Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе</title>
    <ns>0</ns>
    <id>26</id>
    <revision>
      <id>18118</id>
      <parentid>14951</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:47:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Корекциї у тексту</comment>
      <origin>18118</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9282" sha1="buj59zwycv3wk2tv9vuysme7s4it7ht" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Petrovaradin Fortress 8.8.2018 207.jpg|center|300px]]    Будинок у Петроварадинє
| colspan=&quot;2&quot; |  
|-
|'''Тип'''
|Державна институция
|-
|'''Основана'''
|22. април 1974. року 

|-
|'''Место'''
|Нови Сад, Сербия
|-
|'''Афилияция'''
|Универзитет у Новим Садзе
|-
|'''Декан'''
|Синиша Бокан
|-
|'''Часипос'''
|''Зборнїк роботох'' 
(''Зборник радова'')
|-
|'''Веб–сайт'''
|[https://akademija.uns.ac.rs/   Урядови веб–сайт]
|}
'''Академия уметносцох'''  високошколска установа хтора припада Универзитету у Новим Садзе и єдина образовна установа наменєна сучасному уметнїцкому, творчому образованю у [[Войводина|Войводини]]. &lt;ref&gt;[https://www.mojnovisad.com/lokacija/1-85/akademija-umetnosti-novi-sad/ Akademija-umetnosti Novi Sad/] Moj Novi Sad. Приступљено 19. 1. 2019&lt;/ref&gt;

== Общи информациї ==

Иснує  у составе Универзитета у Новом Садзе, орґанизацийно  подзелєна є до трох департманох:

♦ Департман музичней уметносци,

♦ Департман подобовей уметносци,

♦ Департман драмскей уметносци.

На шицких трох департманох реализує ше 26 студийни програми основних академских студийох, 27 студийски програми мастерских студийох и єдан студийски програм интеґрисаних студийох.

== Историят ==
[[File:Плоча на будинку Академиї уметносци у Н. Садзе -Петровоарадину.jpg|thumb|280px|Плоча на будинку Академиї уметносцoh у Новим Садзе]]Академия уметносцох почала зоз свою роботу 1974. року, як єдан зоз факултетох Универзитета у Новим Садзе. Oдлуку o основаню високошколскей установи, хтора будзе дїловац у обласци музичней, подобовей и драмскей уметносци, принєсла  Скупштина  22. априла. Академия барз швидко постала єден зоз найуспишнєйших факултетох Универзитету  у Новим Садзе и розвила ше до єдней зоз найвизначнєйших универзитетских уметнїцких институцийох бувшей СФРЮ.  Перши єй декан бул Рудолф Бручи, под час його управяня, тота институция мала найквалитетнєйшу катедру за музику у бувшей Югославиї. Медзи другима, зоз Aкадемию мал потписани роботни контракт и Алфред Шнитке, тиж и зоз другима визначнима професорами [[Подзелєнє музики|музики]], [[Инструменталиста|инструменталистами]], музичнима фаховцами  зоз тедишнїх просторох. Oд самого снованя Академия уметносцох ше намага розвиц идeнтитeт прейґ пoрушованя студийних прoграмох - кoмпoзициї, клавира, смикових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмeнтох]], дуйних инструмeнтох и музичней пeдаґoґиї – на хторих викладали [[Композитор|кoмпoзитoре]] Рудoлф Бручи и Душан Радич, Никола Петин, пиянисти Eвгeний Tимакин, Йoкутгoн Mихайлoвич и Aрбo Валдма, виoлинисти Mарина Яшвили и Деян Mихайлoвич, виoлиста Ласлo Хoрват, кларинeтиста Mихаилo Кeлбли, дириґенти Младен Яґушт, Владимир Краньчевич, Борис Черноґубов, професоре педаґоґийного оддїла [[Иван Ковач]], Душан Плавша, Дорина Радичева-Дивякович, Бранимир Сакач, Зийо Кучукалич.

У медзичаше по нєшка формовал ше и оддїл за [[Етномузиколоґия|етномузиколоґию]].

На Дeпартману драмскей умeтнoсци перше oтвoрeна Катeдра за ґлуму хтора свoй студийски прoграм рeализовала на двох студийских групох: Ґлума на сербским язику и Ґлума на мaдярским язику.
Aкадeмия умeтнoсцох пошвидко здобула репутацию дзекуюци значним прoфeсoром ґлуми: Бранкови Плeши, Радeтови Mаркoвичови, Пeтрови Баничeвичови и Mихаилови Янкeтичови и Ласлови Патакийови першoму прoфeсoрови ґлуми на мaдярским язику.

Студийска ґрупа за рeжию — чий  снователь бул прoфeсoр Бoрo Драшкoвич, рeдитeљ винїмково бoгати зоз театралним и филмским искуствийом, и прoфeсoр Влаткo Ґилич хтори 1984. року порушали заєднїцку класу у хторей заєднїцки  робели студeнти интeрмeдиялнeй рeжиї и студeнти ґлуми, бeз прeдхoднoго прикладу у пракси висoкoшкoлских умeтнїцких институцийох на наших просторох.

Дeпартман подобових умeтнoсцох ище од снованя Aкадeмиї умeтнoсцох творел замерковану репутацию зоз дїялносцу визначних подобових уметнїкох и педаґоґох Mиливоя Никoлаєвича, Бoшка Пeтрoвича и Исидoра Врсайкoва, скулптора Йoвана Сoлдатoвича, Mилуна Видича и Любoмира Дeнкoвича, ґрафичара Mилана Станoєва, Халил Tиквeша, Живка Дяка и Mиoдраґа Наґoрнoґ.

Значне наглашиц же [[Иван Ковач]], перши наш руски академски композитор и клавириста, окрем же бул порядни професор на Академиї уметносци, єден период бул декан тей визначней установи уметносци. Под час його управяня Академия уметносцох посцигла значни розвой и досягла висши уровень у  роботи а з тим допринєсла и обогацела културу у Нoвим Садзе и  окруженю. 

Тиж мож констатовац же на Академиї уметносцох у Новим Садзе студирали велї нєшкайши нашо музични фаховци и здобули академске образованє. Нєшка вони успишни [[музичар]]е инстурменталисти, музични педаґоґове хтори компоную, дириґую, орґанизую аматерски [[хор]]и, шпивацки ґрупи лєбо [[Оркестер|оркестри]]. Зоз своїма активносцами доприноша  значносц  у култури по наших местох дзе жию руснаци  а поготову значносц очуваня нашого музичного скарбу. 

На Академиї уметносцох у Новим Садзе заняти як порядни професор педаґоґ оддїла виолини наш познати уметнїк виртуоз виолиниста мр. Михал Будински. 

== Вонкашнї вязи ==
* [https://akademija.uns.ac.rs/ Урядови веб-сайт], ''akademija.uns.ac.rs'' 
* [https://akademija.uns.ac.rs/informator-o-radu/ Informator o radu Akademije umetnosti], ''akademija.uns.ac.rs''

== Референци ==

[[Катеґория:Уметносц]]
[[Катеґория:Нови Сад]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музичне образованє]]
[[Катеґория:22. април]]</text>
      <sha1>buj59zwycv3wk2tv9vuysme7s4it7ht</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18119</id>
      <parentid>18118</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:53:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Olirk55 преместио је страницу [[Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе]] на [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]]</comment>
      <origin>18118</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9282" sha1="buj59zwycv3wk2tv9vuysme7s4it7ht" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Petrovaradin Fortress 8.8.2018 207.jpg|center|300px]]    Будинок у Петроварадинє
| colspan=&quot;2&quot; |  
|-
|'''Тип'''
|Державна институция
|-
|'''Основана'''
|22. април 1974. року 

|-
|'''Место'''
|Нови Сад, Сербия
|-
|'''Афилияция'''
|Универзитет у Новим Садзе
|-
|'''Декан'''
|Синиша Бокан
|-
|'''Часипос'''
|''Зборнїк роботох'' 
(''Зборник радова'')
|-
|'''Веб–сайт'''
|[https://akademija.uns.ac.rs/   Урядови веб–сайт]
|}
'''Академия уметносцох'''  високошколска установа хтора припада Универзитету у Новим Садзе и єдина образовна установа наменєна сучасному уметнїцкому, творчому образованю у [[Войводина|Войводини]]. &lt;ref&gt;[https://www.mojnovisad.com/lokacija/1-85/akademija-umetnosti-novi-sad/ Akademija-umetnosti Novi Sad/] Moj Novi Sad. Приступљено 19. 1. 2019&lt;/ref&gt;

== Общи информациї ==

Иснує  у составе Универзитета у Новом Садзе, орґанизацийно  подзелєна є до трох департманох:

♦ Департман музичней уметносци,

♦ Департман подобовей уметносци,

♦ Департман драмскей уметносци.

На шицких трох департманох реализує ше 26 студийни програми основних академских студийох, 27 студийски програми мастерских студийох и єдан студийски програм интеґрисаних студийох.

== Историят ==
[[File:Плоча на будинку Академиї уметносци у Н. Садзе -Петровоарадину.jpg|thumb|280px|Плоча на будинку Академиї уметносцoh у Новим Садзе]]Академия уметносцох почала зоз свою роботу 1974. року, як єдан зоз факултетох Универзитета у Новим Садзе. Oдлуку o основаню високошколскей установи, хтора будзе дїловац у обласци музичней, подобовей и драмскей уметносци, принєсла  Скупштина  22. априла. Академия барз швидко постала єден зоз найуспишнєйших факултетох Универзитету  у Новим Садзе и розвила ше до єдней зоз найвизначнєйших универзитетских уметнїцких институцийох бувшей СФРЮ.  Перши єй декан бул Рудолф Бручи, под час його управяня, тота институция мала найквалитетнєйшу катедру за музику у бувшей Югославиї. Медзи другима, зоз Aкадемию мал потписани роботни контракт и Алфред Шнитке, тиж и зоз другима визначнима професорами [[Подзелєнє музики|музики]], [[Инструменталиста|инструменталистами]], музичнима фаховцами  зоз тедишнїх просторох. Oд самого снованя Академия уметносцох ше намага розвиц идeнтитeт прейґ пoрушованя студийних прoграмох - кoмпoзициї, клавира, смикових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмeнтох]], дуйних инструмeнтох и музичней пeдаґoґиї – на хторих викладали [[Композитор|кoмпoзитoре]] Рудoлф Бручи и Душан Радич, Никола Петин, пиянисти Eвгeний Tимакин, Йoкутгoн Mихайлoвич и Aрбo Валдма, виoлинисти Mарина Яшвили и Деян Mихайлoвич, виoлиста Ласлo Хoрват, кларинeтиста Mихаилo Кeлбли, дириґенти Младен Яґушт, Владимир Краньчевич, Борис Черноґубов, професоре педаґоґийного оддїла [[Иван Ковач]], Душан Плавша, Дорина Радичева-Дивякович, Бранимир Сакач, Зийо Кучукалич.

У медзичаше по нєшка формовал ше и оддїл за [[Етномузиколоґия|етномузиколоґию]].

На Дeпартману драмскей умeтнoсци перше oтвoрeна Катeдра за ґлуму хтора свoй студийски прoграм рeализовала на двох студийских групох: Ґлума на сербским язику и Ґлума на мaдярским язику.
Aкадeмия умeтнoсцох пошвидко здобула репутацию дзекуюци значним прoфeсoром ґлуми: Бранкови Плeши, Радeтови Mаркoвичови, Пeтрови Баничeвичови и Mихаилови Янкeтичови и Ласлови Патакийови першoму прoфeсoрови ґлуми на мaдярским язику.

Студийска ґрупа за рeжию — чий  снователь бул прoфeсoр Бoрo Драшкoвич, рeдитeљ винїмково бoгати зоз театралним и филмским искуствийом, и прoфeсoр Влаткo Ґилич хтори 1984. року порушали заєднїцку класу у хторей заєднїцки  робели студeнти интeрмeдиялнeй рeжиї и студeнти ґлуми, бeз прeдхoднoго прикладу у пракси висoкoшкoлских умeтнїцких институцийох на наших просторох.

Дeпартман подобових умeтнoсцох ище од снованя Aкадeмиї умeтнoсцох творел замерковану репутацию зоз дїялносцу визначних подобових уметнїкох и педаґоґох Mиливоя Никoлаєвича, Бoшка Пeтрoвича и Исидoра Врсайкoва, скулптора Йoвана Сoлдатoвича, Mилуна Видича и Любoмира Дeнкoвича, ґрафичара Mилана Станoєва, Халил Tиквeша, Живка Дяка и Mиoдраґа Наґoрнoґ.

Значне наглашиц же [[Иван Ковач]], перши наш руски академски композитор и клавириста, окрем же бул порядни професор на Академиї уметносци, єден период бул декан тей визначней установи уметносци. Под час його управяня Академия уметносцох посцигла значни розвой и досягла висши уровень у  роботи а з тим допринєсла и обогацела културу у Нoвим Садзе и  окруженю. 

Тиж мож констатовац же на Академиї уметносцох у Новим Садзе студирали велї нєшкайши нашо музични фаховци и здобули академске образованє. Нєшка вони успишни [[музичар]]е инстурменталисти, музични педаґоґове хтори компоную, дириґую, орґанизую аматерски [[хор]]и, шпивацки ґрупи лєбо [[Оркестер|оркестри]]. Зоз своїма активносцами доприноша  значносц  у култури по наших местох дзе жию руснаци  а поготову значносц очуваня нашого музичного скарбу. 

На Академиї уметносцох у Новим Садзе заняти як порядни професор педаґоґ оддїла виолини наш познати уметнїк виртуоз виолиниста мр. Михал Будински. 

== Вонкашнї вязи ==
* [https://akademija.uns.ac.rs/ Урядови веб-сайт], ''akademija.uns.ac.rs'' 
* [https://akademija.uns.ac.rs/informator-o-radu/ Informator o radu Akademije umetnosti], ''akademija.uns.ac.rs''

== Референци ==

[[Катеґория:Уметносц]]
[[Катеґория:Нови Сад]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музичне образованє]]
[[Катеґория:22. април]]</text>
      <sha1>buj59zwycv3wk2tv9vuysme7s4it7ht</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Габа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>99</id>
    <revision>
      <id>18101</id>
      <parentid>9189</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:25:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18101</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5593" sha1="cmevihbqphes453lje92nd4hfqosbt9" xml:space="preserve">
[[Файл:2006-01-14_Surface_waves.jpg|thumb|Поверховна габа на водии|309x309px]]
'''Габа''' то периодична деформация хтора ше шири у просторе и часу. Габи преноша [[Енерґия|енерґию]] през простор без прецеку часточкох штредку (нєпостої пренос [[Маса|маси]] ношацого медиюму). При механїчних габох часточки штредку лєм осцилую коло своїх ровновагових положеньох, док при електромаґнетних осцилує електричне и маґнетне польо. Електромаґнетни габи ше пресцераю и през вакуум (етер)&lt;ref&gt; Lev A. Ostrovsky &amp; Alexander I. Potapov (2002). [https://www.amazon.com/gp/product/0801873258 Modulated waves: theory and application] Johns Hopkins University Press.&lt;/ref&gt;.

Габа ше характеризує з амплитуду, фреквенцию (частосц) и габову длужину. Амплитуда найвекше одступанє брега габи од ровновагового положеня (кед габи нєт). Фреквенция то число брегох хтори ше зявюю у розпатраней точки у єдинки часу. Габова длужина то розстоянє медзи двома точками истей фази. Габа трансверзална кед єй амплитуда нормална на напрям рушаня, а лонґитудинална кед амплитуда паралелна з напрямом рушаня. 
[[Файл:Local_wavelength.JPG|center|thumb|Габи розличней длужини.Габова длужина ''λ'' то оддалєносц медзи двома брегами або долїнами габи.|264x264px]]
==Физични штредок==

Штредок з чиїм поштредованьом ше преноши габа може мац даяки зоз шлїдуюцих прикметох:

* гомоґени штредок кед прикмети штредку у шицких точкох єднаки,

* изотропни штредок кед физични прикмети исти, нєзависно од напряму рушаня.

==Заєднїцки прикмети==

Єст числени зявеня вязани за габове рушанє:

* рефлексия (одбиванє) &lt;ref&gt;'''valovi''' [https://www.enciklopedija.hr/clanak/val Габа] &quot;Hrvatska enciklopedija&quot;, Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2016.&lt;/ref&gt; – пременка смислу пресцераня, пре наиходзенє на рефлексийну [[поверхносц]] (наглу пременку штредку)
[[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад лонґитудиналней габи|290x290px]]
[[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад трансверзалней габи|290x290px]]
* рефракция (преламованє) – пременка напряму пресцераня габи (ламанє), пре наиходзенє на нови штредок 

* дифракция (розшеванє) – кружне ширенє габох за препреченьом на драги пресцераня габох през штредок

* интерференция (взаємни вплїв) – складанє габох хтори ше найду  у истей точки у истей хвильки

* дисперзия (розтресанє) – розкладанє габох по фреквенцийох, габових длужинох лєбо енерґийох
==файти габох==

Трансверзални габи то габи чийо амплитуди нормални на напрям пресцераня, поведзме, габи на струни (дроту) и електромаґнетни габи.

Лонґитудинални габи то габи чийо ше осцилациї случую у напряме пресцераня, наприклад, [[Звук|звучни]] габи&lt;ref&gt;Velimir Kruz: &quot;Tehnička fizika za tehničke škole&quot;, &quot;Školska knjiga&quot; Zagreb, 1969.&lt;/ref&gt;.

==Референци==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* Campbell, Murray; Greated, Clive (2001). ''The musician's guide to acoustics'' (Репр. вид.). Oxford: Oxford University Press.
* French, A.P. (1971). ''Vibrations and Waves (M.I.T. Introductory physics series)''. Nelson Thornes.
* Hall, D.E. (1980). [https://archive.org/details/musicalacoustics0000hall ''Musical Acoustics: An Introduction''] Belmont, CA: Wadsworth Publishing Company.
* Hunt, Frederick Vinton (1978). [https://archive.org/details/originsinacousti0000hunt ''Origins in acoustics''] Woodbury, NY: Published for the Acoustical Society of America through the American Institute of Physics.
== Вонкашнї вязи ==
* [https://resonanceswavesandfields.blogspot.com/2007/08/true-waves.html Interactive Visual Representation of Waves]
* [http://www.scholarpedia.org/article/Linear_and_nonlinear_waves Linear and nonlinear waves]
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F Колебания]
[[Катеґория:Габи]]
[[Катеґория:Физика]]</text>
      <sha1>cmevihbqphes453lje92nd4hfqosbt9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колєсар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>208</id>
    <revision>
      <id>18096</id>
      <parentid>10899</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:10:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18096</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8589" sha1="k5gisigoujs333yavfxelvddf8ut523" xml:space="preserve">[[Файл:Gruffydd_Williams,_71_years_old,_from_Ty’n_Coed,_Bodffordd,_Anglesey_–_a_wheelwright_by_trade_(8719666281).jpg|alt=Gruffydd Williams, 71 years old, from Ty’n Coed, Bodffordd, Anglesey – a wheelwright by trade (8719666281)|thumb|347x347px|Колєсар у роботи]]

[[Файл:Koc 02082024.jpg|Древени коч, главни колєсаров продукт|347x347px|alt=Koc_02082024|thumb]]
'''Колєсар''' то особа хтора ше занїма зоз правеньом древених часцох за кочи до хторих ше прага животинї, алє и зоз додаваньом желєзних часцох за конєчни випатрунок и функцию роботних кочох. Окрем роботних кочох, колєсаре правели и провадзацу опрему як цо то [[ярмо]] за праганє волох, кочики и фурики за преношенє лєгчейших терхох у обисцу. Колєсаре за древени [[плуг]]и правели градзелї на хтори притвердзена желєзна глава а за ню и ораче желєзко, док за [[Дерляча|дерлячи]] правели рами до хторих ше укладали желєзни клїнки.

Колєсаре робели углавним по порученю, часто у обсягу робней черанки, алє ношели свойо продукти на предай на вашари и пияци.

== История ==
Рушаюци од перших заєднїцох, велька часц жительства ше занїмала зоз польопривреду, а то була причина же би зажила и ремеселнїцка дїялносц. На тот способ жительству било оможлївене задоволєнє каждодньових потребох у обласци [[Привреда|привреди]]. Валалски майстрове правели и оправяли [[орудиє]] за себе и за цалу заєднїцу. Познєйше ше зявела и потреба за путнїцким и терховним превоженьом.

Зоз звекшованьом потребох жительстава, рушаюци до нєодкритих часцох швета и прилапююци нови тарґовища, окреме у нєприступних и горских предїлох, селанє мушели сами почац правиц кочи зоз полнима колєсоми, хтори хасновани за рижни наменки.

Зоз часом, гоч ше випатрунок колєса нє пременєл, пременєл ше дизайн, цо ишло на руку хасновательом чийо ше потреби нєпреривно менєли. Гоч пременки були мали, колєса були моцнєйши и твардейши, алє и лєгчейши. Од того часу, кочи ше лєгчейше правело и були хасновитши.

Колєсаре шицко робели зоз свою моцу, з руками. Зоз вельку пилу ше резало стебла, углавним баґрен и дуб. Древо ше зоз лєсох привожело на кочох. Груби стебла мали буц длугоки 3,5 до 4 метери, бо друк длугоки 3,5 метери. Глави на колєсох ше вартало зоз ручнима фуровами, гобльовало ше ручно. Робу ше поручовало дакеди и рок напредок. Комплетни кочи були длугоки 7, 8, и од 9 шухи. Кому яки требало. За векши роботи, за векшу терху, звожованє, хасновало ше найвекши и наймоцнєйши коч. Кед ше ишло на польо до роботи (орац, дерляц, бранїц або окоповац кукурицу) брало ше менши и лєгчейши коч. Векши ґаздове мали у своїм обисцу найменєй два кочи, а хто мал вецей жеми, тот мал и вецей кочи и конї. Таки ґаздове мали и чейзу або каруцу. 

Штредком 20. вику, колєсаре модернизовали и осучаснєли свойо [[ремесло]]. З ручней роботи ше преходзело на машински обробок вшадзи там дзе ше могло. Шицки машини — токарня (дребанк) за глави, пила, фурови, гобльовачка робели на струю. Майстор зоз своїма руками и знаньом контроловал машину и у рукох тримал часци цо их машини вирабяли. Зоз таку пошвидшану роботу продуковало ше и за нєпознатого купца, одходзело на вашари, пияци. Правело ше и далєй кочи, алє тераз у серийох од 10 - 12 фалати, пририхтовало ше продукти за вашари.

Колєсаре, медзи двома войнами и после, правели тоти продукти:

* Комплетни роботни и луксузни кочи, чейзи, каруци, а оков правел [[коваль]]
* 
* Санки, пориска, кошиска, драбинки и вельки драбини
* 
* Фурики, церлїци, гладнїци, кросна, сновальнїци, качаци пранїки, обични пранїки
* 
* За мулярох фурики, лади за ношенє малтеру.

У другей половки 20. вику, кед ше зявели прикочи з ґумовима колєсами, колєсаре страцели свою найзначнєйшу роботу — „приколици” як ше гвари, вируцели колєсарох. У 1972. року ше нє предало тельо продукти як пред 10 роками на єдним вашаре.

Попри велїх почежкосцох, даєдни ремеселнїки предлужели роботу и без виучених нових майстрох, так же ше нєшка зоз тим занїма углавним мале число ентузиястох, як зоз дополнююцу роботу або гобийом и звичайно робя лєм по порученю.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82#cite_ref-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_1-2   Колєсарске ремесло]  Википедия на сербским язику
* 
* Наташа Фа Холошняй, [https://druztvo.org/ruski/vidania/6a%20studia%20rutenika%2019%20za%20Pdf%20.%202014%20god..pdf Колєсарске ремесло, Терминолоґия,] Studia Ruthenica 19, Нови Сад 2014
* [https://www.youtube.com/watch?v=HQNnpcbQEGM   Приповедка о кочу, перша часц],ютˈюб канал Маковчань,  автор Славко Винаї
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=VgPSrtHcke0   Приповедка о кочу, друга часц], ютˈюб канал Вербовец,  автор Славко Винаї

== Литература ==
* Мирон Жирош, ''БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745–2001'', IV TOM (2004), бок 450, 451

== Ґалерия колєсарових продуктох==
&lt;gallery&gt;
Dreveni hrablji za seno 30082024.jpg|thumb|Древени граблї за шено
Dreveni stolcok za lupanje kukurici 20240829 114157.jpg|thumb|Древени столчок за лупанє кукурици
Dreveni vidli za seno 20240829 113149.jpg|thumb|Древени видли за шено
Jarmo 06082024.jpg|Ярмо за праганє волох
Kolcok za presadzovanje 20240907 185256.jpg|thumb|Колчок за пресадзованє
&lt;/gallery&gt;
[[Катеґория:Ремесла]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>k5gisigoujs333yavfxelvddf8ut523</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пляйстри</title>
    <ns>0</ns>
    <id>686</id>
    <revision>
      <id>18134</id>
      <parentid>7162</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T07:46:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>18134</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13553" sha1="065v9rngt3nr2r4e6s1yuuir46wmlda" xml:space="preserve">[[File:Honey comb02.jpg|right|thumb|350px|Пляйстри]]
'''Пляйстри''' (єд. пляйстра: серб. саће, поль. plastry, слц. plasty, од нєм. Pflaster, а тото од лат. emplastrum) то келиї, очка з воску хтори правя пчоли за чуванє [[мед]]у и нєшенє ваїчкох. Пляйстра представя вецей шейсцуглово келиї хтори правилно зложени єдна коло другей, так же медзи нїма нєт празни простор. Пчолово гнїздо зложене зоз пляйстрох на хторих ше находза пчоли и їх лягло. Таки способ будованя, односно форма келиї оможлївює пчолом найлєпше вихасновац простор и одкладац покарму (мед и пелин). Медоносни пчоли на таки способ будованя посцигую найекономичнєйши – шпоруюци способ будованя, алє и стабилносц пляйстрох.

== Файти ==

Медоносни пчоли будую три файти пляйстрох: матични пляйстри або матичнїк, роботнїцки пляйстри и трутовски пляйстри. Матичнїк то келия у хторей ше розвива матка. Розликує ше по велькосци, положеню и форми у одношеню на трутовски и роботнїцки пляйстри. Вельки су коло 25 милиметри, а по форми здогадую на жалудз. Цо ше дотика положеня, матичнїк у обраценим и вишацим положеню. Кед ше матка вилягнє, пчоли знїщую матичнїк, а найчастейше го будую на роботнїцких пляйстрох. До матичнїку пчоли нє одкладаю мед. Роботнїцки пляйстри служа за розвой роботнїцох и одкладанє меду. Шейсцугловей су форми и пчоли их закриваю з ровнима восковима закривками. Трутовски пляйстри маю исту форму як и роботнїцки пляйстри, дакус су векши, алє ше трутовске лягло, то єст пляйстри поклопюю з вистирченима закривками у форми полукулї. У тих пляйстрох ше розвиваю трути и одклада мед.

== Будованє ==
 
При будованю пляйстрох пчоли ше влапя за конєц (повалу) кошнїци, вишаю ше єдна за другу и так правя „зависи”. Медоносна пчола зоз задню ногу преходзи прейґ задку з брухового боку, при чим заквачи восково лїсточко зоз шерсцочками щеточки хтора ше находзи на заднєй ноги и вицагнє з пошвочки. После того зоз заднїма ногами восково лїсточко преруци на преднї ноги и потим до устох у хторих ше прерабя восок. Преробок воску у устох ше состої зоз мишаня воску зоз шлїну и сцисканя. Кажди раз кед пчола сцишнє и оброби восково лїсточко у форми грудки, лїпи го за пляйстру хтору ше будує. Пчола прерабя єден воскови лїсток коло два минути. Под час будованя пчоли медарки ше зменюю, та так єдна пчола принєше грудку воску, залїпнє ю, сцишнє и такой после нєй приходзи друга пчола и повторює поступок и так шором.

Пчоли починаю будовац пляйстри так же перше залїпню за повалу кошнїци шор воскових лїсточкох у вертикалним положеню хторе ше ище вола и прилапни пляйстри. Тоти пляйстри маю полупризматичну форму и на нїх пчоли далєй надбудую цали пляйстри. Пляйстри ше прави так же єден угел призми обрацени на горе, а други угел на долу, док паралелни боки у вертикалним положеню. Шори бокох иду у водоровним або горизонталним шоре. З додаваньом пляйстровей основи меня ше способ будованя. Пчоли теди будую на таки способ же паралелни боки у водоровним положеню, а шор келийох ше предлужує у дияґоналним положеню.&lt;ref&gt;  [https://blog.dnevnik.hr/apikultura/2013/03/1631524480/kako-pcele-grade-sace.html   &quot;Kako pčele grade saće&quot;], ''www.blog.dnevnik.hr'', pristupljeno 14. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Пляйстрова основа ==
 
Основа пляйстрох достала таке мено по тим же є централна часц пляйстри. Пчоли иншак будую пляйстри так же правя ґиризду. Кед до штредку ґиризди уложиме пляйстрову основу, теди вони на нєй вицагую бочни страни келийох. У пляйстровей основи уциснути дна и початки бокох роботнїцких станїцох (так же основа зменшує число трутох). Пляйстрову основу видумал Нємец Мегринґ 1857. року, а усовершел ю Американєц Ваґнер 1861. року. Тото пренаходок бул вельки крочай за унапредзенє пчоларства, бо пчоли унапрямени на будованє пляйстрох там дзе ше сце (у рамику). Виробени пляйстрово основи грубши як природни пляйстри. Шиццок звишок воску з нїх пчоли хасную за будованє мурох станїцох. Пляйстри под терху меду лєгко пукню (напр. кед ше фурка мед), та прето треба пляйстрову основу змоцнїц з даскелїма шорами дроту. Таки пляйстри моцнєйши и можу витримац рукованє хторе рамик поставя пред модерне пчоларство. Єст и трутовски пляйстрово основи хтори ше хаснує при хованю маткох.&lt;ref&gt; [https://pcelinaskolica.wordpress.com/radionica/pcelarska-oprema/   &quot;Pčelarska oprema&quot;], ''www.pcelinaskolica.wordpress.com'', pristupljeno 7. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Змесценє == 
 
Пчолово гнїздо ше состої зоз меншого або векшого числа пляйстрох. Число пляйстрох нє стаємне, а завиши од велькосци або твардосци заєднїци, од старосци тей заєднїци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Анї велькосц пляйстри нє стаємна, алє и вона завиши од моци заєднїци, од єй старосци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Пчола медарка вше будує свойо гнїздо з вецей пляйстрами. Пляйстри направени з пчолового воску, материялу хтори пчоли сами продукую. Пляйстра то велї шейсцстрани станїци хтори правилно пошоровани єдна коло другей, так же медзи нїма нєт нїяки празни простор; сушедни станїци маю заєднїцки мури або прегради єдна з другу. То правилне будованє мрежастого випатрунку. 

Пляйстри (станїци) служа за одхов лягла и за одкладанє меду. Пляйстра виши у вертикалним положеню, притвердзена за повалу виглїбеня або кошнїци. Кажда пляйстра ма двойнїсти капацитет, то єст нє ма станїци лєм з єдного, алє з обидвох бокох. Кажда пляйстра лєжи у водоровним положеню, алє нє зошицким точно: дакус є нагнута ґу горе од дна ґу отвору. Так мед нє може чуриц вонка. Дна шицких пляйстрох обрацени до штредку, и тих з єдного боку и тих з другого. Шицки дна заєднїцки творя преграду хтора дзелї пляйстру по штредку.

Грубина пляйстри виноши од 21,50 до 25,50 милиметри, а глїбина 10 до 12 милиметри. Плїйстри пошоровани єдна коло другей. Розстоянє медзи пляйстрами виноши коло 11 милиметри. Пляйстри нє вше правилно понаправяни и паралелно пошоровани єдна коло другей: часто су помишани, поламани и попрекрижовани. За свой бивальнїк пчоли беру шицки можлїви розпуклїни и дзири. Їм добра и долїнка у жеми под кореньом древа, векши розпуклїни у стини и муре, а найбаржей углїбеня у древе. Вони найчисленши у лєсовитих крайох, и там их пчоли по правилу єдино и хасную. У чловековей блїзкосци пчоли хасную рижни пражнїни обєктох: пойди, облаки, та и просториї, гордови, лади и подобне.

Чловек вихасновал пчолов звик насельованя, та их почал змесцовац у своєй блїзкосци же би их вихасновал. Перши таки бивальнїки ше нїч нє розликовали од природного пчолового бивальнїку. Било то обичне дзираве стебло. Познєйше ше почало плєсц кошари зоз дзивей лози або и слами, а потим ше хасновало шафлїк або ладичку дескох. 

То драга по хторей ше прешло од дзиравого стебла до модерней кошнїци з рамиками за пляйстри.&lt;ref&gt; [https://www.agroportal.hr/uzgoj-pcela/32251 Ivan Medved: &quot;Smještaj pčelinjeg gnijezda&quot;],  ''www.agroportal.hr''.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє пляйстрох ==

Пляйстри служа, медзи иншим, же би защицели ваїчка хтори матка знєше до їх поєдинєчних келийох. Матка тото роби же би ше з ваїчкох могли вилягнуц нови ґенерациї пчолох роботнїцох. Пляйстри тиж абсорбую ароматични компоненти з меду. Прето маю характеристични, приємни пах кошнїци. Барз су хасновити за обкладанє шлїжацей скорочки орґанох за диханє, як и ґастро-интестиналного тракту. Прето ше тот природни пчолов продукт препоручує тим цо куря, особом з респираторнима охоренями, як и особом хтори маю проблеми з претровйованьом.

Пляйстри ше, окреме у Коцуре, ище волаю [[Вощини (пчоларство)|вощини]]. 

== Фразеолоґия ==

: Достац пляйстру – нїч нє достац, достац купак

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 167.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%9B%D0%B5  Саће], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/wiki/
* [https://spos.info/rad/pcelinje-sace/  Pčelinje saće], ''www.spos.info/rad/''

== Референци ==</text>
      <sha1>065v9rngt3nr2r4e6s1yuuir46wmlda</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18135</id>
      <parentid>18134</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T07:46:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18135</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13612" sha1="dubb3b31vloxljfvoi0esioigds93mo" xml:space="preserve">[[File:Honey comb02.jpg|right|thumb|350px|Пляйстри]]
'''Пляйстри''' (єд. пляйстра: серб. саће, поль. plastry, слц. plasty, од нєм. Pflaster, а тото од лат. emplastrum) то келиї, очка з воску хтори правя пчоли за чуванє [[мед]]у и нєшенє ваїчкох. Пляйстра представя вецей шейсцуглово келиї хтори правилно зложени єдна коло другей, так же медзи нїма нєт празни простор. Пчолово гнїздо зложене зоз пляйстрох на хторих ше находза пчоли и їх лягло. Таки способ будованя, односно форма келиї оможлївює пчолом найлєпше вихасновац простор и одкладац покарму (мед и пелин). Медоносни пчоли на таки способ будованя посцигую найекономичнєйши – шпоруюци способ будованя, алє и стабилносц пляйстрох.

== Файти ==

Медоносни пчоли будую три файти пляйстрох: матични пляйстри або матичнїк, роботнїцки пляйстри и трутовски пляйстри. Матичнїк то келия у хторей ше розвива матка. Розликує ше по велькосци, положеню и форми у одношеню на трутовски и роботнїцки пляйстри. Вельки су коло 25 милиметри, а по форми здогадую на жалудз. Цо ше дотика положеня, матичнїк у обраценим и вишацим положеню. Кед ше матка вилягнє, пчоли знїщую матичнїк, а найчастейше го будую на роботнїцких пляйстрох. До матичнїку пчоли нє одкладаю мед. Роботнїцки пляйстри служа за розвой роботнїцох и одкладанє меду. Шейсцугловей су форми и пчоли их закриваю з ровнима восковима закривками. Трутовски пляйстри маю исту форму як и роботнїцки пляйстри, дакус су векши, алє ше трутовске лягло, то єст пляйстри поклопюю з вистирченима закривками у форми полукулї. У тих пляйстрох ше розвиваю трути и одклада мед.

== Будованє ==
 
При будованю пляйстрох пчоли ше влапя за конєц (повалу) кошнїци, вишаю ше єдна за другу и так правя „зависи”. Медоносна пчола зоз задню ногу преходзи прейґ задку з брухового боку, при чим заквачи восково лїсточко зоз шерсцочками щеточки хтора ше находзи на заднєй ноги и вицагнє з пошвочки. После того зоз заднїма ногами восково лїсточко преруци на преднї ноги и потим до устох у хторих ше прерабя восок. Преробок воску у устох ше состої зоз мишаня воску зоз шлїну и сцисканя. Кажди раз кед пчола сцишнє и оброби восково лїсточко у форми грудки, лїпи го за пляйстру хтору ше будує. Пчола прерабя єден воскови лїсток коло два минути. Под час будованя пчоли медарки ше зменюю, та так єдна пчола принєше грудку воску, залїпнє ю, сцишнє и такой после нєй приходзи друга пчола и повторює поступок и так шором.

Пчоли починаю будовац пляйстри так же перше залїпню за повалу кошнїци шор воскових лїсточкох у вертикалним положеню хторе ше ище вола и прилапни пляйстри. Тоти пляйстри маю полупризматичну форму и на нїх пчоли далєй надбудую цали пляйстри. Пляйстри ше прави так же єден угел призми обрацени на горе, а други угел на долу, док паралелни боки у вертикалним положеню. Шори бокох иду у водоровним або горизонталним шоре. З додаваньом пляйстровей основи меня ше способ будованя. Пчоли теди будую на таки способ же паралелни боки у водоровним положеню, а шор келийох ше предлужує у дияґоналним положеню.&lt;ref&gt;  [https://blog.dnevnik.hr/apikultura/2013/03/1631524480/kako-pcele-grade-sace.html   &quot;Kako pčele grade saće&quot;], ''www.blog.dnevnik.hr'', pristupljeno 14. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Пляйстрова основа ==
 
Основа пляйстрох достала таке мено по тим же є централна часц пляйстри. Пчоли иншак будую пляйстри так же правя ґиризду. Кед до штредку ґиризди уложиме пляйстрову основу, теди вони на нєй вицагую бочни страни келийох. У пляйстровей основи уциснути дна и початки бокох роботнїцких станїцох (так же основа зменшує число трутох). Пляйстрову основу видумал Нємец Мегринґ 1857. року, а усовершел ю Американєц Ваґнер 1861. року. Тото пренаходок бул вельки крочай за унапредзенє пчоларства, бо пчоли унапрямени на будованє пляйстрох там дзе ше сце (у рамику). Виробени пляйстрово основи грубши як природни пляйстри. Шиццок звишок воску з нїх пчоли хасную за будованє мурох станїцох. Пляйстри под терху меду лєгко пукню (напр. кед ше фурка мед), та прето треба пляйстрову основу змоцнїц з даскелїма шорами дроту. Таки пляйстри моцнєйши и можу витримац рукованє хторе рамик поставя пред модерне пчоларство. Єст и трутовски пляйстрово основи хтори ше хаснує при хованю маткох.&lt;ref&gt; [https://pcelinaskolica.wordpress.com/radionica/pcelarska-oprema/   &quot;Pčelarska oprema&quot;], ''www.pcelinaskolica.wordpress.com'', pristupljeno 7. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Змесценє == 
 
Пчолово гнїздо ше состої зоз меншого або векшого числа пляйстрох. Число пляйстрох нє стаємне, а завиши од велькосци або твардосци заєднїци, од старосци тей заєднїци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Анї велькосц пляйстри нє стаємна, алє и вона завиши од моци заєднїци, од єй старосци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Пчола медарка вше будує свойо гнїздо з вецей пляйстрами. Пляйстри направени з пчолового воску, материялу хтори пчоли сами продукую. Пляйстра то велї шейсцстрани станїци хтори правилно пошоровани єдна коло другей, так же медзи нїма нєт нїяки празни простор; сушедни станїци маю заєднїцки мури або прегради єдна з другу. То правилне будованє мрежастого випатрунку. 

Пляйстри (станїци) служа за одхов лягла и за одкладанє меду. Пляйстра виши у вертикалним положеню, притвердзена за повалу виглїбеня або кошнїци. Кажда пляйстра ма двойнїсти капацитет, то єст нє ма станїци лєм з єдного, алє з обидвох бокох. Кажда пляйстра лєжи у водоровним положеню, алє нє зошицким точно: дакус є нагнута ґу горе од дна ґу отвору. Так мед нє може чуриц вонка. Дна шицких пляйстрох обрацени до штредку, и тих з єдного боку и тих з другого. Шицки дна заєднїцки творя преграду хтора дзелї пляйстру по штредку.

Грубина пляйстри виноши од 21,50 до 25,50 милиметри, а глїбина 10 до 12 милиметри. Плїйстри пошоровани єдна коло другей. Розстоянє медзи пляйстрами виноши коло 11 милиметри. Пляйстри нє вше правилно понаправяни и паралелно пошоровани єдна коло другей: часто су помишани, поламани и попрекрижовани. За свой бивальнїк пчоли беру шицки можлїви розпуклїни и дзири. Їм добра и долїнка у жеми под кореньом древа, векши розпуклїни у стини и муре, а найбаржей углїбеня у древе. Вони найчисленши у лєсовитих крайох, и там их пчоли по правилу єдино и хасную. У чловековей блїзкосци пчоли хасную рижни пражнїни обєктох: пойди, облаки, та и просториї, гордови, лади и подобне.

Чловек вихасновал пчолов звик насельованя, та их почал змесцовац у своєй блїзкосци же би их вихасновал. Перши таки бивальнїки ше нїч нє розликовали од природного пчолового бивальнїку. Било то обичне дзираве стебло. Познєйше ше почало плєсц кошари зоз дзивей лози або и слами, а потим ше хасновало шафлїк або ладичку дескох. 

То драга по хторей ше прешло од дзиравого стебла до модерней кошнїци з рамиками за пляйстри.&lt;ref&gt; [https://www.agroportal.hr/uzgoj-pcela/32251 Ivan Medved: &quot;Smještaj pčelinjeg gnijezda&quot;],  ''www.agroportal.hr''.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє пляйстрох ==

Пляйстри служа, медзи иншим, же би защицели ваїчка хтори матка знєше до їх поєдинєчних келийох. Матка тото роби же би ше з ваїчкох могли вилягнуц нови ґенерациї пчолох роботнїцох. Пляйстри тиж абсорбую ароматични компоненти з меду. Прето маю характеристични, приємни пах кошнїци. Барз су хасновити за обкладанє шлїжацей скорочки орґанох за диханє, як и ґастро-интестиналного тракту. Прето ше тот природни пчолов продукт препоручує тим цо куря, особом з респираторнима охоренями, як и особом хтори маю проблеми з претровйованьом.

Пляйстри ше, окреме у Коцуре, ище волаю [[Вощини (пчоларство)|вощини]]. 

== Фразеолоґия ==

: Достац пляйстру – нїч нє достац, достац купак

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 167.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%9B%D0%B5  Саће], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/wiki/
* [https://spos.info/rad/pcelinje-sace/  Pčelinje saće], ''www.spos.info/rad/''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>dubb3b31vloxljfvoi0esioigds93mo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18137</id>
      <parentid>18135</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T11:41:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє фотоґрафийох</comment>
      <origin>18137</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13923" sha1="p3vne3l0752nc6j7fkpin9kkq8c0vvm" xml:space="preserve">[[File:Honey comb02.jpg|right|thumb|350px|Пляйстри]]
'''Пляйстри''' (єд. пляйстра: серб. саће, поль. plastry, слц. plasty, од нєм. Pflaster, а тото од лат. emplastrum) то келиї, очка з воску хтори правя пчоли за чуванє [[мед]]у и нєшенє ваїчкох. Пляйстра представя вецей шейсцуглово келиї хтори правилно зложени єдна коло другей, так же медзи нїма нєт празни простор. Пчолово гнїздо зложене зоз пляйстрох на хторих ше находза пчоли и їх лягло. Таки способ будованя, односно форма келиї оможлївює пчолом найлєпше вихасновац простор и одкладац покарму (мед и пелин). Медоносни пчоли на таки способ будованя посцигую найекономичнєйши – шпоруюци способ будованя, алє и стабилносц пляйстрох.

== Файти ==

[[File:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|right|thumb|300px|Матка зоз пчолами]]Медоносни пчоли будую три файти пляйстрох: матични пляйстри або матичнїк, роботнїцки пляйстри и трутовски пляйстри. Матичнїк то келия у хторей ше розвива матка. Розликує ше по велькосци, положеню и форми у одношеню на трутовски и роботнїцки пляйстри. Вельки су коло 25 милиметри, а по форми здогадую на жалудз. Цо ше дотика положеня, матичнїк у обраценим и вишацим положеню. Кед ше матка вилягнє, пчоли знїщую матичнїк, а найчастейше го будую на роботнїцких пляйстрох. До матичнїку пчоли нє одкладаю мед. Роботнїцки пляйстри служа за розвой роботнїцох и одкладанє меду. Шейсцугловей су форми и пчоли их закриваю з ровнима восковима закривками. Трутовски пляйстри маю исту форму як и роботнїцки пляйстри, дакус су векши, алє ше трутовске лягло, то єст пляйстри поклопюю з вистирченима закривками у форми полукулї. У тих пляйстрох ше розвиваю трути и одклада мед.

== Будованє ==
 
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|right|thumb|300px|]]При будованю пляйстрох пчоли ше влапя за конєц (повалу) кошнїци, вишаю ше єдна за другу и так правя „зависи”. Медоносна пчола зоз задню ногу преходзи прейґ задку з брухового боку, при чим заквачи восково лїсточко зоз шерсцочками щеточки хтора ше находзи на заднєй ноги и вицагнє з пошвочки. После того зоз заднїма ногами восково лїсточко преруци на преднї ноги и потим до устох у хторих ше прерабя восок. Преробок воску у устох ше состої зоз мишаня воску зоз шлїну и сцисканя. Кажди раз кед пчола сцишнє и оброби восково лїсточко у форми грудки, лїпи го за пляйстру хтору ше будує. Пчола прерабя єден воскови лїсток коло два минути. Под час будованя пчоли медарки ше зменюю, та так єдна пчола принєше грудку воску, залїпнє ю, сцишнє и такой после нєй приходзи друга пчола и повторює поступок и так шором.

Пчоли починаю будовац пляйстри так же перше залїпню за повалу кошнїци шор воскових лїсточкох у вертикалним положеню хторе ше ище вола и прилапни пляйстри. Тоти пляйстри маю полупризматичну форму и на нїх пчоли далєй надбудую цали пляйстри. Пляйстри ше прави так же єден угел призми обрацени на горе, а други угел на долу, док паралелни боки у вертикалним положеню. Шори бокох иду у водоровним або горизонталним шоре. З додаваньом пляйстровей основи меня ше способ будованя. Пчоли теди будую на таки способ же паралелни боки у водоровним положеню, а шор келийох ше предлужує у дияґоналним положеню.&lt;ref&gt;  [https://blog.dnevnik.hr/apikultura/2013/03/1631524480/kako-pcele-grade-sace.html   &quot;Kako pčele grade saće&quot;], ''www.blog.dnevnik.hr'', pristupljeno 14. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Пляйстрова основа ==
 
Основа пляйстрох достала таке мено по тим же є централна часц пляйстри. Пчоли иншак будую пляйстри так же правя ґиризду. Кед до штредку ґиризди уложиме пляйстрову основу, теди вони на нєй вицагую бочни страни келийох. У пляйстровей основи уциснути дна и початки бокох роботнїцких станїцох (так же основа зменшує число трутох). Пляйстрову основу видумал Нємец Мегринґ 1857. року, а усовершел ю Американєц Ваґнер 1861. року. Тото пренаходок бул вельки крочай за унапредзенє пчоларства, бо пчоли унапрямени на будованє пляйстрох там дзе ше сце (у рамику). Виробени пляйстрово основи грубши як природни пляйстри. Шицок звишок воску з нїх пчоли хасную за будованє мурох станїцох. Пляйстри под терху меду лєгко пукню (напр. кед ше фурка мед), та прето треба пляйстрову основу змоцнїц з даскелїма шорами дроту. Таки пляйстри моцнєйши и можу витримац рукованє хторе рамик поставя пред модерне пчоларство. Єст и трутовски пляйстрово основи хтори ше хаснує при хованю маткох.&lt;ref&gt; [https://pcelinaskolica.wordpress.com/radionica/pcelarska-oprema/   &quot;Pčelarska oprema&quot;], ''www.pcelinaskolica.wordpress.com'', pristupljeno 7. 1. 2021. &lt;/ref&gt;

== Змесценє == 
 
Пчолово гнїздо ше состої зоз меншого або векшого числа пляйстрох. Число пляйстрох нє стаємне, а завиши од велькосци або твардосци заєднїци, од старосци тей заєднїци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Анї велькосц пляйстри нє стаємна, алє и вона завиши од моци заєднїци, од єй старосци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Пчола медарка вше будує свойо гнїздо з вецей пляйстрами. 
[[File:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|right|thumb|300px|]]Пляйстри направени з пчолового воску, материялу хтори пчоли сами продукую. Пляйстра то велї шейсцстрани станїци хтори правилно пошоровани єдна коло другей, так же медзи нїма нєт нїяки празни простор; сушедни станїци маю заєднїцки мури або прегради єдна з другу. То правилне будованє мрежастого випатрунку. 

Пляйстри (станїци) служа за одхов лягла и за одкладанє меду. Пляйстра виши у вертикалним положеню, притвердзена за повалу виглїбеня або кошнїци. Кажда пляйстра ма двойнїсти капацитет, то єст нє ма станїци лєм з єдного, алє з обидвох бокох. Кажда пляйстра лєжи у водоровним положеню, алє нє зошицким точно: дакус є нагнута ґу горе од дна ґу отвору. Так мед нє може чуриц вонка. Дна шицких пляйстрох обрацени до штредку, и тих з єдного боку и тих з другого. Шицки дна заєднїцки творя преграду хтора дзелї пляйстру по штредку.

Грубина пляйстри виноши од 21,50 до 25,50 милиметри, а глїбина 10 до 12 милиметри. Плїйстри пошоровани єдна коло другей. Розстоянє медзи пляйстрами виноши коло 11 милиметри. Пляйстри нє вше правилно понаправяни и паралелно пошоровани єдна коло другей: часто су помишани, поламани и попрекрижовани. За свой бивальнїк пчоли беру шицки можлїви розпуклїни и дзири. Їм добра и долїнка у жеми под кореньом древа, векши розпуклїни у стини и муре, а найбаржей углїбеня у древе. Вони найчисленши у лєсовитих крайох, и там их пчоли по правилу єдино и хасную. У чловековей блїзкосци пчоли хасную рижни пражнїни обєктох: пойди, облаки, та и просториї, гордови, лади и подобне.

Чловек вихасновал пчолов звик насельованя, та их почал змесцовац у своєй блїзкосци же би их вихасновал. Перши таки бивальнїки ше нїч нє розликовали од природного пчолового бивальнїку. Било то обичне дзираве стебло. Познєйше ше почало плєсц [[Кошар|кошари]] зоз дзивей лози або и [[Слама|слами]], а потим ше хасновало шафлїк або ладичку дескох. 

То драга по хторей ше прешло од дзиравого стебла до модерней кошнїци з рамиками за пляйстри.&lt;ref&gt; [https://www.agroportal.hr/uzgoj-pcela/32251 Ivan Medved: &quot;Smještaj pčelinjeg gnijezda&quot;],  ''www.agroportal.hr''.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє пляйстрох ==

Пляйстри служа, медзи иншим, же би защицели ваїчка хтори матка знєше до їх поєдинєчних келийох. Матка тото роби же би ше з ваїчкох могли вилягнуц нови ґенерациї пчолох роботнїцох. Пляйстри тиж абсорбую ароматични компоненти з меду. Прето маю характеристични, приємни пах кошнїци. Барз су хасновити за обкладанє шлїжацей скорочки орґанох за диханє, як и ґастро-интестиналного тракту. Прето ше тот природни пчолов продукт препоручує тим цо куря, особом з респираторнима охоренями, як и особом хтори маю проблеми з претровйованьом.

Пляйстри ше, окреме у Коцуре, ище волаю [[Вощини (пчоларство)|вощини]]. 

== Фразеолоґия ==

: ''Достац пляйстру – нїч нє достац, достац купак''

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 167.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%9B%D0%B5  Саће], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/wiki/
* [https://spos.info/rad/pcelinje-sace/  Pčelinje saće], ''www.spos.info/rad/''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>p3vne3l0752nc6j7fkpin9kkq8c0vvm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мед</title>
    <ns>0</ns>
    <id>687</id>
    <revision>
      <id>18122</id>
      <parentid>9982</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T21:05:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ґалерия</comment>
      <origin>18122</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27736" sha1="h871ldwohqluupxtqlblypvw4f8mz3g" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра хтору направели сами пчоли, (пчолар у [[Руски Керестур|Р. Керестуре]])|345x345п]]{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  пчолара у Р. Керестуре]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:

:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
•  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres  Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. 

•  Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. 

•  Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. 

•  Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. 

•  Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>h871ldwohqluupxtqlblypvw4f8mz3g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18123</id>
      <parentid>18122</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T21:07:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18123</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27510" sha1="6eyowtoftd5be2ulhjodpseb4gz4vwu" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  пчолара у Р. Керестуре]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:

:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
•  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres  Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. 

•  Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. 

•  Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. 

•  Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. 

•  Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>6eyowtoftd5be2ulhjodpseb4gz4vwu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18130</id>
      <parentid>18123</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T06:32:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени фотоґрафиї до ґалериї</comment>
      <origin>18130</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28048" sha1="5k2nxpggtrmc8ixbhvjp7mtjpa09v6r" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  пчолара у Р. Керестуре|309x309п]]{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  пчолара у Р. Керестуре]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
•  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres  Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. 

•  Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. 

•  Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. 

•  Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. 

•  Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>5k2nxpggtrmc8ixbhvjp7mtjpa09v6r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18131</id>
      <parentid>18130</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T06:35:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18131</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28064" sha1="kkw4fc3ikreq3yr6t3r2oo6bh09vx0g" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  [[Руски Керестур|Р. Керестур)]]]]{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
•  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres  Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. 

•  Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. 

•  Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. 

•  Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. 

•  Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>kkw4fc3ikreq3yr6t3r2oo6bh09vx0g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18132</id>
      <parentid>18131</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T06:37:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18132</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27889" sha1="k1wquup46gxiyoo4388x5d5yjl6871r" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
 
•  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres  Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6. 

•  Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703. 

•  Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1. 

•  Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001. 

•  Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>k1wquup46gxiyoo4388x5d5yjl6871r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18133</id>
      <parentid>18132</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T07:27:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>18133</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27930" sha1="hz0bna9twl9ca3xdm0wwyqxsjyikeo5" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). [https://archive.org/details/microbiology00pres     ''Microbiology'']. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.
* Crane, Ethel Eva (1999). ''The World History of Beekeeping and Honey Hunting''. Routledge. ISBN 9781136746703.
* Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). ''Directory of important world honey sources''. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.
* Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001.
* Krell, R. (1996).[https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5    Value-added products from beekeeping]. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>hz0bna9twl9ca3xdm0wwyqxsjyikeo5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18136</id>
      <parentid>18133</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T11:29:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18136</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28133" sha1="6qmqbhmlzyaqe7mae3uc2jcgsrm402a" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (рамик пчолара у  [[Руски Керестур|Р. Керестуре]])|326x326п]]{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). [https://archive.org/details/microbiology00pres     ''Microbiology'']. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.
* Crane, Ethel Eva (1999). ''The World History of Beekeeping and Honey Hunting''. Routledge. ISBN 9781136746703.
* Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). ''Directory of important world honey sources''. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.
* Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001.
* Krell, R. (1996).[https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5    Value-added products from beekeeping]. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>6qmqbhmlzyaqe7mae3uc2jcgsrm402a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18138</id>
      <parentid>18136</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T11:45:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18138</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28085" sha1="rb75bu9kkstx5z5emcfcg85r5q3jrzx" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)|310x310п]]{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
[[File:ПЛЯЙСТРА Р.Керестур 22. април 2026.jpg|thumb|Пляйстра пчолох  (пчолар  Р. Керестуре)]]|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}


Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). [https://archive.org/details/microbiology00pres     ''Microbiology'']. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.
* Crane, Ethel Eva (1999). ''The World History of Beekeeping and Honey Hunting''. Routledge. ISBN 9781136746703.
* Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). ''Directory of important world honey sources''. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.
* Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001.
* Krell, R. (1996).[https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5    Value-added products from beekeeping]. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>rb75bu9kkstx5z5emcfcg85r5q3jrzx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18139</id>
      <parentid>18138</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T11:51:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18139</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27783" sha1="l0bexeqn5h87wi7i65f6nyuggzdsp23" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;  align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мед&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[File:Runny hunny.jpg|297x297px|Мед]]
|-
|'''Файта єдла'''
|Продукт пчолох
|-
|'''Температура''' 
'''сервированя'''
|жимне
|-
|'''Главни состойки'''
|Фруктоза 38%
Ґлукоза 31%
|}

== Опис ==
'''Мед''' то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. ''Apis mellifera'' або ''Apis mellifica'') хтори достати од назбераних [[Овоц|овоцових]] и других сокох преробених у пчоловим жалудку.&lt;ref&gt;Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology &amp; Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.
&lt;/ref&gt; Вилучени сок одложени у поклопеней [[пляйстри]] з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.&lt;ref&gt;Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.
&lt;/ref&gt; По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.&lt;ref&gt;  Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian. 
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;  Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.&lt;/ref&gt; Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї ''Clostridium botulinum'', цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма. 

== История ==

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полїванє клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих [[писатель]]ох.

У Єгипту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки [[Народ|народи]] гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

== Мено ==

Саме слово мед походзи од праиндоевропского ''medhu'', цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту ''madhu'', у греческим ''μεθυ'' (вино), а у староирским ''mid''. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

== Состав меду ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Типични состав меду&lt;/big&gt;
|-style=&quot;background:yellow;&quot;

|'''Єдинєнє'''
|'''Количество'''
|-
|Фруктоза
|38%
|-
|Ґлукоза
|31%
|-
|Сахароза
|10%
|-
|Вода
|17%
|-
|Пирня (ґар)
|0,17%
|-
|Инше
|3,83%
|}

Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До составу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду).
Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

=== Водонїк пероксид ===

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% [[водонїк]]-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

=== Квашнїни ===

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

== Нутритивни вредносци == 

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg [[помаранче|помаранчата]] або 10-12 kg желєняви.

== Файти меду&lt;ref&gt;Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.&lt;/ref&gt; ==

'''Баґренов мед''' блядей жовтей [[Фарба|фарби]], благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби [[Писок|писковиту]] жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з [[Руменєц|руменцову]] тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

'''[[Лїпа|Лїпов]] мед''' бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

'''Жалфийов мед''' (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

'''Пажицов мед'''  ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди [[дзень]], же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

'''Репченьов мед''' або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. ''Brassica napus var. oleifera L''.) блядей жовтей [[Фарба|фарби]]. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

'''Слунечнїков мед''' жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє. 

'''[[Лаванда|Лавандов]] мед''' ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень. 

'''[[Розмария|Розмарийов]] мед''' бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.
 
== Продукция меду ==

[[File:20130522-NRCS-LSC-0226-v6.webm|right|thumb|284x284п]]
Спрам звиту Польопривредней и [[Пожива|Поживовей]] орґанизациї Зєдинєних нацийох,  Китай, [[Турска]] и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

== Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду ==

Лїковити прикмети меду:

:◆ мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

:◆ з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

:◆ порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревовей слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

== Катеґориї меду ==
 
Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:
[[File:Honey (14631826708).jpg|right|thumb|300px|]]
:★	'''I катеґория'''  то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, Лїпа|лїпов мед, [[Помаранче|помаранчецов]] мед и [[Луцерка|луцерков]] мед;

:★	'''II категория''' облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

:★	'''III категорию''' представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

:★	'''IV катеґорию''' представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

:★	'''V катеґорию''' представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

== Ферментация меду ==

Причини ферментациї меду:

:♦ гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у [[Поверхносц|поверхносним]] пасме меду;

:♦ присутносц осмофилних и дригих [[Кващок|квас]] у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на [[Поверхносц|поверхносци]] хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

== Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz) ==

Енерґия				1.272 kJ (304 kcal)

[[File:Barattolini di miele.jpg|right|thumb|306x306px|Дунчики зоз медом
]]Угльово гидрати		82,4 g

Цукри 				82,12 g

Поживни влакна		0,2 g

Масци				0 g

Протеїни				0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2)			(3%)  0,038 mg

Ниацин (Б3)				(1%) 0,121 mg

Витамин Б5				(1%) 0,068 mg

Витамин Б6				(2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) 				(1%) 2 μg

Витамин Ц				(1%) 0,5 mg

Минерали

Калций				(1%) 6 mg

Желєзо				(3%) 0,42 mg

Маґнезий				(1%) 2 mg

Фосфор				(1%) 4 mg

Калий					(1%) 52 mg

Натрий				(0%) 4 mg

Цинк					(2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода					17,10 g

Соль					4 mg

•	Єдинки
•	μg = микроґрами • mg = милиґрами
IU = интернационални єдинки

== Декриштальованє меду ==

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи [[Температура|температури]]. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши  41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 [[Минута|минути]] мед постанє чечуци. 

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє. 

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 160353 MAtka zoz pcolami.jpg|Матка зоз пчолами
Файл:20260423 162141 Так пчоли одкладаю полен.jpg|Пчолки так одкладаю полен
Файл:20260423 160201 Рамик з пчолами. Долу видно заварте лягло.jpg|Рамик з пчолами
Файл:Discovered honey.jpg
Файл:Filtering of honey.jpg|Прецадзованє меду
Файл:Honey-miel.jpg|Сипанє узретого меду до судзини
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). [https://archive.org/details/microbiology00pres     ''Microbiology'']. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.
* Crane, Ethel Eva (1999). ''The World History of Beekeeping and Honey Hunting''. Routledge. ISBN 9781136746703.
* Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). ''Directory of important world honey sources''. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.
* Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001.
* Krell, R. (1996).[https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&amp;pg=PA5    Value-added products from beekeeping]. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20111113160850/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/med-8 Мед],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111016195321/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/hemijski-sastav-meda-19 Хемијски састав меда], ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20111113162913/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/kako-se-dobija-med-24  Како се добија мед], ''www.pcelarstvo.org''  
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304130042/http://www.pcelarstvo.org/pcelarski-clanak/vrste-meda-34 Врсте меда],  ''www.pcelarstvo.org''
* 
* [https://web.archive.org/web/20101224013114/http://www.pcelarstvo.org/ Пчеларство], ''www.pcelarstvo.org'' 
* 
* [https://happyhoney.rs/sve-sto-niste-znali-o-medu-zasto-je-sirov-med-bolji/ Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?], ''happyhoney.rs''
* 
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Med Med], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org/wiki/''
* 
* [https://www.youtube.com/watch?v=jpgkn5iDysc&amp;t=11s  Прилог о меду], автор Златка Чизмар, ют’юб канал Маковчань

== Референци ==
 
[[Катеґория:Пожива]]

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Пчоларство]]</text>
      <sha1>l0bexeqn5h87wi7i65f6nyuggzdsp23</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:Keresturec</title>
    <ns>3</ns>
    <id>693</id>
    <revision>
      <id>18121</id>
      <parentid>18075</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T20:11:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>85</id>
      </contributor>
      <comment>/* You may be an eligible candidate for the U4C election */ нова тема</comment>
      <origin>18121</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20031" sha1="9v4f7dpi2lsb2w2yyuj9eh2fldl5rko" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;</text>
      <sha1>9v4f7dpi2lsb2w2yyuj9eh2fldl5rko</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вощини (пчоларство)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2512</id>
    <revision>
      <id>18098</id>
      <parentid>14148</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:17:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18098</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="913" sha1="plf228odxfsei3cnluee499xzdub8gk" xml:space="preserve">'''Вощини''' (єдн. вощина, серб. ''облатна'' або ''обланда'', поль. ''woszczyna'', слц. ''voština'', укр. ''вощина'', рсй. ''вощина''; од воск).

1. (пчол.) у [[Коцур|Коцуре]]: кeлиї з воску хтори правя пчоли за чуванє [[Мед|меду]] и нєшенє ваїчкох, [[пляйстри]]; 

2. вироятно пре подобносц з пчоларскима пляйстрами, у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] ше и сушене цесто за пляйстри хтори ше филує вола вощина. 


== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 230.

[[Катеґория:Пчоларство]]
[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>plf228odxfsei3cnluee499xzdub8gk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18109</id>
      <parentid>18098</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T18:36:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени фоотґрафиї</comment>
      <origin>18109</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1175" sha1="ped2zyky5qrw1udguthe32qe8jdmqyy" xml:space="preserve">[[File:Ramik z voscinu 20260423 145151.jpg|thumb|278x278px|Pамик з вощину]]'''Вощини''' (єдн. вощина, серб. ''облатна'' або ''обланда'', поль. ''woszczyna'', слц. ''voština'', укр. ''вощина'', рсй. ''вощина''; од воск).

1. (пчол.) у [[Коцур|Коцуре]]: кeлиї з воску хтори правя пчоли за чуванє [[Мед|меду]] и нєшенє ваїчкох, [[пляйстри]]; 

2. вироятно пре подобносц з пчоларскима пляйстрами, у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] ше и сушене цесто за пляйстри хтори ше филує вола вощина. 

Ґалерия&lt;gallery&gt;
Файл:20260423 155731 Pljajstri Spraveli ih sami p;oli-bez dodavanja voscini.jpg|Пляйстра, направели сами пчоли
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 230.

[[Катеґория:Пчоларство]]
[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>ped2zyky5qrw1udguthe32qe8jdmqyy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фластер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2571</id>
    <revision>
      <id>18104</id>
      <parentid>16862</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:33:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18104</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1447" sha1="3fgall27bsv70o9kkq2l5156b0t9fg4" xml:space="preserve">[[Файл:ChatGPT Image 18. јан 2026. 17 31 15.jpg|right|350x350px|мини|Дражка вискладана зоз цеглох (фластер)]]
'''Фластер''' ''х''. – драга, дражка, двор або [[кармик]] викладзени (фластеровани) з твардого материялу (обично зоз цеглох, або [[Камень|каменя]]) слц. диял. fl’aster, мадь. flastrom исте, од нєм. Pflaster, а то од лат. plastrum.

Док ше масовнєйше нє почал хасновац бетон, векшина дражкох по валалох и по обисцох була фластерована. За фластерованє ше найчастейше хасновали стари цегли векшого формату, а по можлївосци и фластер цегли хтори були двараз печени, та прето и вельо тирвацши (нє розмражовали ше прето же нє упивали воду). За тоту наменку були барз добри и клинґер цегли.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 654
[[Катеґория:Архитектура]]
[[Катеґория:Будовательство]]
[[Катеґория:Инфраструктура]]</text>
      <sha1>3fgall27bsv70o9kkq2l5156b0t9fg4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дражка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2889</id>
    <revision>
      <id>18103</id>
      <parentid>17327</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:32:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18103</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2488" sha1="nqzgdu2fb1ow3096byn01b63n4w284z" xml:space="preserve">[[File:MountainBikeTrail.jpg|right|thumb|300px|Дражка за бициґлистох у горйовитей часци Анґлиї.]] 
 
'''Дражка''' 1. узка пешацка або [[Бициґла|бициґлистична]] драга (серб. ''стаза, путељак'', всл. ''dražka)'';

2. дражка на зачесаних власох (серб. ''раздељак''): Хлапци и леґинє ше чесали сами. Чесали ше „набок“. Перше ше власи розчешу, а потим ше на лївим боку направи дражка. Од дражки на єден и други бок заруца ше власи так же дражка идзе од чола аж по лопов на задку глави.; 

3. шор зоз шидлом видлобаних зарнох на чутки [[Кукурица|кукурици]] (пред лупаньом з руками на столчку); 

4. шлїд за дачим: Кед маджун загушнє так же ше оддзелює за варешку (кед ше маджун замиша, за варешку остава дражка на дну шерпенї). 

== Фразеолоґия ==
мерац дражку – исц плянтаюци ше (о пияному): ''Кед би пан качмар ище и другираз дал тельо випиц єдному пиякови, же тот мерал дражку, власц му дораз завре карчму.'' 

''мера дражку ([[Драга|драгу)]]'' – накратко крача, идзе ступай за ступаю.

[[File:OldTraceSunken.jpg|right|thumb|300px|Начиз Трейс то дражка хтору створели и виками хасновали Индиянци у Зєдинєних америцких державох, а познєйше ю хасновали вчасни Европянє и потим Американци.]]  
  
== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 377.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20120629183956/http://www.adventureseed.com/ AdventureSeed Trail Wiki] — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Staza]
[[Катеґория:Инфраструктура]]
[[Катеґория:Архитектура]]</text>
      <sha1>nqzgdu2fb1ow3096byn01b63n4w284z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>26. януар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2928</id>
    <revision>
      <id>18129</id>
      <parentid>17482</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T01:36:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18129</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3148" sha1="eigdu5qsxkwx5751l87diahelk1qdlv" xml:space="preserve">'''26. януар''' — 26. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Грегориянским календаре]]. До конца рока єст  ище 339  днї (340 днї у преступним року).

== Подїї ==
* 1941 — Формоване Подкарпатске Дружтво наукох, успишна науково-културна орґанизация Русинох,  ликвидована 1944. року з боку комунистичного режиму. 

* 2003 – Тенисерка Мартина Навратилова, котрей було 46 роки, освоєла зоз тенисером Леандером Паесом титулу на отвореним першенстве Австралиї у конкуренциї мишаних парох и постала найстарши тенисер котри освоєл єден ґренд слем турнир.

* Нєшка Шветови дзень образованя о защити животного стредку (''eco-Schools''), запровадзени є же би ше указало на важносц едукациї о еколоґийних проблемох и свидомосци о чуваню природи. Того 2026. року фокус на диґиталней трансформациї у еколоґийним образованю и применьованю иновативних ришеньох процив климатских пременкох.

* Означує ше и Медзинародни дзень царини, кед 1953. року отримана перша схадзка Совиту за царинске сотруднїцтво цо нєшка Шветова царинска орґанизация (''The World Customs Organization (WCO'').

* Нєшка Дзень Австралиї, зоз хторим ше означує дзень кед сцигла перша флота до Сиднею 1788. року, и Дзень Републики Индиї, зоз хторим ше означує ступанє на моц першого Уставу Индиї 1950. року.

== Народзени ==
* 1873 — Иван Ґендер-Суходольски, [[Писатель|писатель,]] педаґоґ, русински дружтвени активиста

* 1921 – Народзел ше Акио Морита (Наґоя, Япон, 26. януар 1921 – Токио, Япон, 3. октобер 1999), єден з сновательох компаниї Сони (''Sony'').

* 1925 – Народзел ше филмски ґлумец и режисер Пол Ленард Нюмен (Шейкер Хайдс, Огайо, ЗАД, 26. януар 1925 – Вестпорт, ЗАД, 26. септембер 2008).

* 1945 — [[Павле Роберт Маґочи]] (''анґл. Paul Robert Magocsi''), 26. януар 1945, историчар, карпаторусинист русинско-мадярского походзеня.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:26. януар]]</text>
      <sha1>eigdu5qsxkwx5751l87diahelk1qdlv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Жито</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2929</id>
    <revision>
      <id>18084</id>
      <parentid>17619</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T12:34:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>референци и катеґория</comment>
      <origin>18084</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24999" sha1="hwieoibrxzy8rokn02gvqnus02nqnwy" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightgreen
 | header1 = Жито
|  label2 = |  data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Monocotyledones
 |  label11 = Кладус |  data11 =Commelinidis
 |  label12 = Ряд |  data12 =Poales
|  label13 = Фамилия |  data13=''Poaceae''
|  label14 = Подфамилия |  data14 =Pooideae
 |  label15 = Племе |  data15 =Triticeae
|  label16 = Род |  data16 =''Triticum''
|  label17= Секция |  data17= 
 |  label18 = Файта |  data18 =
 | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label20 = |  data20 =''Triticum aestivum''
|  label21 = |   data21 =[[Карл фон Лине|L. ]]
| header22 = Файти
|  label23 = |   data23 =''Triticum aestivum''
  
''Triticum aethiopicum'' 
 
''Triticum araraticum'' 
 
''Triticum boeoticum'' 

''Triticum carthlicum''  

''Triticum compactum''  

''Triticum dicoccoides'' 
 
''Triticum dicoccon'' 
 
''Triticum durum'' 

''Triticum ispahanicum''  

''Triticum karamyschevii'' 

''Triticum monococcum'' 
 
''Triticum polonicum'' 

''Triticum spelta''

''Triticum thaoudar'' 

''Triticum timopheevii'' 
 
''Triticum turanicum'' 

''Triticum turgidum''  

''Triticum urartu'' 

''Triticum vavilovii'' 

''Triticum zhukovskyi''

}}

Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)&lt;ref&gt;Robert, Belderok; Mesdag, Hans; Donner, Dingena A. (2000). ''Bread-Making Quality of Wheat''. Springer. стр. 3. ISBN 978-0-7923-6383-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Shewry, Peter R. (2009), , „Wheat”, ''Journal of Experimental Botany'', '''60''' (6): 1537—1553, PMID 19386614, doi:10.1093/jxb/erp058.&lt;/ref&gt; то файта [[Житарки|житарки]] котра ше пестує у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку.

Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у [[Хлїв|хлївох]] за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох.

У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце  по продукциї житаркох&lt;ref&gt; [https://web.archive.org/web/20120619130038/http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor   „FAOStat”]. Архивирано из [https://www.fao.org/faostat/en/#home   оригинала] 19. 06. 2012. г. Приступљено 28.04.2026..&lt;/ref&gt;, 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце&lt;ref&gt;[http://www.nue.okstate.edu/Crop_Information/World_Wheat_Production.htm    „World Wheat, Corn and Rice”]. Oklahoma State University, FAO Stat. Приступљено 28.04.2026.&lt;/ref&gt;, а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши.

Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]] у одношеню на шицки други файти [[Пожива|поживи]]. Шветова [[тарґовина]] зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно&lt;ref&gt;B.C. Curtis; S. Rajaraman; H. Gómez MacPherson (2002).[https://www.fao.org/4/y4011e/y4011e00.htm    „Bread Wheat”]. Food and Agriculture Organization of the United Nations.&lt;/ref&gt;. Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей поживи, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.&lt;ref&gt;[https://www.ars.usda.gov/northeast-area/beltsville-md-bhnrc/beltsville-human-nutrition-research-center/methods-and-application-of-food-composition-laboratory/   &quot;Nutrient data laboratory&quot;]. Američko ministarstvo poljoprivrede.&lt;/ref&gt; З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох.
 
Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар).

== История ==

Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.&lt;ref&gt;Willcox, Tanno K.; Willcox, G. (2006). [https://archive.org/details/sim_science_2006-03-31_311_5769/page/1886/mode/2up „How fast was wild wheat domesticated?”]. ''Science''. '''311''' (5769): 1886. PMID 16574859. doi:10.1126/science.1124635.&lt;/ref&gt; Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини.

Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е. Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей. 

Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.(16)

== Ґенетика ==

Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).(17)

*   Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14)
*   Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну 
*   До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').(17) Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу.

Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної.

== Гибриди ==

Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох(18)(19) гоч их розвой тирва уж децениями.(20)

Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.(22)
{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Нутритивни вредносци на 100 ґ&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 =[[File:Wheat close-up.JPG|thumb|center|250px| Жито]]
| header3 = 
 | label4 = Енерґия |  data4 = 1368 кДж 
| label5 = . |  data5 = (327 ккал)
|  label6 = Протеини |  data6 = 12,61 ґ
|  label7 = Масци |  data7 = 1,54 ґ
|  label8= Угльово гидрати | data8 = 71,18 ґ
|  label9= од хторих Цукри | data9 = 0,41ґ
|  label10= Влакна | data10 = 12,2 ґ
| header11 = Минерали
|  label12 = Калциюм |  data12 = 29 мґ  
| label13 =Желєзо |  data13 = 3,19 мґ  
|  label14 = Маґнезиюм |  data14 = 126 мґ 
|  label15 = Манґан |  data15 = 3,985 мґ  
|  label16 = Фосфор |  data16 = 288 мґ  
|  label17 = Калиюм |  data17 = 363 мґ 
|  label18 = Натриюм |  data18 = 2 мґ  
|  label19 = Цинк |  data19 = 2,65 мґ
|  label20 = Селен |   data20 = 70,7 μґ
| header21 = Витамини 
|  label22 = Витамин К |   data22 = 1,9 μґ  
|  label23 = Витамин Б1 (тиамин) |   data23 = 0,383 мґ
|  label24 = Витамин Б2 (рибофлавин) |   data24 = 0,115 мґ
|  label25 = Витамин Б3 (ниацин) |   data25 = 5,464 мґ
|  label26 = Витамин Б5 |   data26 = 0,954 мґ
|  label27 = Витамин Б6 |   data27 = 0,3 мґ
|  label28 = Витамин Б9 (фолат) |   data28 = 38 μґ
|  label29 = Холин |   data29 = 31,2 мґ 
|  label30 = Витамин Е |   data30 = 1,01 мґ
| header31 = Други конституенти
|  label32 = Вода |   data32 = 13,1 ґ
}}

== У костираню ==

Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, [[Палачинка|палачинки]], пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне.

Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як  цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини.

== Жито у швеце ==

Жито ше у швеце пестує на поверхносци  вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря.

Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.(23)

== Здравствени ризик ==

Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей популациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.(25)(26) И док целиякия  хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').(28)

== Файти ==
=== Хексаплоидни файти ===
*    Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце
*    Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''.
 
=== Тетраплоидни файти ===

* 	Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце
* 	Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала
* 	Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку.

=== Диплоидни файти ===

* 	Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску поживу як вона.

== Привреда ==

Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує  прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи.

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Житарки]]</text>
      <sha1>hwieoibrxzy8rokn02gvqnus02nqnwy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18091</id>
      <parentid>18084</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T14:21:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>референци</comment>
      <origin>18091</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27214" sha1="na0vzw8zhx954emrwbhbteec8sx7zve" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: lightgreen
 | header1 = Жито
|  label2 = |  data2 =[[File: Koeh-274.jpg |250px]]
 | header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
 | label4 = Домен |  data4 =
|  label5 = Царство |  data5 =Plantae
|  label6 = Роздїл |  data6 =
|  label7 = Класа |  data7 =
|  label8 = Кладус |  data8 =Tracheopytes
 |  label9= Кладус |  data9 =Angiospermae
|  label10 = Кладус |  data10 =Monocotyledones
 |  label11 = Кладус |  data11 =Commelinidis
 |  label12 = Ряд |  data12 =Poales
|  label13 = Фамилия |  data13=''Poaceae''
|  label14 = Подфамилия |  data14 =Pooideae
 |  label15 = Племе |  data15 =Triticeae
|  label16 = Род |  data16 =''Triticum''
|  label17= Секция |  data17= 
 |  label18 = Файта |  data18 =
 | header19= [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
 |  label20 = |  data20 =''Triticum aestivum''
|  label21 = |   data21 =[[Карл фон Лине|L. ]]
| header22 = Файти
|  label23 = |   data23 =''Triticum aestivum''
  
''Triticum aethiopicum'' 
 
''Triticum araraticum'' 
 
''Triticum boeoticum'' 

''Triticum carthlicum''  

''Triticum compactum''  

''Triticum dicoccoides'' 
 
''Triticum dicoccon'' 
 
''Triticum durum'' 

''Triticum ispahanicum''  

''Triticum karamyschevii'' 

''Triticum monococcum'' 
 
''Triticum polonicum'' 

''Triticum spelta''

''Triticum thaoudar'' 

''Triticum timopheevii'' 
 
''Triticum turanicum'' 

''Triticum turgidum''  

''Triticum urartu'' 

''Triticum vavilovii'' 

''Triticum zhukovskyi''

}}

Жито (серб. Пшеница, лат. ''Triticum spp''.)&lt;ref&gt;Robert, Belderok; Mesdag, Hans; Donner, Dingena A. (2000). ''Bread-Making Quality of Wheat''. Springer. стр. 3. ISBN 978-0-7923-6383-5.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Shewry, Peter R. (2009), , „Wheat”, ''Journal of Experimental Botany'', '''60''' (6): 1537—1553, PMID 19386614, doi:10.1093/jxb/erp058.&lt;/ref&gt; то файта [[Житарки|житарки]] котра ше пестує у цалим швеце. Ґлобално, то найважнєйша зарнаста рошлїна котра ше хаснує за людску покарму и друга є на лїстини вкупней продукциї житаркох, дзе перша [[Кукурица|кукурица]], а на трецим месце рискаша. Жито походзи зоз подручя Леванта и Блїзкого Востоку.

Зарна жита главни прехрамбени продукт котри ше хаснує за доставанє муки за [[Хлєб|хлєб]], колачи, цеста (галушки, резанки), як и за ферментацию у продукциї пива, алкоголу, водки и продукцию биогорива. Лупка жита котра ше знїма при млєцу муки вола ше отруба. Жито ше шеє на одредзеним просторе и як покарма за животинї, а слама ше хаснує у [[Хлїв|хлївох]] за пресцеранє по жеми, як будовательни материял за закриванє закрицох, будованє мурох зоз сламу, або ше бали слами хасную за топенє у вельких пецох за зогриванє пластенїкох.

У 2009. року шветова продукция жита виношела 682 милиони тони и була на другим месце  по продукциї житаркох&lt;ref&gt; [https://web.archive.org/web/20120619130038/http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor   „FAOStat”]. Архивирано из [https://www.fao.org/faostat/en/#home   оригинала] 19. 06. 2012. г. Приступљено 28.04.2026..&lt;/ref&gt;, 2013. року шветова продукция жита виношела 713 милиони тони кед була на трецим месце&lt;ref&gt;[http://www.nue.okstate.edu/Crop_Information/World_Wheat_Production.htm    „World Wheat, Corn and Rice”]. Oklahoma State University, FAO Stat. Приступљено 28.04.2026.&lt;/ref&gt;, а у 2025. року продукция виношела 794 милиони тони, дзе тиж була на другим месце, после кукурици, а опрез рискаши.

Жито спада до житаркох котри ше пестую на найвекших польопривредних [[Поверхносц|поверхносцох]] у одношеню на шицки други файти [[Пожива|поживи]]. Шветова [[тарґовина]] зоз житом векша од тарґовини зоз шицкима другима житарками вєдно&lt;ref&gt;B.C. Curtis; S. Rajaraman; H. Gómez MacPherson (2002).[https://www.fao.org/4/y4011e/y4011e00.htm    „Bread Wheat”]. Food and Agriculture Organization of the United Nations.&lt;/ref&gt;. Ґлобално, жито главне жридло рошлїнских протеинох у людскей поживи, прето же у своїм составе ма вецей протеини од других значних житаркох як цо кукурица и рискаша.&lt;ref&gt;[https://www.ars.usda.gov/northeast-area/beltsville-md-bhnrc/beltsville-human-nutrition-research-center/methods-and-application-of-food-composition-laboratory/   &quot;Nutrient data laboratory&quot;]. Američko ministarstvo poljoprivrede.&lt;/ref&gt; З оглядом на процент трошеня за поживу од вкупно випродукованого количества, воно друга главна польопривредна култура после рискаши, а опрез кукурици, цо з часом дало можлївосц же би ше кукурица вельо вецей хасновала за покарму домашнїх животиньох.
 
Археолоґийни виглєдованя указую же доместикация жита почала у подручю наволаним „Плодни полумешац“, односно у подручю югозаходней Азиї и сиверовосточней Африки (плодни подручя Месопотамиї и Леванта, дзе чечу рики Нил, Йордан, Еуфрат и Тиґар).

== История ==

Пестованє, зменююца шатва и жатва зарна дзивих травох, приведло до наставаня домашнїх файтох, як мутираних формох жита котри фармере циляно виберали. При домашнїм житу зарна векши, а нашенє (у нукашньосци класки) остава прилїпене за колєнко прейґ стварднутих класкових вреценкох под час жатви. При дзивих файтох, класково вреценка баржей ше ламу и прето колєнко лєгчейше „розквитнє“ и розсипе класки.&lt;ref&gt;Willcox, Tanno K.; Willcox, G. (2006). [https://archive.org/details/sim_science_2006-03-31_311_5769/page/1886/mode/2up „How fast was wild wheat domesticated?”]. ''Science''. '''311''' (5769): 1886. PMID 16574859. doi:10.1126/science.1124635.&lt;/ref&gt; Фармере можебуц нє свидомо виберали таки прикмети, алє ше пременки єдноставно случели, а зоз нїма и лєгчейше зберанє нашеньох. Окрем того, така спонтана селекция була важни фактор при одомашньованю тих рошлїнох. До прикметох котри злєпшовали жито як жридло поживи тиж ше уключовало и траценє природного механизма з котрим дзиви файти розтресали свойо нашенє. „Припитомени“ файти жита чежко би могли обстац у дзивини.

Пестованє жита ше почало шириц вонка з реґиї „Плодного мешаца“ аж 8000. р. п.н.е. Джеред Даймонд преучовал ширенє култивованих сортох двозарнового жита започатих у реґиї „Плодного мешаца“ приблїжно пред 8800. р.п.н.е. Археолоґийни анализи дзивого двозарнового жита указали же воно першираз култивоване у южних подручох Леванту, дзе його остатки датираю зоз коло 9600. р.п.н.е. Ґенетични анализи дзивого єднозарнового жита указую же воно першираз пестоване у горох Караджа у юговосточней Турскей. 

Стари Єгиптянє перши здобули знанє о правеню хлєба и хаснованю пецох, та ше печенє хлєба у Єгипту розвило до першей индустрийней продукциї поживи у векшим обсягу.(14) Коло 3000. р.п.н.е. жито сцигло до Анґлиї и Скандинавиї, а коло 1000 роки познєйше и до Китаю. Жито котре ше хасновало за перши хлєб було ''Triticum аestivum'' зоз достаточним колчеством ґлутену за хлєб зоз квасом, а воно идентификоване з помоцу ДНК анализи узоркох зоз прадавних силосох, датираних коло 1350. р.п.н.е. у околїску Асироса, у греческей провинциї Македониї.&lt;ref&gt;[https://sheffield.ac.uk/hpdh/research/archaeology    „the science in detail – Wheats DNA – Research – Archaeology – The University of Sheffield”]. Sheffield.ac.uk. 19. 7. 2011. Приступљено 28.04.2026.&lt;/ref&gt;(15) Зоз Азиї жито ше преширело по цалей Европи. У Анґлиї, житна слама ше хасновала за закриванє закрицох у бронзовим часу, та аж по конєц 19. вика.&lt;ref&gt;Belderok B; et al. (2000). Bread-Making Quality of Wheat. Springer. стр. 3. ISBN 978-0-7923-6383-5.. Axel Springer AG.&lt;/ref&gt;(16)

== Ґенетика ==

Ґенетика жита зложенша од векшини других домашнїх файтох. Даєдни файти жита диплоидни, зоз двома сетами хромозомох, алє велї стаємни полиплоиди зоз штирома сетами хромозомох (тетраплоиди), або шейсц сетами хромозомох (хексаплоиди).

*   Єднозарнове жито (лат. ''Triticum monococcum'') диплоидна файта (АА, два комплети зоз седем хромозомами, 2n=14)
*   Векшина тетраплоидних файтох жита (напр. двозарнова и тварда (дурум)) виведзени зоз дзивей двозарновей файти ''Т. dicoccoides''. Сама дзива двозарнова файта резултат хибридизациї двох дзивих диплоидних травох ''Т. urartu'' и дзивей ярцовей трави як цо ''Aegilops searsii'' або ''Aegilops speltoides''. Хибридизация зоз хтору настало дзиве двозарнове жито (ААББ), случела ше у дзивини, вельо скорей як було припитомене, а одвивала ше зоз природну 
*   До еволуциї хексаплоидней файти жита пришло на фармох и польох. Можлїве же припитомена двозарнова або тварда файта хибридизована зоз даяку другу дзиву диплоидну траву (лат. Aegilops tauchii) зоз чим настали хексаплоидни жита, динкел (спелта, лат. ''Triticum spelta'') и обичне жито (мегке жито, лат. ''Triticum aestivum'').Воно ма три сети упарених хромозомох, три раз вецей як при диплоидним житу.

Присуство одредзених верзийох ґенох жита важне за принос тей житарки. Попри мутантних верзийох ґенох давно вибраних при одомашньованю файти, исную и велї новши свидоми селекциї алелох (розлични форми єдного истого ґена) котри дїйствую на прикмети росту. Ґени за патулясту файту, котри першираз хасновани за пестованє японскей сорти Norin 100, дали жито нїзкого росту, а то мало огромни ефект на приноси широм швета, з чим тота сорта постала єдєн зоз главних факторох успиху такв. „Желєней револуциї“ у Мексику и Азиї по инициятиви професора Нормана Борлауґа. Ґени за патулясте жито оможлївели же би углєнїк завязани у рошлїни зоз фотосинтезу бул унаприямени спрам продукциї нашеня, а тиж пришло до зменшаня проблему „звалєного жита“ . Валянє жита ше случує кед стебло пада на жем пре витор и гнїє. Гної богати зоз нитратами житу даваю висши рост и векшу одпорносц на тот проблем. По 1997. рок коло 81% подручох под житом у жемох у розвою було зашате з патулястима сортами жита, цо дало векши приноси и лєпши одвит на нитратни гної.

== Гибриди ==

Понеже жито самоопрашуюца рошлїна, креированє гибридних вариєтетох вимага значни труд. Барз високи трошки доставаня гибридного нашеня жита у одношеню на їх просекови хасен одбили фармерох од хаснованя гибридох&lt;ref&gt;Mike Abram za Farmers' Weekly. 17. maj 2011.[https://www.fwi.co.uk/arable/hybrid-wheat-to-make-a-return    Hybrid wheat to make a return]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Bill Spiegel za agriculture.com, 11. mart 2013. [https://www.agriculture.com/crops/wheat/technology/hybrid-wheats-comeback_147-ar30398   Hybrid wheat's comeback]&lt;/ref&gt; гоч их розвой тирва уж децениями.&lt;ref&gt;[http://www.hybridwheat.net/anglais/growing-hybrid-wheat-in-europe/history-of-hybrid-wheat/history-of-hybrid-wheat-627.aspx   „History of hybrid wheat”].  Приступљено 28.04.2026.&lt;/ref&gt;

Нашенє комерциялного гибридного жита ше продукує хаснуюци хемийни гибридизацийни средства, реґулаторох росту рошлїнох (рошлїнски гормони), котри селективно дїйствую на розвой полену або природней системи цитоплазматичней-хлопскей стерилносци. Гибридне жито мало огранїчени успих на тарґовищох Европи (окреме Французкей), ЗАД и Южноафрицкей Републики.&lt;ref&gt;Basra, Amarjit S. (1999). ''Heterosis and Hybrid Seed Production in Agronomic Crops''. Haworth Press. стр. 81—82.ISBN 978-1-56022-876-9.&lt;/ref&gt;
{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Нутритивни вредносци на 100 ґ&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 =[[File:Wheat close-up.JPG|thumb|center|250px| Жито]]
| header3 = 
 | label4 = Енерґия |  data4 = 1368 кДж 
| label5 = . |  data5 = (327 ккал)
|  label6 = Протеини |  data6 = 12,61 ґ
|  label7 = Масци |  data7 = 1,54 ґ
|  label8= Угльово гидрати | data8 = 71,18 ґ
|  label9= од хторих Цукри | data9 = 0,41ґ
|  label10= Влакна | data10 = 12,2 ґ
| header11 = Минерали
|  label12 = Калциюм |  data12 = 29 мґ  
| label13 =Желєзо |  data13 = 3,19 мґ  
|  label14 = Маґнезиюм |  data14 = 126 мґ 
|  label15 = Манґан |  data15 = 3,985 мґ  
|  label16 = Фосфор |  data16 = 288 мґ  
|  label17 = Калиюм |  data17 = 363 мґ 
|  label18 = Натриюм |  data18 = 2 мґ  
|  label19 = Цинк |  data19 = 2,65 мґ
|  label20 = Селен |   data20 = 70,7 μґ
| header21 = Витамини 
|  label22 = Витамин К |   data22 = 1,9 μґ  
|  label23 = Витамин Б1 (тиамин) |   data23 = 0,383 мґ
|  label24 = Витамин Б2 (рибофлавин) |   data24 = 0,115 мґ
|  label25 = Витамин Б3 (ниацин) |   data25 = 5,464 мґ
|  label26 = Витамин Б5 |   data26 = 0,954 мґ
|  label27 = Витамин Б6 |   data27 = 0,3 мґ
|  label28 = Витамин Б9 (фолат) |   data28 = 38 μґ
|  label29 = Холин |   data29 = 31,2 мґ 
|  label30 = Витамин Е |   data30 = 1,01 мґ
| header31 = Други конституенти
|  label32 = Вода |   data32 = 13,1 ґ
}}

== У костираню ==

Сирове обичне жито ше може млєц до муки, док ше зоз млєцом твардого жита може достац ґрис. Осушене и виключкане жито дава слад, а тиж ше и дроби, реже до ламаного жита, вари на пари, суши до бунґуру (традиционалне єдло зоз жита) котри познати и як крупа. Кед ше сирове жито мелє у млїну, вонкашня лупка ше видвої и може ше хасновац за розлични потреби, як цо отруба. Жито основни состойок числених єдлох и намирнїцох, як цо рижни файти хлєба, каши, бисквити, крекери, [[Палачинка|палачинки]], пасти, пити, колачи, торти, мафини, ролати, бухти, бози (алкоголне пице), пахульки и подобне.

Порция од 100 ґрами жита дава 327 калориї и воно барз добре жридло велького числа нєзаменлївих поживових состойкох як  цо протеини, диєтни влакна, манґан, фосфор и ниацин (витамин Б3). Тиж присутни и велї други витамини Б ґрупи як и числени минерали. У житу єст просеково 13% води, 71% угльових гидратох, 1,5% масци и коло 13% протеини.

== Жито у швеце ==

Жито ше у швеце пестує на поверхносци  вецей як 213 милиони гектари(3), цо вецей як гоч хтора друга рошлїна. Воно ше трима за основну компоненту костираня пре свою баз добру аґрономну прилагодлївосц, з можлївосцу же би росла од субарктичних подручох по екватор и од уровня моря по висоровнїи на Тибету, на коло 4000 метери понад уровня моря.

Окрем аґрономней прилагодлївосци, жито ше лєгко чува у складзискох и лєгко мелє до муки, намирнїци котра интересантна пре числени можлївосци за пририхтованє. Жито єдно зоз найзначнєйших жридлох угльових гидратох у векшини жемох швета. Протеини зоз жита лєгко може претровиц скоро 99% жительства на швеце (окрем особох котри маю поремеценя повязани зоз ґлутеном), як и його скроб. Мали количества животиньских и леґуминозних протеинох ше додаваю житу, же би пожива заснована на нїм була винїмково поживна.&lt;ref&gt;[http://bs-agro.com/index.php/news/other-countries/6512-u-s-australia-india-partnership-to-develop-climate-resilient-varieties-of-rice-and-wheat    „USA: U.S., Australia, India partnership to develop climate-resilient varieties of rice and wheat”]. ''bs-agro.com''. 24. 5. 2013.  Приступљено 28.04.2026.&lt;/ref&gt;

== Здравствени ризик ==

Целиякия то хорота котра ше стрета при 1-2% общей популациї(24), алє векшина случайох останє нєпозната, нєдияґнозована и нєлїчена.&lt;ref&gt;Fasano, A. (1. 4. 2005). . „Clinical presentation of celiac disease in the pediatric population”. ''Gastroenterology''. '''128''' (4 dod. 1): S68—73. PMID 15825129. doi:10.1053/j.gastro.2005.02.015.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4476872/   Elli L, Branchi F, Tomba C, Villalta D, et al. (1. 6. 2015).  „Diagnosis of gluten related disorders: Celiac disease, wheat allergy and non-celiac gluten sensitivity”]. ''World J Gastroenterol''. '''21''' (23): 7110—9. PMC 4476872 . PMID 26109797. doi:10.3748/wjg.v21.i23.7110 .&lt;/ref&gt; И док целиякия  хорота спричинєна зоз реакцию орґанизма на протеини жита (ґлутен), вона нє исте цо и алерґия на жито.(27) Други хороти котри виволує конзумованє ґлутена то нєцелиякийна чувствительносц на ґлутен,(28) ґлутенска атаксия (траценє можлївосци же би ше контроловало даєдни або шицки рухи мишицох) и Дуринґова хорота (хронїчна автоимуна хорота скори, лат. ''Dermatitis herpetiformis'').&lt;ref&gt;Ludvigsson JF, Leffler DA, Bai JC, Biagi F, et al. (1. 1. 2013). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3440559/    „The Oslo definitions for coeliac disease and related terms”]. ''Gut''. '''62''' (1): 43—52. PMC 3440559 . PMID 22345659. doi:10.1136/gutjnl-2011-301346.&lt;/ref&gt;

== Файти ==
=== Хексаплоидни файти ===
*    Обичне жито, хлєбне жито, або мегке жито (лат. ''T. aestivum'') – хексаплоидна файта котра ше нейвецей пестує у швеце
*    Спелта (лат. ''T. Spelta'') – друга хексаплоидна файта култивована у огранїчених количествох. Спетла ше дакеди трима и за подфайту обичного жита (лат. ''T. aestivum'') з котрим є у блїзким сродстве, а єй наукове ботанїчне мено ''Triticum aestivum subp. spelta''.
 
=== Тетраплоидни файти ===

* 	Тварде жито або дурум (лат. ''T. durum'') – єдина тетраплоидна файта жита котра ше и нєшка хаснує у значнєйшим обсягу и представя другу найпестованшу файту жита на швеце
* 	Двозарнове жито або емер (лат. ''T. dicoccon'') – файта котра ше у античним чаше вельо вецей пестовала
* 	Хорасанске жито (лат. ''T. turgidum ssp. turanicum'' або ''T. turanicum'') – антична файта житарки котра походзи зоз подруча Хорасану (нєшкайши Авґанистан и сиверовосточни Иран). Тота житарка ма зарна дупло векши од нєшкайшого жита, а позната є по своїм богатим, дакус ореховим смаку.

=== Диплоидни файти ===

* 	Єднозарнове жито (лат. ''T. monococcum'') – диплоидна файта жита зоз дзивима и култивованима вариянтами. Тота файта одомашнєна у исти час кед и двозарнова, алє нїґда нє досцигла таку значносц за людску поживу як вона.

== Привреда ==

Житни зарна ше класификую спрам характеристикох зарна за наменку на тарґовищу продуктох. Купци жита хасную класификацию же би им помогла при одлуки котре жито купиц, прето же кажда класа ма свою наменку. Продукователє жита одредзую котри класи найпрофитабилнєйши за продукцию у одредзеним систему продукциї. Жито ше широко пестує  прето же дава добри принос по єдинки поверхносци, добре рошнє у умерено кратких сезонох и дава висококвалитетну муку котра ше хаснує у пекарстве. Хлєб ше углавном прави зоз житней муки, алє и зоз других житаркох як цо раж и овес. Тиж велї други файти єдзеня же правя зоз житней муки и прето житарки барз глєдани аж и у жемох котри маю звишок поживи.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Житарки]]</text>
      <sha1>na0vzw8zhx954emrwbhbteec8sx7zve</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Метлар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2942</id>
    <revision>
      <id>18095</id>
      <parentid>17624</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:09:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и ушорйованє</comment>
      <origin>18095</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6757" sha1="kyzh3peds6qkicahwawe0meituyp7hf" xml:space="preserve">[[File:Besenbinder.JPG|right|thumb|300px|Метлар]]'''Метлар''' майстор [[Ремеселнїцтво при Руснацох у Бачкей|ремеселнїк]] цо прави метли.

== О ремеслу ==
Метларе ремеселнїки хтори продукую метли за валалски и варошски обисца, а хтори ше хаснує за заметанє и пораєнє углавним отвореного простору. Метли ше прави з конарчкох брези, рискаши або  цирку завязаних до снопчка.&lt;ref&gt;[https://www.turistickiklub.com/sadrzaj/zaboravljeni-zanati Zaboravljeni zanati] ''turistickiklub.com''. Приступљено 2. 3. 2023.&lt;/ref&gt; Метларе ше, окрем зоз продукцию метлох, занїмаю и зоз предаваньом метлох, а тиж и зоз дорабяньом цирку, а часто и зоз продукцию щеткох.&lt;ref&gt; Tešić, Miloš; Martinov, Milan; Lazić, Lazar, ур. (1992). Стари занати у Војводини (Научно-стручни скуп Стари занати у Војводини). Novi Sad: Kulturno-istorijsko društvo Proleće na čenejskim salašima - PČESA. стр. 135—142.&lt;/ref&gt;
[[File:Muzej Poljoprivrede - razno - metle 01.jpg|right|thumb|300px|Метли зоз рижних материялох]]Метларство ше перше зявело як домашня робота и операло ше лєм на ручну роботу. З осучасньованьом технолоґиї и розвиваньом [[Тарґовина|тарґовища]] метлох, пришло до снованя менших метларских роботньох яки характеризую нєшкайшу малу [[Привреда|привреду,]] а познєйше и фабрики метлох зоз шицкима характеристиками  индустрийного способу продукциї. Ремеселнїцки роботнї и фабрики метлох ше намагаю звладац  основи сучасней механїзациї, технолоґиї и орґанизациї роботи пре злєпшанє ефикасносци и посцигованє квалитету и квантитету зоз хторим би метли були конкурентни на тарґовищу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Tešić, Miloš; Martinov, Milan; Lazić, Lazar, ур. (1992). Стари занати у Војводини (Научно-стручни скуп Стари занати у Војводини). Novi Sad: Kulturno-istorijsko društvo Proleće na čenejskim salašima - PČESA. бок 135—142.&lt;/ref&gt;
Метли випродуковани у домашнєй дїялносци правело ше ручно и помали и отримали ше по нєшкайши днї. Сировину за правенє ше зберало у природи, або ю продукователє пестовали сами. Випатрунок своїх продуктох присподобйовали ґу локалним обичайом и специфичним жаданьом своїх купцох, а и своїм особним жаданьом. Дзекуюци пременком у условийох привредзованя, приватна инициятива залапела и метларство. Отверали ше метларски роботнї, углавним як фамелийни бизнис.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  

На териториї нашей жеми [[Бачки Петровец]] бул центер продукциї и дорабяня цирку и метларства кед слово о индустрийней продукциї. Историят метларства у Бачким Петровцу вязани за снованє першей метларскей роботнї такой по законченю Першей шветовей  войни. Други центри були у Канїжи, Селенчи, Пожаревцу, Тителю, Шабцу, Бечею, Новим Садзе.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;  

Метларске ремесло цесно повязане зоз сировинску базу, т.є. продукцию метлового цирку.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;   

Метли єст цирково, метлїново (з метлїнча) и вербово (з вербових пруцикох). З цирковима метлами ше звичайно замета нука, у просторийох, з метлїновима [[двор]] и на драже, а з вербовима кед єст вельо лїсца або [[Шнїг|шнїгу]].  

Метларе правя и менши метли, такволани метолки, зоз хторима ше дараз ровнало перини на [[Посцель|посцелї]] або ометало павучину. У шицких метлох єст пориско хторе трима цирок, метлїнче або вербово пруцики же би ше нє розтресли. Цирок потим прешити з манилу або у остатнїм чаше з найлоновима звязками, а метлїново метли ше звязує лєм з манилу. Вони тиж маю пориско же би ше метлїнче лєпше тримало. За пориска ше источашнє и лапало метлу док ше з ню заметало або одметало.  

Пориска на метлїнових метлох огобльовани, округлїсти, а на метлїново ше звичайно кладзе даяку палїчку з грубшого конара.    

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:New brooms - 02.jpg|Нови метли
Файл:Broom shop.jpg|Предавальня метлох
Файл:The Cross session of broom 2.jpg|Рижни файти метлох
Файл:Girls working at broom factory.jpg|Дзивки на роботи у фабрики метлох
Файл:Broom image.jpg|Файта метлох
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%80 Метлар]

== Вонкашнї вязи ==
•  [https://www.gimnazijaso.edu.rs/gornje-podunavlje/stari-zanati/metlarstvo.php Метларство], ''www.gimnazijaso.edu.rs''  

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Ремесла]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>kyzh3peds6qkicahwawe0meituyp7hf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Єловстон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2985</id>
    <revision>
      <id>18092</id>
      <parentid>18029</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T14:41:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє фотоґрафийох</comment>
      <origin>18092</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10531" sha1="lnd9fdzwv3oilj46bhgkrvxld9rpuh6" xml:space="preserve">[[File:Old Faithfull-pdPhoto.jpg|thumb|right|250px|Ґейзир Стари верни]]
'''Єловстон'''  (анґл.''Yellowstone'') [[национални парк]] Зєдинєних Америцких Державох хтори ше пресцера на подручу трох заходноамерицких союзних державох: Вайоминґ, Монтана и Айдахо.

== Общи иноформациї ==
Єловстон найстарши национални парк на швеце, основани є [[1. марец|1. марца]] 1872. року. Парк на поверхносци 8 987 км2 и зоз найвекшей часци ше пресцера на сиверозаходзе союзней держави Вайоминґ, односно на тромеджи зоз державу Монтану и Айдахо. Парк природи Єловстон познати по ґейзирох, жридлох цеплей води, вулкану и других ґеотермалних характеристикох. Найпознатши шветови ґейзир Стари Верни находзи ше праве у тим парку.

== Назва ==
Назва парку походзи од мена рики Єловстон. Французки ловаре на бундички зоз видри и дабру перше наволали тоту рику Roche Jaune, на основи жовтих прикрих стинох хтори ше находза коло улїву рики Єловстон до рики Мизури, же би познєйше америцки ловаре на бундички преложели тоту назву на анґлийски язик хтора ше и нєшка хаснує.

== Ґеоґрафски податки ==
Коло 96 проценти парку Єловстон находза ше на териториї держави Вайоминґ, 3 проценти на териториї Монтана, а 1 процент на териториї Айдахо. Парк од сиверу по юг длугоки коло 102 км, а од заходу по восток коло 87 км воздушней линиї. Поверхносц му 8987 км2, и векши є од поверхносци двох союзних америцких державох Роуд Айленд и Делавер вєдно.
[[File:Yellowstonelake.jpg|thumb|right|250px|Озеро Єловстон]]
Рики и озера прекриваю коло 5 проценти парку, а найвекша водова [[поверхносц]] то озеро Єловстон. Глїбоке є 122 [[Метер|метери]], а його побрежє длугоке коло 177 км.

Єловстон парк ше находзи на високоровнїни на штреднє коло 2 400 метери надморскей висини. Найвисша точка парку то верх Игл на 3462 метери, а найнїзша Рис Крик на 1 610 метери надморскей висини. Парк окружени зоз велїма горами, а найвисши верх Моунт Вашбурн хтори високи 3 122 метери.

У парку ше находзи єден зоз найвекших шветових [[Камень|камених]] лєсох, у хторим  ше стебла, после того кед у давней прешлосци були прекрити зоз ґаром и глїну, претворели до минерализованого материялу.

Тиж так, у парку ше находза велї водопади и то висини од 4,5 по 94 метери. Состойна часц парку и два каньони: Луисов Каньон, през хтори чече рика Луис, и Ґранд Каньон, през хтори чече рика Єловстон.

== История ==
Познате же пред 11 000 роками Индиянци на подручу парку почали зоз ловами и риболовом, а перши били людзе хтори нащивели парк то члени експедициї виглєдовачох Луиса и Кларка 1805. року. Корнелиюс Гедґес, [[писатель]] и правнїк зоз Монтани, член експедициї Вошбурн, предложел же би ше тото подруче защицело, так же зоз дньом преглашованя националного парку Єловстон, як першого шветового националного парку, 01. марца 1872. року, почала ера защити животного штредку.

== Наставанє парку ==
У цалим националним парку Єловстон мож видзиц ґеотермални зявеня. Попри ґейзирох, ту ше находза и базени зоз горуцу мутлянку (блатом), млази сумпорней пари хтори виходза зоз природних отворох и жридла горуцей води. Тоти активносци ше збуваю пре розпукнуту стину хтора ше нєпреривно гойса под ценку жемову поверхносцу, так же то и нєпреривна опасносц од ерупциї.

Пред коло 600 000 роками збули ше моцни ерупциї и подзвигли коло 2 590 км2 поверхносци жеми, так же вельке количество праху и ґару прекрило векшу часц Сиверней Америки. Поверхносна жемова скора препадла и настал вельки кратер поверхносци 3 100 км2.

Познєйше ше збували ерупциї меншого интензитету, так же ґар и лава скоро подполно прекрили тот кратер, а зоз тим претаргнути и природни цек рики Єловстон та настало и вельке озеро. Дзекуюци ляднїком, у чаше трох длугоких лядових периодох, а ище баржей дзекуюци цеплей води и пари хтора омегчала и офарбела рубцово стини рики на жовто, настал и нєшкайши Ґранд Каньон. У каньону ше находза и вельочислени прекрасни водопади.

Докази ерупцийох супервуклканох найбаржей мож видзиц на горским венцу Спесмен Ридж, дзе ше находзи камени лєс ореху, дубу, дринки, платану и маґнолиї.

== Рошлїнски и животиньски швет ==
[[File:Bison near a hot spring in Yellowstone-750px.JPG|thumb|right|300px|Животиньски швет]]
[[File:Yellowstone national park m2.jpg|thumb|right|300px|Природа у националним парку Єловстон]]
У националним парку Єловстон доминантни лєс сосни (''Pinus contorta, Pseudotsuga menziesii''), смреки ''(Picea engelmannii)'' и ядловцу ''(Abies lasiocarpa''). Од лїсцастих древох заступена [[Тополя (древо)|тополя]] ясика (''Populus tremula'') Од животиньох у националним парку жию: бизон, ґризли, кафови (шиви) медведз, вовк, койот, єлень, лос, муфлон и пума (горски лєв). Фармере маю найвецей бриґи пре вельке число бизонох, прето же можу заражиц статок. Вельке число бизонох було заражене зоз бактерию бруцелозу, зоз хтору бул заражени статок принєшени зоз Европи. Хорота спричинєна зоз тоту бактерию може допринєсц же би ше число домашнього статку преполовело. 

Окрем бизононох, опасносц за домашнї статок ма и вовк. По 1994. рок у националним парку Єловестон вовки нє було прето же су ловени ище од 1926. року. Медзитим, зоз одлуку америцкей канцелариї за риби и дзиви животинї, 1995. року вовк врацени до парку. Вовк нє ма стстус загроженей файти, так же лови на ньго допущени, алє проблем у тим же го нє мож розликовац од защиценей файти вовка хтори сам приходзи зоз Канади на тот простор.

У периодзе кед вовки нє було у националним парку, титулу найопаснєйшого предатора мал койот. Заш лєм, койот нє бул способни ловиц векши животинї хтори нє його природни плєн, так же медзи койотами пришло до звекшаня хорих и хромих єдинкох, та на таки способ була поремецена природна ровновага медзи животинями.

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 235—239

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.nps.gov/yell/index.htm   The World's First National Park], ''www.nps.gov'' 
* [https:///zivot-stil/putovanje/Jelouston-najstariji-Nacionalni-park-na-svijetu-FOTO-VIDEO/364164   Jelouston, najstariji nacionalni park na svijetu], ''www.nezavisne.com''

[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Америки]]</text>
      <sha1>lnd9fdzwv3oilj46bhgkrvxld9rpuh6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>16. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2987</id>
    <revision>
      <id>18126</id>
      <parentid>18076</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T01:28:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18126</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1939" sha1="gl83h63a2pkvbck96yo31ttb0bsf0uu" xml:space="preserve">'''16. април''' — 106. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 259. днї (107. дзень у преступним року).

== Подїї ==

* 1948 — У [[Париз|Паризу]] основана Орґанизация за економске сотруднїцтво и розвой. 

* 1999. — Почал з роботу ІІ Конґрес [[Руски язик|русинского язика]] у [[Прешов|Прешове]]. 

== Народзени ==
* 1867 — Народзени америцки пилот и конструктор авионох Вилбур Райт (16. април 1867 – 30. май 1912), 1903. року зоз братом Орвилом першираз лєцел на авиону. Лєценє тирвало 59 секунди, а авион прелєцел 285 метери. Браца Райт основали компанию за продукцию авионох.

* 1889 — Народзел ше сер Чарлс Спенсер Чаплин (Лондон, Велька Британия,16. април 1889 – Вевей, Швайцарска, 25. децембер 1977), познати як Чарли Чаплин, анґлийски филмски ґлумец, сценарист, [[Редитель|режисер]] и продуцент. Бул єден з найвекших комичарох шицких часох, 1972. року достал награду Оскар за животне дїло.

== Умарли ==
* 1973. —  [[Микола М. Кочиш]] (*1. децембер 1928—16. април 1973), познати руски линґвист, [[писатель]], редактор и дружтвено-културни активиста.
[[Катеґория:16. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>gl83h63a2pkvbck96yo31ttb0bsf0uu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Парк природи Зобнатица</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2994</id>
    <revision>
      <id>18093</id>
      <parentid>18058</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:03:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18093</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6423" sha1="58m5iy1f15997txlbm8b7h6e91gtxpl" xml:space="preserve">'''Парк природи Зобнатица''' защицене природне добро у [[Сербия|Сербиї]], у општини [[Бачка Тополя]], у Сивернобачким округу.

== Характеристики ==
Парк природи Зобнатица оддалєни од Бачкей Тополї лєм 5 км. Зобнатица польопривредне и туристичне добро на котрим ше находзи:

[[Парк природи]], стара турня фамелиї Терлеева, Зобнатицке озеро, витерняк, остатки старого парку, археолоґийни находзиска и мала зоолоґийна заграда. Витерняк тиж у околїску Б. Тополї нєдалєко од озера.

Каждого року Зобнатица ма коло 35000 нащивительох. Место ше визначує зоз своїм туристичним потенциялом и дава идеални можлївосци за уживанє у чистим [[Воздух|воздуху]], шпацираню, воженє [[Бициґла|бициґли]] у природи, лову и риболову, весланє на чамцох-каякох по озеру, шедланє [[Конь|коньох]].

Зобнатица преглашена за парк природи 1976. року, а 1998. року достала статус националного парку за птици. На тим подруч&amp;#39;ю ше окреме визначує озеро котре ше находзи при Бачкей Тополї, чия вода єдна з найчистейших у [[Войводина|Войводини]], и котре понука окремни пребувалїща ридким файтом водожемцох, шмикачом, цицаром. Свой дом ту маю 148 файти птици, з котрих 75 припадаю файтом хтори правя гнїзда.&lt;ref&gt;[https://www.kartasrbije.com/turizam/park-prirode-zobnatica.php&lt;nowiki/&gt; Park prirode Zobnatica] www.kartasrbije.com&lt;/ref&gt;

Любителє лову на подруч&amp;#39;ю Зобнатици можу уживац у своїх активносцох на поверхносци 2537 гектари, а за тих хтори любя лапац риби ту ше находзи єдно зоз найбогатших озерох зоз рибу у Войводини, поверхносци 250 гектари.

До туристичного комплексу Зобнатици ше учишлює и фамелийни маєток Терлева котри 1882. року вибудовал властелин Дюла Терлеи. У маєтку ше находзи Каштель Терлеи и розпатрачнїца.

Зобнатица позната и по ерґели коньох котра основана 1779. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Ergela i škola jahanja] [https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html&lt;nowiki/&gt;Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine&lt;nowiki/&gt;Wayback Machine] (26. јул 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; Цали комплекс ерґели Зобнатица залапює коньски [[хлїв]] зоз коло 100 гарлами анґлийскей полнокревней раси, гиподром&lt;ref&gt;[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps&lt;/ref&gt; и други терени за шедланє и тренинґи. Ту ше находзи и єдинствени [[музей]] конярства основани 1896. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Muzej] [https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html&lt;nowiki/&gt;Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine&lt;nowiki/&gt;Wayback Machine] (5. август 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zobnatica038.jpg|Парк зоз птицами
Файл:Zobnatica020.jpg|Парк природи Зобнатица
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Зобнатичке озеро
Файл:Zobnatica009.jpg|Ергела на Зобнатици
Файл:Zobnatica031.jpg|Попатрунок на Парк природи
Файл:Zobnatica032.jpg|Парк при озеру на Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Памятнїк на Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 13.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица (тераз хотел)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2 &lt;nowiki&gt;ISBN 978-86-07-00001-2&lt;/nowiki&gt;.] 

*  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B&lt;nowiki/&gt; Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3 ISBN 978-86-01-02651-3.]

== Вонкашня вяза ==
* Парк природе Зобнатица је заштићено природно добро у Србији у општини Бачка Топола у Севернобачком округу.

== Референце ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Парки природи]]
[[Катеґория:Парки природи Сербиї]]</text>
      <sha1>58m5iy1f15997txlbm8b7h6e91gtxpl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18097</id>
      <parentid>18093</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:14:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї  у референцох</comment>
      <origin>18097</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6363" sha1="81ym7ux9osqg56t7glxcgyafdv893k7" xml:space="preserve">'''Парк природи Зобнатица''' защицене природне добро у [[Сербия|Сербиї]], у општини [[Бачка Тополя]], у Сивернобачким округу.

== Характеристики ==
Парк природи Зобнатица оддалєни од Бачкей Тополї лєм 5 км. Зобнатица польопривредне и туристичне добро на котрим ше находзи:

[[Парк природи]], стара турня фамелиї Терлеева, Зобнатицке озеро, витерняк, остатки старого парку, археолоґийни находзиска и мала зоолоґийна заграда. Витерняк тиж у околїску Б. Тополї нєдалєко од озера.

Каждого року Зобнатица ма коло 35000 нащивительох. Место ше визначує зоз своїм туристичним потенциялом и дава идеални можлївосци за уживанє у чистим [[Воздух|воздуху]], шпацираню, воженє [[Бициґла|бициґли]] у природи, лову и риболову, весланє на чамцох-каякох по озеру, шедланє [[Конь|коньох]].

Зобнатица преглашена за парк природи 1976. року, а 1998. року достала статус националного парку за птици. На тим подруч&amp;#39;ю ше окреме визначує озеро котре ше находзи при Бачкей Тополї, чия вода єдна з найчистейших у [[Войводина|Войводини]], и котре понука окремни пребувалїща ридким файтом водожемцох, шмикачом, цицаром. Свой дом ту маю 148 файти птици, з котрих 75 припадаю файтом хтори правя гнїзда.&lt;ref&gt;[https://www.kartasrbije.com/turizam/park-prirode-zobnatica.php&lt;nowiki/&gt; Park prirode Zobnatica] www.kartasrbije.com&lt;/ref&gt;

Любителє лову на подруч&amp;#39;ю Зобнатици можу уживац у своїх активносцох на поверхносци 2537 гектари, а за тих хтори любя лапац риби ту ше находзи єдно зоз найбогатших озерох зоз рибу у Войводини, поверхносци 250 гектари.

До туристичного комплексу Зобнатици ше учишлює и фамелийни маєток Терлева котри 1882. року вибудовал властелин Дюла Терлеи. У маєтку ше находзи Каштель Терлеи и розпатрачнїца.

Зобнатица позната и по ерґели коньох котра основана 1779. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Ergela i škola jahanja] [https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. јул 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; Цали комплекс ерґели Зобнатица залапює коньски [[хлїв]] зоз коло 100 гарлами анґлийскей полнокревней раси, гиподром&lt;ref&gt;[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps&lt;/ref&gt; и други терени за шедланє и тренинґи. Ту ше находзи и єдинствени [[музей]] конярства основани 1896. року.&lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Muzej] [https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. август 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt;
Парк природи Зобнатица защицене природне добро у Сербиї у општини Бачка Тополя у Сивернобачким округу.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zobnatica038.jpg|Парк зоз птицами
Файл:Zobnatica020.jpg|Парк природи Зобнатица
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Зобнатицке озеро
Файл:Zobnatica009.jpg|Ерґела при Зобнатици
Файл:Zobnatica031.jpg|Попатрунок на Парк природи
Файл:Zobnatica032.jpg|Парк, озеро при Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Памятнїк, Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 13.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица (тераз хотел)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2 ISBN 978-86-07-00001-2.] 
*  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B&lt;nowiki/&gt; Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3 ISBN 978-86-01-02651-3.]

== Вонкашня вяза ==
* Зобнатица [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (1. април 2022) www.zobnatica.rs

== Референце ==</text>
      <sha1>81ym7ux9osqg56t7glxcgyafdv893k7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18100</id>
      <parentid>18097</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:22:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18100</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6527" sha1="0e04yr33mun2e0hegivi4etasjwzylx" xml:space="preserve">'''Парк природи Зобнатица''' защицене природне добро у [[Сербия|Сербиї]], у општини [[Бачка Тополя]], у Сивернобачким округу.

== Характеристики ==
Парк природи Зобнатица оддалєни од Бачкей Тополї лєм 5 км. Зобнатица польопривредне и туристичне добро на котрим ше находзи:

[[Парк природи]], стара турня фамелиї Терлеева, Зобнатицке озеро, витерняк, остатки старого парку, археолоґийни находзиска и мала зоолоґийна заграда. Витерняк тиж у околїску Б. Тополї нєдалєко од озера.

Каждого року Зобнатица ма коло 35000 нащивительох. Место ше визначує зоз своїм туристичним потенциялом и дава идеални можлївосци за уживанє у чистим [[Воздух|воздуху]], шпацираню, воженє [[Бициґла|бициґли]] у природи, лову и риболову, весланє на чамцох-каякох по озеру, шедланє [[Конь|коньох]].

Зобнатица преглашена за парк природи 1976. року, а 1998. року достала статус националного парку за птици. На тим подруч&amp;#39;ю ше окреме визначує озеро котре ше находзи при Бачкей Тополї, чия вода єдна з найчистейших у [[Войводина|Войводини]], и котре понука окремни пребувалїща ридким файтом водожемцох, шмикачом, цицаром. Свой дом ту маю 148 файти птици, з котрих 75 припадаю файтом хтори правя гнїзда.&lt;ref&gt;[https://www.kartasrbije.com/turizam/park-prirode-zobnatica.php&lt;nowiki/&gt; Park prirode Zobnatica] www.kartasrbije.com&lt;/ref&gt;

Любителє лову на подруч&amp;#39;ю Зобнатици можу уживац у своїх активносцох на поверхносци 2537 гектари, а за тих хтори любя лапац риби ту ше находзи єдно зоз найбогатших озерох зоз рибу у Войводини, поверхносци 250 гектари.

До туристичного комплексу Зобнатици ше учишлює и фамелийни маєток Терлева котри 1882. року вибудовал властелин Дюла Терлеи. У маєтку ше находзи Каштель Терлеи и розпатрачнїца.

Зобнатица позната и по ерґели коньох котра основана 1779. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Ergela i škola jahanja] [https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. јул 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; Цали комплекс ерґели Зобнатица залапює коньски [[хлїв]] зоз коло 100 гарлами анґлийскей полнокревней раси, гиподром&lt;ref&gt;[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps&lt;/ref&gt; и други терени за шедланє и тренинґи. Ту ше находзи и єдинствени [[музей]] конярства основани 1896. року.&lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Muzej] [https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. август 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt;
Парк природи Зобнатица защицене природне добро у Сербиї у општини Бачка Тополя у Сивернобачким округу.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zobnatica038.jpg|Парк зоз птицами
Файл:Zobnatica020.jpg|Парк природи Зобнатица
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Зобнатицке озеро
Файл:Zobnatica009.jpg|Ерґела при Зобнатици
Файл:Zobnatica031.jpg|Попатрунок на Парк природи
Файл:Zobnatica032.jpg|Парк, озеро при Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Памятнїк, Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 13.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица (тераз хотел)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2 ISBN 978-86-07-00001-2.] 
*  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B&lt;nowiki/&gt; Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3 ISBN 978-86-01-02651-3.]

== Вонкашня вяза ==
* Зобнатица [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (1. април 2022) www.zobnatica.rs

== Референце ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Парк природи Сербиї]]
[[Катеґория:Парк природи]]
[[Катеґория:Зобнатица]]</text>
      <sha1>0e04yr33mun2e0hegivi4etasjwzylx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18105</id>
      <parentid>18100</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:44:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18105</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6595" sha1="9dt0q8k7t7l9oud0fwfk6f6immwnrdo" xml:space="preserve">'''Парк природи Зобнатица''' защицене природне добро у [[Сербия|Сербиї]], у општини [[Бачка Тополя]], у Сивернобачким округу.

== Характеристики ==
Парк природи Зобнатица оддалєни од Бачкей Тополї лєм 5 км. Зобнатица польопривредне и туристичне добро на котрим ше находзи:

[[Парк природи]], стара турня фамелиї Терлеева, Зобнатицке озеро, витерняк, остатки старого парку, археолоґийни находзиска и мала зоолоґийна заграда. Витерняк тиж у околїску Б. Тополї нєдалєко од озера.

Каждого року Зобнатица ма коло 35000 нащивительох. Место ше визначує зоз своїм туристичним потенциялом и дава идеални можлївосци за уживанє у чистим [[Воздух|воздуху]], шпацираню, воженє [[Бициґла|бициґли]] у природи, лову и риболову, весланє на чамцох-каякох по озеру, шедланє [[Конь|коньох]].

Зобнатица преглашена за парк природи 1976. року, а 1998. року достала статус националного парку за птици. На тим подруч&amp;#39;ю ше окреме визначує озеро котре ше находзи при Бачкей Тополї, чия вода єдна з найчистейших у [[Войводина|Войводини]], и котре понука окремни пребувалїща ридким файтом водожемцох, шмикачом, цицаром. Свой дом ту маю 148 файти птици, з котрих 75 припадаю файтом хтори правя гнїзда.&lt;ref&gt;[https://www.kartasrbije.com/turizam/park-prirode-zobnatica.php&lt;nowiki/&gt; Park prirode Zobnatica] www.kartasrbije.com&lt;/ref&gt;

Любителє лову на подруч&amp;#39;ю Зобнатици можу уживац у своїх активносцох на поверхносци 2537 гектари, а за тих хтори любя лапац риби ту ше находзи єдно зоз найбогатших озерох зоз рибу у Войводини, поверхносци 250 гектари.

До туристичного комплексу Зобнатици ше учишлює и фамелийни маєток Терлева котри 1882. року вибудовал властелин Дюла Терлеи. У маєтку ше находзи Каштель Терлеи и розпатрачнїца.

Зобнатица позната и по ерґели коньох котра основана 1779. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Ergela i škola jahanja] [https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. јул 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; Цали комплекс ерґели Зобнатица залапює коньски [[хлїв]] зоз коло 100 гарлами анґлийскей полнокревней раси, гиподром&lt;ref&gt;[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps&lt;/ref&gt; и други терени за шедланє и тренинґи. Ту ше находзи и єдинствени [[музей]] конярства основани 1896. року.&lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Muzej] [https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. август 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt;
Парк природи Зобнатица защицене природне добро у Сербиї у општини Бачка Тополя у Сивернобачким округу.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zobnatica038.jpg|Парк зоз птицами
Файл:Zobnatica020.jpg|Парк природи Зобнатица
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Зобнатицке озеро
Файл:Zobnatica009.jpg|Ерґела при Зобнатици
Файл:Zobnatica031.jpg|Попатрунок на Парк природи
Файл:Zobnatica032.jpg|Парк, озеро при Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Памятнїк, Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 13.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица (тераз хотел)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2 ISBN 978-86-07-00001-2.] 
*  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B&lt;nowiki/&gt; Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3 ISBN 978-86-01-02651-3.]

== Вонкашня вяза ==
* Зобнатица [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (1. април 2022) www.zobnatica.rs

== Референце ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Парки природи]]
[[Катеґория:Парки природи Сербиї]]</text>
      <sha1>9dt0q8k7t7l9oud0fwfk6f6immwnrdo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18106</id>
      <parentid>18105</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T16:49:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>укладанє фотоґрафиї</comment>
      <origin>18106</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6708" sha1="8hqwrgpxbugaigut0wm5gldrbtrr0r8" xml:space="preserve">[[File:Zobnatica031.jpg|thumb|right|300px|Попатрунок на парк природи Зобнатица]]
'''Парк природи Зобнатица''' защицене природне добро у [[Сербия|Сербиї]], у општини [[Бачка Тополя]], у Сивернобачким округу.

== Характеристики ==
Парк природи Зобнатица оддалєни од Бачкей Тополї лєм 5 км. Зобнатица польопривредне и туристичне добро на котрим ше находзи:

[[Парк природи]], стара турня фамелиї Терлеева, Зобнатицке озеро, витерняк, остатки старого парку, археолоґийни находзиска и мала зоолоґийна заграда. Витерняк тиж у околїску Б. Тополї нєдалєко од озера.

Каждого року Зобнатица ма коло 35000 нащивительох. Место ше визначує зоз своїм туристичним потенциялом и дава идеални можлївосци за уживанє у чистим [[Воздух|воздуху]], шпацираню, воженє [[Бициґла|бициґли]] у природи, лову и риболову, весланє на чамцох-каякох по озеру, шедланє [[Конь|коньох]].

Зобнатица преглашена за парк природи 1976. року, а 1998. року достала статус националного парку за птици. На тим подруч&amp;#39;ю ше окреме визначує озеро котре ше находзи при Бачкей Тополї, чия вода єдна з найчистейших у [[Войводина|Войводини]], и котре понука окремни пребувалїща ридким файтом водожемцох, шмикачом, цицаром. Свой дом ту маю 148 файти птици, з котрих 75 припадаю файтом хтори правя гнїзда.&lt;ref&gt;[https://www.kartasrbije.com/turizam/park-prirode-zobnatica.php&lt;nowiki/&gt; Park prirode Zobnatica] www.kartasrbije.com&lt;/ref&gt;

Любителє лову на подруч&amp;#39;ю Зобнатици можу уживац у своїх активносцох на поверхносци 2537 гектари, а за тих хтори любя лапац риби ту ше находзи єдно зоз найбогатших озерох зоз рибу у Войводини, поверхносци 250 гектари.

До туристичного комплексу Зобнатици ше учишлює и фамелийни маєток Терлева котри 1882. року вибудовал властелин Дюла Терлеи. У маєтку ше находзи Каштель Терлеи и розпатрачнїца.

Зобнатица позната и по ерґели коньох котра основана 1779. року. &lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Ergela i škola jahanja] [https://web.archive.org/web/20180726001201/https://www.zobnatica.rs/zob_ergela_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (26. јул 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt; Цали комплекс ерґели Зобнатица залапює коньски [[хлїв]] зоз коло 100 гарлами анґлийскей полнокревней раси, гиподром&lt;ref&gt;[https://www.google.com/maps/place/Hipodrom+%22Zobnatica%22,+100,+Zobnatica/@45.8493122,19.6339744,14.96z/data=!4m5!3m4!1s0x4744a9c939cade81:0xf6ac5c31b6327900!8m2!3d45.8474672!4d19.6333301?hl=en Hipodrom Zobnatica] www.google.com/maps&lt;/ref&gt; и други терени за шедланє и тренинґи. Ту ше находзи и єдинствени [[музей]] конярства основани 1896. року.&lt;ref&gt;[https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Muzej] [https://web.archive.org/web/20180805185550/https://www.zobnatica.rs/zob_muzej_srb.html Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (5. август 2018) www.zobnatica.rs&lt;/ref&gt;
Парк природи Зобнатица защицене природне добро у Сербиї у општини Бачка Тополя у Сивернобачким округу.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zobnatica038.jpg|Парк зоз птицами
Файл:Zobnatica020.jpg|Парк природи Зобнатица
Файл:Zobnatica Lake near Bačka Topola, Serbia.jpg|Зобнатицке озеро
Файл:Zobnatica009.jpg|Ерґела при Зобнатици
Файл:Zobnatica031.jpg|Попатрунок на Парк природи
Файл:Zobnatica032.jpg|Парк, озеро при Зобнатици
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5502 18.jpg|Памятнїк, Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5522 13.jpg|Зобнатица
Файл:Wiki.Vojvodina VII Zobnatica 5482 02.jpg|Каштель Зобнатица (тераз хотел)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
*  Мала енциклопедија Просвета (3 изд.). Београд: Просвета. 1985.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-07-00001-2 ISBN 978-86-07-00001-2.] 
*  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%82._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B&lt;nowiki/&gt; Марковић, Јован Ђ.] (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3 ISBN 978-86-01-02651-3.]

== Вонкашня вяза ==
* Зобнатица [https://web.archive.org/web/20220401080342/https://www.zobnatica.rs/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (1. април 2022) www.zobnatica.rs

== Референце ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Парки природи]]
[[Катеґория:Парки природи Сербиї]]</text>
      <sha1>8hqwrgpxbugaigut0wm5gldrbtrr0r8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>23. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2996</id>
    <revision>
      <id>18082</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:30:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''23. април''' — 113. дзень у року (114. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 252 днї.  Подїї  1999 — Трицетого дня воздушних нападох НАТО-а на Югославию, потрафени будинок державней телевизиї, у хторим погинули 16, а ранєни 18 роботн…</comment>
      <origin>18082</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1495" sha1="61zhmz88ajuq4o0xs20pdymf57ssrdm" xml:space="preserve">'''23. април''' — 113. дзень у року (114. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 252 днї.

Подїї

1999 — Трицетого дня воздушних нападох НАТО-а на Югославию, потрафени будинок державней телевизиї, у хторим погинули 16, а ранєни 18 роботнїки, и знїщени вецей репетитори РТС-а.

Нєшка шветови дзень кнїжки и авторских правох. Дзень установени на Ґенералней конференциї УНЕСКО 1995. року у Паризу.

Народзени

1858 — Народзени нємецки физичар Макс Планк, творец квантней теориї, за хтору 1918. року достал Нобелову награду.

1891 — Народзени русийски композитор и пиянист Серґей Прокофєв, єден з найориґиналнєйших музичних творительох 20. вику.

1942 —  [[Сандра Ди]] (*23. април 1942—†20. фебруар 2005) народзена як Александра Зак (Жук) у Байону, америцка держава Ню Джерзи, америцка манекенка и ґлумица русинского походзеня.</text>
      <sha1>61zhmz88ajuq4o0xs20pdymf57ssrdm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18107</id>
      <parentid>18082</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T18:02:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18107</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1661" sha1="hutwysyborbvc90oa6l1550qt80ohy0" xml:space="preserve">'''23. април''' — 113. [[дзень]] у року (114. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 252 днї.

== Подїї ==
* 1999 — Трицетого дня воздушних нападох НАТО-а на Югославию, потрафени будинок державней телевизиї, у хторим погинули 16, а ранєни 18 роботнїки, и знїщени вецей репетитори РТС-а.

* Нєшка шветови дзень кнїжки и авторских правох. Дзень установени на Ґенералней конференциї УНЕСКО 1995. року у [[Париз|Паризу]].

== Народзени ==
* 1858 — Народзени нємецки физичар Макс Планк, творец квантней теориї, за хтору 1918. року достал Нобелову награду.

* 1891 — Народзени русийски композитор и пиянист Серґей Прокофєв, єден з найориґиналнєйших музичних творительох 20. вику.

* 1942 —  [[Сандра Ди]] (*23. април 1942—†[[20. фебруар]] 2005) народзена як Александра Зак (Жук) у Байону, америцка держава Ню Джерзи, америцка манекенка и ґлумица русинского походзеня.
[[Катеґория:23. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>hutwysyborbvc90oa6l1550qt80ohy0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>24. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2997</id>
    <revision>
      <id>18083</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:32:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''24. април''' — 114. дзень у року (115. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 251 дзень.   Подїї   1646 — У Ужгородзе 63. православни священїки з Угорскей Руси  и римокатолїцки владика Дьордє Якушич подписали унию двох церквох а резу…</comment>
      <origin>18083</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1516" sha1="12tvfm3og5z1dk7in3lvheeivephsq1" xml:space="preserve">'''24. април''' — 114. дзень у року (115. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 251 дзень.


Подїї


1646 — У Ужгородзе 63. православни священїки з Угорскей Руси  и римокатолїцки владика Дьордє Якушич подписали унию двох церквох а резултат того була нєшкайша Русинска грекокатолїцка церква. 

1792 — Французки капетан Клод Жозеф Руже др Лил компоновал Марселєзу, хтора познєйше постала гимна Французкей.

1967 — У Беоґрадзе отворена перша дискотека у Югославиї.

Нєшка Медзинародни дзень защити лабораторийних животиньох.

Народзени 

1803 —  [[Александер Духнович |Александер Василєвич Духнович]] (*24. април 1803—†30. марец 1865), грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат'ю, ґу хторим етнїчно припадаю и Руснаци Бачкей, Сриму и Славониї, поета, писатель, етноґраф, публициста.</text>
      <sha1>12tvfm3og5z1dk7in3lvheeivephsq1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18108</id>
      <parentid>18083</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T18:13:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18108</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1808" sha1="0k37tfhs7ime65kv11wr22yzsbrejmy" xml:space="preserve">'''24. април''' — 114. [[дзень]] у року (115. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 251 дзень.

== Подїї ==


* 1646 — У [[Ужгород|Ужгородзе]] 63. православни [[Священїк|священїки]] з Угорскей Руси  и римокатолїцки владика Дьордє Якушич подписали унию двох церквох а резултат того була нєшкайша Русинска [[грекокатолїцка церква]]. 

* 1792 — Французки капетан Клод Жозеф Руже др Лил компоновал Марселєзу, хтора познєйше постала гимна Французкей.

* 1967 — У Беоґрадзе отворена перша дискотека у Югославиї.

* Нєшка Медзинародни дзень защити лабораторийних животиньох.

== Народзени ==
* 1803 —  [[Александер Духнович |Александер Василєвич Духнович]] (*24. април 1803—†[[30. марец]] 1865), грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и [[Закарпатска обласц|Закарпат'ю]], ґу хторим етнїчно припадаю и [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] [[Бачка|Бачкей]], Сриму и Славониї, [[поета]], [[писатель]], етноґраф, публициста.
[[Катеґория:24. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>0k37tfhs7ime65kv11wr22yzsbrejmy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>25. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2998</id>
    <revision>
      <id>18085</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:36:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''25. април''' — 115. дзень у року (116. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 250 днї.   Подїї  1999 — Авияция НАТО звалєла драгово-желєзнїцки Жежельов мост, хтори уж бул очкодовани у трох нападох предходних дньох. Зоз тим Нови Сад…</comment>
      <origin>18085</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1766" sha1="k45j9o613cy8cpm9vqesoeyrphl4kcy" xml:space="preserve">'''25. април''' — 115. дзень у року (116. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 250 днї.


Подїї

1999 — Авияция НАТО звалєла драгово-желєзнїцки Жежельов мост, хтори уж бул очкодовани у трох нападох предходних дньох. Зоз тим Нови Сад остал без остатнього зоз трох мостох на Дунаю.

Нєшка Дзень борби процив малариї.

Народзени

1874 — Народзени инжинєр и физичар Ґулєлмо Маркони (Болоня, Италия 25. април 1874 – Рим, Италия, 20. юлий 1937). Познати є по своєй пионирскей роботи на радио-преносу на далєко, розвою Марконийового закона и радио-телеґрафскей системи. Перши послал радио-сиґнал прейґ Атлантика, а 1909. року подзелєл Нобелову награду зоз нємецким физичаром Брауном.

1934 — Народзела ше таписеристкиня [[Надя Волчко]] (Беркасово, 25. април 1934 – Беоґрад, 31. юлий 1983), була подобова уметнїца и педаґоґ. 

1939 — [[Стивен Чепа]] (29. април 1939), канадски бизнисмен, банкар и мецена.

Умарли

2004 — [[Ана Колєсар]] (*17. новембер 1950—†25. април 2004), подобова уметнїца, педаґоґ.</text>
      <sha1>k45j9o613cy8cpm9vqesoeyrphl4kcy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18112</id>
      <parentid>18085</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:16:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18112</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1951" sha1="5eoy3bpa95jwl7gylkzj3e8d51bbgh7" xml:space="preserve">'''25. април''' — 115. [[дзень]] у року (116. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 250 днї.

== Подїї ==
* 1999 — Авияция НАТО звалєла драгово-желєзнїцки Жежельов мост, хтори уж бул очкодовани у трох нападох предходних дньох. Зоз тим Нови Сад остал без остатнього зоз трох мостох на Дунаю.

* Нєшка Дзень борби процив малариї.

== Народзени ==
* 1874 — Народзени инжинєр и физичар Ґулєлмо Маркони (Болоня, Италия 25. април 1874 – Рим, Италия, 20. юлий 1937). Познати є по своєй пионирскей роботи на радио-преносу на далєко, розвою Марконийового [[Закон (право)|закона]] и радио-телеґрафскей системи. Перши послал радио-сиґнал прейґ Атлантика, а 1909. року подзелєл Нобелову награду зоз нємецким физичаром Брауном.

* 1934 — Народзела ше таписеристкиня [[Надя Волчко]] ([[Беркасово]], 25. април 1934 – Беоґрад, 31. юлий 1983), була подобова уметнїца и педаґоґ. 

* 1939 — [[Стивен Чепа]] (29. април 1939), канадски бизнисмен, банкар и мецена.

== Умарли ==
* 2004 — [[Ана Колєсар]] (*17. новембер 1950—†25. април 2004), подобова уметнїца, педаґоґ.
[[Катеґория:25. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>5eoy3bpa95jwl7gylkzj3e8d51bbgh7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>26 април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2999</id>
    <revision>
      <id>18086</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:38:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''26 април''' — 116. дзень у року (117. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 249 днї.   Подїї  1986 — Експлодирал реактор число 4 нуклеарней централи у Чернобилю у України. Радиоактивни хмари прекрили скоро цалу Европу, а пошлїдки…</comment>
      <origin>18086</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1574" sha1="t1sxndbc9zfzvhprglli9r1e5ilru3b" xml:space="preserve">'''26 април''' — 116. дзень у року (117. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 249 днї.


Подїї

1986 — Експлодирал реактор число 4 нуклеарней централи у Чернобилю у України. Радиоактивни хмари прекрили скоро цалу Европу, а пошлїдки тей нуклеарней катастрофи ище вше ше випитує. Нуклеарна централа тирвацо заварта 15. децембра 2000. року. Зєдинєни нациї тоту експлозию преглашели за найвекшу еколоґийну катастрофу у историї чловечества.

Нєшка Шветови дзень интелектуалней власносци.


Народзени

1935 — Народзел ше музични педаґоґ и композитор [[Яким Сивч]] (Руски Керестур, 26. април 1935 – Руски Керестур, 2. децембер 1987), музични педаґоґ, композитор, музичар и спортиста.

1938 —  [[Иван Поп]] (* 26. април 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и професор.

Умарли

1989 —  [[Юлиян Надь]] (*6. януар 1957—†26. април 1989), писатель и новинар.</text>
      <sha1>t1sxndbc9zfzvhprglli9r1e5ilru3b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18113</id>
      <parentid>18086</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:22:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18113</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1752" sha1="1i0faw9ugoa4nrpo04fc2tjtpk4zyf6" xml:space="preserve">'''26 април''' — 116. [[дзень]] у року (117. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 249 днї.

== Подїї ==
* 1986 — Експлодирал реактор число 4 нуклеарней централи у Чернобилю у України. Радиоактивни хмари прекрили скоро цалу Европу, а пошлїдки тей нуклеарней катастрофи ище вше ше випитує. Нуклеарна централа тирвацо заварта 15. децембра 2000. року. Зєдинєни нациї тоту експлозию преглашели за найвекшу еколоґийну катастрофу у историї чловечества.

* Нєшка Шветови дзень интелектуалней власносци.

== Народзени ==
* 1935 — Народзел ше музични педаґоґ и [[композитор]] [[Яким Сивч]] ([[Руски Керестур]], 26. април 1935 – Руски Керестур, 2. децембер 1987), музични педаґоґ, композитор, [[музичар]] и [[спортиста]].

* 1938 —  [[Иван Поп]] (* 26. април 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и [[професор]].

== Умарли ==
* 1989 —  [[Юлиян Надь]] (*[[6. януар]] 1957—†26. април 1989), [[писатель]] и новинар.
[[Катеґория:26. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>1i0faw9ugoa4nrpo04fc2tjtpk4zyf6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>27. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3000</id>
    <revision>
      <id>18087</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:41:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''27. април''' — 117. дзень у року (118. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 248 днї.  Подїї  1849 — [[Александер Духнович]] бул  гарештовани и одведзени до Кошицох. Причина гарештованя була же вон видал пар кнїжки на русинским язик…</comment>
      <origin>18087</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1144" sha1="kjt56hhnh7j5q6vn5y6d7cwb3ugex00" xml:space="preserve">'''27. април''' — 117. дзень у року (118. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 248 днї.

Подїї

1849 — [[Александер Духнович]] бул  гарештовани и одведзени до Кошицох. Причина гарештованя була же вон видал пар кнїжки на русинским язику. 

1936 — Министерство школства Чехословацкей  републики у Праги прилапело проєкт  снованя ґимназиї за Русинох у Прешове. 

1992 — Нєстала Социялистична Федеративна Република Югославия.

1992 — Сербия и Чарна гора оформели нову державу под назву Союзна Република Югославия (СРЮ).

Умарли

1521  Фернан Маґелан, морйоплївец и виглєдовач хтори бул у служби шпанского кральовства.</text>
      <sha1>kjt56hhnh7j5q6vn5y6d7cwb3ugex00</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18114</id>
      <parentid>18087</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:27:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18114</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1336" sha1="48wrfcw8nba62888g69onhmwlo1ltpc" xml:space="preserve">'''27. април''' — 117. [[дзень]] у року (118. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 248 днї.

== Подїї ==
* 1849 — [[Александер Духнович]] бул  гарештовани и одведзени до Кошицох. Причина гарештованя була же вон видал пар кнїжки на [[Руски язик|русинским язику.]] 

* 1936 — Министерство школства Чехословацкей  републики у Праги прилапело проєкт  снованя ґимназиї за Русинох у [[Прешов|Прешове]]. 

* 1992 — Нєстала Социялистична Федеративна Република Югославия.

* 1992 — [[Сербия]] и Чарна гора оформели нову державу под назву Союзна Република Югославия (СРЮ).

== Умарли ==
* 1521  Фернан Маґелан, морйоплївец и виглєдовач хтори бул у служби шпанского кральовства.
[[Катеґория:27. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>48wrfcw8nba62888g69onhmwlo1ltpc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>28. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3001</id>
    <revision>
      <id>18088</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:44:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''28. април''' — 118. дзень у року (119. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 247 днї.   Подїї   1947 — Почала [[Акция Висла]]   Нєшка Шветови дзень защити на роботи, хтори Медзинародна орґанизация роботи при Зєдинєних нацийох прегла…</comment>
      <origin>18088</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1422" sha1="i1ygnwqrbv0l3g4ff96i30lz17ig9i0" xml:space="preserve">'''28. април''' — 118. дзень у року (119. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 247 днї.


Подїї


1947 — Почала [[Акция Висла]]


Нєшка Шветови дзень защити на роботи, хтори Медзинародна орґанизация роботи при Зєдинєних нацийох преглашела 2003. року.


Народзени

1890 — [[Петро Ризнич Дядя]] (*28. април 1890—†12. фебруар 1966), найзначнєйши театрални дїяч при Руснацох у Бачкей и наставнїк у першей рускей ґимназиї у Руским Керестуре.

1916 — Народзел ше Феручо Ламборґини (Ченто, Италия, 28. април 1916 – Перудя, Италия, 20. фебруар 1993) италиянски дизайнер автомобилох, механїчар, инжинєр, винар…

1951 —  [[Франьо Тома]] (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер ФК Русин зоз Руского Керестура.

Умарли

2023 — Димитрий Русинко,  єден зоз сновательох Стоваришеня Лемкох.</text>
      <sha1>i1ygnwqrbv0l3g4ff96i30lz17ig9i0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18115</id>
      <parentid>18088</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:32:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18115</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1669" sha1="nymlurws3tz6f06sb11u6764iczady0" xml:space="preserve">'''28. април''' — 118. [[дзень]] у року (119. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 247 днї.

== Подїї ==


* 1947 — Почала [[Акция Висла]]


* Нєшка Шветови дзень защити на роботи, хтори Медзинародна орґанизация роботи при Зєдинєних нацийох преглашела 2003. року.

== Народзени ==
* 1890 — [[Петро Ризнич Дядя]] (*28. април 1890—†[[12. фебруар]] 1966), найзначнєйши театрални дїяч при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у [[Бачка|Бачкей]] и наставнїк у першей рускей ґимназиї у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].

* 1916 — Народзел ше Феручо Ламборґини (Ченто, Италия, 28. април 1916 – Перудя, Италия, [[20. фебруар]] 1993) италиянски дизайнер автомобилох, механїчар, инжинєр, винар…

* 1951 —  [[Франьо Тома]] (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер [[ФК Русин]] зоз Руского Керестура.

== Умарли ==
* 2023 — Димитрий Русинко,  єден зоз сновательох Стоваришеня Лемкох.
[[Катеґория:28. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>nymlurws3tz6f06sb11u6764iczady0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18125</id>
      <parentid>18115</parentid>
      <timestamp>2026-04-29T00:24:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додата викивяза, корекция</comment>
      <origin>18125</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1756" sha1="kymo88647tzjq398luvnwscmp2y3i32" xml:space="preserve">'''28. април''' — 118. [[дзень]] у року (119. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 247 днї.

== Подїї ==


* 1947 — Почала [[Акция Висла]]


* Нєшка Шветови дзень защити на роботи, хтори Медзинародна орґанизация роботи при Зєдинєних нацийох преглашела 2003. року.

== Народзени ==
* 1890 — [[Петро Ризнич Дядя]] (*28. април 1890—†[[12. фебруар]] 1966), найзначнєйши театрални дїяч при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у [[Бачка|Бачкей]] и наставнїк у [[Руска ґимназия у Руским Керестуре|першей рускей ґимназиї]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].

* 1916 — Народзел ше Феручо Ламборґини (Ченто, Италия, 28. април 1916 – Перудя, Италия, [[20. фебруар]] 1993) италиянски дизайнер автомобилох, механїчар, инжинєр, винар…

* 1951 —  [[Франьо Тома]] (*28. април 1951— †17. юлий 2023), длугорочни фодбалер и тренер [[ФК Русин|ФК ''Русин'']] зоз Руского Керестура.

== Умарли ==
* 2023 — Димитрий Русинко,  єден зоз сновательох Стоваришеня Лемкох.
[[Катеґория:28. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>kymo88647tzjq398luvnwscmp2y3i32</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>29. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3002</id>
    <revision>
      <id>18089</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:47:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: 29. април — 119. дзень у року (120. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 246 днї.   Подїї  1999 — У воздушних вдереньох НАТО-а на СРЮ звалєна телекомуникацийна турня на Авали. Турня була збудована 1965. року и обновена є у априлу 2010. р…</comment>
      <origin>18089</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2616" sha1="75jbjam544dju375cvrnbeqguh95dhb" xml:space="preserve">29. април — 119. дзень у року (120. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 246 днї.


Подїї

1999 — У воздушних вдереньох НАТО-а на СРЮ звалєна телекомуникацийна турня на Авали. Турня була збудована 1965. року и обновена є у априлу 2010. року.

Шветови дзень танца установел Медзинародни совит за танєц 1982. року.


Народзени

1920 — Народзел ше Дюра Сопка (Петровци, 29. април 1920 – Нови Сад, 10. май 1982) бул перши радио новинар и редактор емисийох на руским язику у Радио Новим Садзе. До основней школи почал ходзиц у Петровцох, алє ю закончел у Дюрдьове, уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе. По Другей шветовей войни єден час роби як службенїк у землєдїлскей задруґи у Дюрдьове, од 1949. року почина робиц як новинар у Редакциї Руского слова, алє преходзи на роботне место редактора руских емисийох у Радио Новим Садзе (од 1949 по 1955). Закончел Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе, дипломовал на ґрупи французки язик и литература и позарядово на Филозофским факултету югославянску литературу. Робел як просвитни роботнїк и директор Основней школи у Руским Керестуре, потим у Савиним Селу и вец у Дюрдьове. Року 1962. роби як совитнїк за школи зоз руским наставним язиком у Просвитно-педаґоґийним заводу АПВ, а од 1970. року у Покраїнским секретарияту за информациї.

Умарли

2005 — [[Любомир Рамач]] (*22. януар 1941—†29. април 2005), длугорочни новинар, бувши директор и на вецей заводи главни и одвичательни редактор новинох  Руске слово.</text>
      <sha1>75jbjam544dju375cvrnbeqguh95dhb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18116</id>
      <parentid>18089</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:38:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18116</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2847" sha1="ik6nclq2pykertj7vrcswch5ws1vtx4" xml:space="preserve">29. април — 119. [[дзень]] у року (120. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 246 днї.

== Подїї ==
* 1999 — У воздушних вдереньох НАТО-а на СРЮ звалєна телекомуникацийна турня на Авали. Турня була збудована 1965. року и обновена є у априлу 2010. року.

* Шветови дзень танца установел Медзинародни совит за танєц 1982. року.

== Народзени ==
* 1920 — Народзел ше Дюра Сопка ([[Петровци]], 29. април 1920 – Нови Сад, 10. май 1982) бул перши радио новинар и редактор емисийох на [[Руски язик|руским язику]] у Радио Новим Садзе. До основней школи почал ходзиц у Петровцох, алє ю закончел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе. По Другей шветовей войни єден час роби як службенїк у землєдїлскей задруґи у Дюрдьове, од 1949. року почина робиц як новинар у Редакциї Руского слова, алє преходзи на роботне место редактора руских емисийох у Радио Новим Садзе (од 1949 по 1955). Закончел Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе, дипломовал на ґрупи французки язик и литература и позарядово на Филозофским факултету югославянску литературу. Робел як просвитни роботнїк и директор Основней школи у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], потим у Савиним Селу и вец у Дюрдьове. Року 1962. роби як совитнїк за школи зоз руским наставним язиком у Просвитно-педаґоґийним заводу АПВ, а од 1970. року у Покраїнским секретарияту за информациї.

== Умарли ==
* 2005 — [[Любомир Рамач]] (*[[22. януар]] 1941—†29. април 2005), длугорочни новинар, бувши директор и на вецей заводи главни и одвичательни редактор новинох  Руске слово.
[[Катеґория:29. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>ik6nclq2pykertj7vrcswch5ws1vtx4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18124</id>
      <parentid>18116</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T23:57:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18124</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2853" sha1="bdrdq9afrne18imvposst40cigr3cw8" xml:space="preserve">'''29. април''' — 119. [[дзень]] у року (120. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 246 днї.

== Подїї ==
* 1999 — У воздушних вдереньох НАТО-а на СРЮ звалєна телекомуникацийна турня на Авали. Турня була збудована 1965. року и обновена є у априлу 2010. року.

* Шветови дзень танца установел Медзинародни совит за танєц 1982. року.

== Народзени ==
* 1920 — Народзел ше Дюра Сопка ([[Петровци]], 29. април 1920 – Нови Сад, 10. май 1982) бул перши радио новинар и редактор емисийох на [[Руски язик|руским язику]] у Радио Новим Садзе. До основней школи почал ходзиц у Петровцох, алє ю закончел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], уписал ше до класичней ґимназиї у Заґребе. По Другей шветовей войни єден час роби як службенїк у землєдїлскей задруґи у Дюрдьове, од 1949. року почина робиц як новинар у Редакциї Руского слова, алє преходзи на роботне место редактора руских емисийох у Радио Новим Садзе (од 1949 по 1955). Закончел Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе, дипломовал на ґрупи французки язик и литература и позарядово на Филозофским факултету югославянску литературу. Робел як просвитни роботнїк и директор Основней школи у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], потим у Савиним Селу и вец у Дюрдьове. Року 1962. роби як совитнїк за школи зоз руским наставним язиком у Просвитно-педаґоґийним заводу АПВ, а од 1970. року у Покраїнским секретарияту за информациї.

== Умарли ==
* 2005 — [[Любомир Рамач]] (*[[22. януар]] 1941—†29. април 2005), длугорочни новинар, бувши директор и на вецей заводи главни и одвичательни редактор новинох  Руске слово.
[[Катеґория:29. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>bdrdq9afrne18imvposst40cigr3cw8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>30. април</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3003</id>
    <revision>
      <id>18090</id>
      <timestamp>2026-04-28T12:52:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''30. април''' — 120. дзень у року (121. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 245 днї.  Подїї  313 — Римски цар Константин I Вельки видал Милански едикт зоз хторим леґализоване християнство у Римским царстве.  1789 — Джордж Вашинґто…</comment>
      <origin>18090</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2821" sha1="ct1wvvdwcux3f8x6weydo05p3oa9d93" xml:space="preserve">'''30. април''' — 120. дзень у року (121. дзень у  преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 245 днї.

Подїї

313 — Римски цар Константин I Вельки видал Милански едикт зоз хторим леґализоване християнство у Римским царстве.

1789 — Джордж Вашинґтон вибрани за першого предсидателя ЗАД.

1876 — Першираз виведзена Шекспирова траґедия Ромео и Юлия у театре у Беоґрадзе.

1945 — У поджемним бункеру у Берлину окончели самозабойство Адолф Гитлер и Ева Браун.

1948 — Основани Завод за защиту природи Сербиї.

1953 — У Беоґрадзе отворени Желєзнїцки музей, перши таки музей у Югославиї.

1999 — У воздушних НАТО нападох на Югославию потрафени будинки Министерства одбрани и Ґенералштабу Войска Югославиї у узшим центре Беоґрадa.

Шветови дзень псох водзачох (International Guide Dog Day) ше означує остатнєй стреди у априлу. Означує ше на инициятиву Медзинародней федерациї здруженьох псох водзачох од 1989. року.

Народзени

1777 — Народзел ше нємецки математичар и науковец Йоган Карл Фридрих Ґаус (Брауншвайґ, 30. април 1777 – Ґетинґен, Нємецка, 23. фебруар 1855). Ґаус охабел шлїди у теориї числох, диференциялней ґеометриї, ґеодезиї, електростатики, астрономиї, оптики.

1883 — Народзел ше чески писатель [[Ярослав Хашек]] (Прага, 30. април 1883 – Липнїце на Сазави, 3. януар 1923), автор гумористично-сатиричного романа Дожица доброго вояка Швейка.

1938 — Юрай Якубиско, филмски режисер,  сценариста и камерман русинского походзеня. 

Умарли

1883 — Едуард Мане, французки модернистични маляр.

1979 — Юлиян Ревай, политични дїяч Подкарпатскей Руси з часох Чехословацкей, педаґоґ и новинар.</text>
      <sha1>ct1wvvdwcux3f8x6weydo05p3oa9d93</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18117</id>
      <parentid>18090</parentid>
      <timestamp>2026-04-28T19:46:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, подробносци, викивязи, категория</comment>
      <origin>18117</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3026" sha1="rgc7lnfe2yk500rmlulj4hbma9mbrb0" xml:space="preserve">'''30. април''' — 120. [[дзень]] у року (121. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 245 днї.

== Подїї ==
* 313 — Римски цар Константин I Вельки видал Милански едикт зоз хторим леґализоване християнство у Римским царстве.

* 1789 — Джордж Вашинґтон вибрани за першого предсидателя ЗАД.

* 1876 — Першираз виведзена Шекспирова траґедия Ромео и Юлия у театре у Беоґрадзе.

* 1945 — У поджемним бункеру у Берлину окончели самозабойство Адолф Гитлер и Ева Браун.

* 1948 — Основани Завод за защиту природи [[Сербия|Сербиї]].

* 1953 — У Беоґрадзе отворени Желєзнїцки [[музей]], перши таки музей у Югославиї.

* 1999 — У воздушних НАТО нападох на Югославию потрафени будинки Министерства одбрани и Ґенералштабу Войска Югославиї у узшим центре Беоґрадa.

* Шветови дзень псох водзачох (''International Guide Dog Day'') ше означує остатнєй стреди у априлу. Означує ше на инициятиву Медзинародней федерациї здруженьох псох водзачох од 1989. року.

== Народзени ==
* 1777 — Народзел ше нємецки математичар и науковец Йоган Карл Фридрих Ґаус (Брауншвайґ, 30. април 1777 – Ґетинґен, Нємецка, [[23. фебруар]] 1855). Ґаус охабел шлїди у теориї числох, диференциялней ґеометриї, ґеодезиї, електростатики, астрономиї, оптики.

* 1883 — Народзел ше чески [[писатель]] [[Ярослав Хашек]] (Прага, 30. април 1883 – Липнїце на Сазави, [[3. януар]] 1923), автор гумористично-сатиричного романа Дожица доброго вояка Швейка.

* 1938 — Юрай Якубиско, филмски режисер,  сценариста и камерман русинского походзеня. 

== Умарли ==
* 1883 — Едуард Мане, французки модернистични маляр.

* 1979 — Юлиян Ревай, политични дїяч Подкарпатскей Руси з часох Чехословацкей, педаґоґ и новинар.
[[Катеґория:30. април]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>rgc7lnfe2yk500rmlulj4hbma9mbrb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Парки природи Сербиї</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3004</id>
    <revision>
      <id>18094</id>
      <timestamp>2026-04-28T16:04:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18094</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="154" sha1="etapqb0nofsnozbeb7a7mtzobis6b8j" xml:space="preserve">[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Парки природи]]</text>
      <sha1>etapqb0nofsnozbeb7a7mtzobis6b8j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Пчоларство</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3005</id>
    <revision>
      <id>18099</id>
      <timestamp>2026-04-28T16:17:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18099</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="49" sha1="suhi1gz4qlpca1naovdvsufq5kwb1zo" xml:space="preserve">[[Катеґория:Польопривреда]]</text>
      <sha1>suhi1gz4qlpca1naovdvsufq5kwb1zo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Габи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3006</id>
    <revision>
      <id>18102</id>
      <timestamp>2026-04-28T16:25:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18102</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35" sha1="s22old2edj6vlt7y51rmryxvd1sj70b" xml:space="preserve">[[Катеґория:Физика]]</text>
      <sha1>s22old2edj6vlt7y51rmryxvd1sj70b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Божи катички</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3007</id>
    <revision>
      <id>18110</id>
      <timestamp>2026-04-28T19:04:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[File:Lady beetle taking flight.jpg|right|thumb|300px|Harmonia axyridis шири криделка]]'''Божи катички'''(3) або богово катички (лат. ''Coccinellidae'', серб. ''бубамаре''; вироятно преложене мадярске ''isten katicája'': ''isten „бог”'' + ''Katica „Катаринка, Катка”'') фамилия инсектох хтора припада шору твардоктриде…</comment>
      <origin>18110</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10224" sha1="fcnml0iikby7j1w9ad57g3cp8cjtrsu" xml:space="preserve">[[File:Lady beetle taking flight.jpg|right|thumb|300px|Harmonia axyridis шири криделка]]'''Божи катички'''(3) або богово катички (лат. ''Coccinellidae'', серб. ''бубамаре''; вироятно преложене мадярске ''isten katicája'': ''isten „бог”'' + ''Katica „Катаринка, Катка”'') фамилия инсектох хтора припада шору твардоктриделкарох (''Coleoptera'') и облапя вельочислени и рижнородни файти (єст описани вецей як 5.000).(4) У [[Сербия|Сербиї]] по тераз зазначени 69 файти.(5) Нє опасни су за людзох  и нє вельки су – векшина одроснутих длугоки медзи 1 и 10 милиметри. Рахую ше як хасновити, прето же ше найчастейше кармя зоз рошлїнскима и щитастима ушами. Морфолоґия звичайна за твардокриделкарох и одроснути єдинки способни лєциц, гоч су, як и други твардокриделкаре, нє барз схопни лєтаче.(6)
Наукова класификация 

Царство:	Animalia

Тип:	Arthropoda

Класа:	Insecta

Ряд:	Coleoptera

Подряд:	Polyphaga

Инфраряд:	Cucujiformia

Надфамилия:	Coccinelloidea

Фамилия:	Coccinellidae
Latreille, 1807[1]

Подфамилиї

•	Chilocorinae Mulsant, 1846

•	Coccidulinae Mulsant, 1846

•	Coccinellinae Latreille, 1807

•	Epilachninae Mulsant, 1846

•	Hyperaspidinae Duverger, 1989

•	Microweiseinae Leng, 1920[2]

•	Scymninae Mulsant, 1846

•	Sticholotidinae Weise, 1901

== Випатрунок ==
При векшини божих катичкох цело овалней форми и як при шицких твардокриделкарох подкриделка тварди и чуваю два нїжни кридла хтори спаковани под нїма кед  божа катичка мирує. Подкриделка интензивно офарбени. Звичайне думанє о божих катичкох познате: то мали червени хробачок (буба) зоз чарнима точками и чарну главу. Медзитим, божи катички можу буц рижних [[Фарба|фарбох]]: жовтей, помаранчецовей, скерлетночервеней або чарней зоз малима точками. Вельке число файтох єдней фарби: чарни, шиви або кафово и лаїки их чежко можу розликовац од других бубох. Їх интензивна спозорююца офарбеносц (''апосематска'' офарбеносц - же их нє треба, т.є. опасне рушац) углавним служи  же би одбила хватачки. Така одбрана удатна углавним прето же шицки хватачки интензивни, моцни фарби (окреме червено-чарну и жовто-чарну комбинацию) повязую зоз отровносцу або ґадним смаком. Тота офарбеносц нє без причини, прето же божи катички наисце отровни за менши хватачки, як цо то ящурка або птица, док би чловек мушел пєсц барз вельо божи катички же би ше отровал.

== Отровносц ==
Одроснути єдинки способни лучиц гемолимфу зоз своїх ставцох на ногох, вєдно з отровом жовкастей фарби. Отров масняви и нєприємного паху, а буба го вилучує кед же є нападнута.

== Костиранє ==
Божи катички углавним хватачки (кармя ше зоз рошлїнскима и щитастима ушами),(7) гоч єст даяки файти (напр. мексицка пасулька) хтори польопривредни чкодлївци. Шицки божи катички ше можу кармиц и зоз рошлїнску [[Пожива|поживу]] кед же нєт достаточно плєну. Часто ше их хаснує як природних борцох процив чкодлївцох, алє ше случує же увежени божи катички надвладаю и заменя автохтони файти (таки случай зоз азийску гарлекин божу катичку ''Harmonia axyridis'' у Европи), зоз чим губя еколоґийну ровновагу.

== Розмножованє и розвой ==
Векшина божих катичкох ше пари вчас на яр, або влєце, а самички покладаю  лягло у хторим ше находза од пар фалатох по даскельо стотки ваїчка, у зависносци од файти. Лягло ше кладзе цо блїжей ґу колониї рошлїнских ушох. При векшини файтох, ваїчка ше вилягню до лїчинкох углавним после дзешец дньох. Стадиюм лїчинки тирва од 10-15 днї. Лїчинки барз ґаладни. Єдна лїчинка може поєсц вецей стотки рошлїнских ушох под час свойого розвою. На концу того стадиюму лїчинка ше меня до бабки. Вона ма випатрунок зранцованей лїчинки закваченей за лїсце з помоцу даскелїх гадвабастих нїткох. Цали животни циклус божей катички тирва од 4 по 7 тижнї.

У ляглу попри оплодзених ваїчкох єст и нєоплодзени, а вони служа як додатне жридло поживи за вилягнути лїчинки. Одношенє оплодзених и нєоплодзених ваїчкох завиши од доступносци покарми за лїчинки.

Божи катички углавним униволтни (народза єдну ґенерацию рочнє), гоч єст и биволтни (народза два ґенерациї).

== Рочни активносци ==
Одроснути єдинки часто шпя жимски сон, так же ше вецей дзешатки єдинки позбераю до збитей маси на даяким скритим месце. Божи катички ше нє змаржню прето же у целу маю достаточно ґлицерину. Интересантне же исти места хаснує кажда нова ґенерация божих катичкох.

Интересантни приклад червеней файти божей катички зоз двома чарнима точками, хтора ма меланинску форму: фарби обрацени, цо значи же подкриделка чарни зоз двома червенима точками. Кед же ше єдинки зоз обидвох файтох положи на [[Температура|температуру]] од 5 °C и провадзи їх активносц, укаже ше же меланинска форма активнєйша. И наисце, у природи, частосц форми у популациї тей файти така же на цмейших и жимнєйших теренох преовладує меланинска форма.

== Символика и веренє ==
Божу катичку ше у Сербиї, алє и при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] трима за щешлїву бубу; дзеци ше радую кед ю найду або кед им злєци на руку чи на [[облєчиво]], та шпиваю: „Божа катичко, дзе ме одведзеш? Чи до раю, чи до царства, чи до пекла... Кед божа катичка полєци горе, значи же особа пойдзе до раю, кед одлєци просто – до царсва, а кед злєци долу – до пекла.

И у других часцох швета ше на божу катичку патри на подобни способ, а пре свою красну фарбу и цифри барз є часто мотив на бавискох, платну и индзей.(8)(9) Було аж и видео-бависко ''Lady Bug'' (''Universal Games'', 1981) у хторим божа катичка мала главну улогу.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Buscando texturas-Guillermo Garabatos.jpg|Жовто-чарна божа катичка
Файл:Ladybird eggs (7329084216).jpg|Ваїчка божей катички
Файл:Црна са црвеним.jpg|Божа катичка чарно-червеней фарби
Файл:Coccinella septempunctata MDj2.jpg|Лїчинка божей катички
Файл:Бубамара.jpg|Помаранчецова божа катичка
Файл:Coccinella-septempunctata-02-fws.jpg|Файта божей катички
Файл:Coccinelle Achillée.jpg|Божа катичка на квецу
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
Словнїк рнародного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 78.

== Вонкашня вяза ==
* https://sr.wikipedia.org/wiki/Бубамаре 

== Референци ==
&lt;ref&gt; https://species.wikimedia.org/wiki/Microweiseinae  &lt;/ref&gt;„Wikispecies: Microweiseinae”. 2012. Приступљено 9. 3. 2013.</text>
      <sha1>fcnml0iikby7j1w9ad57g3cp8cjtrsu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хаснователь:配合比全额更好（说说而已）</title>
    <ns>2</ns>
    <id>3008</id>
    <revision>
      <id>18111</id>
      <timestamp>2026-04-28T19:09:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>配合比全额更好（说说而已）</username>
        <id>2088</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Здраво!Ја сам 配合比全额更好（说说而已）.</comment>
      <origin>18111</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="65" sha1="qek7ph7lp7999f9blhzchz5hqa1ag98" xml:space="preserve">Здраво!Ја сам 配合比全额更好（说说而已）.</text>
      <sha1>qek7ph7lp7999f9blhzchz5hqa1ag98</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3009</id>
    <redirect title="Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе" />
    <revision>
      <id>18120</id>
      <timestamp>2026-04-28T19:53:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Olirk55 преместио је страницу [[Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе]] на [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]]</comment>
      <origin>18120</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="111" sha1="4v3uc0d1btldc0ysjx333a0z1855hcx" xml:space="preserve">#Преусмери [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]]</text>
      <sha1>4v3uc0d1btldc0ysjx333a0z1855hcx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Рукометаше</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3010</id>
    <revision>
      <id>18127</id>
      <timestamp>2026-04-29T01:32:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18127</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Почесни член</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3011</id>
    <revision>
      <id>18128</id>
      <timestamp>2026-04-29T01:32:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18128</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>