Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.45.0-wmf.8 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Event Event talk 0 478 158854 152436 2025-07-03T21:11:01Z Constraque 25300 158854 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name =<span style="line-height:1.33em;"><big>جمهوری اسلامی افغانستان </big><br /><small>({{lang-fa|{{unicode|Jomhūrī-ye Eslāmī-ye Afġānistān}}}})</small></big><br /><big> د افغانستان اسلامي جمهوریت </big><br /><small>({{lang-ps|{{unicode|Da Afġānistān Islāmī Jomhoriyat}}}})</small></span> |conventional_long_name = Ісламскый Емірат Афґаністан |common_name = Афґаністан |image_flag = Flag of Taliban.svg |image_coat = Arms of the Islamic Emirate of Afghanistan.svg |p1 = Islamic Emirate of Afghanistan |flag p1 = Flag of Taliban.svg |year_start = 2001 |life_span = 2001- |symbol_type = Emblem |image_map = Afghanistan (orthographic projection).svg |national_motto = |national_anthem = ''[[Afghan National Anthem]]'' |official_languages = [[дарі]], [[пушту]] |demonym = [[Demography of Afghanistan|Afghan]] {{ref_label|crown|alternatives|none}} |capital = [[Кабул]] |latd=34|latm=31|latNS=N|longd=69|longm=08|longEW=E |largest_city = capital |government_type = Islamic Republic |leader_title1 = [[President of Afghanistan|Презідент]] |leader_title2 = [[Vice President of Afghanistan|Vice President]] |leader_name1 = [[Ашраф Гані]] |leader_name2 = [[Mohammad Fahim]] |leader_title3 = [[Vice President]] |leader_name3 = [[Karim Khalili]] |leader_title4 = [[Chief Justice of Afghanistan|Chief Justice]] |leader_name4 = [[Abdul Salam Azimi]] |area_rank = 41st |area_magnitude = 1_E11 |area_km2 = 647500 |area_sq_mi = 251772 |percent_water = negligible |population_estimate = 29,150,000<!-- <ref name="unpop" />--> |population_estimate_year = 2009 |population_estimate_rank = 42nd |population_census = 13,051,358 |population_census_year = 1979 |population_density_km2 = 43.5 |population_density_sq_mi = 111.8 |population_density_rank=150th |GDP_PPP_year = 2009 |GDP_PPP = $27.014 billion<ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=40&pr.y=11 |title=Afghanistan|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2010-04-21}}</ref> |GDP_PPP_rank = |GDP_PPP_per_capita = $935<ref name=imf2/> |GDP_PPP_per_capita_rank = |GDP_nominal_year = 2009 |GDP_nominal = $14.044 billion<ref name=imf2/> |GDP_nominal_per_capita = $486<ref name=imf2/> |HDI_year = 2007 |HDI = 0.352 |HDI_rank = 181st |HDI_category = <span style="color:#e0584e;">low</span> |FSI=102.3 {{Increase}} 2.5 |FSI_year = 2007 |FSI_rank = 8th |FSI_category =<span style="color:#f00;">Alert</span> |sovereignty_type = [[History of Afghanistan|Establishment]] |established_event1 = [[Durrani Empire|First Afghan state]]<!-- <ref name="CIA"/>--> |established_date1 = October 1747 |established_event2 = [[Treaty of Rawalpindi|Independence]] |established_date2 = August 19, 1919 |currency = [[Afghan afghani|Afghani]] |currency_code = AFN |country_code = AFG |time_zone = D† |utc_offset = +4:30 |drives_on = right |cctld = [[.af]] |calling_code = 93 |footnote1 = }} '''Афґаністан''' ({{lang2|ps|prs|افغانستان}}), офіціална назва '''Ісламскый Емірат Афґаністан''' ({{lang-ps|د افغانستان اسلامي امارات‎}}, {{lang-prs|امارت اسلامی افغانستان}}) — [[країна]], [[емірат]] в серединї Азії. Зато країна не має приступ ку морю. На севері гранічіть з [[Узбекістан]]ом (137 км) і [[Таджікістан]]ом (1206 км), на северовыходї з [[Кітай|Кітаёв]] (76 км), на выходї з [[Пакістан]]ом (тзв. Дурандова лінія, 2430 км), на западї з [[Іран]]ом (936 км) і на северовыходї з [[Туркменістан]]ом (744 км). 3. юлія 2025 Міністерство загранічных дїл [[Росія|Росії]] інформувало аґентуру ТАСС, же Росія теперь узнавать владу Талібану.<ref>{{Cite web |url=https://uz.kursiv.media/2025-07-03/rossiya-priznala-pravitelstvo-talibov/ |title=Россия признала правительство талибов в Афганистане |last=Поляков |first=Святослав |date=2025-07-03 |website=Kursiv Media Узбекистан |language=ru |access-date=2025-07-03}}</ref> == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны|Афґаністан]] bw8du9680g8bphqzagkmm1xsaefndmo 0 2693 158875 158815 2025-07-04T07:18:50Z Igor Kercsa 5504 одказ 158875 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Словеньска |руська назва = Пыхнї |оригинална назва = {{ref-sk}} Pichne |застава = Pichne 23 Slovakia.jpg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = На входї до села<!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Регион <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Земплин<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 02 |lat_sec = 19 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 07 |lon_sec = 15 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 0 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = край<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Пряшівскый край|Пряшовскый]] |вид района = Окрес <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Окрес Снина|Снина]] |вид общины = <!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 278<!-- в метрах --> |население = 577<!-- лем само число --> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-57 |почтовый индекс = 069 01 (pošta Snina 1) |вид идентификатора = ŠÚJ <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 20659 |категория в Commons = Pichne |сайт = https://www.pichne.sk |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Пыхнї''' (по {{язык+sk|Pichne}}) суть [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]], оддалене од Снины о 6&nbsp;км на [[сївер]]. Село лежить в середной части грунковатой долины [[Лаборець|Лаборця]]. == Історія == Перва писемна упоминка походить з року 1312, коли село належало ку панству Гуменне.<ref>https://www.pichne.sk/historia</ref> == Обывательство == Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 99 (17,2%) *[[Словаци]] - 419 (72,6%) *[[Українцї]] - 39 (6,8%) *Остатнї - 1 *Нестановлены - 19 (3,3%) ----------------------- Вєдно – 577 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 214 жытелїв (37,1%)<ref>[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. Найвекшы выровызнанёвы громады (2001):<ref>https://archive.is/20130909011407/http://app.statistics.sk/mosmis/eng/scitanie.jsp?txtUroven=440709&lstObec=520659</ref> * [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]] – 39%; * [[Православна церьков|православны]] – 35%; * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]] – 21%. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Зузана Гануделёва]]&nbsp;— языкознателька, бадателька в области діалектолоґії * [[Михайло Гиряк]]&nbsp;— русиньскый педаґоґ і етноґраф * [[Ярослав Сисак]]&nbsp;— герець, директор [[Tеатер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча]], културный дїятель * [[Анна Плїшкова]]&nbsp;— русинска языкознателька (родила ся у Снинї, але дїтинство перебыла у Пыхнях, одкы походила родина). == Референції == <references /> {{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 8vjoaf2bovb9zzvs74nwmvp4ksrz3qm 0 10126 158853 130531 2025-07-03T20:11:44Z Igor Kercsa 5504 доповненя 158853 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Cело Хорватии |руська назва = Бобота |оригинална назва = Bobota ''хорв.'' |застава = Општинске зграде у Боботи.jpg |опис заставы = Уряд общины в Боботѣ |ширина заставы = 300 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Жупа <!--2.гарадича администрации --> |крайна = [[Жупа Вуковар-Срѣм|Вуковар-Срѣм]] |lat_dir = N |lat_deg = 45 |lat_min = 25 |lat_sec = 19 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg = 18 |lon_min = 51 |lon_sec = 23 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Bobota, 1296 |вид региона = |регион = |вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = |вид общины = Община <!--5.гарадича администрации --> |община = [[Трпѣня]] |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 85 <!-- в метрах --> |население = 1491 <!-- лем само число --> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +385-32 |почтовый индекс = 32225 |вид идентификатора = <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Bobota, Croatia |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com --> |язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) --> }} {{ПозКарта |Хорватия |width=300 |float=right |label=Бобота |position=left |caption={{center|Бобота на мапѣ Хорватии}} |lat_deg=45|lat_min=25|lat_sec=19|lon_deg=18|lon_min=51|lon_sec=23}} [[File:Основна школа Бобота.jpg|thumb|300px|<center>Основна школа в Боботѣ</center>]] [[File:Bobota - Бобота 02.jpg|thumb|300px|<center>Сербска православна церьков</center>]] '''Бобота''' ([[Хорватьскый язык|хорв.]]: Bobota; [[Серьбскый язык|серб.]]: Бобота) — сербске [[село]] в [[Хорватія|Хорватии]] на ей восточной граници з [[Сербія|Сербиев]]. ==Полога== Село лежить 12 км на запад од пограничной рѣкы [[Дунай|Дуная]] и е друге найвекше по центрѣ общины [[Трпиня]], оддалене од него о 3 км на запад. Од найблизшого придунайского города [[Вуковар]] оддалене о 14 км на сѣверозапад. ==История== Первый раз упоминать ся року 1296, коли была маетком мадярского велможского рода. При неясных околностях старе обывательство одышло и од року 1366 стало в селѣ суть нотованы сербскы православны жителѣ.<ref name="pravoslavlje.spc.rs">{{cite web |url=http://pravoslavlje.spc.rs/broj/965/tekst/dani-posveceni-vaskrsenju-hristovom/print/lat |title=Archived copy |accessdate=2013-03-30 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120425163552/http://pravoslavlje.spc.rs/broj/965/tekst/dani-posveceni-vaskrsenju-hristovom/print/lat |archivedate=2012-04-25 |df= }}</ref> В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] село было под австро-угорсков владов и около сто боботчанох были мобилизованы и посланы воевати на два фронты: против [[Сербія|Сербии]] и против [[Росія|России]], велике число з них при первой можности перешли на противну сторону, а по войнѣ около 40 вернули ся в село, около 30 загынули, воюючи на сербской сторонѣ. В току [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] в Боботѣ было поднято повстаня против нѣмецкых окупантох, в народно-ослободителных боях загынули 96 боботчаны, около 30 были росстрѣляны, около 700 триманы в концентрачных лаграх. == Памятникы == * Церковь Св. великомученика Георгия, 1778. * Помник борцям и жертвам [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == Днешность села == Векшина обывательох занята в земледѣлствѣ. В селѣ фунгуе восямкласна школа, котра мать филиалкы в сосѣдных селах [[Пачетин]], [[Вера]], [[Клиса]] и [[Людвинци]].<ref name="OŠ Bobota">{{cite web|url=http://os-bobota.skole.hr/skola|title=Osnovna škola Bobota-o školi|format=|accessdate=2 August 2015}}</ref> В школѣ ся выучуе по сербскы и по хорватскы. В селѣ е активне културно-умѣлецке дружство ''КУД Джоко Паткович'', фотбаловый клуб ''Борац Бабота'', шаховый клуб. Подля списованя обывательства [[1991]]. року, Бобота мала 1.881 обывателя, з них: {| class="wikitable" |- !align= "left" |Народность ! align= "right" |Особ ! align= "right" |Частка |- |[[Сербы]] ||align="right" | 1.769 ||align="right" | 94.04% |- |[[Хорваты]]||align="right" | 56 ||align="right" | 2.97% |- |[[Югославы]] ||align="right" | 34 ||align="right" | 1.80% |- |[[Мадяре]] ||align="right" | 3 ||align="right" | 0.15% |- |[[Могамедан]]е ||align="right" | 3 ||align="right" | 0.15% |- |[[Русины]] ||align="right" | 3 ||align="right" | 0.15% |- |[[Чехы]] ||align="right" | 1 ||align="right" | 0.05% |- | иншы ||align="right" | 8 ||align="right" | 0.42% |- |незяснены ||align="right" | 4 ||align="right" | 0.21% |- | '''Вкупно''' ||align="right" | 1881 |} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sr|Бобота|contents|ID=442492}}<br/> {{Переклад|en|Bobota, Croatia|contents|ID=32489379}} [[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]] ctdhn1lgfphe4j8pk8c4dl9x9qgehrt 0 10862 158852 158851 2025-07-03T15:08:21Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/158851|158851]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rojiblancos|Rojiblancos]] ([[User talk:Rojiblancos|діскусія]]) 158852 wikitext text/x-wiki [[File:Athletic Club crest 1922.png|thumb|Герб Athletic Club Билбао 1922]] '''Атлетик Клуб Билбао''' - е [[Іспанія|испанскый]] фотбаловый клуб зоз резиденциов в [[Билбао|Билбау]] в [[Край Баскох|краю Баскох]] в [[Іспанія|Испании]]<ref>Они мають еще прозывку Лос-Леонес (The Lions — Левы)</ref>. ==История== Клуб основаный року 1898.<ref>{{Cite web|url=https://www.athletic-club.eus/en/club/history|title=History|lang=en|website=Official Athletic Club Website|accessdate=2021-03-07|archive-date=2019-01-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20190110133730/https://www.athletic-club.eus/en/club/history|deadlink=no}}</ref> Клуб быв еден из трех членох-закладательох Первой Лигы (Primera División), два другы - Реал Мадрид и Барцелона. ==Позиция== Клуб никда не одпав од высшой дивизии, выграв Лигу восемь раз, и е четвертый в истории лиги. В клубе тыж грать една из найуспѣшнѣйшых женскых дружин в [[Іспанія|Испании]], котра выграла пять шампионаты Первой Лигы Жен (Primera División Femenina). ==Одказы== * [http://www.athletic-club.eus/en/home.html Официалный сайт ''(баск.) (исп.) (англ.) (фр.)''] == Референції == {{reflist}} {{Commonscat|Athletic Club de Bilbao}} [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] 0a50e6188ns7077d05y6tsoy6k7xatk 0 11759 158856 150202 2025-07-03T21:21:04Z Constraque 25300 158856 wikitext text/x-wiki {{Писатель |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |birthdate=[[20. фебруар|20. фебруара]] [[1943]]|birthplace=[[Ґоронда]] |name=Іґорь Юрійович Керча |occupation=[[писатель]], [[товмач]], общественный діяч, [[інженер]] |citizenship=[[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Україна|Украина]] }} '''І́ґорь Ю́рійович Керча'''́ ([[20. фебруар|20. фебруара]] [[1943]], с. [[Ґоронда]], ныні [[Мукачовськый район|Мукачовського района]] [[Закарпатьска область|Закарпатської области]]) є [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[товмач]], общественный діяч тай [[інженер]]. Спувавтор „Писемници русинського языка“ — єдної из майпершых за період „Третього русинського ренесанса“ провб кодифікації [[Русиньскый язык|русинської бесіды]].<ref>{{Cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/yuliy20/khust-pro-kodifikaciu.html |at=Rueportal.eu |title=Про кодифікацію русинського языка Пудкарпатя {{!}} Наша Ґазета |language=русинськы }}</ref> == Животопис == У 1965.&nbsp;рокови матуровав фізико-математичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного університета]],<ref name="karpatnews">[https://web.archive.org/web/20191218031952/https://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm Ужгород. "Руська премія" за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) {{ref-uk}}]</ref> а у 1973&nbsp;— Кийовськый інженерно-ставбарськый інштитут. Уд 1967 по 1995 робив в [[Ужгород|Унґварови]] на механічнуй фабриці а пак у АТ „Геліос“ уд 1995 по 1998. == Творьба == Лавреат „Руської премії“ Інтернаціоналного фонда „Ruska cena“ ([[Прага]], 2011).<ref name="karpatnews" /> У 2008.&nbsp;рокови йсю премію дустала сестра му Тамара Керча. Теперь Іґорь Керча є єдным из майактивных дописователюв [[Русиньска Вікіпедія|Русинської Вікіпедії]], де на септембер 2024 ворохом має булш ги 27&nbsp;000&nbsp;редаґовань. === Ориґіналні роботы === Печатав свої стихы по русинськы у пудкарпатськуй періодицї. Автор текстув про діточый „Бетярськый букварь“ (С.&nbsp;Слободан, Т.&nbsp;Керча; Унґвар, 2004). * І.&nbsp;Керча, Василь Сочка-Боржавин. „Русинськый язык“ (Унґвар, 1992), *{{книга |автор=[[Михаил Алмашій]], Іґорь Керча, [[Василь Молнар]], [[Стефан Попович]] |тітул=Материнськый язык: писемниця русинського языка |місто=[[Мукачово]] |выдавательство=Общество им. Александра Духновича |рік=1999 |сторінок=98 |isbn= |тіраж= }}, * „Утцюзнина, читанка про недільні школы“ ([[Будапешт]], 2001; Унґвар, 2002), * „Матяш, король Русинув“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), * Двохтомный „Словник русько-русинськый“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2012). * Двохтомный „Словник русинсько-руськый“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2007). === Товмаченя === Потовмачив на [[Русиньскый язык|русинську]] зборникы вершув и прозы: ; из [[Мадярскый язык|мадярської]]<nowiki>:</nowiki> * „Убрані поезії“ [[Шандор Петефі|Ш. Петефі]] ([[Ужгород|Унґвар]], 1998), * „Наші добрі Русины“ Д. Крудія ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); ; из [[Чеськый язык|чеської]]<nowiki>:</nowiki> *„Смутні очі Анцї Караджічової“ І. Ольбрахта ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), * „Земля, Европов зохабена“ Я. Затлоукала ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1943||Керча, Іґорь}} {{DEFAULTSORT:Керча, Іґорь Юрійович}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] dfm9ltzxmm3u65ahnvonegfz1m47lfh 158859 158856 2025-07-03T21:25:46Z Constraque 25300 /* Референції */ 158859 wikitext text/x-wiki {{Писатель |alma_mater=[[Ужгородска народна универзита|Ужгородськый націоналный університет]] |birthdate=[[20. фебруар|20. фебруара]] [[1943]]|birthplace=[[Ґоронда]] |name=Іґорь Юрійович Керча |occupation=[[писатель]], [[товмач]], общественный діяч, [[інженер]] |citizenship=[[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Україна|Украина]] }} '''І́ґорь Ю́рійович Керча'''́ ([[20. фебруар|20. фебруара]] [[1943]], с. [[Ґоронда]], ныні [[Мукачовськый район|Мукачовського района]] [[Закарпатьска область|Закарпатської области]]) є [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[товмач]], общественный діяч тай [[інженер]]. Спувавтор „Писемници русинського языка“ — єдної из майпершых за період „Третього русинського ренесанса“ провб кодифікації [[Русиньскый язык|русинської бесіды]].<ref>{{Cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/yuliy20/khust-pro-kodifikaciu.html |at=Rueportal.eu |title=Про кодифікацію русинського языка Пудкарпатя {{!}} Наша Ґазета |language=русинськы }}</ref> == Животопис == У 1965.&nbsp;рокови матуровав фізико-математичный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного університета]],<ref name="karpatnews">[https://web.archive.org/web/20191218031952/https://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm Ужгород. "Руська премія" за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) {{ref-uk}}]</ref> а у 1973&nbsp;— Кийовськый інженерно-ставбарськый інштитут. Уд 1967 по 1995 робив в [[Ужгород|Унґварови]] на механічнуй фабриці а пак у АТ „Геліос“ уд 1995 по 1998. == Творьба == Лавреат „Руської премії“ Інтернаціоналного фонда „Ruska cena“ ([[Прага]], 2011).<ref name="karpatnews" /> У 2008.&nbsp;рокови йсю премію дустала сестра му Тамара Керча. Теперь Іґорь Керча є єдным из майактивных дописователюв [[Русиньска Вікіпедія|Русинської Вікіпедії]], де на септембер 2024 ворохом має булш ги 27&nbsp;000&nbsp;редаґовань. === Ориґіналні роботы === Печатав свої стихы по русинськы у пудкарпатськуй періодицї. Автор текстув про діточый „Бетярськый букварь“ (С.&nbsp;Слободан, Т.&nbsp;Керча; Унґвар, 2004). * І.&nbsp;Керча, Василь Сочка-Боржавин. „Русинськый язык“ (Унґвар, 1992), *{{книга |автор=[[Михаил Алмашій]], Іґорь Керча, [[Василь Молнар]], [[Стефан Попович]] |тітул=Материнськый язык: писемниця русинського языка |місто=[[Мукачово]] |выдавательство=Общество им. Александра Духновича |рік=1999 |сторінок=98 |isbn= |тіраж= }}, * „Утцюзнина, читанка про недільні школы“ ([[Будапешт]], 2001; Унґвар, 2002), * „Матяш, король Русинув“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), * Двохтомный „Словник русько-русинськый“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2012). * Двохтомный „Словник русинсько-руськый“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2007). === Товмаченя === Потовмачив на [[Русиньскый язык|русинську]] зборникы вершув и прозы: ; из [[Мадярскый язык|мадярської]]<nowiki>:</nowiki> * „Убрані поезії“ [[Шандор Петефі|Ш. Петефі]] ([[Ужгород|Унґвар]], 1998), * „Наші добрі Русины“ Д. Крудія ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); ; из [[Чеськый язык|чеської]]<nowiki>:</nowiki> *„Смутні очі Анцї Караджічової“ І. Ольбрахта ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), * „Земля, Европов зохабена“ Я. Затлоукала ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1943||Керча, Іґорь Юрійович}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] 46fr5fv9x2xx1rhx3oyhkjhzp9ijnre 0 12913 158883 105731 2025-07-04T11:36:42Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Tеатер Александра Духновіча]] 158883 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Tеатер Александра Духновіча]] ii2d2fstgqhyos0m70te6wm8diz3f57 0 13207 158881 156387 2025-07-04T11:06:01Z Underfell Flowey 20819 158881 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Сирийска Арабска Република |Самоназва= ''араб.'' الجمهورية العربية السورية |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 120 |ширина2 = 110 |изобр1 = Flag of the Syrian revolution.svg{{!}}border |изобр2 = Emblem_of_Syria_(2025–present).svg }} |Подпис= |Розлога=185180 км² |Обывательство=20 384 316<ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/syria/ CIA World Factbook]</ref> <small>(2021, шац.)</small> |Столиця=[[Дамаск]] |ГДП на особу=$2090<ref>[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=463&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=58&pr.y=20 Syria. International Monetary Fund. Одчитане 2010-04-21.]</ref> |Интернет-домен=.sy |Часовый пояс=UTC+2 (влѣтѣ +3) |Телефонный код=+963 }} [[File:National Anthem of Syria.ogg|thumb|262 px|Гимна Сирийской Арабской Републикы]] [[File:Syria Ethno-religious Map.svg|thumb|262 px|{{center|Етно-религийне подѣлѣня Сирии}}]] '''Сирия''', урядно '''Сирийска Арабска Република''', ''[[Арабскый язык|араб.]]'' الجمهورية العربية السورية (ал-Джумхури́йя ал-Араби́йя ас-Сури́йя), — держава на [[Близкый Выход|Близком Востоку]] на западѣ [[Азия|Азии]]. На западѣ выходить на [[Середоземне море]] з довжков береговой линии 180 км.<ref name="ЕБ">Encyclopaedia Britannica.</ref> Морскы приставы: Латакия, Тартус.<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь, т. 3, сс. 193-194.</ref> Найвысша точка — верх Гермон (2814 м.н.м.).<ref name="ЕБ"/> Мать сухоземны границѣ з [[Турция|Турциев]], [[Ирак]]ом, [[Йордания|Йорданиов]], [[Израел]]ом и [[Либанон]]ом. Велику часть територии занимать пустыня, барз рѣдко заселена. ==Политичне и административне зряджѣня== Сирия — [[република]]. Глава державы — [[президент]], высшый законодарный орган — Народна Рада, екзекутивный — уряд (рада министрох, ведена предсѣдательом).<ref name="УСЭС"/> Административно република подѣлена на 14 мухафаз (провинций).<ref name="УСЭС"/> ==Обывательство== Основне обывательство [[Арабы]] (сирийцѣ), жиють тыж [[Курды]], [[Армены]], [[Туркмены]] и др.<ref name="УСЭС"/> Обывательство Сирии складають религийно розличны групы: суниты (74%), алавиты (12%), христиане (10%) и друзы (3%). По одзысканю независимости в року 1946 конфликты меджи розличныма социалныма, религийныма и политичныма групами вели до нестабилности в державѣ. В року 2011 зачала ся домова война.<ref name="ЕБ"/> ==Жерела и одказы== * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 3. {{ISBN|5-88500-007-7}}. * [https://www.britannica.com/place/Syria Syria. //Encyclopaedia Britannica.] {{Commonscat|Syria}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Сирия]] [[Катеґорія:Державы Азии]] 7niiy1zg4xmiksfzmr34x3fiiolfz18 0 17833 158860 158143 2025-07-03T21:30:26Z Constraque 25300 158860 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} {{НП |первое упоминание=1314 |община=Середнянська об'єднана територіальна община |район=Ужгородський |регион=Закарпаття |население=500 |год переписи=2022 |конфессиональный состав= |почтовый индекс=89452 |площадь=0,34 }} '''Вōвковоï''' авадь '''Вовковóї'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ({{lang-uk|Вовкове}}) — йсе [[село]] в [[Ужгородскый район|Ужгородьскому раёні]] [[Закарпатска область|Закарпатьскӯй областï]] [[Україна|Украйны]]. == Полога, географія == Село ''Вōвковоï'' є за 20 км. на юго-восток од [[Ужгород|Ужгорода]], за 1,5 км. од автодороги М06 -Е50. Входить у Середнянську селищну громаду (Середнянська ОТГ- об'єднана територіальна громада), <small>до якої щи входять ай села: Андрашовці, [[Анталōвці|Анталовці]], Вирхня Солотвина, Гойдош, Дубровка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Ляхувці, Пацканьова, [[Худльово]], Бачово (Чабановка), [[Чертеж (Ужгородскый район)|Чертеж]] и центер громади- селище [[Середньое|Середньово (Середнє)]].</small> ''Вōвковоï с''осѣдувуть із селами [[Ужгородскый район|Ужгородського раёна]]: Дубровка, Руські Комаровці, Нижньоє Солотвино ай из селищом [[Середньое|Середньово (Середнє)]]. == Імня ай исторія == Теперïшнёй украиньской імня села - [[:uk:Вовкове_(Ужгородський_район)|Вовкове]] хоснуєся офицѣально из [[1946]] року, кади совѣтськими украинськими кодифѣкаторами село боло переименовано и дустало ийсе імня, послі приєднаня ([[Анексия|анексиї]]) [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатської Русі]] от [[Чеськословеньско|Ческословенскої республіки]] до [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Союза РСР]] - [[УССР|Украинської РСР.]] Історичноє імня села є — '''Вōвково́ї,''' котрой містна, корінна чилядь хоснує ай и типирь у наш час у своюй живуй бисіді. У исторії боли щи ай такі імня села: ''Valkaja, Walkaya, Veka, Vovkovija,Vovkoviji,Vlkovyje, Wolkowá, Волковоя, Volkoviji, Волковой, '''Вōвково́ї''', Ungordas'' (мадярськ.: Унгордаш). У часи XIV-XIХ стороччях село ся назовало: ''Valkaja'', Walkaya (Волкойо). Йсе змадяризованоє імня, што пушло от словянського слова «вовк» (Vъlkъ, Волкъ). Из Х-го стороччя село, як и ушиткоє Пудкарпаття, боло у власти [[Мадярске кральовство|Мадярського кральовства]]. * Першоє писаноє споминаня за село боло на зачатку XIV-го стороччя - у [[1314|1314 році]]: "село належало шляхетському роду невідомого походження, який назовався Кішшураньї (Kissurányinak) од свого маєтку в комітаті Берег. Пузніше, як на обмін, пушло у власность Ішпана Шандора Тороняї (Toronyai Sándor ispán), чиї потомки, фамилія Часловці (Császlóciak), володіли ним з тих часу аж до свого вумирання (у 1444 р.).<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/Szazadok_1985/?query=valk%C3%A1ja&pg=1001&layout=s Magyar Történelmi Társulat, Századok folyóirat – 1985, ''Engel Pál'' "''UNG MEGYE TELEPÜLÉSVISZONYAI ÉS NÉPESSÉGE A ZSIGMOND-KORBAN"'' (Adatok Magyarország középkori demográfiájához) // Угорське історичне товариство, журнал Századok- 1985, ''Енгель Пал'' «''ЗАСЕЛЕННЯ ТА НАСЕЛЕННЯ ОКРУГА УНГ В ЕПОХУ ЖІГМОНДІВ»'' (Дані для середньовічної демографії Угорщини) (''сторінка 978'' -...)] / library.hungaricana.hu/en</ref> - Є щи ай письмові споминаня за село, датовані тим же 1314 роком, де писалося про судові тяжби, діла межи дворянами за маєток ''Valkaja (Volkouya)''.<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/MolDigiLib_Sub_05/?query=valk%C3%A1ja&pg=110&layout=s ''Szőcs Tibor''''',''' A nádori intézmény korai története 1000-1342 - "Subsidia ad historiam medii aevi Hungariae inquirendam 5". (Budapest, 2014) IV. Az ország nádorától az „ország nádoráig” (A nádori intézmény vázlata a 12. század végétől 1343-ig) // Рання історія палацової установи 1000-1342 - "Посібник для дослідження історії середньовічної Угорщини 5". (Будапешт, 2014) IV. "Від палатину країни до «палатину країни»" (Нарис палатинської інституції з кінця 12 століття до 1343 р.); (сторінка 110 )] / '''l'''ibrary.hungaricana.hu/en </ref> * у '''''[[1363]] році''''', коли в папірьовому джерелі споминано село (за його челяднику) <ref name=":0">[https://library.hungaricana.hu/en/view/MolDigiLib_VSK_nagykalloi_kallay_csalad_02/?pg=106&layout=s&query=valkajai A nagykállói Kállay-család levéltára II. kötet (Budapest, 1943)// Архів родини Каллай з Надькалло II. том (Будапешт, 1943) (сторінка 106)] / library.hungaricana.hu/en</ref>: <small>''1363. június 3. "...''Lack fiainak: Miklós és Pál mestereknek, ungmegyei ispánoknak alispánja: nagymihályi [de Nogmichal] Lőrinc fia: György mester és a négy szolgabíró bizonyítják, hogy császlóci [de Chaslouch] László fia: János mester officialisa: Tamás ura nevében tiltakozott az ellen, hogy gerényi [de Keren] Drugeth Miklós fia: János mester fogságba vetette urának három '''valkajai [de Valchoya]''' jobbágyát: Kozmát, Pált és Jákót [Jacou], akik közül Kozmát lefejeztette, a másik kettőt pedig fogva tartja". ...(Papíron, öt zárópecsét darabjaival.) - (("Сини Лака: Міклош і Пал пудмайстри, ішпани з Унг-медьє (округу Унг): син Льоурінца з nagymihályi [de Nogmichal]: майстер György та чотири кріпаки доводять, же син Ласла із Császlóc [de Chaslouch]: János майстер officialisa: од імені свого пана Тамаша протестовав проти того, же син Міклоша Другета із Ґереньї [де Керен]: майстер Янош їмив ай запер трьох кріпаку із Valkaja ('''valkajai [de Valchoya]'''): Козьму, Пала та Якоба [Якоув], з яких обезголовив Козьму, а двох других їмив и тримав. ..."</small> <small>(На папірі, из фалатками п'яти печаток")).</small> * Ай у 1381 році за село '''Valkaja''' споминано у письмовуй грамоті- повідомленньови королю Лайошу І (I. Lajos király) про вуконання його наказу про установлення межі на дворянських зимлях (маєтках) - межи селами Helmec (Хомці) і Valkája (Волкойо), межи якими встановлювалася межа (готар, кордон) по Szlatina patak (Слатіна поток, теперішня назва-ріка Солотвинка). Ай и у туй письмовій грамоті споминаться [[:uk:В'єла_(річка)|ріка Веля]] (Vylie patak, поток), ай село [[:uk:Дубрівка_(Ужгородський_район)|Дубровка (Dobróka]](?) [Dobraua]).<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/MolDigiLib_VSK_nagykalloi_kallay_csalad_02/?pg=200&layout=s&query=Valk%C3%A1ja A nagykállói Kállay-család levéltára II. kötet (Budapest, 1943) // Архів родини Каллай з Надькалло II. том (Будапешт, 1943) ''сторінка 200''] / library.hungaricana.hu/en</ref> <small>1381. január 25. "...hogy Helmec és '''''Valkája''''' között a Szlatina patak a határ, és Valkája birtok harmada is a helmeci nemesek tulajdona"... ... "...між Хелмеком і '''''Валкая''''' кордоном є потік Слатина, а третина маєтку '''''Валкая''''' належить дворянам з Хелмец..."</small> * Близь у села бола виниця у маєтку Мігаля Часловці недалеко от урочища "Гурка", справа од ріки Виля [[:uk:В'єла_(річка)|(В'єла)]] - первоє писаноє споминаня за тоту виницю боло у 1421 році).<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/MolDigiLib_MOLkiadv2_39/?pg=168&layout=s&query=Valk%C3%A1ja ''Borsa Iván:'' Zsigmondkori oklevéltár VIII. (1421) (Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 39. Budapest, 2003)// ''Борша Іван'': Архів грамот періоду Сигізмунда VIII. (1421) (Публікації Угорського національного архіву, II. Публікації джерел 39. Будапешт, 2003), сторінка 167] /library.hungaricana.hu/en</ref> <small>1421. Máj. 25.</small> <small>(лат.) "...<span dir="ltr" lang="лат.">pluribus metis cursualibus erectis veniret ad finem cuiusdam '''''vinee prefati Michaelis de Chazloch in territorio pretacte possessionis Valkaya''''' existentis</span> "... ..."після того, як поставив кілька цілей, він дійшов до кінця '''''виноградника вищезгаданого Міхаеля де Часлоуц, на території, яка раніше належала Валкая'''''" ...</small> У XV стороччі селом управляли панські фамилії дворян Часловці (Császlóci) ай Каллаї (Kállai, Kállay). У [[1427]] році панська фамилія Часловці мала ай хосновала там 19 фалату земли, на якуй робила чилядь. Ай мали там тагди хижу шолтейса. (Шолтейси— йсе боли люди, котрі у давньому часі занималися заселенням чиляді по селах). Май пузніше, у XVI стороччі, село боло у власти известної фамилиї [[:uk:Іштван_Добо|Іштвана Добо]], котрѣ мали ай [[:uk:Середнянський_замок|Середнянський замок]], ай тоже и вшитку Середнянську домінію (типирішні села в [[Ужгородскый район|Ужгородському раёні]]: Руські Комаровці, Ляхувці, Худльово, Дубровка, Бачава, Ірлява, Кібляри, Лінці ай Андрашовці). У XVII стороччі - у часі кади фивниками Пудкарпаття бола фамилія [[:uk:Другети|Другети (и ихнї потомки)]] - се боли тяжкі часи и для краю, и для села. [[Файл:Вовкове-монета 1703- 2.jpg|міні|Монета (10 Poltura),1705 р., час націонално-освободительної войни народу Мадярщини (1703—1711 р.р.), пуд руководством князя Ференца ІІ Раковція.|335x335пкс]] [[Файл:Вовкове-монета1703- pro libertate.jpg|міні|339x339px|Монета (10 Poltura) "PRO LIBERTATE", 1705 року, час націонално-освободительної войни народу Мадярщини (1703—1711 р.р.), пуд руководством князя Ференца ІІ Раковція.]] Май тяжжі часи прийшли тагди, кади зачалася [[:uk:Національно-визвольна_війна_угорського_народу_(1703—1711)|Націонално-освободительна война народу Мадярщини против австрійської монархії (1703—1711 року)]] пуд руководством [[:uk:Ракоці_Ференц_II|князя Ференца ІІ Раковці]]. У повстанському войську ай лейб-гвардії князя Ференца ІІ Раковція активно войововали, помогали му ай містна чилядь-русини. У своїх книгах-мемуарах «Записки про войну в Мадярщині из 1703 року до її кунця» князь Ференц II Раковці из великов теплотов и благодарностію споминав за [[Куруц|русину-куруцу]], як за «найвірніший народ» (лат.:"''Gens fidelissima''"), котрі, «тисячами вступали у його войсько, ай же и «за руським обичаєм вни ся хрестили». Князь Ференц ІІ Раковці писав: «За пару дну гу мні прийшли три тисячі русину. Они боли и без читавого оружія, ай майже и напув голі боли, но айбо лишили свої хижі и фамилії, сімні ай діти. Вни боли такі бідні, же хибай мали лем свою душу собі у власності. Преданость русину бола велика, вни вливалися у моє войсько і булше не одставали од мене. Кіть не мали пушок, то брали и мечі, ці ай вили и казали же хочуть жити ці и умерти зо мнов». Близь коло села найшли гроші (монети) 1705 року, што хосновалися за часу Націонално-освободительної войни, повстання народа Мадярщини против австрійської монархії (1703—1711 р.р) - (ту є на фото). Послі тої войни, подавленя повстання [[:uk:Куруци|куруцу]] австрійськоє імператорськоє войсько фурт робило жестокий карательний терор против учаснику сього постання – ай і тих русину-куруцу жительох Ужанщини, котрі помагали князьови Ференцови ІІ Раковційови. Послі того терора дакотрі села там на Ужанщині ставали майжек ги безлюдні, ці вунищені, а дагде чилядь поутікала. Так боло бізувно и із селом Valkaja (Волкойо). У [[1715]] році там боло лем 8 (вусям) селянських двору, котрі платили у казну. А [[1717]] року-не боло ани єдного. По тих, таких дост трагічних рокув, заселення села ишло помалу. Щи у 1751 році там жило лем 4 (чотири) фамилії, котрі боли вуходцями из [[Туриця|села Туриця]], што на Перечинщині. У тоті часи малочиселна сільська чилядь ходила ся молити на Службу Божу до церкви у сусідньоє село Ляхувці. У кунци XVII стороччя - началі XVIII-го стороччя - иппен дись у тоті смутні ай тяжкі часи повстання, войни ай терора австрійських вояку и вунищовання русинської чиляді-куруцу, священником у селі у церкви (од 1690 року- по ???? рук) бов о.Іштван Кріспаї. Так, же у тот час, село мало и свого священника, ай и свою церьков (деревляну). Пак потом и довго у тот смутний час священника не боло, аж до 1753 року. Лем у другуй половіні 18-го стороччя ( послі 1750-их рокув), за часу  австрійської імператриці [[Мария Терезия|Марії Теризії]], зачалося май активноє заселення села. Ай из помуччю нових шолтейсу дворянської фамилії Гіланьі (Ghillа́ny). Тагди фурт ишла гу горі и кулькость чиляді у селі, но ай так - и вірнику, котрі ходили до церкви. У тот час, кади стало булше чиляді у селі - то видав и зачала ся иззясь, наново правити ай Служба Божа у своюй (може у новуй, ці обновленуй) деревлянуй церкви. Ай и бов уже и священник - ож из 1753 року бов - о.Константин Тезаровскі, котрий правив священником у селі в роках: 1753-1760. [[Файл:Вовкове (Veka), стара австрійська-карта 18ст.(1782-1787р.р.).jpg|міні|337x337px|Австрійська-мапа XVIII ст. (складена 1782-1787р.р.) из имням села - Veka.]] На австрійськуй топографічнуй мапі, складенуй у 1782-1785 роках<ref>Топографічна мапа [https://maps.arcanum.com/en/map/firstsurvey-hungary/?layers=147&bbox=2494746.38325466%2C6192310.657538912%2C2511409.655420828%2C6198253.636488085 Königreich Ungarn (1782–1785) - First Military Survey// Угорське королівство (1782–1785) - Перший військовий огляд] ''/maps.arcanum.com (Історичні карти онлайн)''</ref>, иппен там де є типирішньоє село - мож увідіти написаноє тагди його імня – ''«Veka»,'' што возможно же є даяким ці куртшим ці зміненим його імням–Valkaja. И якоє -Veka, возможно, же использовав у тот час на мапі австрійський картограф. На мапі видко ай імня ріки -«Vela» (ріка Веля, В'єла), што є на мапы із правого боку од села Veka). З правого боку на атуй мапі видко ушиткий список сіл, што суть на нюй позначені, ай и село з имням-"Veka". Добрі видко на туй мапі и позначення хиж сільської чиляді (16 шт. позначки-коцки), ай видко и позначіня, ож же де бола тагди сільська церьков (є то позначеной ги хрестиком). На єднуй із топографічних карт за часу [[Австро-Угорьско|Імперії Ґабсбургу]] (за XIX стороччя) імня села позначеноє як '''Wolkowá''' (Волкова)<ref>Топографічна мапа. [https://maps.arcanum.com/en/map/secondsurvey-hungary/?layers=5&bbox=2486915.7199486736%2C6188564.37720329%2C2520242.2642810103%2C6200450.335101635 Hungary (1819–1869)-Second military survey of the Habsburg Empire // Угорщина (1819–1869) - Другий військовий огляд імперії Габсбургів] ''. /maps.arcanum.com (Історичні карти онлайн)''</ref>. [[Файл:Вовкове(Valkaja), карта 19 ст.( скан-фото).jpg|міні|383x383px|село Вōвково́ї ('''Valkaja''') на мапі Ужгородського округа (Ung Vármegye)]] У XIX стороччі хосновалося імня — '''Valkaja''' (Волкойо). Йсе імня боло позначеноє на австро-мадярськуй топографічнуй мапі Ужгородського повіту (округа) (мадярськ.: Ung Vármegye).<ref>[https://web.archive.org/web/20191228200356/http://lazarus.elte.hu/hun/maps/1910/gonczy/ung.htm Село '''Valkaja''' (Волкойо) на австро-мадярськуй топографічнуй мапі Ужгородського повіту (''Ung Vármegye''''',''' ХІХ стороччя)]</ref> Імня села - '''Valkaja (Волкойо)''' мож увідіти у книжки мадярського вученого Елека Фийнеша «Географічний словник Мадярщини», 1851 рук вудання. (Fényes Elek, Magyarorság Geographiai Szótára, Pesten 1851).<ref>Елек Фийнеш [https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/fenyes-elek-magyarorszag-geographiai-szotara-84F88/v-87BBD/valkaja-87C0F/ «Географічний словник Мадярщини» 1851 (Fényes Elek, Magyarorság Geographiai Szótára, Pesten 1851] ''/ www.arcanum.hu''</ref> У переводі ай упорядкуванні тої книжки вученим-дослідником крайової історії Закарпаття Йосипом Кобальом про село є така информація: "'''Волкойо (Valkaja)''', ''руське село у комітаті Унг за чверть милі на захід від Середнього; жителі: 2 римо-католики,400 греко-католиків,і 7 євреїв. Землевласників декілька. Найближча пошта: Середнє."'' На кадастральнуй (земельнуй) мапі [[Австро-Угорьско|Австро-Маядярщини]] за 1863 рук імня села написаноє - '''''Волковоя'''''. А имня [[:uk:В'єла_(річка)|ріки - В'єла (Веля)]], котра протікала коло села, написана як - "Завада поток", а май ниже написано - "Вела-поток". На сюй мапі мож увідіти розділення зимлі по кадастровим числам, імня земельних урочищ ай межі земельних наділу, сіл, позначення хиж ай тимітьову (цвинтарю).<ref>[https://maps.arcanum.com/en/map/cadastral/?layers=3%2C4&bbox=2496953.412100597%2C6193070.582666414%2C2505285.048183681%2C6196042.072141001 Habsburg Empire - Cadastral maps (XIX. century) Габсбургська імперія - кадастральна мапа (ХІХ ст.).] / maps.arcanum.com/en/ ''(Історичні карти онлайн)'' </ref> [[Файл:Вовкове-Унгордаш (Ungordas) карта.jpg|міні|414x414px|На мапі за часу Австро-Угорщини (1915 р.). імня cела є - ''Унгордаш (Ungordas)'' ]] У [[1898]] році у [[Мадярьско|Мадярщин]]<nowiki/>і приняли закон, за яким ушиткі не мадярські імня варошу ай сіл у Мадярському королювстві мусай боло змадяризовати. Кіть мож боло легко імня перевести на мадярський язик, то комісія вто робила. А там де боло вто тяжко перевести на мадярський язик - то імня міняли. Так из 1904 року імня села '''Valkaja''' (Волкойо) поміняли на новоє - мадярськоє имня — '''Ungordas''' (Унгордаш), де префікс "Ung" - значив же село є в округови Унг.<ref>[https://www.researchgate.net/publication/358645029_SEBESTYEN_ZSOLT-UR_LAJOS_UNG_MEGYE_HELYSEGNEVEINEK_ETIMOLOGIAI_SZOTARA SEBESTYÉN ZSOLT - ÚR LAJOS (Шебештьийн Жолт, Ур Лайош). "UNG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA" (ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ЕТИМОЛОГІЇ МІСЦЕВИХ НАЗВ ОКРУГУ УНГ)] (по мадярськи). (стор.: 124-125,147), / University of Nyiregyhaza, 2014/ (Універзіта Ньиредьхази, 2014)</ref>[[Файл:Вовкове- Карта 1910р. UNGORDAS .jpg|міні|446x446px|Мапа за 1910 рук. Імня села написано- ''Ungordas.'']] Уже у 1910, 1915 році на топографічних мапах імня села писали- '''Ungordas''' ''(Унгордаш)''. Щи на атуй мапі 1910 року видко русло ріки В'єла (Веля), яка за Середньовом (селище Середнє) завертала у бук (направо) - и проходила близь села - Ungordas (Унгордаш). Ай на туй мапі видко и позначіня высоти май булшого берега, котрий є близь коло села - высота його 192 метри н.р.м У книжці «Статьи по славяноведению» (Санкт-Петербург, 1910) у списку населених пункту вказаноє імня села - ''Волкова, Волковії (Ungordas)''.<ref>[https://web.archive.org/web/20190105201411/https://books.google.com.ua/books?id=4Qn4BQAAQBAJ&pg=PA258&lpg=PA258&dq=Ungordas&source=bl&ots=fZ1Ug2_aq5&sig=hS6VXvUzt8bTDhnvjyOv5_HZhxo&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwi8yanh69bfAhVBi8MKHTyXAB0Q6AEwBnoECAIQAQ#v=onepage&q=Ungordas&f=false ''«Статьи по славяноведению»'' (Выпуск 3), под редакцией ординарного академика В.И. Ламанского], Типография императорской академии наук, С.-Петербургь, 1910 г.</ref> Тото зміненоє імня села-'''Ungordas (Унгордаш)''' хосновалося до часу коли Подкарпатська Русь (нишньоє Закарпаття) стало до [[Чеськословеньско|Чеськословенскої республіки]] (1919 р.)-кади село иззясь ся назовало так ги сперед тим-''Вōвковоï''. [[Файл:Vovkove .Вовкове поїзд зупинка ( скановане старе фото !!! ) Old skaned photo.tif|міні|297x297px|Штаціон, місто- де у селови колись ставав узькоколійний поїзд "Ужгород-Анталовці". На станцийному знакови є імня села- "Vlkoviye -ВовковѣІ" (Вōвковоï). 20-30 ті роки ХХ ст.]] За часи [[Чеськословеньско|Ческословенскої республики]] (1919-1939) село мало імня «Vlkovyje», «ВовковѣІ» (Влковіє, Вōвковоï). Што пудтверждаєс и тим же тото імня боло написаноє ай на знакови на штаціоні-місто де близь села ставав [[:uk:Вузькоколійна_залізниця_Ужгород_—_Анталовці|малий (вузькоколійний) поїзд "Ужгород-Анталовці"]]. (ту ай [[:uk:Файл:Vovkove_.Вовкове_поїзд_зупинка_(_скановане_старе_фото_!!!_)_Old_skaned_photo.tif|на фото]]). У книжці ''«Подкарпатська Русь»(1936 р.),'' автор чиський вучений, краєзнавець п. Ярослав Достал (Dostál Jaroslav, 1936. Podkarpatská Rus. Knižnice Klubu československých turistu, Praha, 1936)<ref>Dostál Jaroslav, 1936. Podkarpatská Rus. Knižnice Klubu československých turistu, Praha, 1936) https://www.databazeknih.cz/knihy/podkarpatska-rus-163266 </ref> (Наново ся книжка бола переведена, упорядкована ай доповнена закарпатським хірургом ай краєзнавцьом п. Юрійом Михайловичом Фатула и вудана пуд назвов "''Путівник-довідник «Європейське коріння"'', Ужгород, 2016 р.)<ref>Путівник-довідник ''«ЄВРОПЕЙСЬКЕ КОРІННЯ»'', Ярослав Достал, ''переклад, упорядкування та доповнення Юрій Михайлович Фатула'', (Ужгород, Всеукраїнське державне видавництво «Карпати», 2016 ), (на стор. 291).</ref>. Там є така информація про село ''Vlkovyje (Ungordas), (Вовкове́'', Ужгородського району), -на стор. 291: * Населення: 600 жителів * Національний склад: русинів — 570, євреїв — 18, угорців — 6, іноземців — 6. * Релігійні громади: 562 греко-католики. * Навчальні заклади: філіал русинської школи (3 класи) з с.Середнє. * Церковні установи: греко-католицька кам'яна церква Різдва Пр. Богородиці, 1847 р. * Промислові і господарські об'єкти: винокурний завод. * Транспортні об'єкти: залізнична станція. [[Файл:Вовкове Німецьк карта 1936 (Volkoviji) S49.jpg|міні|288x288px|Німицька воєнна мапа за часи ІІ-ої Світової войни. Написаноє імня села-'''Volkoviji.''' ]] На дзвонови у сільськуй церкви, де написано же вун одлитий у 1924 році в памнять про [[Перша світова война|Першу Світову войну,]] можеме увідіти ай імня села - '''Волковой.''' На німицькуй воєннуй мапі часу [[Друга світова война|Другої світової войни]] (на фото) мож увідіти імня села - '''Volkoviji.''' Добрі мож відіти ай русло ріки [[:uk:В'єла_(річка)|В'єла (Веля, Виля)]], яка у тоті часи щи протікала близь коло села. За Сердиньовом [[:uk:В'єла_(річка)|ріка В'єла (Веля)]] убертала вправо і текла близь коло села '''Вōвковоï''',и пак аж до ліса Шлоуг и дале - аж до ріки Стара, у яку упадала. У 60-70-их роках ХХ ст., за совітських часу при СРСР-УРСР зробили там меліорацію - осушили болотисті поля там, де текла ріка, а її русло поміняли - убернули го вліво у бук села Дубровка (пуд Дубрувський берег), як тече ріка ай и типирь у наш час. Щи на туй мапі добрі видко [[:uk:Вузькоколійна_залізниця_Ужгород_—_Анталовці|вузькоколійну желізнодорожну штреку "Ужгород - Анталовці"]], яка проходила близь од села. Украинський вучений, [[Доктор наук|доктор]] філологічних наук, [[професор]] [[Ужгородска народна универзита|УжНУ]] [[:uk:Чучка_Павло_Павлович|Чучка Павло Павлович]] у своюй книжці «Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник» споминатьт ай хоснує історичноє імня села - тото імня, якоє хоснує ай и типирь корінна, містна чилядь — імня '''"Вōвковоï"'''. Професор Павло Чучка писав: "завдяки радянським кодифікаторам у 1946 році Вовковыї було перейменовано та отримало нову назву-«Вовкове́». Ці змінені назви— є штучними прикметниковими утвореннями, були рекомендовані як офіційні з 1946 року та населення їх не вживає".<ref>Павло Чучка, "Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник (Львів, Видавництво «Світ», 2005). (стор. 29, 122, 568, 634, 619, 582, 566, 563, 428, 417, 226).</ref> Вучені-філологи [[Ужгородска народна универзита|УжНУ]] В. Добош, Г. Воронич одзначали, же в часи по приєднанні складової частини Чехословацької республіки-[[Підкарпатьска Русь|Підкарпатської Русі]] до [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Союзу РСР]]—та утворення у 1946 році [[Закарпатска область|Закарпатської області]] у складі [[УССР|Української Радянської Соціалістичної республіки (УРСР)]]: "характерним було примусове перейменування населених пунктів краю та утворення (зміни) їх назв із закінченням на «е», що не є типовим для багатьох закарпатських топонімів". Ай то є бізувно же и для імня села-"Вовково́ї"— якой поміняли на - «Вовкове́».<ref>''В.І. Добош /'' "Проблеми правописної нормалізації назв населених пунктів Закарпаття" // Українська мова на Закарпатті у минулому і сьогодні. Матеріали науково-практичної конференції— Ужгород, 1993. ''Ганна Воронич'' '''/''' "Карпатські географічні назви в лещатах літературної стандартизації" // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Випуск 25— Ужгород, 2011</ref> Имня села- Вōвковоï- споминаєся ай у книжці "Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР" (на стор.11) украинського вученого-мовознавця, [[Доктор наук|доктора]] філологічних наук, професора [[Ужгородска народна универзита|УжНУ]] [[:uk:Дзендзелівський_Йосип_Олексійович|Дзендзелівського Йосипа Олексійовича]]. <ref>Дзендзелівський Йосип Олексійович./ [https://mega.nz/file/fBoRSCDC#pSvP6eYKywAquxonMk1zBDOxbBdKc4R4U1tNUNScuOE Дзендзелівський Й. О. «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР».] Видавництво: Ужгородський державний університет, 1958 рік. (стор.11)</ref> Імня села "Вовкове" и у незалежнуй [[Україна|Украині]] (із 1991 року)- є офіційним (нормативним). Майперше ийсе імня боло опубликованой у изданії "Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року". (стор. 691). За даними атої книжки у повоєнні роки (на 1 сектембра 1946 р.) село мало свою сільську раду.<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/URSRAdmTerPodil_1947/URSRAdmTerPodil_1947.pdf ''Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року.'' Видання перше / Відп. ред. М.Ф.Попівський. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР.— К.: Українське вид-во політичної літератури, 1947] (стор. 691)</ref>. З 2004 року по 2014 рук село мало свуй орган самоврядування (сапосправованя) - "сільський комітет" Середнянської селищної ради, котрий бов зліквідований по постанові Закарпатського Окружного Адміністративного Суду.<ref>ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ - [https://web.archive.org/web/20211017130853/https://leadscanner.com.ua/company/26529407 СІЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ С. ВОВКОВЕ] СЕРЕДНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ. ''/ leadscanner.com.ua''</ref> Близь коло села проходила [[:uk:Вузькоколійна_залізниця_Ужгород_—_Анталовці|вузькоколійна штрека "Ужгороді-Анталовці"]], построєна у 1916 р. при Австро-Мадярщині. Ходив невеликий поїзд, што перевозив пасажиру ай и даякі грузи. У селови бов ай "штаціон"-то місто, де поїзд ставав сільскуй чиляді. Ай бов там и станцийний знак из імням села. У тоті часи многа чилядь хосновала сись поїзд: жеби пуйти ці у варош, ці на роботу, ці дагде по сусідських селах - многим спомогав тот поїзд добиратися, хоть ішов вун фурт помалі ай доста довго. Поїзд ай ушитку штреку хосновали щи и за совітські часи при Союзі РСР - то аж до рокув 1975-1976, кади поїзд тот одмінили, а штреку розобрали за рук-два, ги не рентабельну ай устарілу. У тот час уже автобусами (на бензінови) боло май туньо возити чилядь (пасажиру), ай грузовиками и даякі грузи. '''Поселення Kis-Uj-Szállás (Кіш-Уй-Саллаш)''' Недалеко од села, дись до 1 км., з правого боку по путьови до села Дубровка у 19 стороччі боло невеликой, окремой поселення (ці присілок??, по-мадярські: "telep" (колонія), ("puszta"), tanya (тайня, ферма)— котрой мало мадярськой імня — '''Kis-Uj-Szállás'''<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/NEDA_1892_helysegnevtar/?pg=1280&layout=s&query=valkaja A Magyar Korona országainak helységnévtára 1892 // Довідник назв населених пунктів Угорської корони (1892), стор. 1267] ''/library.hungaricana.hu''</ref> (Кіш-Уй-Саллаш)<ref>[https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_RT_1871/?pg=683&layout=s&query=valkaja Magyarországi Rendeletek Tára 1867-1945, Rendeletek tára 1871// Збірка угорських регламентів 1871р.] стор.150 ''/library.hungaricana.hu''.</ref>. Адміністративно тото поселеня удносилося до села '''Valkaja (Вōвковоï)'''<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/NEDA_1892_helysegnevtar/?pg=1658&layout=s&query=valkaja A Magyar Korona országainak helységnévtára 1892 // Довідник назв населених пунктів Угорської корони (1892),] стор.1645 ''/ library.hungaricana.hu''</ref>, но позначалося на мапах окремо, ай мало и свуй окремий тимітьов (цвинтар)<ref>[https://maps.arcanum.com/en/map/cadastral/?layers=3%2C4&bbox=2499355.0695781563%2C6193735.99494053%2C2503520.887619699%2C6195221.739677823%2C6195511.790257272 Habsburg Empire-Cadastral maps (XIX century); Габсбургська імперія - кадастральна мапа] (ХІХ століття) //maps.arcanum.com</ref>. Поселення (ці присілок ??) мало близько даз 10 ці до 16 хиж (видко то на мапі). Населеня боло там невеликоє - дись до сто люди, котрі в булшинстві, за даними тогочасних церкувних перепису боли: римо-католиками-прихожанами Середнянського римо-католицького храму Св. Луки євангеліста, но ай боли там щи и греко-католики ай юдеї (жиди)<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=h6RjAAAAcAAJ&pg=PA61&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=3#v=onepage&q=Kis-Uj-Sz%C3%A1ll%C3%A1s&f=false Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis (стор.91).] ''Каталог духовенства (кліру) і вірників 1858 р. // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE)''</ref>. Многі из тих чиляднику трудилися на винокурному заводі, водяному млині, ай на сільськогосподарських плантаціях, котрі мали там пани-землеволоділці тих часу. Од поселення Кіш-Уйсаллаш бола ай путь до села Руські Комаровці (не тота што є типирь!). Десь приблизно на зачатку XX стороччя тото поселення Kis-Uj-Szállás (Кіш-Уй-Саллаш) уже не боло го, про што пудтверждаєся на мапах тих часу. Но щи ай у 70-80-ті роки XX стороччя там ся лишалися сліди його тимітьова (цвинтаря), ай в т.ч. ай жидувського тимітьова (поховань жиду). І тото місто пак зрувняли из земльов (зорали вшотко тракторами). Ай бола там на тому місті довго и доста велика студня (ці керниця), яка пропала из часом. Ай щи до нишніх часу люди у селі тото місто недалеко од села назовавуть— «Кішсалаш» ці "Кісалаш". Близь поселення Kis-Uj-Szállás (Кіш-Уй-Саллаш), на ріці Виля, у тоті часи бов [[:uk:Водяний_млин|водяний млин]], який хосновали майже и до 50 рокув XX ст., до часу [[:uk:Електрифікація|електрифікації]]. == Історія церкви Рӯздва Пр. Богородиці (1847) == Стара деревляна церков за переказами находилася колись май ниже тепирішньої мурованої, камяної церкви. Там, де бізувно колись стояла тота стара деревляна церква, пуд час установлення електричного трансформатора у 1960-их рокох техніков боли вукопані останки людий (кустя, черепи и т.п.), што пудтверджує то, же дись там, бізувно же близь коло тої старої деревляної церкви, боло ай поховання чиляді-сільський тимітьов (цвинтар). [[Файл:Церква Рождества Пр. Богородиці (с. Вовкове, 2017 р. ).jpg|міні|382x382px]] [[Файл:Key_church_old.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Key_church_old.jpg|міні|387x387px|Старий ключ из кованого металу (ймовірно ?? же од замка дверей старої дерев'яної церкви).]] Строити теперішню камяну муровану церкви зачали у 1812 році, кади бов освячений її камінь. Церкувником Годинком у старому церковному Євангелії записано же церква бола построєна у 1847 році, ай тагди боло освячений и сам храм — у великоє сято-Руздва Пресвятої Богородиці. У народі так и кажуть: ож "на Сяту Марю", ці ож сято - "Друга" "сята Маря". Вто сято із тих часу - є великим, храмовим сятом у селови. Церкву боло «оправлено» у 1876 році (што пудтверджає [[:uk:Файл:Напис_на_стіні_про_(оновлення)_ремонт_церкви_1876_р.jpg|написаноє на стіні]], у комнаті церкувного куратора). (є на фото) [[Файл:Напис на стіні про (оновлення) ремонт церкви 1876 р.jpg|394x394px|Напис на стіні про (оновлення) ремонт церкви у 1876 році|центр]]Щи церкву боло обновлено у 1912 році за священника Лисишина Георгія. А у 1936 році за священика Рудольфа Кабація вудатки на обновленя, ремонт церкви боли 20 тисяч корун, што у тоті часи боли доста велікі гроші. Майперше церква була вкрита шинглами, пак етернітом, пак и бляхов. У 2010 році боло замінено стріху на церкви на нову— из май квалітного метала-бляхи. Ай купол дзвонарні тагди бов зроблений из позолоченого метала ай пофарблено и хрест на церкви шпеціалнов фарбов. [[Файл:Напис ремонт 1978 (церква с.Вовкове).jpg|міні|542x542px|ліворуч]] У 1958 році до церкви провели електрику. У 1978 році за священика о. Василя Терпая, куратору Івана Бакасі та Івана Вербича художник Ф. Решетарь из сином обновили інтер'єр церкви. ([[:Файл:Напис ремонт 1978 (церква с.Вовкове).jpg|на фото]]) Іконостас бов очищений, обновлений, но не перемальований художниками Олегом Горальом та золотарями Васильом Гладуном та Ігорьом Мозельом. Недалеко церкви у ярку, у корчах, имовірно же то дись там близь того міста де бола давно тота стара деревляна церква, найшли доста добрі сохранений, ай великий (из желіза, кований метала) ключ (ту є ай [[:Файл:Key church old.jpg|на фото]]), який своїми розміром напоминать ключ од даякого великого замка, од великих двирь (имовірно ?? могло боти, же то ключ од замка дверей тої старої деревляної церкви). На єдному из церкувних дзвону, який бов одлитий у 1924 році написали - "В память про Всемірну войну 1914-1918. Волковой. 1924." То за [[:uk:Перша_світова_війна|Першу світову війну]] (1914—1918 р.р.), у якуй войовали ай многі челядники из села ВовковоЇ, дакотрі из яких погибли ці пропали без вісти на полях її битв.[[Файл:Дзвін Церкви Рождества Пр.Богородиці у с. Вовкове.jpg|міні|422x422px|Дзвун на церкви - «В память Всемірной Войни 1914 - 1918» Волковой. 1924|без]]Щи на єдному дзвоні є написано, же вун був одлитий за гроші зобрані вуходцями из села— трудовими емігрантами у Амиріку. (Чилядь тагди многа ходили на зароботки у Злучені Штати Сіверної Амеріки (США), ай зуставалися там и жити, ай и у Белгію, ці Канаду. У 2018 році стараннями церкувної громади села ай священника о.Михаила Подгорського при вході до церкви збоку на стіні поклали мармурову табличку із вубитим списком - хронологійов греко-католицьких священнику, котрі служили у церкви из часу кади її построїли - и до типирішнїх часу. Бов зроблений тротуар, вумощений тротуарнов плитков од капури из улиці до входа до церкви. [[Файл:Вовкове-церква-список-свящ.ФРМ1.jpg|міні|384x384px]]У 2018 році бов оновлений ай освячений хрест на сільському тимітьові близь церкви, пуд час Богослужіння у чисть Дня памняті померших. Церква ай греко-католицька релігійна громада села односяться до [https://mgce.uz.ua/ Мукачівської греко-католицької єпархії] Греко-католицьков релігійнов громадов села у чисть одзначіння Хресної Дороги Ісуса Спасителя установлений 13-ти мийтровий високий желізний Хрест из Розпяттям <ref>[http://www.lifeisphoto.ru/photo.aspx?id=1084254 Фото встановленого релігійною громадою с. Вовкової Хреста в честь Хресної Дороги Ісуса] // lifeisphoto.ru</ref>, на май вусокому місті близь села-на березі, котрий назовавуть-"Вовковойський берег" (высота є -192 метра н.р.м.) == Населення == * За муніципалним переписом у [[1787]] році (за часу австрійського імператора Йосипа ІІ) у селови жило 120 люди, боли 21 сім'ї, котрі прожовали у 20-ти хижах. Ушоткі чилядники (21 сім'я) боли християнського віросповідання (греко-католики). Боли 24 женаті ай 40 неженатих хлопу (чоловіку).<ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/NEDA_1784_kozsegi_adatai/?pg=52&layout=s&query=Ungordas 1784-1787, Муніціпалні дані перепису населення (Йосип ІІ) (1996)] /library.hungaricana.hu</ref> * За церкувним переписом [[1814]] року у селі боло 272 греко-католики, а приход бов на тот час філіалом парохії сусідського села Руські Комаровці <ref>[https://archive.org/details/catalogusvenerab00cath/page/228/mode/2up?q=Valkaja Catalogus venerabilis cleri almae Dioecesis Munkacsinensis pro anno 1814 // Каталог кліра і вірнику Мункачовської єпархії за 1814 рук] / archive.org</ref>. * За церкувним переписом [[1821]] року у селі боли 346 греко-католику, а приход бов філіалом парохії села Руські Комаровці <ref>[https://archive.org/details/schematismusvene00cath/page/150/mode/2up?q=Valkaja Schematismus venerabilis cleri Graeci ritus catholicorum Dioecesis Munkacsiensis аnno 1821 // Клір ай вірники греко-католицького обряду Мункачовської єпархиї за 1821 рук]/archive.org</ref>. * За церковним переписом [[1825]] року в селі боли 364 греко-католику, а приход уже став філіалом парохії Середнього, яким и бов пак и надале. <ref>[https://archive.org/details/schematismusvene1825cath/page/136/mode/2up?q=Valkaja Schematismus venerabilis cleri Graeci ritus catholicorum Dioecesis Munkacsiensis аnno 1825 // Клір ай вірники греко-католицького обряду Мункачовської єпархиї за 1825 рук/] /archive.org</ref>. * За даними церкувного перепису [[1829]] року селі жило 393 чиляднику, из яких 367 боли [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католики]], 5 [[Римокатолицька церьков|римо-католики]], 21 [[Юдаїзм|юдеї (жиди)]] <ref>''[https://play.google.com/books/reader?id=DqJjAAAAcAAJ&pg=GBS.PA64&hl=ru Catalogus venerabilis cleri dioecesis Каталог духовенства (кліру) і вірнику 1829 р.] // стор.64, books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE)''</ref>. * За церковним переписом [[1835]] року в селі боло 399 чиляднику, из яких 371 греко-католики, 2 римо-католики та 26 юдеїв (жиди) <ref>[https://books.google.com.ua/books?id=vKRjAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q=szerednye&f=false Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis 1835// Каталог духовенства (кліру) і вірників 1835 р.] стор. 75 // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE) </ref>. * За даними церкувного перепису [[1858]] року в селі жило 473 чиляднику, из яких 460 греко-католиків, 1 римо-католик, 12 юдеї (жиди) <ref>[https://books.google.com.ua/books?id=h6RjAAAAcAAJ&pg=PA61&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=3#v=onepage&q=Valkája&f=false Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis 1858 Каталог духовенства (кліру) і вірників 1858 р.] стор. 91// books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE)</ref>. * За церковним переписом [[1864]] року в селі жило 514 чиляднику, з яких 460 греко-католиків, 42 римо-католики, 12 юдеї <ref>[https://books.google.com.ua/books?id=waRjAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q=Valkája&f=false Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis /Каталог духовенства (кліру) і вірників  1864 р.] стор. 238 // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE) </ref>. * За [[:uk:Перепис_населення|переписом]] [[1880]] року, який бов у [[Австро-Угорьско|Австромадярщині]], у селі жило 614 чиляднику, из яких: 540 греко-католики; 35- римо-католики; 39— юдеї (жиди). * За [[Австро-Угорьско|австро-мадярським]] переписом [[1910]] року у селі боло: 606 чиляднику. Из яких: 543 греко-католики; 25- римо-католики; 29— юдеї (жиди); 9— [[Реформация|реформати]]. * За даними перепису населення [[1921]] року <ref>[https://library.hungaricana.hu/en/view/KANepszaml_018_Szerednye_Ungordas__227_Vovkove-Ungordas/?pg=0&layout=s Документи перепису населення 1921 року Державного архіву Закарпатської області.// *''Село Вовкове/Valkaja/Ungordas /''] // (Скановані з оригіналів) / library.hungaricana.hu</ref> у [[Чеськословеньско|Чеськословенськуй республіці]] тагди у селі боло 60 люди, из яких: 565 греко-католику; 11-римо-католики; 25-юдеї (жиди), та 2 - инші. За національностю ай материнсьим язиком (Národnost, mateřský jazyk) булшинство чиляді села, у тому переписови 1921 року, боли записані - '''русинами (rusin).''' * За переписом [[1930]] року у селі боло 600 чиляді, из з яких боло: 562 греко-католики; 18- римо-католики; 18-юдеї; та 2 східного грецького обряду [[Православна церьков|(православні).]] * За мадярським переписом [[1941]] року у селі боло 653 чиляді, из яких: 607 греко-католики; 18-римо-католики; 16-юдеї; 12-реформати <ref>[https://library.hungaricana.hu/hu/view/NEDA_vallasi_Karpatalja_1880-1941/?pg=99&layout=s Kárpátalja településeinek vallási adatai 1880–1941 (2000) {{!}} Könyvtár {{!}} Hungaricana // Дані перепису населення Підкарпаття (Закарпаття) 1880—1941 р.р.] //library.hungaricana.hu</ref>. (''P.S.:'' [[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католицької віри]] у церкувних переписах у [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатській Русі]] у бульшості -то боли— [[Русины|русини]]. [[Римокатолицька церьков|Римо-католики]] та [[Реформация|реформати]] були, як правило, [[Мадяре|мадяри]] ці [[Словакы|словаки]]. [[Юдаїзм|Юдейської віри]] боли— [[Евреи|жиди]]). За даними [[:uk:Перепис_населення_СРСР_(1989)|перепису, який проведено у 1989 році]] у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]] - у селі тагди боло 558 люди, из яких: 258-то боли чоловіки, а 300- боли жони. <ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A0501%5F061%5F021&ti=19A0501%5F061%5F021%2E+%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%F2%E0+%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%EF%EE+%EA%EE%E6%ED%EE%EC%F3+%F1%B3%EB%FC%F1%FC%EA%EE%EC%F3+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%EE%EC%F3+%EF%F3%ED%EA%F2%F3%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=../Database/Census/01/01/&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile(1)=021+%D3%C6%C3%CE%D0%CE%C4%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1= "Кількість наявного населення (с. Вовкове Ужг. р-ну) у 1989 р."]{{Dead link|date=February 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} //Державна служба статистики України/database.ukrcensus.gov.ua</ref> За даними [[:uk:Перепис_населення_України_(2001)|перепису, який провели в Україні у 2001 році]] — у селі жило 509 чиляднику. <ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A0501%5F07%5F021&ti=19A0501%5F07%5F021%2E+%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%EF%EE+%EA%EE%E6%ED%EE%EC%F3+%F1%B3%EB%FC%F1%FC%EA%EE%EC%F3+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%EE%EC%F3+%EF%F3%ED%EA%F2%F3%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=../Database/Census/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile(1)=021%5F%D3%C6%C3%CE%D0%CE%C4%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NN&mapname=&multilang=uk&aggdir1= "Кількість наявного населення (с. Вовкове Ужг. р-ну) у  2001р."]{{Dead link|date=February 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} //Державна служба статистики України/database.ukrcensus.gov.ua</ref> За даними Державного реєстру виборців України- на децембер [[2021]]<nowiki/>р. у селі боло 380 виборцю.<ref>[https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=21&pf5242=210551&prejim=2 Державний реєстр виборців // Виборча дільниця № 210551, с. Вовкове, вул. Перемоги, 31]{{Dead link|date=February 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} //Державний реєстр виборців України// www.drv.gov.ua</ref> == Галерея == <gallery widths="220" heights="219"> Файл:Виноградник совхоз вовкове.jpg|Виниця у совхозі (1950-1960 ті роки) Файл:Вовкове. весна 2021.jpg|Вовкової, весна 2021 рук Файл:Вовкове. околиці села , фото 2020р..jpg|Близь села '''Вōвково́ї''', 2021 рук. Файл:Вовкове, дорога від траси в село, 2020 р..jpg|Путь из села на трасу М60-Е50 (в селі кажуть же то - путь на "Орсаг"). Файл:Вовкове. капличка св. Марії, зима 2021.jpg|Капличка Св. Марії на розпутті в центрі села, 2021 рук Файл:С. Вовкове, Капличка .jpg|Капличка Св. Марії на розпутті в центрі села, 2006 рук Файл:Вовкове, капличка св. Марії (2), зима 2021.jpg|Щи єдна капличка Св. Марії - (як іти "у ниву", у бук с. Дубровка, фото 2021рук) Файл:Вовкове. Хрест при-в'їзді в село.2018-12.jpg|Хрест при вїзді у село з боку Серидньова, траси Файл:Вовкове. Освячений хрест на кладовищі (2018).jpg|Хрест на тимитьові оновлений у 2018 році Файл:Вовкове-хрест тайня .jpg|Хрест на розпутті з вул. Тайня. Файл:Вовкове. Церква. Іконостас, 2017.jpg|Іконостас церкви , 2017 рук Файл:Вовкове, Церква, під час Богослужіння..jpg|Служба в церкви, 2017 рук. Файл:Вовкове Церква 2017 а1.jpg|Церква (2017 рук) Файл:Церква Рождества Пр. Богородиці (с. Вовкове, 2017 р. ) .jpg|У церкив одну. (2017 рук) Файл:Церква. Село Вовкове. 2014 р.jpg|Церква (задній вид), 2017 рук Файл:Вовкове-лебеді- природа.jpg|Лебіді на озерці близь села, 2015 рук Файл:Вовкове літо-поля.jpg|Поля близь села де колись протікалі ріка Веля Файл:Вовкове-лебеді - 2.jpg|Лебіді на озерці близь села, 2015 рук Файл:Краєвиди біля Вовкового. Осінь 2015 р.jpg|Осінь, (2015 рук) Файл:Вовкове-рання весна .jpg|Весна, (2016 рук) Файл:Вовкове Паска 2020р.(Осв'ячення пасок під час карантину covid).jpg|Cвященник о. М. Подгорський сятить паски у 2020 році, в часі карантина Covid Файл:Вовкове Паска 2021р Церква.jpg|Посячіння пасок у 2021 році коло церкви. (апріль 2021 рук) Файл:Руїни клубу (2021 рік).jpg|альт=На фото : Розвалини сільського клуба, 2021 рук.|На фото: Розвалини сільського клуба, 2021 рук. Файл:Вовкове панорама (ФРМ )фото2017.jpg|Панорама коло села. (2017 р) Файл:Вовкове в честь Хресної Дороги (хрест).jpg|13-ти мейтровий високий желізний Хрест из Розпяттям , на май вусокому місті близь села- на березі, котрий назовавуть -"Вовковойський берег" (высота його є-192 метра н.р.м.) </gallery> == Примітки, жерела и одказы (посиланя) == {{reflist}} {{Ужгородскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] b2xyrw0iuhver92qfdlo3umtmwe6c1h 0 21719 158880 148244 2025-07-04T11:04:56Z Constraque 25300 158880 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ґерінґсдо́рф''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Heringsdorf) — [[Мѣстечко|варощик]] на северо-выході [[Нїмецько|Німицька]], зимля [[Мекленбурьско-Передня Померанія|Мекленбурґ-Передня Померанія]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[31. децембер|31 децембра]] [[2020]] року живе 8443 людий, из них векшына [[Німці]].{{жрідло}} == Знамі Родаци == * [[Еріх Муравскый|'''Еріх Муравскый''']] (1894—1970) — німицькый пропаґандист, новинарь и офіцер Вермахта у 1934-1945 роках. Твориць воєнного архіва Бундесвера. * '''[[Еґон Ріхтер]]''' (1932—2016) — журналіст и [[Писатель|писарь]]. * '''[[Йорґ Крон]]''' (*1963) — [[Нїмецько|німицькый]] [[Теніс|тенісист]] и шпортсмен. * '''[[Ґеста Шварк]]''' (1915—2012) — [[композитор]] и [[Подузятник|бізнесмен]]. *v'''[[Елза Ренш]]''' (1904—2015) — свого часу́ май стара [[Німці|німкиня]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:de:Heringsdorf|Heringsdorf]] на Німицькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} o1y27z4vv9qca1dkmajw5s69932re5l 0 21748 158855 155441 2025-07-03T21:17:44Z Constraque 25300 158855 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Особа|Имя=Сергій Мигалёвич Батрын|Имя_оригиналне=Сергій Михайлович Батрин|Чинность=2020-2024|Уроджѣня=1969 р.|Мѣсто_роджѣня=[[СССР]] [[РСФСР]]}} '''Сергі́й Мигалё́вич Батры́н''' ({{lang-uk|Сергій Михайлович Батрин}}) — депутат [[Керецькы|керецьковськой]] селищной рады уд партії “Слуга Народа”, [[Политик|політік]] и ФОП. Изнамый свойым “Терактом” у [[Керецькы|керецьковськой]] раді. {{Стыржень}} 1tyi2r784rhvh0izgat3udn188air3l 0 21786 158865 155373 2025-07-03T21:48:13Z Constraque 25300 158865 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Ба́тёво''' {{Ref-uk}} ''Батьово'' {{Ref-hu}} ''Bátyú'' — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1205]] році. Ид назві, та є припущеня, од ге бы у сих містах припочивав хан [[Батый]] из вӯйськом пуд час [[Татарьскы удары|свого похода на Европу]]. За инныв верзіёв,&nbsp; при [[Ярь|ярьскых]] [[Повінь|повінях]] містнӯсть затоплёвала ся, чинячи ямы из [[Кал|калом]] ({{Lang-hu|Kátyú}}, котроє скоро трансформовалося у «Bátyú»).{{жрідло}} У [[Май|маёви]] [[1919]] року туй была управа [[Руська Крайна|Руськой Крайны]]. У [[1921]] році туй быв удділ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧС]].{{жрідло}} [[28. октобер|28 окто̄вбра]] [[1944]] у [[село]] зайшли советьскі вӯйська.{{жрідло}} У [[1946]] році [[село]] переименовано на Узловоє, віділо ся ож векшына жытелю̄в робили на [[Желѣзниця|желізници]] [[Чоп]]-[[Батёво]]-[[Королево|Королёво]]. [[2. марец|2 марца]] [[1995]] року Верховна Рада Украйины приняла закон за вертаня історичной назвы '''Батьово'''. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2016]] рӯк живе 3,048 а на [[2001]] рӯк живе 3,029 людий, из них подля [[Язык|языка]]:{{жрідло}} [[Мадярскый язык|мадярьскый]] — 1954 [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 993 [[Російскый язык|руськый]] — 61 [[Румуньскый язык|румыньскый]] — 4 [[Білоруськый язык|білоруськый]]— 4 [[Нїмецькый язык|німицькый]]— 1 [[Арменьскый язык|армяньскый]]— 1 инні — 5 == Знамі Родаци == • [[Иржі Ґабріел]] (род. 22. авґуст 1930, Батёво ум. 10. новембер 2020, [[Брно]]) — [[Чесько|чиськый]] [[Филозоф|філозоф]]. == Туристичны міста == [[Файл:Колишній_палац_Лоняї.jpg|міні|Бывшый пляц Лоньяї, ныні&nbsp;— «Закарпатьскый обласный приют».]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Батьово|Батьово]] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] 8k1lxilxxy4b349jtsk8gqyooz1ysuc 0 21833 158861 151693 2025-07-03T21:32:04Z Constraque 25300 158861 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Вецезначность|Пасіка (значеня)}} '''Па́сіка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kishídvég) ([[Україньскый язык|укр]]. Пасіка) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]] (до [[2020]] [[Свалявскый район|Свалявськӯм]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1600]] році ге Paszika. [[Село]] было основано на [[Лѣс|хащовӯв]] [[По̄ляна|по̄ляні]], [[Тивадар Легоцкый|Леґоцкый]] объяснять назву [[Село|села]] тым ож основано оно было коло [[Ріка|рікы]] [[Пасіка (ріка)|Пасіка]]. У [[1904]] році назва [[Село|села]], Пасіка была перемінена на [[Мадяре|мадярьску]] Kishídvég. == Реліґія == храм ст. арх. Михаила. [[1804]]. У [[1672]]&nbsp;році у селі быв пӯп Иван Русин. У [[1692]]&nbsp;році Пасіка споминать ся ге філія [[Сусково|Сускова]], а у [[1699]]&nbsp;році первый раз спомнено [[Церьков (храм)|цирьков]], што може быти, стояла на місті, якоє дотипирь называться «Гробище». Деривляну цирьков из єдным дзвоном споминавуть у [[1733]]&nbsp;році при попови Шимонови Тарковичови, вӯтцёви будущого епископа, и у [[1778]] році.&nbsp; У [[1804]]&nbsp;році мало вышше міста, де была деривляна цирьков, построєно муровану цирьков базилічной формы. Кажуть, шчо цирьков стройили при [[Османьска імперія|турках]], муры уйшли дуже кріпкі, бо каміня клали на «горячому» вапнякови. Близко [[1919]] року Иван &nbsp;Лендєл учинив хор и деривляну конструкцию, што держить на башни церкви три дзвоны. Малый дзвӯн удлили у [[1822]]&nbsp;році силами Юрія Кеменяша и Василя Немеша. Великый дзвӯн заказали на зачатку [[1920-ы|1920-ых]] рокӯв Василь Желізник и Иван Кеменяш. [[Іконостас|Иконостас]] из 28 икон происходить из зачатку [[XX. стороча|XX]]&nbsp;стороча. == Знамі Родаци == У Пасіці родився [[Ґріґорій Тарковіч|Григорій Таркович]] ([[1754]]—[[1841]])&nbsp;— первый [[епископ]] сотвореной у [[1816]]&nbsp;році [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшовськой греко-католицькой єпархії]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1179 людий, из них подля языка: [[Українцї|Украйинці]] — 98,91% [[Русы]] — 0,75% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,25% == Туристичны міста == • Мінеральный ґейзер • Скала любови • храм ст. арх. Михаила. [[1804]]. == Клімат == * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/19662 Погода у селі] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Пасіка (Мукачівський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Свалявскый район]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 1dpqlqw0d9htmt2wc6emil6w88lyepj 0 21932 158863 154608 2025-07-03T21:43:55Z Constraque 25300 158863 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Барани́нці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Baranya) ([[Україньскый язык|укр]]. Баранинці) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Сереґ села тече ріка Това яка є притоком Ужа. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1389]] році. У [[1921]] році у [[Село|селі]] зачали стройити муровану [[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католицьку]] [[Церьков (храм)|цирьков]], быв зобраный комітет из стройкы. Немало помочи дав [[Дравець|Дравецькый]] парох, о. Штефан Пакшій.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1603 людий, из них подля языка:{{жрідло}} [[Україньскый язык|Украйиньскый]] — 94,59% [[Мадярскый язык|Мадярьскый]] — 3,92% [[Російскый язык|Руськый]]— 0,31% [[Словеньскый язык|Словеньскый]] — 0,12% == Туристичны міста == • парк-монумент Славы Божої • храм [[1929]] року • історична ріка [[Това (ріка)|Това]] из островом. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96 Баранинці] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] m6ndkevqh442avwifaioov1zbhf2xnt 0 21935 158882 149716 2025-07-04T11:36:32Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Сїверьскодонецьк]] 158882 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сїверьскодонецьк]] b2plx0nbkr65t6ojgfnvwqcndy0r3qd 0 22000 158862 155755 2025-07-03T21:40:41Z Constraque 25300 158862 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Білова́рці''' авадь '''Малóє Кривóє'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ([[Мадярскый язык|мад]]. Kiskirva) ([[Україньскый язык|укр]]. Біловарці) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1373]] році.{{жрідло}} == Туристичны міста == * поселиня рубежа нашої еры дакійськой културной нависности. * леґенда за Бийловар. * у урочищови Біловариць находить ся унікалноє шафрановоє поле площадёв у 3 га. * храм Покровы пр. богородици. [[1899]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:1373]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Біловарци]] 17ds652aj75mtl7nr65cz42gi1bn6g8 0 22039 158858 156173 2025-07-03T21:23:59Z Constraque 25300 158858 wikitext text/x-wiki {{Писатель |birthname=Леся Стецович |name=Леся Адамова-Стецович |birthdate=[[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] |birthplace=[[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]] |occupation=[[Поет|поетка]], [[Писатель|писателька]] |citizenship=[[Чесько|Чеська республіка]] |genre=[[Поезія]] }} '''Ле́ся Ада́мова''' (дівоча фамелия '''Стецо́вич''') ([[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]], [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]]) є [[Русины|русинська]] [[Поет|поетка]] тай [[Писатель|писателька]]. == Ранньый живот == Леся Стецович ся родила [[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] у [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлові]] [[Свалявскый район|Свалявського]], а наднесь уже [[Мукачовськый район|Мукачовського района]]. Кунчила [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувську]] ошколу.<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=37|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> В [[1988|1988.&nbsp;рокови]] воступила у Свалявськый політехнічный технікум на планово-економічноє удділеня тай го кунчила у [[1991|році 1991.]] Робила на Свалявському лісокомбінатови, на фабриці ДСП.<ref name=":1">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шипович|publisher=Удавательство „Карпатська вежа“|page=37|year=2021|title=Aлманах днешньої русинської літературы 2020|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-20/|isbn=978-966-8269-56-1}}</ref> Уд зачатку 1995.&nbsp;рока жиє на [[Чесько|Чехах]]. == Творьба == У [[2017|2017.&nbsp;рокови]] удала [[Поезія|поетичну]] зберьку „Перегортаючи сторінки щоденника“ из стихами у чотырьох языках: [[Русиньскый язык|по русинськы]], [[Україньскый язык|по украйинськы]], [[Російскый язык|по російськы]] тай [[Чеськый язык|по &nbsp;чеськы]]. На вусям стихув (4 по русинськы тай 4 по украйинськы) из сиї зберькы были написані мелодії.<ref name=":1" /> У [[2021|2021.&nbsp;рокови]] удала велику зберьку поезії „Мамины чічкы (2017–2020)“.<ref name=":0" /> Поезія Адамової-Стецович часто уходит у журналови „Отцюзнина“ (головно на першых боках у вступови), єї поетичні тай прозові творы уходят у кажджому из „Алманахув днешньої русинської літературы“. Поетка фурт ся ділит новов творьбов у соціалнуй сітці Facebook. == Референції == <references /> {{lifetime|1974||Адамова, Леся}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] hxlynz2foyftw5nfq9mim5zfxbn3z3y 158876 158858 2025-07-04T09:54:00Z Flipdot 23893 158876 wikitext text/x-wiki {{Писатель |birthname=Леся Стецович |name=Леся Адамова-Стецович |birthdate=[[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] |birthplace=[[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]] |occupation=[[Поет|поетка]], [[Писатель|писателька]] |citizenship=[[Чесько|Чеська республіка]] |genre=[[Поезія]] }} '''Ле́ся Ада́мова''' (рожд.&nbsp;'''Стецо́вич'''; [[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]], [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлово]], [[Свалявскый район|Свалявськый район]]) є [[Русины|русинська]] [[Поет|поетка]] тай [[Писатель|писателька]]. == Ранньый живот == Леся Стецович ся родила [[7. януар|7.&nbsp;януара]] [[1974]] у [[Павлово (Мукачовскый район)|Павлові]] [[Свалявскый район|Свалявського]], а наднесь уже [[Мукачовськый район|Мукачовського района]]. Кунчила [[Плоское (Закарпатска область)|Плоскувську]] ошколу.<ref name=":0">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=37|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}</ref> В [[1988|1988.&nbsp;рокови]] воступила у Свалявськый політехнічный технікум на планово-економічноє удділеня тай го кунчила у [[1991|році 1991.]] Робила на Свалявському лісокомбінатови, на фабриці ДСП.<ref name=":1">{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шипович|publisher=Удавательство „Карпатська вежа“|page=37|year=2021|title=Aлманах днешньої русинської літературы 2020|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-20/|isbn=978-966-8269-56-1}}</ref> Уд зачатку 1995.&nbsp;рока жиє на [[Чесько|Чехах]]. == Творьба == У [[2017|2017.&nbsp;рокови]] удала [[Поезія|поетичну]] зберьку „Перегортаючи сторінки щоденника“ из стихами у чотырьох языках: [[Русиньскый язык|по русинськы]], [[Україньскый язык|по украйинськы]], [[Російскый язык|по російськы]] тай [[Чеськый язык|по &nbsp;чеськы]]. На вусям стихув (4 по русинськы тай 4 по украйинськы) из сиї зберькы были написані мелодії.<ref name=":1" /> У [[2021|2021.&nbsp;рокови]] удала велику зберьку поезії „Мамины чічкы (2017–2020)“.<ref name=":0" /> Поезія Адамової-Стецович часто уходит у журналови „Отцюзнина“ (головно на першых боках у вступови), єї поетичні тай прозові творы уходят у кажджому из „Алманахув днешньої русинської літературы“. Поетка фурт ся ділит новов творьбов у соціалнуй сітці Facebook. == Референції == <references /> {{lifetime|1974||Адамова, Леся}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] nlz4gl3856ehwxhwzxizsmzcdsbdlk0 0 22050 158872 155440 2025-07-03T22:10:00Z Constraque 25300 158872 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва=Букӯвцёво|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Ужгородьскый район]]|рада=[[Букӯвцёвська сільська рада]]|код КОАТУУ=2120880401|заложене=1420|розлога=40|густота жытельства=5,88|поштовы індексы=89043|телефон=03135|надморьска вышка=430|образок=The_old_cemetry_at_the_upper_part_of_Bukitsyovo_village.jpg|образок_розмір=350пкс|образок_підпис=Вид из тиметова над селом Букӯвцёво|вебова сторінка=[https://www.rada.info/rada/04349099/ Букӯвцёвська сільська рада]|жытелїв=227}} '''Букӯвцё́во''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ungbükkös) ([[Україньскый язык|укр]]. Буківцьово) ([[Румуньскый язык|рум]]. Bukivțovo) ([[Чеськый язык|чис]]. Bukivcovo) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Великоберезняньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Бывша назва&nbsp;— Буківцеве. Очевидно, [[село]] одержало назву уд урочища Букова авадь Буковець. Взникло намного май раньше, ге появилася письмова споминка за нёго.{{жрідло}} Першый спомин у 1582 — Bukóc.{{жрідло}} Спомины села: 1768 — Bukócz, 1773- Bukocz, 1800 — Alsó Bukócz, Felső Bukócz, 1808 — Bukócz, Bukowec, Bukowce, 1851-Bukócz, 1913 — Ungbükkös, 1925 — Bukovec, Bukoc, Bukocova, 1930 — Bukovcová, 1944 — Ungbukóc, 1983 — Буківцеве, Буковцево, 1995 — Буківцьово.{{жрідло}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1582]] році.{{жрідло}} == Обывательство == За [[Списаня жительства Украйины (2001)|списанём обывательства Украйины 2001 року]], в [[Село|селі]] живе 227 людий<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref>, из них:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Памняткы == [[Файл:Bukivcyova_IMG_5670.jpg|ліворуч|міні|Цирьков ст. Анны]] У [[Село|селі]] сохранилася памнятка деривляної архітектуры&nbsp;— [[Цирьков ст. Анны (Букӯвцёво)|цирьков ст. Анны]], яка принадлежить до церков [[Бароко|барокового]] стиля. == Туристичны міста == * памнятка деривляної архітектуры&nbsp;— храм Ст. Анны. * Сято-Троицькый жӯнськый монастырь. * жіванські ямы ([[Пещера|пещеры]]). * гора Перунка. == Одказы == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] <references /> {{Ужгородскый район}}{{Закарпатска область}} fx97tx9bn0tidxen6dljjz0mg31q4p9 0 22085 158867 158077 2025-07-03T21:57:40Z Constraque 25300 158867 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Не поплетьте|Бенядиківцї}} '''Бенеде́ковці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Benedeki) ([[Україньскый язык|укр]]. Бенедиківці)&nbsp;— [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1391]] році.<ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf</ref> == Присілкы == '''Ба́лажваґаш''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1481]] році.{{Жрідло}} == Туристичны міста == * Храм ст. арх. Михаила. [[1859]]. * потӯк [[Полуй (потӯк)|Полуй]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 722 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 97,93% [[Мадярскый язык|мадярьскый]] — 1,10% [[Російскый язык|руськый]] — 0,97% == Удкликованя == {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 9uqiu515oe6q8fb1f40ff0gsupqawsy 0 22153 158870 150964 2025-07-03T22:04:44Z Constraque 25300 158870 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП |население = 1812 }} '''Бро́нька''' ([[Україньскый язык|укр]]. ''Бронька'', [[Словеньскый язык|слов]]. ''Suchá Broňka'', [[Мадярскый язык|мад]]. ''Szuhabaranka'', до [[1898]] року ''Szuha-Bronyka'') — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]] (бывшый [[Иршавскый район]]) [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] ся первый раз споминать у рокови [[1464]]. До того, у [[XIII. стороча|XIII]]. сторочови, туй быв феодалный замок — Бронецькый замок, у первый раз ся споминать у рокови [[1265]] гикой Borynka.{{жрідло}} Письмові споминкы: [[1273]]: Borynka, [[1274]]: Baranka, [[1321]]: Baranca, [[1341]]: Baranka, [[1454]]: Boronica, Bronyka, [[1460]]: Bronka, [[1468]]: Branka, [[1555]]: Boronka , [[1725]]: Bronyka, [[1773]]: Szuhha Bronka, [[1808]]: Bronyka, Suchá Broňka, [[1828]]: Bronyka, [[1838]]: Bronyka, [[1851]]: Bronyka, [[1877]]: Szuha-Bronyka, [[1913]]: Szuhabaranka, [[1930]]: Broňka, [[1944]]: Szuhabaranka, Суха Бронька, [[1983]]: Бронька{{жрідло}} До середины [[XV. стороча|XV]]. стороча село было у властности файты немешув Долгаї (уд назвы села [[Довгое (Закарпатска область)|Довгоє]]).{{жрідло}} '''Бронецькый замок''' У рокови [[1273]]. Бронецькый замок ся споминать у письмови до [[Мадярске кральовство|мадярьского]] короля Ласло IV Куна, де ся споминать, ож замок забрали у врага Ласлового вутця, короля [[Іштван V|Іштвана V]]. {{жрідло}} Дале замок ся споминать у письмови уд рока [[1291]]. Ендре III ([[1265]]—[[1301]]), коли послідньый мадярьскый король из династії Арпадовых бив ся за мадярьскый трон из герцоґом Албрехтом Австрійськым ([[1255]]—[[1308]]). По рокови конфлікта Албрехт удрюк ся уд претензій на престол и уклав мирный договор из Ендре III. За єдным из пунктув того договора Альбрехт мусів зничити дакулько приграничных замкув, миже котрі трафив и Бронецькый.{{жрідло}} У рокови [[1336]]. споминать ся ге «destructum castrum Baranka» (зарватый Бронецькый замок). Активный живут у замкови спер ся серединов [[XIV. стороча|XIV]]. стороча. Майпошырені археолоґічні матеріалы сут из добы якраз [[XIII. стороча|XIII]]-[[XIV. стороча|XIV]]. стороч.{{жрідло}} == Реліґія == У рокови 1801. у селови была деревляна церьков, што стояла «на цинтари», скорше всього аж до момента як ся поклала камняна церьков.{{жрідло}} У рокови 1902. отець А. Демянович даровав селови землю дїла будучної парохії, а пак дав покласти камняный муд довкола церькви. У роках 1972-1973. быв перемальованый стїнопис, вдяку чому найшли фамілію автора старшого мальованя — даякый Товт, котрый мальовав церьков изодну щи у XIX. сторочови.{{жрідло}} За переписом [[Чеськословеньско|Чехословеньской]] Републікы [[1921]] у селови жили такі вірникы: 1570 [[Ґрекокатолицька церьков|ґреко-католикув]], 7 [[Православна церьков|православных]], 123 [[Юдаїзм|жыдув]], 34 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]], 15 реформаторув.{{жрідло}} Парох села, ґреко-католицькый сященик Иван Роман, трафив у заятя у рокови 1951. тай быв засланый до лаґру на 25 годув. Вернув ся до села у рокови 1956., подполно вюг службу, у апрільови рока 1989. провюг перву удкрыту ґреко-католицьку службу у [[Виноградово|Севлюши]] (днесь Виноградово).{{Жрідло}} == Обывательство == За переписом [[Чеськословеньско|Чехословеньской]] Републікы [[1921]] рока у [[Село|селови]] жило 1749 люди.{{жрідло}} За переписом [[1989]] рока у [[Село|селови]] жило 1753 людий: 849 чоловікув и 904 жон.{{жрідло}} За переписом 2001 рока у селови жило 1812 люди.{{жрідло}} {{Закарпатска область}} [[Категория:Населены пункты Украины]] [[Категория:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] pm3fvux2ctfqwv7v6m2iz9tkx2gcocc 0 22233 158864 158439 2025-07-03T21:45:22Z Constraque 25300 158864 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Беркасово}} '''Барка́сово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Barkaszó) ([[Словеньскый язык|словен]]. Barkasová) ([[Україньскый язык|укр]]. Баркасово) ([[Румуньскый язык|рум]]. Barkasovo) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]]м тече ріка [[Мочонка]], ліва притока [[Латориця|Латориці]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]] році.{{жрідло}} У [[1700]] році у [[Село|селі]] фунґовала лічна баня на базі мінералного жрідла. У [[1806]] році у [[Село|селі]] была [[школа]]. [[Заставка желѣзницѣ|Желізнична станція]] была сотворена на удрытӯв у [[1872]] році [[Желѣзниця|желізници]] [[Чоп]]&nbsp;— [[Мукачово]]. == Присілкы == '''Ґе́ржені''' — первый раз ся споминать у [[1312]] році.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2233 людий, из них подля '''языка''':<ref><nowiki><ref></nowiki>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Мадярскый язык|мадярьскый]] — 86,58% [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 12,52% [[Російскый язык|руськый]] — 0,45% [[Нїмецькый язык|німицькый]] — 0,13% [[Циганьскый язык|циганьскый]] — 0,04% [[Молдавскый язык|молдавскый]] — 0,04% [[Булгарьскый язык|болгарьскый]] — 0,04% [[Словеньскый язык|словеньскый]] — 0,04% == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} == Клімат == * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/702 Погода в селі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106041023/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/702|date=6 листопада 2016}} {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 53sc6yvyqrqtzbbbcy7x4jt078qjiwm 0 22452 158874 152522 2025-07-03T22:13:17Z Constraque 25300 158874 wikitext text/x-wiki '''Е́сень''' (''давно '''Я́ворове''''') ([[Мадярскый язык|мад]]. Eszeny) ([[Польскый язык|пол]]. Eseń) ([[Україньскый язык|укр]]. Есень) ([[Румуньскый язык|рум]]. Esen) ([[Словеньскый язык|словен]]. Eseň) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|3=Eszeny|оригинальное название=Есень}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1248]] році.{{жрідло}} == Назва == Бывша назва населеного пункта&nbsp;— село «''Яворове''». == Ґеоґрафія == Село Есень лежить за 20&nbsp;км на юг уд [[Ужгород|районного центра]], до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 621,7 км. == Обывательство == У селі на 2001 рӯк живе 1677 людий, из них подля языка: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число особ ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |1636 | align="right" |97,56&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |34 | align="right" |2,03&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |7 | align="right" |0,42&nbsp;% |} == Знамі Родаци == * [[Ур, Александр Александрович|Ур Александр Александрович]] ([[1984]]—[[2018]])&nbsp;— старшый солдат [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]], участник [[Російско-україньска война|русо-украйиньской во̄йны]]. == Туристичны міста == * Пӯсля [[Татарьскы удары|татарьскої навалы]] туй была построєна укріплена кріпость, яка, майжек, была знищена пӯсля [[1676]] року.{{жрідло}} * «Пляцовый» горб. == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=07.07.2014&rf7571=11700 Облікова картка на сайті ВРУ] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Есень]] 3ofkzcqglymx7hgy5o6umq24iip8inq 0 22487 158866 158289 2025-07-03T21:55:31Z Constraque 25300 158866 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва бедевля|||||область=[[Закарпатська область]]|район=[[Тячовскый район]]|код КОАТУУ=2124480401|водойма=|адреса=90561, с.Бедевля. вул. Волошина,18|прапор=Bedevla pr.gif|вебова сторінка=https://bedevlyanska-gromada.gov.ua|жытелїв=3971|поштовы індексы=90561|телефон=3134|густота жытельства=1342,46|рада=[[Бедевлянська селищна рада]]|заложене=1225|ерб=Coat of arms of Bedevla.gif|образок=Bedevlia (Bedohaza), Jewish cemetery -08.jpg}} '''Беде́вля''' авадь '''Бедѝвля''' ({{lang-uk|Бедевля}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Украйині]], центр [[Бедевляньська селищна громада|Бедевляньської селищної громады]] [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськуй области]]. За послїдньым переписом ([[2001]]), кулькость населиня становит 5423 душ<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref>. Густота населиня&nbsp;— 1342,46 душ/км. Село розміщине в мижерічі [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] тай [[Тиса|Тисы]], на правому берегови послїдньої. Недалеко протичут притокы [[Рѣка (приток Тисы)|Рікы]] — [[Глиняньськый (притока)|Глиняньськый]], [[Монастырськый (притока)|Монастырськый]], тай [[Брусный (притока)|Брусный]], што упадає у [[Тячувець|Тячувиць]] (притоку [[Тиса|Тисы]]).<ref name=":0">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-vstup-22-11-43-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - 1: Вступ] </ref> Особливости природно-ґеоґрафічных условностюв вызначаются гурськым релєфом — высота сего міста над руньом моря має 240—260 метру.<ref name=":0" /> == Історія == Імня ''Bedőháza'' вперве упоминатся у [[1336]] годови ги Bedeuhaza.<ref name=":1">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-2-22-13-19-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 1: З ІСТОРІЇ СЕЛА БЕДЕВЛІ]</ref> Заложине в [[1225]] г. Село Бедевля. Перве упоминаня за котре в історичных памнятках удносится ид ХІІІ ст. У [[1336]] г. король [[Мадярьско|Мадярщины]] [[Карл Роберт]] подарив сїсї зимлї файтї Драґа ерб Сас (Драґффі). Румынськый [[Филология|філолоґ]] тай історик-славіст Іоан Богдан раховав, што іменно знатный воєвода [[Драґош із Бедея]], по леґенді заклав Молдову, выдсють зачав імняти [[Тур|тура]] і быв первым выборным правитильом нової маркы, Молдовы, ги часть [[Мадярске кральовство|Мадярського королювства]]. доста можливо, што із кенезького листа і зачалося заселиня окресности Бедевли тай історія села. Леґенда, яка дожила до ныні, говорит што оно было закладине [[Чоловік|чоловіком]] на імня Бедевіл. Сись чоловік якраз і быв романського похожіня. Перві жилї будовы ізводилися у урочищах «Котелеб» тай «Дубник», котрі усокотили свої назвы і до типирь. Ріка в тоты часы протикла із сївера уд первопоселиня по типирїшнюй вулици Волошина. Покулько Тиса, мінявучи своє річище, наступала на село, то житилям было мусай іскати май бульш придатнї міста для побудовы хыжий. Природным выявився выбор для сего пудвыщиня пуд назвов [[Руня (Украйина)|Руня]].<ref name=":1" /> За леґендов, записанов із слув Андрія Андрійовича Маханця, урожинця Бедевли, у давньый час у селови еґзістовав монастырь. Уд него усокотилися лем руїны старої церквы [[XVII. стороча|XVII cт]]. і остаткы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці д хребтови Берда. Монастырь быв спаленый у час татарського набіга.<ref name=":1" /> Жрідла із [[Істория Мадярщины|історії Мадярщины]] ХІ-ХІІІ ст. засвідчуют наявность рузных катеґорій силянського населиня. Того нам гія встановити, до якої катеґорії надлежали житилї тогдышньої Бедевли. Знано, што німицькі колоністы, ізпомиже другых району [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], оселялися тоже і в базейнах річок [[Тиса|Тисы]], [[Тересва (рѣка)|Тересвы]], [[Теребля (рѣка)|Теребли]]. У [[Солотвино|Солотвинови]] тай [[Сигет|Сигутї]] они прикапчовалися ид выдобываньови соли. Особливостьов соціалної структуры [[Мараморош (Реґіон)|Мараморщины]] быв доста чисильный прошарок друбного служилого панства – немешу, авадь, як їх кличут у Бедевли «нямишув». Сись прошарок поповнявся кенезами.<ref name=":1" /> у Бедевли до файта немешув удносилися Маркуші, Тиводарі, Дебичі, Банкы, Вайнагії. На правому берегови Тисы бокораші лишали свої плоты для уддыханя. Се місто і до сего часа бедевляни называют Портош. На симу містови находилася переправа через ріку, на котруй служив звузник. находився там тоже водяный млин, котрого мала файта Маркушу. Выдобывали коло села тоже низькоквалітну болотяну жилізну руду, котру перевозили на жилізоробну мануфактуру до Кобылицької Поляны.<ref>[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-3-22-17-45-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 2: СІМ'Я І СІМЕЙНИЙ ПОБУТ БЕДЕВЛЯН]</ref> Центр Бедевляньської селищної рады. Выходячи із адміністратівно-теріторіального подїла области на [[1996]] г. до ї склада тоже входят теріторіальні громады сел Глиняный, [[Дубровка (Тячовскый район)|Дубрувка]] тай [[Руня (Украйина)|Руня]]. == Населиня == === Бисіда === Штатістіка населиня за рудным языком за данными [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001 года]]<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref>: {| class="wikitable sortable" !Язык !Кулькость !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |3930 |98.97% |- |[[Російскый язык|російскый]] |30 |0.76% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |5 |0.13% |- |[[Румуньскый язык|румынськый]] |4 |0.10% |- |[[Білоруськый язык|білорускый]] |2 |0.04% |- class="sortbottom" !Усього |3971 |100% |} == Ґеоґрафія == === Клімат === Клімат&nbsp;— помірно контіненталный, із виражинов зоналностьов. Серидня [[Януар|януарьна]] [[температура]]&nbsp;— 10-12° нище нула, [[Юл|юльова]]&nbsp;— + 18-24°. Коефіцієнт зволожіня&nbsp;— вище одиниці. Май бульше опадув&nbsp;— [[Ярь|ярю]] у [[Марец|марицьови]] тай у [[Осінь|осени]] в [[Новембер|новембрьови]]. [[Зима]], як для предгуря, стає на Тячувщині в тритюй декаді новембра і до зачинаня мариця. [[Літо|літньый]] сезон, у серидньому, 130 [[День|дну]]&nbsp;— із первої декады мая д серидинї [[Септембер|септембра]].<ref name=":0" /> === Природнї ресурсы === Головными природными ресурсами в окресности села Бедевля є будовильнї матеріалы&nbsp;— [[камінь]], [[глина]]. Дїля побудованя хосновалося ріня із річища Тисы. Не так вже і далеко розміщуются знанї із часу [[Середньовічя|серидньовічя]] поклады солотвиньської [[Суль|соли]]. у хащах водятся [[Вовк|вовкы]], [[Лисиця|лисицї]], [[Зайиць|зайицї]], [[Кабан|кабаны]], [[Козуля|козулї]]. Мног рузных [[Потя|потят]]. Залітают сюды і великі [[Ястряб голубятник|ястрябы]]&nbsp;— ворогы худобної птицї силян.<ref name=":0" /> [[Ґрунт|Ґрунты]]&nbsp;— бурі, гурсько-хащові, [[Шутер|шутрові]] із слабым [[Гумус|гумусовым]] шаром. Придатної для зимльоробства земли мало. У серидньовічя місности была вкрыта пралїсами. Того не просто так місне населиня доста роботяще, бо селянин добре знав, што зимля даст урожай лем по старанної ї обробкы та угнойиня.<ref name=":0" /> == Ґаздувство == Зимлї, што находятся у управлїньови селищної рады хоснуются в бульшости для сажіня (1277 га). 615 гектару земиль удведино пуд окултурині пасовища, 240&nbsp;— пуд сінокосы, 380 гектару становит ріля, в бульшости сады і городы, бо зернові културы не можут култивоватися у такуй гурсько-кліматичнуй зонї. Головными занятями населиня Бедевлі є зимльоробство, предусьым садоводство і городництво тай розвожіня худобы. До районного центра [[Тячово|Тячова]]&nbsp;— 7 кілометру. Транспортна інфраструктура така: через село проходит шосе Ужгород-Ясіня тай жилізна дорога ид [[Солотвино|Солотвинови]].<ref name=":0" /> == Мікротопонімы == Коло села є много урочищ, назвы якых ізкапчані із даякыми особливостями їх розміщіня, природными прикметами, зимльоволодінями ґазд авадь історичными подїями. Дїло іде за урочища Заріка, Старе Село, Ледяниця, Говды, Ровінь, Ліщани, Дякущина, Горбы, Монастырь, Вирьхньый Заверб, Цвітниковате. Гурська вирьшина около села кличися Полонинков.<ref name=":0" /> == Приселкы == :'''Монастырь''' ::Монастырь — бывше село в Украйині, у Закарпатськуй области. ::Ізкапчане із селом Бедевля ::Упоминаня: ::[[1390]]: Monostor, ::[[1804]]: Monoster, Kloster, ::[[1888]]: Monostor ad Bedő, ::[[1898]]: Manasztér, ::[[1907]]: Bedőmonostor, ::[[1913]]: Bedőmonostor, ::[[1925]]: Monastýr, ::[[1944]]: Bedőmonostor. == Храмы == '''Храм св. арх. Михаїла. 1838.''' Старожилы оповідают єдну леґенду, што є скапчана із церквов у Старому Селови і сягає первої половинї ХІХ стогудя. У туй цирькви быв великый звун із глубокым басовым голосом, котрый оповіщав людий за важливі подїї у селови: зачинаня богослужіня, похорон, авадь приход якоїсь біды. Коли ся житилї Старого Села переселили до Бедевли, узялися за ісканя міста, де бы могли выбудовати нову камняну цирькву. Такє місто найшли, і в [[1811]] годови зачали будовництво. Айбо звун устався на старуй цирькви. Селяни рішили перенести сю цїнну реліквію на нове місто. Звун перевозили на лодьци через старе русло Тисы, што помалы замульовалося і перетворялося на болота. Нечекано лодькы накрывся пуд тяжаров звона і тот упав у трясовину. Вытягнути го вже не могли. По людям ходит повіря, што у сята Паскы авадь Руздва Христового чути мелодійный звук із глубины трясовины. Звун, што спочиват у болоті, звонит руно в пуночи. Нова церква будовалася довго, айбо што важно, її звели руками місных майструв-селян. План цирькви має форму хреста. У [[1838]] годови будованя окончили, а цирькву осятили за греко-православным обрядом, присятивши св. Михаїлови. У [[1435]] годови ся споминає парохіальна цирьква с. Николы. У [[1751]] годови ся описує деривляна цирьква с. Николы, збудована по упадкови бывшої, іще не цалком покрыта шинґлями і прикрашина малыми [[Образ (реліґія)|образами]]. У [[1801]] годови тоже ся упоминат деривляна цирьква. Стара цирьква часто мучилася уд повіню, того нову муровану поклали на инакому містови, а місто старої цирькви позначине хрестом. Подля переказу, на будованюся причинив майстер Даруда із Камняньського, ай турню будовав майстер із Відня. Із зачатка крыши были покриті шинґлями, айбо деривляне покрытя згоріло пудчас бурі, і цирькву покрыли бляхов. На камнянуй арци дверий ся спрятав латинськый надпис: '''«IS ТА AEDES P. XIELSI ЕТ PORTA AETERNAE VITAE ВЕАТО OFFERTUR | TUTOR MICHAELI. INSIGNI PIETATE PASTORIS ЕТ PROBI GREGIS. 1838».''' Близько цирькви стойит мурована капличка із [[1936]] года, і камняні хресты на гробах сященику. Теріторія цирькви обнесена камняным муром із 14 капличками – етапами Хресної дорогы. У часах радяньскої власти місный парох Ґеорґій Еґреші быв увязненый у сталїньскых концтаборах. Цирьква была оголошина аварійнов і [[1. октобер|1 октобра]] [[1960]] года знята з реєстрації дїючых цирьквий. Даколи люди ся молили там нелегално, айбо в серединї 1980-ых годах приміщіня переробили на музей, а старый іконостас понищили. Нынї в цирькви робит Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь. '''Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь''' Старый бедевлянськый монастырь заклпв у [[1719]] годови Федор Дубанович. Житилї села помогли му побудовати цирькву, на двирях которої была вырізана дата — [[1719]] гуд. У документах [[1756]] года упоминаєся цирьква, "файно украшена і вся вудну розписана". Деривляна цирькова із розписным іконостасом, престолом і трьома звонами также упоминатся у [[1788]] годови. Усокотилися дарствинї ґрамоты [[1742]] года, пудтвержуючі передачу зимли монастырю Андрашом Томашовым і Юрійом Марковичьом.<ref name=":2">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/news/1618738428/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Свято-Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир]</ref> Монастырь находится не далеко уд села Бедевля, на возвышености, выдкы удкрываєся прекрасный вид на Тячово і його окрестности. історія закладїня Сято-Іоанно-Предтеченьського чоловічого монастыря ізкапчана із трудами і усирдьом ієромонаха Боголіпа (Цирьковника). По Первуй Світовуй Вуйнї о. Боголіп вернувся із [[Росія|Росії]] у Бедевлю, де став селищным [[Священик|сящеником]]. Через дакулько году житилї села [[Дубове (Тячувськый район)|Дубове]] із свойым настоятильом храма ієромонахом Николайом ([[Мадяре|Мадяром]]) рішили удкрыти в свойому селі чоловічый монастырь. Отиц Боголіп пуддержав сю ідею і получив благословіня архієпископа Савватия.<ref name=":2" /> Д [[1925]] годови зачалося будованя, а д осени [[1926]] года была до будована невелика цирьрква, осящена владыков Савватийом. У 1927 годови быв побудованый деривяный корпус на 14 келій і ґаздувськых поміщінь. По прошіню о. Боголіпа його ослободили уд довжности настоятиля прихода в Бедевли, і ун быв зачисленый у братство скита в [[Дубове|Дубовому]]. Однако владыка розпорядився перенести скит із Дубового у Бедевлю, де найшлося пудходяще місто в урочищі "Горбы".<ref name=":2" /> Д [[1928]] годови туй была зроблена хыжа із кельями і домовов цирьковцьов, куды скоро переселилися всї монаші із Дубового.<ref name=":2" /> Д [[1940]] годови архімандріт Боголіп разом із ієромонахом Іннокентійом (Чопиком) перевезли із Дубового монастырьску цирькву і збудували новый житловый корпус.<ref name=":2" /> По войнї, д [[1955]] годови, монастырь переробили на жунськый, ай монаху перевели на инші приходы. Д [[1963]] годови монастырь заперли. Лем у осени [[1991]] года монастырь возродився ги жунськый, дякуючи стараням монахыні Віры (Молнар).<ref name=":2" /> Яри [[1992]] года єпископ Євфимій благословив удворити в Тячувському районі чоловічый монастырь. До Бедевли были направлинї насельникы із Сято-Тройицького монастыря у Хуст-Городилові. Д [[1992]] годови посвятили подамент пуд нову цирькву, а д [[1994]] годови посятили престол цирькви в чисть Почаївскої іконы Божої Маттери.<ref name=":2" /> == Знанї люди == * Вайнагій Іван Васильович&nbsp;— ботанік. * Драґош I{{Жрідло}} * Маркусь Василь (*[[27. децембер|27 грудня]] [[1922]])&nbsp;— ученый, публіціст, журналіст, діяч украйинської діаспоры в [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. * Тиводар Михайло Петрович&nbsp;— дохтор історичных наук, професор Ужгородської націоналної універзії, автор робут «Етнологія» тай «Етнографія Закарпаття». * Тиводар Богдан Михайлович&nbsp;— генерал СБУ. * Сергій Демченко&nbsp;— солдат [[Збройні силы Украйины|ЗСУ]], згыбнув сокотячи Украйину на Луганськуй части фронта в [[2023]]&nbsp;г.<ref>{{Cite web |title=Війна забрала життя ще двох молодих закарпатців (ФОТО) |url=https://zakdialoh.com/vijna-zabrala-zhyttya-shhe-dvoh-molodyh-zakarpattsiv-foto/ |date=2023-03-05 |access-date=2023-03-05 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> * Шуфрич Едуард Золтанович (1969—2022)&nbsp;— молодшый сержант Збройных сил Украйины, учасник російсько-украйинської войны. Учасник УНА-УНСО. == Турістічні міста == :- у давньый час у селови быв монастырь. Уд нього усокотилися руїны старої цирьквы XVII cт. і залишкы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці до хрибта Берда. :- Портош (бокораші лишали свої плоты дїля уддыханя) :- родовище  болотяної жилізної руды :- Храм с. арх. Михаїла. [[1838]]. :- Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь :- письменник Василь Маркусь :- бывша синаґоґа і гебрийськый цынтарь == Подїї == [[24. юл|24 Юла]] [[2023]] года, близько 19:00, у селови упав автомобілный муст через ріку [[Тересва (рѣка)|Тересва]] на автопутьови Н09 ([[Мукачово]]&nbsp;— Рогатин&nbsp;— [[Львів|Львув]]).<ref>{{Cite web |url=https://lenta.ua/na-zakarpatti-vpav-mist-z-mashinami-foto-142410/ |title=На Закарпатті впав міст з машинами (фото) |date=2023-07-24 }}</ref> == Ґалерея == <gallery> Файл:Bedevlia_(Bedohaza)_Synagogue_rebuilt_into_cafe.jpg|Бывша синаґоґа Файл:Bedevlia_(Bedohaza),_Jewish_cemetery_-08.jpg|Гебрийськый цынтарь у Бедевли </gallery> == Пудміткы == <references responsive="1"> </references> == Удкликаня == {{Переклад|язык=uk|статя=Бедевля}} * http://bedevlya.com.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130521065950/http://bedevlya.com.ua/|date=21 травня 2013}} Офіційний сайт села Бедевля * http://www.tourinform.org.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160814155610/http://www.tourinform.org.ua/|date=14 серпня 2016}} Туристично інформаційный центер Закарпатця * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/778 Погода в селі Бедевля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106041058/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/778|date=6 листопада 2016}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] civd3t8f72ylv4543vxgf8om0fgvkrn 0 22536 158868 152982 2025-07-03T21:59:51Z Constraque 25300 158868 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Беґендя́цька Па́стіль''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Alsópásztély, Begengyátpásztély) ([[Польскый язык|пол]]. Behendiaćka Pastil) ([[Україньскый язык|укр]]. Бегендяцька Пастіль) ([[Румуньскый язык|рум]]. Behendețka Pastil) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Великоберезняньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|оригинальное название=Бегендяцька Пастіль|первое упоминание=1602|прежние имена=Alsópásztély|этнохороним=Беґендяне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1602]] році.{{жрідло}} == Реліґія == Храм ст. арх. Михаила. [[1798]]. Деривляну цирьков ст. арх. Михаила у доброму станови, их двома дзвонами, обезпечену вшыткыма образами, споминавуть у [[1751]]&nbsp;році. Нынішня цирьков построєна у 1798&nbsp;році на новому містовт; за способом стройка напоминать муровані базилічні церкви, айбо из вонка тяжко увідіти, што цирьков деривляна. Вирьхы закрыли бляхов поверх ґонту на зачатку 1960-ых рокӯв, а у 1986&nbsp;році стіны оббили драницями и заштукатурили. Леш зхыл стін тай их кривина указувуть на тото, што цирьков деривляна. Нава мать аркові вызоры, а пятьгранный алтарь&nbsp;— малинькі квадратні. На севернӯв стіні навы є двирі, а до западны дверий є коридор. Удну бабиниць удділено уд навы леш двома колонами, клофонды&nbsp;— плоскі. Добрі урізьблено бароковый [[Іконостас|иконостас]] своєобразной формы, айбо иконы ужек перемалёвані. Настінноє малёваня учинив Й. Волосяньскый. Покӯльку малинька барокова турня не была розрахована на вагу дзвонӯв, перед главным фасадом церкви поклали каркасну єдноярусну деривлну дзвӯницю, за формоі доста близку до старых дзвӯниць. Великый дзвӯн удлив Ф. Еґрі у 1923 році&nbsp;Малый дзвӯн сохранив ся уд часу постройкы церкви. Латыньска надпись на нёму каже што удлили го у [[Пряшів|Пряшові]] у [[1803]]&nbsp;році майстры Паул Піміц тай Франц Легерер. Ниже&nbsp;— нерозбӯрливый кириличный текст, очевидно, повторює латыньскый. Дале урізано: «Белень А Б Пастель». Камляный крест коло дзвӯниці покладено у [[1907]]&nbsp;році. Пиля церкви захранено у [[1898]]&nbsp;році Ивана Когута, якый, ге кажуть, мав удношіня до стройкы (ци, можек, облажіня) церкви. Вышше тай ниже церкви лежать кучі камене, завезеного у кӯнци 1930-ых рокӯв про стройку мурованої церкви.{{жрідло}} Проект мурованої церкви у 110 тысяч 387 [[Чехословеньска коруна|чехословеньскых корун]] учинив архітектор Е. Еґреші у 1938—1939 роках, айбо пак зачала ся во̄йна, а потӯм прийшла советьска власть и постройити нову [[Церьков (храм)|цирьков]] не дало ся.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 190 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |99,03&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,97&nbsp;% |} == Туристичны міста == * озеро Брештаново * храм ст. арх. Михаила. [[1798]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі ци [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C Бегендяцька Пастіль] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] lc8lsu7z50te5sjuocgt8uehq6avwkj 0 22769 158869 154368 2025-07-03T22:01:34Z Constraque 25300 158869 wikitext text/x-wiki '''Богаре́виця''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Falucska) ([[Україньскый язык|укр]]. Богаревиця) ([[Чеськый язык|чис]]. Bogarevice, Bogarovice) ([[Румуньскый язык|рум]]. Boharevîțea) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] (бывшый [[Иршавскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1412|этнохороним=Богаревчане|прежние имена=Falucska}} == Історія == На [[Восток|выход]] уд Богаревици, у 1,5 кілометрох уд нёго, на невысокому горбови&nbsp;— пӯзднёпалеотичні стоянкы.{{Жрідло}} [[Село]] первый раз ся споминать у [[1412]] році.{{жрідло}} == Реліґія == '''Храм Рождества Прст. Богородици.''' У 1840—1915&nbsp;роках село Богаревиця, у реліґіозному планови было філіёв Камяньского. За 30 рокӯв (1879—1900.&nbsp;рокы) вірникӯв села Богаревиця и Камяньскоє духовно шорив греко-католицькый священик Емерік Дудиньскый, а из 1900—1910 ёго сын Иван Дудиньскый Два дзвоны для церкви улив Ф. Еґрі у [[1921]] тай [[1924]] роках (послідньый подарили Андрій Русин тай ёго жона Марія Плега). Маймалый дзвӯн зробили на пряшӯвськӯв ливарни у 1808&nbsp;році. Товды же записали леґенду за стародавньый дзвӯн, што го подарила кийӯвська княгыня Настя и якый хранив ся у деривлянӯв церкви. Пуд час татарьскых набігӯв ёго закопали у землю. Кӯнь пастуха случайно заціпив ся за дзвӯн, и так го найшли. Люди принесли тот дзвӯн у село. Вӯн быв из стрібра и мав двоякый окрас. Коли було сонячно, дзвін виглядав жовтим, а у хмарну погоду&nbsp;— синьым. У Перву світову во̄йну дзвӯі знищили. Ися леґенда лягла у основу поемы Василя Пачовського «Сріберный дзвӯн», удкӯть происходить поетична назва Пудкарпатя&nbsp;— Срібна Земля. '''"Настин дзвӯн"''' Леґенд за силу церковного дзвона на [[Подкарпатя|Пудкарпатю]], собственно, ге и по цілых Карпатох є много. Миже инным, другу назву Пудкарпатя&nbsp;— «Сріберна Земля»&nbsp;— приписувуть иппен ид леґенді за церковный дзвӯн. Дзвӯн тот за леґендов не простый, а «<nowiki/>[[Стрібро|стріберный]]<nowiki/>», удлитый у Киёвови у [[1034]] році и подареный дочков [[Ярослав Мудрый|Ярослава Мудрого]], Анастасіёв, жонов мадярьского краля Андраша І, Богаревицькӯв церкви, што на [[Иршавскый район|Иршавщині]]. Вӯн захищав село и цілый окрес уд всякых бід и нещасть. Кой [[Татарьскы удары|напала монґоло-татарьска орда]] на наш край, сиріберный дзвӯн закопали у полёви, обы уберегти уд захватчикӯв. Но даже пуд зимлёв вӯн не знав покою и свойым гудіням попереджав за опасность, што надвигала ся. Потӯм пак го укопали и, ге свідітелствує історія, «Настин дзвӯн» за вікы служив народови и парадив церковну вышку у селі Богаревици. Но у 1917 році реквізоіали дзвӯн, увезли до Пожони, розбили и переплавили. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 512 людий, из них подля языка: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] |511 |99.61% |- |[[Російскый язык|руськый]] |2 |0.39% |- class="sortbottom" !Усёго |513 |100% |} == Туристичны міста == * на невысокому горбови — пӯзднёпалеолітичні стоянкы. * «Настин дзвӯн». У [[1917]] році реквізовали дзвӯн, увезли до [[Братїслава|Пожони]] тай розбили и переплавили. Ися леґенда лягла у основу поемы Василя Пачовського «Сріберный дзвӯв», удкӯть происходить поетична назва Пудкарпатя — Срібна Земля. * Храм Рождества прст. Богородици. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Богаревиця|Богаревиця]] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=2014-07-31 }}</ref>}} * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/1562 Погода в селі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106040223/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/1562|date=6 листопада 2016}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Основаны 1412]] na3rgh7iccv7ccc8454v38fmu3egix1 0 22924 158857 156168 2025-07-03T21:23:10Z Constraque 25300 158857 wikitext text/x-wiki '''Михаи́л Град''' (10.&nbsp;новембра 1950, Березово&nbsp;– 15.&nbsp;фебруара 2021) быв [[Русины|русинськый]] [[писатель]], [[поет]] и [[публіціста]], першый голова ''Союза русинськых писателюв Закарпатя''. == Жывотопис == Родив ся Михаил Град 10.&nbsp;новембра 1950.&nbsp;рока у файті верьховинського селянина у селі Березово [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[УССР]]. У родині было семеро діти, усі хлопці. Отець му вмер, кой Михаилови было десять рокув, а мати не бировала выхововати чотырьох малолітньых діти, зато Михаил ся учив в Усть-Чорнянському дітинському домі, пак у Донецькому інтернаті. Кунчив ошколу в Донецьку, а пак ся вернув на Пудкарпатя, на школованя у Міжгірському ставбарьському політехнічному училищови, котроє в 1968.&nbsp;рокови кунчив и быв направленый у [[Тячово]] на роботу. Кунчив Бедевлянську автошколу. У 1969.&nbsp;рокови став на строкову воєнську службу. По службі робив шофером у Буштинському лісокомбінаті тай на тячувськуй пощі, ходив на заробуткы. Из 1976.&nbsp;рока робив на Металозаводі у Тячові, де раз быв простым робутником, а пак слюсарьом, токарьом, фрезеровалником; по прикапчаню завода д заводови „Зеніт“ быв мештером механічного цеха, інжініром, началником біро тай удділеня заводоуправліня. Уєдно з роботов кунчив Львувськый технікум радіоелектронікы, Оршанськоє педаґоґічноє училище, Ужгородськый інститут пудвыщіня кваліфікації учителюв фізикы тай „Львувську політехніку“. Быв директором пудприємства „Мараморош“, а кой пудприємства ся яли розпадати, зачинавучи з 1981.&nbsp;рока учительовав. Из 2000.&nbsp;року быв дохтором мануалної терапії тай шофером скорої помочи у районному [[Міджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця|Черленому хресті]] ги волонтер. На першому Конґресови русинськых писателюв Закарпатя у 2001.&nbsp;році Града убрали головов правліня ''Союза русинськых писателюв Закарпатя''. У 2004.&nbsp;рокови ун у Тячові заклав районноє ''Общество подкарпатськых русинов'', дві русинські неділні школы тай районну моложавську орґанізацію имени [[Александер Духновіч|Александра Духновича]]. Написав десять книжок по [[Російскый язык|російськы]], по [[Україньскый язык|украйинськы]] тай по [[Русиньскый язык|русинськы]]. Подля свойих слув, стихы зачав писати у третюй класі дітинського дому: полюбила му ся позитивна реакція учителькы тай сокласникув на його декламацію власного стиха за весну, котрый задала ги домашньоє заданя написати учителька. Раз писав по російськы, бо російськый язык му быв „май близкый ги украйинськый“. Умер Михаил Град 15.&nbsp;фебруара 2021 у свої 70&nbsp;рокув. == Бібліоґрафія == * „Сердце солдата“&nbsp;— поетична зберька по російськы, булшинов написана у солдатські рокы Града, де ун у тум числі описує свою першу любов; * „Чари земні“ (1996)&nbsp;— курті нарисы історії Пудкарпатської Руси по украйинськы, книга дустала другоє доповненоє уданя у 2012.&nbsp;рокови; * „Закувала Зозулиця“; * „Сини Марамороша“; * „Марамороські наспіви“ (2005); * „Русинські писателі Закарпатя“; * „Русинські співанкы Марамороша“ (2007); * „Талановита Тячівщина“ (2008); * „Проміння серця“ (2010)&nbsp;— зберька ліричної поезії на трьох языках; * „Тячів&nbsp;— місто моє“ (2012). == Дідузнина == У 2023.&nbsp;році была введена [[Премія Михаила Града|премія имени Михаила Града]], котра ся дає пудкарпатськым русинськым умільцям за вклад до русинської літературы тай културы. == Жерела == * {{Cite web |author=Петро Медвідь |date=15.&nbsp;фебруара 2021 |title=Вмер русиньскый писатель Михаіл Град |at=lem.fm |url=https://www.lem.fm/vmer-rusinskyj-pisatel-mikhail-hrad/ |language=русинськы }} * {{Cite web |author=Віра Кобулей |title=Михайло Град |at=Телеканал „Тиса-1“ |url=https://www.youtube.com/watch?v=Tc7vyhZxS4g |language=русинськы |date=31.&nbsp;марця 2013 |coauthors=Володимир Дуда, Віталія Левчак, Олег Шарков }} * {{Cite web |date=16.&nbsp;фебруара 2021 |title=Пішов у вічність Михайло Град, голова правління Союзу русинських письменників Закарпаття |trans_title=Пушов у вічность Михаил Град, голова правліня Союза русинськых писателюв Закарпатя |at=Фенікс Слово |url=https://fenixslovo.com/2021/02/16/пішов-у-вічність-михайло-град-голова-п/ |language=украйинськы }} == Референції == <references /> {{lifetime|1950|2021|Град, Михаил}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] 3hblsyg2rnffpi5lsy1olhh28nx3vpp 0 22968 158871 155743 2025-07-03T22:08:01Z Constraque 25300 158871 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Буковинка}}'''Бу́ковинка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Beregbükkös) ([[Чеськый язык|чис]]. Bukovinka) ([[Україньскый язык|укр]]. Буковинка) ([[Румуньскый язык|рум]]. Bukovînka) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1610]] році.{{жрідло}} == Реліґія == Храм ст. арх. Михаила. 1814. У 1649&nbsp;році у селі быв пӯп, што проживав на чужӯв земли, а у 1690&nbsp; році парохія уж мала свою ділянку.{{жрідло}} У [[1692]]&nbsp;році [[село]] спомнено ге філію села [[Быстриця|Ряпідь]] (типирь [[Быстриця]]). До [[1733]]&nbsp;року принадлежить споминка за деривляну цирьков.{{жрідло}} {{жрідло2|Ныні у селі стойить типічга камляна цирьков базилічной формы, укріплена контрфорсами из северного тай южного фасадӯв. [[Іконостас|Иконостас]] учинив И. Павлишиниць. Пиля того єдноярусна каркасна деривляна дзвӯниця из трёма дзвонами. Два дзвоны уготовив Ф. Еґрі у 1924 тай 1925 роках, а малый дзвӯн, удлитый Іштваном Ласло у [[Великі Ґеёвци|Великых Ґеёвцях]], заказали 8. мая 1830&nbsp;року Василь Когут, Федор Іпебела тай Мигаль Лапікай.}} Мурованый крест пиля церкви поклали Петро и Марія Катричі у 1915&nbsp;році.{{жрідло}} == Присілкы == :'''Ю́рково''' ::Юрково — бывшоє [[село]] у Украйині, у Закарпатьскӯв области. ::Зъединено из селом Буковинка ::Спомин: ::[[1600]] и [[1660]]: Jurkofalva. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 513 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |98,25&nbsp;% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] | align="right" |0,78&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,58&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |0,19&nbsp;% |- |инні | align="right" |0,20&nbsp;% |} == Туристичны міста == * Курґанны могыльникы куштановицькой културы. * Храм ст. арх. Михаила. 1814. == Удкликованя == * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/2284 Погода у селі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106041802/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/2284|date=6 листопада 2016}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] rt97jasfiah29qkidu048j4x5lg438j 4 23333 158879 157647 2025-07-04T10:48:57Z Constraque 25300 158879 wikitext text/x-wiki Ту є часть архіву статей '''''Інтересне тыждня''''', обсягуюча статї '''''Інтересне тыждня''''', публікованы на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] в&nbsp;роцї 2025. Аж на технічны едітації є недопустне, жебы ся мінив обсяг той сторінкы і&nbsp;їх підсторінок. {{SHORTTOC}} {{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 53 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR {{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}} | {{-}} === 53 === {{/53}} }} {{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 52 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 52 === {{/52}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 51 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 51 === {{/51}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 50 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 50 === {{/50}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 49 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 49 === {{/49}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 48 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 48 === {{/48}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 47 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 47 === {{/47}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 46 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 46 === {{/46}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 45 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 45 === {{/45}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 44 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 44 === {{/44}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 43 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 43 === {{/43}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 42 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 42 === {{/42}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 41 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} ·== 41 === {{/41}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 40 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 40 === {{/40}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 39 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 39 === {{/39}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 38 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 38 === {{/38}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 37 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 37 === {{/37}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 36 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 36 === {{/36}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 35 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 35 === {{/35}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 34 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 34 === {{/34}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 33 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 33 === {{/33}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 32 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 32 === {{/32}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 31 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 31 === {{/31}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 30 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 30 === {{/30}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 29 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 29 === {{/29}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 28 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 28 === {{/28}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 27 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 27 === {{/27}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 26 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 26 === {{/26}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 25 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 25 === {{/25}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 24 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 24 === {{/24}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 23 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 23 === {{/23}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 22 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 22 === {{/22}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 21 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 21 === {{/21}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 20 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 20 === {{/20}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 19 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 19 === {{/19}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 18 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 18 === {{/18}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 17 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 17 === {{/17}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 16 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 16 === {{/16}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 15 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 15 === {{/15}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 14 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 14 === {{/14}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 13 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 13 === {{/13}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 12 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 12 === {{/12}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 11 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 11 === {{/11}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 10 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 10 === {{/10}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 9 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 09 === {{/09}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 8 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 08 === {{/08}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 7 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 07 === {{/07}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 6 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 06 === {{/06}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 5 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 05 === {{/05}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 4 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 04 === {{/04}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 3 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 03 === {{/03}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 2 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 02 === {{/02}} }}{{#ifexpr: ({{CURRENTWEEK}} >= 1 AND {{CURRENTYEAR}} = {{SUBPAGENAME}}) OR ({{CURRENTYEAR}} > {{SUBPAGENAME}}) | {{-}} === 01 === {{/01}} }} 8cr6fnqer1lmmmqjd7kdli98drp8yo6 0 23528 158873 2025-07-03T22:10:48Z Constraque 25300 Напрямлїня на [[Русины]] 158873 wikitext text/x-wiki #redirect [[Русины]] lk5p83x5j17skk6x1dvqwucbh5h7avs 0 23529 158877 2025-07-04T09:54:35Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Леся Адамова-Стецович]] 158877 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Леся Адамова-Стецович]] sc5a2fsi04ljijf1wjy7so7k3z7hxb8 0 23530 158878 2025-07-04T09:54:58Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Леся Адамова-Стецович]] 158878 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Леся Адамова-Стецович]] sc5a2fsi04ljijf1wjy7so7k3z7hxb8