Андріёва

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.45.0-wmf.6</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Андріёва</title>
    <ns>0</ns>
    <id>446</id>
    <revision>
      <id>158499</id>
      <parentid>127830</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:30:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Constraque</username>
        <id>25300</id>
      </contributor>
      <origin>158499</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5290" sha1="2c7yd2qxy0ohxey7f57tas3g7b49i3q" xml:space="preserve">{{Інфобокс_Словеньска_обец
  |URL знаку = SVK Obec Andrejová COA.svg
  |URL пологы = 
  |Образок = 
  |Попис образка = 
  |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
  |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]]
  |Реґіон = [[Шаріш]]
  |Северна шырка = 49° 17' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Выходна довжка = 21° 16' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Надморьска вышка = 325
  |Розлога = 11,600 
  |Чісло жытелїв = 315
  |Статус ку = 31.12.2006
  |Густота жытельства =  
  |Перша писемна змінка = [[1355]]
  |Код = 
  |ЕЧВ = BJ
  |ПСЧ = 086 37
  |Передвольба = 
  |Адреса = 
  |Website = www.andrejova.eu
  |Імейл = 
  |Телефон = 
  |Факс = 
  |Староста = 
  |Політічна партія = 
|}}
'''Андріёва'''&lt;ref&gt;Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.'''&lt;/ref&gt; ({{по+sk|Andrejová}}) — [[Русины|русиньске]] [[село]]. Недалеко од [[Бардеёв|міста Бардеёва]], в [[Низкы Бескиды|Низкых Бескидах]], в долинї [[Андріївка|потічка Андріївка]], ся находить невелике русиньске село Андріёва.

== Історія ==
Село было заложене на кінцї 13. аж початком 14. стороча. В писомностях ся першыраз споминать в роцї [[1355]]. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков в року 1893.
==Обывательство==
Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)&lt;ref&gt;[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=knLIczO&amp;CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.&lt;/ref&gt;:
*[[Русины]] - 67 (18,5%)
*[[Словаци]] - 208 (57,5%)
*[[Ромы]] - 24 (6,6%)
*[[Українцї]] - 10 (2,8%)
*[[Мадяре]] - 1
*[[Поляци]] - 1
*Остатнї - 1
*Нестановлены - 50 (13,8%)

[[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)&lt;ref&gt;[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=kKC5u9T&amp;CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.&lt;/ref&gt;.

== Вызначны родаци і жытелї ==
* [[Йосиф Рубій]] - етноґраф і публіціста.

== Референції ==
&lt;references /&gt;

== Жрідла ==
* {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том =  5|сторінкы =27|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }}
* {{книга|автор =Андрій Ковач |тітул =Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =395 |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }}
* [https://www.andrejova.eu Обец Андріёва]

{{Окрес Бардеёв}}
{{Русиньскы села на Словеньску}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]</text>
      <sha1>2c7yd2qxy0ohxey7f57tas3g7b49i3q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Часты хыбы</title>
    <ns>4</ns>
    <id>1921</id>
    <revision>
      <id>158490</id>
      <parentid>116468</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T17:39:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158490</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10614" sha1="tfkcfc5h62zhiejfekhsydude4qvyza" xml:space="preserve">Новачкове суть на Вікіпедії дуже [[Вікіпедія:Вітайте на Вікіпедії|вітаны]] – праві они суть дуже важнов частёв того проєкту. Хочеме, жебы сьте знали, же привітаме вашы [[Вікіпедія:Як створити статю|новы статї]] або [[Вікіпедія:Як едітовати сторінку|едітованя статей]] існуючіх. Хотїли бы сьме, жебы сьте статї [[Вікіпедія:Едітуйте з одвагов|едітовали з одвагов]]. Вікіпедію береме як сполок собі рівных сполупрацовників, ці уж то суть свіжы приходячі або „острїляны“ вікіпедісты. Не маєме много непорушытельных законів з вынятком того, же Вікіпедія є [[енціклопедія]] писана з [[Вікіпедія:Невтралный погляд|невтралного глядиска]]; є ту але ряд правил, допоручінь і традіцій, з котрыма бы сьте ся мали познакомити, абы сьте надарьмо не вырушовали і обышли споры.

Єствує '''пару частых хыб''', котры дакотры Вікіпедісты роблять. Список ниже є створеный, абы сьте збыточно не повторяли хыбы, котры уже перед вами зробили другы. Ту є '''список того, чого бы сьте ся мали при роботї на Вікіпедії варовати:'''
# '''Не пиште перше речіня як словникове гесло, але як повне речіня'''.
# '''Не забудьте ся рядити правилом про звыразнїня''', на основі котрого мають быти слова хоснованы у надписї статї '''звыразнены''' на початку статї, кідь можливо такой на першім рядку. Кідь є назва статї наприклад „Ужгород“, пак слово Ужгород мусить быти на зачатку звыразнене. Не намагайте ся але створёвати надпис помочов &lt;nowiki&gt;== Ужгород ==&lt;/nowiki&gt;, респектіве не зачінайте першу [[Вікіпедія:Секція|секцію]] статї перед першым речінём.
# '''Не робте собі дуже великы старости з тым, же дашто попсуєте'''. Правдоподобно дрібны хыбы зробите. Каждый векшу ці меншу хыбу зробить. Але по вас прийде дахто другый, хто вашу хыбу справить. Также [[Вікіпедія:Едітуйте з одвагов|не бійте ся едітовати сторінкы]], але напевно хоснуйте клапку [[Help:Нагляд|нагляд]] і не забудьте тыж выповнити [[Вікіпедія:Згорнутя едітованя|зхорнутя едітованя]]!
# '''Не дуплікуйте статї'''. Передтым, як створите статю, перевірьте, ці уж дана статя не єствує. Самособов можете росшырити існуючі статю. Памнятайте, же назвы векшыны статей суть в єднотнім чіслї (наприклад. „комин“, а не „комины“).
# '''Не приступуйте ку Вікіпедії як ку словнику'''. І кідь добра статя може обсяговати лем о мало веце інформацій як словникова дефініція, у Вікіпедії ся не занимаме дефінованём звычайных слов або зоставованём словника. Тыж памятайте, же дефінованём одборного і академічного жарґону потребного про порозуміня далшой статї є нелем пристойне а і рекомендоване. Прочітайте собі тыж, [[Вікіпедія:Што Вікіпедія не є|што Вікіпедія не є]]. І покы хочете працовати на вікі словнику, посмотьте ся на [[Вікісловник]].
# '''Не мажте хосенный обсяг статей'''. Є неучтиве і контрапродуктівне просто мазати обсяг, котрый є хосенный, лем зато же не є цїлком невтралный (чом радше не одстранити предвзятый тон статї?), або затоже є плано зредіґованый (чом радше не выконати потребны редакчны управы?). З вынятком простых припадів выжадує змазаня веце рядків даяке пояснїня на [[Вікіпедія:Діскузія|діскузній сторінцї]] даной статї. Добрым правилом є ниґда не зменшыти россяг хосенного обсягу статї.
# '''Не працуйте з Вікіпедіов як з діскузным фором'''. Є дуже легке ся на діскузных сторінках запоїти до емоціоналных, предвзятых дебат на різны темы. Кідь то не приспіє ку вылїпшіню статї, што векшынов не приспіє, є лїпше подобны дебаты обыйти. На Інтернетї є много іншых місць, де ся можете запоїти до дебаты і намагати ся пересвідчіти другых і вашых назорах. То але не пасує Вікіпедії, бо мы ся заміряваме  на створїня енціклопедії. ([[Вікіпедія:Што Вікіпедія не є|Што Вікіпедія не є]].)
# '''Не предпокладайте, же за каждов статёв є конкретный автор'''. Звычайным недорозуміным міджі новачками на Вікіпедії є представа, же єдну статя ся рівнать єден автор. Тото їх пак веде ку тому, же статю крітізують на [[Вікіпедія:Діскузія|діскузных сторінках]], притім бы было легше, кібы статю сами справили. Правда є, же жадна статя не має лем єдного офіціалного автора, і кідь на статї може робив лем єден вікіпедіста. Хоцьхто може управити хоцьяку статю: кідь найдете у статї протиречіня і способный їх справити, ''зробте то''. Не біжте на діскузну сторінку, кідь учтивость або комплікованїшы условія не выжадують, жебы сьте пояснили, што сьте змінили (звычайно то не є треба), або ся наперед звідали. Прочітайте собі тыж [[Вікіпедія:Актуалізуйте з одвагов|Актуалізуйте з одвагов]] і [[Вікіпедія:Діскузія|діскузны сторінкы]].
# '''Не ставляйте ся до боёвой позіції'''. Векшына людей такой порозумить, же Вікіпедія є сполоченство людей завязаных ку сполупрацї і досягнутя приятельской згоды. Найдуть ся і такы, котры незгоды во Вікіпедії ставляють на уровень особной уражкы. Векшына острїляных Вікіпедістів але не мать інтерес травити час несмачныма спорами.  О тото у Вікіпедії не йде. Щіро повіджено, і міджі реґуларныма Вікіпедістами выникають горячі дебаты. Нихто не є доконалый. І так векшына з нас є ту на створїня енціклопедії, та є нам неприємне, кідь ку такым звадам дійде. Прото може кус пасує прочітати [[Вікіпедія:Етікета|етікеты у Вікіпедії]] і рады, [[Вікіпедія:Як зістати у спокою почас редаґованя|як зістати у спокою, кідь ся з редіґованя стане война]].
# '''Не судьте і не пробуйте змінити Вікіпедію скорше, як їй порозуміте'''. Усвідомте собі, же Вікіпедія є робота за ходу і много інтеліґентных людей на ній робить і залежыть їм на ній. І тыж о ній велё роздумовали. Дакотры люде прийдуть і ани жебы порозуміли, як і чом Вікіпедія фунґує, зачнуть жадати векшу контролю, або судять цілый проєкт на основі новых недокінченых сторінок або інакше нецалых статей. Просто повіджено, як ся ту хочете чути добрї, толеруйте, просиме, дакус (дочасны) недоконалости. Памятайте, же на Вікіпедії вшыткы вєдно працуєме і же є стале лїпша і лїпша. Прочітайте собі [[Вікіпедія:Часты вопросы|часты вопросы]], жебы сьте ся о Вікіпедії дізнали веце.

[[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч|Часты хыбы]]</text>
      <sha1>tfkcfc5h62zhiejfekhsydude4qvyza</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йосиф Рубій</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4656</id>
    <revision>
      <id>158500</id>
      <parentid>122782</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:33:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Constraque</username>
        <id>25300</id>
      </contributor>
      <origin>158500</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1706" sha1="43ai4p579h4tza7kt3ekuipnild6alf" xml:space="preserve">'''Йосиф Рубій''' (*[[1838]] [[Андріёва]] — †[[3. януар]] [[1919]] [[Пряшів]]) — [[публіціста]], [[етноґраф]], выкладач [[Ґрецькый язык|ґрекчины]] і [[Латиньскый язык|латины]] на Пряшівскій ґімназії.
== Творы ==
Публіковав фолклорны, етноґрафічны, лінґвістічны матеріалы в часописах ''Свѣтъ'' і ''Новый свѣтъ''. Выдав моноґрафічну працу ''Історія пряшівской ґімназії 1837 - 1890'' (1890). Заховав ся і рукопис збіркы пісень.
== Література ==
* {{книга|автор =[[Михал Шмайда]]|тітул =А іщі вам вінчую|одказ =http://lemko.org/pdf/Szmajda_s.pdf|місто =[[Пряшів]]|выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік =1992 |том = |сторінкы = |сторінок =502 |выданя = |isbn =80-08-01151-3 |тіраж =700}}
* {{книга|автор =Колектів авторів, гол.ред. Ф. Ковач|тітул =Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =263 |сторінок =502 |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }}
{{Стыржень}}
{{Lifetime|1838|1919|Рубій, Йосиф}}

[[Катеґорія:Русиньскы етноґрафы]]</text>
      <sha1>43ai4p579h4tza7kt3ekuipnild6alf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міста Україны (подля населїня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5709</id>
    <revision>
      <id>158516</id>
      <parentid>151251</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:41:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158516</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="62014" sha1="1w4uusrm9eiyugsh3xr7shperifqvec" xml:space="preserve">[[Україна|Українї]], станом на [[1. януара]] [[2020]] року, є 460 [[Місто|міст]], 886 сел містьского тіпа і 27 163 [[село|сел]]&lt;ref name=&quot;stat2012&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]&lt;/ref&gt;. 

Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]].

В період з [[2001|2001]] по [[2022]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]]) до 3 ([[Київ]], [[Харків]], [[Одеса]]).

Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях.

В містах прожыває бівше як 68 % населїня. 

[[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]]   

Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]].
__TOC__

== Міста Україны (подля населїня) ==
&lt;center&gt;[[#1000000|Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#500000|500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#250000|250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000]] | [[#100000|100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000]] | [[#50000|50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000]] | [[#25000|25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000]] | [[#10000|10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000]] | [[#5000|5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000]] | [[#2500|2500&amp;nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]&lt;/center&gt;
{| class=wikitable width=100%
! [[Місто]]
! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто
! Чисельность населїня (2020)
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=1000000&gt;Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Київ]]
| місто [[Київ]]
|  align=right NOWRAP | 2 967 360
|- 
| [[Харків]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 1 443 207
|- 
| [[Одеса]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 1 017 699
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=500000&gt;500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|-
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]]&lt;ref&gt;У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&amp;nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 990 724
|- 
| [[Донецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 908 456
|- 
| [[Запоріжя]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 731 922
|- 
| [[Львів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
| align=right NOWRAP | 724 314
|- 
| [[Кривый Ріг]]&lt;ref&gt;У тому числі м.&amp;nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 619 278
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=250000&gt;250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Миколаїв]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 480 080
|- 
| [[Маріуполь]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 436 569
|- 
| [[Севастополь]]
| місто [[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 403 893
|- 
| [[Луганьск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 401 297
|-
| [[Вінниця|Вінниця]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 370 707
|- 
| [[Сімферополь]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 342 054
|- 
| [[Макіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 341 362
|- 
| [[Херсон]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 286 958
|- 
| [[Чернїгів]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 286 899
|- 
| [[Полтава]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 286 649
|- 
| [[Черкасы]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 274 762
|- 
| [[Хмельницькый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
| align=right NOWRAP | 273 713
|-
| [[Чернівцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 267 060
|- 
| [[Житомир]]
| [[Житомирьска область|Житомирьска]]
| align=right NOWRAP | 264 318
|-
| [[Сумы]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 262 119
|-
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=100000&gt;100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Рівне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 246 003
|-
| [[Горлівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
| align=right NOWRAP | 242 224
|- 
| [[Івано-Франківск]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 237 686
|- 
| [[Камяньске]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
| align=right NOWRAP | 231 915
|-
| [[Кропивницькый]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
| align=right NOWRAP | 225 339
|- 
| [[Тернопіль]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 223 462
|- 
| [[Кременчук]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 219 022
|- 
| [[Луцьк]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 217 315
|- 
| [[Біла Церква]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 209 238
|- 
| [[Краматорьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 152 120
|- 
| [[Мелітополь]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 151 948
|- 
| [[Керч]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 151 548
|- 
| [[Ужгород]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 115 512
|- 
| [[Бердяньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 109 187
|-
| [[Нїкополь]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 109 122
|- 
| [[Словяньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 108 363
|-  
| [[Бровары]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 108 349
|- 
| [[Євпаторія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 108 248
|- 
| [[Алчевск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 106 941
|- 
| [[Павлоград]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 104 225
|- 
| [[Северодонецьк]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 102 396
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=50000&gt;50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Камянець-Подольскый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 98 970
|- 
| [[Лисичаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 96 161
|- 
| [[Мукачово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 85 796
|- 
| [[Конотоп]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 85 603
|- 
| [[Умань]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 82 603
|- 
| [[Хрустальный]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 79 957
|- 
| [[Ялта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 79 056
|- 
| [[Олександрія]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 78 366
|- 
| [[Єнакієве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 77 355
|- 
| [[Дрогобич]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 75 396
|- 
| [[Бердичів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 839
|- 
| [[Шостка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 74 125
|- 
| [[Кадіївка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 053
|- 
| [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 73 212
|- 
| [[Ізмаїл]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 71 299
|- 
| [[Новомосковск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 70 357
|- 
| [[Костянтинівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 69 817
|- 
| [[Ковель]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 68 240
|- 
| [[Нїжин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 68 007
|- 
| [[Феодосія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 68 001
|- 
| [[Сміла]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 66 972
|- 
| [[Калуш]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 66 140
|- 
| [[Червоноград]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 65 871
|- 
| [[Первомайск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 64 103
|-
| [[Довжаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 184
|- 
| [[Бориспіль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 63 169
|- 
| [[Коростень]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 62 833
|- 
| [[Покровск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 61 770
|- 
| [[Коломыя]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 61 265
|- 
| [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 60 084
|- 
| [[Стрый (город)|Стрый]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 59 730
|- 
| [[Чистякове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 72 346
|- 
| [[Рубіжне]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 65 322
|- 
| [[Прилукы]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 64 861
|- 
| [[Дружківка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 557
|- 
| [[Харцизьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 175
|- 
| [[Лозова (Харківска область)|Лозова]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 64 041
|- 
| [[Антрацит (місто)|Антрацит]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 698
|- 
| [[Шахтарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 59 589
|- 
| [[Снїжне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 58 496
|- 
| [[Новоград-Волиньскый]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 56 259
|- 
| [[Енергодар]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 56 242
|- 
| [[Ізюм]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 56 114
|- 
| [[Мирноград]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 54 787
|- 
| [[Брянка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 54 767
|- 
| [[Чорноморск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 54 151
|- 
| [[Нововолиньск]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 53 838
|- 
| [[Ровенькы]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 53 725
|- 
| [[Жовты Воды]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 53 582
|- 
| [[Лубны]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 52 572
|- 
| [[Нова Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 52 137
|- 
| [[Фастів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 51 976
|- 
| [[Білгород-Днїстровскый]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 51 890
|- 
| [[Горішнї Плавнї]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 51 740
|- 
| [[Сорокине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 560
|- 
| [[Ромны]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 448
|- 
| [[Охтирка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 399
|- 
| [[Світловодьск]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 094
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=25000&gt;25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Марганець (місто)|Марганець]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 49 592
|- 
| [[Шепетівка]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 48 212
|- 
| [[Покров (місто)|Покров]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 44 834
|- 
| [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 43 371
|- 
| [[Джанкой]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 43 343
|- 
| [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 43 082
|- 
| [[Миргород]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 42 886
|- 
| [[Вознесеньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 42 634
|- 
| [[Подільск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 40 718
|- 
| [[Васильків]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 39 722
|- 
| [[Дубно (город)|Дубно]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 39 146
|- 
| [[Вараш]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 38 830
|- 
| [[Володимир (місто)|Володимир]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 256
|- 
| [[Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 238
|- 
| [[Южноукраїньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївсьа]]
|  align=right NOWRAP | 38 206
|- 
| [[Борислав]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 38 122
|- 
| [[Ясинувата]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 552
|- 
| [[Жмеринка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 37 349
|- 
| [[Авдіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 210
|- 
| [[Чугуїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 36 789
|- 
| [[Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 36 556
|- 
| [[Токмак]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 36 275
|- 
| [[Боярка (місто)|Боярка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 35 968
|- 
| [[Глухів]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 35 768
|- 
| [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 35 638
|- 
| [[Старокостянтинів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 35 206
|- 
| [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 35 199
|- 
| [[Вишневе (місто)|Вишневе]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 34 465
|- 
| [[Нетішин]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 358
|- 
| [[Славута]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 340
|- 
| [[Могилів-Подільскый]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 32 853
|- 
| [[Обухів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 32 776
|- 
| [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 523
|- 
| [[Купяньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 449
|- 
| [[Балаклія]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 408
|- 
| [[Синельникове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 32 302
|- 
| [[Переяслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 31 634
|- 
| [[Алушта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 440
|- 
| [[Трускавець]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 31 037
|- 
| [[Яны Капу]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 023
|- 
| [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 910
|- 
| [[Костопіль]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 30 467
|- 
| [[Дебальцеве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 246
|- 
| [[Перевальск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 665
|- 
| [[Сакы]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 29 416
|- 
| [[Знамянка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 412
|- 
| [[Тернівка]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 226
|- 
| [[Першотравеньск]]
| [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 140
|- 
| [[Хуст]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 080
|- 
| [[Чортків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 29 057
|- 
| [[Лебедин]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 28 948
|- 
| [[Золотоноша]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 28 793
|- 
| [[Буча (місто)|Буча]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 28 533
|- 
| [[Новый Розділ]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 28 227
|- 
| [[Лиман (місто)|Лиман]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 28 172
|- 
| [[Сарны]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 144
|- 
| [[Малин]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 113
|- 
| [[Хмільник]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 27 898
|- 
| [[Бахчісарай]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 27 549
|- 
| [[Селідовоє (Украйина)|Селідовоє]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 26 793
|- 
| [[Берегово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 735
|- 
| [[Канів]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 26 657
|- 
| [[Козятин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 26 635
|- 
| [[Новояворівск]]&lt;ref&gt;До 2008 року – Новояворівске&lt;/ref&gt;
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 26 483
|- 
| [[Коростишів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 068
|- 
| [[Попасна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 951
|- 
| [[Виноградово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 760
|- 
| [[Гайсин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 25 640
|- 
| [[Молодогвардійск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 528
|- 
| [[Кролевець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 25 183
|- 
| [[Мерефа]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 25 018
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=10000&gt;10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Волноваха]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 647
|- 
| [[Здолбунів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 612
|- 
| [[Креміна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 447
|- 
| [[Славутич]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 24 402
|- 
| [[Докучаєвск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 383
|- 
| [[Люботин (Україна)|Люботин]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 24 173
|- 
| [[Олешкы]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 24 123
|- 
| [[Южне (місто)|Южне]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 23 977
|- 
| [[Армяньск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 23 869
|- 
| [[Вільногірьск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 23 782
|- 
| [[Яготин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 23 659
|- 
| [[Суходільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 23 642
|- 
| [[Золочів (Львівска область)|Золочів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 481
|- 
| [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 23 308
|- 
| [[Броды]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 239
|- 
| [[Полоне]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 23 211
|- 
| [[Вышгород]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 22 933
|- 
| [[Гадяч]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 22 698
|- 
| [[Красноград]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 22 670
|- 
| [[Кілія]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 22 594
|- 
| [[Старобільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 22 371
|- 
| [[Ладижин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 22 219
|- 
| [[Пологы (місто)|Пологы]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 22 206
|- 
| [[Амвросіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 22 130
|- 
| [[Кременець]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 22 051
|- 
| [[Генїческ]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 21 793
|- 
| [[Сокаль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 21 693
|- 
| [[Курахове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 21 479
|- 
| [[Днїпрорудне]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 21 054
|- 
| [[Волочіск]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 958
|- 
| [[Надвірна]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 932
|- 
| [[Долина (місто)|Долина]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 906
|- 
| [[Стебник]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 863
|- 
| [[Вовчаньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 695
|- 
| [[Красилів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 580
|- 
| [[Пятихаткы]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 20 563
|- 
| [[Рені|Ренї]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 20 481
|- 
| [[Бахмач]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 332
|- 
| [[Дергачі]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 258
|- 
| [[Ватутїне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 20 156
|- 
| [[Калинівка (місто)|Калинівка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 061
|- 
| [[Балта (варош)|Балта]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 19 962
|- 
| [[Звенигородка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 901
|- 
| [[Зугрес]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 19 859
|- 
| [[Скадовск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 19 641
|- 
| [[Сватове]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 495
|- 
| [[Шпола]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 427
|- 
| [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 353
|- 
| [[Корсунь-Шевченківскый]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 311
|- 
| [[Лутугине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 833
|- 
| [[Білогірск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 18 790
|- 
| [[Долиньска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 768
|- 
| [[Ізяслав]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 18 444
|- 
| [[Білопіля]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 18 384
|- 
| [[Богодухів]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 18 224
|- 
| [[Сквира]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 18 126
|- 
| [[Карлівка (місто)|Карлівка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 17 995
|- 
| [[Оріхів]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 955
|- 
| [[Білозерске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 868
|- 
| [[Золоте]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 836
|- 
| [[Бунге]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 813
|- 
| [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 17 763
|- 
| [[Роздїльна]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 754
|- 
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 746
|- 
| [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 680
|- 
| [[Іловайск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 620
|- 
| [[Бережаны]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 17 617
|- 
| [[Новогродівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 473
|- 
| [[Вугледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 440
|- 
| [[Березань (місто)|Березань]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 367
|- 
| [[Путивль]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 17 354
|- 
| [[Болград]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 353
|- 
| [[Бар]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 284
|- 
| [[Свалява]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 145
|- 
| [[Богуслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 135
|- 
| [[Гуляйполе]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 077
|- 
| [[Зміїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 17 063
|- 
| [[Овруч]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 031
|- 
| [[Верьхнёднїпровск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 976
|- 
| [[Очаків]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 929
|- 
| [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 714
|- 
| [[Ківерцї]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 678
|- 
| [[Пирятин]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 16 664
|- 
| [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 620
|- 
| [[Часів Яр]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 612
|- 
| [[Вільняньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 16 522
|- 
| [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 448
|- 
| [[Апостолове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 439
|- 
| [[Тальне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 16 388
|- 
| [[Арциз]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 16 370
|- 
| [[Новый Буг]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 250
|- 
| [[Тульчин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 136
|- 
| [[Гайворон (місто)|Гайворон]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 16 126
|- 
| [[Городок (Львівська область)|Городок]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 16 082
|- 
| [[Гола Пристань]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 028
|- 
| [[Носівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 966
|- 
| [[Жашків]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 853
|- 
| [[Городище (місто)|Городище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 645
|- 
| [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 592
|- 
| [[Камянка-Днїпровска]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 522
|- 
| [[Петрово-Красносіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 478
|- 
| [[Берислав]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 15 455
|- 
| [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 15 447
|- 
| [[Радомышль]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 326
|- 
| [[Бурштин (місто)|Бурштин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 15 298
|- 
| [[Рахово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 241
|- 
| [[Новгород-Сїверьскый]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 175
|- 
| [[Камянка (місто)|Камянка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 109
|- 
| [[Тетіїв]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 944
|- 
| [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Острог]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Зеленодольск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 14 792
|- 
| [[Вахрушеве]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 773
|- 
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 14 753
|- 
| [[Сторожинець]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 693
|- 
| [[Судак (місто)|Судак]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 14 495
|- 
| [[Сїверьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 393
|- 
| [[Корюківка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 318
|- 
| [[Біляївка (місто)|Біляївка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 14 294
|- 
| [[Гірник (місто)|Гірник]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 207
|- 
| [[Українка (місто)|Українка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 163
|- 
| [[Нова Одеса]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 14 070
|- 
| [[Городня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 043
|- 
|  [[Щастя (місто)|Щастя]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 770
|- 
| [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 757
|- 
| [[Жданівка (місто)|Жданівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 688
|- 
| [[Березне (місто)|Березне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 669
|- 
| [[Теребовля]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 661
|- 
| [[Виникы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 654
|- 
| [[Рожище]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 13 636
|- 
| [[Яворів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 510
|- 
| [[Жовква]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 474
|- 
| [[Тараща]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 452
|- 
| [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 368
|- 
| [[Бершадь]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 13 336
|- 
| [[Україньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 236
|- 
| [[Збараж]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 228
|- 
| [[Новомиргород]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 220
|- 
| [[Узин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 217
|- 
| [[Світлодарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 184
|- 
| [[Соледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 151
|- 
| [[Баштанка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 13 146
|- 
| [[Мала Виска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 132
|- 
| [[Ірміно]]&lt;ref&gt;До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск&lt;/ref&gt;
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 053
|- 
| [[Барвінкове]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 12 998
|- 
| [[Приморьск (Україна)|Приморьск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 12 973
|- 
| [[Мена (місто)|Мена]] 
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 940
|- 
| [[Глобине]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 902
|- 
| [[Гнївань]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 832
|- 
| [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 813
|- 
| [[Ічня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 780
|- 
| [[Новоазовск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 702
|- 
| [[Баранівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 584
|- 
| [[Бучач]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 12 549
|- 
| [[Лохвиця]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 389
|- 
| [[Сновск (місто)|Сновск]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 315
|- 
| [[Бобринець]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 300
|- 
| [[Немирів]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 082
|- 
| [[Кобелякы]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 076
|- 
| [[Родиньске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 996
|- 
| [[Чігырин]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 960
|- 
| [[Бобровиця]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 916
|- 
| [[Соснівка (місто)|Соснівка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 889
|- 
| [[Жыдачів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 798
|- 
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 787
|- 
| [[Моспине]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 736
|- 
| [[Борзна]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 707
|- 
| [[Щолкіне]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 11 699
|- 
| [[Буринь]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 11 678
|- 
| [[Камянка-Бузька]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 674
|- 
| [[Гребінка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 11 662
|- 
| [[Христинівка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 650
|- 
| [[Гірьске]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 473
|- 
| [[Таврійск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 11 452
|- 
| [[Борщів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 11 382
|- 
| [[Зимогіря]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 295
|- 
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 216
|- 
| [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 186
|- 
| [[Помічна]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 946
|- 
| [[Олевск]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 896
|- 
| [[Камінь-Кашырьскый]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 818
|- 
| [[Татарбунары]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 10 797
|- 
| [[Погребище]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 754
|- 
| [[Марінка (місто)|Марінка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 722
|- 
| [[Болехів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 633
|- 
| [[Інкерман]]
| м.[[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 10 628
|- 
| [[Зїньків]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 10 577
|- 
| [[Ходорів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 10 565
|- 
| [[Снятин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 479
|- 
| [[Деражня]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 446
|- 
| [[Любомль]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 395
|- 
| [[Валкы (місто)|Валкы]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 381
|- 
| [[Новоднїстровск]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 342
|- 
| [[Радивилів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 311
|- 
| [[Вуглегірьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 309
|- 
| [[Сокиряны]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 258
|- 
| [[Верьхівцеве]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 142
|- 
| [[Залїщікы]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 10 125
|- 
| [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 10 101
|- 
| [[Білицьке]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 093
|- 
| [[Перещепине]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 041
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=5000&gt;5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 890
|- 
| [[Пустомиты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 798
|- 
| [[Городенка]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 794
|- 
| [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 790
|- 
| [[Тячово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 786
|- 
| [[Семенівка (місто)|Семенівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 656
|- 
| [[Дубровиця]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 644
|- 
| [[Кодима (місто)|Кодима]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 634
|- 
| [[Иршава]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 515
|- 
| [[Березівка (місто)|Березівка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 481
|- 
| [[Ананьїв]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 476
|- 
| [[Монастырище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 9 463
|- 
| [[Липовець (місто)|Липовець]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 9 406
|- 
| [[Вилково]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 260
|- 
| [[Радехів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 230
|- 
| [[Мостиска]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 150
|- 
| [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 097
|- 
| [[Новодружеск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 025
|- 
| [[Заводьске]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 9 024
|- 
| [[Алупка]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 9 018
|- 
| [[Горохів]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 9 015
|- 
| [[Привіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 004
|- 
| [[Чоп]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 919
|- 
| [[Заставна]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 866
|- 
| [[Зориньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 838
|- 
| [[Тлумач]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 831
|- 
| [[Теплодар]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 8 830
|- 
| [[Ланівцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 680
|- 
| [[Буск]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 673
|- 
| [[Корець]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 649
|- 
| [[Рогатин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 607
|- 
| [[Південне (місто)|Південне]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 516
|- 
| [[Дубляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 469
|- 
| [[Ржыщів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 8 447
|- 
| [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 400
|- 
| [[Ворожба (місто)|Ворожба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 8 384
|- 
| [[Косів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 301
|- 
| [[Почаїв]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 240
|- 
| [[Рава-Руська]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 070
|- 
| [[Молочаньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 7 964
|- 
| [[Яремче]]&lt;ref&gt;До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча&lt;/ref&gt;
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 7 850
|- 
| [[Турка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 681
|- 
| [[Кіцмань]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 7 608
|- 
| [[Перемышляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 565
|- 
| [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 526
|- 
| [[Середина-Буда]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 7 511
|- 
| [[Зборів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 436
|- 
| [[Хоростків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 306
|- 
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 194
|- 
| [[Шаргород]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 7 161
|- 
| [[Перечин]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 083
|- 
| [[Олександрівск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 045
|- 
| [[Копичинцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 036
|- 
| [[Сколе]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 742
|- 
| [[Залізне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 6 725
|- 
| [[Судова Вишня]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 668
|- 
| [[Галич]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 6 495
|- 
| [[Моршин]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 482
|- 
| [[Монастыриска]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 6 344
|- 
| [[Міусиньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 6 029
|- 
| [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 987
|- 
| [[Великы Мосты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 925
|- 
| [[Дружба (місто)|Дружба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 5 726
|- 
| [[Старый Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 706
|- 
| [[Шумск]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 5 161
|- 
| [[Святогірьск]]&lt;ref&gt;До 2003 року — Словяногірьск&lt;/ref&gt;
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 136
|- 
| [[Алмазна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 5 061
|- 
| [[Вижниця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 021
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=2500&gt;2500&amp;nbsp;— 5000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Добромиль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 976
|- 
| [[Рудкы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 942
|- 
| [[Хырів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 590
|- 
| [[Скалат]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 4 036
|- 
| [[Комарно]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 994
|- 
| [[Бібрка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 980
|- 
| [[Новый Калинів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 582
|- 
| [[Глиняны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 378
|- 
| [[Підгайцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 3 280
|- 
| [[Батурин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 078
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=0&gt;Менше 2500&lt;/div&gt;
|- 
| [[Белз]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 2 478
|- 
| [[Устилуг]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 2 283
|- 
| [[Герца]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 2 068
|- 
| [[Берестечко]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 1 904
|- 
| [[Угнів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 1 021
|- 
| [[Чорнобиль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0
|- 
| [[Припять (місто)|Припять]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0

|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня]
* [https://archive.is/20121210043906/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&amp;men=gcis&amp;lng=en&amp;gln=xx&amp;dat=32&amp;geo=-220&amp;srt=1npn&amp;col=aohdq&amp;pt=c&amp;va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine]

[[Катеґорія:Міста Україны|*]]</text>
      <sha1>1w4uusrm9eiyugsh3xr7shperifqvec</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158517</id>
      <parentid>158516</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:41:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158517</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="62014" sha1="4u2bctuncic1okrvcjrq85rupiq24fl" xml:space="preserve">[[Україна|Українї]], станом на [[1. януара]] [[2020]] року, є 460 [[Місто|міст]], 886 сел містьского тіпа і 27 163 [[село|сел]]&lt;ref name=&quot;stat2012&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]&lt;/ref&gt;. 

Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]].

В період з [[2001|2001]] по [[2022]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]]) до 3 ([[Київ]], [[Харків]], [[Одеса]]).

Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях.

В містах прожыває бівше як 68 % населїня. 

[[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]]   

Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]].
__TOC__

== Міста Україны (подля населїня) ==
&lt;center&gt;[[#1000000|Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#500000|500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#250000|250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000]] | [[#100000|100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000]] | [[#50000|50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000]] | [[#25000|25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000]] | [[#10000|10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000]] | [[#5000|5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000]] | [[#2500|2500&amp;nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]&lt;/center&gt;
{| class=wikitable width=100%
! [[Місто]]
! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто
! Чисельность населїня (2020)
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=1000000&gt;Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Київ]]
| місто [[Київ]]
|  align=right NOWRAP | 2 967 360
|- 
| [[Харків]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 1 443 207
|- 
| [[Одеса]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 1 017 699
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=500000&gt;500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|-
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]]&lt;ref&gt;У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&amp;nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 990 724
|- 
| [[Донецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 908 456
|- 
| [[Запоріжя]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 731 922
|- 
| [[Львів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
| align=right NOWRAP | 724 314
|- 
| [[Кривый Ріг]]&lt;ref&gt;У тому числі м.&amp;nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 619 278
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=250000&gt;250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Миколаїв]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 480 080
|- 
| [[Маріуполь]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 436 569
|- 
| [[Севастополь]]
| місто [[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 403 893
|- 
| [[Луганьск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 401 297
|-
| [[Вінниця|Вінниця]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 370 707
|- 
| [[Сімферополь]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 342 054
|- 
| [[Макіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 341 362
|- 
| [[Херсон]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 286 958
|- 
| [[Чернїгів]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 286 899
|- 
| [[Полтава]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 286 649
|- 
| [[Черкасы]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 274 762
|- 
| [[Хмельницькый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
| align=right NOWRAP | 273 713
|-
| [[Чернівцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 267 060
|- 
| [[Житомир]]
| [[Житомирьска область|Житомирьска]]
| align=right NOWRAP | 264 318
|-
| [[Сумы]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 262 119
|-
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=100000&gt;100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Рівне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 246 003
|-
| [[Горлівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
| align=right NOWRAP | 242 224
|- 
| [[Івано-Франківск]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 237 686
|- 
| [[Камяньске]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
| align=right NOWRAP | 231 915
|-
| [[Кропивницькый]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
| align=right NOWRAP | 225 339
|- 
| [[Тернопіль]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 223 462
|- 
| [[Кременчук]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 219 022
|- 
| [[Луцьк]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 217 315
|- 
| [[Біла Церква]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 209 238
|- 
| [[Краматорьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 152 120
|- 
| [[Мелітополь]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 151 948
|- 
| [[Керч]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 151 548
|- 
| [[Ужгород]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 115 512
|- 
| [[Бердяньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 109 187
|-
| [[Нїкополь]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 109 122
|- 
| [[Словяньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 108 363
|-  
| [[Бровары]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 108 349
|- 
| [[Євпаторія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 108 248
|- 
| [[Алчевск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 106 941
|- 
| [[Павлоград]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 104 225
|- 
| [[Северодонецьк]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 102 396
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=50000&gt;50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Камянець-Подольскый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 98 970
|- 
| [[Лисичаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 96 161
|- 
| [[Мукачово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 85 796
|- 
| [[Конотоп]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 85 603
|- 
| [[Умань]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 82 603
|- 
| [[Хрустальный]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 79 957
|- 
| [[Ялта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 79 056
|- 
| [[Олександрія]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 78 366
|- 
| [[Єнакієве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 77 355
|- 
| [[Дрогобич]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 75 396
|- 
| [[Бердичів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 839
|- 
| [[Шостка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 74 125
|- 
| [[Кадіївка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 053
|- 
| [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 73 212
|- 
| [[Ізмаїл]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 71 299
|- 
| [[Новомосковск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 70 357
|- 
| [[Костянтинівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 69 817
|- 
| [[Ковель]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 68 240
|- 
| [[Нїжин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 68 007
|- 
| [[Феодосія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 68 001
|- 
| [[Сміла]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 66 972
|- 
| [[Калуш]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 66 140
|- 
| [[Червоноград]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 65 871
|- 
| [[Первомайск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 64 103
|-
| [[Довжаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 184
|- 
| [[Бориспіль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 63 169
|- 
| [[Коростень]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 62 833
|- 
| [[Покровск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 61 770
|- 
| [[Коломыя]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 61 265
|- 
| [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 60 084
|- 
| [[Стрый (город)|Стрый]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 59 730
|- 
| [[Чистякове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 72 346
|- 
| [[Рубіжне]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 65 322
|- 
| [[Прилукы]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 64 861
|- 
| [[Дружківка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 557
|- 
| [[Харцизьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 175
|- 
| [[Лозова (Харківска область)|Лозова]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 64 041
|- 
| [[Антрацит (місто)|Антрацит]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 698
|- 
| [[Шахтарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 59 589
|- 
| [[Снїжне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 58 496
|- 
| [[Новоград-Волиньскый]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 56 259
|- 
| [[Енергодар]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 56 242
|- 
| [[Ізюм]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 56 114
|- 
| [[Мирноград]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 54 787
|- 
| [[Брянка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 54 767
|- 
| [[Чорноморск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 54 151
|- 
| [[Нововолиньск]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 53 838
|- 
| [[Ровенькы]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 53 725
|- 
| [[Жовты Воды]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 53 582
|- 
| [[Лубны]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 52 572
|- 
| [[Нова Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 52 137
|- 
| [[Фастів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 51 976
|- 
| [[Білгород-Днїстровскый]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 51 890
|- 
| [[Горішнї Плавнї]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 51 740
|- 
| [[Сорокине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 560
|- 
| [[Ромны]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 448
|- 
| [[Охтирка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 399
|- 
| [[Світловодьск]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 094
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=25000&gt;25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Марганець (місто)|Марганець]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 49 592
|- 
| [[Шепетівка]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 48 212
|- 
| [[Покров (місто)|Покров]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 44 834
|- 
| [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 43 371
|- 
| [[Джанкой]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 43 343
|- 
| [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 43 082
|- 
| [[Миргород]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 42 886
|- 
| [[Вознесеньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 42 634
|- 
| [[Подільск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 40 718
|- 
| [[Васильків]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 39 722
|- 
| [[Дубно (город)|Дубно]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 39 146
|- 
| [[Вараш]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 38 830
|- 
| [[Володимир (місто)|Володимир]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 256
|- 
| [[Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 238
|- 
| [[Южноукраїньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївсьа]]
|  align=right NOWRAP | 38 206
|- 
| [[Борислав]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 38 122
|- 
| [[Ясинувата]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 552
|- 
| [[Жмеринка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 37 349
|- 
| [[Авдіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 210
|- 
| [[Чугуїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 36 789
|- 
| [[Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 36 556
|- 
| [[Токмак]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 36 275
|- 
| [[Боярка (місто)|Боярка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 35 968
|- 
| [[Глухів]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 35 768
|- 
| [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 35 638
|- 
| [[Старокостянтинів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 35 206
|- 
| [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 35 199
|- 
| [[Вишневе (місто)|Вишневе]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 34 465
|- 
| [[Нетішин]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 358
|- 
| [[Славута]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 340
|- 
| [[Могилів-Подільскый]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 32 853
|- 
| [[Обухів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 32 776
|- 
| [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 523
|- 
| [[Купяньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 449
|- 
| [[Балаклія]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 408
|- 
| [[Синельникове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 32 302
|- 
| [[Переяслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 31 634
|- 
| [[Алушта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 440
|- 
| [[Трускавець]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 31 037
|- 
| [[Яны Капу]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 023
|- 
| [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 910
|- 
| [[Костопіль]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 30 467
|- 
| [[Дебальцеве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 246
|- 
| [[Перевальск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 665
|- 
| [[Сакы]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 29 416
|- 
| [[Знамянка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 412
|- 
| [[Тернівка]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 226
|- 
| [[Першотравеньск]]
| [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 140
|- 
| [[Хуст]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 080
|- 
| [[Чортків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 29 057
|- 
| [[Лебедин]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 28 948
|- 
| [[Золотоноша]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 28 793
|- 
| [[Буча (місто)|Буча]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 28 533
|- 
| [[Новый Розділ]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 28 227
|- 
| [[Лиман (місто)|Лиман]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 28 172
|- 
| [[Сарны]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 144
|- 
| [[Малин]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 113
|- 
| [[Хмільник]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 27 898
|- 
| [[Бахчісарай]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 27 549
|- 
| [[Селідовоє (Украйина)|Селідовоє]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 26 793
|- 
| [[Берегово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 735
|- 
| [[Канів]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 26 657
|- 
| [[Козятин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 26 635
|- 
| [[Новояворівск]]&lt;ref&gt;До 2008 року – Новояворівске&lt;/ref&gt;
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 26 483
|- 
| [[Коростишів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 068
|- 
| [[Попасна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 951
|- 
| [[Виноградово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 760
|- 
| [[Гайсин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 25 640
|- 
| [[Молодогвардійск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 528
|- 
| [[Кролевець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 25 183
|- 
| [[Мерефа]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 25 018
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=10000&gt;10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Волноваха]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 647
|- 
| [[Здолбунів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 612
|- 
| [[Креміна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 447
|- 
| [[Славутич]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 24 402
|- 
| [[Докучаєвск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 383
|- 
| [[Люботин (Україна)|Люботин]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 24 173
|- 
| [[Олешкы]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 24 123
|- 
| [[Южне (місто)|Южне]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 23 977
|- 
| [[Армяньск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 23 869
|- 
| [[Вільногірьск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 23 782
|- 
| [[Яготин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 23 659
|- 
| [[Суходільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 23 642
|- 
| [[Золочів (Львівска область)|Золочів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 481
|- 
| [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 23 308
|- 
| [[Броды]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 239
|- 
| [[Полоне]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 23 211
|- 
| [[Вышгород]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 22 933
|- 
| [[Гадяч]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 22 698
|- 
| [[Красноград]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 22 670
|- 
| [[Кілія]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 22 594
|- 
| [[Старобільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 22 371
|- 
| [[Ладижин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 22 219
|- 
| [[Пологы (місто)|Пологы]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 22 206
|- 
| [[Амвросіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 22 130
|- 
| [[Кременець]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 22 051
|- 
| [[Генїческ]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 21 793
|- 
| [[Сокаль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 21 693
|- 
| [[Курахове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 21 479
|- 
| [[Днїпрорудне]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 21 054
|- 
| [[Волочіск]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 958
|- 
| [[Надвірна]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 932
|- 
| [[Долина (місто)|Долина]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 906
|- 
| [[Стебник]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 863
|- 
| [[Вовчаньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 695
|- 
| [[Красилів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 580
|- 
| [[Пятихаткы]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 20 563
|- 
| [[Рені|Ренї]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 20 481
|- 
| [[Бахмач]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 332
|- 
| [[Дергачі]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 258
|- 
| [[Ватутїне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 20 156
|- 
| [[Калинівка (місто)|Калинівка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 061
|- 
| [[Балта (варош)|Балта]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 19 962
|- 
| [[Звенигородка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 901
|- 
| [[Зугрес]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 19 859
|- 
| [[Скадовск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 19 641
|- 
| [[Сватове]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 495
|- 
| [[Шпола]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 427
|- 
| [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 353
|- 
| [[Корсунь-Шевченківскый]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 311
|- 
| [[Лутугине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 833
|- 
| [[Білогірск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 18 790
|- 
| [[Долиньска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 768
|- 
| [[Ізяслав]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 18 444
|- 
| [[Білопіля]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 18 384
|- 
| [[Богодухів]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 18 224
|- 
| [[Сквира]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 18 126
|- 
| [[Карлівка (місто)|Карлівка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 17 995
|- 
| [[Оріхів]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 955
|- 
| [[Білозерске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 868
|- 
| [[Золоте]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 836
|- 
| [[Бунге]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 813
|- 
| [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 17 763
|- 
| [[Роздїльна]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 754
|- 
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 746
|- 
| [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 680
|- 
| [[Іловайск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 620
|- 
| [[Бережаны]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 17 617
|- 
| [[Новогродівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 473
|- 
| [[Вугледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 440
|- 
| [[Березань (місто)|Березань]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 367
|- 
| [[Путивль]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 17 354
|- 
| [[Болград]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 353
|- 
| [[Бар]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 284
|- 
| [[Свалява]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 145
|- 
| [[Богуслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 135
|- 
| [[Гуляйполе]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 077
|- 
| [[Зміїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 17 063
|- 
| [[Овруч]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 031
|- 
| [[Верьхнёднїпровск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 976
|- 
| [[Очаків]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 929
|- 
| [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 714
|- 
| [[Ківерцї]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 678
|- 
| [[Пирятин]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 16 664
|- 
| [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 620
|- 
| [[Часів Яр]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 612
|- 
| [[Вільняньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 16 522
|- 
| [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 448
|- 
| [[Апостолове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 439
|- 
| [[Тальне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 16 388
|- 
| [[Арциз]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 16 370
|- 
| [[Новый Буг]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 250
|- 
| [[Тульчин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 136
|- 
| [[Гайворон (місто)|Гайворон]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 16 126
|- 
| [[Городок (Львівська область)|Городок]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 16 082
|- 
| [[Гола Пристань]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 028
|- 
| [[Носівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 966
|- 
| [[Жашків]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 853
|- 
| [[Городище (місто)|Городище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 645
|- 
| [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 592
|- 
| [[Камянка-Днїпровска]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 522
|- 
| [[Петрово-Красносіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 478
|- 
| [[Берислав]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 15 455
|- 
| [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 15 447
|- 
| [[Радомышль]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 326
|- 
| [[Бурштин (місто)|Бурштин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 15 298
|- 
| [[Рахово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 241
|- 
| [[Новгород-Сїверьскый]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 175
|- 
| [[Камянка (місто)|Камянка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 109
|- 
| [[Тетіїв]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 944
|- 
| [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Острог]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Зеленодольск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 14 792
|- 
| [[Вахрушеве]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 773
|- 
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 14 753
|- 
| [[Сторожинець]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 693
|- 
| [[Судак (місто)|Судак]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 14 495
|- 
| [[Сїверьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 393
|- 
| [[Корюківка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 318
|- 
| [[Біляївка (місто)|Біляївка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 14 294
|- 
| [[Гірник (місто)|Гірник]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 207
|- 
| [[Українка (місто)|Українка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 163
|- 
| [[Нова Одеса]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 14 070
|- 
| [[Городня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 043
|- 
|  [[Щастя (місто)|Щастя]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 770
|- 
| [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 757
|- 
| [[Жданівка (місто)|Жданівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 688
|- 
| [[Березне (місто)|Березне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 669
|- 
| [[Теребовля]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 661
|- 
| [[Виникы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 654
|- 
| [[Рожище]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 13 636
|- 
| [[Яворів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 510
|- 
| [[Жовква]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 474
|- 
| [[Тараща]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 452
|- 
| [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 368
|- 
| [[Бершадь]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 13 336
|- 
| [[Україньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 236
|- 
| [[Збараж]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 228
|- 
| [[Новомиргород]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 220
|- 
| [[Узин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 217
|- 
| [[Світлодарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 184
|- 
| [[Соледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 151
|- 
| [[Баштанка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 13 146
|- 
| [[Мала Виска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 132
|- 
| [[Ірміно]]&lt;ref&gt;До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск&lt;/ref&gt;
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 053
|- 
| [[Барвінкове]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 12 998
|- 
| [[Приморьск (Україна)|Приморьск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 12 973
|- 
| [[Мена (місто)|Мена]] 
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 940
|- 
| [[Глобине]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 902
|- 
| [[Гнївань]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 832
|- 
| [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 813
|- 
| [[Ічня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 780
|- 
| [[Новоазовск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 702
|- 
| [[Баранівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 584
|- 
| [[Бучач]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 12 549
|- 
| [[Лохвиця]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 389
|- 
| [[Сновск (місто)|Сновск]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 315
|- 
| [[Бобринець]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 300
|- 
| [[Немирів]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 082
|- 
| [[Кобелякы]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 076
|- 
| [[Родиньске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 996
|- 
| [[Чігырин]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 960
|- 
| [[Бобровиця]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 916
|- 
| [[Соснівка (місто)|Соснівка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 889
|- 
| [[Жыдачів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 798
|- 
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 787
|- 
| [[Моспине]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 736
|- 
| [[Борзна]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 707
|- 
| [[Щолкіне]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 11 699
|- 
| [[Буринь]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 11 678
|- 
| [[Камянка-Бузька]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 674
|- 
| [[Гребінка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 11 662
|- 
| [[Христинівка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 650
|- 
| [[Гірьске]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 473
|- 
| [[Таврійск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 11 452
|- 
| [[Борщів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 11 382
|- 
| [[Зимогіря]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 295
|- 
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 216
|- 
| [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 186
|- 
| [[Помічна]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 946
|- 
| [[Олевск]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 896
|- 
| [[Камінь-Кашырьскый]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 818
|- 
| [[Татарбунары]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 10 797
|- 
| [[Погребище]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 754
|- 
| [[Марінка (місто)|Марінка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 722
|- 
| [[Болехів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 633
|- 
| [[Інкерман]]
| м.[[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 10 628
|- 
| [[Зїньків]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 10 577
|- 
| [[Ходорів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 10 565
|- 
| [[Снятин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 479
|- 
| [[Деражня]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 446
|- 
| [[Любомль]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 395
|- 
| [[Валкы (місто)|Валкы]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 381
|- 
| [[Новоднїстровск]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 342
|- 
| [[Радивилів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 311
|- 
| [[Вуглегірьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 309
|- 
| [[Сокиряны]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 258
|- 
| [[Верьхівцеве]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 142
|- 
| [[Залїщікы]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 10 125
|- 
| [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 10 101
|- 
| [[Білицьке]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 093
|- 
| [[Перещепине]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 041
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=5000&gt;5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 890
|- 
| [[Пустомиты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 798
|- 
| [[Городенка]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 794
|- 
| [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 790
|- 
| [[Тячово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 786
|- 
| [[Семенівка (місто)|Семенівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 656
|- 
| [[Дубровиця]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 644
|- 
| [[Кодима (місто)|Кодима]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 634
|- 
| [[Иршава]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 515
|- 
| [[Березівка (місто)|Березівка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 481
|- 
| [[Ананьїв]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 476
|- 
| [[Монастырище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 9 463
|- 
| [[Липовець (місто)|Липовець]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 9 406
|- 
| [[Вилково]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 260
|- 
| [[Радехів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 230
|- 
| [[Мостиска]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 150
|- 
| [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 097
|- 
| [[Новодружеск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 025
|- 
| [[Заводьске]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 9 024
|- 
| [[Алупка]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 9 018
|- 
| [[Горохів]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 9 015
|- 
| [[Привіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 004
|- 
| [[Чоп]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 919
|- 
| [[Заставна]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 866
|- 
| [[Зориньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 838
|- 
| [[Тлумач]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 831
|- 
| [[Теплодар]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 8 830
|- 
| [[Ланівцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 680
|- 
| [[Буск]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 673
|- 
| [[Корець]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 649
|- 
| [[Рогатин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 607
|- 
| [[Південне (місто)|Південне]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 516
|- 
| [[Дубляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 469
|- 
| [[Ржыщів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 8 447
|- 
| [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 400
|- 
| [[Ворожба (місто)|Ворожба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 8 384
|- 
| [[Косів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 301
|- 
| [[Почаїв]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 240
|- 
| [[Рава-Руська]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 070
|- 
| [[Молочаньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 7 964
|- 
| [[Яремче]]&lt;ref&gt;До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча&lt;/ref&gt;
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 7 850
|- 
| [[Турка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 681
|- 
| [[Кіцмань]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 7 608
|- 
| [[Перемышляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 565
|- 
| [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 526
|- 
| [[Середина-Буда]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 7 511
|- 
| [[Зборів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 436
|- 
| [[Хоростків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 306
|- 
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 194
|- 
| [[Шаргород]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 7 161
|- 
| [[Перечин]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 083
|- 
| [[Олександрівск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 045
|- 
| [[Копичинцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 036
|- 
| [[Сколе]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 742
|- 
| [[Залізне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 6 725
|- 
| [[Судова Вишня]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 668
|- 
| [[Галич]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 6 495
|- 
| [[Моршин]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 482
|- 
| [[Монастыриска]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 6 344
|- 
| [[Міусиньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 6 029
|- 
| [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 987
|- 
| [[Великы Мосты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 925
|- 
| [[Дружба (місто)|Дружба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 5 726
|- 
| [[Старый Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 706
|- 
| [[Шумск]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 5 161
|- 
| [[Святогірьск]]&lt;ref&gt;До 2003 року — Словяногірьск&lt;/ref&gt;
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 136
|- 
| [[Алмазна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 5 061
|- 
| [[Вижниця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 021
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=2500&gt;2500&amp;nbsp;— 5000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Добромиль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 976
|- 
| [[Рудкы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 942
|- 
| [[Хырів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 590
|- 
| [[Скалат]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 4 036
|- 
| [[Комарно]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 994
|- 
| [[Бібрка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 980
|- 
| [[Новый Калинів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 582
|- 
| [[Глиняны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 378
|- 
| [[Підгайцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 3 280
|- 
| [[Батурин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 078
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=0&gt;Менше 2500&lt;/div&gt;
|- 
| [[Белз]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 2 478
|- 
| [[Устилуг]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 2 283
|- 
| [[Герца]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 2 068
|- 
| [[Берестечко]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 1 904
|- 
| [[Угнів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 1 021
|- 
| [[Чорнобиль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0
|- 
| [[Припять (місто)|Припять]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0

|}

== Приміткы ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня]
* [https://archive.is/20121210043906/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&amp;men=gcis&amp;lng=en&amp;gln=xx&amp;dat=32&amp;geo=-220&amp;srt=1npn&amp;col=aohdq&amp;pt=c&amp;va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine]

[[Катеґорія:Міста Україны|*]]</text>
      <sha1>4u2bctuncic1okrvcjrq85rupiq24fl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158518</id>
      <parentid>158517</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:42:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158518</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="62012" sha1="mrmg0lq7kbmh1wcf5bd3o7y6ck0pt8f" xml:space="preserve">[[Україна|Українї]], станом на [[1. януара]] [[2020]] року, є 460 [[Місто|міст]], 886 сел містьского тіпа і 27 163 [[село|сел]]&lt;ref name=&quot;stat2012&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]&lt;/ref&gt;. 

Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]].

В період з [[2001|2001]] по [[2022]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]]) до 3 ([[Київ]], [[Харків]], [[Одеса]]).

Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях.

В містах прожыває бівше як 68 % населїня. 

[[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]]   

Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]].
__TOC__

== Міста Україны (подля населїня) ==
&lt;center&gt;[[#1000000|Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#500000|500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#250000|250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000]] | [[#100000|100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000]] | [[#50000|50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000]] | [[#25000|25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000]] | [[#10000|10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000]] | [[#5000|5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000]] | [[#2500|2500&amp;nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]&lt;/center&gt;
{| class=wikitable width=100%
! [[Місто]]
! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто
! Чисельность населїня (2020)
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=1000000&gt;Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Київ]]
| місто [[Київ]]
|  align=right NOWRAP | 2 967 360
|- 
| [[Харків]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 1 443 207
|- 
| [[Одеса]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 1 017 699
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=500000&gt;500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|-
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]]&lt;ref&gt;У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&amp;nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 990 724
|- 
| [[Донецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 908 456
|- 
| [[Запоріжя]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 731 922
|- 
| [[Львів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
| align=right NOWRAP | 724 314
|- 
| [[Кривый Ріг]]&lt;ref&gt;У тому числі м.&amp;nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 619 278
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=250000&gt;250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Миколаїв]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 480 080
|- 
| [[Маріуполь]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 436 569
|- 
| [[Севастополь]]
| місто [[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 403 893
|- 
| [[Луганьск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 401 297
|-
| [[Вінниця|Вінниця]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 370 707
|- 
| [[Сімферополь]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 342 054
|- 
| [[Макіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 341 362
|- 
| [[Херсон]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 286 958
|- 
| [[Чернїгів]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 286 899
|- 
| [[Полтава]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 286 649
|- 
| [[Черкасы]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 274 762
|- 
| [[Хмельницькый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
| align=right NOWRAP | 273 713
|-
| [[Чернівцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 267 060
|- 
| [[Житомир]]
| [[Житомирьска область|Житомирьска]]
| align=right NOWRAP | 264 318
|-
| [[Сумы]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 262 119
|-
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=100000&gt;100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Рівне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 246 003
|-
| [[Горлівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
| align=right NOWRAP | 242 224
|- 
| [[Івано-Франківск]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 237 686
|- 
| [[Камяньске]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
| align=right NOWRAP | 231 915
|-
| [[Кропивницькый]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
| align=right NOWRAP | 225 339
|- 
| [[Тернопіль]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 223 462
|- 
| [[Кременчук]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 219 022
|- 
| [[Луцьк]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 217 315
|- 
| [[Біла Церква]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 209 238
|- 
| [[Краматорьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 152 120
|- 
| [[Мелітополь]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 151 948
|- 
| [[Керч]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 151 548
|- 
| [[Ужгород]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 115 512
|- 
| [[Бердяньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 109 187
|-
| [[Нїкополь]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 109 122
|- 
| [[Словяньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 108 363
|-  
| [[Бровары]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 108 349
|- 
| [[Євпаторія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 108 248
|- 
| [[Алчевск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 106 941
|- 
| [[Павлоград]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 104 225
|- 
| [[Северодонецьк]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 102 396
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=50000&gt;50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Камянець-Подольскый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 98 970
|- 
| [[Лисичаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 96 161
|- 
| [[Мукачово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 85 796
|- 
| [[Конотоп]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 85 603
|- 
| [[Умань]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 82 603
|- 
| [[Хрустальный]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 79 957
|- 
| [[Ялта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 79 056
|- 
| [[Олександрія]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 78 366
|- 
| [[Єнакієве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 77 355
|- 
| [[Дрогобич]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 75 396
|- 
| [[Бердичів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 839
|- 
| [[Шостка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 74 125
|- 
| [[Кадіївка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 74 053
|- 
| [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 73 212
|- 
| [[Ізмаїл]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 71 299
|- 
| [[Новомосковск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 70 357
|- 
| [[Костянтинівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 69 817
|- 
| [[Ковель]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 68 240
|- 
| [[Нїжин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 68 007
|- 
| [[Феодосія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 68 001
|- 
| [[Сміла]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 66 972
|- 
| [[Калуш]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 66 140
|- 
| [[Червоноград]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 65 871
|- 
| [[Первомайск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 64 103
|-
| [[Довжаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 184
|- 
| [[Бориспіль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 63 169
|- 
| [[Коростень]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 62 833
|- 
| [[Покровск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 61 770
|- 
| [[Коломыя]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 61 265
|- 
| [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 60 084
|- 
| [[Стрый (город)|Стрый]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 59 730
|- 
| [[Чистякове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 72 346
|- 
| [[Рубіжне]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 65 322
|- 
| [[Прилукы]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 64 861
|- 
| [[Дружківка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 557
|- 
| [[Харцизьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 175
|- 
| [[Лозова (Харківска область)|Лозова]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 64 041
|- 
| [[Антрацит (місто)|Антрацит]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 698
|- 
| [[Шахтарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 59 589
|- 
| [[Снїжне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 58 496
|- 
| [[Новоград-Волиньскый]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 56 259
|- 
| [[Енергодар]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 56 242
|- 
| [[Ізюм]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 56 114
|- 
| [[Мирноград]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 54 787
|- 
| [[Брянка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 54 767
|- 
| [[Чорноморск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 54 151
|- 
| [[Нововолиньск]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 53 838
|- 
| [[Ровенькы]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 53 725
|- 
| [[Жовты Воды]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 53 582
|- 
| [[Лубны]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 52 572
|- 
| [[Нова Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 52 137
|- 
| [[Фастів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 51 976
|- 
| [[Білгород-Днїстровскый]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 51 890
|- 
| [[Горішнї Плавнї]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 51 740
|- 
| [[Сорокине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 560
|- 
| [[Ромны]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 448
|- 
| [[Охтирка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 399
|- 
| [[Світловодьск]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 094
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=25000&gt;25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Марганець (місто)|Марганець]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 49 592
|- 
| [[Шепетівка]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 48 212
|- 
| [[Покров (місто)|Покров]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 44 834
|- 
| [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 43 371
|- 
| [[Джанкой]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 43 343
|- 
| [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 43 082
|- 
| [[Миргород]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 42 886
|- 
| [[Вознесеньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 42 634
|- 
| [[Подільск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 40 718
|- 
| [[Васильків]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 39 722
|- 
| [[Дубно (город)|Дубно]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 39 146
|- 
| [[Вараш]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 38 830
|- 
| [[Володимир (місто)|Володимир]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 256
|- 
| [[Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 238
|- 
| [[Южноукраїньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївсьа]]
|  align=right NOWRAP | 38 206
|- 
| [[Борислав]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 38 122
|- 
| [[Ясинувата]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 552
|- 
| [[Жмеринка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 37 349
|- 
| [[Авдіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 210
|- 
| [[Чугуїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 36 789
|- 
| [[Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 36 556
|- 
| [[Токмак]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 36 275
|- 
| [[Боярка (місто)|Боярка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 35 968
|- 
| [[Глухів]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 35 768
|- 
| [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 35 638
|- 
| [[Старокостянтинів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 35 206
|- 
| [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 35 199
|- 
| [[Вишневе (місто)|Вишневе]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 34 465
|- 
| [[Нетішин]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 358
|- 
| [[Славута]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 340
|- 
| [[Могилів-Подільскый]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 32 853
|- 
| [[Обухів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 32 776
|- 
| [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 523
|- 
| [[Купяньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 449
|- 
| [[Балаклія]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 408
|- 
| [[Синельникове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 32 302
|- 
| [[Переяслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 31 634
|- 
| [[Алушта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 440
|- 
| [[Трускавець]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 31 037
|- 
| [[Яны Капу]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 023
|- 
| [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 910
|- 
| [[Костопіль]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 30 467
|- 
| [[Дебальцеве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 246
|- 
| [[Перевальск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 665
|- 
| [[Сакы]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 29 416
|- 
| [[Знамянка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 412
|- 
| [[Тернівка]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 226
|- 
| [[Першотравеньск]]
| [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 140
|- 
| [[Хуст]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 080
|- 
| [[Чортків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 29 057
|- 
| [[Лебедин]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 28 948
|- 
| [[Золотоноша]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 28 793
|- 
| [[Буча (місто)|Буча]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 28 533
|- 
| [[Новый Розділ]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 28 227
|- 
| [[Лиман (місто)|Лиман]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 28 172
|- 
| [[Сарны]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 144
|- 
| [[Малин]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 113
|- 
| [[Хмільник]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 27 898
|- 
| [[Бахчісарай]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 27 549
|- 
| [[Селідовоє (Украйина)|Селідовоє]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 26 793
|- 
| [[Берегово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 735
|- 
| [[Канів]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 26 657
|- 
| [[Козятин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 26 635
|- 
| [[Новояворівск]]&lt;ref&gt;До 2008 року – Новояворівске&lt;/ref&gt;
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 26 483
|- 
| [[Коростишів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 068
|- 
| [[Попасна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 951
|- 
| [[Виноградово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 760
|- 
| [[Гайсин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 25 640
|- 
| [[Молодогвардійск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 528
|- 
| [[Кролевець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 25 183
|- 
| [[Мерефа]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 25 018
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=10000&gt;10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Волноваха]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 647
|- 
| [[Здолбунів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 612
|- 
| [[Креміна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 447
|- 
| [[Славутич]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 24 402
|- 
| [[Докучаєвск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 383
|- 
| [[Люботин (Україна)|Люботин]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 24 173
|- 
| [[Олешкы]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 24 123
|- 
| [[Южне (місто)|Южне]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 23 977
|- 
| [[Армяньск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 23 869
|- 
| [[Вільногірьск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 23 782
|- 
| [[Яготин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 23 659
|- 
| [[Суходільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 23 642
|- 
| [[Золочів (Львівска область)|Золочів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 481
|- 
| [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 23 308
|- 
| [[Броды]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 239
|- 
| [[Полоне]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 23 211
|- 
| [[Вышгород]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 22 933
|- 
| [[Гадяч]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 22 698
|- 
| [[Красноград]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 22 670
|- 
| [[Кілія]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 22 594
|- 
| [[Старобільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 22 371
|- 
| [[Ладижин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 22 219
|- 
| [[Пологы (місто)|Пологы]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 22 206
|- 
| [[Амвросіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 22 130
|- 
| [[Кременець]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 22 051
|- 
| [[Генїческ]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 21 793
|- 
| [[Сокаль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 21 693
|- 
| [[Курахове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 21 479
|- 
| [[Днїпрорудне]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 21 054
|- 
| [[Волочіск]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 958
|- 
| [[Надвірна]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 932
|- 
| [[Долина (місто)|Долина]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 906
|- 
| [[Стебник]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 863
|- 
| [[Вовчаньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 695
|- 
| [[Красилів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 580
|- 
| [[Пятихаткы]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 20 563
|- 
| [[Рені|Ренї]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 20 481
|- 
| [[Бахмач]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 332
|- 
| [[Дергачі]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 258
|- 
| [[Ватутїне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 20 156
|- 
| [[Калинівка (місто)|Калинівка]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 061
|- 
| [[Балта (варош)|Балта]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 19 962
|- 
| [[Звенигородка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 901
|- 
| [[Зугрес]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 19 859
|- 
| [[Скадовск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 19 641
|- 
| [[Сватове]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 495
|- 
| [[Шпола]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 427
|- 
| [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 353
|- 
| [[Корсунь-Шевченківскый]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 311
|- 
| [[Лутугине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 833
|- 
| [[Білогірск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 18 790
|- 
| [[Долиньска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 768
|- 
| [[Ізяслав]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 18 444
|- 
| [[Білопіля]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 18 384
|- 
| [[Богодухів]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 18 224
|- 
| [[Сквира]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 18 126
|- 
| [[Карлівка (місто)|Карлівка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 17 995
|- 
| [[Оріхів]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 955
|- 
| [[Білозерске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 868
|- 
| [[Золоте]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 836
|- 
| [[Бунге]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 813
|- 
| [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 17 763
|- 
| [[Роздїльна]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 754
|- 
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 746
|- 
| [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 680
|- 
| [[Іловайск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 620
|- 
| [[Бережаны]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 17 617
|- 
| [[Новогродівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 473
|- 
| [[Вугледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 440
|- 
| [[Березань (місто)|Березань]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 367
|- 
| [[Путивль]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 17 354
|- 
| [[Болград]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 353
|- 
| [[Бар]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 284
|- 
| [[Свалява]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 145
|- 
| [[Богуслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 135
|- 
| [[Гуляйполе]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 077
|- 
| [[Зміїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 17 063
|- 
| [[Овруч]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 031
|- 
| [[Верьхнёднїпровск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 976
|- 
| [[Очаків]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 929
|- 
| [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 714
|- 
| [[Ківерцї]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 678
|- 
| [[Пирятин]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 16 664
|- 
| [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 620
|- 
| [[Часів Яр]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 612
|- 
| [[Вільняньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 16 522
|- 
| [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 448
|- 
| [[Апостолове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 439
|- 
| [[Тальне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 16 388
|- 
| [[Арциз]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 16 370
|- 
| [[Новый Буг]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 250
|- 
| [[Тульчин]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 136
|- 
| [[Гайворон (місто)|Гайворон]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 16 126
|- 
| [[Городок (Львівська область)|Городок]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 16 082
|- 
| [[Гола Пристань]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 028
|- 
| [[Носівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 966
|- 
| [[Жашків]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 853
|- 
| [[Городище (місто)|Городище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 645
|- 
| [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 592
|- 
| [[Камянка-Днїпровска]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 522
|- 
| [[Петрово-Красносіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 478
|- 
| [[Берислав]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 15 455
|- 
| [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 15 447
|- 
| [[Радомышль]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 326
|- 
| [[Бурштин (місто)|Бурштин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 15 298
|- 
| [[Рахово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 241
|- 
| [[Новгород-Сїверьскый]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 175
|- 
| [[Камянка (місто)|Камянка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 109
|- 
| [[Тетіїв]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 944
|- 
| [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Острог]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Зеленодольск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 14 792
|- 
| [[Вахрушеве]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 773
|- 
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 14 753
|- 
| [[Сторожинець]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 693
|- 
| [[Судак (місто)|Судак]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 14 495
|- 
| [[Сїверьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 393
|- 
| [[Корюківка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 318
|- 
| [[Біляївка (місто)|Біляївка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 14 294
|- 
| [[Гірник (місто)|Гірник]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 207
|- 
| [[Українка (місто)|Українка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 163
|- 
| [[Нова Одеса]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 14 070
|- 
| [[Городня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 043
|- 
|  [[Щастя (місто)|Щастя]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 770
|- 
| [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 757
|- 
| [[Жданівка (місто)|Жданівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 688
|- 
| [[Березне (місто)|Березне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 669
|- 
| [[Теребовля]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 661
|- 
| [[Виникы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 654
|- 
| [[Рожище]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 13 636
|- 
| [[Яворів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 510
|- 
| [[Жовква]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 474
|- 
| [[Тараща]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 452
|- 
| [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 368
|- 
| [[Бершадь]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 13 336
|- 
| [[Україньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 236
|- 
| [[Збараж]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 228
|- 
| [[Новомиргород]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 220
|- 
| [[Узин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 217
|- 
| [[Світлодарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 184
|- 
| [[Соледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 151
|- 
| [[Баштанка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 13 146
|- 
| [[Мала Виска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 132
|- 
| [[Ірміно]]&lt;ref&gt;До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск&lt;/ref&gt;
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 053
|- 
| [[Барвінкове]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 12 998
|- 
| [[Приморьск (Україна)|Приморьск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 12 973
|- 
| [[Мена (місто)|Мена]] 
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 940
|- 
| [[Глобине]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 902
|- 
| [[Гнївань]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 832
|- 
| [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 813
|- 
| [[Ічня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 780
|- 
| [[Новоазовск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 702
|- 
| [[Баранівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 584
|- 
| [[Бучач]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 12 549
|- 
| [[Лохвиця]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 389
|- 
| [[Сновск (місто)|Сновск]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 315
|- 
| [[Бобринець]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 300
|- 
| [[Немирів]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 082
|- 
| [[Кобелякы]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 076
|- 
| [[Родиньске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 996
|- 
| [[Чігырин]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 960
|- 
| [[Бобровиця]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 916
|- 
| [[Соснівка (місто)|Соснівка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 889
|- 
| [[Жыдачів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 798
|- 
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 787
|- 
| [[Моспине]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 736
|- 
| [[Борзна]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 707
|- 
| [[Щолкіне]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 11 699
|- 
| [[Буринь]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 11 678
|- 
| [[Камянка-Бузька]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 674
|- 
| [[Гребінка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 11 662
|- 
| [[Христинівка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 650
|- 
| [[Гірьске]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 473
|- 
| [[Таврійск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 11 452
|- 
| [[Борщів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 11 382
|- 
| [[Зимогіря]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 295
|- 
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 216
|- 
| [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 186
|- 
| [[Помічна]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 946
|- 
| [[Олевск]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 896
|- 
| [[Камінь-Кашырьскый]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 818
|- 
| [[Татарбунары]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 10 797
|- 
| [[Погребище]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 754
|- 
| [[Марінка (місто)|Марінка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 722
|- 
| [[Болехів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 633
|- 
| [[Інкерман]]
| м.[[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 10 628
|- 
| [[Зїньків]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 10 577
|- 
| [[Ходорів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 10 565
|- 
| [[Снятин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 479
|- 
| [[Деражня]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 446
|- 
| [[Любомль]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 395
|- 
| [[Валкы (місто)|Валкы]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 381
|- 
| [[Новоднїстровск]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 342
|- 
| [[Радивилів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 311
|- 
| [[Вуглегірьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 309
|- 
| [[Сокиряны]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 258
|- 
| [[Верьхівцеве]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 142
|- 
| [[Залїщікы]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 10 125
|- 
| [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 10 101
|- 
| [[Білицьке]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 093
|- 
| [[Перещепине]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 041
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=5000&gt;5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 890
|- 
| [[Пустомиты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 798
|- 
| [[Городенка]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 794
|- 
| [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 790
|- 
| [[Тячово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 786
|- 
| [[Семенівка (місто)|Семенівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 656
|- 
| [[Дубровиця]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 644
|- 
| [[Кодима (місто)|Кодима]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 634
|- 
| [[Иршава]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 515
|- 
| [[Березівка (місто)|Березівка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 481
|- 
| [[Ананьїв]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 476
|- 
| [[Монастырище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 9 463
|- 
| [[Липовець (місто)|Липовець]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 9 406
|- 
| [[Вилково]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 260
|- 
| [[Радехів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 230
|- 
| [[Мостиска]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 150
|- 
| [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 097
|- 
| [[Новодружеск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 025
|- 
| [[Заводьске]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 9 024
|- 
| [[Алупка]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 9 018
|- 
| [[Горохів]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 9 015
|- 
| [[Привіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 004
|- 
| [[Чоп]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 919
|- 
| [[Заставна]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 866
|- 
| [[Зориньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 838
|- 
| [[Тлумач]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 831
|- 
| [[Теплодар]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 8 830
|- 
| [[Ланівцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 680
|- 
| [[Буск]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 673
|- 
| [[Корець]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 649
|- 
| [[Рогатин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 607
|- 
| [[Південне (місто)|Південне]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 516
|- 
| [[Дубляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 469
|- 
| [[Ржыщів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 8 447
|- 
| [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 400
|- 
| [[Ворожба (місто)|Ворожба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 8 384
|- 
| [[Косів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 301
|- 
| [[Почаїв]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 240
|- 
| [[Рава-Руська]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 070
|- 
| [[Молочаньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 7 964
|- 
| [[Яремче]]&lt;ref&gt;До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча&lt;/ref&gt;
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 7 850
|- 
| [[Турка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 681
|- 
| [[Кіцмань]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 7 608
|- 
| [[Перемышляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 565
|- 
| [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 526
|- 
| [[Середина-Буда]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 7 511
|- 
| [[Зборів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 436
|- 
| [[Хоростків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 306
|- 
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 194
|- 
| [[Шаргород]]
| [[Вінницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 7 161
|- 
| [[Перечин]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 083
|- 
| [[Олександрівск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 045
|- 
| [[Копичинцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 036
|- 
| [[Сколе]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 742
|- 
| [[Залізне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 6 725
|- 
| [[Судова Вишня]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 668
|- 
| [[Галич]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 6 495
|- 
| [[Моршин]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 482
|- 
| [[Монастыриска]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 6 344
|- 
| [[Міусиньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 6 029
|- 
| [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 987
|- 
| [[Великы Мосты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 925
|- 
| [[Дружба (місто)|Дружба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 5 726
|- 
| [[Старый Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 706
|- 
| [[Шумск]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 5 161
|- 
| [[Святогірьск]]&lt;ref&gt;До 2003 року — Словяногірьск&lt;/ref&gt;
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 136
|- 
| [[Алмазна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 5 061
|- 
| [[Вижниця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 021
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=2500&gt;2500&amp;nbsp;— 5000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Добромиль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 976
|- 
| [[Рудкы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 942
|- 
| [[Хырів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 590
|- 
| [[Скалат]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 4 036
|- 
| [[Комарно]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 994
|- 
| [[Бібрка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 980
|- 
| [[Новый Калинів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 582
|- 
| [[Глиняны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 378
|- 
| [[Підгайцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 3 280
|- 
| [[Батурин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 078
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=0&gt;Менше 2500&lt;/div&gt;
|- 
| [[Белз]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 2 478
|- 
| [[Устилуг]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 2 283
|- 
| [[Герца]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 2 068
|- 
| [[Берестечко]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 1 904
|- 
| [[Угнів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 1 021
|- 
| [[Чорнобиль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0
|- 
| [[Припять (місто)|Припять]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0

|}

== Приміткы ==
{{reflist}}

== Жрідла ==
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня]
* [https://archive.is/20121210043906/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&amp;men=gcis&amp;lng=en&amp;gln=xx&amp;dat=32&amp;geo=-220&amp;srt=1npn&amp;col=aohdq&amp;pt=c&amp;va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine]

[[Катеґорія:Міста Україны|*]]</text>
      <sha1>mrmg0lq7kbmh1wcf5bd3o7y6ck0pt8f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Поповзень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5816</id>
    <revision>
      <id>158473</id>
      <parentid>135819</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T13:27:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>/* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */</comment>
      <origin>158473</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4353" sha1="3gontngot31gnx7rlh1y5nestnyvd6g" xml:space="preserve">[[Файл:Sitta europaea wildlife 2 1.jpg|thumb|right|Дорослый птах]]
[[File:Sitta europaea MHNT.ZOO.2010.11.183.1.jpg|thumb|''Sitta europaea'']]
'''Поповзень''' (''Sitta europaea'') є малый [[Вид (біолоґія)|вид]] [[співакы|співака]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[Поповзенёвы|поповзенёвых]] (Sittidae).

== Опис ==

Поповзень є великый приближно дас як [[воробель]], росте до довжкы 13-14,5 цм, роспятя крыл мірять 23-27 цм а важыть коло 23 ґ. Матз завалисте тїло, курты ногы, хвіст і карк, велику голову і шыловитый дзёбак. Верьх головы і тїла є сивосинїй, пірка лїтаня суть тмавы. Чорна смуга, як ся тягне од корїня дзёбака кріз око аж к тылу бывать у саміць дакус узша. Лице і горло суть білавы, спід жовтопомаранчовый (у северо- а выходоевропскых популацій вілый), бокы і спіднї кровкы хвоста начервенїлы, у самця велми тмавы, очі чорны а ногы жовтопомаранчовы.

Лїтать швыдко і шыковно в плохых вовнках.

Вавить голосныма писканями і мягкішым синицёвым „сіт сіт“. Спів є трилковый, в базї звучіть як „квіквікві…“.

== Росшырїня ==

Поповзень є росшыреный на россяглій теріторії [[Евразія|Евразії]] а в северозападній [[Африка|Африцї]] (т.є. мать палеарктічне росшырїня). Є сталый. Творить ряд [[підвид]]ів. Стримує ся переважно в [[листяный лїс|листяных]] а [[змішаный лїс|змішаных лїсах]] зо старыма стромами, жыє тыж в загородах і містьскых парках. Найбогатше ся находить в [[низина]]х, у высшых [[надморьска вышка|надморьскых вышках]] жыє уж рідше.

== Еколоґія ==

Іде о теріторіалный вид, якый ся шторік вертать на тоты самы гнїздовиска. Добрї ся рушать по стромах, як єдиный европскый співак ай долов головов. 

Страву, яку творить особливо дрібна хробачіна, выглядавать в щербинах скоры стромів, або тїсно під нёв. В зимі ся жывить головно насїнями, часто навщівлять кормитка вєдно зо синицями. Цїлорочно собі навеце робить засобы, котры пак поступно выглядавать.

Гнїздить раз за рік од марца до юна в дутинах стромів, найчастїше выдзёбаных даякым дятлёвым птахом (не одвергне ани будьку), окремо пак в старых дубах. Кідь є вступна дїра дуже велика, замурує єх часточно глинов, жебы днука не міг войти жаден векшый вид. Дутину стеле переважно кусами сосновой або дубовой скоры. В зношцї бывать 5–9 білых, буро флякастых, 19,6 x 14,7 мм великых яєць, на котрых сидить сама [[саміця]] 14–17 днїв. Молодята гнїздо опущають по далшых 22–25 днях.

== Одказы ==
{{sisterlinks
 | commons = Sitta europaea
 | species = Sitta europaea}}

=== Референції ===
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Brhlík lesní|7033956}}

[[Катеґорія:Поповзенёвы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>3gontngot31gnx7rlh1y5nestnyvd6g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158474</id>
      <parentid>158473</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T13:28:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Типоґрафічні уліпшеня</comment>
      <origin>158474</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4414" sha1="fllbkso82gj5usm7j702fkafsbfn2zs" xml:space="preserve">[[Файл:Sitta europaea wildlife 2 1.jpg|thumb|right|Дорослый птах]]
[[File:Sitta europaea MHNT.ZOO.2010.11.183.1.jpg|thumb|''Sitta europaea'']]
'''Поповзень''' (''Sitta europaea'') є малый [[Вид (біолоґія)|вид]] [[співакы|співака]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[Поповзенёвы|поповзенёвых]] (Sittidae).

== Опис ==

Поповзень є великый приближно дас як [[воробель]], росте до довжкы 13–14,5&amp;nbsp;цм, роспятя крыл мірять 23–27&amp;nbsp;цм а важыть коло 23&amp;nbsp;ґ. Матз завалисте тїло, курты ногы, хвіст і карк, велику голову і шыловитый дзёбак. Верьх головы і тїла є сивосинїй, пірка лїтаня суть тмавы. Чорна смуга, як ся тягне од корїня дзёбака кріз око аж к тылу бывать у саміць дакус узша. Лице і горло суть білавы, спід жовтопомаранчовый (у северо- а выходоевропскых популацій вілый), бокы і спіднї кровкы хвоста начервенїлы, у самця велми тмавы, очі чорны а ногы жовтопомаранчовы.

Лїтать швыдко і шыковно в плохых вовнках.

Вавить голосныма писканями і мягкішым синицёвым „сіт сіт“. Спів є трилковый, в базї звучіть як „квіквікві…“.

== Росшырїня ==

Поповзень є росшыреный на россяглій теріторії [[Евразія|Евразії]] а в северозападній [[Африка|Африцї]] (т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;мать палеарктічне росшырїня). Є сталый. Творить ряд [[підвид]]ів. Стримує ся переважно в [[листяный лїс|листяных]] а [[змішаный лїс|змішаных лїсах]] зо старыма стромами, жыє тыж в загородах і містьскых парках. Найбогатше ся находить в [[низина]]х, у высшых [[надморьска вышка|надморьскых вышках]] жыє уж рідше.

== Еколоґія ==

Іде о теріторіалный вид, якый ся шторік вертать на тоты самы гнїздовиска. Добрї ся рушать по стромах, як єдиный европскый співак ай долов головов. 

Страву, яку творить особливо дрібна хробачіна, выглядавать в щербинах скоры стромів, або тїсно під нёв. В зимі ся жывить головно насїнями, часто навщівлять кормитка вєдно зо синицями. Цїлорочно собі навеце робить засобы, котры пак поступно выглядавать.

Гнїздить раз за рік од марца до юна в дутинах стромів, найчастїше выдзёбаных даякым дятлёвым птахом (не одвергне ани будьку), окремо пак в старых дубах. Кідь є вступна дїра дуже велика, замурує єх часточно глинов, жебы днука не міг войти жаден векшый вид. Дутину стеле переважно кусами сосновой або дубовой скоры. В зношцї бывать 5–9&amp;nbsp;білых, буро флякастых, 19,6&amp;nbsp;×&amp;nbsp;14,7&amp;nbsp;мм великых яєць, на котрых сидить сама [[саміця]] 14–17&amp;nbsp;днїв. Молодята гнїздо опущають по далшых 22–25&amp;nbsp;днях.

== Одказы ==
{{sisterlinks
 | commons = Sitta europaea
 | species = Sitta europaea}}

=== Референції ===
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Brhlík lesní|7033956}}

[[Катеґорія:Поповзенёвы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>fllbkso82gj5usm7j702fkafsbfn2zs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158475</id>
      <parentid>158474</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T13:29:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158475</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4449" sha1="2pccm90icnauh9kitffxqsc6f797xwf" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
[[Файл:Sitta europaea wildlife 2 1.jpg|thumb|right|Дорослый птах]]
[[Файл:Sitta europaea MHNT.ZOO.2010.11.183.1.jpg|thumb|''Sitta europaea'']]
'''Поповзень''' (''Sitta europaea'') є малый [[Вид (біолоґія)|вид]] [[співакы|співака]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[Поповзенёвы|поповзенёвых]] (Sittidae).

== Опис ==

Поповзень є великый приближно дас як [[воробель]], росте до довжкы 13–14,5&amp;nbsp;цм, роспятя крыл мірять 23–27&amp;nbsp;цм а важыть коло 23&amp;nbsp;ґ. Матз завалисте тїло, курты ногы, хвіст і карк, велику голову і шыловитый дзёбак. Верьх головы і тїла є сивосинїй, пірка лїтаня суть тмавы. Чорна смуга, як ся тягне од корїня дзёбака кріз око аж к тылу бывать у саміць дакус узша. Лице і горло суть білавы, спід жовтопомаранчовый (у северо- а выходоевропскых популацій вілый), бокы і спіднї кровкы хвоста начервенїлы, у самця велми тмавы, очі чорны а ногы жовтопомаранчовы.

Лїтать швыдко і шыковно в плохых вовнках.

Вавить голосныма писканями і мягкішым синицёвым „сіт сіт“. Спів є трилковый, в базї звучіть як „квіквікві…“.

== Росшырїня ==

Поповзень є росшыреный на россяглій теріторії [[Евразія|Евразії]] а в северозападній [[Африка|Африцї]] (т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;мать палеарктічне росшырїня). Є сталый. Творить ряд [[підвид]]ів. Стримує ся переважно в [[листяный лїс|листяных]] а [[змішаный лїс|змішаных лїсах]] зо старыма стромами, жыє тыж в загородах і містьскых парках. Найбогатше ся находить в [[низина]]х, у высшых [[надморьска вышка|надморьскых вышках]] жыє уж рідше.

== Еколоґія ==

Іде о теріторіалный вид, якый ся шторік вертать на тоты самы гнїздовиска. Добрї ся рушать по стромах, як єдиный европскый співак ай долов головов. 

Страву, яку творить особливо дрібна хробачіна, выглядавать в щербинах скоры стромів, або тїсно під нёв. В зимі ся жывить головно насїнями, часто навщівлять кормитка вєдно зо синицями. Цїлорочно собі навеце робить засобы, котры пак поступно выглядавать.

Гнїздить раз за рік од марца до юна в дутинах стромів, найчастїше выдзёбаных даякым дятлёвым птахом (не одвергне ани будьку), окремо пак в старых дубах. Кідь є вступна дїра дуже велика, замурує єх часточно глинов, жебы днука не міг войти жаден векшый вид. Дутину стеле переважно кусами сосновой або дубовой скоры. В зношцї бывать 5–9&amp;nbsp;білых, буро флякастых, 19,6&amp;nbsp;×&amp;nbsp;14,7&amp;nbsp;мм великых яєць, на котрых сидить сама [[саміця]] 14–17&amp;nbsp;днїв. Молодята гнїздо опущають по далшых 22–25&amp;nbsp;днях.

== Одказы ==
{{sisterlinks
 | commons = Sitta europaea
 | species = Sitta europaea}}

=== Референції ===
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Brhlík lesní|7033956}}

[[Катеґорія:Поповзенёвы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>2pccm90icnauh9kitffxqsc6f797xwf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Підкарпатьска Русь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5879</id>
    <revision>
      <id>158486</id>
      <parentid>146598</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T16:49:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158486</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7756" sha1="6cau67t6kfwv2j1u6cslvuuapv3q9u8" xml:space="preserve">: ''Тота статья е о автономной земли [[Русины|Русинів]] в [[Чехословакия|Чехословацькій републицї]]; о самовыголошеной державі року 1939 повідать статья [[Карпатьска Україна]]''
{{Регион
 |статус=Земля в складї [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]]&lt;br&gt;Автономна земля у складї Чеськословеньска (од 1938)
 |регион=Підкарпатьска Русь
 |регион оригинал=&lt;small&gt;{{lang2|sk|cs|Podkarpatská Rus}}&lt;small/&gt;
 |образчик=[[Файл:Coat of arms of Rusyns in Slovakia.svg|125px]]
 |подпис=[[Герб русинів|Герб Підкарпатьской Руси]]
 |розлога= 12 097 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;&lt;!--&lt;ref name=&quot;srgov&quot;/&gt;--&gt; (1921)
 |обывательство= 592 044 (1921)
 |центер=[[Ужгород]],&lt;br&gt;з новембра 1938 — [[Хуст]]
 |зложѣня=12 окресів
 |язык=[[Чеськый язык|чеськый]], [[україньскый язык|україньскый]] ([[Русиньскый язык|русиньскый]])
 |пост ведучого=
 |имя ведучого=
 |интернет-сайт=
 |категория склада=Podkarpatská Rus (1919-1938)
}}
[[File:Medium coat of arms of Czechoslovakia (1918-1938 and 1945-1961).svg|thumb|Середнїй ерб Чехословакії з полями Чеська (в центрї), Словакії, Русинії, Шлезії і Моравії (1920)]]
[[Image:Czechoslovakia01.png|thumb|right|220px|{{center|Землї Чехословакії}}]]
'''Підкарпа́тьска Русь''',&lt;ref&gt; Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN| 978-80-87173-47-3}}, pages 35 – 53, 106 - 107, 111-112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–199. &lt;/ref&gt; або '''Руси́нія'''&lt;ref&gt;Вегеш М. М.&lt;/ref&gt; ({{lang2|sk|cs|Podkarpatská Rus}}; до рока 1918 познавана як '''''[[Угорска Русь|Угорьска Русь]]''''') — є назва, означуюча історичну теріторію, на котрій ся теперь находить днешня [[Україна|україньска]] [[Закарпатьска область]], з чісто історично документованого никаня є то означіня єдной зо штирёх самосправованых земель [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] в роках [[1919]]-[[1939]] і курто по скончіню [[Друга світова война|Другой світовой войны]] до 29. юна 1945, котрой теріторія мала дакус іншы граніцї (загорнёвала наприклад і днесь [[Словеньско|словеньске]] село [[Лїкаровцї]], а навспак не загорнёвала узку смугу земель на югозападї з містом [[Чоп]], яке было в тій добі частёв Словеньска). Єй головным містом быв [[Ужгород]]; в новембрі [[1938]] по [[Перша віденьска арбітраж|Першій віденьскій арбітражі]], котра причленила южны области, враховано [[Ужгород]]а і [[Мукачово|Мукачова]], населены передовшыткым Мадярами ку [[Мадярске кральовство|Мадярьскому кралёвству]], єй центром справованя стало місто [[Хуст]].

30 децембра 1938 (платність од 1. 1. 1939) автономныв владов перейменована на [[Карпатьска Україна|Карпатьску Україну]] — як автономный край у складї «другой» Чеськословеньской Републікы&lt;ref&gt;''Я. Рихлік: Підкарпатьска Русь в історії Чеськословеньска 1918-1946, Вішеград {{ISBN| 978-80-7429-556-0}}'' &lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
В року 1930 мала Підкарпатьска Русь 725.357 тісяч жытелїв.

==Штатны сімболы==
Законом ч.252 з дня [[30. марца]] [[1920]] для Підкарпатской Руси (Русинії) установленый герб, якый одображав ся в общом державном гербі [[Чеськословеньско|Чехословацкой републікы]], а тыж в президентскім гербі. Застава была єдина державна застава републікы: окрема застава про Русинію не екзістовала.&lt;ref&gt;Філіппов, Олексій, с. 46.&lt;/ref&gt;

== Ґубернаторы ==
{|class=&quot;wikitable&quot;
|+
! №
! Ґубернатор
! Рокы ґубернаторства
! Рокы жывота
|-
| 1
| [[Ґріґорій Жатковіч]]
| 26. апріля 1920 — марец 1921
| 1886 — 1967
|-
| 2
| [[Антоній Бескид]]
| 14. децембра 1923 — 16. юна 1933
|  1855 — 1933
|-
| 
| [[Антонин Розсыпал]]
| 16. юна 1933 — 15 фебруар 1935
|  1866 — 1937
|-
| 3
| [[Константин Грабарь]]
| 15. фебруар 1935 — 9. октобер 1938
| 1877 — 1938
|-
| 4
| [[Иван Парканий]]
| 9. октобер 1938 — 4. новембер 1938 
| 1896 — 1996
|}

==См. тыж==
* [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь]]
* [[Карпатьска Україна]]
* [[Район]]

==Жерела==
* Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. {{ISBN| 978-80-970354-4-0}}. 
* Філіппов, Олексій. Таємниця герба Підкарпатської Русі. — Ужгород: Карпати, 2006. {{ISBN| 966-671-115-Х}}.
* ''Вегеш М. М.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Gen_statut Генеральний статут про організацію і адміністрацію Підкарпатської Русі 1919 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2]
* Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка &quot;Карпатського Краю&quot; №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. Сс.118-119.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Переклад|cs|Podkarpatská Rus|7498543}}

[[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]]
[[Катеґорія:Землї Чеськословеньска]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1919]]</text>
      <sha1>6cau67t6kfwv2j1u6cslvuuapv3q9u8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Біблія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6317</id>
    <revision>
      <id>158511</id>
      <parentid>158251</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T19:25:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158511</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="199305" sha1="mtv7qmicz40g1y4l7vnbzrfi19tpvfm" xml:space="preserve">{{Інфобокс
|image=[[Файл:Gutenberg Bible, Lenox Copy, New York Public Library, 2009. Pic 01.jpg|300px]]
|caption=[[Ґутенберґова Біблія]], удана Йоганном Ґутенберґом у середині 15.&amp;nbsp;стороча, перша печатна Біблія.
|above=Біблія
|header1=Відомості
|data2=[[Хрістіанство|Християнство]]&lt;br&gt;[[Юдаїзм]]
|label2=Реліґія
|label3=Язык ориґінала
|data3=[[Гебрейскый язык|Іврит]], [[Арамайскый язык|арамайськый язык]] и [[Грецькоє койне|грецькоє койне]]|data4=Ник. [[Датованя Біблії]]
|label4=Період
|data5=[[Юдаїзм|Юдаїштськый]] канон: 24&amp;nbsp;книгы&lt;ref&gt;Се число враховує Книгу Самуеля, Книгу Царюв, Дванадцять малых пророкув, Книгу хронік тай Книгы Езры тай Неемії як єдну книгу, бо так они ся рахувут у юдаїзмови. Кідьбы ся тоты раховали поокреме ги у християнстві, та число бы было 39&amp;nbsp;книг. Обадва йсі числа не враховувут [[второканонічні книгы]].&lt;/ref&gt;&lt;br&gt;[[Протестантство|Протестантськый]] канон ([[Лутеранство|лутеранськый]]): 66&amp;nbsp;книг&lt;br&gt;[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] канон: 73&amp;nbsp;книгы&lt;br&gt;[[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицькый]] тай [[Православна церьков|православный]] канон: 76&amp;nbsp;книг&lt;br&gt;Ник. [[Біблійні каноны]]
|label5=Книгы
}}
'''Бі́блія''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых реліґіях, наприклад у [[Іслам|ісламі]]. Біблія тото [[антолоґія]] (зберька текстув ушылиякых форм), ориґінално написана [[Іврит|івритом]], [[Арамайськый язык|арамайськым]] языком тай [[Грецькоє койне|грецькым койне]]. Она обсягує настановы, оповіді, [[Поезія|поезію]], [[Пророцтво|пророцтва]] тай другі жанры. Комплет текстув, узнаваных ги часть Біблії у окреме взятуй реліґійнуй традиції вадь комуніті ся кличе біблійным каноном. Прибучникы реліґії типово держат Біблію за продукт божественої іншпірації, айбо сут разні верзії за інтерпретацію єї текста тай його значіня.

Разні общины збирали реліґійні тексты у вшылиякі офіційні зберькы. Майрання зберька обсяговала перші пять книг Біблії и называла ся по гебрейськы ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}}), а по старогрецькы ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&amp;nbsp;„пять книг“). Друга за старостьов секція была колекційов оповідий тай пророцтв и называла ся ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}); третя секція, ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягує псалмы, пословиці тай оповіді. ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}) тото алтернативна назывка юдаїштської Біблії, котра ся чинит из першых букв трьох єї компонентув: ''Тора'', ''Неві’ім'' тай ''Кетувім''. [[Масоретськый текст]] тото середньовічна верзія Танаха&amp;nbsp;— написана по гебрейськы тай арамайськы&amp;nbsp;— котра ся рахує авторитативным текстом юдаїштської Біблії у сучаснум рабіністичнум юдаїзмі. [[Септуаґінта]] тото товмачіня Танаха на грецькоє койне, вчиненоє у третюм и другум сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; она ся читаво пересікає из юдаїштськов Біблійов.

Християнство ся зачало ги удросток юдаїзма Другого храма и мало Септуаґінту за основу [[Старый Завіт|Старого Завіта]]. Рання християнська церьков продовжила жыдувську традицію записованя того, што ся виділо божествено іншпірованым, тай інкорпорації такых текстув у авторитативні реліґійні книгы. [[Єванґеліє|Єванґелія]], т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;оповіді за жывут и учіня [[Исус Христос|Христа]], уєдно из посланями Павла и другыма текстами скоро стали основов [[Новый Завіт|Нового Завіта]]. Майстарі часті Біблії, віроятно, датувут ся дас 1200.&amp;nbsp;роками до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а Новый Завіт головно ся сформовав до настаня 4.&amp;nbsp;стороча н.&amp;nbsp;е.

Приблизноє число проданых копій Біблії досігат пяти міліардув, што чинит ї майпродаванов публікаційов за вшыток час. Біблія мала читавый влив як на западні културу тай історію, так и на другі културы по світови. Єї штудованя через біблійный крітіцізм тоже непрямо повливало на културу и історію. Біблія є щий майтовмаченов книгов у світі.

Штудованьом біблійної літературы ся занимат конар наукы пуд назвов [[біблеїстика]].

== Етимолоґія ==
Слово „Біблія“ походит из грецького койне, де {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} (у єдн.&amp;nbsp;числі {{Lang|grc|βιβλίον ''biblion''}}) значит „книжкы“.&lt;ref&gt;Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;7; Gravett et al. (2008), p.&amp;nbsp;xv.&lt;/ref&gt; Само слово {{Lang|grc|βιβλίον}} зачатково мало буквалноє значіня „звиток“&lt;ref&gt;Beekes (2009), pp.&amp;nbsp;246–247.&lt;/ref&gt; и є димінутивом уд {{Lang|grc|βύβλος ''byblos''}} „еґіпетськый папірус“, котроє возможно пушло уд назвы [[Фінікія|фінікійського]] порта [[Біблос]] (знамого ай ги Ґебал), удкідь еґіпетськый [[папірус]] ся експортовав у Грецію.&lt;ref&gt;Brake (2008), [https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29 p.&amp;nbsp;29].&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|last1=Болдирєв|first1=Р. В.|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331|chapter=біблія|publisher=Наукова думка|place=[[Кієв|Київ]]|editor1-last=Мельничук|editor1-first=О. С.|at=АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні|nopp=yes|ref=ESUM1|volume=Т. 1 : А-Г|title=Етимологічний словник української мови у 7 томах|year=1982|page=с. 190}}&lt;/ref&gt;

Грецькоє {{Lang|grc|τὰ βιβλία}} было „выразом, котрый хосновали геленістичні жыдове на означіня свойих сакралных книг“.&lt;ref&gt;{{cite web |first=Mark |last=Hamilton |title=From Hebrew Bible To Christian Bible {{!}} From Jesus To Christ – The First Christians {{!}} Frontline {{!}} PBS |url=https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |website=www.pbs.org |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180614021417/https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |archive-date=14 June 2018 }}&lt;/ref&gt; Штудувучый Біблію ученый Фредерік Файві Брус удзначовав, ож Иван Златоустый первый ухосновав фразу {{Lang|grc|τὰ βιβλία}}, описувучи Старый и Новый Завіт уєдно у свойих „Бесідах на Єванґеліє уд Матея“.&lt;ref&gt;Bruce (1988), p.&amp;nbsp;214.&lt;/ref&gt;

Уд {{Lang-el|τὰ βιβλία τὰ ἅγια ''tà biblía tà hágia''}} „сяті книгы“ ся появила [[Латиньскый язык|латинська]] [[Калька|калка]] {{Lang|la|''biblia sacra''}}.&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Liddell |first1=Henry George |last2=Scott |first2=Robert |title=A Greek-English Lexicon, βιβλίον |url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |website=www.perseus.tufts.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118102635/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |archive-date=18 November 2019 }}&lt;/ref&gt; У середньовічнуй латині тото ся покуртало до {{Lang|la|''biblia''}} тай поступово перечинило ся у назывник єдн.&amp;nbsp;числа, жунського рода ({{Lang|la|''biblia''}}, [[Ґенітив|ґен.]]&amp;nbsp;{{Lang|la|''bibliae''}}); так тото слово ся позычало у языкы европськых народув.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.newadvent.org/cathen/02543a.htm |title=The Catholic Encyclopedia |publisher=Newadvent.org |year=1907 |access-date=23 April 2010 |archive-date=13 June 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100613102636/http://newadvent.org/cathen/02543a.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== Розвуй тай історія ==
Біблія не є єднов книжков; тото зберька книг, сложный розвуй котрых не є до кунця порозумілый. Знає ся, ож Біблія ся писала тай складовала многыма людьми&amp;nbsp;— подля многых ученых авторы булшинов незнамі и сут представителями разных култур и походжінь.&lt;ref&gt;Swenson (2021), p.&amp;nbsp;12; Rogerson (2005), p.&amp;nbsp;21; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Майстарі єї книгы ся зачинали ги пісні, котрі ся передавали усно з поколіня у поколіня.

Британськый изглядовач Біблії Джон К.&amp;nbsp;Річез писав:&lt;ref&gt;Riches (2000), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt;
{{Цитат 2
|Біблійні тексты ся продуковали за період, бігом котрого условія жывота писателюв&amp;nbsp;— політичні, културні, економічні тай еколоґічні&amp;nbsp;— читаво ся удличали. Сут тексты, котрі указувут кочовый стиль жывота, тексты уд людий из устоянов монархійов и култом Храма, тексты из екзиля, тексты, рождені з силного опору чужым правителям, придворні тексты, тексты уд вандрувучых харизматичных проповідникув, тексты уд іншпірованых писателями геленістичного періода. Тото часовый удрізок, котрый обсігат творы [[Гомер]]а, [[Платон]]а, [[Арістотель|Арістотля]], [[Тукідід]]а, [[Софокл]]а, [[Цезарь|Цезаря]], [[Ціцерон]]а тай [[Катулл]]а. Ото період, котрый видів и пуднятя, и падіня Ассірійської імперії (уд 12.&amp;nbsp;по 7.&amp;nbsp;стороча) тай Перської імперії (уд 6.&amp;nbsp;по 4.&amp;nbsp;стороча), [[Александер Великый|Александрові]] кампанії (336–326), розвуй [[Старовікый Рим|Рима]] тай його домінацію у Середньоземноморьови (уд 4.&amp;nbsp;стороча по закладеня [[Принципат]]а), 27&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., згубленя [[Другый храм|Єрусалимського храма]] (70&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) тай пошыреня правліня Рима на часті [[Шкоція|Шкоції]] (84&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.)
|''Джон К. Річез''
}}
[[Файл:Bible_from_1300_(20).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_from_1300_(20).jpg|альт=Hebrew Bible from 1300. Genesis.|міні|Книга Бытя у гебрейськуй Біблії, дас&amp;nbsp;1300]]
[[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Звиток Ісаї (1QIsa&lt;sup&gt;a&lt;/sup&gt;), єден из Извиткув Мертвого моря&amp;nbsp;— майстара копія Книгы Ісаї]]
Книгы Біблії ориґінално ся писали тай переписовали вручну на папірусові звиткы.&lt;ref&gt;Lim (2017) pp.&amp;nbsp;7, 47.&lt;/ref&gt; Ориґіналы не дожыли до нашых днув&amp;nbsp;— зато датованя ориґіналного складаня текстув ото тяжкоє діло и предмет горячых дебатув. Хоснувучи комбінованый лінґвістичный тай історіоґрафічный пудход, Роналд Гендел и Ян Йоостен датовали майстарі юдаїштської біблії (пісню Деборы у Судьох&amp;nbsp;5 тай історію Самсона у Судьох&amp;nbsp;16 и 1&amp;nbsp;Самуелови) передмонаршым ранньым желізным віком (дас 1200&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Hendel, Joosten (2018), pp.&amp;nbsp;ix, 98–99, 101, 104, 106.&lt;/ref&gt; [[Звиткы Мертвого моря]], найдені у пещерах Кумрана у 1947.&amp;nbsp;році тото майстарі екзистувучі копії книг юдаїштської Біблії хотьякої довготы, котрі при тум не сут фраґментами, они ся датувут межи 250&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;и 100&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;:13&quot;&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;38, 47; Ulrich (2013), pp.&amp;nbsp;103–104; Brown (2010) VanderKam, Flint (2013), ch.&amp;nbsp;5, ch.&amp;nbsp;3(A); Harris, Platzner (2008), p.&amp;nbsp;22.&lt;/ref&gt;

Припущат ся, ож майдавні рукописы ся писали палеогебрейськым письмом, фильом клинописа, похожым на другі піктоґрамы того періода.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;59.&lt;/ref&gt; Угнатя у Бабілон майскорі спричинило переход на квадратноє арамайськоє письмо межи 5. тай 3.&amp;nbsp;сторочами&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt; Уд часу Звиткув Мертвого моря юдаїштська Біблія ся писала из пропусками межи словами про май легкоє читаня.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;61.&lt;/ref&gt; До 8.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., [[масореты]] додали значкы гласных звукув у текст.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), pp.&amp;nbsp;88–90.&lt;/ref&gt; Левіты вадь писарі сокотили тексты, а поєдны тексты ся все держали ги май авторитативні уд другых.&lt;ref&gt;Wegner (2006), pp.&amp;nbsp;62–63.&lt;/ref&gt; Писарі сокотили тай міняли тексты, мінявучи письмо, обновлювучи архаїчні формы, вносячи поправкы. Тоты гебрейські тексты ся копіровали дуже акуратно.&lt;ref&gt;Wegner (2006), pp.&amp;nbsp;64–65.&lt;/ref&gt;

Сакралні, авторитативні реліґійні тексты ся складовали ушылиякыма реліґійныма комунітами у разні біблійні каноны (офіційні зберькы книг).&lt;ref&gt;Hayes (2012), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt; Майстаров таков зберьков, котра обсягує перві пять книг Біблії, є ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}})&amp;nbsp;— знама ай ги ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&amp;nbsp;„пять книг“)&amp;nbsp;— котра была прията ги юдаїштськый канон до 5.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Друга зберька оповідий и пророцтв пуд назвов ''Неві’ім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}) была канонізована у третюм сторочу&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Третя зберька тото ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягувуча псалмы, пословиці тай оповіді, была канонізована межи 2.&amp;nbsp;сторочом&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай&amp;nbsp;2.&amp;nbsp;сторочом&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Hayes (2012), pp.&amp;nbsp;9–10.&lt;/ref&gt; Тоты три комплеты книг были написані головно біблійськым івритом, из частями, написаными у арамайськум языкови, котрі вєдно формувут юдаїштську Біблію&amp;nbsp;— ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}; абревіатура из першых букв „Тора“, „Неві’ім“, „Кетувім“).&lt;ref&gt;Lim (2017), p.&amp;nbsp;40.&lt;/ref&gt;

=== Юдаїштська Біблія ===
Сут три важні історичні верзії юдаїштської Біблії: Септуаґінта, Масоретськый текст тай Самаритянськоє Пятикнижа (котроє обсягує лиш перві пять книг). Они взайимноскапчані, айбо мавут неєднаку історію розвою. Септуаґінта (LXX) тото товмаченя гебрейськых писань и поєдных дотычных текстув на грецькоє койне, котроє подля оцінок ся чинило дас 70–72 писарями тай старшинами спомежи геленістичных жыдув;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts The Old Testament in Greek] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts|date=20 May 2023}} – Greek manuscripts. British Library. Retrieved 20 May 2023.&lt;/ref&gt; робота над нив ся зачала у Александрії у кунци 3.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай завершила ся у 132.&amp;nbsp;рокови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;Segal (2010), [https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC&amp;pg=PA363 p.&amp;nbsp;363.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Dorival, Harl, Munnich (1988), p.&amp;nbsp;111.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang [...] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“'' Homolka, Jacob, Chorin (1999), pp. 43ff, Bd.3&lt;/ref&gt; Припущат ся, ож Септуаґінту забештеловав быв Птолемей&amp;nbsp;II.&amp;nbsp;Філаделфус, царь Еґіпта, обы задоволнити потребу головно грецькоязычных жыдовув греко-римської діаспоры.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;&lt;ref&gt;Lavidas (2021), p.&amp;nbsp;30.&lt;/ref&gt; Екзістувучі повні копії Септуаґінты ся датувут уд 3.&amp;nbsp;по&amp;nbsp;5.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а фраґменты&amp;nbsp;— 2.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;45–46, 58; Hayes (2012), ch.&amp;nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), p.&amp;nbsp;250; Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;8, 480; Gravett et al. (2008), p.&amp;nbsp;47; Harris, Platzner (2008), p.&amp;nbsp;27; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Майстарі правкы єї текста ся датувут 1.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;Dines 2004&quot;&gt;{{cite book|last1=Dines|first1=Jennifer|title=The Septuagint|date=2004|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-60152-0|page=4}}&lt;/ref&gt; Фраґменты Септуаґінты ся найшли межи Звитками Мертвого моря; удрізкы єї текста ся найшли ай на папірусі из Еґіпта, датованому 2. тай&amp;nbsp;1.&amp;nbsp;сторочами&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. и&amp;nbsp;1.&amp;nbsp;сторочом нашої еры.&lt;ref name=&quot;Dines 2004&quot; /&gt;{{Rp-primitive|бук=5}}

Масореты зачали розробляти тото, што пак стало авторитативным гебрейськым и арамайськым текстом 24&amp;nbsp;книг юдаїштської Біблії у рабіністичнум юдаїзмі пуд конець талмудського періода (дас 300&amp;nbsp;– дас 500 н.&amp;nbsp;е.), айбо точный датум удефіновати тяжко.&lt;ref name=&quot;:5&quot;&gt;Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&amp;nbsp;30–31.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Wegner (1999), [https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&amp;q=%22Masoretes+inherited%22&amp;pg=PA172 p.&amp;nbsp;172].&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Swenson (2021), [https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ&amp;pg=PA29 p.&amp;nbsp;29].&lt;/ref&gt; У 6. и&amp;nbsp;7.&amp;nbsp;сторочу, три жыдувські комуніты розробили системы про точный запис текста вєдно з вокалізаційов ([[Нікуд (іврит)|нікуд]]) и акцентуаційов ([[Гебрейська кантилація|кантилаційов]]), котрі дустали назывку Масора ({{Lang-he|מָסוֹרָה ''masorá''}}).&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt; Тоты ранні масоретські учені бывали головно у ґалілейськых варошах [[Тіберіада|Тіберіаді]] тай [[Єрусалим|Єрусалимі]], тай у Бабілонії (на території сучасного [[Ірак|Ірака]]). Бывателі жыдувської комуніты Тіберіады у давнюй Ґалілеї (дас 750–950) учинили переписы юдаїштськых біблійных текстув без стандартизованого текста, на удлику уд бабілонської традиції. Канонічный уговор юдаїштської Біблії (пуд назывков тіберськый іврит), котрый они розробили, тай многі зазначкы, котрі вни написали, зато ся удличали уд бабілонськых.&lt;ref&gt;Phillips (2016), pp.&amp;nbsp;288–291.&lt;/ref&gt; Тота розлука ся рішила стандартизованым Масоретськым текстом у 9.&amp;nbsp;ст.&lt;ref&gt;Lavidas (2021), p.&amp;nbsp;75.&lt;/ref&gt; Майстара повна його копія, котра дожыла доднесь тото [[Лєнінґрадськый кодекс]], датованый дас 1000.&amp;nbsp;роком&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), p.&amp;nbsp;87.&lt;/ref&gt;

Самаритянськоє Пятикнижа тото верзія Торы, котру самаритянська община сокотила уд античности, и котру европські учені найшли у 17.&amp;nbsp;сторочу; майстара єї ужывша копія датує ся дас роком 1100&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;46–49; Ulrich (2013), pp.&amp;nbsp;95–104; VanderKam, Flint (2013), ch.&amp;nbsp;5; Carr (2010), p.&amp;nbsp;8; Bandstra (2009), p.&amp;nbsp;482; Gravett et al. (2008), pp.&amp;nbsp;47–49; Harris, Platzner (2008), pp.&amp;nbsp;23–28.&lt;/ref&gt; Самаритяне включили у тот свуй канон лиш Пятикнижа, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;Тору.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), [https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC&amp;pg=PA91 p.&amp;nbsp;91].&lt;/ref&gt; Они не признавали божественоє авторство вадь іншпірацію у другых книгах юдаїштського Танаха.&lt;ref&gt;Хоть позад мізерного числа дожывшых до нашого часу жерел не мож уповісти набізувно, ож ранні самаритяне удмітовали ай другі книгы Танаха, отець церькви 3.&amp;nbsp;столітя Оріґен пудтвержує, ож самаритяне його часу „принима[ли] лиш Мойсейові книгы.“ {{harvnb|Schaff|1885|loc=[https://www.ccel.org/ccel/schaff/anf04.vi.ix.i.l.html Chapter XLIX]|ps=&amp;#32;(Commentary on John 13:26)}}&lt;/ref&gt; Самаритянська Книга Єгошуа Нуна (Исуса Навина), почасти закладена на Танаховуй Книзі Єгошуа Нуна екзістує, айбо Самаритянами ся держит ги неканонічна світська історична кроніка.&lt;ref&gt;Gaster (1908), [https://books.google.com/books?id=eUCRAfZvwRgC&amp;pg=PA166 p.&amp;nbsp;166].&lt;/ref&gt;

Перва кодексова форма юдаїштської Біблії была уроблена у 7.&amp;nbsp;ст. Кодекс тото предок сучасної книгы. Кодексы ся чинили зогнутьом єдного листа папіруса навпул, што формовало „бокы“; дакулко такых зогнутых листув ся скапчовали у єдну „книгу“, котра была май доступнов и переноснов ги звиткы. Такый формат популаризовали ранні християне. У 1488.&amp;nbsp;рокови была вчинена перва повна печатна верзія юдаїштської Біблії.&lt;ref&gt;Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&amp;nbsp;31–32.&lt;/ref&gt;

=== Новый Завіт ===
[[Файл:PaulT.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:PaulT.jpg|міні|[[Павло (апостол)|Апостол Павло]] на образі „Сятый Павло пише свої посланя“ (дас 1619) Валентіна де Булоня]]
[[Файл:P52_verso.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:P52_verso.jpg|альт=photo of a fragment of papyrus with writing on it|міні|Папірус&amp;nbsp;52 (щи знамый ги папірус Райландса), 125–175&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., майстарый екзистувучый фраґмент папіруса Нового Завіта, на котрому написані фразы из 18.&amp;nbsp;главы Єванґелія уд Йоана&lt;ref&gt;Orsini, Clarysse (2012), p.&amp;nbsp;470.&lt;/ref&gt;]]
Из ростом популарности християнства у 1.&amp;nbsp;сторочу нашої еры ся появили нові писаня грецькым койне. Християне пак зачали тоты нові писаня кликати ''Новым Завітом'', а Септуаґінту&amp;nbsp;— ''Старым Завітом''. Новый Завіт ся усокотив у май великум числі рукописув ги хотьякый другый стародавньый вытвор. Майранні християнські переписовачі не были вышколеныма писарями. Многі переписы Єванґеліюв и Павловых послань ся чинили простыма християнами за удносно куртый період часу, дуже скоро по написаню ориґіналув. У синоптичных Єванґеліях, у писаньох ранньых Отцюв церькви, уд [[Маркіон Сінопськый|Маркіона]] и у [[Дідахе|Дідасі]] сут доказы, ож християнські документы были у циркулації перед зачатком першого стороча. Павлові посланя были в колобігови щи при його жывоті, а його смерть ся, припущат, настала до 68.&amp;nbsp;року при царьованю Нерона. Ранні християне носили йсі писаня по Римськуй імперії тай товмачили їх на старосірійськый, [[коптськый]], [[етіопськый]], [[Латиньскый язык|латинськый]] и другі языкы.

Изглядовач Нового Завіта Барт Ерман обяснят, як тоты тексты пак были поґруповані у катеґорії:
{{Цитат 2|Бігом ранньых сторочув [екзістованя] церькви, християнські тексты ся копіровали у тых містах, де ся писали вадь де їх переміщовали. Позад того, ож тексты ся переписовали локално, не чудно, ож разні міста выводили разні филі текстуалної традиції. Другыма словами, рукописы у Римі мали много ворошных хыб [помежи собов], бо булшинов были „штатныма“ документами, котрі ся копіровали єден из другого; они не мали читавого влива з бока рукописув, копірованых у Палестині; а написані у Палестині набрали ся свойих рис, котрі были не такі ги у рукописах, найденых у Александрії, у Еґіптови. Ба булше, у ранні стороча церькви подакотрі міста мали ліпшых писарюв ги другі. Сучасні научникы порозуміли, ож писарі у Александрії&amp;nbsp;— котра у античности была читавым інтелектуалным центром&amp;nbsp;— были особено скрупулозні, даже у тот давньый час, тай ож там у Александрії ся десятьруча за десятьрочом сокотила дуже чиста форма текста ранньохристиянськых писань, котру держали уддані тай удносно майстерні християнські переписовачі.|Барт Ерман&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|title=Misquoting Jesus: The Story Behind Who Changed the Bible and Why|place=New York|publisher=HarperCollins|year=2005|page=p. 72|nopp=yes}}&lt;/ref&gt;}}Резултатом сього стали текстуалні варіації, котрі сучасні научникы кличут „текстотипами“. Чотыри майшыроко признавані текстотипы тото александрійськый, западный, цезарьськый тай бізантськый.&lt;ref&gt;Parker (2013), pp.&amp;nbsp;412–420, 430–432; Brown (2010) ch.&amp;nbsp;3(A).&lt;/ref&gt;

Католицькый біблійный канон книг быв закладеный на Римському синоді у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;382, пак Гіппонійському у 393 тай Картаґенському у&amp;nbsp;397. Межи 385.&amp;nbsp;тай&amp;nbsp;405.&amp;nbsp;роками н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;рання християнська церьков потовмачила свуй канон на вулґарну латину (народный латинськый язык)&amp;nbsp;— тото товмачіня дустало назву ''Вулґата'' (уд {{Lang-la|Biblia Vulgata}}, {{IPA2|ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta}} „Біблія у народнум языку“).&lt;ref name=&quot;:6&quot;&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;40, 46, 49, 58–59; Hayes (2012), ch.&amp;nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), pp.&amp;nbsp;3–5; Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;7–8, 480–481; Gravett et al. (2008), pp.&amp;nbsp;xv, 49; Harris, Platzner (2008), pp.&amp;nbsp;3–4, 28, 31–32, 371; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Уд того часу католицькі християне правили вселенські соборы про стандартизацію свого біблійного канона. Тридентськый собор (1545–1563), котрый католицька церьков справила в удповідь протестантськуй Реформації, затвердив Вулґату офіційным латинськым товмачіньом Біблії.&lt;ref name=&quot;:6&quot; /&gt; Удтовды ся розвили дакулко біблійных канонув. Тото у тому числі: 73-книжный католицькый канон, 66-книжный канон, котрый признає булшина протестантськых деномінацій, 81-книжный етіопськый православный тевагедськый канон и другі.&lt;ref&gt;Riches (2000), pp.&amp;nbsp;7–8.&lt;/ref&gt; Юдаїзм давно затвердив єдиный авторитативный текст, а християнство ниґда не мало єдину верзію; умісто того у християн были многі разні рукописні традиції.&lt;ref&gt;Barton (2019), p.&amp;nbsp;15.&lt;/ref&gt;

=== Варіанты ===
Попри читавоє честованя тай акуратность, из котрыма ся переписовали біблійні тексты, в ушыткых біблійных рукописах сут хыбы переноса, котрі ся называвут варіантами.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Black (1994) p.&amp;nbsp;24.&lt;/ref&gt; Варіантом ся кличе хотьяка девіація межи двома текстами. Текстуалный критик Деніел&amp;nbsp;Б.&amp;nbsp;Воллес обяснює: „Кажджа девіація ся рахує ги єден варіант, не никавучи на вто, кулко рукописув єї фіксує“.&lt;ref&gt;Wallace (2009), p.&amp;nbsp;98.&lt;/ref&gt; Научник Емануел Тов каже, ож тот термін не є оціночным; тото узнаня, ож путі розвоя разных текстув ся розыйшли.&lt;ref&gt;Tov (2001), p.&amp;nbsp;18.&lt;/ref&gt;

Середньовічні рукописы юдаїштської Біблії ся держали ги дуже точні: майавторитативні документы, з котрых ся копіровало у другі тексты.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The Damascus Keters |url=https://web.nli.org.il/sites/nli/english/collections/jewish-collection/pages/damascus.aspx |website=National Library of Israel |access-date=1 July 2020 |archive-date=28 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200728235241/https://web.nli.org.il/sites/NLI/English/collections/jewish-collection/Pages/damascus.aspx |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Айбо при тому, изглядователь юдаїштської Біблії Девід Карр каже, ож и юдаїштські тексты мавут даякі варіанты.&lt;ref&gt;Carr (2011), pp.&amp;nbsp;5–7.&lt;/ref&gt; Булшина вшыткых варіантув трафункові, наприклад ортоґрафічні хыбы, айбо поєдны зміны были нарочні.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt; У юдаїштському текстови „варіанты з памняти“ тото типово случайні розлукы, такі ги шор слув у 1 Кроніках 17:24 тай 2 Самуелови 10:9 тай 13. Варіанты щи обсягувут заміну лексичныма еквівалентами, семантичні тай ґраматичні удликы; май читаві правкы Масоретськых текстув мали бы быти нарочныма.&lt;ref&gt;Carr (2011), pp.&amp;nbsp;5–7, 18, 24, 29, 42, 55, 61, 145, 167&lt;/ref&gt;

Нарочні зміны у тексті Нового Завіта ся чинили про уліпшеня ґраматикы, ліквідацію неточностий и розбіжностий, гармонізацію паралелных фраґментув, комбінацію тай упрощеня дакулкох варіантных прочитань у єдно, тай позад теолоґічных причин.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Royce (2013), pp.&amp;nbsp;461–464, 468, 470–473.&lt;/ref&gt; Изглядовач Старого Завіта Брус&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Волткі замічат, ож про кажджі десять слув зафіксованый єден варіант у недавнюм критичнум уданю юдаїштської Біблії, ''Biblia Hebraica Stuttgartensia,'' т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;осталні 90% юдаїштського текста сут без варіацій. Четвертоє уданя Грецького Нового Завіта Споєного біблійного общества фіксує варіанты, котрі ся кывавут дас 500 из 6900 слув, вадь 7%&amp;nbsp;текста.

== Тематика тай обсяг ==

=== Темы ===
[[Файл:Creation_of_Light.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Creation_of_Light.png|міні|''Сотвореня світла'', [[Ґустав Доре]]]]
Оповіді, законы, мудрості, пришты тай унікалні жанры Біблії давут можность діскусії на булшину тем людського єствованя, межи нима: звірі, дерева тай природа,&lt;ref name=&quot;Northcott96&quot;&gt;{{cite book|last1=Northcott|first1=Michael S.|editor1-last=Clark|editor1-first=Stephen R. L.|title=The Environment and Christian Ethics|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-57631-4}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|xi}} сосіды,&lt;ref name=&quot;Wayne Grudem&quot;&gt;{{cite book|last1=Grudem|first1=Wayne|title=Christian Ethics: An Introduction to Biblical Moral Reasoning|date=2018|publisher=Crossway|isbn=978-1-4335-4965-6}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|24}} цімборы, роль жун,&lt;ref name=&quot;Barbara J. MacHaffie&quot;&gt;{{cite book|last1=MacHaffie|first1=Barbara J.|title=Her Story Women in Christian Tradition|date=1992|publisher=Fortress Press|isbn=978-1-4514-0402-9}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|203}} секс,&lt;ref&gt;Harper (2013), pp.&amp;nbsp;1–14, 84–86, 88.&lt;/ref&gt; діти, побратя,&lt;ref name=&quot;Chadwick&quot;&gt;Henry Chadwick, The Early Church, {{ISBN|978-0-14-023199-1}}&lt;/ref&gt; природа тай діленя власти,&lt;ref&gt;Praet, Danny (1992–1993). &quot;Explaining the Christianization of the Roman Empire. Older theories and recent developments&quot;. Sacris Erudiri. Jaarboek voor Godsdienstgeschiedenis. A Journal on the Inheritance of Early and Medieval Christianity. 23: 5–119.&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|45–48}} гроші тай економіка,&lt;ref name=&quot;Hargaden&quot;&gt;{{cite book|last1=Hargaden|first1=Kevin|title=Theological Ethics in a Neoliberal Age: Confronting the Christian Problem with Wealth|date=2018|publisher=Wipf and Stock|isbn=978-1-5326-5500-5}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|77}} робота, удношіня,&lt;ref name=&quot;Kieran Cronin&quot;&gt;{{cite book|last1=Cronin|first1=Kieran|title=Rights and Christian ethics|date=1992|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-41889-8|page=223}}&lt;/ref&gt; смуток, природа радости тай другі.&lt;ref&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;207.&lt;/ref&gt; Філозоф тай етик Жако Ґеріке додає: „Значіня добра и зла, природа правилного и неправилного, крітерії морали, добрі жерела морали, походжіня тай приятя моралных віровань, онтолоґічный статус моралных норм, моралный авторитет, културный плуралізм, аксіолоґічні тай естетичні гадкы за природу цінности тай красы. Сесе всьо закладено у тексты.“&lt;ref name=&quot;:9&quot;&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;210.&lt;/ref&gt;

Айбо уокремленя тем подакотрых біблійных текстув годно быти проблематичным.&lt;ref&gt;Mittleman (2012), pp.&amp;nbsp;1, 2.&lt;/ref&gt; Булшина Біблії подає ся у оповіднуй формі тай вцілови біблійна нарація не дає прямі настановы, а у поєдных текстах наміреня автора тяжко розшифровати.&lt;ref&gt;Barton (2007) pp.&amp;nbsp;1–3.&lt;/ref&gt; Дефінованя добра тай зла, правилного и неправилного, путь ид розуміню и практиці рідко прямі тай лігавут на читача.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot;&gt;Barton (2019).&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|14}} [[Бог|Буг]] пораз указаный важным елементом [[Сюжет|сужета]], айбо часто за реакцію Бога на події тай його одобреня вадь неодобреня дій персонажув авадь їх провалув дашто вчинити мало вповіджено.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|40}} Автор не коментує, а читачови ся лишат самому думати над написаным.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|40}} Жыдувські філозофы Шалом Кармі тай Давід Шац обяснявут, ож Біблія „часто сопоставлят противорічиві ідеї, без обясненя вадь аполоґетізма.“&lt;ref name=&quot;:10&quot;&gt;Carmy, Shatz (2003), pp.&amp;nbsp;13–14.&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія має гадкы за природу знаня, віровань, истины, інтерпретації, розуміня тай коґнітивных процесув.&lt;ref&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;209.&lt;/ref&gt; Етик Майкел&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Фокс пише, ож головна аксіома Книгы Пословиць ото ож „тренованя людського розума вто мусайноє условія правилного и успішного справованя в ушыткых сферах жывота.“&lt;ref&gt;Fox (2007), p.&amp;nbsp;78.&lt;/ref&gt; Біблія учит природі платных арґументув, природі тай моци языка тай його удношіня ид реалности.&lt;ref name=&quot;:9&quot; /&gt; Подля Алана Міттелмана, професора жыдувської філозофії, Біблія дає мінты моралного думаня, котрі ся фокусувут на справованьови тай характері.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|3}}&lt;ref&gt;Mittleman (2012), p.&amp;nbsp;17.&lt;/ref&gt;

У біблійнуй метафізиці челядник має слобудну волю, айбо вто удносна тай ограничена слобода.&lt;ref&gt;Brunner (2002), p.&amp;nbsp;494.&lt;/ref&gt; Біч каже, ож християнськый ''волунтарізм'' указує на ''волю'' ги на ядро себе тай ож у людськуй природі „ядро того, кым мы сьме, опреділят ся тым, што мы любиме“.&lt;ref&gt;Beach (1988), pp.&amp;nbsp;25–26.&lt;/ref&gt; Природного закона Біблія ся докывує у Пророках, Римлянах&amp;nbsp;1, Діяньох&amp;nbsp;17 тай книзі Амоса (Амос 1:3–2:5), де другі державы кроме Ізраїля ся держат зодповідныма за свої етичні рішеня даже попри вто, ож не знавут юдаїштського Бога.&lt;ref&gt;Barton (2003), pp.&amp;nbsp;48–50.&lt;/ref&gt; Політичный теоретик Майкел Лабан Волзер находит політику у юдаїштськуй Біблії у завітах, законах и пророцтвах, котрі чинят ранню форму ''почти'' демократичної політичної етикы.&lt;ref&gt;Walzer (2012), p.&amp;nbsp;200.&lt;/ref&gt; Ключові елементы у біблійнуй криміналнуй юстіції ся зачинавут из віры у Бога ги жерело справедливости тай судю над усьыма, у тому числі тыма, ко вызначає справедливость на земли.&lt;ref&gt;Souryal (2015), p.&amp;nbsp;xx.&lt;/ref&gt;

Кармі тай Шац кажут, ож Біблія „указує характер Бога, розказує за сотвореня, закладат метафізику божественого провидіня тай божественого вмішаня, предлагат основу про мораль, обговорює многі рисы людської натуры тай часто подає файно знаму загадку, ож як Буг годен позволяти зло.“&lt;ref name=&quot;:10&quot; /&gt;

=== Юдаїштська Біблія ===
{{ГоловнаСтатя|Юдаїштська Біблія}}
Авторитативный текст юдаїштської Біблії ся бере из Масоретського текста Лєнінґрадського кодекса, датованого 1008.&amp;nbsp;роком. Зато юдаїштську Біблію пораз кличут Масоретськым текстом.&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Tov |first1=Professor Emmanuel |title=The Bible and the Masoretic Text |url=https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |website=The Torah.com |access-date=3 July 2022 |archive-date=25 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525004814/https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія щи ся знає за назывков Танах ({{Lang-he|תנ&quot;ך}}). Тото удбиват розділеня гебрейськых писань на три часті: Тора („Учіня“), Неві’ім („Пророкы“) тай Кетувім („Писаня“) через хоснованя першых букв кажджого из сих трьох слув.&lt;ref&gt;Metzger &amp; Katz (2010), p.&amp;nbsp;651, footnote&amp;nbsp;1&lt;/ref&gt; Испис обсягу сих трьох частий быв першый раз найденый у бабілонськум Талмуді (дас 550&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;354&lt;/ref&gt;

Танах быв головно написаный біблійным івритом, айбо поєдны малі часті (Ездраш 4:8–6:18 тай 7:12–26, Єреміяш 10:11, Даніел 2:4–7:28)&lt;ref&gt;Ездраш&amp;nbsp;4:8–6:18 тай Ездраш&amp;nbsp;7:12–26, Єреміяш&amp;nbsp;10:11, Даніел&amp;nbsp;2:4–7:28&lt;/ref&gt; написані были біблійнов арамайськов бесідов&amp;nbsp;— языком, котрый на тот момент быв ''[[лінґва франка]]'' булшины семітського світу.&lt;ref name=&quot;Driver&quot;&gt;{{cite web |last1=Driver |first1=Godfrey |author1-link=Sir Godfrey Driver |title=Introduction to the Old Testament |url=http://www.bible-researcher.com/driver1.html |website=www.bible-researcher.com |access-date=30 November 2009 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20091109185323/http://www.bible-researcher.com/driver1.html |archive-date=9 November 2009 }}&lt;/ref&gt;

==== Тора ====
{{ГоловнаСтатя|Тора}}
Тора ({{Lang-he|תּוֹרָה}}) щи ся знає ги „Пять книг [[Моісей|Мойсея]]&lt;nowiki/&gt;“ вадь Пятикнижа.&lt;ref&gt;Barnstone (2009), [[iarchive:isbn 9780393064933/page/647|p.&amp;nbsp;647]]&lt;/ref&gt; Традиційно ся держало, ож тоты книгы надиктовав Мойсейови сам [[Бог|Буг]].&lt;ref&gt;Robinson (2006), p.&amp;nbsp;97&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Cross, Livingstone (2005), p.&amp;nbsp;1072&lt;/ref&gt; Зачинавучи 17.&amp;nbsp;сторочом научникы никали на ориґіналні жерела ги на продукт дакулкох анонімных авторув, припущавучи, ож Мойсей годен быв изкомбіновати окремі жерела у єден текст.&lt;ref&gt;Nahkola (2007), pp.&amp;nbsp;vii, xvi, 197, 204, 216–217&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Baden (2012) p.&amp;nbsp;13.&lt;/ref&gt; Сут разні гіпотезы за вто, коли тай як Тора была скомпонована,&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), p.&amp;nbsp;206&lt;/ref&gt; айбо общый консенсус є такый, ож Тора дустала свою фіналну форму бігом правліня Перської ахеменідської імперії (віроятно 450–350&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.),&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), pp.&amp;nbsp;206–207.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Newsom (2004), p.&amp;nbsp;26.&lt;/ref&gt; вадь у раннюм гелленістичнум періоді (333–164&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), p.&amp;nbsp;224 n.&amp;nbsp;49.&lt;/ref&gt;

Назывкы книг у івриті дуфлувут перві слова удповідных текстув. Тора ся чинит такыма пятьма книгами:

* Бытя, ''Берешіт'' (בראשית)
* Выход, ''Шемот'' (שמות)
* Левіт, ''Ваїкра'' (ויקרא)
* Числа, ''Бамідбар'' (במדבר)
* Второзаконя, ''Деварім'' (דברים)

Перві 11&amp;nbsp;глав книгы Бытя розказувут за [[Наратив сотвореня світа|сотвореня світа]] тай історію ранньых удношінь людства з Богом. Осталні 39&amp;nbsp;глав розказувут за союз Бога из біблійныма патріархами: [[Абрагам|Абрагамом]], [[Ісаак|Ісааком]], [[Яков|Яковом]] (вадь Ізраїльом) тай дітьми Якова, „&lt;nowiki/&gt;[[Діти Ізраїля|Дітьми Ізраїля]]&lt;nowiki/&gt;“, а май из [[Йосиф (юдаїштська Біблія)|Йосифом]]; як Буг уповів Абрагамови лишити свою файту тай дум в [[Ур Халдейськый|Урі Халдейському]], поселити ся у [[Канаан|Канаані]] тай як Діти Ізраїля перейшли у [[Еґіпет]].

Далші чотыри книгы Торы оповідавут історію Мойсея, котрый жыв через стувкы рокув по патріархах. Ун веде Дітий Ізраїля из еґіпетського рабства ид поновліню завіта з Богом на горі Сінай тай по пустыни, докідь уростає новоє поколіня, готовоє зайти до Канаанської земли. Тора ся кунчат смертьов Мойсея.&lt;ref&gt;Rossel (2007), [https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC&amp;pg=PA355 p.&amp;nbsp;355].&lt;/ref&gt;

Заповіді у Торі давут основу юдаїштського реліґійного закона. Подля традиції є 613&amp;nbsp;заповідий (''taryag mitzvot'').

==== Неві’ім ====
Неві’ім ({{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəḇī'īm''}}, „Пророкы“) тото другый головный розділ Танаха межи Торов тай Кетувімом. Она поділена на дві часті, Ранньых Пророкув ({{lang|he|נביאים ראשונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Рішонім''}}, книгы Єгошуа Нуна, Судюв, Самуела тай Царюв) тай Пузньых Пророкув ({{lang|he|נביאים אחרונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Неві’ім Агаронім''}}, книгы Ісаї, Єремії, Езекієля тай Дванадцятьох Малых Пророкув).

Неві’ім розказує за зачаток жыдувської монархії тай єї розділеня на два царьства, Ізраїль тай Юдею, фокусувучи ся на конфлікті межи ізраїльтянами тай другыма народами, конфліктах межи ізраїльтянами, а май на борьбі межи вірячыма у „Господа Бога“ тай чужых богув&lt;ref&gt;„Кажджый царь ся держит авадь добрым, авадь пудлым у чорно-білуй перспективі, подля того, ци ун „чинив добрі“, ци „чинив пудло“ у очах Господа. Така оцінка не удбиват добробыта державы, царьовых успіхув авадь провалув у войнах, моралный клімат тых часув, ай скорше указує статус култового почитаня бігом його правліня. Царі, котрі діяли против ідолопоклонства тай чинили реліґійні реформы ся хвалят, а тоты, котрі одобряли поганські практикы&amp;nbsp;— презиравут ся.“ —&amp;nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA146 p.&amp;nbsp;146].

''“Each king is judged either good or bad in black-and-white terms, according to whether or not he &quot;did right&quot; or &quot;did evil&quot; in the sight of the Lord. This evaluation is not reflective of the well-being of the nation, of the king's success or failure in war, or of the moral climate of the times, but rather the state of cultic worship during his reign. Those kings who shun idolatry and enact religious reforms are singled out for praise, and those who encourage pagan practices are denounced.”'' —&amp;nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA146 p.&amp;nbsp;146].&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“The fight against Baal was initiated by the prophets” —&amp;nbsp;Kaufmann (1956a) p.&amp;nbsp;54.&lt;/ref&gt; тай критиці неетичного тай несправедливого справованя ізраїльтянськых еліт и правителюв;&lt;ref&gt;“The immediate occasion of the rise of the new prophecy was the political and social ruin caused by the wars with Israel's northerly neighbour, Aram, which continued for more than a century. They raged intensely during the reign of Ahab, and did not end until the time of Jeroboam II (784–744). While the nation as a whole was impoverished, a few&amp;nbsp;– apparently of the royal officialdom&amp;nbsp;– grew wealthy as a result of the national calamity. Many of the people were compelled to sell their houses and lands, with the result that a sharp social cleavage arose: on the one hand a mass of propertyless indigents, on the other a small circle of the rich. A series of disasters struck the nation&amp;amp;nbsp;– drought, famine, plagues, death and captivity (Amos 4: 6–11), but the greatest disaster of all was the social disintegration due to the cleavage between the poor masses and the wealthy, dissolute upper class. The decay affected both Judah and Israel … High minded men were appalled at this development. Was this the people whom YHWH had brought out of Egypt, to whom He had given the land and a law of justice and right? it seemed as if the land was about to be inherited by the rich, who would squander its substance in drunken revelry. it was this dissolution that brought the prophetic denunciations to white heat.” —&amp;nbsp;Kaufmann (1956b), pp.&amp;nbsp;57–58.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“What manner of man is the prophet? A student of philosophy who runs from the discourses of the great metaphysicians to the orations of the prophets may feel as if he were going from the realm of the sublime to an area of trivialities. Instead of dealing with the timeless issues of being and becoming, of matter and form, of definitions and demonstrations, he is thrown into orations about widows and orphans, about the corruption of judges and affairs of the market place. Instead of showing us a way through the elegant mansions of the mind, the prophets take us to the slums. The world is a proud place, full of beauty, but the prophets are scandalized, and rave as if the whole world were a slum. They make much ado about paltry things, lavishing excessive language upon trifling subjects. What if somewhere in ancient Palestine poor people have not been treated properly by the rich? … Indeed, the sorts of crimes and even the amount of delinquency that fill the prophets of Israel with dismay do not go beyond that which we regard as normal, as typical ingredients of social dynamics. To us a single act of injustice&amp;nbsp;– cheating in business, exploitation of the poor&amp;nbsp;– is slight; to the prophets, a disaster. To us an injustice is injurious to the welfare of the people; to the prophets it is a deathblow to existence; to us an episode; to them, a catastrophe, a threat to the world.” —&amp;nbsp;Heschel (2001), pp.&amp;nbsp;3–4.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“Samuel is thus a work of national self-criticism. It recognizes that Israel would not have survived, either politically or culturally, without the steadying presence of a dynastic royal house. But it makes both that house and its subjects answerable to firm standards of prophetic justice&amp;nbsp;– not those of cult prophets or professional ecstatics, but of morally upright prophetic leaders in the tradition of Moses, Joshua, Deborah, Gideon, and others …” —&amp;nbsp;Rosenberg (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA141 p.&amp;nbsp;141].&lt;/ref&gt; у котрых пророкы мали важну тай провудну роль. Неві’ім ся кунчат узятьом Ізраїля Новоасірійськов імперійов; Юдеї Новобабілонськов імперійов; изниченьом [[Соломонув храм|Храма в Єрусалимі]].

===== Ранні Пророкы =====
Ранні Пророкы вто книгы [[Книга Єгошуа Нуна|Єгошуа Нуна]] (Йозуе, Исуса Навина), [[Книга Судюв|Судюв]], [[Книга Самуела|Самуела]] (Самуїла) тай [[Книга Царюв|Царюв]]. Они обсягувут оповіді, котрі ся зачинавут такой по смерти Мойсея из божым затверджіньом Єгошуа Нуна його наслідником, котрый пак веде народ Ізраїля у Землю Обітовану, тай кунчавут ся увязненьом посліднього царя Юдеї. Держачи Самуела тай Царюв ги окремі книгы, они розказувут за:

* узятя Канаана Єгошуа Нуном ([[Книга Єгошуа Нуна]]),
* борьбу народа за землю ([[Книга Судюв]]),
* просьбу народа ид Богови дасти їм царя, обы вни могли заяти землю у лиці свойих урагув ([[Книгы Самуела]])
* володіня земльов пуд правліньом божествено покладеных царюв из Дома Давыда, котроє ся кунчат угнатьом чужинцями ([[Книгы Царюв]])

===== Пузні Пророкы =====
Пузні Пророкы вто [[Книга Ізаяша|Ізаяш]] (Ісая), [[Книга Єремії|Єреміяш]] (Єремія), [[Книга Езекієля|Езекієль]] тай [[Дванадцять Малых Пророкув]], котрі ся рахувут ги єдна книга:

* [[Озеаш]] (Осія), ''Гошеа'' (הושע) презират поклоніня богам окрем Господа, рувнявучи Ізраїль ид жоні, котра зражує свому чоловікови.
* [[Йоел]] (Йоіл), ''Йо’ел'' (יואל) обсягує смуток и обіцяня уд Бога.
* [[Амос]], ''Амос'' (עמוס) говорит за соціалну справедливость, давучи основу про природноє право через хоснованя го як на вірувучых, так и на невірувучых.
* [[Абдіаш]] (Авдій), ''Овадя'' (עבדיה) розказує за засуженя Едома тай удновленя Ізраїля.
* [[Йонаш]] (Йона), ''Йона'' (יונה) оповідат покаяня Ніневії.
* [[Міхеаш]] (Міхей), ''Міха'' (מיכה) поносит ся на несправедливых правителюв, защищат права бідных тай тягне ся ид миру в світі.
* [[Нагум]] (Наум), ''Нагум'' (נחום) говорит за зниченя Ніневії.
* [[Габакук]] (Авакум), ''Гавакук'' (חבקוק) обертат ся ид Богови лично.
* [[Софоніаш]] (Софонія), ''Цефаня'' (צפניה) голосит за суд, ужываня тай тріумф тых, ко ся лишит.
* [[Аґґей]], ''Гаґай'' (חגי) удбудовує Другый храм.
* [[Захаріаш]] (Захарія), ''Зехаря'' (זכריה) Буг благословлят тых, ко ся кає тай є чистый.
* [[Малахіаш]] (Малахія), ''Малахі'' (מלאכי) управлят кылавоє реліґійноє тай соціалноє справованя.

==== Кетувім ====
[[Файл:Bhs_psalm1.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bhs_psalm1.png|міні|[[Гебрейскый язык|Гебрейськый]] текст [[Книга Псалмув|Псалмув]] 1:1–2]]
Кетувім ({{Lang-he|כְּתוּבִים ''Kəṯūḇīm''}} „Писаня“) ото третя тай послідня секція Танаха. Подля юдаїштської традиції ся вірит, ож книгы Кетувім ся писали пуд іншпіраційов Сятого Духа ({{Lang-he|רוח הקודש ''руах га-кодеш''}}) тай сут на уровень ниже за авторитетом ги пророцтва.&lt;ref&gt;Henshaw (1963), p.&amp;nbsp;20.&lt;/ref&gt;

У Масоретськых рукописах (и поєдных печатных уданях) книгы [[Псалтырь|Псалмув]], [[Книга Пословиць|Пословиць]] тай [[Книга Йоба|Йоба]] (Йова) подані у шпеціалному двастовпцьовому виді, што пудчеркує їхньый уднушньый паралелізм. Колективно йсі три книгы ся сохтувут кликати ''Сіфрей Емет'' (акронім назывок у івриті: איוב, משלי, תהלים дає אמ&quot;ת ''Емет'', што по гебрейськы щи значит „истина“). Гебрейська кантилація тото манера уговора ритуалных читань, як они ся писали тай анотововали у Масоретському текстови. Псалмы, Пословиці тай Йоб формувут ґрупу из шпеціалнов системов акцентуації, котра ся хоснує лиш у сих трьох книгах.&lt;ref&gt;Kraus (1993), p.&amp;nbsp;33.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Kraus (1993), p.&amp;nbsp;12.&lt;/ref&gt;

===== Пять извиткув =====
[[Файл:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|міні|''Пісня Пісень (Das Hohelied Salomos), No.''&amp;nbsp;''11'' Еґона Чірша, 1923]]
Пять удносно куртых книг [[Пісня Пісень]], [[Книга Рут]] (Книга Руфи), [[Книга Нарікув]] (Плач, Плач Єремії), [[Еклезіаст]] (Книга Казатель) тай Книга Естер колективно ся кличут ''Гамеш Меґіллот''. Тото послідні книгы, зобраті тай затверджені авторитативныма у юдаїштськум каноні, хоть они и не были довершені до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Coogan (2009), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt;

===== Другі книгы =====
[[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Извиток Ізаяша (Ісаї), часть Звиткув Мертвого моря, обсягує практично вшытку Книгу Ізаяша. Датованый 2.&amp;nbsp;столітьом&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.]]
Книгы [[Книга Естер|Естер]], [[Книга Даніела|Даніела]] (Даниїла), [[Ездраш-Нееміяш]]&lt;ref&gt;Ориґінално Ездраш тай Нееміяш были єднов книгов, котрі пак поділили у пузнішых традиціях.&lt;/ref&gt; тай [[Книгы Кронік|Кронікы]] мавут особый стиль, котрый ся не находит ни у якум другум гебрейськум тексті, ни біблійнум, ни позабіблійнум.&lt;ref&gt;Young (2013), p.&amp;nbsp;23.&lt;/ref&gt; Они не написані у нормалному стильови іврита поугнатьового періода. Авторы сих книг мали намірено убрати свуй особый стиль позад незнамых причин.&lt;ref&gt;Young (2013), p.&amp;nbsp;24.&lt;/ref&gt;

* Їхні наративы вшыткі удкрыто описувут удносно пузні події (напр. бабілонську неволю тай далшоє удновліня Сіона).
* Талмудична традиція ушыткым їм приписує пузньоє авторство.
* Дві из них&amp;nbsp;— Даніел тай Ездраш&amp;nbsp;— тото єдині книгы Танаха из читавов частьов, написанов по арамайськы.

===== Шор книг =====
Испис книг Кетувім у тум шорі, як они ся появлявут у майактуалных печатных уданях.

* ''Тегіллім'' ([[Книга Псалмув]]) תְהִלִּים тото антолоґія окремых гебрейськых реліґійных гімнув.
* ''Мішлей'' ([[Книга Пословиць]]) מִשְלֵי ото „зберька зберькув“ за цінності, моралноє справованя, смысел жывота и доброго справованя, тай їх основу у вірі.
* ''Ійов'' ([[Книга Йоба]], Книга Йова) אִיּוֹב розказує за віру, без розуміня вадь управданя страданя.
* ''Шір га-Шірім'' ([[Пісня Пісень]] вадь Пісня Соломона) שִׁיר הַשִׁירִים ([[Песах]]) ото поезія за любов и секс.
* ''Рут'' ([[Книга Рут]]) רוּת ([[Шавуот]]) оповідат історію моабітської жоны Рут, котра рішат ити за Богом Ізраїля тай лишат ся вірнов своюй свекрі, тай як она є за вто обдарована.
* ''Ейха'' ([[Книга Нарікув]]) איכה ([[Тіш’а бе-ав]]) [вадь ''Кіннот'' у івриті] тото зберька поетичных нарікув на згубу Єрусалима у&amp;nbsp;586.&amp;nbsp;році до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.
* ''Когелет'' ([[Еклезіаст]]) קהלת ([[Суккот]]) обсягує мудрості, наструй котрых є предметом диспутув межи научниками: ци они позитивні тай жывоторадосні, ци глубоко песимістичні?
* ''Естер'' ([[Книга Естер]]) אֶסְתֵר ([[Пурім]]) розказує історію жыдувської жоны у Персії, котра стає правительков и спират ґеноцід свого народа.
* ''Дані’ел'' ([[Книга Даніела]]) דָּנִיֵּאל скапчує пророкованя тай есхатолоґію у історії спасіня Богом Даніела так, як Ун спасе Ізраїль.
* ''‘Езра'' ([[Книга Ездраша]]–[[Книга Нееміяша]]) עזרא оповідат за удбудову стін Єрусалима по Бабілонському угнатьови.
* ''Діврей га-Ямім'' ([[Книгы Кронік]]) דברי הימים обсягує ґенеалоґію.

Жыдувська текстуална традиція не фіналізовала шор книг у Кетувімі. [[Талмуд|Бабілонськый Талмуд]] ([[Бава Батра]] 14b–15a) дає їх порядок ги: Рут, Псалмы, Йоб, Пословиці, Еклезіаст, Пісня Соломона, Нарікы Єреміяша, Даніел, Звиток Естер, Ездраш, Кронікы.&lt;ref&gt;Rodkinson (2008), p.&amp;nbsp;53.&lt;/ref&gt;

Єдна из май великых розлук помежи бабілонськов и тіберськов біблійныма традиціями вто шор книг. Ізаяш ся кладе по Езекієльови у бабілонськуй; Кетувім ся зачинат Кроніками у тіберськуй, айбо кунчат ся нима у бабілонськуй традиції.&lt;ref&gt;Phillips (2016), p.&amp;nbsp;300–301.&lt;/ref&gt;

Кетувім послідньов из трьох секцій Танаха дустала канонічный статус. Тора годна была быти канонізована Ізраїльом ищи у 5.&amp;nbsp;сторочови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а Ранні тай Пузні Пророкы были канонізовані до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; Кетувім межи тым не быв зафіксованый у каноні до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Coogan (2009), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt;

Айбо жерела указувут на вто, ож народ Ізраїля додавав тото, што пак стало Кетувімом, у свою сакралну літературу недовго по канонізації пророкув. Щи у 132.&amp;nbsp;рокови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;Кетувім зачинав ся формовати, айбо на тот момент не мав формалного наголовка. У році 95&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., у своюй роботі „Против Апіона“ Флавій Йозеф ся удносит ид юдаїштськуй Біблії ги д закрытому канонму, у котрум „… нико ся не взяв ани додасти, ани забрати, ани поміняти даже склад…“&lt;ref&gt;Lightfoot (2003), [https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC&amp;pg=PA154 pp.&amp;nbsp;154–155].&lt;/ref&gt; Довгый період по 95&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. божествена іншпірація книг Естер, Пісни Пісень тай Еклезіаста ся пуддавали сомніву.&lt;ref&gt;Henshaw (1963), p.&amp;nbsp;17.&lt;/ref&gt;

=== Септуаґінта ===
{{ГоловнаСтатя|Септуаґінта}}
[[Файл:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|міні|Фраґмент [[Септуаґінта|Септуаґінты]]: стовпець унціалної книгы з 1 Ездраша у ''Codex Vaticanus'', дас 325–350&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., основа грецькоязычного уданя тай анґліцькоязычного товмачіня сера Ланцелота Чарлза Лі Брентона]]
[[Файл:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu%3Fpage=21|сторінка=21|міні|Обсяговый бук повної 80-книжної Біблії Короля Якова (King James Bible), котрый переличує „Книгы Старого Завіта“, „Книгы, названі Апокріфами“ тай „Книгы Нового Завіта“]]
Септуаґінта („Товмачіня Сімдесяти“ вадь „LXX“) вто товмачіня юдаїштської Біблії на грецькоє койне, котроє ся зачало у кунци 3.&amp;nbsp;стороча до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.

Бігом того, як ишла робота над товмаченьом, Септуаґінта ся розростала: до зберькы пророцькых писань ся додали вшылиякі [[Гаґіоґраф|гаґіоґрафічні]] роботы. Были придаті д нюй ай поєдны май нові книгы, такі ги Книгы Макабеюв тай Мудрость Сіраха. Сі книгы сут апокріфами, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;книгами, чія автентичность ся пуддає сомніваню. Включеня такых текстув тай обвиненя у подакотрых товмацькых хыбах призвели д тому, ож Септуаґінта ся стала держати тай удмітовати юдаїштами ги „неакуратноє“ товмачіня.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Marcos (2000), p.&amp;nbsp;21.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Подля ''Jewish Encyclopedia'': „The translation, which shows at times a peculiar ignorance of Hebrew usage, was evidently made from a codex which differed widely in places from the text crystallized by the Masorah.“ —&amp;nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Апокріфы належат ид реліґійнуй жыдувськуй літературі, головно періода Другого храма (дас 550 до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;– 70 н.&amp;nbsp;е.); они были зачатково написані в Ізраїльови, Сірії, Еґіптови вадь Персії у гебрейськум, арамайськум, грецькум языках и пробовали розказовати за біблійні темы и персонажув.&lt;ref&gt;Pace (2016), pp.&amp;nbsp;349–350.&lt;/ref&gt; Їхньоє походжіня булшинов покрыто тайнов. Єдна май стара теорія їхнього похоженя правила, ож межи грецькоязычныма жыдами Александрії быв приятый „александрійськый“ канон, айбо пак еся теорія была пролишена.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Сут указаня на вто, ож они не были прияті, кой быв затвердженый осталный юдаїштськый канон.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;82.&lt;/ref&gt; Бізувно ся знає, ож апокріфы ся хосновали у новозавітні часы, айбо „ниґда ся не цитовали ги Писаня.“&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;86.&lt;/ref&gt; У сучасному юдаїзмови апокріфічні книгы ся не принимавут ги автентичні тай не включавут ся у канон. Айбо „етіопські жыдове, пораз названі ''фалашами'', мавут розшыреный канон, у котрый входят поєдны апокріфалні книгы.“&lt;ref&gt;Gerber (1994), pp.&amp;nbsp;[https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC&amp;pg=PA43 43–46].&lt;/ref&gt;

Щи єднов причинов неприятя Септуаґінты юдаїштськыма рабинами стало желаня удграничити свою традицію уд набиравучого обороты християнства.&lt;ref&gt;„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang […] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Homolka|Jacob|Chorin|1999|loc=Bd.3|pp=43ff}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Two things, however, rendered the Septuagint unwelcome in the long run to the Jews. Its divergence from the accepted text (afterward called the Masoretic) was too evident; and it therefore could not serve as a basis for theological discussion or for homiletic interpretation. This distrust was accentuated by the fact that it had been adopted as Sacred Scripture by the new faith [Christianity] […] In course of time it came to be the canonical Greek Bible […] It became part of the Bible of the Christian Church.“ —&amp;nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Наконець, рабины заявляли, ож іврит має божественый авторитет на удлику уд арамайського тай грецького языка&amp;nbsp;— хоть тоты бесіды были ''[[Лінґва франка|лінґвами франками]]'' жыдув того періода (а арамайськый язык пак дустав статус сакралного, подобно д івритови).&lt;ref&gt;''Мішна Сота'' (7:2–4 тай 8:1), межи другыма, дискутує на тему сакралности іврита на удлику арамайського вадь грецького языка. Тото подабат на авторитет, котрый ся затвержує за ориґіналным арабськоязычным Кораном подля ісламськых учінь. Зато товмачіня Торы на грецькоє койне ранньыма жыдувськыма рабінами дожыли до сучасности лиш у рідкых фраґментах.&lt;/ref&gt;

==== Правкы из Теодотіона ====
Книга Даніела є всокочена у 12&amp;nbsp;главах Масоретського текста тай у двох май довгых грецькых верзіях: ориґіналнуй Септуаґінті, дас 100&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., тай май пузнюй верзії пуд назвов [[Теодотіон]] дас 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Обадва грецькі тексты обсягувут три додаткы ид Даніелови: молитву Азаріаша тай Пісню Трьох Сятых Дітий; історію за Сусанну тай стареґув; історію за Бела тай шарканя. Товмачіня Теодотіона натулко шыроко ся копіровало у раннюй християнськуй церькви, ож його верзія [[Книга Даніела|Книгы Даніела]] почти перегнала Септуаґінтову. Єронім Стрідонськый у свому передслові до Даніела (407&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) указує удвергнутя Септуаґінтової верзії тої книгы у християнськум хоснованю: „Я … хочу надголосити читачови, ож не подля верзії Септуаґінты, айбо подля верзії самого Теодотіона церьквы публічно читавут Даніела.“&lt;ref&gt;{{cite web |title=St. Jerome, Commentary on Daniel (1958) pp. 15–157 |url=http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |website=www.tertullian.org |access-date=2 February 2022 |archive-date=26 May 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100526033151/http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Єронімово передслово щи споминат, ож [[Гекзапла]] обсяговала зазначкы, котрі указовали на пару читавых удлик у обсягови межи Теодотіоновым Даніелом тай май ранньыма верзіями у грецькум и гебрейськум языках.

Даніел Теодотіона май близкый ид ужывшуй у Масоретському текстови верзії, котрый є основов про булшину сучасных товмачень. Теодотіонув Даніел ся подає у авторизованум уданю Септуаґінты, опублікованум Сікстом&amp;nbsp;V.&amp;nbsp;у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1587.&lt;ref&gt;[[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Book of Daniel|Catholic Encyclopedia (1913)]]&lt;/ref&gt;

==== Кунцьова форма ====
: '''''Ник. щи:''''' ''[[Второканонічні книгы]]'', ''[[Біблійні апокріфы]]''

Текстуалні критикы у сучасности дебатувут на тему того, як мож спойити вєдно май ранньый назур на Септуаґінту ги на „неакуратный“ переклад тай обсяг Звиткув Мертвого моря у Кумрані, звиткув, найденых у Ваді Мурабба’ат, Нагал Гевер тай Масаді. Тоты звиткы на 1000–1300&amp;nbsp;рокув май старі ги Лєнінґрадськый текст, датованый 1008&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., котрый є основов про Масоретськый текст.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;40.&lt;/ref&gt; Звиткы пудтвердили булшину Масоретського текста, айбо при тум ся удличавут уд нього, и многі з тых розбіжностий ся вмісто того соглашувут из Септуаґінтов, Самаритянськым Пятикнижам тай грецькым Старым Завітом.&lt;ref name=&quot;:7&quot;&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;

Копії подакотрых текстув, котрі ся проголошовали апокріфами, тоже сут межи Кумранськыма текстами.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;82.&lt;/ref&gt; Давні рукописы Книгы Сіраха, „Псалмы Єгошуа Нуна“, Тобіт тай Посланя Єреміяша, як теперь ся знає, екзистовали у гебрейськуй верзії.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), pp.&amp;nbsp;14, 52.&lt;/ref&gt; Септуаґінтові варіації поєдных біблійных книг, наприклад Даніела тай Естер, май довгі ги тоты, што сут у юдаїштському канонови. У Септуаґінті Єреміяш май куртый ги у Масоретськум тексті, айбо покуртаный Єреміяш у івриті быв найденый у Кумрані у пещері&amp;nbsp;№4.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt; Извиткы Ізаяша, Выхода, Єреміяша, Даніела, Самуела указувут важні текстуалні варіанты, удличні уд Масоретського текста.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt; У сучасности Септуаґінта ся розникує ги акуратноє товмачіня иншакої гебрейськоязычної формы вадь ревізії поєдных книг, айбо дале йде діскусія за вто, як майліпше охарактеризовати йсі удличавучі ся тексты.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt;

=== Псевдепіґрафічні книгы ===
Псевдепіґрафы вто писемні праці из недобрі приписаным авторством. Робота годна быти псевдепіґрафом, айбо при тум не фалсіфікатом (бо фалсіфікат ото нарочный обман); причины про псевдепіґрафічну природу книг годні быти разні.&lt;ref name=&quot;:8&quot;&gt;Metzger (1972), p.&amp;nbsp;4.&lt;/ref&gt; Наприклад, Єванґеліє Барнабы (Варнавы) ся держит псевдепіґрафічным, бо авторство ся приписує Барнабі, компаніону Апостола Павла, айбо обадва рукописы ся датувут Середньовічам.

Апокріфы тай псевдепіґрафы тото не єдно. Термін „апокріф“ ся тыче писань, котрі себе позиціонувут ги сакралні, айбо не принимавут ся канонами, а псевдепіґрафы тото літературна катеґорія про всі писемні роботы, и канонічні, и апокріфалні. Они годні быти автентичныма вадь неавтентичныма в ушыткых смыслах кромі недобрі присуженого авторства.&lt;ref name=&quot;:8&quot; /&gt;

Термін „псевдепіґраф“ часто ся хоснує про попис многых творув жыдувської реліґійної літературы, написаных межи дас 300&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай&amp;nbsp;300&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; не вшыткі з них сут псевдепіґрафічными. Термін ищи ся хоснує на книгы Нового Завіта из сомнівным авторством. Межи старозавітными псевдепіґрафами сут:&lt;ref&gt;Harris (1985), pp.&amp;nbsp;vii, 197–221, 223–243.&lt;/ref&gt;
* 3 Макабеї (Макавеї)
* 4 Макабеї
* Вознесіня Мойсея
* Етіопська Книга Еноха (1 Енох)
* Старословянська Книга Еноха (2 Енох)
* Гебрейська Книга Еноха (3 Енох; щи знама ги „Удкровеня Метатрона“ вадь „Книга Ребе Ішмаела, выщого жерця“)
* Книга Юбілеюв
* Сірійськый Апокаліпс Баруха (2 Барух)
* Письмо Арістея (Письмо ид Філократови за товмачіня юдаїштськых писань на грецькый язык)
* Жывот Адама и Євы
* Мучеництво тай Вознесіня Ізаяша
* Псалмы Соломона
* Сібілінські Оракулы
* Грецькый Апокаліпс Баруха (3 Барух)
* Заповіді Дванадцятьох Патріархув

==== Книга Еноха ====
{{ГоловнаСтатя|Книга Еноха}}Вызначныма псевдепіґрафічныма роботами сут Книгы Еноха: 1&amp;nbsp;Енох (котра ся всокотила лиш у языкови [[ґеез]]), 2&amp;nbsp;Енох (всокотила ся лиш у старославянськум языку), 3&amp;nbsp;Енох (всокотила ся у гебрейськум языку; дас 5–6.&amp;nbsp;ст.). Тото давні жыдувські реліґійні праці, традиційно приписовані пророку [[Енох|Еноху]], прадідови патріарха [[Ной|Ноя]]. Фраґмент Книгы Еноха быв найденый межи кумранськыма звитками, што указує на єї давность.&lt;ref name=&quot;:11&quot;&gt;Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&amp;nbsp;259, 267.&lt;/ref&gt; Май старі часті (головно у Книзі Позирачув) датувут ся дас уд 300&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а майсвіжо написана часть (Книга Пришт) віроятно была складена у кунци 1.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Fahlbusch, Bromiley (2004), p.&amp;nbsp;411.&lt;/ref&gt;

Книга Еноха не є частьов біблійного канона про булшину жыдув, кромі етіопськых жыдув ([[Бета Ізраїль]]). Булшина християнськых деномінацій и традіцій годні принимати Книгы Еноха ги такі, што мавут якыйись історичный вадь теолоґічный інтерес ци важность. Часть Книгы Еноха ся цитує у Посланьови Юды тай Книзі Жыдув (частьох Нового Завіта), айбо християне обычно держат Книгы Еноха неканонічными.&lt;ref&gt;{{cite web |title=The Book of Enoch and The Secrets of Enoch |url=http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |website=reluctant-messenger.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140608170257/http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |archive-date=8 June 2014 }}&lt;/ref&gt; Уйимкы чинят Етіопська тай Ерітрейська православні тевагедські церьквы.&lt;ref name=&quot;:11&quot; /&gt;

Етіопська Біблія закладена не на грецькуй, и Етіопська церьков має мало иншакоє розуміня канона ги другі християнські традиції.&lt;ref name=&quot;:12&quot;&gt;Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&amp;nbsp;261.&lt;/ref&gt; У Етіопії канон не має такої стабілности, айбо и не є домак удкрытый.&lt;ref name=&quot;:12&quot; /&gt; Книга Еноха давно ся тамкы держит божествено іншпірованым писаньом, айбо „писаня“ тай „канон“ про них ото не фурт єдно. Офіційный етіопськый канон має 81&amp;nbsp;книг, айбо тото число ся досігат по разному через разні списы книг, и Книга Еноха пораз ся включат у них, а пораз ніт.&lt;ref name=&quot;:12&quot; /&gt; Днешні доказы закріплювут Книгу Еноха ги канонічну и у Етіопії, и у Ерітреї.&lt;ref name=&quot;:11&quot; /&gt;

=== Християнська Біблія ===
[[File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|міні|Бук из [[Йоганн Ґутенберґ|Ґутенберґової]] Біблії]]
Християнська Біблія тото комплет книг, розділеный на Старый и Новый Завіты, котрі християнська деномінація у пруйшлому вадь дотеперь рахує божествено іншпірованым текстом.&lt;ref&gt;Johnson (2012), p.&amp;nbsp;374.&lt;/ref&gt; Рання християнська церьков головно хосновала Септуаґінту, бо тота была написана по грецькы, ворошным языком тої епохы, а носителі арамайського хосновали [[Тарґум|Тарґумы]], товмачіня по арамайськы. Пак были додані посланя апостолув тай єванґелія вєдно з другыма текстами, котрі сформовали Новый Завіт.&lt;ref&gt;Kelly (2000), [https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&amp;pg=PA31 pp.&amp;nbsp;31–32].&lt;/ref&gt;

==== Старый Завіт ====
{{ГоловнаСтатя|Старый Завіт}}
Старый Завіт мав важну роль про християнську церьков уд майпервых єї днув. Изглядатель Біблії Ніколас Томас Райт каже, ож „Исус сам быв глубоко сформованый писанями“.&lt;ref&gt;Wright (2005), p.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Райт додає, ож ранні християне ся вбертали ид тым такой гебрейськым писаньом у свойих провбах порозуміти земный жывут Христа. Они держали „сяті писаня“ ізраїльтян мусайныма настановами про християнув, як тото ілуструвут слова Павла ид Тімотею (Тімофію) (2&amp;nbsp;Тімотей 3:15), указувучи на Месію тай на кулмінацію у Исусі як „новому завіті“, пророкованому Єреміяшом.&lt;ref name=&quot;Wright&quot;&gt;{{harvnb|Wright|2005|p=}}&lt;/ref&gt;

[[Протестантство|Протестантськый]] Старый Завіт 21.&amp;nbsp;стороча тото 39-книжный канон, котрый ся удличат числом книг уд юдаїштського Танаха лиш позад иншакого метода розділеня.

[[Римокатолицька церьков]] признає 46&amp;nbsp;книг свойим Старым Завітом (45 кідь раховати Єреміяша тай його Нарікы єднов книгов),&lt;ref&gt;{{Cite book|title=Catechism of the Catholic Church|chapter-url=https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PR.HTM#:~:text=120%20|chapter=Paragraph 120|year=2019|publisher=Libreria Editrice Vaticana|edition=2nd}}&lt;/ref&gt; а [[Православна церьков|восточноправославна церьков]] признає щи шість книг зверьх того. Тото ся кыват и сірійської верзії Біблії, ''Пешітты'', и біблійного канона Етіопської православної тевагедської церькви.&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot;&gt;„Even though they were not placed on the same level as the canonical books, still they were useful for instruction. … These&amp;nbsp;– and others that total fourteen or fifteen altogether&amp;nbsp;– are the books known as the Apocrypha.“ —&amp;nbsp;Williams (1970), p.&amp;nbsp;141.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Ewert&quot;&gt;„English Bibles were patterned after those of the Continental Reformers by having the Apocrypha set off from the rest of the OT. Coverdale (1535) called them ,Apocrypha‘. All English Bibles prior to 1629 contained the Apocrypha. Matthew's Bible (1537), the Great Bible (1539), the Geneva Bible (1560), the Bishop's Bible (1568), and the King James Bible (1611) contained the Apocrypha. Soon after the publication of the KJV, however, the English Bibles began to drop the Apocrypha and eventually they disappeared entirely. The first English Bible to be printed in America (1782–83) lacked the Apocrypha. In 1826 the British and Foreign Bible Society decided to no longer print them. Today the trend is in the opposite direction, and English Bibles with the Apocrypha are becoming more popular again.“ —&amp;nbsp;Ewert (2010), p.&amp;nbsp;104.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot;&gt;„Fourteen books and parts of books are considered ''Apocryphal'' by Protestants. Three of these are recognized by Roman Catholics also as ''Apocryphal''.“ —&amp;nbsp;Wells (1911), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;

Позад того, ож каноны писань ся розличавут межи юдаїштами, православными, римокатолицькыми тай протестантськыми християнами, обсяг апокріфікы кажджої комуніты иншакый, як и хоснованя терміна „апокріф“. Про юдаїштув ниєден из апокріфув не є канонічным. Християне называвут есю зберьку „второканонічныма книгами“; грецькі православні мавут про неї термін „Анаґіґноскомена“ ({{Lang-el|Ἀναγιγνωσκόμενα ''Anagignoskómena''}}, букв. „што ся читат, што варта читати“).&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;349.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Тридентськый канон:{{Цитат 2|Айбо кідь кось не принимат ги сакралні тай канонічні названі книгы, цілком из ушыткыма їх частями, як они были хосновані на читаня у Католицькуй церькви, тай як они сут укладені у старуй латинськуй Вулґаті; тай свідомо и нарочно не честує спомнені горі традиції; най му буде [[анатема]].|''Decretum de Canonicis Scripturis'', Тридентськый собор, 8.&amp;nbsp;апріля 1546}}&lt;/ref&gt;

Книгы, включені у католицьку, православну, грецьку и старословянську Біблії тото: Тобіт (Тобіаш, Товіт), Юдіт, Мудрость Соломона, Сірах, Барух (Варух), Письмо Єреміяша (щи названоє 6.&amp;nbsp;главов Баруха), 1&amp;nbsp;Макабеї, 2&amp;nbsp;Макабеї, грецькі додаткы до Естер тай Даніела.&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt;

Грецька православна церьков тай словянські церьквы (у Білоруси, Болгарії, Босні тай Герцеґовині, Горватії, Польщи, Росії, Сівернуй Македонії, Сербії, Словакії, Словенії, Украйині, Чорнуй Горі) щи додавут:&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;350.&lt;/ref&gt;

* 3 Макабеї
* 1 Ездраш
* Молитва Манассеса (Манассії)
* Псалом 151

2&amp;nbsp;Ездраш (4&amp;nbsp;Ездраш), не записаный у Септуаґінті, не екзистує у грецькому, айбо є у латині. 4&amp;nbsp;Макабеї ся принимавут за канон лиш у Грузинськуй церькви. Тото додаток ид грецькуй православнуй Біблії, и зато пораз ун ся заносит межи апокріфы.&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;20.&lt;/ref&gt;

Сірійськый православный канон обсягує ай:

* Псалмы 151–155
* Апокаліпс Баруха
* Письмо Баруха&lt;ref&gt;McDonald (2021), p.&amp;nbsp;43.&lt;/ref&gt;

Етіопськый старозавітный канон хоснує книгы: Енох тай Юбілеї (котрі ся всокотили лиш на языкови [[ґеез]]), 1–3&amp;nbsp;Етіопські Макабеї, Грецькый Ездраш, 2&amp;nbsp;Ездраш тай Псалом 151.&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot; /&gt;

Управленый ворошный лекціонарій [[Лутеранство|лутеранської]], моравської, реформатської, анґліканської тай методіштської церьквув хоснує апокріфы у літурґіях, подавучи при тум алтернативні читаня из канонічных книг Старого Завіта.&lt;ref&gt;„In all places where a reading from the deuterocanonical books (The Apocrypha) is listed, an alternate reading from the canonical Scriptures has also been provided.“ —&amp;nbsp;{{cite web |url=http://www.commontexts.org/rcl/rcl_introduction_web.pdf |title=The Revised Common Lectionary |year=1992 |publisher=Consultation on Common Texts |access-date=19 August 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150701230910/http://www.commontexts.org/rcl/RCL_Introduction_Web.pdf |archive-date=1 July 2015 }}&lt;/ref&gt; Того уданя Біблії, націлені на хоснованя у лутеранськуй и анґліканськуй церьквах обсягувут чотырнадцять книг Апокріфы, многі з котрых сут приятыма католицьков церьковльов второканонічныма книгами, а кромі того 1&amp;nbsp;Ездраш, 2&amp;nbsp;Ездраш тай Молитва Манассеса, котрі были у додатку ид Вулґаті.&lt;ref&gt;Campbell (2000), pp.&amp;nbsp;336–337.&lt;/ref&gt;

Римокатолицька тай восточноправославна церьквы хоснувут булшину книг Септуаґінты, на удлику уд протестантськых церьквув. По [[Реформация|Реформації]] многі протестантські Біблії яли ся держати юдаїштського канона тай выключати додаточні, апокріфічні з юдаїштської перспективы тексты.
{| class=&quot;toccolours&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;width:75%; margin:auto; clear:center; text-align:left; font-size:85%;&quot;
|- style=&quot;vertical-align:bottom; font-weight:bold;&quot;
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Православный Старый Завіт&lt;ref&gt;McLay (2003), pp.&amp;nbsp;3–4.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Канон ориґіналної старогрецькоязычної Септуаґінты є предметом спорув. Табла указує канон Старого Завіта як ун ся хоснує у сучасности у грецькому православії.&lt;/ref&gt;
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Латинізована грецька назывка
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Назывкы по русинськы
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Закон
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Γένεσις}}
|Génesis
|Бытя
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔξοδος}}
|Éxodos
|Выход
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Λευϊτικόν}}
|Leuitikón
|Левіт
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἀριθμοί}}
|Arithmoí
|Числа
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δευτερονόμιον}}
|Deuteronómion
|Deuteronomy
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Історія
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰησοῦς Nαυῆ}}
|Iêsous Nauê
|Йозуе (Исус Навин, Єгошуа Нун)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Κριταί}}
|Kritaí
|Суді
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ῥούθ}}
|Roúth
|Рут
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Αʹ}}&lt;ref&gt;{{lang|grc|Βασιλειῶν}} (''Basileiōn'') тото ґенетив множного числа уд {{lang|grc|Βασιλεῖα}} (''Basileia'').&lt;/ref&gt;
|I Basileiōn
|1 Самуел (Самуїл)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Βʹ}}
|II Basileiōn
|2 Самуел
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Γʹ}}
|III Basileiōn
|1 Царі
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Δʹ}}
|IV Basileiōn
|2 Царі
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παραλειπομένων Αʹ}}
|I Paraleipomenon&lt;ref&gt;Т.&amp;nbsp;є. „''Удкладені річи''“ уд {{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}.&lt;/ref&gt;
|1 Кронікы
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παραλειπομένων Βʹ}}
|II Paraleipomenon
|2 Кронікы
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}
|I Esdras
|1 Ездраш (Ездра)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔσδρας Βʹ}}
|II Esdras
|Ездраш–Нееміяш (Ездра–Неемія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Τωβίτ}}&lt;ref&gt;Ищи Τωβείτ вадь Τωβίθ у поєдных жерелах.&lt;/ref&gt;
|Tōbit
|Тобіт (Тобіаш, Товіт)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰουδίθ}}
|Ioudith
|Юдіт
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐσθήρ}}
|Esther
|Естер из додатками
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Αʹ}}
|I Makkabaion
|1 Макабеї (Макавеї)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Βʹ}}
|II Makkabaion
|2 Макабеї
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Γʹ}}
|III Makkabaion
|3 Макабеї
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Мудрость
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμοί}}
|Psalmoi
|[[Книга Псалмув|Псалмы]]
|-
| style=&quot;text-indent:2em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμός ΡΝΑʹ}}
|Psalmos 151
|Псалом 151
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Προσευχὴ Μανάσση}}
|Proseuchē Manassē
|Молитва Манассеcа (Манассії)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰώβ}}
|Iōb
|Йоб (Йов)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παροιμίαι}}
|Paroimiai
|Пословиці
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐκκλησιαστής}}
|Ekklēsiastēs
|[[Еклезіаст]]
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἆσμα Ἀσμάτων}}
|Asma Asmatōn
|Пісня Пісень (Пісня Соломона)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Σοφία Σαλoμῶντος}}
|Sophia Salomōntos
|Мудрость (Мудрость Соломона)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Σοφία Ἰησοῦ Σειράχ}}
|Sophia Iēsou Seirach
|Сірах (Мудрость Сіраха)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμοί Σαλoμῶντος}}
|Psalmoi Salomōntos
|Псалмы Соломона&lt;ref&gt;Не сут у православнум каноні, айбо были записані у Септуаґінті. —&amp;nbsp;{{cite web |title=NETS: Electronic Edition |url=http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |website=ccat.sas.upenn.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110729150550/http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |archive-date=29 July 2011 }}&lt;/ref&gt;
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Пророкы
|-
! style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δώδεκα}}
!Dōdeka (букв. Дванадцять)
!Малі Пророкы
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ὡσηέ Αʹ}}
|I Osëe
|Озеаш (Осія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀμώς Βʹ}}
|II Amōs
|Амос
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Μιχαίας Γʹ}}
|III Michaias
|Міхеаш (Міхей)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἰωήλ Δʹ}}
|IV Ioël
|Йоел (Йоіл)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ὀβδίου Εʹ}}&lt;ref&gt;Ґенетив уд „Візія ''Абдіаша''“, первых слув книгы.&lt;/ref&gt;
|V Obdiou
|Абдіаш (Авдій)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἰωνᾶς Ϛ'}}
|VI Ionas
|Йонаш (Йона)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ναούμ Ζʹ}}
|VII Naoum
|Нагум (Наум)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀμβακούμ Ηʹ}}
|VIII Ambakoum
|Габакук (Авакум)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Σοφονίας Θʹ}}
|IX Sophonias
|Софоніаш (Софонія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀγγαῖος Ιʹ}}
|X Angaios
|Аґґей
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ζαχαρίας ΙΑʹ}}
|XI Zacharias
|Захаріаш (Захарія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|Μαλαχίας ΙΒʹ
|XII Malachias
|Малахіаш (Малахія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἠσαΐας}}
|Ēsaias
|Ізаяш (Ісая)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἱερεμίας}}
|Hieremias
|Єреміяш (Єремія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βαρούχ}}
|Barouch
|Барух (Варух)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Θρῆνοι}}
|Thrēnoi
|Нарікы (Плач, Плач Єреміяша)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐπιστολή Ιερεμίου}}
|Epistolē Ieremiou
|Письмо Єреміяша
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰεζεκιήλ}}
|Iezekiêl
|Езекієль
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δανιήλ}}
|Daniêl
|Даніел (Даніїл) из додатками
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Додаток
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Δ' Παράρτημα}}
|IV Makkabaiōn Parartēma
|4 Макабеї&lt;ref&gt;Зачатково ся клали по 3&amp;nbsp;Макабейох тай перед Псалмами, айбо у православному каноні покладені у додаткови.&lt;/ref&gt;
|}

==== Новый Завіт ====
{{ГоловнаСтатя|Новый Завіт}}
Новый Завіт ото назывка другої части християнської Біблії. Хоть подакотрі научникы кажут, ож арамайськый быв ориґіналным языком Нового Завіта,&lt;ref name=&quot;Erbes&quot;&gt;{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |url-status=live }}&lt;/ref&gt; булшина ученых має назор, ож Новый Завіт ся писав говоренов формов грецького койне. Правит ся, ож ото быв при тому читаво семітизованый грецькый язык: сінтакс подабат на говореный грецькый, айбо за стильом бесіда є булшинов похожа на семітські.&lt;ref&gt;Wallace (1996), pp.&amp;nbsp;25–29.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„The New Testament was written in Koine Greek, the Greek of daily conversation. The fact that from the first all the New Testament writings were written in Greek is conclusively demonstrated by their citations from the Old Testament …“ —&amp;nbsp;Aland &amp; Aland (1995), p.&amp;nbsp;52.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„How came the twenty-seven books of the New Testament to be gathered together and made authoritative Christian scripture? 1.&amp;nbsp;All the New Testament books were originally written in Greek. On the face of it this may surprise us.“ —&amp;nbsp;Hunter (1972), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt; Грецькоє койне было ворошным языком, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;лінґвов франков Западної римської імперії уд завойовань Александра Великого (335–323&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) до розвою бізантського грецького (дас 600&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.), а арамайськый быв бесідов Исуса, Апостолув и давнього Близкого Востока.&lt;ref name=&quot;Erbes&quot; /&gt;&lt;ref&gt;„This is the language of the New Testament. By the time of Jesus the Romans had become the dominant military and political force, but the Greek language remained the ,common language‘ of the eastern Mediterranean and beyond, and Greek …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Duff|Wenham|2005|p=xxv}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„By far the most predominant element in the language of the New Testament is the Greek of common speech which was disseminated in the East by the Macedonian conquest, in the form which it had gradually assumed under the wider development …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Blass|Thackeray|2008|p=[https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ&amp;pg=PA2 2]}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„In this short overview of the Greek language of the New Testament we will focus on those topics that are of greatest importance for the average reader, that is, those with important …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Aune|2010|p=61}}&lt;/ref&gt; Термін „Новый Завіт“ ся увюг у хоснованя у 2.&amp;nbsp;сторочу бігом діспута за вто, ци юдаїштська Біблія має ся включовати вєдно из християнськыма писаня ги сакралный текст.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;3, 4, 7.&lt;/ref&gt;

Общоприято, ож написаный Новый Завіт жыдами. Выведені сут три общі ідеї за вто, як и зашто давні юдаїшто-християне вчинили тай прияли нові тексты за рувноцнні устояным гебрейськым.

Сященик и біблеїшта Джон Бартон пише, ож давні християне навірно просто продовжовали жыдувські традиції записованя тай інкорпорованя свойої віры у авторитативні реліґійні книгы.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Другый пудход удграничує тоты божествено іншпіровані писаня на основі концепції „канона“, котрый ся розвив у 2.&amp;nbsp;ст.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;3–8.&lt;/ref&gt; Третьый обсягує формалізацію канона.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;8–11.&lt;/ref&gt; Подля Бартона, розлука лиш у термінолоґії; йсі ідеї ся скапчувут уєдно, кідь розникувут ся ги три етапы формованя Нового Завіта.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;11, 14–19.&lt;/ref&gt;

При приятьови назора {{Iw|Алберт Карл Зундберґ|Алберта Карла Зундберґа-молодшого|de|Albert C. Sundberg}}, ож „канон“ и „писаня“ тото не єдно, и удповідно „писаня“ давні християне прияли задовго до приятя „канона“, первый из сих етапув быв завершеный удносно рано.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;9–11, 17–18.&lt;/ref&gt; Бартон каже: Теодор Цан дуйшов ид услідкови, ож „до кунця першого стороча уже быв християнськый канон“, айбо тото быв не тот самый канон, котрый ся поклав у далші столітя.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Зундберґ каже, ож у перші стороча не было крітеріюв про включеня текстув у „сакралні писаня“ кроме іншпірації, тай ож нико у 1.&amp;nbsp;сторочу не мав ідеї закрытого канона.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;9–11.&lt;/ref&gt; Єванґелія ся принимали ранньыма вірувучыма ги розказы, передані уд тых Апостолув, котрі лично знали Исуса тай были навчені ним.&lt;ref&gt;Kelly (2000), p.&amp;nbsp;[https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&amp;pg=PA4 4].&lt;/ref&gt; Далшый біблійный крітіцізм пуддав сомніву авторство и датованя єванґелій.

Шыроко признано, ож християнськый канон, котрый подабав на сучасный, быв приятый отцями церькви в удповідь на многі писаня, котрі тоже заявляли за свою божествену природу, айбо протирічили ортодоксії и были названі [[Єресь|єресьов]].&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;7.&lt;/ref&gt; Третьый етап розвоя, фіналный канон, появив ся у 4.&amp;nbsp;сторочови из серійов синодув, котрі як резултат дали канон Старого тай Нового Завіта, хоснованый доныні. Наслідком Гіппонійського синода 393.&amp;nbsp;року&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай роботы Єроніма Стрідонського появила ся ''Вулґата'' ({{Lang-la|Biblia Vulgata}}), латинськоє товмачіня Біблії народнов бесідов, и стала каноном Нового Завіта позад настояня товдышнього Папы, котрый правив, ож канон Вулґаты удповідав рішеням пережых синодув.

Новозавітні книгы уже мали читавый авторитет у кунци 1.&amp;nbsp;– на зачатку 2.&amp;nbsp;стороча.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;14.&lt;/ref&gt; Даже у період свого формованя булшина книг Нового Завіта, котрі ся раховали ''писаньом'', были согласовані. Лінґвішта Стенлі&amp;nbsp;Е.&amp;nbsp;Портер каже, ож „доказы з апокріфічної неєванґелської літературы такі рувно ги з апокріфічных єванґелій&amp;nbsp;— другыми словами, текст грецького Нового Завіта быв удносно твердо зафіксованый тай стабілный на другоє и третьоє стороча“.&lt;ref&gt;Porter (2011), p.&amp;nbsp;198.&lt;/ref&gt; Кой у 4.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;отці церькви затвержовали „канон“, они уже фактично лиш кодифіковали тото, што уже было універзално приятоє.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;15.&lt;/ref&gt;

Новый Завіт ото зберька из 27&amp;nbsp;книг&lt;ref&gt;Mears (2007), [https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC&amp;pg=PA439 pp.&amp;nbsp;438–439].&lt;/ref&gt; 4&amp;nbsp;разных жанрув християнської літературы (Єванґелія, Діяня Апостолув, Посланя тай Апокаліпс). Тоты книгы мож поґруповати:

[[Єванґеліє|Єванґелія]]&amp;nbsp;— оповіді за послідні три рокы Исусового жывота, його смерть и воскресіня.

* [[Синоптичні єванґелія]]
** [[Єванґеліє уд Матія]]
** [[Єванґеліє уд Марка]]
** [[Єванґеліє уд Лукы]]
* [[Єванґеліє уд Йоана]]

Наративна література, котра розказує історію дуже раннього апостолського періода.

* [[Діяня Апостолув]]

Павлові посланя, адресовані окремым церьковным ґрупам про рішеня проблем, пудпору тай даваня настановув.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Посланя ид римлянам]]
* [[Первоє посланя ид коринтянам]]
* [[Другоє посланя ид коринтянам]]
* [[Посланя ид ґалатянам]]
* [[Посланя ид ефесянам]]
* [[Посланя ид філіплянам]]
* [[Посланя ид колосянам]]
* [[Первоє посланя тесалонянам]]
* [[Другоє посланя ид тесалонянам]]
{{Div col end}}

Пастырські посланя за церьков, християнські жывут, доктрину и керовництво.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Первоє посланя ид Тімотейови|Первоє посланя ид Тімотейови (Тімофійови)]]
* [[Другоє посланя ид Тімотейови]]
* [[Посланя ид Тітови]]
* [[Посланя ид Філемонови]]
* [[Посланя ид жыдам]]
{{Div col end}}

Католицькі посланя, щи названі общыма вадь малыма посланями.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Посланя Якова]] пудпорує реліґійный спосуб жывота.
* [[Первоє посланя Петра]] розказує узвы тай страданя.
* [[Другоє посланя Петра]] оповідат булше за цілі страданя, христолоґію, етику тай есхатолоґію.
* [[Первоє посланя Йоана]] указує, як спознати истинных християн: за їх етиков, прокламаційов Христа у плоти тай по їхнюй любови.
* [[Другоє посланя Йоана]] варує против [[докетізма]].
* [[Третьоє посланя Йоана]] дає хоробрость, силу тай варує.
* [[Посланя Юды]] засужує опонентув.
{{Div col end}}

Апокаліптична література (пророча).

* [[Книга Удкровеня]] (Апокаліпс) пророкує конець світа.

Католицізм, протестантізм и восточноє православіє мавут єднакый 27-книжный новозавітный канон; шор ся удличат межи словянськов, сірійськов и етіопськов традиціями.

==== Канонічні варіації ====

===== Пешітта =====
{{ГоловнаСтатя|Пешітта}}
Пешітта ([[Класичный сірійськый язык|кл.&amp;nbsp;сір.]] {{Lang|syc|ܦܫܺܝܛܬܳܐ}} ''or'' {{lang|syc|ܦܫܝܼܛܬܵܐ}} ''pšīṭtā'') тото стандартна верзія Біблії про церьквы сірійської традиції. Удну біблійного ученого общества є неуніверзалный консенсус, ож Старый Завіт Пешітты быв потовмаченый на [[сірійськый язык]] из [[Біблійный іврит|біблійного іврита]], навірно у 2.&amp;nbsp;сторочу&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., тай ож Новый Завіт Пешітты быв потовмаченый из грецького языка.&lt;ref&gt;„The Peshitta Old Testament was translated directly from the original Hebrew text, and the Peshitta New Testament directly from the original Greek“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Brock|1988|p=[https://archive.org/stream/TheBibleInTheSyriacTradition/BrockTheBibleInTheSyriacTradition#page/n7/mode/2up 13]}}&lt;/ref&gt; Сесь Новый Завіт, на зачаткови не обсягувучый [[Антілеґомен|спорні книгы]] (2.&amp;nbsp;посланя Петра, 2.&amp;nbsp;посланя Йоана, 3.&amp;nbsp;посланя Йоана, посланя Юды, Удкровеня), став стандартом перед зачатком 5.&amp;nbsp;ст. Пять спорных книг были додаті у Гаркеловуй верзії (616&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) Томы Гаркелського.&lt;ref name=&quot;Bromiley1995&quot;&gt;„Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labours of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Bromiley|1995|p=976}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Erbes2&quot;&gt;{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

===== Канон католицької церькви =====
Канон католицької церькви ся затвержовав Римськым синодом (382), синодом у Гіппонії (393), Картаґенськыма соборами (397 тай 419), Флоренційськым собором (1431–1449) тай Тридентськым собором (1545–1563), што дало в резултаті 46&amp;nbsp;книг Старого Завіта тай 27&amp;nbsp;книг Нового Завіта&amp;nbsp;— в рокаши 73&amp;nbsp;книгы католицької Біблії.&lt;ref&gt;Rüger (1989), p.&amp;nbsp;302.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=Canons and Decrees of the Council of Trent |url=http://www.bible-researcher.com/trent1.html |website=www.bible-researcher.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805122857/http://www.bible-researcher.com/trent1.html |archive-date=5 August 2011 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Тридентськый собор пудтвердив тот самый испис/канон сакралных писань, котрый уже быв затверженый Гіппонійськым синодом 393.&amp;nbsp;рока, Картаґенськым собором 28.&amp;nbsp;авґуста 397.&amp;nbsp;року, Флоренційськым собором 4.&amp;nbsp;фебруара 1442.&amp;nbsp;року; —&amp;nbsp;{{cite web |title=Council of Basel 1431–45 A.D. Council Fathers |url=http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |website=Papal Encyclicals |language=en |date=14 December 1431 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130424112748/http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |archive-date=24 April 2013 }} – ''[[Папська була|Була]] союза из коптами,'' ''семый параґраф''.&lt;/ref&gt;

===== Етіопськый православный канон =====
Канон Етіопської православної тевагедської церькви май шырокый ги каноны, хосновані булшинов другых християнськых церьквув. У етіопськуй православнуй Біблії є 81&amp;nbsp;книг.&lt;ref name=&quot;Ethiopian&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |title=The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church |publisher=Ethiopianorthodox.org |access-date=19 November 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101105112040/http://ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |archive-date=5 November 2010 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Окрем книг Септуаґінты, приятых другыма православныма християнами, етіопськый Старый Завіт хоснує Книгу Еноха тай Книгу Юбілеюв (давні жыдувські книгы, котрі ся всокотили лиш у языку [[ґеез]], айбо на них ся реферувут поєдны канонічні книгы Старого Завіта),&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt; грецьку Книгу Ездраша тай Апокаліпс Ездраша, 3&amp;nbsp;книгы етіопськых Макабеюв тай псалом&amp;nbsp;151 у кунци [[Псалтырь|Псалтыря]].&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot; /&gt; Шор книг Старого Завіта ся мало удличат так, ож етіопськый Старый Завіт хоснує Септуаґінтув шор Малых Пророкув, а не юдаїштськый.&lt;ref name=&quot;Ethiopian&quot; /&gt;

=== Апокріфічні книгы Нового Завіта ===
: '''''Ник. щи:''''' ''[[Апокріфон]]''
Новозавітні апокріфы вто шор писань ранньых християн, котрі розказувут за Исуса и його ученя, природу Бога, ученя Апостолув и їх дії. Подакотрі из сих робут ся держали частьов Писаня подакотрыма ранньыма християнами, айбо зачинавучи з 5.&amp;nbsp;столітя&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. ся появив шырокый консенсус, котрый ограничив Новый Завіт до 27&amp;nbsp;книг сучасного канона.&lt;ref&gt;{{cite book|last=Van Liere|first=Frans|date=2014|title=An Introduction to the Medieval Bible|pages=68–69|publisher=Cambridge University Press|url=https://books.google.com/books?id=Dwd-AgAAQBAJ&amp;pg=PA68|isbn=9780521865784}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Ehrman2003&quot;&gt;{{cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|date=2003|title=Lost Christianities: Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew|pages=230–231|publisher=Oxford University Press|url=https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&amp;pg=PA230|isbn=9780199756681|access-date=20 May 2023|archive-date=19 January 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230119174747/https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&amp;pg=PA230|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Римокатолицька, православна тай протестантська церьквы не держат новозавітні апокріфы частьов божествено іншпірованої Біблії,&lt;ref name=&quot;Ehrman2003&quot; /&gt; айбо поєдны орієнталні православні каноны їх такыма признавут. Арменська апостолська церьков у єден час включала у канон Третьоє посланя ид коринтянам, айбо не все го дає в испис до 27&amp;nbsp;канонічных новозавітных книг. Новый Завіт коптської Біблії, приятый Еґіпетськов церьковльов, обсягує два Посланя Клемента.

== Текстуална історія ==
Ориґіналні [[Автоґраф|автоґрафы]], т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;ориґіналні грецькі писаня тай рукописы, написані ориґіналныма авторами Нового Завіта, не дожыли до нашых днув.&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&amp;dq=The+autographs%2C+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors%2C+have+not+survived&amp;pg=PA9] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727111232/https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&amp;pg=PA9&amp;dq=The+autographs,+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors,+have+not+survived#v=onepage&amp;q=The%20autographs%2C%20the%20Greek%20manuscripts%20written%20by%20the%20original%20authors%2C%20have%20not%20survived|date=27 July 2020}} Manuscripts and the Text of the New Testament: An Introduction for English Readers by Keith Elliott, Ian Moir – Continuum International Publishing Group, 2000, p. 9&lt;/ref&gt; Айбо історично копії тых ориґіналув екзістувут и передавали ся, всокочовали ся у шорови рукописных традицій. Три головні текстуалні традиції грецького Нового Завіта ся пораз кличут: александрійськым текстотіпом (вцілови ун доста біблійно мінімалістичный), бізантськым текстотіпом (максималістичный) тай западным текстотіпом (пораз чудный). Уєдно вни чинят булшину давньых рукописув. На дуже раннюм етапі розвоя християнство замінило звиткы на [[Кодекс|кодексы]] (предкы зшитых книг) и до 3.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;зберькы біблійных книг уже ся копіровали цілыма комплетами.&lt;ref name=&quot;:13&quot; /&gt;

Позад того, ож ушыткі давні тексты ся писали уд рукы, часто через копірованя из другого рукописного текста, они не сут домак межи собов похожі, ги тото є з печатныма уданями. Розлука межи нима ся держит вцілови незначнов; удликы ся кличут текстуалныма варіантами.&lt;ref&gt;Soulen, Soulen (2001), p.&amp;nbsp;204.&lt;/ref&gt; Варіант ото просто хотьяка варіація помежи двома текстами. Булшина варіантув ся появила трафунково, айбо подакотрі из варіантув нарочні. Нарочні зміны ся чинили, обы уліпшити ґраматику, ліквідовати розбіжності, внести літурґічні правкы, ги наприклад [[Доксолоґія|доксолоґію]] [[Господня молитва|Господньої молитвы]], гармонізовати паралелні стихы вадь изкапчати тай упросити дакулко варіантных прочитань у єдно.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;

== Влив ==
{{ГоловнаСтатя|Роль християнства у цивілізації}}
Мавучи літературну традицію, котра ся розсігат на два тысячроча, Біблія є єднов из майвливовых писаных робут. Уд практикованя персоналної гіґієны тай до філозофії з етиков, Біблія прямо и непрямо повливала на політику тай закон, войну и мир, сексуалну мораль, побратя тай фамілный жывут, буквы и школованя, [[Уменя|уміня]], [[Економіка|економіку]], соціалну справедливость, [[Медицина|медицину]] и другі сферы діялности челядника.&lt;ref&gt;Riches (2000), ch.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt;

Християнська Біблія&amp;nbsp;— майвыдавана книга у світі из оцінков у булш ги 5&amp;nbsp;міліардув проданых копій.&lt;ref&gt;{{cite web |title=Best-selling book |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/best-selling-book-of-non-fiction |publisher=Guinness World Records |access-date=10 May 2025 |date=2021 }}&lt;/ref&gt; Зато Біблія мала читавый влив, особено на западный світ,&lt;ref&gt;{{cite book|title=God, Justice, and Society: Aspects of Law and Legality in the Bible|first=Jonathan|last=Burnside|year=2011|isbn=978-0-19-975921-7|page=XXVI|publisher=Oxford University Press|quote=}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite book|title=Readings in Western Religious Thought: The ancient world|first=Patrick|last=V. Reid|year=1987|isbn=978-0-8091-2850-1|page=43|publisher=Paulist Press|quote=}}&lt;/ref&gt; де [[Ґутенберґова Біблія]] была первов книгов, напечатанов у Европі на печатнум станку.&lt;ref&gt;Riches (2000), chs.&amp;nbsp;1, 4.&lt;/ref&gt; Она вчинила внесок у формованя на западі закона, уміня, літературы тай ошколованя.&lt;ref&gt;{{cite book|title=Religion and Spirituality in Psychiatry|first=Harold|last=G. Koenig|year=2009|isbn=978-0-521-88952-0|page=31|publisher=Cambridge University Press|quote=The Bible is the most globally influential and widely read book ever written. ... it has been a major influence on the behavior, laws, customs, education, art, literature, and morality of Western civilization.}}&lt;/ref&gt;

=== Політика тай закон ===

=== Соціална удповідалность ===

=== Література, уміня тай култура ===
[[Файл:Regnault,_Henri,_Salomé.jpg|міні|„Саломе“, Анрі Реньо (1870)]]
Біблія прямо и непрямо вливала на літературу: „Сповідь“ [[Сятый Авґустин|сятого Авґустина]] ся шыроко признає за перву автобіоґрафію у западнуй літературі.&lt;ref name=&quot;Wilken 2003 291&quot;&gt;{{cite book|last=Wilken|first=Robert L.|title=The Spirit of Early Christian Thought|publisher=Yale University Press|location=New Haven|year=2003|isbn=978-0-300-10598-8|page=291}}&lt;/ref&gt; Summa Theologica, написана у 1265–1274, тото „єден из класичных творув історії філозофії тай єдна из майвливовых робут западної літературы“.&lt;ref&gt;Ross, James F., &quot;Thomas Aquinas, ''Summa theologiae'' (c. 1273), Christian Wisdom Explained Philosophically&quot;, in ''The Classics of Western Philosophy: A Reader's Guide'', (eds.) Jorge J. E. Gracia, Gregory M. Reichberg, Bernard N. Schumacher (Oxford: Blackwell Publishing, 2003), p. 165. [https://books.google.com/books?id=6jAcwGItzssC&amp;pg=PA165]&lt;/ref&gt; Обідві йсі роботы іншпіровали епічну поезію [[Данте Аліґєрі]] тай його [[Божествена комедія|„Божествену комедію“]], а теолоґія Данте у свою очерідь повливала на такых писателюв, ги [[Вільям Шекспір]]&lt;ref&gt;{{cite web |title=Assurances of faith: How Catholic Was Shakespeare? How Catholic Are His Plays? |url=http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4.htm |last=Voss |first=Paul J. |date=July 2002 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |access-date=19 May 2022 |archive-date=22 February 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110222065053/http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4. |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; и [[Джон Роналд Руєл Толкин|Джон Роналд Руел Толкін]].&lt;ref&gt;{{cite web |title=Tolkien's Catholic Imagination |url=http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |last=Boffetti |first=Jason |date=November 2001 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060821111145/http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |archive-date=21 August 2006 }}&lt;/ref&gt;

Многі из шедеврув западного уміня брали іншпірацію из біблійных тем: уд [[Мікеланджело|Мікеланджеловых]] статуй „Давыд“ и „Пєта“, до „Тайної вечері“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] тай дакулкох [[Рафаел|Рафаеловых]] образув Мадонны. Єва, котра ся не слухат Божої заповіди, є єднов из майзображованых в умілстві перзон.&lt;ref name=&quot;Mati Meyer&quot;&gt;{{cite web |last1=Meyer |first1=Mati |title=Art: Representation of Biblical Women |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |website=Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Ренесанчні образы часто указовали голу жунську фіґуру, а уд 19.&amp;nbsp;стороча особа Далілы ги „&lt;nowiki/&gt;[[фем фатал]]&lt;nowiki/&gt;“ ({{Lang-fr|femme fatale}}) демонструє участь Біблії тай уміня у формованьови тай репрезентації никань жун.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |title=Art: Representation of Biblical Women &amp;#124; Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Diane Apostolos-Cappadona&quot;&gt;{{Cite journal|last1=Apostolos-Cappadona|first1=Diane|title=Women in Religious Art|volume=1|journal=Oxford Research Encyclopedia of Religion|publisher=Oxford Research Encyclopedias|doi=10.1093/acrefore/9780199340378.013.208|date=Jul 2016|isbn=978-0-19-934037-8}}&lt;/ref&gt;

Біблія споминат за многі ритуалы очищеня, котрі говорят за чистоту и буквалну, и метафоричну.&lt;ref name=&quot;Warsh&quot;&gt;{{cite book|last=Warsh|first=Cheryl Krasnick|others=Veronica Strong-Boag|title=Children's Health Issues in Historical Perspective|year=2006|publisher=Wilfrid Laurier Univ. Press|quote=... From Fleming's perspective, the transition to Christianity required a good dose of personal and public hygiene ...|isbn=978-0-88920-912-1|page=315}}&lt;/ref&gt; Туалетный етікет у Біблії пудпорує мытя по вшыткых трафунках дефекації, што стало стімулом про вынайденя біде.&lt;ref&gt;{{cite book|title=Contemporary Biology: Concepts and Implications|first=Mary|last=E. Clark|year=2006|isbn=978-0-7216-2597-3|publisher=University of Michigan Press}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=A hose: the strange device next to every Finnish toilet |url=https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |website=Big in Finland |date=8 July 2014 |publisher=Curiosities |access-date=21 May 2022 |archive-date=10 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220510130712/https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

=== Критика ===

== Інтерпретації тай іншпірації ==

=== Реліґійна важность ===

== Верзії тай товмачіня ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+Товмачіня Біблії по світу (на септембер 2024)&lt;ref&gt;{{cite web |title=2024 Global Scripture Access |url=https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |access-date=14 October 2020 |archive-date=13 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201013191504/https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;
!Число
!Статистика
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |7,396
|приблизно языкув, котрыма говорят у світі на днешньый день
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |3,526
|ищи розробльованых товмачінь на нові языкы
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |1,274
|языкув из потовмаченыма фраґментами Біблії
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |1,726
|языкув из товмаченьом Нового Завіта
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |756
|языкув из повным товмачіньом Біблії (протестантського канона)
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |3,756
|языкув из якымись товмачінями Біблії
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+Товмачіня Біблії по русинськы&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Ґамбаль |first=Богдан |date=3. 2. 2020 |title=«Най ся друкує!». Святе Писмо в русиньскым языку |url=https://www.lem.fm/naj-sya-drukuye-svyate-pismo-v-rusinskym-yazyku/ |publisher=lem.fm |ref=Gambal20 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Новый Завіт по-русинськы |date=27. мая 2025 |url=https://otcuznyna.com/novyj-zavit-po-rusynsky/ |publisher=[[Отцюзнина (журнал)|Журнал „Отцюзнина“]] |ref=Otcuznyna25 }}&lt;/ref&gt;
!Рук
!Товмачіня
!Авторы
!Варіант русинського языка
!Коментарі
|-
|1989
|''Илустрована библия младих''
|Михал Холошняй
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|
|-
|2006
|''Святе Писмо. Нови Завит''
|о. Тадей Войнович, Янко Рамач, Михал Рамач
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|
|-
|2019
|''Святе Писмо''
|Янко Рамач, Михал Рамач
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|Повноє товмачіня християнської Біблії
|-
|
|''Євангеліє од Іоанна на русинському языкови''
|о. Франтішек Крайняк, Йосиф Кудзей
|пряшувськый
|Товмачіня из церьковнословянського языка
|-
|2024
|''Тетраєвангеліє''
|
|пряшувськый
|
|-
|2025
|''Новый Завіт''
|
|пряшувськый
|
|-
|2025
|Новый Завіт
|
|пудкарпатськый
|
|}

== Археолоґічноє тай історичноє зглядованя ==
: '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійна археолоґічна школа]], [[Історичность Біблії]], [[Реліґійно мотивована псевдоархеолоґія]]''
: '''''Ник. щи:''''' ''[[Датованя Біблії]]''
[[Файл:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|міні|Стела из Тел Дана у Ізраїльськум музеї. Уділена білым послідовность букв: ביתדוד]]
[[Біблійна археолоґія]] тото пуддисципліна [[Археолоґія|археолоґії]], котра ся занимат и проливат світло на гебрейські писаня тай Новый Завіт.&lt;ref&gt;Caraher, Pettegrew (2019), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt; Она ся хоснує про вызначіня способу жывота тай практик людий, котрі жыли у біблійські часы.&lt;ref&gt;Caraher, Pettegrew (2019), p.&amp;nbsp;11.&lt;/ref&gt; Є шырокый шпектрум інтерпретацій у сфері біблійної археолоґії.&lt;ref&gt;Mazar (2003), pp.&amp;nbsp;85–87.&lt;/ref&gt; Єдна из течій тото біблійный максималізм, котрый головно держит ся назора, ож булшина Старого Завіта закладена на історії, хоть и представлена через реліґійну призму свого часу. Подля історика Лестера Л.&amp;nbsp;Ґрабба, є „мало, кідь обще є“ максималіштув у мейнстрімнуй науці.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Grabbe (2017), p.&amp;nbsp;36.&lt;/ref&gt; Біблійный максималізм ся держит крайньов протилежностьов біблійного мінімалізма, котрый рахує Біблію твором чисто повыгнатьовым (5.&amp;nbsp;сторуча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. и дале).&lt;ref&gt;Davies (2000), p.&amp;nbsp;27.&lt;/ref&gt; Подля Мері-Джоан Лейт, професоркы реліґійных штудій, многі мінімалішты іґноровали доказы давности гебрейського языка у Біблії тай мало ко из них бере до увагы археолоґічні доказы.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt; Булшина штудовачув Біблії тай археолоґув ся розміщувут даґде на шпектрови помежи сима двома крайностями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;4.&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія/Старый Завіт, давні небіблійні тексты тай археолоґія пудпорувут датованя Бабілонської неволи 586.&amp;nbsp;роком&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt; Розкопкы у южнуй Юдеї указувут закономірность нищеня, котрый парує пуд неоассірійськоє спустошеня Юдеї пуд конець 8.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е тай 2&amp;nbsp;Царі&amp;nbsp;18:13.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;6.&lt;/ref&gt; У 1993.&amp;nbsp;рокови у Тел Дані, археолоґ Аврагам Біран найшов фраґмент арамайського написа, стелу из Тел Дана, котра ся датує кунцьом 9.&amp;nbsp;– зачатком 8.&amp;nbsp;ст. и споминат „царя Ізраїля“ тай „дум Давыда“ („бет Давід“). Тото указує на вто, ож Давыд не годен быв быти угаданый у кунци 6.&amp;nbsp;ст., тай на вто, ож царі Юдеї выводили свуй родовод уд когось, ко ся писав Давыд.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Айбо не є актуалного археолоґічного доказа екзістованя Царя Давыда, Соломона вадь Первого Храма у 10.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., як тото описує Біблія.&lt;ref&gt;Leith (2022), pp.&amp;nbsp;2–3.&lt;/ref&gt;

== Біблійный крітіцізм ==
[[Файл:Faculté_de_Médecine_Purpan_01.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Facult%C3%A9_de_M%C3%A9decine_Purpan_01.jpg|міні|Жан Аструк, котрого часто кличут „отцьом біблійного крітіцізма“, рельєф на Централнуй болници Тулузького універзитета]]
: '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійні штудії]], [[Біблійный крітіцізм]], [[Історичный крітіцізм]], [[Текстуалный крітіцізм]]''

Біблійный крітіцізм тото аналітичноє зглядованя Біблії ги текста, котроє нараблят из вопросами єї історії, авторства, датованя тай авторськых намірув. Ото не то самоє, што критика Біблії, котра є заявов против Біблії як жерела інформації вадь етичных приписув, тай не то самоє, што критика возможных товмацькых хыб.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |archive-url=https://web.archive.org/web/20021029221934/http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |url-status=dead |archive-date=29 October 2002 |title=Expondo Os Erros Da Sociedade Bíblica Internacional |publisher=Baptistlink.com |year=2000 |access-date=13 January 2012 }}&lt;/ref&gt;

Біблійный крітіцізм учинив штудованя Біблії світськым, научным и май демократичным, што навхтема поміняло як челядь розуміє Біблію.&lt;ref&gt;Soulen, Soulen (2001), p.&amp;nbsp;22.&lt;/ref&gt; Біблія перестала ся держати сугубо реліґійным артефактом, а єї інтерпретація перестала быти ограниченов комунітов вірянув.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;Fishbane (1992), p.&amp;nbsp;129.&lt;/ref&gt; Майкел Фішбейн пише: „Сут тоты, ко видит десакралізацію Біблії серенчливым обстояньом про“ розвуй сучасного світа.&lt;ref&gt;Fishbane (1992), p.&amp;nbsp;121.&lt;/ref&gt; Про многых біблійный крітіцізм „упустив вонка жменю угроз“ християнськуй вірі; про другых ун „указав ся провалом, головно позад гани, ож діахронічноє, линійноє зглядованя годно пудкорити хотьякі звіданя тай проблемы, скапчані з інтерпретаційов“.&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;Harrisville (2014), p.&amp;nbsp;vii.&lt;/ref&gt; Другі вірили, ож біблійный крітіцізм, кідь го брати „без його необґрунтованого высокомірства“, годен быти бізувным жерелом інтерпретації.&lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt; Фішбейн рувнят біблійный крітіцізм из [[Йов (біблійный персонаж)|Йобом]] (Йовом), пророком, котрый розбив „корысливі візії ради май чесного перехода уд божественого ''текстуса'' ид людському“.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; Роджерсон каже: біблійный крітіцізм є услобожавучый про тых, ко хоче, обы віра їм была „розумно заоснована тай інтелектуално чесна“.&lt;ref&gt;Rogerson (2000), [[iarchive:oxfordcompaniont00hast/page/298|p.&amp;nbsp;298]].&lt;/ref&gt;

== Ілустрації ==
Майґрандіозні середньовічні Біблії были [[Ілумінованый рукопис|ілуміноваными рукописами]], у котрых текст ся декоровав буквицями, краями (марґіналіями), мініатурныма ілустраціями. До 12.&amp;nbsp;стороча булшина рукописув ся продуковала у монастырях про розміщеня у бібліотеці вадь на бештелунок богатого клієнта. Май великі манастырі часто мали скрипторії&amp;nbsp;— окремі міста про монахув, котрі ся спеціалізовали у выробленьови рукописув, де „окремі малі комнаткы ся вділяли на переписованя книг; они ся розміщовали так, обы кажджый писарь мав си оболок, уходячый на монастырськый пішак.“&lt;ref&gt;Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&amp;pg=PA208 p.&amp;nbsp;208].&lt;/ref&gt; На 14.&amp;nbsp;стороча монахы у скрипторіях зачали брати д собі братув из варошськых скрипторіюв, а май у Парижі, Римі тай Нідерландах.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;45.&lt;/ref&gt;

Жаданя на рукописы уросло было натулко, ож монашеські бібліотекы уже не могли го задоволнити, и зачали залучати у роботу світськых писарюв и ілумінаторув.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;57.&lt;/ref&gt; Тоты люде часто жыли близко коло монастыря и у подакотрых трафунках убирали ся ги монахы, кой заходили до монастыря, айбо могли йти собі гет у кунци дне.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;65.&lt;/ref&gt; Вызначный приклад ілумінованого рукописа тото Келлська книга, уроблена дас у 800.&amp;nbsp;рокови, котра обсягує чотыри Єванґелія Нового Завіту вєдно из ушылиякыма вводныма текстами тай таблами.

Рукопис „ся заганяв рубрикаторови, котрый додав цвітні наголовкы, буквиці, зазначкы и так дале; а товды&amp;nbsp;— кідь книга ся мала ілустровати&amp;nbsp;— она йшла ілумінаторови“.&lt;ref&gt;Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&amp;pg=PA213 p.&amp;nbsp;213].&lt;/ref&gt; У трафунках рукописув, котрі йшли на комерцію, писаня „безсомнівно ся обговорьовало на зачаткови роботы межи клієнтом и писарьом (авадь писарьовым аґентом), айбо на тот момент, кой ся писаня заганяло ілумінаторови, уже ся не лишало міста про іновацію.“&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;200&quot;&gt;
Файл:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|Біблія 1150.&amp;nbsp;рока, из Скрипторія де Шартре, Христос из анґелами
Файл:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|Біблія Бланкы Кастильської тай Лудовіка&amp;nbsp;IX., 13.&amp;nbsp;сторуча
Файл:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|[[Біблія Мацєйовського]], лист&amp;nbsp;37, 3.&amp;nbsp;образчик, Абнер (у центрі у зеленому цурьови) заганят Мікола назад до Давыда.
Файл:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|Євтахова донька реве&amp;nbsp;— [[Біблія Мацєйовського]] (Франція, дас&amp;nbsp;1250)
Файл:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|Розфарблена верзія ілустрації Бабілонської блудниці из товмачіня Біблія Мартіна Лутера 1534.&amp;nbsp;року
Файл:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|Арменська Біблія, 17.&amp;nbsp;стороча, [[Ілумінованый рукопис|ілумінована]] Малназаром
Файл:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|Утіканя из Содома и Гоморры, Біблія Фостера, 19.&amp;nbsp;сторуча
Файл:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|Йону промыкат рыба, Перва Кеннікотська Біблія, 1476
&lt;/gallery&gt;

== Ґалерія ==
&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;200&quot; caption=&quot;Біблії&quot;&gt;
Файл:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|Стара Біблія из [[Ґреція|грецького]] монастыря
Файл:Imperial_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Imperial_Bible.jpg|''Імперська Біблія'' вадь ''Віденські коронаційні Єванґелія'' из Відня, Австрія, дас&amp;nbsp;1500
Файл:Kennicott_Bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kennicott_Bible.jpg|Перва Кеннікотська Біблія, 1476
Файл:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|[[Бароко|Барокова]] Біблія
Файл:Lincoln_inaugural_bible.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Lincoln_inaugural_bible.jpg|Біблія, на котруй присягав на своюй первуй інавґурації 16.&amp;nbsp;президент [[Споєны Штаты Америцькы|США]] [[Абрагам Лінколн]] у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1861
Файл:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&amp;_Co_1880_Maps.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&amp;_Co_1880_Maps.jpg|Ілустрована Біблія епохы [[Домова война в США|Громадянської войны]] в Америці
Файл:Bible_and_Key_Divination.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bible_and_Key_Divination.jpg|Мініатурна Біблія
Файл:Bibel-1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bibel-1.jpg|Вікторіанська Біблія 1866.&amp;nbsp;року
Файл:Bizzell_Bible_Collection.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bizzell_Bible_Collection.jpg|Реґалы Біззеллської колекції Біблій у Біззеллськуй меморіалнуй бібліотеці, США
Файл:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|„Благовіщеня“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] (дас 1472–1475), на котрому [[Дїва Марія|Діва Марія]] читат Біблію
&lt;/gallery&gt;

== Жерела ==
{{Refbegin|30em}}
* {{cite book|last1=Aland|first1=Kurt|last2=Aland|first2=Barbara|title=The text of the New Testament : an introduction to the critical editions and to the theory and practice of modern textual criticism|date=1995|publisher=W.B. Eerdmans|location=Grand Rapids|isbn=978-0-8028-4098-1}}
* {{cite book|editor-last1=Alter|editor-first1=Robert|editor-last2=Kermode|editor-first2=Frank|title=The Literary Guide to the Bible|year=1987|publisher=Harvard University Press|url=https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C|isbn=978-0-674-87531-9}}
** {{harvc|last=Savran|first=George|c=I and II Kings|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}}
** {{harvc|last=Rosenberg|first=Joel|c=I and II Samuel|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}}
* {{cite book|last1=Aune|first1=David E.|title=The Blackwell Companion to The New Testament|date=22 January 2010|publisher=John Wiley &amp; Sons|isbn=978-1-4443-1894-4|url=https://books.google.com/books?id=ygcgn8h-jo4C|language=en}}
* {{Cite book|last=Baden|first=Joel S.|title=The Composition of the Pentateuch: Renewing the Documentary Hypothesis|publisher=Yale University Press|year=2012|url=https://books.google.com/books?id=CYW7z9tFHisC&amp;q=The+Composition+of+the+Pentateuch%3A+Renewing+the+Documentary+Hypothesis|series=Anchor Yale Reference Library|isbn=978-0-300-15264-7}}
* {{Cite book|last=Bandstra|first=Barry L.|date=2009|orig-date=2004|title=Reading the Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|edition=4th|publisher=[[Wadsworth Cengage Learning]]|isbn=978-0-495-39105-0|oclc=244017850}}
* {{cite book|last1=Barnstone|first1=Willis|title=The Restored New Testament: A New Translation with Commentary, Including the Gnostic Gospels Thomas, Mary, and Judas|date=12 October 2009|publisher=W. W. Norton &amp; Company|isbn=978-0-393-06493-3|url=https://books.google.com/books?id=CakJchHfN1QC|language=en}}
* {{cite journal|last1=Bartkowski|first1=John|title=Beyond Biblical Literalism and Inerrancy: Conservative Protestants and the Hermeneutic Interpretation of Scripture|journal=Sociology of Religion|date=1996|volume=57|issue=3|pages=259–272|doi=10.2307/3712156|jstor=3712156}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Understanding Old Testament Ethics: Approaches and Expectations|date=2003|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22596-4}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=The Nature of Biblical Criticism|date=2007|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22587-2|url=https://books.google.com/books?id=Vocz7rnZ0IwC}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Holy Writings, Sacred Text: The Canon in Early Christianity|date=1998|publisher=Westminster John Knox Press|isbn=978-0-664-25778-1|edition=reprint}}
* {{cite book|last=Barton|first=John|title=A History of the Bible: The Story of the World's Most Influential Book|edition=illustrated|year=2019|publisher=Penguin|isbn=978-0-525-42877-0}}
* {{cite book|last1=Beach|first1=Waldo|title=Christian Ethics in the Protestant Tradition|date=1988|publisher=John Knox Press|isbn=978-0-8042-0793-5}}
* {{cite book|last=Beekes|first=R. S. P.|title=Etymological Dictionary of Greek|year=2009|publisher=Brill|location=Leiden and Boston}}
* {{cite book|last1=Black|first1=David Alan|title=New Testament Textual Criticism: A Concise Guide|date=1994|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-1074-3|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Blass|first1=Friedrich W.|last2=Thackeray|first2=Henry St. John|author-link2=Henry St. John Thackeray|title=Grammar of New Testament Greek|date=29 August 2008|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-7252-2324-0|url=https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ|language=en}}
* {{cite journal|last=Blocher|first=Henri|title=Helpful or Harmful? The &quot;Apocrypha&quot; and Evangelical Theology|journal=European Journal of Theology|volume=13|issue=2|year=2004|pages=81–90}}
* {{cite book|last=Brake|first=Donald L.|title=A visual history of the English Bible: the tumultuous tale of the world's bestselling book|year=2008|publisher=Baker Books|location=Grand Rapids, MI|isbn=978-0-8010-1316-4|url=https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29}}
* {{cite book|last1=Brock|first1=Sebastian|title=The Bible in the Syriac Tradition|date=1988|publisher=St. Ephrem Ecumenical Research Institute}}
* {{cite encyclopedia|last=Bromiley|first=Geoffrey W.|title=The International Standard Bible Encyclopedia: Q–Z|year=1995|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-3784-4}}
* {{cite journal|last=Brown|year=1997|first=Peter|title=''SO Debate'': The World of Late Antiquity Revisited|journal=Symbolae Osloenses|volume=72|issue=1|pages=5–30|issn=1502-7805|doi=10.1080/00397679708590917|url=https://www.academia.edu/37604019|access-date=25 April 2022|archive-date=25 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425223626/https://www.academia.edu/37604019|url-status=live}}
* {{cite book|last=Brown|first=Raymond E.|date=2010|orig-date=1997|title=An Introduction to the New Testament|series=[[Anchor Bible Series|The Anchor Yale Bible Reference Library]]|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-0-300-14016-3|oclc=762279536}}
* {{cite book|last=Bruce|first=Frederick|title=The Canon of Scripture|publisher=IVP Academic|location=Downers Grove, Illinois|year=1988|isbn=978-0-8308-1258-5}}
* {{cite book|last=Brunner|first=Emil|title=The Divine Imperative: A Study in Christian Ethics|url=https://books.google.com/books?id=cmitRbD4V_MC&amp;pg=PA494|year=2002|publisher=James Clarke &amp; Co.|isbn=978-0-7188-9045-2}}
* {{cite journal|last=Campbell|first=AF|title=Book Review: The Old Testament in Aotearoa New Zealand|journal=Pacifica|year=2000|volume=13|issue=3|pages=336–338|doi=10.1177/1030570X0001300307|s2cid=149090942}}
* {{cite book|author1-last=Caraher|author1-first=William R.|author2-last=Pettegrew|author2-first=David K.|title=The Oxford Handbook of Early Christian Archaeology|year=2019|publisher=Oxford University Press|edition=illustrated|editor1-last=Pettegrew|editor1-first=David K.|editor2-last=Caraher|editor2-first=William R.|editor3-last=Davis|editor3-first=Thomas W.|chapter=Introduction|isbn=978-0-19-936904-1}}
* {{cite book|last1=Carmy|first1=Shalom|last2=Shatz|first2=David|editor1-last=Frank|editor1-first=Daniel H.|editor2-last=Learnman|editor2-first=Oliver|title=History of Jewish Philosophy|date=2003|publisher=Routledge|location=London|chapter=The Bible as a Source for Philosophical Reflection}}
* {{Cite book|last=Carr|first=David McLain|title=An introduction to the Old Testament: sacred texts and imperial contexts of the Hebrew Bible|date=2010|publisher=[[Wiley-Blackwell]]|isbn=978-1-4443-1995-8}}
* {{cite book|title=The Formation of the Hebrew Bible: A New Reconstruction|last=Carr|first=David M.|year=2011|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-990820-2}}
* {{cite book|last1=Coogan|first1=Michael David|title=A Brief Introduction to the Old Testament: The Hebrew Bible in Its Context|date=2009|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-533272-8|url=https://books.google.com/books?id=2rxBAQAAIAAJ|language=en}}
* {{cite book|last=Crislip|year=2005|first=Andrew T.|title=From Monastery to Hospital: Christian Monasticism &amp; the Transformation of Health Care in Late Antiquity|publisher=University of Michigan Press|place=Ann Arbor|isbn=978-0-472-11474-0|url={{googlebooks|r90OUzO9AP8C|plainurl=y}}}}
* {{cite book|title=The Oxford dictionary of the Christian Church|editor-last1=Cross|editor-first1=F. L.|editor-last2=Livingstone|editor-first2=E. A.|date=2005|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-280290-3|edition=3rd rev.|doi=10.1093/acref/9780192802903.001.0001}}
* {{cite journal|last=Davies|first=Philip|title=What separates a minimalist from a maximalist? Not much|journal=Biblical Archaeology Review|volume=26|issue=2|year=2000}}
* {{cite book|last=De Hamel|first=Christopher|title=Medieval Craftsmen: Scribes and Illuminations|location=Buffalo|publisher=University of Toronto|date=1992|isbn=978-0-8020-7707-3}}
* {{cite book|last=Dever|first=William|title=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?|location=Grand Rapids, Michigan|publisher=William B. Eerdmans Publishing Company|date=2003|isbn=978-0-8028-0975-9|title-link=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?}}
* {{cite book|last1=Diringer|first1=David|title=The Book Before Printing: Ancient, Medieval and Oriental|date=17 January 2013|publisher=Courier Corporation|isbn=978-0-486-14249-4|url=https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ|language=en}}
* {{cite book|last1=Dorival|first1=Gilles|last2=Harl|first2=Marguerite|last3=Munnich|first3=Olivier|title=La Bible grecque des Septante : du judaïsme hellénistique au christianisme ancien|date=1988|publisher=Editions du Cerf|location=Paris|isbn=978-2-204-02821-9}}
* {{cite book|last1=Duff|first1=Jeremy|last2=Wenham|first2=John William|title=The Elements of New Testament Greek|date=14 April 2005|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-75551-1|url=https://books.google.com/books?id=-YT1IjEjmDkC|language=en}}
* {{cite book|last=Ewert|first=David|title=A General Introduction to the Bible: From Ancient Tablets to Modern Translations|date=11 May 2010|publisher=Zondervan|isbn=978-0-310-87243-6}}
* {{cite book|editor-last1=Fahlbusch|editor-first1=E.|editor-last2=Bromiley|editor-first2=G. W.|title=The encyclopedia of Christianity|volume=4(P–Sh)|date=2004|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-2416-5}}
* {{cite book|last1=Fishbane|first1=Michael|title=The Garments of Torah, Essays in Biblical Hermeneutics|year=1992|publisher=Indiana University Press|isbn=978-0-253-11408-2}}
* {{cite book|last=Fitzmeyer|first=Joseph A.|title=Responses to 101 questions on the Dead Sea scrolls|year=1992|publisher=Paulist Press|isbn=978-0-8091-3348-2}}
* {{cite book|last1=Flinn|first1=Frank K.|title=Encyclopedia of Catholicism|date=2007|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-0-8160-7565-2|url=https://books.google.com/books?id=gxEONS0FFlsC|language=en}}
* {{cite book|first1=Mary|last1=Fonseca|title=Weekend Getaways in Louisiana|publisher=Pelican Publishing|year=1996|isbn=978-1-4556-1398-4|url=https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211135118/https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC&amp;q=%22Bible+Museum%22+Biedenharn&amp;pg=PA249|url-status=live}}
* {{cite journal|last1=Fox|first1=Michael V.|title=Ethics and Wisdom in the Book of Proverbs|journal=Hebrew Studies|date=2007|volume=48|pages=75–88|jstor=27913833|doi=10.1353/hbr.2007.0028|s2cid=201749265}}
* {{cite journal|last=Gaster|first=M.|title=A Samaritan Book of Joshua|journal=The Living Age|volume=258|year=1908|url=https://books.google.com/books?id=HbYxAQAAMAAJ|access-date=5 January 2019}}
* {{cite book|last=Geisler|first=Norman L.|title=Inerrancy|date=1980|publisher=Zondervan Pub. House|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-310-39281-1}}
* {{cite book|last1=Geisler|first1=Norman L.|title=A general introduction to the Bible|date=1986|publisher=Moody Press|location=Chicago|isbn=978-0-8024-2916-2|edition=Rev. and expanded}}
* {{cite book|last1=Gerber|first1=William|title=Nuggets of Wisdom from Great Jewish Thinkers: From Biblical Times to the Present|date=1994|publisher=Rodopi|isbn=978-90-5183-727-8|url=https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC|language=en}}
* {{cite book|last1=Gericke|first1=Jaco|title=The Hebrew Bible and Philosophy of Religion|date=2012|publisher=Society of Biblical Literature|location=Atlanta, Georgia|isbn=978-1-58983-707-2}}
* {{cite book|last1=Gomes|first1=Alan W.|title=Unitarian Universalism|date=15 December 2009|publisher=Zondervan Academic|isbn=978-0-310-86454-7|url=https://books.google.com/books?id=NhI2o_3hfwAC|language=en}}
* {{cite journal|last=Goshen-Gottstein|first=M. H.|title=The Aleppo Codex and the Rise of the Massoretic Bible Text|journal=The Biblical Archaeologist|volume=42|issue=3|year=1979|pages=145–163|publisher=University of Chicago Press|doi=10.2307/3209386|jstor=3209386|s2cid=188037600}}
* {{cite book|first=Lester L.|last=Grabbe|title=Ancient Israel: What Do We Know and How Do We Know It?: Revised Edition|url=https://books.google.com/books?id=4lzyDQAAQBAJ&amp;pg=PA36|date=23 February 2017|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-67044-1}}
* {{Cite book|last1=Gravett|first1=Sandra L.|last2=Bohmbach|first2=Karla G.|last3=Greifenhagen|first3=F. V.|last4=Polaski|first4=Donald C.|title=An introduction to the Hebrew Bible: a thematic approach|date=2008|publisher=[[Westminster John Knox Press]]|isbn=978-0-664-23030-2|oclc=196303211|ref={{harvid|Gravett et al.|2008}}}}
* {{Cite book|last=Greifenhagen|first=Franz V.|title=Egypt on the Pentateuch's Ideological Map|publisher=Bloomsbury|year=2003|url=https://books.google.com/books?id=r1evAwAAQBAJ&amp;pg=PA207|isbn=978-0-567-39136-0}}
* {{Cite book|last=Grudem|first=Wayne|url=https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|title=Systematic Theology: An Introduction to Biblical Doctrine|publisher=[[Zondervan]]|year=2020|isbn=978-0-310-51797-9|edition=Second|location=Grand Rapids, MI|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230719025547/https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|archive-date=19 July 2023|url-status=live}}
* {{cite journal|last1=Gurry|first1=Peter J.|title=The Number of Variants in the Greek New Testament: A Proposed Estimate|journal=New Testament Studies|date=January 2016|volume=62|issue=1|pages=97–121|doi=10.1017/S0028688515000314|s2cid=170822522|url=https://www.repository.cam.ac.uk/handle/1810/250445}}
* {{cite book|last=Harper|year=2013|first=Kyle|title=From Shame to Sin: The Christian Transformation of Sexual Morality in Late Antiquity|publisher=Harvard University Press|place=Cambridge, MA|isbn=978-0-674-07277-0|url={{googlebooks|oBipdkvxpGwC|plainurl=y}}}}
* {{cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|title=Understanding the Bible : a reader's introduction|date=1985|publisher=Mayfield Pub. Co|location=Palo Alto, Calif.|isbn=978-0-87484-696-6}}
* {{Cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|first2=Robert Leonard|last2=Platzner|title=The Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|date=2008|orig-date=2003|publisher=[[McGraw-Hill Higher Education]]|isbn=978-0-07-299051-5|edition=2nd|oclc=166317501}}
* {{cite book|last1=Harrisville|first1=Roy A.|title=Pandora's Box Opened: An Examination and Defense of Historical-Critical Method and Its Master Practitioners|year=2014|publisher=Eerdmans|isbn=978-0-8028-6980-7}}
* {{cite book|title=A History of Biblical Interpretation, Vol. 2: The Medieval Though the Reformation Periods|editor1-last=Hauser|editor1-first=Alan J.|editor2-last=Watson|editor2-first=Duane F.|editor3-last=Kaufman|editor3-first=Schuyler|year=2003|publisher=Wm. B. Eerdmans Publishing|isbn=978-0-8028-4274-9}}
* {{Cite book|first=Christine Elizabeth|last=Hayes|title=Introduction to the Bible|date=2012|series=Open Yale Courses|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-1-283-65655-9|oclc=817828470}}
* {{cite book|author1-last=Hendel|author1-first=Ronald|author2-last=Joosten|author2-first=Jan|title=How Old Is the Hebrew Bible?: A Linguistic, Textual, and Historical Study|year=2018|publisher=Yale University Press|edition=unabridged|isbn=978-0-300-23488-6}}
* {{cite book|last=Henshaw|first=T.|title=The Writings: The Third Division of the Old Testament Canon|publisher=George Allen &amp; Unwin Ltd.|date=1963|url=https://archive.org/details/writingsthirddiv0000hens/mode/2up}}
* {{cite book|last1=Heschel|first1=Abraham Joshua|title=The Prophets|date=2001|publisher=Perennial|location=New York|isbn=978-0-06-093699-0|edition=1st Perennial classics}}
* {{cite book|last=Hoffmeier|first=James K.|title=Israel in Egypt: The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition|publisher=Oxford University Press|year=1999|edition=illustrated, revised|isbn=978-0-19-513088-1}}
* {{cite book|editor1-last=Homolka|editor1-first=Walter|editor2-last=Jacob|editor2-first=Walter|editor3-last=Chorin|editor3-first=Tovia Ben|title=Die Lehren des Judentums nach den Quellen / 1.|date=1999|publisher=Knesebeck|location=München|isbn=978-3-89660-058-5|edition=Verband der Deutschen Juden}}
* {{cite book|last=Humphrey|first=Edith M.|title=Scripture and Tradition|date=15 April 2013|publisher=Baker Books|isbn=978-1-4412-4048-4}}
* {{cite book|last1=Hunter|first1=Archibald Macbride|title=Introducing the New Testament|date=1972|publisher=SCM Press|isbn=978-0-334-00696-1|url=https://books.google.com/books?id=y7qKHAAACAAJ|language=en}}
* {{cite book|last1=Johnson|first1=Paul|title=History of Christianity|date=2012|publisher=Simon and Schuster|isbn=978-1-4516-8851-1}}
* {{cite book|last1=Kelly|first1=J. N. D.|title=Early Christian Doctrines|date=20 November 2000|publisher=A&amp;C Black|isbn=978-0-8264-5252-8|url=https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC|language=en}}
* {{cite book|last=Kraus|first=Hans-Joachim|title=Psalms 1–59: A continental commentary|volume=1|publisher=Fortress Press|year=1993|isbn=978-1-4514-0936-9}}
* {{cite book|last=Kraus|first=Matthew A|title=Jewish, Christian, and Classical Exegetical Traditions in Jerome's Translation of the Book of Exodus: Translation Technique and the Vulgate|year=2017|publisher=Brill|chapter=The Critical Use of the Septuagint and Versions|isbn=978-90-04-34300-9|ref={{sfnref|Krauss|2017}}}}
* {{cite book|last=Lavidas|first=Nikolaos|title=The Diachrony of Written Language Contact: A Contrastive Approach|publisher=Brill|year=2021|isbn=978-90-04-50356-4}}
* {{Cite book|last=Lim|first=Timothy H.|title=The Dead Sea Scrolls: a very short introduction|date=2017|orig-date=2005|edition=2nd|publisher=[[Oxford University Press]]|isbn=978-0-19-877952-0|oclc=978451657|lccn=2016953719}}
* {{cite journal|last1=Leith|first1=Mary Joan Winn|title=Biblical Israel: History and Historiography to 586 BCE|url=https://www.academia.edu/45001883|journal=The State of Jewish Studies in the Twenty-First Century, Carl Ehrlich, ed. (Berlin/New York: De Gruyter) in Press|access-date=23 February 2022|format=PDF|ref={{sfnref|Leith|2022}}}}
* {{cite book|last1=Lightfoot|first1=Neil R.|title=How We Got the Bible|date=July 2003|publisher=Baker Books|isbn=978-0-8010-1252-5|url=https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC|language=en}}
* {{cite book|last=Marcos|first=Natalio Fernández|title=The Septuagint in context : introduction to the Greek version of the Bible|year=2000|publisher=Brill|isbn=978-90-04-11574-3}}
* {{cite book|last=Mazar|first=Amihai|chapter=Remarks on Biblical Traditions and Archaeological Evidence Concerning Early Israel|title=Symbiosis, Symbolism, and the Power of the Past. Canaan, Ancient Israel, and Their Neighbors from the Late Bronze Age Through Roman Palestina|year=2003|pages=85–98|publisher=Pennsylvania State University Press|isbn=978-1-57506-081-1|url=https://books.google.com/books?id=yJVpAAAAMAAJ}}
* {{cite book|last=McDonald|first=Lee Martin|title=The Oxford Handbook of the Apocrypha|year=2021|publisher=Oxford University Press|editor-last=Oegema|editor-first=Gerbern S.|chapter=A Canonical History of the Old Testament Apocrypha|isbn=978-0-19-068964-3}}
* {{cite book|last1=McLay|first1=Tim|title=The use of the Septuagint in New Testament research|date=2003|publisher=W.B. Eerdmans Pub. Co|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-8028-6091-0}}
* {{cite book|last1=Mears|first1=Henrietta C.|title=What the Bible is All About Visual Edition|date=5 February 2007|publisher=Gospel Light Publications|isbn=978-0-8307-4329-2|url=https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC|language=en}}
* {{cite journal|last1=Metzger|first1=Bruce M.|title=Literary Forgeries and Canonical Pseudepigrapha|journal=Journal of Biblical Literature|date=1972|volume=91|issue=1|pages=3–24|doi=10.2307/3262916|jstor=3262916}}
* {{cite journal|author1-last=Metzger|author1-first=David|author2-last=Katz|author2-first=Steven B.|title=The 'Place' of Rhetoric in Aggadic Midrash|journal=College English|volume=72|issue=6|publisher=National Council of Teachers of English|year=2010|pages=638–653|doi=10.58680/ce201011553|jstor=20749307|url=https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18|ref={{sfnref|Metzger &amp; Katz|2010}}|archive-date=8 July 2024|access-date=17 April 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240708085814/https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18/|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Mittleman|first1=Alan L.|title=A Short History of Jewish Ethics: Conduct and Character in the Context of Covenant|date=2012|publisher=Wiley-Blackwell|location=Chichester, West Suffix|isbn=978-1-4051-8942-2}}
* {{cite journal|last=Mowry|first=Lucetta|title=The Early Circulation of Paul's Letters|journal=Journal of Biblical Literature|volume=63|issue=2|year=1944|pages=73–86|doi=10.2307/3262644|jstor=3262644|url=https://www.jstor.org/stable/3262644}}
* {{cite book|last=Nahkola|first=Aulikki|editor1-last=Jarick|editor1-first=John|chapter=The ''Memoires'' of Moses and the Genesis of Method in Biblical Criticism: Astruc's Contribution|title=Sacred Conjectures: The Context and Legacy of Robert Lowth and Jean Astruc|year=2007|publisher=T&amp;T Clark|isbn=978-0-567-02932-4}}
* {{Cite book|last=Newsom|first=Carol Ann|title=The Self as Symbolic Space: Constructing Identity and Community at Qumran|publisher=Brill|year=2004|url=https://books.google.com/books?id=j3g7dwFK81IC|isbn=978-90-04-13803-2}}
* {{cite journal|last1=Orsini|first1=Pasquale|last2=Clarysse|first2=Willy|title=Early New Testament Manuscripts and Their Dates|journal=Ephemerides Theologicae Lovanienses|date=2012|volume=88|issue=4|pages=443–474|doi=10.2143/ETL.88.4.2957937}}
* {{cite book|author-last=Pace|author-first=Sharon|editor1-last=Chapman|editor1-first=Stephen B.|editor2-last=Sweeney|editor2-first=Marvin A.|title=The Cambridge Companion to the Hebrew Bible/Old Testament|date=2016|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-88320-7|edition=illustrated|chapter=17 Deuterocanonical/Apocryphal books}}
* {{Cite book|author1-first=David C.|author1-last=Parker|date=2013|chapter=The New Testament text and versions|pages=412–454|editor-first1=James Carleton|editor1-last=Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}}
* {{cite journal|last=Phillips|first=Kim|title=The Masora Magna of two biblical fragments from the Cairo Genizah, and the unusual practice of the scribe behind the Leningrad Codex|year=2016|journal=The Tyndale Bulletin|volume=67|issue=2|doi=10.17863/CAM.11381|s2cid=165565008}}
* {{cite journal|last=Phillips|first=Thomas E.|title=The Genre of Acts: moving toward a consensus?|journal=Currents in Biblical Research|volume=4|issue=3|year=2006|pages=365–396|doi=10.1177/1476993X06064629|s2cid=145271094}}
* {{cite journal|last=Porter|first=Stanley E.|title=Early Apocryphal Non-Gospel Literature and the New Testament Text|journal=Journal of Greco-Roman Christianity and Judaism|volume=8|issue=12|year=2011|pages=192–98|url=http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-date=9 October 2022|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Price|first1=Charles|title=Becoming Rasta: Origins of Rastafari Identity in Jamaica|date=2009|publisher=NYU Press|isbn=978-0-8147-6768-9|url=https://books.google.com/books?id=OC399TZD2BwC|language=en}}
* {{cite book|last1=Reinhartz|first1=Adele|editor1-last=Dell|editor1-first=Katharine J.|title=The Biblical World|date=2021|publisher=Routledge|isbn=978-1-317-39255-2|edition=2, illustrated|chapter=2, The Apocrypha and Pseudepigrapha}}
* {{cite book|last1=Rezetko|first1=Robert|last2=Young|first2=Ian|title=Historical Linguistics and Biblical Hebrew Steps Toward an Integrated Approach|year=2014|publisher=SBL Press|isbn=978-1-62837-046-1}}
* {{cite book|last1=Rice|first1=John R.|title=Our God-breathed Book: The Bible|date=1969|publisher=Sword of the Lord Publishers|isbn=978-0-87398-628-1|url=https://books.google.com/books?id=4Z_h1Q-iBvwC|language=en}}
* {{cite book|title=The Bible: A Very Short Introduction|last=Riches|first=John|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-285343-1}}
* {{cite book|last1=Robinson|first1=George|title=Essential Torah : a complete guide to the five books of Moses|date=2006|publisher=Schocken Books|location=New York|isbn=978-0-307-48437-6|edition=1st}}
* {{cite book|translator-last=Rodkinson|translator-first=Michael L.|title=The Babylonian Talmud, Vol. 7 of 9: Tract Baba Bathra (Last Gate)|publisher=Forgotten Books|year=2008|orig-date=1918|isbn=978-1-60506-736-0|url=https://books.google.com/books?id=9NUejG2IGPMC|language=en|ref={{sfnref|Rodkinson|2008}}}}
* {{Cite book|last=Rogerson|first=J. W.|author-link=John W. Rogerson|date=2005|orig-date=1999|url=http://archive.org/details/J.w.Rogerson-AnIntroductionToTheBibleRevisedEdition|title=An Introduction to the Bible: Revised Edition|publisher=[[Equinox Publishing (Sheffield)|Equinox Publishing]]|language=English}}
* {{cite book|last1=Rogerson|first1=J. W.|editor1-last=Mason|editor1-first=Alistair|editor2-last=Hastings|editor2-first=Adrian|editor3-last=Hastings|editor3-first=Ed|editor4-last=Pyper|editor4-first=Hugh|title=The Oxford Companion to Christian Thought|year=2000|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-860024-4|chapter=Higher criticism|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont00hast}}
* {{cite book|last1=Rossel|first1=Seymour|title=The Torah: Portion by Portion|date=2007|publisher=Torah Aura Productions|isbn=978-1-891662-94-2|url=https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC|language=en}}
* {{cite book|last1=Royce|first1=James R.|editor-last1=Ehrman|editor-first1=Bart|editor-last2=Holmes|editor-first2=Michael W.|title=The Text of the New Testament in Contemporary Research: Essays on the Status Quaestionis|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-23604-2|edition=Revised second|chapter=Scribal tendencies in the transmission of the text of the new testament}}
* {{cite journal|last1=Rüger|first1=Hans Peter|title=The Extent of the Old Testament Canon1|journal=The Bible Translator|date=July 1989|volume=40|issue=3|pages=301–308|doi=10.1177/026009358904000301|s2cid=164995721}}
* {{cite book|title=The Wiley Blackwell Companion to World Christianity|editor-last1=Sanneh|editor-first1=Lamin|editor-last2=McClymond|editor-first2=Michael|year=2016|publisher=John Wiley &amp; Sons|isbn=978-1-118-55604-7}}
* {{cite book|last1=Schaff|first1=Philip|title=Ante-Nicene Fathers|date=1885|url=https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|volume=IV|archive-date=16 March 2022|access-date=16 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316200134/https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Schwarz|first1=Leo Walder|last2=Baron|first2=Salo Wittmayer|title=Great Ages and Ideas of the Jewish People|date=1956|publisher=Random House|isbn=978-0-394-60413-8|url=https://books.google.com/books?id=rXUGAQAAIAAJ|language=en}}
** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=Israel In Canaan|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956a}}
** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=The Age of Prophecy|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956b}}
* {{cite book|last1=Segal|first1=Alan|title=Life After Death: A History of the Afterlife in Western Religion|date=23 June 2010|publisher=Crown Publishing Group|isbn=978-0-307-87473-3|url=https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC|language=en}}
* {{cite book|last1=Soulen|first1=Richard N.|last2=Soulen|first2=R. Kendall|title=Handbook of Biblical Criticism|year=2001|edition=Third|publisher=Westminster John Knox Press|url=https://archive.org/details/handbookofbiblic0000soul_z2x8|isbn=978-0-664-22314-4}}
* {{cite book|last1=Souryal|first1=Sam S.|title=Ethics in Criminal Justice: In Search of the Truth|date=2015|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-323-28091-4|edition=6th}}
* {{cite book|last=Steinsaltz|first=Adin|title=The Essential Talmud|publisher=Basic Books|year=2009|isbn=978-0-7867-3541-9}}
* {{cite book|author1-last=Stuckenbruck|author1-first=Loren T.|author2-last=Erho|author2-first=Ted M.|editor1-last=Maeir|editor1-first=Aren M.|editor2-last=Magness|editor2-first=Jodi|editor3-last=Schiffman|editor3-first=Lawrence|title='Go Out and Study the Land' (Judges 18:2): Archaeological, Historical and Textual Studies in Honor of Hanan Eshel|date=2011|publisher=Brill|isbn=978-90-04-20268-9|edition=illustrated|chapter=Book of Enoch and the Ethiopian manuscript tradition: New Data|ref={{sfnref|Stuckenbruck &amp; Erho|2011}}}}
* {{cite book|last1=Swenson|first1=Kristin|title=A Most Peculiar Book: The Inherent Strangeness of the Bible|date=2021|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-065173-2|url=https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ}}
* {{cite book|last1=Tov|first1=Emanuel|title=Textual Criticism of the Hebrew Bible|date=2001|publisher=Uitgeverij Van Gorcum|isbn=978-90-232-3715-0|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Ulrich|first1=Eugene|date=2013|chapter=The Old Testament text and its transmission|pages=83–104|editor1-first=James Carleton|editor1-last=Paget|editor1-link=James Carleton Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}}
* {{Cite book|first1=James C.|last1=VanderKam|first2=Peter W.|last2=Flint|title=The meaning of the Dead Sea scrolls: their significance for understanding the Bible, Judaism, Jesus, and Christianity|date=2013|orig-date=2002|publisher=[[HarperCollins]]|url=https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC|isbn=978-0-06-224330-0|edition=E-book|oclc=856526599}}
* {{cite book|last1=Wallace|first1=Daniel B.|title=Greek Grammar Beyond the Basics: An Exegetical Syntax of the New Testament|date=1996|publisher=Zondervan|url=https://books.google.com/books?id=SfglAQAAIAAJ|isbn=978-0-310-37340-7}}
* {{cite journal|last=Wallace|first=Daniel B.|title=Challenges in New Testament textual criticism for the twenty-first century|journal=Journal of the Evangelical Theological Society|volume=52|issue=1|year=2009|pages=79–100}}
* {{cite book|last1=Walzer|first1=Michael|title=In God's Shadow: Politics in the Hebrew Bible|date=2012|publisher=Yale University Press|location=New Haven, Connecticut|isbn=978-0-300-18044-2}}
* {{cite book|last=Wegner|first=Paul|title=The Journey From Texts to Translations|year=1999|url=https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&amp;q=%22Masoretes+inherited%22|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-2799-4}}
* {{cite book|last1=Wegner|first1=Paul D.|title=A Student's Guide to Textual Criticism of the Bible: Its History, Methods and Results|date=2006|publisher=InterVarsityPress|isbn=978-0-8308-2731-2|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Wells|first1=Preston B.|title=The Story of the English Bible|date=1911|publisher=Pentecostal Publishing Company}}
* {{cite book|magazine=Quaker Life|title=Apocrypha : What's that?|volume=11|date=1970|publisher=Friends United Press|last=Williams|first=Melvin G.|url=https://books.google.com/books?id=CA3nAAAAMAAJ}}
* {{cite book|last=Wright|first=Kevin J.|title=The Christian travel planner|year=2008|publisher=Thomas Nelson|isbn=978-1-4016-0374-8|url=https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211134937/https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC&amp;q=the+great+passion+play+arkansas+eureka+springs&amp;pg=PA327|url-status=live}}
* {{cite book|last=Wright|first=N. T.|title=The Last Word: Scripture and the Authority of God – Getting Beyond the Bible Wars|publisher=HarperCollins|date=2005|isbn=978-0-06-087261-8}}
* {{cite journal|last=Young|first=Ian|title=What do we actually know about ancient Hebrew|journal=Australian Journal of Jewish Studies|volume=27|year=2013|pages=11–31}}
* {{cite book|last1=Zuck|first1=Roy B.|title=Basic Bible interpretation|date=1991|publisher=Victor Books|location=Wheaton, Ill.|isbn=978-0-89693-819-9}}
{{Refend}}

==Референції==
{{Reflist|30em}}
[[Катеґорія:Христианска литература]]</text>
      <sha1>mtv7qmicz40g1y4l7vnbzrfi19tpvfm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Норвеґія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>8727</id>
    <revision>
      <id>158477</id>
      <parentid>154502</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T14:23:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158477</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14835" sha1="n9xekrbi9mpowbd0mn2jdnoir9twmub" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна
|native_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;''Kongeriket Norge &lt;br /&gt;Kongeriket Noreg''&lt;br /&gt;''Norgga gonagasriika''&lt;/span&gt;
|conventional_long_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;Норське кралёвство&lt;/span&gt;
|common_name = Norge / Noreg / Norgga
|image_flag = Flag of Norway.svg
|image_coat = Coat of Arms of Norway.svg
|national_motto = none&lt;br /&gt;([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''&lt;br /&gt;&lt;small&gt;&quot;All for Norway&quot;&lt;/small&gt;)
|image_map = Europe-Norway.svg
|map_caption = 
|national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet&lt;br /&gt;(Yes, we love this country)''&amp;nbsp;&lt;small&gt;(national)&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;[[File:Norway (National Anthem).ogg]]&lt;/center&gt;
|royal_anthem = Kongesangen
|official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] &lt;small&gt;([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;[[Northern Sami|Davvisámegiella]]
|ethnic_groups = 
|demonym = Norsk, nordmann
|capital = [[Осло]]
|latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E
|largest_city = capital
|government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]]
|leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]]
|leader_name1 = [[Гаралд V.]]
|leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]]
|leader_name2 = [[:en:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–)
|leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]]
|leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) &lt;small&gt;(2021–)&lt;/small&gt;
|leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]]
|leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}&lt;/ref&gt;
|legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' &lt;br /&gt;&amp;nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]''
|area_km2 = 385,207&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;
|area_sq_mi = 148,718 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|area_rank = 67th
|area_magnitude = 
|percent_water = 6
|population_estimate = 5,594,340&lt;ref name=&quot;ssbf&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2025-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2025-02-25|accessdate=2025-02-26|language=en}}&lt;/ref&gt;
|population_estimate_year = 2025
|population_estimate_rank = 120th
|population_density_km2 = 14.5
|population_density_sq_mi = 48 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|population_density_rank = 213
|GDP_PPP_year = 2017
|GDP_PPP = $377.1 billion&lt;ref name=&quot;imf2&quot;&gt;[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&amp;pr.y=9&amp;sy=2017&amp;ey=2021&amp;scsm=1&amp;ssd=1&amp;sort=country&amp;ds=.&amp;br=1&amp;c=142&amp;s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&amp;grp=0&amp;a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]&lt;/ref&gt;
|GDP_PPP_rank = 46
|GDP_PPP_per_capita = US$70,665&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_PPP_per_capita_rank = 4
|GDP_nominal = $391.959 billion&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_rank = 22
|GDP_nominal_year = 2017
|GDP_nominal_per_capita = $73,450&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_per_capita_rank = 3
|Gini = 23.5&lt;ref name=eurogini&gt;{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}&lt;/ref&gt;
|Gini_year = 2014
|Gini_Relations = 
|Gini_rank = 1
|Gini_category = 
|HDI_year = 2022
|HDI = 0.966&lt;ref name=&quot;UNDP2023&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}&lt;/ref&gt;
|HDI_rank = 2
|HDI_category = 
|sovereignty_type = Consolidation
|sovereignty_note = 1905-06-07
|currency = [[Norwegian krone]]
|currency_code = NOK
|time_zone = [[Central European Time|CET]]
|utc_offset = +1
|time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]]
|utc_offset_DST = +2
|drives_on = right
|cctld = [[.no]]
|calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]]
|footnotes = 
}}

[[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] 
'''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',&lt;ref&gt;[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&amp;nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}&lt;/ref&gt; офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''&lt;ref&gt;Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.&lt;/ref&gt; є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.&lt;ref&gt;Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&amp;nbsp;фебруара 1920.&amp;nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book &lt;!-- Citation bot no --&gt;|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&amp;pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}&lt;/ref&gt; Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&amp;nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&amp;nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&amp;nbsp;207&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot; /&gt; Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]].

Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&amp;nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&amp;nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&amp;nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&amp;nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны.

Днешньый король Норвеґії&amp;nbsp;— Гаралд&amp;nbsp;V.&amp;nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&amp;nbsp;рока премєрміністер&amp;nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками.

Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.&lt;ref&gt;{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; Норвеґія&amp;nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&amp;nbsp;тай 8.&amp;nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.&lt;ref&gt;{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&amp;nbsp;триліона америцькых доларув.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Meredith 2023&quot;&gt;{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код &lt;code&gt;NOK&lt;/code&gt;). Урядныма языками сут букмол ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nb&lt;/code&gt;) тай ніношк ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nn&lt;/code&gt;).

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Commons|Norway|Норьско}}
{{Стыржень}}
{{Штаты Европы}}
{{НАТО}}

[[Катеґорія:Норвегия]]</text>
      <sha1>n9xekrbi9mpowbd0mn2jdnoir9twmub</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158478</id>
      <parentid>158477</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T14:24:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158478</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14843" sha1="6kt2mlbxy5lts9hter2hvkxq7igpuuy" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна
|native_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;''Kongeriket Norge &lt;br /&gt;Kongeriket Noreg''&lt;br /&gt;''Norgga gonagasriika''&lt;/span&gt;
|conventional_long_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;Норське кралёвство&lt;/span&gt;
|common_name = Norge / Noreg / Norgga
|image_flag = Flag of Norway.svg
|image_coat = Coat of Arms of Norway.svg
|national_motto = none&lt;br /&gt;([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''&lt;br /&gt;&lt;small&gt;&quot;All for Norway&quot;&lt;/small&gt;)
|image_map = Europe-Norway.svg
|map_caption = 
|national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet&lt;br /&gt;(Yes, we love this country)''&amp;nbsp;&lt;small&gt;(national)&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;[[File:Norway (National Anthem).ogg]]&lt;/center&gt;
|royal_anthem = Kongesangen
|official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] &lt;small&gt;([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;[[Northern Sami|Davvisámegiella]]
|ethnic_groups = 
|demonym = Norsk, nordmann
|capital = [[Осло]]
|latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E
|largest_city = capital
|government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]]
|leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]]
|leader_name1 = [[Гаралд V.]]
|leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]]
|leader_name2 = [[:en:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–)
|leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]]
|leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) &lt;small&gt;(2021–)&lt;/small&gt;
|leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]]
|leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}&lt;/ref&gt;
|legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' &lt;br /&gt;&amp;nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]''
|area_km2 = 385,207&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;
|area_sq_mi = 148,718 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|area_rank = 67th
|area_magnitude = 
|percent_water = 6
|population_estimate = 5,594,340&lt;ref name=&quot;ssbf&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2025-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2025-02-25|accessdate=2025-02-26|language=en}}&lt;/ref&gt;
|population_estimate_year = 2025
|population_estimate_rank = 120th
|population_density_km2 = 14.5
|population_density_sq_mi = 48 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|population_density_rank = 213
|GDP_PPP_year = 2017
|GDP_PPP = $377.1 billion&lt;ref name=&quot;imf2&quot;&gt;[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&amp;pr.y=9&amp;sy=2017&amp;ey=2021&amp;scsm=1&amp;ssd=1&amp;sort=country&amp;ds=.&amp;br=1&amp;c=142&amp;s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&amp;grp=0&amp;a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]&lt;/ref&gt;
|GDP_PPP_rank = 46
|GDP_PPP_per_capita = US$70,665&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_PPP_per_capita_rank = 4
|GDP_nominal = $391.959 billion&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_rank = 22
|GDP_nominal_year = 2017
|GDP_nominal_per_capita = $73,450&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_per_capita_rank = 3
|Gini = 23.5&lt;ref name=eurogini&gt;{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}&lt;/ref&gt;
|Gini_year = 2014
|Gini_Relations = 
|Gini_rank = 1
|Gini_category = 
|HDI_year = 2022
|HDI = 0.966&lt;ref name=&quot;UNDP2023&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}&lt;/ref&gt;
|HDI_rank = 2
|HDI_category = 
|sovereignty_type = Consolidation
|sovereignty_note = 1905-06-07
|currency = [[Norwegian krone]]
|currency_code = NOK
|time_zone = [[Central European Time|CET]]
|utc_offset = +1
|time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]]
|utc_offset_DST = +2
|drives_on = right
|cctld = [[.no]]
|calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]]
|footnotes = 
}}

[[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] 
'''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',&lt;ref&gt;[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&amp;nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}&lt;/ref&gt; офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''&lt;ref&gt;Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.&lt;/ref&gt; є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.&lt;ref&gt;Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&amp;nbsp;фебруара 1920.&amp;nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book &lt;!-- Citation bot no --&gt;|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&amp;pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}&lt;/ref&gt; Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&amp;nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&amp;nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&amp;nbsp;207&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot; /&gt; Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]].

Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&amp;nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&amp;nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&amp;nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&amp;nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны.

Днешньый король Норвеґії&amp;nbsp;— Гаралд&amp;nbsp;V.&amp;nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&amp;nbsp;рока премєрміністер&amp;nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками.

Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.&lt;ref&gt;{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; Норвеґія&amp;nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&amp;nbsp;тай 8.&amp;nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.&lt;ref&gt;{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&amp;nbsp;триліона америцькых доларув.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Meredith 2023&quot;&gt;{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код &lt;code&gt;NOK&lt;/code&gt;). Урядныма языками сут [[букмол]] ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nb&lt;/code&gt;) тай [[ніношк]] ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nn&lt;/code&gt;).

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Commons|Norway|Норьско}}
{{Стыржень}}
{{Штаты Европы}}
{{НАТО}}

[[Катеґорія:Норвегия]]</text>
      <sha1>6kt2mlbxy5lts9hter2hvkxq7igpuuy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158479</id>
      <parentid>158478</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T14:24:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Норьско]] на [[Норвеґія]] з вычерянём напрямлїнь</comment>
      <origin>158478</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14843" sha1="6kt2mlbxy5lts9hter2hvkxq7igpuuy" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна
|native_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;''Kongeriket Norge &lt;br /&gt;Kongeriket Noreg''&lt;br /&gt;''Norgga gonagasriika''&lt;/span&gt;
|conventional_long_name = &lt;span style=&quot;line-height:1.33em;&quot;&gt;Норське кралёвство&lt;/span&gt;
|common_name = Norge / Noreg / Norgga
|image_flag = Flag of Norway.svg
|image_coat = Coat of Arms of Norway.svg
|national_motto = none&lt;br /&gt;([[Royal mottos of Norwegian monarchs|Royal motto]]: ''Alt for Norge''&lt;br /&gt;&lt;small&gt;&quot;All for Norway&quot;&lt;/small&gt;)
|image_map = Europe-Norway.svg
|map_caption = 
|national_anthem = ''Ja, vi elsker dette landet&lt;br /&gt;(Yes, we love this country)''&amp;nbsp;&lt;small&gt;(national)&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;[[File:Norway (National Anthem).ogg]]&lt;/center&gt;
|royal_anthem = Kongesangen
|official_languages = [[Норьскый язык|норьскый]] &lt;small&gt;([[Bokmål|Bokmål]] / [[Nynorsk|Nynorsk]])&lt;/small&gt;&lt;br /&gt;[[Northern Sami|Davvisámegiella]]
|ethnic_groups = 
|demonym = Norsk, nordmann
|capital = [[Осло]]
|latd=59 |latm=54.78 |latNS=N |longd=10 |longm=44.41 |longEW=E
|largest_city = capital
|government_type = [[Unitary state|Unitary]] [[parliamentary system|parliamentary democracy]] and [[constitutional monarchy]]
|leader_title1 = [[List of Norwegian monarchs|King]]
|leader_name1 = [[Гаралд V.]]
|leader_title2 = [[Prime Minister of Norway|Prime Minister]]
|leader_name2 = [[:en:Jonas Gahr Støre|Jonas Gahr Støre]] ([[Arbeiderpartiet|Ap]]) (2021–)
|leader_title3 = [[Folketing#List of Speakers of the Folketing|Folketing Speaker]]
|leader_name3 = [[:en:Masud Gharahkhani|Masud Gharahkhani]] ([[:en:Arbeiderpartiet|Ap]]) &lt;small&gt;(2021–)&lt;/small&gt;
|leader_title4 = [[Norwegian parliamentary election, 2019|Current coalition]]
|leader_name4 = [[Arbeiderpartiet|Ap]], [[Senterpartiet|Sp]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.regjeringen.no/en/the-government/solberg/members-of-the-government-2/id543170/ |title=New government 14.10.2021 |access-date=2021-10-14 |archive-date=2021-10-14 }}&lt;/ref&gt;
|legislature = ''[[Parliament of Norway|Stortinget]]'' &lt;br /&gt;&amp;nbsp;'''L''' ''[[Sami Parliament of Norway|Sámediggi]]''
|area_km2 = 385,207&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot;&gt;{{cite web|url=https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|title=Arealstatistics for Norway 2019|publisher=Kartverket, mapping directory for Norway|date=20 December 2019|access-date=1 March 2020|archive-date=8 June 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190608034913/https://www.kartverket.no/Kunnskap/Fakta-om-Norge/Arealstatistikk/Arealstatistikk-Norge/|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;
|area_sq_mi = 148,718 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|area_rank = 67th
|area_magnitude = 
|percent_water = 6
|population_estimate = 5,594,340&lt;ref name=&quot;ssbf&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.ssb.no/en/befolkning/folketall/statistikk/befolkning|title=Population, 2025-01-01|publisher=Statistics Norway|date=2025-02-25|accessdate=2025-02-26|language=en}}&lt;/ref&gt;
|population_estimate_year = 2025
|population_estimate_rank = 120th
|population_density_km2 = 14.5
|population_density_sq_mi = 48 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
|population_density_rank = 213
|GDP_PPP_year = 2017
|GDP_PPP = $377.1 billion&lt;ref name=&quot;imf2&quot;&gt;[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=52&amp;pr.y=9&amp;sy=2017&amp;ey=2021&amp;scsm=1&amp;ssd=1&amp;sort=country&amp;ds=.&amp;br=1&amp;c=142&amp;s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&amp;grp=0&amp;a= Norway, International Monetary Fund, Норьско]&lt;/ref&gt;
|GDP_PPP_rank = 46
|GDP_PPP_per_capita = US$70,665&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_PPP_per_capita_rank = 4
|GDP_nominal = $391.959 billion&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_rank = 22
|GDP_nominal_year = 2017
|GDP_nominal_per_capita = $73,450&lt;ref name=imf2/&gt;
|GDP_nominal_per_capita_rank = 3
|Gini = 23.5&lt;ref name=eurogini&gt;{{cite web|title=Gini coefficient of equivalised disposable income (source: SILC)|url=http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di12|publisher=Eurostat Data Explorer|accessdate=4 December 2015}}&lt;/ref&gt;
|Gini_year = 2014
|Gini_Relations = 
|Gini_rank = 1
|Gini_category = 
|HDI_year = 2022
|HDI = 0.966&lt;ref name=&quot;UNDP2023&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hdr.undp.org/data-center/human-development-indexindicies/HDI|title=2022 Human Development Index Ranking|publisher=United Nations Development Programme|date=2023-03-13|accessdate=2024-03-16|language=en}}&lt;/ref&gt;
|HDI_rank = 2
|HDI_category = 
|sovereignty_type = Consolidation
|sovereignty_note = 1905-06-07
|currency = [[Norwegian krone]]
|currency_code = NOK
|time_zone = [[Central European Time|CET]]
|utc_offset = +1
|time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]]
|utc_offset_DST = +2
|drives_on = right
|cctld = [[.no]]
|calling_code = [[Telephone numbers in Norway|47]]
|footnotes = 
}}

[[Файл:Map_Norway_political-geo.png|thumb|upright=1.2]] 
'''Норве́ґія''' вадь '''Норьско''',&lt;ref&gt;[[Букмол]]: {{lang|nb|''Norge''}}, {{lang|nn|''Noreg''}}, {{lang|se|''Norga''}}, {{lang|smj|''Vuodna''}}, {{lang|sma|''Nöörje''}}, по&amp;nbsp;квенськы {{lang|fkv|Norja}}&lt;/ref&gt; офіційно '''Норве́зькоє коро́льство''' вадь '''Норьске кралёвство'''&lt;ref&gt;Назывкы офіційныма тай признаныма языками: [[букмол]]: ''Norge'' {{Audio-IPA|Norge (country).ogg|[ˈnɔ̂rɡə]}}; [[ніношк]]: ''{{audio|No-Noreg.oga|Noreg|help=no}}''; офіційні назвы у меншиновых языках: сіверносамськый: ''Norga''; лулесамськый: ''Vuodna''; южносамськый: ''Nöörje''; квенськый: {{lang|fkv|''Norja''}}.&lt;/ref&gt; є штат на Скандінавськум пувострові на сівері [[Европа|Европы]]. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.&lt;ref&gt;Шпіцберґенськый договур (знамый и як Свалбардськый договур) 9.&amp;nbsp;фебруара 1920.&amp;nbsp;року признає повный и абсолутный суверенітет Норвеґії над арктичным архіпелаґом Шпіцберґен (теперь ся кличе Свалбард).{{cite book &lt;!-- Citation bot no --&gt;|author=National Research Council (U.S.). Polar Research Board|title=Antarctic treaty system: an assessment|publisher=National Academies Press|url=https://books.google.com/books?id=gNxjxfm4cSgC&amp;pg=PA370|access-date=24 July 2011|year=1986|isbn=978-0309036405}}&lt;/ref&gt; Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра&amp;nbsp;I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6&amp;nbsp;особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото [[Осло]]. Крайина має сумарну площу 385&amp;nbsp;207&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;kart_2019&quot; /&gt; Норвеґія має довгый восточный гатар из [[Швеція|Швеційов]], а щи граничит из [[Фінландія|Фінландійов]] и [[Російскый язык|Російов]] на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, [[Северный ледовый океан|Сіверного ледового океана]] тай [[Баренцовоє море|Баренцового моря]].

Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872.&amp;nbsp;рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по&amp;nbsp;1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по&amp;nbsp;1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом [[Перша світова война|Первої світової войны]] и [[Друга світова война|Другої світової войны]], докідь у апрільови 1940.&amp;nbsp;рока не была взята тай окупована [[Націстічне Нїмецько|Націштськов Німещинов]] до кунця войны.

Днешньый король Норвеґії&amp;nbsp;— Гаралд&amp;nbsp;V.&amp;nbsp;из дома Ґліксбурґув; уд 2021.&amp;nbsp;рока премєрміністер&amp;nbsp;— Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ [[самі]] має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з [[Европска унія|Европськов унійов]] и [[США]]; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, [[Світова торгова орґанізація|Світової торгової орґанізації]] тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из [[Даньскый язык|данськым]] и [[Шведьскый язык|шведськым]] языками.

Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|title=Norwegian Society / Living in Norway | website= Study in Norway|access-date=21 March 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321131146/https://www.studyinnorway.no/living-in-norway/norwegian-society|archive-date=21 March 2018|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину [[ГДП]] крайины.&lt;ref&gt;{{cite news |url=http://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |title=Statistics Norway raises '07 GDP outlook, cuts '08 |work=Reuters |date=6 September 2007 |access-date=8 March 2009 |archive-date=22 September 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922054630/https://uk.reuters.com/article/oilRpt/idUKL0674675920070906 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; Норвеґія&amp;nbsp;— майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|title=Country Comparison :: Crude oil – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=7 March 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170307234343/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2241rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|title=Country Comparison :: Natural gas – production|work=CIA – The World Factbook|access-date=16 March 2016|archive-date=15 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315051210/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2249rank.html|url-status=dead}}&lt;/ref&gt; У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4.&amp;nbsp;тай 8.&amp;nbsp;місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.&lt;ref&gt;{{cite web|title=The World's Richest Countries|url=https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|website=forbes.com|access-date=12 December 2014|archive-date=31 January 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180131151855/https://www.forbes.com/sites/bethgreenfield/2012/02/22/the-worlds-richest-countries/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3&amp;nbsp;триліона америцькых доларув.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|title=The World's Biggest Wealth Fund Hits $1 Trillion|last=Holter|first=Mikael|date=27 June 2017|work=Bloomberg L.P.|access-date=19 September 2017|archive-date=19 September 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170919102510/https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-19/norway-wealth-fund-says-reached-1-trillion-in-value|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Meredith 2023&quot;&gt;{{cite web | last=Meredith | first=Sam | title=Norway's gigantic sovereign wealth fund loses a record $164 billion, citing 'very unusual' year | website=CNBC | date=31 January 2023 | url=https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | access-date=26 April 2023 | archive-date=26 April 2023 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230426160106/https://www.cnbc.com/2023/01/31/norways-sovereign-wealth-fund-loses-164-billion-in-2022.html | url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код &lt;code&gt;NOK&lt;/code&gt;). Урядныма языками сут [[букмол]] ({{Lang-no|bokmål}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nb&lt;/code&gt;) тай [[ніношк]] ({{Lang-no|nynorsk}}; ISO 639-1 &lt;code&gt;nn&lt;/code&gt;).

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Commons|Norway|Норьско}}
{{Стыржень}}
{{Штаты Европы}}
{{НАТО}}

[[Катеґорія:Норвегия]]</text>
      <sha1>6kt2mlbxy5lts9hter2hvkxq7igpuuy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ФК Динамо Київ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11937</id>
    <revision>
      <id>158476</id>
      <parentid>131659</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T14:20:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Makenzis</username>
        <id>16470</id>
      </contributor>
      <comment>/* Успіхы */</comment>
      <origin>158476</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1454" sha1="r6sdcuw3300zjfbsnbcl4iubv9ytwin" xml:space="preserve">'''ФК Динамо Київ''' ([[Україньскый язык|укр]]. Футбольний клуб Динамо Київ), знамый так само як '''ФКДК''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Київ]] на [[Україна|Україні]].

== Успіхы ==
*'''[[Україньска ліґа]]'''
**'''Шампіоны''' (17): 1992/1993, 1993/94, 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000/2001, 2002/2003, 2003/2004, 2006/2007, 2008/2009, 2014/2015, 2015/2016, 2020/2021, 2024/25
*'''[[Україньскый погар]]'''
**'''Шампіоны''' (12): 1993/1994, 1995/1996, 1997/1998, 1998/1999, 1999/2000, 2002/2003, 2004/2005, 2005/2006, 2006/2007, 2013/2014, 2014/2015, 2019/2020
*'''[[Супер погар УЕФЗ]]'''
**'''Шампіоны''' (1): 1975

== Сімболіка ==
&lt;gallery&gt;
Зображення:Dynamo-Kyiv_logo_(1989-1996).png|1989—1996
Зображення:Емблема ФК Динамо Київ (2007).gif|Септембер—децембер [[2007]]
|[[2008]]—[[3. юл]] [[2011]]
Зображення:FC Dynamo Kyiv logo.svg| [[2011]]
&lt;/gallery&gt;

== Славны грачі ==
*[[Олег Блохін]]

== Одказы ==
*[http://www.slavia.cz/ Домашна сторінка клуба]

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Шпортовы клубы]]
[[Катеґорія:Фотбаловы клубы]]</text>
      <sha1>r6sdcuw3300zjfbsnbcl4iubv9ytwin</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Орел (город)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14065</id>
    <revision>
      <id>158482</id>
      <parentid>135983</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T15:23:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Spokiyny</username>
        <id>33037</id>
      </contributor>
      <origin>158482</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6314" sha1="lk217b848t76bm8d9pgoeqmuzjdta99" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Областный центер в России
 |руська назва   = Орел
 |оригинална назва = Орёл
 |застава       = Flag of Oryol.svg 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = Gerb orla 1988.jpg
 |опис герба       =   Герб
 |ширина герба     = 80 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия
  |lat_dir = N |lat_deg =52 |lat_min =58 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =36 |lon_min =05 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Федералный округ&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Централный
 |вид района         = Область&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = Орловска
 |вид общины         = Мер&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Муромский Александр Сергеевич 
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 170&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 289&amp;nbsp;503&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2025
 |часовый пояс       =  +3
 |DST                =
 |телефонный код     =  +7 4862
 |почтовый индекс    =  302000 - 302499
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  54 401
 |категория в Commons     = Oryol 
 |сайт                    = http://www.orel-adm.ru/  
 |язык сайта              = {{ref-ru}}
}}
'''Орел''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Орёл'' — [[город]] в [[Россия|России]], административный центер [[Орловска область|Орловской области]] и ровноименного [[район]]а, до котрого але сам не входить.

==Полога==
Лежить о 368 км на югозапад од [[Москва|Москвы]], на [[Середнорусска высочина|Середнорусской высочинѣ]] в европской части [[Российска Федерация|России]], на обох берегах рѣкы [[Ока]], е желѣзничным узлом.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;&gt;Трёшников А.Ф., с. 356.&lt;/ref&gt; Рѣка несплавна. Орел и Орловска область входят до Централного федералного округа.

==История==
Основаный в року 1566 яко крѣпость на охрану южных границь [[Русске царство|Русского царства]]. В року 1987 мав 335 тысяч обывательох.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt; 

Город лежить при сутоку [[Ока (город)|Окы]] з ей лѣвым притоком Орликом, од чого подля етимологох походить его назва.

Статус областного центра новоствореной Орловской области достав [[27. септембра]] [[1937]], перед тым входив до [[Курска область|Курской области]].

==Економика==
Промысловы конарѣ: выроба потравин, включно з напиткамии 28,8 %; выроба машин и електрообладунку 27,3 %; выроба неметаличных минералных продуктох 19,9 %; металургия и выробкы з метала 18,0 %. Обсяг проданых товарох властной выробы, работ и служб, переведеных властныма силами в року 2010 чинив 25,7 млрд рубльох.

==Наука и култура==
Орел мать веце высокых школ, театрох, библиотек. В городѣ суть музеи [[Иван Тургенев|Ивана Тургенева]] (родив ся в Орлѣ), [[Николай Лесков|Николая Лѣскова]], историка [[Тимофей Грановскый|Тимофея Грановского]] и др.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}}

== Референции ==
{{reflist}}

==Галерия==
&lt;gallery&gt;
Central_Universal_Shop_on_the_Mira_Square.jpg|&lt;center&gt;В центрѣ&lt;/center&gt;
Subarb_of_Orel._Russia._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Подгород Орла&lt;/center&gt;
View_of_Oryol_city.JPG|&lt;center&gt;З колеса обзора&lt;/center&gt;
%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9E%D0%BA%D1%83_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Суток Орлика и Окы&lt;/center&gt;
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|ru|Орёл (город)|0}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>lk217b848t76bm8d9pgoeqmuzjdta99</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158483</id>
      <parentid>158482</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T15:23:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Constraque</username>
        <id>25300</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/158482|158482]] од хоснователя [[Special:Contributions/Spokiyny|Spokiyny]] ([[User talk:Spokiyny|діскусія]])</comment>
      <origin>158483</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6314" sha1="q8tl8eyouxwqxdrap6gbjh9sustejhh" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Областный центер в России
 |руська назва   = Орел
 |оригинална назва = Орёл
 |застава       = Flag of Oryol.svg 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = Gerb orla 1988.jpg
 |опис герба       =   Герб
 |ширина герба     = 80 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия
  |lat_dir = N |lat_deg =52 |lat_min =58 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =36 |lon_min =05 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Федералный округ&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Централный
 |вид района         = Область&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = Орловска
 |вид общины         = Мер&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Муромский Александр Сергеевич 
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 170&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 315&amp;nbsp;308&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2018
 |часовый пояс       =  +3
 |DST                =
 |телефонный код     =  +7 4862
 |почтовый индекс    =  302000 - 302499
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  54 401
 |категория в Commons     = Oryol 
 |сайт                    = http://www.orel-adm.ru/  
 |язык сайта              = {{ref-ru}}
}}
'''Орел''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Орёл'' — [[город]] в [[Россия|России]], административный центер [[Орловска область|Орловской области]] и ровноименного [[район]]а, до котрого але сам не входить.

==Полога==
Лежить о 368 км на югозапад од [[Москва|Москвы]], на [[Середнорусска высочина|Середнорусской высочинѣ]] в европской части [[Российска Федерация|России]], на обох берегах рѣкы [[Ока]], е желѣзничным узлом.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;&gt;Трёшников А.Ф., с. 356.&lt;/ref&gt; Рѣка несплавна. Орел и Орловска область входят до Централного федералного округа.

==История==
Основаный в року 1566 яко крѣпость на охрану южных границь [[Русске царство|Русского царства]]. В року 1987 мав 335 тысяч обывательох.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt; 

Город лежить при сутоку [[Ока (город)|Окы]] з ей лѣвым притоком Орликом, од чого подля етимологох походить его назва.

Статус областного центра новоствореной Орловской области достав [[27. септембра]] [[1937]], перед тым входив до [[Курска область|Курской области]].

==Економика==
Промысловы конарѣ: выроба потравин, включно з напиткамии 28,8 %; выроба машин и електрообладунку 27,3 %; выроба неметаличных минералных продуктох 19,9 %; металургия и выробкы з метала 18,0 %. Обсяг проданых товарох властной выробы, работ и служб, переведеных властныма силами в року 2010 чинив 25,7 млрд рубльох.

==Наука и култура==
Орел мать веце высокых школ, театрох, библиотек. В городѣ суть музеи [[Иван Тургенев|Ивана Тургенева]] (родив ся в Орлѣ), [[Николай Лесков|Николая Лѣскова]], историка [[Тимофей Грановскый|Тимофея Грановского]] и др.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}}

== Референции ==
{{reflist}}

==Галерия==
&lt;gallery&gt;
Central_Universal_Shop_on_the_Mira_Square.jpg|&lt;center&gt;В центрѣ&lt;/center&gt;
Subarb_of_Orel._Russia._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Подгород Орла&lt;/center&gt;
View_of_Oryol_city.JPG|&lt;center&gt;З колеса обзора&lt;/center&gt;
%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9E%D0%BA%D1%83_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Суток Орлика и Окы&lt;/center&gt;
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|ru|Орёл (город)|0}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>q8tl8eyouxwqxdrap6gbjh9sustejhh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158487</id>
      <parentid>158483</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T17:01:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <origin>158487</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6380" sha1="b9ojbyhua9nn0oyx8sze1dtb0z6cul2" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Областный центер в России
 |руська назва   = Орел
 |оригинална назва = Орёл
 |застава       = Flag of Oryol.svg 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = Gerb orla 1988.jpg
 |опис герба       =   Герб
 |ширина герба     = 80 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия
  |lat_dir = N |lat_deg =52 |lat_min =58 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =36 |lon_min =05 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Федералный округ&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Централный
 |вид района         = Область&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = Орловска
 |вид общины         = Мер&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Муромский Александр Сергеевич 
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 170&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 292&amp;nbsp;406&lt;!-- лем само число --&gt;&lt;ref&gt;https://www.citypopulation.de/en/russia/cities/central/&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2024
 |часовый пояс       =  +3
 |DST                =
 |телефонный код     =  +7 4862
 |почтовый индекс    =  302000 - 302499
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  54 401
 |категория в Commons     = Oryol 
 |сайт                    = http://www.orel-adm.ru/  
 |язык сайта              = {{ref-ru}}
}}
'''Орел''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Орёл'' — [[город]] в [[Россия|России]], административный центер [[Орловска область|Орловской области]] и ровноименного [[район]]а, до котрого але сам не входить.

==Полога==
Лежить о 368 км на югозапад од [[Москва|Москвы]], на [[Середнорусска высочина|Середнорусской высочинѣ]] в европской части [[Российска Федерация|России]], на обох берегах рѣкы [[Ока]], е желѣзничным узлом.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;&gt;Трёшников А.Ф., с. 356.&lt;/ref&gt; Рѣка несплавна. Орел и Орловска область входят до Централного федералного округа.

==История==
Основаный в року 1566 яко крѣпость на охрану южных границь [[Русске царство|Русского царства]]. В року 1987 мав 335 тысяч обывательох.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt; 

Город лежить при сутоку [[Ока (город)|Окы]] з ей лѣвым притоком Орликом, од чого подля етимологох походить его назва.

Статус областного центра новоствореной Орловской области достав [[27. септембра]] [[1937]], перед тым входив до [[Курска область|Курской области]].

==Економика==
Промысловы конарѣ: выроба потравин, включно з напиткамии 28,8 %; выроба машин и електрообладунку 27,3 %; выроба неметаличных минералных продуктох 19,9 %; металургия и выробкы з метала 18,0 %. Обсяг проданых товарох властной выробы, работ и служб, переведеных властныма силами в року 2010 чинив 25,7 млрд рубльох.

==Наука и култура==
Орел мать веце высокых школ, театрох, библиотек. В городѣ суть музеи [[Иван Тургенев|Ивана Тургенева]] (родив ся в Орлѣ), [[Николай Лесков|Николая Лѣскова]], историка [[Тимофей Грановскый|Тимофея Грановского]] и др.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}}

== Референции ==
{{reflist}}

==Галерия==
&lt;gallery&gt;
Central_Universal_Shop_on_the_Mira_Square.jpg|&lt;center&gt;В центрѣ&lt;/center&gt;
Subarb_of_Orel._Russia._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Подгород Орла&lt;/center&gt;
View_of_Oryol_city.JPG|&lt;center&gt;З колеса обзора&lt;/center&gt;
%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9E%D0%BA%D1%83_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Суток Орлика и Окы&lt;/center&gt;
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|ru|Орёл (город)|0}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>b9ojbyhua9nn0oyx8sze1dtb0z6cul2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158488</id>
      <parentid>158487</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T17:36:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>158488</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6544" sha1="jpkn0obg653rguxm1by2e0gk1kx8ceh" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Областный центер в России
 |руська назва   = Орел
 |оригинална назва = Орёл
 |застава       = Flag of Oryol.svg 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = Gerb orla 1988.jpg
 |опис герба       =   Герб
 |ширина герба     = 80 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия
  |lat_dir = N |lat_deg =52 |lat_min =58 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =36 |lon_min =05 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Федералный округ&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Централный
 |вид района         = Область&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = Орловска
 |вид общины         = Мер&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Муромский Александр Сергеевич 
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 170&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 292&amp;nbsp;406&lt;!-- лем само число --&gt;&lt;ref&gt;https://www.citypopulation.de/en/russia/cities/central/&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2024
 |часовый пояс       =  +3
 |DST                =
 |телефонный код     =  +7 4862
 |почтовый индекс    =  302000 - 302499
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  54 401
 |категория в Commons     = Oryol 
 |сайт                    = http://www.orel-adm.ru/  
 |язык сайта              = {{ref-ru}}
}}
'''Орел''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Орёл'' — [[город]] в [[Россия|России]], административный центер [[Орловска область|Орловской области]] и ровноименного [[район]]а, до котрого але сам не входить.

== Полога ==
Лежить о 368 км на югозапад од [[Москва|Москвы]], на [[Середнорусска высочина|Середнорусской высочинѣ]] в европской части [[Российска Федерация|России]], на обох берегах рѣкы [[Ока]], е желѣзничным узлом.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;&gt;Трёшников А.Ф., с. 356.&lt;/ref&gt; Рѣка несплавна. Орел и Орловска область входят до Централного федералного округа.

==История==
Основаный в року 1566 яко крѣпость на охрану южных границь [[Русске царство|Русского царства]]. В року 1987 мав 335 тысяч обывательох.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt; 

Город лежить при сутоку [[Ока (город)|Окы]] з ей лѣвым притоком Орликом, од чого подля етимологох походить его назва.

Статус областного центра новоствореной Орловской области достав [[27. септембра]] [[1937]], перед тым входив до [[Курска область|Курской области]].

== Економика ==
Промысловы конарѣ: выроба потравин, включно з напиткамии 28,8 %; выроба машин и електрообладунку 27,3 %; выроба неметаличных минералных продуктох 19,9 %; металургия и выробкы з метала 18,0 %. Обсяг проданых товарох властной выробы, работ и служб, переведеных властныма силами в року 2010 чинив 25,7 млрд рубльох.

== Наука и култура ==
Орел мать веце высокых школ, театрох, библиотек. В городѣ суть музеи [[Иван Тургенев|Ивана Тургенева]] (родив ся в Орлѣ), [[Николай Лесков|Николая Лѣскова]], историка [[Тимофей Грановскый|Тимофея Грановского]] и др.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt;

== Вызнамеы родаци ==
* [[Иван Тургенев]] (1818–1883), мать в городѣ музей и вецеро памятникы.

== Жерела и одказы ==
* Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}}

== Референции ==
{{reflist}}

==Галерия==
&lt;gallery&gt;
Central_Universal_Shop_on_the_Mira_Square.jpg|&lt;center&gt;В центрѣ&lt;/center&gt;
Subarb_of_Orel._Russia._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Подгород Орла&lt;/center&gt;
View_of_Oryol_city.JPG|&lt;center&gt;З колеса обзора&lt;/center&gt;
%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9E%D0%BA%D1%83_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Суток Орлика и Окы&lt;/center&gt;
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|ru|Орёл (город)|0}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>jpkn0obg653rguxm1by2e0gk1kx8ceh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158489</id>
      <parentid>158488</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T17:37:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>158489</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6544" sha1="f21nhuz1m4wdl47unn7sth1l6grb3zu" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Областный центер в России
 |руська назва   = Орел
 |оригинална назва = Орёл
 |застава       = Flag of Oryol.svg 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = Gerb orla 1988.jpg
 |опис герба       =   Герб
 |ширина герба     = 80 
 |вид крайны       = Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Россия
  |lat_dir = N |lat_deg =52 |lat_min =58 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =36 |lon_min =05 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 270 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Федералный округ&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Централный
 |вид района         = Область&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = Орловска
 |вид общины         = Мер&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Муромский Александр Сергеевич 
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 170&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 292&amp;nbsp;406&lt;!-- лем само число --&gt;&lt;ref&gt;https://www.citypopulation.de/en/russia/cities/central/&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2024
 |часовый пояс       =  +3
 |DST                =
 |телефонный код     =  +7 4862
 |почтовый индекс    =  302000 - 302499
 |вид идентификатора = ОКАТО&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  54 401
 |категория в Commons     = Oryol 
 |сайт                    = http://www.orel-adm.ru/  
 |язык сайта              = {{ref-ru}}
}}
'''Орел''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Орёл'' — [[город]] в [[Россия|России]], административный центер [[Орловска область|Орловской области]] и ровноименного [[район]]а, до котрого але сам не входить.

== Полога ==
Лежить о 368 км на югозапад од [[Москва|Москвы]], на [[Середнорусска высочина|Середнорусской высочинѣ]] в европской части [[Российска Федерация|России]], на обох берегах рѣкы [[Ока]], е желѣзничным узлом.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;&gt;Трёшников А.Ф., с. 356.&lt;/ref&gt; Рѣка несплавна. Орел и Орловска область входят до Централного федералного округа.

==История==
Основаный в року 1566 яко крѣпость на охрану южных границь [[Русске царство|Русского царства]]. В року 1987 мав 335 тысяч обывательох.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt; 

Город лежить при сутоку [[Ока (город)|Окы]] з ей лѣвым притоком Орликом, од чого подля етимологох походить его назва.

Статус областного центра новоствореной Орловской области достав [[27. септембра]] [[1937]], перед тым входив до [[Курска область|Курской области]].

== Економика ==
Промысловы конарѣ: выроба потравин, включно з напиткамии 28,8 %; выроба машин и електрообладунку 27,3 %; выроба неметаличных минералных продуктох 19,9 %; металургия и выробкы з метала 18,0 %. Обсяг проданых товарох властной выробы, работ и служб, переведеных властныма силами в року 2010 чинив 25,7 млрд рубльох.

== Наука и култура ==
Орел мать веце высокых школ, театрох, библиотек. В городѣ суть музеи [[Иван Тургенев|Ивана Тургенева]] (родив ся в Орлѣ), [[Николай Лесков|Николая Лѣскова]], историка [[Тимофей Грановскый|Тимофея Грановского]] и др.&lt;ref name=&quot;Трешников&quot;/&gt;

== Вызнамны родаци ==
* [[Иван Тургенев]] (1818–1883), мать в городѣ музей и вецеро памятникы.

== Жерела и одказы ==
* Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN|5-85270-057-6}}

== Референции ==
{{reflist}}

==Галерия==
&lt;gallery&gt;
Central_Universal_Shop_on_the_Mira_Square.jpg|&lt;center&gt;В центрѣ&lt;/center&gt;
Subarb_of_Orel._Russia._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Подгород Орла&lt;/center&gt;
View_of_Oryol_city.JPG|&lt;center&gt;З колеса обзора&lt;/center&gt;
%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9E%D0%BA%D1%83_-_panoramio.jpg|&lt;center&gt;Суток Орлика и Окы&lt;/center&gt;
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|ru|Орёл (город)|0}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>f21nhuz1m4wdl47unn7sth1l6grb3zu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діл</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21111</id>
    <revision>
      <id>158520</id>
      <parentid>154998</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:49:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158520</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1521" sha1="j6xxyu9vkgtxqlajq2dcle7t8uzhpka" xml:space="preserve">'''Ді́л''' ([[Україньскый язык|укр]]. Діл) ([[Румуньскый язык|рум]]. Dil) ([[Мадярскый язык|мад]]. Hegyfok) — [[село]] у [[Україна|Украйині]], [[Межгорскый район|Межгорскый район,]] [[Межгорьска селищна община]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1789]] році. Из Історії [[Село|села]] знаєме ош бандіты из [[Верховина|Верхо̄вины]] пряталися туй ~[[1500]] рока и назвали исю зимлю &quot;'''Діл'''&quot;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 183 людий, их них подля языка:&lt;ref&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;

[[Україньскый язык|украйиньскый]] — 98,91% 

[[Російскый язык|руськый]]— 1,09% 
== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BB Діл] на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>j6xxyu9vkgtxqlajq2dcle7t8uzhpka</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158521</id>
      <parentid>158520</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:52:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158521</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1572" sha1="0ospgo69zi5j5ph9q1083f8y94ry4s6" xml:space="preserve">'''Ді́л''' ([[Україньскый язык|укр]]. Діл) ([[Румуньскый язык|рум]]. Dil) ([[Мадярскый язык|мад]]. Hegyfok) — [[село]] у [[Україна|Украйині]], [[Межгорскый район|Межгорскый район,]] [[Межгорьска селищна община]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1789]] році. Из Історії [[Село|села]] знаєме ош бандіты из [[Верховина|Верхо̄вины]] пряталися туй ~[[1500]] рока и назвали исю зимлю &quot;'''Діл'''&quot;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 183 людий, их них подля языка:&lt;ref&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://gromada.info/gromada/mizhgirska/&lt;/ref&gt;

[[Україньскый язык|украйиньскый]] — 98,91% 

[[Російскый язык|руськый]]— 1,09% 
== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BB Діл] на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>0ospgo69zi5j5ph9q1083f8y94ry4s6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кубаньска Рада</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21232</id>
    <revision>
      <id>158522</id>
      <parentid>151501</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:55:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158522</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2126" sha1="1zbyf43vccjf1bkrpg8nbp68i6ru6su" xml:space="preserve">'''Куба́ньска Ра́да''' — законодавча орґанизация Кубанского козачого вӯйська и [[Кубаньска Людова Республика|Кубаньской ЛР]], сотворена у [[Апріль|апрілёви]] [[1917]] року. Пӯсля [[Октоброва револуція|Окто̄вберской реболуції]] боролася из [[Совєтьскый союз|Советьскыв]] властёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20101124024228/http://admkrai.kuban.ru/content/section/736/detail/23898&lt;/ref&gt;

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
Была образовата по [[Фебруарска реболуція|Фебруарськӯв реболуції]] гі Кубаньска войськова рада (вайновый округ), у окто̄вброви 1917 стала краёвыв радов.

Отоманом быв убратый [[А.П. Філімонов]], Кубаньска краёва рада зачала збиратися на обговоріня важных діл края.

== Кӯниць екзістованя и Советьска власть. ==
Законодавча рада у новемброви [[1917]] року убрала новоє правительство,  28 януара 1918 року слідувучи примірови [[Україньска Людова Републіка|УЛР]], Кубань провозгашать независность КЛР, из столицёв у [[Краснодар|Екатеринодарі]]. У 1920 перестала екзістовати.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Кубанская Рада] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>1zbyf43vccjf1bkrpg8nbp68i6ru6su</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158523</id>
      <parentid>158522</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:57:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158523</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2301" sha1="iome7pitk6f7bso08kni7il5m46kq4l" xml:space="preserve">'''Куба́ньска Ра́да''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Кубанська Законодавча Рада) ([[Російскый язык|рус]]. Кубанская Рада)'' — законодавча орґанізація Кубантского козачого вӯйська и [[Кубаньска Людова Републіка|Кубаньской ЛР]], сотворена у [[Апріль|апрілёви]] [[1917]] року. Пӯсля [[Октоброва револуція|Окто̄вберской реболуції]] борола ся из [[Совєтьскый союз|Советьскыв]] властёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20101124024228/http://admkrai.kuban.ru/content/section/736/detail/23898&lt;/ref&gt;

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
Была образовата по [[Фебруарска реболуція|Фебруарськӯв реболуції]] ге Кубаньска вӯйськова рада (воєнный округ), у окто̄вброви 1917 стала краёвыв радов.

Отаманом быв убратый [[А.П. Філімонов]], Кубаньска краёва рада зачала збирати ся на обговоріня важных діл края.

== Кӯниць екзістованя и Советьска власть. ==
Законодавча рада у новемброви [[1917]] року убрала нову управу, 28 януара 1918 року слідувучи прикладови [[Україньска Людова Републіка|УЛР]], Кубань провозглашать независность КЛР, из столицёв у [[Краснодар|Екатеринодарови]]. У [[1920]] рада перестала екзістовати.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Кубанская Рада] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>iome7pitk6f7bso08kni7il5m46kq4l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Скотарьскоє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21749</id>
    <revision>
      <id>158512</id>
      <parentid>152171</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T20:14:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Constraque</username>
        <id>25300</id>
      </contributor>
      <origin>158512</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9848" sha1="hz5enfahdk12hwjwpj47ll60yts2lah" xml:space="preserve">{{НП|национальный состав=[[Русы]] и [[Українцї|Украйинці]]|первое упоминание=1607}}
'''Скота́рьскоє''' авадь '''Скотáрськоє'''&lt;ref&gt;Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі,
де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021&lt;/ref&gt; ({{lang-hu|Kisszolyva}}, {{lang-uk|Скотарське}})&amp;nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Украйины]], на ріці [[Выча]].

== Історія ==
'''Скотарьскоє'''&amp;nbsp;—  ґідронім, и назву [[Село|селови]] дав [[Поток|потӯк]]&amp;nbsp;— а уж там уже бизӯвно вӯчарі свӯй [[Быдла|скӯт]] пойили.

За советьскыв офіціалныв історіёв перва письменна споминка за [[село]] є ид [[1607]] рокови, а по народным розказам, ци по леґендам, колись дуже давно села, ге такого не было. Туй лишек ґазды из [[Воловець|Воловця]] мали свої зимлі и пасли на них свою худобу. Далеко было гнати худобу, та стройили зимӯвникы, потӯм зимлянкы, [[Хыжа|хыжі]] и так стало [[село]].

Из назвов вшытко просто&amp;nbsp;— на первоє никаня. Вӯчарі туй розводили скӯт. Но не треба спішити из выводами: Скотарьскоє&amp;nbsp;— ґідронім, и назву селови дав потӯк&amp;nbsp;— а там ге знаєме вӯчарі свӯй скӯт пойили. И были первопоселенцями у селови.

Документы первый раз фіксувуть назву «Скотарьскоє» (Szkotarszka) у [[1607]] році.

[[Мадяре|Мадяры]] называли Скотарьскоє &amp;nbsp;— Kisszolyva. (Мала Сольва) уразно-словяньскый топонім&amp;nbsp;— ге невидимый пригатарный сто̄вб, туй здавна жили [[русины]], туй наша зимля.
Назва то словяньска, айбо мадяры транскрибовали исю назву як хотіли за пару стороч: 1630&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— маєме Skatarsky. 1645 рӯк&amp;nbsp;— Skotarski. 1773 рӯк&amp;nbsp;— Szkotárszka авадь Skotarska, 1913 рӯк&amp;nbsp;— змадяризована нова назва, Kisszolyva (перенесена из сусіднёго села Свалявкы (у дослӯвному товмачіню — Мала Сольва), зъединеного из Скотарьскым у [[1889]] р.).

У [[XIX. стороча|ХІХ ст.]] село мало свою символіку &amp;nbsp;— печать из ґербом: медвідь, шчо стойить на задньых лабах, сперед из земли пророставуть хлібні колоскы. Вокруг ґерба містилася мадярьска надпись: &quot;1844. SZKOTARSZKA HELYSEGENEK PECSETJE&quot; ([[1844|«1844]]. Печать поселеня Скотарьскоє»).

В [[1910]]&amp;nbsp;р. У Скотарьскому жило 1085 людий, из них 120 были [[Німці|німцями]] (удсю̄ть така упорядкованӯсть и чӯткӯсть панорамных видӯв на сільскі уличкы́), 80&amp;nbsp;— [[Мадяре|мадярами]], а 885 чоловік&amp;nbsp;— [[Русины|русинами]]. 
Из віров было так: 23 [[Протестантство|протестанты]], 934 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] и 120 [[Юдаїзм|иудеї]] 

Окрем капусты, буль и вӯвса зимля нич не родила. Убиралися у домотканноє цуря, убувалися у чоботы. Легше стало жити в [[1872]] році, кой таліяни зачали стройити желізницю. Товды жытелі села Скотарьскоє одержали роботу. [[1872]] року цирьков зачали робити [[таліяни]] єдночасно из стройством штрека.

У селови быв бо̄вт. Дако из селян нанимався на роботу ид [[Евреи|жидам]], якых у селі было не мало и занималися они у основі ґендлярьством. По крутӯв ге уж вулици миже горами стояли хыжі, крыті почорнілыв соломов. Сереґ хыжі велика піч занимала главноє місто, што служила постілёв, тяжкый буковый стӯл, такі же иппен лавиці по̄вздовж стіны… Ґаздовав патріархалный файтовый уклад, якый зачав мінятися пуд вплывом стройкы штрека. Бо [[Таліянськый язык|таліяни]] из [[Німці|німцями]] принесли у звори гӯр зовсі́м инну, до типирь невидану културу.

== Реліґія ==
[[Файл:Церква_(Скотарське).jpeg|праворуч|міні|213x213пкс|&lt;center&gt;цирьков у с. Скотарськоє (учинено у 1873-1885 роках, фото 2022.)&lt;/center&gt;]]
Цирьков у Скотарьскому построєна у [[1885]] році, [[Парохия|парафія]] же была основана у [[1640]] році, а за цирьков первый раз ся споминать в [[1692]]. Скотарьскоє и Свалявка были зъединены у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII стороча]] и село уж мало мадярьску назву ''Кіш сольва''. Сохранилася довідка, шчо у селови у 1773 році была просторна триповерьхова деривляна цирьков ст. Мигаля, яку постройили у  [[1794]] році. Згоріла ися цирьков у [[1860]] році. У [[1872]] році, кой стройили тунелі на штрек, таліяни зачали робити камляну цирьков, яка стойить и до ныні. У 1869-1883 роках парохом у с. Скотарьскоє быв [[Йоанн Дулишкович|Дулишкович Иван]].

== Ґаздӯвство ==
[[Файл:Сільрада_(Скотарське).jpeg|праворуч|міні|150x150пкс|&lt;center&gt;Куча сільской рады села Скотарьскоє&lt;/center&gt;]]
У советьскі часы у Скотарьскому находився централный сад колхоза имени «XVI з'їзду КП(б)У», якшй було сотворено веснов [[1949]] року. Главов колхоза став М. Мысар. Занимали ся розведеням [[Корова|корӯв]] и [[Вівця|овиць]]. Уращували [[Бандурка|булі]] и [[Капуста|капусту]], сіяли и [[овес]], [[Пшеніця|пшеницю]] и [[жыто]]. Усі роботы робили вручну. У разні рокы колхоз главили: Мысар М., Беца М., Петрус И., Дробок Ю., Глухан М., Ковач В., Райчиниць И. послідньым главов колхоза быв Балан В.

== Присілкы ==
:'''Иванфолово'''
Зъединено из селом Скотарьскоє&lt;br&gt;Спомин: [[1645]]: Iwan Falwa, 1699: Ivánfalva
:'''Свалявка'''
Свалявка — бывшоє село у Украйині, у Закарпатьскӯв области. Зъединено из селом Скотарьскоє&lt;br&gt;Спомин: [[1561]]: Szvalyavka, 1629: Szvalyovszka, 1645: Swalouszki alias Uyffalu, Kis Zwalyoka, 1773: Szvaloka, Svaloka, 1808: Szvalovka, Szvalyánka, Swaljawka, 1851: Szvalyóka, 1877: Szvalyovka, Szvalyavka, 1888: Szvalyavka, KisSzolyva.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1362 людий, из них подля языка:{{жрідло}}
* [[Україньскый язык|Украйинці]] — 99,50%
* [[Російскый язык|Русы]] — 0,50%

== Туристичны міста ==
* Цирьков учинена у [[1885]] році
* [[Желѣзниця|желізнична]] станція

== Иппен позирайте ==
* [[Скотарьскоє (станція)]]

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Скотарське] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Села Україны]]</text>
      <sha1>hz5enfahdk12hwjwpj47ll60yts2lah</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мараморошськый діалект (румынськый язык)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22354</id>
    <revision>
      <id>158502</id>
      <parentid>155420</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:51:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158502</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15222" sha1="3v8akshzln11z2rc9bduwvswqfp638q" xml:space="preserve">'''Мараморошська діалект''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єденый із діалекту [[Румуньскый язык|румынського языка]] (дако-румынського). Ї ґеоґрафічне поширїня ся покрыват приблизно із історїйным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый нынї є роздїленым миже [[Румуньско|Румынійов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класіфікація ==
Мараморошськый діалет надлежит до ґрупы удносно фраґментованых трансілванськых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалетом]]. Сесе кладе ї до сїверної ґрупы [[Румынські ґвары|румынськых діалекту]], котра так само включат [[Молодовська ґвара|молдовськый діалет]]. І [[банатська ґвара|банатськый діалет]], удокремлено уд южної ґрупы, до котрої належит лем валашськый субдіалект.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду [[Трансилвания|Трансілванії]] класіфікація мараморошського діалекта гий удокремоленого рузновида є чажков. Подобно, як із крішанськым діалектом, авадь іщи булше, тота чажкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетічных особливостю. Позад того лум дослїднику, особливо в раньых стадіях дослїжованя румынськых ґвару, не признавали еґзістованя удокремленого мараморошського діалекта. Сяке никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануел Василію]] тай другі. У май пузньых дослїжованях признавалося еґзістованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых ученых (уприклад [[Еміл Петровічі]] і [[Секстіл Пушкарію]]) розробляти рузнї класіфікації у залежности уд крітерію, подля котрых мараморошськый рузновид ся признає авадь нє.  Днишнї класіфікації, зотворинї [[Ромулус Тодоран|Ромулусом Тодораном]], [[Йон Котеану|Йоном Котеану]] тай другыми, признают марамороськый діалект ги окремый.

== Ґеоґрафічне поширїня ==
Мараморошськый діалект є пошириным у границях історїйного реґіона Мараморош, што включат теріторії [[Румуньско|Румынії]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румынії ареал того діалекта ся покрыват сїверно-выходну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау]]; читава часть носитилю жиє у [[Сигет|Сигутї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйин]] носитилї діалекта ся находят у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьської области]] (сїверный Мараморош),майгруба їхня діаспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвинськуй варощиковуй громадї]], тай їх число ся меншит.

== Субдіалекты ==
Ходь ґвара поширина на малому просторови, ї мож роздїлити на три ґрупы, головно подля лексічных особливостю:&lt;ref&gt;Universitatea din Timișoara, ''Analele Universității din Timișoara'', 1969, p. 274&lt;/ref&gt;

* широка централна частина, котра є май репрезентатівнов;
* сїверно-заподна частина, котра має вплыв уд ґваркы крайины Оаш;
* юго-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочнї із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]], иншыми сусїдньыми трансілванскыми рузновидами і дакотрыми особностями [[Молодовська ґвара|молдовського діалекта]].

=== Фонетічні особливости ===
* Серидні голоснї {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}}, авадь до серидньых позіцій. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послїдовных складох, перве {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* [[Діфтонґ]] {{IPA|[o̯a]}} [[Монофтонґованя|монофтонґуєся]] на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По конзонантови {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} периднї голоснї роблятся централными, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу [[Палаталізация|палаталізацию]], ги у літературному языкови, і посериднюют слїдующе {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 159&lt;/ref&gt;
* По губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошеный діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позіціях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Діфтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* [[Девокалізаця|Девокалізовані]] {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позіціях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Діфтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етімолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* [[Архаїзмы|Архаїчні]] {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 171&lt;/ref&gt;
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед перидньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізація губных перед перидньыми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артікл є ниізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсімалні заіменникы ближе до свойых латінськых корїнь: aista, aiasta.
* даякі [[часослова]] 1-ої і 4-ої [[Конюґация|кон'юґаций]] не берут [[Суфикс|суфіксы]] -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюву&quot;, &quot;я убиваву&quot;, &quot;я чуву&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окремых формах часослув звук {{IPA|[n]}} заміняєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся особность є сполочнов із валаськым діалектом.
* Помочне слово в складенуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднинї і ''or / o'' у множинї: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун указав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктіва, єднины і множины, вызирают сяк: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із кунцьом{{IPA|[ˈeje]}}, в тот час гий у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Часослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є сполочна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імня) і т. д.

=== Лексічні особливости ===
* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон косици&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошськый діалект: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румынськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Товмачіня по русинськы: &quot;Она ся молит ід Богови, ерстится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце тай розбиває го уб вуз, убы плугованя было легке, ги яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==
* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;], навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

== Пудміткы ==
&lt;references /&gt;
== Далше читаня ==
* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== Див. втож ==
* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія|Румынська фонолоґія]]
* [[Румыньскі діалекты|Румынські діалекты]]
* [[Крішаньська ґвара|Крішанська ґвара]]
* [[Банатська ґвара]]
* [[Молдовська ґвара]]

== Удкликаня ==
{{Переклад|язык=en|статя=Maramureș dialect}}
[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>3v8akshzln11z2rc9bduwvswqfp638q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158503</id>
      <parentid>158502</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:52:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158503</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15214" sha1="efugpmk44hvhhv826pra81us7y91vs9" xml:space="preserve">'''Мараморошська діалект''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єденый із діалекту [[Румуньскый язык|румынського языка]] (дако-румынського). Ї ґеоґрафічне поширїня ся покрыват приблизно із історїйным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый нынї є роздїленым миже [[Румуньско|Румынійов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класіфікація ==
Мараморошськый діалет надлежит до ґрупы удносно фраґментованых трансілванськых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]]. Сесе кладе ї до сїверної ґрупы [[Румынські ґвары|румынськых діалекту]], котра так само включат [[Молодовська ґвара|молдовськый діалект]]. І [[банатська ґвара|банатськый діалект]], удокремлено уд южної ґрупы, до котрої належит лем валашськый субдіалект.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду [[Трансилвания|Трансілванії]] класіфікація мараморошського діалекта гий удокремоленого рузновида є чажков. Подобно, як із крішанськым діалектом, авадь іщи булше, тота чажкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетічных особливостю. Позад того лум дослїднику, особливо в раньых стадіях дослїжованя румынськых ґвару, не признавали еґзістованя удокремленого мараморошського діалекта. Сяке никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануел Василію]] тай другі. У май пузньых дослїжованях признавалося еґзістованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых ученых (уприклад [[Еміл Петровічі]] і [[Секстіл Пушкарію]]) розробляти рузнї класіфікації у залежности уд крітерію, подля котрых мараморошськый рузновид ся признає авадь нє.  Днишнї класіфікації, зотворинї [[Ромулус Тодоран|Ромулусом Тодораном]], [[Йон Котеану|Йоном Котеану]] тай другыми, признают марамороськый діалект ги окремый.

== Ґеоґрафічне поширїня ==
Мараморошськый діалект є пошириным у границях історїйного реґіона Мараморош, што включат теріторії [[Румуньско|Румынії]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румынії ареал того діалекта ся покрыват сїверно-выходну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау]]; читава часть носитилю жиє у [[Сигет|Сигутї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйин]] носитилї діалекта ся находят у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьської области]] (сїверный Мараморош),майгруба їхня діаспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвинськуй варощиковуй громадї]], тай їх число ся меншит.

== Субдіалекты ==
Ходь ґвара поширина на малому просторови, ї мож роздїлити на три ґрупы, головно подля лексічных особливостю:&lt;ref&gt;Universitatea din Timișoara, ''Analele Universității din Timișoara'', 1969, p. 274&lt;/ref&gt;

* широка централна частина, котра є май репрезентатівнов;
* сїверно-заподна частина, котра має вплыв уд ґваркы крайины Оаш;
* юго-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочнї із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]], иншыми сусїдньыми трансілванскыми рузновидами і дакотрыми особностями [[Молодовська ґвара|молдовського діалекта]].

=== Фонетічні особливости ===
* Серидні голоснї {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}}, авадь до серидньых позіцій. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послїдовных складох, перве {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* [[Діфтонґ]] {{IPA|[o̯a]}} [[Монофтонґованя|монофтонґуєся]] на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По конзонантови {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} периднї голоснї роблятся централными, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу [[Палаталізация|палаталізацию]], ги у літературному языкови, і посериднюют слїдующе {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 159&lt;/ref&gt;
* По губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Надголошеный діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позіціях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Діфтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* [[Девокалізаця|Девокалізовані]] {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позіціях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Діфтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етімолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* [[Архаїзмы|Архаїчні]] {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 171&lt;/ref&gt;
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед перидньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізація губных перед перидньыми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артікл є ниізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсімалні заіменникы ближе до свойых латінськых корїнь: aista, aiasta.
* даякі [[часослова]] 1-ої і 4-ої [[Конюґация|кон'юґаций]] не берут [[Суфикс|суфіксы]] -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюву&quot;, &quot;я убиваву&quot;, &quot;я чуву&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окремых формах часослув звук {{IPA|[n]}} заміняєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся особность є сполочнов із валаськым діалектом.
* Помочне слово в складенуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднинї і ''or / o'' у множинї: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун указав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктіва, єднины і множины, вызирают сяк: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із кунцьом{{IPA|[ˈeje]}}, в тот час гий у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Часослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є сполочна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імня) і т. д.

=== Лексічні особливости ===
* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон косици&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошськый діалект: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румынськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Товмачіня по русинськы: &quot;Она ся молит ід Богови, ерстится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце тай розбиває го уб вуз, убы плугованя было легке, ги яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==
* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;], навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

== Пудміткы ==
&lt;references /&gt;
== Далше читаня ==
* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== Див. втож ==
* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія|Румынська фонолоґія]]
* [[Румыньскі діалекты|Румынські діалекты]]
* [[Крішанськый діалект]]
* [[Банатськый діалект]]
* [[Молдовськый діалект]]

== Удкликаня ==
{{Переклад|язык=en|статя=Maramureș dialect}}
[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>efugpmk44hvhhv826pra81us7y91vs9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158504</id>
      <parentid>158503</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:53:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>LYTMAN переменовав сторінку [[Мараморошська ґвара (румынськый язык)]] на [[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]</comment>
      <origin>158503</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15214" sha1="efugpmk44hvhhv826pra81us7y91vs9" xml:space="preserve">'''Мараморошська діалект''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єденый із діалекту [[Румуньскый язык|румынського языка]] (дако-румынського). Ї ґеоґрафічне поширїня ся покрыват приблизно із історїйным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый нынї є роздїленым миже [[Румуньско|Румынійов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класіфікація ==
Мараморошськый діалет надлежит до ґрупы удносно фраґментованых трансілванськых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]]. Сесе кладе ї до сїверної ґрупы [[Румынські ґвары|румынськых діалекту]], котра так само включат [[Молодовська ґвара|молдовськый діалект]]. І [[банатська ґвара|банатськый діалект]], удокремлено уд южної ґрупы, до котрої належит лем валашськый субдіалект.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду [[Трансилвания|Трансілванії]] класіфікація мараморошського діалекта гий удокремоленого рузновида є чажков. Подобно, як із крішанськым діалектом, авадь іщи булше, тота чажкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетічных особливостю. Позад того лум дослїднику, особливо в раньых стадіях дослїжованя румынськых ґвару, не признавали еґзістованя удокремленого мараморошського діалекта. Сяке никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануел Василію]] тай другі. У май пузньых дослїжованях признавалося еґзістованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых ученых (уприклад [[Еміл Петровічі]] і [[Секстіл Пушкарію]]) розробляти рузнї класіфікації у залежности уд крітерію, подля котрых мараморошськый рузновид ся признає авадь нє.  Днишнї класіфікації, зотворинї [[Ромулус Тодоран|Ромулусом Тодораном]], [[Йон Котеану|Йоном Котеану]] тай другыми, признают марамороськый діалект ги окремый.

== Ґеоґрафічне поширїня ==
Мараморошськый діалект є пошириным у границях історїйного реґіона Мараморош, што включат теріторії [[Румуньско|Румынії]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румынії ареал того діалекта ся покрыват сїверно-выходну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау]]; читава часть носитилю жиє у [[Сигет|Сигутї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйин]] носитилї діалекта ся находят у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьської области]] (сїверный Мараморош),майгруба їхня діаспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвинськуй варощиковуй громадї]], тай їх число ся меншит.

== Субдіалекты ==
Ходь ґвара поширина на малому просторови, ї мож роздїлити на три ґрупы, головно подля лексічных особливостю:&lt;ref&gt;Universitatea din Timișoara, ''Analele Universității din Timișoara'', 1969, p. 274&lt;/ref&gt;

* широка централна частина, котра є май репрезентатівнов;
* сїверно-заподна частина, котра має вплыв уд ґваркы крайины Оаш;
* юго-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочнї із [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]], иншыми сусїдньыми трансілванскыми рузновидами і дакотрыми особностями [[Молодовська ґвара|молдовського діалекта]].

=== Фонетічні особливости ===
* Серидні голоснї {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}}, авадь до серидньых позіцій. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послїдовных складох, перве {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* [[Діфтонґ]] {{IPA|[o̯a]}} [[Монофтонґованя|монофтонґуєся]] на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По конзонантови {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} периднї голоснї роблятся централными, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу [[Палаталізация|палаталізацию]], ги у літературному языкови, і посериднюют слїдующе {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 159&lt;/ref&gt;
* По губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Надголошеный діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позіціях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Діфтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* [[Девокалізаця|Девокалізовані]] {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позіціях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Діфтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етімолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* [[Архаїзмы|Архаїчні]] {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).&lt;ref&gt;{{ro icon}} Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 171&lt;/ref&gt;
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед перидньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізація губных перед перидньыми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артікл є ниізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсімалні заіменникы ближе до свойых латінськых корїнь: aista, aiasta.
* даякі [[часослова]] 1-ої і 4-ої [[Конюґация|кон'юґаций]] не берут [[Суфикс|суфіксы]] -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюву&quot;, &quot;я убиваву&quot;, &quot;я чуву&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окремых формах часослув звук {{IPA|[n]}} заміняєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся особность є сполочнов із валаськым діалектом.
* Помочне слово в складенуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднинї і ''or / o'' у множинї: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун указав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктіва, єднины і множины, вызирают сяк: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із кунцьом{{IPA|[ˈeje]}}, в тот час гий у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плусквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Часослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є сполочна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імня) і т. д.

=== Лексічні особливости ===
* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон косици&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошськый діалект: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румынськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Товмачіня по русинськы: &quot;Она ся молит ід Богови, ерстится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце тай розбиває го уб вуз, убы плугованя было легке, ги яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==
* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;], навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

== Пудміткы ==
&lt;references /&gt;
== Далше читаня ==
* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== Див. втож ==
* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія|Румынська фонолоґія]]
* [[Румыньскі діалекты|Румынські діалекты]]
* [[Крішанськый діалект]]
* [[Банатськый діалект]]
* [[Молдовськый діалект]]

== Удкликаня ==
{{Переклад|язык=en|статя=Maramureș dialect}}
[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>efugpmk44hvhhv826pra81us7y91vs9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Іза (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22610</id>
    <revision>
      <id>158495</id>
      <parentid>155587</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:25:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158495</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5994" sha1="87y1wl0ump45ku3mfg7668i0eaebfbr" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Іза (черепушка)}}{{Водный ток|назва=Іза|назва иншоязычна=Râul Iza {{Реф-инфо|[[Румунскый язык|рум.]]}}|статус=[[Ріка|Ріка]] [[Румунія|Румыниї]]|образчик=[[File:RO MM Iza river 1.jpg|280px]]|образчика подпис=ріка Іза в селови [[Стремтура]] повіт [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]|довжка току=83 км|устя=[[Тиса]]|путь до моря=[[Тиса]]→[[Дунай]]→[[Чорне море]]|выток=[[Сечел]]|притокы=[[Ізішоара]], [[Валя Тейлор]], [[Валя Карело]], [[Быстриця]], [[Ізворул Байкулуй]], [[Валя Мунтелуй]], [[Корбулуй]].|категория склада=Râul Iza|плоха базену=1,293.5 км²|проток середный=16.3 м³/с}}'''Іза''' (рум. Râul Iza)&amp;nbsp;— [[ріка|рїка]] в [[Румуньско|Румыниї]], у повітови [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]. Лїва притока [[Тиса|Тисы]] (базейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

== Описаня ==
Вытук у [[Родна (горы)|горах Родна]]. Довжина рікы 83&amp;nbsp;км, высота вытока над руньом моря&amp;nbsp;— 1380&amp;nbsp; м, высота усти над руньом моря&amp;nbsp;— 268&amp;nbsp; м, серидньорїчнї вытраты воды в усти&amp;nbsp;— 16,6&amp;nbsp; м³/с, май коротка довжина миже вытоком тай устьов&amp;nbsp;— 56,42&amp;nbsp;км, коефіцієнт кривулястости рїкы&amp;nbsp;— 1,48&amp;nbsp;. Площа базейна водозбора 1303&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;IPCDR&quot;&gt;{{cite web|author=|url=https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf|title=Analysis of the Tisza River Basin 2007|lang=en|website=www.icpdr.org|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20161017073752/https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf|archive-date=2016-10-17}}, [[International Commission for the Protection of the Danube River|IPCDR]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|title=Analysis of 3-10 March 2001 flood in the basins of the Vișeu and Iza Rivers|lang=ro|website=riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102144028/http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|archive-date=2021-11-02}}&lt;/ref&gt;

== Розміщіня ==
Зачинатся у комуні [[Сечел]] повіта [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]]. Тече у булшости на северный запод через варош [[Селіштя-де-Сус]] і у вароши [[Сигет|Сигут]] паде у рїку Тиса, лїву притоку [[Дунай|Дуная]]&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|title=Iza (jud. Maramures)|lang=ro|website=www.e-calauza.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182955/http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|archive-date=2022-01-18}}, e-calauza.ro&lt;/ref&gt;.

Притокы: [[Ізішоара]] (рум. Izișoara), [[Валя Тейлор]] (рум. Valea Teilor), [[Валя Карелор]] (рум. Valea Carelor), [[Быстрица (притока)|Быстрица]] (рум. Bistrița) (лїві); [[Ізворул Байкулуй]] (рум. Izvorul Baicului), [[Валя Мунтелуй]] (рум. Valea Muntelui), [[Корбулуй]] (рум. Corbului) (праві).

Над рїков лежит автопуть 186.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk |title=Мапа Румунії // комуна Сечел |author= |first= |date= |publisher= |language= |access-date= |archivedate=17 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223602/https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk }}&lt;/ref&gt;

Населинї пункты вдовж берегової лїнії уд вытока ід усти: [[Драгомірешть]], [[Боґдан-Воде]], [[Розваля]], [[Бирсана]], [[Ненешть]], [[Ваду-Ізей]], [[Лазу-Бачалуй]].
[[Fișier:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|посилання=https://ro.wikipedia.org/wiki/Fi%C8%99ier:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|без|міні|Izvorul Izei]]

== Библіоґрафія ==

* Administrația Națională Apelor Române - Cadastrul Apelor - București
* Institutul de Meteorologie și Hidrologie - Rîurile României - București 1971
* Capitolul 3 Apa [http://www.arpmnv6.ro/Programe%20de%20aderare/Cap%203%20Reg%206%20NV%20Rap%202006.pdf]
* ICPA - Comune vulnerabile - Județul Maramureș [http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070112092137/http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf|date=2007-01-12}}
* Trasee turistice - județul Maramureș [http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=trasee-turistice-maramures]
* [http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html Viața pe Iza, râul verde-albăstrui al Maramureșului (1)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131052252/http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html|date=2012-01-31}}, Péter Lengyel

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Румынии]]
[[Катеґорія:Притокы Тисы]]
[[Катеґорія:Басейн Тисы]]</text>
      <sha1>87y1wl0ump45ku3mfg7668i0eaebfbr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158496</id>
      <parentid>158495</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:25:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>158496</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6009" sha1="9yku1dzz47yev9mc731zcmanpomrehu" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Іза (черепушка)}}{{Водный ток|назва=Іза|назва иншоязычна=Râul Iza {{Реф-инфо|[[Румунскый язык|рум.]]}}|статус=[[Ріка|Ріка]] [[Румунія|Румыниї]]|образчик=[[File:RO MM Iza river 1.jpg|280px]]|образчика подпис=ріка Іза в селови [[Стремтура]] повіт [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]|довжка току=83 км|устя=[[Тиса]]|путь до моря=[[Тиса]]→[[Дунай]]→[[Чорне море]]|выток=[[Сечел]]|притокы=[[Ізішоара]], [[Валя Тейлор]], [[Валя Карело]], [[Быстриця]], [[Ізворул Байкулуй]], [[Валя Мунтелуй]], [[Корбулуй]].|категория склада=Râul Iza|плоха базену=1,293.5 км²|проток середный=16.3 м³/с}}'''Іза''' (рум. Râul Iza)&amp;nbsp;— [[ріка|рїка]] в [[Румуньско|Румыниї]], у повітови [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]. Лїва притока [[Тиса|Тисы]] (базейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

== Описаня ==
Вытук у [[Родна (горы)|горах Родна]]. Довжина рїкы 83&amp;nbsp;км, высота вытока над руньом моря&amp;nbsp;— 1380&amp;nbsp; м, высота усти над руньом моря&amp;nbsp;— 268&amp;nbsp; м, серидньорїчнї вытраты воды в усти&amp;nbsp;— 16,6&amp;nbsp; м³/с, май коротка довжина миже вытоком тай устьов&amp;nbsp;— 56,42&amp;nbsp;км, коефіцієнт кривулястости рїкы&amp;nbsp;— 1,48&amp;nbsp;. Площадь базейна водозбора 1303&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;IPCDR&quot;&gt;{{cite web |author= |url=https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |title=Analysis of the Tisza River Basin 2007 |lang=en |website=www.icpdr.org |date= |access-date=2022-01-17 |deadlink=no |archive-url=https://web.archive.org/web/20161017073752/https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |archive-date=2016-10-17 }}, [[International Commission for the Protection of the Danube River|IPCDR]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|title=Analysis of 3-10 March 2001 flood in the basins of the Vișeu and Iza Rivers|lang=ro|website=riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102144028/http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|archive-date=2021-11-02}}&lt;/ref&gt;

== Розміщіня ==
Зачинатся у комуні [[Сечел]] повіта [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]]. Тече у булшости на северный запод через варош [[Селіштя-де-Сус]] і у вароши [[Сигет|Сигут]] паде у рїку Тиса, лїву притоку [[Дунай|Дуная]]&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|title=Iza (jud. Maramures)|lang=ro|website=www.e-calauza.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182955/http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|archive-date=2022-01-18}}, e-calauza.ro&lt;/ref&gt;.

Притокы: [[Ізішоара]] (рум. Izișoara), [[Валя Тейлор]] (рум. Valea Teilor), [[Валя Карелор]] (рум. Valea Carelor), [[Быстрица (притока)|Быстрица]] (рум. Bistrița) (лїві); [[Ізворул Байкулуй]] (рум. Izvorul Baicului), [[Валя Мунтелуй]] (рум. Valea Muntelui), [[Корбулуй]] (рум. Corbului) (праві).

Над рїков лежит автопуть 186.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk |title=Мапа Румунії // комуна Сечел |author= |first= |date= |publisher= |language= |access-date= |archivedate=17 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223602/https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk }}&lt;/ref&gt;

Населинї пункты вдовж берегової лїнії уд вытока ід усти: [[Драгомірешть]], [[Боґдан-Воде]], [[Розваля]], [[Бирсана]], [[Ненешть]], [[Ваду-Ізей]], [[Лазу-Бачалуй]].
[[Fișier:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|посилання=https://ro.wikipedia.org/wiki/Fi%C8%99ier:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|без|міні|Izvorul Izei]]

== Библіоґрафія ==

* Administrația Națională Apelor Române - Cadastrul Apelor - București
* Institutul de Meteorologie și Hidrologie - Rîurile României - București 1971
* Capitolul 3 Apa [http://www.arpmnv6.ro/Programe%20de%20aderare/Cap%203%20Reg%206%20NV%20Rap%202006.pdf]
* ICPA - Comune vulnerabile - Județul Maramureș [http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070112092137/http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf|date=2007-01-12}}
* Trasee turistice - județul Maramureș [http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=trasee-turistice-maramures]
* [http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html Viața pe Iza, râul verde-albăstrui al Maramureșului (1)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131052252/http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html|date=2012-01-31}}, Péter Lengyel

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Румынии]]
[[Катеґорія:Притокы Тисы]]
[[Катеґорія:Басейн Тисы]]</text>
      <sha1>9yku1dzz47yev9mc731zcmanpomrehu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158497</id>
      <parentid>158496</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:28:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158497</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5916" sha1="6r63bsw3vte5zrwnrn0spijw90x5ce3" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Іза (черепушка)}}{{Водный ток|назва=Іза|назва иншоязычна=Râul Iza {{Реф-инфо|[[Румунскый язык|рум.]]}}|статус=[[Рїка|Ріка]] [[Румунія|Румынії]]|образчик=[[File:RO MM Iza river 1.jpg|280px]]|образчика подпис=рїка Іза в селови [[Стремтура]] повіт [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]|довжка току=83 км|устя=[[Тиса]]|путь до моря=[[Тиса]]→[[Дунай]]→[[Чорне море]]|выток=[[Сечел]]|притокы=[[Ізішоара]], [[Валя Тейлор]], [[Валя Карело]], [[Быстриця]], [[Ізворул Байкулуй]], [[Валя Мунтелуй]], [[Корбулуй]].|категория склада=Râul Iza|плоха базену=1,293.5 км²|проток середный=16.3 м³/с}}'''Іза''' (рум. Râul Iza)&amp;nbsp;— [[ріка|рїка]] в [[Румуньско|Румыниї]], у повітови [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]. Лїва притока [[Тиса|Тисы]] (базейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

== Описаня ==
Вытук у [[Родна (горы)|горах Родна]]. Довжина рїкы 83&amp;nbsp;км, высота вытока над руньом моря&amp;nbsp;— 1380&amp;nbsp; м, высота усти над руньом моря&amp;nbsp;— 268&amp;nbsp; м, серидньорїчнї вытраты воды в усти&amp;nbsp;— 16,6&amp;nbsp; м³/с, май коротка довжина миже вытоком тай устьов&amp;nbsp;— 56,42&amp;nbsp;км, коефіцієнт кривулястости рїкы&amp;nbsp;— 1,48&amp;nbsp;. Площадь базейна водозбора 1303&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;IPCDR&quot;&gt;{{cite web |author= |url=https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |title=Analysis of the Tisza River Basin 2007 |lang=en |website=www.icpdr.org |date= |access-date=2022-01-17 |deadlink=no |archive-url=https://web.archive.org/web/20161017073752/https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |archive-date=2016-10-17 }}, [[International Commission for the Protection of the Danube River|IPCDR]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|title=Analysis of 3-10 March 2001 flood in the basins of the Vișeu and Iza Rivers|lang=ro|website=riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102144028/http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|archive-date=2021-11-02}}&lt;/ref&gt;

== Розміщіня ==
Зачинатся у комуні [[Сечел]] повіта [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]]. Тече у булшости на северный запод через варош [[Селіштя-де-Сус]] і у вароши [[Сигет|Сигут]] паде у рїку Тиса, лїву притоку [[Дунай|Дуная]]&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|title=Iza (jud. Maramures)|lang=ro|website=www.e-calauza.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182955/http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|archive-date=2022-01-18}}, e-calauza.ro&lt;/ref&gt;.

Притокы: [[Ізішоара]] (рум. Izișoara), [[Валя Тейлор]] (рум. Valea Teilor), [[Валя Карелор]] (рум. Valea Carelor), [[Быстрица (притока)|Быстрица]] (рум. Bistrița) (лїві); [[Ізворул Байкулуй]] (рум. Izvorul Baicului), [[Валя Мунтелуй]] (рум. Valea Muntelui), [[Корбулуй]] (рум. Corbului) (праві).

Над рїков лежит автопуть 186.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk |title=Мапа Румунії // комуна Сечел |author= |first= |date= |publisher= |language= |access-date= |archivedate=17 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223602/https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk }}&lt;/ref&gt;

Населинї пункты вдовж берегової лїнії уд вытока ід усти: [[Драгомірешть]], [[Боґдан-Воде]], [[Розваля]], [[Бирсана]], [[Ненешть]], [[Ваду-Ізей]], [[Лазу-Бачалуй]].
[[Файл:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|міні|Рїка Іза]]

== Библіоґрафія ==

* Administrația Națională Apelor Române - Cadastrul Apelor - București
* Institutul de Meteorologie și Hidrologie - Rîurile României - București 1971
* Capitolul 3 Apa [http://www.arpmnv6.ro/Programe%20de%20aderare/Cap%203%20Reg%206%20NV%20Rap%202006.pdf]
* ICPA - Comune vulnerabile - Județul Maramureș [http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070112092137/http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf|date=2007-01-12}}
* Trasee turistice - județul Maramureș [http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=trasee-turistice-maramures]
* [http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html Viața pe Iza, râul verde-albăstrui al Maramureșului (1)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131052252/http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html|date=2012-01-31}}, Péter Lengyel

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Румынии]]
[[Катеґорія:Притокы Тисы]]
[[Катеґорія:Басейн Тисы]]</text>
      <sha1>6r63bsw3vte5zrwnrn0spijw90x5ce3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158498</id>
      <parentid>158497</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:29:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>158498</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5916" sha1="muab1vcywvnur3017l0k1nattwqsfuj" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Іза (черепушка)}}{{Водный ток|назва=Іза|назва иншоязычна=Râul Iza {{Реф-инфо|[[Румунскый язык|рум.]]}}|статус=[[Ріка|Рїка]] [[Румунія|Румынії]]|образчик=[[File:RO MM Iza river 1.jpg|280px]]|образчика подпис=рїка Іза в селови [[Стремтура]] повіт [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]|довжка току=83 км|устя=[[Тиса]]|путь до моря=[[Тиса]]→[[Дунай]]→[[Чорне море]]|выток=[[Сечел]]|притокы=[[Ізішоара]], [[Валя Тейлор]], [[Валя Карело]], [[Быстриця]], [[Ізворул Байкулуй]], [[Валя Мунтелуй]], [[Корбулуй]].|категория склада=Râul Iza|плоха базену=1,293.5 км²|проток середный=16.3 м³/с}}'''Іза''' (рум. Râul Iza)&amp;nbsp;— [[ріка|рїка]] в [[Румуньско|Румыниї]], у повітови [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]. Лїва притока [[Тиса|Тисы]] (базейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

== Описаня ==
Вытук у [[Родна (горы)|горах Родна]]. Довжина рїкы 83&amp;nbsp;км, высота вытока над руньом моря&amp;nbsp;— 1380&amp;nbsp; м, высота усти над руньом моря&amp;nbsp;— 268&amp;nbsp; м, серидньорїчнї вытраты воды в усти&amp;nbsp;— 16,6&amp;nbsp; м³/с, май коротка довжина миже вытоком тай устьов&amp;nbsp;— 56,42&amp;nbsp;км, коефіцієнт кривулястости рїкы&amp;nbsp;— 1,48&amp;nbsp;. Площадь базейна водозбора 1303&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;IPCDR&quot;&gt;{{cite web |author= |url=https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |title=Analysis of the Tisza River Basin 2007 |lang=en |website=www.icpdr.org |date= |access-date=2022-01-17 |deadlink=no |archive-url=https://web.archive.org/web/20161017073752/https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |archive-date=2016-10-17 }}, [[International Commission for the Protection of the Danube River|IPCDR]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|title=Analysis of 3-10 March 2001 flood in the basins of the Vișeu and Iza Rivers|lang=ro|website=riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102144028/http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|archive-date=2021-11-02}}&lt;/ref&gt;

== Розміщіня ==
Зачинатся у комуні [[Сечел]] повіта [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]]. Тече у булшости на северный запод через варош [[Селіштя-де-Сус]] і у вароши [[Сигет|Сигут]] паде у рїку Тиса, лїву притоку [[Дунай|Дуная]]&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|title=Iza (jud. Maramures)|lang=ro|website=www.e-calauza.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182955/http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|archive-date=2022-01-18}}, e-calauza.ro&lt;/ref&gt;.

Притокы: [[Ізішоара]] (рум. Izișoara), [[Валя Тейлор]] (рум. Valea Teilor), [[Валя Карелор]] (рум. Valea Carelor), [[Быстрица (притока)|Быстрица]] (рум. Bistrița) (лїві); [[Ізворул Байкулуй]] (рум. Izvorul Baicului), [[Валя Мунтелуй]] (рум. Valea Muntelui), [[Корбулуй]] (рум. Corbului) (праві).

Над рїков лежит автопуть 186.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk |title=Мапа Румунії // комуна Сечел |author= |first= |date= |publisher= |language= |access-date= |archivedate=17 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223602/https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk }}&lt;/ref&gt;

Населинї пункты вдовж берегової лїнії уд вытока ід усти: [[Драгомірешть]], [[Боґдан-Воде]], [[Розваля]], [[Бирсана]], [[Ненешть]], [[Ваду-Ізей]], [[Лазу-Бачалуй]].
[[Файл:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|міні|Рїка Іза]]

== Библіоґрафія ==

* Administrația Națională Apelor Române - Cadastrul Apelor - București
* Institutul de Meteorologie și Hidrologie - Rîurile României - București 1971
* Capitolul 3 Apa [http://www.arpmnv6.ro/Programe%20de%20aderare/Cap%203%20Reg%206%20NV%20Rap%202006.pdf]
* ICPA - Comune vulnerabile - Județul Maramureș [http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070112092137/http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf|date=2007-01-12}}
* Trasee turistice - județul Maramureș [http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=trasee-turistice-maramures]
* [http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html Viața pe Iza, râul verde-albăstrui al Maramureșului (1)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131052252/http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html|date=2012-01-31}}, Péter Lengyel

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Румынии]]
[[Катеґорія:Притокы Тисы]]
[[Катеґорія:Басейн Тисы]]</text>
      <sha1>muab1vcywvnur3017l0k1nattwqsfuj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158509</id>
      <parentid>158498</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T19:13:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>158509</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5916" sha1="qdg9a120k5ce58bx99xbigwbgl6f44a" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Іза (черепушка)}}{{Водный ток|назва=Іза|назва иншоязычна=Râul Iza {{Реф-инфо|[[Румунскый язык|рум.]]}}|статус=[[Ріка|Рїка]] [[Румунія|Румынії]]|образчик=[[File:RO MM Iza river 1.jpg|280px]]|образчика подпис=рїка Іза в селови [[Стремтура]] повіт [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]|довжка току=83 км|устя=[[Тиса]]|путь до моря=[[Тиса]]→[[Дунай]]→[[Чорне море]]|выток=[[Сечел]]|притокы=[[Ізішоара]], [[Валя Тейлор]], [[Валя Карело]], [[Быстриця]], [[Ізворул Байкулуй]], [[Валя Мунтелуй]], [[Корбулуй]].|категория склада=Râul Iza|плоха базену=1,293.5 км²|проток середный=16.3 м³/с}}'''Іза''' (рум. Râul Iza)&amp;nbsp;— [[ріка|рїка]] в [[Румуньско|Румынії]], у повітови [[Мараморош (повіт)|Мараморош]]. Лїва притока [[Тиса|Тисы]] (базейн [[Чорне море|Чорного моря]]).

== Описаня ==
Вытук у [[Родна (горы)|горах Родна]]. Довжина рїкы 83&amp;nbsp;км, высота вытока над руньом моря&amp;nbsp;— 1380&amp;nbsp; м, высота усти над руньом моря&amp;nbsp;— 268&amp;nbsp; м, серидньорїчнї вытраты воды в усти&amp;nbsp;— 16,6&amp;nbsp; м³/с, май коротка довжина миже вытоком тай устьов&amp;nbsp;— 56,42&amp;nbsp;км, коефіцієнт кривулястости рїкы&amp;nbsp;— 1,48&amp;nbsp;. Площадь базейна водозбора 1303&amp;nbsp;км².&lt;ref name=&quot;IPCDR&quot;&gt;{{cite web |author= |url=https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |title=Analysis of the Tisza River Basin 2007 |lang=en |website=www.icpdr.org |date= |access-date=2022-01-17 |deadlink=no |archive-url=https://web.archive.org/web/20161017073752/https://www.icpdr.org/main/sites/default/files/Tisza_RB_Analysis_2007.pdf |archive-date=2016-10-17 }}, [[International Commission for the Protection of the Danube River|IPCDR]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|title=Analysis of 3-10 March 2001 flood in the basins of the Vișeu and Iza Rivers|lang=ro|website=riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102144028/http://riscurisicatastrofe.reviste.ubbcluj.ro/Volume/VII_Nr_5_2008/PDF/MCocut.pdf|archive-date=2021-11-02}}&lt;/ref&gt;

== Розміщіня ==
Зачинатся у комуні [[Сечел]] повіта [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]]. Тече у булшости на северный запод через варош [[Селіштя-де-Сус]] і у вароши [[Сигет|Сигут]] паде у рїку Тиса, лїву притоку [[Дунай|Дуная]]&lt;ref&gt;{{cite web|author=|url=http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|title=Iza (jud. Maramures)|lang=ro|website=www.e-calauza.ro|date=|access-date=2022-01-17|deadlink=no|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118182955/http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=pluta_noua&amp;rau=125|archive-date=2022-01-18}}, e-calauza.ro&lt;/ref&gt;.

Притокы: [[Ізішоара]] (рум. Izișoara), [[Валя Тейлор]] (рум. Valea Teilor), [[Валя Карелор]] (рум. Valea Carelor), [[Быстрица (притока)|Быстрица]] (рум. Bistrița) (лїві); [[Ізворул Байкулуй]] (рум. Izvorul Baicului), [[Валя Мунтелуй]] (рум. Valea Muntelui), [[Корбулуй]] (рум. Corbului) (праві).

Над рїков лежит автопуть 186.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk |title=Мапа Румунії // комуна Сечел |author= |first= |date= |publisher= |language= |access-date= |archivedate=17 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223602/https://www.google.com.ua/maps/@47.6376647,24.4158979,13.75z?hl=uk }}&lt;/ref&gt;

Населинї пункты вдовж берегової лїнії уд вытока ід усти: [[Драгомірешть]], [[Боґдан-Воде]], [[Розваля]], [[Бирсана]], [[Ненешть]], [[Ваду-Ізей]], [[Лазу-Бачалуй]].
[[Файл:Izvorul_albastru_al_Izei.jpg|міні|Рїка Іза]]

== Библіоґрафія ==

* Administrația Națională Apelor Române - Cadastrul Apelor - București
* Institutul de Meteorologie și Hidrologie - Rîurile României - București 1971
* Capitolul 3 Apa [http://www.arpmnv6.ro/Programe%20de%20aderare/Cap%203%20Reg%206%20NV%20Rap%202006.pdf]
* ICPA - Comune vulnerabile - Județul Maramureș [http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070112092137/http://www.icpa.ro/comune_vulnerabile/Maramures/Raport%20maramures.pdf|date=2007-01-12}}
* Trasee turistice - județul Maramureș [http://www.e-calauza.ro/index.php?afiseaza=trasee-turistice-maramures]
* [http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html Viața pe Iza, râul verde-albăstrui al Maramureșului (1)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131052252/http://www.ngo.ro/pipermail/mediu_ngo.ro/2006-May/005914.html|date=2012-01-31}}, Péter Lengyel

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Румынии]]
[[Катеґорія:Притокы Тисы]]
[[Катеґорія:Басейн Тисы]]</text>
      <sha1>qdg9a120k5ce58bx99xbigwbgl6f44a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тересвюська варощикова громада</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22611</id>
    <revision>
      <id>158492</id>
      <parentid>153346</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:02:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>LYTMAN переменовав сторінку [[Тересвюська селищна громада]] на [[Тересвюська варощикова громада]]</comment>
      <origin>153346</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1369" sha1="lvqprgsgyas6o7dn624965srzdzqxvh" xml:space="preserve"> 

'''Тересвюська селищна громада'''&amp;nbsp;— ізкапчана териториална громада в [[Україна|Украйині]], у Тячувському районови [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Адміністратівный центр&amp;nbsp;— свт [[Тересва]].

Площадь громады 45,7 км². 16 731  — Душ(2020)

Зотворена 12 юна 2020 года ізкапчаньом Тересвюської селищної, Грушувської і Кривської селищных рад Тячувського района.&lt;ref&gt;Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області»&lt;/ref&gt;

== Населині пункты ==
До громады входят 3 населиных пунктув&amp;nbsp;— 1 свт ([[Тересва]]) і 2 села:

* с. [[Грушово]]
* с. [[Кривоє (Тячӯвськый район)|Криве]]

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
[[Катеґорія:Громада]]</text>
      <sha1>lvqprgsgyas6o7dn624965srzdzqxvh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158494</id>
      <parentid>158492</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:09:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158494</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1626" sha1="j3n7aaeie8xset7o61s4k5ewuzn5id7" xml:space="preserve"> 

'''Терисвюська варощикова громада'''&amp;nbsp;— ізкапчана теріторіална громада в [[Україна|Украйинї]], у Тячувському районови [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Адміністратівный центр&amp;nbsp;— варощик [[Тересва]].&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://teresva-rada.gov.ua/structure/ Сайт Терисвюської варощикової громады | Структура громады]&lt;/ref&gt;

Площадь громады 45,7 км². 17 543  — Душ&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Зотворена 12 юня 2020 года ізкапчаньом Терисвюської варощикової, Грушувської і Кривської варощикої рад Тячувського района.&lt;ref&gt;Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області»&lt;/ref&gt;

== Населині пункты ==
До громады входят 3 населиных пунктув&amp;nbsp;— 1 свт ([[Тересва]]) і 2 села:&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

* с. [[Грушово]]
* с. [[Кривоє (Тячӯвськый район)|Криве]]

== Удкликаня ==
{{Reflist}}

== Пудміткы ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
[[Катеґорія:Громада]]</text>
      <sha1>j3n7aaeie8xset7o61s4k5ewuzn5id7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Перм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22909</id>
    <revision>
      <id>158513</id>
      <parentid>158412</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T20:49:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Vaktec</username>
        <id>27175</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історія */ нова інформація</comment>
      <origin>158513</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="43988" sha1="l0st9ppmbmzw27kgi3cyjhz2qrdy2bp" xml:space="preserve">{{Місто
|країна = {{RUS}}
}}
'''Перм''' (комі ''Перым'', [[Комі-пермяцькый язык|комі-перм]]. ''Перем'', [[Російскый язык|рос]]. ''Пермь'' &lt;small&gt;МФА:&lt;/small&gt; /pʲermʲ/&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://gramota.ru/spravka/buro/29_287593 |title=ГРАМОТА.РУ — справочно-информационный интернет-портал «Русский язык» |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110523090149/http://gramota.ru/spravka/buro/29_287593 |archivedate=2011-05-23 }}&lt;/ref&gt;; місный выговор /pʲerʲmʲ/&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tribunaperm.ru:80/2016/04/25/govorit-mskva-irina-maksimova-ob-otklonenii-permskogo-govora-ot-yazykovoj-normy |title=Говорит «Мсква»: Ирина Максимова об отклонении пермского говора от языковой нормы |author=Черепанов М. |date=2016-04-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170828000413/http://tribunaperm.ru:80/2016/04/25/govorit-mskva-irina-maksimova-ob-otklonenii-permskogo-govora-ot-yazykovoj-normy |archivedate=2017-08-28 }}&lt;/ref&gt;) — [[Місто|варош]] на востокови европейської части [[Росія|Росії]], в Предуральови, на берегах рікы Камы, ниже впаданя в ниї рікы Чусова, адміністративный центр [[Пермськый край|Пермського края]] и Пермського района, транспортный узел на Транссибірськуй маґістралї, річный порт, має статус вароша крайового значеня и варошського округа.

Великый многофаховый промысловый, научный и культурный центр Урала. Обывательство — 1 026 908 чол. (2024), пятнадцятый варош по обывательствови в Росії.

Варош основаный в 1723. годови, в 1940—1957. годах называв ся Мо́лотов. У 1916. годови в Пермі быв удкрытый первый на Уралови університет&lt;ref&gt;{{Книга |автор=Кертман Л. Е., Васильева Н. Е., Шустов С. Г. |год=1987 }}&lt;/ref&gt;.

У 2020. годови варошови было дано званя «Варош трудової доблестї»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202007020031 |title=Указ Президента Российской Федерации от 02.07.2020 № 444 «О присвоении почётного звания Российской Федерации „Город трудовой доблести“» |access-date=2020-07-04 |archivedate=2020-07-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200705013852/http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202007020031 }}&lt;/ref&gt;.

== Фізико-ґеоґрафічна характеристика ==

=== Ґеоґрафічноє положеня ===
[[Файл:Location_of_Perm_(ru).png|міні|Перм на картї Европы]]
Варош Перм находит ся на востокови европейської части Росіїи, на берегах рікы Камы, ид югови уд устя рікы Чусової. Протяжность Камы в границях вароша&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |url=http://perm.news-city.info/docs/sistemsj/dok_oeqsfb.htm |title=Об утверждении описания границ города перми |publisher=perm.news-city.info |language=ru |access-date=2017-07-04 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170721222045/http://perm.news-city.info/docs/sistemsj/dok_oeqsfb.htm |archivedate=2017-07-21 }}&lt;/ref&gt; складає около 60 км (уд устя р. Ласьвы до устя потуку Азово и Глушата — правых притоку Камы)&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;{{Cite web |url=https://yandex.ru/maps/50/perm/?text=Россия,%20Пермь&amp;sll=56.229398,58.010374&amp;source=wizgeo&amp;l=map&amp;mode=search&amp;ll=56.229420,58.035946&amp;z=10 |title=Карта Перми: улицы, дома, организации — Яндекс.Карты |publisher=yandex.ru |access-date=2017-07-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180225064934/https://yandex.ru/maps/50/perm/?text=%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F,%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C&amp;sll=56.229398,58.010374&amp;source=wizgeo&amp;l=map&amp;mode=search&amp;ll=56.229420,58.035946&amp;z=10 |archivedate=2018-02-25 }}&lt;/ref&gt;. Дякуючи Камі, Перм скапчана водными путями из пятьма [[Европа|европейськыми]] [[Море|морями]]: [[Каспіцьке море|Каспійськым]], Білым, [[Чорне море|Чорным]], [[Азовске море|Азовськым]] и [[Балтіцьке море|Балтійськым]].

Площадь території Пермы складає близько 800,5 км² авадь 80 049,6 га&lt;ref name=&quot;Площадь по Генплану&quot; /&gt;.

Релєф в границях вароша — рувнина з берегами в долинї рікы Камы. Лївый берег май высокый за правый, май сильно розотятый логами и зворами&lt;ref name=&quot;ПермРегСервер&quot;&gt;{{cite web|url=http://www.perm.ru/region/gorrai/?document=108|title=Областной центр - город Пермь|author=|website=|publisher=Пермский региональный сервер|access-date=|archive-url=https://web.archive.org/web/20080119204054/http://www.perm.ru/region/gorrai/?document=108|archive-date=2008-01-19|url-status=live}}&lt;/ref&gt;. Характерна особенность вароша — много [[Рікы Пермі|малых рік]], які протїкают в основному по многочисленым варошськым зворам.

=== Часовый пояс ===
Удповідно из хоснуючым ся часом и ґеоґрафічнов [[Довгота|довготов]]&lt;ref name=&quot;dateandtime&quot;&gt;{{cite web|url=http://dateandtime.info/ru/city.php?id=511196|title=Время в Перми, Пермский край, Россия. Сколько сейчас времени в Перми|publisher=dateandtime.info|lang=ru|access-date=2017-10-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20171107214045/http://dateandtime.info/ru/city.php?id=511196|archive-date=2017-11-07|url-status=live}}&lt;/ref&gt; середньоє сонячноє полудне в Пермі настає в 13:15.

=== Клімат ===
[[Клімат]] Пермі — помірно континентальный.

Довгота дня ся мірят уд 6 часу 28 мінут до 18 часу 11 мінут (приблизнї значеня в час сонцестояній)&lt;ref name=&quot;dateandtime&quot;/&gt;.

Середньомісячна вогкость воздуха уд 60 % в майови до 84 % в новемброви, середньогодова — 75 %&lt;ref name=&quot;Климат&quot;&gt;{{cite web|url=http://pogoda.ru.net/climate/28224.htm|title=Погода и климат — Климат Перми|author=|website=|publisher=|access-date=|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20130415171900/http://www.pogoda.ru.net/climate/28224.htm|archive-date=2013-04-15}}&lt;/ref&gt;. Годова норма осадку 638 мм; максимальноє число осадку обычно трафлят на юній-авґуст, а мінімальноє — на фебруар-март. Зимов середня высота снїжного покрыва годна доходити до 60 см. Даколи незначна кулькость снїга годна упасти и в лїтньый період&lt;ref name=&quot;Климат&quot;/&gt;. Варош дає сильноє тепловоє дїйство на околище, завто клімат вароша удличає ся уд приварошської зоны бульш высоков середньогодовов температуров&lt;ref name=&quot;ПермРегСервер&quot;/&gt;.

Кліматичнї рекорды, зареґістрованї в Пермі&lt;ref name=&quot;Климат&quot;/&gt;:

* Сама высока температура: +37,5&amp;nbsp;°C (11. юлія 2023 года)&lt;ref&gt;{{cite web|url=https://perm.aif.ru/society/v_permi_11_iyulya_byl_pobit_temperaturnyy_rekord_derzhavshiysya_140_let|title=В Перми 11 июля был побит температурный рекорд, державшийся 140 лет. АиФ Пермь|publisher=perm.aif.ru|access-date=2024-05-05|archive-date=2024-05-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20240507030333/https://perm.aif.ru/society/v_permi_11_iyulya_byl_pobit_temperaturnyy_rekord_derzhavshiysya_140_let|url-status=live}}&lt;/ref&gt;,
* Сама низька температура: −47,1&amp;nbsp;°C ([[Морозы в СССР (1978—1979)|децембер 1978 года]]),
* Сама высока кулькость осадку за суткы: 63 мм (юній 1960 года).

==Історія==
Територія, на якуй ся находит варош Перм, заселена людьми из давньых часу. У вароши найдено бульш 130 археолоґічных памнятнику, уд [[Камяна доба|камняного віка]] (стоянка Егошиха) до пузнього Середньовіччя.

У XVII. віцї йсї землї належали купцям Строгановым. Перві документальнї спомины про поселеня на території історичного центра вароша стрічают ся в переписных книгах воєводы Прокопія Елізарова в 1647 годови по вотчинам Строгановых. Там споминає ся «починок на ріцї на Камі и на ріцї Егошихе»&lt;ref name=&quot;справка&quot;/&gt;.

=== Основаня вароша ===
[[Файл:Tatishchev.png|thumb|130px|left|В. Н. Татіщев]]
У [[1720]] годови по приказови [[Петро I. Російскый|Петра I]] капітан-поручик артилерії [[Татіщев, Василій Нікітіч|Василій Нікітіч Татіщев]] удправив ся на [[Урал]] для ставбы заводу по выплавцї [[мідь|мідї]] и срібла. Ун выбрав для постройкы мідноплавного завода місто близькоє ид устьови рікы Єгошихы дякуючи доступностї мідної руды и удобному місто находженьови для вывоза продукції по судоходным рікам&lt;ref name=&quot;справка&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.permonline.ru/perm/history.htm |title=Историческая справка об образовании города Перми |access-date=2006-08-14 |archive-url=https://archive.today/19990428063105/http://www.permonline.ru/perm/history.htm |archive-date=1999-04-28 |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;.

[[Файл:Georg Wilhelm de Gennin.jpg|thumb|150px|Г. В. де Геннін]]
У 1722 годови наслїдником Татіщева як управляючого заводами став генерал-майор артилерії Георг Вільгельм де Геннін, котрый одобрив проект и роспорядив ся о пудготовцї ид ставбі завода&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116172-the-base-of-the-smelter/|title=Основание Егошихинского медеплавильного завода|website=www.archive.perm.ru|access-date=2021-11-14|archive-date=2021-11-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114072827/http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116172-the-base-of-the-smelter/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;.

Татіщев быв при закладцї завода. У рукописї «Описание Уральских и Сибирских заводов. 1735 г.» В. И. де Геннін писав: ''«И по опрідїленьови його, генерала лейтенанта, сись завод зачали класти мая 4. дня 1723 года и построєный по януар місяць 1724 года»''&lt;ref&gt;{{source|Q101350635|pages=566}}&lt;/ref&gt;.

Дата начала ставбы Єгошихінського (Ягошихінського) мідноплавного завода — [[1723]] года — рахує ся з 1995 года&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1805045995&amp;idParentObject=1804258144|title=15.05.1723. Основание города Перми :: Энциклопедия &quot;Пермский край&quot;|website=enc.permculture.ru|access-date=2021-11-13|archive-date=2021-11-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113101640/http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1805045995&amp;idParentObject=1804258144|url-status=live}}&lt;/ref&gt;офіціальнов начальнов датов історії Пермі&lt;ref&gt;{{cite web|lang=ru|url=https://59.ru/text/gorod/2014/12/22/26124252/|title=Установлена точная дата основания Перми: 15 мая, а не 12 июня|website=59.ru|date=2014-12-22|access-date=2021-11-13|archive-date=2021-11-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113103803/https://59.ru/text/gorod/2014/12/22/26124252/|url-status=live}}&lt;/ref&gt;.

=== Губернськый центр ===
Імператриця Єкатерина II, яка носила титул ''«княгинї Пермської»'', 16. новембра 1780 года пудписала именный указ, в якому ся писало передати Єгошихінськый завод в казну и рахуючи хосенность його містонахоженя, передписовало ся ''«варош губернськый для Пермського наместнічества назначити в сьому містови, названый варош Перм…»''&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;&gt;''[[Трапезников, Владимир Николаевич|Трапезников В. Н.]]'' {{cite web |url=http://www.archive.perm.ru/upload/iblock/670/trapez.pdf |title=Летопись города Перми |archive-url=https://web.archive.org/web/20171031112506/http://www.archive.perm.ru/upload/iblock/670/trapez.pdf |archive-date=2017-10-31 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.archive.perm.ru/exhibits/100documents/show/18/8.jpg |title=Государственный архив Пермского края. Указ Екатерины II об образовании Перми. |access-date=2017-06-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170908020115/http://www.archive.perm.ru/exhibits/100documents/show/18/8.jpg |archive-date=2017-09-08 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;.

Лїтом 1781 года быстро йшла постройка будов для [[наместник]]а, для присутственых міст и гауптвахты недалеко уд Петропавловської церквы, котора 12. авґуста была переназвана в собор&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;/&gt;. Торжественоє удкрытя вароша и намістничества стало ся 18. октовбра 1781 года&lt;ref&gt;''Дмитриев А. А.'' [[s:Дмитриев. Очерки изъ исторiи губернскаго города Перми. 1889/ДО|Очерки из истории губернского города Перми с основания поселения до 1845 года с приложением летописи города Перми с 1845 до 1890 года]]. — Перм: Типоґрафія П. Ф. Каменського, 1889.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Верхоланцев&quot;/&gt;. Первым [[Городоначальникы Пермі|варошськым головов]] быв убраный торговиць из [[Кунгур]]а Міхаил Абрамович Попов&lt;ref&gt;{{Статья|автор=Ёлтышева Л. Ю.|заглавие=Кунгуряки в пермском городском правлении|ссылка=http://new.archive.perm.ru/page.php?id=125|язык=|издание=Государственный архив Пермской области|тип=|год=|месяц=|число=|том=|номер=|страницы=|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080203110317/http://new.archive.perm.ru/page.php?id=125|archivedate=2008-02-03}}&lt;/ref&gt;.


[[Файл:Karl Fyodorovich Moderakh.jpg|thumb|150px|left|К. Ф. Модерах]]
Удповідно из указом імператора [[Павел I|Павла I]] уд 12. децембра 1796 года «Про новоє раздїленя державы на губернії» Пермськоє намістничество было преобразовано в [[Пермська губернія|Пермську губернію]] из центром в Пермі. Губернатором быв назначеный [[Карл Федорович Модерах]], якый быв на сюй посадї до 1811 года. Серед другых його заслуг істориками удмічає ся розроблена ним планіровка вулиць Пермі. Ставбовый план Модераха робив ся пробігом всього XIX. віка&lt;ref name=&quot;Верхоланцев&quot;&gt;''[[Владимир Степанович Верхоланцев|Верхоланцев В. С.]]'' [[s:Верхоланцев. Городъ Пермь, его прошлое и настоящее. 1913/ДО|Город Пермь, его прошлое и настоящее. — Пермь, 1913]]. ({{cite web |url=http://www.perm.ru/region/history/hist_links/?document=285 |title=главы из книги |archive-url=https://web.archive.org/web/20080602000926/http://www.perm.ru/region/history/hist_links/?document=285 |archive-date=2008-06-02 }})&lt;/ref&gt;. Його ставбові роботы вышли далеко за границї вароша. Без вытрат для казны и не очажуча обыватилю ун довюг дорогы до ідеала, чудуючи іностранцю, які віділи шосе Франції и Анґлії&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;/&gt;. При ньому в Пермі было заведено управляня казенных горных заводу по Уралови на основі нового положеня 1806 года&lt;ref&gt;Перм политическая. Под ред Л. А. Фадеевой. — Пермь: Пушка, 2004 г. С 20.&lt;/ref&gt;.

[[Файл:Размахнин. Вид Перми (1832).jpg|мини|280пкс|П. Е. Размахнін. Вид Пермі. Акварель 1832 года. Єдно з май старых подобенок Пермі які ся сохранили — панорама из стороны Камы]]
Коли став губернськым центром, Перм стала и центром созданої в 1799 годови [[Пермська епархія|Пермської епархії]]&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;/&gt;.

У 1861 годови у вароши быв удкрытый телеґраф. У 1863 годови на Сибірськуй вулици впершый раз провели опыт по [[Вуличноє освітленя|освітленьови керосіновыми лампошами]]&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;/&gt;.

У 1876 годови быв удкрытый первый спеціалізованый [[Книжный бовт Піотровськых|книжный бовт]], [[De facto|де-факто]] власником котрого быв участник польського востаня [[Юзеф Юлианович Піотровськый|Юзеф Піотровськый]]&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1804272946&amp;idParentObject=1804273072|title=11.01.1876. Удкрытя спеціального книжного бовта Иосифа и Ольгы Петровськых (Піотровськых) :: Енциклопедія &quot;Пермский край&quot;|website=enc.permculture.ru|access-date=2021-11-15|archive-date=2014-03-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20140302174838/http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1804272946&amp;idParentObject=1804273072|url-status=live}}&lt;/ref&gt;, высланый и удбывшый срок на каторзї и пусля сього дустав дозвул поселити ся в Пермі. На своє имня йому, як бывшому каторжникови, удкрыти бовт не мож было, завто ун быв удкрытый на имня жоны и робив пуд вывісков «Ольга Петровская»&lt;ref name=&quot;Летопись&quot;/&gt;.

При губернаторстві [[Ніколай Єфимович Андрєєвськый|Ніколая Єфимовича Андрєєвського]] (1870—1878) в Пермі было вчинено [[газовоє освітленя]] (1873), удкрыто [[Алексєєвськоє реальноє училище (Перм)|Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище]] (1876)&lt;ref&gt;{{cite web|lang=ru|url=http://bibl-kostroma.ru/wp-content/uploads/2018/02/Guber-Dom_2016_3.pdf|title=&quot;Губернский Дом&quot; 220 году Костромської губернії. Архівы и свідотства.|author=Николаев В.|website=&quot;Губернский Дом&quot; Историко-краеведческий и литературный журнал. 3(104) 2016 с.73|date=2016|publisher=Областная Типография им. Горького г. Кострома|access-date=2020-12-22|archive-date=2021-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211029060055/http://bibl-kostroma.ru/wp-content/uploads/2018/02/Guber-Dom_2016_3.pdf|url-status=live}}&lt;/ref&gt;.

Куниць XIX. віка став у Пермі періодом активного штрекового будованя. 24. авґуста 1878 года стало ся удкрытя участка [[Уральська горнозаводська штрека|Уральської штрекы]] уд Пермі до [[Чусовська (станція)|Чусовської]], а 1. октовбра 1878 года уже фунґувала вся лінія — Перм — [[Кушва]] — [[Єкатеринбурґ]]. У 1897—1898 годах была прокладена [[Перм-Котласька штрека]], яка скапчала Уральську штреку из жилїзнодорожнов сітьов Европейської Росії.

У кунцьови XIX. віка в Пермі активно розвивали ся уставы умільства и культуры. У 1874 годови ся начала ставба [[Пермськый академічный театр оперы и балета именї Петра Ильича Чайковського|театра оперы и балета]]. У 1896 годови появив ся первый заклад для демонстрації кінематоґрафа ([[Кінотеатр|електротеатр]] «Иллюзион»).

У 1902 годови при екcпертнуй пуддержцї [[Александр Степанович Попов|А. С. Попова]], якый учив ся в свуй час у [[Пермська духовна семінарія|Пермськуй духовнуй семінарії]], в Пермі появило ся електричноє освітленя на вулицях. Из сімох представленных Попову на рассмотрение проєкту електростанції быв утверждён проєкт інженера фірмы «[[Уніон (компанія)|Уніон]]» [[Болеслав Юліанович Гецен|Б. Ю. Гецена]]&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://herzenlib.ru/almanac/number/detail.php?NUMBER=number24&amp;ELEMENT=gerzenka24_2_5|title=Герценка: Вятские записки - Первая Вятская городская электростанция|publisher=herzenlib.ru|access-date=2020-02-18|archive-date=2017-10-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20171025033724/http://herzenlib.ru/almanac/number/detail.php?NUMBER=number24&amp;ELEMENT=gerzenka24_2_5|url-status=live}}&lt;/ref&gt;.

&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;150px&quot; caption=&quot;Фотографії [[Прокудін-Горскій, Сергій Михайлович|С. М. Прокудіна-Горского]], 1909 гуд&quot; class=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Sergei Mikhailovich Prokudin-Gorskii - City of Perm. General view (1910).jpg|Перм. Общьый вид.
Файл:Sergei Mikhailovich Prokudin-Gorskii - General view of the city of Perm from Gorodskie Gorki (1910).jpg|Вид на Перм из Варошськых горок.
Файл: Sergei Mikhailovich Prokudin-Gorskii - Razguliai, outskirts of the city of Perm (1910).jpg|Пригород Пермі — Разгуляй
Файл:Perm. Mary Magdalene Church.png|Церква Марії Маґдалины
Файл:Prokudin-Gorsky - Perm. Summertime location of the exchange.jpg|Перм. Лїтньоє приміщеня біржы.
Файл:Prokudin-Gorskii - Staro-Sibirskaia Gate in the city of Perm.jpg|Старо-Сибірська застава
Файл:Prokudin-Gorskii-25.jpg|Жилїзнодорожный муст через Каму
Файл:Prokudin-Gorsky - Perm. Headquarters of the Ural Railway Administration.jpg|Дум управліня Уральськых жилїзных дорог
&lt;/gallery&gt;

=== Революція 1905 года ===
[[Файл:Motovilikha Plant (1900s).jpg|thumb|Мотовіліхінські заводы. Начало XX. віка]]
У началови XX. віка населеня Пермі вместї из [[Мотовіліхінськый район Пермі|Мотовіліхой]] складав около 100 тисяч чоловік. У самуй Пермі было мало промысловых пудприятий. Велика дараба населеня вароша — міщани, торговцї, ремесленикы, чиновникы и служащі — была лояльна ид существуйочому устройови. Но близько ид варошови находили ся [[Мотовіліхінські заводы|Пермські пушочнї заводы]], де [[РСДРП]] вела активну пропаганду и хосновала ся пуддержков части робочых. Серед тых ко ся учив у Пермі так само были як сочувствуючі революціонерам, так и активнї участникы антиправительственого дїяня. В рокаши из прикапчавшими ся ид ним представниками радикально настроєної інтеліґенції йсї групы населеня стали активными участниками революціоных выступлянь 1905 года&lt;ref&gt;{{cite web |url = http://www.archive.perm.ru/page.php?id=67 |title = Пермь и пермяки в 1905 году  |archive-url = https://web.archive.org/web/20081025023101/http://www.archive.perm.ru/page.php?id=67 |archive-date = 2008-10-25 }} — Державный архів Пермської области.&lt;/ref&gt;. Кульминаційов конфлікта рабочых из правительствеными войсками стали подїями в Мотовілісї 13. децембра 1905 года.

=== Перм и царські особы ===
Из 30. септемба до 3. октовбра 1824 года у Перм візітовав імператор [[Александр I]] из свитов&lt;ref&gt;{{cite web |title = Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Сентябрь |url = http://www.archive.perm.ru/page.php?id=342 |archive-url = https://web.archive.org/web/20120511114636/http://www.archive.perm.ru/page.php?id=342 |archive-date = 2012-05-11 |url-status = dead }}&lt;/ref&gt;. Спеціально ид приїздови імператора были покладенї обеліскы Сибірської и Казанської застав, вчинена ротонда в [[Парк Горького (Перм)|Загородному садови]]. Квартира для імператора находила ся в будові на углови улицї Покровської и Сибірської, де дале, пусля перестройкы будовы, была [[Пермська губернська державна палата]]&lt;ref name=&quot;Верхоланцев&quot;/&gt;.

Из 23. по 25. мая 1837 года&lt;ref name=&quot;Верхоланцев&quot;/&gt; в Пермі находив ся проїздом наслїдник цесаревич, будучый імператор [[Александр II. Николаевич|Александр II.]] у спровожаньови свого воспитателя знамого поета [[Василій Андреєвіч Жуковськый|В. А. Жуковського]]. Цесаревич зопер ся в губернаторськуй хыжи, котра ся находила товгды на площади у [[Петропавловськый собор (Перм)|Петропавловського собора]]&lt;ref&gt;{{cite web |title = Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Май |url = http://www.archive.perm.ru/page.php?id=261 |archive-url = https://web.archive.org/web/20120511115356/http://www.archive.perm.ru/page.php?id=261 |archive-date = 2012-05-11 |url-status = dead }}&lt;/ref&gt;.
[[Файл:Brian_Johnson_and_Mikhail_Alexandrovich.gif|міні|249x249пкс|[[Михаил Александрович (сын Александра III)|Михаил Романов]] (злїва) и [[Знамеровськый, Петр Людвігович|П. Л. Знамеровськый]]&lt;ref&gt;{{cite web |title=Знакомьтесь: Николай Жонсон |author=Маркова Л. |url=https://www.newsko.ru/articles/nk-4619944.html |url-status=dead |website=«Новый компаньон» |date= |access-date=2018-06-16 |lang=ru |archive-url=https://web.archive.org/web/20180612142915/https://www.newsko.ru/articles/nk-4619944.html |archive-date=2018-06-12 }}&lt;/ref&gt;. Фотка вчинена у апрільови 1918 г. уличным фотографом на Сеннуй площадї Пермі]]
Из 9. до 11. юлія 1873 года в Пермі быв проїздом великый князь [[Алексей Александрович|Алексій Александрович]]. В память про його перебываня у вароши было удкрыто [[Алексеевское реальное училище (Пермь)|Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище]]&lt;ref name=&quot;Верхоланцев2&quot; /&gt;.

11. и 12. юнія 1887 года в Перм пришов великый князь [[Михаил Ніколаєвич]] из сыном [[Сергій Михайлович|Сергійом Михайловичом]]. Они побывали в благотворительных и учебных будовах Пермі, Мотовіліхінськый завод и пушли никати містный батальон. Коли там быв великый князь в торжественуй обстановцї было осячено будову [[Маріїнська жунська гімназія (Перм)|Маріїнської жунської гімназії]]&lt;ref name=&quot;Верхоланцев&quot;/&gt;.

В юлійови 1914. года в Перм пришла велика княгиня [[Єлізавета Федоровна]]. У вароши была устроєна іллюмінація, вчинена триумфальна арка на углови Сибірської и Петропавловської улиць. Губернатор лічно проваджовав высоку гостю в її поїздках по Пермському крайови&lt;ref&gt;{{cite web|title =Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Юлій |url = http://www.archive.perm.ru/page.php?id=293|archive-url = https://web.archive.org/web/20120511115749/http://www.archive.perm.ru/page.php?id=293 |archive-date = 2012-05-11 |url-status = dead }}&lt;/ref&gt;.

{{Main|Вбийство Михаїла Александровича}}
У мартови 1918. года в Перм пуд конвойом прибыв вагон з великым князьом [[Михаїл Александрович (сын Александра III)|Михаїлом Александровичом]], його лічным секретарьом и другыми сыльными, всіх раз поклали в варошську тюрму. А пак великому князьови и його спутникам удїлили поміщеня для проживаня в бывшуй хыжи Благородного собранія, а тош дозволили жити в гостиницї «[[Королёвские номера]]». В нуч из 12. на 13. юнія 1918. года Михаїл Александрович и його секретарь были украдині из гостиницї, вывезенї в хащу и убитї групов місных чекісту и міліціонеру&lt;ref&gt;{{книга|автор= Лыкова Л. А.|заглавие= Пермь: Тайна гибели Михаила Романова|ссылка= https://vk.com/doc16599883_484202648?hash=3d90e5593163cb85c2&amp;dl=16942d2286a67074f7|ответственный= |издание= 1-е|место= М.|издательство= Достоинство|год= 2010|том= |страницы= |страниц= 72|серия= Царское дело|isbn= 978-5-904552-05-3|тираж= 3000|archive-date= 2022-11-13|archive-url= https://web.archive.org/web/20221113164111/https://vk.com/doc16599883_484202648?hash=3d90e5593163cb85c2&amp;dl=16942d2286a67074f7}}&lt;/ref&gt;. Їхні тїла до типирь негоднї найти.

=== Октовберська революція и Гражданська война ===
26. октовбра 1917 года новины про [[Октоброва револуція|Октовберську революцію]] дуйшли и Пермі. Варошська дума 27. октобра осудила захват властї Петроградськым Советом. 17. децембра в Пермі став ся губернськый зїзд Совету рабочых, солдатськых депутату и части селянськых депутату, які проголосили [[Советы|советської влады]] в Пермськуй губернії и сформіровавшый губернськый исповнительный комітет, предсїдательом котрого став большевик [[Михаїл Ніколаєвич Лукоянов|М. Н. Лукоянов]]&lt;ref&gt;Календарь вызначных и памнятных дат Пермського края на 2007 гуд. / Сост. О. С. Баранова; Пермская обл. библиотека им. А. М. Горького. — Пермь, 2006. 103 с ({{cite web |url = http://lib.permregion.ru/docs/kalend_kray_2007.doc |title = текст  |archive-url = https://web.archive.org/web/20110920013249/http://lib.permregion.ru/docs/kalend_kray_2007.doc |archive-date = 2011-09-20 }} в [[MS Word]])&lt;/ref&gt;.

Ще до выголошеня [[Челленый терор|челленого терора]] уддїльными представниками советської влады (як в [[Вбийство Михаїла Александровича|случаї из Михаїлом Александровичем]]) вадь її офіціальными органами в Пермі быв пудпринятый шор репресивных акцій. В частї, за контрреволюціоннї дїяня быв арестованый и убитый архієпископ Пермськый и Кунгурськый [[Андронік (Нікольськый)|Андронік]], потому причисленый Руськов православнов церквов ид ліку сятых.

25. децембра 1918 года в Перм зайшли части [[Сібірська армія|Сібірської армії]]&lt;ref&gt;{{cite web|lang=ru|url=http://org.detichaik.ru/grazhdanskaya-vojna/1918-1919-gg-boi-pod-permyu-nytvoj-i-ocherom.html|title=1918 – 1919 гг. Бої пуд Пермю, Нытвов и Очором &amp;124; Старіна Оханськая|access-date=2022-01-05|archive-date=2019-10-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20191026171817/http://org.detichaik.ru/grazhdanskaya-vojna/1918-1919-gg-boi-pod-permyu-nytvoj-i-ocherom.html|url-status=live}}&lt;/ref&gt; [[Радола Гайда|Радолы Гайды]] и пусля недовгых зударень в районови жилїзнодорожної станції Перм-2 заняли варош. Здача вароша и подальші просуваня білогвардійцю на запад были названї в [[ЦК РКП(б)]] «[[Пермська катастрофа (1918)|пермськов катастрофов]]». Пусля удрахованя комісії ЦК РКП(б) (пуд руководством [[Йосиф Сталин|Й. В. Сталіна]] и [[Фелікс Едмундович Дзержинськый|Ф. Е. Дзержинського]]) командованя [[Восточный фронт РККА|Восточного фронта РККА]] пудпаровало наступ для вертаня Пермі. Ид 20. юнія 1919 года 2. и 3. армії [[Робочо-селянська Челлена армія|челленых]] [[Пермська операція (1919)|вышли на далекі пудступы ид Пермі]], а 1. юлія войска 3. армії заняли варош&lt;ref&gt;{{БСЕ3|Пермські операції 1918-1919 гг}}&lt;/ref&gt;. При удступаньови білогвардейцї спалили такой всьый Камськый річный флот&lt;ref&gt;{{Статья|ссылка=https://cyberleninka.ru/article/n/gibel-kamskogo-rechnogo-flota-v-iyune-1919-g|автор=Штейников С. Н.|заглавие=Гибель Камского речного флота в июне 1919 г|год=2016|издание=Вестник научной ассоциации студентов и аспирантов исторического факультета Пермского государственного гуманитарно-педагогического университета. Серия: Studis historica juvenum|выпуск=1 (12)|страницы=109–114}}&lt;/ref&gt; и взорвали железнодорожный мост через Каму&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.archive.perm.ru/about/news/120-years-since-the-opening-of-the-perm-railway-bridge-across-the-kama-river/|author=Лещёв М.|title=120 лет со дня открытия в Перми железнодорожного моста через Каму|website=www.archive.perm.ru|date=2019-02-08|access-date=2025-01-06}}&lt;/ref&gt;.

[[Гражданська война в Росії|Гражданська война]], [[воєнный комунізм]] и сопутна їм ґаздувська руина привели ид деградації варошського ґаздувства Пермі и як наслїдок, ид різкому ростови епідемичных захворьовань и скороченя числа обыватильства вароша в началови 1920. году&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116125-the-history-of-the-perm-municipal-water-supply/|title=К історії Пермського варошського водопровода|publisher=www.archive.perm.ru|access-date=2016-07-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20160625085923/http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116125-the-history-of-the-perm-municipal-water-supply/|archive-date=2016-06-25|url-status=live}}&lt;/ref&gt;. В 1923 годови варош перестав быти губернськым центром, так як согласно новому адміністративно-територіальному дїленю была образована [[Уральська область (РСФСР)|Уральська область]] из центром в [[Єкатеринбург|Єкатеренбурзї]].

=== Совітськый період ===
3. новембра 1927 года стало ся скапчаня Пермі и робочого селеща Мотовіліха в єден варош. У 1930 годови начала ся ставба завода на якому чинят моторы № 19 (май тош — завод именї [[Йосиф Сталин|Сталіна]], завод именї [[Яков Михайлович Свердлов|Свердлова]], нынї — [[Пермськый моторо выробничый комплекс]]). У 1931 годови Мотовіліха дустала статус самостойного вароша пуд назвов Молотово, а в 1938 годови была заново включена в состав Пермі пуд назвов Молотовського района (типирькы — [[Мотовіліхінськый район Пермі|Мотовіліхінськый район]])&lt;ref&gt;[[s:Указ Президиума ВС СССР от 3.10.1938 о разделении Свердловской области РСФСР на Пермскую и Свердловскую области|Указ Президиума ВС СССР от 3.10.1938 о разделении Свердловской области РСФСР на Пермскую и Свердловскую области]]. [[Викитека]]&lt;/ref&gt;.

==Удкликованя== 
{{Переклад|ru|Пермь|144036816}}
 
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Найвекшы міста міліоникы Росії]]</text>
      <sha1>l0st9ppmbmzw27kgi3cyjhz2qrdy2bp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Усть-Чорна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22911</id>
    <revision>
      <id>158501</id>
      <parentid>158339</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:35:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>158501</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34543" sha1="40lioav7gn7h24iwgo5gikiiic3tg96" xml:space="preserve">{{Село Україны|назва=Усть-Чорна|прапор=Ust chorna prapor.png|попис прапора=Флаґ Усть-Чорної|образок=Ust-Chorna.JPG|образок_розмір=300px|образок_підпис=При уїздови в Усть-Чорне|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Тячовськый район]]|рада=[[Усть-Чорнянська селищна громада|Усть-Чорнянська громада]]|код КОАТУУ=2124456500|жытелїв=1547|поштовы індексы=90520|телефон=3134|водойма=р. [[Тересва (рѣка)|Тересва]]|голова=Костяк Петро Петрович|заложене=1775|адреса=Селище Усть-Чорна, ул. Верховинська, 233|ґеоґрафічны коордінаты={{coord|48|19|9|N|23|56|20|E|scale:30000|display=inline,title}}|вебова сторінка=[https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/&amp;#124;Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]}}

'''Усть-Чо́рна''' (май давно {{Lang-de|Königsfeld}}, {{Lang-uk|Усть-Чорна}}, {{Lang-hu|Királymező}})&amp;nbsp;— варощик в [[Україна|Украйинї]], центр Усть-Чорнянської варщикової громады [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. 

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Зимовий_вид_на_Усть-Чорну.jpg|ліворуч|міні|Зимньый вид на Усть-Чорну]]
Розміщене в горїшнюй части рїкы [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] на высотї 526 метру над рунём моря, за 60&amp;nbsp;км уд райцентра (вароша [[Тячово]]) та за 190&amp;nbsp;км уд обласного центра (вароша [[Ужгород]]), в узькуй улоговинї на стыкови трёх горных масиву: [[Вуднушні Ґорґаны|Вуднушньый Ґорґан]] (на сїверї), [[Свидовиць (горный масив)|Свидовця]] (на выходї) тай хребта Красна (на заподї). Сусїднї села: [[Брустуры (Закарпатска область)|Брустуры]], [[Красна (Тячӯвськый район)|Красна]], [[Нѣмецка Мокра|Нїмицька Мокра]] і [[Руська Мокра]].&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

На сїверно-заподнуй окресности села рїчка [[Занева (ріка)|Занева]] падат у [[Мокрянку (ріка)|Мокрянку]].

На южному выходї уд села рїчка [[Бобрука (ріка)|Бобрука]] падат у Тересву.

== Населиня ==
На [[2016]] гуд в Усть-Чорнуй жило 1 543 душ, у [[2012]] годї&amp;nbsp;— 1 486 душ та 438 ґаздувств, а у 1966 годї населиня было 4 800 душ&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;.

По даным [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001 года]] нїмицькый гий рудный язык указали 4,32% населиня села&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;.

=== Бисїда ===
Розподїл населиня за рудным языком за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001 года]]&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;:
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Кулькость
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|1358
|93.27%
|-
|[[Нїмецькый язык|нїмицькый]]
|63
|4.32%
|-
|[[Російскый язык|російськый]]
|22
|1.51%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
|11
|0.76%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
|2
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Сполочно
|1456
|100%
|}

== Походжіня імня варощика ==
[[Файл:Злиття_річок_Брустурянка_і_Мокрянка.jpg|ліворуч|міні|Устя рїчок Брустурянка тай Мокрянка]]
Нїмцї-переселинцї, котрї прийшли освойовати зимлї в вирьховинї [[Карпаты|Карпат]] у 1815 годови оказалися на розширинуй части долины. Місность учудовала їх свойов красов і непростостьов, а поле серед гур видїлося файным містом для заложіня нового поселиня. Того, коли узрїли нїмцї сисю красность уповіли: «Сесе поле для королю!». Он так село получило імня Кёніґсфелд ([[Нїмецькый язык|по нїмицькы]] &quot;Королювське Поле&quot;). Іззачинаня было побудовано 8 хыжий і каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] цирькви, а із часом границї села розширили&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;.

Нынїшнє імня варощика, споминатся в архівных документах уд [[1945]] (по кунцю [[Друга світова война|Другої світової войны]] тай перехода [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]] зі склада [[Чеськословеньско|Чехословенщины]] до склада [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]. Складатся із двох слов: «Усть»&amp;nbsp;— місто, де ся зливают воєдно рїчкы Брустурянка тай Мокрянка, а пак май на юг впадає Чорный потук, котрый получив імня позад густых хащий, котрї видїлися темными на берегах поточка, котрый несе свою воду через центр села &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;.

Инакі спомины: 1838 — Vallis Regia, 1850&amp;nbsp;— Királymező, 1852 тай 1853&amp;nbsp;— Königsfeld, 1877&amp;nbsp;— Királymező, 1882&amp;nbsp;— Királymező, 1892&amp;nbsp;— Királymező (Uscsarna), 1913&amp;nbsp;— Királymező, 1925&amp;nbsp;— Užčorná, 1930&amp;nbsp;— Ust’čorna, 1944&amp;nbsp;— Királymező, Устчорна, 1983&amp;nbsp;— Усть-Чорна.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Історія ==

=== Австрійськый, австро-мадярськый і чехословенськый періоды ===
[[Файл:Вид_на_Усть-Чорну_з_пагорба_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Вид на Усть-Чорну із горба (1942 гуд)]]
[[Файл:Колаж_із_фотографій_Усть-Чорної_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Колаж із фотоґрафій Усть-Чорної (1942 гуд)]]
[[Файл:Відтинок_Усть-Чорнянської_залізниці_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Удтинок Усть-Чорнянської зилїзної дорогы (1942 гуд)]]
Історія села зачинатся у [[1775]] годї, коли сюды за приказом [[Император|імператрици]] [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]], [[Мария Терезия|Марії-Терезії]], направили 108 файт для убхоснованя лїса та будованя. Перві нїмцї-переселинї (майстры по деревоуброблїню тай инакі шпеціалісты із лїсництва) прийшли сюды жити із австрійськых району Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові обыватилї заготовляли тай сплавляли лїс онь до Австро-Мадярської імперії. Зачали розбудововати село уд моста через Чорный потук і дале до [[Руська Мокра|Руської Мокрої]]. Коли чисилность населиня выросла, та зачали будоватися ід селови Красна &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;.

Нїмцї-переселинцї, котрї прийшли освойовати зимлї в вирьховинї [[Карпаты|Карпат]] у 1815 годови оказалися на розширинуй части долины. Місность учудовала їх свойов красов і непростостёв, а поле серед гур видїлося файным містом для заложіня нового поселиня. Того, коли узрїли нїмцї сисю красность уповіли: «Сесе поле для королю!». Он так село получило імня Кёніґсфелд ([[Нїмецькый язык|по нїмицькы]] &quot;Королювське Поле&quot;). Іззачинаня было побудовано 8 хыжий і каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] церьквы, а із часом границї села розширили&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;.
1929 гуд быв знаменый будованём узькоколійкы із Дубового до Усть-Чорної чехословенськов властьов. Проеґзістовала ся узькоколійка до 90-х году ХХ стогуддя, а потум ї ізмыла повінь у 1999 годови. Ід 2001 года была докус понищина&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 |title=Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна |author=Зіновєв |first=Дмитро |date= |work=zakarp.yz.co.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt;.

=== Радянськый період ===
У 1950 годови на базї бывшых лїсовых управ зотворено Усть-Чорнянськый лїсокомбінат. Ун раховався ґіґантом у своюй галузи ід 1995 годови. Лїсокомбінат давав роботу моложаві, мався лїсным ґаздувством, лїсозаготовков, переробков дерева, нові лїсосадкы на містови лїсосїк, тай ин. Усть-Чорнянськый лїсокомбінат мав 12 лїсництв, 5 лїсопункту, узькоколійна зилїзна дорога, транспортно-ремонтный цех тай уддїл капіталного будованя, а тож долушньый склад у варощикови [[Тересва]]. Історія лїсокомбіната кончаєся в часы незалежности Украйины, ай по реорґанізації (1996 гуд) зотворено Усть-Чорнянське державне лїсоловицьке ґаздувство МП «ЛісІнвест». Пуд куниць, зотворилися два уддїлїня державного лїсоловицького ґаздувства&amp;nbsp;— Брустурянське (Лопуховське) і Мокрянське.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

1977 года на теріторії села стало на єдне грубе промысловство булше&amp;nbsp;— удперся філіал Кыювського завода реле тай автоматікы. У него входили цехы із термалної убробкы металу тай інструменталный &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;.

=== Житя у час незалежности Украйины ===
[[Файл:Будинок_милосердя_(для_пристарілих).jpg|ліворуч|міні|Хыжа милости (для пристарілых)]]
Із 2004 года в Усть-Чорнуй удперлася хыжа милости для пристарїлых людий. Єдна хыжа сякого типа на всьый Тячувськый район, є сполочным проєктом Остравсько-Опавської Єпархіалної благодїйствуючої орґанізації тай благодїйствуючого фонда ім. Олександра Хіры. У нему жило 14 душ старшого віка, а із 2014 года&amp;nbsp;— 20&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 |title=новини про будинок милосердя |author= |first= |date=24.11.2014 |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language= |access-date= |archivedate=2016-09-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160917024310/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 }}&lt;/ref&gt;.

Із 2008 года в Усть-Чорнуй сформованый окремый пост державного гасичного сокочіня варощикови Усть-Чорна. Іщи в час еґзістованя лїсокомбіната зотворено [[Фотбал|фотболну]] команду «Лісоруб» (із 2000 года «Усть-Чорна»). Проведено три чемпіонати на кубок І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Чусы&amp;nbsp;— Героя Соціалістічної роботы. У варощикови функціонує міні-хлїбопекарня (хлїб на дрывах), котра удперта украйинсько-австрійськым цімборством «Кёніґсфелд», є гостелы, кафе і бовты &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|publisher=Карпати|language=українська}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;.

== Ошколованя ==
[[Файл:Усть-чорнянська_загальноосвітня_школа.jpg|ліворуч|міні|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола]]
У 1956 годови у варощикови удперто серидню ошколу, де учатся учнї не лем із Усть-Чорної, ай із сусїдньых сел (Брустуры, Руська Мокра тай Німецька Мокра). На 2012 гуд в сполочноошколовницькуй ошколї І-ІІІ ступіню училося 269 учню.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

У 1986 годї удперто мижеошколну училно-выробляючу майстирню для учню 10-11 класу Усть-Чорнянської тай Брустурянської сполочноошколовницькых ошкол із профілным учінями: швийне дїло, народнї умільчі промыслы, столярне дїло. У селови тоже функціонує дїтинськый садок «Теремок».&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Болниця ==
У селищови находится тай робит дїлова болниця на 85 постилю. При болници удперто балнеолоґічне уддїлїня для людий із битюгами периферійної нервової сістемы. У 90-х годах на теріторії варощика зачали ряд пріватных оздоровчых комплексу, котрї хотят ізлїпшити здоровля уддыхаючых тай людий.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Релиґія ==
[[Файл:Костел_Марії_Магдалини_(вид_на_центральний_вхід).jpg|ліворуч|міні|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)]]

=== Храм с. Марії Маґдалины ===
Покулко перві поселинцї сповідали католицьку віру, та богослужіня велося по нїмицькы і лем за римо-католицькым обрядом. 1815 гуд — закладїня капличкы римо-католицької цирькви. 1890 гуд — побудовано костел Марії-Маґдалины у ґотічному штилі, што усокотився і доднись. Коли кончили будовати цирькву у нюй поклали на хорах [[Органы|орґан]]. Костел, якый є архітектурнов памнятов, функціонує і нынї, де проводятся паралелні богослужіня римо-католику тай ґреко-католику&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt; .   

Службу проводив сященик-бірітуаліст о. Петер Креніцкі, а дїля літурґії за выхудным обрядом выносятся образы Христа і Богородици, намальованї умільницёв із Пряпіевов Анґеліков Недорощик.

За ініціатівою о. Петера Креніцкого на чисть 2000-гуддя Руздва Христового із рїчкового каміня зробили юбілийну каплицю.

Цїлый гуд у каплици поперимінно будут выкладинї шість образу, што зображуют основнї подїйства цирьковного года. Намальовав образы місный умілиць Василь Шимків.

== Турістічні забавы ==
Сись населиный пункт быв знаный дякуючи жрїдлу мінералної воды. Його первым офіційным удператильом став окружный дохтор Й. Платіні іщи у 1780-х гг. Знаный дослїдник Л. Тогніо думав, же вода такого склада і квалічности рїдкость у всьому світови, ай розгортаня повноцїнної лїковално-оздоровної дїятилности на ї основі было бы істинно “благословіньом” для людий. У 1876 г. на конференції доповідачі здыхали: єдна проблема&amp;nbsp;— не йманя інфраструктуры і транспортної доступности. Населиня на тот час было 549 душ. Жрїдло находилося за 100 ходу уд населиного пункта, на беризї Брустурянкы. На його основі казна зробила негрубый єднокомнатный деривляный купіль, призначеный для свойых робутнику (лїсного ґаздувства). На 1936 г. ун складатся вже із 3-х ванных тай 1-ї гостёвої комнаты &lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://chas-z.com.ua/news/13074|title=Занепад &quot;Ялинки&quot;|last=|first=|date=06.01.2015|website=chas-z.com.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2016-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20161001231825/http://chas-z.com.ua/news/13074}}&lt;/ref&gt;;

* сято Шайбликы;

* ботанічный заказник «Керничный»;

* іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»;

* заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

Коли прийшли в Пудкарпатя, австрійцї привезли із собов до Усть-Чорної давню традіцію сяткованя періода лїтнього сонцьостояня — Sonnenwende. Сесе сято туй называтся Шайбликы і чимысь нагадат традіційне сято Івана Купала. Наприклад, обовязковым обрядовым елементом обох сят є ватра. Сяткуют Шайбликы три дны: із 21 до 23 юля.

У Австрії традіція сятковати Sonnenwende і доднись дуже поширина, а саме сято, яке каждый збирає в рузных реґіонах крайины много турісту, є нематеріалный наслїдством ЮНЕСКО. Ай пудкарпатські австрійцї мают свою, унікалну традіцію сяткованя і сокотят ї із давньых часу.

Суть сяткованя — запалити у грубуй ватрї деревляный «шайблик» (самараючый на шайбу) і вдарити ним уб помуст, убы шайблик крутився і литїв у проруб. Туй булше ги 420 году «бют» шайбликы — із часа закладїня села Усть-Чорна.

До Шайблику зачинают пудготвльоватися поскоро: на горбі закопуют у зимлю дві тычкы (єдна мало май груба за другу), на котрых кладут дощку, тым самым зробили штось гийбы трампліна. Із твердых пород дерева вытисуют шайблик. Шайблик — то деривляный квадратік 10х10 см, якый вытисуют уручну. Ун має вудну дїрку. Шайбликы самарают на палицю. Старші люди, моложава тай дїти запікают деривляні квадратікы над огньом, а тогды пуд даякым кутом запускают їх у воздух. Коли квадратік розжарюєся і зачинає світло світитися у потемийови, учасник дїйства пудходит ід дощцї-трампліна авадь же лавици, розмахуєся і бє по нюй палицьов із шайбликом. Гія вдарити так, убы шайблик злитїв із палици, пролитїв як мож май дале у воздухови і впав на зимлю, лишаючи за собов світлый огнявый слїд. На шайбликах доста часто записовали свої жаданя, оконаня якых залежит уд силы тай правильности удара шайбликом по дощци. Даколи удар присячовали комусь — наприклад, фатьов бив дїля дївкы, котра му ся любила, і наопак. Ударити мож было лем раз&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 |title=В Усть-Чорній досі живуть тірольські традиції |author= |first= |date= |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language=українською |access-date= |archivedate=2016-10-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025053220/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 }}&lt;/ref&gt;.

== Інтернеснї факты ==
На сївер уд варощика розміщіный ботанічный заказник «Керничный», на юг&amp;nbsp;— іхтіологічный заказник «Усть-Чорна»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ecozakarpat.net.ua/parks/botanichnii-zakaznik-zaghalnodierzhavnogho-znachiennia-kiernichnii |title=ботанічний заказник |author= |first= |date= |work=ecozakarpat.net.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt;, а на южный запод&amp;nbsp;— заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

== Ґалерія ==
{{center|&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Зображення:Ust-Chorna-1.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-2.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-3.JPG|
Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|Полонина Красна. Зимні дерева
Полонина Красна взимку.jpg|Полонина Красна зимов
Вид з краснянської вежі.jpg|Вид із краснянської трунї
Усть-чорнянська загальноосвітня школа.jpg|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола
Костел Марії Магдалини (вид з тильної сторони).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид із тїлного бока)
Статуя святого у каплиці при костелі.jpg|Статуя сятого у каплицї при костелови
Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)
Порядок та чистота на усть-чорнянських подвір'ях.jpg|Порядок тай чистота на усть-чорнянськых дворах
Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|Хыжка милости (для пристарїлых)
Православний храм (вид з тильної сторони).jpg|Православный храм (вид з тілного бока)
Православний храм (вид з головного входу).jpg|Православный храм (вид із головного входа)
Каплиця православної церкви у селі.jpg|Каплиця православної церькви у селови
Чорний потік у центральній частині села.jpg|Чорный потук у централнуй части села
Річка Мокрянка.jpg|Річка Мокрянка
Люди купаються на злитті двох гірських річок.jpg|Люди купаются на усти двох гурських рїчок
Злиття річок Брустурянка і Мокрянка.jpg|Устя р'чок Брустурянка тай Мокрянка
Вид на готель &quot;Водограй&quot; (панорама).jpg|Вид на готел &quot;Водограй&quot; (панорама)
Воєнний ДОТ часів Другої світової війни.jpg|Воєнный ДОТ часу Другої світової войны
Водоспад Гук в Усть-Чорній (панорама).jpg|Водопад Гук в Усть-Чорнуй (панорама)
Водоспад Гук (панорама).jpg|Водопад Гук (панорама)
Водоспад Гук (вид збоку).jpg|Водопад Гук (вид збоку)
Центральна вулиця Усть-Чорної(1942 рік).jpg|Централна улиця Усть-Чорної(1942 гуд)
Чорний потік 1942 рік.jpg|Чорный потук 1942 гуд
Кладовище взимку.jpg|Цынтарь зимов
Зимовий вид на Усть-Чорну.jpg|Зимньый вид на Усть-Чорне
У дворі готелю &quot;Водограй&quot;.jpg|У дворови готела &quot;Водограй&quot;
Корова шукає прохолоди у річці Брустурянка.jpg|Корова іскає охоложіня у річци Брустурянка
Відпочинкова зона у селі Усть-Чорна.jpg|Уддыхальна зона у селови Усть-Чорне
Погори водоспаду Гук (Усть-Чорна).jpg|Порогы водопаду Гук (Усть-Чорне)
Озерце в обіймах гір (біля Усть-Чорної).jpg|Озеро в убнімах гур (коло Усть-Чорної)
Місцевий водоспад Гук.jpg|Місный водопад Гук
Центр села Усть-Чорна.jpg|Центр села Усть-Чорне
Місце побудови міні-ГЕС близ Усть-Чорної.jpg|Місто побудовы міні-ГЕС коло Усть-Чорної
Металевий лісоруб - символ цих країв.jpg|Металный лісоруб - сімбол сих краю
&lt;/gallery&gt;}}

== Відео ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Водоспад_Гук_в_Усть-Чорній.webm|Водопад Гук в Усть-Чорнуй
Файл:Вид_на_водоспад_Гук.webm|Вид на водопад Гук
Файл:Вид_на_околиці_Усть-Чорної.webm|Вид на окресность Усть-Чорної
&lt;/gallery&gt;

== Никай ся втож ==

* [[Узькоколійка Усть-Чорна — Тересва|Усть-Чорнянська узькоколійка]]

== Жрїдла ==
1. Данилюк, М. В. (2012). Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Карпати. с. 219.

== Пудміткы ==
{{Reflist}}

== Удкликаня ==

* Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-7707-4049-3&lt;/nowiki&gt;.
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2008&amp;rf7571=11606 Облікова картка]{{Dead link|date=травень 2019}}
* [https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/ Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]
{{Тячовскый район}}</text>
      <sha1>40lioav7gn7h24iwgo5gikiiic3tg96</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158507</id>
      <parentid>158501</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T19:03:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158507</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34334" sha1="hokerh4n8eek5yrgvoyuiolz2j615qx" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}&lt;!-- Булшина інформації у статі ся удкликує на єдно жерело „неєднорудної“ бізувности. „Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси“ — третинноє жерело, д написаню котрого ся дуклали як проф. історикы, так и ентузіасты. --&gt;{{Село Україны
|назва=Усть-Чорна
|прапор=Ust chorna prapor.png
|попис прапора=Флаґ Усть-Чорної
|образок=Ust-Chorna.JPG
|образок_розмір=300px
|образок_підпис=При уїздови в Усть-Чорне
|область=[[Закарпатська область]]
|район=[[Тячовськый район]]
|рада=[[Усть-Чорнянська селищна громада|Усть-Чорнянська громада]]
|код КОАТУУ=2124456500
|жытелїв=1547
|поштовы індексы=90520
|телефон=3134
|водойма=р. [[Тересва (рѣка)|Тересва]]
|голова=Костяк Петро Петрович
|заложене=1775
|адреса=Селище Усть-Чорна, ул. Верховинська, 233
|ґеоґрафічны коордінаты={{coord|48|19|9|N|23|56|20|E|scale:30000|display=inline,title}}
|вебова сторінка=[https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/&amp;#124;Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]
}}

'''Усть-Чо́рна''' ({{Lang-uk|Усть-Чорна}}, {{Lang-hu|Királymező}}, {{Lang-de|Königsfeld}}, {{Lang-sk|Usť-Čorna}} вадь історично {{Lang|sk|''Kraľovo Pole''}})&amp;nbsp;— варощик в [[Україна|Украйинї]], центр Усть-Чорнянської вароської громады [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. 

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Зимовий_вид_на_Усть-Чорну.jpg|ліворуч|міні|Зимньый вид на Усть-Чорну]]
Розміщене в горїшнюй части рїкы [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] на высотї 526&amp;nbsp;метру над рунём моря, за 60&amp;nbsp;км уд райцентра (вароша [[Тячово]]) та за 190&amp;nbsp;км уд обласного центра (вароша [[Ужгород]]), в узькуй улоговинї на стыкови трёх горных масиву: [[Вуднушні Ґорґаны|Вуднушньый Ґорґан]] (на сїверї), [[Свидовиць (горный масив)|Свидовця]] (на выходї) тай хребта Красна (на западї). Сусїднї села: [[Брустуры (Закарпатска область)|Брустуры]], [[Красна (Тячӯвськый район)|Красна]], [[Нѣмецка Мокра|Нїмицька Мокра]] і [[Руська Мокра]].&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

На сїверно-заподнуй окресности села рїка [[Занева (ріка)|Занева]] падат у [[Мокрянку (ріка)|Мокрянку]].

На южному выходї уд села рїка [[Бобрука (ріка)|Бобрука]] падат у Тересву.

== Населиня ==
На [[2016]].&amp;nbsp;гуд в Усть-Чорнуй жило 1&amp;nbsp;543&amp;nbsp;душ, у [[2012]].&amp;nbsp;годї&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;486&amp;nbsp;душ та 438&amp;nbsp;ґаздувств, а у 1966.&amp;nbsp;годї населиня было 4&amp;nbsp;800&amp;nbsp;душ.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

По даным [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&amp;nbsp;года]] нїмицькый гий рудный язык указали 4,32% населиня села.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;

=== Бисїда ===
Розподїл населиня за рудным языком за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&amp;nbsp;года]]:&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Кулькость
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|1358
|93.27%
|-
|[[Нїмецькый язык|нїмицькый]]
|63
|4.32%
|-
|[[Російскый язык|російськый]]
|22
|1.51%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
|11
|0.76%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
|2
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Сполочно
|1456
|100%
|}

== Етимолоґія ==
[[Файл:Злиття_річок_Брустурянка_і_Мокрянка.jpg|ліворуч|міні|Устя рїк Брустурянка тай Мокрянка]]
Нїмцї-переселинцї, котрї прийшли освойовати зимлї в вирьховинї [[Карпаты|Карпат]] у 1815.&amp;nbsp;годови оказалися на розширинуй части долины. Місность учудовала їх свойов красов і непростостьов, а поле серед гур видїлося файным містом для заложіня нового поселиня. Того, коли узрїли нїмцї сисю красность уповіли: «Сесе поле для королю!». Он так село получило імня Königsfeld (дослувно «королювське поле»).{{Жрідло}} Із зачинаня было побудовано 8&amp;nbsp;хыжий і каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] цирькви, а із часом границї села розширили.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

Нынїшнє імня варощика, споминатся в архівных документах уд [[1945]] (по кунцю [[Друга світова война|Другої світової войны]] тай перехода [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]] зі склада [[Чеськословеньско|Чехословенщины]] до склада [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]. Складатся із двох слов: «Усть»&amp;nbsp;— місто, де ся зливают воєдно рїкы Брустурянка тай Мокрянка, а пак май на юг впадає Чорный потук, котрый получив імня позад густых хащий, котрї видїлися темными на берегах поточка, котрый несе свою воду через центр села.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

Инакі спомины: 1838 — Vallis Regia, 1850&amp;nbsp;— Királymező, 1852 тай 1853&amp;nbsp;— Königsfeld, 1877&amp;nbsp;— Királymező, 1882&amp;nbsp;— Királymező, 1892&amp;nbsp;— Királymező (Uscsarna), 1913&amp;nbsp;— Királymező, 1925&amp;nbsp;— Užčorná, 1930&amp;nbsp;— Ust’čorna, 1944&amp;nbsp;— Királymező, Устчорна, 1983&amp;nbsp;— Усть-Чорна.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Історія ==

=== Австрійськый, австро-мадярськый і чехословенськый періоды ===
[[Файл:Вид_на_Усть-Чорну_з_пагорба_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Вид на Усть-Чорну із горба (1942.&amp;nbsp;гуд)]]
[[Файл:Колаж_із_фотографій_Усть-Чорної_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Колаж із фотоґрафій Усть-Чорної (1942.&amp;nbsp;гуд)]]
[[Файл:Відтинок_Усть-Чорнянської_залізниці_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Удтинок Усть-Чорнянської зилїзної дорогы (1942 гуд)]]
Історія села зачинатся у [[1775]].&amp;nbsp;годї, коли сюды за приказом [[Император|імператрици]] [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]], [[Мария Терезия|Марії Терезії]], направили 108&amp;nbsp;файт для убхоснованя лїса та будованя. Перві нїмцї-переселинї (майстры по деревоуброблїню тай инакі шпеціалісты із лїсництва) прийшли сюды жити із австрійськых району Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові обыватилї заготовляли тай сплавляли лїс онь до Австро-Мадярської імперії. Зачали розбудововати село уд моста через Чорный потук і дале до [[Руська Мокра|Руської Мокрої]]. Коли чисилность населиня выросла, та зачали будоватися ід селови Красна.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

1929.&amp;nbsp;гуд быв знаменый будованём узькоколійкы із Дубового до Усть-Чорної чехословенськов властьов. Проеґзістовала ся узькоколійка до 90-х году ХХ.&amp;nbsp;стогуддя, а потум ї ізмыла повінь у 1999.&amp;nbsp;годови. Ід 2001.&amp;nbsp;года была докус понищина.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 |title=Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна |author=Зіновєв |first=Дмитро |date= |work=zakarp.yz.co.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt;

=== Радянськый період ===
У 1950.&amp;nbsp;годови на базї бывшых лїсовых управ зотворено Усть-Чорнянськый лїсокомбінат. Ун раховався ґіґантом у своюй галузи ід 1995.&amp;nbsp;годови. Лїсокомбінат давав роботу моложаві, мався лїсным ґаздувством, лїсозаготовков, переробков дерева, нові лїсосадкы на містови лїсосїк, тай ин. Усть-Чорнянськый лїсокомбінат мав 12&amp;nbsp;лїсництв, 5&amp;nbsp;лїсопункту, узькоколійна жилїзна дорога, транспортно-ремонтный цех тай уддїл капіталного будованя, а тож долушньый склад у варощикови [[Тересва]]. Історія лїсокомбіната кончаєся в часы незалежности Украйины, ай по реорґанізації (1996.&amp;nbsp;гуд) зотворено Усть-Чорнянське державне лїсоловицьке ґаздувство МП «ЛісІнвест». Пуд куниць, зотворилися два уддїлїня державного лїсоловицького ґаздувства&amp;nbsp;— Брустурянське (Лопуховське) і Мокрянське.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

1977.&amp;nbsp;года на теріторії села стало на єдне грубе промысловство булше&amp;nbsp;— удперся філіал Кыювського завода реле тай автоматікы. У него входили цехы із термалної убробкы металу тай інструменталный.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

=== Житя у час незалежности Украйины ===
[[Файл:Будинок_милосердя_(для_пристарілих).jpg|ліворуч|міні|Хыжа милости (для пристарілых)]]
Із 2004.&amp;nbsp;года в Усть-Чорнуй удперлася хыжа милости для пристарїлых людий. Єдна хыжа сякого типа на всьый Тячувськый район, є сполочным проєктом Остравсько-Опавської Єпархіалної благодїйствуючої орґанізації тай благодїйствуючого фонда им. Олександра Хіры. У ньому жило 14&amp;nbsp;душ старшого віка, а із 2014.&amp;nbsp;года&amp;nbsp;— 20&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 |title=новини про будинок милосердя |author= |first= |date=24.11.2014 |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language= |access-date= |archivedate=2016-09-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160917024310/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 }}&lt;/ref&gt;.

Із 2008.&amp;nbsp;года в Усть-Чорнуй сформованый окремый пост державного гасичного сокочіня варощикови Усть-Чорна. Іщи в час еґзістованя лїсокомбіната зотворено [[Фотбал|фотболну]] команду «Лісоруб» (із 2000.&amp;nbsp;года «Усть-Чорна»). Проведено три чемпіонати на кубок І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Чусы&amp;nbsp;— Героя Соціалістічної роботы. У варощикови функціонує міні-хлїбопекарня (хлїб на дрывах), котра удперта украйинсько-австрійськым цімборством «Königsfeld», є гостелы, кафе і бовты.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|publisher=Карпати|language=українська}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Ошколованя ==
[[Файл:Усть-чорнянська_загальноосвітня_школа.jpg|ліворуч|міні|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола]]
У 1956.&amp;nbsp;годови у варощикови удперто серидню ошколу, де учатся учнї не лем із Усть-Чорної, ай із сусїдньых сел (Брустуры, Руська Мокра тай Німецька Мокра). На 2012 гуд в сполочноошколовницькуй ошколї І-ІІІ ступіню училося 269&amp;nbsp;учню.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

У 1986.&amp;nbsp;годї удперто мижеошколну училно-выробляючу майстирню для учню 10-11.&amp;nbsp;класу Усть-Чорнянської тай Брустурянської сполочноошколовницькых ошкол із профілным учінями: швийне дїло, народнї умільчі промыслы, столярне дїло. У селови тоже функціонує садик «Теремок».&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Болниця ==
У селищови находится тай робит дїлова болниця на 85&amp;nbsp;постилю. При болници удперто балнеолоґічне уддїлїня для людий із битюгами периферійної нервової сістемы. У 90-х годах на теріторії варощика зачали ряд пріватных оздоровчых комплексу, котрї хотят ізлїпшити здоровля уддыхаючых тай людий.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Реліґія ==
[[Файл:Костел_Марії_Магдалини_(вид_на_центральний_вхід).jpg|ліворуч|міні|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)]]

=== Храм с. Марії Маґдалины ===
Покулко перві поселинцї сповідали католицьку віру, та богослужіня велося по нїмицькы і лем за римо-католицькым обрядом. 1815.&amp;nbsp;гуд&amp;nbsp;— закладїня капличкы римо-католицької цирькви. 1890.&amp;nbsp;гуд&amp;nbsp;— побудовано костел Марії-Маґдалины у ґотічному штилі, што усокотився і доднись. Коли кончили будовати цирькву у нюй поклали на хорах [[Органы|орґан]]. Костел, якый є архітектурнов памнятов, функціонує і нынї, де проводятся паралелні богослужіня римо-католику тай ґреко-католику.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

Службу проводив сященик-бірітуаліст о.&amp;nbsp;Петер Креніцкі, а дїля літурґії за выхудным обрядом выносятся образы Христа і Богородици, намальованї умільницёв із Пряпіевов Анґеліков Недорощик.

За ініціатівою о.&amp;nbsp;Петра Креніцкого на чисть 2000-гуддя Руздва Христового із рїчного каміня зробили юбілийну каплицю.{{Жрідло}}

Цїлый гуд у каплици поперимінно будут выкладинї шість образу, што зображуют основнї подїйства цирьковного года. Намальовав образы місный умілиць Василь Шимків.{{Жрідло}}

== Туризм ==
Сись населиный пункт быв знаный дякуючи жрїдлу мінералної воды. Його первым офіційным удператильом став окружный дохтор Й.&amp;nbsp;Платіні іщи у 1780-х&amp;nbsp;гг. Знаный дослїдник Л. Тогніо думав, же вода такого склада і квалічности рїдкость у всьому світови, ай розгортаня повноцїнної лїковално-оздоровної дїятилности на ї основі было бы істинно «благословіньом» для людий. У 1876 на конференції доповідачі здыхали: єдна проблема&amp;nbsp;— не йманя інфраструктуры і транспортної доступности. Населиня на тот час было 549&amp;nbsp;душ. Жрїдло находилося за 100 ходу уд населиного пункта, на беризї Брустурянкы. На його основі казна зробила негрубый єднокомнатный деривляный купіль, призначеный для свойых робутнику (лїсного ґаздувства). На 1936 ун складатся вже із 3-х ванных тай 1-ї гостёвої комнаты;&lt;sup&gt;[''[[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|неенциклопедичный стиль]]'']&lt;/sup&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://chas-z.com.ua/news/13074|title=Занепад &quot;Ялинки&quot;|last=|first=|date=06.01.2015|website=chas-z.com.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2016-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20161001231825/http://chas-z.com.ua/news/13074}}&lt;/ref&gt;

* сято Шайбликы;

* ботанічный заказник «Керничный»;

* іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»;

* заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

Коли прийшли в Пудкарпатя, австрійцї привезли із собов до Усть-Чорної давню традіцію сяткованя періода лїтнього сонцьостояня&amp;nbsp;— Sonnenwende. Сесе сято туй называтся Шайбликы і чимысь нагадат традіційне сято Івана Купала. Наприклад, обовязковым обрядовым елементом обох сят є ватра. Сяткуют Шайбликы три дны: із 21. до&amp;nbsp;23.&amp;nbsp;юля.

У Австрії традіція сятковати Sonnenwende і доднись дуже поширина, а саме сято, яке каждый збирає в рузных реґіонах крайины много турісту, є нематеріалный наслїдством ЮНЕСКО. Ай пудкарпатські австрійцї мают свою, унікалну традіцію сяткованя і сокотят ї із давньых часу.

Суть сяткованя&amp;nbsp;— запалити у грубуй ватрї деревляный «шайблик» (самараючый на шайбу) і вдарити ним уб помуст, убы шайблик крутився і литїв у проруб. Туй булше ги 420&amp;nbsp;году «бют» шайбликы&amp;nbsp;— із часа закладїня села Усть-Чорна.

До Шайблику зачинают пудготвльоватися поскоро: на горбі закопуют у зимлю дві тычкы (єдна мало май груба за другу), на котрых кладут дощку, тым самым зробили штось гийбы трампліна. Із твердых пород дерева вытисуют шайблик. Шайблик&amp;nbsp;— то деривляный квадратік 10×10&amp;nbsp;см, якый вытисуют уручну. Ун має вудну дїрку. Шайбликы самарают на палицю. Старші люди, моложава тай дїти запікают деривляні квадратікы над огньом, а тогды пуд даякым кутом запускают їх у воздух. Коли квадратік розжарюєся і зачинає світло світитися у потемийови, учасник дїйства пудходит ід дощцї-трампліна авадь же лавици, розмахуєся і бє по нюй палицьов із шайбликом. Гія вдарити так, убы шайблик злитїв із палици, пролитїв як мож май дале у воздухови і впав на зимлю, лишаючи за собов світлый огнявый слїд. На шайбликах доста часто записовали свої жаданя, оконаня якых залежит уд силы тай правильности удара шайбликом по дощци. Даколи удар присячовали комусь&amp;nbsp;— наприклад, фатьов бив дїля дївкы, котра му ся любила, і наопак. Ударити мож было лем раз.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 |title=В Усть-Чорній досі живуть тірольські традиції |author= |first= |date= |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language=українською |access-date= |archivedate=2016-10-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025053220/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 }}&lt;/ref&gt;

На сївер уд варощика розміщіный ботанічный заказник «Керничный», на юг&amp;nbsp;— іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»,&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ecozakarpat.net.ua/parks/botanichnii-zakaznik-zaghalnodierzhavnogho-znachiennia-kiernichnii |title=ботанічний заказник |author= |first= |date= |work=ecozakarpat.net.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt; а на южный запад&amp;nbsp;— заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

== Ґалерія ==
{{center|&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Зображення:Ust-Chorna-1.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-2.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-3.JPG|
Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|Полонина Красна. Зимні дерева
Полонина Красна взимку.jpg|Полонина Красна зимов
Вид з краснянської вежі.jpg|Вид із краснянської трунї
Усть-чорнянська загальноосвітня школа.jpg|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола
Костел Марії Магдалини (вид з тильної сторони).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид із тїлного бока)
Статуя святого у каплиці при костелі.jpg|Статуя сятого у каплицї при костелови
Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)
Порядок та чистота на усть-чорнянських подвір'ях.jpg|Порядок тай чистота на усть-чорнянськых дворах
Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|Хыжка милости (для пристарїлых)
Православний храм (вид з тильної сторони).jpg|Православный храм (вид з тілного бока)
Православний храм (вид з головного входу).jpg|Православный храм (вид із головного входа)
Каплиця православної церкви у селі.jpg|Каплиця православної церькви у селови
Чорний потік у центральній частині села.jpg|Чорный потук у централнуй части села
Річка Мокрянка.jpg|Річка Мокрянка
Люди купаються на злитті двох гірських річок.jpg|Люди купаются на усти двох гурськых рїк
Злиття річок Брустурянка і Мокрянка.jpg|Устя рїк Брустурянка тай Мокрянка
Вид на готель &quot;Водограй&quot; (панорама).jpg|Вид на готел «Водограй» (панорама)
Воєнний ДОТ часів Другої світової війни.jpg|Воєнный ДОТ часу Другої світової войны
Водоспад Гук в Усть-Чорній (панорама).jpg|Водопад Гук в Усть-Чорнуй (панорама)
Водоспад Гук (панорама).jpg|Водопад Гук (панорама)
Водоспад Гук (вид збоку).jpg|Водопад Гук (вид збоку)
Центральна вулиця Усть-Чорної(1942 рік).jpg|Централна улиця Усть-Чорної(1942 гуд)
Чорний потік 1942 рік.jpg|Чорный потук, 1942.&amp;nbsp;гуд
Кладовище взимку.jpg|Цынтарь зимов
Зимовий вид на Усть-Чорну.jpg|Зимньый вид на Усть-Чорне
У дворі готелю &quot;Водограй&quot;.jpg|У дворови готела «Водограй»
Корова шукає прохолоди у річці Брустурянка.jpg|Корова іскає охоложіня у рїці Брустурянка
Відпочинкова зона у селі Усть-Чорна.jpg|Уддыхальна зона у селови Усть-Чорне
Погори водоспаду Гук (Усть-Чорна).jpg|Порогы водопаду Гук (Усть-Чорне)
Озерце в обіймах гір (біля Усть-Чорної).jpg|Озеро в убнімах гур (коло Усть-Чорної)
Місцевий водоспад Гук.jpg|Місный водопад Гук
Центр села Усть-Чорна.jpg|Центр села Усть-Чорне
Місце побудови міні-ГЕС близ Усть-Чорної.jpg|Місто побудовы міні-ГЕС коло Усть-Чорної
Металевий лісоруб - символ цих країв.jpg|Металный лісоруб — сімбол сих краю
&lt;/gallery&gt;}}

== Відео ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Водоспад_Гук_в_Усть-Чорній.webm|Водопад Гук в Усть-Чорнуй
Файл:Вид_на_водоспад_Гук.webm|Вид на водопад Гук
Файл:Вид_на_околиці_Усть-Чорної.webm|Вид на окресность Усть-Чорної
&lt;/gallery&gt;

== Никай ся втож ==

* [[Узькоколійка Усть-Чорна — Тересва|Усть-Чорнянська узькоколійка]]

== Жрїдла ==

* Данилюк, М. В. (2012). Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Карпати. с. 219.

== Пудміткы ==
{{Reflist}}

== Удкликаня ==

* Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-7707-4049-3&lt;/nowiki&gt;.
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2008&amp;rf7571=11606 Облікова картка]{{Dead link|date=травень 2019}}
* [https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/ Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]
{{Тячовскый район}}</text>
      <sha1>hokerh4n8eek5yrgvoyuiolz2j615qx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158508</id>
      <parentid>158507</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T19:07:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158508</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34332" sha1="gqsg2jquzxgsieppojp1vxo18dkeac5" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}&lt;!-- Булшина інформації у статі ся удкликує на єдно жерело „неєднорудної“ бізувности. „Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси“ — третинноє жерело, д написаню котрого ся дуклали як проф. історикы, так и ентузіасты. --&gt;{{Село Україны
|назва=Усть-Чорна
|прапор=Ust chorna prapor.png
|попис прапора=Флаґ Усть-Чорної
|образок=Ust-Chorna.JPG
|образок_розмір=300px
|образок_підпис=При уїздови в Усть-Чорне
|область=[[Закарпатська область]]
|район=[[Тячовськый район]]
|рада=[[Усть-Чорнянська селищна громада|Усть-Чорнянська громада]]
|код КОАТУУ=2124456500
|жытелїв=1547
|поштовы індексы=90520
|телефон=3134
|водойма=р. [[Тересва (рѣка)|Тересва]]
|голова=Костяк Петро Петрович
|заложене=1775
|адреса=Селище Усть-Чорна, ул. Верховинська, 233
|ґеоґрафічны коордінаты={{coord|48|19|9|N|23|56|20|E|scale:30000|display=inline,title}}
|вебова сторінка=[https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/&amp;#124;Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]
}}

'''Усть-Чо́рна''' ({{Lang-uk|Усть-Чорна}}, {{Lang-hu|Királymező}}, {{Lang-de|Königsfeld}}, {{Lang-sk|Usť-Čorna}} вадь історично {{Lang|sk|''Kraľovo Pole''}})&amp;nbsp;— варощик в [[Україна|Украйинї]], центр Усть-Чорнянської селищної громады [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. 

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Зимовий_вид_на_Усть-Чорну.jpg|ліворуч|міні|Зимньый вид на Усть-Чорну]]
Розміщене в горїшнюй части рїкы [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] на высотї 526&amp;nbsp;метру над рунём моря, за 60&amp;nbsp;км уд райцентра (вароша [[Тячово]]) та за 190&amp;nbsp;км уд обласного центра (вароша [[Ужгород]]), в узькуй улоговинї на стыкови трёх горных масиву: [[Вуднушні Ґорґаны|Вуднушньый Ґорґан]] (на сїверї), [[Свидовиць (горный масив)|Свидовця]] (на выходї) тай хребта Красна (на западї). Сусїднї села: [[Брустуры (Закарпатска область)|Брустуры]], [[Красна (Тячӯвськый район)|Красна]], [[Нѣмецка Мокра|Нїмицька Мокра]] і [[Руська Мокра]].&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

На сїверно-заподнуй окресности села рїка [[Занева (ріка)|Занева]] падат у [[Мокрянку (ріка)|Мокрянку]].

На южному выходї уд села рїка [[Бобрука (ріка)|Бобрука]] падат у Тересву.

== Населиня ==
На [[2016]].&amp;nbsp;гуд в Усть-Чорнуй жило 1&amp;nbsp;543&amp;nbsp;душ, у [[2012]].&amp;nbsp;годї&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;486&amp;nbsp;душ та 438&amp;nbsp;ґаздувств, а у 1966.&amp;nbsp;годї населиня было 4&amp;nbsp;800&amp;nbsp;душ.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

По даным [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&amp;nbsp;года]] нїмицькый гий рудный язык указали 4,32% населиня села.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;

=== Бисїда ===
Розподїл населиня за рудным языком за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|переписа 2001.&amp;nbsp;года]]:&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Кулькость
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|1358
|93.27%
|-
|[[Нїмецькый язык|нїмицькый]]
|63
|4.32%
|-
|[[Російскый язык|російськый]]
|22
|1.51%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
|11
|0.76%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
|2
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Сполочно
|1456
|100%
|}

== Етимолоґія ==
[[Файл:Злиття_річок_Брустурянка_і_Мокрянка.jpg|ліворуч|міні|Устя рїк Брустурянка тай Мокрянка]]
Нїмцї-переселинцї, котрї прийшли освойовати зимлї в вирьховинї [[Карпаты|Карпат]] у 1815.&amp;nbsp;годови оказалися на розширинуй части долины. Місность учудовала їх свойов красов і непростостьов, а поле серед гур видїлося файным містом для заложіня нового поселиня. Того, коли узрїли нїмцї сисю красность уповіли: «Сесе поле для королю!». Он так село получило імня Königsfeld (дослувно «королювське поле»).{{Жрідло}} Із зачинаня было побудовано 8&amp;nbsp;хыжий і каплицю [[Римокатолицька церьков|римо-католицької]] цирькви, а із часом границї села розширили.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

Нынїшнє імня варощика, споминатся в архівных документах уд [[1945]] (по кунцю [[Друга світова война|Другої світової войны]] тай перехода [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]] зі склада [[Чеськословеньско|Чехословенщины]] до склада [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]. Складатся із двох слов: «Усть»&amp;nbsp;— місто, де ся зливают воєдно рїкы Брустурянка тай Мокрянка, а пак май на юг впадає Чорный потук, котрый получив імня позад густых хащий, котрї видїлися темными на берегах поточка, котрый несе свою воду через центр села.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;/ref&gt;

Инакі спомины: 1838 — Vallis Regia, 1850&amp;nbsp;— Királymező, 1852 тай 1853&amp;nbsp;— Königsfeld, 1877&amp;nbsp;— Királymező, 1882&amp;nbsp;— Királymező, 1892&amp;nbsp;— Királymező (Uscsarna), 1913&amp;nbsp;— Királymező, 1925&amp;nbsp;— Užčorná, 1930&amp;nbsp;— Ust’čorna, 1944&amp;nbsp;— Királymező, Устчорна, 1983&amp;nbsp;— Усть-Чорна.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Історія ==

=== Австрійськый, австро-мадярськый і чехословенськый періоды ===
[[Файл:Вид_на_Усть-Чорну_з_пагорба_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Вид на Усть-Чорну із горба (1942.&amp;nbsp;гуд)]]
[[Файл:Колаж_із_фотографій_Усть-Чорної_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Колаж із фотоґрафій Усть-Чорної (1942.&amp;nbsp;гуд)]]
[[Файл:Відтинок_Усть-Чорнянської_залізниці_(1942_рік).jpg|ліворуч|міні|Удтинок Усть-Чорнянської зилїзної дорогы (1942 гуд)]]
Історія села зачинатся у [[1775]].&amp;nbsp;годї, коли сюды за приказом [[Император|імператрици]] [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]], [[Мария Терезия|Марії Терезії]], направили 108&amp;nbsp;файт для убхоснованя лїса та будованя. Перві нїмцї-переселинї (майстры по деревоуброблїню тай инакі шпеціалісты із лїсництва) прийшли сюды жити із австрійськых району Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові обыватилї заготовляли тай сплавляли лїс онь до Австро-Мадярської імперії. Зачали розбудововати село уд моста через Чорный потук і дале до [[Руська Мокра|Руської Мокрої]]. Коли чисилность населиня выросла, та зачали будоватися ід селови Красна.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

1929.&amp;nbsp;гуд быв знаменый будованём узькоколійкы із Дубового до Усть-Чорної чехословенськов властьов. Проеґзістовала ся узькоколійка до 90-х году ХХ.&amp;nbsp;стогуддя, а потум ї ізмыла повінь у 1999.&amp;nbsp;годови. Ід 2001.&amp;nbsp;года была докус понищина.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 |title=Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна |author=Зіновєв |first=Дмитро |date= |work=zakarp.yz.co.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt;

=== Радянськый період ===
У 1950.&amp;nbsp;годови на базї бывшых лїсовых управ зотворено Усть-Чорнянськый лїсокомбінат. Ун раховався ґіґантом у своюй галузи ід 1995.&amp;nbsp;годови. Лїсокомбінат давав роботу моложаві, мався лїсным ґаздувством, лїсозаготовков, переробков дерева, нові лїсосадкы на містови лїсосїк, тай ин. Усть-Чорнянськый лїсокомбінат мав 12&amp;nbsp;лїсництв, 5&amp;nbsp;лїсопункту, узькоколійна жилїзна дорога, транспортно-ремонтный цех тай уддїл капіталного будованя, а тож долушньый склад у варощикови [[Тересва]]. Історія лїсокомбіната кончаєся в часы незалежности Украйины, ай по реорґанізації (1996.&amp;nbsp;гуд) зотворено Усть-Чорнянське державне лїсоловицьке ґаздувство МП «ЛісІнвест». Пуд куниць, зотворилися два уддїлїня державного лїсоловицького ґаздувства&amp;nbsp;— Брустурянське (Лопуховське) і Мокрянське.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

1977.&amp;nbsp;года на теріторії села стало на єдне грубе промысловство булше&amp;nbsp;— удперся філіал Кыювського завода реле тай автоматікы. У него входили цехы із термалної убробкы металу тай інструменталный.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

=== Житя у час незалежности Украйины ===
[[Файл:Будинок_милосердя_(для_пристарілих).jpg|ліворуч|міні|Хыжа милости (для пристарілых)]]
Із 2004.&amp;nbsp;года в Усть-Чорнуй удперлася хыжа милости для пристарїлых людий. Єдна хыжа сякого типа на всьый Тячувськый район, є сполочным проєктом Остравсько-Опавської Єпархіалної благодїйствуючої орґанізації тай благодїйствуючого фонда им. Олександра Хіры. У ньому жило 14&amp;nbsp;душ старшого віка, а із 2014.&amp;nbsp;года&amp;nbsp;— 20&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 |title=новини про будинок милосердя |author= |first= |date=24.11.2014 |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language= |access-date= |archivedate=2016-09-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160917024310/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_213637 }}&lt;/ref&gt;.

Із 2008.&amp;nbsp;года в Усть-Чорнуй сформованый окремый пост державного гасичного сокочіня варощикови Усть-Чорна. Іщи в час еґзістованя лїсокомбіната зотворено [[Фотбал|фотболну]] команду «Лісоруб» (із 2000.&amp;nbsp;года «Усть-Чорна»). Проведено три чемпіонати на кубок І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Чусы&amp;nbsp;— Героя Соціалістічної роботы. У варощикови функціонує міні-хлїбопекарня (хлїб на дрывах), котра удперта украйинсько-австрійськым цімборством «Königsfeld», є гостелы, кафе і бовты.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|publisher=Карпати|language=українська}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Ошколованя ==
[[Файл:Усть-чорнянська_загальноосвітня_школа.jpg|ліворуч|міні|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола]]
У 1956.&amp;nbsp;годови у варощикови удперто серидню ошколу, де учатся учнї не лем із Усть-Чорної, ай із сусїдньых сел (Брустуры, Руська Мокра тай Німецька Мокра). На 2012 гуд в сполочноошколовницькуй ошколї І-ІІІ ступіню училося 269&amp;nbsp;учню.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

У 1986.&amp;nbsp;годї удперто мижеошколну училно-выробляючу майстирню для учню 10-11.&amp;nbsp;класу Усть-Чорнянської тай Брустурянської сполочноошколовницькых ошкол із профілным учінями: швийне дїло, народнї умільчі промыслы, столярне дїло. У селови тоже функціонує садик «Теремок».&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Болниця ==
У селищови находится тай робит дїлова болниця на 85&amp;nbsp;постилю. При болници удперто балнеолоґічне уддїлїня для людий із битюгами периферійної нервової сістемы. У 90-х годах на теріторії варощика зачали ряд пріватных оздоровчых комплексу, котрї хотят ізлїпшити здоровля уддыхаючых тай людий.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

== Реліґія ==
[[Файл:Костел_Марії_Магдалини_(вид_на_центральний_вхід).jpg|ліворуч|міні|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)]]

=== Храм с. Марії Маґдалины ===
Покулко перві поселинцї сповідали католицьку віру, та богослужіня велося по нїмицькы і лем за римо-католицькым обрядом. 1815.&amp;nbsp;гуд&amp;nbsp;— закладїня капличкы римо-католицької цирькви. 1890.&amp;nbsp;гуд&amp;nbsp;— побудовано костел Марії-Маґдалины у ґотічному штилі, што усокотився і доднись. Коли кончили будовати цирькву у нюй поклали на хорах [[Органы|орґан]]. Костел, якый є архітектурнов памнятов, функціонує і нынї, де проводятся паралелні богослужіня римо-католику тай ґреко-католику.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|title=Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher=Карпати|location=|pages=219|language=українська|isbn=}}&lt;cite class=&quot;citation book cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;true&quot;&gt;Данилюк, М.В. (2012). ''Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси'' (українська) . Карпати. с.&amp;nbsp;219.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;

Службу проводив сященик-бірітуаліст о.&amp;nbsp;Петер Креніцкі, а дїля літурґії за выхудным обрядом выносятся образы Христа і Богородици, намальованї умільницёв із Пряпіевов Анґеліков Недорощик.

За ініціатівою о.&amp;nbsp;Петра Креніцкого на чисть 2000-гуддя Руздва Христового із рїчного каміня зробили юбілийну каплицю.{{Жрідло}}

Цїлый гуд у каплици поперимінно будут выкладинї шість образу, што зображуют основнї подїйства цирьковного года. Намальовав образы місный умілиць Василь Шимків.{{Жрідло}}

== Туризм ==
Сись населиный пункт быв знаный дякуючи жрїдлу мінералної воды. Його первым офіційным удператильом став окружный дохтор Й.&amp;nbsp;Платіні іщи у 1780-х&amp;nbsp;гг. Знаный дослїдник Л. Тогніо думав, же вода такого склада і квалічности рїдкость у всьому світови, ай розгортаня повноцїнної лїковално-оздоровної дїятилности на ї основі было бы істинно «благословіньом» для людий. У 1876 на конференції доповідачі здыхали: єдна проблема&amp;nbsp;— не йманя інфраструктуры і транспортної доступности. Населиня на тот час было 549&amp;nbsp;душ. Жрїдло находилося за 100 ходу уд населиного пункта, на беризї Брустурянкы. На його основі казна зробила негрубый єднокомнатный деривляный купіль, призначеный для свойых робутнику (лїсного ґаздувства). На 1936 ун складатся вже із 3-х ванных тай 1-ї гостёвої комнаты;&lt;sup&gt;[''[[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|неенциклопедичный стиль]]'']&lt;/sup&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://chas-z.com.ua/news/13074|title=Занепад &quot;Ялинки&quot;|last=|first=|date=06.01.2015|website=chas-z.com.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2016-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20161001231825/http://chas-z.com.ua/news/13074}}&lt;/ref&gt;

* сято Шайбликы;

* ботанічный заказник «Керничный»;

* іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»;

* заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

Коли прийшли в Пудкарпатя, австрійцї привезли із собов до Усть-Чорної давню традіцію сяткованя періода лїтнього сонцьостояня&amp;nbsp;— Sonnenwende. Сесе сято туй называтся Шайбликы і чимысь нагадат традіційне сято Івана Купала. Наприклад, обовязковым обрядовым елементом обох сят є ватра. Сяткуют Шайбликы три дны: із 21. до&amp;nbsp;23.&amp;nbsp;юля.

У Австрії традіція сятковати Sonnenwende і доднись дуже поширина, а саме сято, яке каждый збирає в рузных реґіонах крайины много турісту, є нематеріалный наслїдством ЮНЕСКО. Ай пудкарпатські австрійцї мают свою, унікалну традіцію сяткованя і сокотят ї із давньых часу.

Суть сяткованя&amp;nbsp;— запалити у грубуй ватрї деревляный «шайблик» (самараючый на шайбу) і вдарити ним уб помуст, убы шайблик крутився і литїв у проруб. Туй булше ги 420&amp;nbsp;году «бют» шайбликы&amp;nbsp;— із часа закладїня села Усть-Чорна.

До Шайблику зачинают пудготвльоватися поскоро: на горбі закопуют у зимлю дві тычкы (єдна мало май груба за другу), на котрых кладут дощку, тым самым зробили штось гийбы трампліна. Із твердых пород дерева вытисуют шайблик. Шайблик&amp;nbsp;— то деривляный квадратік 10×10&amp;nbsp;см, якый вытисуют уручну. Ун має вудну дїрку. Шайбликы самарают на палицю. Старші люди, моложава тай дїти запікают деривляні квадратікы над огньом, а тогды пуд даякым кутом запускают їх у воздух. Коли квадратік розжарюєся і зачинає світло світитися у потемийови, учасник дїйства пудходит ід дощцї-трампліна авадь же лавици, розмахуєся і бє по нюй палицьов із шайбликом. Гія вдарити так, убы шайблик злитїв із палици, пролитїв як мож май дале у воздухови і впав на зимлю, лишаючи за собов світлый огнявый слїд. На шайбликах доста часто записовали свої жаданя, оконаня якых залежит уд силы тай правильности удара шайбликом по дощци. Даколи удар присячовали комусь&amp;nbsp;— наприклад, фатьов бив дїля дївкы, котра му ся любила, і наопак. Ударити мож было лем раз.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 |title=В Усть-Чорній досі живуть тірольські традиції |author= |first= |date= |work=tyachiv.com.ua |publisher= |language=українською |access-date= |archivedate=2016-10-25 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025053220/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_90 }}&lt;/ref&gt;

На сївер уд варощика розміщіный ботанічный заказник «Керничный», на юг&amp;nbsp;— іхтіолоґічный заказник «Усть-Чорна»,&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ecozakarpat.net.ua/parks/botanichnii-zakaznik-zaghalnodierzhavnogho-znachiennia-kiernichnii |title=ботанічний заказник |author= |first= |date= |work=ecozakarpat.net.ua |publisher= |language= |access-date= }}&lt;/ref&gt; а на южный запад&amp;nbsp;— заповідне урочище «Усть-Чорнянські пралїсы».

== Ґалерія ==
{{center|&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Зображення:Ust-Chorna-1.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-2.JPG|
Зображення:Ust-Chorna-3.JPG|
Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|Полонина Красна. Зимні дерева
Полонина Красна взимку.jpg|Полонина Красна зимов
Вид з краснянської вежі.jpg|Вид із краснянської трунї
Усть-чорнянська загальноосвітня школа.jpg|Усть-чорнянська сполочноошколовницька ошкола
Костел Марії Магдалини (вид з тильної сторони).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид із тїлного бока)
Статуя святого у каплиці при костелі.jpg|Статуя сятого у каплицї при костелови
Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|Костел Марії Маґдалины (вид на централный уход)
Порядок та чистота на усть-чорнянських подвір'ях.jpg|Порядок тай чистота на усть-чорнянськых дворах
Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|Хыжка милости (для пристарїлых)
Православний храм (вид з тильної сторони).jpg|Православный храм (вид з тілного бока)
Православний храм (вид з головного входу).jpg|Православный храм (вид із головного входа)
Каплиця православної церкви у селі.jpg|Каплиця православної церькви у селови
Чорний потік у центральній частині села.jpg|Чорный потук у централнуй части села
Річка Мокрянка.jpg|Річка Мокрянка
Люди купаються на злитті двох гірських річок.jpg|Люди купаются на усти двох гурськых рїк
Злиття річок Брустурянка і Мокрянка.jpg|Устя рїк Брустурянка тай Мокрянка
Вид на готель &quot;Водограй&quot; (панорама).jpg|Вид на готел «Водограй» (панорама)
Воєнний ДОТ часів Другої світової війни.jpg|Воєнный ДОТ часу Другої світової войны
Водоспад Гук в Усть-Чорній (панорама).jpg|Водопад Гук в Усть-Чорнуй (панорама)
Водоспад Гук (панорама).jpg|Водопад Гук (панорама)
Водоспад Гук (вид збоку).jpg|Водопад Гук (вид збоку)
Центральна вулиця Усть-Чорної(1942 рік).jpg|Централна улиця Усть-Чорної(1942 гуд)
Чорний потік 1942 рік.jpg|Чорный потук, 1942.&amp;nbsp;гуд
Кладовище взимку.jpg|Цынтарь зимов
Зимовий вид на Усть-Чорну.jpg|Зимньый вид на Усть-Чорне
У дворі готелю &quot;Водограй&quot;.jpg|У дворови готела «Водограй»
Корова шукає прохолоди у річці Брустурянка.jpg|Корова іскає охоложіня у рїці Брустурянка
Відпочинкова зона у селі Усть-Чорна.jpg|Уддыхальна зона у селови Усть-Чорне
Погори водоспаду Гук (Усть-Чорна).jpg|Порогы водопаду Гук (Усть-Чорне)
Озерце в обіймах гір (біля Усть-Чорної).jpg|Озеро в убнімах гур (коло Усть-Чорної)
Місцевий водоспад Гук.jpg|Місный водопад Гук
Центр села Усть-Чорна.jpg|Центр села Усть-Чорне
Місце побудови міні-ГЕС близ Усть-Чорної.jpg|Місто побудовы міні-ГЕС коло Усть-Чорної
Металевий лісоруб - символ цих країв.jpg|Металный лісоруб — сімбол сих краю
&lt;/gallery&gt;}}

== Відео ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Водоспад_Гук_в_Усть-Чорній.webm|Водопад Гук в Усть-Чорнуй
Файл:Вид_на_водоспад_Гук.webm|Вид на водопад Гук
Файл:Вид_на_околиці_Усть-Чорної.webm|Вид на окресность Усть-Чорної
&lt;/gallery&gt;

== Никай ся втож ==

* [[Узькоколійка Усть-Чорна — Тересва|Усть-Чорнянська узькоколійка]]

== Жрїдла ==

* Данилюк, М. В. (2012). Тящівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Карпати. с. 219.

== Пудміткы ==
{{Reflist}}

== Удкликаня ==

* Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-7707-4049-3&lt;/nowiki&gt;.
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2008&amp;rf7571=11606 Облікова картка]{{Dead link|date=травень 2019}}
* [https://ust-karpat.gov.ua/smt-ustchorna-13-42-31-14-01-2021/ Сайт Усть-Чорнянської Селищної рады]
{{Тячовскый район}}</text>
      <sha1>gqsg2jquzxgsieppojp1vxo18dkeac5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Реджеп Таїп Ердоган</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22961</id>
    <revision>
      <id>158506</id>
      <parentid>155737</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T19:03:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>158506</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11753" sha1="fbcwb530sdfclvw0a4krmn4gh0sxxok" xml:space="preserve">{{Особа|Имя=Реджеп Таїп Ердоган|Имя_оригиналне=Recep Tayyip Erdoğan|Образчик=[[File:Recep Tayyip Erdogan in Ukraine.jpg|300px]]|Образчика_подпис=Еродоган в Украйинї|Уроджѣня=26.2.1954|Мѣсто_роджѣня=[[Істанбул]], [[Турція]]|Чинность=[[Презідент Турції]]}}
{{Othernames|Ердоган (значення)|Ердоган}}
'''Редже́п Таї́п Éрдоган''' ({{Lang-tr|Recep Tayyip Erdoğan}}{{Efn|Літера «ğ» у {{lang-tr|Erdoğan}} даколи товмачится ги [[велярный апроксимант]] {{IPA|[ɰ]|}}&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Uzunca|first=Aybüke|date=May 2019| title=An Acoustic Approach to 'Ğ' Sound in Turkish| url= https://www.researchgate.net/publication/332785763| website=ResearchGate}}&lt;/ref&gt;, авадь ги [[лабіо-велярний апроксимант]] [w], авадь просто не выговорюєся&lt;ref&gt;{{Cite journal|last1=Ünal-Logacev|first1=Özlem|last2=Żygis|first2=Marzena|last3=Fuchs|first3=Suzanne|date=14 серпня 2017|title=Phonetics and phonology of soft 'g' in Turkish|url=https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-the-international-phonetic-association/article/phonetics-and-phonology-of-soft-g-in-turkish/9CC22443325AB94B69AD52AD0254CA66|journal=Journal of the International Phonetic Association|publisher=Cambridge University Press|publication-date=August 2019|volume=49|issue=2|pages=183–206|doi=10.1017/S0025100317000317|s2cid=149354561|via=Cambridge Core| issn = 0025-1003}}&lt;/ref&gt;. &lt;!-- Sometimes referred by his initials '''RTE'''.&lt;ref&gt;{{cite journal |title=Overcoming censorship with creative tactics: The TV Series Leyla ile Mecnun as a cult series of the youth culture in Turkey |journal=French Journal for Media Research |year=2015 |url=http://frenchjournalformediaresearch.com/lodel-1.0/main/docannexe/file/530/demet_pdf.pdf |access-date=25 березня 2021 |language=en |issn=2264-4733 |quote=There is a slogan that was seen during the Gezi Park protests, that was also seen on social media: “Islak banyo terliğine çorapla basasın RTE-That you put on wet bathroom slippers with your socks RTE [acronym for Recep Tayyip Erdoğan, the Prime Minister of Turkey during Gezi Park protests]”.}}&lt;/ref--&gt; &lt;br/&gt; Оріґіналне турецькє виголошіня фамілії&amp;nbsp;— '''[е́рдован]''', або '''[е́рдоан]'''. &lt;br/&gt; {{Audio-IPA|ɾeˈdʒep tajˈjip ˈæɾdo(ɰ)an|Recep Tayyip Erdogan, Turkish pronunciation.ogg}}}}, [[МФА]]:{{IPA|[ɾeˈdʒep tajˈjip ˈæɾdo(ɰ)an]}}; [[26. фебруар]]а [[1954]], [[Істанбул]], [[Турція]])&amp;nbsp;— турицькый державный дїятиль, [[Политик|політік]]. [[Презідент]] Турції із [[28. авґуст|28. авґуста]] [[2014]] года.

[[Премєр-міністер|Премєр-мініштр]] Турції (2003—2014). Лідер турицької головної Партії справедливости тай розвоя. У [[1994]]–[[1998]] роках быв [[мер]]ом [[Істанбул|Істанбула]]. 2018 года іщи раз быв выбраный Презідентом на достроковых выборах в Турції. Почесный дохтор [[Московськый державный інстетут миженародных удношінь|МДІМУ]].

== Біоґрафія ==
Уродився в стамбулському районї Бейоглу [[26. фебруар|26 фебруара]] [[1954]] года. Його файта была із Різе, вароша на сїверному выходї Турції. Агмет Ердоган (Ahmet Erdogan), Утиць Реджепа, робив у береговому сокочїню. Реджеп быв го сыном уд другої жоны Тензіле (Tenzile).

У [[1965]] годови кончив зачинавчу ошколу Піяле Паша (Piyale Pasa), а в [[1973]] роцї релігійный ліцей імама Хатіпа (Imam Hatip Lisesi) в Стамбуліови покулько діплома реліґійного ліцея было недоста для вступа до бульшости універзій, Ердоган тоже здав додаткові іспиты у ліцейови Ейюп (Eyup Lisesi). Уже у годы ошколы Ердоган рузнився свойов реліґійностьов і дажей мав кличку Ходжа. В тот же час позад бідности файты Ердоганови мусай было торговати на вулици. Із [[1969]] года вдовж довгого часа Ердоган тоже актівно занимався фотболом у рокаши із рядом молодняцькых команд, причюм так убы утиць не знав, котрому ся не любило таке [[гобі]].

=== Зачинаня політічної дїятильности ===
Выще ошколованя дустав на факултетови економікы і комерційных наук Універзії Мармара, якый кончив у [[1981]] годови. Щи в універзії Ердоган став актівістом «Націоналної турецької студентської асоціації» (Milli Türk Talebe Birlik).

У [[1976]] годови (за инакыми відомостями&amp;nbsp;— в [[1975]] годови) ун став у чоло молодняцького осередок проісламістської Партії націоналної спасы Milli Selamet Partisi в станбулському районі Бейоглу, а потум того же года й молодняцьке уддїлїня партії у Стамбулови. На сих посадах Ердоган мався онь д вуйськовому перевороту [[12. септембер|12 септембра]] [[1980]] года, по котрому дїятильность всьых політічных партій, што еґзістовали в тот час, была внеслобуджена. Ід [[1980]] годови Ердоган тоже робиву станбулськых транспортных орґанізаціях, айбо по путча ун збывся роботы. Дале через пару году Ердоган робив менеджером у пріватному секторови і занимався бізнесом, в [[1982]] годови служив в армії.

У [[1983]] годови была закладена «Партія благобыта» Refah Partisi, што сповідала зрїня, похожі із «Партіёв націоналної спасы», і Ердоган вернувся у політіку.

У [[1984]] годови ун став головов уддїлїня партії в Бейоглу, а вже у [[1985]] годови быв призначиный головов стамбулського уддїлїня і в тому же годови (за инакыми даными&amp;nbsp;— слїдующого года) став частьов выщого проводного рады партії. стоячи на чолови партійної орґанізації у Станбулови, Ердоган актівно прилучав до дїятильности партії простых обыватилю Станбула. Айбо, ун ниудало выступив на парламентськых выборах в [[1986]] годови тай на місных выборах у Бейоглу в [[1989]] годови.

У [[1991]] годови на парламентськых выборах Ердоган выступив у разы лїпше, чим уперве, айбо депутатом парламента єднако ни став.

=== Мер Станбула ===
У мартови [[1994]] года в Турції пройшли міснї выборы, у выслїдкови якых Ердоган быв выбраный мером Станбула. Находячися на сюй посадї, Ердоган добився значных успіху в озелиньованьови вароша, вырїшіньови многых проблем, ізкапчаных із вывозом нехари тай забезпечїньови водов, ай тоже даякых соціалных звідань, і получив грубу популарность. При сему ун подовжовав пуддержовати політіку ісламізма лідера Партії благобыта Неджметіна Ербакана (котрый із [[1996]] по [[1997]] гуд став на чоло турицького уряда) тай приспівало даякі мусулманські ідеї у своюй політіци, наприклад, ограничїня уживаня алкоголных напою у Станбулови.

У [[1997]] годови уряд Ербакана быв вымушеный пуйти у демісію, і скоро Партія благобыта была унислобуджена.

У [[1998]] годови Ердоган быв засуженый за публічне декламованя вірша, што розпалят реліґійну ворожду, на мітінґови в децемброви [[1997]] года у провінції Сіїрт і мусай му было пуйти із посады мера Істамбула. Суд засудив Ердогана д дисятомісячного запертя, айбо фактічно ун провюг у запертї лем чотыри місяцї із марта по юль [[1999]] года, і быв увольненый достроково.

Взамін унислобуженої Партії благобыта в [[1999]] годови была зотворена [[Партія чесноти|«Партія честоты»]] (Fazilet Partisi), у якуй Ердоган став на чоло реформістського крыла.

У юлї [[2001]] года была унислобужена і «Партія честоты», по чому в авґустї того же года Ердоган выступив гий єден із засновнику «Партії справедливости і розвоя» Adalet ve Kalkinma Partisi тай быв выбраный ї головов. У новемброви [[2002]] года «Партія справедливости і розвоя» на выборах одержала в парламентови грубу булшость міст, што позволило юй зотворити єднопартійный уряд. Партія Ердогана стала первов за 16 году партіёв, што дустала можность проводити законнї реформы незалежно уд инакых політічных партій.

== Пудміткы ==
&lt;references group=&quot;lower-alpha&quot; responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Notelist}}

== Удкликаня ==
&lt;references responsive=&quot;0&quot;&gt;&lt;/references&gt;
{{Reflist|2}}

* [http://lenta.ru/lib/14176388/ Реджеп Тайїп Ердоган в Лентапедії] {{Ref-ru}}
[[Катеґорія:Турція]]
[[Катеґорія:Презіденты Турції]]</text>
      <sha1>fbcwb530sdfclvw0a4krmn4gh0sxxok</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Муль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23039</id>
    <revision>
      <id>158491</id>
      <parentid>156791</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T18:01:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>ґраматічні правкы</comment>
      <origin>158491</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8192" sha1="regp4ezulc1fv0l2wwyc9e9qc4crsx7" xml:space="preserve">[[Файл:LeopardMothBlueSpots.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LeopardMothBlueSpots.jpg|міні|'''{{Lang|lat|Hypercompe scribonia}}''']]
'''Муль''' (даколи '''липарь''')&lt;ref&gt;{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=490}}&lt;/ref&gt; —Сполочне іменованя дїля удносно малинькых оваду із вида лускокрылых (Метелику, Lepidoptera), ведущых побулшости нучный і пудвечурьньый жывотошор. Роздїлїня вида лускокрылых на денных метелику тай нучных метелику доста розусяжене, айбо ни є научно арґуметоване&lt;ref&gt;''[[Каабак, Леонид Владимирович|Каабак Л. В.]], [[Сочивко, Андрей Владимирович|Сочивко А. В.]]'' Бабочки мира. — {{М.}}: Аванта+, 2003. — ISBN 5-94623-008-5.&lt;/ref&gt;

Слово «муль» выходит уд праслов. &lt;span class=&quot;Unicode&quot;&gt;&lt;span lang=&quot;slav&quot;&gt;*molь&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;, котре, по єднуй вирзії, є выхудным уд ''*melti'' («молоти», и тогды етімолоґічне значіня слова — «друблячый (тоты ко казят) овад»), ай по инакуй — скапчано із дв.-ґрец. &lt;span lang=&quot;grc&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: palatino linotype, new athena unicode, athena, gentium, code2000, serif; font-size: 105%;&quot;&gt;μῆλον&lt;/span&gt;&lt;/span&gt; («мала худоба»), ірьл. &lt;span lang=&quot;ga&quot; style=&quot;font-style:italic;&quot;&gt;míl&lt;/span&gt; («звірь» — із етімолоґічным значіньом «малый звірь».&lt;ref&gt;Этимологический словарь славянских языков. т. 19 — М.: Наука. 1992. с. 203—205&lt;/ref&gt;

У [[Анґліцькый язык|анґліцькому языкови]] повного аналоґа русинського слова «муль» ни є. Словом {{Lang-en|moth}} у анґлоязычных крайинах обозначавут всьых «нучных метелику». &lt;ref&gt;Hangay G., Gruner S. V., Howard F. W., Capinera J. L., Gerberg, E. J., et al. (2008). Moths (Lepidoptera: Heterocera). Encyclopedia of Entomology, 2491—2494. doi:10.1007/978-1-4020-6359-6_4705&lt;/ref&gt;

Ґрупа включат у ся булше чим 15 тисяч виду. Представникы избератильної ґрупы характерізувутся малинькыми і дуже малинькыми розмірами. Розмах крыла 3—20 мм, май рїдко ід 40 мм (Cosmopterigidae і Coleophoridae) і выйимково рїдко ід 60 мм (''[[Scardia]]'' — руд файты грибных молю). Голова шырока із стырчащыма волосками. Крыла узкі, часто із удовженов стряпков. Представникы ізбератильної ґрупы сут рузнї по будові тїла і жылковатости крыл. Май прімітівными сут первиннї зубатї молї (файта Micropterigidae) ймавучі єднаке будованя перидньых і задньых крыл і грызущый ротовый апарат дїля їдїня пиля. Всї сеґменты тїла їх гуселниць ймавут кунцї.

Муль розусяжена домак усяды, ряд виду (платяна муль) сут сінантропами. Гуселницї рузных файт молї удкрыто жывлятся на розтинах, прокладавут ходы вудну листя — «мінувут» листя (молї-малюткы, Nepticulidae), розвоювутся у твирьдых гливах тай роговых субстратах (зуправднї молї), їдят ростиннї авадь худобиннї зостаткы, [[Грибы|грибами]] і лишайниками. Грибоїднї гуселници свойствиннї для файты зупрадных молю і, в особности, для рода ''Tinea''. Інтересный факт, што гуселницї амбарної молї можут розвойоватися на отровнуй спорыни&lt;ref name=&quot;Герасимов&quot;&gt;{{Книга| |автор=Герасимов А. М. |год=1952 |том=1 }}&lt;/ref&gt;. Ряд виду сут кератофаґами і жывлятся штофами звіриного похожіня: шкуров, волосьом, вовнов, роговыми штофами. У приклад сут представникы файты зуправдных молю: платяна муль (''Tineola biselliella''), коврова муль (''Trichophaga tapetiella''), шубна муль (''Tinea pellionella''), сирстяна муль (''Tinea laevigella'') тай другі. Гуселницї молю рода ''Ceratophaga'' жывут у рогах живых і мертвых афріканськых антілоп тай буйволу, жывлячися кератіном&lt;ref&gt;{{Книга |автор=Балашов Ю. С. |год=2009 }}&lt;/ref&gt;. Ай гуселницї вида ''[[Ceratophaga vicinella]]'', жывучі в южнуй [[Флоріда|Флоріді]], жывлятся панцирями мертвых черепах ґофер-полїфем.

Дакоторї молї сут ґаздувськыми шкудниками (хлопкова муль, капустяна муль, [[Ржаная моль|ржана муль]]) плодовых дерев (яблыньова муль, ''Yponomeuta malinella''), зерновых запасу (зернова муль, амбарна муль) тай вовны (шубна муль, платяна муль, [[Мебельная моль|мебелна муль]]).&lt;ref&gt;Девяткин Л. А. Моли. Большая российская энциклопедия. 2004&lt;/ref&gt;

== Склад ==
У ґрупу включавут слїдувущі файты:

* [[Acrolepiidae]]
* [[Adelidae]]
* [[Agonoxenidae]]
* [[Autostichidae]]
* [[Batrachedridae]]
* [[Bedelliidae]]
* [[Blastobasidae]]
* [[Bucculatricidae]]
* [[Chimabachidae]]
* [[Choreutidae]]
* [[Coleophoridae]]
* [[Cosmopterigidae]]
* [[Douglasiidae]]
* [[Elachistidae]]
* [[Epermeniidae]]
* [[Eriocraniidae]]
* [[Gelechiidae]]
* [[Glyphipterigidae]]
* [[Gracillariidae]]
* [[Heliozelidae]]
* [[Hepialidae]]
* [[Incurvariidae]]
* [[Lyonetiidae]]
* [[Lypusidae]]
* [[Micropterigidae]]
* [[Momphidae]]
* [[Nepticulidae]]
* [[Oecophoridae]]
* [[Opostegidae]]
* [[Plutellidae]]
* [[Prodoxidae]]
* [[Roeslerstammiidae]]
* [[Schreckensteiniidae]]
* [[Scythrididae]]
* [[Stathmopodidae]]
* [[Tineidae]]
* [[Tischeriidae]]
* [[Yponomeutidae]]
* [[Ypsolophidae]]

* [[Acrolepiidae]]
* [[Adelidae]]
* [[Agonoxenidae]]
* [[Autostichidae]]
* [[Batrachedridae]]
* [[Bedelliidae]]
* [[Blastobasidae]]
* [[Bucculatricidae]]
* [[Chimabachidae]]
* [[Choreutidae]]
* [[Coleophoridae]]
* [[Cosmopterigidae]]
* [[Douglasiidae]]
* [[Elachistidae]]
* [[Epermeniidae]]
* [[Eriocraniidae]]
* [[Gelechiidae]]
* [[Glyphipterigidae]]
* [[Gracillariidae]]
* [[Heliozelidae]]
* [[Hepialidae]]
* [[Incurvariidae]]
* [[Lyonetiidae]]
* [[Lypusidae]]
* [[Micropterigidae]]
* [[Momphidae]]
* [[Nepticulidae]]
* [[Oecophoridae]]
* [[Opostegidae]]
* [[Plutellidae]]
* [[Prodoxidae]]
* [[Roeslerstammiidae]]
* [[Schreckensteiniidae]]
* [[Scythrididae]]
* [[Stathmopodidae]]
* [[Tineidae]]
* [[Tischeriidae]]
* [[Yponomeutidae]]
* [[Ypsolophidae]]
&lt;gallery&gt;
Файл:Yponomeuta_malinellus-Salzburg,_Stadt_Salzburg,_Thumegger_Bezirk-E-MK-Z40137a.jpg|''Yponomeuta malinellus''
Файл:Trichophaga.tapetzella.jpg|''[[Trichophaga tapetzella]]''
Файл:Tineola.bisselliella.mounted.jpg|''Tineola bisselliella''
Файл:Tinea.pellionella.mounted.jpg|''Tinea pellionella''
&lt;/gallery&gt;

== Пудміткы ==
{{Reflist}}</text>
      <sha1>regp4ezulc1fv0l2wwyc9e9qc4crsx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Рені</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23481</id>
    <revision>
      <id>158484</id>
      <parentid>158458</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T16:09:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158484</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16970" sha1="fnwac5a06kllnfqm9uv7yraa0eui8f2" xml:space="preserve">'''Рені́''' ([[Російскый язык|рус]]. Рени) ([[Україньскый язык|укр]]. Рені) ([[Румуньскый язык|рум]]. Reni) ([[Булгарьскый язык|болг]]. Рени) ([[Молдавскый язык|молд]]. Рени) — [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені—[[Джурджулешті]].

{{Місто}}{{Статья в роботѣ|Rue323}}

== Ґеоґрафія ==
Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&amp;nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&amp;nbsp;км и проходить автопутём E87.

=== Клімат ===
Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

== Історія ==

=== Стародавня історія ===
Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.

Про історію назви міста Рені немає єдиної думки серед істориків і краєзнавців. Велика частина з них є прибічником [[Славяньскы языкы|слов'янського]] походження топоніма Рені. Інша сторона дотримується [[Латиньскый язык|латинського]] походження цього слова.

В даний час панує основна гіпотеза про походження назви міста&amp;nbsp;— слов'янська: рень&amp;nbsp;— пристань. Проте, є і інша версія&amp;nbsp;— романська. Історики вважають, що нинішня назва міста походить від романського слова arena (арена), яке згодом генуезько-[[Венецка република|венеційські]] купці перетворили в Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто&amp;nbsp;— порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії&amp;nbsp;— провінції Нижня Мезія. Гето-даки, що проживали тут, за цей час забули свою рідну мову (племені Децебала), і асимілювали латинську. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що латиною та італійською означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даків&amp;nbsp;— Тамасидава. З'ясувати переклад цього слова важко, адже мова гетто-даків давно забута, не мала писемності і вважається мертвою. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище». Спростуванням цієї версії є два незалежні один від одного записи &quot;Tamarovo, Erien oder Ren&quot; та &quot;TAMASIDAVA&quot; у періодичному виданні &quot;Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon&quot; за 1744р., а також положення позначення &quot;Tamasidava&quot; на мапі &quot;Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio&quot; за 1595р., яке не відповідає положенню м.Рені на сучасній мапі.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті минулих літ». В той же час між [[Южный Буг|Південним Бугом]] і [[Дунай|Дунаєм]] жили слов'янські племена&amp;nbsp;— [[Тыверці|тіверці]] та уличі.

Після розпаду [[Римска империя|Римської імперії]] місто увійшло до складу [[Візантьска ріша|Візантії]].

=== Середні віки (IV—XII) ===
Східні [[Славяне|слов'яни]] стали селитися на березі [[Дунай|Дунаю]] на початку [[IV. стороча|IV століття]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII століттях]] Рені входив до складу [[Кієвска Русь|Київської Русі]], а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська [[Золота Орда]].

=== Османська імперія (1621—1821) ===
[[Місто]] було завойоване [[Османьска імперія|османами]], які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл міської громади.

=== Молдовське Князівство (1821—1862) ===
У цей період Рені належало [[Молдавськоє княжество|Молдовському князівству]].

=== Румунія (1862—1877) ===
З приєднанням Молдовського князівства до [[Румуньско|Румунії]] місто стало частиною румунської держави.

=== Російська імперія (1877—1917) ===
У цей період Рені входило до складу [[Російска імперія|Російської імперії]] (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після знищення на початку [[XIX. стороча|XIX століття]] Запорізької Січі. [[1915]] року Рені відвідав цар [[Николай II. (Росія)|Микола II]].

=== Румунія (1918—1940) ===
[[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені міжвоєнного періоду]]
З розпадом Російської імперії разом зі всією Бессарабією Рені перейшло під румунську юрисдикцію. З 1925 до 1938 року місто входило в Ізмаїльський жудець, а в 1938—1940 роках перебувало в складі цинуту Дунеря. [[1937]] року населення Рені становило 12,761 осіб. [[1932]] року був затверджений румунський герб міста.

=== Українська РСР (1940—1991) ===
Рені увійшло до складу [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Радянського Союзу]]. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}&lt;/ref&gt;.

=== Украйина (из 1991) ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році було капітально відремонтовано дорогу Одеса-Рені
Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морський порт. Центральний вхід
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові крани
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові крани
Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портові ємності
&lt;/gallery&gt;У березні [[2000]] року Верховна Рада України прийняла Закон «Про спеціальну економічну зону „Рені“».

=== Знамі Родаци ===

* Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&amp;nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Капланський Рудольф Ілліч&amp;nbsp;— український та молдовський естрадний співак й скрипаль, соліст джаз-оркестру «Букурія».
* Йосл Лернер&amp;nbsp;— єврейський поет (їдиш).
* Доватур Аристид Іванович&amp;nbsp;— радянський історик, антикознавець.
* Огородніков Віталій Антонович&amp;nbsp;— український [[Ученый|науковець]], [[Вынаходник|винахідник]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор Донбаської машинобудівної академії, судовий експерт зі спеціальності «обставини ДТП».
* Полтавський Сергій Єфремович&amp;nbsp;— громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР. Кавалер ордена Леніна.
* Топала Станіслав Костянтинович (2003—2022)&amp;nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Збройних Сил України]], учасник [[Російско-україньска война|російсько-української війни]], що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
* Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&amp;nbsp;— угорський історик.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:
{| class=&quot;standard&quot;
!Народ
![[Процент]]
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |32,24%
|-
|[[молдаване]]
| align=&quot;right&quot; |29,51%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |26,92%
|-
|[[болгары]]
| align=&quot;right&quot; |4,87%
|-
|[[ґаґаузы]]
| align=&quot;right&quot; |3,55%
|-
|[[білорусы]]
| align=&quot;right&quot; |0,72%
|-
|[[армяне]]
| align=&quot;right&quot; |0,15%
|-
|[[Поляци|полякы]]
| align=&quot;right&quot; |0,14%
|-
|[[Ґрузіны|ґрузины]]
| align=&quot;right&quot; |0,13%
|-
|[[Евреи|жиды]]
| align=&quot;right&quot; |0,12%
|-
|инні/не указали
| align=&quot;right&quot; |1,65%
|}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор
Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены
Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы
Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр
Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція
Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов
Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore
Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок
Файл:Reni_місто_11_хата.jpg
Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей
Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* 1792 Рені&amp;nbsp;— астероід, названый у честь вароша.

== Удкликованя ==

* [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&amp;rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень&lt;span&gt;, №&lt;/span&gt;&amp;nbsp;&lt;span&gt;44 (157) 29.10-4.11.2010. &lt;/span&gt;&lt;span&gt;С. 78-80.&lt;/span&gt;
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&amp;nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&amp;nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&amp;nbsp;— 911 с.)
* [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities &amp; towns of Ukraine]
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины]

[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты Абхазії]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>fnwac5a06kllnfqm9uv7yraa0eui8f2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158485</id>
      <parentid>158484</parentid>
      <timestamp>2025-06-19T16:16:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158485</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17525" sha1="f92hztwnja2pzw703b3iujavcyph9uk" xml:space="preserve">'''Рені́''' ([[Російскый язык|рус]]. Рени) ([[Україньскый язык|укр]]. Рені) ([[Румуньскый язык|рум]]. Reni) ([[Булгарьскый язык|болг]]. Рени) ([[Молдавскый язык|молд]]. Рени) — [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені—[[Джурджулешті]].

{{Місто}}{{Статья в роботѣ|Rue323}}

== Ґеоґрафія ==
Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&amp;nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&amp;nbsp;км и проходить автопутём E87.

=== Клімат ===
Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

== Історія ==

=== Стародавня історія ===
Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.

Про історію назви міста Рені немає єдиної думки серед істориків і краєзнавців. Велика частина з них є прибічником [[Славяньскы языкы|слов'янського]] походження топоніма Рені. Інша сторона дотримується [[Латиньскый язык|латинського]] походження цього слова.

В даний час панує основна гіпотеза про походження назви міста&amp;nbsp;— слов'янська: рень&amp;nbsp;— пристань. Проте, є і інша версія&amp;nbsp;— романська. Історики вважають, що нинішня назва міста походить від романського слова arena (арена), яке згодом генуезько-[[Венецка република|венеційські]] купці перетворили в Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто&amp;nbsp;— порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії&amp;nbsp;— провінції Нижня Мезія. Гето-даки, що проживали тут, за цей час забули свою рідну мову (племені Децебала), і асимілювали латинську. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що латиною та італійською означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даків&amp;nbsp;— Тамасидава. З'ясувати переклад цього слова важко, адже мова гетто-даків давно забута, не мала писемності і вважається мертвою. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище». Спростуванням цієї версії є два незалежні один від одного записи &quot;Tamarovo, Erien oder Ren&quot; та &quot;TAMASIDAVA&quot; у періодичному виданні &quot;Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon&quot; за 1744р., а також положення позначення &quot;Tamasidava&quot; на мапі &quot;Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio&quot; за 1595р., яке не відповідає положенню м.Рені на сучасній мапі.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті минулих літ». В той же час між [[Южный Буг|Південним Бугом]] і [[Дунай|Дунаєм]] жили слов'янські племена&amp;nbsp;— [[Тыверці|тіверці]] та уличі.

Після розпаду [[Римска империя|Римської імперії]] місто увійшло до складу [[Візантьска ріша|Візантії]].

=== Середні віки (IV—XII) ===
Східні [[Славяне|слов'яни]] стали селитися на березі [[Дунай|Дунаю]] на початку [[IV. стороча|IV століття]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII століттях]] Рені входив до складу [[Кієвска Русь|Київської Русі]], а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська [[Золота Орда]].

=== Османська імперія (1621—1821) ===
[[Місто]] було завойоване [[Османьска імперія|османами]], які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл міської громади.

=== Молдовське Князівство (1821—1862) ===
У цей період Рені належало [[Молдавськоє княжество|Молдовському князівству]].

=== Румунія (1862—1877) ===
З приєднанням Молдовського князівства до [[Румуньско|Румунії]] місто стало частиною румунської держави.

=== Російська імперія (1877—1917) ===
У цей період Рені входило до складу [[Російска імперія|Російської імперії]] (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після знищення на початку [[XIX. стороча|XIX століття]] Запорізької Січі. [[1915]] року Рені відвідав цар [[Николай II. (Росія)|Микола II]].

=== Румунія (1918—1940) ===
[[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені мижевоєнного періода]]
Из розпадом [[Російска імперія|Російськой имперії]] въедно из всьыв [[Бесарабія|Бесарабіёв]] Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у [[Измаїльськый жудец]], а у 1938—1940 роках было у составови  цинута Дунеря. [[1937]] року населення Рені становило 12,761 осіб. [[1932]] року быв затверджений румунський герб міста.&lt;ref&gt;https://www.google./amp/s/intent.press/amp/1/reni-7-cikavih-faktiv-pro-misto/&lt;/ref&gt;

=== Украйиньска ССР (1940—1991) ===
Рені увійшло до складу [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Радянського Союзу]]. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.&lt;ref&gt;[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst http://resource.history.org./cgi-bin/eiu/history.?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst]&lt;/ref&gt;

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}&lt;/ref&gt;.

=== Украйина (из 1991) ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році було капітально відремонтовано дорогу Одеса-Рені
Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морський порт. Центральний вхід
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові крани
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові крани
Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портові ємності
&lt;/gallery&gt;У березні [[2000]] року Верховна Рада України прийняла Закон «Про спеціальну економічну зону „Рені“».

=== Знамі Родаци ===

* Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&amp;nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Капланський Рудольф Ілліч&amp;nbsp;— український та молдовський естрадний співак й скрипаль, соліст джаз-оркестру «Букурія».
* Йосл Лернер&amp;nbsp;— єврейський поет (їдиш).
* Доватур Аристид Іванович&amp;nbsp;— радянський історик, антикознавець.
* Огородніков Віталій Антонович&amp;nbsp;— український [[Ученый|науковець]], [[Вынаходник|винахідник]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор Донбаської машинобудівної академії, судовий експерт зі спеціальності «обставини ДТП».
* Полтавський Сергій Єфремович&amp;nbsp;— громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР. Кавалер ордена Леніна.
* Топала Станіслав Костянтинович (2003—2022)&amp;nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Збройних Сил України]], учасник [[Російско-україньска война|російсько-української війни]], що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
* Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&amp;nbsp;— угорський історик.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:
{| class=&quot;standard&quot;
!Народ
![[Процент]]
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |32,24%
|-
|[[молдаване]]
| align=&quot;right&quot; |29,51%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |26,92%
|-
|[[болгары]]
| align=&quot;right&quot; |4,87%
|-
|[[ґаґаузы]]
| align=&quot;right&quot; |3,55%
|-
|[[білорусы]]
| align=&quot;right&quot; |0,72%
|-
|[[армяне]]
| align=&quot;right&quot; |0,15%
|-
|[[Поляци|полякы]]
| align=&quot;right&quot; |0,14%
|-
|[[Ґрузіны|ґрузины]]
| align=&quot;right&quot; |0,13%
|-
|[[Евреи|жиды]]
| align=&quot;right&quot; |0,12%
|-
|инні/не указали
| align=&quot;right&quot; |1,65%
|}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор
Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены
Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы
Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр
Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція
Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов
Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore
Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок
Файл:Reni_місто_11_хата.jpg
Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей
Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* 1792 Рені&amp;nbsp;— астероід, названый у честь вароша.

== Удкликованя ==

* [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&amp;rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень&lt;span&gt;, №&lt;/span&gt;&amp;nbsp;&lt;span&gt;44 (157) 29.10-4.11.2010. &lt;/span&gt;&lt;span&gt;С. 78-80.&lt;/span&gt;
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&amp;nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&amp;nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&amp;nbsp;— 911 с.)
* [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities &amp; towns of Ukraine]
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины]

[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты Абхазії]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>f92hztwnja2pzw703b3iujavcyph9uk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158514</id>
      <parentid>158485</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:34:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158514</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17517" sha1="fg8my8qazppmq9mx48o0ga472pvlwfa" xml:space="preserve">'''Рені́''' ([[Російскый язык|рус]]. Рени) ([[Україньскый язык|укр]]. Рені) ([[Румуньскый язык|рум]]. Reni) ([[Булгарьскый язык|болг]]. Рени) ([[Молдавскый язык|молд]]. Рени) — [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені—[[Джурджулешті]].

{{Місто}}{{Статья в роботѣ|Rue323}}

== Ґеоґрафія ==
Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&amp;nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&amp;nbsp;км и проходить автопутём E87.

=== Клімат ===
Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

== Історія ==

=== Стародавня історія ===
Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.

За історію назвы вароша Рені ниє єдиной думкы сереґ історикӯв и краёзнавцю̄в. Велика часть из них є сторонниками [[Славяньскы языкы|славяньского]] происхождіня топоніма Рені. Друга сторона додержує ся [[Латиньскый язык|латыньского]] происхождіня сёго слова.

У даный час панує основна гіпотеза про походження назви міста&amp;nbsp;— слов'янська: рень&amp;nbsp;— пристань. Проте, є і інша версія&amp;nbsp;— романська. Історики вважають, що нинішня назва міста походить від романського слова arena (арена), яке згодом генуезько-[[Венецка република|венеційські]] купці перетворили в Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто&amp;nbsp;— порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії&amp;nbsp;— провінції Нижня Мезія. Гето-даки, що проживали тут, за цей час забули свою рідну мову (племені Децебала), і асимілювали латинську. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що латиною та італійською означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даків&amp;nbsp;— Тамасидава. З'ясувати переклад цього слова важко, адже мова гетто-даків давно забута, не мала писемності і вважається мертвою. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище». Спростуванням цієї версії є два незалежні один від одного записи &quot;Tamarovo, Erien oder Ren&quot; та &quot;TAMASIDAVA&quot; у періодичному виданні &quot;Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon&quot; за 1744р., а також положення позначення &quot;Tamasidava&quot; на мапі &quot;Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio&quot; за 1595р., яке не відповідає положенню м.Рені на сучасній мапі.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті минулих літ». В той же час між [[Южный Буг|Південним Бугом]] і [[Дунай|Дунаєм]] жили слов'янські племена&amp;nbsp;— [[Тыверці|тіверці]] та уличі.

Після розпаду [[Римска империя|Римської імперії]] місто увійшло до складу [[Візантьска ріша|Візантії]].

=== Середні віки (IV—XII) ===
Східні [[Славяне|слов'яни]] стали селитися на березі [[Дунай|Дунаю]] на початку [[IV. стороча|IV століття]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII століттях]] Рені входив до складу [[Кієвска Русь|Київської Русі]], а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська [[Золота Орда]].

=== Османська імперія (1621—1821) ===
[[Місто]] було завойоване [[Османьска імперія|османами]], які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл міської громади.

=== Молдовське Князівство (1821—1862) ===
У цей період Рені належало [[Молдавськоє княжество|Молдовському князівству]].

=== Румунія (1862—1877) ===
З приєднанням Молдовського князівства до [[Румуньско|Румунії]] місто стало частиною румунської держави.

=== Російська імперія (1877—1917) ===
У цей період Рені входило до складу [[Російска імперія|Російської імперії]] (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після знищення на початку [[XIX. стороча|XIX століття]] Запорізької Січі. [[1915]] року Рені відвідав цар [[Николай II. (Росія)|Микола II]].

=== Румунія (1918—1940) ===
[[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені мижевоєнного періода]]
Из розпадом [[Російска імперія|Російськой имперії]] въедно из всьыв [[Бесарабія|Бесарабіёв]] Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у [[Измаїльськый жудец]], а у 1938—1940 роках было у составови  цинута Дунеря. [[1937]] року населення Рені становило 12,761 осіб. [[1932]] року быв затверджений румунський герб міста.&lt;ref&gt;https://www.google./amp/s/intent.press/amp/1/reni-7-cikavih-faktiv-pro-misto/&lt;/ref&gt;

=== Украйиньска ССР (1940—1991) ===
Рені увійшло до складу [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Радянського Союзу]]. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.&lt;ref&gt;[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst http://resource.history.org./cgi-bin/eiu/history.?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst]&lt;/ref&gt;

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}&lt;/ref&gt;.

=== Украйина (из 1991) ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році было капітално поремонтовано дорогу Одеса-Рені
Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морськый порт. Централный вход
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові краны
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові краны
Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портові ємности
&lt;/gallery&gt;У марцови [[2000]] року Верховна Рада Украйины приняла Закон «За спеціалну економічну зону „Рені“».

=== Знамі Родаци ===

* Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&amp;nbsp;— старшый сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Капланський Рудольф Ілліч&amp;nbsp;— український та молдовський естрадний співак й скрипаль, соліст джаз-оркестру «Букурія».
* Йосл Лернер&amp;nbsp;— єврейський поет (їдиш).
* Доватур Аристид Іванович&amp;nbsp;— радянський історик, антикознавець.
* Огородніков Віталій Антонович&amp;nbsp;— український [[Ученый|науковець]], [[Вынаходник|винахідник]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор Донбаської машинобудівної академії, судовий експерт зі спеціальності «обставини ДТП».
* Полтавський Сергій Єфремович&amp;nbsp;— громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР. Кавалер ордена Леніна.
* Топала Станіслав Костянтинович (2003—2022)&amp;nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Збройних Сил України]], учасник [[Російско-україньска война|російсько-української війни]], що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
* Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&amp;nbsp;— угорський історик.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:
{| class=&quot;standard&quot;
!Народ
![[Процент]]
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |32,24%
|-
|[[молдаване]]
| align=&quot;right&quot; |29,51%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |26,92%
|-
|[[болгары]]
| align=&quot;right&quot; |4,87%
|-
|[[ґаґаузы]]
| align=&quot;right&quot; |3,55%
|-
|[[білорусы]]
| align=&quot;right&quot; |0,72%
|-
|[[армяне]]
| align=&quot;right&quot; |0,15%
|-
|[[Поляци|полякы]]
| align=&quot;right&quot; |0,14%
|-
|[[Ґрузіны|ґрузины]]
| align=&quot;right&quot; |0,13%
|-
|[[Евреи|жиды]]
| align=&quot;right&quot; |0,12%
|-
|инні/не указали
| align=&quot;right&quot; |1,65%
|}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор
Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены
Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы
Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр
Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція
Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов
Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore
Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок
Файл:Reni_місто_11_хата.jpg
Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей
Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* 1792 Рені&amp;nbsp;— астероід, названый у честь вароша.

== Удкликованя ==

* [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&amp;rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень&lt;span&gt;, №&lt;/span&gt;&amp;nbsp;&lt;span&gt;44 (157) 29.10-4.11.2010. &lt;/span&gt;&lt;span&gt;С. 78-80.&lt;/span&gt;
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&amp;nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&amp;nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&amp;nbsp;— 911 с.)
* [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities &amp; towns of Ukraine]
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины]

[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты Абхазії]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>fg8my8qazppmq9mx48o0ga472pvlwfa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158515</id>
      <parentid>158514</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:38:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158515</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17712" sha1="200shmmvenu45uq2c1yp7h71yga263r" xml:space="preserve">'''Рені́''' ([[Російскый язык|рус]]. Рени) ([[Україньскый язык|укр]]. Рені) ([[Румуньскый язык|рум]]. Reni) ([[Булгарьскый язык|болг]]. Рени) ([[Молдавскый язык|молд]]. Рени) — [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені—[[Джурджулешті]].

{{Місто}}{{Статья в роботѣ|Rue323}}

== Ґеоґрафія ==
Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&amp;nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&amp;nbsp;км и проходить автопутём E87.

=== Клімат ===
Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

== Історія ==

=== Стародавня історія ===
Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.

За історію назвы вароша Рені ниє єдиной думкы сереґ історикӯв и краёзнавцю̄в. Велика часть из них є сторонниками [[Славяньскы языкы|славяньского]] происхождіня топоніма Рені. Друга сторона додержує ся [[Латиньскый язык|латыньского]] происхождіня сёго слова.

У даный час панує основна гіпотеза про походження назви міста&amp;nbsp;— слов'янська: рень&amp;nbsp;— пристань. Проте, є і інша версія&amp;nbsp;— романська. Історики вважають, що нинішня назва міста походить від романського слова arena (арена), яке згодом генуезько-[[Венецка република|венеційські]] купці перетворили в Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто&amp;nbsp;— порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії&amp;nbsp;— провінції Нижня Мезія. Гето-даки, що проживали тут, за цей час забули свою рідну мову (племені Децебала), і асимілювали латинську. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що латиною та італійською означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даків&amp;nbsp;— Тамасидава. З'ясувати переклад цього слова важко, адже мова гетто-даків давно забута, не мала писемності і вважається мертвою. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище». Спростуванням цієї версії є два незалежні один від одного записи &quot;Tamarovo, Erien oder Ren&quot; та &quot;TAMASIDAVA&quot; у періодичному виданні &quot;Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon&quot; за 1744р., а також положення позначення &quot;Tamasidava&quot; на мапі &quot;Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio&quot; за 1595р., яке не відповідає положенню м.Рені на сучасній мапі.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті минулих літ». В той же час між [[Южный Буг|Південним Бугом]] і [[Дунай|Дунаєм]] жили слов'янські племена&amp;nbsp;— [[Тыверці|тіверці]] та уличі.

Після розпаду [[Римска империя|Римської імперії]] місто увійшло до складу [[Візантьска ріша|Візантії]].

=== Середні віки (IV—XII) ===
Східні [[Славяне|слов'яни]] стали селитися на березі [[Дунай|Дунаю]] на початку [[IV. стороча|IV століття]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII століттях]] Рені входив до складу [[Кієвска Русь|Київської Русі]], а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська [[Золота Орда]].

=== Османська імперія (1621—1821) ===
[[Місто]] було завойоване [[Османьска імперія|османами]], які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл міської громади.

=== Молдовське Князівство (1821—1862) ===
У цей період Рені належало [[Молдавськоє княжество|Молдовському князівству]].

=== Румунія (1862—1877) ===
З приєднанням Молдовського князівства до [[Румуньско|Румунії]] місто стало частиною румунської держави.

=== Російська імперія (1877—1917) ===
У цей період Рені входило до складу [[Російска імперія|Російської імперії]] (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після знищення на початку [[XIX. стороча|XIX століття]] Запорізької Січі. [[1915]] року Рені відвідав цар [[Николай II. (Росія)|Микола II]].

=== Румунія (1918—1940) ===
[[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені мижевоєнного періода]]
Из розпадом [[Російска імперія|Російськой имперії]] въедно из всьыв [[Бесарабія|Бесарабіёв]] Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у [[Измаїльськый жудец]], а у 1938—1940 роках было у составови  цинута Дунеря. [[1937]] року населення Рені становило 12,761 осіб. [[1932]] року быв затверджений румунський герб міста.&lt;ref&gt;https://www.google./amp/s/intent.press/amp/1/reni-7-cikavih-faktiv-pro-misto/&lt;/ref&gt;

=== Украйиньска ССР (1940—1991) ===
Рені увійшло до складу [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Радянського Союзу]]. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.&lt;ref&gt;[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst http://resource.history.org./cgi-bin/eiu/history.?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst]&lt;/ref&gt;

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}&lt;/ref&gt;.

=== Украйина (из 1991) ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році было капітално поремонтовано дорогу Одеса-Рені
Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морськый порт. Централный вход
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові краны
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові краны
Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портові ємности
&lt;/gallery&gt;У марцови [[2000]] року Верховна Рада Украйины приняла Закон «За спеціалну економічну зону „Рені“».

=== Знамі Родаци ===

* Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&amp;nbsp;— старшый сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Капланський Рудольф Ілліч&amp;nbsp;— український та молдовський естрадний співак й скрипаль, соліст джаз-оркестру «Букурія».
* Йосл Лернер&amp;nbsp;— єврейський поет (їдиш).
* Доватур Аристид Іванович&amp;nbsp;— радянський історик, антикознавець.
* Огородніков Віталій Антонович&amp;nbsp;— український [[Ученый|науковець]], [[Вынаходник|винахідник]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор Донбаської машинобудівної академії, судовий експерт зі спеціальності «обставини ДТП».
* Полтавський Сергій Єфремович&amp;nbsp;— громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР. Кавалер ордена Леніна.
* Топала Станіслав Костянтинович (2003—2022)&amp;nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Збройних Сил України]], учасник [[Російско-україньска война|російсько-української війни]], що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
* Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&amp;nbsp;— угорський історик.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:&lt;ref&gt;[https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities Даны за етнічный состав обывательства варошӯв Украйины подля области]&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
!Народ
![[Процент]]
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |32,24%
|-
|[[молдаване]]
| align=&quot;right&quot; |29,51%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |26,92%
|-
|[[болгары]]
| align=&quot;right&quot; |4,87%
|-
|[[ґаґаузы]]
| align=&quot;right&quot; |3,55%
|-
|[[білорусы]]
| align=&quot;right&quot; |0,72%
|-
|[[армяне]]
| align=&quot;right&quot; |0,15%
|-
|[[Поляци|полякы]]
| align=&quot;right&quot; |0,14%
|-
|[[Ґрузіны|ґрузины]]
| align=&quot;right&quot; |0,13%
|-
|[[Евреи|жиды]]
| align=&quot;right&quot; |0,12%
|-
|инні/не указали
| align=&quot;right&quot; |1,65%
|}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор
Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены
Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы
Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр
Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція
Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов
Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore
Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок
Файл:Reni_місто_11_хата.jpg
Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей
Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* 1792 Рені&amp;nbsp;— астероід, названый у честь вароша.

== Удкликованя ==

* [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&amp;rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень&lt;span&gt;, №&lt;/span&gt;&amp;nbsp;&lt;span&gt;44 (157) 29.10-4.11.2010. &lt;/span&gt;&lt;span&gt;С. 78-80.&lt;/span&gt;
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&amp;nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&amp;nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&amp;nbsp;— 911 с.)
* [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities &amp; towns of Ukraine]
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины]

[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты Абхазії]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>200shmmvenu45uq2c1yp7h71yga263r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158519</id>
      <parentid>158515</parentid>
      <timestamp>2025-06-20T11:46:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>158519</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17760" sha1="ntkte36wx72o4w5o6i1zoufp83n7tro" xml:space="preserve">'''Рені́''' ([[Російскый язык|рус]]. Рени) ([[Україньскый язык|укр]]. Рені) ([[Румуньскый язык|рум]]. Reni) ([[Булгарьскый язык|болг]]. Рени) ([[Молдавскый язык|молд]]. Рени) — [[Місто|варош]] у [[Измаїльскый район|Измаїльскому районови]], [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. У [[Місто|варошови]] є пункт контроля [[Україна|украйино]]-[[Молдавия|молдавськой]] граници Рені—[[Джурджулешті]].

{{Місто}}{{Статья в роботѣ|Rue323}}

== Ґеоґрафія ==
Рені є на лівому берегови [[Дунай|Дунаю]] у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд [[Одеса|областного центра]]. До [[Одеса|облцентра]] близко 310&amp;nbsp;км, а до [[Ізмаїл|райцентра]] 69&amp;nbsp;км и проходить автопутём E87.

=== Клімат ===
Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

== Історія ==

=== Стародавня історія ===
Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до [[IV. стороча до н. е.|четвертого стороча до нашой еры]]. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы [[Прут (ріка)|Прут]], основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період [[Старовіке Ґрецько|давнёгрецькой]] колонізації. У [[II. стороча до н. е.|другому сторочови нашой еры]] сюды прийшли [[Римска империя|римляне]]. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.

За історію назвы вароша Рені ниє єдиной думкы сереґ історикӯв и краёзнавцю̄в. Велика часть из них є сторонниками [[Славяньскы языкы|славяньского]] происхождіня топоніма Рені. Друга сторона додержує ся [[Латиньскый язык|латыньского]] происхождіня сёго слова.

У даный час є основна гіпотеза за происхождіня назвы вароша&amp;nbsp;— славяньска: рень&amp;nbsp;— пристань. Но, є и иншака верзія&amp;nbsp;— романьска. Історикы думавуть, што нынішня назва вароша иде уд романьского слова arena (арена), якоє пак [[Генуезька Републіка|генуезько]]-[[Венецка република|венецькі]] купці перечинили на свӯй лад у Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто&amp;nbsp;— порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії&amp;nbsp;— провінції Нижня Мезія. Гето-даки, що проживали тут, за цей час забули свою рідну мову (племені Децебала), і асимілювали латинську. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що латиною та італійською означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даків&amp;nbsp;— Тамасидава. З'ясувати переклад цього слова важко, адже мова гетто-даків давно забута, не мала писемності і вважається мертвою. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище». Спростуванням цієї версії є два незалежні один від одного записи &quot;Tamarovo, Erien oder Ren&quot; та &quot;TAMASIDAVA&quot; у періодичному виданні &quot;Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon&quot; за 1744р., а також положення позначення &quot;Tamasidava&quot; на мапі &quot;Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio&quot; за 1595р., яке не відповідає положенню м.Рені на сучасній мапі.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті минулих літ». В той же час між [[Южный Буг|Південним Бугом]] і [[Дунай|Дунаєм]] жили слов'янські племена&amp;nbsp;— [[Тыверці|тіверці]] та уличі.

Після розпаду [[Римска империя|Римської імперії]] місто увійшло до складу [[Візантьска ріша|Візантії]].

=== Серидні вікы (IV—XII) ===
Східні [[Славяне|слов'яни]] стали селитися на березі [[Дунай|Дунаю]] на початку [[IV. стороча|IV століття]]. У [[X. стороча|X]]—[[XII. стороча|XII століттях]] Рені входив до складу [[Кієвска Русь|Київської Русі]], а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська [[Золота Орда]].

=== Османьска имперія (1621—1821) ===
[[Місто]] було завойоване [[Османьска імперія|османами]], які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл міської громади.

=== Молдавськоє Княжество (1821—1862) ===
У сись період Рені быв у составови [[Молдавськоє княжество|Молдовського княжества]].

=== Румыния (1862—1877) ===
З приєднанням Молдовського князівства до [[Румуньско|Румунії]] місто стало частиною румунської державы.

=== Російська імперія (1877—1917) ===
У цей період Рені входило до складу [[Російска імперія|Російської імперії]] (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після знищення на початку [[XIX. стороча|XIX століття]] Запорізької Січі. [[1915]] року Рені відвідав цар [[Николай II. (Росія)|Микола II]].

=== Румунія (1918—1940) ===
[[Файл:Interbelic_Reni_CoA.png|міні|Герб Рені мижевоєнного періода]]
Из розпадом [[Російска імперія|Російськой имперії]] въедно из всьыв [[Бесарабія|Бесарабіёв]] Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у [[Измаїльськый жудец]], а у 1938—1940 роках было у составови  цинута Дунеря. [[1937]] року населення Рені становило 12,761 осіб. [[1932]] року быв затверджений румунський герб міста.&lt;ref&gt;https://www.google./amp/s/intent.press/amp/1/reni-7-cikavih-faktiv-pro-misto/&lt;/ref&gt;

=== Украйиньска ССР (1940—1991) ===
Рені увійшло до складу [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Радянського Союзу]]. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.&lt;ref&gt;[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst http://resource.history.org./cgi-bin/eiu/history.?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Reni_mst]&lt;/ref&gt;

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Одеська область |url=http://wwhp.ru/odess.htm |work=web.archive.org |date=2010-12-03 |access-date=2020-07-23 |archivedate=2010-12-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101203150057/http://wwhp.ru/odess.htm }}&lt;/ref&gt;.

=== Украйина (из 1991) ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Рені._Дорога_Рені-Одеса.jpg|У 2018 році было капітално поремонтовано дорогу Одеса-Рені
Файл:Рені._Морський_порт_05_Центральний_вхід.jpg|Морськый порт. Централный вход
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(10).jpg|Портові краны
Файл:Visit_of_Denys_Shmyhal_to_the_Port_of_Reni,_2022.07.21_(12).jpg|Портові краны
Файл:Рені._Морський_порт_03_Ємності.jpg|Портові ємности
&lt;/gallery&gt;У марцови [[2000]] року Верховна Рада Украйины приняла Закон «За спеціалну економічну зону „Рені“».

=== Знамі Родаци ===

* Власов Володимир Володимирович (1998—2023)&amp;nbsp;— старшый сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Капланський Рудольф Ілліч&amp;nbsp;— український та молдовський естрадний співак й скрипаль, соліст джаз-оркестру «Букурія».
* Йосл Лернер&amp;nbsp;— єврейський поет (їдиш).
* Доватур Аристид Іванович&amp;nbsp;— радянський історик, антикознавець.
* Огородніков Віталій Антонович&amp;nbsp;— український [[Ученый|науковець]], [[Вынаходник|винахідник]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний доктор Донбаської машинобудівної академії, судовий експерт зі спеціальності «обставини ДТП».
* Полтавський Сергій Єфремович&amp;nbsp;— громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР. Кавалер ордена Леніна.
* Топала Станіслав Костянтинович (2003—2022)&amp;nbsp;— матрос [[Вооружені силы Украйины|Збройних Сил України]], учасник [[Російско-україньска война|російсько-української війни]], що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
* Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–)&amp;nbsp;— угорський історик.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 20481 чилядник, из них:&lt;ref&gt;[https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities Даны за етнічный состав обывательства варошӯв Украйины подля области]&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
!Народ
![[Процент]]
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |32,24%
|-
|[[молдаване]]
| align=&quot;right&quot; |29,51%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |26,92%
|-
|[[болгары]]
| align=&quot;right&quot; |4,87%
|-
|[[ґаґаузы]]
| align=&quot;right&quot; |3,55%
|-
|[[білорусы]]
| align=&quot;right&quot; |0,72%
|-
|[[армяне]]
| align=&quot;right&quot; |0,15%
|-
|[[Поляци|полякы]]
| align=&quot;right&quot; |0,14%
|-
|[[Ґрузіны|ґрузины]]
| align=&quot;right&quot; |0,13%
|-
|[[Евреи|жиды]]
| align=&quot;right&quot; |0,12%
|-
|инні/не указали
| align=&quot;right&quot; |1,65%
|}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cathedral_in_Reni_04.jpg|Сято-Вознесеньскый собор
Файл:Sts._Constantine_and_Helena_church_in_Reni_01.jpg|Цирьков Сятых Костантина и Олены
Файл:Memorial_in_Reni_06.jpg|Памнятник на площади Слободы
Файл:Рені_03_центр.jpg|Центр
Файл:Рені_06_Сонячна_електростанція.jpg|Сонячна електростанція
Файл:Reni_місто_02_Дунай.jpg|Дунай нӯчов
Файл:Reni_місто_05_кафе.jpg|Кафе Offshore
Файл:Reni_місто_06_вулиця.jpg|Єдна из уличок
Файл:Reni_місто_11_хата.jpg
Файл:Regional_History_Museum_in_Reni_01.jpg|Історико-краёзнавчый музей
Файл:Memorial_in_Reni_01.jpg|Меморіал на площади Слободы
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* 1792 Рені&amp;nbsp;— астероід, названый у честь вароша.

== Удкликованя ==

* [https://reni.pp.ua Ренійськый вароськый сайт]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.04.2008&amp;rf7691=9829 Облікова картка на сайтови Верховной Рады]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7467 Южный варош Рені… //] Український тиждень&lt;span&gt;, №&lt;/span&gt;&amp;nbsp;&lt;span&gt;44 (157) 29.10-4.11.2010. &lt;/span&gt;&lt;span&gt;С. 78-80.&lt;/span&gt;
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/reniiskyj-rajon/reni.html Рені&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалӯв енциклопедичного вызданя за історію варошӯв тай сіл Украйины, том&amp;nbsp;— Історія варошӯв и сіл Украйиньской ССР. Одеська область.&amp;nbsp;— К.: Главнп редакція УРЕ АН УССР, 1969.&amp;nbsp;— 911 с.)
* [https://web.archive.org/web/20150529114018/http://sez-reni.gworld.org.ua/ukr/index.htm СЕЗ Рені. Офіціалный сайт] {{Ref-uk}}{{Ref-ru}}{{Ref-en}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities &amp; towns of Ukraine]
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даных Державной службы статистикы Украйины]

[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты Абхазії]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>ntkte36wx72o4w5o6i1zoufp83n7tro</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Норьско</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23485</id>
    <redirect title="Норвеґія" />
    <revision>
      <id>158480</id>
      <timestamp>2025-06-19T14:24:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Норьско]] на [[Норвеґія]] з вычерянём напрямлїнь</comment>
      <origin>158480</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52" sha1="f499suvmur3aj3u0dwhhn8re9hmqdl3" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Норвеґія]]</text>
      <sha1>f499suvmur3aj3u0dwhhn8re9hmqdl3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Норвезькоє корольство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23486</id>
    <redirect title="Норвеґія" />
    <revision>
      <id>158481</id>
      <timestamp>2025-06-19T14:25:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Норвеґія]]</comment>
      <origin>158481</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30" sha1="pox0bw4dc0403ushw2ec1jhwf47qr97" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Норвеґія]]</text>
      <sha1>pox0bw4dc0403ushw2ec1jhwf47qr97</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тересвюська селищна громада</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23487</id>
    <redirect title="Тересвюська варощикова громада" />
    <revision>
      <id>158493</id>
      <timestamp>2025-06-19T18:02:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <comment>LYTMAN переменовав сторінку [[Тересвюська селищна громада]] на [[Тересвюська варощикова громада]]</comment>
      <origin>158493</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="94" sha1="btvckhaid9jt46uh8c6v7e4pi2gpeoq" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тересвюська варощикова громада]]</text>
      <sha1>btvckhaid9jt46uh8c6v7e4pi2gpeoq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мараморошська ґвара (румынськый язык)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23488</id>
    <redirect title="Мараморошськый діалект (румынськый язык)" />
    <revision>
      <id>158505</id>
      <timestamp>2025-06-19T18:53:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <comment>LYTMAN переменовав сторінку [[Мараморошська ґвара (румынськый язык)]] на [[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]</comment>
      <origin>158505</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="111" sha1="pbozrmyn982tnx1abknc8etpi5ffwr0" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мараморошськый діалект (румынськый язык)]]</text>
      <sha1>pbozrmyn982tnx1abknc8etpi5ffwr0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Інтересне/2025/25</title>
    <ns>4</ns>
    <id>23489</id>
    <revision>
      <id>158510</id>
      <timestamp>2025-06-19T19:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[File:François Fillon 2010.jpg|right|125px|Француа Фійон]] *... Екс-премєр [[Франція|Франції]] Француа Фійон достав условный термин за то, що поклав свою жону на фіктивну посаду? *...  [[Лувр]] у [[Паріж|Паріжі]] быв запертый позад страйк роботнику, котрї протестовали против надм...</comment>
      <origin>158510</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1319" sha1="9g7z6dma0sjjwn5sh2ugd4qswaggvy3" xml:space="preserve">[[File:François Fillon 2010.jpg|right|125px|Француа Фійон]]
*... Екс-премєр [[Франція|Франції]] Француа Фійон достав условный термин за то, що поклав свою жону на фіктивну посаду?
*...  [[Лувр]] у [[Паріж|Паріжі]] быв запертый позад страйк роботнику, котрї протестовали против надмірно тяжкої роботы тай недостатка персонала?
*... [[21. юн|21. юна]] щорока світ сяткує Межинародный динь [[йоґа|йоґы]]?
* ... [[22. юн|22. юна]] [[2025]] рока Кральовська обсерваторія у Ґрінвічови сяткує своє 350. роча — іменно удцї йде удрахованя нулового мерідіана?
*... [[20. юн|20. юна]] 26 року назад, у [[Мукачово|Мукачові]] была выдана книга «Материнськый язык: писемниця русинського языка». Авторы: [[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]], [[Іґорь Керча|Ігорь Керча]], [[Василь Молнар]], [[Штефан Попович]]?</text>
      <sha1>9g7z6dma0sjjwn5sh2ugd4qswaggvy3</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>