Национални парк Дєрдап

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.6</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Национални парк Дєрдап</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3148</id>
    <revision>
      <id>19403</id>
      <parentid>19388</parentid>
      <timestamp>2026-06-14T06:54:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>лоґо</comment>
      <origin>19403</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9167" sha1="r03awaq3oivlvs7gp9grs0jhiu94lun" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background: lightblue
| header1 = &lt;big&gt;Национални парк Дєрдап&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = 
| header3 = [[File:Veliki Kazan.jpg|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Дєрдап&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[Медзинародна уния за защиту природи|IUCN]] категорија II (национални парк)]]
| label4 = Место | data4 = [[File:Flag of Serbia.svg|40px]] Сербия
|  label5 = Найблїзши варош | data5 = Долнї Милановац
| |  label6 = Kooрдинати | data6 =  44° 31′ 44.2″ N 21° 58′ 33.1″ E
|  label7 = Поверхносц | data7 = 63.786,48 ha
|  label8 = Основане | data8 = 1974. рок
|  label9 = Управне цело | data9 = Р. Сербия
}}

'''Национални парк Дєрдап''' найвекши [[национални парк]] у [[Сербия|Сербиї]]. Парк ше находзи на сиверовостоку держави, на гранїци зоз Румунию, и у длужини од 100 км провадзи прави бок побрежя Дунаю.

[[Поверхносц]] националного парку 63 786,48 гектари, зоз чого 8,01% под I ступньом защити, 21,50%  под II ступньом, а под III ступньом 70,79% .&lt;ref&gt;
[https://pravno-informacioni-sistem.rs/eli/rep/sgrs/skupstina/zakon/2015/84/2/reg   „Закон о националним парковима: 84/2015-15, 95/2018-267 (др. закон)”]. ''ЈП Службени гласник''.&lt;/ref&gt;

Основни природни феномен того подруча то велїчезна Дєрдапска клисура през хтору чече Дунай.

Парк волаю и рични национални парк, прето же Дунай забера вельку поверхносц, а тиж так ше ту находзи и найвекша и найдлугша клисура у Европи, чудесни Желєзни дзвери,  природна ботанїчна заграда и найвекши европски археолоґийни музей у природи.

Специфични историйни розвой, одвитуюца дєрдапска клима, зложена мрежа клисурох, каньонох и глїбоких яругох, тот простор видвоюю як єдинствени европски резерват терциялней флори, веґетациї и фауни.
{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Дєрдап на мапи Сербиї
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:right;&quot; |
{{Location map | Serbia
| label = Дєрдап на мапи Сербиї
| lat_deg = 44 | lat_min = 31 | lat_sec = 44| lat_dir = N
| lon_deg = 21 | lon_min = 58 | lon_sec = 33.1 | lon_dir = E
| position = right
| width = 290
| float = center
| caption =
}}
|}
== Снованє ==

Национални парк Дєрдап основани 1974. року пре защиту клисури Дєрдапу и природи коло клисури як єдна просторна цалосц зоз винїмково културно-историйнима вредносцами, значну природну екосистему по составе окремней вредносци и ридкосци и зоз добре очуванима и прекраснима лєсами.

Подприємство за защиту и розвой Националного парку Дєрдап основане 05. юния 1989. року, а после ускладзованя зоз законскима предписанями, од 1993. року роби як явне подприємство ''Национални парк Дєрдап''.

▶ Орґанизацийна структура:

* Сектор за заєднїцки роботи
* Сектор за защиту и отримуюци розвой
* Сектор за правни и общи роботи и роботи у обласци туризма
* Сектор за планованє ґаздованя з лєсами

== Характеристики парку ==
Основна характеристика парку то велька поверхносц под лєсами (вецей як 64 %) и окремне богатство и рижнородносц флори, фауни, културно-историйних памятнїкох од найстарших часох та по нєшка. Коло 9%, односно 5,5 гектари националного парку забера часц рики Дунаю у Сербиї, прето тот парк волаю и рични национални парк.
[[File:Đerdap rest stop 2.jpg|right|thumb|300px|]]
▶ Долїна Дунаю зложена зоз трох каньонско-клисурских долїнох:

* Ґолубацка, длугока 14,5 километри, найменшей ширини 230 [[Метер|метери]]
* Ґосподїн Вир, длужини 15 километри и найменшей ширини 220 метери
* Каньон Велького и Малого Казану длужини од 19 километри и найменшей ширини 150 метери

и трох котлїнох:

* Люпковска
* Долньомилановска
* Оршавска котлїна

[[File:Blederija.jpg|right|thumb|300px|Водопад Бледерия]]
Каньонски долїни часц южних Карпатох.

Дєрдап, Желєзни дзвери од давна спокуса за путнїкох, [[Тарґовец|тарґовцох]], борцох... То дзвери медзи двома важнима културнима и економскима часцами швета, медзи горнїм и штреднїм Подунавйом. Дєрдап природне стратеґийне место од огромного значеня, и у войни и у мире, та прето на тих просторох мож видзиц велї историйни памятнїки. Национални парк Дєрдап з одлуку ''Унеска'' преглашени за ґеопарк.&lt;ref&gt;[https://www.politika.rs/scc/clanak/458689/ Derdap-prvi-srpski-geopark Ђердап – први српски геопарк], („Политика”, 19. јул 2020)&lt;/ref&gt;
 
  
Флора Дєрдапу ше нє визначує лєм по рижнородносци и богатстве, алє и по реликтним характеру. На просторе парку ше отримали коло 1100 рошлїнски файти.

Рижнородносц бивальнїкох ше одражела и на фауну, хтора тиж реликтного характеру. У парку жиє медведз, рис, вовк, шакал, билохвости орел, ухата сова, чарна ґовля и велї други файти.

== [[Културна скарбнїца|Културне и историйне нашлїдство]] ==
Условия за живот вше були вигодни так же то причина чловекового присуства, о чим шведоча и велї археолоґийни находзиска и културно-историйни памятнїки, як цо то населєнє Лепенски Вир, арйхеолоґийни локалитети Дияна (остатки твердинї зоз I вику на побрежю Дунаю)&lt;ref&gt;[http://spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs/spomenik.php?id=612 Караташ ' споменици културе у Србији], ''spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs''&lt;/ref&gt;, Ґолубецки варош (твердиня Ґолубац), остатки Траянового моста хтори бул вяза медзи Горню Мезию и Дакию под час Римского царстав, Траянова табла на хторей надпис на латинским язику пошвецени римскому царови Траянови, а хтора поставена на драги дзе ше находзи и спомнути мост и други памятнїки.

[[File:Nacionalni park Đerdap 003.JPG|center|thumb|755x755px|Национални парк Дєрдап, Порецски залїв]]

== Вонкашнї вязи ==
{{Commonscat}}
* [https://npdjerdap.rs/flora/   Флора - Национални парк Ђердап], ''npdjerdap.rs''   

== Референци ==

[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Сербиї]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Национални парки Европи]]</text>
      <sha1>r03awaq3oivlvs7gp9grs0jhiu94lun</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Плитвицки озера</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3158</id>
    <revision>
      <id>19402</id>
      <parentid>19397</parentid>
      <timestamp>2026-06-14T06:52:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19402</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17671" sha1="c1xnaoewve66j1xdpqwgpfh8cw7g8k9" xml:space="preserve">'''Национални парк Плитвицки озера''' окремне ґеолоґийне и гидроґеолоґийне красове або каменїсте зявенє. Комплекс Плитвицких озерох преглашени як [[национални парк]] 8. 04.1949. року. Вон найвекши и найнащивенши горватски национални парк.&lt;ref&gt;[https://np-plitvicka-jezera.hr/en/…Website of Plitvice NationalPark], ''np-plitvicka-jezera.hr''&lt;/ref&gt;

Национални парк Плитвицки озера представя лєсови горски предїл у хторим ше находза 16 озера розличней велькосци, виполнєти зоз кристално белавожелєну воду. Озера доставаю воду з околних ричкох и потокох, а медзисобно су повязани зоз терасами и водопадами. Окремне ґеоґрафске положенє и клима допринєсли наставаню тих природних феноменох и богатству биолоґийней рижнородносци.

''Унеско'' преглашел Плитвицки озера за шветову [[Културна скарбнїца|културну скарбнїцу]] 1979. року, медзи першима преглашенима такима обласцами у швеце. Парк подзелєни на узшу и ширшу зону спрам ступня защити. Парк ше находзи на подручу двох жупанийох, 91%  у Личко-сеньскей, а 9%  у Карловскей жупаниї.

Перши озбильни початки туризма на Плитвицких озерох зазначени ище 1861. року, а 2011. року було вецей як милион нащивительох и то першираз у историї того парку. 

== Общи податки ==
Цала [[поверхносц]] националного парку Плитвицких озерох 29.685 гектари, од чого 200 гектари под озерами, под лєсами 1.320 гектари, а остаток пажици и други поверхносци. Штредня надморска висина 600 [[Метер|метери]]. Найнїзша точка на 367 метери на Коранским мосце, а найвисша на Селишским верху на 1.279 метери.

== Назва ==
Доминик Вукасович, [[священїк]] зоз Оточцу, першираз спомина назву Плитвици у писаним документу зоз 1777. року. Назва походзи од слова плїтки: виками ше у води ушедовал вапнянїк и наставали плїтки базени (пличини або плитвици).[[File:Plitvicer Seen 2.jpg|right|thumb|300px|Плитвици, Национални парк]]
== Положенє ==
Плитвицки озера ше находза медзи горами Мала Капела на заходзе и Плєшивици на востоку, у штред горского венцу Динаридох. Коло националного парку ше находзи и авто-драга D1 Заґреб-Сплит, нєдалєко од гранїци зоз Босну и Герцеґовину.

== Клима ==
Штреднє рочне количество паданьох виноши 1.500 милиметри, найвецей дижджу спаднє вяри и вєшенї. Штредня релативна влажносц воздуху виноши 81,8 %, штредня [[температура]] у януаре 2,2° Ц, а у юлию и авґусту коло 17,4° Ц. Рочна штредня температура виноши 7,9° Ц. Шнїг пада од новембра по марец, а вода у озерох змарзнута у децембре и януаре.&lt;ref&gt;Gušić, B. &amp; Marković, M. (ed.) (1974.) Plitvička jezera – čovjek i priroda, Zagreb, Nacionalni park Plitvice&lt;/ref&gt;

Температура води у жридлох звичайно спод 10° Ц, а у ричкох и озерох рошнє на  20° Ц . 

== Озера ==
[[File:Plitvice01.jpg|right|thumb|300px|Национални парк Плитвицки оера 2005 влєце)]]У националним парку єст 16 озера, а вода ше зоз єдного до другого прелїва и спущує у воздушней висини од 5.460 метери. Озера подзелєни до Горнїх и Долнїх озерох. Горнї озера то: Прощанске озеро, Мале озеро, Циґиновец, Округлїк, Батиновец, Вельке озеро, Мале озеро, Вир, Ґаловец, Милиново озеро, Ґрадинске озеро, Вельки Бурґет и Козяк. Долнї озера то: Милановец, Ґавановец, Калудєровец и Новаковичов Брод.

Козяк найвекше и найглїбше озеро, поверхносц му 81,5 гектари, а глїбина 47 метери. 

Горнї озера опасани зоз седиментнима, а долнї зоз вапнянїковима стинами. Пещери єст коло 30. Медзи озерами препреченя (седри) хтори настали з ушедованьом вапнянїку зоз води. Тоти вапнянїково стини медзи озерами барз чувствительни и крегки, та су прето под високим ступньом защити. У тим околїску присутни три елементи: вельке количество води, седиментни стини и живи орґанизми (водова моховина, алґи и бактериї) хтори активно участвую у твореню тих стинох, меняю форму озера и корита. Без води би нє було анї озера, анї водопади, а анї буйна веґетация. 

Єден зоз найкрасших водопадох у националним парку то водопад медзи озерами Милановцу и Ґавановцу, а наволани є „водопад Милки Трнини”, горватскей оперскей примадони.

== Ґеолоґия ==

[[File:View in Plitvice Lakes National Park.jpg|right|thumb|300px|Прекрасани попатрунок на Национални парк Плитвичцких озерох, (Горватска)]]Феномени Плитвицких озерох резултат сторочного процесу ушедованя вапнянїку хтори присутни у тих водох. Зоз седиментацию вапнянїку настали седри.

Окремна характеристика озерох у националним парку тота же су злучени. Пре нєпреривни пременки, нє мож анализовац озера поєдинєчно. Водово маси нєпреривно меняю и горнї и долнї озера и околїско. Наставаю нови седименти и водопади. У цалосци, тот комплекс озерох барз чувствительна и нєстабилна екосистема.

У ґеолоґийним смислу, феномен формованя Плитвицких озерох барз млади. Зложени процеси розпадованя и ушедованя вапнянїку условени з окремнима климатскима условиями. Таки условия пановали од конца лядового периоду 12.000 до 15.000 роки.

Главни фактори за наставанє плитвицкого феномену то хвиля и температура, квалитет води и други природни фактори. 

У Плитвицких озерох ше збува єдинствени процес, за розлику од подобних зявеньох у швеце. У тих озерох ушедованє вапнянїку и наставанє седри динамичне, а нє статичне, односно, тот процес ше нє зявює лєм на єдним месце. Дїйство веґетациї у процесу ушедованя вапнянїку тиж окремна характеристика. Веґетацийни бариєри спомалшую прецеканє води, вода ше барз пенї, та водопади и бариєри атрактивнєйши. Интеракция медзи воду, воздухом, стинами и веґетацию динамична и пременлїва. Зоз часом, старши бариєри (седри) можу буц потопени зоз звекшованьом уровня води, односно прето же нови бариєри прерастаю стари. Пред 400 роками було два озера на месце терашнього озера Козяк. У найнїзшей часци озера, подводни бариєри високи 40 метери, а находза ше на 4 метери под поверхносцу води. Тоти бариєри формовали у прешлосци прекрасни водопад.

== Дїйство веґетациї на седрово препреченя ==
Моховина, алґи и водово рошлїни маю важну улогу у формованю того окремного пейзажу Плитвицких озерох и седрових препреченьох. Рошлїни хасную угльов диоксид з води у процесу фотосинтези и продукую оксиґен, а при тим ше ушедує и гидрокарбонат.

Иво Певалек, горватски науковец, найвецей виглєдовал на просторе националного парку Плитвицки озера. Дзекуюци йому, Плитвицки озера достали националну и шветову защиту. На основи нєдавних наукових виглєдованьох доказане же рошлїни нє лєм же заслужни за вилучованє карбонату з води, алє доприноша наставаню седрох. Главни фактори у процесу ушедованя то: спомалшене прецеканє води при препреченю, превитрованє и пирсканє. Моховина служи як субстрат за ушедованє, а у нєй нєзаобиходни и микроскопски бактериї и алґи хтори нєпреривно рошню. Вони вилучую сок хтори важни за микрокристализацию калциюм-карбонату. 

Младнїки моховини желєни и мегки и без седри, а старши часци моховини подполно прекрити и скаменєни, так же моховина нє лєм же подпомага наставанє седрох алє постава и часц того препреченя. Стари седрово препреченя виполнєти зоз фосилами алґох и моховини. Така файта седри типична за Плитвицки озера. Попри того же веґетация ма позитивне дїйство на формованє седрох, превельки количества остаткох рошлїнох и животиньох у води ма неґативне дїйство на формованє препреченя (седри). У тим случаю процес формованя седри барз кратки. У єдней часци рики Корани управа националного парку почала орґанизовано чисциц седрово препреченя од прейґмирней веґетациї. Чистота води одлучуюци фактор за наставанє седрох.  

Чкодлїви були и одпадни води зоз готелох и польопривредних активносцох у околїску озерох. То спричинєло звекшанє концентрациї орґанских злученїнох. За будуце наставанє седрох нєобходне защициц тото чувствительне подруче од чкодлївого дїйствованя чловека. Од 2006. року строго забранєне купац ше у озерох &lt;ref&gt;[https://www.kreiszeitung.de/leben/reisen/kroatien-schatz-hinterm-silbersee-zr-931673.html   Kroatien: Auf Naturtour im Nationalpark Plitvicer Seen | Europa], Preuzeto 14.06.2026.&lt;/ref&gt;. По теди купанє було допущене у озеру Козяк.

== Фауна ==
Од 1883. року, лєси коло озерох и жридлох води преглашени за зону у хторей нє було допущене рубац древа. Коло 2/3 парку прекрите зоз лєсами, и вони часц Националней еколоґийней мрежи и европского проєкту защити природней скарбнїци ''НАТУРА 2000''. 

Бук найзаступенше древо у националним парку, потим ядловец, били бук, чарна сосна. У парку реґистровани 1.267 файти рошлїнох спомедзи хторих аж 50 файти орхидеї. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://zastita-prirode.hr/zasticena-priroda/nacionalni-parkovi/nacionalni-park-plitvicka-jezera/   Nacionalni park Plitvicka jezera], ''zastita-prirode.hr'' &lt;/ref&gt;

== Фауна ==
У лєсох [[Национални парк|националного парку]] жию велї животинї, спомедзи хторих: ящурки, инсекти, бактериї, а найинтересантнєйши ендемски инсект ''Molops plitvicensis'', хтори жиє лєм у брезових лєсох на Плитвицких озерох. У парку реґистровани 321 файта мотильох, 157 файти птицох и 20 файти пергачох.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Ту пребува и чарна дижджова ящурка (''Salamandra atra''), ридка файта хтору мож видзиц у Алпох понад 1.200 метери надморскей висини и ридко кеди ю мож видзиц спод 1.000 метерох надморскей висини, потим шиви сокол (''Falco peregrinus''), єдна з найшвидших птицох на швеце (може посцигнуц и до 230 километри на годзину кед лови).

== Леґенда ==
Спрам леґенди, Плитвицки озера настали под час велькей суши кед людзе, животинї и рошлїни були жадни дижджу. Народ ше нєпреривно модлєл и теди ше у долїни зявела „чарна кралїца”, змиловала ше и зоз моцним витром и блїскавками, на жем конєчно спаднул диждж. Диждж падал барз длуго, док ше уровень води нє звекшал нательо же ше формовали озера.

== [[Спорт]] ==
На подручу националного парку од 1981. року ше отримує Плитвицки маратон, єден з найстарших и найпопуларнєйших маратонох у [[Горватска|Горватскей]].&lt;ref&gt;[https://thegreatrefresh.com/plitvice-maraton/   Plitvicki maraton], ''thegreatrefresh.com''&lt;/ref&gt;
{{Commonscat}}
== Вонкашнї вязи ==
* [https://np-plitvicka-jezera.hr/ Национални парк Плитвице], ''np-plitvicka-jezera.hr''
* [https://web.archive.org/web/20051215101847/http://www.world66.com/europe/croatia/plitvice Туристички водич за Плитвице] web.archive.org

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 50—51

== Референци ==


[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Горватскей]]
[[Катеґория:Национални парки Европи]]</text>
      <sha1>c1xnaoewve66j1xdpqwgpfh8cw7g8k9</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>