подаци или процена.[http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor ФАОСТАТ] {{Wayback|url=http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor |date=20120619130038 }} |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible" border="1" |+Топ-10 країн-виробників вишні — середнє за 2003-2023 (в тис. тонн) |- | [[RUS]] || align="right" | 214.878 |- |{{TUR}} | align="right" |176.893 |- |{{POL}} | align="right" |169.598 |- | {{UKR}} || align="right" | 165.914 |- |{{SRB}} | align="right" |112.087 |- | {{USA}} || align="right" | 109.088 |- | {{IRN}} || align="right" | 94.394 |- |{{SCG}} | align="right" |87.700 |- |{{HUN}} | align="right" |64.892 |- |{{UZB}} | align="right" |43.469 |- |{{AZE}} | align="right" |28.829 |- |'''Всього у світі (середнє)''' || align="right" | '''1 320.674''' |- | colspan="2" | Джерело: [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL/visualize |title=Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй |archive-url= |archive-date= |accessdate=13 липня 2025}}</ref>. Примітка: [[Сербія та Чорногорія]] розділились після [[Референдум|референдуму]] в 2006. |} == Еколоґийни условия за пестованє вишнї == Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми. == Ґалерия == <gallery> Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня Файл:Cherries in basket 2018 G1.jpg|Наоберани вишнї у [[Кошарка|кошарки]] Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох Файл:Cherry pie.jpg|Колач зоз вишнями Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох Файл:Sauerkirschenfrucht Prunus cerasus 2.JPG|Вишнї хтори зрею на конарчку </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.zdravisimo.com/blog/sve-blagodeti-visnje.html Sve blagodeti višnje] zdravisimo.com * [https://www.agroklub.rs/vocarstvo/visnja-u-brojkama-zdravlje-privreda-i-istorija-u-jednom-plodu/104745/ Višnja u brojkama: Zdravlje, privreda i istorija u jednom plodu] agroklub.rs == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Овоц]] [[Катеґория:Пожива]] fh2o2kug0wirtj0fai8mlzky8fglrou 0 2968 17807 2026-04-20T17:30:38Z Olirk55 19 Нова страница: Слово каденца (ит. и анґл. Cadenza - падац)[1] у музики ма два значеня: 1. То розложени акорди у каденци у рижних тоналитетох: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акорадох хтори характерую одредзени тоналитет и зоз хторим ше закончує музична цалос… 17807 wikitext text/x-wiki Слово каденца (ит. и анґл. Cadenza - падац)[1] у музики ма два значеня: 1. То розложени акорди у каденци у рижних тоналитетох: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акорадох хтори характерую одредзени тоналитет и зоз хторим ше закончує музична цалосц. 2. Каденца ма и друге значенє: виривок хтори солиста сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу-претаргнуце, як на приклад: ТУ будзе ПРИКЛАД Приклад солистичней каденци у композициї за кларинет и оркестер автора Р. Лазичa - В. Перичича: Introduzione, Thema e Variazioni. Наступ солистичнрй каденци маркирани зоз чевену фарбу пре преглядносц. Р. Лазић - В. Перичић: Introduzione, Thema e Variazioni Трајање: 52 seconds0:52 Солиста на кларинету Ж. Лазић. ________________________________________ Така, солистична каденца[2] ше находзи найчастейше пред конєц композициї (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима нотами, а виводзи ше у шлєлободним темпу, без подзелєня до тактох, подобно як импровизация (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц). ПРИКЛАД: Каденца у кларинетским соло-штиму за композицию Introduzione, Thema e Variazioni, Р. Лазичa - В. Перичичa. Солистична каденца ше звичайно зявює на корони (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова ,,уход'' и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри. Референци 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013. Опатриц ище • Kаденца m94qt75wha63tdcsv5sn978az9r8zat 17808 17807 2026-04-20T17:35:49Z Olirk55 19 Форматированє бока 17808 wikitext text/x-wiki Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (ит. и анґл. Cadenza - падац)[1] у музики ма два значеня: 1. То розложени акорди у каденци у рижних [[Тоналитет|тоналитетох]]: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акорадох хтори характерую одредзени тоналитет и зоз хторим ше закончує музична цалосц. 2. Каденца ма и друге значенє: '''''виривок''''' хтори солиста сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу-претаргнуце, як на приклад: ТУ будзе '''ПРИКЛАД''' Приклад солистичней каденци у композициї за кларинет и оркестер автора Р. Лазичa - В. Перичича: Introduzione, ''Thema e Variazioni.'' Наступ солистичнрй каденци маркирани зоз чевену фарбу пре преглядносц. Р. Лазић - В. Перичић: Introduzione, Thema e Variazioni. Солиста на кларинету Ж. Лазић. Така, солистична каденца[2] ше находзи найчастейше пред конєц композициї (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима нотами, а виводзи ше у шлєлободним темпу, без подзелєня до тактох, подобно як импровизация (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц).'''ПРИКЛАД:''' Каденца у кларинетским соло-штиму за композицию Introduzione, Thema e Variazioni, Р. Лазичa - В. Перичичa. Солистична каденца ше звичайно зявює на корони (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова ,,уход'' и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри.'' '''Опатриц ище:''' Kаденца == Референци1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина2. Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013. == hxro23ztqqkfupqsskgfne6wf25ow5f 17813 17808 2026-04-20T19:59:02Z ОленкаБТ 1579 Викивязи,референци,подробносци 17813 wikitext text/x-wiki Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (''ит. и анґл. Cadenza - падац'')<ref>Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина</ref> у музики ма два значеня: # То розложени акорди у каденци у рижних [[Тоналитет|тоналитетох]]: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени тоналитет и зоз хторим ше закончує музична цалосц. 2. Каденца ма и друге значенє: '''''виривок''''' хтори [[солиста]] сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма [[Пауза (музика)|паузу]] -претаргнуце, як на приклад: ТУ будзе '''ПРИКЛАД''' Приклад солистичней каденци у композициї за [[кларинет]] и [[оркестер]] автора Р. Лазичa - В. Перичича: ''Introduzione'', ''Thema e Variazioni.'' Наступ солистичнрй каденци маркирани зоз червену [[Фарба|фарбу]] пре преглядносц. Р. Лазић - В. Перичић: ''Introduzione, Thema e Variazioni.'' Солиста на кларинету Ж. Лазић. Така, солистична каденца<ref>Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013.</ref> ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима [[Нота|нотами]], а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц).'''ПРИКЛАД:''' Каденца у кларинетским соло-штиму за композицию ''Introduzione, Thema e Variazioni'', Р. Лазичa - В. Перичичa. Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова ,,уход'' и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри.'' '''Опатриц ище:''' Kаденца == Референци == == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина == == 2. Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013. == tvtjr4yn6q5m07miir9k4u4oipakakp 17817 17813 2026-04-20T22:38:56Z Olirk55 19 17817 wikitext text/x-wiki Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (''ит. и анґл. Cadenza - падац'')<ref>Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина</ref> у музики ма два значеня: 1. То розложени акорди у каденци у рижних [[Тоналитет|тоналитетох]]: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени тоналитет и зоз хторим ше закончує музична цалосц. 2. Каденца ма и друге значенє: '''''виривок''''' хтори [[солиста]] сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма [[Пауза (музика)|паузу]] -претаргнуце, як на приклад: [[File:Cadenza, partitura.jpg|center|thumb|450px|]] ТУ будзе '''ПРИКЛАД''' Приклад солистичней каденци у композициї за [[кларинет]] и [[оркестер]] автора Р. Лазичa - В. Перичича: ''Introduzione'', ''Thema e Variazioni.'' Наступ солистичнрй каденци маркирани зоз червену [[Фарба|фарбу]] пре преглядносц. Р. Лазић - В. Перичић: ''Introduzione, Thema e Variazioni.'' Солиста на кларинету Ж. Лазић. Така, солистична каденца<ref>Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013.</ref> ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима [[Нота|нотами]], а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц).'''ПРИКЛАД:''' Каденца у кларинетским соло-штиму за композицию ''Introduzione, Thema e Variazioni'', Р. Лазичa - В. Перичичa. Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова ,,уход'' и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри.'' '''Опатриц ище:''' Kаденца == Референци == == 1. Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина == == 2. Радивој Лазић - Властинир Перичић, основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013. == nnvar6245qihk3p1xz0su7etl5fh23r 17819 17817 2026-04-21T10:07:27Z Olirk55 19 Форматированє референцох, вонкашнїх вязох, литератури, укладанє нотних и звучних прикалдох 17819 wikitext text/x-wiki [[File: Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.png|right|thumb|212x212px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]][[File:Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.mid|right|210px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]] Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (ит. и анґл''. Cadenza -'' падац)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]</ref>то написани або импровизовани „украшуюци” виривок хтори ше грає або шпива солистично, звичайно у „шлєбодним“ ритмичним стилу (''ad libidum''), и часто оможлївює виртуозносц уметнїка-[[Музичар|музичара]]. У тим чаше, провадзенє инструмента лњбо оркестри будзе мац [[Пауза (музика)|паузу]] або отримує зоз граньом [[Нота|ноту]] лєбо акорд. '''Каденца у музики ма два значеня:''' ♦ То розложени акорди у каденци у рижних [[Тоналитет|тоналитетох]]: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени [[тоналитет]] и зоз хторим ше закончує музична цалосц. Нотни и звучни приклад: [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.png|center|thumb|544x544px|Каденца зоз Моцартового клавирского концерта у B-дуру K. 595, I став.]] [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.mid|center|thumb|300px|]] ♦ Каденца ма и друге значенє: '''''виривок''''' хтори [[солиста]] сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу - претаргнуце.<ref>Tarloff, Eric (February 9, 2010). [https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2010/02/classical-cadenzas/35353/ "Classical Cadenzas".] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_Atlantic The Atlantic.]</ref> Така, солистична каденца <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%98_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%9B Радивој Лазић] - [https://klarinetknjige.wordpress.com/rekli-su-2/vlastimir-pericic/ Властинир Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ основи теорије музике]. Приступљено 25. 4. 2013.</ref> ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима [[Нота|нотами]], а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц). Нотни и звучни приклад солистичней каденци у [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцартовей]] композициї : [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.png|center|thumb|708x708px|В. А. Моцарт - 6 варияциї на тему зоз I става ''Filosofi Immaginarii'' K. 398 (416e), '''солистична каденца''']] [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.mid|center]] Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова „уход” и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри. Значи же за ипровизовану каденцу вше означене место зоз писану нотацию корону [[File:Fermata.svg|30px|]] (фермата) у шицких часцох партитури. Каденца ше звичайно находзи на месце предостатнєй або остатнєй ноти у композициї пред єй конєц. [[File:Cadenza ad libitum - Hungarian Rhapsody No. 2 (Franz Liszt).gif|right|thumb|Каденца ''ad libitum'' (виводзи ше на месце дзе означена корона)- ''Мадяарска рапсодия'' ''ч. 2'' (Франц Лист)|289x289п]]Приклад на правим боку: '''Опатриц ище:''' Kаденца == Литература == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Colin_LawsonLawson, Colin Lawson] (1999). The Historical Performance of Music: An Introduction, p. 75–76. ISBN 9780521627382. == Вонкашня вяза == * [https://www.glyndebourne.com/opera-archive/introduction-to-opera/glossary/ Kadenca u operi] glyndebourne.com * [https://imslp.org/wiki/Category:Cadenzas Cadenzas]: Scores at the [https://en.wikipedia.org/wiki/International_Music_Score_Library_Project International Music Score Library Project] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Музична теория]] gmzvw1b4zq6h30xcdkahk2uu30vhkz0 0 2969 17821 2026-04-21T10:48:26Z Sveletanka 20 нова статя 17821 wikitext text/x-wiki '''Защицене подруче''' (природне добро) то єдна обласц, прекрасни предїл або край, хторе ма специфични ґеолоґийни, биолоґийни характеристики або у чиїх ше рамикох находзи екосистема богата зоз рижнородним рошлїнским и животиньским шветом. На основи медзинародних и вообще прилапених стандардох, даєдно подруче мож защициц зоз законом, а шицко у догварки зоз компетентним министерством и заводом за защиту природи. Поверхносц предїлу, односно защиценого подруча, може ше находзиц на териториї и сушедних державох. == Подзелєнє защицених подручох == На основи характеристикох, защицени подруча мож подзелїц до даскелїх катеґорийох: :* [[национални парк]] :* [[парк природи]] :* [[резерват природи]] :* памятнїк култури :* защицени бивальнїк :* предїл окремних характеристикох Вонкашнї вязи [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/ Завод за заштиту Србије], ''zzps.rs'', Пруступљено 20.04.2026. cdft02ex0n2in2zciim44b8c0lhnuoc 17823 17821 2026-04-21T10:59:32Z Sveletanka 20 катеґория 17823 wikitext text/x-wiki '''Защицене подруче''' (природне добро) то єдна обласц, прекрасни предїл або край, хторе ма специфични ґеолоґийни, биолоґийни характеристики або у чиїх ше рамикох находзи екосистема богата зоз рижнородним рошлїнским и животиньским шветом. На основи медзинародних и вообще прилапених стандардох, даєдно подруче мож защициц зоз законом, а шицко у догварки зоз компетентним министерством и заводом за защиту природи. Поверхносц предїлу, односно защиценого подруча, може ше находзиц на териториї и сушедних державох. == Подзелєнє защицених подручох == На основи характеристикох, защицени подруча мож подзелїц до даскелїх катеґорийох: :* [[национални парк]] :* [[парк природи]] :* [[резерват природи]] :* памятнїк култури :* защицени бивальнїк :* предїл окремних характеристикох Вонкашнї вязи [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/ Завод за заштиту Србије], ''zzps.rs'', Пруступљено 20.04.2026. [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] 74tf81ok874w8rextsmlysqdocwnhit 14 2970 17824 2026-04-21T11:00:01Z Sveletanka 20 катеґория 17824 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] f1chbzi3679ewx2cx9y4r5a1nskddde 14 2971 17831 2026-04-21T11:14:45Z Sveletanka 20 катеґория 17831 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] q81p349z8qlu493b51429vzait79ru0