Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.15 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3406 20746 20730 2026-08-17T14:19:55Z Saslavik 1716 Инфорамик пременєни 20746 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: lightblue | header1 = Кривая | label2 = | data2 = | header3 = Административни податки | label4 = Держава | data4 = Р. Сербия | label5 = Автономна покраїна | data5 = Войводина | label6 = Округ | data6 = Сивернобачки | label7 = Општина | data7 = Бачка Тополя | header8 = Жительство | label9 = 2022. рок | data9 = 365 | label10 = густосц | data10 = 9/км2 | header11 = Ґеоґрафски характеристики | label12 = Координати | data12 = 45° 42′ 18″ С; 19° 39′ 33″ В | label13 = Хвильова зона | data13 = UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) | label14 = Надморска висина | data14 = 115 м | label15 = Поверхносц | data15 = 75,5 км2 | data16 = {{Location map | Serbia | label = Кривая | lat_deg = 45 | lat_min = 42 | lat_sec = 18 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 39 | lon_sec = 33 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = right | caption = <div style="text-align: center;">Кривая на мапи Сербиї</div> }} | header17 = Други податки | label18 = Число пошти | data18 = 24341 | label19 = Поволанково число | data19 = 024 | label20 = Реґистерска ознака | data20 = BT }} '''Кривая''' то населєнє у општини [[Бачка Тополя]], Сивернобачкого округу, у [[Сербия|Сербиї]]. Кривая змесцена на габовитим/брещковитим терену на надморскей висини од 115 м помедзи водоцека [[Кривая (рика)|рики Криваї]] и штучного озера. Урбано є досц крашнє ушорена и здабе на парк зоз широкима травнїками/пажичками и велїх файтох рижних древох. Находзи ше нєпоштредно блїзко Бачкей Тополї (12 км), од Зомбора є оддалєна 32 км, а од [[Суботица|Суботици]] 45 км. Наспрам пописованя зоз 2022. року було 365 жительох. == Демоґрафия == У населєню Кривая жиє 786 полнолїтни жителє, а просекова старосц жительох виноши 39,2 роки (38,3 при хлопох и 40,3 при женох). {| class="wikitable" ! colspan="3" |'''Демоґрафия ''' |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительох''' |- |'''1948.''' |897 | |- |'''1953.''' |853 | |- |'''1961.''' |848 | |- |'''1971.''' |776 | |- |'''1981.''' |682 | |- |'''1991.''' |910 |907 |- |'''2002.''' |991 |986 |- |'''2011.''' |653 <ref> [https://www.stat.gov.rs/sr-latn/oblasti/popis/popis-2011/popisni-podaci-eksel-tabele Uporedni pregled broja stanovnika], ''www.stat.gov.rs'' </ref> | |- |'''2022.''' |365 <ref> [https://popis2022.stat.gov.rs/sr-cyrl/popisni-podaci-eksel-tabele/ Popis 2022], ''popis2022.stat.gov.rs'' </ref> |} У населєню єст 351 ґаздовства, а просекове число членох по ґаздовстве 2,77. Жительство у тим населєню мишане, алє зоз сербску векшину. == Интересантносци == Цале населєнє ма характеристики оази, обколєне є зоз надосц желєнима поверхносцами. Туристични потенцияли Криваї рижнородни. Коло самого населєня находзи ше [[парк природи]] под защиту держави трецей катеґориї, зоз старима дубовима и брестовима лєсами, дзивима ґестинями, клєнами и другима древами. У лєшику єст природне озеро зоз жридлами води за пице. При населєню ше находзи озеро у хторим єст рижни файти риби, зоз желєним околїском, котре понука прекрасни условия за рекреацию. У населєню ше находза и три фодбалски терени, зоз ожелєнєну и квалитетну траву и одличну дренажу, тиж и терен за кошарку. Ту и готел ,,Кривая``зоз трома гвиздочками цалком преушорени, реновирани, котри ма 22 хижи за госцох, 42 [[Посцель|посцелї]] и 120 места у ресторану зоз богату [[Войводина|войводянску]] кухню и єй кулинарскима специялитетами. Блїзко при готелу ше находзи и сучасна автоматска куґларня зоз штирома [[Дражка|дражками]]. Ту и конґресна сала котра ма 300 места. При хотелу ше находзи и двор-каштель, вибудовани у неокласичним стилу, котри ше преушори до депандансу хотела. Населєнє ма пошту, здравствени дом, бензинску пумпу и самопослугу. Гоч є и мала по [[Поверхносц|поверхносци]], Кривая ма барз вельки можлївосци за розвой спортско-рекреацийного, риболовного, конґресного и других файтох туризму. Ту ше находзи и лєтнїковец Кривая. == Ґалерия == == Вонкашнї вязи == * [https://mojabackatopola.rs/kultura/kastel-na-krivaji-stoji-ponosno-iako-ga-vreme-polako-nagriza/ Каштел на Криваји], ''mojabackatopola.rs'' * [https://www.maplandia.com/serbia-and-montenegro/srbija/krivaja/ Гугл сателитска мапа (Maplandia)], ''www.maplandia.com '' == Референци == gezbbb5icyn7po1ino7pc7ypba6osd2 0 3410 20752 20744 2026-08-17T17:27:09Z Olirk55 19 Уложени референци 20752 wikitext text/x-wiki [[File:Symptoms of menopause (vector).svg|right|thumb|300px|Симптоми менопаузи]]'''Менопауза''' представя конєц репродуктивней способносци при особох женского полу.<ref name=":0">[https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3563/klimaks Клімакс] [https://web.archive.org/web/20160316091303/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3563/klimaks Архівовано] 16 березня 2016 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]</ref><ref name=":3">Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. Л-М. Београд: Политика : Народна књига. стр. 159. ISBN 86-331-2116-6.</ref>Приходзи до преставаня ооґенези. Менопауза то природне зявенє при старших женох.<ref name=":1">Takahashi TA, Johnson KM (May 2015). [https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0025712515000218?via%3Dihub "Menopause".] The Medical Clinics of North America. 99 (3): 521–534. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.1016/j.mcna.2015.01.006.] PMID 25841598.</ref> == Дефиниция и епидемиолоґия == Менопауза, позната ище як климактерий або климакс, то час у животним периодзе женох кед менструални период престава завше и жени вецей нє можу родзиц.<ref> [https://web.archive.org/web/20150402111845/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/Pages/default.aspx „Menopause: Overview”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 28. 6. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause оригинала] 2. 4. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref><ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20170910181404/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0072495/ „Menopause: Overview”.] PubMedHealth. 29. 8. 2013. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20170910181404/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0072495/ оригинала] 10. 9. 2017. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref> Менопауза то процивне од [[Менарха|менархи]], час кеди дзивчатом почина менструация. Углавним ше зявює у периодзе помедзи 49. и 52. роки.<ref>Takahashi TA, Johnson KM (maj 2015). „Menopause”. The Medical Clinics of North America. 99 (3): 521—34. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 25841598.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.mcna.2015.01.006.]</ref> Медицински фаховци часто менопаузу дефиную як зявенє кед жена рок нє мала менструалне кирвавенє.<ref>[https://web.archive.org/web/20150319224154/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/default.aspx „What is menopause?”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 28. 6. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/default.aspx оригинала] 19. 3. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref> То ше тиж так може дефиновац як зменьшованє продукованя гормонох у ваєчнїкох.<ref name=":7">Sievert, Lynnette Leidy (2006). [https://books.google.rs/books?id=fWH606kOGYQC&pg=PA81&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Menopause : a biocultural perspective] ([Online-Ausg.] изд.). New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press. стр. 81. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjigeISBN 9780813538563.] Архивирано из [https://books.google.rs/books?id=fWH606kOGYQC&pg=PA81&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false оригинала] 10. 9. 2017. г..</ref> При женох хтори мали операцию же би одстранєли плоднїцу, алє ище вше маю ваєчнїки, може ше думац же менопауза наступела под час операциї або кед им уровень гормонох спаднул. <ref name=":7" /> После одстраньованя плоднїци, симптоми ше часто зявюю скорей, просеково на 45 роки.<ref>[https://books.google.rs/books?id=NCzYsz6Uv0IC&pg=PA36&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false International position paper on women's health and menopause : a comprehensive approach.] DIANE Publishing. 2002. стр. 36. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 9781428905214.] [https://web.archive.org/web/20170910181403/https://books.google.com/books?id=NCzYsz6Uv0IC&pg=PA36 Архивирано] из оригинала 10. 9. 2017. г..</ref> == Животни период == У ридких случайох, женски ваєчнїки преставаю функционовац у барз вчасним возросту, у периодзе од пубертету до 40 рокох. Тото зявенє познате як вчасне затаєнє ваєчнїкох. Спонтане вчасне затаєнє ваєчнїкох ше зявює при 1% женох до 40 рокох и 0,1% женох до 30 рокох. То нє нормални пошлїдок стареня. Пре нєясносци податкох у велїх обласцох на швеце, найстарши период зявеня менопаузи нє познати. Постоя податки о нормалним зачатку и породзеню у 70. року, алє вони контроверзни. == Нормални обсяг == У Заходним швеце, обсяг возросту менопаузи (пре природни причини) помедзи 30 и 61, <ref>Minkin, Mary Jane; et al. (1997). [https://archive.org/details/whateverywomanne0000mary ''What Every Woman Needs to Know about Menopause''.]Yale University Press. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 0-300-07261-9.]</ref> а просекова старосц задонього периоду 51 рок. <ref>Kato I, Toniolo P, Akhmedkhanov A, Koenig KL, Shore R, Zeleniuch-Jacquotte A (1998). [https://archive.org/details/sim_journal-of-clinical-epidemiology_1998-12_51_12/page/1270/mode/2up „Prospective study of factors influencing the onset of natural menopause”.]''J Clin Epidemiol''. '''51''' (12): 1271—1276. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 10086819.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta [doi:10.1016/S0895-4356(98)00119-X.]</ref> Просекови возрост природней менопаузи у Австралиї 51,7 роки,<ref>Do KA; Treloar SA; Pandeya N; et al. (1998). [https://archive.org/details/sim_human-biology_1998-12_70_6/page/1072/mode/2up „Predictive factors of age at menopause in a large Australian twin study”.] Hum Biol. 70 (6): 1073—91. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 9825597.]</ref> медзитим постої значна вариябилносц. У Индиї и Филипинох, штреднї возрост менопаузи значно вчаснєйши, 44 роки. <ref>Ringa, V. (2000). „Menopause and treatments”. Quality of Life Research. 9 (6): 695—707. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR 4036942.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1023/A:1008913605129.]</ref> '''Наймладши возрост''' У ридких случайох, женски ваєчнїки преставаю функционовац у барз вчасним возросту, у обсягу од пубертету до 40 рокох. Тото зявенє познате як вчасне затаєнє ваєчнїкох. Спонтане вчасне затаєнє ваєчнїкох ше зявює при 1% женох до 40 рокох старосци, и 0,1% женох до 30 рокох. То нє нормални пошлїдок стареня. '''Найстарши возрост''' Пре нєясносци податкох у велїх обласцох на швеце, найстарши период зявеня менопаузи нє познати. Постоя податки о нормалним зачатку и породзеню у 70. року, алє вони контроверзни. == Симптоми и проґноза == У рокох скорей менопаузи, менструациї углавним поставаю нєпорядни,<ref name=":5">[https://web.archive.org/web/20150320015025/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/symptoms.aspx „What are the symptoms of menopause?”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 6. 5. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/symptoms.aspx оригинала] 20. 3. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref><ref>[https://www.nia.nih.gov/health/menopause/what-menopause What Is Menopause?”.] National Institute on Aging. Приступљено 6. 10. 2018.</ref>цо значи же периоди можу буц длукши або крадши, або лєгчейши або чежши у количестве цеку. <ref name=":5" /> У тим периодзе, жени часто доживюю валунґи (налєти цеплоти); вони углавним тирваю од 30 секунди до дзешец [[Минута|минути]] и можу буц повязани зоз трешеньом, зноєньом и червенїдлом скори. <ref name=":5" /> Цепли валунґи ше часто преставаю зявйовац после рока або двох рокох.<ref name=":2" /> Други симптоми можу буц сухосц ваґини, проблеми зоз спаньом и пременки розположеня.<ref name=":5" /> Озбильносц симптомох варирує медзи женами. Гоч ше часто дума же менопауза повязана зоз хоротами шерца, то ше першенствено случує пре старенє и нє ма директну вязу зоз менопаузу. При даєдних женох при хторих були присутни проблеми, як цо то [[ендометриоза]] або боляци менструациї (периоди), вони поставаю менєй виражени после менопаузи. <ref name=":2" /> == Виволовач == Менопауза то углавним природна пременка.<ref>[https://web.archive.org/web/20150402091652/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/causes.aspx „What causes menopause?”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 6. 5. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/causes.aspx оригинала] 2. 4. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref> Може ше случиц скорей при женох хтори куря [[доган]].<ref name=":1" /> <ref>Warren M, Soares CN, ур. (2009). [https://archive.org/details/menopausaltransi0000unse The menopausal transition: interface between gynecology and psychiatry] ([Online-Ausg.] вид.). Basel: Karger. бок [https://archive.org/details/menopausaltransi0000unse/page/72 73.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 978-3805591010.]</ref> Други виволованя уключую операциї у хторих ше одстранюю ваєчнїки або даяки файти хемотерапийох. <ref name=":1" /> На физиолоґийним уровню, менопауза ше случує пре зменьшованє продукованя гормонох естроґену и проґестерону у ваєчнїкох.<ref name=":0" /> Гоч углавним нє потребна, дияґноза менопаузи ше може потвердзиц зоз мераньом уровню гормонох у [[Крев|креви]] або мочу.<ref>[https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/diagnosed.aspx „How do health care providers diagnose menopause?”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 6. 5. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/diagnosed.aspx оригинала] 2. 4. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref><ref>Wood J. [https://books.google.rs/books?id=I0_SrDBNy24C&pg=PA401&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false „9”.] Dynamics of Human Reproduction: Biology, Biometry, Demography. Transaction Publishers. стр. 401. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 9780202365701.] [https://web.archive.org/web/20170910181403/https://books.google.com/books?id=I0_SrDBNy24C&pg=PA401#v=onepage&q&f=false Архивирано] из оригинала 10. 9. 2017. г..</ref> == Лїченє == Углавним нє потребни специфични третман.<ref name=":4">[https://web.archive.org/web/20150320030632/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/treatments.aspx „What are the treatments for other symptoms of menopause?”.] Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Health and Human Development. 28. 6. 2013. Архивирано из [https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menopause/conditioninfo/Pages/treatments.aspx оригинала] 20. 3. 2015. г. Приступљено 8. 3. 2015.</ref> Медзитим, даєдни симптоми ше можу злєпшац зоз лїченьом.<ref name=":4" /> З оглядом на валунґи, часто ше препоручує керованє куреня, кофеину и алкоголу.<ref name=":4" />Може помогнуц спанє у жимней хижи и хаснованє вентилатору.<ref name=":4" /> Шлїдуюци лїки можу помогнуц: гормонална терапия менопаузи (МГТ), клондин, ґабапентин або ССРИ.<ref name=":4" /> Физични вежби можу помогнуц при проблему зоз спаньом.<ref name=":4" /> Гоч МГТ дакеди була рутински преприсована, тераз ше препоручує лєм тим цо маю значни симптоми, прето же постої застараносц пре нуспояви.<ref name=":4" /> Нє найдзени висококвалитетни докази о ефикасносци алтернативней медицини.<ref name=":3" /> Постоя рамикови докази за фитоестроґени.<ref> Franco OH, Chowdhury R, Troup J, Voortman T, Kunutsor S, Kavousi M, Oliver-Williams C, Muka T (juni 2016). [https://archive.org/details/sim_jama_2016-06-21_315_23/page/2554/mode/2up „Use of Plant-Based Therapies and Menopausal Symptoms: A Systematic Review and Meta-analysis”.] JAMA. 315 (23): 2554—63. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 27327802.] [://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1001/jama.2016.8012 Слободан приступ</ref> == Знаки и симптоми == У цеку вчасного преходу периода менопаузи, менструални циклуси оставаю правилни, алє ше интервал помедзи нїх почина предлужовац. Уровень гормонох почина варировац. [[Овулация]] ше можебуц нє случи зоз каждим циклусом.<ref name=":6">Hoffman, Barbara (2012). [https://archive.org/details/williamsgynecolo0000unse Williams Gynecology.] New York: McGraw-Hill Medical. [https://archive.org/details/williamsgynecolo0000unse/page/554/mode/2up бок 555–56.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjige ISBN 9780071716727]</ref> Термин „менопауза” ше одноши на часови период хтори шлїдзи рок после заднєй менструациї. <ref name=":6" /> У цеку менопаузалного преходу и после менопаузи, жени можу дожиц вельо розлични симптоми. == Ваґина и плоднїца == У цеку преходу до менопаузи, менструални образец може указац крадше поцагованє циклусу (за 2-7 днї); ище вше могущи длукши циклуси. <ref name=":6" /> Може постояц нєпорядне кирвавенє (лєгчейша, чежша, обачлїва). <ref name=":6" /> Дисфункционалне кирвавенє зоз плоднїци часто маю жени хтори ше приблїжую менопаузи, пре гормонални пременки хтори провадза менопаузални преход. Обачованє або кирвавенє можу єдноставно буц повязани зоз ваґиналну атрофию, добредзечним вчасним (полипом) або лезиї або можу буц функционални одвит ендометриюму. Европске дружтво за менопаузу и андропаузу публиковало напрямки за преценьованє ендометрию, хтори углавним главне жридло капканя або кирвавеня.<ref name=":6" /> <ref>Dreisler E, Poulsen LG, Antonsen SL, Ceausu I, Depypere H, Erel CT, Lambrinoudaki I, Pérez-López FR, Simoncini T, Tremollieres F, Rees M, Ulrich LG (juni 2013). „EMAS clinical guide: assessment of the endometrium in peri and postmenopausal women”. Maturitas. 75 (2): 181—90. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23619009.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.maturitas.2013.03.011.]</ref> Медзитим, при женох у постменопаузи гоч хторе ґениталийне кирвавенє алармантни симптом хтори вимага одвитуюце виглєдованє же би ше виключела могущносц малиґних хоротох. Симптоми хтори ше можу зявйовац у цеку менопаузи и наставиц през постменопаузу то: ♦ Боляци одношеня <ref name=":6" /> ♦ Сухосц ваґини ♦ Атрофийни ваґинитис – сценьшованє мембрани вулви, ваґини, гарлочка и вонкашнього мочового тракту, вєдно зоз значним зменьшованьом и траценьом еластичносци шицких вонкашнїх и нукашнїх [[Поверхносц|поверхносцох]] ґениталийох. == Други физични пременки == Други физични симптоми менопаузи уключую нєдостаток енерґиї, боль у ставцох, здревнєтосц,<ref name=":6" /> боль у хрибце, звекшованє першох, боль у першох, лупанє шерца, главоболя, круценє у глави, сухосц, швербенє скори,<ref name=":6" /> сценьшованє, зацерпнуце скори, загрубнуце, мочова инкотенция, <ref name=":6" /><ref> Pérez-López FR, Cuadros JL, Fernández-Alonso AM, Chedraui P, Sánchez-Borrego R, Monterrosa-Castro A (decembar 2012). „Urinary incontinence, related factors and menopause-related quality of life in mid-aged women assessed with the Cervantes Scale”. Maturitas. 73 (4): 369—72. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23041251.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.maturitas.2012.09.004.]</ref>[нєодложносц мокреня, образци попретаргованого спаня,<ref>Arakane M, Castillo C, Rosero MF, Peñafiel R, Pérez-López FR, Chedraui P (juni 2011). „Factors relating to insomnia during the menopausal transition as evaluated by the Insomnia Severity Index”. Maturitas. 69 (2): 157—61. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 21444163.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.maturitas.2011.02.015.]</ref><ref>Monterrosa-Castro A, Marrugo-Flórez M, Romero-Pérez I, Chedraui P, Fernández-Alonso AM, Pérez-López FR (april 2013). „Prevalence of insomnia and related factors in a large mid-aged female Colombian sample”. Maturitas. 74 (4): 346—51. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23391501.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.maturitas.2013.01.009.]</ref>ноцне зноєнє, горуци валунґи.<ref name=":6" /> == Вонкашнї вязи == * [https://www.apollohospitals.com/sr/diseases-and-conditions/all-about-menopause Менопауза: Фазе, знаци и нежељени ефекти] * European Menopause and Andropause Society * Menopause: MedlinePlus * Menopause and Menopause Treatments * Menopause.org, The Official Website of The North American Menopause Society == Референци == <references /> [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] [[Катеґория:Менструални циклус]] e5ljdz4kp9stkm0eaw5x2mxpn1gzh6a 0 3412 20753 20742 2026-08-18T01:21:58Z Keresturec 18 20753 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Винко Жґанец </big> | label2 = | data2 = [[File:Vinko Žganec.jpg|right|thumb|300px|]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =20. януара 1890 | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. децембра 1976 (86) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = горватски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Вараждин, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Теолоґийни и Правни факултети, Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = доктор права | label11 = Период твореня | data11 =1921—1973. | label12 = Жанри | data12 = право, етномузиколоґия, мелоґрафия, компонованє | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = Академик, член Югославянскей академиї наукох и уметносцох Орден роботи зоз червену заставу Награда АВНОЙ-а Награда ''Божидар Аджия'' }} Datoteka:Vinko Žganec.jpg '''Винко Жґанец''' (*[[20. януар]] 1890—†12. децембер 1976) , бул горватски правнїк, етномузиколоґ, мелоґраф, [[композитор]] и академик, та єден зоз найзначнєйших горватских записовачох народних танцох, писньох, обрядох и обичайох. == Биоґрафия == Винко Жґанец народзени 20. януара 1890. року у валалє Вратишинец у Медзимурю, хторе у тедишнїм чаше припадало Мадярскей. Ходзел до мадярскей народней школи хтору закончел у родним валалє 1901. року. Перши три роки ходзел до ґимназиї у Вараждинє и як одлични школяр достал безплатне место у орфанотрофию у Заґребе. У Заґребе ходзел од 4. по 6. класу до Класичней ґимназиї, а 7. и 8. класу закончел у надвладическим лицею. Матуровал 1910. року з одличним успихом у Класичней ґимназиї.<ref>Koprek, Ivan: Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. – 2007.), Zagreb, 2007., str. 925., ISBN 978-953-95772-0-7</ref> После матури ше уписал на Теолоґийни факултет хтори закончел 1914. року. Пори студийох виучовал и [[Подзелєнє музики|музику]], науку о гармониї, контрапункт, музични форми и познаванє музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] при [[Професор|професорови]] Франьови Дуґанови старшому. Подуки зоз граня на клавиру доставал од управителя Музичного конзерваториюму Вєкослава Росенберґа-Ружича. У Заґребе ше 1917. року уписал на Правни факултет хтори, як доктор права, закончел 31. юлия 1921. року. == Кариєра == '''Початки етномузиколоґийней роботи''' Єден час бул парох у Декановцу дзе иницировал формованє кайкавского [[Молитвенїк|молитвенїка]] ''Єжуш, любов моя'' вєдно зоз Юрийом Лайтманом, Иваном Кухаром и Иґнацийом Липняком. Бул замерковани як єден з актерох приключеня Медзимуря ґу матки жеми на концу Першей шветовей войни. Ище 1916. року у Заґребе видал першу звязку ''Hrvatskih pučkih popijevaka iz Međimurja'', дїло хторе порушало вельке интересованє, скоро сензацию у културних и политичних кругох у [[Горватска|Горватскей]] и хторе мало значну улогу при конєчней одлуки Версайскей мировней конференциї о оставаню Медзимуря у составе Горватскей.<ref>[https://regionalni.com/vratisinec-iskazali-postovanje-cuvaru-bastine-dr-vinku-zgancu/ Vratišinec: iskazali poštovanje čuvaru baštine dr. Vinku Žgancu]</ref> Винко Жґанец ступел од вчасней младосци до шорох напредней горватскей интелиґенциї, хтора у значних историйних хвилькох, пред и под час войни од 1914. по 1918. робела на ошлєбодованю и зєдинєню южних Славянох до заєднїцкей нєзависней народней держави. Правдиви триюмф дожил на Вилїю 1918. року кед з медзимурскима добровольцами и горватскима четами вошол до Медзимуря як ошлєбодитель Медзимуря од длуготирвацей мадярскей власци. Од 1922. року Винко Жґанец робел у Поверенїцтве за Медзимурє як парохиялни службенїк, а од 1924. по конєц 1925. року бул окончователь длужносци Гражданского поверенїка за Медзимурє у Чаковцу як владов секретар. То була, у гевтим чаше, другоступньова управна власц у Медзимурю. Ту ше Винко Жґанец визначел з роботу на вибудови нових школох по Медзимурю як и у оправкох постояцих старих будинкох у хторих була отримована школа. Основал Широтиньски стол у Чаковцу и бул його перши предсидатель. Уведол до пракси роботу општинских судох, а 1924. року написал кнїжку ''Zavičajno pravo u'' ''Međimurju i Prekmurju'' а потим и кнїжку ''Općinsko sudovanje.'' Як владов секретар, 1926. року бул премесцени до тедишнєй Приморско-країнскей обласци до Карловцу. Року 1927. напущел управну службу и пошол до Зомбора як адвокатски приправнїк и отворел адвокатску канцеларию. Ту розвил замерковану правну праксу у своїм правнїцким фаху. Бул велї роки главни секретар Правнїцкого дружтва и редактор мешачнїка ''Pravni pregled.'' [[Файл:Vinko Žganec.JPG|мини|317x317п|Биста Винка Жґанца у Чаковцу]] == Одход до Заґребу == У марцу 1941, року Винко Жґанец прешол до Заґребу, дзе є меновани за новтаруша. Под час войни новтарушства були утаргнути, та окончовал длужносц адвоката по юний 1943. року, кед бул вибрани у Горватским авторским дружтве у Заґребе за главного секретара. Тоту институцию водзел по 1. октобер 1945. року. Як секретар ГАД, почал обсяжнєйше преучовац правни предписаня и праксу з обласци авторско-правней защити. Участвовал у ушорйованю нормативних предписаньох з подруча авторско-правней защити. У периодзе 1945 – 1948. робел як [[музиколоґ]] у Етноґрафичним музею у Заґребе. У септембре 1948. року основани у Заґребе Институт за народну уметносц и Жґанец постал перши управитель того институту. Од 1948. по єшень 1966. преподавал на Музичней академиї у Заґребе предмет Музични фолклор. Винко Жґанец бул главни инициятор снованя Здруженя музичних фолклористох Югославиї. Року 1952. у Пули предшедовал зоз сновательну скупштину того здруженя. Ту бул вибрани за першого предсидателя Дружтва фолклористох Горватскей. Тоту длужносц окончовал по 1963. рок, кед бул вибрани за доживотного почесного предсидателя.<ref name=":0" /> Од 1952. року бул предсидатель Югославянского комитету Медзинародного совиту за музични фолклор (''International Folk Music Council, нєшка International Council'' ''for Traditional Music''), а од 1955. по 1967. рок бул член Вивершного одбору тей орґанизациї. За дописного члена Югославянскей академиї наукох и уметносцох вибрани є 1948. року, а за порядного члена 1966. року. <ref name=":0">Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko.]</ref><ref name=":1">[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko]. Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža.</ref> Свою першу народну пошпивку Винко Жґанец записал у родимим валалє Вратишницу 1908. року, кед як ґимназиялєц пошол дому за швета. Пошпивку ''Megla se kadi'', ''hajdina cvete'' одшпивала му його шестра Роза. Од тей хвильки, та по 1973. рок , записал або знял на маґнетофону вецей як 25.000 народни пошпивки, мелодиї за рижни музични инструменти, танци и кола, та о рижних народних обичайох ширцом Горватскей, а и у сушедних державох у хторих жию Горвати.<ref name=":1" /><ref>[http://kud-vratisinec.hr/dr-vinko-zganec/ Dr. Vinko Žganec | KUD Dr. Vinko Žganec] - Vratišinec. kud-vratisinec.hr.</ref> За свойо перши записани и за хорске шпиванє гармонизовани и обробени пошпивки достал 1912. року награду Союзу шпивацких дружтвох Горватскей. == Горватски народни пошпивки з Медзимуря == Його перша кнїжочка ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja'', на шветло дня винєсла нєпознате благо и красу тих шпиванкох (у жридловей форми познатих под назву медзимурски пошпивки) широкому кругу гражданства, и окреме [[Музичар|музичаром]] хтори о нїх до теди барз мало знали, алє хтори потим зрозумели же Медзимурє по своїх пошпивкох швет за себе хтори им Винко Жґанец теди одкрил. После ошлєбодзеня Медзимуря 24. децембра 1918. року Винко Жґанец розвил свою просвитительску и родолюбну дїялносц на шицких подручох народного живота. Так уж 11. фебруара 1919. року одведол до Заґребу зоз Иґнацийом Липняком селянски шпивацки [[хор]] зоз Мацинцу, хтори у Горватским музичним заводзе виведол програму Медзимурски уметнїцки вечари. З тей нагоди Жґанец отримал и свойо познате преподаванє о Медзимурю и медзимурских пошпивкох. Уж у своїх перших написох Винко Жґанец обачує розлику медзи форму медзимурских пошпивкох и пошпивками других [[Народ|народох]]. ::''Форми медзимурских народних пошпивкох ше розликую од єднообразней симетриї хтора панує у ґерманскей и романскей народней и уметнїцкей музики. Кажда медзимурска пошпивка ма свою форму хтору нє одредзує прераховани розум алє чувство. Прето Медзимурец, без огляду чи є леґинь чи дїдо, кед шпива вон постава вельке дзецко и теди мирує. Вон шпива прето же би виполнєл тот мир. Вон у своєй писнї чисти уметнїк. Зоз музику и словами вон виражує правду хтору нє ма потреби доказовац, бо тоту правду, кажде хто го слуха, чувствує.'' Свою другу кнїжочку ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja, svezak II'', вон видал 1920. року. У тей збирки вон надополнєл и потвердзел исправносц и оправданосц своєй роботи як мелоґрафа и музиколоґа, бо пред горватску явносц тедишнього часу винєсол нєпознате богатство горватскей народней творчосци з Медзимуря. Уж теди велїх барз нєсподзивйовала Жґанцова роботносц, тїлесна и духовна моц, велїчезна музична култура, знанє и всестраносц. Югославянска академия наукох и уметносцох 1924. и 1925. року видала два барз познати Жґанцово звязки медзимурских и шветовних народних шпиванкох. Вон перши спознал цесну вязу медзи мелодиями народних церковних шпиванкох зоз Медзимуря и стародавнима способами. Спрам оцени тедишнїх музичних фаховцох, вон бул тот перши цо правилно и удатно виведол гармонизацию старих способох у народней шпиванки. Познєйше свою етномузиколоґийну роботу, а особлїво єй мелоґрафску часц, преширел зоз музичним благом [[Бачка|Бачкей]], Баранї, Славониї, а окреме зоз околїском Зомбора. Вон з часу на час видавал Горватски народни шпиванки гармонизировани або обробени за мишани або хлопски хори у вецей звязкох. У нїх були обявени пошпивки зоз Медзимуря, Приморя, Крку, Истри, Каству, Турополя, Полїцох, Дубровнику и других. == Жґанцова вяза и помоц Руснацом == Як дїяч у култури, учитель [[Михайло Ковач|Михал Ковач]] записал 58 руски народни писнї (текст и [[Нота|ноти]]) по наших руских валалох у Сриме и тот музични материял послал познатому горватскому музиколоґови др Винкови Жґанцови. Сам Винко Жґанец ше, потим, баржей заинтересовал за нашо музичне благо, та записал вецей писнї од рижних шпивачох у заґребскей грекокатолїцкей семинариї, обєдинєл их зоз Ковачовима записами, та тот материял бул достаточни же би др Винко Жґанец 1946. року порихтал и видал кнїжку ''Писнї югославянских Русинох'' зоз стихами 116 писньох алє, по першираз, и зоз нотним записом истих. [[Файл:Noć muzeja 2024, Čakovec - Vinko Žganec.jpg|мини|375x375п|Фотоґрафия Винка Жґанца зоз членми Дружтва Медзимурцох у Заґребе хтори облєчени до народного облєчива 1955. року, хтора виложена у Музею Медзимуря у Чаковцу.]] == Верх кариєри == Найвекшу активносц у своєй етномузиколоґийней роботи Винко Жґанец розвил после 1948. року. Записовал у шицких крайох дзе жию Горвати, чи у жеми чи у Мадярскей и Австриї. Обрабял записани и на маґнетофон зняти прейґ 10.000 народни шпиванки з Медзимуря, потим ушорйовал записи и знїмки зоз других крайох хтори ше находза у Институту за народну уметносц у Заґребе (нєшка Институт за етнолоґию и фолклористику), а єст их коло 10.000.<ref>LZMK / Proleksis enciklopedija:[http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko]</ref> Окреме треба визначиц єдинствени знїмки ґлаґоляшского горватского литурґийного шпиву хторе 1955, 1956. и 1957. року знял на островох Крку, Рабу, Паґу, Брачу, на Шибенїцких островох и у Истри, як и у варошох и местох горварского приморя. Велька часц тих знїмкох ше чува у Старославянским институту Светозар Ритиґ у Заґребе. Под час свойого живота написал и обявел прейґ тисяч роботи з подруча музики и права. За Музичну енциклопедию Лексикоґрафского заводу у Заґребе обробел часц музично-фолклорних одреднїцох хтори ше одноша на горватски народни пошпивки. Отримал замерковани преподаваня на конкґресох фолклористох Югославиї на Бєлашници, у Пули, Вараждину, Бледу, Новим Винодослким, Заєчару, Скопю и у другим местох. Як учаснїк на медзинародних конференцийох и конґресох у иножемстве отримал реферати и преподаваня у Ослу, Фрайбурґу, Лондону, Копенгаґену, Будапешту, Букурешту, Штутґарту, Тросинґену, Єрусалиме, Атини, Бечу, Ґрацу и Дубровнику. Винко Жґанец приял 1964. року награду Божидар Аджия за свойо дїло ''Hrvatske pučke popijevke iz'' ''Koprivnice i okolice'', у виданю ЮАНУ 1962. року, 1965. бул одликовани з Орденом роботи зоз червену заставу, а 1970. достал найвисше дружтвене припознанє хторе ше теди додзельовало за найвисши досяги у науковей и уметнїцкей роботи, награду АВНОЙ-а. Як искусни музични педаґоґ Винко Жґанец преподавал на Музичней академиї у Заґребе. Орґанизовал и удатно кончел теренски виглєдованя по цалей Горватскей на хтори водзел зоз собу студентох пре записовнє и пренаходзенє народних шпиванкох и обичайох. == Дїла == ● Narodne popijevke Hrvatskog zagorja – Etnomuzikološka studija. U: Žganec, Vinko (ur.), Zbornik za narodni život i običaje. Knjiga 44, Zagreb: JAZU, 1971. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga I. Zagreb: Zavod za istraživanje folklora, 1990. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga II. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 1992. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga III. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 2002. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – svjetovne i crkvene. Čakovec: Matica hrvatska, 2015. == Вонкашнї вязи == * LZMK / Hrvatska enciklopedija:[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko] * LZMK / Proleksis enciklopedija: [http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko] * Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko] == Референци == ejpgke411uddg390e3g0qimu0m4rrts 20754 20753 2026-08-18T06:28:05Z Olirk55 19 Уложена фотґрафия, катеґория 20754 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Винко Жґанец </big> | label2 = | data2 = [[File:Vinko Žganec.JPG|right|thumb|300px|Винко Жґанец, (биста у Чаковцу)]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =20. януара 1890 | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. децембра 1976 (86) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = горватски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Вараждин, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Теолоґийни и Правни факултети, Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = доктор права | label11 = Период твореня | data11 =1921—1973. | label12 = Жанри | data12 = право, етномузиколоґия, мелоґрафия, компонованє | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = Академик, член Югославянскей академиї наукох и уметносцох Орден роботи зоз червену заставу Награда АВНОЙ-а Награда ''Божидар Аджия'' }} '''Винко Жґанец''' (*[[20. януар]] 1890—†12. децембер 1976) , бул горватски правнїк, етномузиколоґ, мелоґраф, [[композитор]] и академик, та єден зоз найзначнєйших горватских записовачох народних танцох, писньох, обрядох и обичайох. == Биоґрафия == Винко Жґанец народзени 20. януара 1890. року у валалє Вратишинец у Медзимурю, хторе у тедишнїм чаше припадало Мадярскей. Ходзел до мадярскей народней школи хтору закончел у родним валалє 1901. року. Перши три роки ходзел до ґимназиї у Вараждинє и як одлични школяр достал безплатне место у орфанотрофию у Заґребе. У Заґребе ходзел од 4. по 6. класу до Класичней ґимназиї, а 7. и 8. класу закончел у надвладическим лицею. Матуровал 1910. року з одличним успихом у Класичней ґимназиї.<ref>Koprek, Ivan: Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. – 2007.), Zagreb, 2007., str. 925., ISBN 978-953-95772-0-7</ref> После матури ше уписал на Теолоґийни факултет хтори закончел 1914. року. Пори студийох виучовал и [[Подзелєнє музики|музику]], науку о гармониї, контрапункт, музични форми и познаванє музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] при [[Професор|професорови]] Франьови Дуґанови старшому. Подуки зоз граня на клавиру доставал од управителя Музичного конзерваториюму Вєкослава Росенберґа-Ружича. У Заґребе ше 1917. року уписал на Правни факултет хтори, як доктор права, закончел 31. юлия 1921. року. == Кариєра == '''Початки етномузиколоґийней роботи''' Єден час бул парох у Декановцу дзе иницировал формованє кайкавского [[Молитвенїк|молитвенїка]] ''Єжуш, любов моя'' вєдно зоз Юрийом Лайтманом, Иваном Кухаром и Иґнацийом Липняком. Бул замерковани як єден з актерох приключеня Медзимуря ґу матки жеми на концу Першей шветовей войни. Ище 1916. року у Заґребе видал першу звязку ''Hrvatskih pučkih popijevaka iz Međimurja'', дїло хторе порушало вельке интересованє, скоро сензацию у културних и политичних кругох у [[Горватска|Горватскей]] и хторе мало значну улогу при конєчней одлуки Версайскей мировней конференциї о оставаню Медзимуря у составе Горватскей.<ref>[https://regionalni.com/vratisinec-iskazali-postovanje-cuvaru-bastine-dr-vinku-zgancu/ Vratišinec: iskazali poštovanje čuvaru baštine dr. Vinku Žgancu]</ref> Винко Жґанец ступел од вчасней младосци до шорох напредней горватскей интелиґенциї, хтора у значних историйних хвилькох, пред и под час войни од 1914. по 1918. робела на ошлєбодованю и зєдинєню южних Славянох до заєднїцкей нєзависней народней держави. Правдиви триюмф дожил на Вилїю 1918. року кед з медзимурскима добровольцами и горватскима четами вошол до Медзимуря як ошлєбодитель Медзимуря од длуготирвацей мадярскей власци. Од 1922. року Винко Жґанец робел у Поверенїцтве за Медзимурє як парохиялни службенїк, а од 1924. по конєц 1925. року бул окончователь длужносци Гражданского поверенїка за Медзимурє у Чаковцу як владов секретар. То була, у гевтим чаше, другоступньова управна власц у Медзимурю. Ту ше Винко Жґанец визначел з роботу на вибудови нових школох по Медзимурю як и у оправкох постояцих старих будинкох у хторих була отримована школа. Основал Широтиньски стол у Чаковцу и бул його перши предсидатель. Уведол до пракси роботу општинских судох, а 1924. року написал кнїжку ''Zavičajno pravo u'' ''Međimurju i Prekmurju'' а потим и кнїжку ''Općinsko sudovanje.'' Як владов секретар, 1926. року бул премесцени до тедишнєй Приморско-країнскей обласци до Карловцу. Року 1927. напущел управну службу и пошол до Зомбора як адвокатски приправнїк и отворел адвокатску канцеларию. Ту розвил замерковану правну праксу у своїм правнїцким фаху. Бул велї роки главни секретар Правнїцкого дружтва и редактор мешачнїка ''Pravni pregled.'' [[Файл:Vinko Žganec.JPG|мини|317x317п|Биста Винка Жґанца у Чаковцу]] == Одход до Заґребу == У марцу 1941, року Винко Жґанец прешол до Заґребу, дзе є меновани за новтаруша. Под час войни новтарушства були утаргнути, та окончовал длужносц адвоката по юний 1943. року, кед бул вибрани у Горватским авторским дружтве у Заґребе за главного секретара. Тоту институцию водзел по 1. октобер 1945. року. Як секретар ГАД, почал обсяжнєйше преучовац правни предписаня и праксу з обласци авторско-правней защити. Участвовал у ушорйованю нормативних предписаньох з подруча авторско-правней защити. У периодзе 1945 – 1948. робел як [[музиколоґ]] у Етноґрафичним музею у Заґребе. У септембре 1948. року основани у Заґребе Институт за народну уметносц и Жґанец постал перши управитель того институту. Од 1948. по єшень 1966. преподавал на Музичней академиї у Заґребе предмет Музични фолклор. Винко Жґанец бул главни инициятор снованя Здруженя музичних фолклористох Югославиї. Року 1952. у Пули предшедовал зоз сновательну скупштину того здруженя. Ту бул вибрани за першого предсидателя Дружтва фолклористох Горватскей. Тоту длужносц окончовал по 1963. рок, кед бул вибрани за доживотного почесного предсидателя.<ref name=":0" /> Од 1952. року бул предсидатель Югославянского комитету Медзинародного совиту за музични фолклор (''International Folk Music Council, нєшка International Council'' ''for Traditional Music''), а од 1955. по 1967. рок бул член Вивершного одбору тей орґанизациї. За дописного члена Югославянскей академиї наукох и уметносцох вибрани є 1948. року, а за порядного члена 1966. року. <ref name=":0">Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko.]</ref><ref name=":1">[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko]. Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža.</ref> Свою першу народну пошпивку Винко Жґанец записал у родимим валалє Вратишницу 1908. року, кед як ґимназиялєц пошол дому за швета. Пошпивку ''Megla se kadi'', ''hajdina cvete'' одшпивала му його шестра Роза. Од тей хвильки, та по 1973. рок , записал або знял на маґнетофону вецей як 25.000 народни пошпивки, мелодиї за рижни музични инструменти, танци и кола, та о рижних народних обичайох ширцом Горватскей, а и у сушедних державох у хторих жию Горвати.<ref name=":1" /><ref>[http://kud-vratisinec.hr/dr-vinko-zganec/ Dr. Vinko Žganec | KUD Dr. Vinko Žganec] - Vratišinec. kud-vratisinec.hr.</ref> За свойо перши записани и за хорске шпиванє гармонизовани и обробени пошпивки достал 1912. року награду Союзу шпивацких дружтвох Горватскей. == Горватски народни пошпивки з Медзимуря == Його перша кнїжочка ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja'', на шветло дня винєсла нєпознате благо и красу тих шпиванкох (у жридловей форми познатих под назву медзимурски пошпивки) широкому кругу гражданства, и окреме [[Музичар|музичаром]] хтори о нїх до теди барз мало знали, алє хтори потим зрозумели же Медзимурє по своїх пошпивкох швет за себе хтори им Винко Жґанец теди одкрил. После ошлєбодзеня Медзимуря 24. децембра 1918. року Винко Жґанец розвил свою просвитительску и родолюбну дїялносц на шицких подручох народного живота. Так уж 11. фебруара 1919. року одведол до Заґребу зоз Иґнацийом Липняком селянски шпивацки [[хор]] зоз Мацинцу, хтори у Горватским музичним заводзе виведол програму Медзимурски уметнїцки вечари. З тей нагоди Жґанец отримал и свойо познате преподаванє о Медзимурю и медзимурских пошпивкох. Уж у своїх перших написох Винко Жґанец обачує розлику медзи форму медзимурских пошпивкох и пошпивками других [[Народ|народох]]. ::''Форми медзимурских народних пошпивкох ше розликую од єднообразней симетриї хтора панує у ґерманскей и романскей народней и уметнїцкей музики. Кажда медзимурска пошпивка ма свою форму хтору нє одредзує прераховани розум алє чувство. Прето Медзимурец, без огляду чи є леґинь чи дїдо, кед шпива вон постава вельке дзецко и теди мирує. Вон шпива прето же би виполнєл тот мир. Вон у своєй писнї чисти уметнїк. Зоз музику и словами вон виражує правду хтору нє ма потреби доказовац, бо тоту правду, кажде хто го слуха, чувствує.'' Свою другу кнїжочку ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja, svezak II'', вон видал 1920. року. У тей збирки вон надополнєл и потвердзел исправносц и оправданосц своєй роботи як мелоґрафа и музиколоґа, бо пред горватску явносц тедишнього часу винєсол нєпознате богатство горватскей народней творчосци з Медзимуря. Уж теди велїх барз нєсподзивйовала Жґанцова роботносц, тїлесна и духовна моц, велїчезна музична култура, знанє и всестраносц. Югославянска академия наукох и уметносцох 1924. и 1925. року видала два барз познати Жґанцово звязки медзимурских и шветовних народних шпиванкох. Вон перши спознал цесну вязу медзи мелодиями народних церковних шпиванкох зоз Медзимуря и стародавнима способами. Спрам оцени тедишнїх музичних фаховцох, вон бул тот перши цо правилно и удатно виведол гармонизацию старих способох у народней шпиванки. Познєйше свою етномузиколоґийну роботу, а особлїво єй мелоґрафску часц, преширел зоз музичним благом [[Бачка|Бачкей]], Баранї, Славониї, а окреме зоз околїском Зомбора. Вон з часу на час видавал Горватски народни шпиванки гармонизировани або обробени за мишани або хлопски хори у вецей звязкох. У нїх були обявени пошпивки зоз Медзимуря, Приморя, Крку, Истри, Каству, Турополя, Полїцох, Дубровнику и других. == Жґанцова вяза и помоц Руснацом == Як дїяч у култури, учитель [[Михайло Ковач|Михал Ковач]] записал 58 руски народни писнї (текст и [[Нота|ноти]]) по наших руских валалох у Сриме и тот музични материял послал познатому горватскому музиколоґови др Винкови Жґанцови. Сам Винко Жґанец ше, потим, баржей заинтересовал за нашо музичне благо, та записал вецей писнї од рижних шпивачох у заґребскей грекокатолїцкей семинариї, обєдинєл их зоз Ковачовима записами, та тот материял бул достаточни же би др Винко Жґанец 1946. року порихтал и видал кнїжку ''Писнї югославянских Русинох'' зоз стихами 116 писньох алє, по першираз, и зоз нотним записом истих. [[Файл:Noć muzeja 2024, Čakovec - Vinko Žganec.jpg|мини|375x375п|Фотоґрафия Винка Жґанца зоз членми Дружтва Медзимурцох у Заґребе хтори облєчени до народного облєчива 1955. року, хтора виложена у Музею Медзимуря у Чаковцу.]] == Верх кариєри == Найвекшу активносц у своєй етномузиколоґийней роботи Винко Жґанец розвил после 1948. року. Записовал у шицких крайох дзе жию Горвати, чи у жеми чи у Мадярскей и Австриї. Обрабял записани и на маґнетофон зняти прейґ 10.000 народни шпиванки з Медзимуря, потим ушорйовал записи и знїмки зоз других крайох хтори ше находза у Институту за народну уметносц у Заґребе (нєшка Институт за етнолоґию и фолклористику), а єст их коло 10.000.<ref>LZMK / Proleksis enciklopedija:[http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko]</ref> Окреме треба визначиц єдинствени знїмки ґлаґоляшского горватского литурґийного шпиву хторе 1955, 1956. и 1957. року знял на островох Крку, Рабу, Паґу, Брачу, на Шибенїцких островох и у Истри, як и у варошох и местох горварского приморя. Велька часц тих знїмкох ше чува у Старославянским институту Светозар Ритиґ у Заґребе. Под час свойого живота написал и обявел прейґ тисяч роботи з подруча музики и права. За Музичну енциклопедию Лексикоґрафского заводу у Заґребе обробел часц музично-фолклорних одреднїцох хтори ше одноша на горватски народни пошпивки. Отримал замерковани преподаваня на конкґресох фолклористох Югославиї на Бєлашници, у Пули, Вараждину, Бледу, Новим Винодослким, Заєчару, Скопю и у другим местох. Як учаснїк на медзинародних конференцийох и конґресох у иножемстве отримал реферати и преподаваня у Ослу, Фрайбурґу, Лондону, Копенгаґену, Будапешту, Букурешту, Штутґарту, Тросинґену, Єрусалиме, Атини, Бечу, Ґрацу и Дубровнику. Винко Жґанец приял 1964. року награду Божидар Аджия за свойо дїло ''Hrvatske pučke popijevke iz'' ''Koprivnice i okolice'', у виданю ЮАНУ 1962. року, 1965. бул одликовани з Орденом роботи зоз червену заставу, а 1970. достал найвисше дружтвене припознанє хторе ше теди додзельовало за найвисши досяги у науковей и уметнїцкей роботи, награду АВНОЙ-а. Як искусни музични педаґоґ Винко Жґанец преподавал на Музичней академиї у Заґребе. Орґанизовал и удатно кончел теренски виглєдованя по цалей Горватскей на хтори водзел зоз собу студентох пре записовнє и пренаходзенє народних шпиванкох и обичайох. == Дїла == ● Narodne popijevke Hrvatskog zagorja – Etnomuzikološka studija. U: Žganec, Vinko (ur.), Zbornik za narodni život i običaje. Knjiga 44, Zagreb: JAZU, 1971. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga I. Zagreb: Zavod za istraživanje folklora, 1990. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga II. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 1992. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga III. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 2002. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – svjetovne i crkvene. Čakovec: Matica hrvatska, 2015. == Вонкашнї вязи == * LZMK / Hrvatska enciklopedija:[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko] * LZMK / Proleksis enciklopedija: [http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko] * Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko] == Референци == <references /> [[Катеґория:Академики]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Етномузиколоґи]] [[Катеґория:Мелоґрафи]] 75ddnb1a5xyf96cm14ri2gsup617ztm 20755 20754 2026-08-18T07:38:38Z Olirk55 19 Додата фотоґрафия и нови текст 20755 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Винко Жґанец </big> | label2 = | data2 = [[Datoteka:Vinko Žganec.jpg|right|thumb|300px|]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =20. януара 1890 | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. децембра 1976 (86) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = горватски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Вараждин, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Теолоґийни и Правни факултети, Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = доктор права | label11 = Период твореня | data11 =1921—1973. | label12 = Жанри | data12 = право, етномузиколоґия, мелоґрафия, компонованє | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = Академик, член Югославянскей академиї наукох и уметносцох Орден роботи зоз червену заставу Награда АВНОЙ-а Награда ''Божидар Аджия'' }} '''Винко Жґанец''' (*[[20. януар]] 1890—†12. децембер 1976) , бул горватски правнїк, етномузиколоґ, мелоґраф, [[композитор]] и академик, та єден зоз найзначнєйших горватских записовачох народних танцох, писньох, обрядох и обичайох. == Биоґрафия == Винко Жґанец народзени 20. януара 1890. року у валалє Вратишинец у Медзимурю, хторе у тедишнїм чаше припадало Мадярскей. Ходзел до мадярскей народней школи хтору закончел у родним валалє 1901. року. Перши три роки ходзел до ґимназиї у Вараждинє и як одлични школяр достал безплатне место у орфанотрофию у Заґребе. У Заґребе ходзел од 4. по 6. класу до Класичней ґимназиї, а 7. и 8. класу закончел у надвладическим лицею. Матуровал 1910. року з одличним успихом у Класичней ґимназиї.<ref>Koprek, Ivan: Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. – 2007.), Zagreb, 2007., str. 925., ISBN 978-953-95772-0-7</ref> После матури ше уписал на Теолоґийни факултет хтори закончел 1914. року. Пори студийох виучовал и [[Подзелєнє музики|музику]], науку о гармониї, контрапункт, музични форми и познаванє музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] при [[Професор|професорови]] Франьови Дуґанови старшому. Подуки зоз граня на клавиру доставал од управителя Музичного конзерваториюму Вєкослава Росенберґа-Ружича. У Заґребе ше 1917. року уписал на Правни факултет хтори, як доктор права, закончел 31. юлия 1921. року. == Кариєра == '''Початки етномузиколоґийней роботи''' Єден час бул парох у Декановцу дзе иницировал формованє кайкавского [[Молитвенїк|молитвенїка]] ''Єжуш, любов моя'' вєдно зоз Юрийом Лайтманом, Иваном Кухаром и Иґнацийом Липняком. Бул замерковани як єден з актерох приключеня Медзимуря ґу матки жеми на концу Першей шветовей войни. Ище 1916. року у Заґребе видал першу звязку ''Hrvatskih pučkih popijevaka iz Međimurja'', дїло хторе порушало вельке интересованє, скоро сензацию у културних и политичних кругох у [[Горватска|Горватскей]] и хторе мало значну улогу при конєчней одлуки Версайскей мировней конференциї о оставаню Медзимуря у составе Горватскей.<ref>[https://regionalni.com/vratisinec-iskazali-postovanje-cuvaru-bastine-dr-vinku-zgancu/ Vratišinec: iskazali poštovanje čuvaru baštine dr. Vinku Žgancu]</ref> Винко Жґанец ступел од вчасней младосци до шорох напредней горватскей интелиґенциї, хтора у значних историйних хвилькох, пред и под час войни од 1914. по 1918. робела на ошлєбодованю и зєдинєню южних Славянох до заєднїцкей нєзависней народней держави. Правдиви триюмф дожил на Вилїю 1918. року кед з медзимурскима добровольцами и горватскима четами вошол до Медзимуря як ошлєбодитель Медзимуря од длуготирвацей мадярскей власци. Од 1922. року Винко Жґанец робел у Поверенїцтве за Медзимурє як парохиялни службенїк, а од 1924. по конєц 1925. року бул окончователь длужносци Гражданского поверенїка за Медзимурє у Чаковцу як владов секретар. То була, у гевтим чаше, другоступньова управна власц у Медзимурю. Ту ше Винко Жґанец визначел з роботу на вибудови нових школох по Медзимурю як и у оправкох постояцих старих будинкох у хторих була отримована школа. Основал Широтиньски стол у Чаковцу и бул його перши предсидатель. Уведол до пракси роботу општинских судох, а 1924. року написал кнїжку ''Zavičajno pravo u'' ''Međimurju i Prekmurju'' а потим и кнїжку ''Općinsko sudovanje.'' Як владов секретар, 1926. року бул премесцени до тедишнєй Приморско-країнскей обласци до Карловцу. Року 1927. напущел управну службу и пошол до Зомбора як адвокатски приправнїк и отворел адвокатску канцеларию. Ту розвил замерковану правну праксу у своїм правнїцким фаху. Бул велї роки главни секретар Правнїцкого дружтва и редактор мешачнїка ''Pravni pregled.'' [[Файл:Vinko Žganec.JPG|мини|317x317п|Биста Винка Жґанца у Чаковцу]] == Одход до Заґребу == У марцу 1941, року Винко Жґанец прешол до Заґребу, дзе є меновани за новтаруша. Под час войни новтарушства були утаргнути, та окончовал длужносц адвоката по юний 1943. року, кед бул вибрани у Горватским авторским дружтве у Заґребе за главного секретара. Тоту институцию водзел по 1. октобер 1945. року. Як секретар ГАД, почал обсяжнєйше преучовац правни предписаня и праксу з обласци авторско-правней защити. Участвовал у ушорйованю нормативних предписаньох з подруча авторско-правней защити. У периодзе 1945 – 1948. робел як [[музиколоґ]] у Етноґрафичним музею у Заґребе. У септембре 1948. року основани у Заґребе Институт за народну уметносц и Жґанец постал перши управитель того институту. Од 1948. по єшень 1966. преподавал на Музичней академиї у Заґребе предмет Музични фолклор. Винко Жґанец бул главни инициятор снованя Здруженя музичних фолклористох Югославиї. Року 1952. у Пули предшедовал зоз сновательну скупштину того здруженя. Ту бул вибрани за першого предсидателя Дружтва фолклористох Горватскей. Тоту длужносц окончовал по 1963. рок, кед бул вибрани за доживотного почесного предсидателя.<ref name=":0" /> Од 1952. року бул предсидатель Югославянского комитету Медзинародного совиту за музични фолклор (''International Folk Music Council, нєшка International Council'' ''for Traditional Music''), а од 1955. по 1967. рок бул член Вивершного одбору тей орґанизациї. За дописного члена Югославянскей академиї наукох и уметносцох вибрани є 1948. року, а за порядного члена 1966. року. <ref name=":0">Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko.]</ref><ref name=":1">[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko]. Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža.</ref> Свою першу народну пошпивку Винко Жґанец записал у родимим валалє Вратишницу 1908. року, кед як ґимназиялєц пошол дому за швета. Пошпивку ''Megla se kadi'', ''hajdina cvete'' одшпивала му його шестра Роза. Од тей хвильки, та по 1973. рок , записал або знял на маґнетофону вецей як 25.000 народни пошпивки, мелодиї за рижни музични инструменти, танци и кола, та о рижних народних обичайох ширцом Горватскей, а и у сушедних державох у хторих жию Горвати.<ref name=":1" /><ref>[http://kud-vratisinec.hr/dr-vinko-zganec/ Dr. Vinko Žganec | KUD Dr. Vinko Žganec] - Vratišinec. kud-vratisinec.hr.</ref> За свойо перши записани и за хорске шпиванє гармонизовани и обробени пошпивки достал 1912. року награду Союзу шпивацких дружтвох Горватскей. == Горватски народни пошпивки з Медзимуря == Його перша кнїжочка ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja'', на шветло дня винєсла нєпознате благо и красу тих шпиванкох (у жридловей форми познатих под назву медзимурски пошпивки) широкому кругу гражданства, и окреме [[Музичар|музичаром]] хтори о нїх до теди барз мало знали, алє хтори потим зрозумели же Медзимурє по своїх пошпивкох швет за себе хтори им Винко Жґанец теди одкрил. После ошлєбодзеня Медзимуря 24. децембра 1918. року Винко Жґанец розвил свою просвитительску и родолюбну дїялносц на шицких подручох народного живота. Так уж 11. фебруара 1919. року одведол до Заґребу зоз Иґнацийом Липняком селянски шпивацки [[хор]] зоз Мацинцу, хтори у Горватским музичним заводзе виведол програму Медзимурски уметнїцки вечари. З тей нагоди Жґанец отримал и свойо познате преподаванє о Медзимурю и медзимурских пошпивкох. Уж у своїх перших написох Винко Жґанец обачує розлику медзи форму медзимурских пошпивкох и пошпивками других [[Народ|народох]]. ::''Форми медзимурских народних пошпивкох ше розликую од єднообразней симетриї хтора панує у ґерманскей и романскей народней и уметнїцкей музики. Кажда медзимурска пошпивка ма свою форму хтору нє одредзує прераховани розум алє чувство. Прето Медзимурец, без огляду чи є леґинь чи дїдо, кед шпива вон постава вельке дзецко и теди мирує. Вон шпива прето же би виполнєл тот мир. Вон у своєй писнї чисти уметнїк. Зоз музику и словами вон виражує правду хтору нє ма потреби доказовац, бо тоту правду, кажде хто го слуха, чувствує.'' Свою другу кнїжочку ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja, svezak II'', вон видал 1920. року. У тей збирки вон надополнєл и потвердзел исправносц и оправданосц своєй роботи як мелоґрафа и музиколоґа, бо пред горватску явносц тедишнього часу винєсол нєпознате богатство горватскей народней творчосци з Медзимуря. Уж теди велїх барз нєсподзивйовала Жґанцова роботносц, тїлесна и духовна моц, велїчезна музична култура, знанє и всестраносц. Югославянска академия наукох и уметносцох 1924. и 1925. року видала два барз познати Жґанцово звязки медзимурских и шветовних народних шпиванкох. Вон перши спознал цесну вязу медзи мелодиями народних церковних шпиванкох зоз Медзимуря и стародавнима способами. Спрам оцени тедишнїх музичних фаховцох, вон бул тот перши цо правилно и удатно виведол гармонизацию старих способох у народней шпиванки. Познєйше свою етномузиколоґийну роботу, а особлїво єй мелоґрафску часц, преширел зоз музичним благом [[Бачка|Бачкей]], Баранї, Славониї, а окреме зоз околїском Зомбора. Вон з часу на час видавал Горватски народни шпиванки гармонизировани або обробени за мишани або хлопски хори у вецей звязкох. У нїх були обявени пошпивки зоз Медзимуря, Приморя, Крку, Истри, Каству, Турополя, Полїцох, Дубровнику и других. [[File:V. Žganec Rusinske pesme, obrada za hor.jpg|thumb|Др. Винко Жґанец, Зборнїк руксих писньох (обробени за хорске шпиванє). Обновене виданє 1996. року ]] == Жґанцова вяза и помоц Руснацом == Як дїяч у култури, учитель [[Михайло Ковач|Михал Ковач]] записал 58 руски народни писнї (текст и [[Нота|ноти]]) по наших руских валалох у Сриме и тот музични материял послал познатому горватскому музиколоґови др Винкови Жґанцови. Сам Винко Жґанец ше, потим, баржей заинтересовал за нашо музичне благо, та записал вецей писнї од рижних шпивачох у заґребскей грекокатолїцкей семинариї, обєдинєл их зоз Ковачовима записами, та тот материял бул достаточни же би др Винко Жґанец 1946. року порихтал и видал кнїжку ''Писнї югославянских Русинох'' зоз стихами 116 писньох алє, по першираз, и зоз нотним записом истих. Кнїжка дожила обновене виданє 1996. року, нє лєм пре 50-цу друкованей першей кнїжки алє и пре потреби Руснацох у роботи у КУД-ох, як и пре други народи заинтересованих за нашу шпиванку и музичну творчосц. Руски писнї хтори були найпознатши на тих просторох др. Винко Жґанец у тим зборнїку обробел, гармонизовал и аранжовал за хорске шпиванє преважно за мишани хор, найвецей штироглаово за САТБ ([[сопран]], [[Алт|алт,]] [[тенор]] и [[Бас|бас)]], хлопски и менєй за женски [[хор]]. Тиж постоя обробки зоз солистом (найчастейше зоз хлопским гласом (тенор, бас и бас-баритон) зоз провадзеньом мишаного або хлопского хора. [[Файл:Noć muzeja 2024, Čakovec - Vinko Žganec.jpg|мини|375x375п|Фотоґрафия Винка Жґанца зоз членми Дружтва Медзимурцох у Заґребе хтори облєчени до народного облєчива 1955. року, хтора виложена у Музею Медзимуря у Чаковцу.]] == Верх кариєри == Найвекшу активносц у своєй етномузиколоґийней роботи Винко Жґанец розвил после 1948. року. Записовал у шицких крайох дзе жию Горвати, чи у жеми чи у Мадярскей и Австриї. Обрабял записани и на маґнетофон зняти прейґ 10.000 народни шпиванки з Медзимуря, потим ушорйовал записи и знїмки зоз других крайох хтори ше находза у Институту за народну уметносц у Заґребе (нєшка Институт за етнолоґию и фолклористику), а єст их коло 10.000.<ref>LZMK / Proleksis enciklopedija:[http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko]</ref> Окреме треба визначиц єдинствени знїмки ґлаґоляшского горватского литурґийного шпиву хторе 1955, 1956. и 1957. року знял на островох Крку, Рабу, Паґу, Брачу, на Шибенїцких островох и у Истри, як и у варошох и местох горварского приморя. Велька часц тих знїмкох ше чува у Старославянским институту Светозар Ритиґ у Заґребе. Под час свойого живота написал и обявел прейґ тисяч роботи з подруча музики и права. За Музичну енциклопедию Лексикоґрафского заводу у Заґребе обробел часц музично-фолклорних одреднїцох хтори ше одноша на горватски народни пошпивки. Отримал замерковани преподаваня на конкґресох фолклористох Югославиї на Бєлашници, у Пули, Вараждину, Бледу, Новим Винодослким, Заєчару, Скопю и у другим местох. Як учаснїк на медзинародних конференцийох и конґресох у иножемстве отримал реферати и преподаваня у Ослу, Фрайбурґу, Лондону, Копенгаґену, Будапешту, Букурешту, Штутґарту, Тросинґену, Єрусалиме, Атини, Бечу, Ґрацу и Дубровнику. Винко Жґанец приял 1964. року награду Божидар Аджия за свойо дїло ''Hrvatske pučke popijevke iz'' ''Koprivnice i okolice'', у виданю ЮАНУ 1962. року, 1965. бул одликовани з Орденом роботи зоз червену заставу, а 1970. достал найвисше дружтвене припознанє хторе ше теди додзельовало за найвисши досяги у науковей и уметнїцкей роботи, награду АВНОЙ-а. Як искусни музични педаґоґ Винко Жґанец преподавал на Музичней академиї у Заґребе. Орґанизовал и удатно кончел теренски виглєдованя по цалей Горватскей на хтори водзел зоз собу студентох пре записовнє и пренаходзенє народних шпиванкох и обичайох. == Дїла == ● Narodne popijevke Hrvatskog zagorja – Etnomuzikološka studija. U: Žganec, Vinko (ur.), Zbornik za narodni život i običaje. Knjiga 44, Zagreb: JAZU, 1971. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga I. Zagreb: Zavod za istraživanje folklora, 1990. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga II. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 1992. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga III. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 2002. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – svjetovne i crkvene. Čakovec: Matica hrvatska, 2015. == Вонкашнї вязи == * LZMK / Hrvatska enciklopedija:[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko] * LZMK / Proleksis enciklopedija: [http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko] * Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko] * ]https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A31797/Medjimurska-popevka-%E2%80%93--zastitni-znak-hrvatskog-identiteta/ Međimurska popevka – zaštitni znak hrvatskog identiteta] == Референци == <references /> [[Катеґория:Академики]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Етномузиколоґи]] [[Катеґория:Мелоґрафи]] 4jqhrilofetort0p6j5tpwopma30cnp 20756 20755 2026-08-18T07:50:38Z Olirk55 19 20756 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Винко Жґанец </big> | label2 = | data2 = [[Datoteka:Vinko Žganec.jpg|right|thumb|300px|]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =20. януара 1890 | label5 = Датум упокоєня | data5 =12. децембра 1976 (86) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = горватски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Вараждин, Заґреб | label9 = Универзитет | data9 = Теолоґийни и Правни факултети, Заґреб | label10 = Наукови ступень | data10 = доктор права | label11 = Период твореня | data11 =1921—1973. | label12 = Жанри | data12 = право, етномузиколоґия, мелоґрафия, компонованє | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = Академик, член Югославянскей академиї наукох и уметносцох Орден роботи зоз червену заставу Награда АВНОЙ-а Награда ''Божидар Аджия'' }} '''Винко Жґанец''' (*[[20. януар]] 1890—†12. децембер 1976) , бул горватски правнїк, етномузиколоґ, мелоґраф, [[композитор]] и академик, та єден зоз найзначнєйших горватских записовачох народних танцох, писньох, обрядох и обичайох. == Биоґрафия == Винко Жґанец народзени 20. януара 1890. року у валалє Вратишинец у Медзимурю, хторе у тедишнїм чаше припадало Мадярскей. Ходзел до мадярскей народней школи хтору закончел у родним валалє 1901. року. Перши три роки ходзел до ґимназиї у Вараждинє и як одлични школяр достал безплатне место у орфанотрофию у Заґребе. У Заґребе ходзел од 4. по 6. класу до Класичней ґимназиї, а 7. и 8. класу закончел у надвладическим лицею. Матуровал 1910. року з одличним успихом у Класичней ґимназиї.<ref>Koprek, Ivan: Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. – 2007.), Zagreb, 2007., str. 925., ISBN 978-953-95772-0-7</ref> После матури ше уписал на Теолоґийни факултет хтори закончел 1914. року. Пори студийох виучовал и [[Подзелєнє музики|музику]], науку о гармониї, контрапункт, музични форми и познаванє музичних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] при [[Професор|професорови]] Франьови Дуґанови старшому. Подуки зоз граня на клавиру доставал од управителя Музичного конзерваториюму Вєкослава Росенберґа-Ружича. У Заґребе ше 1917. року уписал на Правни факултет хтори, як доктор права, закончел 31. юлия 1921. року. == Кариєра == '''Початки етномузиколоґийней роботи''' Єден час бул парох у Декановцу дзе иницировал формованє кайкавского [[Молитвенїк|молитвенїка]] ''Єжуш, любов моя'' вєдно зоз Юрийом Лайтманом, Иваном Кухаром и Иґнацийом Липняком. Бул замерковани як єден з актерох приключеня Медзимуря ґу матки жеми на концу Першей шветовей войни. Ище 1916. року у Заґребе видал першу звязку ''Hrvatskih pučkih popijevaka iz Međimurja'', дїло хторе порушало вельке интересованє, скоро сензацию у културних и политичних кругох у [[Горватска|Горватскей]] и хторе мало значну улогу при конєчней одлуки Версайскей мировней конференциї о оставаню Медзимуря у составе Горватскей.<ref>[https://regionalni.com/vratisinec-iskazali-postovanje-cuvaru-bastine-dr-vinku-zgancu/ Vratišinec: iskazali poštovanje čuvaru baštine dr. Vinku Žgancu]</ref> Винко Жґанец ступел од вчасней младосци до шорох напредней горватскей интелиґенциї, хтора у значних историйних хвилькох, пред и под час войни од 1914. по 1918. робела на ошлєбодованю и зєдинєню южних Славянох до заєднїцкей нєзависней народней держави. Правдиви триюмф дожил на Вилїю 1918. року кед з медзимурскима добровольцами и горватскима четами вошол до Медзимуря як ошлєбодитель Медзимуря од длуготирвацей мадярскей власци. Од 1922. року Винко Жґанец робел у Поверенїцтве за Медзимурє як парохиялни службенїк, а од 1924. по конєц 1925. року бул окончователь длужносци Гражданского поверенїка за Медзимурє у Чаковцу як владов секретар. То була, у гевтим чаше, другоступньова управна власц у Медзимурю. Ту ше Винко Жґанец визначел з роботу на вибудови нових школох по Медзимурю як и у оправкох постояцих старих будинкох у хторих була отримована школа. Основал Широтиньски стол у Чаковцу и бул його перши предсидатель. Уведол до пракси роботу општинских судох, а 1924. року написал кнїжку ''Zavičajno pravo u'' ''Međimurju i Prekmurju'' а потим и кнїжку ''Općinsko sudovanje.'' Як владов секретар, 1926. року бул премесцени до тедишнєй Приморско-країнскей обласци до Карловцу. Року 1927. напущел управну службу и пошол до Зомбора як адвокатски приправнїк и отворел адвокатску канцеларию. Ту розвил замерковану правну праксу у своїм правнїцким фаху. Бул велї роки главни секретар Правнїцкого дружтва и редактор мешачнїка ''Pravni pregled.'' [[Файл:Vinko Žganec.JPG|мини|317x317п|Биста Винка Жґанца у Чаковцу]] == Одход до Заґребу == У марцу 1941, року Винко Жґанец прешол до Заґребу, дзе є меновани за новтаруша. Под час войни новтарушства були утаргнути, та окончовал длужносц адвоката по юний 1943. року, кед бул вибрани у Горватским авторским дружтве у Заґребе за главного секретара. Тоту институцию водзел по 1. октобер 1945. року. Як секретар ГАД, почал обсяжнєйше преучовац правни предписаня и праксу з обласци авторско-правней защити. Участвовал у ушорйованю нормативних предписаньох з подруча авторско-правней защити. У периодзе 1945 – 1948. робел як [[музиколоґ]] у Етноґрафичним музею у Заґребе. У септембре 1948. року основани у Заґребе Институт за народну уметносц и Жґанец постал перши управитель того институту. Од 1948. по єшень 1966. преподавал на Музичней академиї у Заґребе предмет Музични фолклор. Винко Жґанец бул главни инициятор снованя Здруженя музичних фолклористох Югославиї. Року 1952. у Пули предшедовал зоз сновательну скупштину того здруженя. Ту бул вибрани за першого предсидателя Дружтва фолклористох Горватскей. Тоту длужносц окончовал по 1963. рок, кед бул вибрани за доживотного почесного предсидателя.<ref name=":0" /> Од 1952. року бул предсидатель Югославянского комитету Медзинародного совиту за музични фолклор (''International Folk Music Council, нєшка International Council'' ''for Traditional Music''), а од 1955. по 1967. рок бул член Вивершного одбору тей орґанизациї. За дописного члена Югославянскей академиї наукох и уметносцох вибрани є 1948. року, а за порядного члена 1966. року. <ref name=":0">Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko.]</ref><ref name=":1">[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko]. Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža.</ref> Свою першу народну пошпивку Винко Жґанец записал у родимим валалє Вратишницу 1908. року, кед як ґимназиялєц пошол дому за швета. Пошпивку ''Megla se kadi'', ''hajdina cvete'' одшпивала му його шестра Роза. Од тей хвильки, та по 1973. рок , записал або знял на маґнетофону вецей як 25.000 народни пошпивки, мелодиї за рижни музични инструменти, танци и кола, та о рижних народних обичайох ширцом Горватскей, а и у сушедних державох у хторих жию Горвати.<ref name=":1" /><ref>[http://kud-vratisinec.hr/dr-vinko-zganec/ Dr. Vinko Žganec | KUD Dr. Vinko Žganec] - Vratišinec. kud-vratisinec.hr.</ref> За свойо перши записани и за хорске шпиванє гармонизовани и обробени пошпивки достал 1912. року награду Союзу шпивацких дружтвох Горватскей. == Горватски народни пошпивки з Медзимуря == Його перша кнїжочка ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja'', на шветло дня винєсла нєпознате благо и красу тих шпиванкох (у жридловей форми познатих под назву медзимурски пошпивки) широкому кругу гражданства, и окреме [[Музичар|музичаром]] хтори о нїх до теди барз мало знали, алє хтори потим зрозумели же Медзимурє по своїх пошпивкох швет за себе хтори им Винко Жґанец теди одкрил. После ошлєбодзеня Медзимуря 24. децембра 1918. року Винко Жґанец розвил свою просвитительску и родолюбну дїялносц на шицких подручох народного живота. Так уж 11. фебруара 1919. року одведол до Заґребу зоз Иґнацийом Липняком селянски шпивацки [[хор]] зоз Мацинцу, хтори у Горватским музичним заводзе виведол програму Медзимурски уметнїцки вечари. З тей нагоди Жґанец отримал и свойо познате преподаванє о Медзимурю и медзимурских пошпивкох. Уж у своїх перших написох Винко Жґанец обачує розлику медзи форму медзимурских пошпивкох и пошпивками других [[Народ|народох]]. ::''Форми медзимурских народних пошпивкох ше розликую од єднообразней симетриї хтора панує у ґерманскей и романскей народней и уметнїцкей музики. Кажда медзимурска пошпивка ма свою форму хтору нє одредзує прераховани розум алє чувство. Прето Медзимурец, без огляду чи є леґинь чи дїдо, кед шпива вон постава вельке дзецко и теди мирує. Вон шпива прето же би виполнєл тот мир. Вон у своєй писнї чисти уметнїк. Зоз музику и словами вон виражує правду хтору нє ма потреби доказовац, бо тоту правду, кажде хто го слуха, чувствує.'' Свою другу кнїжочку ''Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja, svezak II'', вон видал 1920. року. У тей збирки вон надополнєл и потвердзел исправносц и оправданосц своєй роботи як мелоґрафа и музиколоґа, бо пред горватску явносц тедишнього часу винєсол нєпознате богатство горватскей народней творчосци з Медзимуря. Уж теди велїх барз нєсподзивйовала Жґанцова роботносц, тїлесна и духовна моц, велїчезна музична култура, знанє и всестраносц. Югославянска академия наукох и уметносцох 1924. и 1925. року видала два барз познати Жґанцово звязки медзимурских и шветовних народних шпиванкох. Вон перши спознал цесну вязу медзи мелодиями народних церковних шпиванкох зоз Медзимуря и стародавнима способами. Спрам оцени тедишнїх музичних фаховцох, вон бул тот перши цо правилно и удатно виведол гармонизацию старих способох у народней шпиванки. Познєйше свою етномузиколоґийну роботу, а особлїво єй мелоґрафску часц, преширел зоз музичним благом [[Бачка|Бачкей]], Баранї, Славониї, а окреме зоз околїском Зомбора. Вон з часу на час видавал Горватски народни шпиванки гармонизировани або обробени за мишани або хлопски хори у вецей звязкох. У нїх були обявени пошпивки зоз Медзимуря, Приморя, Крку, Истри, Каству, Турополя, Полїцох, Дубровнику и других. [[File:V. Žganec Rusinske pesme, obrada za hor.jpg|thumb|Др. Винко Жґанец, Зборнїк руксих писньох (обробени за хорске шпиванє). Обновене виданє 1996. року ]] == Жґанцова вяза и помоц Руснацом == Як дїяч у култури, учитель [[Михайло Ковач|Михал Ковач]] записал 58 руски народни писнї (текст и [[Нота|ноти]]) по наших руских валалох у Сриме и тот музични материял послал познатому горватскому музиколоґови др Винкови Жґанцови. Сам Винко Жґанец ше, потим, баржей заинтересовал за нашо музичне благо, та записал вецей писнї од рижних шпивачох у заґребскей грекокатолїцкей семинариї, обєдинєл их зоз Ковачовима записами, та тот материял бул достаточни же би др Винко Жґанец 1946. року порихтал и видал кнїжку ''Писнї югославянских Русинох'' зоз стихами 116 писньох алє, по першираз, и зоз нотним записом истих. Кнїжка дожила обновене виданє 1996. року, нє лєм пре 50-цу друкованей першей кнїжки и подзековносци В. Жґанцови алє и пре потреби Руснацох у роботи у КУД-ох, як и пре други народи хтори заинтересовани за нашу Руску шпиванку и музичну творчосц. Руски писнї хтори були найпознатши на тих просторох др. Винко Жґанец у тим зборнїку обробел, гармонизовал и аранжовал за хорске шпиванє преважно за мишани хор, найвецей штироглаово за САТБ ([[сопран]], [[Алт|алт,]] [[тенор]] и [[Бас|бас)]], хлопски и менєй за женски [[хор]]. Тиж постоя обробки зоз солистом (найчастейше зоз хлопским гласом (тенор, бас и бас-баритон) зоз провадзеньом мишаного або хлопского хора. [[Файл:Noć muzeja 2024, Čakovec - Vinko Žganec.jpg|мини|375x375п|Фотоґрафия Винка Жґанца зоз членми Дружтва Медзимурцох у Заґребе хтори облєчени до народного облєчива 1955. року, хтора виложена у Музею Медзимуря у Чаковцу.]] == Верх кариєри == Найвекшу активносц у своєй етномузиколоґийней роботи Винко Жґанец розвил после 1948. року. Записовал у шицких крайох дзе жию Горвати, чи у жеми чи у Мадярскей и Австриї. Обрабял записани и на маґнетофон зняти прейґ 10.000 народни шпиванки з Медзимуря, потим ушорйовал записи и знїмки зоз других крайох хтори ше находза у Институту за народну уметносц у Заґребе (нєшка Институт за етнолоґию и фолклористику), а єст их коло 10.000.<ref>LZMK / Proleksis enciklopedija:[http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko]</ref> Окреме треба визначиц єдинствени знїмки ґлаґоляшского горватского литурґийного шпиву хторе 1955, 1956. и 1957. року знял на островох Крку, Рабу, Паґу, Брачу, на Шибенїцких островох и у Истри, як и у варошох и местох горварского приморя. Велька часц тих знїмкох ше чува у Старославянским институту Светозар Ритиґ у Заґребе. Под час свойого живота написал и обявел прейґ тисяч роботи з подруча музики и права. За Музичну енциклопедию Лексикоґрафского заводу у Заґребе обробел часц музично-фолклорних одреднїцох хтори ше одноша на горватски народни пошпивки. Отримал замерковани преподаваня на конкґресох фолклористох Югославиї на Бєлашници, у Пули, Вараждину, Бледу, Новим Винодослким, Заєчару, Скопю и у другим местох. Як учаснїк на медзинародних конференцийох и конґресох у иножемстве отримал реферати и преподаваня у Ослу, Фрайбурґу, Лондону, Копенгаґену, Будапешту, Букурешту, Штутґарту, Тросинґену, Єрусалиме, Атини, Бечу, Ґрацу и Дубровнику. Винко Жґанец приял 1964. року награду Божидар Аджия за свойо дїло ''Hrvatske pučke popijevke iz'' ''Koprivnice i okolice'', у виданю ЮАНУ 1962. року, 1965. бул одликовани з Орденом роботи зоз червену заставу, а 1970. достал найвисше дружтвене припознанє хторе ше теди додзельовало за найвисши досяги у науковей и уметнїцкей роботи, награду АВНОЙ-а. Як искусни музични педаґоґ Винко Жґанец преподавал на Музичней академиї у Заґребе. Орґанизовал и удатно кончел теренски виглєдованя по цалей Горватскей на хтори водзел зоз собу студентох пре записовнє и пренаходзенє народних шпиванкох и обичайох. == Дїла == ● Narodne popijevke Hrvatskog zagorja – Etnomuzikološka studija. U: Žganec, Vinko (ur.), Zbornik za narodni život i običaje. Knjiga 44, Zagreb: JAZU, 1971. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga I. Zagreb: Zavod za istraživanje folklora, 1990. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga II. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 1992. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – knjiga III. Zagreb: Institut za etnologiju i folkloristiku, 2002. ● Hrvatske pučke popijevke iz Međimurja – svjetovne i crkvene. Čakovec: Matica hrvatska, 2015. == Вонкашнї вязи == * LZMK / Hrvatska enciklopedija:[https://enciklopedija.hr/clanak/67711 Žganec, Vinko] * LZMK / Proleksis enciklopedija: [http://proleksis.lzmk.hr/51156/ Žganec, Vinko] * Hrvatsko društvo skladatelja: [http://www.hds.hr/clan/zganec-vinko/ Žganec, Vinko] * ]https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A31797/Medjimurska-popevka-%E2%80%93--zastitni-znak-hrvatskog-identiteta/ Međimurska popevka – zaštitni znak hrvatskog identiteta] == Референци == <references /> [[Катеґория:Академики]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Етномузиколоґи]] [[Катеґория:Мелоґрафи]] kwcm0epse00a2nxtmafh3zxfir6lvo3 0 3413 20751 20745 2026-08-17T16:11:09Z Olirk55 19 Медзинаслови, означени викивязи 20751 wikitext text/x-wiki '''Абориджини''' (старобивателє) то заєднїцка назва за племена старобивательох Австралиї. Корень назви зоз латинского язику ''ab origine'' цо значи од початку (пребуванє на єдним месце од давна). Абориджини ше волали и єден митолоґийни, найстарши и праисторийни народ Апенинского полуострова. Познєйше назва интернационализована и означує старобивательох даєдней жеми або континенту. Нєшка то звичайна назва за старобивательох Австралиї хтори населюю тот континент найменєй 30 000 роки. Науковци твердза же ше Абориджини населєли до Австралиї ище у лядовим периодзе. Теди вельки острова Нова Ґвинея и Борнео були векши, а морски преход медзи тима островами и Австралию вельо узши. Дума ше же предки нєшкайших старобивательох Австралиї пришли зоз тих подручох. Нєшкайши Папуанци и Меланезийци маю тиж чарнєйшу [[Фарба|фарбу]] скори, алє ше уж на перши попатрунок розликую од Абориджинох, а тиж так и култура при тих народох иншака. Коло 50 000 австралийски державянє (0,25 проценти вкупного числа жительства) бешедю на даєдним мацеринским абориджинским язику, а найвецей ше бешедує на заходнопустиньским (7 400) и аренте язику(5 500). == Дружтвена орґанизация == Старобивателє Австралиї подзелєни на вецей стотки племена, бешедовали на коло 600 язикох. Дакеди Абориджинох було вельо вецей як нєшка, велї нєстали або ше асимиловали до сучасного австалийского дружтва. Кажде племе бешедовало на власним язику, а було и диялекти. Старобивателє були орґанизовани до малих бандох або фамелийних ґрупох. Кажда ґрупа мала вожда, звичайно старшого искуснєйшого хлопа, хтори одлучує дзе и кеди ше ма поставиц табор, кеди ше руша на драгу и у хторим напряме. Вожд добре позна територию, дзе єст води, дзе и кеди мож ловиц и пренайсц [[Пожива|поживу]]. Младеж виложена иницияцийом (участвую у традицийних ритуалних чинох пред уходом до пубертету) хтори нєшка нє потримую влаци Австралиї. == Обичаї == [[File: Aboriginal winter encampments in wurlies, near Adelaide, South Australia, Eugene von Guérard ca. 1858.jpg|right|250px|thumb| Жимски табори, Южна Австралия, коло 1858. року]] [[File:Corroboree on the Murray River.jpg |right|thumb|250px|Коробори (ритуални танєц) на рики Мари (1858), Национална ґалерия Викториї, Мелбурн]] Абориджини ловя и збераю поживу. Копия и бумеранґ їх основне оружує. Старобивателє коло побрежя збераю мегучкарки, водово коритка и раки, у пустиньских предїлох ловя животинї и птици. Тото цо уловене дзелї ше шицким членом ґрупи. Поживу ше готови на отвореним огню. Збера ше и рошлїни и нашенє хторе Абориджини знали зомлєц и до муки. У даєдних таборох було од 6 до 10 особи, а дакеди и до 50, а було их коло 400.(1) Колїби (gunyah) правени зоз древа и пруца. Велькосц табору условена зоз количеством поживи хтору ше намагали обезпечиц шицки члени ґрупи, и то кажди [[Дзень|дзень.]] Коробори то ритуални танєц Абориджинох, а танцую го лєм хлопи. [[Музични инструменти|Инструменти]] хтори хасную то диджериду, палїчки и черкотки. Жительство вери до реинкарнациї, односно же ше по шмерци чловекова душа враца на жем у форми животинї. == Интересантносци == После гавариї ладї Стефано 1875. року, при побрежю сиверозаходней Австралиї настали приятельства медзи Горватами и Абориджинами. Здогадованя горватских морякох и обвисценє тедишнєй явносци як прежили тото нєщесце, занавше пременєли упечаток о Абориджинох хтори по теди колониялней явносци були представени як [[народ]] нїзшей класи. Двоме млади Горвати, моряки хтори прежили, описали тот народ як приємни, шмели и чесни народ, у поровнаню з тедишнїм колониялним приказу у хторим старобивателє описани як расисти.(2) Року 1967. Австралиянци гласали же би ше союзних предписаньох притримовали и Абориджини, понеже векшина нє мала право гласа по 1965. рок. Нєшка лєм три проценти жительства Австралиї ма абориджински предки, и далєй ше боря за свойо [[Закон (право)|права]], же би затримали културу и обичаї и же би були признати як ровноправни народ. Власци у варошу Викториї ше намагаю подписац спорозуменє зоз Абориджинами на основи хторого би ше их признало и оможлївело им одвитуюци бенефициї. Медзитим, спорозуменє нїґда нє подписане, так же Австралия єдина держава у Британским комонвелту хтора нє подписала нїяке спорозуменє зоз своїма старобивателями. == Вонкашнї вязи == * [https://de.wikisource.org/wiki/RE:Aborigines Абориџини], wikisource.org * [https://magazin.politika.rs/scc/clanak/567814/kratka-istorija-aboridzina Кратка историја Аборидџина], magazin.politika.rs == Референци == 6t0waf15xuh88zhu67391d2l4uj9q4x 0 3414 20747 2026-08-17T14:40:46Z Ksenija234 1651 Г. Медєши, нова статя 20747 wikitext text/x-wiki [[File:Кендюх 03.jpg|right|thumb|300px|Бендов]]'''Бендов''' (серб. ''шваргла'', анґл. ''Head cheese'', ''brawn'', нєм. ''Presswurst'', карп.укр. ''бендюх'' = жалудок, рсй. ''зельц'', слц.''диял''. ''пейор''. ''bembov'', ''bendov'' = вельки брух, од мадь. ''bendő'' = жалудок румеґацого статку) полнєти швиньски жалудок, традиционални сухомесови продукт популарни у [[Сербия|Сербиї]] и [[Горватска|Горватскей]], алє и медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]]. Подобни сухомесово продукти, направени з меса швиньскей глави, єст под рижнима назвами у цалей Европи и ЗАД.<ref>[https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на језикухрватски). : Приступљено 2022-08-17.</ref> == Пририхтованє == [[File:Sülze001.jpg|right|thumb|300px|Нємецки бендов зоз присмачками]] Док кажди валал ма свой окремни рецепт, з окремнима присмачками або з окремнима фалатками меса, основни бендов ше прави зоз швиньского язика, шерца, покруткох, [[Скорка|скоркох]] и меса з глави. До меса ше додава паприґи, солї, попру и цеску. Готови ше го так же ше состойки увари, потим пореже на векши фалатки, та ше з нїма наполнї швиньски жалудок и ознова увари цали наполнєти жалудок. Кед ше увари, бендов ше прицишнє под терху даскельо годзини, а потим ше го окури даскельо днї.<ref>[https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на језику: српски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17.</ref><ref>Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из оригинала 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17.</ref> '''Фразеолоґия''' '''Нє мац бендов за дацо''' – нє мочи дацо зробиц: ''Нє мал сом бендов спревесц го''. '''Ту маш матяш бендов!''' – ту ци (нам и под.) тераз (о дачим нєвигодним, нєобчекованим) == Ґалерия == <gallery> Файл:Кендюх 02.jpg|Нарезани бедов Файл:Potted heid.jpg|Бендов направени у Шкотскей Файл:Chicharros - Spain.JPG|Бендов зоз Шпаниї Файл:Head cheese-2009.jpg|Фалат бендова </gallery> == Референци == 1. [https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на језикухрватски). : Приступљено 2022-08-17. 2. [https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на језику: српски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17. 3. Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из оригинала 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17. == Литература == Словнїк руского н''ародного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 55. == Вонкашнї вязи == [https://priyatnogo-appetita.com/retsepty/zakuski/myasnye/item/1895- Рецепт зельца] tia0d6k4puux97vsc6urssadtgavwds 20748 20747 2026-08-17T14:45:02Z Ksenija234 1651 Ушорйованє референцох 20748 wikitext text/x-wiki [[File:Кендюх 03.jpg|right|thumb|300px|Бендов]]'''Бендов''' (серб. ''шваргла'', анґл. ''Head cheese'', ''brawn'', нєм. ''Presswurst'', карп.укр. ''бендюх'' = жалудок, рсй. ''зельц'', слц.''диял''. ''пейор''. ''bembov'', ''bendov'' = вельки брух, од мадь. ''bendő'' = жалудок румеґацого статку) полнєти швиньски жалудок, традиционални сухомесови продукт популарни у [[Сербия|Сербиї]] и [[Горватска|Горватскей]], алє и медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]]. Подобни сухомесово продукти, направени з меса швиньскей глави, єст под рижнима назвами у цалей Европи и ЗАД.<ref>[https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на језику: хрватски). Приступљено 2022-08-17.</ref> == Пририхтованє == [[File:Sülze001.jpg|right|thumb|300px|Нємецки бендов зоз присмачками]] Док кажди валал ма свой окремни рецепт, з окремнима присмачками або з окремнима фалатками меса, основни бендов ше прави зоз швиньского язика, шерца, покруткох, [[Скорка|скоркох]] и меса з глави. До меса ше додава паприґи, солї, попру и цеску. Готови ше го так же ше состойки увари, потим пореже на векши фалатки, та ше з нїма наполнї швиньски жалудок и ознова увари цали наполнєти жалудок. Кед ше увари, бендов ше прицишнє под терху даскельо годзини, а потим ше го окури даскельо днї.<ref>[https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на језику: српски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17.</ref><ref>Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из оригинала 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17.</ref> '''Фразеолоґия''' '''Нє мац бендов за дацо''' – нє мочи дацо зробиц: ''Нє мал сом бендов спревесц го''. '''Ту маш матяш бендов!''' – ту ци (нам и под.) тераз (о дачим нєвигодним, нєобчекованим) == Ґалерия == <gallery> Файл:Кендюх 02.jpg|Нарезани бедов Файл:Potted heid.jpg|Бендов направени у Шкотскей Файл:Chicharros - Spain.JPG|Бендов зоз Шпаниї Файл:Head cheese-2009.jpg|Фалат бендова </gallery> == Литература == Словнїк руского н''ародного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 55. == Вонкашнї вязи == [https://priyatnogo-appetita.com/retsepty/zakuski/myasnye/item/1895- Рецепт зельца] == Референци == 216p84o2nf0l7qpiyb5y0vlwr596tes 20749 20748 2026-08-17T15:41:33Z Ksenija234 1651 Виправянє тексту у Литература (италик) 20749 wikitext text/x-wiki [[File:Кендюх 03.jpg|right|thumb|300px|Бендов]]'''Бендов''' (серб. ''шваргла'', анґл. ''Head cheese'', ''brawn'', нєм. ''Presswurst'', карп.укр. ''бендюх'' = жалудок, рсй. ''зельц'', слц.''диял''. ''пейор''. ''bembov'', ''bendov'' = вельки брух, од мадь. ''bendő'' = жалудок румеґацого статку) полнєти швиньски жалудок, традиционални сухомесови продукт популарни у [[Сербия|Сербиї]] и [[Горватска|Горватскей]], алє и медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]]. Подобни сухомесово продукти, направени з меса швиньскей глави, єст под рижнима назвами у цалей Европи и ЗАД.<ref>[https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на језику: хрватски). Приступљено 2022-08-17.</ref> == Пририхтованє == [[File:Sülze001.jpg|right|thumb|300px|Нємецки бендов зоз присмачками]] Док кажди валал ма свой окремни рецепт, з окремнима присмачками або з окремнима фалатками меса, основни бендов ше прави зоз швиньского язика, шерца, покруткох, [[Скорка|скоркох]] и меса з глави. До меса ше додава паприґи, солї, попру и цеску. Готови ше го так же ше состойки увари, потим пореже на векши фалатки, та ше з нїма наполнї швиньски жалудок и ознова увари цали наполнєти жалудок. Кед ше увари, бендов ше прицишнє под терху даскельо годзини, а потим ше го окури даскельо днї.<ref>[https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на језику: српски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17.</ref><ref>Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из оригинала 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17.</ref> '''Фразеолоґия''' '''Нє мац бендов за дацо''' – нє мочи дацо зробиц: ''Нє мал сом бендов спревесц го''. '''Ту маш матяш бендов!''' – ту ци (нам и под.) тераз (о дачим нєвигодним, нєобчекованим) == Ґалерия == <gallery> Файл:Кендюх 02.jpg|Нарезани бедов Файл:Potted heid.jpg|Бендов направени у Шкотскей Файл:Chicharros - Spain.JPG|Бендов зоз Шпаниї Файл:Head cheese-2009.jpg|Фалат бендова </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 55.'' == Вонкашнї вязи == [https://priyatnogo-appetita.com/retsepty/zakuski/myasnye/item/1895- Рецепт зельца] == Референци == efq33uq23kymxzz1qtp88rurnyq0nlt 20750 20749 2026-08-17T15:58:01Z Olirk55 19 20750 wikitext text/x-wiki [[File:Кендюх 03.jpg|right|thumb|300px|Бендов]]'''Бендов''' (серб. ''шваргла'', анґл. ''Head cheese'', ''brawn'', нєм. ''Presswurst'', карп.укр. ''бендюх'' = жалудок, рсй. ''зельц'', слц.''диял''. ''пейор''. ''bembov'', ''bendov'' = вельки брух, од мадь. ''bendő'' = жалудок румеґацого статку) полнєти швиньски жалудок, традиционални сухомесови продукт популарни у [[Сербия|Сербиї]] и [[Горватска|Горватскей]], алє и медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]]. Подобни сухомесово продукти, направени з меса швиньскей глави, єст под рижнима назвами у цалей Европи и ЗАД.<ref>[https://www.coolinarika.com/recept/svargla Svargla]. Coolinarika (на язику: горватски). Приступљено 2022-08-17.</ref> == Пририхтованє == [[File:Sülze001.jpg|right|thumb|300px|Нємецки бендов зоз присмачками]] Док кажди валал ма свой окремни рецепт, з окремнима присмачками або з окремнима фалатками меса, основни бендов ше прави зоз швиньского язика, шерца, покруткох, [[Скорка|скоркох]] и меса з глави. До меса ше додава паприґи, солї, попру и цеску. Готови ше го так же ше состойки увари, потим пореже на векши фалатки, та ше з нїма наполнї швиньски жалудок и ознова увари цали наполнєти жалудок. Кед ше увари, бендов ше прицишнє под терху даскельо годзини, а потим ше го окури даскельо днї.<ref>[https://www.vojvodinago.com/svargla/ Vojvodina Go! Švargla]. ''Vojvodina Go!'' (на язику: сербски). 2018-12-01. Приступљено 2022-08-17.</ref><ref> ,,Prakticna Zena”. ''www.prakticnazena.tv''. Архивирано из [https://www.prakticnazena.tv/vojvodanski-specijaliteti-leberka-i-svargla/ оригинала] 17. 08. 2022. г. Приступљено 2022-08-17.</ref> '''Фразеолоґия''' '''Нє мац бендов за дацо''' – нє мочи дацо зробиц: ''Нє мал сом бендов спревесц го''. '''Ту маш матяш бендов!''' – ту ци (нам и под.) тераз (о дачим нєвигодним, нєобчекованим) == Ґалерия == <gallery> Файл:Кендюх 02.jpg|Нарезани бедов Файл:Potted heid.jpg|Бендов направени у Шкотскей Файл:Chicharros - Spain.JPG|Бендов зоз Шпаниї Файл:Head cheese-2009.jpg|Фалат бендова </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 55.'' == Вонкашнї вязи == * [https://priyatnogo-appetita.com/retsepty/zakuski/myasnye/item/1895- Рецепт зельца] == Референци == tg9lvb84wj81be2b7eoignckyu1vwxk