Розгварка зоз хасновательом:Keresturec

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.7</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:Keresturec</title>
    <ns>3</ns>
    <id>693</id>
    <revision>
      <id>19422</id>
      <parentid>18394</parentid>
      <timestamp>2026-06-17T20:25:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>UOzurumba (WMF)</username>
        <id>89</id>
      </contributor>
      <comment>/* Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback */ нова тема</comment>
      <origin>19422</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24342" sha1="9edtjck5ri0mg2c5ix16rczuaf79ssm" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

:Dear @[[User:Keresturec|Keresturec]],

:Thank you so much for taking the time to explore the [https://starterkit.toolforge.org/Starter kit Starter kit] and for sharing your feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued dedication to your Wikipedia community.

:We will be reviewing all the feedback we received and use it to improve the Starter Kit for future wikis graduating from the incubator. Every comment, whether about what worked well or where you felt stuck, helps us shape a better experience for administrators in new wikis.

:The next phase of our work will focus on [[mw:Language Onboarding and Development/Starter kit/Designs#Dashboard Overview|the Dashboard]], which will give administrators a clearer overview of their wiki's activity and health, along with suggestions for essential tasks that can support the growth of their wiki. We plan to involve you in this process, and we'll be reaching out soon with more details on testing the dashboard.

:If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit#|feedback page link]]. We'll keep you [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Updates|updated on this page]] as things progress.

:Best regard,

:[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 23:24, 14. май 2026. (CEST)
== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;

== Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]

Apologies this message is not in your native language.

As an admin in the Rakhine Wikipedia, you are invited by the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative to use the Starter Kit Dashboard. This tool will help you perform essential tasks such as importing infoboxes, tracking your Wikipedia’s activity and growth and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance.

Starter Kit Dashboard organizes essential setup tasks, making it easy for you to complete them so contributors can begin editing and learning quickly. As an admin, you can also use the Dashboard to track your Wikipedia’s progress and growth. Using this tool will help us evaluate how it can improve the onboarding experience for administrators, and the insights you provide will be used to enhance the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter Kit.

Here's how to get started:

* Access the Starter Kit Dashboard here: [http://starterkit.toolforge.org/ http://starterkit.toolforge.org]
* Login with your wiki credentials, enter the target wiki url (e.g., https://hi.wikipedia.org)
* Follow the steps shown in the video below to use the tool.

[[file:Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video.webm|758x758px|Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video]]

* After exploring the Dashboard, please share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page,]] focusing on the following questions:
** The parts of the starter kit you expect to use most often, and how you plan to use them.
** The essential tasks you tried, and how easy or difficult they were to complete.
** The wiki tasks you would like the starter kit to guide you through or automate in the future.

Most of the tasks that will result in edits on the wiki can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try them several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by June 30, 2026, so we can begin analyzing it to identify areas for improvement. If you have any questions or need assistance, please let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new and small Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 22:25, 17. юний 2026. (CEST)</text>
      <sha1>9edtjck5ri0mg2c5ix16rczuaf79ssm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19423</id>
      <parentid>19422</parentid>
      <timestamp>2026-06-17T20:26:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>UOzurumba (WMF)</username>
        <id>89</id>
      </contributor>
      <comment>/* Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback */</comment>
      <origin>19423</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24350" sha1="j99sq7r9coxccx414ekxn4xc7lzub59" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

:Dear @[[User:Keresturec|Keresturec]],

:Thank you so much for taking the time to explore the [https://starterkit.toolforge.org/Starter kit Starter kit] and for sharing your feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued dedication to your Wikipedia community.

:We will be reviewing all the feedback we received and use it to improve the Starter Kit for future wikis graduating from the incubator. Every comment, whether about what worked well or where you felt stuck, helps us shape a better experience for administrators in new wikis.

:The next phase of our work will focus on [[mw:Language Onboarding and Development/Starter kit/Designs#Dashboard Overview|the Dashboard]], which will give administrators a clearer overview of their wiki's activity and health, along with suggestions for essential tasks that can support the growth of their wiki. We plan to involve you in this process, and we'll be reaching out soon with more details on testing the dashboard.

:If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit#|feedback page link]]. We'll keep you [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Updates|updated on this page]] as things progress.

:Best regard,

:[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 23:24, 14. май 2026. (CEST)
== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;

== Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]

Apologies this message is not in your native language.

As an admin in the Pannonian Rusyn Wikipedia, you are invited by the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative to use the Starter Kit Dashboard. This tool will help you perform essential tasks such as importing infoboxes, tracking your Wikipedia’s activity and growth and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance.

Starter Kit Dashboard organizes essential setup tasks, making it easy for you to complete them so contributors can begin editing and learning quickly. As an admin, you can also use the Dashboard to track your Wikipedia’s progress and growth. Using this tool will help us evaluate how it can improve the onboarding experience for administrators, and the insights you provide will be used to enhance the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter Kit.

Here's how to get started:

* Access the Starter Kit Dashboard here: [http://starterkit.toolforge.org/ http://starterkit.toolforge.org]
* Login with your wiki credentials, enter the target wiki url (e.g., https://hi.wikipedia.org)
* Follow the steps shown in the video below to use the tool.

[[file:Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video.webm|758x758px|Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video]]

* After exploring the Dashboard, please share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page,]] focusing on the following questions:
** The parts of the starter kit you expect to use most often, and how you plan to use them.
** The essential tasks you tried, and how easy or difficult they were to complete.
** The wiki tasks you would like the starter kit to guide you through or automate in the future.

Most of the tasks that will result in edits on the wiki can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try them several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by June 30, 2026, so we can begin analyzing it to identify areas for improvement. If you have any questions or need assistance, please let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new and small Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 22:25, 17. юний 2026. (CEST)</text>
      <sha1>j99sq7r9coxccx414ekxn4xc7lzub59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фарба</title>
    <ns>0</ns>
    <id>974</id>
    <revision>
      <id>19431</id>
      <parentid>9811</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T10:09:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19431</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18629" sha1="ltagx83dlryt2sqfwr9ch8gk6q0146k" xml:space="preserve">[[File:12 Coloured wool with its dyes plants (4874571517).jpg|right|thumb|300px|Офарбена волна]]Слово '''фарба''' походзи зоз нємецкого язика ''farbe'' - фарба, фарбенє. У других язикох ше прави векша розлика медзи ефектами фарби (офарбене) и средствох за правенє фарбох напр. на анґлийским колор  (colour)  за предмети, (лєбо пиґмент), у романских язикох напр. шпански фарба (color), тонер.

Фарба то чулни упечаток хтори преноши око и обрабя го мозоґ, а хтори настава зоз [[шветлосц|шветлосцу]],&lt;ref&gt;[https://www.rp-photonics.com/chromatic_dispersion.html Chromatic Dispersion] Encyclopedia of Laser Physics and Technology (Wiley, 2008).&lt;/ref&gt; точнєйше зоз перцепцию електромаґнетного зарйованя габовей длужини медзи 400 и 780 нанометри.&lt;ref&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Кольорознавство] Вікіпедія (укр.). 1 вересня 2024&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Wyszecki, Günther; Stiles, W. S. (1982).[[iarchive:colorscienceconc00unse/page/n1/mode/2up|2). Colour Science: Concepts and Methods, Quantitative Data and Formulae]] (2nd изд.). New York: Wiley Series in Pure and Applied Optics. ISBN 978-0-471-02106-3&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;R. W. G. Hunt (2004).[[iarchive:reproductionofco0000hunt|The reproduction of colour]] (6th изд.). Chichester UK: Wiley–IS&amp;T Series in Imaging Science and Technology. бок. [[iarchive:reproductionofco0000hunt/page/10/mode/2up|11]]–12. ISBN 978-0-470-02425-6.&lt;/ref&gt; Так настава физична причина за перцепцию фарбох и дистрибуцию интензитету електромаґнетних габох. 400 по 780 нм (нанометри), то гранїчни часци електромаґнетного спектра видлївосци векшини людзох. Медзитим, гранїци нє ясни а тиж завиша од старосци.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%98%D0%B0#CITEREFPastoureau2008 Pastoureau2008] бок 216&lt;/ref&gt; У оптималних условийох, гранїци людскей перцепциї можу буц од 310 нм (УВ) до 1100 нм (НИР).&lt;ref&gt; [https://www.enciklopedija.hr/clanak/ boje] Hrvatska enciklopedija&lt;/ref&gt;   

Тема „фарба” обрабяна у велїх специялизованих обласцох: напр. постоя психолоґийни, културолоґийни, биолоґийни, неуролоґийни, медицински, филозофски аспекти итд.

== Пиґментни фарби як материял у подобовей уметносци ==
[[File:Spectrafocus Animation with Sunlight 01.jpg|right|thumb|308x308px|Спектер фарбох креирани з помоцу кристалней призми и шветлосци у зацменей просториї.]]
Под меном пиґментни фарби ше подрозумюю фарби поведзено зоз подобовим-малярским язиком, рижни материї у праху хтори творя елементарну сировину за правенє уметнїцких фарбох. Тоти фарби ше находза у природи лєбо ше продукую хемийски. Спрам того ше и дзеля на природни лєбо „жемово”'' фарби и хемийски фарби'' достати зоз хемийнима поступками и процесами.

У каждодньовим язику, субстанци за фарбенє ше тиж наволую фарби. Велї  фаховци ше занїмаю зоз твореньом фарбох, пиґментох-тонерох и субстанцох хтори ше можу хасновац у артиклох за фарбенє предметох. Так же фарба нє лєм физичне свойство шветлосци и обєкта на хтори патриме, алє то и субєктивне чувство (перцепция фарби). Фарба то материял хтори дава предметом колорову ниянсу.

== Традицийне подзелєнє фарбох ==
♦ Традицийне подзелєнє фарбох у уметносци то: 

''основна'' и ''зложена'' фарба. 

[[File:Venn3MischiFis.png|right|thumb|300x300px|Основни и секундарни-зложени фарби хтори ше доставаю зоз основних-примарних фарбох]]Три основни фарби то: червена, жовта и белава. Основну фарбу нє мож достац зоз мишаньом других фарбох. Вони ше волаю и ''примарни'' фарби. 

Три зложени фарби ше доставаю зоз мишаньом основних фарбох Тоти фарби ше волаю и ''секундарни:'' 

червена + жовта = помаранчецова, 

белава + жовта = желєна и 

белава + червена = лилова. 

Терциялни фарби ше доставаю зоз мишаньом примарних и секундарних (напр. белавожелєна, жовтожелєна итд).

♦ Друге подзелєнє фарбох на: 

* ''цепли'' (червена, жовта, помаранчецова) и

* ''жимни'' (белава, лилова, желєна).

Так су подзелєни прето же ше у природи може обачиц  одредзене цеплотне станє (червена – огень, белаве – морйо). До нєутралних фарбох  припада кафова (браон) и подобни.

* Комплементарни фарби то два фарби од хторих у єдней нєт анї кущичко зоз другей фарби. Вони ше находза на процивних бокох Оствалдового круга фарбох. То: помаранчецова и белава (прето же помаранчецова настава зоз мишаньом червеней и жовтей, т.є. у себе нєма анї кус белавей фарби), лилова и жовта, червена и желєна.

[[File:Prism-rainbow.svg|right|thumb|300px|Дияґрам дисперзийней призми]]♦ ''Дугово фарби'' залапюю спектер шейсц фарбох (примарни и секундарни) хтори мож видзиц зоз препущованьом зарйох шветлосци през тробочну кристалну призму.&lt;ref&gt; Кузнецова О. В. [https://vseosvita.ua/library/prezentacia-kolir-ta-emocii-80657.html Презентація &quot;Колір та емоції][https://web.archive.org/web/20190708155306/https://vseosvita.ua/library/prezentacia-kolir-ta-emocii-80657.html Архивоване] 2019 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine  Wayback Machine] // Всеосвіта.&lt;/ref&gt;

Наука хтора ше занїма зоз преучаваньом фарбох наволує ше оптика.

== Фарби у других обласцох и дїялносцох ==
У других дїялносцох системи фарбох ше одредзую на основи практичних и технолоґийних причинох зоз адитивним мишаньом фарбох. Поступок адитивного мишаня фарбох  ше хаснує у телевизийней дїялносци и у рахункарстве. Найвекши розпон фарбох ше достава зоз примарних фарбох: червеней, желєней и белавей. Зоз субтрактивним мишаньом фарбох хтори ше хасную у фотографиї и друкарстве ту примарни фарби циян, маґента (то червенопурпурна фарба, червенолилова) и жовта, при чим ше у друкарстве пре посцигованє векшого контрасту додава ище и пиґмент чарней фарби.
[[File:(GIF) Visible gamut within CIEXYZ color space D65 whitepoint mesh.gif|right|tuhmb|290px|Видлїви роспон знука CIEXYZ  простору фарбох горизонталней и вертикалней оси, хаснуюци Д65 билу точку.Креировали Майкл Хорвати Кристоф Липка]]
Фарби як материял можу буц: за ''малярох-уметнїкох'' (олєйово, водови, темпери, древково фарби, туш у фарби), ''малярски'' лєбо ''будовательни'' фарби, столарски, фарби за метал, фарби за пластику итд.

== Фарби за текстил ==

Фарби на текстилу ноша богатство и значенє у складу зоз рижнима културнима, друштвенима и естетскима нормами. Ище од неолита, по штредок 19. вику за фарбенє текстила/платна хасновали ше найчастейше фарби орґанского походзеня хтори ше правели зоз рижних рошлїнох, ридше зоз инсектох. Фарби зоз нєорґанских минералох ше барз мало правели.

Майсторске фарбенє текстила/платна зявело ше у античним периодзе. У штреднїм вику фарбарске [[ремесло]] и схопносц постало барз значне. У тим периодзе у текстилних центрох Европи настало екстензивне продукованє сировинох за фарбенє текстилу. Тоти  сировини були значна роба за [[тарґовина|тарґовину]]. Року 1856. британски хемичар Вилиям Перкин патентирал першу синтетичну фарбу за текстил и од теди правенє природних фарбох поступно преставало.&lt;ref&gt;Цветковић, Марина (2023). Читање боја (каталог изложбе). Београд: Етнографски музеј. ISBN 978-86-7891-156-9.&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;[https://etnografskimuzej.rs/citanje-boja/ Читање боја] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%98_%D1%83_%D0%91%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83 Етнографски музеј у Београду]&lt;/ref&gt;

== Руски мена фарбох ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |Мена и назви фарбох
|-
|Била
|Ґестиньова
|Кайсова
|Нєбова белава „як нєбо”
|-
|Белава
|Доганова
|Кайсочкова
|Олєйова
|-
|Винова
|Драпова
|Жовто целовкаста
|Орґонова „як белаво-лилова орґона”
|-
|Вишньова
|Драпкова
|Каменкова „як белави камнеок”
|Паклочкова „цма белава”
|-
|Глїнкова-глїнова
|Жабурова „жабуриновей фарби”
|Кафова „як кафа”
|Печинкова
|-
|Голубова
|Жабуркова желєна
|Кремкова
|Помаранчецова
|-
|Голубкова
|Жандарова „цма желєна”
|Лилова
|Стриберна
|-
|Гушаткова „жовта”
|Жовта
|Лимунова
|Табакова „доганова червена”
|-
|Гушачкова „желєнкаста”
|Шафранова „ясно жовта”
|Медова
|Цегелкова 
„доганова червенкаста”
|-
|Ґарова „як ґар”
|Златна „фарба злата”
|Мескова „як месо”
|Целова „як цело”
|-
|Тинтова
|Циметова
|Чарна
|Шива
|}

== Други словни поняца у вязи фарбох==
 
'''''Фарбочка'''''

* Фарба за фарбенє вельконоцних вайцох'','' Руснаци гваря ''писанки''. Вайца ше фарбели зоз фарбочками, хтори ше куповали у малих мещкох у дутяну. 

'''''Фарбянка''''' 

* Писанка офарбена лєм зоз єдну фарбу (єднофарбове вайцо)'','' фарбянка то вайцо замачане до фарби, док писанка вицифрована зоз воском. Фарбянка ше фарбела зоз цибульову лєбо орехову воду. Цибульово лїсце лєбо орехово лупки ше преварело и до тей води ше кладло уварени вайца же би ше офарбели.Тот вираз за фарбенє писнкох ше баржей хасновал у даєдних местох у Сриму дзе жию Руснаци лєбо [[Горватска|Горватскей]].
* Сликовнїца-фарбянка лєбо вифарбянка за дзеци (части вираз у новшим чаше) у хторей менши дзеци зоз древковима [[клайбас|клайбасами]] звичайно у фарбох, вифарбюю и цифрую рижни рисунки.

[[File:Festőműhely 18-ik század.jpg|thumb|302x302px|Фарбарня у  18.вику (малюнок зоз францускей енциклопедиї)]]'''''Фарбар'''''

* Майстор хтори фарби [[облєчиво]]. Фарбар окончує фарбенє у фарбарнї

* „файта” тунєй памучней сукнї

'''''Фарбарня''''' 

Роботня-простория у хторей фарбар окончує фарбенє облєчива лєбо памучного платна.

'''''фарбарски''''' 

* вираз хтори ше одноши на фарбара-майстра

* фарбарске (фарбарского) памучне платно офарбене на цмо-белаво

Єден час при руских женох було барз популарне фарбарске платно хторе хасновали за облєчиво (хусточки на главу, фарбарски сукнї, шоси и [[фартух|фартухи]], роботни кошулї). Найчастейше таки платна лєбо облєчиво за жени були зафарбени на белаво (углавним на цмо-белаво и чарну фарбу).Таке платно у валалє вирабял фарбар. Вон памучне платно набавял зоз [[Словения|Словениї]] лєбо од такв. райзендерох (серб. накупци), а вец го у своєй роботнї фарбел.

'''''Фарбидло'''''

Средство за шминканє, фарбенє. Дзивки дакеди пре свою красу куповали у апатики лєбо у предавальнї червенїдло за шминканє лїцох. Нєшка за таке украшованє дзивчата хасную сучасне слово козметика хтора подрозумює рижни фарби и їх ниянси за ґамби, очи, лїцо, фарби за фарбенє власох итд.

[[File:Spectrum4websiteEval.png|center|thumb|600x600px|Симулация спектра фарбох]]

== Литература ==

* Словнїк руского ''НАРОДНОГО'' язика Н. Сад 2017 (644-645 бок)

* Руско-сербски словнїк, Нови Сад 1995. рок (793 бок)

* Фейса, М., Будински, З. (2023). Лексичко-сематичко поље боје у русинском, српском и енглеском језику – основни називи за боје. У: Гудурић, С., Дражић, Ј,  Стефановић, М. (уред.) ''Језици и културе у времену и простору Х/1''. Нови Сад: Филозофски факултет, 147-154. ISBN: 978-86-6065-717-8

== Вонкашня вяза ==
* [https://akjournals.com/view/journals/060/64/2/article-p309.xml Hromatska terminologija u rusinskom i srpskom jeziku], Studia Slavica akjourlans.com  
* Fejsa, M. (2020). Leksičko-semantičko polje boja u rusinskom i srpskom jeziku. ''Book of Abstracts. The 24th Annual Scientific Conference of the Association of Slavists POLYSLAV 2020''. Prague: Polyslav, 11. [http://www.polyslav-as.org/sr/conferences/2020-online Фейса, М. (2022)]. Назви за oсновни фарби у лексичносематичним полю фарби руского язика. ''Русин'' 68, 251–265. DOI: 10.17223/18572685/68/13
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D1%98%D0%B0 Список фарбох] sr.wikipedia.org
* [https://philologus.gr/2008-08-02-10-20-04/33/287-colours Philologus COLOURS]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Eibh_2FvdRw&amp;t=889s   ФАРБИ МУДРОСЦИ - Мальованє зоз олєйовима фарбами],[[Гелена Крклюш]]; автор прилогу Златка Перович, ют′юб канал маковчань

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Фарба]]
[[Катеґория:Хемийни мишанїни]]</text>
      <sha1>ltagx83dlryt2sqfwr9ch8gk6q0146k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Фарба</title>
    <ns>14</ns>
    <id>1163</id>
    <revision>
      <id>19434</id>
      <parentid>17891</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T10:12:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>19434</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="54" sha1="hy55cqin1y2yarp1h1277jg65d2cvo1" xml:space="preserve">[[Катеґория:Хемийни мишанїни]]</text>
      <sha1>hy55cqin1y2yarp1h1277jg65d2cvo1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Цукуйоми</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2932</id>
    <revision>
      <id>19427</id>
      <parentid>17784</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T04:13:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>CommonsDelinker</username>
        <id>2228</id>
      </contributor>
      <comment>Removing [[:c:File:Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png|Shinto-Tsukuyomi-no-Mikoto-Old-Artwork.png]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Krd|Krd]] because: No license since 10 June 2026.</comment>
      <origin>19427</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6665" sha1="cfivqwku4jdg57pzkumeogagduzq7ii" xml:space="preserve">Цукуйоми (яп. ''Tsukuyomi'', ツクヨミ, 月読) або Цукуйоми-но-Микото (яп. ''Tsukuyomi-no-Mikoto'', ツクヨミノミコト, 月読命) або Цукийоми (яп. ''Tsukiyomi'', ツキヨミ)&lt;ref&gt; 小項目事典, ブリタニカ国際大百科事典. „ツキヨミノミコト(月読尊)とは”. コトバンク (на језику: јапански). Приступљено 2021-04-17.&lt;/ref&gt; бог [[Мешац|мешаца]] у японскей митолоґиї и шинтоїзме.

== Мено ==
Мено „''Tsukuyomi''&quot; зложене слово хторе настало од старояпонского слова ''tsuku'' (月, „Месец&quot;, календарски „мешац&quot;, хторе ше пермутовало до нєшкайшого ''tsuki'') и ''yomi'' (読み, „читанє&quot;, „чишлєнє&quot;)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;国語大辞典（新装版） (Kokugo Dai Jiten, Revised Edition) (in Japanese). Tōkyō: Shogakukan. 1988.&lt;/ref&gt;. [[Нихон Шоки]] (яп. ''Nihon Shoki'') спомина же ше мено пише як ''Tsukuyumi'' (月弓, „лунарна дуга&quot;), алє ''yumi'' вироятно варияция у вигварйованю слова йоми.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Алтернативна интерпретация то же мено комбинация словох ''tsukiyo'' (月夜, „ноц ошвицена зоз мешацом&quot;) и ''mi'' (見, „глєдац&quot;, „преглєдовац&quot;).

Мало ше зна о божестве Цукуйоми, так же му аж и пол нєпознати, гоч ше трима за под'єднак важне як його брат и шестра, ридко ше зявює у приповедкох. Медзитим, у Ман'йошу (яп. ''Man'yōshū'') Цукуйомийово мено ше дзекеди преклада як Цукуйоми Отоко (яп. ''Tsukuyomi Otoko'' (月讀壮士, „чловек хтори чита мешац&quot;).

== Леґенди ==
=== Народзенє ===
Цукуйоми бул друге од „троїх племенїтих дзецох&quot; або „троїх драгоциних дзецох&quot; (三貴子, Mihashira-no-Uzu-no-Miko), вєдно зоз Аматерасу (яп. ''Amaterasu-Ōmikami'') и [[Сусано|Сусаном]] (яп. ''Takehaya Susanoo-no''-''Mikoto''), хтори ше народзели кед ше [[Изанаґи|Изанаги-но-Микото]] (яп. ''Izanagi-no-Mikoto''), творец першого острова Оногорoшимa (яп. ''Onogoroshima''), чисцел од своїх грихох дoк ше купал после як цо сцекнул зоз под'жемя и пазурох своєй мертвей жени, [[Изанами|Изанами-но-Микото]] (яп. ''Izanami-no-Mikoto''). Цукуйоми ше народзел кед бул вимити зоз Изанаґийового правого ока.&lt;ref&gt;Roberts, Jeremy (2010). Japanese Mythology A To Z (PDF) (2nd ed.). New York: Chelsea House Publishers. ISBN 978-1-60413-435-3.&lt;/ref&gt; Медзитим, у другей приповедки, Цукуйоми ше народзел зоз [[Жвератко|жвератка]] з билого бакру хторе було у Изанаґийовей правей руки.

=== Аматерасу и Цукуйоми ===

Цукуйоми нагнївал Аматерасу кед забил Укемочи (яп. ''Ukemochi''), божество поживи. Аматерасу раз послала Цукуйомия же би ю заступал на госцини хтору организовала Укемочи. Укемочи правела [[Пожива|поживу]] на таки способ же би ше обрацела ґу океану и виплювла рибу, вец ше обрацела ґу лєсу и виплювла дзивину и, конєчно, обрацела ше ґу польом рискаши и викашляла мисочку зоз рискашу. Цукуйоми бул нательо нагоршани з фактом же госцина направена на таки одвратни способ, гоч випатрала смачно, же ю забил.

Пошвидко, Аматерасу дознала цо ше случело и була на тельо нагнївана же вецей нїґда нє сцела видзиц Цукуйомия, та ше занавше преруцела на други бок нєба. Тото тиж так причина прецо [[дзень]] и ноц нїґда нє вєдно. Медзитим, у Кодїкию єст подобна приповедка дзе Сусано забива богиню Оґецухиме (яп. ''Ōgetsuhime''), хтору ше часто зєдинює зоз Укемочи.&lt;ref&gt;『日本神話事典』211頁。.&lt;/ref&gt;

== Описи у леґендох ==
У Кодїкию и Нихон Шокию (Хронїки Япону), пише же ше Цукуйоми народзел зоз Изанаґия. Трима ше го за бога хтори панує над Мешацом и ноцу, гоч єст и други теориї. Вери ше же є младши брат Аматерасу и старши брат Сусана.

Гоч ше Цукуйоми трима за єдного з богох Мешаца&lt;ref&gt;Yaoyorozu no Kamigami – Profiles of Japanese Deities, pp. 103, 105.&lt;/ref&gt;, природа його божества варирує у зависносци од текстох. У Кодїкию пише же ше народзел зоз правого ока Изанаґия, вєдно зоз Аматерасу и Сусаном, и вєдно формую трио познати як „тройо племенїти дзеци&quot; (''Mihashira no Uzu no Miko'').

Хронїки Япону понукаю алтернативи дзе вон народзени од [[Изанаґи|Изанаґия]] и [[Изанами]], док у другей вариянти вон вишол зоз жвератка з билей бронзи хтору тримал Изанаґи у правей руки. Його домен над хторим пановал тиж так варирує од приповедки до приповедки.

== Референци ==

[[Катеґория:Релиґия]]
[[Катеґория:Митолоґия]]
[[Катеґория:Японска митолоґия]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Япон]]</text>
      <sha1>cfivqwku4jdg57pzkumeogagduzq7ii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чинели</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3162</id>
    <revision>
      <id>19425</id>
      <parentid>19419</parentid>
      <timestamp>2026-06-17T21:12:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє фотоґрафийох,</comment>
      <origin>19425</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13003" sha1="05q7h1izrxhez9a7h62yg2r95rjcmyk" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чинели&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|center|
|thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]][[File:Crash cymbal.ogg|center|Звук чинелох]]
|  label3 = Класификация по Хорнбостел-Сакс | data3 = 111.142
кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками
|  label4 = Розвой|  data4 = 7. вик п.н.е.
| header5 = Зродни инструменти
|  label6 |  data6 = Китайси чинели- Cowbell, Sizzle cymbal,
Splash cymbal, Swish cymbal
Tamburine | Wood block |
}}Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками. [[Звук]] чинелох ше достава на два способи: 

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.
Звук чинелох-танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох.

Чинели Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ
Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у ''forte'' (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох.

Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо ''hi-hat, ride, crash'' и други. 

== История ==

[[File:Cymbals (IMSO pp55).jpg|right|thumb|435x435px]]Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї.
Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери.Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели
хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох
и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх
музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.

== Структура ==
[[File:Aasizzler3.jpg|right|thumb|300px|]]Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). [[Дзвон]] чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирки. Дзвонаста часц на таких чинелох дава ''гвиздзацши'' звук як други чинели. Лук то бочни [[Поверхносц|поверхносци]] хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – вожнї и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

== Велькосц чинели ==
Велькосц чинелох вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша и звук длужей тирва. Чежина описує кельо чинела груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. 

♦ Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). 

♦ Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.

== Файти чинелох ==
'''Оркестерски чинели''' 
[[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|301x301px|Китайски чинели]]
То найчастеше два идентични чинели (танєри). [4] [5][6] Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. 

'''Кина клеш чинели'''

Постоя тип оркестрових чинелох з назву ''кина клеш'' и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки. Оркестерски чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.

'''Збивци чинели'''

[[File:Khuti taal.jpg|right|thumb|287x287px|Файта збивацих чинелох хасновани у Асаму, Индиї у Асамским танцох Биху]]То файта збивацих чинелох хтори хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху. Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима. [8] Таки пари вше познати як збиваюци чинели. 
[[File:Chinese New Year Seattle 2007 - 25.jpg|right|thumb|Збиваци чинели у векших оркестрох з моцним звуком|289x289п]]
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:

--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци
звук.
--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.

--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на
другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.

-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до
рубца другей чинели достава ше сущаци звук.

-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,дробенє&amp;quot;.

Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз
типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. 

'''Хи-хат чинели''' 

[[File:Characteristic rock hi-hat pattern.png|right|thumb|287x287px|Характеристична рок хи-хaт [[ритмична формула]] (образец/шема).
часц.]]Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох. 

Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно. --- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени
або заварти).
--- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).
Важни надпомнуца
Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у
зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє
треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то
барз часте зявенє у рисованих филмох и
при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує
контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох
,,вивраца,, и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня
директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

Палїчки ''Клави'' мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и
резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;

Ґалерия&lt;gallery&gt;
Файл:Aachinaclash.jpg|Китайски чинели
&lt;/gallery&gt;</text>
      <sha1>05q7h1izrxhez9a7h62yg2r95rjcmyk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19426</id>
      <parentid>19425</parentid>
      <timestamp>2026-06-17T21:34:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Креированє ґалериї</comment>
      <origin>19426</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13435" sha1="a2qd2i1g41hm8qem843op7xtztzzult" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чинели&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|center|
|thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]][[File:Crash cymbal.ogg|center|Звук чинелох]]
|  label3 = Класификация по Хорнбостел-Сакс | data3 = 111.142
кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками
|  label4 = Розвой|  data4 = 7. вик п.н.е.
| header5 = Зродни инструменти
|  label6 |  data6 = Китайси чинели- Cowbell, Sizzle cymbal,
Splash cymbal, Swish cymbal
Tamburine | Wood block |
}}Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками. [[Звук]] чинелох ше достава на два способи: 

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.
Звук чинелох-танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох.

Чинели Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ
Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у ''forte'' (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох.

Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо ''hi-hat, ride, crash'' и други. 

== История ==

[[File:Cymbals (IMSO pp55).jpg|right|thumb|435x435px]]Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї.
Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери.Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели
хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох
и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх
музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.

== Структура ==
[[File:Aasizzler3.jpg|right|thumb|300px|]]Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). [[Дзвон]] чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирки. Дзвонаста часц на таких чинелох дава ''гвиздзацши'' звук як други чинели. Лук то бочни [[Поверхносц|поверхносци]] хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – вожнї и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

== Велькосц чинели ==
Велькосц чинелох вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша и звук длужей тирва. Чежина описує кельо чинела груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. 

♦ Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). 

♦ Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.

== Файти чинелох ==
'''Оркестерски чинели''' 
[[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|301x301px|Китайски чинели]]
То найчастеше два идентични чинели (танєри). [4] [5][6] Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. 

'''Кина клеш чинели'''

Постоя тип оркестрових чинелох з назву ''кина клеш'' и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки. Оркестерски чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.

'''Збивци чинели'''

[[File:Khuti taal.jpg|right|thumb|287x287px|Файта збивацих чинелох хасновани у Асаму, Индиї у Асамским танцох Биху]]То файта збивацих чинелох хтори хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху. Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима. [8] Таки пари вше познати як збиваюци чинели. 
[[File:Chinese New Year Seattle 2007 - 25.jpg|right|thumb|Збиваци чинели у векших оркестрох з моцним звуком|289x289п]]
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:

--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци
звук.
--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.

--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на
другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.

-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до
рубца другей чинели достава ше сущаци звук.

-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,дробенє&amp;quot;.

Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз
типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. 

'''Хи-хат чинели''' 

[[File:Characteristic rock hi-hat pattern.png|right|thumb|287x287px|Характеристична рок хи-хaт [[ритмична формула]] (образец/шема).часц.]][[File:Hi hat foot pedal.ogg|right|thumb|287px|Звук хи хат чинели]]Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох. 

Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно. --- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени
або заварти).
--- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).
Важни надпомнуца
Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у
зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє
треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то
барз часте зявенє у рисованих филмох и
при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує
контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох
,,вивраца,, и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня
директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

Палїчки ''Клави'' мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и
резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;

Ґалерия&lt;gallery&gt;
Файл:Aachinaclash.jpg|Китайски чинели
Файл:HiHat.jpg|Хи хат чинели
Файл:2006-07-06 hihat2.jpg|Чинели (грубина)
Файл:Mapex Drum-kits 01.jpg|Чинели у коплету бубньох
Файл:Expomusic 2015 (21558095621).jpg|Чинели сучасно дизайновани
Файл:Buernherbst zu Gast bei Red Bull Salzburg 27.JPG|Чинелист
&lt;/gallery&gt;</text>
      <sha1>a2qd2i1g41hm8qem843op7xtztzzult</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19429</id>
      <parentid>19426</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T08:35:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє и катеґория</comment>
      <origin>19429</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13651" sha1="fywqrhx3o6uxyi29p90zduhusm5bxgg" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чинели&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|center|
|thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]][[File:Crash cymbal.ogg|center|Звук чинелох]]
|  label3 = Класификация по Хорнбостел-Сакс | data3 = 111.142
кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками
|  label4 = Розвой|  data4 = 7. вик п.н.е.
| header5 = Зродни инструменти
|  label6 |  data6 = Китайси чинели- Cowbell, Sizzle cymbal,
Splash cymbal, Swish cymbal
Tamburine | Wood block |
}}Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками. [[Звук]] чинелох ше достава на два способи: 

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.

Звук чинелох-танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, ,,чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох.

Чинели Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ

Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у ''forte'' (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох.

Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо ''hi-hat, ride, crash'' и други. 

== История ==

[[File:Cymbals (IMSO pp55).jpg|right|thumb|435x435px]]
Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї.
Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери.Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох и оркестрох по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни композиторе у своїх музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.

== Структура ==
[[File:Aasizzler3.jpg|right|thumb|300px]]
Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). [[Дзвон]] чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирки. Дзвонаста часц на таких чинелох дава ''гвиздзацши'' звук як други чинели. Лук то бочни [[Поверхносц|поверхносци]] хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – вожнї и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

== Велькосц чинели ==
Велькосц чинелох вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша и звук длужей тирва. Чежина описує кельо чинела груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. 

♦ Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). 

♦ Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.

== Файти чинелох ==
'''Оркестерски чинели''' 
[[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|301x301px|Китайски чинели]]
То найчастеше два идентични чинели (танєри). [4] [5][6] Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. 

'''Кина клеш чинели'''

Постоя тип оркестрових чинелох з назву ''кина клеш'' и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки. Оркестерски чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.

'''Збивци чинели'''

[[File:Khuti taal.jpg|right|thumb|287x287px|Файта збивацих чинелох хасновани у Асаму, Индиї у Асамским танцох Биху]]То файта збивацих чинелох хтори хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху. Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима. [8] Таки пари вше познати як збиваюци чинели. 
[[File:Chinese New Year Seattle 2007 - 25.jpg|right|thumb|Збиваци чинели у векших оркестрох з моцним звуком|289x289п]]
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:

--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци звук.

--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.

--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.

-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до рубца другей чинели достава ше сущаци звук.

-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,дробенє&amp;quot;.

Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. 

'''Хи-хат чинели''' 

[[File:Characteristic rock hi-hat pattern.png|right|thumb|287x287px|Характеристична рок хи-хaт [[ритмична формула]] (образец/шема).часц.]][[File:Hi hat foot pedal.ogg|right|thumb|287px|Звук хи хат чинели]]Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох. 

Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно.

--- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени або заварти). --- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).

== Важни надпомнуца ==

Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то барз часте зявенє у рисованих филмох и при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох „вивраца” и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

Палїчки ''Клави'' мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Aachinaclash.jpg|Китайски чинели
Файл:HiHat.jpg|Хи хат чинели
Файл:2006-07-06 hihat2.jpg|Чинели (грубина)
Файл:Mapex Drum-kits 01.jpg|Чинели у коплету бубньох
Файл:Expomusic 2015 (21558095621).jpg|Чинели сучасно дизайновани
Файл:Buernherbst zu Gast bei Red Bull Salzburg 27.JPG|Чинелист
&lt;/gallery&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Инструменти]]
[[Катеґория:Удерни инструменти]]</text>
      <sha1>fywqrhx3o6uxyi29p90zduhusm5bxgg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19430</id>
      <parentid>19429</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T08:43:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>19430</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13699" sha1="3yfljwsrvw8ia93qln7gtc47k4pfrht" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чинели&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|center|
|thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]][[File:Crash cymbal.ogg|center|Звук чинелох]]
|  label3 = Класификация по Хорнбостел-Сакс | data3 = 111.142
кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками
|  label4 = Розвой|  data4 = 7. вик п.н.е.
| header5 = Зродни инструменти
|  label6 |  data6 = Китайси чинели- Cowbell, Sizzle cymbal,
Splash cymbal, Swish cymbal
Tamburine | Wood block |
}}Чинели, мн. (лат. ''cymbalum'', походзи зоз греческого слова ''kymbalon'', значи &amp;quot;танєри&amp;quot;) то музични удерни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] (1),2),(3,) (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками. [[Звук]] чинелох ше достава на два способи: 

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.

Звук чинелох-танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, „чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох.

Чинели Характеристика рок Хи-хет чинела. play ⓘ

Хаснованє: Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у ''forte'' (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох.

Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо ''hi-hat, ride, crash'' и други. 

== История ==

[[File:Cymbals (IMSO pp55).jpg|right|thumb|435x435px]]
Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї. Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери. Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. Од 17. вику чинели хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох и [[Оркестер|оркестрох]] по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни [[Композитор|композиторе]] у своїх музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.

== Структура ==
[[File:Aasizzler3.jpg|right|thumb|300px]]
Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). [[Дзвон]] чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирки. Дзвонаста часц на таких чинелох дава ''гвиздзацши'' звук як други чинели. Лук то бочни [[Поверхносц|поверхносци]] хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – вожнї и збиваня; часц хтора грубша и блїжей є дзвону, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

== Велькосц чинели ==
Велькосц чинелох вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша и звук длужей тирва. Чежина описує кельо чинела груба. Чежина  чинели важна за звук хтори продукує. 

♦ Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). 

♦ Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.

== Файти чинелох ==
'''Оркестерски чинели''' 
[[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|301x301px|Китайски чинели]]
То найчастеше два идентични чинели (танєри). [4] [5][6] Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. 

'''Кина клеш чинели'''

Постоя тип оркестрових чинелох з назву ''кина клеш'' и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки. Оркестерски чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.

'''Збивци чинели'''

[[File:Khuti taal.jpg|right|thumb|287x287px|Файта збивацих чинелох хасновани у Асаму, Индиї у Асамским танцох Биху]]То файта збивацих чинелох хтори хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху. Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима. [8] Таки пари вше познати як збиваюци чинели. 
[[File:Chinese New Year Seattle 2007 - 25.jpg|right|thumb|Збиваци чинели у векших оркестрох з моцним звуком|289x289п]]
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:

--- зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за шкрипаци звук.

--- з вдереньом єдней чинели до другей, то виволує прасканє.

--- з прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.

-- зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до рубца другей чинели достава ше сущаци звук.

-- або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,дробенє&amp;quot;.

Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. 

'''Хи-хат чинели''' 

[[File:Characteristic rock hi-hat pattern.png|right|thumb|287x287px|Характеристична рок хи-хaт [[ритмична формула]] (образец/шема).часц.]][[File:Hi hat foot pedal.ogg|right|thumb|287px|Звук хи хат чинели]]Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, гип-гоп, диско, джез, метал, рок ен
рол, гаус, реґе и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох. 

Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на постолє, єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно.

--- Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени або заварти). --- Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).

== Важни надпомнуца ==

Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то барз часте зявенє у рисованих филмох и при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох „вивраца” и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

Палїчки ''Клави'' мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу композицию. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и roll /,,рол звук.&amp;#39;&amp;#39;

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Aachinaclash.jpg|Китайски чинели
Файл:HiHat.jpg|Хи хат чинели
Файл:2006-07-06 hihat2.jpg|Чинели (грубина)
Файл:Mapex Drum-kits 01.jpg|Чинели у коплету бубньох
Файл:Expomusic 2015 (21558095621).jpg|Чинели сучасно дизайновани
Файл:Buernherbst zu Gast bei Red Bull Salzburg 27.JPG|Чинелист
&lt;/gallery&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Инструменти]]
[[Катеґория:Удерни инструменти]]</text>
      <sha1>3yfljwsrvw8ia93qln7gtc47k4pfrht</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19435</id>
      <parentid>19430</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T10:22:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Референци</comment>
      <origin>19435</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17263" sha1="8p4lhd6f6po59l1l5upg72bk4vlvfmr" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чинели&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Aaclashcymbals.jpg|center|
|thumb|300px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]][[File:Crash cymbal.ogg|center|Звук чинелох]]
|  label3 = Класификация по Хорнбостел-Сакс | data3 = 111.142
кед ше грає у пару, або 111.242 кед ше грає з палїчками
|  label4 = Походзенє | data4 = Азия (розширеносц; Анадолия, Вавилон, Асирия, Єгипет, Греческа, Рим) 
|  label5 = Розвой|  data5 = 7. вик п.н.е.
| header6 = Зродни инструменти
|  label7 |  data7 = Китайси чинели,''Cowbell, Sizzle cymbal,
''Splash cymbal, Swish cymbal''
''Tamburine | Wood block |
}}'''Чинели''' мн. (лат. cymbalum'','' походзи зоз греческого слова'' ''kymbalon'', ''значи „танєри''&amp;quot;) ''то музични удерни инструмент &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20130722132252/http://www.philharmonia.co.uk/thesoundexchange/the_orchestra/sections/percussion/„Instruments: Philharmonia Orchestra”.] Philharmonia.co.uk. Архивирано из [https://philharmonia.co.uk/ оригинала] 2013-07-22. г. Приступљено 2015-03-30.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20150704044454/http://www.miayf.org/percussion/ „Percussion — Musical Instruments at your Fingertips”.] ''www.miayf.org''. Архивирано из оригинала 4. 7. 2015. г..&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20060710200629/http://www.sil.org/lingualinks/anthropology/ExpnddEthnmsclgyCtgrCltrlMtrls/mMembranophones.htm 534m Membranophones” ''SIL''.] Архивирано из оригинала 10. 7. 2006. г. Приступљено 4. 1. 2007.&lt;/ref&gt; (зоз палїчками), хтори ше состої зоз ценкого, округлого диска (танєр) направеного зоз металу (найчастейше зоз леґури бронзи або месинґа). Часто през штредок диска видзиравена дзирка през хтору прецагнута скоряна шнурка на хторей ше трима чинелу. Чинели продукую оштри, метални звук кед ше по нїх дуркнє/вдери зоз палїчками. Звук чинелох ше достава на два способи: 

♦ З вдереньом чинели єдней до другей 

♦ Кед чинела стої на видзвигнуцу, з помоцу механїзма и скоряней педали.

Звук чинелох-танєрох спада до нєодредзеней висини тона. Чинели меншей танєрастей форми, можу буц засновани и на звуку одредзених нотох (дакус су присподобени-наштимовани). Чинели ше хаснує у шицких оркестрох як провадзаци удерни инструмент, ридко ше хаснує як солистични инструмент; у ансамблох удерного типу, джез составох, „чежких” метал бендох и у маршируюцих ґрупох.

== Хаснованє ==
Чинели важна часц комплета буґнох и перкусийних-идеофоних (удерних) ансамблох. У музики ма улогу и служи за наглашованє ритмичних комбинацийох, додатно наглашує динамику, поготов у ''forte'' (гласно) и дава фарбу-тембр музики рижнородних жанрох. Постоя розличити файти чинели у комплету буґнох, як цо ''hi-hat, ride, crash'' и други. 

== История ==

[[File:Cymbals (IMSO pp55).jpg|right|thumb|435x435px]]
Чинели исновали од давна, а можу ше пренайсц на релєфох и сликох зоз Хетитскей Анадолиї, Ларса, Вавилона, Асириї, Старого Єгипта, Античней Греческей и старого Рима. Споминаю ше чинели тиж и у Библиї. Можлїве же чинели унєшени до Китаю зоз централней Азиї у 3. або 4. вику новей ери. Чинели хасновали турски янїчаре у 14. вику або и пред тим. 

Од 17. вику чинели хасновани у европскей музики и часто ше их могло видзиц у воєних составох и [[Оркестер|оркестрох]] по штредок 18. вика. Од 19. вику дзепоєдни [[Композитор|композиторе]] у своїх музичних дїлох давали значнєйши улоги чинелом.

== Структура ==
[[File:Aasizzler3.jpg|right|thumb|328x328px]]
Структура чинелох ма вельку учасц у твореню звука. Дзира видзиравена у штред чинели ше хаснує за монтиранє чинели на штанд або шнурох (за ручне гранє). [[Дзвон]] чинели, купола, або &amp;#39;&amp;#39; погар&amp;#39;&amp;#39;  то дакус видзвигнута часц коло дзирки. Дзвонаста часц на таких чинелох дава ''гвиздзацши'' звук як други чинели. Лук то бочни [[Поверхносц|поверхносци]] хтори окружую дзвон. Лук дакеди описани як два напрямки – „воженя и збиваня”; часц хтора грубша и блїжей є куполи, а ценша часц спрам концох чинели, односно рубцу рама. Рубец дава обсяг чинелом. Чинели ше мераю спрам пречнїка часто у инчох и центиметрох. 

== Велькосц чинели ==
Велькосц чинелох вплївує на єй звук, векша чинела звичайно гласнєйша и звук длужей тирва. Чежина описує кельо чинела груба. Чежина чинели важна за звук хтори продукує. 

♦ Чежши чинели маю гласнєйшу моцносц, баржей дзвиня и даваю лєпшу артикулацию з палїчку (кед ше хаснує палїчки за буґни). 

♦ Ценки чинели маю полнєйши звук, нїзжши тон и швидши одгук.

== Файти чинелох ==
'''Оркестерски чинели''' 
[[File:Aachinaclash.jpg|right|thumb|294x294px|Китайски чинели]]
То найчастеше два идентични чинели (танєри).&lt;ref&gt;Epstein, Frank (2007). ''Cymbalisms: A Complete Guide for the Orchestral Cymbal Player''. Sonner, Robert (Ed.). Hal Leonard. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/1-57463-047-4 978-0-634-06329-9.][https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC] [https://search.worldcat.org/title/166368068 166368068.]&lt;/ref&gt; [5][6] Звук таких чинелох завиши од леґури метала, чежини (лєгки, штреднї, чежки) и пречнїка (найчастейше 35-56 центиметри). У штредку обидвох чинелох ше находза дзирки за ременьчки хтори найчастейше зоз скори. 

'''Кина клеш чинели'''

Постоя тип оркестрових чинелох з назву ''кина клеш'' и вони нє маю додатни тримача, алє су виляти зоз самого метала. Тоти чинели найчастейше повязани зоз шнуром єдна за другу. Звук кина клеш чинели барз предзераюци и драматични, та ше прето хасную у музики за моцни, нервозни и анксиозни хвильки. Оркестерски чинели понукаю композиторови вельке количество ,,фарбох,, и ефектох. Єдинствена и окремна фарба звука им оможлївює же би ше звучно видвойовали и були гласнєйши од самей оркестри и през ,,найчежше” оркестрованє и злєпшану артикулацию и скоро кажду динамику.

'''Збивци чинели'''

[[File:Khuti taal.jpg|right|thumb|288x288px|Файта збивацих чинелох хасновани у Асаму, Индиї у Асамским танцох Биху]]То файта збивацих чинелох хтори хасновани у Асаму, Индиї. Тот инструмент ше хаснує у Асамских танцох наволани Биху. Збиваци чинели ше традицийно хаснує як пара &lt;ref&gt;Strain, James Allen (2017). A Dictionary for the [https://archive.org/details/dictionaryformod0000straModern Percussionist and Drummer.] Rowman &amp; Littlefield Publishers. бок [https://archive.org/details/dictionaryformod0000stra/page/48/mode/2up 48.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-0-8108-8693-3 978-0-8108-8693-3.][https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC][https://search.worldcat.org/title/936117814 974035735.]&lt;/ref&gt; и кажда з нїх ма ременьчок або шнурку удзату до дзирки, куполи дзвона на чинели хтори их вєдно трима.&lt;ref&gt;Solomon, Samuel Z. (2016). How to Write for Percussion: A Comprehensive Guide to Percussion Composition (2nd изд.). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oxford_University_Press Oxford University Press.] бок 149. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-0-19-992035-8.][https://sr.wikipedia.org/wiki/OCLC OCLC 936117814.]  &lt;/ref&gt; Таки пари вше познати як збиваюци чинели. 
[[File:Chinese New Year Seattle 2007 - 25.jpg|right|thumb|Збиваци чинели у векших оркестрох з моцним звуком|289x289п]]
Звук хтори мож на рижни способи достац зоз чинелами то:

● Зоз чуханьом рубцох чинели зоз рухом шлїзканя за ''шкрипаци'' звук.

● З вдереньом єдней чинели до другей, то виволує ''прасканє''.

● З прицисканьом або преклапяньом рубца єдней чинели на другу чинелу; то ше вола збиванє зоз злучованьом.

● Зоз струганьом рубца єдней чинели зоз нукашньосцу дзвона до рубца другей чинели достава ше ''сущаци'' звук.

● або заверанє чинелох вєдно зоз приглушованьом звука, то ше вола ,,''дробенє''&amp;quot;.

Искусни музичар може достац вельку динамичну лепезу звука зоз типом такого пара чинелох и схопносцу виводзеня. 

'''Хи-хат чинели''' 

[[File:Characteristic rock hi-hat pattern.png|right|thumb|287x287px|Характеристична рок хи-хaт [[ритмична формула]] (образец/шема).часц.]][[File:Hi hat foot pedal.ogg|right|thumb|287px|Звук хи хат чинели]]Файта Хи-хат чинели хаснує ше як часц комплета буґнох з вдереньм у ритму блуз музики, ''гип-гоп'', ''диско'', ''джез'', ''метал'', ''рок ен рол'', ''гаус, реґе'' и других формох сучасней популарней музики. То стандардна часц модерного комплета буґнох.

Хи-хат ше состої зоз двох чинелох хтори ше монтирую на ножку (серб. сталак), єдна над другу и педали хтора оможлївює прейґ механїзма збиванє чинелох и трима их вєдно (опатриц фото у ґлериї).

● Отворени и заварти хи-хат одноши ше на гранє з вдереньом, док два чинели одвоєни або су вєдно єдна над другу (отворени або заварти).

● Док ше ножни хи-хат одноши на часци або ноти грани лєм з хаснованьом педали (з вдереньом двох чинелох єдна до другей).

== Важни надпомнуца ==

Постоя рижни способи и методи граня на тим инструменту у зависносци од потребох.Треба надпомнуц и наглашиц же нїґда нє треба вдериц директно по чинели кед су у горизонтали, гоч то барз часте зявенє у рисованих филмох и при аванґардних музичарох. Таки способ барз зменшує контролу звука, а при тим ше чинели после даскельо вдереньох „вивраца” и престаню буц хасновити, лєм два-три таки вдереня директно у горизонтали достаточни же би ше чинели очкодовали.

'''Палїчки''' ''Клави'' мн. представяю два мали древени палїчки (длугоки коло 20 цм) Найчастейше су направени зоз ружового, ґренадила або ебанового древа. Нєшка их часто мож найсц и пластични хтори витримовнєйши. Палїчки творя основу автентичних латино ритмох, дзе треба тримац константни ритем през цалу [[Композиция|композицию]]. Зоз вдереньом даваю гласни, одрезани и резонантни звук. Постоя способи зоз хторима мож достац и ''roll'' - „рол звук.”

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Aachinaclash.jpg|Китайски чинели
Файл:HiHat.jpg|Хи хат чинели
Файл:2006-07-06 hihat2.jpg|Чинели (грубина)
Файл:Mapex Drum-kits 01.jpg|Чинели у коплету бубньох
Файл:Expomusic 2015 (21558095621).jpg|Чинели сучасно дизайновани
Файл:Buernherbst zu Gast bei Red Bull Salzburg 27.JPG|Чинелист
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://ucg.ac.me/skladiste/blog_21263/objava_171209/fajlovi/Muzicki%20Instrumenti%20Dejan%20Despic%20Trece%20izdanje-ilovepdf-compressed.pdf Дејан Деспић, Музички инструменти] Факултет музичке уметности, Београд
* [https://bigzknjizara.rs/pocetna/umetnost/muzika/poznavanje-glazbenih-instrumenata/ Poznavanje glazbenih instrumenata] BIGZ  knjižara 
* James Blades, Percussion Instruments and Their History, (1970).
* Shen, Sinyan, Acoustics of Ancient Chinese Bells, Scientific American, 256, 94 (1987).

== Вонкашнї вязи == 

* [https://www.muzicki-forum.com/forum/viewtopic.php?t=22464#p354649 Музички форум] Остали инструменти (класификација)
* [https://vimeo.com/19478267 Боја звука чинела истраживање], Тродимензионално бинаурално звучно снимање чинела различитих боја звука.

== Референци ==
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Инструменти]]
[[Катеґория:Удерни инструменти]]</text>
      <sha1>8p4lhd6f6po59l1l5upg72bk4vlvfmr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3164</id>
    <revision>
      <id>19420</id>
      <timestamp>2026-06-17T16:28:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:MS-PerlmuttlackPäoniendose16Jh.JPG|мини|desno|300px|Украшена, олакована шкатула зоз китайскей Династиї Минґ (16. вик).]] [[Файл:16 wood samples.jpg|мини|desno|300px|Лак ше часто хаснує за защиту древа же би зачувал його красни випатрунок.]] '''Лак''' розпущенїна або дисперзия вязацей материї,…</comment>
      <origin>19420</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15457" sha1="bw3bzb0bpniv79dnk8ylps43qcvrglk" xml:space="preserve">[[Файл:MS-PerlmuttlackPäoniendose16Jh.JPG|мини|desno|300px|Украшена, олакована шкатула зоз китайскей Династиї Минґ (16. вик).]]
[[Файл:16 wood samples.jpg|мини|desno|300px|Лак ше часто хаснує за защиту древа же би зачувал його красни випатрунок.]]
'''Лак''' розпущенїна або дисперзия вязацей материї, а може мац у себе и велї рижни додатки. После сушеня остава на подлоги як ровномирни (компактни) превидни (транспарентни) филм. Хаснує ше углавним за древо, бо часто треба зачувац його красни випатрунок. У чежших условийох хаснованя приходзи до вираженя и защитна улога лакох (паркети, кухньов мебель, древени поверхносци на ладьох и подобне). За минерални подлоги лаки ше применює при защити фасадней цегли, черепу, бетону и каменя. За метални поверхносци ше хаснує або директно (напр. алуминий, нукашнї мури конзервох, дрот) або як закончуюце верхнє пасмо на пиґментованим составе же би ше достало полносц и блїщацосц (метализовани автолаки) або лєпшу защиту (винилни лак на винилно-алкидней лак-фарби). З додатком розпущуюцих пиґментох достава ше превидни офарбени лаки за мебель, музични инструменти и под.

== Историят ==

Слово походзи од санскртского слова laksha, цо значи число 100.000, то єст дацо безконєчно вельо, а одноши ше на єдну файту рошлїнскей уши хтора у вельким чишлє жиє на рошлїнох роду Фикус у дзепоєдних тропских крайох. У гиндуским язику ше зоз словом lakh означує смоласту материю хтора настала з екскрету лїчинки тей уши.
За защиту древених и металних поверхносцох ше у прешлосци з векшим або меншим успихом хасновало рижни файти природних смолох и балзамох, воски, екстракти рошлїнох, масци, битуменски материї з Мертвого моря и подобне. Офарбени предмети ше доставало з учухованьом жемових фарбох до вязацей материї або з помоцу офарбених материйох з рижних рошлїнох тропского и субтропского поднєбя. У штреднїм вику як защитни средства були уж познати даєдни файти олєйових фарбох, асфалтних лакох, янтарских лакох, розпущенїнох ґумарабику и под. Ладї ше импреґновало и зоз розпущенима смолами у нєсушацим олєю. Познєйше ше под уплївом восточних жемох за импреґнацию древа и ладьох почало хасновац и олєй вичножелєного древа. Од Арабох превжати терпентински олєй як розпущовач, а китайски уплїв стимуловал, медзи иншим, и дараз барз розширене хаснованє такволаного руй лаку, хтори ше правело на нєпознати способ зоз сокох рошлїни руй або сумак (лат. Toxicodendron vernicifluum). Методи и поступки ше звичайно тримало у тайносци и вони преходзели з оца на сина, так же велї способи защити остали затрацени. Аж у 15. вику ше у Голандиї першираз почало хасновац сушаци олєй як вязаце средство до хторого ше учухало пиґменти. 
Перша продукция защитних закривацих средствох почала у 17. вику у Голандиї пре добре розвите правенє ладьох. У 18. вику ше у Французкей почало продуковац фирнайз и сушаци олєї. Медзитим, перша орґанизована продукция лакох и фарбох у Европи почала аж у 19. вику. Паралелно ше розвивала и продукция пиґментох. Перши нєорґански пиґмент пририхтани 1704. року. Було то паризке белавидло. Шлїдзели нови пиґменти, медзи хторима найважнєйши оловне билїдло (1759), цинобер (1785), хромово жовти и желєни фарби (1809), швайнфуртске желєнїдло (1814), ултрамарин (1828), литопон (1850), цинково билїдло (1850), а потим ше почало зоз синтезу орґанских пиґментох.
У чаше по Першу шветову войну як вязаци средства у лакох и фарбох превладовали природни сушаци и полусушаци олєї, а од смолох колофоний (з балзаму вичножелєних древох), копали (рецентни фосилни смоли), шелак (зоз смоластого екскрету лїчинки рошлїнскей уши), рижни файти битумену, як и велї вязаци материї меншей важносци. По Другей шветовей войни у продукциї лакох и фарбох ше прешло од искуствового (емпирийного) способу роботи на розвойно-виглєдовацки студиї повязани з хемийну индустрию и продукцию опреми. Уведзена нова технолоґия и нови пошореня и построєня за поступки мишаня, дисперзиї, филтрованя, пакованя и друге. Преширело ше применьованє лакох и фарбох, та ше барз пременєл и способ їх наношеня на подлогу и сушеня. З нєорґанску и орґанску синтезу пририхтовани пиґменти и полнїдла хтори постояни у одредзених условийох (одпорносц на шветлосц, висши температури, хемийни уплїви), потим нови адитиви и нови файти розпущовачох, а насампредз нови файти вязацих средствох, хтори главни ношителє квалитету лакох и фарбох.
На злєпшанє прикметох и звекшанє понукнуца лакох и фарбох окремни уплїв мала синтеза нових файтох вязацих средствох. Перши важнєйши крочай було оплеменьованє природних смолох, цо постало можлїве кед ше зявели перши фенолни смоли (1909). 
Окремне интересованє спричинєли синтетски продукти за пририхтованє такволаних реактивних лакох и фарбох. То вецейкомпонентни закриваюци средства у хторих компоненти медзи собу хемийно реаґую аж на поверхносци на хтору су нанєшени. Пре поликондензацийни и полиадицийни реакциї под час сушеня настава тварди филм барз добрих защитних прикметох. После 1939. року велї полимери, насампредз поливинил ацетат и поливинил хлорид, почало ше применьовац у индустриї лакох и фарбох, даваюци им окремни прикмети хтори барз важни у будовательстве. Развили ше и велї високомолекуларни материї як вязаци средства за лаки и фарби, наприклад полиакрилатни естри, познєйше хлоровани поливинилхлориди, дисперзиї поливинилацетатох, стиренбутадиени итд. Напредованє посцигнуте и зоз синтезу силиконских смолох (1950), хтори ше применює за специялни потреби або як модификатори других файтох смолох, звекшуюци на тот способ їх одпорносц на рижни чкодлїви уплїви.
Преобраценє у розвою лакох и фарбох почало зоз синтезу водорозпущуюцих алкидних смолох (1957). Векшина лакох и фарбох ма и до 50% орґански розкладачи, та уводзенє нових синтетских смолох, хтори оможлївюю хасновац воду як розкладач з барз малим додатком орґанских розкладачох, представя вельке злєпшанє пре економски, еколоґийни и технїчни причини. После применьованя перших водорозкладацих алкидних смолох розвила ше синтеза и других смолох хтори ше розкладаю у води як цо меламински, фенолни, полиестерски, полиакрилатни, епоксидни, епоксидно-естерски и други смоли, чий розвой може значиц преобраценє у продукциї и применьованю лакох и фарбох. Треба наглашиц и розвой пращкастих смолох, найбаржей епоксидних, за продукцию фарбох у праху хтори ше наноши електростатски (1965), як и вязаци материї з високим количеством сухей материї (1973), цо зменшує хаснованє розпущовачох. Продукция лакох и фарбох узко повязана з розвойом орґанскей и нєорґанскей синтетскей хемиї, понеже велї синтетични продукти представяю основни сировини за лаки и фарби.&lt;ref&gt;&quot;Tehnička enciklopedija&quot; ('''Boje i lakovi'''), glavni urednik Hrvoje Požar, Grafički zavod Hrvatske, 1987.&lt;/ref&gt;

== Фарби и лаки ==
'''Фарби и лаки''' заєднїцка назва за чечуци, пастозни або пращкасти змишанїни, хтори ше у ценким пасме наноши на поверхносц металох, минералних подлогох (бетон, малтер и под.), древа, пластики и других материялох, дзе з физичнима або хемийнима пременками (сушенє) настава ценки филм (закривач, премасценє). Основна им наменка защициц подлогу од чкодлївих уплївох околїска, а тиж так зоз своїм випатрунком и фарбу украшиц предмети або служиц за їх означованє. Окремни наменки маю ґрафични и малярски фарби, лаки за нохци, лаки за власи и подобне.
Добре приставанє и тирвацосц защити осиґурує подлога очисцена од ардзи, масносци и других нєчистотох, а метални подлоги ше часто и предобрабя (фосфатованє, хромованє, елоксованє). Фарби и лаки ше наноши зоз щетку, рольку, зоз пирсканьом (з помоцу компримованого воздуху, електростатично), зоз зачирйованьом (обичним або з електрофорезу) або вилїваньом. Зоз нанєшеного ценкого пасма ше перше випари розпущовач, цо за даєдни файти фарбох и лакох (напр. нитро лак) досц же би ше створел сухи филм (физичне сушенє). У других файтох настава хемийне сушенє, у хторим вязаца материя з хемийну реакцию преходзи до високомолекуларней просторно умреженей структури – твардого филму. Найчастейши реакциї: полимеризация (звичайно з оксиґеном з воздуху або у реакциї двох файтох вязацих средствох) и поликондензация. Вше частейше умрежованє полимерох ше барз пошвидшує з помоцу ултралилового або инфрачервеного зарйованя або з бомбардованьом електронского снопа.
Фарби и лаки ше розликую по файти и учасци вязацей материї, по превидносци, офарбеносци, блїщацосци (блїщаци, полублїщаци и без блїщаня – мат), по окремних ефектох (метализовани, флуоресцентни), по улоги и шоре наношеня у поступку защити (фундаментални, медзипасмово, закриваюци), по защитних прикметох, подлоги на хтору ше их наноши и так далєй.&lt;ref&gt;'''Boje i lakovi ''', www.enciklopedija.hr, 2015.&lt;/ref&gt;
== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Lak</text>
      <sha1>bw3bzb0bpniv79dnk8ylps43qcvrglk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19421</id>
      <parentid>19420</parentid>
      <timestamp>2026-06-17T17:38:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє, викивязи</comment>
      <origin>19421</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15612" sha1="80sxbiprgh3vvg4bt5weh90j390aj5o" xml:space="preserve">[[Файл:MS-PerlmuttlackPäoniendose16Jh.JPG|мини|desno|300px|Украшена, олакована шкатула зоз китайскей Династиї Минґ (16. вик).]]
[[Файл:16 wood samples.jpg|мини|desno|300px|Лак ше часто хаснує за защиту древа же би зачувал його красни випатрунок.]]
'''Лак''' розпущенїна або дисперзия вязацей материї, а може мац у себе и велї рижни додатки. После сушеня остава на подлоги як ровномирни (компактни) превидни (транспарентни) филм. Хаснує ше углавним за древо, бо часто треба зачувац його красни випатрунок. У чежших условийох хаснованя приходзи до вираженя и защитна улога лакох (паркети, кухньов мебель, древени [[Поверхносц|поверхносци]] на ладьох и подобне). За минерални подлоги лаки ше применює при защити фасадней цегли, черепу, бетону и каменя. За метални поверхносци ше хаснує або директно (напр. алуминий, нукашнї мури конзервох, дрот) або як закончуюце верхнє пасмо на пиґментованим составе же би ше достало полносц и блїщацосц (метализовани автолаки) або лєпшу защиту (винилни лак на винилно-алкидней лак-фарби). З додатком розпущуюцих пиґментох достава ше превидни офарбени лаки за мебель, [[музични инструменти]] и под.

== Историят ==

Слово походзи од санскртского слова ''laksha'', цо значи число 100.000, то єст дацо безконєчно вельо, а одноши ше на єдну файту рошлїнскей уши хтора у вельким чишлє жиє на рошлїнох роду Фикус у дзепоєдних тропских крайох. У гиндуским язику ше зоз словом lakh означує смоласту материю хтора настала з екскрету лїчинки тей уши. За защиту древених и металних поверхносцох ше у прешлосци з векшим або меншим успихом хасновало рижни файти природних смолох и балзамох, воски, екстракти рошлїнох, масци, битуменски материї з Мертвого моря и подобне. Офарбени предмети ше доставало з учухованьом жемових фарбох до вязацей материї або з помоцу офарбених материйох з рижних рошлїнох тропского и субтропского поднєбя. У штреднїм вику як защитни средства були уж познати даєдни файти олєйових фарбох, асфалтних лакох, янтарских лакох, розпущенїнох ґумарабику и под. Ладї ше импреґновало и зоз розпущенима смолами у нєсушацим олєю. Познєйше ше под уплївом восточних жемох за импреґнацию древа и ладьох почало хасновац и олєй вичножелєного древа. Од Арабох превжати терпентински олєй як розпущовач, а китайски уплїв стимуловал, медзи иншим, и дараз барз розширене хаснованє такволаного руй лаку, хтори ше правело на нєпознати способ зоз сокох рошлїни руй або сумак (лат. ''Toxicodendron vernicifluum''). Методи и поступки ше звичайно тримало у тайносци и вони преходзели з оца на сина, так же велї способи защити остали затрацени. Аж у 15. вику ше у Голандиї першираз почало хасновац сушаци олєй як вязаце средство до хторого ше учухало пиґменти. 

Перша продукция защитних закривацих средствох почала у 17. вику у Голандиї пре добре розвите правенє ладьох. У 18. вику ше у Французкей почало продуковац фирнайз и сушаци олєї. Медзитим, перша орґанизована продукция лакох и [[Фарба|фарбох]] у Европи почала аж у 19. вику. Паралелно ше розвивала и продукция пиґментох. Перши нєорґански пиґмент пририхтани 1704. року. Було то паризке белавидло. Шлїдзели нови пиґменти, медзи хторима найважнєйши оловне билїдло (1759), цинобер (1785), хромово жовти и желєни фарби (1809), швайнфуртске желєнїдло (1814), ултрамарин (1828), литопон (1850), цинково билїдло (1850), а потим ше почало зоз синтезу орґанских пиґментох.

У чаше по Першу шветову войну як вязаци средства у лакох и фарбох превладовали природни сушаци и полусушаци олєї, а од смолох колофоний (з балзаму вичножелєних древох), копали (рецентни фосилни смоли), шелак (зоз смоластого екскрету лїчинки рошлїнскей уши), рижни файти битумену, як и велї вязаци материї меншей важносци. По Другей шветовей войни у продукциї лакох и фарбох ше прешло од искуствового (емпирийного) способу роботи на розвойно-виглєдовацки студиї повязани з хемийну индустрию и продукцию опреми. Уведзена нова технолоґия и нови пошореня и построєня за поступки мишаня, дисперзиї, филтрованя, пакованя и друге. Преширело ше применьованє лакох и фарбох, та ше барз пременєл и способ їх наношеня на подлогу и сушеня. З нєорґанску и орґанску синтезу пририхтовани пиґменти и полнїдла хтори постояни у одредзених условийох (одпорносц на [[Шветлосц|шветлос]]&lt;nowiki/&gt;ц, висши [[Температура|температури]], хемийни уплїви), потим нови адитиви и нови файти розпущовачох, а насампредз нови файти вязацих средствох, хтори главни ношителє квалитету лакох и фарбох.

На злєпшанє прикметох и звекшанє понукнуца лакох и фарбох окремни уплїв мала синтеза нових файтох вязацих средствох. Перши важнєйши крочай було оплеменьованє природних смолох, цо постало можлїве кед ше зявели перши фенолни смоли (1909). 

Окремне интересованє спричинєли синтетски продукти за пририхтованє такволаних реактивних лакох и фарбох. То вецейкомпонентни закриваюци средства у хторих компоненти медзи собу хемийно реаґую аж на поверхносци на хтору су нанєшени. Пре поликондензацийни и полиадицийни реакциї под час сушеня настава тварди филм барз добрих защитних прикметох. После 1939. року велї полимери, насампредз поливинил ацетат и поливинил хлорид, почало ше применьовац у индустриї лакох и фарбох, даваюци им окремни прикмети хтори барз важни у будовательстве. Развили ше и велї високомолекуларни материї як вязаци средства за лаки и фарби, наприклад полиакрилатни естри, познєйше хлоровани поливинилхлориди, дисперзиї поливинилацетатох, стиренбутадиени итд. Напредованє посцигнуте и зоз синтезу силиконских смолох (1950), хтори ше применює за специялни потреби або як модификатори других файтох смолох, звекшуюци на тот способ їх одпорносц на рижни чкодлїви уплїви.

Преобраценє у розвою лакох и фарбох почало зоз синтезу водорозпущуюцих алкидних смолох (1957). Векшина лакох и фарбох ма и до 50% орґански розкладачи, та уводзенє нових синтетских смолох, хтори оможлївюю хасновац воду як розкладач з барз малим додатком орґанских розкладачох, представя вельке злєпшанє пре економски, еколоґийни и технїчни причини. После применьованя перших водорозкладацих алкидних смолох розвила ше синтеза и других смолох хтори ше розкладаю у води як цо меламински, фенолни, полиестерски, полиакрилатни, епоксидни, епоксидно-естерски и други смоли, чий розвой може значиц преобраценє у продукциї и применьованю лакох и фарбох. Треба наглашиц и розвой пращкастих смолох, найбаржей епоксидних, за продукцию фарбох у праху хтори ше наноши електростатски (1965), як и вязаци материї з високим количеством сухей материї (1973), цо зменшує хаснованє розпущовачох. Продукция лакох и фарбох узко повязана з розвойом орґанскей и нєорґанскей синтетскей хемиї, понеже велї синтетични продукти представяю основни сировини за лаки и фарби.&lt;ref&gt;&quot;Tehnička enciklopedija&quot; ('''Boje i lakovi'''), glavni urednik Hrvoje Požar, Grafički zavod Hrvatske, 1987.&lt;/ref&gt;

== Фарби и лаки ==
'''Фарби и лаки''' заєднїцка назва за чечуци, пастозни або пращкасти змишанїни, хтори ше у ценким пасме наноши на поверхносц металох, минералних подлогох (бетон, малтер и под.), древа, пластики и других материялох, дзе з физичнима або хемийнима пременками (сушенє) настава ценки филм (закривач, премасценє). Основна им наменка защициц подлогу од чкодлївих уплївох околїска, а тиж так зоз своїм випатрунком и фарбу украшиц предмети або служиц за їх означованє. Окремни наменки маю ґрафични и малярски фарби, лаки за нохци, лаки за власи и подобне.

Добре приставанє и тирвацосц защити осиґурує подлога очисцена од ардзи, масносци и других нєчистотох, а метални подлоги ше часто и предобрабя (фосфатованє, хромованє, елоксованє). Фарби и лаки ше наноши зоз щетку, рольку, зоз пирсканьом (з помоцу компримованого воздуху, електростатично), зоз зачирйованьом (обичним або з електрофорезу) або вилїваньом. Зоз нанєшеного ценкого пасма ше перше випари розпущовач, цо за даєдни файти фарбох и лакох (напр. нитро лак) досц же би ше створел сухи филм (физичне сушенє). У других файтох настава хемийне сушенє, у хторим вязаца материя з хемийну реакцию преходзи до високомолекуларней просторно умреженей структури – твардого филму. Найчастейши реакциї: полимеризация (звичайно з оксиґеном з [[Воздух|воздуху]] або у реакциї двох файтох вязацих средствох) и поликондензация. Вше частейше умрежованє полимерох ше барз пошвидшує з помоцу ултралилового або инфрачервеного зарйованя або з бомбардованьом електронского снопа.

Фарби и лаки ше розликую по файти и учасци вязацей материї, по превидносци, офарбеносци, блїщацосци (блїщаци, полублїщаци и без блїщаня – мат), по окремних ефектох (метализовани, флуоресцентни), по улоги и шоре наношеня у поступку защити (фундаментални, медзипасмово, закриваюци), по защитних прикметох, подлоги на хтору ше их наноши и так далєй.&lt;ref&gt;'''Boje i lakovi ''', www.enciklopedija.hr, 2015.&lt;/ref&gt;
== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Lak] sr.wikipedia.org</text>
      <sha1>80sxbiprgh3vvg4bt5weh90j390aj5o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19428</id>
      <parentid>19421</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T08:22:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19428</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15673" sha1="2lflr48oz7tf0it6z1wbx7na0h3ufbm" xml:space="preserve">[[Файл:MS-PerlmuttlackPäoniendose16Jh.JPG|мини|desno|300px|Украшена, олакована шкатула зоз китайскей Династиї Минґ (16. вик).]]
[[Файл:16 wood samples.jpg|мини|desno|300px|Лак ше часто хаснує за защиту древа же би зачувал його красни випатрунок.]]
'''Лак''' розпущенїна або дисперзия вязацей материї, а може мац у себе и велї рижни додатки. После сушеня остава на подлоги як ровномирни (компактни) превидни (транспарентни) филм. Хаснує ше углавним за древо, бо часто треба зачувац його красни випатрунок. У чежших условийох хаснованя приходзи до вираженя и защитна улога лакох (паркети, кухньов мебель, древени [[Поверхносц|поверхносци]] на ладьох и подобне). За минерални подлоги лаки ше применює при защити фасадней цегли, черепу, бетону и каменя. За метални поверхносци ше хаснує або директно (напр. алуминий, нукашнї мури конзервох, дрот) або як закончуюце верхнє пасмо на пиґментованим составе же би ше достало полносц и блїщацосц (метализовани автолаки) або лєпшу защиту (винилни лак на винилно-алкидней лак-фарби). З додатком розпущуюцих пиґментох достава ше превидни офарбени лаки за мебель, [[музични инструменти]] и под.

== Историят ==

Слово походзи од санскртского слова ''laksha'', цо значи число 100.000, то єст дацо безконєчно вельо, а одноши ше на єдну файту рошлїнскей уши хтора у вельким чишлє жиє на рошлїнох роду Фикус у дзепоєдних тропских крайох. У гиндуским язику ше зоз словом ''lakh'' означує смоласту материю хтора настала з екскрету лїчинки тей уши. За защиту древених и металних поверхносцох ше у прешлосци з векшим або меншим успихом хасновало рижни файти природних смолох и балзамох, воски, екстракти рошлїнох, масци, битуменски материї з Мертвого моря и подобне. Офарбени предмети ше доставало з учухованьом жемових фарбох до вязацей материї або з помоцу офарбених материйох з рижних рошлїнох тропского и субтропского поднєбя. У штреднїм вику як защитни средства були уж познати даєдни файти олєйових фарбох, асфалтних лакох, янтарских лакох, розпущенїнох ґумарабику и под. Ладї ше импреґновало и зоз розпущенима смолами у нєсушацим олєю. Познєйше ше под уплївом восточних жемох за импреґнацию древа и ладьох почало хасновац и олєй вичножелєного древа. Од Арабох превжати терпентински олєй як розпущовач, а китайски уплїв стимуловал, медзи иншим, и дараз барз розширене хаснованє такволаного руй лаку, хтори ше правело на нєпознати способ зоз сокох рошлїни руй або сумак (лат. ''Toxicodendron vernicifluum''). Методи и поступки ше звичайно тримало у тайносци и вони преходзели з оца на сина, так же велї способи защити остали затрацени. Аж у 15. вику ше у Голандиї першираз почало хасновац сушаци олєй як вязаце средство до хторого ше учухало пиґменти. 

Перша продукция защитних закривацих средствох почала у 17. вику у Голандиї пре добре розвите правенє ладьох. У 18. вику ше у Французкей почало продуковац фирнайз и сушаци олєї. Медзитим, перша орґанизована продукция лакох и [[Фарба|фарбох]] у Европи почала аж у 19. вику. Паралелно ше розвивала и продукция пиґментох. Перши нєорґански пиґмент пририхтани 1704. року. Було то паризке белавидло. Шлїдзели нови пиґменти, медзи хторима найважнєйши оловне билїдло (1759), цинобер (1785), хромово жовти и желєни фарби (1809), швайнфуртске желєнїдло (1814), ултрамарин (1828), литопон (1850), цинково билїдло (1850), а потим ше почало зоз синтезу орґанских пиґментох.

У чаше по Першу шветову войну як вязаци средства у лакох и фарбох превладовали природни сушаци и полусушаци олєї, а од смолох колофоний (з балзаму вичножелєних древох), копали (рецентни фосилни смоли), шелак (зоз смоластого екскрету лїчинки рошлїнскей уши), рижни файти битумену, як и велї вязаци материї меншей важносци. По Другей шветовей войни у продукциї лакох и фарбох ше прешло од искуствового (емпирийного) способу роботи на розвойно-виглєдовацки студиї повязани з хемийну индустрию и продукцию опреми. Уведзена нова технолоґия и нови пошореня и построєня за поступки мишаня, дисперзиї, филтрованя, пакованя и друге. Преширело ше применьованє лакох и фарбох, та ше барз пременєл и способ їх наношеня на подлогу и сушеня. З нєорґанску и орґанску синтезу пририхтовани пиґменти и полнїдла хтори постояни у одредзених условийох (одпорносц на [[Шветлосц|шветлос]]&lt;nowiki/&gt;ц, висши [[Температура|температури]], хемийни уплїви), потим нови адитиви и нови файти розпущовачох, а насампредз нови файти вязацих средствох, хтори главни ношителє квалитету лакох и фарбох.

На злєпшанє прикметох и звекшанє понукнуца лакох и фарбох окремни уплїв мала синтеза нових файтох вязацих средствох. Перши важнєйши крочай було оплеменьованє природних смолох, цо постало можлїве кед ше зявели перши фенолни смоли (1909). 

Окремне интересованє спричинєли синтетски продукти за пририхтованє такволаних реактивних лакох и фарбох. То вецейкомпонентни закриваюци средства у хторих компоненти медзи собу хемийно реаґую аж на поверхносци на хтору су нанєшени. Пре поликондензацийни и полиадицийни реакциї под час сушеня настава тварди филм барз добрих защитних прикметох. После 1939. року велї полимери, насампредз поливинил ацетат и поливинил хлорид, почало ше применьовац у индустриї лакох и фарбох, даваюци им окремни прикмети хтори барз важни у будовательстве. Развили ше и велї високомолекуларни материї як вязаци средства за лаки и фарби, наприклад полиакрилатни естри, познєйше хлоровани поливинилхлориди, дисперзиї поливинилацетатох, стиренбутадиени итд. Напредованє посцигнуте и зоз синтезу силиконских смолох (1950), хтори ше применює за специялни потреби або як модификатори других файтох смолох, звекшуюци на тот способ їх одпорносц на рижни чкодлїви уплїви.

Преобраценє у розвою лакох и фарбох почало зоз синтезу водорозпущуюцих алкидних смолох (1957). Векшина лакох и фарбох ма и до 50% орґански розкладачи, та уводзенє нових синтетских смолох, хтори оможлївюю хасновац воду як розкладач з барз малим додатком орґанских розкладачох, представя вельке злєпшанє пре економски, еколоґийни и технїчни причини. После применьованя перших водорозкладацих алкидних смолох розвила ше синтеза и других смолох хтори ше розкладаю у води як цо меламински, фенолни, полиестерски, полиакрилатни, епоксидни, епоксидно-естерски и други смоли, чий розвой може значиц преобраценє у продукциї и применьованю лакох и фарбох. Треба наглашиц и розвой пращкастих смолох, найбаржей епоксидних, за продукцию фарбох у праху хтори ше наноши електростатски (1965), як и вязаци материї з високим количеством сухей материї (1973), цо зменшує хаснованє розпущовачох. Продукция лакох и фарбох узко повязана з розвойом орґанскей и нєорґанскей синтетскей хемиї, понеже велї синтетични продукти представяю основни сировини за лаки и фарби.&lt;ref&gt;&quot;Tehnička enciklopedija&quot; ('''Boje i lakovi'''), glavni urednik Hrvoje Požar, Grafički zavod Hrvatske, 1987.&lt;/ref&gt;

== Фарби и лаки ==
'''Фарби и лаки''' заєднїцка назва за чечуци, пастозни або пращкасти змишанїни, хтори ше у ценким пасме наноши на поверхносц металох, минералних подлогох (бетон, малтер и под.), древа, пластики и других материялох, дзе з физичнима або хемийнима пременками (сушенє) настава ценки филм (закривач, премасценє). Основна им наменка защициц подлогу од чкодлївих уплївох околїска, а тиж так зоз своїм випатрунком и фарбу украшиц предмети або служиц за їх означованє. Окремни наменки маю ґрафични и малярски фарби, лаки за нохци, лаки за власи и подобне.

Добре приставанє и тирвацосц защити осиґурує подлога очисцена од ардзи, масносци и других нєчистотох, а метални подлоги ше часто и предобрабя (фосфатованє, хромованє, елоксованє). Фарби и лаки ше наноши зоз щетку, рольку, зоз пирсканьом (з помоцу компримованого воздуху, електростатично), зоз зачирйованьом (обичним або з електрофорезу) або вилїваньом. Зоз нанєшеного ценкого пасма ше перше випари розпущовач, цо за даєдни файти фарбох и лакох (напр. нитро лак) досц же би ше створел сухи филм (физичне сушенє). У других файтох настава хемийне сушенє, у хторим вязаца материя з хемийну реакцию преходзи до високомолекуларней просторно умреженей структури – твардого филму. Найчастейши реакциї: полимеризация (звичайно з оксиґеном з [[Воздух|воздуху]] або у реакциї двох файтох вязацих средствох) и поликондензация. Вше частейше умрежованє полимерох ше барз пошвидшує з помоцу ултралилового або инфрачервеного зарйованя або з бомбардованьом електронского снопа.

Фарби и лаки ше розликую по файти и учасци вязацей материї, по превидносци, офарбеносци, блїщацосци (блїщаци, полублїщаци и без блїщаня – мат), по окремних ефектох (метализовани, флуоресцентни), по улоги и шоре наношеня у поступку защити (фундаментални, медзипасмово, закриваюци), по защитних прикметох, подлоги на хтору ше их наноши и так далєй.&lt;ref&gt;'''Boje i lakovi ''', www.enciklopedija.hr, 2015.&lt;/ref&gt;
== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Lak] sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Хемийни злученїни]]</text>
      <sha1>2lflr48oz7tf0it6z1wbx7na0h3ufbm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19433</id>
      <parentid>19428</parentid>
      <timestamp>2026-06-18T10:11:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>19433</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15671" sha1="sn8vbfp9klkwji0784n9r4oh84ng96j" xml:space="preserve">[[Файл:MS-PerlmuttlackPäoniendose16Jh.JPG|мини|desno|300px|Украшена, олакована шкатула зоз китайскей Династиї Минґ (16. вик).]]
[[Файл:16 wood samples.jpg|мини|desno|300px|Лак ше часто хаснує за защиту древа же би зачувал його красни випатрунок.]]
'''Лак''' розпущенїна або дисперзия вязацей материї, а може мац у себе и велї рижни додатки. После сушеня остава на подлоги як ровномирни (компактни) превидни (транспарентни) филм. Хаснує ше углавним за древо, бо часто треба зачувац його красни випатрунок. У чежших условийох хаснованя приходзи до вираженя и защитна улога лакох (паркети, кухньов мебель, древени [[Поверхносц|поверхносци]] на ладьох и подобне). За минерални подлоги лаки ше применює при защити фасадней цегли, черепу, бетону и каменя. За метални поверхносци ше хаснує або директно (напр. алуминий, нукашнї мури конзервох, дрот) або як закончуюце верхнє пасмо на пиґментованим составе же би ше достало полносц и блїщацосц (метализовани автолаки) або лєпшу защиту (винилни лак на винилно-алкидней лак-фарби). З додатком розпущуюцих пиґментох достава ше превидни офарбени лаки за мебель, [[музични инструменти]] и под.

== Историят ==

Слово походзи од санскртского слова ''laksha'', цо значи число 100.000, то єст дацо безконєчно вельо, а одноши ше на єдну файту рошлїнскей уши хтора у вельким чишлє жиє на рошлїнох роду Фикус у дзепоєдних тропских крайох. У гиндуским язику ше зоз словом ''lakh'' означує смоласту материю хтора настала з екскрету лїчинки тей уши. За защиту древених и металних поверхносцох ше у прешлосци з векшим або меншим успихом хасновало рижни файти природних смолох и балзамох, воски, екстракти рошлїнох, масци, битуменски материї з Мертвого моря и подобне. Офарбени предмети ше доставало з учухованьом жемових фарбох до вязацей материї або з помоцу офарбених материйох з рижних рошлїнох тропского и субтропского поднєбя. У штреднїм вику як защитни средства були уж познати даєдни файти олєйових фарбох, асфалтних лакох, янтарских лакох, розпущенїнох ґумарабику и под. Ладї ше импреґновало и зоз розпущенима смолами у нєсушацим олєю. Познєйше ше под уплївом восточних жемох за импреґнацию древа и ладьох почало хасновац и олєй вичножелєного древа. Од Арабох превжати терпентински олєй як розпущовач, а китайски уплїв стимуловал, медзи иншим, и дараз барз розширене хаснованє такволаного руй лаку, хтори ше правело на нєпознати способ зоз сокох рошлїни руй або сумак (лат. ''Toxicodendron vernicifluum''). Методи и поступки ше звичайно тримало у тайносци и вони преходзели з оца на сина, так же велї способи защити остали затрацени. Аж у 15. вику ше у Голандиї першираз почало хасновац сушаци олєй як вязаце средство до хторого ше учухало пиґменти. 

Перша продукция защитних закривацих средствох почала у 17. вику у Голандиї пре добре розвите правенє ладьох. У 18. вику ше у Французкей почало продуковац фирнайз и сушаци олєї. Медзитим, перша орґанизована продукция лакох и [[Фарба|фарбох]] у Европи почала аж у 19. вику. Паралелно ше розвивала и продукция пиґментох. Перши нєорґански пиґмент пририхтани 1704. року. Було то паризке белавидло. Шлїдзели нови пиґменти, медзи хторима найважнєйши оловне билїдло (1759), цинобер (1785), хромово жовти и желєни фарби (1809), швайнфуртске желєнїдло (1814), ултрамарин (1828), литопон (1850), цинково билїдло (1850), а потим ше почало зоз синтезу орґанских пиґментох.

У чаше по Першу шветову войну як вязаци средства у лакох и фарбох превладовали природни сушаци и полусушаци олєї, а од смолох колофоний (з балзаму вичножелєних древох), копали (рецентни фосилни смоли), шелак (зоз смоластого екскрету лїчинки рошлїнскей уши), рижни файти битумену, як и велї вязаци материї меншей важносци. По Другей шветовей войни у продукциї лакох и фарбох ше прешло од искуствового (емпирийного) способу роботи на розвойно-виглєдовацки студиї повязани з хемийну индустрию и продукцию опреми. Уведзена нова технолоґия и нови пошореня и построєня за поступки мишаня, дисперзиї, филтрованя, пакованя и друге. Преширело ше применьованє лакох и фарбох, та ше барз пременєл и способ їх наношеня на подлогу и сушеня. З нєорґанску и орґанску синтезу пририхтовани пиґменти и полнїдла хтори постояни у одредзених условийох (одпорносц на [[Шветлосц|шветлос]]&lt;nowiki/&gt;ц, висши [[Температура|температури]], хемийни уплїви), потим нови адитиви и нови файти розпущовачох, а насампредз нови файти вязацих средствох, хтори главни ношителє квалитету лакох и фарбох.

На злєпшанє прикметох и звекшанє понукнуца лакох и фарбох окремни уплїв мала синтеза нових файтох вязацих средствох. Перши важнєйши крочай було оплеменьованє природних смолох, цо постало можлїве кед ше зявели перши фенолни смоли (1909). 

Окремне интересованє спричинєли синтетски продукти за пририхтованє такволаних реактивних лакох и фарбох. То вецейкомпонентни закриваюци средства у хторих компоненти медзи собу хемийно реаґую аж на поверхносци на хтору су нанєшени. Пре поликондензацийни и полиадицийни реакциї под час сушеня настава тварди филм барз добрих защитних прикметох. После 1939. року велї полимери, насампредз поливинил ацетат и поливинил хлорид, почало ше применьовац у индустриї лакох и фарбох, даваюци им окремни прикмети хтори барз важни у будовательстве. Развили ше и велї високомолекуларни материї як вязаци средства за лаки и фарби, наприклад полиакрилатни естри, познєйше хлоровани поливинилхлориди, дисперзиї поливинилацетатох, стиренбутадиени итд. Напредованє посцигнуте и зоз синтезу силиконских смолох (1950), хтори ше применює за специялни потреби або як модификатори других файтох смолох, звекшуюци на тот способ їх одпорносц на рижни чкодлїви уплїви.

Преобраценє у розвою лакох и фарбох почало зоз синтезу водорозпущуюцих алкидних смолох (1957). Векшина лакох и фарбох ма и до 50% орґански розкладачи, та уводзенє нових синтетских смолох, хтори оможлївюю хасновац воду як розкладач з барз малим додатком орґанских розкладачох, представя вельке злєпшанє пре економски, еколоґийни и технїчни причини. После применьованя перших водорозкладацих алкидних смолох розвила ше синтеза и других смолох хтори ше розкладаю у води як цо меламински, фенолни, полиестерски, полиакрилатни, епоксидни, епоксидно-естерски и други смоли, чий розвой може значиц преобраценє у продукциї и применьованю лакох и фарбох. Треба наглашиц и розвой пращкастих смолох, найбаржей епоксидних, за продукцию фарбох у праху хтори ше наноши електростатски (1965), як и вязаци материї з високим количеством сухей материї (1973), цо зменшує хаснованє розпущовачох. Продукция лакох и фарбох узко повязана з розвойом орґанскей и нєорґанскей синтетскей хемиї, понеже велї синтетични продукти представяю основни сировини за лаки и фарби.&lt;ref&gt;&quot;Tehnička enciklopedija&quot; ('''Boje i lakovi'''), glavni urednik Hrvoje Požar, Grafički zavod Hrvatske, 1987.&lt;/ref&gt;

== Фарби и лаки ==
'''Фарби и лаки''' заєднїцка назва за чечуци, пастозни або пращкасти змишанїни, хтори ше у ценким пасме наноши на поверхносц металох, минералних подлогох (бетон, малтер и под.), древа, пластики и других материялох, дзе з физичнима або хемийнима пременками (сушенє) настава ценки филм (закривач, премасценє). Основна им наменка защициц подлогу од чкодлївих уплївох околїска, а тиж так зоз своїм випатрунком и фарбу украшиц предмети або служиц за їх означованє. Окремни наменки маю ґрафични и малярски фарби, лаки за нохци, лаки за власи и подобне.

Добре приставанє и тирвацосц защити осиґурує подлога очисцена од ардзи, масносци и других нєчистотох, а метални подлоги ше часто и предобрабя (фосфатованє, хромованє, елоксованє). Фарби и лаки ше наноши зоз щетку, рольку, зоз пирсканьом (з помоцу компримованого воздуху, електростатично), зоз зачирйованьом (обичним або з електрофорезу) або вилїваньом. Зоз нанєшеного ценкого пасма ше перше випари розпущовач, цо за даєдни файти фарбох и лакох (напр. нитро лак) досц же би ше створел сухи филм (физичне сушенє). У других файтох настава хемийне сушенє, у хторим вязаца материя з хемийну реакцию преходзи до високомолекуларней просторно умреженей структури – твардого филму. Найчастейши реакциї: полимеризация (звичайно з оксиґеном з [[Воздух|воздуху]] або у реакциї двох файтох вязацих средствох) и поликондензация. Вше частейше умрежованє полимерох ше барз пошвидшує з помоцу ултралилового або инфрачервеного зарйованя або з бомбардованьом електронского снопа.

Фарби и лаки ше розликую по файти и учасци вязацей материї, по превидносци, офарбеносци, блїщацосци (блїщаци, полублїщаци и без блїщаня – мат), по окремних ефектох (метализовани, флуоресцентни), по улоги и шоре наношеня у поступку защити (фундаментални, медзипасмово, закриваюци), по защитних прикметох, подлоги на хтору ше их наноши и так далєй.&lt;ref&gt;'''Boje i lakovi ''', www.enciklopedija.hr, 2015.&lt;/ref&gt;
== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Lak] sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Хемийни мишанїни]]</text>
      <sha1>sn8vbfp9klkwji0784n9r4oh84ng96j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Череп</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3165</id>
    <revision>
      <id>19424</id>
      <timestamp>2026-06-17T20:38:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова статя</comment>
      <origin>19424</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9891" sha1="fzyjh6erwznhu83s9tysy4g8t91f2yj" xml:space="preserve">[[File:Tiled roof in Dubrovnik-edit.jpg|right|thumb|300px|Черамида на хижи у Дубровнику]]'''Череп''' файта покривача на закрицу хтори ше звичайно прави зоз глїни, алє и зоз бетону або скла.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20210611144135/https://www.marketprofil.ru/information/articles/krovlya/gibkaya-cherepitsa-istoriya-materiala/ „Флексибилне шиндре: историја материјала”.] Архивирано из оригинала 11. 06. 2021. г..&lt;/ref&gt;

== Глїняни череп ==
Глїняни череп ше прави зоз квалитетнєйшей глїни як [[Цегляра долїна|цегла]]. Добре з воду виробену глїну ше оформює ручно у фурмох або машински, так же ше з нєй вицагує воду з помоцу шлїмакастей преси. Оформени череп ше суши на [[Воздух|воздуху]] або у тунелских пецох на [[Температура|температури]] од 1200 °Ц. За украсне закриванє, череп ше може анґобовац и ґлазировац пред печеньом же би ше достало рижни [[Фарба|фарби]] хтори потим буду тирвац так длуго як и сам череп. 
[[File:Strasbourg Petite France tuiles Biberschwanz 01.jpg|right|thumb|300px|Бибер череп]]Спрам форми, прави ше три файти черепох:
1. Череп з єднїстим ярчком

2. Бибер череп  

3. Бетонски структури за зберанє и одводзенє води  (ярчки)

4. Окремни (специялни) черепи

'''Звичайни череп'''

Звичайни череп ма форму правоугловей плочи, хтора на концу  бокох (по длужини) ма ярчок з єдного боку обрацени на лїцо, а з другого на спак (на други бок), так же ше при закриваню медзи собу поклопюю. Череп з ярчком ше хасновало ище у античней Греческей, кед му димензиї були коло 40х60 центи (нєшка тоти мери виноша скоро дупло менєй). Череп пре свойо двобочни ярчки подноши и угли од 18 по 20 ступнї нагнуца, а други вигодносци то: менше трошенє по квадратним [[Метер|метеру]] закрица, єдноставне и швидке уклопйованє, можлївосци формованя, так же кед ше тот череп постави на закрице, може випатрац як ґлазировани, або аж як бибер череп (зоз простим додатком ярчкох)

'''Бибер череп'''

Бибер череп ма форму правоугловей плочи хторей узши бок заокруглєни, так же [[полупречнїк]] заокруглєня виноши од 100 по 180 милиметри. Поверхносц лїца черепу може буц гладка або воздлужно вибраздована. Же би ше оможлївело лєпшу вентилацию, препоручує ше з другого боку черепа виробиц ребра груби коло 2 милиметри, а широки до 20 милиметри, прейґ хторих череп налєгує на лати. Пре єдноставни налєгованя з преклопйованьом без ярчкох, бибер череп нє подноши угли закрица менши як 45 ступнї. У пракси ше звичайно применює двойнїсте – корунове закриванє, т.є. кед ше склада єден [[шор]], такой ше прейґ нього кладзе и шлїдуюци, поцагнути за пол ширини. Назва бибер нє ма нїякей вязи зоз присмачку попер, алє ма вязи зоз нємецким словом ''Biber'', цо значи ''бобер'', прето же тоти черепи барз здабу на хвост животинї цо ше вола бобер.

Стародавни череп за закриванє, такволана '''черамида''' (од турского слова ћеремид) ма форму конусней циви. Тот череп бул гладки з обидвох бокох, а правело ше го з иловачи. Иловачу ше мишало з воду, потим ше нарезало фалати одвитуюцей велькосци и кладло до древених полукружних [[Фурма|фурмох]].&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; Таки черепи ше сушело и пекло у специялних дзирох у жеми за печенє).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;То найстарши череп за закрица на Медитеранє и на Балканє, а нєшка ше найчастейше хаснує за реставрацию старих хижох або за декорацию. 

'''Специялни файти черепох'''

Єст ище и рижни специялни форми черепох хтори ше применює на даєдних местох на закрицу, а то :

1. Кантички – черепи у форми по длужини преполовеней циви (длужини 35-50 центи) хтори ше кладзе на верх закрица, так же воду зоз найвисшей точки закрица и зоз прегину посилаю на два ровнї закрица. Ище у античней Греческей ше правело и трокраки черепи хтори поставяни на угли закрицох, а и нєшка их правя даєдни фабрики. Єст и закончуюци кантички у форми гарсци або водового коритка. Їх основна улога чувац закрице од уходзеня води, [[Шнїг|шнїгу]] и витру, як и онєможлївиц уцагованє птицох и инсектох на пойд. 

2. Вентилацийни черепи таки цо у  штредку на споднїм концу маю вентилацийни отвор за воздух и лєгко их обачиц на закрицу.

3. Черепи за затримованє лїду и шнїгу на закрицу (шнїгобрани) затримую фалати ляду – кед ше розпущує – же би ше нє зошлїснул прейґ стрехи. Постої велька опасносц, окреме при високих будинкох, кед би ляд могол забиц случайно преходзацого.

4. Черепи за пребиванє инсталацийох (антенски слупи и подобне).

== Бетонски черепи ==
Тоти черепи ше у новшим чаше прави так же ше бетон вилїва до фурмох, а потим ше на поверхносц наноши специялни премасценя хтори черепу даваю фарбу и чуваю го. Поєдинєчно, бетонски череп чежши, прето же є ґеометрийно векши, алє по метеру квадратним поверхносци закрица є лєгчейши або исти як и глїняни череп. Найвекша предносц тей файти черепу же нє барз упива [[Влага|влагу]]. Твардосц бетону ше з часом звекшує, за розлику од глїняного черепу хтори найвекшу твардосц ма у хвильки печеня, алє вона з часом опадує. Бетонски череп характеристични и по вельким виборе фарбох и формох.

== Склєняни черепи ==
Тоти черепи служа же би препущели дньову [[шветлосц]] до просториї хтору закриваю. Понеже у такей ситуациї нє можу буц дески або додатна изолация под нїма, применює ше их на верандох, надкритих ґаражох, на пойдох и подобне.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Korfu (GR), Gastouri, Achilleion -- 2018 -- 1324.jpg|Звичайне закрице
Файл:Roof-Tile-3149.jpg|Файта закрица
Файл:Bystrzyca Kłodzka, Rynek 8, 03.JPG|Закрице на хижи
Файл:Okinawan roof tile &quot;Kawara&quot;.jpg|Украшене закрице у Япону
Файл:20250913 Roof tile ornament with animal mask 03.jpg|Орнаменти закрица зоз животиньску маску
&lt;/gallery&gt;


== Вонкашнї вязи ==
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%80%D0%B5%D0%BF Цреп]

== Референци ==
 1. [https://web.archive.org/web/20210611144135/https://www.marketprofil.ru/information/articles/krovlya/gibkaya-cherepitsa-istoriya-materiala/ „Флексибилне шиндре: историја материјала”.] Архивирано из оригинала 11. 06. 2021. г..</text>
      <sha1>fzyjh6erwznhu83s9tysy4g8t91f2yj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Хемийни мишанїни</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3166</id>
    <revision>
      <id>19432</id>
      <timestamp>2026-06-18T10:10:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19432</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="67" sha1="qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2" xml:space="preserve">[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Хемия]]</text>
      <sha1>qzkpn3581scbu6f4m47u0fh1ncjepg2</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>