Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk Катеґория:Анатомия животиньох 14 3031 20719 18221 2026-08-15T13:12:47Z Sveletanka 20 20719 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Животинї]] [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Анатомия]] e57i1ha1snv0mbymfebt23oijuxkucq Катеґория:Ґинеколоґия 14 3253 20717 19912 2026-08-15T12:56:16Z Sveletanka 20 20717 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Медицина]] sgetsiszn0ujznyo8roe2vng18erqce Дисменорея 0 3275 20718 20651 2026-08-15T13:05:19Z Sveletanka 20 20718 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Дисменорея | label2 = | data2 = [[File:MenstrualCycle gen.svg|center| |300px|thumb|<div style="text-align: center;">Дияґрам часу менструалного циклусу]] | label3 =| data3 = | header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |'''Наукова класификация и вонкашнї ресурси''' | label5 = Специялносц| data5 = Ґинеколоґия | label6 = MKB-10 | data6 = N94.4-N94.6 | label7 = MKB-9-CM | data7 = 625.3 | label8 = MeSH | data8 = D004412 | label9 = DiseasesDB | data9= 10634 | label10 = MedlinePlus | data10= 003150 | label11= eMedicine | data11= | label12 = Patient UK | data12 = [https://patient.info/doctor/dysmenorrhoea dysmenorrhoea Дисменорея] | label13 = MeSH | data13 = D004715 | header14 = | label15 = | data15= | label16 = Род | data16 = }} '''Дисменорея''' то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци.<ref name=":0">Osayande AS, Mehulic S (March 2014). "Diagnosis and initial management of dysmenorrhea". ''American Family Physician''. '''89''' (5): 341–346. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID&#x20;24695505.]</ref><ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Jonas: Mosby's Dictionary of Complementary and Alternative Medicine. Copyright 2005</ref> Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль,<ref>[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary > dysmenorrhea] Citing: :* Gale Encyclopedia of Medicine. Copyright 2008 :* Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Copyright 2007 :* The American Heritage Medical Dictionary Copyright 2007 :* Mosby's Medical Dictionary, 8th edition. :* McGraw-Hill Concise Dictionary of Modern Medicine. Copyright 2002]</ref><ref>[https://emedicine.medscape.com/article/253812-overview?form=fpf eMedicine Specialties > Dysmenorrhea] Authors: Andre Holder, Laurel D Edmundson, Mert Erogul. Updated: Dec 31, 2009</ref> або ексесивни менструални боль.<ref>[https://medlineplus.gov/ency/article/003150.htm MedlinePlus > Painful menstrual periods] Update Date: 9/2/2009 by: Susan Storck. Also reviewed by David Zieve</ref> Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при концу менструалного циклусу.<ref>[https://www.medicinenet.com/menstrual_cramps/article.htm medicinenet.com > Menstrual Cramps] Приступљено January 2011</ref> == Знаки и симптоми == Главни симптом дисменореї то боль сконцентровани у долнєй часци бруха або карлїци.<ref name=":0" /><ref>[https://web.archive.org/web/20250710205400/https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea "Dysmenorrhea: Painful Periods, Causes & Treatments".] ''Cleveland Clinic''. Archived from [https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea the original] on 2025-07-10. Retrieved 2025-08-23.</ref> Тиж ше часто чувствує на правим або лївим боку бруха а може ше шириц аж и на долню часц похребцини.<ref name=":0" /> Симптоми хтори ше часто явяю вєдно зоз менструалним больом уключую млосц, поврацањенє и вистатосц.<ref>[https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/dysmenorrhea "Dysmenorrhea".] www.hopkinsmedicine.org. 13 May 2019. Retrieved 2019-10-04.</ref> Симптоми дисменореї часто починаю такой после [[Овулация|овулациї]] и можу тирвац до конца менструациї. То прето же дисменорея часто повязана зоз пременками гормонского уровня у целу хтори ше зявює док тирва  овулация. Конкретно, простаґландини виволую абдоминални контракциї хтори можу виволовац боль и ґастроинтестийни симптоми.<ref>[https://www.nhs.uk/symptoms/period-pain/ "Period pain".] nhs.uk. 2017-10-19. Retrieved 2019-10-04]</ref><ref>[https://www.pcrm.org/good-nutrition/nutrition-information/using-foods-against-menstrual-pain "Using Foods Against Menstrual Pain".] Physicians Committee for Responsible Medicine. Retrieved 2019-10-04]</ref> Хаснованє одредзених файтох контрацептивних пилулох можу зопрец симптоми дисменореї прето же онєможлївюю овулацию. Дисменорея повязана зоз звекшану чувствительносцу на боль и векшим менструалним кирвавеньом.<ref>Payne LA, Rapkin AJ, Seidman LC, Zeltzer LK, Tsao JC (2017). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5604431/ "Experimental and procedural pain responses in primary dysmenorrhea: a systematic review".] Journal of Pain Research. 10: 2233–2246. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2147/JPR.S143512.][https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 5604431.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 29066929.]</ref> При велїх женских особох, симптоми примарней дисменореї поступно нєставаю после їх двацетих рокох. Тиж ше указало же ваготносц зменшує ,,боляцу чежкосц” дисменореї, теди кед ше менструални циклус нормализує после породу. Медзитим, дисменорея може тирвац по менопаузу. Жени 5–15% зоз дисменорею маю достаточно и далєй „моцни” симптоми хтори им завадзаю у роботи и каждодньових активносцох.<ref>[https://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/abnormal-uterine-bleeding/dysmenorrhea?autoredirectid=36098&qt=dysmenorrhea%20&alt=sh "Dysmenorrhea - Gynecology and Obstetrics".] Merck Manuals Professional Edition. [https://web.archive.org/web/20170910233709/http://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/menstrual-abnormalities/dysmenorrhea?qt=dysmenorrhea+&alt=sh Archived] from the original on 10 September 2017.]</ref> == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Menstruation/ Dysmenorrhea] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски) * [https://www.radohealth.com/menstrualni-bol-sta-je-normalno-a-sta-je-znak-problema/ Menstrualni bol – funkcionalan, intenzivan, ili alarmantan?] September 29, 2025  19 min read == Референци == <references /> [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Хороти мочовей и репродуктивней системи]] [[Катеґория:Менструални циклус]] jhbgg8cq3dai58pg3cxtnzupqopv01z Ширка 0 3381 20724 20647 2026-08-15T13:56:49Z Sveletanka 20 катеґория 20724 wikitext text/x-wiki [[File:Streichholz.JPG|right|thumb|300px|Запалєна ширка]] '''Ширка''' (серб. ''шибица'', горв''.'' ''žigica,'' слц. ''zápalka'') ше хаснує як алат за правенє огня у контролованих условийох. Вона представя преношаци и лєгки способ за правенє огня. Нєшкайша ширка направена з фалаткох древа або твардого паперу. Єден конєц обложени з материялом, найчастейше зоз фосфором, хтори може буц подпалєни з чуханьом того материялу за одвитуюцу [[поверхносц]]. Дараз ше зоз словом ширка означовало сумпор (слц. ''sirka'' = сумпор, поль. ''siara'' и ''siarka'', укр. ''сира'' и ''сирка'', рсй. ''сера''). Нєшка хаснуєме сербизем ''сумпор''. == История розвою ширкох == '''Ширки у XIX вику''' [[File:Women working in a match factory.jpg|right|thumb|300px|Роботнїци у фабрики ширкох, малюнок зоз 1871. року]]Гоч огень стари тельо кельо и чловек, ширки и їх єдноставносц постоя од 1827. року. Анґлийски лїкар Джон Вокер предавал верх палїчки премасцени зоз сумпором, наволани конґревес (анґл. ''Congreves''). Тоти перши ширки представяли форму експлозиву и були опасни за хасновательох. Вон нє патентовал свой пренаходок, алє го указовал людзом. Самюел Джонс видзел його єдну презентацию, после хторей почал продуковац тоти, як их вон наволал, луцифери. После того их предавал на [[Тарґовина|тарґовищох]] южних и заходних територийох Зєдинєних Америцких Державох. Були познати по тим же после хаснованя зохабяли моцни запах огньомету. Джошуа Пусей, адвокат з Филаделфиї, перша особа хторей приписане хаснованє шкатулки за ширки. Поставел поверхносц за палєнє ширкох з нукашнього боку, зоз чим би ше шицки ширки запалєли одразу. Вєдно зоз ширками хтори направел за власне хаснованє, вон придал права на патент Даймонд Меч корпорациї 1896. року за 4.000 долари. После купованя патенту, компания поверхносц за палєнє ширкох поставела з вонкашнього боку шкатулки. Найстарша позната реклама на шкатулки за ширки була 1895. року. На нєй була реклама з поздравами од Менделсонскей опери. Опера купела коло сто шкатулки ширкох, на хторих члени опери рисовали и писали порученя. '''Ширки у XX вику''' Року 1910. компания Даймонд Меч патентовала першу ширку хтора на себе нє мала сумпор, алє хасновала фосфор. Рок познєйше, америцки предсидатель Вилиям Тафт питал од Даймонд Мечу най прида свой патент, пре добробут чловечества. По Другей шветовей войни продукция ширкох ше звекшовала. Тот цо предавал ширки нє лєм же могол прекармиц свою фамелию, алє и обезпечиц ствари хтори ше по войни тримало за луксуз. Фабрики ширкох ше розвивали и витворйовали вельки профити. Популарносц ширкох цали час провадзела популарносц циґаретлох. == Нєшкайши ширки и їх хаснованє == Бутаново запальки у векшей часци швета углавним заменєли хаснованє ширкох, алє и коло того, ширки ше и далєй продукує и хаснує. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 754. * Hrvatska enciklopedija, Broj 11 (Tr-Ž), str. 831. Za izdavača: Leksikografski zavod Miroslav Krleža, Zagreb 2000.g. ISBN 953-6036-29-0 * Beaver, Patrick (1985). ''The Match Makers: The Story of Bryant & May''. London: Henry Melland Limited. ISBN 0-907929-11-7 * Emsley, John (2000). ''The Shocking History of Phosphorus: A Biography of the Devil's Element''. Basingstoke: Macmillan Publishing. ISBN 0-333-76638-5 * ''Беловинский Л. В.'' Спички&#x20;&#x2F;&#x2F; Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в.&#x20;&#x2F;&#x20;под ред. Н. Ерёминой.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Эксмо, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;645—646.&nbsp;— 784&nbsp;с.&nbsp;— 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4 == Вонкашнї вязи == * [https://museumofeverydaylife.org/current-exhibitions/history-of-the-match A History of the Match]. The Museum of Everyday Life * [https://www.youtube.com/watch?v=gFwzErImjjM&t=28s Процес продукциї ширкох]: Японска фабрика хтора продукує 6,3 милиони ширки дньово, www.youtube.com. {{Commonscat}} == Ґалерия == <gallery> Файл:Safety matches Welt-Hölzer.jpg|Шкатулка зоз ширками Файл:Match sticks.jpg|Ширки Файл:Matches 2010 G1.jpg|Розлични ширки Файл:Collectie NMvWereldculturen, TM-6477-36, Etiketten van luciferdoosjes, 1900-1949.jpg|Колекция ширкох </gallery> [[Катеґория:Продукти зоз древа]] to6csyxt908vhlfhhb2magkaago7wx1 Олєй 0 3389 20720 20698 2026-08-15T13:32:19Z Sveletanka 20 20720 wikitext text/x-wiki [[File:Italian olive oil 2007.jpg|right|thumb|270px|Фляша маслинового олєю]]'''Олєй''' (серб. ''уље''; всл. ''olej''; слц. и чес. ''olej''; поль. ''olej''; од лат. ''oleum''; греч. ''Ελαιον'') кажда нєполарна хемийна субстанция хтора вискозна чечносц на хижней [[Температура|температури]] и хтора гидрофобна (нє миша ше з воду, буквално ''страх од води'') и липофилна (миша ше з другима олєями, буквално ''люби масц''). Олєї маю вельо углєнїку и [[Водонїк|водонїку]] и звичайно су запалююци и поверхносно активни. Обща дефиниция олєйох облапя класи хемийних злученїнох хтори иншак по структури, прикметох и хаснованю можу буц нєповязани. Олєї можу буц животиньского, рошлїнского або петрохемийного походзеня, а можу буц випарююци або нєвипарююци.<ref>''[https://www.oed.com/search/dictionary/?q=oil „oil”.] Oxford English Dictionary (3rd изд.). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Oksfordski_re%C4%8Dnik_engleskog_jezika Oxford University Press.] септембар 2005.'' (Потребна је претплата или [https://www.oed.com/information/#withyourlibrary чланска картица јавне библиотеке УК.])</ref> Олєї ше хаснує за єдзенє (напр. маслинов олєй), як гориво (напр. олєй за зогриванє), за медицински потреби (напр. минерални олєй), подмасцанє (напр. моторни олєй) и продукцию велїх файтох [[Фарба|фарбох]], пластики и других материялох. Окреме приготовени олєї ше хаснує у даєдних вирских обрядох як причасц або олїво. == Типи == === Орґански олєї === Орґански олєї ше продукую у барз рижнородних рошлїнох, животиньох и других орґанизмох прейґ природних метаболичних процесох. ''Липид'' то наукови термин за масни квашнїни, стероїди и подобни хемикалиї хтори ше часто находза у олєйох цо випродуковали живи єства, док ше олєй одноши на шицку мишанїну хемикалийох. Орґански олєї можу тиж мац хемикалиї хтори нє липиди, уключуюци протеїни, воски (класу єдинєньох хтори маю прикмети подобни олєйом, а хтори черстви на нормалних температурох) и алкалоїди. Липиди мож класификовац спрам способу на хтори их продукує орґанизем, спрам їх хемийней структури и їх огранїченей розпущуюцосци у води у поровнаню з олєями. Вони маю вельо углєнїку и водонїку, а у досц велькей мири нєдостава оксиґен у поровнаню з другима орґанскима єдинєнями и минералиами. Вони маю тенденцию буц релативно нєполарни молекули, гоч можу мац поларни и нєполарни реґиони як у случаю фосфолипидох и стероїдох.<ref>Alberts, Bruce; Johnson, Alexander; Lewis, Julian; Raff, Martin; Roberts, Keith; Walter, Peter. ''Molecular Biology of the Cell''. New York: Garland Science, 2002, pp. 62, 118-119.</ref> Рошлїнски олєї ше прави з тих рошлїнох: [[лєн]], маслина, [[репик]], [[ноцна яглїка]], [[Руменєц|руменєц,]] [[розмария]], [[чисцец]], бурян, [[плющ]], олєйова цвиклочка, мандуля, [[лаванда]] и велї други. Спомедзи животиньских олєйох найпознатши рибов олєй як додаток костираню хтори богати з омеґа-3 маснима квашнїнами (ЕПА и ДХА) и витаминами А и Д. Рибов олєй помага роботу шерца, моцнї имунитет, чува вид и злєпшує паметанє. Єст го у чечней форми або у капсулох у векшини апатикох. === Минерални олєї === Сирова нафта або петролей (витрион) и єй рафиновани компоненти, колективно наволани ''петрохемикалиї'', то пресудни ресурси у сучасней економиї. Сирова нафта походзи зоз прастарих фосилизованих орґанских материялох, як цо зоопланктони и алґи, хтори ґеохемийни процеси претворюю до нафти.<ref>''Kvenvolden, Keith A. (2006). „[https://zenodo.org/records/1000677 Organic geochemistry – A retrospective of its first 70 years”.] Organic Geochemistry. '''37''': 1. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.orggeochem.2005.09.001.]''</ref> Назва „минерални олєй” погришна назва, бо минерали нє жридло нафти, алє су барз стари рошлїни и животинї. Минерални олєй орґански. Медзитим, вон класификовани як „минерални олєй” место „орґански олєй”, бо його орґанске походзенє оддалєне (и було нєпознате у чаше його пренаходзеня), як и прето же ше нє достава у блїзкосци стинох, под'жемних находзискох и писку. ''Минерални олєй'' ше тиж одноши на даскельо специфични дестилати сировей нафти. == Применьованє == === Варенє === Даскельо рошлїнски и животиньски олєї за єдзенє и масци ше хаснує за рижни потреби у вареню и готовеню єдла. Велї поживово артикли ше пражи на олєю хтори вельо цеплєйши од врацей води. Олєї ше хаснує и за ароматизованє и за модификованє текстури [[Пожива|поживи]]. Олєї за єдзенє ше достава зоз животиньских масцох, як цо [[масло]], лой и други файти, або рошлїнских олєйох з маслини, [[Кукурица|кукурици]], слунечнїку и велїх других файтох. === Козметика === Олєї ше наноши на власи же би ше им дало блїщаци випатрунок, онєможлївело ґубаценє и же би ше вони стабилизовали, а тиж же би ше пошвидшало їх роснуце. Олєї ше хаснує и за правенє рижних кремох и помадох. === Релиґия === Олєй ше през историю хасновало як релиґийни медиюм. Часто ше го трима як духовне средство за пречисцованє и помазанє. Як окремни приклад, олєй святого помазаня бул важна обрядна чечносц за юдаїзем и християнство. === Малярство === Фарби пиґментох ше лєгко суспендую у олєю, та вони одвитуюци за помоцни медиюм за слики (малюнки). Найстраши познати постояци олєйово малюнки датирую зоз зоз 650. року.<ref> "[https://www.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan"], Rosella Lorenzi, Discovery News. Feb. 19, 2008. [https://web.archive.org/web/20110603234713/http://dsc.discovery.com/news/2008/02/19/oldest-oil-painting.html Архивирано] 2011-06-03 на сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine]</ref> === Преношенє цеплоти === Олєї ше хаснує як розхладзовачи у олєйовим хладзеню, наприклад у електричних трансформаторох. Олєї за преношенє цеплоти ше хаснує и як розхладзуюци средства, за зогриванє (напр. у олєйових зогривачох) и за други применки преношеня цеплоти. === Лубрикация === [[File:Mobil 1 motor oil.jpg|right|thumb|401x401px|Синтетични моторни олєй]]Понеже олєї нєполарни, нє налєгую лєгко на други субстанциї. Прето су хасновити як подмаски за рижни инженєрски потреби. Минерални олєї ше частейше хаснує за машински подмаски як биолоґийни олєї. [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Whale_oil&action=edit&redlink=1 Китов олєй] ше преферентно хасновало за подмасцанє годзинкох, бо ше нє випарює и нє зохабя прах, гоч його хаснованє у ЗАД-у забранєне 1980.року.<ref>1.   ''[https://frankenmuthclock.com/pages/clock-q-a „Bavarian Clock Haus and Frankenmuth Clock Company”.] Frankenmuth Clock Company & Bavarian Clock Haus.''</ref> Длуго ше верело же китовски спермацет хаснує у Насових проєктох, як цо Хабл телескоп и сонда Вояджер пре барз нїзку температуру змарзованя. Спермацет у ствари анї нє олєй, алє углавним мишанїна воскових естрох, и нєт докази же Наса хасновала китов олєй.<ref>''[https://sr.wikipedia.org/wiki/Ulje#Lubrikacija „Troubled waters: Who Would Believe NASA Used Whale Oil on Voyager and Hubble?”.] Knight Science Journalism at MIT. Архивирано из [https://ksj.mit.edu/tracker-archive/who-would-believe-nasa-used-whale-oil-vo/ оригинала] 15. 2. 2015. г. Приступљено 30. 8. 2019.''</ref> === Гориво === Даєдни олєї згорюю у чечней або аеросолней форми и так творя [[шветлосц]] и целоту, хтори ше можу директно хасновац або претвориц до других формох енерґиї як цо то електрична енерґия або механїчна робота. Же би ше достало олєї за топенє, сирову нафту ше випумпує зоз жеми и доручує у нафтових танкерох або по нафтоводох до рафинерийох. Там ше сирова нафта претворює до дизелу (петродизелу), етану (и других алканох краткого ланцу), олєйох за топенє (найчежши комерциялни горива, хтори ше хаснує у ладьох), бензин (петрол), млазне гориво, керозин, бензен (историйни) и чечни нафтов ґас. Барел сировей нафти од 42 УС ґал (35 имп ґал; 160 Л) дава коло 10 УС ґал (8,3 имп ґал; 38 Л) дизелу, 4 УС ґал (3,3 имп ґал; 15 Л) млазного горива, 19 УС ґал (16 имп ґал; 72 Л) бензину, 7 УСґгал (5,8 имп ґал; 26 Л) други продукти, 3 УС ґал (2,5 имп ґал; 11 Л) други чежки олєї за топенє и претворени до чечносци нафтово [[Ґаз|ґази]],<ref>[https://www.eia.gov/energyexplained/oil-and-petroleum-products/ U.S. Energy Information Administration (EIA)] — Retrieved 2011-10-02.</ref> и 2 УС ґал (1,7 имп ґал; 7,6 Л) олєю за зогриванє. Шицка продукция од барелу сировей нафти до рижних продуктох резултує зоз звекшаньом до 45 УС ґал (37 имп ґал; 170 Л).[[Ulje|<sup>7</sup>]]] Нє шицки олєї хтори ше хаснує як гориво минерални олєї. У 18. и 19. вику китов олєй ше часто хасновало за лампи, цо заменєне з природним ґазом (витрионом), а потим зоз струю.<ref>''[https://www.petroleumhistory.org/OilHistory/pages/Whale/whale.html „Whale Oil”.] petroleumhistory.org.''</ref> === Хемийна сировина === Сирову нафту мож рафиновац до велїх угльоводонїчних компонентох. ''Петрохемикалиї'' то рафиновани компоненти сировей нафти<ref>''Kostianoy, Andrey G.; Lavrova, Olga Yu (8. 7. 2014). [https://books.google.rs/books?id=Eya6BQAAQBAJ&pg=PA2&dq=%C2%A0+Petrochemicals+are+refined+components+of+crude+oil&redir_esc=y&hl=sr#v=onepage&q=%C2%A0%20Petrochemicals%20are%20refined%20components%20of%20crude%20oil&f=false Oil Pollution in the Baltic Sea] (на језику: енглески). Springer. ISBN 9783642384769''</ref> и хемийни продукти направени з нїх. Хаснує ше их як детердженти, штучни гної, лїки, фарби, пластику, синтетични влакна и синтетичну ґуму. Орґански олєї ище єдна важна орґанска сировина, окреме у желєней хемиї. === Емулґатори === '''Емулґатор''' субстанция хтора стабилизує емулзию прейґ звекшаня єй кинетичней стабилносци. Єдна класа емулґаторох позната як „поверхносни активни средства”, або сурфактанти. Емулґатори єдинєня хтори звичайно маю поларну або гидрофилну (т.є. розпущуюцу у води) часц и нєполарну (т.є. гидрофобну або липофилну) часц. Прето емулґатори маю векшу або меншу розпущуюцосц у води або у олєю.<ref>''Wells, Hayden (2019). Food Science and Biotechnology. United Kingdom: ET-Tech Press (Reprinted 2020). стр. 178. ISBN 978-1-83947-258-9.''</ref> Емулґатори ше баржей розпущую у води (и обратно, менєй ше розпущую у олєю), звичайно формую емулзиї олєю у води, док емулґатори хтори ше баржей розпущую у олєю формую емулзиї води у олєю.<ref>Cassidy, L. (n.d.). Emulsions: Making oil and water mix. Retrieved from [https://www.aocs.org/stay-informed/inform-magazine/featured-articles/emulsions-making-oil-and-water-mix-april-2014 How emulsions and emulsifiers work]</ref> == Референци == <references /> == Вонкашнї вязи == * [https://zdravlje.kurir.rs/zdravlje/10070421/koje-ulje-je-najbolje-za-zdravlje-srca-otkriva-nutricionista Koje ulje je najbolje za zdravlje srca: otkriva nutricionista] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Dodatak:Popis_biljnih_ulja Popis biljnih ulja] * [https://pl.wikipedia.org/wiki/Olejek_eteryczny Olejek eteryczny] На язику: польски == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 77. {{ПОДРАЗУМЕВАНОСОРТИРАЊЕ:Олєї}} [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] druq82pupni9s9x3zc1kcsqp2c5ty68 Олєй за єдзенє 0 3402 20722 20709 2026-08-15T13:39:02Z Sveletanka 20 катеґория и вики вяза 20722 wikitext text/x-wiki [[Файл:Olive oil from Oneglia.jpg|мини|Маслинов олєй]] '''Олєй за єдзенє '''то рошлїнска, животиньска або синтетичка масносц хтору ше хаснує за праженє, печенє и други файти вареня. Тиж ше применює у готовеню єдлох и аромох хтори нє хасную цеплоту, як цо прелїви за шалату и намасценя на [[хлєб]]. Олєй за єдзенє типично чечни на хижней [[Температура|температури]], гоч даєдни олєї у хторих єст засицени масносци, як кокосов олєй, палмов олєй и олєї палмових маґочкох черстви.<ref>''„Dietary fats explained”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 5. 8. 2018.</ref> Єст широки вибор олєйох за варенє зоз рошлїнских жридлох як цо маслинов олєй, палмов олєй, сойов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, кукурични олєй, кикирикийов олєй и други рошлїнски олєї, як и олєї животиньского походзеня, як цо [[масло]] и швиньска масц. == Здравє и костиранє == Владово аґенциї утвердзую напрямки за одвитуюце конзумоване количлество масцох - компоненту дньового трошеня поживи. Док ше конзумованє малих количествох засицених масцох хаснує звичайно у диєти,<ref>''Yanai H, Katsuyama H, Hamasaki H, Abe S, Tada N,'' Sako A (2015). ''''„'''Effects of Dietary Fat Intake on HDL Metabolism”''''.''' J Clin Med Res. '''7''' (3): 145—9. <nowiki>''</nowiki>''PMC'' ''4285059'' ''.'' '<nowiki>PMID 25584098</nowiki>'. 'doi':'10.14740/jocmr2030w'.</ref> метаанализи указали же єст велька повязаносц медзи ''високим трошеньом'' засицених масцох и концентрацию ЛДЛ у креви,<ref>''Clarke, R; Frost, C; Collins, R; Appleby, P; Peto,'' R (1997). '„Dietary lipids and blood cholesterol: quantitative meta-analysis of metabolic ward studies”'<nowiki/>'''. '''BMJ. 314 (7074): 112—7'''. ''''PMC'' ''2125600'' ''. '<nowiki>PMID 9006469</nowiki>'. 'doi':'10.1136/bmj.314.7074.112'.''<nowiki/>''</ref> фактор ризику за кардиоваскуларни хороти.<ref>''Mensink, RP; Zock, PL; Kester, AD; Katan, MB (2003). ''„Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials”'. Am J Clin Nutr. ''77'' (5): 1146—55. 'PMID'' ''12716665'. doi:10.1093/ajcn/77.5.1146''''.''</ref> Други метаанализи засновани на кохортних (за преверйованє) студийох и на контролованих, рандомизованих випитованьох одкрили позитивни,<ref>''Jakobsen, M. U; O'Reilly, E. J; Heitmann, B. L; Pereira, M. A; Balter, K.; Fraser, G. E; Goldbourt, U.; Hallmans, G.; et al. (2009). '<nowiki/>''„Major types of dietary fat and risk of coronary heart disease: a pooled analysis of 11 cohort studies”'. ''American Journal of Clinical Nutrition.'' 89 (''5): 1425—32. '<nowiki/>''PMC 2676998''' ''. '<nowiki/>'''''<nowiki/>''PMID'' ''19211817'<nowiki/>'''. '<nowiki/>'''doi'<nowiki/>''':'<nowiki/>'''10.3945/ajcn.2008.27124'<nowiki/>'''.'''''</ref> або нєутрални<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha, Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3): e1000252. PMC'' ''2843598'' ''.'' '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> ефект конзумованя полинєзасицених масцох место засицених масцох (10% менши за 5% замену).<ref>''Katan, Martijn B.; Mozaffarian, Dariush; Micha,'' Renata; Wallace, Sarah (2010). Katan, Martijn B., ур. „Effects on Coronary Heart Disease of Increasing Polyunsaturated Fat in Place of Saturated Fat: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials”. PLoS Medicine. 7 (3)''':'' e1000252. <nowiki>''</nowiki>PMC 2843598 . '<nowiki>PMID 20351774</nowiki>'. 'doi':'10.1371/journal.pmed.1000252.</ref> Олєї з нїзшима количествами засицених масцох и висшим уровньом нєзасицених (по можлївосци мононєзасицених) масцох як цо маслинов олєй, кикирикийов олєй, олєй з олєйовей цвиклочки, сої и памукового олєю углавним здравши.<ref>''„Dietary fats: Know which types to choose”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Clinic Staff. 2015'''''.'''''</ref> Америцки Национални институт за шерцо, плюца и крев<ref>''„Choose foods low in saturated fat”<nowiki>''</nowiki>''. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), NIH Publication No. 97-4064. 1997. Архивирано из 'оригинала' 13. 12. 2009. г. Приступљено 28. 9. 2009.''<nowiki/>''</ref> апелує же би ше засицени масци заменєло зоз полинєзасиценима и мононєзасиценима масцами и наводзи же маслинов олєй и олєй олєйовей цвиклочки то жридла здравших мононєзасицених олєйох, док сойов и слунечнїков олєй добри жридла полинєзасицених масцох. Єдно виглєдованє указало же конзумованє нєгидроґенизованих нєзасицених олєйох, як цо сойов и слунечнїков, лєпше конзумовац од палмового олєю, пре зменшанє ризику од хоротох шерца.<ref>''Kabagambe, EK; Baylin, A; Ascherio, A & Campos, H (novembar 2005). '<nowiki/>''„The Type of Oil Used for Cooking Is Associated with the Risk of Nonfatal Acute Myocardial Infarction in Costa Rica”'. ''Journal of Nutrition (135 изд.).'' 135 ''(11): 2674—2679. '''<nowiki>PMID 16251629</nowiki>'. 'doi':'10.1093/jn/135.11.2674'.</ref> === Транс-масци (штучно преробени масци) === За розлику од других диєталних масцох, транс-масци нє нєобходни и нє промовую добре здравє.<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). '<nowiki/>''Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients)'. ''National Academies Press. стр. 423.'' '<nowiki>ISBN 978-0-309-08537-3</nowiki>'. ''Архивирано из'' 'оригинала'''''<nowiki/>'<nowiki/>''' 25. 06. 2007. г. Приступљено 02. 08. 2019.''</ref> Конзумованє транс-масцох звекшує ризик од коронарней хороти шерца<ref>''Food and nutrition board, institute of medicine of the national academies (2005). Dietary Reference Intakes for Energy, Carbohydrate, Fiber, Fat, Fatty Acids, Cholesterol, Protein, and Amino Acids (Macronutrients). National Academies Press. стр. 504. ''''ISBN'' ''978-0-309-08537-3''''.''</ref> так же дзвигаю уровень „нєдоброго” ЛДЛ голестеролу и знїжую уровень „доброго” ХДЛ голестеролу.<ref>''„Trans fat: Avoid this cholesterol double whammy”'<nowiki/>'''.''''' Mayo Foundation for Medical Education and Research (MFMER).. Приступљено 10. 12. 2007.</ref> Транс-масци з часточнєгидроґенованих олєйох чкодлївши од природних олєйох.<ref>''Mozaffarian, Dariush; Katan, Martijn B.; Ascherio, Alberto; Stampfer, Meir J.; Willett, Walter C. (2006). '<nowiki/>''„Trans Fatty Acids and Cardiovascular Disease”'''. New England Journal of Medicine.'' 354 (15): 1601—113. '<nowiki>PMID 16611951</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJMra054035'.</ref> Даскельо вельки студиї<ref>''Willett, WC; Stampfer, MJ; Manson, JE; Colditz, GA; Speizer, FE; Rosner, BA; Sampson, LA; Hennekens, CH (1993). '<nowiki/>''„Intake of trans fatty acids and risk of coronary heart disease among women”'<nowiki/>''. Lancet. '''341''' (8845): 581—5. '<nowiki/>''<nowiki>PMID 8094827</nowiki>'. 'doi':'10.1016/0140-6736(93)90350-P'''.''</ref><ref>''Hu, Frank B.; Stampfer, Meir J.; Manson, Joann E.; Rimm, Eric; Colditz, Graham A.; Rosner, Bernard A.; Hennekens, Charles H.; Willett, Walter C. (1997). '<nowiki/>'''„'''''Dietary Fat Intake and the Risk of Coronary Heart Disease in Women”'. New England Journal of Medicine. 337 (21): 1491—9. '<nowiki>PMID 9366580</nowiki>'. 'doi':'10.1056/NEJM199711203372102'.</ref><ref>''Hayakawa, Kyoko; Linko, Yu-Yen; Linko, Pekka (2000). „The role of trans fatty acids in human nutrition”. Starch - Stärke.'' 52 (6–7): 229—35. 'doi':'10.1002/1521-379X(200007)52:6/7<229::AID-STAR229>3.0.CO;2-G'.</ref><ref>The Nurses' Health Study (NHS)</ref> указую на вязу медзи конзумованьом велького количества транс-масцох и коронарну хороту шерца. Америцка Администрация за поживу и лїки (ФДА), Национални институт за шерцо, плюца и крев и Америцка асоцияция за шерцо (АХА) препоручели огранїчено уношиц транс-масци. У ЗАД, транс-масци вецей нє „общеприпознати як безпечни” и нє мож их додавац до поживи, уключуюци олєї за варенє, без окремного одобреня.<ref>''„Final Determination Regarding Partially Hydrogenated Oils (Removing Trans Fat)”'<nowiki/>'''.''''' Приступљено 29. 3. 2019.</ref> === Варенє на олєю === Зогривани олєй меня свойо характеристики. Олєї хтори здрави на хижней температури можу постац нєздрави кед ше зогрею на одредзену температуру, та при виборе олєю за варенє важне ускладзиц цеплотну толеранцию олєю з температуру яку ше будзе хасновац'''.<ref>''Orna Izakson. ''''„Oil right: choose wisely for heart-healthy cooking - Eating Right”''''. E: The Environmental Magazine.''</ref>''' Температури масносци при глїбоким праженю звичайно у обсягу од 170-190 °Ц (338-374 °Ф), ридше ше хаснує нїзши температури ≥ 130 °Ц (266 °Ф).'''<ref>''Bouchon, Pedro (2009). '''„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref>''' Палмов олєй ма вецей засицени масци як олєй олєйовей цвиклочки, кукурицов олєй, лєнов олєй, сойов олєй, шафранов и слунечнїков олєй. Прето палмов олєй може поднєсц глїбоке праженє при висших температурох и одпорни є на оксидацию у поровнаню з високо-полинєзасиценима рошлїнскима олєями.<ref>''De Marco, Elena; Savarese, Maria; Parisini, Cristina; Battimo, Ilaria; Falco, Salvatore; Sacchi, Raffaele (2007). „Frying performance of a sunflower/palm oil blend in comparison with pure palm oil”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (3): 237—246. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600192''''.''</ref> Од коло 1900. року палмов олєй вше баржей уключовани до поживи з поштредованьом ґлобалней комерциялней поживовей индустриї, бо остава стабилни при глїбоким праженю або печеню на барз високих температураох<ref>''Che Man, YB; Liu, J.L.; Jamilah, B.; Rahman, R. Abdul (1999). „Quality changes of RBD palm olein, soybean oil and their blends during deep-fat frying”. Journal of Food Lipids. '''6''' (3): 181—193. ''''doi'''':''''10.1111/j.1745-4522.1999.tb00142.x''''.''</ref><ref>''Matthäus, Bertrand (2007). „Use of palm oil for frying in comparison with other high-stability oils”. European Journal of Lipid Science and Technology. '''109''' (4): 400—409. ''''doi'''':''''10.1002/ejlt.200600294''''.''</ref> и пре високи уровнї природних антиоксидансох, гоч рафиновани палмов олєй хтори ше хаснує у индустрийней [[Пожива|поживи]] страцел векшу часц свойого каротеноїдного змисту (и помаранчецово-червеней [[Фарба|фарби]]).<ref>''Sundram, K; Sambanthamurthi, R; Tan, YA (2003). ''''„Palm fruit chemistry and nutrition”'''' (PDF). Asia Pacific Journal of Clinical Nutrition. '''12''' (3): 355—62. ''''PMID'' ''14506001''''.''</ref> Шлїдуюци олєї добри за праженє на високих температурох пре високу точку диму понад 230 °C (446 °F): * олєй авокада * олєй семфу * палмов олєй * кикирикийов олєй (хтори ше предава у Велькей Британиї и Индиї як „орехов олєй”) * олєй рискашових отрубох * олєй зоз шафрану * полурафиновани сусамов олєй * полурафиновани слунечнїков олєй<ref>''„Smoke Points of Various Fats -'' Kitchen Notes - Cooking For Engineers”''''. cookingforengineers.com. 2012. Приступљено 3.''' 7. 2012.''<nowiki/>''</ref> Менєй аґресивни температури праженя ше часто хаснує.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). ''''„21 Frying Fats”''''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Квалитетни олєй за праженє ма благи смак, почина ше куриц на коло 200 °Ц (392 °Ф) и ма точку палєня коло 315 °Ц (599 °Ф), максимално ма 0,1% шлєбодни масни квашнїни и 3% линоленски квашнїни.<ref>''Rossell, J.B. (1998). '<nowiki/>''„Industrial frying process”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Grasas y Aceites. '''49''' (3–4):'' 282—295. 'doi':'10.3989/gya.1998.v49.i3-4.729'''<nowiki/>''''.''<nowiki/>''</ref> Олєї з висшу линоленску фракцию ше керує пре полимеризацию або ґумованє хтори означени зоз звекшаньом вискозносци при стареню.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''''<nowiki/>'<nowiki/>'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> Маслинов олєй подноши термичне розкладанє и бул хасновани як олєй за праженє тисячи роками.<ref>''Boskou, Dimitrios (2010). '<nowiki/>''„21 Frying Fats”'''. Chemical and functional properties of food lipids. стр. 429.''</ref> === Одкладанє и чуванє олєйох === Шицки олєї ше розкладаю на цеплоти, шветлосци и оксиґену.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296. ''ISSN'' ''1465-3478''''.''' <nowiki>''</nowiki><nowiki>PMID 19634067</nowiki>. doi:10.1080/09637480903103774.</ref> Же би ше оддалєло початок препаданя, закриваче з инертного [[Ґаз|ґазу]], звичайно азоту, уноши ше до простору дзе ше находза скадзиска контейнерох такой после продукциї. Тот поступок ше вола закриванє танкох. На жимним и сухим месце олєї маю векшу стабилносц, алє може присц до згушньованя, гоч ше пошвидко враца до чечней форми кед ше их зохаби на хижней температури. Же би ше зменшали деґрадуюци ефекти цеплоти и [[Шветлосц|шветлосци]], олєї би требало тримац звонка фрижидера лєм кельо треба за хаснованє. Рафиновани олєї богати з мононєзасиценима масцами, як цо олєй макадемиї,<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> тирваю єден рок, док тоти з вельким количеством полинєзасицених масцох, як цо сойов олєй, оставаю за хаснованє коло шейсц мешаци. Тести стухнутосци указали же час тирваня орехового олєю коло 3 мешаци, а тот период за хаснованє вельо кратши од датума яки наведзени на етикетох.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> Процивнє тому, олєї з вельким количеством засицених масцох, як цо олєй авокада, маю релативно длуги час тирваня и мож их зоз сиґурносцу чувац на хижней температури, бо мале количество полинєзасицених масцох злєпшує стабилносц.<ref>''Kochhar, S. Parkash; Henry, C. Jeya K. (1. 1. 2009). „Oxidative stability and shelf-life evaluation of selected culinary oils”. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 60 Suppl 7: 289—296.'' 'ISSN 1465-3478'. '<nowiki>PMID 19634067</nowiki>'. 'doi':'10.1080/09637480903103774'.</ref> === Типи и характеристики === Олєї за єдзенє зложени з рижних фракцийох масних квашнїнох.<ref>''Kuo, T.M.; Gardner, H. (2002). '''Lipid Biotechnology'. Taylor & Francis. стр. 1. '<nowiki>ISBN 9780824744182</nowiki>'. 'LCCN 2001058440'.</ref> За праженє єдла ґенерално ше хаснує олєї з високозасиценима або засиценима масцами, док олєї богати з полинєзасиценима масцами нє таки барз добри.<ref>''Bouchon, Pedro (2009).'' '„Chapter 5 - Understanding Oil Absorption During Deep-Fat Frying”'. Advances in Food and Nutrition Research. 57: 219. '<nowiki>ISBN 9780123744401</nowiki>'. 'ISSN 1043-4526'. '<nowiki>PMID 19595388</nowiki>'. 'doi':'10.1016/S1043-4526(09)57005-2'.</ref> Олєї з вельким количеством олеїнскей квашнїни мандульово, макадамийски, маслиново, з пистацох и тоти з високо олеїнских сортох шафрану и слунечнїку.<ref>The Lipid Handbook (2007), стр. 4.</ref> == Референци == <references /> [[Катеґория:Олєї]] [[Катеґория:Пожива]] oy0a2qbsgqhivvf6dc8cbmrbl2fmfbb Менарха 0 3404 20716 20711 2026-08-15T12:51:41Z Sveletanka 20 катеґория 20716 wikitext text/x-wiki [[File:Acceleration1.jpg|right|thumb|303x303px|Длугорочни тренд ґу младшому возросту и менархи при дзивчатох зоз Заходней Европи и Сиверней Америки]]'''Менарха''' (од старогреческого ''μην'' (мен) „мешац” и ''αρχη'' (архе) „початок”) то перши менструални циклус, або перше менструалне кирвавенє. Зоз медицинского и дружтвеного становиска, часто ше дума же то централне случованє женского пубертету, прето же сиґнализує можлївосц плодносци. Дзивчата доживюю менарху у розличних рокох. Менарха хтора ше зявює медзи 9. и 16. роком нормална. <ref>[https://raisingchildren.net.au/pre-teens/development/periods-hygiene/periods „Periods”.] ''Raising Children Network'' (на језику: енглески). Приступљено 2021-12-31.</ref> На час менархи уплївує биолоґия жени, як и ґенетични фактори и фактори животного штредку, окреме фактори костираня. Штредня старосц менархи опадла у прешлим вику, алє велькосц опадованя и фактори хтори одвичательни за тото оставаю предмет спору. Штредню старосц менархи у швеце барз чежко точно преценїц и вона барз варирує у зависносци од ґеоґрафского реґиону, раси, етнїчней припадносци и других характеристикох. Єст познєйша старосц у азийскей популациї у поровнованю зоз заходну.<ref>INDOX Cancer Research Network”. ''web.archive.org''. 2013-03-02. Архивирано из оригинала 02. 03. 2013. г. Приступљено 2021-12-31.</ref> == Физиолоґия == '''Пубертет''' Менарха то кулминация шлїду физиолоґийних и анатомских процесох пубертету: ● Посцигованє достаточней тїлесней маси (углавним 17% тїлесней маси) ● Дезингибиция ґенераторох ГнРХ импулсох у аркуатним ядре гипоталамусу. <ref>Lacroix, Amy E.; Gondal, Hurria; Langaker, Michelle D. (2021), [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470216/ ''Physiology, Menarche'',] StatPearls Publishing, PMID 29261991, Приступљено 2021-12-31</ref> ● Лученє естроґену зоз ваєчнїкох як одвит на гормони гипофизи. ● У интервалу од коло 2 до 3 роки, естроґен стимулує роснуце плоднїци (як и роснуце до висини, роснуце першох, преширйованє карлїци и звекшованє реґионалней масней тканї). ● Естроґен стимулує роснуце и васкуларносц ендометриюму, шлїжацей скорочки плоднїци. ● Флуктациї уровню гормонох можу привесц до пременки адекватносци подмирйованя з [[Крев|креву]] часцох ендометриюму. ● Одумеранє даякей тканї ендометриюму од тих гормонох або флуктацийох у подмирйованю з креву приводза до дедуцациї, оддвойованя часци шлїжацей скорочки зоз прецеком креви зоз ваґини. ● Нє познати специфични гормонални сиґнал за менарху; дума ше же менарха як дискретне случованє релативно случайни резултат поступного загрубнуца ендометриюму хторе спричинєне зоз роснуцом, алє флуктуюцим пубертетским естроґеном. ● Початни цек менархи углавним блядши од дозретого менструалного цеку. Часто є нєдостаточни у количестве и може буц барз кратки, аж и єден приклад „Менструум, або прецек, состої ше зоз комбинациї швижей и стиднутей креви зоз тканьом ендометриюму, шпляхом”. Як и други менструациї, менарха тиж може буц провадзена зоз корчами у бруху. == Значносц == Зоз становиска медицини и социологиї, менарха централне збуванє у женским сексуалним розвою, хторе значи указує на способносц цела же може оствариц ваготносц. == Референци == <references /> [[Катеґория:Менструални циклус]] c0j0czp8j2guls5orfa7y338txqtbaz Брушлїк 0 3405 20715 20713 2026-08-15T12:37:30Z Sveletanka 20 катеґория и вики вязи 20715 wikitext text/x-wiki [[File:Court presentation suit MET C.I.69.33.16c F.jpg|right|thumb|251x251px|Брушлїк]] '''Брушлїк''' (всл. ''bruśĺik'', слц. ''brusliak'', ''bruslek'', ''bruclí'', ''bruclek'', поль. ''bruclek'', ''bruslek'', ''pruclik'', ''brzuszlak'') 1. хлопске [[облєчиво]], [[лайбик]]: ''На [[Кошуля|кошулю]] ше облєкало брушлїк (лайбик). Бул єдноставного крою, на плєцу коло рукавох вирезани, а на предку ше капчал.'' 2. женске облєчиво, лайбик: [[File:Дівчина з Мармарощини.jpg|right|thumb|293x293px|Руска дзивка з Мармарошу]] ''Часто ше поверх [[Оплєчко|оплєчка]] ношело (брушлїк) лайбик хтори бул вирезани коло шиї и рукавох, а украшени зоз златнима чипками або шуйташом. Ушити бул з гатласу (твардейши [[гадваб]]) вшелїяких [[Фарба|фарбох.]]'' [[File:Modern cub bra, wine red.jpg|right|thumb|194x194px|Сучасни червени брусгалтер]] 3. брусгалтер (серб. ''грудњак'', з нєм. der ''Büstenhalter''), часц женских споднїх шматох хтора закрива перши. Вон ма вецей функциї: модну, притримованє першох, виполньованє одредзеного социялного образцу. ''Теди брушлїк, хтори би подзвигнул перши, ридко хтора ношела.'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017. б. 96 == Вонкашнї вязи == * [https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2015/06/150616_vert_cul_history_bra_vp Історія бюстгальтера: шлях до успіху, Катя Форман, BBC Culture] [https://web.archive.org/web/20180512181253/https:// Архівовано] 12.травня 2018 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine] * [https://joanerges.livejournal.com/1605738.html Закарпатськи гуцули Фото 1920-30-х рр.] [https://web.archive.org/web/20121231175738/http:// Архівовано] 31 грудня 2012 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Wayback Machine] [[Катеґория:Облєчиво]] oz2mn37x9uj3eaeljrknfjqpwfcmwvn Кривая (населєнє) 0 3406 20714 2026-08-15T12:29:50Z ОленкаБТ 1579 Нови бок: „Кривая (населєнє) Кривая то населєнє у општини Бачка Тополя, Сивернобачкого округу, у Сербиї. Кривая змесцена на габовитим?/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека рики Криваї и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на…“ 20714 wikitext text/x-wiki Кривая (населєнє) Кривая то населєнє у општини Бачка Тополя, Сивернобачкого округу, у Сербиї. Кривая змесцена на габовитим?/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека рики Криваї и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од Суботици 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. Демоґрафия У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. Табела (1) Табела (2) Интересантносци Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше парк природи под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 посцелї и 120 места у ресторану зоз богату войводянску кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома дражками. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по поверхносци, Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. Ґалерия Референци 1. „Књига 9”. Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9. 2. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9. 3. „Књига 2”. Становништво, пол и старост, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-01-7. Вонкашнї вязи 19de7hvt8f3cli2ehhr2ldy2o07vzce 20723 20714 2026-08-15T13:42:54Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, референци 20723 wikitext text/x-wiki '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. Табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 </>] ISBN 86-84433-14-9. Табела <nowiki><ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: </nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Референци == 1. „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/>Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5<nowiki/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9] ISBN 86-84433-14-9. 2. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5</>Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] lza3vuvt5mznbbc31x4tjxetn5gcga3 20725 20723 2026-08-15T13:57:49Z Olirk55 19 20725 wikitext text/x-wiki '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. Табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9] ISBN 86-84433-14-9. Табела <nowiki><ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: &lt;/nowiki&gt;</nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Референци == 1. „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/>Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5<nowiki/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9] ISBN 86-84433-14-9. 2. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5</>Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] mgkregyga62gkqerk9bx30z09eol5ff 20726 20725 2026-08-15T13:59:03Z ОленкаБТ 1579 20726 wikitext text/x-wiki '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. Табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 </>] ISBN 86-84433-14-9. Табела <nowiki><ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: </nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Референци == 1. „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/>Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9] ISBN 86-84433-14-9. 2. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] difkiohcqq4u56qi145mznlzjy62k2d 20727 20726 2026-08-15T20:04:15Z ОленкаБТ 1579 Референци 20727 wikitext text/x-wiki '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. Табела <ref>„Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5/>Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9 </>] ISBN 86-84433-14-9. Табела <nowiki><ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: </nowiki>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9] ISBN 86-84433-00-9.</ref> Tabela <ref>„Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [[:sr:Републички_завод_за_статистику_Србије|Републички завод за статистику.]] фебруар 2003.[[:sr:Посебно:Штампани_извори/86-84433-00-9|ISBN 86-84433-00-9.]]</ref> == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Референци == 1. „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf<nowiki/>Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-14-9] ISBN 86-84433-14-9. 2. „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/86-84433-00-9 ISBN 86-84433-00-9.] == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји] * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)] 7w357wlsxej1all7rrwyhgbuc9ice68 20729 20727 2026-08-16T07:47:15Z Sveletanka 20 укладанє таблїчкох 20729 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Кривая | label2 = | data2 = | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8= Жительство | label9= 2022. рок| data9 = 365 | label10= густосц| data10 = 9/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 48′ 48″ С; 19° 37′ 59″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 115 м | label15 = Поверхносц | data15 = 75,5 км2 {{Location map | Serbia | label = Кривая | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 18 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 97 | lon_sec = 33 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Кривая на мапи Сербиї }} | header16 = Други податки | label17 = Число пошти | data17 = 24341 | label18 = | data18 = | label19 =Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака |data20 = BT }} '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). {| class="wikitable" ! colspan="3" |'''Демоґрафия ''' |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительох''' |- |'''1948.''' |897 | |- |'''1953.''' |853 | |- |'''1961.''' |848 | |- |'''1971.''' |776 | |- |'''1981.''' |682 | |- |'''1991.''' |910 |907 |- |'''2002.''' |991 |986 |- |'''2011.''' |653 <ref> [https://www.stat.gov.rs/sr-latn/oblasti/popis/popis-2011/popisni-podaci-eksel-tabele Uporedni pregled broja stanovnika], ''www.stat.gov.rs'' </ref> | |- |'''2022.''' |365 <ref> [https://popis2022.stat.gov.rs/sr-cyrl/popisni-podaci-eksel-tabele/ Popis 2022], ''popis2022.stat.gov.rs'' </ref> |} У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји], ''mojabackatopola.rs'' * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)], ''www.maplandia.com '' == Референци == f5xud9eqm3mulc7sbz1h7u0f4bvx4mk 20730 20729 2026-08-16T10:51:58Z Sveletanka 20 корекция координатох 20730 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Кривая | label2 = | data2 = | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8= Жительство | label9= 2022. рок| data9 = 365 | label10= густосц| data10 = 9/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 42′ 18″ С; 19° 39′ 33″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 115 м | label15 = Поверхносц | data15 = 75,5 км2 {{Location map | Serbia | label = Кривая | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 18 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 33 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Кривая на мапи Сербиї }} | header16 = Други податки | label17 = Число пошти | data17 = 24341 | label18 = | data18 = | label19 =Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака |data20 = BT }} '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). {| class="wikitable" ! colspan="3" |'''Демоґрафия ''' |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительох''' |- |'''1948.''' |897 | |- |'''1953.''' |853 | |- |'''1961.''' |848 | |- |'''1971.''' |776 | |- |'''1981.''' |682 | |- |'''1991.''' |910 |907 |- |'''2002.''' |991 |986 |- |'''2011.''' |653 <ref> [https://www.stat.gov.rs/sr-latn/oblasti/popis/popis-2011/popisni-podaci-eksel-tabele Uporedni pregled broja stanovnika], ''www.stat.gov.rs'' </ref> | |- |'''2022.''' |365 <ref> [https://popis2022.stat.gov.rs/sr-cyrl/popisni-podaci-eksel-tabele/ Popis 2022], ''popis2022.stat.gov.rs'' </ref> |} У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји], ''mojabackatopola.rs'' * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)], ''www.maplandia.com '' == Референци == t9l2u2r94zeohlild9d5or9vke8725u Катеґория:Олєї 14 3407 20721 2026-08-15T13:32:49Z Sveletanka 20 катеґория 20721 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Хемийни злученїни]] larfgipr7kjpzb3k7bqlbq8busqc6f2 Йоґурт 0 3408 20728 2026-08-16T00:49:40Z Keresturec 18 Г. Медєши 20728 wikitext text/x-wiki '''Йоґурт''' настава у природним процесу ферментациї млєка з помоцу бактерийох. Под дїйством бактерийох приходзи до ферментациї, при чим млєчни цукер (лактоза) преходзи до млєчней квашнїни. Тот процес вихасновани за индустрийне доставанє йоґурту. Йоґурт ше продукує з хасновамьом култури Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus и бактериї Streptococcus thermophilus. Коло того, други лактобацили и бифидобактериї ше дзкеди додава под час або после култивованя йоґурту. Даєдни жеми вимагаю же би у йоґурту було и одредзене количество єдинкох формованя колониї (ЦФУ) бактерийох; у Китаю, наприклад, вимаганє за числом бактерийох лактобацилу найменєй 1 милион ЦФУ по милилитри. File:Joghurt.jpg Турски йоґурт File:Yogurt_of_the_Bulgarija_Pavilion_of_Expo_2005_Aichi_Japan.jpg Лакотка зоз йоґуртом Же би ше направело йоґурт, млєко ше перше зогрива, звичайно на коло 85 °C же би ше млєчни протеїни денатуровали так же би нє формовали серватку. После зогриваня, млєко ше зохаби най ше охладзи на коло 45 °C. Бактерийску културу ше помиша и лїтну температуру од 30-45 °C ше отримує 4 до 12 годзини же би ше оможлївено ферментацию, при чим висши температури дїйствую швидше, алє ше ризикує наставанє грудкастей текстури або серватки при роздвойованю. Правенє йоґурту Под поняцом йоґурт як поживового артиклу ше подрозумює получечни млєчни продукт хтори ше достава зоз зогриваньом млєка и додаваньом бактерийох млєчней квашнїни (Lactobacillus bulgaricus и Streptococcus thermophilus). На температури 42-45 °C за 2-4 годзини приходзи до ферментациї и скисаня млєка. После того йоґурт ше хладзи, з чим ше спомалшує скисанє и предлужує тирвацосц. Йоґурт ма коло 0,7% млєчней квашнїни. Йоґурт мож на єдноставни способ направиц и дома. Треба зограц млєко на 40-42 °C, додац дакус йоґурту (на 2 литри млєка досц деца йоґурту), добре премишац и зохабиц закрите на цеплим месце 2-3 годзини. После того го треба положиц до фрижидера. Нутритивна вредносц йоґурту У йоґурту єст надосц протеїни, калциюму, витамину Б2 (конкретно рибофлавину) и витамину Б12. Особи хтори нє подноша млєчни цукер (лактозу) можу шлєбодно пиц йоґурт, бо лактоза у процесу ферментациї преходзи до млєчней квашнїни. Йоґурт ше тиж хаснує и у медицини, конкретно за лїченє проблемох системи за претровйованє и за зоперанє дияреї (преганячки) хтора спричинєна з антибиотиками. Нутритивна вредносц йоґурту на 100 ґрами Енерґетска вредносц: 61 kCal Протеїни: 3,5 g Угльово гидрати: 4,7 g Цукри: 4,7 g Влакна: 0 g Масци: 3,3 g Варияциї Же би ше ублажело природну квашносц йоґурту, мож го засладзиц, додац присмачки або помишац з овоцу. Походзенє слова Слово „йоґурт“ пришло до нашого язика прейґ сербского, а до себского з турского (тур. yoğurt) у хторим настало од слова yoğurmak (сцискац ше) и yoğun (густе). Исту фрму слова хасную шицки славянски язики (рсй. йо́гурт, укр. йогýрт, слц. jogurt, поль. jogurt, та и мадярски joghurt). История Анализа L. delbrueckii subsp. bulgaricus ґеному указує же бактерия найскорей настала на поверхносци рошлїни. Млєко можебуц було спонтано и нєнароком виложене контактом з рошлїнами або ше бактериї пренєсли з вимня домшнїх животиньох хтори даваю млєко. Походзенє йоґурта нєпознате, алє ше рахує же є видумани у Месопотамиї коло 5000 роки пред нову еру. Аж по 1900-ти роки, йоґурт бул основне єдло у костираню людзох русийскей империї (а окреме у централней Азиї и Кавказу), заходней Азиї, юговосточней Европи/Балкану, централней Европи и индийском подконтиненту. Стамен Ґриґоров (1878-1945), болгарски студент медицини у Женеви, перши випитал микрофлору болгарского йоґурту. Року 1905. описал же ше состої зоз сферичних и палїчкастих бактерийох хтори продукую млєчну квашнїну. Року 1907, бактерия хтора здабе на палїчку наволана Bacillus bulgaricus (тераз Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus). Русийски биолоґ и нобеловец Иля Мечников, з Институту Пастер у Паризу, бул под уплївом Ґриґоровей роботи и предпоставел же порядне конзумованє йоґурту доприноши нєзвичайно длугому животному вику болгарских сенянох. Исак Карасо индустриялизовал продукцию йоґурту. Року 1919, Карасо, хтори бул з отоманского Солуну, отворел малу роботню з йоґуртом у Барселони, у Шпаниї, и наволал ю Данон („мали Даниєл“) по свойому синови. Бренд ше познєйше преширел на Зєдинєни Держави под американизовану верзию мена: Данон. Йоґурт з додатком овоцового джему патентовала 1933. року млєчарня Radlická Mlékárna у Праги. Вонкашнї вязи [http://ekonomika.idnes.cz/test.asp?r=test&c=A020723_103620_test_jan První ovocný jogurt se narodil u Vltavy]. ekonomika.idnes.cz. Chandan, Ramesh C.; Kilara, Arun. [https://books.google.com/books?id=RnIpMHDjNc0C&pg=RA1-PT453 Dairy Ingredients for Food Processing]. John Wiley & Sons. стр. 1—. ISBN 978-0-470-95912-1. Clark, Melissa. [https://cooking.nytimes.com/recipes/1017991-creamy-homemade-yogurt Creamy Homemade Yogurt Recipe]. NYT Cooking. Словнїк Мериям-Вебстер онлайн: [https://web.archive.org/web/20120227104015/http://mw1.merriam-webster.com/dictionary/yogurt Йоґурт]. [http://www.angelfire.com/in/turkey/dil03.html#kedi Статя Ахмета Топрака о йоґурту]. Biancalana, Antonello. [http://www.diwinetaste.com/dwt/en2004107.php Yogurt–Aquavitae]. DiWineTaste. 5mn2k2vzpfpcpnhp7e5k4r52acee5r8