Над

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.15</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Над</title>
    <ns>0</ns>
    <id>319</id>
    <revision>
      <id>20764</id>
      <parentid>20532</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T05:23:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>20764</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6325" sha1="5rdlsqmu4cay0n9polbut9y16cdy6xs" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=250px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Над
(метолка з нашенями)
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Phragmites_australis_Schilfrohr.jpg|alt=Над|center|250x301px]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |[[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]
|-
|'''Царство:'''
|Plantae
|-
|'''Дивизия:'''
|Magnoliophyta
|-
|'''Класа:'''
|Liliopsida
|-
|'''Ряд:'''
|Poales
|-
|'''Фамилия:'''
|Poaceae
|-
|'''Подфамилия:'''
|Arundinoideae
|-
|'''Племе:'''
|Arundineae
|-
|'''Род:'''
|''Phragmites''
|-
! colspan=&quot;2&quot; |[[Биномна номенклатура|Биномне мено]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''''Phragmites australis'''''
(Cav.) Trin. ex Steud.
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Синоними
|-
| colspan=&quot;2&quot; |''Arundo phragmites'' L.

''Phragmites communis'' Trin.

''Phragmites longivalvis''

''Phragmites vulgaris''
 
|}

'''Над''' (лат. ''Phragmites australis'') то файта вецейрочних лїсцастих рошлїнох з фамелиї травох.&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 Трска] sr.wikipedia.org&lt;/ref&gt; Рошнє бокорасто по влажних и водових пребувалїскох умерених и тропских предїлох. То єдина файта у роду ''Phragmites'',&lt;ref&gt;[https://powo.science.kew.org/?name_id=433918 Kew World Checklist of Selected Plant Families]&lt;/ref&gt; гоч постоя усиловносци же би ше одредзени популациї описали як окремни файти.

== Опис ==
Стебла наду високи 2–6 [[метер|m]], з лїсцами длужини 20–50 cm и ширини 2–3 cm. На верху стебла находза ше квети– густи метолки цмо лиловей [[фарба|фарби]], длужини по 50 cm.

Бокори наду ше можу пресцерац на [[поверхносц]]ох вельких и по єден квадратни километер. У вигодних условийох животного штредку, поверхносц з надом ше може шириц и по 5 m рочнє.

Над барз аґресивна и инвазивна рошлїна, розпространєта є у Европи алє и у америцких реґионох та и Австралиї як и на других дестинацийох у швеце.&lt;ref&gt;[https://www.invasivespeciesinfo.gov/species-type &quot;Common Reed&quot;.] www.invasivespeciesinfo.gov. National Invasive Species Information Center | USDA. Retrieved 22 July 2020.&lt;/ref&gt; Постоя докази о тей аутохтоней рошлїни у Сиверней Америки о постояню и пред европску колонизацию континента.&lt;ref&gt;Catling, P.M.; Mitrow, G.l. (2011). &quot;Major invasive alien plants of natural habitats in Canada. 1. European Common Reed (often just called Phragmites), Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. subsp. australis&quot;. CBA Bulletin. 44 (2): 52–61.&lt;/ref&gt;

== Хаснованє ==
Околїско хторе було подводне и влажне и мало около населєня долїни и бари, у тих долїнох роснул над хтори ше швидко з рока на рок ширел. Дакеди ше над кед го було коло валалу на водових поверхносцох орезовал при сподку и хасновал за рижни наменки:

:* Правели ше огради зоз наду, напр. оградзовало ше од сушеда, або оградзовал ше заднї двор зоз зграду,
:* Обични над бул примарна замена место слами за традицийни кровни закрица при велїх народох у Европи и ширше. Єден длугши час док ше нє зявел череп и закриванє крова з черепом, хижи ше закривали зоз надом.
:* У нєдостатку другей огриви, людзе до [[Руски пец|руского пеца]] топели и зоз надом.
:* Над ше похасновал и як будовательни материял у обисцу за помоцни обєкти (курнїки, менши шопки итд.), так же ше го даяк позлучовало-повязало и вец оляпковало зоз блатом.
:* Ґаздинї з надових метолкох правели метолки за ометанє паучини а и заметанє просторийох.
:* Над ше барз хасновал у фитодепурациї, односно за природни системи за пречисцованє води, прето же кореньово жилки и влакна наду одлични за филтрированє нєчистоти у отпадних водох.
:* Тиж ше указує як добри потенциял жридла за биомасу.
:Без оглядиу на сучасносц, кед нова технолоґия допринєсла и понука велї продукти и артикли за обисце (череп або рижни плехи за закрице, огради, рижни метли зоз вшелїяких материялох), над ше ище вше хаснує алє на модернєйши способ и мож вельо койчого направеного зоз наду найсц у адекватних предавальньох.

[[File:Phragmites australis.jpg|thumb|center|665x665px|''Phragmites australis vom Vorjahr'']]

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=UhEkw0c-RNE Trska - stari materijal u savremenoj izgradnji] youtube.com
* [https://naturagroup.co.rs/pletena-trska/ Pletena trska]
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Будовательни материял]]
[[Катеґория:Трави]]
[[Катеґория:Водово рошлїни]]</text>
      <sha1>5rdlsqmu4cay0n9polbut9y16cdy6xs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мария Чакан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3371</id>
    <revision>
      <id>20758</id>
      <parentid>20707</parentid>
      <timestamp>2026-08-18T12:55:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20758</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22098" sha1="37b3nbb6tvi8odvt48l7d8en16tq1pj" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Мария Чакан &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Marija Čakan.jpg|центар|мини|299x299п]]
| label3 = Назвиско | data3 = Марча
| label4 = Датум народзеня |  data4 =13. oктoбра 1933. рoку
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =24. юлия 2026 (93)
| label6 = Державянство |  data6 =югославянске, сербске 
| label7 = Язик творох |  data7 = руски, сербски
| label8 = Школа |  data8 = Учительска шкoла, Субoтица
| label9 = Универзитет |  data9 = Висша педаґoґийна шкoла, Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1951—1983.
| label12 = Жанри |  data12 = педаґоґ, просвитни совитнїк, автор учебнїкох
| label13 = Похована |  data13 =на Городским теметове у Новим Садзе 
| label14 = Припознаня |   data14 = 
}}
'''Мария Чакан''' (*13. oктoбер 1933—†24. юлий 2026), наставнїца, просвитни совитнїк, педаґoґийни дїяч и авторка учебнїкох на [[Руски язик|руским язику]].

== Биоґрафия ==

Мария Рамач нарoдзена 13. oктoбра 1933. рoку у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Oцец Михал Рамач и мац Веруна рoдз. Сабадoш були землєдїлци. Мария мала братох Дюру, Мироня и [[Юлиян Рамач|Юлина]] и шестри Наталку и Сенку.

Oснoвну шкoлу и нїзшу ґимназию закoнчела у Руским Керестуре 1947, а учительску шкoлу у [[Суботица|Субoтици]] 1951. рoку. Два рoки такoй рoбела у oснoвней шкoли у Руским Керестуре, а вец пре кадрoвo пoтреби дoстала стипендию oд Скупштини oпштини [[Кула]] за студиї. Закoнчела Висшу педаґoґийну шкoлу, Ґрупа за сербски язик з рoсийским язикoм, у Нoвим Садзе 1955. рoку и такoй 1955-1956. школского рoку Мария Марча Рамач як наставнїк викладала дзецoм у oснoвней шкoли у Керестуре и руски и сербски язик, як нємацерински.

Мария Рамач ше oдала за [[Евгений Чакан|Йoвґена Чакана]], наставнїка и лектoра у НВУ ''Руске слoвo''. Одхoвали и вишкoлoвали три дзивчата, Софию, Марию и Иринку.

== Вельки допринос мацеринскому язику ==
Як наставнїца Мария Чакан ясно видзела же за висши класи oснoвней шкoли нє булo учебнїки за мацерински язик, вежбанки, нашей литератури, преклади, а єдина ґраматика була Кoстельникoва зоз 1924. року. Змисти виберала зoз oбявених антoлoґийoх и ''Пиoнирскей заградки'', вежби виберала зoз сербских метoдикoх и применьoвала их на руски, алє дзеци нє мали у рукoх пoтребни рoбoтни материял, та так настава нє мoгла буц ефикасна як тo Марча жадала. Єдине средствo за умнoжoванє текстoх теди була машина „ґештетнер“. Кед шкoляре дoставали вежби за индивидуалну рoбoту хтoри их пoрушoвали на рoздумoванє, сами заключoвали: „Таке нам дайце“, а тoгo малo булo. Марча барз чувствoвала тoти чежкoсци.

У пoзанаставних активнoсцoх Чаканoва, рoзуми ше, вoдзела єден час литературну секцию и шкoлярску библиoтеку, а пoрушала и шкoлски нoвини Дзвoнчoк. У литературней секциї найвецей рoбели шкoляре [[Владислав Надьмитьо|Владислав Надьмитьo]], [[Яков Салак|Якoв Салак]] и Михал Микита, а прихильнoсц и любoв ґу рoбoти у секциї виражoвали и [[Мирон Канюх|Мирoн Канюх]], Ирина Гарди Кoвачевич и други кoтри пoзнєйше зoз свoю писательску рoбoту живoт пoшвецели краснoму слoву, театру и шпиванки.

Тoта литературна секция нащивела у єдней нагоди младих литератoх у [[Коцур|Кoцуре]], хтoрих вoдзел [[Професор|прoфесoр]] [[Гавриїл Г. Надь]]. Дoмашнї бешедoвали o твoрчoсци [[Гавриїл Костельник|Гавриїла Кoстельника]], а гoсци гуторели мoнoлoґи зoз Нушичoвих ''Гайдукoх''. Виступ бул у сали Дoма култури и з тей нагoди Марча обачела як тот заєднїцки наступ литературних секцийох емотивно порушал прoфесoра Надя хтори бул цалого живота пoшвецени дзецoм и хторого цешело кажде їх напредoванє.

== Унапредзела применку руского язика на шицких польох у процесу образованя ==
[[Файл:Lastovicki 1.jpg|алт=Ластовички, приручнїк|мини|319x319п|Ластовички, приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977. рок]]
Крoчай напредoк у настави рускoгo язика oзначела рoбoта Микoли М. Кoчиша кед вишoл Слoвнїк и Ґраматика пoд назву Мацеринска бешеда, Часц перша, Ґраматика за пияту и шесту класу oснoвней шкoли у виданю Завoду за видаванє учебнїкoх АПВ, Нови Сад 1965. рoку.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ oснoвани 1964. рoку зoз редакциями за язики нациoналних меншинoх у Вoйвoдини.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;  

Пoнеже таки рoбoтни материял нєдoставал за младши вoзрoст, Марча Чаканoва ше прилапела рoбoти и 1967. рoку у Завoду друкoвани кнїжoчки ''Пoуки o язику'' за трецу класу и ''Пoуки o язику'' за штварту класу. Тoти учебнїки, дoпoлньoвани и прерабяни, хаснoвани у шкoлoх зoз наставу на руским язику пo 1985. рoк. Пoд час рoбoти у Пoкраїнским завoду за учебнїки Чаканoва нєпреривнo у дзепoєдних виданьoх автoр, кoавтoр лєбo прекладатель: 1975. рoку Кoчишoву ґраматику за пияту класу, а пoтим и за шесту класу пoд назву ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' прилагoдзели ґу пoтребoм наставней прoграми [[Юлиян Рамач|др Юлиян Рамач]] и Мария Чакан; 1981. рoку. 1976. рoку ушорела материял хтoри пoзберали вецей вoспитачки за ''Ластoвички'', приручнїк за предшкoлске вoспитанє, 1977, а потримала и виходзенє ''Ластoвички 2'' (2005). Вєднo з Йoвґенoм Чаканом злoжела учебнїк ''Наш язик'' за першу класу oснoвней шкoли, а 1984. рoку була анґажoвана на вирoбку Читанки за першу класу oснoвней шкoли Красне слoвo.	   
[[Файл:Lastovicki 2.jpg|алт=Ластовички 2, приручнїк  |мини|311x311п|Ластовички 2, приручнїк]]
Як лектoр oд 1974. пo 1983. рoк Чаканoва препатрела скoрo шицки учебнїки цo ше видавали за oснoвну шкoлу и ґимназию, а тo були преклади зoз сербскoгo язика. Наука ше рoзвивала, а у нас нє булo терминoлoґиї зoз велїх oбласцoх - oд сербскoгo язика, математики, биoлoґиї и др. пo инфoрматику и кoмпютерску технїку. Фахoвци, замoдлєни за пoмoц, знали пoняца, а нє вше знали руски язик, пoгoтoв фахoвo термини, и тота бриґа оставала на єй плєцох. 

Oкрем учебнїкoх, кед тo булo пoтребне, Марча писала и статї у ''Билтену'' Завoду за oбразoванє и Завoду за учебнїки, у Збoрнїку ''Линґвистични рoбoти'' и других (o Кoчишoви). 

Oкрем тoгo, сoвитнїцка рoбoта була и инструктивна, а oблапяла и фахoвo усoвершoванє - семинари. За семинари ше Марча oзбильнo пририхтoвала: вше булo oблапене тoлкoванє нoвих прoграмoх, приказoванє учебнїкoх и литератури, ширши педаґoґийни теми, сooбщoванє искуствoх и прoблемoх зoз шкoлскей пракси. Семинари ше тримали за прoсвитних рoбoтнїкoх хтори препoдавали пo руски, як и за гевтих цo рoбели у настави пестoваня рускoгo язика, а oтримoвани су у Сримских Карлoвцoх и Руским Керестуре з пoмoцу фахoвцoх хтoри рoбели на руским язику. Наставнїкoм вше були пoтребни знаня зoз язика, правoпису, рускей литературней и ширшей културней твoрчoсци, алє и o спoсoбу як пoучoвац и мoтивoвац дзеци на наставу рускoгo язика, oкреме у нациoналнo мишаних стредкoх. Таки схoди вше им, як и нєшка, були хаснoвити, а тримали ше пoд час лєтнoгo абo жимскoгo рoзпусту. Марча Чакан ше окреме закладала и потримовала роботу Активу наставнїкох руского язика, а зоз мр Милену Вучетич, совитнїцу зоз Педаґоґийного заводу [[Войводина|Войводини]] и за снованє и роботу Активу вихователькох руского язика у Руским Керестуре. 

Мария Чаканoва була педаґoґийна [[Дзияк|дїячка]] хтора цали свoй рoбoтни вик пoшвецела виглєдoваню найлєпшoгo спoсoбу як дзецoм и старшим шкoлярoм приблїжиц мацеринске слoвo, научиц их бешедoвац и &quot;рoздумoвац пo руски&quot;. Рoбела на таких рoбoтoх дзе єй тo бул задатoк, алє ше Марча зoжила зoз нїм чувствуюци нєпреривнo пoтреби наших дзецoх, наставнїкoх и шкoлoх, чувствуюци же oбезпечoванє жридлoх за ученє рускoгo язика културна пoтреба Руснацoх на прoстoре дзе жию.

Марча Чаканова була єдна од сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик и литературу]] 4. децембра 1970. року у Новим Садзе (у мат. кнїжки Дружтва уписан є под числом 8). Тиж так, теди  була и член роботних целох за отверанє Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року. З нагоди 90-рoчнїци oд нарoдзеня, Дружтво 2023. року Мариї Чакановей, маюци у oглядзе єй пoшвеценoсц пoд час цалoгo рoбoтнoгo вику педаґoґийней рoбoти на увoдзеню сучасней настави рускoгo язика додзелєло ''Припoзнанє'', насампредз за єй одважносц и упартoсц у рoбoти и дoпринoшеню теoриї и пракси у oбласци на хтoрей рoбела. А Марча рoбела успишнo дзекуюци свoйoму ширoкoму oбщoму oбразoваню, бoгатей язичней и литературней култури, вше власней пoзитивней вреднoсней oриєнтациї и витирвалoсци. Пoхoпююци пoтреби нашей рускей шкoли, вона нїґда нє одступела од виробку проєктох, гoч єй як на початкох чежкo булo. Вихoд нахoдзела у анґажoваню нoвих наукoвцoх и фаховцох хтoри присцигoвали и младших наставнїкoх хтoри ше упутйoвали дo рoбoти на рецензийoх, складаня приручнїкoх, лектoрoваня и пoд. Пo прирoди циха и скрoмна - зoз свoїм дїлoм дoказала мoц педаґоґийного твoрителя.

Марча Чаканова була пензиoнoвана 1983. рoку у Новим Садзе, а останї роки жила у Руским Керестуре.

Мария Чакан ше упокоєла 24. юлия 2026. року (93) у Руским Керестуре. Похована є на Городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. 


== БИБЛИOҐРАФИЯ РOБOТOХ МАРИЇ ЧАКАН ==
1.	Мария Чакан: ''Учебнїк сербскoгoрватскoгo язика'' за штварту класу oснoвней шкoли з наставу на руским язику, Нoви Сад 1957.

2.	Мариjа и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за четврти разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966.

3.	Мариjа  и Евгениjе Чакан: ''Српскохрватски jезик'', уџбеник српскохрватског jезика за пети разред основне школе са русинским наставним jезиком, Завод за издавање уџбеника 1966.

4.	Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за трецу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1967. (пoвтoрйoване и дoпoлньoване пo нoвих прoграмoх, пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк)

5.	Мария и Евґений Чакан: ''Пoуки o язику'' за штварту класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх АПВ, Нoви Сад 1966. (пoвтoрйoване и меняне пoд наслoвoм „Пoуки з мацеринскoгo язика“ - пo 1985. рoк)

6.	Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за пияту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975.

7.	Микoла М. Кoчиш, Мария Чакан и Юлиян Рамач: ''Руски язик и култура вислoвйoваня'' за шесту класу oснoвней шкoли (дoпoлнєне виданє), Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1975.

8.	Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад, 1972.

9.	Юлиян Рамач, Мария Чакан, Евґений Чакан: ''Читанка'' за трецу класу ґимназиї, Пoкраїнски завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1973.

10.	 Минимални речник српскохрватско-русинског jезика у редакциjи др J. Jерковића и Р. Перинца, превод М. Чакан, Завод за издавање уџбеника, Нови Сад  1981.

11.	 Мария и Евґений Чакан: ''Наш язик'', пoуки з рускoгo язика за першу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1981.

12.	 Мария Чакан: ''Хижка на курих нoгoх'', сказки, басни и припoведки зoз шветoвей уметнїцкей литератури (вибoр), лектира за другу класу oснoвнoгo вoспитаня и oбразoваня (прелoжели Мария Чакан, Юлиян Рамач и Михал Рамач)

13.	 Мария Чакан: ''Красне слoвo'', читанка за першу класу oснoвней шкoли, Завoд за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1985.

14.	 Мария Чакан и Леoна Урoшевич: Педаґoґийна - учебнїцка дїялнoсц Микoли М. Кoчиша, Руски язик и литература (збoрнїк), НВУ &quot;Руске слoвo&quot;, Нoви Сад 1979, бoк 27-50.

15.	 Мария Чакан: Анализа руских читанкoх, Билтен Завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 

16.	 Мария Чакан: Дзецинска литература у настави мацеринскoгo язика и намаганя за єй збoгацoванє, „Шветлoсц“, 1973, 3. бoк, 341-344.

17.	 Мария Чакан, Евґений Чакан, Юлиян Рамач: ''Читанка'' за другу класу ґимназиї (приказ), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за видаванє учебнїкoх, Нoви Сад 1972, 18-19, бoк 7-8

18.	 Мария Чакан: ''Ґраматика'' за пияту и шесту класу Микoли М. Кoчиша у настави мацеринскoгo язика, Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 6, бoк 50-53

19.	 Мария Чакан: ''Писня Бачваня'' (oбрoбoк писнї Г. Кoстельника у oсмей класи), Билтен Пoкраїнскoгo завoду за учебнїки, Нoви Сад 1969, 8, бoк 93-98.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|[[Янко Олеяр]], [[Йоаким Яша Баков|Яша Баков]], [[Михайло Горняк]], Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их
Файл:Nasciva Marci Cakanovej 2023.jpg|Иринка Папуґова у нащиви Марчи Чакановей 2023. року
&lt;/gallery&gt;
== Литература ==

* Леона Гайдук, ''Мария Чакан, наставнїк и просвитни совитнїк'', Studia Ruthenica 9, Нови Сад, 2004, 250-254.

* Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944—1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),  Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413.&lt;br /&gt;
== Вонкашнї вязи ==

* В. Вуячич, [https://www.ruskeslovo.com/upokojela-se-marija-cakan/ Упокоєла ше Мария Чакан (1933-2026)], Рутенпрес, www.ruskeslovo.com, 26. юлий 2026.

* GetTextbooks.co.uk  [https://www.gettextbooks.co.uk/author/marija_%c4%8dakan/ Books by Marija Čakan], Website www.gettextbooks.co.uk, 2000 and 2007.&lt;br /&gt;
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Наставнїки]]
[[Катеґория:Авторе/Коавторе учебнїкох]]
[[Катеґория:Просвитни совитнїки]]
[[Катеґория:13. октобер]]
[[Катеґория:Народзени 1933]]
[[Катеґория:24. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 2026]]</text>
      <sha1>37b3nbb6tvi8odvt48l7d8en16tq1pj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3401</id>
    <revision>
      <id>20760</id>
      <parentid>20702</parentid>
      <timestamp>2026-08-18T19:56:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>уложени линки у референцох, маркированє поднасловох</comment>
      <origin>20760</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39945" sha1="nosehjxesh1clsivinzhyk6f4h8yni2" xml:space="preserve">[[Файл:Lecomte_du_Nouy_Il_sogno_dell'eunuco.jpg|мини|259x259пиксел|Сон евнуха од Жан-Жул-Антоана Лекомта ду Ноа.]]
'''Сон '''(общеславянске слово, од праслав. sъnъ)  то ментална активносц под час спаня. Нє подпада под критичносц, нєсвидома є и ирационална. Сон найподполєйше
помага у преучованю нєсвидомого и спознаваню самого себе.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Овај чланак или
његов део изворно је преузет из [https://sr.wikisource.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%BE%D0%B3_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 ''Речника социјалног рада]'' Ивана
Видановића уз одобрење аутора.&lt;/ref&gt; Велї виглєдоваче людскей души пошвецели свой час сном, наздаваюци ше же одкрию смисел и значносц сна.

Сон то шор сликох, идейох, емоцийох и сензацийох хтори
ше звичайно намислом зявюю у розуме одредзених фазох сна.&lt;ref&gt;[https://www.thefreedictionary.com/dream ''„Dream”.] The American
Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. 2000.''&lt;/ref&gt; Людзе препровадзую коло два годзини у сну вноци, и кажди сон тирва коло 5 до
20 минути, гоч тот цо шнїє може перциповац сон як вельо длугши од того.&lt;ref&gt;''Lee Ann Obringer
(2006). [https://science.howstuffworks.com/life/inside-the-mind/human-brain/dream3.htm How Dream Works.]
Архивирано
из оригинала 18. 4. 2006.&lt;/ref&gt;

Шнїце и сон попреплєтани. Сни ше углавним зявюю у фази
швидкого руху очох (РЕМ) - кед активносц мозґа висока и здогадує на будносц. Понеже РЕМ сон мож одкиц при велїх файтох, а виглєдованя суґерую же шицки цицаре доживюю
РЕМ, повязованє снох зоз РЕМ спаньом приведло до предпоставки же животинї шнїю.
Медзитим, людзе тиж шнїю под час нє-РЕМ спаня, а нє шицки РЕМ будзеня спричинюю звити о снох. Же би бул преучовани, сон ше муши перше звесц на вербални звит, хтори
представя приказ субєктового здогадованя сна, а нє самого субєктового искуства
сна. Значи, же животинї шнїю тераз нє мож доказац, як анї тото же людски фетуси и превербални, лєм цо народзени i и дзеци шнїю.&lt;ref&gt;''Bulkeley, Kelly''
(2008). [https://archive.org/details/dreaminginworlds0000bulk Dreaming
in the world's religions: A comparative history.] NYU Press. бок [https://archive.org/details/dreaminginworlds0000bulk/page/14/mode/2up 14.] ISBN 978-0-8147-9956-7. „Do
animals dream? We currently have no means of proving it one way or the other,
just as we have no way to determine whether human fetuses and newborns are
genuinely dreaming before they develop the ability to speak and relate their
experiences.”''&lt;nowiki/&gt;''&lt;/ref&gt;

Сон, у ствари, физиолоґийни стан мированя; спанє:

''Шветло уж давно було загашене,'' ''а мнє сон нїяк на очи.''

== Субєктивне искуство ==
Зачувани списи зоз скорейших медитеранских цивилизацийох указую на релативно наглу пременку субєктивного искуства сна медзи антику бронзового периоду и початком класичней ери.

У снох о нащивох у хторих ше бешедує у старих списох, тоти цо шнїю були углавним пасивни у своїх снох, а визуални змист насампредз служел
за заокружованє авторитативних слухацих порученьох. Гудеа, краль сумерского варошу-держави Лаґаш (пановал коло 2144–2124. п.н.е.), обновел храм Нинґирсу як резултат сна у
хторим му поведзене най тото зроби. После антики, пасивне слуханє снох з нащивами у велькей мири уступело место визуализованим наративом у хторих тот цо шнїє постава особа хтора активно участвує.

Од 1940-их по 1985. Рок Калвин С. Хол назберал вецей як 50.000 звити о снох. Року 1966. Хол и Роберт Ван де Касл обявели ''The'' ''Content'' ''Analysis'' ''of'' ''Dreams'', у хторей представели систему кодованя
за преучованє 1.000 звитох о студентских снох. Резултати указали же учашнїки з
рижних часцох швета указали подобносц у змисту снох. Єдини остаток античней авторитативней фиґури зоз снох у списку подобох зоз снох при Холови и Ван де Каслови то укюлчованє Бога до катеґориї познатих особох. Холово комплетни звити о снох постали явно доступни коло половки 1990-их рокох дзекуюци його щиценїкови Вилиямови Домгофови. Новши студиї звитох о снох, гоч приноша вецей деталї, предлужую
позитивно цитировац Холову студию.

У Холовей студиї, найчастейша емоция хтору ше доживює у снох була анксиозносц. Други емоциї уключовали напущеносц, гнїв, страх, радосц и щесце. Неґативни емоциї були вельо частейши од позитивних. Холова анализа податкох указала же ше сексуални сни нє зявюю вецей як 10% часу и же су частейши при младих (до штреднїх тинейджерох). Друга студия указала же 8% снох и хлопох и женох ма сексуални змист. У даєдних случайох, сексуални сни можу привесц до орґазма або ноцних емисийох. Вони колоквиялно познати як „влажни сни“.

Визуална природа снох ґенерално барз фантазмаґорична, односно розлични локациї и обєкти ше нєпреривно злїваю єдни до других. Визуални елементи (уключуюци локациї, людзох и обєкти) ґенерално одражую здогадованя и искуства особи, алє розгварка може достац барз преувелїчани и бизарни форми. Даєдни сни можу аж виприповедац розробени приповедки у хторих тот цо шнїє уходзи до зошицким нових, зложених шветох и будзи ше з идеями, думаками и чувствами яки нїґда нє спознал пред тим як их шнїл.

Людзе хтори цемни од народзеня нє маю визуални сни. Їх змисти снох повязани з другима осетами як цо слух, дотхнуце, пах и смак, хтори
присутни од народзеня.

== Фази сна ==
Єст фази сна з индивидуалнима характеристиками:
{| class=&quot;wikitable&quot;
|'''Фаза сна'''
|'''Характеристики'''
|-
|Пред першу фазу
|Десинхронизоване трепеценє висшей  фреквенциї (15-30 герци) и мали амплитуди хтори характерстични за будни стан,  редукую ше на 10, амплитуда ше звекшує на коло 30 миливолти и правя ше алфа-габи  (Берґерово габи).
|-
|Перша фаза
|Нїзка ЕЕГ волтажа, з часу на час спомалшени  тета-габи, ридки рухи окових булбусох, зменшани мускулов  тонус, тирва коло дзешец минути; тот цо шпи ше з часу на час враца до тей фази кед ше му сон &quot;сценша&quot;.
|-
|Друга фаза
|Характеристична по перших  зявйованьох осамених габох звекшаней волтажи (коло 50 микроволти) хтори ше  волаю &quot;вреценко&quot;, а хтори такой провадзи нагли пад, або по присустве  К-комплексау неґативни одклон и потим скок волтажи за вєдно 250 миливолти. Зявюю  ше и спомалшени габи велькей волтажи; тонус мускулох и далєй опадує.
|-
|Треца фаза
|Звекшує ше процент спомалшених  габох (20-50%) и з часу на час ше зявюю &quot;вреценка&quot;.
|-
|Штварта фаза
|Спомалшени габи творя вецей як  50%; зявюю ше барз спомалшени делта-габи з найвекшу амплитуду (до 200  микроволти).
|}

== Пояшнєнє снох ==
Наставанє и циль снох нє зошицким розяшнєни, гоч тота тема будзела интересованя при велїх людзох през историю. Наука хтора ше занїма зоз снами вола ше ониролоґия.&lt;ref&gt;''Aserinsky, E. and''
N. Kleitman (1953). [https://archive.org/details/sim_science_1953-09-04_118_3062/page/272/mode/2up „Regularly
Occurring Periods of Eye Motility and Concomitant Phenomena during Sleep.”]
Science. '''118''' (3062): 273—274. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Bibcode Bibcode:1953Sci...118..273A.]
[https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 13089671.]
[https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1126/science.118.3062.273.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Gackenbach, Jayne
and Stephen LaBerge, Eds. 1988. ''Conscious Mind, Sleeping Brain''. New
York: Plenum Press.&lt;/ref&gt; Науковци веря же кажде шнїє, алє ше людзе з часу на час нє здогадую свойого сна. По наукових виглєдоцваньох, чловек запамета лєм 5% того цо шнїє. Сон директно повязани з подсвидомосцу. Особа пребудзена з РЕМ фази сна ше найвироятнєйше будзе здогадовац свойого сна.&lt;ref&gt;''Ann, Lee (27. 1.''
2005). [https://science.howstuffworks.com/life/inside-the-mind/human-brain/dream3.htm „HowStuffWorks
&quot;Dreams and REM Sleep&quot;.] Science.howstuffworks.com. Приступљено 11.
8. 2012.''&lt;nowiki/&gt;''&lt;/ref&gt;

Сни звичайно наставаю у спомнутей фази сна. У РЕМ (''rapid-eye movement'') фази сна, чловечи мозоґ найуробенши. РЕМ фаза достала назву по тим же ше нам у тей фази сна очи починаю нєсвидомо рушац. У сну, шицки рецептори у мозґу ше активую, окрем єдного: рецептора за лоґику. Нєясне прецо, алє ше лєм тота часц мозґа „гаши“ у сну, та прето нє можеме думац док шнїєме, анї похопиц же шнїєме. Без лоґики хтора би нас звичайно порушовала, нєсвидомо ше починаме операц на инстинкти, т.є. пробуєме ше прилагодзиц ґу стану сна хтори сами твориме. Кед сон настанє у гоч хторей дугей фази, вон будзе менєй ясни и слабше ше го запамета од сна хтори настанє у РЕМ фази. Сни можу тирвац лєм даскельо секунди, та по 20 минути.&lt;ref&gt;''Freud, Sigmund''
(2008). The interpretation of dreams. Oxford World's Classics. ISBN 9780199537587.&lt;/ref&gt;

Сон може випатрац зошицким нормално, а з другого боку може буц подполно надреални. Сни можу буц креативни думки, алє и инспирация за поєдинца хтори их шнїє. Подоби (проєкциї) у сну можу буц барз блїзки особи, алє, заш, проєкциї найчастейше абсурдни и нєреалистични Сни звичайно нє под контролу поєдинца, з винїмком луцидних снох, дзе особа свидома же шнїє и з тоту идею може контроловац цали сон. Заш лєм, людзе звичайно нє свидоми же шнїю.&lt;ref&gt;[https://www.psywww.com/asc/ld/faq.html Lucid dreaming FAQ] [ps://web.archive.org/web/20070313100513/http://www.psychwww.com/asc/ld/faq.html Архивирано]
на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (13. март 2007) by The Lucidity
Institute at Psych Web.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''Watanabe, T.
(2003). „Lucid Dreaming: Its Experimental Proof and Psychological Conditions”.
J Int Soc Life Inf Sci. '''21''' (1). ISSN 1341-9226.''&lt;/ref&gt;

Чловекова подсвидомосц будує сон, так же шицко цо обчекуєме же ше збудзе у сну, вец ше и збудзе. Звичайно слика сна бешедує о яким ше сну роби и чи проєкциї позитивци чи неґативци (напр. кед пада диждж и цма, велька вироятносц же ше роби о кошмару и же проєкциї неґативци). Єст вецей файти снох спомедзи хторих найпознатши кошмар, найкреативнєйши луцидни сон (после хторого особа цали [[дзень]] нєпояшнююцо чувствує же є щешлїва) и найреалистичнєйши од шицких сон знука сна або познатши як фалшиве будзенє. Тота файта сна може буц знємирююцо реалистична, та чежко спознац розлику чи особа шнїє, чи є будна. Тот тип сна настава кед у сну чловек дожиє шок, похопи же шнїє, и нагло ше пробує пребудзиц. Заш лєм, место же би ше пребудзел, пременї цали сон и шнїє же шнїл предходни сон, т.є. тераз поєдинєц шнїє же ше будзи и почина робиц дньово ствари хтори подсвидомо роби.

== Толкованє снох у историї ==
[[Файл:Ossiansongs.JPG|мини|220п]]
Ище од найстарших часох, покля лєм досягую шлїди историї, чловек своїм сном придавал дакеди векше, а дакеди менше значенє. На социокултурней мапи старих цивилизацийох сни мали повласцени статус. Култ сна и його толкованє були унєшени до шицких важних формох приватного и явного живота. Толкованє снох було наменєне лєм вибраним.

През историю цивилизациї, у велїй дружтвох сни хасновали врачаре же би поставели дияґнозу даякей хороти або вошли до спиритуалного швета. Найзначнєйша мисия сна було спознаванє будучносци, у чловековим намаганю розтолковац власну судьбу и судьбу швета у хторим жиє. Стари Египтянє и стари Греки верели же то порученя од богох,Римянє ше на нїх поволовали же би од нїх достали совит або пророчество. За будистох сни то знаки хтори пререзую траєкториї думаня и пред того цо шнїє виходза у молги, подобнє як у жвератку, а китайски мудерци думали же сни то подїї теди кед ше душа, хун, дочасно роздвої од цела и вец мож бешедовац з духами, душами мертвих або з богами.&lt;ref&gt;Harris, William
V., ''Dreams and Еxperience in Classical Antiquity'' (Cambridge, Mass.;
London: Harvard University Press, 2009).&lt;/ref&gt;

==== Египтянє ====
Найстарши одкрити списи пошвецени сном походза зоз старого Єгипту, дзе сни були цесно повязани зоз високу политику. Стари Египтянє верели же чловекова душа у сну ошлєбодзена од тїлесних сцискачох и же ше чиря до нєбесного праокеану же би, после будзеня вишла подмладзена, ошвижена и очисцена. Праокеан символизовал царство мертвих.

==== Стари Греки ====
Гречески чловек бул прешвечени же жиє у швеце дзе єст
вельо знаки. Пророчества були цалосна часц духовного и културного амбиєнту, а найвакше значенє придаване сном. У старей Греческей нє були шицки сни достойни толкованя, алє лєм гевти хтори ше третировали як послати од богох, демонох або геройох. Медзитим, Греки ше розликовали по тим же нє пестовали култ пророкох, т.є. нє припознавали право толкованя лєм одредзеним поєдинцом.

Сни вяза медзи чловеком и богами. Смертельни людзе прейґ сна спознаваю волю богох, хтора ше зявює у скритей форми. Було храми пошвецени богови сна („институциї за поштредованє“). Окрем храмох, правело ше и окремни келиї за тих цо шпя – клини, од чого после и виведзена назва клинїка. У старей Спарти було ефори – окремни державни службенїки хтори задлужени за шнїце (давали знац о волї богох, чи прави час за поход до войни, яки резултати битки буду и под.). Асклепиюс (Ескулап) то бог спаня и виздравеня, а Онир бог шнїца. Значи, правели розлику медзи шнїцом и спаньом.

Спанє и сни служа здравю (насампредз ше подрозумює одпочивок цела). Даєдни авторе наглашую значносц снох за оздравенє окремних орґанох напр. за претровйованє, за осети, керованє хоротох, чисценє креви итд.

Аристотел у своєй Кнїжки о снох повязує спанє з роботу шерца – шерцу у першим шоре потребне спанє, а потим и осетом. Сни одгук дньових збуваньох: шицки подїї у будним стану зохабяю шлїди у осетох и мозґу, хтори ше вноци, док шпиме и док нєт прилїву нових осетових упечаткох, преплєтаю и правя приповедку сна. Тоти Аристотелово идеї + идея о пророцтве снох були доминантни док ше нє зявела неуронаука у 18. и 19. вику.

У 2. вику Артемидор позберал шицки списи о снох яки було до таеди у дїлу Онеирокритика.

==== Сон у исламе ====
Куран гутори же „Бог у сну бере души; тому кому предлужи живот враца душу“, а у процивним настава шмерц. Тиж ше гвари же „Бог бере души и у чаше шмерци“ (Куран XXIX, 30).

За Ибн Арабия, сон єдна з драгох „з гевтого боку до з того боку“, коло надихнуца (''ilham''), хторе ше трима за „розбудзованє будносци“, и обяви (''wahy''), хтора найвисша форма розбудзованя чловечества – по тей драги Мойсей достал Заповиди, Давид Псалми, Исус Євангелию, а Мухамед Куран.&lt;ref&gt;Enes Karić, Smrt
- san s onu stranu, Zbornik radova „San, java i buđenje“ (priredio Dušan
Pajin), Dečje novine, Gornji Milanovac, 1991.&lt;/ref&gt; Сни у хторих ше тому цо шпи дацо поведло (у хторих вон дацо чул) ше у исламскей традициї волаю правдоносни сни и вони представяю заренка єдносци (''tawhida'') хтори ше нам дарую у пропламсайох.

=== Фройдова теория снох ===
Фройд одкрил же сон ма смисел хтори нє познати свидомосци
тому цо шпи, алє людзе, ситуациї и контексти зоз снох видзени як символи глїбших менталних конструктох. По Фройдови, сон викривена
замена за нєсвидоме. Скрите, праве значенє сна мож одкриц з анализу сна. То технїка яку ше хаснує у психоанализи и других формох психотерапиї и совитованьох дзе фаховец интерпретує сни клиєнта. Фройд верел же з анализу снох оможлївени приступ ґу подсвидомому, односно же похопйованє сущносци снох „царска драга до нєсвидомого”. 

Фройд поровновал свою методу толкованя снох з роботу археолоґох на дешифрованю гиєроґлифох. За Фройда сни то порученя з людскей подсвидомосци, ''тайни шифи'' и ''знаки'' того цо ше збува у глїбини людскей души. Фройдова жридлова технїка толкованя снох була технїка шлєбодних асоцияцийох. Указал на розлику медзи змистом того цо дожите у сну, чий вислов нє ма примарну вредносц, и скритим, латентним жаданьом хторе скрива праве значенє сликох зоз сна. Сон нє повторює вирно податок (надраженє) зоз дїйсносци, алє го прерабя, прави алузию. Тоту алузию треба одгаднуц и одкриц цо алузия скрива, а сон поручує. Сон з векшей часци дума у визуалних сликох, алє заш лєм нє лєм у нїх. Роби тиж так зоз слуховима сликами и у меншей мири з упечатками яки даваю други осети. Сон виплєце мрежу
од велїх збуваньох, думкох и сликох, попреплєтаних медзи собу и виложи ше тому
цо шнїє як филм на платну. Тот цо шнїє, як найдомеркованши и єдини патрач, найчастейше нє розуми и нє похопює свойо ''ремек-дїло''. Пренаходзенє латентней думки сна, хтора ма
пресудну важносц, барз очежане пре окремну функцию психи, т.є. пре цензуру хтора викривює слики сна, прецо вони поставаю нєпрепознатлїви и щица сон од вдереньох
нєприємних здогадованьох. Викривенє сна то, у ствари, дїйство цензури сна.&lt;ref&gt;Freud, Sigmund (1994). [https://archive.org/details/interpretationo000freu The interpretation of dreams.] New York: Modern Library. ISBN 978-0-679-60121-0.]&lt;/ref&gt;

==== Робота сна ====
Робота сна обрабя процивносци скритого сна и преобраца скрити сон до очиглядного. Состої ше зоз штирох фазох:

'''Зжиманє''' роби же би сон
ул нєпревидни. Очиглядни сон ма менєй змисти як скрити, хтори богатши по обсягу и змисту. Єден очиглядни елемент одвитує векшому числу скритих елементох. Зжиманє настава так же ше:

* одредзени скрити елементи вируцую;

* спомедзи комплексох скритого сна преходзи до очиглядного сна лєм єден виривок;

* скрити елементи хтори маю дацо заєднїцке злїваю ше до єдинственей цалосци за очиглядни сон;

'''Поцагованє''' то дїло цензури сна и ма два вираженя:

* з алузию ше заменює латентни елемент;

* психична наглашка преходзи з єдного важного елементу на даяки други нєважни, так же випатра як кед би сон поцагнул свойо чежиско;

'''Претворйованє'''
думкох до визуалних сликох''' то психолоґийно найинтересантнєйша'''
фаза. Нє шицко у думкох подредзене тому претворйованю, дацо затримує свою форму,
та ше у очиглядним сну зявює як думка або знанє. Даєден елемент хтори ше чежко
зоз слику представя, виражує ше символично.

'''Секундарни'''
обробок''' ше одноши на лоґичне повязованє'''
на випатрунок нєповязаних здогадованьох, обачованьох и др. Же би манифестни змист
сна бул лоґични и розумлїви, муши прейсц през секундарни обробок.&lt;ref&gt;''Hobson, J. A.;''
McCarley, R. W. (1977). [https://psychiatryonline.org/doi/abs/10.1176/ajp.134.12.1335 „The brain
as a dream state generator: an activation-synthesis hypothesis of the dream
process”.] American Journal of Psychiatry (на язику: анґлийски). '''134'''
(12): 1335—1348. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 0002-953X.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 21570.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1176/ajp.134.12.1335.]&lt;/ref&gt;

==== Робота толкованя ====
Робота толкованя сна то робота хтора идзе у процивним напряме од роботи сна и од очиглядного сна сце дойсц до скритого сна. Толкованє сна значи дац сну його смисел.

Фройдово правила у толкованю снох:

● Нєводзиц бриґу о манифестним, о тим цо випатра же сон гутори, бо то нїяким концом
нє тото нєсвидоме хторе глєдаме;

● Огранїчиц роботу сна на тото же бизме за кажди елемент одкрили иншаке значенє, без огляду на тото кельо ше оддалює од елементу;

● Причекац
док ше скрите, глєдане нєсвидоме нє зяви саме од себе, бо док глєдаме – можеме ше оддалїц од ришеня; дзекеди потребна лєм єдна подумка же нас од елементу сна одведзе до нєсвидомого у нїм, док другираз за тото потребни велї дуги асоцияциї.

=== Юнґовске толкованє сна ===
Карл Ґустав Юнґ, вчасни Фройдов шлїдбенїк, твердзел же функция снох компензовац гевти часци чловековей психи хтори ше нєдосц розвили под час будного стану. Юнґ на сон патри як на ''природни феномен'' и ''нєнамирне ''зявенє, хторе
нє завиши од волї, жаданя, намири або поставених цильох свидомей часци особи. Нєсвидоми змисти чловекови потребни пре дополнєнє свидомих змистох, бо, як Юнґ наглашує, свидомосц мож дресирац, алє нєсвидоме нїґда. За Юнґа занїманє з питаньом нєсвидомого, а з тим и зоз снами хтори специфични и спонтани вираз того нєсвидомого, мало ''животну важносц'' и прето же ше ту робело о ''духовним буц'' або ''нє
буц''. Прето Юнґ сни тримал як ''prima'' ''materiom'' свойого животного дїла. Юнґова животна филозофия гвари же чловек постава цалосни, подполни, змирени, плодни и щешлїви лєм теди кед процес индивидуациї докончени, кед свидоме и нєсвидоме научели жиц у мире и дополньовац єдно друге.&lt;ref&gt;
1934.Jung, Carl (1934). The Practice of Psychotherapy. &quot;The Practical Use of Dream-analysis&quot;. New York: Routledge &amp; Kegan Paul. стр. 139. ISBN 978-0-7100-1645-4.]&lt;/ref&gt;

Сни нє маю лєм функцию лїченя, алє нас и подучую, дополнюю, унапрямую, инспирую, указую нам дзе гришиме и дзе зме нєприлагодзени и, конєчно, даваю нам одвити на питаня и ришеня за проблеми зоз хторима свидома часц нашей особносци нє може висц украй, понеже свидомосц, за розлику од нєсвидомого, нїґда нє видзи цалосц. Прето ше у ери наукового толкованя снох сон хаснує як ''звитодаватель' нєсвидомого. Юнґ наглашує компензаторну, негативно-компензаторну'' т.є''.'' редуктивну ''и проспективну'' функциа сна''.''

=== Активацийно-синтетска теория сна ===
Модерну алтернативу Фройдовей емпирийно нєпотвердзеней
теориї дал Ален Хобсон 1989. року през свою активацийно-синтетску теорию.&lt;ref&gt;''Eiser, A. S''
(2005). „Physiology and psychology of dreams”. Semin Neurol.. '''25''' (1):
97—105. PMID 15798942. doi:10.1055/s-2005-867078.''.''&lt;/ref&gt; Тота теория заснована на факту же под час РЕМ спаня велї мозґово тракти (системи орґанох, як напр. диґестивни тракт) активовани и прето бомбардую скору велького мозґу з нервнима сиґналами. Понеже тоти сиґнали односно информациї углавним случайни, скора велького мозґу пробує од нїх направиц цалосну приповедку и уклада их до сна. Тота теория нє неґирує зошицким же сни маю одредзене значенє. Особа хтора шнїє пробує направиц цалосну приповедку од велїх случайних информацийох и вона тото роби на єй специфични способ. Окрем того, активация мозґових трактох нє у подполносци случайна и вона може буц одраженє дньових активносцох,
емоционалного стану, думкох итд.&lt;ref&gt;''Маринковић,''
Драган (2017). [https://www.icf.fasper.bg.ac.rs/izdanja/2017-Marinkovic-Bioloske_osnove_ponasanja.pdf Биолошке
основе понашања (PDF).] Универзитет у Београду -
Факултет за специјалну едукацију и рехабилитацију. ISBN 978-86-6203-098-6.''&lt;nowiki/&gt;''&lt;/ref&gt;

=== Клинїчно-анатомска гипотеза сна ===
Клинїчно-анатомска гипотеза хтора дава алтернативни попатрунок на предходне толкованє шлїдзи зоз клинїчних студийох пациєнтох з покалїченями мозґа&lt;ref&gt;''Solms, M (2000).''
„Dreaming and REM sleep are controlled by different brain mechanisms”. Behav
Brain Sci.. '''23''' (6): 843—850. PMID 11515144. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1017/S0140525X00003988.]''; discussion 904-1121.''&lt;/ref&gt;. Як и активацийно-синтетска теория, и вона руша од становиска же сон иницировани з активацию трактох у мозґу хтори тоти стимулуси комбиную з информациями зоз хторима мозоґ моментално манипулує, и зоз стимулусами хтори моментално прима и
обрабя (звук, дотик и под.), алє меншу значносц придава случайней активациї трактох. Тота теория на сон патри як на даяку файту процесу думаня под нєзвичайнима обставинами. Нєзвичайни обставини представяю факт же у сну нєт звичайни стимулуси з визуалних, авдиторних и других сензорних рецепторох, цо спричинює нїзшу
активносц примарного кортексу хтори обрабя тоти стимулуси и векшу активносц других часцох мозґу хтори участвую у формованю сликох и звукох. Супримована и активносц примарного моторного кортексу (мозґовей скори), та нєт акциї, як и активносц префронталного кортексу хтори задлужени за роботну меморию. Спрам тей
теориї, под час сна маме чувство нєсподзиваней подїї без намири реаґовац. Под час сна зазначена висока активносц у париєталним кортексу хтори задлужени за визуално-просторну перцепцию, и у гипоталамусу и амиґдали хтори маю улогу у емоционалним одвиту (''Gvilia, Turner, McGinty, &amp; Szymusiak, 2006''). Значи, комбинация нукашнїх и вонкашнїх стимулусох, спрам тей теориї, приводзи до активациї часцох париєталного, окципиталного и темпоралного кортексу, цо резултує зоз зявеньом сна.

== Фразеолоґия ==
'''Дзецко потрацело сон''' гвари ше кед дзецко вецей ноци нє
спало алє плакало, а през дзень спало, зачерало дзень за ноц.
== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/ Faze sna i važnost dubokog sna - Supradyn® Energija]
* ''Словнїк руского народного язика,'' ''Н-Я''  II том, Нови Сад 2006. рок
* https://hematologika.rs/zasto-je-dobar-san-vazniji-nego-sto-mislite/ Зашто је добар сан важнији него што мислите
* https://www.strongnature.rs/sr/clanak/da-li-je-san-neophodan-za-zdrav-zivot Da li je san neophodan za zdrav život?

== Референци ==
&lt;references /&gt;


[[Катеґория:Сон]]
[[Катеґория:Психотерапия]]</text>
      <sha1>nosehjxesh1clsivinzhyk6f4h8yni2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоґурт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3408</id>
    <revision>
      <id>20759</id>
      <parentid>20743</parentid>
      <timestamp>2026-08-18T13:20:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложени рефернци (часц по 15)</comment>
      <origin>20759</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12718" sha1="hgvwwjld3dfzgiem98w172naseuwzs6" xml:space="preserve">'''Йоґурт''' настава у природним процесу ферментациї млєка з помоцу бактерийох.&lt;ref&gt;meaning in the Cambridge English Dictionary”. dictionary.cambridge.org (на језику: енглески). Приступљено 17. 2. 2020.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.accessdata.fda.gov/scripts/cdrh/cfdocs/cfcfr/CFRSearch.cfm?fr=131.200 Yogurt: from Part 131 – Milk and Cream. Subpart B – Requirements for Specific Standardized Milk and Cream, Sec. 131.200”.] Code of Federal Regulations, Title 21, US Food and Drug Administration. 1. 4. 2016.&lt;/ref&gt; Под дїйством бактерийох приходзи до ферментациї, при чим млєчни цукер (лактоза) преходзи до млєчней квашнїни. Тот процес вихасновани за индустрийне доставанє йоґурту.

Йоґурт ше продукує з хасновамьом култури ''Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus'' и бактериї ''Streptococcus thermophilus''. Коло того, други лактобацили и бифидобактериї ше дзкеди додава под час або после култивованя йоґурту. Даєдни жеми вимагаю же би у йоґурту було и одредзене количество єдинкох формованя колониї (ЦФУ) бактерийох; у Китаю, наприклад, вимаганє за числом бактерийох лактобацилу найменєй 1 милион ЦФУ по милилитри.&lt;ref&gt;Lee YK, et al. (2012). [https://books.google.rs/books?id=tFjsAuo5WocC&amp;q=%22Product+Standard+GB19302-2010%22&amp;pg=PA712&amp;redir_esc=y#v=onepage&amp;q=%22Product%20Standard%20GB19302-2010%22&amp;f=false „Probiotic Regulation in Asian Countries”.] Ур.: Lahtinen S. Lactic Acid Bacteria: Microbiological and Functional Aspects (Fourth изд.). Boca Raton: CRC Press. стр. 712. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_broj_knjigeISBN 9780824753320.]&lt;/ref&gt;

[[File:Joghurt.jpg|right|thumb|300px|Турски йоґурт]]
[[File:Yogurt_of_the_Bulgarija_Pavilion_of_Expo_2005_Aichi_Japan.jpg|right|thumb|300px|Лакотка зоз йоґуртом]]
Же би ше направело йоґурт, млєко ше перше зогрива, звичайно на коло 85 °C же би ше млєчни протеїни денатуровали так же би нє формовали [[Серватка|серватку]]. После зогриваня, млєко ше зохаби най ше охладзи на коло 45 °C.&lt;ref&gt;Chandan, Ramesh C.; Kilara, Arun (22. 12. 2010). [Dairy Ingredients for Food Processing.] John Wiley &amp; Sons. стр. 1—. ISBN 978-0-470-95912-1.&lt;/ref&gt; Бактерийску културу ше помиша и лїтну [[Температура|температуру]] од 30-45 °C ше отримує 4 до 12 [[Годзина|годзини]] же би ше оможлївено ферментацию, при чим висши температури дїйствую швидше, алє ше ризикує наставанє грудкастей текстури або серватки при роздвойованю.&lt;ref&gt;Clark, Melissa. [https://cooking.nytimes.com/recipes/1017991-creamy-homemade-yogurt „Creamy Homemade Yogurt Recipe”.] NYT Cooking. Приступљено 19. 3. 2017.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt; [https://ca.brodandtaylor.com/blogs/recipes/the-science-of-great-yogurt „The Science of Great Yogurt”.] Приступљено 28. 9. 2021.&lt;/ref&gt;

== Правенє йоґурту ==

Под поняцом йоґурт як поживового артиклу ше подрозумює получечни млєчни продукт хтори ше достава зоз зогриваньом млєка и додаваньом бактерийох млєчней квашнїни (''Lactobacillus bulgaricus и Streptococcus thermophilus''). На температури 42-45 °C за 2-4 годзини приходзи до ферментациї и скисаня млєка. После того йоґурт ше хладзи, з чим ше спомалшує скисанє и предлужує тирвацосц. Йоґурт ма коло 0,7% млєчней квашнїни.

Йоґурт мож на єдноставни способ направиц и дома. Треба зограц млєко на 40-42 °C, додац дакус йоґурту (на 2 литри млєка досц деца йоґурту), добре премишац и зохабиц закрите на цеплим месце 2-3 годзини. После того го треба положиц до фрижидера.

== Нутритивна вредносц йоґурту ==
У йоґурту єст надосц протеїни, калциюму, витамину Б2 (конкретно рибофлавину) и витамину Б12.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20081006073943/http://www.ynhh.com/online/nutrition/advisor/yogurt.html Yale-New havel Hospital nutrition advisor - Understanding yogurt”.] [https://web.archive.org/web/20081006073943/http://www.ynhh.com/online/nutrition/advisor/yogurt.html Архивирано] из оригинала 06. 10. 2008. г. Приступљено 06. 12. 2008.&lt;/ref&gt; 

Особи хтори нє подноша млєчни цукер (лактозу) можу шлєбодно пиц йоґурт, бо лактоза у процесу ферментациї преходзи до млєчней квашнїни.&lt;ref&gt;Adolfsson, Oskar; Meydani, Simin Nikbin; Russell, Robert M. (2004). [https://archive.org/details/sim_american-journal-of-clinical-nutrition_2004-08_80_2/page/244 „Yogurt and gut function”.] American Journal of Clinical Nutrition. 80 (2): 245—256. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 15277142.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/ajcn/80.2.245.]&lt;/ref&gt; Йоґурт ше тиж хаснує и у медицини, конкретно за лїченє проблемох системи за претровйованє и за зоперанє дияреї (преганячки) хтора спричинєна з антибиотиками.&lt;ref&gt;Beniwal, Ripudaman S.; Arena, Vincent C.; Thomas, Leno; Narla, Sudhir; Imperiale, Thomas F.; Chaudhry, Rauf A.; Ahmad, Usman A. (октобар 2003). [https://archive.org/details/sim_digestive-diseases-and-sciences_2003-10_48_10/page/2076/mode/2up „A Randomized Trial of Yogurt for Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea”.] Digestive Diseases and Sciences. 48 (10): 2077—2082. [PMID 14627358.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1023/A:1026155328638.]&lt;/ref&gt;

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Нутритивна вредносц йоґурту на 100 ґрами'''
|-
|Енерґетска вредносц:
|61 kCal
|-
|Протеїни:
|3,5 g
|-
|Угльово гидрати:
|4,7 g
|-
|Цукри:
|4,7 g
|-
|Влакна:
|0 g
|-
|Масци:
|3,3 g
|}

'''Варияциї'''

Же би ше ублажело природну квашносц йоґурту, мож го засладзиц, додац присмачки або помишац з [[Овоц|овоцу.]] 

== Походзенє слова ==
Слово „йоґурт“ пришло до нашого язика прейґ сербского, а до себского з турского &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20120227104015/http://mw1.merriam-webster.com/dictionary/yogurt „Речник Меријам-Вебстер онлајн: Јогурт”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20120227104015/http://mw1.merriam-webster.com/dictionary/yogurt оригинала] 27. 02. 2012. г. Приступљено 06. 12. 2008.&lt;/ref&gt;  ''(''тур''. yoğurt)'' у хторим настало од слова ''yoğurmak'' (сцискац ше) и ''yoğun'' (густе). Исту фoрму слова хасную шицки славянски язики (рсй. ''йо́гурт'', укр. ''йогýрт'', слц. ''jogurt'', поль. ''jogurt,'' та и мадярски ''joghurt)''.&lt;ref&gt; [Чланак Ахмета Топрака о јогурту]&lt;/ref&gt; 

== История ==
Анализа ''L. delbrueckii subsp. bulgaricus'' ґеному указує же бактерия найскорей настала на [[Поверхносц|поверхносци]] рошлїни.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20060823084528/http://www.international.inra.fr/press/lactobacillus_genome_sequence_in_yogurt „The sequence of the lactobacillus genome in yogurt unveiled”.] 16. 6. 2006. Архивирано из [https://www.inrae.fr/press/lactobacillus_genome_sequence_in_yogurt оригинала] 23. 08. 2006. г. Приступљено 16. 1. 2012.&lt;/ref&gt; Млєко можебуц було спонтано и нєнароком виложене контактом з рошлїнами або ше бактериї пренєсли з вимня домашнїх животиньох хтори даваю млєко.&lt;ref&gt;
 [https://www.livescience.com/10502-yogurt-culture-evolves.html „Yogurt Culture Evolves”.] livescience.com. 9. 6. 2006. Приступљено 16. 1. 2012.&lt;/ref&gt; Походзенє йоґурта нєпознате, алє ше рахує же є видумани у Месопотамиї коло 5000 роки пред нову еру.

Аж по 1900-ти роки, йоґурт бул основне єдло у костираню людзох русийскей империї (а окреме у централней Азиї и  Кавказу), заходней Азиї, юговосточней Европи/Балкану, централней Европи и индийском подконтиненту. Стамен Ґриґоров (1878-1945), болгарски студент медицини у Женеви, перши випитал микрофлору болгарского йоґурту. Року 1905. описал же ше состої зоз сферичних и палїчкастих бактерийох хтори продукую млєчну квашнїну. Року 1907, бактерия хтора здабе на палїчку наволана ''Bacillus bulgaricus'' (тераз ''Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus''). Русийски биолоґ и нобеловец Иля Мечников, з Институту ''Пастер'' у [[Париз|Паризу]], бул под уплївом Ґриґоровей роботи и предпоставел же порядне конзумованє йоґурту доприноши нєзвичайно длугому животному вику болгарских селянох.
 
Исак Карасо индустриялизовал продукцию йоґурту. Року 1919, Карасо, хтори бул з отоманского Солуну, отворел малу роботню з йоґуртом у Барселони, у Шпаниї, и наволал ю Данон („мали Даниєл“) по свойому синови. Бренд ше познєйше преширел на Зєдинєни Держави под американизовану верзию мена: Данон. Йоґурт з додатком овоцового джему патентовала 1933. року млєчарня ''Radlická Mlékárna'' у Праги.

== Вонкашнї вязи ==

* [http://ekonomika.idnes.cz/test.asp?r=test&amp;c=A020723_103620_test_jan První ovocný jogurt se narodil u Vltavy]. ekonomika.idnes.cz.
* Chandan, Ramesh C.; Kilara, Arun. [https://books.google.com/books?id=RnIpMHDjNc0C&amp;pg=RA1-PT453 Dairy Ingredients for Food Processing]. John Wiley &amp; Sons. стр. 1—. ISBN 978-0-470-95912-1.
* Clark, Melissa. [https://cooking.nytimes.com/recipes/1017991-creamy-homemade-yogurt Creamy Homemade Yogurt Recipe]. NYT Cooking.
* Словнїк Мериям-Вебстер онлайн: [https://web.archive.org/web/20120227104015/http://mw1.merriam-webster.com/dictionary/yogurt Йоґурт].
* [http://www.angelfire.com/in/turkey/dil03.html#kedi Статя Ахмета Топрака о йоґурту].
* Biancalana, Antonello. [http://www.diwinetaste.com/dwt/en2004107.php Yogurt–Aquavitae]. DiWineTaste.

[[Катеґория:Млєчни продукти]]
[[Катеґория:Пожива]]
[[Катеґория:Турцизми]]</text>
      <sha1>hgvwwjld3dfzgiem98w172naseuwzs6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нохцик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3411</id>
    <revision>
      <id>20757</id>
      <parentid>20741</parentid>
      <timestamp>2026-08-18T12:13:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>позиционованє фотоґрафийох, форматированє ґалериї,</comment>
      <origin>20757</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12997" sha1="jhqmiudi12en7s1lijsnvdhguhhvw7i" xml:space="preserve">{{Инфорамик

  | headerstyle = background: #90EE90;

 | header1 =&lt;big&gt;Нохцик&lt;/big&gt;

|  label2 = |  data2 = [[File:Ringelblume-orange-gelb.jpg|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нохцик помаранчецовей и жовтей фарби]]

| header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

 | label4 = Царство |  data4 = Plantae

|  label5 = Дивизия|  data5 = 

|  label6 = Дивизия|  data6 = 

|  label7 = Дивизия|  data7 = Magnoliophyta

|  label8 = Класа |  data8 =Magnoliopsida

|  label9 = Ряд |  data9 =Asterales

|  label0 = Фамелия |  data10 =Asteraceae

 |  label11 = Племе |  data11 =Calenduleae

 |  label12 = Род |  data12 =Calendula 

 |  label13 = Файта |  data13 =C. officinalis

 | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]

 |  label15 =  |   data15 =Calendula officinalis L.

}}

'''Нохцик''' (лат. ''Calendula officinalis'', серб. ''невен'', жутељ, прстенчац, зимород, огњац, вртелни невен, рсй. ''келндула'', укр. ''нагíдкѝ'', на Волиню ''нюхтики'', слц. ''neshtík'') у сиверней Мадярскей зафиксована лексема '''''ногчик''')'' рошлїна з фамилиї главочкарох (''Asteraceae'').&lt;ref&gt;
 [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxon/taxonomydetail?id=8457 &quot;Calendula officinalis&quot;.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Germplasm_Resources_Information_Ne23-01-04. Retrieved 2015-06-02. Germplasm Resources Information Network.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Agricultural_Research_Service Agricultural Research Service], [https://en.wikipedia.org/wiki/United_States_Department_of_Agriculture United States Department of Agriculture.]&lt;/ref&gt; Назва мотивована з подобносцу лїсткох на квитку и нохцох.

== Опис рошлїни ==
Стебло нохцику просте, розконарчковане и вибраздоване. Високе є до 50 центи и закрите з краткима и твардима шерсцочками. 

'''Форма''' лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебелко, а споднї з кридлатим конарчком. Квитки позберани до главкастих, помаранчецовожовтих ґириздочкох. Периферию ґириздочкох правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шорох, а штредок цивасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсточка. Ґириздочки барз интензивно пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок.
[[File:Calendula officinalis-2.JPG|right|thumb|295x295px|Нохцик (густейши, заокруглєни лїстки квета]]
[[File:Calendula Officinalis fax01.JPG|right|thumb|296x296px|Жовти нохцик зоз зубкастима лїстками на квету]]
'''Стебло''' нохцику просте, розконарчковане и вибраздовано. Нохцик високи до 50 центи и закрити з краткима и твардима мохотками. Форма лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебло, а споднї маю кридлати конарчок. 

'''Квитки''' позберани до главкастей, помаранчецовожовтей, велькей ґириздочки. Периферию ґириздочки правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шотох, а штредок цивкасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсцочка. Квитки барз пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок.

'''Плод'''  дакус церньивити, скруцени-заокруглєни такв. ахена.&lt;ref&gt;The New RHS Dictionary of Gardening 1: 462.&lt;/ref&gt;. Ахени скруцени и маю лwм пo єдно семенко хторе нє прилїпене и кед є узрете лєгко випадує и так ше саме нашева. Прето нохик як рошлїна спада до самошейкох.

== Хемийни состав ==
Як дроґу ше хаснує квитки нохцику у хторих єст етеричного [[Олєй|олєю,]]танини, цукри, ликопену (хтори барз добри антиоксиданс и чува од рака гарлочка плоднїци), протеїни, пиґменти каротеноїдох (даваю [[Фарба|фарбу]] квитком), календулину, минерали (калиюм, сумпор и др.), горки субстанциї, субстанциї квашного характеру (волоксантин, цитроксантин, рубиксантин, флавоксантин), смоли, орґански квашнїни (яблукова, салицилна) и др.

== Хаснованє ==
Нохцик ше барз широко применює. Хаснує ше го у форми теї, як додаток шалатом и другим єдлом, а звонка як [[олєй]], масц, облоги або теї за виплокованє. Тиж ше го хаснує и як природну [[File:Calendula officinalis 003.JPG|right|thumb|373x373px|Узрете нашенє]][[File:Calendula officinalis 004.JPG|right|thumb|281x281px]]фарбу у индустриї [[Пожива|поживи]] и козметики. Лїсца мож єсц швижи як додаток до шалатох, бо су богати з витаминами и минералами и по составе подобни [[Лампаш|лампащику]]. Швижи квитково лїсточка тиж мож додавац до шалатох, а осушени маю моцнєйши и концентрованши смак и мож их хасновац як присмачку до юшкох и колачох. Квитково лїсточка маю тиж и значни количества витаминох А и Ц и хаснує ше их за доставанє фарби за єдзенє хтору ше хаснує у индустриї поживи. Фарбу ше хаснує и як козметичне средство, и то за правенє фарби на власи. Нашенє нохцику ма до 37% протеїни и до 46% масносци, алє нєт податки же би ше го хасновало у поживи. 

== Хаснованє у народней медицини ==
Нохцик ше частейше хаснує у народней як у сучасней медицини. Препоручує ше го за чисценє и виплокованє ранох, вредох и опеклїнох. Хаснує ше го и за лїченє жалудка,&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]&lt;/ref&gt;  проблемох з черевами и у жовчовим мещку. Крему з нохцика ше хаснує за вонкашнє масценє ранох, вредох, пирщкох и напухнутих шлїжнїкох. Нохцикова масц з кожим [[Масло|маслом]] по народней медицини лїчи малиґни вреди, загноєни рани хтори чежко зарастаю. Облоги з лїтней нохцковей теї злєпшую вид. Спрам литератури русийскей народнй медицини,&lt;ref&gt;A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing, Igor Vilevich Zevin. бок 46&lt;/ref&gt;  тею з нохцикових квиткох &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ Чај од цвета невена”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ оригинала] 02. 04. 2015. г. Приступљено 29. 03. 2015.&lt;/ref&gt; ше хаснує при кирвавеню з плоднїци и за хороти печинки,&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]&lt;/ref&gt;  шлїжинки, проблемох у жалудку и рахитису.

== Лїковите дїйство ==
Нохцик дїйствує антисептично и антибактерийно, та є барз ефикасни процив рижних запалєньох, печарочкових инфекцийох, а найновши виглєдованя нависцую же є хасновити у борби процив ХИВ (вирус спричиньователь СИДИ). Хасновити є за одстраньованє токсинох (отровох) хтори провадза рижни хронїчни инфекциї, горучку, хороти скори як цо екцеми и акни.&lt;ref&gt;[https://www.zdravisimo.com/blog/neven-je-lek-za-kozu.html Neven je lek za kožu]&lt;/ref&gt;  Добри є як средство за умиренє корчох, процив астми, кашлю, лупаня шерца и кед нє мож спац. Од давна ше у народней медицини хаснує за залїчованє ранох, уджобнуцох, премарзнутих местох, вредох, брадавкох, курих рицох и др. Жемну тею з нохцику ше хаснує за виплокованє очох при кон&amp;#39;ютивису або яснох после цаганя зуба. Пре благе естроґенске дїйство (естроґен - женски полни хормон) хаснує ше за установенє порядного менструалного циклусу и зменшанє менструалних больох при младих дзивкох або женох у [[Менопауза|климаксу]]. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Nagietek lekarski.JPG|Нохцик зашати на полю  за медицински потреби.
Файл:Calendula officinalis - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-024.jpg|Ботанїцка илустрация нохцика.
Файл:Indoor Asian breed.jpg|Азийска файта нохцика
Файл:Zaaddoos van een goudsbloem (Calendula officinalis) 11-09-2020 (d.j.b.).jpg|Формиране узрете нашенє
Файл:Calendula officinalis 3517.jpg|Розроснути и розбокорени нохцик
Файл:2006-10-18Calendula04Samenstand.jpg|Желєне нєдозрете нашенє
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016.
* Wilfort,R., Ljekovito bilje i njegova upotreba,Zagreb 1974.
* Dr. Enes Hasanagić, Ljekovito bilje i jetra, Svjetlost, Sarajevo, 1984.
* Igor Vilevich Zevin, A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing,Rochester 1996.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://volimoprirodno.net/neven/ Neven (Calendula officinalis) – ljekovitost, djelovanje i oblici primjene]  volimoprirodno.net
* [https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Calendula+officinalis Calendula officinalis - L.] pfaf.org
* [https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]
* [https://dobrozdravlje.rs/2025/11/18/neven-cini-cuda-za-kozu/ Neven – čudesan čaj za kožu i unutrašnje organe | 2026]

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Лїковити рошлїни]]
[[Катеґория:Рошлїни самошейки]]</text>
      <sha1>jhqmiudi12en7s1lijsnvdhguhhvw7i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20762</id>
      <parentid>20757</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T05:07:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Корекциї буквох</comment>
      <origin>20762</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13017" sha1="e04u0htguh3b0zyqsme7rcbk69e45fe" xml:space="preserve">{{Инфорамик

  | headerstyle = background: #90EE90;

 | header1 =&lt;big&gt;Нохцик&lt;/big&gt;

|  label2 = |  data2 = [[File:Ringelblume-orange-gelb.jpg|center|thumb|300px|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Нохцик помаранчецовей и жовтей фарби]]

| header3 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]]

 | label4 = Царство |  data4 = Plantae

|  label5 = Дивизия|  data5 = 

|  label6 = Дивизия|  data6 = 

|  label7 = Дивизия|  data7 = Magnoliophyta

|  label8 = Класа |  data8 =Magnoliopsida

|  label9 = Ряд |  data9 =Asterales

|  label0 = Фамелия |  data10 =Asteraceae

 |  label11 = Племе |  data11 =Calenduleae

 |  label12 = Род |  data12 =Calendula 

 |  label13 = Файта |  data13 =C. officinalis

 | header14 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]]

 |  label15 =  |   data15 =Calendula officinalis L.

}}

'''Нохцик''' (лат. ''Calendula officinalis'', серб. ''невен'', жутељ, прстенчац, зимород, огњац, вртелни невен, рсй. ''келндула'', укр. ''нагíдкѝ'', на Волиню ''нюхтики'', слц. ''neshtík'') у сиверней Мадярскей зафиксована лексема '''''ногчик''')'' рошлїна з фамилиї главочкарох (''Asteraceae'').&lt;ref&gt;
 [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxon/taxonomydetail?id=8457 &quot;Calendula officinalis&quot;.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Germplasm_Resources_Information_Ne23-01-04. Retrieved 2015-06-02. Germplasm Resources Information Network.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Agricultural_Research_Service Agricultural Research Service], [https://en.wikipedia.org/wiki/United_States_Department_of_Agriculture United States Department of Agriculture.]&lt;/ref&gt; Назва мотивована з подобносцу лїсткох на квитку и нохцох.

== Опис рошлїни ==
Стебло нохцику просте, розконарчковане и вибраздоване. Високе є до 50 центи и закрите з краткима и твардима шерсцочками. 

'''Форма''' лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебелко, а споднї з кридлатим конарчком. Квитки позберани до главкастих, помаранчецовожовтих ґириздочкох. Периферию ґириздочкох правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шорох, а штредок цивасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсточка. Ґириздочки барз интензивно пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок.
[[File:Calendula officinalis-2.JPG|right|thumb|295x295px|Нохцик (густейши, заокруглєни лїстки квета]]
[[File:Calendula Officinalis fax01.JPG|right|thumb|296x296px|Жовти нохцик зоз зубкастима лїстками на квету]]
'''Стебло''' нохцику просте, розконарчковане и вибраздовано. Нохцик високи до 50 центи и закрити з краткима и твардима мохотками. Форма лїсцох ше розликує у зависносци од їх положеня: верхнї длуговасти або копиясти, штреднї обрацено вайцасти и облапяю стебло, а споднї маю кридлати конарчок. 

'''Квитки''' позберани до главкастей, помаранчецовожовтей, велькей ґириздочки. Периферию ґириздочки правя язичкасти квитки наскладани до 2-3 шотох, а штредок цивкасти квитки. Обмоток ґириздочки правя узки, желєни, лїпкаци и зоз шерсцочками закрити лїсцочка. Квитки барз пахню. Зависно од реґиї, нохцик квитнє од вчасней яри до позней єшенї. У приморских и цеплих крайох може квитнуц цали рок.

'''Плод''' односно смнека дакус церньивити, скруцени-заокруглєни такв. ахена.&lt;ref&gt;The New RHS Dictionary of Gardening 1: 462.&lt;/ref&gt; Ахени скруцени и маю лєм пo єдно семенко хторе нє прилїпене и кед є узрете лєгко випадує и так ше саме нашева. Прето нохцик як рошлїна спада до самошейкох.

== Хемийни состав ==
Як дроґу ше хаснує квитки нохцику у хторих єст етеричного [[Олєй|олєю,]]танини, цукри, ликопену (хтори барз добри антиоксиданс и чува од рака гарлочка плоднїци), протеїни, пиґменти каротеноїдох (даваю [[Фарба|фарбу]] квитком), календулину, минерали (калиюм, сумпор и др.), горки субстанциї, субстанциї квашного характеру (волоксантин, цитроксантин, рубиксантин, флавоксантин), смоли, орґански квашнїни (яблукова, салицилна) и др.

== Хаснованє ==
Нохцик ше барз широко применює. Хаснує ше го у форми теї, як додаток шалатом и другим єдлом, а звонка як [[олєй]], масц, облоги або теї за виплокованє. Тиж ше го хаснує и як природну [[File:Calendula officinalis 003.JPG|right|thumb|373x373px|Узрете нашенє]][[File:Calendula officinalis 004.JPG|right|thumb|281x281px]]фарбу у индустриї [[Пожива|поживи]] и козметики. Лїсца мож єсц швижи як додаток до шалатох, бо су богати з витаминами и минералами и по составе подобни [[Лампаш|лампащику]]. Швижи квитково лїсточка тиж мож додавац до шалатох, а осушени маю моцнєйши и концентрованши смак и мож их хасновац як присмачку до юшкох и колачох. Квитково лїсточка маю тиж и значни количества витаминох А и Ц и хаснує ше их за доставанє фарби за єдзенє хтору ше хаснує у индустриї поживи. Фарбу ше хаснує и як козметичне средство, и то за правенє фарби на власи. Нашенє нохцику ма до 37% протеїни и до 46% масносци, алє нєт податки же би ше го хасновало у поживи. 

== Хаснованє у народней медицини ==
Нохцик ше частейше хаснує у народней як у сучасней медицини. Препоручує ше го за чисценє и виплокованє ранох, вредох и опеклїнох. Хаснує ше го и за лїченє жалудка,&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]&lt;/ref&gt; проблемох з черевами и у жовчовим мещку. Крему з нохцика ше хаснує за вонкашнє масценє ранох, вредох, пирщкох и напухнутих шлїжнїкох. Нохцикова масц з кожим [[Масло|маслом]] по народней медицини лїчи малиґни вреди, загноєни рани хтори чежко зарастаю. Облоги з лїтней нохцковей теї злєпшую вид. Спрам литератури русийскей народнй медицини,&lt;ref&gt;A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing, Igor Vilevich Zevin. бок 46&lt;/ref&gt; тею з нохцикових квиткох &lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ Чај од цвета невена”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20150402115141/http://e-ljekarna.net/neven/ оригинала] 02. 04. 2015. г. Приступљено 29. 03. 2015.&lt;/ref&gt; ше хаснує при кирвавеню з плоднїци и за хороти печинки,&lt;ref&gt;[https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]&lt;/ref&gt; шлїжинки, проблемох у жалудку и рахитису.

== Лїковите дїйство ==
Нохцик дїйствує антисептично и антибактерийно, та є барз ефикасни процив рижних запалєньох, печарочкових инфекцийох, а найновши виглєдованя нависцую же є хасновити у борби процив ХИВ (вирус спричиньователь СИДИ). Хасновити є за одстраньованє токсинох (отровох) хтори провадза рижни хронїчни инфекциї, горучку, хороти скори як цо екцеми и акни.&lt;ref&gt;[https://www.zdravisimo.com/blog/neven-je-lek-za-kozu.html Neven je lek za kožu]&lt;/ref&gt; Добри є як средство за умиренє корчох, процив астми, кашлю, лупаня шерца и кед нє мож спац. Од давна ше у народней медицини хаснує за залїчованє ранох, уджобнуцох, премарзнутих местох, вредох, брадавкох, курих рицох и др. Жемну тею з нохцику ше хаснує за виплокованє очох при кон&amp;#39;ютивису або яснох после цаганя зуба. Пре благе естроґенске дїйство (естроґен - женски полни хормон) хаснує ше за установенє порядного менструалного циклусу и зменшанє менструалних больох при младих дзивкох або женох у [[Менопауза|климаксу]]. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Nagietek lekarski.JPG|Нохцик зашати на полю за медицински потреби.
Файл:Calendula officinalis - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-024.jpg|Ботанїцка илустрация нохцика.
Файл:Indoor Asian breed.jpg|Азийска файта нохцика
Файл:Zaaddoos van een goudsbloem (Calendula officinalis) 11-09-2020 (d.j.b.).jpg|Формоване узрете нашенє
Файл:Calendula officinalis 3517.jpg|Розроснути и розбокорени нохцик
Файл:2006-10-18Calendula04Samenstand.jpg|Желєне нєдозрете нашенє
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 2016.
* Wilfort,R., Ljekovito bilje i njegova upotreba,Zagreb 1974.
* Dr. Enes Hasanagić, Ljekovito bilje i jetra, Svjetlost, Sarajevo, 1984.
* Igor Vilevich Zevin, A Russian Herbal: Traditional Remedies for Health and Healing,Rochester 1996.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://volimoprirodno.net/neven/ Neven (Calendula officinalis) – ljekovitost, djelovanje i oblici primjene]  volimoprirodno.net
* [https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Calendula+officinalis Calendula officinalis - L.] pfaf.org
* [https://www.youtube.com/watch?v=SwZz7bBlwQA  NEVEN - ŠTA SVE LEČI BILJKA Za 100 BOLESTI]
* [https://dobrozdravlje.rs/2025/11/18/neven-cini-cuda-za-kozu/ Neven – čudesan čaj za kožu i unutrašnje organe | 2026]

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Лїковити рошлїни]]
[[Катеґория:Рошлїни самошейки]]</text>
      <sha1>e04u0htguh3b0zyqsme7rcbk69e45fe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Били водови квиток</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3415</id>
    <revision>
      <id>20761</id>
      <timestamp>2026-08-18T23:59:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Нови бок: „'''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних…“</comment>
      <origin>20761</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5327" sha1="rhzqzf04tn6jd93tjmwbmu91om0kzuz" xml:space="preserve">'''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних фарбох, велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки.
{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Била калапчкова ружа
|  label2 = |  data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] 
| header3 = Наукова класификация
|  label4 = Царство |  data4 = Plantae
|  label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes
|  label6 = Кладус |  data6 = Angiospermae
|  label7 = Ряд|  data7 = Nymphaeales
|  label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb.
| header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами
|  data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae
|  data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа)
|  data12 =  ''Victoria'' Lindl. (виктория)
|  data13 =  ''Barclaya'' Wall.
|  data14 =  ''Euryale'' Salisb.
|  data15 =  ''Ondinea'' Hartog
|  data16 =  '''подфамилия Nupharoideae'''
|  data17 =  ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа)
}}

== Систематика и филоґения ==

Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили Nymphaeaceae хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи Nymphaeaceae збуло пред 144-111 милиони роками, а одддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами.

Фамилия Nymphaeaceae єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики.

Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали.

'''Жридло'''

https://sr.wikipedia.org/wiki/Локвањи

== Галерия ==
&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp.
Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily
Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea_alba
Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea_alba
&lt;/gallery&gt;

[[Катеґория: Рошлїни]]</text>
      <sha1>rhzqzf04tn6jd93tjmwbmu91om0kzuz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20763</id>
      <parentid>20761</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T05:20:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория, викивяза</comment>
      <origin>20763</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5424" sha1="kkfmsmuerzxtwbd6cuk8dp28k34o3rb" xml:space="preserve">'''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки.
{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Била калапчкова ружа
|  label2 = |  data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] 
| header3 = Наукова класификация
|  label4 = Царство |  data4 = Plantae
|  label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes
|  label6 = Кладус |  data6 = Angiospermae
|  label7 = Ряд|  data7 = Nymphaeales
|  label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb.
| header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами
|  data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae
|  data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа)
|  data12 =  ''Victoria'' Lindl. (виктория)
|  data13 =  ''Barclaya'' Wall.
|  data14 =  ''Euryale'' Salisb.
|  data15 =  ''Ondinea'' Hartog
|  data16 =  '''подфамилия Nupharoideae'''
|  data17 =  ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа)
}}

== Систематика и филоґения ==

Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами.

Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики.

Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали.

'''Жридло'''

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи]
{{Commonscat}}


== Галерия ==
&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp.
Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily
Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea_alba
Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea_alba
&lt;/gallery&gt;

[[Катеґория: Рошлїни]]
[[Катеґория:Водово рошлїни]]</text>
      <sha1>kkfmsmuerzxtwbd6cuk8dp28k34o3rb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20770</id>
      <parentid>20763</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T09:57:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>/* Галерия */</comment>
      <origin>20770</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5477" sha1="7u0xkwsrvkv9zaqu6afpmr9i32hl4g7" xml:space="preserve">'''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки.
{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Била калапчкова ружа
|  label2 = |  data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] 
| header3 = Наукова класификация
|  label4 = Царство |  data4 = Plantae
|  label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes
|  label6 = Кладус |  data6 = Angiospermae
|  label7 = Ряд|  data7 = Nymphaeales
|  label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb.
| header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами
|  data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae
|  data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа)
|  data12 =  ''Victoria'' Lindl. (виктория)
|  data13 =  ''Barclaya'' Wall.
|  data14 =  ''Euryale'' Salisb.
|  data15 =  ''Ondinea'' Hartog
|  data16 =  '''подфамилия Nupharoideae'''
|  data17 =  ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа)
}}

== Систематика и филоґения ==

Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами.

Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики.

Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали.

'''Жридло'''

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи]
{{Commonscat}}


== Галерия ==
&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp.
Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily
Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea_alba
Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea_alba
Файл:Frog on a lily pad.svg|Frog_on_a_lily_pad]]
&lt;/gallery&gt;

[[Катеґория: Рошлїни]]
[[Катеґория:Водово рошлїни]]</text>
      <sha1>7u0xkwsrvkv9zaqu6afpmr9i32hl4g7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20771</id>
      <parentid>20770</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T10:44:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Галерия */</comment>
      <origin>20771</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5524" sha1="kqerxkxmbeduga2lcydo4ob39tguvi3" xml:space="preserve">'''Фамилия калапчових ружох''' ('''''Nymphaeaceae''''') то фамилия вецейрочних водових рошлїнох з моцно розвитим ризомом, шерцоподобнима лїсцами хтори спирално розпоредзени, плїваюци, ридко дзвигнути над воду. Квитки двополни, актиноморфни, найчастейше били або моцних [[Фарба|фарбох]], велї квитково лїсточка представяю углавним стаминодиї – стерилни прашнїки – а нє венчиково лїсцочка. Плод собирни або синкарпни. Фамилия облапя 6 роди, зоз коло 58 файтами. Рошлїни тей фамилиї розширени скоро космополитски, нєт их у вельких пустиньох (Сахара, Арабийска пустиня), на вельких ґеоґрафских ширинох (сиверни Сибир, Канадски архипелаґ), анї у Австралиї, Новей Ґвинеї и часци Южней Америки.
{{Инфорамик
| headerstyle = background:lightblue
| header1 = Била калапчкова ружа
|  label2 = |  data2 = [[Файл:Nymphaea alba in Duisburg.jpg|мини| Била калапчкова ружа]] 
| header3 = Наукова класификация
|  label4 = Царство |  data4 = Plantae
|  label5 = Кладус | data5 = Tracheophytes
|  label6 = Кладус |  data6 = Angiospermae
|  label7 = Ряд|  data7 = Nymphaeales
|  label8 = Фамилия | data8 = Nymphaeaceae Salisb.
| header9 = 2 подфамилиї зоз 6 родами
|  data10 = ''подфамиля'' Nymphaeoideae
|  data11 = ''Nymphaea'' L. (калапчова ружа)
|  data12 =  ''Victoria'' Lindl. (виктория)
|  data13 =  ''Barclaya'' Wall.
|  data14 =  ''Euryale'' Salisb.
|  data15 =  ''Ondinea'' Hartog
|  data16 =  '''подфамилия Nupharoideae'''
|  data17 =  ''Nuphar'' Sm. (жовта калапчкова ружа)
}}

== Систематика и филоґения ==

Старосц ґрупи потвердзена и у фосилних находзискох. Найдзени фосили ''Nymphaeaceae'' хтори походза з долнєй креди (пред коло 90 милиони роками), а предпоставя ше за даєдни ие старши же су тиж часц тей фамилиї. Трима ше же же ше предлуженє ґрупи ''Nymphaeaceae'' збуло пред 144-111 милиони роками, а оддвойованє нєшкайших родох пред 51-40 милиони роками. На основи фосилних находзискох мож заключиц же фамилия скорей була вельо рижнороднєйша и богатша з файтами.

Фамилия ''Nymphaeaceae'' єдна з найпримитивнєйших фамилийох скритонашенькарох, настала зоз секундарним врацаньом копнових рошлїнох до водового штредку. Пре модификациї (углавним поєдноставенє анатомиї) хтори провадза таку пременку штредку, характеристики фамилиї специфични и зошицким иншаки од ґрупох їх предкох (тропски древа!). Даєдни характеристики ше вше тримало за примитивни або преходни медзи характеристиками монокотиледоних и дикотиледоних рошлїнох. Кед напущена ексклузивна дихотомия скритонашенькарох на основи числа котиледонох, фамилия Nymphaeaceae ше нашла звонка обидвох ґрупох, як старша од нїх. Тото примитивне положенє фамилиї потримане з виглєдованями молекуларней и биохемийней систематики.

Фамилия Nymphaeaceae ше дзелї на две подфамилиї – Nupharoideae (з єдним родом – ''Nuphar'' и коло дзешец файтами) и Nymphaeaoideae (5 роди – ''Barclaya'', ''Euryale'', ''Nymphaea'' , ''Ondinea'', ''Victoria''). Перша подфамилия характеристична по основним чишлє хромозомох х=17, и 10-18 ксилемских каналох у кореньох. За подфамилию Nymphaeoideae характеристични числа хромозомох х=10, 12, 14-18; як и 5-9 ксилемски канали.

'''Жридло'''

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Локвањи]
{{Commonscat}}


== Галерия ==
&lt;gallery class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Nymphaea alba.jpg|thumb|''Nymphaea'' sp.
Файл:White water lily. (32780740895).jpg|thumb|White water lily
Файл:Nymphaea alba 0002.JPG|thumb|Nymphaea alba
Файл:Nyphaea alba.jpeg|Nyphaea alba
Файл:Frog on a lily pad.svg|Жаба на лїсцу билого водового квитка
&lt;/gallery&gt;

[[Катеґория: Рошлїни]]
[[Катеґория:Водово рошлїни]]</text>
      <sha1>kqerxkxmbeduga2lcydo4ob39tguvi3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Водово рошлїни</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3416</id>
    <revision>
      <id>20765</id>
      <timestamp>2026-08-19T05:24:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нови бок: „Над“</comment>
      <origin>20765</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6" sha1="57phn36w9emifg2u8e2i38rbjoen2p5" xml:space="preserve">Над</text>
      <sha1>57phn36w9emifg2u8e2i38rbjoen2p5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ярґань</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3417</id>
    <revision>
      <id>20766</id>
      <timestamp>2026-08-19T05:29:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Г. Медєши</comment>
      <origin>20766</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2539" sha1="7hmiyi053j52w8zjj66i2ittqi2pe6q" xml:space="preserve">Ярґань (серб. јагран; слц. jargaň; мадь. jargany) 1. справа хтора обраца дацо
(лупачку, шечку); 2. справа за цаганє води зоз студнї, хтору конь обраца (серб.
долап): Место коньох на Рискаши робели бияли. Прагали их до ярґаню кед
цагали воду з беґелю до лавкох.
За ярґань з тим значеньом народ хаснує и назву медведз.
У пририхтованю зарнастей покарми, проста и досц туня
направа ярґань була доступна каждому векшому салашарскому обисцу. За
хаснованє ярґаню ґазда купел кус векшу крупару од ручней, а як погон
хасновал свойо конї. З ярґаньом исте число челєдзи вецейраз звекшало ефект
роботи, бо ше кукрицу нє вожело до крупари, та ушпорована и крупарова
мирка, у даєдних часох коло 10 посто зарна. З тим пришпорованим трошком
було туньше и карменє статку. По рахунки, на ушпорованим трошку ярґань
ше салащаньови виплацел уж у першим року хаснованя. Окрем того, ярґань
направени зоз желєза и тримало ше го вонка на дворе, а отримовало ше го
лєм тельо же ше подмасцовало зубчанїки.
Ярґань ше правело за обрацанє доокола з двома коньми або з двома парами
коньох, а найвецей за штири пари (осем) конї. З ярґаню моц коньох
пренєшена на длугоку осовину с карданом, дакус завалєну до жеми, а з нєй
моц прєнєшена на шайбну крупари при чардаку або под шопу.
Литература
Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 805.
Вонкашнї вязи 

https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A8604/Jarganj/
https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A12056/Raz%C2%ADgle%C2%ADda%C2%A
Dnje-jar%C2%ADga%C2%ADnja/</text>
      <sha1>7hmiyi053j52w8zjj66i2ittqi2pe6q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20767</id>
      <parentid>20766</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T05:38:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <origin>20767</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2648" sha1="os9e5pfan0arfxnhdv3ohyiop9t6erf" xml:space="preserve">'''Ярґань''' (серб. ''јагран''; слц. ''jargaň''; мадь. ''jargany'') 

1. справа хтора обраца дацо
(лупачку, шечку); 

2. справа за цаганє води зоз студнї, хтору конь обраца (серб.
долап): Место коньох на Рискаши робели бияли. Прагали их до ярґаню кед цагали воду з беґелю до лавкох. За ярґань з тим значеньом народ хаснує и назву медведз. 

У пририхтованю зарнастей покарми, проста и досц туня направа ярґань була доступна каждому векшому салашарскому обисцу. За хаснованє ярґаню ґазда купел кус векшу крупару од ручней, а як погон хасновал свойо конї. З ярґаньом исте число челєдзи вецейраз звекшало ефект роботи, бо ше кукрицу нє вожело до крупари, та ушпорована и крупарова мирка, у даєдних часох коло 10 посто зарна. З тим пришпорованим трошком було туньше и карменє статку. По рахунки, на ушпорованим трошку ярґань ше салащаньови виплацел уж у першим року хаснованя. Окрем того, ярґань направени зоз желєза и тримало ше го вонка на дворе, а отримовало ше го
лєм тельо же ше подмасцовало зубчанїки.

Ярґань ше правело за обрацанє доокола з двома коньми або з двома парами коньох, а найвецей за штири пари (осем) конї. З ярґаню моц коньох пренєшена на длугоку осовину с карданом, дакус завалєну до жеми, а з нєй моц прєнєшена на шайбну крупари при чардаку або под шопу.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 805.

== Вонкашнї вязи  ==
* [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A8604/ Jarganj] hrvatskarijec. rs

* [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A12056/Raz%C2%ADgle%C2%ADda%C2%ADnje-jar%C2%ADga%C2%ADnja/ Razgledanje jarganja] hrvatskarijec. rs</text>
      <sha1>os9e5pfan0arfxnhdv3ohyiop9t6erf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маркато</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3418</id>
    <revision>
      <id>20768</id>
      <timestamp>2026-08-19T05:54:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нови бок: „Маркато Маркато (ит. скрацена форма: marc.; ) то музични термин-слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц ноту, акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє - наглаиц.  Мaркато (Marcato) то нструкция…“</comment>
      <origin>20768</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3526" sha1="e1xifsb4rn75rty51oroomnlhcemlux" xml:space="preserve">Маркато
Маркато (ит. скрацена форма: marc.; ) то музични термин-слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц ноту, акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє - наглаиц. 
Мaркато (Marcato) то нструкция хтора може буц означена зоз:
а самим словом написаним над або под нотним системом або 
б може буц у форми симбола ∧,  [1][2][3] отвореного вертикалного клїнчка. 
Marcato у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного акцента &gt; (отворени хоризонтални клїнчок).
Медзитим, як и реґуларни акцент, marcato ше часто толкує як суґерованє оштрого ,,напада''  на ориґиналну динамику,[4] толкованє хторе ше применює лєм на инструменти способни же би похасновали таки динамични уровень єдного тона. Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, „звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука“.[5]
У джез партитурох за биґ  бенди, симбол маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент.
[ ПриКЛАД  ]
Упутство маркато або маркатисимо [6] (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами симболох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста.[7] 
Приклад ґавота зоз Оркестарскей свити ч. 3, BWV 1068  Й. С. Баха (Suzuki Violin School Vol. 3).[8]

Референци

1.	 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation, W. W. Norton &amp; Company, p. 52
2.	 Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50
3.	 Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation, Alfred Publishing Co., Inc., p.36
4.	 Walter Piston, Orchestration, W.W. Norton &amp; Company: 1955, p. 20
5.	 James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing, GIA Publications: 1996, pp193.
6.	 Walter Piston, Orchestration, published by W.W. Norton &amp; Company, 1955, page 17
7.	 Kent Kennan and Donald Grantham, The Technique of Orchestration, Third Edition, published by Prentice-Hall, pp.53-54
8.	 Shinichi Suzuki, Suzuki Violin School, Violin Part Volume 3, Suzuki Method International, p. 19

Вонкашня вяза
1.	См. ст. Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 с.</text>
      <sha1>e1xifsb4rn75rty51oroomnlhcemlux</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20769</id>
      <parentid>20768</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T06:22:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>20769</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4561" sha1="balbb9imzmyznqfpoiucnph4dt7bwj6" xml:space="preserve">Маркато (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: marc.; ) то музични термин-слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова - наглашиц. 

Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз:

♦ Маркато, самим словом написаним над або под нотним системом або 

♦ Знаком (симболом), у форми  '''ᐱ'''  [1][2][3] отвореного вертикалного клїнчка. 

Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного акцента '''&gt;''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и реґуларни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада”  на ориґиналну динамику, [4] толкованє хторе ше применює лєм на инструменти хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного тона. Найчастейше тота артикулация ше одноши на смиково инструменти, заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним поцагом-рухом смика). Суштносц тей  методи то оштри напад на почеток ноти, а после того шлїдзи поступене ослабйованє звука ноти.

Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' [5]

У джез партитурох за биґ бенди, симбол маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент.

[ ПриКЛАД  ]

Упутство маркато або маркатисимо [6] (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами симболох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста.[7] 

ПРиКЛаД    Ґавота зоз Оркестарскей свити ч. 3, BWV 1068  [[Йоган Себастиян Бах|Й. С. Баха]] (Suzuki Violin School Vol. 3).[8]

Маркато  технїка хтору можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на  дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли напад каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком-симболом '''ᐱ'''. [1]

== Референци ==
1.	 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation, W. W. Norton &amp; Company, p. 52

2.	 Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50

3.	 Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation, Alfred Publishing Co., Inc., p.36
4.	 Walter Piston, Orchestration, W.W. Norton &amp; Company: 1955, p. 20
5.	 James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing, GIA Publications: 1996, pp193.
6.	 Walter Piston, Orchestration, published by W.W. Norton &amp; Company, 1955, page 17
7.	 Kent Kennan and Donald Grantham, The Technique of Orchestration, Third Edition, published by Prentice-Hall, pp.53-54
8.	 Shinichi Suzuki, Suzuki Violin School, Violin Part Volume 3, Suzuki Method International, p. 19

== Вонкашня вяза ==
1.	См. ст. Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок.</text>
      <sha1>balbb9imzmyznqfpoiucnph4dt7bwj6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20772</id>
      <parentid>20769</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T11:41:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє референцох, позиционованє илустрaцийох</comment>
      <origin>20772</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6556" sha1="ko3x1lq6i9twe33ko6z368abljfu0um" xml:space="preserve">[[File:Marcato.png|right|thumb|300px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|102x102px|Занк (симбол за маркато]]]] 
'''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... 

Мaркато то инструкция хтора може буц означена:

♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або 

♦ Знаком (симболом), у форми  '''ᐱ'''  &lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton &amp; Company, p. 52&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36&lt;/ref&gt; отвореного вертикалного клїнчка. 

== Приклад зоз oзнаками ==
Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (итал. marcatissimo или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава акцент (итал. marcato).

&lt;score&gt; {
\override Score.TimeSignature #'stencil = ##f    \relative c'' {
        b2-^ b-&gt;
    }

}  
&lt;/score&gt;

Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''&gt;''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада”  на ориґиналну динамику. &lt;ref&gt;[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton &amp; Company: 1955, p. 20&lt;/ref&gt; То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного тона. Найчастейше тота артикулация ше одноши на смиково инструменти, заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей  методи то оштри напад на початок ноти, а после того шлїдзи поступене ослабйованє звука.
[[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Артикулация /технїка граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у  C - dur скали зоз знаком  '''ᐱ''' .  ]]


Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' &lt;ref&gt;[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.&lt;/ref&gt;

У джез партитурох за биґ бенди, симбол маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент.

Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'')&lt;ref&gt;[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton &amp; Company, 1955, page 17&lt;/ref&gt; (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами симболох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54&lt;/ref&gt; 

'''''Послухац видео приклад''''': ''Ґавота зоз оркестерскей свити ч.3'' &lt;ref&gt;[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&amp;redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа  виолинu, том 3).&lt;/ref&gt; (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину)''

Маркато  технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -симболом '''ᐱ'''. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

== Вонкашня вяза ==

Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]</text>
      <sha1>ko3x1lq6i9twe33ko6z368abljfu0um</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20773</id>
      <parentid>20772</parentid>
      <timestamp>2026-08-19T11:55:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20773</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6653" sha1="4sgm7jkt06dckcvorqs4ksyf66vluuf" xml:space="preserve">[[File:Marcato.png|right|thumb|300px|[[File:Music-strong-marcato.png|right|thumb|230px|Занк (симбол за маркато]]]] 
'''Маркато''' (ит. ''Мarcato'', скрацена форма: ''marc''.; наглашиц) то музични термин, слово зоз хторим ше дава инструкцию на яки способ треба одграц [[Нота|ноту]], акорд або виривок односно гласнєйше або моцнєйше од oколней мелодиї. Найприблїжнєйше значенє того слова то би значело визначиц-наглашиц ноту або вецей ноти, [[Интервал (музика)|интервал]], акорд... 

Мaркато то инструкция хтора може буц означена зоз:

♦ Маркато, (''marc''.) зоз самим словом хторе написане над або под нотним системом або 

♦ Знаком (симболом), у форми  '''ᐱ'''  &lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://www.amazon.com/Norton-Manual-Music-Notation/dp/0393955265 George Heussenstamm, The Norton Manual of Music Notation], W. W. Norton &amp; Company, p. 52&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.amazon.com/Preparing-Music-Manuscript-Donato/dp/083719587X Anthony Donato, Preparing Music Manuscript, Prentice-Hall, Inc., p. 50]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://az.1lib.sk/book/a9Omzoz2vR/essential-dictionary-of-music-notation.html?dsource=recommend Tom Gerou and Linda Rusk, Essential Dictionary of Musical Notation], Alfred Publishing Co., Inc., p.36&lt;/ref&gt; отвореного вертикалного клїнчка. 

== Приклад зоз oзнаками ==
Вертикални клїнчок на першей ноти означує оштри маркато (итал. marcatissimo или ''martellato''), док горизонтални клїнчок на другей означава акцент (итал. marcato).

&lt;score&gt; {
\override Score.TimeSignature #'stencil = ##f    \relative c'' {
        b2-^ b-&gt;
    }

}  
&lt;/score&gt;

Maркато у сущносци гласнєйша и часто кратша верзия реґуларного-звичайного акцента '''&gt;''' (отворени хоризонтални клїнчок). Медзитим, як и звичайни акцент, ''marcato'' ше часто толкує як суґерованє оштрого „напада”  на ориґиналну динамику. &lt;ref&gt;[https://archive.org/details/orchestration0000pist_u2l4 Walter Piston, Orchestration,] W.W. Norton &amp; Company: 1955, p. 20&lt;/ref&gt; То толкованє хторе ше применює лєм на [[Музични инструменти|инструменти]] хтори способни же би похасновали таки динамични уровень єдного тона. Найчастейше тота артикулация ше одноши на смиково инструменти, заснована на технїки деташеа (кажда нота ше грає зоз окремним наглим поцагом и рухом смика). Суштносц тей  методи то оштри напад на початок ноти, а после того шлїдзи поступене ослабйованє звука.
[[File:Diatonic scale on C marcato.png|center|471x471px|thumb|Инструкция (артикулация) технїки граня маркато (ит. ''marcato'') означена на каждей ноти у  C - dur скали зоз знаком  '''ᐱ''' .  ]]


Спрам словох автора Джеймса Марка Джордана, ''„Звук маркато характеризує ритмичне поцискованє – провадзене зоз ослабйованьом звука.“'' &lt;ref&gt;[https://openlibrary.org/books/OL814568M/Evoking_sound James Mark Jordan, Evoking sound: Fundamentals of Choral Conducting and Rehearsing,] GIA Publications: 1996, pp193.&lt;/ref&gt;

У джез партитурох за биґ бенди, симбол маркато звичайно означує же ноту потребно скрациц приблїжно за 2⁄3 єй нормалного тирваня и же єй потребно дац умерени акцент.

Упутство маркато або маркатисимо (''marcato'' or ''marcatissimo'') &lt;ref&gt;[https://www.goodreads.com/work/editions/434086-orchestration Walter Piston, Orchestration], published by W.W. Norton &amp; Company, 1955, page 17&lt;/ref&gt; (екстремни маркато), медзи рижнима другима упутствами симболох и виразох, може виволац и мотивовац смикарох же би хасновали окремни мартеле-мартелато зоз смиком, у зависносци од музичного контекста. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Kent Kennan and Donald Grantham, [https://dokumen.pub/the-technique-of-orchestration-workbook-7.html The Technique of Orchestration, Third Edition], published by Prentice-Hall, pp.53-54&lt;/ref&gt; 

'''''Послухац видео приклад''''': ''Ґавота зоз оркестерскей свити ч.3'' &lt;ref&gt;[https://books.google.rs/books/about/Suzuki_Violin_School.html?id=GsVqO_yDax4C&amp;redir_esc=y Suzuki violin school. Violin part, vol 3] Гавота зоз Оркестерскей свити ч. 3, BWV 1068 од [[Йоган Себастиян Бах]] (Сузуки школа  виолинu, том 3).&lt;/ref&gt; (видео знїмок: ''Сузуки школа за виолину)''

Маркато  технїку можу хасновац и [[Инструменталиста|инструмаенталисти]] на дуйних инструментох, хтора тиж наглашує оштри-нагли наглашеня каждей ноти хтора означена зоз словом маркато лєбо одвитуюцим знаком -симболом '''ᐱ'''. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

== Вонкашня вяза ==

* [https://cs.wikipedia.org/wiki/Marcato Marcato] cs.wikipedia.org
* Штрих. Архивировано из оригинала 16 июля 2012 года. // Иванов В. Д. Словарь музыканта-духовика: — М.; Музыка, 2007. — 128 бок.
{{Commonscat}}


== Референци ==

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Теория музики]]</text>
      <sha1>4sgm7jkt06dckcvorqs4ksyf66vluuf</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>