Бирезовець

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Бирезовець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4273</id>
    <revision>
      <id>164769</id>
      <parentid>55989</parentid>
      <timestamp>2026-04-21T10:29:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164769</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" sha1="f6eez0gpyzfc95qqbdiqvowrrsrlhvs" xml:space="preserve">'''Бирезовець''' є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

{{НП}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>f6eez0gpyzfc95qqbdiqvowrrsrlhvs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краснодубя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5583</id>
    <revision>
      <id>164761</id>
      <parentid>161159</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:36:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>164761</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2250" sha1="rsjyrs3ykq0vfwt99tb9pcw3v2dtxfg" xml:space="preserve">{{Село Україны
 | назва                  = Краснодубя
 | місцёва назва          = {{lang-uk|Краснодуб'я}}
 | область                = [[Файл:Flag of Volyn Oblast.svg|20px]]&amp;nbsp;Волиньска
 | район                  = [[Файл:Flag of Kovel raion.svg|20px]]&amp;nbsp;[[Ковельскый район|Ковельскый]]
 | рада                   = Старокошарівска
 | код КОАТУУ             = 722189302
 | образок                = 
 | образок_розмір         = 
 | образок_підпис         = 
 | уміщіня                = 
 | попис уміщіня          = 
 | mapx                   = 
 | mapy                   = 
 | заложене               = 1583
 | перша писемна змінка   = 
 | жытелїв                = 17 (2001)
 | розлога                = 
 | ref-розлога            =
 | густота жытельства     = 
 | поштовы індексы        = 45033
 | телефон                = 3352
 | ґеоґрафічны коордінаты = {{coord|51|15|2|N|24|30|22|E|scale:30000}}
 | надморьска вышка       = 188
 | ref-надморьска вышка   =
 | водойма                = 
 | адреса                 = 45033, Волиньска обл., Ковельскый р-н, с.Стары Кошары , тел. 96-1-18
 | вебова сторінка        = 
 | картка                 = 
 | прапор                 =
 | попис прапора          =
 | ерб                    = 
 | попис ерба             =
 }}
'''Краснодубя''' ({{lang-uk|Краснодуб'я}}) — [[село]] в Українї, [[Волиньска область|Волиньскій области]], [[Ковельскый район|Ковельскім районї]]. Жытелїв — 6 (2025)&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20230131201628/https://www.lyublynets-gromada.org.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;. 

== Історія ==
Заложене у [[1583]] роцї.

{{Ковельскый район}}
{{стыржень}}
[[Катеґорія:Села Волиньской области]]</text>
      <sha1>rsjyrs3ykq0vfwt99tb9pcw3v2dtxfg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Загорода</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6342</id>
    <revision>
      <id>164759</id>
      <parentid>163991</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:57:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>164759</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3793" sha1="diuzupe8rvtnctfx7v7ienu3ci99ko4" xml:space="preserve">[[Файл:Rikugien3.jpg|thumb|Японьска загорода]]
[[Файл:Decin CZ Rose Garden 05.jpg|thumb|Розарія]]
[[Файл:Bagatelle potager03.jpg|thumb|Хосенна загорода]]
'''Загорода''' є простор про плеканя [[Рослины|рослин]]. Годна служыти про окрасны цїлї або быти вывжыта про плеканя рослин на їджіня. Науковым, дослїджовачім і педаґоґічным цїлям пак служать шпеціалізованы [[ботанічна загорода|ботанічны загороды]] і [[арборета]]. Шпеціалнов загородов суть [[ЗОО|зоолоґічны загороды]], якы сімулують природну околїцю звірят, котры в нїй ся находять. Загороды годни мати вшелияку подобу, суть напр. [[водяна загорода|водяны загороды]], [[зенова загорода|зеновы загороды]] або [[японьска суха загорода|японьскы сухы загороды]]. Загороды можуть быти даколи мішаны з далшыма країновыма елементами як суть [[алей|алеї]], [[парк]]ы або [[лїсопарк]]ы ітд.

== Загороды подля тіпу або штілу ==
=== Подля тіпу рослин ===
* [[Зїлёва загорода]] &lt;ref&gt;https://www.living.cz/bylinkova-zahradka-kazde-zahrady-ni-nesmi-chybet-2/{{Dead link|date=February 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt; 
* [[Кактусова загорода]] &lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20160304200203/http://www.tyden.cz/rubriky/cestovani/exotika/kaktusova-zahrada_1648.html&lt;/ref&gt;
* [[Квіткова загорода]]
* [[Овоцинова загорода]]
* [[Розарія]]
* [[Заленинова загорода]]

=== Подля загородницького штілу ===
* [[Французька загорода]]
* [[Японьска загорода]]
* [[Кітайска загорода]]
* [[Окрасна загорода]]
* [[Тропічна загорода]]
* [[Сільска загорода]] &lt;ref&gt;http://bydleni.lidovky.cz/venkovska-zahrada-vcera-a-dnes-dep-/home-zahrada.asp?c=A080415_100935_home-zahrada_byte&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;http://www.abecedazahrady.cz/Typy-zahrad/Venkovska-zahrada-u-chalupy-aby-vypadala-jako-ze-starych-casu/sc-53-sr-1-a-1714/default.aspx&lt;/ref&gt;
* [[Зенова загорода]]

=== Далшы ===
* Ґеометрічна загорода &lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20120706210958/http://moda.sk/Kategorie/Dom_a_zahrada/20080404_Mame_Pro_Vas_Typ_Jak_Vytvorit_Vlastni_Zahradu.html&lt;/ref&gt;
* [[Водяна загорода]]
* [[Зимушня загорода]]
* [[Замкова загорода]]
* [[Природна загорода]]

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Переклад|cs|Zahrada|8459658}}

== Повязаны статї ==
* [[ботанічна загорода]]
* [[парк]]
* [[сад]]
* [[лїсопарк]]

== Екстерны одказы ==
{{Commonscat|Gardens}}
* [http://www.zahrada.cz/ zahrada.cz]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.abecedazahrady.cz/Typy-zahrad/Jak-vznikly-zahrady-Historie-zahradniho-umeni-od-antiky-po-stredovek/sc-53-sr-1-a-918/default.aspx Як выникли загороды: Історія загородного уменя од антікы по середовік]

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Земледілство]]
[[Катеґорія:Паркы і загороды]]</text>
      <sha1>diuzupe8rvtnctfx7v7ienu3ci99ko4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Новосибирска агломерация</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11318</id>
    <revision>
      <id>164744</id>
      <parentid>127663</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:41:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164744</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4068" sha1="jrwv92h2dmnda8uibmklm6bqvlj2gs3" xml:space="preserve">'''Новосибирска агломерация''' (даколи звана '''Великый Новосибирск''') — найвекша городска агломерация [[Сибирия|Сибирии]] з обывательством около 1,9 млн. особ (2012), что чинить понад 2/3 обывательства Новосибирской области и такой 10% обывательства Сибирского федералного округа. 
{{Цитат збоку
|Полога=right
|Содержанье=Révai nagy lexikona в року 1911 писала:
 «Ново-Николаевск, новый, быстро розвиваючый ся город
 в азийской Томской губернии при сибирской желѣзници, 
 62967 обывательох.»
|Ширина= 
|Тло=#eee9d9}}
==Ядро агломерации==
Агломерация сформовала ся доокола центра Новосибирской области и Сибирского федералного округа — [[Новосибирск]]а. Ядро агломерации представляють городы&lt;ref&gt;Тоты городы довъедна мають лем десятину того обывательства, што мать Новосибирск.&lt;/ref&gt; [[Новосибирск]], [[Бердск]], [[Искитим]], [[Обь (город)|Обь]], рабоче сѣдлиско [[Краснообск]] и [[технополис]] — [[Кольцово (Новосибирска область)|Кольцово]].

== Характеристика ==
По думцѣ авторох ''Националного атласа России, т. 3''&lt;ref&gt;[https://nationalatlas.ru Националный атлас России, т. 3]&lt;/ref&gt; Новосибирск дотеперь не стиг сформовати розвиту агломерацию. Тото ся дасть видѣти зоз того, же в границях 100-километровой зоны суть лем 3 городы и 9 сѣдлиск городского типа. Зато централный город гипертрофованый, на частку которого (подля авторох) паде 82,5% городского обывательства агломерации. Всѣ городы и сѣдлиска достали свой нынѣшный статус в XX. вѣку. Авторы характеризують рост Новосибирска як феноменалный: подля списованя 1926, он уже обсадив друге (за [[Омск]]ом) мѣсто межи городами [[Сибирия|Сибирии]], а подля списованя 1939, Новосибирск вырос еще в 3,4 разы ([[Омск]] — в 1,8) и став ся найвекшым городом цѣлой азиатской части России.&lt;ref&gt;Révai nagy lexikona в року 1911 писала: «Ново-Николаевск, новый, быстро розвиваючый ся город... при сибирской желѣзници, 62967 обывательох.»&lt;/ref&gt;

==Перспектива==
Едным з вариантох росширѣня агломерации може быти розвой скоростной [[Желѣзниця|желѣзницѣ]], што бы дала можность приключити ку агломерации такы великы городы як [[Барнаул]], [[Кемерово]], [[Томск]].&lt;ref&gt;[http://news.ngs.ru/more/2159482/ Нова желѣзниця про 4 области ''русс.'']&lt;/ref&gt;

==Жерела==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Т. 14, с. 536.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|ru|Новосибирская агломерация|contents|ID=2437022}}
[[Катеґорія:Новосибирск]]</text>
      <sha1>jrwv92h2dmnda8uibmklm6bqvlj2gs3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Иван Романеску</title>
    <ns>2</ns>
    <id>20731</id>
    <revision>
      <id>164742</id>
      <parentid>161657</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:23:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164742</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="250" sha1="533oyhhvys02avsb1gc25b7umcjnd6m" xml:space="preserve">{{Babel|rue|ru-5|uk-4|en-2|hu-2|sk-2|de-2|bg-2}}

'''Иван Романеску''' (''Романиць'') — хоснователь Вікіпедії и її Русинської верзії, прикапчав ся 4. януара 2024 року.</text>
      <sha1>533oyhhvys02avsb1gc25b7umcjnd6m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бо Сінн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21925</id>
    <revision>
      <id>164768</id>
      <parentid>164576</parentid>
      <timestamp>2026-04-21T10:25:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164768</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2219" sha1="n9b3pafrqs0cqln9t3zhtgr56tuwxp5" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Бо Сінн''' ({{lang-en|Bo Sinn}}), иппен изнамый  пуд псевдонімами ''Bo Dirt'', ''Damien Soup'', ''Devo'' и ''Yan Devo'', справжнёє имня ''Яннік Дево'' ({{Lang-fr|Yannick Deveaux}}; [[8. новембра]] [[1985]], [[Квебек]], [[Канада]])&amp;nbsp;— [[Канада|канадськый]] [[порноактер]], котрый у основі знимать ся у [[ґей-порно]].

== Біоґрафія ==
У интервю журналови Inside Porn, Бо зазначив, што перейшов уд гетеросексуалного кіно для взрослых до ґей-індустрії, кой ёго режисер Ґеб Вуд, яка на тот час знимала сцену из ним, удвела Бо на уддільну знималну площадку, пробувучи го переубідити, што ёму треба зниматися у ґей-порно&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ |title=Los orígenes de Bo Sinn en el porno gay penetrando el culazo de Gab Wood sin condón {{!}} BROMO |access-date=2023-12-09 |archivedate=2022-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221222003644/https://noesotrobloggay.com/2018/04/20/los-origenes-de-bo-sinn-en-el-porno-gay-penetrando-el-culazo-de-gab-wood-sin-condon-bromo/ }}&lt;/ref&gt;.

У кӱнцёви [[Авґуст|авґуста]] [[2017]] року вӱн написав у свому офіціалному профілёви, што вӱн удповів на звонок по звіданёви перспективної ​​вакансії: «Знавучи, што я на 100% натурал и знаву, што роблю, можек, скоро я зниму ся у сцені [[Гомосексуалізм|чоловіка из чоловіком]]&lt;nowiki/&gt;».

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Уродили ся 1985]]
[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Порно]]
[[Катеґорія:Ґей-Порно]]</text>
      <sha1>n9b3pafrqs0cqln9t3zhtgr56tuwxp5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Адміністративноє діленя Сербиї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22305</id>
    <revision>
      <id>164747</id>
      <parentid>151747</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:47:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164747</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3441" sha1="tkw9o9eigceymnnxgpgx00qgu8l10hb" xml:space="preserve">[[Файл:Districts_and_Municipalities_of_Serbia.png|міні|Адміністративноє діленя Сербиї (без Косова и Метохії)]]
'''Адміністрати́вноє ді́леня Се́рбиї''' — система адміністративно-територіалных єдиниць [[Сербія|Сербиї]], включавущых 2 автономных края — [[Войводина|Воєводину]] тай [[Косово і Метохія|Косово и Метохію]], 174 єдиниць містного самоуправліня: столицю [[Белград|Белґрад]], 28 варошӱв и 145 общин. По адміністративно-територіалному діленю Сербія є [[Унитарна держава|унітарным штатом]]. До реформы адміністративно-територіалного устройства у Сербиї были леш автономні краї: Воєводина тай Косово и Метохія. Часть території Сербиї, котра є за переділами двох автономных крайӱв, называла ся Централна Сербія и не представляла собов адміністративну єдиницю, находячи ся пуд прямым пудчинінём републіканськых властий. По реформі територія Сербиї ділить ся на статистичні реґіоны, округы, вароші и общины&lt;ref name=&quot;Територија&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.srbija.gov.rs/pages/article.php?id=45625 |title=Територијална организација |publisher=[[Правительство Сербии|Влада Републике Србије]] |date=2004 |access-date=2015-08-27 |language=sr |archivedate=2011-11-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111124032913/http://www.srbija.gov.rs/pages/article.php?id=45625 }}&lt;/ref&gt;.

== Общины ==
Маймалыв територіалныв єдиницёв Сербиї є община. Представительный орґан общины — общинна скупщина (''Скупштина општине''), убирать ся обывательством, исполнителні орґаны общины — общинна рада (''општинско веће''), во главі из председов общины (''председник општине''), и состоящый из політикӱв, убираємый общинныв радов, и общинна управа, состояща из професіоналных чиновникӱв, убираємых общинныв радов{{Sfn|Бранко Љубоја|2013}}.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* {{Книга |автор=Љубоја, Бранко |год=2013 |isbn=978-86-88459-08-2 |ref=Бранко Љубоја }} Архивная копия от 24 сентября 2015 на Wayback Machine
* {{Статя|lang=sr}}
* {{Cite web |url=http://www.doiserbia.nb.rs/img/doi/0350-3593/2002/0350-35930201017S.pdf |title=Политичко-географски аспекти регионализациjе Србиjе |publisher= |access-date=2016-11-15 |language=sr }}
[[Катеґорія:Административны части Сербии]]</text>
      <sha1>tkw9o9eigceymnnxgpgx00qgu8l10hb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Княгиня (Ужгородьскый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23236</id>
    <revision>
      <id>164760</id>
      <parentid>157107</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T18:28:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>164760</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10506" sha1="n55i43vfn4x5mxzoadltbhdyzsvr4dw" xml:space="preserve">'''Княги́ня''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Csillagfalva) ([[Україньскый язык|укр]]. Княгиня) ([[Румуньскый язык|рум]]. Kneahînea) ([[Чеськый язык|чис]]. Kňahyňa) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскому районови]] (бывшый [[Великоберезняньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|этнохороним=Княгиняне}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1602]] році тай у ґрамотах [[1770]]—[[1772]] рокӯв пуж именем Kniahynicza, што происходить уд назвы містної горы.

Спомин: [[1773]]-Knyahinya, [[1851]]-Knyahinya, [[1913]]- Csillagfalva.

[[9. юн|9 юна]] [[1866]] року туй упав метеоритный дощ. Было зобрано до тысячі масивных метеоритншх осколкӯв. Майвеликый осколок княгинського метеорита (при падіню вӯн розколов ся пополам), общыв вагов почти 250&amp;nbsp;кг, хранять ся у природничому музеёви у [[Відень|Віднёви]].

Позад рідкого природного явища (падіня у [[1866]] році метеорита) [[село]] стало изнамым по усю̄в Европі. До нашых дню̄ сохранив ся опис сёї події, очивидём якої быв містный урядник Антонін Покорны&amp;nbsp;— инспектор державных лісӯв у [[Великый Березный|Великому Березному]]: «У тот динь, 9 юна 1866 року,&amp;nbsp;— описує очивидець,&amp;nbsp;— я быв у Княгині по служебным ділам. Метеорит из страшным гурчанём и огняным спалахом упав на западнӯв окрайині села пуд хребтом Стінка. Кускы метеорита розсыпалися на значні площаді. Єден из такым осколкӯв велику из людьска голова я удправив цісарёви Францови Йосифовм. Вӯн ныні сохранять ся у Віденьскому державному музеёви».&lt;ref&gt;''Меліка&amp;nbsp;І.'' [https://web.archive.org/web/20121104031054/http://igormelika.com.ua/moi-karpati/ukrainski-karpati/meteoriti-zakarpattya-istoriya-fakti-dokazi Метеориты Пудкарпатя &amp;nbsp;— історія, факты, доказы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121104031054/http://igormelika.com.ua/moi-karpati/ukrainski-karpati/meteoriti-zakarpattya-istoriya-fakti-dokazi|date=4 Листопада 2012}}&lt;/ref&gt;

У податковых списках [[1588]] року записано єдно шолтеськоє опшаря, якоє хосновало ся половинным наділом, на пару файт, што оселили ся туй у [[1585]]—[[1588]] роках, и мавучи льготы, наданы поселенцям, не пудлягали оподаткованю.

У [[1631]] році у селі проживали дві шолтеські файты, сім кріпацькых и 21 желярьска файта.

Цирьков Рождества прст. богородици. [[1840]].

У Княгині [[1751]] році споминать ся деривляна цирьков сятого Миколая Чудотворця, яка мала два дзвоны. Новӯтня мурована тічна базилічна цирьков Рождества Пресятої Богородици споруждена у [[1840]] році.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.pslava.info/KnjagynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,115793.html |title=с. Княгиня Цирьков Рождества прст. Богородици |access-date=30 марца 2019 |archivedate=30 марца 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190330224655/https://www.pslava.info/KnjagynjaS_CerkRizdvaBogorodyci,115793.html }}&lt;/ref&gt; Пиля церкви [[1905]] року установлено камляный крест.

Стройили ї жытелі трёх [[Село|сіл]]&amp;nbsp;— Княгині, [[Домашин (Закарпатьска область)|Домашина]] и [[Стрычава|Стрычавы]], а каміня возили из Камяниці. У [[1934]]&amp;nbsp;році цирьков обновляли майстры из [[Великый Березный|Великого Березного]]. Крайньый [[ремонт]] и перемалёваня стін тай икон одбыло ся у [[1987]]&amp;nbsp;році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 315 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
![[Процент]]
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
| align=&quot;right&quot; |98,43&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,94&amp;nbsp;%
|-
|[[Молдавскый язык|молдавскый]]
| align=&quot;right&quot; |0,63&amp;nbsp;%
|}
А на [[2021]] рӯк подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
![[Процент]]
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
| align=&quot;right&quot; |99,59&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,41&amp;nbsp;%
|}

== Туристичны міста ==

* [[9. юн|9 юна]] [[1866]] року туй упав метеоритный дощ. Было зобрано до тысячі масивных метеоритных осколкӯв. Майвеликый осколок княгиньского метеорита (при падіню вӯн розколов ся пополам), общыв вагов почти 250 кг, зберігається в природничому музеёви у [[Відень|Віднёви]].

* храм Рождества прст. богородици. [[1840]].

== Удкликованя ==
{{Reflist|2|refs=&lt;ref name=&quot;населення 1989&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 Липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 Липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001 мова&quot;&gt;{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 Липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}&lt;/ref&gt;}}

* Твӯй друг: путёвник.&amp;nbsp;— Ужгород.
* {{Книга| |автор=[[Сирохман Михайло Васильович|Сирохман&amp;nbsp;М.]] |часть= |ответственный=М.&amp;nbsp;Сирохман |місто=Львів |год=2000 |том= |сторінок= |серія= |isbn= }}

* [https://web.archive.org/web/20170107004846/http://riddles.uz.ua/news/dokumentalnij_film_pro_meteoriti_shho_vipali_na_zakarpatti_video/2010-11-25-130 Документалный фільм про метеориты, што упали на Пудкарпатёви] 
* [https://opendatabot.ua/c/37321456 ДНЗ загального розвитку с. Княгині] [Архівовано 30 Березня 2019 у Wayback Machine.]
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Лемківскы села у Украйині]]</text>
      <sha1>n55i43vfn4x5mxzoadltbhdyzsvr4dw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Halajkovič</title>
    <ns>2</ns>
    <id>23884</id>
    <revision>
      <id>164767</id>
      <parentid>164715</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T22:56:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Статї */</comment>
      <origin>164767</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3619" sha1="9512y2dt5w09hx28tzcfungm6t1eo72" xml:space="preserve">{{userboxtop|}}
{{Babel|uk|ru-5|rue-3|sk-2|cs-1|rsk-1|pl-0,5}}
{{Userbox
|id= [[Файл:Wikipedia-logo-v2-rsk2.svg|40px]]
|id-c = #FFF
|info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:rsk:Хаснователь:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Паноньско-русинська Вікіпедія|паноньскій-русиньскій Вікіпедії]]
|info-c = #f6f6f6
|border-c = #bbb
}}
{{Userbox
|id= [[Файл:Wikipedia-logo-for-Ukraine.png|40px]]
|id-c = #FFF
|info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:uk:Користувач:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Україньска Вікіпедія|україньскій Вікіпедії]]
|info-c = #f6f6f6
|border-c = #bbb
}}
{{userboxbottom}}

{{Хоснователь:Halajkovič/підпис}}
== Статї ==
(З станом на 21. апріля 2026)

=== Написаны статї ===
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;width: 60%;&quot;
! Буква !! Статя
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Д'''
| [[Деціметер]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Н'''
| [[Нежеґоль (ґрупа)]]
|-
| rowspan=&quot;5&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''П'''
| [[Пляцок]]
|-
| [[Пневмослон]]
|-
| [[Поледіця]]
|-
| [[Прапор меджіславяньского языка]]
|-
| [[Пріквел]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''C'''
| [[Список русиньскых етнічных мен у Мадярьску]]
|-
| [[Список смартфонів з операчнов сістемов Android]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Q'''
| [[Quod licet Iovi, non licet bovi]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''U'''
| [[Undertale Yellow]]
|}

=== Переписаны (доповнены) статї ===
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;width: 60%;&quot;
! Буква !! Статя
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''В'''
| [[Велатіцька култура]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Г'''
| [[Гей, Славяне]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Д'''
| [[Дрогобич]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''З'''
| [[Забитый в бої]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''І'''
| [[Інґушскый язык]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''К'''
| [[Корньске языкове партнерство]]
|-
| [[Културне общество Русинів Румунії]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Л'''
| [[Ліхтенштайн]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''М'''
| [[Меджіславяньскый язык]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Н'''
| [[Наріча]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''П'''
| [[Петро Медвідь]]
|-
| [[Полата]]
|-
| [[Придавникы]]
|-
| [[Пряшівска Русь]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Р'''
| [[Русиньска Вікіпедія]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''С'''
| [[Суха]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Т'''
| [[Тоґо]]
|-
| style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Х'''
| [[Хум]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | '''Ш'''
| [[Швейцарія]]
|-
| [[Штефан Сухый]]
|}</text>
      <sha1>9512y2dt5w09hx28tzcfungm6t1eo72</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тайґа (варош)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24409</id>
    <revision>
      <id>164740</id>
      <parentid>164725</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:12:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164740</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9399" sha1="ohchbga6i55zyjdo8bcd6ckwd8aec2t" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
Город расположен в Кузнецкой котловине, в 87 км к северо-западу от Кемерово и в 75 км к югу от Томскa.

Железнодорожная станция Тайга З-СибЖД — железнодорожный узел  на Транссибирской магистрали, начало Томской ветви (Тайга — Белый Яр), идущей к городу Томску.

=== Клімат ===
Климат резко континентальный. Зима морозная и длительная. Летом температура может доходить до 35 градусов.
 

== Історія ==
Город Тайга возник в конце XIX века как пристанционный посёлок в 1896 году возле одноимённой железнодорожной станции в связи со строительством Средне-Сибирской железной дороги Великого Сибирского пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначально назывался «Томск—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; железнодорожная станция была открыта в 1898 году с открытием движения от Новониколаевска до Красноярска и от Тайги до Черемошники.

На месте будущего города первопроходцы увидели громадное топкое пространство, мелкий чахлый лес, глинистую почву, скудные источники водоснабжения. Тем не менее по плану строительства именно в этом месте предполагалось построить ответвление железной дороги (была запланована железнодорожная ветка на губернский центр — город Томск). Таким образом в соответствии с планом строительства началось возведение крупного железнодорожного узла, и к началу движения по ветке на Томск (в 1896 году) в данной местности первое здание депо уже было построено. Поначалу посёлок на месте будущего города именовался как посёлок ''Магистрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затем был назван как Томск—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. После того, как в посёлке были возведены вокзал, депо, церковь во имя Андрея Критского (1898), а также Пророко-Ильинский храм (1906), римско-католический костёл, синагога, три кладбища, почта, школа и население достигло 10 000 человек, посёлок стал {{Жрідло2|безуездным|21|11|2022}} городом Тайга. 27 января 1911 года (по старому стилю) Тайга получила статус города Томской губернии&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советская власть ус­та­нов­ле­на в городе в мар­те 1918 года. C ию­ня 1918 по декабрь 1919 года Тайга под кон­тро­лем бе­логвардейских войск.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӯв СССР]]
С 1937 года г. Тайга стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
{{Население|Тайга (город)|Столбцов=9}} На 1. януара 2025 года по численности населения город находился на 616-м месте из 1124[27] городов Российской Федерации[28].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>ohchbga6i55zyjdo8bcd6ckwd8aec2t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164741</id>
      <parentid>164740</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164741</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9469" sha1="c2zx49gh6bhfr2uu8z6sub89syoubdo" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат резко континентальный. Зима морозная и длительная. Летом температура может доходить до 35 градусов.
 

== Історія ==
Город Тайга возник в конце XIX века как пристанционный посёлок в 1896 году возле одноимённой железнодорожной станции в связи со строительством Средне-Сибирской железной дороги Великого Сибирского пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначально назывался «Томск—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; железнодорожная станция была открыта в 1898 году с открытием движения от Новониколаевска до Красноярска и от Тайги до Черемошники.

На месте будущего города первопроходцы увидели громадное топкое пространство, мелкий чахлый лес, глинистую почву, скудные источники водоснабжения. Тем не менее по плану строительства именно в этом месте предполагалось построить ответвление железной дороги (была запланована железнодорожная ветка на губернский центр — город Томск). Таким образом в соответствии с планом строительства началось возведение крупного железнодорожного узла, и к началу движения по ветке на Томск (в 1896 году) в данной местности первое здание депо уже было построено. Поначалу посёлок на месте будущего города именовался как посёлок ''Магистрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затем был назван как Томск—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. После того, как в посёлке были возведены вокзал, депо, церковь во имя Андрея Критского (1898), а также Пророко-Ильинский храм (1906), римско-католический костёл, синагога, три кладбища, почта, школа и население достигло 10 000 человек, посёлок стал {{Жрідло2|безуездным|21|11|2022}} городом Тайга. 27 января 1911 года (по старому стилю) Тайга получила статус города Томской губернии&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советская власть ус­та­нов­ле­на в городе в мар­те 1918 года. C ию­ня 1918 по декабрь 1919 года Тайга под кон­тро­лем бе­логвардейских войск.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӯв СССР]]
С 1937 года г. Тайга стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
{{Население|Тайга (город)|Столбцов=9}} На 1. януара 2025 года по численности населения город находился на 616-м месте из 1124[27] городов Российской Федерации[28].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>c2zx49gh6bhfr2uu8z6sub89syoubdo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164743</id>
      <parentid>164741</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:40:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164743</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9475" sha1="b50q8ukoc4e5ern0i2ih6wcm2ubc71g" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советская власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. C ию­ня 1918 по декабрь 1919 года Тайга под кон­тро­лем бе­логвардейских войск.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӯв СССР]]
С 1937 года г. Тайга стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
{{Население|Тайга (город)|Столбцов=9}} На 1. януара 2025 года по численности населения город находился на 616-м месте из 1124[27] городов Российской Федерации[28].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>b50q8ukoc4e5ern0i2ih6wcm2ubc71g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164745</id>
      <parentid>164743</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:43:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164745</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9473" sha1="p1gtixzo98b9l3ub86drrsv7lr56rkn" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советская власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. C ию­ня 1918 по декабрь 1919 года Тайга под кон­тро­лем бе­логвардейских войск.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӯв СССР]]
С 1937 года г. Тайга стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>p1gtixzo98b9l3ub86drrsv7lr56rkn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164746</id>
      <parentid>164745</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:44:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164746</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9554" sha1="c2gtk8qauuo98q6x2l3s5f07ih7x06w" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советская власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. C ию­ня 1918 по декабрь 1919 года Тайга под кон­тро­лем бе­логвардейских войск.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӯв СССР]]
С 1937 года г. Тайга стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>c2gtk8qauuo98q6x2l3s5f07ih7x06w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164748</id>
      <parentid>164746</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:50:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164748</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9575" sha1="p55z42rgv0m6ppdl8mrmliwj2zaa7mj" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советська власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. Из юна 1918. по децембер 1919. року Тайґа была пуд контро­лём білоґвардійськых вӱйськ.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӱв СССР]]
Из 1937. року варош Тайґа стал городом областного подчинения Новосибирской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а в январе 1943 г. город вошел в состав Кемеровской области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Поскольку для снабжения водой паровозов нужно было значительное количество воды, то сначала её пытались добывать с помощью скважин и подавать на колонки через типовые водонапорные башни. Однако со временем воды стало катастрофически не хватать, и пришлось строить водовод с реки Яи, на которой построили плотину и рядом с ней — насосную станцию.

В настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>p55z42rgv0m6ppdl8mrmliwj2zaa7mj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164749</id>
      <parentid>164748</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:54:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164749</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9549" sha1="qoy393c4onz2yf106ge7pc2ftsq59e4" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.

{{Статья в роботѣ|Rue323|7}}{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советська власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. Из юна 1918. по децембер 1919. року Тайґа была пуд контро­лём білоґвардійськых вӱйськ.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӱв СССР]]
Из 1937. року варош Тайґа став варошом областного пудчиніня Новосибірської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а у януарови 1943. року варош войшов у состав Кемеровської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Покӱлку про снабжіня водов паровозӱв треба было значноє число воды, та раз її пробовали добывати их помӱчов скважин и подавати на колонкы через типічні водонапорні вышкы. Єднак из часом воды стало катастрофічно не стачити, и прийшло ся стройити водовод уд рікы Яи, на котрӱв постройили клаузуру и поблизь ниї — помпову штацію.

У настоящее время здание вокзала расположено так, что железнодорожные пути огибают его с двух сторон. Сейчас это крупный железнодорожный узел, где располагаются [[Локомотивное депо Тайга|локомотивное]] и вагонное ремонтные депо, дорожно-техническая школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — филиал Омского государственного университета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>qoy393c4onz2yf106ge7pc2ftsq59e4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164750</id>
      <parentid>164749</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T15:57:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164750</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9451" sha1="mv74e9apf05nf2l558hl76kulepgj2v" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советська власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. Из юна 1918. по децембер 1919. року Тайґа была пуд контро­лём білоґвардійськых вӱйськ.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӱв СССР]]
Из 1937. року варош Тайґа став варошом областного пудчиніня Новосибірської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а у януарови 1943. року варош войшов у состав Кемеровської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Покӱлку про снабжіня водов паровозӱв треба было значноє число воды, та раз її пробовали добывати их помӱчов скважин и подавати на колонкы через типічні водонапорні вышкы. Єднак из часом воды стало катастрофічно не стачити, и прийшло ся стройити водовод уд рікы Яи, на котрӱв постройили клаузуру и поблизь ниї — помпову штацію.

У наш час стройка вокзала є покладеноє так, ож желізнодорожні путі убгынавуть го из двох бокӱв. Типирь исе великый желізнодорожный узел, де є [[Локомотивное депо Тайга|локомотивноє]] и ваґоновоє ремонтні депо, дорожно-технічна школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — філіал Омського державного універзитета путей сообщения (ОМГУПС).

Распоряжением Правительства РФ от 29 июля 2014 года № 1398-р «Об утверждении перечня моногородов» Тайгинский городской округ включён в категорию «Монопрофильные муниципальные образования Российской Федерации (моногорода), в которых имеются риски ухудшения социально-экономического положения».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>mv74e9apf05nf2l558hl76kulepgj2v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164751</id>
      <parentid>164750</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T16:01:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164751</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9514" sha1="7qgwyb0co9wh1v8fx15eqq5ka9i09f9" xml:space="preserve">
'''Тайґа́''' ([[Російскый язык|рус]]. Тайга) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советська власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. Из юна 1918. по децембер 1919. року Тайґа была пуд контро­лём білоґвардійськых вӱйськ.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӱв СССР]]
Из 1937. року варош Тайґа став варошом областного пудчиніня Новосибірської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а у януарови 1943. року варош войшов у состав Кемеровської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Покӱлку про снабжіня водов паровозӱв треба было значноє число воды, та раз її пробовали добывати их помӱчов скважин и подавати на колонкы через типічні водонапорні вышкы. Єднак из часом воды стало катастрофічно не стачити, и прийшло ся стройити водовод уд рікы Яи, на котрӱв постройили клаузуру и поблизь ниї — помпову штацію.

У наш час стройка вокзала є покладеноє так, ож желізнодорожні путі убгынавуть го из двох бокӱв. Типирь исе великый желізнодорожный узел, де є [[Локомотивное депо Тайга|локомотивноє]] и ваґоновоє ремонтні депо, дорожно-технічна школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта|Тайґинськый институт желізнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — філіал Омського державного універзитета путей сообщения (ОМГУПС).

Розпоряжінём Управы РФ уд 29. юла 2014. року № 1398-р «За утверждіня листа моноварошӱв» Тайґинськый варошськый округ включеный у катеґорію «Монопрофілні муніципалні образованя Російської Федерації (моновароші), у котрых мавуть ся ризкы погӱршіня соціално-економічного положіня».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>7qgwyb0co9wh1v8fx15eqq5ka9i09f9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164766</id>
      <parentid>164751</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T22:21:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+корекція</comment>
      <origin>164766</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9557" sha1="5wpapbz4jmxpai0sruto1ps5s1lxc2l" xml:space="preserve">{{Місто}}
'''Тайґа́''' ({{lang-ru|2|Тайга}}) — [[Місто|варош]] у [[Тайґинськый район|Тайґинському районови]], [[Кемеровська область|Кемеровської области]], [[Росія|Росії]]. Є адміністратівный центр [[Тайґинськый район|Тайґинського района]]. Є иппен варош областного пудчиніня.{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у Кузнецькӱв котловині, у 87 км ид северо-западови уд [[Кемерово|Кемерова]] и у 75 км ид югови уд [[Томськ|Томськa]].

Желізнодорожня станція Тайґа З-СибЖД — желізнодорожньый узел на Транссибірсткӱв маґістрали, зачаток Томської удбӱчкы (Тайґа — Білый Яр), идущої ид варошови [[Томськ]].

=== Клімат ===
Клімат різко континенталный. Зима морозна, и довга. [[Літо|Літом]] температура годна сягати 35 ґрадусӱв.

== Історія ==
Тайґа взникла у кӱнци XIX. стороча ге приштаційный поселок. У 1896 году пиля єдноименної [[Желѣзниця|жд]] [[Заставка желѣзницѣ|штації]] у зъязи из стройков Сериднёсибірської желізници Великого Сибірського пути&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, первоначално называв ся «Томськ—Таёжный»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://smgrf.ru/portfolio/tajga/ |title=Тайга |language=ru |work=Союз малых городов Российской Федерации |access-date=2024-09-23 }}&lt;/ref&gt;; желізнодорожна штація была удкрыта у 1898. році позад удкрытя споя уд Новониколаєвська до Красноярська и уд Тайґы до Черемошникы.

На містови будущого вароша первопроходці узріли читавоє багнистоє пространство, мілкый рынтавый ліс, глиняный ґрунт, скудні жрідла водоснабжіня. Тым не менш по планови стройкы иппен у сьӱм містови предполагало ся постройити удбӱчину желізници (была запланована желізнодорожна удбӱчина на ґубернськый центр — варош Томськ). Такым образом у удповідности из планом стройкы зачало ся уставбліня великого желізнодорожного узла, и ид началови кываня по пути на Томськ (у 1896. році) у данӱв містности перва задача — депо, уже было построєноє. Раз поселок на містови будущого вароша именовав ся ге поселок ''Маґістрал''{{Жрідло|19|04|2022}}, затым быв названый ге Томськ—Таёжный&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;. Пӯсля того, як у поселкови были уставблені вокзал, депо, цирьков во имня Андрія Критського (1898), и Пророко-Ильїнськый храм (1906), римокатолицькый костел, синаґоґа, три тиметовы, пошта, школа и обывательство сягло 10 000 чоловік, поселок став безуїздным, варошом Тайґа. 27. януара 1911 року (по старому стилёви) Тайґа одержала статус вароша, у составови [[Томська ґубернія|Томської ґубернії]]&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Советська власть ус­та­нов­ле­на у варошови у марцёви 1918. року. Из юна 1918. по децембер 1919. року Тайґа была пуд контро­лём білоґвардійськых вӱйськ.
[[Файл:Taiga_coat_of_arms.png|ліворуч|міні|140x140пкс|Ґерб часӱв СССР]]
Из 1937. року варош Тайґа став варошом областного пудчиніня Новосибірської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot;&gt;{{Cite web |url=http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya |title=Исторический очерк о городе... |access-date=2022-11-21 |archivedate=2022-12-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221205002127/http://adm-tayga.ru/2016-01-28-08-45-02/istoriya }}&lt;/ref&gt;, а у януарови 1943. року варош войшов у состав Кемеровської области&lt;ref name=&quot;adm-tayga.ru&quot; /&gt;.

Покӱлку про снабжіня водов паровозӱв треба было значноє число воды, та раз її пробовали добывати их помӱчов скважин и подавати на колонкы через типічні водонапорні вышкы. Єднак из часом воды стало катастрофічно не стачити, и прийшло ся стройити водовод уд рікы Яи, на котрӱв постройили клаузуру и поблизь ниї — помпову штацію.

У наш час стройка вокзала є покладеноє так, ож желізнодорожні путі убгынавуть го из двох бокӱв. Типирь исе великый желізнодорожный узел, де є [[Локомотивное депо Тайга|локомотивноє]] и ваґоновоє ремонтні депо, дорожно-технічна школа, [[Тайгинский институт железнодорожного транспорта|Тайґинськый институт желізнодорожного транспорта]] (ТИЖТ) — філіал Омського державного універзитета путей сообщения (ОМГУПС).

Розпоряжінём Управы РФ уд 29. юла 2014. року № 1398-р «За утверждіня листа моноварошӱв» Тайґинськый варошськый округ включеный у катеґорію «Монопрофілні муніципалні образованя Російської Федерації (моновароші), у котрых мавуть ся ризкы погӱршіня соціално-економічного положіня».

== Обывательство ==
На [[1. януар|1. януара]] [[2025]] года по числови [[Обывательство|обывательства]] [[Місто|варош]] быв на 616. містови из 1124 варошӱв [[Росія|Російської Федерації]].&lt;ref&gt;https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}

== Література ==
* ''Привалихин В. И.'' Тайга — 100 лет. Исторический очерк. — Тайга, 1996. — 305 с. — ISBN 5-88399-104-1.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. I. (1890-е — 1919 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 512 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. II. (1920—1945 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 497 с.
* ''Морозов Н. М.'' Тайга. Исторический опыт поколений. Т. III. (1946—1990 гг.). Кемерово: ООО «ИНТ», 2017. 382 с.
* Тайга (город в Кемеровской обл.) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред.  А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

== Удкликованя ==
* [https://web.archive.org/web/20190524025027/http://adm.tanet.ru/ Сайт адміністрації вароша Тайґа]
* [http://www.mojgorod.ru/kemerovsk_obl/tajga/index.html Тайґа у енциклопедії «Мой город»]

[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>5wpapbz4jmxpai0sruto1ps5s1lxc2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Undertale Yellow</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24410</id>
    <revision>
      <id>164764</id>
      <parentid>164737</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T22:16:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>164764</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21179" sha1="0ocvfwpc5msshcl3r5mwildg9e9nkst" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
{{Infobox
 | bodystyle  = width: 23em; font-size: 89%
 | above      = Undertale Yellow
 | titlestyle = 
 | abovestyle = background-color: #E9EAEE
 | headerstyle = background-color: #E9EAEE
 | image      = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]]
 | caption    =
 | label1     = Вывоярь
 | data1      = Team Undertale Yellow
 | label2     = Выдаватель
 | data2      = [[Game Jolt]]
 | label3     = Жанер
 | data3      = ролёва відеогра, пригоды
 | label4     = Платформа
 | data4      = [[Microsoft Windows]]
 | label5     = Датум выданя
 | data5      = 9. децембра 2023
 | label6     = Режім гры
 | data6      = Гра єдного грача
 | label7     = Язык
 | data7      = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]]
 | header10   = Творцёве
 | header10style = background-color: #e0e0e0;
 | label11    = Режісер
 | data11     = MasterSwordRemix
 | label12    = Сценаріста
 | data12     = Pippy V&lt;/br&gt;MasterSwordRemix&lt;/br&gt;AWildDaydreamer
 | label13    = [[Проґраматор]] 
 | data13     = Spasco&lt;/br&gt;MysteryRacer
 | label14    = Умелець
 | data14     = AWildDaydreamer&lt;/br&gt;Fireburn02&lt;/br&gt;Gaziter&lt;/br&gt;Emmalume
 | label15    = Композітор
 | data15     = MasterSwordRemix&lt;/br&gt;MyNewSoundtrack&lt;/br&gt;NoteBlock
 | header20   = Технічны детайлы
 | header20style = background-color: #e0e0e0;
 | label21    = Мотор
 | data21     = GameMaker Studio
}}
'''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на Game Jolt про [[Microsoft Windows]] 9. децембра 2023. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї Undertale, розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.&lt;ref&gt;{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Грательность ==
Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать.

Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя&lt;ref&gt;{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}&lt;/ref&gt; меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носити ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити.

Почас свого путованя ся грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцем, котре представлює душу Кловера, жебы ся обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами заваджають дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить спучіти ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды.

== Сюжет ==
Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душы потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до підземля, кралёвства монштрів, стрїчають сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї.

При путованю підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіны Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати.

=== Невтралный конець ===
Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать абсорбовати їх людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету.

=== Добрый (паціфістічный) конець ===
Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од чоловіка Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив.

Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры.

=== Немілосердный (ґеноцідный) конець ===
Забитя каждого монштра, з котрым є мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По зничіны вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцну бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale.

== Вывой ==
Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тітом Team Undertale Yellow.&lt;ref&gt;{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}&lt;/ref&gt; Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.&lt;ref&gt;{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}&lt;/ref&gt; Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданы сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же Тобі Фокс зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету  [...] є просто чудесно“.&lt;ref&gt;{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{референції}}

== Одказы ==
* [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]]
* [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]]
* [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]]
{{Undertale|state=collapsed}}
[[Катеґорія:Гры про Windows]]
[[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]]
[[Катеґорія:Ролёвы відеогры]]
[[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]]
[[Катеґорія:Незалежны відеогры]]
[[Катеґорія:Фанушиковскы гры]]
[[Катеґорія:Відеогры з року 2023]]
[[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]]
[[Катеґорія:Undertale]]
[[Катеґорія:Портал фентезі]]</text>
      <sha1>0ocvfwpc5msshcl3r5mwildg9e9nkst</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Амі (Японія)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24412</id>
    <revision>
      <id>164752</id>
      <timestamp>2026-04-20T17:17:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/146376388|Ами (посёлок)]]»</comment>
      <origin>164752</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2619" sha1="di4h25k87d37u3l0rq2d5iz902fxeu8" xml:space="preserve">
{{НП-Япония|русское название=Ами|оригинальное название=阿見町|изображение=Ami Town Hall.jpg|статус=[[Посёлки Японии|Посёлок]]|lat_dir=N|lat_deg=36|lat_min=1|lat_sec=51|lon_dir=E|lon_deg=140|lon_min=12|lon_sec=54|префектура=Ибараки|остров=Хонсю|уезд=Инасики (уезд){{!}}Инасики|цифровой идентификатор=08443-3|почтовый индекс=300-0392|сайт=http://www.town.ami.ibaraki.jp/|флаг=Flag of Ami Ibaraki.svg|герб=Emblem of Ami, Ibaraki.svg|дерево=[[Сакура]]|цветок=[[Хризантема]]|птица=[[Cettia diphone]]|глава=|дата основания=|статус с=}}'''А́мі''' (яп. 阿見町; Амі-мачі) — мачі у Японії, у ґунови Інашікі, префектура Ібаракі. Площадь изкладать 71,39 км².

== Ґеоґрафія ==
Посёлок расположен на острове Хонсю в префектуре Ибараки региона Канто. С ним граничат города Цутиура, Усику, Инасики и село Михо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2026. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 50.721 чилядник.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є сакура, косицёв — хризантема, птицёв — Cettia diphone&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>di4h25k87d37u3l0rq2d5iz902fxeu8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164753</id>
      <parentid>164752</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:23:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164753</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1950" sha1="5ld1sd93hqobg4zgxorj9f30w7z5a9o" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
Посёлок расположен на острове Хонсю в префектуре Ибараки региона Канто. С ним граничат города Цутиура, Усику, Инасики и село Михо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2026. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 50.721 чилядник.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є сакура, косицёв — хризантема, птицёв — Cettia diphone&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>5ld1sd93hqobg4zgxorj9f30w7z5a9o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164754</id>
      <parentid>164753</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:28:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164754</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1974" sha1="fq7au8r40zsynuq80lp99ft32vi0ebv" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>fq7au8r40zsynuq80lp99ft32vi0ebv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164755</id>
      <parentid>164754</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:40:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164755</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2322" sha1="7ur1fk9wbx1quegqjh1dhvb0244wpa6" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

У [[2006]]. році плановало ся зъединити мачі Амі и село Міхо. Айбо у резултатови референдума миже жытельӱв села Міхо, ідея зъединіня у новый варош Канан ({{Lang-ja|霞南市}}) не одержала шырокої пудпоры.

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>7ur1fk9wbx1quegqjh1dhvb0244wpa6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164756</id>
      <parentid>164755</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:41:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164756</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2402" sha1="kraxdd1l4cvn2gtfei77z8jtgbgpigw" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

У [[2006]]. році плановало ся зъединити мачі Амі и село Міхо. Айбо у резултатови референдума миже жытельӱв села Міхо, ідея зъединіня у новый [[Місто|варош]] Канан ({{Lang-ja|霞南市}}) не одержала шырокої пудпоры.&lt;ref&gt;https://uub.jp/upd/u/u1039.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>kraxdd1l4cvn2gtfei77z8jtgbgpigw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164757</id>
      <parentid>164756</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:46:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164757</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2569" sha1="n7gpecrayz5bmdh6aj6xiv0jnjzcpu4" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] образовав ся путём злитя пары сел, [[1. апріль|1. апріля]] [[1955]]. року.

У [[2006]]. році плановало ся зъединити мачі Амі и село Міхо. Айбо у резултатови референдума миже жытельӱв села Міхо, ідея зъединіня у новый [[Місто|варош]] Канан ({{Lang-ja|霞南市}}) не одержала шырокої пудпоры.&lt;ref&gt;https://uub.jp/upd/u/u1039.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>n7gpecrayz5bmdh6aj6xiv0jnjzcpu4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164758</id>
      <parentid>164757</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T17:47:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164758</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2614" sha1="leckzukqe6mdlx98oepcgsczl91laqe" xml:space="preserve">
'''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км².

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] образовав ся путём злитя пары сел, [[1. апріль|1. апріля]] [[1955]]. року.&lt;ref&gt;https://kotobank.jp/word/阿見町&lt;/ref&gt;

У [[2006]]. році плановало ся зъединити мачі Амі и село Міхо. Айбо у резултатови референдума миже жытельӱв села Міхо, ідея зъединіня у новый [[Місто|варош]] Канан ({{Lang-ja|霞南市}}) не одержала шырокої пудпоры.&lt;ref&gt;https://uub.jp/upd/u/u1039.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника.

== Символіка ==
Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}&lt;/ref&gt;.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Японии]]
[[Катеґорія:Япония]]</text>
      <sha1>leckzukqe6mdlx98oepcgsczl91laqe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пріквел</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24413</id>
    <revision>
      <id>164762</id>
      <timestamp>2026-04-20T22:12:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Прі́квел''' (з {{lang-la|prae-}} – „перед“, „передтым“ і з {{lang-en|sequel}} – „продовжіня“, „наслїдок“) є умелецьке дїло ([[книга]], [[філм]], телевізный серіал, [[Компютерна бавка|відеогра]] і т. д.), якого сюжет ся одогровать перед подїями уж скоре створеного і выдано...</comment>
      <origin>164762</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7766" sha1="do68yal83azdl4b1237m6l8xo8dd4t4" xml:space="preserve">'''Прі́квел''' (з {{lang-la|prae-}} – „перед“, „передтым“ і з {{lang-en|sequel}} – „продовжіня“, „наслїдок“) є умелецьке дїло ([[книга]], [[філм]], телевізный серіал, [[Компютерна бавка|відеогра]] і т. д.), якого сюжет ся одогровать перед подїями уж скоре створеного і выданого дїла. Головнов наратівнов функціёв пріквелу є розкрытя передісторії світа, высвітлїня скрытых мотівів головных героїв або демонштрація ключовых подїй, котры прямо вели к сітуацій зображенов в оріґіналнім (основнім) дїлї.&lt;ref&gt;{{cite book | last = Jess-Cooke | first = C. | year = 2009 | title = Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood | publisher = Edinburgh University Press | location = Edinburgh | page = 5}}&lt;/ref&gt;

== Етімолоґія і історія терміну ==
Слово „пріквел“ є [[неолоґізм]] і [[портманто]]. Взникло семантічнов і морфолоґічнов адаптаціёв слова „sequel“&lt;ref name=mw&gt;{{cite book|year=1993|title=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary|edition=10th|publisher=[[Merriam-Webster]]|pages=[https://archive.org/details/merriamwebstersc00spri/page/921 921], 915, 1068, 246|location=[[Springfield, Massachusetts]]|title-link=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=oxford&gt;{{cite book |contribution=prequel, n. |title=Oxford English Dictionary |edition=3rd |publisher=[[Oxford University Press]] |date=March 2012 |orig-year=March 2007 |contribution-url=http://www.oed.com/view/Entry/150546 |access-date=19 April 2012|title-link=Oxford English Dictionary }}&lt;/ref&gt; (сіквел), причім корїнь быв споєным з префіксом pre-, яка означує часову предность дїї.

Подля Оксфордьского словника анґліцького языка ся тот термін по першыраз обявив в пресї в роцї 1958 в статї америцького писателя і крітіка Ентоні Баучера. В своєй рецензії про часопис „The Magazine of Fantasy &amp; Science Fiction“ вжывав тото слово на опис роману Джеймса Бліша „They Shall Have Stars“, котрый сюжетно опереджовав пізнїше выданым книгам автора.&lt;ref&gt;{{cite web | title = prequel, n. | website = Oxford English Dictionary (OED Online) | publisher = Oxford University Press | access-date = 2026-04-21 | url = https://www.oed.com/}}&lt;/ref&gt;

Тот термін ся до шырокого масового ай академічного вжываня дістав на концї 70. років і в протягу 80. років, паралелно зо взником еры великых голівудьскых філмовых серій.

== Характерістіка і наратівна функція ==
На роздїл од сіквелів (продовжінь), якы посувають історію вперед до незнамой будучности, мають пріквелы барз шпеціфічну наратівну (драматічну іронію). Автор ай публіка допереду познають неминучій конець історії, кедьже тот є в фактічности зачатком оріґіналного дїла. Прото ся головна заплїтка пріквелу не ставать на вопросї „што ся стане на концї?“, але на вопросах „як саме ся то стало?“ і „яков цїнов ся герої стали такыма, якых їх знаєме?“&lt;ref&gt;{{cite book | last = Henderson | first = S. | year = 2014 | title = The Hollywood Sequel: History &amp; Form, 1911-2010 | publisher = British Film Institute | location = London | page = 89}}&lt;/ref&gt;

З комерчного погляду дозволює вытворїня пріквелів штудіям і выдавательствам розшыровати прибытковы медіалны франшізы без того, жебы нарушыли завершены сюжетны лінії і лоґіку конця оріґіналного дїла.

== Знамы приклады в културї ==
Пріквелы ся стали неоддїлнов частёв сучасного масового уменя і суть шыроко заступены в розлічных медіях:
* Кінематоґрафія: Єдным з найкласічнїшых і комерчно найуспішнїшых прикладів є трілоґія пріквелів філмоаой саґы „Звіздны войны“ (Епізоды I–III, выданы в роках 1999–2005). Розповідать о змінї Анакіна Скайвокера і падї Републікы перед подїями оріґіналной трілоґії з років 1970–1980.&lt;ref&gt;{{cite book | last = Kaminski | first = M. | year = 2008 | title = The Secret History of Star Wars | publisher = Legacy Books Press | location = Kingston | page = 295}}&lt;/ref&gt; Прикладом є ай філмова трілоґія „Гобіт“ (2012–2014), котра опереджовать подїям „Пана перстінїв“.
* Література: в ціклї „Кронікы Нарнії“ од Клайва Стейплза Люіса роман „Чародїйників сыновець“ (1955) написаный і выданый як передпослїднїй, лемже з погляду внутрїшнёй хронолоґії выдуманого світа іде о пріквел, кедьже описує взник самотной Нарнії.
* Телевізія: Америцькый серіал „Радше закликайте Солови“ (2015–2022) є розсяглый телевізный пріквел, якый ся замірёвать на вывой адвоката Джіммі МакҐілла дакілько років перед подїями кульового серіалу „Breaking Bad“.
* Відеогры: Гра Red Dead Redemption 2 (2018) є непозераючі на чісло „2“ в назві сюжетным пріквелом, яка розкрывать події із жывота банды Ван дер Лінде перед зачатком історії оріґіналной гры Red Dead Redemption (2010).

== Поз. тыж ==
* [[Сіквел]]
* [[Спін-офф]]
* [[Історія походжіня]]

== Референції ==
{{референції}}

== Література ==
* Henderson, S. (2014). The Hollywood Sequel: History &amp; Form, 1911-2010. London: British Film Institute.
* Jess-Cooke, C. (2009). Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood. Edinburgh: Edinburgh University Press.
* Kaminski, M. (2008). The Secret History of Star Wars. Kingston: Legacy Books Press.
* Proctor, W., &amp; Freeman, M. (Eds.). (2018). Global Convergence Cultures: Transmedia Earth. New York: Routledge.

[[Катеґорія:Філмова і відео термінолоґія]]
[[Катеґорія:Пріквелы]]
[[Катеґорія:Телевізна термінолоґія]]</text>
      <sha1>do68yal83azdl4b1237m6l8xo8dd4t4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164763</id>
      <parentid>164762</parentid>
      <timestamp>2026-04-20T22:14:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>164763</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7916" sha1="muv8i4aoup3x1oslfnhj4mwyj96xwu4" xml:space="preserve">{{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}}
'''Прі́квел''' (з {{lang-la|prae-}} – „перед“, „передтым“ і з {{lang-en|sequel}} – „продовжіня“, „наслїдок“) є умелецьке дїло ([[книга]], [[філм]], телевізный серіал, [[Компютерна бавка|відеогра]] і т. д.), якого сюжет ся одогровать перед подїями уж скоре створеного і выданого дїла. Головнов наратівнов функціёв пріквелу є розкрытя передісторії світа, высвітлїня скрытых мотівів головных героїв або демонштрація ключовых подїй, котры прямо вели к сітуацій зображенов в оріґіналнім (основнім) дїлї.&lt;ref&gt;{{cite book | last = Jess-Cooke | first = C. | year = 2009 | title = Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood | publisher = Edinburgh University Press | location = Edinburgh | page = 5}}&lt;/ref&gt;

== Етімолоґія і історія терміну ==
Слово „пріквел“ є [[неолоґізм]] і [[портманто]]. Взникло семантічнов і морфолоґічнов адаптаціёв слова „sequel“&lt;ref name=mw&gt;{{cite book|year=1993|title=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary|edition=10th|publisher=[[Merriam-Webster]]|pages=[https://archive.org/details/merriamwebstersc00spri/page/921 921], 915, 1068, 246|location=[[Springfield, Massachusetts]]|title-link=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=oxford&gt;{{cite book |contribution=prequel, n. |title=Oxford English Dictionary |edition=3rd |publisher=[[Oxford University Press]] |date=March 2012 |orig-year=March 2007 |contribution-url=http://www.oed.com/view/Entry/150546 |access-date=19 April 2012|title-link=Oxford English Dictionary }}&lt;/ref&gt; (сіквел), причім корїнь быв споєным з префіксом pre-, яка означує часову предность дїї.

Подля Оксфордьского словника анґліцького языка ся тот термін по першыраз обявив в пресї в роцї 1958 в статї америцького писателя і крітіка Ентоні Баучера. В своєй рецензії про часопис „The Magazine of Fantasy &amp; Science Fiction“ вжывав тото слово на опис роману Джеймса Бліша „They Shall Have Stars“, котрый сюжетно опереджовав пізнїше выданым книгам автора.&lt;ref&gt;{{cite web | title = prequel, n. | website = Oxford English Dictionary (OED Online) | publisher = Oxford University Press | access-date = 2026-04-21 | url = https://www.oed.com/}}&lt;/ref&gt;

Тот термін ся до шырокого масового ай академічного вжываня дістав на концї 70. років і в протягу 80. років, паралелно зо взником еры великых голівудьскых філмовых серій.

== Характерістіка і наратівна функція ==
На роздїл од сіквелів (продовжінь), якы посувають історію вперед до незнамой будучности, мають пріквелы барз шпеціфічну наратівну (драматічну іронію). Автор ай публіка допереду познають неминучій конець історії, кедьже тот є в фактічности зачатком оріґіналного дїла. Прото ся головна заплїтка пріквелу не ставать на вопросї „што ся стане на концї?“, але на вопросах „як саме ся то стало?“ і „яков цїнов ся герої стали такыма, якых їх знаєме?“&lt;ref&gt;{{cite book | last = Henderson | first = S. | year = 2014 | title = The Hollywood Sequel: History &amp; Form, 1911-2010 | publisher = British Film Institute | location = London | page = 89}}&lt;/ref&gt;

З комерчного погляду дозволює вытворїня пріквелів штудіям і выдавательствам розшыровати прибытковы медіалны франшізы без того, жебы нарушыли завершены сюжетны лінії і лоґіку конця оріґіналного дїла.

== Знамы приклады в културї ==
Пріквелы ся стали неоддїлнов частёв сучасного масового уменя і суть шыроко заступены в розлічных медіях:
* Кінематоґрафія: Єдным з найкласічнїшых і комерчно найуспішнїшых прикладів є трілоґія пріквелів філмоаой саґы „Звіздны войны“ (Епізоды I–III, выданы в роках 1999–2005). Розповідать о змінї Анакіна Скайвокера і падї Републікы перед подїями оріґіналной трілоґії з років 1970–1980.&lt;ref&gt;{{cite book | last = Kaminski | first = M. | year = 2008 | title = The Secret History of Star Wars | publisher = Legacy Books Press | location = Kingston | page = 295}}&lt;/ref&gt; Прикладом є ай філмова трілоґія „Гобіт“ (2012–2014), котра опереджовать подїям „Пана перстінїв“.
* Література: в ціклї „Кронікы Нарнії“ од Клайва Стейплза Люіса роман „Чародїйників сыновець“ (1955) написаный і выданый як передпослїднїй, лемже з погляду внутрїшнёй хронолоґії выдуманого світа іде о пріквел, кедьже описує взник самотной Нарнії.
* Телевізія: Америцькый серіал „Радше закликайте Солови“ (2015–2022) є розсяглый телевізный пріквел, якый ся замірёвать на вывой адвоката Джіммі МакҐілла дакілько років перед подїями кульового серіалу „Breaking Bad“.
* Відеогры: Гра Red Dead Redemption 2 (2018) є непозераючі на чісло „2“ в назві сюжетным пріквелом, яка розкрывать події із жывота банды Ван дер Лінде перед зачатком історії оріґіналной гры Red Dead Redemption (2010).

== Поз. тыж ==
* [[Сіквел]]
* [[Спін-офф]]
* [[Історія походжіня]]

== Референції ==
{{референції}}

== Література ==
* Henderson, S. (2014). The Hollywood Sequel: History &amp; Form, 1911-2010. London: British Film Institute.
* Jess-Cooke, C. (2009). Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood. Edinburgh: Edinburgh University Press.
* Kaminski, M. (2008). The Secret History of Star Wars. Kingston: Legacy Books Press.
* Proctor, W., &amp; Freeman, M. (Eds.). (2018). Global Convergence Cultures: Transmedia Earth. New York: Routledge.

[[Катеґорія:Філмова і відео термінолоґія]]
[[Катеґорія:Пріквелы]]
[[Катеґорія:Телевізна термінолоґія]]</text>
      <sha1>muv8i4aoup3x1oslfnhj4mwyj96xwu4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Неолоґізм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24414</id>
    <redirect title="Неологизм" />
    <revision>
      <id>164765</id>
      <timestamp>2026-04-20T22:16:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Неологизм]]</comment>
      <origin>164765</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="32" sha1="erfau5n296g53h4jtmowqxpacn3co4f" xml:space="preserve">#redirect [[Неологизм]]</text>
      <sha1>erfau5n296g53h4jtmowqxpacn3co4f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:RueNasti231</title>
    <ns>2</ns>
    <id>24415</id>
    <revision>
      <id>164770</id>
      <timestamp>2026-04-21T10:56:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>RueNasti231</username>
        <id>35778</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''RueNasti231 — хосновач прилученый ид Русинськÿв Вікіпедії 21. апріля 2026. року.'''   {| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px&quot; cellpandding=&quot;0&quot; | style=&quot;text-align: center&quot; | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}} {{User cs-1}} {{User en-2}} {{User uk-4}} {{User ru-5}} |- | style=&quot;text-align: center;&quot;...</comment>
      <origin>164770</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" sha1="j1prgo22kmlqu1cvux9nfjxhflron4c" xml:space="preserve">'''RueNasti231 — хосновач прилученый ид Русинськÿв Вікіпедії 21. апріля 2026. року.''' 

{| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px&quot; cellpandding=&quot;0&quot;
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]'''
|-
| {{User rue}} {{User cs-1}} {{User en-2}} {{User uk-4}} {{User ru-5}}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; |
[[:Катеґорія:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкови]]
|}</text>
      <sha1>j1prgo22kmlqu1cvux9nfjxhflron4c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>164771</id>
      <parentid>164770</parentid>
      <timestamp>2026-04-21T11:00:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>164771</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" sha1="7lqyv25kz1vpdlvxyoo64kim242or2k" xml:space="preserve">'''RueNasti231 —''' хосновач прилученый ид Русинськÿв Вікіпедії 21. апріля 2026. року'''.''' 

{| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px&quot; cellpandding=&quot;0&quot;
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]'''
|-
| {{User rue}} {{User cs-1}} {{User en-2}} {{User uk-4}} {{User ru-5}}
|-
| style=&quot;text-align: center;&quot; |
[[:Катеґорія:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкови]]
|}</text>
      <sha1>7lqyv25kz1vpdlvxyoo64kim242or2k</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>