Алт

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Алт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31</id>
    <revision>
      <id>17923</id>
      <parentid>12988</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:36:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена викивяза</comment>
      <origin>17923</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8739" sha1="9e0t669roxc8o04gub6wom42p9anj2p" xml:space="preserve">[[Файл:Alto vocal range second.png|right|thumb|320px|Розпон женского гласу алт (жовта типка на калaвиятури означує тон c1)]]&lt;big&gt;'''Алт'''&lt;/big&gt; (од лат. ''altus'' високи, нєм. ''Alt'', ит. ''Contralto'', франц. ''Alto'', ''hautecontre'') 
[[Файл:Opseg alta.JPG|right|thumb|320px|Розпон алта написани у алт и виолинским ключу]]
То найглїбши женски шпивацки глас хтори ше по висини одшпиваних [[Тон|тонох]], може змесциц помедзи хлопского [[тенор]]а и женского [[мецосопран]]а. Розпон того гласу найчастейши од тона  f-g у малей [[Октава|октави]] по g², а екстремно по h², b² у другей [[Октава|октави]].&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика''. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. б. 37 ISBN 86-331-2075-5&lt;/ref&gt; Найквалитетнєйши свой глас и фарбу, алт може виражиц у обсягу  а-а¹, лєбо  h-h¹. 

Катеґория алт гласу ма свойо три обще познати подкатеґориї:

::♦ колоратурни алт – рухоми глас, схопни вишпивац красни пасажи,

::♦ лирски алт – глас шветлєйшей фарби,

::♦ драматични алт – глїбоки, цми и моцно розвити у долнїм реґистру гласа.

Познате же колоратурни алт бул облюбени глас Дьоакина Росиния. У його оперских дїлох велї улоги додзелєни праве тому гласу. Лирски алти ше находза и у дїлох оперского репертоару французких и анґлийских [[композитор]]ох.

Случує ше же дзепоєдни шпивачки маю винїмково нїзки реґистер гласу и теди их наволую контра-алти. По тембру и своєй фарби гласу барз су подобни як и хлопски тенор и [[баритон]]. Познати [[Шпивач|шпивачки]] зоз таким окремним гласом тенора и баритона то филмски ґлумици: Зара Леандер, персийска шпивачка Хаєде, чудо од дзецка Руби Гелдер (1890–1938), и други.&lt;ref&gt;Jones, David L. (2007). [https://www.voiceteacher.com/contralto.html The Voice Teacher.] Retrieved 24 July 2018.&lt;/ref&gt; 

Барз високи хлопски глас, зродни алту, наволує ше контратенор.
[[Файл:Mahler - Kindertotenlieder, IV (Anderson, Monteux, 1950).ogg|309x309px|Мариан Робинсон, Ґустав Малер; 4-та писня зоз циклусу о Мертвих дзецох (знїмок 1950.рок).|thumb]]

Найпознатши алт шпивачки то: Марияна Андерсон, Ирина Архипова, Кетлин Фериер и Лиза Джерар.

== Оперски улоги ==
Шпивачки хтори мож змесциц до тей катеґориї нє части а тиж ридко єст и оперски улоги написани за тот глас. У улоги таких дїлох часто пребераю [[мецосопран]]и зоз нїзким реґистром. [[Файл:RIAN archive 581479 Irina Arkhipova as Carmen and Vladislav Pyavko as Jose.jpg|right|thumb|290px|Ирина Архипова, улога Кармен у истоменней опери Жорж Бизеа (знїмок 1972.рок).]] 
[[Файл:Rosabel Morrison - Carmen poster unrestored but cropped.png|right|thumb|290px|Розабел Морисон, плакат за оперу ''Кармен'' зоз 1896. року.]]
♦ Кармен'''*''' (Кармен, Жорж Бизе)

♦ Азучена'''*''' (Трубадур, Дюзепе Верди) 

♦ Ерда (Райнско злато, Зиґфрид, Рихард Ваґнер) 

♦ Лукреция  (Насилство над Лукрецию), Бенджамин Бритн)

♦ Маґдалена* (Риґолето, Дюзепе Верди)

♦ Мама Луция (Кавалерия рустикана, Пєтро Масканї)

♦ Марґарета, (Воцек, Албан Берґ)

♦ Мария (Скитнїк Голандяанин, Рихард Ваґнер)

♦ Олґа'''*''' (Евґениє Онєґин, П. И. Чайковски)

♦ Орсиния (Лукреция Борджия, Ґаетано Доницети)

♦ Орфей (Орфей и Еуридика, К. В. Ґлук)

♦ Паулина (Пикова дама, П. И. Чайковски)

♦ Росина* (Севильски байбер, Дьоакино Росини)

♦ Танкреди (Танкреди, Дьоакино Росини)

'''*''' Оперску улогу може шпивац и [[мецосопран]].

== Алти у популарней музики ==
Шпивачки популарней [[Подзелєнє музики|музики]] (народна, забавна, поп и рок лєбо ''джез)'' нє потребно класификовац спрам критериюмох и нашлїдству такв. европскей озбильней музики, прето же у основи постоя одредзени подобносци и поклопйованя. Шпивачки (тиж и шпивачох) можлїве и найлєгчейше дзелїц спрам природного розпону (обсягу), фарби и характеру гласу, алє и спрам розличносци импостациї гласу и його школованю. Односно ученє шпиваня значно уплївує на конкретне шпивацке унапрямованє. Спомнути розлики єднак условени зоз талантом, вокалнима предиспозициями, власним вибором музичного жанра, знанє вокалней технїки шпиваня и особлївосци уметнїцкей [[Интерпретация|интерпретациї]].

Так напр. шпивачки популарней и забавней музики маю роскошни глас и вокалну схопносц и чежше их огранїчиц зоз озбильномузичнима катеґориями; вони ше барз добре „знаходза” у алтових глїбинох а тиж и у [[сопран]]ских висинох у [[Композиция|композицийох]] хтори интерпретую. За розлику од озбильней [[Подзелєнє музики|музики]], у хторей таки шпивацки подзелєня значнєйше одредзени (аж патраци и зоз музичней перспективи), у популарней музики така калсификация вельо шлєбоднєйша, часточно и пре хаснованє електоакустичних справох (напр. микрофони, звучнїки рижни помоцнєня, итд.) На бувших югослвянских просторох зоз ''алт гласом'' у такв. популарней поп, рок, народней и джез музики, познати були шпивачки Йосипа Лисац, Радойка Шверко, Нада Кнежевич, Вишня Корбар, Нада Мамула, Бисера Велетанлич и други.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&amp;v=LCGU0SANmw8 Шпивчка Зара Леандер зоз хлопску фарбу гласа] YouTube: Flower Bomb. 29 June 2022.
* [http://www.bbc.co.uk/wales/cardiffsinger/sites/guides/pages/alto.shtml BBC Cardiff Singer of the World – Contralto &amp; Countertenor] (на анґлийским язику)
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Файти шпивацких гласох]]
[[Катеґория:Шпиванє]]</text>
      <sha1>9e0t669roxc8o04gub6wom42p9anj2p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Брана</title>
    <ns>0</ns>
    <id>63</id>
    <revision>
      <id>17934</id>
      <parentid>17554</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:55:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17934</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3668" sha1="2t791v4dy9y9t5mcf6viz4asvzte767" xml:space="preserve">[[File:Muzej Poljoprivrede - zemljoradnja - alati za obradu zemlje4.jpg|thumb|Брана (виши на муре) у [[Музей|музею]] у дворцу Дундєрски, Кулпин|323x323п]]
'''Брана''' (серб. ''брана'', ''валчуга'', слц. ''brána'', всл. ''brany'', чес. ''brány'', поль. ''brona'', укр. и рсй. ''борона'', прасл. bor-na, a тото од ие. кореня bher – розбивац, трушиц; исти корень маме у лат. forn, нєм. ''bohren'' - вартац) - була справена зоз древеного [[друк]]а и коляцого пруца, а звичайно то були тарки (''тарчова/тарчинова'' брана) або дринка (''церньова/сцерньова'' брана). Пруце ше нагусто омотало коло друка и по цалей длужини наузко сплєтло же би твардо стало на друку. Конци коляцого пруца були шлєбодни. За таку брану ше капчало орачу вагу, запраговало ше до нєй конї и бранєло ше зоз ню пошате польо. [[Конь|Конї]] ю цагали по зашатей жеми, а коляце пруце загартало зарно после шаца же би нє оставало на верх жеми.  

Познєйше ше хасновало ''[[ланц]]ову брану,'' хтора ма округли желєзни карички.  

Зоз брану ше на яр бранї и младе [[жито]], прето же през жиму жем змаржнє и затварднє од дижджу и мразу, та за младе жито добре кед ше му жем дакус поруша. У даєдних обисцох мож и нєшка ище видзиц брану, алє вона дакус иншака як гевта зоз пруца.  

Зоз таку брану, хтора була зоз двох древених друкох и вельких [[Ланц|ланцох]] помедзи нїх, прикривало ше дакеди коч кед ше у нїм вожело швинї чи даяки дробни статок. Длужина ланцох мала буц дакус векша як ширина коча, та кед ше брану преруцело, дручки єй вишели до пол драбинкох. Тоту брану ше хасновало и за бранєнє польох. Як и гевту зоз пруца, и ю ше заквачело за орачу вагу, та ю конї цагали по полю и бранєли жем. Таки брани парасти хасную и нєшка, а розлика лєм у тим же [[Дручок|дручки]] на нїх вецей нє древени, алє желєзни и же ю нє цагаю конї алє трактор. 

==Литература== 

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови сад 2017,'' б. 88.

== Вонкашнї вязи ==

* Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf  Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 117
[[Катеґория:Польопривреда]]
[[Катеґория:Польопривредна опрема]]</text>
      <sha1>2t791v4dy9y9t5mcf6viz4asvzte767</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Демокрит</title>
    <ns>0</ns>
    <id>119</id>
    <revision>
      <id>17913</id>
      <parentid>10237</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:14:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17913</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6436" sha1="l61s1wsovtpr8txk812k5jazmsa9vuv" xml:space="preserve">
{| class=&quot;wikitable&quot; align: align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |
&lt;big&gt;Демокрит&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot;  |[[Файл:Democritus2.jpg|alt=Демокритова биста|center|300px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Особни податки
|-
|'''Полне мено'''
|Демокрит
|-
|'''Датум народзеня'''
|коло 460. п. н. е.
|-
|'''Место народзеня'''
| Абдера, Греческа
|-
|'''Датум шмерци'''
|коло 370. п. н. е.
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Филозофска робота
|-
|'''Епоха''' 
|Предсократска филозофия
|-
|'''Реґия '''
|Заходна филозофия
|-
|'''Школа филозофиї '''
| Предсократска филозофия
|-
|'''Интересованя '''
|Метафизика, математика, 
астрономия
|-
|'''Идеї '''
|Aтомизем
|-
|'''Вплїви од'''
|Леукип, Мелис зоз Самосу
|-
|'''Вплївовал на'''
|Аристотел, Пирон, Епикур,
Лукрециє, Джордж Сантайна
|}

'''Демокрит зоз Абдери''' (греч. Δημόκριτος; коло 460. п.н.е. — коло 370. п.н.е.) антични филозоф родзени у Абдери, Греческа. Бул предсократски филозоф велького вплїву и школяр Леукипов зоз Елеї, хтори розвил атомску теорию о космосу.&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Democritus „Democritus Greek philosopher”]  ''Britannica'' (язик: анґлийски)&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;[https://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biographies/Democritus/  „Democritus of Abdera”] ''MT''. (язик: анґлийски)&lt;/ref&gt;

Демокрит написал 52 дїла, медзитим од того зачуване лєм 299 фраґменти и то углавним етичного характеру. Демокрит учел од Леукипа, Ґимнофиста, Єгипчаньох, Етиопейцох, часто путовал од Штредожемного по Чарне морйо и так зберал информациї.

Випатра же идея атома рушела од його учителя Леукипа (5. в. п. н. е.), алє Демокрит барз преширел його теорию. Винєсол идею же у универзуму постоя лєм празни простор и атоми, и же атоми нєвидлїво мали, черстви, вични и у безконєчним рушаню. У складзе з тим прилагодзуюцим, материялистичним попатрунком потолковал смак, пах, [[звук]], огень и шмерц.

Його дїло ''Вельки порядок швета'' го преславело. По тим як го пречитал согражданом, купел хижу и прежил остаток живота ту (дума ше же жил вецей як 100 роки), у Абдери. Назвиска Демокрита у його чаше були „мудросц“ и „нашмеяни филозоф“. Нє женєл ше. Гваря же анї нє жадал патриц на красни жени, кед же є нє у стану же би их любел. Найпознатша Демокритова филозофия то твердзенє же основа (субстанцийох) шицких настатих и препадлївих существох то нєнастати, нєпрепадлїви и нєвидлїви атоми.

Дума ше же Демокрит зачатнїк строгого детерминизма (одредзеносци) односно фатализма. Демокритова теория о вецей як тисяч роки постанє принцип инерциї. Вон одруцує безсмертносц души бо дума же душа составена зоз огняних атомох. Вона препада вєдно зоз целом. Вон гвари же з осетами обачуєме существа и ствари, а з розумом атоми и празни простор.

Предпоставял же у форми и справованю атомох лєжи природна, нєбожеска причина шицких стварох и шицких збуваньох. Платон и Аристотел нє прилапйовали тоти идеї, хтори нїґда нє постали часц главней струї греческей филозофиї, алє их прилапел гречески филозоф Епикур коло 300. п. н. е., а обширно зазначел у длугокей поеми ''О природи стварох'' Римян Лукрециє (коло 99 - 55. п. н. е.). У 17. вику Бойл и Нютн були свидоми тих идейох; сумнїве же чи вони дацо нєпоштредно допринєсли модерней атомскей теориї, хтора започала з Далтоном коло 1800.

== Литература ==

* Bailey, C. (1928). ''The Greek Atomists and Epicurus''. Oxford.
* Bakalis, Nikolaos (2005). ''Handbook of Greek Philosophy: From Thales to the Stoics: Analysis and Fragments'', Trafford Publishing
* Barnes, Jonathan (1982). ''The Presocratic Philosophers'', Routledge Revised Edition.
* Burnet, J. (2003).[https://archive.org/details/earlygreekphilo01burngoog Early Greek Philosophy] Kessinger Publishing  
* [[:sr:Диодор_са_Сицилије|Diodorus Siculus]] (1st century BC). Bibliotheca historica.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.filozofija.org/?option=content&amp;task=view&amp;id=40 Atomisti; Leukip i Demokrit] (filozofija.org) (язик: горватски)
* Berryman, Sylvia. [https://plato.stanford.edu/entries/democritus/ „Democritus”]   

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Старогречески филозофи]]
[[Катеґория:Старогречески астрономи]]
[[Катеґория:Старогречески математичаре]]
[[Катеґория:Атом]]
[[Катеґория:Филозофи]]</text>
      <sha1>l61s1wsovtpr8txk812k5jazmsa9vuv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дерляча</title>
    <ns>0</ns>
    <id>120</id>
    <revision>
      <id>17935</id>
      <parentid>16668</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:55:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17935</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6245" sha1="0q4d10nd31yyniwzfvd6kr6cp68zom6" xml:space="preserve">[[Файл:Derljaca 1a.jpg|Дерляча |395x395px|alt=Derljaca_1a|thumb]]
[[Файл:Erpice_1849.jpg|alt=Erpice 1849|thumb|451x451px|Дерлячи зоз 19. вику]]
[[Файл:Autumn_Job.jpg|alt=Autumn Job|thumb|300x300px|Хаснованє дерлячи]]
'''Дерляча''' (серб. ''дрљача'', горв. ''drljača'') – польопривредна справа ([[орудиє]]) зоз »зубами» за ровнанє, мелченє оранїни. Служи за [[Поверхносц|поверхносни]] дополнююци обробок жеми после основного обробку (ораня) так же далєй мелчи, ровна и закрива розруцани гной, розбива [[Скорка|скору]] на жеми и знїщує коровче.  

Перше було древени дерлячи, зуби у нїх були тиж древени, а после видумани до дерлячох желєзни зуби, та и цали дерлячи желєзни. 

''Древени дерлячи'' [[колєсар]]е дакеди правели зоз баґренового або даякого другого твардого древа. Дерляча мала два кридла хтори медзи собу були скапчани зоз [[ланц]]ущками, же би ше, кед ше з ню дерляло, нє розиходзели. Кажде кридло було зложене зоз древених кроснох, древених косникох, а на косникох були древени або познєйше желєзни зуби. На кроснох кажде кридло мало по два желєзни квачки за хтори ше капчало вагу за дерлячу. За тоту вагу квачело ше орачу вагу, до хторей ше прагало конї. Значи, на дерлячу ше кладло два ваги. Конї на тот способ були на векшим розстояню од самей дерлячи, цо було барз важне прето же ше конї часто знали злєкнуц, та одразу рушиц назадок, крочиц до дерлячи и поламац себе ноги. Прето кед би им дерляча була закапчана блїзко под ногами, чловек котри их гонєл нє мал би часу застановиц их кед би ше сплашели. 

Зоз дерлячу ше жем дерляло же би була мелка, бо ше до таких грудох яки оставали после ораня або роляня зоз ролю нє могло нїч посадзиц. Дерлячу ше обрацало зоз зубами ґу жеми, конї ю цагали, а зуби розбивали груди на мелко.  

''Вагу на дерлячу'' колєсар правел зоз простого баґренового древа. Од орачей ваги була вельо длугша, бо ше на ню мали заквачиц обидва кридла дерлячи. Кед ю колєсар вирезал зоз пилку и вигладкал зоз гобльом, циклинґом и шмирґлу, коваль на ню з єдного боку кладол штири шаши з велькама кариками, на хтори ше капчало кридла дерлячи. Зоз другого боку коваль зашрубовал два вельки шруби, хтори тримали ланци. Кажди з тих двох ланцох мал штири длуговасти, кляпчисти карики. Остатнї карики обидвох [[ланц]]ох були скапчани вєдно зоз округлу карику, на хторей була квачка. Тоту квачку ше квачело на орачу вагу, до хторей ше прагало конї. 

Вага на дерлячу нє мала [[орчик]]и прето же ше до нєй нє прагало конї, алє ше ю квачело на орачу вагу, у хторей були упрагнути конї.    

Древени дерлячи заменьовани зоз желєзнима, так же их уж и найстарши колєсаре слабо паметаю.  

Сучасни розвой традицийней дерлячи то ''ротацийна дерляча'', хтору ше часто вола и ''моторна дерляча''. У механїзованей польопривреди, польопривреднїки угалвним хасную два дерлячи єдну за другу: танєрачу ше перше хаснує за резанє вельких грудох яки зохабел [[плуг]], а потим дерлячу з фейдеровима зубами. Же би ше ушпоровало час и гориво, може их цагац єден трактор. Танєрачу ше притвердзи за трактор, а дерлячу з фейдеровима зубами ше заквачи директно за ню. Резултат такей роботи гладке польо з пращкасту [[поверхносц]]у. 

==Литература ==

* Словнїк руского народного язика I, А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 327.  

==Вонкашнї вязи ==
* Наташа Фа Холошняй, [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014, б. 115-116.

* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%94%D1%80%D1%99%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%92%D0%B5) Дрљача (оруђе),] sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Польопривреда]]
[[Катеґория:Польопривредна опрема]]</text>
      <sha1>0q4d10nd31yyniwzfvd6kr6cp68zom6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любомир Микита</title>
    <ns>0</ns>
    <id>248</id>
    <revision>
      <id>17909</id>
      <parentid>15825</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:07:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уписана катеґория</comment>
      <origin>17909</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6347" sha1="remd5bd7yejmx5yoo82hvs8pakq1k3w" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300п
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Любомир Микита&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Ljubomir Mikita Cedo.jpg|alt=Любомир Микита Чедо|center|мини|300x300п|Микита (1987. року)]]
|-
|'''Народзени''' 
|15. априла 1925.
|-
|'''Умар''' 
|7. октобра 2008. (83)
|-
|'''Державянство''' 
|югославянске, сербске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа''' 
|основна школа
|-
|'''Период твореня'''
|1941—2001
|-
|'''Жанри''' 
|оркестерска музика, 
тамбуров оркестер
|-
|'''Поховани''' 
|на теметове у Руским Керестуре
|-
|'''Припознаня''' 
|два воєни одликованя 
Награда ''Зарї култури'' КПЗ општини Кула
|}
'''Любомир Микита''' (*[[15. април]] 1925—†7. октобер, 2008), познати народни [[музичар|музичар,]]&lt;nowiki/&gt;тамбураш, член дакедишнього [[Оркестер|оркестра]] ''Кирданци'' и вецей оркестрох [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].

== Биоґрафия ==
Любомир Микита ше народзел 15. априла 1925. року у Руским Керестуре. Оцец Яким и мац Ирина родз. Бесерминї. Мал вон ище брата Якима и шестру Меланку котра мала умарла.  Основну школу Любомир закончел у родним валалє. [[Подзелєнє музики|Музику]] полюбел од дзецинства а уж 1941. року, як 16-рочни леґинь, вон почал учиц грац на [[Тамбура|тамбури  ]]    у валалским тамбуровим оркестру зоз хторим руководзел його оцец Яким. По войни грал у валалских тамбурових оркестрох на танцох младежи. Полюбел грац на тамбури-контри и предлужел цалого живота на нєй  грац.У музичним живоце Руского Керестура Любомир Микита Чедо активно грал полни 60 роки.

Любомир Микита ше винчал зоз Амалу родз. Кишрацик. У малженстве мали двох синох, Янка и Владу. 

После формованя керестурского [[Дом култури Руски Керестур|Дома култури]] 1962. року Любомир Микита постал и член його народного и тамубрашского оркестра, алє у цеку своєй музичней кариєри Микита грал и у оркестру тедишнього КУД ''Максим Горки'' у Новим Садзе и у [[Вербас|Вербаским]] Доме култури. Зоз ансамблом Дома култури з Руского Керестура госцовал ширцом дакедишнєй Югославиї и у иножемстве, у ЧССР и СССР, а окреме му остало у паметаню госцованє на Медзинародним фестивалу фолклора у варошу Желєна Гора у НР Польскей на хторим участвовали 12 ансамбли зоз жемох Европи и Азиї дзе вон, у закончуюцим концерту и у финалней точки вечара, зоз своїм шпиваньом и граньом предводзел шицки [[Ансамбл|ансамбли]]. Велїм остал у паметаню як длугорочни член познатого керестурского оркестра ''Кирданци''. Як член вецей оркестрох Любомир Микита участвовал на знїманю вецей дзешаткох тонских знїмкох рускей музики за музични архив Радио Нового Саду.

Любомир Микита у своєй музичней кариєри грал и здобувал музичне искуство и образованє под руководством  [[Дириґент|дириґентох]] и музичних фаховцох яки були [[Ириней Тимко]], [[Иван Чукляш]], Яков Чизмар, [[Витомир Бодянєц]] и Михайло Бодянец та [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]].

Як учашнїк НОВ, Любомир Микита достал и два воєни одликованя, а за свою вельорочну активносц у култури 1991. року є наградзени зоз Награду ''Зарї култури'' Културно-просвитней заєднїци општини [[Кула|Кула.]]

Любомир Микита Чедо умар 7. октобра 2008. року у Руским Керестуре. Поховани є 8. октобра на керестурским [[Теметов|теметове]].

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Nastup Doma kulturi na TV 2.jpg|alt=Любомир Микита кучи други з лїва|Ансамбл Дома култури  Руски Керестур, Любомир Микита кучи други з лїва
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Любомир Микита Чедо (1925-2008), ''Руске слово, ч. 42 (3287), 17. октобер 2008.'' бок 4.

{{DEFAULTSORT: Микита , Любомир }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Народзени 1925]]
[[Катеґория:15. април]]
[[Катеґория:7. октобер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]
[[Катеґория:Тамбураше]]</text>
      <sha1>remd5bd7yejmx5yoo82hvs8pakq1k3w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Плуг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>361</id>
    <revision>
      <id>17931</id>
      <parentid>17715</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:50:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17931</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14365" sha1="d0bq7kl3k9kdo4fbf2jw7wjc9rbjb08" xml:space="preserve">[[Файл:Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024.jpg|alt=Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024|thumb|400x400px|Плуг за оранє]]
'''Плуг''' (общеславянске слово, праслав. рlugъ) то орудиє за основни обробок жеми. Цагали го роботни животинї як цо конї або воли, а у нєшкайшим чаше ше хаснує трактори. Плуги були правени з древа, желєза, або челїчних рамох з притвердзеним желєзком за резанє и преврацанє жеми. Плуг представя єден з найвекших польопривредних пренаходкох у людскей историї.
[[Файл:Dvorac_Dunđerski,_Kulpin,_62,_mašine.jpg|alt=Dvorac Dunđerski, Kulpin, 62, mašine|thumb|300x300px|Рижни плуги за оранє, музей у дворцу Дундєрски у Кулпину]]
Примарни циль ораня преврациц верхнє пасмо жеми и так принєсц швижи поживни материї на [[поверхносц]], загарнуц коровче и остатки предходних шацох, зоз чим ше оможлївює їх розкладанє. При прецагованю плуга през жем правя ше длугоки ярчки плодней жеми хтори ше волаю бразди. У сучасним хаснованю, оранїну ше звичайно зохабя же би ше осушела, а потим ше ю дерля скорей як ше почнє шац або садзиц. З ораньом и култивованьом ше гомоґенизує и меня верхнї 12 до 25 cm жеми.

==Историят плугох ==

Плуги спочатку були на людски погон. Тот процес постал вельо ефикаснєйши кед ше за тоту роботу почало хасновац животинї. Перши плуги на животиньски погон без сумнїву цагали воли, а познєйше у велїх обласцох конї. У индустриялизованих жемох, перши механїчни способ цаганя плуга були парни машини (машини за оранє або парни трактори), алє вони поступнє заменєни з тракторами.

==Часци плуга  ==

Нашо майстрове [[колєсар]]е правели древени орачи плуг хтори мал два часци. Єдна часц то [[градзель]] зоз ручками, орачим желєзом и кормань-деску, а друга часц то колєска зоз патинґами и шицким желєживом на себе. Колєсар на плугу нє мал тельо роботи як [[коваль]]. Гоч ше плуг волал древени, вон мал вельо вецей желєзни часци. Древени були лєм ручки, градзель и колєска.

Градзель колєсар правел зоз баґренового або ясенового древа. Древо за градзель мало буц дас 15 центи грубе и коло 1,5 [[метер]] длугоке. За градзелї нє було окремней фурми, Колєсар го викресал напамят, зоз простого древа, на гладко огобльовал и ошмирґлал. На древени плуги ше тиж кладло ручки зоз желєза, а древена була лєм тота часц дзе ше ручки лапало зоз руку.

Порихтани древени часци од колєсара превжал коваль. Вон на градзель зашрубовал ручки кед були древени, а кед були желєзни, вец их перше мушел виковац. Ручки були високи дас 70 центи. На лївей ручки, там дзе ше лапало зоз руку, коваль прикруцел єдно скривене желєзо хторе чувало древену часц ручки же би ше нє погубела и нє затрепала од глїни кед ше скруцовало з плугом, бо кед орач сцигол по конєц поля хторе орал, звалєл плуг на лїви бок так же ораче желєзо стирчало до горе, пошол напредок ґу коньом и мушел их обрациц назад. Док вон обрацал конї, плуг ше на гей правей ручки, вєдно зоз орачим желєзом и градзельом, цагал по жеми.

Точно спрам ручкох, алє од сподку градзеля, коваль кладол слубицу. На слубици, под самим градзельом, бул єден шруб. Зоз тим шрубом ше слубицу зацаговало, односно дзвигало и спущовало. На тот способ ше нагинало ораче желєзо вєдно зоз [[Кормань-деска|кормань-деску]], а то значи же ше реґуловало угел под хторим вона стої, односно руца на бок виорану жем.
Ґу слубици, под углом од 90 ступнї, коваль прикруцовал талпу хтора була вилята зоз получелїку, а вєдно зоз главу ношела ораче желєзо и кормань-деску. Далєй ґу талпи и ґу градзелю коваль прикруцел главу плуга. На месце дзе глава уходзела до градзеля, градзель бул прейґа префуровани, а глава ґу ньому зашрубована зоз вельким шрубом. На глави плуга, под самим градзельом, була туляйка, до хторей ше упихало стик. Стик бул направени зоз древеней лопатки и древеней ручки. Лопатку коваль виковал зоз желєза так же ше предлужовала до желєзней ручки, а ручка на концу мала туляйку, до хторей ше заглобело древену ручку. Тота ручка затримовала стик же би, кед ше орало, нє випаднул зоз туляйки на глави плуга, до хторей бул вохпани. Зоз стиком орач з часу на час чисцел кормань-деску так же винял стик, та ю з нїм ошкрабал од глїни цо ше у ораню налїпела. Талпа плуга на себе мала прикруцене ораче желєзо.

Ораче желєзо направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и ґу глави плуга, над самим орачим желєзом, коваль прикруцовал кормань-деску хтора була лята зоз получелїку. Була скривена так же би на прави бок руцала глїну хтору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на градзель, коваль кладол оков до хторого ше заглобело чересло. 

Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Воно ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми и на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, каменя, або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, коваль кладол квачки за патинґи (ланци хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, коваль кладол оков хтори чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. 

==Файти плугох ==

Парасти у своїх обисцох, окрем орачого плуга цо мал шицки часци з древа направени, мали и руцачи плуги. Руцачи плуг ше од орачого плуга розликовал лєм по кормань-дески. Вона на руцачим плугу була так направена же орала жем барз плїтко, односно вона лєм зверху попреврацала жем. Градзель такого руцачого плуга парасти кладли до колєскох орачого плуга, бо градзелї обидвох плугох и були так направени же би им одвитовали єдни колєска. Зоз руцачим плугом ше ишло на польо после кошеня жита. Сцерень хтора на полю оставала зоз таким руцачим плугом ше на плїтко зугорело же би до єшенї, док ше нє будзе глїбоко орац, сцерень нє зарастала.

Парачи плуг мал древени градзель и ручки, як и орачи, лєм бул кратши и нїзши. Колєсар градзель вирезал зоз простого древа, окресал го и огобльовал, а потим видлабал прейґа през градзель дзири за мотички: два з боку, блїжей ґу ручком и єдну вертикалну, на половки градзеля. На процивним концу од ручкох, колєсар предлабал прейґа ище єдну дзиру за колєско. 

Мотички за парачи плуг ковал коваль. Штредня мотичка була векша, а бочни мотички менши и випатрали як половки тей штреднєй мотички. Мож их було баржей або менєй дрилїц до градзеля, та вец на узше, або ширше парац жем. Штредню мотичку мож було тиж так нарихтац же би глїбше або плїтше парала. Древене колєско тиж мож було нарихтац нїжей або висше, а вшадзи ше кладло цворень. Сам конєц градзеля коваль оковал, а за тот оков заковал кваку за [[орчик]]. На парачи плуг нє требало класц вагу, прето же го цагал лєм єден конь. Зоз парачим плугом ше парало младу [[Кукурица|кукурицу]], цвиклу и друге.

Огартачи плуг - зоз парачим плугом мож було кукурицу, слунечнїк або инше нє лєм парац, алє и огартац, лєм ше за тоту роботу мушело пременїц заднї мотички. Место парачих, на плуг ше кладло огартачи мотички. Штредня мотичка на парачим плугу, кед ше го хасновало за огартанє, остала иста.

Аж по приселєню до тих крайох Руснаци почали хасновац термини плуг о єдну бразду (єднїсти) и двоґач (за два бразди). Нєшка єст плуги хтори ору 6 и вецей бразди одразу.

==Литература==

* Словнїк руского народного язика II, О - Я, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 165.

==Вонкашнї вязи==
* Наташа Холошняй (Фа), [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 99-108.
 
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3  Плуг,] Википедија на српском језику, 2. септембер 2009.
* [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/politika/1940/04/27?pageIndex=00020 Орало и његови делови,] ''Политика, Ускрс 1940.''
[[Катеґория:Польопривреда]]
[[Катеґория:Польопривредни алати]]</text>
      <sha1>d0bq7kl3k9kdo4fbf2jw7wjc9rbjb08</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17933</id>
      <parentid>17931</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:53:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17933</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14367" sha1="c3coz7qzf3jddadsnymquvlc4qpnr1h" xml:space="preserve">[[Файл:Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024.jpg|alt=Pluh_za_oranje_i_orcik_Salas_03082024|thumb|400x400px|Плуг за оранє]]
'''Плуг''' (общеславянске слово, праслав. рlugъ) то орудиє за основни обробок жеми. Цагали го роботни животинї як цо конї або воли, а у нєшкайшим чаше ше хаснує трактори. Плуги були правени з древа, желєза, або челїчних рамох з притвердзеним желєзком за резанє и преврацанє жеми. Плуг представя єден з найвекших польопривредних пренаходкох у людскей историї.
[[Файл:Dvorac_Dunđerski,_Kulpin,_62,_mašine.jpg|alt=Dvorac Dunđerski, Kulpin, 62, mašine|thumb|300x300px|Рижни плуги за оранє, музей у дворцу Дундєрски у Кулпину]]
Примарни циль ораня преврациц верхнє пасмо жеми и так принєсц швижи поживни материї на [[поверхносц]], загарнуц коровче и остатки предходних шацох, зоз чим ше оможлївює їх розкладанє. При прецагованю плуга през жем правя ше длугоки ярчки плодней жеми хтори ше волаю бразди. У сучасним хаснованю, оранїну ше звичайно зохабя же би ше осушела, а потим ше ю дерля скорей як ше почнє шац або садзиц. З ораньом и култивованьом ше гомоґенизує и меня верхнї 12 до 25 cm жеми.

==Историят плугох ==

Плуги спочатку були на людски погон. Тот процес постал вельо ефикаснєйши кед ше за тоту роботу почало хасновац животинї. Перши плуги на животиньски погон без сумнїву цагали воли, а познєйше у велїх обласцох конї. У индустриялизованих жемох, перши механїчни способ цаганя плуга були парни машини (машини за оранє або парни трактори), алє вони поступнє заменєни з тракторами.

==Часци плуга  ==

Нашо майстрове [[колєсар]]е правели древени орачи плуг хтори мал два часци. Єдна часц то [[градзель]] зоз ручками, орачим желєзом и кормань-деску, а друга часц то колєска зоз патинґами и шицким желєживом на себе. Колєсар на плугу нє мал тельо роботи як [[коваль]]. Гоч ше плуг волал древени, вон мал вельо вецей желєзни часци. Древени були лєм ручки, градзель и колєска.

Градзель колєсар правел зоз баґренового або ясенового древа. Древо за градзель мало буц дас 15 центи грубе и коло 1,5 [[метер]] длугоке. За градзелї нє було окремней фурми, Колєсар го викресал напамят, зоз простого древа, на гладко огобльовал и ошмирґлал. На древени плуги ше тиж кладло ручки зоз желєза, а древена була лєм тота часц дзе ше ручки лапало зоз руку.

Порихтани древени часци од колєсара превжал коваль. Вон на градзель зашрубовал ручки кед були древени, а кед були желєзни, вец их перше мушел виковац. Ручки були високи дас 70 центи. На лївей ручки, там дзе ше лапало зоз руку, коваль прикруцел єдно скривене желєзо хторе чувало древену часц ручки же би ше нє погубела и нє затрепала од глїни кед ше скруцовало з плугом, бо кед орач сцигол по конєц поля хторе орал, звалєл плуг на лїви бок так же ораче желєзо стирчало до горе, пошол напредок ґу коньом и мушел их обрациц назад. Док вон обрацал конї, плуг ше на гей правей ручки, вєдно зоз орачим желєзом и градзельом, цагал по жеми.

Точно спрам ручкох, алє од сподку градзеля, коваль кладол слубицу. На слубици, под самим градзельом, бул єден шруб. Зоз тим шрубом ше слубицу зацаговало, односно дзвигало и спущовало. На тот способ ше нагинало ораче желєзо вєдно зоз [[Кормань-деска|кормань-деску]], а то значи же ше реґуловало угел под хторим вона стої, односно руца на бок виорану жем.
Ґу слубици, под углом од 90 ступнї, коваль прикруцовал талпу хтора була вилята зоз получелїку, а вєдно зоз главу ношела ораче желєзо и кормань-деску. Далєй ґу талпи и ґу градзелю коваль прикруцел главу плуга. На месце дзе глава уходзела до градзеля, градзель бул прейґа префуровани, а глава ґу ньому зашрубована зоз вельким шрубом. На глави плуга, под самим градзельом, була туляйка, до хторей ше упихало стик. Стик бул направени зоз древеней лопатки и древеней ручки. Лопатку коваль виковал зоз желєза так же ше предлужовала до желєзней ручки, а ручка на концу мала туляйку, до хторей ше заглобело древену ручку. Тота ручка затримовала стик же би, кед ше орало, нє випаднул зоз туляйки на глави плуга, до хторей бул вохпани. Зоз стиком орач з часу на час чисцел кормань-деску так же винял стик, та ю з нїм ошкрабал од глїни цо ше у ораню налїпела. Талпа плуга на себе мала прикруцене ораче желєзо.

Ораче желєзо направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и ґу глави плуга, над самим орачим желєзом, коваль прикруцовал кормань-деску хтора була лята зоз получелїку. Була скривена так же би на прави бок руцала глїну хтору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на градзель, коваль кладол оков до хторого ше заглобело чересло. 

Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Воно ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми и на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, каменя, або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, коваль кладол квачки за патинґи (ланци хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, коваль кладол оков хтори чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. 

==Файти плугох ==

Парасти у своїх обисцох, окрем орачого плуга цо мал шицки часци з древа направени, мали и руцачи плуги. Руцачи плуг ше од орачого плуга розликовал лєм по кормань-дески. Вона на руцачим плугу була так направена же орала жем барз плїтко, односно вона лєм зверху попреврацала жем. Градзель такого руцачого плуга парасти кладли до колєскох орачого плуга, бо градзелї обидвох плугох и були так направени же би им одвитовали єдни колєска. Зоз руцачим плугом ше ишло на польо после кошеня жита. Сцерень хтора на полю оставала зоз таким руцачим плугом ше на плїтко зугорело же би до єшенї, док ше нє будзе глїбоко орац, сцерень нє зарастала.

Парачи плуг мал древени градзель и ручки, як и орачи, лєм бул кратши и нїзши. Колєсар градзель вирезал зоз простого древа, окресал го и огобльовал, а потим видлабал прейґа през градзель дзири за мотички: два з боку, блїжей ґу ручком и єдну вертикалну, на половки градзеля. На процивним концу од ручкох, колєсар предлабал прейґа ище єдну дзиру за колєско. 

Мотички за парачи плуг ковал коваль. Штредня мотичка була векша, а бочни мотички менши и випатрали як половки тей штреднєй мотички. Мож их було баржей або менєй дрилїц до градзеля, та вец на узше, або ширше парац жем. Штредню мотичку мож було тиж так нарихтац же би глїбше або плїтше парала. Древене колєско тиж мож було нарихтац нїжей або висше, а вшадзи ше кладло цворень. Сам конєц градзеля коваль оковал, а за тот оков заковал кваку за [[орчик]]. На парачи плуг нє требало класц вагу, прето же го цагал лєм єден конь. Зоз парачим плугом ше парало младу [[Кукурица|кукурицу]], цвиклу и друге.

Огартачи плуг - зоз парачим плугом мож було кукурицу, слунечнїк або инше нє лєм парац, алє и огартац, лєм ше за тоту роботу мушело пременїц заднї мотички. Место парачих, на плуг ше кладло огартачи мотички. Штредня мотичка на парачим плугу, кед ше го хасновало за огартанє, остала иста.

Аж по приселєню до тих крайох Руснаци почали хасновац термини плуг о єдну бразду (єднїсти) и двоґач (за два бразди). Нєшка єст плуги хтори ору 6 и вецей бразди одразу.

==Литература==

* Словнїк руского народного язика II, О - Я, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017,'' б. 165.

==Вонкашнї вязи==
* Наташа Холошняй (Фа), [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] ''Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014,'' б. 99-108.
 
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3  Плуг,] Википедија на српском језику, 2. септембер 2009.
* [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/novine/politika/1940/04/27?pageIndex=00020 Орало и његови делови,] ''Политика, Ускрс 1940.''
[[Катеґория:Польопривреда]]
[[Катеґория:Польопривредна опрема]]</text>
      <sha1>c3coz7qzf3jddadsnymquvlc4qpnr1h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сопран</title>
    <ns>0</ns>
    <id>428</id>
    <revision>
      <id>17920</id>
      <parentid>14035</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:30:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>17920</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11971" sha1="sk4j9eirc4qc8ruvbpr3f4a8bshbmx3" xml:space="preserve">[[Файл:Sopranino voice range on keyboard.svg|right|thumb|301x301px|Розпон сопрана]][[Файл:Range soprano voice.png|right|thumb|300px|Нотна илустрация сопрана (розпон)]]'''Сопран''' (од ит. ''sopra,'' прейґа, ит. ''Soprano'', нєм. ''Sopran'') &lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/art/ Soprano] [https://en.wikipedia.org/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Britannica  Encyclopædia Britannica.]&lt;/ref&gt; то найвисши женски глас. Тонски розпон сопрана найчастейши од  ''c¹'' по ''а²'' а професийни шпиваче маю и ширши розпон (дияпазон) и по ''c³''. Постоя вецей файти сопранского гласу у зависносци од їх моци и фарби гласу, як и типу улоги хтору маю и шпиваю напр. у опери. &lt;ref&gt;[https://theopera101.com/operaabc/voices/ The Opera101] Retrieved 21 April 2016.&lt;/ref&gt;

Вираз сопран ше одноши на женски глас, без огляду же исту висину [[Тон|тона]] можу досцигнуц и хлапци лєбо одроснути хлопски [[Шпивач|шпиваче]] (хтори нє мутираю). Хлопи  оможлївюю таке шпиванє хаснуюци технїку фалсета. Таки шпиваче ше наволую контратенори.

Найвисши записани шпивани тон у музичней литератури то ''f³'' у [[Ария|ариї]] Кралїца ноци зоз [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцертовей]] опери ''Чаривна пищалка''. Чежко мож найсц таки сопран хтори може долапиц и одшпивац тот високи тон.

Постоя вецей подзелєня сопранского гласу:

== Колоратурни сопрани ==
[[Файл:Giacomo Meyerbeer - Hirtenlied.ogg|right|thumb|300px|Монсарет Алеведра-сопран, Дякомо Маєребер Пастирска писня ]]Сопран хтори попри широкого розпону гласу ма рухомосц, верткосц, гибкосц. Може зоз лєгкосцу виводзиц велї музични [[Нота|нотни]] бравури и прикраски (мелизми). Таки глас ше наволує колоратурни сопран.
* Лирски колоратурни сопрани то шпивачки зоз барз рухомим, вертким гласом, схопни у горнїм реґистру одшпивац швидку и пременлїву мелодию (колоратуру). Познати лирски колоратурни сопрани: Кетлин Битл, Натали Десей, Дияна Дамрау, Суми Джо, Луция Поп и Беверли Силс, Мария Калас, Монсарет Кабалє, Квитка Цисик и други. Приклад лирского колоратурного сопрану и Беверли Силс зоз насловну улогу у опери ''Линда зоз Шамония''.
* Драмски колоратурни сопрани то шпивачки хтори способни одшпивац швидки музични пасажи у високим реґистру, алє зоз моцнєйшим, богатшим и емотивнєйшим гласом. Їх типични шпивацки реґистер  од тона '' b '' у малей [[Октава|октави]]. Найпознатши драмски колоратурни сопрани то: Джоан Садерленд, Радмила Бакочевич, Кристина Дойтеком, Едита Ґруберова, Мария Калас, Джун Андерсон и Еда Мозер. Приклад драмского колоратурного сопрану то Джоан Садерленд, зоз насловну улогу у опери ''Лукреция Борджия''.

Спинито сопран (ит. ''Spinito soprano -'' ґурнути сопран) ма шветлу фарбу и висину тонох лирского сопрану, алє може зоз лєгкосцу шпивац и драмски ариї. Прето тот глас часто припада и драмскому и лирскому гласу. Приклад спинито сопрану то Леонтина Прайс у насловней улоги у опери ''Тоска''. Познати оперски шпивачки спинито сопрана то: Рената Тебалди, Леонтина Прайс, Зинка Миланов, Радмила Бакочевич.

== Субрет ==
[[Файл:Soubrette.svg|right|thumb|300px|Розпон субрет сопрана]]Субрет (франц. ''Soubrette-''кокета)  лєбо характерни сопран (нєм. ''Charaktersopran'')  то слово, назва зоз хтору ше означує тип оперскей улоги и характеристични глас зоз хторим толкує и дочарює улогу у дїлу. То лєгки глас шветлей, отвореней фарби, просековей висини гласу, без швидких шпивацких прикраскох (колоратурох).«Лєгки глас» нє значи же тоти шпивачки маю слаби глас, напроцив, маю моцни глас прето же у каждей улоги у опери нєобходно у даєдней часци дїла надвладац [[звук]] [[Оркестер|оркестри]] лєбо и [[Хор|хору]]. Велї млади шпивачки започинаю кариєру зоз субрет улогами, алє як поставаю  гласовно узретши,  преходза до другей файти сопрану. Їх типични шпивацки реґистер  од тона  ''c1'' по ''d3''. Приклад за улогу субрет тo Дон Апшо  улога Сузани у опери ''Фиґарова женїдба''.

Нє постоя шпивачки хтори специялизовани лєм за таки тип улогох. Шпиваю їх и лирски сопрани, лєбо колоратурни [[Мецосопран|мецосопрани]].

[[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир Матанович]]  наша перша руска оперска шпивачка, сопран, примадона Сербского народноги театру у Новим Садзе. Єдна з найуспишнєйших повойнових руских уметнїкох у обласци [[Подзелєнє музики|музичней]] култури котра досягла найвисши професийни уровень и єдна од познатих [[Интерпретация|интерпретаторох]] рускей, українскей и сербскей шпиванки. Попри оперских улогох, Ирина Давосир Матанович наступала з успихом и на концертох, з ариями и шпиванками В. А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, С. Рахманїнова, П. И. Чайковского,  А. Дворжака, П. Коньовича, К. Барановича, Ивана Ковача и других, як домашнїх так и иножемних композиторох.

[[Файл:Irina D Matanovic.jpg|right|thumb|300px|Ирина Давосир Матанович, сопран, перша наша руска оперска шпивачка]]
== Улоги сопранох у класичних оперох ==

* Винченцо Белини: Норма (''Норма'')·
* Жорж Бизе: Микаела (''Кармен'')

* Александaр Бородин: Ярославна (''Княз Иґор'')

* Рихард Ваґнер: Изолда (''Тристан и Изолда''), Зиґлинда и Брунґилда (''Валкира''), Елза (''Лоенґрин)''

* Дюзепе Верди: Дїлда (''Риґолето''), Виолета (''Травията''), Аида (''Аида''), Дездемона (''Отело''), Леонора (''Трубадур''), панї Макбет (''Макбет''), Абигайл (''Набуко'')

* Георґ Фридрих Гендл: Клеопатра (''Юлиє Цезар у Єгипту'')

* Михаил Ґлинка: Антонида (''Живот за цара'' - ''Иван Сусанїн''), Людмила (''Руслан и Людмила'')
* Шарл Ґуно: Марґарита (''Фауст''), Дюлиєта (''Ромео и Дюлиєта)''

* Антонин Дворжак: Русалка (''Русалка'')

* Ґаетано Доницети: Лучия (''Лучия од Ламермура''), Мария Стюарт (''Мария Стюарт'')

[[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцарт]]: Сузана (''Фиґарова женїдба''), Черлина (''Дон Жуан''), Памина, ''Кралїца ноци''  (''Чаробна пищалка'' за колоратурни сопран) 

* Сеґей Прокофєв: Наташа Ростова (''Война и мир'')

* Дякомо Пучини: Манон (''Манон Леско''), Мими (''Богеми''), Тоска (''Тоска'')

* Антон Рубинштайн: Тамара (''Демон'')

* Петро Илїч Чайковски: Татяна (''Евґений Онєґин''), Лиза (''Пикова дама'')

== Улоги  сопранох у оперетох и мюзиклох ==

[[Файл:57è Concurs Viñas - Natalia Kutateladze.webm|right|thumb|299x299px|Наталия Кутателадзе, Ария зоз опери Кармен]]

* Йоган Штраус: Розалинда, Адел (''Шлєпи миш'')
* Имре Калман: Силва ''(Княгиня чардаша'')

== Литература ==
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Соловьёв Н.Ф.] [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81,_%D0%B2_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B5 Голос, в вокальной музыке]
[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0  Словарь Брокгауза и Ефрона] 
в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. 

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=Ti7wdPwwf10 Люпка Рац-сопран, оперска шпивачка, часц зоз опери Травията]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Ng_Hw-iupvc Люпка Рац-сопран, оперска и камерна шпивачка, Лучия Ламермур] знїмок You tube

== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Файти шпивацких гласох]]
[[Катеґория:Шпиванє]]
[[Катеґория:Сценска уметносц]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>sk4j9eirc4qc8ruvbpr3f4a8bshbmx3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Теория музики</title>
    <ns>0</ns>
    <id>444</id>
    <revision>
      <id>17926</id>
      <parentid>17849</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:40:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17926</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11151" sha1="5o7tl9g6morzgb9g92b51nr9j7wohzh" xml:space="preserve">[[Файл:Greensleeves sectional binary form.png|right|thumb|511x511px|Теоретски и ґрафични приказ анализи мелодиї и єй структури у композициї]][[Файл:Greensleeves sectional binary form.mid|right|thumb|280x280px|Звучни приказ мелодийскей структури у [[Композиция|композициї]] ]]
'''Теория музики''' (анґл. ''music theory'' и франц. ''théorie de la musique)''&lt;ref&gt;Властимир Перичић, ''Вишејезични речник музичких термина.'' - Београд, САНУ, 1985; II изд. САНУ - Завод за уџбенике и наставна средства - Универзитет уметности, 1997, 608 стр.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Radivoj Lazić, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/  ''Osnovi teorije muzike'']&lt;/ref&gt; то наука хтора ше занїма зоз толкованьом музичних елементох, правилох и законох по хторих ше вони применюю у твореню и виводзеню музичних дїлох, а од такей пракси преучованя тота наука и настала.

Шицки елементи ''теориї музики'' источасно и наставни предмети у [[Основна музична школа|основних (нїзших)]] и штреднїх музичних школох, тиж и на музичних академийох и факултетох, прето же су узко повязани зоз живу музичну праксу.

Назва ''теория'' греческого походзеня и значи розпатранє, толкованє.

'''Теорию музики творя''':

* Основи теориї музики (общи музични поняца, [[Музична нотация|нотация]]-ортоґрафия, менованє [[Тон|тонох]], [[Музична скала|музични скали]], [[Интервал (музика)|интервали]], акорди, рижни музични значеня итд.).

* Гармония&lt;ref&gt;Властимир Перичић, ''Хармонија I и II,'' Београд, Фонд за умножавање наставне литературе ФМУ, 1988, стр. 75 + 88; Београд, Заједница музичких и балетских школа Србије, 2004, стр. 72 + 88&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;М. Раденкевић и В. Перичић: ''Преглед науке о хармонији, за средње музичке школе.'' – Београд. Просвета, 1962, 138 стр.&lt;/ref&gt;, одношенє и вяза [[Тон|тонох]] у акордох по складни цалосци, спрам гармонских законох и правилох. Преучує гомофони склад (у гомофониї постої єден водзаци мелодийски глас и йому подредзене гармонске провадзенє).

* Контрапункт&lt;ref&gt;Властимир Перичић, ''Вокални контрапункт, за средње музичке школе.'' - Београд, Завод за уџбенике и наставна средства, 1991, II изд. 1997, 126 стр.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Властимир Перичић, ''Основи контрапункта,'' Београд, Фонд за умножавање наставне литературе ФМУ, 1985, 108 стр. (Ранија издања: Контрапункт I и II, изд. аутора и Универзитета уметности).&lt;/ref&gt;, наука водзеня гласох, хтори ровноправни и маю релативно самостойни мелодийски линиї (''полифони'' лєбо ''контрапунктски склад'', хтори горизонтално ориєнтовани).

* Музични форми&lt;ref&gt;Д. Сковран и В. Перичић: ''Наука о музичким облицима.'' - Београд, Уметничка академија, 1961, VII изд. 1991, 574 стр.&lt;/ref&gt;, форми хтори вибера [[композитор]] же би у нїх витворел свой «нукашнї швет»  прейґ твореня [[Подзелєнє музики|музики]].

* [[Акустика]], наука о [[звук]]у. Вона часц физики.

* Метрика, наука хтора ше занїма зоз одношеньом наглашених и нєнаглашених тонох и ритмом, цек тонох розличних тирваньох.

* [[Оркестрация]], розписованє музичного дїла до мелодийских часцох за рижнородни музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] (за [[оркестер]]), спрам правилох [[Оркестрация|оркестрациї]], з тим же ше меркує о звучних и технїчних можлївосцох инструментох и їх характеристикох и тонских обсягох.

== Теория музики окремна дисциплина ==
Теория музики як дисциплина облапя методи и концепти хтори [[Композитор|композиторе]] и други [[музичар]]е хасную док творя  и виводза музику. Розвой, чуванє и преношенє музичней теориї у тим смислу може ше найсц у усней и писаней музичней традициї, о музичних инструментох и других артфактох. Напр. стари инструменти зоз праисторийних локацийох ширцом швета откриваю деталї о музики хтору творели и потенциялно часточку зоз музичней теориї хтору можебуц хасновали їх творителє. У старих и живих културох широм швета, глїбоки и длуги коренї музичней теориї видлїви по инструментох, усней традициї и хвильковим твореню музики. Велї  култури розпатрали музичну теорию на формални способи, на основи  писаних розправох и музичних писаних [[Нота|нотох]]. Практична и научна традиция ше преклопює, почим ше велї практични розправи о музики класификую и имплементую до традициї других розправох, хтори ше поряднє цитираю, исто так як цо науково документи цитираю предходни виглєдованя. [[Файл:Lead Sheet Example -2.svg|thumb|380x380px|Илустрация мелодиї з теореорийну анализу и ознаками.]][[Файл:Wikipedia Jingle.ogg|right|thumb|260x260px|
Звучни приказ предходного прикладу]]

У сучасних академских кругох, теория музики спада до под'обласци музиколоґиї и ширшого музичного преучаваня рижнородних културох и историї. 

Музична теория ше често занїма зоз апстрактнима музичнима аспектами як цо то; [[штимованє инструментох]] и [[Тонски систем|тонски системи]], [[Скала|скали]], [[Консонанца|консонанци]] и [[Дисонанца|дисонанци]] и ритмични одношеня у музики. Попри того, постоя  и теориї хтори облапяю практични аспекти, як цо твoренє лєбо  виводзенє музики, [[Оркестрация|оркестрация,]] орнаментика, [[Импровизация (музика)|импровизация]] и електронска продукция звука. 

Методи анализох облапяю математичну, ґрафичну анализу, а окреме  анализу хтору оможлївює заходна нотация. Хасную ше и компаративни, дескриптивни, статистични и други методи. У литератури  хтора доступна, медзи другима темами, мож найсц и елементи музичней [[Акустика|акустики]], розпатранє [[Музична нотация|музичней нотациї]] и технїки тонско-акордскей [[Композиция|композициї]] (гармония и контрапункт).

Особа хтора виглєдує лєбо преподава теорию музики наволує ше ''теоретичар музики''. Така особа здобула академске знанє на музичних академийох, найчастейше мастер и докторских студийох.

== Ґалерия ==
&lt;gallery mode=&quot;nolines&quot;&gt;
The principles of musik, in singing and setting - with the two-fold use thereof, (Ecclesiasticall and Civil.) (IA principlesofmusi00butl).pdf|Литература зоз 1636. року, Принципи у теориї
A guide to the manuscripts and printed books illustrating the progress of musical notation - British Museum - 1885.djvu|Упутствиє (1885, рок) за напредованє писаня нотациї
Neume.jpg|Неуми-початни знаки нотациї, хтори теоретичаре вельо роки познєйше  дешифровали и унапредзовали їх випатрунок. 
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Фйодор Дудка: Основи нотоґрафиї (1986) (преложел композитор, музични педаґоґ Деян Деспич член САНУ)

== Вонкашнї вязи ==
* Марко Тайчевич: [https://www.scribd.com/doc/57663083/Marko-Tajcevic-Osnovna-Teorija-Muzike ''Основна теория музики.'']
* Никола Миросавич: [https://www.nikolamirosavic.rs/teorija-muzike/ ''Цо то теория музики а цо джез теория.'']

== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична нотация]]</text>
      <sha1>5o7tl9g6morzgb9g92b51nr9j7wohzh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Яника Балаж</title>
    <ns>0</ns>
    <id>500</id>
    <revision>
      <id>17914</id>
      <parentid>15889</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:15:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена катеґория</comment>
      <origin>17914</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8755" sha1="2c7eb11y1fvsard16kof1m0uj1mstms" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Яника Балаж&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Janika_balaz.jpg|alt=Памятнїк Яникови Балажови|center|290px]]
|-
|'''Народзени'''
|23. децембра 1925
|-
|'''Умар'''
|12. новембра 1988. (62)
|-
|'''Державянство'''
|Кральовина СГС, Югославия
|-
|'''Период твореня'''
|1948—1987. 
|-
|'''Жанри '''
|народна, тамбурашска музика
|-
|'''Поховани'''
|у Новим Садзе

|}
'''Яника Балаж''' (мадь. ''Janika Balázs''), (*23. децембер 1925—†12. новембер 1988), познати югославянски тамбураш, [[Уметнїк (музика)|уметнїк]] на ''тамбурки''.

== Биоґрафия ==

Яника Балаж народзени 23. децембра 1925. року у ромскей фамелиї мадярского походзеня и язика у валалє Лукино Село. Фамелийне презвиско його оца було Рац (''Rácz'') цо давна мадярска назва за Сербох, алє Яника вжал мацерово презвиско Балаж як свойо урядове презвиско. Фамелия мала моцну музичарску традицию, оцец му грал на контри, а дїдо бул познати [[цимбал]]ист у Пешти, та то бул предуслов же би и Яника рушел по тей драги. Яника Балаж одрастал у Бечею дзе почал учиц грац на виолини и такой, у своїм дзешатим року, почал грац у локалней карчми Дружтво малих богачох. Медзитим, Яника пошвидко похопел же нє годзен буц барз добри виолиниста та ше преориєнтовал на [[Тамбура|тамбурку]]. И тото му одредзело и означело живот. Седем наступни роки вон грал у музичней ґрупи ''Браца'' козаки у околїску Суботици и Горґоша.

Од 1948. по 1951. рок вон жил у Титоґраду у Чарней Гори и грал у [[Оркестер|оркестру]] Радио Титоґрада. Тот период Яника Балаж вихасновал же би до конца випекол свойо ремесло. У єдней нагоди так приповедал: ''Мачика Петрович теди бул наш найлєпши примаш и вежбал каждого каждучкого дня. Бул покус таки, заварти до себе, нє любел другим указовац свою схопносц на тамбурки. Титоґрад ше теди наго будовал та коло дзверох на Мачиковей хижи була менша дзира, нєдоставала цегла. Я ставал теди вчас, коло штирох рано, и през тоту дзиру сом нє лєм слухал як вон грає алє сом и патрел як то Мачика грає.''

Року 1951. Яника Балаж прешол до Радио Нового Саду. Бул член Велького тамбурового оркестра и ту грал до конца своєй кариєри. У роботним чаше Яника грал у Радио Новим Садзе а вечар и вноци по познатших карчмох и ресторанох а потим на Петроварадинскей твердинї кед постал як єй защитни знак. У тим периодзе Яника Балаж основал оркестер з осем тамбурашами и за тот оркестер ше нєодлуга чуло у цалей Европи. Члени того оркестра грали и анґлийскей кралїци Елизабети II&lt;ref&gt;JANIKA BALAŽ:[https://osetisrbiju.rs/janika-balaz/ ''Svirao je celoj Evropi, čak i britanskoj kraljic'']. Oseti Srbiju&lt;/ref&gt;
, наступали на Акрополю у Греческей,  а у паризскей Олимпиї Яника наступал 36 раз, грал и по жемох Европи, у Америки, у Африки и Австралиї.

Яника Балаж бул вецейраз поволовани же би ше преселєл до ЗАД або до Совєтского Союзу дзе би робел як вершински инструктор и дзе би грал, алє вон нїґда нє жадал напущиц Нови Сад.

Тото цо Яника Балажа видвоєло як першого медзи численима тамбурашами, спрам словох Йована Адамова, то було праве тото же вон єдноставни ''ноти'', написани на паперу, буквално оживйовал. Од самих початкох вон бул бенд лидер, виєдначованє [[Звук|звука]] [[Оркестер|оркестра]] то було цошка єдинствене цо ше могло чуц лєм при бачикови Яникови. А понад шицкого, його [[Солиста|соло]] гранє на прим тамбурки було цошка бравурозне, мало емоцию хтору барз чежко пояшнїц. Медзи тисячами тамбуркох було вше лєгко препознац праве тамбурку Яника Балажа&lt;ref&gt;[https://www.tambura.com.hr/Stara/janika.htm ''Prim je samo instrument. Zvuk nosi čovek u sebi, u prstima...'']Mario Pleše, Zagreb, www.tambura.com.hr, 6. svibnja 2007.&lt;/ref&gt;.

Як [[музичар]] Яника участвовал у вецей документарних и бавених филмох, а под час своєй кариєри робел и грал зоз велїма познатима музичарами. 

Яника Балаж умар у Новим Садзе 12. новембра 1988. року дзе є и поховани&lt;ref&gt;[https://www.biografija.org/muzika/janika-balaz/ ''Janika Balaž'' Biografija]. Biografija.org&lt;/ref&gt;].
 
После його шмерци варош Нови Сад му подзвигнул памятнїк (скулптор Ласло Силадї) хтори ше находзи на Площи нєпознатого юнака, прей драги од Петроварадинскей твердинї&lt;ref&gt;Живковић, Славољуб [https://www.politika.rs/sr/clanak/16760/%D0%9C%D0%B0%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BE ''Маестро то није заслужио'']. politika.rs. Политика.&lt;/ref&gt;.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Olivera Sava i Janika.jpg|У штредку Оливера, [[Сава Вукосавлєв]] и Яника Балаж
Файл:S Vukosavljev i tamburaše.jpg|Яника Балаж (перши шор, други з лїва) зоз тамбурашами РНС
Файл:Janika Balaz i Sava Vukosavljev.jpg|Яника Балаж и Сава Вукосавлєв на площи опрез Студия М
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20050407011122/http://www.eurotok.com/legende/janika_balaz/janika_balaz.htm Janika Balaž]

* [https://www.nin.rs/2003-03/20/27918.html Kome smeta Janika], ''НИН'',  www.nin.rs, 20. марец 2003.

* [https://www.politika.rs/scc/clanak/516431/Janikina-tamburica-iz-Brazila-stize-u-Novi-Sad Јаникина тамбурица из Бразила стиже у Нови Сад], Снежана Ковачевић, ''Политика,'' четвртак, 08.09.2022.

* [https://www.nacional.hr/na-danasnji-dan-1925-roden-je-janika-balaz/ Na današnji dan 1925. rođen je Janika Balaž], ''Nacional.hr'', 23. 12. 2019.

== Референци ==

&lt;references /&gt;

{{DEFAULTSORT: Балаж , Яника }}
[[Катеґория:Войводина]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Бенд лидер]]
[[Катеґория:Народзени 1925]]
[[Катеґория:23. децембер]]
[[Катеґория:12. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]
[[Катеґория:Тамбураше]]</text>
      <sha1>2c7eb11y1fvsard16kof1m0uj1mstms</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бас</title>
    <ns>0</ns>
    <id>572</id>
    <revision>
      <id>17921</id>
      <parentid>14077</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:33:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория, викияза</comment>
      <origin>17921</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7170" sha1="gdj6k13wahd4zfe2tlygx06mt334022" xml:space="preserve">[[File:Range bass voice.png|right|thumb|267x267px|Басов тонски розпон гласу]]'''&lt;big&gt;Бас&lt;/big&gt;''' то найглїбши хлопски глас, хтори ма розпон од ''Е'' (у велькей [[Октава|октави]]) по ''d&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;'' (у першей октави).&lt;ref&gt;''Речник српскога језика.'' Нови Сад: Матица српска. 2011. б. 63.&lt;/ref&gt;  Бас то глас хтори ма глїбину и полносц/волумен [[Звук|звука]]. Од давна по нєшка басово гласи хасновали [[Композитор|композиторе]] у своїх [[Вокална музика|вокалних]] [[Композиция|композицийох]]. У своїх дїлох за [[хор]], нашпивох а поготов у оперох бул значни глас басовей мелодийскей часци.  
Постоя вецей файти баса. Основне подзелєнє то на високи и глїбоки бас, док напр. у италиянскей [[Подзелєнє музики|музики]] ше розликую ''шпивацки'' бас (ит. ''basso'' ''cantante''),  ''шмишни-гумористични'' бас (ит. ''basso buffo'') &lt;ref&gt;[https://www.collegesidekick.com/study-guides/musicappreciation_with_theory/ &quot;Bass | Music Appreciation&quot;]  collegesidekick.com.&lt;/ref&gt; и ''нїзки'' бас (ит. ''basso profondо'').&lt;ref&gt;Лицвенко И. Г. [https://www.belcanto.ru/basso.html ''Бас''] Belcanto.ru. Дата обращения: 1 марта 2015 [https://web.archive.org/web/20150316102307/http://belcanto.ru/basso.html Aрхивоване]&lt;/ref&gt;  Нїзки бас найнїзши хлопски шпивацки глас хтори ма одредзену теситуру гласа, ма глїбину и волумен, ''полни звук.'' Часто их волаю'' октависти'' праве пре глїбину и нїзки [[Тон|тони]] хтори можу одшпивац. През историю музики мож обачиц же од вше композиторе писали за бас. У велїх писньох, розшпивох визначна мелодия була за глас бас. Поготову вельо значни часци у оперох компоновани ''за глїбоки баси-''бас профондо'' и мелодични бас-''бас кантате''.  ''
{| class=&quot;wikitable&quot;align: align=right width=270px             
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Основни дияпазони гласох 
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Женски гласи
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Soprano voice range on keyboard.svg|250px|Сопран|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Сопран
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Mezzo-soprano voice range on keyboard.svg|250px|Мецосопран|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Мецосопран   
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Contralto voice range on keyboard.svg|250px|Алт|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Алт
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Countertenor voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
!colspan=&quot;2&quot;  |Хлопски гласи
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Tenor voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Тенор
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Baritone voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Баритон
|-
| colspan=&quot;2&quot;|[[File:Bass voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
|colspan=&quot;2&quot; |Бас
|}
Културолоґийни уплїв и индивидуални прикмети шпивачох, творя широке поняце вариянтох розпону (гласового обсягу) и квалитету баса. У дїлох европских композиторох находза ше нїзши тони за бас, хтори дзепоєдним [[Шпивач|шпивачом]] очежую шпиванє глїбоких тонох, док напр. русийски шпиваче таки нїзки тони зоз лєгкосцу шпиваю. Прето таки баси достали назву ''русийски бас'' хтори маю винїмкову глїбину шпиваня. 

У хорскей музики у мишаним составе зоз заступенима штирома гласами САТБ ([[сопран]], [[алт]], [[тенор]], бас) бас найзначнєйши глас спод тенора, алта и сопрана. Басова мелодийска линия основа а часто и гармонска подлога у хорским дїлу, и прето глас бас ма визначну улогу у мишаним хорским штирогласю, лєбо лєм у хлопским хору. Теди ше найчастейше баси дзеля на бас и бас-[[баритон]] и нa перши и други тенор. 

== Значни улоги басового галсу у оперох ==

* Базилио (''Севильски байбер'' Дь. Росини)

* Бартоло (''Севильски байбер'' Дь. Росини; бас-буфо)
* Мустафа (''Италиянка у Алжиру'' Дь. Росини)
* Сусанин (''Живот за цара'' М. И. Глинка)

* Руслан, Фарлаф, Светозар (''Руслан и Людмила'' М. И. Глинка)
* Мельник (''Русалка'' А. С. Даргомижски)

* Княз Валтер, Мелхталь, Геслер (''Вилєм Тел'' Дь. Росини)
* Ґувернанта (''Ґроф Ори'' Дь. Россини)
* Елмиро (''Отело'' Дь. Росини)
* Мойсей, Фараон (''Мойсей у Єгипту'' Дь. Россини)

* Бартоло (''Фиґарова женїдба'' [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|В. А. Моцарт]])
* Лепорело, Командир, Мазето (''Дон Жуан'' В. А. Моцарт)

* Борис Годунов, Пимен, Варлам (''Борис Ґодунов'' М. П. Мусорґски)

* Иван Хованский, Досифей (''Гованщина'' М. П. Мусорґски)

'''Оперети'''

* Плутон, (''Орфей у под'жемю'' Ж. Офенбах)

* Калхас (''Прекрасная Елена'' Ж. Оффенбах)

* Генерал Бум (''Великая герцогиня Герольштейнская'' Ж. Офенбах)

* Франк (''Шлєпи миш'' Й. Штраус)

* Бартоломео Делаква (''Ноц у Венециї'' Й. Штраус)

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.bbc.co.uk/wales/cardiffsinger/sites/guides/pages/voice.shtml Guide to the singing voice] [[:en:|BBC Wales]]
* [https://www.bach-cantatas.com/Topics/Basses.htm Basses in Bach’s Vocal Works ]

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Файти шпивацких гласох]]
[[Катеґория:Шпиванє]]
[[Катеґория:Музични термини]]</text>
      <sha1>gdj6k13wahd4zfe2tlygx06mt334022</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нестор Пушкаш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1007</id>
    <revision>
      <id>17915</id>
      <parentid>14680</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:20:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17915</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7889" sha1="fwmlecikjl6k189dvausd90t2n8gjii" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Нестор Пушкаш&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Nestor Puskas.jpg|алт=Нестор Пушкаш|центар|мини|321x321п]]
|-
|'''Народзени'''
|3. априла 1948.
|-
|'''Умар'''
|4. децембра 2010 (62)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Штредня машинска школа Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1967—2010.
|-
|'''Жанри'''
|музика, вокална интерпретация,
|-
|'''Поховани'''
|у Дюрдьове
|-
|}

'''Нестор Пушкаш''' (*[[3. април]] 1948—†4. децембер 2010), вокални [[солиста]], [[музичар]], руководитель [[Оркестер|оркестра]]

== Биоґрафия ==
Нестор Пушкаш народзени 3. априла 1948. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]]. [[Оцец]] и [[мац]] нар. Нестор мал шестри Ану и Марию. 

У родзеним валалє закончел основну школу. Штредню машинску школу закончел у Новим Садзе. 

Року 1967. Нестор Пушкаш пошол на роботу до Нємецкей дзе жил 4 роки и робел у своїм фаху. 

Зоз дочасовей роботи у Нємецкей Нестор Пушкаш ше врацел до Дюрдьова 1971. року и теди ше почал активнєйше занїмац зоз [[Подзелєнє музики|музику]]. Грац и шпивац любел од малючка, бул талантовани за музику та гоч бул самоуки музичар и шпивач Нестор знал крашнє грац на [[Тамбура|тамбурки]] и на [[Ґитара|ґитари]]. 

Нестор Пушакаш бул у малженстве зоз Бреду, мали дзивку Бетину. 

Як член КУД ''Тарас Шевченко'' Нестор Пушкаш грал у оркестру и натупал на шицких значних концертох и манифестацийох у Дюрдьове. Грал и шпивал на Балу широких сукньох, а як солиста шпивач двараз участвовал на музичним фестивалу ''Ружова заградка'' и раз як член трия. У вецей нагодох Нестор Пушкаш з його оркестром бул поволовани до Нємецкей же би грал на рочних балох руского Дружтва у Минхену. 

Мал приємни глас та бул поволовани до студийох Радио Нового Саду дзе знял за музични фонд радия коло 20 шпиванки. У Дюрдьове Нестор, зоз своїм оркестром, 1996-1997. року знял ЦД з коло 25 народнима шпиванками. 

Нестор Пушкаш знїмал и за потреби Рускей редакциї Телевизиї Нови Сад.

Нестор Пушкаш мал интересантни гоби, вон у шлєбодних хвилькох оправял струново инструменти и ручно вирабял нови тамбурки. 

Нестор Пушкаш умар 4. децембра 2010. року у Дюрдьове. Поховани є на валалским [[Грекокатолїцка церква|Грекокатолїцким]] [[Теметов|теметове.]]

На Ютюб платформи ше находза тоти шпиванки хтори интерпретує Нестор Пушкаш
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Наслов композициї
!Автор музики
!Автор тексту
!Виводзач
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=Mn3tW4B1WLI&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Стари салаши]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Яким Сивч
|Яким Сивч
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нестор Пушкаш
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=SloZGpL7jyw&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Женїм сина]
|
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=85jxfdy8w64&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, Дюрдьове мой]
|Витомир Бодянєц
|Микола Сеґеди
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=5JPalxdbsS0&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ноцна писня]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;М. Лїкар
|Я. Грубеня
|Нестор Пушкаш, Верица Салонски
и Марко Радишич
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;6&quot; |Народни
|-
|'''Наслов шпиванки'''
| '''Виводзач'''
|
|
|'''Наслов шпиванки'''
| '''Виводзач'''
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=3f7LLqMF8ko&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чийо то дзивчатко]
|Оркестер Нестора Пушкаша
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=WQdwzJqiYeg&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Вежнї зайду] 
|Оркестер Нестора Пушкаша
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=YodAFTgO2wA&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ставайце хлапци]
|Нестор Пушкаш
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=gza4yr3Cx0w&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Мужу, мужу, гибай дому]
|Оркестер Неца и приятелє
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=JobjAIMNayk&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Зламала ше кормань-деска.]
|Оркестер Нестора Пушкаша
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=vwiZn2C54Ik&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чарни очка поце спац]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=m1TQm07ZoAQ&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Зламала ше кормань-деска]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=qBw2dWy2BEw&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Кед сом вчера вечар]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=5A0wFMqx_O4&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, нє видно тот мой валал.]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=RxT3imTAgIA&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чия то заградка]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=L4ueF4AZvqA&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, дзивчатка, чуєце]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=WfP5mu1cBqc&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Кед би чарни очка]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=Mla0uEJ5lVE&amp;pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Так сом ше залюбел.]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|[https://www.youtube.com/watch?v=0w0Frr-1jss&amp;pp=ygURTmVjYSBpIHByaWphdGVsamU%3D Червена ружа трояка]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|}
== Литература ==

Место венца: Нестор Пушкаш (1948-2010), А.Д. , новини ''Руске слово'', 10. децембер 2010, ч. 49, б. 4.

{{DEFAULTSORT: Пушкаш , Нестор }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Дюрдьовчанє]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:3. април]]
[[Катеґория:Народзени 1948]]
[[Катеґория:4. децембер]]
[[Катеґория:Умарли 2010]]
[[Катеґория:Тамбураше]]</text>
      <sha1>fwmlecikjl6k189dvausd90t2n8gjii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Фармацеути</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1021</id>
    <revision>
      <id>17890</id>
      <parentid>8959</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:33:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17890</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="jmqcxkch84laq0gn66hz0oay359m15f" xml:space="preserve">[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>jmqcxkch84laq0gn66hz0oay359m15f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Просвита</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1046</id>
    <revision>
      <id>17929</id>
      <parentid>9094</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:46:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17929</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="81" sha1="6e0gpp5qhmf71sncn21b3y15tavl8dm" xml:space="preserve">[[Катеґория:Образованє]]
[[Катеґория:Култура]]</text>
      <sha1>6e0gpp5qhmf71sncn21b3y15tavl8dm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Образованє</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1047</id>
    <revision>
      <id>17930</id>
      <parentid>9095</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:50:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17930</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="37" sha1="jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4" xml:space="preserve">[[Катеґория:Култура]]</text>
      <sha1>jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Спикере</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1056</id>
    <revision>
      <id>17919</id>
      <parentid>9158</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:27:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17919</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="mu90zv0zdczgw88aeu890ha2eiyckr2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Новинаре]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>mu90zv0zdczgw88aeu890ha2eiyckr2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Теория музики</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1148</id>
    <revision>
      <id>17896</id>
      <parentid>9712</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:45:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17896</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35" sha1="85fgivh4pjmgmqzy3fuf7wkem2n8q0l" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музика]]</text>
      <sha1>85fgivh4pjmgmqzy3fuf7wkem2n8q0l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Сценска уметносц</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1161</id>
    <revision>
      <id>17901</id>
      <parentid>9797</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:52:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17901</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="q8up60jn70ggqjcm7nmsul1u91eg6z9" xml:space="preserve">[[Катеґория:Уметносц]]</text>
      <sha1>q8up60jn70ggqjcm7nmsul1u91eg6z9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Фарба</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1163</id>
    <revision>
      <id>17891</id>
      <parentid>9812</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:39:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17891</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="56" sha1="larfgipr7kjpzb3k7bqlbq8busqc6f2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Хемийни злученїни]]</text>
      <sha1>larfgipr7kjpzb3k7bqlbq8busqc6f2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Писателє за дзеци</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1230</id>
    <revision>
      <id>17940</id>
      <parentid>10150</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T09:01:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17940</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="117" sha1="ieerxsemfujsiszojkpot1jcfgiz80q" xml:space="preserve">[[Катеґория:Култура]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>ieerxsemfujsiszojkpot1jcfgiz80q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Старогречески филозофи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1285</id>
    <revision>
      <id>17910</id>
      <parentid>10238</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:09:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17910</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="81" sha1="odknuy73c51z3ikc87h90ym8g9neq25" xml:space="preserve">[[Катеґория:Филозофия]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>odknuy73c51z3ikc87h90ym8g9neq25</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Старогречески астрономи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1286</id>
    <revision>
      <id>17917</id>
      <parentid>10239</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:21:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17917</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="125" sha1="rq58w8trc62cttrm5kq0yxidx3zeurv" xml:space="preserve">[[Катеґория:Астрономия]]
[[Катеґория:Астрономи]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>rq58w8trc62cttrm5kq0yxidx3zeurv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Старогречески математичаре</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1287</id>
    <revision>
      <id>17916</id>
      <parentid>10240</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:20:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17916</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="131" sha1="4zp3m657xlmzhbop8o4qq75u7cx3r7u" xml:space="preserve">[[Катеґория:Математика]]
[[Катеґория:Занїманє]]
[[Катеґория:Математичаре]]</text>
      <sha1>4zp3m657xlmzhbop8o4qq75u7cx3r7u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Погосцительство</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1321</id>
    <revision>
      <id>17936</id>
      <parentid>10319</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:56:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17936</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="89" sha1="k1ztzi07ldq8u4t9piou6qsxbbnzsul" xml:space="preserve">{{catmain}}
[[Катеґория:Привреда]]
[[Катеґория:Туризем]]</text>
      <sha1>k1ztzi07ldq8u4t9piou6qsxbbnzsul</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ремесла</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1414</id>
    <revision>
      <id>17928</id>
      <parentid>10523</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:43:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17928</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="gjq0lwzm2hmjt5wfkkwboalrvjt98z9" xml:space="preserve">[[Катеґория:Привреда]]</text>
      <sha1>gjq0lwzm2hmjt5wfkkwboalrvjt98z9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Синаґоґи у Войводини</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1497</id>
    <revision>
      <id>17924</id>
      <parentid>10777</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:36:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17924</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="80" sha1="pgtu36j67v454mnn0y4loupnaw7tfzp" xml:space="preserve">[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Святи храм]]</text>
      <sha1>pgtu36j67v454mnn0y4loupnaw7tfzp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Польопривредни алати</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1515</id>
    <revision>
      <id>17932</id>
      <parentid>16661</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:51:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17932</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="83" sha1="hq7s4akvvh90k5td60h0nu987oposi3" xml:space="preserve">[[Катеґория:Алати]]
[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>hq7s4akvvh90k5td60h0nu987oposi3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Технолоґи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1553</id>
    <revision>
      <id>17895</id>
      <parentid>11024</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:44:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17895</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="83" sha1="kr5uj5e01jgfuvolapjqk96pl5v4wvn" xml:space="preserve">[[Катеґория:Технолоґия]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>kr5uj5e01jgfuvolapjqk96pl5v4wvn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Сценаристи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1664</id>
    <revision>
      <id>17903</id>
      <parentid>11255</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:57:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17903</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="94" sha1="d04zjzdl2773udgycx053kivgigurir" xml:space="preserve">[[Катеґория:Сценска уметносц]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>d04zjzdl2773udgycx053kivgigurir</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Тарґовци</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1692</id>
    <revision>
      <id>17899</id>
      <parentid>11293</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:51:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17899</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="81" sha1="8n2e2m33nwsz1cjhbmjxnqe5illpq3b" xml:space="preserve">[[Катеґория:Тарґовина]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>8n2e2m33nwsz1cjhbmjxnqe5illpq3b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Столнотенисере</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1693</id>
    <revision>
      <id>17908</id>
      <parentid>11294</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:06:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17908</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="73" sha1="ay7tkdjg4k948gndur6xcfqz0ds4gcd" xml:space="preserve">[[Катеґория:Спорт]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>ay7tkdjg4k948gndur6xcfqz0ds4gcd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Текстописци за композициї</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1711</id>
    <revision>
      <id>17898</id>
      <parentid>11320</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:49:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17898</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="5xujcjkojt2mm59mu2xmtqgzeu90kgm" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>5xujcjkojt2mm59mu2xmtqgzeu90kgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Пиянисти</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1766</id>
    <revision>
      <id>17939</id>
      <parentid>11420</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:59:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17939</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="a0lzdm1c2f4chmhxes6kwgizw8hk58p" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>a0lzdm1c2f4chmhxes6kwgizw8hk58p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Тенор</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1841</id>
    <revision>
      <id>17897</id>
      <parentid>11617</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:47:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17897</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="139" sha1="q1lt70uv7d9q49b1gw0mu4rjghgwli9" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Файти шпивацких гласох]]
[[Катеґория:Шпиванє]]</text>
      <sha1>q1lt70uv7d9q49b1gw0mu4rjghgwli9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ґенетичаре</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1868</id>
    <revision>
      <id>17887</id>
      <parentid>11662</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:25:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17887</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="8zj6v1xgizd3hj7r6elcdqjmsho7yjr" xml:space="preserve">[[Катеґория:Науковци]]</text>
      <sha1>8zj6v1xgizd3hj7r6elcdqjmsho7yjr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Сценоґрафи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1933</id>
    <revision>
      <id>17902</id>
      <parentid>11844</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:54:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17902</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="94" sha1="d04zjzdl2773udgycx053kivgigurir" xml:space="preserve">[[Катеґория:Сценска уметносц]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>d04zjzdl2773udgycx053kivgigurir</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Пиянисти у Сербиї</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1960</id>
    <revision>
      <id>17938</id>
      <parentid>11914</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T08:59:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17938</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="mt19cxlllu3x82mgrdr5ti3dqw6ui84" xml:space="preserve">[[Катеґория:Пиянисти]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>mt19cxlllu3x82mgrdr5ti3dqw6ui84</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Тамбураше</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1987</id>
    <revision>
      <id>17900</id>
      <parentid>11976</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:51:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17900</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="5xujcjkojt2mm59mu2xmtqgzeu90kgm" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>5xujcjkojt2mm59mu2xmtqgzeu90kgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Цинки</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2052</id>
    <revision>
      <id>17912</id>
      <parentid>14755</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:13:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вименка катеґориї</comment>
      <origin>17912</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="8whkx2owqtg5y04dyhqgnjnw68bx99s" xml:space="preserve">[[Катеґория:Птици]]</text>
      <sha1>8whkx2owqtg5y04dyhqgnjnw68bx99s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Суперсонични авиони</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2059</id>
    <revision>
      <id>17904</id>
      <parentid>12290</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:59:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17904</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="pbg7skbkek9yolzzjn2cvvuq3evt68p" xml:space="preserve">[[Катеґория:Превозки]]</text>
      <sha1>pbg7skbkek9yolzzjn2cvvuq3evt68p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Традиция</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2061</id>
    <revision>
      <id>17893</id>
      <parentid>12299</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:41:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17893</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="37" sha1="jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4" xml:space="preserve">[[Катеґория:Култура]]</text>
      <sha1>jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Традицийна музика</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2084</id>
    <revision>
      <id>17894</id>
      <parentid>12423</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:43:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17894</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="75" sha1="htl2djeccn1j69kx1oq2hxrbpbupu4h" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Традиция]]</text>
      <sha1>htl2djeccn1j69kx1oq2hxrbpbupu4h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Русински владикове</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2470</id>
    <revision>
      <id>17925</id>
      <parentid>13866</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:38:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17925</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="80" sha1="jsbx8ifesovw7iwf3ka5xeumsusem3j" xml:space="preserve">[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Вирски чин]]</text>
      <sha1>jsbx8ifesovw7iwf3ka5xeumsusem3j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Часци облєчива</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2717</id>
    <revision>
      <id>17888</id>
      <parentid>16207</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:31:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17888</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="71" sha1="b7ygy91fda8tcbxmimfdth7sfrxd1j5" xml:space="preserve">[[Катеґория:Облєчиво]]
[[Катеґория:Мода]]</text>
      <sha1>b7ygy91fda8tcbxmimfdth7sfrxd1j5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Нумизматика</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2737</id>
    <revision>
      <id>17907</id>
      <parentid>16380</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:05:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17907</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="37" sha1="jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4" xml:space="preserve">[[Катеґория:Култура]]</text>
      <sha1>jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Стредньовиковни монети</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2739</id>
    <revision>
      <id>17906</id>
      <parentid>16382</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:04:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17906</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="45" sha1="ej65bpcepydbaqq0kti8wh43xkcss5j" xml:space="preserve">[[Катеґория:Нумизматика]]</text>
      <sha1>ej65bpcepydbaqq0kti8wh43xkcss5j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Стриберни монети</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2740</id>
    <revision>
      <id>17905</id>
      <parentid>16383</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:03:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17905</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="45" sha1="ej65bpcepydbaqq0kti8wh43xkcss5j" xml:space="preserve">[[Катеґория:Нумизматика]]</text>
      <sha1>ej65bpcepydbaqq0kti8wh43xkcss5j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Фотоґрафи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2816</id>
    <revision>
      <id>17889</id>
      <parentid>16880</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T06:32:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17889</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw" xml:space="preserve">[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>3tiy0gx6o1gz37276vto6bkz0l7inkw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Квинта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2902</id>
    <revision>
      <id>17911</id>
      <parentid>17392</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:10:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17911</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12915" sha1="8x352mpnqdmrjrt5i247okhpyva62n2" xml:space="preserve">[[File:Quinte f g a b c.png|right|thimb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) то музични [[Интервал (музика)|интервал]] чий розмак медзи першим и пиятим '''I - V''' [[Ступень (музика)|ступньом]]  [[File:5 cz.png|93x93px]]  у скали (лєбо даєдней мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали).  После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). [[File:Квинта пример.jpg|right|thumb|266x266px|Интервал квинта на клавиятури, типки тонох: c-g]]Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за рoзлику од, напр., интервала велькей терци. 

Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох.

== Файти квинох ==
'''Три''' файти квинтох, нотна илустрация на правим боку:

[[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]♦ Чиста квинта (состої ше зоз 3,5 [[Тон|тона)]] '''(а)'''

♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном)   '''(b)'''

♦ Звекшана квинта (енгармонийски еквивалентна з малу сексту). '''(c)'''  

== Тонална гармония ==
Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта.&lt;ref&gt;Kostka, Stefan; Payne, Dorothy; Almén, Byron (2013). [https://archive.org/details/tonalharmony6th00kostTonal harmony with an introduction to twentieth-century music] (вид. seventh). New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-131828-0.&lt;/ref&gt;

'''Чисти квинти''' ше находза у дурских D5 и молских M5 (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох - VD7 и малих септакордох - MM7).

'''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох.

'''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох.

Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''.

== Квинти круг ==
'''Илустрация на правим боку:'''

[[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздoв дванацтонови угел.]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. &lt;ref&gt;[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Соловьёв Н. Ф.]'' [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0&lt;nowiki/&gt;Квинта] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — &lt;abbr&gt;СПб.&lt;/abbr&gt;, 1890—1907.&lt;/ref&gt;

Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани  квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали.

== Гармонизация скалох у квинтох ==
У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f).

Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: 
&lt;score vorbis=&quot;1&quot;&gt; {
&lt;c' g'&gt;
&lt;d' a'&gt;
&lt;e' b'&gt;
&lt;f' c''&gt;
&lt;g' d''&gt;
&lt;a' e''&gt;
&lt;b' f''&gt;
&lt;c'' g''&gt;
}&lt;/score&gt;

[[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|255x255px|Празни струни на  инструментох и штимовање по квинтох.]]Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта:  &lt;score lang=&quot;lilypond&quot;&gt;{&lt;b'f''&gt;}&lt;/score&gt;

== Инструменталне штимованє ==

[[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервал - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]].       

== Интервал квинта у руских писньох ==
Як и шицки други интервали и интервал квинта похасновани у руских писньох. Найчастейше су хасновани у цеку мелодийских рухох народних и  забавних писньох. Так же мож констатовац же ше квинта як интервал найдзе з нука структури композицийох-писньох.  

Медзитим народни писнї ридко кеди започинаю писню зоз интервалом квинта. Сам интервал нє звучи адекватно у духу нашей рускей народней мелодики.

Док у забавних писньох поготов при рускому зачатнїкови забавних мелодийох [[Яким Сивч|Якимови Сивчови]] мож видзиц интервал квинта на самим початку мелодиї його писньох. Интервал квинта харктеристична за забавну музику пре специфичносц мелодийского скока и звучанє. Так же квинту у забавней музики мож стрeтац на початку писньох и єднак є у писньох заступена у напрямох на висше и на нїжей.

Приклади писньох хтори починаю зоз '''квинту''' на висше лєбо на нїжей а виведзени су як авторски писнї на руских фестивалох ''Ружова заградка'' и ''Черевена ружа,'' нотацийно су зазначени у музичних публикацийох:
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Приклади писньох з интервалом квинта у музичней литератури&lt;/big&gt;
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Наслов писнї'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Автор писнї'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Литература'''
|-
|Блїщаци гвиздочки
|Яким Сивч
|Поета нотох (бок  42)
|-
|На дражки живота
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;
|Поета нотох (бок 82)
Черевена ружа I (1962-2011) (бок 46)
|-
|Цихо, цихше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;
|Поета нотох  (бок 122)
|-
|Били жими
|Юлиян Рамач
|Ружова заградка (бок 154)
|-
|Студзенка
|Славко Бесерминї
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt; &quot;&lt;/nowiki&gt;  (бок 160)
|-
|Нєт мойого, наймилшого
|Агнета Тимко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; (бок 164)
|-
|Лєм за тебе
|Йовґен Надь
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt; (бок 170)
|-
|Моя ровнїна
|Мирон Сивч
|Ружова заградка (бок 179 - соло)
Черевена ружа I (1962-2011) (б. 411 - хорска)
|-
|Любов мацерина
|Слакво Бесерминї
|Черевена ружа I (1962-2011) (бок 260)
|-
|Руски коренї
|Юлиян Рамач
|Черевена ружа I (1962-2011) (бок 342)
|-
|Ой, шкорванку (хорска)
|Татиана Барна
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;                      (бок 376)
|-
|У єй очох
|Мирослав Пап
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; &quot;                     (бок  405)
|-
|Любовна писня
|Весна Надь
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; &quot;                     (бок  443)
|-
|Младосц
|Михал Гарди 
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; &quot;                       (бок  68)
|-
|Надїя з ружох
|Владимир Малацко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                     (бок 122)
|-
|Тулїпани
|Владимир Горняк
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                    (бок  154)
|-
|Ладї 
|Юлин Бучко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                    (бок  218)
|-
|Рано
|Славка Варґа
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                    (бок  259)
|-
|Укрднути погляд
|Владимир Семан
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                     (бок  347)
|-
|Панонска балада
|Владимир Семан
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                      (бок  363)
|-
|Ноци без тебе
|Славка Варґа
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                     (бок  385)
|-
|Поглєдам твою руку
|Весна Надь
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                     (бок  445)
|-
|Тото цо прешло
|Владимир Малацко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;                      (бок  453)
|}

== Литература ==

* ''Яким Сивч-поета нотох'' Нови Сад 2010, НВУ  Руске слово и Завод за културу ВР
* Андреи Даждиу ''Ружова заградка 1990-2007''  Нови Сад 2008, НВУ Руске слово
* ''Червена ружа 1962-2011'' I и III том, Нови Сад Завод за културу войводянских Руснацох
* McCartin, (1998):  McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [[:uk:Цифровий_ідентифікатор_об'єкта|doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.]]

== Вонкашня вяза ==

* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%87%D1%8C%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0 Волчья квинта (Вовкова квинта)] на русийским язику.
* [https://www.youtube.com/watch?v=18AR672qrvw Lestvice kvintnog kruga] youtube.com
* [https://www.youtube.com/watch?v=coZGcJXPh50  Intervali: kvarte i kvinte izgradnja] youtube.com
== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]
[[Катеґория:Музични интервали]]</text>
      <sha1>8x352mpnqdmrjrt5i247okhpyva62n2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Софтвер</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2919</id>
    <revision>
      <id>17922</id>
      <parentid>17423</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:34:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17922</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="91" sha1="4hixgb19a5fxd9k5gdqh1gcb3xu2epc" xml:space="preserve">[[Катеґория:Технолоґия]]
[[Катеґория:Рахункарство]]</text>
      <sha1>4hixgb19a5fxd9k5gdqh1gcb3xu2epc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ровнокриделкаре</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2958</id>
    <revision>
      <id>17927</id>
      <parentid>17727</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:40:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17927</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="77" sha1="1hnte5ea3trhjimrrlkm8l20024w5b4" xml:space="preserve">[[Катеґория:Инсекти]]
[[Катеґория:Животинї]]</text>
      <sha1>1hnte5ea3trhjimrrlkm8l20024w5b4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Никола Чизмар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2960</id>
    <revision>
      <id>17918</id>
      <parentid>17762</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T07:25:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>17918</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7702" sha1="iycpl10kywn4jp57n12tdjwbt3u5soj" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #FFFFC0;
| header1 =&lt;big&gt; Никола Чизмар &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 =[[Файл:Nikola Čizmar.jpg|алт=Никола Чизмар Коле|центар|безоквира|293x293п]]
| header3 = Особни податки
| label4 = Назвиско | data4 = Коле
| label5 = Датум народзеня |  data5 =12. априла 1955
| label6 = Датум упокоєня |  data6 =13. януара 2026 (71)
| label7 = Професия |  data7 = 
| header8 = Музична робота 
| label9 = Активни период |  data9 =1971—2025. 
| label10 = Жанр |  data10 = Музика, рижни жанри
| label11 = Инструмент |  data11 =ґитара 
| label12 = Наукови ступень |  data12 = 
| label13 = Видавательна хижа |  data13 = 
| label14 = Жанри |  data14 = 
| label15 = Поховани |  data15 = на теметове у Вербаше
| label16 = Припознаня |   data16 = 
}}
'''Никола Чизмар Коле''' (*[[12. април]] 1955—†[[13. януар]] 2026), [[музичар]], длугорочни член Културно просвитного дружтва ''Карпати'' у [[Вербас|Вербаше]].

== Биоґрафия ==

Никола Чизмар Коле народзени у Вербаше 1955. року. Никола мал брата Йовґена. У основней школи Никола ходзел до рускей класи, бул у остатнєй ґенерациї школярох хтори учели по [[Руски язик|руски]]. Никола од малючка любел [[Подзелєнє музики|музику,]] любел грац и шпивац, та од 9 рокох почал ходзиц и до Музичней школи дзе грал на гармоники. Опробовал ше на вецей музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]], почал 1971. року на бас приму алє ше, на концу, опредзелєл за [[Ґитара|ґитару]] на хторей грал под час своєй музичней кариєри. Почал грац и зберац музичну праксу у ґрупи младих музичарох на танцох у Вербаше и по сушедних валалох у општини.

На одслуженє воєного року пошол до Любляни. До касарнї дзе служел приходзели велї познати музичаре, ґлумци, маляре и вон ше дружел зоз искуснима музичарами, формовали вояцки [[оркестер]] та Никола и ту здобувал музични искуства.

Никола Чизмар Коле бул член рижних бендох алє найдлужей остал у оркестре под назву ''Треца змена''. Оркестер бул основани при Доме култури у Вербаше 1985. року и обслужовал наступи фолклорней ґрупи алє мал и окремни репертоар за явни наступи на танцох, на свадзбох и явних сходох. Оркестер бул поволовани з боку тедишнїх Клубох югославянох у жемох Европи дзе наступал з нагоди державних шветох. Оркестер, так, наступел у скоро шицких европских жемох, у Канади и Єгипту.&lt;ref&gt;Златка Перович, [https://www.youtube.com/watch?v=wU8dQjYnUnk&amp;pp=ygUZxb1pdm90IHpveiBtdXppa3Uga3Jhc8WhadIHCQnFCgGHKiGM7w%3D%3D Живот зоз музику красши и лєгчейши,] Ютюб, www.youtube.com, марец 18, 2016.&lt;/ref&gt;

Никола Чизмар ше оженєл зоз Марию родз. . У малженстве мали синох Томислава и Данила хтори, з оцову подпору, виросли до добрих музичарох. 
[[Файл:Orkester KPD Karpati, Verbas.jpg|алт=Оркестер КПД Карпати 2008. року|мини|539x539п|Оркестер КПД ''Карпати'' 2008. року, Никола Чизмар треци з права.]]
Никола Чизмар ше уключел до роботи КПД ''Карпати'' у Вербаше. Грал у оркестре дружтва а концом 2000. року превжал векшину обовязкох вязаних за орґанизацию оркестра,&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Мартица Тамаш. Любов ґу музики надвладала, новини ''Руске слово'', Рок LXIII, число 22 (3267), Нови Сад, 30. май 2008. б. 11.&lt;/ref&gt; за репертоар та провадзенє секцийох дружта на наступох. Оркестер КПД ''Карпати'', под руководством Николи Чизмара, наступал на вецей фестивалох у [[Войводина|Войводини]] и БиГ,  на велїх манифестацийох у Вербаше, грали на ''[[Коцур|Коцурскей]] жатви'' и на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури ''Червена ружа''.]] 

Од єшенї 2007. року Никола Чизмар водзел и Младежску женску шпивацку ґрупу.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Никола нєсебично помагал и оркестром у других руских КУД як зоз совитами так и як музичар.  

Як искуснєйши музичар Никола Чизмар ше опробовал и як [[композитор]] и його даєдни [[Композиция|композициї]] виводзени на руских фестивалох. 

Никола Чизмар Коле умар 13. януара 2026. року, у 71. року живота. Поховани є на [[Теметов|теметове]] у Вербаше.  

== Литература ==

* Мартица Тамаш. Любов ґу музики надвладала, новини ''Руске слово'', Рок LXIII, число 22 (3267), Нови Сад, 30. май 2008. б. 11.

== Вонкашнї вязи ==

* Златка Перович, [https://www.youtube.com/watch?v=wU8dQjYnUnk&amp;pp=ygUZxb1pdm90IHpveiBtdXppa3Uga3Jhc8WhadIHCQnFCgGHKiGM7w%3D%3D Живот зоз музику красши и лєгчейши,] Ютюб, www.youtube.com, марец 18, 2016.

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Микола Чизмар (1978),] ''Червена ружа 1962-2011, Том II'', Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 468.

* РТ Войводина,  [https://www.ruskeslovo.com/umar-nikola-cizmar-kole/ Умар Никола Чизмар Коле (1955–2026),] ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com, 14. януар 2026.

== Референци ==
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Вербащанє]]
[[Катеґория:Музичаре]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:12. април]]
[[Катеґория:Народзени 1955]]
[[Катеґория:13. януар]]
[[Катеґория:Умарли 2026]]</text>
      <sha1>iycpl10kywn4jp57n12tdjwbt3u5soj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вишня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2967</id>
    <revision>
      <id>17942</id>
      <parentid>17825</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T09:52:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>17942</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12876" sha1="0g9inr311n712x46lxwyyoc2ez4bmk5" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Вишня
|  label2 = |  data2 =[[File:Újfehertoi Fürtos.jpg|300px|Плоди вишнї]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация''']]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Eudicotidae
 |  label11 = Кладус |  data11 =Rosids
 |  label12 = Ряд |  data12 = Rosales
|  label13 = Фамилия |  data13= а:	Rosaceae
 |  label14 = Род |  data14 =''Prunus''
|  label15 = Под род |  data15 = ''P.'' subg. ''Cerasus''
 |  label16 = Файта |  data16 = ''P. cerasus''
| header17= 
|  label19 = Sect.|  data19 =
|  label20 = Sect.|  data20 =
|  label21 = Sect.|  data21 =
|  label22 = Sect.|  data22 =
|  label23 = Sect.|  data23 =
 | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label25 = |   data25 = ''Prunus cerasus''
|  label26 = |   data26 = [[Карл фон Лине|L. ]]
}}'''Вишня''' (''Prunus cerasus'')  то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї Rosaceae, роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка.

== Походзенє, значенє и розширеносц ==
Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора  на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. 

Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди.  

Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. 

Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. 

== Место вишнї у систематизациї рошлїнох ==
У систематизациї  рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|-
| Оддзелєнє: || Angiospermae&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://riznica.wordpress.com/tag/скривеносемењаче/ Скривеносемењаче]&lt;/ref&gt;
|-
| Класа: || Dicotyledonae&lt;ref&gt;[http://biologijakp.weebly.com/dikotile.html Дикотиле]&lt;/ref&gt;
|-
| Подкласа: || Rosidae (ружи)
|-
| Надряд: || Rosanae (ружи)
|-
| Ряд: || Rosales (ружи)
|-
| Фамилия: || Rosaceae (ружи)
|-
| Подфамилия: || Prunoideae&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20141226212745/http://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce kosticavo-voce] архивирано из [https://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce оригинала] Приступљено 26. 12. 2014.&lt;/ref&gt;
|-
| Род: || ''Prunus'' L.
|-
| Подрод: || ''Cerasus'' Pers.
|-
| Секција: || ''Eucerasus'' Koehne
|-
| Врста: || ''Prunus cerasus'' L. = ''Cerasus vulgaris'' (обична вишна)
|}
 
== Дзиви файти вишнї ==
[[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]♦ Обична вишня
♦ Степска вишня

♦ Восточноамерицка писковита вишня

♦ Пустиньска - китайса вишня

== Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети ==
Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох.

== Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє ==
У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц:
 
[[File:Andrena (female) - Prunus cerasus - Keila.jpg|right|thumb|300px|]]♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), 

♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и 

♦ безплодни (керешка).

За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца.

== Защита од хоротох  и чкодлївцох ==
У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди.

{| class=&quot;wikitable&quot;  style=&quot;margin:auto; clear:left;&quot;
|-
! colspan=3|Пейц найвекши продукователє вишньох 2003-2023.
|-
! Держава
! Продукция (у тонох) 
! &lt;small&gt;Надпомнуце&lt;/small&gt;
|-
| [[File:Flag of Turkey.svg|49px|Турскa]] Турска ||align=right|445.556||
|-
| [[File:Flag of the United States.svg|49px]] ЗАД||align=right|329.852||
|-
| [[File:Flag of Iran.svg|49px]] Иран||align=right|172.000||
|-
| [[File:Flag of Spain.svg|49px]] Шпания||align=right|118.220||
|-
| [[File:Flag of Italy.svg|49px]] Италия||align=right|110.766||
|-
|- style=&quot;background:#ccc;&quot;
| '''Вєдно'''||align=right| '''2.245.826'''||'''[А]''' 
|-
|colspan=5 style=&quot;font-size:.7em&quot;|Без симбола = урядови податок, П = ФАО (Орґанизация зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду, прецена), &lt;br /&gt;А = урядови, полуурядови податки або прецена.&lt;ref&gt;[http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor ФАОСТАТ], ''faostat.fao.org''&lt;/ref&gt; 
|}

{| class=&quot;wikitable sortable mw-collapsible&quot; border=&quot;1&quot;
|+Топ-10 країн-виробників вишні — середнє за 2003-2023 (в тис. тонн)
|-
| [[RUS]] || align=&quot;right&quot; | 214.878
|-
|{{TUR}}
| align=&quot;right&quot; |176.893
|-
|{{POL}}
| align=&quot;right&quot; |169.598
|-
| {{UKR}} || align=&quot;right&quot; | 165.914
|-
|{{SRB}}
| align=&quot;right&quot; |112.087
|-
| {{USA}} || align=&quot;right&quot; | 109.088
|-
| {{IRN}} || align=&quot;right&quot; | 94.394
|-
|{{SCG}}
| align=&quot;right&quot; |87.700
|-
|{{HUN}}
| align=&quot;right&quot; |64.892
|-
|{{UZB}}
| align=&quot;right&quot; |43.469
|-
|{{AZE}}
| align=&quot;right&quot; |28.829
|-
|'''Всього у світі (середнє)''' || align=&quot;right&quot; | '''1 320.674'''
|-
| colspan=&quot;2&quot; | Джерело: [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй]]&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL/visualize |title=Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй |archive-url= |archive-date= |accessdate=13 липня 2025}}&lt;/ref&gt;. Примітка: [[Сербія та Чорногорія]] розділились після [[Референдум|референдуму]] в 2006.
|}
== Еколоґийни условия за пестованє вишнї ==
Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц  жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня
Файл:Cherries in basket 2018 G1.jpg|Наоберани вишнї у [[Кошарка|кошарки]]
Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох
Файл:Cherry pie.jpg|Колач зоз вишнями
Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох
Файл:Sauerkirschenfrucht Prunus cerasus 2.JPG|Вишнї хтори зрею на конарчку 
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.zdravisimo.com/blog/sve-blagodeti-visnje.html Sve blagodeti višnje] zdravisimo.com
* [https://www.agroklub.rs/vocarstvo/visnja-u-brojkama-zdravlje-privreda-i-istorija-u-jednom-plodu/104745/ Višnja u brojkama: Zdravlje, privreda i istorija u jednom plodu] agroklub.rs

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Овоц]]
[[Катеґория:Пожива]]</text>
      <sha1>0g9inr311n712x46lxwyyoc2ez4bmk5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бачка Тополя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2974</id>
    <revision>
      <id>17882</id>
      <parentid>17877</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T18:19:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Укладанє фотоґрафийох</comment>
      <origin>17882</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19658" sha1="rj35mi8h1jaxkjbh22jykoma7vkd749" xml:space="preserve">'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.

После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
|14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Грвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Макединци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|Сербска православна церква
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5586 01.jpg
Файл:Polgari Iskola - Csáki Lajos.jpg|Основна школа Чаки Лайош
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, центер
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 09.jpg
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 05.jpg|Огньогасни дом
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 07.jpg|Парк
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|Каштель Пала Краиа
Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро
Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|Каштель Пала Краиа
Файл:Bačka Topola-Topolya 28.05.2012. - panoramio (4).jpg|Бачка Тополя, 28.05.2012. року
Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>rj35mi8h1jaxkjbh22jykoma7vkd749</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17883</id>
      <parentid>17882</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T18:46:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє табели</comment>
      <origin>17883</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20137" sha1="1bbstlkrt2gaa2fpp3dr1b7ya36uszc" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]][[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Административни податки]]
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= [[Биномна номенклатура|Жительство]]
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = [[Биномна номенклатура|Ґеоґрафски характеристики]]
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ И
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
  | label24 = Поверхносц | data24  = 104,7[а] km2
[[File:Serbia location map (with Kosovo).svg|left|thumb|450px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на напи Сербиї]]

| header25= [[Биномна номенклатура|Други податки]]
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 
| label27 = |  data27 = 24302
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей Телчки дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.

После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року). 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
|14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Грвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Макединци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>1bbstlkrt2gaa2fpp3dr1b7ya36uszc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17884</id>
      <parentid>17883</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T19:42:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє фотоґрафийох</comment>
      <origin>17884</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20781" sha1="t7qztngvme7dzcnh6uyu54x2rq5r50i" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Административни податки]]
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= [[Биномна номенклатура|Жительство]]
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = [[Биномна номенклатура|Ґеоґрафски характеристики]]
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ И
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
  | label24 = Поверхносц | data24  = 104,7[а] km2
[[File:Serbia location map (with Kosovo).svg|left|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на напи Сербиї]]

| header25= [[Биномна номенклатура|Други податки]]
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 
| label27 = |  data27 = 24302
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.
[[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]]
После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Грвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Макединци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]]
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>t7qztngvme7dzcnh6uyu54x2rq5r50i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17885</id>
      <parentid>17884</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T19:56:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложена мапа (место Б.Тополя на мапи Р. Сербиї)</comment>
      <origin>17885</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20777" sha1="5hjbohe6rsv9x1e82lojgk5i6iyzpna" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Административни податки]]
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= [[Биномна номенклатура|Жительство]]
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = [[Биномна номенклатура|Ґеоґрафски характеристики]]
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ И
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
  | label24 = Поверхносц | data24  = 104,7[а] km2 [[File:Municipalities of Serbia Bačka Topola.png|400px|]]
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на мапи Сербиї

| header25 = [[Биномна номенклатура|Други податки]]
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 
| label27 = |  data27 = 24302
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.
[[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]]
После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Грвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Макединци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]]
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>5hjbohe6rsv9x1e82lojgk5i6iyzpna</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17886</id>
      <parentid>17885</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T20:45:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Укладанє фотоґрафийох</comment>
      <origin>17886</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21639" sha1="eubvcrv0zuyalzxjbeqrtvoyqqbt62x" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Административни податки]]
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= [[Биномна номенклатура|Жительство]]
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = [[Биномна номенклатура|Ґеоґрафски характеристики]]
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ И
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
  | label24 = Поверхносц | data24  = 104,7[а] km2 [[File:Municipalities of Serbia Bačka Topola.png|400px|]]
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на мапи Сербиї

| header25 = [[Биномна номенклатура|Други податки]]
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 
| label27 = |  data27 = 24302
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.
[[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]]
После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Горвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Македонци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]]
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт=
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя
Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк
Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро
Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк
Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>eubvcrv0zuyalzxjbeqrtvoyqqbt62x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розмария</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2978</id>
    <revision>
      <id>17880</id>
      <parentid>17879</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T14:47:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17880</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9787" sha1="fmnww39dljb4vqkr36cyyneo5qt4ni5" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Розмария
|  label2 = |  data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 = Plantae
|  label6 = Дивизия |  data6 = Magnoliophiyta
|  label7 = Класа |  data7 = Magnoliopsida
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =Lamiales
|  label13 = Фамилия |  data13=Lamiaceae
 |  label14 = Род |  data14 =Rosmarinus 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =R. officinalis 
 | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label18 = |   data18 = Rosmarinus officinalis
|  label19 = |   data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]]
}}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',&lt;ref&gt;[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Род рошлїни то ''Salvia''.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Опис ==
Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка  ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки,  длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3)

Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. 

Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох.

== Розширеносц ==
[[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох.

На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.

== Лїковити часци ==
Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша.

Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(4)(5)(6)

== Хаснованє у кулинарстве ==
[[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. 

== Народни обичаї ==
У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих.

Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому).

Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю.

Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи  з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка.

= Ґалерия =
&lt;gallery&gt;
Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу
Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария
Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария
Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи
Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй
Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK &quot;KRAJ&quot;, &lt;nowiki&gt;ISBN 83-7005-089-1&lt;/nowiki&gt;.

= Вонкашнї вязи =

* Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm&quot; 17. avgust  2018.

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин]

== Референци ==
3. [https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html] Зелена апотека: Рузмарин
 https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.htmlnowiki/                 Архивирано на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]  (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.

4. https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.

5. https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.

6. https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti&lt;nowiki/&gt;„Ljekovita svojstva ružmarina”. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.</text>
      <sha1>fmnww39dljb4vqkr36cyyneo5qt4ni5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17881</id>
      <parentid>17880</parentid>
      <timestamp>2026-04-22T14:49:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <origin>17881</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9788" sha1="sdo782s7swsctp37l152x1fk5ktorhh" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Розмария
|  label2 = |  data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 = Plantae
|  label6 = Дивизия |  data6 = Magnoliophiyta
|  label7 = Класа |  data7 = Magnoliopsida
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =Lamiales
|  label13 = Фамилия |  data13=Lamiaceae
 |  label14 = Род |  data14 =Rosmarinus 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =R. officinalis 
 | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label18 = |   data18 = Rosmarinus officinalis
|  label19 = |   data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]]
}}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',&lt;ref&gt;[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Род рошлїни то ''Salvia''.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Опис ==
Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка  ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки,  длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].(3)

Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. 

Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох.

== Розширеносц ==
[[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.(4) Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох.

На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.(4) Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.

== Лїковити часци ==
Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охабяю най ше суша.

Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.(4)(5)(6)

== Хаснованє у кулинарстве ==
[[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. 

== Народни обичаї ==
У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих.

Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебним) и на хованю (до труни умартому).

Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю.

Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи  з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка.

= Ґалерия =
&lt;gallery&gt;
Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу
Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария
Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария
Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи
Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй
Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK &quot;KRAJ&quot;, &lt;nowiki&gt;ISBN 83-7005-089-1&lt;/nowiki&gt;.

= Вонкашнї вязи =

* Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm&quot; 17. avgust  2018.

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин]

== Референци ==
3. [https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ]
 https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.htmlnowiki/                 Архивирано на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]  (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.

4. https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.

5. https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.

6. https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti&lt;nowiki/&gt;„Ljekovita svojstva ružmarina”. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.</text>
      <sha1>sdo782s7swsctp37l152x1fk5ktorhh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17941</id>
      <parentid>17881</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T09:19:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и референци</comment>
      <origin>17941</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9902" sha1="8lz49tuwy462aywl848x87z4p4gl3qe" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Розмария
|  label2 = |  data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 = Plantae
|  label6 = Дивизия |  data6 = Magnoliophiyta
|  label7 = Класа |  data7 = Magnoliopsida
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =Lamiales
|  label13 = Фамилия |  data13=Lamiaceae
 |  label14 = Род |  data14 =''Rosmarinus'' 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =''R. officinalis'' 
 | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label18 = |   data18 = ''Rosmarinus officinalis''
|  label19 = |   data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]]
}}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',&lt;ref&gt;[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Род рошлїни то ''Salvia''.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Опис ==
Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка  ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки,  длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ][https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html]                 Архивирано на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]]  (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt;

Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. 

Квитнє од марца по [[Майово квеце|май]], а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох.

== Розширеносц ==
[[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”]. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt; Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох.

На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.

== Лїковити часци ==
Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охаби най ше суша.

Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”]. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti „Ljekovita svojstva ružmarina”]. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє у кулинарстве ==
[[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. 

== Народни обичаї ==
У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих.

Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебни) и на хованю (до труни умартому).

Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю.

Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи  з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка.

= Ґалерия =
&lt;gallery&gt;
Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу
Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария
Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария
Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи
Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй
Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK &quot;KRAJ&quot;, &lt;nowiki&gt;ISBN 83-7005-089-1&lt;/nowiki&gt;.

= Вонкашнї вязи =

* Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm&quot; 17. avgust  2018.

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Квеце]]</text>
      <sha1>8lz49tuwy462aywl848x87z4p4gl3qe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Хемийни злученїни</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2979</id>
    <revision>
      <id>17892</id>
      <timestamp>2026-04-23T06:39:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17892</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="67" sha1="qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Хемия]]</text>
      <sha1>qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Туризем</title>
    <ns>14</ns>
    <id>2980</id>
    <revision>
      <id>17937</id>
      <timestamp>2026-04-23T08:57:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>17937</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="gjq0lwzm2hmjt5wfkkwboalrvjt98z9" xml:space="preserve">[[Катеґория:Привреда]]</text>
      <sha1>gjq0lwzm2hmjt5wfkkwboalrvjt98z9</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>