Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.6 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 3 2663 19418 19410 2026-06-16T22:40:13Z TaSaNS 1857 19418 wikitext text/x-wiki {{Витайце}} == Референци у Ками == Здраво, рефернци у Ками треба же би були на истим месце як у сербскей википедиї? Була сом убедзена же сом перши три положела на место як и у сербскей, а тераз видзим же ше зявели нови перши три и видзим же нє провадза розпорядок (и шицки шлїдуюци) таки яки у Сербскей. Модлїм це, яв ми та бим их помали поукладала лєм нє знам одкаль ше рушиц. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 16:29, 4. марец 2026. (CET) Здарво, референци треба же би були як у англискей верзиї, точнєйше перши 17, зоз тим же референца 10. нє похаснована у моїм прекладзе, та ю треба прескочиц. Модлїм це, превер штварту референцу у одреднїци Олимпийни божества, нє ясна ми є. Преробела сом перши три, а кед сом дошла до штвартей, мушела сом ю висцерац же бим запаметала перши три. Нє проблем ю уруциц ознова лєм ю превер, пошлї ми конкретни линк та уруцим. Здраво, цо ше дотика штвартей референци, випатра же линк вецей нє валидни. Требало би да отвори бок єдного сайту зоз митолоґию, медзитим отвера якушик спортску кладионицу. Нє обачела сом же є нє валидни кед сом го преберала зоз ориґиналного боку. Оставаме на тоти перши три референци. 53hk8xdfewnehhf9cxpqueys9i9807m 0 3103 19415 19335 2026-06-16T13:51:15Z Olirk55 19 Словни корекциї 19415 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref><ref>Reviewed work: A Concise Dictionary of Musical Terms. To Which is Prefixed an Introduction to the Elements of Music, Frederick Niecks”. ''The Musical Times and Singing Class Circular''. '''25''' (498): 473. 1884. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0958-8434 0958-8434]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/3357513 3357513.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://www.jstor.org/stable/3357513?origin=crossref 10.2307/3357513.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl]:[https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044041113556&seq=7 32044041113556.]</ref> мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети.<ref>[Kania, Andew (2011). „Definition”. Ур.: Gracyk, Theodore; Kania, Andrew. [https://books.google.rs/books?id=DfOsAgAAQBAJ&redir_esc=y The Routledge Companion to Philosophy and Music] (на језику: енглески). London: Routledge. стр. 12. ISBN 978-1-136-82188-2.]</ref><ref>Kania, Andew (јесен 2023). Zalta, Edward; Nodelman, Uri, ур. [https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/music/„The Philosophy of Music”.] The Stanford Encyclopedia of Philosophy (на језику: енглески). Приступљено 29. 9. 2023.</ref>'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.<ref>Estrella, E (2015). „[https://web.archive.org/web/20170302210450/http://musiced.about.com/od/beginnerstheory/a/musicelements.htm The Elements of music.”] About.com Education. Архивирано из оригинала 02. 03. 2017. г. Приступљено 15. 1. 2015.. 2015</ref> == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. <ref> Kozinn, Allen (13. 08. 1992). [https://www.nytimes.com/1992/08/13/us/john-cage-79-a-minimalist-enchanted-with-sound-dies.html„John Cage, 79, a Minimalist Enchanted With Sound, Dies”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/The_New_York_Times New York Times.] Приступљено 11. 09. 2012</ref> Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а¹''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали инструмент [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: церковну (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики. Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатно зоз розвиваньом вообще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Поготву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и ,,викруцених” линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних [[Интервал (музика)|интервало]]<nowiki/>х и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона <ref>Harnsberger, Lindsey (1997). „Articulation”.[https://archive.org/details/essentialdiction0000harn_k3y0/page/338/mode/2upEssential dictionary of music : definitions, composers, theory, instrument & vocal ranges ] 2013. Приступљено 6. 1. 2016. - GOV.UK.</ref> ^{<big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big>} == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує [[Музична нотация|''музична'' ''нотация'']], и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. едукує ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''По тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинация обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и [[штимованє инструментох]]; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапює з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* Систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* Применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* Историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни ше баржей а даєдни з менєй успиху хасную. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким узвичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фестивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини, шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти (такв. дуйна плех музика). == Музична педаґоґия == Музична педаґоиґя ше витворює през орґаниоване образованє у школских установох по вертикали од предшколских установох, [[Основна музична школа|основних музичних школох]], штреднїх и як закончуюца фаза високе музичне образованє на универзитетских академийох, фалкултетох, конзерваториюмох. == Музичне образованє у Сербиї == Формални систем музичного образованя у Сербиї ма длугу традицию и орґанизоване є на вецей уровньох: :*'''Предшколске музичне образованє:''' Реализує ше у предшколских установох (оводох) през музични активносци и музични бависка, часто зоз потримовку музичних сотруднїкох. :* '''Основне музичне образованє:''' Тирва шейсц роки и одвива ше паралелно зоз основну школу обчого типа. Школяре сами вибераю главни предмет (инструмент або соло шпиванє - у познєйших класох) :и нащивюю наставу [[Солфедьо|солфед]]<nowiki/>я и теориї музики, а познєйше од 4 класи и [[Камерна музика|камерну музику]], хор або оркестер. Образованє у основней музичней школи предуслов за упис до штреднєй музичней школи. :* '''Шреднє музичне образованє:''' Тирва штири роки и дава глїбше фахове образованє. Постоя различни образовни профили: ♦ '''Музични виводзач''' (инструменталиста або шпивач): Фокус на главним предмету и виводзаштву. ♦ '''Музички сотруднїк-теоретичар:''' Фокус на теорийских дисциплинох (гармония, контрапункт, музични форми, история музики, солфедьо). ♦ '''Дизайнер звука:''' Образованє за роботу у обласци занїманя и обробки звука. ♦ '''Етномузиколоґ:''' Образованє у обласци [[Традицийна музика|традицийней музики]]. ▶ '''Високо музичко образовање:''' Одвива ше на факултетох и академойох музичней уметносци. Главни институциї у Сербиї то: :* Факултет музичних уметносцох Универзитету уметносци у Беоґраду :* [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]] :* Филолошко-уметнїцки факултет у Краґуєвцу (ФИЛУМ) - Оддїл за музичну уметносц :* Факултет уметносци Универзитету у Нишу Тоти институциї понукаю основни академски, мастер академски и докторски студиї у розличних обласцох (виводзашство, композиция, дириґованє, музиколоґия, етномузиколоґия, музична педаґоґия, музична теория, дизайн звука). Попри специялизованих музичних школох, предмет '''Музичка култура''' (у основней школи) и '''Музична уметносц''' (у ґимназийох) представяю важну часц общго образованя зоз цильом розвою основней музичней писменосци и култури при шицких школярох. Змисти музичного образованя облапяю широки спектер дисциплинох: гранє на инструментох, соло шпиванє, солфедьо, теория музики, гармония, контрапункт, музични форми, история музики, [[Етномузиколоґия|етномузикология]], камерна музика, оркестерске и хорске музицикованє, дириґованє, композиция, дизайн звука итд. У настави музики хасную ше рижнородни дидактични методи. Попри традицийних методох подучованя инструмента/гласа и теориї, тоти компоненти розвити и уплївую на педаґоґийни приступи у роботи. У пракси музичного образованя у Сербиї найчастейше ше комбиную елементи традиционалней настави зоз досягами сучасней музичней педагогиї. == Значенє музичного образованя == Вельочислени випитованя потвердзую позитивни уплїв музичного образованя на вкупни розвой поєдинца: :* '''Коґнитивни развой:''' Злєпшаованє мемориї, концентрациї,<ref>[https://www.yuradiostanice.com/blog/muzika-za-ucenje-%E2%80%93-kako-podstaci-bolje-pamcenje-69.html Muzika-za-ucenje-–-kako-podstaci-bolje-pamcenje]</ref> просторного резонованя, математичних способносцох, схопносц ришованя проблемох. :* '''Емоцийни розвой:''' Развиванє емоционалней интелигенциї, способносци виражовня чувствох, зменшанє стресу. :* '''Социялни развой:''' Ученє сотруднїцства, тимскей роботи, дисциплини, одвичательносци (окреме през ґрупне музиковнє). :* '''Културни развой:''' Упознаванє своєй и култури других народох, розвиванє чувства за културни идентитет. :* '''Развой финей моторики''' (при инструменталистох поготов). :* '''Обще благостанє''' и квалитет живота. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) Файл:DwtkII-as-dur-fuga.jpg|Партитура, ''Добре темперовани клавир ч.II'' Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == Литература == * Seashore, C. E. (1938). [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.215639 Psychology of music.] New York: Dover Publications. * Harwood, Dane (1976). [https://archive.org/details/sim_ethnomusicology_1976-09_20_3/mode/2up „Universals in Music: A Perspective from Cognitive Psychology”] Ethnomusicology. 20 (3): 521—33. JSTOR 851047. doi:10.2307/851047. == Вонкашнї вязи == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/159289-muzika-kao-terapija-kako-omiljene-pesme-mogu-pomoci-nasem-mozgu-i-srcu Muzika kao terapija: Kako omiljene pesme mogu pomoći našem mozgu i srcu] eklinika.telegraf.rs * [https://www.naxos.com/Glossary/ABC Musical Terms] * [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php „Monthly Online Features From Bloomingdale School of Music”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php оригинала] 29. 05. 2016. г. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] hqf7xdlip9393bykctkuad0cfy5hz1d 0 3154 19417 19401 2026-06-16T17:51:26Z Olirk55 19 Виппаравки у тескту 19417 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = <big>Червинка</big> | label2 = | data2 =[[File:Piros Szerb templom.jpg|300px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Православна церква]] | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия [[File:Flag of Serbia.svg|40px|застава Сербиї]] | label5 = Општина | data5 = Кула | label6 = Автономна покраїна | data6 = Войводина | label7 = Управни округ | data7 = Заходнобачки | label8 = Општина | data8 = Кула | label9 = Жридло| data8 = | label10 = | data10 = | header11 = Жительство | label12 = | data12 = — 2022. {{decrease}} 7.556 | label13 = | data13 = — густосц 4,6/km2 | header14 = Ґроґрафски характеристики | label15 = Координати | data15 = 45° 39′ 30″ С; 19° 27′ 21″ И | label16 = Часова зона | data16 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label17 = Абс.висина| data17 = 86 m | label18 = Поверхносц | data18 = 66,4* km2 {{Location map | Serbia |label = Червинка | lat_deg = 45 | lat_min = 39 | lat_sec = 30 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 27 | lon_sec = 21 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Червинка на мапи Сербиї }} | label19 = | data19 = | header20 = Други податки | label21 = Поволанково число | data21 = 025 | label22 = Поштове число |data22 = 25220 | label23 = Реґистерска ознака |data23 = КU }} '''Червинка''' ( мадь. ''Cservenka''; нєм. ''Тscherwenka'' або ''Rotweil'') городске населєнє у [[Сербия|Сербиї]] хторе припада [[Општина Кула|општини Кула]] и находзи ше на сиверозаходней часци [[Войводина|Войводини]]. По попису зоз 2022. року, у Червинки було 7556 жительох. == Ґеоґрафске положенє и клима == Червинка змесцена у централней часци Бачкей на ґеоґрафских координатох 45°39’30&quot; СҐШ и 19°27’23&quot; ИҐД. Населєнє ше находзи на точки скапчованя и розиходзеня [[Драга|драгох]] ґу рижним напрямом, а то дава населєню значни транспортни ґузел. Червинка ше находзи у општини Кула, през ню прецека Вельки бачки беґель хтори реже варощик по поли у Заходнобачким округу. Находзи ше 148 км сиверно од главного городу Беоґрад, 63 км од Нового Саду и 33 км восточно од Сомбора у Бачкей нїжини сиверней Сербиї, а знука Панонскей ровнїни. Углавним тот реґион припада ровнїнскому предїлу. Червинка ше находиз у умереней климатскей зони и ма (спрам австрийскей класификациї) типичну панонску климу; мало паданя, цепли лєта, жими досц жимни. == История == Место и назва Червинка першираз ше спомина 1543.<ref>[https://web.archive.org/web/20150628114903/http://www.crvenka.com/crvenka/istorija-crvenke_190.html ISTORIJA CRVENKE] (Memento des [https://web.archive.org/web/20150628114903/http://www.crvenka.com/crvenka/istorija-crvenke_190.html Originals] vom 28. Juni 2015 im [https://de.wikipedia.org/wiki/Internet_Archive Internet Archive)]</ref> року у урбарскей кнїжки калочскей бискупиї, док ше у турских записох того часу єй назва нє спомина. Року 1785. Червинка як валал була уж дакус вибудована и мала 500 хижи. Кед ше до єшенї 1785. року докончели и вибудовали шицки хижи, Червинка мала пейц улїци. Кажда хижа була набивана, мала єдну просторию, кухню и шпайз-комору и [[хлїв]], а була прикрита з [[Над|надом]]. До Червинки пошвидко пришли учитель, [[священїк]] и нотар. Учитель и нотар достали по 20 [[Гольт|гольти]] жеми и хижу, а паноцец 40 гольти. Єден час бул вибудовани и робел шпиталь за помоц тим хтори ше доселєли и похорели пре пременку клими. До конца 1785. р. у Червенки були населєни 2500 колонисти у 500 обисцох. Опасносц од под&#39;жемних водох и нових вилївох вимагало одводньованє, та 1786. р. прекопани ярок/беґельчик ширини єден [[метер]] од Кули по стари [[Вербас]]. Понеже то нє було достаточне, 1787. р. предлужени беґель по Сивец. Робота на прекопованю нєшкайшого Велького Бачкого Канала почала 1792. р. а закончена є 1802. року. Вкупни трошки виношели 300.000 форинти. Беґель достава воду зоз Дунаю при Безданє, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] при Старим Бечею и зоз своїм цеком дзелї Червинку на два часци. На тот способ зоз прекопованьом беґеля ше одводзи звишок води, а Червинка постала безпечна и поготов защицена од вилївох. [[File:KANAL PREMA KULI - panoramio.jpg|right|thumb|301x301px| Беґель у Червинки спрам Кули]] Векша часц червинских колонистох були евангелисти хтори уж 1785. р. основали свою церковену општину, а 1812. року подзвигли и свою [[Святи храм|церкву]]. Менша часц жительства припадали реформатистом хтори свою церковну општину основали 1786. р. а церкву подзвигли тиж 1812. року. Найменєй було католїкох, свою церковену општину основали аж 1896. року а їх церква подзвигнута 1892. року. Такой после приселєня за евангелийцох була отворена народна школа у єдней закупеней просториї у хторей ше робело по 1803. рок, кед подзвигнута перша школа зоз квартельом за биванє учителя. Друга евангелистична школа почала робиц 1820. року. То були школи за дзеци до 12 роки, а такв. предлужени школи за дзеци од 12 до 15 роки нє було. Обидва школи отримовала евангелистична церковна општина, а аж концом 19. вику основана и перша општинска народна школа зоз хтору руководзела месна власц. [[File:Serbia Vojvodina Crvenka from west IMG 9136.JPG|right|thumb|307x307px|Знїмок Червинки зоз сателитом]] Од 1840-1900. року Червинка була тарґовецки центер Штреднєй Бачки за [[Тарґовина|тарґовину]] [[Житарки|житаркох]], а поготов [[Жито|жита]] и [[Кукурица|кукурици]]. Селянє довожели на кочох жито до Червинки здалєка и 80-100 км. Ту жито одкупйовали [[Тарґовец|тарґовци]] и одношели на кочох по Дунай, а потим далєй до Будапешту, Бечу и Реґензбурґа на терховних ладьох. У тим периодзе беґель бул животна артерия за тарґовину Штреднєй Бачки прето же драги вяри и вєшенї були барз блатняви зоз глїбокима [[Ваґаш|ваґашами]] и нє були вигодни за хаснованє за тренспорт. Подли стан транспорта гамовал швидки привредни розвой, а кед ше 1885. року вибудовала гайзибанска драга Будапешт − Земун прейґ [[Вербас|Вербаса]], а потим гайзибанска драга Зомбор − Бечей и [[Суботица]] − Боґоєво, Червинка як тарґовище почала слабнуц, нє була вецей така заинтересованосц за Червинку, прето же шицки места на тих релацийох мали можлївосц за гайзибански траснспорт. [[File:Vonatindulás Piroson.jpg|right|thumb|310x310px| Гайзибанска драга у Червинки]] На початку 20. вику Червинка як тарґовински центер Штредней Бачкей страцела кажде значенє. Од того часу Червинка вивожи лєм кукурицу, прето же ше жито преробйовало у локалних [[Млїн|млїнох]]. През цали 19. вик число жительох у Червинки ше нормално, природно и поступно звекшовало по числу жительох, так же 1825. р. було 3875 житльох, а 1850. р. число ше звекшало на 6308. На двараз 1836. и 1879. року Червинку залапела епидемия колери и населєнє ше барз преридзело. Урядови попис 1900. року потвердзує же Червинка мала 7563 жиительох у 1166 обисцох и то: {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" |Попис жительства 1900 року |- !Жителє |'''Нємци''' |'''Мадяре''' |'''Серби''' |'''Горвати''' |'''Словаци''' |'''Євреє''' |'''Руснак''' |'''Други''' |- !|Число |<div style="text-align: center;">6911 |<div style="text-align: center;">499 |<div style="text-align: center;">60 |<div style="text-align: center;">49 |<div style="text-align: center;">38 |<div style="text-align: center;">67 |<div style="text-align: center;">1 |<div style="text-align: center;">4 |} Нєшка у Червинки преважно жию Серби, Чарногорци и Мадяре як нацинална меншина, попри других националних меншинских заєднїцох. == Економска структура == Економска структура места ше першенствено операла и заснoвала на польпривреди, винїцарсту, фабрики цукру, дестилериї, статкарству и продукциї поживи, чийо ше продукти углавним вивожели. [[File:Weinkeller 1943.jpg|right|thumb|300px|Винскa пиньвица, уход до поджемней виновей пиньвици.У Червенки их було у єдним периодзе коло 630.]]Медзиншим характеристичне за населєнє було и 630 [[Пиньвица|пиньвици]] за вино шором вибудовани. Попри винских пивнїцох були ту и надосц плантажи винїцох хтори ше пресцерали, на видзвигнутих концох [[Телечка|Телечки,]] Уход до пиньвицох бул характеристични по полукружней форми и преширеньом з обидвох бокох. Находзели ше глїбоко у лесни брега. Кажди винар мал свою пиньвицу за власне одкладанє вина. Року 1909. Червинка мала пошту, телеґраф, гайзибанску драгу и станїцу, читалню, коцкарню, 4 менши фабрики, машини, 4 цеглярнї, два млїни, єдну вапняру и меншу фабрику масла и сира. Розвой индустриї кулминорал 1912. року кед подзвигнута фабрика цукру зоз анґло-мадярским капиталом по тедишнїх докумнетох у суми 16.000.000 динари. Подзвигованє тей фабрики було значне за [[Привреда|привреду]] Червинки и за околїско. Пред Другу шветову войну фабрика прешла до власнїцства анґло-ческей банки. Кед преробела, єй капацитет бул вельки, а од 1926. року постал ище векши; єй преробок бул 250 тони цукровей цвикли за 24 годзини. Попри фабрики цукру, 1923. почала робиц и фабрика шпиритусу хтора од меласи продуковала чисти алкогол. Од 1928. року власна електрична централа давала енерґию попри Червинки и [[Руски Керестур|Рускому Керестур]]<nowiki/>у и [[Лалить|Лалитю]], а од 1944. року и [[Крущич|Крушчичу]]. Под час „кампанї“ у фабрики робели 1600 роботнїки, а у ,,нормалних&#39;&#39; мешацох робели коло 200. У тим периодзе ше розвило ремеселнїцство, та 1935. року було вкупно 199 ремесельнїцки роботнї. Пред Другу шветову войну, по нєурядових податкох, Червинка мала 11000 жительох. Влєце 1944. р. кед Червена армия вошла до Банату и кед войводяански партизански одряди змоцнєли активносц, Нємци ше почали рихтац за висельованє до Австриї и Нємецкей по директиви держави Нємацкей. Воєни єдинки НОВ и ПОЙ почали ошлєбодзовац Бачку спомоцу Червеней армиї, теди почало подшвидшане висельованє зоз Червинки у периодзе од 3 по 14 октобер 1944. року. Так же од 11000 жительох у месце остало лєм коло 500 жительох.<ref>[https://kula.rs/naseljena-mesta/crvenka/ Црвенка]</ref> == Масакр (злодїйство) у Червинки 1944. року == Штрелянє Єврейох у Червинки єден з масовних злодїйствох окончених у цеку Голокауста у Войводини. Од 6. по 8. октобер 1944. року припаднїки СС-a окончели масакр медзи 700 и 1.000 єврейских роботнїкох хтори примушено були у ''Маршу шмерци'' зоз Бору, дзе у цеку войни були роботно анґажовани у тедишнїх рудокопох.<ref>[https://novosadskaracija.com/zlocin-u-crvenki-streljanje-jevreja-1944-godine/ Злочин у Црвенки: стрељање Јевреја 1944. године]</ref><ref>[https://www.dnevnik.rs/vojvodina/biciklom-kroz-vojvodinu-crvenka-3-bartoseva-i-radnotijeva-secana-na-mars-smrti-i-masakr-u Бициклом кроз Војводину: Црвенка (3) Бартошева и Раднотијева сећања на „Марш смрти” и масакр у циглани]</ref> == Колонизация Червинки 1945/46. == После висельованя Нємцох у октобру 1944. р. у Червинки було коло 1000 напущени обисца. По [[Закон (право)|закону]] о аґрарней реформи и колонизациї, до напущених хижох у Червинки першенствено приходзели худобни и заслужни фамелиї зоз крайох хтори дзвигли повстанє. За Червинку були одредзени углавним колонисти-землєдїлци зоз Чарней Гори и то зоз даниловгородского округу, алє ше пополнєло и число жительох зоз никшичкого округу, а потим и зоз Босни и Герцеґовини, [[Горватска|Горватскей]] (Далмациї и Лики). [4] == Привреда == Червинка ма барз моцну привреду кед ше вежнє до огляду лєм велькосц места. У нєй исную велї подприємства, медзи хторима ше видвоює: [[File:SA MOSTA - PREMA CENTRU - panoramio.jpg|right|thumb|298x298px|Погляд з моста спрам Червинки]]:* Фабрика цукру Червинка :* фабрика кондиторсних продуктох ''Яфа'' :* ДП ''Залїв'' :* АД фабрика статковей покарми ''Червинка'' :* ''Сиґма'' ДОО == Демоґрафия == У населєню Червинка жию 8.027 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох 40,7 роки (39,3 при хлопох и 41,9 при женох). У населєню єст 3.341 ґаздовства, а просеково число членох по ґаздовстве 2,69 (по попису зоз 2002). Тото место углавним населєне зоз векшинским народом Сербами (по попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачує ше опадованє и зменшане число жительства. [[File:SilosCrvenka.jpg|right|thumb|426x426px|Силос у фабрики цукру у Червинки]] {| class="wikitable" ! colspan="3" |<div style="text-align: center;">'''Демоґрафия''' <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.</ref> |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |'''1948.''' |6.879 | |- |'''1953.''' |7.797 | |- |'''1961.''' |9.369 | |- |'''1971.''' |10.098 | |- |'''1981.''' |10.629 | |- |'''1991.''' |10.409 |''10.247'' |- |'''2002.''' |10.163 |''10.315'' |- |'''2011.''' |9.001 | |- |'''2022.''' |7.556 | |} == Школство и образованє == У Червинки иснує: ♦ Основна школа ''Вук Караджич'' хтора настала 1981. року.<ref>[https://www.vuk-crvenka.com/?page_id=2 „Историјат школе”. www.vuk-crvenka.com ]</ref> Попри матичней школи у Червенки, настава ше одвива и у видвоєним оддзелєню у Новей Червинки. ''<ref>[https://osnovneskole.edukacija.rs/drzavne/kula/os-vuk-karadzic-crvenka „OŠ “Vuk Karadžić” – Crvenka (Kula)”. osnovneskole.edukacija.rs. Приступљено 18. 2. 2025]</ref>'' Школа зоз меном Вук Карадщич ма традицию длугоку вецей як штварцину вика. Школа започала свою дїялносц [[1. април|1. априла]] 1981. року зоз злучованьом двох менших школох: „Йован Йованович Змай" и „Бранко Радичевич". Нова школа ноши мено ОШ. ''Вук Караджич'' и чишлї коло 1000 школярох, коло 80 фаховцох рижних педаґоґийних кадрох хтори у роботним одношеню. Оможлївени просториї за шицких школярох, за сучасну кабинетску наставу и добру организацию роботи. Од страних язикох виучує ше анґлийски и нємецки язик . У рамику школи, ушколяре ше можу опредзелїц за школски активносци после школе настави и секциї : транспортна, риболовецка, рецитаторска и драмска, фолклор, ґеоґрафска секция. ♦ ''Школа за основне образованє'' ШОМО -Кула у Червинки отворела свойо видвоєне оддзелєнє, так же по жаданю надарени школяре за музику маю нагоду уписац ше и учиц шпивац и грац на поєдиних инструментох (клавир, гармоника, тамбура, калринет) у оддзелєню у своїм месце. Оддзелєнє музичней школа доприноши напредованє и културни розвой самого места- Червинка. ♦ ''Штредня фахова школа.'' Нє зна ше точно кеди основна штредня школа у Червинки алє постоя писани документи (школски дньовнїки) хтори шведоча же 1923. року у Червинки функционовала и постояла штредня школа. Школа робела у континуитету алє меняла свойо мено, подручя роботи и образовни профили у хторих ше образовали школяре.<ref>[https://skolevojvodine.vojvodina.gov.rs/sve_view.php?ustanova=776 СРЕДЊА СТРУЧНА ШКОЛА, Црвенка] skolevojvodine.vojvodina.gov.rs/</ref> Будинок нєшкайшей ''Штреднєй школи'' вибудовани у периодзе1980-1985. року. Попри Месней заєдниїци, школску опрему дотирала и Самоуправна интересна заєднїца за образованє - Кула и привреда Червенки. Настава у сучасним будинку започала [[5. май|5. мая]] 1985. року. Школа верификована за образованє шлїдуюци образовних профилох у подручю дїялносци: польпривреда, продуция и преробок поживи, Машинство и обрада металу, хемия, нєметали и ґрафичарство, власни услуги. == Културни збуваня == :*Дом култури у Червинки вшелїяк доприноши уровню културних збуваньох у месце. Дом култури вибудовани зоз добродзечну роботу жительох 1945. року. У рамику Дома култури од самого основаня робя вецей секциї: драмска секция (за старших и за дзеци ), фолклорна секция, литературна и подобова секция ''Панон''. У составе Дома културе ше находзи и Аматерски театер ''Стеван Сремац''. У Дому култури ше аматере поряднє представяю зоз своїма успишнима драмскима представами на рижних смотрох за старших так и дзецинских. Орґанизаторе су рижних литературних вечарох, подобових колонийох итд. :*При Дому култури од 1998. року успишно роби и биоскоп/кино. Найактивнєйша и найвецей наградзована секция то драмска секция, та прето Дом култури домашнї ''Зонскей смотри драмского творчества одроснутих и дзецох Заходного Бачкого реґиона хтори облапя 15 општини.'' :*Традицийно каждого року на яр ше орґанизує туристична традицийна манифестация ''Слатки днї.'' На манифестациї єст нагоди видзиц и послухац шпивацки квалитети червинчанох як и музикованє на традицийних инструметох (ґусли, пищалки, ґайди). Манифестацию у вельким чишлє нащивюю и жителє з околних местох. :*У рамикох манифестациї ''Слатки днї'' орґанизую ше и рижни спортски бависка. == Спорт == Червинка ма богату спортску историю. Тиж од 1968. року у Червинки ше находзи базен на отвореним просторе хтори правени по олимпийских стандардох, хтори и далєй у функциї. :* РК Червинка Позната школа рукомету у Червинки завжала першу хлопску союзну лиґу Югославиї (1969), двараз Куп Югославиї (1967. и 1988). Тиж були и полуфиналисти Купа европских шампионох (1970). Млада репрезентация двараз осваєла шампионат (1981. и 1994). :* ФК Червинка Найвекши успих Червинского фодбалу вшелїяк уход до першей лиґи Югославиї. :* КК Червинка ▶ '''Надпомнуце:''' Податки за [[поверхносц]] и [[густосц]] населєносци дати збирно за катастарску општину Червинка, на хторей ше находза два населєня Червинка и Нова Червинка. == Ґалерия == <gallery> Файл:Piros központja.jpg|Центер у Червинки Файл:Crvenka, town centre.jpg|Часц центру у Червинки Файл:Cservenka.jpg|Реформаторска церква хтора валяна (стара розгляднїца вароша), Файл:Crvenka, Catholic Church.jpg|Католїцка церква ''Исусового шерца,'' Файл:Cservenka Piros vasútállomás.JPG|Гайзибанска станїца у Червинки, Файл:Piros autóbuszállomás.jpg|Аутобуска статнїца </gallery> == Литература == * Karl Beel, Peter Bieber, Christian Bischert: Tscherwenkaer Tafel im Haus der Donauschwaben in München; (Onlinefassung; PDF; 4,6 MB)(язик нємецки) * Roland Vetter, Hans Keiper: Unser Tscherwenka, 672 Seiten, 1980, Verlagsdruckerei J. F. Bofinger KG Tuttlingen * [https://austria-forum.org/web-books/kategorie/zeitschriften/tscherwenkaer-heimat-zeitung Tscherwenkaer Heimat Zeitung] austria forum.org == Вонкашнї вязи == * [https://crvenka.com/ crvenka.com] * [https://www.fallingrain.com/world/RI/00/Crvenka2.html Мапе, аеродроми и временска ситуација локација (Fallingrain)] * [https://www.vm.rs/crvenka-slatki-dani/ Crvenka – Slatki dani] Тuristično tradicionalna manifestacija * [https://www.donauschwaben.rs/objekat-83/crvenka-de-tscherwenka-.html Crvenka (de. Tscherwenka)] Kulturno nasleđe {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Места у Войводини]] [[Катеґория:Места у Сербиї]] [[Катеґория:Места у општини Кула]] kqfmt0iymrg7u8bg2ae51yjk9me7pqo 0 3162 19419 19414 2026-06-16T22:55:02Z Olirk55 19 Уложена табела 19419 wikitext text/x-wiki {{ Инфорамик |name = Чинели |bodystyle = width:20em |titlestyle = |title = |headerstyle = |labelstyle = width:20% |datastyle = |header1 = <big>Чинели</big> | label2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|300px|]] | data2 = : | label3 = Класификация | data3 = Удерни инструемнт | label4 = Хорнобестел-Закс система | data4 = 111.142 кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками | label5 = Розвой | data5 = 7. вик п.н.е. | header6 = Зродни инструменти | label7 = Китайси чинели- Cowbell, Sizzle cymbal, Splash cymbal, Swish cymbal Tamburine | Wood block | | data7 =... | header8 = Други информациї | label9 = Clash cymbals, suspended cymbal, crash cymbal, ride cymbal, china cymbal, splash cymbal, sizzle cymbal, hi-hat, zill | data9 = splash cymbal, sizzle cymbal, hi-hat, zill }} Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &quot;танєри&quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками або кед ше два чинели вдеря єдна до другей. [[Звук]] чинелох ше достава на два способи: ♦ З вдереньом чинели єдней до другей ♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали. Звук чинелох -танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох. Чинеле Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у forte (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох.   Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо hi-hat, ride, crash и други.  История Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї. [[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|300px|Китайски чинели]]Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери. Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом. Структура Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). Дзвон чинели, купола, або &#39;&#39; погар&#39;&#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирики. Дзвонаста часц на таких чинелох дава гвиздзацши звук як други чинели. Лук то бочни поверхносци хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – воженя и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох.  Велькосц чинели вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша  и звук длужей тирва.  Чежина описує кельо чинела груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук. Файти чинелох Оркестерски чинели Оркестерски чинели то найчастеше два идентични чинели (танєри). [4] [5][6]  Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. Постої тип оркестрових чинелох з назву кина клеш и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки.  Оркестерски  чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику. Збивци чинели Файта збивацих Чинелох хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху Збиваци чинели Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима. [8]  Таки пари вше познати як збиваюци чинели. Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то: --- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци звук. --- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє. --- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом. -- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до рубца другей чинели достава ше сущаци звук. -- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,дробенє&quot;. Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. Хи-хат чинели Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох. Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно. --- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени або заварти). --- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей). Важни надпомнуца Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то барз часте зявенє у рисованих филмох и при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох ,,вивраца,, и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали. Палїчки Клави мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&#39;&#39; hktgeoa41jfgzfxrrw1we4wev9sjsqy 14 3163 19416 2026-06-16T14:30:16Z Keresturec 18 Направљена празна страница 19416 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1