Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.22 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 715 164592 161080 2026-04-04T02:28:29Z CommonsDelinker 9283 Replacing 1989_CPA_6101.jpg with [[File:Kwame_Nkrumah_on_a_Soviet_stamp_(80th_anniversary_of_his_birth)_1989_CPA_6101.jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]:). 164592 wikitext text/x-wiki [[Файл:Kwame Nkrumah on a Soviet stamp (80th anniversary of his birth) 1989 CPA 6101.jpg|thumb|Портерт на знамцї выданой в [[СССР]] в роцї [[1989]]]] '''Кваме Нкрума''' ([[21. септембра]] [[1909]] – [[27. апріля]] [[1972]]) быв [[Африка|африцькый]] протиколоніалный ведучій, закладатель і першый презідент модерного [[ґгана|ґганьского]] штату і єден з найвпливнїшых Пан-Африканистів 20. стороча. Тыж быв єднов з ведучіх персон тогды ся родячого Руху неучастных країн. {{Стыржень}} {{lifetime|1909|1972|Кваме Нкрума}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] dtl7vw29wj3i854gtvl0mg0r5dkvu8x 164593 164592 2026-04-04T11:03:37Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 164593 wikitext text/x-wiki [[Файл:Kwame Nkrumah on a Soviet stamp (80th anniversary of his birth) 1989 CPA 6101.jpg|thumb|Портрет на знамцї пошты [[СССР]], [[1989]]]] '''Кваме Нкрума''' ([[21. септембра]] [[1909]] – [[27. апріля]] [[1972]]) быв [[Африка|африцькый]] протиколоніалный ведучій, закладатель і першый презідент модерного [[ґана|ґаньского]] штату і єден з найвпливнїшых Пан-Африканистів 20. стороча. Тыж быв єднов з ведучіх персон тогды ся родячого Руху неучастных країн. {{Стыржень}} {{lifetime|1909|1972|Кваме Нкрума}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] 9uu3gl1v91pna68te8mgjfom5qof881 0 2046 164587 110769 2026-04-03T15:12:20Z Halajkovič 33393 +доповнїня 164587 wikitext text/x-wiki [[File:Hej Slaveni 1944.png|thumb|[[Сербохорватьскый язык|Сербохорватьскый]] текст піснї, котрый пізнїше ся став гімном Югославії]] „'''Гей, Славяне'''“ є гімнічна пісня присвячена вшыткым [[Славяне|Славянам]]. Перша верзія тексту взникла в роцї [[1834]] під назвов „Гей, Словаци“ ({{lang-sk|2|Hej, Slováci}}). Мелодія є выводжена од <nowiki>„</nowiki>[[Польска гімна|Домбровскоґо мазурка]]<nowiki>“</nowiki>, котрый є од року [[1926]] польсков гімнов, є ведь помалша і має выразнїшы акценты. Пісня служыла як гімна [[Панславизм|всеславяньского руху]], Соколів, як штатна гімна Словацького штату, [[Социалистична Федеративна Република Югославия|соціалістічной Югославії]], як ай пізнїшой сербско-чорногорьской Югославії. == Назва == В славяньскых языках має пісня наслїдуючі назвы: *в [[Білоруськый язык|білоруськім языку]] „Гэй, славяне“ *в [[Босняцькый язык|босняцькім языку]] „Hej, Sloveni (Хеј, Словени)“ *в [[Булгарьскый язык|булгарьскім языку]] „Хей, Славяни“ *в [[Вышнёлужіцькый язык|вышнёлужіцькіи языку]] „Hej, Słowjenjo“ *в кашубскім языку „Hej, Słowiónie“ *в [[Македоньскый язык|македоньскім языку]] „Еј, Словени“ *в [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньскім языку]] „Hej, slovjani (Хеј, словјани)“ *в [[Нижнёлужіцькый язык|нижнёлужіцькім языку]] „Hej, Słowjany“ *в [[Польскый язык|польскім языку]] „Hej Słowianie“ *в [[Російскый язык|російскім языку]] „Гей, Славяне“ *в [[Сербскый язык|сербскім языку]] „Хеј, Словени (Hej, Sloveni)“ *в слезьскым языку „Hej, Słowjany“ *в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] „Hej, Slováci” або ай „Hej, Slovania“ *в [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] „Hej Slovani“ *в [[Україньскый язык|україньскім языку]] „Гей, слов'яни“ *в [[Хорватьскый язык|хорватьскім языку]] „Hej Slaveni“, *в [[Чеськый язык|чеськім языку]] „Hej, Slované“ *в [[Чорногорьскый язык|чорногорьскім языку]] „Хеј, Словени (Hej, Sloveni)“ == Всеславяньска гімна == Само Томашік дораз до тексту загорнув вшыткых Славянів і пісня „Гей, Славяне“ ся стала знамов вдяка ідеї панславізму, переважно в славяньскых країнах під надвладов Австрії. Была опублікована в многых часописах і календарях, співала ся на політічных зъяздах і стала ся неофіціалнов гімнов чехословацького руху. Єй популарность дале зростла, кедь была прията за офіціалну гімну Союзу славяньского соколства, рух заложеного на всеславяньскых ідеалах і вплываючого в цїлім [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьску]]. В роцї [[1905]] была одкрытя памнятника [[Словіньско|словіньского]] поета Франце Прешерена в Люблянї ославлены зборовым співом піснї „Гей, Славяне“. Почас [[Перша світова война|першой світовой войны]] была пісня часто хоснована словацькыма вояками на обох сторонах фронту на взаємны повзбуджіня націоналістічных почутёв і превенцію кровопереливаню. Многы словіньскы, хорватьскы і сербскы Соколів, служачі в австро-угорьскій армадї, ся добровольно вздали воякам [[Сербія|Сербії]] або [[Російска імперія|Росії]], або часто переходили до рядів другой стороны. Пісня ся з нима шырила по [[Балканскый полуостров|Балканї]] і до Росії і зістала популарна ай в меджівойновім періодї. == Словацька гімна == На [[Словеньско|Словакії]] была пісня „Гей, Словаци“ поважована за не офіціалну гімну почас цїлой сучасной історії. Офіціална ся стала гімнов Словацького штату в роках [[1939]]–[[1945]].<ref>{{Cite book | last = Tobolka | first = Zdeněk Václav | author-link = Zdeněk V. Tobolka | others = ed. | title = Naučný slovník aktualit 1939. Ročník druhý | publisher = L. Mazáč | location = V Praze | date = 1939 | pages = 132 | total-pages = 614 | chapter = „Hej Slováci“ | chapter-url = https://ndk.cz/view/uuid:d165f310-8727-11e2-aa2b-005056827e51?page=uuid:fca36830-ab5a-11e2-9592-5ef3fc9bb22f }}</ref> Хоць ся по першій світовій войнї, знову по [[Друга світова война|другій світовій войнї]] і наконець ай в роцї [[1993]] стала гімнов Словацька пісня <nowiki>„</nowiki>[[Над Татров ся блискать]]<nowiki>“</nowiki>, пісня „Гей, Словаци“ є понынї многыма людми (передовшыткым націоналістами) поважована за „другу“ народну гімну. Од назвы гімны быв выводженый ай пеёратівный выраз „гейсловак“.<ref>{{Cite journal | last1 = Dickins | first1 = Tom | title = The Czech-Speaking Lands, Their Peoples and Contact Communities : Titles, Names and Ethnonyms | journal = The Slavonic and East European Review | volume = 89 | issue = 3 | date = 2011 | pages = 401–454 | issn = 0037-6795 }}''„...term Hejslovák, from the title of the unofficial anthem.“''</ref> == Югославія == Пісня „Гей, Славяне“ ся на теріторії Югославії обявила по першыраз на зачатку [[19. стороча]]. Драґутін Раковаць пісню переклав і назвав ю „Гей, Іліры“. Аж до другой світовой войны ся переклад практічно не міняв, окрем того, же Іліры ся під вплывом змін в бачіню народного возроджіня змінили на Славянів. В роцї [[1941]] засягла [[Кральовство Югославия|Югославске кралёвство]] другу світову войну. Силы [[Штаты Оси|Оси]] в апрілї вступили до країны і югославска армада капітулювала почас семох днїв. Кедьже стара гімна обсяговала одказы на краля і кралёвство, протимонархістічны партізаны під веджінём [[Йосип Броз Тито|Броза Тіта]] і го комуністічна партія ся вырїшили выгнути ся єй і замінили ю піснёв „Гей, Славяне“. Пісня ся співала почас обох засїдань [[Антіфашістічна рада народного освободжіня Югославії|АВНОЙ]], законодарного орґану одпорового руху, і поступно ся зачала цїлково поважовати за гімну [[Социалистична Федеративна Република Югославия|новой Югославії]]. Стара кралёвска гімна была офіціално опущена по ослободжіню в роцї [[1945]], але жадна нова не была прията. Было зроблено дакілько спроб пересадити іншы, шпеціфічны югославскы піснї як гімну, але тоты не здобыли векшу підпору і пісня „Гей, Славяне“ ся надале не офіціално хосновала. Потім были спробы о найджены новой гімны опущены і в роцї [[1977]] ся „Гей, Славяне“ офіціално стало гімнов Югославії. == Сербія і Чорна Гора == По розпаду Югославії в роках [[1991]]–[[1992]], кедь в федерації зістали лем Сербія і [[Чорна Гора]], ся тота пісня надале хосновала як штатна гімна [[Союзна Република Югославия|новой федерації]]. По переходу на вольнїшый союз [[Сербия и Чорна Гора|Сербії і Чорной Горы]] ся сподївало приятя новой гімны, але в вопросї штатных сімболів ся недосягла згода, а прото пісня „Гей, Славяне“ зістала надале гімнов. Як нова гімна была предложена комбінація [[Чорногорьска гімна|чорногорьской гімны]] „О, ясне маёве світаня“ ({{lang-cnr|Ой, свијетла мајска зоро / Oj, svijetla majska zoro}}) і [[Сербска гімна|сербской гімны]] „Справедливый Боже“ ({{lang-sr|Боже Правде / Bože Pravde}}) зо алтернаціёв вершів обидвох пісень. Тота пропозіція лемже наразила на крітіку з боку Сербской народной партії Чорной Горы і Соціалістічной народной партії Чорной Горы. Потім, што ся в роцї [[2006]] штатный союз розпав, тот вопрос ся став безпредметным і пісня „Гей, Славяне“ уж не є офіціалнов гімнов жадного незалежного штату на світї. == Текст == [[File:United States Navy Band - Hey, Slavs.ogg|thumb|Музика першого верша піснї "Гей, Славяне"]] === На русиньскім языку === ==== Підкарпатьскый варіант ==== <blockquote><poem>Гий Славляне, ищи жиє Дух нашых дідôв! Кой за нарôд сирцё биє Йих вірных сынôв! Живи, живи дух Славлянськый Живи лем вікамы! Нам нестрашны бездны адськы Прокляты бісамы! Нич ся трафит кой над намы Ся буря рознесе, Стіна пукне, дуб ся зломит Зимля ся розтресе Стойиме сьме, постояны Гикой йсі скалины! Проклят буде, уддаватиль Своєй утцюзнины!</blockquote></poem> ==== Пряшівскый варіант ==== <blockquote><poem>Гей, Славяне, іщі наш славяньскый язык жыє, Докы наше вірне сердце за наш народ бє. Жыє, жыє, дух славяньскый, буде жыть на вікы, Гром і пекло, марны вашы проти наc суть гнївы! Языка дар дав нам Бог, Бог наш громовладный, Не сміє нас го зато вырвати на тім світї жадный; І няй то є кілько людей, тілько чортів в світї; Бог є з нами: хто проти нас, того Перун змете. І няй то ся ай над нами грозна буря взнесе, Скала трїскать, дуб ся ламать А земля няй ся трясе; Мы стоїме твердо, як муры замоцькы Чорна земля пролыґне того, хто одступить по зрадницькы!</blockquote></poem> == Референції == {{референції}} == Література == * STRNAD, František. O našich hymnách a jejich osudech: československým školám a rodinám. V Praze: Ústřední nakladatelství a knihkupectví učitelstva českoslovanského v Praze VII, společnost s r.o. filiálka v Brně a v Banskej Bystrici, 1924. 84 s. Kapitola [https://ndk.cz/view/uuid:84eacb90-0d34-11e7-968f-005056827e51?page=uuid:ce4e7ef0-152a-11e7-8a18-5ef3fc9ae867 Hymna slovanská], s. 48–52. [[Катеґорія:Музика]] [[Катеґорія:Народны гимны]] 6x0jeh6pd1u624qjjaj9dl54lnu738o 164588 164587 2026-04-03T15:12:42Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гий Славляне]] на [[Гей, Славяне]]: як в статї 164587 wikitext text/x-wiki [[File:Hej Slaveni 1944.png|thumb|[[Сербохорватьскый язык|Сербохорватьскый]] текст піснї, котрый пізнїше ся став гімном Югославії]] „'''Гей, Славяне'''“ є гімнічна пісня присвячена вшыткым [[Славяне|Славянам]]. Перша верзія тексту взникла в роцї [[1834]] під назвов „Гей, Словаци“ ({{lang-sk|2|Hej, Slováci}}). Мелодія є выводжена од <nowiki>„</nowiki>[[Польска гімна|Домбровскоґо мазурка]]<nowiki>“</nowiki>, котрый є од року [[1926]] польсков гімнов, є ведь помалша і має выразнїшы акценты. Пісня служыла як гімна [[Панславизм|всеславяньского руху]], Соколів, як штатна гімна Словацького штату, [[Социалистична Федеративна Република Югославия|соціалістічной Югославії]], як ай пізнїшой сербско-чорногорьской Югославії. == Назва == В славяньскых языках має пісня наслїдуючі назвы: *в [[Білоруськый язык|білоруськім языку]] „Гэй, славяне“ *в [[Босняцькый язык|босняцькім языку]] „Hej, Sloveni (Хеј, Словени)“ *в [[Булгарьскый язык|булгарьскім языку]] „Хей, Славяни“ *в [[Вышнёлужіцькый язык|вышнёлужіцькіи языку]] „Hej, Słowjenjo“ *в кашубскім языку „Hej, Słowiónie“ *в [[Македоньскый язык|македоньскім языку]] „Еј, Словени“ *в [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньскім языку]] „Hej, slovjani (Хеј, словјани)“ *в [[Нижнёлужіцькый язык|нижнёлужіцькім языку]] „Hej, Słowjany“ *в [[Польскый язык|польскім языку]] „Hej Słowianie“ *в [[Російскый язык|російскім языку]] „Гей, Славяне“ *в [[Сербскый язык|сербскім языку]] „Хеј, Словени (Hej, Sloveni)“ *в слезьскым языку „Hej, Słowjany“ *в [[Словеньскый язык|словацькім языку]] „Hej, Slováci” або ай „Hej, Slovania“ *в [[Словіньскый язык|словіньскім языку]] „Hej Slovani“ *в [[Україньскый язык|україньскім языку]] „Гей, слов'яни“ *в [[Хорватьскый язык|хорватьскім языку]] „Hej Slaveni“, *в [[Чеськый язык|чеськім языку]] „Hej, Slované“ *в [[Чорногорьскый язык|чорногорьскім языку]] „Хеј, Словени (Hej, Sloveni)“ == Всеславяньска гімна == Само Томашік дораз до тексту загорнув вшыткых Славянів і пісня „Гей, Славяне“ ся стала знамов вдяка ідеї панславізму, переважно в славяньскых країнах під надвладов Австрії. Была опублікована в многых часописах і календарях, співала ся на політічных зъяздах і стала ся неофіціалнов гімнов чехословацького руху. Єй популарность дале зростла, кедь была прията за офіціалну гімну Союзу славяньского соколства, рух заложеного на всеславяньскых ідеалах і вплываючого в цїлім [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьску]]. В роцї [[1905]] была одкрытя памнятника [[Словіньско|словіньского]] поета Франце Прешерена в Люблянї ославлены зборовым співом піснї „Гей, Славяне“. Почас [[Перша світова война|першой світовой войны]] была пісня часто хоснована словацькыма вояками на обох сторонах фронту на взаємны повзбуджіня націоналістічных почутёв і превенцію кровопереливаню. Многы словіньскы, хорватьскы і сербскы Соколів, служачі в австро-угорьскій армадї, ся добровольно вздали воякам [[Сербія|Сербії]] або [[Російска імперія|Росії]], або часто переходили до рядів другой стороны. Пісня ся з нима шырила по [[Балканскый полуостров|Балканї]] і до Росії і зістала популарна ай в меджівойновім періодї. == Словацька гімна == На [[Словеньско|Словакії]] была пісня „Гей, Словаци“ поважована за не офіціалну гімну почас цїлой сучасной історії. Офіціална ся стала гімнов Словацького штату в роках [[1939]]–[[1945]].<ref>{{Cite book | last = Tobolka | first = Zdeněk Václav | author-link = Zdeněk V. Tobolka | others = ed. | title = Naučný slovník aktualit 1939. Ročník druhý | publisher = L. Mazáč | location = V Praze | date = 1939 | pages = 132 | total-pages = 614 | chapter = „Hej Slováci“ | chapter-url = https://ndk.cz/view/uuid:d165f310-8727-11e2-aa2b-005056827e51?page=uuid:fca36830-ab5a-11e2-9592-5ef3fc9bb22f }}</ref> Хоць ся по першій світовій войнї, знову по [[Друга світова война|другій світовій войнї]] і наконець ай в роцї [[1993]] стала гімнов Словацька пісня <nowiki>„</nowiki>[[Над Татров ся блискать]]<nowiki>“</nowiki>, пісня „Гей, Словаци“ є понынї многыма людми (передовшыткым націоналістами) поважована за „другу“ народну гімну. Од назвы гімны быв выводженый ай пеёратівный выраз „гейсловак“.<ref>{{Cite journal | last1 = Dickins | first1 = Tom | title = The Czech-Speaking Lands, Their Peoples and Contact Communities : Titles, Names and Ethnonyms | journal = The Slavonic and East European Review | volume = 89 | issue = 3 | date = 2011 | pages = 401–454 | issn = 0037-6795 }}''„...term Hejslovák, from the title of the unofficial anthem.“''</ref> == Югославія == Пісня „Гей, Славяне“ ся на теріторії Югославії обявила по першыраз на зачатку [[19. стороча]]. Драґутін Раковаць пісню переклав і назвав ю „Гей, Іліры“. Аж до другой світовой войны ся переклад практічно не міняв, окрем того, же Іліры ся під вплывом змін в бачіню народного возроджіня змінили на Славянів. В роцї [[1941]] засягла [[Кральовство Югославия|Югославске кралёвство]] другу світову войну. Силы [[Штаты Оси|Оси]] в апрілї вступили до країны і югославска армада капітулювала почас семох днїв. Кедьже стара гімна обсяговала одказы на краля і кралёвство, протимонархістічны партізаны під веджінём [[Йосип Броз Тито|Броза Тіта]] і го комуністічна партія ся вырїшили выгнути ся єй і замінили ю піснёв „Гей, Славяне“. Пісня ся співала почас обох засїдань [[Антіфашістічна рада народного освободжіня Югославії|АВНОЙ]], законодарного орґану одпорового руху, і поступно ся зачала цїлково поважовати за гімну [[Социалистична Федеративна Република Югославия|новой Югославії]]. Стара кралёвска гімна была офіціално опущена по ослободжіню в роцї [[1945]], але жадна нова не была прията. Было зроблено дакілько спроб пересадити іншы, шпеціфічны югославскы піснї як гімну, але тоты не здобыли векшу підпору і пісня „Гей, Славяне“ ся надале не офіціално хосновала. Потім были спробы о найджены новой гімны опущены і в роцї [[1977]] ся „Гей, Славяне“ офіціално стало гімнов Югославії. == Сербія і Чорна Гора == По розпаду Югославії в роках [[1991]]–[[1992]], кедь в федерації зістали лем Сербія і [[Чорна Гора]], ся тота пісня надале хосновала як штатна гімна [[Союзна Република Югославия|новой федерації]]. По переходу на вольнїшый союз [[Сербия и Чорна Гора|Сербії і Чорной Горы]] ся сподївало приятя новой гімны, але в вопросї штатных сімболів ся недосягла згода, а прото пісня „Гей, Славяне“ зістала надале гімнов. Як нова гімна была предложена комбінація [[Чорногорьска гімна|чорногорьской гімны]] „О, ясне маёве світаня“ ({{lang-cnr|Ой, свијетла мајска зоро / Oj, svijetla majska zoro}}) і [[Сербска гімна|сербской гімны]] „Справедливый Боже“ ({{lang-sr|Боже Правде / Bože Pravde}}) зо алтернаціёв вершів обидвох пісень. Тота пропозіція лемже наразила на крітіку з боку Сербской народной партії Чорной Горы і Соціалістічной народной партії Чорной Горы. Потім, што ся в роцї [[2006]] штатный союз розпав, тот вопрос ся став безпредметным і пісня „Гей, Славяне“ уж не є офіціалнов гімнов жадного незалежного штату на світї. == Текст == [[File:United States Navy Band - Hey, Slavs.ogg|thumb|Музика першого верша піснї "Гей, Славяне"]] === На русиньскім языку === ==== Підкарпатьскый варіант ==== <blockquote><poem>Гий Славляне, ищи жиє Дух нашых дідôв! Кой за нарôд сирцё биє Йих вірных сынôв! Живи, живи дух Славлянськый Живи лем вікамы! Нам нестрашны бездны адськы Прокляты бісамы! Нич ся трафит кой над намы Ся буря рознесе, Стіна пукне, дуб ся зломит Зимля ся розтресе Стойиме сьме, постояны Гикой йсі скалины! Проклят буде, уддаватиль Своєй утцюзнины!</blockquote></poem> ==== Пряшівскый варіант ==== <blockquote><poem>Гей, Славяне, іщі наш славяньскый язык жыє, Докы наше вірне сердце за наш народ бє. Жыє, жыє, дух славяньскый, буде жыть на вікы, Гром і пекло, марны вашы проти наc суть гнївы! Языка дар дав нам Бог, Бог наш громовладный, Не сміє нас го зато вырвати на тім світї жадный; І няй то є кілько людей, тілько чортів в світї; Бог є з нами: хто проти нас, того Перун змете. І няй то ся ай над нами грозна буря взнесе, Скала трїскать, дуб ся ламать А земля няй ся трясе; Мы стоїме твердо, як муры замоцькы Чорна земля пролыґне того, хто одступить по зрадницькы!</blockquote></poem> == Референції == {{референції}} == Література == * STRNAD, František. O našich hymnách a jejich osudech: československým školám a rodinám. V Praze: Ústřední nakladatelství a knihkupectví učitelstva českoslovanského v Praze VII, společnost s r.o. filiálka v Brně a v Banskej Bystrici, 1924. 84 s. Kapitola [https://ndk.cz/view/uuid:84eacb90-0d34-11e7-968f-005056827e51?page=uuid:ce4e7ef0-152a-11e7-8a18-5ef3fc9ae867 Hymna slovanská], s. 48–52. [[Катеґорія:Музика]] [[Катеґорія:Народны гимны]] 6x0jeh6pd1u624qjjaj9dl54lnu738o 0 24381 164586 164578 2026-04-03T13:42:41Z Igor Kercsa 5504 одказ 164586 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи – вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}}, {{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади» | Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002<ref name="ДГМ"/> | Полога = right | Ширина = 215px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = | Без розрывов = }} == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Одзначеня, награды == Жерела:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref><ref>Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни</ref> * Заслужена артистка Украины (1998) * Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003); * Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA» (Будапешт, 2000). == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://www.umfkzador.uz.ua/uploads/files/_Harhalis.pdf |title=Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни |publisher=Ужгородський музичний фаховий коледж імені {{nobr|Д. Є. Задора}} |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] ob9cpnniz1h1p15d6f78ue5l7xmhe8j 164591 164586 2026-04-03T19:07:11Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 164591 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Оксана Илницка |Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька-Хархаліс'' |Категория_склада=1962 births |Образчик=[[File:Ilnicka-Kharkhalis Ox.svg|200px]] |Чинность=спѣвачка, педагогыня |Уроджѣня={{Birth date|1962|03|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1962|03|06}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Оксана Илницка''', {{ref-uk}} ''Оксана Петрівна Ільницька'', в одданю ''Оксана Хархалис'', *[[6. марец]] [[1962]], [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]] — украинска [[Спѣвак|спѣвачка]], [[педагог]]ыня, Заслужена умѣлкыня Украины (1998).<ref name="СС">Світлана Стегней</ref><ref name="ВТФ">Висіцька Т.Ф.</ref><ref name="ДГМ">Данканич Ганна Михайлівна</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = «Оксана Ільницька підкорила великі концертні зали не тільки східної Європи – вона виступає і в Швейцарії, і в Австрії. Її улюблені композитори – {{nobr|В. А. Моцарт}}, {{nobr|Й. С. Бах}}, {{nobr|Г. Малер}}, {{nobr|П. Чайковський}}… Безумовно, Пфальц надовго збереже про українську співачку найкращі спогади» | Подпис = Новинка «Rheinpfalz» 12.01.2002<ref name="ДГМ"/> | Полога = right | Ширина = 215px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло = #eee9d9 | Без розрывов = }} == Животопис == Уродила ся [[6. марец|6. марца]] [[1962]] в [[Село|селѣ]] [[Бѣлкы (Закарпатска область)]], [[УССР]]. По восямрочной школѣ в [[Село|селѣ]] выштудовала Мукачовске педучилище (1977–1981) и Ровненскый державный инштитут културы (1981–1985, фах културно-освѣтна робота). Была направлена в Закарпатске областне управлѣня културы, де достала роботу в Закарпатской областной филгармонии. В [[Авґуст|август]]ѣ 1985 прията за солистку музичного лекторию, едного з найстаршых колективох Закарпатской областной филгармонии, што быв основаный року 1947 як група солистох, по часѣ достав назву „Музичный лекторий", а од року 1998 — ансамбл солистох „Гармония". З часом стала ся умѣлецков ведучов ансамблу. Хоть уже мала мѣсто роботы за фахом, продовжила вокалне школованя, року 1986 поступивши заочно до Московского музично-педагогичного инштитуту им.&nbsp;Гнесиных<ref>Днесь Российска академия музикы им.&nbsp;Гнесиных</ref> в клас {{nobr|Н. М. Шильниковой}},<ref name="Шил">Заслужена артистка Российской Федерации, професорка Шильникова свого часу стажовала ся в Римской музичной академии «Санта-Чечилия» (1971–1972).</ref> де року 1990 закончила повный курс у фаху солного спѣву, достала квалификацию концертной спѣвачкы и учителькы.<ref name="ВТФ"/><ref name="ДГМ"/> Закончила курс майстер-класу стародавной музикы в клашторѣ Михаелштайн,<ref>[https://harzspots.com/ru/erkunden/ausflugsziele/spot/kloster-michaelstein/ Kloster Michaelstein bei Blankenburg]</ref> [[Германия]] року 1987 и каштелю Валтице,<ref>[https://kidpassage.com/activity/chehiya/brno/zamok-valtitse ЗАМОК ВАЛТИЦЕ]</ref> [[Чехия]] року 1993.<ref name="ВТФ"/> В Ужгородском державном музучилищу {{nobr|им. Д. С. Задора}} преподавать важный предмет „Поставеня голосу", од року 1986 педагогична робота в училищу — неодлучна часть ей творчого жытя.<ref name="СС"/> == Творчость == Оксана Илницка понад 10 рокы была ведучов „Музичного лекторию", з котрым выступовала и дома и в заграничу. Од своей професоркы Шильниковой<ref name="Шил"/> достала привязаность до лѣпшых взорох вокалной творчости домашных и заграничных композиторох.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=6qQkkEEJxzY Сім іспанських пісень]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=10zG5Yukslw Stabat Mater ]</ref><ref>[https://m.youtube.com/watch?v=TvAi98EpL6Q&feature=share Камерний концерт]</ref> Активна умѣлецка сполупраця звязала спѣвачку з ансамблом стародавной музикы «Castrum Hung» (ведучый – С.&nbsp;Тихоненко),<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=TdAsl-JmITU Концерт старовинної музики Оксана Ільницька]</ref> з камерным хором «Cantus» (Ужгород, ведучый – Народный артист Украины Емил Сокач), з вызнамнов закарпатсков спѣвачков Народнов артистков Украины Мариёв Зубанич:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=26vU_ekdAnU Згадай мене (дует)]</ref> в дуетѣ ѣх голосы красно поедновали ся у тембровому планѣ.<ref name="ДГМ"/> == Одзначеня, награды == Жерела:<ref>Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна</ref><ref>Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни</ref> * Заслужена артистка Украины (1998) * Лавреатка областной премии {{nobr|им. Д. Задора}} (1997, 2003); * Лавреатка меджинародного фестивалу «INTER LIRA» (Будапешт, 2000). == Жерела == * Висіцька Т.Ф.: Ільницька Оксана Петрівна, с.&nbsp;145 //{{ЕЗВО20|}} * {{cite web |author=Данканич Ганна Михайлівна |editor= |date=2019 |url=https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/03/dis_dankanych.pdf |title=ПРОФЕСІЙНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЗАКАРПАТТЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ |publisher=ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ {{nobr|ім. М. В. ЛИСЕНКА}} |format= Дисертация. Сс.136-142 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Світлана Стегней |editor= |title=//КАЛЕНДАР КРАЄЗНАВЧИХ ПАМ'ЯТНИХ ДАТ НА 2012 РІК |language= |edition= |volume= |chapter=ОКСАНА ПЕТРІВНА ІЛЬНИЦЬКА. 50-річчя від дня народження заслуженої артистки України (нар. 1962) |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво Валерія Падяка |date=2011 |series= |pages=112–115 |isbn=978-966-387-056-4 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://humanities.msu.edu.ua/dpmepa-2/1734-2/ |title= Сторінка викладача Хархаліс Оксана Петрівна |publisher=Гуманітарний факультет |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author= |editor= |date=2026 |url=https://www.umfkzador.uz.ua/uploads/files/_Harhalis.pdf |title=Портфоліо викладачки Хархаліс Оксани Петрівни |publisher=Ужгородський музичний фаховий коледж імені {{nobr|Д. Є. Задора}} |format= |quote= |language= {{ref-uk}}|accessdate=2.04.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1962||Илницка, Оксана}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] jet65xs76umqzugzl94ae1smnt4q2wl 0 24387 164589 2026-04-03T15:12:42Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гий Славляне]] на [[Гей, Славяне]]: як в статї 164589 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гей, Славяне]] tbcqlljnzzmevsb9g65h35uohc7hfha 0 24388 164590 2026-04-03T15:15:52Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Словенія]] 164590 wikitext text/x-wiki #redirect [[Словенія]] 00uj6f28s1ywt2ozcsyhkoyftcmv8ji