Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.46.0-wmf.24
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Подія
Обговорення події
Аспірін
0
3666
164729
127162
2026-04-19T06:06:04Z
Stary Sołtys
35757
164729
wikitext
text/x-wiki
'''Аспірін''' - книга поезії од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выдана в роцї [[2006]].
== Жрідла ==
* {{Статя|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/|archivedate=2015-03-04|тітул=Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989|выданя=Človek a spoločnosť|одказ=http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/|автор=Alena Blichová|номер=2|рік=2009}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]
tpax05g6fnphfy92t4rb3dksx59pmun
Войскова справа
0
6724
164726
143469
2026-04-19T00:07:05Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5
164726
wikitext
text/x-wiki
'''Войскова справа''' — комплексный [[термін]], якый може мати такы значіня:
# В шырокім розуміню охоплює вшыткы вопросы войсковой [[теорія|теорії]] і [[практіка|практікы]], повязаны з войсковым будівництвом, рыхтованём і дїями [[Збройны силы|Збройных сил]], в [[Міровый час|міровый]] і [[войновый час]], прирыхтованя [[обывательство|обывательства]] країны на припад [[война|войны]]<ref name="encik"> Военный энциклопедический словарь. — М.: Военное издательство, 1984.</ref>.
# В узькім розуміню — то [[сістема]] знань, необхідных [[войсковослужбовець|військовослужбовцям]] і [[Войсковозобовязаный|войсковозобовязаным]] про успішне выконованя свого [[Войсковый обовязок|войскового обовязку]].
== Жрідла ==
* [http://www.old.mil.ru/viz-06-05-11-15.pdf ВОЕННОЕ ДЕЛО РОССИИ И ЕЕ СОСЕДЕЙ]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://web.archive.org/web/20071029144339/http://www.soldiering.ru/ «Военное дело»]
* [http://bankrabot.com/work/work_70464.html Военное дело населения лесостепной полосы Западной Сибири...]
== Вонкашнї лінкы ==
* [https://web.archive.org/web/20100821114017/http://www.xlegio.ru/sources/vegetius/ Краткое изложение военного дела (Флавий Вегеций Ренат)]
== Тыж посмоть ==
* [[Воєньска історія]]
* [[Войскова економіка]]
* [[Война]]
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Військова справа|11208196}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Войны]]
[[Катеґорія:Войскова справа]]
ck0208p0nkpe9qvghjl2t7xm2vmm3yj
Каплиця
0
14751
164730
141774
2026-04-19T11:09:39Z
Rue323
31002
164730
wikitext
text/x-wiki
[[File:Bardejovské Kúpele skanzen 02 01.jpg|thumb|180px|Каплиця [[Ян Непомуцкый|Яна Непомуцкого]] в [[Бардійовскы Купели|Бардѣйовскых Купелях]], [[XVIII. стороча]]]]
'''Каплиця''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''capella'' ← ''cappa'' — менша окремо стояча култова будова, подобна на [[Церьков (храм)|храм]], або окремый богослужебный простор, котры служать яко христианска молитовня. Зачаточно каплицѣ стояли над гробами мученикох. Каплицѣ можуть быти приватны або публичны, зависимо од их приступности. Векшы каплицѣ мають свого [[священик]]а, котрый ся титулуе [[каплан]]ом.<ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 11, сс. 222–223.</ref>
; Подля належности и функции каплицѣ суть<ref name="Овсиенко">Овсиенко Ф.Г..: Капелла.</ref>:
* «резидентскы» (домашны церквы в замках и палатах, епископскы и папска);
* выконных, законодарных и судовых влад (радничны, парламентны);
* публичных инштитуций (монастырскы, болничны, тюремны, касарняны, теметовскы);
* паломницкы, придорожны, капурны, корабльовы;
* памятны (мавзолеи, мемориалы) и т. д.
Часто суть на скрижованю дорог, на границях готарьох (яко их захрана од негоды або неурожая), стоять на честь Дѣвы Марии, Христа, святых. Суть неоднятным елементом пейзажа католицкых держав, найчастѣйше в [[Бавария|Баварии]], [[Чехия|Чехии]], [[Польща|Польщѣ]], [[Мадярщина|Мадярщинѣ]], а [[Умѣлствознатель|умѣлствознателе]] поважують их за часть народного умѣлства.<ref name="Овсиенко"/>
==Жерела и одказы==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Овсиенко Ф.Г..: Капелла. //Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}} Академический Проект) ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}} Гаудеамус) — С. 618.
== Референции ==
{{reflist}}
{{Commonscat|Chapels}}
[[Катеґорія:Церковны будовы]]
5ls374fcitr2qg9b21uwa0dur480bnh
Горяны (Ужгород)
0
22576
164727
161040
2026-04-19T00:31:24Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5
164727
wikitext
text/x-wiki
'''Горя́ны''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Gerény) ([[Україньскый язык|укр]]. Горяни) — [[район]] у [[Місто|варошови]] [[Ужгород]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].{{citation needed}} У [[Район|районови]] є памнятка архітектуры — [[Горянська ротунда|горяньска ротонда]].
{{НП|первое упоминание=1332}}
== Назва ==
Назва Горяны уд слова ''горяне'' — горні люде. [[Мадярскый язык|Мадярьскый]] перевод назвы ''Gerény'', на думаня русинӯв є споєно из {{Lang-hu|görény}}, т.е ''[[тхӯрь]]''.
== Історія ==
[[Район]] первый раз ся споминать у [[1332]] році ге, натьую.{{citation needed}} Мадярьскый краль Бийла IV замістр изпустошеного старого Ужгородьского замка постройив новый замок. Из того замка лишила ся леш цирьков [[XII. стороча|12 стороча]], яку у XV стопочови переробили у готичному штіловт (фрескы 14 и 15 стороч). Стародавня цирькрв-ротонда учинена у візантійському штілови (кладка стін - «opus mixtum»).{{citation needed}} Замок можек быв изпустошеный у 14 сторочови.{{citation needed}} На ёго руїнах Друґеты учинили новый замок, обстануы якого были удкрыті к [[1926]] році. Ищи не начаті розкопкы построєного у [[1384]] році монастыря Ордена Павла. У [[1910]] році у районови жило 1173 чоловік, векшыну составляли [[русины]], из великым числом [[Мадяре|мадяр]].{{citation needed}} До [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньского мирного договора]] Горяны удносили ся до [[Жупа Унґ|жупы Унґ]], Унґварьского округа.
== Удкликованя ==
* [http://community.livejournal.com/arch_heritage/272189.html Ротонда в Горянах: средневековый реликварий]
* http://www.castles.com.ua/g.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101129014512/http://www.castles.com.ua/g.html|date=29 листопада 2010}}
* https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100607094720/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/goryany.php|date=7 червня 2010}}
<references />
[[Катеґорія:Районы Ужгорода]]
[[Катеґорія:Ужгород]]
[[Катеґорія:Ужгородскый район]]
4kvpy0mmxk775m5o5wcv8tmfvqgzac8
Евровiзiя
0
23934
164728
162437
2026-04-19T00:43:46Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5
164728
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Benjamin Ingrosso Semi Final 1 Eurovision 2024.jpg|міні|Конкурс Евровізія]]
'''Евровізія''' — то співный конкурс краін-членів Европской высїлачой унії, котрый ся проводит каждый рік од 1956. Од державы выступат єден соліст ці ґрупа до шістьох людей з піснёв до трьох минут, а побідника выберают глядачі и жюрі. Сю подїю позирают до 600 млн людей по цілім світї, а світову славу туй достали такы звізды як ABBA и Селін Діон.
== Правила конкурса ==
Конкурс має два полуфіналы и фінал з участёв до 26 краін. Побідника выберають глядачі и жюрі (1–12 балів), но за свою державу голосовати не мож. Пісня мусить быти нова (2–3 мин.), а на сценї — до шістьох людей. Співати треба лем наживо, без політикы, неслушных слов ці жывых звірят. Участникам має быти мінімум 18 років, а каналы мусять трансловати всьо шоу в прямім ефірі<ref>https://eurovision.tv/about/rules</ref>.
== Місто проведеня ==
Звычайно конкурс проходит у столицї краіны-побідницї, а гроші дає ЕВУ, спонсоры и участникы. Майвеликым гостітьом быв Копенгаґен (38 тысяч людей), а майменшым — ірландськый Мілстріт. Велика Британія принимала шоу рекордных 9 раз, а Ірландія єдина проводила го три рокы позад себе.
== Голосованя ==
З 2016 рока жюрі и глядачі дають балы (1–8, 10, 12) окремо. У полуфіналах з 2023 рока рішають лем глядачі. Кідь є поровно балів, выграє тот, за кого дало голос майвеце краін ці хто мав майвеце «дванадцяток».
Часто люде голосують за сусидів (наприклад, Кіпр за Грецію), тому з 2009 рока вернули жюрі, бы судити професійно, а не по-сосідськы. Хоть жюрі часто критикують за то, што іх думка не така, як у народа.
== Історія ==
У середині 1950-х Марсель Безансон запропонував створити шоу для культурного з’єдиненя Европы. За взірець взяли фестівал у Сан-Ремо. Першый конкурс «Гран-прі» пройшов у 1956 році в Луґано (Швейцарія), де сім краін мали по дві пісні. Выграла Лїз Ассія.
З часом участників стало так много, што ввели полуфіналы. Майуспішніші краіны — Ірландія та Швеція (по 7 побід). Назва пішла од телемережі «Евровізія», а гімном стала мелодія «Te Deum» Шарпантьє.
=== Лоґотип ===
Першый єдиный лоґотип появив ся у 2004 гоцї: слово «Eurovision» з рукописным штілём и сердцьом замість буквы «v», де вписаный флаґ державы-гостітя. До 60-річя конкурсу лоґо мало поправили — буквы стали акуратнїші, шріфт змінили на Gotham, а флаґ у сердцї нахылили. Кождый рік краіна-орґанізатор додає свою візуалну тему и слоґан.
=== Одміна конкурсу ===
За всю історію конкурс одмінили лем єден раз — у 2020 році через пандемію COVID-19. Замісто змаганя 16 мая провели спеціальне шоу «Eurovision: Europe Shine a Light», бы підтримати людей.
=== СССР и Евровізія ===
У 1987 році міністерство просвіты СССР думало про участь у конкурсови. Побудователь Георгій Веселов хотів послати Валерія Леонтьєва, но Комуністична партія и сам Горбачов ідею не підтримали. Тогды признали, што Советськый Союз ище не быв готовый до такого кроку<ref>https://web.archive.org/web/20131220215124/http://www.politforums.ru/historypages/1243352592.html</ref>.
== Язык ==
Офіційні языкы конкурсу — анґліцькый и французькый, но співак може собі выбрати любый язык для піснї.
== Референції ==
<references />
a5hkym1sp5t2zwlj2r2xdn3kcm0212d