Шаблона:Кіріліця

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.45.0-wmf.7</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Шаблона:Кіріліця</title>
    <ns>10</ns>
    <id>2063</id>
    <revision>
      <id>158715</id>
      <parentid>150595</parentid>
      <timestamp>2025-06-30T06:40:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <origin>158715</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10561" sha1="1nxxokhwu61fbme6oy0dp199owluv86" xml:space="preserve">{| border=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;2&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;float:right;margin:0 0 1em 1em; border:1px solid #eee;&quot;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;background:#f0f0f0;&quot; |[[Кіріліця]]&lt;includeonly&gt;{{Русиньскый алфавіт/Катеґорії}}&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;background:white; text-align:center; padding:0;&quot;|&lt;noinclude&gt;'''''Образок'''''&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;[[Файл:{{Кіріліця/Файл}}|100px]]&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-weight:normal; text-align:center; background:#f0f0f0;&quot;{{!}} [[Юнікод]] (hex)
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-size:90%; text-align:center; white-space:nowrap;&quot;{{!}}[[маюскул]]: U+&lt;noinclude&gt;код&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;{{Кіріліця/uuc}}&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-size:90%; text-align:center; white-space:nowrap;&quot;{{!}}[[мінускул]]: U+&lt;noinclude&gt;код&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;{{Кіріліця/ulc}}&lt;/includeonly&gt;
|-
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| width=&quot;14%&quot; | [[А]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Б]]
| width=&quot;14%&quot; | [[В]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Г]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Ґ]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Д]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Ђ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ѓ]]
| [[Е]]
| [[Ѐ]]
| [[Ё]]
| [[Є]]
| [[Ж]]
| [[З]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[З́]]
| [[Ѕ]]
| [[И]]
| [[І]]
| [[Ы]]
| [[Ї]]
| [[Й]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ј]]
| [[К]]
| [[Л]]
| [[Љ]]
| [[Н]]
| [[Њ]]
| [[Р]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[О]]
| [[П]]
| [[С]]
| [[С́]]
| [[Т]]
| [[Ћ]]
| [[Ќ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[У]]
| [[Ў]]
| [[Ф]]
| [[Х]]
| [[Ц]]
| [[Ч]]
| [[Џ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ш]]
| [[Щ]]
| [[Э]]
| [[Ю]]
| [[Я]]
| [[Ь]]
| [[Ъ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;7&quot; style=&quot;font-weight: normal; background:#f0f0f0;&quot;|Неславяньскы буквы
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: А̄|[[А̄ (кирилиця)|А̄]]|[[А̄ (кирилиця)|А̄]]}}
| {{#ifexist: А́|[[А́|А́]]|[[А́|А́]]}}
| {{#ifexist: А̀|[[А̀|А̀]]|[[А̀|А̀]]}}
| {{#ifexist: Ӑ|[[Ӑ (кирилиця)|Ӑ]]|[[Ӑ (кирилиця)|Ӑ]]}}
| {{#ifexist: А̂|[[А̂ (кирилиця)|А̂]]|[[А̂ (кирилиця)|А̂]]}}
| {{#ifexist: А̊|[[А̊|А̊]]|[[А̊]]}}
| {{#ifexist: Ӓ|[[Ӓ (кирилиця)|Ӓ]]|[[Ӓ (кирилиця)|Ӓ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӓ̄|[[Ӓ̄|Ӓ̄]]|[[Ӓ̄]]}}
| {{#ifexist: А̃|[[А̃|А̃]]|[[А̃]]}}
| {{#ifexist: А̨|[[А̨|А̨]]|[[А̨]]}}
| {{#ifexist: Ә|[[Ә (кирилиця)|Ә]]|[[Ә (кирилиця)|Ә]]}}
| {{#ifexist: Ә́|[[Ә́|Ә́]]|[[Ә́]]}}
| {{#ifexist: Ә̃|[[Ә̃|Ә̃]]|[[Ә̃]]}}
| {{#ifexist: Ӛ|[[Ӛ (кирилиця)|Ӛ]]|[[Ӛ (кирилиця)|Ӛ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӕ|[[Ӕ (кирилиця)|Ӕ]]|[[Ӕ (кирилиця)|Ӕ]]}}
| {{#ifexist: Ғ|[[Ғ|Ғ]]|[[Ғ]]}}
| {{#ifexist: Г̧|[[Г̧|Г̧]]|[[Г̧]]}}
| {{#ifexist: Г̑|[[Г̑|Г̑]]|[[Г̑]]}}
| {{#ifexist: Г̄|[[Г̄|Г̄]]|[[Г̄]]}}
| {{#ifexist: Ӻ|[[Ӻ|Ӻ]]|[[Ӻ]]}}
| {{#ifexist: Ӷ|[[Ӷ]]|[[Ӷ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԁ|[[Ԁ]]|[[Ԁ]]}}
| {{#ifexist: Ԃ|[[Ԃ]]|[[Ԃ]]}}
| {{#ifexist: Ꚃ|[[Ꚃ]]|[[Ꚃ]]}}
| {{#ifexist: Ꚁ|[[Ꚁ]]|[[Ꚁ]]}}
| {{#ifexist: Ꚉ|[[Ꚉ]]|[[Ꚉ]]}}
| {{#ifexist: Ԫ|[[Ԫ]]|[[Ԫ]]}}
| {{#ifexist: Ԭ|[[Ԭ]]|[[Ԭ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӗ|[[Ӗ (кирилиця)|Ӗ]]|[[Ӗ (кирилиця)|Ӗ]]}}
| {{#ifexist: Е̄|[[Е̄ (кирилиця)|Е̄]]|[[Е̄ (кирилиця)|Е̄]]}}
| {{#ifexist: Е̃|[[Е̃ (кирилиця)|Е̃]]|[[Е̃ (кирилиця)|Е̃]]}}
| {{#ifexist: Ё̄|[[Ё̄ (кирилиця)|Ё̄]]|[[Ё̄ (кирилиця)|Ё̄]]}}
| {{#ifexist: Є̈|[[Є̈]]|[[Є̈]]}}
| {{#ifexist: Ӂ|[[Ӂ]]|[[Ӂ]]}}
| {{#ifexist: Җ|[[Җ]]|[[Җ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚅ|[[Ꚅ]]|[[Ꚅ]]}}
| {{#ifexist: Ӝ|[[Ӝ]]|[[Ӝ]]}}
| {{#ifexist: Ԅ|[[Ԅ]]|[[Ԅ]]}}
| {{#ifexist: Ҙ|[[Ҙ]]|[[Ҙ]]}}
| {{#ifexist: Ӟ|[[Ӟ]]|[[Ӟ]]}}
| {{#ifexist: Ԑ|[[Ԑ]]|[[Ԑ]]}}
| {{#ifexist: Ԑ̈|[[Ԑ̈]]|[[Ԑ̈]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӡ|[[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]]|[[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]]}}
| {{#ifexist: Ԇ|[[Ԇ]]|[[Ԇ]]}}
| {{#ifexist: Ӣ|[[Ӣ]]|[[Ӣ]]}}
| {{#ifexist: И̃|[[И̃]]|[[И̃]]}}
| {{#ifexist: Ҋ|[[Ҋ]]|[[Ҋ]]}}
| {{#ifexist: Ӥ|[[Ӥ]]|[[Ӥ]]}}
| {{#ifexist: Қ|[[Қ (кирилиця)|Қ]]|[[Қ (кирилиця)|Қ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӄ|[[Ӄ (кирилиця)|Ӄ]]|[[Ӄ (кирилиця)|Ӄ]]}}
| {{#ifexist: Ҡ|[[Ҡ (кирилиця)|Ҡ]]|[[Ҡ (кирилиця)|Ҡ]]}}
| {{#ifexist: Ҟ|[[Ҟ (кирилиця)|Ҟ]]|[[Ҟ (кирилиця)|Ҟ]]}}
| {{#ifexist: Ҝ|[[Ҝ (кирилиця)|Ҝ]]|[[Ҝ (кирилиця)|Ҝ]]}}
| {{#ifexist: Ԟ|[[Ԟ (кирилиця)|Ԟ]]|[[Ԟ (кирилиця)|Ԟ]]}}
| {{#ifexist: Ԛ|[[Ԛ (кирилиця)|Ԛ]]|[[Ԛ (кирилиця)|Ԛ]]}}
| {{#ifexist: Ӆ|[[Ӆ]]|[[Ӆ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԯ|[[Ԯ]]|[[Ԯ]]}}
| {{#ifexist: Ԓ|[[Ԓ]]|[[Ԓ]]}}
| {{#ifexist: Ԡ|[[Ԡ]]|[[Ԡ]]}}
| {{#ifexist: Ԉ|[[Ԉ]]|[[Ԉ]]}}
| {{#ifexist: Ԕ|[[Ԕ]]|[[Ԕ]]}}
| {{#ifexist: Ӎ|[[Ӎ (кирилиця)|Ӎ]]|[[Ӎ (кирилиця)|Ӎ]]}}
| {{#ifexist: Ӊ|[[Ӊ (кирилиця)|Ӊ]]|[[Ӊ (кирилиця)|Ӊ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ң|[[Ң (кирилиця)|Ң]]|[[Ң (кирилиця)|Ң]]}}
| {{#ifexist: Ԩ|[[Ԩ (кирилиця)|Ԩ]]|[[Ԩ (кирилиця)|Ԩ]]}}
| {{#ifexist: Ӈ|[[Ӈ (кирилиця)|Ӈ]]|[[Ӈ (кирилиця)|Ӈ]]}}
| {{#ifexist: Ҥ|[[Ҥ (кирилиця)|Ҥ]]|[[Ҥ (кирилиця)|Ҥ]]}}
| {{#ifexist: Ԣ|[[Ԣ (кирилиця)|Ԣ]]|[[Ԣ (кирилиця)|Ԣ]]}}
| {{#ifexist: Ԋ|[[Ԋ (кирилиця)|Ԋ]]|[[Ԋ (кирилиця)|Ԋ]]}}
| {{#ifexist: О̆|[[О̆ (кирилиця)|О̆]]|[[О̆ (кирилиця)|О̆]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: О̃|[[О̃ (кирилиця)|О̃]]|[[О̃ (кирилиця)|О̃]]}}
| {{#ifexist: О̄|[[О̄ (кирилиця)|О̄]]|[[О̄ (кирилиця)|О̄]]}}
| {{#ifexist: Ӧ|[[Ӧ (кирилиця)|Ӧ]]|[[Ӧ (кирилиця)|Ӧ]]}}
| {{#ifexist: Ө|[[Ө]]|[[Ө]]}}
| {{#ifexist: Ө̄|[[Ө̄]]|[[Ө̄]]}}
| {{#ifexist: Ӫ|[[Ӫ]]|[[Ӫ]]}}
| {{#ifexist: Ҩ|[[Ҩ (кирилиця)|Ҩ]]|[[Ҩ (кирилиця)|Ҩ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԥ|[[Ԥ]]|[[Ԥ]]}}
| {{#ifexist: Ҧ|[[Ҧ]]|[[Ҧ]]}}
| {{#ifexist: Р̌|[[Р̌ (кирилиця)|Р̌]]|[[Р̌ (кирилиця)|Р̌]]}}
| {{#ifexist: Ҏ|[[Ҏ (кирилиця)|Ҏ]]|[[Ҏ (кирилиця)|Ҏ]]}}
| {{#ifexist: Ԗ|[[Ԗ (кирилиця)|Ԗ]]|[[Ԗ (кирилиця)|Ԗ]]}}
| {{#ifexist: Ҫ|[[Ҫ (кирилиця)|Ҫ]]|[[Ҫ (кирилиця)|Ҫ]]}}
| {{#ifexist: Ԍ|[[Ԍ (кирилиця)|Ԍ]]|[[Ԍ (кирилиця)|Ԍ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚑ|[[Ꚑ (кирилиця)|Ꚑ]]|[[Ꚑ (кирилиця)|Ꚑ]]}}
| {{#ifexist: Ҭ|[[Ҭ (кирилиця)|Ҭ]]|[[Ҭ (кирилиця)|Ҭ]]}}
| {{#ifexist: Ꚋ|[[Ꚋ (кирилиця)|Ꚋ]]|[[Ꚋ (кирилиця)|Ꚋ]]}}
| {{#ifexist: Ꚍ|[[Ꚍ (кирилиця)|Ꚍ]]|[[Ꚍ (кирилиця)|Ꚍ]]}}
| {{#ifexist: Ԏ|[[Ԏ]]|[[Ԏ]]}}
| {{#ifexist: У̃ |[[У̃ ]]|[[У̃ ]]}}
| {{#ifexist: Ӯ|[[Ӯ]]|[[Ӯ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӱ|[[Ӱ]]|[[Ӱ]]}}
| {{#ifexist: Ӱ́ |[[Ӱ́ ]]|[[Ӱ́ ]]}}
| {{#ifexist: Ӳ|[[Ӳ]]|[[Ӳ]]}}
| {{#ifexist: Ү|[[Ү (кирилиця)|Ү]]|[[Ү (кирилиця)|Ү]]}}
| {{#ifexist: Ү́|[[Ү́ (кирилиця)|Ү́]]|[[Ү́ (кирилиця)|Ү́]]}}
| {{#ifexist: Ұ|[[Ұ (кирилиця)|Ұ]]|[[Ұ (кирилиця)|Ұ]]}}
| {{#ifexist: Х̑|[[Х̑ (кирилиця)|Х̑]]|[[Х̑ (кирилиця)|Х̑]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҳ|[[Ҳ (кирилиця)|Ҳ]]|[[Ҳ (кирилиця)|Ҳ]]}}
| {{#ifexist: Ӽ|[[Ӽ (кирилиця)|Ӽ]]|[[Ӽ (кирилиця)|Ӽ]]}}
| {{#ifexist: Ӿ|[[Ӿ (кирилиця)|Ӿ]]|[[Ӿ (кирилиця)|Ӿ]]}}
| {{#ifexist: Һ|[[Һ (кирилиця)|Һ]]|[[Һ (кирилиця)|Һ]]}}
| {{#ifexist: Һ̈|[[Һ̈ (кирилиця)|Һ̈]]|[[Һ̈ (кирилиця)|Һ̈]]}}
| {{#ifexist: Ԧ|[[Ԧ (кирилиця)|Ԧ]]|[[Ԧ (кирилиця)|Ԧ]]}}
| {{#ifexist: Ꚕ|[[Ꚕ]]|[[Ꚕ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҵ|[[Ҵ]]|[[Ҵ]]}}
| {{#ifexist: Ꚏ|[[Ꚏ]]|[[Ꚏ]]}}
| {{#ifexist: Ҷ|[[Ҷ]]|[[Ҷ]]}}
| {{#ifexist: Ӵ|[[Ӵ]]|[[Ӵ]]}}
| {{#ifexist: Ӌ|[[Ӌ]]|[[Ӌ]]}}
| {{#ifexist: Ҹ|[[Ҹ]]|[[Ҹ]]}}
| {{#ifexist: Ꚓ|[[Ꚓ]]|[[Ꚓ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚗ|[[Ꚗ]]|[[Ꚗ]]}}
| {{#ifexist: Ꚇ|[[Ꚇ]]|[[Ꚇ]]}}
| {{#ifexist: Ҽ|[[Ҽ (кирилиця)|Ҽ]]|[[Ҽ (кирилиця)|Ҽ]]}}
| {{#ifexist: Ҿ|[[Ҿ (кирилиця)|Ҿ]]|[[Ҿ (кирилиця)|Ҿ]]}}
| {{#ifexist: Ы̆|[[Ы̆]]|[[Ы̆]]}}
| {{#ifexist: Ы̄|[[Ы̄]]|[[Ы̄]]}}
| {{#ifexist: Ӹ|[[Ӹ]]|[[Ӹ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҍ|[[Ҍ]]|[[Ҍ]]}}
| {{#ifexist: Э̆|[[Э̆]]|[[Э̆]]}}
| {{#ifexist: Э̄|[[Э̄]]|[[Э̄]]}}
| {{#ifexist: Э̇|[[Э̇]]|[[Э̇]]}}
| {{#ifexist: Ӭ|[[Ӭ]]|[[Ӭ]]}}
| {{#ifexist: Ӭ́|[[Ӭ́]]|[[Ӭ́]]}}
| {{#ifexist: Ӭ̄|[[Ӭ̄]]|[[Ӭ̄]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ю̆|[[Ю̆]]|[[Ю̆]]}}
| {{#ifexist: Ю̈|[[Ю̈]]|[[Ю̈]]}}
| {{#ifexist: Ю̈́|[[Ю̈́]]|[[Ю̈́]]}}
| {{#ifexist: Ю̄|[[Ю̄]]|[[Ю̄]]}}
| {{#ifexist: Я̆|[[Я̆]]|[[Я̆]]}}
| {{#ifexist: Я̄|[[Я̄]]|[[Я̄]]}}
| {{#ifexist: Я̈|[[Я̈]]|[[Я̈]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԙ|[[Ԙ]]|[[Ԙ]]}}
| {{#ifexist: Ԝ|[[Ԝ (кирилиця)|Ԝ]]|[[Ԝ (кирилиця)|Ԝ]]}}
| {{#ifexist: Ӏ|[[Паличка (кирилиця)|Ӏ]]|[[Паличка (кирилиця)|Ӏ]]}}
|&amp;nbsp;
|}&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Шаблоны алфавітох]]
&lt;/includeonly&gt;
&lt;!--
--&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1nxxokhwu61fbme6oy0dp199owluv86</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158719</id>
      <parentid>158715</parentid>
      <timestamp>2025-06-30T07:39:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <origin>158719</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10561" sha1="oy0bogbmukmw659oh38tleku1g74gx1" xml:space="preserve">{| border=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;2&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;float:right;margin:0 0 1em 1em; border:1px solid #eee;&quot;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;background:#f0f0f0;&quot; |[[Кіріліця]]&lt;includeonly&gt;{{Русиньскый алфавіт/Катеґорії}}&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;background:white; text-align:center; padding:0;&quot;|&lt;noinclude&gt;'''''Образок'''''&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;[[Файл:{{Кіріліця/Файл}}|100px]]&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-weight:normal; text-align:center; background:#f0f0f0;&quot;{{!}} [[Юнікод]] (hex)
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-size:90%; text-align:center; white-space:nowrap;&quot;{{!}}[[маюскул]]: U+&lt;noinclude&gt;код&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;{{Кіріліця/uuc}}&lt;/includeonly&gt;
|-
! colspan=&quot;14&quot; style=&quot;font-size:90%; text-align:center; white-space:nowrap;&quot;{{!}}[[мінускул]]: U+&lt;noinclude&gt;код&lt;/noinclude&gt;&lt;includeonly&gt;{{Кіріліця/ulc}}&lt;/includeonly&gt;
|-
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| width=&quot;14%&quot; | [[А]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Б]]
| width=&quot;14%&quot; | [[В]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Г]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Ґ]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Д]]
| width=&quot;14%&quot; | [[Ђ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ѓ]]
| [[Е]]
| [[Ѐ]]
| [[Ё]]
| [[Є]]
| [[Ж]]
| [[З]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[З́]]
| [[Ѕ]]
| [[И]]
| [[Й]]
| [[Ы]]
| [[І]]
| [[Ї]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ј]]
| [[К]]
| [[Л]]
| [[Љ]]
| [[Н]]
| [[Њ]]
| [[Р]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[О]]
| [[П]]
| [[С]]
| [[С́]]
| [[Т]]
| [[Ћ]]
| [[Ќ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[У]]
| [[Ў]]
| [[Ф]]
| [[Х]]
| [[Ц]]
| [[Ч]]
| [[Џ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
| [[Ш]]
| [[Щ]]
| [[Э]]
| [[Ю]]
| [[Я]]
| [[Ь]]
| [[Ъ]]
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center;&quot;
! colspan=&quot;7&quot; style=&quot;font-weight: normal; background:#f0f0f0;&quot;|Неславяньскы буквы
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: А̄|[[А̄ (кирилиця)|А̄]]|[[А̄ (кирилиця)|А̄]]}}
| {{#ifexist: А́|[[А́|А́]]|[[А́|А́]]}}
| {{#ifexist: А̀|[[А̀|А̀]]|[[А̀|А̀]]}}
| {{#ifexist: Ӑ|[[Ӑ (кирилиця)|Ӑ]]|[[Ӑ (кирилиця)|Ӑ]]}}
| {{#ifexist: А̂|[[А̂ (кирилиця)|А̂]]|[[А̂ (кирилиця)|А̂]]}}
| {{#ifexist: А̊|[[А̊|А̊]]|[[А̊]]}}
| {{#ifexist: Ӓ|[[Ӓ (кирилиця)|Ӓ]]|[[Ӓ (кирилиця)|Ӓ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӓ̄|[[Ӓ̄|Ӓ̄]]|[[Ӓ̄]]}}
| {{#ifexist: А̃|[[А̃|А̃]]|[[А̃]]}}
| {{#ifexist: А̨|[[А̨|А̨]]|[[А̨]]}}
| {{#ifexist: Ә|[[Ә (кирилиця)|Ә]]|[[Ә (кирилиця)|Ә]]}}
| {{#ifexist: Ә́|[[Ә́|Ә́]]|[[Ә́]]}}
| {{#ifexist: Ә̃|[[Ә̃|Ә̃]]|[[Ә̃]]}}
| {{#ifexist: Ӛ|[[Ӛ (кирилиця)|Ӛ]]|[[Ӛ (кирилиця)|Ӛ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӕ|[[Ӕ (кирилиця)|Ӕ]]|[[Ӕ (кирилиця)|Ӕ]]}}
| {{#ifexist: Ғ|[[Ғ|Ғ]]|[[Ғ]]}}
| {{#ifexist: Г̧|[[Г̧|Г̧]]|[[Г̧]]}}
| {{#ifexist: Г̑|[[Г̑|Г̑]]|[[Г̑]]}}
| {{#ifexist: Г̄|[[Г̄|Г̄]]|[[Г̄]]}}
| {{#ifexist: Ӻ|[[Ӻ|Ӻ]]|[[Ӻ]]}}
| {{#ifexist: Ӷ|[[Ӷ]]|[[Ӷ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԁ|[[Ԁ]]|[[Ԁ]]}}
| {{#ifexist: Ԃ|[[Ԃ]]|[[Ԃ]]}}
| {{#ifexist: Ꚃ|[[Ꚃ]]|[[Ꚃ]]}}
| {{#ifexist: Ꚁ|[[Ꚁ]]|[[Ꚁ]]}}
| {{#ifexist: Ꚉ|[[Ꚉ]]|[[Ꚉ]]}}
| {{#ifexist: Ԫ|[[Ԫ]]|[[Ԫ]]}}
| {{#ifexist: Ԭ|[[Ԭ]]|[[Ԭ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӗ|[[Ӗ (кирилиця)|Ӗ]]|[[Ӗ (кирилиця)|Ӗ]]}}
| {{#ifexist: Е̄|[[Е̄ (кирилиця)|Е̄]]|[[Е̄ (кирилиця)|Е̄]]}}
| {{#ifexist: Е̃|[[Е̃ (кирилиця)|Е̃]]|[[Е̃ (кирилиця)|Е̃]]}}
| {{#ifexist: Ё̄|[[Ё̄ (кирилиця)|Ё̄]]|[[Ё̄ (кирилиця)|Ё̄]]}}
| {{#ifexist: Є̈|[[Є̈]]|[[Є̈]]}}
| {{#ifexist: Ӂ|[[Ӂ]]|[[Ӂ]]}}
| {{#ifexist: Җ|[[Җ]]|[[Җ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚅ|[[Ꚅ]]|[[Ꚅ]]}}
| {{#ifexist: Ӝ|[[Ӝ]]|[[Ӝ]]}}
| {{#ifexist: Ԅ|[[Ԅ]]|[[Ԅ]]}}
| {{#ifexist: Ҙ|[[Ҙ]]|[[Ҙ]]}}
| {{#ifexist: Ӟ|[[Ӟ]]|[[Ӟ]]}}
| {{#ifexist: Ԑ|[[Ԑ]]|[[Ԑ]]}}
| {{#ifexist: Ԑ̈|[[Ԑ̈]]|[[Ԑ̈]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӡ|[[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]]|[[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]]}}
| {{#ifexist: Ԇ|[[Ԇ]]|[[Ԇ]]}}
| {{#ifexist: Ӣ|[[Ӣ]]|[[Ӣ]]}}
| {{#ifexist: И̃|[[И̃]]|[[И̃]]}}
| {{#ifexist: Ҋ|[[Ҋ]]|[[Ҋ]]}}
| {{#ifexist: Ӥ|[[Ӥ]]|[[Ӥ]]}}
| {{#ifexist: Қ|[[Қ (кирилиця)|Қ]]|[[Қ (кирилиця)|Қ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӄ|[[Ӄ (кирилиця)|Ӄ]]|[[Ӄ (кирилиця)|Ӄ]]}}
| {{#ifexist: Ҡ|[[Ҡ (кирилиця)|Ҡ]]|[[Ҡ (кирилиця)|Ҡ]]}}
| {{#ifexist: Ҟ|[[Ҟ (кирилиця)|Ҟ]]|[[Ҟ (кирилиця)|Ҟ]]}}
| {{#ifexist: Ҝ|[[Ҝ (кирилиця)|Ҝ]]|[[Ҝ (кирилиця)|Ҝ]]}}
| {{#ifexist: Ԟ|[[Ԟ (кирилиця)|Ԟ]]|[[Ԟ (кирилиця)|Ԟ]]}}
| {{#ifexist: Ԛ|[[Ԛ (кирилиця)|Ԛ]]|[[Ԛ (кирилиця)|Ԛ]]}}
| {{#ifexist: Ӆ|[[Ӆ]]|[[Ӆ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԯ|[[Ԯ]]|[[Ԯ]]}}
| {{#ifexist: Ԓ|[[Ԓ]]|[[Ԓ]]}}
| {{#ifexist: Ԡ|[[Ԡ]]|[[Ԡ]]}}
| {{#ifexist: Ԉ|[[Ԉ]]|[[Ԉ]]}}
| {{#ifexist: Ԕ|[[Ԕ]]|[[Ԕ]]}}
| {{#ifexist: Ӎ|[[Ӎ (кирилиця)|Ӎ]]|[[Ӎ (кирилиця)|Ӎ]]}}
| {{#ifexist: Ӊ|[[Ӊ (кирилиця)|Ӊ]]|[[Ӊ (кирилиця)|Ӊ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ң|[[Ң (кирилиця)|Ң]]|[[Ң (кирилиця)|Ң]]}}
| {{#ifexist: Ԩ|[[Ԩ (кирилиця)|Ԩ]]|[[Ԩ (кирилиця)|Ԩ]]}}
| {{#ifexist: Ӈ|[[Ӈ (кирилиця)|Ӈ]]|[[Ӈ (кирилиця)|Ӈ]]}}
| {{#ifexist: Ҥ|[[Ҥ (кирилиця)|Ҥ]]|[[Ҥ (кирилиця)|Ҥ]]}}
| {{#ifexist: Ԣ|[[Ԣ (кирилиця)|Ԣ]]|[[Ԣ (кирилиця)|Ԣ]]}}
| {{#ifexist: Ԋ|[[Ԋ (кирилиця)|Ԋ]]|[[Ԋ (кирилиця)|Ԋ]]}}
| {{#ifexist: О̆|[[О̆ (кирилиця)|О̆]]|[[О̆ (кирилиця)|О̆]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: О̃|[[О̃ (кирилиця)|О̃]]|[[О̃ (кирилиця)|О̃]]}}
| {{#ifexist: О̄|[[О̄ (кирилиця)|О̄]]|[[О̄ (кирилиця)|О̄]]}}
| {{#ifexist: Ӧ|[[Ӧ (кирилиця)|Ӧ]]|[[Ӧ (кирилиця)|Ӧ]]}}
| {{#ifexist: Ө|[[Ө]]|[[Ө]]}}
| {{#ifexist: Ө̄|[[Ө̄]]|[[Ө̄]]}}
| {{#ifexist: Ӫ|[[Ӫ]]|[[Ӫ]]}}
| {{#ifexist: Ҩ|[[Ҩ (кирилиця)|Ҩ]]|[[Ҩ (кирилиця)|Ҩ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԥ|[[Ԥ]]|[[Ԥ]]}}
| {{#ifexist: Ҧ|[[Ҧ]]|[[Ҧ]]}}
| {{#ifexist: Р̌|[[Р̌ (кирилиця)|Р̌]]|[[Р̌ (кирилиця)|Р̌]]}}
| {{#ifexist: Ҏ|[[Ҏ (кирилиця)|Ҏ]]|[[Ҏ (кирилиця)|Ҏ]]}}
| {{#ifexist: Ԗ|[[Ԗ (кирилиця)|Ԗ]]|[[Ԗ (кирилиця)|Ԗ]]}}
| {{#ifexist: Ҫ|[[Ҫ (кирилиця)|Ҫ]]|[[Ҫ (кирилиця)|Ҫ]]}}
| {{#ifexist: Ԍ|[[Ԍ (кирилиця)|Ԍ]]|[[Ԍ (кирилиця)|Ԍ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚑ|[[Ꚑ (кирилиця)|Ꚑ]]|[[Ꚑ (кирилиця)|Ꚑ]]}}
| {{#ifexist: Ҭ|[[Ҭ (кирилиця)|Ҭ]]|[[Ҭ (кирилиця)|Ҭ]]}}
| {{#ifexist: Ꚋ|[[Ꚋ (кирилиця)|Ꚋ]]|[[Ꚋ (кирилиця)|Ꚋ]]}}
| {{#ifexist: Ꚍ|[[Ꚍ (кирилиця)|Ꚍ]]|[[Ꚍ (кирилиця)|Ꚍ]]}}
| {{#ifexist: Ԏ|[[Ԏ]]|[[Ԏ]]}}
| {{#ifexist: У̃ |[[У̃ ]]|[[У̃ ]]}}
| {{#ifexist: Ӯ|[[Ӯ]]|[[Ӯ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ӱ|[[Ӱ]]|[[Ӱ]]}}
| {{#ifexist: Ӱ́ |[[Ӱ́ ]]|[[Ӱ́ ]]}}
| {{#ifexist: Ӳ|[[Ӳ]]|[[Ӳ]]}}
| {{#ifexist: Ү|[[Ү (кирилиця)|Ү]]|[[Ү (кирилиця)|Ү]]}}
| {{#ifexist: Ү́|[[Ү́ (кирилиця)|Ү́]]|[[Ү́ (кирилиця)|Ү́]]}}
| {{#ifexist: Ұ|[[Ұ (кирилиця)|Ұ]]|[[Ұ (кирилиця)|Ұ]]}}
| {{#ifexist: Х̑|[[Х̑ (кирилиця)|Х̑]]|[[Х̑ (кирилиця)|Х̑]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҳ|[[Ҳ (кирилиця)|Ҳ]]|[[Ҳ (кирилиця)|Ҳ]]}}
| {{#ifexist: Ӽ|[[Ӽ (кирилиця)|Ӽ]]|[[Ӽ (кирилиця)|Ӽ]]}}
| {{#ifexist: Ӿ|[[Ӿ (кирилиця)|Ӿ]]|[[Ӿ (кирилиця)|Ӿ]]}}
| {{#ifexist: Һ|[[Һ (кирилиця)|Һ]]|[[Һ (кирилиця)|Һ]]}}
| {{#ifexist: Һ̈|[[Һ̈ (кирилиця)|Һ̈]]|[[Һ̈ (кирилиця)|Һ̈]]}}
| {{#ifexist: Ԧ|[[Ԧ (кирилиця)|Ԧ]]|[[Ԧ (кирилиця)|Ԧ]]}}
| {{#ifexist: Ꚕ|[[Ꚕ]]|[[Ꚕ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҵ|[[Ҵ]]|[[Ҵ]]}}
| {{#ifexist: Ꚏ|[[Ꚏ]]|[[Ꚏ]]}}
| {{#ifexist: Ҷ|[[Ҷ]]|[[Ҷ]]}}
| {{#ifexist: Ӵ|[[Ӵ]]|[[Ӵ]]}}
| {{#ifexist: Ӌ|[[Ӌ]]|[[Ӌ]]}}
| {{#ifexist: Ҹ|[[Ҹ]]|[[Ҹ]]}}
| {{#ifexist: Ꚓ|[[Ꚓ]]|[[Ꚓ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ꚗ|[[Ꚗ]]|[[Ꚗ]]}}
| {{#ifexist: Ꚇ|[[Ꚇ]]|[[Ꚇ]]}}
| {{#ifexist: Ҽ|[[Ҽ (кирилиця)|Ҽ]]|[[Ҽ (кирилиця)|Ҽ]]}}
| {{#ifexist: Ҿ|[[Ҿ (кирилиця)|Ҿ]]|[[Ҿ (кирилиця)|Ҿ]]}}
| {{#ifexist: Ы̆|[[Ы̆]]|[[Ы̆]]}}
| {{#ifexist: Ы̄|[[Ы̄]]|[[Ы̄]]}}
| {{#ifexist: Ӹ|[[Ӹ]]|[[Ӹ]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ҍ|[[Ҍ]]|[[Ҍ]]}}
| {{#ifexist: Э̆|[[Э̆]]|[[Э̆]]}}
| {{#ifexist: Э̄|[[Э̄]]|[[Э̄]]}}
| {{#ifexist: Э̇|[[Э̇]]|[[Э̇]]}}
| {{#ifexist: Ӭ|[[Ӭ]]|[[Ӭ]]}}
| {{#ifexist: Ӭ́|[[Ӭ́]]|[[Ӭ́]]}}
| {{#ifexist: Ӭ̄|[[Ӭ̄]]|[[Ӭ̄]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ю̆|[[Ю̆]]|[[Ю̆]]}}
| {{#ifexist: Ю̈|[[Ю̈]]|[[Ю̈]]}}
| {{#ifexist: Ю̈́|[[Ю̈́]]|[[Ю̈́]]}}
| {{#ifexist: Ю̄|[[Ю̄]]|[[Ю̄]]}}
| {{#ifexist: Я̆|[[Я̆]]|[[Я̆]]}}
| {{#ifexist: Я̄|[[Я̄]]|[[Я̄]]}}
| {{#ifexist: Я̈|[[Я̈]]|[[Я̈]]}}
|- class=&quot;nounderlines&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
| {{#ifexist: Ԙ|[[Ԙ]]|[[Ԙ]]}}
| {{#ifexist: Ԝ|[[Ԝ (кирилиця)|Ԝ]]|[[Ԝ (кирилиця)|Ԝ]]}}
| {{#ifexist: Ӏ|[[Паличка (кирилиця)|Ӏ]]|[[Паличка (кирилиця)|Ӏ]]}}
|&amp;nbsp;
|}&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Шаблоны алфавітох]]
&lt;/includeonly&gt;
&lt;!--
--&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oy0bogbmukmw659oh38tleku1g74gx1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сорока</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5514</id>
    <revision>
      <id>158707</id>
      <parentid>145684</parentid>
      <timestamp>2025-06-29T16:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>/* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */</comment>
      <origin>158707</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6354" sha1="j9c7btaxkdodnvw0gw51cr6yli4um6f" xml:space="preserve">{{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Сорока|genus='' [[Pica]] ''|species='''''P. pica'''''|binomial=''Pica pica''|status=LC|status_system=iucn3.1|status_ref=&lt;ref name =&quot;IUCN&quot;&gt;{{IUCN2007|assessors=BirdLife International|year=2004|id=53103|title=Pica pica|downloaded=22 May 2007}}&lt;/ref&gt;|image=Eurasian magpie 2022 05 03.jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Corvidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}}

'''Сорока''' ([[Латиньскый алфавіт|лат]]. ''Pica pica'') — є [[вороновы]]й співак великости [[горліця|горліцї]], з выразныма чорнобілыма фарбами і довгым ступнёвым хвостом. Мать релатівно курты і шырокы крыла і їх лїтаня є в порівнаню з другыма вороновыма тяжкопарный. Сорока є росшырена в Евразії, северній Африцї і [[Северна Америка|Северній Америцї]]. Тот [[Вид (біолоґія)|вид]] ся дїлить на приближно 12 підвидів, в середнїй [[Европа|Европі]] ся находить сорока середоевропска ''Pica pica pica''.

== Опис ==
У сорок нїт роздїлу міджі самцём і саміцёв. Тіпічны суть ясно оддїлены чорны і білы плохы. Чорна є голова, верьхня часть хырбета, шыя, хвіст, векшына крыла. Біла є грудь і бріх, лопаткы, спідня часть бріха, гудзіця і внутрїшнї заставкы ручных пірок лїтаня. Чорны части крыл не суть справды чорны. Як годен відїти на образчіку сорокы, хвіст ся влищіть до зелена і крыла до синёй фарбы. Молодята не мають металово блищаче піря а мають шыршый чорный край білых частей ручных пірок лїтаня.

Довжка тїла сорокы є 40-51 цм, але 20-30 цм є з того хвіст. Роспятя крыл є 52-60 цм. Вага колыше міджі 150 аж 240 ґ.

== Розмножован ==
Сорокы будують релатівно обывательне &quot;непорядне&quot; гнїздо векшынов высоко в корунах стромів і покійных уліцях міст. Базовым матеріалом суть сухы конаря покрыты глинов. Гнїздову ямку стеле корїнками, травов і серстёв. Гнїздо є добрї скрыте якымсь дахом з конариків. Тот дах мать хранити головно перед припадным атакерами. Першы яїчка ся в гнїздах можуть обявовати уж бігом марца. В давцї бывать 5-8 яєць, вынятково і веце. Яїчка суть оливово флякасты, велёраз ай з тмавчов чапочков. На яйцях сидить 17-18 днїв векшынов саміця а пак суть молодята іщі далшых 22-27 днїв кормлены обома родічами на гнїздї. Як вылетять з гнїзда зістава
ть з родічами іщі аж до слїдуючой ярї.

Векшына парів не схоснує старе гнїздо. Дякуючі тому же їх будовы гнїзд суть обывательны і тырвалы, хоснують опущены сорочі гнїзда многы далшы птахы.

== Страва ==
Сорокы мають дуже розличный їдалный листок. В подстатї суть способны ся жывити хоцьчім в тім чіслї і одпадами. В природї ся жывит переважно хробаками, слимаками, ці векшыма здохлинами, але і рослиновов стравов, переважно насїнём і різныма плодами. Почас збераня стравы часто ходить по земли, але їджіня зберать і на стромах ітд. Сорока выберать з гнїзд яйця і молодята і зато бывать означована за шкодну. Не є але істе, до якой міры властнї годна овпливнёвати популації меншых птахів.

== Росшырїня ==
Сорока жыє в цїлій Европі (окрем Іслану), северній Африцї, на векшынї теріторії Азії і одты проникла і на запад Северной Америкы. Їй росшырїня є обмеджено головно вгодныма гнїздищам, але піля обыстя чоловіка є охотна гнїздити і на земли (напр. в [[тундра|тундрї]]). На векшынї теріторії ся їднать о сталый вид. В другій половинї [[20. стороча]] їй станы ся піднимали, што было зарпичінене тым, же ся научіла жыти близко чоловіка.

== Сістема ==
Підвиды:
* ''P. p. asirensis''
* ''P. p. bactriana''
* ''P. p. bottanensis''
* ''P. p. camtschatica''
* ''P. p. fennorum''
* ''P. p. galliae''
* ''P. p. hemileucoptera''
* ''P. p. leucoptera''
* ''P. p. mauretanica''
* ''P. p. melanotos''
* ''P. p. pica''
* ''P. p. sericea''

{{commons|Pica pica}}
== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Переклад|cs|Straka obecná|7516629}}

== Література ==
* Hudec, K. a kol. (1983): Fauna ČSSR Ptáci III/2. Academia Praha, 1236 str. 

[[Катеґорія:Вороновы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]
[[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]]</text>
      <sha1>j9c7btaxkdodnvw0gw51cr6yli4um6f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маргарита Бабинець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17716</id>
    <revision>
      <id>158706</id>
      <parentid>158703</parentid>
      <timestamp>2025-06-29T16:42:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>158706</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9386" sha1="plvbio4ycaymyzb1mmexnpqpax6ykqn" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}{{Особа
|Имя_оригиналне={{ref-en}} Marjory Linheart Babinetz
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top
|link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/e/8/e8c20e2-275-.jpg_to.webp}}
|Уроджѣня={{Birth date|1923|02|26}}
|Упокоеня={{Death date and age|1944|07|27|1923|02|26}}
}}
'''Маргари́та Баби́нець''' ([[26. фебруар|26.02.]][[1923]], [[Пенсилвания|Пенсильванія]], [[США]]&amp;nbsp;— [[27. юл|27.07.]][[1944]], Оклахома, США)&amp;nbsp;— америцька русинка, герой [[Друга світова война|Другої світової войни]], бомбардовальщиця &quot;Бостон&quot;.

== Биография ==
Давня сентенция &quot;У войны не жунськоє лице&quot; доказує, же жоны суть сокотильщицями домашньоі ватры и йих місия - родити и плекати дітий. Айбо жытя часто роспоряжать ся по иншакому: у тяжкі періоды историі, матері и дочкы беруть ся за роботу, котра от природы йим є мерзков. И товды родять ся геройині, родять ся легенды. Єднов из такых геройинь-легенд была америцька русинка Маргарита Бабинець.&lt;ref&gt;https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz&lt;/ref&gt;&lt;sup&gt;[''[[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|неенциклопедичный стиль]]'']&lt;/sup&gt;

Отець Маргариты по женитьбі лишив у Доробратові на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]] фамилию и, ги многі другі русины перед [[Перша світова война|Первов світовов войнов]], подав ся до [[США|Америкы]] на заробуткы. Двичі приходив домув, де купував землю. Третьый раз, ги рахував, пуслідньый, пушов жебы заробити на хыжу. Айбо заробуткы тепирь были не серенчливі и за десять рокув вун поберував заробити лем на путь жоны Анны и дочок Анны и Софиі до Америкы (старша дочка Марія на тот час уже отдала ся).

Маргарита Бабинець родила ся у Пансільванському городкови Юніон-Сіті, де отець робив на шахтах, 26 фебруара 1923 рока. А через три рокы фамилия выросла щи на єдного чоловіка - родив ся брат Иван.

Хотя діти и ошколовували ся у англійськуй школі, айбо йих няньо, малограмотный роботяга, зробив ушытко, жебы они знали русинську бесіду: заказав дома говорити по-англійськы, принюс выдкись книгы на русинському языкови. Вечорами отець часто розказував за далекі Карпаты, за Доробратово.

Якось у школі быв вечур поезиі и Маргарита розказала стих, што чула не раз дома:
:::Я Русин был, есмь и буду,
:::Я родился Русином.
:::Честный род мой не забуду,
:::Останусь его сыном...
Аплодисменты были от всіх, хотя нитко из слухавучых не знав русинського языка. Коли дома Иванко переказав сесь трафунок, товды няньо взяв Маргариту на руки и довго плакав от гордости и радости.

Старша сестра Софія, котра робила акушерков, помогла жоні єдного міліонера серенчливо родити, и за се чоловік оплатив путь на отцюзнину матері йиі и братови.

Другі члены фамилиі планірували выйихати через рук, айбо почала ся война и связь межи родичами оборвала ся.

Дякувучи туй же Софиі, котра перебрала ся жыти у фамилию міліонера, бо там мав ся родити другый дітвак, Маргарита змогла учити ся в універзитеті. Газда подслухав бесіду сестер про то, же не є гроший и заплатив за йиі учобу.

Маргарита дуже файно ся вчила: за єден рук проходила програму двох курсув. Дівочка занимала ся спортом: возила ся на біціклях, бігала кросс, плавала. Она перфектно говорила на чотырьох языках.

Коли Маргариту, ги май файну студентку, у кунци учобы покликали на роботу у губернаторськый уряд штата, она обратила ся до знамого чиновника: &quot;Чому до тепирь не одкрытий другий фронт? Бо там, в окупациі, у мене половина файты. Хочу туда одправити ся бомбардовальщицьов &quot;, на што юй предложили создати и возглавити воздушный жунськый полк. Всокочені до днесь старі, часув войны, новинкы, из котрых позерать на нас усміхненоє лице Магдалины, розказувуть усю историю твореня жунського полка, у котрый первыма пушли словянкы: полькы, чешкы, росиянкы, украйинкы. Каждый день у 15. 20 она мала выділеный ефірный час діла агітациі у полк.

Маргарита Бабинець геройськы воювала бомбардовальщицьов, аж доки йиі &quot;Бостон&quot;, котрый ласкаво называла соколом, не быв збитий 27 юлія 1944 рока. Пробувала спасти літадло и вбернула го проти вітра, абы збити огень. Айбо самольот зорвав ся...

Похоронили Маргариту Бабинець на тимитові у Юніон-Сіті...по сусідству груб отця, котрый так хотів, айбо так и не поберовав вернути ся у свою отцюзнину, у свою Рутенію...&lt;ref&gt;http://www.nooniefortin.com/earlierwars.htm&lt;/ref&gt;

== Оцїнїня ==
Наградили Маргариту особов именнов медаллю: «Світлуй памняти Маргариты Бабинець, вірнуй дочери США».&lt;ref&gt;http://www.interment.net/data/us/va/alexandria/obituaries-alexandria-gazette/obituaries-alexandria-virginia-gazette-1916-1946.pdf&lt;/ref&gt;

Не обойшов ї увагов и президент [[Франклін Рузвелт]]:
{{Цитат 2|
«В памнять про рядову Маргариту Бабинець, армійськый серійный номер А-312631, котра загибла при несенні службы в америцькуй зоні 27 юлія 1944 рока.

Она стойить у непорушному шорі незгибаемых патріотув, котрі загибли ради того, жебы Свобода жыла, кріпла и приумножала своі щедроты.

Свобода жыва, и через то жыва она, бо продовжавуть жыти діла и здобуткы булшости людий».

|Президент США}}

У тот час, коли Америка приклоняла коліно перед подвигом Маргариты Бабинець, на Пудкарпаті брата ї Ивана енкаведисты взяли в арешт. И пустили го лем по прозьбі америцького уряда.

== Жерела ==
* {{cite web |author=Юрий Шипович |editor= |date=08.06.2020 |url=http://www.mukachevo.net/ru/blogs/view-post/1586 |title=Маргарита Бабинець - русинка, котров гордить ся Америка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2021-04-26 |archiveurl= |archivedate= }}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1923|1944|Бабинець, Маргарита}}
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
[[Катеґорія:Друга світова война]]</text>
      <sha1>plvbio4ycaymyzb1mmexnpqpax6ykqn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158708</id>
      <parentid>158706</parentid>
      <timestamp>2025-06-29T18:25:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>оправа хыбы</comment>
      <origin>158708</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9735" sha1="651myy7wf12f10ysu90z9to4vomlsvu" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}{{Особа
|Имя_оригиналне={{ref-en}} Marjory Linheart Babinetz
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top
|link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/e/8/e8c20e2-275-.jpg_to.webp}}
|Чинность= радистка, рекрутерка
|Уроджѣня={{Birth date|1923|02|26}}
|Мѣсто_роджѣня = Мейсонтавн, Пенсилвания
|Упокоеня={{Death date and age|1944|07|27|1923|02|26}}
|Мѣсто_смерти = Стилвотер, Оклагома, США
}}
'''Маргари́та Бабинець''' ([[26. фебруар|26.02.]][[1923]], Мейсонтавн, [[Пенсилвания|Пенсильванія]], [[США]]&amp;nbsp;— [[27. юл|27.07.]][[1944]], Стилвотер, Оклагома, США)&amp;nbsp;— америцька Русинка, участниця [[Друга світова война|Другой світовой войны]], радистка и войскова рекрутерка женского войскового корпуса (WAC) США. Рядовичка Бабинець была перва воячка женского войскового корпуса (WAC), котра достала медалию войскового летунства США. Она и пилот загыбли в катастрофі бомбардера-пикировача в Стилвотер, Оклагома Stillwater, Oklahoma, при сповненю служебных повинностей: в тот момент провадила рекрутинг до женского войскового корпуса (WAC).&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;&gt;{{Cite web|title=Pvt Marjory Linheart Babinetz (1923-1944) - Find a...|url=https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz|website=www.findagrave.com|accessdate=2022-10-11|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==

Отець Маргариты по женитьбі лишив у Доробратові на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]] фамилию и, ги многі другі русины перед [[Перша світова война|Первов світовов войнов]], подав ся до [[США|Америкы]] на заробуткы. Двичі приходив домув, де купував землю. Третьый раз, ги рахував, пуслідньый, пушов жебы заробити на хыжу. Айбо заробуткы тепирь были не серенчливі и за десять рокув вун поберував заробити лем на путь жоны Анны и дочок Анны и Софиі до Америкы (старша дочка Марія на тот час уже отдала ся).

Маргарита Бабинець родила ся у Пансільванському городкови Юніон-Сіті, де отець робив на шахтах, 26 фебруара 1923 рока. А через три рокы фамилия выросла щи на єдного чоловіка - родив ся брат Иван.

Хотя діти и ошколовували ся у англійськуй школі, айбо йих няньо, малограмотный роботяга, зробив ушытко, жебы они знали русинську бесіду: заказав дома говорити по-англійськы, принюс выдкись книгы на русинському языкови. Вечорами отець часто розказував за далекі Карпаты, за Доробратово.

Якось у школі быв вечур поезиі и Маргарита розказала стих, што чула не раз дома:
:::Я Русин был, есмь и буду,
:::Я родился Русином.
:::Честный род мой не забуду,
:::Останусь его сыном...
Аплодисменты были от всіх, хотя нитко из слухавучых не знав русинського языка. Коли дома Иванко переказав сесь трафунок, товды няньо взяв Маргариту на руки и довго плакав от гордости и радости.

Старша сестра Софія, котра робила акушерков, помогла жоні єдного міліонера серенчливо родити, и за се чоловік оплатив путь на отцюзнину матері йиі и братови.

Другі члены фамилиі планірували выйихати через рук, айбо почала ся война и связь межи родичами оборвала ся.

Дякувучи туй же Софиі, котра перебрала ся жыти у фамилию міліонера, бо там мав ся родити другый дітвак, Маргарита змогла учити ся в універзитеті. Газда подслухав бесіду сестер про то, же не є гроший и заплатив за йиі учобу.

Маргарита дуже файно ся вчила: за єден рук проходила програму двох курсув. Дівочка занимала ся спортом: возила ся на біціклях, бігала кросс, плавала. Она перфектно говорила на чотырьох языках.

Коли Маргариту, ги май файну студентку, у кунци учобы покликали на роботу у губернаторськый уряд штата, она обратила ся до знамого чиновника: &quot;Чому до тепирь не одкрытий другий фронт? Бо там, в окупациі, у мене половина файты. Хочу туда одправити ся бомбардовальщицьов &quot;, на што юй предложили создати и возглавити воздушный жунськый полк. Всокочені до днесь старі, часув войны, новинкы, из котрых позерать на нас усміхненоє лице Магдалины, розказувуть усю историю твореня жунського полка, у котрый первыма пушли словянкы: полькы, чешкы, росиянкы, украйинкы. Каждый день у 15. 20 она мала выділеный ефірный час діла агітациі у полк.

Маргарита Бабинець геройськы воювала бомбардовальщицьов, аж доки йиі &quot;Бостон&quot;, котрый ласкаво называла соколом, не быв збитий 27 юлія 1944 рока. Пробувала спасти літадло и вбернула го проти вітра, абы збити огень. Айбо самольот зорвав ся...

Похоронили Маргариту Бабинець на тимитові у Юніон-Сіті...по сусідству груб отця, котрый так хотів, айбо так и не поберовав вернути ся у свою отцюзнину, у свою Рутенію...&lt;ref&gt;http://www.nooniefortin.com/earlierwars.htm&lt;/ref&gt;

== Оцїнїня ==
Наградили Маргариту особов именнов медаллю: «Світлуй памняти Маргариты Бабинець, вірнуй дочери США».&lt;ref&gt;http://www.interment.net/data/us/va/alexandria/obituaries-alexandria-gazette/obituaries-alexandria-virginia-gazette-1916-1946.pdf&lt;/ref&gt;

Не обойшов ї увагов и президент [[Франклін Рузвелт]]:
{{Цитат 2|
«В памнять про рядову Маргариту Бабинець, армійськый серійный номер А-312631, котра загибла при несенні службы в америцькуй зоні 27 юлія 1944 рока.

Она стойить у непорушному шорі незгибаемых патріотув, котрі загибли ради того, жебы Свобода жыла, кріпла и приумножала своі щедроты.

Свобода жыва, и через то жыва она, бо продовжавуть жыти діла и здобуткы булшости людий».

|Президент США}}

У тот час, коли Америка приклоняла коліно перед подвигом Маргариты Бабинець, на Пудкарпаті брата ї Ивана енкаведисты взяли в арешт. И пустили го лем по прозьбі америцького уряда.

== Жерела ==
* '''Find a grave''' PVT Marjory Linheart Babinetz https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz
* {{cite web |author=Юрий Шипович |editor= |date=08.06.2020 |url=http://www.mukachevo.net/ru/blogs/view-post/1586 |title=Маргарита Бабинець - русинка, котров гордить ся Америка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2021-04-26 |archiveurl= |archivedate= }}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1923|1944|Бабинець, Маргарита}}
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
[[Катеґорія:Друга світова война]]</text>
      <sha1>651myy7wf12f10ysu90z9to4vomlsvu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158709</id>
      <parentid>158708</parentid>
      <timestamp>2025-06-29T18:42:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <origin>158709</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9746" sha1="c2gr6svppz4jsqz74p5vqmk5r1hlsfl" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}{{Особа
|Имя_оригиналне={{ref-en}} Marjory Linheart Babinetz
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top
|link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/e/8/e8c20e2-275-.jpg_to.webp}}
|Чинность= радистка, рекрутерка
|Уроджѣня={{Birth date|1923|02|26}}
|Мѣсто_роджѣня = Мейсонтавн, Пенсилвания
|Упокоеня={{Death date and age|1944|07|27|1923|02|26}}
|Мѣсто_смерти = Стилвотер, Оклагома, США
}}
'''Маргари́та Бабинець''' ([[26. фебруар|26.02.]][[1923]], Мейсонтавн, [[Пенсилвания|Пенсильванія]], [[США]]&amp;nbsp;— [[27. юл|27.07.]][[1944]], Стилвотер, Оклагома, США)&amp;nbsp;— америцька Русинка, участниця [[Друга світова война|Другой світовой войны]], радистка и войскова рекрутерка женского войскового корпуса (WAC) США. Рядовичка Бабинець была перва воячка женского войскового корпуса (WAC), котра достала медалию войскового летунства США. Она и пилот загыбли в катастрофі бомбардера-пикировача в {{iw|Стилвотер, Оклагома| Stillwater, Oklahoma|en}}, при сповненю служебных повинностей: в тот момент провадила рекрутинг до женского войскового корпуса (WAC).&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;&gt;{{Cite web|title=Pvt Marjory Linheart Babinetz (1923-1944) - Find a...|url=https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz|website=www.findagrave.com|accessdate=2022-10-11|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==

Отець Маргариты по женитьбі лишив у Доробратові на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]] фамилию и, ги многі другі русины перед [[Перша світова война|Первов світовов войнов]], подав ся до [[США|Америкы]] на заробуткы. Двичі приходив домув, де купував землю. Третьый раз, ги рахував, пуслідньый, пушов жебы заробити на хыжу. Айбо заробуткы тепирь были не серенчливі и за десять рокув вун поберував заробити лем на путь жоны Анны и дочок Анны и Софиі до Америкы (старша дочка Марія на тот час уже отдала ся).

Маргарита Бабинець родила ся у Пансільванському городкови Юніон-Сіті, де отець робив на шахтах, 26 фебруара 1923 рока. А через три рокы фамилия выросла щи на єдного чоловіка - родив ся брат Иван.

Хотя діти и ошколовували ся у англійськуй школі, айбо йих няньо, малограмотный роботяга, зробив ушытко, жебы они знали русинську бесіду: заказав дома говорити по-англійськы, принюс выдкись книгы на русинському языкови. Вечорами отець часто розказував за далекі Карпаты, за Доробратово.

Якось у школі быв вечур поезиі и Маргарита розказала стих, што чула не раз дома:
:::Я Русин был, есмь и буду,
:::Я родился Русином.
:::Честный род мой не забуду,
:::Останусь его сыном...
Аплодисменты были от всіх, хотя нитко из слухавучых не знав русинського языка. Коли дома Иванко переказав сесь трафунок, товды няньо взяв Маргариту на руки и довго плакав от гордости и радости.

Старша сестра Софія, котра робила акушерков, помогла жоні єдного міліонера серенчливо родити, и за се чоловік оплатив путь на отцюзнину матері йиі и братови.

Другі члены фамилиі планірували выйихати через рук, айбо почала ся война и связь межи родичами оборвала ся.

Дякувучи туй же Софиі, котра перебрала ся жыти у фамилию міліонера, бо там мав ся родити другый дітвак, Маргарита змогла учити ся в універзитеті. Газда подслухав бесіду сестер про то, же не є гроший и заплатив за йиі учобу.

Маргарита дуже файно ся вчила: за єден рук проходила програму двох курсув. Дівочка занимала ся спортом: возила ся на біціклях, бігала кросс, плавала. Она перфектно говорила на чотырьох языках.

Коли Маргариту, ги май файну студентку, у кунци учобы покликали на роботу у губернаторськый уряд штата, она обратила ся до знамого чиновника: &quot;Чому до тепирь не одкрытий другий фронт? Бо там, в окупациі, у мене половина файты. Хочу туда одправити ся бомбардовальщицьов &quot;, на што юй предложили создати и возглавити воздушный жунськый полк. Всокочені до днесь старі, часув войны, новинкы, из котрых позерать на нас усміхненоє лице Магдалины, розказувуть усю историю твореня жунського полка, у котрый первыма пушли словянкы: полькы, чешкы, росиянкы, украйинкы. Каждый день у 15. 20 она мала выділеный ефірный час діла агітациі у полк.

Маргарита Бабинець геройськы воювала бомбардовальщицьов, аж доки йиі &quot;Бостон&quot;, котрый ласкаво называла соколом, не быв збитий 27 юлія 1944 рока. Пробувала спасти літадло и вбернула го проти вітра, абы збити огень. Айбо самольот зорвав ся...

Похоронили Маргариту Бабинець на тимитові у Юніон-Сіті...по сусідству груб отця, котрый так хотів, айбо так и не поберовав вернути ся у свою отцюзнину, у свою Рутенію...&lt;ref&gt;http://www.nooniefortin.com/earlierwars.htm&lt;/ref&gt;

== Оцїнїня ==
Наградили Маргариту особов именнов медаллю: «Світлуй памняти Маргариты Бабинець, вірнуй дочери США».&lt;ref&gt;http://www.interment.net/data/us/va/alexandria/obituaries-alexandria-gazette/obituaries-alexandria-virginia-gazette-1916-1946.pdf&lt;/ref&gt;

Не обойшов ї увагов и президент [[Франклін Рузвелт]]:
{{Цитат 2|
«В памнять про рядову Маргариту Бабинець, армійськый серійный номер А-312631, котра загибла при несенні службы в америцькуй зоні 27 юлія 1944 рока.

Она стойить у непорушному шорі незгибаемых патріотув, котрі загибли ради того, жебы Свобода жыла, кріпла и приумножала своі щедроты.

Свобода жыва, и через то жыва она, бо продовжавуть жыти діла и здобуткы булшости людий».

|Президент США}}

У тот час, коли Америка приклоняла коліно перед подвигом Маргариты Бабинець, на Пудкарпаті брата ї Ивана енкаведисты взяли в арешт. И пустили го лем по прозьбі америцького уряда.

== Жерела ==
* '''Find a grave''' PVT Marjory Linheart Babinetz https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz
* {{cite web |author=Юрий Шипович |editor= |date=08.06.2020 |url=http://www.mukachevo.net/ru/blogs/view-post/1586 |title=Маргарита Бабинець - русинка, котров гордить ся Америка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2021-04-26 |archiveurl= |archivedate= }}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1923|1944|Бабинець, Маргарита}}
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
[[Катеґорія:Друга світова война]]</text>
      <sha1>c2gr6svppz4jsqz74p5vqmk5r1hlsfl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158710</id>
      <parentid>158709</parentid>
      <timestamp>2025-06-29T19:07:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>158710</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9786" sha1="sue33hqheuc3khh6dtct6q46s1w56ht" xml:space="preserve">{{Булше жерел}}{{Особа
|Имя_оригиналне={{ref-en}} Marjory Linheart Babinetz
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top
|link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/e/8/e8c20e2-275-.jpg_to.webp}}
|Чинность= радистка, рекрутерка
|Уроджѣня={{Birth date|1923|02|26}}
|Мѣсто_роджѣня = Мейсонтавн, Пенсилвания
|Упокоеня={{Death date and age|1944|07|27|1923|02|26}}
|Мѣсто_смерти = Стилвотер, Оклагома, США
}}
'''Маргари́та Бабинець''' ([[26. фебруар|26.02.]][[1923]], Мейсонтавн, [[Пенсилвания|Пенсильванія]], [[США]]&amp;nbsp;— [[27. юл|27.07.]][[1944]], Стилвотер, Оклагома, США)&amp;nbsp;— америцька Русинка, участниця [[Друга світова война|Другой світовой войны]], радистка и войскова рекрутерка женского войскового корпуса США (WAC: Women's Army Corps of the United States army). Рядовичка Бабинець была перва воячка женского войскового корпуса, котра достала медалию войскового летунства США. Она и пилот загыбли в катастрофі бомбардера-пикировача в {{iw|Стилвотер, Оклагома| Stillwater, Oklahoma|en}}, при сповненю служебных повинностей: в тот момент провадила рекрутинг до женского войскового корпуса (WAC).&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;&gt;{{Cite web|title=Pvt Marjory Linheart Babinetz (1923-1944) - Find a...|url=https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz|website=www.findagrave.com|accessdate=2022-10-11|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==

Отець Маргариты по женитьбі лишив у Доробратові на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]] фамилию и, ги многі другі русины перед [[Перша світова война|Первов світовов войнов]], подав ся до [[США|Америкы]] на заробуткы. Двичі приходив домув, де купував землю. Третьый раз, ги рахував, пуслідньый, пушов жебы заробити на хыжу. Айбо заробуткы тепирь были не серенчливі и за десять рокув вун поберував заробити лем на путь жоны Анны и дочок Анны и Софиі до Америкы (старша дочка Марія на тот час уже отдала ся).

Маргарита Бабинець родила ся у Пансільванському городкови Юніон-Сіті, де отець робив на шахтах, 26 фебруара 1923 рока. А через три рокы фамилия выросла щи на єдного чоловіка - родив ся брат Иван.

Хотя діти и ошколовували ся у англійськуй школі, айбо йих няньо, малограмотный роботяга, зробив ушытко, жебы они знали русинську бесіду: заказав дома говорити по-англійськы, принюс выдкись книгы на русинському языкови. Вечорами отець часто розказував за далекі Карпаты, за Доробратово.

Якось у школі быв вечур поезиі и Маргарита розказала стих, што чула не раз дома:
:::Я Русин был, есмь и буду,
:::Я родился Русином.
:::Честный род мой не забуду,
:::Останусь его сыном...
Аплодисменты были от всіх, хотя нитко из слухавучых не знав русинського языка. Коли дома Иванко переказав сесь трафунок, товды няньо взяв Маргариту на руки и довго плакав от гордости и радости.

Старша сестра Софія, котра робила акушерков, помогла жоні єдного міліонера серенчливо родити, и за се чоловік оплатив путь на отцюзнину матері йиі и братови.

Другі члены фамилиі планірували выйихати через рук, айбо почала ся война и связь межи родичами оборвала ся.

Дякувучи туй же Софиі, котра перебрала ся жыти у фамилию міліонера, бо там мав ся родити другый дітвак, Маргарита змогла учити ся в універзитеті. Газда подслухав бесіду сестер про то, же не є гроший и заплатив за йиі учобу.

Маргарита дуже файно ся вчила: за єден рук проходила програму двох курсув. Дівочка занимала ся спортом: возила ся на біціклях, бігала кросс, плавала. Она перфектно говорила на чотырьох языках.

Коли Маргариту, ги май файну студентку, у кунци учобы покликали на роботу у губернаторськый уряд штата, она обратила ся до знамого чиновника: &quot;Чому до тепирь не одкрытий другий фронт? Бо там, в окупациі, у мене половина файты. Хочу туда одправити ся бомбардовальщицьов &quot;, на што юй предложили создати и возглавити воздушный жунськый полк. Всокочені до днесь старі, часув войны, новинкы, из котрых позерать на нас усміхненоє лице Магдалины, розказувуть усю историю твореня жунського полка, у котрый первыма пушли словянкы: полькы, чешкы, росиянкы, украйинкы. Каждый день у 15. 20 она мала выділеный ефірный час діла агітациі у полк.

Маргарита Бабинець геройськы воювала бомбардовальщицьов, аж доки йиі &quot;Бостон&quot;, котрый ласкаво называла соколом, не быв збитий 27 юлія 1944 рока. Пробувала спасти літадло и вбернула го проти вітра, абы збити огень. Айбо самольот зорвав ся...

Похоронили Маргариту Бабинець на тимитові у Юніон-Сіті...по сусідству груб отця, котрый так хотів, айбо так и не поберовав вернути ся у свою отцюзнину, у свою Рутенію...&lt;ref&gt;http://www.nooniefortin.com/earlierwars.htm&lt;/ref&gt;

== Оцїнїня ==
Наградили Маргариту особов именнов медаллю: «Світлуй памняти Маргариты Бабинець, вірнуй дочери США».&lt;ref&gt;http://www.interment.net/data/us/va/alexandria/obituaries-alexandria-gazette/obituaries-alexandria-virginia-gazette-1916-1946.pdf&lt;/ref&gt;

Не обойшов ї увагов и президент [[Франклін Рузвелт]]:
{{Цитат 2|
«В памнять про рядову Маргариту Бабинець, армійськый серійный номер А-312631, котра загибла при несенні службы в америцькуй зоні 27 юлія 1944 рока.

Она стойить у непорушному шорі незгибаемых патріотув, котрі загибли ради того, жебы Свобода жыла, кріпла и приумножала своі щедроты.

Свобода жыва, и через то жыва она, бо продовжавуть жыти діла и здобуткы булшости людий».

|Президент США}}

У тот час, коли Америка приклоняла коліно перед подвигом Маргариты Бабинець, на Пудкарпаті брата ї Ивана енкаведисты взяли в арешт. И пустили го лем по прозьбі америцького уряда.

== Жерела ==
* '''Find a grave''' PVT Marjory Linheart Babinetz https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz
* {{cite web |author=Юрий Шипович |editor= |date=08.06.2020 |url=http://www.mukachevo.net/ru/blogs/view-post/1586 |title=Маргарита Бабинець - русинка, котров гордить ся Америка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2021-04-26 |archiveurl= |archivedate= }}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1923|1944|Бабинець, Маргарита}}
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
[[Катеґорія:Друга світова война]]</text>
      <sha1>sue33hqheuc3khh6dtct6q46s1w56ht</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158720</id>
      <parentid>158710</parentid>
      <timestamp>2025-06-30T08:52:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповненя</comment>
      <origin>158720</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9066" sha1="frxj34gfp7kiy0k8idrx9q4usz5ce39" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя_оригиналне={{ref-en}} Marjory Linheart Babinetz
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top
|link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/e/8/e8c20e2-275-.jpg_to.webp}}
|Чинность= радистка, рекрутерка
|Уроджѣня={{Birth date|1923|02|26}}
|Мѣсто_роджѣня = Мейсонтавн, Пенсилвания
|Упокоеня={{Death date and age|1944|07|27|1923|02|26}}
|Мѣсто_смерти = Стилвотер, Оклагома, США
}}
[[Файл:Marjory Linheart Babinetz grave.jpg|thumb|240px|{{center|Гроб Маргариты Бабинець на войсковом теметові Mount Airy, Пенсилвания}}]]
'''Маргари́та Бáбинець''' ([[26. фебруар|26.02.]][[1923]], Мейсонтавн, [[Пенсилвания|Пенсильванія]], [[США]]&amp;nbsp;— [[27. юл|27.07.]][[1944]], Стилвотер, Оклагома, США)&amp;nbsp;— америцька Русинка, участниця [[Друга світова война|Другой світовой войны]], радистка и войскова рекрутерка женского войскового корпуса США (WAC: Women's Army Corps of the United States army). Рядовичка Бабинець была перва воячка женского войскового корпуса, котра достала медалию войскового летунства США.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://digital.lib.uiowa.edu/islandora/object/ui%3Awwii_5201|title=State Historical Society of Iowa (Iowa City)|date=1944|language=англицкы|work=Evening Tribune (Des Moines, Iowa)|accessdate=30.06.25}}&lt;/ref&gt; Она и пилот Джеймс Гоуи загыбли в катастрофі бомбардера-пикировача в {{iw|Стилвотер, Оклагома| Stillwater, Oklahoma|en}}, при сповненю служебных повинностей: в тот момент провадила рекрутинг до женского войскового корпуса (WAC).&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;&gt;{{Cite web|title=Pvt Marjory Linheart Babinetz (1923-1944) - Find a grave|url=https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz|website=www.findagrave.com|accessdate=2022-10-11|language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;A. Gene&quot;&gt;{{Cite book |title=Voices on the wind: Early radio in Oklahoma |last=Gene |first=Allen |year=1993 |publisher=Oklahoma Heritage Association by Western Heritage Books |location=Oklahoma City |pages=79 — 80 |language=англицкы |isbn=978-0865460836}}&lt;/ref&gt;

== Биография ==
Отець Маргариты Иван Бабинець, {{ref-en}} John Babinetz (1879-1957),&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;/&gt; по женитві лишив у [[Доробратово|Доробратові]] на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]] фамилию и, як многы иншы Русины перед [[Перша світова война|Первов світовов войнов]], одышов до [[США|Америкы]] на зароботкы. Двараз приходив дому, де докупововав землю. Третьый раз, як ся надїяв, послідный, одышов, жебы заробити на хыжу. Айбо зароботкы теперь были слабшы и за десять рокы не заробив лем на путь жоны Анны и дочок Анны и Софии до Америкы (старша дочка Марія на тот час уже ся была отдала).&lt;ref name=&quot;Шипович&quot;&gt;Маргарита Бабинець, Русинка, котров гордить ся Америка.&lt;/ref&gt;

Маргарита Бабинець ся родила у Пенсільванскому городку Юніон-Сіті, де отець робив на шахтах, 26.&amp;nbsp;фебруара 1923.&amp;nbsp;рока. А по трьох роках ту щи родив ся брат Иван. Дїти ся учили в англійськой школї, айбо няньо их зробив ушытко, жебы они знали русинську бесіду: научив дома говорити по-русинськы, принюс русинськы книгы. Вечорами отець часто приказовав за далекі [[Карпаты]], за [[Доробратово]]. Раз у школї быв вечур поезии и Маргарита задекламовала стих, што чула дома:
:::Я Русин был, есмь и буду,
:::Я родился Русином.
:::Честный род мой не забуду,
:::Останусь его сыном...
Оплескы были од усїх, хоть нитко из присутных не знав русинского языка. Коли дома Иванко переказав сесь трафунок, няньо взяв Маргариту на руки и довго плакав от гордости и радости.&lt;ref name=&quot;Шипович&quot;/&gt;

Старша сестра Софія, котра робила акушерков, помогла жоні єдного міліонера серенчливо родити, и за се чоловік оплатив путь на отцюзнину ей матери и братови. Иншы члены фамилии плановали вернути ся по  року, айбо зачала ся война и звязь з родичами оборвала ся.&lt;ref name=&quot;Шипович&quot;/&gt; 

Дякувучи туй же Софиі, котра перебрала ся жыти у фамилию міліонера, бо там мав ся родити далшый дїтвак, Маргарита змогла учити ся в універзитетї. Газда, учувши бесїду сестер, же не є гроший, заплатив за выуку Маргариты. Маргарита дуже файно ся вчила: за єден рук проходила програму двох курсув. Дївочка шпортовала: возила ся на біціклях, бігала кросс, плавала. Окрем англицкого, добрі знала нїмецкый, мадярскый, французскый и русскый.&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;A. Gene&quot;/&gt;

== Войскова служба ==
Коли Маргариту, як майфайну студентку, по дипломі покликали на роботу у губернаторськый уряд штата, она просила ся на фронт: &quot;Чом дотеперь не одкрытый другий фронт? Там, в окупации, у мене половка родины.&quot; Достала  понуку створити воздушный женскый полк. Всокочены доднесь стары, з часу войны, новинкы, розказують историю твореня женского полка, до котрого первыма ишли славянкы: Полькы, Чешкы, Росиянкы, Украинкы. Каждый день у 15.&lt;sup&gt;20&lt;/sup&gt; она мала выділеный ефірный час на вербованя у полк. Службу нечекано перервала авиакатастрофа. Маргарита Бабинець посмертно угонорована мадалиов Войсково-воздушных сил (США) и погребена з почестями на войсковом теметові (1944), де позднїше погребли и ей отця (1957), котрый хотїв, але так и не вернувся на отцюзнину.&lt;ref name=&quot;findagrave&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Шипович&quot;/&gt;

== Жерела ==
* '''Find a grave''' PVT Marjory Linheart Babinetz https://www.findagrave.com/memorial/139699777/marjory-linheart-babinetz
* {{Cite book |title=Voices on the wind: Early radio in Oklahoma |last='''Gene''' |first='''Allen''' |year=1993 |publisher=Oklahoma Heritage Association by Western Heritage Books |location=Oklahoma City |pages=79 — 80 |language=англицкы |isbn=978-0865460836}}
* {{cite web |author='''Юрий Шипович''' |editor= |date=16.05.2018 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?16-5-2018-Маргарита-Бабинець -–- русинка-котров-гордить-ся-Америка |title=Маргарита Бабинець, Русинка, котров гордить ся Америка |publisher=rusynacademy.sk  |format= |quote= |language= |accessdate=2025-06-30 |archiveurl= |archivedate= }}

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1923|1944|Бабинець, Маргарита}}
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
[[Катеґорія:Друга світова война]]</text>
      <sha1>frxj34gfp7kiy0k8idrx9q4usz5ce39</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вышньолужіцкый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23359</id>
    <revision>
      <id>158711</id>
      <parentid>157814</parentid>
      <timestamp>2025-06-30T06:05:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <origin>158711</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4974" sha1="3zs6vwbfcetoj4nguzfsv4s6ohrjgab" xml:space="preserve">'''Вышньолу́жіцкий язык''' (самоназваня: ''hornjoserbšćina'') є один з двох [[лужіцькы языкы|лужіцькых словяньскых языків]] ([[Лужіцькосерьбска пôдґрупа]]), котры ся хоснують на теріторії [[Нїмецько|Нїмецька]], передовшыткым в штатї [[Сасько]]. Належыть до западославяньской языковой ґрупы і є найвеце подобный [[Польскый язык|польскому]] і [[Словеньскый язык|словеньскому языку]].

Вышньолужіцькый язык є [[Материньскый язык|материньскым]] або другым языком про часть народа [[Лужіцькы Сербы|Лужіцькых Сербів]], автохтонного славяньского етнікума, котрый жыє в околиці міст як [[Будишин]] (Bautzen), [[Каменц]] і [[Лоза]] (''Lohsa'') на [[юговыход]]і [[Нїмецько|Нїмецька]]. Є штандардізованый, має властну граматіку, орфоґрафію і літературну традицію.

== Характерістіка ==
* '''Языкова ґрупа''': западослaвяньска  
* '''Писмо''': латиньскый алфавіт з діакрітков  
* '''Статус''': меншыновый язык у Нїмецьку, хороненый законом  
* '''Носителї''': приблизно 10 000 – 15 000 (одгад)

== Статус і охорона ==
Вышньолужіцькый язык є формално признаный як '''меншыновый язык у Нїмецьку'' і є хороненый в рамках [[Европска харта реґіоналных або меншыновых языків|Европской харты реґіоналных або меншыновых языків]]. Ужываный є в школах, медіях (напр. ''Serbske Nowiny''), у културі і церковным жывотї.

== Історія і література ==
Початкы писаной традиції вышньолужіцького языка сягать до 16. столітя, коли під впливом [[Реформация|реформації]] почали быти переводжованы реліґійны тексты до языка містных [[Лужіцкы Сербы|Лужіцкых Сербів]]. Першым важным памятником суть роботы [[Михал Френцел|Михала Френцля]] (Michał Frencel)(1628–1706), якый быв протестантскым пастором у селі [[Будестец|Будестеці]]  (Großpostwitz) у Верхній Лужіцї. Він переклав Новий Завіт до вышньолужіцкого языка, і тот переклад быв публікованій його сином Абрагамом Френцелом у року 1706 у [[Жытава (Лужіця)|Жытаві]] (Zittau). Тот переклад став основов про літературный язык вышньолужіцькых [[Евангельска церков|євангеликів]] і быв включеный до повной [[Біблія|Біблії]], котра была выдана в [[Будишин|Будишині]] у р. 1728.

Вышньолужіцька література включать поезію, прозу, драму і реліґійны тексты. В 20. столітю ся літературна творба далше розвивала, а по Другій світовій войні, особливо в часах [[Германска демократична република|НДР]], была вышньолужіцька література підпорована і інштитуціоналні — напр. через діяльність Домы сербской културы. І днес існує творча сцена з молодшыма авторами, як і выданя періодиків і книжок.

== Повязаны темы ==
* [[Ніжньолужіцкый язык]]
* [[Сербы-лужіцькы]]
* [[Лужіця]]
* [[Западославяньскы языкы]]

== Зовнішнї лінкы ==
* [https://hsb.wikipedia.org/ Вышньолужіцка Вікіпедія]
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Upper_Sorbian_language Upper Sorbian – англіцка Вікіпедія]

[[Катеґорія:Языкы]]
[[Катеґорія:Словяньскы языкы]]  
[[Катеґорія:Западославяньскы языкы]]
[[Катеґорія:Меншыновы языкы в Европї]]</text>
      <sha1>3zs6vwbfcetoj4nguzfsv4s6ohrjgab</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ніжньолужіцкый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23511</id>
    <revision>
      <id>158712</id>
      <timestamp>2025-06-30T06:11:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Ніжньолу́жіцкий язык''' (самоназваня: ''Dolnoserbšćina'') є один з двох [[лужіцькы языкы|лужіцькых словяньскых языків]] ([[Лужіцькосерьбска пôдґрупа]]), котры ся хоснують на теріторії [[Нїмецько|Нїмецька]], передовшыткым в штатї [[Сасько]].  == Повязаны темы == * Выш...</comment>
      <origin>158712</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1046" sha1="9h5tqczbly6osk1i8iwj11tqh0jd2gm" xml:space="preserve">'''Ніжньолу́жіцкий язык''' (самоназваня: ''Dolnoserbšćina'') є один з двох [[лужіцькы языкы|лужіцькых словяньскых языків]] ([[Лужіцькосерьбска пôдґрупа]]), котры ся хоснують на теріторії [[Нїмецько|Нїмецька]], передовшыткым в штатї [[Сасько]].

== Повязаны темы ==
* [[Вышньолужіцкый язык]]
* [[Сербы-лужіцькы]]
* [[Лужіця]]
* [[Западославяньскы языкы]]

== Зовнішнї лінкы ==
* [https://dsb.wikipedia.org/ Ніжньолужіцка Вікіпедія]
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Lower_Sorbian_language Lower Sorbian – англіцка Вікіпедія]

[[Катеґорія:Языкы]]
[[Катеґорія:Словяньскы языкы]]  
[[Катеґорія:Западославяньскы языкы]]
[[Катеґорія:Меншыновы языкы в Европї]]</text>
      <sha1>9h5tqczbly6osk1i8iwj11tqh0jd2gm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ќ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23512</id>
    <revision>
      <id>158713</id>
      <timestamp>2025-06-30T06:31:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Кіріліця}}'''Ќ, ќ''' («ќе», «қє»)&amp;nbsp;— [[Кіріліця|кирилична буква]], шеста буква македоньского алфавіта, яку хоснувуть на позначеня бездзвӯнкого твердопуднебенного прорывного звука (/c/) авадь бездзвӯнкого ясенно-пуднебенного африката (/tɕ/). Слова из сим зв...</comment>
      <origin>158713</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2838" sha1="jdxm139mdren7biw0kvchiyafudnw1c" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}'''Ќ, ќ''' («ќе», «қє»)&amp;nbsp;— [[Кіріліця|кирилична буква]], шеста буква македоньского алфавіта, яку хоснувуть на позначеня бездзвӯнкого твердопуднебенного прорывного звука (/c/) авадь бездзвӯнкого ясенно-пуднебенного африката (/tɕ/). Слова из сим звуком часто зоставны из [[Серьбскый язык|серьбскыми]] словами, де хосновано ћ. Наприклад, македонське слово «рождіня» мать такый вид ге ''раќање'', а у серьбскӯм языкови оно мать вид ''раћање/raćanje''.

Исю літеру (ге и даякі другі) было введено у македонськый алфавіт [[4. децембер|4 децембра]] [[1944]] року за резултатами голосованя членӯв «філолоґічной комісії из установленя македоньского алфавіта тай македоньского літературного языка» (9 голосӯв «за», 2 голоси «против»); алтернативов было хоснованя серьбской буквы ћ, айбо ёго было удклонено, часточно через апелёвання до принциповой разници миже македоньскым тай серьбськым выговором.

Знак ќ є видоизміненыв кириличныв буквов [[к]], яка происходить уд грецькой гаммы. У алфавітови ќ занимать місто не пиля к, а пӯсля [[т]], там, де стойить ћ у серьбскӯм алфавітови.

У глаголици была буква Ⰼ («гъерв»), чіёє фонетичноє значеня могло быти близкым до македоньской '''ќ'''.

«Глухым удповідником» '''ќ''' у македоньскӯм алфавітови є буква '''ѓ'''.

== Удкликованя ==

* Иван Кочев, Иван Александров. Документы за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). Стр. 17. {{ISSN|0861-2277}}.
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Буквы за алфавітом]]
[[Катеґорія:Македоньскый алфавіт]]</text>
      <sha1>jdxm139mdren7biw0kvchiyafudnw1c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>З́</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23513</id>
    <revision>
      <id>158714</id>
      <timestamp>2025-06-30T06:37:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Кіріліця}}  '''З́''', '''з́''' (''З из акутом'') — [[буква]] розшыреной [[Кіріліця|кирилици]], двадцать тритя буква [[Чорногорьскый язык|чорногорьского]] [[Кіріліця|кирилічного]] алфавіта.&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://www.montenet.org/language/letters.htm&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;.  == Иппен позерайте == Кирилична букв...</comment>
      <origin>158714</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="921" sha1="38j0okv0tervjiq9dz87j0v7uob3a6n" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}

'''З́''', '''з́''' (''З из акутом'') — [[буква]] розшыреной [[Кіріліця|кирилици]], двадцать тритя буква [[Чорногорьскый язык|чорногорьского]] [[Кіріліця|кирилічного]] алфавіта.&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://www.montenet.org/language/letters.htm&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;.

== Иппен позерайте ==
Кирилична буква — [[Ж]]

Кирилична буква — [[С́]] (хоснує ся у Чорногорьскӯм алфавітови.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на жрідлах [https://www.montenet.org/language/letters.htm 1] и [https://omniglot.com/writing/montenegrin.htm 2].

== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Буквы за алфавітом]]</text>
      <sha1>38j0okv0tervjiq9dz87j0v7uob3a6n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Л</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23514</id>
    <revision>
      <id>158716</id>
      <timestamp>2025-06-30T06:50:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Кіріліця}}'''Л''', '''л''' («лы»)&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилиці]]. У языках, што ї хоснувуть, позначать ясенный айкацуй пріпарай [l], ретрофлексный айкацуй пріпарай [ɭ]. Є у всьых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови&amp;nbsp;— 18-а буква алфавіта, позначать я...</comment>
      <origin>158716</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="622" sha1="rctnjgdgi8vyf44py0szubadly6igag" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}'''Л''', '''л''' («лы»)&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилиці]]. У языках, што ї хоснувуть, позначать ясенный айкацуй пріпарай [l], ретрофлексный айкацуй пріпарай [ɭ]. Є у всьых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови&amp;nbsp;— 18-а буква алфавіта, позначать ясенный носовый приголосный.
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Буквы за алфавітом]]</text>
      <sha1>rctnjgdgi8vyf44py0szubadly6igag</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>158717</id>
      <parentid>158716</parentid>
      <timestamp>2025-06-30T06:58:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <origin>158717</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="639" sha1="oxz2so57skhpj2qaa6q7xjgvuc3tm8b" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}'''Л''', '''л''' («лы»)&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилиці]]. У языках, што ї хоснувуть, позначать ясенный айкацуй пріпарай [l], ретрофлексный айкацуй пріпарай [ɭ]. Є у всьых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови&amp;nbsp;— 18-а буква алфавіта, позначать ясенный айкацуй пріпарай приголосный.
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Буквы за алфавітом]]</text>
      <sha1>oxz2so57skhpj2qaa6q7xjgvuc3tm8b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>У</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23515</id>
    <revision>
      <id>158718</id>
      <timestamp>2025-06-30T07:35:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>119.207.115.159</ip>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Русиньскый алфавіт}} '''У'''&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]]. Хоснує в усіх кірілічных [[алфавіт]]ах.</comment>
      <origin>158718</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="181" sha1="gwy1y48ia41ol88098mw7wlsnzul0ww" xml:space="preserve">{{Русиньскый алфавіт}}
'''У'''&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]]. Хоснує в усіх кірілічных [[алфавіт]]ах.</text>
      <sha1>gwy1y48ia41ol88098mw7wlsnzul0ww</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>