Александер Духнович

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Александер Духнович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>28</id>
    <revision>
      <id>17947</id>
      <parentid>16434</parentid>
      <timestamp>2026-04-24T01:39:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Корекция датума народзеня</comment>
      <origin>17947</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19769" sha1="3jdadthlajro7p7vtwt336b0npx04qs" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Александер Духнович&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Alexander_Dukhnovich.jpg|center]]
|-
|'''Народзени'''
|24. априла 1803.
|-
|'''Умар'''
|30. марца 1865. (61)&lt;ref&gt;[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Dukhnovych_O Енциклопедия  историї України] (укр.) — Києв: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2&lt;/ref&gt;
|-
|'''Державянство'''
|австроугорске
|-
|'''Язик творох'''
|язичиє, русински, 
мадярски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия у Ужгородзе
|-
|'''Универзитет'''
|Филозофия у Кошицох, 
богословия у Ужгородзе
|-
|'''Период твореня'''
|1823—1865.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, литература, етноґрафия, публицистика,свяшенїцтво
|-
|'''Поховани'''
|у Прешове, нєшка Словацка
|}
'''Александер Василєвич Духнович''' (*24. април 1803—†30. марец 1865), грекокатолїцки паноцец,  национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат'ю, ґу хторим етнїчно припадаю и Руснаци [[Бачка|Бачкей]], Сриму и Славониї, [[поета]], [[писатель]], етноґраф, публициста.

== Биоґрафия ==

Александер Духнович ше народзел 7. мая 1803. року у восточнословацким валалє Тополя. Родичи му були грекокатолїцки паноцец Василь Духнович и Мария Духнович, дзивоцке Гербер. Александер дзецинство препровадзел у валалє Стащин. Перши класи основней школи закончел у валалє Клокочив. Школованє предлужел у старших класох основней школи (1812-1815) и у ґимназиї (1816-1821) у [[Ужгород]]зе. Под час школованя у штреднєй школи воспитовани є у мадярским духу. Аж и перши свойо литературни твори (писнї) Александер Духнович почал писац по мадярски. У периодзе 1822.-1823. студирал Филозофию у Кошицох як стипендист прешовскей Грекокатолїцкей епархиї. Студиї предлужел на духовней семинариї у Ужгородзе (1823-1827). 

По законченю богословиї першу службу достал у [[Прешов]]е при владикови Ґриґорийови Тарковичови (1827-1833), алє є пошвидко, пре особни нєпорозуменя з конзервативним владиком, розпоредзени як свяшенїк на службу до Комлошу (нєшка Хмельова) а потим до валалу Биловежа (1834-1838), дзе вон почал зберац и записовац народни шпиванки и теди у нїм конєчно дозрева чувство припадносци рускому народу. Александер Духнович 1838. року прешол до служби владики Мукачовскей епархиї Василя Поповича и там робел як секретар и потим як каноник. Кед умар владика Таркович (1843), Александер Духнович ше врацел до Прешова и там бул меновани за каноника владики Прешовского владичества Йосифа Ґаґанца.&lt;ref&gt;В. Вернадски. [http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/Mazurok_O._Penjak_P._Shevera_M.__Volodymyr_Vernadskyj_pro_Ugorsku_Rus__2003_94s/ Угорска Русь од 1848. року]
&lt;/ref&gt;

== Духновичова будительска дїялносц ==

Александер Духнович видзел барз чежки пошлїдки мадярскей асимилациї и вельо робел на подзвигованю власного образованя операюци ше на росийских класикох. Пошвидко ше знова врацел на службу до Прешова, а источасно бул меновани и за спишского архидиякона, цо значи же мал безпостредни увид до обставинох на спишским церковним (и нє лєм церковним) подручу, а упознал и значни диялектни розлики у народней бешеди на подручу нєшкайшого Восточнословацкого краю. Ту Александер Духнович розвил свою дружтвену активносц и постал национални будитель закарпатских Русинох.

Року 1847. Александер Духнович видал перши учебнїк за народни школи ''Книжица читальная для начинающих'' хтори бул написани на бешедним русинским язику. Гоч тот учебнїк нє бул нє знам як хвалєни, вон бул популарни нє лєм у Подкарпатю алє и у Галичини. Львовски новини Зоря Галіцька 1849. року обявели Духновичову статю ''Сітуація Русинів в Угорьску.'' 27 априла го гарештовали пре його написи на русинским язику. Нєодлуга бул пущени з гарешту. У остатнїх рокох свойого живота Духнович страцел надїю до справедлївого ришеня националного питаня Русинох и приял москофилски язиково-културни погляди наздаваюци ше помоци з боку Царскей Русиї. Вєдно зоз А. Добряньским и Й. Ґаґанцом основал културну орґанизацию Общество св. Іоана Крестителя (1862). 

Духновичова будительска дїялносц допарла и до Руснацох у Бачкей и Сриме, дзекуюци учительом [[Петро Кузмяк|Петрови Кузмякови]] и [[Михайло Врабель|Михайлови Врабельови]], хтори походза тиж з восточней Словацкей, котра у тедишнїм чаше була у рамикох Мадярскей, як и Войводина. А спомина ше у документох же Кузмяк бул и Духновичов особни приятель. Трима ше же тоти учителє и у настави хасновали Духновичову „Книжицю читалную для начинающих“. Конєчно, як доказ же нашо интелектуалци з початку 20. вику прилапели Духновича и як свойого националного будителя, служи и факт же 2. юлия 1919. року на Сновательней схадзки Руского народного просвитного дружтва, попри державней, шпивана и руска гимна на Духновичов текст „Я Русин былъ...“

Александер Духнович умар у Прешове 30. марца 1865. року, дзе є и поховани.

== О значносци Александра Духновича ==

Духновича ше трима за єдного з найвизначнєйших русинских и українских гуманистох и педаґоґох. Иван Франко о нїм гварел &quot;Вон зробел шицко же би забути Русини духовно ожили&quot;. Погляди Александра Духновича ше базовали на християнских принципох и идеалох.

Духнович брал активну учасц у русофилским руху. Та и теди кед писал на його локалним язику вон нє верел же то розлични язик (од русийского) и нє жадал одпочац зоз виробком односно стандардизованьом литературного язика за Руснацох. Место того вон писал свойо роботи на штучно витвореним язику хтори бул наволани язичиє а состоял ше зоз мишанїни русийского, церковнославянского и локалного лемковско-русинского язика.
[[Файл:Pamjatnjik A Duhnovicovi 33.jpg|alt=Памятнїки Александрови Духновичови у Прешове|thumb|381x381px|Памятнїки Александрови Духновичови у Прешове]]

== Назви и памятнїки ==

Мено Александра Василєвича Духновича ношело наукове дружтво хторе робело и постояло до 1945. року. Нєшка Духновичово мено ноши Прешовски варошски театер.

Памятнїки Александрови Духновичови подзвигнути у Прешове (од благодарного карпаторусского народу 11. 06. 1933. року), у Хусту, Мукачове и Ужгородзе. У велїх варошох и валалох на Горнїци єст улїчки хтори ноша мено А. Духновича. 

Установена литерарна награда з його меном за досяги у розвою рускей литератури хтору додзелює Карпато-русински наукови центер у Ґласпорту (ЗАД).

== Духновичово твори ==
* [https://rusyns-library.org/knizhica-chitalnaya-dlya-nachinayushhix-1847-goda/ Книжица читалная для начинающих]. — Будин, 1847; Будин, 1850; Будинм, 1852;
* Corpus Juris Canonici. — Прeшoв, 1847
* История Пряшевской епархии (рукопис, в латинѣ). — Прешов, 1848.
* Добродѣтель превысшает богатство. Театрални фалат у трох дїйох на народним язику... Перемишль, 1850.
* Мѣсяцослов. — Прешов, 1850, 1851 (нє зачувани), 1853 (Перемишль), 1854 (Перемишль), 1857 (Львов), 1864 (Ужгород).
* Поздравление Русинов на новый год 1850.     Перемишль.
* [https://rusyns-library.org/pozdravlenie-rusinov-na-god-1851-a-duxnovich/ Поздравление Русинов на новый год 1851]. Беч&lt;ref&gt;[https://rusyns-library.org/knizhica-chitalnaya-dlya-nachinayushhix-1847-goda/ Книжица читальная для начинающих 1847 года] – РУСИНСКАЯ БИБЛИОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY &lt;/ref&gt;.
* Поздравление Русинов на год 1852. Будин.&lt;ref&gt;А. Духнович – [https://rusyns-library.org/pozdravlenie-rusinov-na-god-1851-a-duxnovich/ Поздравление русинов на год 1851] –  РУСИНСКАЯ БИБЛИОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY&lt;/ref&gt;
* Истинная история карпатороссов. — Прешов, 1853 (рукопис); перша публикация: Москва, часопис &quot;Русский архив&quot;, 1914, №4, б. 528-559.
* Сокращенная грамматика письменного русского языка. — Будин, 1853.
* Народная педагогия... — Львов, 1857.
* Краткий землепис для молодых Русинов. — Перемишль, 1851.
* Литургический катехизис. — Будин, 1851.
* Хлѣб души. — Будин, 1851; Львов, 1854; Перемишль, 1860 и 1864.

== Литература ==
* Александер Духнович и русинске питанє (половка числа пошвецена А. Духновичови) ''Studia Ruthenica, ч. 2''/1990-1991, гласнїк Дружтва за руски язик и литературу, Нови Сад., б. 5- 72.

* Олександр Духнович: Твори, т. І, Відділ українскої літератури в Пряшеві, Пряшів, 1998.

* Iван Поп . Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Прага: Libri, 2008. б. 66-68, 1200 прикладнїки - &lt;nowiki&gt;ISBN 978-80-7277-370-1&lt;/nowiki&gt; .

* Маґочій П.-Р. Народ нивыдкы: Iлустрована iсторія карпаторусинôв. / Потовмачив по русинськы В. Падяк. — Ужгород: Выдавательство В. Падяка, 2007.
* P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Dukhnovych, Aleksander, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 101.

* [https://rusyns-library.org/category/aleksander-duxnovich/     Дїла А. Духновича] у диґиталней библиотеки РБ

* [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Тексти на Викитеки] 

* [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Oleksandr_Dukhnovych Медийски датотеки на Викимедиї]

* Аристов Ф. Ф. [https://rusyns-library.org/karp-pisateli-a-duxnovich-f-aristov/ ''Карпаторусски писателє]. Александер Духнович, Ужгород, 1929.

* Аристов Ф. Ф. [https://rusyns-library.org/perechen-proizv-a-duxnovicha-f-aristov/ ''Хронолоґични список друкованих дїлох А. Духновича], Ужгород, 1928. 

* Бескид Н.А. [https://rusyns-library.org/duxnovich-i-ego-poeziya-n-beskid/ Духнович и його поезия], Ужгород, 1930. 

* Сабов Е.И. [https://rusyns-library.org/k-otkr-pamyatnika-a-duxnovichu-e-sabov/ Бешеда на одкриваню памятнїка А. Духновичови], Ужгород, 1925.

* Яворский Ю.А. [https://rusyns-library.org/k-bibliografii-o-a-duxnoviche-yu-yavorskij/ Ґу библиоґрафиї литератури о А. Духновичови], Ужгород, 1928.

* Баташев А. [https://web.archive.org/web/20080807124400/http://www.ukrstor.com/ukrstor/batashev_duch.htm Александер Духнович - просвищователь Карпатох.]

* [https://web.archive.org/web/20160304112435/http://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&amp;id=394&amp;abc=1 Биоґрафия у ''Велькей енциклопедиї русского народу''].

* Фролов К. [http://www.pravoslavie.ru/archiv/duhnovic.htm Александер Духнович - поборнїк карпато-русского литературного язика] 

* [https://web.archive.org/web/20090902024527/http://www.carpathorusynsociety.org/duchnovyc.html Биоґрафия на сайту &quot;Carpathorusynsociety.org&quot;].

* [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/dukhnovich-aljeksandjer/ Духнович Александер], Русинська Веб-книга сайт о литературѣ и языку

::[https://rusin8.webnode.ru/news/posl%d1%a3dna-p%d1%a3sn-ne-lem-pro-rusinov/  Послѣдна пѣснь не лем про Русинов]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/komarova-smert/ Комарова смерть]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/zhaba/ Жаба]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1850-dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-1/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 1
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-2/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 2
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1850-dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-3/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 3
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1851-ja-rusin-byl-jesm-i-budu/ 1851 Я Русин был, есмь и буду]

== Вонкашнї вязи ==

* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Духнович, Александр Васильевич], ru.wikipedia.org, 23. априла 2009, PhilAnG

* [https://en.wikipedia.org/wiki/Alexander_Dukhnovych Alexander Dukhnovych], en.wikipedia.org, 31. october 2006. Hillock65

* [http://kolochava.com/ua/pamyatniki-kolochavi1/oleksandru-duxnovichu.html Памятнїк Александрови Духновичови], вебсайт Колочава, 2012, Kolochava.com

* [https://rusyns-library.org/category/aleksander-duxnovich/ Александер Духнович, РУСИНСЬКА БИБЛІОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY], ИНСТИТУТ ИСТОРІИ И ФИЛОЛОГІИ в г. Ужгородѣ

* [https://nar.org.rs/rue/aleksander-duhnovic/ Александер ДУХНОВИЧ], Новинарска Асоцияция Руснацох НАР, Нови Сад, децембер 28, 2017.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Alexander_Vasilijevi%C4%8D_Duchnovi%C4%8D_1865.png|Александер  Духнович, ґрафика з 1865. року
P1360508_%D0%BD%D0%B0%D0%B1._%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_12_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9E._%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83.jpg|Памятнїк Александрови Духновичови у Ужгородзе
%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83_2.jpg|Памятнїк А. Духновичови у Мукачове
Mukachevo_Zakarpatska-board_Dukhnovych.jpg|Мукачево, дуборез пошвецени Александрови Духновичови
Topo%C4%BEa-busta2015b.jpg|Памятна биста А. Духновичови у Тополї
&lt;/gallery&gt;

==  Референци ==
&lt;references /&gt;
{{Lifetime|1803|1865|Духнович, Александер}}
[[Катеґория:Словацка]]
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Предняк]]
[[Катеґория:Поета]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Етноґрафи]]
[[Катеґория:Публицисти]]</text>
      <sha1>3jdadthlajro7p7vtwt336b0npx04qs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Изопрен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2465</id>
    <revision>
      <id>17945</id>
      <parentid>17799</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T16:26:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена катеґория</comment>
      <origin>17945</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3468" sha1="fn3ejhleqc06kl4ogckb4ff45ifhesy" xml:space="preserve">[[File:Isoprene-Structure.svg|thumb|right|250px|Структура изопрену]]
'''Изопрен''' (скрацене зоз изотерпен), лєбо 2-метил-1,3-бутадиен, то широко заступена орґанска злученїна зоз формулу CH 2 =C(CH 3 )CH=CH 2 . У стандардних условийох то без[[Фарба|фарбова]] чечносц. Тота злученїна ма високи уровень випарйованя пре нїзку точку вреня. 

Изопрен (C 5 H 8 ) то мономер природней ґуми. Вон тиж заєднїцки структурови мотив єдней винїмково рижнородней ґрупи других природних злученїнох, хтори ше з єдним словом наволую изопреноиди. Молекулова фромула изопреноида то множества изопрена у форми (C 5 H 8 ), ткв. изопренске правило. (2) Функционални изопренски єдинки у биолоґойних системох то диметилалил дифосфат (DMADP) и його изомер изопентенил дифосфат (IDP)

'''Термин''' изопрен и терпен у єднини синоними, док ше у множини (изопрени, терпени) одноша на терпеноиди (изопреноиди).

== Литература ==
* Clayden, Jonathan; Greeves, Nick; Warren, Stuart; Wothers, Peter (2001). [https://www.organic-chemistry.org/books/reviews/0198503466.shtm Organic Chemistry] (I изд.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-850346-0.
* L. Ruzicka (1953). „The isoprene rule and the biogenesis of terpenic compounds”. Cellular and Molecular Life Sciences. 9 (10): 357—367. PMID 13116962. doi:10.1007/BF02167631.
* Poisson, N.; M. Kanakidou; P. J. Crutzen (2000). [https://archive.org/details/sim_journal-of-atmospheric-chemistry_2000-06_36_2/page/156/mode/2up „Impact of nonmethanehydrocarbons on tropospheric chemistry and the oxidizing power of the global troposphere: 3-dimensional modelling results”.] Journal of Atmospheric Chemistry. 36 (2):157—230. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ BibcodeBibcode] : [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2000JAtC...36..157P/ abstract2000JAtC...36..157P] . ISSN 0167-7764. doi:10.1023/A:1006300616544.
* Claeys, M.; B. Graham; G. Vas; W. Wang; et al. (2004). „Formation of secondary organic aerosols through photooxidation of
* isoprene”. Science. 303 (5661): 1173—1176. ISSN 0036-8075. PMID 14976309. doi:10.1126/science.1092805.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20090730071449/http:/ntp.niehs.nih.gov/ntp/roc/toc11.html„Izveštaj o karcinogenima”.]
* [https://www.sciencenews.org/view/generic/id/46200/title/ A_source_of_haze] „Članak koji opisuje kako se biljni izopren pretvara u aerosol koji rasipa svetlo”. Архивираno на [https://web.archive.org/web/20110604222657/http:/www.sciencenews.org/view/generic/id/46200/title/A_source_of_haze  Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine  Wayback Machine] (4. јун 2011)
[[Катеґория:Хемийски процеси]]
[[Катеґория:Хемия]]
[[Катеґория:Хемийни злученїни]]</text>
      <sha1>fn3ejhleqc06kl4ogckb4ff45ifhesy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вишня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2967</id>
    <revision>
      <id>17944</id>
      <parentid>17942</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T13:10:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекция</comment>
      <origin>17944</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11509" sha1="90qh1qz7kyxbr7hl2lo9txrv7ozh1l7" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Вишня
|  label2 = |  data2 =[[File:Újfehertoi Fürtos.jpg|300px|Плоди вишнї]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|'''Наукова класификация''']]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Eudicotidae
 |  label11 = Кладус |  data11 =Rosids
 |  label12 = Ряд |  data12 = Rosales
|  label13 = Фамилия |  data13= а:	Rosaceae
 |  label14 = Род |  data14 =''Prunus''
|  label15 = Под род |  data15 = ''P.'' subg. ''Cerasus''
 |  label16 = Файта |  data16 = ''P. cerasus''
| header17= 
|  label19 = Sect.|  data19 =
|  label20 = Sect.|  data20 =
|  label21 = Sect.|  data21 =
|  label22 = Sect.|  data22 =
|  label23 = Sect.|  data23 =
 | header24= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label25 = |   data25 = ''Prunus cerasus''
|  label26 = |   data26 = [[Карл фон Лине|L. ]]
}}'''Вишня''' (''Prunus cerasus'')  то файта древа хтора припада скритонашенькаром, а назва походзи зоз єй плодох (хтори ше хаснує у людским костираню як [[овоц]]). Припада фамилиї Rosaceae, роду ''Prunus'' (як и [[мандуля]], брескиня, шлївка, кайса), а подроду ''Cerasus.'' Природни ареал облапя векшу часц Европи и югозаходну Азию.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Вишня ше хова (пестує на сучасних плантажох) и єй плоди ше хаснує за правенє сокох, маджунох, компотох, лєбо ше змарзнута чува за правенє рижних лакоткох. Попри того, зоз вишньох ше прави и палєнка.

== Походзенє, значенє и розширеносц ==
Иснує думанє же вишню провадзи черешня, а походзенє єй зоз Малей Азиї, хтора  на початку нашей ери прейґ Греческей и старого Рима пренєшена до Европи. Плоди дзивей вишнї чловек хасновал за костиранє, ище док вона дзиво росла. Нєт точни податки же од кеди ше пестує и хова у нашей жеми. 

Вишня ше добре прилагодзує у скоро шицких еколоґийних условийох, та є прето барз розширена. Попри того, вчас и часто дава плоди.  

Нє нападаю ю хороти и други чкодлївци. Плоди ше хаснує швижи, змарзнути, за сок, маджун, сирупи, желеи. 

Найвекши продукователь вишнї Русия, у хторей по структури овоцарства вишня забера друге место, такой после яблука. Тиж так ше у ЗАД, Французкей, Нємецкей, Анґлиї и других жемох Европи придава велька значносц пестованю вишнї. За єй плоди заинтересованосц велька у цалим швеце, прето же вишня квалитетна овоц. Вельке количество вишньох ше змарза и пре вивоз. Плод даєдних файтох як цо керешка мож хасновац швижу за єдзенє. 

== Место вишнї у систематизациї рошлїнох ==
У систематизациї  рошлїнох вишня забера шлїдуюце место: 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|-
| Оддзелєнє: || Angiospermae&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://riznica.wordpress.com/tag/скривеносемењаче/ Скривеносемењаче]&lt;/ref&gt;
|-
| Класа: || Dicotyledonae&lt;ref&gt;[http://biologijakp.weebly.com/dikotile.html Дикотиле]&lt;/ref&gt;
|-
| Подкласа: || Rosidae (ружи)
|-
| Надряд: || Rosanae (ружи)
|-
| Ряд: || Rosales (ружи)
|-
| Фамилия: || Rosaceae (ружи)
|-
| Подфамилия: || Prunoideae&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20141226212745/http://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce kosticavo-voce] архивирано из [https://www.bezgluten.net/content/kosticavo-voce оригинала] Приступљено 26. 12. 2014.&lt;/ref&gt;
|-
| Род: || ''Prunus'' L.
|-
| Подрод: || ''Cerasus'' Pers.
|-
| Секција: || ''Eucerasus'' Koehne
|-
| Врста: || ''Prunus cerasus'' L. = ''Cerasus vulgaris'' (обична вишна)
|}
 
== Дзиви файти вишнї ==
[[File:Owoce Wiśnia.jpg|right|thumb|300px|Узрета вишня]]♦ Обична вишня
♦ Степска вишня

♦ Восточноамерицка писковита вишня

♦ Пустиньска - китайса вишня

== Морфолоґийно-физиолоґийни прикмети ==
Култивовани файти вишнї жию 20-30 роки, розвиваю корень хтори плїтки, под жему, а на глїбини од 20 до 50 цм находзи ше найвекша маса кореньовей системи. Коруна звичайно округла и ма вельо конарчки хтори ше часто зогинаю по жем. Родне древо вишнї подобне як и при черешнї. Найвецей єст квитки концом априла и у маю. Даєдни файти приноша плоди на длугших єднорочних конарчкох, док други на кратким родним древу. Вишня квитнє после черешнї и менєй страда од ярнїх мразох. Квитки як и черешньово - двополни и состоя ше зоз 5 погарових и корунових лїсточкох, єдного тлучка и вельо прашнїкох.

== Квитнуце, опращковйованє и оплодзованє ==
У наших еколоґийних условийох пупча хтори буду квитнуц формую ше од другей половки юния по штредок юлия. Вишня почина квитнуц после брескинї и черешнї, а то ше у наших климатских условийох случує звичайно штредком априла. У поглядзе опращковйованя, односно оплодзованя, шицки файти вишнї можу буц:
 
[[File:Andrena (female) - Prunus cerasus - Keila.jpg|right|thumb|300px|]]♦ самооплодзуюци (напр. рекселе и облачинска), 

♦ часточно самооплодзуюци (чачански рубин) и 

♦ безплодни (керешка).

За амарели характеристичне же су углавним безплодни. Найчисленши файти вишнї безплодни и за їх пестованє нєобходни файти опращковачох. Лєм самооплодзуюци файти мож пестовац як єднобочни, чисти саднїци. Квет вишнї хермафродитни (подполни). Вишня ентомофилна рошлїна, а медоносна пчола єй найзначнєйши инсект опрашовач. При крижаним оплодзованю и самооплодни файти лєпше родза. Плод зреє од 35 по 60 днї после квитнуца.

== Защита од хоротох  и чкодлївцох ==
У одношеню на други овоцово файти, вишнї менєй нападаю хороти и чкодлївци, та заш лєм, єст роки кед даяки паразити и чкодлївци принєшу чкоди.

{| class=&quot;wikitable&quot;  style=&quot;margin:auto; clear:left;&quot;
|-
! colspan=3|Пейц найвекши продукователє вишньох 2014. року
|-
! Держава
! Продукция (у тонох) 
! &lt;small&gt;Надпомнуце&lt;/small&gt;
|-
| [[File:Flag of Turkey.svg|49px|Турскa]] Турска ||align=right|445.556||
|-
| [[File:Flag of the United States.svg|49px]] ЗАД||align=right|329.852||
|-
| [[File:Flag of Iran.svg|49px]] Иран||align=right|172.000||
|-
| [[File:Flag of Spain.svg|49px]] Шпания||align=right|118.220||
|-
| [[File:Flag of Italy.svg|49px]] Италия||align=right|110.766||
|-
|- style=&quot;background:#ccc;&quot;
| '''Вєдно'''||align=right| '''2.245.826'''||'''[А]''' 
|-
|colspan=5 style=&quot;font-size:.7em&quot;|Без симбола = урядови податок, П = ФАО (Орґанизация зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду, прецена), &lt;br /&gt;А = урядови, полуурядови податки або прецена.&lt;ref&gt;[http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor ФАОСТАТ], ''faostat.fao.org''&lt;/ref&gt; 
|}

== Еколоґийни условия за пестованє вишнї ==
Дзекуюци тому же през жиму длуго и стабилно мирує, вишня може поднєсц  жимски мрази и до -40°С. Квитки одпорнєйши на познєйши ярнї мрази як черешня. Добре ше пестує и у аридних реонох зоз рочним количествох паданьох коло 400 mm (кед су правилно розподзелєни). Розвива ше и приноши плоди и кед є на надморсекй висини вецей як 700 m. Вишня рошнє вшадзи, окрем у векших углїбенших долїнох, дзе нє дую витри. Найвецей єй одвитую схили брегох и умерена влажносц жеми.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Sour cherry blossoms03.jpg|Розквитнута вишня
Файл:Cherries in basket 2018 G1.jpg|Наоберани вишнї у [[Кошарка|кошарки]]
Файл:2 Sour Cherry jam (single cut)2.jpg|Маджун зоз вишньох
Файл:Cherry pie.jpg|Колач зоз вишнями
Файл:Cherry juice 2 tall 1 short glass 259A7251.jpg|Сок зоз вишньох
Файл:Sauerkirschenfrucht Prunus cerasus 2.JPG|Вишнї хтори зрею на конарчку 
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.zdravisimo.com/blog/sve-blagodeti-visnje.html Sve blagodeti višnje] zdravisimo.com
* [https://www.agroklub.rs/vocarstvo/visnja-u-brojkama-zdravlje-privreda-i-istorija-u-jednom-plodu/104745/ Višnja u brojkama: Zdravlje, privreda i istorija u jednom plodu] agroklub.rs

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Овоц]]
[[Катеґория:Пожива]]</text>
      <sha1>90qh1qz7kyxbr7hl2lo9txrv7ozh1l7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Солистична каденца</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2968</id>
    <revision>
      <id>17943</id>
      <parentid>17865</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T12:39:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17943</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6801" sha1="idwtmavub6pjhxre865za0scb1604u7" xml:space="preserve">
[[File: Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.png|right|thumb|212x212px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-duru]][[File:Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.mid|right|210px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]] Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (ит. и анґл''. Cadenza -'' падац)&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]&lt;/ref&gt;то написани або импровизовани „украшуюци” цитат-виривок хтори ше грає або шпива [[Солиста|солистично]], звичайно у „шлєбодним“ ритмичним стилу (''ad libidum''), и часто оможлївює виртуозносц [[Уметнїк (музика)|уметнїка]]-[[Музичар|музичара]]. У тим чаше, провадзенє [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] aбо [[Оркестер|оркестри]] будзе мац [[Пауза (музика)|паузу]] або отримує зоз граньом лєм [[Нота|ноту]] aбо акорд. 

'''Каденца у музики ма два значеня:'''

♦ То розложени акорди у [[Каденца (музика)|каденци]] у рижних тоналитетох: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени [[тоналитет]] и зоз хторим ше закончує музична цалосц.

Нотни и звучни приклад:
[[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.png|center|thumb|544x544px|Каденца зоз Моцартового клавирского концерта у B-duru K. 595, I став.]]
[[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.mid|center|thumb|300px|]]

♦  Каденца ма и друге значенє: ''виривок/часц'' хтори солиста сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу - претаргнуце.&lt;ref&gt;Tarloff, Eric (February 9, 2010). [https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2010/02/classical-cadenzas/35353/ &quot;Classical Cadenzas&quot;.] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_Atlantic The Atlantic.]&lt;/ref&gt; 
 
Така, солистична каденца &lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%98_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%9B Радивој Лазић] - [https://klarinetknjige.wordpress.com/rekli-su-2/vlastimir-pericic/ Властинир Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ основи теорије музике]. Приступљено 25. 4. 2013.&lt;/ref&gt; ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима нотами, а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє  компоновали каденцу, алє  препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и [[музикалносц]]).

Нотни и звучни приклад солистичней каденци у [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцартовей]] композициї :

[[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.png|center|thumb|708x708px|В. А. Моцарт - 6 варияциї на тему зоз I става ''Filosofi Immaginarii'' K. 398 (416e),  '''солистична каденца''']]
[[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.mid|center]]

Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова „уход” и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри. Значи же за ипровизовану каденцу вше означене место зоз писану нотацию такв. корона  [[File:Fermata.svg|30px|]] (фермата) у шицких часцох партитури. Каденца ше звичайно находзи на месце предостатнєй або остатнєй ноти у композициї пред єй конєц.  

Приклад на правим боку дакус: [[File:Cadenza ad libitum - Hungarian Rhapsody No. 2 (Franz Liszt).gif|right|thumb|Каденца ''ad libitum'' (виводзи ше на месце дзе означена корона)- ''Мадяарска рапсодия'' ''ч. 2'' (Франц Лист)|289x289п]]'''Опатриц ище:'''

Kаденца 

== Литература ==
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Colin_LawsonLawson, Colin Lawson] (1999). The Historical Performance of Music: An Introduction, p. 75–76. ISBN 9780521627382.
== Вонкашня вяза ==
* [https://www.glyndebourne.com/opera-archive/introduction-to-opera/glossary/ Kadenca u operi] glyndebourne.com
* [https://imslp.org/wiki/Category:Cadenzas Cadenzas]: Scores at the [https://en.wikipedia.org/wiki/International_Music_Score_Library_Project International Music Score Library Project]
{{Commonscat}}
== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична нотация]]
[[Катеґория:Музична теория]]</text>
      <sha1>idwtmavub6pjhxre865za0scb1604u7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бачка Тополя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2974</id>
    <revision>
      <id>17952</id>
      <parentid>17886</parentid>
      <timestamp>2026-04-24T09:01:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция</comment>
      <origin>17952</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21459" sha1="ljp72tx20lrrif0xhixw2yf4klcz4s0" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = Административни податки
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= Жительство
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = Ґеоґрафски характеристики
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
  | label24 = Поверхносц | data24  = 104,7 km2 [[File:Municipalities of Serbia Bačka Topola.png|250px|]]
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на мапи Сербиї

| header25 = Други податки
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 24302
| label27 = |  data27 = 
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.
[[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]]
После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Горвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Македонци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]]
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт=
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя
Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк
Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро
Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк
Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>ljp72tx20lrrif0xhixw2yf4klcz4s0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17953</id>
      <parentid>17952</parentid>
      <timestamp>2026-04-24T10:18:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Локация на мапи</comment>
      <origin>17953</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21640" sha1="tni51bh73qz6ozeo1pw0wxjrtk1zr2h" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightblue
 | header1 = Бачка Тополя
|  label2 =  |  data2 = [[File:Bačka Topola, main square.jpg|thumb|center|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя]] [[File:Blason de Bačka Topola.gif|center|thumb|80px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб]]
 | header3 = Административни податки
 | label4 = Держава |  data4 = Р. Сербия
|  label5 = Автономна покраїна |  data5 = Войводина
|  label6 = Округ |  data6 = Сивернобачки
|  label7 = Општина |  data7 = Бачка Тополя
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =
|  label13 = Фамилия |  data13=
 |  label14 = Род |  data14 = 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =
 | header17= Жительство
 |  label18 = |   data18 =  2022. рок   11.930
|  label19 = |   data19 = густосц  113,94[а]/km2
 | header20 = Ґеоґрафски характеристики
| label21 = Координати |  data21 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В
| label22 = Хвильова зона | data22 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
| label23 = Апс. висина | data23 =  110 m
| label24 = Поверхносц | data24  = 104,7 km2 
{{Location map | Serbia
| label = Бачка Тополя
| lat_deg = 45 | lat_min = 48 | lat_sec = 48 | lat_dir = N
| lon_deg = 19 | lon_min = 37 | lon_sec = 59 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 290
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Бачка Тополя на мапи Сербиї
}}
| header25 = Други податки
| label26 =  Число пошти | data26 = 24300, 24302
| label27 = |  data27 = 
| label28 =Поволанково число | data28 = 024 
| label29 = Реґистерска ознака |data29 = БТ
}}'''Бачка Тополя''' (серб. Бачка Топола, мадь. ''Topolya)'' город и шедзиско општини з исту назву Сивернобачкого округа ([[Бачка]]). Находзи ше у покраїни [[Войводина|Войводини]], Р. [[Сербия|Сербиї]].

Општина Бачка Тополя ма 23 месни заєднїци. Спрам попису зоз 2022. року, ма 26.228 жительох, а сам город ма 11.930 жительох. У Бачкотопольскей општини ше урядово хаснує сербски, мадярски, [[Руски язик|руски]] и словацки язик.

== Ґеоґрафия ==
Бачка Тополя ше находзи на 45 ступнї и 49` сиверней ґеоґрафскей ширини и 19 ступнї и 39` восточней ґеоґрафскей длужини. Змесцена є у долїни рики Криваї на просторе бреговитей [[Телечка|Телчки]] дзе ше крижаю драги сивер-юг и восток-заход.

Од [[Суботица|Суботици]] є оддалєна 32 км, од Сенти и Бечею коло 40 км, од Зомбора 45 км и од Нового Саду 69 км.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0#cite_ref-4&lt;nowiki/&gt;Monografija Bačka Topola 1750-1945,] Daniel Print, Novi Sad, 2001, str. 10-15&lt;/ref&gt;

== История ==
'''Праистория и Антични период'''

Археолоґийни виглєдованя на териториї општини одкрили же тото место було населєне ище у периодзе каменого часу. Археолоґове зоз [[Суботица|Суботици]] окончовали археолоґийни викопованя и теди пренайдзени предмети зоз косцох и [[Камень|каменя.]] Виглєдованя тиж указали же ту бивали людзе ище у периодзе пред 8 - 10.000 роками. Постоя вецей думаня о тих просторох и його насельованя зоз часу Неолита. Перше ше думало же часци коло нєшкайшей општини були зароснути зоз храстовима лєсами и нє були населєни, медзитим, познєйше найдзени археологийни остатки праве зоз того периода. Кед ше викоповало и преглїбйовало штучне озеро пренайдзени предмети зоз бронзового часу за хтори ше дума же припадали Хиґелґребер култури, а то [[Народ|народи]] котри ту жили пред 3400 - 3300 роками.

[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 05.jpg|right|thumb|300px|Каштел Пала Краиа]]Под час Римского царства тоти простори населюю Сармати. На териториї Топольскей општини пренайдзени вецей локациї зоз того периода. Пренайдзени гроби, вельо керамики, некрополу, остатки населєньох. На локациї Банкерт-Ваґохид пренайдзени 222 гроби, од котрих коло 40 припадаю Сарматом. Познєйше на тоти простори приходза Аваре, а од 9. вику Мадяре. У штреднїм вику на месце нєшкайшей Бачкей Тополї ше находзела и церква з назву Пустатемплом.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/ „Историја града”.] Туристичка организација Бачке Тополе. Архивирано из оригинала 4. 8. 2019. г. Приступљено 27. 4. 2019.&lt;/ref&gt;

'''Штреднї вик, перши писани жридла, новша история'''

У писаних жридлох Бачкотопольски край ше першираз спомина 1462. року, з назву ''Fibaych''. Як место, з назву Тополя ше першираз спомина у турских документох/кнїжкох 1543. року. Назва населєня ''Topoly'' першираз найдзена у попису места Калочкей надбискупиї, потвердзене зоз кральовским защитним писмом 1665. року. После турскей инвазиї тото подручє остало опустошене, та ше до конца 17. вику спомина лєм як пустара.

По историйских документох места, пременки почали аж 1750. року. Теди ґроф Антун Ґрашалкович задлужує шлєбодняка Ференца Чизовского же би ше насельовало Бачкотопольску пустару. Пал Краи за заслуги у борбох процив Французких моцох 1800. року за награду достал Бачку Тополю. Фамелия Краи почала розвивац населєнє, хторе уж 1806. року достава статус городчика, зоз правом отримованя вашара трираз рочнє. На початку 1849. року, после Мадяарскей револуциї город окрадзени и часточно спалєни. У другей половки 19. вику город обновени, постава розвитши и ма свою индустрию.
[[File:Sarlós Boldogasszony-templom.jpg|right|thumb|300px|Римокатолїцка церква Покрова Блаженей Дїви Мариї, закончена 1906. р. (проєкт Ференца Райхла)]]
После Першей шветовей войни, зозТриянонским спорозуменьом Бачка Тополя преходзи до компетентносци Кральовини СГС. Зоз 18.000 жителями Б. Тополя була друге населєнє по велькосци у Кральовини. &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20190804163431/https://www.backatopola.org.rs/info/istorija-grada/&lt;nowiki/&gt;&amp;#x22;Време&amp;#x22;, 9. јул 1937.]&lt;/ref&gt;

У Другей шветовей войни Б.Тополя була под мадярскима окупацийнима моцами од 1941. до 1944. рок, кед партизанє зоз совєтскима воєнима моцами ошлєбадзую и Бачку Тополю. У околїску населєня ше у цеку войни находзел лаґор хтори формовала мадярска война управа 19. мая 1941. року. Под час войни у лаґру були найвецей Євреє и Серби. Од априла 1944. управянє з лаґром пребераю СС и хасновани є як место за депортованє Єврейох. &lt;ref&gt;Megargee, Geoffrey P.; White, Joseph R. (29. 5. 2018).[https://books.google.rs/books?id=8nBTDwAAQBAJ&amp;pg=PA383&amp;lpg=PA383&amp;dq=backa+topola+concentration+camp&amp;source=bl&amp;ots=OKbyFTZoyE&amp;sig=ACfU3U0U0bozRYHtiZsUmEW-RhFErzLvJQ&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj4hvCHyJzqAhWSlosKHQPaAO0Q6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=backa%20topola%20concentration%20camp&amp;f=false&lt;nowiki/&gt; The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany] (На язику анґлийским). Indiana University Press. ISBN 978- 0-253-02386-5.&lt;/ref&gt;

После Другей шветовей воєни розвой у Бачкей Тополї почина нови период. Почина вибудов и моцна индустриялизация, меня ше випатрунок и амбиєнт городу.

== Демоґрафия ==
У Бачкей Тополї єст 12.101 полнолїтних жительох, а просекова старосц жительства 42.5 роки (40.7 при хлопох и 44.1 при женох). Жительство у тим населєню мишане, зоз мадярску националну векшину (по попису зоз 2022. року)[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5569 02.jpg|right|thumb|458x458px]][[File:A Kálvária domb kápolnája - Topolya.jpg|right|thumb|300px|]] 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия&lt;ref&gt;„Књига 9”[https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf&lt;nowiki/&gt; Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд:[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
| colspan=&quot;2&quot; |'''Жительство'''
|-
|1948'''.'''
14.051
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|2002
|
|''16.574''
|-
|2011
|
|
|}

== Етнїчни состав жительства ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;5&quot; |Етнїчни состав 1910.&lt;ref&gt;Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka, I. knjiga., Zagreb : Bibliografski zavod d.d., 1925, str. 113&lt;/ref&gt;
|-
! || Мадяаре || Євреє || Серби || 
|-
| || 12.339 || 505 || 17 ||  
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчки сoстав спрам попису жительства зоз 2022. року у Сербиї
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Национална  заєднїца'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Число жотельох'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Постоток'''
|-
|Мадяре
|6.064
|50.83%
|-
|Серби
|4.123
|34,56%
|-
|Чарногорци
|170
|1,42%
|-
|Югославянє
|134
|1,12
|-
|Горвати
|71
|0,60%
|-
|Руснаци
|62
|0,52%
|-
|Албанци
|50
|0,42
|-
|Бунєвци 
|37
|0,31
|-
|Роми
|33
|0,28
|-
|Муслиманє
|31
|0,26
|-
|Словаци
|19
|0,16%
|-
|Македонци
|18
|0,15%
|-
|Словенци
|8
|0,07%
|-
|Нємци
|7
|0,06%
|-
|Румунє
|6
|0,05%
|-
|Українци
|5
|0,04%
|-
|Руси
|4
|0,03%
|-
|Бошняци
|3
|0,03%
|-
|Буґаре
|1
|0,01%
|-
|други
|47
|0,40%
|-
|реґионална припадносц
|32
|0,27%
|-
|нєвияшнєни
|541
|4,53%
|-
|нєпознати
|464
|3,89%
|-
|'''вкупно: 11.930'''
|
|
|}

== Руснаци у Бачкей Тополї ==
[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Бачкей Тополї часц панонскей рускей заєднїци у Войводини. Спрам документох, тота општина часц ширшого подручя Панононскей териториї, на котрей жию Руснаци. Читальня/библиотека у Бачкей Тополї єдна зоз институцийох дзе ше чува и руска култура. Руснаци, як часц вельонационалней општини, доприноша значносци културней рижнородносци и богатству у општини.

== Значни знаменїтосци ==
[[File:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5581 02.jpg|right|thumb|300px|Православна церква пошвецена Св. Илийови]]
Бачка Тополя през вецей децениї здобула значни репрезентативни будинки.

*  [[Римокатолїцка церква]] Покрова Блаженей Дїви Мариї закончена 1906. року. Вибудована є у неоґотским стилу по проєкту Ференца Райхла и зоз турню високу 72.7 [[Метер|метери]] представя найвисшу римокатолїцку церкву у Сербиї.

*  Сербска [[православна церква]] припада Епархиї бачкей, Сербскей православней церкви. Церква пошвецена Святому пророкови Илиї. Вибудована 1940. року и епископ бачки Ириней ю пошвецел.

*  Дом култури општини Бачка Тополя основани 1991. року з боку Скупштини општини Бачка Тополя. У прешлим периодзе, т.є. од конца 1970-их рокох до 1991. року, орґанизатор културних збуваньох на териториї општини бул Центер за културу, образованє и информованє.&lt;ref&gt;[https://domkulturebt.org/sr/?page_id=15  &quot;О нама | Дом културе општине Бачка Топола&quot;.] domkulturebt.org. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt; У рамикох Дома култури иснує и дїлує и Завичайна хижа, [[Колєсар|Колєсарско]]-[[Коваль|ковальске]] [[ремесло]], Завичайни архив и Уметнїцка колония.

•  Каштель Пала Краиа ше находзи у Бачкей Тополї и значне є нєрухоме културне нашлїдство. Вибудовани є на початку 19. вику за фамелию барона Пала Краиа.Нєшка будинок претворени до Музею города Бачка Тополя.&lt;ref&gt;[https://www.btopola.org.rs/sr/muzej_cyr Muzej opštine Bačka Topola]&lt;/ref&gt;

•  Витерняк, памятнїк култури у Бачкей Тополї, змесцени нєдалєко од озера.&lt;ref&gt;[https://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/topola/infoc.php Ветрењача у Бачкој Тополи www.dvorci.info]&lt;/ref&gt;

•  Ерґела Зобнатица и Музей конярства на Зобнатици,

•  Валалска хижа панонского типа у Бачкей Тополї,

•  ТСЦ арена, (фодбалски клуб).

•  Нова фодбалска Академия

'''Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро)'''

Зобнатицке озеро (Бачкотопольске озеро) змесцене у долїни рики Кривая при Бачкей Тополї, єдно з найчистейших штучних озерох у Войводини. Його поверхносц виноши 226-250 гектари. Преглїбене є 1976. року. Оспособене є за купанє, риболов и одпочивок, зоз богату флору и фауну, уключуюци и вецей як 140 файти птици.

== Значни установи ==

•  ОШ ,,Чаки Лайош`` и ОШ ,,Никола Тесла``,

•  Ґимназия,

•  Штредня Польопривредна школа,

•  Школа за основне  музичне образованє 

•  Школа школярох у привреди (ШУП школа),

•  Вельки Дом здравя,

•  Пошта,

•  Народна библиотека у Бачкей Тополї

•  Гайзибанска и автобусна станїца, итд.

== Манифестациї ==

•  Традицийно ше отримує туристична манифестация ,,Сармияда&amp;#39;&amp;#39;, а першираз ше отримала у новембру 2013. року.

•  Нєдавно ше почала отримовац и манифестация ,,Днї [[Мед|меду]] &lt;ref&gt; [https://vojvodina.travel/karneval-meda-backa-topola/&quot;KARNEVAL MEDA - Bačka Topola&quot;.] Turistička organizacijaVojvodina Travel. Retrieved 2024-12-04.&lt;/ref&gt;

* ,,Вистава квеца&amp;#39;&amp;#39; (двараз рочнє)

*  Отримує ше фолклорна манифестация и рижни други културни збуваня.

== Спорт ==
У Бачкей Тополї єст ФК ТСЦ,&lt;ref&gt;Војводине, Јавна медијска установа ЈМУ Радио-телевизија. [https://www.rtv.rs/sr_ci/sport/fudbal/fk-tsc-110-godina-od-osnivanja-kluba-jubilej-povod-za-promociju-novih-dresova-(video)_1416765.html&quot;ФК ТСЦ: 110 година од оснивања клуба, јубилеј повод за промоцију нових дресова (ВИДЕО)&quot;.] ЈМУ Радио-телевизија Војводине (in Serbian (Cyrillic script)). Retrieved 2024-12-03.]&lt;/ref&gt; котри источашнє член Суперлиґи Сербиї. Клуб витворел историйни успих зоз освоєним 2. местом на першенстве и пласман у Лиґи Европи. Од 2013. року, од преслави сторочнїци бавеня фодбала у Бачкей Тополї, врацена назва зоз 1913. року - ТСЦ, а пред тим назва клубу була ФК Бачка Тополя.
Тиж так, ту ше находзи и Столнотениски клуб, Карате клуб итд.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 02.jpg|алт=
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5543 11.jpg
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 11.jpg|Бачка Тополя
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 04.jpg|Бачка Тополя
Файл:Polgári iskola - Topolya.jpg|Основна школа Чаки Лайош
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 10.jpg|Бачка Тополя, Дом култури
Файл:Wiki.Vojvodina VII Bačka Topola 5542 15.jpg|Парк
Файл:Népkönyvtár - Topolya.jpg|Библиотека
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Бачкотопольске/Зобнатицке озеро
Файл:2004.08.08. Szélmalom - panoramio.jpg|Витерняк
Файл:Backa topola mun.png|Мапа општини Бачка Тополя
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.btopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Званични веб-сајт]
* [https://www.backatopola.org.rs/&lt;nowiki/&gt; Туристичка организација општине Бачка Топола]
* [https://www.fktsc.com/&lt;nowiki/&gt; Фудбалски клуб ТСЦ]
* [https://tscarena.com/&lt;nowiki/&gt; ТСЦ арена]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Вароши у Войводини]]
[[Катеґория:Вароши у Сербиї]]</text>
      <sha1>tni51bh73qz6ozeo1pw0wxjrtk1zr2h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розмария</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2978</id>
    <revision>
      <id>17946</id>
      <parentid>17941</parentid>
      <timestamp>2026-04-23T16:29:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>17946</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9874" sha1="23h6vlm8qr6zaqyfj3iztyowma3fiy5" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: yellow
 | header1 = Розмария
|  label2 = |  data2 =[[File:Rosmarinus officinalis prostratus.jpg|center|thumb|300px|Розмария]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 = Plantae
|  label6 = Дивизия |  data6 = Magnoliophiyta
|  label7 = Класа |  data7 = Magnoliopsida
|  label8 = Кладус |  data8 =
 |  label9= Кладус |  data9 =
|  label10 = Кладус |  data10 =
 |  label11 = Кладус |  data11 =
 |  label12 = Ряд |  data12 =Lamiales
|  label13 = Фамилия |  data13=Lamiaceae
 |  label14 = Род |  data14 =''Rosmarinus'' 
|  label15 = Под род |  data15 =
 |  label16 = Файта |  data16 =''R. officinalis'' 
 | header17= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label18 = |   data18 = ''Rosmarinus officinalis''
|  label19 = |   data19 =[[Карл фон Лине|Linnaeus ]]
}}'''Розмария''' (лат. ''Rosmarinus officinalis''; у прекладзе з латинского „лїковита морска роса“) род черякастей вецейрочней рошлїни зоз фамилиї ''усточкарох'' ''(Lamiaceae''). Од 2017. року запровадзени ДНК випитованя приведли до пременки науковей назви на ''Salvia rosmarinus'',&lt;ref&gt;[https://gardenerspath.com/plants/herbs/grow-rosemary/ „How to Grow Rosemary in the Home Herb Garden | Gardener’s Path”.] ''Gardener's Path'' (на язику: анґлийски). 2020-01-06. Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:457138-1 „Salvia rosmarinus Spenn. | Plants of the World Online | Kew Science”] Plants of the World Online (на язику: анґлийски). Приступљено 2022-04-18.&lt;/ref&gt;, док назва ''Rosmarinus officinalis'' затримана як синоним.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Род рошлїни то ''Salvia''.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Опис ==
Розмария ма пахняци жимжелєни лїсточка зоз дробнима блядобелавима квециками. Лїсточка  ше находза єдни прейґ других, шедзаци, тварди, скорасти, узки,  длугоки 2-3 центи. Горнї бок лїсцох цмижелєни, а споднї шивобилей [[Фарба|фарби]] и нїжней мохотки. Медзи конарчками, на малим конарчку персценясто ше розвиваю мали лилово-белави квитки. Рошнє у форми черяку и може нароснуц до двох [[Метер|метерох]].&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html Зелена апотека: Рузмарин ][https://web.archive.org/web/20100206212414/http://zelenaapoteka.com/ruzmarin-rosmarinus-officinalis.html]                 Архивирано на веб-сајту [[:sr:Wayback_Machine|Wayback Machine]]  (6. фебруар 2010), Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt;

Пах квецикох и квиткових верхох конарчкох моцни и подобни є камфору, а смак покус горки и ароматични. 

Квитнє од марца по май, а дакеди у септембре квитнє по другираз. У квиткох, лїсцох и конарчкох єст етерични олєї, а їх квалитет завиши од клими и слунковитих и защицених положеньох.

== Розширеносц ==
[[File:RosemarySprig.jpg|right|thumb|311x311px|Лїсточка розмариї]]Розмария рошлїна цеплих, южних крайох, та єй одвитує цепле лєто.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://eklinika.telegraf.rs/prirodna-medicina/97031-ruzmarin-cudesna-biljka-sa-nebrojenim-lekovitim-svojstvima „Ruzmarin: čudesna biljka sa nebrojenim lekovitim svojstvima”]. ''eKlinika'' (на језику: српски). 2023-06-07. Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt; Рошнє на цалим побрежним подручу Медитерану, од Портуґалу по Малу Азию и Чарне морйо. На Балкану є тиж розширена на приморю, по слунковитих и каменїстих крайох далматинского и чарногорского побрежного подруча и околних островох.

На приморю угалавиним рошнє як самошейка, а у континенталних подручох ше углавим садзи.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Часто ше хова по заградох и у черепох, алє є браз чувствительна на мраз, та ю у сиверних часцох треба чувац од жими. Люби моцну гумусову мишанїну глїни з додатком 15% [[Писок|писку]]. Пресадзує ше кажди треци рок до дакус векшого черепу.

== Лїковити часци ==
Хаснує ше квитки розмариї (''Rosmarini flores''), младнїки у квитнуцу (''Rosmarini herba''), а найчастейше ше збера лїсце (''Rosmarini'' ''folia''). Лїсце ше обера влєце, конари ше реже и охаби най ше суша.

Зоз дестилацию лїсцох або конарчкох ше достава розмарийов олєй (''Rosmarini oleum''). Квитки и рошлїну док квитнє збера ше у априлу и маю и суши у хладку. Попри етеричного олєю, розмария ма смоли, танини, горки материї и мали количества сапонину.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://www.rts.rs/lat/magazin/Zdravlje/4425063/ruzmarin--biljni-eliksir-mladosti-cuva-nase-pamcenje-i-otklanja-bolove.html „Ruzmarin – biljni eliksir mladosti, čuva naše pamćenje i otklanja bolove”]. ''РТС'' (на язику: сербски). Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://alternativa-za-vas.com/index.php/clanak/article/ruzmarin-dobrobiti „Ljekovita svojstva ružmarina”]. ''alternativa-za-vas.com''. Приступљено 2026-01-29.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє у кулинарстве ==
[[File:Rosemary (রোজমেরী).JPG|right|thumb|300px|Розмария]]Розмарию ше вельо хаснує у южноевропскей кухнї, гоч єй моцни смак хтори здогадує на камфор нє одвитує каждому. Кед ше покус хаснує, одлична є присмачка до юшкох, динстаней [[Желєнява|желєняви]], меса, мегких сирох, шицких файтох печеня, окреме по праженей риби. Найлєпше до єдзеня положиц єдну звязку, хтору треба виняц кед єдзенє достанє одвитуюцу арому. Тиж так, лїсточка мож оддвоїц, на дробно пошекац и додац до готового єдла. 

== Народни обичаї ==
У старим вику розмария була пошвецена греческей богинї Афродити, богинї краси и любови. З розмарийовима венчиками нє прикрашовани лєм статуи богох, алє конарчок розмариї кладли и до колїски народзеного дзецочка, прикрашовали малженски пари, а розмария була и квет умартих.

Хаснує ше и на свадзби (припина ше на ручнїки свадзебни) и на хованю (до труни умартому).

Позната є и як барз лїковита рошлїна, а додава ше и до рижних козметичних препаратох. Розмария ше кладзе и до [[Орман|ормана]], процив молю.

Розмария мала вельки угляд при [[Народ|народох]] ище од найстарших часох, а даєдни обичаї у вязи  з хаснованьом розмариї отримали ше по нєшка.

= Ґалерия =
&lt;gallery&gt;
Файл:Romarin.jpg|Розмария у черепу
Файл:Rosmarinus officinalis133095382.jpg|Розквитнута розмария
Файл:Rosmarinus officinalis (Lamiaceae) 01.jpg|Розмария
Файл:Rosmarinus officinalis 2 (Corse).JPG|Розмария у природи
Файл:Rosemary Oil in a bottle and rosemary herb.jpg|Розмарийов олєй
Файл:'Rosmarinus officinalis' Rosemary Capel Manor College Gardens Enfield London England.jpg|Черяк розмариї
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Irena Gumowska, ''Ziółka i my'', 1983 Warszawa: PTTK &quot;KRAJ&quot;, &lt;nowiki&gt;ISBN 83-7005-089-1&lt;/nowiki&gt;.

= Вонкашнї вязи =

* Milosavljević, Katarina (2018-08-17) [https://royalbalm.rs/blog/ruzmarin-kao-lek-za-lice/ Ruzmarin kao lek za lice.] „Royal balm&quot; 17. avgust  2018.

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD Рузмарин]

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Квеце]]</text>
      <sha1>23h6vlm8qr6zaqyfj3iztyowma3fiy5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Трилер (музика)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2981</id>
    <revision>
      <id>17948</id>
      <timestamp>2026-04-24T08:23:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Трилер ( енгл.  trill,  фр.  trille). [1]  то швидке зменьованє главного (нотираного) тона и його горнього сушедного тона. Звичайно ше закончує зоз такв. нах(г)шлаґом, хтори дорушує и долнї сушедни тон а хтори ше пише зоз дробнєйшима нотами. Обласц и технїка граня т…</comment>
      <origin>17948</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1258" sha1="cxsf29uqi4slr4k8x4k3vabb1z02ztu" xml:space="preserve">Трилер ( енгл.  trill,  фр.  trille). [1]  то швидке зменьованє главного
(нотираного) тона и його горнього сушедного тона. Звичайно ше
закончує зоз такв. нах(г)шлаґом, хтори дорушує и долнї сушедни тон а
хтори ше пише зоз дробнєйшима нотами. Обласц и технїка граня
трилера припада музичней артикулациї односно мелизмом. [2]  
Нотацийно ше зазначує зоз  над ноти (то початни букви слова
трилер), а кед є на длугшей ноти (лєбо вецей ноти скапчани озоз
луком тирваня) може ше за буки tr полижиц/записац габасту смужку, як
напр.:

 Play ⓘ

При виводзеню трилера треба водзиц рахунку о ритмичней
ускладзеносци зменьованя тих двох тонох. Трилер на краткей ноти
може ше вивесц-одграц як такв. пралтрилер [3] :

 Play ⓘ</text>
      <sha1>cxsf29uqi4slr4k8x4k3vabb1z02ztu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17950</id>
      <parentid>17948</parentid>
      <timestamp>2026-04-24T08:26:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Мали корекциї</comment>
      <origin>17950</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1265" sha1="ekwiwxt92ygl060t60mz7vxk1iie9b6" xml:space="preserve">'''Трилер''' ( енгл.  trill,  фр.  trille). [1]  то швидке зменьованє главного
(нотираного) тона и його горнього сушедного тона. Звичайно ше закончує зоз такв. нах(г)шлаґом, хтори дорушує и долнї сушедни тон а хтори ше пише зоз дробнєйшима нотами. Обласц и технїка граня трилера припада музичней артикулациї односно мелизмом. [2] 

 Нотацийно ше зазначує зоз  над ноти (то початни букви слова трилер), а кед є на длугшей ноти (лєбо вецей ноти скапчани озоз луком тирваня) може ше за буки tr полижиц/записац габасту смужку, як напр.:

 Play ⓘ

При виводзеню трилера треба водзиц рахунку о ритмичней ускладзеносци зменьованя тих двох тонох. Трилер на краткей ноти може ше вивесц-одграц як такв. пралтрилер [3] :

 Play ⓘ</text>
      <sha1>ekwiwxt92ygl060t60mz7vxk1iie9b6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шлєпа октава</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2982</id>
    <revision>
      <id>17949</id>
      <timestamp>2026-04-24T08:24:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: У музики, шлєпа октава то наизменїчне удвойованє над и под пошорованима нотами у скали або у трилеру: то „музични пасаж хтори ше грає... наизменїчно у висшей и низшей октави“.[1] Спрам Ґроувого словнїка  музики и музичарох, тот поступок ше нє шме уписовац и у…</comment>
      <origin>17949</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1604" sha1="ba2mdh0sg31nytuh9v6c79qx0vx9h6e" xml:space="preserve">У музики, шлєпа октава то наизменїчне удвойованє над и под
пошорованима нотами у скали або у трилеру: то „музични пасаж хтори ше
грає... наизменїчно у висшей и низшей октави“.[1] Спрам Ґроувого словнїка

музики и музичарох, тот поступок ше нє шме уписовац и уводзиц до дїлох
„старших композиторох“ (вироятнє тих хтори предходнїки Ф. Листа).[2]
ПРИКЛАД : Пасаж шлєпей октави у Це-дур скали провадзел реґуларни
(порядни) пасаж у двох октавох (зоз нотами шлєпей октави у червеней
фарби).
Алтернативно, шлєпа октава ше може зявиц „у швидким пасажу октавох кед
ше вихаби єдна нота каждей алтернативней октави“ (грає ше кажда друга
нота).[3] Так ше посцигує ефект симулациї удвойованє октавох зоз соло
инструментом.

Референци
1. ^ Apel, Willi (1969). Harvard Dictionary of Music, p.97. ISBN 978-0-674-37501-7.
2. ^ Sir George Grove, ed. (1910). Grove&amp;#39;s Dictionary of Music and Musicians,
Volume 3, p.735. The Macmillan Company.
3. ^ (June 1, 1907). The Musical Herald, Issues 706-717, p.188. J. Curwen &amp;amp; Sons.</text>
      <sha1>ba2mdh0sg31nytuh9v6c79qx0vx9h6e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>17951</id>
      <parentid>17949</parentid>
      <timestamp>2026-04-24T08:27:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksanvu</username>
        <id>1030</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Маркиранє</comment>
      <origin>17951</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1617" sha1="69kmyuv19buvuchg8ob43exdgd276no" xml:space="preserve">У музики, шлєпа октава то наизменїчне удвойованє над и под пошорованима нотами у скали або у трилеру: то „музични пасаж хтори ше грає... наизменїчно у висшей и низшей октави“.[1] Спрам Ґроувого словнїка

музики и музичарох, тот поступок ше нє шме уписовац и уводзиц до дїлох „старших композиторох“ (вироятнє тих хтори предходнїки Ф. Листа).[2]

'''ПРИКЛАД''' : Пасаж шлєпей октави у Це-дур скали провадзел реґуларни (порядни) пасаж у двох октавох (зоз нотами шлєпей октави у червеней фарби). Алтернативно, шлєпа октава ше може зявиц „у швидким пасажу октавох кед ше вихаби єдна нота каждей алтернативней октави“ (грає ше кажда друга нота).[3] Так ше посцигує ефект симулациї удвойованє октавох зоз соло инструментом.

== Референци ==
1. ^ Apel, Willi (1969). Harvard Dictionary of Music, p.97. ISBN 978-0-674-37501-7.
2. ^ Sir George Grove, ed. (1910). Grove&amp;#39;s Dictionary of Music and Musicians,
Volume 3, p.735. The Macmillan Company.
3. ^ (June 1, 1907). The Musical Herald, Issues 706-717, p.188. J. Curwen &amp;amp; Sons.</text>
      <sha1>69kmyuv19buvuchg8ob43exdgd276no</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>