Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.1 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 90 18339 14283 2026-05-11T20:28:33Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 18339 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Владимир Рогаль</big> |- |'''Народзени''' |20. юния 1925. |- |'''Умар''' |31. октобра 1984. (59) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |-|- |'''Школа''' |Учительска школа, Зомбор |-|- |'''Период твореня''' |1946—1976. |-|- |'''Жанри''' |просвита, информованє |- |'''Поховани''' |на варошским теметове у Шидзе |- |'''Припознаня''' |Орден заслугох за народ III шора, Награда ''6. децембер'' општини Шид |} '''Владимир Рогаль''' (*20. юний 1925—†31 октобер 1984), учитель, єден з перших редакторох часопису за руски дзеци ''Пионирска заградка'', дружтвено-политични дїяч. == Биоґрафия == Владимир Рогаль ше народзел 20. юния 1925. року у Соту (при [[Шид|Шиду]]), у селянскей фамилиї. [[Оцец]] Штефан и [[мац]] Анка. Владов оцец Штефан бул спочатку тишлїр, а вец ше пошвецел землєдїлству. Окремну увагу пошвецовал винїцарству и пчоларству. Владов дїдо Янко Рогаль, приселєл ше зоз Лукова (Бардейовски срез у Словацкей) до околїска Лежимиру у Сриме, а потим до Привиней Глави. Ту ше му народзели 11-ецеро дзеци, спомедзи хторих пецеро умарли. Владо закончел штири класи основней школи у своїм родним месце, а гражданску школу у [[Шид|Шидзе]]. Три класи учительскей школи Владимир Рогаль закончел пред войну у Сримских Карловцох, а матуровал у учительскей школи у Зомборе 1946. року. Уж од 1941. року, як шеснацрочни леґинь, прежил велї войново страхоти. За презвиско Рогальовей фамелиї вязани и познати фрушкогорски Рогаль-бази под час НОВ. Владимир Рогаль, як учаснїк у Народноошлєбодительней войни (НОВ), бул на першей паради у ошлєбодзеним Беоґрадзе 1944. року, одкаль шицки борци рушели до борби за конєчне ошлєбодзенє жеми. По ошлєбодзеню, як визначному дружтвено-политичному роботнїкови, були му зверени одвичательни длужносци на планє образованя и култури у [[Бачка|Бачкей]], дзе службовал од 1946. по 1954. рок. У тим периодзе, як млади просвитни роботнїк, розпоредзени є на службу до Сентянского Ґунарошу (познєйше [[Нове Орахово]]), дзе ше праве приселєли, як колонисти, Руснаци з [[Руски Керестур|Руского Керестура]], як перши учитель у новооснованей основней школи за руски дзеци. Медзитим, уж о рок бул премесцени до Руского Керестура за управителя основней школи, а вец знова о рок бул послати до Беоґраду на курс за новинара. По врацаню з Беоґраду 1949. року бул меновани за главного и одвичательного редактора часопису за руски дзеци ''Пионирска заградка''. У периодзе кед Владими Рогаль бул редактор ''Пионирскей заградки'' видруковани 17 числа того дзециского часопису, зоз хторих шейсц були двочисла. Владо вельо зробел на звекшаню тиражу, як и на преширйованю сотруднїцтва. Од 1951. по 1954. рок робел як други секретар Секциї за Руснацох при Союзу културно-просвитних дружтвох АП Войводини, дзе у исти час окончовал и значни дружтвено-политични функциї. Владимир Рогаль ше 1951. року оженєл зоз учительку Єлисавету Славку Будински з Руского Керестура. У малженстве мали сина Владимира и дзивку Надежду. [[Файл:Vladimir i Slavka Rohalj.jpg|alt=Славка и Владимир Рогаль зоз школярами у Бикич Долу|thumb|420x420px|Славка и Владимир Рогаль зоз школярами у Бикич Долу]] У 1954. року ше, по власней дзеки, преселєл до [[Бикич Дол]]у, дзе як учитель робел у Бикичу, Соту и [[Беркасово|Беркасове]], вєдно зоз свою супругу Славку. У Бикичу Владимир орґанизовал велї успишни роботни акциї: вибудов базену за купанє валала (Бикич бул теду преглашени за найушоренши валал у шидске општини), снованє добродзечного огньогасного дружтва, уводзенє електричного ошвиценя (перша електрична грушочка у валалє зашвицела 1. юлия 1960. року) итд. Вєдно зоз супругу Славку робел и у рамикох Културно-просвитного дружтва Иван Котляревски. У 1962. року Владимир Рогаль прешол на роботу до Скупштини општини Шид, дзе водзел образованє и културу. За свою дружтвену и просвитну роботу Владимир Рогаль достал вецей дипломи и плакети, бул одликовани з Орденом заслугох за народ III шора, а бул и добитнїк награди ''6. децембер'' општини Шид. Пензионовани є 1976. року кед бул на роботним месце помоцнїка директора Основней школи ''Бранко Радичевич'' у Шидзе. Владимир Рогаль умар 31. октобра 1984. року у Шидзе. Поховани є на варошским [[Теметов|теметове]]. == Литература == * [[Янко Рац]], ''Владимир Рогаль (1925-1984);'' ''Руски календар 1985, Руске слово'', Нови Сад, 1983, боки 69-71. * [[Василь Мудри]], ''З нагоди означованя 70-рочнїци народзеня Владимира Рогаля (1925-1984-1995),'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 5, 1996-1997, б. 121-123.''[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]'' {{DEFAULTSORT:Рогаль , Владимир }} [[Катеґория:Шидянє]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Одликовани]] [[Катеґория:Учашнїки НОВ]] [[Катеґория:20. юний]] [[Катеґория:Главни и одвичательни редакторе]] [[Катеґория:Народзени 1925]] [[Катеґория:31. октобер]] [[Катеґория:Умарли 1984]] p5fxrh05r0dg2bpd4j6ydn91nfpe357 0 806 18345 7535 2026-05-12T08:49:34Z Sveletanka 20 катеґория 18345 wikitext text/x-wiki == Рация 1942. року == Каждого року на початку януара, уж децениями, у [[Войводина|Войводини]] людзе зоз шорох рижних народох и националних меншинох на достоїнствени способ означую днї кед у [[Бачка|Бачкей]], у штред найвекшей жими, кед рики Дунай и Тиса звичайно були прекрити зоз лядом, починаюци од крачунских дньох, од рукох Хортийових фашистох страдали даскельо тисячи хлопи, жени и дзеци и вец забити, часто и полуживи та и живи, були руцени под ляд. У тим нєчловеческим виживйованю воєней сили над мирним, нєвиноватим и нєнаоружаним народом у януаре 1942. року, найвекшу цену плацели валали у Шайкашкей, як и жителє варошу Нови Сад. Рация запровадзена на Крачун у валалох Шайкашскей - у Чуроґу, Ґосподїнцох, Шайкашу, [[Дюрдьов|Дюрдьове]], Мошорину, Тителю, Локу, Ґардиновцох, Вилову, Жаблю, як и у варошох Бечей, Сербобран, Темерин и кус познєйше у Новим Садзе (од 21. по 23. януар 1943. року). [[Файл:Pokolj u Novom Sadu 1942.jpg|алт=Цела позабиваних цивилох у касарнї у Новим Садзе|мини|338x338п|Цела позабиваних цивилох у касарнї у Новим Садзе, Футошка улїчка, януар 1942.]] Позабивани, як пишу давни кнїжки и велї и нєшка витирвали вигледоваче тей траґедиї, найвецей Серби, алє и Євреє, Роми, Словаци, Руси, Руснаци, та и Нємци, Мадяре, Горвати... Историчар и длугорочни виглєдовач числа жертвох Рациї Александар Велїч, операюци ше на историйни жридла и предходни податки и виглєдованя, видал кнїжку до тераз идентификованих жертвох Рациї, у едицї "Свеске за историју Новог Сада". У кнїжки по мену и презвиску, рокох старосци, занїманю, дзивоцким презвиску одатих женох, дню шмерци и зоз дзепоєднима другима податками, начишлєни 5.862 жертви Рациї, 17 националносцох, медзи хторима Руснаци були пияти по числу, после Сербох, Єврейох Ромох и Мадярох, на подручу рациї котре творели 15 валали, варощики и город Нови Сад ( У елаборату державней комисиї зоз 1945 року, тото число виношело 3.417 особи). Єдна трецина жертвох були жени, вецей як 500 були дзеци и вецей як 500 були стари хлопи и жени. Же число страданих Сербох у южей Бачки коло 10.000 ище 1943. року писали скандинавски новинаре зоз Будимпешти до своїх редакцийох, а познати посланїк у мадярским парламенту Ендре Байчи Жилински ище теди явно бешедовал о 12.763 жертвох. Иван Иванї, познати интелектуалєц хтори прежил рацию, бешедовал о 6.000 позабиваних новосадянох. Дзепоєдни гваря же найвекшу вину за таке страшне уганянє страху од новей власци до народу маю млади хлапци зоз Чуруґу, Дюрдьова, Жаблю, Бечею и других валалох у Шайкашкей, углавном Серби и Руснаци, котри у юлию 1941. року прешли до илеґали и, сцекаюци од мадярскей мобилизациї, пошли до риту коло Тиси и ту, их коло 20, по директиви Партиї, формовали Шайкашки партизански одряд. == Пририхтованє Рациї == Историйни жридла бешедую же ше воєна операция за ликвидованє сербских бунтовнїкох и за застрашованє народа рихтала у Мадярскей ище у октобру 1941. року. Алє єднодньове зраженє мадярских жандарох и войска, коло салашу Ґаври Пустаича нєдалєко од Тиси при Жаблю дзе бул лоґор Шайкашского партизанского одряду хтори теди мал коло 40 борцох, у хторим погинули 10 и ранєни 10 нападаче, було причина за початок рациї. Мадярска власц уж у першим року окупациї зоз векшини валалох дзе после Першей шветовей войни було населєне сербске жительство виганяла жительох и почала насельовац Мадярох зоз Буковини и других периферних крайох Мадярскей, а концом 1941. року, пре мученя и зради даєдних комунистох и скойовцох, мадярска власц вошла до часци илеґалней мрежи членох и руководствох и базох тих орґанизацийох котри ше рихтали за одпор окупаторови. Требало теди, по їх лоґики, у зачатку, гоч и на таки страшни и кирвави способ, загартушиц кажду и найменшу думку на отпор окупацийней власци. Терор власци пановал вшадзи. Дзешатки людзох по шицких, окреме векших местох у Бачки, лапани, заверани, мучени, судзени, забивани и посилани до лаґрох у Мадярскей и ширцом по Европи, а велї, спомедзи хторих ше барз мало врацело дому, посилани на восточни фронт. Так у януаре 1942 року одведзени зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и занавше нєстали члени СКЮ Дюра Кишюгас, Сивч Йовґен и Сопка Йовґен, а тиж так одведзени и ликвидовани члени СКОЯ Салонтаї Яким, Орос Ґабор и Семан Йовґен. Рация представяла найстрашнєйше вимсценє власци над народом хтори ше нє мирел зоз окупацию. У Дюрдьове идентификовани вкупно 340 жертви, од чого 266 Серби, 38 Руснаци, 28 Євреє, 1 Бунєвац, 1 Нємец и 6 особи мишаней нациналносци. У Рациї страдали шицкого, до тераз идентификовани, 49 Руснаци од чого 38 у Дюрдьове, 7 у Новим Садзе и по 1 у Жаблю, Мошорину, Ґосподїнцох и Бечею. У Дюрдьове найбаржей страдали фамелиї хтори мали борцох у Шайкашким одряду. Так наприклад, зоз фамелиї Копчански страдали 6 особи пре Копчански Йовґена, борца у одряду, зоз фамелиї Мудри страдали 4 особи пре Мудри Любомира, борца одряду, зоз фамелиї Ерделї страдали 3 особи пре Ерделї Владимира, борца одряду, зоз фамелиї Микловш страдали 3 особи пре Микловш Александра, борца одряду... Тей кирвавей жими у Бечею лапена, мучена и скоро гола и боса по велькей жими зоз гарешту одведзена на городску площу и обешена 18 рочна скойовка Ирина Провчи. Єй дакус старши брат Владо сцекол зоз Бечею зоз секретаром месного комитета СКОЙ-а Попноваковим алє их жандаре обколєшели при Надалю, дзе ше вони борели док мали мунициї, а кед им остала лєм по єдна кулька, же би нє спадли до рукох фашистом, обидвоме ше сами заштрелєли. Податки гуторя же нє були презвиско, язик и вира причини пре хтори страдали велї жертви и же нє були шицки, окрем Сербох и Єврейох, "колатерална чкода", як пишу дзепоєдни сербски историчаре и новинаре. Ликвидирани цали фамелиї гевтих цо брали оружиє до рукох и борели ше процив окупациї, без огляду на презвиско, язик и виру, а наводно як "погинути у цеку ґушеня комунистичней побуни", страдали и велї маєтни людзе, прето же ше таким, по мадярских фашистичких законох, могол одняц и присвоїц їх маєток. == Литература == Kasaš, Aleksandar (1996). Mađari u Vojvodini 1941-1946. Novi Sad: Filozofski Fakultet u Novom Sadu. Голубовић, Звонимир (2004). Рација 1942. Нови Сад: Енциклопедија Новог Сада књига 23. Звонимир Голубовић, Рација у Јужној Бачкој, 1942. године, Нови Сад, 1992. Документи из историје Југославије, Београд, 1996. Звонимир Голубовић, Рација 1942, Енциклопедија Новог Сада, књига 23, Нови Сад, 2004. Александар Вељић, Истина о Новосадској рацији, Сремска Каменица, 2010. Јован Радосављевић, Рација и логори у Бачкој за време Другог светског рата, Нови Сад, 2012. == Вонкашнї вязи == * [https://www.novosti.rs/c/drustvo/vesti/904848/ekskluzivno-pod-oznakom-183-pronadjen-dokument-koji-nov-nacin-osvetljava-tragicnu-novosadsku-raciju Под ознаком Ф-183: Пронађен документ који на нов начин осветљава трагичну новосадску рацију] * [https://www.bbc.com/news/world-europe-12446562 Шандор Кепиро оптужен за егзекуције] * [https://web.archive.org/web/20110215065843/http://www.kurir-info.rs/vesti/kepiro-optuzen-za-zlocine-nad-srbima-75019.php „Кепиро оптужен за злочине над Србима”. Курир. 14. фебруар 2011.] [https://www.blic.rs/vesti/tema-dana/u-novosadskoj-raciji-1942-porodicu-su-mi-ubili-na-ulici/rgtrqk7 У новосадској рацији 1942. породицу су ми убили на улици] („Блиц“, 20. јул 2011) [https://www.politika.rs/scc/clanak/205683/Zlocini-Novosadske-racije-ne-smeju-biti-zaboravljeni Злочини Новосадске рације не смеју бити заборављени] („Политика“, 24. јануар 2012) [https://ucionicaistorije.wordpress.com/2014/01/21/%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BE-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D1%83-%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D1%83/ Како сам преживео „Новосадску рацију“] - Иван Ивањи [https://www.novosti.rs/vesti/naslovna/reportaze/aktuelno.293.html:530029-Jos-me-progone-senke-krvnika Још ме прогоне сенке крвника] („Вечерње новости“, 21. јануар 2015) [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BA%D1%80_%D1%83_%D1%98%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%98_%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%98 Масакр у јужној Бачкој] - Википедија на српском језику, 27. март 2007. == Референци == [[Катеґория:Дружтво]] 1lrbz3gpnjyvt2fvscjtker9r7kktvr 18347 18345 2026-05-12T11:16:13Z Olirk55 19 Означени викивязи, катеґория 18347 wikitext text/x-wiki == Рация 1942. року == Каждого року на початку януара, уж децениями, у [[Войводина|Войводини]] людзе зоз шорох рижних [[Народ|народох]] и националних меншинох на достоїнствени способ означую днї кед у [[Бачка|Бачкей]], у штред найвекшей жими, кед рики Дунай и [[Тиса (рика)|Тиса]] звичайно були прекрити зоз лядом, починаюци од крачунских [[Дзень|дньох,]] од рукох Хортийових фашистох страдали даскельо тисячи хлопи, жени и дзеци и вец забити, часто и полуживи та и живи, були руцени под ляд. У тим нєчловеческим виживйованю воєней сили над мирним, нєвиноватим и нєнаоружаним народом у януаре 1942. року, найвекшу цену плацели валали у Шайкашкей, як и жителє варошу Нови Сад. Рация запровадзена на Крачун у валалох Шайкашскей - у Чуроґу, [[Ґосподїнци|Ґоспо]]<nowiki/>х[[Ґосподїнци|дїнцох]], Шайкашу, [[Дюрдьов|Дюрдьове]], Мошорину, Тителю, Локу, Ґардиновцох, Вилову, Жаблю, як и у варошох Бечей, Сербобран, Темерин и кус познєйше у Новим Садзе (од 21. по 23. януар 1943. року). [[Файл:Pokolj u Novom Sadu 1942.jpg|алт=Цела позабиваних цивилох у касарнї у Новим Садзе|мини|338x338п|Цела позабиваних цивилох у касарнї у Новим Садзе, Футошка улїчка, януар 1942.]] Позабивани, як пишу давни кнїжки и велї и нєшка витирвали виглєдоваче тей траґедиї, найвецей Серби, алє и Євреє, Роми, Словаци, Руси, Руснаци, та и Нємци, Мадяре, Горвати... Историчар и длугорочни виглєдовач числа жертвох Рациї Александар Велїч, операюци ше на историйни жридла и предходни податки и виглєдованя, видал кнїжку до тераз идентификованих жертвох Рациї, у едицї "Свеске за историју Новог Сада". У кнїжки по мену и презвиску, рокох старосци, занїманю, дзивоцким [[Презвиско|презвиску]] одатих женох, дню шмерци и зоз дзепоєднима другима податками, начишлєни 5.862 жертви Рациї, 17 [[Нация|националносцох]], медзи хторима Руснаци були пияти по числу, после Сербох, Єврейох Ромох и Мадярох, на подручу рациї котре творели 15 валали, варощики и город Нови Сад ( У елаборату державней комисиї зоз 1945 року, тото число виношело 3.417 особи). Єдна трецина жертвох були жени, вецей як 500 були дзеци и вецей як 500 були стари хлопи и жени. Же число страданих Сербох у южей Бачки коло 10.000 ище 1943. року писали скандинавски новинаре зоз Будимпешти до своїх редакцийох, а познати посланїк у мадярским парламенту Ендре Байчи Жилински ище теди явно бешедовал о 12.763 жертвох. Иван Иванї, познати интелектуалєц хтори прежил рацию, бешедовал о 6.000 позабиваних новосадянох. Дзепоєдни гваря же найвекшу вину за таке страшне уганянє страху од новей власци до народу маю млади хлапци зоз Чуруґу, Дюрдьова, Жаблю, Бечею и других валалох у Шайкашкей, углавном Серби и Руснаци, котри у юлию 1941. року прешли до илеґали и, сцекаюци од мадярскей мобилизациї, пошли до риту коло Тиси и ту, их коло 20, по директиви Партиї, формовали Шайкашки партизански одряд. == Пририхтованє Рациї == Историйни жридла бешедую же ше воєна операция за ликвидованє сербских бунтовнїкох и за застрашованє народа рихтала у Мадярскей ище у октобру 1941. року. Алє єднодньове зраженє мадярских жандарох и войска, коло салашу Ґаври Пустаича нєдалєко од Тиси при Жаблю дзе бул лоґор Шайкашского партизанского одряду хтори теди мал коло 40 борцох, у хторим погинули 10 и ранєни 10 нападаче, було причина за початок рациї. Мадярска власц уж у першим року окупациї зоз векшини валалох дзе после Першей шветовей войни було населєне сербске жительство виганяла жительох и почала насельовац Мадярох зоз Буковини и других периферних крайох Мадярскей, а концом 1941. року, пре мученя и зради даєдних комунистох и скойовцох, мадярска власц вошла до часци илеґалней мрежи членох и руководствох и базох тих орґанизацийох котри ше рихтали за одпор окупаторови. Требало теди, по їх лоґики, у зачатку, гоч и на таки страшни и кирвави способ, загартушиц кажду и найменшу думку на отпор окупацийней власци. Терор власци пановал вшадзи. Дзешатки людзох по шицких, окреме векших местох у Бачки, лапани, заверани, мучени, судзени, забивани и посилани до лаґрох у Мадярскей и ширцом по Европи, а велї, спомедзи хторих ше барз мало врацело дому, посилани на восточни фронт. Так у януаре 1942 року одведзени зоз [[Руски Керестур|Руского Керестура]] и занавше нєстали члени СКЮ Дюра Кишюгас, Сивч Йовґен и Сопка Йовґен, а тиж так одведзени и ликвидовани члени СКОЯ Салонтаї Яким, Орос Ґабор и Семан Йовґен. Рация представяла найстрашнєйше вимсценє власци над народом хтори ше нє мирел зоз окупацию. У Дюрдьове идентификовани вкупно 340 жертви, од чого 266 Серби, 38 Руснаци, 28 Євреє, 1 Бунєвац, 1 Нємец и 6 особи мишаней нациналносци. У Рациї страдали шицкого, до тераз идентификовани, 49 Руснаци од чого 38 у Дюрдьове, 7 у Новим Садзе и по 1 у Жаблю, Мошорину, Ґосподїнцох и Бечею. У Дюрдьове найбаржей страдали фамелиї хтори мали борцох у Шайкашким одряду. Так наприклад, зоз фамелиї Копчански страдали 6 особи пре Копчански Йовґена, борца у одряду, зоз фамелиї Мудри страдали 4 особи пре Мудри Любомира, борца одряду, зоз фамелиї Ерделї страдали 3 особи пре Ерделї Владимира, борца одряду, зоз фамелиї Микловш страдали 3 особи пре Микловш Александра, борца одряду... Тей кирвавей жими у Бечею лапена, мучена и скоро гола и боса по велькей жими зоз гарешту одведзена на городску площу и обешена 18 рочна скойовка Ирина Провчи. Єй дакус старши брат Владо сцекол зоз Бечею зоз секретаром месного комитета СКОЙ-а Попноваковим алє их жандаре обколєшели при Надалю, дзе ше вони борели док мали мунициї, а кед им остала лєм по єдна кулька, же би нє спадли до рукох фашистом, обидвоме ше сами заштрелєли. Податки гуторя же нє були презвиско, язик и вира причини пре хтори страдали велї жертви и же нє були шицки, окрем Сербох и Єврейох, "колатерална чкода", як пишу дзепоєдни сербски историчаре и новинаре. Ликвидирани цали фамелиї гевтих цо брали оружиє до рукох и борели ше процив окупациї, без огляду на презвиско, язик и виру, а наводно як "погинути у цеку ґушеня комунистичней побуни", страдали и велї маєтни людзе, прето же ше таким, по мадярских фашистичких законох, могол одняц и присвоїц їх маєток. == Литература == Kasaš, Aleksandar (1996). Mađari u Vojvodini 1941-1946. Novi Sad: Filozofski Fakultet u Novom Sadu. Голубовић, Звонимир (2004). Рација 1942. Нови Сад: Енциклопедија Новог Сада књига 23. Звонимир Голубовић, Рација у Јужној Бачкој, 1942. године, Нови Сад, 1992. Документи из историје Југославије, Београд, 1996. Звонимир Голубовић, Рација 1942, Енциклопедија Новог Сада, књига 23, Нови Сад, 2004. Александар Вељић, Истина о Новосадској рацији, Сремска Каменица, 2010. Јован Радосављевић, Рација и логори у Бачкој за време Другог светског рата, Нови Сад, 2012. == Вонкашнї вязи == * [https://www.novosti.rs/c/drustvo/vesti/904848/ekskluzivno-pod-oznakom-183-pronadjen-dokument-koji-nov-nacin-osvetljava-tragicnu-novosadsku-raciju Под ознаком Ф-183: Пронађен документ који на нов начин осветљава трагичну новосадску рацију] * [https://www.bbc.com/news/world-europe-12446562 Шандор Кепиро оптужен за егзекуције] * [https://web.archive.org/web/20110215065843/http://www.kurir-info.rs/vesti/kepiro-optuzen-za-zlocine-nad-srbima-75019.php „Кепиро оптужен за злочине над Србима”. Курир. 14. фебруар 2011.] [https://www.blic.rs/vesti/tema-dana/u-novosadskoj-raciji-1942-porodicu-su-mi-ubili-na-ulici/rgtrqk7 У новосадској рацији 1942. породицу су ми убили на улици] („Блиц“, 20. јул 2011) [https://www.politika.rs/scc/clanak/205683/Zlocini-Novosadske-racije-ne-smeju-biti-zaboravljeni Злочини Новосадске рације не смеју бити заборављени] („Политика“, 24. јануар 2012) [https://ucionicaistorije.wordpress.com/2014/01/21/%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BE-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D1%83-%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D1%83/ Како сам преживео „Новосадску рацију“] - Иван Ивањи [https://www.novosti.rs/vesti/naslovna/reportaze/aktuelno.293.html:530029-Jos-me-progone-senke-krvnika Још ме прогоне сенке крвника] („Вечерње новости“, 21. јануар 2015) [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BA%D1%80_%D1%83_%D1%98%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%98_%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%98 Масакр у јужној Бачкој] - Википедија на српском језику, 27. март 2007. == Референци == [[Катеґория:Дружтво]] [[Катеґория:История]] dfg10ie1bn45sic3q6a6q7s2r743186 0 1053 18349 17382 2026-05-12T11:36:44Z Olirk55 19 18349 wikitext text/x-wiki [[File:Top_of_Atmosphere.jpg|right|thumb|300px| Белава  шветлосц баржей розшата у [[Ґаз|ґазох]] хтори творя Жемову атмосферу од шветлосци других габових длужинох, цо дава Жеми белавкасти персцень кед ше на ню патри зоз вселени.]]'''Воздух''' то механїчна мишанїна [[Ґаз|ґазох]] хтора обвива [[Планета|планету]] Жем и твори єй атмосферу. Хемийни состав: :*азоту єст 78%, :*оксиґену 21%,<ref>Zimmer, Carl (3 October 2013). [https://www.nytimes.com/2013/10/03/science/earths-oxygen-a-mystery-easy-to-take-for-granted.html „Earth’s Oxygen: A Mystery Easy to Take for Granted”] ''New York Times''</ref> :*арґону 0,93%, :*угльового диоксиду 0.034% :*и у барз малих количествох криптону, гелию, неону и других. У пременлївих количествох у ваздуху може буц водовей пари, озону, угльового диоксиду, радону и других. Состав воздуху варирує на розличних висинох. При векшей висини зменшує ше змист оксиґену, а звекшує ше змист [[Водонїк|водонїку]]<ref>Wallace, John M. and Peter V. Hobbs. Atmospheric Science; ''An Introductory Survey''. Elsevier. Second Edition, 2006. Chapter 1</ref>. Тиж, воздух значни за живи швет и существа у нїм. Орґанизем живого швета удихує оксиґен хтори ше находзи у воздуху, а до воздуху врацаю угльов диоксид. == Физични характеристики == Физични характеристики воздуху то: :*[[густосц]], :*[[прицисок]], :*влажносц, :*[[температура]] и :*струяня. == Воздух у жеми == Воздух ше находзи и у пражнїнох, ярчкох и порох у жеми, у хторих ше находзи и вода. Оптимални условия за розвой рошлїнох ше установюю кед одношенє води и воздуху 50:50% у зони ризосфери. Жем хтора нєпреривно намокнута з воду ма у себе менше количество воздуху при чому ше творя анаеробни условия (мочари, белави [[Поверхносц|поверхносци]]...). == Заґадзенє воздуху == До заґадзеня воздуху приходзи при згорйованю фосилних горивох. Углє, нафта и ґаз у себе маю сумпор, з хторого зоз згорйованьом наставаю оксиди сумпору. Пре високи температури моторох автомобилох, од азоту и оксиґену наставаю оксиди азоту. Оксиди сумпору и азоту то заґадзоваче воздуху бо надражую шлїжацу скорочку. Углєнїк (IV)-оксид и часточки праху тиж заґадзую воздух. До субстанцийох хтори заґадзую воздух учишлюю ше перше тоти цо ше нє находза у нєзаґадзеним воздуху. До заґадзуюцих субстанцийох учишлюю ше и шицки тоти хемийни злученїни хтори природно постоя у воздуху кед их концентрация векша од тей хтора одвитує нєзаґадзеному воздуху. Барз мало єст хемийни злученїни хтори нє заґадзоваче. == Литература == * Ситарица, Рада; Тадић, Милутин (Београд, 2008). ''Географија 5 за 5. разред основне школе'', Завод за уџбенике и наставна средства * Ранђеловић, Владимир. [https://web.archive.org/web/20130319113900/http://www.pmf.ni.ac.rs/pmf/studije/prezentacije/biologija/VR/osnovi-ekologije-biljaka/11-Vazduh.pdf „Ваздух”] (PDF). == Вонкашнї вязи == * [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/factsheet/earthfact.html NASA's Earth Fact Sheet] * [https://connect.agu.org/atmosphericsciences/home   American Geophysical Union: Atmospheric Sciences] * [http://thermalinfo.ru/svojstva-gazov/gazovye-smesi/fizicheskie-svojstva-vozduha-plotnost-vyazkost-teploemkost-entropiya Физические свойства воздуха] — таблица значений == Референци == <references /> [[Катеґория:Атмосфера]] [[Катеґория:Ґази]] q7swjfuqh0ubrxjbg9ggub2xg4z53zg 0 1646 18340 14691 2026-05-11T20:47:43Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 18340 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Микола Кучмаш </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Mikola Kučmaš.jpg|алт=Микола Кучмаш|центар|мини|300x300п]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =25. юлия 1936. | label5 = Датум упокоєня | data5 =4. юлия 2021 (85) | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = | label8 = Школа | data8 = Штредня ветеринарска школа, Шабец | label9 = Висша школа | data9 = Висша педаґоґийна школа, на Цетиню | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1955-1993. | label12 = Жанри | data12 = Шах - орґанизация, судзенє, бавенє | label13 = Поховани | data13 = у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = Орден роботи зоз стриберним венцом Предсидательства СФРЮ, Орден за заслуги за народ зоз стрибернима зарями, Повеля Шаховского союзу Войводини за 50 роки роботи на розвою и унапредзеню шаха 1948-1998, Плакета Шаховского союзу Войводини 1948-1978 }} '''Микола Кучмаш''' (*25. юлий 1936†4. юлия 2021), визначни шахиста, майсторски кандидат и интернационални шаховски судия. == Биоґрафия == Микола Кучмаш ше народзел 25. юлия 1936. року у [[Коцур|Коцуре]]. [[Оцец]] Митро и [[мац]] Мария родз. Хромиш. Мал брата Янка и шестри Марию и Ирину. У Коцуре закончел основну школу, а штредню ветеринарску школу закончел у Шабцу 1954. року, алє ше нє задоволєл з ветеринарским фахом та предлужел школованє на Висшей педаґоґийней школи, ґрупа ґеоґрафия и история, на Цетиню (Чарна Гора). После дипломованя Микола Кучмаш робел як наставнїк, а єден час и як директор школи Братство-єдинство у Коцуре. == Микола Кучмаш у швеце шаха == Микола Кучмаш почал бавиц шах пейдзешатих рокох прешлого вику кед мал 13–14 роки. Член Шаховского клуба ''Омладинєц'' у Коцуре постал ище 1952. року и з часом постал єден з найактивнєйших популаризаторох того [[Спорт|спорта]] у Коцуре. Зоз своїм ентузиязмом и любову ґу шаху, Кучмаш у Коцуре и других наших местох прицагнул вельо валалчанох же би бавели шах. Коцур бул роками на верху шаховскей рейтинґ-листи, алє найвекши екипни успих мал 1969. року кед ше ШК Омладинєц змагал у (першей) єдинственей войводянскей лиґи. Шах клуб Омладинєц ше уключел и до шаховских фестивалох у тедишнєй СФР Югославиї та шахисти з Коцура, медзи нїма вше бул Микола Кучмаш, бавели на шаховским фестивалу у Порторожу, Опатиї, Пули, Врнячкей Банї, Бледу, Крку, Улциню. Одходзели вони и на медзинародни турнири до Голандиї, Швайцарскей, Чехословацкей, Румуниї, Мадярскей и [[Польска|Польскей.]] Микола Кучмаш бул оженєти зоз Амалию родз. Кочиш, у малженстве мали дзивки Таню и Машу. Алє, рамики валалского шаховского клуба Кучмашови постали цесни за його шаховски амбициї. Прето од [[1. фебруар|1. фебруара]] 1971. року прешол на длужносц комерциялиста до НВРО Руске слово у Новим Садзе. Ту вєдно з тедишнїм директором Миколом Москальом, тиж визначним шаховским майстром, основали Шаховски клуб Руске слово при НВРО Руске слово. Тот клуб през вецей роки посциговал замерковани резултати на турнирох у рамикох Покраїни, бо у його рамикох бавели познати войводянски шаховски майстрове. Микола Кучмаш бавел за вецей шаховски клуби, медзи котрима за [[Войводина|Войводину]] (388) и Омладинєц (215). Попри тим, наступал и за новосадски клуби – Партизан, ШК Руске слово, Бубамара и ҐРАС, та и за керестурски ШК Русин. Як майсторски кандидат участвовал и на медзинародних шаховских турнирох у бувшей ЧССР, Польскей, Болгарскей и Румуниї. [[Файл:Mikola Kucmas u Dubaiju.jpg|алт=Микола Кучмаш як судия на Шаховскей олимпияди у Дубаию|мини|516x516п|Микола Кучмаш як судия на Шаховскей олимпияди у Дубаию 1986. (стої цалком на право)]] Бул два роки предсидатель и два роки подпредсидатель Городского шаховского одбору Нового Саду, бул член Одбору судийскей комисиї Югославиї, Член Предсидательства Шаховского союзу Войводини, два мандати бул селектор младежскей репрезентациї Войводини. Микола Кучмаш бул и єден з иницияторох и орґанизаторох Спортских бавискох Руского слова хтори основани 1972. року. Шах на тих спортских бавискох бул наймасовнєйши спорт. Шах престал бавиц 1981. року, теди мал рейтинґ майсторского кандидата. Од 1952. року одбавел вецей як 2 500 партиї у стандардним, швидкоцагаюцим и дописним шаху. Од 1981. року Микола Кучмаш постал интернационални шаховски судия. Судзел на велїх европских першенствох и на шаховских олимпиядох у Дубаию 1986, Новим Садзе 1990, и у Єревану 1996. року. За свою роботу на шаховским полю Микола Кучмаш достал велї припознаня: Орден роботи зоз стриберним венцом Предсидательства СФРЮ, Орден за заслуги за народ зоз стрибернима зарями, Повелю Шаховского союзу Войводини за 50 роки роботи на розвою и унапредзеню шаха 1948-1998, Плакету Шаховского союзу Войводини 1948-1978 за пропаґанду шаха, Плакету СОФК Нови Сад 1945-1975 за 30-рочнїцу роботи, Златну плакету СОФК Вербас, Златну плакету Спортских бавискох Руского слова,1971-1981. После вецей як два децениї роботи у НВРО Руске слово Микола Кумаш пошол до пензиї 1. септембра 1993. року. Микола Кучмаш ше упокоєл 4. юлия 2021, по лєм цо нє наполнєних 85 рокох живота. Поховани є на Городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе == Литература == * [https://nar.org.rs/rue/mikola-kucmas/ Микола Кучмаш.] НАР Новинарска асоцияция Руснацох, nar.org.rs, децембер 29, 2017 * Александар Паланчанин [https://issuu.com/ruskeslovo2015/docs/ruskeslovo44_b57958c13236ca Од коцурскей байбернї по турнир у Дубаию.] новини Руске слово, issuu.com, ч. 44, 4. новембер 2016, бок 34-35 * Михал Симунович, Микола Кушмаш, бавяч, орґанизатор и медзинародни шаховски судия ФИДЕ (фельтон). новини Руске слово, 1910, число 29 по 33. == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/?s=%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D1%80+M%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0+%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%BC%D0%B0%D1%88 Умар Mикола Кучмаш (1936–2021).] Дю. Латяк, Рутенпрес, 6. юлий 2021 {{DEFAULTSORT: Кучмаш , Микола }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Директоре школи у Коцуре]] [[Катеґория:Шахисти]] [[Катеґория:Интернационални шаховски судия]] [[Катеґория:Майсторски кандидат у шаху]] [[Катеґория:Народзени 1936]] [[Катеґория:25. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2021]] [[Катеґория:4. юлий]] 0o33vaaap8stt4byqpktfaoj5denj92 0 2404 18348 17266 2026-05-12T11:25:56Z Olirk55 19 Додата катеґория 18348 wikitext text/x-wiki [[Файл:Koč u vagašoh.jpg|алт=Коч у ваґашох|мини|412x412п|Коч у ваґашох]] '''Ваґаш''' (''мн''. ваґаши) (мадь. ''vag'' – охабяц шлїд, ''vagas'' - резанє; укр. диялект ''ваґаш'') <ref>[https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=f19hXRN4 Vagas] Hrvatski jezički portal</ref> то глїбше урезани шлїди у блаце на мегкей (''босей'') [[Драга|драги]] хтори наставали од [[Колєсо|колєсох]] парастского коча и под. Ваґаши ше могли створиц и по лукох и на горских пасовискох, у лєше дзе ше ишло на кочох по нарубане древо за огриву лєбо други домашнї потреби. Ваґаши ше знали створиц по дильовох хотара хтори були нєровни после вельких дижджох на яр, влєце або поготов вєшенї. На яр и влєце после дижджох драги и дильови ше могли швидше опсхнуц (висушиц), та нє спричиньовали вельки ваґаши. Вєшенї, кед були векши дижджи и жем намочена, [[Влага|влажна]] хтора ше нє сушела прето же вода нє одходзела на нїзшим теренє, на драги кед людзе на кочох зношовали єшеньски урожай [[Кукурица|кукурицу]], кукуричанку, познєйше цвиклу, колєса зоз кочох направели вельки ваґаши. Тоти ваґаши знали буц дзекеди таки глїбоки же коч так залєзнул же го конї нє могли вицагнуц. До помоци приходзели людзе хтори наишли по [[Дильов|дильове]], лєбо ше мушело под колєса руцац кукуричанки же би [[Конїк|конї]] даяк рушели и вицагли коч з блата. Часто пре вельку терху на кочу урожай ше мушело з коча зруцац. * ''Знало ше случиц же ше людзом зламало колєсо у ваґашу''. * ''Западнул до ваґашу та зламал колєсо'' (Бачинци)<ref>Rečnik srpskih govora Vojvodine, izmenjeno i dopunjeno izdanje u 4 toma, priredili mr Dejan Miloradov, Katarina Sunajko, mr Ivana Ćelić i dr Dragoljub Petrović, Matica srpska, Novi Sad.</ref> == Друге значенє слова == * Слово '''''ваґаши''''' означує и традицийну японску лакотку-колач (десерт) зоз рискаши, направену так же би здогадала на форми плодох и елемнети зоз пророди. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б 109. == Вонкашнї вязи == * Gordana Dragin, Iz ratarske i povrtarske terminologije Šajkaške. — SDZb, HHHVII,991, 623—708. * Biljana Marić, Iz leksike Čeneja (rumunski Banat) (rukopis diplomskog rada). == Референци == <references /> [[Катеґория:Польопривреда]] [[Катеґория:Драги]] fzypuahpllezkhlr7fmv371slmjk0n1 0 2408 18346 16399 2026-05-12T08:50:19Z Sveletanka 20 катеґория 18346 wikitext text/x-wiki [[Файл:Animated Flags of the World.gif|мини|Застави швета]] [[Файл:Flag of Rusyns in Serbia.svg|мини|Застава [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у [[Сербия|Сербиї]]]] '''Застава''' – тото слово ма у нашим язику два значеня: '''1'''. застава на свадзби: Приклад: Зaстaви булo скoрeй, дo вoйни, дo 1919. рoку, гвaря. Дaкeдишню зaстaву прaвeли млaди жeни (вечар кед ю правели волали свашков вечар); тo бул єдeн [[Дручок|дручoк]] и нa тим дручку були [[Хустка|хустки]] пaнски нaвязaни и цeлoвa, и жeлєнa, и бeлaва ... и булo мaшлї, пaнтлїки нa нєй нaвязaни, и тo нoшeл єдeн зaстaвнїк, млaди члoвeк лєбo лeґинь, и вoн ишoл нaпрeдoк; Тот цо на свадзби ноши заставу вола ше заставнїк: Приклад: Пред Першу шветову войну на свадзби бул и „заставнїк”. ... Заставнїк зоз заставу вше ишол на предку. Часто го волали и „звишнїк”, бо його длужносц була звисковац; На чолє свадзебней колони ишол заставнїк котри цали час махал зоз заставу (верело ше же ше зоз маханьом застави и звискованьом од’женє зли сили). (Слц. ''zástavník'' тот цо ноши заставу, серб. заставник тот цо ноши свадзебну заставу). '''2'''. державна застава (слц. ''zástava'' 1. свадзебна застава, ''svadobná zástava''; 2. застава (державна); 3. дацо заложене, залог; карп.русин. застава свадзебна застава; всл. ''zastava'' (дацо заложене, залог), серб. застава 1. державна застава; 2. свадзебна застава. (По В. Гнатюкови, то у нашим язику сербизем. Медзитим, слово познате и у карпатских бешедох: слц. zástava, карп.русин. застава, та у нас то нє муши буц сербска пожичка. Од -ставиц, праслав. ''staviti).'' Застава то фалат платна, векши або менши, звичайно правоугловей форми и у вецей [[Фарба|фарбох]], хтори ше находзи заквачени на ярболу (катарки) або на иншаким одвитуюцим тримачу. Заставу мож ношиц притвердзену за палїцу або копию, може стац на столє на окремним постаменту або вишиц з ношача под углом од 45 [[Ступень (музика)|ступнї.]] Застава служи за идентификацию або сиґнализацию. Звичайно ма єден з кратших бокох заквачени за ярбол, так же пирха горизонтално. Векшина заставох ше у новшим чаше прави з полиестеру, алє ше у прешлосци хасновало рижни платна, медзи иншим [[гадваб]], тафт, памук, [[лєн]] и волну. == История заставох == Гоч походзенє застави ище нє пренайдзене, найстарша застава под меном дерафш або шахдад пренайдзена у Шахдаду, Иран, и датирує зоз коло 2400. року пред нову еру, а направена є з бронзи. На нєй шедзи хлоп и жена хтора клєчи, обрацени єдно ґу другому, а медзи нїма [[гвизда]]. Тоту иконоґрафию мож найсц и у других уметнїцких творох з бронзового периоду. Векшина поморских заставох ма форму правоугелнїка, як и застави на копну. Пред тим як ше зявели застави хтори нєшка хаснуєме, хасновало ше палїци з рижнима резбаренима символами на верху. Перши шведоченя о таких символох хтори служели як застави приходза нам зоз старого Єгипту, дзе означовали розлични часци кральовства. История застави почина од часу Римянох, хтори застави (''vexillum'') хасновали за идентификацию леґийох. Познєйши розвой углавним вяани за герби, та так штредньовиковни застави углавним були прикази гербох одредзеного владара або феудалца. Застави притвердзени з бочну страну за вертикалну палїцу першираз ше зявели у Китаю, а на Заход их пренєсли Арабянє. Застави з дополнєтима мотивами ше почало ширше хасновац аж у крижарских войнох. Християнє застави означовали з крижом, а муслиманє хасновали застави з надписами. У Америки Мексиканци уведли на хаснованє застави зоз [[Пирє|пиря]] птицох, а Астеки хасновали застави хтори борци могли ношиц на хрибце. Нєшка ше застави навелько хаснує, гоч як урядово (державни, реґионални, општински, воєни), нєурядово ([[Спорт|спортски]] клуби, навияче, политични странки) або як средство сиґнализациї на морю (поморски застави). Кажда держава нєшка ма державну заставу. По 2011. рок, Либия була єдина держава на швеце хтора мала заставу лєм у єдней фарби. Наука хтора преучує застави вола ше вексилолоґия. == Союзнїк, чи нєприятель? == У биткох застави представяли средство за розпознаванє союзнїка або нєприятеля. У 16. вику и познєйше, поєдини полки и чети почали хасновац власни окремни застави. Таки застави з часом доставали векшу улогу у воєних шветочносцох, док ше на бойним полю хасновало застави ушити з витримуюцого материялу. == Фарби и символи == На заставох єст символи хтори представяю идеї за чийо би виражованє требало вельо слова. Символи ше бере з рижних жридлох. Єден з найпознатиших прикладох то лєв зоз штредньовиковней гералдики хтори заступа идеї кральовства и шмелосци. Фарби маю символичне значенє. Била и белава символизую мир. Желєна то фарба рошлїнох, символ младосци и надїї. Вирски прешвеченя ше медзи першима почало викладац на заставох. [[Криж]] найстраши гералдични мотив. У муслиманских жемох полумешац вирски символ од 14. вику. Исламски предписаня нє дошлєбодзую приказовац Божу або людску подобу, док други держави нє маю таки огранїченя, та єст велї китайски застави хтори приказую богох, або християнски застави з подобу святителя. До сучасних символох спадаю канадске яворово лїсце и шерп и млаток дакедишнього Совєтского Союзу. == Застави спорту и славеня == Застави ше хаснує у велїх спортох, уключуюци и тоти на води, авто-обегованьох, екипних спортох, ґолфу, скияню, ґимнастики и кросу. Маю улогу сиґналу, маркеру, екипного означеня, навияцкого реквизиту. З нїма ше означує отверанє и заверанє спортских подїйох. Олимпийни бависка, наприклад, маю свою заставу хтора ма пейц персценї (круги) рижних фарбох хтори представяю пейц континенти. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 485. == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Застава.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 24. април 2006. [[Катеґория:Дружтво]] j5fpefpvhnyxowzzip5a7nlqp7ybyr2 0 2514 18350 14182 2026-05-12T11:39:55Z Olirk55 19 18350 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big> Вощина </big> | label2 = | data2 = [[File:Kocke oblandi.jpg|center|330px|]] | label3 = Файта єдла | data3 = колачи | label4 = Реґион або держава | data4 = Сербия | label5 = Часц националней кухнї | data5 = Сербска кухня | label6 = Температура сервированя | data6 = охладзене, жимне | label7 = Главни состойки | data7 = млєко, цукер, масло | label8 = Школа | data8 = | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = | label12 = Жанри | data12 = | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Вощина''' то колач зоз ценких скорох.<ref>[http://staznaci.com/oblanda „Обланде”.] Шта значи.</ref> Фил за вощину ше прави з длугим вареньом млєка и цукру по ступень карамелизациї так же би ше достало штреднє густу карамел мишнїну до хторей ше на концу дода [[масло]]. Скори за вощини то индустрийни вафел продукт хтори ше купує готови и часто є доступни у предавальньох дзе тота лакотка позната и дзе ше ю конзумує. Тот десерт ше служи жимни, часто як ужина, а ридше як часц єдзенє. Вощини ше хасную за пририхтованє числених файтох колачох з рижнима филами зоз сухим грозном и зоз филами у хторих додати орехи, кекси, [[Лїсковец|лїсковци]], чоколада и кокос.<ref>[https://www.c-slatkatradicija.rs/proizvod/oblande/ „Oblande”.] c-slatkatradicija.rs.</ref><ref>[http://www.kuhinjica.rs/recepti/poslastica/trikolori-oblande „Trikolori oblande”.] kuhinjica.rs. </ref> У Сербиї ше продукує даскельо розлични файти, дезени и димензиї вощинох. Попри класичних кляпчистих вощинох, прудукує ше и ткв. Рафаело вощини зоз полулабдочками хтори ше польнї зоз филом, потим кошарочки и корнет погарики.<ref>[http://deabalkanina.rs/hr/oblande/ „Oblande”.] deabalkanina.rs.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Ruske kape i oblande.jpg|Вощини и руски шапки Файл:Nugat.jpeg|Колачи зоз вощини </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.coolinarika.com/recept/1087014/ Рецепт за обланде.] на сайту Кулинарка == Референци == <references /> [[Катеґория:Колачи]] [[Катеґория:Пожива]] 8up57zutfvm5copjqet0wjxaakaftz2 14 2777 18344 16637 2026-05-12T08:47:47Z Sveletanka 20 18344 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Традиция]] [[Катеґория:Дружтво]] 6xsz9242qnll07ypoh96ag9mnsesnlx 14 2815 18342 16878 2026-05-12T08:42:59Z Sveletanka 20 катеґория 18342 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Дружтво]] nre3asx4hutlyij04wf07kydkvsvpnc 14 2907 18338 17383 2026-05-11T16:34:35Z Sveletanka 20 катеґория 18338 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Физика]] [[Катеґория:Ґеоґрафия]] bzu6gfjsj3d5euu8tmy0q1j7gapmon6 0 2968 18337 17943 2026-05-11T12:39:06Z Olirk55 19 Корекциї у тексту 18337 wikitext text/x-wiki [[File: Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.png|right|thumb|212x212px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-duru]][[File:Beethoven - Concerto in C minor, cadenza.mid|right|210px|Кденца, Бетовен: Концерт у C-дуру]] Слово '''[[Каденца (музика)|каденца]]''' (ит. и анґл''. Cadenza -'' падац)<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B Властимир Перичић], [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#cite_note-18 Вишејезични речник музичких термина]</ref>то написани або импровизовани „украшуюци” цитат-виривок хтори ше грає або шпива [[Солиста|солистично]], звичайно у „шлєбодним“ ритмичним стилу (''ad libidum''), и часто оможлївює виртуозносц [[Уметнїк (музика)|уметнїка]]-[[Музичар|музичара]]. У тим чаше, провадзенє [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] aбо [[Оркестер|оркестри]] будзе мац [[Пауза (музика)|паузу]] або отримує зоз граньом лєм [[Нота|ноту]] aбо акорд. '''Каденца у музики ма два значеня:''' ♦ То розложени акорди у [[Каденца (музика)|каденци]] у рижних тоналитетох: у тим смислу (мелодийски и гармонски), каденца то шор акордох хтори характерую одредзени [[тоналитет]] и зоз хторим ше закончує музична цалосц. Нотни и звучни приклад: [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.png|center|thumb|544x544px|Каденца зоз Моцартового клавирского концерта у B-duru K. 595, I став.]] [[File:Mozart - Piano Concert in Bb major K. 595, first movement, cadenza.mid|center|thumb|300px|]] ♦ Каденца ма и друге значенє: ''виривок/часц'' хтори солиста сам виводзи-грає, док (клавирне або оркестерске) провадзенє за тот час ма паузу - претаргнуце.<ref>Tarloff, Eric (February 9, 2010). [https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2010/02/classical-cadenzas/35353/ "Classical Cadenzas".] [https://en.wikipedia.org/wiki/The_Atlantic The Atlantic.]</ref> Така, солистична каденца <ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%98_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%9B Радивој Лазић] - [https://klarinetknjige.wordpress.com/rekli-su-2/vlastimir-pericic/ Властинир Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ основи теорије музике]. Приступљено 25. 4. 2013.</ref> ше находзи найчастейше пред конєц [[Композиция|композициї]] (перши став концерта, алє зявює ше и у других ставох-часцох). Звичайно ше зазначує зоз дробнєйшима нотами, а виводзи ше у шлєлободним [[Темпо (музика)|темпу]], без подзелєня до [[Такт (музика)|тактох,]] подобно як [[Импровизация (музика)|импровизация]] (и наисце, у класичних концертох композиторе звичайно анї нє компоновали каденцу, алє препущовали виводзачови же би ю импровизовал и у нєй виражи и прикаже шицку свою виводзацку виртуозносц, алє и [[музикалносц]]). Нотни и звучни приклад солистичней каденци у [[Волфґанґ Амадеус Моцарт|Моцартовей]] композициї : [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.png|center|thumb|708x708px|В. А. Моцарт - 6 варияциї на тему зоз I става ''Filosofi Immaginarii'' K. 398 (416e), '''солистична каденца''']] [[File:Mozart - 6 Variations on an aria from I Filosofi Immaginarii K. 398 (416e), first movement, cadenza written out.mid|center]] Солистична каденца ше звичайно зявює на [[Корона (музика)|корони]] (музични знак) и часто ше закончує зоз трилером (музични украс), хтори пририхтує ознова „уход” и наступ виводзача на клавиру, другим инструменту або оркестри. Значи же за ипровизовану каденцу вше означене место зоз писану нотацию такв. корона [[File:Fermata.svg|30px|]] (фермата) у шицких часцох партитури. Каденца ше звичайно находзи на месце предостатнєй або остатнєй ноти у композициї пред єй конєц. Приклад нїжей на правим боку: [[File:Cadenza ad libitum - Hungarian Rhapsody No. 2 (Franz Liszt).gif|right|thumb|Каденца ''ad libitum'' (виводзи ше на месце дзе означена корона) - ''Мадяарска рапсодия'' ''ч. 2'' (Франц Лист)|289x289п]]''' Опатриц ище:''' * Kаденца == Литература == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Colin_LawsonLawson, Colin Lawson] (1999). The Historical Performance of Music: An Introduction, p. 75–76. ISBN 9780521627382. == Вонкашня вяза == * [https://www.glyndebourne.com/opera-archive/introduction-to-opera/glossary/ Kadenca u operi] glyndebourne.com * [https://imslp.org/wiki/Category:Cadenzas Cadenzas]: Scores at the [https://en.wikipedia.org/wiki/International_Music_Score_Library_Project International Music Score Library Project] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Музична теория]] pc8o0kigwyu11x8fjx5ecgvzym06byn 0 3044 18341 18327 2026-05-11T22:29:09Z Olirk55 19 18341 wikitext text/x-wiki [[File:Berda, instrument (size).jpg|right|thumb|496x496px|Беґеш (берда) ]]'''Беґеш''' або '''берда''', (руснаци тот инструмент волаю '''бруґа''' або бас); то музични инструмент, припада файти контрабасу, од хторго ше розликує по тим же ма праги на ровней шиї, зоз нїзшу и ровну кобулку, без струнара (такв. кордар) и грає ше на нїм зоз векшим плектрумом-пирком (серб.трзалица). На контрабасу–беґешу ше углавним грає у [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбурових]] [[Оркестер|оркестрох]]. Беґеш карчмарски синоним за найвекши струнови инструмент. Беґеш (берда, тамбурашски бас, по руски бруґа), то южнославянски и мадярски народни инструмент. Ма лаутасту (спрам инструмента [[лаута]]) шию хтора у принципe контрабас зоз прагами.<ref>[https://web.archive.org/web/20160624042552/http://matija-gubec.com/instrumente/ Bas / Berda] (Memento vom 24. Juni 2016 im [https://de.wikipedia.org/wiki/Internet_Archive Internet Archive]) matija-gubec.com</ref> Беґеш длугоки коло 1.80 [[Метер|м]]. То найвекши инструмент у тамбурових [[Ансамбл|ансамблох]],<ref>[https://web.archive.org/web/20100124031506/http://www.svita.net/o_tamburi.htm# Tamburaški sastav "SVITA".] 2010. januar 24-i dátummal az eredetiből archiválva]. (Hozzáférés: 2010. január 13.)</ref> и як його основна компонента, витворює нїзки [[Тон|тони]] у басовим реґистре (у контра [[Октава|октави)]]. Нотни запис вше у бас ключу (такв.Еф-ключ). == Улога у ансамблу == Улога беґеша у музичней ґрупи, ансамблу углавним провадзаца. Тамбурашки бас/беґеш, грає основни тон одвитуюцого провадзацого акорда и отримує правилни ритем. Добри басиста нє лєм же грає основни тон акорда, алє и розкалда шицки ноти у акорду и импровизує контра-часци мелодиї, подобно як виолончелисти и бас солисти. У [[Чардаш|чардашо]]<nowiki/>х у 4/4 такту грає на каждей штварцини ноти, а у мелодийох у 2/4 такту грає тиж на тот способ алє з вельо моцнєйшим интензитетом тона. Конструкция беґеша така же [[музичар]] грає на стояци, и зоз пальцами потаргує струни лєбо хаснує плектрум (пирко за гранє). За розлику од других струнових инструментох у фамилиї виолинох, беґеш (берда) нє припада [[Смиково инструменти|смиковим инструментом]] и прето ше '''на''' '''нїм ''нє грає зоз [[Смик|смиком]]'''''. Беґеш ма пошоровани штири челїчни струни хтори штимовани у: '''1'''. Троструновей вариянти у [[Интервал (музика)|интервалу]] [[квинта]] G-D-A и, '''2'''. Штироструновей сримскей вариянти, як контрабас у квартох Е-А-D-G. Сремер систем уведол менши, ґамба-подобни форми беґешу и буґариї (подтакт и контратакт) окреме є характеристични за [[Горватска|Горватску]] народну музику. == Руснаци и бруґа == Руснаци за беґеш (музични инструмент) гварели же то '''бруґа''' ( од мадь. ''brúgó''). За гудака хтори грал на бруґи людзе го наволовали ''бруґош (Всл. Brugoš).'' Руснаци за [[Музичар|музичара]] хтори грає na беґешу, односно na бруґи гварели же вон '''''бруґує''.''' То значело же тота особа провадзи гранє цалей тамбуровей „банди” на бруґи. Окрем схопносци и таланта, за гранє на бруґи и ношенє того инструмента потребно же би хлоп бул моцни, почим то корпулентнєйши инструмент. == Фразеолоґия == ♦ '''''Було и бруґи и [[ґайди]]''' -'' Гвари ше кед була даяка парада и звада и под.: Кед сцели дзивку одац за дакого, а вона нє сцела пойсц, та плакала, вец гварели: ''було и бруґи и ґайди''. ♦ '''''бруґовац''''' - (бруґуєм нєзак. „провадзиц гранє на бруґи”): ''Вчера якиш бачи принєс до нас'' ''чийошик бруґи зохабиц, бо „Мирон” бул заварти та зме бруґовали, алє, бида, надишол Поднаредник, та штирме достали нєшка очухац патос у двох найвекших хижох. И я медзи нїма. Нє будзем вецей мамо, бруґовац, анї да ми плаца.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Beges Skorenovac.jpg|Гранє на беґешу (бруґи) Файл:Беґеш (тамбурашски) 10 05 2026.jpg|Тамбурашски беґеш Файл:Шия и горня часц беґеша 511267928 23888606660832241 7065101436735656008 n.jpg|Беґеш, шия и горня часц (профил) Файл:Горня часц зозо клїнками 511314186 23888606714165569 5135357957426223578 n.jpg|Горня часц беґеша зоз клїнками за штимованє струнох </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I А-Н,'' Нови Сад 2017. * Josip Andreis: Muzička enciklopedija (Zagreb: Leksikografski zavod FNRJ, 1958-1963) == Вонкашнї вязи == * [https://www.atlasofpluckedinstruments.com/europe2.htm Berda] auf atlasofpluckedinstruments.com (на анґлийским язику) auf. atlasofpluckedinstruments.com (на анґлийским язику). * [https://web.archive.org/web/20190317200721/http://www.tamburica.org/lat/beges.html Begeš] (Memento vom 17. März 2019 im [https://de.wikipedia.org/wiki/Internet_Archive Internet Archive]) auf tamburica.org (kroatisch) * [https://www.rts.rs/tv/rts1/5781219/oko-magazin-beges-koji-svira-i-veseli-celu-vojvodinu-.html Око магазин: Бегеш који свира и весели целу Војводину] rts.rs * [https://www.instagram.com/p/DXclL7QDEyQ/ Nauči da prepoznaš dobar begeš] instagram.com {{Commonscat}} == Рeференци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] rwpla3d4mzphw8cryld63icw4myirab 14 3049 18343 2026-05-12T08:43:30Z Sveletanka 20 катеґория 18343 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Култура]] jylj3mhzpzcv4hk9091lk24hebth4o4 0 3050 18351 2026-05-12T11:44:59Z Olirk55 19 Нова страница: Музична акустика то конар акустики хтора преучує физични прикмети музичних звукох[1]. Як и обща акустика, музична акустика интердисциплинарна наука. У своїх виглєдованьох, вона ше базує на податкoх и часточно концептуалниh рамикoх зоз других наукох, перше… 18351 wikitext text/x-wiki Музична акустика то конар акустики хтора преучує физични прикмети музичних звукох[1]. Як и обща акустика, музична акустика интердисциплинарна наука. У своїх виглєдованьох, вона ше базує на податкoх и часточно концептуалниh рамикoх зоз других наукох, першенствено математики, музичней теориї и психолоґиї. Кратки опис Примарни фокус музичней акустики то висина тона, динамика и тембр музичних (т.є. емеличних звукох хтори ше хасную у музики, першенствено зоз перспективи їх слушней перцепциї и репродукциї (такв. „интонациї“) з боку музичара виводзача. Окремне и обсяжне подруч'є виглєдованя музичней акустики то музичне штимованє и темперация (як у историйним так и у теорийним аспекту). Музични теоретичаре (Г. Риман, П. Хиндемит) хасновали податки зоз музичней акустики же би конструовали „природно-наукови“ концепти музики, док их физичаре и психолоґове (Г. Хелмхолц, К. Штумпф, В. Келер) хасновали за розвой „физиолоґийних“ концептох музичней перцепциї. У Русиї, допринос музичней акустики дали Н. А. Ґарбузов, (автор „зонскей теориї“ музичного слуха), А. А. Володин и Е. В. Назаикински. Медзи водзацима виглєдовачами музичних штимованьох и темперациї на Заходзе були М. Барбур, М. Линдли и Р. Раш. Нєдавно ше зявели интердисциплинарни студиї хтори повязую акустични характеристики простору зоз историю архитектури и розвойом музики. Напр., то зробели Е. Тїрильо и Ф. Мартелота, хтори зоз тей перспективи преучовали вецей од 30 шветово познати италиянски церкви зоз розличних епохох. Податки зоз виглєдованя музичней акустики ше широко применюю у пракси, окреме у ,,тренираню'' слуха и образованю музичарох виводзачох, у дизайнованю и штимованю музичних инструментох (напр., у реконструкциї античних инструментох и продукциї модерних репликох хтори ше хасную при автентичних виводзеньох), у орґанизациї модерного знїманя звука (уключуюци опреманє авдио студия), у технїкох компонованя електронскей музики, при будованю театрох, концертних салох и других просторох наменєних природному и приємному ширеню звука (колоквиялно позната як „добра акустика“). n2sxp4utsqsilq6ggayjj04bdkxf6x5