Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 5440 164583 164542 2026-04-03T02:00:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164583 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Інфобокс язык | name = Меджіславяньскый язык | nativename = ''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk'', ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | creator = Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка | region = [[Славяне]] | speakers = 7000 (2020)<ref name="Kocór, p. 21">Kocór, p. 21.</ref> | familycolor = constructed language | fam1 = [[штучный язык]] | fam2 = | fam3 = | fam4 = | fam5 = | fam6 = | script = [[латиніка]], [[кіріліця]] (даколи [[глаголіця]]) | nation = | minority = | agency = Меджіславяньскый комітет | iso1 = | iso2 = | iso3 = isv | notice = 0 | image = [[Файл:Flag of Interslavic.svg|127px|border]]<br/>Прапор меджіславяньского языка | map = }} '''Меджіславя́ньскый язы́к''' (''меджусловјанскы језык'', ''medžuslovjansky jezyk''/ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: ''novoslovjansky'', ''všeslovjansky'') є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі [[Славяне|Славянами]] розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в [[Старославяньскый язык|старославяньскім языку]], але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками.<ref>Ladislav Podmele, ''Revolucija v istoriji interlingvistiki.''</ref> Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]. Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником [[Юрай Крижанич|Юраём Кріжанічом]]. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908.<ref>{{Lang|ru|Л.П. Рупосова, ''История межславянского языка''}}, v: {{Lang|ru|''Вестник Московского государственного областного университета'' (Московский государственный областной университет)}}, 2012 nr. 1, str. 55.</ref> Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей.<ref name="iliev">{{Cite journal | first = Ivan G. | last = Iliev | url = http://www.ijors.net/issue2_2_2013/pdf/__www.ijors.net_issue2_2_2013_article_6_iliev.pdf | title = Short History of the Cyrillic Alphabet | journal = International Journal of Russian Studies | issue = nr. 2 (2013/2) | place = Plovdiv | year = 2012 | pages = 67 | language = en}} ([http://www.ijors.net/issue2_2_2013/articles/iliev.html versija {{-|HTML}}])</ref> Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.<ref>{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/code/isv |title=isv |publisher={{-|SIL International: ISO 639-3}} |date=3 April 2024 |access-date=23 April 2024}}</ref> == Історія == [[File:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|thumb|„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ [[Юрай Крижанич|Юрая Кріжаніча]], перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665]] Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв [[старославяньскый язык]], язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії. Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый ({{lang-isv|medzislovanský}}), всеславяньскый ({{lang-isv|všeslovanský}}), новославяньскый ({{lang-isv|novoslovanský}}) або просто славяньскый ({{lang-isv|slovanský}}). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый. Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник [[Юрай Крижанич|Юрай Кріжаніч]]. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя. Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы.<ref>[http://steen.free.fr/interslavic/constructed_slavic_languages Umětne slovjanske jezyky]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> Найважнїшыма меджі нима суть: * [[Ян Геркель]] — {{Lang|la|[[Universalis Lingua Slavica]]}} (1826) * [[Божідар Райч]] — Vseslavenščina (1853) * [[Вацеслав Бамбас]] — Vsjeslovianьskyь (1861) * [[Матія Маяр]] — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865) * [[Іґнац Гошек]] — Neuslawisch (1907) * [[Йозеф Конечный]] — Slavina (1912) * [[Боґуміл Голы]] — Slavski jezik (1920) * [[Ладіслав Подмеле]] — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча) На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.<ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Publikationen/BergerPlansprachen.pdf ''Vom Erfinden Slavischer Sprachen'']}}, в: {{Lang|de|M. Okuka & U. Schweier}}, ред., {{Lang|de|''Germano-Slavistische Beiträge. Festschrift für P. Rehder zum 65. Geburtstag'' (München, 2004, ISBN 3-87690-874-4)}}, str. 25.</ref><ref>{{Lang|de|Tilman Berger, [http://homepages.uni-tuebingen.de/tilman.berger/Handouts/PanslavismusInternet.pdf ''Panslavismus und Internet'']}}, 2009, стор. 37.</ref> В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty: * '''Slovo''' (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы '''ě''', '''ę''', '''ǫ''', '''ă''' і мнягкы согласны '''ľ''', '''ń''', '''ť''' і '''ď'''. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя [[Часослово|часослов]]. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов. * '''Slovio''' быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна [[Есперанто|есперанту]]. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто '''š''', '''č''', '''ž''', '''dž''' і '''šč''' Гучко завів діґрафы '''sx''', '''cx''', '''zx''', '''gx''' і '''wx'''. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык. * '''Proslava''' україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку. * '''Glagolica''', проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами '''ě''', '''ľ''', '''ň''', '''ť''', '''ď''', '''ŕ''', '''ś''' і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый [[Чеськый язык|чеськым языком]]. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов. Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатны три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk). В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „'''Slovianski'''“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня.<ref name="balkaninsight">{{Lang|en|Bojana Barlovac, [http://www.balkaninsight.com/en/main/news/25946 ''Creation of 'One Language for All Slavs' Underway'']. BalkanInsight}}, 18 februara 2010.</ref> В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы. В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“.<ref>{{Lang|uk|Н. М. Малюга, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhSt/texts/2008-1.pdf "Мовознавство в питаннях і відповідях для вчителя й учнів 5 класу"]}}, в: {{Lang|uk|''Філологічні студії. <nowiki>Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету</nowiki>. Збірник наукових праць, випуск 1''}} (Кривий Ріг 2008, {{-|ISBN }} 978-966-17-7000-2), стор. 147.</ref><ref>{{Lang|ru|Алина Петропавловская, [http://eursa.eu/node/1337 ''Славянское эсперанто'']. Европейский русский альянс}}, 23. юнія 2007.</ref> В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“,<ref>{{Lang|pl|Ziemowit Szczerek, [http://www.ahistoria.pl/index.php/2010/02/jezyk-ktory-maja-zrozumiec-wšyscy-slowianie/ ''Jezyki, które mają zrozumieć wszyscy Słowianie'']. Interia.pl}}, 13. фебруара 2010.</ref> в сербскім деннику „Večernje Novosti“<ref>{{Lang|sr|Марко Прелевић}}, [http://www.novosti.rs/code/navigate.php?Id=10&status=jedna&vest=171149 ''{{Lang|sr|Словијански да свако разуме}}'']. {{Lang|sr|Вечерње Новости}}, 18. фебруара 2010.</ref> і в сербскім выданю „Reader's Digest“.<ref>{{Lang|hr|Gordana Kneževič, ''Slovianski bez muke''. Reader's Digest Srbija}}, юній 2010, стор. 13-15.</ref> Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „'''Rozumio'''“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „'''Slavju slovio'''“, потім під назвов „'''Slovioski'''“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“). В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „'''novoslovienskij'''“ (пізнїше „'''Novoslověnsky'''“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“.<ref>{{Lang|isv|Vojtěch Merunka, ''Jazyk novoslovienskij''}} (Praga 2010, {{-|ISBN}} 978-80-87313-51-0).</ref> Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без '''y''', але з гласнов '''ě''' писанов '''ie'''). В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „'''Medžuslovjansky'''“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“.<ref>[https://web.archive.org/web/20190219032533/http://www.izviestija.info/ Izviestija.info]</ref> В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка. == Характерістіка == Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів.<ref name="narodna pravda">{{Lang|uk|[http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4a8f1e1b731fc/ ''Трошки про штучні мови: панслов'янська мова'']. Народна правда}}, 22. авґуста 2009.</ref> В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків. Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.<ref>[http://rnd.cnews.ru/liberal_arts/news/top/index_science.shtml?2007/07/25/260272 {{Lang|ru|''Панславизм не умер окончательно''}}]. {{-|CNews}}.</ref> == Алфавіт == Меджіславяньскый може быти писаный тыж [[Латиніка|латиніков]] і [[Кіріліця|кіріліцёв]]: {| class="wikitable" width="500px" ! Латиніка !! Кіріліця !! Алтернатіва !! Высловность |- | align="center" | '''A a''' || align="center" | '''A а''' || || {{IPA|a}} |- | align="center" | '''B b''' || align="center" | '''Б б''' || || {{IPA|b}} |- | align="center" | '''C c''' || align="center" | '''Ц ц''' || || {{IPA|ts}} |- | align="center" | '''Č č''' || align="center" | '''Ч ч''' || лат. '''cz''', '''cx''' || {{IPA|tʃ}} |- | align="center" | '''D d''' || align="center" | '''Д д''' || || {{IPA|d}} |- | align="center" | '''DŽ dž''' || align="center" | '''ДЖ дж''' || лат. '''dż''', '''dzs''', '''dzx''' || {{IPA|dʒ}} |- | align="center" | '''E e''' || align="center" | '''Е е''' || || {{IPA|e}} |- | align="center" | '''Ě ě''' || align="center" | '''Є є''' || лат. '''e''', кір. '''е''' (або '''ѣ''') ||{{IPA|je}} |- | align="center" | '''F f''' || align="center" | '''Ф ф''' || || {{IPA|f}} |- | align="center" | '''G g''' || align="center" | '''Г г''' || || {{IPA|ɡ}} |- | align="center" | '''H h''' || align="center" | '''Х х''' || || {{IPA|x}} |- | align="center" | '''I i''' || align="center" | '''И и''' || || {{IPA|i}} ~ {{IPA|ji}} |- | align="center" | '''J j''' || align="center" | '''Ј ј''' || кір. '''й''' || {{IPA|j}} |- | align="center" | '''K k''' || align="center" | '''К к''' || || {{IPA|k}} |- | align="center" | '''L l''' || align="center" | '''Л л''' || || {{IPA|l}} |- | align="center" | '''Lj lj''' || align="center" | '''Љ љ''' || кір. '''ль''' || {{IPA|lʲ}} |- | align="center" | '''M m''' || align="center" | '''М м''' || || {{IPA|m}} |- | align="center" | '''N n''' || align="center" | '''Н н''' || || {{IPA|n}} |- | align="center" | '''Nj nj''' || align="center" | '''Њ њ''' || кір. '''нь''' || {{IPA|nʲ}} |- | align="center" | '''O o''' || align="center" | '''О о''' || || {{IPA|o}} |- | align="center" | '''P p''' || align="center" | '''П п''' || || {{IPA|p}} |- | align="center" | '''R r''' || align="center" | '''Р р''' || || {{IPA|r}} |- | align="center" | '''S s''' || align="center" | '''С с''' || || {{IPA|s}} |- | align="center" | '''Š š''' || align="center" | '''Ш ш''' || лат. '''sz''', '''sx''' || {{IPA|ʃ}} |- | align="center" | '''T t''' || align="center" | '''Т т''' || || {{IPA|t}} |- | align="center" | '''U u''' || align="center" | '''У у''' || || {{IPA|u}} |- | align="center" | '''V v''' || align="center" | '''В в''' || || {{IPA|ʋ}} |- | align="center" | '''Y y''' || align="center" | '''Ы ы''' || лат. '''i''', кір. '''и''' || {{IPA|ɪ}} |- | align="center" | '''Z z''' || align="center" | '''З з''' || || {{IPA|z}} |- | align="center" | '''Ž ž''' || align="center" | '''Ж ж''' || лат. '''ż''', '''zs''', '''zx''' || {{IPA|ʒ}} |} == В културї == Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык<ref>{{Cite web|title="Раскрашенная птица" – кинодебют межславянского языка|url=https://www.radio.cz/ru/rubrika/bogema/-raskrashennaya-ptica-kinodebyut-mezhslavyanskogo-yazyka|website=Radio Praha|access-date=28 January 2019|language=ru}}</ref>. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.<ref name="Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens">{{Cite web |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |title=Nabarvené ptáče aneb Bolestivé pochybnosti o poslání živočišného druhu Homo sapiens |url=https://www.kinobox.cz/clanek/17031-vaclav-marhoul-o-nabarvenem-ptaceti |website=Kinobox.cz |access-date=2 September 2019 |language=cs}}</ref> == Примір тексту ([[Отче наш]]) == {| class=wikitable ! '''Латиніка''' !! '''Кіріліця''' |- | : Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. : Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. : Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. : I ne vvedi nas v pokušeńje, : ale izbavi nas od zlogo. : Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. : Amin. | : Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. : Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. : Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. : И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. : Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. : Амин. |} == Література == * Barandovská-Frank, Věra. ''Panslawische Variationen''. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, {{ISBN|978-3-631-61328-3}}, pp.&nbsp;209–236. * Duličenko, Aleksandr D. ''Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;75–101. * Kocór, Maria, et al. ''Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience''. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, {{ISBN|978-3-319-71116-4}}, 978-3-319-71117-1), pp.&nbsp;15–30. * Meyer, Anna-Maria. [https://www.researchgate.net/publication/308041701_Slavic_constructed_languages_in_the_internet_age ''Slavic constructed languages in the internet age'']. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp.&nbsp;287–315. * Meyer, Anna-Maria. ''Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets''. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, {{ISBN|978-3-86309-233-7}}. * Merunka, Vojtěch, ''Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers'' (Lukáš Lhoťan, 2018, {{ISBN|9788090700499}}). * Merunka, Vojtěch. ''Neoslavonic zonal constructed language''. České Budějovice, 2012, {{ISBN|978-80-7453-291-7}}. * Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. ''Neoslavonic Language''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;114–134. * Рупосова, Л.П., [https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 ''История межславянского языка''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006163505/https://evestnik-mgou.ru/en/Articles/Doc/176 |date=2021-10-06 }}. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 ({{ISSN|2224-0209}}), pp.&nbsp;51–56. * Steenbergen, Jan van. ''Constructed Slavic languages in the 21st century''. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp.&nbsp;102–113. * Steenbergen, Jan van. ''[https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210701104031/http://jki.amu.edu.pl/files/04%20Steenbergen.pdf |date=2021-07-01 }}''. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. {{ISBN|978-83-65483-72-0}}, ISSN 1896-9585, pp.&nbsp;47–61. == Референції == {{reflist}} == Вонкашнї одказы == === О языку === * [http://steen.free.fr/interslavic/ Меджіславяньскый — офіціалный сайт] * [http://interslavic-language.org/ Портал меджіславяньского языка] * [https://interslavic-dictionary.com/ Многоязычный меджіславяньскый словник] * [https://interslavic.fun/ Меджіславяньска функція] * [https://teletype.in/@flame-ice/gQ2prxcbPBuc/ FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім]{{Dead link|date=March 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://teletype.in/@flame-ice/m3CLfI4suCO/ FAQ зо меджіславяньскых четів] === На языку === * [https://isv.miraheze.org Medžuviki] — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку * [https://isv.miraheze.org/Sbornik:Glavna_stranica Vikisbornik] — зборник текстів на меджіславяньскім языку * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkkpWsnaRKitfJMx0Ngr8h-g/Playlist Філмы на меджіславяньскім] * [https://www.youtube.com/playlist?list=PL--S_Qi-XfGTs4Hpnukm4VyiymJJ5VZqF/Playlist Меджіславяньска музика] * [https://youtube.com/playlist?list=PLN7FF06VmIkni_M4__JF5Z5YDgPIbDs08&si=lIC4i7qLlZ2a0ZIz/Playlist Авдіокнигы на меджіславяньскім] * Переклады компютеровых гер: [https://store.steampowered.com/app/3001730/Bober_Bros_Its_Just_A_Prank/It's Just A Prank], [https://store.steampowered.com/app/972760/Secret_Saga_Xamadeon_Stone/Secret Saga], Minecraft, [https://youtube.com/shorts/wPphMHD_Jqw?si=nripPUsRL9WIXSQW/Sid Meier's Civilization BE] === Общіна === * [https://interslavicforum.org/our-team/ InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум] * [https://www.facebook.com/groups/interslavic/ Ґрупа на Facebook] * [https://discord.com/invite/n3saqm27QW Ґрупа на Discord] {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Славяньскы языкы]] [[Катеґорія:Умелы языкы]] [[Катеґорія:Панславизм]] gejz42gpa8wgtklzfl0epa16y286e85 0 8855 164581 152838 2026-04-03T01:26:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164581 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ustav - cyrrilic writing.gif|thumb|{{center|Уставне писмо ([[кіріліця]])}}]] '''Каліґрафія''', {{ref-el}} ''κάλλος'' «красне» + ''γραφή'' «писмо»&nbsp;— [[уменя]] красного [[писмо|писма]], <tt>краснопис</tt>, а также чістописаня. В сучаснім розуміню занимать шыроку шкалу од школьскых взорів писаня до выразно індівідуалных умелецькых композіцій. Історія писемности&nbsp;— то історія еволуції естетічных понять, што ся розвивають в рамках технічных навыків, швыдкости передачі інформації і матеріалных обмеджінь чоловіка, часу і простору. == Вонкашнї лінкы == === Україньска каліґрафія === * [http://community.livejournal.com/ua_calligraphy/tag/ Україньскый каліґрафічный жывый журнал] * [https://web.archive.org/web/20090909230945/http://www.cyrillic.org.ua/ua/ Фестівал шрифту й каліґрафії «Свято кіріліцї»] * [https://web.archive.org/web/20130626131204/http://rutenia.org.ua/ Цїлоукраїнський фестівал каліґрафії та тіпоґрафії «Рутенія»] === Западоевропска каліґрафія === *[http://www.cynscribe.com/ Cynscribe World Wide Web Calligraphy Directory] *[http://www.calligraphyonline.org/ Society of Scribes and Illuminators, London, England] *[http://www.encre-et-lumiere.com Encre et lumière - французька каліґрафія] ===Ісламска каліґрафія=== *[https://web.archive.org/web/20120608004825/http://www.calligraphyislamic.com/ Calligraphyislamic.com] *[https://web.archive.org/web/20070517202836/http://www.kalemguzeli.net/ Kalemguzeli.net] *[https://web.archive.org/web/20080423225331/http://muze.sabanciuniv.edu/collection/collection.php?lngCollectionID=11&bytLanguageID=2 Muze.sabanciuniv.edu - колекція зразків ісламской каліґрафії] *[http://international.loc.gov/intldl/apochtml/apochome.html Ісламська каліграфія в Бібліотеці Конгресу США] ===Далекывыходна каліґрафія=== ;Китайська *[https://web.archive.org/web/20190530121554/http://www.skyren-art.com/ Brush Calligraphy Galleries Skyren Art of Chinese calligraphy] *[http://www.chinaonlinemuseum.com/calligraphy.php Chinese calligraphy and galleries at China Online Museum] *[http://www.chinaonlinemuseum.com/calligraphy-masters.php List of Chinese calligraphers and galleries at China Online Museum] ;Японьска * [https://web.archive.org/web/20080614020517/http://www.japancalligraphy.eu/ru/ Shodo — Японська каліграфія] * [https://web.archive.org/web/20080807223028/http://www.shodo-journal.com/ Shodo Journal research Institute] * [https://web.archive.org/web/20190530111345/http://www.beyondcalligraphy.com/japanese_calligraphy.html The History of Japanese Calligraphy - історія японської каліграфії] ===Каліґрафія іншых видів письма=== * '''Пенджабска:''' [http://www.scribd.com/full/10549940?access_key=key-2as58gzkpy6mn5n9j56i scribd.com] == Література == *Child, H. ed. (1985) The Calligrapher's Handbook. Taplinger Publishing Co. *Diringer, D. (1968) ''The Alphabet: A Key to the History of Mankind'' 3rd Ed. Volume 1 Hutchinson & Co. London *Fraser, M., & Kwiatowski, W. (2006) Ink and Gold: Islamic Calligraphy. Sam Fogg Ltd. London *Henning, W.E. (2002) An elegant hand : the golden age of American penmanship and calligraphy ed. Melzer, P. Oak Knoll Press New Castle, Delaware *Johnston, E. (1909) Manuscript & Inscription Letters: For schools and classes and for the use of craftsmen, plate 6. San Vito Press & Double Elephant Press 10th Impression *Lamb, C.M. ed. (1956) Calligrapher's Handbook. Pentalic 1976 ed. *Letter Arts Review *Claude Mediavilla (2006) Histoire de la Calligraphie Française. Albin Michel, France. *Mediavilla, C. (1996) Calligraphy. Scirpus Publications *Pott, G. (2006) Kalligrafie: Intensiv Training Verlag Hermann Schmidt Mainz *Pott, G. (2005) Kalligrafie:Erste Hilfe und Schrift-Training mit Muster-Alphabeten Verlag Hermann Schmidt Mainz *Reaves, M., & Schulte, E. (2006) Brush Lettering: An instructional manual in Western brush calligraphy, Revised Edition, Design Books New York. * Schimmel, Annemarie. (1984) Calligraphy and Islamic Culture. New York Univ. Press. New York. *Zapf, H. (2007) Alphabet Stories: A Chronicle of technical developments, Cary Graphic Arts Press, Rochester, New York *Zapf, H. (2006) The world of Alphabets: A kaleidoscope of drawings and letterforms, CD-ROM *Marns, F.A (2002) Various, copperplate and form, London *Herbert Becker: Kalligraphie. Die Kunst des schönen Schreibens. E. A. Seemann Verlag, Leipzig 2011, {{ISBN| 978-3-86502-130-4}} *Julius de Goede: Kalligraphie. Schönschreiben lernen. Weltbild Verlag, Augsburg 1991, {{ISBN| 3-8043-2665-X}} {{commons|Category:Calligraphy}} == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Каліграфія|12665552}} [[Катеґорія:Каліґрафія]] [[Катеґорія:Типография]] 9faj9jigkrdigat7re3bzog4au0axj2 0 12956 164579 144533 2026-04-02T15:15:34Z Halajkovič 33393 164579 wikitext text/x-wiki {{Народ |group= Славяне |image= [[File:Slovanskisvet.PNG|300px]]<br>[[File:Территории славянского населения Европы.png|300px]]<br><center>Славянскы державы в Евразии, и в Европѣ</center> |population = 350-400 милионы |region1 = {{flagicon|Росія}} [[Русы]] |pop1 = 150,0 млн. |ref1 = <ref>http://www.russkie.org/index.php?module=fullitem&id=4194</ref><ref>http://rcultura.ucoz.ru/index/russkie/0-10</ref> |region2 = {{flagicon|Польско}} [[Поляци]] |pop2 = 60,0 млн. |ref2 = <ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/poland/ Poland. //CIA: The World Factbook.]</ref><ref name="Swiat_Polonii">[http://www.wspolnota-polska.org.pl/index.php?id=pwko Świat Polonii, witryna Stowarzyszenia Wspólnota Polska: "Polacy za granicą"] (''Polish people abroad'' as per summary by Świat Polonii, internet portal of the Polish Association ''Wspólnota Polska'')</ref> |region3 = {{flagicon|Україна}} [[Українцї|Украинцѣ]] |pop3 = 57,0 млн. |ref3 = <ref>The Ukrainian World Congress states that the Ukrainian diaspora makes 20 million: [http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280 20mln Ukrainians living abroad]</ref><ref name="ucc.ca">{{cite web|url=http://www.ucc.ca/2010/05/25/support-the-ukrainian-world-congress-connecting-ukrainians-around-the-world/ |title=UWC continually and diligently defends the interests of over 20 million Ukrainians |publisher=Ucc.ca |date=2010-05-25 |accessdate=2014-04-04}}</ref><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/nationality_popul1/select_51/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=0&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20&n_page=1 Всеукраинска перепись 2001]</ref> |region4 = {{flagicon|Сербія}} [[Сербы]] |pop4 = 12,0 млн. |ref4 = <ref>[http://web.archive.org/web/20131205032421/http://www.serbianunity.com/serbianunitycongress/pdf/world_of_serbs/Serbs_Around_the_World_by_Region.pdf Serbs Around the World by Region]</ref> |region5 = {{flagicon|Чесько}} [[Чехы]] |pop5 = 10,7 млн. |ref5 = <ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/ Czechia. //CIA: The World Factbook.]</ref> |region6 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусины|Бѣлорусы]] |pop6 = 10,1 млн. |ref6 = <ref>[https://joshuaproject.net/people_groups/11065 Belarusian. //Joshua Project]</ref> |region7 = {{flagicon|Булгарія}} [[Болгары]] |pop7 = 8,4 млн. |ref7 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/bul Bulgarian. //Ethnologue]</ref> |region8 = {{flagicon|Словеньско}} [[Словаци]] |pop8 = 7,2 млн. |ref8 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/slk Slovak. //Ethnologue]</ref> |region9 = {{flagicon|Хорватія}} [[Хорваты]] |pop9 = 6,7 млн. |ref9 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/hrv Croatian. //Ethnologue]</ref> |region10 = {{flagicon|Боснія і Герцеґовина}} [[Босняци]] |pop10 = 2,6 млн. |ref10 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/bos Bosnian. //Ethnologue]</ref> |region11 = {{flagicon|Словенія}} [[Словенцѣ]] |pop11 = 2,5 млн. |ref11 = <ref>[http://zgs.zrc-sazu.si/Portals/8/Slo_Geo_Over/16.pdf Jernej Zupančič: Ethnic Structure of Slovenia and Slovenes in Neighbouring Countries. //Slovenia: a geographical overview. Association of the Geographic Societies of Slovenia. August, 2004. Accessdate: 10 April 2008 (PDF)]</ref> |region12 = {{Flagicon image|Flag of Rusyns 2007.svg|border}} [[Русины]] |pop12 = 1,8 млн.¹ |ref12 = <ref name="MagocsiChrbtom">Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam, стор. 22.</ref> |region13 = {{flagicon|Северна Македонія}} [[Македонцѣ]] |pop13 = 1,6 млн. |ref13 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/mkd Macedonian. //Ethnologue]</ref> |region14 = {{flagicon|Чорна Гора}} [[Чорногорцѣ]] |pop14 = 0,6 млн. |ref14 = <ref>Чорна Гора: 278865 [http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/saopstenje(1).pdf //Census of Population, Households and Dwellings in Montenegro 2011. Стор. 6.] [[Диаспора]]: Турция 100 тыс., Сербия 38,5 тыс., США 40 тыс., Аргентина 30 тыс., Германия 25-30 тыс., Луксембург 12 тыс., Албания 12 тыс.[http://www.rtcg.me/vijesti/dijaspora/66019/sirom-svijeta-pola-miliona-crnogoraca.html //RTCG Radio Televizija Crna Gora]</ref> |region15 = {{Flagicon image|Historická moravská vlajka.png|border}} [[Мораване]] |pop15 = 0,5 млн. |ref15 = <ref>Подля списованя 2011: 521 801 в [[Чехия|Чехии]] и 3 286 и [[Словакия|Словакии]]</ref> |region16 = {{Flagicon image|Flag of Upper Silesia.svg|border}} [[Шлезане]] |pop16 = 0,5 млн. |ref16 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/szl Шлезане: 522 000 (2013). //Ethnologue]</ref> |region17 = {{Flagicon image|POL Kaszuby flag.svg|border}} [[Кашубы]] |pop17 = 0,2 млн. |ref17 = <ref>[http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/Przynaleznosc_narodowo-etniczna_w_2011_NSP.pdf Materiał na konferencję prasową w dniu 29.01.2013 r.: Przynależność narodowo-etniczna ludności — wyniki spisu ludności i mieszkań 2011.]</ref> |region18 = {{Flagicon image|Flag of Sorbs.svg|border}} [[Лужичане]] |pop18 = 0,1 млн. |ref18 = <ref>Подля шацованя 70 тыс. [http://www.faqs.org/minorities/Eastern-Europe/Sorbs-of-East-Germany.html //Sorbs of East Germany]</ref> |languages = [[Славянскы языкы]]: восточны, западны, южны |religions = [[Христианство]], меншина: [[Ислам]], [[Атеизм]], [[Юдаизм]], Славянске поганство (новопоганство) |related = [[Литовцѣ]], [[Латвийцѣ]] |footnotes = ¹Фахове шацованя, подля официалных податок: 110 250.<ref name="MagocsiChrbtom"/> }} '''Славяне''' суть [[Етникум|етничнов]] и [[Языкова родина|языковов]] групов [[Индоевропскы языкы|Индоевропанох]], котры обывають передо вшиткым середну и восточну Европу. В истории суть познаты од 6. ст., коли ся зачала их експанзия в Европѣ. В днешности общепризнано Славяне ся дѣлять на:<ref name="Slav (people) - Britannica Online Encyclopedia">{{cite encyclopedia |author=Encyclopædia Britannica |url = http://www.britannica.com/topic/Slav |title = Slav (people) – Britannica Online Encyclopedia |encyclopedia=Britannica.com |date=30 May 2024 |access-date=30 May 2024 }}</ref> * '''[[Выходнї славяне|восточны]]''' (главнѣ [[Білорусины|Бѣлорусы]], [[Русы]] и [[Українцї|Украинцѣ]]), * '''[[Западнї славяне|западны]]''' (главнѣ [[Лужичане]], [[Поляци]], [[Словаци]], [[Чехы]]), * '''[[Южнї славяне|южны]]''' (главнѣ [[Болгары]], [[Босняци]], [[Македонцѣ]], [[Сербы]], [[Словенцѣ]], [[Чорногорцѣ]], [[Хорваты]]). Окрем того удну сих, або меджи нима, суть народы ''[[in statu nascendi]]'', котрых етничность е предметом спору: [[Кашубы]], [[Мораване]], [[Русины]], [[Шлезане]].<ref>Дуличенко А.Д. (ред.): Языки малые и большие... //Slavica Tartuensia. Tartu University Press. ISSN 1406-3522. Cc. 7-8.</ref> ==Етногенеза== Етногенеза Славянох доднесь неясна. З правдоподобностьов мож повѣсти, же уже перед роком 2000 до Р.Х. Праславяне бывали в Европѣ розсѣяныма островками меджи иншыма народами.<ref name="Отто">Ottův slovník naučný. Том 23, сс.430-431.</ref> Подля едной теории сѣдлиско Праславянох, одкы ся росширили было в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]], подля другой — было меджи [[Висла|Вислов]], [[Балтицке море|Балтиком]] и [[Днѣпер|Днѣпром]].<ref name="Отто"/><ref name="СинТерп">Синиця Є.В., Терпиловський Р.В.</ref> Под роком 512 первый раз упомянув Славян (яко Склавинох) историк ''Прокопий Кесарийскый'' в серединѣ 6. ст., а роздѣлѣня на праславянскы диалекты и поява первых славянскых держав односить ся ку 8-9. ст.<ref name="СинТерп"/> ==Етимология== Назва Славяне первый раз упомянута лем в 14. ст.<ref name="СинТерп"/> Найскоршы объяснѣня етимологии одводили тоту назву од ''слава'', а чешскый слависта [[Йозеф Добровскый]] — од ''слово'', же тото суть люде, з котрыма ся мож дорозумѣти, опроти тым котры суть ''Нѣмцѣ''. Авшак сучасны етимологы понукли иншы теории, же тото слово, понеже его зачаточна форма ''*slověninъ'', мать походити од топонима, напримѣр од назвы рѣкы Слава.<ref>Jiří Rejzek: Český etymologický slovník. (2. nezm. vyd.), Vozice: Leda, spol. s.r.o., 2012. {{ISBN| 978-80-7335-296-7}}. Стор. 613.</ref> ==Жерела и одказы== * Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}}. * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Походження та рання історія слов'ян. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ((ISBN| 966-00-0632-2}} Том 9: {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}. == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Slované|0}} [[Катеґорія:Славяне]] hm4etzewo1ktgk4m1aj1oqq4d1kbjzg 164580 164579 2026-04-02T17:45:19Z Igor Kercsa 5504 одказ 164580 wikitext text/x-wiki {{Народ |group= Славяне |image= [[File:Slovanskisvet.PNG|300px]]<br>[[File:Территории славянского населения Европы.png|300px]]<br><center>Славянскы державы в Евразии, и в Европѣ</center> |population = 350-400 милионы |region1 = {{flagicon|Росія}} [[Русы]] |pop1 = 150,0 млн. |ref1 = <ref>http://www.russkie.org/index.php?module=fullitem&id=4194</ref><ref>http://rcultura.ucoz.ru/index/russkie/0-10</ref> |region2 = {{flagicon|Польско}} [[Поляци]] |pop2 = 60,0 млн. |ref2 = <ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/poland/ Poland. //CIA: The World Factbook.]</ref><ref name="Swiat_Polonii">[http://www.wspolnota-polska.org.pl/index.php?id=pwko Świat Polonii, witryna Stowarzyszenia Wspólnota Polska: "Polacy za granicą"] (''Polish people abroad'' as per summary by Świat Polonii, internet portal of the Polish Association ''Wspólnota Polska'')</ref> |region3 = {{flagicon|Україна}} [[Українцї|Украинцѣ]] |pop3 = 57,0 млн. |ref3 = <ref>The Ukrainian World Congress states that the Ukrainian diaspora makes 20 million: [http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280 20mln Ukrainians living abroad]</ref><ref name="ucc.ca">{{cite web|url=http://www.ucc.ca/2010/05/25/support-the-ukrainian-world-congress-connecting-ukrainians-around-the-world/ |title=UWC continually and diligently defends the interests of over 20 million Ukrainians |publisher=Ucc.ca |date=2010-05-25 |accessdate=2014-04-04}}</ref><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/nationality_popul1/select_51/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=0&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20&n_page=1 Всеукраинска перепись 2001]</ref> |region4 = {{flagicon|Сербія}} [[Сербы]] |pop4 = 12,0 млн. |ref4 = <ref>[http://web.archive.org/web/20131205032421/http://www.serbianunity.com/serbianunitycongress/pdf/world_of_serbs/Serbs_Around_the_World_by_Region.pdf Serbs Around the World by Region]</ref> |region5 = {{flagicon|Чесько}} [[Чехы]] |pop5 = 10,7 млн. |ref5 = <ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/ Czechia. //CIA: The World Factbook.]</ref> |region6 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусины|Бѣлорусы]] |pop6 = 10,1 млн. |ref6 = <ref>[https://joshuaproject.net/people_groups/11065 Belarusian. //Joshua Project]</ref> |region7 = {{flagicon|Булгарія}} [[Болгары]] |pop7 = 8,4 млн. |ref7 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/bul Bulgarian. //Ethnologue]</ref> |region8 = {{flagicon|Словеньско}} [[Словаци]] |pop8 = 7,2 млн. |ref8 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/slk Slovak. //Ethnologue]</ref> |region9 = {{flagicon|Хорватія}} [[Хорваты]] |pop9 = 6,7 млн. |ref9 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/hrv Croatian. //Ethnologue]</ref> |region10 = {{flagicon|Боснія і Герцеґовина}} [[Босняци]] |pop10 = 2,6 млн. |ref10 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/bos Bosnian. //Ethnologue]</ref> |region11 = {{flagicon|Словенія}} [[Словенцѣ]] |pop11 = 2,5 млн. |ref11 = <ref>[http://zgs.zrc-sazu.si/Portals/8/Slo_Geo_Over/16.pdf Jernej Zupančič: Ethnic Structure of Slovenia and Slovenes in Neighbouring Countries. //Slovenia: a geographical overview. Association of the Geographic Societies of Slovenia. August, 2004. Accessdate: 10 April 2008 (PDF)]</ref> |region12 = {{Flagicon image|Flag of Rusyns 2007.svg|border}} [[Русины]] |pop12 = 1,8 млн.¹ |ref12 = <ref name="MagocsiChrbtom">Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam, стор. 22.</ref> |region13 = {{flagicon|Северна Македонія}} [[Македонцѣ]] |pop13 = 1,6 млн. |ref13 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/mkd Macedonian. //Ethnologue]</ref> |region14 = {{flagicon|Чорна Гора}} [[Чорногорцѣ]] |pop14 = 0,6 млн. |ref14 = <ref>Чорна Гора: 278865 [http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/saopstenje(1).pdf //Census of Population, Households and Dwellings in Montenegro 2011. Стор. 6.] [[Диаспора]]: Турция 100 тыс., Сербия 38,5 тыс., США 40 тыс., Аргентина 30 тыс., Германия 25-30 тыс., Луксембург 12 тыс., Албания 12 тыс.[http://www.rtcg.me/vijesti/dijaspora/66019/sirom-svijeta-pola-miliona-crnogoraca.html //RTCG Radio Televizija Crna Gora]</ref> |region15 = {{Flagicon image|Historická moravská vlajka.png|border}} [[Мораване]] |pop15 = 0,5 млн. |ref15 = <ref>Подля списованя 2011: 521 801 в [[Чехия|Чехии]] и 3 286 и [[Словакия|Словакии]]</ref> |region16 = {{Flagicon image|Flag of Upper Silesia.svg|border}} [[Шлезане]] |pop16 = 0,5 млн. |ref16 = <ref>[https://www.ethnologue.com/language/szl Шлезане: 522 000 (2013). //Ethnologue]</ref> |region17 = {{Flagicon image|POL Kaszuby flag.svg|border}} [[Кашубы]] |pop17 = 0,2 млн. |ref17 = <ref>[http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/Przynaleznosc_narodowo-etniczna_w_2011_NSP.pdf Materiał na konferencję prasową w dniu 29.01.2013 r.: Przynależność narodowo-etniczna ludności — wyniki spisu ludności i mieszkań 2011.]</ref> |region18 = {{Flagicon image|Flag of Sorbs.svg|border}} [[Лужичане]] |pop18 = 0,1 млн. |ref18 = <ref>Подля шацованя 70 тыс. [http://www.faqs.org/minorities/Eastern-Europe/Sorbs-of-East-Germany.html //Sorbs of East Germany]</ref> |languages = [[Славянскы языкы]]: восточны, западны, южны |religions = [[Христианство]], меншина: [[Ислам]], [[Атеизм]], [[Юдаизм]],<ref>[https://eleven.co.il/diaspora/ethno-linguistic-groups/15713/ Кенааниты]</ref> Славянске поганство (новопоганство) |related = [[Литовцѣ]], [[Латвийцѣ]] |footnotes = ¹Фахове шацованя, подля официалных податок: 110 250.<ref name="MagocsiChrbtom"/> }} '''Славяне''' суть [[Етникум|етничнов]] и [[Языкова родина|языковов]] групов [[Индоевропскы языкы|Индоевропанох]], котры обывають передо вшиткым середну и восточну Европу. В истории суть познаты од 6. ст., коли ся зачала их експанзия в Европѣ. В днешности общепризнано Славяне ся дѣлять на:<ref name="Slav (people) - Britannica Online Encyclopedia">{{cite encyclopedia |author=Encyclopædia Britannica |url = http://www.britannica.com/topic/Slav |title = Slav (people) – Britannica Online Encyclopedia |encyclopedia=Britannica.com |date=30 May 2024 |access-date=30 May 2024 }}</ref> * '''[[Выходнї славяне|восточны]]''' (главнѣ [[Білорусины|Бѣлорусы]], [[Русы]] и [[Українцї|Украинцѣ]]), * '''[[Западнї славяне|западны]]''' (главнѣ [[Лужичане]], [[Поляци]], [[Словаци]], [[Чехы]]), * '''[[Южнї славяне|южны]]''' (главнѣ [[Болгары]], [[Босняци]], [[Македонцѣ]], [[Сербы]], [[Словенцѣ]], [[Чорногорцѣ]], [[Хорваты]]). Окрем того удну сих, або меджи нима, суть народы ''[[in statu nascendi]]'', котрых етничность е предметом спору: [[Кашубы]], [[Мораване]], [[Русины]], [[Шлезане]].<ref>Дуличенко А.Д. (ред.): Языки малые и большие... //Slavica Tartuensia. Tartu University Press. ISSN 1406-3522. Cc. 7-8.</ref> ==Етногенеза== Етногенеза Славянох доднесь неясна. З правдоподобностьов мож повѣсти, же уже перед роком 2000 до Р.Х. Праславяне бывали в Европѣ розсѣяныма островками меджи иншыма народами.<ref name="Отто">Ottův slovník naučný. Том 23, сс.430-431.</ref> Подля едной теории сѣдлиско Праславянох, одкы ся росширили было в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]], подля другой — было меджи [[Висла|Вислов]], [[Балтицке море|Балтиком]] и [[Днѣпер|Днѣпром]].<ref name="Отто"/><ref name="СинТерп">Синиця Є.В., Терпиловський Р.В.</ref> Под роком 512 первый раз упомянув Славян (яко Склавинох) историк ''Прокопий Кесарийскый'' в серединѣ 6. ст., а роздѣлѣня на праславянскы диалекты и поява первых славянскых держав односить ся ку 8-9. ст.<ref name="СинТерп"/> ==Етимология== Назва Славяне первый раз упомянута лем в 14. ст.<ref name="СинТерп"/> Найскоршы объяснѣня етимологии одводили тоту назву од ''слава'', а чешскый слависта [[Йозеф Добровскый]] — од ''слово'', же тото суть люде, з котрыма ся мож дорозумѣти, опроти тым котры суть ''Нѣмцѣ''. Авшак сучасны етимологы понукли иншы теории, же тото слово, понеже его зачаточна форма ''*slověninъ'', мать походити од топонима, напримѣр од назвы рѣкы Слава.<ref>Jiří Rejzek: Český etymologický slovník. (2. nezm. vyd.), Vozice: Leda, spol. s.r.o., 2012. {{ISBN| 978-80-7335-296-7}}. Стор. 613.</ref> ==Жерела и одказы== * Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}}. * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Походження та рання історія слов'ян. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ((ISBN| 966-00-0632-2}} Том 9: {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}. == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Slované|0}} [[Катеґорія:Славяне]] 7w39d9ffj13iet4mleyogyby1vau423 0 13092 164582 150539 2026-04-03T01:28:27Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164582 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Карл Ландштайнер |имя оригиналне = Karl Landsteiner |образчик =[[File:Karl Landsteiner nobel.jpg|264px]] |образчика подпис = Австрийскый дохтор, Нобелов лавреат |познатый як = объявитель груп кровли |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1868|06|14}} |мѣсто роджѣня = [[Відень|Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]] |упокоеня = {{Death date and age|1943|06|26|1868|06|14}} |мѣсто смерти = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] |причина смерти = сердцьовый напад |сферы наук = имунология, биохемия |ученый ступень = |alma mater = [[Вѣденска универзита]] |главны роботы = |честны титулы = [[Нобелова награда]], 1930<br>[[Ласкера-Дебейки награда]], 1946 |членство в = |одзнакы = |категория склада = Karl Landsteiner }} [[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]] {{Вонкове медиум | title = Карл Ландштайнер на банковцѣ | topic = Австрийска банковка номинала 1000 шилингы, котра ходила од року 1997 до заведжѣна евра в року 2002.<br />'''''На лицьови''''' банковкы австрийский имунолог Карл Ландштайнер (1868—1943). Многы пятьуголникы на зображѣню припоминають о его штудиях над [[полиовирус]]ом.<br />'''''На опаку''''' Ландштайнер за [[микроскопом]] во своей лаборатории. Злѣва в пятьуголнику — штилизоване зображѣня скуплѣня [[Еритроциты|кровинок]] припоминать о выявлѣню [[Групы кровли|груп кровли]]. В правом кутѣ — геометричный модел [[полиовирус]]а. | align = | width = 285px | image1 =https://supermonetki.ru/product_info.php?products_id=11692 }} '''Карл Ла́ндштайнер''', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Karl Landsteiner''; *[[14. юн]] [[1868]], [[Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[26. юн]] [[1943]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — [[Австрия|австрийскый]] и [[США|америцкый]] дохтор, хемик, имунолог, инфекциониста. Первый выгледовач в области имуногематологии и иммунохемии, автор робот зоз молекуларной и бунковой физиологии реакции организма на розмыты [[антиген]]ы и при том взникаючы шпецифичны и нешпецифичны явы. Лавреат [[Нобелова награда|Нобела]] зоз физиологии и медицины ([[1930]])<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. Том 2, с. 226.</ref> за объявлѣня [[Група кровли|груп кровли]] у чоловѣка, што дозволило учинити [[Гемотрансфузия|переливаня кровли]] рутиннов медицинсков процедуров. Лавреат [[Ласкера-Дебейки награда|награды Ласкера-Дебейки]] за клиничны медицинскы выгледованя (1946, посмертно). == Биография == Родив ся [[14. юна]] [[1868]] в [[Баден (Нижна Австрия)|Баденѣ]] под [[Вѣдень|Вѣдньом]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160315061206/http://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Dr. Karl Landsteiner — Arzt und Bakteriologe]</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=G9nVBAAAQBAJ&pg=PT19&lpg=PT19&dq= Epitope Recognition Since Landsteiner’s Discovery]</ref>, в [[Евреи|еврейской]] фамилии, [[Морава (історічна країна)|моравского]] походжѣня<ref name=autogenerated1>[https://books.google.com/books?id=de3qX6IXMe8C&pg=PA136&lpg=PA136&dq= Pauline M. H. Mazumdar «Species and Specificity: An Interpretation of the History of Immunology»]</ref>. Отець му, Леополд Ландштайнер (1818—1875), — вызнамный новинарь родом з [[Микулов|Николсбурга]], доктор права, основатель и первый редактор новинкы «Die Presse» (1848), позднѣйше тыж закладатель еще едной новинкы «Die Morgenpost», — умер, коли дѣтвак мав 6 рокы<ref>[https://www.geni.com/people/Dr-Leopold-Landsteiner/6000000010503673601 Генеалогия фамилии Ландштайнер]</ref>. Карла воспитала мати, Фанни Гесс (1837—1908), родачка зоз [[Простейов|Проснитца]], котрой быв барз одданый. В децембру 1890 переступив на [[Католицька церьков|католицтво]], што перед ним отворило академичну карьеру<ref name=autogenerated1 /><ref>[https://web.archive.org/web/20220824191733/https://jewishencyclopedia.ru/?mode=article&id=12325&query=%CA%C0%D0%CB+%CB%C0%CD%C4%D8%D2%C0%C9%CD%C5%D0 Ландштайнер Карл //Электронная еврейская энциклопедия]</ref>. Во фебруарѣ 1891 зыскав дохторску диплому на медицинской факултѣ [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]] и продовжовав роботу на универзитѣ яко выгледовач и [[педагог]]. В роках 1891—1896 заинтересовав ся хемиов, котру штудовав током пятьох рокох, добываючи практичны скушености во [[Вюрцбург]]у, [[Мюнхен]]ѣ и [[Цурих]]у. В року 1896 вернув ся до [[Вѣдень|Вѣдня]], достав мѣсто асистента во Вѣденском инштитутѣ гигиены. Такой того року зистив, же лабораторны културы [[Бактерії|бактерий]] мож [[Аглутинация (биология)|аглутиновати]], додавши имуннный [[кровный серум]]. Од року 1898 Ландштайнер працовав на катедрѣ патологоанатомии [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]], де его наставниками были професор А. Вейхселбаум, зистившый бактериалну природу [[менингит]]а, и А. Френкел, объявившый [[пневмокок]]ы (диплокок Френкела). В том часѣ захопила го [[имунология]]. В року [[1900]] Ландштайнер, тогды асистент Вѣденского инштитута патологии, побрав кровь собѣ и пятьом своим колегам, оддѣлив серум от [[еритроцит]]ох з помочов центрифугы и змѣшав окремы взоркы [[еритроцит]]ох зоз серумом кровли розличных особ и зо своев. В сполочной роботѣ з Л. Янскым подля притомности або непритомности аглутинации Ландштайнер роздѣлив вшиткы взоркы кровли на три групы: А, В и 0. Два рокы нато ученикы Ландштайнера Алфред Штурли и Адриано Декастелло выказали четверту групу кровли — АВ. Стямивши то, же властный серум кровли не давать аглутинацию зоз «своима» [[еритроцит]]ами, ученый прийшов на вывод, познатый в сучасности як строге правило Ландштайнера: «В организмѣ чоловѣка [[антиген]] [[групы кровли]] ([[аглутиноген]]) и антитѣла ку ньому ([[аглутинины]]) нигда не коекзистують». За свои объявлѣня Ландштайнер зыскав в року 1930 [[Нобелова награда|Нобелову награду]]. В роках 1908—1911, яко главный патологоанатом Вѣденской кральовской болницѣ ''Wilhelminenspital'', Ландштайнер сконцентровав ся на штудиях [[полиомиелит|дѣтской парализы]]. В року [[1909]] сполу з С. Поппером зистив инфекчну природу [[полиомиелит|дѣтской парализы]]. В року 1911 став ся професором [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]]. В року 1916 побрав ся з Гелен Власто, а о рок нато им ся родив сын Ернест Карл<ref>[http://boards.ancestry.com/surnames.landsteiner/10/mb.ashx Landsteiner, Dr. Ernest Karl. Obituary]</ref>. В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] емигровав до [[Нидерланды|Нидерландох]]. В року [[1922]] быв позваный стати на чоло лаборатории в Центрѣ медицинских выгледовань [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]] ([[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]). В роках 1927—1928 под его проводом при участи Александра Винера и Филипа Левина были объявлены антигенны системы [[еритроцит]]ох чоловѣка: MN и P. В року 1939, уже 70-рочный, достав од Рокфеллеровской универзиты честный титул «Заслуженый професор во выслужбѣ», але продовжав робити. Якраз в том часѣ, в роках 1939—1942, под его проводом А. Винер — еден з найталентованых ученикох, объявив нову [[Резус-фактор|систему антигенох Rh-Hr]].<ref>Тимченко А. Д., с. 254.</ref><ref name="УСЭС"/> За объявлѣня и штудии той системы А. Винер, К. Ландштайнер, Ф. Левин и Дж. Магони достали [[Награда Ласкера-Дебейки за клиничны медицинскы выгледованя|награду Алберта Ласкера за клиничны медицинскы выгледованя]] (1946). [[24. юн]] [[1943]] Ландштайнер в лаборатории за робочым столом достав тяжкый напад [[Сердечна ангина|сердечной ангины]] и быв покладеный до шпиталя [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]]. Два дны нато, [[26. юна]], поминув. == Честь памяти == * В маю [[2005]] 58-а сесия [[Світова организация здоровництва|Свѣтовой асамблеи здоровництва]], в [[Женева|Женевѣ]] вынесла рѣшѣня каждорочно [[14. юн]] (день уродин Карла Ландштайнера), славити яко [[Світовый день дарця кровли|Свѣтовый день дарця кровли]] (резолуция WHA58.13). * Ку сторочу уродин Карла Ландштайнера выданы почтовы знамкы [[Австрия|Австрии]] и [[ГДР]] (1968). * В его честь названа Награда Евери−Ландштайнера, котра ся од року 1973 года удѣлять Нѣмецкым обществом имунологии (Deutsche Gesellschaft für Immunologie). * В року 1976 [[Меджинародный астрономичный сполок]] дав имя Карла Ландштайнера [[Ландштайнер (кратер Мѣсяця)|кратерови]] на [[Видима сторона Мѣсяця|видимой сторонѣ Мѣсяця]]. == Жерела и одказы == * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}} * [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1930/landsteiner-bio.html Подробнѣйша биография на сайтѣ Нобелевой награды] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1868|1943|Ландштайнер, Карл}} {{Переклад|ru|Ландштейнер, Карл|0}} [[Катеґорія:Медици]] [[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физиологии и медицины]] sb4z28st5mdw3won8oiq9m806jgwmkf 0 23068 164584 156746 2026-04-03T02:26:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164584 wikitext text/x-wiki [[Файл:Avena fatua1.jpg|міні|''Avena fatua'']] '''Ове́с''' ({{Lang-la|Avéna}}) — [[Род (біолоґія)|род]] єднорочных [[Травы|травлянистых]] [[Ростлины|ростин]] фамілії Зернатї, авадь Мітлицёві (''Poaceae''), замыкаючый у собі знаємый вид — [[овес сїйный]], обробляємый в промысловых россягах як стравова і кормова ростина<ref>{{Cite web |url=http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:17560-1 |title=''Avena'' <small>L.</small> |work=Plants of the World Online |publisher=Kew Science |access-date=19.08.2021 |archivedate=17 лютого 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200217005219/http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:17560-1 }} {{Ref-en}}</ref>. == Ботаничный опис == [[Файл:Illustration Avena sativa0.jpg|міні|360x360пкс|Овес сїйный (''Avena sativa''). Ботанична ілустрація із книгы О. В. Томе ''Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz'', [[1885]]]] Дикі формы вівса, на роздїл від култівованых, мают попиля основы всьых зерен (''А. fatua'') авадь лем нижного зерна (''A. ludoviciana'') так звану підковку, учинену товщым концём нижної частины цвіткової лускы. У култівованых видів підковкы не є і основа зерновкы є на подобі рівної вадь злегка скосної площины. При дозріванї култівованый овес май стойкый проти обсыпаня.<ref>[https://crops.udau.edu.ua/assets/files/roslini-plodo/modul_2_2.pdf Міністерство аграрної політики України](по укр.) стр.14</ref> == Історія == [[Файл:Havreskjering_Fossheim_Lindahl.jpeg|міні|220x220пкс|Збираня вівса в [[Йольстер|Ёльстерї]] (Jølster), [[Норьско|Норвеґія]] [[1890]] рік. (Фото: Axel Lindahl / Норвезькый Музей історії културы)]] Пестованя вівса як зернової културы зачало ся дись 2500 років до [[Нашой еры|нашої еры]]. Точноє місто окултуреня незнаємоє, айбо в основному [[Археолоґ|археолоґы]] думают, що се удїялося у [[Выходна Европа|Выходній Европі]]. За часів [[Бронзова доба|бронзової добы]], коли [[Кінь|конї]] першый раз зачали хосновати ся ги тягло, овес зачав широко ся култивовати в [[Сїверна Европа|Сїверній]] тай [[Западна Европа|Западній Европі]], айбо такой у тот час ёго сїяня были практично відсутнї у реґіоні [[Середоморя]].<ref>[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390318 National Library of Medicine] (по анґл.)</ref> Як давно, так і типирь дись 95% вівса пестує ся для годованя [[Скотина|скотины]], і лем 5% для людського споживаня.<ref>[https://www.mafg.net/NewsDetail.aspx?NewsID=3601 Mafg.net] (по анґл.)</ref> Зерно вівса має дуже мало лїпковины, тому для выготовеня [[Хлїб|хлїба]] вно ниґда не хосновало ся.<ref>[https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/oat-agriculture-cultivation-and-breeding-targets-implications-for-human-nutrition-and-health/F0596116E688E2DA41551C0141A592BA Cambridge University Press] (по анґл.)</ref> == Виды == Виды ростин, які култивуют ся: * ''Avena sativa''(овес сїйный)<ref>[https://web.archive.org/web/20250318101040/https://www.verywellhealth.com/oats-avena-sativa-4707610 How Eating More Oats (Avena Sativa) Can Benefit Your Health] (по анґл.)</ref> * ''[[Avena abyssinica]]'' (ефіопскый) * ''[[Avena byzantina]]'' * ''[[Avena nuda]]'' * ''Avena strigosa''&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://www.agronomy.uhi.ac.uk/html/blackoats_wheat.htm |title=Архівована копія |access-date=20 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110927213641/http://www.agronomy.uhi.ac.uk/html/blackoats_wheat.htm |archivedate=27 вересня 2011 }}</ref> === Дикый овес === * ''Avena barbata''&nbsp; * ''Avena brevis''&nbsp; * ''[[Avena maroccana]]''&nbsp; == Аґротехника == {| class="wikitable" border="1" style="float:right; clear:left;" ! colspan="2" |Дисять майгрубых держав<br /><br /> за пестованям вівса <br /><br /> 2005 (млн т) |- | [[Европска унія|Европська унія]] | align="right" |8.7* |- |{{RUS}} | align="right" |5.1 |- |{{CAN}} | align="right" |3.3 |- |{{USA}} | align="right" |1.7 |- |{{POL}} | align="right" |1.3 |- | [[Фіньско]] | align="right" |1.2 |- |{{AUS}} | align="right" |1.1 |- | [[Нїмецько|Нїмещина]] | align="right" |1.0 |- |{{BLR}} | align="right" |0.8 |- |{{CHN}} | align="right" |0.8 |- |{{UKR}} | align="right" |0.8 |- |'''Світ''' | align="right" |24.6 |- | colspan="2" |Дані Европської унії <br /><br /> замыкают у собі Польско, Фіньско <br /><br /> тай Німещину. |} [[Файл:OatsYield.png|ліворуч|міні|300x300пкс|Основнї днишнї раёны пестованя вівса]] Овес&nbsp;— култура уміреного клімату, невыбаглива до тепла. Насїня зачинат проростати при температурі 2-3&nbsp;°C. Оптімальнї для достаня всходів і процесу кущеня [[Температура|температуры]]&nbsp;— 15-18&nbsp;°C. Всходы вытримуют приморозкы до мінус 4-5&nbsp;°C. У фазі цвінутя і молочної вызрітости терпит від приморозків мінус 2&nbsp;°C. Оптималнї температуры під час дозріваня&nbsp;— 20-25&nbsp;°C.<ref>[https://agrotimes.ua/agronomiya/za-piznih-strokiv-sivby-oves-sylnishe-urazhuyetsya-hvorobamy Agrotimes.ua] (по укр.)</ref><ref>[https://www.libt.com.ua/crops/oats Libt.com.ua] (по укр.)</ref> Овес є май влаголюбным межи хлїбных зернатыми. Під час проростаня насїня втїгат 60-65% [[Вода|воды]] від свої масы.<ref>[https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/16871-vesniana-sivba-zernovykh.html Агробізнес Сьогодні] (по укр.)</ref> == Зазначкы == {{Reflist}} == Жерела == * [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=1190 Архівовано 22. децембра 2017 у Wayback Machine.] ''Avena'' на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільского ґаздїства США {{Ref-en}} [[Катеґорія:Ростлины]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] 5lk8rcq8jib31p1n3o7f84qyq58is7v 0 24378 164585 164553 2026-04-03T03:07:29Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164585 wikitext text/x-wiki '''Сы́зрань''' ([[Російскый язык|рус]]. Сызрань) ([[Чувашськый язык|чув]]. Сызрань) ([[Чувашськый язык|уст. чув]]. Сисрӗн) ([[Ерзянськый язык|ерз]]. Сызрань ош) ([[Татарьскый язык|тат]]. Сызран) — [[Місто|варош]] у [[Самарська область|Самарськӱв области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Сызранськый район|Сызранського района]]. {{Місто|аґломерація=Сызранська}} == Історія == [[Місто|Варош]] быв основаный у [[1683]] році, ге [[кріпость]]. [[Місто|Варош]] удносив ся до [[Сызранська засічена черта|Сызранської засіченої черты]]. У [[1876]] році быв зъединеный из [[Вязьма|Вязьмов]] [[Желѣзниця|желізным путём]]. == Знамі родакы == * [[Зон, Борис Вулфович|Зон Борис Вулфович]] ([[1898]]—[[1966]])&nbsp;— театралный режисер и [[Педагог|педаґоґ]] * [[Островськый, Аркадій Илліч|Островськый Аркадій Илліч]] ([[1914]]—[[1967]])&nbsp;— советськый композитор-гудак * [[Іонова, Наталія Илльӱвна|Іонова Наталія Илльӱвна]] (* [[1986]])&nbsp;— російська спӱвачка, бӱлш знама ге Глюк'OZA * [[Павлов, Валерій Анатоліёвич|Павлов Валерій Анатоліёвич]] (* [[1986]])&nbsp;— російськый фотьбаліст, полузащитник. * [[Скрипко, Игорь Сергіёвич|Скрипко Игорь Сергіёвич]] (* [[1991]])&nbsp;— [[актер]] театра и кіно. * [[Песков, Александр Василёвич|Песков Александр Василёвич]] (* [[1965]])&nbsp;— актер театра и кіно. == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20160704171435/http://www.adm.syzran.ru/ Адміністрація варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080405073315/http://samgd.ru/syzran/80/ Сторінка Думы варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20200727055226/http://www.lib.syzran.ru/ Централізована бібліотечна система варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/index.php?go=Page&id=3 Історія Сызрани] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20071224224249/http://www.samaratrans.info/SYZRAN/index.php Всьый общественный транспорт Сызрани] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/ Сайт за варош Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080115183552/http://www.syzraninfo.ru/ Сизранський інформаційний портал] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20051211170251/http://www.info.syzran.ru/ Сызрань-ИНФО] {{Ref-ru}} * [http://www.tltnews.ru/weather/sizran.php Погода в Сизрані] {{Ref-ru}} * [http://heraldicum.narod.ru/russia/subjects/towns/syzran.htm Історія герба Сизрані]{{Dead link|date=липень 2019}} {{Ref-ru}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=37 Карта-схема міста] {{Ref-en}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=250 Схема транзитного руху через місто] {{Ref-en}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Сызрань]] [[Катеґорія:Основаны 1683]] bk3kgeomjrbcz5r6cwjkxrr8tiigvnm 0 24381 164577 164570 2026-04-02T13:28:29Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164577 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи – вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}}, {{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади» | Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002 | Полога = right | Ширина = 215px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = | Без розрывов = }} == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Одзначеня, награды == Жерело:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref> * Заслужена артистка Украины (1998) * Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003); * Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA» (Будапешт, 2000). == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] rh8nz1mek7ku2aywmgrs53hn9ap69tb 164578 164577 2026-04-02T13:40:39Z Igor Kercsa 5504 доповненя 164578 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи – вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}}, {{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади» | Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002 | Полога = right | Ширина = 215px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = | Без розрывов = }} == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Одзначеня, награды == Жерела:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref><ref>Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни</ref> * Заслужена артистка Украины (1998) * Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003); * Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA» (Будапешт, 2000). == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://www.umfkzador.uz.ua/uploads/files/_Harhalis.pdf |title=Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни |publisher=Ужгородський музичний фаховий коледж імені {{nobr|Д. Є. Задора}} |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] g2zppzircuw9v0vmpyyr8pp45cdss81