Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 262 18030 17452 2026-04-26T19:01:58Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 18030 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ |- ! colspan="2" | <big>Др Мафтей Винай</big> |- | colspan="2" |[[Файл:0 portret.jpg|alt=Мафтей Винай|center|thumb|294x294px]] |- |'''Народзени''' |18. марца 1898. Руски Керестур |- |'''Умар''' |8. децембра 1981, Суботица |- |'''Державянство''' |Австро-Угорске кральовство,<br> югославянске |- |'''Язик творох''' |[[руски язик]] |- |'''Школа''' |Класична ґимназия, Заґреб |- |'''Универзитет''' |Правни факултет, Заґреб |- |'''Наукови ступень''' |Доктор правних наукох (1928) |- |'''Период твореня''' |1925—1975. |- |'''Жанри''' |поезия, публицистика |- |'''Поховани''' |У Суботици |- |'''Награди''' |''Искри култури'' КПЗ Войводини 1975. |} [[Файл:2 m. vinaj mo.jpg|thumb|232x232px]] '''Др Мафтей (Матей) Винай''' (* [[18. марец|18. марца]] 1898—†8. децембра 1981), [[поета]], публицист, просвитни роботнїк, адвокат и судия.<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%b4%d1%80-%d0%bc%d0%b0%d1%84%d1%82%d0%b5%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b9-%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b9/ Др Мафтей Винай], биоґрафия на НАР </ref> == Биоґрафия == [[Файл:Ruski Kalendar 1925.jpg|thumb|283x283px]] Мафтей Винай ше народзел 18. марца 1898. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] Керестуре, [[оцец]] Митро и [[мац]] Маря народзена Дудаш (Данкова). У Руским Керестуре закончел основну школу (1909), класичну ґимназию у Заґребе (1909-1917). На Правним факултету, тиж у Заґребе, Мафтей Винай  дипломовал 1924. року а докторску дисертацию одбранєл на истим факултету 1928. року. == Роботна кариєра == Ище як студент права, же би обезпечел средства за дальше школованє, Мафтей Винай робел як учитель на Билей (под [[Кула|Кулу]]), потим як судски службенїк у Вуковаре и Осиєку (1926-1927). После докторованя робел у Новей Ґрадишки. Як судия Мафтей Винай почал робиц у Окружним суду у Сримскей Митровици, алє поднєс одказ на службу и отворел власну адвокатску канцеларию у Вуковаре (1932-1934). Пошвидко ше врацел до Руского Керестура, а робел як срезки подначальнїк у Кули (1936-1941). Под час Другей шветовей войни мадярска окупацийна власц го премесцела на службу до Оджаку (1941-1944). После ошлєбодзеня Мафтей Винай робел як викладач у ґимназиї у Руским Керестуре, од єй снованя 1945. та по 1952. рок. Преходзи на службу до Кули, дзе роби як судски референт, а потим до [[Суботица|Суботици]], дзе 1962. року одходзи до пензиї. Мафтей Винай там остал жиц по конєц живота (8. децембер 1981. року), а там є и поховани. <ref>[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Ruski-kalendar-1925_compressed.pdf Руски календар за 1925. рок] У моїм валалє б. 114, Злате дзецко мойо б. 118, Фара б. 120, Воденїца б. 124</ref> == Творчосц == Мафтей Винай почал писац ище як школяр ґимназиї. Перши писнї му обявени у ''Руским календаре'' за 1925. рок. Його писнї од самого початку на озбильним уметнїцким уровню, коректно виградзени, язично чисти и зоз стабилну поетику. Остал у историї рускей литератури першенствено як лиричар хтори ше надовязовал на поезию [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Костелника]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/o-dr-gavri%d1%97l-kostel%d1%8cnik/ Др Гавриїл Костельник], биоґрафия на НАР</ref> и медзи двома войнами вон здобул угляд найлєпшого руского [[Поета|поети]] после Костелника. Вєдно з [[Михайло Ковач|Михайлом Ковачом]]<ref>[https://nar.org.rs/rue/%d0%bc%d0%b8%d1%85%d0%b0%d0%b9%d0%bb%d0%be-%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%87/ Михайло Ковач], биоґрафия на НАР</ref> Мафтей Винай пририхтал до друку ''Руско-українски алманах бачванско-сримских писательох'' (1936), а вишла му и окремна збирка його писньох под насловом ''Ровнїно моя широка'' (1973), котру до друку пририхтал учитель и поет [[Василь Мудри]]. == Награди == Ношитель є награди ''Искри култури'' КПЗ [[Войводина|Войводини]] (за 1975. рок), а од 2001. року [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] у Суботици кажди рок орґанизую литературну манифестацию под назву ''Яр др Мафтея Виная''. == Литература == * [[Дюра Папгаргаї]]: Доаєн нашей литератури, ''Шветлосц ч. 4/1968,'' б. 266-271, ''Руске слово'' Руски Керестур. * [[Василь Мудри]]: Щиросц и цеплота у поезиї Мафтея Виная, ''Ровнїно моя широка'', писнї, 1973, ''Руске слово'' Н. Сад, б. 7-17. * Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури; ''Завод за уџбенике и наставна средства,'' Београд, 1997, б. 515-517. * Тамаш, др Юлиян, "Мафтей Винай (1898-1981)", ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 405. * Руснаци у Суботици, моноґрафия, ''Завод за културу войводянских Руснацох,'' Нови Сад, 2018, б.15-25. * Vinai, Maftei See Literature: Vojvodina. P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 530. == Вонкашнї вязи == * Ирина Папуґаː [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/1a%20Studia%20Rutenika%2014%20Pdf%202009.pdf 110 роки од народзеня др Мафтея Виная (1898-1981)], ''Studia Ruthenica,'' [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]], ч.8, 2001-2003, б. 86-89 * Татяна Таґасович (Винай): [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/1a%20Studia%20Rutenika%2014%20Pdf%202009.pdf Мой оцец ми приповедал], Здогадованє на др Мафтея Виная, ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.8, 2001-2003, б. 84-85. * [https://www.youtube.com/watch?v=ekTrLCyufZc&pp=ygUSUG8gb2NvdmloIGRyYcW-a29o По оцових дражкох] - Портрет Татяни Таґасович родз. Винай == Ґалерия == <gallery> Skolska uprava H Nadj P Riznic 1948 ns 1949.jpg|Стоя: Владимир Колєсар, [[Йовґен Медєши]], Нада (Рамач) Нота, инж. [[Юлиян Малацко (инженєр)|Юлиян Малацко]], Микола Гайнал шедза: [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич,]] [[Гавриїл Г. Надь|Гавриїл Надь]] и др Мафтей Винай Nastavnjici z gimnaziji.jpg|alt=Наставнїци зоз нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре|Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. рок Стоя: Елемир Папгаргаї, [[Йовґен  Планчак]], Йовґен Медєши, [[Йоаким Яша Баков|Яков Яша Баков]], [[Евґений Джуня]], Стеван Ґера, Микола Гайнал, шедза у штредку: [[Дюра Дудаш]], Любица Медєши, Петро Ризнич, Радмила Рис, Мафтей Винай, перши шор: [[Єлисавета Славка Рогаль|Єлисавета Будински Рогаль]], Єлена Хромиш,  Цецилия Ризнич, Павка Дюрков Лакичевич и Єлена Чакан Совєтски вояци зоз паноцом о. Силвестером Кишом и о. Якимом Сеґедийом - Бадарком и Мафтейом Винайом.jpg|Конєц 1944. року у лємцо ошлєбодзеним Руским Керестуре: Совєтски вояци зоз паноцом о. Силвестером Кишом и о. [[Йоаким Сеґеди|Якимом Сеґедийом]] - Бадарком и Мафтейом Винайом (на право) Maturanti 1946 1947.jpg|alt=Матуранти у Руским Керестуре 1946/1947.|Матуранти нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре 1946/1947. Мафтей Винай шедзи треци з права. </gallery> == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Винай , Мафтей }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Докторе наукох]] [[Катеґория:Поета]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:18. марец]] [[Катеґория:Народзени 1898]] [[Катеґория:8. децембер]] [[Катеґория:Умарли 1981]] fnk3gi377h9q8qtj98ktivff01irqhw 0 355 18033 14530 2026-04-26T19:27:41Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 18033 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300п |+ ! colspan="2" |<big>Петро Файфрич</big> |- | colspan="2" | [[Файл:Petar Fajfrič.jpg|alt=Петро Файфрич|center|thumb|300x300п|Петро Файфрич (1979. року)]] |- |'''Народзени''' |15. фебруара 1942. року у Беркасове |- |'''Умар''' |11. марца 2021. року (79) у Шабцу |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Школа''' |Штредня польопривредна школа, Шабaц |- |'''Универзитет''' |Польопривредни факултет, Земун |- |'''Период твореня''' |1965—2012. |- |'''Жанри''' |спортиста, тренер |- |'''Спорт''' |Рукомет |- |'''Репрезентация''' |Югославия |- |'''Медалї''' |Олимпийски бависка 1972. Минхен, златна медаля Шветово першенство 1970. Французка, бронзова медаля Шветово першенство 1974. Восточна Нємецка, бронзова медаля |- |'''Поховани''' |у Шабцу |- |'''Припознаня''' |числени припознаня од Рукометного союзу Сербиї и Войводини, 2017. року достал припознанє за животне дїло Спортского союзу Шабцу 2020. року достал ключ городу и постал почесни граждан Шабца |} '''Петро Файфрич''' (*[[15. фебруар]] 1942—†[[11. марец|11. марца]] 2021), вершински рукометаш, репрезентативец Югославиї, тренер и [[спорт|спортски]] роботнїк. == Биоґрафия == Петро Файфрич народзени 15. фебруара 1942. року у [[Беркасово|Беркасове]], основну школу закончел у [[Шид|Шидзе]], а штредню Польопривредну школу у Шабцу. Рукомет почал бавиц як дванацрочни школяр. После законченей штреднєй школи уписал Польопривредни факултет у Земуну дзе бавел за РК ''Младосц''. Пошвидко постава стаємни член екипи РК ''Червена гвизда'' зоз Беоґраду, а потим и РК ''Динамо'' зоз Панчева. Рукомет го далєй одведол до леґендарней екипи РК ''Червинка'' хтора на чолє зоз тренером Владом Штенцлом 1969. року освоєла титулу клубского шампиона Югославиї. У сезони 1969/70. року тота екипа сцигла по полуфинални стретнуца у змаганю КУП-а европских шампионох. Од 1973. року бави за леґендарну екипу РК ''Металопластика'' хтора, лєм после єдного рока як Петро почал бавиц за екипу, постала член Першей союзней рукометней лиґи Югославиї. За репрезентацию Югославиї одбавел 79 стретнуца и освоєл златну медалю на Олимпийских бавискох у Минхену 1972. року,<ref>[http://www.strategija.org/olimpijska-zlata-dominacija-rukometasa-u-minhenu/ Olimpijska zlata: Dominacija rukometaša u Minhenu] </ref><ref>[https://www.olympedia.org/athletes/33061 Petar Fajfrić, biographical information]</ref> а окрем того освоєл бронзово медалї на Шветовим першенстве у рукомету 1970. року у Французкей<ref>[https://www.glaspodrinja.rs/vesti/17117/adut-za-zlato-iz-senke/ ADUT ZA ZLATO IZ SENKE]</ref> и у Восточней Нємецкей 1974. року. По законченю бавяцкей кариєри остал вирни рукомету и як тренер и спортски роботнїк дал вельке доприношенє у роботи РК Металопластика и РК Медицинар.<ref>[https://www.rts.rs/page/radio/ci/story/27/radio-beograd-1/1726480/sportski-spomenar.html Спортски споменар, Петар Фајфрић]</ref> У рукометним швеце останє запаметани як вершински професионалєц, майстор рукомету у одбрани, алє и як иноватор бо до рукомету унєсол вецей нови елементи. Петро Файфрич и його супруга Милка мали у малженстве двойо дзеци, дзивку Сандру и сина Зорана на хторих пренєсли любов ґу рукомету. У своїм фаху, робел як дипломовани инженєр аґрономиї у польопривредней служби општини Шабац, Петро Файфрич бул з боку колеґох и дїловни партнере почитовани як добри фаховец и, насампредз, як чловек благей природи, скромни и порихтани дац потримовку и помоц каждому. За свойо успишне спортске и професийне анґажованє достал числени припознаня од Рукометного союзу [[Сербия|Сербиї]] и [[Войводина|Войводини]], 2017. року достал припознанє за животне дїло Спортского союзу Шабцу, а 2020. року достал ключ городу и постал почесни граждан Шабца.<ref>[https://www.glaspodrinja.rs/cir/vesti/16925/sabac-drugaciji-od-drugih/ Шабац – другачији од других]</ref> Петро Файфрич умар 11. марца 2021. року.<ref>[https://www.b92.net/sport/rukomet/vesti.php?yyyy=2021&mm=03&dd=11&nav_id=1825081 Preminula legenda srpskog rukometa]</ref> Поховани є у Шабцу. == Литература == * ''ЧЛОВЕК ХТОРОМУ РУКОМЕТ У КРЕВИ (Петро Файфрич)'' - ''МАК'' ч. 5, рок 14, май 1985, б. 20-21, 24 == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20210418134624/https://arhiva.srbija-info.gov.rs/vesti/2000-09/14/21403.html Rukometaši na olimpijskoj sceni posle 12 godina] 14. septembar 2000. * [https://www.youtube.com/watch?v=2raF7fbXIAE MEDALJE ZAUVEK:]PETAR FAJFRIĆ RUKOMET JUGOSLAVIJA * [https://www.rts.rs/page/sport/ci/story/130/rukomet/4290158/in-memoriam-petar-fajfric.html Преминуо легендарни рукометаш Петар Фајфрић] RTS * [https://en.wikipedia.org/wiki/Petar_Fajfri%C4%87, Petar Fajfrić], Doma-w, 9. авґуст 2007, Википедия на анґийским язику * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%A4%D0%B0%D1%98%D1%84%D1%80%D0%B8%D1%9B Петар Фајфрић], Soundwaweserb, 7. октобер 2020, Википедия на сербским язику * [https://www.youtube.com/watch?v=2raF7fbXIAE MEDALJE ZAUVEK PETAR FAJFRIĆ, RUKOMET, JUGOSLAVIJA], kanala Dragan Stanić STANKE, YouTube, 18. jul, 2017. == Референци == {{DEFAULTSORT: Файфрич , Петро }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Беркасовчанє]] [[Катеґория:Сербия]] [[Катеґория:Спортисти]] <references /> [[Катеґория:Репрезентативци]] [[Катеґория:Олимпийци]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:Аґрономе]] [[Катеґория:Почесни гражданє]] [[Катеґория:15. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1942]] [[Катеґория:11. марец]] [[Катеґория:Умарли 2021]] jeqld3c0utjslhhjg1jnbg1xf2pssw5 0 965 18040 16056 2026-04-27T02:23:00Z Keresturec 18 Ушорена табела 18040 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Миклошевци</big> |- | colspan="2" |[[File:Eastern_Catholic_Church_in_Miklu%C5%A1evci_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%86%D0%B8.JPG|мини|центар|Грекокатолїцка церква у Миклошевцох]] |- ! colspan="2" |Администрацийни податки |- |'''Держава''' |Горватска |- |'''Жупания''' |Вуковарско-сримска |- |'''Општина''' |Томпоєвци |- |'''Найблїзши векши варош''' |Вуковар |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''Вкупно (2021.)''' |265 <ref>[https://podaci.dzs.hr/media/rqybclnx/popis_2021-stanovnistvo_po_naseljima.xlsx Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021. – stanovništvo prema starosti i spolu po naseljima] (hrvatski i engleski). [[wikidata:|Q118496886]]</ref> |- |'''- густосц''' |23 жит./km² |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристик |- |'''Координати''' |45°15′07″N 19°05′10″E |- |'''Поверхносц''' |11,5 km2 <ref>[https://hr.wikipedia.org/wiki/Dr%C5%BEavni_zavod_za_statistiku Državni zavod za statistiku] 22. rujna 2022. [https://hr.wikipedia.org/wiki/ Wikipodatci][https://www.wikidata.org/wiki/Q118496886 Q118496886]</ref> |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Croatia | label = Миклошевци | lat_deg = 45 | lat_min = 19 | lat_sec = 07 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 03 | lon_sec = 05 | lon_dir = E | width = 290 | caption = Миклошевци на мапи Горватскей }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |32242 Слаковци <ref>[https://www.posta.hr/pretrazivanje-mjesta-s-pripadajucim-postanskim-brojem Naselje i odredišni poštanski ured. Hrvatska pošta.]</ref> |- |'''Поволуюце число''' | +381 (0)32 |- |'''Реґистерска ознака''' |VU |} '''Миклошевци''' (рсн: Миклошевци, горв. ''Mikluševci)'' то населєнє у составе општини Томпоєвци. Векшински то [[Руски язик|руски]] валал. Валал ше находзи у [[Горватска|Горватскей]], у Вуковарско-сримскей жупаниї. == История == Першираз ше валал спомина 1758. року як Миклушевци. Населєнє мало 30 хижи и було населєне зоз Влахами. Вери ше же валал або населєнє було вельо скорей и пред тим под назву Дякра под часц турскей власци на подручу Срима. Алє, материялни докази одходза далєй до историї та бешедую о густо населєним подручу менших населєньох Дражиновци и Каишевац. Материялни доказ то тополя (била [[Тополя (древо)|тополя]]) хтора ма коло 370 роки а находзи ше на на сиверозаходним рубцу населєня на крижаню трох драгох хтори далєй водзели по старей драги (пред вибудову калдермох) спрам Вуковару та спрам населєню Ґрабово, истоменному озеру и терашньому населєню Чаковци. Древо ма пречнїк 3,07 [[Метер|метери]] та ше предпоставя же є засадзене у турским чаше скорей самого мена Миклошевци. Нєшка тото стебло символ населєня. Скорей турского освойованє нєт материялни докази з того подруча окрем єдней мапи хтора ше находзи у варошским музею у Вуковаре и хтора гутори о населєню Дунбастра на юговосточней часци Миклошевцох як и о нєшкайшим лєше Єлаш. Штредком ХIХ вику тот валал населюю [[Руснаци у Сербиї|Руснаци.]]<ref>[http://www.opcina-tompojevci.hr/index.php?stranica=16 Općina Tompojevci, Selo Mikluševci]</ref> Вони ше приселюю зоз подруча Мишколца у нєшкайшей Мадярскей и маю помадярени презвиска (Чордаш, Ковач, Колбас, Вереш, Орос и др.), як и з подруча югозаходних Карпатох (Мудри, Лїкар, Гирйовати, Папуґа и др.). Насельованє тирвало коло 30 роки и ту ше населєли коло 150 руски фамелиї або 600 члени, з оглядом же теди фамелиї були численши. Руснаци ширели и розвивали населєнє, збудовали [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцку церкву]], школу та постали векшински народ у валалє хтори мал уж пред Першу шветову войну 956 жительох од чого 92% були Руснаци. У валалє остали и [[Православна церква|православни]] жителє, коло 15 хижи з малу церквочку. == Отечествена война == Миклошевци досц чежко страдали под час Отечественей войни у першей часци 1990. рокох. Побунєти Серби, подпомогнути з боку ЮНА, завжали валал 8. октобра 1991. року та векшина жительства напущела валал. Под час спомнутей войни свойо животи за одбрану оцовщини дали 9 жителє влала. После шейсцох рокох под окупацию, 2. новембра 1997. року ґрупа Миклошевчаньох нащивела свойо зруйноване место и [[теметов]]. Дня 5. фебруара 2009. року Рада за воєни злодїйства Жупанийского суду у Вуковаре осудзело 12 особи з Миклошевцох на вецейрочни гарешт пре каребне дїло воєного злодїйства над цивилним жительством.<ref> [https://web.archive.org/web/20120403181431/http://www.centar-za-mir.hr/index.php?page=article_sudjenja&trialId=22&article_id=48&lang=hr Zločin u Mikluševcima. Inačica izvorne stranice arhivirana 3. travnja 2012.]</ref> == Жительство == З пописом жительства з 2011. року було утвердзене же у Миклошевцох єст 378 жительох. Спрам попису зоз 2001. у влалє жили 486 жителє. Року 1991. вaлал мал 673 жительох з чого 493 були Руснаци (73.25%), 76 Серби (11,29%), 49 Горвати (7,28%), 20 Югославянє (2,97%), 7 Українци (1,04%), 7 Мадяре (1,04%) и 20 други нєвияшнєти. {| class="wikitable" |+ ! colspan="18" |<big>Населєнє Миклошевци: Рушанє числа жительох од 1857. по 2021. рок</big> |- |'''Рок''' |1857. |1869. |1880. |1890. |1900. |1910. |1921. |1931. |1948. |1953. |1961. |1971. |1981. |1991. |2001. |2011. |2021. |- |'''Число''' '''жительох''' |608 |697 |712 |814 |819 |800 |876 |1010 |966 |989 |859 |769 |758 |673 |486 |378 |265 |} == Култура == Миклошевске лєто, културна манифестация КУД ''Яким Гарди'' (танєчна секция и женска шпивацка ґрупа) == Образованє == У валалє єст штирирочна основна школа, после нєй школаре образованє предлужую у осемрочней школи у Чаковцох. == Спорт == [[Спортске дружтво Русин Миклошевци|Спортске дружтво ''Русин'']], Миклошевци Спортске здруженє риболовцох ''Лєняк'', Миклошевци == Референци == <references /> [[Катеґория:Миклошевци|*]] ebsik9kothhih479972f8n7ib0r6gfa 18041 18040 2026-04-27T07:39:13Z Olirk55 19 Уложени фотоґрафиї 18041 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Миклошевци</big> |- | colspan="2" |[[File:Eastern_Catholic_Church_in_Miklu%C5%A1evci_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%86%D0%B8.JPG|мини|центар|Грекокатолїцка церква у Миклошевцох]] |- ! colspan="2" |Администрацийни податки |- |'''Держава''' |Горватска |- |'''Жупания''' |Вуковарско-сримска |- |'''Општина''' |Томпоєвци |- |'''Найблїзши векши варош''' |Вуковар |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''Вкупно (2021.)''' |265 <ref>[https://podaci.dzs.hr/media/rqybclnx/popis_2021-stanovnistvo_po_naseljima.xlsx Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021. – stanovništvo prema starosti i spolu po naseljima] (hrvatski i engleski). [[wikidata:|Q118496886]]</ref> |- |'''- густосц''' |23 жит./km² |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристик |- |'''Координати''' |45°15′07″N 19°05′10″E |- |'''Поверхносц''' |11,5 km2 <ref>[https://hr.wikipedia.org/wiki/Dr%C5%BEavni_zavod_za_statistiku Državni zavod za statistiku] 22. rujna 2022. [https://hr.wikipedia.org/wiki/ Wikipodatci][https://www.wikidata.org/wiki/Q118496886 Q118496886]</ref> |- | colspan="2" style="text-align:center;" | {{Location map | Croatia | label = Миклошевци | lat_deg = 45 | lat_min = 19 | lat_sec = 07 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 03 | lon_sec = 05 | lon_dir = E | width = 290 | caption = Миклошевци на мапи Горватскей }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |32242 Слаковци <ref>[https://www.posta.hr/pretrazivanje-mjesta-s-pripadajucim-postanskim-brojem Naselje i odredišni poštanski ured. Hrvatska pošta.]</ref> |- |'''Поволуюце число''' | +381 (0)32 |- |'''Реґистерска ознака''' |VU |} '''Миклошевци''' (рсн: Миклошевци, горв. ''Mikluševci)'' то населєнє у составе општини Томпоєвци. Векшински то [[Руски язик|руски]] валал. Валал ше находзи у [[Горватска|Горватскей]], у Вуковарско-сримскей жупаниї. == История == Першираз ше валал спомина 1758. року як Миклушевци. Населєнє мало 30 хижи и було населєне зоз Влахами. Вери ше же валал або населєнє було вельо скорей и пред тим под назву Дякра под часц турскей власци на подручу Срима. Алє, материялни докази одходза далєй до историї та бешедую о густо населєним подручу менших населєньох Дражиновци и Каишевац. Материялни доказ то тополя (била [[Тополя (древо)|тополя]]) хтора ма коло 370 роки а находзи ше на на сиверозаходним рубцу населєня на крижаню трох драгох хтори далєй водзели по старей драги (пред вибудову калдермох) спрам Вуковару та спрам населєню Ґрабово, истоменному озеру и терашньому населєню Чаковци. Древо ма пречнїк 3,07 [[Метер|метери]] та ше предпоставя же є засадзене у турским чаше скорей самого мена Миклошевци. Нєшка тото стебло символ населєня. Скорей турского освойованє нєт материялни докази з того подруча окрем єдней мапи хтора ше находзи у варошским музею у Вуковаре и хтора гутори о населєню Дунбастра на юговосточней часци Миклошевцох як и о нєшкайшим лєше Єлаш. Штредком ХIХ вику тот валал населюю [[Руснаци у Сербиї|Руснаци.]]<ref>[http://www.opcina-tompojevci.hr/index.php?stranica=16 Općina Tompojevci, Selo Mikluševci]</ref> Вони ше приселюю зоз подруча Мишколца у нєшкайшей Мадярскей и маю помадярени презвиска (Чордаш, Ковач, Колбас, Вереш, Орос и др.), як и з подруча югозаходних Карпатох (Мудри, Лїкар, Гирйовати, Папуґа и др.). Насельованє тирвало коло 30 роки и ту ше населєли коло 150 руски фамелиї або 600 члени, з оглядом же теди фамелиї були численши. Руснаци ширели и розвивали населєнє, збудовали [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцку церкву]], школу та постали векшински народ у валалє хтори мал уж пред Першу шветову войну 956 жительох од чого 92% були Руснаци. У валалє остали и [[Православна церква|православни]] жителє, коло 15 хижи з малу церквочку. == Отечествена война == Миклошевци досц чежко страдали под час Отечественей войни у першей часци 1990. рокох. Побунєти Серби, подпомогнути з боку ЮНА, завжали валал 8. октобра 1991. року та векшина жительства напущела валал. Под час спомнутей войни свойо животи за одбрану оцовщини дали 9 жителє влала. После шейсцох рокох под окупацию, 2. новембра 1997. року ґрупа Миклошевчаньох нащивела свойо зруйноване место и [[теметов]]. Дня 5. фебруара 2009. року Рада за воєни злодїйства Жупанийского суду у Вуковаре осудзело 12 особи з Миклошевцох на вецейрочни гарешт пре каребне дїло воєного злодїйства над цивилним жительством.<ref> [https://web.archive.org/web/20120403181431/http://www.centar-za-mir.hr/index.php?page=article_sudjenja&trialId=22&article_id=48&lang=hr Zločin u Mikluševcima. Inačica izvorne stranice arhivirana 3. travnja 2012.]</ref> == Жительство == З пописом жительства з 2011. року було утвердзене же у Миклошевцох єст 378 жительох. Спрам попису зоз 2001. у влалє жили 486 жителє. [[File:WWII monument in Mikluševci Миклошевци.JPG|right|thumb|394x394px|Памятнїк погинутим борцом у Другей шветовей войни]] Року 1991. вaлал мал 673 жительох з чого 493 були Руснаци (73.25%), 76 Серби (11,29%), 49 Горвати (7,28%), 20 Югославянє (2,97%), 7 Українци (1,04%), 7 Мадяре (1,04%) и 20 други нєвияшнєти. {| class="wikitable" |+ ! colspan="18" |<big>Населєнє Миклошевци: Рушанє числа жительох од 1857. по 2021. рок</big> |- |'''Рок''' |1857. |1869. |1880. |1890. |1900. |1910. |1921. |1931. |1948. |1953. |1961. |1971. |1981. |1991. |2001. |2011. |2021. |- |'''Число''' '''жительох''' |608 |697 |712 |814 |819 |800 |876 |1010 |966 |989 |859 |769 |758 |673 |486 |378 |265 |} == Култура == Миклошевске лєто, културна манифестация КУД ''Яким Гарди'' (танєчна секция и женска шпивацка ґрупа) == Образованє == У валалє єст штирирочна основна школа, после нєй школаре образованє предлужую у осемрочней школи у Чаковцох. == Спорт == [[Спортске дружтво Русин Миклошевци|Спортске дружтво ''Русин'']], Миклошевци Спортске здруженє риболовцох ''Лєняк'', Миклошевци == Ґалерия == <gallery> Image:Mikluševci Миклошевци 1.JPG|Уход до Миклошевцох File:Rusyn Street Mikluševci Миклошевци Миклушевци.JPG|Миклошевци, означена Русинска улїца Image:Mikluševci Миклошевци 2.JPG|Миклошевци Image:Eastern Catholic Church in Mikluševci Миклошевци.JPG|Грекокатолїцка церква Image:Serbian Orthodox Church in Mikluševci Миклошевци.JPG|Православна церква Image:Eastern Orthodox Cemetery in Mikluševci Миклошевци.JPG|Теметов у Миклошевцох Image:Oil station in Mikluševci Миклошевци.JPG|Бензинска станїца </gallery> == Референци == <references /> [[Катеґория:Миклошевци|*]] n3xnypebbmldxjoay1qi3inui13b50v 0 1102 18031 14307 2026-04-26T19:18:54Z Olirk55 19 Означни викивязи 18031 wikitext text/x-wiki {{инфорамик | headerstyle = background:Red | header1 = <big>Карл Ландштайнер</big> | label2=|data2 = [[File:Karl Landsteiner nobel.jpg|250px]] | label3 | label3= | data3=Карл Ландштайнер 1930. рок | header4 = Особни податки | label5 = Датум родзеня | data5=14. 06. 1868 | label6 = Место родзеня | data6=Баден Бай Вин | label7 = Датум шмерци | data7=26. 06. 1943 | label8 = Место шмeрци | data8=Ню Йорк | label9 = Держава шмерци | data9=Зєдинєни Америцки Держави (ЗАД) | label10 = Образованє | data10=Универзитет у Бечу | header11 = Науковa роботa | label12 = Польо | data12=биология, медицина | label13 = Институция |data13=Универзитет у Бечу | label14 = Познати по | data14=Oткрице кревових ґрупох и Rh фактора | label15 = Награди | data15=Нобелова награда за физиологию, медицину (1930), Ласкер награда 1946. року, (постгумно) | header16 = Подпис | label17 = | data17= [[File:Karl Landsteiner signature.png|230px]] }} '''Карл Ландштайнер''' (нєм. ''Karl Landsteiner''; Баден Бай Вин, 14. юний 1868 — Ню Йорк, 26. юний 1943) бул австрийско-америцки биолоґ, биохемичар и лїкар єврейского походзеня.<ref>[https://eleven.co.il/jews-in-world/science/12325/ Карл Ландштайнер,]статя зоз [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F#%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%8F Електронскей єврейскей енциклопедиї] ru.wikipedia.org </ref> У фебруару 1891. року закончел медицински факултет Бечского Универзитету и достал званє и диплому доктора медицини. На истим Универзитету започал робиц як педаґоґ- професор патолоґийней анатомиї (1909-1019.) и у шпиталю у Гаґу (1919-1921). По конєц живота бул [[професор]] патолоґиї Рокфелерового института у Ню Йорку. Перши виглєдовач у обласци имунохематолоґиї и имунохемиї, аутор научних роботох о молекуларней и клїтинковей физиолоґиї и реакциї орґанизма на дифузни антиґени и специфични и нєспецифични феномени хтори наставаю. Пренаходзач [[Кревово ґрупи|кревових ґрупох]] и резус фактора кревовей ґрупи. Розвил сучасни систем класификациї кревових групох и їх идентификацию з помоцу аґлутинина резус фактора (Rh), а то омoжлївело реализовац трансфузию креви без загрожаваня живота пациєнта. Зоз Ервином Попером открил 1909. року полио вируси.<ref> [https://www.britannica.com/biography/ Karl-Landsteiner] Karl Landsteiner Austrian immunologist and pathologist britanica.com</ref> Карл Ландштайнер 1930. року достал Нобелову награду за физиолоґию и медицину. Добитнїк є Ласкер награди 1946. року, постгумно.<ref> Speiser, Paul; Smekal, Ferdinand G. (1990). Karl Landsteiner: Entdecker der Blutgruppen und Pionier der Immunologie (3rd изд.). Berlin. ISBN 9783894120849.</ref> == Открице кревових ґрупох == Карл Ландштайнер 1900. и 1901. року реализовал випитованя серума и як резултат того удало ше му идентификовац три кревово ґрупи: А, Б и 0. Ландштайнер тиж открил же трансфузия креви медзи особами зоз истима кревовима ґрупами нє приводзи до хемолизи еритроцита, а процивно тому, то ше случує особом розличних крeвових ґрупох.<ref>Bur Kennie red argumentativeness, Fleischer undo agglomeration Workings eds Blusters fund deer Nymphet in Centralblatt f. Bakteriologie, Parasitenkunde u. Infektionskrankheiten, vol. 27 (1900), бок 357–362 </ref> За Ландштайнера иснує думанє же є [[оцец]] трансфузиолоґиї и єден зоз найвизначнєйших биохемичарох шицких часох. == Вонкашня вяза == * [https://www.b92.net/o/zivot/nauka?yyyy=2021&mm=11&dd=13&nav_id=2055852 Ко је отац крвних група и зашто крв није вода (Б92, 13. новембар 2021)] b92.net * [https://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Wissenswertes: Dr. Karl Landsteiner - Arzt und Bakteriologe] Дата обращения: 14 июня 2016. [http://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Архивировано] 5 марта 2016 года. * [https://books.google.rs/books?id=G9nVBAAAQBAJ&pg=PT19&lpg=PT19&dq=&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Epitope Recognition Since Landsteiner’s Discovery: 100 Years Since the...] books.google.rs == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Ландштайнер, Карл}} [[Катеґория:Австрия]] [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Науковци]] [[Катеґория:Биолоґи]] [[Катеґория:Докторе наукох]] [[Катеґория:Нобеловци]] [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:Биохемичаре]] [[Катеґория:14. юний]] [[Катеґория:Народзени 1868]] [[Катеґория:26. юний]] [[Катеґория:Умарли 1943]] qilwo7co6fqcmp7i2hrewuq3qhn68i3 0 1781 18039 14355 2026-04-26T19:44:04Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 18039 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Младен Яґушт </big> | label2 = | data2 = [[Ту будзе слика]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =10. децембер 1924. | label5 = Датум упокоєня | data5 =29. юлий 2025 (101 рок) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = | label8 = Школа | data8 = ґимназия | label9 = Висша школа | data9 = Музична академия, Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1945-2016. | label12 = Жанри | data12 = Дириґент, професор, малярство | label13 = Поховани | data13 = у Беоґрадзе | label14 = Припознаня | data14 = Октоберска награда Нового Саду (1968), Октоберскa наградa города Беоґрада, Вуковa наградa, Наградa Здруженя композиторох Югославиї, Награда за животне дїло. }} '''Младен Яґушт''' (Суня, 10. децембар 1924 — Беоґрад, 29. юлий 2025) бул єден зоз найвизначнєйших [[Дириґент|дириґентох]] у [[Сербия|Сeрбиї.]] Искусни [[Хор|хорски]], оперски, симфонийни и ораториюмски дириґент медзинародного реномеа. Народзел ше у Сунї нєдалєко од Сиска ([[Горватска]]), од 6. рокох почал учиц грац на виолини а попри основней школи учел грац и на клавиру. Єден период пре Другу шветову войну зоз родичами пребувал у Краґуєвцу алє ше познєйше з фамелию врацели до родного места. Наставел далєй музичне школованє а 1943. року закончел и ґимназию у Сиску. Опредзелєл ше за професию фахового [[Музичар|музичара]] и на Заґребацкей Музичней академиї уписал ше на оддїл дириґованє. Бул студент [[Професор|професора]] и дириґента Фридриха Цауна при хторому дипломовал 1949. року. <ref name="Младен">[https://www.snp.org.rs/enciklopedija/?p=4986 Млaден Јaгушт] ''Енциклопедија Српског народног позоришта''. Приступљено 21. 1. 2019.</ref> Свойо практичне оспособйованє за дириґентске поволанє започал ище 1945. року зоз хором „Иван Ґоран Ковачич” хторого и основал. Потим робел зоз [[Камерна музика|Камерним]] [[Хор|хором]] Радио Заґреба, а тиж бул [[Корепетиция|корепетитор]] и дириґент заґребацкей Опери. Руководзел зоз хором и [[Оркестер|оркестром]] Уметнїцкого [[Ансамбл|ансамбла]] Дома ЮНА у Беоґрадзе у периодзе 1957-1966, а дириґент и директор Опери зоз Балетом Српского народного театра од 1 юлия 1966. по 31 децембера 1970. У тим периодзе (1968) додзелєна му Октоберска награда Нового Саду. После одхода зоз Нового Саду, бул дириґент и шеф Симфонийней оркестри и хора РТВ у Беоґрадзе.<ref name="Младен"/> Добитнїк є Октоберскей награди города Беоґрада, Вуковей награди, а награду Здруженя композитора Югославиї достал за виводзенє дїлох домашнїх авторох-композиторох и за знїмки тих виводзеньох (''Коштана'', ''Охридска леґенда'', як и комплетни [[Опус (музика)|опус]] Стевана Ст. Мокраньца)<ref name="Младен"/>. Робел и бул активни и як порядни професор на [[Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох у Новим Садзе]] и Факултету музичней уметносци у Беоґрадзе, а за анґажованосц зоз оркестру новосадскей Академиї достал и Награду за животне дїло. Дириґент Младен Яґушт мал коло 1000 наступи, госцовал у велїх варошох у швеце: у Австриї, Белґиї, Анґлиї, Италиї, Канади, Куби, Мадярскей, Мароку, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Русиї, Румуниї, Швайцарскей и України, тиж и у шицких векших центрох бувшей Югославиї. Свою 80 рочнїцу живота и 60 роки уметнїцкей роботи означел зоз виводзеньом познатого ''Реквиюма'' Дюзепа Вердия у Центре Сава у Беоґрадзе 19 новембра 2004. Остатнїраз дириґовал зоз Симфонийним оркестром и хором РТС-а ''Нємецки реквиєм'' композитора Й. Брамса у концертней сали Коларац (Задужбина Илиї Коларца) у Беоґрадзе 24 децембра 2016. року у 92-им року живота. Винїмкови дириґент-уметнїк, мал таланта ище за єдну уметносц а то малярство. Мальовал од дзецинства а поготов у заднєй децениї живота кед уж нє дириґовал и бул у пензиї, та по конєц живота покля ше могол виражовац зоз [[Фарба|фарбами]] Так же за собу охабел и вельо намальовани слики. На репертоару хтори Яґушт дириґовал находза ше понад 140 [[Композиция|композициї]] зоз шицких епохох, хторим вон удатно зоз своїм дириґованьом з рижнороднима професийнима ансамблами удиховал нови живот. Велї ше здогадую його познатих словох: „Вкупносц найкрасше розпоредзених [[Нота|нотох]] у композициї то ипак лєм єдноставни нотни знаки-мертве слово на паперу, док тоти ноти дахто нє одграє лєбо нє одшпива. А кед то зроби, на нєдосяжни и нєпохоплїви способ, заслужує шицки тутейши жемски припознаня. То нє лєм репродукция слики, алє зоз каждим виводзеньом, нове творче збуванє и дожице, нова дїя.” Младен Яґушт ше упокоєл 29 юлия 2025. року у Београдзе, у своїм 101 року, дзе є и поховани.<ref>[https://www.telegraf.rs/jetset/vesti-jetset/4153972-umro-mladen-jagust Umro poznati srpski dirigent] Телеграф. Приступљено 29. 7. 2025. sr.wikipedia.org]</ref> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=hmCFcx38iak Mladen Jаgušt ŽIVOT I KARIJERA: Mladen Jagušt] youtube.com * [https://www.blic.rs/kultura/vesti/srecno-maestro-filharmonija-svira-za-90-rodjendan-mladena-jagusta/6lbb45y Филхармонија свира за 90. рођендан Младена Јагушта („Блиц“, 7. новембар 2014)] * [https://www.politika.rs/scc/clanak/379983/Spektar/Zivot-i-stil/Ljubav-se-danas-meri-cenom-mobilnog-telefona Љубав се данас мери ценом мобилног телефона – интервју] („Политика”, 6. мај 2017) * [https://www.politika.rs/scc/clanak/690112/maestro-sa-brojnim-talentima Маестро са бројним талентима] politika.rs * [https://www.youtube.com/watch?v=X6HfoDySXqM Dirigent Mladen Jagušt] youtube.com == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Яґушт , Младен}} [[Катеґория:Горватска]] [[Катеґория:Дириґенти]] [[Катеґория:Дириґенти у Сербиї]] [[Катеґория:Професоре]] [[Катеґория:10. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1924]] [[Катеґория:29. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2025]] 5jfy6ycs2a8lutny0hmrive7cj8snz6 0 2064 18035 16982 2026-04-26T19:31:51Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 18035 wikitext text/x-wiki [[File:Turkmen waistcoat made of sheep wool.jpg|thumb|right|250px]] '''Першняк''' (серб. ''пршњак''; од перши, праслав. ''рьrsь'' и ''pьrsi'') - кожух (без рукавох): першняк бул зоз овчей [[Скорка|скори]] и зафарбени на чарно лєбо на жовто. Же би руки були шлєбодни при роботи, рукави нє мал. Припада хлопскому а и женскому [[Облєчиво|облєчиву]]. Облєкало ше го так же ше праву руку удзало, а на лївим боку од пазухи по долу и на плєцу ше капчал зоз трома або штирома скорянима [[Ґомбичка|ґомбичками]]. Квачки зоз хторима ше капчало ґомбичку тиж були скоряни. На предку и на задку першняк бул длугши, викрати на округло, а лєм на клубох бул дакус кратши. На даєдних першнякох коло рубца (крайох) була бундичка повипущована зоз нукашнього боку, так же то бул єдини украс. Красши першняки були на першох вишивани. Нєшкайши першняки ше капчаю на предку. Майстрове цо правели першняки волали ше ''кушнїре''. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 144. == Вонкашня вяза == * [https://www.agroklub.rs/kolumna/znate-li-sta-su-curak-kozuh-opaklija-prsnjak-i-ko-ih-pravi/100686/ Znate li šta su ćurak, kožuh, opaklija, pršnjak? I ko ih pravi?], ''argoklub.rs'' [[Катеґория:Облєчиво]] or5ajw8ugmbwf0x84yafmi1lgc3uxs2 18038 18035 2026-04-26T19:43:54Z Olirk55 19 18038 wikitext text/x-wiki [[File:Turkmen waistcoat made of sheep wool.jpg|thumb|right|250px]] '''Першняк''' (серб. ''пршњак''; од перши, праслав. ''рьrsь'' и ''pьrsi'') - [[кожух]] (без рукавох): першняк бул зоз овчей [[Скорка|скори]] и зафарбени на чарно лєбо на жовто. Же би руки були шлєбодни при роботи, рукави нє мал. Припада хлопскому а и женскому [[Облєчиво|облєчиву]]. Облєкало ше го так же ше праву руку удзало, а на лївим боку од пазухи по долу и на плєцу ше капчал зоз трома або штирома скорянима [[Ґомбичка|ґомбичками]]. Квачки зоз хторима ше капчало ґомбичку тиж були скоряни. На предку и на задку першняк бул длугши, викрати на округло, а лєм на клубох бул дакус кратши. На даєдних першнякох коло рубца (крайох) була бундичка повипущована зоз нукашнього боку, так же то бул єдини украс. Красши першняки були на першох вишивани. Нєшкайши першняки ше капчаю на предку. Майстрове цо правели першняки волали ше ''кушнїре''. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 144. == Вонкашня вяза == * [https://www.agroklub.rs/kolumna/znate-li-sta-su-curak-kozuh-opaklija-prsnjak-i-ko-ih-pravi/100686/ Znate li šta su ćurak, kožuh, opaklija, pršnjak? I ko ih pravi?], ''argoklub.rs'' [[Катеґория:Облєчиво]] 2jsef90h77xbbu83xa8btg03w1b21rv 0 2405 18034 16981 2026-04-26T19:30:18Z Olirk55 19 18034 wikitext text/x-wiki '''Лубик''' ма у нашим руским язику два значеня: '''1.''' округли рам на дзивоцкей парти: ''Парта то бул єден лубик (древени рам) обшити зоз червеним баршоньом, а по баршоню було вельо навишивани ружички и блїщаци пацерки. На лубику було рожки, на хторих були наквачени пантлїки вшелїяких [[Фарба|фарбох]], хтори вишели аж по пас;'' '''2.''' рам за вишиванє и дзиркованє: ''Платно за дзиркованє мушело буц добре зацагнуте кед ше сцело дзирковац, та ше кладло до древеного лубика. Лубик ше могол хасновац и при вишиваню.'' == Походзенє назви == Слово ''лубик'' настало од слова ''луб:'' округли древени рам шитка, рошти и под. (рсй. ''луб'' = лупа древа, ''лубочка'' = [[кошарка]] з брезовей лупи; слц. диял. ''lub'' = лупа древа, ценки фалаток за плєценє [[Кошар|кошарох,]] древени рам, а тото од праслав. ''lubъ.'' == Литература == Словнїк руского народного язика, А – Н, Нови Сад 2017, б. 685. == Вонкашня вяза == * [https://www.artmie.rs/ram-za-vez-razne-velicine-CCH41 Ram za vez] vebsajt Artmie, www.artmie.rs, * [https://hobishop.me/Pribor-za-vez-i-sivanje/rame Đerđef / Okvir za vez i goblene (Djerjef)] hobishop.me [[Катеґория:Уметносц]] sn5rmgrpxqt8yjsj2dyffjrwzeek9wh 0 2406 18036 13538 2026-04-26T19:35:47Z Olirk55 19 Означени викивязи 18036 wikitext text/x-wiki '''Кармик''' (од слова ''кармиц'') то оградзени простор за карменє швинї. Кармики на дилїни (вола ше их ище и з „дилїнами”) були направени з дескох, закрити з билим черепом. На сподку були дески, хтори стали на цеглох або на древе. Кармики нє мали обори. Кармики на дилїни, односно, кармики зоз патосом зоз дескох ше у нєшкайшим чаше нє прави. Покарма ше швиньом сипе з вонка до валовкох. Валовок бул кущичко випущени же би ше до ньго покарма лєгчейше сипала, прикрити є з деску, хтора була приправена за дески кармика. Кед ше сипе [[Пожива|поживу]] подзвигнє ше деску, а кед ше усипало, деску ше враци на место, так же вона налєгує на валовок. Кед ше карми швинї, нє муши ше уходзиц нука до кармика. Кармики можу буц и под [[Чардак|чардаком]]. Долня часц чардака ше мурує з цеглох, та ту були кармики, а горня часц ше прави з латкох и ту ше сипе [[Кукурица|кукурицу]] у чуткох. Таки чардаки можу оддзельовац преднї [[двор]] од заднього, та так кармики патра до гумна. Таки кармики ше прави на штред двора попрейга. Познєйше ше почало правиц и кармики з оборами. Обори були опрез кармика. Нє були закрити, лєм оградзени з десками. '''Сучасни кармики''' Сучасни кармики ше находза у заднєй часци другого двора и звичайно ше у нїх карми, окрем швиньох, и [[Заяц|заяци]], кури, препилки, кози и друга живина и дробни статок. Збудовани су зоз твардого материялу, зоз цеглох, а над нїма збудовани чардак. Зоз таким способом будованя ше баржей вихасновює простор у дворе. == Литература == * Олена Папуґа, ''Руске обисце'', 2012.рок, бок 46,47 == Референци == [[Катеґория:Обисце]] 4spppmw9tm4ty0se8tmc2mfz2z1wgz3 18037 18036 2026-04-26T19:41:30Z Olirk55 19 Додата литература, викивзѕи 18037 wikitext text/x-wiki '''Кармик''' (од слова ''кармиц'') то оградзени простор за карменє швинї. Кармики на дилїни (вола ше их ище и з „дилїнами”) були направени з дескох, закрити з билим черепом. На сподку були дески, хтори стали на цеглох або на древе. Кармики нє мали обори. Кармики на дилїни, односно, кармики зоз патосом зоз дескох ше у нєшкайшим чаше нє прави. Покарма ше швиньом сипе з вонка до валовкох. Валовок бул кущичко випущени же би ше до ньго покарма лєгчейше сипала, прикрити є з деску, хтора була приправена за дески кармика. Кед ше сипе [[Пожива|поживу]] подзвигнє ше деску, а кед ше усипало, деску ше враци на место, так же вона налєгує на валовок. Кед ше карми швинї, нє муши ше уходзиц нука до кармика. Кармики можу буц и под [[Чардак|чардаком]]. Долня часц чардака ше мурує з цеглох, та ту були кармики, а горня часц ше прави з латкох и ту ше сипе [[Кукурица|кукурицу]] у чуткох. Таки чардаки можу оддзельовац преднї [[двор]] од заднього, та так кармики патра до гумна. Таки кармики ше прави на штред двора попрейга. Познєйше ше почало правиц и кармики з оборами. Обори були опрез кармика. Нє були закрити, лєм оградзени з десками. '''Сучасни кармики''' Сучасни кармики ше находза у заднєй часци другого двора и звичайно ше у нїх карми, окрем швиньох, и [[Заяц|заяци]], кури, препилки, кози и друга живина и дробни статок. Збудовани су зоз твардого материялу, зоз цеглох, а над нїма збудовани чардак. Зоз таким способом будованя ше баржей вихасновює простор у дворе. == Литература == * Олена Папуґа, ''Руске обисце'', 2012.рок, бок 46,47 * Gordana Vuković, Terminologija kuće i pokućstva u Vojvodini. Novi Sad (Filozofski fakultet), 1988, бок 508 == Референци == [[Катеґория:Обисце]] 7n3q26mq37dlhhb2kwhbrrgklr4at3d 0 2456 18032 13859 2026-04-26T19:21:27Z ОленкаБТ 1579 Викивязи и подробносци 18032 wikitext text/x-wiki [[File:Delftblue.jpg|right|thumb|300px|Кошуля]]<gallery> </gallery><gallery> </gallery><gallery> </gallery>'''Кошуля''' (всл. ''košuľa'' „исте”; слц. ''košeľa'' „исте”, поль. ''koszula'' „исте”, укр. диял. кошуля „исте”; общеславянске, праслав. ''Košuľa;'' од лат. ''casula'' „плащ зоз шапочку”): ♦ горнє хлопске [[облєчиво]]. Спредку є цалком отворена и капча ше з [[Ґомбичка|ґомбичками]]. Ма [[ґалєр]] под хтори ше кладзе машля, по стародавни: гайштук, або завязує даяка машлїчка або пантлїчка. ''Давно хлопи ношели били кошулї з домашнього, своєй роботи платна, хторе добре упивало зной, лєгко ше райбало и було найтуньше. Кошулї мали кратки крой, та при хиляню у роботи хрибет до половки остал голи. Влєце бул од [[Слунко|слунка]] огорени, счарнєти; на предку кошулї були з розпором, а зацаговало ше их зоз затєжками (усукани порващок). Познєйше кошулї були длугши, з длугокима рукавами, хтори ше у роботи закасовали.'' ♦ женска сподня кошуля: Посподку ше ношело кошулї як споднї шмати. Кошуля була така прейґа, погоре, ровна, без першичкох и пасу. == Историят == Найстарша позната кошуля пренайдзена у єгипетскей крипти у Таркану 3.000 роки п.н.е. Була то шветочна [[Лєн|лєнова]] кошуля <ref>Barber, Elizabeth Wayland (1994). ''Women's Work. The first 20,000 Years''. New York: Norton & Company. стр. 135. <nowiki>ISBN 978-0-393-31348-2</nowiki>.</ref>По 12. вик кошулї були состойна часц облєчива хторе ше ношело, алє посподку<ref name=":0">William L. Brown III, "Some Thoughts on Men's Shirts in America, 1750-1900", Thomas Publications, Gettysburg, PA. 1999. <nowiki>ISBN 978-1-57747-048-9</nowiki>. стр. 7.</ref> У штреднїм вику кошуля постава видлїва часц облєчива и найчастейше ю ношели скромнєйши людзе: пастире, гарештанци, лоґораше, покайнїки и др<ref>C. Willett and Phillis Cunnington,[https://archive.org/details /historyofundercl00cunn&#x22;]The History of Underclothes&#x22;, Dover Publications Inc., New York 1992. ISBN 0-486-27124-2 pp.23-25</ref>. У 17. и 18. вику ношенє кошулї без даякого другого облєчива було нєпристойне и нєадекватне.<ref name=":0" /> У 18. вику, место споднього облєчива - ґачох, хлопи облєкали длугши кошулї... же би мали функцию ґачох.<ref>. The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.</ref> Историчар зоз 18. вику Джозеф Страт верел же хлопи хтори нє облєкаю кошулї у посцелї нєпристойни.<ref>. The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.</ref> Аж и по 1879. рок, кошулю хтору було видно без дачого поверху думало ше же нєприкладне.<ref name=":0" /> [[File:BLW Shirt.jpg|right|thumb|300px|Кошуля зоз лєну зконца 19 вику, хтора мала нациґовану фодру.]]Кошуля дакеди мала ранци або фодри – хтори були нациґовани коло шиї або манжетнох. У 16. вику хлопски кошулї часто мали вишивки, а тиж и пришити нациґовани рецочки. У 18. вику длугоки нациґовани фодри або жабои, були модерни.<ref>C. Willet and Phillis Cunnington (1992).[[iarchive:historyofundercl00cunn|The History of Underclothes.]] New York: Dover Publications Inc. бок 36–39. ISBN 0-486-27124-2..</ref>   Кошулї у [[Фарба|фарбох]] зявели ше на початку 19. вику. Мож их видзиц на сликох-малюнкох Джорджа Калеба Бинґами. По 20. вик кошулї були єдноставне комотне облєчиво, и лєм за роботнїкох нїзшого сталежу. За єдного джентлмена, ношиц нєбовобелаву кошулю було нєзадумуюце 1860. року, алє постало стандард по 1920. и 1980. представяло найнормалнєйше облєканє. Европянки и Американки почали ношиц кошулї коло 1860. року, кед царица Евґения зоз Французкей популаризовала Ґарибалдийову кошулю, червену кошулю яку ношели борци за шлєбоду под Дюзепом Ґарибалдийом.<ref>Buck, Anne (1984). Victorian Costume. Ruth Bean Publishers. ISBN 0-903585-17-0., Carlton, Bedford, England.</ref>  Концом 19. вику, Виковни словнїк  описал обичну кошулю же є „зоз памуку, зоз платна на першох и манжетнами порихтану за крохмалєнє (зоз скробом), при чим ґалєр и манжетни звичайно оддвоєни и могли ше намесцац. [[File:Craddock Uniform Company Work Shirt Worn By Charles A. Lindbergh - DPLA - 57a79afbb653e48cb09478bfd5bdeaa4 (page 1).jpg|right|thumb|300px|Кошуля-униформа з кишенками.]]Познєйше, пре часте райбанє кошульох, було здумане же би ше ґалєр одвоєл од кошулї и знїмал пре практичносц. Таки кошулї мали,,тримаче&#39;&#39; за ґалєри.<ref>[https://gant.com/ ,,History of the Shirt :: Shirt Guide.”] Gant US. Приступљено 2016-09-29.</ref> Кошуля була состойна часц и деталь у народним облєчиве векшини народох на наших просторох. Кошуля припадала як облєчиво нїзшей класи людзох по 19-20. вик, медзитим, таки статус кошулї ше зошицким пременєл. Нєшка кошуля постала так повесц стандард за ношенє и облєканє, поготов у дипломатских кругох.<ref>[https://web.archive.org/web/20150501154651/http://www.riznicasrpska.net/likovnaumetnost/index.php?topic=121.0 „Etnografski muzej u Beogradu /nošnja/”.] Архивирано из оригинала 01. 05. 2015. г. Приступљено 15. 09. 2013.</ref> == Конструкция == Кошуля ше, як и векшина облєчива, состої зоз стандардних часцох: ♦ Рукави ♦ Ґалєр, ґалєрчок ♦ Часц коло цела ♦ Манжетна ♦ Кояки розлични додатни часци Шицки тоти часци ше розлично дизайную у складзе зоз потребами и локалнима обичаями и традициями. Класични материяли зоз хторих ше кошуля може ушиц то: памук, волна, лєн, [[гадваб]] и рижни синтетични материяли. '''Рукави''' можу буц длугоки або кратки (рекельче), у зависносци од часци рока кеди ше кошулю облєка. Тиж так и сам крой рукавох може буц розлични, у зависносци од того же яка применка. [[File:Shirt-types.svg|right|thumb|300px|Три типи нєшкайших кошульох, маїцох]]'''Ґалєри''' можу буц розлично дизайновани. Найпознатши ґалєр бул зоз преклопйованьом, на хтори ше може заквачиц, односно под нього, машля або машлїчка, ґомбошка итд. Познати тип и русийски ґалєр (то такволана рубашка), на хтори нє мож положиц машлю.<ref>[https://web.archive.org/web/20130831062722/http://www.kosulje.rs/ruska-kragna/ Ruska kragna, košulje] Архивирано из оригинала 31. 08. 2013. г. Приступљено 14. 09. 2013</ref> '''Главна часц кошулї''' найчастейше широка, класична и узка. Часто за узки кошулї гваря же су струковани (шити коло цела) и вони ше ноша за шветочни нагоди (вешеля, винчаня, дїловни схадзки итд.). '''Манжетна''' то часц кошулї такой над дланю. На нєй ше найчастейше находзи ґомбичка хтора ше закапчує после облєканя. Єст длугши и кратши манжетни зоз єдну або вецей ґомбичками. Место ґомбичкох, манжетни на шветочних кошульох мож капчац и з украснима купчима ґомбичками у рижних дезенох, фарбох и драгоциних материялох як цо напр. злато, янтар, циркони итд. '''Додатни деталї''' ше кладу на кошулї за окремни потреби и нагоди. Найчастейше то даяка кишенка, алє ше може найсц и рижни пантлїки, надписи и подобне. '''Модели кошульох''' • Лоґорска кошуля – широка, ровно скрата кошуля лєбо блузна зоз краткима рукавами (рекельче) зоз єдноставним преднїм отвором и „камп-ґалєром“. • Формална кошуля – кошуля зоз формалним (дакус твардим) ґалєром, отвором по цалей дужини на предку од ґалєра по поруб (звичайно закапчана), и рукави зоз манжетнами. • Била кошуля – звичайно кошуля билей [[Фарба|фарби]]. • Вечарша кошуля – окреме ушита кошуля же би ше облєкала зоз хлопскима шветочнима шматами, и напр. чарну або билу машлю. • Ґваябера – кошуля зоз штирома кишенками.<ref>Tartakoff, Joseph (13. 9. 2006).[https://web.archive.org/web/20080910011756/http://www.masbakersfield.com/home/ViewPost/14587 The guayabera: Traditional tropical shirt finds new customers online] Bloomsbury Academic. стр. 47. ISBN 978-1-56367-465-5.</ref><ref>[https://www.kykuclothing.com/ KYKU Brand Wolf T-shirts Men Mountain Tshirt Anime Animal Tshirts ] kykuclothing.com (язик: анґлийски).</ref> • Поетска кошуля – широка кошуля або блузна зоз ,,полнима&#39;&#39; бискупскима рукавама, звичайно зоз велькима фодрами на предку и зоз манжетнами. [[File:20181201 132610 meet me under the mistletoe.jpg|right|thumb|300px|Маїца]] • [[Маїца]] – лєгка кошуля без ґалєра и ґомбичкох, ушита зоз розцагуюцого (еластин), финого тканого текстилу, найчастейше памуку, углавним з краткима рукавами. Маїци ше першобутно ношело под кошулю, а тераз є звичайна кошуля за каждодньове облєканє у велїх жемох. • Маїца з длугокима рукавами – маїца цо ма длугоки рукави хтори прикриваю руки. == Фразеолоґия == '''Дру кошулї за нїм''' - гвари ше о даким хто дума же є барз глєдани, потребни: ''Гвари же кед ту страци роботу, та пойдзе до Канади, гей, там го барз чекаю, дру кошулї за нїм;'' '''Нє дам на себе кошую подрец''' - нє будзем ше барз одмагац, нє дам ше барз понукац: ''Кед дакого понукаю єсц, пиц и под., вон пове: Добре, вежнєм, нє дам на себе кошулю подрец (= т.є. нє допущим же бисце ме барз цагали за кошулю, за рукав);'' '''Меняц (виру, прешвеченє) як кошулю''' - часто меняц свойо прешвеченє: ''Просв. дружтво ... виступало лєм процив тих людзох, за котрих знало, же свойо увереня меняю як кошулю.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Madraskarohemd Sir Oliver.jpg|Рекельче-кошуля з краткима рукавами. Файл:Eton shirt.jpg|Шветочна кошуля з привязану машлю попод ґалєр.. Файл:Camisa-60-clubUCR.jpg|Тип маїци. </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика'' I, Нови Сад, 2017., бок 635. == Вонкашнї вязи == {{commonscat}} * [https://www.vam.ac.uk/collections/fashion „Introduction to 18th-century fashion”.] Fashion, Jewellery &amp; Accessories. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Muzej_Viktorije_i_Alberta Victoria and Albert Museum.] Pristupljeno 2008-08-06. * C. Willet and Phillis Cunnington, "The History of Underclothes", Dover Publications Inc., New York 1992. ISBN 0-486-27124-2 б. 36–39 == Референци == <references /> [[Катеґория:Облєчиво]] aleu21k4ail4629ywo8vr4j6zt2vr60 0 2985 18029 18026 2026-04-26T18:26:53Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, подробносци, викивязи 18029 wikitext text/x-wiki '''Єловстон''' (анґл.''Yellowstone'') [[национални парк]] Зєдинєних Америцких Державох хтори ше пресцера на подручу трох заходноамерицких союзних державох: Вайоминґ, Монтана и Айдахо. == Общи иноформациї == Єловстон найстарши национални парк на швеце, основани є [[1. марец|1. марца]] 1872. року. Парк на поверхносци 8 987 км2 и зоз найвекшей часци ше пресцера на сиверозаходзе союзней держави Вайоминґ, односно на тромеджи зоз державу Монтану и Айдахо. Парк природи Єловстон познати по ґейзирох, жридлох цеплей води, вулкану и других ґеотермалних характеристикох. Найпознатши шветови ґейзир Стари Верни находзи ше праве у тим парку. == Назва == Назва парку походзи од мена рики Єловстон. Французки ловаре на бундички зоз видри и дабру перше наволали тоту рику Roche Jaune, на основи жовтих прикрих стинох хтори ше находза коло улїву рики Єловстон до рики Мизури, же би познєйше америцки ловаре на бундички преложели тоту назву на анґлийски язик хтора ше и нєшка хаснує. == Ґеоґрафски податки == Коло 96 проценти парку Єловстон находза ше на териториї держави Вайоминґ, 3 проценти на териториї Монтана, а 1 процент на териториї Айдахо. Парк од сиверу по юг длугоки коло 102 км, а од заходу по восток коло 87 км воздушней линиї. Поверхносц му 8987 км2, и векши є од поверхносци двох союзних америцких державох Роуд Айленд и Делавер вєдно. Рики и озера прекриваю коло 5 проценти парку, а найвекша водова [[поверхносц]] то озеро Єловстон. Глїбоке є 122 [[Метер|метери]], а його побрежє длугоке коло 177 км. Єловстон парк ше находзи на високоровнїни на штреднє коло 2 400 метери надморскей висини. Найвисша точка парку то верх Игл на 3462 метери, а найнїзша Рис Крик на 1 610 метери надморскей висини. Парк окружени зоз велїма горами, а найвисши верх Моунт Вашбурн хтори високи 3 122 метери. У парку ше находзи єден зоз найвекших шветових [[Камень|камених]] лєсох, у хторим ше стебла, после того кед у давней прешлосци були прекрити зоз ґаром и глїну, претворели до минерализованого материялу. Тиж так, у парку ше находза велї водопади и то висини од 4,5 по 94 метери. Состойна часц парку и два каньони: Луисов Каньон, през хтори чече рика Луис, и Ґранд Каньон, през хтори чече рика Єловстон. == История == Познате же пред 11 000 роками Индиянци на подручу парку почали зоз ловами и риболовом, а перши били людзе хтори нащивели парк то члени експедициї виглєдовачох Луиса и Кларка 1805. року. Корнелиюс Гедґес, [[писатель]] и правнїк зоз Монтани, член експедициї Вошбурн, предложел же би ше тото подруче защицело, так же зоз дньом преглашованя националного парку Єловстон, як першого шветового националного парку, 01. марца 1872. року, почала ера защити животного штредку. == Наставанє парку == У цалим националним парку Єловстон мож видзиц ґеотермални зявеня. Попри ґейзирох, ту ше находза и базени зоз горуцу мутлянку (блатом), млази сумпорней пари хтори виходза зоз природних отворох и жридла горуцей води. Тоти активносци ше збуваю пре розпукнуту стину хтора ше нєпреривно гойса под ценку жемову поверхносцу, так же то и нєпреривна опасносц од ерупциї. Пред коло 600 000 роками збули ше моцни ерупциї и подзвигли коло 2 590 км2 поверхносци жеми, так же вельке количество праху и ґару прекрило векшу часц Сиверней Америки. Поверхносна жемова скора препадла и настал вельки кратер поверхносци 3 100 км2. Познєйше ше збували ерупциї меншого интензитету, так же ґар и лава скоро подполно прекрили тот кратер, а зоз тим претаргнути и природни цек рики Єловстон та настало и вельке озеро. Дзекуюци ляднїком, у чаше трох длугоких лядових периодох, а ище баржей дзекуюци цеплей води и пари хтора омегчала и офарбела рубцово стини рики на жовто, настал и нєшкайши Ґранд Каньон. У каньону ше находза и вельочислени прекрасни водопади. Докази ерупцийох супервуклканох найбаржей мож видзиц на горским венцу Спесмен Ридж, дзе ше находзи камени лєс ореху, дубу, дринки, платану и маґнолиї. == Рошлїнски и животиньски швет == У националним парку Єловстон доминантни лєс сосни (''Pinus contorta, Pseudotsuga menziesii''), смреки ''(Picea engelmannii)'' и ядловцу ''(Abies lasiocarpa''). Од лїсцастих древох заступена [[Тополя (древо)|тополя]] ясика (''Populus tremula'') Од животиньох у националним парку жию: бизон, ґризли, кафови (шиви) медведз, вовк, койот, єлень, лос, муфлон и пума (горски лєв). Фармере маю найвецей бриґи пре вельке число бизонох, прето же можу заражиц статок. Вельке число бизонох було заражене зоз бактерию бруцелозу, зоз хтору бул заражени статок принєшени зоз Европи. Хорота спричинєна зоз тоту бактерию може допринєсц же би ше число домашнього статку преполовело. Окрем бизононох, опасносц за домашнї статок ма и вовк. По 1994. рок у националним парку Єловестон вовки нє було прето же су ловени ище од 1926. року. Медзитим, зоз одлуку америцкей канцелариї за риби и дзиви животинї, 1995. року вовк врацени до парку. Вовк нє ма стстус загроженей файти, так же лови на ньго допущени, алє проблем у тим же го нє мож розликовац од защиценей файти вовка хтори сам приходзи зоз Канади на тот простор. У периодзе кед вовки нє було у националним парку, титулу найопаснєйшого предатора мал койот. Заш лєм, койот нє бул способни ловиц векши животинї хтори нє його природни плєн, так же медзи койотами пришло до звекшаня хорих и хромих єдинкох, та на таки способ була поремецена природна ровновага медзи животинями. == Литература == Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 235—239 [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Америки]] r6zci7iuxqdygv8798m4o175skn2334