Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 666 164560 161077 2026-04-01T19:46:29Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */ 164560 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fourier.jpg|thumb|right|Жозеф Фуръє]] '''Жан Баптісте Жосеф Фуръє''' (21. марца 1768 – 16. мая 1830) быв [[Франція|французькый]] [[математік]] і [[Фізіка|фізік]], котрый ся найвеце прославив баданём Фуръєровых рядів і їх аплікацію к проблемам току тепла. На ёго почливость была тыж названа Фуръєрова трансформація. Обявитель скленикового ефекта (1824). {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Фурье, Жозеф}} [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Математіци]] 6fyraicdmnw3cqlrhvi259f4h8niycr 0 956 164565 159932 2026-04-01T20:17:48Z Rue323 31002 164565 wikitext text/x-wiki '''Понедї́лёк''' або '''Понедї́лок''' є єден із сїм [[День|днїв]] [[Тыждень|тыждня]]. Назва понедїлёк походить од назвы [[недїля]] (скорочено — „по недїлї“). Понедїлёк є [[день]] міджі [[Недїля|недїлёв]] і [[Віторок|віторком]]. {{Днї тыждня}} {{Стыржень}} 5vk6hnind4c5yeonnst65ffhusp6lqa 10 1053 164541 162158 2026-04-01T18:15:48Z Halajkovič 33393 164541 wikitext text/x-wiki {{Navbox |name = Славяньскы языкы |title = [[Славяньскы языкы]] |group1 = [[западославяньскы языкы|Западославяньскы]] |list1 = {{Navbox|child |group1 = [[чесько-словеньскы языкы|чесько-словеньскы]] |list1 = [[словеньскый язык|словеньскый]]{{·}} [[чеськый язык|чеськый]]{{·}} [[жыдівскый чеськый язык|кнааньскый]]{{†}} |group2 = [[лужіцькы языкы|лужіцькы]] |list2 = [[вышнёлужіцькый язык| вышнёлужіцькый]]{{·}} [[нижнёлужіцькый язык|нижнёлужіцькый]] |group3 = [[лехіськы языкы|лехіськы]] |list3 = [[кашубскый язык|кашубскый]]{{·}} [[польскый язык|польскый]] ([[слезьскый язык| слезьскый]]){{·}} [[полабскый язык|полабскый]]{{†}}{{·}} [[словінцькый язык|словінцькый]]{{†}} }} |evenodd = swap |group2 = [[южнославяньскы языкы|Южнославяньскы]] |list2 = {{Navbox|child |evenodd = swap |group1 = [[западны южнославяньскы языкы|западны]] |list1 = [[сербохорватьскый язык|сербохорватьскый]] ([[босняцькый язык|босняцькый]]{{·}} [[сербскый язык|сербскый]]{{·}} [[хорватьскый язык|хорватьскый]]{{·}} [[чорногорьскый язык|чорногорьскый]]){{·}} [[словіньскый язык|словіньскый]] |group2 = [[выходны южнославяньскы языкы|выходны]] |list2 = [[булгарьскый язык|булгарьскый]]{{·}} [[македоньскый язык|македоньскый]]{{·}} [[старославяньскый язык|старославяньскый]]{{†}} {{·}}[[церьковнославяньскый язык|церьковнославяньскый]] }} |group3 = [[выходославяньскы языкы|Выходославяньскы]] |list3 = [[білоруськый язык|білоруськый]]{{·}} [[російскый язык|російскый]]{{·}} [[русиньскый язык|русиньскый]]{{·}} [[рутеньскый язык|рутеньскый]]{{†}}{{·}} [[староновґородьскый язык|староновґородьскый]]{{†}}{{·}} [[староруськый язык|староруськый]]{{†}}{{·}} [[україньскый язык|україньскый]] |group4 = [[Штучный язык|Штучны языкы]] |list4 = [[меджіславяньскый язык|меджіславяньскый]] |below = † ''вымерлый язык'' }} 2g04kk1sypllzu9709u5tq4ph46jzw1 0 5314 164563 160136 2026-04-01T19:53:14Z Rue323 31002 164563 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Ліптов |Северна шырка = 48° 57' 59<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 05' 20<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 920 |Розлога = 99 |Чісло жытелїв = 2293 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 23 |Перша писемна змінка = |Код = 523631 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 40 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad ul. Štefana Garaja 398/16 059 40 |Website = www.liptovskateplicka.sk |Імейл = ouliptteplicka@sinet.sk |Телефон = 052/7798110 |Факс = 052/7798132 |Староста = Славомір Копач<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Славомір Копач}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Ліптовска Тєплічка''' ({{lang-sk|Liptovská Teplička}}) — є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == [[Село]] першый раз ся споминать у [[1634]] роцї. [[Село]] было заселене скорїше тої даты, ёго осадили [[Ґуралі|Ґуралї]], котрі і по нынї суть у [[Село|селї]].<ref>https://books.google.com/books?id=brK50QEACAAJ&dq=isbn:9788022421195&hl=en&newbks=1&newbks_redir=1&ovdme=1&sa=X&ved=2ahUKEwjYu66mts2TAxVAJRAIHSI9GCEQ6AF6BAgHEAM</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} ij4d2vhzbsuhsiuocnkhao8zm1pxmgs 0 5440 164532 164527 2026-04-01T17:06:58Z Halajkovič 33393 +доповнїня секції „історія“, і вытворїня секції „характерістіка“ 164532 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]], [[глаголіця]] | nation = | minority = | agency = Міджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор міджіславянчіны | map = }} '''Меджіславя́ньскый язык''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в старославяньскім языку, але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж латиніков і кіріліцёв. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] 998m9k1222n7zepigtxg494j5ybcn15 164533 164532 2026-04-01T17:19:43Z Halajkovič 33393 164533 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор меджіславяньского языка | map = }} '''Меджіславя́ньскый язык''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] 9gnhqdtvwztx3syb9yzi3z9h1nkkjw5 164535 164533 2026-04-01T17:29:51Z Halajkovič 33393 164535 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор меджіславяньского языка | map = }} '''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] a0pur207r131iru7d2z8otw7xls1zrv 164540 164535 2026-04-01T17:44:37Z Halajkovič 33393 /* Вонкашнї одказы */ 164540 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор меджіславяньского языка | map = }} '''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] 0gsgx8tytxct2b6hweh3ku9rd8sb69t 164542 164540 2026-04-01T18:34:56Z Halajkovič 33393 164542 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор меджіславяньского языка | map = }} '''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] pm78alwc5r05tgqwk8c55ufzxlu5v0x 0 5988 164545 164228 2026-04-01T18:37:06Z Halajkovič 33393 164545 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Місто |тіп = [[місто]] |назва = Дрогобич |місцёва назва = {{lang-uk|Дрогобич}} |образок = Casco_histórico_de_Drogobych.jpg |образок_розмір = |мапа = Drohobych location map.png |мапа_розмір = |прапор = Flag of Drohobych.svg |ерб = Coat of Arms of Drohobych.svg |країна = {{UKR}} |окрес = [[Дрогобичскый раён]] |край = [[Львівска область]] |заложене = [[1091]] |перша змінка = [[1238]] |аґломерація = Дрогобичска аґломерація |статус = 1422 |подїл = |жытелїв = 73 628 (2022)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2021}}</ref> |розлога = 31,93 |коордінаты = {{Coord|49|21|N|23|30|E|scale:100000}} |водойма = Тисмениця, Побук (днесь Серет) |етнікон = Дрогобичан, Дрогобичанка, Дрогобичане; давнїше пашакы (центер міста), цибульници (околіцї)<ref name="ji.lviv.ua">{{Cite web |url=http://www.ji.lviv.ua/n58texts/chciuk1.htm#_edn2 |title=«Сьліпі на матчі не ходіт», &#91;&#91;Анджей Хцюк&#93;&#93; |accessdate=1 лютого 2012 |archive-date=4 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004232853/http://www.ji.lviv.ua/n58texts/chciuk1.htm#_edn2 }}</ref> |станція = Дрогобич |братьскы міста = {{Flagicon|Польско}} [[Санок]], [[Польско]]<ref name="Братьскы міста">{{Cite web|title=Міста-побратими|url=https://drohobych-rada.gov.ua/%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83/city-friend/|website=Дрогобицька Міська Рада|date=2022-07-01|accessdate=2023-05-16|language=uk}}</ref><br>{{Flagicon|Польско}} [[Бытом]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Демблін]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Перемышль]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Дембіця]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Леґніця]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Олецько]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Польско}} [[Остшешів]], Польско<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Хорватія}} [[Ліпік]], [[Хорватія]]<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Латвія}} [[Смілтене]], [[Латвія]]<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|Словеньско}} [[Баньска Бістріця]], [[Словакія]]<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|США}} [[Баффало]], [[США]]<ref name="Братьскы міста"/><br>{{Flagicon|США}} [[Маскатін]], США<br>{{Flagicon|Україна}} [[Ізюм]], [[Україна]]<ref>{{Cite web|title=Дрогобич та Ізюм стали містами-побратимами|url=https://drohobych-rada.gov.ua/дрогобич-та-ізюм-стали-містами-побрат/|website=Дрогобицька Міська Рада|date=2022-07-01|accessdate=2023-05-16|language=uk}}</ref> |відстань = |желїзніця с = 102 |фізічна с = |автошлях с = 86 |день міста = [[8. септембра]]<ref>{{Cite web |url=https://drohobych-rada.gov.ua/den-mista-u-drogobichi-ofitsiyno-peren/ |title=День міста у Дрогобичі офіційно перенесли на 8 вересня |date=2023-07-20 |website=Дрогобицька Міська Рада |language=uk |access-date=2025-08-22}}</ref> |поштовы індексы = 82100—82119 |адреса = 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, 1 |веб-сторінка = [http://www.drohobych-rada.gov.ua/ Дрогобицька міськрада] {{ref-uk}} |пріматор = Кучма Тарас Ярославович |позначкы = }} '''Дрого́бич''' ({{lang-uk|Дрогобич}} {{Audio-IPA|Uk-Дрогобич.ogg|[droˈɦɔbɪtʃ]}}) є місто на [[запад]]ї [[Україна|Україны]] в [[Дрогобичскый раён|Дрогобичскім раёнї]] [[Львівска область|Львівской области]]. Адміністратівный центер Дрогобичского раёну і Дрогобичской містьской громады. В роках 1939–1941 і 1944–1959 — центер [[Дрогобичска область|Дрогобичской области]]. Місто было заложене на концї [[11. столїтя]]. Быв центер староства Перемышльской землї. Од [[15. столїтя]] ся місто розвило передовшыткым як ярмарковый і соленый центер. По першім роздїлїню [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унії]] перешов Дрогобич під надвладу [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской імперії]]. В половинї [[19. столїтя]] ся стало найвекшым нафтовым центром в Европі, што приспіло к быстрому розвою міста. Од зачатку новембра 1918 быв повітовым центром у рамках [[Западноукраинска людова република|ЗУНР]], по Актї зъєдночіня 22. януара 1919 у рамках ЗОУНР.<ref>''Литвин М.Р.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Zakhidna_oblast_UNR Західна область Української народної республіки (ЗО УНР) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 672. — ISBN 966-00-0610-1.</ref> По анексії Польщов – центер повяту Львівского войводства в меджівойновій [[Друга польска републіка|Польщі]].<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640542 |title=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu drohobyckiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie |=13 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131004223557/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640542 |archivedate=4 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref> Подля [[Пакт Рібентроп-Молотов|пакту Молотов–Ріббентроп]] з року 1939 было анектоване [[Совєтьскый союз|Совєтьскым союзом]]. В дослїдку [[Друга світова война|другой світовой войны]] было місто зачленене до [[Украинска ССР|україньской части Совєтьского союза]], котра пізнїше ся в роцї 1991 стала незалежнов Українов. Днесь є місто знаме як родиско Юрія Дрогобича, Елізабет Берґнерова, [[Іван Франко|Івана Франка]] і Бруна Шулца. В містї походили чіселны нафтовы рафінерії. В сучасности в містї фунґує Дрогобичскый соленый завод, найстаршый фунґуючій подник в Українї і Европі.<ref>*[https://lcci.com.ua/najstarisha-kompaniya-ukrajiny-na-lvivshhyni/ Найстаріша компанія України&nbsp;— на Львівщині].</ref> Одгадована популація Дрогобича є 73 682 обывателїв (одгад з року 2022), што з нёго робить друге найвекше місто в Львівской области. == Етімолоґія == === Офіціална назва міста === О походжіню назвы неекзістує єднотного суджіня. Подля найрозшыренїшой верзії екзістовала при соленім жрїдлї в передгорї Карпатів осада Бич, котрой обывателї торговали з солю. По нападу кочовных племен Куманы на кінцї 11. стороча было місто выпалене. По істом часї ся обывателї, котры стигли втїкти перед ворогами, вернули ся і знову побудовали місто, але на кус іншім містї. Нове місто назвали {{lang-uk|„Другий Бич“}} ({{lang-rue|Другый Бич}}), і часом ся го назва змінила на Дрогобич.<ref>{{Cite web|url=http://www.drohobyczer-zeitung.com/2014/04/tatarska-gora.html#more|title=Назва міста|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923220631/http://www.drohobyczer-zeitung.com/2014/04/tatarska-gora.html#more}}</ref><ref>Mściwujewski, M. (1935). From the history of Drogobycz. Drohobych: Księgarnia Ludowa</ref> Екзістує ай верзія, же назва міста походить зо слов {{lang-uk|другий бік}} ({{lang-rue|друга сторона}}; котры ся пізнїше споїли), протоже сучасне місто взникло на другій сторонї рїкы Робук (днесь Серет), напротив соленой товарнї. Подля далшой верзії назва походить зо слова „драговина“,<ref>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 404.</ref> што значіть [[мокрадь]]ска область, протоже спочатку теріторія была дуже мокрадьска. Екзістує также суджіня, же назва взникла з особного мена Дорогобит, котре было пізнїше полонізоване. В розлічных языках ся назва транслітерує такым способом: : [[Анґліцькый язык|по анґліцькы]]&nbsp;— Drohobych; : [[Польскый язык|по польскы]]&nbsp;— Drohobycz; : [[їдіш|на їдіші]]&nbsp;— דראָביטש; : [[Нїмецькый язык|по нїмецькы]]&nbsp;— Drohobytsch. === Алтернатівны назвы Дрогобича === Літературный світ дав місту дакілько оріґінальных мен: вдяка дїлам писателя Бруна Шулца за Дрогобич ся часто уваджать (переважно в медіях) як {{lang-uk|„Цинамонове місто“}} ({{lang-rue|Обходы з шкоріцёв}}) або {{lang-uk|„Республіка мрій“}} ({{lang-rue|Републіка снів}}). Львівскый писатель {{iw|Stanisław Antoni Mueller|Станїслав Муеллер|pl}} во своёй повідцї „Генрік Флес“ (1908) называє Дрогобич {{lang-uk|„Рокомишем“}} ({{lang-rue|Рокомышом}}). В збірцї {{lang-uk|„Український постапокаліпсис“}} ({{lang-rue|Україньска постапокаліпса}}) має Дрогобич назву {{lang-uk|„Місто рисових туманів“}} ({{lang-rue|Місто ріжовых молг}}) (подля рівноменной повідкы автора Олега Стецюка).{{Cite book|title=Стецюк О. Місто рисових туманів / Збірка конкурсних робіт «Український постапокаліпсис» |last=|first=|year=2018|publisher=ДНТЦ ЯРБ|location=Kyjev|pages=159–166.|language=|isbn=}} Пошырене є ай хоснованя такых назв як {{lang-uk|„Місто Каменяра“}} ({{lang-rue|Місто Каменяря}}) або „Місто [[Юрій Дрогобич|Котермака]]<nowiki>“</nowiki>. == Ґеоґрафія і клімат == Дрогобич ся находить в [[югозапад]]ній части Львівской области на рїцї Тисмениця, на граніцї Надднїстерьской рівнины і Карпатьского передгоря. Є центром Прикарпатьской аґломерації, котра окрем Дрогобича обсягує і міста Борислав, Стебник, Східницю, Трускавець і околічны села. Розлога міста є 31,93 км². Часто ся поплести з розлогов Дрогобичского містьского заступительства (екзістовало до юлія 2020), до котрого належала теріторія міста [[Стебник (Україна)|Стебник]] і котре мало розлогу 44 км² (хоць то тыж не є точно, протоже розлога Стебнику є подля дакотрых даных 8,96 км², а подля іншых даных 12 км²): 31,93 + 12 = 44. Найвысша полога в міст є югозападна часть [[лїсопарк]]у Б. Хмельницького (363 м). Найнизша полога є при рїцї Тисмениця в близкости села Почаєвичі (275 м). <ref>{{https://uk-ua.topographic-map.com/map-m4dt1h/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87/}}</ref> Дрогобич ся находить во выходоевропскій часовій зонї меджі 23. і 24. мерідіяном. Клімат є мірно контінентално з мірнов зимов і теплым лїтом. Середня теплота є 4 °C в януарї і +18 °C в юнії. Найтеплїшы місяцї суть юлій і авґуст з середнёв місячнов теплотов около +22 °C; найхолоднїшый є януар. Рочны опады ся досягають в діапазонї 600–800 мм. Векшына опадів припадать на теплый період. Місто належить до вогкой мірно теплой аґрокліматічной зоны; основный вплив на клімат має полога Дрогобича в передгорї Карпат. Про місто є характерістічна высока вогкость воздуху (в зимі 70–80 %, в лїтї 85 %) і зниженый атмосферічный тиск (725–745 мм ортутёвого стовпця). == Обывательство == Чісло трывалого обывательства міста к 1. януара 2022 было 73 682 особ.<ref name="ukrstat">{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%202019.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=9 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201009111450/http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%202019.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2013 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=12 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131012013028/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=28 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180328170814/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf }}</ref> === Народностне зложіня === * [[1869]]&nbsp;р.&nbsp;— 18&nbsp;880 обыв. (28,7&nbsp;%&nbsp;—[[ Українцї]], 23,2&nbsp;%&nbsp;— [[Поляци]], 47,7&nbsp;%&nbsp;— [[Жыде]]) * [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— 34&nbsp;756 обыв. (24,4&nbsp;%&nbsp;— ґрекокатолици, 31&nbsp;%&nbsp;— римокатолици, 44,3&nbsp;%&nbsp;— юдаізм) * [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— 37 300 обыв. (25&nbsp;%&nbsp;— ґрекокатолици, 33&nbsp;%&nbsp;— римокатолици, 40&nbsp;%&nbsp;— юдаізм, 425 православных) * [[1933]]&nbsp;р.&nbsp;— 32 622 обыв.<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/SkorMiejsRzeczypPols_1933/SkorMiejsRzeczypPols_1933.pdf Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180715181340/http://history.org.ua/LiberUA/SkorMiejsRzeczypPols_1933/SkorMiejsRzeczypPols_1933.pdf |date=15 липня 2018 }} / opracował Tadeusz Bystrzycki.&nbsp;— Przemyśl&nbsp;— Warszawa;&nbsp;: Wydawnictwo Książnicy Naukowej, [1933].&nbsp;— [Zeszyt I—XXVI].&nbsp;— S. 2058.</ref> * [[1939]]&nbsp;р.&nbsp;— 40 600 обыв. (26,3&nbsp;%&nbsp;— Українцї, 33,2&nbsp;%&nbsp;— Поляци, 39,9&nbsp;%&nbsp;— Жыде) * [[1943]]&nbsp;р.&nbsp;— 21 245 обыв.<ref>[https://web.archive.org/web/20180926124833/http://wiki-de.genealogy.net/w/index.php?title=Datei:Generalgouv_gemeindevz_1943.djvu&page=1 ''Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG''.&nbsp;— s. 6.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210410133031/http://wiki-de.genealogy.net/w/index.php?title=Datei:Generalgouv_gemeindevz_1943.djvu&page=1 |date=10 квітня 2021 }} {{ref-de}}</ref>. * [[1959]]&nbsp;р.&nbsp;— 48 145 обыв. (70,1&nbsp;%&nbsp;— Українцї, 22,6&nbsp;%&nbsp;— [[Росіяне]], 2,9&nbsp;%&nbsp;— Поляци, 2,4&nbsp;%&nbsp;— Жыде)<ref>{{Cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com//pages%5CD%5CR%5CDrohobych.htm |title=Drohobych in Encyclopedia of Ukraine |accessdate=30 травня 2008 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303195507/http://www.encyclopediaofukraine.com//pages%5CD%5CR%5CDrohobych.htm }}</ref><ref>Нариси з [[Історія Дрогобича|історії Дрогобича]] (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.) Дрогобич, [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавництво «Коло»]], 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8.</ref> Роздїлїня обывательства подля народности подля даных зо списованю людей з року 2001{{UKR-ethnic-cities}}: {| class="wikitable sortable" !Народность !Процент |- |Українцї |93.98&nbsp;% |- |Росіяне |3.91&nbsp;% |- |Поляци |0.46&nbsp;% |- |[[Білорусы]] |0.26&nbsp;% |- |[[Циґане]] |0.22&nbsp;% |- |іншы/не уведжены |1.17&nbsp;% |} === Языкове зложіня === Роздїлїня обывательства подля материньского языка подля даных зо списованю людей з року 2001{{UKR-socialdata-mova-2001}}: {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Процент |- |[[україньскый язык|україньскый]] |72530 |94.13&nbsp;% |- |[[російскый язык|російскый]] |3299 |4.28&nbsp;% |- |[[циґаньскый язык|циґаньскый]] |167 |0.22&nbsp;% |- |[[польскый язык|польскый]] |159 |0.21&nbsp;% |- |[[білоруськый язык|білоруськый]] |84 |0.11&nbsp;% |- |[[мадярьскый язык|мадярьскый]] |28 |0.04&nbsp;% |- |[[румуньскый язык|румуньскый]] |20 |0.03&nbsp;% |- |[[гебрейскый язык|гебрейскый]] |12 |0.01&nbsp;% |- |іншы/не уведжены |750 |0.97&nbsp;% |- class="sortbottom" !Цїлком |77049 |100&nbsp;% |} == Містности і уліцї Дрогобича == === Містности Дрогобича === В Дрогобичі, таксамо як у векшынї найдавнїшых населеных міст Україны, екзістують назвы єднотливых частей населеных міст. В сучасности ся в Дрогобичі заховали такы мікротопоніма. ;'''Главны:''' {{div col|3}} * Війтівска Гора * Гирівка * Гірка * Добрельчичі * Завіжнє * Задвірне * Задубиче * Задубиче-Лішня * Закостельнї Загороди * Зваричі * Корост * Лан * Лішняньске Передмістя * Мікрораён Коновальця * Мікрораён Самбірьска * Мікрораён Спортивна * Млинкы (роздїлены на Млинкы Сівкові і Млинкы Шкільникові) * Нова Волоща * Плебанія * Посёлок * Старостиньскый Двір {{div col end}} ;'''Малы:''' {{div col|3}} * Біля Тандему * Біля Хімії * Болоня * Босня * Вокзал * Гыцлівка * Горїшнї Загороды * Зоряне * Карьєры * Колёнія * Кохна * Лішняньскі Загороды * Міські Загороды * Навсі * Нива * Повышена * Скітня * Угорьскый Кут {{div col end}} === Уліцї Дрогобича === {{main|Список уліць Дрогобича}} К юлію 2022 є в Дрогобичі 259 урбанных назв. == Містна самосправа == Сістему орґанів містной самосправы міста творять: * Дрогобичскый містьскый голова, * Містьска рада в Дрогобичі, * Выконный комітет Містьской рады в Дрогобичі. Містьска рада в Дрогобичі має 50 посланцїв, котры роблять в 7 тырвалых фунґуючіх посланецькых комісіях.<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/depytatu.pdf |title=Список депутатів Дрогобицької міської ради |accessdate=24 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424163139/http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/depytatu.pdf |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Выконный выбор містьской рады в Дрогобичі має 13 особ.<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/content/2307 |title=Персональний склад виконавчого комітету Дрогобицької міської ради |accessdate=24 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424160615/http://www.drohobych-rada.gov.ua/content/2307 |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Чісло заместнанцїв выконных орґанів містьской рады є 167 особ. === Міські голови === * [[Глубіш Мирослав Іванович|Мирослав Глубіш]] (1990—1994), * [[Дацюк Юрій Якович|Юрій Дацюк]] (1994—1996), * [[Фурдин Осип Федорович|Осип Фурдин]], [[Выконаватель повинности|в. п.]] (1996), * [[Лужецькый Михайло Петрович|Михайло Лужецькый]] (1996—1998), * [[Радзієвскый Олексій Василёвич|Олексій Радзієвскый]] (1998—2002), * [[Лужецькый Михайло Петрович|Михайло Лужецькый]] (2002—2006), * [[Гук Микола Петрович|Микола Гук]] (2006—2010) * [[Радзієвскый Олексій Василёвич|Олексій Радзієвскый]] (2010—2014) * [[Метик Тарас Михайлович|Тарас Метик]], в. о. (2014—2015), * [[Кучма Тарас Ярославович|Тарас Кучма]] (2015—2020, 2020—) == Освіта == [[Файл:Drohobycz gimnazjum schulza 2008.jpg|230px|міні|праворуч|Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта Івана Франка]] [[Файл:Палац з парком 2.jpg|230px|міні|праворуч|Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта Івана Франка]] [[Файл:Дрогобицький педагогічний ліцей ім.Івана Франка.jpg|230px|міні|праворуч|Історічна факулта Дрогобичской штатной педаґоґічной універзіты Івана Франка]] Дрогобич є вызначным освітным центром Львівской области і цїлого штату, дїє ту пару высокых школ, меджі котрыма є педаґоґічна універзіта, духовна семінарія, 12 ліцеїв і ґімназій, технікумы і колеґії, музичне і лїкарьске учіліща, музичны і умелецькы школы. ;Універзалны едукачны інштітуції: * Ліцей ч. 1 Івана Франка * Ліцей ч. 2 * Ліцей ч. 3 Вячеслава Чорновола * Ліцей ч. 4 Лесі Українкы * Ліцей ч. 16 Юрія Дрогобича * Дрогобичскый ліцей<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych.net/liceum/ |title=Сайт Дрогобицького педагогічного ліцею |accessdate=4 липня 2006 |archive-date=23 червня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060623170751/http://www.drohobych.net/liceum/}}</ref> * Ліцей Богдана Лепкого * Ґімназія ч. 5 героя Україны генералмаёра Сергія Кульчицького * Ґімназія ч. 8 * Ґімназія ч. 9 Героїв Крут * Ґімназія ч. 10 Євгена Коновальця * Гімназія ч. 14 * Ґімназія ч. 17 ;Мімошкольскы едукачны інштітуції: * Дїтьска і молодежна шпортова школа Івана Боберського * Дїтьска умелецька школа ч. 1; ч. 2 * Дїтьска музична школа ч. 1; ч. 2 * Ательєр іконопису ;Шпеціалны едукачны заряджіня міста: * Дрогобичска духовна семінарія благословеных мучеників Северина, Віталія і Якима<ref>http://dds.edu.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120322083132/http://www.dds.edu.ua/|date=22 березня 2012}} Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима [[УГКЦ]]</ref> * Дрогобичска механіко-технолоґічный коледж * Дрогобичска колеґія нафты і ґазу * ВПТУ ч. 19 * ППЛ ч. 15 * Музичне учіліще Барвіньского * Дрогобичска колеґія штатістікы ;Высока школа: * Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта (ДШПУ) Івана Франка ** Факулта фізікы, математікы, економікы і іновачных технолоґій ** Факулта україньской і чуджой філології ** Факулта історії, педаґоґікы і псіхології ** Факулта основной едукації і уменя ** Факулта здравя чоловіка і природных наук ** Центер постґрадуалной едукації і приправы на высокошкольску штудію * Дрогобичскый проєктовый інштітут ;Філіалкы высокых школ: * Дрогобичска філіалка Вінницького проєктового інштітуту * Дрогобичска філіалка Тернопільской економічной універзіты * Дрогобичска філіалка універзіты „Львівска політехніка“ == Хранены природны обєкты == === Арборетум === * Еколоґічный парк штудентьскый === Паркы-памняткы загородного і паркового уменя === * Парк XIX.&nbsp;ст. * Дрогобичскый містьскый парк културы і оддыху * Парк ім. Богдана Хмельницького === Природны памняткы === * Бук червенолистовый * Бук червенолистовый (2 екз.) * Гінкго * Ґрупа маґнолій * Ґрупа стрїберных смерек * Ґрупа тисів (4 екз.) * Ґрупа туй западных (7 екз.) * Маґнолія кітайска * Воцетове дерево ==== Інше ==== * Дебря Когутик == Картка обывателя Дрогобича == В авґустї 2020 была в Дрогобичі заведжена карта обывателя Дрогобича.<ref>{{cite web 2|title=КМЦ «Дрогобич:». Проєкт "Картка Дрогобичанина"|info=відео|website=[[Facebook Watch]]|responsible=[[Дрогобицька міська рада]]|date=19.08.2020|note=Трив. 19 хв. 43 с|url=https://www.facebook.com/watch/?v=756233295167132}} </ref> == Ґалерія == <gallery mode="packed"> Файл:Drohobych, Lviv Oblast, Ukraine - panoramio (5).jpg|Уліця Тараса Шевченка Файл:Вул. І. Франка, 36, 140.jpg|Будова історічной факулты ДШПУ Івана Франка Файл:Вул. Лесі Українки, 38 DSC 0944.jpg|Вілла Гальпернів, ул. Лесї Українкы, Файл:Пл. Замкова Гора, Пам’ятник Дрогобичу Юрію, 01846.jpg|Памнятник Юріёви Дрогобичови Файл:Меморіал на місці страти мирних мешканців Дорогобича.jpg|Памнятник жертвам нїмецькой окупації в роках 1941–1944 Файл:DrohobychSemi1.JPG|Дрогобичска духовна семінарія ([[УҐКЦ]]) Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (5).jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок і ул. Мазепы Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (4).jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок і ул. Ковальску Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (2).jpg|Погляд з радніцї на Катедралу Найсвятїшой Тройцї Файл:Вид на дзвіницю костелу св. Варфоломія з Дрогобицької ратуші.jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок. Поззаду є костел. Файл:Pohribets.jpg|Старый дім, подля назвы корчмы в ёго пивніцї знамый як ловецька пивніця </gallery> == Поз. тыж == * [[Смітна кріза в Дрогобичі]] == Референції == {{референції|2}} == Жрїдла, одказы і література == * {{ОКВРУ|90442}} * ''Данилюк Ю.&nbsp;З.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drogobych Дрогобич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625060409/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drogobych |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|465}} * {{ЕСУ|том = 8|сторінки = |автор = Р.&nbsp;І.&nbsp;Пастух|стаття = Дрогобич|id = 21822|ref = https://esu.com.ua/article-21822}} * ''Пастух Р.&nbsp;І.'' [https://tourlib.net/statti_ukr/pastuh.htm Дрогобич: місто, яке з тобою. Одвіку й довіку] * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Зельман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504234615/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf |date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ4|сторінки=490-491}} * ''[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я.&nbsp;Д.]]'' З історії Дрогобича XVI—XVIII&nbsp;ст. // Наукові записки Інституту суспільних наук АН Української РСР.&nbsp;— К., 1961 * {{книга|автор = |частина = |посилання частина = http://ukrssr.com.ua/lvivska/radehivskiy/pavliv-radehivskiy-rayon-lvivska-oblast|заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_LvivObl_1968/IMSU_LvivObl_1968.pdf|відповідальний = [[Маланчук Валентин Юхимович|Маланчук В.&nbsp;Ю.]] (голова редколегії), Гнидюк М.&nbsp;Я., [[Дудикевич Богдан Корнилович|Дудикевич Б.&nbsp;К.]], [[Івасюта Михайло Кирилович|Івасюта М.&nbsp;К.]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич I.&nbsp;П.]], [[Огоновський Володимир Петрович|Огоновський В.&nbsp;П.]], [[Олексюк Мирослав Миронович|Олексюк М.&nbsp;М.]], Пастер П.&nbsp;I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А.&nbsp;Г., [[Смішко Маркіян Юліанович|Смішко М.&nbsp;Ю.]], Челак П.&nbsp;П., [[Чугайов Володимир Петрович|Чугайов В.&nbsp;П.]]. [[Інститут історії АН УРСР|АН УРСР. Інститут історії]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1968|том = |сторінки = |сторінок = 998|серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}} * Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.).&nbsp;— Дрогобич: Коло, 2009.&nbsp;— ISBN 978-966-7996-46-8. * ''Сухий О.&nbsp;М.'' Галичина: Між Сходом і Заходом.&nbsp;— Львів, 1997. * Дрогобиччина&nbsp;— земля Івана Франка.— т. 4.&nbsp;— Дрогобич: НТШ, фірма «Відродження», 1997.&nbsp;— 776 с. * ''Jan K. Ostrowski'' Drohobycz. Wiadomości na temat miasta // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1998.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— ISBN 83-85739-60-2. {{ref-pl}} * ''Zaucha Tomasz'' Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii, Św. Krzyża i Św. Batłomieja w Drohobyczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1998.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— ISBN 83-85739-60-2. {{ref-pl}} * [http://droginfo.com.ua Дрогобич Інфо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210117175510/http://droginfo.com.ua/ |date=17 січня 2021 }} * [http://drohobych.ucoz.ua Дрогобиччина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220314114514/https://drohobych.ucoz.ua/ |date=14 березня 2022 }} * [https://web.archive.org/web/20150713220645/http://nadoloni.com/f/STL313248206?lang=uk Інтерактивна карта Дрогобича] * [http://www.drogobych.com Офіційний міський портал Дрогобича] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313231948/http://www.drogobych.com/ |date=13 березня 2022 }} * [https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2017-12-4/svitoglyad-2017-4-14-burkut.pdf Костянтин Буркут. Дрогобич] * [https://web.archive.org/web/20160305000655/http://goroda.org.ua/viewpage.php?page_id=158 Міста і регіони України] * [https://castles.com.ua/dr.html Дрогобич] // Замки і храми України. * [http://tyzhden.ua/Travel/18444 Цинамоновий Дрогобич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111213021440/http://tyzhden.ua/Travel/18444 |date=13 грудня 2011 }} * [http://www.drohobyczer-zeitung.com/ Drohobyczer Zeitung&nbsp;— сайт про Дрогобич та Дрогобичан від 1883 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209213318/http://www.drohobyczer-zeitung.com/ |date=9 лютого 2014 }} * [https://web.archive.org/web/20140407063241/http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/profil.pdf Профіль міста Дрогобича] * {{SgKP|II|150|Drohobycz}} * {{ЕЄЕ|11474|Дрогобыч}} {{ref-ru}} * [http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ Дрогобич Інфо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160605055638/http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ |date=5 червня 2016 }} [http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ Пам'яті жертв НКВС, закатованих у тюрмі на Стрийській, присвячується…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160605055638/http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ |date=5 червня 2016 }} * [https://drohobych-rada.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%B0.pdf] * Trajdos T., Zaucha T. [https://www.google.com.ua/search?q=Tomasz+Zaucha&espv=2&biw=1440&bih=794&tbm=isch&imgil=QSLXecDhb-I4WM%253A%253BF9yU7AxGUAzeeM%253Bhttp%25253A%25252F%25252Fwww.rmf24.pl%25252Fraporty%25252Fraport-matura%25252F2014%25252Fnews-matura-z-matematyki-ekspert-odpowie-na-wasze-pytania%25252CnId%25252C1420434&source=iu&pf=m&fir=QSLXecDhb-I4WM%253A%252CF9yU7AxGUAzeeM%252C_&usg=__vbENs-PKsqeMf4f3jzk-ql7WV6s%3D&ved=0ahUKEwizwpq1xpnRAhWG2ywKHXwWAOsQyjcIJA&ei=MRVlWPPlLoa3swH8rIDYDg#imgrc=KUQCF10Hn3roLM%3A Drohobycz miasto królewskie i jego kościoły]. * [https://lcci.com.ua/najstarisha-kompaniya-ukrajiny-na-lvivshhyni/ Найстаріша компанія України&nbsp;— на Львівщині]. === Есеї о Дрогобичі === * [https://zbruc.eu/node/83212 ''Єва Райська''. «Ще одну осінь…» // Zbruč. 25.09.2018] * [https://zbruc.eu/node/119956 ''Данило Ільницький''. Перша осінь: есей про Дрогобич (для Другої Осени) // Zbruč. 15.11.2024] np5lvkkj9l5crl5bxwbts0ogsrt38wm 0 17580 164564 163830 2026-04-01T20:10:23Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 164564 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Звонимир Няради |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[File:Zvonimir Njaradi.jpg|230px]] |Чинность=[[поет]] |Уроджѣня={{Birth date|1966|02|14}} |Мѣсто_роджѣня=[[Руски Керестур]], [[Войводина]], [[Сербия]] |Упокоеня={{Death date and age|1993|04|15|1966|02|14}} |Мѣсто_смерти=[[Руски Керестур]], [[Войводина]], Сербия |Причина_смерти=самогубство }} {{Цитат збоку |Полога=right |Без розрывов=1 |Тло=#eee9d9 |Розмѣр букв=85% |Содержанье=''Руснак церпи вшелїяки швиньства<br>и муши буц цихо.<br>Придзе раз конєц.''|Ширина=220px |Подпис=<small>Звонимир Няради: Нукашносц най им ше позлаци</small>}} '''Звони́мир Няра́ди''', *[[14. фебруар]] [[1966]], [[Руски Керестур]], [[Войводина]], [[Сербия]] – {{nowrap|†[[15. апріль|15. апрѣль]] [[1993]],}} [[Руски Керестур]], [[Войводина]], [[Сербия]] — дольноземскый русинскый [[поет]] и литературный критик.<ref name=OD>Олександр Дуліченко</ref><ref name=ADD>А. Д. Дуличенко</ref><ref name=PO>Посмертни оглашки: Звонимир Няради</ref> == Биография == По закончѣню [[Гимназия|гимназии]] в [[Руски Керестур|Руськом Керестурѣ]] штудовав [[Русиньскый язык|русинскый язык]] и литературу на универзитѣ в [[Новый Сад|Новом Садѣ]]. Выступовав з властнов творбов в додатку ''Литературне слово'' ку новинцѣ ''Руске слово'', в часописах ''Мак'', ''Шветлосц'' {{nowrap|и др.}} Опубликовав двѣ поетичны зберькы (1987, 1990), на основѣ котрых критикы означили го за едного з найталентованѣйшых поетох молодшой генерации серед [[Руснаци у Войводини|войводянскых Русинох]]. Його [[лирика]] интелектуална и наповнена роздумами о свѣтѣ и о своем мѣстѣ в нему. Веце разы быв лавреатом рочного фестивалу ''Струни шерца'' в [[Руски Керестур|Руськом Керестурѣ]].<ref name=ADD/> Няради розумѣв роль поета як поважну повинность перед своим народом, указав свое высокое усвѣдомлѣня истории, быв хроникарь, прямый свѣдок и участник тогдышных [[Роспад Югославии|переломных часох]].<ref name=Dula>Ваня Дула.</ref> {{Цитат 2|Книжкы не появляють ся звонка часу. Жиеме в Югославии, по роспадѣ той, што была, в окру­жѣню наслѣдкох войны. За нами даколькы тяжкы рокы… поет, як соловѣй, первый паде од отровного газа у рудокопни. Через хаос, котрый нас окру­жав, дакотры писателѣ не вы­дер­жали. Звонимир Няради, добрый молодый поет, наклав на себе рукы… |Наталия Дудаш (1997), с. 176 }} == Творба == Звонимир Няради, подля критикох, «лишив за собов найсубтилнѣйшу [[Поезія|поезию]] в русинской литературѣ вообще», «належить ку найлѣпшым русинскым поетам Югославии».<ref name=ADD/><ref name=Dudas>Наталия Дудаш</ref> За живота выдав лем двѣ книжочкы, а третя, сумарна, му вышла посмертно, котру успорядив Ваня Дула: * Обшеднути зоз цинями. — Нови Сад: Руске слово, 1987; * Особне нєбо. Писнї. — Нови Сад: Руске слово, 1990; * Капка ми ружа до ока. — Нови Сад: Руске слово, 2015. Посмертный Нярадийов ''magnum opus'' обсягуе двѣ зберькы поезий (''Обшеднути зоз цинями'', 1987 и ''Особне нєбо'', 1990), кy тым доданы зложены ним поетичны доборы (''Врацанє ґу гвиздом'', 1988; ''Сон о пиcнї'', 1992; ''Добудовйованє нєба'', итд.). Помимо того, за Нярадийом остало цѣле море поезий в рукопису, котры представляють собов материал, ещи лем чекаючый на изглядователльох и упорядникох, а там наявна и поезия на сербском языку.<ref name=Dula/> Выступовав тыж як литературный критик, котрый росширив простор толкованя новочасной русинской поезии, указав ся способным розумѣти и оцѣнити «иншу од своей поезию.... тактично, истиха, глубше, учуленѣйше, але все на справедливый способ», чим пересягнув границѣ на котрых стали найлѣпшы попередны критикы.<ref name=Dudas/>. == Жерела и одказы == * Наталия Дудаш: Звонимир Няради //Русински/руски писнї. — Нови Сад: Руске слово и Орґанiзацiя Русинiв у Мадярску, ОРРУМА; Нови Сад, 1997, {{nowrap|сс. 229–232.}} * Ваня Дула: Особне нєбо и цудза жем //Шветлосц, 2016, №3, {{nowrap|сс. 425–428}} * Олександр Дуліченко: Няраді Звонімір (Няради Звонимир) //{{ЕКР}} {{nowrap|С. 545}} * {{cite web |author= А. Д. Дуличенко |title=Няради, Звонимир //Русины. Малая энциклопедия |publisher=RDSA |url=https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm |accessdate=2021-02-15}}{{ref-ru}} * {{cite web |title=Посмертни оглашки: Звонимир Няради |url=https://www.ruskeslovo.com/автор/звонимир-няради/ |publisher=Ruske Slovo |accessdate=2021-02-15}} * {{cite web |title=Тег: Звонимир Няради |url=https://rusin8.webnode.ru/tags/Звонимир%20Няради/ |publisher=Русинська Веб-книга |accessdate=2021-02-15}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1966|1993|Няради, Звонимир}} [[Категория:Русиньскы поеты]] rs3cbsekolvk71fjectqslarheifs1f 0 18952 164544 164344 2026-04-01T18:36:06Z Halajkovič 33393 164544 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Flag of Listenbourg fictional country created from Emblem of Napoleon Bonaparte and Lutry flag.svg|thumb|185px|Фіктівный прапор Лістенбурґа]] '''Лістенбурґ''' ({{lang-en|Listenbourg}}) є фіктівный штат, быв вытвореный як предмет інтернетового мему в октобрї [[2022]], котрый єй зображує як розшырїня Піренейского полоострова.<ref name="NBC">{{cite news |last=Rosenblatt |first=Kalhan |date=5 November 2022 |title=Listenbourg is the hottest country on social media right now. The catch? It doesn't exist. |url=https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/listenbourg-hottest-country-social-media-right-now-catch-doesnt-exist-rcna55678 |url-status=live |work=[[NBC News]] |location=New York City |archive-url=https://web.archive.org/web/20221124113543/https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/listenbourg-hottest-country-social-media-right-now-catch-doesnt-exist-rcna55678 |archive-date=2022-11-24 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="TheTimes">{{cite news |last=Bremner |first=Charles |date=2 November 2022 |title=Où est Le Listenbourg? French have fun with fictional country |url=https://www.thetimes.co.uk/article/ou-est-listenbourg-french-have-fun-with-fictional-country-6pz26wmxx |url-status=live |work=[[The Times]] |location=London |archive-url=https://web.archive.org/web/20221104001401/https://www.thetimes.co.uk/article/ou-est-listenbourg-french-have-fun-with-fictional-country-6pz26wmxx |archive-date=2022-11-04 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="TheNewZealandHerald">{{cite news |last=Bywater |first=Thomas |date=8 November 2022 |title=Listenbourg: What is it? And why is Ryanair promoting this imaginary EU country? |url=https://www.nzherald.co.nz/travel/listenbourg-what-is-it-and-why-is-ryanair-promoting-this-imaginary-eu-country/XETSWV2TLICCR7RDCZWBABFCYE/ |url-status=live |work=[[The New Zealand Herald]] |location=[[Auckland]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221122032659/https://www.nzherald.co.nz/travel/listenbourg-what-is-it-and-why-is-ryanair-promoting-this-imaginary-eu-country/XETSWV2TLICCR7RDCZWBABFCYE/ |archive-date=2022-11-22 |access-date=2022-11-25}}</ref> Французьскый хоснователь Twitter (днесь X) Ґаспард Гелшер ся подїлив выправленов мапов [[Европа|Европы]] з червенов шіпков вказуючу на контур штата, котрый гранічіть з [[Портуґалія|Портуґаліёв]] і [[Іспанія|Іспаніёв]] і жартовав, же Америчане не можуть тоту країну поменовати.<ref>{{Cite tweet |user=gaspardooo |number=1586787427737280513 |title=Je suis sûr que les américains ne connaissent même pas le nom de ce pays ptdrrr|date=Oct 30, 2022}}</ref><ref name="CNN-News18">{{cite news |author=Buzz Staff |date=3 November 2022 |title=Listenbourg is at the Centre Of a Meme Storm, Here's Why |url=https://www.news18.com/news/buzz/listenbourg-is-at-the-centre-of-a-meme-storm-heres-why-6301951.html |url-status=live |work=[[CNN-News18]] |location=New Delhi |archive-url=https://web.archive.org/web/20221104121338/https://www.news18.com/news/buzz/listenbourg-is-at-the-centre-of-a-meme-storm-heres-why-6301951.html |archive-date=2022-11-04 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="Euronews">{{cite news |last=Brezar |first=Aleksandar |date=4 November 2022 |title=What is Listenbourg? Why is it going viral on Twitter? Why did the meme become so big in Europe? |url=https://www.euronews.com/my-europe/2022/11/02/what-is-listenbourg-why-is-it-going-viral-on-twitter-why-did-the-meme-become-so-big-in-eur |url-status=live |work=[[Euronews]] |location=[[Lyon]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221120042512/https://www.euronews.com/my-europe/2022/11/02/what-is-listenbourg-why-is-it-going-viral-on-twitter-why-did-the-meme-become-so-big-in-eur |archive-date=2022-11-20 |access-date=2022-11-25}}</ref> Неекзістуючій штат ся став вірусовым на соціалных мережах, причім хоснователї розвинули фіктівну історію того штату, і дакотры вызнамны значкы, народны політіци і офіціалны орґанізації ся припоїли ку тому жарту.<ref name="Insider">{{cite news |last=Press-Reynolds |first=Kieran |date=4 November 2022 |title=The internet is going wild over Listenbourg, a fake country with a national anthem and TikTokers pretending to be its president |url=https://www.insider.com/fake-country-listenbourg-listenbourgeois-viral-tiktok-gaspardo-national-hymn-memes-2022-11 |work=[[Insider Inc.]] |location=New York City |access-date=2022-11-25}}</ref> == Походжіня == [[File:Europe with and without Listenbourg fictional country.svg|thumb|left|Европа з (лїва) і без Лістенбурґа]] Тот тренд ся зачав як інтернетовый мем, котрый опубліковав французьскый хоснователь Twitter з цїлём отестовати стереотіп о Америчанів, котры мають слабі зналости европской ґеоґрафії.<ref name="EveningStandard">{{cite news |last=Al Mustaqeem |first=Syraat |date=4 November 2022 |title=What is 'Listenbourg'? The new EU country going viral |url=https://www.standard.co.uk/news/world/what-is-listenbourg-new-eu-country-viral-b1037604.html |url-status=live |work=[[Evening Standard]] |location=London |archive-url=https://web.archive.org/web/20221115064012/https://www.standard.co.uk/news/world/what-is-listenbourg-new-eu-country-viral-b1037604.html |archive-date=2022-11-15 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="GlobalNews">{{cite news |last=Mannie |first=Kathryn |date=4 November 2022 |title=What is Listenbourg? The fake European country meant to fool Americans |url=https://globalnews.ca/news/9253575/what-is-listenbourg-fake-european-country/ |url-status=live |work=[[Global News]] |location=[[Vancouver]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221115184941/https://globalnews.ca/news/9253575/what-is-listenbourg-fake-european-country/ |archive-date=2022-11-15 |access-date=2022-11-25}}</ref> 30. октобра 2022 Ґаспард Гелшер, на Twitter знамый як @gaspardooo,<ref name="EveningStandard" /><ref name="TimesNow" /> ся подїлив фотошопом выправленой мапы Европы з далшов певнинов припоєнов ку Піренейскому полоострову.<ref name="Euronews" /> Приспівок быв підписаный тітулком: ''"Je suis sûr que les américains ne connaissent même pas le nom de ce pays ptdrrr"'' ({{Abbr|досл.|дословный переклад}} „Єм сі істы, же Америчане ани не знають назву того штату лол“). Далшый хоснователь реаґовав речницькым вопросом: ''"Qui ne connaît pas le listenbourg?"'' ({{Abbr|досл.|дословный переклад}} „Хто не знає Лістенбурґ?“), чім дав тій містіфікації назву.<ref name="TheNewZealandHerald" /><ref name="TheNewDaily">{{cite news |last=Thorpe |first=Genevieve |date=4 November 2022 |title=Internet unites behind the fictional nation of Listenbourg |url=https://thenewdaily.com.au/news/good-news/2022/11/04/listenbourg-fake-country-meme/ |url-status=live |work=[[The New Daily]] |location=[[Melbourne]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221113215227/https://thenewdaily.com.au/news/good-news/2022/11/04/listenbourg-fake-country-meme/ |archive-date=2022-11-13 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="Parade">{{cite news |last=Losciale |first=Marisa |date=6 November 2022 |title=Listenbourg Is the Country Taking Social Media by Storm |url=https://parade.com/news/listenbourg-european-country-real-or-fake |url-status=live |work=[[Parade (magazine)|Parade]] |location=United States |archive-url=https://web.archive.org/web/20221119114424/https://parade.com/news/listenbourg-european-country-real-or-fake |archive-date=2022-11-19 |access-date=2022-11-25}}</ref> Назва штату ся описує як змішаня „[[Луксембурґ]]а“, „[[Литва|Литвы]]“ і/або „[[Лихтенштайн|Ліхтенштайньска]]“.<ref name="TheNewZealandHerald" /><ref name="TF1">{{cite news |author=TF1 info |date=5 November 2022 |title=Quel temps fait-il au Listenbourg ? Découvrez dans le 20H de TF1, le bulletin météo de Tatiana Silva |trans-title=What's the weather like in Listenbourg? Discover in the 20H of TF1, the weather report of Tatiana Silva |url=https://www.tf1info.fr/high-tech/meteo-listenbourg-quel-temps-fait-il-au-listenbourg-decouvrez-le-bulletin-meteo-de-tatiana-silva-2237727.html |language=fr |work=[[TF1]] |location=France |access-date=2022-11-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221126174750/https://www.tf1info.fr/high-tech/meteo-listenbourg-quel-temps-fait-il-au-listenbourg-decouvrez-le-bulletin-meteo-de-tatiana-silva-2237727.html |archive-date=2022-11-26}}</ref> Контур Лістенбурґа є выправлена сілуета контіненталного [[Франція|Французьска]], обернута і з одстраненыма дакотрыма частями. == См. тыж == * [[Краловецькый край]] == Референції == {{reflist}} h7k1yah88muk5p1puab8484lkf7h4d3 0 21501 164554 157899 2026-04-01T19:32:47Z Rue323 31002 164554 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Коломия}} |країна = {{UKR}} |жытелїв = 67 000 (2025){{жрідло}} }} '''Коломы́я''' ({{lang-uk|Коломия}}) — [[місто|варош]] у [[Коломыйськый район|Коломыйському районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2022]] рӱк живе 62,990 людий<ref>https://web.archive.org/web/20150501101951/http://www.ifstat.gov.ua/</ref>. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1240]] році. У [[1405]] році получив [[Магдебургске право|Маґдебурзькоє право]], стройили ся цехы, столярькы и бовты. У [[1772]] році варош став частёв [[Австрійска імперія|Австрійської Имперії]], у [[1781]] році войшов у состав [[Станіславськый округ|Станіславського округа]]. У [[1880]] році туй на 3 рокы быв арестоватый [[Иван Франко]]. У 1918-1919 роках варош быв у составови [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]], у [[1920]] році войшов у состав [[Рѣчь Посполита II.|Польска]], и став другым по значимости варошом [[Галич|Ґаличины]]. [[18. авґуст|18. авґуста]] [[1991]] было удкрыто памнятник [[Штефан Бандера|Штефанови Бандері]]. == Коломыйкы == Коломыї довжні свойыв назвов [[Коломыйка|коломыйкы]] — русинські народні пісні бытового авадь общественного характера. Наприклад: «Коломыя не помыя, Коломыя варош, В Коломыї такі дівкы ге з пшеници кісто». == Знамі Родаци == * [[Білоскурськый, Яков|Яков Білоскурськый]] (1885—1977) — слодат и общественный діятель. * [[Зорза, Віктор|Віктор Зорза]] (1925—1996) — британськый журналіст жидӱвського присхождіня. * [[Цісик, Олег|Олег Цісик]] (1922—1949) — член [[Организация Украиньскых Націоналістӯв|ОУН]], [[Украинофил|Украйинофіл]] и [[Партизане|партизанин]], член [[Україньска повсталецька армада|УПА]]. == Удкликованя == Тоті дані суть часточно або цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F Коломия] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становленоє). [[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 584zv1lp9cdfm5s10t0neh74x351x5x 0 21925 164571 164293 2026-04-02T11:11:56Z Rue323 31002 164571 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадьскый]] [[порноактор]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]]. == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӯнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӯн написав у свому офіціалному профілёви, што леш вӯн удповів на звонок по звіданёви перспективной ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені чоловіка из чоловіком». == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] rnphq57dzrmu9xx3b26kl7jw1fkub1s 164572 164571 2026-04-02T11:12:58Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Бо Сін]] на [[Бо Сінн]] 164571 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадьскый]] [[порноактор]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]]. == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӯнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӯн написав у свому офіціалному профілёви, што леш вӯн удповів на звонок по звіданёви перспективной ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені чоловіка из чоловіком». == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] rnphq57dzrmu9xx3b26kl7jw1fkub1s 164574 164572 2026-04-02T11:14:06Z Rue323 31002 164574 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадськый]] [[порноактор]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]]. == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӯнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӯн написав у свому офіціалному профілёви, што леш вӯн удповів на звонок по звіданёви перспективной ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені чоловіка из чоловіком». == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] foa4tnhqb0d4rn0sd6x7kxjdrdwxjj1 164575 164574 2026-04-02T11:14:46Z Rue323 31002 164575 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадськый]] [[порноактор]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]]. == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӯнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӯн написав у свому офіціалному профілёви, што леш вӯн удповів на звонок по звіданёви перспективної ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені [[Гомосексуалізм|чоловіка из чоловіком]]<nowiki/>». == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] coot7ker1vm1ciic030j3krykqmjh8j 164576 164575 2026-04-02T11:16:06Z Rue323 31002 164576 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&nbsp;— [[Канада|канадськый]] [[порноактор]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]]. == Біоґрафія == У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно<ref>{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}</ref>. У кӱнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӱн написав у свому офіціалному профілёви, што вӱн удповів на звонок по звіданёви перспективної ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені [[Гомосексуалізм|чоловіка из чоловіком]]<nowiki/>». == Удкликованя == [[Катеґорія:Уродили ся 1985]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Порно]] [[Катеґорія:Ґей-Порно]] pvnyf4st7vowqhgeb9yu19nn73f4l8g 0 22452 164552 162716 2026-04-01T19:22:31Z Rue323 31002 164552 wikitext text/x-wiki '''Е́сень''' (''давно '''Я́ворове''''') ([[Мадярскый язык|мад]]. Eszeny) ([[Польскый язык|пол]]. Eseń) ([[Україньскый язык|укр]]. Есень) ([[Румуньскый язык|рум]]. Esen) ([[Словеньскый язык|словен]]. Eseň) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|3=Eszeny|оригинальное название=Есень}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1248]] році.{{жрідло}} == Назва == Бывша назва населеного пункта&nbsp;— село «''Яворове''». == Ґеоґрафія == Село Есень лежить за 20&nbsp;км на юг уд [[Ужгород|районного центра]], до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 621,7 км. == Обывательство == У селі на 2001 рӯк живе 1677 людий, из них подля языка: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число особ ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |1636 | align="right" |97,56&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |34 | align="right" |2,03&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |7 | align="right" |0,42&nbsp;% |} == Знамі Родаци == * [[Ур, Александр Александрович|Ур Александр Александрович]] ([[1984]]—[[2018]])&nbsp;— старшый солдат [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]], участник [[Російско-україньска война|русо-украйиньской во̄йны]]. == Туристичні міста == * Пӯсля [[Татарьскы удары|татарьскої навалы]] туй была построєна укріплена кріпость, яка, майжек, была знищена пӯсля [[1676]] року.{{жрідло}} * «Пляцовый» горб. == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=07.07.2014&rf7571=11700 Облікова картка на сайті ВРУ] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Есень]] 00fo7cqi2pm4dvvsacjsw1nycjyicb5 0 22484 164558 162138 2026-04-01T19:44:40Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 164558 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Бетлеге́м''' ([[Бойкы|бойк]]. и [[Гуцулы|гуц]]. ''Вертеп'', [[Мадярскый язык|мад]]. ''Betlehemezés'') — [[Русины|русиньскый]] [[Христианска Церковь|християньскый]] обычай, у честь [[Різдво Хрістове|Рождества Исуса Христа]], Бетлегем ходить обычно 3 дны ([[7. януар|7]]-[[9. януар|9]] [[Януар|януара]]).{{Жрідло}} == Орґанізація и што тото є == За 18 дню̄в до Рождества начинать ся формованя «Бетлегема», бере ся 5 Пастырю̄в, из них 4 носять «хыжку» (мініатюрну модел церкви удну якої є сцена Рождества Христова) а єден «прославлять», а из хлопцю̄в май саршых збирать ся «Банда», бере ся 4-10 и бӯлше хлопцю̄в, они шивуть си [[Куфайка|куфайкы]] (старі курткы, обычно жовтоватого удтінка авадь болотного ци чорного обшивавуть «стряпами» у районови грудий, на кӯнцю рукавӯв и по середині куфайкы. Вокруг черева объязувуть ся «чіньґовы» (дзвоны здойняті из [[Вівця|овиць]], [[Корова|корӯв]] и [[Коза|кӯз]]). Иппен мусайным атребутом «Бабӯв» (ото и є тоты старші хлопці, давно убирали ся и у «Дідӯв» айбо тота звыка почти щезла позад баналной опасности, за тото опишеме дале) є маска и парик, маскы ся шивуть майчасто из простої шапкы авадь майкы, урізавуть ся очи, рот и пришивать ся на тото довгый нӯс, при жаданю мож обишити рот и очи нитками авадь стряпами. Парик же годен быти хоть якый, май популарны наприклад у Боржавськӯв долині є клоунськый, из рогами тай чорный жӯнськый.{{Жрідло}} '''Орґанізація''' За 18-25 дню̄в до Рождества ужек зобраті 5 пастырю̄в и бабы начинавуть «збирати ся», кідь пастырі первый рӯк идуть у Бетлегем та им ся приходить из нуля ся обучати, мусять ся научити вшыткі ужек убраті «старшыми» (бабами, подаґде є єден чоловік котрый сам командує Бетлегемом, обычно ото ужек чоловік пуд 30 рокӯв ужек добрі розумівущый што до чого) колядкы, ку прикладу мы приведеме цілу «проґраму» (усі колядкы котры пастырі мавуть знати) из с. [[Имстичово]]:{{Жрідло}} Кой начинавуть ся коляды (7 януара) 4 пастырі убиравуть ся у цуря (опишеме за нёго ниже), ґлибані, кресані, у дакотрых селах до ныні сохранили ся звыкы носити довгі колпакы, на пояс ся яже лента, обычно золотиста. Пастырь шчо прославлять мать ґлибаню коричневого цвіта из пояском, за тот поясок ся кладе [[перо]] из [[Фазан|фазана]]. Вӯн мать саблю обычно объязану вадь жовто-синьыми, давно спокон віку объязовали фіолоетово-челлеными лентами, на сабли зарубленый малинькый чіньґӯв. Тот же пастырь мать при собі «барсетку» у котру ся складавуть гроші котры давуть пастырям за коляды люди. Иппен вӯн мать сорочку, а поверх ниї красный лайбик.{{Жрідло}} '''Проґрама и самі коляды'''{{Жрідло}} Пастырь шчо прославлять (дале го будеме звати '''прославлявущый''') пудходить ид хыжи, зад нёго идуть пастырі што несуть «хыжку». '''''Прославлявущый''' гойкать у дворі «Христос ся раждає, принимаєте Бетлегем?»'' Люди из хыжи (обычно): Принимаєме '''Прославлявущый''': ''Прославляву Бога и перепрошую вас, што через двирі вхожу я, я не только тут сам, больш братов маю, якых не можна найти, ни в якому краю, якщо дозволите то все вам розкажу, як Исус Христос народив ся'' ''Слава во вышних богу, и на земли мир, во человіціх благоволениє.'' '''Не бо́йте ся па́стырі'''{{Жрідло}} Усі Пастырі: Не бойте ся пастырі, пастырі, [[радость]] возвіщаємо и днесь [[Бог]] народив ся, Христос Бог воплотив ся, из дівы й нетлінной, в місті Віфлеємі алилуя. Баба (вінчує): Слава богу в мирнӯв хаті, перестаньте сумовати, мы новину вам принесли, што всі силы темні щезли, што Сын Божый народив ся, и світ людськый звеселив ся, и мы братя веселім ся, новорожденному Христу поклонім ся. '''Христос раждаєть ся'''{{Жрідло}} Пастырі: Христос, раждаєть ся славіте, Христос со небесіх зрящіте, Христос на земли возносіте ся, пойте Господеви вся земля, и у веселиє воспойте людиє, яко прославив ся. '''Ой дивноє'''{{Жрідло}} Пастырі: Ой дивноє нарожденя Божого Сына, породила Исуса Христа діва Марія, породила Исуса Христа діва Марія, породивши исповивши лягла спочивать, зослав господь, господь трёх ангелӯв Христа доглядать (2х) Ой спӯвали три ангелы з неба летячи, ясну зорю, зорю оповивши, Христа несучи, ясну зорю, зорю оповивши Христа несучи Не лякай ся божа мати се ангелскый глаз, прийми, прийми дитя нарождене на ручкы од нас, прийми, прийми дитя нарождене на ручкы од нас Ой зацвіли всякі древа ще й всякі цвіты, здивовались старі, старі люди ще й малі діти, здивовались старі, старі люди ще й малі діти. '''Нова Радӯсть'''<ref>https://localhistory.org.ua/texts/statti/nova-radist-stala-i-dobrii-vechir-tobi-pane-gospodariu-5-faktiv-pro-naipopuliarnishi-koliadki/</ref> Нова Радӯсть стала, яка не бывала, над вертепом звізда ясна світу восіяла Де Христос родив ся, з дівы воплотив ся, як человік пеленами убого повив ся, як человік пеленами убого повив ся Просиме тя царю, небесный владарю, даруй літа щастливоє сему господарю, даруй літа щастливоє сему господарю, сему господарю, та й сю̄в господыні, даруй літа щастливоє всю̄в ёго родині, даруй літа щастливоє й маймалӯв дітині. '''Віфлеємі новина'''{{Жрідло}} Віфлеємі новина, діва сына, породила, породила в благодати непорочна діва мати Марія, породила в благодати непорочна діва мати Марія, положила на сіні, Віфлеємской ястыні, Йосип діву потішає, повивати помагає Марії, Йосип діву потішає, повивати помагає Марії Сереґ темної ночи, дивне світло бье у очи, ясна зоря засвітила де дитятко породила Марія, ясна зоря засвітила де дитятко породила Марія Слава божа и хвала у Вертепі настала з неба ангелы злітают сыном божым прославляють Марію, з неба ангелы злітают сыном божым прославляють Марію. '''Небо и Земля'''{{Жрідло}} Небо и Земля ныні торжествують, ангелы й люди, ангелы й люди весело празднують! Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Во Віфлеємі, во Віфлеємі весела новина, пречиста діва, пречиста діва породила сына Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Слово отчеє, слово отчеє взяло на ся тілр, в темностях земных, в темностях земных сонце засвітило Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Ангелы служать, ангелы служать, своєму королю, и во Вертепі, и во Вертепі творять ёго волю Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Три славні царі, три славні царі, з выхода приходять, ладан и смирну, ладан и смирну, золото приносять Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Царю и Богу, Царю и Богу оті дары отдають, пастырі людям, пастырі людям, все розповідають Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають И мы рожденну, и мы рожденну богу поклон дамо, слава во вышних, слава во вышних, ёму заспіваймо Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають == Иппен позерайте == * [[Вертеп (село)]] * [[Дідо (Бетлегем)]] * [[Бетлегем (мініатюра)]] * [[Баба (Бетлегем)]] * [[Сохташ]] * [[Різдво Хрістове|Рождество]] * [[Колядкы|Колядка]] * [[Коляды]] * [[7. януар|7 януара]] == Ґалерія == <gallery> </gallery> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Betlehemez%C3%A9s betlehemezés] на Мадярьскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Рождество]] [[Катеґорія:Бетлегем]] [[Катеґорія:25. децембер]] [[Катеґорія:7. януар]] 063gg2ux3t6ys4tjzk8h8kr0mx5tawa 164559 164558 2026-04-01T19:45:36Z Rue323 31002 164559 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Бетлеге́м''' ([[Бойкы|бойк]]. и [[Гуцулы|гуц]]. ''Вертеп'', [[Мадярскый язык|мад]]. ''Betlehemezés'') — [[Русины|русиньскый]] [[Христианска Церковь|християньскый]] обычай, у честь [[Різдво Хрістове|Рождества Исуса Христа]], Бетлегем ходить обычно 3 дны ([[7. януар|7]]-[[9. януар|9]] [[Януар|януара]]).{{Жрідло}} == Орґанізація и што тото є == За 18 дню̄в до Рождества начинать ся формованя «Бетлегема», бере ся 5 Пастырю̄в, из них 4 носять «хыжку» (мініатюрну модел церкви удну якої є сцена Рождества Христова) а єден «прославлять», а из хлопцю̄в май саршых збирать ся «Банда», бере ся 4-10 и бӯлше хлопцю̄в, они шивуть си [[Куфайка|куфайкы]] (старі курткы, обычно жовтоватого удтінка авадь болотного ци чорного обшивавуть «стряпами» у районови грудий, на кӯнцю рукавӯв и по середині куфайкы. Вокруг черева объязувуть ся «чіньґовы» (дзвоны здойняті из [[Вівця|овиць]], [[Корова|корӯв]] и [[Коза|кӯз]]). Иппен мусайным атребутом «Бабӯв» (ото и є тоты старші хлопці, давно убирали ся и у «Дідӯв» айбо тота звыка почти щезла позад баналной опасности, за тото опишеме дале) є маска и парик, маскы ся шивуть майчасто из простої шапкы авадь майкы, урізавуть ся очи, рот и пришивать ся на тото довгый нӯс, при жаданю мож обишити рот и очи нитками авадь стряпами. Парик же годен быти хоть якый, май популарны наприклад у Боржавськӯв долині є клоунськый, из рогами тай чорный жӯнськый.{{Жрідло}} '''Орґанізація''' За 18-25 дню̄в до Рождества ужек зобраті 5 пастырю̄в и бабы начинавуть «збирати ся», кідь пастырі первый рӯк идуть у Бетлегем та им ся приходить из нуля ся обучати, мусять ся научити вшыткі ужек убраті «старшыми» (бабами, подаґде є єден чоловік котрый сам командує Бетлегемом, обычно ото ужек чоловік пуд 30 рокӯв ужек добрі розумівущый што до чого) колядкы, ку прикладу мы приведеме цілу «проґраму» (усі колядкы котры пастырі мавуть знати) из с. [[Имстичово]]:{{Жрідло}} Кой начинавуть ся коляды (7 януара) 4 пастырі убиравуть ся у цуря (опишеме за нёго ниже), ґлибані, кресані, у дакотрых селах до ныні сохранили ся звыкы носити довгі колпакы, на пояс ся яже лента, обычно золотиста. Пастырь шчо прославлять мать ґлибаню коричневого цвіта из пояском, за тот поясок ся кладе [[перо]] из [[Фазан|фазана]]. Вӯн мать саблю обычно объязану вадь жовто-синьыми, давно спокон віку объязовали фіолоетово-челлеными лентами, на сабли зарубленый малинькый чіньґӯв. Тот же пастырь мать при собі «барсетку» у котру ся складавуть гроші котры давуть пастырям за коляды люди. Иппен вӯн мать сорочку, а поверх ниї красный лайбик.{{Жрідло}} '''Проґрама и самі коляды'''{{Жрідло}} Пастырь шчо прославлять (дале го будеме звати '''прославлявущый''') пудходить ид хыжи, зад нёго идуть пастырі што несуть «хыжку». '''''Прославлявущый''' гойкать у дворі «Христос ся раждає, принимаєте Бетлегем?»'' Люди из хыжи (обычно): Принимаєме '''Прославлявущый''': ''Прославляву Бога и перепрошую вас, што через двирі вхожу я, я не только тут сам, больш братов маю, якых не можна найти, ни в якому краю, якщо дозволите то все вам розкажу, як Исус Христос народив ся'' ''Слава во вышних богу, и на земли мир, во человіціх благоволениє.'' '''Не бо́йте ся па́стырі'''{{Жрідло}} Усі Пастырі: Не бойте ся пастырі, пастырі, [[радость]] возвіщаєме и днесь [[Бог]] народив ся, Христос Бог воплотив ся, из дівы й нетлінной, в місті Віфлеємі алилуя. Баба (вінчує): Слава богу в мирнӯв хаті, перестаньте сумовати, мы новину вам принесли, што всі силы темні щезли, што Сын Божый народив ся, и світ людськый звеселив ся, и мы братя веселім ся, новорожденному Христу поклонім ся. '''Христос раждаєть ся'''{{Жрідло}} Пастырі: Христос, раждаєть ся славіте, Христос со небесіх зрящіте, Христос на земли возносіте ся, пойте Господеви вся земля, и у веселиє воспойте людиє, яко прославив ся. '''Ой дивноє'''{{Жрідло}} Пастырі: Ой дивноє нарожденя Божого Сына, породила Исуса Христа діва Марія, породила Исуса Христа діва Марія, породивши исповивши лягла спочивать, зослав господь, господь трёх ангелӯв Христа доглядать (2х) Ой спӯвали три ангелы з неба летячи, ясну зорю, зорю оповивши, Христа несучи, ясну зорю, зорю оповивши Христа несучи Не лякай ся божа мати се ангелскый глаз, прийми, прийми дитя нарождене на ручкы од нас, прийми, прийми дитя нарождене на ручкы од нас Ой зацвіли всякі древа ще й всякі цвіты, здивовались старі, старі люди ще й малі діти, здивовались старі, старі люди ще й малі діти. '''Нова Радӯсть'''<ref>https://localhistory.org.ua/texts/statti/nova-radist-stala-i-dobrii-vechir-tobi-pane-gospodariu-5-faktiv-pro-naipopuliarnishi-koliadki/</ref> Нова Радӯсть стала, яка не бывала, над вертепом звізда ясна світу восіяла Де Христос родив ся, з дівы воплотив ся, як человік пеленами убого повив ся, як человік пеленами убого повив ся Просиме тя царю, небесный владарю, даруй літа щастливоє сему господарю, даруй літа щастливоє сему господарю, сему господарю, та й сю̄в господыні, даруй літа щастливоє всю̄в ёго родині, даруй літа щастливоє й маймалӯв дітині. '''Віфлеємі новина'''{{Жрідло}} Віфлеємі новина, діва сына, породила, породила в благодати непорочна діва мати Марія, породила в благодати непорочна діва мати Марія, положила на сіні, Віфлеємской ястыні, Йосип діву потішає, повивати помагає Марії, Йосип діву потішає, повивати помагає Марії Сереґ темної ночи, дивне світло бье у очи, ясна зоря засвітила де дитятко породила Марія, ясна зоря засвітила де дитятко породила Марія Слава божа и хвала у Вертепі настала з неба ангелы злітают сыном божым прославляють Марію, з неба ангелы злітают сыном божым прославляють Марію. '''Небо и Земля'''{{Жрідло}} Небо и Земля ныні торжествують, ангелы й люди, ангелы й люди весело празднують! Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Во Віфлеємі, во Віфлеємі весела новина, пречиста діва, пречиста діва породила сына Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Слово отчеє, слово отчеє взяло на ся тілр, в темностях земных, в темностях земных сонце засвітило Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Ангелы служать, ангелы служать, своєму королю, и во Вертепі, и во Вертепі творять ёго волю Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Три славні царі, три славні царі, з выхода приходять, ладан и смирну, ладан и смирну, золото приносять Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають Царю и Богу, Царю и Богу оті дары отдають, пастырі людям, пастырі людям, все розповідають Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають И мы рожденну, и мы рожденну богу поклон дамо, слава во вышних, слава во вышних, ёму заспіваймо Христос родив ся, бог воплотив ся, ангелы співають, царіє вітают, поклон отдають, пастыріє грають, чудо, чудо повідають == Иппен позерайте == * [[Вертеп (село)]] * [[Дідо (Бетлегем)]] * [[Бетлегем (мініатюра)]] * [[Баба (Бетлегем)]] * [[Сохташ]] * [[Різдво Хрістове|Рождество]] * [[Колядкы|Колядка]] * [[Коляды]] * [[7. януар|7 януара]] == Ґалерія == <gallery> </gallery> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Betlehemez%C3%A9s betlehemezés] на Мадярьскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Рождество]] [[Катеґорія:Бетлегем]] [[Катеґорія:25. децембер]] [[Катеґорія:7. януар]] kekua6k2b59ig68i9q12mbgb777lkes 0 22571 164549 158633 2026-04-01T19:19:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґеоґрафія Северной Кореї]] на [[Ґеоґрафія Северної Кореї]] 158633 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Ґеоґра́фія Се́верной Коре́ї''' — є природны баръеры и части у межох [[Корейска Людова Демократична Република|Северной Кореї]]. Северна Корея граничить из: [[Кітайска Народна Републіка|Китаём]], [[Южна Корея|Южныв Кореёв]] и [[Росія|Росіёв]]. Мать выход до [[Японьскоє море|Японьского]] и [[Жовтоє море|Жовтого моря]]. == Природны ресурсы == Природны ресурсы&nbsp;— [[свинець]], вольфрам, [[Угля|угиль]], [[Цінк|цинк]], ґрафіт, желізна руда, [[мідь]], [[золото]], сірчаный тай желізный колчедан, сӯль, флюорит, можность удстроєня гідроелектростанцій. == Иппен позерайте == * Ґеоюрафія Републікы Корея * Ґеолоюія Корейського полуострова, * Гідрогеологія Корейського полуострова, * Сейсмічность Корейського полуострова. == Удкликованя == * {{ГЕС}} * [http://www.nkeconwatch.com/north-korea-uncovered-google-earth North Korea Uncovered] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415060957/http://www.nkeconwatch.com/north-korea-uncovered-google-earth/|date=15 квітня 2012}}, (North Korea Google Earth), a comprehensive mapping of North Korea on Google Earth <references /> [[Катеґорія:Ґеоґрафія Северной Кореї]] {{stub}} akh5bpl7pt3jxk7hyzneruvfl1qwe8w 164551 164549 2026-04-01T19:21:47Z Rue323 31002 164551 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Ґеоґра́фія Се́верної Коре́ї''' — є природны баръеры и части у межох [[Корейска Людова Демократична Република|Северної Кореї]]. Северна Корея граничить из: [[Кітайска Народна Републіка|Китаём]], [[Южна Корея|Южныв Кореёв]] и [[Росія|Росіёв]]. Мать выход до [[Японськоє море|Японського]] и [[Жовтоє море|Жовтого моря]]. == Природні ресурсы == Природні ресурсы&nbsp;— [[свиниць]], [[волфрам]], [[Угля|угиль]], [[Цінк|цинк]], [[ґрафіт]], [[желізна руда]], [[мідь]], [[золото]], сірчаный тай желізный колчедан, сӯль, флюорит, можность удстроєня гідроелектростанцій. == Иппен позерайте == * [[Ґеоґрафія Републікы Корея]] * Ґеолоґія Корейського полуострова * Гідроґеолоґія Корейського полуострова * Сейсмічность Корейського полуострова. == Удкликованя == * * [http://www.nkeconwatch.com/north-korea-uncovered-google-earth North Korea Uncovered] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415060957/http://www.nkeconwatch.com/north-korea-uncovered-google-earth/|date=15 квітня 2012}}, (North Korea Google Earth), a comprehensive mapping of North Korea on Google Earth <references /> [[Катеґорія:Ґеоґрафія Северной Кореї]] {{stub}} 4fxqlf5gokkz0flk6zttl1p48yi7tum 0 22893 164546 159954 2026-04-01T19:14:07Z Rue323 31002 164546 wikitext text/x-wiki '''87 (вӱсьӱмдися́т сі́м)''' — непарноє натуралноє [[Чісло|число]] миже числами [[86 (число)|86]] и [[88 (число)|88]].<ref>https://oeis.org/A056809</ref> == У математиці == Ділникы - [[3 (число)|3]], [[29 (число)|29]]. 87&nbsp;— сума квадратӱв первых 4 простых чисел: 87 = 2² + 3² + 5² + 7² == У науці == * Атомный номер [[Францій|франція]]. == У другых областях == * [[87]] рӯк, 87 рӯк до н.&nbsp;е., [[1987]] рӯк * ASCII-код символа «W» == Иппен позерайте == * [[Математіка]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Математіка]] [[Катеґорія:Числа]] jmekx1nl540yz5whmcf7rwni7gjoim9 164547 164546 2026-04-01T19:14:20Z Rue323 31002 164547 wikitext text/x-wiki '''87 (вӱсьӱмдися́т сі́м)''' — непарноє натуралноє [[Чісло|число]] миже числами [[86 (число)|86]] и [[88 (число)|88]].<ref>https://oeis.org/A056809</ref> == У математиці == Ділникы - [[3 (число)|3]], [[29 (число)|29]]. 87&nbsp;— сума квадратӱв первых 4 простых чисел: 87 = 2² + 3² + 5² + 7² == У науці == * Атомный номер [[Францій|франція]]. == У другых областях == * [[87]] рӯк, 87 рӯк до н.&nbsp;е., [[1987]] рӯк * ASCII-код символа «W» == Иппен позерайте == * [[Математіка]] {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Математіка]] [[Катеґорія:Числа]] fnwbp6ff7961qrp1j9fhk5e9in9o8m3 164548 164547 2026-04-01T19:18:36Z Rue323 31002 164548 wikitext text/x-wiki '''87 (вӱсьӱмдися́т сі́м)''' — непарноє натуралноє [[Чісло|число]] миже числами [[86 (число)|86]] и [[88 (число)|88]].<ref>https://oeis.org/A056809</ref> == У математиці == Ділникы - [[3 (число)|3]], [[29 (число)|29]]. 87&nbsp;— сума квадратӱв первых 4 простых чисел: 87 = 2² + 3² + 5² + 7² == У науці == * Атомный номер [[Францій|франція]]. == У шпортови == * у [[Австралійськый крикет|Австралійському крикетови]] число 87 рахує ся [[Праздновіря|праздновірно]] нещастливым. Ото позад того ож число 87 на 13 очкӱв менше 100, так и 187 и 287 рахувуть ся нещастливыми числами, инако «числами диявола».<ref>https://www.cricket.com.au/news/3258317</ref> == У другых областях == * [[87]] рӯк, 87 рӯк до н.&nbsp;е., [[1987]] рӯк * ASCII-код символа «W» == Иппен позерайте == * [[Математіка]] {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Математіка]] [[Катеґорія:Числа]] 4rh3a14ujssimmi9yt9q46e2kn6q0w9 164555 164548 2026-04-01T19:34:36Z Rue323 31002 164555 wikitext text/x-wiki '''87 (вӱсьӱмдися́т сі́м)''' — непарноє натуралноє [[Чісло|число]] миже числами [[86 (число)|86]] и [[88 (число)|88]].<ref>https://oeis.org/A056809</ref> == У математиці == Ділникы - [[3 (число)|3]], [[29 (число)|29]]. 87&nbsp;— сума квадратӱв первых 4 простых чисел: 87 = 2² + 3² + 5² + 7² <ref>https://oeis.org/A024450</ref> == У науці == * Атомный номер [[Францій|франція]]. == У шпортови == * у [[Австралійськый крикет|Австралійському крикетови]] число 87 рахує ся [[Праздновіря|праздновірно]] нещастливым. Ото позад того ож число 87 на 13 очкӱв менше 100, так и 187 и 287 рахувуть ся нещастливыми числами, инако «числами диявола».<ref>https://www.cricket.com.au/news/3258317</ref> == У другых областях == * [[87]] рӯк, 87 рӯк до н.&nbsp;е., [[1987]] рӯк * ASCII-код символа «W» == Иппен позерайте == * [[Математіка]] {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Математіка]] [[Катеґорія:Числа]] 8u7hvalu7mgrmgcj1wdjtguwmxsg583 0 23033 164561 161801 2026-04-01T19:46:52Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 164561 wikitext text/x-wiki [[Файл:Materinsky_jazyk_2021.png|праворуч|міні|400x400пкс|Языкова карта Словакії за даными списованя 2021&nbsp;року]] '''Словакізáція''' ({{Lang-sk|slovakizácia}}, {{Lang-hu|szlovákosítás}})&nbsp;— політика [[Словеньско (чеперушка)|словацькых]] властных штруктур и сукупность условій спрямованых на проведеня културных перемін, што силує людий несловеньского етнічкого происхождіня ставать уразливыма до асиміляції (ставати словаками) сись процес мож назвати «прискореныв асиміляціёв»<ref>Károly Kocsis, Eszter Kocsisné Hodosi, Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin, Simon Publications LLC, 1998, p. 62 {{Dead link}}</ref>. У історичному контекстови понятя «словакізація» годно означати державну політику, изпрямовану на сотворіня націоналной державы ге у [[Словеньско|Словакії]], так и у бывшому [[Чеськословеньско|Чехословеньску]]. Исе понятя хоснує ся про мадяр<ref name="ref2">{{Книга |автор=Alfred J. Rieber |год=2000 |isbn=9780714651323 }}</ref>, русинӯв<ref>{{Книга |автор=Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan |год=2002 |сторінок=75 |isbn=0802035663, 9780802035660 }}</ref>, полякӯв, ґуралю̄в<ref>{{Книга |автор=Yeshayahu A., Jelinek |год=1983 |сторінок=185 |isbn=0880330198, 9780880330190 }}</ref>, німцю̄в<ref name="ref2" /> тай жидӯв<ref>{{Книга |автор=Yehudah, Don; Karády, Viktor |год=1989 |сторінок=216 |isbn=0887382118, 9780887382116 }}</ref>. Кідь політику «словакізації» до мадяр мож объяснити удповідёв словакӯв на ихню «<nowiki/>[[Мадяризація|мадяризацію]]<nowiki/>» [[Мадярске кральовство|мадярами]] <ref>[https://web.archive.org/web/20191114011107/http://www.grotius.hu/publ/displ.asp?id=GIBLIJ Jeszenszky Géza]</ref> до німцю̄в понімеченям, то «словакізації» до русинӯв, які жадных утискӯв на словакӯв не чинили объяснити тяжко.<ref>https://web.archive.org/web/20091008014743/http://www.mtaki.hu/docs/bindorffer_gyorgyi_moi_nemetek_hazakepe.html</ref> == Русины == Система етнічкых границь [[Пряшӯвська Русь|Пряшовщины]] иппен тяжка и мінлива. Довгоє совмістноє житя [[Словакы|словакӯв]], [[Русины в Словеньску|русинӯв]] (давно [[Словеньскый язык|по-словацькы]] ''Rusnáci'') и мадяр призвели ид языковӯв словакізації русинӯв, а у дакотрых містах (на югови у Кошиччині и у варошах) мадяризації. Єднак у обойых припадках они созранили Униатьску віру. До 1920 року греко-католикы говорящі по-словацькы становили переходну ґрупу миже [[Русины|русинами]] (через віру и сохташ) и словаками (через язык). Их число незпадавучи росло по мірі перехода русинӯв на словацькый язык. Словакізація усилила ся при Чехословеньску, кой русины не никавучи на трібованя и мітинґы містных за припоєня Пряшовщины и Кошиччины ид Пудкарпатьскӯв Руси так и не добили ся свого и єдинственный урядный язык мали чиськый и словацькый. Греко-католикы и православні усё май часто стали зачати ся словаками. Число Русинӯв ураховати дуже тяжко, бо и чехословеньске и мадярьске списованя суть не точны. На території Словакії могло жити уж 80 до 250 тысяч русинӯв по словам етноґрафӯв. Давліня на русинӯв у Словакії усилило ся из 1919 року кой зачала ся проґрама Словакізації уд Словацькой Народной Партії, она сотрудничала из Мадярьскый меншынов но удвергала любы компромісы из русинами, того русины были настроєны на сотрудничество из чиськыми партіями котры занимали нейтралітет по русиньскому звіданёви.<ref>https://web.archive.org/web/20161018042730/http://www.hhrf.org/kisebbsegkutatas/kk_2000_02/cikk.php?id=247</ref> Пӯсля [[Друга світова война|Другой світовой войны]] ся зачав поступовый наступ на русинӯв-украйинцӯв Чехословеньска, хоть им и обіцяли шырокі културні права. Раз одбыв ся переход русиньскых шкӯл на словацькый язык (1949 — 60 шкӯл, 1952 — 60 24, 1961 — 63 — 160). Словацька влада зачала силовати русиньскых и украйиньскых учителю̄в до лишаня ними свого міста роботы, их силовали проходити перекваліфікацію и хосновали леш словацькый язык у учбовому процесови. У 1968 році исе узвало страйкы.{{Жрідло}} Процес «словакізації» русинӯв ишов, и иде ныні. Так у 1921 році у с. [[Руська]] русины становили 70,17% містного люда, у 2001 році уже жаден жытель не идентифіковав ся русином. Така же ситуація у с. [[Дзитрих]], де у 1921 році 93,08% жытелю̄в становили русины, а ужек у 2001 році жоден ёго жытель не назвав ся русином. У 1921 році у с. [[Руська Быстра]] 98,59% ёго жытелю̄в становили русины, а у 2001 році леш 3,91% ёго жытелю̄в называли ся русинами.{{Жрідло}} У [[1990]] році, при пудпорі словацькой власти, на противовіс [[СРУСР|«Союзу русинів-українців Словаччини»]] взникла [[Русиньска оброда|«Русиньска оброда»]], котра фунґує про интересы русинӯв у противовіс [[Украинофил|украйинофілам]]. Ге зазначив [[Микола Мушинка]] (словацькый [[Фолклор|фолклоріста]] русиньского происхождіня, літературознатель, бібліоґраф), до розкола русинӯв Словакії на украйинофілӯв и тых ко ся обстав русином ото «є леш переходным етапом до повной словакізації русинӯв».{{Жрідло}} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Словакы]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Словенізація]] 73ovpgy70fvxdkcqw20fkj50u78iwp0 0 23133 164562 158384 2026-04-01T19:47:22Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */ 164562 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[Файл:Nevski3.jpg|міні|[[Николай Черкасов]] в ролї Александра Невского]] «'''Хто ку нам прийде з мечом, од меча погыбне!'''» ({{lang-ru|Кто с мечом к нам придёт, от меча и погибнет!}}) — [[Окрылїны слова|окрылїный выраз]], котрый взник подля історічного філму [[Сергей Ейзенштейн|С. М. Ейзенштейна]] «Александер Невскый» і часто ся хыбно приписує староруському князю Александрови Ярославічови Невскому. Конечну верзію сценаря вытворив [[писатель]] П. А. Павленко за актівной участи режісера. [[Филм|Філм]] обсягує легко чітательну [[Алеґорія|алеґорію]]: під псами рыцарями є [[Націстічне Нїмецько|Третїй райх]] а під Новґородьсков Русю — [[Совєтьскый союз]]. Тота алеґорія ся хосновала як антінацістічна пропаґанда. В фіналї філму представитель тітулной ролї Н. К. Черкасов высловлює слова адресованы заятым нїмецькым рыцарям-крижакам: «Хто ку нам прийде з мечом, од меча погыбне», што є основов окрылїного выразу, котрый ся став гаслом. На конець філму тота фраза ся повторила в подобі тітулків. Патріотічный філм быв уведженый до кін 1. децембра 1938 року і здобыв сі цїлонародне узнаня. Зограв вызначну роля при популарізації образу староруського князя. Фраза ся часто приписує князю Александрови непозераючі на то, же не екзістує жадной основы. Предпокладать ся, же Павленко ся орьєнтовав на подобну реторіку сягаючу к євангелію, римскому выразу і речі [[Йосиф Сталин|Йосифа Сталіна]]. == Походжіня выразу і ёго вызнам == Выраз «Хто ку нам прийде з мечом, од меча погыбне» і ёму близкы варіанты ся часто приписують староруському князю Александрови Невскому, але в дакотрых кронікарьскых писомных жрїдлах, котры суть му присвячены, ся тота фраза не споминала.{{sfn|Серов|2005|с=380}} Предпокладать ся, же тота фраза є алузіёв на цітат з Євангеліума подля Матуша (Мт. 26:52): «''Бо вшыткы, котры ся возьмуть меча, погыбнуть мечом''». Тоты слова высловив [[Ісус Хрістос]], кедь мав быти заятый і одсудженый на поправу і єден з ёго учеників ся схопив збрани і снажив за своёго учітеля охранити перед навалов.{{sfn|Серов|2005|сс=380—381}}{{sfn|Шенк|2007|с=330, 332}} Далшым жрїдлом той фразы бы могли быти слова з Апокаліпсы Яна Теолоґа: «Хто веде до заятя, сам піде до заятя; хто забивать мечом, сам мусить быти забитый мечом. Ту є терпезливость і віра святых» (Апокаліпса, 13:10).{{sfn|МакКенна|2013|с=124}} Тот выраз быв знамый уж в передєвангельскых часів. В старовікім Риму ся хосновав в якости окрылїного выразу: Хто воює мечом, мечом ай вмерає — ({{lang-la|Qui gladio ferit, gladio perit}}).{{sfn|Серов|2005|сс=380—381}} == Історія взнику і шырїня == Выраз ся обявив в філмі С. М. Ейзенштейна «Александер Невскый» — совєтьскім умелецькім історічнім філмі о староруськім князї Александрови Невского, котрый 5. апріля 1242 здобыв перемогу в борьбы проти рыцарїв Лівоньского ордену на Чудьскім озерї. Філмовый епос належить до серії класічных совєтьскых історічных філмів з 30. років 20. стороча і є поважованый за єдно з найлїпшых дїл світовой філмовой класікы. Філм быв уведженый до кін 1. децембра 1938 року і здобыв сі цїлонародне узнаня. Зограв вызначну роля при популарізації образу староруського князя. Ейзенштейн вєдно з писателём П. А. Павленко вытворили дакілько верзій сценаря будучого філму. В третїй верзії сценаря Павленка і Ейзенштейна, опублікованой в 1938 роцї, звучіть «фраза Невского» так: «— Ходьте і говорьте вшыткым в чуджіх країнах (краях), же Русь жыє. Най нас прийдуть навщівити без страху. Але як ку нам прийде дахто з мечом, погыбне мечом. Там стоїть і буде стояти Руська земля!».{{sfn|Павленко, Эйзенштейн|1938|с=75}} В той верзії была заряджена до фінале філму Ейзенштейна, де єй высловлює Николай Черкасов, котрый грає тітулну роль. На концї філму тота фраза ся повторила в подобі тітулків, што підкреслює їх вызнам. Тоты слова зостали ай в новелї Павленка «Русь», котра взникла на основі філму і ёго сценаря.{{sfn|Павленко|1954|с=225}} Фразу з подобным посланям Сталін высловив 26. януара 1934 на 26. зъяздї ВКП(б),{{sfn|Шенк|2007|с=332}} де в своїм докладї говорив о Нїмецьку і Японьску: {{Цитат|{{ref-ru}} Мы стоим за мир и отстаиваем дело мира. Но мы не боимся угроз и готовы ответить ударом на удар поджигателей войны. Кто хочет мира и добивается деловых связей с нами, тот всегда найдёт у нас поддержку. А те, которые попытаются напасть на нашу страну, — получат сокрушительный отпор, чтобы впредь неповадно было им совать своё свиное рыло в наш советский огород. Такова наша внешняя политика.{{sfn|Сталин|1934|с=14}}}} Подля нїмецького історіка Ф. Б. Шенка ключова реч Невского в епілоґу філму обсягує дакілько алузій і є передовшыткым «колажом» слов Ісуса Хріста і Сталіновой речі.{{sfn|Шенк|2007|с=332}} Філм обсягує легко чітательну [[Алеґорія|алеґорію]]: під псами рыцарями є [[Націстічне Нїмецько|Третїй райх]] а під Новґородьсков Русю — [[Совєтьскый союз]]. Тото прирівнаня ся хосновало як антінацістічна пропаґанда перед Нїмецько-совєтьсков войнов і почас нёй.{{sfn|МакКенна|2013|с=124}} Ейзенштейн при тій нагодї написав: {{Цитат|{{ref-ru}} Мы взяли исторический эпизод 13 века, когда предки сегодняшних фашистов, тевтонские и ливонские рыцари, развязывали систематическую борьбу для захвата и вторжения на Восток с целью порабощения славян и других национальностей в точности с таким же духом, как и фашистская Германия пытается это делать сегодня, с теми же самыми бешеными лозунгами и тем же самым фанатизмом.}} == Референції == {{референції}} == Література == * {{Статя|одказ=https://cyberleninka.ru/article/n/poslanie-iz-proshlogo-rossii-funktsiya-poslovitsy-v-klassicheskom-filme-sergeya-eyzenshteyna-aleksandr-nevskiy|ref=МакКенна|автор=Кевин Дж. МакКенна |тітул=Послание из прошлого России: функция пословицы в классическом фильме Сергея Эйзенштейна «Александр Невский»|рік=2013|выданя=[[Rossica Antiqua]]|номер=2 (8)|сторінкы=105—108}} * {{Книга|ref=Павленко, Эйзенштейн|автор=Павленко П., Эйзенштейн С.|тітул=Александр Невский: киносценарий|рік=1938|місто=М.|выдавательство=[[Госкиноиздат]]|сторінок=80}} * {{Книга|ref=Павленко|автор=Павленко П. А.|тітул=Александр Невский, киноповесть // Собрание сочинений в шести томах|рік=1954|місто=М.|выдавательство=[[Художественная литература (издательство)|ГИХЛ]]}} * {{Книга|ref=Серов|автор=Серов В.|тітул=Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений: Более 4000 статей|рік=2005|місто=М.|выдавательство=[[Локид-Пресс]]|сторінок=880|isbn=5-320-00323-4}} * {{Книга|ref=Сталин|автор=Сталин.|тітул=Отчётный доклад товарища Сталина о работе ЦК ВКП(б) // XVII съезд Всесоюзной коммунистической партии (б). Стенографический отчёт|рік=1934|місто=М.|выдавательство=[[Политиздат|Партиздат]]|сторінкы=8—36|сторінок=717}} * {{Книга|ref=Шенк|автор=Шенк Ф. Б.|тітул=Александр Невский в русской культурной памяти: святой, правитель, национальный герой (1263—2000)|ответственный=Авторизованный пер. с нем. Елены Земсковой и Майи Лавринович|рік=2007|місто=М.|выдавательство=[[Новое литературное обозрение (издательство)|Новое литературное обозрение]]|сторінок=592|isbn=5-86793-506-X}} == Одказы == * {{статя|автор={{comment|Кувалдин С. А.|Кувалдин Станислав Аркадьевич, кандидат исторических наук, научный сотрудник, Сектор исследований Европейского союза, сотрудник подразделения Центр европейских исследований ИМЭМО РАН}} |тітул=Русская идея в семи цитатах… откуда взялись самые расхожие афоризмы о России и русских |одказ=https://arzamas.academy/materials/1333 |выдавательство =[[Arzamas.academy]] |ref=Кувалдин}} rbeaqclymhhkql3p4ys3lku2cys308e 0 23346 164543 164489 2026-04-01T18:35:44Z Halajkovič 33393 164543 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Prehistoric Times of Bohemia, Moravia and Slovakia - NM Prague 100.JPG|thumb|{{center|Кераміка з періоду велатіцькой културы}}]] '''Велатіцька култура''' або точнїше '''старша'''/'''велатіцька фаза округу середнёдунайскых урновых поль''' была култура/фаза асі 1250 аж 1000 до н. е. (т. є. в молодій бронзовій добі) на южній Мораві, югозападнім Словеньску, в Нижнїм Ракуську, Бурґенландї і северозападнім Мадярьску.<ref name="EA"/> Є названа подля села [[Велатіцї]] недалеко [[Бырно|Бырна]]. Розвиток ся прямо зо [[Середнёдунайска могылова култура|середнёдунайской могыловой културы]]. Дїлить ся на:<ref name="EA"/> * старый ступінь: ступінь Баєрдорф-Ледніцї * середнїй ступінь: ступінь Велатіцї-Очков * молодый ступінь: ступінь Облековіцї == Словеньско == На [[Словеньско|Словеньску]] ся находила {{прибл}} в роках 1250 – 1000 до н. е. западно од рїкы Ваг. Вызначны градиска велатіцькой културы суть Костолець в селї Дуцові, Поганьска над Плавецькым Подградім і Девін, меджі вызначныма урновыма похованём суть Хотін, Девіньска Нова Весь, Зогор і вызначна є [[могыла в Очкові]]. Култура ся подобала чаканьской културї. Як она овладала гранічны теріторії лужіцькой културы. Є характерізована окрем іншого лем єдинечны ся обявуючіма могылами (зато з богатыма мілостынями) і круговыма найвекше двойпросторовыма будовами. Розсягла князївска могыла в Очкові є вонкашнїм знаком нападной сполоченьской діференціації в тім часї. Около року 1200 до н. е. ся чісло обывательства на Словеньску знижыло, што барже правдоподобно повязане з участёв велатіцькой і сусїднёй чаканьской културы на тзв. стягованях народів бронзовой добы. З першым стягованым, повязаным з нападами тзв. морьскых народів во Выходнім Середнёморю (зніщіня [[Креты]], [[Микенска цивилизация|мікеньской цівілізації]], бої з Еґіптом), котры ся скончіли зачатком 12. стороча до н. е., і асі ай приходом Дорів до Ґреції, очівісно повязана ай (на западнім Словеньску) зміна упорядкованя сполочности, котру однынї ведуть воєньскы вождї, з котрых ся конштітуовали князї і вельможі. По перелому Райнекого ступня Ha A1 і Ha A2 (т. є. около року 1100 до н. е.) ся теріторія той културы вылюднює і збіднює, з чого мож выводити резултат, же ся прислушници той културы (може етнічно ідентічны з Праіталіками) брали участь в другій волнї великого переселїня народів бронзовой добы. Наслїдуючій період велатіцькой културы є основов подольской културы. == Жрїдло == {{референції|refs= <ref name="EA">velatická kultúra. In: velatická kultúra. In: NOVOTNÝ, Bohuslav, et al. ''Encyklopédia archeológie''. 1. vyd. Bratislava : Obzor, 1986. 1032 s. S. 950.</ref> }} {{Переклад|sk|Velatická kultúra|8099238}} [[Катеґорія:Археолоґічны културы в Чеську]] [[Катеґорія:Археолоґічны културы у Мадярьску]] [[Катеґорія:Археолоґічны културы в Австрії]] [[Катеґорія:Археолоґічны културы на Словеньску]] [[Катеґорія:Археолоґічны културы з бронзовой добы]] 1qckn9i0s4cpbyhyo813sjltz5udule 0 24366 164557 164474 2026-04-01T19:35:46Z Rue323 31002 164557 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''«Homay»''' — пісня російського, башкырського етно-поп-тріо [[Ay Yola]], упущена [[14. марец|14 марця]] [[2025]] року. Пісня зкладує у собі [[Фолклор|башкырськый фолклор]] из новӱтньыв [[Електронічна музика|електронныв музиков]]. Одержала шырокоє шыріня у світови, особенно у тюркоязычных реґіонах, возглавлявучи чарты на такых платформах, ге [[TikTok]] и [[Shazam]].<ref>https://en.iz.ru/en/1863021/valeria-cub/bit-song-bashkir-language-took-shazam-world-chart</ref> Пісня повідать за Хумай, міфолоґічного персонажа из леґенды за Урал-батыра. Она донька Самрау, владаря небесных птиць и [[Сонце|Сонця]]. Хумай изображена ге сокотитильниця сященного знаня и символ мудрости и світа. Пісня проводить паралелі миже Хумай и типирішньыми башкырськыми жонами, пудкреслювучи културноє приємство и идентичность. == Історія == Пісня была опублікована [[14. марец|14 марця]]. [[2025]] року. [[6. май|6 мая]]. [[2025]] у [[Уфа|Уфі]] быв презентованый відеокліп. == Оцінкы == Высока популарность пісні Homay у изповнінёви ґрупы Ay Yola у світі, у резултатови котрої заяла высокі позиції у світовых чартах, стала объектом спорӱв змиже музыкалных експертӱв: єдні утверждавуть, ож діло у трафунковости и алґоритмох додаткӱв, спозад котрых пісні малознамых исповнитильӱв попадавуть у топ; а другі увірені, секрет крыє ся у темі, котрӱв посячена пісня, покӱлку тюркськый епос лежить у основі многых култур, а жытилям разных тюркоязычных крайн пісня прийшла ся по души<ref name="bo">{{Cite web |url=https://www.business-gazeta.ru/article/668498 |title=«Спели и заколдовали»: почему мировые чарты помешались на песне башкирской группы AY YOLA |work=www.business-gazeta.ru |date=2025-04-06 |access-date=2025-04-22 }}</ref>. Музичні експерты из изданя «Бизнес Online» зходять ся во мнении, што популарности пісни Homay способствовала «тюркська солідарность»: хвалебні коментарі из пудпоров «братського народа» писали [[казахы]], [[узбекы]], [[туркмены]] и слухачі другых крайн постсоветського простора, и [[туркы]]. Музичный критик и автор телеґрам-канала «Русский шаффл» Олег Кармунін объяснять, ож пісня раз стала популарныв у казахськӱм сеґментови [[TikTok]], а єдным из «инґредієнтӱв» успіха композиції Кармунін называть файный узир солісткы ґрупы, [[Шейхітдінова, Адель Русланӱвна|Адель]] (не змыльте из знамыв британськыв спӱвачков). Музичный журналіст Михаил Марґуліс называть другу причину популарности пісни '''Homay''', а иппен у доброму стокови обстоянь у силу того, ож алґоритмы соцсіток удавуть разного рода «вірусні» сюрпризы, у резултатови чого пісня стає вірусныв. Музичный експерт Владимир Полупанов увіреный у тому, што не усі пісні, котрі вірусять ся у сіти, трафлявуть у чарты — исе сложнопроґнозуємый успіх<ref name="bo">{{Cite web |url=https://www.business-gazeta.ru/article/668498 |title=«Спели и заколдовали»: почему мировые чарты помешались на песне башкирской группы AY YOLA |work=www.business-gazeta.ru |date=2025-04-06 |access-date=2025-04-22 }}</ref>. Продюсер, ґенералный директор штудії «Аксу» Рустам Сарваров заявив, ож не трібні міліарды гроший для того обы розкрутити ся, май важныв є файна ідея и [[епос]]<ref name="bo">{{Cite web |url=https://www.business-gazeta.ru/article/668498 |title=«Спели и заколдовали»: почему мировые чарты помешались на песне башкирской группы AY YOLA |work=www.business-gazeta.ru |date=2025-04-06 |access-date=2025-04-22 }}</ref>. == Чарты == == Удкликованя == {{Reflist|3}} [[Катеґорія:Пісні Росії]] [[Катеґорія:Пісні]] [[Катеґорія:Пісні 2025 року]] [[Катеґорія:Пісні по-башкырськы]] cwycnr8pmk3i2yf87n63u25p4uo32ax 0 24373 164556 164472 2026-04-01T19:35:19Z Rue323 31002 164556 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Шаян}} '''Шая́н''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Saján) ([[Румуньскый язык|рум]]. Șaian) ([[Україньскый язык|укр]]. Шаян) ([[Чеськый язык|чис]]. Šajan) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарапатської области]], [[Україна|Украйины]]. <ref>[https://web.archive.org/web/20110123125233/http://karpatinfo.net/telepules/sajan Шаян]</ref> {{НП}} == Обывательство == === Язык === Поділіня обывательства подля рӱдного языка за даными [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованя 2001 року]]<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref>: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 511 [[Російскый язык|руськый]] — 16 [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 7 == Історія == == Шаянська (мінерална вода) == На базі Шаянського родника углёквасных [[Мінеральна вода|мінералных вод]] у живописнӱв містности Шаян, розташованій у [[Солотвино|Солотвинськӱв]] западині [[Закарпатска область|Пудкарпатського]] прогына, окруженӱв невысокыми горами из округлыми вершинами&nbsp;— Великый (477&nbsp;м), Серидньый (325&nbsp;м) и Малый Шаян на курортови Шаян у [[1952]] році было удкрыто санаторій «Шаян» на 150 міст. Про потребы курорта, про питноє лічіня, углёкыслых мінералных ванн, промывань кышечника и другого порожнинного уведеня хоснувуть ся гідрокарбонатні натріёві воды свердловин №&nbsp;4, №&nbsp;2&nbsp;42 пиля пуднӱжя горы&nbsp;В.&nbsp;Шаян. Хлоридно-гідрокарбонатна [[мінеральна вода|мінерална вода]] св.&nbsp;№&nbsp;2 пиля пуднӱжя горы&nbsp;М.&nbsp;Шаян, што єдныв из первых была рекомендована про лічіня уролоґічных хворот ищи у 50. рокы [[XX. стороча|XX стороча]], у тому числови корифеём медицины [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] [[Професор|професором]] А.&nbsp;Фединцём, ге курорт, Шаян хоснує ся леш про питноє лічіня, а из [[1999]] року зачала розливати ся у [[Бакса|баксы]]. Розлив мінералної воды «Шаянська» из св.&nbsp;№&nbsp;242 зачав ся ищи у [[1964]] році. == Знамі родакы == У селови захранені: * [[Тацюн, Микула Василёвич|Тацюн Микула Василёвич]] ([[1997]]—[[2022]])&nbsp;— старшый солдат [[Вооружені силы Украйины|Вооруженых Сил Украйины]], участник російсько-украйинської войны. == Ґалерія == <gallery class="center"> Файл:Shajn1.JPG|Туристична база "Червона рута" Файл:Shayan2.jpg|Гора Шаян Файл:Shajn3.JPG|База припочинку Файл:Shajn5.JPG Файл:Shajn6.JPG Файл:Shajn7.JPG|Курортна зона Файл:Shayan3.jpg|Цирьков у с. Шаян Файл:Shayan-Strumok.jpg|Потӱк "Великый Кюблер" Файл:SiloamLake.jpg|Шаянськоє озеро Файл:Shayan9.jpg|Краёвид </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Статя написана боржавськым діалектом]] awhiij0yio8kdyecfgvi8na1jxpb5dq 0 24378 164553 164500 2026-04-01T19:28:37Z Rue323 31002 164553 wikitext text/x-wiki '''Сы́зрань''' ([[Російскый язык|рус]]. Сызрань) ([[Чувашськый язык|чув]]. Сызрань) ([[Чувашськый язык|уст. чув]]. Сисрӗн) ([[Ерзянськый язык|ерз]]. Сызрань ош) ([[Татарьскый язык|тат]]. Сызран) — [[Місто|варош]] у [[Самарська область|Самарськӱв области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Сызранськый район|Сызранського района]]. {{Місто|аґломерація=Сызранська}} == Історія == [[Місто|Варош]] быв основаный у [[1683]] році, ге [[кріпость]]. [[Місто|Варош]] удносив ся до [[Сызранська засічена черта|Сызранської засіченої черты]]. У [[1876]] році быв зъединеный из [[Вязьма|Вязьмов]] [[Желѣзниця|желізным путём]]. == Знамі родакы == * [[Зон, Борис Вулфович|Зон Борис Вулфович]] ([[1898]]—[[1966]])&nbsp;— театралный режисер и [[Педагог|педаґоґ]] * [[Островськый, Аркадій Илліч|Островськый Аркадій Илліч]] ([[1914]]—[[1967]])&nbsp;— советськый композитор-гудак * [[Іонова, Наталія Илльӱвна|Іонова Наталія Илльӱвна]] (* [[1986]])&nbsp;— російська спӱвачка, бӱлш знама ге Глюк'OZA * [[Павлов, Валерій Анатоліёвич|Павлов Валерій Анатоліёвич]] (* [[1986]])&nbsp;— російськый фотьбаліст, полузащитник. * [[Скрипко, Игорь Сергіёвич|Скрипко Игорь Сергіёвич]] (* [[1991]])&nbsp;— [[актер]] театра и кіно. * [[Песков, Александр Василёвич|Песков Александр Василёвич]] (* [[1965]])&nbsp;— актер театра и кіно. == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20160704171435/http://www.adm.syzran.ru/ Адміністрація варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080405073315/http://samgd.ru/syzran/80/ Сторінка Думы варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [http://www.lib.syzran.ru/ Централізована бібліотечна система варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/index.php?go=Page&id=3 Історія Сызрани] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20071224224249/http://www.samaratrans.info/SYZRAN/index.php Всьый общественный транспорт Сызрани] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/ Сайт за варош Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080115183552/http://www.syzraninfo.ru/ Сизранський інформаційний портал] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20051211170251/http://www.info.syzran.ru/ Сызрань-ИНФО] {{Ref-ru}} * [http://www.tltnews.ru/weather/sizran.php Погода в Сизрані] {{Ref-ru}} * [http://heraldicum.narod.ru/russia/subjects/towns/syzran.htm Історія герба Сизрані]{{Dead link|date=липень 2019}} {{Ref-ru}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=37 Карта-схема міста] {{Ref-en}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=250 Схема транзитного руху через місто] {{Ref-en}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Сызрань]] [[Катеґорія:Основаны 1683]] cj4jlwwjkoyevhgldrdbseaoxvkb9vk 2 24379 164539 164496 2026-04-01T17:44:17Z Halajkovič 33393 164539 wikitext text/x-wiki # [[GIMP]] # [[The Beatles]] # [[Єрусалим]] # [[Ідеолоґія]] # [[Імператівне проґрамованя]] # [[Імперіалізм]] # [[Інд]] # [[Інжінїрство]] # [[Індуїзм]] # [[Індійскый океан]] # [[Інформація]] # [[Іслам]] # [[Істанбул]] # [[Історія]] # [[Ісус Хрістос]] # [[Їджіня]] # [[АІДС]] # [[Абрагам]] # [[Азтекы]] # [[Азія]] # [[Аксіома]] # [[Аланды]] # [[Алпы]] # [[Алфавіт]] # [[Алґебра]] # [[Амазонка (ріка)]] # [[Амстердам]] # [[Анархізм]] # [[Анатомія]] # [[Анды]] # [[Антарктіда]] # [[Анґуіла]] # [[Арабскый алфавіт]] # [[Арабскый язык]] # [[Археолоґія]] # [[Архітектура]] # [[Аріфметіка]] # [[Астрономія]] # [[Атены]] # [[Атеізм]] # [[Атлантічный океан]] # [[Атом]] # [[Африка]] # [[Балтіцьке море]] # [[Банкок]] # [[Баґдад]] # [[Бенґальскый язык]] # [[Берлін]] # [[Бермуды]] # [[Бетон]] # [[Обложеня Ціндао]] # [[Бог]] # [[Бронзова доба]] # [[Брітаньска імперія]] # [[Будгізм]] # [[Буенос Аірес]] # [[Бунка (біолоґія)]] # [[Бізніс]] # [[Великый выбух]] # [[Біолоґія]] # [[Біотехнолоґія]] # [[Велика французьска револуція]] # [[Великы озера]] # [[Великый барєрний ріф]] # [[Венера (планета)]] # [[Весмір]] # [[Влада]] # [[Вода]] # [[Война]] # [[Відень]] # [[Вікторія (озеро)]] # [[Вікі]] # [[Віторок]] # [[Гебрейскый язык]] # [[Маса]] # [[Головне місто]] # [[Гонконґ]] # [[Гра]] # [[Грачка]] # [[Громада]] # [[Гідроплан]] # [[Гімалаї]] # [[Гінді]] # [[DNA]] # [[Дамаск]] # [[Дань]] # [[Дгака]] # [[Делі]] # [[Демокрація]] # [[День]] # [[Джайнізм]] # [[Джакарта]] # [[Доджовый лїс]] # [[Друга світова война]] # [[Дунай]] # [[Душа]] # [[Діалект]] # [[Діалектіка]] # [[Діктатура]] # [[Діпломація]] # [[Дїтина]] # [[Еволуція]] # [[Европа]] # [[Езотерічный язык проґрамованя]] # [[Електроніка]] # [[Електротехніка]] # [[Емоція]] # [[Енерґія]] # [[Енціклопедія]] # [[Епістемолоґія]] # [[Есперанто]] # [[Етіка]] # [[Желїзна доба]] # [[Желїзо]] # [[Жена]] # [[Жывот]] # [[Быдла]] # [[Збройна сила]] # [[Звук]] # [[Звізда]] # [[Здоровя]] # [[Земля (планета)]] # [[Земный ґаз]] # [[Зен]] # [[Знаня]] # [[Золото]] # [[Зороастрізм]] # [[Календарь]] # [[Камяна доба]] # [[Капске Місто]] # [[Капітал]] # [[Капіталізм]] # [[Каракум]] # [[Карачі]] # [[Карпатська Русь]] # [[Карібске море]] # [[Каспіцьке море]] # [[Католицька церьков]] # [[Кагіра]] # [[Оксиген]] # [[Класічна музика]] # [[Клімат]] # [[Книга]] # [[Книга Мормонова]] # [[Ков]] # [[Колката]] # [[Колоніалізм]] # [[Комета]] # [[Компютер]] # [[Компютеровый проґрам]] # [[Комунікація]] # [[Конзерватівізм]] # [[Контінент]] # [[Конштітуція]] # [[Конґо (ріка)]] # [[Краса]] # [[Кратер]] # [[Круг]] # [[Кухарьство]] # [[Кіно]] # [[Кіншаса]] # [[Кітайскый язык]] # [[Лавина]] # [[Лао Цзи]] # [[Латиньскый язык]] # [[Лаґос]] # [[Лондон]] # [[Лоґіка]] # [[Любов]] # [[Людьскы права]] # [[Лібералізм]] # [[Лінукс]] # [[Лінґвістіка]] # [[Лінґвістічна антрополоґія]] # [[Література]] # [[Мадрід]] # [[Маларія]] # [[Манжелство]] # [[Марс (планета)]] # [[Математічна аналіза]] # [[Матеріалізм]] # [[Мед]] # [[Медіціна]] # [[Медія]] # [[Мезопотамія]] # [[Мекка]] # [[Мексіко Сіті]] # [[Меркур (планета)]] # [[Метаболізм]] # [[Методіка]] # [[Молекула]] # [[Молоко]] # [[Молочна дорога]] # [[Монархія]] # [[Монотеізм]] # [[Монт Еверест]] # [[Море]] # [[Моісей]] # [[Мумбаі]] # [[Мыслїня]] # [[Міджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця]] # [[Мідь]] # [[Мінералы]] # [[Мір]] # [[Міряня]] # [[Місто]] # [[Місяць (календарьный)]] # [[Місяць (сателіт)]] # [[Міфолоґія]] # [[Найробі]] # [[Наука]] # [[Націоналізм]] # [[Недїля]] # [[Некласіфікованы языкы]] # [[Нептун (планета)]] # [[Нобелівска премія]] # [[Ніл]] # [[Ніґер (ріка)]] # [[Нїмецькый язык]] # [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя]] # [[Океан]] # [[Океанія]] # [[Опера]] # [[Операчна память]] # [[Операчна сістема]] # [[Орґанізм]] # [[Ошколованя]] # [[Панамскый канал]] # [[Парадіґма]] # [[Паріж]] # [[Педаґоґіка]] # [[Пекінґ]] # [[Перша світова война]] # [[Перзьскый язык]] # [[Періодічна сістема елементів]] # [[Писаня]] # [[Планета]] # [[Плуг]] # [[Поезія]] # [[Польногосподарство]] # [[Полёваня]] # [[Політеізм]] # [[Політіка]] # [[Політічна партія]] # [[Понедїлёк]] # [[Поп-култура]] # [[Правда]] # [[Право]] # [[Природа]] # [[Пролоґ (язык проґрамованя)]] # [[Промысел]] # [[Промыслова револуція]] # [[Пропаґанда]] # [[Проґраматор]] # [[Псіхолоґія]] # [[Птахы]] # [[Пустыня]] # [[Пятніця]] # [[Пінязї]] # [[Пісня]] # [[Рабство]] # [[Радіо]] # [[Раковіна]] # [[Реаліта]] # [[Ректор]] # [[Рекурзія]] # [[Реліґійный фундаменталізм]] # [[Реліґія]] # [[Републіка]] # [[Розмножованя]] # [[Розум]] # [[Рок-музика]] # [[Росс 248]] # [[Кістковы рыбы]] # [[Різдво Хрістове]] # [[Рік]] # [[Ріка]] # [[Рим]] # [[Рін]] # [[Ріо де Жанейро]] # [[Сагара]] # [[Сан Пауло]] # [[Санскріт]] # [[Сатурн]] # [[Світловый рік]] # [[Северна Америка]] # [[Северне море]] # [[Северный ледовый океан]] # [[Северный пол]] # [[Середа]] # [[Середнїй Выход]] # [[Середнёземне море]] # [[Сила]] # [[Скалисты горы]] # [[Скло]] # [[Скулптура]] # [[Слободна воля]] # [[Слово]] # [[Смерть]] # [[Сонце]] # [[Сонячна сістема]] # [[Соул]] # [[Проґрамове забеспечіня]] # [[Соціалізм]] # [[Соціолоґія]] # [[Старовік]] # [[Старовіке Ґрецько]] # [[Стороча]] # [[Субота]] # [[Суезькый канал]] # [[Суфізм]] # [[Сыр]] # [[Сідні]] # [[Сікгізм]] # [[Тамільскый язык]] # [[Танець]] # [[Танґаніка]] # [[Таоізм]] # [[Твердый діск]] # [[Тегеран]] # [[Телевізія]] # [[Телефон]] # [[Теніс]] # [[Теорія ґруп]] # [[Термодінамічна фаза]] # [[Терорізм]] # [[Технолоґія]] # [[Тихый океан]] # [[Токіо]] # [[Традіції]] # [[Транспорт]] # [[Турецькый язык]] # [[Україньскый язык]] # [[Уменя]] # [[Уран (планета)]] # [[Фамилія]] # [[Фарба]] # [[Фашізм]] # [[Фемінізм]] # [[Фестівал]] # [[Фотосінтеза]] # [[Фотоґрафія]] # [[Французькый язык]] # [[Фреймворк]] # [[Фізіка]] # [[Фізічна антрополоґія]] # [[Филм]] # [[Філозофія]] # [[Фіґля]] # [[Хворота]] # [[Хвіля]] # [[Хемія]] # [[Хлоп]] # [[Хлїб]] # [[Хованя ся]] # [[Холодна война]] # [[Хрістіанство]] # [[Хыжа]] # [[Централный процесор]] # [[Цівілізація]] # [[Цїлосвітова павучіна]] # [[Ціркус]] # [[Часова зона]] # [[Четверь]] # [[Чорна дїра]] # [[Чорна скринька (кібернетіка)]] # [[Чорне море]] # [[Чісло пі]] # [[Шанґгай]] # [[Шатрандж]] # [[Шахы]] # [[Швыдкость]] # [[Шпанєльскый язык]] # [[Шпорт]] # [[Штат]] # [[Штруктуроване проґрамованя]] # [[Шіва]] # [[Шіїты]] # [[Юдаїзм]] # [[Южна Америка]] # [[Южный океан]] # [[Юпітер (планета)]] # [[Ябко]] # [[Язык]] # [[Язык проґрамованя]] # [[Янцзі]] # [[Японьскый язык]] # [[Ґалаксія]] # [[Ґанґа (ріка)]] # [[Ґеолоґія]] # [[Ґеометрія]] # [[Ґеоґрафія]] # [[Ґлобалізація]] # [[Ґраматіка]] # [[Ґрецькый язык]] # [[Ґреґоріаньскый календарь]] # [[Ґітара]] # [[Калагарі]] # [[Інформачна технолоґія]] # [[БРАТСКЛАД]] # [[Ї]] # [[Старославяньскый язык]] # [[Марец]] # [[Є]] # [[Білоруськый язык]] # [[Гардвер]] # [[Алґорітм]] # [[Дата]] # [[Крижы (окрес Бардеёв)]] # [[Луков (окрес Бардеёв)]] # [[Баєрівцї]] # [[Штельбах]] # [[Червена Вода]] # [[Яковяны]] # [[Днїпр]] # [[Западна Двіна]] # [[Ріґа]] # [[О камюньскых майстрах]] # [[Під русиньскым небом]] # [[Русиньскый співник]] # [[Енді сідать на машыну вічности]] # [[Молитва русина]] # [[Балажер]] # [[Українцї]] # [[Конceпсіон (місто, Чіле)]] # [[Тямте нас!]] # [[Єдно виданіє]] # [[Пасхальный дар]] # [[Боржава (село)]] # [[Країна]] # [[Циґане]] # [[Земплін]] # [[Франківка синя]] # [[Квадрат (ґеометрія)]] # [[Словакы]] # [[Маржа]] # [[Сотаци]] # [[Додж]] # [[Снїг]] # [[Пиво]] # [[Чай]] # [[Дізъюнкція]] # [[Летадло]] # [[Драйвер]] # [[Міна]] # [[Евро]] # [[Японьскый єн]] # [[Африцька унія]] # [[Арабска ліґа]] # [[Асоціація штатів Южновыходной Азії]] # [[Сполоченство Незалежных Штатів]] # [[Сполоченство Націй]] # [[Европска унія]] # [[НАТО]] # [[ОПЕК]] # [[Міджінародный суд]] # [[ЮНЕСКО]] # [[Універзална декларація людьскых прав]] # [[Світова орґанізація охороны здоровя]] # [[Світова торгова орґанізація]] # [[Расізм]] # [[Електронічна пошта]] # [[Теорія множин]] # [[Вино]] # [[Сімфонія]] # [[Електронічна музика]] # [[Фламенґо]] # [[Гіп-гоп]] # [[Джез]] # [[Реґе]] # [[Самба]] # [[Бубны]] # [[Флавта]] # [[Клавір]] # [[Трубка]] # [[Гуслї]] # [[Математічне доказательство]] # [[Комплексне чісло]] # [[Бесконечность]] # [[Штатістіка]] # [[Тріґонометрія]] # [[Секунда]] # [[Міст]] # [[Обновительна енерґетіка]] # [[Електрика]] # [[Ядерна енерґетіка]] # [[Парова машына]] # [[Цунамі]] # [[Автомобіл]] # [[Карате]] # [[Джудо]] # [[Фотбал]] # [[Тісяча і єдна ніч]] # [[Акцелерація]] # [[Банан]] # [[Цітрон]] # [[Плод (ботаніка)]] # [[Безмігова]] # [[Бирезів]] # [[Биризниця]] # [[Букова]] # [[Бяла]] # [[Відрна]] # [[Віжомля]] # [[Військо]] # [[Вілька]] # [[Вільхова]] # [[Великополе]] # [[Весела]] # [[Выгнанка]] # [[Володжа]] # [[Воля]] # [[Вороблик]] # [[Гамры]] # [[Глиницї]] # [[Гольцова]] # [[Грабивниця]] # [[Грозёва]] # [[Гумниська]] # [[Гута]] # [[Дидёва]] # [[Долины]] # [[Дубріва]] # [[Дубрівка]] # [[Дуброва]] # [[Дукля]] # [[Жарнова]] # [[Жыдівське]] # [[Жырденка]] # [[Завадка (Польско)]] # [[Загірє]] # [[Задвірє]] # [[Залуж]] # [[Йодлівка]] # [[Камянка]] # [[Канчуга]] # [[Королива]] # [[Королик (село)]] # [[Коросно]] # [[Корчин]] # [[Кремяна]] # [[Ліщоваты]] # [[Лазы]] # [[Лубна]] # [[Лукавіця]] # [[Манастир]] # [[Матиєва]] # [[Мацина]] # [[Монастырець]] # [[Мохначка]] # [[Новый]] # [[Ольхівцї]] # [[Ольховець]] # [[Ольшаниця]] # [[Передільниця]] # [[Поляны]] # [[Полянка]] # [[Полянчик]] # [[Порічи]] # [[Посада]] # [[Пребишів]] # [[Рыбник]] # [[Ряшів]] # [[Святківка]] # [[Селиська]] # [[Сенькова]] # [[Синів]] # [[Смереків]] # [[Согорів]] # [[Стрвяжик]] # [[Тарнава]] # [[Ходорівка]] # [[Рівне (Польско)]] # [[Електромаґнетічне жарїня]] # [[Амплітуда]] # [[Фреквенція]] # [[Поларізація (електродінаміка)]] # [[Електромаґнетічне спектрум]] # [[Герц]] # [[Швыдкость світла]] # [[Ултрафіалове жарїня]] # [[Інфрачервене жарїня]] # [[Теорія]] # [[Вакуум]] # [[Зеркало]] # [[Електрічный обвод]] # [[Кондензатор]] # [[Індукчна шпулька]] # [[Транзістор]] # [[Діода]] # [[Резістор]] # [[Трансформатор]] # [[Умела інтеліґенція]] # [[Маґнет]] # [[Електрон]] # [[Класічна механіка]] # [[Закон всокочіня енерґії]] # [[Електромаґнетізм]] # [[Маґнетічне поле]] # [[Ґравітація]] # [[Квантова механіка]] # [[Термодінаміка]] # [[Піраміда]] # [[Протеін]] # [[Ботаніка]] # [[Дыханя]] # [[Травлїня]] # [[Ухо]] # [[Око]] # [[Журналістіка]] # [[Новины (папірёвы)]] # [[Масмедія]] # [[Друкарство]] # [[Удомашнїня]] # [[Облечіня]] # [[Курка]] # [[Мачка]] # [[Корова]] # [[Пес]] # [[Слон]] # [[Тяж]] # [[Матка]] # [[Православна церьков]] # [[Ґрекокатолицька церьков]] # [[Царь]] # [[Пструг]] # [[Потька]] # [[Деревяна сакрална архітектура на Словеньску]] # [[Вікісклад]] # [[Воздушны опады]] # [[Катеґорія:Біоґрафічны стыржнї]] # [[Бродуны]] # [[Ряд (біолоґія)]] # [[Клас (біолоґія)]] # [[Родина (біолоґія)]] # [[Біолоґічна класіфікація]] # [[Вид (біолоґія)]] # [[Род (біолоґія)]] # [[Тіп (біолоґія)]] # [[Царьство (біолоґія)]] # [[Домена (біолоґія)]] # [[Світогляд]] # [[Мерідіан]] # [[Самець]] # [[Саміця]] # [[Озеро]] # [[Поверьхнёва вода]] # [[Назывникы]] # [[Містоназывникы]] # [[Ковельскый район]] # [[Выходна Европа]] # [[Чісловникы]] # [[Часослово]] # [[Пунктуація]] # [[Точка]] # [[Штілістіка]] # [[Публіцістічный штіл]] # [[Суп білоголовый]] # [[Севастополь]] # [[Сімферополь]] # [[Любіца (окрес Кежмарок)]] # [[Прибережны птахы]] # [[Меджіславяньскый язык]] {{готово}} # [[Гулівка]] # [[Керч]] # [[Бардеёв]] # [[Євпаторія]] # [[Єнакієве]] # [[Поповзенёвы]] # [[Повышіня]] # [[Безпека роботы]] # [[Безробітность]] # [[Бюрокрація]] # [[Час роботы]] # [[Голубоподобны]] # [[Ялта]] # [[Чистякове]] # [[Кедайняй]] # [[Америка]] # [[Нікотін]] # [[Циґаретля]] # [[Повінь]] # [[Вєтнамска война]] # [[Октоброва револуція]] # [[Народ]] # [[Нація]] # [[Народность]] # [[NGC 5]] # [[NGC 8]] # [[NGC 12]] # [[NGC 14]] # [[Културна револуціа]] # [[Велика депресія]] # [[Великдень]] # [[Воскресїня]] # [[Воскресїня Хріста]] # [[Дінастія Мінґ]] # [[NGC 17]] # [[NGC 18]] # [[NGC 25]] # [[NGC 28]] # [[NGC 30]] # [[Маковіця (ансамбель)]] # [[Фолклор]] # [[Романтізм]] # [[Просвітительство]] # [[Класіцізм]] # [[Патріотізм]] # [[Шовінізм]] # [[Сатіра]] # [[Комедія]] # [[Сексізм]] # [[Коміка]] # [[Карікатура]] # [[Сміх]] # [[Гумор]] # [[Радость]] # [[Усмішка]] # [[Плач]] # [[Міміка]] # [[Аґресія]] # [[Холерік]] # [[Санґвінік]] # [[Флеґматік]] # [[Меланхолік]] # [[Індівідуалность]] # [[Темперамент]] # [[Оптімізм]] # [[Песімізм]] # [[Реаліста]] # [[Чорный гумор]] # [[Цінізм]] # [[Скептіцізм]] # [[Нігілізм]] # [[Псевдонаука]] # [[Метафізіка]] # [[Познаня]] # [[Рефлексія]] # [[Арґументація]] # [[Діскусія]] # [[Понятя]] # [[Експерімент]] # [[Мудрость]] # [[Ґеноцід]] # [[Асімілація (біолоґія)]] # [[Русин Чендеш Орхестра]] # [[Псіхіка]] # [[Реінкарнація]] # [[Віртуална реалность]] # [[Загорода]] # [[Парк]] # [[Писатель]] # [[Поет]] # [[Автор]] # [[Професія]] # [[Археолоґ]] # [[Співак]] # [[Пастырь]] # [[Гуманітны і соціалны наукы]] # [[Перекладатель]] # [[Коса]] # [[Кружіня крові]] # [[Ендокрінна сістема]] # [[Сердце]] # [[Нервова сістема]] # [[Мозоґ]] # [[Тонка кышка]] # [[Печунка]] # [[Імунітна сістема]] # [[Німруд]] # [[Нініве]] # [[Арабы]] # [[Етнос]] # [[Міґрація]] # [[Язык (анатомія)]] # [[Смак]] # [[Вулкан]] # [[Біoбіo (ріка)]] # [[Андаліeн]] # [[Протонове чісло]] # [[Актіній]] # [[Азот]] # [[Алуміній]] # [[Америцій]] # [[Арґон]] # [[Хрестовы походы]] # [[Гідроґен]] # [[Карбон]] # [[Стрібро]] # [[Цін]] # [[Неон]] # [[Цінк]] # [[Хемічна злученина]] # [[Кыселина]] # [[Основа (хемія)]] # [[Солї]] # [[Алкоголы]] # [[Угльоводы]] # [[Ліпіды]] # [[Богородіця]] # [[Дінозавры]] # [[Римокатолицька церьков]] # [[Землетрясїня]] # [[Тридцятирочна война]] # [[Цукрёвый діабет]] # [[Портуґальскый язык]] # [[Вікінґове]] # [[Рыбы]] # [[Донгхой]] # [[Хошимин]] # [[Алушта]] # [[Курыціба]] # [[Сторочна война]] # [[Тадж Махал]] # [[Змыї]] # [[Ґрецькый алфавіт]] # [[Туберкулоза]] # [[Трімурті]] # [[Войскова справа]] # [[Аборт]] # [[Гіндустані]] # [[Свагілі]] # [[Фонема]] # [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]] # [[Середня Африка]] # [[Африканьскый ріг]] # [[Южна Африка (реґіон)]] # [[Тібет]] # [[Ґрамотность]] # [[Уміня войны]] # [[Аборигены]] # [[Русовце]] # [[Словеньскый язык]] # [[Булгарьскый язык]] # [[Серьбскый язык]] # [[Хорватьскый язык]] # [[Список кралїв Кенту]] # [[Підляшукы]] # [[Алцгеймерова хворота]] # [[Переступный рік]] # [[Сінтоїзм]] # [[Хрипка]] # [[Епідемія]] # [[Дубай (емірат)]] # [[Бейсбал]] # [[Пандемія]] # [[Етна]] # [[Документ (історія)]] # [[Репортаж]] # [[Новины]] # [[Публіцістіка]] # [[Жупа Унґ]] # [[Македоньскый язык]] # [[Народна гімна]] # [[Сан Маріно]] # [[Адміністратор]] # [[Жестовый язык]] # [[Афазія]] # [[Таліянськый язык]] # [[Рубікова коцка]] # [[Низкы Бескиды]] # [[Бомбардіно]] # [[Горнад]] # [[Босняцькый язык]] # [[Чорногорьскый язык]] # [[Поріча]] # [[Інн]] # [[Морава (верхний приток Дуная)]] # [[Анґлія]] # [[Шкандінавія]] # [[Тиса]] # [[Шкандінавскы языкы]] # [[Сіцілія]] # [[Вільно]] # [[Лемківскый язык]] # [[Лемковина]] # [[Нормандія]] # [[Світова рада Русинів]] # [[Латориця]] # [[Лувр]] # [[Історік]] # [[Політолоґ]] # [[Будова]] # [[Гора]] # [[Чехы]] # [[Мадяре]] # [[Западна Европа]] # [[Китай]] # [[Середнёевропскый погар]] # [[Презідент]] # [[Всеночнa]] # [[Бамако]] # [[Мораване]] # [[Припять (ріка)]] # [[Мнихів]] # [[Любляна]] # [[Сава]] # [[Ґедиміновичі]] # [[Софія]] # [[Осло]] # [[Тірана]] # [[Кодань]] # [[Порт]] # [[Таллінн]] # [[Етноґраф]] # [[Рейкьявик]] # [[Чин св. Василія Великого]] # [[Горы]] # [[Берн]] # [[Тріцератопс]] # [[Телефонне число]] # [[ФК Порто]] # [[АФК Аякс]] # [[ФК Ювентус]] # [[Австралія (контінент)]] # [[Керецькы]] # [[УЕФА]] # [[Свіржава]] # [[Нішава (ріка)]] # [[Фрушка гора]] # [[Ракоці]] # [[Столовы гры]] # [[Сейна]] # [[Мозаіка]] # [[Жудро]] # [[Гардеґґ]] # [[Дёр]] # [[Репинноє]] # [[Квас]] # [[Лўтра]] # [[Сад русинської поезії]] # [[Клепач]] # [[Ручка]] # [[Пафос]] # [[Юліаньскый календарь]] # [[Шампіонат світу у фотбалі]] # [[Белетрия]] # [[Синеморец]] # [[Халкідікі]] # [[Вага]] # [[Мінеральна вода]] # [[Мохіто]] # [[Ром]] # [[ФК Баварія]] # [[ФК Бухара]] # [[Тиґла]] # [[Ризетка]] # [[Наркоз]] # [[Дôпінг]] # [[Адаптація]] # [[Адопціонизм]] # [[Алогы]] # [[Хінкалі]] # [[Харчо]] # [[Шашлык]] # [[Лобіо]] # [[Чанахі]] # [[Чахохбілі]] # [[Чихіртма]] # [[Катык]] # [[Лобіані]] # [[Републіка Абхазія]] # [[Хлор]] # [[Непереступный рік]] # [[Тропічный рік]] # [[Корека]] # [[Гелий]] # [[Бловдер]] # [[Деветашка яскыня]] # [[Сасьска Швейцарія]] # [[Баварія]] # [[Мекленбурьско-Передня Померанія]] # [[Подступім]] # [[Севернє Поріня-Вестфалія]] # [[Рентґенове жарїня]] # [[Чісло (ґраматіка)]] # [[Інфразвук]] # [[Ултразвук]] # [[Ґрузіны]] # [[Колосей]] # [[Парфенон]] # [[Магабгарата]] # [[Дубай]] # [[Силиго]] # [[Веліко Тьрново]] # [[Груша]] # [[Жупа Шаріш]] # [[Тундра]] # [[Пхйонґянґ]] # [[Озон]] # [[Підвид]] # [[Оддїл (біолоґія)]] # [[Бункове ядро]] # [[Вікіновины]] # [[Анталōвці]] # [[Цітосоль]] # [[Сибирськый говур]] # [[Сибирськый старожительскый народ]] # [[Ґібралтар]] # [[Фаєрьскы островы]] # [[Торсгавн]] # [[Sega]] # [[Нікозія]] # [[Чеченьска републіка Ічкерія]] # [[Фіньскый язык]] # [[Шведьскый язык]] # [[Остров Мен]] # [[Норьскый язык]] # [[Ірьске море]] # [[Даньскый язык]] # [[Лотіськый язык]] # [[Румуньскый язык]] # [[Монґольскый язык]] # [[Нідерландьскый язык]] # [[Правило лївої рукы]] # [[Правило правой рукы]] # [[Правило шруба]] # [[ISO 4217]] # [[Абхазьскый язык]] # [[Корейскый язык]] # [[Албаньскый язык]] # [[Ірьскый язык]] # [[Літовскый язык]] # [[Арменьскый язык]] # [[Абсолутна монархія]] # [[Ґрузіньскый язык]] # [[Републіка Сербия (1990—2006)]] # [[Лиман]] # [[Фӯрер]] # [[Упрощены гиероглифы]] # [[Ґуараньскый язык]] # [[Лоґічна хыба]] # [[Ґрецька монархія]] # [[Старославяньска Вікіпедія]] # [[Авторітарізм]] # [[Інтендантура Параґвай]] # [[Абаддон]] # [[Шахова теорія]] # [[Ґачімучі]] # [[Книга Йехошуа Нуна]] # [[Індонезьскый язык]] # [[Дарі]] # [[Пушту]] # [[Еклезіаст]] # [[Девіза]] # [[Марз]] # [[Софійска область]] # [[Перніцька область]] # [[Кустендільска область]] # [[Сістема Коле]] # [[Чеськый алфавіт]] # [[Білый медвідь]] # [[Година]] # [[Вадуц]] # [[Гелсінкы]] # [[Андора ла Веля]] # [[Гімна Азербайджана]] # [[0 (рік)]] # [[Ґеометрічна фіґура]] # [[Сараєво]] # [[Катеґорія:Стыржнї:Біолоґія]] # [[Катеґорія:Стыржнї:Астрономія]] # [[Катеґорія:Стыржнї:Країны]] # [[Цхінвалі]] # [[Червеный прапор]] # [[Новый Рӯк]] # [[Тітанік]] # [[Берег (мала гора)]] # [[Берілій]] # [[Великоє ограбеня золота]] # [[Крымскотатарьскый язык]] # [[Ґуаятірі]] # [[Подґоріца]] # [[Букурешт]] # [[Анкара]] # [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]] # [[Высші Лубянкы]] # [[Каунас]] # [[Аполітічность]] # [[Сребреніця]] # [[Тиверці]] # [[Русины в Румыниї]] # [[Компютерна бавка]] # [[Приспівка]] # [[Великый Раковиць]] # [[Быстрый (комуна)]] # [[Перно]] # [[Шладмінґ]] # [[Реметы (село)]] # [[Зеніця]] # [[Розтворник]] # [[Тісауйварош]] # [[Павлово (Мукачовскый район)]] # [[Енч]] # [[Пама]] # [[Україньска повсталецька армада]] # [[Ґерінґсдорф]] # [[Пудбивана пасуля]] # [[День знань]] # [[Верховина (варощик)]] # [[Тарпа]] # [[Баранинці]] # [[Поприк]] # [[Порноґрафія]] # [[Верховинці]] # [[Слобожане]] # [[Шпация]] # [[1 (число)]] # [[2 (число)]] # [[Біловарці]] # [[Ґаничі]] # [[Бударь]] # [[Кумыс]] # [[Чорный (цвіт)]] # [[3 (число)]] # [[Меммінґен]] # [[Ю]] # [[Балта]] # [[Дрисляк]] # [[Парціум]] # [[С (кирилиця)]] # [[0 (число)]] # [[Травы]] # [[Вареш]] # [[Міліція Южной Осетії]] # [[Южна Осетія]] # [[Studium Carpato-Ruthenorum (зборник)]] # [[Шатер]] # [[Вулканешты (варош)]] # [[Леово]] # [[100000 (число)]] # [[Есень]] # [[Пятокутник]] # [[Шостокутник]] # [[Фантастика]] # [[Нова радость стала]] # [[Ґеоґрафія Северной Кореї]] # [[87 (число)]] # [[Пакт Рібентроп-Молотов]] # [[Звідалник]] # [[Псавтыря (ритуал)]] # [[Емпіричный доказ]] # [[Научный метод]] # [[Фотбаловый клуб]] # [[Мандрівный голуб]] # [[Арад]] # [[Марош (ріка)]] # [[Таліяньска ренесанція]] # [[Віденьскый конґрес]] # [[Буй на Красному поли]] # [[Реставрація Мейджі]] # [[Пол (біолоґія)]] # [[ЛДНР]] oqhb7qhwefh4zz94slqnadgoer32288 0 24381 164530 164529 2026-04-01T14:45:21Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164530 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|250px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}}, де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] titer2a4uylice612aukccfixkwkky3 164531 164530 2026-04-01T15:06:20Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164531 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|250px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref>Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] gkqc3bslr5kv4qv9dby7s61xzfefrnq 164566 164531 2026-04-02T08:34:26Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164566 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] kg9cw7vdg4pqjzdi1mhk3fmwg8waz3g 164567 164566 2026-04-02T08:38:35Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164567 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко), == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 91racentz5y9zmv2xino47jwo62zlst 164568 164567 2026-04-02T08:40:34Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164568 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко), з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 6mzmxe89fz6pp1mx3t04anurbx95lk6 164569 164568 2026-04-02T08:49:22Z Igor Kercsa 5504 коментарий 164569 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<!-- ЗАБЛОКОВАНО <ref>[https://youtu.be/TdAsl-JmITU?si=pqiZ-wcE7EB4hvkv Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> --> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] fs3kbgo1f464n2a9tnquni413zcb004 164570 164569 2026-04-02T10:59:39Z Igor Kercsa 5504 /* Творчость */ одказ 164570 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] qk190ga8j13txefauym5ymspl4z9nju 10 24383 164534 2026-04-01T17:26:20Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: [[Меджіславяньскый язык|меджіслав.]] ''{{lang|isv|{{{1}}}}}''<noinclude> [[Category:Шаблоны языків|isv]] {{documentation}}</noinclude> 164534 wikitext text/x-wiki [[Меджіславяньскый язык|меджіслав.]] ''{{lang|isv|{{{1}}}}}''<noinclude> [[Category:Шаблоны языків|isv]] {{documentation}}</noinclude> a0mu50v8ja554j61sqgq7mgqj7eiq45 4 24384 164536 2026-04-01T17:34:33Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: '''Меджіславя́ньскый язы́к''' є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Сл... 164536 wikitext text/x-wiki '''Меджіславя́ньскый язы́к''' є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію...([[Меджіславяньскый язык|чітати дале]]) t0ygfqxhdw49zqtdm0vw0cch5sj5npb 164537 164536 2026-04-01T17:36:20Z Halajkovič 33393 164537 wikitext text/x-wiki '''Меджіславя́ньскый язы́к''' є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. '''[[Меджіславяньскый язык|чітати дале]]'''... r9afyyojuy97mvyedt8d4bhp8rm5h26 164538 164537 2026-04-01T17:36:56Z Halajkovič 33393 164538 wikitext text/x-wiki '''Меджіславя́ньскый язы́к''' є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію.<br><br>'''[[Меджіславяньскый язык|чітати дале]]'''... bw6kob4kixsodk13n9q88egqg8sbz1r 0 24385 164550 2026-04-01T19:19:37Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Ґеоґрафія Северной Кореї]] на [[Ґеоґрафія Северної Кореї]] 164550 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґеоґрафія Северної Кореї]] 8f94xa5r6h8gw1otdudkayh8outix9s 0 24386 164573 2026-04-02T11:12:59Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Бо Сін]] на [[Бо Сінн]] 164573 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Бо Сінн]] 80sxkb6fqeaediyqd9sum1rj8k5ywea