Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.45.0-wmf.9 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Event Event talk Прапор Русинів 0 9480 159001 157822 2025-07-10T22:06:20Z 37.229.115.53 the page has been rewritten and supplemented with information about the design and history, and the necessary sources 159001 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of Rusyns 2007.svg|міні|Прапор Русинів]] '''Прáпор Руси́нів''' (''застава Русинів'', ''фана Русинів'') — єден зо сімболів [[Русины|Русинів]] вєдно з [[Ерб Русинів|ербом]], [[Великый ерб Русинів|великым ербом]] і [[Русинска гимна|гімном]]. Схваленый [[23. юн]]а [[2007]] на 9. [[Світовый конґрес Русинів|Світовім конґресї Русинів]], котрый ся одбыв у [[Сигет|Сіґетї]] ([[Румунія]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20080819214435/http://www.rusynmedia.org/Documents/WCR/rezolucjaSRRz23022007.pdf Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї]</ref> == Дізайн == Подля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).<ref>[http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)]</ref> Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.<ref>[http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf]</ref><ref name="Academy">{{cite web|url=https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols|publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic|access-date=10 March 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417180902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|url-status=live}}</ref> Прапор обсягує [[Ерб Русинів|русиньскый ерб]]. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], [[Тиса|Тіса]] і [[Латориця|Латоріця]].<ref>{{cite web |title=Who are the Rusyns? |url=https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/ |publisher=Carpatho-Rusyn Society |location=Munhall, PA}}</ref> Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.<ref name="Academy" /> [[Великый ерб Русинів]], схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным [[Девіза|девізом]] є “[[Я Русин был, єсмь, и буду|Я Русинъ былъ, есмь, и буду]]”. Русиньскый ерб ся находить на [[Прапор Закарпатьской области|прапорї Закарпатьской области]]. [[File:Uzhhorod Castle entrance.jpg|thumb|Русиньскый ерб на входї до Ужгородьского замку]] == Історія == Вопрос прапора быв першыраз настоленый в [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], як части [[Чехословакія|Чехословакії]], в роцї [[1920]]. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.<ref>[https://goloskarpat.info/rus/analytics/55919b91abed0/ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат]</ref> Першый ґубернатор [[Ґріґорій Жатковіч]] понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї [[1921]] рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї [[1925]] быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало [[15. децембра]] [[1934]] проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора [[Антонин Розсыпал|Антоніном Розсыпалом]], о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї [[1939]], по згодї зо законом о прапору приятым [[15. марца]] [[1929]] (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]].<ref>[https://ru-politics.livejournal.com/16897943.html?utm_source=chatgpt.com символы русинов Подкарпатской Руси]</ref><ref>[https://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm?utm_source=chatgpt.com исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография]</ref> Під впливом еміґрантів зо [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]] в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “[[русофіл]]ьской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї [[1923]] русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню [[Підкарпатя]] к [[Мадярске кральовство|Мадярьску]] біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.<ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm Прапоры Підкарпатя] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm |date=20140725164946 }} (vexillographia.ru)</ref> В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.<ref>{{Cite web |url=http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |title=Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007 |access-date=2021-03-11 |archive-date=2021-10-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211021061854/http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |deadlink=no }}</ref><ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm Прапор Закарпатьской области] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm |date=20211015201440 }} (vexillographia.ru)</ref> На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138</ref> прияти в роцї 1848 в [[Прага|Празї]]. Окрем офіціалного прапору, схваленого [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]], русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в [[Руснаци у Сербиї|Сербії]], [[Руснаци у Горватскей|Хорватії]] і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92</ref> [[Русины на Словакії]], Молдові, [[Русины в Румыниї|Румунії]], Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97</ref> == Сучасны прапоры Русинів == <gallery> Файл:Local flag of Serbian Rusyns.svg|Прапор [[Руснаци у Сербиї|Русинів Сербії]] Файл:Local flag of Rusyns living in Croatia.svg|Прапор [[Руснаци у Горватскей|Русинів Хорватії]] Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|Прапор [[Лемкы|лемківскых Русинів]] (з ербом) Файл:Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg|Прапор лемківскых Русинів (без ерба) Файл:Flag of Carpathian rusyns.svg|Прапор [[Русины в Українї|підкарпатьскых Русинів]] </gallery> == Поз. тыж == * [[Ерб Русинів]] * [[Великый ерб Русинів]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] ljxl6ke5mdypa0pz2gqi9kfhtjdx0nz 159002 159001 2025-07-10T22:09:49Z Constraque 25300 159002 wikitext text/x-wiki {{Infobox flag | Name = Прапор Русинів | Image = Flag of Rusyns 2007.svg | Image_size = 200px | Alt = Прапор Русинів | Use = 100000 | Symbol = [[File:FIAV 100000.svg]] | Proportion = 2:3 або 3:5 | Adoption = {{fd|23.|06|2007}} | Design = | Designer = }} '''Прáпор Руси́нів''' (''застава Русинів'', ''фана Русинів'') — єден зо сімболів [[Русины|Русинів]] вєдно з [[Ерб Русинів|ербом]], [[Великый ерб Русинів|великым ербом]] і [[Русинска гимна|гімном]]. Схваленый [[23. юн]]а [[2007]] на 9. [[Світовый конґрес Русинів|Світовім конґресї Русинів]], котрый ся одбыв у [[Сигет|Сіґетї]] ([[Румунія]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20080819214435/http://www.rusynmedia.org/Documents/WCR/rezolucjaSRRz23022007.pdf Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї]</ref> == Дізайн == Подля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).<ref>[http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)]</ref> Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.<ref>[http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf]</ref><ref name="Academy">{{cite web|url=https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols|publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic|access-date=10 March 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417180902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|url-status=live}}</ref> Прапор обсягує [[Ерб Русинів|русиньскый ерб]]. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], [[Тиса|Тіса]] і [[Латориця|Латоріця]].<ref>{{cite web |title=Who are the Rusyns? |url=https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/ |publisher=Carpatho-Rusyn Society |location=Munhall, PA}}</ref> Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.<ref name="Academy" /> [[Великый ерб Русинів]], схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным [[Девіза|девізом]] є “[[Я Русин был, єсмь, и буду|Я Русинъ былъ, есмь, и буду]]”. Русиньскый ерб ся находить на [[Прапор Закарпатьской области|прапорї Закарпатьской области]]. [[File:Uzhhorod Castle entrance.jpg|thumb|Русиньскый ерб на входї до Ужгородьского замку]] == Історія == Вопрос прапора быв першыраз настоленый в [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], як части [[Чехословакія|Чехословакії]], в роцї [[1920]]. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.<ref>[https://goloskarpat.info/rus/analytics/55919b91abed0/ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат]</ref> Першый ґубернатор [[Ґріґорій Жатковіч]] понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї [[1921]] рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї [[1925]] быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало [[15. децембра]] [[1934]] проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора [[Антонин Розсыпал|Антоніном Розсыпалом]], о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї [[1939]], по згодї зо законом о прапору приятым [[15. марца]] [[1929]] (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]].<ref>[https://ru-politics.livejournal.com/16897943.html?utm_source=chatgpt.com символы русинов Подкарпатской Руси]</ref><ref>[https://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm?utm_source=chatgpt.com исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография]</ref> Під впливом еміґрантів зо [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]] в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “[[русофіл]]ьской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї [[1923]] русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню [[Підкарпатя]] к [[Мадярске кральовство|Мадярьску]] біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.<ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm Прапоры Підкарпатя] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm |date=20140725164946 }} (vexillographia.ru)</ref> В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.<ref>{{Cite web |url=http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |title=Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007 |access-date=2021-03-11 |archive-date=2021-10-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211021061854/http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |deadlink=no }}</ref><ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm Прапор Закарпатьской области] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm |date=20211015201440 }} (vexillographia.ru)</ref> На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138</ref> прияти в роцї 1848 в [[Прага|Празї]]. Окрем офіціалного прапору, схваленого [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]], русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в [[Руснаци у Сербиї|Сербії]], [[Руснаци у Горватскей|Хорватії]] і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92</ref> [[Русины на Словакії]], Молдові, [[Русины в Румыниї|Румунії]], Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97</ref> == Сучасны прапоры Русинів == <gallery> Файл:Local flag of Serbian Rusyns.svg|Прапор [[Руснаци у Сербиї|Русинів Сербії]] Файл:Local flag of Rusyns living in Croatia.svg|Прапор [[Руснаци у Горватскей|Русинів Хорватії]] Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|Прапор [[Лемкы|лемківскых Русинів]] (з ербом) Файл:Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg|Прапор лемківскых Русинів (без ерба) Файл:Flag of Carpathian rusyns.svg|Прапор [[Русины в Українї|підкарпатьскых Русинів]] </gallery> == Поз. тыж == * [[Ерб Русинів]] * [[Великый ерб Русинів]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] 3xjuhlk8s6xpwlgelmrnj18ksggmxuw 159007 159002 2025-07-10T22:25:07Z Constraque 25300 159007 wikitext text/x-wiki {{Infobox flag | Name = Прапор Русинів | Image = Flag of Rusyns 2007.svg | Image_size = 200px | Alt = Прапор Русинів | Use = 100000 | Symbol = [[File:FIAV 100000.svg|25px]] | Proportion = 2:3 або 3:5 | Adoption = {{fd|23.|06|2007}} | Design = | Designer = }} '''Прáпор Руси́нів''' (''застава Русинів'', ''фана Русинів'') — єден зо сімболів [[Русины|Русинів]] вєдно з [[Ерб Русинів|ербом]], [[Великый ерб Русинів|великым ербом]] і [[Русинска гимна|гімном]]. Схваленый [[23. юн]]а [[2007]] на 9. [[Світовый конґрес Русинів|Світовім конґресї Русинів]], котрый ся одбыв у [[Сигет|Сіґетї]] ([[Румунія]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20080819214435/http://www.rusynmedia.org/Documents/WCR/rezolucjaSRRz23022007.pdf Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї]</ref> == Дізайн == Подля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).<ref>[http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)]</ref> Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.<ref>[http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf]</ref><ref name="Academy">{{cite web|url=https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols|publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic|access-date=10 March 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417180902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|url-status=live}}</ref> Прапор обсягує [[Ерб Русинів|русиньскый ерб]]. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], [[Тиса|Тіса]] і [[Латориця|Латоріця]].<ref>{{cite web |title=Who are the Rusyns? |url=https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/ |publisher=Carpatho-Rusyn Society |location=Munhall, PA}}</ref> Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.<ref name="Academy" /> [[Великый ерб Русинів]], схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным [[Девіза|девізом]] є “[[Я Русин был, єсмь, и буду|Я Русинъ былъ, есмь, и буду]]”. Русиньскый ерб ся находить на [[Прапор Закарпатьской области|прапорї Закарпатьской области]]. [[File:Uzhhorod Castle entrance.jpg|thumb|Русиньскый ерб на входї до Ужгородьского замку]] == Історія == Вопрос прапора быв першыраз настоленый в [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], як части [[Чехословакія|Чехословакії]], в роцї [[1920]]. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.<ref>[https://goloskarpat.info/rus/analytics/55919b91abed0/ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат]</ref> Першый ґубернатор [[Ґріґорій Жатковіч]] понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї [[1921]] рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї [[1925]] быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало [[15. децембра]] [[1934]] проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора [[Антонин Розсыпал|Антоніном Розсыпалом]], о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї [[1939]], по згодї зо законом о прапору приятым [[15. марца]] [[1929]] (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]].<ref>[https://ru-politics.livejournal.com/16897943.html?utm_source=chatgpt.com символы русинов Подкарпатской Руси]</ref><ref>[https://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm?utm_source=chatgpt.com исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография]</ref> Під впливом еміґрантів зо [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]] в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “[[русофіл]]ьской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї [[1923]] русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню [[Підкарпатя]] к [[Мадярске кральовство|Мадярьску]] біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.<ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm Прапоры Підкарпатя] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm |date=20140725164946 }} (vexillographia.ru)</ref> В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.<ref>{{Cite web |url=http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |title=Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007 |access-date=2021-03-11 |archive-date=2021-10-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211021061854/http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |deadlink=no }}</ref><ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm Прапор Закарпатьской области] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm |date=20211015201440 }} (vexillographia.ru)</ref> На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138</ref> прияти в роцї 1848 в [[Прага|Празї]]. Окрем офіціалного прапору, схваленого [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]], русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в [[Руснаци у Сербиї|Сербії]], [[Руснаци у Горватскей|Хорватії]] і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92</ref> [[Русины на Словакії]], Молдові, [[Русины в Румыниї|Румунії]], Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97</ref> == Сучасны прапоры Русинів == <gallery> Файл:Local flag of Serbian Rusyns.svg|Прапор [[Руснаци у Сербиї|Русинів Сербії]] Файл:Local flag of Rusyns living in Croatia.svg|Прапор [[Руснаци у Горватскей|Русинів Хорватії]] Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|Прапор [[Лемкы|лемківскых Русинів]] (з ербом) Файл:Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg|Прапор лемківскых Русинів (без ерба) Файл:Flag of Carpathian rusyns.svg|Прапор [[Русины в Українї|підкарпатьскых Русинів]] </gallery> == Поз. тыж == * [[Ерб Русинів]] * [[Великый ерб Русинів]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] 3hjjibwolx59vh6iwl5fu8fzirl79rc 159009 159007 2025-07-10T22:36:25Z Constraque 25300 159009 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Constraque}} {{Infobox flag | Name = Прапор Русинів | Image = Flag of Rusyns 2007.svg | Image_size = 200px | Alt = Прапор Русинів | Use = 100000 | Symbol = [[File:FIAV 100000.svg|25px]] | Proportion = 2:3 або 3:5 | Adoption = {{fd|23.|06|2007}} | Design = | Designer = }} '''Прáпор Руси́нів''' (''застава Русинів'', ''фана Русинів'') — єден зо сімболів [[Русины|Русинів]] вєдно з [[Ерб Русинів|ербом]], [[Великый ерб Русинів|великым ербом]] і [[Русинска гимна|гімном]]. Схваленый [[23. юн]]а [[2007]] на 9. [[Світовый конґрес Русинів|Світовім конґресї Русинів]], котрый ся одбыв у [[Сигет|Сіґетї]] ([[Румунія]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20080819214435/http://www.rusynmedia.org/Documents/WCR/rezolucjaSRRz23022007.pdf Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї]</ref> == Дізайн == Подля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).<ref>[http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)]</ref> Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.<ref>[http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf]</ref><ref name="Academy">{{cite web|url=https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols|publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic|access-date=10 March 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417180902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|url-status=live}}</ref> Прапор обсягує [[Ерб Русинів|русиньскый ерб]]. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], [[Тиса|Тіса]] і [[Латориця|Латоріця]].<ref>{{cite web |title=Who are the Rusyns? |url=https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/ |publisher=Carpatho-Rusyn Society |location=Munhall, PA}}</ref> Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.<ref name="Academy" /> [[Великый ерб Русинів]], схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным [[Девіза|девізом]] є “[[Я Русин был, єсмь, и буду|Я Русинъ былъ, есмь, и буду]]”. Русиньскый ерб ся находить на [[Прапор Закарпатьской области|прапорї Закарпатьской области]]. [[File:Uzhhorod Castle entrance.jpg|thumb|Русиньскый ерб на входї до Ужгородьского замку]] == Історія == Вопрос прапора быв першыраз настоленый в [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], як части [[Чехословакія|Чехословакії]], в роцї [[1920]]. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.<ref>[https://goloskarpat.info/rus/analytics/55919b91abed0/ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат]</ref> Першый ґубернатор [[Ґріґорій Жатковіч]] понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї [[1921]] рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї [[1925]] быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало [[15. децембра]] [[1934]] проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора [[Антонин Розсыпал|Антоніном Розсыпалом]], о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї [[1939]], по згодї зо законом о прапору приятым [[15. марца]] [[1929]] (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]].<ref>[https://ru-politics.livejournal.com/16897943.html?utm_source=chatgpt.com символы русинов Подкарпатской Руси]</ref><ref>[https://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm?utm_source=chatgpt.com исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография]</ref> Під впливом еміґрантів зо [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]] в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “[[русофіл]]ьской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї [[1923]] русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню [[Підкарпатя]] к [[Мадярске кральовство|Мадярьску]] біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.<ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm Прапоры Підкарпатя] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm |date=20140725164946 }} (vexillographia.ru)</ref> В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.<ref>{{Cite web |url=http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |title=Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007 |access-date=2021-03-11 |archive-date=2021-10-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211021061854/http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |deadlink=no }}</ref><ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm Прапор Закарпатьской области] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm |date=20211015201440 }} (vexillographia.ru)</ref> На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138</ref> прияти в роцї 1848 в [[Прага|Празї]]. Окрем офіціалного прапору, схваленого [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]], русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в [[Руснаци у Сербиї|Сербії]], [[Руснаци у Горватскей|Хорватії]] і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92</ref> [[Русины на Словакії]], Молдові, [[Русины в Румыниї|Румунії]], Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97</ref> == Сучасны прапоры Русинів == <gallery> Файл:Local flag of Serbian Rusyns.svg|Прапор [[Руснаци у Сербиї|Русинів Сербії]] Файл:Local flag of Rusyns living in Croatia.svg|Прапор [[Руснаци у Горватскей|Русинів Хорватії]] Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|Прапор [[Лемкы|лемківскых Русинів]] (з ербом) Файл:Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg|Прапор лемківскых Русинів (без ерба) Файл:Flag of Carpathian rusyns.svg|Прапор [[Русины в Українї|підкарпатьскых Русинів]] </gallery> == Поз. тыж == * [[Ерб Русинів]] * [[Великый ерб Русинів]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] 3cgitizcphyq6n2o76n7g1hn38bdozz 159012 159009 2025-07-10T22:41:03Z Constraque 25300 Constraque переменовав сторінку [[Флаґ русинів]] на [[Прапор Русинів]] 159009 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Constraque}} {{Infobox flag | Name = Прапор Русинів | Image = Flag of Rusyns 2007.svg | Image_size = 200px | Alt = Прапор Русинів | Use = 100000 | Symbol = [[File:FIAV 100000.svg|25px]] | Proportion = 2:3 або 3:5 | Adoption = {{fd|23.|06|2007}} | Design = | Designer = }} '''Прáпор Руси́нів''' (''застава Русинів'', ''фана Русинів'') — єден зо сімболів [[Русины|Русинів]] вєдно з [[Ерб Русинів|ербом]], [[Великый ерб Русинів|великым ербом]] і [[Русинска гимна|гімном]]. Схваленый [[23. юн]]а [[2007]] на 9. [[Світовый конґрес Русинів|Світовім конґресї Русинів]], котрый ся одбыв у [[Сигет|Сіґетї]] ([[Румунія]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20080819214435/http://www.rusynmedia.org/Documents/WCR/rezolucjaSRRz23022007.pdf Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів (СРР) 23. фебруара 2007 у румуньскім Сіґетї]</ref> == Дізайн == Подля Академії русиньской културы на Словакії суть розміры прапору 2:3 (высота к шыротї), найблизшый розмір є 1000 мм на высоту і 1500 мм на шыроту. Верьхня половина є синя (500 мм), нижня половина є біла (250 мм) а червена (250 мм).<ref>[http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html Rusyn Symbols / The present Rusyn symbols were approved of at the 9th World Congress of Rusyns on June 23rd, 2007 in Sighetul Marmaţiei (Romania)]</ref> Синя фарба “сімболізує глибоке небо, перспектівне зображіня Карпат, надїю на лїпшу будучность, фарбу раціоналного уважованя, свіжость духа і тїла і незмінну усиловность. Біла фарба сімболізує традічный спокій, погостинность, доброту, толеранцію, мір, моралну а фізічну чістоту, высоку културу а природный паціфізм Русинів. Червена фарба сімболізує все, што жыє і є краснї, з естетічным ідеалом Русинів, і сімболізує енерґію і здоровя чоловіка”.<ref>[http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf]</ref><ref name="Academy">{{cite web|url=https://www.rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|title=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic: Rusyn Symbols|publisher=Academy of Rusyn Culture in the Slovak Republic|access-date=10 March 2021|archive-date=17 April 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417180902/http://rusynacademy.sk/english/en-academy5.html|url-status=live}}</ref> Прапор обсягує [[Ерб Русинів|русиньскый ерб]]. Русиньскый ерб є заложеный на ербі Підкарпатьской Руси. Червеный медвідь сімболізує Карпатьскы горы а три златы смугы три головны рїкы области: [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], [[Тиса|Тіса]] і [[Латориця|Латоріця]].<ref>{{cite web |title=Who are the Rusyns? |url=https://c-rs.org/who-are-the-rusyns/ |publisher=Carpatho-Rusyn Society |location=Munhall, PA}}</ref> Темносинїй і золотый суть традічны гералдічны фарбы области.<ref name="Academy" /> [[Великый ерб Русинів]], схваленый Світовым конґресом Русинів в роцї 2023. Гералдічным [[Девіза|девізом]] є “[[Я Русин был, єсмь, и буду|Я Русинъ былъ, есмь, и буду]]”. Русиньскый ерб ся находить на [[Прапор Закарпатьской области|прапорї Закарпатьской области]]. [[File:Uzhhorod Castle entrance.jpg|thumb|Русиньскый ерб на входї до Ужгородьского замку]] == Історія == Вопрос прапора быв першыраз настоленый в [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], як части [[Чехословакія|Чехословакії]], в роцї [[1920]]. Меджі русиньскыма політіками екзістовали два погляды: “єдна сторона желать заведжіня україньскых фареб, т. є. синёго і жовтого, тогды, як друга сторона выберать фарбы червены і білы або червены і синї”.<ref>[https://goloskarpat.info/rus/analytics/55919b91abed0/ Как создавался главный символ Подкарпатской Руси - Закарпатья | Голос Карпат]</ref> Першый ґубернатор [[Ґріґорій Жатковіч]] понукнув централній владї синё-жовты фарбы. В одповідї міністерство внуторных дїл Чехословакії в роцї [[1921]] рекомендовало хосновати на прапорї вшыткы фарбы ербу: синїй, жовтый, червеный і білый. Остаточный вопрос прапору не быв вырїшеный. В роцї [[1925]] быв вопрос прапору знову одкрытый, але проукраїнська і русофільска фракція посланцїв в чехо-словацькім парламентї ся недоказали договорити. Без чеканя на рїшіня на державнім уровни выдало [[15. децембра]] [[1934]] проукраїньска презідія краёвой влады Підкарпатьской Руси наряджіня ч. 17688-през.-1934, підписаный заступуючім ґубернатора [[Антонин Розсыпал|Антоніном Розсыпалом]], о хоснованю синё-жовтого прапору в Підкарпатьскій Руси як краёвого прапору. В роцї [[1939]], по згодї зо законом о прапору приятым [[15. марца]] [[1929]] (ч. 1, § 5), синё-жовтый прапор ся став офіціалным прапором незалежной [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]].<ref>[https://ru-politics.livejournal.com/16897943.html?utm_source=chatgpt.com символы русинов Подкарпатской Руси]</ref><ref>[https://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm?utm_source=chatgpt.com исторические знамена Украины. Закарпатье - Вексиллография]</ref> Під впливом еміґрантів зо [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]] в роках 1920–1930 дакотры русиньскы стороны і рухы Підкарпатьской Руси “[[русофіл]]ьской орьєнтації” хосновали біло-синё-червеный російскый прапор. Конкретно в роцї [[1923]] русиньске Общество ім. Александра Духновіча хосновала тот прапор як “сімбол єднотного російского народа”. В роцї 1939 по припоїню [[Підкарпатя]] к [[Мадярске кральовство|Мадярьску]] біло-синё-червеный прапор ся хосновала як підкарпатьскый.<ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm Прапоры Підкарпатя] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zak.htm |date=20140725164946 }} (vexillographia.ru)</ref> В роцї 2007 русиньскый рух (“Народна рада Русинів”) предложыв тот прапор облрадї як проєкт прапору [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]: “синё-біло-червена триколора з ербом Закарпатьской области”.<ref>{{Cite web |url=http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |title=Проєкты прапору Закарпатьской области з року 2007 |access-date=2021-03-11 |archive-date=2021-10-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211021061854/http://www.proher.ru/RF_Ukraina/Zakarpat_Reg/Zakarpat_Reg_f3.htm |deadlink=no }}</ref><ref>[http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm Прапор Закарпатьской области] {{Wayback|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/zakarpat.htm |date=20211015201440 }} (vexillographia.ru)</ref> На прапорї є хоснованы панславяньскы фарбы,<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 138</ref> прияти в роцї 1848 в [[Прага|Празї]]. Окрем офіціалного прапору, схваленого [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]], русиньскы общіны дакотрых країн хоснують свої властны прапоры, котры їх орґанізації модіфікують приданём даякых сімболів до ербу або змінов фарбы прапору. Такы прапоры хоснують Русины жыючі в [[Руснаци у Сербиї|Сербії]], [[Руснаци у Горватскей|Хорватії]] і Польщі. Русины в іншых країнах хоснують прапоры приятых на Світовім конґресі Русинів, хоць підкарпатьскы Русины хоснують ґрафічный модіфікованый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 89—92</ref> [[Русины на Словакії]], Молдові, [[Русины в Румыниї|Румунії]], Мадярьску, Чехах, США і Канадї не мають містных прапорів і хоснують цїлорусиньскый прапор.<ref>''Мiлан Пiлiп'' [http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf Русиньска народна сiмболiка] {{Wayback|url=http://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2015/07/rusynska_symbolika_final.pdf |date=20210830214200 }} — [[Свiдник]]: Tlačiareň svidnícka, 2014 — С. 97</ref> == Сучасны прапоры Русинів == <gallery> Файл:Local flag of Serbian Rusyns.svg|Прапор [[Руснаци у Сербиї|Русинів Сербії]] Файл:Local flag of Rusyns living in Croatia.svg|Прапор [[Руснаци у Горватскей|Русинів Хорватії]] Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|Прапор [[Лемкы|лемківскых Русинів]] (з ербом) Файл:Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg|Прапор лемківскых Русинів (без ерба) Файл:Flag of Carpathian rusyns.svg|Прапор [[Русины в Українї|підкарпатьскых Русинів]] </gallery> == Поз. тыж == * [[Ерб Русинів]] * [[Великый ерб Русинів]] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] 3cgitizcphyq6n2o76n7g1hn38bdozz Я Русин был, єсмь, и буду 0 9499 158994 158574 2025-07-10T15:39:03Z Constraque 25300 158994 wikitext text/x-wiki '''Вручаніє''' (позад першых слов: '''Я Русин был, єсмь, и буду''') є стих [[Александер Духнович|Александра Духновича]]. Першый раз выданый у [[алманах]]ови [[Пряшовскый литературный сполок|Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851]]. У 1857. році перевыданый пуд назвов «Пѣснь народна русска». Стих ся скоро по выданю поклав на [[Музика|музику]] ([[композитор]] незнамый) и зачав співати на русинськых подіях. == Текст (1851) == {| |- |'''Русинськый язык''' |'''Анґлійськый язык'''<ref>http://www.orthodoxengland.org.uk/pdf/yarusinbyl.pdf YA RUSIN BYL by Fr Alexander Duchnovich (1803-1865) (Rendered into English verse by Fr Andrew Phillips)</ref> |- |Я Русинъ былъ, есмь, и буду,<br>Я родился Русиномъ,<br>Честный мой родъ не забуду,<br>Останусь его сыномъ; |I Rusin was and am and ever shall be,<br>A faithful Rusin I was born,<br>I’ll not forget the honour of my family,<br>True son I’ll be from dawn to dawn; |- |Русинъ былъ мой отецъ, мати,<br>Русская вся родина,<br>Русины сестры, и браты<br>И широка дружина; |Rusin were my father and my mother,<br>Rusin all my kin and near,<br>Rusin are my sister and my brother<br>And all who to me are dear; |- |Великій мой родъ, и главный,<br>Міру есть современній,<br>Духомъ и силою славный, <br>Всѣмъ народамъ пріемный. |My kinfolk have a great and mighty story,<br>To peace they give a fitting place,<br>Their spirit and their strength are full of glory,<br>They welcome guests of every race. |- |Я свѣтъ узрѣлъ подъ Бескидомъ,<br>Первый воздухъ русскій ссалъ,<br>И кормился русскимъ хлѣбомъ,<br>Русинъ мене колысалъ. |I saw my first light beneath the Beskid,<br>Rusin the air I breathed so free,<br>It was on Rusin bread that I was fed,<br>And Rusin arms did cradle me. |- |Коль первый разъ отворилъ ротъ,<br>Русское слово прорекъ,<br>На азъ-буцѣ первый мой потъ<br>Зъ молодого чела текъ. |It was a word in Rusin that I said,<br>When I opened first my lips,<br>And first the furrow on my young forehead<br>Came from words in Cyrillic's. |- |Русскимъ потомъ я питанъ был,<br>Русскимъ ишолъ расходомъ<br>Въ широкій свѣтъ; но не забылъ<br>Съ своимъ знатися родомъ. — |Then a Rusin true I was raised and set,<br>A Rusin forth I did go<br>In the world so wide; but I did not forget<br>My own kin and folk to know. |- |И теперь, кто питаетъ мя?<br>Кто кормитъ, кто мя держитъ?<br>Самое русское племя<br>Мою годность содержит! |And now who raises me and me does rear?<br>Who feeds me? Who holds me?<br>It is my Rusin kinfolk all so dear<br>Who all my worth do see. |- |Прото тобѣ, роде мой,<br>Кленуся живымъ Богомъ,<br>За печальный потъ и трудъ твой<br>Повинуюся долгомъ. — |Before the living God I now promise<br>To thee, O my kin and nation,<br>For all thy sweat, labour hard and sadness,<br>To pay back my obligation. |- |И отдамъ ти колько могу,<br>Прійми той щирый дарокъ,<br>Прійми вотъ маленьку книгу,<br>И сей писменный рядокъ; |And so to thee I'll give back all I can,<br>Accept this heartfelt gift,<br>Accept this little book and take and scan<br>These writer's lines and drift; |- |Прочее же не забуду<br>Сердца моего скруху<br>Пожертвити; — я твой буду,<br>Твоимъ другомъ и умру. |And more than this, I'll not forget<br>To offer the regret<br>Of my heart; thine I shall be for aye,<br>And Thy friend I'll die. |} == Жерела и одказы == * '''Magocsi, P. R.''' (2005). Anthems, Rusyn national. In Magocsi P. R., Pop I. (Eds.), ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture'' (2nd ed., pp. 5-6). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press. {{ISBN|0-8020-3566-3}} <br /> * [https://archive.org/details/pozdravlenierusy00unse/page/69/mode/1up Текст стиха в алманахови Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=5ocuvuTGipg Запис из 1927. року (у першуй половці)] <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=KBh6BKgWugk У подачи хора Славяне (Піттсбурґ, США)] [[Катеґорія:Русиньска література]] afu65ohaylna6ny38wtr9h8t7jl6oqc Крениця 0 10191 158990 152534 2025-07-10T15:09:39Z Flipdot 23893 158990 wikitext text/x-wiki [[Файл:Krynica12Poland5.JPG|thumb|right|350px]] '''Кре́ниця''', '''Крыни́ця''' або '''Крыні́ца''', '''Крыніца-Здруй''' ({{Lang-pl|Krynica-Zdrój}}, до 2002 {{Lang|pl|''Krynica''}}<ref>Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2001 r. w sprawie ustalenia i zmiany urzędowych nazw niektórych miejscowości w województwach: dolnośląskim, kujawsko-pomorskim, lubelskim, lubuskim, łódzkim, małopolskim, opolskim, podkarpackim, podlaskim, pomorskim, śląskim, świętokrzyskim, wielkopolskim i zachodniopomorskim oraz obiektów fizjograficznych w województwach lubelskim i lubuskim ({{Dziennik Ustaw|2001|153|1772}}).</ref>) є [[місто]], находжуче ся на юговыходї [[Польско|Польска]]. Крениця была заложена через [[Русины|Русина]], Данька з Містка (днес [[Тылич]]) в&nbsp;роцї&nbsp;[[1547]]. Крениця є знаным [[курорт]]ом у [[Свѣт|світі]] зо щавничныма мінеральныма водами. Крениця была од давна і є у сучасности важным [[Русины|русиньскым]] ([[Лемкы|лемківскым]]) центром.<ref>[http://www.lem.fm/lemkovina-gostit-kamyunchan-z-pryashivskoy-rusi/ Інтернетовий порталь Лем.фм]</ref> Місто мать 11&nbsp;361&nbsp;жытелів&nbsp;([[2013]]). == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы міста в Польску]] [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] 8x69w1rviuh7jnyfag4iy5wq4uzolb9 Світова рада Русинів 0 10203 158991 138511 2025-07-10T15:10:15Z Flipdot 23893 158991 wikitext text/x-wiki '''Світова Рада Русинів''' (Світова Рада Русинів/Руснаків/[[Лемкы|Лемків]]) є выконавчий орґан, котрый орґанізує раз на два рокы, зложений з членів русиньскых орґанізаций з [[Україна|Україны]], [[Словеньско|Словеньска]], [[Польско|Польска]], [[Сербія|Сербії]], [[Мадярьско|Мадярска]], [[Румуньско|Румуньска]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Чесько|Чеська]], [[ЗША]] і [[Канада|Канады]]. На засіданях беруть участь і представникы [[Світовий Форум Русиньской Молодежы|Світового Форуму Русиньской Молодежы]]. {{Стыржень}} == Стрїчаня == #1991, [[Меджілабірцї]], Словеньско #1993, [[Легніца]], Польско #1995, [[Руски Керестур]], Сербія #1997, [[Будапешт]], Мадярьско #1999, [[Ужгород]], Україна #2001, [[Прага]], Чесько #2003, [[Пряшів]], Словеньско #2005, [[Крениця]], Польско #2007, [[Сигет|Сіґет]], Румуньско #2009, [[Руски Керестур]], Сербія і [[Петровци|Петровцї, Хорватія]] #2011, [[Пілішсенткерест]], Мадярьско #2013, [[Ужгород]], Україна #2015, [[Дева (місто)|Дева]], Румуньско #2017, [[Осієк]], Хорватія #2019, [[Камюнка]], Словеньско #2021, [[Крениця]], Польско #2023, [[Новый Сад]], Сербія #2025, [[Бухарест]], Румуньско [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] 8pd1seghxz37ep7v3kf1nfvva2e2gni Руснаци у Сербиї 0 10768 158995 153995 2025-07-10T15:40:55Z Constraque 25300 /* История */ 158995 wikitext text/x-wiki [[File:Ruski Krstur, Uniate church.jpg|thumb|300px|Грекокатолїцка церква у Руским Керестуре]] [[File:Flag of Rusyns in Serbia.svg|thumb|мини|224px|Застава [[Русины|Руснацох]] у [[Сербія|Сербиї]]]] '''Руснаци у Сербиї''' ([[Сербскый язык|cерб.]] ''Русини у Србији'') — [[націонална меншина|национална меншина]] у [[Сербія|Сербиї]], припаднїци [[Русины|руского (русинского) народа]]. Векшина Руснацох у Сербиї жиє на сиверу держави, у [[Войводина|Войводини]]. Як часц [[Панонски Руснаци|Панонских Руснацох]] бешедую на [[язык Паноньскых Русинів|(панонским) руским язику]]. ==История== [[Русины|Руснаци]] на териториї нєшкайшей Сербиї жию вецей як 260 роки. У нашей богатей традициї [[17. януар]] [[1751]]. рок остал зазначени як окремни датум. Того дня Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици [[Мария Терезия|Мариї Терезиї]] и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ - Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Бул то официялни початок нєшкайшого [[Руски Керестур|Руского Керестура]], найстаршого, найвекшого и найпознатшого места Руснацох у Войводини и [[Сербія|Сербиї]]. Прето тот датум вибрани за нашо националне швето. Перши руски приселєнци поєдинєчно до Бачкей почали приходзиц уж штредком двацетих рокох XVIII столїтия, алє лєм єден попис зоз 1746. року шведочи о пребуваню векшого числа руских фамелийох недалеко од Керестура. Їх насельованє було повязане зоз общима обставинами. По законченю периода австро-турских войнох 1739. року [[Габсбурьска монархія|Габсбурґска монархия]] пришла на маєток плодних, алє цалком пустих територийох южней Угорскей. Теди принєшена одлука же би ше вони населєли и привредно обновели. Медзи народами хтори сцигли и пущели коренї на плодней войводянскей ровнїни нашли ше и Руснаци. Вони ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, зоз обласцох хтори ше нєшка находза у восточней [[Словеньско|Словацкей]], [[Закарпатьска область|Закарпатскей обласци]] [[Україна|України]] и [[Мадярьско|Мадярскей]]. Под подобнима условиями, 15. мая 1763. року у [[Зомбор|Зомборе]] подписани докумет о насельованю ище єдного руского штредку - [[Коцур|Коцура]]. По одредби тих контрактох колонисти по националносци мушели буц Руснаци (Ruthen-и), по статусу шлєбодни людзе, по вири [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолїки]] (унияти). Од вредних жительох тих двох бачких населєньох перших 350 фамелийох, як и нових приселєнцох зоз старого краю Горнїци (горнїх крайох [[Австро-Угорьско|Австро-Угорскей]]), з часом ше розвила национална заєднїца Руснацох у [[Войводина|Войводини]]. У другей половки XVIII вику жительство спомнутих населєньох нєпреривно росло. Пре нєдостаток жеми цали XIX и початок XX столїтия бул у знаку висельованя Руснацох зоз Руского Керестура и Коцура на бачку и сримску ровнїну дзе символично зашате коло дзешец нови руски колониї. ==Култура== ===Просвита и образованє=== '''Дружтво за руски язик, литературу и културу''' (основане 1970. року) у сотруднїцтве зоз Министерством просвити Републики Сербиї и Националним совитом рускей националней меншини другима компетентнима институциями потримує виучованє руского язика як виборного предмета зоз елементами националней култури у школох у хторих нє исную можлївосци отримованя порядней настава на руским язику. ====Предшколске воспитанє и образованє==== Наймладши пестую мацерински язик у предшколскей установи у Новим Садзе, Вербаше и Кули, а порядни воспитни ґрупи предшколского возросту єст у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. ====Основне воспитанє и образованє==== Порядна настава на руским язику ше роками орґанизує у трох основних школох: у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. ====Штреднє образованє и воспитанє==== У Руским Керестуре 1945. року формована перша руска ґимназия (як нїжша реална державна ґимназия) хтора робела по трансформованє до основней школи 1948/49. школского року, а од 1970. року по терашнї часи роби як подполна штредня школа. То єдина штредня школа на руским язику у Европи и швеце. Кадри з тей ґимназиї ношителє векшини активносцох на общим планє розвою при Руснацох, а окреме у образованю и култури. ====Катедра за руски язик и литературу==== На Филозофским факултету у Новим Садзе 1981. року отворена Катедра за руски язик и литературу хтора нєшка ноши назву Оддзелєнє за русинистику. На нєй по 2009. рок дипломовали 32 студенти. На Оддзелєню за русинистику на Филозофским факултету ше од 2007. року отрумую и мастер студиї. ===Видавательна дїялносц=== ====Новини, часописи, рочнїки==== После законченя Другей шветовей войни розвой рускей заєднїци предлужени, алє под другима условиями и зоз помоцу держави. Уж 1945. року обновює ше роботу Руских новинох под новим меном ''[[Руске слово]]'', нєшка зоз шедзиском у Новим Садзе основана кед и истоменово новини. ====Кнїжки==== Новинско-видавательна установа ''Руске слово'' публикує кнїжки та вецей часописи и едициї, як цо то Часопис за литературу, културу и уметносц ''{{iw|Шветлосц||uk}}'', Часопис за дзеци ''Заградка'' и Културно-политични часопис за младих ''МАК''. Кнїжки и учебнїки публикую и Завод за видаванє учебнїкох у Беоґрадзе - Оддзелєнє у Новим Садзе, Дружтво за руски язик, литературу и културу и други видавателє, як, наприклад, Грекокатолїцка церква, Руска матка и други. На руским язику од 1945. (точнєйше, од 1921.) року по нєшка друковани вецей як 600 наслови кнїжкох. ===Информованє по руски=== ====Радио и ТВ==== Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох. ====Грекокатолїцка Церква==== Од початку присельованя Руснацох до Бачкей окремну улогу мала [[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолїцка церква]]. Грекокатолїки за свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, алє маю восточни обряд, хасную обичаї и церковнославянски кнїжки, а священїки маю право женїц ше. Коло церковних општинох, хтори були фундамент новим руским колонийом, одвивал ше дружтвени живот заєднїци. У Руским Керестуре парохия основана 1751. року, а лєм два роки познєйше почина робиц и школа хтора ше нєшка може похвалїц зоз 255-рочну традицию. Року 1777. за шицких грекокатолїкох у тей часци Габсбурґскей монархиї основана епископия, чийо шедзиско було у [[Крижевцѣ|Крижевцох]]. Нєшка Руснаци у [[Войводина|Войводини]] у церковней орґанизациї подпадаю под Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори хтори установени 2003. року. Його шедзиско у Руским Керестуре. После Керестура и Коцура, найстарша руска колония настала у городским штредку у Новим Садзе дзе 1780. року основана и треца руска парохия у [[Бачка|Бачкей]]. На маєток крижевского епископа у Шидзе Руснаци ше починаю насельовац 1803. року. По [[Револуция|Револуциї]] 1848/9. року, наставаю нови колониї у Беркасове и у Вербаше а од осемдзешатих рокох XIX столїтия звекшує ше число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох. Наставаю и руски населєня у Бачинцох Бикич Долу и Сримскей Митровици. До Нового Орахова Руснаци ше населєли после Другей шветовей войни, а векше число припаднїкох нашей заєднїци ше почина зявйовац и у Суботици. ==Жительство== Попис зоз 1848. року гутори же руска заєднїца мала 8 500 души. По першим державним попису [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох|Кральовини СГС]] зоз 1921. року Руснацох було 20 383 а 1971. року у [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославиї]] було 24 640 Руснацох. На попису 2002. року у [[Союзна Република Югославия|Сербиї]] уписани 15 905 гражданє, хтори ше вияшнєли як Руснаци, цо виноши 0,2 % жительства Републики Сербиї.<ref>{{cite web |url=http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |title=Final results of the census 2002 |author=Republic of Serbia, Republic Statistical Office |date=24 December 2002 |accessdate=30 Apr 2023 |urlstatus = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090306111312/http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |archivedate=6 March 2009 }}{{ref-en}}</ref> Од шицких населєньох у хторих жию Руснаци, [[Руски Керестур]] и [[Коцур]] остали як два найвекши и найзначнейши руски центри. Керестур, населєни зоз 6 000 жителями, зоз своїма образовнима, културнима и церковнима установами представя матку Руснацох у Сербиї. Коцур нешка ма коло 5 000 жительох од чого приблїжно 3 000 Руснаци. Од розпаду [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославиї]] руске жительство ше стаємнє зменшує. Попис 2022 указуе число Руснацох у Сербиї уж лєм 11&nbsp;483&nbsp;души, гоч причина може буц нє лєм одход до иножемства, алє и факт, же 6,9% нє сцели виявец, лєбо з иншей причини зостала нє виявена їх народносц.<ref>{{Cite web |title= Final results of the Census of Population, Households and Dwellings, 2022 / Population by ethnicity and sex |url= https://popis2022.stat.gov.rs/en-us/5-vestisaopstenja/news-events/20230428-konacnirezpopisa/ |publisher= Statistical Office of the Republic of Serbia |date= 28.04.2023 |accessdate= 01.05.2023}}{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |author= Петро Медвідь |title= Списованя в Сербії вказало, же з державы одходять люди. І Русинів є менше |url= https://www.lem.fm/spisovanya-v-serbiyi-vkazalo-zhe-z-derzhavy-odkhodyat-lyudi-i-rusiniv-ye-menshe/ |date= 30. 4. 2023 |publisher= Lem.fm |accessdate= 01.05.2023}}</ref> ==Места дзе жию Руснаци== * [[Руски Керестур]] * [[Коцур]] * [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%87_%D0%94%D0%BE%D0%BB Бикич Дол] * [[Новый Сад|Нови Сад]] * [[Дюрдьов]] * [[Вербас]] * [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B0 Кула] * [[Шид]] * [[Беркасово]] * [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8 Бачинци] * [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B0 Сримска Митровица] ==Жридла== * {{Cite book|ref=harv|last=Biljnja|first=Vladimir|title=Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945)|year=1987|location=Novi Sad|publisher=Dnevnik}} * {{Cite book|ref=harv|editor-last=Варґа|editor-first=Михайло|title=Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох)|year=1997|location=Руски Керестур|publisher=Руска матка}} * {{Cite book|ref=harv|editor-last=Варґа|editor-first=Михайло|title=Руска матка Югославиї: Зборнїк документох|year=1998|location=Руски Керестур|publisher=Руска матка}} * {{Cite book|ref=harv|last=Jankulov|first=Borislav|title=Pregled kolonizacije Vojvodine u XVIII i XIX veku|year=1961|edition=1.|location=Novi Sad|publisher=Matica srpska}} * {{Cite book|ref=harv|last=Лабош|first=Федор|title=История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918|year=1979|location=Вуковар|publisher=Союз Русинох и Українцох Горватской}} * {{Cite book|ref=harv|last=Рамач|first=Янко|title=Кратка история Руснацох (1745-1918)|year=1993|location=Нови Сад|publisher=Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла}} * {{Cite book|ref=harv|last=Рамач|first=Јанко|chapter=Националне оријентације Русина у Краљевини СХС/Југославији у периоду између два светска рата|title=Војвођански простор у контексту европске историје: Зборник радова|year=2012|location=Нови Сад|publisher=Филозофски факултет|pages=333-348}} * {{Cite book|ref=harv|last=Шанта|first=Владимир|title=Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох|year=2002|location=Нови Сад|publisher=Фељтон}} * Ирина Папуга (2000, 2022). ''Русинска гимназија Руска ґимназия'', Друштво за русински језик, књижевност и културу, Нови Сад ==Вонкашнї вязи== {{Commonscat|Rusyns in Serbia}} * [https://domkultureruskikrstur.com Дом култури Руски Керестур] == Референци == {{reflist}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Сербія]] [[Катеґорія:Русиньска діаспора]] 1vuvjwo7bc3zp8e88mnic7rk4as7zap Ириней Кондратович 0 11121 159016 158265 2025-07-11T01:17:39Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 159016 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Ириней Кондратович | image = Ириней Кондратович.jpg | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = Ревизор<ref name="М+П">Магочи П.Р., Поп И., с. 359–360.</ref> | birthname = Kontratovics Irén | birthdate = [[18. марец]] [[1881]]<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> | birthplace = [[Унгвар]] | deathdate = [[19. май]] [[1957]] (76 рокы)<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = [[Ужгород]] | resting_place = [[Ужгород]] | language = [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = з [[Жупа Унг|жупы Унг]] | citizenship = мадярске, чешске, украинске | period = | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = }} '''Ириней Кондратович''' (*[[18. марец]] [[1881]], [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— †[[19. май]] [[1957]], [[Ужгород]], [[УССР|Украина]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|CСCP]])&nbsp;— [[священик]], [[историк]], [[писатель]], [[новинарь]], културный и церковный дѣятель [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="М+П"/><ref>Дакотры авторы указують як мѣсто уроджѣня Дубринич, а датум умертя 14. май. При Чехах Ириней Контратович «славянизовав» свое имя и зачав ся писати Кондратович.</ref> Многы его биографы беруть му за зле, же знав ся приспособити до каждого режима, котры часто ся мѣняли в краю. Очевидно, же на практицѣ наповно ся дав вести тым постулатом Церкви, же всяка власть од Бога. По приходѣ Чехох привѣтствовав и хвалив нову [[демокрация|демокрацию]], зачав писати подля украинизованого нового правописа [[Панькевич, Иван|Ивана Панькевича]], пропагованого Школскым рефератом. При «другых Мадярох» привѣтствовав навернѣня в лоно [[Мадярске кралевство|Святостефанской коруны]], по «воззъеднаню» з «[[СССР|Совѣтами]]» участвовав в ликвидации [[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицкой Церкви]] и «вернув ся» до [[Православна церьков|православия]]. == Биография == === Образованя и зачаток роботы === Закончив гимназию (1899) и грекокатолицку богословску [[Семинария|семинарию]] (1903) в Ужгородѣ. Року 1904 [[епископ]] [[Юлий Фирцак]] рукоположив го на [[священик]]а. Куртый час робив во выдавательствѣ «УНІО», покаль не достав парохию.<ref name="М+П"/> === Служба парохом === * [[Колоніця|Колониця]] (1905–1922) * [[Хоньківцї|Хоньковцѣ]] (1922–1938)<ref name="Д+М">Данилець Ю., Монич О.</ref> * [[Йовра]] (1938–1949)<ref name="Д+М"/> === Инша церковна служба === * Капелан австро-мадярского войська в часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]].<ref name="Д+М"/><ref>В часѣ той службы написав на основѣ видженого и пережитого ряд живых повѣдань о войнѣ в Карпатах.</ref> * Член епархиалной конзистории (1928).<ref name="М+П"/><ref name="Д+М"/> * Архидиакон (1942).<ref name="М+П"/> * Администратор Мукачовской епархии (1949).<ref name="М+П"/><ref name="Павл">Павленко Г.В., с.94.</ref> * Настоятель Ужгородского Кресто-Воздвиженского собора (1949–1952).<ref name="Д+М"/> * Служба в Доманинцях и Йоврѣ, дн. Сторожниця (1952–1957)<ref name="Д+М"/> * Именованый протоереем, але до службы не наступив (1957)<ref name="Д+М"/> === Сполоченско-културна робота === * Член Общества А. Духновича.<ref name="Д+М"/> * Поддиректор «Под­­карпатского общес­тва наук» (1941–44).<ref name="К">Ковач Ф., с. 176.</ref><ref name="Павл"/> * Радник Министра школства (1942).<ref name="М+П"/><ref name="Д+М"/> == Историчны роботы == Попри священничой службѣ занимав ся научнов роботов в области русинской истории и популаризациов ей главнѣйшых, ключовых подѣй. Написав роботы о князеви Кориатовичу, о Мукачовском монастырю Св. Николая (Князь Федоръ Корятовичъ и Мукачевскій монастырь // Подкарпатска Русь, Ужгород, 1923, №1),<ref name="Поп">Поп И., с. 217</ref> о газдовском упадку по задушѣню возстаня Ференца ІІ. Ракоция (Як поставив жебраками Вѣденьский царский двор предков наших угорских русинов, 1923),<ref name="К"/> Обществѣ Св. Василия Великого (Коротка исторія Общества св. Василія Великого, 1927 // Ювилейный илюстрованый календарь «Unio» на рок 1928, Ужгород, 1927),<ref name="Поп"/> о роли епископов Олшавскых в етаблованю церковной унии и независимости Мукачовской грекокатолицкой епархии (Епископы Ольшавские и их деятельность в борьбе за церковную унию и за канонизацию Мукачевской епархии. // Карпато-русский сборник, Ужгород, 1930).<ref name="Поп"/> Дакотры з его робот вышли и в заграничных выданях:<ref name="Поп"/> * The Olsavsky Bishops and Their Activity. // Slovak Studies, vol. 3, Rome, 1963; * Из древней жизни подкарпаторусскаго народа. // Kalendar Sojedinenija na hod 1936. Homestead, Pennsilvania, 1936. В рр. 1920–40 в подкарпатскых периодичных выданнях выступав з историчныма статьями и розвѣдками на актуалны и дискусны темы.<ref name="Д+М"/> * «Карпаторусскій вѣстникъ» **«Рукописный Мѣсяцесловъ изъ 1805 года», 1922, ч. 26; **«Стародавна краинска граница и ей остаткы въ Ужанской жупѣ», 1923, ч. 7; **«Историческое скоморошество. Дачто о поселеніяхъ ру­­синовъ», ч. 18–19; **«Синьо-жол­тый прапоръ и червеный мед­вѣдь», 1924, ч. 2. *«Подкарпатська Русь» **«Додатки к исторіѣ шкôльництва Пôдкарпатскоѣ Руси», 1924, ч. 2; **«Стремлѣня за руську печатню на Пôдкарпатс­кôй Руси и памятники старо­печат­ных церковных книг», ч. 4; **«Борьба за руський язык в Ужго­родскôй гимназіи», 1927, ч. 6. *«Недѣля» **«Из нашой исторіѣ. Кто мы?», 1935, 6 октобра; **«Cта­­ро­давна вѣра наших предков», 1935, 27 октобра. *«Русскій народный голосъ» **«Алексѣй Леонидо­вичъ Петровъ и новые пути карпаторусской исторіографіи» 1936, ч. 14. *«Зоря–Hajnal» **«Новѣ пути Подкарпатской исторіографіѣ», 1941, ч. 1–2. == Учебникы == Написав четыри богословскы учебникы в словацком языку.<ref name="Д+М"/> Неперевершено популарным быв его учебник «Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа» три раз выданый за его житя, а четвертый раз в року 1991. == Книжны публикации == * [https://issuu.com/rusnak/docs/istorija_podkarpatskej_rusi?pageNumber=1 Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа. Ужгород, 1924. (Перевыданя: 1925; 1930; 1991).]{{Dead link|date=June 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Памятка съ Клокочовского отпуста. Съ исторіею чу­­дотворного образа и съ пѣснями. Ужгородъ, 1927. * Къ исторіи стародавняго Ужгорода и Подкарпатской Руси до XIV вѣка. Ужгород, 1928. * Очерки изъ исторіи Мукачевской епар­хіи. Ужгородъ, 1931. * Граф Стефан Сейчений, его житя и культурна дѣяльность. Ужгород, 1941. == Дашто з повѣдань == * [https://rusin8.webnode.ru/news/ujko-vasilij/ Уйко Василь] * [https://rusin8.webnode.ru/news/otkoli-%d1%a3dyat-vasiliane-myaso/ Одколи ѣдять Василиане мясо] * [https://rusin8.webnode.ru/news/za-v%d1%a3ru-i-otechestvo/ За вѣру и отечество] * [https://rusin8.webnode.ru/news/podzemnyj-tsyntar-katedralnoj-tserkvi/ Подземный цынтарь катедралной церкви] * [https://rusin8.webnode.ru/news/kozaki-i-my/ Козаки и мы] * [https://rusin8.webnode.ru/news/voennyj-svyatyj-vecher-v-karpatakh/ Военный святый вечер в Карпатах] * [https://rusin8.webnode.ru/news/krovavyj-velikden-v-karpatakh/ Кровавый Великдень в Карпатах] == Жерела и одказы == * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4736 Данилець Ю., Монич О. Иреней Кондратович] // {{iw|Енциклопедія сучасної України||uk}} * Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. * Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Изд-во В. Падяка. Ужгород, 2001. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1881|1957|Кондратович, Ириней}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Священици]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] mw1qzwwq12m7r57a5ybfrc9l00u8ksi 159017 159016 2025-07-11T08:08:53Z Igor Kercsa 5504 link fixed 159017 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Ириней Кондратович | image = Ириней Кондратович.jpg | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = Ревизор<ref name="М+П">Магочи П.Р., Поп И., с. 359–360.</ref> | birthname = Kontratovics Irén | birthdate = [[18. марец]] [[1881]]<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> | birthplace = [[Унгвар]] | deathdate = [[19. май]] [[1957]] (76 рокы)<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = [[Ужгород]] | resting_place = [[Ужгород]] | language = [[русинскый язык|русинскый]] | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = з [[Жупа Унг|жупы Унг]] | citizenship = мадярске, чешске, украинске | period = | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = }} '''Ириней Кондратович''' (*[[18. марец]] [[1881]], [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— †[[19. май]] [[1957]], [[Ужгород]], [[УССР|Украина]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|CСCP]])&nbsp;— [[священик]], [[историк]], [[писатель]], [[новинарь]], културный и церковный дѣятель [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="М+П"/><ref>Дакотры авторы указують як мѣсто уроджѣня Дубринич, а датум умертя 14. май. При Чехах Ириней Контратович «славянизовав» свое имя и зачав ся писати Кондратович.</ref> Многы его биографы беруть му за зле, же знав ся приспособити до каждого режима, котры часто ся мѣняли в краю. Очевидно, же на практицѣ наповно ся дав вести тым постулатом Церкви, же всяка власть од Бога. По приходѣ Чехох привѣтствовав и хвалив нову [[демокрация|демокрацию]], зачав писати подля украинизованого нового правописа [[Панькевич, Иван|Ивана Панькевича]], пропагованого Школскым рефератом. При «другых Мадярох» привѣтствовав навернѣня в лоно [[Мадярске кралевство|Святостефанской коруны]], по «воззъеднаню» з «[[СССР|Совѣтами]]» участвовав в ликвидации [[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицкой Церкви]] и «вернув ся» до [[Православна церьков|православия]]. == Биография == === Образованя и зачаток роботы === Закончив гимназию (1899) и грекокатолицку богословску [[Семинария|семинарию]] (1903) в Ужгородѣ. Року 1904 [[епископ]] [[Юлий Фирцак]] рукоположив го на [[священик]]а. Куртый час робив во выдавательствѣ «УНІО», покаль не достав парохию.<ref name="М+П"/> === Служба парохом === * [[Колоніця|Колониця]] (1905–1922) * [[Хоньківцї|Хоньковцѣ]] (1922–1938)<ref name="Д+М">Данилець Ю., Монич О.</ref> * [[Йовра]] (1938–1949)<ref name="Д+М"/> === Инша церковна служба === * Капелан австро-мадярского войська в часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]].<ref name="Д+М"/><ref>В часѣ той службы написав на основѣ видженого и пережитого ряд живых повѣдань о войнѣ в Карпатах.</ref> * Член епархиалной конзистории (1928).<ref name="М+П"/><ref name="Д+М"/> * Архидиакон (1942).<ref name="М+П"/> * Администратор Мукачовской епархии (1949).<ref name="М+П"/><ref name="Павл">Павленко Г.В., с.94.</ref> * Настоятель Ужгородского Кресто-Воздвиженского собора (1949–1952).<ref name="Д+М"/> * Служба в Доманинцях и Йоврѣ, дн. Сторожниця (1952–1957)<ref name="Д+М"/> * Именованый протоереем, але до службы не наступив (1957)<ref name="Д+М"/> === Сполоченско-културна робота === * Член Общества А. Духновича.<ref name="Д+М"/> * Поддиректор «Под­­карпатского общес­тва наук» (1941–44).<ref name="К">Ковач Ф., с. 176.</ref><ref name="Павл"/> * Радник Министра школства (1942).<ref name="М+П"/><ref name="Д+М"/> == Историчны роботы == Попри священничой службѣ занимав ся научнов роботов в области русинской истории и популаризациов ей главнѣйшых, ключовых подѣй. Написав роботы о князеви Кориатовичу, о Мукачовском монастырю Св. Николая (Князь Федоръ Корятовичъ и Мукачевскій монастырь // Подкарпатска Русь, Ужгород, 1923, №1),<ref name="Поп">Поп И., с. 217</ref> о газдовском упадку по задушѣню возстаня Ференца ІІ. Ракоция (Як поставив жебраками Вѣденьский царский двор предков наших угорских русинов, 1923),<ref name="К"/> Обществѣ Св. Василия Великого (Коротка исторія Общества св. Василія Великого, 1927 // Ювилейный илюстрованый календарь «Unio» на рок 1928, Ужгород, 1927),<ref name="Поп"/> о роли епископов Олшавскых в етаблованю церковной унии и независимости Мукачовской грекокатолицкой епархии (Епископы Ольшавские и их деятельность в борьбе за церковную унию и за канонизацию Мукачевской епархии. // Карпато-русский сборник, Ужгород, 1930).<ref name="Поп"/> Дакотры з его робот вышли и в заграничных выданях:<ref name="Поп"/> * The Olsavsky Bishops and Their Activity. // Slovak Studies, vol. 3, Rome, 1963; * Из древней жизни подкарпаторусскаго народа. // Kalendar Sojedinenija na hod 1936. Homestead, Pennsilvania, 1936. В рр. 1920–40 в подкарпатскых периодичных выданнях выступав з историчныма статьями и розвѣдками на актуалны и дискусны темы.<ref name="Д+М"/> * «Карпаторусскій вѣстникъ» **«Рукописный Мѣсяцесловъ изъ 1805 года», 1922, ч. 26; **«Стародавна краинска граница и ей остаткы въ Ужанской жупѣ», 1923, ч. 7; **«Историческое скоморошество. Дачто о поселеніяхъ ру­­синовъ», ч. 18–19; **«Синьо-жол­тый прапоръ и червеный мед­вѣдь», 1924, ч. 2. *«Подкарпатська Русь» **«Додатки к исторіѣ шкôльництва Пôдкарпатскоѣ Руси», 1924, ч. 2; **«Стремлѣня за руську печатню на Пôдкарпатс­кôй Руси и памятники старо­печат­ных церковных книг», ч. 4; **«Борьба за руський язык в Ужго­родскôй гимназіи», 1927, ч. 6. *«Недѣля» **«Из нашой исторіѣ. Кто мы?», 1935, 6 октобра; **«Cта­­ро­давна вѣра наших предков», 1935, 27 октобра. *«Русскій народный голосъ» **«Алексѣй Леонидо­вичъ Петровъ и новые пути карпаторусской исторіографіи» 1936, ч. 14. *«Зоря–Hajnal» **«Новѣ пути Подкарпатской исторіографіѣ», 1941, ч. 1–2. == Учебникы == Написав четыри богословскы учебникы в словацком языку.<ref name="Д+М"/> Неперевершено популарным быв его учебник «Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа» три раз выданый за его житя, а четвертый раз в року 1991. == Книжны публикации == * [https://www.mediafire.com/file/o44h1prpur6mjtz/Istoria_Podkarpatskoj_Rusi.pdf/file Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа. Ужгород, 1924. (Перевыданя: 1925; 1930; 1991).] * Памятка съ Клокочовского отпуста. Съ исторіею чу­­дотворного образа и съ пѣснями. Ужгородъ, 1927. * Къ исторіи стародавняго Ужгорода и Подкарпатской Руси до XIV вѣка. Ужгород, 1928. * Очерки изъ исторіи Мукачевской епар­хіи. Ужгородъ, 1931. * Граф Стефан Сейчений, его житя и культурна дѣяльность. Ужгород, 1941. == Дашто з повѣдань == * [https://rusin8.webnode.ru/news/ujko-vasilij/ Уйко Василь] * [https://rusin8.webnode.ru/news/otkoli-%d1%a3dyat-vasiliane-myaso/ Одколи ѣдять Василиане мясо] * [https://rusin8.webnode.ru/news/za-v%d1%a3ru-i-otechestvo/ За вѣру и отечество] * [https://rusin8.webnode.ru/news/podzemnyj-tsyntar-katedralnoj-tserkvi/ Подземный цынтарь катедралной церкви] * [https://rusin8.webnode.ru/news/kozaki-i-my/ Козаки и мы] * [https://rusin8.webnode.ru/news/voennyj-svyatyj-vecher-v-karpatakh/ Военный святый вечер в Карпатах] * [https://rusin8.webnode.ru/news/krovavyj-velikden-v-karpatakh/ Кровавый Великдень в Карпатах] == Жерела и одказы == * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4736 Данилець Ю., Монич О. Иреней Кондратович] // {{iw|Енциклопедія сучасної України||uk}} * Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. * Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Изд-во В. Падяка. Ужгород, 2001. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1881|1957|Кондратович, Ириней}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Священици]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] 8u7cwyk0s1lrw6erdulb9p1g1553guo Томас Белл (романописець) 0 12720 158999 157374 2025-07-10T19:00:04Z Igor Kercsa 5504 вонкашне фото 158999 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Томас Белл |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=114|pos=top|align=center |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2017/03/toma-bel-2x1-758x380.jpg}} | alt = [https://esu.com.ua/images/article_images/B/bell tomas.jpg] | caption = | pseudonym = Thomas Bell | birthname = Томаш Адалберт Белейчак | birthdate = {{Birth date|1903|03|07}} | birthplace = [[Бреддок]], [[Пенсилвания]], [[США]] | deathdate = {{Death date and age|1961|01|17|1903|03|07}} | deathplace = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]],<ref name="TAB">Tomáš Adalbert Belejčák (Bell).</ref> [[США]] | resting_place = [[Санта Круз (Калифорния)|Санта Круз]],<ref name="TAB"/> [[Калифорния]], [[США]] | occupation = [[писатель]] | language = [[Англицкый язык|англицкый]] | nationality = [[Америчане|Америчан]] | ethnicity = [[Русины|Русин]] | citizenship = [[США]] | education = | alma_mater = | period = | genre = [[роман]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = Out of This Furnace (1941) перевыд.: 1968, 1976, 1991 | spouse = Мария | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = Михал Белейчак, отець<br>Мария Крачун, мати | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''То́мас Белл''' ({{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Thomas Bell) быв америцкый романописець русинского походжѣня.<ref>[https://esu.com.ua/article-39052 Микола Мушинка]</ref> ==Биография== Томаш Адалберт Белейчак родив ся [[7. марца|7.]]&nbsp;[[7. марца|марца]] [[1903]] в [[Бреддок]]у, [[Пенсилвания]], [[США]] во фамилии русинскых емигрантох Михала Белейчака и Марии Крачун з [[Нижнїй Тварожець|Нижнього Тварожця]], [[Окрес Бардеёв|окрес Бардѣйов]] в даколишном [[Мадярске кральовство|Мадярском кральовствѣ]] (днесь [[Словакия]]). Працовав в тамошных оцѣлярнях од пятнадцять рокы як ученик електрика. В року 1922 одышов до [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорка]], де перепробовав вшелиякы роботы: механика, матроза торговой шифы, продавача в книгкупецтвѣ. В року 1930 опубликовав свой первый [[роман]] ''The Breed of Basil (Васильов род)'', а од року 1933 живив ся писательством. Од року 1955 з женов Марийов жили в [[Калифорния|Калифорнии]]. Томаш Адалберт Белейчак умер [[17. януара|17.]]&nbsp;[[17. януара|януара]] [[1961]] на [[раковина|раковину]]. Погребеный в городѣ [[Санта Круз (Калифорния)|Санта Круз]], [[Калифорния]].<ref name="TAB"/> ==Творба== По первом [[роман]]ѣ&nbsp;— ''The Breed of Basil (Васильов род'', 1930)&nbsp;— написав еще пять [[роман]]ы. * ''The Breed of Basil (Васильов род), 1930'' * ''The Second Prince (Другый принц), 1935'' * ''All Brides Are Beautiful (Вшиткы невѣсты суть прекрасны), 1936'' * ''Out of This Furnace (Гет з того пеца), 1941'' * ''Till I Come Back to You (Покля ся не верну ку тобѣ), 1943'' * ''There Comes a Time (Приходить час), 1946'' Дакотры его творы были нафилмованы и театрализованы: * филмова верзия ''All Brides Are Beautiful'' под назвов ''From This Day Forward (Однынѣ), 1946''<ref>[https://catalog.afi.com/Catalog/moviedetails/24786 From This Day Forward]</ref> * театрална верзия ''Till I Come Back to You'' на Бродвею под назвов ''The World Is Full of Girls (Свѣт е повный дѣвок)'' * найновша филмова верзия на мотивы ''Out of This Furnace'' накручена в [[Бреддок]]у, [[Пенсилвания]], 2013. Послѣдны рокы своей [[Хворота|хвороты]] описав в мемоарах ''In the Midst of Life (В половцѣ живота)'', котры вышли посмертно (выдавательство Atheneum, 1961). [[Роман]] ''Out of This Furnace (Гет з того пеца), 1941'' перевыдавав ся в роках 1968, 1976, 1991. По перевыданю в выдавательствѣ ''University of Pittsburgh Press'' в року 1976 авторова популарность драматично выросла. Выданя продало ся в накладѣ 200&nbsp;тыс.&nbsp;екземплары и стало ся бестселером научного выдавательства ''University of Pittsburgh Press''. Оно служить як учебна приручка во веце як 300&nbsp;коледжах [[США]], де ся читать курс истории трудовой имиграции. ==Жерела и одказы== *{{cite book | author=Bell, Thomas | title=Out of This Furnace | edition=50th Anniversary | location=Pittsburgh | publisher=University of Pittsburgh Press | year=1991, 1976, 1968, 1941 | isbn=0-8229-3690-9}} * [https://web.archive.org/web/20180404203107/http://www.rusyn.sk/11192-sk/rusinske-kalendarium/ '''Tomáš Adalbert Belejčák (Bell).''' //Rusínske kalendárium (архив)] {{ref-sk}} * [https://www.lem.fm/thomas-bell-an-american-writer-a-rusyn/ '''Наталия Малецка-Новак''': Thomas Bell – an American writer, a Rusyn] * [https://esu.com.ua/article-39052 '''Микола Мушинка''': Белл Томас //Енциклопедія Сучасної України, 2003 (Фото)] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Thomas Bell (novelist)|885643684}} {{Lifetime|1903|1961|Белл, Томас}} [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] swogt8bl9qv5x4x7aojb4spe0f0whoe 159000 158999 2025-07-10T19:05:00Z Igor Kercsa 5504 одказ 159000 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Томас Белл |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=114|pos=top|align=center |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2017/03/toma-bel-2x1-758x380.jpg}} | alt = [https://esu.com.ua/images/article_images/B/bell tomas.jpg] | caption = | pseudonym = Thomas Bell | birthname = Томаш Адалберт Белейчак | birthdate = {{Birth date|1903|03|07}} | birthplace = [[Бреддок]], [[Пенсилвания]], [[США]] | deathdate = {{Death date and age|1961|01|17|1903|03|07}} | deathplace = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]],<ref name="TAB">Tomáš Adalbert Belejčák (Bell).</ref> [[США]] | resting_place = [[Санта Круз (Калифорния)|Санта Круз]],<ref name="TAB"/> [[Калифорния]], [[США]] | occupation = [[писатель]] | language = [[Англицкый язык|англицкый]] | nationality = [[Америчане|Америчан]] | ethnicity = [[Русины|Русин]] | citizenship = [[США]] | education = | alma_mater = | period = | genre = [[роман]] | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = Out of This Furnace (1941) перевыд.: 1968, 1976, 1991 | spouse = Мария | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = Михал Белейчак, отець<br>Мария Крачун, мати | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''То́мас Белл''' ({{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Thomas Bell) быв америцкый романописець русинского походжѣня.<ref>[https://esu.com.ua/article-39052 Микола Мушинка]</ref><ref>[https://www.lem.fm/thomas-bell-an-american-writer-a-rusyn/ Наталия Малецка-Новак]</ref> ==Биография== Томаш Адалберт Белейчак родив ся [[7. марца|7.]]&nbsp;[[7. марца|марца]] [[1903]] в [[Бреддок]]у, [[Пенсилвания]], [[США]] во фамилии русинскых емигрантох Михала Белейчака и Марии Крачун з [[Нижнїй Тварожець|Нижнього Тварожця]], [[Окрес Бардеёв|окрес Бардѣйов]] в даколишном [[Мадярске кральовство|Мадярском кральовствѣ]] (днесь [[Словакия]]). Працовав в тамошных оцѣлярнях од пятнадцять рокы як ученик електрика. В року 1922 одышов до [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорка]], де перепробовав вшелиякы роботы: механика, матроза торговой шифы, продавача в книгкупецтвѣ. В року 1930 опубликовав свой первый [[роман]] ''The Breed of Basil (Васильов род)'', а од року 1933 живив ся писательством. Од року 1955 з женов Марийов жили в [[Калифорния|Калифорнии]]. Томаш Адалберт Белейчак умер [[17. януара|17.]]&nbsp;[[17. януара|януара]] [[1961]] на [[раковина|раковину]]. Погребеный в городѣ [[Санта Круз (Калифорния)|Санта Круз]], [[Калифорния]].<ref name="TAB"/> ==Творба== По первом [[роман]]ѣ&nbsp;— ''The Breed of Basil (Васильов род'', 1930)&nbsp;— написав еще пять [[роман]]ы. * ''The Breed of Basil (Васильов род), 1930'' * ''The Second Prince (Другый принц), 1935'' * ''All Brides Are Beautiful (Вшиткы невѣсты суть прекрасны), 1936'' * ''Out of This Furnace (Гет з того пеца), 1941'' * ''Till I Come Back to You (Покля ся не верну ку тобѣ), 1943'' * ''There Comes a Time (Приходить час), 1946'' Дакотры его творы были нафилмованы и театрализованы: * филмова верзия ''All Brides Are Beautiful'' под назвов ''From This Day Forward (Однынѣ), 1946''<ref>[https://catalog.afi.com/Catalog/moviedetails/24786 From This Day Forward]</ref> * театрална верзия ''Till I Come Back to You'' на Бродвею под назвов ''The World Is Full of Girls (Свѣт е повный дѣвок)'' * найновша филмова верзия на мотивы ''Out of This Furnace'' накручена в [[Бреддок]]у, [[Пенсилвания]], 2013. Послѣдны рокы своей [[Хворота|хвороты]] описав в мемоарах ''In the Midst of Life (В половцѣ живота)'', котры вышли посмертно (выдавательство Atheneum, 1961). [[Роман]] ''Out of This Furnace (Гет з того пеца), 1941'' перевыдавав ся в роках 1968, 1976, 1991. По перевыданю в выдавательствѣ ''University of Pittsburgh Press'' в року 1976 авторова популарность драматично выросла. Выданя продало ся в накладѣ 200&nbsp;тыс.&nbsp;екземплары и стало ся бестселером научного выдавательства ''University of Pittsburgh Press''. Оно служить як учебна приручка во веце як 300&nbsp;коледжах [[США]], де ся читать курс истории трудовой имиграции. ==Жерела и одказы== *{{cite book | author=Bell, Thomas | title=Out of This Furnace | edition=50th Anniversary | location=Pittsburgh | publisher=University of Pittsburgh Press | year=1991, 1976, 1968, 1941 | isbn=0-8229-3690-9}} * [https://web.archive.org/web/20180404203107/http://www.rusyn.sk/11192-sk/rusinske-kalendarium/ '''Tomáš Adalbert Belejčák (Bell).''' //Rusínske kalendárium (архив)] {{ref-sk}} * [https://www.lem.fm/thomas-bell-an-american-writer-a-rusyn/ '''Наталия Малецка-Новак''': Thomas Bell – an American writer, a Rusyn] * [https://esu.com.ua/article-39052 '''Микола Мушинка''': Белл Томас //Енциклопедія Сучасної України, 2003 (Фото)] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Thomas Bell (novelist)|885643684}} {{Lifetime|1903|1961|Белл, Томас}} [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] 774heuj2wen29kzi55gdw6cdw623i6d Подкарпатя 0 16319 159029 158344 2025-07-11T11:00:39Z 73.165.31.198 Мадярщина = Угорьско 159029 wikitext text/x-wiki '''Подкарпатя''' ({{lang-uk|Закарпаття}}, {{Lang-hu|Kárpátalja}}) — западный регион [[Украина|Украины]] (од року 1944), сосѣдный зоз [[Мадярщина|Мадярщинов]], [[Польща|Польщов]], [[Румыния|Румыниов]], [[Словакия|Словакиов]]. Тота територия во многых аспектах ся одличуе од иншых регионох [[Украина|Украины]]. Се якнайприроднѣйшый наслѣдок того, же до [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] розвивала ся она независимо од [[Украина|Украины]] и была майже тысяч рокы частьов Мадярщины ([[Угорьско|Угорьска]]), пак по [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] — [[Чехословакия|Чехословакии]]. == Назва == Назва Подкарпатя ({{lang-hu|Kárpátalja}}) природно вяже ся з пологов региона котрый лежить в серединѣ подковы [[Карпаты|Карпат]]. Мѣстнѣ обывателе закарпатцями, або закарпатскыма Русинами, называли своих сосѣдох за горами.<ref>Напримѣр, Сокырницькый Сирохман (Антоний Годинка) на сторонах 41, 43, 49 ай инде.</ref> == Границѣ == Границѣ Подкарпатя з четырьма сосѣдныма державами суть довжков: зоз [[Мадярщина|Мадярщинов]] (103&nbsp;км), [[Польща|Польщов]] (33,4&nbsp;км), [[Румыния|Румыниов]] (205,4&nbsp;км), [[Словакия|Словакиов]] (98,9&nbsp;км) Границѣ Подкарпатя частьов природны, частьов штучны. Сѣверовосточна природна границя поступуе вододѣлным хребтом [[Карпаты|Карпат]], роздѣляючым базен [[Тиса|Тисы]] од базенох [[Днѣстер|Днѣстра]] и [[Прут]]а. Частьов природна границя з Румыниов и Мадярщинов слѣдуе током Тисы. Але в значной мѣрѣ украинско-словацка, украинско-мадярска и украинско-румынска границя суть штучны, не суть звязаны з жадным природным географичным объектом. == Полога == Позитивом Подкарпатя е полога в центрѣ [[Европа|Европы]], тутешны автодорогы и желѣзниця, цѣвоводы и електролинии, што звязують територию Украины зоз середньоевропскыма державами, розвитѣйшыма од ней и членами [[Европска унія|Евроунии]]. Негативом е периферна полога в Украинѣ, оддаленость од главного города, векша як 800&nbsp;км, оддаленость од моря и од украинскых промысловых центрох. == Жерела и одказы == * Kormány Gyula Dr.: Kárpátalja földrajzi vázlata (oktatási segédanyag) – Bessenyei György Tanárképző Főiskola Beregszászi Tagozata, Nyíregyháza–Beregszász, 1996 * Закарпатська область – Атлас – Редакційна колегія, Комітет Геодезії і картографії СРСР, Москва, 1991 * Заставний Ф.З.: Фізична географія України – Підручник для учнів 8 класу середньої загальноосвітньої школи – Київ, Вищя школа, 1999 * Поп Степан Степанович: Природні ресурси Закарпаття – Учбовий посібник, Ужгородський Національний Університет, Ужгород, 2002 * Українська Радянська Енциклопедія. Головний редактор М.П. Бажан. Том 17 – Академія Наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, Київ, 1965 * Сокырницькый Сирохманъ [Антоній Годинка]: Утцюзнина, газдуство и прошлость южно-карпатськыхъ русинувъ — Budapest, 1922(?) [https://www.academia.edu/39103942/Сокырницькый_Сирохманъ_Антоній_Годинка_Утцюзнина_газдуство_и_прошлость_южно-карпатськыхъ_русинувъ_Budapest_1922_ Одчитане 2020-05-08] * [http://karpatalja.lap.hu Kárpátalja.lap.hu Интернет портал Подкарпатя] {{ref-hu}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Kárpátalja földrajzi fekvése|22584672}} [[Катеґорія:Закарпатьска область]] ilva7ehxehfly0yqsldsiewp5icuur8 Гийом Аполлинер 0 16834 158989 140957 2025-07-10T14:57:21Z Flipdot 23893 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 158989 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Гийом Аполлинер | image = Apollinaire.jpg | imagesize = 180px | alt = | caption = Фото з року 1914 | pseudonym = | birthname = Wilhelm Albert Włodzimierz Apollinaris de Wąż-Kostrowicky | birthdate = {{Birth date|1880|08|26}} | birthplace = [[Рим]] | deathdate = {{Death date and age|1918|11|09|1880|08|26}} | deathplace = [[Париж]] | resting_place = теметов Père-Lachaise | occupation = [[поет]], [[писатель]], {{nowrap|умѣлецкый критик}} | language = французскый | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1902–1918 | genre = | subject = | movement = [[надреализм]], [[футуризм]], [[кубизм]]<ref name=Kotrč-Kotalík>Josef Kotrč, Josef Kotalík</ref> | notableworks =Алкоголы (Al­cools, 1913) Ка­ли­гра­мы (Cal­li­grammes, 1918)<ref name=Skuratovska/><ref name=EB/> | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = Guillaume Apollinaire signature.svg | signature_alt = | website = | Commons =Guillaume Apollinaire }} '''Гийом Аполлинер''', {{ref-fr}} ''Guillaume Apollinaire'', властным йменом ''Вилгелм Ал­берт Вла­ди­мир Алек­сандр Аполлинарий Ко­ст­ро­виц­кый'', {{nowrap|*[[26. авґуст|26. август]] [[1880]], [[Рим]]}} – {{nowrap|†[[9. новембер]] [[1918]], [[Париж]]}} — французскый [[поет]], [[писатель]], умѣлецкый критик и участник вшиткых авантгардных рухох, процвѣтавшых во [[Франция|Франции]] в зачатку [[XX. стороча]].<ref name=Skuratovska>Скуратовская А. П.</ref><ref name=EB>Encyclopædia Britannica</ref> == Биография == В биографии Аполлинера много бѣлых мѣст, едным з котрых е походжѣня. То не лем вина биографох, але и сам поет любив мистификации и замглавлѣня.<ref name=Nalivajko>Дмитро Наливайко</ref> Бизовно мож знати лем то, же мати му, польска аристократка Ангелика Костровицка з роду Вонж, од малости была «тяжкый дѣтвак», а в зрѣлости — газардерка. Яко слободна мати, мала Вилгелма и о два рокы молодшого Алберта, котрых оддала до сиротинця, але поздѣйше забрала и записала на свое [[призвиско]]. Дѣдо поета, Аполлинарий Костровицкый, капитан [[Российска империя|российского]] войска, мав маеткы коло Новогрудка (днесь [[Бѣлорусь]]), а по емиграции до [[Италия|Италии]] служив офицером папской гвардии.<ref name=Kwiatkowski>Jerzy Kwiatkowski</ref> Коли Вилгелм мав девять рокы, мати з двома дѣтми зохабили Рим и одышли до [[Монако|Монака]], позднѣйше — на южный берег [[Франция|Франции]].<ref name=Nikolenko>Ніколенко О.</ref> Вилгелм ся учив добрѣ, але в року 1897 в лицею Ницы писомный матуралный испыт провалив,<ref name=Kwiatkowski/> по чому постановив лишити школу, а оддати ся наповно литературѣ.<ref name=Nalivajko/> Мати з новым приятельом живота и двома дѣтми переселяють ся спочатку в алпскый регион Франции, пак в централный регион, а в року 1899 — до [[Париж]]у.<ref name=Kwiatkowski/> Ту Вилгелм оддѣлять ся од родины и веде самостойный, [[Богемство|богемскый]] живот.<ref name=EB/> Як многы [[Револуция|револуционеры]] в [[Умѣня|умѣню]], Аполлинер быв психично нестабилный и политично безпринципный. Высмѣвав хыбы буржоазного сполоченства, а при том усиловав ся указати свою лоялность и домогав ся ордена; высмѣвав солдатеску, а в часѣ войны учинив ся великым патриотом Франции и солдатом Чужоземной легии, але тот патриотичный здвиг ишов въедно з психичнов страченостьов и творчым упадком.<ref name=Pesis>Песис Б.</ref> [[17. марца]] [[1916]] достав тяжку рану головы, з котрой ся уж не выздоровѣв, а далшы два рокы живота были роками поступного гаснутя. Демобилизованый в року 1916 достав французске горожанство, котрого давно домогав ся. Умер в року 1918 на испанску хрипку, в часѣ пандемии. Посмертно достав честне званя ''Упавшый за Францию''. == Творба == В року 1901 дебютуе в мѣсячнику ''La Grande France'' кытицьов поезий, котру подписуе властным призвиском ''Костровицкый'', а уже в року 1902 в ''La Revue blanche'' появлять ся его повѣданя ''Герезиарх'' (L’Hérésiargue) под псевдонимом ''Гийом Аполлинер'', котрый скомпоновав з первого и послѣдного своих крестных имен, переробленых на французскый взор. Скорша [[лирика]] Аполлинера розвивала ся под вплывом [[символизм]]у, обсяговала социалны и револучны темы. В року 1904 спознав ся з [[Пабло Пикассо|Пикассом]], з его трактованьом [[кубизм]]у, як умѣня, указуючого свѣт не такым, як го видить [[малярь]], але такым, якым го мыслить, же таке аналитичне малярство годно роскрыти внуторну суть, «константы бытя».<ref name=Nalivajko/> Аполлинер, описавшый в книзѣ ''Малярѣ-кубисты'' (Les Peintres cubistes, 1913) принципы малярского кубизма, сам достав ся под вплыв той школы и пробовав перенести ей поступы на умѣня словесне.<ref name=Pesis/> Як знати, [[кубизм]] в малярствѣ не сповнив надѣи его зачинательох. Але немало западных историкох умѣня поважують, же в литературѣ такых пруд вывинув ся, а найвекшым его представительом быв Аполлинер. Часто кубизм звязують з [[футуризм]]ом, якого во Франции фактично не было, а в таком прудѣ, [[кубофутуризм]]ѣ зась указують на Аполлинера, як основного представителя.<ref name=Nalivajko/> Творчы дорогы Аполлинера перекрещують ся не лем з кубизмом, але и з иншыма авантгардныма прудами, але найвызнамнѣйше мѣсто достав у него [[надреализм]], котрый ся вывинув уже по смерти поета. Сам термин заведеный ним в року 1917, коли была представлена «надреалистична драма» ''Цицкы Тиресия'' (Les ma­melles de Tirésias).<ref name=Nalivajko/><ref name=Skuratovska/> В поезии Аполлинер выхосновав технику быстрозмѣнных филмовых образкох, переданых в словесной формѣ. У него, як то стало каноном надреализма, не е певной композиции, намѣсто того слѣдуе поток образкох. Тому подляг и язык, котрый не мать ниякых знакох интерпункции.<ref name=Kotrč-Kotalík/> Читателѣ не прияли зберку ''Алкоголы'', котра перечила усталеным представам о литературных жанрах и поетичном образѣ,<ref name=Nikolenko/> а постановка ''Цицкы Тиресия'', в котрой автор высмѣвав ся над [[Буржоазия|буржоазнов]] публиков, вызвала побурѣня меджи зрителями.<ref name=Pesis/> Але творба Аполлинера заинтересовала наступны генерации и мала широку одозву по свѣтѣ. == Интересны факты == * Аполлинера поважовали естетичным терористом, готовым збуряти музеи, аж и выкрасти памятникы умѣня (в року 1911 быв арештованый яко подозрѣлый з крадежѣ «Джоконды»).<ref name=Pesis/> * Написав в поетичной формѣ ''Одповѣдь запорожцьох турецкому султанови''.<ref name=Nikolenko/> == Жерела и одказы == * '''Josef Kotrč, Josef Kotalík''': Stručné dějiny československé literatury pro vyšší třídy škol středních. V Praze, nákladem Československé grafické unie A.S., 1934. Cс. 166, 205. {{ref-cs}} * '''Jerzy Kwiatkowski''': wstęp do Wyboru poezji Guillaume’a Apollinaire’a. Wydawnictwo Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1975. С. 3. {{ref-pl}} * '''Дмитро Наливайко''': Шляхами оновлення поезії //Гійом Аполлінер. Поезії — Київ: Дніпро, 1984 [http://chtyvo.org.ua/authors/Apolliner_Giiom/Poezii/] Cс. 5–38. {{ref-uk}} * '''Ніколенко О.''': Аполлінер, Гійом //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник у двох томах. Том 1. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. {{ISBN|966-692-578-8}} Cс. 53–56. {{ref-uk}} * '''Песис Б.''': Аполлинер // Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929–1939. Т. 1. — [М.]: Изд-во Ком. Акад., 1930. — Стб. 193–194. [http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le1/le1-1931.htm Одчитане: 28.08.2020] {{ref-ru}} * '''Скуратовская А. П.''': АПОЛЛИНЕР // Большая российская энциклопедия. Том 2. Москва, 2005, стр. 113–114 [https://web.archive.org/web/20201026135629/https://bigenc.ru/literature/text/1824492 Верзия: 2016. Одчитане: 28.08.2020] {{ref-ru}} * {{cite web |title=Guillaume Apollinaire |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=August 22, 2020 |url= https://www.britannica.com/biography/Guillaume-Apollinaire |accessdate=2020-08-28}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1880|1918|Аполлинер, Гийом}} [[Категория:Французскы поеты]] [[Категория:Французскы писателе]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] 7bs4zdsitq0se5i7idhtpnom3euilvu Довгое (Закарпатска область) 0 17497 159018 155108 2025-07-11T09:00:20Z Igor Kercsa 5504 refresh 159018 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Мѣстечко]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Довгое |оригинална назва = Довге {{ref-uk}} |вид крайны = |герб = Dovhe CoA.png |опис герба = |ширина герба = 70 |застава = |ширина заставы = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 22 |lat_sec = 03 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 17 |lon_sec = 13 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Громада |община = Довжанска |площа = 46,66 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 172<!-- в метрах --><ref>[https://weather.in.ua/zakarpatskaja/7033 Информер: Долгое (Закарпатская область) ]</ref> |население = 6790 |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90154 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121983001 |категория в Commons = Dovhe, Irshava Raion |сайт = |язык сайта = }} '''Довгое''', {{ref-uk}} ''Довге'' — [[мѣстечко]] ({{ref-uk}} селище) в бывшом [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]] (дн. [[Хустскый район|Хустскый]]) [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref name=Lach>Лях А. О., Троян М. В., сс. 317–326.</ref> Статус мѣстечка достало од 7. юла 2025.<ref>КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ<br/> РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 07 липня 2025&nbsp;р №&nbsp;656-р<br/> Київ<br/> Відповідно до частини першої статті 11 Закону України 'Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" віднести село Довге Хустського району Закарпатської області до категорії селищ.<br/> Прем'єр-міністр України Д.&nbsp;ШМИГАЛЬ</ref> ==Административа == ;{{ref-uk}}: :Довжанська селища рада :90154, Закарпатська обл., :Хустський р-н, с.Довге, :вул. Велика, 7 Од року 2020 утворена Довжанска громада. == Полога == Лежить в долинѣ [[Боржава (ріка)|Боржавы]], за 28 км од [[Иршава|Иршавы]].<ref name=Lach/> == История == [[File:Kuruc.jpg|thumb|290px|{{center|Памятник [[куруц]]ам, 1902, з надписом<br>''С Богом, за отчизну и свободу!''}}]] Перва упоминка походить з року 1383 (Huzyumezeu), а в року 1404 уже упомянуте под его днешньов назвов (Dolha), котра походить од славянского ''Dolha (vesь) 'довге село''' и свѣдчить о славянскых осадниках. Тота назва наступно вытѣснила попередну мадярску и зостала прията ай [[Мадяре|Мадярами]] доднесь.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 41.</ref> [[7. юна]] [[1703]] нѣмецке войско в числѣ 900 воякох нечекано напало на таборуючых в Довгому [[куруц]]ох и поразило повстанцьох. На память того боя в року 1902 в центрѣ села поставили памятник, котрый стоить доднесь. В року 1751 в Довгому зачали выпальовати вапно, выробляти стрѣшну бляху, в року 1760 зачала роботу папѣрня, перенесена з [[Лисичово|Лисичова]]. В року 1780 отворила ся ткалня, де ткали полотна з властных конопель и лену. Од року 1830 ту зачала роботу ''Гамора'', котра вытопльовала ливарске желѣзо з околичных руд (тутешных ай з [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлок]], [[Лисичово|Лисичова]], [[Хуст]]а). З желѣза выробляли кальгы, земледѣлскы серсамы. В року 1900 ту мали роботу 300 людей.<ref name=Fedaka>Федака С., сс. 75–76.</ref> Желѣзарня ся закрыла в року 1925.<ref name=Dostal>Достал, Ярослав, с. 75.</ref> По року 1890 отворила ся пила, де выробляли рочно 10 тысяч вагоны пиленой лѣсопродукции (1911), а мали роботу 400 людей.<ref name=Fedaka/> В року 1910 зоз 3524 обывательох были 2226 [[Русины]], 509 [[Нѣмцѣ]], 383 [[Мадяре]] и 332 [[Словаци]]. Перед [[Трианонскый мирный договор|Трианоном]] село было административным центром Довжанского округу (Dolhai járás) [[Жупа Мараморош|жупы Мараморош]].<ref>A történelmi Magyarország.</ref> В року 1930 (чехословацка доба) зоз 4263 обывательох были 2911 [[Русины]], 652 [[Чехы]] и [[Словаци]], 509 [[Евреи]], 76 [[Нѣмцѣ]], 64 [[Мадяре]], иншых народностей — 1, чужоземцѣ — 50. Найвекша, грекокатолицка, громада числила 2920 особ и мала муровану церкву Успѣня {{nowrap|Пр. Богородицѣ}} з року 1911. В селѣ была русинска (7 клас) и чешска школа (5 клас), нотарскый уряд, пошта. телеграф, телефон, ходив приватный автобус.<ref name=Dostal/> [[24. октобра]] [[1944]] Червена армада выслободила Довге, и зачала ся украинска доба его истории. В селѣ были организованы земледѣлскый кооператив, лѣсопилна фабрика. До року 1969 выставили понад тысяч новых будинкох, хлѣбопекарню, комбинат служб, болницю на 40 постели, амбуланту, середню и восямрочну школу, клуб, амфитеатер В року 1954 отворена областна болниця на косткову туберкулозу на 100 постели.<ref name=Lach/> В року 1971 Довгое достало статус [[Мѣстечко|мѣстечка]]<ref>Маринич О. М., с.&nbsp;349.</ref> котрый быв скасованый в року 1994. == Жерела и одказы == * '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y] {{ref-hu}} * '''Sebestyén Zsolt''': Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. {{ISBN| 978-615-5097-53-9}}<br> {{ref-hu}} * '''Маринич О. М.''' (відп. ред.): Географічна енциклопедія України — К. «Українська енциклопедія» {{nowrap|ім. М. П. Бажана}}, {{nowrap|1989–1993}}. {{nowrap|Т. 1: А–Ж.}}— 416&nbsp;с: {{ISBN| 5-88500—005—0}} {{ref-uk}} * '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * '''Лях А. О., Троян М. В.''': Довге //Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. /Тронько&nbsp;П. и др. (ред.) — К. 1969. {{ref-uk}} * '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA75&lpg=PA75&dq=Довге+Іршавського+району+Сергій+Федака&source=bl&ots=gEIvUvSG04&sig=ACfU3U2T8dN3vAvbcI9vO1UghRvM5X9o4A&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiTlayh-LLuAhXN-yoKHUu6Bls4ChDoATADegQIBBAC#v=onepage&q=Довге%20Іршавського%20району%20Сергій%20Федака&f=false Одчитане 2020-05-18] == Референции == {{reflist}} {{Иршавскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] neddigm7nckt22qmz9ba7gyjlfyl4hz Русины в Румыниї 0 21156 158988 149417 2025-07-10T14:26:32Z Constraque 25300 158988 wikitext text/x-wiki '''Русины в Румыниї''' — етніческа меншина котра жиє у [[Румыния|Румыниї]], за 80 рокӯв сильно ся изкоротила.{{жрідло}} {{Універзалный інфобокс}} У [[1930]] році у [[Румуньско|Румыниї]] было 512,115 [[Русины|Русинӯв]] а у [[2011]] році 50,920 (из рахованём Буковиньскых Русинӯв.{{жрідло}} Живуть у Жудецах Сатмар и [[Мараморош (Реґіон)|Марамо́рошови]].{{жрідло}} У палаті депутатӯв Румыниї є представитель уд [[Културне Товарішство Русинів Румунії|Русиньской Партії Румыниї]]. == Історія == [[Русины]] живуть у [[Румуньско|Румыниї]] из давна, туй оселилися их предкы Білі Горваты і [[Тыверці]], у [[XIV. стороча|14]] сторочови [[Русины]] стали єдными из основателю̄в [[Молдавьскоє княжество|Молдавськой Державы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%8B%D0%BD%D0%B8%D0%B8 Русины в Румынии] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} 1elrz6dv5ytag3n921t8no0xs7c0wyv Абранка 0 21293 158998 147051 2025-07-10T18:49:29Z Constraque 25300 /* Обывательство */ 158998 wikitext text/x-wiki '''Абранка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ábránka) — село у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == У селі є група курґанӯв а у [[1860]] році кой сройили путь на [[Пудполозя|Везерсалаш]] туй нашли бронзовы сокровища. Село первый раз ся споминать у [[1610]] році ге: Nagy Abranka, Велика Абранка у: 1645-Nagy Abramka, Велика Абрамка; 1728 Abrahanka, Абраганка 1773 Nagy Abranka, Велика Абранка; 1877-Ábránka (Nagy-), Ábránka (Kis-), 1924 Abranka, Абранка. У [[1649]] році у селі жило 31 обыватель, у [[1692]] році туй уж была православна цирьков. У майови [[1932]] року люди из села Абранка участвовали у «голодному походови» у село [[Нижні Ворота]]. Оґанізаторами были лісникы: Й. Королёвич, М. Папиш и другі. У Советські часы у селі была бриґада колхоза имени 50-роча Окто̄вбра, за нив было 215 га земли, туй садили [[Кромплѣ|булі]] и робили продукты скотарчества. У Абранці фунґує 8-рӯчна школа, клуб (хыжа № 101), [[бібліотека]] и поліклініка. == Чрезвычна ситуація 2011 == [[9. новембер|9 новембра]] [[2011]] року на Абраньском перевалі коло села перевернулася машина МАЗ из цыстернову якӯв быв бітум, по аварії уллялося 19 тон емульсії, обы не дати занехарити територію учинили подобу дамбы. == Присілкы == '''Мала Абранка''' Мала Абранка — село у [[Закарпатска область|Закарпатськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Зъединено из селом Абранка Спомин: [[1645]]: Kis Abramka, 1773: Kis Abranka, Kasnicze, 1808: Ábránka (Kis-), Kusnicza Malá, Kusznicza Malá, 1851: Ábránka (Nagy, Kis), 1877: Ábránka (Kis-), 1881: Kisábrámka, Kusnica. '''Кушниця''' Кушниця — село у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Зъединено из селом Абранка у [[1960]] році. У апрілёви [[1645]] році Дюрдь Раковці дав ґрамоту Павлови Кушіньскому и ёго сынам, Иванови и Игнатови, обы они основали село на берегови рікы Абранка. == Обывательство == У [[2001]] році у селі жило 584 людий, из них:{{жрідло}} * [[Українцї|Украйинці]] — 99,32% * [[Русы|Руські]] — 0,34% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,17% == Ґеоґрафія == Селом протікать невелика ріка [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Абранка]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0#p-lang Абранка] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 6snlqnd1wfa70ae3gtwgman982dt3m4 Сойм подкарпатьскых русинов 0 21981 158997 150049 2025-07-10T18:09:29Z Constraque 25300 158997 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} '''Асоціація русиньскых орґанізацій Пудкарпатя «Сойм подкарпатьскых русинов»''' ({{Lang-uk|Асоціація русинських організацій Закарпаття «Сойм підкарпатських русинів»}}) — общественна орґанізація у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]] [[Украйина|Украйины]]. Председа — протоиерей [[Дмитрій Сидор]]. Сойм подкарпатских русинов рахує, што на протя́зі 16 рокӯв управні кругы Киёва уклонявуть ся уд введіня русиньского звіданя у правовоє поле Украйины, проводять на державнӯм уровнёви політику етноцида [[Русины|русиньского народа]]. Главным требованием Сойма являетт ся созданя у соотвітствови иы миженародным правом и волеизъявлінём народа на референдумови [[1. децембер|1 децембра]] [[1991|1991 року]] самоуправныв административно-национальной территории с конституционным названием «<nowiki/>[[Підкарпатьска Русь|Подкарпатская Русь]]<nowiki/>» под международным контролем. На указанном референдуме большинство участников поддержало создание русинской автономии, однако голосование было проигнорировано киевскими властями. Учитывая, что существует законное решение Закарпатского областного совета от [[7. марец|7 марта]] [[2007|2007 года]] «О признании русинской национальности на территории Закарпатской области», отказ официальных властей Украины признать русинский народ Сойм подкарпатских русинов, считает преступным актом и классифицирует деяние властей Украины как направленное на ликвидацию русинского народа и как зафиксированный документально факт геноцида русинов Закарпатья. По заявліням Сидора, орґанізація выражать интересы корінного [[Русины|русиньского]] обывательства реґіона. По думці ёго опонентӯв, діятельность Сидора «мало соотвітствує интересам жителю̄в Закарпатьской области». По думці дакотрых украйиньскых СМИ Сойм подкарпатьскых русинов получав фінансовы средства на пуддержку и розвитя русиньских и русскых воскресных школ Пудкарпатя уд російського управного фонда Русский мир. У юнови 2011 року екстренноє засіданя руководителю̄в молоджавных русиньскых орґанізацій 10-и штатӯв кваліфіковало Сойм, миже инных орґанізацій, ге «маріонетку у руках рішаниньскых спецслужб Російськой Федерації и ЗША»<ref>{{Cite web |url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html |title=На экстренном заседании руководителей молодёжных русинских организаций 10-ти стран о. Дмитрий Сидор с соратниками объявлены «марионетками в руках имперских спецслужб» России и США |access-date=2012-05-22 |archivedate=2014-03-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309011437/http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html }}</ref>. [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Русины]] fpirpdqd1itniffw6uky6rmp1pvhf78 Гвӯзд 0 22022 159027 155768 2025-07-11T10:38:04Z Rue323 31002 159027 wikitext text/x-wiki [[Файл:Nails.jpg|міні|Нынішні Гвозды]] [[Файл:History_museum_of_Truskavets_007.jpg|міні|Гвозды ковані [[XII. стороча|ХІІ]]—[[XV. стороча|XV]] стороч, експонаты музея історії Трускавця]] '''Гвӯ́зд''' авадь '''Клини́ць''' <ref>{{Cite web |title=rueportal - русинськый інформачный портал / Мапа 235 |url=https://jazyk.rueportal.eu/mapy/235 }}</ref>(уд прасл. *gvozdь)&nbsp; — желізный уроб хоснувучый ся на стройці и кріпці дерева и т.д (наприклад, [[Клеёнка|клеёнкы]], [[Брезент|брезента]] и т.д).<ref>https://www.britannica.com/technology/nail-fastener</ref>. {{Статья в роботѣ|Rue323}}{{Універзалный інфобокс|nocat=Ноооооо}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Желізна доба]] dbsbrk3rubcbyosb9sjhyufkep3jzz6 159028 159027 2025-07-11T10:45:15Z Rue323 31002 159028 wikitext text/x-wiki [[Файл:Nails.jpg|міні|Нынішні Гвозды]] [[Файл:History_museum_of_Truskavets_007.jpg|міні|Гвозды ковані [[XII. стороча|ХІІ]]—[[XV. стороча|XV]] стороч, експонаты музея історії Трускавця]] '''Гвӯ́зд''' авадь '''Клини́ць''' <ref>{{Cite web |title=rueportal - русинськый інформачный портал / Мапа 235 |url=https://jazyk.rueportal.eu/mapy/235 }}</ref>(уд прасл. *gvozdь)&nbsp; — желізный уроб хоснувучый ся на стройці и кріпці дерева и т.д (наприклад, [[Клеёнка|клеёнкы]], [[Брезент|брезента]] и т.д).<ref>https://www.britannica.com/technology/nail-fastener</ref>. == Історія == Перві гвозды люди чинили из природных матеріалӯв, такых ге кӯсткы (тонкі, часто рыбячі), тирня, тесали гвӯздя и из твердых пород [[Дерево|дерева]]. Перві металічні гвозды чинили ся ужек у бронзову добу, их удливали и ковали. Потому матеріалом про гвӯздя став металічный друт, желізный авадь мідный. Так у Біблії споминать ся за закупку желіза на гвӯздя царём Давыдом.<ref>https://www.bible-center.ru/bibletext/synnew_ru/1ch/22</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Желізна доба]] bdrqg7dtezu85ej8d6su7eetp5sqmei Хоснователь:LYTMAN/Пейцликы 2 22394 159005 152276 2025-07-10T22:21:23Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Пийцликы]] 159005 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пийцликы]] onlg3ehsjxbrbfi2n50zkne7bmy5qji Діскузія з хоснователём:LYTMAN/Пейцликы 3 22395 159006 152278 2025-07-10T22:21:33Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Діскузія:Пийцликы]] 159006 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Пийцликы]] 242qpqhysuhqulqswub4j88zxwsbb57 Солотвино 0 22454 158996 155586 2025-07-10T18:03:29Z Constraque 25300 158996 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва=Солотвино|ерб=Solotvino gerb.png|image_skyline=Смт. Солотвино, 6.jpg|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Тячовскый район|Тячувськый район]]|рада=[[Солотвинська селищна рада]]|код КОАТУУ=2124455900|mapx=[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.11.2011&rf7571=11602 Солотвино]|year=1360|жытелїв= 8 391 <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>|поштовы індексы=90575—90578|телефон=3134}} '''Соло́твино''' (''Мараморошке Солотвино'', ''Солотвин''; {{lang-ro|Slatina}}, {{Lang-hu|Faluszlatina + Aknaszlatina}}, {{Lang-sk|Selo Slatina + Slatinské Doly}}, {{Lang-de|Salzgruben}})&nbsp;— село на западови [[Україна|Украйины]], в Тячувському районови [[Закарпатска область|Закарпатської области]]<ref>{{Cite web|url=https://solotvino-rada.gov.ua/solotvino-09-46-10-13-11-2020/|title=Солотвинська селищна громада. Історична довідка}}</ref>, розміщіне в [[Мараморош (реґіон)|Мармарошськуй]] котловині (Вирхнётисиньська улоговина), на правому берегови [[Тиса|Тисы]]. Центр [[Солотвиньська селищна громада|Солотвиньської селищної громады]]. Лежит миже [[Рахово|Раховом]] тай райцентром [[Тячово|Тячовом]], далечіня д котрому, около 24&nbsp;км тай проходит автотрасов Н09. [[Тиса]] розділят Солотвино уд вароша [[Сигет|Сигут]] (''Sighetu Marmaţiei'', тепирь [[Румуньско|Румынія]]). Близько до селища робит пункт контрола [[Солотвино (пункт контроля)|Солотвино]] на граници із Румынийов. Із румынського бока находит ся пункт пропуска [[Сигет|«Мармарош-Сигут»]], [[Жудец|жудиць]] Марамуреш. Солотвино є кунцёвым пунктом украйинської части жилізної дорогы, котра веде із с. [[Батёво]], атож і, пасажирськых поїзду, які їдут зо [[Львів|Львова]] на [[Закарпатска область|Закарпатя]]. == Населиня == * [[1959]] ‒ 6&nbsp;905 * [[1970]] ‒ 8&nbsp;300 * [[1979]] ‒ 9&nbsp;229 * [[1989]] ‒ 9&nbsp;651<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> * [[2001]] ‒ 9&nbsp;276 * [[2012]] ‒ 8&nbsp;973 Націоналный склад населиня за переписом 2001&nbsp;г.:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref> * [[румыны]] ‒ 57&nbsp;% * [[Мадяре|мадяри]] ‒ 25&nbsp;% * [[Українцї|украйинці]] ‒ 15&nbsp;% * [[Русы|росіяни]] ‒ 1,5&nbsp;% * инші ‒ 1,5&nbsp;% === Языковый склад === Рудный язык населеня за даными переписа 2001 года:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="wikitable sortable" !Языкы !Числиность !Процент |- |[[Румуньскый язык|румынськый]] |5102 |56.97% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |2176 |24.30% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |1302 |14.54% |- |[[Російскый язык|російськый]] |285 |3.18% |- |[[Нїмецькый язык|німецькый]] |68 |0.76% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |7 |0.08% |- |[[Гебрейскый язык|гебрейськый]] |3 |0.03% |- |[[Арменьскый язык|арменськый]] |1 |0.01% |- |[[Булгарьскый язык|булгарськый]] |1 |0.01% |- |[[Польскый язык|польськый]] |1 |0.01% |- |инші/не указали |10 |0.11% |- class="sortbottom" !Усьых |8956 |100% |} == Історія == На околици Солотвина находится городище із 2-1 ст. перед Хр. У юго-заподнёму напрямлінёви уд села, на холмі правого берига рікы [[Тиса]], розміщине городище, знане в народови пуд імнём Читатя (Читецуя). На городищёви засвідчині културні шары ранёго жилізного віка на граници нашої еры (''гето-дакійскый період'') тай давнёруського часа. Городище розкладене на высокому мысі правого корінного берига [[Тиса|Тисы]], на околици Солотвина. Із [[сівер]]но бока оно ограничине яром, із [[юг|южного]] і [[запад|заподного]] бока — долинов Тисы. Выхудный напольный бук быв укріплиный маловиднов зимлянов насыпков і рувом. Із южного тай заподного бока городище пуддыймає ся над руниннов долинов Тисы на приближно 50-70 метру. Вышка насыпа сяжит 30 сантіметру, у валови находили річкову гальку тай обпалину глину, ї фраґменты вынайдині в груых кулькостях. Рув ширинов до 4 метру і глубинов до 1,2 метра быв повный чорнозимом і суглинков, змішаным із гальков. У давньый час вал быв май высокый, а рув май глубокый, у рокаши зотворячи рузню высоты до трёх метру, до чого ся додавали деривляні стіны. Розкопкы на городищи удперли дакулько будов, включавучи дві жытьові будовы — єдна із заглублінь д-матерікови, ай друга назимна. Із теріторії Солотвина походят бронзовый меч і фраґмент меча. У [[югозапад|юго-заподнуй]] части села — сліды давньых сулёкопалинь римского часа ( теріторія уходила до склада [[Римска империя|Римскої Імперія]]). Сулёкопальня «Горци»&nbsp;— памнятка археолоґії (9 ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— 4 ст.) [Постанова Кабінета мініштру Украйины №&nbsp;928 уд 3.09.2009&nbsp;г. «Про заношіня обєкта културного наслідка національного значіня д-Державному реєстру нерухомых памняток Украйины»]. Уд 13-го ст. до 1945 года на містови нынішнёго Солотвина існовали два села — Слатіна (''Фалуслатіна'') тай Слатінські Долы (''Акнаслатіна''). [[1360]] — перва письминне споминаня о Слатіні в ґрамоти мадярського короля Владислава. У нюй ся каже, же [[волоськый войвода]] [[Драґош із Бедею]] (''[[Бедевля]]'') по програши на теріторіях нынішнёї Молдовы уд вояку ворога мадярського короля, войводы Богдана (''засноватиля Молдовского князювства''), дустав у володіня пару сел Мармарощины, включавучи і Солотвино (''Слатіну''). Цінну інформацію о історії села дают т.зв. «Мараморошські діпломы», найдині в [[Архів|архівах]] у 19-му — на зачинаню 20-го ст. Они мавут відомости о первых житилях Солотвина. Выдобываня соли в тых містах існовало уд часа завойованя Дакії римськым імператором Траяном (''ІІ ст. по Хр.''). У копальнях найшли римскі монеты ІІ-IV стогудь. Соляні копальні тогды были май важливым богатством края а приносили май бульші здобыткы мадярському урадови. Для добычи і сокочіня соли запросили із Саксонії Німцю (''саксу, сасу''), котрі основали в Мармарощині многі вароші тай села: [[Сигет|Сигут]], [[Довге Поле]] (''Кимпулунґ-ла-Тиса, Румунія''), [[Тячово]], [[Хуст]] і Солотвино, што по-[[Нїмецькый язык|німецькы]] называлося Зальцґрубен (''Salzgruben, «соляна яма»''). У соляных копальнях, окроме кріпаку, робили і засужині на каторгу селяни із околичных сел. Житя сулёкопу фурт залежило уд розвоя методу добываня соли. Май давньым і май примітным быв метод копаня ступінчастых ям глубинов, до 20 метру. Май пузно копали конусобразні авадь так звані „чортові“ ямы глубинов до 140—150 метру. До такых ям робутникы сходили по звязаных луйтрах, а суль выносили в кошарках із мотузу авадь у буйволячых шкурах. Сись примітивный метод добываня соли ся ужывав ціле сериднёгудя. У XVI—XVII стогудях сулёкопы надале хосновали примітивні средства. Головні знарядя сулёкопу были [[молот]], [[чекан|чокан]], [[клин]], [[лопата]], [[тромбонца]], [[ноші]] тай [[міх]]. [[1498]] годови в [[Мараморош (ркґіон)|Марамороши]] став ся страйк сулёкопу. Король [[Владислав ІІ Ягелон]] мусив призначити сулёкопам тверду плату тай пінзію вдовам ізгыбнувшых. За кажді 5 выдобытых куску соли робутникы дуставали 5 дінару. Для купліня ряньдя їм на гуд давали 100 куску камняної соли, а щи увольнині были уд многых податку. Сулёкопы мали право выбирати си старосту тай раднику, што руняло їх із міщанами. Додатково, до [[Різдво Хрістове|Руздва]], [[Великдень|Великдня]] і другых сят їм давали надбавкы, наприклад: 4 бочкы вина, 4 волы тай 400 хлібин. Старосты каждый гуд дуставали 500 куску соли. Айбо жадні королювскі урядникы нерідко присвойовали собі належаче сулёкопам. Котрі тогды протестовали, переставали роботи тай выходили із копалинь. Так став ся грубый збыток для казны. По-довгых переговору в [[Тячово|Тячові]] ся пудписала угода, што не дозволяла наказовати гурнику за страйк і обязовала уряднику додержовати ся прав робутнику. Так ся кончив первый штрайк у Мараморошськых копальнях, можливо, первый робутницькый протест у [[Середня Европа|Централнуй Европі]]. У XVIII стогудю адміністрація ужила міры, обы звеличити здобыткы. Окром кріпаку, в копальнях стали робити слобуднонабрана чилядь. У [[1778]] годови ся зотворила перва шахта нового тіпа „Крістіна“, [[1781]] года— „Адальберта“, [[1804]] — „Йосиф“, [[1809]] — „Терезія“. У [[XIX. стороча|XIX стогудю]] зачали робити шахты „Михайло“, „Габор“, „Ференц“, „Лайош“. До [[1870]] года на копальнях робило 440 душ. У промысловых маштабах добыча соли зачала ся у другуй половині [[XVIII. стороча|XVIII стогудя]]. За [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] Солотвинська соляна рудня мала 8 копалинь, май пузно лем робили три. На запод уд вароша ся находят соляні озера, што ся хоснуют у рекреаційных цілях. Май бульшым із них є озеро [[Куніґунда]], што зотворило ся 1902 года через просіданя недавно удкритої шахты на 20 метру. У селови є оріґінальный музей сулёкопу.{{жрідло}} У 1896 годови, до „Міленіуму“ — тысячогудя прихода мадярськых племен у Тисо-Дунайску долину, у шахті „Куніґунда“ звели соляный обеліск. На околици Солотвина выявлино 9 соляных структур: Даниловську, Олександрувську, Солотвиньську, Теребляньську, Тячувську, Нанкувську, Сокырницьку, Кривську і Округляньську. '''Церква св. арх. Михаїла. 1895.''' У [[1751]] годови ся споминат диривляна церкова св. Дмитрія із вышков тай двома звонами, із усіма образами. У [[1801]] годови ся споминат нова диривляна церкова, зотворена 17 году перед тым, то є в [[1784]] годови, коли згоріла предідня церкова. Через то была всередині бідно укладена, бо усё згоріло. Тепирішна церкова є груба імпозантна мурована базиліка, до котрої побудованя і украсованя вложив велико сил єпіскоп [[Великоварадинськый Михаїл Павел]], о чому написано над входови до церкви. Єпіскоп Михаїл Павел быв похороненый у церкви перед іконостасом, на груб вказує мармурова плита із румынськым текстом, котрый споминат вшыткы заслугы єпіскопа. Портрет єпіскопа поставлено на сівернуй стіні навы, а на южнуй стіні є ґрамота в рамці, котра каже, же за пароха Івана Марины у 1935 годови ґрупа вірующых заказала 12 образу сцен Хресного путя. У 1936 годови бляхарь Войтех Шобані перекрыв церкву бляхов. Наву украшає прекрасный іконостас із 1895 года із вычищеными іконама доброго малярства. На іконі Богородици є пудпис автора по мадярськы — Gosztincsar F. тай дата малёваня, айбо не повностю розбурчиво. Звоны до церкви в 1930-ых годах купив за свої гроші Юрій Попович. Солотвиньскый парох Іван Марина быв у [[1949]] годови осуженый на 25 году каторгы. Дому ся вернув у [[1956]] годови. == Приселкы == '''Думбрава''' [[1961]] годови до Солотвина было прикапчано село [[Думбрава]] '''Слатіна-село''' Слатіна-село - бывше село в Украйині, в Закарпатськуй области. Ізкапчане із Солотвином Споминаня: 1409. Zlathina, 1412. Zlathyna, 1720. Szlatina (Bélay 201), 1828: Szlatina (Nagy 199), 1882: Falu-Szlatina, 1913: Faluszlatina, 1925: Selo Solotvina, Solotvina-Selo, 1930: Slatina Selo, 1941: Faluszlatina. == Персоны == === Уродилися === * Бейла Нодьбаконі Надь (Солотвино, [[14. юл|14 юла]] 1882 - Будапешт, [[5. новембер|5 новембра]] 1962) — мадярськый вояк, генерал-лейтенант. *?[[10. юн|10 юна]] [[1923]]&nbsp;г. у біднуй гебрейськуй файті в Слатинськых Долах уродився Ян Людвік Гох, із часом зный ги Роберт Максвелл&nbsp;— брітаньський лорд і [[Медія|медіа]]-магнат, ґазда ґлобальної выдавничої імперії. * Брезаночі Пал&nbsp;— ([[25. януар|25 януара]] 1912, Солотвино -?, [[11. фебруар|11 фебруара]] 1972) римо-католицькый єпископ, архієпископ Егерськый. * Шандор Ретфалві (Солотвино, [[31. май|31 мая]] 1941&nbsp;р.)&nbsp;— знаный мадярськый скулптор. [[Файл:Соляні_шахти.jpg|міні|Соляні шахты]] == Днишньый час == Максімум здобытку соли ся припав на 1970-ті годы. Годовый здобыток у [[1970]] годови быв 451 000 т. (10 % продукції [[УССР]]; у [[1960]] годови — 326 000 т.). Тепирь здобыток є значно нищый. У 2006 годови Державна компанія «Солотвиськый солерудник» (державный концерн «Укрсільпром») здобывало 9 тысяч тон соли на місяць, а на засокочіня рентабелности компанії гія здобывати 20-25 тысяч тон. Запасы соли&nbsp;— 3,5&nbsp;млрд тонн. Головна продукція: суль кухонна в пакунках, суль йодована, суль-лизуниць, суль в брикетах Уд [[14. марец|14 марца]] [[1982]] года в шахті № 9 сулёрудника робила Солотвинська пудзимна низкофонова лабораторія Інститута ядерных досліжінь НАН Украйины. Радіоактивный фон лабораторії быв єден із май ліпшых у світови. У лабораторії ся достигли пріорітетні резултаты в досліжінёви двойного бета-розпада атомных ядру, установлені єдні із май ліпшых обмежінь на масу нейтріна. Розроблені нові низькофонові сцинтиляційні детекторы і спектрометры, у тым і збогачині ізотопами, на досліжіня рідкых процеса розпада атомных ядру, перевірку закону хороніня лептонного, баріонного тай електрічного зарядіня, і на нахожіня темної матерії. У світі первый раз ся зареґістровав двонейтріновый двойный бета-розпад кадмію-116 і альфа-розпад волфраму-180. У шахті № 9 розміщині пудзимні приміщіня Украйинської алерґолоґічної дохторської МОЗ Украйины, де уд 1968 года ся хоснує метод спелеотерапії (хоснованя мікроклімата шахты на глыбині около 300 м.) На лічіня хворых на астму і ХОЗЛ. Лічебный ефект дає воздух у шахті, што є 10 раз май чистым, ги на повирьхі, і насычине біолоґічно актівным аерозольом хлорида натрія (соли). У шахті № 8 — аналоґічні пудзимні приміщіня Закарпатської областної алерґолоґічної дохторської. На запод уд села ся находять соляні озера, котрі хоснуют ся у рекреаційных цілях. Майгрубі із них є озеро [[Куніґунда]]. (Никати тож [[Солотвиньські озера]]). [[15. януар|15 януара]] [[2007]] года за участи презіденту [[Україна|Украйины]] тай [[Румуньско|Румыниї]] ([[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] і Траяна Бесеску) урочисто ся удкрыв удновленый через многі годы муст через [[Тиса|Тису]].<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=107734 В.Ющенко тай Т.Бесеску удкрыли пункт пропуска «Солотвино&nbsp;— Мармарош-Сигіт» // Укрінформ]{{Dead link}}</ref> Житилі села хоснуют ся нищыми таріфами на природный ґаз, як бульша часть населіня Украйины, бо для їх потреб ся хоснує ґаз прямо із Солотвиньського ґазового родовища. === Аварійна ситуація у Солотвині === [[22. децембер|22 децембра]] [[2010]] года на теріторії шахтных выробутку ДП «Солотвинськый солерудник» внаслідок актівізації карстовых явищ став ся провал 3000 м³ ґрунта. Пуд куниць 2010 года презідент [[Україна|Украйины]] [[Віктор Янукович]] доручив урадови вырішити звіданя дальшої роботы ДП «Солотвинськый солерудник», предвидівши усокочіня Украйинської тай Закарпацької областної алерґолоґічных дохторськых, включно із можностьов хосновати гурскі выробуткы на лічіня бетежных на бронхіалну астму. У януарі [[2011]] года у Солотвині став ся новый провал на теріторії шахты № 8, котрый зрушив електропудстанцію і компресорну станцію ДП «Солотвинськый солерудник». У зону ріоды вуйшли житёві хыжи, сістемы жытёзасокочіня населиня і обєкты інфраструктуры. [[30. марец|30 марця]] [[2011]] года [[Кабінет Мініструв Украйины|Кабінет Мініштру Украйины]] выділив Закарпатськуй областнуй державнуй адміністрації 149,556 млн грн на ліквідацію наслідку надзвичайної сітуації і на недопущіня техноґенної катастрофы на теріторії Солотвина. Фінансованя включає вынос за граници зоны карстовых провалу сістемы каналізації, водо- і електропоставкы села, удселіня житилю 72 житёвых хыжий, зотворіня ошколы, дітсадка і житёвого масіва (8 кварталных і 17 пріватных хыжий) на новому місті — у смт [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]] (приблизно 50 км уд Солотвина). Айбо бульша часть жителю Солотвина, котрых хочут переселити, выступає против такых жадань і не розумівут, чого ніяк не мож побудовати всё то в окресноти їх села. [[16. апріль|16 апріля]] [[2015]] года став ся щи єден обвал ґрунта коло Солотвинського водоканала на вул. Возз'єднаня. Розміры — 60×50 м, глубина — около 45 м, сполочный обсяг провала — близько 100 м³. Се ізскапчувут із роботов сулёрудника. Новозотворине карстове проваля із острыми краями говорит о продовжанёви просіданя ґрунта. == Реліґійні організації Солотвина == * [[Україньска православна церьков (Московскый патріархат)|Українська православна церква (Московськый патріархат)]] * [[Русинська греко-католицька церква]] * [[Римо-католицька церква в Украйині]] * [https://web.archive.org/web/20141231202310/http://www.hve.in.ua/ Солотвинська община Церквы Християн Віры Євангельської] * [[Євангельські Християни Баптісты]] * [[Адвентісты Семого Дня]] * [[Реформатська церква]] * [[Свідкы Єгови]] == Турістічні міста == - ориґіналный музей сулЕкопу. - Із теріториї Солотвина походят бронзовый меч тай уламок меча. - У бго-заподнуй части села — сліды давньых сулёкопалинь римського часа. - Сулёкопальня «Горци» — памнятка археолоґії (9 ст. до н. е. — 4 ст.) - озеро [[Куніґунда]] == Ґалерея == {{Center|<gallery> Файл:Saltlake Solotwino.JPG|Солене озеро і рудня Файл:Соловтино. Солене озеро.JPG|Солене озеро Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno.JPG|Лишина шахта повна водов Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno-Tuca.JPG|Річка Тиса, коло Солотвина, природна границя із Румынійов Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno2.JPG|Лишина шахта Файл:Solot02.JPG|Хыжка для туристу Файл:Solot05.JPG|Солене озеро. Горы на заднёму планови — вже Румынія. Файл:Ukraine-Zakarpayska oblast-Solotvuno-Alergologicne pidzemne viddilenja.JPG|Пудзимне удділиня алерґолоґічної дохторської file:Solotvyno (Aknaszlatina),former synagogue.jpg|Бывша синаґоґа file:Solotvyno,former synagogue.jpg|Щи єдна бывша синаґоґа, тепирь пекарня file:Solotvyno (Aknaszlatina). Old Jewish cemetery -01.jpg|Старый жидувськый цынтарь file:Solotvyno (Aknaszlatina). New Jewish cemetery -01.jpg|Новый жидувськый цынтарь file:Solotvyno (Aknaszlatina),Jewish memorial plaque.jpg|Меморіална дощка ізгыблым євреям </gallery>}} == Пудміткы == {{Reflist}} == Література == * Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — <nowiki>ISBN 5-7707-4049-3</nowiki>. * ''Кобаль Й. В.'' [https://web.archive.org/web/20161221111719/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solotvyna_smt Солотвино] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221111719/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solotvyna_smt|date=21 грудня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 707. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1290-5</nowiki>. == Удкликаня == * [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/tjachivskyj-rajon/solotvyna.html Солотвино&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.) * [https://karpaty3d.com/solotvyno-u-3d/ Солоні озера в Солотвино: бази відпочинку, котеджі для проживання на турпорталі «Карпати 3Д»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220210122751/https://karpaty3d.com/solotvyno-u-3d/|date=10 лютого 2022}} * [http://sez.hiblogger.net/280252.html Солотвино&nbsp;— курорт солених озер і соляних шахт, що йде під землю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181110180755/http://sez.hiblogger.net/280252.html|date=10 листопада 2018}} * [http://community.livejournal.com/ua_places/329.html Соляні шахти Солотвино // Цікаві місця України] * [https://web.archive.org/web/20100120235229/http://infoporn.org.ua/2010/01/05/ckav_mscya_ukrayiny_solyan_shahty_solotvyno Цікаві місця України: Соляні шахти Солотвино // Інфопорн] * [http://zakarpattya.net.ua/ua_news_53502.html Солотвинський солерудник&nbsp;— катастрофа з землетрусом на перспективу…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170723040355/http://zakarpattya.net.ua/ua_news_53502.html|date=23 липня 2017}} * [https://web.archive.org/web/20100819141031/http://www.simsester.co.ua/English/History.htm History of Solotvino] {{Ref-en}} * [http://lpd.kinr.kiev.ua/LPD_SUL.htm Solotvina Underground Laboratory] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128161836/http://lpd.kinr.kiev.ua/LPD_SUL.htm|date=28 січня 2020}} {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20080210164239/http://karpaty.prygl.net/solotvyno.php Solotvyno (Solotvina)] (чеськ.) * [http://dt.ua/articles/48802?print Про Солотвинську підземну лабораторію Ін-ту ядерних досліджень НАН України]{{Dead link|date=травень 2019}} [[Катеґорія:Шахтарські вароши Украйины]] [[Катеґорія:Перейминовані населині пункты]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] tj3dfavnvffbwep4fr88tvpvv7vbwu4 Шаблона:Fd 10 22652 159008 153587 2025-07-10T22:30:05Z Constraque 25300 159008 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch: {{#if: {{{1|}}}|1}}{{#if: {{{2|}}}|2}}{{#if: {{{3|}}}|3}}{{#if: {{{4|}}}|4}}< -->|3 = {{Рік|{{{3}}}}}< -->|23 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}< -->|123 = [[{{#expr: {{{1|{{CURRENTDAY}}}}}}} {{realmonth|{{{2|{{CURRENTMONTH}}}}}}}]] {{Рік|{{{3}}}}}< -->|234 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}< -->|1234 = [[{{#expr: {{{1|}}}}} {{realmonth|{{{2|}}}}}|{{{1|}}}.{{{2|}}}]].[[{{{3|}}} рік|{{{3|}}}]]< -->|''хыбный формат''< -->}}{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Прапори {{{3}}}]]}}</includeonly><noinclude>{{documentation}} [[Катеґорія:Шаблоны датуму, часу і календаря|{{PAGENAME}}]] [{{SERVER}}{{localurl:{{NAMESPACE}}:{{PAGENAME}}|action=purge}} Очістити кеш сторінкы]</noinclude> kb54kb334p1jx2z2ndys20ycl35camh 159010 159008 2025-07-10T22:39:41Z Constraque 25300 Зрушена верзія [[Special:Diff/159008|159008]] од хоснователя [[Special:Contributions/Constraque|Constraque]] ([[User talk:Constraque|діскусія]]) 159010 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch: {{ #if: {{{1|}}} | 1 }}{{ #if: {{{2|}}} | 2 }}{{ #if: {{{3|}}} | 3 }}{{ #if: {{{4|}}} | 4 }}<!-- -->| 3 = {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 23 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 123 = [[{{ #expr: {{{1|{{CURRENTDAY}}}}} }} {{realmonth|{{{2|{{CURRENTMONTH}}}}}}}]] {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 234 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 1234 = [[{{ #expr: {{{1| }}} }} {{realmonth|{{{2| }}}}}|{{{1| }}}.{{{2| }}}]].[[{{{3| }}} год|{{{3| }}}]]<!-- -->| ''хыбный формат''<!-- -->}}{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Прапоры {{{3}}}]]}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> es2b0po3ounez4k1rhdcgjbyd7cx0ao 159011 159010 2025-07-10T22:40:41Z Constraque 25300 159011 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch: {{ #if: {{{1|}}} | 1 }}{{ #if: {{{2|}}} | 2 }}{{ #if: {{{3|}}} | 3 }}{{ #if: {{{4|}}} | 4 }}<!-- -->| 3 = {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 23 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 123 = [[{{#expr: {{{1|{{CURRENTDAY}}}}}}} {{realmonth|{{{2|{{CURRENTMONTH}}}}}}}]] {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 234 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 1234 = [[{{ #expr: {{{1| }}} }} {{realmonth|{{{2| }}}}}|{{{1| }}}.{{{2| }}}]].[[{{{3| }}} год|{{{3| }}}]]<!-- -->| ''хыбный формат''<!-- -->}}{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Прапоры {{{3}}}]]}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> k983nvp5mg7xl2jgqrsmpn22o1w43uv 159015 159011 2025-07-10T22:55:57Z Constraque 25300 159015 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch: {{ #if: {{{1|}}} | 1 }}{{ #if: {{{2|}}} | 2 }}{{ #if: {{{3|}}} | 3 }}{{ #if: {{{4|}}} | 4 }}<!-- -->| 3 = {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 23 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 123 = [[{{#expr: {{{1|{{CURRENTDAY}}}}}}} {{realmonth|{{{2|{{CURRENTMONTH}}}}}}}]] {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 234 = {{MONTHNAME|{{{2}}}}} {{Рік|{{{3}}}}}<!-- -->| 1234 = [[{{#expr: {{{1| }}} }} {{realmonth|{{{2| }}}}}|{{{1| }}}.{{{2| }}}]].[[{{{3| }}}]]<!-- -->| ''хыбный формат''<!-- -->}}{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Прапоры {{{3}}}]]}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 9eky59tt323ge795wj48g8owej41rpg C++ 0 22777 159030 156195 2025-07-11T11:29:19Z Rue323 31002 159030 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс языка проґрамованя |name=C++ |paradigm=[[Парадіґма_проґрамованя#Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|Мултіпарадіґмовый]]: [[Обєктово-орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованый]], [[сполочне проґрамованя|сполочный]], [[Процедурне проґрамованя|процедурный]] |year=[[1985]] |designer=[[Бярен Страуструп]] |developer={{не перекладено|треба=ISO/IEC JTC1/SC22 |мова=en |є=ISO/IEC JTC 1/SC 22}}/WG21 |typing=[[Штатічна тіпізация|Штатічный]], [[Номінатівна сістема тіпізациї|Номінатівный]]|implementations=[[GNU Compiler Collection|G++]], [[Microsoft Visual C++]], [[Borland C++ Builder]], [[Clang]] |dialects=ISO/IEC 14882:1998, 2003, 2011, 2014, 2017, 2023 |influenced=[[Ada (Язык проґрамованя)|Ada 95]], [[C Шарп|C#]], [[Java (Язык проґрамованя)|Java]], [[PHP]], [[D (Язык проґрамованя)|D]], [[Aikido (Язык проґрамованя)|Aikido]], [[Dao (Язык проґрамованя)|Dao]], [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]] |website=[https://isocpp.org/] |лоґо=[[Файл:ISO_C++_Logo.svg|200px]] |latest release date=19 октобра 2024 |latest release version=ISO/IEC 14882:2024 [[С++23]] }} ''' C++''' (читатся ги '''''сі-плус-плус'''''<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name |title=Bjarne Stroustrup's FAQ |quote=The name C++ (pronounced "see plus plus") |date=Ocober 1, 2017 |publisher=Bjarne Stroustrup |language=en |access-date=2017-12-04 |archivedate=2016-02-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name }}</ref> даколи ся скорочує до '''CPP''') — у основному [[Компілованый язык проґрамованя|компілованый]], [[Штатічна тіпізація|штатічно тіпізованый]], [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|C-самаравучый]], [[язык проґрамованя]] [[Язык проґрамованя обобщеного призначіня|сполочного]] [[Язык проґрамованя сполочного призначіня|призначіня]], [[Высокорунёві языкы проґрамованя|высокого руня]], зотвореный [[Даны|данськым]] компютерным ученым [[Бярен Страструп|Бяреном Страструпом]], якый зачав го робити в [[AT&T]] [[Bell Laboratories]] ([[Муррей-Гілл, Ню-Джерзі]]) у [[1979|1979 годови]]. Выпусшеный у [[1985|1985 годови]] як розширіня для [[С (язык проґрамованя)|языка проґрамованя С]], головнов го ідеёв было додати [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]] можности у [[С (язык проґрамованя)|Сі]], позад чого мав імня «'''C with classes'''»(«<nowiki/>[[Русиньскый язык|русин.]] '''Сі із класами'''»), із тых часу язык ся дуже розвойив. Із [[1997]], C++ має [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]], сполочні тай функціоналні функції, із вирьху д можности убробкы [[Компютерна тяма|тямы]] на [[Низькорунёві языкы проґрамованя|низькому рунёви]] для такых сістем, ги [[Мікрокомпютер|мікрокомпютеры]], авадь для зотворіня [[Операчна сістема|оперчных сістем]], наприклад хосновався у [[Microsoft Windows|Windows]] і [[Linux]]. [[компілаторы C++]] надавут: [[Free Software Foundation]], [[LLVM]], [[Microsoft Corporation|Microsoft]], [[Intel]], [[Embarcadero]], [[Oracle]] тай [[IBM]]<ref name="stroustruptcpppl">{{Cite book|last=Stroustrup|first=Bjarne|author-link=Bjarne Stroustrup|title=The C++ Programming Language|year=1997|edition=Third|chapter=1|publisher=Addison-Wesley|isbn=0-201-88954-4|oclc=59193992|url=https://archive.org/details/cprogramminglang00stro_0}}</ref>. У перве описаный у миженародному штандарті [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 ([[C++98]]), выдтудь выходили сякі верзії: [[C++03]], [[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]], [[C++23]]. Май актулным штандартом же є [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2024 ([[C++23]])<ref>"[https://www.iso.org/standard/83626.html ISO/IEC 14882:2024]". International Organization for Standardization. Retrieved 21 October 2020</ref>. Пудпорює такі [[Парадіґма проґрамованя|парадіґмы проґрамованя]], ги [[процедурне проґрамованя]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтоване проґрамованя]], тай [[сполочне проґрамованя]]. Язык має грубу штандартову бібіліотеку, котора включат у ся поширині контейнеры і [[Алґорітм|алґорітмы]], увожіня-вывожіня, реґуларні выражіня, пудпору [[Многопоточность|многопоточности]] і другі можности. C++ має у собі особности як [[Высокорунёвый язык проґрамованя|высокорунёвых]], та пак і [[Низькорунёвый язык прґрамованя|низькорунёвых языку]]. Руняно із ёго попередником — языком [[C (язык проґрамованя)|C]] — має май грубу увагу ід пудпорі [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованого]] і [[Сполочне проґрамованя|сполочного проґрамованя]]{{Sfn|Страуструп|1999}}. C++ Широко хоснуєся для розробкы [[Проґрамне засобованя|проґрамного засобованя]], є єдным із май популарных коду проґрамованя, по убзвідам [[2015|2015 года]], кулькость проґрамісту Сі++ є около 4,4 міліона<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html |author=Бярен Страуструп |language=анґліцькы |date=2015-04-16 |title=Bjarne Stroustrup’s FAQ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://blog.jetbrains.com/clion/2015/07/infographics-cpp-facts-before-clion/ |language=анґліцькы |date=2015-07-27 |title=Infographic: C/C++ Facts We Learned Before Going Ahead with CLion {{!}} The CLion Blog |publication-date=2023-09-23 |publisher=The JetBrains Blog }}</ref>. Область ёго хоснованя включат зотворіня [[Операчна сістема|операчных сістем]], рузных [[Прикладна проґрама|прикладных проґрам]], [[Драйвер|драйверу]], аплікацій для вбудованых сістем, высокопродуківных [[Сервер|серверу]], ай тоже [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Існує много реалізацій языка C++, як і дарьмовых, так і комерційных і для рузных платформ. Наприклад, для платформый [[x86]] то є [[GNU Compiler Collection|GCC]], [[Clang]], [[Microsoft Visual C++|Visual C++]], [[Intel C++ Compiler]], [[C++ Builder|Embarcadero (Borland) C++ Builder]] тай инакі. C++ мав грубиньськый уплыв на другі языкы проґрамованя, ай май силно на [[Java]], [[C#]] і [[Rust (язык прґрамованя)|Rust]]. Сінтаксіс C++ унаслідуєся уд языка [[С (язык проґрамованя)|С]]. На зачинанёви єдным із прінціпу розробкы было усокочіня сполочливости із С. айбо, при тум, C++ не є у строгому смыслови надмножинов С: кулькость проґрам, которі можут єдинако успішно трансловатися як і [[Компілатор|компілаторами]] Сі, так і компілаторами C++, доста велика, но не включає усякі можливі проґрамы на С. Недивлячися на широкє принятя языка, ёго крітіковали такі доста знатні проґрамісты ги [[Лінус Сторвалдс]], [[Річард Сталлман]], [[Джошуа Блох]], [[Кен Томпсон]] тай [[Доналд Кнот]]. == Історія == {| class="wikitable" align="right" !історичный етап розвоя<ref>Стенли Ліппман, [http://msdn.microsoft.com/en-us/magazine/cc163681.aspx Pure C++: Hello, C++/CLI] </ref> !Гуд |- |Язык [[BCPL]] |[[1966]] |- |Язык [[Бы (язык прґрамованя)|Бы]] (оріґінална розробка [[Томпсон, Кен|Томпсона]] пуд [[UNIX]]) |[[1969]] |- |Язык [[С (язык проґрамованя)|Сі]] |[[1972]] |- |«Сі із класами» |[[1980]] |- |C84 |[[1984]] |- |[[Cfront]] (выпуск E) |[[1984]] |- |Cfront (выпуск 1.0) |[[1985]] |- |Множинне/віртуалне наслідованя |[[1988]] |- |Сполочне проґрамованя ([[Шаблоны С++|шаблоны]]) |[[1991]] |- |ANSI C++ / ISO-C++ |[[1996]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 |[[1998]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003 |[[2003]] |- |[[C++/CLI]] |[[2005]] |- |[[TR1]] |[[2005]] |- |[[C++11]] |[[2011]] |- |[[C++14]] |[[2014]] |- |[[C++17]] |[[2017]] |- |[[C++20]] |[[2020]] |- |[[C++23]] |[[2023]] |- |[[C++26]] |[[2024]] |} === Зотворіня === [[Язык проґрамованя|Язык]] явився у зачинанёви [[1980-ті рокы|1980-ых году]], коли робутник фірмы [[Bell Laboratories|Bell Labs]] [[Бярен Штрауштруп|Бярен Страуструп]] придумав ряд ізліпшинь д языкови [[C (Язык проґрамованя)|Сі]] пуд свої потребности{{Sfn|Страуструп|1999}}. Коли в кунци 1970-ых году Страуструп зачав робити в Bell Labs над задачами теорії очерідий (у проґрамі для моделованёви телефонных выклику), Бярен увидів, што коли ун пробовав убхосновати існовавші у тот час языкы проґрамованя, моделованя оказалися неефектівными, а убхоснованя высокоефектівных машинных языку [[Коды проґрамованя низького руня|низького руня]], выйшло через-чурь тяжкє. позад їх ограничиности у выражинёви кода, і потребности контроловати бульшость процесу. Сяк, язык [[Сімула (Язык проґрамованя)|Сімула]] має такі можности, котрых дуже гія было для розробкы май грубого проґрамного засобованя, айбо робит ун через-чурь помалы, а язык [[BCPL]] доста быстрый, айбо дуже близькый д языкам низького руня і не пудходив для розробкы май грубого проґрамного засобованя. [[Файл:BjarneStroustrup.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BjarneStroustrup.jpg|міні|[[Бярен Страуструп]], твориць C++, у свому офісови AT&T New Jersey, c. 2000]] Притямивши досвід своёї кандідатської дісертації, Страуструп вырішив доповнити язык C (наслідник BCPL) можностями, які были в языкови Сімула. Язык Сі, будучи базовым языком сістемы [[Unix]], на котруй робили компютеры Bell, є быстрым, многофункціоналным і переносимым. Страуструп добавив д нему можность роботы із класами і обєктами. У выслідках практічні задачі моделованя оказалися доступными для вырішіня як із боку часа розробкы (дякувучи хоснованёви cімуласамарных класу), так і із бока часа ублічіня (дякувучи шустрости C). У перву очерідь у C были додані класы (із [[Інкапсуляция (проґрамованя)|інкапсуляціёв]]), наслідованём класу, строга провірка тіпу, inline-функції і [[арґументы за мовчанём]]. перві верзії языка, якый іззачинаня кликався «C with classes» («Сі із класами»), стали доступными із [[1980|1980 года]]. Коли Страуструп розробляв «Сі із класами», ун написав проґраму [[cfront]] — [[транслатор]], якый переробляв выхудный код свого языка в выхудный код простого Сі. Сисе позволило робити над новым языком і хосновати го на практіци, хоснувучи ужек мавучу в unix-інфраштруктуру для розробкы на Сі. Новый язык нечекано для автора дустав грубу популарность помиже колеґ і скоро Страуструп ужек не муг особно пудпорёвати ёго, удповідавучи на тысячі звідань. Ід [[1983|1983 годови]] в язык были додані нові можности, такі ги віртуалні функції, переубтерьханя функцій і оператору, удкликаня, конштанты, хосноватильськє контролованя над кроманёванём слободнов тямов, ізліпшина перевірка тіпу і коментарі в штилі BCPL (<code>//</code>). Дуставшыйся язык ужек перестав быти просто доповненов верзіёв класічного C і быв перезваный із «''Сі із класами''» на «''C++''». Ёго первый комерційный выпуск стався у [[Октобер|октоброви]] [[1985|1985 года]]. До зачинаня офіційної штандартізації язык розвоёвався по бульшости силов Страуструпа в удповідь на выжаданя проґраміштської сполочности. Функцію штандартного описаня языка додержовали написані Cтрауcтрупом печатні роботы по C++ (описаня языка, ділове ведіня і так дале). І лем у [[1998|1998 годови]] быв ратіфікованый миженародный штандарт языка C++: [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 «Standard for the C++ Programming Language»; по-принятёви технічных правок штандарта в [[2003|2003 годови]] — слідувуща верзія сего штандарта — [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003<ref>{{Cite web |url=http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards |title=C++ — Standards |access-date=2010-11-14 |archivedate=2010-11-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120215619/http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards }}</ref>. Із [[Януар|януара]] [[2018|2018 года]] Страуструп быв оголошеный лауреатом премії Чарлза Старка Дрейпера позад інженерьскої діятильности в 2018 годови «за концептуалізацію тай розробку языка проґрамованя C++».<ref>{{Cite web |url=https://www.nae.edu/177355.aspx |date=3 Януара 2018 |title=Computer Science Pioneer Bjarne Stroustrup to Receive the 2018 Charles Stark Draper Prize for Engineering |publisher=National Academy of Engineering |archivedate=14 Децембра 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180103190112/https://www.nae.edu/177355.aspx }}</ref> У [[Децембер|децемброви]] [[2022|2022 года]] C++ засів тритє місто в індексови TIOBE, тым же выпередив [[Java]] первый раз у історії індекса. На [[новембер]] [[2024|2024 года]] язык засідає друге місто по-[[Python]], а Java — тритє.<ref>{{cite web |url=https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |title=TIOBE Index for November 2024 |author=TIOBE |date=November 2024 |website=TIOBE.com |publisher=TIOBE Company |access-date=18 November 2024 |archive-date=18 November 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241118090936/https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |url-status=live }}</ref> === Розвуй і штандартізація языка === У [[1985]] щи до выпуска офіційного штандарта, выйшло перве выданя книжкы «<nowiki/>[[Язык проґрамованя C++]]<nowiki/>».<ref name="1st-edition3">{{cite web |url=http://www.stroustrup.com/1st.html |title=The C++ Programming Language |edition=First |first=Бярен |last=Страуструп |access-date=16 September 2010 |archive-date=9 August 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120809032136/http://www.stroustrup.com/1st.html |url-status=live }}</ref> Перва комерційна реалізація выйшла в [[Октобер|октоброви]] того же года.<ref>''Страуструп, Бярне (7 Марца 2010). "[https://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Bjarne Stroustrup's FAQ: When was C++ invented?]". stroustrup.com. [https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Archived] з оріґінала 6 фебруара 2016 года. Одержано 16 септембра 2010 года.''</ref> Ся книжка дає перве описаня языка, што было через-чурь важливо позад того што не было офіціалного штандарта. У [[1989|1989 годови]] стався выхуд C++ верзії 2.0. Ї нові можности включали несчислиность наслідованя, абстрактні класы, штатічні функції-части, функції-конштанты і сокочині части. У [[1990|1990 годови]] вышло «Коментоване ділове руководство за C++», котре, у послідку стало основов штандарта. Послідні убновіня мали у собі шаблоны, выключіня, простур імен, нові способы приведіня тіпу і буловый тіп. Подля основы для сокочіня і доступа д сполочным алґорітмам была выбрана [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартна бібліотека шаблону (STL)]], розроблена [[Олександр Степанов|Александром Степановым]]<ref name="STL">{{Cite web |date=7 Марца 1994 |url=http://www.stepanovpapers.com/Stepanov-The_Standard_Template_Library-1994.pdf |title=Hewlett-Packard, Technical Report X3J16/94-0095, WG21/N0482 |publisher=The Standard Template Library |author=[[Александр Степанов]] }}</ref> і [[Менґ Лі]]. [[Штандартна бібліотека C++]] тоже розвойилася у рокаши із ним. Первым доданём д штандартнуй бібліотеци C++ стали потокы увожіня-вывожіня, задавущі можности для заміны традіційных функцій C <code>printf</code> і <code>scanf</code>. май пузно силным розвоём штандартної бібліотекы стало додаваня у ниї [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартної бібліотекы шаблону]]. * Офіційна штандартізація языка зачалася у [[1998|1998 годови]], коли быв опублікованый штандарт [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 (знаный гий C++98)<ref>{{Cite web |author=Bjarne Stroustrup. |title=C++ Glossary |url=http://www.research.att.com/~bs/glossary.html |access-date=2007-06-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110501150638/http://www2.research.att.com/~bs/glossary.html |archivedate=2011-05-01 }}</ref>, розробленый комітетом по штандартізації C++ ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] JTC1/SC22/WG21 working group). Штандарт C++ не описовав способу іменованя обєкту, дакотрых деталю убробкы выключных і другых можностю, ізкапчаных із деталями реалізації, што робит незовмісным обєктный код, зотвореный рузными компілаторами. Айбо для сего иншыми людьми было зотворено много штандарту для конкретных [[Архітектара компютера|архітектур]] тай [[Операчна сістема|операчных сістем]]. * У [[2003|2003 годови]] быв опублікованый штандарт C++ [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003, ди были выправлині явившіся хыбы і недоробкы попередної верзії штандарта. У [[2005|2005 годови]] быв опублікованый звід Library Technical Report 1 (коротко іменованый TR1). Не є офіційно частёв штандарта, звід описує розширіня штандартної бібліотекы, котрі, за думков автору, мавут быти включині у слідувущу верзію штандарта. Ступінь пудпоры TR1 ізліпшуєся майжек в усьых пудпорювучых компілаторах языка C++. * Із [[2009|2009 года]] ійшла робота по убновінёви попередного штандарта. Выхудна верзія называлася C++09, у слідувущуму годови ї переназвали на C++0x. Штандарт быв опублікованый у [[2011|2011 годови]] тай іменованый [[C++11]]. У него включині доповніня у ядрови языка і розширіня штандартної бібліотекы, в тому числови груба часть TR1. * Слідувуща верзія штандарта, [[C++14]], выйшла в [[Авґуст|авґустови]] [[2014 года]]. Она має у собі в основному уточніня тай выправліня хыб попередної верзії. * Штандарт [[C++17]], опублікованый у [[Децембер|децемброви]] [[2017|2017 года]], включив у штандартну бібліотеку паралелні верзії штандартных алґорітму і зрушив дакотрі старі тай дуже рідко хоснуйимі елементы. * Послідня штабілна на тепирішньый момент дівуча верзія штандарта — [[C++20]]. Миже всьым, ун має у собі прінціпно нове — пудпору модулу. * Штандарт [[C++23]] на даный момент актівно убговорюєся комітетом [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]. C++ дале розвойився, для того штобы удповідати тепирішным жаданям. Єдна із ґруп, розроблявучых язык C++ і направлявучых комітетови по штандартізації C++ предклала ёго ізліпшиня — то [[Boost]], котра заниматся, у тому числі, довершинём можностю языка путём добавліня у него особностю [[метапроґрамованя]]. Ніко не має права на язык C++, ун є слободным. Айбо сам документ штандарта языка (за выключінём чорновика) не доступный задарь. У рамках процеса штандартізації [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]] выпускає дакулько виду выдань. У частности, технічні звіды тай технічні характерістікы публікувутся, коли «видно будучность, но не є доразної можности на згоду для публікації миженародного штандарта.» До [[2011|2011 года]] было опубліковано три технічні звіда по C++: TR 19768: 2007 (тоже знаный ги C++, Технічный звід 1) для розширіня бібліотекы в основному інтеґрованый у C++11, TR 29124: 2010 для шпеціалных математічных функцій, і TR 24733: 2011 для десятичної арітметікы із плававучов точков. Технічна шпеціфікація DTS 18822:. 2014 (по файловуй сістемі) была утвержена в зачинанёви [[2015|2015 года]], і другі технічні характерістікы находятся у стадії розвоя і чекавут удобріня. У [[Марец|марцови]] [[2016|2016 года]] в [[Росія|Росії]] была зотворена робоча ґрупа [[РГ21 C++|РҐ21 C++]]. ґрупа была орґанізована для збора жадань до штандарта C++, і выправліня їх у комітет і сокочіня на сполочных зборах Миженароднов орґанізаціёв по штандартізациї ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]])<ref name="sozd">{{Cite web |url=http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html |title=Яндекс организует рабочую группу по стандартизации языка C++ |language=ru |access-date=2018-08-29 |publisher=ИКС Медиа |archivedate=2018-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180829212016/http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html }}</ref>. === Історія імня === Імня «Сі++» было выдумане [[Рік Масітті|Ріком Масітті]] (Rick Mascitti) і первый раз было захосноване у [[Децембер|децемброви]] [[1983|1983 года.]] Май скоро, на етапови розробкы, новый язык назывався «Сі із класами». Імня, што выйшло у выслідкови, выходит уд оператора Сі «<code>++</code>» (Ізбульшіня значіня ізмінної на єденицю) тай пошириному способови присвойиня новых імену компютерным проґрамам, што лежит у додаванёви до імня сімбола «<code>+</code>» для позначіня ізліпшинь. ведля Страуструпа, «се імня указує на еволуційну природу міняня Сі». Імнём «С+» называли скуршый, не ізкапчаным із Сі++ язык проґрамованя Язык тож не назывався D, того що «''ун є розширінём C і не стараєся выправляти хыбы дорогов зрушіня елементу C''»{{sfn|Страуструп|1999|loc=1.4. Исторические замечания|с=46}} Дакотрі проґрамісты на Сі можут замітити, што якшто оконувутся выразы <code>х=3; y=x++;</code> то у выслідкови выйде <code>х=4</code> і <code>y=3</code>, того што <code>x</code> ізбульшуєся лем по [[Оператор присвойиня|присвойиня]] го до <code>y</code>. айбо якшто другый выраз буде <code>y=++x;</code> то выйде <code>x=4</code> і <code>y=4</code>. Выходячи із сего, мож зробити выслідок, што май лоґічно было бы называти язык не Сі++, а ++Сі. айбо оба выразы c++ і ++c ізбульшувут с, ай поза тым выраз c++ є май пошириным. Педанты тож можут уповісти, што уведіня языка Сі++ не міняє самого Сі, того май поточным імям было бы «С+1». === Філозофія C++ === У книжци «Дізайн і еволуція C++»{{Sfn|Страуструп, Дизайн и эволюция C++|2007}} [[Берен Страуструп]] описує прінціпы, котрых ун додержовався при проєктованёви C++. Сисі прінціпы обяснявут, чого C++ іменно сякый, ги ун є. Дакотрі із них: * Получити універсалный язык із штатістічными тіпами даных, ефектівностёв і переносимостёв языка C. * Безпосередно тай всядыбоково пудпорёвати лум штилю проґрамованя, у тум числі [[процедурне проґрамованя]], [[абстракцію даных]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орєнтоване проґрамованя]] тай [[убобщене проґрамованя|сполочне проґрамованя]]. * Дати проґрамістови слободу выбора, даже аж се даст му можность выбирати неправильно. * Максімално усокотити сполочность із C, тым же зробити можным легкый перехуд уд проґрамованя на C. * Убминути рузночитаность миже C і C++: кажда конштрукція, допустима в обох языках, мусит у каждых із них означати єдно, тай ідводити д єдному повожінёви проґрамы. * Убминути особности, котрі залежат уд платформы авадь не сут універсалными. * «Не платити за то, што не хоснуєся» — ніяка языкова можность не має доводити ід знижінёви продуктованя проґрам, не хоснуючых їх. * Не требовати через-чурь убтяжине міліє проґрамованя. == Убозріня языка == Штандарт C++ склдатся із двох основных частий: описаня ядра языка тай описаня штандартної бібліотекы. Первый час язык розвивався поза формалных рамок, спонтанно, за міров поставшых перед ним задач. Розвоёви языка допровожовав розвуй [[Крос-компілатор|крос-компілатора]] [[cfront]]. Оновіня у языкови выдавалися на ізміні номера верзії крос-компілатора. Сисі нумера верзій крос-компілатора розусяжовалися і на самый язык, айбо до днисьных часу бисіду про верзію языка C++ не ведут. Лем у 1998 годови язык став штандартізованым. * C++ пудпорює як коментарі ги в штилі C (<code>/* коментарь */</code>), так і єднострокові (<code>// вся послідующа часть строкы буде коментарём</code>), ди <code>//</code> означат зачинаня коментаря, а май близькый наступный сімбол нового рядка, котрум не передує сімбол <code>\</code> (вадь еквівалентный ёму убозначиный <code>??/</code>), лічится кунцём коментаря. Плус сего коментаря у тому, што го не мусай заперати, циже убозначовати кониць коментаря. * Шпеціфікатор <code>inline</code> для функцій. Функція, дефінована в удну тіла класа, є inline за замовчінём. Даный шпеціфікатор є пудказков компілаторови і може вбудовати тіло функції у код узамін ї безпосеридного выклика. * Кваліфікаторы <code>const</code> і <code>volatile</code>. На розділ уд С, ди <code>const</code> означає лем доступ для читаня, у C++ ізмінна із кваліфікатором <code>const</code> має быти ініціалізована. <code>volatile</code> хоснуєся у описови ізмінных і інформує компілатор, што значіня даної ізмінної може быти поміняно способом, котрый компілатор не в станови для того штобы увидіти. Для ізмінных, установленых <code>volatile</code>, компілатор не мусит зачинати дії для оптімізації, мінявучі положіня ізмінної у тямі (наприклад, розміщувучи ї у реґіштрови) авадь покладавучися на непоміняность значіня ізмінної у просторі миже двома значінями які ся юй призначавут. * [[Простур імен (проґрамованя)|Простур імен]] (<code>namespace</code>). Приклад: Выбираня іменно С гий основы для зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым што язык C: # Є многоцілёвым, лаконічным тай удносно низькорувнёвым языком; # Пудходит для вырішіня бульшости сістемных задач; # оконаня усюды і на всёму; # стыкуєся із міліём проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык программирования C++. Раздел 1.6</cite></div> Шпеціалным трафунком є безіменный простур імен. Всі імена, описані в нему, доступні лем у поточнуй єдиниці транслації і мавут локалне скапчаня. Простур імен <code>std</code> має у собі штандартні бібліотекы C++, простур імен [[chrono]] має функції для роботы із єдиницями часа із с chrono. * Для роботы із тямов додані операторы <code>new</code>, <code>new[]</code>, <code>delete</code> тай <code>delete[]</code>. На розділ уд бібліотековых malloc і free, прийшовшых із C, дані операторы роблят ініціалізацію обєкта. Для класу — то є выклик конштруктора, для [[Проста штруктура даных|POD]]-тіпу ініціалізацію можна вадь не проводити(<code>new Pod;</code>) вадь провести ініціалізацію нуловыми значінями (<code>new Pod(); new Pod {};</code>). === Тіпы === У C++ доступні слідувущі встановлині тіпы. тіпы C++ практічно повностю повторяют [[тіпы даных у C]]:<ref>тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref> {| class="wikitable" | rowspan="2" |'''Тіп даных''' |'''Вага''' | rowspan="2" |'''Сінтаксіс''' |- |'''Інформація''' |- | colspan="3" |'''Сімболні тіпы<ref>https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/char-wchar-t-char16-t-char32-t?view=msvc-170 </ref>''' |- | rowspan="2" |<code>'''char'''</code> |1 [[байт]](8 [[біт]]) | rowspan="2" |<code>char ch1 = 'A';</code> авадь <code>char ch1 = 65;</code> што є ідентично бо сімбол «A» стойит у ASCII пуд значінём 65. |- |може сокотити в собі сімбол( ёго чилове значіня [[ASCII]]). |- | rowspan="2" |<code>'''wchar_t'''</code> |2 ~ 4 байт(16 ~ 32 біт) залежно уд платформы | rowspan="2" |<code>wchar_t ch2 = L'Я';</code> |- |Хоснує взамін ASCII [[UTF-16]] на [[Windows операчні сістемы|Windows]], [[UTF-32]] на другых сістемах, на Windows ёго рекомедувут хосновати лем при роботі із [[Windows API]]<ref>https://ravesli.com/urok-35-simvolnyj-tip-dannyh-char/#toc-7</ref>. Доданый у [[С++11|С++ 11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char8_t'''</code> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>char8_t ch8 = u8'A';</code> |- |Тот же <code>'''char'''</code>,лем назнчиный для роботы із сімболами [[UTF-8]]. Має літерал <code>u8</code>.Тіп доданый у [[С++20]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char16_t'''</code> |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>char16_t ch16 = u'あ';</code> |- |Зотвореный для роботы із [[UTF-16]]. Має літерал <code>u</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char32_t'''</code> |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>char32_t ch32 = U'😊';</code> |- |Зотвореный для роботы із [[UTF-32]].Має літерал <code>U</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові<ref name=":1">тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref>''' |- | rowspan="2" |'''<code>short</code>(<code>short int)</code>''' |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>short si = -20000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -32 768 до 32 767. Хоснуєся для скочіня тямы. |- | rowspan="2" |'''<code>int</code>''' |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>int i = 1000000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647. Май часто ся хоснує для роботы із цілыми числами, має оптімальный баланс миже вагов, і діапазоном значінь. |- | rowspan="2" |<code>'''long(long int)'''</code> |4 ~ 8 байт(32 ~ 64 біт) залежно уд платформы | rowspan="2" |<code>long int li = 3000000000L;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647 авадь -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснуєся для сокочіня грубых чисил. На 32-бітных сістемах у основному має то-ту же вагу што і '''<code>int</code>'''. Має літерал <code>'''L'''</code>. |- | rowspan="2" |<code>'''long long'''</code> |8 байт(64 біт) | rowspan="2" |<code>long long lli = 9000000000000000000LL;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснуєся для сокочіня грубых чисил. Має літерал <code>'''LL'''</code>. Тіп доданый у [[C++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''__intN''':</code><ref name=":2">https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/int8-int16-int32-int64?view=msvc-170</ref> |N - число біт | rowspan="2" |<code>_int8 i8 = 100;</code><ref name=":2" /> |- |Зотворено штобы особно вказовати число біт, наприклад: <code>_int8</code>(8 біт), <code>_int16</code>(16 біт), <code>_int32</code>(32 біт), <code>_int64</code>(64 біт), можут сокотити у собі числові значіня уд -(2<sup>n-1</sup>) до 2<sup>n-1</sup>-1<ref name=":0">https://acode.com.ua/urok-34-tsilochyselni-typy-danyh-short-int-i-long/#toc-2</ref>. |- | colspan="3" |'''Із [[Плававуча крапка|плававучов крапков]]<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''float'''</code> |4 байт (32 біт) | rowspan="2" |<code>float f = 3.14f;</code> |- |Має 6 ~ 7 дисятковых цифр, Хоснуєся для сокочіня чисил із плававучов крапков, помірнов бізуностёв, наприклад: для [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Має літерал f. Діапазон уд ±1.18×10-³⁸ до ± 3.4×10³⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''double'''</code> |8 байт (64 біт) | rowspan="2" |<code>double d = 3.141592653589793;</code> |- |Має 15 ~ 16 дисятковых цифр, Хоснуєся для сокочіня чисил із плававучов крапков, і сериднёв бізуностёв, май часто для роботы із [[Дробы (математіка)|дробами]]. Діапазон уд ±2.23×10-³º⁸ до ±1.80×10³º⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''long double'''</code> |10-16 байт (80 ~ 128 біт) | rowspan="2" |<code>long double ld = 3.1415926535897932385L;</code> |- |Має 18-19 дисяткових цифр. Хоснуєся для научных убчислинь, має высоку бізуность. Діапазон ±3.36×10-⁴⁹³²-4932 до ±1.18×10⁴⁹³². |- | colspan="3" |'''Лоґічні<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''bool'''</code><ref>bool тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/bool-cpp?view=msvc-170</ref> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>'''bool b = true;'''</code> |- |Діапазон уд 0 до 1, удкликаєся на звіданя правда(<code>'''true'''</code>) вадь брехня(<code>'''false'''</code>), май часто хоснуют у if, while.<ref>ISO/IEC 14882:1998, розділ 6.4, пункт 4: «The value of a ''condition'' that is an initialized declaration in a statement other than a <code>switch</code> statement is the value of the declared variable implicitly converted to <code>bool</code> … The value of a ''condition'' that is an expression is the value of the expression, implicitly converted to <code>bool</code> for statements other than <code>switch</code>; if that conversion is ill-formed, the program is ill-formed».</ref> |- | rowspan="2" |<code>'''false'''</code><ref>false тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/false-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 0, означат бріхню, хоснуєся для <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool f = false;'''</code> |- |- | rowspan="2" |<code>'''true'''</code><ref>true тіп даных https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/true-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 1, означат правду, хоснуєся для <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool t = true;'''</code> |- |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові тай беззнакові(<code>signed</code> і <code>unsigned</code>)<ref name=":0" /><ref name=":1" />''' |- |'''Тіп даных''' |'''Інформація''' |'''Приклад''' |- |'''<code>signed</code>''' |Знаковый тіп, якый робит діапазон ходь-якої цілочилинної ізмінної уд -(2n-1) до 2n-1-1<ref name=":0" /> ди N то кулькость біт тіпа даных. signed Є тіпом за замовчінём | У <code>signed int</code> діапазон уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647, а у <code>signed short</code> уд -32 768 до 32 767, так само які і без приписаня <code>signed</code>. |- |'''<code>unsigned</code>''' |Беззнаковый тіп, котрого якшто прикласти до цілочислных тіпу, то їх діапазон буде могти мати лем додатне значіня, уд 0 до 2n (N — вага в бітах прикледеного тіпа) |<code>unsigned long long</code> уд 0 до 18 446 744 073 709 551 615, ци <code>unsigned short</code> уд 0 до 65 535.<ref name=":0" /> |} Язык увюг такє розуміня ги удкликаня, а із штандарта C++11 ''— rvalue''-удкликаня і [[переадресуйимі удкликаня]] ({{Lang-en|forwarding reference}}). (см. Удкликаня (C++)) C++ додає д C обєтово-орьєнтовані можности. Ун уводит класы, которі давут три май важливых особности [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]]: [[Інкапсулація (проґрамованя)|інкапсулацію]], [[Наслідованя (проґрамованя)|наслідованя]] і [[Поліморфізм (проґрамованя)|поліморфізм]]. У штандартови C++ пуд класом (class) розумієся хосноватильськый тіп, убявленый із хоснованём єдного із ключовых слув <code>class</code>, <code>struct</code> авадь <code>union</code>, пуд штруктуров (structure) розумієся клас, убявленый через [[Ключове слово (проґрамованя)|ключове слово]] <code>struct</code>, тай пуд убєденинём (union) розумієся клас, убявленый через ключове слово <code>union</code>. У залежности уд хоснованого ключового слова мінявутся так само і дакотрі свойства самого же класа. Наприклад, у класі, обявленум через <code>struct</code>, части без особно прописаного модіфікатора доступа будут за замовчінём мати публічну руню доступа, а не пріватну. У тілови дефініції класа мож указати як обявліня функцій, так і їх дефініцію. У посліднёму трафункови функція є ітеґрованов(<code>inline</code>). Нештатічні функції-части можут мати кваліфікаторы <code>const</code> тай <code>volatile</code>, ай не лиш, щи можут мати удкличный кваліфікатор (<code>&</code> вадь <code>&&</code>). === [[Наслідованя (проґрамованя)|Наслідованя]] === C++ пудпрює [[многоразове наслідованя]]. Базові класы (класы-предкы) указувутся у наголовкови описаня класа, можливо, із шпеціфікаторами доступа. Наслідованя уд каждого класа може быти публічным, засокоченым авадь запертым: {| class="wikitable" !Доступ части базового класа/режім наслідованя !private-часть !protected-часть !public-часть |- |private-наслідованя |недоступный |private |private |- |protected-наслідованя |недоступный |protected |protected |- |public-наслідованя |недостуный |protected |public |} За замовчінём базовый клас наслідуєся ги ''private''. На выслідкови наслідованя клас-наслідник получає всі поля класа-предка і всі го методы; мож уповісти, што каждый екземплар класа-наслідника уміщат у собі ''пудекземплар'' каждого із класу-предку. Якшто єден клас-предок наслідуєся дакулько раз (се можливо, якшто ун є предком дакулькых базовых класу зотворявучого класа), то екземплары класа-наслідника буде мати тулько же пудекземплару даного класа-предка. Штобы убминути такого ефекта, якшто ун нежаданый, C++ пудпорює концепцію ''віртуалного наслідованя''. При наслідованёви базовый клас може обявлятися віртуалным; на всі віртуалні входы класа-предка в дерево наслідованя класа-наслідника в наслідникови зотворюєся лем єден пудекземплар. * Private наслідованя — має у собі всі методы і особности класа «утця» у запертому доступі із вон і запертому доступі для класу потомку * Public наслідованя — має у собі всі методы і штімованя класа «утця» у выдпертому доступі із вон * Protected наслідованя — то саме, што і private, айбо потомкы мавут доступ ід унаслідованым методам і особностям === Поліморфізм === C++ пудпорює [[дінамічный поліморфізм]] і [[штімовськый поліморфізм]]. Штімовськый поліморфізм представленый: * Арґументами за замовчінём для функцій. Наприклад, для функції <code>void f(int x, int y=5, int z=10)</code>, выклик <code>f(1)</code>, <code>f(1,5)</code> и <code>f(1,5,10)</code> еквівалентный. * [[Переубтерьханя функций]]: функція із єдным імнём може мати рузне число і рузні по тіпу арґументы. Наприклад: * <source lang="cpp"> void Print(int x); void Print(double x); void Print(int x, int y); </source> :: Частным трафунком переубтерьханя функцій мож лічити [[переубтерьханя оператору]]. * Механізмом шаблону Дінамічный поліморфізм реалізуєся помочов [[Віртуалні методы|віртуалных методу]] тай іерархії наслідованя. Поліморфным у C++ є тип, мавучый ходь єден віртуалный метод. приклад іерархї:<syntaxhighlight lang="cpp"> class Figure { public: virtual void Draw() = 0; // чистый віртуалный метод virtual ~Figure(); // ож є ходь єден віртуалный метод дештруктор гія зробити віртуалным }; class Square : public Figure { public: void Draw() override; }; class Circle : public Figure { public: void Draw() override; }; </syntaxhighlight>Туйкы клас Figure є [[Абштрактный клас|абштрактным]] (і, онь, [[Інтерфейс (обєктно-орьєнтоване проґрамованя)|інтерфейсным]]), позад того што метод Draw не дефінованый. Обєкты сего класа не мож зотворити, айбо мож хосновати удкликаня авадь указникы із тіпом Figure. Ізбраня реалізації метода Draw буде проізводитися за час окончованя выходячи із реалного тіпа обєкта. === [[Інкапсулація (проґрамованя)|Інкапсулація]] === Інкапсуляція у C++ реалізуєся через ідіфікацію руня доступа до частий класа: они можут быти публічными (удпертыми, <code>public</code>), засокочеными (<code>protected</code>) і пріватными (запертыми, <code>private</code>). У C++ штруктуры формално рузнится уд класу лем тым, што за замовчінём руня доступа д частям класа і тіп наслідованя у штруктуры публічні, а у класа — пріватні. {| class="wikitable" !Доступ !private !protected !public |- |Самый клас |Айно |Айно |Айно |- |Цімборы |Айно |Айно |Айно |- |Наслідникы |ні |Айно |Айно |- |Ізпоза |ні |ні |Айно |} Перевірка доступа іде за час компілації, проба звіданя до недоступної части класа выкликає хыбу компілації. ==== Цімборы ==== ''Функції-цімборы'' — то є функції, котрі не є функціями-частями тай зато мавучі доступ д засокоченым і запертым частям класа. Они мавут быти обявлині в тілови класа ги <code>friend</code>. Наприклад:<source lang="cpp"> class Matrix { friend Matrix Multiply(Matrix m1, Matrix m2); }; </source>Туйкы функція <code>Multiply</code> може звідатися д полям і функціям-частям класа <code>Matrix</code>. Цімборськым може быти обявленый як всьый клас, так і функція-часть класа. Чотыри важливых ограничіня, котрі ся кладут на удношіня цімборськости в C++: * '''Цімборськость не транзітівна.''' Якшто A обявляє цімбором B, ай B, у свою очерідь, обявляє цімбором C, то C не стає автоматічно цімбором для A. На то, A мусит явно обявити C свойым цімбором. * '''Цімборськость не сполочна.''' Якшто клас A обявляє цімбором клас B, то ун не стає автоматічно цімбором для B. На то мусит існовати явне обявліня цімборськости A в класови B. * '''Цімборськость не наслідуєся.''' Якшто A обявляє клас B свойым цімбором, то потомкы B не ставут автоматічно цімборами A. На то каждый із них мусит быти обявленый цімбором A в явнуй формі. * '''Цімборськость не розусяжуєся на потумку.''' Якшто клас A обявляє B цімбором, то B не стає автоматічно цімбором для класу-потумку A. Каждый потомок, якшто то-то гія, мусит обявити B свойым цімбором сам. У цілому видячи сисе правило мож сформуловати такым образом: ''«Удношіня Цімборськости існує лем миже тыми класами (класом і функціёв), для котрых оно явно обявлене в кодови, і робит лем у тому напрямлінёви, в котрому оно обявлине».'' === Шпеціалні функції === Клас за замовчінём може мати шість шпеціалных функцій: конштруктор за замовчінём конштруктор копіёваня, конштруктор переміщіня, дештруктор, оператор присвойиня копіёванём, оператор присвойиня переміщинём. Тоже мож явно дефініціёвати їх всьых (см. [[Правило трёх (C++)|Правило трёх]]). <div class="ts-Конец_цитаты-source"><source lang="cpp"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конштруктор за замовчінём сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конштруктор копіёваня явно зотертый Array(Array && a); // конштруктор переміщіня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвоёваня копіёванём Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвоёваня переміщінём double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // ініціалізація поля double* val {nullptr}; }; </source></div>Конштруктор выкликаєся для ініціаліції обєкта (удповідного тіпа) при ёго зотворінёви, а дештруктор — для зрушіня обєкта. Клас може мати пару конштруктору, айбо дештруктор може мати лем єден. Конштрукторы в C++ не можут быти обявлині віртуалными, а дештрукторы — можут, тай в основному обявлявутся для всьых поліморфных тіпу, штобы ґарантовати правильне зрушіня доступного за удкликанём авадь указатилёви обєкта незалежно уд того, якого тіпа удкликаня вадь указатиль. аж є ходь у єдного із базовых класу віртуалного дештруктора, дештруктор класа наслідника автоматічно стає віртуалным. === Нові можности === Шаблоны дозволювут зотворяти функції і класы, штімовані дефініційным тіпом авадь значінём. Наприклад, попередный клас муг бы реалізовати масив для ходь-якого тіпа даных:<syntaxhighlight lang="cpp"> template <typename T> class Array { ... T& operator[](size_t i) { return val[i]; } protected: std::size_t len {0}; // ініціалізація поля T* val {nullptr}; }; </syntaxhighlight> == Штандартна бібліотека == === Сполочна штруктура === Штандартна бібліотека C++ має набор можностю, котрі мусят быти доступні у каждуй імплементації языка, убы дати проґрамістам просту роботу із языковыми міліями тай зотворити основу про розвуй так приладных аплікацій широкого шпектра, як і шпецялізованых бібліотек. Штандартна бібліотека C++ убсягат часть штандартної бібліотекы Сі. Штандартна бібліотека C++ має у собі часть штандартної бібліотекы Сі. Штандарт C++ має норматівне удкликаня на штандарт C уд [[1990|1990 года]] і не дефініціює сам тоты функції штандартної бібліотекы, котрі берутся із штандартної бібліотекы Сі. Айбо у C++ наголовчні файлы Сі адаптовані: узамін <code><stdio.h></code> хоснуєся <code><cstdio></code>, а їх уміст розміщаєся в просторі імен <code>std</code>. Уто позволяє убминути конфлікту імен і усокотити сполочность. Доступ до можностю штандартної бібліотекы C++ ся дустає включінём у проґраму (через діректіву #include) потребных наголовочных файлу. У штандарті [[C++11]] вызначино 79 такых файлу. У май новых верзіях языка ([[C++17]], [[C++20]]) їх кулькость ся выросла позад додаваня новых можностю, гий робота із файловов сістемов (<filesystem>), концепты (<concepts>) і корутіны. Вшыткы засобы штандартної бібліотекы надлежат д просторови імен std. Єдночасно ся просит не хосновати діректіву using namespace std; ґлобално, убы не выходили неєднозначности в кодови. Із розвоём штандарту ([[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]]) бібліотека ся розширює, давучи май безпечні і выразнi можности проґрамованя. Наприклад, у [[C++11]] появилися «розумні указатилі» автоматічного кроманёваня тямов, а в [[C++17]] – штруктуры робот із файловов сістемов. Кажде обновіня хоче злегшити розробку, засокочувучи зворотну сполочность і высоку ефектівность. === Пудпора языка === Сюды надлежат можности, котрых гія для роботы проґрам, таю за інформацію о особностях імплементації. Включає можности, котрых гія для выділіня тямы, механізмы '''[[RTTI|RTTI (Run-Time Type Information)]]''', базові выйимкы, границі значінь числовых тіпу даных, базові засобы роботы із міліём, гий наприклад, сістемовый час, убробляня сіґналу UNIX, завершіня проґрамы. === Стандартні [[Контейнеры (проґрамованя)|контейнеры]] === У штандартнуй бібліотеци сут шаблоны за такі контейнеры: * Дінамічный масив ('''vector'''), * Штатічный масив ('''array'''), * Єднонапрямлиный список ('''forward_list'''), * Двонапрямлиный список ('''list'''), * [[Стек]] ('''stack'''), * Дек ('''deque'''), * Асоціатівні масивы ('''map, multimap'''), * Множины ('''set, multiset'''), * Очерідь із приорітетом ('''priority_queue'''). === Основні утиліты === У тот розділ уходит опис основных базовых елементу, што ся ухоснововут у штандартнуй бібліотеци, [[Алокатор|алокаторы тямы]], пудпора часа і даты в штилови C. * '''Ітераторы''': засокочувут шаблоны [[Ітераторы (проґрамованя)|ітератору]], помочов котрых у штандартнуй бібліотеци ся реалізує штандартный механізм ґрупового ухоснованя алґорітму за убробліня даных у контейнерах. * '''Алґорітмы''': шаблоны описа операцій убробляня, котрі ся можут ухоснововати до ходь-якої послідовности елементу, включно із тотыми в контейнерах. У тот розділ тоже входят функції '''bsearch()''' і '''qsort()''' із штандартної бібліотекы C. * '''Строчкы''': шаблоны рядку у штилі C++. У тому розділови тож є бібліотекы про роботу із текстом тай сімболами у штилі C. * '''Уводжіня-выводжіня''': шаблоны і вспомижні класы про потокы уводжіня-выводжіня сполочного вида, про рядкове уводжіня-выводжіня, маніпулаторы (засобованя контрола формата потокового уводжіня-выводжіня у штилі C++). * '''Локалізація''': дефініції, котрі ся ухоснововут подля пудпоры народных особностю тай формату представліня (дат, валют тай т. д.) у штилі C++ і в штилі C. * '''Діаґностіка''': дефініції ряда вийимку і механізму контрола твержінь за час оконаня проґрамы ('''assert'''). Пудпора убробкы хыб у штилі C. * '''Числа''': дефініція роботы із комплексными числами, математічні векторы, пудпора сополоченых математічных функцій, ґенератор трафунковых чисил. === STL – Standard Template Library (Штандартна Шаблонова Бібліотека) === Контейнеры, рядкы, алґорітмы, ітераторы і основні утиліты, за выйимков переберань із бібліотекы C, ся в рокаши означувут ги '''STL (Standard Template Library – Штандартна Шаблонова Бібліотека)'''. Іззачинаня STL была окремым продуктом і ї абревіатура мала инаку інтерпретацію, айбо потум стала частёв штандартної бібліотекы C++ тай ї неудкапчанным елементом. У імнёви пудкреслено, же для реалізації засобу сполочному виді (контейнеру, рядку, алґорітму) сут хосновані механізмы '''солоченого проґрамованя''' ('''template''' – шаблоны C++). Бярен Страуструп у свойых роботах детално описує причины, із котрых быв зробленый іменно тот выбор. Основными причинами были: * '''Універсалность вырішіня''' – шаблонові контейнеры, на розділ уд обєктных, можут быти легко хосновані для '''не обєктных тіпу''' і не требувут єдного предка у тіпу елементу. * '''Технічна ефектівность''' – в основному, операції шаблонового контейнера не требувут '''выклику віртуалных функцій''' і можут быти легко вбудовані '''(inline)''', што у выслідках дає выгру в продуктивности. Тот пудход зробив '''STL''' єднов із май успішных і май бульш розусядженых частий штандартної бібліотекы C++. Із штандарта C++11 додалися слідувущі можности: * Додана бібліотека &#x3C;regex&#x3E;, реалізувуча всьымиприйняті механізмы ісканя тай пудстановкы із помочов реґуларных выразу. * Додана пудпора многопоточности. * Атомарні операції. * unordered-варіанты асоціатівных масиву і множин. * Розумні указатилі, задавущі автоматічне выслободжіня выділеної тямы. === Реалізації === STL до того, як стала частёв штандарта C++, была боковов розробков. Іззачинаня ї розробляла фірма '''[[Hewlett-Packard|HP (Hewlett-Packard)]]''', а потумкы – '''[[SGI|SGI (Silicon Graphics Inc.)]]'''. Штандарт языка не означає ї '''«STL»''', бо она стала неудкапчаннов частёв языка, айбо много людий і доднись хоснувут то назов, убы удрузнити ї выд иншых частий штандартної бібліотекы (наприклад, '''iostream''', пудрозділ C тай ин.). Проєкт пуд імнём STLport<ref>{{Cite web |url=http://www.stlport.org/ |title=STLport: Welcome! |access-date=2007-07-26 |archivedate=2018-06-07 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180607183150/http://www.stlport.org/ }}</ref> заснованый на '''SGI STL''', заниматся фуртовым убновінём '''STL, IOstream''' і рядковых класу. Дакотрі инші проєкты тож ведут розвуй окремых імплементацій штандартної бібліотекы. == Рузня із Сі == [[Файл:CppCgenealogy.png|праворуч|міні|ґенеолоґія і рокашный вплыв верзій Сі і C++ (за «Короткым курсом» Страуструпа)]] === Сполочность із Сі === Выбираня іменно С гий основы для зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым што язык C: # Є многоцілёвым, лаконічным тай удносно низькорувнёвым языком; # Пудходит для вырішіня бульшости сістемных задач; # оконаня усюды і на всёму; # стыкуєся із міліём проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык проґрамованя C++. Розділ 1.6</cite></div> Невзиравучи на дакотрі знані хыбы языка '''Сі''', '''Бярне Страуструп''' выбрав ёго за основу, бо «у '''Сі''' є свої проблемы, айбо тоты же проблемы бы мав і розвоєный уд нула язык, а проблемы '''Сі''' нам знані». Окром того, то дало можность скоро зотворити первый прототіп компілатора ('''cfront'''), котрый лем перетовмачовав додані сінтаксічні елементы на оріґіналный '''Сі'''. Із поступом розвоя '''C++''' до него додали инакі можности, котрі зробили непотребными дакотры конструкції '''Сі'''. Позад сего не раз было звіданя про то, убы удказатися уд сполочности языку і зняти старі конструкції. Но тым не май мало сполочность была засокочена, того што: * '''Засокочено існувучый код''', написаный на '''Сі''', убы го мож было прямо перенести у '''C++'''; * '''Не гія наново вчити проґрамісту''', котрі вже знали '''Сі''' (їм лем гія довчити нові можности '''C++'''); * '''Выключина путанина''' миже языками при їх рокашному хоснованёва («якшто два языкы хоснувутся в рокаши, їх розділы мавут быти авадь мінімалні, авадь такі грубі, убы языкы не мож было ізпутати»). === Нові можности === <source lang="cpp" line="1"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конштруктор за замовчінём сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конштруктор копіёваня явно зотертый Array(Array && a); // конштруктор переміщиня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвоёваня копіёванём Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвоёваня переміщинём double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // ініціалізація поля double* val {nullptr}; }; </source>Нові можности C++ уключавут оголошіня у видови выражінь, переробліня тіпу в виді функцій, операторы <code>new</code> і <code>delete</code>, тіп <code>bool</code>, удкликаня, розширене розуміня конштантности, пудставлямі функції, аргументы за замовчінём, переопреділіня, просторы імен, класы (уключавучи і вшиткы повязані із класами можности, такі ги наслідованя, функції-части, віртуалні функції, абштрактні класы тай конштрукторы), переопреділіня оператору, шаблоны, оператор <code>::</code>, убробку выйимку, дінамічну ідентіфікацію і много иншого. Язык C++ так само в многых трафунках май строго удносится д перевіркы тіпу, як C. У C++ появилися коментарі в вызирови двойитої косої лінії (<code>//</code>), котрі были у попередникови C — языкови [[BCPL]]. Дакотрі особности C++ май пузно были перенесині до C, наприклад, ключові слова <code>const</code> тай <code>inline</code>, оголошіня у циклах <code>for</code> і коментарі в штилови C++ (<code>//</code>). У май пузнюй реалізації C так само были представлині можности, котрых не є у C++, наприклад макросы <code>va_arg</code> тай ізліпшина робота із масивами-штімованями. === C++ не включат у ся C === Невзиравучи на то, же груба часть кода C буде робоча і для C++, C++ не є надмножинов C і не включат го в себе. Існує і такый правильный для C код, котрый є неправильным для C++. То удлишує го уд [[Objective C]], іщи єдного ізліпшиня C для [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]], котре є надмножинов C. Сут і другі рузности. Наприклад, C++ не дозволює кликати функцію main() в удну проґрамы, зато як у C то є припустиме. Окроме того, C++ є май строгый у дакотрых звіданях; наприклад, ун не допущує неявне переведіня тіпу миже не ізкапчаными тіпами указатилю і не дозволює хосновати функції, котрі іщи не были оголошені. Ба і бульше, код, котрый є робочый для убох языку, може давати рузні выслідкы в залежности уд того, компілатор якого языка го товмачив. Наприклад, на бульшости платформ наслідувуча проґрама выведе «C», коли компілуєся компілатором C, і «C++», коли компілуєся компілатором C++. Такє ся діє зато, же в C сімболні конштанты (наприклад, <code>'a'</code>) мавут тіп <code>int</code>, а в C++ — тіп <code>char</code>, а розмір тых тіпу ся убыкло удрузнят.<source lang="cpp"> #include <stdio.h> int main() { printf("%s\n", (sizeof('a') == sizeof(char)) ? "C++" : "C"); return 0; } </source> === Средства C, котрых рекомендуєся не кывати === Подля зауважіня Страуструпа, «чим ліпше вы знаєте C, тым май тяжко вам буде убминути проґрамованя на C++ у штилёви C, гублячи при тум потенційні перевагы C++». Позад того ун дає слідувущый набор порекомендовань для проґрамісту на C, убы читаво убхосноватися перевагами C++: * Не хосновати макроопреділіня <code>#define</code>. На оголошіня конштант хосновати <code>const</code>, на ґрупы конштант (перечисліня) — <code>enum</code>, на пряме включіня функцій — <code>inline</code>, на означіня сімий функцій авадь тіпу — <code>template</code>. * Не хосновати передчасові зявы ізмінных. Зява ізмінны в блокови, ди они управді ся хоснувут, і фурт єднати зявы із ініціалізаціёв. * Удказатися уд хоснованя <code>malloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|title=std::vector — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-11-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20151127093014/http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|deadlink=no}}</ref> у хосен оператора <code>new</code>, уд <code>realloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|title=std::realloc — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-12-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20151204114524/http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|deadlink=no}}</ref> — у хосен тіпа <code>vector</code>. Май безпечным буде хоснованя розумных указатилю, такых гий <code>shared_ptr</code> тай <code>unique_ptr</code>, што доступні уд єденадцятої верзії штандарта. * Убминутися без безтіповых указатилю, аріфметікы указатилю, неявных приведінь тіпу, ізкапчань, окроме, може, низькорунёвого кода. Хосновати «нові» переведіня тіпу, што ліпше выражавут жаданя проґраміста і сут май безпечні. * Рада до мінімума хоснованя масиву сімболу тай рядку у штилови C, замінявучи їх на тіпы <code>string</code> і <code>vector</code> із STL. Шуга не творити свої реалізації того, што уже є у штандартнуй бібліотеци. == Розвуй дале == Нынішня май актуална верзія '''ISO/IEC 14882:2024''' авадь '''[[С++23]]'''<ref>{{cite web |url=https://www.iso.org/standard/83626.html |title=ISO/IEC 14882:2024 Programming languages — C++ |website=iso.org }}</ref>,была дороблена у [[Фебруар|фебруарови]] [[2023]]<ref>{{Cite web |url=https://herbsutter.com/2023/02/13/c23-pandemic-edition-is-complete-trip-report-winter-iso-c-standards-meeting-issaquah-wa-usa/ |title=C++23 "Pandemic Edition" is complete (Trip report: Winter ISO C++ standards meeting, Issaquah, WA, USA) |website=herbsutter.com |date=13 February 2023 }}</ref>, слідувуща верзія, має не офіційне імня '''[[C++26]]'''.<ref>{{Cite web|title=Working Draft, Standard for Programming Language C++|url=https://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2024/n4981.pdf|date=2024-04-16|publisher=ISO/IEC|website=Open Standards}}</ref> === Сполочне напрямліня розвоя C++ === На думку автора языка Бярена Страуструпа<ref>{{Cite web|url=http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|title=Интервью Б. Страуструпа LinuxWorld.com|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20130127131918/http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://samag.ru/archive/article/1034|title=Интервью Б. Страуструпа журналу «Системный администратор»|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-02-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20130209043902/http://samag.ru/archive/article/1034|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|title=CNews: Эксклюзивное интервью с создателем языка программирования C++|accessdate=2019-11-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150317122705/http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|archivedate=2015-03-17|deadlink=yes}}</ref>, говорячи о дальшум розвою тай перспектівах языка, мож дашто вызначити: * У основному дальшый розвуй языка буде іти дорогов доповнінь до штандартної бібліотекы. Єдным із головных жрідел такых доповнінь є знана бібліотека [[Boost]]. * Міняня у ядрови языка не мавут приводити до ізмаліня уже досягнутої ефектівности C++. По никанёви Страуструпа, переважно є грубі важливі ізміны, котрі мавут реалный вплыв, ачим много малых правок, котрі можут убтяжити код і зробити язык тяжкым на учіня тай хоснованя. * Основні путі дальшого розвоя C++ у май близькых годах уключавут розширіня можностю і доробліня сполочного проґрамованя, стандартізацію механізму паралелної убробкы, а так само розвуй засобу безпечного проґрамованя. До такых можностю надходят рузні перевіркы, безпечны переведіня тіпу, контролованя пудмінок і иншы технолоґії, котрі помагавут у писанёви стабільного і сполягливого кода. * У рокаши C++ є спроєктованый і розвоюєся гий [[Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|мултіпарадіґмовый язык]], што значит, же ун є погынавый і дозволяє проґрамістам выборно хосновати рузні пудходы і методолоґії. Ун бере елементы із рузных штилю проґрамованя, айбо їх адаптує так, штобы были ефектівні на руни компілованого языка, што означат выщу руню оконавської продуктівности. Того в будучности не є вылучино, же до C++ будут додані елементы функціоналного проґрамованя, автоматічне збираня нехари тай инакі механізмы, котрі тепирь не сут в языкови. Айбо вшиткы такі зміны будут зроблині на основі вжек існувучого компілованого пудхода, без порушіня прінціпу продуктівности. * Ходь формално єдным із основных прінціпу C++ є засокочіня сполочности із языком C, у реалности штандартізаційны комітеты C тай C++ не мавут взайимодій. Міняня, котрі они уносят, не лиш не є згоджині, айбо даколи прямо противорічат єдны другым із ідеолоґічного бока. Наприклад, елементы, котрі нові верзії C додавут прямо до ядра языка, у C++ сут вынесині до штандартної бібліотекы. Такыми елементами є, наприклад, дінамічні масивы, масивы із фіксованымы границями, а так само засобы паралелної убробкы. Страуструп лічит, же споєня розробкы C і C++ принесло бы грубі выгоды, айбо то є малореалістічно із політічных і орґанізаційных причин. Того в перспектіві практічна сполочность миже C тай C++ буде із часом слабіти, што означає, же коды, написані на чистум C, будут кождый раз май тяжко прямо компіловати і хосновати в C++ без модіфікацій. === Штандарт C++11: доповніня у ядрови языка === * Ясно вызначині конштантны функції тай выражіня <code>constexpr</code>. * Універсалне ініціалізованя. * Конштрукторы і операторы присвойиня із семантіков переносу. Выведіня тіпу. :: Для хоснуваня у шаблонах, ди тяжко задати конкретный тіп ізмінної, уведені два нові механізмы: ізмінні тіпа <code>auto</code> і опис <code>decltype</code>. * Цикл по колекції :: Самарно многым нынішньым языкам, у C++ уведеный цикл «по колекції» у форматови: <code>for (type &x: array) {...}</code>. Туй тіло цикла ся оконує для кождого елемента колекції <code>array</code>, а <code>x</code> у каждуй ітерації буде удкликатися на актуалный елемент колекції. Як колекцію мож видіти C-масив авадь ходь-якый контейнер із штандартної бібліотекы, котрый має ітераторы <code>begin</code> тай <code>end</code>. * Ламбда-выражіня :: Додана можность задавати ламбда-выражіня (анонімні функції, што ся задаювут прямо в місті хоснованя). Такі функції можут залежати уд позапросторовых змінных (замыканя). Ламбда-выражіня мож присвойити зміннуй і хосновати усяды, ди гія функція релевантного тіпа, наприклад, у алґорітмах штандартної бібліотекы. * Ізміны в описови віртулных методу :: Доданый неповинный модіфікатор <code>override</code>, котрый хоснувут при описови метода, што заміщує віртуалный метод утцёвського класа. Позад хоснованя <code>override</code> компілаторови мусай перевіряти, ци є в утцёвському класови метод із таков же сіґнатуров. Доданый тоже модіфікатор <code>final</code>, котрый, як і в Java, недозволяє подальше заміщованя метода. Так само мож задати <code>final</code> для класа — тогды уд него вже не можут наслідовати ся другі класы. * Додана можность описа [[Варіатівный шаблон|варіатівных шаблону]]. * Усякі сінтаксічні доповніня. :: Уведине ключове слово <code>nullptr</code>, што представляє конштанту — нуловый указник. Были внесені зміны у семантіку і, частично, у сінтаксіс перечислінь і спойиня. Додана можность творити сокочені перечисліня (type-safe enumerations), а споєня тепирь мавут май мало убграничінь у своюй штруктурі. Кроме того, компілатор тепирь має правильно парсити код із множинными заперавучыми кутовыми дужками «<code>>></code>», што уживані у вкладеных шаблонных конштрукціях. Май скоро «<code>>></code>» автоматічно приймалося ги оператор побітового ізсува вправо, того миже знаками <code>></code> гія было вставляти пропускы авадь ізносы рядка. == Приклад проґрам == === Приклад № 1 === Се приклад проґрамы [[Hello, world!]], котра выводит ізвістку в [[Інтерфейс командного рядка|консол]], хоснувучи штандартну бібліотеку, і окончуєся.<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортуєме всі убявліня у просторови імен "std" у ґлобалный простур імен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> === Приклад № 2 === Тепирішньый C++ позволює рішати май легкым способом і май тяжкі задачі. Тот приклад, окроме другого, показує хоснованя контейнеру із штандартної бібліотекы шаблону ([[Штандартна бібліотека шаблону|STL]]).<source lang="cpp"> #include <iostream> // подля хосонованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має в собі тіп даных словарь #include <string> using namespace std; int main() { // Обявляєме асоціатівный контейнер із рядковыми ключами і даными в вызирі вектору рядку. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціатівный контейнер пару людий і даме їм дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме всі обєкты в контейнері for(const auto& person : items) { // person - то є пара із двох обєкту: person.first - то го імня, // person.second - то є список го предмету (вектор рядку) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> У тум прикладі, для простоты, імпортувутся вшиткі імена із простора імен <code>std</code>. Но в реалных проґрамах так робити ся не рекомендує, бо можут зотворитися конфлікты імен, коли рузны бібліотекы мавут єднакі назвы обєкту. Язык позволює імпортовати окромы обєкты із простора імен, же бы лем тоты, котрі дійсно гія, были доступні у кодови без явного зазначіня <code>std::</code>.<source lang="cpp">namespace Foo { const int x = 5; } const int y = Foo::x;</source><source lang="cpp"> #include <vector> int main() { using std::vector; vector<int> my_vector; } </source>У C++ (ги у C), коли хоснованя проґрамы доходит до кунця функції <code>main()</code>, тото рунозначно команді <code>return 0;</code>. То значит, што проґрамі не гія явне вертаня <code>0</code> в кунци <code>main()</code>, бо компілатор додаст то автоматічно. Айбо такє правило не діє для ходь-якої инакої функції, окром <code>main()</code>, ди все гія явно вказати значіня, котре ся має вертати. == Ізрунёваня із алтернатівными языками == Сут дакулько досліжінь, у котрых пробовали зробити бульш-менш обєктівне зрунёваня всякых языку проґрамованя, миже котрых є і C++. У тых досліжінях аналізовалися рузні аспекты, такі гий продуктівность коду, удобство писаня проґрам, можности оптімізації, доступ д штандартным бібліотек тай инші характерістікы, котрі важливі для проґрамісту і розвойнику проґрамного засобованя. * У науковуй статі «Haskell vs. Ada vs. C++ vs. Awk vs. …» Пауля Гудака і Марка Джонса<ref name="haskell4">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> представлиный звід про досліджіня ряда імператавных і функціоналных языку на прикладі рішіня модельної задачі быстрого прототіпованя ГІС-сістемы воєнного призначіня. * В инакуй науковуй роботі — «DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++» — чотыри авторы<ref>{{статья|автор=K. Czarnecki, J. O’Donnell, J. Striegnitz, W. Taha|заглавие=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++|издательство=University of Waterloo, University of Glasgow, Research Centre Julich, Rice University|год=2004|ссылка=https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|ref=Czarnecki, O’Donnell, Striegnitz, Taha|издание=|archivedate=2022-04-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220407022648/https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|тітул=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++}}. Цитата: ''C++ Template Metaprogramming suffers from a number of limitations, including portability problems due to compiler limitations (although this has significantly improved in the last few years), lack of debugging support or IO during template instantiation, long compilation times, long and incomprehensible errors, poor readability of the code, and poor error reporting.''</ref> методічно досліжувут можности C++ і двох функціоналных языку у роли базовых інструменту для [[Языково-орьєнтоване проґрамованя|языково-орьєнтованого проґрамованя]] із методом порожувучого кода. * В досліжині Лутца Прехелта<ref name="perhelt2">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> аналізувутся сім языку (C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, Tcl) у контекстови написаня простої проґрамы, котра переробляє телефонні нумера на слова за даякыми правилами. * У статі Девіда Велера «Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman»<ref name="steelman">{{Cite web|url=https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|title=«Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman» David A. Wheeler July/August 1997|accessdate=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164511/https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|deadlink=yes}}</ref> проводится ізруняня языку Ада, C++, C і Java із документом «<nowiki/>[[Steelman]]<nowiki/>» — списком потреб до языка для воєнных убудованых сістем, котрый быв розробленый у [[1978|1978 годі]] Міністерством сокочіня [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Ходь документ ужек устарів і не бере до увагы тепирішні можности языку, ізруняня показує, што C++ не так силно рузнится уд языку-конкуренту в плані необходимых можностю для промысловых розробок. * Статя Метю Формента і Міхаеля Ґіллінґса<ref name="bioinfartcl">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> описує досліжіня<ref name="bioinfbench">{{Cite web|url=http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|title=Сравнение языков программирования в реализации алгоритмов биоинформатики — описание эксперимента.|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102446/http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|deadlink=no}}</ref> реалізації на шости языках (C++, C, C#, Java, Perl, Python) трёх шпеціфічных алґорітму, што хоснувутся у біоінформатіци: [[метод майблизькых сосіду]], ґлобалне [[вырунёваня послідовностю]] ([[алґорітм Нідлмана — Вунша]]) і [[парсінґ]] выходных даных [[BLAST]]. === C++ тай Ада === [[Ада (язык проґрамованя)|Язык Ада]] самарає на C++ за можностями і сферов хоснованя: то є компілованый штруктурный язык із обєктово-орьєнтованым розширінём (тота ж модел «Алґол із класами», што і в C++), має штатічну тіпізацію, пудпорює сполочне проґрамованя і призначиный для розвоя грубых і тяжкых проґрамных сістем. Айбо ідеолоґічно Ада є силно другым языком: якшто C++ розвоююєся ги універсалный інструмент для рузных задач, то Ада была спроєктована шпеціально пуд жаданя выробнику крітічно важливого проґрамного засобованя із высокыми штандартами надійности, што выразилося на ї сінтаксісі тай семантіци. Прямых ізрунянь ефектівности кода в Аді і C++ немного. У ужек упомняненуй статі <ref name="haskell2">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref>рішіня моделної задачи на Аді дало код, што быв приближно на 30% май куртый (у рядках), чим у C++. Ізрунёваня самых же языку проводилися у рузных жрідлах. Наприклад, у статті Джіма Роджерса на AdaHome<ref name="rogers2">{{Cite web|url=http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|title=Comparison of Ada and C++ Features (en)|access-date=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164727/http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|deadlink=no}}</ref> наведино бульш 50 пункту удрузнинь миже языками, і бульшость із них у хосен Ады (бульше можностю, нагынавчость повожіня, май мало можность хыб). Ходь даякі твержіня стороннику Ады перичні авадь ужек пристаріли, сполочно мож зробити выслідок: * Сінтакс Ады є овер строгый, ги у C++. Язык жадат додержоватися дісціпліны проґрамованя, не пудпорює «проґрамістські фіґлі», айбо стімулує писаня простого, лоґічного і порозумілого кода, котрый є май легко пудпорёвати. * На розділ уд C++, Ада є барз тіпобезпечна. Розвойина сістема тіпів позволює при додержанёви правил їх оголошіня і хоснованя майвеце контроловати коректность роботы із датами і сокотити проґраму уд нежаданых хыб. Автоматічне перероліня тіпу є звеличине у нич. * Указатилі в Аді сут контроловані май строго, ги у C++, а адресна аріфметіка є доступна лем через окрему сістемову бібліотеку. * Наставитильні модулы Ады за свойыми можностями сут самарні на шаблоны у C++, айбо забезпечувут ліпшый контрол. * Ада має в язык убудовану модуларность і штандартізовану сістему розділеної компілації, зато C++ хоснує включованя текстовых файлу і вонкашні методы кроманёваня компілаціёв і складанём проґрам. * Убудована многозадачность Ады має в собі паралелні задачы і механізм їх комунікації (вступы, рандеву, оператор <code>select</code>). У C++ сут тоты можности забезпечені лем через бібліотекы. * Ада має строгый штандарт, што дає ліпшу переносимость проґрамового забезпечіня на рузны платформы. У статі Штефена Цейґера із компанії [[Rational Software|Rational Software Corporation]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html Stephen Zeigler, Comparing Development Costs of C and Ada.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html|date=2007-04-04}}</ref> ся ствержує, же робота на Аді є на 60% май дешево, чим на иншых языках, приводит ід зотворіню кода, котрый має в 9 раз май мало хыб, чим код написаный языком Сі. Ходь і то-ты выслідкы не є прямо ты же самі для C++, ун є інтересный, бо много із хыб C++ ун взяв уд Сі. === C++ тай Java === Java ся не може лічити же повноставна заміна C++, бо є зотворена гий безпечный язык із легшым зачатковым рунём, орьєнтоваый на зотворіня прикладных аплікацій із грубов можностёв преносимости<ref>{{cite web|url=http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|title=1.2 Design Goals of the Java™ Programming Language|subtitle=The Java Language Environment|lang=en|publisher=Oracle|date=1999-01-01|accessdate=2013-01-14|archive-date=2013-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20130123204103/http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|deadlink=no}}</ref>. Она ся не годит для дакотрых роду проґрам, котрі ся роблят у C++. Айбо в окромых свойых областях в Java є реална конкурентція C++. Головні передности Java: * '''Безпека:''' Недоступность хоснованя указатилю і адресної аріфметікы, автоматічне кроманёваня тямов із ґарбадж-колектором, убудовані засобы, котрі сокотят перед май пошириными хыбами проґрам C++, гий є переповніня буфера авадь выхуд за границі масива. * Наявность розробленої сістемы модулу і розділеної компілації, котра є май скурша і май мало пудвавучас д хыбам, як препроцесор і особна зборка C++. * Повна штандардізація і оконаня у віртуалнуй машині, розвойите окружіня, включавучи бібліотекы про ґрафіку, хосноватильськый інтерфейс, доступ д базам даных і иншым тіповым задачам, чим є забезпечена правдива многоплатформность. * Убудована многопоточность. * Обєктна пудсістема Java є у разы май блища д фундаменталному прінціпу ООП «вшитко є обєкт», ги у C++. Інтерфейсы позволявут здобыти векшину предностий множинного наслідованя без ёго неґатівных ефекту. * Рефлекція є май далекосяжна, ги у C++, і позволює у реалному часови дефініціёвати і міняти штруктуру обєкту пуд час роботы проґрамы. Но хоснованя ґарбадж-колектора і віртуалної машины лишає тяжкопоборимі обмежіня. Проґрамы на Java сполочно сут май помалі, їм гія дуже много тямы, а віртуална машина ізолює проґраму уд операчної сістемы, што робит низкорунёве проґрамованя неможным. Емпірічне досліджіня<ref name="perhelt3">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> не найшло грубу рузню у шустрости розробкы на C++ тай Java. Инше досліджіня<ref name="bioinfartcl4">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> указало, же думаня о грубых рузнях у шустрости оконаня кода на тых языках не є фурт правдиве: у двох із трёх тесту шустрость оконаня Java- тай C++-аплікацій была доста порунима. Зато Java є май лаконічна – обєм кода є май малый на 10-15%. === C++ тай C === '''Оріґіналный Сі''' дале ся розвойит, і на нему ся зотворявут много грубых проєкту: є головным языком проґрамованя подля операчных сістем, на нему написані бавкові енґіні многых дінамічных бавок, як і груба кулькость прикладных аплікацій. Дакотрі шпеціалісты повідавут, же заміна Сі на C++ не робит процес розробкы май ефектівным, ай наопак убтяжує проєкт, меншит го надійность і пудвышує наклады на пудпору. У частности: * За думанём Лінуса Торвалдса, «C++ заставлює до писаня … грубого обєма кода, котрый не має прінціпійного значіня із никаня функціоналности проґрамы». * Пудпора ООП, шаблоны і STL не сут рішавучов предностёв C++, бо вшитко, на што ся хоснувут, мож вырішити і хоснованём Сі. При тум ся вылучавут розширіня кода, а даякє убтяжіня, котре є далеко не фурт гія, компензуєся векшов флексібілітов, май простым тестованём, і ліпшыми перформанцными характерістіками. * Автоматізація доступа ід тями в C++ повышує затраты тямы і чинит роботу проґрам помалов. * Хоснованя вылучінь у C++ заставлює слідити [[RAII]], што веде до звеличіня оконаных файлу і меншіня шустрости проґрам. Додаткові тягкости ся появлявут у паралелных і дістрібутівных проґрамах. Тым є інтересне, же кодінґ-штандарт C++ у компанії [[Google]] прямо заказує хоснованя вылучінь<ref name="googlesg">{{Cite web|url=https://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|title=Google C++ Style Guide. Exceptions.|access-date=2019-03-31|archive-date=2019-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20190316065327/http://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|deadlink=no}}</ref>. * Код на C++ є май тяжкый на розуміня і тестованя, ёго дебуґованя є май тяжкє позад хоснованя тяжкый ієрархій класу із наслідованём і шаблонами. Додатково, в розвойницькых міліях C++ ся вказує веце хыб, і в компілаторах, і в бібліотеках. * Многі детайлі повожіня кода не сут шпеціфіковані штандартом C++, што знижує ёго портовалность і може быти причинов тяжконаходимых хыб. * Кваліфікованых проґрамісту на Сі є у разы веце, гий на C++. Не є пересідчивых даных о предности C++ перед Сі ні по ефектівности проґрамісту, ні по особностям проґрам. Ходь сут досліжіня<ref>{{статья|заглавие=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection|автор=Boehm H.|ссылка=http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724030259/http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|archivedate=2013-07-24|тітул=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection}} (удкликаня із {{книга |автор=[[Реймонд, Ерік]]. |заглавие=Искусство программирования для Unix |год=2005 |страницы=357 |страниц=544 |isbn=5-8459-0791-8 |тітул=Искусство программирования для Unix }})</ref>, котрі твердят, же проґрамісты на Сі тратят около 30-40 % сполочного часа розробкы (не рахуючи выпраліня хыб) на кроманёваня тямов, сполочна ефектівность розробнику<ref name="haskell3">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> Сі тай C++ є ізрунима. У низькорунёвум проґрамованёви грубинська часть новых можностю C++ ся оказує нехоснована позад ізбульшіня режійных выдатку: віртуалны функції жадавут дінамічне вызначіня актуалної адресы (RVA), шаблоны ведут до розширіня кода і понижіня можностю оптімізації, [[бібліотека часа оконаня]] (RTL) є велика, а удказ уд ниї лишат векшины можностю C++ (ходь бы позад недоступности операцій <code>new</code>/<code>delete</code>). У выслідках проґрамістови мусай убграничити ся на функціонал, унаслідованый уд Сі, што робит хоснованя C++ безцільным: ''Єдиный способ мати добрый, ефектівный, низькорунёвый і портованый C++ зводится ід тому, убы ся убграничитися вшисткым тым, котре є легко доступне в Сі. А убграничіня проєкта границями Сі буде значити, же го не выметати, і же буде доступно много проґрамісту, котрі добрі розумівут низькорунёві особинности і не удказувутся уд них позад дурної моды на «обєктні моделі».'' ''… коли ефектівность є першорядна, «перевагы» C++ будут грубов хыбов.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> === C++ і функціоналні тай скріптові языкы === У єдному експеріментови<ref name="haskell">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> скріптові і функціоналны языкы, особливо [[Haskell]], показали 2-3-кратну перевагу у часови розробкы тай обємови кода в ізрунянёви із проґрамами на C++. Із другого бока, проґрамы на C++ были на тулько же раз скурші. Авторы признавут, же здобыты дані не є репрезентатівнов выборков і не роблят катеґорічні выслідкы. В иншому експеріментови<ref name="raytracer">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref> строгі функціоналны языкы ([[Standard ML]], [[OCaml]]) показали сполочне прискоріня розробкы 10-кратне (головно позад скуршому выявліню хыб) при приблизно руных показниках шустродії (были хосновані рузні компілаторы в рузных режімах). У досліжінёви Лутца Прехелта<ref name="perhelt">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref>, на основі аналіза коло 80 рішінь, написаных доброволцями, были здобыті, в часности, слідувущі выслідкы: * Perl, Python, Rexx, Tcl забезпечили удвоє бульшу шустрость розробкы, чим C, C++ і Java, причому одержаный код быв так само удвоє май короткый. * Проґрамы на скріптовых языках хосновали приблизно удвоє бульше тямы, ги C/C++. == Крітіка == <source lang="cpp"> #include <iostream> // для хоснованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має у собі тіп даных словарь #include <string> using namespace std; int main() { // Обявляєме асоціатівный контейнер із радковыми ключами і даными у виді вектору рядку. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціатівный контейнер пару людий і даме їм дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме всі обєкты в контейнері for(const auto& person : items) { // person - то пара двох обєкту: person.first - то го імня, // person.second - то є список го предмету (вектор рядку) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> === За крітіку C++ у цілому === май часті крітікы не протиставлявут C++ якомусь другому конкретному языкови, а повідавут, же удказ уд хоснованя єдного языка, што має много недостатку, в хосен декомпозіції проєкта на пудзадачі, котрі рішавутся на рузных языках, майбульш пудходящых про них, робит розробку не таков бабрачнов при єдночаснум пудвышінёви показнику [[Квалічность проґрамованя|квалічности проґрамованя]]<ref name="languageorient2">{{статья|заглавие={{iw|Language Oriented Programming}}|автор=Martin Ward|год=1994|ссылка=http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|издание=|archivedate=2016-03-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304020956/http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|тітул={{iw|Language Oriented Programming}}|выдавательство=Computer Science Department, Science Labs}}</ref><ref name="Hudak_DSL2">{{статья|заглавие=|автор=Paul Hudak|издательство=Department of Computer Science, Yale University|ссылка=|тітул=Modular Domain Specific Languages and Tools|выдавательство=Department of Computer Science, Yale University}}</ref>. Із тої самої причины крітікуєся і засокочіня сполочливости із Сі: аж частина задачі жадат низькорунёвых можностю, май розумно бы было вынести ї у окрему пудсістему і написати ї на Сі. Свою очерідь, побучникы C++ тврдят, же усуненя технічных і орґанізаційных проблем мижеязыкового сполочнодіїня позад хоснованя єдного універсалного языка взамін дакулькых шпеціалізованых є май вижливо, як хыбованя того універсалного языка. Тобто, сама широкость можностю C++ оправдує хыбы каждої зокрема можности; в тым числови і хыбы, унаслідовані уд Сі, оправдані перевагами сполочности (див. [[C++#Філозофія C++|горі]]). Такым способом, тоты самі особности C++ – обєм, тяжкость, [[еклектічность]] і невыразна цілёва ніша хоснованя – побучниками ся роздивлявут ги «головна перевага», а крітіками – ги «головный недостаток». === Крітіка оремых елементу і концепцій === ==== Контрол за повожінём ==== Ідеолоґія языка змішує «контрол за повожінём» із «контролом за ефектівностю»: прінціп «не платиш за то, што не хоснуєш» ➤ предпокладає, же засобованя повного контрола проґраміста над вшиткым, што ся діє в проґрамі на доста малому руни, є потребным і достаным про достиганя высокої ефектівности кода. У дійсности про грубі проґрамы то не так: коли низькорунёва оптімізація кладе ся на ґорґуші проґраміста, котру квалічный компілатор [[Предметно-орьєнтованый язык проґрамованя|предметово-орьєнтованого]] языка бы зробив ліпше, то то веде лем до ізбульшіня обєма кода, до тяжщого процеса розробкы і до знижіня порозумілости і тестуйимости кода. Тым способом, прінціп «не платити за то, што не хоснуєш» в реалности не дає такых жаданых переваг в ефектівности, айбо казит квалічность проґрамы. ==== Компонентне і обєктово-орьєнтоване проґрамованя ==== За думанём [[Алан Кей|Алана Кея]], обєктова модел «<nowiki/>[[Алґол]] із класами», котра хоснує ся в C++, уступає моделі «усё є обєкт»<ref name="alankay2">{{cite web|url=http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|title=Alan Kay's Definition Of Object Oriented Programming|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130824235515/http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|archivedate=2013-08-24}}</ref>, котра хоснує ся в [[Objective-C]]. Ун лічит, же модел Objective-C має бульшу кулькість можностю, май файні показникы [[Поновне хоснованя кода|поновного хоснованя кода]], ліпшу порозумілость, модіфікуйимость і тестуйимость. Тото є ізкапчано із тым, же у Objective-C всі компоненты є обєктами, што засобує бульшу єднородность і простоту в хоснуванёви обєктово-орьєнтованых пудходу. Модел наслідованя в C++ складна і тяжка в реалізації. Она часто заставляє до зотворіня складных ієрархій із неприродными удношінём миже класами. Наприклад, у многых трафунках хоснуєся наслідованя взамін вложіня, што зотворює нездорову залежность миже класами. Позад того часто выходит, же класы ставут [[Ізкапчаность (проґрамованя)|силно ізкапчаными]] із неясно розділеным функціоналом, што убтяжує їхнє подалше ізміниня і тестованя. Гий приклад{{sfn|Шилдт, Теория и практика C++|1996||с=64—67}}, у літературі наводится рекомендація реалізовати клас «список» як пудклас уд «елемента списка», ди каждый елемент має функції доступа д иншым елементам. Таке рішення є нелоґічным із математічної точкы зріня, бо «список» не є філём «елемента списка», а складає ся із них. У бульш строгых языках проґрамованя така модел не удображаєся, бо там наслідованя має значіня «є пудфілём», а не «є частёв». Дакотрі бібліотекы в C++ жадавут особного переведіня тіпу увирьх і долу за ієрархіёв класу через <code>static_cast</code> авадь <code>dynamic_cast</code>. То порушує [[Тіпобезпека|тіпобезпеку]] языка, бо компілатор не може повностю перевірити правильность переведіня тіпу, ай проґраміст має на собі удповідальность за правильне хоснованя. Кроме того, C++ має грубу [[Вязкость (проґромованя)|вязкость]] рішінь. Тото означат, же малі міняня на пузьньых етапах розробкы можут жадати переписованя грубиньськых частий проєкта. Наприклад, якшто гія ізмінити пудход ід сокочінёви даных авадь ізмінити штруктуру класу, тото може потребовати міняня многых частий кода, што дуже убтяжує пудпору і розвуй проєкта<ref name="languageorient2" />. [[Ян Джойнер]]<ref name="Joyner2">{{статья|заглавие=|автор=Ian Joyner|ссылка=|издательство=|издание=|archivedate=2013-11-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131125045724/http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|тітул=A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition|ref=http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|выданя=[http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий]}}</ref> крітікує C++ за хыбне ідефікація інкапсуляції (поміщіня даных у середину обєкта і удділіня реалізації уд інтерфейса) із сокрытём реалізації. Сисе означат, же в C++ доступ до даных класа гія робити через ґеттеры і сеттеры — шпеціалні функції доступа. Позад того обєм кода ізбульшуєся, а го штруктура убтяжуєся. Такый пудход робит C++ май мало выразным руняно із языками, ди доступ ід даным реалізуєся через обєктну модел авадь через удперті штімованя. У выслідкови, C++ часто жадат бульше кода для реалізації простої функціоналности, што меншит порозумілость і продуктівність проґраміста. Щи єдным важливым убграничінём є то, же зовпаданя тіпу у C++ вызначатся на руни ідентіфікатору, а не сіґнатур. То означат, же пудстановка компоненту, основана на зовпадіню інтерфейсу, неможлива. Позад того додаваня нової функціоналности в сістему часто жадат особного міняня ужек існувучого кода, што призводит до силної вязкости рішінь<ref name="Paulson3">{{книга |автор=Paulson, Lawrence C. |год= |isbn=0-521-57050-6 (hardback), 0-521-56543-X (paperback) |тітул=ML for the Working Programmer, 2nd edition |выдавательство=Cambridge University Press |рік=1996 }}, c.271-285</ref>. [[Лінус Торвалдс]]<ref name="autogenerated12">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref> крітікує C++ за то, же «код видится абстрактным лем до тої поры, докы не гія го міняти». Тото є ізкапчано із тым, же абстракція у C++ часто пряче тяжку реалізацію, котра робит код тяжко модіфікуйимым і пудпорёваным. Крітіка C++ із позіцій ООП приведене у роботі<ref name="Joyner2" />. ==== Метапроґрамованя ==== Порожувуче метапроґрамованя у C++ основуєся на шаблонах і [[Препроцесор|препроцесорови]], оно є тяжкым і має убграничині можности. Сістема шаблону в C++ в сути є верзіёв примітівного [[Функціоналне проґрамованя|функціоналного языка проґрамованя]], котрый ся оконує при компілації. Тот язык майжек не перехоплюєся із самым C++, позад што потенціал роста тяжкости абстракцій убграничиным. Проґрамы, котрі хоснуювут шаблоны в C++, мавут дуже низькі показникы порозумілости і тестованости, а особинно розгорнутя шаблону робит неефектівный код, бо язык шаблону не має ніякых средств оптімізації. Вбудовані предметно-шпеціфічні языкы, зроблині тым способом, єднако хочут знаня самого C++, што не забезпечує повного розділіня роботы. Такым способом, можности C++ у розширіню можностю самого C++ сут дуже убграничині.<ref>{{статья|заглавие=Domain-Specific Languages|автор=Walid Taha|издательство=|ссылка=|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131024072658/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf|archivedate=2013-10-24|тітул=Domain-Specific Languages|выдавательство=Department of Computer Science, Rice University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf}}</ref><ref>{{статья|заглавие=|автор=Lugovsky V.S.|год=2008|ссылка=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|издание=|archivedate=2016-08-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160810224158/http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|тітул=Using a hierarchy of Domain Specific Languages in complex software systems design|ref=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1}}</ref> ==== Кросплатформность ==== Про писаня портованого кода на C++ гія груба умілость і скушеность, ай «недуйлавый» код на C++ із грубов можностёв мож быти непортованый<ref name="XXtraps64bit2">{{статья|заглавие=|автор=Андрей Карпов|издательство=|год=2007|ссылка=|издание=|archivedate=2015-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402114050/http://rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml|тітул=20 ловушек переноса Си++ - кода на 64-битную платформу|выдавательство=RSDN Magazine #1-2007|ref=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml}}</ref>. За думков [[Лінус Торвалдс|Лінуса Торвалдса]], убы засобовати портованость на C++, сумарно д Сі, проґраматор мусит убграничитися можностями C++, котрі перебрані із Сі<ref name="autogenerated13">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref>. Штандарт має много елементу, котрі сут вызначені ги «implementation-defined» (наприклад, розмір указатиля на методы класу в рузных компілаторах кывавутся в розмірі уд 4 д 20 байтам<ref>{{статья|заглавие=Указатели на функции-члены и реализация самых быстрых делегатов на C++|автор=Don Clugston, CSG Solar Pty Ltd (Перевод: Денис Буличенко)|издательство=RSDN Magazine #6-2004|ссылка=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml|издание=|archivedate=2013-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019045704/http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml}}</ref>), што слабит портованость проґрам із їх хоснованём.<div class="ts-Конец_цитаты-source">Дірективный характер штандартізації языка, неповна зворотна сполочность і противность жадань рузных верзій штандарта роблят проблемы при перенесінёви проґрам миже рузными компілаторами і даже верзіями єдных і тых же компілатору.</div> === Удсутность можностю === ; '''Рефлексівне метапроґрамованя''' [[Інтроспекція (проґрамованя)|Інтроспекція]] в C++ є зроблина удділено уд основної сістемы тіпу, што робить ї майжек непотребнов. Майвеце, што мож ся досягнути, то є параметрізація повожіня на наперед знамых опціях. То бримає хоснованю C++ в бульшости пудходу до реалізації [[Умела інтеліґенція|умілої інтелеґенції]]. Функціоналне проґрамованя Явна пудпора функціоналного проґрамованя є лем у штандарті C++0x, перед тым тоты недостаткы заповнёвали бібліотеки ([[Loki]], [[Boost]]), котрі хосновали язык шаблону, айбо їх квалічность є далеко май слаба в поруняні із рішінями, вбудоваными д функціоналным языкам<ref group="Убясниня">Наприклад, <code>Boost.Lambda</code> позіціонуєся як ламбда-функція, єднако C++ не отілиснює [[ламбда-вычислиня]] Чёрча повностю; імітація [[Комбінаторы|комбінатору]] посредством языка шаблону через-чурь тяжка, штобы чекати їх хоснованя на практіці; [[Продолжение (программирование)|продовжіня]], унаслідовані уд Сі, рахувутся неідеоматічными и небезпечными, а їх реалізація посредством языка шаблону нежлива; кроме того, хоснованя {{iw|λ-пудём|λ-пудёма|en|lambda lifting}} для оптімізації C++ неможливо,— так што фактічно <code>Boost.Lambda</code> — то є просто анонімна функція, а не обєкт лямбда-вычисліня.</ref>. Так само, квалічность реалізації можностю C++ (гий ООП) через функціоналні языкы є май низька. Реалізовані в C++ можности функціоналного проґрамованя не позволявут хосновати оптімізаційны стратеґії[⇨], котрі сут особні функціоналному проґрамованёви. Они лем убграничині на вызовы функціоналных бібліотек і реалізацію окремых функцій. То практічно не дає ніякых предностей при проєктованёви проґрам (див. «<nowiki/>[[Удповідность Каррі — Говарда]]<nowiki/>»). ; === Ізвышні і небезпечні можности === ==== Убудовані стрества убхода убграничінь ==== Язык має засобы, котрі позволявут проґрамістови порушати задані у конкретному припаді прінціпы проґрамованя. Наприклад, модіфікатор <code>const</code> задає обєктови особность неізмінности стана, айбо модіфікатор <code>mutable</code> дозвалює на насилне міняня стана в удну конштантного обєкта, што фактічно ізрушує конштантность. Бульше того, мож дінамічно вылучити атрібут <code>const</code> із конштантного обєкта, перемінявучи ёго на ліво-допустимый (L-value). Сутя такых можностю у языкови робит пробы [[Формална веріфікація|формалної перевіркы]] кода нетяклыми, а хоснованя убграничінь на оптімізацію — неможными. ==== Неконтролуйиме макропудставліня ==== Засобы макропудставліня у Сі (<code>#define</code>) сут дуже моцными, айбо і небезпечным засобами. Они усокотилися у C++, ходь і в C++ є май строгі і шпеціалізовані засобы на рішіня всьых задач, на котрі они были задумані в Сі — шаблоны, переубтерьханя функцій, inline-функції, просторы імен, май розвойина тіпізація, розширине хоснованя модіфікатора <code>const</code> і инакє. У внаслідованых уд Сі штандартных бібліотеках є много потенціално небезпечных макросу<ref>Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++, 2001</ref>. Шаблонне метапроґрамованя пораз ся комбінує із хоснованём макропудставліня на засобованя так называнаго «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цукра]]<nowiki/>». ==== Проблемы переубтерьханя ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Прінціпы переубтерьханя функцій і оператору в C++ веде д грубому дублёванёви кода. Переубтерьханя оператору, што было задумане на додаваня «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цукра]]<nowiki/>», в C++ позволює без контрола міняти повожіня елементарных операцій про рузні тіпы. То дуже пудвыщує різік хыб, тым бульше, што уводит новый сінтаксіс авадь міняє сутный (наприклад, робити нові операторы авадь міняти пріорітеты і асоціатівность) не мож, ходь сінтаксіс штандартных оператору C++ не фурт адекватный семантіці новых тіпу, котрі ся можут потребовати в проґрамі. Окромі проблемы робит легкота переубтерьханя оператору <code>new</code>/<code>delete</code>, што може ізробити дуже гамішні і тяжко находимі хыбы. При тум дашто із того, што бы ся чекало інтуітівно (наприклад, харіня дінамічных обєкту при ґенерації выйимку), в C++ ся не оконує, а груба часть переубтерьханых функцій і оператору ся выкликавут неявно (наприклад, при перероблінёви тіпу авадь творінёви дочасных екземплару класу). У выслідкови засобы, котрі мали робити проґрамы май ясными і май удобными про розробку і убслугованя, перероблявутся на жрідло непотребного убтяжіня і знижавут надійность кода. </div> === Вылічна ефектівность === ==== Резултувущый обєм оконаного кода ==== Хосновані шаблоны в C++ є формов параметрічного поліморфізма на руни выходного кода, айбо при компілації ун переробляєся на сітуаційный (ad hoc) поліморфізм (то є переубтерьханя функцій), што веде ід значному ізбульшіню обєма машинного кода в руняно із языками, котрі мавут управді поліморфну сістему тіпу (як у насліднику [[ML]]). Штобы ізмешити розмір машинного кода, пробувут автоматічно убробляти выходный код перед розкрутков шаблону<ref>{{статья|автор=Dave Gottner.|заглавие=|ссылка=|издательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|год=январь 1995|издание=|archivedate=2008-06-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080607062859/http://www.ddj.com/cpp/184403053|тітул=Templates Without Code Bloat|ref=http://www.ddj.com/cpp/184403053|рік=януарь 1995}}</ref><ref>{{cite web|author=Adrian Stone.|title=Minimizing Code Bloat: Redundant Template Instantiation|url=http://gameangst.com/?p=246|publisher=Game Angst|date=2009-09-22|accessdate=2010-01-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111208031943/http://gameangst.com/?p=246|archivedate=2011-12-08|deadlink=yes}}</ref>. Другым рішінём могла бы быти штандартізована можность експорта шаблону (щи із [[1998|1998 года]]), айбо она є доступна лем у мало котрых компілаторах, бо є тяжко реалізовати і не є хосенна<ref>{{статья|автор=[[Саттер, Герб|Herb Sutter]].|заглавие=|ссылка=|издательство=|год=|издание=|archivedate=2009-01-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090115075141/http://www.ddj.com/cpp/184401381|тітул=C++ Conformance Roundup|выдавательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|ref=http://www.ddj.com/cpp/184401381|рік=януарь 2001}}</ref><ref group="думука">{{cite web|author=vanDooren|url=http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|title=C++ keyword of the day: export|publisher=Blogs@MSMVPs|date=2008-09-24|accessdate=2010-01-19|quote=The export keyword is a bit like the Higgs boson of C++. Theoretically it exists, it is described by the standard, and noone has seen it in the wild. … There is 1 C++ compiler front-end in the world which actually supports it|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090506053736/http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|archivedate=2009-05-06|deadlink=yes}}</ref> на імпорт бібліотек шаблону C++ в языкы із инаков семантіков. Побучникы C++ оспорювут роздуваня кода гий перебульшине<ref>{{cite web|author=[[Майерс, Скотт|Scott Meyers]]|url=http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/browse_thread/thread/2b00649a935997f5/5feec243078c5fd8|title=Code Bloat due to Templates|work=comp.lang.c++.moderated|publisher=[[Usenet]]|date=2002-05-16|accessdate=2010-01-19}}</ref>, іґнорувучи факт, што в Сі параметрічный поліморфізм ся компілує просто, без дублёваня тіл функцій. Они лічат, же параметрічный поліморфізм у Сі є небезпечный — тобто май небезпечно, ги перехуд уд Сі до C++ (ходь противникы C++ думавут наопак). ==== Потенціал оптімізації ==== Позад слабої сістемы тіпу і бивноты [[Побочні ефекты (проґрамованя)|побучных ефекту]] стає через-чурь тяжкым еквівалентне преобразованя проґрам, а значит і вбудованя у компілатор многых оптімізувущых алґорітму, такых гий автоматічне [[розпаралелёваня проґрам]], [[зрушіня сполочных пудвыражінь]], λ-пудём, выклик процедур із передачов [[Продовжіня (проґрамованя)|продовжіня]], [[Суперкопілація|суперкомпілація]] і ин. Выслідком реална ефектівность проґрам на C++ убграничуєся мавучов кваліфікаціёй проґрамісту і вкладеными в конкретный проєкт силы, і «лайдацька» реалізація може доста силно попущат по ефектівности «лайдацькым» реалізаціям на языках бульш высокого руня, што пудтверьжує зрунёвалні спытаня языку<ref name="raytracer2">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref>. То є значущов зашпотков для хоснованя C++ в індустрії [[data mining]].<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортує всі оголошіня у просторі імен "std" у ґлобалный простур імен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> ==== Ефектівне кроманёваня тямов ==== Обязаность по ефектівному кроманёваню тямов лежит ґорґушах розробника і залежит уд умілости розробника. Для автоматічного кроманёваня тямов у C++ традіційно ся хоснувут так называні «розумні указатилі», особне же кроманёваня тямов меншит ефектівность самых проґрамісту. Многочисилні реалізації [[Харіня мусора (проґрамованя)|харіня мусора]], такых, ги штатічный [[Кроманёваня тамов на основі реґіону|вывуд реґіону]], не примінні для C++ проґрам (май точно, то требує реалізації повирьх языка C++ інтерпретатора нового языка, силно инакого уд C++ і в бульшости обєктівных особностю, і в сполочнуй ідеолоґії) із причины неубходимости прямого доступа ід [[Абстрактно сінтаксічне дерево|абстрактно сінтаксічному дереву]]. === Резултатівность === Зоудношіня фактору резултатівности із затратами на розробку, а так само сполочну култівовану в сполоченстві проґрамісту дісціпліну і културу проґрамованя важно брати до увагы заказникам, котрі выберавут язык C++ (ай, значит, тых, котрі волівут тот язык розробникам) про реалізацію задуманых ними проєкту, а так само людём, што зачинавуть учитися проґрамованёви, особливо із жаданём проґрамовати про свої потребности. ==== Квалічность і култура проґрамованя ==== Прінціп C++ «''не наязовати „добрый“ штил проґрамованя''» перечит промысловому пудходу д проґрамованёви, в котрому головну рол мавут [[квалічность проґрамного засобованя]] і можность допровуда кода не лем автором, ай другыми, і котрый май выгодні языкы, што мінімізувут вплыв [[Людьскый фактор|людьського фактора]], то значит якраз «''наязувут „добрый“ штил проґрамованя''», ходь такі языкы можут мати веце высокый поруг входжіня. Існує думка, же волішность хосноватиля C++ (при можности выбирати алтернатівні языкы) уймовость характерізує професійні можности проґраміста. Наприклад, [[Лінус Торвалдс]] каже, же позітівна думка кандідату за C++ є про него крітеріём удсіва: ''C++ — кошмарный язык. Ёго робит іще веце кошмарным тот факт, же много не доста ґрамотных проґрамісту го хоснувут… Удперто кажучи, і кідь не є ніякых причин выберати Сі, кроме того, убы держати C++-проґрамісту подале, то і лем тот аргумент буде доста важливым основанём про хоснованя Сі.'' ''…Я прийшов до вывода, же дійсно зачну выгнати каждого, ко выбире вести розробку проєкта на C++, а не на Сі, убы тот чилядник не загубив проєкт, у котрый я залученый.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> ==== Выправліня выправленого ==== Неперерывна еволуція языка побужує (а часом і змушує) проґрамісту раз за разом міняти ужек удладжений код — то не лем дорожит розробку, ай і несе різік увожіня до ужек удладженого кода новых хыб. Наприклад, кідь іззачинаня зворотна сполочность із Сі была єдным із базовых прінціпу C++, уд [[1999|1999 року]] Сі перестав быти пудмножинов C++, так што ужек удладженый код на Сі не може быти хоснованый в проєктови на C++ без ізмініня. ==== Тяжкость подля самої тяжкости ==== C++ є окресленый ёго аполоґетами гий «маймоцный» ''іменно позад того'', хоснує небезпечні і взайимно-противні можности. За думанём [[Ерік Реймонд|Еріка Реймонда]], то робит язык сам по собі основов про особне самостверджіня проґрамісту, перероблявучи процес розробкы на самоціль. ''Проґрамісты — то часто яркі люди, котрі ся гордять … своёв можностёв справлятися із тяжкостями і шіковно убходитися із абстракціями. Часто ся перед собов змагати, пробувучися выяснити, ко може зотворити «майзапутані і майфайні тяжкости». … Суперникы мнят, же мусят змагатися із чужыми «прикрашанёми» тым, же додадут свої. Доста скоро «масивна ґырча» стане індустріалным штандартом, і всі зачнут хосоновати грубі, переповнині хыбами проґрамы, котрі не можут убрадити онь іх творцю.'' ''…Такый пудход може убернутися псотов, як проґрамісты реалізувут прості речі тяжкыми способами лем зато, же їх знавут і умівут їх хосновати.'' — <cite>[[:ru:Реймонд,_Ерік|Ерік Реймонд]] в </cite> ==== Саботаж ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Зафіксовані трафункы, коли лайдацькі програмісты, хоснувучи силну контекстну залежность C++ і недостаток можностю удслідили макровызначіня компілатором, помалили розробку проєкта, коли написали єдне-два лишні, формално коректні із никаня компілатора, рядкы кода, айбо коли впровадили через то тяжко выявитильну, знівыдкы проявлявучуся хыбу. Наприклад:</div><source lang="cpp">#define if(a) if(rand())</source><source lang="cpp">#define j i</source>У [[Чистота языка проґрамованя|языках із доказанов коректностёв]], онь із розвоєными макросредствами, нанести шкоду самарным способом немож. ==== Ненадійность продукта ==== Невыправдана бивнота побучных ефекту у спойині із недостатком контрола із бока сістемы часа оконаня языка і слабов сістемов тіпу робит проґрамы на C++ вразливыми до непередвиденых фаталных порух (сполочнознамі «падіня» із увідомлінями ги «Access violation», «Pure virtual function call» авадь «Проґрама оконала недопустиму операцію і буде заперта»), што выключує хоснованя C++ у трафункови грубых требовань д удказостойкости. Кроме того, то іщи додатково ізбульшує триманя самого процеса розробкы. ==== Менеджмент проєкту ==== перечислині выще факторы роблят тяжкость менеджмента проєкту на C++ єднов із самых высоких у індустрії розроботкы [[Проґрамове забеспечіня|ПЗ]]. Джеймс Коґґінґс, котрый чотыри годы быв ведучым колонкы в ''The C++ Report'', дає таке поясніня: ''— Проблема є в тому, же проґрамісты, котрі робили в ООП, експеріментовали із кровозмішаными аплікаціями і были націлині на низьку руню абстракції. Наприклад, они будовали класы, гий «зязаный список», взамін «інтерфейс хосноватиля», авадь «зарі радіації», вадь «модел із конченых елементу». Шкода што, стройна провірка тіпу, котра помагає проґрамістам C++ убминати хыб, у тому самому часі утяжчит будованя грубых обєкту із малых.'' — <cite>[[:ruе:Брукс,_Фредерік|Ф. Брукс]], [[:ruе:Мітічный_чоловіко-місяць|Мітічный чоловіко-місяць]]</cite> == Вплыв і алтернатівы == [[Файл:C_Cpp_compare.png|праворуч|міні|Проґрама «<nowiki/>[[Hello, world!]]<nowiki/>» на C тай C++.]] Єдиным прямым наслідником C++ є [[D (язык проґрамованя)|язык D]], задуманый як переробка C++ для вылучіня май очевидных го проблем. Авторы удказалися уд сполочности із Сі, усокочувучи сінтаксіс і многі базові прінціпы C++ і уводжувучи в язык можности, характерні для новых языків. В ''D'' не є препроцесора, наголовочных файлу, множинного наслідованя, айбо є сістема модулу, інтерфейсы, асоціатівны масивы, пудпора ''[[unicode]]'' у рядках, харіня нехари (при усокочіню можности особного кроманёваня тямов), вбудована многопоточность, [[вывуд тіпу]], ясне обявліня чистых функцій і неізмінных значінь. Хоснованя D є доста убграничине, і го мож лічити же реалного конкурента C++. Май старый конкурент C++ у задачах низького руня — [[Objective-C]], котрый так само, як C++, є побудованый на спойиню Сі із обєктнов моделов, лем же в Objective-C обєктна модел унаслідована уд ''[[Smalltalk]]''. ''Objective-C'', так само як і ёго наслідник ''[[Swift]]'', широко ся хоснує для розробкы софтверу пуд ''[[macOS]]'' і ''[[iOS]]''. Єднов із первых алтернатів C++ у аплікатівнім проґрамованёви став язык [[Java]]. Ёго часто неправильно лічат прямым наслідником C++; у дійсности ёго семантіка услідована уд языка ''[[Модула-2]]'', і основі семантікы C++ у ''Java'' не є видимі. Беручи до увагы ''генеолоґію'' языку (''Модула-2'' є наслідником ''[[Сімула|Сімулы]]'', як і ''C++'', айбо ним не є ''Сі''), ''Java'' май привильно бы іменовати «троёрудным братом» C++, а не «наслідником». То саме мож уповісти і за язык ''[[C Шарп|C#]]'', ходь ступінь ёго самарности ід C++ є веце выразный, гий у ''Java''. Спробов спойиня безпечности і шустрости розробкы, характерных для Java і C#, із можностями C++ став [[Managed C++]] (впослідстві — [[C++/CLI]]). Зотвореный ''[[Microsoft Corporation|Microsoft]]'', головно для переносу існувучых C++-проєкту на платформу ''[[Microsoft.NET]]''. Проґрамы ся оконувут пуд кроманёванём ''[[CLR]]'' і можут хосновати всьый арсенал бібліотек ''.NET'', айбо накладаєся ряд убграничінь на хоснованя можностю C++, што фактічно зводит C++ до руня ''C#''. Тот діалект не дустав грубого признаня і є хоснованый головно про поязаня бібліотек, написаных на чистому C++, із ''C#''-аплікаціями. Алтернатівный путь розвоя языка Сі — ёго спойиня не із ООП, айбо із апплікатівным проґрамованём, то значит поліпшіня абстракції, стройности і модулности низькорунёвых проґрам позад забезпечіня передвидіня повожіня і [[Удканська прозорость|удканської прозорости]]. Приміром такых робіт служать языкы ''BitC, Cyclone'' і ''Limbo''. Ходь і є успішні спробы хоснованя функціоналного проґрамованя у задачах реалного часу без інтеґрації із засобами Сі<ref>{{статья|заглавие=|автор=Zhanyong Wan and Paul Hudak|издание=|ссылка=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110816234039/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf|archivedate=2011-08-16|тітул=Event-Driven FRP|выданя=Department of Computer Science, Yale University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|title=Walid Taha|lang=en|website=School of Engineering Rice University|date=|accessdate=2019-11-20|deadlink=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IqLu1AP0?url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|archivedate=2013-08-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|title=MLKit|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130917074849/http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|archivedate=2013-09-17|deadlink=yes|accessdate=2013-07-30}}</ref>, же на даный момент ([[2013|2013 г]].) в низькорунёвуй розробцї хоснованя Сі в рузнуй мірі дає майліпше зоудношіня затрудливости і резултатівности. Много сил приложили розробникы ''[[Python]]'' і ''[[Lua]]'', убы забеспечіти іх комфортне хоснованя проґрамістами на C++. ІЗ усьых языку, ізязаных із функціоналнoв парадіґмов, самі Python і Lua майчасто ся хоснувут у спойині із C++ у єднум проєктови. Майзначными точками кываня C++ із функціоналным проґрамованём — приязкы бібліотек [[wxWidgets]] і [[Qt]] (котрі зотворині в духу ідеолоґії C++) до языку [[Lisp]], [[Haskell]] і [[Python]]. У бцльшости трафунку приязкы до функціоналных языку роблят про бібліотекы, написані на Сі авадь иншых функціоналных языках. Щи єдным языком, на котрый никавут ги на конкурент C++, є [[Nemerle]] — выслідок поробы спойиня [[Модел тіпізації Гіндлі-Мілнера|модели тіпізації Гіндлі-Мілнера]] і макропудмножины [[Common Lisp]] із языком C#<ref>{{статья|заглавие=|автор=Чистяков Влад aka VladD2|издание=|год=|ссылка=|archivedate=2013-12-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131213061243/http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|тітул=Синтаксический сахар или C++ vs. Nemerle :)|выданя=RSDN Magazine #1-2006|ref=http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|рік=24.05.2006}}</ref>. В тому самому руслі лежит і зотвореный Microsoft язык [[F#]] — діалект [[ML]], адаптованый про міліє .NET. Спробов зотворити промыслову заміну Сі і C++ став [[Go (язык проґрамованя)|Go]], розробленый корпораціёв [[Google]] в [[2009|2009 році]]. Авторы языка прямо указали, же го зотворіня было мотівовано недостатками процеса розробкы, выкликаных особностями языку Сі і C++<ref name="designGo2">{{Cite web|url=https://talks.golang.org/2012/splash.article|title=Go at Google: Language Design in the Service of Software Engineering|publisher=talks.golang.org|accessdate=2017-09-19|archive-date=2021-01-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210125205239/https://talks.golang.org/2012/splash.article|deadlink=no}}</ref>. Go — компактный, простый у штруктурі імператівный язык із [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|Сі-самаравічым]] сінтаксісом, без препроцесора, із статічнов тіпізаціёв, стройным контролом тіпу, сістемов пакету, автоматічным кроманёванём тямов, дакотрыми функціоналныма особностями, скромно побудованов ООП-пудсістемов без пудпоры наслідованя імплементації, айбо із інтерфейсами і [[Качова тіпізація|качовов тіпізаціёв]], вбудованов многопоточностёв, основанов на зопроґрамах і каналах (в духови [[Occam]]). Язык ся позіціонує як алтернатіва C++, то є передовшиткым засоб для командної розробкы высокоефектівных вылічытильных сістем великої тяжкост, в тому і розподілиных, айбо допущавучуй низькорунёве проґрамованя. В єднуй ніші із Сі і C++ є і язык [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]], розробленый у [[2010|2010 годі]] і пудпрёваный корпораціёв [[Mozilla]]. Ёго головна орьєнтація — безпечне кроманёваня тямов без зберача нехари. У частичнуй заміні Сі і C++ на Rust в [[2019|2019 годі]] заінтеросовалася і корпорація Microsoft<ref>{{Cite web|url=https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|title=Microsoft to explore using Rust|author=Catalin Cimpanu|website=|date=2019-06-17|publisher=ZDNet|lang=en|accessdate=2019-09-26|archive-date=2019-10-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20191015014736/https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|deadlink=no}}</ref>. У [[2022|2022 годі]] компанія Google представила експеріменталный язык [[Carbon]], зотвореный як потенційный наслідник C++. На розділ уд Rust, Carbon має забеспечити двонапрямову сполочность із C++ і ліпшу читабильность кода. == Популарні проґрамы зотворині на нему == * [[Opera]] * [[μTorrent]] * [[Google Chrome]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] * [[CATIA]] == Никай ся втож == * [[С (язык проґрамованя)]] * [[Язык проґрамованя]] * [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|Обєктово-орьєнтоване проґрамованя]] * [[Objective-C]] * [[Managed C++]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] == Пудміткы == <references responsive="1"></references>Думка <references group="думука" /> '''Поясниня'''{{Reflist|group="пояснения"}} == Литература == * {{книга |автор=[[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]]. |тітул=Язык программирования C++ |оріґінал=The C++ Programming Language |ответственный=Тов. із англ |выданя=3-е выданя|місто={{СПб}}; {{М}} |выдавательство=[[Невский диалект]] — [[Біном (выдавательстьво)|Біном]] |рік=1999 |сторінок=991 |isbn=5-7940-0031-7 (Невский диалект), ISBN 5-7989-0127-0 (Бином), ISBN 0-201-88954-4 (англ.) |тираж=3000 |ref=Страуструп}} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Специальное издание |оріґінал = The C++ programming language. Special edition |місто = М. |выдавательство = Бином-Пресс |рік = 2007 |сторінок = 1104 |isbn = 5-7989-0223-4 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика использования C++, исправленное издание |оріґінал = Programming: Principles and Practice Using C++ |сторінкы = 1248 |isbn = 978-5-8459-1705-8 |рік = 2011 |місто = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] |ref= Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Дизайн и эволюция C++ |оріґінал = The Design and Evolution of C++ |місто = СПб. |выдавательство = Пітер |рік = 2007 |сторінок = 445 |isbn = 5-469-01217-4 |ref= Страуструп, Дизайн и эволюция C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Краткий курс |рік = 2019 |сторінок = 320 |isbn = 978-5-907144-12-5 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика с использованием C++ |рік = 2016 |сторінок = 1328 |isbn = 978-5-8459-1949-6 }} * {{книга |тітул = Освой самостоятельно C++ за 21 день, 7-е издание (C++11) |оріґінал = Sams Teach Yourself C++ in One Hour a Day, 7th Edition |автор = Сиддхартха Рао |сторінок = 688 |isbn = 978-5-8459-1825-3 |рік = 2013 |место = М. |выдавательство = [[Вильямс (выдавательство)|«Вильямс»]] }} * {{книга |автор = Стефенс Д. Р. |тітул = C++. Сборник рецептов |выдавательство = КУДИЦ-ПРЕСС |рік = 2007 |сторінок = 624 |isbn = 5-91136-030-6 }} * {{книга |автор = Стівен Прата. |тітул = Язык программирования C++ (C++11). Лекции и упражнения |выданя = 6-е изд |оріґінал = C++ Primer Plus, 6th Edition (Developer’s Library) |сторінок = 1248 |isbn = 978-5-8459-1778-2 |рік = 2012 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Стивен Прата. |тітул = Язык программирования С. Лекции и упражнения |сторінок = 928 |isbn = 978-5-8459-1950-2 |рік = 2015 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Айвор Гортон. |тітул = Visual C++ 2010: полный курс |оріґінал = Ivor Horton’s Beginning Visual C++ 2010 |сторінкы = 1216 |isbn = 978-5-8459-1698-3 |рік = 2010 |місто = М. |выдавательство = [[Діалектіка (выдавательство)|Діалектіка]] }}из * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]]. |тітул = Полный справочник по C++ |выданя = 4-е выданя |оріґінал = C++: The Complete Reference |сторінкы = 800 |isbn = 978-5-8459-0489-8 |рік = 2011 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Виліямс]] |ref = Шилдт }} * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]] |тітул = Теория и практика C++ |оріґінал = Shildt's Expert C++ |выдавательство = BHV — Санкт-Петербург |место = {{СПб}} |рік = 1996 |isbn = 0-07-882209-2, 5-7791-0029-2 |ref = Шилдт, Теория и практика C++ }} * {{статья | тітул = Programming Language Guessing Games - If C++ is the Answer, what’s the question? | автор = P.J. Plauger. <!-- Соавтор книги "B. Kernighan and P.J. Plauger. The Elements of Programming Style" (McGraw-Hill, 1988) ISBN 0070342075. --> | выданя = [[Dr. Dobb's Journal]] | рік = Октобер, 1993 | ref = Plauger }} * {{книга |тітул=The Unix-Haters Handbook |одказ=http://web.mit.edu/~simsong/www/ugh.pdf |выдавательство=[[International Data Group]] |ref=Unix-Haters |язык=und |рік=1994 }} * {{статья | тітул =A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition | автор = Ian Joyner. | одказ = http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf | выданя = [http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий] | рік = 1996 | ref = Joyner }} * {{книга |автор=Скотт Мейерс |тітул=Эффективный и современный C++: 42 рекомендации по использованию C++11 и C++14 |оріґінал=Effective Modern C++: 42 Specific Ways to Improve Your Use of C++11 and C++14 |ответственный=Пер. с англ |выдавательство=Вильямс |рік=2016 |сторінок=304 |isbn=978-5-8459-2000-3 }} * {{книга | тітул = C++ The Complete Reference Third Edition | одказ = https://archive.org/details/ccompletereferen00schi_1 | автор = [[Шилдт, Герберт|Herbert Schildt]]. | выдавательство = Osborne McGraw-Hill | рік = 1998 | isbn = 978-0-07-882476-0 |ref = Шилдт }} * [https://rooksguide.org Jeremy A. Hansen. The Rook’s Guide to C++ (A Creative Commons-Licensed Textbook)]. == Удкликаня == * isocpp.org (англ.) — офіційный сайт C++ ** [http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2009/ рабочие материалы комитета по стандартизации за 2009-й год] * Бярен Страуструп. [https://github.com/isocpp/ CppCoreGuidelines]{{Ref-en}} The C++ Core Guidelines are a set of tried-and-true guidelines, rules, and best practices about coding in C++ * Бярен Страуструп. [http://www.artima.com/cppsource/cpp0x.html Краткий обзор C++0x]{{Ref-en}} * [http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/topics comp.lang.c++.moderated]{{Ref-en}} * {{Cite web |title=C++ FQA Lite |author=Yossi Kreinin. |url=http://yosefk.com/c++fqa/index.html |access-date= |archiveurl= |archivedate= |ref=C++ FQA }} * {{Cite web |author=[[Торвалдс, Лінус|Лінус Торвалдс]]. |title=Convert builin-mailinfo.c to use The Better String Library |publisher=[http://thread.gmane.org Gmane forum] |url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |date=2007-09-06 |access-date= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |archivedate=2013-12-09 |ref=Torvalds - Convert builin-mailinfo.c }} [[Катеґорія:С++]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Статя написана мараморошськым ґваром]] [[Катеґорія:Сі самаравучі языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Высокорунёві языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя із особным кроманёванём тямов]] 4m507hxsuqhh68b7ruqn5nl734prp8x Шаблона:Інфобокс прапор 10 23546 158986 158982 2025-07-10T12:36:31Z Constraque 25300 158986 wikitext text/x-wiki {{Infobox | title = {{if empty|{{{Name|}}}|{{PAGENAMEBASE}}}} | datastyle = display:none | data1 = {{infobox flag/entry | Alt = {{{Alt|{{{alt|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext|}}} | Image = {{{Image|}}} | Image_size = {{{Image_size|255x170px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Nickname = {{{Nickname|}}} | Morenicks = {{{Morenicks|}}} | Use = {{{Use|}}} | Symbol = {{{Symbol|}}} | Proportion = {{{Proportion|}}} | Adoption = {{{Adoption|}}} | Relinquished = {{{Relinquished|}}} | Design = {{{Design|}}} | Designer = {{{Designer|}}} }} |data2 = {{#if:{{{Image2|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname2|}}}|'''{{{Nickname2|}}}'''}} | Alt = {{{Alt2|{{{alt2|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext2|}}} | Image = {{{Image2|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder2|}}} | Morenicks = {{{Morenicks2|}}} | Use = {{{Use2|}}} | Symbol = {{{Symbol2|}}} | Proportion = {{{Proportion2|}}} | Adoption = {{{Adoption2|}}} | Relinquished = {{{Relinquished2|}}} | Design = {{{Design2|}}} | Designer = {{{Designer2|}}} }}}} | data3 = {{#if:{{{Image3|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname3|}}}|'''{{{Nickname3|}}}'''}} | Alt = {{{Alt3|{{{alt3|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext3|}}} | Image = {{{Image3|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder3|}}} | Morenicks = {{{Morenicks3|}}} | Use = {{{Use3|}}} | Symbol = {{{Symbol3|}}} | Proportion = {{{Proportion3|}}} | Adoption = {{{Adoption3|}}} | Relinquished = {{{Relinquished3|}}} | Design = {{{Design3|}}} | Designer = {{{Designer3|}}} }}}} |data4 = {{#if:{{{Image4|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname4|}}}|'''{{{Nickname4|}}}'''}} | Alt = {{{Alt4|{{{alt4|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext4|}}} | Image = {{{Image4|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder4|}}} | Morenicks = {{{Morenicks4|}}} | Use = {{{Use4|}}} | Symbol = {{{Symbol4|}}} | Proportion = {{{Proportion4|}}} | Adoption = {{{Adoption4|}}} | Relinquished = {{{Relinquished4|}}} | Design = {{{Design4|}}} | Designer = {{{Designer4|}}} }}}} | data5 = {{#if:{{{Image5|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname5|}}}|'''{{{Nickname5|}}}'''}} | Alt = {{{Alt5|{{{alt5|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext5|}}} | Image = {{{Image5|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Morenicks = {{{Morenicks5|}}} | Use = {{{Use5|}}} | Symbol = {{{Symbol5|}}} | Proportion = {{{Proportion5|}}} | Adoption = {{{Adoption5|}}} | Relinquished = {{{Relinquished5|}}} | Design = {{{Design5|}}} | Designer = {{{Designer5|}}} }}}} | data6 = {{#if:{{{Image6|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname6|}}}|'''{{{Nickname6|}}}'''}} | Alt = {{{Alt6|{{{alt6|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext6|}}} | Image = {{{Image6|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Morenicks = {{{Morenicks6|}}} | Use = {{{Use6|}}} | Symbol = {{{Symbol6|}}} | Proportion = {{{Proportion6|}}} | Adoption = {{{Adoption6|}}} | Relinquished = {{{Relinquished6|}}} | Design = {{{Design6|}}} | Designer = {{{Designer6|}}} }}}} }}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using infobox flag with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Infobox flag]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| Adoption | Adoption2 | Adoption3 | Adoption4 | Adoption5 | Adoption6 | alt | Alt | alt2 | Alt2 | alt3 | Alt3 | alt4 | Alt4 | alt5 | Alt5 | alt6 | Alt6 | Design | Design2 | Design3 | Design4 | Design5 | Design6 | Designer | Designer2 | Designer3 | Designer4 | Designer5 | Designer6 | Image | Image_size | Image2 | Image3 | Image4 | Image5 | Image6 | Imagetext | Imagetext2 | Imagetext3 | Imagetext4 | Imagetext5 | Imagetext6 | Morenicks | Morenicks2 | Morenicks3 | Morenicks4 | Morenicks5 | Morenicks6 | Name | Nickname | Nickname2 | Nickname3 | Nickname4 | Nickname5 | Nickname6 | Noborder | Noborder2 | Noborder3 | Noborder4 | Proportion | Proportion2 | Proportion3 | Proportion4 | Proportion5 | Proportion6 | Relinquished | Relinquished2 | Relinquished3 | Relinquished4 | Relinquished5 | Relinquished6 | Symbol | Symbol2 | Symbol3 | Symbol4 | Symbol5 | Symbol6 | Use | Use2 | Use3 | Use4 | Use5 | Use6 }}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> pfthnhaj299wh0qbc34tleg3as08km7 159003 158986 2025-07-10T22:10:34Z Constraque 25300 159003 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | title = {{if empty|{{{Name|}}}|{{PAGENAMEBASE}}}} | datastyle = display:none | data1 = {{infobox flag/entry | Alt = {{{Alt|{{{alt|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext|}}} | Image = {{{Image|}}} | Image_size = {{{Image_size|255x170px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Nickname = {{{Nickname|}}} | Morenicks = {{{Morenicks|}}} | Use = {{{Use|}}} | Symbol = {{{Symbol|}}} | Proportion = {{{Proportion|}}} | Adoption = {{{Adoption|}}} | Relinquished = {{{Relinquished|}}} | Design = {{{Design|}}} | Designer = {{{Designer|}}} }} |data2 = {{#if:{{{Image2|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname2|}}}|'''{{{Nickname2|}}}'''}} | Alt = {{{Alt2|{{{alt2|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext2|}}} | Image = {{{Image2|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder2|}}} | Morenicks = {{{Morenicks2|}}} | Use = {{{Use2|}}} | Symbol = {{{Symbol2|}}} | Proportion = {{{Proportion2|}}} | Adoption = {{{Adoption2|}}} | Relinquished = {{{Relinquished2|}}} | Design = {{{Design2|}}} | Designer = {{{Designer2|}}} }}}} | data3 = {{#if:{{{Image3|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname3|}}}|'''{{{Nickname3|}}}'''}} | Alt = {{{Alt3|{{{alt3|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext3|}}} | Image = {{{Image3|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder3|}}} | Morenicks = {{{Morenicks3|}}} | Use = {{{Use3|}}} | Symbol = {{{Symbol3|}}} | Proportion = {{{Proportion3|}}} | Adoption = {{{Adoption3|}}} | Relinquished = {{{Relinquished3|}}} | Design = {{{Design3|}}} | Designer = {{{Designer3|}}} }}}} |data4 = {{#if:{{{Image4|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname4|}}}|'''{{{Nickname4|}}}'''}} | Alt = {{{Alt4|{{{alt4|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext4|}}} | Image = {{{Image4|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder4|}}} | Morenicks = {{{Morenicks4|}}} | Use = {{{Use4|}}} | Symbol = {{{Symbol4|}}} | Proportion = {{{Proportion4|}}} | Adoption = {{{Adoption4|}}} | Relinquished = {{{Relinquished4|}}} | Design = {{{Design4|}}} | Designer = {{{Designer4|}}} }}}} | data5 = {{#if:{{{Image5|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname5|}}}|'''{{{Nickname5|}}}'''}} | Alt = {{{Alt5|{{{alt5|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext5|}}} | Image = {{{Image5|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Morenicks = {{{Morenicks5|}}} | Use = {{{Use5|}}} | Symbol = {{{Symbol5|}}} | Proportion = {{{Proportion5|}}} | Adoption = {{{Adoption5|}}} | Relinquished = {{{Relinquished5|}}} | Design = {{{Design5|}}} | Designer = {{{Designer5|}}} }}}} | data6 = {{#if:{{{Image6|}}}| {{infobox flag/entry | Header = {{#if:{{{Nickname6|}}}|'''{{{Nickname6|}}}'''}} | Alt = {{{Alt6|{{{alt6|}}}}}} | Imagetext = {{{Imagetext6|}}} | Image = {{{Image6|}}} | Image_size = {{{Image_size|210x105px}}} | Noborder = {{{Noborder|}}} | Morenicks = {{{Morenicks6|}}} | Use = {{{Use6|}}} | Symbol = {{{Symbol6|}}} | Proportion = {{{Proportion6|}}} | Adoption = {{{Adoption6|}}} | Relinquished = {{{Relinquished6|}}} | Design = {{{Design6|}}} | Designer = {{{Designer6|}}} }}}} }}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using infobox flag with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Infobox flag]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| Adoption | Adoption2 | Adoption3 | Adoption4 | Adoption5 | Adoption6 | alt | Alt | alt2 | Alt2 | alt3 | Alt3 | alt4 | Alt4 | alt5 | Alt5 | alt6 | Alt6 | Design | Design2 | Design3 | Design4 | Design5 | Design6 | Designer | Designer2 | Designer3 | Designer4 | Designer5 | Designer6 | Image | Image_size | Image2 | Image3 | Image4 | Image5 | Image6 | Imagetext | Imagetext2 | Imagetext3 | Imagetext4 | Imagetext5 | Imagetext6 | Morenicks | Morenicks2 | Morenicks3 | Morenicks4 | Morenicks5 | Morenicks6 | Name | Nickname | Nickname2 | Nickname3 | Nickname4 | Nickname5 | Nickname6 | Noborder | Noborder2 | Noborder3 | Noborder4 | Proportion | Proportion2 | Proportion3 | Proportion4 | Proportion5 | Proportion6 | Relinquished | Relinquished2 | Relinquished3 | Relinquished4 | Relinquished5 | Relinquished6 | Symbol | Symbol2 | Symbol3 | Symbol4 | Symbol5 | Symbol6 | Use | Use2 | Use3 | Use4 | Use5 | Use6 }}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> svi5qbnqoesemgrvbns5iqiz3sauuje Шаблона:Infobox flag/entry 10 23547 158984 158983 2025-07-10T12:26:57Z Constraque 25300 158984 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{infobox|child=yes | subheaderstyle = background: {{If empty |{{{color|}}} |{{{colour|}}} |#DEDEE2 }}; {{#if: {{{color|}}}{{{colour|}}} |color: {{Greater color contrast ratio|{{If empty |{{{color|}}} |{{{colour|}}} }}|black|white }};|color:inherit; }} | subheader = {{{Header|}}} | image = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{Image}}}|size={{{Image_size|}}}|sizedefault=frameless|border={{#if:{{{Noborder|}}}||yes}}|alt={{{Alt|}}}}} | caption = {{{Imagetext|Прапор {{{назва }}}}}} | label1 = {{#if:{{{Morenicks|}}}|Іншы назвы|}} | data1 = {{#if:{{{Nickname|}}}|{{{Nickname}}}{{#if:{{{Morenicks|}}}|, {{{Morenicks}}}|}} }} | label2 = [[Вексіолоґічный сімбол|Хоснованя]] | data2 = {{#if:{{{Use|}}}|{{#switch: {{{Use}}} | 000000 = Other | 000001 = [[Воєньско морьскый прапор]] | 000010 = [[Кормовый прапор]] | 000011 = [[Кормовый прапор|Кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 000100 = [[Торговый прапор]] | 000101 = [[Торговый прапор|Торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 000110 = [[Торговый прапор|Торговый]] і [[кормовый прапор]] | 000111 = [[Кормовый прапор]] | 001000 = [[Войновый прапор]] | 001001 = [[Войновый прапор]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001010 = [[Войновый прапор]] і [[кормовый прапор]] | 001011 = [[Войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001100 = [[Войновый прапор]] і [[Торговый прапор]] | 001101 = [[Войновый прапор|Войновый]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001110 = [[Войновый прапор|Войновый]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 001111 = [[Войновый прапор|Войновый]] і [[кормовый прапор]] | 010000 = [[Штатный прапор]] | 010001 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010010 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[Кормовый прапор|кормовый]] | 010011 = [[Штатный прапор|Кормовый]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010100 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[Торговый прапор]] | 010101 = [[Штатный прапор|Штатный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010110 = [[Штатный прапор|Штатный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 010111 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[кормовый прапор]] | 011000 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]] | 011001 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 011010 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[кормовый прапор|кормовый прапор]], [[войновый прапор]] | 011011 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско воєньско морьскый прапор]] | 011100 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор]] | 011101 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско воєньско морьскый прапор]] | 011110 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 011111 = [[Штатный прапор|штатный]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 100000 = [[Цівілный прапор]] | 100001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[кормовый прапор]] | 100011 = [[Цівілный прапор|Цівілный]], [[кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100100 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[Торговый прапор|торговый]] | 100101 = [[Цівілный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100110 = [[Цівілный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 100111 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[кормовый прапор]] | 101000 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]] | 101001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 101010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 101011 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 101100 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор]] | 101101 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 101110 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 101111 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 110000 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]] | 110001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 110010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]], [[кормовый прапор]] | 110011 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатрый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 110100 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[торговый прапор]] | 110101 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 110110 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 110111 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[кормовый прапор]] | 111000 = [[Народный прапор]] | 111001 = [[Народный прапор]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111010 = [[Народный прапор]] і [[кормовый прапор]] | 111011 = [[Народный прапор|Народный прапор]] і [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111100 = [[Народный прапор|Народный]] і [[торговый прапор]] | 111101 = [[Народный прапор|народный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111110 = [[Народный прапор|народный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 111111 = [[Народный прапор|Народный]] і [[кормовый прапор]] | {{{Use}}} }} {{{Symbol|}}} }} | label3 = Пропорція | data3 = {{{Proportion|}}} | label4 = Приятый | data4 = {{{Adoption|}}} | label5 = Зрушеный | data5 = {{{Relinquished|}}} | label6 = Дізайн | data6 = {{{Design|}}} | label7 = Дізайнер | data7 = {{{Designer|}}} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> 1od7x6jtro92ty6sjvri8wq2f7lhmzk 159004 158984 2025-07-10T22:15:43Z Constraque 25300 159004 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Інфобокс|child=yes | subheaderstyle = background: {{If empty |{{{color|}}} |{{{colour|}}} |#DEDEE2 }}; {{#if: {{{color|}}}{{{colour|}}} |color: {{Greater color contrast ratio|{{If empty |{{{color|}}} |{{{colour|}}} }}|black|white }};|color:inherit; }} | subheader = {{{Header|}}} | image = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{Image}}}|size={{{Image_size|}}}|sizedefault=frameless|border={{#if:{{{Noborder|}}}||yes}}|alt={{{Alt|}}}}} | caption = {{{Imagetext|Прапор {{{name }}}}}} | label1 = {{#if:{{{Morenicks|}}}|Іншы назвы|}} | data1 = {{#if:{{{Nickname|}}}|{{{Nickname}}}{{#if:{{{Morenicks|}}}|, {{{Morenicks}}}|}} }} | label2 = [[Вексіолоґічный сімбол|Хоснованя]] | data2 = {{#if:{{{Use|}}}|{{#switch: {{{Use}}} | 000000 = Other | 000001 = [[Воєньско морьскый прапор]] | 000010 = [[Кормовый прапор]] | 000011 = [[Кормовый прапор|Кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 000100 = [[Торговый прапор]] | 000101 = [[Торговый прапор|Торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 000110 = [[Торговый прапор|Торговый]] і [[кормовый прапор]] | 000111 = [[Кормовый прапор]] | 001000 = [[Войновый прапор]] | 001001 = [[Войновый прапор]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001010 = [[Войновый прапор]] і [[кормовый прапор]] | 001011 = [[Войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001100 = [[Войновый прапор]] і [[Торговый прапор]] | 001101 = [[Войновый прапор|Войновый]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 001110 = [[Войновый прапор|Войновый]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 001111 = [[Войновый прапор|Войновый]] і [[кормовый прапор]] | 010000 = [[Штатный прапор]] | 010001 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010010 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[Кормовый прапор|кормовый]] | 010011 = [[Штатный прапор|Кормовый]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010100 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[Торговый прапор]] | 010101 = [[Штатный прапор|Штатный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 010110 = [[Штатный прапор|Штатный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 010111 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[кормовый прапор]] | 011000 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]] | 011001 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 011010 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[кормовый прапор|кормовый прапор]], [[войновый прапор]] | 011011 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско воєньско морьскый прапор]] | 011100 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор]] | 011101 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско воєньско морьскый прапор]] | 011110 = [[Штатный прапор|Штатный]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 011111 = [[Штатный прапор|штатный]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 100000 = [[Цівілный прапор]] | 100001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[кормовый прапор]] | 100011 = [[Цівілный прапор|Цівілный]], [[кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100100 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[Торговый прапор|торговый]] | 100101 = [[Цівілный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 100110 = [[Цівілный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 100111 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[кормовый прапор]] | 101000 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]] | 101001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 101010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 101011 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 101100 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор]] | 101101 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 101110 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 101111 = [[Цівілный прапор|Торговый]] і [[войновый прапор]], [[кормовый прапор]] | 110000 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]] | 110001 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]], [[воєньско морьскый прапор]] | 110010 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатный прапор]], [[кормовый прапор]] | 110011 = [[Цівілный прапор|Цівілный]] і [[штатрый прапор]], [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 110100 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[торговый прапор]] | 110101 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 110110 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 110111 = [[Цівілный прапор|цівілный]] і [[штатный прапор]], [[кормовый прапор]] | 111000 = [[Народный прапор]] | 111001 = [[Народный прапор]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111010 = [[Народный прапор]] і [[кормовый прапор]] | 111011 = [[Народный прапор|Народный прапор]] і [[Кормовый прапор|кормовый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111100 = [[Народный прапор|Народный]] і [[торговый прапор]] | 111101 = [[Народный прапор|народный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[воєньско морьскый прапор]] | 111110 = [[Народный прапор|народный]], [[Торговый прапор|торговый]] і [[кормовый прапор]] | 111111 = [[Народный прапор|Народный]] і [[кормовый прапор]] | {{{Use}}} }} {{{Symbol|}}} }} | label3 = Пропорція | data3 = {{{Proportion|}}} | label4 = Приятый | data4 = {{{Adoption|}}} | label5 = Зрушеный | data5 = {{{Relinquished|}}} | label6 = Дізайн | data6 = {{{Design|}}} | label7 = Дізайнер | data7 = {{{Designer|}}} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> dihavpyqi7n2whmqzimekvmfc5ih3gb Шаблона:If empty 10 23548 158985 2025-07-10T12:33:26Z Constraque 25300 Створена сторінка: {{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:If empty|main}}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 158985 wikitext text/x-wiki {{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:If empty|main}}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> dl9p9t1ge8vz1f67zrvu4lp7md161es Шаблона:Infobox flag 10 23549 158987 2025-07-10T12:37:06Z Constraque 25300 Напрямлїня на [[Шаблона:Інфобокс прапор]] 158987 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Інфобокс прапор]] 446sk8fjaygjseydt2hx0zlrxr5piwk Крыніца-Здруй 0 23550 158992 2025-07-10T15:13:16Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Крениця]] 158992 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Крениця]] mpzbdbdhughezl9so49job76d6vpdyj Крыніца 0 23551 158993 2025-07-10T15:13:28Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Крениця]] 158993 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Крениця]] mpzbdbdhughezl9so49job76d6vpdyj Флаґ русинів 0 23552 159013 2025-07-10T22:41:03Z Constraque 25300 Constraque переменовав сторінку [[Флаґ русинів]] на [[Прапор Русинів]] 159013 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Прапор Русинів]] 8msrhzzk9zbn67ur3vsj8609fdp602c Шаблона:CURRENTDAY 10 23553 159014 2025-07-10T22:48:36Z Constraque 25300 Створена сторінка: {{<includeonly>safesubst:</includeonly>CURRENTDAY}}<noinclude> {{Documentation|link box=off|content=This template exists for people who use incorrect capitalization of the [[Help:Magic words|magic word]] <nowiki>{{CURRENTDAY}}</nowiki>. The magic word should be used in preference to this template. {{Calendar, clock, date and time computing templates}} [[Category:Wikipedia magic word templates]]}} </noinclude> 159014 wikitext text/x-wiki {{<includeonly>safesubst:</includeonly>CURRENTDAY}}<noinclude> {{Documentation|link box=off|content=This template exists for people who use incorrect capitalization of the [[Help:Magic words|magic word]] <nowiki>{{CURRENTDAY}}</nowiki>. The magic word should be used in preference to this template. {{Calendar, clock, date and time computing templates}} [[Category:Wikipedia magic word templates]]}} </noinclude> lmzd0kn77cp4o5we9ohkegio9kumtij Тисовиць (Стрыйськый район) 0 23554 159019 2025-07-11T09:05:33Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/38216347|Тисовець (Стрийський район)]]» 159019 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' (укр. Тисовець) (пол. Tysowiec) (рум. Tîsoveț) — село у Стрыйському районови, Львӯвськой области, Украйины.{{НП}} == Ґеоґрафія == Село є найвищим населеним пунктом Львівської області (найбільша середня висота поселення). == Історія == Село первый раз ся споминать у 1538 році. == Обывательство == У селі на 2001 рӯк живе 158 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |російська | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовці в лютому кожного року сноубордисти проводять свої так звані фестивалі. Відомий Тисовець і спеціальною 500-метровою трасою для могулу, одного з видів фристайлу. Саме тут проводяться змагання з цього, вже олімпійського, виду спорту. В селі розташована [[Навчально-спортивна база зимових видів спорту МО України]]. == Памняткы == У селі є церква ПЦУ, названа на честь [[Михал (арханґел)|архистратига Михаїла]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Неподалік села розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойківська церква 1863 року, з села Тисовець, Сколівського району, Львівської області. </gallery> == Иппен позерайте == * Тисовиць (курорт) * Козӯвська ґміна * Майвысокогорны населены пункты Украйины == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] 4381k56ucnxex2tn7upc01o6bcp9yqr 159020 159019 2025-07-11T09:12:37Z Rue323 31002 159020 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref></nowiki></ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у фебруарови каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У селі є [[Навчально-спортивна база зимових видів спорту МО України]]. == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа на честь [[Михал (арханґел)|архистратига Михаїла]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Неподалік села розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойківська церква 1863 року, з села Тисовець, Сколівського району, Львівської області. </gallery> == Иппен позерайте == * Тисовиць (курорт) * Козӯвська ґміна * Майвысокогорны населены пункты Украйины == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] ibdtq9zeqyqpt01ls2fhiecci2yyr9k 159021 159020 2025-07-11T09:13:32Z Rue323 31002 159021 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref></nowiki></ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у фебруарови каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У селі є [[Навчально-спортивна база зимових видів спорту МО України]]. == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа на честь [[Михал (арханґел)|архистратига Михаїла]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Неподалік села розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойківська церква 1863 року, з села Тисовець, Сколівського району, Львівської області. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] 6mrnsw3bjusgc1zifbgjwf1pgm81pfs 159022 159021 2025-07-11T09:14:35Z Rue323 31002 159022 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref></nowiki></ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у фебруарови каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У селі є [[Навчально-спортивна база зимових видів спорту МО України]]. == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа у честь [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд села є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӯвська цирьков 1863 року, из села Тисовиць, Сколӯвського района, Львӯвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] kq53llszzvt0j8y9ovntv6d74hessgu 159023 159022 2025-07-11T09:15:07Z Rue323 31002 159023 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref></nowiki></ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у фебруарови каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У селі є [[Учбово-спортивна база зимньых видӯв спорту МО Украйины|Навчально-спортивна база зимових видів спорту МО України]]. == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа у честь [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд села є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӯвська цирьков 1863 року, из села Тисовиць, Сколӯвського района, Львӯвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] m47dbfs9dzbnq8xk6xe8z01iz2ol775 159024 159023 2025-07-11T09:22:48Z Rue323 31002 159024 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у [[Фебруар|фебруарови]] каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У [[Село|селі]] є [[Учбово-спортивна база зимньых видӯв спорту МО Украйины]].<ref>https://www.active-rest.in.ua/tysovets-hirskolyzhna-baza-dlia-aktyvnoho-vidpochynku/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа у честь [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд села є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӯвська цирьков 1863 року, из села Тисовиць, Сколӯвського района, Львӯвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] i1k4ov5e8tcvd56ihkeil9ka6elbyw8 159025 159024 2025-07-11T09:23:35Z Rue323 31002 159025 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у [[Фебруар|фебруарови]] каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У [[Село|селі]] є [[Учбово-спортивна база зимньых видӯв спорту МО Украйины]].<ref>https://www.active-rest.in.ua/tysovets-hirskolyzhna-baza-dlia-aktyvnoho-vidpochynku/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа у честь [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд села є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӯвська цирьков 1863 року, из села Тисовиць, Сколӯвського района, Львӯвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] nn1uq00kx77qbue4c5l7v07nhitwfpk 159026 159025 2025-07-11T09:23:59Z Rue323 31002 159026 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ([[Україньскый язык|укр]]. Тисовець) ([[Польскый язык|пол]]. Tysowiec) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsoveț) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӯвської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным населеным пунктом Львӯвської области (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]] році.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref></nowiki>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у [[Фебруар|фебруарови]] каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могулу, єдного из видӯв фрістайлу. Иппен туй проводять ся змаганя из сёго, уже олімпійського, виду спорту. У [[Село|селі]] є [[Учбово-спортивна база зимньых видӯв спорту МО Украйины]].<ref>https://www.active-rest.in.ua/tysovets-hirskolyzhna-baza-dlia-aktyvnoho-vidpochynku/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Памняткы == У селі є цирьков ПЦУ, названа у честь [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд села є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӯвська цирьков 1863 року, из села Тисовиць, Сколӯвського района, Львӯвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӯвська ґміна]] * [[Майвысокогорны населены пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] 0r37te1r3583t2s7uq8skaeu2k2lve5