Википедия
rskwiki
https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA
MediaWiki 1.47.0-wmf.2
first-letter
Медий
Окреме
Розгварка
Хаснователь
Розгварка зоз хасновательом
Википедия
Розгварка о Википедиї
Файл
Розгварка о файлу
МедияВики
Розгварка о МедияВикию
Шаблон
Розгварка о шаблону
Помоц
Розгварка о помоци
Катеґория
Розгварка о катеґориї
TimedText
TimedText talk
Модул
Разговор о модулу
Event
Event talk
Александер Духнович
0
28
18389
17947
2026-05-14T02:35:24Z
Keresturec
18
Додати катеґориї
18389
wikitext
text/x-wiki
{| class="wikitable" align=right width=300px
|+
! colspan="2" |<big>Александер Духнович</big>
|-
| colspan="2" |[[Файл:Alexander_Dukhnovich.jpg|center]]
|-
|'''Народзени'''
|24. априла 1803.
|-
|'''Умар'''
|30. марца 1865. (61)<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Dukhnovych_O Енциклопедия историї України] (укр.) — Києв: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2</ref>
|-
|'''Державянство'''
|австроугорске
|-
|'''Язик творох'''
|язичиє, русински,
мадярски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия у Ужгородзе
|-
|'''Универзитет'''
|Филозофия у Кошицох,
богословия у Ужгородзе
|-
|'''Период твореня'''
|1823—1865.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, литература, етноґрафия, публицистика,свяшенїцтво
|-
|'''Поховани'''
|у Прешове, нєшка Словацка
|}
'''Александер Василєвич Духнович''' (*24. април 1803—†30. марец 1865), грекокатолїцки паноцец, национални будитель Русинох у восточней Словацкей и Закарпат'ю, ґу хторим етнїчно припадаю и Руснаци [[Бачка|Бачкей]], Сриму и Славониї, [[поета]], [[писатель]], етноґраф, публициста.
== Биоґрафия ==
Александер Духнович ше народзел 7. мая 1803. року у восточнословацким валалє Тополя. Родичи му були грекокатолїцки паноцец Василь Духнович и Мария Духнович, дзивоцке Гербер. Александер дзецинство препровадзел у валалє Стащин. Перши класи основней школи закончел у валалє Клокочив. Школованє предлужел у старших класох основней школи (1812-1815) и у ґимназиї (1816-1821) у [[Ужгород]]зе. Под час школованя у штреднєй школи воспитовани є у мадярским духу. Аж и перши свойо литературни твори (писнї) Александер Духнович почал писац по мадярски. У периодзе 1822.-1823. студирал Филозофию у Кошицох як стипендист прешовскей Грекокатолїцкей епархиї. Студиї предлужел на духовней семинариї у Ужгородзе (1823-1827).
По законченю богословиї першу службу достал у [[Прешов]]е при владикови Ґриґорийови Тарковичови (1827-1833), алє є пошвидко, пре особни нєпорозуменя з конзервативним владиком, розпоредзени як свяшенїк на службу до Комлошу (нєшка Хмельова) а потим до валалу Биловежа (1834-1838), дзе вон почал зберац и записовац народни шпиванки и теди у нїм конєчно дозрева чувство припадносци рускому народу. Александер Духнович 1838. року прешол до служби владики Мукачовскей епархиї Василя Поповича и там робел як секретар и потим як каноник. Кед умар владика Таркович (1843), Александер Духнович ше врацел до Прешова и там бул меновани за каноника владики Прешовского владичества Йосифа Ґаґанца.<ref>В. Вернадски. [http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/Mazurok_O._Penjak_P._Shevera_M.__Volodymyr_Vernadskyj_pro_Ugorsku_Rus__2003_94s/ Угорска Русь од 1848. року]
</ref>
== Духновичова будительска дїялносц ==
Александер Духнович видзел барз чежки пошлїдки мадярскей асимилациї и вельо робел на подзвигованю власного образованя операюци ше на росийских класикох. Пошвидко ше знова врацел на службу до Прешова, а источасно бул меновани и за спишского архидиякона, цо значи же мал безпостредни увид до обставинох на спишским церковним (и нє лєм церковним) подручу, а упознал и значни диялектни розлики у народней бешеди на подручу нєшкайшого Восточнословацкого краю. Ту Александер Духнович розвил свою дружтвену активносц и постал национални будитель закарпатских Русинох.
Року 1847. Александер Духнович видал перши учебнїк за народни школи ''Книжица читальная для начинающих'' хтори бул написани на бешедним русинским язику. Гоч тот учебнїк нє бул нє знам як хвалєни, вон бул популарни нє лєм у Подкарпатю алє и у Галичини. Львовски новини Зоря Галіцька 1849. року обявели Духновичову статю ''Сітуація Русинів в Угорьску.'' 27 априла го гарештовали пре його написи на русинским язику. Нєодлуга бул пущени з гарешту. У остатнїх рокох свойого живота Духнович страцел надїю до справедлївого ришеня националного питаня Русинох и приял москофилски язиково-културни погляди наздаваюци ше помоци з боку Царскей Русиї. Вєдно зоз А. Добряньским и Й. Ґаґанцом основал културну орґанизацию Общество св. Іоана Крестителя (1862).
Духновичова будительска дїялносц допарла и до Руснацох у Бачкей и Сриме, дзекуюци учительом [[Петро Кузмяк|Петрови Кузмякови]] и [[Михайло Врабель|Михайлови Врабельови]], хтори походза тиж з восточней Словацкей, котра у тедишнїм чаше була у рамикох Мадярскей, як и Войводина. А спомина ше у документох же Кузмяк бул и Духновичов особни приятель. Трима ше же тоти учителє и у настави хасновали Духновичову „Книжицю читалную для начинающих“. Конєчно, як доказ же нашо интелектуалци з початку 20. вику прилапели Духновича и як свойого националного будителя, служи и факт же 2. юлия 1919. року на Сновательней схадзки Руского народного просвитного дружтва, попри державней, шпивана и руска гимна на Духновичов текст „Я Русин былъ...“
Александер Духнович умар у Прешове 30. марца 1865. року, дзе є и поховани.
== О значносци Александра Духновича ==
Духновича ше трима за єдного з найвизначнєйших русинских и українских гуманистох и педаґоґох. Иван Франко о нїм гварел "Вон зробел шицко же би забути Русини духовно ожили". Погляди Александра Духновича ше базовали на християнских принципох и идеалох.
Духнович брал активну учасц у русофилским руху. Та и теди кед писал на його локалним язику вон нє верел же то розлични язик (од русийского) и нє жадал одпочац зоз виробком односно стандардизованьом литературного язика за Руснацох. Место того вон писал свойо роботи на штучно витвореним язику хтори бул наволани язичиє а состоял ше зоз мишанїни русийского, церковнославянского и локалного лемковско-русинского язика.
[[Файл:Pamjatnjik A Duhnovicovi 33.jpg|alt=Памятнїки Александрови Духновичови у Прешове|thumb|381x381px|Памятнїки Александрови Духновичови у Прешове]]
== Назви и памятнїки ==
Мено Александра Василєвича Духновича ношело наукове дружтво хторе робело и постояло до 1945. року. Нєшка Духновичово мено ноши Прешовски варошски театер.
Памятнїки Александрови Духновичови подзвигнути у Прешове (од благодарного карпаторусского народу 11. 06. 1933. року), у Хусту, Мукачове и Ужгородзе. У велїх варошох и валалох на Горнїци єст улїчки хтори ноша мено А. Духновича.
Установена литерарна награда з його меном за досяги у розвою рускей литератури хтору додзелює Карпато-русински наукови центер у Ґласпорту (ЗАД).
== Духновичово твори ==
* [https://rusyns-library.org/knizhica-chitalnaya-dlya-nachinayushhix-1847-goda/ Книжица читалная для начинающих]. — Будин, 1847; Будин, 1850; Будинм, 1852;
* Corpus Juris Canonici. — Прeшoв, 1847
* История Пряшевской епархии (рукопис, в латинѣ). — Прешов, 1848.
* Добродѣтель превысшает богатство. Театрални фалат у трох дїйох на народним язику... Перемишль, 1850.
* Мѣсяцослов. — Прешов, 1850, 1851 (нє зачувани), 1853 (Перемишль), 1854 (Перемишль), 1857 (Львов), 1864 (Ужгород).
* Поздравление Русинов на новый год 1850. Перемишль.
* [https://rusyns-library.org/pozdravlenie-rusinov-na-god-1851-a-duxnovich/ Поздравление Русинов на новый год 1851]. Беч<ref>[https://rusyns-library.org/knizhica-chitalnaya-dlya-nachinayushhix-1847-goda/ Книжица читальная для начинающих 1847 года] – РУСИНСКАЯ БИБЛИОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY </ref>.
* Поздравление Русинов на год 1852. Будин.<ref>А. Духнович – [https://rusyns-library.org/pozdravlenie-rusinov-na-god-1851-a-duxnovich/ Поздравление русинов на год 1851] – РУСИНСКАЯ БИБЛИОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY</ref>
* Истинная история карпатороссов. — Прешов, 1853 (рукопис); перша публикация: Москва, часопис "Русский архив", 1914, №4, б. 528-559.
* Сокращенная грамматика письменного русского языка. — Будин, 1853.
* Народная педагогия... — Львов, 1857.
* Краткий землепис для молодых Русинов. — Перемишль, 1851.
* Литургический катехизис. — Будин, 1851.
* Хлѣб души. — Будин, 1851; Львов, 1854; Перемишль, 1860 и 1864.
== Литература ==
* Александер Духнович и русинске питанє (половка числа пошвецена А. Духновичови) ''Studia Ruthenica, ч. 2''/1990-1991, гласнїк Дружтва за руски язик и литературу, Нови Сад., б. 5- 72.
* Олександр Духнович: Твори, т. І, Відділ українскої літератури в Пряшеві, Пряшів, 1998.
* Iван Поп . Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Прага: Libri, 2008. б. 66-68, 1200 прикладнїки - <nowiki>ISBN 978-80-7277-370-1</nowiki> .
* Маґочій П.-Р. Народ нивыдкы: Iлустрована iсторія карпаторусинôв. / Потовмачив по русинськы В. Падяк. — Ужгород: Выдавательство В. Падяка, 2007.
* P. R. Magocsi and Ivan Pop: Dukhnovych, Aleksander, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 101.
* [https://rusyns-library.org/category/aleksander-duxnovich/ Дїла А. Духновича] у диґиталней библиотеки РБ
* [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Тексти на Викитеки]
* [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Oleksandr_Dukhnovych Медийски датотеки на Викимедиї]
* Аристов Ф. Ф. [https://rusyns-library.org/karp-pisateli-a-duxnovich-f-aristov/ ''Карпаторусски писателє]. Александер Духнович, Ужгород, 1929.
* Аристов Ф. Ф. [https://rusyns-library.org/perechen-proizv-a-duxnovicha-f-aristov/ ''Хронолоґични список друкованих дїлох А. Духновича], Ужгород, 1928.
* Бескид Н.А. [https://rusyns-library.org/duxnovich-i-ego-poeziya-n-beskid/ Духнович и його поезия], Ужгород, 1930.
* Сабов Е.И. [https://rusyns-library.org/k-otkr-pamyatnika-a-duxnovichu-e-sabov/ Бешеда на одкриваню памятнїка А. Духновичови], Ужгород, 1925.
* Яворский Ю.А. [https://rusyns-library.org/k-bibliografii-o-a-duxnoviche-yu-yavorskij/ Ґу библиоґрафиї литератури о А. Духновичови], Ужгород, 1928.
* Баташев А. [https://web.archive.org/web/20080807124400/http://www.ukrstor.com/ukrstor/batashev_duch.htm Александер Духнович - просвищователь Карпатох.]
* [https://web.archive.org/web/20160304112435/http://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&id=394&abc=1 Биоґрафия у ''Велькей енциклопедиї русского народу''].
* Фролов К. [http://www.pravoslavie.ru/archiv/duhnovic.htm Александер Духнович - поборнїк карпато-русского литературного язика]
* [https://web.archive.org/web/20090902024527/http://www.carpathorusynsociety.org/duchnovyc.html Биоґрафия на сайту "Carpathorusynsociety.org"].
* [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/dukhnovich-aljeksandjer/ Духнович Александер], Русинська Веб-книга сайт о литературѣ и языку
::[https://rusin8.webnode.ru/news/posl%d1%a3dna-p%d1%a3sn-ne-lem-pro-rusinov/ Послѣдна пѣснь не лем про Русинов]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/komarova-smert/ Комарова смерть]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/zhaba/ Жаба]
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1850-dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-1/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 1
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-2/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 2
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1850-dobrod%d1%a3tel-prevyshaet-bogatstvo-3/ 1850 Добродѣтель превышает богатство] 3
::
::[https://rusin8.webnode.ru/news/a1851-ja-rusin-byl-jesm-i-budu/ 1851 Я Русин был, есмь и буду]
== Вонкашнї вязи ==
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Духнович, Александр Васильевич], ru.wikipedia.org, 23. априла 2009, PhilAnG
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Alexander_Dukhnovych Alexander Dukhnovych], en.wikipedia.org, 31. october 2006. Hillock65
* [http://kolochava.com/ua/pamyatniki-kolochavi1/oleksandru-duxnovichu.html Памятнїк Александрови Духновичови], вебсайт Колочава, 2012, Kolochava.com
* [https://rusyns-library.org/category/aleksander-duxnovich/ Александер Духнович, РУСИНСЬКА БИБЛІОТЕКА – RUSYN'S LIBRARY], ИНСТИТУТ ИСТОРІИ И ФИЛОЛОГІИ в г. Ужгородѣ
* [https://nar.org.rs/rue/aleksander-duhnovic/ Александер ДУХНОВИЧ], Новинарска Асоцияция Руснацох НАР, Нови Сад, децембер 28, 2017.
== Ґалерия ==
<gallery>
Alexander_Vasilijevi%C4%8D_Duchnovi%C4%8D_1865.png|Александер Духнович, ґрафика з 1865. року
P1360508_%D0%BD%D0%B0%D0%B1._%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_12_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9E._%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83.jpg|Памятнїк Александрови Духновичови у Ужгородзе
%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83_2.jpg|Памятнїк А. Духновичови у Мукачове
Mukachevo_Zakarpatska-board_Dukhnovych.jpg|Мукачево, дуборез пошвецени Александрови Духновичови
Topo%C4%BEa-busta2015b.jpg|Памятна биста А. Духновичови у Тополї
</gallery>
== Референци ==
<references />
{{Lifetime|1803|1865|Духнович, Александер}}
[[Катеґория:Словацка]]
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Предняк]]
[[Катеґория:Поета]]
[[Катеґория:Писателє]]
[[Катеґория:Етноґрафи]]
[[Катеґория:Публицисти]]
[[Катеґория:24. април]]
[[Катеґория:Народзени 1803]]
[[Катеґория:30. марец]]
[[Катеґория:Умарли 1865]]
98jfoe0mxnmw89tscfuu9h7e4ftvu08
Хореоґрафия
0
667
18387
9802
2026-05-13T20:26:41Z
Olirk55
19
Корекциї у тексту, означени викивязи
18387
wikitext
text/x-wiki
[[File:Zorn Cachucha.jpg|right|thumb|301x301px|Хореоґрафия за шпански танєц ''Качуча'', описани зоз танєчну нотацию ]][[File:Choreographic document of dances in Catalonia in 1496 manuscrit de Cervera.jpg|right|thumb|302x302px|Єден зоз перших рукописох танца зоз хореоґрафскима знаками (Каталония 1496. року.)]]'''Хореоґрафия''' (греч. Χορογραφία дословни преклад - записованє танцу)<ref>[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B0#CITEREF%D0%91%D0%B0%D1%98%D0%B8%D1%9B2006 Бајић 2006], бок 42</ref> представя окремну уметнїцку дисциплину у твореню сценско-[[Подзелєнє музики|музичних]] танєчних дїлох. Компонованє, аранжированє зложених танєчних елементох по єдинствену формалну, змистову цалосц ускладзену зоз музичну основу. У такв. класичним балету компонованє потребно же би шлїдзели числени ,,канони''-правила,'' док у модерним танцу хореоґрафове хасную шлєбоднєйши форми.<ref>[https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B0#CITEREF%D0%97%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%9B2007 Здравковић 2007], бок 79-80.</ref> Хореоґраф то музично-сценски уметнїк хтори ше у театру занїма зоз креированьом танєчних аранжманох (крочаї, рухи, фиґури и подобне) за театралну представу (балетску, драмску, оперску).<ref>[https://www.dictionary.com/browse/choreography Definition of choreography] Dictionary.com. </ref> Найзложенши постановки то цаловечарши балетски представи. Найчастейше ше балетски танєчнїки зоз богатим танєчним искуством, богату праксу и окремним талантом за тоту файту креативней роботи, пред конєц своєй активней танєчней кариєри опредзелюю за хореоґрафску роботу.
[[File:Coppelia 01.jpg|right|thumb|306x306px|Хореоґрафия балета ''Копелия'', [[композитор]] Лео Делиб]]
== Етимолоґия ==
Слово ''хореоґрафия'' (греч. χορογραφία) дословно значи „писанє танцу” а настало од греческого слова „χορο” а значи ''кружни танєц'' лєбо буквално ''танцуєм у колу'' и „γραφία”- значи ''писац, зазначовац''. Першираз ше слово зявело у америцко-анґлийским словнїку 1950-их рокох, <ref>Presented by Amanda Wilde (26. 10. 2006)[https://web.archive.org/web/20071012022429/https://www.kuow.org/defaultProgram.asp?ID=11649 ,,Frankie Manning: Lindy Hop Pioneer"] Radio Intersection. Seattle, WA Sound Public Radio. Архивоване з [https://www.kuow.org/defaultProgram.asp?ID=11649 ''ориґинала'']12. 10. 2007. г.. 12:31 мин. KUOW Puget</ref> а слово „''хореоґраф”'' (греч. Χορογραφ) першираз похасноване як заслуга Джорджа Баланчина у Бродвейским мюзиклу ''На твоїх пальцох'' 1936. року. <ref>Taper, Bernard (1996).[[iarchive:balanchinebiogra0000tape_k1l7|Balanchine, a biography : Taper Bernard]] University of California Press. стр [[iarchive:balanchinebiogra0000tape_k1l7/page/180/mode/2up|180 str.]] ISBN 978-0-520-20639-7</ref> Скорей того, за сценски лєбо филмски заслуги, хасновали ше фрази як цо то „состави пририхтал.” <ref>[https://www.imdb.com/title/tt0027125/ Top Hat] (DVD). RKO Radio Pictures. Корисна информација се налази на: 00:01:15. „Ensembles Staged by</ref> „танци порихтал" <ref>[https://www.imdb.com/title/tt0035055/ Melodies Old and New] (DVD) [https://sr.wikipedia.org/wiki/Metro-Goldwyn-Mayer Metro-Goldwyn-Mayer] Корисна информација се налази на: 00:00:20.</ref> лєбо єдноставно „танци" а то означовало и хореоґрафа. <ref>[https://www.britannica.com/art/choreography choreography] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Енциклопедија Британика]</ref>
== История ==
У Италиї у епохи ренесанси танєчни майстрoве творели рухи за дружтвени танци зоз хторима подучовали танєчнїкох, а сценски балети настали тиж на подобни способ. У Французкей у 16. вику, французки дворски танци ше розвивали спрам уметнїцких моделох-обрасцох. У 17. и 18. вику дружтвени танєц ше одвойовал од театралних тенєчних представох. У цеку того периода слово „хореоґраф” применєне за написани запис о танцох, хтори познєйше постал познати як'' „нотация танца”'' зоз значеньом хореоґрафиї хтора прешла на єй нєшкайше хаснованє як [[композиция]] велїх рухох хтори творя танєчну представу.
Сучасни танєц створел нови, природнєйши стил хореоґрафиї, дзекуюци и уключуюци русийского хореоґрафа Мишела Фокина (1880-1942) <ref>[https://www.skillshare.com/en/blog/choreography-what-it-is-and-how-to-get-started/ Choreography: What It Is and How to Get Started] Skillshare. 24. 6. 2021.</ref> и Исидору Данкан (1878-1927) и од теди стили варирую помедзи реалистичну репрезентацию и абстракцию. Мерс Канинґем, Джордж Баланчин и Фредерик Аштон були значни хореоґрафове класичного лєбо абстрактного танцу, Баланчин Аштон, вєдно зоз Марту Ґраям, Леонидом Масином, Джеромом Робинс и другима, тиж креировали репрезентативни дїла. Исидора Данкан любела природни рухи и импровизацию. Робота Алвина Ейлия (1931-1989), проамерицкого танєчнїка, хореоґрафа и активисти, облапйовала велї стили танцу, уключуюци [[балет]], джез, сучасни танєц и театер.
[[File:783 3 (+ 3) dancers performing on stage V-P.jpg|right|thumb|308x308px|Хореоґрафия, сучасни перформанс танцу, хаснованє ЛЕД екрана ]]
== Технїки танєчней хореоґрафиї ==
Танци дизайновани зоз хаснованьом єдней лєбо обидвох основних хореоґрафских методох:
* ''Импровизация'', <ref>[https://www.contactimprov.com/whatiscontactimprov.html What is Contact Improvisation] Contact Improvisation.</ref> у хторей хореоґраф дава танєчнїком партитуру (т.є. ґенерализовани директиви хтори служа як напрямки за импровизовани рушаня-рухи и форму. Напр. партитура може упутиц танєчнїка же би ше оддалєл од другого танєчнїка, хтори з другого боку упуцени и жада заобисц поцагованє, лєбо може одредзиц рухи хтори потребно виводзиц на импровизацийни способ у цеку музичней фрази, як процивносц танєчней хореографиї. <ref>Dart, Mary McNab (1995). „Appendix C: Dancing Style”.[https://www.cdss.org/elibrary/dart/appendix_c.htm Contra Dance Coreograpfy : ''A reflecon of Social Schangr'']</ref> <ref>Pittman, Anne M.; Waller, Marlys S.; Dark, Cathy L. (2015). Dance a While: A Handbook for Folk, Square, Contra, and Social Dance, Tenth Edition. Waveland Press. стр. 201. ISBN 978-1478629511.</ref> Партитури зоз импровизациями найчастейше понукаю ширшу шлєбоду и особну [[Интерпретация|интерпретацию]] танєчнїкох.
* ''Планована хореоґрафия'', у хторей хореограф диктує рух и форму до дробнїцох, и охабя лєм дакус можлївосци танєчнїкови же би могол представиц особну интерпретацию.
== Интердисциплинарни обласци вязани за хореографию ==
[[File:Swanlake014.jpg|right|thumb|313x313px|Балетска хореоґрафия и сцена зоз балету ''Лабудово'' ''озеро'', Петра Илїча Чайковского]]
'''1'''. Кореолоґия (''Choreology'')
'''2'''. Студиї етнокореоґрафиї:
♦ История наставаня и розвоя традиционалного танцу розличних етнїчних ґрупох
:* ґенеза танцу (як настал);
:* опис танцу у контексту календарских и каждодньових ритуалох (обичайох);
:* взаїмни уплїв традицийних танєчних културох (медзиетнїчни контакти);
:* преучованє културно-историйских специфичносцох наставаня жанрох и формох танцох одредзеней етнокултуролоґийней популациї итд.
♦ Теория и методолоґия за преучованє тенєчней култури етнїчних ґрупох (зявели ше два напрями):
:* виглєдованє морфолоґиї танцу (форма, структура, елементи танцу), питаня терминолоґиї, концепциї, розвой приступу и методи за описованє и виглєдованє кинетичного тексту и його цалосцох; проблеми класификациї и систематизациї форми народней хореоґрафиї и друге. Напр. єрменски танци, мадярски, молдавски, русийски танци и других народох и [[Нация|нацийох]].
:* преучованє семантских танцох (значенє, функциї – змист/значносц танцу у рижних историйских фазох и периодох.
[[File:Hans Thoma - Kinderreigen (1872).jpg|right|thumb|310x310px|Дзецинска импровизация танцу, Ганц Тома (1839-1924)]]'''3'''. Кинезиолоґия
'''4'''. Йоґа
'''5'''. Танєчна терапия, психотерапийне примєньованє танцу и руха як процес хтори промовує интеґрованє (повязаносц) емоционалного и физичного стана поєдинца.
'''6'''. Палеокореоґрафия - обряди и ритуали етнїчних ґрупох знятих зоз способом медийних знїманьох <ref>[[iarchive:internationalenc0000unse_q4s8|International encyclopedia of dance : a project of Dance Perspectives Foundation, Inc.]]</ref>
== Хореоґрафия нєшка ==
Нєшка главни правила у хореоґрафиї таки же би уведли даяки файти шора у виводзеню у рамикох трох димензийох простору, и штвартей; часу и можлївосцох людского цела. У сценских уметносцох, хореоґрафия ше одноши на людски рух и форму. У танцу, хореоґрафия позната як танєчна хореоґрафия лєбо танєчна композиция. Хореоґрафия ше тиж хаснує у рижних других обласцох, уключуюци оперу, чирлидинґ, театер, маршируюци бенд, синхроноване плїванє, кинематоґрафию, шлїзканє, ґимнастику, модни ревиї, шоу [[хор]], продукцию, видео танци и анимировану уметносц.<ref>Flatt (мај 20) [https://www.crowood.com/products/movement-direction-by-kate-flatt movement-direction kafe flatt] The Crowood Press. бок 89—105. ISBN 9780719840609.</ref>
[[File:Phenakistoscope 3g07690b.gif|right|thumb|304x304px]]
== Змаганя ==
Рижни держави у велїх варошох нєшка орґанизую змаганя у балету, тиж и сучасних танцох, хореоґрафийох та и фолклорних.
Медзинародне хореоґрафске змаганє Хановер,<ref>[https://dancingopportunities.com/choreography-36-36-international-choreographic-competition-hannover-2022/ Choreography 36 36. International Choreographic Competition Hannover 2022] Choreography Competition Hannover.</ref> у Нємецкей то змаганє зоз найдлугшу традицию на швеце (започате коло 1982), у орґанизациї Балетского дружтва Хановер е.В. Отримало ше онлайн у цеку пандемї ковида-19 2020. и 2021. року, а на сцену Театра у Ейлия ше врацело 2022. Орґанизую ше у швеце у векших городох велї балетски змаганя и змаганя сучасних танцох а тиж и самих хореоґрафийох.
Ґреґор Золиґ, главни хореоґраф танцу у Державним театре ''Брауншвайґ'', меновани за уметнїцкого директора змаганя 2020. року. Условия за упис таки же нови уписнїки муша буц младши од 40 рокох и фахово оспособени. Змаганє ше отримує у сотруднїцстве зоз Фондацию Танї Лидтке (од єй шмрци 2008. року), а од 2021. року фондация додзелює нову награду за продукцию, хтора допольнює пейц други награди за продукцию. Награди за 2021. и 2022. рок додзелєл Марко Ґеке, тедишнї директор Державного балету театра Хановера.
Постоя велї други медзинародни хореоґрафски змаганя, углавним унапрямени на сучасни танци. То шлїдуюци змаганя:
:♦ Медзинародне змаганє у балету и хореоґрафиї у Пекинґу, Китай
:♦ Платформа за сучасни танєц, Кипар, Греческа
:♦ Медзинародне змаганє хореоґрафох у Копенгаґену, Данска (CICC), основане 2008. року <ref>[https://web.archive.org/web/20230514101956/https://www.cph-icc.dk/ The Copenhagen International Choreography Competition (CICC)] Copenhagen International Choreography Competition. Архивоване з ориґиналу</ref>
:♦ Хелсиншске балетске змаганє, награда за хореоґрафию, Хелсинки, Финска
:♦ Медзинародне хореоґрафске змаганє, Рим, Италия
:♦ Московске балетске змаганє и конкуренция хореоґрафох, Москва, Русия
:♦ Награда хореоґрафох ''Нови авантури'', Лондон, Велька Британия
:♦ Монтреалска награда за танєц, Монтреал, Канада
:♦ Медзинародне балетске змаганє Валентина Козлова, Брисел, Белґия
:♦ Медзинародне балетске змаганє ''Варна'', награда за хореоґрафию, Варна, Болгарска
:♦ Медзинародне онлайн змаганє у танцу (IODC) уведзене 2020. року, пре пандемию ковида-19. На тим змаганю награда ''Ґран при'' у вредносци 1.000 долари.
== Литература ==
* Здравковић, Милован (2007). ''"Речник основних позоришних појмова"'' (II допуњено изд.). Народно позориште у Београду, (Београд – КИЗ АЛТЕРА). стр. 79/80. <nowiki>ISBN 978-86-84897-17-8</nowiki>.
* Бойківські і лемківські танці: монографія. Кн. 2 / Р. Гарасимчук. — Л., 2008. — 320 c.Ellfeldt, L. (1998) ''A Primer for Choreographers'' . Waveland Press. <nowiki>ISBN 0-88133-350-6</nowiki>.
* Minton, S, C. (1997) ''Choreography: A Basic Approach Using Improvisation''. Human Kinetics . <nowiki>ISBN 0-88011-529-7</nowiki>.
== Референци ==
<references />
[[Катеґория:Хореоґрафия]]
[[Катеґория:Сценска уметносц]]
[[Катеґория:Танци]]
7kbxrx0dtcl883ajrs00sa556ljah11
Катеґория:1. януар
14
1276
18388
16910
2026-05-14T02:13:47Z
Keresturec
18
18388
wikitext
text/x-wiki
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:1. януар]]
8356d6a2m6pezxr745lrskdp7p8ls57
Швайка
0
2068
18386
17013
2026-05-13T12:16:46Z
Olirk55
19
Уложена фотоґрафия, текст у фразиолоґиї
18386
wikitext
text/x-wiki
[[File:Punteruolo per forare cotenne (borcàj) - Musei del cibo - salame - 035.tif|right|thumb|316x316px|Швайка з древену ручку]]'''Швайка''' (всл. ''švajka'' „шидло сияртова, ременяра“; рсй. ''швайка'' „вельке шидло зоз хторим ше шиє [[бочкори]]“; укр. ''швайка'' „грубе шидло“; поль. ''szwajka'' и swajka „шидло“):
Ципеларски ручни алат, грубше шидло у форми грубшей а може буц закривеней, металней игли хтора удзата до древеней ручки. Зоз ню ше правя дзири и дзирки на грубшей скори. Напр. на штверцох, [[Обуй|обуї]] -бочкорох, ременьох итд. Мено найвироятнєйше походзи од слова ,,шиц.<nowiki>''</nowiki>
♦ Колчок за ламанє [[Кукурица|кукурици]];
♦ Файта шидла за правенє ярчкох на чутки кукурици: Кед ше з руку лупало кукурицу, на чутки ше перше зоз швайку направело дас три ярчки – виштухало ше три шори зарна (нє єден коло другого), та вец було лєгчейше лупац руку; тоти дражки ше волали ярчки.
♦ Хаснує ше ю и у столарстве за правенє дзиркох на даяких древених предметох або видлабованю прикраскох на хижних стварох, (напр. [[Орман|орманох]], [[Посцель|посцельох).]]
== Фразеолоґия ==
᛫ ''Меняц шидло за швайку'' (под. заменїц шидло за мотовидло), достац скоро исте, нє лєпше (односно страциц),
᛫ ''Златна швайка и мур пребиє''; шицко мож зробиц за пенєжи.
᛫ ''Направиц зоз [[Плуг|плуга]] швайку''; посцигнуц мало а з велькима можлївосцами (даремна робота)
== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика II'', О – Я, Нови Сад 2017, б. 740
== Вонкашня вяза ==
* [https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Швайка] Тлумачний словник української мови
[[Катеґория:Справа]]
[[Катеґория:Польопривредни алати]]
[[Катеґория:Ручни алати]]
8nzeddp1arrkurktsxln37rv5h7xk00
14. марец
0
2607
18391
16484
2026-05-14T02:40:07Z
Keresturec
18
18391
wikitext
text/x-wiki
'''14. марец''' — 73. [[дзень]] у року (74. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Григориянским календаре]]. До конца рока єст ище 292 днї.
== Подїї ==
• 1939 — Нємецке войско почало окупацию Чехословацкей. Словацка и Подкарпатска Рус формално вигласали нєзависносц. У моравским варошу Мистек до бою зоз нємецким полком ступела чета воякох под команду капетана Павлика (бул то такволани бой за Чаянково касарнї) и остал запаметани як єдини случай орґанизованого одпору нємецкому нападу.
• 2002 — Найвисши представителє Союзней Републики Югославиї и двох Републикох зоз постредованьом ЕУ, спорозумели ше о преушореню одношеньох [[Сербия|Сербиї]] и Чарней Гори. Догварене же ше нова держава вола Сербия и Чарна Гора, же ма предсидателя и премиєра у єдней особи, совит министрох, парламент и суд.
• Медзинародни дзень рикох ше означує пре значносц рикох и водоцекох за живот людзох на планети Жеми. Поволує ше на одвичательносц и право шицких людзох на чисти рики цо директно уплївує на єдно од основних людских правох, а то право на здрави животни стредок.
== Народзени ==
• 1737 — Арсений Коцак, [[Священїк|священїки]], єромонах, педаґоґ, филозоф, теолоґ и язикознавец.
• 1879 — Народзел ше нємецки физичар єврейского походзеня Алберт Айнштайн (Улм, Нємецка, 14. марец 1879 – Принстон, ЗАД, 18. април 1955), творец теориї релативитета, добитнїк Нобеловей награди за физику 1921. року. Бул оженєти зоз сербску математичарку Милеву Марич, чийо доприношенє його роботи нє розяшнєне у подполносци.
• 1892 — Йосиф Ернест Гомичко, русински педаґоґ и церковни дїяч.
• 1908 — Народзени югославянски политичар, дипломата, филозоф и публициста Константин Коча Попович (Беоґрад, 14. марец 1908 – Беоґрад 20. октобер 1992), визначни сербски надреалиста пред Другу шветову войну. Участвовал у Шпанскей гражданскей войни (1936–1939) и Народноошлєбодительней войни (1941–1945).
• 1932 — Народзени [[писатель]], публициста Мирослав Мика Антич (Мокрин, 14. марец 1932 – Нови Сад, 24. юний 1986). Мирослав Антич бул поета, публициста, филмски творитель, маляр. У Мокрину закончел основну школу, ґимназию у Кикинди и Панчеве, а студирал у Беоґрадзе. Жил и робел у Новим Садзе.
== Умарли ==
• 1883 — Карл Маркс, нємецки филозоф, политични публициста, критичар класичней економиї, теоретичар роботнїцкого руху, социялизма и комунизма.
• 1987 — Иван Мацински, [[поета]], познаватель литератури, [[Прекладательна служба Автономней покраїни Войводини|прекладатель]], публициста, педаґоґ и дружтвено-културни активиста у Прешовским реґионє Словацкей.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:14. марец]]
nqxacy2yb59fx0f8a8oojo5y95fcn6a
Катеґория:24. април
14
3054
18390
2026-05-14T02:35:44Z
Keresturec
18
Направљена празна страница
18390
wikitext
text/x-wiki
phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1
Катеґория:14. марец
14
3055
18392
2026-05-14T02:40:58Z
Keresturec
18
Направљена празна страница
18392
wikitext
text/x-wiki
phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1