Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 156 17837 14667 2026-04-21T12:21:30Z Sveletanka 20 катеґория 17837 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Еуфемия Гарди</big> |- | colspan="2" | |- |'''Народзена''' |21. септембра 1945. |- |'''Умарла''' |28. мая 2001 (56) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски, словацки |- |'''Школа''' |Учительска школа, Сримски Карловци |- |'''Висша школа''' |Висша педаґоґийна школа, Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1968—2001. |- |'''Жанри''' |просвита, подобова уметносц |- |'''Похована''' |Братислава, Ружиновски теметов, Словацка |} '''Еуфемия Гарди''' (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ. == Биоґрафия == Еуфемия Гудак ше народзела 21. септембра 1945. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Йовґен и мац Єлисавета (Ержа) нар. Надь. Еуфемия мала ище два шестри, Магдалену и Марию и брата [[Емил Гудак|Емила]]. Основну школу Еуфемия закончела у Руским Керестуре. Потим ше уписала до Учительскей школи у Сримских Карловцох и закончела ю. Висшу педаґоґийну школу закончела 1968. року у Новим Садзе. Истого року почала робиц як подобови педаґоґ у Руским Керестуре, потим прешла на исту роботу до Ковачици дзе робела по 1989. рок. Еуфемия Гудак ше повинчала зоз Владимиром Гардийом, у малженстве мали дзивку Ванесу. У перших двох деценийох педаґоґийней роботи Еуфемия Гарди мала векше число виставох по наших местох у [[Войводина|Войводини]]. Основни єй мотиви теди були ровнїна и [[Салаш|салаши]] хтори єй були окремна инспирация. == Творчи период у Словацкей == Од 1991. року Еуфемия Гарди жила и робела у Братислави дзе єй дзивка Ванеса студирала на Подобовей академиї. Теди почала и єй нова животна фаза хтора ше одражела и на способ єй мальованя. Єй малюнки були крашнє прияти и живот и творча робота у Братислави єй отворели дзвери до швета уметносци. Еуфемия здобула статус шлєбодного уметнїка а малюнки ше єй нашли на виставох и у ґалерийох нє лєм у Словацкей алє участвовала на самостойних и колективних виставох у Французкей, Нємецкей и Австриї. Була член Союзу подобових уметнїкох Словацкей. Евфемия Гарди ше фахово усовершовала у рамикох студийного пребуваня у [[Париз|Паризу]]. Участвовала на Бардейовским пленару. Самостойни вистави мала у Руским Керестуре, Ковачици, Новим Садзе, Братислави, Бечу, Баньскей Бистрици, Пештанох. Колективни вистави мала у Ковачици, Новим Садзе, Беоґрадзе, Панчеве, Бардейове, Братислави, Паризу, Мартину, Тренчину и Бечу. Еуфемия Гарди умарла у Братислави (Словацка) 28. мая 2001. року. Похована є на братиславским Ружиновским теметове. На чесц Еуфемиї Гарди [[Руска матка (други период)|Руска матка]] установела подобову колонию Еуфемиї Гарди 2018. року. == Ґалерия == <gallery> Файл:Tuljipani 20241125 101451.jpg|''Тулїпани'' Файл:Stebla 20241125 111005.jpg 1.jpg|''Стебла'' Файл:Jesenjske kvece.jpg|Єшеньске квеце, акварел </gallery> == Литература == * ''Подобова творчосц Руснацох'': Евфемия Гарди, подобови уметнїк, педаґоґ - [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]], Нови Сад, 2003, б. 39. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5#%D0%A5 Еуфемия Харди у спискu уметнїкох Сербиї], ''sr.wikipedia'' == Референци == Ин мемориам у новинох Руске слово, чис. ?, юний 2001. року. {{DEFAULTSORT: Гарди , Еуфемия }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Уметнїки]] [[Катеґория:Подобова уметносц]] [[Катеґория:Народзени 1945]] [[Катеґория:Умарли 2001]] [[Катеґория:21. септембер]] [[Катеґория:28. май]] [[Катеґория:Подобово уметнїки]] dqm1zjkz338omhx4zlsvlmv1iurmt4b 0 201 17873 9910 2026-04-21T20:18:49Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 17873 wikitext text/x-wiki '''Кващок''' (серб. ''комлов'') – Кващок то нєвельки, як поґач, фалаток хлєбового цеста скиснути и висушени; при мишеню хлєба кващок ше мишало до води и сипало до цеста. == Доставанє кващка == Дараз ше у каждим обисцу пекло [[хлєб]], и то вельки, за вецей особи, же би тирвал даскельо [[дзень|днї]]. Як квас ше хасновало ''кващок''. То було киснуте цесто хторе ше вше одорвало кед ше мишело хлєб. Тото одорване цесто ше помишало з воду и правело ше округли «ґомбовци» або поґачики. Пошровало ше их на платно своєй роботи и кладло сушиц на [[слунко]], потим даґдзе на цуґ, а вец на главку [[Руски пец|руского пеца]]. Дзень пред тим як ґаздиня сце мишиц хлєб, фалаток кващку намочи до води и направи ''заправку''. Тоту заправку вец улєє до муки и миши цесто так як ше нєшка роби з квасом. Кажде обисце мушело мац кващку, понеже квасу нє вше мож було купиц, а бул и драги. Хлєб ше мишело ручно, у ''древеним корице''. Жена мушела буц моцна же би замишела хлєб. Цесто ше мушело добре з руку вимишиц, а вец ше го зохабяло одпочинуц. Прейґ корита ше положело древени рачки хтори ше закрило з партком. Кед цесто викисло, формовало ше ципови и пекло у добре натопеним руским пецу. З єдного фалатку кващку виходзел ципов хтори могол три днї прекармйовац штирочленову фамелию. '''Киснуте цесто''' – то цесто хторе ма бактериї млєчней квашнїни у симбиотскей заєднїци з квасом. Наведзени микроорґанизми ше кармя з цукрами зоз муки [[Житарки|житаркох]] и приводза до процесу спонтаней ферментациї. ==Нутритивни вредносци на 100g == '''Енергетска вредносц (kcal)'''  289 Масци: 1,8 g Засицени масни квашнїни: 0,5 g Голестерол: 0 mg Натриюм: 513 mg Калиюм: 128 mg Угльово гидрати: 56 g Влакна: 2,4 g Цукер: 2,6 g Протеїни: 12 g Витамин Ц: 0,2 mg Калциюм: 44 mg Желєзо: 3,6 mg Витамин Д: 0 IU Витамин Д6: 0,1 mg == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н,'' Нови Сад 2017, б. 588 * ''Руско-сербски словнїк,'' Нови Сад 2010, б. 319 * ''Сербско-руски словнїк I, А – Њ,'' б. 588 == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=agWZucdphjo ''Kao napraviti prirodan kvasac kod kuće,''] Naša mala kuhinja, YouTube, www.youtube.com, oktobar 4, 2019 * [https://sr.wiktionary.org/wiki/komlov ''komlov,''] sr.wiktionary.org [[Катеґория:Пожива]] 6n9lwbe8vb9uhegnahlzxgmlqnpbi99 0 444 17849 12898 2026-04-21T14:11:06Z Olirk55 19 Означени вецей викивязи 17849 wikitext text/x-wiki [[Файл:Greensleeves sectional binary form.png|right|thumb|511x511px|Теоретски и ґрафични приказ анализи мелодиї и єй структури у композициї]][[Файл:Greensleeves sectional binary form.mid|right|thumb|280x280px|Звучни приказ мелодийскей структури у [[Композиция|композициї]] ]] '''Теория музики''' (анґл. ''music theory'' и франц. ''théorie de la musique)''<ref>Властимир Перичић, ''Вишејезични речник музичких термина.'' - Београд, САНУ, 1985; II изд. САНУ - Завод за уџбенике и наставна средства - Универзитет уметности, 1997, 608 стр.</ref><ref>Radivoj Lazić, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ ''Osnovi teorije muzike'']</ref> то наука хтора ше занїма зоз толкованьом музичних елементох, правилох и законох по хторих ше вони применюю у твореню и виводзеню музичних дїлох, а од такей пракси преучованя тота наука и настала. Шицки елементи ''теориї музики'' источасно и наставни предмети у [[Основна музична школа|основних (нїзших)]] и штреднїх музичних школох, тиж и на музичних академийох и факултетох, прето же су узко повязани зоз живу музичну праксу. Назва ''теория'' греческого походзеня и значи розпатранє, толкованє. '''Теорию музики творя''': * Основи теориї музики (общи музични поняца, [[Музична нотация|нотация]]-ортоґрафия, менованє [[Тон|тонох]], [[Музична скала|музични скали]], [[Интервал (музика)|интервали]], акорди, рижни музични значеня итд.). * Гармония<ref>Властимир Перичић, ''Хармонија I и II,'' Београд, Фонд за умножавање наставне литературе ФМУ, 1988, стр. 75 + 88; Београд, Заједница музичких и балетских школа Србије, 2004, стр. 72 + 88</ref><ref>М. Раденкевић и В. Перичић: ''Преглед науке о хармонији, за средње музичке школе.'' – Београд. Просвета, 1962, 138 стр.</ref>, одношенє и вяза [[Тон|тонох]] у акордох по складни цалосци, спрам гармонских законох и правилох. Преучує гомофони склад (у гомофониї постої єден водзаци мелодийски глас и йому подредзене гармонске провадзенє). * Контрапункт<ref>Властимир Перичић, ''Вокални контрапункт, за средње музичке школе.'' - Београд, Завод за уџбенике и наставна средства, 1991, II изд. 1997, 126 стр.</ref><ref>Властимир Перичић, ''Основи контрапункта,'' Београд, Фонд за умножавање наставне литературе ФМУ, 1985, 108 стр. (Ранија издања: Контрапункт I и II, изд. аутора и Универзитета уметности).</ref>, наука водзеня гласох, хтори ровноправни и маю релативно самостойни мелодийски линиї (''полифони'' лєбо ''контрапунктски склад'', хтори горизонтално ориєнтовани). * Музични форми<ref>Д. Сковран и В. Перичић: ''Наука о музичким облицима.'' - Београд, Уметничка академија, 1961, VII изд. 1991, 574 стр.</ref>, форми хтори вибера [[композитор]] же би у нїх витворел свой «нукашнї швет» прейґ твореня [[Подзелєнє музики|музики]]. * [[Акустика]], наука о [[звук]]у. Вона часц физики. * Метрика, наука хтора ше занїма зоз одношеньом наглашених и нєнаглашених тонох и ритмом, цек тонох розличних тирваньох. * [[Оркестрация]], розписованє музичного дїла до мелодийских часцох за рижнородни музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] (за [[оркестер]]), спрам правилох [[Оркестрация|оркестрациї]], з тим же ше меркує о звучних и технїчних можлївосцох инструментох и їх характеристикох и тонских обсягох. == Теория музики окремна дисциплина == Теория музики як дисциплина облапя методи и концепти хтори [[Композитор|композиторе]] и други [[музичар]]е хасную док творя и виводза музику. Розвой, чуванє и преношенє музичней теориї у тим смислу може ше найсц у усней и писаней музичней традициї, о музичних инструментох и других артфактох. Напр. стари инструменти зоз праисторийних локацийох ширцом швета откриваю деталї о музики хтору творели и потенциялно часточку зоз музичней теориї хтору можебуц хасновали їх творителє. У старих и живих културох широм швета, глїбоки и длуги коренї музичней теориї видлїви по инструментох, усней традициї и хвильковим твореню музики. Велї култури розпатрали музичну теорию на формални способи, на основи писаних розправох и музичних писаних [[Нота|нотох]]. Практична и научна традиция ше преклопює, почим ше велї практични розправи о музики класификую и имплементую до традициї других розправох, хтори ше поряднє цитираю, исто так як цо науково документи цитираю предходни виглєдованя. [[Файл:Lead Sheet Example -2.svg|thumb|380x380px|Илустрация мелодиї з теореорийну анализу и ознаками.]][[Файл:Wikipedia Jingle.ogg|right|thumb|260x260px| Звучни приказ предходного прикладу]] У сучасних академских кругох, теория музики спада до под'обласци музиколоґиї и ширшого музичного преучаваня рижнородних културох и историї. Музична теория ше често занїма зоз апстрактнима музичнима аспектами як цо то; [[штимованє инструментох]] и [[Тонски систем|тонски системи]], [[Скала|скали]], [[Консонанца|консонанци]] и [[Дисонанца|дисонанци]] и ритмични одношеня у музики. Попри того, постоя и теориї хтори облапяю практични аспекти, як цо твoренє лєбо виводзенє музики, [[Оркестрация|оркестрация,]] орнаментика, [[Импровизация (музика)|импровизация]] и електронска продукция звука. Методи анализох облапяю математичну, ґрафичну анализу, а окреме анализу хтору оможлївює заходна нотация. Хасную ше и компаративни, дескриптивни, статистични и други методи. У литератури хтора доступна, медзи другима темами, мож найсц и елементи музичней [[Акустика|акустики]], розпатранє [[Музична нотация|музичней нотациї]] и технїки тонско-акордскей [[Композиция|композициї]] (гармония и контрапункт). Особа хтора виглєдує лєбо преподава теорию музики наволує ше ''теоретичар музики''. Така особа здобула академске знанє на музичних академийох, найчастейше мастер и докторских студийох. == Ґалерия == <gallery mode="nolines"> The principles of musik, in singing and setting - with the two-fold use thereof, (Ecclesiasticall and Civil.) (IA principlesofmusi00butl).pdf|Литература зоз 1636. року, Принципи у теориї A guide to the manuscripts and printed books illustrating the progress of musical notation - British Museum - 1885.djvu|Упутствиє (1885, рок) за напредованє писаня нотациї Neume.jpg|Неуми-початни знаки нотациї, хтори теоретичаре вельо роки познєйше дешифровали и унапредзовали їх випатрунок. </gallery> == Литература == * Фйодор Дудка: Основи нотоґрафиї (1986) (преложел композитор, музични педаґоґ Деян Деспич член САНУ) == Вонкашнї вязи == * Марко Тайчевич: [https://www.scribd.com/doc/57663083/Marko-Tajcevic-Osnovna-Teorija-Muzike ''Основна теория музики.''] * Никола Миросавич: [https://www.nikolamirosavic.rs/teorija-muzike/ ''Цо то теория музики а цо джез теория.''] == Референци == [[Катеґория:Музика]] <references /> [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] hb1w4jdb8jawm6ho5ieyecnfx70n0sf 0 472 17846 9772 2026-04-21T13:59:26Z Olirk55 19 Катеґория 17846 wikitext text/x-wiki == Чума == [[Файл:Yersinia pestis fluorescent.jpeg|alt=Бактерия Yersinia pestis хтора спричинює чуму|thumb|340x340px|Бактерия ''Yersinia pestis'' хтора спричинює чуму, под флуоресцентним ошвиценьом]] '''Чума пестис, бубонска чума, „чарна шмерц“''', (лат. ''Pesti''s, серб. ''куга'', укр. ''чума'', горв. ''kuga'', поль. ''dżuma'', слов. ''mor'', болг. чума, мак. чума, русий. чума) - акутна, чежка, обераца хорота хтора ше найчастейше зявює у бубонскей форми або у форми запалєня плюцох, а спричинює ю бактерия єрсиния пестис (лат. Yersinia pestis). Симптоми уключую горучку, слабосц и болї у глави. Бактерию преноши блиха з глодарох на чловека. Хори з плюцву форму чуми може заразу шириц з [[Воздух|воздухом]]. Нєлїчена форма плюцовей чуми ше, найчастейше, закончує зоз шмерцу, а нєправилно лїчена ткв. бубонска чума, зоз шмерцу каждого другого хорого. '''Назва''', бубонска чума настала од симптомох хтори спричинює: бубон то назва за напухнути шлїжнїк, а одноши ше на єден з єй найпознатших симптомох: напухнути лимфни шлїжнїки под пазуху. ==Як ше мож заражиц== Людзе ше можу заражиц: '''1.''' кед их укуши заражена блиха; '''2.''' кед дорушую заражени животинї як цо патканї и миши, '''3'''. кед удихую инфиковани капки хтори ширя заражени людзе або животинї. Инфекция може войсц до цела и през порезане место на скори кед особа була у блїзким контакту з креву зараженей животинї. '''Лїченє''' - Звичайно антибиотики за лїченє уключую комбинацию ґентамицину и флуорокинолону. Ризик од шмерци з лїченьом коло 10%, а без нього коло 70%. Кед ше бубонску чуму нє лїчи, спричинює шмерц два трецини шицких пациєнтох у чаше од двох до шейсцох дньох од зявйованя симптомох. После єдного до седем [[дзень|дньох]] од викладаня бактериї, розвиваю ше симптоми подобни ґрипи. Запухнути и боляци лимфни ґужлїки зявюю ше у обласци хтора найблїжей при месце дзе бактерия прешла през скору. ==Мири зопераня== Мири зопераня и онєможлївйованя облапяю дератизацию, дезинсекцию и дезинфекцию, як и хемиопрофилаксу з антибиотиками. [[Файл:Plague bubo.jpg|alt=Напухнути инґвинални лимфово шлїжнїки |thumb|278x278px|Напухнути инґвинални лимфово шлїжнїки особи хтора заражена з бубонску чуму]] '''Историят''' – тота хорота ше през историю волала и чарна шмерц, як референца на ґанґренозни почарнєти часци цела, як цо пальци на рукох або ногох. Чарна шмерц однєсла коло 50 милиони животи у Африки, Азиї и Европи у 14. вику. Остатня застрашуюца епидемия у Лондону була Велька чума 1665. року, пре хтору помарла скоро пиятина жительох того варошу. У 19. вику пришло до епидемиї чуми у Китаю и Индиї, кед помарли вецей як 12 милиони людзе. У [[Сербия|Сербиї]] остатня епидемия чуми зазначена пред вецей як 160 роками. Понеже еколоґийни условия квалитативно нє вименєни (и далєй єст глодари и їх ектопаразити - блихи) - и нєшка у Сербиї присутна потенциялна опасносц од уношеня и ширеня чуми. ==Литература== * ''Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР,'' Нови Сад 1999, б. 151 ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%91%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%B3%D0%B0 ''Бубонска куґа''], Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org * [https://www.bbc.com/serbian/lat/svet-61822173 ''Куґа, пандемия и история''], ББЦ на сербским язику * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D1%83%D0%B3%D0%B0 ''Куґа''], Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Епидемиї]] [[Катеґория:Медицина]] b8ljt3iwn4st7byt0cifa30u7ogxmbz 0 680 17872 14633 2026-04-21T20:06:22Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17872 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" |<big>Михайло Канюх</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Mihajlo Kanjuh.jpg|алт=Михайло Канїх|центар|мини|269x269п|Михайло Канюх (1984. року)]] |- |'''Народзени''' |18. новембер 1930. |- |'''Умар''' |19. децембра 2000 (70) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |ґимназия, Вербас |- |'''Универзитет''' |Висша педаґоґийна школа, Нови Сад Правни факултет, Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1953—1993. |- |'''Жанри''' |просвита, култура |- |'''Поховани''' |у Ветернику |- |} '''Михайло Канюх''' (*18. новембер 1930.—† 19. децембер 2000), наставнїк, дїяч у просвити и култури, ґлумец-аматер == Биоґрафия == Михайло Канюх ше народзел 18. новембра 1930. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. [[Оцец]] Владо и [[мац]] Юла, народзена Надь мали шесцеро дзеци, синох Мироня, Якима и Владу, вец двойнята Марию и Михала хтори помарли младки, мац нє могла прежалїц, та и остатньому дзецку кед ше народзело, синови, дала исте мено Михал (Мижо). Основну школу и нїзши класи ґимназиї Михайло Канюх закончел у родзеним валалє, а висши класи ґимназиї з вельку матуру закончел у [[Вербас|Вербаше]]. Свойо скорейше опредзелєнє же будзе просвитни роботнїк вон коруновал з уписом на Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе. == Рушанє у служби == Перше место службованя Михайлови Канюхови було у [[Коцур]]е, а о єден час вон 1954. року прешол до Основней школи [[Петро Кузмяк]] у Руским Керестуре. Робел як наставнїк у школи, а потим, на вимогу колектива, поставени є на длужносц директора. У наставнїцким колективе уж пар роки пред тим була криза у медзилюдских одношеньох. Новому директорови ше, зоз сцерпену роботу, удало пребродзиц тот стан и школа почала напредовац. З часом, керестурска школа постала єдна з найлєпших школох у кулскей општини. Директорови Михайлови Канюхови ше удало реновирац будинок школи и обновиц школски инвентар як и наставни средства цо унапредзело образовни процес. Як директор школи, Михайло Канюх активно участвовал и у дружтвено-политичним живоце Руского Керестура. Так вон активно потримовал инициятиву на обновйованю ґимназиї у Руским Керестуре цо, як идея, настало початком 1960-их рокох. Михайло Канюх бул у малженстве зоз Гелену дзив. тиж Канюх, мали двох синох, Михайла и Ивана. Михайло Канюх бул и замерковани [[спортиста]], окреме добри резултати посциговал у столним тенису. Ище як школяр ґимназиї у Руским Керестуре и под час школованя у Вербаше Михайло Канюх ше активно занїмал зоз театралну дїялносцу. Свою активносц у театре предлужел и под час службованя як у Коцуре, так и у Руским Керестуре и Новим Садзе. Од 1974. року Михайло Канюх ше престал занїмац зоз театралну дїялносцу, алє предлужел активно провадзиц културну активносц у Новим Садзе, на новосадскей сцени АРТ Дядя, як и програми новосадского Руского КПД. По 12 рокох активней роботи у Руским Керестуре, Михайло Канюх ше 1966. року зоз фамелию преселєл до Ветренику при Новим Садзе дзе єден час робел як наставнїк и помоцнїк директора ОШ Михайло Пупин. Михайло Канюх прешол на роботу до Прекладательней служби Скупштини АП [[Войводина|Войводини]], дзе ше му указала и можлївосц за позарядове студирнє так же вон, попри роботи, закончел и правни факултет. Михайло Канюх дочекал пойсц и до заслуженей пензиї. Упокоєл ше 19. децембра 2000. року, поховани є на [[Теметов|теметове]] у Ветернику. == Литература == * Дюра Латяк, „Михайло Канюх (1930-2000)ˮ, ''Руски календар за 2002. рок'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 2001. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944-1991. року ˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 414. {{DEFAULTSORT: Канюх , Михайло }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Дїяче у просвити]] [[Катеґория:Директоре школи у Руским Керестуре]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:18. новембер]] [[Катеґория:Народзени 1930]] [[Катеґория:19. децембер]] [[Катеґория:Умарли 2000]] ghns3l0tx5qibtq3f8mn09pei0eudk3 14 969 17858 8661 2026-04-21T16:22:33Z Sveletanka 20 катеґория 17858 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Вирски чин]] jsbx8ifesovw7iwf3ka5xeumsusem3j 14 1124 17835 9569 2026-04-21T12:17:55Z Sveletanka 20 катеґория 17835 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Уметносц]] q8up60jn70ggqjcm7nmsul1u91eg6z9 14 1131 17838 9580 2026-04-21T12:31:33Z Sveletanka 20 катеґория 17838 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Транспорт]] 9y1vmwu66g3hsxd0dxoicl3wn4utaa3 14 1132 17855 9582 2026-04-21T16:07:01Z Sveletanka 20 катеґория 17855 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Мода]] plqay97jnp4mkplsdqcz9104sz3owfu 14 1155 17860 9742 2026-04-21T16:49:29Z Sveletanka 20 катеґория 17860 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Физика]] [[Катеґория:Математика]] [[Катеґория:Хемия]] [[Катеґория:Технолоґия]] oex2pc9brt5n7hdhgf8yqw75v3eo4oj 14 1167 17854 9855 2026-04-21T16:05:57Z Sveletanka 20 катеґория 17854 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Мода]] plqay97jnp4mkplsdqcz9104sz3owfu 14 1168 17839 9881 2026-04-21T12:39:38Z Sveletanka 20 катеґория 17839 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] fbcqfw8qnh94euwgw9zptj0jo2yh8qg 0 1638 17848 17770 2026-04-21T14:02:04Z Olirk55 19 17848 wikitext text/x-wiki '''Здишка''' (серб. угинуће, всл. z''diška'': Prišla zdiška na kuri) – епидемия, здиханє при животиньох: Гваря же нєшка нїґдзе нєт здишки, а скорей було... ''Буц на здишкох'' – буц пред угинуцом: Цошка ше оздзивало, стукало у [[Луцерка|бетелїни]], то бул герчок, випатра же бул отровани або го пси задавели, уж бул таки на здишкох. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад, 2017, б. 124 [[Катеґория:Епидемиї]] meix35735wbm4g5rl6dddiemxsiixij 14 2055 17840 12285 2026-04-21T12:40:32Z Sveletanka 20 катеґория 17840 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Птици]] 8whkx2owqtg5y04dyhqgnjnw68bx99s 14 2056 17841 12286 2026-04-21T12:43:49Z Sveletanka 20 катеґория 17841 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] 43i1d40l1ivupyns5tv6sknvym1xq69 14 2057 17845 12287 2026-04-21T12:48:42Z Sveletanka 20 катеґория 17845 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] 43i1d40l1ivupyns5tv6sknvym1xq69 14 2078 17852 12374 2026-04-21T15:59:04Z Sveletanka 20 катеґория 17852 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Шветлосц]] 0zqn48orpze60yfxhtq2kxrf93beb5i 0 2103 17876 12491 2026-04-21T20:53:59Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци 17876 wikitext text/x-wiki '''Пипка''' (серб. лула, всл. ''pipka''„исте“: ''z pipki še kuri;'' поль. ''pipa'' „исте“, карп.укр. пипка „исте“, рсй. пипка „исте“, од мадь. ''pipa'' „исте“, тото од стр.в.нєм. Pfife; нєм. Pfiefe „пущалка, цива“ – прибор за куренє догану. Куриц доган на пипку було познате ище у його жеми походзеня – у Америки. Куриц на пипку у Европи бул найрозширенши способ хаснованя догану по другу половку 19. вику, кед превладали циґаретли. Пипки були часто, коло основней наменки, барз богато украшени и служели як статусни символ, предмет колекционерства богатших людзох. Предлужена часц пипки ше вола [[пипосар]] (серб. 1. чибук, камиш; 2. лула, всл. ''рipasar'' „исте“, од мадь. ''рipaszár'' „исте“, горв. ''cigaretnik)'': Я од нього пипку брал, а вон ме упекол, а я себе думал: Я влапим за пипосар, нє будзе ме печиц. ==Фразеолоґия== ''Будзеш ти гризц пипосар!'' – Останєш ти без того/дачого: нє будзеш куриц и уживац у догану, лєм будзеш гризц цивку ''Куриц на пипку/на пипки – серб. пушити лулу'' ''Тераз гриже пипосар – Секира ше'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Smoling pipes.jpg|Рижни фајти пипкох Файл:Muzej Poljoprivrede - razno - lule drvene.jpg|Древени пипки Файл:Muzej Poljoprivrede - razno - lule porcelanske i glinene.jpg|Порцелански и глїняни пипки Файл:Lula (E-1956).jpg|Пипка зоз штредку 19. вику, Музей у Зренянину Файл:Lula (E-1951).jpg|Пипка зоз 19. вику, Банат </gallery> ==Литература== * ''Словнїк руского народного язика'' , О – Я, Нови Сад 2017, б. 150-151 * Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 529 ==Вонкашнї вязи== * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A7%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BA Чибук'] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 18. октобар 2013. * [https://sr.wiktionary.org/sr-ec/%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%88 Камиш.] Викиречник, sr.wiktionary.org * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D1%83%D0%BB%D0%B0 Лула.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 5. септембар, 2013. * [https://piperson.org/lule/dijelovi-lule.php Anatomija lule, Piperson Smoking Pipe Longue.] [[Катеґория:Куренє]] [[Катеґория:Пипка]] 5e4ol723ak8jnjaijm3929rahsekxcu 0 2163 17871 17000 2026-04-21T19:53:27Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 17871 wikitext text/x-wiki [[Файл:1951 Hvizdare.jpg|алт=Мали Гвиздаре 1951. року|мини|390x390п|Мали Гвиздаре 1951. року]] '''Гвиздаре''' (єд. гвиздар) – тоти цо на Крачун ходза по шпиваню зоз [[Гвизда|гвизду]]: То троме хлапци облєчени до билих, длугоких [[Кошуля|кошульох]], на глави високи паперово шапки у рижних [[Фарба|фарбох]], на каждей бул вельки [[криж]] облїпени зоз златним папером. Вони представяли трох кральох хтори провадзели гвизду и ишли нащивиц народзеного Исуса Христа. Уходзели до обисцох бренкаюци зоз цинґаловом: А гвиздаре? У чистих билих кошульох, зоз шаблями у рукох, з краснима позлаценима шапками и вицифрованима гвиздами шпиваю по хижих кельо их гарло ноши... Гвизда була округла, направена з паперу, нука була слика Христового рождества и швичка. Гвизда ше ношела опрез себе на палїци вертикално, а вицаговала ше и горизонтално напредок и поцаговала назад. Скорей даєдни ходзели по шпиваню з гвизду, а даєдни з бетлегемом. Гвизду ношели найвецей по троме... Таки обичай бул медзи двома шветовима войнами: Гвиздаре зоз собу ношели симболично направени вертеп, уходзели до хижох окреме поприберани и нашминкани як пастире, царове, ангели и виводзели мали театрални слички. Зоз вертепом ходзели школяре висших класох а найчастейше нащивйовали валалску интелиґенцию, учительох, [[священїк|священїкох]], [[тарґовец|тарґовцох]], ґаздох, односно ходзели до тих обисцох чийо школяре участвовали у тим способе велїчаня Христового народзеня. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 254 * [[Мирон Жирош]] ''БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ'' 1745—1991, II ТОМ, „Пестованє традициї и народнох обичайох: Крачун”, бок 200 [[Катеґория:Традиция]] g18rlnestiqlcv676hg2ryalc9ehxmy 14 2234 17857 16757 2026-04-21T16:13:24Z Sveletanka 20 катеґория 17857 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Християнство]] [[Катеґория:Релиґия]] 6l6dtn5pqh4kwm8cn7i4xd3c21jp7zr 0 2612 17842 15513 2026-04-21T12:46:01Z Sveletanka 20 катеґория 17842 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Лирашка | label2 = | data2 =[[File:Superb lyrbird in scrub.jpg| |270px]] [[File:Superb lyrebird mimicking Australian native birds.ogg|thumb|mini|center|Чвиринканє- шпиванє лирашки]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Aves | label8 = Ряд | data8 = Passeriformes | label9 = Фамилия | data9 =Menuridae Lesson, 1828 | label10 = Род | data10 =''Menura'' Latham, 1801 | label11 = Файта | data11 = | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 =''Menura novaehollandiae'' Latham 1801. | header14 =Синоними | label15 = | data15 = ''Menura novaehollandiae'' | label16 =| data16 = ''Menura alberti'' | label17 =| data17= †''Menura tyawanoides'' | label18 =| data18 = }} '''Лирашка''' подрозумює два файти австралийских птицох хтори жию на копну зоз роду ''Menura'', а зоз фамелиї ''Menuridae'' <ref>Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, eds. (2023). [https://www.worldbirdnames.org/new/bow/lyrebirds/ “Lyrebirds, scrubbirds bowerbirds, Australasian treecreepers, Australasian wrens” ], World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union.</ref>. То птица найпознатша по своєй способносци имитировац рижнородни природни и штучни звуки зоз свойого окруженя и по прекрасним хвоцсе хтори самец розтвера кед ше сце париц. Лирашка спада до найпознатших автохтоних птицох Австралиї, а [[пирє]] на єй хвосце єдинствених [[Фарба|фарбох]]. Класификация лирашкох нє була од початку утвердзена. Перши прикладнїки тей птици до Европи принєшени после 1798. року зоз Нового Южного Велсу. Томас Дейвис, ґенерал майор, илустровал, описал и дал лирашки наукове мено ''Menura superba'', представел ю дружтву Карла Линеа 1800. року. Медзитим, тота робота нє була зазначена и обявена <ref>3 Davies, Thomas (4 November 1800). [[wikisource:Transactions_of_the_Linnean_Society_of_London/Volume_6/Description_of_Menura_superba,_a_bird_of_New_South_Wales|"Description of Menura superba, a Bird of New South Wales" .]] Transactions of the Linnean Society. Vol. 6. London (published 1802). pp. 207–10.</ref><ref>4 Chisholm, Hugh, ed. (1911). [[wikisource:1911_Encyclopædia_Britannica/Lyre-Bird|"Lyre-Bird" .]] Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.</ref>, так же у медзичаше Джон Латам 1801. року описал тоту файту и наволал ю ''Menura novaehollandiae'', так же, пре важносц класификациї, прилапена тота назва як урядова. Мено роду ''Menura'' настало по углядзе на одредзени фарби пиря на хвосце у форми полумешаца (лат. ''lunula''), од старогреческого слова ''μήνη mēnē'' „мешац“ и ''ουρά ourá'' „хвост“. Тота птица достала мено лирашка (серб. лира, птица [[лира]]) прето же єй вонкашнє хвостово пирє заокруглєне и здогадує на форму музичного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменту]] лира. == Таксономия == Думало ше же лирашка, попри ярабици и фазана, спада до ряду курох. Наволовали ю и павур и австралийска райска птица. Лирашка нє класификована до ряду птицох шпивачкох док 1840. року нє видата наукова робота о младих, праве вилягнутих лирашкох, и на основи їх розличносцох од младих єдинкох фазана, лирашка класификована до окремней фамелиї ''Menuridae'', и до єдиного роду у тей фамелиї Menura. Лирашка прастара австралийска животиня, а у Австралийским [[Музей|музею]] ше находза фосилни остатки хторим старосц утвердзена на коло 15 милиони роки. У ряду птицох [[Шпивач|шпивачкох]] лирашка медзи найвекшима. Тота птица жиє на жеми, ма моцни ноги и талпи и кратки благо заокруглєни кридла. Ридко кеди лєци, а лєци лєм теди кед ше спущує з брега.<ref>5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), [[iarchive:handbookofbirdso0001unse/page/484/mode/2up|Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails,]] Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref> Лирашка висока од 80 до 99 центи, рахуюци и хвост. Самци кус векши од самичкох. Самичка лирашка чежка 0,9 кили, а самец 1,1 кили. == Справованє и костиранє == Лирашка поцагнута животиня и нє лєгко ше ґу нєй приблїжиц: кед обачи же є у опасносци, застанови ше и осторожно розпатри околїско, оглаши ше и сцекнє. Гребе по лїсцу и пренаходзи основну [[Пожива|поживу]]: инсекти (хробачки, лїчинки мухи, моль и його лїчинки), потим стоноги, павуки и хлїсти, а дакеди и ящурки и жаби. Гребанє по лїсцу и його преврацанє представя єдну файту „польопривреди”, бо ше на таки способ формує микробивальнїк за рижни микроорґанизми. Тота активносц доприноши здравю лєсох бо ше загарта потенциялне гориво хторе спричинює огень. Тоти позитивни ефекти утвердзени на вецей милиони гектарох. Лирашка жиє и до 30 роки, а пари ше у познєйших рокох, и по тим ше розликую од других птицох шпивачкох. Самичка лирашка ше почина париц коло пиятого, шестого року, а самец кед наполнї од шейсц до осем роки. Самци найчастейше шпиваю и танцую у жимским периодзе кед правя гнїздо и на таки способ прицагую и по даскельо самички. Кед направи гнїздо, лирашка знєше єдно вайцо и сама допатра младе. [[File:Albert's Lyrebird OR.ogv|309x309px|right|thumb|Рижни звуки лирашки]] З аспекту виучованя лирашки, єй шпив найупечатлївши. Шпива цали рок, а найвецей у периодзе пареня, од юния по [[Авґустин Горняк|авґуст]]. Теди самци можу нєпреривно [[Шпивач|шпивац]] и по штири [[Годзина|годзини]]. Писня хтору лирашка шпива то мишанїна елементох єй особного шпиваня и шпиву других файтох птицох, а имитирує и [[Звук|звуки]] других животиньох, напр. коали и динґа <ref name=":0">5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails, Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref>. Найинтересантнєйше и тото же имитирує и рижни звуки з околїска, та и звук воденїчки, моторней пили, автомобилох, алармох, та аж и вилєцованє кульки зоз пушки, цвенканє камери, бреханє пса, плач малого дзецка, бренканє мобилного телефона. Виглєдовач Сидни Кертис зазначел шпив єдней лирашки хтори здабе на флауту, нєдалєко од Националного парку Нова Анґлия. Року 1969. Невил Фентон, чувар того парку, тиж зазначел шпив хтори здабе на звук флаути. Пошвидко утвердзене же нєдалєко жил єден флаутиста хтори грал рижни мелодиї, а лирашка була його домашнї любимец и з часом почала випущовац таки звуки. == Статус загроженосци == По сезону велького огня у Австралиї, 2019-2020, вообще ше нє роздумовало о защити лирашки. Од того периоду бриґа о лирашки подзвигнута на високи уровень прето же горели и подруча хтори по теди були безпечни за їх живот пре влажносц у [[Воздух|воздуху]] и ридко кеди горели. Лирашки ''Menura alberti'' то єдна з двох файтох лирашкох хтора ше руша на огранїчених подручох и преглашена є як барз загрожена файта од 2009. року. Друга файта лирашкох, ''Menura novaehollandiae'' (''Superb lyrebird''), була загрожена и скорей пре знїчтожованє єй бивальнїка. Єй популация „станула на ноги”, отримує ше на истим уровню и после огня 2019-2020, кед згорели вельки подруча по хторих ше рушала, алє заш лєм єст мала гранїца же би ше статус загроженосци од звичайного пременєл на загрожени. Попри того, опасносц за тоту файту птици представяю и дзиви мачки и [[Лїшка|лїшки]], алє вшелїяк и дїйствованє людзох на їх бивальнїк.<ref name=":0" /> == Интересантносци == ::♦ Лирашка вецейраз представена як символ и амблем, окреме у Новим Южним Велсу и Викториї (то звичайни бивальнїк лирашки ''Menura novaehollandiae''), и у Квинсленду (звичайни бивальнїк лирашки ''Menura alberti''). [[File:Australia-Stamp-1932-Lyrebird.jpg|thumb|200px|right|[[Поштанска марка]] зоз малюнком лирашки]] ::♦ Малюнок лиришки ''Menura novaehollandiae'' ше находзи на [[Поштанска марка|поштовей марки]] вредносци єдного шилинґу, хтора першираз друкована 1932. року, а тиж ше находзи и на австралийских паперових 100 доларох. ::♦ Контура самца лирашки ''Menura novaehollandiae'' лоґо Австралийскей филмскей комисиї. ::♦ На зависох у Викториянским народним театре уткани мустри лирашки ''Menura novaehollandiae''. ::♦ Пред тим як Квинслендски конзерваториюм за [[Подзелєнє музики|музику]] постал состойна часц Универзитету Ґрифит, контура лиришки ''Menura alberti'' була його лоґо. У тим лоґу горня часц дириґентскей палїчки у форми хвоста лирашки. ::♦ Малюнок лирашки ше находзи на верху герба Пангеленского шестриньства ''Alfa Hi Omega'' (Универзитет у Индияни, ЗАД, 1885). ::♦ Велї австралийски подприємства у своїх назвох и лоґоох хасную назву и малюнки тей прекрасней птици шпивачки. ::♦ Жем лиришки друга назва за Стшелецки горски венєц у реґионє Ґопсланд (юговосточна часц Викториї, Австралия). ::♦ Контури самца и самички, у чаше облєтованя коло себе, находза ше на заглавю насловного боку новинох The Betoota Advocate. == Ґалерия == <gallery> Файл:Superb lyrbird in scrub-E.jpg|Лирашка - Самец Файл:CSIRO ScienceImage 10356 Superb Lyrebird.jpg|Самец Файл:Superb Lyrebird mound dance.jpg|Лирашка - Облєтованє (задзеранє) Файл:Lyrebird.jpg|Прекрасна птица - Лирашка, Виктория (Австралия) Файл:Albert's lyrebird.jpg|Албертова Лирашка </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] rvskotqedntuuuiz9erv1cb7rwbwux3 17843 17842 2026-04-21T12:46:32Z Sveletanka 20 катеґория 17843 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Лирашка | label2 = | data2 =[[File:Superb lyrbird in scrub.jpg| |270px]] [[File:Superb lyrebird mimicking Australian native birds.ogg|thumb|mini|center|Чвиринканє- шпиванє лирашки]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 =Eukaryota | label5 = Царство | data5 =Animalia | label6 = Тип | data6 =Chordata | label7 = Класа | data7 =Aves | label8 = Ряд | data8 = Passeriformes | label9 = Фамилия | data9 =Menuridae Lesson, 1828 | label10 = Род | data10 =''Menura'' Latham, 1801 | label11 = Файта | data11 = | header12 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label13 = | data13 =''Menura novaehollandiae'' Latham 1801. | header14 =Синоними | label15 = | data15 = ''Menura novaehollandiae'' | label16 =| data16 = ''Menura alberti'' | label17 =| data17= †''Menura tyawanoides'' | label18 =| data18 = }} '''Лирашка''' подрозумює два файти австралийских птицох хтори жию на копну зоз роду ''Menura'', а зоз фамелиї ''Menuridae'' <ref>Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, eds. (2023). [https://www.worldbirdnames.org/new/bow/lyrebirds/ “Lyrebirds, scrubbirds bowerbirds, Australasian treecreepers, Australasian wrens” ], World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union.</ref>. То птица найпознатша по своєй способносци имитировац рижнородни природни и штучни звуки зоз свойого окруженя и по прекрасним хвоцсе хтори самец розтвера кед ше сце париц. Лирашка спада до найпознатших автохтоних птицох Австралиї, а [[пирє]] на єй хвосце єдинствених [[Фарба|фарбох]]. Класификация лирашкох нє була од початку утвердзена. Перши прикладнїки тей птици до Европи принєшени после 1798. року зоз Нового Южного Велсу. Томас Дейвис, ґенерал майор, илустровал, описал и дал лирашки наукове мено ''Menura superba'', представел ю дружтву Карла Линеа 1800. року. Медзитим, тота робота нє була зазначена и обявена <ref>3 Davies, Thomas (4 November 1800). [[wikisource:Transactions_of_the_Linnean_Society_of_London/Volume_6/Description_of_Menura_superba,_a_bird_of_New_South_Wales|"Description of Menura superba, a Bird of New South Wales" .]] Transactions of the Linnean Society. Vol. 6. London (published 1802). pp. 207–10.</ref><ref>4 Chisholm, Hugh, ed. (1911). [[wikisource:1911_Encyclopædia_Britannica/Lyre-Bird|"Lyre-Bird" .]] Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.</ref>, так же у медзичаше Джон Латам 1801. року описал тоту файту и наволал ю ''Menura novaehollandiae'', так же, пре важносц класификациї, прилапена тота назва як урядова. Мено роду ''Menura'' настало по углядзе на одредзени фарби пиря на хвосце у форми полумешаца (лат. ''lunula''), од старогреческого слова ''μήνη mēnē'' „мешац“ и ''ουρά ourá'' „хвост“. Тота птица достала мено лирашка (серб. лира, птица [[лира]]) прето же єй вонкашнє хвостово пирє заокруглєне и здогадує на форму музичного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменту]] лира. == Таксономия == Думало ше же лирашка, попри ярабици и фазана, спада до ряду курох. Наволовали ю и павур и австралийска райска птица. Лирашка нє класификована до ряду птицох шпивачкох док 1840. року нє видата наукова робота о младих, праве вилягнутих лирашкох, и на основи їх розличносцох од младих єдинкох фазана, лирашка класификована до окремней фамелиї ''Menuridae'', и до єдиного роду у тей фамелиї Menura. Лирашка прастара австралийска животиня, а у Австралийским [[Музей|музею]] ше находза фосилни остатки хторим старосц утвердзена на коло 15 милиони роки. У ряду птицох [[Шпивач|шпивачкох]] лирашка медзи найвекшима. Тота птица жиє на жеми, ма моцни ноги и талпи и кратки благо заокруглєни кридла. Ридко кеди лєци, а лєци лєм теди кед ше спущує з брега.<ref>5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), [[iarchive:handbookofbirdso0001unse/page/484/mode/2up|Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails,]] Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref> Лирашка висока од 80 до 99 центи, рахуюци и хвост. Самци кус векши од самичкох. Самичка лирашка чежка 0,9 кили, а самец 1,1 кили. == Справованє и костиранє == Лирашка поцагнута животиня и нє лєгко ше ґу нєй приблїжиц: кед обачи же є у опасносци, застанови ше и осторожно розпатри околїско, оглаши ше и сцекнє. Гребе по лїсцу и пренаходзи основну [[Пожива|поживу]]: инсекти (хробачки, лїчинки мухи, моль и його лїчинки), потим стоноги, павуки и хлїсти, а дакеди и ящурки и жаби. Гребанє по лїсцу и його преврацанє представя єдну файту „польопривреди”, бо ше на таки способ формує микробивальнїк за рижни микроорґанизми. Тота активносц доприноши здравю лєсох бо ше загарта потенциялне гориво хторе спричинює огень. Тоти позитивни ефекти утвердзени на вецей милиони гектарох. Лирашка жиє и до 30 роки, а пари ше у познєйших рокох, и по тим ше розликую од других птицох шпивачкох. Самичка лирашка ше почина париц коло пиятого, шестого року, а самец кед наполнї од шейсц до осем роки. Самци найчастейше шпиваю и танцую у жимским периодзе кед правя гнїздо и на таки способ прицагую и по даскельо самички. Кед направи гнїздо, лирашка знєше єдно вайцо и сама допатра младе. [[File:Albert's Lyrebird OR.ogv|309x309px|right|thumb|Рижни звуки лирашки]] З аспекту виучованя лирашки, єй шпив найупечатлївши. Шпива цали рок, а найвецей у периодзе пареня, од юния по [[Авґустин Горняк|авґуст]]. Теди самци можу нєпреривно [[Шпивач|шпивац]] и по штири [[Годзина|годзини]]. Писня хтору лирашка шпива то мишанїна елементох єй особного шпиваня и шпиву других файтох птицох, а имитирує и [[Звук|звуки]] других животиньох, напр. коали и динґа <ref name=":0">5 Lill, Alan (2004), "Family Menuridae (Lyrebirds)", in del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (eds.), Handbook of the Birds of the World. Volume 9, Cotingas to Pipits and Wagtails, Barcelona: Lynx Edicions, pp. 484–495, ISBN 84-87334-69-5</ref>. Найинтересантнєйше и тото же имитирує и рижни звуки з околїска, та и звук воденїчки, моторней пили, автомобилох, алармох, та аж и вилєцованє кульки зоз пушки, цвенканє камери, бреханє пса, плач малого дзецка, бренканє мобилного телефона. Виглєдовач Сидни Кертис зазначел шпив єдней лирашки хтори здабе на флауту, нєдалєко од Националного парку Нова Анґлия. Року 1969. Невил Фентон, чувар того парку, тиж зазначел шпив хтори здабе на звук флаути. Пошвидко утвердзене же нєдалєко жил єден флаутиста хтори грал рижни мелодиї, а лирашка була його домашнї любимец и з часом почала випущовац таки звуки. == Статус загроженосци == По сезону велького огня у Австралиї, 2019-2020, вообще ше нє роздумовало о защити лирашки. Од того периоду бриґа о лирашки подзвигнута на високи уровень прето же горели и подруча хтори по теди були безпечни за їх живот пре влажносц у [[Воздух|воздуху]] и ридко кеди горели. Лирашки ''Menura alberti'' то єдна з двох файтох лирашкох хтора ше руша на огранїчених подручох и преглашена є як барз загрожена файта од 2009. року. Друга файта лирашкох, ''Menura novaehollandiae'' (''Superb lyrebird''), була загрожена и скорей пре знїчтожованє єй бивальнїка. Єй популация „станула на ноги”, отримує ше на истим уровню и после огня 2019-2020, кед згорели вельки подруча по хторих ше рушала, алє заш лєм єст мала гранїца же би ше статус загроженосци од звичайного пременєл на загрожени. Попри того, опасносц за тоту файту птици представяю и дзиви мачки и [[Лїшка|лїшки]], алє вшелїяк и дїйствованє людзох на їх бивальнїк.<ref name=":0" /> == Интересантносци == ::♦ Лирашка вецейраз представена як символ и амблем, окреме у Новим Южним Велсу и Викториї (то звичайни бивальнїк лирашки ''Menura novaehollandiae''), и у Квинсленду (звичайни бивальнїк лирашки ''Menura alberti''). [[File:Australia-Stamp-1932-Lyrebird.jpg|thumb|200px|right|[[Поштанска марка]] зоз малюнком лирашки]] ::♦ Малюнок лиришки ''Menura novaehollandiae'' ше находзи на [[Поштанска марка|поштовей марки]] вредносци єдного шилинґу, хтора першираз друкована 1932. року, а тиж ше находзи и на австралийских паперових 100 доларох. ::♦ Контура самца лирашки ''Menura novaehollandiae'' лоґо Австралийскей филмскей комисиї. ::♦ На зависох у Викториянским народним театре уткани мустри лирашки ''Menura novaehollandiae''. ::♦ Пред тим як Квинслендски конзерваториюм за [[Подзелєнє музики|музику]] постал состойна часц Универзитету Ґрифит, контура лиришки ''Menura alberti'' була його лоґо. У тим лоґу горня часц дириґентскей палїчки у форми хвоста лирашки. ::♦ Малюнок лирашки ше находзи на верху герба Пангеленского шестриньства ''Alfa Hi Omega'' (Универзитет у Индияни, ЗАД, 1885). ::♦ Велї австралийски подприємства у своїх назвох и лоґоох хасную назву и малюнки тей прекрасней птици шпивачки. ::♦ Жем лиришки друга назва за Стшелецки горски венєц у реґионє Ґопсланд (юговосточна часц Викториї, Австралия). ::♦ Контури самца и самички, у чаше облєтованя коло себе, находза ше на заглавю насловного боку новинох The Betoota Advocate. == Ґалерия == <gallery> Файл:Superb lyrbird in scrub-E.jpg|Лирашка - Самец Файл:CSIRO ScienceImage 10356 Superb Lyrebird.jpg|Самец Файл:Superb Lyrebird mound dance.jpg|Лирашка - Облєтованє (задзеранє) Файл:Lyrebird.jpg|Прекрасна птица - Лирашка, Виктория (Австралия) Файл:Albert's lyrebird.jpg|Албертова Лирашка </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] [[Катеґория:Птици Австралиї]] rk7tstawdmvc6954m4s5m6gilx0g56d 14 2802 17836 16815 2026-04-21T12:20:31Z Sveletanka 20 катеґория 17836 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Подобова уметносц]] [[Катеґория:Уметносц]] 9tzsll6pgoca3myscaokhl3nk88xfo3 0 2968 17865 17819 2026-04-21T17:55:27Z Olirk55 19 17865 wikitext text/x-wiki [[File: Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.png|right|thumb|212x212px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]][[File:Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.mid|right|210px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]] Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (ит. и анґл''. Cadenza -'' падац)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]</ref>то написани або импровизовани „украшуюци” виривок хтори ше грає або шпива солистично, звичайно у „шлєбодним“ ритмичним стилу (''ad libidum''), и часто оможлївює виртуозносц уметнїка-[[Музичар|музичара]]. У тим чаше, провадзенє инструмента aбо оркестри будзе мац [[Пауза (музика)|паузу]] або отримує зоз граньом lwm [[Нота|ноту]] aбо акорд. '''Каденца у музики ма два значеня:''' ♦ То розложени акорди у каденци у рижних [[Тоналитет|тоналитетох]]: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени [[тоналитет]] и зоз хторим ше закончує музична цалосц. Нотни и звучни приклад: [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.png|center|thumb|544x544px|Каденца зоз Моцартового клавирского концерта у B-дуру K. 595, I став.]] [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.mid|center|thumb|300px|]] ♦ Каденца ма и друге значенє: ''виривок'' хтори [[солиста]] сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу - претаргнуце.<ref>Tarloff, Eric (February 9, 2010). [https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2010/02/classical-cadenzas/35353/ "Classical Cadenzas".] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_Atlantic The Atlantic.]</ref> Така, солистична каденца <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%98_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%9B Радивој Лазић] - [https://klarinetknjige.wordpress.com/rekli-su-2/vlastimir-pericic/ Властинир Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ основи теорије музике]. Приступљено 25. 4. 2013.</ref> ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима [[Нота|нотами]], а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и музикалносц). Нотни и звучни приклад солистичней каденци у [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцартовей]] композициї : [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.png|center|thumb|708x708px|В. А. Моцарт - 6 варияциї на тему зоз I става ''Filosofi Immaginarii'' K. 398 (416e), '''солистична каденца''']] [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.mid|center]] Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова „уход” и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри. Значи же за ипровизовану каденцу вше означене место зоз писану нотацию такв. корона [[File:Fermata.svg|30px|]] (фермата) у шицких часцох партитури. Каденца ше звичайно находзи на месце предостатнєй або остатнєй ноти у композициї пред єй конєц. Приклад на правим боку дакус: [[File:Cadenza ad libitum - Hungarian Rhapsody No. 2 (Franz Liszt).gif|right|thumb|Каденца ''ad libitum'' (виводзи ше на месце дзе означена корона)- ''Мадяарска рапсодия'' ''ч. 2'' (Франц Лист)|289x289п]]'''Опатриц ище:''' Kаденца == Литература == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Colin_LawsonLawson, Colin Lawson] (1999). The Historical Performance of Music: An Introduction, p. 75–76. ISBN 9780521627382. == Вонкашня вяза == * [https://www.glyndebourne.com/opera-archive/introduction-to-opera/glossary/ Kadenca u operi] glyndebourne.com * [https://imslp.org/wiki/Category:Cadenzas Cadenzas]: Scores at the [https://en.wikipedia.org/wiki/International_Music_Score_Library_Project International Music Score Library Project] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Музична теория]] gry7dg8vzfr1hk5m03w93seprwskdxk 0 2969 17862 17823 2026-04-21T17:45:46Z Olirk55 19 Означени викивязи, маркированє 17862 wikitext text/x-wiki '''Защицене подруче''' (природне добро) то єдна обласц, прекрасни предїл або край, хторе ма специфични ґеолоґийни, биолоґийни характеристики або у чиїх ше рамикох находзи екосистема богата зоз рижнородним рошлїнским и животиньским шветом. На основи медзинародних и вообще прилапених стандардох, даєдно подруче мож защициц зоз [[Закон (право)|законом]], а шицко у догварки зоз компетентним министерством и заводом за защиту природи. [[Поверхносц]] предїлу, односно защиценого подруча, може ше находзиц на териториї и сушедних державох. == Подзелєнє защицених подручох == На основи характеристикох, защицени подруча мож подзелїц до даскелїх катеґорийох: :* [[национални парк]] :* [[парк природи]] :* [[резерват природи]] :* памятнїк култури :* защицени бивальнїк :* предїл окремних характеристикох == Вонкашнї вязи == ( [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/ Завод за заштиту Србије], ''zzps.rs'', Пруступљено 20.04.2026. [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] dq5srw63dgj886lnf09uwwhqj0mohc0 17863 17862 2026-04-21T17:46:35Z Olirk55 19 17863 wikitext text/x-wiki '''Защицене подруче''' (природне добро) то єдна обласц, прекрасни предїл або край, хторе ма специфични ґеолоґийни, биолоґийни характеристики або у чиїх ше рамикох находзи екосистема богата зоз рижнородним рошлїнским и животиньским шветом. На основи медзинародних и вообще прилапених стандардох, даєдно подруче мож защициц зоз [[Закон (право)|законом]], а шицко у догварки зоз компетентним министерством и заводом за защиту природи. [[Поверхносц]] предїлу, односно защиценого подруча, може ше находзиц на териториї и сушедних державох. == Подзелєнє защицених подручох == На основи характеристикох, защицени подруча мож подзелїц до даскелїх катеґорийох: :* [[национални парк]] :* [[парк природи]] :* [[резерват природи]] :* памятнїк култури :* защицени бивальнїк :* предїл окремних характеристикох == Вонкашнї вязи == * [https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/ Завод за заштиту Србије], ''zzps.rs'', Пруступљено 20.04.2026. [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] noxoejdat262fv82tn5kd95ya2hy5q2 14 2972 17844 2026-04-21T12:47:02Z Sveletanka 20 катеґория 17844 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Птици]] 43i1d40l1ivupyns5tv6sknvym1xq69 14 2973 17847 2026-04-21T14:00:48Z Olirk55 19 Нова страница: [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Епидемиї]] 17847 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Епидемиї]] bykca4fxn6k50xmhv2bluluqfg63axm 17851 17847 2026-04-21T15:49:51Z Sveletanka 20 17851 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Наука]] tjr9jqeswcdziv82vx0gcncmbx2xg9a 0 2974 17850 2026-04-21T15:25:33Z ОленкаБТ 1579 Нова страница: Бачка Тополя Бачка Тополя (серб. Бачка Топола, мадь. Topolya) город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа (Бачка). Находзи ше у покраїни Войводини, Р. Сербиї. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам… 17850 wikitext text/x-wiki Бачка Тополя Бачка Тополя (серб. Бачка Топола, мадь. Topolya) город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа (Бачка). Находзи ше у покраїни Войводини, Р. Сербиї. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик.(1) Ґеоґрафия Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од Суботици є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.(2) История Праистория и Антични период Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз Суботици окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и каменя. Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то народи котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сараматом. (3) Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.(4) Штреднї вик, перши писани жридла, новша история У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву Fibaych. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня Topoly першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. (серб.5) У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. [6] После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.(4) Демоґрафия Етнїчни состав 1910.(7) (Табела) Демоґрафия(8) ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). Руснаци у Бачкей Тополї Руснаци у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. Значни установи и знаменїтосци Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. - Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 метери представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. - Сербска православна церква припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. - Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.(1) - Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. - Витерняк, (1) памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера. - Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, - Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, - ТСЦ арена, (фодбалски клуб). - Нова фодбалска Академия Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро); Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. Значни установи --ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, -- Ґимназия, -- Штредня Польопривредна школа, -- Школа за основне и штреднє музичне образованє -- Школа школярох у привреди (ШУП школа), вельки Дом здравя, Пошта, Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї -- Гайзибанска и автобусна станїца, итд. Манифестациї ---Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.(2) -- Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї меду&#39;&#39; -- Двараз рочнє ,,Вистава квеца&#39;&#39; .. Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. Спорт У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. Референци 1. Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info 2. Прва Сармијада у Бачкој Тополи премашила очекивања 3. Monografija Bačka Topola 1750-1945, Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15 4. „Историја града”. Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019. 5. &quot;Време&quot;, 9. јул 1937. 6. Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018). The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany (на језику: енглески). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5. 7. Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113 8. „Књига 9”. Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9. 9. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9. 1. „Dom kulture”. Bačka Topola. Архивирано из оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 1. &quot;O Bačkoj Topoli - Turistička organizacija opštine Bačka Topola&quot; (in Serbian). 2022-01- 19. Retrieved 2024-11-14. 2. &quot;Istorija Bačke Topole | Bačka Topola&quot;. www.btopola.org.rs. Retrieved 2025-02-04. 3. &quot;Katolička crkva &quot;Bezgrešne Device Marije - Turistička organizacija opštine Bačka Topola&quot; (in Serbian). 2022-01-22. Retrieved 2025-02-04. Вонкашнї вязи - Званични веб-сајт Измените ово на Википодацима - Туристичка организација општине Бачка Топола - Фудбалски клуб ТСЦ - ТСЦ арена 1vb9sg073ncoccmzd3qsuj2dcox6abi 17861 17850 2026-04-21T17:26:54Z Sveletanka 20 катеґория и ушорйованє 17861 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. Topolya) город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа (Бачка). Находзи ше у покраїни Войводини, Р. Сербиї. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик.(1) == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од Суботици є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.(2) == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз Суботици окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и каменя. Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то народи котри ту жили пред 3400—3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сараматом. (3) Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.(4) '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву Fibaych. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня Topoly першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. (серб.5) У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. по 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. [6] После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.(4) == Демоґрафия == Етнїчни состав 1910.(7) (Табела) Демоґрафия(8) ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз националну векшину (по попису зоз 2022. року). '''Руснаци у Бачкей Тополї''' Руснаци у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию и Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни установи и знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки: - Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 метери представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. - Сербска православна церква припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. - Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.(1) - Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме [[Културна скарбнїца|културне нашлїдство]]. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. - Витерняк, (1) памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера. - Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, - Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, - ТСЦ арена, (фодбалски клуб). - Нова фодбалска Академия - Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро); Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == * ОШ ''Чаки Лайош'' и ОШ ''Никола Тесла'', * Ґимназия, * Штредня Польопривредна школа, * Школа за основне и штреднє музичне образованє, * Школа школярох у привреди (ШУП школа), * вельки Дом здравя, * Пошта, * Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї * Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == :• Традицийно ше отримує туристична манифестация ''Сармияда'', а першираз ше отримала у новембру 2013. року.(2) :• Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ''Днї меду'' :• Двараз рочнє ''Вистава квеца'' :• Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. Референци 1. Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info 2. Прва Сармијада у Бачкој Тополи премашила очекивања 3. Monografija Bačka Topola 1750-1945, Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15 4. „Историја града”. Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019. 5. &quot;Време&quot;, 9. јул 1937. 6. Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018). The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany (на језику: енглески). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5. 7. Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113 8. „Књига 9”. Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9. 9. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9. 1. „Dom kulture”. Bačka Topola. Архивирано из оригинала 13. 01. 2020. г. Приступљено 13. 1. 2020. 1. &quot;O Bačkoj Topoli - Turistička organizacija opštine Bačka Topola&quot; (in Serbian). 2022-01- 19. Retrieved 2024-11-14. 2. &quot;Istorija Bačke Topole | Bačka Topola&quot;. www.btopola.org.rs. Retrieved 2025-02-04. 3. &quot;Katolička crkva &quot;Bezgrešne Device Marije - Turistička organizacija opštine Bačka Topola&quot; (in Serbian). 2022-01-22. Retrieved 2025-02-04. Вонкашнї вязи - Званични веб-сајт Измените ово на Википодацима - Туристичка организација општине Бачка Топола - Фудбалски клуб ТСЦ - ТСЦ арена [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] e5l6oyy5r7s26r9i8wdy2vtcycahrwq 17864 17861 2026-04-21T17:46:53Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи, референци, вонкашнї вязи 17864 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3942%3Aprva-sarmijada-u-bakoj-topoli-premaila-oekivanja&catid=303%3Amanifestacije&Itemid=400<nowiki/>Прва Сармијада у Бачкој Тополи] премашила очекивања</ref><ref name=":1">[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php<nowiki/>Ветрењача у Бачкој Тополи] www.dvorci.info</ref> Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>„Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018). The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (на језику: енглески). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.<ref name=":2" /> == Демоґрафия == Етнїчни состав 1910.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-8 Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka,] I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> (Табела) Демоґрафия<ref>[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/>„Књига 9”. Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни установи и знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. • [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. • Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. • Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.<ref name=":1" /> • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref name=":1" /> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.<ref name=":0" /> • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї меду&#39;&#39; • Двараз рочнє ,,Вистава квеца&#39;&#39; • Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == - [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] - [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] - [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] - [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] == Референци == 1n1a931c543dqazu0z8a39dzpfqnrwm 17866 17864 2026-04-21T18:43:41Z ОленкаБТ 1579 17866 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3942%3Aprva-sarmijada-u-bakoj-topoli-premaila-oekivanja&catid=303%3Amanifestacije&Itemid=400<nowiki/>Прва Сармијада у Бачкој Тополи премашила очекивања]</ref><ref name=":1">[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php<nowiki/>Ветрењача у Бачкој Тополи] www.dvorci.info</ref> Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>„Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийски). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.<ref name=":2" /> == Демоґрафия == Етнїчни состав 1910.<ref>https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-8 Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> (Табела) Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/> Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни установи и знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. • [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. • Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. • Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.<ref name=":1" /> • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref name=":1" /> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.<ref name=":0" /> • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї меду&#39;&#39; • Двараз рочнє ,,Вистава квеца&#39;&#39; • Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == - [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] - [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] - [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] - [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] == Референци == 1o59zqrkioonw73fnxni1adaxfpi5x2 17867 17866 2026-04-21T18:58:28Z ОленкаБТ 1579 17867 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. <ref name=":0">[https://www.topsrbija.com/index.php?option=com_content&view=article&id=3942%3Aprva-sarmijada-u-bakoj-topoli-premaila-oekivanja&catid=303%3Amanifestacije&Itemid=400<nowiki/>Прва Сармијада у Бачкој Тополи премашила очекивања]</ref><ref name=":1">[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php<nowiki/>Ветрењача у Бачкој Тополи] www.dvorci.info</ref> Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>„Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийски). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.<ref name=":2" /> == Демоґрафия == Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113 Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113<nowiki></ref></nowiki> (Табела) Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/> Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни установи и знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. • [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. • Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. • Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.<ref name=":1" /> • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref name=":1" /> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.<ref name=":0" /> • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї меду&#39;&#39; • Двараз рочнє ,,Вистава квеца&#39;&#39; • Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == - [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] - [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] - [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] - [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] == Референци == jmdma8cq2ft6k4kdhpv09rhm7v57huc 17868 17867 2026-04-21T18:58:41Z Olirk55 19 17868 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, руски, словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийски). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.<ref name=":2" /> == Демоґрафия == Етнїчни состав 1910.<ref>https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-8 Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> (Табела) Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/> Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> ТАБЕЛА У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни установи и знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. • [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. • Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. • Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, Колєсарско-ковальске ремесло, Завичайни архив и Уметнїцка колония.<ref name=":1" /> • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref name=":1" /> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна Библиотека/читальня у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.<ref name=":0" /> • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї меду&#39;&#39; • Двараз рочнє ,,Вистава квеца&#39;&#39; • Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == - [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] - [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] - [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] - [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] 13pjfn1vf5xol63e5zi2q7gpdk812n6 17875 17868 2026-04-21T20:50:28Z Olirk55 19 Креированє табели и уношенє податкох 17875 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]]. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийски). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу. == Демоґрафия == У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/> Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |1948'''.''' |14.051 | |- | | | |- | | | |- | | | |- | | | |- | | | |- |2002 | |''16.574'' |- |2011 | | |} == Етнїчни состав жительства == {| class="wikitable" style="text-align:center;" ! colspan="5" |Етнїчни состав 1910.<ref>Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> |- ! || Мадяаре || Євреє || Серби || |- | || 12.339 || 505 || 17 || |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї |- |<div style="text-align: center;">Национална заєднїца |<div style="text-align: center;">Число жотельох |<div style="text-align: center;">Постоток |- |Мадяре |6.064 |50.83% |- |Серби |4.123 |34,56% |- |Чарногорци |170 |1,42% |- |Югославянє |134 |1,12 |- |Грвати |71 |0,60% |- |Руснаци |62 |0,52% |- |Албанци |50 |0,42 |- |Бунєвци |37 |0,31 |- |Роми |33 |0,28 |- |Муслиманє |31 |0,26 |- |Словаци |19 |0,16% |- |Макединци |18 |0,15% |- |Словенци |8 |0,07% |- |Нємци |7 |0,06% |- |Румунє |6 |0,05% |- |Українци |5 |0,04% |- |Руси |4 |0,03% |- |Бошняци |3 |0,03% |- |Буґаре |1 |0,01% |- |други |47 |0,40% |- |реґионална припадносц |32 |0,27% |- |нєвияшнєни |541 |4,53% |- |нєпознати |464 |3,89% |- |'''вкупно: 11.930''' | | |} == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. * [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. * Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. * Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє. У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.<ref name=":1" /> • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа. • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref name=":1" /> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна библиотека у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.<ref name=":0" /> • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]]&#39;&#39; • ,,Вистава квеца&#39;&#39; (двараз рочнє) • Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ, котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == - [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] - [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] - [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] - [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] 1wonlc23ypaizbu15ycqf4bxpq47w5s 17877 17875 2026-04-21T21:51:29Z Olirk55 19 Корекциї референцох 17877 wikitext text/x-wiki '''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]]. Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик. == Ґеоґрафия == Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход. Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4<nowiki/>Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15</ref> == История == '''Праистория и Антични период''' Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками. Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.<ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.</ref> '''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история''' У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара. По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию. После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. <ref>[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/<nowiki/>&#x22;Време&#x22;, 9. јул 1937.]</ref> У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. <ref>Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&pg=PA383&lpg=PA383&dq=backa+topola+concentration+camp&source=bl&ots=OKbyFTZoyE&sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&hl=sr&sa=X&ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&q=backa%20topola%20concentration%20camp&f=false<nowiki/> The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.</ref> После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу. == Демоґрафия == У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия<ref>„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/> Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |1948'''.''' |14.051 | |- | | | |- | | | |- | | | |- | | | |- | | | |- |2002 | |''16.574'' |- |2011 | | |} == Етнїчни состав жительства == {| class="wikitable" style="text-align:center;" ! colspan="5" |Етнїчни состав 1910.<ref>Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113</ref> |- ! || Мадяаре || Євреє || Серби || |- | || 12.339 || 505 || 17 || |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї |- |<div style="text-align: center;">'''Национална заєднїца''' |<div style="text-align: center;">'''Число жотельох''' |<div style="text-align: center;">'''Постоток''' |- |Мадяре |6.064 |50.83% |- |Серби |4.123 |34,56% |- |Чарногорци |170 |1,42% |- |Югославянє |134 |1,12 |- |Грвати |71 |0,60% |- |Руснаци |62 |0,52% |- |Албанци |50 |0,42 |- |Бунєвци |37 |0,31 |- |Роми |33 |0,28 |- |Муслиманє |31 |0,26 |- |Словаци |19 |0,16% |- |Макединци |18 |0,15% |- |Словенци |8 |0,07% |- |Нємци |7 |0,06% |- |Румунє |6 |0,05% |- |Українци |5 |0,04% |- |Руси |4 |0,03% |- |Бошняци |3 |0,03% |- |Буґаре |1 |0,01% |- |други |47 |0,40% |- |реґионална припадносц |32 |0,27% |- |нєвияшнєни |541 |4,53% |- |нєпознати |464 |3,89% |- |'''вкупно: 11.930''' | | |} == Руснаци у Бачкей Тополї == [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини. == Значни знаменїтосци == Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки. * [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї. * Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел. * Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.<ref>[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15 "О нама | Дом културе општине Бачка Топола".] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.</ref> У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония. • Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.<ref>[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]</ref> • Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.<ref>[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]</ref> • Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици, • Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї, • ТСЦ арена, (фодбалски клуб). • Нова фодбалска Академия '''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)''' Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици. == Значни установи == • ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``, • Ґимназия, • Штредня Польопривредна школа, • Школа за основне музичне образованє • Школа школярох у привреди (ШУП школа), • Вельки Дом здравя, • Пошта, • Народна библиотека у Бачкей Тополї • Гайзибанска и автобусна станїца, итд. == Манифестациї == • Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&#39;&#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року. • Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] <ref> [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/"KARNEVAL MEDA - Bačka Topola".] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.</ref> * ,,Вистава квеца&#39;&#39; (двараз рочнє) * Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня. == Спорт == У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,<ref>Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html"ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)".] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]</ref> котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя. Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://www.btopola.org.rs/<nowiki/> Званични веб-сајт] * [https://www.backatopola.org.rs/<nowiki/> Туристичка организација општине Бачка Топола] * [https://www.fktsc.com/<nowiki/> Фудбалски клуб ТСЦ] * [https://tscarena.com/<nowiki/> ТСЦ арена] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Вароши у Войводини]] [[Катеґория:Вароши у Сербиї]] kk56lsad5ges0odiyjf6h7nr7oq8fdl 14 2975 17853 2026-04-21T15:59:39Z Sveletanka 20 катеґория 17853 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Оптика]] [[Катеґория:Физика]] 4nalogyhdir6a5cst6mv7andfc8mfjr 14 2976 17856 2026-04-21T16:07:33Z Sveletanka 20 катеґория 17856 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Култура]] [[Катеґория:Традиция]] 3a0bsj2zjlv8v0zgz2yirre9g41dlqn 14 2977 17859 2026-04-21T16:22:57Z Sveletanka 20 катеґория 17859 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Релиґия]] li6zbf5ijp2bbz4xsdlcjhuwbnpshtg 0 2978 17869 2026-04-21T19:33:21Z Ksenija234 1651 Нова страница: [[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|right|thumb|300px|Розмария]]'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до преме… 17869 wikitext text/x-wiki [[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|right|thumb|300px|Розмария]]'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',(1)(2), док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.(2) Род рошлїни то ''Salvia''.(2) Розмария (таблїчка) Наукова класификация Царство: Plantae Дивизия: Magnoliohyta Класа: Magnoliopsida Шор: Lamiales Фамилия: Lamiaceae Род: Rosmarinus Linnaeus Файта: R. officinalis Биномне мено Rosmarinus officinalis Linnaeus == Опис == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|300px|Лїсточка розмариї]]Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох метерох.(3) Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% писку.(4) Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.(4) == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(5)(6)(7) == Хаснованє у кулинарстве == Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла.(8) == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> = Вонкашнї вязи = * [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice, „Royal balm" 17. avgust 2018.] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] svilsdzthmo4vfmrn9in8za30g8w437 17870 17869 2026-04-21T19:46:59Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 17870 wikitext text/x-wiki [[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|right|thumb|300px|Розмария]]'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',(1)(2), док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.(2) Род рошлїни то ''Salvia''.(2) Розмария (таблїчка) Наукова класификация Царство: Plantae Дивизия: Magnoliohyta Класа: Magnoliopsida Шор: Lamiales Фамилия: Lamiaceae Род: Rosmarinus Linnaeus Файта: R. officinalis Биномне мено Rosmarinus officinalis Linnaeus == Опис == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|300px|Лїсточка розмариї]]Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3) Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]].(4) Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.(4) == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(5)(6)(7) == Хаснованє у кулинарстве == Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла.(8) == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> = Вонкашнї вязи = * [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice, „Royal balm" 17. avgust 2018.] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] 2inw6q426k3v0b945clc5afakqxugy5 17874 17870 2026-04-21T20:23:12Z Ksenija234 1651 17874 wikitext text/x-wiki [[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|right|thumb|300px|Розмария]]'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',(1)(2), док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.(2) Род рошлїни то ''Salvia''.(2) Розмария (таблїчка) Наукова класификация Царство: Plantae Дивизия: Magnoliohyta Класа: Magnoliopsida Шор: Lamiales Фамилия: Lamiaceae Род: Rosmarinus Linnaeus Файта: R. officinalis Биномне мено Rosmarinus officinalis Linnaeus == Опис == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|300px|Лїсточка розмариї]]Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3) Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]].(4) Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.(4) == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(5)(6)(7) == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла.(8) == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> = Вонкашнї вязи = * [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice, „Royal balm" 17. avgust 2018.] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] 489mdtp9bvwpzo8om2z2zwp3drsp2ns 17878 17874 2026-04-22T10:39:15Z Olirk55 19 Формтированє референцох 17878 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Розмария | label2 = | data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 = Plantae | label6 = Дивизия | data6 = Magnoliophiyta | label7 = Класа | data7 = Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Lamiales | label13 = Фамилия | data13=Lamiaceae | label14 = Род | data14 =Rosmarinus | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =R. officinalis | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = Rosmarinus officinalis | label19 = | data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]] }}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'', <ref>[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на језику: енглески). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.</ref><ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на језику: енглески). Приступљено 2022-04-18.</ref>, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.<ref name=":0" /> Род рошлїни то ''Salvia''.<ref name=":0" /> == Опис == Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3) Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу. == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(4)(5)(6) == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. (7) == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> = Вонкашнї вязи = * [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice, „Royal balm" 17. avgust 2018.] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] == Референци == 3. https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html<nowiki/>Архивирано на веб-сајту https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013. 4. https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29. 5. https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”. ''РТС'' (на језику: српски). Приступљено 2026-01-29. 6. https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti<nowiki/>„Ljekovita svojstva ružmarina”. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29. p0ydqeyovsrf5ps180wv2d9cq4hpkch 17879 17878 2026-04-22T10:58:15Z Olirk55 19 Вонкашня вяза, литература 17879 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: yellow | header1 = Розмария | label2 = | data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]] | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label4 = Домен | data4 = | label5 = Царство | data5 = Plantae | label6 = Дивизия | data6 = Magnoliophiyta | label7 = Класа | data7 = Magnoliopsida | label8 = Кладус | data8 = | label9= Кладус | data9 = | label10 = Кладус | data10 = | label11 = Кладус | data11 = | label12 = Ряд | data12 =Lamiales | label13 = Фамилия | data13=Lamiaceae | label14 = Род | data14 =Rosmarinus | label15 = Под род | data15 = | label16 = Файта | data16 =R. officinalis | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label18 = | data18 = Rosmarinus officinalis | label19 = | data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]] }}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',<ref>[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.</ref><ref name=":0">[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.</ref>, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.<ref name=":0" /> Род рошлїни то ''Salvia''.<ref name=":0" /> == Опис == Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки, длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3) Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох. == Розширеносц == [[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох. На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу. == Лїковити часци == Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша. Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(4)(5)(6) == Хаснованє у кулинарстве == [[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. == Народни обичаї == У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих. Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому). Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю. Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка. = Ґалерия = <gallery> Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї </gallery> == Литература == * Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK "KRAJ", <nowiki>ISBN 83-7005-089-1</nowiki>. = Вонкашнї вязи = * Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm" 17. avgust 2018. * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин] == Референци == 3. https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html<nowiki/>Архивирано на веб-сајту https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013. 4. https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29. 5. https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29. 6. https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti<nowiki/>„Ljekovita svojstva ružmarina”. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29. hph70nmdx5rt0uq9tu667mkjz9wyu3g