Културно-просвитни союз югославянских Русинох "Заря"

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.26</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Културно-просвитни союз югославянских Русинох &quot;Заря&quot;</title>
    <ns>0</ns>
    <id>227</id>
    <revision>
      <id>18203</id>
      <parentid>12740</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T01:10:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени катеґориї</comment>
      <origin>18203</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10985" sha1="p3rkdei9g3qpe4btwcmnhe83abk7p7t" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря''&lt;/big&gt;
|-
|'''Скрацена назва'''
|КПСЮР
|-
|'''Снователь'''
|
|-
|'''Локация''' 
|Кральовина Югославия
|-
|'''Шедзиско''' 
|Коцур
|-
|'''Предсидатеь'''  
|др Милутин Ґубаш
|-
|'''Датум гашеня'''
|у априлу 1941. року
|}

== Условия у хторих настал КПСЮР ==
Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'' бул гражданска културна орґанизация русийскей/общерускей националней ориєнтациї медзи Руснацами/войводянскима Русинами.

Културна политика [[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]] (РНПД), хторому на чолє стало углавним священство, нє була по дзеки єдней часци руских интелектуалцох. Бо, РНПД бул, по змисту його програмских задаткох, блїзки народняцкому руху у Галициї, з почасово виразно право ориєнтованима и клерикалнима виступами, поготов у чаше приблїжованя другей шветовей войни&lt;ref&gt;Јулијан Тамаш: ''Русинска књижевност,'' Матица српска, Нови Сад, 1984, б. 82.&lt;/ref&gt;. До нєскладаня приходзело особлїво у вязи зоз питаньом националного идентитета югославянских Руснацох. Єдна часц интелектуалцох, медзи хторима були и дзепоєдни тедишнї дописователє и сотруднїки ''Руских новинох'', нєздадовольних з роботу и програму РНПД пробовала винайсц нову форму културного орґанизованя.

Требали прейсц 13 роки од снованя РНПД же би дозрели условия за снованє нового подполно самостойного  шветовного  културно-просвитного союзу  югославянских Русинох зоз  програму  хтора була базована на  демократичнєйших и проґресивнєйших цильох младших ґенерацийох штредньошколскей  и студентскей младежи и нєзависних а углядних интелектуалцох хтори нє були под уплївом униятского священства. На чолє руху за снованє Културно-просвитного союзу югославянских Русинох були  Владислав Поляк, др [[Милутин Ґубаш]], правнїк,  др Александар Сакач, лїкар,  др [[Йован Янко Шарик|Йован Шарик]], лїкар,  Михайло Стрибер, учитель,  [[Янко Хромиш]]. писатель,  Дюра Гарди, Мойсей Мудри, општински чиновнїк,  [[Евґений М. Кочиш|Йовґен Кочиш]], чиновнїк и писатель, Петар Поповицки,  Кирил Шовш,  [[Микола Д. Олеяр]], правнїк и други.

== Снованє и дїялносц КПСЮР ==
Так 3. септембра 1933. року у Старим Вербаше основани ''Културно-просвитни союз югославянских Русинох'' зоз шедзиском у Коцуре, за предсидателя бул вибрани др Милутин Ґубаш. Вибрани и Централни одбор орґанизациї. Културно-просвитни союз югославянских Русинох 22. априла 1934. року порушал свойо новини перше под назву ''Заря'' (по чим члени КПСЮР були у народзе познати як &quot;заряше&quot; або &quot;батогше&quot; - по даскельо числох новинох хтори вишли под назву ''Русски батог'')&lt;ref&gt;Евґений М. Кочиш: Як постал и прецо Културно-просвитни союз югославянских Руснацох, ''Шветлосц, ч. 1/1984,'' б. 96.&lt;/ref&gt;.

КПСЮР ''Заря'' промововала и православни рух а окреме успишна була у Коцуре дзе ше єй удало формовац православну парохию. Попри тим же єй вирска и национална идеолоґия була виложена у тижньових новинох, вона була виложена и у рочним алманаху ''Русский народни календар Заря'' (1935-1941), и у уплївней историї шицких “Русох” (уключуюци Билорусох, Українцох и Русинох) Николая Д. Олеярова, ''История русского народа'' (1934).

Нєт сумнїву  же заряшски рух, судзаци по писаних текстох, бул на позицийох идейного руху селянства без прецизней социялистичней и националней ориєнтациї. Идейно вон бул блїзши социялним пременком до яких придзе после другей шветовей войни у Югославиї, алє основни начала културней реформи и дальши цек историї у югославянским дружтве и по питаню формованя українскей нациї и по питаню места Руснацох у тим комплексу на Закарпатю и у Югославиї були и остали у визиї Заряшох у розкроку зоз фактичним статусом яки тот комплекс питаньох ма нєшка. И попри того же просвиташки дух бул идейно реґресивнєйши, вон бул зоз своїма премисами блїзши ґу нєшкайшому нєсумнївому културному препороду Руснацох у Югославиї. Нєшкайши стан и статус Руснацох у Югославиї, у сущносци, то превозиходзенє и просвиташкого и заряшского руху хтори оставаю факти з прешлосци.

Заряшски рух бул ориєнтовани всеславянски, а русийски и сербски узше, и православно, зоз виразну миру вирскей толеранциї, а цали час ше вон нє одрекал анї вязох зоз Карпаторусинами. Факт же заряшки рух бул програмски дифузни, у вельо векшей мири як просвиташки рух. Идейно вон нє бул ясно социялистично ориєнтовани. У 1935. року КПСЮР пременєл мено нa ''Културно-нaционaлни союз Югослaвянских Русинох'', aлє у своєй дїялносци ше сущно нє менял, бул и нaдaлєй у опозициї РНПД,  идейно бул унaпямени ґу роботнїцкей клaси и у своїх глaшнїкох укaзовaл нa опaсносц котрa грожи од фaшизмa, нaпaдaл проукрaїнски ориєнтовaне священсто, котре препaсц шветa видзело у большевизму и комунизму, a сaми з вецей симпaтиями прикрито информовaли о &quot;роботнїцкей клaси, социялизму и комунизму&quot;. Факт же ше на бокох заряшких гласнїкох зявели написи хтори були у значней мири согласни зоз становисками югославянских комунистох медзи двома войнами&lt;ref&gt;Владимир Биљња, ''Прилог проучавању историје Русина узмеђу два рата'', Зборник за истрорију Матице српске, Нови Сад, 1977м бр. 15, 171.187
&lt;/ref&gt;.
 
Идейней предносци заряшкого руху над просвиташким нє була, у истей мири, адекватна и литературна предносц бо ше указало же писательом зоз шорох РНПД ''Просвита'' припада векша часц заслугох за конституованє литератури югославянских Руснацох цо бул єден зоз досц значних резултатох препородних цекох у їх култури.

После 8 рокох дїялносци Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'' престал з роботу у априлу 1941. року зоз реанектованьом Войводини ґу Мадярскей.

== Литература ==

* P. R. Magocsi . Zaria Cultural and Enlightenment (National) Union of Yugoslav Rusyns/Kulturno-prosvitni (natsionalni) soiuz iugoslavianskikh Rusinokh &quot;Zaria&quot;. P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 546.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://rdsa.tripod.com/zirrnpd.html#kpsjr Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'',] вебсайт ''Руснаци у Панониї''

* Саша Сабадош  [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2015/09/Master-Sasa-Sabados-web.pdf Руска преса у Югославиї медзи двома шветовима войнами,] ВИДАНЯ КПСЮР/КНСЮР (1934-1940), б. 41
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]]
[[Катеґория:3. септембер]]
[[Катеґория:Народзени 1933]]</text>
      <sha1>p3rkdei9g3qpe4btwcmnhe83abk7p7t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лувр</title>
    <ns>0</ns>
    <id>243</id>
    <revision>
      <id>18209</id>
      <parentid>15880</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T09:44:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Oursana</username>
        <id>2101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Хронолоґийна ґалерия вибраних дїлох */ -+The Virgin with Chancellor Rolin by Jan van Eyck (Louvre).webp from Louvre website</comment>
      <origin>18209</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16937" sha1="r68a5duv3b3chlig5q9eoy0e1djjy0i" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Музей Лувр 
Musée du Louvre&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Louvre Museum Wikimedia Commons.jpg|thumb|260x260px|Музей Лувр|center]]
|-
|'''Основани'''
|1793.
|-
|'''Локация'''
|Париз, Французка
|-
|'''Координати'''
|48.860395° С; 2.337599° В
|-
|'''Колекция'''
|рижни уметнїцки дїла
|-
|'''Число предметох'''
|35.000 виложене
445.000 вкупно
|-
|'''Нащивителє'''
|8,3 милиона (2007) 
8,5 милиона (2008)

8,5 милиона (2009) 

10,2 милиона (2018)
|-
|'''Директор'''
|Лоранс де Кар
|-
|'''Кустос'''
|Marie-Laure Rochebrune
|-
|'''Адреса'''
|Улїца Риволи 99, 75001 Париз
|-
|'''Веб-сайт'''
|[https://www.louvre.fr/ www.louvre.fr]
|}
'''Лувр''' (фр. ''Musée du Louvre'') єден од найвекших и найпознатших и [[музей|музейох]] на швеце. Находзи ше на правим побрежю рики Сени у [[Париз|Паризу]], у першим арондисману. У музею виложене скоро 35.000 предмети, од праисториї по 19. вик. Константна постановка виложена на поверхносци од 60.600 m². Вкупне число предметох хтори припадаю музею 380.000. Лувр найнащивенши музей на швеце, хторого през роботни днї просеково нащиви 15.000 туристох дньово, од чого 65% страни туристи. 

Музей Лувр ше находзи у палати Лувр (''Palais du Louvre'')  хтора започата зоз будованьом твердинї у позним 12. вику под час панованя Филипа II. Остатки твердинї обачлїви у пиньвици музея. Тот будинок вецей раз преширйовани и так ше формовала палата Лувр хтора була хаснована як француски двор. Палата Лувр ма 3 кридла: Ришелє, Виши и Денон.

Року 1682. Луй XIV вибрал дворец у Версаю як свою резиденцию, та Лувр остал место дзе була виложена кральовска колекция уметнїцких предметох. Од 1692. ту була змесцена збирка античних скулптурох. Истого року у Лувру почала робиц Кральовска академия малярства и скулптурства (''Académie Royale de Peinture et de Sculpture''). На преширйованю Лувра робели велї значни архитектове (Леско, Ди Серсо, Лемерсє, Ле Во, Перо, Висконти, Ґужон и др). Под час французкей револуциї Национална скупштина Францускей 1791. року одредзела най палата Лувр будзе музей у хторим ше буду викладац национални ремек-дїла.

Музей отворени 10. авґуста 1793. року кед виложени 537 малюнки, од хторих векшина припадала конфискованому кральовскому и церковному маєтку. Пре стурктурни пробелеми будинку Лувр бул заварти од 1796. по 1801. Кед Наполеон пановал колекциї були звекшани, та музей наволани по нїм (''Musée Napoléon''). После Наполеоново пораженя при Ватерлоу велї украднути дїла були врацени предходним власнїком. Колекция збогацена под час панованя Луя XVIII и Шарла X, док под час Другого французкого царства музей достал 20.000 нови експонати. После того ше збирки константно збогацовали зоз донациями и дарунками. Од 2008. року колекциї подзелєни на 8 кустоски оддзелєня: єгипетски старини, блїзковосточни старини, гречески, етрурски и римски старини, исламска уметносц, скулптури, декоративни уметносци, малярство, ґрафики и рисунки.

== Музей ==
[[Файл:Louve paris france 1908.jpg|center|thumb|663x663px|Панорамски попатрунок на Лувр 1908.]]
Тот музей ма єдну од найбогатших уметнїцких збиркох на швеце. У нїм ше находза вецей як 38.000 уметнїцки дїла виложени на 72.735 m², а преценює ше же би нащивительом требало коло пейц тижнї же би на одвитуюци способ шицко опатрели. Вецей як 8 милиони нащивительох, Лувр найнащивенши музей на швеце.

У музею єст нєприкосновена и найобсяжнєйша збирка єгипетскей и античней уметносци уключуюци греческу, етрурску, римску, исламску и ориєнталну уметносц. У нїм ше находзи и збирка уметнїцких предметох и стилских стварох зоз обисца, як и нєпреценїва ґалерия малюнкох шицких европских народох и уметнїцких часох по конєц 19. вику. Найпознатше уметнїцке дїло хторе виложене у Лувру то Да Винчийов малюнок ''[[Мона Лиза]]''.

== Хронолоґийна ґалерия вибраних дїлох ==
&lt;gallery&gt;
Файл:The seated scribe.jpg|Писар из Сакари, Треца династия старого Єгипту
Файл:P1050556 Louvre code d'Hammurabi bas-relief rwk.JPG|Гамурабийов законїк
Файл:Passing lion Babylon AO21118.jpg|Вавилонски лєв
Файл:Winged Victory of Samothrace (1).jpg|Ника зоз Самотраки
Файл:Front views of the Venus de Milo.jpg|Милоска Венера, коло 130-100. п. н. е.
Файл:The Virgin with Chancellor Rolin by Jan van Eyck (Louvre).webp|Ян ван Айк, Мадона канцелара Ролина, коло 1435.
Файл:Mona Lisa, by Leonardo da Vinci, from C2RMF retouched.jpg|Леонардо да Винчи, Мона Лиза
Файл:Hans Holbein d. J. - Erasmus - Louvre.jpg|Ганс Голбайн Младши, Еразмо Ротердамски
Файл:La Diseuse de bonne aventure, Caravaggio (Louvre INV 55) 02.jpg|Пророкованє (Каравадьо), коло 1598.
Файл:Peter Paul Rubens 049.jpg|Петер Паул Рубенс, Корунованє Мариї де Медичи
Файл:Pendant portraits of Maerten Soolmans and Oopjen Coppit.jpeg|Рембрандт, Двойни портрети Мартена Солманси и Опєн Копит, коло 1634.
Файл:Georges de La Tour - Magdalen of Night Light - WGA12337.jpg|Жорж де ла Тур, Маґдалена покаятелька, коло 1643.
Файл:Rembrandt, Auto-portrait, 1660.jpg|Рембрандт, Автопортрет
Файл:Charles I of England.jpg|Антонис ван Дайк, Чарлс I Ст'юарт
Файл:David-Oath of the Horatii-1784.jpg|Жак-Луй Давид,  Горацийова пришага
Файл:Psyche revived Louvre MR1777 n3.jpg|Антонио Канова, Амор и Психа
Файл:Jean Auguste Dominique Ingres - The Grand Odalisque - WGA11841.jpg|Жан Оґист Доминик Енґр, Велька Одалиска, 1814.
Файл:La Liberté guidant le peuple - Eugène Delacroix - Musée du Louvre Peintures RF 129 - après restauration 2024.jpg|Ежен Делакроа, Шлєбода водзи народ, 1830.
Файл:Arcimboldo - Les saisons - Le printemps - Sans cadre.jpg|Дюзепе Арчимболдо, Яр, коло 1573.
&lt;/gallery&gt;

== Референци ==
# „[https://www.bloomberg.com/politics?pid=newsarchive&amp;refer=home&amp;sid=aPK0EhcmRyUA Louvre's 8.3 Million Visitors Make It No. 1 Museum Worldwide - Bloomberg]”
# [https://web.archive.org/web/20131002094032/http://www.theartnewspaper.com/attfig/attfig09.pdf „Exhibition and museum attendance figures 2009”] 
# „[https://web.archive.org/web/20190412203930/https://presse.louvre.fr/10-millions-de-visiteurs-au-louvre-en-2018/ 10,2 millions de visiteurs au Louvre en 2018”]. ''Louvre.fr'' (на язику: французки).
# [https://web.archive.org/web/20091001222952/http://www.louvre.fr/llv/oeuvres/alaune.jsp?bmLocale=fr_FR „Œuvres”]. Musée du Louvre.
# [https://www.britannica.com/topic/Louvre-Museum „Louvre Museum”]. ''Inexhibit.'' 
# [https://web.archive.org/web/20110615182627/http://www.louvre.fr/llv/musee/detail_repere.jsp?CONTENT%3C%3Ecnt_id=10134198673226981&amp;CURRENT_LLV_PERIODE%3C%3Ecnt_id=10134198673226961&amp;CURRENT_LLV_CHRONOLOGIE%3C%3Ecnt_id=10134198673226610&amp;CURRENT_LLV_REPERE%3C%3Ecnt_id=10134198673226981&amp;FOLDER%3C%3Efolder_id=9852723696500938&amp;bmLocale=en&amp;leftPosition=-300 „Louvre Website- Chateau to Museum, 1672 and 1692”]. Louvre.fr. 
# [https://web.archive.org/web/20110615182640/http://www.louvre.fr/llv/musee/detail_repere.jsp?CONTENT%3C%3Ecnt_id=10134198673226982&amp;CURRENT_LLV_PERIODE%3C%3Ecnt_id=10134198673226961&amp;CURRENT_LLV_CHRONOLOGIE%3C%3Ecnt_id=10134198673226610&amp;CURRENT_LLV_REPERE%3C%3Ecnt_id=10134198673226982&amp;FOLDER%3C%3Efolder_id=9852723696500938&amp;bmLocale=en&amp;leftPosition=-300 „Louvre Website- Chateau to Museum 1692”]. Louvre.fr.

== Литература ==

* Alderson, William T.; Alexander, Edward (1996). ''[https://books.google.rs/books?id=F-K2b6A9hqIC&amp;pg=PA23&amp;dq=the+louvre+opened&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr#v=onepage&amp;q=the%20louvre%20opened&amp;f=false Museums in motion: an introduction to the history and functions of museums]''. Walnut Creek, Calif: Published in cooperation with the American Association for State and Local History [by] AltaMira Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7619-9155-7&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/33983419 33983419].
* Ahlund, Mikael (2000). ''[https://books.google.rs/books?id=ObmTTi84jrsC&amp;pg=PA24&amp;dq=islamic+art++louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr#v=onepage&amp;q=islamic%20art%20%20louvre&amp;f=false Islamic art collections: an international survey]''. Richmond, Surrey, England: Curzon. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7007-1153-6&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/237132457 237132457].
* Bierman, Irene A (2003). ''[https://books.google.rs/books?id=audnAAAAMAAJ&amp;q=napoleon+in+egypt&amp;dq=napoleon+in+egypt&amp;hl=en&amp;sa=X&amp;ei=-3j4VKeqEI2VyASR6IKgBg&amp;redir_esc=y Napoleon in Egypt]''. Ithaca Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-86372-299-8&lt;/nowiki&gt;.
* Bowkett, Stephen; Porter, Tom (2004). ''[[iarchive:archispeakillust0000port|Archispeak: an illustrated guide to architectural terms]]''. London: Spon Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-415-30011-7&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/123339639 123339639].
* Carbonell, Bettina (2004). ''[https://books.google.rs/books?id=9DN5N9IRrzYC&amp;dq=history+of+art+museums+louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Museum Studies: An Anthology of Contexts]''. Blackwell Pub. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-631-22825-7&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/52358814 52358814].
* Edwards, Henry Sutherland (1893). ''[https://books.google.rs/books?id=wdJ1YyELlgsC&amp;pg=PA194&amp;dq=history+of+the+word+louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr#v=onepage&amp;q=history%20of%20the%20word%20louvre&amp;f=false Old and New Paris: Its History, Its People, and Its Places]''. Paris: Cassell and Co. 
* Hannan, Bill and Lorna (2004). ''[https://books.google.rs/books?id=KDPaAAAACAAJ&amp;dq=hannan+france&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Art for Travellers: France]''. Northampton, Massachusetts: Interlink Books. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-1-56656-509-7&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/51336501 51336501].
* Lasko, Peter (1995). ''[https://books.google.rs/books?id=PwJb18lq5gkC&amp;dq=porphyry+vase+louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Ars Sacra, 800–1200]''. Yale University Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-300-06048-5&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/231858991 231858991].
* McClellan, Andrew (1999). ''[https://books.google.rs/books?id=UUxG3N-t750C&amp;dq=inventing+the+louvre+luxembourg+gallery&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Inventing the Louvre: Art, Politics, and the Origins of the Modern Museum...]'' Berkeley: University of California Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-520-22176-5&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/40830142 40830142].
* Mignot, Claude (1999). T''he Pocket Louvre: A Visitor's Guide to 500 Works''. New York: Abbeville Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7892-0578-0&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/40762767 40762767].
* Mroue, Haas (2003). ''[https://books.google.rs/books?id=zdtw7rkxfzgC&amp;dq=Mroue+Louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Frommer's Paris from $90 a Day]''. Frommer's. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7645-5806-1&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/229256386 229256386].
* Miltoun, Francis (1910). ''[https://books.google.rs/books?id=JWQBAAAAYAAJ&amp;pg=RA1-PA114&amp;lpg=RA1-PA114&amp;dq=pavillon+de+flore+committee&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Royal Palaces and Parks of France]''. L.C. Page &amp; Co.
* Lunn, Martin (2004). ''[[iarchive:davincicodedecod00lunn/page/n5/mode/2up|Da Vinci code Decoded]]''. New York: Disinformation. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-9729529-7-2&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/224340425 224340425].
* Nave, Alain (1998). ''[https://books.google.rs/books?id=t1CURRmNhuQC&amp;dq=history+of+louvre+acquisitions&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Treasures of the Louvre]''. Barnes &amp; Noble Publishing. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7607-1067-8&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/40334510 40334510].
* Nora, Pierre; Kritzman, Lawrence D. (1996). ''[https://books.google.rs/books?id=4rmT7223jfEC&amp;dq=the+louvre+opening&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Realms of Memory]''. New York: Columbia University Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-231-10926-0&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/234041248 234041248].
* Oliver, Bette Wyn (2007). ''[https://books.google.rs/books?id=oOXAtXKvXn0C&amp;dq=the+louvre+opening+1793&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr From Royal to National: The Louvre Museum and the Bibliothèque Nationale]''. Lexington Books. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-7391-1861-0&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/70883061 70883061].
* Popkin, Jeremy D (2015). ''[https://books.google.rs/books?id=vmaIoAEACAAJ&amp;dq=a+short+history+of+the+french+revolution&amp;hl=en&amp;sa=X&amp;ei=znn4VO2wApK1yATtt4GYBQ&amp;redir_esc=y A Short History of the French Revolution, 6th ed]''. Yale University Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-205-96845-9&lt;/nowiki&gt;.
* Rickman, Gregg (1999). ''[https://books.google.rs/books?id=by4SG25lAA0C&amp;pg=PA251&amp;dq=Matt%C3%A9oli+Commission+louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr#v=onepage&amp;q=Matt%C3%A9oli%20Commission%20louvre&amp;f=false Swiss Banks and Jewish Souls]''. Transaction Publishers. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-1-56000-426-4&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/40698624 40698624].
* Rogers, Elizabeth A. (2001). ''Landscape design: a cultural and architectural history''. New York: Harry N. Abrams. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-8109-4253-0&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/186087857 186087857].
* Strathern, Paul (2009). ''Napoleon in Egypt''. Bantam. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0553385243&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/299706472 299706472].
* Sturdy, David (1995). ''[https://books.google.rs/books?id=xLsNxkRXiNAC&amp;dq=francois+I+keep+Louvre&amp;redir_esc=y&amp;hl=sr Science and social status: the members of the Académie des sciences 1666–1750].'' Woodbridge, Suffolk, U.K.: Boydell Press. &lt;nowiki&gt;ISBN 978-0-85115-395-7&lt;/nowiki&gt;. OCLC [https://search.worldcat.org/title/185477008 185477008].
== Вонкашнї вязи ==

* Лувров веб-сайт (язик: французки)
* Лувров веб-сайт (язик: анґлийски)
* [http://www.discoverfrance.net/France/Paris/Museums-Paris/Louvre.shtml История Лувра]
* [http://www1.cs.columbia.edu/~sedwards/photos/paris2002/Images/P3021302%20Louvre%20Pyramid.jpg Слика централней пирамиди]
* [https://web.archive.org/web/20070905033343/http://insecula.com/musee/M0001.html Вецей як 10.000 слики]

[[Катеґория:Париз]]
[[Катеґория:Уметносц]]</text>
      <sha1>r68a5duv3b3chlig5q9eoy0e1djjy0i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Википедия:Портал заєднїци</title>
    <ns>4</ns>
    <id>532</id>
    <revision>
      <id>18208</id>
      <parentid>18182</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T09:12:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>/* Обнова правох администратора за 2026/2027 */ Одвит</comment>
      <origin>18208</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="87787" sha1="43beqokheut0hqqqw7deheq157brynd" xml:space="preserve">__NEWSECTIONLINK__

== Предлог за поставянє администратора ==

Єдна зоз обовязкох на початку живота  Википедиї на руским язику то виберанє администратора. Понеже ше тераз кладу тексти директно на Главним боку Википедиї на руским язику потребна особа хтора достанє даєдни окремни права з боку Википедиї, пре контролу текстох и надпатранє учасци познатих и нєпознатих сотруднїкох. Администратор ма право, наприклад, же би посцерал бок, або защицел бок (бок нїхто нє може меняц док є под защиту) або блокирує особи хтори наступаю аґресивно, зоз тенденцию  вандализациї текста.

Администратор то, у сущносци, искуснєйша особа, особа хтора ше розуми до процедурох на Википедиї и хтора годна реаґовац у складзе зоз правилами и обичаями Википедиї. И попри того же то дакус нєприємне самого себе предкладац, я предпоставям же у тих хвилькох, док вецей члени нє назбераю вецей искуства, же би я евентуално могол тото окончовац. Було би добре да тото пречитаце, да роздумаце и потим упишеце свойо думанє. То потребне, думаня членох роботного тиму потребни у поступку вибору администратора. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 21:46, 15. октобер 2024. (UTC)

:Цалком ясне же Ви мушице окончовац роботи администратора, так же маце мою потримовку, гласам за Вас. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 07:57, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ же би бул администратор, то особа активна и зоз найвецей искиствийом у тей роботи. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 08:02, 16. октобер 2024. (UTC)
:Давам свой глас за администратора нашей ґрупи Вам, котри сце ту под меном Керестурец.  — [[Хаснователь:RKljupka|RKljupka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:RKljupka|розгварка]]) 16:23, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за Керестурца.  — [[Хаснователь:Калота|Калота]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Калота|розгварка]]) 16:32, 16. октобер 2024. (UTC)
:Дзекуєм вам на тей роботи, хтору сце по тераз поробили. Потримуєм вашу кадидатуру. Сцем лєм таке питац, же на яки период вас тераз вибераєме? — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 17:53, 16. октобер 2024. (UTC)
::Я нє знам чи на Википедиї вообще єст одредзене кельо тирва таке задлуженє, єдна файта функциї. На Википедиї  робота волонтерска та, предпоставям, таке може тирвац и роками, доґод лєм чловек ма моци цагац таку обовязку на хрибце (знам даєдних приятельох Сербох, на Сербскей Википедиї, же су на подобних функцийох, наприклад, од 2014 року по нєшка). Мнє тераз 76 роки, праве октобра 21 наполнїм тельо роки, и я вироятно нє будзем длуго таке дацо робиц. Я свойо поробел зоз  реґистрованьом Панонского руского язика у СИЛ Интернешнел и, потим, з уходом нашого язика медзи 343 язики на Википедиї. 
::Пречитал сом цо сце о себе написал на Флипдот профилу. Щешлїви сом же зме пришли до контакту. Ваш руски язик барз, барз добри. А, видзим, робице досц хасновити роботи за Русинох и маце досц интересантни знаня потребни за интернет. Пробуєм вам послац мою биоґрафию кед ше ми уда, да ше лєпше упознаме. Потребни зме єдни другим. Кед нє достанєце  одомнє пар днї аатачмент зоз биоґрафию,  напишце ми було цо на мой мейл   gkoljesar@gmail.com
::Приятельски поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 22:15, 16. октобер 2024. (UTC)
:::Я тиж нє барз добре знам тоти процедури, чесно вам повим. Як я то розумиєм, Википедия на даяким язику муши за себе ришиц, же на яки период и на яких обставинох може дахто ше подац на администратора и кельо муши мац гласох же би достац тот титул. Алє може буц, же на младих Википедийох як руска администратори перши час ше остаю на длуго, бо мало маю других кандидатох.
:::На русинскей Википедиї мали зме лєм єдного администратора (кед добре паметам), хтори єй администровал три мешаци и може будзе знац вецей о тим, як тота процедура ше роби, попитам.
:::Дзекуєм на вашей похвали! Ище мушим часто хасновац словнїки на даяки слова и термини, алє на щесце на Википедиї мож длуго пошедзиц и подумац над текстом. :) И я сом барз щешлїви, же зме сконтактовали и же уж ту маце Википедию! Будзем ше намагац писац добри статї лєбо даяк ище помагац. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 22:50, 16. октобер 2024. (UTC)
::::Я бул на вязи зоз Игором Керчом, дисутовали зме о даяких стварох. Предпоставям же вон ма даяку функцию на Русиньскей Википедиї. Ви думаце на тоту Википедию чи на даяку иншаку Русинску Википедию за хтору я нє знам?
::::Посла сом вам  мейл зоз Википедиї алє сом атачмент нє могол приквачиц.
::::Поздрав Г. Колєсар — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 23:56, 16. октобер 2024. (UTC)
:::::Як я знам, Игор Керча лєм є активни хаснователь (так мож повисц, же є найвецей активни), алє так ми випатра, же нє ма жадних администраторских функций.
:::::Бешедовал сом о таким леґиню, хтори ше на русинскей Википедиї вола Engelseziekte, мено му Томаш Калинич, то вон даколи администровал нам Вики. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:19, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Забул сом и о тим написац. 
::::Бул бим барз, барз подзековни кед бисце написал о даяких темох там з вашого краю, теми хтори офарбени по русински (ми маме тексти о Ужгородзе, о Прешове, то би ше могло вироятно и додац дацо, прешириц). Да таки тексти напишец по нашоми, на нашим русинским язику - то будзе добра вежба за вас, сиґурни сом, и способ же бисце усовершовали язик. Кед бисце написали текст, пошлїце го мнє,  односно послали бисце го панї  мр Гелени Медєши, нашей познатей линґвистки, хтора волонтерски лекторує текст  цо ми пишеме, вона би и ваш текст  зробела, ушорел язично и врацела вам. И ви би вец могли тот текст  наруциц, положиц  до нашей  Википедиї. Так бисце ше приключели ґу нашей ґрупи хтора ма лєм 10 членох. Кажда нова особа то  нова моц, нова помоц за нас шицки, и подпора за нашу Википедию на руским язику.
::::Чи ви дакеди були у Руским керестуре?
::::Кед сце нє були, вец треба же бисце там пошли та да видзице цо то прави прекрасни русински валал. Пейц члени нашого руского тима на Википедиї  праве зоз Руского Керестура. Прави Руснаци, родолюби, особи за почитованє.  Руски Керестур и людзе у нїм би за вас бул  вееееельке чудо, нєсподзиванє, верце ми.
::::Поздрав  ГК — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:09, 17. октобер 2024. (UTC)
:::::Будзем вам теди тото посилац.
:::::Нє, нє бул сом нїґда у Керестуре, алє сцел бим дакеди нащивиц. Мушим! Мам надїю, же удасц ми ше то по войни. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:27, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Hi! I cannot write in your language, but I know Russian, so I understand it well enough. I see that @[[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] asked about the time for which the administrator will be appointed. As far as I know, when a new wiki is created, the [[:m:Stewards|Stewards]] have the permission to appoint administrators there. Usually, they appoint the first administrators temporarily according to their considerations. If they see that the wiki has its own active and well-functioning community, they may agree to give the &quot;bureaucrat&quot; permission to a local user, who will have the permission to appoint other administrators, without the need to ask global stewards for help. Perhaps user @[[Хаснователь:Base|Base]], who is a steward I know personally (and who also knows Ukrainian perfectly) can add details or corrections. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 17:29, 17. октобер 2024. (UTC)
::::: {{Одвит|Amire80}} could you copy [[:en:MediaWiki:Common.css]] here? Or ask someone who can do that? I think thats why infoboxes dont work. There is no interface admin here. I wish (some) templates were global :P [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 16:53, 3. януар 2025. (CET)
:@[[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]], there is ''some'' stuff in Common.css here. Just copying everything from the English Wikipedia is probably not a good idea. It's better to copy specific things that are definitely necessary. What are the particular issues with infoboxes? — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 18:23, 3. януар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] See {{Ш|Инфорамик}}, I think I copied everything corretly. Infobox stuff from Common.css should probably be copied anyway. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:30, 3. януар 2025. (CET)
:::Can you please add it to an article, or at least to a page in some sandbox or user sub-page? It will be much easier to debug this way. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 20:34, 3. януар 2025. (CET)
::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] I just updated my [[Хаснователь:Sławobóg/common.css|personal common.css]] with that infobox stuff from [[:en:MediaWiki:Common.css]] and now it works fine, so that's what's missing. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:39, 3. януар 2025. (CET)
:::::Done. Please test. I'm using my global sysop rights here, and it's supposed to be used only for things that the community really wants, so please please please make sure that it's the right thing &lt;3 — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 21:33, 3. януар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] Yes, it works well. Thanks and sorry for the trouble. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 21:52, 3. януар 2025. (CET)
:Без вельо роздумованя, гласам за Керестурец — [[Хаснователь:Hencrk|Hencrk]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hencrk|розгварка]]) 17:23, 17. октобер 2024. (UTC)

== Честитке ==

Честитке Русинима Војводине и бивше Југославије на новој Википедији, нек вас дуго служи! Елем, имам једно питање - да ли сте разматрали да вас Викимедија Србија узме под административно окриље? Ово би било од великог значаја за приближавање русинске Википедије Русинима у Србији, поготово у већим местима попут Руског Крстура. Викимедија Србија организује разне уређивачке акције које верујем да би значајно допринеле повећању броја и квалитета чланака на овој Википедији, а могло би и да се издејствује везивање са школама где се настава врши на русинском језику, што би такође много допринело расту русинске Википедије. — [[Окреме:Доприноси/87.116.160.190|87.116.160.190]] 22:42, 22. октобер 2024. (CEST)

:Хвала на честиткама.
:Како ствари стоје, једино нам је преостало да нас Викимедија Србије узме под своје окриље. То нам је једини спас. Односно, ако то допринесе било каквом  зближавању русинске Википедије са Русинима онда то нама звучи као премија на лоту! Реч је о томе да смо јавили 15 октобра, чим смо сазнали за вест да смо постали званичан субјекат на Википедији, нашим средствима информисања у Воојводини (Радио Нови Сад, новине Руско слово, ТВ Нови Сад, Русински програм и агенција Рутенпрес) али је само Рутенпрес објавио ту вест. Од тада су изашла два броја новина Руско слово и ни речи у њима о томе. За њих је то, изгледа, небитна ствар, мож' мислити, Википдија на русинском, врло важно. Ако ви на том плану можете да урадите нешто у Руском Крстуру, у Ђурђеву  и у Куцури, где имамо наше школе односно одељења на русинском језику, то ће за нас бити много.
:Када смо почињали пре две и по гидине рад на  русинској Википедији, молили смо помоћ од директорице  ОШ  и гимназије у Руском Крстуру. Глатко нас је одбила, није било шансе тада да се формира група, рецимо, у гимназији која би, евентуално, писала и преводила чланке за  потребе  нашег Инкубатора. Чини се, ви сте нам једина шанса да, можда, некако уђемо и међи наше Русине у Војводини. Жалосно звучи, али ево таква је ситуација. 
:Са евентуалним прецизнијми детаљима нам се обратите у било које доба. Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:03, 27. октобер 2024. (CEST)

: Честитке, надам се да ће Викимедија Србије урадити нешто по том питању, ми са ср.Википедије смо им послали предлог. --[[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 23:15, 30. януар 2025. (CET)
::Auhhhh, dobili smo ovih dana pregršt čestitki i  nekoliko konstruktivnih ponuda za sve oblike pomoći u radu na našoj, rusinskoj  vikipediji.  Pa, normalno, sve ponude prihvaćamo, pomozite nam  da što sigurnije stanemo na svoje noge i da sledimo vaše primere u radu na vikipediji.
::87.116.160.190  je samo par dana posle naše registracije poslao čestitku i ponudu da nas &quot;Викимедија Србија узме под административно окриље&quot;. Mada ne znamo šta to znači  administrativno okrilje ali, bogami, sve prihvatamo. Ali, posle, sve je utihnulo, nikakvih čestitki,  Vikimedija Srbije se više nije javljala, ostali smo sami, ubogi,  a sunce prži, žeže, hlada nema... Trebaju nam neke forme pomoći, saveti, pa i vaši praktični zahvati na našim tekstovima ako treba nešto bolje formatirati itd.  Treba nam poduka kako da formiramo svoje šablone za razne tekstove itd.
::Pozdrav svima i - pomagajte kad god možete![[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 05:07, 31. януар 2025. (CET)
:::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], ja ću vjerojatno ovaj vikend napisati poduži tekst gdje objašnjavam neke stvari poput ispravnog dodavanja slika, kategorija, poveznica na druge članke itd. Želim ga već danima napisati, no ne stignem zbog životnih obaveza. U pozadini radimo neke stvari koje nisu baš vidljive. Primjerice, znatno smo smanjili [[Окреме:НеповезанеСтране|broj članaka koji nije povezan]] s drugim Wikipedijama. Od ovih preostalih većinom ili ne znamo o čemu je riječ ili ne znamo je li imaju članke na drugim jezičnim izdanjima Wikipedije. Napravili smo i značajan broj osnovnih kategorija. Postoji [[Окреме:Некатегорисане странице|velik broj nekategoriziranih članaka]]. Do prije tjedan dana broj je bio znatno veći. Muči nas što ne znamo kako nasloviti kategorije. Primjerice, ja sam 3/4 članka o Crkvama (ne mislim na zgrade, već na pravoslavlje, katoličanstvo itd.) stavio pod kategoriju Kultura jer ne znam kako glase u nominativu riječi za religiju i kršćanstvo. Također bio je [[Окреме:Категорије|velik broj nepostojećih kategorija]]. Ja sam stvorio sve te kategorije osim onih vezane za greške, predloške/šablone i sl. stranice koje nisu dio glavnog imenskog prostora. Molim te provjeri je li neka kategorija neispravno naslovljena. Također, jedan je strani suradnik započeo članak o Turskoj ([[Турска]]) koji bi trebao biti dovršen. Mislim da je dovoljno za minimum nadodati &quot;je država u Europi i Aziji. Glavni grad je Ankara, a najveći Istanbul.&quot; — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:53, 31. януар 2025. (CET)

== Чланци о вашој Википедији на сродним пројектима ==

Прво, придружујем се ранијим честиткама са малим закашњењем уз извињење што не пишем на панонском русинском. Започео сам кратке чланке о Википедији на панонском русинском језику на [[:sr:Википедија на панонском русинском језику|српској]], [[:sh:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|српскохрватској]], [[:hr:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|хрватској]] и [[:bs:Wikipedia na panonskom rusinskom jeziku|босанској/бошњачкој]] википедији па погледајте и додајте ако нешто недостаје. Можда би неко и овде могао превести оригинални чланак са српског и проширити га? Такођер, ако вам може бити од користи контакт у Хрватској (без знања језика), будите слободни јавити се. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 13:59, 27. януар 2025. (CET)

:Придружујем се колеги ако је потребно или пожељно помоћи! Један други колега с хрватске википедије примијетио је да вам на чланцима недостају категорије и слично. Драге ћу воље помоћи и додавати категорије по чланцима када их се направи! Жао ми је што домаћи језик ове википедије не говорим, али могу радити те досадне послове или савјетовати оне који језик знају. Поздрављени били! — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 16:07, 27. януар 2025. (CET)
::: Hijerovit, pozdrav!    Pотребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. Javljao sam se  u vezi toga MareBG ali od njega nema glasa pa sam rešio da zamolim za savet nekog administratora sa hrvatske viki. Kopiram, evo, ovaj tekst iz molbe upućene MareBG.
::: Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора.
::: То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
::: Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора.
::: Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
::: https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions
::: Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку.
::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:46, 19. май 2025. (CEST)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], zaboravio si pingati @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]]. Ja nisam nigdje administrator tako da ne znam kako ide taj postupak. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:08, 19. май 2025. (CEST)
::::@[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] Bez brige, ovdje mi dolaze poruke kad mi se god odgovori i bez pinga. :) — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:14, 19. май 2025. (CEST)
:И ја се придружујем честиткама. Прегледаћу повремено [[Окреме:Посебне_странице|посебне странице]] и помагати у одржавању. :) — [[Хаснователь:Aca|Aca]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Aca|розгварка]]) 00:10, 28. януар 2025. (CET)
::Također se pridružujem. Već smo vam počeli malo popravljati članke, dodavati kategorije člancima, povezivati ih s drugim Wikipedijama i sl. Ovih dana, kada stignemo, ćemo vas pokušati naučiti kako bolje uređivati. Svi u ovoj raspravi smo došli s Wikipedije na hrvatskom i Wikipedije na srpskom. Ako vam treba pomoć s biločim slobodno nas pitajte. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 01:52, 28. януар 2025. (CET)
::::Najljepše čestitke i od mene, ako mognem, rado ću vam pomoći.--[[Хаснователь:Inokosni organ|Inokosni organ]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Inokosni organ|розгварка]]) 08:52, 28. януар 2025. (CET)
:::::Poštovani, veliko hvala za sve koji nude pomoć, zahvaljujemo na podršci — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:35, 28. януар 2025. (CET)
:::Poštovani, hvala na podršci. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:36, 28. януар 2025. (CET)
:Ova tvrdnja u vašim tekstovima na pomenutim jezicima
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада.''
:uopšte nije tačna.  Ne odgovara istini ni 5%.  Prvo, nisu ova tri subjekta pokrenula bilu kakvu inicijativu u vezi toga, odnosno, za Odsek za rusinistiku nominalno, eventualno, može se reći da je  podržao, formalno,  inicijativu  koju sam ja, Gavra Kolesar, dao. Nikome nije ni na pamet padalo pre moje inicijative da se tako nešto otpočne. Matica rusinska i KPD Dok veze nemaju sa svime time. Jedino što im je na čelu prof. dr Mihajlo Fejsa pa on to tako, rutinski, pripisuje neke nepostojeće inicijative  Matici i KPD Dok. To se  zove ili kraduckanje ili falsifikovanje stvarnog toka stvari.
:Počelo je sve sa tom idejom kada sam početkom 2017, maltene slučajno, utvrdio na naši Rusini iz Slovačke imaju  svoju vikipediju već desetak godina. Prva pomisao mi je bila, obojena ljubomorom, pa ako to oni imaju, možemo to imati i mi, Rusini iz Vojvodine.  Napisao sam članak Rusini u Srbiji i probao sam da ga plasiram, normalno, nisam dobio dozvolu već samo  konkretnu poduku da  je svaka nova vikipedija moguća samo ako je jezik na kome se inicira registrovan u SIL International.  Ja sam, evo, 04:13, 30 януара 2017 Keresturec діскусія приспівкы 521 байт +521 Створена сторінка:  ubacio  taj moj članak na  Rusinsku vikipedijuju iz Slovačke pa sam sam krenuo u registraciju  našej rusinskog jezika u Vojvodini. Niko među vojvođanskim Rusinima tada pojma nije imao da postoji takva  organizacija za registraciju  jezika iz celog sveta. Krajem 2017. godine sam zamolio naše rusinske lingviste za pomoć u lingvističkim materijalima potrebnim za registraciju. Mnogo su mi pomogli mr Helena Međeši i prof. dr Julijan Ramač, prof.dr Mihajlo Fejsa je samo dao svoju bibliografiju  radova na temu rusinskog jezika. Hvala mu i na tome.To je bio sav njegov doprinos u prvoj fazi. Sredinom 2018. godine sam poslao aplikaciju, bila je na javnoj diskusiji i - početkom 2019 saznajem da nije prošla, jezik nije registrovan. Godinu i po sam bio pasivan, mada nisam odustao od ideje da se jezik registruje pa da onda  počne na Vikipediji formiranje  vikija na našem jeziku. Sredinom 2020. posle kontakta sa M. Fejsom  krenuli som kao dvojac  ponovo u proces registracije. Sredinom aprila 2021. godine  druga aplikacija je bila  poslata u SIL International,  u  procesu javne diskusije M. Fejsa je zaista konstruktivno učestvovao i davao dodatne materijale i 20. januara 2022. godine  saznajemo da je naš jezik registriran.  Već sredinom februara sam  danima sedeo u predelima  Vikipedije, prevodio sam  Vikipedijinu sintaksu na rusinski jezik i posle 20-tak dana smo dobili dozvolu da otvorimo naš Panonski rusinski inkubator.  Tada sam znao da  ćemo  i definitivno biti  jedna od vikipedija na glavnoj Vikipediji. Pazite,  dr. M. Fejsa je tada jedino uradio to da je gostovao u Ruskom Krsturu  i govorio o rusinkoj vikipedij učenicima. Međutim, direktorica  gimnazije u Ruskom Krsturu nije, nažalost, dozvolila ulazak   naše rusinske vikipedije u tu školu. 
:''   У иницијалним покушајима изградње заједнице уређивача будућег пројекта, идеја је средином октобра 2022. године, након добијања ISO кода, представљена и ученицима русинског одељења гимназије у Руском Крстуру.
:U drugoj referenci u vašem članku stoji i ovo''
:''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...''
:Ne razumem o kakvom je to četvorogodišnjem  zalaganju prof. dr. Mihajla Fejse  reč? Zaista ne razumem.
:Da bude stvar potpuno čudna i neobjašnjiva,  mi smo radili u  inkubatoru dve godine, od marta 2022. godine do oktobra 2024. godine, pisali i postavljali tekstove, ali  dr. M. Fejsa nije napisao nijedan tekst.
:Rusinska vikipedija je ozvaničena 17. oktobra 2024. godine, živi kao prava  i ravnopravna viki sa ostalim vikipedijama, ali dr. M. Fejsa i  od oktobra do danas nije napisao nijedan tekst za našu vikipediju.
:Ako stoji vaša tvrdnja
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада''  - a svim tim institucijama je  dr M. Fejsa na čelu,  kako to da on nije  napisao ni jedan tekst za rusinsku Vikipediju? Od februara 2022. godine do, evo, do kraja januara 2025. godine on nije napisao NIJEDAN tekst za našu vikipediju. Ja se usuđujem reći da vaš tekst ne odražava istinit tok  stvari u vezi pomenute teme. S poštovanjem [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:53, 31. януар 2025. (CET)
::Hvala na vašem komentaru. Razumem iznete primedbe i svakako se slažem da je pisanje članaka veoma važno. Moj lični angažman u ovoj temi je naravno vrlo skroman (tek sam naučio da projekat postoji, a i ne govorim jezik-ali me je informacija obradovala), ali svakako dolazim s najboljim namerama – kao i ostali urednici iz srpskog, hrvatskog ... projekta – s ciljem da doprinesemo na način na koji možemo. Takođe, smatram da postoje različiti načini na koje pojedinci mogu pomoći, čak i kada nisu direktno uključeni u pisanje članaka. Ponekad se doprinos ogleda kroz prikupljanje izvora, istraživački rad ili tehničku podršku, što može biti jednako vredno. Čini mi se da i iz vašeg komentara (u kojem vidim dozu ogorčenja) mogu prepoznati neke realne doprinose kritikovanih, a svakako je dobro pretpostaviti dobru nameru. Uz to, novi članci su vrlo šturi a i po prirodi stvari članci na Wikipediji nikada nisu posve završeni i može ih se dorađivati i popravljati. Ako imate dodatne sekundarne izvore koji bi mogli obogatiti temu ili razjasniti neke od stvari koje navodite, svakako bi bilo dobro da ih uljučimo? Otvoren sam za dalju saradnju i svaki predlog koji može doprineti poboljšanju sadržaja, a ponovno ističem i snažnu spremnost da vam ako treba budem od pomoći koliko kao neko ko ne govori jezik to mogu biti.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 08:59, 31. януар 2025. (CET)
:::Ви сте  споменули да сте  написали чланак о Википедији на панонском русинском језику на српској, српскохрватској, хрватској и босанској/бошњачкој википедији. Да ми то нисте написали, ја то НЕ БИХ ЗНАО, значи, не бих, логично, ишао на те википедије да нешто додајем, коригујем, мењам јер ја о томе нисам ништа знао да је написано.
:::Аутор, који  поставља текст на Википедији или википедијама треба, по дифолту, по бон-тону, у складу са основном идејом Википедије, да поставља колико-толико  исправне, тачне чланке. Ја сам вам скренуо пажњу на то да вам је од два пасуса текст у другом, главном пасусу, основна теза, основна тврдња о томе кој је иницирао покретање википедије на панонском русинском језику  неистинита, нетачна итд. итд. То што је написано, заиста НИЈЕ ТАЧНО. И то је то. 
:::Ја не практикујем да идем по другим википедијама па да читам чланке  и да исправњам неке  ствари које, по моме мишљењну, нису тачне итд. Ми смо почели нашу русинску википедију, имамо тек 500 чланака, пред нама је  још велик заиста велик посао само да набацимо основну материју из  бића Русина у Војводини, и није ми до  других форми делања по википедијама. Ја сам вам   дао прецизан опис како су текле ствари,  претпостављам да из тога можете  направити коректније формулације тог дела текста. Сасвим сам био јасан и конкретан.
:::Доза огорчења је разумљива. Мени је 76 година, много тога сам у животу прошао,  и доста сам доследан, не волим лаж, крађу, фалсификат и када на то наиђем ја на то реагујем. Огорчење је, ваљда, нормална реакција на неправду. Из Извора  доле на вашем тексту сам сазнао да је др Михајло Фејса написао, рецимо, овако
:::''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...
:::''
:::и то је све што је он написо о мени, видим из чланка. Ја јесам у томе био 8 година, од почетка 2017. па сам и сада у томе, после регистрације на Википедији, али он није био ни ове четири године које спомиње, био је од половине 2020. године до јануара 2022. године, рецимо, то је  година и по у процесу регистрације језика. Али по питању русинског језика  на Википедији он, верујте ми, нема ни грам неког удела. Рекао бих да  он намерно умањује моју улогу у свему, то да сам основни иницијатор и регистрације русинског језика и утемељења русинског језика, после регистрације у ИСО, на Википедији, и да доста спретно потура своје име и некакву као значајнију улогу у свему томе.  А то, једноставно, није истина. Ја сам почетком 2017. године  дошао до кључних сазнања о свему томе и кренуо сам крајем 2017. године са иницијативама да се  русински језик региструје да би, тако, могао да буде регистрован и на Википедији. Др Фејса  о томе појма није имао почетком 2017. године.  Иначе, предавао сам њему, као ученику гимназије у Руском Крстуру, 1974. године руски језик (ја сам дипломирао руски језик и књижевност али сам целог живота, до одласка у Канаду, радио као новинар и уредник) и он ми је у другом разреду био најбољи ученик, радознао, љубопитљив, немиран, стално у истраживању нечега. Од тада сам га подржаво у његовој каријери, на русинским вебсајтовима које сам  формирао објављивао сам његове лингвистичке радове итд. итд. и сарађивали смо и сада сарађујемо али помало боли када човек види да  је, писањем некаквих чланака и књига, скрајнут у страну, погуран у страну, а да неко, у таквим чланцима или књигама постаје &quot;јунак нашег доба&quot;. Проблем је у томе да  подаци какве је он написао остају  на виделу, за будучност, па  и ако су неистинити, нове генераије ће те податке прихватити као истините. Тако је и са вашим текстом, ако остане та констатација о три субјекта који су, као, раширених руки иницирали то и то,  то ће остати за будуђност као једина истина. А то НИЈЕ ИСТИНА. Ту је почетак и крај свега. 
:::Он је издао и књигу о регистровању русинског језика у ИСО и о почецима на википедији. Ја ту књигу нисам  видео али, сада, могу да замислим шта тамо  има и шта ћу наћи приликом евентуалног читања те књиге. Но, ја га, луда глава, и даље подржавам... [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 16:00, 31. януар 2025. (CET)
::::Kako bih izbjegao zatrpavanje stranice zajednice odgovor sam objavio na stranici za razgovor urednika.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:42, 31. януар 2025. (CET)
:::Evo pregršt linkova na kojima se nalaze teme o registraciji rusinskog jezka u SIL ili na Vikipediji. NIGDE nema u vezi toga spomenutih subjekata kao što je Studijska grupa za rusinski jezik, Matica rusinska ili KPD DOK.
::: 
:::Godišnjak  Društva za rusinski jezik, književnost i kulturu Studia ruthenica  u broju  29, Novi Sad, 2023.   na strani 92-84  donosi iscrpan opis kako je registrovan Panonski rusinski jezik  u SIL International i da se odmah krenulo na Vikipediju u vezi registracije jezika.  (Na kraju članka je fotografija snimljena u Novom Sadu na kojoj je mr Helena Međeši, u sredini sam ja i sa moje leve strne je  dr Mihajlo Fejsa). 
:::http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf
::: 
:::Русинска агенција  Рутенпрес је пренел основну информацију  о регистровању Панонског русинскoг језика на Википедији.
:::https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/
::: 
:::TV Vojvodina, Program na rusinskom jezku, je  snimio 20-minutni prilog, razgovori sa nama, članovima grupe za rusinsku vikipediju. 
:::https://www.youtube.com/watch?v=DfF6LH6LP0E&amp;t=534s
::: 
:::У тексту Панонски руски јазик   на википедији се спомиње пут и начин како се дошло до регистрације језика и до регистрације Панонског русинског језика на Википедији 
::: 
:::https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA
:::  
:::Već i ovo, nadam se, predstavlja  prilično solidan fond informacija o toj temi. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:15, 31. януар 2025. (CET)

== Kategorije ==

Trebali bi mi sljedeći prijevodi za kategorije
# Biljke   Рошлїни
# Religija  Релиґия
# Kršćanstvo  Християнство
# Mjesta u Vojvodini  Места у Войводини
# Mjesta u Srbiji    Места у Сербиї 
# Gradovi u Vojvodini Вароши у Войводини
# Graodvi u Srbiji   Вароши у Сербиї
# Države u Aziji  Держави у Азиї
# Azija   Азия
# Kontinenti    Континенти
# Geografija   Ґеоґрафия
# Životopisi/Biografije   Животописи / Биоґрафиї
# Rusini (kategorija za osobe koje su Rusini)  Руснаци  (катеґория за особи хтори Руснаци)
# Znanstvenici  Науковци
# Sportaši  Спортисти
# Umjetnici  Уметнїки
# Glumci  Ґлумци
# Književnici  Писателє
# Pjevači  Шпиваче
# Fizika   Физика
# Učitelji  Учителє

Također trebalo bi proširiti članak [[Турска]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 00:46, 2. фебруар 2025. (CET)

:@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 03:04, 7. фебруар 2025. (CET)
::Ево, превео сом. Ово су тачни преводи.
::Да, треба проширити чланак Турска. Мада, ја то не сматрам за чланак. Ваљда због тога што сам 55 година био новинар па имам професионалну деформацију. Односно, ја нисам никада предао чланак који се састојао од једне реченица за новине, за штампу. Ја сам написао 89% од чланка или мало и више, главни уредник је то погледао, сугерисао некакве поправеке, допуне или елиминације ако су биле потребне, лектор је затим прегледао и тек тада сам то дао техичком уреднику за прелом, да то укомпонује на страну у новинама где је то планирано. Због те деформације ја и данас пишем основни текст за википедије негде између 75% до 85% дужине чланка, па затим моји уредници додају ко шта има и затим се уређује финално и скоро па је готово.
::Ово сад, ово као чланак под насловм Турска, то је спрдња. Па ја могу на српској википедији да на овакав начин започнем 683 чланка, свугде сам ја фундатор текста, иницијатор, а даље баш ме брига, нека проширује чланак неко ко је за то, евентуално, заинтересован. То је моје мишљење, моја нека логика фер плеја на википедији. 
::Поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:07, 7. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], suradnik koji je stvorio članak o Turskoj je stranac. Drugim riječima, ne priča rusinski. Takvih suradnika ima svaka Wikipedija. Iz osobnog iskustva ti mogu reći da na Wikipediji na hrvatskom jeziku imamo Talijana koji piše o nogometu u Jugoslaviji, Slovaku koji piše o slovačkim selima i Poljaku koji piše o ''metal''-albumima. To je sasvim normalna pojava na svim izdanjima Wikipedije. Naravno, izmjene tih suradnika treba pregledavati i prepravljati, a tako i članak o Turskoj. Htio samo skrenuti pozornost na taj članak. Članak bi trebalo ili brisati ili ga dopuniti da zadovolji neku miniamlnu razinu. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:47, 7. фебруар 2025. (CET)
::::Sve ja to razumem, u praksi sam to već sreo, imali smo slučajeve da  nam je tip napisao i ubacio članak  na engleskom, to je bar jasan slučaj, bez dilema. Drugi naš saradnik, iz zapadne Ukrajine, Rusin poreklom, ali  njegov rusinski i naš rusinski nije baš isto, recimo, razlika je kao slovenački i hrvatski ili hrvatski i makedonski, ili još malo i veća razlika, ali ovaj je znao i našu varijantu jezika, samo je nekoliko slovnih grešaka imao i par padeža. Takvog saradnika trebamo. Ali, u par slučaja sam bio u dilemi. Postavi pasus teksta, dosta, dosta dobar, čist tekst na rusinskom i stane. Ovaj o Turskoj ima malo  teksta, 7-8 slova, ali sve je tačno napisano, prevedeno, nema greške. Onda sam u dilemi, reko, možda samo počinje tekst, ubacio je ovo a dodaće još. Obično takvoj osobi kratko napišem da je njen jezik neupotrebljiv itd. itd ali sada nemam osnova ni za šta. Sve čisto ali kap u moru. No, u ovakvim slučajevima ostavljam 5 do 10 dana da to prespava. Ako ne krene dalje - brišem članak odnosno tu siromašnu klic članka. Mi smo na početku rusinske viki, imamo mnogo, mnogo važnijih tema da stvaramo, pišemo iz naše rusinske tematike, a ne da sad na jedand ovakav tekst od jedne rečenica ja da još tražim, lepim, skraćujem da tu bude 30 ili 40 smislenih  podataka o Turskoj itd. itd. Na kraju, još jedan primer. Pogledajte  tekst pod naslovom Медзиславянски язик.  Uložen je trud, rad u formiranje tabela ali sam tekst članka je  ustvari slovački jedzik napisan sa ćirilicom. I šta sada? Da idem od reči do rečli i &quot;prevodim&quot; na naš rusinski ili da izbrišem? [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:58, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], s [[Медзиславянски язик]] postupi kako god želiš. Ako se ne varam, jedini si administrator na projektu, tako da jedini imaš ovlasti za brisanje članaka. Sumnjam da će kreator članka o Turskoj nastaviti s radom na članku. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 16:39, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] treba mi prijevod za Sjeverna Amerika i Države u Sjevernoj Americi za [[:Катеґория:Канада]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:10, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::Također i Gradovi u Hrvatskoj za [[Риєка]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::Zaboravio sam ranije na Države po kontinentima. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:18, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Potrebna je i Astronomija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:02, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Pravnici za [[Владимир Полївка]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:28, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Sjeverna Amerika  Сиверна Америка
:::::::::::Države u Sjevernoj Americi Держави у Сиверней Америки
:::::::::::Gradovi u Hrvatskoj Вароши у Горватскей
:::::::::::Države po kontinentima  Держави по континентох
:::::::::::Astronomija Астрономия
:::::::::::Pravnici Правнїки
:::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:41, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Francuska i Gradovi u Francuskoj (za Pariz), Hrana — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::Jezici — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::Kipari, Književnost (ili literatura) — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:06, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::Pravo za [[:Катеґория:Правнїки]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:07, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::Plesovi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:13, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::Novinari, Muzičari i Kompozitori. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:15, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::Fotografija, Fotografi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::Filmovi, Kinematografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:29, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::Austrija, Manekenke, Teolozi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:30, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::Slovačka, Gradovi u Slovačkoj za [[Прешов]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:33, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::Francuska   Французка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Francuskoj   Вароши у Французкей 
::::::::::::::::::::::Hrana Пожива
::::::::::::::::::::::Jezici   Язики
::::::::::::::::::::::Kipari   Скулпторе 
::::::::::::::::::::::Književnost (ili literatura)  Литература
::::::::::::::::::::::Pravo  Право
::::::::::::::::::::::Plesovi  Танци
::::::::::::::::::::::Novinari  Новинаре
::::::::::::::::::::::Muzičari Музичаре
::::::::::::::::::::::Kompozitori Композиторе
::::::::::::::::::::::Fotografija  Фотоґрафия
::::::::::::::::::::::Fotografi  Фотоґрафе
::::::::::::::::::::::Filmovi  Филми
::::::::::::::::::::::Kinematografija  Кинематоґрафия
::::::::::::::::::::::Austrija  Австрия
::::::::::::::::::::::Manekenke  Манекенки
::::::::::::::::::::::Teolozi  Теолоґи
::::::::::::::::::::::Slovačka  Словацка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Slovačkoj   Вароши у Словацкей
::::::::::::::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:08, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::Lingvisti, Filozofi, Filozofija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:06, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::Gluma, Pjevanje, Dirigenti, Aranžeri. Stvorio sam [[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:26, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::Etnografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:04, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini za [[Ужгород]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::Lingvisti,   Линґвисти
:::::::::::::::::::::::::::Filozofi, Филозофи
:::::::::::::::::::::::::::Filozofija  Филозофия
:::::::::::::::::::::::::::Gluma,  Ґлума
:::::::::::::::::::::::::::Pjevanje,   Шпиванє
:::::::::::::::::::::::::::Dirigenti,   Дирґенти
:::::::::::::::::::::::::::Aranžeri   Аранжере
:::::::::::::::::::::::::::Etnografija  Етноґрафия
:::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini  Вароши у України
:::::::::::::::::::::::::::[[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]?
:::::::::::::::::::::::::::У Манекенки  spadaju, ulaze samo manekenke, ne i muški deo  kao manekeni
:::::::::::::::::::::::::::Manekeni podrazumeva  oba spola.
:::::::::::::::::::::::::::&lt;nowiki&gt;~~~~ &lt;/nowiki&gt; — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:04, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::Grčka fali. Vidim da ima puno sadržaja vezano upravo za tu zemlju. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:41, 9. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::Grčka  Греческа — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:45, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice, Narodi, Kemija. Malo ću smanjit aktivnost ovih dana. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:31, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:32, 10. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice,  Мерни єдинки
::::::::::::::::::::::::::::::::Narodi,    Народи
::::::::::::::::::::::::::::::::Kemija.     Хемия
::::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija    Етнолоґия — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:36, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::Potrebno mi je kratko uputstvo kako da unesem podatke u Kategoriju.
:::::::U Kategoriji  Lingvistika a u potkategoriju  Lingvisti ima dva imena  dvojice lingvista. A  ja sam našao još  pet lingvista za koje imamo biografije, tekstove pa sam hteo da ubacim i za njih linkove. Međutim,  kada podignem  te strane, vidim ili praznu stranicu ili samo imena kateforija i potkategorija, nigde konkretnih imena.  I probao sam,  tražio uputstvo na vikipdeiji   nešto u stilu  '''''Kako upisati podatke u  Kategoriju''''' ali nisam dobio ništa korisno kao savet. Da li je pristup  tim  stranama zabranjen, mada nemam takvu poruku, ili je nešto sasvim drugo  u pitanju?  Želeo sam samo da ubrzam kompletiranje Kategorija i potkategorija. Ako nije tajna, molio bih  pomoć kako doći do stranice gde ću videti konkretna imena lingvista i moći da, eventualno, unesem nove odrednice, nova imena.   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:59, 14. фебруар 2025. (CET)
::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Pozdrav! Kako bi Vam se lingvisti prikazali u kategorijama, morate kategoriju postaviti na stranicu s biografijom tih lingvista. To možete u postavkama biografije (dakle na stranici o lingvistu). Morate kliknuti &quot;Ушориц&quot;, nakon toga tri horizontalne crte gore desno (odmah &lt;u&gt;ispod&lt;/u&gt; &quot;Ушор жридло&quot;) i onda &quot;Категориï&quot;. Otvorit će Vam se okvir na ekranu u kojemu samo morate upisati naziv kategorije tamo gdje stoji &quot;Додаи категориio&quot; i potvrditi u popisu koji Vam se prikaže ispod. Kad ste potvrdili, samo kliknete &quot;Уруц пременки&quot; i spremite uređivanje kao i inače. Isprike na krivim slovima, nemam ih na ćiriličnoj tipkovnici. :)
::::::::Uglavnom, na stranicama od samih kategorija nema ničega, one služe samo da bi se vidjeli svi članci u koje je upisana ta kategorija. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 20:18, 15. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Hvala! Zaist sam vam zahvalan na pomoći, osećam da je na Vikipediji uglavnom dobro, humano, prijateljsko društvo saradnika koji su voljni pomoći jedni drugima. U svetu oko nas to baš i nije tako. Sve sam shvatio i isprobao. I bogami radi. Ovu Vikipediju su programirali pametni ljudi :) Zaista mogu sarađivati u njoj i oni koji  baš nisu vični složenijim koracima ili ne poznaju programske jezike itd. 
:::::::::Sada, evo, stvari uvek idu ovak - neko od vas traži da mu date prst na ruci, vi mu ga date... onda taj isti traži od vas dlan, pa i to date, pa zatim isti ovaj traži ruku do lakta itd. itd. Stara priča. Ja bih sada i &quot;dlan&quot;  odnosno moje pitanje je kako se prave '''same, osnovne kategorije''' Lingvistika, Pevači, Sportisti, Karikaturisti  itd itd?   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:09, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Dam Vam do ramena, ali samo lijevu jer sam dešnjak. :) Kategorije se prave tako da imate &quot;Катеґория:&quot; u naslovu prije naziva kategorije (obavezno s dvotočkom). Primjerice, ako u pretragu Wikipedije napišete &quot;Катеґория:Етнолоґия&quot;. Nećete dobiti rezultat pretrage, ali će Vam prikazati &lt;span style=&quot;color: red&quot;&gt;crveni link&lt;/span&gt;, npr. &quot;Направце бок &quot;[[:Катеґория:Етнолоґия]]&quot; у тим википроєкту!&quot; Kada kliknete crveni link, otvorit će Vam stranicu kategorije. Onda kategorizirate tu kategoriju (isti princip kao s običnim stranicama, npr. kategoriju &quot;etnologija&quot; stavite u kategoriju &quot;znanost&quot;) i objavite ju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:32, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::E, zaboravih napomenuti, možete isti crveni link za stvaranje kategorije dobiti i ako kategorizirate neku stranicu. Recimo, pronađete nekog etnologa i na njegovoj stranici dodate kategoriju &quot;Etnologija&quot; – kada spremite to, na dnu će se prikazati crveni link nepostojeće kategorije. Otuda radite isto kao i s pretraživanjem, i čim stvorite stranicu taj će etnolog već biti kategoriziran (i crveni link na dnu će postati plav). — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:35, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Izgleda da smo  istovremeno pisali, ja vama mobu za tačnije objašnjenje o Kategorijama a vi meni uputstvo. No, bio sam blizu, izgleda, jedino nisam upisivao ovo Катеґория:  sa dve tačke.  Mislim da će uduće i taj segment ići u redu, bez nekih grešaka.  Hvala vam, vi ste dobra duša od osobe. I [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] mi je podosta toga radio na kategorijama, ja sam mu prevodio termine na rusinski. Međutim, par dana je zauzet drugim stvarima pa sam  se ja usudio sam da istražujem na bazi vašeg prvobitnog uputstva  o postavljanju samih kategorija na dno stranice sa konkretnim tekstom... Opet smo pisali paralelno, stigao mi je vaš odgovor ...Ovo, čini mi se, ne razumem baš najbolje
:::::::::::''Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst.'' — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:35, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Bitno da ste pohvatali! Ovo što niste nije baš bitno: obično kategorije gledamo kao &quot;stabla&quot; (valjda u srpskome ima ista riječ), gdje svaka kategorija ima nekoliko podkategorija (kao grane na drvetu). Međutim, najbitnije je ovo da možete samo kategorizirati kategoriju i time izbjeći nepotrebne upise teksta kad stvarate novu kategoriju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:40, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Pozdrav. U međuvremenu sam prokužio  i kako se prave same kategorije, bar tako mislim da mi je pošlo za rukom. Napravio sam nekoliko stranica. Jedino, na regularnoj stranici Kategorije, vidim posle glavnog naslova
:::::::::Катеґория:Шпиваче
:::::::::* [[:Катеґория:Шпиваче|Катеґория]]
:::::::::* [[Розгварка о катеґориї:Шпиваче|Дискусия]]
:::::::::(u ovom međuprostoru  '''nema ništa''' i sledi  posle toga, recimo)
:::::::::Боки у катеґориї &quot;Шпиваче&quot;
:::::::::Шлїдуюци боки то 11 у тей катеґориї од вкупно двох 11.
:::::::::A u  mojim kategorijama u međuprostoru ima uvek isti  naslov kao i sam naslov Kategorije, to sam upisivao da bi mi se pojavila  opcija za sejvovanje. 
:::::::::Pogledajte  kategorije Добротворе, Ремеселнїки и Священїки  u njima sam ostavljao i aktuelni naslov kategorije.
:::::::::U kategoriji Дириґент  sam snimio, sačuvao prvu formu sa Dirigent u međuprostoru. Zatim sam je pozvao za ispravku, obrisao sam ovo  Dirigent i sačuvao, sejvovao sam je i sada izgleda kao sve uobičajene  Kategorije.  Verovatno grešim u nekoj od procedura  pravljenja stranice za  datu kategoriju? 
:::::::::Pozdrav   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:20, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Umalo: pri stvaranju stranice uvijek se nešto mora upisati kako stranica ne bi bila prazna. Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:29, 16. фебруар 2025. (CET)
:Mislim da  imamo mali problem.
:U  Kategorijama imamo   kategoriju Музики  i mislim da to nije dobro.  Mislim da treba  da bude kategorija  pod nazivom Музика   (Музики je  množina, kao da imamo više vrsta muzike... to je kao da umesto  Lingvistika  napišem Lingvistike a u nauci ima samo jedna oblast  Lingvistika). Ja sam  formirao Muzika pa sada imamo i Музика i Музики.   Mislim da iz Музики  treba prebaciti  reči koje su već tamo smeštene  u Музика  a prazan Музики  zatim izbrisati.  Molim savet /uputsatvo šta da radim i kako se, na kraju, briše  nepotrebna kategorija.  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 03:03, 27. фебруар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], oprosti, zaboravio sam ti ranije odgovoriti. Tu ti ja ne mogu pomoći jer ne znam kako izgledaju administratorski alati (nisam administrator na niti jednom izdanju Wikipedije). Nadam se da će ti @[[Хаснователь:Aca|Aca]] i @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] moći pomoći. Ja sam ovih dana usredotočen na Wikipediju na hrvatskom jeziku, tako ne mogu pomoći s kategoriziranjem. Ne znam jesam li slao ovaj popis gdje možeš vidjeti koje sve [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5&amp;limit=500&amp;offset=0 stranice] trebaju biti kategorizirane. Popis se automatski ažurira svakih nekoliko dana. Natravno, postoje i dr. članci koji nisu kategorizirani, no ne nalaze se na ovom popisu jer već imaju neku automatsku izgenenriranu kategoriju zbog predloška za održavanje (tipa nedostatak izvora). Takvi članci obično se nalaze u ovim ''crvenim'' kategorijama na [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B5&amp;offset=&amp;limit=500 ovom popisu]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 20:48, 27. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Evo, prebacio sam sve. Možeš obrisati [[:Катеґория:Музики]]. Inače, @[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]], nisu u pitanju administratorski alati, nego [[m:help:Cat-a-lot]]. Možeš ga instalirati na meti kroz global.js pa će ti biti aktiviran svugdje. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 13:17, 1. марец 2025. (CET)
::::Hijerovit, hvala i, opet HVALA!  Uz to, evo i koristan savet za instalaciju Cat-a-lot. Dupla pomoć. Šta da kažem - prijatelj je u svakoj prilici prijatelj! Pozdrav od  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:58, 1. марец 2025. (CET)

== Сарадња са Викимедијом Србије ==

Поштоване колеге уредници, молимо вас да се обратите канцеларији Викимедиеа Србије зарад сарадње на мејл kancelarija@vikimedija.org како би се надаље договорили око заједничких акција или састанака. Поздрав — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 16:47, 4. фебруар 2025. (CET)

:Хвала Маре на мејл адреси.  Договорићемо се у оквиру наше групе и неко ће се сигурно јавити у Викимедију Србије. Потребна нам је њихова помоћ, потреба нам је помоћ свих вас.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::Нема на чему! И ми као уредници са Википедије на српском смо спремни да вам помогнемо, говорим у име неколико уредника који су потврдили, а верујем да би и многи други када буде било потребно. Чујемо се, у контакту смо.  — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 09:04, 7. фебруар 2025. (CET)
:::МареБГ, потребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. 
:::Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора. 
:::То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
:::Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора. 
:::Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
:::https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions 
:::Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку. 
:::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:23, 11. май 2025. (CEST)

== An improved dashboard for the Content Translation tool ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
{{Int:hello}} Wikipedians,

Apologies as this message is not in your language, {{Int:please-translate}}.

The [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/Wikimedia_Language_and_Product_Localization|Language and Product Localization team]] has improved the [https://test.wikipedia.org/w/index.php?title=Special:ContentTranslation&amp;filter-type=automatic&amp;filter-id=previous-edits&amp;active-list=suggestions&amp;from=en&amp;to=es Content Translation dashboard] to create a consistent experience for all contributors using mobile and desktop devices. The improved translation dashboard allows all logged-in users of the tool to enjoy a consistent experience regardless of their type of device.

With a harmonized experience, logged-in desktop users now have access to the capabilities shown in the image below.
[[file:Content_Translation_new-dashboard.png|alt=|center|thumb|576x576px|Notice that in this screenshot, the new dashboard allows: Users to adjust suggestions with the &quot;For you&quot; and &quot;...More&quot; buttons to select general topics or community-created collections (like the example of Climate topic).  Also, users can use translation to create new articles (as before) and expand existing articles section by section. You can see how suggestions are provided in the new dashboard  in two groups (&quot;Create new pages&quot; and &quot;Expand with new sections&quot;)-one for each activity.]]
[[File:Content_Translation_dashboard_on_desktop.png|alt=|center|thumb|577x577px|In the current dashboard, you will notice that you can't adjust suggestions to select topics or community-created collections. Also, you can't expand on existing articles by translating new sections.]]
We will implement [[mw:Special:MyLanguage/Content translation#Improved translation experience|this improvement]] on your wiki '''on Monday, March 17th, 2025''' and remove the current dashboard '''by May 2025'''.
Please reach out with any questions concerning the dashboard in this thread. 

Thank you!

On behalf of the Language and Product Localization team.
&lt;/div&gt;

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]&lt;/bdi&gt; 03:56, 13. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox_CX_Unified_dashboard_announcement_list_1&amp;oldid=28382282 --&gt;

== Обнова  правох  администратора ==

Вчера сом достал таку поруку на мейл

Hi, as part of [[metawiki:Special:MyLanguage/Global_reminder_bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it.

Значи, мойо право же бим бул администратор ше закончує  24. априла, о тидзень.  Кед слово о обнови вец, спрам шицкого, треба да ше   кратко вияшнїце чи  ме потримуєце у тим да предлужим буц администратор чи маце иншаки предкладаня. На тим як ше вияшнїце ше будзе  базовац одлука  тих цо о предлуженю правох одлучую. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:07, 18. април 2025. (CEST)

:Подполно ше складам же би и надалєй администратор бул Керестурец. Односно же би ше му предлужел статус администртора и надалєй.  — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 17:21, 18. април 2025. (CEST)
:Я ше складам же би и надалєй администраторски роботи окончовал Керестурец. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 19:03, 18. април 2025. (CEST)
:Гласам за предлуженє администраторского статуса Keresturec. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 20:28, 19. април 2025. (CEST)
:Zlahodzim  se ze bi Keresturec bul i nadaljej administrator [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 21:49, 22. април 2025. (CEST)

== О Руским Язику ==

Здраво шицким! Я знам же ту нє праве место за тото питанє, алє ту перше место є, дзе сом нашол руски интернет хаснователє. Я сцем знац, дзе (або кому) мож поставиц питаня о ґраматики и морфолоґиї руского язика. Я нє Руснак, алє интересантно ми руски язик, и правим руски слова на (анґлийским) Викисловнїку. Дакеди нє мам правих формох даєдного слова, бо нє знам шицки правила ґраматики руского. Прето я сцем знац, дзе (або кому) я можем поставиц таки питаня. Дзекуєм ци! — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 16:58, 10. юний 2025. (CEST)

:Найлєпше би було кед бисце контактовали зоз проф. др. Юлияном Рамачом, вон автор велькей, фантастичней Ґраматики руского (Панонского руско) язика. Або  зоз  мр Гелену Медєши, вона тиж вельки фаховец-линґвиста. Алє, вони нє маю профили на  Википедиї, нє реґистровани су. А я ту нє жадам уписовац їх мейл адреси так, явно.  Пробуйце контакт зоз  проф. др. Михайлом Фейсом  Fejsam, думам же вон ма профил на Википеиї алє го нє хаснує часто, або контaктуйце зоз професорку  руского язику у ґимназиї у Руским Керестуре  Люпку Малацко хтора ма профил под RKljupka.
:На тим линку  https://zavod.rs/digitalizovani-publikatsiyi/  єст два томи Сербско-руского словнїка. На концу першого тома єст  скрацена форма рускей ґраматики. Можебуц вам то помогнє гоч то  на сербским язику алє то досц розумлїве. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:44, 11. юний 2025. (CEST)
:Ґу Fejsam додайце лєм ет и gmail.com и можеце му писац мейли. Фейса анґлициста, студирал анґлийски язик, кед вам то лєгчейше та контактуйце з нїм на анґлийским язику.  Моментално є у Букурешту, у Румуниї на конґресу Русинох алє о 3-4 днї будзе дома и годзен вам одвитовац на мейли. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:53, 11. юний 2025. (CEST)
::Барз дзекуєм! Будзем пробовац найсц мейл адреси Рамача и/або Медєшовей даґдзе онлайн. Уж мам ПДФ файли даскелїх руских словнїкох, часто их хаснуєм. Мам тиж Фейсов анґлийски словнїк, нажаль дакеди значеня анґлийских словох у словнїку застарени су. Заш лєм го напишем мейл по анґлийски. Уж написал сом др Александру Мудрию, професору руского язика на Универзитету у Новом Садзе, алє вон нїгда нє одвитовал ми на питаня. — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 14:29, 11. юний 2025. (CEST)

== Уписованє насловох темох хтори сотруднїки пишу ==

Винко Жґанец

Любо Фечо


Преднї двор

Медзинародна уния за защиту природи

Редвуд

Швитляки

Ґайди
Чинели

Калдерма


— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:35, 23. януар 2026. (CET)

== Обнова правох администратора за  2026/2027 ==

Улога администратора ми виходзи 20. мая 2026. Я 17. мая путуєм  и нє будзе ми теди до конченя роботох тей файти.  Понеже обнову або вибор нового администратора треба  покончиц скорей того датума я тераз иницируєм тот поступок же би до там даґдзе до 15. мая и тото було покончене.

Тримал сом же бим ище тот наступни рок могол буц администратор, а потим ше поцагнєм, най ше вибере дахто други, найвалушнєйши у ґрупи. Но, кед ше ви як члени ґрупи  вияшнїце иншак, односно кед и тераз будзеце мац свойого кандидата за администратора, нє будзем мац нїч процив. Векшина у демократиї победзує.

Модлїм вас же бисце ше тих дньох о тим вияшнєли.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:57, 29. април 2026. (CEST)

:Гоч сом нє реґистрована, дзечнє активно потримуєм роботу на рускей Википедиї и щиро давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР, док ма сцелосци и моци робиц.
:Гелена Медєшова — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-26940-89|&amp;#126;2026-26940-89]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-26940-89|разговор]]) 16:51, 3. май 2026. (CEST)
:Добри дзень, давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР. — [[Хаснователь:Ksenija234|Ksenija234]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ksenija234|розгварка]]) 11:12, 5. май 2026. (CEST)</text>
      <sha1>43beqokheut0hqqqw7deheq157brynd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Руска ґимназия у Руским Керестуре</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1009</id>
    <revision>
      <id>18196</id>
      <parentid>13516</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T00:49:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени катеґориї</comment>
      <origin>18196</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="50334" sha1="36207w1lxd05g67pe1tg3wr75oayh9l" xml:space="preserve">Пред саму Другу шветову войну роздумовало ше о отвераню гражданскей школи на руски язику у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а 1939. року справени и окремни школски будинок за тоти наменки. Медзитим, понеже вибухла война, робота нє почала. Образованє Руснацох после основней школи на тим ступню, и з тей нагоди – виостало. Предвойнова задумка же би ше у Руским Керестуре отворело гражданску школу у хторей би ше образовали руски дзеци после основней школи, односно на стреднїм ступню витворена 1945. року. а  як найвигоднєйша форма образованя школярох рускей народносци указала ше общеобразовна школа – Ґимназия.	

Инициятиву у вязи зоз отвераньом ґимназиï у Руским Керестуре треба спатриц у рамикох Просвитного оддзелєня Воєней управи у Новим Садзе. Просвитне оддзелєнє призберовало податки о чишлє школярох шицких файтох школох и о наставнїкох. Вименєни наставни план и програма, тє. гевтот хтори бул важаци по април 1941. року. Так у тим чаше, уж штредком новембра 1944. року, почала робота основних школох у Кули (9. ХI), [[Вербас|Вербаше]], Коцуре и Руским Керестуре (13. ХI), а кус познєйше и у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], Ґосподïнцох итд. Було предложене и отверанє нïзших ґимназийох.

== Нïзша реална мишана державна Ґимназия у Руским Керестуре (1945–1948) ==

У тих и таких обставинох под час Воєней управи у [[Бачка|Бачкей]], дзе ше находзел и Руски Керестур, як заря блïсла Одлука Просвитного оддзелєня од 10. януара 1945. року у хторей стало же ше отвера нïзши ґимназиï: зоз сербским наставним язиком у Ади, Новим Бечею и Србобранє, зоз мадярским у Бачкей Тополï, зоз словацким у Бачким Петровцу и по перши зоз руским наставним язиком у Руским Керестуре.
	
Була то велька подïя за школство Руснацох, радосц, щесце, нови живот и лєпши час за дальше напредованє нашей националносци у цалосци. За директора бул меновани професор [[Гавриїл Г. Надь]] хтори нє мал анï школярох, анï професорох, анï школски будинок. Одушевени алє и застарани, почал вєдно зоз представителями Месного одбору у Руским Керестуре пририхтованє за тоту значну и шветочну подïю. Спомедзи трох тедишнïх школских будинкох, професор Надь за роботу Ґимназиï вибрал гевтот найновши на Вельким шоре, справени 1939. року. Гоч бул жимски период (януар–фебруар 1945), пририхтованя ше одвивали як кед би бул порядни початок школского року.
                                                                                                                                                           
Так у Руским Керестуре почала зоз роботу Нïзша державна мишана реална ґимназия на руским язику. Професор Гавриïл Надь, як новопоставени директор Ґимназиï, мал задаток на основи Плана и програми, хтори важел по април 1941. року и на основи вименкох и дополнєньох хтори принєсло Просвитне оддзелєнє у Новим Садзе першираз у историï штреднього образованя пририхтац наставни план и програму за шицки предмети и класи ґимназиï на руским наставним язику, перше за скрацени 1945. школски рок, хтори тирвал од 25. II по 26. VII 1945. року, а потим за школски роки хтори приходзели. 

Под час пририхтованя наставного плана и програми поставене єдно барз значне питанє – питанє наставного язика школи. Бешедоване о трох можлïвосцох: же би то бул руски, русийски або украïнски язик. Векшина ше опредзелєла за руски, а так було назначене и у ришеню о снованю школи. Вшелïяк же у вязи з тим глєдани совити и у одвитуюцих „висших орґанох”, медзитим, одвит бул кратки: „Маце свой язик?” – „Маме”. „Но та вец?!...” Вецей нє було дилеми и дискусиï, бо „... кед жадаме преподавац так же би нас дзецко розумело – то може буц лєм на нашим язику”, наглашовал професор Надь.
 
Источашнє бул послати розпис зоз хторим ше явносц – родичи, дзеци, школяре и др. заинтересованих информoвало о отвераню ґимназиï на руским наставним язику. Потим ушлïдзело опреманє з найнужнєйшим инвентаром и то и школи и интернату. За єден мешац шицко було готове, так же Одбор за пририхтованє, вєдно зоз Месним одбором, 24. фебруара 1945. року послал шлïдуюцу

::::::::::::'''П о в о л а н к у:'''

:::''Поволуєце ше на шветочне отверанє Державней реалней ґимназиï на руским наставним язику у Руским Керестуре, хторе ше отрима на нєдзелю, 25. фебруара 1945. року на 11 годзин пред поладньом у дворе ґимназийского будинку.''

Отверанє було шветочне. Школярох було вецей як 200, а зоз нïма  тиж тельо родичох зоз Руского Керестура, [[Коцур|Коцура]], Дюрдьова и вецей сримских местох. О значносци тедишнєй хвилüки бешедовали директор Гавриïл Надь и начальнïк за просвиту Спасоє Чобански зоз Просвитного оддзелєня у Новим Саду. На отвераню Ґимназиï виведзена и пригодна програма хтору пририхтали школяре – будуци ґимназиялци з помоцу наставнïкох.          

Коло професора Гавриïла Надя (1913-1983), меновани були преподавац и [[Штефан Чакан]] (1922–1987), [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]] (1890–1966), др [[Мафтей Винай]] (1898–1981), [[Йоаким Яша Баков]] (1906–1975), Стеван Ґера (1913–1987) Даринка Молдованович,  Радмила Рис, а преподавали и Гелена Сивч, Пава Дюрков Лакичевич, [[Евґений Джуня|Йовґен Джуня]], Микола Гайнал, Зора Врачун–Макаï, Елемир Папгаргаï, [[Дюра Варґа]], инж. [[Юлиян Малацко]] и други.

У вязи зоз роботу Ґимназиï у Руским Керестуре и зоз станом у обласци просвити у тим чаше, професор Яша Баков медзи иншим призначел и тото: „Єден з найлєпших наших здобуткох до хторих зме дошли у нєшкайшей Югославиï – то наша руска штредня школа у Руским Керестуре... ма народни характер. Дзеци ше позберали зоз седем наших найвекших местох. Ту ше вони упознаваю медзисобно... И то вшелïяк будзе мац одраженя и у ïх живоце.”

Школски 1945. рок почали 224 школяре розпоредзени у трох класох, односно шейсцох оддзелєньох: двох першей, двох другей и двох трецей класи. Од того 128 школяре (57%) и 96 школярки (43%). Шицки предходно закончели штирокласну основну школу, односно єдну або два класи гражданскей або предлужней школи, а то значи же гевти цо закончели Ι класу одвитуюцей послеосновней школи записани до ΙΙ класи ґимназиï, а гевти зоз двома класами до ΙΙΙ  класи итд. Найвекше число школярох Ґимназиï було зоз Руского Керестура, потим зоз Коцура, Дюрдьова, а пришли з вецей сримских местох: Бачинцох, Миклошевцох, Петровцох итд. За школярох збоку отворени интернат у хторим було 55 школярох – у хлопским интернату 30, а у женским 25.
 
Медзитим, з новим орґанизованьом основного воспитаня и образованя, школского 1948/49. року престала зоз роботу нïзша ґимназия у Руским Керестуре, 1949. року, нєподполна ґимназия преросла до основней осемрочней школи, та зоз тим престало дальше школованє по руски на штреднïм ступню. После того периоду приходзели нови ґенерациï школярох хтори закончовали основну школу на руским язику, а потим одходзели на школованє до штреднïх школох на сербским язику. Други школяре, гоч би ше и сцели образовац на своïм мацеринским язику на тим ступню, нє мали можлïвосци, понеже штреднï школи на руским язику нє було. 

== Друга руска ґимнази Руским Керестуре ==

До отвераня терашнєй, або так воланей другей ґимназиї як штиророчней штреднєй школи зоз руским наставним язиком у Руским Керестуре пришло познєйше, односно 7. септембра 1970. року цо була значна подїя у обласци образованя на руским язику. У анализи тей подїї положени акцент на дружтвену и педаґоґийну оправданосц єй снованя и на условия у хторих почала робиц як подполна штредня школа.

Роздумуюци о перспективи и розвою рускей националней меншини, єй култури, витворйованю ровноправносци у обласци воспитаня и образованя, а насампредз о обезпечованю кадрох у образованю, култури и других дїялносцох, концом 60-тих рокох почали намаганя (дискусиї) коло отвераня штреднєй школи ґимназиї на руским язику. Рушело ше од факту же теди у Войводини єдино руска народносц нє мала штредню школу, та анї факултет, односно воспитно-образовну установу того ступню прейґ хторей би ше витворйовало континуитет наставного и наукового процесу на мацеринским язику, розвой литератури, националней култури и историї. У сотруднїцтве зоз просвитнима и културнима институциями Руского Керестура, општинох [[општина Кула|Кула]] и Вербас, як и зоз компетентнима институциями Покраїни почало ше реализовац тоту задумку. 

Од датумох з того часу треба спомнуц схадзку, хтора отримана 17. октобра 1969. року у просторийох Народней библиотеки у Руским Керестуре на хторей розпатране питанє снованя рускей ґимназиї. Як заключенє зоз схадзки було предкладанє же би ше формовало одвитуюци роботни цела и то: Комисию за провадзенє и орґанизованє роботи ґимназиї и Роботну ґрупу за виробок (писанє) Елаборату о снованю ґимназиї цо и витворене. 

Состав роботних целох бул шлїдуюци:                                                                                          

'''Комисия за провадзенє и организацию Ґимназиї:'''

1.	[[Янко Олєяр|Янко Олеяр]], предсидатель и члени

2.	Радосав Икович, директор Ґимназиї „Жарко Зренянин“, Вербас

3.	Мария Чакан, просвитни советнїк, Нови Сад

4.	[[Владимир Малацко]], помоцнїк директора ОШ „Петро Кузмяк“, Руски Керестур

5.	[[Янко Рац]], часопис за децу „Пионирска заградка“, Нови Сад

6.	Евген Ковач, професор, Ґимназия „Жарко Зренянин“,, Вербас

7.	Мирон Малацко, Пољопривредни комбинат „Перши май“, Руски Керестур

8.	[[Дюра Варґа]], редактор, руска редакция, Завод за учебнїки, Нови Сад

9.	Ирина Папуґа, посланїк Скупштини АП Войводини

'''Роботна ґрупа за виробок Елаборату о снованю Ґимназиї:'''

1.	Симеон Сакач, редактор, руска редакция Радио Нови Сад

2.	Мария Чакан, просвитни совитнїк, Завод за унапредзенє общого и фахового образованя, Нови Сад

3.	Янко Олеяр, подпредсидатель Скупштини Медзиопштинскей заєднїци образованя Кула-Вербас

4.	Милан Бероня, секретар Медзиопштинскей заєднїци образованя Кула-Вербас

5.	Василиє  Булаїч, просвитни совитнїк, Педаґоґийни завод, Вербас

6.	Янко Надь, директор Основна школа „Братство єдинство“, Коцур

7.	Владимир Костелник, новинар Радио Вуковар, Вуковар

8.	 [[Мирон Будински]], професор и писатель, Нови Сад

9.	[[Микола М. Кочиш]], совитнїк, Завод за видаванє учбенїкох, Нови Сад

10.	Петар Релїч, совитнїк, Просвитно-педаґоґини завод, Зомбор

11.	[[Еуфемия Бесерминьски]], директор Основна школа „Петро Кузмяк“, Руски Керестур

12.	Янко Рац, часопис за децу „Пионирска заградка“, Нови Сад

13.	Евген Ковач, професор, Ґимназия „Жарко Зренянин“,, Вербас

14.	Симеон Рамач, директор, Польопривредни комбинат „Перши май“, Руски Керестур

15.	Нестор Микита, секретар, Месна заєднїце, Руски Керестур

Зробени материл бул основа за дальшу розправу (основу материялу дал Мирон Будински, дакедишнї школяр першей Ґимназиї у Руским Керестуре, писатель зоз Нового Саду). Назва документу глашела: „Дружтвена и педаґоґийна оправданосц за снованє Ґимназиї на руским наставним язику”. У нїм була приказана потреба отвераня штреднєй школи на руским язику, дзе медзи иншим стало же рoзвой националних културох єдна з oсновох за ровноправносц народох и народносцох, як и же розвой националних културох нєподполна без просвитно-oбразовних установох, у першим шоре без школства зоз наставу на мацеринским  язику.

Далєй ше надпоминало же руска народносц на тих просторох (понад 200 роки од приселєня) указала свою виталносц и же ше єй и попри малочисленосци (коло 25 000, од того коло 20 000 у Войводини 1970. року) удало зачувац свойо специфичносци. Духовни и дружтвени потреби рускей националносци (народносци), хтора аж по Другу шветову войнu була такповесц парастко-землєдїлска, могла буц лєгко задоволєна док нє доросла числена интелиґенция хтора, вєдно зоз народом обачела же тоти потреби нє мож задоволїц у националних рамикох и ширше без розвою школства на руским язику и то школства у цалосци, рушаюци од предшколского воспитаня, та по найвисши ступнї образованя. Констатоване тиж же руска народносц и попри условийох у яких жила, посцигла значни ступень розвою култури, алє и же Руснаци могли виучовац свой язик лєм на уровню основней школи (и то нє шицки), а и гевти припаднїки тей народносци хтори здобули високе образованє могли у обласци образованя буц хасновити свойому народу, тиж лєм у рамикох хтори давала основна школа.

У чаше писаня спомнутого документу и предкладаня же би ше основало Ґимназию на руским язику, на моци у обласци основного и штреднього образованя були предписаня хтори обовязовали же би по 1970. рок кажди предмет у основних и штреднїх школох бул фахово заступени. Кед у питаню настава на руским язику, тоти предписаня нє могли буц задоволєни, бо нїхто нє мал формални квалификациї за окончованє настави на руским язику. Понеже тедишнї воспитно-образовни установи (школи) на руским язику нє могли випочитовац тоти обовязки, лоґично ше указали два можлївосци:

::1) творенє таких кадрох хтори би були оспособени за наставу на руским язику, aбо

::2) утаргованє настави на руским наставним язику.

Вшелїяк же друга алтернатива була нєприлаплїва, бо була у процивносци зоз посцигнутим ступньом розвою рускей народносци, а тиж так и зоз здобутками витворйованя ровноправносци язикох шицких националносцох, без огляду на численосц колективитету.

Як предходнїца тим активносцом чий циль бул створиц можлївосци образованя квалификованих кадрох за окончованє настави на руским язику, у пририхтованю було отверанє Лекторату на руским язику на Филозофским факултету у Новим Садзе од школского 1970/71. року. Медзитим, такой на початку поставене питанє же з яким предходним знаньом би ше будуци студенти могли уключиц до настави тей институциї, кед ше знало же ше од нїх могло вимагац лєм гевто знанє хторе могли здобуц у основней школи на руским язику, маюци у оглядзе спомнути факт же штредньошколского образованя на руским язику нє було. 

Кед у питаню руска народносц, зоз снованьом ґимназиї на руским язику вредносц того язика мала буц дзвигнута на висши уровень, у тим смислу же би руски язик постал язик на хторим ше годно здобувац штредньошколске образованє, а потим висше, високе итд. Розуми ше, нє случайно  истого року, кед водзени розправи коло отвераня рускей ґимназиї 4. децембра 1970. року основане и Дружтво за руски язик и литературу у Новим Садзе.

Дoсц простору у спомнутим Елаборату було пошвецене повойновей ґимназиї (1945-1948) и наглашене же то було значне подняце, нє лєм у обласци школства Руснацох, алє и вообще у живоце и попатрункох на швет. Були присутни и други питаня як то учебнїки (хтори мал обезпечиц Завод за видаванє учебнїкох, як и за школи на других язикох у [[Войводина|Войводини]]), потим наставни кадер, школски простор (кабинети, фискултурна сала), анкетованє родичох и школярох итд. Тиж були назначени и ширши потреби за рускима кадрами, насампредз у роботи прекладательних службох у штредкох зоз вецейнационалним составом жительства, у информованю на руским язику (на радию, у розвою телевизиї), у театралней, музичней дїялносци итд. 

Окремна комисия анкетовала родичох и школярох осмих класох основних школох у општинох: [[Кула]], Вербас, Бачка Тополя, Нови Сад, [[Шид]], Жабель и Вуковар. Анкета, гоч и нєподполна, указала же було интересованя за тот ступень штредьошколского образованя на руским язику. Найважнєйше питанє за роботу ґимназиї було обезпечиц фахови наставни кадер – преподавачох на руским язику, чийо квалификациї мушели буц у складзе зоз нормативами о фаховей приготовки наставнїкох. Медзитим, за початок роботи предкладани доцильни ришеня хтори заступеносц настави на руским язику зведли на реални можлївосци.

За место отвераня ґимназиї на руским язику бул предложени Руски Керестур, дзе уж бул школски будинок ище 1939. року, кед ше 30-рокох намагало отвориц гражданску школу. Будинок хасновала Основна школа у Руским Керестуре. Були предкладаня же би ше ґимназию отворело як оддзелєня при даєдней з постояцих ґимназийох (Нови Сад, Вербас), з чим би о одредзени час було реални можлївосци за видвойованє тих оддзелєньох до самостойней ґимназиї. Нови Сад уж на початку нє прилапени як локация за руску ґиманзию, а на предкладанє же би вона була отворена у Вербаше ушлїдзело реаґованє, насампредз жительох Руского Керестура (було аж и виписованє паролох же ''Нє даме ґимназию, най будзе отворена у Руским Керестуре'' итд). 

== Ґимназиї у Руским Керестуре - Оддзелєнє Ґимназиї „Жарко Зренянин“ зоз Вербасу ==
 
Ґу становиском и арґументом же ґимназию треба основац у Руским Керестуре, вшелїяк требало учишлїц и уважиц и опредзелєнє родичох и школярох зоз других наших штредкох хтори надпоминали же Руски Керестур штредзиско матка Руснацох и же шлїдом першей ґимназиї зоз 1945. року и друга, хтора була у пририхтованю треба же би була отворена у Руским Керестуре. Компетентни институциї потримали тоти намаганя, алє предложели же би ше у преходним периодзе ґимназию на руским язику отворело як (видвоєни) оддзелєня Ґимназиї „Жарко Зренянин“ зоз Вербасу у Руским Керестуре. 

На схадзки у Покраїнским секретарияту за образованє, науку и културу, 24. фебруара  1970. року догварене же минимум хтори ше одноши на фахову заступеносц предметох зоз знаньом руского язика нє шме буц спод єдней трецини цалого числа наставних предметох. Тиж наглашене же, попри, єдного числа наставнїкох/професорох хтори мушели буц гонорарни, односно часци „наставнїкох путнїкох“, треба обезпечиц стаємни наставни кадер з високу фахову приготовку вязану за Руски Керестур, односно Основну школу у месце, як и за матичну Ґимназию у Вербаше. Тиж, предложене же би предмети, за хтори у тот час нє було можлївосци обезпечиц кадри з високу фахову приготовку на руским язику, преподавали наставнїки з висшу приготовку з  Основней школи у Руским Керестурем напр. технїчне образованє, музичне и подобове вихованє итд. 

Таки наставни кадер бул и пририхтани за початок роботи Ґимназиї: 

- професоре зоз високу фахотову приготовку були: [[Юлиян Рамач]], хтори преподавал мацерински руски язик и русийски язик, Михайло Мудри, математику и физику и Михайло Буша, биологию. Вони  путовали до Руского Керестура преподавац по руски.
 
- професоре Радоман Перкович, преподавал сербски язик, Радосав Икович, хтори бул и директор Ґимназиї „Жарко Зренянин“ у Вербаше, латински и Углєша Рудович, историю, Вони путовали до Руского Керестура (мали високу фахову приготовку, преподавали по сербски) и були вяза зоз матичну Ґимназию у Вербаше. Професор Никола Влахович, зоз Кули преподавал географию. 

- наставнїки зоз висшу фахову приготовку були: [[Яким Сивч]], преподавал музичне, [[Еуфемия Гарди]], подобове и Юлиян Гербут, технїчне и Михайло Рац, физичне воспитанє. Знали по руски бо робели у Основней школи у Руским Керестуре и там и бивали.

== Отверанє и робота другей Ґимназиї ==

Ґимназия и почала з роботу 7. септембра 1970. року у Руским Керестуре як оддзелєня Ґимназиї „Жарко Зренянин“ зоз Вербасу.&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян: „1970. року“, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 328.&lt;/ref&gt; Од марца по септембер 1970. року одвивали ше интензивни пририхтованя хтори були, насампредз, формално правней природи: вимаганє и доставанє согласносци компетентних институцийох општинох Кула и Вербас, АП Войводини, Основней школи „Петро Кузмяк“ зоз Руского Керестура о хаснованю школского простору, Ґимназиї „Жарко Зренянин“ зоз Вербасу, а було и други обовязки коло конкурсу за уписованє школярох, анґажованя професорох, снованє интернату итд.

Зробело ше шицко же би ше 7. септембра 1970. року и шветочно означело тоту хвильку, так исто як и гевтого 25. фебруара 1945. року, кед ше пред истим школским будинком ознова чули слова: „Отвера ше ґимназию на руским язику.“ Поведзене ознова, прето же медзи присутнима, було и гевтих хтори пред 25 роками ходзели до першей (теди нїзшей реалней) ґимназиї, а тераз медзи записанима школярами були їх дзеци, родзини, сушеди ... Зоз привитнима словами Янка Олеяра, предсидателя Комисиї за ґимназию, шветочну програму и значним числом присутних госцох и домашнїх зоз Руского Керестура були отворени дзвери школяром зоз шицких руских местох. У першей класи було записани 34 школяре. 

Средства информованя придавали вельку увагу отвераню рускей ґимназиї, а и велї просвитни, дружтвени и културни роботнїки, писателє .. виражели свойо задовольство бешедуюци о тим, або зохабяюци шлїд у статйох як цо то зробел 1971. року наш писатель Мирон Будински хтори надпоминал же у прешлосци наука нє була доступна широким народним масом, бо векшина людзох знала лєм звичайни каждодньови язик, а нє язик науки, як и же наш руски народ зробел вельки крочай и усиловносц у Руским Керестуре 7. септембра 1970. року  з oтвераньом ґимназиї.

На основу Звиту о роботи оддзелєньох Ґимназиї зоз Вербасу у Руским Керестуре (од 1970-1974. рок), хтори бул зробени з нагоди матурованя першей ґенерациї руских ґимназиялцох 1974. року, могло ше видзиц же у тим периодзе до Ґимназиї ходзело значне число  школярох (279). Було их насампредз зоз Руского Керестура, алє и зоз других мастох: Коцура, Дюрдьова, Вербасу, Петровцох, [[Миклошевци|Миклошевцох]], [[Бачинци|Бачинцох]], [[Бикич Дол|Бикичу]] итд. И у звиту Радосава Иковича, директора тедишнєй Вербаскей ґимназиї, медзи иншим, стало и тото: „Можеме привитац першу ґенерацию матурантох хтора у историї Руснацох у нашей жеми першираз здобула подполне штреднє образованє на своїм мацеринским язику ... тото цо руска народносц достала, як зоз першу, так и з ґенерациями хтори приходза, ма барз драгоцину дружтвену значносц“. Дипломи школяром тей першей генерациї гимназиї на шветочносци у Доме културу у Руским Керестуре 24. юния 1974. року придал др Миленко Николич, покраїнски секретар за образованє, науку и културу з Нового Саду.    

На початку роботи Ґимназиї хибело надосц наставни средства за сучасну и очиглядну наставу, фискултурна сала, интернатске змесценє, а и сам ґимназийски будинок постал цесни, бо ше часц простору хасновало вєдно з Oсновну школу. За розвой Ґимназиї и Основней школи требало тирвацше ришиц питанє школского простору и змесцене школярох, та ше тот задаток почало ришовац уж 1975. року.

== Вибудов новей школи у Руским Керестуре (1976-1977) ==

Вибудов новей школи почала 16. мая 1976. року, з нагоди отримованя XV стретнуцох основних школох Сербиї у Руским Керестуре. На новим школским просторе зоз коло 3 000 квадратнима метерами була предвидзена вибудов 12 учальньох, двох лабораторийох, 7 кабинетох зоз читальню, фискултурнa салa, интернат за школярох и други простор. Робота на вибудови закончена за рок и пол и школа шветочно отворена 22. децембра 1977. року,&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян: „1977. року“, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 335.&lt;/ref&gt; алє як новоосновани Образовни центер „Петро Кузмяк“ у чиїм составе були: основна школа и штредньошколске образованє хторе облапяло заєднїцке штреднє и професийноунапрямене образованє. Бул то єден зоз значних датумох Руского Керестура, а источашнє и образованя на руским язику (Ґимназиї у тот час нє було, трансформована є до новей фурми образованя на штреднїм ступню, та нїтка образованя на тим ступню предлужена).
== Ґимназия по трецираз як подполна штредня школа од 1990. року по тераз ==

Дальши розвой стреднього образованя по руски у Руским Керестуре од 1977/78. школского року мож спатрац у рамикох Образовного центеру „Петро Кузмяк” – Стредня унапрямена школа на руским язику (1978–1993) зоз иснованьом напрямох: културолоґийним, прекладательним итд. по 1990. року кед знова почали з роботу ґимназиї як общеобразовни штреднї школи цо лєм потвердзело факт же и на руским язику треба предлужиц традицию того ступню образованя, и то по трецираз: першираз зоз Нїзшу ґимназию (1945–1948), другираз зоз роботу Вербаскей ґимназиї, як оддзелєнями у Руским Керестуре (1970–1977) и трецираз з Ґимназию од 1990. року - хтора роби и тих рокох у Руским Керестуре.

Сумируюци роботу Ґимназиї у Руским Керестуре од 1970. року прешлого 20. по Ґимназию у новим 21 вику, односно у новим трецим милениюме треба наглашиц же основа за єй снованє дата насампредз у спомнутим Елаборату о дружтвеней и педаґоґийней оправданосци, 1969. року бо кед ше поровнаю становиска хтори ше находзели у Елаборату зоз тим цо витворене у пракси ґимназиї, мож повесц, односно констатовац же основни постановки о иснованю ґимназиї як штреднєй школи на руским язику потвердзени зоз шлїдуюцима фактами: 

:1. каждого школского року починаюци од 1970/1971. було школярох за 1-2 нови оддзелєня (15-30 школярох) зоз руским наставним язиком;

:2. попри школярох зоз Руского Керестура, хторих як и тераз єст у найвекшим чишлє, уписовали ше и школяре зоз других штредкох цо оправдало роботу штредньошколского интернату;

:3. наставни кадер по одредзени ступень фаховосци и язика воспитно-образовней роботи бул, а и тераз є задоволююци;

:4. просторни и роботни условия злєпшани (кабинетска настава, фискултурна сала итд) и за школярох Ґимназиї и за Основну школу у цалосци, так же було оправдане порушаванє питаня правеня нового школского будинку, односно обєдинованє обидвох ступньох образованя; 

:5. з роботу Ґимназиї випольнєна пражнїна медзи основношколским образованьом на руским язику и образованьом на висшим и високим ступню: Педаґоґийну академию у Сомборе. Лекторатом на Филозоским факултету у Новим Садзе, Катедру за руски язик и литературу, тераз Одсеком за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе итд. 

:6. витворене видаванє учебнїкох: истих по змисту, опреми и цени як и за других школярох (гоч ше робело о малих тиражох) и за тот ступень образованя на руским язику;

:7. прейґ наставних змистох, односно програмох воспитно-образовней роботи школяре ґимназиї - штреднєй школи у вельо векшей мири спознали свою културу, историю, литературу итд, а источашнє и заєднїцки живот зоз другима националнима заєднїцами у АП Войводини, Републики Сербиї;

:8. робота ґимназиї, як штреднєй школи у Руским Керестуре чувствовала ше уж тих 70-рокох, та и познєйше по нєшкайши днї як на културним, так и на просвитним планє и ширше. Почали приходзиц нови кадри зоз ґимназийним, познєйше висшим и високим образованьом, насампредз до основних школох зоз наставу руского язика, до информативних глашнїкох, културних установох итд;  

:9. нове цо ше при снованю ґимназиї 70-рокох лєм могло нагаднуц, а то, же од 1990. року єст попри руских класох и паралелни оддзелєня по сербски, а тих рокох и туристични напрям.

:10. окремни спатраня розвою ґимназиї як штреднєй школи на руским язику за прешли 50 роки нє було.

З часу на час єст написи у рускей преси, видата Фотомоноґрафия о 250  рокох образованя на руским язику (2003), а обявенa и двоязична кнїжка авторки Ирини Папуґа „Русинска гимназија - Руска ґимназия“ 2000. и 2022. року.

== Литература ==

* Ирина Папуга, ''Русинска гимназија Руска ґимназия'', Нови Сад, 2000 и 2022.

* ''Двасто пейдзешат роки образованя на руским язику у Руским Керестуре'', Руски Керестур-Нови Сад, 2003.

* Др Михайло Фейса: ''Моноґрафия о рускей ґимназиї'', Ирина Папуґа: Русинска гимназија-Руска ґимназия, Руски Керестур, Нови Сад, 2000, б. 140

* Гавриїл Колєсар: ''Руска ґимназия з аспекту двоязичносци'', Ирина Папуґа: Руска ґимназия, 2000, б. 142

* Симеон Сакач: ''Инициятива за снованє Ґимназиї у Руским Керестуре'', ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 3, 1992-1993, б. 387.
* Ruski Kerestur gymnasium . See Gymnasium, P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 426.
== Вонкашнї вязи ==

* [https://issuu.com/rusnak/docs/ruskagimnazija Штерацец роки рускей ґимназиї у Руским Керестуре]

* Ирина Папуґа,[http://www.druztvo.org/ruski/vidania/2a%20Srudia%20Ruthenica%2015%20Pdf%202010.pdf ''40 роки Ґимназиї у Руским Керестуре''], ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 15, 2100 137-144.

* Любомир Медєши,[http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf  ''Од дражки по калдерму и далєй: Образованє по руски, Ирина Папуґа „Руска ґимназия“, 2022''], ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023,б. 123.

* Люпка Малацко, [http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf Образованє на мацеринским язику, Иринa Папуґа „Руска ґимназия“,2022,] ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023,. б. 127.

* Гавриїл Колєсар, [http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf  „Руска ґимназия“ зоз аспекту двоязичносци, 2000,]  ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023, б. 128.

* [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк”,] вебсайт школи, petrokuzmjak.com

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Ґимназиї у Войводини]]
[[Катеґория:Школи у Руским Керестуре]]
[[Катеґория:Образованє по руски]]</text>
      <sha1>36207w1lxd05g67pe1tg3wr75oayh9l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Репетиция</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1619</id>
    <revision>
      <id>18207</id>
      <parentid>12106</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T09:07:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18207</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3800" sha1="lcixhrce5qhv3qevor2q9qtw82b3wlp" xml:space="preserve">* '''Репетиция''' (нєм. ''wiederholungszeichen'', анґл. ''repetition'')&lt;ref&gt;Радивој Лазић - Властимир Перичић, основи теорије музике, Приступене 24. 4. 2013.
&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина&lt;/ref&gt; то знак за повторйованє (лат. ''repetitio'' - повторйованє) хтори ше пише зоз двома тактовима смужками єдна ценша, друга грубша и двома точками у другей и трецей пражнїни [[Линийни систем|линийовей системи]]. Репетиция оможлївює практичносц при повторйованю [[Нота|нотного]] текста (скрацує записованє нотного текста).

Файти репетициї и способ применьованя

== Розликуєме два файти репетициї: ==
♦ '''Початна репетиция''':    означує ''початок'' часци хтору потребно повториц.[[File:Ritornello 1.JPG|61x61px]] 
         
♦ '''Закончуюца репетиция''':   означує ''конєц'' часци хтору потребно повториц. [[File:Repeatsign.svg|25px|]]

Знак за репетицию пишеме:

* ''на концу'' ''даєдней музичней'' ''цалосци'', по хтору ше дойдзе зоз граньом [[Композиция|композициї]] (або шпиваньом) од самого початку, лєбо зоз граньом од початку тей новей часци лєбо става хтори ше дословно повторює. У таким случаю достаточна лєм тота єдна репетиция на концу музичней  цалосци, такв. ''закончуюца репетиция.''

* ''на початку першого такта и на концу остатнього такта'' кед же ше повторює даяка музична цалосц з нука самей композициї. Теди пишеме и ''початну'' и ''закончуюцу'' репетицию. [[File:Music-repeat.svg|98x98px]]

Нотни приклади репетициї у цеку композициї: 
[[File:YB0339 Repetition reprise2.png|thumb|center|420x339px]]
[[File:YB0340 Repetition reprise debut2.png|thumb|center|420x339px]] 

Кед би нє було уписаних знакох репетициї ([[Абревиятура (музика)|абревиятура]]), було би потребно исти нотни текст композициї [[File:Volta music.PNG|right|thumb|400px|Илустрация Прими и секонди волти, абревиятура -скраценє тиж за репетицию]]
написац два раз, а з тим би ше: 
* потрошело вельо вецей часу за писанє нотох,
* нотни текст би завжал дупло вецей простору у партитури,
* очежало би ше записованє и
* нотни текст би постал нєпреглядни.

'''Опатриц''' 

* [[Абревиятура (музика)]]
* [[Прима и секонда волта]]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://unicode.org/charts/PDF/U1D100.pdf PDF of Musical Symbols block from the unicode consortium]

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]</text>
      <sha1>lcixhrce5qhv3qevor2q9qtw82b3wlp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фестивал рускей култури Червена ружа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2597</id>
    <revision>
      <id>18200</id>
      <parentid>17818</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T00:57:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена катеґория</comment>
      <origin>18200</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="67732" sha1="5mdgt3vk3xu22iv92udfgnmoixeyewj" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #B2D115;
| header1          = &lt;big&gt;Фестивал култури Червена ружа &lt;/big&gt;
| label1           = Урядови лоґо фестивала
| label2           = 
| data2            = [[Файл:Amblem Cervenej ruzi.jpg|center]] Лоґо фестивала
| label3           = Орґанизатор фестивала
| data3            = [[Дом култури Руски Керестур]]
| label4           = Жанр
| data4            = Обща смотра народней, компонованей и дзецинскей музики, шпиванє и танци
| label5           = Основани
| data5            = 1962. року
| label6           = Тирванє
| data6            = 64 роки
| label7           = Локация
| data7            = Руски Керестур
| label8           = Снователє
| data8            = Клуб студентох и штредньошколцох, валалска младеж
| label9           = Нащивеносц
| data9            = од 1300 до 2500
}}
'''Фестивал рускей култури ''Червена ружа''''' то смотра шпиваня, танцох, [[Композиция|композицийох]] у забавним/народним духу и композицийох за дзеци.  

У половки пейдзешатих рокох, кед ище у наших крайох нє було телевизиї, дзечнє ше слухало [[Радио-телевизия Войводини|радио]], одходзело ше до биоскопу а младежи [[Собота|соботами]] и [[Нєдзеля|нєдзелями]] найглавнєйши вид забави були танци. Розлика була лєм у тим же по варошох на таких танцох грали преважно [[Оркестер|оркестри]] на модернєйших [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] (як цо то гармоники, [[Кларинет|кларинети,]] саксофони, електрични [[Ґитара|ґитари]], контрабаси, буґни и чинєли), а по валалох у [[Войводина|Войводини]] найчастейше грали [[Тамбура|тамбурово]] [[Оркестер|оркестри]]. Так то було и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].  

Од початку 1959. року ше на радио-станїцох Заґреб и Беоґрад почало каждей соботи на 8 вечар емитовац музичну радио емисию под назву ''Микрофон ваш''. За кратки час то постала барз популарна емисия у цалей жеми. 

== ''Микрофон ваш'' постава ''Червена ружа'' ==

През лєто ше у Керестуре танци отримовало у тaкв. Желєней загради (простор медзи майсторским и пензионерским домом). Там були виляти два бетонски плочи (векша и менша), єдна при другей, на хторих ше танцовало, а за оркестер була збудована нєвелька бина зоз закрицом. У єдним периодзе на танцох у Желєней загради грал и оркестер ''Сивґамуриз'' хторому бул руководитель [[Яким Сивч]]. О єден час, дзекуюци вироятнє и популарней радио емисиї ''Микрофон ваш'', ту настала идея о орґанизованю таких концертох на хторих би наступели лєм тоти кандидати хтори би пред тим на аудициї указали одвитуюци квалитет шпиваня. Инициятор и реализатор таких концертох бул Яким Сивч зоз членами руководства валалскей младежскей орґанизациї. И так, пошвидко ше за тот концерт, або ''Микрофон ваш'' на керестурски способ, дознало и по других руских валалох. Уж на другим концерту як госци наступели и млади Коцурци на чолє зоз Владимиром Горняком.

Тому допринєсла и политична инициятива же концом пейдзешатих рокох руководство валалскей младежскей орґанизациї достало задаток основац завичайни Kлуб студентох и стредньошколцох, хтори би през лєтнї и жимски розпуст орґанизовано робели на културним и спортским планє. Перше пробованє снованя такого клуба окончене влєце 1959. року. За предсидателя Клуба бул вибрани Владимир Мирко Ґаднянски. Под його руководительством у першим року иснованя Клуба найзамеркованши резултати посцигнути на спортско-рекреативним планє. Руководительох Клуба ше виберало каждого року. Од лєта 1962. року Клуб достал стабилнєйшу орґанизацийну форму дїялносци, кед за предсидателя вибрани [[Дюра Папгаргаї]]. Теди у Клубе превага дата културним програмом ‒ драми и музики. За обласц музики бул задлужени Яким Сивч, хтори и по теди водзел валалски концерти под назву ''Микрофон ваш''. У 1962. року орґанизованє тей музичней манифестациї превжал на себе Клуб студентох и стредньошколцох зоз помоцу валалскей младежи. Же би доказали автономносц у пририхтованю, члени Управного одбoру Клуба пременєли и єй потедишню назву на ''Червена ружа'' и ґу нєй почали додавац рок у хторим є отримана. Интересантне ту спомнуц же спочатку и студенти нє були имуни на кус скорей спомнуту радио емисию, цо мож видзиц зоз шлїдуюцого цитата, винятого зоз „Дньовнїка роботи Клуба“, зазначеного 30. юлия 1962. року, хтори глаши: &lt;blockquote&gt;''Отримана проба музицкей секциї бо ше сце на соботу 4. VIII виступиц пред публику. На схадзки ришене да ше емисия-програма навола Червена ружа ’62.''&lt;ref&gt;Цитат виняти зоз моноґрафиї „30 Червени ружи“, бок 172, НBУ „Руске словo“, Нови Сад, 1991.&lt;/ref&gt;&lt;/blockquote&gt;Перша музична програма под назву ''Червена ружа ’62'' и отримана 4. авґуста 1962. року. З тей нагоди у ''Дньовнїку роботи Клуба студентох и школярох стреднїх школох у Руским Керестуре'', медзи иншим, зазначене и тото:  
[[Файл:Ucasnjili CR 62.jpg|алт=Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року|мини|435x435п|Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року]]

::Отримани забавни вечар. Пририхтани є з помоцу валалскей младежи. Дала го музицка секция и наволани є ,Червена ружa 62’. До поладня ше ушорйовала бина. Вечар на 9 г. почала програма. Було барз вельке число патрачох, цо указує же интересованє за таки приредби вельке. На програми були заступени народни и забавни мелодиї претежно на нашим язику. Мали зме и госца вечара. То бул Мижо Гирйовати ,Червена маїца’ Ср. Митровици. Жири: Латяк Дюра, Биялош Яким, [[Марґита Лучечко|Лучечко Марґита]], [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа Михал]] и Ґаднянски Владимир одлучели да ше перша награда за хлапцох додзелї Мироньови Мелникови, друга дует Микита-[[Владислав Надьмитьо|Надьмитьо]], треца Чордашовому Янкови. Перша награда була ’Червени чобольов’, друга ,Червена машля’, треца ,Виолински ключ’. Од дзивчатох першу награду однєсла [[Наталия Колєсар|Наталка Колбасова]], другу Марча Бикийова, трецу Сенка Кирдова. Перша награда була ,Червена кошарка з ружами’, друга ,Червена хусточка’, треца ,Бомбонєра’. Госц вечара Мижо Гирйовати достал награду у пенєжу 200 динари. Якимови Сивчови купена кристална вазна, почим и вон шпивал ван конкуренциї.“&lt;ref&gt;Исте, боки 172 и 173.&lt;/ref&gt;

== Од концерта по фестивал ==
[[Файл:Ucasnjili CR 1963 roku.jpg|алт=Учашнїки на Червеней ружи 1963.року|мини|433x433п|Учашнїки на ''Червеней ружи'' хтора отримана 17. авґуста 1963.року]]  

У Дньовнїку роботи Клуба нє зазначене же уж на першей ''Ружи'' виведзени и три нови композициї Якима Сивча и же зоз тим уж на самим початку ''Ружа'' отворела дзвери и за других потенциялних [[Композитор|композиторох]]. Зоз познєйших рокох видно же то бул вельки порив нашим младим музично надареним людзом же би ше опробовали и як творителє новей музики у народним и забавним духу.

Уж у 1964. року ше указало же ше приявело тельо нови композициї же було потребне пременїц и концепцию цалей музичней манифестациї. Зоз Дньовнїка дознаваме же Управни одбор на своєй схадзки, отриманей 9. юлия 1964. року, заключел шлїдуюце:  

„До плану роботи на перше место приходзи орґанизованє такмиченя шпивачох аматерох ''Червена ружа ’64''. Такмиченє того року треба да ма иньшаки випатрунок як до тераз. Треба да ше состої зоз двох часцох и да ше отрима два вечари. Єден вечар да ше такмича [[Шпивач|шпиваче]] аматере, а други вечар композиторе аматере.“&lt;ref&gt;Исте, бок 174.&lt;/ref&gt;  

Правда, спомнутого року змаганє змесцене лєм до єдного вечара, алє значни ту факт же ше уж теди указала потреба за преширйованє програми на два вечари. Попри тим, видно же и интересованє за тоту манифестацию наросло и у других местох дзе жию [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]. Управни одбор Клуба правочасно розпослал поволанки „до наших руских валалох за ''Червену ружу ’64''... да то маю на увиду“. 
[[Файл:Irina Kovac na 4ej Ruzi.jpg|алт=На штвартей Ружи“ Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду.|мини|269x269п|На штвартей ''Ружи'' 1965. року Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду. То було по першираз же награда нє остала у Керестуре]]
А же то наисце було так, указує податок же ше на ''Червену ружу ’65'', т.є. на змагательну часц, приявели, попри керестурских, и шпиваче зоз [[Миклошевци|Миклошевцох]], [[Дюрдьов|Дюрдьова]], [[Коцур|Коцура]], [[Шид|Шиду]], Нового Саду и [[Кула|Кули]]. А значне спомнуц же, як зазначел [[Микола Скубан]] у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи 1962–1971'', першираз на ''Ружи'' наступели и два бит ансамбли. Були то ''Нєщеснїци'' зоз Коцура и ''Комети'' зоз Шиду. 

У 1966. року ше до пририхтованьох ''Ружи'', попри Клуба студентох и стредньошколцох и Месного комитета Союзу младежи, уключує и керестурски [[Дом култури Руски Керестур|Дом култури]]. Було потребне укладац вельо вецей часу и средства до пририхтованьох як цо то могли уложиц Клуб студентох и стредньошколцох и валалска младеж. То указує на факт же ''Ружа'' теди уж преросла рамики младежскей манифестациї. Преширена є на два програми. Попри музичней, у єй рамикох отримани и литературни вечар под назву ''Поезия и музика младих''. 

За музичну програму сала Дому култури уж була цесна, та є отримана на монтажней бини у школским дворе пред понад 1000 патрачами. 

''Червена ружа ’67'', шеста по шоре, отримана тиж у школским дворе пред коло 1200 патрачами. Участвовали на нєй аж 26 змагателє. А дзень пред тим у сали Дому култури отримани ''Вечар поезиї и музики младих'', на хторим наступели 13 [[Поета|поетове]] зоз вецей местох дзе жию Руснаци и Українци. Главну орґанизацию превжал керестурски Дом култури. Остало зазначене же на тей ''Ружи'' присуствовал и госц зоз Прешова (Словацка) Юрий Дацко, представитель Културного союзу українских трудбенїкох у тедишнєй Чехословацкей Републики, хтори у мено того союзу и привитал тоту нашу музично литературну манифестацию.    
[[Файл:Helena Plancak zoz Kocura.jpg|алт=Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на „Червеней ружи 68“ |мини|284x284п|Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на Червеней ружи 68“ , кед шпивала шпиванку ''Розквитнута калїна'']]
''Червена ружа ’68'' уж постала прави фестивал култури. Вимоги и реални потреби за преширйованьом змисту и обсягу Фестивала приведли до того же було потребне оформиц окремни орґанизацийни одбор зоз вецей наших местох и зоз ширшим кругом фаховцох. У рамикох Фестивала оформени штири манифестациї. Попри музичней и литературней, пририхтана и вистава малюнкох наших подобових уметнїкох, а пририхтана и нова музично танєчна манифестация под назву ''Стретнуце братства'' (познєйше ''Естрада братства''), у хторей вжали учасц солисти Радио Нового Саду зоз рускима, сербскима и мадярскима народнима шпиванками, а у другей часци зоз своїм блоком по першираз на тих просторох наступел и Поддуклянски українски народни ансамбл (ПУНА) зоз [[Прешов|Прешова.]] 

Таки концепт програми ''Червеней ружи ’68'' у подполносци оправдал пременку назви на Фестивал култури югославянских Руснацох и Українцох ''Червена ружа''. 
[[Файл:Ucasnjiki Mitinga poeziji 1974.jpg|алт=Учашнїки Митинґа поезиї 1974. року|мини|398x398п|Учашнїки ''Митинґа поезиї'' 1974. року]]
После законченей ''Червеней ружи ’68'' Дюра Папгаргаї у своєй статї з насловом ''Експериментални глєданя и визначни плоди'', обявеней у Народним календаре за 1969. рок, констатовал:

„Ясно ше потвердзело же уж традицийна музично литературна манифестация ''Червена ружа'' постала централна културна подїя у нашей народносци. Седма по шоре, вона 1968. року указала же може прероснуц до єдней наисце квалитетней смотри наших музичних, гоч нє лєм музичних досцигнуцох, же искуства хтори ше нагромадзели з дотерашнїх орґанизованьох почали приношиц жадани плоди. Преширени рамики ше указали у цалей своєй позитивносци и хасновитосци за ище моцнєйши розмах наших намаганьох за посцигованє на квалитету. Окрем традицийного змаганя младих шпивачох и митинґа поезиї младих писательох, у рамикох тей манифестациї орґанизовани вечар под назву ''Естрада братства'', хтори указал же ''Червена ружа'' нє жада буц заварта до чисто народносних рамикох, же вона нє лєм жвератко нашей дїялносци, алє и нагода за упатранє, та и поровнованє моцох зоз представителями других народносцох и народох, як з нашей жеми, так и з иножемства.“&lt;ref&gt;Дюра Папгаргаї: Експериментални глєданя и визначни плоди, Народни календар за 1969. рок, бок 61, „Руске слово“ Нови Сад, 1968, бок 61.&lt;/ref&gt; 
[[Файл:Monografija Cervena ruza 1.jpg|алт=Моноґрафия  Червена ружа 1962-2011|мини|242x242п|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том I, нова музична творчосц у народним духу]]
Интересованє шицких наших местох за осму ''Ружу'' було уж таке вельке же, гоч и преширена, вона постала „цесна“ за шицких цо жадали на нєй наступиц. Прето Орґанизацийни одбор принєс одлуку же би ше окончела предходна селекция приявених учаснїкох. Така селекция окончована на такв. ''Малих ружох''. Алє, понеже Петровчанє уж мали, по угляду на ''Ружу'', свой ''Петровски дзвон'', а Миклошевчанє свою манифестацию под назву ''Миклошевци'', на хторих мож було окончиц селекцию, ''Мала ружа'' отримана лєм у Коцуре, Дюрдьове и Шидзе. Зоз шицких спомнутих манифестацийох лєм найудатнєйши точки здобули право наступиц и на ''Червеней ружи'' у Руским Керестуре. На тот способ ''Ружа'' постала своєродна смотра найвисших рочних резултатох, хтори посцигли нашо културно уметнїцки дружтва у своєй роботи на музичним и танєчним планє. 

У 1969. року ''Ружа'' преширена на вимаганє просвитних роботнїкох з ище єдну музичну манифестацию, на тот завод под назву ''Червене пупче'', а ґу ньому приключена и окремна дзецинска програма з нагоди Велького наградного конкурса, чий орґанизатор и спонзор була Редакция дзецинского часопису ''Пионирска заградка'' (нєшка ''Заградка''). 

Таки преширени обсяг Фестивала вимагал и значни финансийни средства. Треба ту спомнуц же перши ''Ружи'' орґанизовани на волонтерскей основи, а нєобходни материялни трошки ше подмирйовало зоз назбераного пенєжу од наплацених уходних картох. Єден час аж анї керестурски Дом култури нє сцел дац безплатно свою салу за отримованє ''Червеней ружи'', аж потамаль покля и вон нє постал єден з єй орґанизаторох. И то була єдна з причинох же ше ''Ружа'' преселєла до школского двора. На тот способ оможлївене присуство векшого числа патрачох, а зоз тим витворени и векши финансийни резултат. З тим створена можлївосц виплациц драгово трошки поволаним госцом, алє нє и ансамблом. Єдина помоц орґанизатором теди була у простору за отримованє концерта, а ансамбли зоз других местох себе сами мушели плациц трошки путованя до Керестура и пребуванє у нїм. На жаль, то нє могла постац стаємна пракса, та ше мушело глєдац и ширшу дружтвену потримовку у пенєжу. Медзитим, аж у 1975. року часточно розришени проблем финансованя Фестивала. Теди ше його рамики ище баржей преширели. 

Од 1975. року почала ше отримовац, як окремна ''Ружова'' манифестация, смотра рочней роботи наших [[Хор|хорских]] и танєчних [[Ансамбл|ансамблох]] под назву ''Одгуки ровнїни''. 

У 1976. року до рамикох Фестивала уключени и ''науково совитованя''. 

Мож повесц же свою дефинитивну физиономию Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї ''Червена ружа'' (таку мал теди назву) достал аж 1976. року, кед уж бул петнасти по шоре. Теди вон зоз початковей єдней нароснул на дзевец рижни културни манифестациї. А то були: 

1. Подобово-етноґрафични, историйни и други вистави;

2. ''Червене пупче'', смотра дзецинских музично - танєчних активносцох и музичней творчосци за дзеци; 

3. Митинґ поезиї и музики младих (познєйше наволани ''Струни шерца''); 

4. Вельки наградни конкурс, зоз окремну културну програму з нагоди додзельованя наградох; 

5. ''Червена ружа'', змагательна програма шпивачох и нових композицийох у народним и забавним духу; 

6. ''Одгуки ровнїни'', смотра рочних досцигнуцох наших КУД у хорско-танєчней обласци, преткана зоз народним гумором; 

7. Науково совитованя на рижни теми зоз нашей историї и култури;

8. ''Естрада братства'', своєродна смотра найвисших рочних музично танєчних досцигнуцох у прировнаню з госцуюцима ансамблами зоз жеми и иножемства; 

9. ''Керестурияда'', змаганє вокално-инструменталних ґрупох. 

Така концепция ''Червеней ружи'' витворйована през вецей роки. З часу на час даєдна вихабена, алє то завишело од обставинох на теренє. З прецеком часу зоз рамикох Фестивала вишла ''Керестурияда'' и програма з нагоди Велького наградного конкурса, а преридзени и науково совитованя, же би ше их остатнїх рокох цалком престало орґанизовац у рамикох ''Ружи''.

== Поддуклянци подзвигли рейтинґ ''Червеней ружи'' ==
Значне ту напомнуц же медзинародни характер ''Червена ружа'' достала зоз госцованьом Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА).

Дюра Папгаргаї у своєй статї, пошвеценей двацецпейцрочнїци [[Театер &quot;Александер Духнович&quot;|Українского народного театра]] (УНТ, нєшка Театер „А. Духнович“) у Прешове, обявеней у пригодней моноґрафиї у [[Прешов|Прешове]] 1971. року, призначел же у новембру мешацу 1966. року сцигло до Руского Керестура на адресу главного редактора ''Руского слова'' Дюри Латяка писемко, хторе написал уметнїцки руководитель ПУНА [[Юрий Цимбора]]. Писмо мало характер информативней поволанки на початок сотруднїцтва. 

Пошвидко после того ушлїдзели и конкретни акциї. По консултованю зоз Совитом Дому култури у Руским Керестуре Дюра Латяк одписал на спомнуту поволанку на сотруднїцтво, та 14. априла 1967. року до Руского Керестура, до Редакциї ''Руского слова'', припутовала делеґация у составе: Секретар КСУТ Федор Ковач, уметнїцки руководитель ПУНА Юрий Цимбора, главни редактор новинох ''Нове життя'' Юрий Дацко, директор Українского радия у Пряшове Василь Вархола и финансийни директор УНТ Лудвиґ Галушка. Уж сам состав делеґациї указує же ше од тей нащиви вельо очековало. Дюра Папгаргаї у спомнутей статї спомина:

„Догварка була щира, сердечна: розвивац медзисобне сотруднїцтво. Презентовац вредносци українского фолклорного скарбу прейґ ПУНА у социялистичней Югославиї, винайсц можлївосци за госцованє наших аматерох на Свиднїцким швету писньох и танцох. 

На конкретизованє догвареного нє требало длуго чекац. У юлию мешацу 1967. року ПУНА зос свою програму нащивела Руски Керестур, Кулу, Коцур, [[Вербас]], Червинку, Сивец и Бачку Тополю. Було то за шицких патрачох велїчезне дожице, нєзабутне. Прекрасни українски костими, складно увежбани шпивацки гласи, лєгки балетски крочай нашмеяних танцошох плєнєли увагу патрачох у каждей точки. Публика и орґанизаторе нє лєм же нє були розчаровани, алє под вплївом одушевия скоро у каждим месце виражели жаданє же би их з новим приходом ПУНА знова нащивела. 
[[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ и УНТ |мини|370x370п|Делеґация КСУТ (Културного союзу українских трудбенїкох) и УНТ (Українского народного театра) у Руским Керестуре]]
Тот успишни наступ дал векши порив нашим танєчним и шпивацким колективом. Уж тераз мали приклад цо ше з витирвалу и сцелу роботу може посцигнуц. Фолклорни скарб ше од того часу у културно- просвитних колективох почал ище баржей пестовац, почало ше интензивнєйше робиц на подзвигованю квалитета и роботи и наступох. Була то права хасновита лекция за наших аматерох.“&lt;ref&gt;Дюра Папгаргаї: На кридлох братского сотруднїцтва, „25 УНТ“, Словацьке педагогічне вдавництво в Братіславі, Видділ української літератури в Пряшеві, 1971, бок 129.&lt;/ref&gt;  

И, Дюра Папгаргаї мал право. Од того часу нашо културно-просвитни дружтва почали пошвецовац векшу увагу квалитету и интерпретациї народних танцох и шпиванкох. Можебуц случайно Папгаргаї призабул призначиц же у рамикох першей нащиви ПУНА до Керестура припутовали 89 члени колектива и руководства и же шицки були розподзелєни по приватних обисцох, преважно у активних членох Дому култури, бо – як познате – у Керестуре нєт готел, а нє було анї терашнього интерната. На тот способ настали и нєзабутни медзилюдски приятельства. Нє чудо, вец, же ше после двох тижньох друженя на випровадзанє госцох зишло скоро пол валала, же було и слизох и поцилункох, и писнї и плачу... Медзитим, Папгаргаї призначел же на Свиднїцким швету писнї и танцу 1968. року наступели аматере КПД ''Максим Горки'' з Нового Саду, а рок познєйше и члени керестурского Дому култури. У вязи з тим вон у спомнутей статї зазначел:  

''„Яка радосц! Нєвимерлїва! Яки нєзвичайни, по теди нє дожити аплаузи пред вецейтисячну публику. Стретнуца и облапяня зос старима и новима приятелями. Наступи тих двох югославянских колективох на Свиднїцким швету представяли найвисшу награду за витирвалу роботу двом найпознатшим аматерским колективом рускей народносци у Югославиї.''

1968. року ПУНА знова на поволанку керестурского Дома култури нащивює Югославию. Програма под насловом ,Витай весна’ просто одушевела публику у Руским Керестуре, Новим Садзе, Кули, Баймоку, Суботици... Вона як нїґда по тераз украшела керестурску ''Червену ружу'', заколїсала ю з чаривним танцом и прекрасним шпивом. Нє вельо менши успих посцигли и представителє ПУНА на ''Червеней ружи'' 1969. року.

Свиднїцке швето и ''Червена ружа'' себе знова щиро сцисли руки, братски ше привитали, потвердзели ше пред вельочислену публику. Свиднїк и Руски Керестур постали символи медзисобних братских фолклорних стретнуцох.“&lt;ref&gt;Исте, бок 130&lt;/ref&gt; 

Мож шлєбодно повесц же члени Поддуклянского українского народного ансамбла мали вельки вплїв на подзвигованє рейтинґа ''Червеней ружи''. После нїх скоро каждого року на ''Ружи'' участвує голєм по єден ансамбл народних писньох и танцох зоз иножемства. Найчастейше зоз тедишнього Совєтского Союзу (Україна и Русия). ''Ружа'' поставала вше познатша и популарнєйша. Пошвидко ше за тоту нашу манифестацию заинтересовали и союзни средства явного информованя, уключуюци и телевизию. З тим и финансийна помоц почала присциговац зоз вецей жридлох, алє ше и видатки вше швидше звекшовали. То анї нє чудне кед ше ма на розуме же у рамикох шицких манифестацийох Фестивала брали учасц понад 1000 учаснїки!
[[Файл:Ucasnjiki CR 70tih rokoh.jpg|алт=Учашнїки Червеней ружи 1972. року|мини|422x422п|Учашнїки ''Червеней ружи'' 1972. року]]

== Обще швето Руснацох ==
''Червена ружа'' – жридлова, найстарша и найзначнєйша манифестация Фестивала култури ''Червена ружа'', змаганє шпивачох, хторе орґанизовали керестурски студенти и стредньошколци, постала тот зародок зоз хторого виросли шицки други ластари и зоз нїх настал єдини и найзначнєйши фестивал нашей култури. Вироятно нїхто з єй сновательох у чаше снованя нє думал же вона постанє обще швето Руснацох и Українцох на просторох дакедишнєй Югославиї. Задумана є як плод фериялней анґажованосци студентскей, стредньошколскей и валалскей младежи у лєтнїм периодзе, у обласци музичней култури. Нєт сумнїву же ту главну улогу мал млади и нєафирмовани залюбенїк до музики, тедишнї студент права Яким Сивч, у тедишнїм чаше и подпредсидатель Управного одбору Клуба студентох и стредньошколцох. Вон уж по теди на концертох под назву ''Микрофон ваш'' мал водзацу улогу, та було цалком лоґичне же ю предлужел и на ''Червеней ружи''. За тото мал и особни интерес, бо вон уж по 1962. рок мал понад 10 свойо композициї хтори нє мал дзе явно виводзиц. ''Микрофон ваш'', и ''Червена ружа'' после того, були єдине место дзе могол презентовац свойо композициї и оценїц як их народ прилапює. Так уж на першей ''Ружи'' после змагательней часци шпивачох виведзени три його композициї (''Щешлїва ноц'' на його слова, ''Єшеньска ружа'' на слова Янка Грубенї и ''Модерна любов'' (Вше ше людзе любовали) на слова Юлияна Каменїцкия). Конферансу написал и водзел тедишнї предсидатель Управного одбору Клуба Дюра Папгаргаї зоз Йозефину Майхер (познєйше одату Фа), хтора була и член Управного одбору Клуба. Як зазначел Микола Скубан у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи (1962–1971)'' (боки 17 и 19), на Першей ''Ружи'' у змагательней часци участвовали 13 шпиваче и шпивачки. Були то Наталия Колбас (Колєсар), Мирон Мельник, Мария Бики (Савкич), дует Михал Микита и [[Владислав Надьмитьо]], Ксения Кирда (Василєвич), Янко Чордаш, Йовґен Фейди, Владислав Дудаш, дует Мелания Рац и Мелания Латяк (Радулович), Мария Сабадош и Ярослав Пап и Михал Гирйовати як госц зоз [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. На програми виведзени 13 народни, 12 за бавни шпиванки, а шицких шпивачох провадзел оркестер у составе: Яким Сивч (гармоника), [[Владимир Мученски]] (клавир), Любомир Сопка (ґитара) и Владимир Новосад (бас). У истей моноґрафиї, видатей з нагоди дзешецрочнїци ''Червеней ружи'', наш познати музични дїяч, дириґент и музични редактор Радио Нового Саду [[Ириней Тимко]] у статї „''Червена ружа'' и наша музична творчосц“ спомина же зоз ''Ружу'' почал нови период нашей музичней творчосци „у творчим и виконавчим“ розуменю, та пише: „До того часу наша писня нє мала нагоду появиц ше пред таким вельким числом слухачох, и то слухачох хтори по своїм смаку могли и поведли свойо слово. Народна писня зоз тоту манифестацию достала ,фахови’ вельочислени ,жири’, хтори праве у своїм домену почал – сцел нє сцел – зоз своїм вельким уплївом дїйствовац на прешлосц и будучносц своєй народней писнї. Розуми ше, дїйство того ,жирия’ треба розумиц релативно – до певней мири, алє го нїяк нє мож заобисц. Нє шицко єдно цо ''Червена ружа'' (думам на єй публику) пове о нашей старей народней писнї. Чи вона прежита, чи вона може буц прави и єдини корень нових конарчкох, нових лїсточкох? Так поставене питанє ясно указує и на орґанизаторох и їх одвичательносц: з добрим приготовеньом мож ожиц народну писню, предлужиц єй вик и поставиц ю там дзе єй место, же би була жридло нашей музичней творчосци, а нєдзбало представена народна писня губи и смак єй слухачох и себе готує нєвеселу будучносц.“&lt;ref&gt;РУЖИ ЧЕРВЕНИ РУЖИ, бок 6&lt;/ref&gt;

Нова музична творчосц у народним духу ''Червена ружа'', як жридлова музична манифестация, дожила найвецей концепцийни пременки у своїм розвою. У єй рамикох през велї роки було змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас, на нєй виводзени и нови композициї як у народним так и у забавним духу. Вец ше почало розписовац и конкурси за нови композициї, а кус познєйше и за тексти. Прилапени композициї виводзени на ''Ружи'' у окремним блоку. Вец ше ґу нїм приключело и наступи наших хорских и танєчних ансамблох, а ище пред тим наступи вокално инструменталних ґрупох. Прето ше ''Ружу'' мушело прешириц зоз ище двома новима манифестациями (''Одгуки ровнїни'' и ''Керестурияда''). Од 1988. по 1996. рок и змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас уключене до ''Одгукох ровнїни'', та ше програма жридловей манифестациї состояла лєм зоз змаганя нових композицийох у народним и забавним духу. Од того часу их у цалосци директно преноши Радио Нови Сад, а тиж так и новосадска Телевизия. Од початку дватисячитих рокох знова пришло до пременки концепциї ''Ружи'', та до єй рамикох врацене змаганє за найкрасши женски и хлопски глас опрез змаганя нових композицийох (на тот завод) лєм у народним духу. 
[[Файл:Cervena ruža 1988 r.jpg|алт=Деталь зоз Червеней ружи 1988. року|мини|423x423п|Деталь зоз ''Червеней ружи'' 1988. року]]

== Прекрасни плоди ''Червеней ружи'' ==
Треба окреме наглашиц же нам ''Червена ружа'' през 50 роки свойого иснованя принєсла и найзначнєйши плоди. На змаганьох за найкрасши хлопски и женски глас участвовали блїзко сто аматере, спомедзи хторих вецей як половка у свой час постали и радио шпиваче. Їх гласи остали записани на маґнетофонских пантлїкох або компакт дискох и зачувани су и за будуци нашо поколєня. Значне число тих шпивачох уж нє медзи живима (напр. Яким Сивч, Михал Микита, [[Микола Корпаш]], [[Витомир Бодянєц|Витомир Бодянец]], Олена Гирйовати–Попович, [[Нестор Пушкаш]], Мирко Ґаднянски, Владимир Горняк–Фицко, [[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир–Матанович]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]...), алє зачувани їх гласи од забуца и слухаме их прейґ габох Радио Нового Саду и ище дзепоєдних локалних радио-станїцох. Тоти плоди найкрасше илуструю слова Иринея Тимка у кус скорей спомнутей статї, хтори глаша: „ ''Червена ружа'' як естрада дала найвекши можлївосци шицким нашим виконавцом, репродуковательом музичней творчосци. Кед попатриме на дотерашнї живот ''Червеней ружи'', вона була за нїх ище найбаржей зацикавена. През ню дефиловали потераз скоро шицки нашо познати виконавци, од наймладших до найстарших, од солистох, ґрупох, до наймасовнєйших хорох, хтори могли буц удатнє злучени. Велїм солистом-шпивачом отворена красна перспектива праве на ''Червеней ружи''. Схопносц и любов ґу хорскей писнї нашого народу на ''Червеней ружи'' нашли свою праву афирмацию у чаше кед на велїх наших музичних манифестацийох траца свойо место у програми.“&lt;ref&gt;Исте, бок 64&lt;/ref&gt; Алє, тото цо найзначнєйше, Фестивал ''Червена ружа'', окреме його жридлова манифестация под истим меном и ''Червене пупче'' за 50 роки збогацели наш музични фонд зоз понад 900 новима композициями, спомедзи хторих половка у народним и забавним духу, а друга половка наменєна дзецом. Тоту першу половку компоновали 76 композиторе на слова 62 авторох (а даєдни и на свойо). Найлоднєйши спомедзи композиторох були: Владимир Семан-Зеро, Яким Сивч, Владислав Надьмитьо, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]], Витомир Бодянєц, Любомир Загорянски, [[Юлин Бучко]], [[Дьордє Ковачевич]], Мирослав Пап, Агнета Тимко, Mаґдалена Горняк–Лелас, [[Михал Лїкар]], Владимир Малацко и Мирон Сивч. Кед маме у оглядзе же, дзекуюци українскому етноґрафови [[Володимир Гнатюк|Володимирови Гнатюкови]], зоз конца 19. вику од наших предкох зазначени лєм 430 тексти народних шпиванкох и же у перших шейсцох деценийох 20. вику ґу нїм доложени лєм даскельо нови (хтори „на пальци єдней руки“ мож начишлїц), вец нам будзе лєгчейше похопиц велькосц и значносц „талу“ яки нам принєсла ''Червена ружа'' за пол вику свойого иснованя. Медзитим, и то нє шицко! Нова музична творчосц у рамикох нашей релативно малочисленей националней заєднїци ше нательо розвила же єй постала цесна ''Червена ружа''! 
[[Файл:Cervena ruza 80tih.jpg|алт=Червена ружа у цеку 80-тих|мини|386x386п|''Червена ружа''  у цеку 80-тих]]
Зоз намиру же би баржей популаризовали нову музичну творчосц, члени Музичней редакциї и Редакциї бешедней програми на руским язику Радио Нового Саду, на инициятиву тедишнього новинара ''Руского слова'' Владислава Надьмитя, почали емитовац нову музичну емисию под назву ''З ружовей заградки'', хтора 1990. року преросла до явней емисиї и полни дзешец роки є поряднє отримована, дзекуюци и конкурсу хтори кажди рок розписовани. А вец тоту явну емисию, концерт, Радио телевизия преглашела за фестивал под назву ''Ружова заградка'', хтори ше поряднє отримує уж вецей як три и пол децениї. За тот час за потреби Музичней редакциї Радио Нового Саду на маґнетофонску пантлїку або на компакт диск зняти 208 нови шпиванки, хтори поряднє нєшка слухаме у емисийох Радио Нового Саду на руским язику. Шицки тоти шпиванки 2008. року обявени у окремним зборнїку хтори до друку пририхтал Андрей Даждиу под насловом ''Ружова заградка 1990 -2007''. Зоз медийох явного информованя дознаваме же нєшка на конкурси сцигую и по два раз вецей квалитетни композициї як цо их мож презентовац на єдним цаловечаршим концерту! По нашим думаню и то заслуга ентузиястох хтори ю пред 1962. року основали и гевтих цо по нєшка участвовали у єй каждорочним пририхтованю. Нє шмеме у тей нагоди забуц и на людзох хтори ''Ружу'' основали и гевтих хтори ше ґу нїм приключели и после нїх предлужели роботу на єй пририхтованю. А було их на стотки! Лєм у Совиту Фестивала 1983. року були уключени 38 делеґати, а Програмни одбор мал 11 членох. Ґу тому треба спомнуц же були меновани и 14 рижни комисиї як помоцни цела, до хторих меновани по 4-12 члени, цо вєдно виноши же лєм у нїх були анґажовани приблїжно 80 члени. Поступно ше особи у спомнутих целох меняли и учели на искуствох своїх колеґох зоз длугшим стажом, так же ше кадрово пременки у роботи на пририхтованю Фестивала нє одражовали неґативно.  

Алє, значне ту спомнуц же у тим пририхтованю у перших деценийох його отримованя участвовал скоро цали валал. ''Ружа'' постала праве валалске швето у Руским Керестуре. Було у нїм вецей госцох як звичайно на Кирбай! Людзом импоновало же ''Ружа'' преславела Керестур нє лєм у тедишнєй Югославиї, алє и поза єй гранїцами. 

Орґанизатор Фестивала Дом култури Руски Керестур. 

Фестивал  софинансую Општина Кула, Национални совит Руснацох, Министерство култури и информованя Републики Сербиї и Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами.

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;11&quot; |НАЙЛЄПШИ ШПИВАЧКИ И ШПИВАЧЕ НА &lt;big&gt;ЧЕРВЕНИХ РУЖОХ&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Шпивачка'''
|'''Место'''
|'''Шпивач'''
|'''Место'''
| rowspan=&quot;36&quot; |
|'''Рок'''
|'''Шпивачка'''
|'''Место'''
|'''Шпивач'''
|'''Место'''
|-
|1962.
|Наталия 
Колбас
|Руски 
Керестур
|Мирон Мельник
|Руски 
Керестур
|2001.
|Оля Няради
|Суботица
|Борис Маґоч
|Н. Орахово
|-
|1963.
|Ана Дю. 
Дудаш
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Мирон Мельник
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2002.
|
|
|
|
|-
|1964.
|Еуфемия Будински
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|В. Надьмитьо-М. Микита
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2003.
|Ивана Ивак
|Нови Сад
|Зоран Надь
|Руски 
Керестур
|-
|1965.
|Ирина Ковач
|Нови Сад
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2004.
|Весна и Наташа Надь
|Руски 
Керестур
|Владимир Варґа 
|Суботица
|-
|1966.
|Анґела Колєсар
|Руски 
Керестур
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2005.
|Терезка Виславски
|Суботица
|Славко Бучко
|Кула
|-
|1967.
|Гелена Ґлувня
|Шид
|Юлиян Варґа
|Кула
|2006
|Єлена Марков-Йована Вуксанович
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Мирко Преґун
|Руски 
Керестур
|-
|1968.
|Гелена 
Планчак
|Коцур
|Дьордє Ковачевич
|Руски 
Керестур
|2007.
|Геленка Бучко
|Миклошевци
|Иґор Ґрекса
|Шид
|-
|1969.
|Любица Папуґа-Славица Емейди
|Нове 
Орахово
|
|
|2008.
|Николая Сивч
|Руски 
Керестур
|Алексей Сивч
|Руски 
Керестур
|-
|1970.
|Мария Макаї
|Руски 
Керестур
|Риста Кляїч
|Крущич
|2009.
|Оксана Рамач
Ивана Пейович
|Руски 
Керестур
Б. Паланка
|Марко Радишич
|Дюрдьов
|-
|1971.
|Сенка Няради
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Мариян Бутински
|Тернополь
|2010.
|. Валентина Югас
Танита Ходак
|Коцур
|Борис Барна
|Руски 
Керестур
|-
|1972.
|Ана Сеґеди
|Вуковар
|Михал Роман
|Руски 
Керестур
|2011.
|Таня Надь
|Бачинци
|Мирослав Малацко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|1973.
|Любица Папуґа - Ружица Мудри
|Миклошевци
|Олекса Павлишин
|Заґреб
|2012.
|Ивона Гнатко
|Вуковар
|Боян Великанац
|Вербас
|-
|1974.
|Марица 
Пушкаш
|Нови Сад
|Iван Герич-Степан Сiкорський
|Баня 
Лука
|2013.
|Ана Римар
|Петроварадин
|Константни Чордаш
|Дюрдьов
|-
|1975.
|Ана и Любка Фиґурек
|Баня Лука
|Дюра Надь
|Руски 
Керестур
|2014.
|
|
|
|
|-
|1976.
|Славица Горняк
|Дюрдьов
|Дует Юлин Рац-Йовґен Надь
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2015.
|Йована Ноґавица
|Руски 
Керестур
|
|
|-
|1977.
|Таня Холошняй
Любка Виславски
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Янко Колошняї
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2016.
|Кристина Афич
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Роберт Загорянски
|Суботица
|-
|1978.
|Андєлка Хасан, Снежана Ножинич, Нада Михалич, Весна Каранович
|Заґреб
|Мирко Ґаднянски
|Нови Сад
|2017.
|Александра Русковски
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Марко Буила
|Коцур
|-
|1979.
|Евфемия Маньош
Даниела Колєсар
|Руски 
Керестур
|Славко Афич
|Руски 
Керестур
|2018.
|Ивана Чордаш
|Нови Сад
|
|
|-
|1980.
|Зденка Сакач 
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Михайло Ляхович-
Андрий Лаврий
|Нови Сад
|2019.
|Валентина Салаґ
|Дюрдьов
|
|
|-
|1981.
|Мирослава Чордаш
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Владимир Бесерминї 
|Коцур
|2021.
|Дарина Михняк
|Коцур
|
|
|-
|1982.
|Тереза Фейди-Мирослава Чордаш
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Михал Голик
|Петровци
|2022.
|
|
|Мирослав Малацко
|Руски 
Керестур ?
|-
|1983.
|Ксения Папуґа
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Емил Няради 
|Руски 
Керестур
|2023.
|Саня Дивлякович
|Нови Сад ?
|
|
|-
|1984.
|Ивана Сомборски 
|Дюрдьов
|Юлиян Рамач
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2024.
|Ксения Вереш
|Дюрдьов
|Владимир Мишлєнович
|Миклошевци
|-
|1985.
|Славка 
Сабадош
|Руски 
Керестур
|Ґоран Павич
|Коцур
|2025.
|Йована Петрович
|Шид
|Иґор Папуґа
|Руски 
Керестур
|-
|1986.
|Александра Холошняй 
|Дюрдьов
|Павле Паланчаї
|Руски 
Керестур
|2026.
|
|
|
|
|-
|1987.
|Мария Фа-Фемка Бучко
|Руски 
Керестур
|Звонко Чижмар
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|2027.
|
|
|
|
|-
|1988.
|Андрея Колєсар-Саня Еделински
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Звонимир Кочиш
|Зомбор
|2028.
|
|
|
|
|-
|1989.
|Мелания Дудаш-Таня Няради
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Силво Медєши
|Петровци
|2029.
|
|
|
|-
|1990.
|Таня Бреґун-Мария Холошняй 
|Дюрдьов
|Владимир 
Надь
|Руски 
Керестур
|2030.
|
|
|
|
|-
|1991.
|Лариса Дудаш-Мария Паланчаї
|Руски 
Керестур
|Михайло Гайдук
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|-
|1992.
|Анастазия Бесерминї
|Вербас
|Борис Чордаш
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|-
|1993.
|Соня Сопка-Мария Колошняї
|Руски 
Керестур
|Юлиян 
Медєши
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|-
|1994.
|Ивана Дошен
|Нови Сад
|Владимир Югик
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|-
|1995.
|Таня Бодянец-Дарина Планчак
|Руски 
Керестур
|Микола Хромиш
|Дюрдьов
|
|
|
|
|
|-
|1996.
|Ана и Гелена Рац
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Томас Николич
|Руски 
Керестур
|
|
|
|
|
|-
|1997.
|Леся Вовк
|Вербас
|Дарко Рац
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|
|-
|1998.
|Кристина Бобрек-Ана Царич
|Баня Лука
|Владимир Надь Митьов
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|
|
|
|
|
|-
|1999.
|Люпка Рац
|Руски 
Керестур
|Ярослав Тиркайла
|Дюрдьов
|
|
|
|
|
|
|-
|2000.
|Саня Полдруги
|Коцур
|Владимир Олеяр
|Руски 
Керестур
|
|
|
|
|
|
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Publika na Cervenej ruzi.jpg|Публика на фестивалу
Файл:Rok grupa na Keresturijadi 86.jpg|Рок ґрупа на ''Керестурияди 86''
Файл:Dzeci na Cervenim pupcecu.jpg|Дзеци на ''Червеним пупчу''
Файл:Monografija Cervena ruza 2.jpg|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том  II нова музична творчосц у забавним духу
Файл:Monografija Cervene pupce.jpg|Моноґрафия  ''Червене пупче,'' том ''III, 1969-2012'', нова музична творчосц за дзеци
Файл:Witajce na Ruzi.jpg|Банер зоз привитом госцом фестивала
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Ґрупа авторох, ''30 Червени ружи'', НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 1991.

* Мирон Жирош, „Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиїˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991'', Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 287. 
* Мирон Жирош, Нєзачуване лєбо затераз  затрацене благо ''Червених  ружох'', ''Шветлосц''  ч. 1, Нови Сад, 1987,  б. 74-84.

* ''10 Червени ружи'', Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї, Руске слово, Руски Керестур, 1971.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-I-WEB.pdf Нова музична творчосц у народним духу, Том I], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2011.
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Нова музична творчосц у забавним духу, Червена ружа 1962-2011, Том II,] Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014.
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-III-WEB.pdf] Нова музична творчосц за дзеци, Червена ружа 1969-2012, Том III], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2013.
* Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/ruski-kerestur-cervena-ruza/  Йована Петрович и Иґор Папуґа побиднїки змаганя за найкрасши глас]. Рутенпрес, 28. юний 2025.
*  [https://www.facebook.com/Crvenaruzafestival/about?_rdr&amp;checkpoint_src=any Фестивал &quot;Червена ружа&quot;]/Festival &quot;Crvena ruža&quot;

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руски або русински манифестациї]]</text>
      <sha1>5mdgt3vk3xu22iv92udfgnmoixeyewj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Володимир Микита</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2903</id>
    <revision>
      <id>18191</id>
      <parentid>18051</parentid>
      <timestamp>2026-05-04T16:09:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени катеґориї</comment>
      <origin>18191</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14293" sha1="9pgfhwer79nxqnm2903lw3mf8z9hjq8" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt; Володимир Микита &lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[File:Volodimir Mikita.jpg|mini|290px]]
| label3           = Назвиско
| data3            = 
| label4           = Датум народзеня
| data4            = 1. фебруара 1931.
| label5           = Датум упокоєня
| data5            = 15. юлия 2025 (94)
| label6           = Державянство
| data6            = українске
| label7           = Язик творох
| data7            = 
| label8           = Школа
| data8            = Руска ґимназя, Мукачево
| label9           = Универзитет
| data9            = Ужгородске уметнїцке училїще, Ужгород
| label10          = Наукови ступень
| data10           = академик Националней академиї уметносцох України
| label11          = Период твореня
| data11           = 1950—2025.
| label12          = Жанри
| data12           = пейзаж, портрет
| label13          = Поховани
| data13           = 
| label14          = Припознаня
| data14           = Награда Штефана Чепи
Национална награда з меном Тараса Шевченка
Награда Pro Arte Ruthenorum
}}
'''Володимир Микита''' (*[[1. фебруар]] 1931—†15. юлий 2025), заслужни русински и українски маляр уметнїк, предлужовач традициї русинскей малярскей Подкарпатскей школи. 

== Биоґрафия ==
Володимир Микита ше народзел 1. фебруара 1931. року у валалє Ракошино на Подкарпатю, теди то була територия Подкарпатскей Руси у Чехословацкей. По законченю Рускей ґимназиї у Мукачове Володимир Микита почал студиї на Ужгородским уметнїцким училїщу под надпатрунком славних представительох русинскей Подкарпатскей малярскей школи, Йосифа Бокшая и Адалберта Ерделя.&lt;ref&gt;Петро Медвідь (16. 7. 2025). [https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы]. Lem.fm.&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Александер Зозуляк (2021). [[http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%8C-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80-%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C-90-%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D1%8E%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9 http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей]. 1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей]. Русиньска Академія.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4015483-v-uzgorodi-pomer-klasik-zakarpatskoi-skoli-zivopisu-volodimir-mikita.html В Ужгороді помер класик Закарпатської школи живопису Володимир Микита], Укрінформ.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Федорук О. К. (2018). [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 Микита Володимир Васильович]. Енциклопедія Сучасної України.&lt;/ref&gt;

Под час студийох Володимир часто участвовал на виставох вєдно зоз своїма [[Професор|професорами]] и так, з часом, постал правдиви нашлїднїк традициї медзивойновей Подкарпатскей малярскей школи. Вон нє лєм же упознал и усвоєл технїчни тайни малярства своїх учительох алє вон тиж у подполносци приял и їх филозофию як служиц свойому [[Народ|народу]] и своєй оцовщини.&lt;ref&gt;Віра Кобулей (2018). [https://www.youtube.com/watch?v=EsXQHn96_m8 На порозі вічного й земного В Микита].
&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Володимир Микита мал успиху як портретист, як автор жанровских сценох и пейзажох. Вон досягнул творчу узретосц у цеку 1960-тох рокох кед ше у його тврочосци зявели як главни штири теми: психолоґийни портрет, благородна валалска робота, филозофски пейзаж и еколоґийни протест.

Мож тримац же як преламна хвилька у творчосци Володимира Микити бул малюнок Ягнятко зоз 1969. року. Од того часу ше на Микитових платнох зявйовали моцни селянски мотиви хтори вон додатково полнєл зоз окремним нукашнїм динамизмом твореня. З тима малюнками Володимир Микита представел уметнїцким кругом совєтскей України нови приступ у третированю темох традицийного валалского живота.

Ґалерию портретох Володимира Микити ширшей явносци презентує лирске платно под назву ''Моя мамка'' з 1967. року, у стилу хторого зробел даскельо портрети сучаснїкох як цо то були ''Уметнїк Манайло'', ''Уметнїк Контратович'' або ''Гирурґ Фединєц''. Манайлов портрет поставел Микиту на найвише место спомедзи удатних майстрох сучасного филозофского портрета. 

Пейзажи Володимира Микити тиж так нєзвичайни. Мож у нїх пренайсц динамични прикази карпатских горох, протест процив насилства чловека односно жеми, а тиж так и протест процив бездуховносци сучасного дружтва. 

Володимир Микита мал значну улогу у културним живоце Подкарпатя у периодзе остатнїх рокох совєтского режима як и у периодзе нєзависней України. 

На инициятиву Володимира Микити у чаше 1989-1990 у Ужгородзе було основане Дружтво Русинох. Окрем того Микита бул учаснїк даскелїх Шветових конґресох Русинох хтори були отримовани у бувшей Югославиї, у [[Прешов|Прешове]] и у Праги. Под час 5. Шветового конґреса Русинох, хтори бул отримани 1999. року, Володимир Микита орґанизовал ретроспективну виставу русинскей уметносци. 

Нєт сумнїву, Володимир Микита припада, нє лєм у русинским контексту, до найвизначнєйших сучасних малярох.
 
За свойо уметнїцки досяги вон здобул назву Заслужного уметнїка України, Народного уметнїка України, дописного члена а потим и академика Националней академиї уметносцох України. 

У 2001. року вон постал лауреат Награди Штефана Чепи за значни допринос до русинскей култури. Уж и прето же вон и сам мал барз важну улогу у русинским народним препородзеню на Подкарпатю. У 2005. року Микита бул лауреат  Националней награди України з меном Тараса Шевченка. 

Року 2021. постал Володимир Микита и перши лауреат Националней награди за русинску уметносц з меном Ивана Манайла ''Pro Arte Ruthenorum''. Тоту награду основали Шветови конґрес Русинох вєдно зоз Русинску националну самоуправу места Вац у Мадярскей на зашеданю XV Шветового конґреса Русинох хтори отримовани 2019. року у Любовнянских купельох. 

У [[Ужгород|Ужгородзе]] єст приватни музей Володимира Микити хтори вон сам формовал коло свойого уметнїцкого ателєа дзе вон бул водитель нащивительом. У мукачовским замку Паланок отворена стаємна вистава роботох Володимира Микити. 

Року 2021. на радию и порталу ''lem.fm'' бул емитовани интервю зоз нїм кед вон виявел же ''Я ше таки народзел. Як виросповиданє так и националносц нє меням. Я ше таки народзел и таки сцем и умрец. Мойо дїдове и прадїдови, шицки були Русини. Нє можем себе задумац же бим було цо пременєл у правди, то нє у моїм нукашнїм духу. Я охабям свой шлїд як уметнїк Русинох, русинского народу, нашого народу.'' 

Володимир Микита, русински маляр, умар 15. юлия 2025. року у Ужгородзе. Упокоєл ше у 94. року. 

[[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/84/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0._%D0%9C%D0%BE%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%281967%29.jpg/250px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0._%D0%9C%D0%BE%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%281967%29.jpg]] 

Файл:Володимир Микита. Учитель-пенсіонер (1958).jpg

Файл:Володимир Микита. Моя мамка (1967).jpg

Файл:Володимир Микита. Портрет Ф. Манайла (1976).jpg

Файл:Володимир Микита. Запізніла весна (1997).jpg


== Вонкашнї вязи ==
Александер Зозуляк (2021). [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей. 1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей]. Русиньска Академія. 

Віра Кобулей (2018). [https://www.youtube.com/watch?v=EsXQHn96_m8 На порозі вічного й земного В Микита]. 

Петро Медвідь (8. 9. 2021). [https://www.lem.fm/pershym-lavreatom-premiyi-pro-arte-ruthenorum-stav-volodimir-mikita/ Першым лавреатом премії Pro Arte Ruthenorum став Володимір Микита]. Lem.fm.

Петро Медвідь (16. 7. 2025). [https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы]. Lem.fm.

Федорук О. К. (2018). [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 Микита Володимир Васильович]. Енциклопедія Сучасної України.

Петро Медвідь, [https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ „Лишаю свій слід як художник Русинів, русиньского народа, нашого народа“], lem.fm, 

[https://web.archive.org/web/20130411055231/http://mykyta.com.ua/  Сайт Володимира Микити] (по uk). Архівна копія з оріґінала зроблена 2024-04-24. 

[https://mykyta-art.com.ua/ Сайт Володимира Микиты] (посмертный)

[http://en.uartlib.org/books/volodymyr-mykyta-exhibition-catalogue/ Volodymyr Mykyta]. Exhibition catalogue. Kyiv, 1979.

[https://web.archive.org/web/20160314171423/http://mykyta.com.ua/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=1226&amp;Itemid=29 Біографія на сайті В. Микити].

[https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y Легенда сучасності Володимир Микита] (video). Русинська Родина (канал UA:Закарпаття). 


== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Народзени на Подкарпатскей Руси]]
[[Катеґория:Русински маляре]]
[[Катеґория:Академски маляре]]
[[Катеґория:Академики]]
[[Катеґория:1. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1931]]
[[Катеґория:15. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 2025]]</text>
      <sha1>9pgfhwer79nxqnm2903lw3mf8z9hjq8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Яким Сабадош</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2984</id>
    <revision>
      <id>18202</id>
      <parentid>18176</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T01:02:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени катеґориї</comment>
      <origin>18202</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5470" sha1="spqrbxxtp2snz1icv2h5eqwl5pvg163" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Яким Сабадош &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Jakim Sabados.jpg]]
| label3 = Назвиско | data3 = Яша
| label4 = Датум народзеня | data4 =1923. року
| label5 = Датум упокоєня | data5 = фебруар, 2008. року
| label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски
| label8 = Школа | data8 = Штредня школа, Нови Сад
| label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет, Беоґрад
| label10 = Наукови ступень | data10 = 
| label11 = Период твореня | data11 =1946-1985.
| label12 = Жанри | data12 = образованє, шах
| label13 = Поховани | data13 =Городски теметов, Нови Сад 
| label14 = Припознаня |  data14 = 
}}
'''Яким Сабадош''' (*1923—†фебруар, 2008), педаґоґ, полиґлота, шахиста. 

== Биоґрафия ==
Яким Сабадош народзени 1923. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]]. Основну школу закончел у родзеним валалє, штредню школу у Новим Садзе а диплому [[Професор|професора]] историї здобул на Филозофским факултету у Беоґрадзе.

Бул учаснїк НОБ од 1944. року и участвовал у чежких борбох на Батини. 

По ошлєбодзеню жеми Яким Сабадош робел як професор историї у основней школи ''Петро Кузмяк'' у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]].

Яким Сабадош 1954. року у ''[[Шветлосц (часопис)|Шветлосци]]'' число 3 и 4 обявел статю з насловом ''Походзенє и приход  Руснацох до Бачкей'', хтора спричинєла значне реаґованє єдней часци руских културних дїячох. Вон бул на становиску такволаней словацкей теориї чийо прихильнїки твердзели же панонски [[руски язик]] стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски) цо спричинєло релативно моцнєйши дискусиї у интелектуалних кругох.

Прешвечени же є по походзеню Виходняр, Яким Сабадош прешол робиц до Бачкого Петровца дзе, окрем историї, преподавал и нємецки язик, (алє на годзинох преподавал по сербски, бо по словацки нїґда нє научел по тот уровень же би могол без проблемох преподавац у штреднєй школи). 

Познєйше, Яким Сабадош прешол до Нового Саду дзе бул помоцнїк директора у Економскей школи а як професор историї робел по одход до пензиї. 

Яким Сабадош бул образовани чловек, бешедовал даскельо язики и обявел даскельо науково роботи. 

Од вчасней младосци Яким Сабадош бул вельки любитель шаху и добри бавяч та здобул титулу ФИДЕ майстра.

Яким Сабадош ше упокоєл концом фебруара 2008. року, у 85. року живота. Поховани є 27. фебруара на Городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. 

== Литература ==
* Ш. Н. Яким Сабадош (1923-2008). Новини ''Руске слово'', рок LXIII, число 10 (3255), Нови Сад, 7. марец 2008, б. 5.

* Тамаш, др Юлиян, &quot;Просвитни роботнїки 1944-1991. року&quot;, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.

== Вонкашнї вязи ==
* Мирон Жирош. [https://rdsa.tripod.com/Malinarod.html Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991] (реферат), часц Визнaчни спортисти, репрезентaтивци, рекордерe, Яким Сабадош чис. 16. Вебсайт ''Руснаци у Панониї'', rdsa.tripod.com.


Тот текст то текст-зародок. До ньго треба унєсц информациї хтори нєдоставаю же би бул цо комплетнєйши.
[[Катеґория:Дюрдьовчанє]]
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Учашнїки НОБ]]
[[Катеґория:Шахисти]]
[[Катеґория:Народзени 1923]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>spqrbxxtp2snz1icv2h5eqwl5pvg163</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Даниєла Штайнфелд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3018</id>
    <revision>
      <id>18192</id>
      <parentid>18185</parentid>
      <timestamp>2026-05-04T18:05:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Ушоренє табели и референци</comment>
      <origin>18192</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17467" sha1="immrmdn0f8zry54gwx1ibxdg6dko9p3" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Даниєла Штайнфелд &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Danijela Štajnfeld crop.jpg|300px]] Даниєла Штайнфелд у представи ''Мала Сирена'', 2009. року
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 = 20 май 1984.
| label5 = Место родзеня | data5 = Бачка Тополя
| label6 = Державянство | data6 = СФР Югославия, Сербия
| label7 = Язик творох | data7 = 
| label8 = Образованє | data8 = Факултет драмских уметносцох 
| label9 = Универзитет | data9 = Универзитет у Беоґрадзе
| label10 = Занїманє | data10 = ґлумица
| header11 = Робота
| label12 = Значнєйши улоги | data12 = Ивкова слава—Мариола &lt;br&gt;
Гевто нашо цо кедишик було—Икица &lt;br&gt;
Ранєни орел—Донка &lt;br&gt;
Враца ше ґовлї—Емануела &lt;br&gt;
[https://www.imdb.com/name/nm2007628/ IMDb]
| label13 = Поховани | data13 = 
| label14 = Припознаня |  data14 = 
}}
'''Даниєла Штайнфелд''' (20. май 1984, [[Бачка Тополя|Бачка Топол]]&lt;nowiki/&gt;я) руска и сербска театрална, телевизийна и филмска ґлумица.

== Биоґрафия ==
Даниєла Штайнфелд родзена 20 мая 1984. року у Бачкей Тополї, у єврейско-рускей фамелиї. [[Оцец]] мр. Михайло и [[мац]] мр. Мария родз. Колошняї. Даниєла ма старшу шестру Соню. Од родзеня жила у Руским Керестуре дзе ходзела до основней школи ''Петро Кузмяк'' а тиж и до ґимназиї хтору закончела на руским язику.   

Паралелно зоз основну школу закончела успишно [[Основна музична школа|основну музичну школу]] ШОМО-Кула одзелєнє у Руским Керестуре, инструмент клавир. Окрем порядней настави у ґимназиї Даниєла була активна у [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]] як барз добра рецитаторка и у Руским народним театру ''Дядя'' як ґлумица-амaтер дзе ше и родзела при нєй любов за ґлуму. Бавела у РНТ ''Дядя'' у вецей представох.  

Як рецитаторка-ґимназиялка у висшим возросту пласовала ше на Републичне змаганє у Валєве и освоєла перше место.  

После законченей ґимназиї уписала студиї ґлуми на Факултету драмских уметносцох у Беоґрадзе, у класи [[Професор|професора]] Драґана Петровича. Дипломовала ґлуму 2008. року на истим факултету.

Попри мацеринского руского Даниєла чечно бешедує сербски, анґлийски и гебрейски язики.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Krtinić, Marija (11. 9. 2020). [https://www.danas.rs/ljudi/danijela-stajnfeld-cena-tisine/ „Danijela Štajnfeld: Cena tišine”.] Данас.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Жиє и роби у ЗАД дзе ше преселєла после того як ю колеґа зоз хторим робела єден проєкт сексуално напастовал, як вона твердзела у медийох. У марцу 2021. року вона до явносци винєсла твердзенє и тужбу у хторей наведла же ю напаствовaл Бранислав Лечич, же би у юнию истого року суд одруцел Даниєлову тужбу зоз обгрунтованьом: ,,нє постоя основи сумнї же зробене наведзене виновне дїло, а анї друге даяке виновне дїло пре хторе ше вишлїдзованє пребера по урядовей длужносци&quot;.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Evropa, Radio Slobodna (2021-07-13). [https://www.slobodnaevropa.org/a/srbija-tuzilastvo-lecic-stajnfeld/31356083.html „Odbačena krivična prijava Danijele Štajnfeld protiv Branislava Lečića”.] Radio Slobodna Evropa.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

== Кариєра ==

=== Телевизийни и филмски витвореня ===
Даниєла Штайнфелд ше по перши раз зявела на филме у витвореню Срдяна Драґоєвича ''Ми нє ангели 2'' з 2005. року. Того рок вона витворела и замеркованшу улогу у филме и мини-сериї Здравка Шотри ''Ивкова слава''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://mondo.rs/Zabava/Film/a1365843/Danijela-Stajnfeld-silovanje-biografija-uloge.html „Ko je glumica čija je potresna priča uzdrmala region? Na vrhuncu slave je pobegla za Ameriku, a evo šta je tamo radila!”.] mondo.rs. 25. 8. 2020.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  Два роки познєйше вона бавела єдну з главних улогох у телевизийней сериї ''Гевто нашо цо кедишик було'', а истого 2007. року ше зявела и у часци филма ''Час нєвиносци'' под назву ''Хлапец хтори бул пребарз нєвини''. Медзи замеркованшима улогами у єй кариєри була и улога проститутки Емануели у єдней з теди популарних серийох ''Враца ше ґовлї''. У филме ''Ранєни орел'' и пред тим емитованей сериї истого мена, хтори робени по мотивох романа Мир Ям, Даниєла толковала улогу Донки.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://kosutnjakfilm.rs/projekti/ranjeni-orao-tv-serija/ „Ranjeni orao”.] Кошутњак филм.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  Познєйше ше зявела и у даскелїх епизодних улогох, як и у филме ''Практични водитель през Беоґрад зоз шпиваньом и плаканьом'', а по одходзе до Зєдинєних Америцких Державох витворела ище даскельо улоги, медзи хторима и подоба Блерти у филме ''Лєм кеш'' (анґл. ''Cash Only''). Свой документарни филм о жертвох напаствованя ''Залїч ме'' (анґл. ''Hold Me Right'')&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Stojanov, Divna (19. 12. 2020). [https://offns.rs/off-screen/film/dokumentarac-danijele-stajnfeld-zaceli-me-pricanje-ce-nas-spasiti/ „Dokumentarac Danijele Štajnfeld „Zaceli me“ – pričanje će nas spasiti”.] offns.rs.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  премиєрно приказала на Сараєвским филмским фестивалу, а потим и на Фестивалу европского филма на Паличу.

=== Театрални улоги ===
Свою театралну кариєру Даниєла Штайнфелд одпочала на сцени Беоґрадского драмского театра дзе на початку 2006. року була часц премиєрней поставки представи ''Амадеус''. Фалат уж после нєполних двох рокох означел ювилейне 50. виводзенє.6 У наступней 2006/07. сезони ґлумица участвовала у трох премиєрох хтори були на репертоаре истого театра. Єй мено ше зявело у ансамблох фалатох ''Любов итд, Блуз за Месию'' и ''Дисгармония''. Року 2007. достала улогу у фалаце продукциї FAVI ''Пасторала'' хтори робени по тексту Радослава Павловича у режиї Милорада Милинковича. У сезони хтора ушлїдзела у Беоґрадским драмским театре вона була часц ансамбла представи ''Млєко''. Попри того, превжала улогу Сари у представи ''Делириюм тременс'' хтору бавела два сезони. Тоту улогу пред ню толковали Милена Павлович Чучилович и Сладяна Влайович, а у познєйших виводзеньох часц ансамбла була и Надя Маршичевич. Наслов ''Инстант сексуалне воспитанє'' премиєрно виведзени у Театре ''Бошко Буха'' штредком марца 2008. року. Тиж так, наступного мешаца истого року, у Югославянским драмским театре Даниєла витворела улогу Марияни у премиєрней постановки Молиєрового фалата ''Тартиф'' зоз 2008. року, у режиї Еґона Савина. Тоту улогу у познєйших виводзеньох превжала Милица Ґойкович, познєйше стаємна членїца тей хижи. У Театре ''Бошко Буха'' толковала и подобу главней юнакинї у представи ''Мала сирена''. 7 Истого, 2008. року, Даниєла Штайнфелд у Беоґрадским драмским театре витворела премиєрни улоги у представох ''Млєко'', як и ''На пол цени'', хтору од сезини 2010/11. превжала Єлисавета Орашанин. У цеку єшенї 2009. у БДТ виведзени премиєри представох ''Ангели у Америки, Мешац у пламеню''. Даниєла Штайнфелд у юнию 2011. року бавела у проєкту ''Rickhardt'' у Нюйорку. Истого року достала улогу у представи ''Дньова заповид'', хтора премиєрно виведзена у цеку новембра у Беоґрадским драмским театре, а у истим мешацу участвовала и у премиєрним виводзеня драми Фйодора Достоєвского ''Зли духи'' у Народним театре у Беоґрадзе. 8 Понеже Даниєла пре особни причини, о хторих вона даскельо роки познєйше бешедовала за медиї, напущела [[Сербия|Сербию]], у шицких активних представох пришло до пременкох у подзелєню улогох. 

== Улоги ==

=== Театрални представи ===
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Наслов
!Улога
!Редитель
!Театер
!Премиєра
|-
|''Фредерик або булевар''
''злодїйствох''
|Береника
|Милан Караджич
| rowspan=&quot;6&quot; |Беоґрадски драмски театер
|17. април 2003.
|-
|''Делириюм тременс''
|Саня
|Ґоран Маркович
|25. април 2005.
|-
|''Амадеус''
|Констанца
|Алиса Стоянович
|14. януар 2006.
|-
|''Любов итд.''
|Ели
|Милена Павлович Чучилович
|10. октобер 2006.
|-
|''Блуз за Месию''
|Сара
|Ягош Маркович
|30. октобер 2006.
|-
|''Дисгармония''
|Лена
|Небойша Брадич
|28. фебруар 2007.
|-
|''Пасторала''
|
|Милорад Милинкович
|
|2007.
|-
|''Инстант сексуалне воспитанє''
|Дача
|Юґ Радивоєвич
|Театер ''Бошко Буха''
|16. марец 2008.
|-
|''Тартиф''
|Марияна
|Еґон Савин
|Югославянски драмски театер
|3. април 2008.
|-
|Млєко
|Наташа
|Дюрдя Тешич
|Беоґрадски драмски театер
|юний 2008.
|-
|На пол цени
|Саня, дзивче з класи
|Сташа Копривица
|
|22. новембер 2008.
|-
|Мала сирена
|Русалка
|Милан Караджич
|Театер ''Бошко Буха''
|1. марец 2009.
|-
|Ангели у Америки
|Емили, шестра Ели Чаптер, жена з Южного Бронкса
|Ґорчин Стоянович
|
|2. октобер 2009.
|-
|Мешац у пламеню
|Милена Павлович-Барили
|Стефан Саблич
|
|10. децембер 2009.
|-
|Rickhardt
|
|
|HB Studio (Нюйорк)
|2011
|-
|Дньова заповид
|Катарина
|Марко Манойлович
|Беоґрадски драмски театер
|11. новембер 2011.
|-
|Зли духи
|Лизавета Николаєвна
|Тушина Лиза,Татяна Мандич Риґонат
|Народни театер у Беоґрадзе
|22. новембер 2011.
|}

=== Филмоґрафия ===
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |&lt;big&gt;Улоги&lt;/big&gt;
|-
!Рок
!Наслов
!Жридлови наслов
!Улога
|-
! colspan=&quot;4&quot; |2000-и роки
|-
|2005.
|''Ми нє ангели 2''
|
|Зорана
|-
|2005.
|''Ивкова слава''
|
| rowspan=&quot;2&quot; |Мариола
|-
|2005.
|''Ивкова слава &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;''
|
|-
|2007.
|''Час нєвиносци (сеґмент: Хлапец'' 
''хтори бул пребарз нєвини)''
|
|Таня
|-
|2007.
|''Гевто нашо цо кедишик було &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;''
|
|Икица
|-
|2007-2008.
|Премиєр &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|
|-
|2008.
|Враца ше ґовлї &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|Емануела
|-
|2008-2009.
|Ранєни орел &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
| rowspan=&quot;2&quot; |Донка
|-
|2009.
|Ранєни орел
|
|-
|2009.
|Занавше млади
|
|Ивана
|-
|2009.
|Гевто як любов &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|Мая
|-
|2009.
|Кед на верби зродзи грозно &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|
|-
! colspan=&quot;4&quot; |2010-и роки
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
|
|
|
|
|-
! colspan=&quot;4&quot; |
|-
|
|
|
|
|}


2010-и роки

2011. 			Мишане месо (серия)					тинейджерка

2011. 			Практични водитель през Беоґрад 	
			зоз шпиваньом и плаканьом

2012. 								Beds Made &amp; Sweaters 	Джоан
								On (кратки филм)

2013. 								Joan (кратки филм)		джоґер

2014. 								Half &amp; Half (кратки филм) 	Еден

2015.							Birth Day (кратки филм)	Мелиса

2015. 							Anya Karmanova: Euro	    Аня Карманова
							 Spy (серија)

2015. 		Лєм кеш				Cash Only			Блерта

2020-ти роки

2020. 		Залїч ме					Hold Me Right (документарни)

== Награди и припознаня ==
Награда Беоґрадского драмского театра за уметнїцке доприношенє, за улогу Лени у представи Дисгармония 2007.9

Награда за найлєпше ґлумецке витворенє на 7. Йоакимфесту 2010. року за улогу Милени Павлович-Барили у представи Мешац у пламеню. 10

== Вонкашнї вязи ==

[https://teatroslov.mpus.org.rs/teatrografija.php?ko=licnost&amp;id=6361 Данијела Штајнфелд] Театрослов на сајту Музеја позоришне уметности

Данијела Штајнфелд на веб-сајту PORT.rs

== Референци ==

6  [https://mondo.rs/Zabava/Kultura/a79675/Veceras-50.-izvodjenje-Amadeusa-u-BDP-u.html „Večeras 50. izvodjenje Amadeusa u BDP-u”.] Новинска агенција Бета. mondo.rs. 18. 11. 2007.

7 Stefanović, Dimitrije (31. 3. 2009). [http://www.seecult.org/vest/za-decu-i-osetljive-u-buhi „Za decu i osetljive u Buhi”.] seecult.org.

8  [https://www.narodnopozoriste.rs/sr/predstave/zli-dusi  „Зли дуси”.] Народно позориште у Београду.

9  [https://www.danas.rs/kultura/tatjana-lukjanova-dusanki-dudi-stojanovic/ ” ”Tatjana Lukjanova“ Dušanki Dudi Stojanović”.] Данас. 21. 2. 2008.

10  [https://www.delfi.rs/vesti/vest/340_pobednici_7_joakimfesta_delfi_knjizare.html  „Pobednici 7. Joakimfesta”.] seecult.org. Делфи књижаре. 17. 5. 2010.</text>
      <sha1>immrmdn0f8zry54gwx1ibxdg6dko9p3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18193</id>
      <parentid>18192</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T00:31:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Закончена табела, референци и катеґориї</comment>
      <origin>18193</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17833" sha1="qdc02qvgn5nr9uef49i5n47p5sqkh8v" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Даниєла Штайнфелд &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File:Danijela Štajnfeld crop.jpg|300px]] Даниєла Штайнфелд у представи ''Мала Сирена'', 2009. року
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 = 20 май 1984.
| label5 = Место родзеня | data5 = Бачка Тополя
| label6 = Державянство | data6 = СФР Югославия, Сербия
| label7 = Язик творох | data7 = 
| label8 = Образованє | data8 = Факултет драмских уметносцох 
| label9 = Универзитет | data9 = Универзитет у Беоґрадзе
| label10 = Занїманє | data10 = ґлумица
| header11 = Робота
| label12 = Значнєйши улоги | data12 = Ивкова слава—Мариола &lt;br&gt;
Гевто нашо цо кедишик було—Икица &lt;br&gt;
Ранєни орел—Донка &lt;br&gt;
Враца ше ґовлї—Емануела &lt;br&gt;
[https://www.imdb.com/name/nm2007628/ IMDb]
| label13 = Поховани | data13 = 
| label14 = Припознаня |  data14 = 
}}
'''Даниєла Штайнфелд''' (20. май 1984, [[Бачка Тополя|Бачка Топол]]&lt;nowiki/&gt;я) руска и сербска театрална, телевизийна и филмска ґлумица.

== Биоґрафия ==
Даниєла Штайнфелд родзена 20 мая 1984. року у Бачкей Тополї, у єврейско-рускей фамелиї. [[Оцец]] мр. Михайло и [[мац]] мр. Мария родз. Колошняї. Даниєла ма старшу шестру Соню. Од родзеня жила у Руским Керестуре дзе ходзела до основней школи ''Петро Кузмяк'' а тиж и до ґимназиї хтору закончела на руским язику.   

Паралелно зоз основну школу закончела успишно [[Основна музична школа|основну музичну школу]] ШОМО-Кула одзелєнє у Руским Керестуре, инструмент клавир. Окрем порядней настави у ґимназиї Даниєла була активна у [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]] як барз добра рецитаторка и у Руским народним театру ''Дядя'' як ґлумица-амaтер дзе ше и родзела при нєй любов за ґлуму. Бавела у РНТ ''Дядя'' у вецей представох.  

Як рецитаторка-ґимназиялка у висшим возросту пласовала ше на Републичне змаганє у Валєве и освоєла перше место.  

После законченей ґимназиї уписала студиї ґлуми на Факултету драмских уметносцох у Беоґрадзе, у класи [[Професор|професора]] Драґана Петровича. Дипломовала ґлуму 2008. року на истим факултету.

Попри мацеринского руского Даниєла чечно бешедує сербски, анґлийски и гебрейски язики.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Krtinić, Marija (11. 9. 2020). [https://www.danas.rs/ljudi/danijela-stajnfeld-cena-tisine/ „Danijela Štajnfeld: Cena tišine”.] Данас.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Жиє и роби у ЗАД дзе ше преселєла после того як ю колеґа зоз хторим робела єден проєкт сексуално напастовал, як вона твердзела у медийох. У марцу 2021. року вона до явносци винєсла твердзенє и тужбу у хторей наведла же ю напаствовaл Бранислав Лечич, же би у юнию истого року суд одруцел Даниєлову тужбу зоз обгрунтованьом: ,,нє постоя основи сумнї же зробене наведзене виновне дїло, а анї друге даяке виновне дїло пре хторе ше вишлїдзованє пребера по урядовей длужносци&quot;.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Evropa, Radio Slobodna (2021-07-13). [https://www.slobodnaevropa.org/a/srbija-tuzilastvo-lecic-stajnfeld/31356083.html „Odbačena krivična prijava Danijele Štajnfeld protiv Branislava Lečića”.] Radio Slobodna Evropa.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

== Кариєра ==

=== Телевизийни и филмски витвореня ===
Даниєла Штайнфелд ше по перши раз зявела на филме у витвореню Срдяна Драґоєвича ''Ми нє ангели 2'' з 2005. року. Того рок вона витворела и замеркованшу улогу у филме и мини-сериї Здравка Шотри ''Ивкова слава''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://mondo.rs/Zabava/Film/a1365843/Danijela-Stajnfeld-silovanje-biografija-uloge.html „Ko je glumica čija je potresna priča uzdrmala region? Na vrhuncu slave je pobegla za Ameriku, a evo šta je tamo radila!”.] mondo.rs. 25. 8. 2020.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  Два роки познєйше вона бавела єдну з главних улогох у телевизийней сериї ''Гевто нашо цо кедишик було'', а истого 2007. року ше зявела и у часци филма ''Час нєвиносци'' под назву ''Хлапец хтори бул пребарз нєвини''. Медзи замеркованшима улогами у єй кариєри була и улога проститутки Емануели у єдней з теди популарних серийох ''Враца ше ґовлї''. У филме ''Ранєни орел'' и пред тим емитованей сериї истого мена, хтори робени по мотивох романа Мир Ям, Даниєла толковала улогу Донки.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://kosutnjakfilm.rs/projekti/ranjeni-orao-tv-serija/ „Ranjeni orao”.] Кошутњак филм.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  Познєйше ше зявела и у даскелїх епизодних улогох, як и у филме ''Практични водитель през Беоґрад зоз шпиваньом и плаканьом'', а по одходзе до Зєдинєних Америцких Державох витворела ище даскельо улоги, медзи хторима и подоба Блерти у филме ''Лєм кеш'' (анґл. ''Cash Only''). Свой документарни филм о жертвох напаствованя ''Залїч ме'' (анґл. ''Hold Me Right'')&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Stojanov, Divna (19. 12. 2020). [https://offns.rs/off-screen/film/dokumentarac-danijele-stajnfeld-zaceli-me-pricanje-ce-nas-spasiti/ „Dokumentarac Danijele Štajnfeld „Zaceli me“ – pričanje će nas spasiti”.] offns.rs.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  премиєрно приказала на Сараєвским филмским фестивалу, а потим и на Фестивалу европского филма на Паличу.

=== Театрални улоги ===
Свою театралну кариєру Даниєла Штайнфелд одпочала на сцени Беоґрадского драмского театра дзе на початку 2006. року була часц премиєрней поставки представи ''Амадеус''. Фалат уж после нєполних двох рокох означел ювилейне 50. виводзенє.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://mondo.rs/Zabava/Kultura/a79675/Veceras-50.-izvodjenje-Amadeusa-u-BDP-u.html „Večeras 50. izvodjenje Amadeusa u BDP-u”.] Новинска агенција Бета. mondo.rs. 18. 11. 2007.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; У наступней 2006/07. сезони ґлумица участвовала у трох премиєрох хтори були на репертоаре истого театра. Єй мено ше зявело у ансамблох фалатох ''Любов итд, Блуз за Месию'' и ''Дисгармония''. Року 2007. достала улогу у фалаце продукциї FAVI ''Пасторала'' хтори робени по тексту Радослава Павловича у режиї Милорада Милинковича. У сезони хтора ушлїдзела у Беоґрадским драмским театре вона була часц ансамбла представи ''Млєко''. Попри того, превжала улогу Сари у представи ''Делириюм тременс'' хтору бавела два сезони. Тоту улогу пред ню толковали Милена Павлович Чучилович и Сладяна Влайович, а у познєйших виводзеньох часц ансамбла була и Надя Маршичевич. Наслов ''Инстант сексуалне воспитанє'' премиєрно виведзени у Театре ''Бошко Буха'' штредком марца 2008. року. Тиж так, наступного мешаца истого року, у Югославянским драмским театре Даниєла витворела улогу Марияни у премиєрней постановки Молиєрового фалата ''Тартиф'' зоз 2008. року, у режиї Еґона Савина. Тоту улогу у познєйших виводзеньох превжала Милица Ґойкович, познєйше стаємна членїца тей хижи. У Театре ''Бошко Буха'' толковала и подобу главней юнакинї у представи ''Мала сирена''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Stefanović, Dimitrije (31. 3. 2009). [http://www.seecult.org/vest/za-decu-i-osetljive-u-buhi „Za decu i osetljive u Buhi”.] seecult.org.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Истого, 2008. року, Даниєла Штайнфелд у Беоґрадским драмским театре витворела премиєрни улоги у представох ''Млєко'', як и ''На пол цени'', хтору од сезини 2010/11. превжала Єлисавета Орашанин. У цеку єшенї 2009. у БДТ виведзени премиєри представох ''Ангели у Америки, Мешац у пламеню''. Даниєла Штайнфелд у юнию 2011. року бавела у проєкту ''Rickhardt'' у Нюйорку. Истого року достала улогу у представи ''Дньова заповид'', хтора премиєрно виведзена у цеку новембра у Беоґрадским драмским театре, а у истим мешацу участвовала и у премиєрним виводзеня драми Фйодора Достоєвского ''Зли духи'' у Народним театре у Беоґрадзе.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://www.narodnopozoriste.rs/sr/predstave/zli-dusi „Зли дуси”.] Народно позориште у Београду.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Понеже Даниєла пре особни причини, о хторих вона даскельо роки познєйше бешедовала за медиї, напущела [[Сербия|Сербию]], у шицких активних представох пришло до пременкох у подзелєню улогох. 

== Улоги ==

=== Театрални представи ===
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Наслов
!Улога
!Редитель
!Театер
!Премиєра
|-
|''Фредерик або булевар''
''злодїйствох''
|Береника
|Милан Караджич
| rowspan=&quot;6&quot; |Беоґрадски драмски театер
|17. април 2003.
|-
|''Делириюм тременс''
|Саня
|Ґоран Маркович
|25. април 2005.
|-
|''Амадеус''
|Констанца
|Алиса Стоянович
|14. януар 2006.
|-
|''Любов итд.''
|Ели
|Милена Павлович Чучилович
|10. октобер 2006.
|-
|''Блуз за Месию''
|Сара
|Ягош Маркович
|30. октобер 2006.
|-
|''Дисгармония''
|Лена
|Небойша Брадич
|28. фебруар 2007.
|-
|''Пасторала''
|
|Милорад Милинкович
|
|2007.
|-
|''Инстант сексуалне воспитанє''
|Дача
|Юґ Радивоєвич
|Театер ''Бошко Буха''
|16. марец 2008.
|-
|''Тартиф''
|Марияна
|Еґон Савин
|Югославянски драмски театер
|3. април 2008.
|-
|Млєко
|Наташа
|Дюрдя Тешич
|Беоґрадски драмски театер
|юний 2008.
|-
|На пол цени
|Саня, дзивче з класи
|Сташа Копривица
|
|22. новембер 2008.
|-
|Мала сирена
|Русалка
|Милан Караджич
|Театер ''Бошко Буха''
|1. марец 2009.
|-
|Ангели у Америки
|Емили, шестра Ели Чаптер, жена з Южного Бронкса
|Ґорчин Стоянович
|
|2. октобер 2009.
|-
|Мешац у пламеню
|Милена Павлович-Барили
|Стефан Саблич
|
|10. децембер 2009.
|-
|Rickhardt
|
|
|HB Studio (Нюйорк)
|2011
|-
|Дньова заповид
|Катарина
|Марко Манойлович
|Беоґрадски драмски театер
|11. новембер 2011.
|-
|Зли духи
|Лизавета Николаєвна
|Тушина Лиза,Татяна Мандич Риґонат
|Народни театер у Беоґрадзе
|22. новембер 2011.
|}

=== Филмоґрафия ===
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |&lt;big&gt;Улоги&lt;/big&gt;
|-
!Рок
!Наслов
!Жридлови наслов
!Улога
|-
! colspan=&quot;4&quot; |2000-и роки
|-
|2005.
|''Ми нє ангели 2''
|
|Зорана
|-
|2005.
|''Ивкова слава''
|
| rowspan=&quot;2&quot; |Мариола
|-
|2005.
|''Ивкова слава &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;''
|
|-
|2007.
|''Час нєвиносци (сеґмент: Хлапец'' 
''хтори бул пребарз нєвини)''
|
|Таня
|-
|2007.
|''Гевто нашо цо кедишик було &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;''
|
|Икица
|-
|2007-2008.
|''Премиєр'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|
|-
|2008.
|''Враца ше ґовлї'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|Емануела
|-
|2008-2009.
|''Ранєни орел'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
| rowspan=&quot;2&quot; |Донка
|-
|2009.
|''Ранєни орел''
|
|-
|2009.
|''Занавше млади''
|
|Ивана
|-
|2009.
|''Гевто як любов'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|Мая
|-
|2009.
|''Кед на верби зродзи грозно'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|
|-
! colspan=&quot;4&quot; |2010-и роки
|-
|2011.
|''Мишане месо'' &lt;small&gt;(серия)&lt;/small&gt;
|
|тинейджерка
|-
|2011.
|''Практични водитель през Беоґрад'' 
''зоз шпиваньом и плаканьом''
|
|
|-
|2012.
|
|''Beds Made &amp; Sweaters On'' &lt;small&gt;(кратки филм)&lt;/small&gt;
|Джоан
|-
|2013.
|
|''Joan'' &lt;small&gt;(кратки филм)&lt;/small&gt;
|джоґер
|-
|2014.
|
|''Half &amp; Half'' &lt;small&gt;(кратки филм)&lt;/small&gt;
|Еден
|-
|2015.
|
|''Birth Day'' &lt;small&gt;(кратки филм)&lt;/small&gt;
|Мелиса
|-
|2015.
|
|''Anya Karmanova: Euro Spy'' &lt;small&gt;(серија)&lt;/small&gt;
|Аня Карманова
|-
|2015.
|''Лєм кеш''
|''Cash Only''
|Блерта
|-
! colspan=&quot;4&quot; |2020-и роки
|-
|2020.
|''Залїч ме''
|''Hold Me Right'' &lt;small&gt;(документарни)&lt;/small&gt;
|
|}
== Награди и припознаня ==
Награда Беоґрадского драмского театра за уметнїцке доприношенє, за улогу Лени у представи ''Дисгармония'' 2007.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://www.danas.rs/kultura/tatjana-lukjanova-dusanki-dudi-stojanovic/ ” ”Tatjana Lukjanova“ Dušanki Dudi Stojanović”.] Данас. 21. 2. 2008.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Награда за найлєпше ґлумецке витворенє на 7. Йоакимфесту 2010. року за улогу Милени Павлович-Барили у представи ''Мешац у пламеню''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://www.delfi.rs/vesti/vest/340_pobednici_7_joakimfesta_delfi_knjizare.html „Pobednici 7. Joakimfesta”.] seecult.org. Делфи књижаре. 17. 5. 2010.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

== Вонкашнї вязи ==

[https://teatroslov.mpus.org.rs/teatrografija.php?ko=licnost&amp;id=6361 Данијела Штајнфелд] Театрослов на сајту Музеја позоришне уметности

Данијела Штајнфелд на веб-сајту PORT.rs

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Ґлумци]]
[[Катеґория:20. май]]
[[Катеґория:Народзени 1984]]</text>
      <sha1>qdc02qvgn5nr9uef49i5n47p5sqkh8v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ошторгель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3019</id>
    <revision>
      <id>18187</id>
      <timestamp>2026-05-04T12:19:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Ошторгель''' – 1. з конопи виплєцени конєц батога зоз хторим ше пука; 2. прен. оштри у роботи и бешеди (о чловекови).   Батог найчастейше длугоки 2,5 метери, ма древене пориско на хторим ґайка, потим прецка, вец шаланґа, та ознова прецка, а под ню споднїк. После сп…</comment>
      <origin>18187</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2019" sha1="9yxre58wkkmn3cqndkmjq2xlhpartyr" xml:space="preserve">'''Ошторгель''' – 1. з конопи виплєцени конєц батога зоз хторим ше пука; 2. прен. оштри у роботи и бешеди (о чловекови). 

Батог найчастейше длугоки 2,5 метери, ма древене пориско на хторим ґайка, потим прецка, вец шаланґа, та ознова прецка, а под ню споднїк. После споднїку идзе штранґ, та чапов зоз скори, а на нїм ошторгель на чиїм концу може (а нє муши) буц чулка як украс. 

Слово походзи з мадь. ostorhegy, цо значи оштри конєц батога.

У прешлосци чобан або пастир, а окреме краваре, мали добри батоги док чували статок. Краваре  рано, кед ишли на пашу, та у валалє з часу на час трубели а частейше  пукали зоз батогом бо пуканє ошторгеля було оштре и гласне та домашнї знали же можу пущиц крави вонка з двора же би ше приключели ґу стаду хторе ишло на пашу. 

Фразеолоґия

Як ошторгель – 1. нагли, строги, оштри; 2. барз оштри, вредни

Литература

Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 111.

Вонкашнї вязи

[https://virtuelni-inkubator.rs/preduzetnicke-price/a-na-kraju-svigar-puca/ A na kraju švigar puca], вебсайт virtuelni-inkubator.rs.

Косана Колесар, [https://www.youtube.com/watch?v=CeELsaePBhI&amp;t=15s&amp;pp=ygUWSmFrIMWhZSBwdWthIHogYmF0b2hvbQ%3D%3D Як ше пука з батогом], Маковчань, Ютюб, youtube.com, 24. новембер 2005. (видео)</text>
      <sha1>9yxre58wkkmn3cqndkmjq2xlhpartyr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пажерак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3020</id>
    <revision>
      <id>18188</id>
      <timestamp>2026-05-04T12:22:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Пажерак''' (лат. oesophagus/esophagus; серб. jедњак; слц. pažerak; од жрец) - єден з орґанох за претровйованє през хтори єдзенє преходзи з устох до жалудка.1, 2 То мускулово-шлїжацоскорочкови орґан цивастей форми.  File:Tractus intestinalis esophagus.svg  Людски  орґани за тровенє зоз означен…</comment>
      <origin>18188</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7159" sha1="h5h97hlbfc25lvd7yjmqw84dokkrby0" xml:space="preserve">'''Пажерак''' (лат. oesophagus/esophagus; серб. jедњак; слц. pažerak; од жрец) - єден з орґанох за претровйованє през хтори єдзенє преходзи з устох до жалудка.1, 2 То мускулово-шлїжацоскорочкови орґан цивастей форми.

File:Tractus intestinalis esophagus.svg

Людски  орґани за тровенє зоз означеним пажераком


Прикмети

Пажерак длугоки 22-25 центи, почина з предлуженьом на гарло и закончує ше у жалудковим отвору за пажерак (лат. cardia). Закончуюци отвор пажерака оддалєни коло 42 центи од початку устовей глїбки. Пречнїк пажерака коло 2 центи (кед єдло преходзи през нього), алє є на даєдних местох и менши. Кед є празни, форма му скляпчисцена и його канал заварти.

Пажерак преходзи през шию, першови кош и брух, та є подзелєни на та три часци. Драга пажерака нє простолинийска, алє прави кривини и зуженя. 

Понеже пажерак лєм зоз мускуловей, вязацей тканї и шлїжацей скорочки, його состав релативно мегки и на месце контакту з другима орґанами прави одвитуюци зуженя (лат. angustitiae esophagi). Горнє зуженє ше вола крикоїдне (лат. angustitia cricoidea) бо ґаґор у тей часци поциснути з персценясту хрупку (лат. cartilago cricoidea) ґаґра. У штреднєй часци пажерака єст друге зуженє, аортикобронхиялне зуженє (лат. angustitia aorticobronchialis), спричинєне з прициском лука аорти и лївей главней душнїци, хтори преходза опрез нього. У долнєй часци пажерака при преходзеню през дияфраґму, настава и треце зуженє пажарека, дияфраґматичне зуженє (лат. angustitia diaphragmatica). 

Збудова пажерака

File:Illu esophageal layers.jpg

Випатрунок мура  пажерака

Мур пажерака ма три пасма:
•	Вязаце пасмо (лат. tunica adventitia), то вонкашнє пасмо хторе бивно вяже пажерак за околни структури. Тото пасмо з вязацей тканї.
•	Мускулово пасмо (лат. tunica muscularis), то штреднє пасмо мура. Звонка ше находза воздлужни мускулово влакна, а нука кружни. У горнєй трецини пажерака мускулово влакна воздлужно-пругасти, а у долнєй 2/3 гладки.
•	Шлїжаца скорочка пажерака (лат. tunica mucosa), то нукашнє пасмо. Вона зоз плочасто-пасмовитого епителу, и воздлужно є зранцована.

Кревово судзини и живци пажерака
•	Артериї пажерака мали, єст их вельо и оддвоюю ше зоз сушедних векших артерийох. Горнї конарчки за пажерак приходза з долнєй щитнай артериї (лат. a. thyroidea inferior), штреднї конарчки ше видвоюю зоз першовей аорти, долнї конарчки з артерийох дияфраґми (лат. a. phrenica superior et inferior), док брухова часц подмирена з лївей жалудковей артериї (лат. a, gastrica sinistra). 
•	Вени пажерака формую подшлїжацоскорочково и периезофаґеални злученя, а потим ше улїваю до векших околних венох. Вени першовей часци ше закончую до бронхиялних, медзиребрових венох, а бруховей часци -  до лївей жалудковей вени.
•	Горня крижно-пругаста мускула пажерака инервує повратни ґаґоров живец и живцови сплєт гарла (лат. plexus pharingeus). Долня гладка мускула инервує парасимпатицки ваґус, а симпатицки конарчки симпатицкопго стебла и першох - долнї шийов ґанґлион.

Фразеолоґия

Буц дакому у пажераку, войсц дакому до пажерака - завадзац дакому, буц дакому нєнависни: 

Таки ши як у пажераку, вше патриш на нас - таки ши допити, вше ши пред нами; 

[Рукометаш потрафел з лабду судию, хтори вибегнул опрез нього] Гваря же ше познєйше судия нє хпал напредок до пажерака, алє лєм ше тримал коло аут линиї, та так, з далєка, судзел змаганє.

Спаднуц до пажерака - спаднуц до оч: 

Остатнї даскельо соботи, на пияцу у Руским Керестуре до пажерака спадли празни места на найлєпшей часци пияцу. ... Хибя углавним овоцаре зоз сиверу Войводини.

Литература

Богдановић, Драгослав. Анатомија грудног коша. Савремена администрација.

Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 115.


Вонкашня вяза
[https://www.apollohospitals.com/sr/diseases-and-conditions/esophageal-strictures  Езофагеалне стриктуре - узроци, симптоми, дијагноза, лечење и превенција], вебсайт  apollohospitals.com.

[https://blogzasistemorganazavarenje.wordpress.com/2015/05/08/27/  Једњак], вебсайт blogzasistemorganazavarenje.wordpress.com, 8 май 2015.

Референци

1  Богдановић, Драгослав. Анатомија грудног коша. Савремена администрација.

2  Susan Standring, ур. (2009) [1858]. [http://www.graysanatomyonline.com/  Gray's anatomy: The Anatomical Basis of Clinical Practice, Expert Consult]. illustrated by Richard E. M. Moore (40 вид.). Churchill Livingstone. ISBN 978-0-443-06684-9.</text>
      <sha1>h5h97hlbfc25lvd7yjmqw84dokkrby0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шор</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3021</id>
    <revision>
      <id>18189</id>
      <timestamp>2026-05-04T12:26:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Шор''' (всл. šor, од мадь. sor) – тото слово у нашим язику ма вецей значеня: 1. улїца: Як пойдзе до валалу на шор, уж кричи на пса; По валалох ше велї улїци волаю: Нови шор, Вельки шор, Курти шор, Капущани шор итд.; 2. колона, дахто/дацо поставени у шоре: Людзе поставали…</comment>
      <origin>18189</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6253" sha1="k1pbdqhpz6u0k1pw1patchz41xo289r" xml:space="preserve">'''Шор''' (всл. šor, од мадь. sor) – тото слово у нашим язику ма вецей значеня: 1. улїца: Як пойдзе до валалу на шор, уж кричи на пса; По валалох ше велї улїци волаю: Нови шор, Вельки шор, Курти шор, Капущани шор итд.; 2. колона, дахто/дацо поставени у шоре: Людзе поставали до шора, хто бул на шоре, тот бул виплацени. Тиж так купуєме карту до театру, кина, спортскей гали або стадионє у тим и тим шоре, 3. порядок: У нїх у обисцу вшадзи шор; 4. правила справованя: Таки шор, таки обичай у нїх.

Фразеолоґия

буц (остац) у тим (другим, гевтим, таким) шоре – буц, остац самодруга: Остуди маю лєм жени у тим шоре.

за шором 1. по шоре: Кед орали, кажди мушел за шором мушел исц єден за другим; 2. єден за другим: Гоч би три роки за шором нїч жита нє зродзело, мали би.

пре шор – пре людзох, пре обичай – Гоч дараз и попиєм, то лєм кус, пре шор.

скорей шора – скорей як тому час: Вона од'жила свой живот скорей шора така млада.

буц у даяким шоре 1. буц у одредзеней ситуациї, обставинох, стану: Пойдзем до майстра да видзим у яким су шоре, чи пойду по семеринґи; 2. буц у порядку, зачувани: Кед ствар хтору сом вжал од сушеда на послугу врацим у таким шоре як сом ю приял, сушед ми и другираз да.

буц у добрим (своїм) шоре – буц у порядку, у шоре: У нас шицко у добрим шоре.

вжац дакого до шора – научиц дакого шора: Болєла тота кривда доброго Янка, та подумал Жида вжац до шора.

вивесц шора дакому/дачому 1. покончиц даяку вельку або чежку роботу: Нєшка пришли ище вецей писма, лєдво сом им шора виведол; 2. погубиц дацо (звичайно з нєфахову роботу): Тота дижджовна хвиля мишом виведзе шора (знїчтожи их).

(за)губиц/погубиц шора 1. (дакому) – загубиц дачий угляд, статус у дружтве: Вигнали свою бабу з обисца, та себе їх син загубел шор, кед ше женєл, нє сцели му дац дзивку. 2. (даґдзе або дакому) – загубиц даґдзе або дакому запровадзени порядок: Нє любела бим даяки твой шор погубиц, та так най будзе як ти сцеш.

знац шора – знац як треба свойо поблеми ришиц: Уж вони лєм знаю свой шор.

знац шора дакому/дачому – добре знац як треба робиц, поступац у одредзеней ситуациї: Дїдо знал шора сланїни, знал добру сланїну порихтац.

мац шора – знац меру, гранїцу: Вешелїц ше, алє и шора мац, нє як вони кажди вечар до карчми.

нє знац себе шора – нє знац ше стримац у єдзеню и пицу: Кед свадзби, а вон дай того масного паприґашу, дай тей свадзебней капусти, дай вина... шора себе нє знал.

лєм кед по шоре – добре кєд людзе умераю по старосци, по природним цеку.

нїяки шор – нєпорядок, нєзлагода: Нє ходзела вецей до нїх, бо у нїх барз нїяки шор: Йовґена оцец набил.

по своїм шоре – так як треба: Нє мала то ствар кед шицко напредує по своїм шоре.

привесц (увесц) до шора 1. (дакого): Нини би го уведли до шора – перше длуство сплациц; 2. (дацо) ушориц, привесц до шорового стану: Запарложел ми жем, нє можем ю до шора привсц.

присц на шор – указац ше правда: Видзиш як то шицко придзе на шор.

провадзиц (водзиц) шор – старац ше о оранизациї и окончованю роботи: Керстурски новтаруш добре шор провадзи: кед ґу ньому нєпоучени чловк придзе, вон го добре порадзи.

тримац дакого/дацо у добрим шоре – старац ше же би шицко було у шоре: У обисцу му як у апатики – трима обисце у добрим шоре.

Шор и робота тримаю чловека – чловек посцигнє кед є роботни и кед зна шора у роботи и живоце.

як то тому шор – як накдаю правила и обичаї: Кед идзеце по драже, здравкайц як тому шор.

Литература

Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 771.

Вонкашнї вязи

Miranda Glavaš Kul. [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A16220/Redak-i-red/ Redak i red], вебсайт hrvatskarijec.rs, 24. марец 2009.</text>
      <sha1>k1pbdqhpz6u0k1pw1patchz41xo289r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Штрайк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3022</id>
    <revision>
      <id>18190</id>
      <timestamp>2026-05-04T12:31:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Штрайк''' (нєм. Streik, од анг. strike – цо значи: вдеренє), єдна з мирох роботнїкох, найчастейше заєднїцке напущованє роботи же би ше з тим нагнало давателя роботи прилапиц їх условия (найчастейше: звекшанє плаци або зменшанє годзинох роботи).  File:Unison strike rally Oxford 2006…</comment>
      <origin>18190</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12978" sha1="d0055efl8cfs02lje9yikums7r2aa1a" xml:space="preserve">'''Штрайк''' (нєм. Streik, од анг. strike – цо значи: вдеренє), єдна з мирох роботнїкох, найчастейше заєднїцке напущованє роботи же би ше з тим нагнало давателя роботи прилапиц їх условия (найчастейше: звекшанє плаци або зменшанє годзинох роботи).

File:Unison strike rally Oxford 20060328.jpg

Штрайк у Оксфорду 2006. 

Як перши штрайк у Сербиї мож тримац роботнїцку побуну у краґуєвскей Лївальнї, хтора вибила у чаше кед управитель бул перши сербски школовани артилєрийни официр Петар Протич (1854–1857). 1

Перши познати штрайк бул у 12. вику у Єгипту под час панованя Рамзеса III кед ше окончовало будовательни роботи. Подїя зачувана на папирусу и детально описує цек штрайку.

Анґлийске слово strike, цо значи – штрайк, першираз ше зявело 1768. року, кед моряки, як знак потримовки штрайком у Лондону, „вдерелиˮ або одстранєли найвекши плахти тарґовинских ладьох у пристанїщу.

Од 1917. року мексицки устав, перши устав Мексика, ґарантовал право на штрайк. Пре масовну нєзанятосц у Америки 1937. року вибили 4740 штрайки. Була то найвекша габа штрайкох у историї.

История штрайкох

Зоз зявеньом индустрийней револуциї и капитализма зявює ше и роботнїцка класа хтора власнїкови (капиталистови) могла предац лєм свою роботу. Понеже власнїк у лєпшим положеню од роботнїка – вон понука роботу, вон диктує условия роботи, у початней фази капитализма роботнїки мали лєм робиц за плацу яку капиталиста бул порихтани плациц.

З наставаньом индустрийних ґиґантох, дзе робело вельке число роботнїкох, створени условия за їх орґанизованє до роботнїцких синдикатох. Синдикати починаю борбу за роботнїцки интереси – векшу плацу, кратши роботни час, лєпши условия роботи, социялну и здравствену защиту...

Даватель роботи и роботнїки маю заєднїцки циль: витвориц и дзелїц приход. Способ подзелєня то гевто дзе ше им интереси зражую. Пре заєднїцки циль, даватель роботи и синдикати сотрудзую по одредзену точку и о проблематики бешедую. Кед ше оценї же з розгварками нє мож посцигнуц догварку, теди роботнїки уходза до штрайку.

Нєобходни условия за орґанизованє штрайку

Штрайк ше муши добре орґанизовац, бо постої ризик же ше вон нє уда, та ше капиталиста почнє вимсциц (одпущованє орґанизатора з роботи, зменшанє плаци и под). За успишне орґанизованє штрайку треба даскельо предусловия:
•	Же єст моцна синдикална орґанизация;
•	Же орґанизация ма одредзени резерви пенєжу (найчастейше од членарини) зоз хторима оможлїви живот роботнїкох под час штрайку, бо нє буду примац плацу;
•	Же єст вельки нарученя ґу фирми и час хтори капиталиста муши випочитовац ґу купцови;
•	Же єст одлука векшини роботнїкох ступиц до штрайку;
•	Же роботнїцки стражи можу зопрец штрайкбрехерох (роботнїкох хтори под час штрайку сцу робиц);
•	Же штрайк може загрожиц Владу, явни шор и мир, та и нормални живот ужеми.

Ґенерални штрайк

Ґенерални штрайк значи штрайк цалого єдного конара (напр. електропривреда, желєзнїца, ПТТ...) або аж шицких системох у жеми. У жемох розвитого капитализма аж и ґенерални штрайки нє ридкосц и у нїх знаю участвовац и вецей стотки тисячи людзе.
Штрайк у социялизме

У социялизме була флоскула же роботнїки „власнїки фабрикох“, же нєт зраженя интересох у социялизме, та же штрайк нєможлїви и нєприродни. Точнєйше, штрайк бул забранєни и зрубовани у кореню. Синдикати ше занїмали з набавяньом углавним швиньского меса и орґанизованьом лєтованя роботнїкох.
Заш лєм у Югославиї, як найскорей єдиней жеми од тих дзе наставал социялизем, уж од 1958. року приходзи до перших штрайкох. Улогу капиталисти успишнє превжала бирократия. Понеже слово „штрайк“ було проскрибоване, похасновани нови термин „застановенє роботи“ (того було и пред Другу шветову войну).2 3 4  Пояшнєнє було же у борби процив бирократиї роботнїки з часу на час, „же би обрацели увагу“, починали „застановйовац роботу“. Застановенє роботи би ше ришовало так же би роботнїки у найвекшим чишлє случайох достали даяке звекшанє плаци „з друкованьом пенєжу“, а руководителє, як привредни так и синдикални и партийни, були на рижни способи покарани бо зоз свою роботу або нєроботу, приведли до застановеня роботи.

Штрайк у транзициї

Найчежше орґанизовац штрайк у транзициї. Роботи нєт, вельки одпущованя, синдикати ше ище вше у правим смислу нє орґанизовали, а часто их власнїки и подкупели.

Єдини цо маю даяки шанси орґанизовац штрайк то роботнїки явних подприємствох бо их єст вельо и штрайк може загрожиц функционованє держави.

Понеже єст Закон о штрайку хтори принєсла Народна скупштина, штрайки у явних подприємствох дошлєбодзени, алє з обовязним „обезпеченьом минималней функциї роботи“. То практично значи же 30% роботнїкох нє шме штрайковац анї док штрайк тирва. Обачене же ше у штрайкох явних подприємствох поцихи евидентує хто спомедзи занятих бул у штрайку, а понеже ше вшадзи наявює одпущованя, ясне же як чежко нєшка орґанизовац штрайк.

Место штрайкох, у Сербиї ше остатнїх рокох применює „блокаду драгох“ та кажде хто ма даяки проблем може, за тераз, блокировац явни драги и улїци пре витворенє своїх правох. До тераз интервенциї полициї були ридки и нє пребарз брутални.

Штрайк з гладом

То єдна з методох борби, найчастейше гарештованих процив власцох у гарешту и їх поступкох. Запровадзую го найчастейше политични гарештанци кед вичерпаю шицки средства борби за свойо права або цилї. Штрайк з гладом ше найчастейше запровадзує так же гарештанєц пиє лєм води, а одбива єдзенє. У зависносци од конституциї и здравственого стану, штрайк з гладом може тирвац без смертельних пошлїдкох коло 30 днї.

Єст вельо приклади же управа гарешту на силу карми гарештанца так же му дава инфузию.

Кед загарештовани даяка позната особа, вец до явносци швидко сцигує информация же вон штрайкує з гладом и теди приходзи до протестох прейґ средствох информованя на хасен штрайкачови. Публицитет у тим случаю пресудни.

Штрайк з гладом як средство хасную и обезправени у транзициї так же штрайкую пред Владу, Скупштину або на даяким другим явним месце.

Лок аут

Лок аут то ситуация процивна штрайку. Кед власнїк нє ма досц роботи, вон завера фирму на єден час, роботнїки нє приходза на роботу и нє примаю плацу.

Литература

Bogdan Kavčič, Andrej Lukan, Dana Mesner-Andolšek, Andreja Čibron. 1991, STAVKE, Ljubljana: Znanstveno in publicistično središče d.o.o.

Wagnerová, E.; Šimíček, V.; Langášek, T.; Pospíšil, I. a kol. Listina základních práv a svobod. Komentář. Praha : Wolters Kluwer ČR, a. s. 2012, s. 601

ŠNÉDAR, Libor. Krátké zamyšlení nad problematikou právní regulace stávky. In: HRABCOVÁ, Dana. Pracovní právo 2011: sociální dialog: sborník příspěvků z mezinárodní vědecké konference. 1. vyd. Brno: Masarykova univerzita, 2011. s. 108 – 111. ISBN 9788021054387.

Вонкашнї вязи

Richard W. Fetter: [https://www.mesec.cz/clanky/i-mimo-kolektivni-vyjednavani-jsou-stavky-legalni-bez-pravidel/ Stávky i mimo kolektivní vyjednávání jsou legální, ale bez pravidel,] Měšec.cz, 14. 6. 2011.


Референци


1  Журић, Вуле (31. 3. 2023). [https://oko.rts.rs/istorija/5083948/zivot-i-prikljucenija-petra-protica-dragacevca-prvog-skolovanog-srpskog-artiljerca-boj-srba-s-druzima-pakla-i-druge-price.html  „Живот и прикљученија Петра Протића Драгачевца, првог школованог српског артиљерца: „Бој Срба с друзима пакла“ и друге приче”.] РТС - OKO. 

2 [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_2F6F6602455A67B1B521D786232CBF4A/1935/11/01?pageIndex=00007 Крај обуставе рада у руднику Ресава.] Политика, 1. нов. 1935 

3 [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_EA14D129E93A8F6C7A1935AA12C320B4/1936/08/05?pageIndex=00005  ...предстоји обустава рада],  Време, 5. август 1936 

4 [https://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Periodika/SD_2F6F6602455A67B1B521D786232CBF4A/1936/04/04?pageIndex=00008  Шеснаести дан обуставе рада у фабрици авиона &quot;Змај&quot; у Земуну.] Политика, 4. апр. 1936.</text>
      <sha1>d0055efl8cfs02lje9yikums7r2aa1a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Народзени 1984</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3023</id>
    <revision>
      <id>18194</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:31:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18194</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Народзени на Подкарпатскей Руси</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3024</id>
    <revision>
      <id>18195</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:33:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18195</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ґимназиї у Войводини</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3025</id>
    <revision>
      <id>18197</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:50:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18197</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Школи у Руским Керестуре</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3026</id>
    <revision>
      <id>18198</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:50:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18198</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Образованє по руски</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3027</id>
    <revision>
      <id>18199</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:50:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18199</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Руски або русински манифестациї</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3028</id>
    <revision>
      <id>18201</id>
      <timestamp>2026-05-05T00:57:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>18201</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґайди</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3029</id>
    <revision>
      <id>18204</id>
      <timestamp>2026-05-05T06:39:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Ґайди''' народни дуйни инструмент меха и пищалки (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (bag pipes), медзитим у велїх жемо…</comment>
      <origin>18204</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17305" sha1="9joib7brnrh9s3ec0q5f3sqocwxd2k7" xml:space="preserve">'''Ґайди''' народни дуйни инструмент меха и пищалки (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (bag pipes), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз наду заменєни зоз индустрийним, та ше и звук присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку. (2)(3)
Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства Сербиї. (4)

Походзенє назви

Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:
•	Сербски етномузиколоґ Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ghaida - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)
•	•  Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  ”Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (New Grove Dictionary of Music and Musicians) автора Стенлия Садиєа (Stanley Sadie), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ghait - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей скори.[5]

История

Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал мех на ґайди.
У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.
На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, Польскей, Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла форма того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)
У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали вритански острова.
Римски историчар Светониє пише же цар Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох“. Ґайди ше споминаю у Старим Риме и пред тим, 37. року новей ери, у єдней писнї за хтору ше вери же ю написал поета Верґилиє, як „пищалку хтора приємно и мило чвиринка“.
Ґайди на простору Балкана
Ґайди ше зявюю у Сербиї, Македониї, Болгарскей, Албаниї, Горватскей.
На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:
•	Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.
•	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]
•	Ерски ґайди
•	Банатски або мокрински ґайди
•	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]
Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове ,,прилапели'' схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.
Ґайди у сучасней музики
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз тамбуру. Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 
Ґайди у Сербиї

Ту будзе фотка

Будзе ту таблїчка:

== Нєматериялне културне нашлїдство ==

Реґион	Юговосточна и сиверовосточна Сербия и Войводина

Заєднїца	Заєднїци сербского, македонского и влашского жительства

Предкладач	Музиколоґийни институт САНУ, Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу Городу Заєчару Културни центер Панчева, Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”, КУД „Ябланїцке коло”

Веб сайт	http://nkns.rs/cyr


Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних народох. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.
Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: cărabăş) и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше  стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.
Фразеолоґия : У народзе гваря дує до ґайдох (дува у гајде).[2][10]

Опис и виробок инструмента

Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак ,,пребера'' зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то ґузбанок, дрен, орґона и шлївка.
На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше штимовали з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 
Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера- розмир) або полутони.
Шицки ,,персценї''  древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски «Главчине» и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа).
Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. 
Велька длугока цива хтора дава глїбоки (бас) тон тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало??/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.
Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту.
Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал воздух), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.
Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї
Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на солистичну праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских гудакох - виводзачох на трогласових ґайдох.
Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у Войводини (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и Сримскей Митровици).[4]

== Референци ==

1.	^ Влајић-Поповић, Јасна. „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”. ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из оригинала 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.
2.	^ Врати се на:а б Pekic, Biljana. „Narodni instrumenti”. Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.
3.	^ „Gajde”. www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.
4.	^ Врати се на:а б „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.
5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. „Гајде у традиционалној култури Срба” (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.
6.	^ „Гајде — траг прошлости”. ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.
7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”. Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.
8.	^ „Sviranje na gajdama”. Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.
9.	^ „Gajde”. NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.
10.	^ „You are being redirected...”. www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

•	An Píobaire, Dublin: Na Píobairí Uilleann.
•	Chanter, The Bagpipe Society.
•	The Piping Times, Glasgow: The College of Piping.
•	Piping Today, Glasgow: The National Piping Centre.
•	Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.
•	The Voice, Newark, DL: The Eastern United States Pipe Band Association.</text>
      <sha1>9joib7brnrh9s3ec0q5f3sqocwxd2k7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18205</id>
      <parentid>18204</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T07:05:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>18205</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17767" sha1="deubebpundumz8tkxm1iybncwmz36lp" xml:space="preserve">'''Ґайди''' народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] меха и [[Пищалка|пищалки]] (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз наду заменєни зоз индустрийним, та ше и звук присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку. (2)(3)

Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]]. (4)

Походзенє назви

Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:
•	Сербски етномузиколоґ Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

•	•  Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  ”Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей скори.[5]

История

Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал мех на ґайди.
У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.
На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, Польскей, Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла форма того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)
У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали вритански острова.
Римски историчар Светониє пише же цар Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох“. Ґайди ше споминаю у Старим Риме и пред тим, 37. року новей ери, у єдней писнї за хтору ше вери же ю написал поета Верґилиє, як „пищалку хтора приємно и мило чвиринка“.
Ґайди на простору Балкана
Ґайди ше зявюю у Сербиї, Македониї, Болгарскей, Албаниї, Горватскей.
На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:
•	Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.
•	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]
•	Ерски ґайди
•	Банатски або мокрински ґайди
•	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]
Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове ,,прилапели'' схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз тамбуру. Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 

'''Ґайди у Сербиї'''

Ту будзе фотка

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Нєматериялне културне нашлїдство'''
|-
|'''Реґион'''
|Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|-
|'''Заєднїца'''
|Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|-
|'''Предкладач'''
|Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу 
Городу Заєчару Културни центер Панчева, 
Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,
КУД „Ябланїцке коло”
|-
|'''Веб сайт'''
|http://nkns.rs/cyr
|}


Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних народох. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: cărabăş) и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше  стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря дує до ґайдох (дува у гајде).[2][10]

Опис и виробок инструмента

Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак ,,пребера'' зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то ґузбанок, дрен, орґона и шлївка.
На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше штимовали з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 
Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера- розмир) або полутони.
Шицки ,,персценї''  древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски «Главчине» и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа).
Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. 
Велька длугока цива хтора дава глїбоки (бас) тон тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало??/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.
Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту.
Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал воздух), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї
Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на солистичну праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских гудакох - виводзачох на трогласових ґайдох.
Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у Войводини (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и Сримскей Митровици).[4]

== Референци ==

1.	^ Влајић-Поповић, Јасна. „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”. ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из оригинала 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.
2.	^ Врати се на:а б Pekic, Biljana. „Narodni instrumenti”. Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.
3.	^ „Gajde”. www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.
4.	^ Врати се на:а б „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.
5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. „Гајде у традиционалној култури Срба” (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.
6.	^ „Гајде — траг прошлости”. ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.
7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”. Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.
8.	^ „Sviranje na gajdama”. Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.
9.	^ „Gajde”. NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.
10.	^ „You are being redirected...”. www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

•	An Píobaire, Dublin: Na Píobairí Uilleann.
•	Chanter, The Bagpipe Society.
•	The Piping Times, Glasgow: The College of Piping.
•	Piping Today, Glasgow: The National Piping Centre.
•	Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.
•	The Voice, Newark, DL: The Eastern United States Pipe Band Association.
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>deubebpundumz8tkxm1iybncwmz36lp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18206</id>
      <parentid>18205</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T09:06:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйованє медзинасловох, тексту и вики вязи</comment>
      <origin>18206</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18151" sha1="i6gyp2wsif674th2da54g4xtlllue6d" xml:space="preserve">'''Ґайди''' народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] меха и [[Пищалка|пищалки]] (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз [[Над|наду]] заменєни зоз индустрийним, та ше и звук присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку. (2)(3)

Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]]. (4)

== Походзенє назви ==
Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:

•	Сербски [[Етномузиколоґия|етномузиколоґ]] Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

•	•  Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  ”Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей [[Скорка|скори]].[5]

== История ==
Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал [[мех]] на ґайди.

У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.

На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла [[Фурма|форма]] того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)

У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали британски острова.

Римски историчар Светониє пише же [[Царска коруна|цар]] Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох“. Ґайди ше споминаю у Старим Риме и пред тим, 37. року новей ери, у єдней писнї за хтору ше вери же ю написал поета Верґилиє, як „пищалку хтора приємно и мило чвиринка“.

== Ґайди на простору Балкана ==
Ґайди ше зявюю у [[Сербия|Сербиї]], Македониї, Болгарскей, [[Албания|Албаниї]], [[Горватска|Горватскей]].

На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:

•	Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.

•	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]

•	Ерски ґайди

•	Банатски або мокрински ґайди

•	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]

Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове „прилапели'' схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму″.''

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз [[Тамбура|тамбуру]]. Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 

'''Ґайди у Сербиї'''

Ту будзе фотка

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Нєматериялне културне нашлїдство'''
|-
|'''Реґион'''
|Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|-
|'''Заєднїца'''
|Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|-
|'''Предкладач'''
|Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу 

Городу Заєчару Културни центер Панчева, 

Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,

КУД „Ябланїцке коло”
|-
|'''Веб сайт'''
|http://nkns.rs/cyr
|}


Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних [[Народ|народох]]. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: ''cărabăş'') и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше  стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря дує до ґайдох (дува у гајде).[2][10]

== Опис и виробок инструмента ==
Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава [[звук]], ма дзирки на хторих гудак ,,пребера'' зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то [[ґузбанок]], дрен, [[орґона]] и шлївка.''

На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи [[Зубодлобка|зуб]] лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше штимовали з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 

Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера - розмир) або [[Полутон|полутони]].

Шицки ,,персценї''  древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски «Главчине» и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа).''

Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. 

Велька длугока цива хтора дава глїбоки ([[бас]]) тон тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало??/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.

Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту.

Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал [[воздух]]), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

== Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї ==
Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на солистичну праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских [[Гудак|гудакох]] - виводзачох на трогласових ґайдох.

Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у Войводини (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и Сримскей Митровици).[4]

== Референци ==

1.	^ Влајић-Поповић, Јасна. „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”. ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из оригинала 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.

2.	^ Врати се на:а б Pekic, Biljana. „Narodni instrumenti”. Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.

3.	^ „Gajde”. www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.

4.	^ Врати се на:а б „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.

5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. „Гајде у традиционалној култури Срба” (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.

6.	^ „Гајде — траг прошлости”. ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.

7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”. Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.

8.	^ „Sviranje na gajdama”. Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.

9.	^ „Gajde”. NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.

10.	^ „You are being redirected...”. www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

•	An Píobaire, Dublin: Na Píobairí Uilleann.

•	Chanter, The Bagpipe Society.

•	The Piping Times, Glasgow: The College of Piping.

•	Piping Today, Glasgow: The National Piping Centre.

•	Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.

•	The Voice, Newark, DL: The Eastern United States Pipe Band Association.
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>i6gyp2wsif674th2da54g4xtlllue6d</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>