Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 42 20712 17335 2026-08-15T09:23:25Z Olirk55 19 Означени викивязи 20712 wikitext text/x-wiki [[Файл:243_ida.jpg|thumb|Астероїд 243 Ида и єй природни сателит Дактил, а то бул перши мешац хтори бул одкрити при астероїдох]] [[Файл:InnerSolarSystem-en.png|thumb|Нукашня соларна система; Юпитерово Троянци ше находза на його драги, опрез и споза Юпитера]] '''Астероїди''' лєбо '''планетоиди''' то [[Камень|камени]] лєбо метални нєбесни цела пречнїку векшого як 1 [[метер]], хтори самостойно лєбо у ґрупи подобних целох обиходза коло [[Слунко|Слунка]]<ref>[https://ssd.jpl.nasa.gov/sb/ „Asteroids”.] NASA – Jet Propulsion Laboratory </ref>. Векшина планетоидох обиходза Слунко у главним пасу (астероїдни пас) медзи Марсом и Юпитером, а часц приходзи Слунку блїжей од Марса (Амори) и Жеми (Аполони) и наволую ше Жеми блїзки астероїди, а часц ше руша на траєкториї Юпитера лєбо других [[Планета|планетох]] (Троянци). У поровнаню з планетами, вельо су менши и найчастейше нєправилней фурми. Постали од остатку планетарней материї котра ше нє злучела зоз планетами под час наставаня системи зоз протопланетарного диску. Найчастейше кружа коло матичней гвизди по власней траєкториї лєбо як природни сателити ([[мешац]]и) векших планетох. Даєдни з нїх ше находза вязани зоз [[Ґравитация|ґравитацийнима]] силами з планетами, у ґрупох хтори кружа у траєкториї планетох, опрез лєбо поза. Гоч ше донєдавно думало иншак, одкрите же астероїди можу мац власни мешаци, кед у орбити коло астероїда 243 Ида пренайдзени сателит, наволани Дактил. По тераз одкрите блїзко 80.000, а коло 11.000 достало службени мена - [[шорне число]] и мено. Ценї ше же би их у нашей системи могло буц даскельо милиони<ref>[https://web.archive.org/web/20100909210213/http://neo.jpl.nasa.gov/faq/ „What Are Asteroids And Comets?”.] ''Near Earth Object Program FAQ''. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA] Архививовано з [https://cneos.jpl.nasa.gov/#ast ориґиналу]</ref>. Спрам спектерней анализи одбитей [[шветлосц]]и, планетоиди ше можу подзелїц на углєнїково (С) хторих єст коло 75% и маю у себе цми углєнїково єдинєня, метални (М), хторих єст коло 8% и силикатни, хторих єст коло 17%. Зоз телескопом нє мож видзиц анї найвекши планетоид, та ше им пречнїки мераю постредно, под час окултацийох гвиздох або зоз швицацосцу вєдно з преценєним албедом. З помоцу вселенских лєтачкох висликовани 433 Ерос, 951 Ґаспра, 243 Ида, 25143 Айтокава, 253 Матилда и други. Транс-нептунски обєкти, або нєбесни цела хтори далєй од Нептуна, звичайно ше нє рахую як планетоиди. [[Файл:Asteroidsscale.jpg|thumb|Поровнанє велькосцох планетоидох: 4 Веста, 21 Лутеция, 253 Матилда, 243 Ида и єй природни сателит Дактил, 433 Ерос, 951 Ґаспра, 2867 Штеинс, 25143 Айтокава]] Спрам того, астероїди лєбо планетоиди то жимни нєбесни цела хтори ше преважно находза у подручу од 2,2 по 3,5 АЙ. Звонка того астероидного пасу, або персценя, находза ше лєм даскельо постотки астероидох. Рушанє планетоидох, без винїмку, директне. Видлуженосц дражкох и нагнуце спрам еклиптики векши як при планетох. Просекови числови ексцентрицитет виноши 0,15, а значна векшина планетоидох нє ма векши ексцентрицитет од 0,3. Конєчна вредносц 0,88. По правилу, векши ексцентрицитети дражкох маю планетоиди менших [[Маса|масох]]. Просекова инклинация дражкох менша од 10°, а за векшину планетоидох менша од 16°. То значи же дражки планетоидох нє так блїзко ровнї еклиптики як дражки планетох, алє су анї нє так барз розшати, окреме кед ше вежнє до огляду же ше дражки планетоидох лєгчейше меняю. Вельки планети их можу значно погубиц. Планетоиди нєбесни цела менши од 1.000 километри. Дас петнац спомедзи нїх маю пречнїк векши як 250 км.<ref>Vladis Vujnović : "Astronomija", Školska knjiga, 1989.</ref> == Литература == * ''Asteroids III'', ed. W. F. Bottke Jr., A. Cellino, P. Paolicchi, i R. P. Binzel, University of Arizona Press, Tucson == Вонкашнї вязи == * [http://www.armageddononline.org/asteroid.php Армаґедон он-лайн] * [https://asteroid.lowell.edu/ Asteroid Observing Services] * [https://minorplanetcenter.net//iau/lists/MPNames.html Alphabetical list of minor planet names (ASCII)] (Minor Planet Center) * [http://www.psrd.hawaii.edu/Archive/Archive-Asteroids.html Asteroid articles in Planetary Science Research Discoveries] * [https://web.archive.org/web/20190420080307/https://www.nasa.gov/asteroid-and-comet-watch/ NASA Asteroid and Comet Watch Site] * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B4%D1%8B Астероиди] (на язику: (язик: росийски)) == Референци == <references /> [[Катеґория:Астрономия]] mmjrlga1gp9ml86qoqnbuvmbjl05dlu 0 3371 20705 20626 2026-08-15T02:02:07Z Keresturec 18 Л. Гайдук 20705 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Marija Čakan.jpg|центар|мини|299x299п]] | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих ''Гайдукoх''. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. == Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя == [[Файл:Lastovicki 1.jpg|алт=Ластовички, приручнїк|мини|319x319п|Ластовички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977. рок]] Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.<small><ref>Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.</ref></small> Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. [[Файл:Lastovicki 2.jpg|алт=Ластовички 2, приручнїк |мини|311x311п|Ластовички 2, приручнїк]] Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: ''Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика'' за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98. == Ґалерия == <gallery> Файл:Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|[[Янко Олеяр]], [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[Михайло Горняк]], Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их Файл:Nasciva Marci Cakanovej 2023.jpg|Иринка Папуґова у нащиви Марчи Чакановей 2023. року </gallery> == Литература == * Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.<br /> == Вонкашнї вязи == * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. * GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.<br /> == Референци == spooqoj8sygovqbx8r68pxvr0fpyc55 20706 20705 2026-08-15T02:23:04Z Keresturec 18 Уложени катеґориї 20706 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Marija Čakan.jpg|центар|мини|299x299п]] | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих ''Гайдукoх''. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. == Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя == [[Файл:Lastovicki 1.jpg|алт=Ластовички, приручнїк|мини|319x319п|Ластовички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977. рок]] Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.<small><ref>Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.</ref></small> Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. [[Файл:Lastovicki 2.jpg|алт=Ластовички 2, приручнїк |мини|311x311п|Ластовички 2, приручнїк]] Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: ''Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика'' за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98. == Ґалерия == <gallery> Файл:Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|[[Янко Олеяр]], [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[Михайло Горняк]], Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их Файл:Nasciva Marci Cakanovej 2023.jpg|Иринка Папуґова у нащиви Марчи Чакановей 2023. року </gallery> == Литература == * Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.<br /> == Вонкашнї вязи == * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. * GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.<br /> == Референци == <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Авторе/Коавторе учебнїкох]] [[Катеґория:Просвитни совитнїки]] [[Катеґория:13. октобер]] [[Катеґория:Народзени 1933]] [[Катеґория:24. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2023]] lgec5eygi9jzou92vbm2vkpvfpd9h9f 20707 20706 2026-08-15T02:26:21Z Keresturec 18 Корекция катеґориї 20707 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Мария Чакан </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Marija Čakan.jpg|центар|мини|299x299п]] | label3 = Назвиско | data3 = Марча | label4 = Датум народзеня | data4 =13. oктoбра 1933. рoку | label5 = Датум упокоєня | data5 =24. юлия 2026 (93) | label6 = Державянство | data6 =югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Учительска шкoла, Субoтица | label9 = Универзитет | data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1951—1983. | label12 = Жанри | data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох | label13 = Похована | data13 =на Успенским теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]]. == Биоґрафия == Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку. Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински. Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку. == Вельки допринос мацеринскому язику == Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци. У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки. Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих ''Гайдукoх''. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє. == Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя == [[Файл:Lastovicki 1.jpg|алт=Ластовички, приручнїк|мини|319x319п|Ластовички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977. рок]] Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.<small><ref>Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.</ref></small> Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo. [[Файл:Lastovicki 2.jpg|алт=Ластовички 2, приручнїк |мини|311x311п|Ластовички 2, приручнїк]] Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и "рoздумoвац пo руски". Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию. Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя. Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре. Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Успенским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН == 1. Мария Чакан: ''Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика'' за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957. 2. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 3. Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966. 4. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 5. Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк) 6. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 7. Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975. 8. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972. 9. Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973. 10. Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад 1981. 11. Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981. 12. Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач) 13. Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985. 14. Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ "Руске слoвo", Нoви Сад 1979, бoк 27-50. 15. Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 16. Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344. 17. Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8 18. Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53 19. Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98. == Ґалерия == <gallery> Файл:Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|[[Янко Олеяр]], [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[Михайло Горняк]], Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их Файл:Nasciva Marci Cakanovej 2023.jpg|Иринка Папуґова у нащиви Марчи Чакановей 2023. року </gallery> == Литература == * Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254. * Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.<br /> == Вонкашнї вязи == * В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026. * GetTextbooks.co.uk [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.<br /> == Референци == <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Авторе/Коавторе учебнїкох]] [[Катеґория:Просвитни совитнїки]] [[Катеґория:13. октобер]] [[Катеґория:Народзени 1933]] [[Катеґория:24. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2026]] ffrg0wfqogr2nos96s03j00w2fzst2k 0 3401 20700 2026-08-14T14:41:28Z Saslavik 1716 Нови бок: „'''Сон '''(общеславянске слово, од праслав. sъnъ) то ментална активносц под час спаня. Нє подпада под критичносц, нєсвидома є и ирационална. Сон найподполєйше помага у преучованю нєсвидомого и спознаваню самого себе.<ref>Овај чланак или његов део изворно је преузе…“ 20700 wikitext text/x-wiki '''Сон '''(общеславянске слово, од праслав. sъnъ) то ментална активносц под час спаня. Нє подпада под критичносц, нєсвидома є и ирационална. Сон найподполєйше помага у преучованю нєсвидомого и спознаваню самого себе.<ref>Овај чланак или његов део изворно је преузет из ''Речника социјалног рада'' Ивана Видановића уз одобрење аутора.</ref> Велї виглєдоваче людскей души пошвецели свой час сном, наздаваюци ше же одкрию смисел и значносц сна. Сон то шор сликох, идейох, емоцийох и сензацийох хтори ше звичайно намислом зявюю у розуме одредзених фазох сна.<ref>''„Dream”. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. 2000.''</ref> Людзе препровадзую коло два годзини у сну вноци, и кажди сон тирва коло 5 до 20 минути, гоч тот цо шнїє може перциповац сон як вельо длугши од того.<ref>''Lee Ann Obringer (2006). How Dream Works. Архивирано из оригинала 18. 4. 2006. г..''</ref> Шнїце и сон попреплєтани. Сни ше углавним зявюю у фази швидкого руху очох (РЕМ) - кед активносц мозґа висока и здогадує на будносц. Понеже РЕМ сон мож одкиц при велїх файтох, а виглєдованя суґерую же шицки цицаре доживюю РЕМ, повязованє снох зоз РЕМ спаньом приведло до предпоставки же животинї шнїю. Медзитим, людзе тиж шнїю под час нє-РЕМ спаня, а нє шицки РЕМ будзеня спричинюю звити о снох. Же би бул преучовани, сон ше муши перше звесц на вербални звит, хтори представя приказ субєктового здогадованя сна, а нє самого субєктового искуства сна. Значи, же животинї шнїю тераз нє мож доказац, як анї тото же людски фетуси и превербални, лєм цо народзени идзеци шнїю.<ref>''Bulkeley, Kelly'' (2008). Dreaming in the world's religions: A comparative history. NYU Press. стр. 14. ISBN 978-0-8147-9956-7. „Do animals dream? We currently have no means of proving it one way or the other, just as we have no way to determine whether human fetuses and newborns are genuinely dreaming before they develop the ability to speak and relate their experiences.”''<nowiki/>''</ref> Сон, у ствари, физиолоґийни стан мированя; спанє: ''Шветло уж давно було загашене,'' ''а мнє сон нїяк на очи.'' == Субєктивне искуство == Зачувани списи зоз скорейших медитеранских цивилизацийох указую на релативно наглу пременку субєктивного искуства сна медзи антику бронзового периоду и початком класичней ери. У снох о нащивох у хторих ше бешедує у старих списох, тоти цо шнїю були углавним пасивни у своїх снох, а визуални змист насампредз служел за заокружованє авторитативних слухацих порученьох. Гудеа, краль сумерского варошу-держави Лаґаш (пановал коло 2144–2124. п.н.е.), обновел храм Нинґирсу як резултат сна у хторим му поведзене най тото зроби. После антики, пасивне слуханє снох з нащивами у велькей мири уступело место визуализованим наративом у хторих тот цо шнїє постава особа хтора активно участвує. Од 1940-их по 1985. Рок Калвин С. Хол назберал вецей як 50.000 звити о снох. Року 1966. Хол и Роберт Ван де Касл обявели ''The'' ''Content'' ''Analysis'' ''of'' ''Dreams'', у хторей представели систему кодованя за преучованє 1.000 звитох о студентских снох. Резултати указали же учашнїки з рижних часцох швета указали подобносц у змисту снох. Єдини остаток античней авторитативней фиґури зоз снох у списку подобох зоз снох при Холови и Ван де Каслови то укюлчованє Бога до катеґориї познатих особох. Холово комплетни звити о снох постали явно доступни коло половки 1990-их рокох дзекуюци його щиценїкови Вилиямови Домгофови. Новши студиї звитох о снох, гоч приноша вецей деталї, предлужую позитивно цитировац Холову студию. У Холовей студиї, найчастейша емоция хтору ше доживює у снох була анксиозносц. Други емоциї уключовали напущеносц, гнїв, страх, радосц и щесце. Неґативни емоциї були вельо частейши од позитивних. Холова анализа податкох указала же ше сексуални сни нє зявюю вецей як 10% часу и же су частейши при младих (до штреднїх тинейджерох). Друга студия указала же 8% снох и хлопох и женох ма сексуални змист. У даєдних случайох, сексуални сни можу привесц до орґазма або ноцних емисийох. Вони колоквиялно познати як „влажни сни“. Визуална природа снох ґенерално барз фантазмаґорична, односно розлични локациї и обєкти ше нєпреривно злїваю єдни до других. Визуални елементи (уключуюци локациї, людзох и обєкти) ґенерално одражую здогадованя и искуства особи, алє розгварка може достац барз преувелїчани и бизарни форми. Даєдни сни можу аж виприповедац розробени приповедки у хторих тот цо шнїє уходзи до зошицким нових, зложених шветох и будзи ше з идеями, думаками и чувствами яки нїґда нє спознал пред тим як их шнїл. Людзе хтори цемни од народзеня нє маю визуални сни. Їх змисти снох повязани з другима осетами як цо слух, дотхнуце, пах и смак, хтори присутни од народзеня. == Фази сна == Єст фази сна з индивидуалнима характеристиками: {| class="wikitable" |'''Фаза сна''' |'''Характеристики''' |- |Пред першу фазу |Десинхронизоване трепеценє висшей фреквенциї (15-30 герци) и мали амплитуди хтори характерстични за будни стан, редукую ше на 10, амплитуда ше звекшує на коло 30 миливолти и правя ше алфа-габи (Берґерово габи). |- |Перша фаза |Нїзка ЕЕГ волтажа, з часу на час спомалшени тета-габи, ридки рухи окових булбусох, зменшани мускулов тонус, тирва коло дзешец минути; тот цо шпи ше з часу на час враца до тей фази кед ше му сон "сценша". |- |Друга фаза |Характеристична по перших зявйованьох осамених габох звекшаней волтажи (коло 50 микроволти) хтори ше волаю "вреценко", а хтори такой провадзи нагли пад, або по присустве К-комплексау неґативни одклон и потим скок волтажи за вєдно 250 миливолти. Зявюю ше и спомалшени габи велькей волтажи; тонус мускулох и далєй опадує. |- |Треца фаза |Звекшує ше процент спомалшених габох (20-50%) и з часу на час ше зявюю "вреценка". |- |Штварта фаза |Спомалшени габи творя вецей як 50%; зявюю ше барз спомалшени делта-габи з найвекшу амплитуду (до 200 микроволти). |} == Пояшнєнє снох == Наставанє и циль снох нє зошицким розяшнєни, гоч тота тема будзела интересованя при велїх людзох през историю. Наука хтора ше занїма зоз снами вола ше ониролоґия.<ref>''Aserinsky, E. and'' N. Kleitman (1953). „Regularly Occurring Periods of Eye Motility and Concomitant Phenomena during Sleep.”. Science. '''118''' (3062): 273—274. Bibcode:1953Sci...118..273A. PMID 13089671. doi:10.1126/science.118.3062.273.''.''</ref><ref>Gackenbach, Jayne and Stephen LaBerge, Eds. 1988. ''Conscious Mind, Sleeping Brain''. New York: Plenum Press.</ref> Науковци веря же кажде шнїє, алє ше людзе з часу на час нє здогадую свойого сна. По наукових виглєдоцваньох, чловек запамета лєм 5% того цо шнїє. Сон директно повязани з подсвидомосцу. Особа пребудзена з РЕМ фази сна ше найвироятнєйше будзе здогадовац свойого сна.<ref>''Ann, Lee (27. 1.'' 2005). „HowStuffWorks "Dreams and REM Sleep"”. Science.howstuffworks.com. Приступљено 11. 8. 2012.''<nowiki/>''</ref> Сни звичайно наставаю у спомнутей фази сна. У РЕМ (rapid-eye movement) фази сна, чловечи мозоґ найуробенши. РЕМ фаза достала назву по тим же ше нам у тей фази сна очи починаю нєсвидомо рушац. У сну, шицки рецептори у мозґу ше активую, окрем єдного: рецептора за лоґику. Нєясне прецо, алє ше лєм тота часц мозґа „гаши“ у сну, та прето нє можеме думац док шнїєме, анї похопиц же шнїєме. Без лоґики хтора би нас звичайно порушовала, нєсвидомо ше починаме операц на инстинкти, т.є. пробуєме ше прилагодзиц ґу стану сна хтори сами твориме. Кед сон настанє у гоч хторей дугей фази, вон будзе менєй ясни и слабше ше го запамета од сна хтори настанє у РЕМ фази. Сни можу тирвац лєм даскельо секунди, та по 20 минути.<ref>''Freud, Sigmund'' (2008). The interpretation of dreams. Oxford World's Classics. ISBN 9780199537587.''<nowiki/>''</ref> Сон може випатрац зошицким нормално, а з другого боку може буц подполно надреални. Сни можу буц креативни думки, алє и инспирация за поєдинца хтори их шнїє. Подоби (проєкциї) у сну можу буц барз блїзки особи, алє, заш, проєкциї найчастейше абсурдни и нєреалистични Сни звичайно нє под контролу поєдинца, з винїмком луцидних снох, дзе особа свидома же шнїє и з тоту идею може контроловац цали сон. Заш лєм, людзе звичайно нє свидоми же шнїю.<ref>Lucid dreaming FAQ Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (13. март 2007) by The Lucidity Institute at Psych Web.</ref><ref>''Watanabe, T. (2003). „Lucid Dreaming: Its Experimental Proof and Psychological Conditions”. J Int Soc Life Inf Sci. '''21''' (1). ISSN 1341-9226.''</ref> Чловекова подсвидомосц будує сон, так же шицко цо обчекуєме же ше збудзе у сну, вец ше и збудзе.Звичайно слика сна бешедує о яким ше сну роби и чи проєкциї позитивци чи неґативци (напр. кед пада диждж и цма, велька вироятносц же ше роби о кошмару и же проєкциї неґативци). Єст вецей файти снох спомедзи хторих найпознатши кошмар, найкреативнєйши луцидни сон (после хторого особа цали дзень нєпояшнююцо чувствує же є щешлїва) и найреалистичнєйши од шицких сон знука сна або познатши як фалшиве будзенє. Тота файта сна може буц знємирююцо реалистична, та чежко спознац розлику чи особа шнїє, чи є будна. Тот тип сна настава кед у сну чловек дожиє шок, похопи же шнїє, и нагло ше пробує пребудзиц. Заш лєм, место же би ше пребудзел, пременї цали сон и шнїє же шнїл предходни сон, т.є. тераз поєдинєц шнїє же ше будзи и почина робиц дньово ствари хтори подсвидомо роби. == Толкованє снох у историї == Ище од найстарших часох, покля лєм досягую шлїди историї, чловек своїм сном придавал дакеди векше, а дакеди меенше значенє. На социокултурней мапи старих цивилизацийох сни мали повласцени статус. Култ сна и його толкованє були унєшени до шицких важних формох приватного и явного живота. Толкованє снох було наменєне лєм вибраним. През историю цивилизациї, у велїй дружтвох сни хасновали врачаре же би поставели дияґнозу даякей хороти або вошли до спиритуалного швета. Найзначнєйша мисия сна було спознаванє будучносци, у чловековим намаганю розтолковац власну судьбу и судьбу швета у хторим жиє. Стари Египтянє и стари Греки верели же то порученя од богох,Римянє ше на нїх поволовали же би од нїх достали совит або пророчество. За будистох сни то знаки хтори пререзую траєкториї думаня и пред того цо шнїє виходза у молги, подобнє як у жвератку, а китайски мудерци думали же сни то подїї теди кед ше душа, хун, дочасно роздвої од цела и вец мож бешедовац з духами, душами мертвих або з богами.<ref>Harris, William V., ''Dreams and Еxperience in Classical Antiquity'' (Cambridge, Mass.; London: Harvard University Press, 2009).</ref> ==== Египтянє ==== Найстарши одкрити списи пошвецени сном походза зоз старого Єгипту, дзе сни були цесно повязани зоз високу политику. Стари Египтянє верели же чловекова душа у сну ошлєбодзена од тїлесних сцискачох и же ше чиря до нєбесного праокеану же би, после будзеня вишла подмладзена, ошвижена и очисцена. Праокеан символизовал царство мертвих. ==== Стари Греки ==== Гречески чловек бул прешвечени же жиє у швеце дзе єст вельо знаки. Пророчества були цалосна часц духовного и културного амбиєнту, а найвакше значенє придаване сном. У старей Греческей нє були шицки сни достойни толкованя, алє лєм гевти хтори ше третировали як послати од богох, демонох або геройох. Медзитим, Греки ше розликовали по тим же нє пестовали култ пророкох, т.є. нє припознавали право толкованя лєм одредзеним поєдинцом. Сни вяза медзи чловеком и богами. Смертельни людзе прейґ сна спознаваю волю богох, хтора ше зявює у скритей форми. Було храми пошвецени богови сна („институциї за поштредованє“). Окрем храмох, правело ше и окремни келиї за тих цо шпя – клини, од чого после и виведзена назва клинїка. У старей Спарти було ефори – окремни державни службенїки хтори задлужени за шнїце (давали знац о волї богох, чи прави час за поход до войни, яки резултати битки буду и под.). Асклепиюс (Ескулап) то бог спаня и виздравеня, а Онир бог шнїца. Значи, правели розлику медзи шнїцом и спаньом. Спанє и сни служа здравю (насампредз ше подрозумює одпочивок цела). Даєдни авторе наглашую значносц снох за оздравенє окремних орґанох напр. за претровйованє, за осети, керованє хоротох, чисценє креви итд. Аристотел у своєй Кнїжки о снох повязує спанє з роботу шерца – шерцу у першим шоре потребне спанє, а потим и осетом. Сни одгук дньових збуваньох: шицки подїї у будним стану зохабяю шлїди у осетох и мозґу, хтори ше вноци, док шпиме и док нєт прилїву нових осетових упечаткох, преплєтаю и правя приповедку сна. Тоти Аристотелово идеї + идея о пророцтве снох були доминантни док ше нє зявела неуронаука у 18. и 19. вику. У 2. вику Артемидор позберал шицки списи о снох яки було до таеди у дїлу Онеирокритика. ==== Сон у исламе ==== Куран гутори же „Бог у сну бере души; тому кому предлужи живот враца душу“, а у процивним настава шмерц. Тиж ше гвари же „Бог бере души и у чаше шмерци“ (Куран XXIX, 30). За Ибн Арабия, сон єдна з драгох „з гевтого боку до з того боку“, коло надихнуца (''ilham''), хторе ше трима за „розбудзованє будносци“, и обяви (''wahy''), хтора найвисша форма розбудзованя чловечества – по тей драги Мойсей достал Заповиди, Давид Псалми, Исус Євангелию, а Мухамед Куран.<ref>Enes Karić, Smrt - san s onu stranu, Zbornik radova „San, java i buđenje“ (priredio Dušan Pajin), Dečje novine, Gornji Milanovac, 1991.</ref> Сни у хторих ше тому цо шпи дацо поведло (у хторих вон дацо чул) ше у исламскей традициї волаю правдоносни сни и вони представяю заренка єдносци (''tawhida'') хтори ше нам дарую у пропламсайох. === Фройдова теория снох === Фройд одкрил же сон ма смисел хтори нє познати свидомосци тому цо шпи, алє людзе, ситуациї и контексти зоз снох видзени як символи глїбших менталних конструктох. По Фройдови, сон викривена замена за нєсвидоме. Скрите, праве значенє сна мож одкриц з анализу сна. То технїка яку ше хаснує у психоанализи и других формох психотерапиї и совитованьох дзе фаховец интерпретує сни клиєнта. Фройд верел же з анализу снох оможлївени приступ ґу подсвидомому, односно же похопйованє сущносци снох „царска драга до нєсвидомого”. Фройд поровновал свою методу толкованя снох з роботу археолоґох на дешифрованю гиєроґлифох. За Фройда сни то порученя з людскей подсвидомосци, ''тайни шифи'' и ''знаки'' того цо ше збува у глїбини людскей души. Фройдова жридлова технїка толкованя снох була технїка шлєбодних асоцияцийох. Указал на розлику медзи змистом того цо дожите у сну, чий вислов нє ма примарну вредносц, и скритим, латентним жаданьом хторе скрива праве значенє сликох зоз сна. Сон нє повторює вирно податок (надраженє) зоз дїйсносци, алє го прерабя, прави алузию. Тоту алузию треба одгаднуц и одкриц цо алузия скрива, а сон поручує. Сон з векшей часци дума у визуалних сликох, алє заш лєм нє лєм у нїх. Роби тиж так зоз слуховима сликами и у меншей мири з упечатками яки даваю други осети. Сон виплєце мрежу од велїх збуваньох, думкох и сликох, попреплєтаних медзи собу и виложи ше тому цо шнїє як филм на платну. Тот цо шнїє, як найдомеркованши и єдини патрач, найчастейше нє розуми и нє похопює свойо ''ремек-дїло''. Пренаходзенє латентней думки сна, хтора ма пресудну важносц, барз очежане пре окремну функцию психи, т.є. пре цензуру хтора викривює слики сна, прецо вони поставаю нєпрепознатлїви и щица сон од вдереньох нєприємних здогадованьох. Викривенє сна то, у ствари, дїйство цензури сна.<ref>Freud 1994.</ref> ==== Робота сна ==== Робота сна обрабя процивносци скритого сна и преобраца скрити сон до очиглядного. Состої ше зоз штирох фазох: '''Зжиманє''' роби же би сон бул нєпревидни. Очиглядни сон ма менєй змисти як скрити, хтори богатши по обсягу и змисту. Єден очиглядни елемент одвитує векшому числу скритих елементох. Зжиманє настава так же ше: * одредзени скрити елементи вируцую; * спомедзи комплексох скритого сна преходзи до очиглядного сна лєм єден виривок; * скрити елементи хтори маю дацо заєднїцке злїваю ше до єдинственей цалосци за очиглядни сон; '''Поцагованє''' то дїло цензури сна и ма два вираженя: * з алузию ше заменює латентни елемент; * психична наглашка преходзи з єдного важного елементу на даяки други нєважни, так же випатра як кед би сон поцагнул свойо чежиско; '''Претворйованє''' думкох до визуалних сликох''' то психолоґийно найинтересантнєйша''' фаза. Нє шицко у думкох подредзене тому претворйованю, дацо затримує свою форму, та ше у очиглядним сну зявює як думка або знанє. Даєден елемент хтори ше чежко зоз слику представя, виражує ше символично. '''Секундарни''' обробок''' ше одноши на лоґичне повязованє''' на випатрунок нєповязаних здогадованьох, обачованьох и др. Же би манифестни змист сна бул лоґични и розумлїви, муши прейсц през секундарни обробок.<ref>''Hobson, J. A.;'' McCarley, R. W. (1977). „The brain as a dream state generator: an activation-synthesis hypothesis of the dream process”. American Journal of Psychiatry (на језику: енглески). '''134''' (12): 1335—1348. ISSN 0002-953X. PMID 21570. doi:10.1176/ajp.134.12.1335.''<nowiki/>''</ref> ==== Робота толкованя ==== Робота толкованя сна то робота хтора идзе у процивним напряме од роботи сна и од очиглядного сна сце дойсц до скритого сна. Толкованє сна значи дац сну його смисел. Фройдово правила у толкованю снох: · Нє водзиц бриґу о манифестним, о тим цо випатра же сон гутори, бо то нїяким концом нє тото нєсвидоме хторе глєдаме; · Огранїчиц роботу сна на тото же бизме за кажди елемент одкрили иншаке значенє, без огляду на тото кельо ше оддалює од елементу; · Причекац док ше скрите, глєдане нєсвидоме нє зяви саме од себе, бо док глєдаме – можеме ше оддалїц од ришеня; дзекеди потребна лєм єдна подумка же нас од елементу сна одведзе до нєсвидомого у нїм, док другираз за тото потребни велї дуги асоцияциї. === Юнґовске толкованє сна === Карл Ґустав Юнґ, вчасни Фройдов шлїдбенїк, твердзел же функция снох компензовац гевти часци чловековей психи хтори ше нєдосц розвили под час будного стану. Юнґ на сон патри як на ''природни феномен'' и ''нєнамирне ''зявенє, хторе нє завиши од волї, жаданя, намири або поставених цильох свидомей часци особи. Нєсвидоми змисти чловекови потребни пре дополнєнє свидомих змистох, бо, як Юнґ наглашує, свидомосц мож дресирац, алє нєсвидоме нїґда. За Юнґа занїманє з питаньом нєсвидомого, а з тим и зоз снами хтори специфични и спонтани вираз того нєсвидомого, мало ''животну важносц'' и прето же ше ту робело о ''духовним буц'' або ''нє буц''. Прето Юнґ сни тримал як ''prima'' ''materiom'' свойого животного дїла. Юнґова животна филозофия гвари же чловек постава цалосни, подполни, змирени, плодни и щешлїви лєм теди кед процес индивидуациї докончени, кед свидоме и нєсвидоме научели жиц у мире и дополньовац єдно друге.<ref>Jung 1934.</ref> Сни нє маю лєм функцию лїченя, алє нас и подучую, дополнюю, унапрямую, инспирую, указую нам дзе гришиме и дзе зме нєприлагодзени и, конєчно, даваю нам одвити на питаня и ришеня за проблеми зоз хторима свидома часц нашей особносци нє може висц украй, понеже свидомосц, за розлику од нєсвидомого, нїґда нє видзи цалосц. Прето ше у ери наукового толкованя снох сон хаснує як ''звитодаватель' нєсвидомого. Юнґ наглашує компензаторну, негативно-компензаторну'' т.є''.'' редуктивну ''и проспективну'' функциа сна''.'' === Активацийно-синтетска теория сна === Модерну алтернативу Фройдовей емпирийно нєпотвердзеней теориї дал Ален Хобсон 1989. року през свою активацийно-синтетску теорию<ref>''Eiser, A. S'' (2005). „Physiology and psychology of dreams”. Semin Neurol.. '''25''' (1): 97—105. PMID 15798942. doi:10.1055/s-2005-867078.''.''</ref>. Тота теория заснована на факту же под час РЕМ спаня велї мозґово тракти (системи орґанох, як напр. диґестивни тракт) активовани и прето бомбардую скору велького мозґу з нервнима сиґналами. Понеже тоти сиґнали односно информациї углавним случайни, скора велького мозґу пробує од нїх направиц цалосну приповедку и уклада их до сна. Тота теория нє неґирує зошицким же сни маю одредзене значенє. Особа хтора шнїє пробує направиц цалосну приповедку од велїх случайних информацийох и вона тото роби на єй специфични способ. Окрем того, активация мозґових трактох нє у подполносци случайна и вона може буц одраженє дньових активносцох, емоционалного стану, думкох итд.<ref>''Маринковић,'' Драган (2017). Биолошке основе понашања (PDF). Универзитет у Београду - Факултет за специјалну едукацију и рехабилитацију. ISBN 978-86-6203-098-6.''<nowiki/>''</ref> === Клинїчно-анатомска гипотеза сна === Клинїчно-анатомска гипотеза хтора дава алтернативни попатрунок на предходне толкованє шлїдзи зоз клинїчних студийох пациєнтох з покалїченями мозґа<ref>''Solms, M (2000).'' „Dreaming and REM sleep are controlled by different brain mechanisms”. Behav Brain Sci.. '''23''' (6): 843—850. PMID 11515144. doi:10.1017/S0140525X00003988.''; discussion 904-1121.''</ref>. Як и активацийно-синтетска теория, и вона руша од становиска же сон иницировани з активацию трактох у мозґу хтори тоти стимулуси комбиную з информациями зоз хторима мозоґ моментално манипулує, и зоз стимулусами хтори моментално прима и обрабя (звук, дотик и под.), алє меншу значносц придава случайней активациї трактох. Тота теория на сон патри як на даяку файту процесу думаня под нєзвичайнима обставинами. Нєзвичайни обставини представяю факт же у сну нєт звичайни стимулуси з визуалних, авдиторних и других сензорних рецепторох, цо спричинює нїзшу активносц примарного кортексу хтори обрабя тоти стимулуси и векшу активносц других часцох мозґу хтори участвую у формованю сликох и звукох. Супримована и активносц примарного моторного кортексу (мозґовей скори), та нєт акциї, як и активносц префронталного кортексу хтори задлужени за роботну меморию. Спрам тей теориї, под час сна маме чувство нєсподзиваней подїї без намири реаґовац. Под час сна зазначена висока активносц у париєталним кортексу хтори задлужени за визуално-просторну перцепцию, и у гипоталамусу и амиґдали хтори маю улогу у емоционалним одвиту (Gvilia, Turner, McGinty, & Szymusiak, 2006). Значи, комбинация нукашнїх и вонкашнїх стимулусох, спрам тей теориї, приводзи до активациї часцох париєталного, окципиталного и темпоралного кортексу, цо резултує зоз зявеньом сна. == Фразеолоґия == '''Дзецко потрацело сон''' гвари ше кед дзецко вецей ноци нє спало алє плакало, а през дзень спало, зачерало дзень за ноц. == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сан Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 499. == Референци == mnc7sj66dxvkvbjjg111q1pkawbxewe 20701 20700 2026-08-14T15:58:22Z Saslavik 1716 Положени фотки 20701 wikitext text/x-wiki [[Файл:Lecomte_du_Nouy_Il_sogno_dell'eunuco.jpg|мини|259x259пиксел|Сон евнуха од Жан-Жул-Антоана Лекомта ду Ноа.]] '''Сон '''(общеславянске слово, од праслав. sъnъ) то ментална активносц под час спаня. Нє подпада под критичносц, нєсвидома є и ирационална. Сон найподполєйше помага у преучованю нєсвидомого и спознаваню самого себе.<ref>Овај чланак или његов део изворно је преузет из ''Речника социјалног рада'' Ивана Видановића уз одобрење аутора.</ref> Велї виглєдоваче людскей души пошвецели свой час сном, наздаваюци ше же одкрию смисел и значносц сна. Сон то шор сликох, идейох, емоцийох и сензацийох хтори ше звичайно намислом зявюю у розуме одредзених фазох сна.<ref>''„Dream”. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. 2000.''</ref> Людзе препровадзую коло два годзини у сну вноци, и кажди сон тирва коло 5 до 20 минути, гоч тот цо шнїє може перциповац сон як вельо длугши од того.<ref>''Lee Ann Obringer (2006). How Dream Works. Архивирано из оригинала 18. 4. 2006. г..''</ref> Шнїце и сон попреплєтани. Сни ше углавним зявюю у фази швидкого руху очох (РЕМ) - кед активносц мозґа висока и здогадує на будносц. Понеже РЕМ сон мож одкиц при велїх файтох, а виглєдованя суґерую же шицки цицаре доживюю РЕМ, повязованє снох зоз РЕМ спаньом приведло до предпоставки же животинї шнїю. Медзитим, людзе тиж шнїю под час нє-РЕМ спаня, а нє шицки РЕМ будзеня спричинюю звити о снох. Же би бул преучовани, сон ше муши перше звесц на вербални звит, хтори представя приказ субєктового здогадованя сна, а нє самого субєктового искуства сна. Значи, же животинї шнїю тераз нє мож доказац, як анї тото же людски фетуси и превербални, лєм цо народзени идзеци шнїю.<ref>''Bulkeley, Kelly'' (2008). Dreaming in the world's religions: A comparative history. NYU Press. стр. 14. ISBN 978-0-8147-9956-7. „Do animals dream? We currently have no means of proving it one way or the other, just as we have no way to determine whether human fetuses and newborns are genuinely dreaming before they develop the ability to speak and relate their experiences.”''<nowiki/>''</ref> Сон, у ствари, физиолоґийни стан мированя; спанє: ''Шветло уж давно було загашене,'' ''а мнє сон нїяк на очи.'' == Субєктивне искуство == Зачувани списи зоз скорейших медитеранских цивилизацийох указую на релативно наглу пременку субєктивного искуства сна медзи антику бронзового периоду и початком класичней ери. У снох о нащивох у хторих ше бешедує у старих списох, тоти цо шнїю були углавним пасивни у своїх снох, а визуални змист насампредз служел за заокружованє авторитативних слухацих порученьох. Гудеа, краль сумерского варошу-держави Лаґаш (пановал коло 2144–2124. п.н.е.), обновел храм Нинґирсу як резултат сна у хторим му поведзене най тото зроби. После антики, пасивне слуханє снох з нащивами у велькей мири уступело место визуализованим наративом у хторих тот цо шнїє постава особа хтора активно участвує. Од 1940-их по 1985. Рок Калвин С. Хол назберал вецей як 50.000 звити о снох. Року 1966. Хол и Роберт Ван де Касл обявели ''The'' ''Content'' ''Analysis'' ''of'' ''Dreams'', у хторей представели систему кодованя за преучованє 1.000 звитох о студентских снох. Резултати указали же учашнїки з рижних часцох швета указали подобносц у змисту снох. Єдини остаток античней авторитативней фиґури зоз снох у списку подобох зоз снох при Холови и Ван де Каслови то укюлчованє Бога до катеґориї познатих особох. Холово комплетни звити о снох постали явно доступни коло половки 1990-их рокох дзекуюци його щиценїкови Вилиямови Домгофови. Новши студиї звитох о снох, гоч приноша вецей деталї, предлужую позитивно цитировац Холову студию. У Холовей студиї, найчастейша емоция хтору ше доживює у снох була анксиозносц. Други емоциї уключовали напущеносц, гнїв, страх, радосц и щесце. Неґативни емоциї були вельо частейши од позитивних. Холова анализа податкох указала же ше сексуални сни нє зявюю вецей як 10% часу и же су частейши при младих (до штреднїх тинейджерох). Друга студия указала же 8% снох и хлопох и женох ма сексуални змист. У даєдних случайох, сексуални сни можу привесц до орґазма або ноцних емисийох. Вони колоквиялно познати як „влажни сни“. Визуална природа снох ґенерално барз фантазмаґорична, односно розлични локациї и обєкти ше нєпреривно злїваю єдни до других. Визуални елементи (уключуюци локациї, людзох и обєкти) ґенерално одражую здогадованя и искуства особи, алє розгварка може достац барз преувелїчани и бизарни форми. Даєдни сни можу аж виприповедац розробени приповедки у хторих тот цо шнїє уходзи до зошицким нових, зложених шветох и будзи ше з идеями, думаками и чувствами яки нїґда нє спознал пред тим як их шнїл. Людзе хтори цемни од народзеня нє маю визуални сни. Їх змисти снох повязани з другима осетами як цо слух, дотхнуце, пах и смак, хтори присутни од народзеня. == Фази сна == Єст фази сна з индивидуалнима характеристиками: {| class="wikitable" |'''Фаза сна''' |'''Характеристики''' |- |Пред першу фазу |Десинхронизоване трепеценє висшей фреквенциї (15-30 герци) и мали амплитуди хтори характерстични за будни стан, редукую ше на 10, амплитуда ше звекшує на коло 30 миливолти и правя ше алфа-габи (Берґерово габи). |- |Перша фаза |Нїзка ЕЕГ волтажа, з часу на час спомалшени тета-габи, ридки рухи окових булбусох, зменшани мускулов тонус, тирва коло дзешец минути; тот цо шпи ше з часу на час враца до тей фази кед ше му сон "сценша". |- |Друга фаза |Характеристична по перших зявйованьох осамених габох звекшаней волтажи (коло 50 микроволти) хтори ше волаю "вреценко", а хтори такой провадзи нагли пад, або по присустве К-комплексау неґативни одклон и потим скок волтажи за вєдно 250 миливолти. Зявюю ше и спомалшени габи велькей волтажи; тонус мускулох и далєй опадує. |- |Треца фаза |Звекшує ше процент спомалшених габох (20-50%) и з часу на час ше зявюю "вреценка". |- |Штварта фаза |Спомалшени габи творя вецей як 50%; зявюю ше барз спомалшени делта-габи з найвекшу амплитуду (до 200 микроволти). |} == Пояшнєнє снох == Наставанє и циль снох нє зошицким розяшнєни, гоч тота тема будзела интересованя при велїх людзох през историю. Наука хтора ше занїма зоз снами вола ше ониролоґия.<ref>''Aserinsky, E. and'' N. Kleitman (1953). „Regularly Occurring Periods of Eye Motility and Concomitant Phenomena during Sleep.”. Science. '''118''' (3062): 273—274. Bibcode:1953Sci...118..273A. PMID 13089671. doi:10.1126/science.118.3062.273.''.''</ref><ref>Gackenbach, Jayne and Stephen LaBerge, Eds. 1988. ''Conscious Mind, Sleeping Brain''. New York: Plenum Press.</ref> Науковци веря же кажде шнїє, алє ше людзе з часу на час нє здогадую свойого сна. По наукових виглєдоцваньох, чловек запамета лєм 5% того цо шнїє. Сон директно повязани з подсвидомосцу. Особа пребудзена з РЕМ фази сна ше найвироятнєйше будзе здогадовац свойого сна.<ref>''Ann, Lee (27. 1.'' 2005). „HowStuffWorks "Dreams and REM Sleep"”. Science.howstuffworks.com. Приступљено 11. 8. 2012.''<nowiki/>''</ref> Сни звичайно наставаю у спомнутей фази сна. У РЕМ (rapid-eye movement) фази сна, чловечи мозоґ найуробенши. РЕМ фаза достала назву по тим же ше нам у тей фази сна очи починаю нєсвидомо рушац. У сну, шицки рецептори у мозґу ше активую, окрем єдного: рецептора за лоґику. Нєясне прецо, алє ше лєм тота часц мозґа „гаши“ у сну, та прето нє можеме думац док шнїєме, анї похопиц же шнїєме. Без лоґики хтора би нас звичайно порушовала, нєсвидомо ше починаме операц на инстинкти, т.є. пробуєме ше прилагодзиц ґу стану сна хтори сами твориме. Кед сон настанє у гоч хторей дугей фази, вон будзе менєй ясни и слабше ше го запамета од сна хтори настанє у РЕМ фази. Сни можу тирвац лєм даскельо секунди, та по 20 минути.<ref>''Freud, Sigmund'' (2008). The interpretation of dreams. Oxford World's Classics. ISBN 9780199537587.''<nowiki/>''</ref> Сон може випатрац зошицким нормално, а з другого боку може буц подполно надреални. Сни можу буц креативни думки, алє и инспирация за поєдинца хтори их шнїє. Подоби (проєкциї) у сну можу буц барз блїзки особи, алє, заш, проєкциї найчастейше абсурдни и нєреалистични Сни звичайно нє под контролу поєдинца, з винїмком луцидних снох, дзе особа свидома же шнїє и з тоту идею може контроловац цали сон. Заш лєм, людзе звичайно нє свидоми же шнїю.<ref>Lucid dreaming FAQ Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (13. март 2007) by The Lucidity Institute at Psych Web.</ref><ref>''Watanabe, T. (2003). „Lucid Dreaming: Its Experimental Proof and Psychological Conditions”. J Int Soc Life Inf Sci. '''21''' (1). ISSN 1341-9226.''</ref> Чловекова подсвидомосц будує сон, так же шицко цо обчекуєме же ше збудзе у сну, вец ше и збудзе.Звичайно слика сна бешедує о яким ше сну роби и чи проєкциї позитивци чи неґативци (напр. кед пада диждж и цма, велька вироятносц же ше роби о кошмару и же проєкциї неґативци). Єст вецей файти снох спомедзи хторих найпознатши кошмар, найкреативнєйши луцидни сон (после хторого особа цали дзень нєпояшнююцо чувствує же є щешлїва) и найреалистичнєйши од шицких сон знука сна або познатши як фалшиве будзенє. Тота файта сна може буц знємирююцо реалистична, та чежко спознац розлику чи особа шнїє, чи є будна. Тот тип сна настава кед у сну чловек дожиє шок, похопи же шнїє, и нагло ше пробує пребудзиц. Заш лєм, место же би ше пребудзел, пременї цали сон и шнїє же шнїл предходни сон, т.є. тераз поєдинєц шнїє же ше будзи и почина робиц дньово ствари хтори подсвидомо роби. == Толкованє снох у историї == [[Файл:Ossiansongs.JPG|мини|220п]] Ище од найстарших часох, покля лєм досягую шлїди историї, чловек своїм сном придавал дакеди векше, а дакеди меенше значенє. На социокултурней мапи старих цивилизацийох сни мали повласцени статус. Култ сна и його толкованє були унєшени до шицких важних формох приватного и явного живота. Толкованє снох було наменєне лєм вибраним. През историю цивилизациї, у велїй дружтвох сни хасновали врачаре же би поставели дияґнозу даякей хороти або вошли до спиритуалного швета. Найзначнєйша мисия сна було спознаванє будучносци, у чловековим намаганю розтолковац власну судьбу и судьбу швета у хторим жиє. Стари Египтянє и стари Греки верели же то порученя од богох,Римянє ше на нїх поволовали же би од нїх достали совит або пророчество. За будистох сни то знаки хтори пререзую траєкториї думаня и пред того цо шнїє виходза у молги, подобнє як у жвератку, а китайски мудерци думали же сни то подїї теди кед ше душа, хун, дочасно роздвої од цела и вец мож бешедовац з духами, душами мертвих або з богами.<ref>Harris, William V., ''Dreams and Еxperience in Classical Antiquity'' (Cambridge, Mass.; London: Harvard University Press, 2009).</ref> ==== Египтянє ==== Найстарши одкрити списи пошвецени сном походза зоз старого Єгипту, дзе сни були цесно повязани зоз високу политику. Стари Египтянє верели же чловекова душа у сну ошлєбодзена од тїлесних сцискачох и же ше чиря до нєбесного праокеану же би, после будзеня вишла подмладзена, ошвижена и очисцена. Праокеан символизовал царство мертвих. ==== Стари Греки ==== Гречески чловек бул прешвечени же жиє у швеце дзе єст вельо знаки. Пророчества були цалосна часц духовного и културного амбиєнту, а найвакше значенє придаване сном. У старей Греческей нє були шицки сни достойни толкованя, алє лєм гевти хтори ше третировали як послати од богох, демонох або геройох. Медзитим, Греки ше розликовали по тим же нє пестовали култ пророкох, т.є. нє припознавали право толкованя лєм одредзеним поєдинцом. Сни вяза медзи чловеком и богами. Смертельни людзе прейґ сна спознаваю волю богох, хтора ше зявює у скритей форми. Було храми пошвецени богови сна („институциї за поштредованє“). Окрем храмох, правело ше и окремни келиї за тих цо шпя – клини, од чого после и виведзена назва клинїка. У старей Спарти було ефори – окремни державни службенїки хтори задлужени за шнїце (давали знац о волї богох, чи прави час за поход до войни, яки резултати битки буду и под.). Асклепиюс (Ескулап) то бог спаня и виздравеня, а Онир бог шнїца. Значи, правели розлику медзи шнїцом и спаньом. Спанє и сни служа здравю (насампредз ше подрозумює одпочивок цела). Даєдни авторе наглашую значносц снох за оздравенє окремних орґанох напр. за претровйованє, за осети, керованє хоротох, чисценє креви итд. Аристотел у своєй Кнїжки о снох повязує спанє з роботу шерца – шерцу у першим шоре потребне спанє, а потим и осетом. Сни одгук дньових збуваньох: шицки подїї у будним стану зохабяю шлїди у осетох и мозґу, хтори ше вноци, док шпиме и док нєт прилїву нових осетових упечаткох, преплєтаю и правя приповедку сна. Тоти Аристотелово идеї + идея о пророцтве снох були доминантни док ше нє зявела неуронаука у 18. и 19. вику. У 2. вику Артемидор позберал шицки списи о снох яки було до таеди у дїлу Онеирокритика. ==== Сон у исламе ==== Куран гутори же „Бог у сну бере души; тому кому предлужи живот враца душу“, а у процивним настава шмерц. Тиж ше гвари же „Бог бере души и у чаше шмерци“ (Куран XXIX, 30). За Ибн Арабия, сон єдна з драгох „з гевтого боку до з того боку“, коло надихнуца (''ilham''), хторе ше трима за „розбудзованє будносци“, и обяви (''wahy''), хтора найвисша форма розбудзованя чловечества – по тей драги Мойсей достал Заповиди, Давид Псалми, Исус Євангелию, а Мухамед Куран.<ref>Enes Karić, Smrt - san s onu stranu, Zbornik radova „San, java i buđenje“ (priredio Dušan Pajin), Dečje novine, Gornji Milanovac, 1991.</ref> Сни у хторих ше тому цо шпи дацо поведло (у хторих вон дацо чул) ше у исламскей традициї волаю правдоносни сни и вони представяю заренка єдносци (''tawhida'') хтори ше нам дарую у пропламсайох. === Фройдова теория снох === Фройд одкрил же сон ма смисел хтори нє познати свидомосци тому цо шпи, алє людзе, ситуациї и контексти зоз снох видзени як символи глїбших менталних конструктох. По Фройдови, сон викривена замена за нєсвидоме. Скрите, праве значенє сна мож одкриц з анализу сна. То технїка яку ше хаснує у психоанализи и других формох психотерапиї и совитованьох дзе фаховец интерпретує сни клиєнта. Фройд верел же з анализу снох оможлївени приступ ґу подсвидомому, односно же похопйованє сущносци снох „царска драга до нєсвидомого”. Фройд поровновал свою методу толкованя снох з роботу археолоґох на дешифрованю гиєроґлифох. За Фройда сни то порученя з людскей подсвидомосци, ''тайни шифи'' и ''знаки'' того цо ше збува у глїбини людскей души. Фройдова жридлова технїка толкованя снох була технїка шлєбодних асоцияцийох. Указал на розлику медзи змистом того цо дожите у сну, чий вислов нє ма примарну вредносц, и скритим, латентним жаданьом хторе скрива праве значенє сликох зоз сна. Сон нє повторює вирно податок (надраженє) зоз дїйсносци, алє го прерабя, прави алузию. Тоту алузию треба одгаднуц и одкриц цо алузия скрива, а сон поручує. Сон з векшей часци дума у визуалних сликох, алє заш лєм нє лєм у нїх. Роби тиж так зоз слуховима сликами и у меншей мири з упечатками яки даваю други осети. Сон виплєце мрежу од велїх збуваньох, думкох и сликох, попреплєтаних медзи собу и виложи ше тому цо шнїє як филм на платну. Тот цо шнїє, як найдомеркованши и єдини патрач, найчастейше нє розуми и нє похопює свойо ''ремек-дїло''. Пренаходзенє латентней думки сна, хтора ма пресудну важносц, барз очежане пре окремну функцию психи, т.є. пре цензуру хтора викривює слики сна, прецо вони поставаю нєпрепознатлїви и щица сон од вдереньох нєприємних здогадованьох. Викривенє сна то, у ствари, дїйство цензури сна.<ref>Freud 1994.</ref> ==== Робота сна ==== Робота сна обрабя процивносци скритого сна и преобраца скрити сон до очиглядного. Состої ше зоз штирох фазох: '''Зжиманє''' роби же би сон бул нєпревидни. Очиглядни сон ма менєй змисти як скрити, хтори богатши по обсягу и змисту. Єден очиглядни елемент одвитує векшому числу скритих елементох. Зжиманє настава так же ше: * одредзени скрити елементи вируцую; * спомедзи комплексох скритого сна преходзи до очиглядного сна лєм єден виривок; * скрити елементи хтори маю дацо заєднїцке злїваю ше до єдинственей цалосци за очиглядни сон; '''Поцагованє''' то дїло цензури сна и ма два вираженя: * з алузию ше заменює латентни елемент; * психична наглашка преходзи з єдного важного елементу на даяки други нєважни, так же випатра як кед би сон поцагнул свойо чежиско; '''Претворйованє''' думкох до визуалних сликох''' то психолоґийно найинтересантнєйша''' фаза. Нє шицко у думкох подредзене тому претворйованю, дацо затримує свою форму, та ше у очиглядним сну зявює як думка або знанє. Даєден елемент хтори ше чежко зоз слику представя, виражує ше символично. '''Секундарни''' обробок''' ше одноши на лоґичне повязованє''' на випатрунок нєповязаних здогадованьох, обачованьох и др. Же би манифестни змист сна бул лоґични и розумлїви, муши прейсц през секундарни обробок.<ref>''Hobson, J. A.;'' McCarley, R. W. (1977). „The brain as a dream state generator: an activation-synthesis hypothesis of the dream process”. American Journal of Psychiatry (на језику: енглески). '''134''' (12): 1335—1348. ISSN 0002-953X. PMID 21570. doi:10.1176/ajp.134.12.1335.''<nowiki/>''</ref> ==== Робота толкованя ==== Робота толкованя сна то робота хтора идзе у процивним напряме од роботи сна и од очиглядного сна сце дойсц до скритого сна. Толкованє сна значи дац сну його смисел. Фройдово правила у толкованю снох: · Нє водзиц бриґу о манифестним, о тим цо випатра же сон гутори, бо то нїяким концом нє тото нєсвидоме хторе глєдаме; · Огранїчиц роботу сна на тото же бизме за кажди елемент одкрили иншаке значенє, без огляду на тото кельо ше оддалює од елементу; · Причекац док ше скрите, глєдане нєсвидоме нє зяви саме од себе, бо док глєдаме – можеме ше оддалїц од ришеня; дзекеди потребна лєм єдна подумка же нас од елементу сна одведзе до нєсвидомого у нїм, док другираз за тото потребни велї дуги асоцияциї. === Юнґовске толкованє сна === Карл Ґустав Юнґ, вчасни Фройдов шлїдбенїк, твердзел же функция снох компензовац гевти часци чловековей психи хтори ше нєдосц розвили под час будного стану. Юнґ на сон патри як на ''природни феномен'' и ''нєнамирне ''зявенє, хторе нє завиши од волї, жаданя, намири або поставених цильох свидомей часци особи. Нєсвидоми змисти чловекови потребни пре дополнєнє свидомих змистох, бо, як Юнґ наглашує, свидомосц мож дресирац, алє нєсвидоме нїґда. За Юнґа занїманє з питаньом нєсвидомого, а з тим и зоз снами хтори специфични и спонтани вираз того нєсвидомого, мало ''животну важносц'' и прето же ше ту робело о ''духовним буц'' або ''нє буц''. Прето Юнґ сни тримал як ''prima'' ''materiom'' свойого животного дїла. Юнґова животна филозофия гвари же чловек постава цалосни, подполни, змирени, плодни и щешлїви лєм теди кед процес индивидуациї докончени, кед свидоме и нєсвидоме научели жиц у мире и дополньовац єдно друге.<ref>Jung 1934.</ref> Сни нє маю лєм функцию лїченя, алє нас и подучую, дополнюю, унапрямую, инспирую, указую нам дзе гришиме и дзе зме нєприлагодзени и, конєчно, даваю нам одвити на питаня и ришеня за проблеми зоз хторима свидома часц нашей особносци нє може висц украй, понеже свидомосц, за розлику од нєсвидомого, нїґда нє видзи цалосц. Прето ше у ери наукового толкованя снох сон хаснує як ''звитодаватель' нєсвидомого. Юнґ наглашує компензаторну, негативно-компензаторну'' т.є''.'' редуктивну ''и проспективну'' функциа сна''.'' === Активацийно-синтетска теория сна === Модерну алтернативу Фройдовей емпирийно нєпотвердзеней теориї дал Ален Хобсон 1989. року през свою активацийно-синтетску теорию<ref>''Eiser, A. S'' (2005). „Physiology and psychology of dreams”. Semin Neurol.. '''25''' (1): 97—105. PMID 15798942. doi:10.1055/s-2005-867078.''.''</ref>. Тота теория заснована на факту же под час РЕМ спаня велї мозґово тракти (системи орґанох, як напр. диґестивни тракт) активовани и прето бомбардую скору велького мозґу з нервнима сиґналами. Понеже тоти сиґнали односно информациї углавним случайни, скора велького мозґу пробує од нїх направиц цалосну приповедку и уклада их до сна. Тота теория нє неґирує зошицким же сни маю одредзене значенє. Особа хтора шнїє пробує направиц цалосну приповедку од велїх случайних информацийох и вона тото роби на єй специфични способ. Окрем того, активация мозґових трактох нє у подполносци случайна и вона може буц одраженє дньових активносцох, емоционалного стану, думкох итд.<ref>''Маринковић,'' Драган (2017). Биолошке основе понашања (PDF). Универзитет у Београду - Факултет за специјалну едукацију и рехабилитацију. ISBN 978-86-6203-098-6.''<nowiki/>''</ref> === Клинїчно-анатомска гипотеза сна === Клинїчно-анатомска гипотеза хтора дава алтернативни попатрунок на предходне толкованє шлїдзи зоз клинїчних студийох пациєнтох з покалїченями мозґа<ref>''Solms, M (2000).'' „Dreaming and REM sleep are controlled by different brain mechanisms”. Behav Brain Sci.. '''23''' (6): 843—850. PMID 11515144. doi:10.1017/S0140525X00003988.''; discussion 904-1121.''</ref>. Як и активацийно-синтетска теория, и вона руша од становиска же сон иницировани з активацию трактох у мозґу хтори тоти стимулуси комбиную з информациями зоз хторима мозоґ моментално манипулує, и зоз стимулусами хтори моментално прима и обрабя (звук, дотик и под.), алє меншу значносц придава случайней активациї трактох. Тота теория на сон патри як на даяку файту процесу думаня под нєзвичайнима обставинами. Нєзвичайни обставини представяю факт же у сну нєт звичайни стимулуси з визуалних, авдиторних и других сензорних рецепторох, цо спричинює нїзшу активносц примарного кортексу хтори обрабя тоти стимулуси и векшу активносц других часцох мозґу хтори участвую у формованю сликох и звукох. Супримована и активносц примарного моторного кортексу (мозґовей скори), та нєт акциї, як и активносц префронталного кортексу хтори задлужени за роботну меморию. Спрам тей теориї, под час сна маме чувство нєсподзиваней подїї без намири реаґовац. Под час сна зазначена висока активносц у париєталним кортексу хтори задлужени за визуално-просторну перцепцию, и у гипоталамусу и амиґдали хтори маю улогу у емоционалним одвиту (Gvilia, Turner, McGinty, & Szymusiak, 2006). Значи, комбинация нукашнїх и вонкашнїх стимулусох, спрам тей теориї, приводзи до активациї часцох париєталного, окципиталного и темпоралного кортексу, цо резултує зоз зявеньом сна. == Референци == <references /> == Фразеолоґия == '''Дзецко потрацело сон''' гвари ше кед дзецко вецей ноци нє спало алє плакало, а през дзень спало, зачерало дзень за ноц. == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сан Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 499. qe92der7lbs06rsr2ldca5roac9zyzx 20702 20701 2026-08-14T15:59:39Z Saslavik 1716 Катеґория 20702 wikitext text/x-wiki [[Файл:Lecomte_du_Nouy_Il_sogno_dell'eunuco.jpg|мини|259x259пиксел|Сон евнуха од Жан-Жул-Антоана Лекомта ду Ноа.]] '''Сон '''(общеславянске слово, од праслав. sъnъ) то ментална активносц под час спаня. Нє подпада под критичносц, нєсвидома є и ирационална. Сон найподполєйше помага у преучованю нєсвидомого и спознаваню самого себе.<ref>Овај чланак или његов део изворно је преузет из ''Речника социјалног рада'' Ивана Видановића уз одобрење аутора.</ref> Велї виглєдоваче людскей души пошвецели свой час сном, наздаваюци ше же одкрию смисел и значносц сна. Сон то шор сликох, идейох, емоцийох и сензацийох хтори ше звичайно намислом зявюю у розуме одредзених фазох сна.<ref>''„Dream”. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. 2000.''</ref> Людзе препровадзую коло два годзини у сну вноци, и кажди сон тирва коло 5 до 20 минути, гоч тот цо шнїє може перциповац сон як вельо длугши од того.<ref>''Lee Ann Obringer (2006). How Dream Works. Архивирано из оригинала 18. 4. 2006. г..''</ref> Шнїце и сон попреплєтани. Сни ше углавним зявюю у фази швидкого руху очох (РЕМ) - кед активносц мозґа висока и здогадує на будносц. Понеже РЕМ сон мож одкиц при велїх файтох, а виглєдованя суґерую же шицки цицаре доживюю РЕМ, повязованє снох зоз РЕМ спаньом приведло до предпоставки же животинї шнїю. Медзитим, людзе тиж шнїю под час нє-РЕМ спаня, а нє шицки РЕМ будзеня спричинюю звити о снох. Же би бул преучовани, сон ше муши перше звесц на вербални звит, хтори представя приказ субєктового здогадованя сна, а нє самого субєктового искуства сна. Значи, же животинї шнїю тераз нє мож доказац, як анї тото же людски фетуси и превербални, лєм цо народзени идзеци шнїю.<ref>''Bulkeley, Kelly'' (2008). Dreaming in the world's religions: A comparative history. NYU Press. стр. 14. ISBN 978-0-8147-9956-7. „Do animals dream? We currently have no means of proving it one way or the other, just as we have no way to determine whether human fetuses and newborns are genuinely dreaming before they develop the ability to speak and relate their experiences.”''<nowiki/>''</ref> Сон, у ствари, физиолоґийни стан мированя; спанє: ''Шветло уж давно було загашене,'' ''а мнє сон нїяк на очи.'' == Субєктивне искуство == Зачувани списи зоз скорейших медитеранских цивилизацийох указую на релативно наглу пременку субєктивного искуства сна медзи антику бронзового периоду и початком класичней ери. У снох о нащивох у хторих ше бешедує у старих списох, тоти цо шнїю були углавним пасивни у своїх снох, а визуални змист насампредз служел за заокружованє авторитативних слухацих порученьох. Гудеа, краль сумерского варошу-держави Лаґаш (пановал коло 2144–2124. п.н.е.), обновел храм Нинґирсу як резултат сна у хторим му поведзене най тото зроби. После антики, пасивне слуханє снох з нащивами у велькей мири уступело место визуализованим наративом у хторих тот цо шнїє постава особа хтора активно участвує. Од 1940-их по 1985. Рок Калвин С. Хол назберал вецей як 50.000 звити о снох. Року 1966. Хол и Роберт Ван де Касл обявели ''The'' ''Content'' ''Analysis'' ''of'' ''Dreams'', у хторей представели систему кодованя за преучованє 1.000 звитох о студентских снох. Резултати указали же учашнїки з рижних часцох швета указали подобносц у змисту снох. Єдини остаток античней авторитативней фиґури зоз снох у списку подобох зоз снох при Холови и Ван де Каслови то укюлчованє Бога до катеґориї познатих особох. Холово комплетни звити о снох постали явно доступни коло половки 1990-их рокох дзекуюци його щиценїкови Вилиямови Домгофови. Новши студиї звитох о снох, гоч приноша вецей деталї, предлужую позитивно цитировац Холову студию. У Холовей студиї, найчастейша емоция хтору ше доживює у снох була анксиозносц. Други емоциї уключовали напущеносц, гнїв, страх, радосц и щесце. Неґативни емоциї були вельо частейши од позитивних. Холова анализа податкох указала же ше сексуални сни нє зявюю вецей як 10% часу и же су частейши при младих (до штреднїх тинейджерох). Друга студия указала же 8% снох и хлопох и женох ма сексуални змист. У даєдних случайох, сексуални сни можу привесц до орґазма або ноцних емисийох. Вони колоквиялно познати як „влажни сни“. Визуална природа снох ґенерално барз фантазмаґорична, односно розлични локациї и обєкти ше нєпреривно злїваю єдни до других. Визуални елементи (уключуюци локациї, людзох и обєкти) ґенерално одражую здогадованя и искуства особи, алє розгварка може достац барз преувелїчани и бизарни форми. Даєдни сни можу аж виприповедац розробени приповедки у хторих тот цо шнїє уходзи до зошицким нових, зложених шветох и будзи ше з идеями, думаками и чувствами яки нїґда нє спознал пред тим як их шнїл. Людзе хтори цемни од народзеня нє маю визуални сни. Їх змисти снох повязани з другима осетами як цо слух, дотхнуце, пах и смак, хтори присутни од народзеня. == Фази сна == Єст фази сна з индивидуалнима характеристиками: {| class="wikitable" |'''Фаза сна''' |'''Характеристики''' |- |Пред першу фазу |Десинхронизоване трепеценє висшей фреквенциї (15-30 герци) и мали амплитуди хтори характерстични за будни стан, редукую ше на 10, амплитуда ше звекшує на коло 30 миливолти и правя ше алфа-габи (Берґерово габи). |- |Перша фаза |Нїзка ЕЕГ волтажа, з часу на час спомалшени тета-габи, ридки рухи окових булбусох, зменшани мускулов тонус, тирва коло дзешец минути; тот цо шпи ше з часу на час враца до тей фази кед ше му сон "сценша". |- |Друга фаза |Характеристична по перших зявйованьох осамених габох звекшаней волтажи (коло 50 микроволти) хтори ше волаю "вреценко", а хтори такой провадзи нагли пад, або по присустве К-комплексау неґативни одклон и потим скок волтажи за вєдно 250 миливолти. Зявюю ше и спомалшени габи велькей волтажи; тонус мускулох и далєй опадує. |- |Треца фаза |Звекшує ше процент спомалшених габох (20-50%) и з часу на час ше зявюю "вреценка". |- |Штварта фаза |Спомалшени габи творя вецей як 50%; зявюю ше барз спомалшени делта-габи з найвекшу амплитуду (до 200 микроволти). |} == Пояшнєнє снох == Наставанє и циль снох нє зошицким розяшнєни, гоч тота тема будзела интересованя при велїх людзох през историю. Наука хтора ше занїма зоз снами вола ше ониролоґия.<ref>''Aserinsky, E. and'' N. Kleitman (1953). „Regularly Occurring Periods of Eye Motility and Concomitant Phenomena during Sleep.”. Science. '''118''' (3062): 273—274. Bibcode:1953Sci...118..273A. PMID 13089671. doi:10.1126/science.118.3062.273.''.''</ref><ref>Gackenbach, Jayne and Stephen LaBerge, Eds. 1988. ''Conscious Mind, Sleeping Brain''. New York: Plenum Press.</ref> Науковци веря же кажде шнїє, алє ше людзе з часу на час нє здогадую свойого сна. По наукових виглєдоцваньох, чловек запамета лєм 5% того цо шнїє. Сон директно повязани з подсвидомосцу. Особа пребудзена з РЕМ фази сна ше найвироятнєйше будзе здогадовац свойого сна.<ref>''Ann, Lee (27. 1.'' 2005). „HowStuffWorks "Dreams and REM Sleep"”. Science.howstuffworks.com. Приступљено 11. 8. 2012.''<nowiki/>''</ref> Сни звичайно наставаю у спомнутей фази сна. У РЕМ (rapid-eye movement) фази сна, чловечи мозоґ найуробенши. РЕМ фаза достала назву по тим же ше нам у тей фази сна очи починаю нєсвидомо рушац. У сну, шицки рецептори у мозґу ше активую, окрем єдного: рецептора за лоґику. Нєясне прецо, алє ше лєм тота часц мозґа „гаши“ у сну, та прето нє можеме думац док шнїєме, анї похопиц же шнїєме. Без лоґики хтора би нас звичайно порушовала, нєсвидомо ше починаме операц на инстинкти, т.є. пробуєме ше прилагодзиц ґу стану сна хтори сами твориме. Кед сон настанє у гоч хторей дугей фази, вон будзе менєй ясни и слабше ше го запамета од сна хтори настанє у РЕМ фази. Сни можу тирвац лєм даскельо секунди, та по 20 минути.<ref>''Freud, Sigmund'' (2008). The interpretation of dreams. Oxford World's Classics. ISBN 9780199537587.''<nowiki/>''</ref> Сон може випатрац зошицким нормално, а з другого боку може буц подполно надреални. Сни можу буц креативни думки, алє и инспирация за поєдинца хтори их шнїє. Подоби (проєкциї) у сну можу буц барз блїзки особи, алє, заш, проєкциї найчастейше абсурдни и нєреалистични Сни звичайно нє под контролу поєдинца, з винїмком луцидних снох, дзе особа свидома же шнїє и з тоту идею може контроловац цали сон. Заш лєм, людзе звичайно нє свидоми же шнїю.<ref>Lucid dreaming FAQ Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (13. март 2007) by The Lucidity Institute at Psych Web.</ref><ref>''Watanabe, T. (2003). „Lucid Dreaming: Its Experimental Proof and Psychological Conditions”. J Int Soc Life Inf Sci. '''21''' (1). ISSN 1341-9226.''</ref> Чловекова подсвидомосц будує сон, так же шицко цо обчекуєме же ше збудзе у сну, вец ше и збудзе.Звичайно слика сна бешедує о яким ше сну роби и чи проєкциї позитивци чи неґативци (напр. кед пада диждж и цма, велька вироятносц же ше роби о кошмару и же проєкциї неґативци). Єст вецей файти снох спомедзи хторих найпознатши кошмар, найкреативнєйши луцидни сон (после хторого особа цали дзень нєпояшнююцо чувствує же є щешлїва) и найреалистичнєйши од шицких сон знука сна або познатши як фалшиве будзенє. Тота файта сна може буц знємирююцо реалистична, та чежко спознац розлику чи особа шнїє, чи є будна. Тот тип сна настава кед у сну чловек дожиє шок, похопи же шнїє, и нагло ше пробує пребудзиц. Заш лєм, место же би ше пребудзел, пременї цали сон и шнїє же шнїл предходни сон, т.є. тераз поєдинєц шнїє же ше будзи и почина робиц дньово ствари хтори подсвидомо роби. == Толкованє снох у историї == [[Файл:Ossiansongs.JPG|мини|220п]] Ище од найстарших часох, покля лєм досягую шлїди историї, чловек своїм сном придавал дакеди векше, а дакеди меенше значенє. На социокултурней мапи старих цивилизацийох сни мали повласцени статус. Култ сна и його толкованє були унєшени до шицких важних формох приватного и явного живота. Толкованє снох було наменєне лєм вибраним. През историю цивилизациї, у велїй дружтвох сни хасновали врачаре же би поставели дияґнозу даякей хороти або вошли до спиритуалного швета. Найзначнєйша мисия сна було спознаванє будучносци, у чловековим намаганю розтолковац власну судьбу и судьбу швета у хторим жиє. Стари Египтянє и стари Греки верели же то порученя од богох,Римянє ше на нїх поволовали же би од нїх достали совит або пророчество. За будистох сни то знаки хтори пререзую траєкториї думаня и пред того цо шнїє виходза у молги, подобнє як у жвератку, а китайски мудерци думали же сни то подїї теди кед ше душа, хун, дочасно роздвої од цела и вец мож бешедовац з духами, душами мертвих або з богами.<ref>Harris, William V., ''Dreams and Еxperience in Classical Antiquity'' (Cambridge, Mass.; London: Harvard University Press, 2009).</ref> ==== Египтянє ==== Найстарши одкрити списи пошвецени сном походза зоз старого Єгипту, дзе сни були цесно повязани зоз високу политику. Стари Египтянє верели же чловекова душа у сну ошлєбодзена од тїлесних сцискачох и же ше чиря до нєбесного праокеану же би, после будзеня вишла подмладзена, ошвижена и очисцена. Праокеан символизовал царство мертвих. ==== Стари Греки ==== Гречески чловек бул прешвечени же жиє у швеце дзе єст вельо знаки. Пророчества були цалосна часц духовного и културного амбиєнту, а найвакше значенє придаване сном. У старей Греческей нє були шицки сни достойни толкованя, алє лєм гевти хтори ше третировали як послати од богох, демонох або геройох. Медзитим, Греки ше розликовали по тим же нє пестовали култ пророкох, т.є. нє припознавали право толкованя лєм одредзеним поєдинцом. Сни вяза медзи чловеком и богами. Смертельни людзе прейґ сна спознаваю волю богох, хтора ше зявює у скритей форми. Було храми пошвецени богови сна („институциї за поштредованє“). Окрем храмох, правело ше и окремни келиї за тих цо шпя – клини, од чого после и виведзена назва клинїка. У старей Спарти було ефори – окремни державни службенїки хтори задлужени за шнїце (давали знац о волї богох, чи прави час за поход до войни, яки резултати битки буду и под.). Асклепиюс (Ескулап) то бог спаня и виздравеня, а Онир бог шнїца. Значи, правели розлику медзи шнїцом и спаньом. Спанє и сни служа здравю (насампредз ше подрозумює одпочивок цела). Даєдни авторе наглашую значносц снох за оздравенє окремних орґанох напр. за претровйованє, за осети, керованє хоротох, чисценє креви итд. Аристотел у своєй Кнїжки о снох повязує спанє з роботу шерца – шерцу у першим шоре потребне спанє, а потим и осетом. Сни одгук дньових збуваньох: шицки подїї у будним стану зохабяю шлїди у осетох и мозґу, хтори ше вноци, док шпиме и док нєт прилїву нових осетових упечаткох, преплєтаю и правя приповедку сна. Тоти Аристотелово идеї + идея о пророцтве снох були доминантни док ше нє зявела неуронаука у 18. и 19. вику. У 2. вику Артемидор позберал шицки списи о снох яки було до таеди у дїлу Онеирокритика. ==== Сон у исламе ==== Куран гутори же „Бог у сну бере души; тому кому предлужи живот враца душу“, а у процивним настава шмерц. Тиж ше гвари же „Бог бере души и у чаше шмерци“ (Куран XXIX, 30). За Ибн Арабия, сон єдна з драгох „з гевтого боку до з того боку“, коло надихнуца (''ilham''), хторе ше трима за „розбудзованє будносци“, и обяви (''wahy''), хтора найвисша форма розбудзованя чловечества – по тей драги Мойсей достал Заповиди, Давид Псалми, Исус Євангелию, а Мухамед Куран.<ref>Enes Karić, Smrt - san s onu stranu, Zbornik radova „San, java i buđenje“ (priredio Dušan Pajin), Dečje novine, Gornji Milanovac, 1991.</ref> Сни у хторих ше тому цо шпи дацо поведло (у хторих вон дацо чул) ше у исламскей традициї волаю правдоносни сни и вони представяю заренка єдносци (''tawhida'') хтори ше нам дарую у пропламсайох. === Фройдова теория снох === Фройд одкрил же сон ма смисел хтори нє познати свидомосци тому цо шпи, алє людзе, ситуациї и контексти зоз снох видзени як символи глїбших менталних конструктох. По Фройдови, сон викривена замена за нєсвидоме. Скрите, праве значенє сна мож одкриц з анализу сна. То технїка яку ше хаснує у психоанализи и других формох психотерапиї и совитованьох дзе фаховец интерпретує сни клиєнта. Фройд верел же з анализу снох оможлївени приступ ґу подсвидомому, односно же похопйованє сущносци снох „царска драга до нєсвидомого”. Фройд поровновал свою методу толкованя снох з роботу археолоґох на дешифрованю гиєроґлифох. За Фройда сни то порученя з людскей подсвидомосци, ''тайни шифи'' и ''знаки'' того цо ше збува у глїбини людскей души. Фройдова жридлова технїка толкованя снох була технїка шлєбодних асоцияцийох. Указал на розлику медзи змистом того цо дожите у сну, чий вислов нє ма примарну вредносц, и скритим, латентним жаданьом хторе скрива праве значенє сликох зоз сна. Сон нє повторює вирно податок (надраженє) зоз дїйсносци, алє го прерабя, прави алузию. Тоту алузию треба одгаднуц и одкриц цо алузия скрива, а сон поручує. Сон з векшей часци дума у визуалних сликох, алє заш лєм нє лєм у нїх. Роби тиж так зоз слуховима сликами и у меншей мири з упечатками яки даваю други осети. Сон виплєце мрежу од велїх збуваньох, думкох и сликох, попреплєтаних медзи собу и виложи ше тому цо шнїє як филм на платну. Тот цо шнїє, як найдомеркованши и єдини патрач, найчастейше нє розуми и нє похопює свойо ''ремек-дїло''. Пренаходзенє латентней думки сна, хтора ма пресудну важносц, барз очежане пре окремну функцию психи, т.є. пре цензуру хтора викривює слики сна, прецо вони поставаю нєпрепознатлїви и щица сон од вдереньох нєприємних здогадованьох. Викривенє сна то, у ствари, дїйство цензури сна.<ref>Freud 1994.</ref> ==== Робота сна ==== Робота сна обрабя процивносци скритого сна и преобраца скрити сон до очиглядного. Состої ше зоз штирох фазох: '''Зжиманє''' роби же би сон бул нєпревидни. Очиглядни сон ма менєй змисти як скрити, хтори богатши по обсягу и змисту. Єден очиглядни елемент одвитує векшому числу скритих елементох. Зжиманє настава так же ше: * одредзени скрити елементи вируцую; * спомедзи комплексох скритого сна преходзи до очиглядного сна лєм єден виривок; * скрити елементи хтори маю дацо заєднїцке злїваю ше до єдинственей цалосци за очиглядни сон; '''Поцагованє''' то дїло цензури сна и ма два вираженя: * з алузию ше заменює латентни елемент; * психична наглашка преходзи з єдного важного елементу на даяки други нєважни, так же випатра як кед би сон поцагнул свойо чежиско; '''Претворйованє''' думкох до визуалних сликох''' то психолоґийно найинтересантнєйша''' фаза. Нє шицко у думкох подредзене тому претворйованю, дацо затримує свою форму, та ше у очиглядним сну зявює як думка або знанє. Даєден елемент хтори ше чежко зоз слику представя, виражує ше символично. '''Секундарни''' обробок''' ше одноши на лоґичне повязованє''' на випатрунок нєповязаних здогадованьох, обачованьох и др. Же би манифестни змист сна бул лоґични и розумлїви, муши прейсц през секундарни обробок.<ref>''Hobson, J. A.;'' McCarley, R. W. (1977). „The brain as a dream state generator: an activation-synthesis hypothesis of the dream process”. American Journal of Psychiatry (на језику: енглески). '''134''' (12): 1335—1348. ISSN 0002-953X. PMID 21570. doi:10.1176/ajp.134.12.1335.''<nowiki/>''</ref> ==== Робота толкованя ==== Робота толкованя сна то робота хтора идзе у процивним напряме од роботи сна и од очиглядного сна сце дойсц до скритого сна. Толкованє сна значи дац сну його смисел. Фройдово правила у толкованю снох: · Нє водзиц бриґу о манифестним, о тим цо випатра же сон гутори, бо то нїяким концом нє тото нєсвидоме хторе глєдаме; · Огранїчиц роботу сна на тото же бизме за кажди елемент одкрили иншаке значенє, без огляду на тото кельо ше оддалює од елементу; · Причекац док ше скрите, глєдане нєсвидоме нє зяви саме од себе, бо док глєдаме – можеме ше оддалїц од ришеня; дзекеди потребна лєм єдна подумка же нас од елементу сна одведзе до нєсвидомого у нїм, док другираз за тото потребни велї дуги асоцияциї. === Юнґовске толкованє сна === Карл Ґустав Юнґ, вчасни Фройдов шлїдбенїк, твердзел же функция снох компензовац гевти часци чловековей психи хтори ше нєдосц розвили под час будного стану. Юнґ на сон патри як на ''природни феномен'' и ''нєнамирне ''зявенє, хторе нє завиши од волї, жаданя, намири або поставених цильох свидомей часци особи. Нєсвидоми змисти чловекови потребни пре дополнєнє свидомих змистох, бо, як Юнґ наглашує, свидомосц мож дресирац, алє нєсвидоме нїґда. За Юнґа занїманє з питаньом нєсвидомого, а з тим и зоз снами хтори специфични и спонтани вираз того нєсвидомого, мало ''животну важносц'' и прето же ше ту робело о ''духовним буц'' або ''нє буц''. Прето Юнґ сни тримал як ''prima'' ''materiom'' свойого животного дїла. Юнґова животна филозофия гвари же чловек постава цалосни, подполни, змирени, плодни и щешлїви лєм теди кед процес индивидуациї докончени, кед свидоме и нєсвидоме научели жиц у мире и дополньовац єдно друге.<ref>Jung 1934.</ref> Сни нє маю лєм функцию лїченя, алє нас и подучую, дополнюю, унапрямую, инспирую, указую нам дзе гришиме и дзе зме нєприлагодзени и, конєчно, даваю нам одвити на питаня и ришеня за проблеми зоз хторима свидома часц нашей особносци нє може висц украй, понеже свидомосц, за розлику од нєсвидомого, нїґда нє видзи цалосц. Прето ше у ери наукового толкованя снох сон хаснує як ''звитодаватель' нєсвидомого. Юнґ наглашує компензаторну, негативно-компензаторну'' т.є''.'' редуктивну ''и проспективну'' функциа сна''.'' === Активацийно-синтетска теория сна === Модерну алтернативу Фройдовей емпирийно нєпотвердзеней теориї дал Ален Хобсон 1989. року през свою активацийно-синтетску теорию<ref>''Eiser, A. S'' (2005). „Physiology and psychology of dreams”. Semin Neurol.. '''25''' (1): 97—105. PMID 15798942. doi:10.1055/s-2005-867078.''.''</ref>. Тота теория заснована на факту же под час РЕМ спаня велї мозґово тракти (системи орґанох, як напр. диґестивни тракт) активовани и прето бомбардую скору велького мозґу з нервнима сиґналами. Понеже тоти сиґнали односно информациї углавним случайни, скора велького мозґу пробує од нїх направиц цалосну приповедку и уклада их до сна. Тота теория нє неґирує зошицким же сни маю одредзене значенє. Особа хтора шнїє пробує направиц цалосну приповедку од велїх случайних информацийох и вона тото роби на єй специфични способ. Окрем того, активация мозґових трактох нє у подполносци случайна и вона може буц одраженє дньових активносцох, емоционалного стану, думкох итд.<ref>''Маринковић,'' Драган (2017). Биолошке основе понашања (PDF). Универзитет у Београду - Факултет за специјалну едукацију и рехабилитацију. ISBN 978-86-6203-098-6.''<nowiki/>''</ref> === Клинїчно-анатомска гипотеза сна === Клинїчно-анатомска гипотеза хтора дава алтернативни попатрунок на предходне толкованє шлїдзи зоз клинїчних студийох пациєнтох з покалїченями мозґа<ref>''Solms, M (2000).'' „Dreaming and REM sleep are controlled by different brain mechanisms”. Behav Brain Sci.. '''23''' (6): 843—850. PMID 11515144. doi:10.1017/S0140525X00003988.''; discussion 904-1121.''</ref>. Як и активацийно-синтетска теория, и вона руша од становиска же сон иницировани з активацию трактох у мозґу хтори тоти стимулуси комбиную з информациями зоз хторима мозоґ моментално манипулує, и зоз стимулусами хтори моментално прима и обрабя (звук, дотик и под.), алє меншу значносц придава случайней активациї трактох. Тота теория на сон патри як на даяку файту процесу думаня под нєзвичайнима обставинами. Нєзвичайни обставини представяю факт же у сну нєт звичайни стимулуси з визуалних, авдиторних и других сензорних рецепторох, цо спричинює нїзшу активносц примарного кортексу хтори обрабя тоти стимулуси и векшу активносц других часцох мозґу хтори участвую у формованю сликох и звукох. Супримована и активносц примарного моторного кортексу (мозґовей скори), та нєт акциї, як и активносц префронталного кортексу хтори задлужени за роботну меморию. Спрам тей теориї, под час сна маме чувство нєсподзиваней подїї без намири реаґовац. Под час сна зазначена висока активносц у париєталним кортексу хтори задлужени за визуално-просторну перцепцию, и у гипоталамусу и амиґдали хтори маю улогу у емоционалним одвиту (Gvilia, Turner, McGinty, & Szymusiak, 2006). Значи, комбинация нукашнїх и вонкашнїх стимулусох, спрам тей теориї, приводзи до активациї часцох париєталного, окципиталного и темпоралного кортексу, цо резултує зоз зявеньом сна. == Референци == <references /> == Фразеолоґия == '''Дзецко потрацело сон''' гвари ше кед дзецко вецей ноци нє спало алє плакало, а през дзень спало, зачерало дзень за ноц. == Литература == https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сан Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 499. [[Катеґория:Сон]] [[Катеґория:Психотерапия]] tr3jzc9a6r50g0lhgzgsa5dveg1jlpz 0 3402 20703 2026-08-14T23:54:39Z Saslavik 1716 Нови бок: „[[Файл:Olive oil from Oneglia.jpg|мини|Маслинов олєй]] '''Олєй за єдзенє '''то рошлїнска, животиньска або синтетичка масносц хтору ше хаснує за праженє, печенє и други файти вареня. Тиж ше применює у готовеню єдлох и аромох хтори нє хасную цеплоту, як цо прелїви за шалату и на…“ 20703 wikitext text/x-wiki [[Файл:Olive oil from Oneglia.jpg|мини|Маслинов олєй]] '''Олєй за єдзенє '''то рошлїнска, животиньска або синтетичка масносц хтору ше хаснує за праженє, печенє и други файти вареня. Тиж ше применює у готовеню єдлох и аромох хтори нє хасную цеплоту, як цо прелїви за шалату и намасценя на хлєб. Олєй за єдзенє типично течни на хижней температури, гоч даєдни олєї у хторих єст засицени масносци, як кокосов олєй, палмов олєй и олєї палмових маґочкох черстви.<ref>''„Dietary fats explained”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 5. 8. 2018.</ref> Єст широки вибор олєйох за варенє зоз рошлїнских жридлох як цо маслинов олєй, палмов олєй, сойов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, кукурични олєй, кикирикийов олєй и други рошлїнски олєї, як и олєї животиньского походзеня, як цо масло и швиньска масц. == Здравє и костиранє == Владово аґенциї утвердзую напрямки за одвитуюце конзумоване количлество масцох - компоненту дньового трошеня поживи. Док ше конзумованє малих количествох засицених масцох хаснує звичайно у диєти,<ref>''Yanai H, Katsuyama H, Hamasaki H, Abe S, Tada N,'' Sako A (2015). ''''„'''Effects of Dietary Fat Intake on HDL Metabolism”''''.''' J Clin Med Res. '''7''' (3): 145—9. <nowiki>''</nowiki>''PMC'' ''4285059'' ''.'' '<nowiki>PMID 25584098</nowiki>'. 'doi':'10.14740/jocmr2030w'.</ref> метаанализи указали же єст велька повязаносц медзи ''високим трошеньом'' засицених масцох и концентрацию ЛДЛ у креви,<ref>''Clarke, R; Frost, C; Collins, R; Appleby, P; Peto,'' R (1997). '„Dietary lipids and blood cholesterol: quantitative meta-analysis of metabolic ward studies”'<nowiki/>'''. '''BMJ. 314 (7074): 112—7'''. ''''PMC'' ''2125600'' ''. '<nowiki>PMID 9006469</nowiki>'. 'doi':'10.1136/bmj.314.7074.112'.''<nowiki/>''</ref> фактор ризику за кардиоваскуларни хороти.<ref>''Mensink, RP; Zock, PL; Kester, AD; Katan, MB (2003). ''„Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials”'. Am J Clin Nutr. ''77'' (5): 1146—55. 'PMID'' ''12716665'. doi:10.1093/ajcn/77.5.1146''''.''</ref> Други метаанализи засновани на кохортних (за преверйованє) студийох и на контролованих, рандомизованих випитованьох одкрили позитивни,<ref>''Jakobsen, M. U; O'Reilly, E. J; Heitmann, B. L; Pereira, M. A; Balter, K.; Fraser, G. E; Goldbourt, U.; Hallmans, G.; et al. (2009). ''''„Major types of dietary fat and risk of coronary heart disease: a pooled analysis of 11 cohort studies”''''. American Journal of Clinical Nutrition. '''89''' (5): 1425—32. ''''PMC'' ''2676998'' ''. ''''PMID'' ''19211817''''. ''''doi'''':''''10.3945/ajcn.2008.27124''''.''</ref> або нєутрални<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha, Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3): e1000252. PMC'' ''2843598'' ''. ''''PMID'' ''20351774''''. ''''doi'''':''''10.1371/journal.pmed.1000252.''</ref> ефект конзумованя полинєзасицених масцох место засицених масцох (10% менши за 5% замену).<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha,'' Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3)''':''' e1000252. <nowiki>''</nowiki>''PMC'' ''2843598'' ''. '<nowiki/>''<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252'''.''</ref> Олєї з нїзшима количествами засицених масцох и висшим уровньом нєзасицених (по можлївосци мононєзасицених) масцох як цо маслинов олєй, кикирикийов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, сої и памукового олєю углавним здравши.<ref>''„Dietary fats: Know which types to choose”''''. Mayo Clinic Staff. 2015.''</ref> Америцки Национални институт за шерцо, плюца и крев<ref>''„Choose foods low in saturated fat”''''. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), NIH Publication No. 97-4064. 1997. Архивирано из ''''оригинала'''' 13. 12. 2009. г. Приступљено 28. 9. 2009.''</ref> апелує же би ше засицени масци заменєло зоз полинєзасиценима и мононєзасиценима масцами и наводзи же маслинов олєй и олєй олєйовей цвиклочки то жридла здравших мононєзасицених олєйох, док сойов и слунечнїков олєй добри жридла полинєзасицених масцох. Єдно виглєдованє указало же конзумованє нєгидроґенизованих нєзасицених олєйох, як цо сойов и слунечнїков, лєпше конзумовац од палмового олєю, пре зменшанє ризику од хоротох шерца.<ref>''Kabagambe, EK; Baylin, A; Ascherio, A & Campos, H (novembar 2005). ''''„The Type of Oil Used for Cooking Is Associated with the Risk of Nonfatal Acute Myocardial Infarction in Costa Rica”''''. Journal of Nutrition (135 изд.). '''135''' (11): 2674—2679. ''''PMID'' ''16251629''''. ''''doi'''':''''10.1093/jn/135.11.2674''''.''</ref> === Транс-масци (штучно преробени масци) === За розлику од других диєталних масцох, транс-масци нє нєобходни и нє промовую добре здравє.<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). ''''Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients)''''. National Academies Press. стр. 423. ''''ISBN'' ''978-0-309-08537-3''''. Архивирано из ''''оригинала'''' 25. 06. 2007. г. Приступљено 02. 08. 2019.''</ref> Конзумованє транс-масцох звекшує ризик од коронарней хороти шерца<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients). National Academies Press. стр. 504. ''''ISBN'' ''978-0-309-08537-3''''.''</ref> так же дзвигаю уровень „нєдоброго” ЛДЛ голестеролу и знїжую уровень „доброго” ХДЛ голестеролу.<ref>''„Trans fat: Avoid this cholesterol double whammy”''''. Mayo Foundation for Medical Education and Research (MFMER).. Приступљено 10. 12. 2007.''</ref> Транс-масци з часточнєгидроґенованих олєйох чкодлївши од природних олєйох.<ref>''Mozaffarian, Dariush; Katan, Martijn B.; Ascherio, Alberto; Stampfer, Meir J.; Willett, Walter C. (2006). ''''„Trans Fatty Acids and Cardiovascular Disease”''''. New England Journal of Medicine. '''354''' (15): 1601—113. ''''PMID'' ''16611951''''. ''''doi'''':''''10.1056/NEJMra054035''''.''</ref> Даскельо вельки студиї<ref>''Willett, WC; Stampfer, MJ; Manson, JE; Colditz, GA; Speizer, FE; Rosner, BA; Sampson, LA; Hennekens, CH (1993). ''''„Intake of trans fatty acids and risk of coronary heart disease among women”''''. Lancet. '''341''' (8845): 581—5. ''''PMID'' ''8094827''''. ''''doi'''':''''10.1016/0140-6736(93)90350-P''''.''</ref><ref>''Hu, Frank B.; Stampfer, Meir J.; Manson, Joann E.; Rimm, Eric; Colditz, Graham A.; Rosner, Bernard A.; Hennekens, Charles H.; Willett, Walter C. (1997). ''''„Dietary Fat Intake and the Risk of Coronary Heart Disease in Women”''''. New England Journal of Medicine. '''337''' (21): 1491—9. ''''PMID'' ''9366580''''. ''''doi'''':''''10.1056/NEJM199711203372102''''.''</ref><ref>''Hayakawa, Kyoko; Linko, Yu-Yen; Linko, Pekka (2000). „The role of trans fatty acids in human nutrition”. Starch - Stärke. '''52''' (6–7): 229—35. ''''doi'''':''''10.1002/1521-379X(200007)52:6/7<229::AID-STAR229>3.0.CO;2-G''''.''</ref><ref>The Nurses' Health Study (NHS)</ref> указую на вязу медзи конзумованьом велького количества транс-масцох и коронарну хороту шерца. Америцка Администрация за поживу и лїки (ФДА), Национални институт за шерцо, плюца и крев и Америцка асоцияция за шерцо (АХА) препоручели огранїчено уношиц транс-масци. У ЗАД, транс-масци вецей нє „общеприпознати як безпечни” и нє мож их додавац до поживи, уключуюци олєї за варенє, без окремного одобреня.<ref>''„Final Determination Regarding Partially Hydrogenated Oils (Removing Trans Fat)”''''. Приступљено 29. 3. 2019.''</ref> === Варенє на олєю === Зогривани олєй меня свойо характеристики. Олєї хтори здрави на хижней температури можу постац нєздрави кед ше зогрею на одредзену температуру, та при виборе олєю за варенє важне ускладзиц ''це''''плотну толеранцию'' олєю з температуру яку ше будзе хасновац.<ref>''Orna Izakson. ''''„Oil right: choose wisely for heart-healthy cooking - Eating Right”''''. E: The Environmental Magazine.''</ref> Температури масносци при глїбоким праженю звичайно у обсягу од 170-190 °Ц (338-374 °Ф), ридше ше хаснує нїзши температури ≥ 130 °Ц (266 °Ф).<ref>''Bouchon, Pedro (2009). ''''„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”''''. Advances in Food and Nutrition Research. '''57''': 219. ''''ISBN'' ''9780123744401''''. ''''ISSN'' ''1043-4526''''. ''''PMID'' ''19595388''''. ''''doi'''':''''10.1016/S1043-4526(09)57005-2''''.''</ref> Палмов олєй ма вецей засицени масци як олєй олєйовей цвиклочки, кукурицов олєй, лєнов олєй, сойов олєй, шафранов и слунечнїков олєй. Прето палмов олєй може поднєсц глїбоке праженє при висших температурох и одпорни є на оксидацию у поровнаню з високо-полинєзасиценима рошлїнскима олєями.<ref>''De Marco, Elena; Savarese, Maria; Parisini, Cristina; Battimo, Ilaria; Falco, Salvatore; Sacchi, Raffaele (2007). „Frying performance of a sunflower/palm oil blend in comparison with pure palm oil”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (3): 237—246. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600192''''.''</ref> Од коло 1900. року палмов олєй вше баржей уключовани до поживи з поштредованьом ґлобалней комерциялней поживовей индустриї, бо остава стабилни при глїбоким праженю або печеню на барз високих температураох<ref>''Che Man, YB; Liu, J.L.; Jamilah, B.; Rahman, R. Abdul (1999). „Quality changes of RBD palm olein, soybean oil and their blends during deep-fat frying”. Journal of Food Lipids. '''6''' (3): 181—193. ''''doi'''':''''10.1111/j.1745-4522.1999.tb00142.x''''.''</ref><ref>''Matthäus, Bertrand (2007). „Use of palm oil for frying in comparison with other high-stability oils”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (4): 400—409. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600294''''.''</ref> и пре високи уровнї природних антиоксидансох, гоч рафиновани палмов олєй хтори ше хаснує у индустрийней поживи страцел векшу часц свойого каротеноїдного змисту (и помаранчецово-червеней фарби).<ref>''Sundram, K; Sambanthamurthi, R; Tan, YA (2003). ''''„Palm fruit chemistry and nutrition”'''' (PDF). Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition. '''12''' (3): 355—62. ''''PMID'' ''14506001''''.''</ref> Шлїдуюци олєї добри за праженє на високих температурох пре високу точку диму понад 230 °C (446 °F): * олєй авокада * олєй семфу * палмов олєй * кикирикийов олєй (хтори ше предава у Велькей Британиї и Индиї як „орехов олєй”) * олєй рискашових отрубох * олєй зоз шафрану * полурафиновани сусамов олєй * полурафиновани слунечнїков олєй<ref>''„Smoke Points of Various Fats -'' Kitchen Notes - Cooking For Engineers”''''. cookingforengineers.com. 2012. Приступљено 3.''' 7. 2012.''<nowiki/>''</ref> Менєй аґресивни температури праженя ше часто хаснує.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Квалитетни олєй за праженє ма благи смак, почина ше куриц на коло 200 °Ц (392 °Ф) и ма точку палєня коло 315 °Ц (599 °Ф), максимално ма 0,1% шлєбодни масни квашнїни и 3% линоленски квашнїни.<ref>''Rossell, J.B. (1998). ''''„Industrial frying process”''''. Grasas y Aceites. '''49''' (3–4): 282—295. ''''doi'''':''''10.3989/gya.1998.v49.i3-4.729''''.''</ref> Олєї з висшу линоленску фракцию ше керує пре полимеризацию або ґумованє хтори означени зоз звекшаньом вискозносци при стареню.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Маслинов олєй подноши термичне розкладанє и бул хасновани як олєй за праженє тисячи роками.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> === Одкладанє и чуванє олєйох === Шицки олєї ше розкладаю на цеплоти, шветлосци и оксиґену.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''ISSN'' ''1465-3478''''. ''''PMID'' ''19634067''. ''doi''':'''10.1080/09637480903103774'''.''</ref> Же би ше оддалєло початок препаданя, закриваче з инертного ґазу, звичайно азоту, уноши ше до простору дзе ше находза скадзиска контейнерох такой после продукциї. Тот поступок ше вола закриванє танкох. На жимним и сухим месце олєї маю векшу стабилносц, алє може присц до згушньованя, гоч ше пошвидко враца до чечней форми кед ше их зохаби на хижней температури. Же би ше зменшали деґрадуюци ефекти цеплоти и шветлосци, олєї би требало тримац звонка фрижидера лєм кельо треба за хаснованє. Рафиновани олєї богати з мононєзасиценима масцами, як цо олєй макадемиї,<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''''ISSN'' ''1465-3478''''. ''''PMID'' ''19634067''''. ''''doi'''':''''10.1080/09637480903103774''''.''</ref> тирваю єден рок, док тоти з вельким количеством полинєзасицених масцох, як цо сойов олєй, оставаю за хаснованє коло шейсц мешаци. Тести стухнутосци указали же час тирваня орехового олєю коло 3 мешаци, а тот период за хаснованє вельо кратши од датума яки наведзени на етикетох.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''''ISSN'' ''1465-3478''''. ''''PMID'' ''19634067''''. ''''doi'''':''''10.1080/09637480903103774''''.''</ref> Процивнє тому, олєї з вельким количеством засицених масцох, як цо олєй авокада, маю релативно длуги час тирваня и мож их зоз сиґурносцу чувац на хижней температури, бо мале количество полинєзасицених масцох злєпшує стабилносц.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''''ISSN'' ''1465-3478''''. ''''PMID'' ''19634067''''. ''''doi'''':''''10.1080/09637480903103774''''.''</ref> === Типи и характеристики === Олєї за єдзенє зложени з рижних фракцийох масних квашнїнох.<ref>''Kuo, T.M.; Gardner, H. (2002). ''''Lipid Biotechnology''''. Taylor & Francis. стр. 1. ''''ISBN'' ''9780824744182''''. ''''LCCN'' ''2001058440''''.''</ref> За праженє єдла ґенерално ше хаснує олєї з високозасиценима або засиценима масцами, док олєї богати з полинєзасиценима масцами нє таки барз добри.<ref>''Bouchon, Pedro (2009). ''''„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”''''. Advances in Food and Nutrition Research. '''57''': 219. ''''ISBN'' ''9780123744401''''. ''''ISSN'' ''1043-4526''''. ''''PMID'' ''19595388''''. ''''doi'''':''''10.1016/S1043-4526(09)57005-2''''.''</ref> Олєї з вельким количеством олеїнскей квашнїни мандульово, макадамийски, маслиново, з пистацох и тоти з високо олеїнских сортох шафрану и слунечнїку.<ref>The Lipid Handbook (2007), стр. 4.</ref> '''Жридло''' https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje == Референци == <references /> == Жридло == https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje k1fudl3dlxwyjqgimzkbeksas9dxcnu 20704 20703 2026-08-15T00:14:45Z Saslavik 1716 20704 wikitext text/x-wiki [[Файл:Olive oil from Oneglia.jpg|мини|Маслинов олєй]] '''Олєй за єдзенє '''то рошлїнска, животиньска або синтетичка масносц хтору ше хаснує за праженє, печенє и други файти вареня. Тиж ше применює у готовеню єдлох и аромох хтори нє хасную цеплоту, як цо прелїви за шалату и намасценя на хлєб. Олєй за єдзенє типично течни на хижней температури, гоч даєдни олєї у хторих єст засицени масносци, як кокосов олєй, палмов олєй и олєї палмових маґочкох черстви.<ref>''„Dietary fats explained”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 5. 8. 2018.</ref> Єст широки вибор олєйох за варенє зоз рошлїнских жридлох як цо маслинов олєй, палмов олєй, сойов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, кукурични олєй, кикирикийов олєй и други рошлїнски олєї, як и олєї животиньского походзеня, як цо масло и швиньска масц. == Здравє и костиранє == Владово аґенциї утвердзую напрямки за одвитуюце конзумоване количлество масцох - компоненту дньового трошеня поживи. Док ше конзумованє малих количествох засицених масцох хаснує звичайно у диєти,<ref>''Yanai H, Katsuyama H, Hamasaki H, Abe S, Tada N,'' Sako A (2015). ''''„'''Effects of Dietary Fat Intake on HDL Metabolism”''''.''' J Clin Med Res. '''7''' (3): 145—9. <nowiki>''</nowiki>''PMC'' ''4285059'' ''.'' '<nowiki>PMID 25584098</nowiki>'. 'doi':'10.14740/jocmr2030w'.</ref> метаанализи указали же єст велька повязаносц медзи ''високим трошеньом'' засицених масцох и концентрацию ЛДЛ у креви,<ref>''Clarke, R; Frost, C; Collins, R; Appleby, P; Peto,'' R (1997). '„Dietary lipids and blood cholesterol: quantitative meta-analysis of metabolic ward studies”'<nowiki/>'''. '''BMJ. 314 (7074): 112—7'''. ''''PMC'' ''2125600'' ''. '<nowiki>PMID 9006469</nowiki>'. 'doi':'10.1136/bmj.314.7074.112'.''<nowiki/>''</ref> фактор ризику за кардиоваскуларни хороти.<ref>''Mensink, RP; Zock, PL; Kester, AD; Katan, MB (2003). ''„Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials”'. Am J Clin Nutr. ''77'' (5): 1146—55. 'PMID'' ''12716665'. doi:10.1093/ajcn/77.5.1146''''.''</ref> Други метаанализи засновани на кохортних (за преверйованє) студийох и на контролованих, рандомизованих випитованьох одкрили позитивни,<ref>''Jakobsen, M. U; O'Reilly, E. J; Heitmann, B. L; Pereira, M. A; Balter, K.; Fraser, G. E; Goldbourt, U.; Hallmans, G.; et al. (2009). '<nowiki/>''„Major types of dietary fat and risk of coronary heart disease: a pooled analysis of 11 cohort studies”'. ''American Journal of Clinical Nutrition.'' 89 (''5): 1425—32. '<nowiki/>''PMC 2676998''' ''. '<nowiki/>'''''<nowiki/>''PMID'' ''19211817'<nowiki/>'''. '<nowiki/>'''doi'<nowiki/>''':'<nowiki/>'''10.3945/ajcn.2008.27124'<nowiki/>'''.'''''</ref> або нєутрални<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha, Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3): e1000252. PMC'' ''2843598'' ''.'' '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> ефект конзумованя полинєзасицених масцох место засицених масцох (10% менши за 5% замену).<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha,'' Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3)''':'' e1000252. <nowiki>''</nowiki>PMC 2843598 . '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> Олєї з нїзшима количествами засицених масцох и висшим уровньом нєзасицених (по можлївосци мононєзасицених) масцох як цо маслинов олєй, кикирикийов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, сої и памукового олєю углавним здравши.<ref>''„Dietary fats: Know which types to choose”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Clinic Staff. 2015'''''.'''''</ref> Америцки Национални институт за шерцо, плюца и крев<ref>''„Choose foods low in saturated fat”<nowiki>''</nowiki>''. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), NIH Publication No. 97-4064. 1997. Архивирано из 'оригинала' 13. 12. 2009. г. Приступљено 28. 9. 2009.''<nowiki/>''</ref> апелує же би ше засицени масци заменєло зоз полинєзасиценима и мононєзасиценима масцами и наводзи же маслинов олєй и олєй олєйовей цвиклочки то жридла здравших мононєзасицених олєйох, док сойов и слунечнїков олєй добри жридла полинєзасицених масцох. Єдно виглєдованє указало же конзумованє нєгидроґенизованих нєзасицених олєйох, як цо сойов и слунечнїков, лєпше конзумовац од палмового олєю, пре зменшанє ризику од хоротох шерца.<ref>''Kabagambe, EK; Baylin, A; Ascherio, A & Campos, H (novembar 2005). '<nowiki/>''„The Type of Oil Used for Cooking Is Associated with the Risk of Nonfatal Acute Myocardial Infarction in Costa Rica”'. ''Journal of Nutrition (135 изд.).'' 135 ''(11): 2674—2679. '''<nowiki>PMID 16251629</nowiki>'. 'doi':'10.1093/jn/135.11.2674'.</ref> === Транс-масци (штучно преробени масци) === За розлику од других диєталних масцох, транс-масци нє нєобходни и нє промовую добре здравє.<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). '<nowiki/>''Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients)'. ''National Academies Press. стр. 423.'' '<nowiki>ISBN 978-0-309-08537-3</nowiki>'. ''Архивирано из'' 'оригинала'''''<nowiki/>'<nowiki/>''' 25. 06. 2007. г. Приступљено 02. 08. 2019.''</ref> Конзумованє транс-масцох звекшує ризик од коронарней хороти шерца<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients). National Academies Press. стр. 504. ''''ISBN'' ''978-0-309-08537-3''''.''</ref> так же дзвигаю уровень „нєдоброго” ЛДЛ голестеролу и знїжую уровень „доброго” ХДЛ голестеролу.<ref>''„Trans fat: Avoid this cholesterol double whammy”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Foundation for Medical Education and Research (MFMER).. Приступљено 10. 12. 2007.</ref> Транс-масци з часточнєгидроґенованих олєйох чкодлївши од природних олєйох.<ref>''Mozaffarian, Dariush; Katan, Martijn B.; Ascherio, Alberto; Stampfer, Meir J.; Willett, Walter C. (2006). '<nowiki/>''„Trans Fatty Acids and Cardiovascular Disease”'''. New England Journal of Medicine.'' 354 (15): 1601—113. '<nowiki>PMID 16611951</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJMra054035'.</ref> Даскельо вельки студиї<ref>''Willett, WC; Stampfer, MJ; Manson, JE; Colditz, GA; Speizer, FE; Rosner, BA; Sampson, LA; Hennekens, CH (1993). '<nowiki/>''„Intake of trans fatty acids and risk of coronary heart disease among women”'<nowiki/>''. Lancet. '''341''' (8845): 581—5. '<nowiki/>''<nowiki>PMID 8094827</nowiki>'. 'doi':'10.1016/0140-6736(93)90350-P'''.''</ref><ref>''Hu, Frank B.; Stampfer, Meir J.; Manson, Joann E.; Rimm, Eric; Colditz, Graham A.; Rosner, Bernard A.; Hennekens, Charles H.; Willett, Walter C. (1997). '<nowiki/>'''„'''''Dietary Fat Intake and the Risk of Coronary Heart Disease in Women”'. New England Journal of Medicine. 337 (21): 1491—9. '<nowiki>PMID 9366580</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJM199711203372102'.</ref><ref>''Hayakawa, Kyoko; Linko, Yu-Yen; Linko, Pekka (2000). „The role of trans fatty acids in human nutrition”. Starch - Stärke.'' 52 (6–7): 229—35. 'doi':'10.1002/1521-379X(200007)52:6/7<229::AID-STAR229>3.0.CO;2-G'.</ref><ref>The Nurses' Health Study (NHS)</ref> указую на вязу медзи конзумованьом велького количества транс-масцох и коронарну хороту шерца. Америцка Администрация за поживу и лїки (ФДА), Национални институт за шерцо, плюца и крев и Америцка асоцияция за шерцо (АХА) препоручели огранїчено уношиц транс-масци. У ЗАД, транс-масци вецей нє „общеприпознати як безпечни” и нє мож их додавац до поживи, уключуюци олєї за варенє, без окремного одобреня.<ref>''„Final Determination Regarding Partially Hydrogenated Oils (Removing Trans Fat)”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 29. 3. 2019.</ref> === Варенє на олєю === Зогривани олєй меня свойо характеристики. Олєї хтори здрави на хижней температури можу постац нєздрави кед ше зогрею на одредзену температуру, та при виборе олєю за варенє важне ускладзиц цеплотну толеранцию олєю з температуру яку ше будзе хасновац'''.<ref>''Orna Izakson. ''''„Oil right: choose wisely for heart-healthy cooking - Eating Right”''''. E: The Environmental Magazine.''</ref>''' Температури масносци при глїбоким праженю звичайно у обсягу од 170-190 °Ц (338-374 °Ф), ридше ше хаснує нїзши температури ≥ 130 °Ц (266 °Ф).'''<ref>''Bouchon, Pedro (2009). '''„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref>''' Палмов олєй ма вецей засицени масци як олєй олєйовей цвиклочки, кукурицов олєй, лєнов олєй, сойов олєй, шафранов и слунечнїков олєй. Прето палмов олєй може поднєсц глїбоке праженє при висших температурох и одпорни є на оксидацию у поровнаню з високо-полинєзасиценима рошлїнскима олєями.<ref>''De Marco, Elena; Savarese, Maria; Parisini, Cristina; Battimo, Ilaria; Falco, Salvatore; Sacchi, Raffaele (2007). „Frying performance of a sunflower/palm oil blend in comparison with pure palm oil”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (3): 237—246. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600192''''.''</ref> Од коло 1900. року палмов олєй вше баржей уключовани до поживи з поштредованьом ґлобалней комерциялней поживовей индустриї, бо остава стабилни при глїбоким праженю або печеню на барз високих температураох<ref>''Che Man, YB; Liu, J.L.; Jamilah, B.; Rahman, R. Abdul (1999). „Quality changes of RBD palm olein, soybean oil and their blends during deep-fat frying”. Journal of Food Lipids. '''6''' (3): 181—193. ''''doi'''':''''10.1111/j.1745-4522.1999.tb00142.x''''.''</ref><ref>''Matthäus, Bertrand (2007). „Use of palm oil for frying in comparison with other high-stability oils”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (4): 400—409. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600294''''.''</ref> и пре високи уровнї природних антиоксидансох, гоч рафиновани палмов олєй хтори ше хаснує у индустрийней поживи страцел векшу часц свойого каротеноїдного змисту (и помаранчецово-червеней фарби).<ref>''Sundram, K; Sambanthamurthi, R; Tan, YA (2003). ''''„Palm fruit chemistry and nutrition”'''' (PDF). Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition. '''12''' (3): 355—62. ''''PMID'' ''14506001''''.''</ref> Шлїдуюци олєї добри за праженє на високих температурох пре високу точку диму понад 230 °C (446 °F): * олєй авокада * олєй семфу * палмов олєй * кикирикийов олєй (хтори ше предава у Велькей Британиї и Индиї як „орехов олєй”) * олєй рискашових отрубох * олєй зоз шафрану * полурафиновани сусамов олєй * полурафиновани слунечнїков олєй<ref>''„Smoke Points of Various Fats -'' Kitchen Notes - Cooking For Engineers”''''. cookingforengineers.com. 2012. Приступљено 3.''' 7. 2012.''<nowiki/>''</ref> Менєй аґресивни температури праженя ше часто хаснує.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Квалитетни олєй за праженє ма благи смак, почина ше куриц на коло 200 °Ц (392 °Ф) и ма точку палєня коло 315 °Ц (599 °Ф), максимално ма 0,1% шлєбодни масни квашнїни и 3% линоленски квашнїни.<ref>''Rossell, J.B. (1998). '<nowiki/>''„Industrial frying process”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Grasas y Aceites. '''49''' (3–4):'' 282—295. 'doi':'10.3989/gya.1998.v49.i3-4.729'''<nowiki/>''''.''<nowiki/>''</ref> Олєї з висшу линоленску фракцию ше керує пре полимеризацию або ґумованє хтори означени зоз звекшаньом вискозносци при стареню.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Маслинов олєй подноши термичне розкладанє и бул хасновани як олєй за праженє тисячи роками.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> === Одкладанє и чуванє олєйох === Шицки олєї ше розкладаю на цеплоти, шветлосци и оксиґену.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''ISSN'' ''1465-3478''''.''' <nowiki>''</nowiki><nowiki>PMID 19634067</nowiki>. doi:10.1080/09637480903103774.</ref> Же би ше оддалєло початок препаданя, закриваче з инертного ґазу, звичайно азоту, уноши ше до простору дзе ше находза скадзиска контейнерох такой после продукциї. Тот поступок ше вола закриванє танкох. На жимним и сухим месце олєї маю векшу стабилносц, алє може присц до згушньованя, гоч ше пошвидко враца до чечней форми кед ше их зохаби на хижней температури. Же би ше зменшали деґрадуюци ефекти цеплоти и шветлосци, олєї би требало тримац звонка фрижидера лєм кельо треба за хаснованє. Рафиновани олєї богати з мононєзасиценима масцами, як цо олєй макадемиї,<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> тирваю єден рок, док тоти з вельким количеством полинєзасицених масцох, як цо сойов олєй, оставаю за хаснованє коло шейсц мешаци. Тести стухнутосци указали же час тирваня орехового олєю коло 3 мешаци, а тот период за хаснованє вельо кратши од датума яки наведзени на етикетох.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> Процивнє тому, олєї з вельким количеством засицених масцох, як цо олєй авокада, маю релативно длуги час тирваня и мож их зоз сиґурносцу чувац на хижней температури, бо мале количество полинєзасицених масцох злєпшує стабилносц.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> === Типи и характеристики === Олєї за єдзенє зложени з рижних фракцийох масних квашнїнох.<ref>''Kuo, T.M.; Gardner, H. (2002). '''Lipid Biotechnology'. Taylor & Francis. стр. 1. '<nowiki>ISBN 9780824744182</nowiki>'. 'LCCN 2001058440'.</ref> За праженє єдла ґенерално ше хаснує олєї з високозасиценима або засиценима масцами, док олєї богати з полинєзасиценима масцами нє таки барз добри.<ref>''Bouchon, Pedro (2009).'' '„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref> Олєї з вельким количеством олеїнскей квашнїни мандульово, макадамийски, маслиново, з пистацох и тоти з високо олеїнских сортох шафрану и слунечнїку.<ref>The Lipid Handbook (2007), стр. 4.</ref> '''Жридло''' https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje == Референци == <references /> == Жридло == https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje a3c6d6f73uc44edtxiihqrusdwvmoz3 20709 20704 2026-08-15T05:51:40Z Olirk55 19 Означени даскельо викивязи 20709 wikitext text/x-wiki [[Файл:Olive oil from Oneglia.jpg|мини|Маслинов олєй]] '''Олєй за єдзенє '''то рошлїнска, животиньска або синтетичка масносц хтору ше хаснує за праженє, печенє и други файти вареня. Тиж ше применює у готовеню єдлох и аромох хтори нє хасную цеплоту, як цо прелїви за шалату и намасценя на [[хлєб]]. Олєй за єдзенє типично течни на хижней [[Температура|температури]], гоч даєдни олєї у хторих єст засицени масносци, як кокосов олєй, палмов олєй и олєї палмових маґочкох черстви.<ref>''„Dietary fats explained”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 5. 8. 2018.</ref> Єст широки вибор олєйох за варенє зоз рошлїнских жридлох як цо маслинов олєй, палмов олєй, сойов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, кукурични олєй, кикирикийов олєй и други рошлїнски олєї, як и олєї животиньского походзеня, як цо масло и швиньска масц. == Здравє и костиранє == Владово аґенциї утвердзую напрямки за одвитуюце конзумоване количлество масцох - компоненту дньового трошеня поживи. Док ше конзумованє малих количествох засицених масцох хаснує звичайно у диєти,<ref>''Yanai H, Katsuyama H, Hamasaki H, Abe S, Tada N,'' Sako A (2015). ''''„'''Effects of Dietary Fat Intake on HDL Metabolism”''''.''' J Clin Med Res. '''7''' (3): 145—9. <nowiki>''</nowiki>''PMC'' ''4285059'' ''.'' '<nowiki>PMID 25584098</nowiki>'. 'doi':'10.14740/jocmr2030w'.</ref> метаанализи указали же єст велька повязаносц медзи ''високим трошеньом'' засицених масцох и концентрацию ЛДЛ у креви,<ref>''Clarke, R; Frost, C; Collins, R; Appleby, P; Peto,'' R (1997). '„Dietary lipids and blood cholesterol: quantitative meta-analysis of metabolic ward studies”'<nowiki/>'''. '''BMJ. 314 (7074): 112—7'''. ''''PMC'' ''2125600'' ''. '<nowiki>PMID 9006469</nowiki>'. 'doi':'10.1136/bmj.314.7074.112'.''<nowiki/>''</ref> фактор ризику за кардиоваскуларни хороти.<ref>''Mensink, RP; Zock, PL; Kester, AD; Katan, MB (2003). ''„Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials”'. Am J Clin Nutr. ''77'' (5): 1146—55. 'PMID'' ''12716665'. doi:10.1093/ajcn/77.5.1146''''.''</ref> Други метаанализи засновани на кохортних (за преверйованє) студийох и на контролованих, рандомизованих випитованьох одкрили позитивни,<ref>''Jakobsen, M. U; O'Reilly, E. J; Heitmann, B. L; Pereira, M. A; Balter, K.; Fraser, G. E; Goldbourt, U.; Hallmans, G.; et al. (2009). '<nowiki/>''„Major types of dietary fat and risk of coronary heart disease: a pooled analysis of 11 cohort studies”'. ''American Journal of Clinical Nutrition.'' 89 (''5): 1425—32. '<nowiki/>''PMC 2676998''' ''. '<nowiki/>'''''<nowiki/>''PMID'' ''19211817'<nowiki/>'''. '<nowiki/>'''doi'<nowiki/>''':'<nowiki/>'''10.3945/ajcn.2008.27124'<nowiki/>'''.'''''</ref> або нєутрални<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha, Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3): e1000252. PMC'' ''2843598'' ''.'' '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> ефект конзумованя полинєзасицених масцох место засицених масцох (10% менши за 5% замену).<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha,'' Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3)''':'' e1000252. <nowiki>''</nowiki>PMC 2843598 . '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> Олєї з нїзшима количествами засицених масцох и висшим уровньом нєзасицених (по можлївосци мононєзасицених) масцох як цо маслинов олєй, кикирикийов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, сої и памукового олєю углавним здравши.<ref>''„Dietary fats: Know which types to choose”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Clinic Staff. 2015'''''.'''''</ref> Америцки Национални институт за шерцо, плюца и крев<ref>''„Choose foods low in saturated fat”<nowiki>''</nowiki>''. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), NIH Publication No. 97-4064. 1997. Архивирано из 'оригинала' 13. 12. 2009. г. Приступљено 28. 9. 2009.''<nowiki/>''</ref> апелує же би ше засицени масци заменєло зоз полинєзасиценима и мононєзасиценима масцами и наводзи же маслинов олєй и олєй олєйовей цвиклочки то жридла здравших мононєзасицених олєйох, док сойов и слунечнїков олєй добри жридла полинєзасицених масцох. Єдно виглєдованє указало же конзумованє нєгидроґенизованих нєзасицених олєйох, як цо сойов и слунечнїков, лєпше конзумовац од палмового олєю, пре зменшанє ризику од хоротох шерца.<ref>''Kabagambe, EK; Baylin, A; Ascherio, A & Campos, H (novembar 2005). '<nowiki/>''„The Type of Oil Used for Cooking Is Associated with the Risk of Nonfatal Acute Myocardial Infarction in Costa Rica”'. ''Journal of Nutrition (135 изд.).'' 135 ''(11): 2674—2679. '''<nowiki>PMID 16251629</nowiki>'. 'doi':'10.1093/jn/135.11.2674'.</ref> === Транс-масци (штучно преробени масци) === За розлику од других диєталних масцох, транс-масци нє нєобходни и нє промовую добре здравє.<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). '<nowiki/>''Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients)'. ''National Academies Press. стр. 423.'' '<nowiki>ISBN 978-0-309-08537-3</nowiki>'. ''Архивирано из'' 'оригинала'''''<nowiki/>'<nowiki/>''' 25. 06. 2007. г. Приступљено 02. 08. 2019.''</ref> Конзумованє транс-масцох звекшує ризик од коронарней хороти шерца<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients). National Academies Press. стр. 504. ''''ISBN'' ''978-0-309-08537-3''''.''</ref> так же дзвигаю уровень „нєдоброго” ЛДЛ голестеролу и знїжую уровень „доброго” ХДЛ голестеролу.<ref>''„Trans fat: Avoid this cholesterol double whammy”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Foundation for Medical Education and Research (MFMER).. Приступљено 10. 12. 2007.</ref> Транс-масци з часточнєгидроґенованих олєйох чкодлївши од природних олєйох.<ref>''Mozaffarian, Dariush; Katan, Martijn B.; Ascherio, Alberto; Stampfer, Meir J.; Willett, Walter C. (2006). '<nowiki/>''„Trans Fatty Acids and Cardiovascular Disease”'''. New England Journal of Medicine.'' 354 (15): 1601—113. '<nowiki>PMID 16611951</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJMra054035'.</ref> Даскельо вельки студиї<ref>''Willett, WC; Stampfer, MJ; Manson, JE; Colditz, GA; Speizer, FE; Rosner, BA; Sampson, LA; Hennekens, CH (1993). '<nowiki/>''„Intake of trans fatty acids and risk of coronary heart disease among women”'<nowiki/>''. Lancet. '''341''' (8845): 581—5. '<nowiki/>''<nowiki>PMID 8094827</nowiki>'. 'doi':'10.1016/0140-6736(93)90350-P'''.''</ref><ref>''Hu, Frank B.; Stampfer, Meir J.; Manson, Joann E.; Rimm, Eric; Colditz, Graham A.; Rosner, Bernard A.; Hennekens, Charles H.; Willett, Walter C. (1997). '<nowiki/>'''„'''''Dietary Fat Intake and the Risk of Coronary Heart Disease in Women”'. New England Journal of Medicine. 337 (21): 1491—9. '<nowiki>PMID 9366580</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJM199711203372102'.</ref><ref>''Hayakawa, Kyoko; Linko, Yu-Yen; Linko, Pekka (2000). „The role of trans fatty acids in human nutrition”. Starch - Stärke.'' 52 (6–7): 229—35. 'doi':'10.1002/1521-379X(200007)52:6/7<229::AID-STAR229>3.0.CO;2-G'.</ref><ref>The Nurses' Health Study (NHS)</ref> указую на вязу медзи конзумованьом велького количества транс-масцох и коронарну хороту шерца. Америцка Администрация за поживу и лїки (ФДА), Национални институт за шерцо, плюца и крев и Америцка асоцияция за шерцо (АХА) препоручели огранїчено уношиц транс-масци. У ЗАД, транс-масци вецей нє „общеприпознати як безпечни” и нє мож их додавац до поживи, уключуюци олєї за варенє, без окремного одобреня.<ref>''„Final Determination Regarding Partially Hydrogenated Oils (Removing Trans Fat)”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 29. 3. 2019.</ref> === Варенє на олєю === Зогривани олєй меня свойо характеристики. Олєї хтори здрави на хижней температури можу постац нєздрави кед ше зогрею на одредзену температуру, та при виборе олєю за варенє важне ускладзиц цеплотну толеранцию олєю з температуру яку ше будзе хасновац'''.<ref>''Orna Izakson. ''''„Oil right: choose wisely for heart-healthy cooking - Eating Right”''''. E: The Environmental Magazine.''</ref>''' Температури масносци при глїбоким праженю звичайно у обсягу од 170-190 °Ц (338-374 °Ф), ридше ше хаснує нїзши температури ≥ 130 °Ц (266 °Ф).'''<ref>''Bouchon, Pedro (2009). '''„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref>''' Палмов олєй ма вецей засицени масци як олєй олєйовей цвиклочки, кукурицов олєй, лєнов олєй, сойов олєй, шафранов и слунечнїков олєй. Прето палмов олєй може поднєсц глїбоке праженє при висших температурох и одпорни є на оксидацию у поровнаню з високо-полинєзасиценима рошлїнскима олєями.<ref>''De Marco, Elena; Savarese, Maria; Parisini, Cristina; Battimo, Ilaria; Falco, Salvatore; Sacchi, Raffaele (2007). „Frying performance of a sunflower/palm oil blend in comparison with pure palm oil”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (3): 237—246. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600192''''.''</ref> Од коло 1900. року палмов олєй вше баржей уключовани до поживи з поштредованьом ґлобалней комерциялней поживовей индустриї, бо остава стабилни при глїбоким праженю або печеню на барз високих температураох<ref>''Che Man, YB; Liu, J.L.; Jamilah, B.; Rahman, R. Abdul (1999). „Quality changes of RBD palm olein, soybean oil and their blends during deep-fat frying”. Journal of Food Lipids. '''6''' (3): 181—193. ''''doi'''':''''10.1111/j.1745-4522.1999.tb00142.x''''.''</ref><ref>''Matthäus, Bertrand (2007). „Use of palm oil for frying in comparison with other high-stability oils”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (4): 400—409. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600294''''.''</ref> и пре високи уровнї природних антиоксидансох, гоч рафиновани палмов олєй хтори ше хаснує у индустрийней [[Пожива|поживи]] страцел векшу часц свойого каротеноїдного змисту (и помаранчецово-червеней [[Фарба|фарби]]).<ref>''Sundram, K; Sambanthamurthi, R; Tan, YA (2003). ''''„Palm fruit chemistry and nutrition”'''' (PDF). Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition. '''12''' (3): 355—62. ''''PMID'' ''14506001''''.''</ref> Шлїдуюци олєї добри за праженє на високих температурох пре високу точку диму понад 230 °C (446 °F): * олєй авокада * олєй семфу * палмов олєй * кикирикийов олєй (хтори ше предава у Велькей Британиї и Индиї як „орехов олєй”) * олєй рискашових отрубох * олєй зоз шафрану * полурафиновани сусамов олєй * полурафиновани слунечнїков олєй<ref>''„Smoke Points of Various Fats -'' Kitchen Notes - Cooking For Engineers”''''. cookingforengineers.com. 2012. Приступљено 3.''' 7. 2012.''<nowiki/>''</ref> Менєй аґресивни температури праженя ше часто хаснує.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Квалитетни олєй за праженє ма благи смак, почина ше куриц на коло 200 °Ц (392 °Ф) и ма точку палєня коло 315 °Ц (599 °Ф), максимално ма 0,1% шлєбодни масни квашнїни и 3% линоленски квашнїни.<ref>''Rossell, J.B. (1998). '<nowiki/>''„Industrial frying process”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Grasas y Aceites. '''49''' (3–4):'' 282—295. 'doi':'10.3989/gya.1998.v49.i3-4.729'''<nowiki/>''''.''<nowiki/>''</ref> Олєї з висшу линоленску фракцию ше керує пре полимеризацию або ґумованє хтори означени зоз звекшаньом вискозносци при стареню.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Маслинов олєй подноши термичне розкладанє и бул хасновани як олєй за праженє тисячи роками.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> === Одкладанє и чуванє олєйох === Шицки олєї ше розкладаю на цеплоти, шветлосци и оксиґену.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''ISSN'' ''1465-3478''''.''' <nowiki>''</nowiki><nowiki>PMID 19634067</nowiki>. doi:10.1080/09637480903103774.</ref> Же би ше оддалєло початок препаданя, закриваче з инертного [[Ґаз|ґазу]], звичайно азоту, уноши ше до простору дзе ше находза скадзиска контейнерох такой после продукциї. Тот поступок ше вола закриванє танкох. На жимним и сухим месце олєї маю векшу стабилносц, алє може присц до згушньованя, гоч ше пошвидко враца до чечней форми кед ше их зохаби на хижней температури. Же би ше зменшали деґрадуюци ефекти цеплоти и [[Шветлосц|шветлосци]], олєї би требало тримац звонка фрижидера лєм кельо треба за хаснованє. Рафиновани олєї богати з мононєзасиценима масцами, як цо олєй макадемиї,<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> тирваю єден рок, док тоти з вельким количеством полинєзасицених масцох, як цо сойов олєй, оставаю за хаснованє коло шейсц мешаци. Тести стухнутосци указали же час тирваня орехового олєю коло 3 мешаци, а тот период за хаснованє вельо кратши од датума яки наведзени на етикетох.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> Процивнє тому, олєї з вельким количеством засицених масцох, як цо олєй авокада, маю релативно длуги час тирваня и мож их зоз сиґурносцу чувац на хижней температури, бо мале количество полинєзасицених масцох злєпшує стабилносц.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> === Типи и характеристики === Олєї за єдзенє зложени з рижних фракцийох масних квашнїнох.<ref>''Kuo, T.M.; Gardner, H. (2002). '''Lipid Biotechnology'. Taylor & Francis. стр. 1. '<nowiki>ISBN 9780824744182</nowiki>'. 'LCCN 2001058440'.</ref> За праженє єдла ґенерално ше хаснує олєї з високозасиценима або засиценима масцами, док олєї богати з полинєзасиценима масцами нє таки барз добри.<ref>''Bouchon, Pedro (2009).'' '„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref> Олєї з вельким количеством олеїнскей квашнїни мандульово, макадамийски, маслиново, з пистацох и тоти з високо олеїнских сортох шафрану и слунечнїку.<ref>The Lipid Handbook (2007), стр. 4.</ref> '''Жридло''' https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje == Референци == <references /> == Жридло == https://sr.wikipedia.org/wiki/Jestivo_ulje t7s7kkv2s8gqgu8jq02pwqjf6s37lhi 14 3403 20708 2026-08-15T02:26:39Z Keresturec 18 Направљена празна страница 20708 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3404 20710 2026-08-15T05:54:21Z Olirk55 19 Нови бок: „Менарха (од старогреческого μην (мен) &#39;мешац&#39; и αρχη (архе) &#39;початок&#39;) то перши менструални циклус, або перше менструалне кирвавенє. Зоз медицинского и дружтвеного становиска, часто ше дума же то централне случованє женского пубертету, прето же сиґнали…“ 20710 wikitext text/x-wiki Менарха (од старогреческого μην (мен) &#39;мешац&#39; и αρχη (архе) &#39;початок&#39;) то перши менструални циклус, або перше менструалне кирвавенє. Зоз медицинского и дружтвеного становиска, часто ше дума же то централне случованє женского пубертету, прето же сиґнализує можлївосц плодносци. Дзивчата доживюю менарху у розличних рокох. Менарха хтора ше зявює медзи 9. и 16. роком нормална. [1] На час менархи уплївує биолоґия жени, як и ґенетични фактори и фактори животного штредку, окреме фактори костираня. Штредня старосц менархи опадла у прешлим вику, алє велькосц опадованя и фактори хтори одвичательни за тото оставаю предмет спору. Штредню старосц менархи у швеце барз чежко точно преценїц и вона барз варирує у зависносци од ґеоґрафского реґиону, раси, етнїчней припадносци и других характеристикох. Єст познєйша старосц у азийскей популациї у поровнованю зоз заходну. [2] Физиолоґия Пубертет Менарха то кулминация шлїду физиолоґийних и анатомских процесох пубертету:  Посцигованє достаточней тїлесней маси (углавним 17% тїлесней маси)  Дезингибиция ґенераторох ГнРХ импулсох у аркуатним ядре гипоталамусу. [3]  Лученє естроґену зоз ваєчнїкох як одвит на гормони гипофизи.  У интервалу од коло 2 до 3 роки, естроґен стимулує роснуце плоднїци (як и роснуце до висини, роснуце першох, преширйованє карлїци и звекшованє реґионалней масней тканї).  Естроґен стимулує роснуце и васкуларносц ендометриюму, шлїжацей скорочки плоднїци.  Флуктациї уровню гормонох можу привесц до пременки адекватносци подмирйованя з креву часцох ендометриюму.  Одумеранє даякей тканї ендометриюму од тих гормонох або флуктацийох у подмирйованю з креву приводза до дедуцациї, оддвойованя часци шлїжацей скорочки зоз прецеком креви зоз ваґини.  Нє познати специфични гормонални сиґнал за менарху; дума ше же менарха як дискретне случованє релативно случайни резултат поступного загрубнуца ендометриюму хторе спричинєне зоз роснуцом, алє флуктуюцим пубертетским естроґеном.  Початни цек менархи углавним блядши од дозретого менструалного цеку. Часто є нєдостаточни у количестве и може буц барз кратки, аж и єден приклад „Менструум, або прецек, состої ше зоз комбинациї швижей и стиднутей креви зоз тканьом ендометриюму, шплїхом&quot;. Як и други менструациї, менарха тиж може буц провадзена зоз корчами у бруху. Референци 1.  „Periods”. Raising Children Network (на језику: енглески). Приступљено 2021-12-31. 2.  INDOX Cancer Research Network”. web.archive.org. 2013-03-02. Архивирано из оригинала 02. 03. 2013. г. Приступљено 2021-12-31. 3.  Lacroix, Amy E.; Gondal, Hurria; Langaker, Michelle D. (2021), , Physiology, Menarche, StatPearls Publishing, PMID 29261991, Приступљено 2021-12-31 3vct38mfj47bx29ljx757qysyip5hnz 20711 20710 2026-08-15T06:33:49Z Olirk55 19 Ушорйованє, медзинаслови 20711 wikitext text/x-wiki [[File:Acceleration1.jpg|right|thumb|303x303px|Длугорочни тренд ґу младшому возросту и менархи при дзивчатох зоз Заходней Европи и Сиверней Америки]]'''Менарха''' (од старогреческого ''μην'' (мен) „мешац” и ''αρχη'' (архе) „початок”) то перши менструални циклус, або перше менструалне кирвавенє. Зоз медицинского и дружтвеного становиска, часто ше дума же то централне случованє женского пубертету, прето же сиґнализує можлївосц плодносци. Дзивчата доживюю менарху у розличних рокох. Менарха хтора ше зявює медзи 9. и 16. роком нормална. <ref>[https://raisingchildren.net.au/pre-teens/development/periods-hygiene/periods „Periods”.] ''Raising Children Network'' (на језику: енглески). Приступљено 2021-12-31.</ref> На час менархи уплївує биолоґия жени, як и ґенетични фактори и фактори животного штредку, окреме фактори костираня. Штредня старосц менархи опадла у прешлим вику, алє велькосц опадованя и фактори хтори одвичательни за тото оставаю предмет спору. Штредню старосц менархи у швеце барз чежко точно преценїц и вона барз варирує у зависносци од ґеоґрафского реґиону, раси, етнїчней припадносци и других характеристикох. Єст познєйша старосц у азийскей популациї у поровнованю зоз заходну.<ref>INDOX Cancer Research Network”. ''web.archive.org''. 2013-03-02. Архивирано из оригинала 02. 03. 2013. г. Приступљено 2021-12-31.</ref> == Физиолоґия == '''Пубертет''' Менарха то кулминация шлїду физиолоґийних и анатомских процесох пубертету: ● Посцигованє достаточней тїлесней маси (углавним 17% тїлесней маси) ● Дезингибиция ґенераторох ГнРХ импулсох у аркуатним ядре гипоталамусу. <ref>Lacroix, Amy E.; Gondal, Hurria; Langaker, Michelle D. (2021), [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470216/ ''Physiology, Menarche'',] StatPearls Publishing, PMID 29261991, Приступљено 2021-12-31</ref> ● Лученє естроґену зоз ваєчнїкох як одвит на гормони гипофизи. ● У интервалу од коло 2 до 3 роки, естроґен стимулує роснуце плоднїци (як и роснуце до висини, роснуце першох, преширйованє карлїци и звекшованє реґионалней масней тканї). ● Естроґен стимулує роснуце и васкуларносц ендометриюму, шлїжацей скорочки плоднїци. ● Флуктациї уровню гормонох можу привесц до пременки адекватносци подмирйованя з [[Крев|креву]] часцох ендометриюму. ● Одумеранє даякей тканї ендометриюму од тих гормонох або флуктацийох у подмирйованю з креву приводза до дедуцациї, оддвойованя часци шлїжацей скорочки зоз прецеком креви зоз ваґини. ● Нє познати специфични гормонални сиґнал за менарху; дума ше же менарха як дискретне случованє релативно случайни резултат поступного загрубнуца ендометриюму хторе спричинєне зоз роснуцом, алє флуктуюцим пубертетским естроґеном. ● Початни цек менархи углавним блядши од дозретого менструалного цеку. Часто є нєдостаточни у количестве и може буц барз кратки, аж и єден приклад „Менструум, або прецек, состої ше зоз комбинациї швижей и стиднутей креви зоз тканьом ендометриюму, шпляхом&quot;. Як и други менструациї, менарха тиж може буц провадзена зоз корчами у бруху. == Значносц == Зоз становиска медицини и социологиї, менарха централне збуванє у женским сексуалним розвою, хторе значи указує на способносц цела же може оствариц ваготносц. == Референци == 899zbf9vswrkcpleotwncfqhjhno42e 0 3405 20713 2026-08-15T11:25:28Z Ksenija234 1651 Г. Медєши. Нє знам чи статю требало ґенерално текстуално прешириц, чи може остац так. 20713 wikitext text/x-wiki [[File:Court presentation suit MET C.I.69.33.16c F.jpg|right|thumb|251x251px|Брушлїк]] '''Брушлїк''' (всл. ''bruśĺik'', слц. ''brusliak'', ''bruslek'', ''bruclí'', ''bruclek'', поль. ''bruclek'', ''bruslek'', ''pruclik'', ''brzuszlak'') 1. хлопске [[облєчиво]], [[лайбик]]: ''На [[Кошуля|кошулю]] ше облєкало брушлїк (лайбик). Бул єдноставного крою, на плєцу коло рукавох вирезани, а на предку ше капчал.'' 2. женске облєчиво, лайбик: [[File:Дівчина з Мармарощини.jpg|right|thumb|293x293px|Руска дзивка з Мармарошу]] ''Часто ше поверх оплєчка ношело (брушлїк) лайбик хтори бул вирезани коло шиї и рукавох, а украшени зоз златнима чипками або шуйташом. Ушити бул з гатласу (твардейши [[гадваб]]) вшелїяких [[Фарба|фарбох.]]'' [[File:Modern cub bra, wine red.jpg|right|thumb|194x194px|Современи червени брусгалтер]] 3. брусгалтер (серб. ''грудњак'', з нєм. der ''Büstenhalter''), часц женских споднїх шматох хтора закрива перши. Вон ма вецей функциї: модну, притримованє першох, виполньованє одредзеного социялного образцу. ''Теди брушлїк, хтори би подзвигнул перши, ридко хтора ношела.'' == Литература == Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017. б. 96 == Вонкашнї вязи == * [https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2015/06/150616_vert_cul_history_bra_vp Історія бюстгальтера: шлях до успіху, Катя Форман, BBC Culture] [https://web.archive.org/web/20180512181253/https:// Архівовано] 12.травня 2018 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine] * [https://joanerges.livejournal.com/1605738.html Закарпатськи гуцули Фото 1920-30-х рр.] [https://web.archive.org/web/20121231175738/http:// Архівовано] 31 грудня 2012 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Wayback Machine] 3bb31fbzizs2kh493c389l1vvexa9kt