Микола Мушинка

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.6</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Микола Мушинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>629</id>
    <revision>
      <id>19411</id>
      <parentid>14425</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T21:12:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>274</id>
      </contributor>
      <origin>19411</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12674" sha1="7ttpirzkdcjw7n266mb8dt3q6da7tz0" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Микола Мушинка&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Мушинка.jpg|alt=Микола Мушинка|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Псевдоними'''
|Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук
|-
|'''Народзени'''
|20. фебруара 1936.
|-
|'''Умар'''
|12. септембра 2024. (88)
|-
|'''Державянство'''
|чехословацке, словацке
|-
|'''Язик творох'''
|українски, русински
|-
|'''Школа'''
|Руска ґимназия, Прешов
|-
|'''Универзитет'''
|Карлов универзитет, Прага
|-
|'''Наукови ступень'''
|доктор филолоґийних наукох (1992)
|-
|'''Обласц'''
|науки
|-
|'''Период твореня'''
|1958—2022.
|-
|'''Поховани'''
|
|-
|'''Припознаня Награди'''
|П. Чубинського, Івана Франка, Д. Нитченка, В. Гренджі-Донського, Корона Карпатика з Румуниї
|}
'''Микола Мушинка''' ([[Українски език|укр]]. Микола Іванович Мушинка, [[Словацки език|слц]]. Mikuláš Mušinka) (*20. фебруар 1936—†12. септембер 2024), словацки фолклориста и українознавец карпато-русинского походзеня, иножемни член Українскей академиї наукох. Виглєдовал лемковски и русински фолклор у Югославиї, Румуниї, Польскей, України, у заходней Ческей и у Моравскей.

== Биоґрафия ==
Микола Мушинка ше народзел 20. фебруара 1936. року у валалє Куров, у Бардейовским округу, у селянскей фамелиї, котра мала пецеро дзеци. Микола бул треци по шоре, мал ище шестру Ану и братох Петра, Федора и Дмитра. Основну школу Микола закончел у Курове, а Руску ґимназию у [[Прешов|Прешове]].

У 1958. року Микола Мушинка закончел студиї на Карловим  универзитету (Институт русийского язика и литератури) у Праги дзе, под руководством I. Панькевича и Є. Врабцова, почал виглєдовац  фолклор южних Лемкох. Першу службу достал як наставнїк у стреднєй школи у валалє Маргань, округ Ґиралтовце, алє уж у октобре 1958. року бул поволани на одслуженє войска, а по одслуженю войска прияли го за наукового асистента у новооснованим Кабинету народней словесносци при Катедри українского язика и литератури Филозофского факултета Универзитета Павел Йозеф Шафарик у Прешове. Вєшенї 1963. року уписал наукову аспирантуру (постдипломски студиї). З оглядом на вибрану тему, вон у периодзе 1964–1966. рок студирал на универзитетох у Праги и у Києве (Україна). Здобул ступень кандидата наукох 1967. року. Медзитим, пре контакти зоз дисидентами нєодлуга бул послати назад до Словацкей.

Уж концом авґуста 1968. року, под час познатих политичних подїйох у Чехословацкей, Микола Мушинка, пре политични причини (протестовал пре уход  войскох Варшавского пакту до Чехословацкей), бул вишлїдзовани и 1971. року остал без роботи на факултету. Бул оддалєни зоз наукових и литературних активносцох. Же би обезпечел средства за живот фамилиї, Микола Мушинка єден час робел у задруґи як чувар кравох, а познєйше як топяч у цепларнї у Прешове. Алє и под час нємилосци чехословацких власцох вон предлужел наукову роботу и путовал до Канади и ЗАД, дзе отримовал серию преподаваньох. 

Микола Мушинка бул регабилитовани аж 1990. року и достал роботу на Прешовским универзитету. У цеку 1992. року одбранєл докторску дисертацию на Институту  уметносцох, фолклору и етноґрафиї у Києве. Национална академия наукох України вибрала го 1997. року за свойого иножемного члена. Мушинка здобул  титулу универзитетского професора  1999. року.

== Наукова творчосц ==
Др Микола Мушинка  автор  коло 200 наукових роботох,  вецей як 1000 статьох, 350  рецензийох, вецей як 50 кнїжкох як автор и коавтор.  

Окреме значна улога Миколи Мушинки у виглєдованьох, збераню и публикованю материялох з архивских жридлох.  Вон автор  вецей як 70 наукових роботох о В. Гнатюкови. Вон континуовано публиковал свойо науково виглєдованя у ЗАД, Канади, Французкей,  Нємецкей, Югославиї, Ческей и Австралиї, а после 1990 року и у Словацкей и України. 

Окреме замерковани тоти його библиоґрафски єдинки

::♦ З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини (1967)

::♦ Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття (Париж, 1975)

::♦ Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження (1968) 	

::♦ Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини (1971) 

::♦ Фольклорні видання українців Пряшівщини, (Український календар на 1979 р., Варшава)

::♦ Флоріан Заплетал - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття, Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259

::♦ Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. — Париж — Нью-Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987. — Т. 207.— 332 с. (І видання)

=== Награди и припознаня ===

Награди П. Чубинського, І. Франка, Д. Нитченка, В. Гренджі-Донського, припознанє з Румуниї Корона Карпатика.

== Вязи и сотруднїцтво з Руснацами у Войводини  ==

Академик Мушинка на вецей заводи пребувал у наших крайох. Новинско-видавательна установа Руске слово видала два кнїжки Миколи Мушинки: ''Фолклор Руснацох Войводини'' (1988) и ''Од усней по писану литературу'' (2017). Наступал у руских емисийох Радия и Телевизиї. Вшадзи дзе бул, афирмативно бешедовал и писал о нас и о нашей култури аж по тамаль покля го чежка хорота нє звладала. 

Микола Мушинка ше упокоєл 12. септембра 2024. року у Прешове. 

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20080105153350/http://www.studentske.sk/web.php?sk=Mikulas_Musinka.html&amp;pred=osobnosti   Біографія на сервері студентських рефератів], ''web.archive.com''

* [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/1.html  Біоґрафія на сайтї lemko.org]

* [https://web.archive.org/web/20140106185845/http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=289&amp;category=2&amp;skip=20 Микола Мушинка — видатний словак та великий українець], ''web.archive.com 
''
* [https://www.ua-reporter.com/uk/novosti/15621  Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом], ''www.ua-reporter.com''

* [https://www.youtube.com/watch?v=D9-JddVrAM8  Інтервю з Миколом Мушинком], ''youtube.com''

* [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-akademik-mikola-musinka/ Упокоєл ше академик Микола Мушинка (1936–2024)], Дюра Латяк, ''Рутенпрес'', 13. септембер 2024.

== Литература ==
* Благовісник праці. Науковий збірник на пошану академіка Миколи Мушинки. — Пряшів: Фундація „Карпатиˮ, 1998. — 438 с.

*  Зимомря М. Вчений, педагог, громадсько-культурний діяч: До 70-річчя від дня народження Миколи Мушинки // Народна творчість та етнографія. — 2006. — №  2. — С. 103.

* Микола Мушинка // Українського цвіту по всьому світу. — К.: ТОВ „Світ Успіхуˮ, 2008. — С. 168–171.

* Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (До 60-ліття Миколи Мушинки) // Сучасність. — 1996. — № 6. — С. 133–134.

* Мишанич О. Видатний дослідник українського фольклору (Штрихи до портрета члена-кореспондента НАН України Миколи Мушинки) // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 5- 6. — С. 14–19.

* Федонюк В. „Справа гідна сил та трудуˮ // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №  4. — С. 123–128.

* Хаварівський Б. Мушинка Микола Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат „Збручˮ, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.

* Академік Микола Мушинка // Вісник НТШ. — Весна-літо 2016. — С. 69-74.

{{DEFAULTSORT: Мушинка , Микола }}
[[Катеґория:Словацка]]
[[Катеґория:Фолклористи]]
[[Катеґория:Академики]]
[[Катеґория:Докторе наукох]]
[[Катеґория:Професоре]]
[[Катеґория:20. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1936]]
[[Катеґория:12. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 2024]]</text>
      <sha1>7ttpirzkdcjw7n266mb8dt3q6da7tz0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19412</id>
      <parentid>19411</parentid>
      <timestamp>2026-06-16T07:43:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>19412</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12736" sha1="h6ja3j6ryvs2qnlvstotqzi6qozdbez" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Микола Мушинка&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Мушинка.jpg|alt=Микола Мушинка|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Псевдоними'''
|Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук
|-
|'''Народзени'''
|20. фебруара 1936.
|-
|'''Умар'''
|12. септембра 2024. (88)
|-
|'''Державянство'''
|чехословацке, словацке
|-
|'''Язик творох'''
|українски, русински
|-
|'''Школа'''
|Руска ґимназия, Прешов
|-
|'''Универзитет'''
|Карлов универзитет, Прага
|-
|'''Наукови ступень'''
|доктор филолоґийних наукох (1992)
|-
|'''Обласц'''
|науки
|-
|'''Период твореня'''
|1958—2022.
|-
|'''Поховани'''
|
|-
|'''Припознаня Награди'''
|П. Чубинського, Івана Франка, Д. Нитченка, В. Гренджі-Донського, Корона Карпатика з Румуниї
|}
'''Микола Мушинка''' ([[Українски език|укр]]. Микола Іванович Мушинка, [[Словацки език|слц]]. Mikuláš Mušinka) (*[[20. фебруар]] 1936—†12. септембер 2024), словацки фолклориста и українознавец карпато-русинского походзеня, иножемни член Українскей академиї наукох. Виглєдовал лемковски и русински фолклор у Югославиї, Румуниї, Польскей, України, у заходней Ческей и у Моравскей.

== Биоґрафия ==
Микола Мушинка ше народзел 20. фебруара 1936. року у валалє Куров, у Бардейовским округу, у селянскей фамелиї, котра мала пецеро дзеци. Микола бул треци по шоре, мал ище шестру Ану и братох Петра, Федора и Дмитра. Основну школу Микола закончел у Курове, а Руску ґимназию у [[Прешов|Прешове]].

У 1958. року Микола Мушинка закончел студиї на Карловим  универзитету (Институт русийского язика и литератури) у Праги дзе, под руководством I. Панькевича и Є. Врабцова, почал виглєдовац  фолклор южних Лемкох. Першу службу достал як наставнїк у стреднєй школи у валалє Маргань, округ Ґиралтовце, алє уж у октобре 1958. року бул поволани на одслуженє войска, а по одслуженю войска прияли го за наукового асистента у новооснованим Кабинету народней словесносци при Катедри українского язика и литератури Филозофского факултета Универзитета Павел Йозеф Шафарик у Прешове. Вєшенї 1963. року уписал наукову аспирантуру (постдипломски студиї). З оглядом на вибрану тему, вон у периодзе 1964–1966. рок студирал на универзитетох у Праги и у Києве (Україна). Здобул ступень кандидата наукох 1967. року. Медзитим, пре контакти зоз дисидентами нєодлуга бул послати назад до Словацкей.

Уж концом авґуста 1968. року, под час познатих политичних подїйох у Чехословацкей, Микола Мушинка, пре политични причини (протестовал пре уход  войскох Варшавского пакту до Чехословацкей), бул вишлїдзовани и 1971. року остал без роботи на факултету. Бул оддалєни зоз наукових и литературних активносцох. Же би обезпечел средства за живот фамилиї, Микола Мушинка єден час робел у задруґи як чувар кравох, а познєйше як топяч у цепларнї у Прешове. Алє и под час нємилосци чехословацких власцох вон предлужел наукову роботу и путовал до Канади и ЗАД, дзе отримовал серию преподаваньох. 

Микола Мушинка бул регабилитовани аж 1990. року и достал роботу на Прешовским универзитету. У цеку 1992. року одбранєл докторску дисертацию на Институту  уметносцох, фолклору и етноґрафиї у Києве. Национална академия наукох України вибрала го 1997. року за свойого иножемного члена. Мушинка здобул  титулу универзитетского професора  1999. року.

== Наукова творчосц ==
Др Микола Мушинка  автор  коло 200 наукових роботох,  вецей як 1000 статьох, 350  рецензийох, вецей як 50 кнїжкох як автор и коавтор.  

Окреме значна улога Миколи Мушинки у виглєдованьох, збераню и публикованю материялох з архивских жридлох.  Вон автор  вецей як 70 наукових роботох о В. Гнатюкови. Вон континуовано публиковал свойо науково виглєдованя у ЗАД, Канади, Французкей,  Нємецкей, Югославиї, Ческей и Австралиї, а после 1990 року и у Словацкей и України. 

Окреме замерковани тоти його библиоґрафски єдинки

::♦ З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини (1967)

::♦ Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття (Париж, 1975)

::♦ Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження (1968) 	

::♦ Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини (1971) 

::♦ Фольклорні видання українців Пряшівщини, (Український календар на 1979 р., Варшава)

::♦ Флоріан Заплетал - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття, Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259

::♦ Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. — Париж — Нью-Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987. — Т. 207.— 332 с. (І видання)

=== Награди и припознаня ===

Награди П. Чубинського, І. Франка, Д. Нитченка, В. Гренджі-Донського, припознанє з Румуниї Корона Карпатика.

== Вязи и сотруднїцтво з [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] у [[Войводина|Войводини]]  ==

Академик Мушинка на вецей заводи пребувал у наших крайох. Новинско-видавательна установа Руске слово видала два кнїжки Миколи Мушинки: ''Фолклор Руснацох Войводини'' (1988) и ''Од усней по писану литературу'' (2017). Наступал у руских емисийох Радия и Телевизиї. Вшадзи дзе бул, афирмативно бешедовал и писал о нас и о нашей култури аж по тамаль покля го чежка хорота нє звладала. 

Микола Мушинка ше упокоєл 12. септембра 2024. року у Прешове. 

== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20080105153350/http://www.studentske.sk/web.php?sk=Mikulas_Musinka.html&amp;pred=osobnosti   Біографія на сервері студентських рефератів], ''web.archive.com''

* [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/1.html  Біоґрафія на сайтї lemko.org]

* [https://web.archive.org/web/20140106185845/http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=289&amp;category=2&amp;skip=20 Микола Мушинка — видатний словак та великий українець], ''web.archive.com 
''
* [https://www.ua-reporter.com/uk/novosti/15621  Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом], ''www.ua-reporter.com''

* [https://www.youtube.com/watch?v=D9-JddVrAM8  Інтервю з Миколом Мушинком], ''youtube.com''

* [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-akademik-mikola-musinka/ Упокоєл ше академик Микола Мушинка (1936–2024)], Дюра Латяк, ''Рутенпрес'', 13. септембер 2024.

== Литература ==
* Благовісник праці. Науковий збірник на пошану академіка Миколи Мушинки. — Пряшів: Фундація „Карпатиˮ, 1998. — 438 с.

*  Зимомря М. Вчений, педагог, громадсько-культурний діяч: До 70-річчя від дня народження Миколи Мушинки // Народна творчість та етнографія. — 2006. — №  2. — С. 103.

* Микола Мушинка // Українського цвіту по всьому світу. — К.: ТОВ „Світ Успіхуˮ, 2008. — С. 168–171.

* Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (До 60-ліття Миколи Мушинки) // Сучасність. — 1996. — № 6. — С. 133–134.

* Мишанич О. Видатний дослідник українського фольклору (Штрихи до портрета члена-кореспондента НАН України Миколи Мушинки) // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 5- 6. — С. 14–19.

* Федонюк В. „Справа гідна сил та трудуˮ // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №  4. — С. 123–128.

* Хаварівський Б. Мушинка Микола Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат „Збручˮ, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.

* Академік Микола Мушинка // Вісник НТШ. — Весна-літо 2016. — С. 69-74.

{{DEFAULTSORT: Мушинка , Микола }}
[[Катеґория:Словацка]]
[[Катеґория:Фолклористи]]
[[Катеґория:Академики]]
[[Катеґория:Докторе наукох]]
[[Катеґория:Професоре]]
[[Катеґория:20. фебруар]]
[[Катеґория:Народзени 1936]]
[[Катеґория:12. септембер]]
[[Катеґория:Умарли 2024]]</text>
      <sha1>h6ja3j6ryvs2qnlvstotqzi6qozdbez</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:TaSaNS</title>
    <ns>3</ns>
    <id>2663</id>
    <revision>
      <id>19409</id>
      <parentid>16297</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T17:46:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>/* Референци у Ками */ потребно превериц 4. реф,</comment>
      <origin>19409</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1538" sha1="7lkxixn2slvq9ul6rgcrig9cnn2cv5n" xml:space="preserve">{{Витайце}}

== Референци у Ками ==

Здраво, рефернци у Ками треба же би були на истим месце як у сербскей википедиї? Була сом убедзена же сом перши три положела на место як и у сербскей, а тераз видзим же ше зявели нови перши три и видзим же нє провадза розпорядок (и шицки шлїдуюци)  таки яки у Сербскей. Модлїм це, яв ми та бим их помали поукладала лєм нє знам одкаль ше рушиц. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 16:29, 4. марец 2026. (CET)

Здарво, референци треба же би були як у англискей верзиї, точнєйше перши 17, зоз тим же референца 10. нє похаснована у моїм прекладзе, та ю треба прескочиц.

Модлїм це, превер штварту референцу, нє ясна ми є. Преробела сом перши три, а кед сом дошла до штвартей, мушела сом ю висцерац же бим запаметала перши три. Нє проблем ю уруциц ознова лєм ю превер, пошлї ми конкретни линк та уруцим.</text>
      <sha1>7lkxixn2slvq9ul6rgcrig9cnn2cv5n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19410</id>
      <parentid>19409</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T17:48:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>Понїщена пременка [[Special:Diff/19409|19409]] хаснователя [[Special:Contributions/Sveletanka|Sveletanka]] ([[User talk:Sveletanka|розгварка]])</comment>
      <origin>19410</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1596" sha1="czokymirijsa4usrc8oqrewec8q4mbd" xml:space="preserve">{{Витайце}}

== Референци у Ками ==

Здраво, рефернци у Ками треба же би були на истим месце як у сербскей википедиї? Була сом убедзена же сом перши три положела на место як и у сербскей, а тераз видзим же ше зявели нови перши три и видзим же нє провадза розпорядок (и шицки шлїдуюци)  таки яки у Сербскей. Модлїм це, яв ми та бим их помали поукладала лєм нє знам одкаль ше рушиц. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 16:29, 4. марец 2026. (CET)

Здарво, референци треба же би були як у англискей верзиї, точнєйше перши 17, зоз тим же референца 10. нє похаснована у моїм прекладзе, та ю треба прескочиц.

Модлїм це, превер штварту референцу у одреднїци Олимпийни божества, нє ясна ми є. Преробела сом перши три, а кед сом дошла до штвартей, мушела сом ю висцерац же бим запаметала перши три. Нє проблем ю уруциц ознова лєм ю превер, пошлї ми конкретни линк та уруцим.</text>
      <sha1>czokymirijsa4usrc8oqrewec8q4mbd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мелания Планчак (учителька)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3150</id>
    <revision>
      <id>19405</id>
      <parentid>19353</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T12:39:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Инсталовани референци</comment>
      <origin>19405</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9471" sha1="ik7kbg1vwt7hfvx9sbiuc52sjeiyqcx" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Мелания Планчак &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Melanija Plancak uciteljka.jpg|алт=Мелания Планчак|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 =Аранка 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =13. мая 1929. року
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =22. новембра 2017 (88)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = руски, українски
| label8 = Школа |  data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица
| label9 = Универзитет |  data9 = 
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1950—1985.
| label12 = Жанри |  data12 = образованє, просвита, редактура
| label13 = Поховани |  data13 = на теметове у Руским Керестуре
| label14 = Припознаня |   data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель''

}}
'''Мелания Планчак''' (*[[13. май]] 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка.

== Биоґрафия ==
Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Михайло и [[мац]] Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у [[Суботица|Суботици]] хтору закончела 1950. року.

Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию,  Емилию, Олену и Татяну.
[[Файл:Melanija Plancak u N. Orahove.jpg|алт=Мелания Планчак зоз школярами|мини|402x402п|Мелания Планчак  зоз школярами у Новим Орахове]]
Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Накадзи ше одала за паноца, о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у [[Нове Орахово|Новим Орахове]] дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у [[Коцур|Коцуре.]] До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. 

Мелания Планчак найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]] у Сриме (нєшка Република [[Горватска]]) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу [[Вира Гудак|Вири Гудаковей]] до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''.   

Мелания Планчак, як дзивка и штредньошколка, ґлумела  у пар театралних фалатох у Руским Керестуре. У Петровцох вона режирала 6 аматерски представи а кед [[Юрий Авґустин Шереґи|Юрий А. Шереґи]] 1970. року режирал у валалє  театрални фалат ''Сорочински ярмарок'' Мелания Планчак зоз супругом ґлумела у фалаце у хторим, медзи иншим, було и надосц шпиваня. У тим фалаце участвовала векша часц просвитних роботнїкох зоз школи. 

У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. 

Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу, дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. 

Учителька Меланка Планчакова була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68.

За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. 

Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Kiril i Melanija Plancak.jpg|Мелания и Кирил Планчак
Файл:Plancakova.jpg|Мелания Планчак як млада учителька
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян, „''Просвитни роботнїки 1944—1991. року''ˮ, Руски Керестур, ''лїтопис и история (1745-1991''), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.
* Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK],  Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017.
* В. Вуячич,  [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026.
* [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org.

== Референци ==
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Умарли 2017]]
[[Катеґория:Народзени 1929]]
[[Катеґория:13. май]]
[[Катеґория:22. новембер]]</text>
      <sha1>ik7kbg1vwt7hfvx9sbiuc52sjeiyqcx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19407</id>
      <parentid>19405</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T17:20:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>вики вяза</comment>
      <origin>19407</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9492" sha1="pcre3zjw4aun4omnkti2dld2j2s0alz" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Мелания Планчак &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Melanija Plancak uciteljka.jpg|алт=Мелания Планчак|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 =Аранка 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =13. мая 1929. року
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =22. новембра 2017 (88)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = руски, українски
| label8 = Школа |  data8 = Учительска школа, Сримски Карловци и Суботица
| label9 = Универзитет |  data9 = 
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1950—1985.
| label12 = Жанри |  data12 = образованє, просвита, редактура
| label13 = Поховани |  data13 = на теметове у Руским Керестуре
| label14 = Припознаня |   data14 = Припознанє ''Осиф Фа, учитель''

}}
'''Мелания Планчак''' (*[[13. май]] 1929—†22. новембер 2017), учителька и панїматка, дружтвена дїячка.

== Биоґрафия ==
Мелания (Аранка) Канюх ше народзела 13. мая 1929. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Михайло и [[мац]] Єлена родз. Надь. Мелания мала три шестри, Амалию, Славицу и Емилию. Основну школу Мелания закончела у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], предлужела школованє у Нєподполней мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у фебруаре 1945. року и потим пошла до Учительскей школи у Сримских Карловцох и познєйше прешла до Учительскей школи у [[Суботица|Суботици]] хтору закончела 1950. року.

Мелания Канюх ше одала за о. Кирила Планчака. У малженстве вони мали штири дзивки - Марию,  Емилию, Олену и Татяну.
[[Файл:Melanija Plancak u N. Orahove.jpg|алт=Мелания Планчак зоз школярами|мини|402x402п|Мелания Планчак  зоз школярами у Новим Орахове]]
Перше роботне место єй було у Руским Керестуре дзе робела єден рок.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; Накадзи ше одала за [[Священїк|паноца]], о. Кирила Планчака, премесцена є до школи у [[Нове Орахово|Новим Орахове]] дзе робела осем роки, а потим, кед єй супруг Кирил премесцени на душпастирску роботу до Руского Керестура, єден рок робела и у [[Коцур|Коцуре.]] До Руского Керестура учителька Мелания ше врацела и робела од 1962–1969. року. 

Мелания Планчак найдлужей робела у [[Петровци|Петровцох]] у Сриме (нєшка Република [[Горватска]]) дзе ше цала фамилия преселєла кед єй супруг Кирил меновани за петровского пароха, 1969. року. Ту такой почала робиц як учителька класней настави, а по одходу [[Вира Гудак|Вири Гудаковей]] до Петроварадину, превжала и годзини руского язика. У школи пририхтовала рочни школски часопис за литературни роботи ''Венчик''.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; У Петровцох, окрем настави, учителька Мелания Планчак пририхтовала шицки школски програми з нагоди державних шветох, вєдно зоз членми КПД ''Яким Гарди''.   

Мелания Планчак, як дзивка и штредньошколка, ґлумела  у пар театралних фалатох у Руским Керестуре. У Петровцох вона режирала 6 аматерски представи а кед [[Юрий Авґустин Шереґи|Юрий А. Шереґи]] 1970. року режирал у валалє  театрални фалат ''Сорочински ярмарок'' Мелания Планчак зоз супругом ґлумела у фалаце у хторим, медзи иншим, було и надосц шпиваня. У тим фалаце участвовала векша часц просвитних роботнїкох зоз школи. 

У Петровцох Мелания Планчак була єден час и директорка подручней школи, хтора припадала под вуковарску ОШ ''Други конґрес КПЮ''. У школи у Петровцох Мелания Планчак дочекала и пензию 1985. року. 

Уж як пензионерка вона зоз супругом, паноцом Кирилом Планчаком, пошла до Нємецкей, до Нирнберґу, дзе препровадзели 13 роки. Року 1998. Мелания и Кирил Планчаково ше врацели до Руского Керестура ґу своїм дзецом и унуком. 

Учителька Меланка Планчакова була член [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од 1974. року. У матичней кнїжки Дружтва уписана є под числом 68.

За свою витирвалу роботу у просвити учителька Мелания Планчак достала вецей припознаня и награди, а єдно з нїх и Припознанє ''Осиф Фа, учитель'' Дружтва за руски язик, литературу и културу 2016. року за длугорочну воспитно-образовну роботу зоз школярами. 

Учителька Мелания Планчак ше упокоєла 22. новембер 2017. року (88). Похована була на [[Теметов|теметове]] у Руским Керестуре.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Kiril i Melanija Plancak.jpg|Мелания и Кирил Планчак
Файл:Plancakova.jpg|Мелания Планчак як млада учителька
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян, „''Просвитни роботнїки 1944—1991. року''ˮ, Руски Керестур, ''лїтопис и история (1745-1991''), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.
* Сенка Папуґа Славчев: Руски учителє у Новим Орахове, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 7 (20), 1999-2000, б. 84.

== Вонкашнї вязи ==

* С. Сабадош, [https://www.ruskeslovo.com/obrazovna-verikala-od-ovodi-po-fakultet-vi/ Образовна вертикала, од оводи по факултет (VI)], новини Руске слово, ruskeslovo.com, 9. октобер 2023.
* Zvonko Kostelnik, [https://savezrusina.hr/vijesti/umrla-je-uciteljica-melanija-plancak/ UMRLA JE UČITELJICA MELANIJA PLANČAK],  Savez Rusina Republike Hrvatske, vebsajt savezrusina.hr , 23.11.2017.
* В. Вуячич,  [https://www.ruskeslovo.com/na-njeskajsi-dzenj-13-maj-2/ На нєшкайши дзень, 13. май], Аґенция Рутенпрес, вебсайт www.ruskeslovo.com, 13. май 2026.
* [https://druztvo.org/ruski/in%20memoriam/index.htm Умарла Мелания Планчак, учителька (1929-2017)], вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу, druztvo.org.

== Референци ==
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Учителє]]
[[Катеґория:Умарли 2017]]
[[Катеґория:Народзени 1929]]
[[Катеґория:13. май]]
[[Катеґория:22. новембер]]</text>
      <sha1>pcre3zjw4aun4omnkti2dld2j2s0alz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Олимпийни божества</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3156</id>
    <revision>
      <id>19408</id>
      <parentid>19399</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T17:40:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19408</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5685" sha1="nayydm4k3m7poz26xylnqwjag0p937u" xml:space="preserve">[[Файл:Olympians.jpg|мини|десно|200п|Олимпийни божества]]
Дванац олимпийни богове були найважнєйши богове греческого Пантеону, хтори жили на верху Олимпу. У розличних часох було штернац богох хторих ше тримало за олимпийних, алє их нїґда нє було вецей як дванац у истим чаше.&lt;ref&gt;[https://www.worldhistory.org/collection/58/the-12-olympian-gods/   The 12 Olympian Gods (Collection)]  ''World History Encyclopedia'', Приступљено 15.06.2026.&lt;/ref&gt; 

Зевс, Хера, Посейдон, Арес, Гермес, Гефест, Афродита, Атина, Аполон и Артемида ше вше тримали за олимпийних богох. Хестия, Деметра, Дионис и Гад додавани до тей ґрупи. Гестия уступела свойо место Дионисови же би жила медзи людзми (єй додзелєна чесц отримовац огень на Олимпу). Персефона препровадзовала шейсц мешаци рочнє у под'жемним швеце (теди на жеми пановала жима) и дошлєбодзене єй було врациц ше на Олимп у других шейсцох мешацох же би була зоз [[Мац|мацеру]] Деметру. Гоч ше Гада тримало за єдного з найважнєйших греческих богох, його дом бул под'жемни швет мертвих.&lt;ref&gt;[https://www.theoi.com/greek-mythology/olympian-gods.html  Olympian Gods &amp; Goddesses], ''Theoi Greek Mythology''. Приступљено 15.06.2026. (језик: енглески)&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://greekgodsandgoddesses.net/olympians/   The 12 Olympian Gods of Mount Olympus], ''Twelve Olympians''. Приступљено 15.06.2026.(језик: енглески)&lt;/ref&gt;

Олимпийни богове освоєли власц после побиди у войни до хторей Зевс зоз своїма братами и шестрами рушел процив [[Титанє|титанох]]. Зевс, Гера, Посейдон, Деметра, Гестия и Гад були браца и шестри, док други (окрем Афродити, хтора ше народзела зоз морйовей пени) звичайно тримани за Зевсово дзеци од розличних мацерох (окрем Атини, хтора ше народзела зоз Зевсовей глави). Можлїве и же Гера сама народзела Гефеста як вимсценє пре народзенє Атини.

По приповеданьох, богове часто зиходзели зоз верху найвисшей гори у Греческей и приходзели медзи людзох, же би им помогли або их покарали, алє приходзело и до мишаня зоз людзми, зоз хторима мали и потомки.
Дзеци народзени зоз мишаней вязи даєдного бога и людзох були полубогове и розполагали зоз визначнима схопносцами.

Зевс як верховни бог бул всемогущи, док моц других богох була огранїчена зоз силносцу моци других богох, понеже кажде з нїх мал обласц у хторей бул наймоцнєйши. И по подоби и по характеру здабали на людзох и мали свойо слабосци, жаданя и чувства.

== Список богох ==
* '''Зевс''' найвиши и наймоцнєйши бог, пан Олимпу, бог блїзкавки
* '''Посейдон''', вєдно зоз Гадом, други бог по важносци, хтори управял зоз океанами и морями
* '''Гад''' тиж други бог по важносци, хтори водзи бриґу о умартих душох
* '''Атина''' богиня мудросци, уметносци, нукашнєй краси, образованя и войни 
* '''Арес''' бог войни и геройох 
* '''Артемида''' богиня ловох, животиньох, плодносци и чесносци 
* '''Гефест''' бог огня, роботи, ремеселнїкох и оружарох
* '''Аполон''' бог танцу, музики, вилїченя и медицини, штреляцтва и розумносци 
* '''Афродита''' богиня любови, сексуалносци, вонкашнєй краси и прицагуюцосци 
* '''Гера''' Зевсова супруга, богиня малженства, жертвованя, вирносци и фамелиї
* '''Деметра''' богиня жеми, квеца и рошлїнох, [[Пожива|поживи]], заштитнїца малженства и польопривреди 
* '''Дионис''' наймладши бог у Пантеону, бог вина, опиваня и сексуалносци

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Греческа митолоґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Греческа]]</text>
      <sha1>nayydm4k3m7poz26xylnqwjag0p937u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Плитвицки озера</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3158</id>
    <revision>
      <id>19406</id>
      <parentid>19404</parentid>
      <timestamp>2026-06-15T13:24:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19406</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19184" sha1="dn0lfu3qknrepf6s238u2blvrhg5v0b" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background:lightblue
 | header1 = Национални парк  Плитвицки озера
|  label2 = |  data2 = [[File:Plitwice8.jpg|300px|Плитвицки озера (Горватска)]]
| label3 =  | data3 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;
| header4 = '''Шветова културна скарбнїца Унеска'''
[[Медзинародна уния за защиту природи|IUCN]] категорија II (национални парк) 
| label5 = Держава |  data5 = Горватска
|  label6 = Упис |  data6 =  1979.(3 схадзка)
|  label7 = Координати |  data7 =  44°52′50″N 15°36′58″E
|  label8 = Поверхносц |  data8 = 29.685,15 ha
 |  label9 = Устаємнєни |  data9 = 1949.рок
|  label10 = Число нащивительох |  data10=1.450.467 (2023.)[1]
|  label11 =  Найблїзши варош|  data11 = 1981. Слунь
| header12 = 
|  label13 =  Урядови бок| data13 = [https://np-plitvicka-jezera.hr/data13= np-plitvicka-jezera.hr]
}}
'''Национални парк Плитвицки озера''' окремне ґеолоґийне и гидроґеолоґийне красове або каменїсте зявенє. Комплекс Плитвицких озерох преглашени як [[национални парк]] 8. 04.1949. року. Вон найвекши и найнащивенши горватски национални парк.&lt;ref&gt;[https://np-plitvicka-jezera.hr/en/…Website of Plitvice NationalPark], ''np-plitvicka-jezera.hr''&lt;/ref&gt;

Национални парк Плитвицки озера представя лєсови горски предїл у хторим ше находза 16 озера розличней велькосци, виполнєти зоз кристално белавожелєну воду. Озера доставаю воду з околних ричкох и потокох, а медзисобно су повязани зоз терасами и водопадами. Окремне ґеоґрафске положенє и клима допринєсли наставаню тих природних феноменох и богатству биолоґийней рижнородносци.

''Унеско'' преглашел Плитвицки озера за шветову [[Културна скарбнїца|културну скарбнїцу]] 1979. року, медзи першима преглашенима такима обласцами у швеце. Парк подзелєни на узшу и ширшу зону спрам ступня защити. Парк ше находзи на подручу двох жупанийох, 91%  у Личко-сеньскей, а 9%  у Карловскей жупаниї.

Перши озбильни початки туризма на Плитвицких озерох зазначени ище 1861. року, а 2011. року було вецей як милион нащивительох и то першираз у историї того парку. 

== Общи податки ==
Цала [[поверхносц]] националного парку Плитвицких озерох 29.685 гектари, од чого 200 гектари под озерами, под лєсами 1.320 гектари, а остаток пажици и други поверхносци. Штредня надморска висина 600 [[Метер|метери]]. Найнїзша точка на 367 метери на Коранским мосце, а найвисша на Селишским верху на 1.279 метери.
{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Плитвицки озера на мапи Горватскей
|-
| colspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align:right;&quot; |
{{Location map | Croatia
| label = Плитвицки озера
| lat_deg = 44 | lat_min = 52 | lat_sec = 58| lat_dir = N
| lon_deg = 15 | lon_min = 36 | lon_sec = 58 | lon_dir = E
| position = right
| width = 290
| float = center
| caption =
}}
|}

== Назва ==
Доминик Вукасович, [[священїк]] зоз Оточцу, першираз спомина назву Плитвици у писаним документу зоз 1777. року. Назва походзи од слова плїтки: виками ше у води ушедовал вапнянїк и наставали плїтки базени (пличини або плитвици).[[File:Plitvicer Seen 2.jpg|right|thumb|300px|Плитвици, Национални парк]]
== Положенє ==
Плитвицки озера ше находза медзи горами Мала Капела на заходзе и Плєшивици на востоку, у штред горского венцу Динаридох. Коло националного парку ше находзи и авто-драга D1 Заґреб-Сплит, нєдалєко од гранїци зоз Босну и Герцеґовину.

== Клима ==
Штреднє рочне количество паданьох виноши 1.500 милиметри, найвецей дижджу спаднє вяри и вєшенї. Штредня релативна влажносц воздуху виноши 81,8 %, штредня [[температура]] у януаре 2,2° Ц, а у юлию и авґусту коло 17,4° Ц. Рочна штредня температура виноши 7,9° Ц. Шнїг пада од новембра по марец, а вода у озерох змарзнута у децембре и януаре.&lt;ref&gt;Gušić, B. &amp; Marković, M. (ed.) (1974.) Plitvička jezera – čovjek i priroda, Zagreb, Nacionalni park Plitvice&lt;/ref&gt;

Температура води у жридлох звичайно спод 10° Ц, а у ричкох и озерох рошнє на  20° Ц . 

== Озера ==
[[File:Plitvice01.jpg|right|thumb|300px|Национални парк Плитвицки озера, лєто 2005.]]У националним парку єст 16 озера, а вода ше зоз єдного до другого прелїва и спущує у воздушней висини од 5.460 метери. Озера подзелєни до Горнїх и Долнїх озерох. Горнї озера то: Прощанске озеро, Мале озеро, Циґиновец, Округлїк, Батиновец, Вельке озеро, Мале озеро, Вир, Ґаловец, Милиново озеро, Ґрадинске озеро, Вельки Бурґет и Козяк. Долнї озера то: Милановец, Ґавановец, Калудєровец и Новаковичов Брод.

Козяк найвекше и найглїбше озеро, поверхносц му 81,5 гектари, а глїбина 47 метери. 

Горнї озера опасани зоз седиментнима, а долнї зоз вапнянїковима стинами. Пещери єст коло 30. Медзи озерами препреченя (седри) хтори настали з ушедованьом вапнянїку зоз води. Тоти вапнянїково стини медзи озерами барз чувствительни и крегки, та су прето под високим ступньом защити. У тим околїску присутни три елементи: вельке количество води, седиментни стини и живи орґанизми (водова моховина, алґи и бактериї) хтори активно участвую у твореню тих стинох, меняю форму озера и корита. Без води би нє було анї озера, анї водопади, а анї буйна веґетация. 

Єден зоз найкрасших водопадох у националним парку то водопад медзи озерами Милановцу и Ґавановцу, а наволани є „водопад Милки Трнини”, горватскей оперскей примадони.

== Ґеолоґия ==

[[File:View in Plitvice Lakes National Park.jpg|right|thumb|300px|Прекрасани попатрунок на Национални парк Плитвицких озерох, (Горватска)]]Феномени Плитвицких озерох резултат сторочного процесу ушедованя вапнянїку хтори присутни у тих водох. Зоз седиментацию вапнянїку настали седри.

Окремна характеристика озерох у националним парку тота же су злучени. Пре нєпреривни пременки, нє мож анализовац озера поєдинєчно. Водово маси нєпреривно меняю и горнї и долнї озера и околїско. Наставаю нови седименти и водопади. У цалосци, тот комплекс озерох барз чувствительна и нєстабилна екосистема.

У ґеолоґийним смислу, феномен формованя Плитвицких озерох барз млади. Зложени процеси розпадованя и ушедованя вапнянїку условени з окремнима климатскима условиями. Таки условия пановали од конца лядового периоду 12.000 до 15.000 роки.

Главни фактори за наставанє плитвицкого феномену то хвиля и температура, квалитет води и други природни фактори. 

У Плитвицких озерох ше збува єдинствени процес, за розлику од подобних зявеньох у швеце. У тих озерох ушедованє вапнянїку и наставанє седри динамичне, а нє статичне, односно, тот процес ше нє зявює лєм на єдним месце. Дїйство веґетациї у процесу ушедованя вапнянїку тиж окремна характеристика. Веґетацийни бариєри спомалшую прецеканє води, вода ше барз пенї, та водопади и бариєри атрактивнєйши. Интеракция медзи воду, воздухом, стинами и веґетацию динамична и пременлїва. Зоз часом, старши бариєри (седри) можу буц потопени зоз звекшованьом уровня води, односно прето же нови бариєри прерастаю стари. Пред 400 роками було два озера на месце терашнього озера Козяк. У найнїзшей часци озера, подводни бариєри високи 40 метери, а находза ше на 4 метери под поверхносцу води. Тоти бариєри формовали у прешлосци прекрасни водопад.

== Дїйство веґетациї на седрово препреченя ==
Моховина, алґи и водово рошлїни маю важну улогу у формованю того окремного пейзажу Плитвицких озерох и седрових препреченьох. Рошлїни хасную угльов диоксид з води у процесу фотосинтези и продукую оксиґен, а при тим ше ушедує и гидрокарбонат.

Иво Певалек, горватски науковец, найвецей виглєдовал на просторе националного парку Плитвицки озера. Дзекуюци йому, Плитвицки озера достали националну и шветову защиту. На основи нєдавних наукових виглєдованьох доказане же рошлїни нє лєм же заслужни за вилучованє карбонату з води, алє доприноша наставаню седрох. Главни фактори у процесу ушедованя то: спомалшене прецеканє води при препреченю, превитрованє и пирсканє. Моховина служи як субстрат за ушедованє, а у нєй нєзаобиходни и микроскопски бактериї и алґи хтори нєпреривно рошню. Вони вилучую сок хтори важни за микрокристализацию калциюм-карбонату. 

Младнїки моховини желєни и мегки и без седри, а старши часци моховини подполно прекрити и скаменєни, так же моховина нє лєм же подпомага наставанє седрох алє постава и часц того препреченя. Стари седрово препреченя виполнєти зоз фосилами алґох и моховини. Така файта седри типична за Плитвицки озера. Попри того же веґетация ма позитивне дїйство на формованє седрох, превельки количества остаткох рошлїнох и животиньох у води ма неґативне дїйство на формованє препреченя (седри). У тим случаю процес формованя седри барз кратки. У єдней часци рики Корани управа националного парку почала орґанизовано чисциц седрово препреченя од прейґмирней веґетациї. Чистота води одлучуюци фактор за наставанє седрох.  

Чкодлїви були и одпадни води зоз готелох и польопривредних активносцох у околїску озерох. То спричинєло звекшанє концентрациї орґанских злученїнох. За будуце наставанє седрох нєобходне защициц тото чувствительне подруче од чкодлївого дїйствованя чловека. Од 2006. року строго забранєне купац ше у озерох &lt;ref&gt;[https://www.kreiszeitung.de/leben/reisen/kroatien-schatz-hinterm-silbersee-zr-931673.html   Kroatien: Auf Naturtour im Nationalpark Plitvicer Seen | Europa], Preuzeto 14.06.2026.&lt;/ref&gt;. По теди купанє було допущене у озеру Козяк.

== Фауна ==
Од 1883. року, лєси коло озерох и жридлох води преглашени за зону у хторей нє було допущене рубац древа. Коло 2/3 парку прекрите зоз лєсами, и вони часц Националней еколоґийней мрежи и европского проєкту защити природней скарбнїци ''НАТУРА 2000''. 

Бук найзаступенше древо у националним парку, потим ядловец, били бук, чарна сосна. У парку реґистровани 1.267 файти рошлїнох спомедзи хторих аж 50 файти орхидеї. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://zastita-prirode.hr/zasticena-priroda/nacionalni-parkovi/nacionalni-park-plitvicka-jezera/   Nacionalni park Plitvicka jezera], ''zastita-prirode.hr'' &lt;/ref&gt;

== Фауна ==
У лєсох [[Национални парк|националного парку]] жию велї животинї, спомедзи хторих: ящурки, инсекти, бактериї, а найинтересантнєйши ендемски инсект ''Molops plitvicensis'', хтори жиє лєм у брезових лєсох на Плитвицких озерох. У парку реґистровани 321 файта мотильох, 157 файти птицох и 20 файти пергачох.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Ту пребува и чарна дижджова ящурка (''Salamandra atra''), ридка файта хтору мож видзиц у Алпох понад 1.200 метери надморскей висини и ридко кеди ю мож видзиц спод 1.000 метерох надморскей висини, потим шиви сокол (''Falco peregrinus''), єдна з найшвидших птицох на швеце (може посцигнуц и до 230 километри на годзину кед лови).

== Леґенда ==
Спрам леґенди, Плитвицки озера настали под час велькей суши кед людзе, животинї и рошлїни були жадни дижджу. Народ ше нєпреривно модлєл и теди ше у долїни зявела „чарна кралїца”, змиловала ше и зоз моцним витром и блїскавками, на жем конєчно спаднул диждж. Диждж падал барз длуго, док ше уровень води нє звекшал нательо же ше формовали озера.

== [[Спорт]] ==
На подручу националного парку од 1981. року ше отримує Плитвицки маратон, єден з найстарших и найпопуларнєйших маратонох у [[Горватска|Горватскей]].&lt;ref&gt;[https://thegreatrefresh.com/plitvice-maraton/   Plitvicki maraton], ''thegreatrefresh.com''&lt;/ref&gt;
{{Commonscat}}
== Вонкашнї вязи ==
* [https://np-plitvicka-jezera.hr/ Национални парк Плитвице], ''np-plitvicka-jezera.hr''
* [https://web.archive.org/web/20051215101847/http://www.world66.com/europe/croatia/plitvice Туристички водич за Плитвице] web.archive.org

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 50—51

== Референци ==


[[Катеґория:Защита природи]]
[[Катеґория:Защицени подруча]]
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Горватскей]]
[[Катеґория:Национални парки Европи]]</text>
      <sha1>dn0lfu3qknrepf6s238u2blvrhg5v0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чинели</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3162</id>
    <revision>
      <id>19413</id>
      <timestamp>2026-06-16T10:50:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Чинели, мн. (лат. cymbalum, походзи зоз греческого слова kymbalon, значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни инструмент (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто…</comment>
      <origin>19413</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11384" sha1="261sdy7c3k5ppavocfp2oa2rokwhscp" xml:space="preserve">Чинели, мн. (лат. cymbalum, походзи зоз греческого слова kymbalon, значи
&amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни инструмент (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої
зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз
леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през
хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую
оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками або кед ше два
чинели вдеря єдна до другей.
Звук чинелох ше достава на два способи:
1. З вдереньом чинели єдней до другей
2. Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и
скоряней педали.
Звук чинелох -танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей
танєрастей форми, можу буц засновани на звуку одредзених нотох (дакус су
присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як
провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент;
у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у
маршируюцих ґрупох.

Чинеле
Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ
Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних)
ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох,
додатно наглашує динамику, поготов у forte (гласно) и дава фарбу-тембр музики
рижнородних жанрох.

  Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо hi-hat, ride, crash и
други. 
История
Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох
и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого
Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї.
Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей
ери.
Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели
хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох
и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх
музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.
Структура
Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред
чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє).
Дзвон чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирики.
Дзвонаста часц на таких чинелох дава гвиздзацши звук як други чинели. Лук то
бочни поверхносци хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як
два напрямки – воженя и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є
дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама.
Рубец дава обсяг чинелом. Чинели
ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

Велькосц чинели вплївує на єй звук, векша чинела звичайно
гласнєйша  и звук длужей тирва.  Чежина описує кельо чинела
груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. Чежши
чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу
артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). Ценки
чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.
Файти чинелох
Оркестерски чинели
Оркестерски чинели то найчастеше два идентични чинели
(танєри). [4] [5][6]  Звук таких чинелох завиши
од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки)
и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох
чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз
скори.
Постої тип оркестрових чинелох з назву кина клеш и вони нє маю
додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели
найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш
чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную
у музики за моцни, нервозни и анксиозни
хвильки.  Оркестерски  чинели понукаю композиторови вельке
количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба
звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були
гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и
злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.
Збивци чинели

Файта збивацих Чинелох хасновани у Асаму, Индиї. Тот

инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху
Збиваци чинели
Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма
ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели
хтори их вєдно трима. [8]  Таки пари вше познати як збиваюци
чинели.
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:
--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци
звук.
--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.
--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на
другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.
-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до
рубца другей чинели достава ше сущаци звук.
-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше
вола ,,дробенє&amp;quot;.
Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз
типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня.
Хи-хат чинели
Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з
вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики.

То стандардна часц модерного комплета буґнох. Хи-хат ше состої
зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и
педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и
трима их вєдно.
--- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом,
док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени
або заварти).
--- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з
хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).
Важни надпомнуца
Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у
зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє
треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то
барз часте зявенє у рисованих филмох и
при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує
контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох
,,вивраца,, и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня
директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.
Палїчки
Клави /мн. клави представяю два мали древени палїчки (длугоки
коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила
або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични
хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино
ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу
композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и
резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll
/,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;</text>
      <sha1>261sdy7c3k5ppavocfp2oa2rokwhscp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19414</id>
      <parentid>19413</parentid>
      <timestamp>2026-06-16T10:57:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє (часточне)</comment>
      <origin>19414</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11464" sha1="7tpzbxk1l8spu3hnnr1p1qbhsfl9upb" xml:space="preserve">Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками або кед ше два чинели вдеря єдна до другей. 

[[Звук]] чинелох ше достава на два способи:

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.

Звук чинелох -танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент;
у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у
маршируюцих ґрупох.

Чинеле
Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ
Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних)
ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох,
додатно наглашує динамику, поготов у forte (гласно) и дава фарбу-тембр музики
рижнородних жанрох.

  Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо hi-hat, ride, crash и други. 

История

Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох
и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого
Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї.
Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей
ери.
Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели
хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох
и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх
музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.
Структура
Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред
чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє).
Дзвон чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирики.
Дзвонаста часц на таких чинелох дава гвиздзацши звук як други чинели. Лук то
бочни поверхносци хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як
два напрямки – воженя и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є
дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама.
Рубец дава обсяг чинелом. Чинели
ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

Велькосц чинели вплївує на єй звук, векша чинела звичайно
гласнєйша  и звук длужей тирва.  Чежина описує кельо чинела
груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. Чежши
чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу
артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). Ценки
чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.
Файти чинелох
Оркестерски чинели
Оркестерски чинели то найчастеше два идентични чинели
(танєри). [4] [5][6]  Звук таких чинелох завиши
од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки)
и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох
чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз
скори.
Постої тип оркестрових чинелох з назву кина клеш и вони нє маю
додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели
найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш
чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную
у музики за моцни, нервозни и анксиозни
хвильки.  Оркестерски  чинели понукаю композиторови вельке
количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба
звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були
гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и
злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.
Збивци чинели

Файта збивацих Чинелох хасновани у Асаму, Индиї. Тот

инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху
Збиваци чинели
Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма
ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели
хтори их вєдно трима. [8]  Таки пари вше познати як збиваюци
чинели.
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:
--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци
звук.
--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.
--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на
другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.
-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до
рубца другей чинели достава ше сущаци звук.
-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше
вола ,,дробенє&amp;quot;.
Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз
типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня.
Хи-хат чинели
Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з
вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики.

То стандардна часц модерного комплета буґнох. Хи-хат ше состої
зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и
педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и
трима их вєдно.
--- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом,
док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени
або заварти).
--- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з
хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).
Важни надпомнуца
Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у
зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє
треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то
барз часте зявенє у рисованих филмох и
при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує
контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох
,,вивраца,, и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня
директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

Палїчки

Клави мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и
резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;</text>
      <sha1>7tpzbxk1l8spu3hnnr1p1qbhsfl9upb</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>