Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Адідовцї 0 3548 165034 165023 2026-05-02T09:17:30Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165034 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == Село Адідовцї лежыть во выходній части Словеньска, в южній части передгоря Карпат (Бескідьске передгоря). Рельєф теріторії є переважно мірно горбковатый. Надморьска вышка в центрї села є приближно 204 метрів над морём, у рамках катастралной теріторії село ся становить од 190 до 350 метрів. Навколишнї земли суть з векшой части одлїснены і выужывають ся як польногосподарьска земля, лїсны масівы (переважно буковы і дубовы) ся заховали головно на cхылах навколишнїх горбів.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 2zf1m1kujw0jn2ljurhzk9ed82ullux 165035 165034 2026-05-02T09:38:04Z Halajkovič 33393 165035 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з року 1543 під назвов „Adidocz“. Назва села ся в історічных документах в розлічных варіантах: в роцї 1773 є записана як „Adidowcze“ а од року 1920 ся утвердила сучасна офіціална назва „Adidovce“.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Поселїня історічно взникло на теріторії розсяглого гуменьского маєтку і довгу добу належало впливному мадярьскому шляхтічному роду Друґетовцїв. В нескоршых сторочах ся властникы міняли: в 18. сторочу селом властнила родина Чакёвцїв а в 19. сторочу перешло до рук родины Андрашіовцїв. == Ґеоґрафія == Село Адідовцї лежыть во выходній части Словеньска, в южній части передгоря Карпат (Бескідьске передгоря). Рельєф теріторії є переважно мірно горбковатый. Надморьска вышка в центрї села є приближно 204 метрів над морём, у рамках катастралной теріторії село ся становить од 190 до 350 метрів. Навколишнї земли суть з векшой части одлїснены і выужывають ся як польногосподарьска земля, лїсны масівы (переважно буковы і дубовы) ся заховали головно на cхылах навколишнїх горбів.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Реліґія == == Памяткы == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 2apkkabvzffds5m0dhjfw93nf5rrksl 165036 165035 2026-05-02T09:52:25Z Halajkovič 33393 165036 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з року 1543 під назвов „Adidocz“. Назва села ся в історічных документах в розлічных варіантах: в роцї 1773 є записана як „Adidowcze“ а од року 1920 ся утвердила сучасна офіціална назва „Adidovce“.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Поселїня історічно взникло на теріторії розсяглого гуменьского маєтку і довгу добу належало впливному мадярьскому шляхтічному роду Друґетовцїв. В нескоршых сторочах ся властникы міняли: в 18. сторочу селом властнила родина Чакёвцїв а в 19. сторочу перешло до рук родины Андрашіовцїв. Подля даных з данёвого списку з року 1715 в селї фунґовав млин і было ту 7 обываных і 7 пустых підданьскых господарьстев. В роцї 1787 мали Адїдовцї 35 домів і 269 обывателїв. К року 1828 ся чісло обывателїв мірно знижыв – на 237 особ, котры бывали в 32 домах. Традічным заместнанём містных обывателїв было польногосподарьство, выроба деревяного угля і тяжка праца в містных лїсах.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Почас другой світовой войны было села ослободжено 26. новембра 1944. Пізнїше, в роцї 1958, были містны рольници зъєдинены до єдного польногосподарьского дружства (JRD). == Ґеоґрафія == Село Адідовцї лежыть во выходній части Словеньска, в южній части передгоря Карпат (Бескідьске передгоря). Рельєф теріторії є переважно мірно горбковатый. Надморьска вышка в центрї села є приближно 204 метрів над морём, у рамках катастралной теріторії село ся становить од 190 до 350 метрів. Навколишнї земли суть з векшой части одлїснены і выужывають ся як польногосподарьска земля, лїсны масівы (переважно буковы і дубовы) ся заховали головно на cхылах навколишнїх горбів.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Реліґія == == Памяткы == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} 4j53wn1901ia6u4puohwfsuvknsgz4z 165037 165036 2026-05-02T10:01:18Z Halajkovič 33393 165037 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з року 1543 під назвов „Adidocz“. Назва села ся в історічных документах в розлічных варіантах: в роцї 1773 є записана як „Adidowcze“ а од року 1920 ся утвердила сучасна офіціална назва „Adidovce“.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Поселїня історічно взникло на теріторії розсяглого гуменьского маєтку і довгу добу належало впливному мадярьскому шляхтічному роду Друґетовцїв. В нескоршых сторочах ся властникы міняли: в 18. сторочу селом властнила родина Чакёвцїв а в 19. сторочу перешло до рук родины Андрашіовцїв. Подля даных з данёвого списку з року 1715 в селї фунґовав млин і было ту 7 обываных і 7 пустых підданьскых господарьстев. В роцї 1787 мали Адїдовцї 35 домів і 269 обывателїв. К року 1828 ся чісло обывателїв мірно знижыв – на 237 особ, котры бывали в 32 домах. Традічным заместнанём містных обывателїв было польногосподарьство, выроба деревяного угля і тяжка праца в містных лїсах.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Почас другой світовой войны было село ослободжено 26. новембра 1944. Пізнїше, в роцї 1958, были містны рольници зъєдинены до єдного польногосподарьского дружства (JRD). == Ґеоґрафія == Село Адідовцї лежыть во выходній части Словеньска, в южній части передгоря Карпат (Бескідьске передгоря). Рельєф теріторії є переважно мірно горбковатый. Надморьска вышка в центрї села є приближно 204 метрів над морём, у рамках катастралной теріторії село ся становить од 190 до 350 метрів. Навколишнї земли суть з векшой части одлїснены і выужывають ся як польногосподарьска земля, лїсны масівы (переважно буковы і дубовы) ся заховали головно на cхылах навколишнїх горбів.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Реліґія і памняткы == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} sjvydyqs5n9cg5get044k32fz45gwam Абрановцї 0 5179 165025 165010 2026-05-01T12:15:06Z Halajkovič 33393 /* Історія */ 165025 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Abranovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 492 |Розлога = 958 |Чісло жытелїв = 548 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = |Код = 524158 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 (пошта [[Кокошовце]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Abranovce<br /> 25<br /> O82 52 Kokošovce |Website = |Імейл = |Телефон = 051 / 779 83 34 |Факс = |Староста = Станіслав Воланьскый<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] }} '''Абрановцї''' ({{lang-sk|Abranovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Абрановцї лежать на западнім передгорї Сланьскых верьхів, в містї, де горьскый рельєф переходить до рівнинной Кошіцькой котлины. Катастер села ся розпростерать на старых терасах рїкы Торіса і на вулканічных горнинах (андезітах) в надморьскій вышцї од 411 до 780 метрів над морём. Земля в близкости села ся традічно выужывала на польногосподарьство і пасовиска, містны лїсы суть богаты на буковы і дубовы посаджіня.<ref>{{cite web | url = https://www.abranovce.sk/o-nasej-obci.html#m_408232 | title = O našej obci - Príroda | publisher = Oficiálna stránka obce Abranovce | language = sk | access-date = 2026-04-30 }}</ref> == Історія == Найстарше поселїня на тім містї ся датує уж до 11. стороча. Подля містных повістей ся зачаточне село находило высше в горах (в локалітї „Дзедуховске“) і мало оборонный характер, од чого правдоподобно походить ай назва села (од славяньского мена Обран або слова „обрана“). Перша писомна змінка о тім селї походить з року 1320.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> В 14. аж 16. сторочах ся тото село споминать під назвами „Abran“, „Kysabran“, „Naghabran“ а в мадярьскім языку як „Ábrány“. В роцї 1773 ся стрїчать назва „Abrahány“, в роцї 1808 – „Abranowcze“, а сучасна офіціална назва ся утвердила од року 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 13. стороча было село маєтком шляхтічного роду Абовцїв з Дрєнова. Пізнїше, в 15. сторочу, належало родинї Раславіцовцїв, в 17. сторочу родинам Сеґнеёвцїв, Палфіовцїв і Каповцїв і в 18. сторочу роду Немешанёвцїв. Абрановцї были всягды малым підданным селом. В роцї 1427 мало 10 портів (господарьстев). Подля спивованя обывателїв з року 1787 ту было 39 домів і 236 обывателїв. До року 1828 ся село розросло на 44 домів і 343 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Головным заместнанём обывательства было польногосподарьство і тяжка праца в лїсах. == Реліґія і памняткы == В селї дїє ґрекокатолицька громада, котра є філіалом парафії [[Кокошовцї]]. Головнов духовнов памнятков є ґрекокатолицька церьков народжіня Пресвятой Богородіцї, котра была поставена в роцї 1943. Іде о єднолодёву неоґотічну будову з вежов на даху. Поблизь церькви ся заховала історічна деревяна дзвоніця, котра в минулости служыла ай як марніця.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Prešovskej gréckokatolíckej eparchie | publisher = Petra | location = Prešov | year = 2000 | pages = 124 | language = sk }}</ref> Інтересный є ай ерб села, на котрім є на синїм щітї выображена золота куніця із стрїберным брїшком. Быв створеный на основі стародавнёй сельской печати з конця 18. стороча.<ref>{{cite book | last1 = Kartous | first1 = Peter | last2 = Vrteľ | first2 = Ladislav | title = Heraldický register Slovenskej republiky | volume = I | publisher = Ministerstvo vnútra SR | location = Bratislava | year = 2000 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Пряшів}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} 38yhist932or0nd1w2dn8nfc308kbbc Танк 0 6563 165033 152380 2026-05-02T02:53:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165033 wikitext text/x-wiki [[Файл:Iraq-m1 abrams.jpg|thumb|250px|Танк США [[Абрамс (танк)|М1 Абрамс]] на уліцях містечка Біаж, [[Ірак]].]] '''Танк'''&nbsp;— [[броня|бронёвана]] боёва машына на [[гусеніця|гусенічнім]] [[шасі]], звычайно з [[канон]]овым основным [[озброїня|озброїнём]]. В ранных етапах розвитку танкобудованя ся вырабляли танкы з выключно [[кулёмет|кулёметовым]] озброїнём, а по [[Друга світова война|Другій світовій войнї]] експеріментовали з конштруованём танків [[ракета|ракетовым]] озброїнём. Знаны суть варіанты танків з огнёметом. Основнов розлуков танку од другых гусенічных боёвых машын з каноновым озброїнём є можливость танку швыдко стрїляти в шырокых меджах [[Кут піднесїня|кутів піднесїня]] тай горізонталных кутах. В переважній векшынї припадків таку можливость реалізовали встановлїнём канона на [[Башта (озброїня)|баштї]], котра ся обертать в горізонталній площінї, хоць суть нечісленны выняткы. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Танк|10168563}} == Вонкашнї лінкы == {{Commonscat|Tanks}} * [http://www.battlefield.ru The Russian Battlefield] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110720235851/http://www.kubinka.ru/ Воєнний музей Бронетанкового озброєння та техніки. Росія, Кубінка] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110212041131/http://armor.kiev.ua/ Бронетанкова бібліотека Василя Чобітка] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww1tanru.htm Танки 1-ї світової війни] {{ref-ru}} * [http://wio.ru/tank/ww2aceru.htm Радянські танкові аси] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120805052110/http://armor.kiev.ua/ptur/ Танку ПТКР не страшний. Захист бронетанкової зброї та техніки від високоточної зброї] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090611002219/http://www.achtungtiger.boom.ru/ Невелика сторінка про німецьких танкових асів Другої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20090221131854/http://armoured.vif2.ru/main.htm Вітчизняна бронетанкова техніка] {{ref-ru}} * [http://www.btvt.narod.ru/ Сталь та вогонь: танки у війнах] {{ref-ru}} * [http://redtanks.bos.ru/ Сталева лавина] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20061009000540/http://www.ipclub.ru/arsenal/angar/WWII/army/germany/gertanks/panzerwaffe.htm Танки та самохідні установки Німеччини. 1933—1945] {{ref-ru}} * [http://ru-front.h1.ru/ Сайт присвячений історії розвитку та застосування бронетанкової техніки, а також піхотного озброєння, які використовувалися в битвах на Східному фронті] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080924125820/http://wwi.sbn.bz/tank2/tank2.htm Танки та броньовики першої світової війни] {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20110504083113/http://liveguns.ru/tanki Каталог танків] {{ref-ru}} * Передача «Воєнна справа». [https://web.archive.org/web/20100112012835/http://rutube.ru/tracks/483352.html?v=de0b97b1ba32c3b3df0f86edad87d1ff Серія про танки] на [http://rutube.ru RuTube] {{ref-ru}} * [http://www.achtungpanzer.com/panzer.htm ACHTUNG PANZER! Сайт присвячений бронетанковій техніці Німеччини періоду Другої світової війни] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20090211132241/http://armorinaction.com/ Armour in action. Сайт містить величезну кількість фотографій сучасних танків в реальних умовах (не на виставках)] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20141110230956/http://www.onwar.com/tanks/index.htm OnWar's Tanks of World War II] Порівняльні характеристики та діаграми танків Другої світової війни {{ref-en}} [[Катеґорія:Танкы|*]] [[Катеґорія:Бронетехніка]] [[Катеґорія:Зброя]] kctdlxu3wnp9dw32fgb95w6xmo1mfi0 Перечин 0 13909 165031 145612 2026-05-02T02:13:26Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165031 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Город [[Украина|Украины]] |руська назва = Перечин |оригинална назва = |застава = Perechyn flag.svg |опис заставы = |ширина заставы = 150 |герб =Perech_s.png |ширина герба = 90 |вид крайны = [[Держава]] |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =44 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =07 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = Закарпатска |вид района = Еврорегион<!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Мер |община = Иван Погорѣляк<ref>[http://www.perechyn.com.ua/aparat-miskoyi-radi Апарат мерии]</ref> |площа = 7,45 |вид высоты = Надморска вышка |высота = 171-196 |население = 6 477<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref> |год переписи = 2022 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380 3145 |почтовый индекс = 89200—89202 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2123610100 |категория в Commons = Perechyn |сайт = http://www.perechyn.com.ua/ |язык сайта = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} }} [[Файл:Perechyn1.JPG|thumb|290px|Улиця Перечина]] [[File:Перечин. Римо-католицький храм св. Августина (1906).jpg|thumb|290px|[[Костел]] св. Августина (1906)]] [[File:F Feketa.jpg|thumb|290px|Поштарь Федор Фекета]] '''Перечин''' — [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], бывшый административный центер бывшого [[Перечинскый район|Перечинского района]].<ref>В року 2020 инкорпорованого Ужгородскым.</ref> В сучасности мать Перечин 6.477 жытельох (2022).<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref> Варошскый статус Перечин достав в року 2004.<ref name="Вербиленко">Вербиленко Г. А.</ref><ref name="Федака"/> ==Землепис== Лежить в долинѣ [[Уг (приток Лаборця)|рѣкы Уг]], о 21 км на сѣвер од [[Ужгород]]а. Через Перечин иде асфалтка [[Ужгород]]–[[Львов]] и желѣзнична линия [[Чоп]]–[[Москва]].<ref name=Tronko>Тронько П. и др., с. 439</ref> Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.<ref>Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.</ref> Надморска вышка [[Уг (приток Лаборця)|Уга]] на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з [[Туря|Турьов]]), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.<ref>Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.</ref> Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м. ==История== ===Мадярска доба=== Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,<ref name="Федака">Сергій Федака: Перечин.</ref> а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,<ref name="Вербиленко"/> котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи. Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ [[XIX. стороча]], потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.<ref name="Федака"/> На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня. В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство ''Бантлин'' отворило в Перечинѣ [[лѣс]]охемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в [[Туря Быстра|Тури Быстрой]], де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до [[Ужоцкый переход|Ужоцкого перехода]] потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.<ref>Тронько П. и др., сс. 441-442</ref> ===Чехословацка доба=== [[14. януара]] [[1919]] Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго [[Чехы]] ся вернули и той владѣ настав конець. За [[Чехы|Чехох]] ся стали позитивны змѣны в [[Култура|културѣ]]. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма ''Лана'', тота сама, што будовала район Галагов в [[Ужгород]]ѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу [[2. новембра]] [[1938]] [[Ужгород]] передали [[Мадярске кральовство|Мадярщинѣ]], Перечин обстав ся в [[Карпатьска Україна|Карпатской Украинѣ]].<ref name="Федака"/> Фирма ''Бантлин'' перешла у властность ''Живнобанкы''. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.<ref>Достал Я., с. 132.</ref> ===Друга мадярска доба=== Од [[15. марца]] [[1939]] до [[27. октобра]] [[1944]] Перечин быв окупованый [[Мадярске кральовство|Мадярами]].<ref name="Вербиленко"/> ===Совѣтска доба=== Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады. В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.<ref>Кудрицкий А.В. и др., с. 655.</ref> В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз [[Уренгой|Уренгоя]].<ref name="Федака"/> ==Туристичны объекты== Памяткы архитектуры, истории и умѣня:<ref name="Вербиленко"/> * Свято-Николайовска церква (1763—69) * [[костел]] св. Августина (1906) * памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор [[Михайло Белень|М. Белень]]) Шпорт и рекреация: * лыжарска база на горѣ Плѣшка (5<sup>1</sup>/<sub>2</sub> км [[воздух]]ом, около 15 км пѣшым ходом)<ref>[https://tourinform.org.ua/pishohidnyj-pohod-vyhidnoho-dnya-na-h-plishka/ Трамп на гору Плѣшка]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>Мапа высот в околици, гора Плѣшка.</ref> ==Жерела== * Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}}; том 8 (2011) {{ISBN| 978-966-00-1142-7}}, с. 141. * Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. {{ISBN| 5-88500—020—4}} * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}. * Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}. * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. == Екстерны одказы == {{commonscat|Perechyn}} *[http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/perechin-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast ПЕРЕЧИН, ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. //Історія міст і сіл України. Том 7.] * Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/] * Мапа высот в околици, гора Плѣшка [https://mapy.cz/zimni?x=22.468611&y=48.734167&z=13&source=coor&id=22.398058%2C48.741299] * [http://www.ji.lviv.ua/n44texts/fedaka2.htm Сергій Федака: Перечин.] == Референции == {{reflist}} {{Перечинскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] ctxe7ysqpo7kwbuiiyjvv1p8gzfn5mv Надпоручник 0 14469 165030 110948 2026-05-02T02:02:28Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165030 wikitext text/x-wiki [[File:Naramiennik Porucznik land.png|thumb|60px|Польща]] [[File:2 kov - poručnik.png|thumb|60px|Сербия]] [[File:Army-SVK-OF-01a.svg|thumb|60px|Словакия]] [[File:Army-USA-OF-01a.svg|thumb|60px|США]] [[File:CzArmy 2011 OF1a-Nadporuchik shoulder.svg|thumb|60px|Чехия]] '''Надпоручник''' — военска шаржа, высша од [[поручник]]а а низша од [[капитан (шаржа)|капитан]]а.<ref>Ottův slovník naučný, том 17, с. 974.</ref><ref>Révai nagy lexikona, том 7, с. 741.</ref> ==Аналог в нынѣшных армадах== {| class="wikitable" |- ! Належность !! Назва шаржы |- | Категория [[NATO]] || OF1a (офицерскый ранг 1а — старшый) |- | [[Польща]] || Porucznik (Поручник) |- | [[РСФСР|Россия]] || Старший лейтенант |- | [[Сербия]] || Поручник |- | [[Словакия]] || Nadporučík (Надпоручик) |- | [[США]] || First Lieutenant (Ферст лютенант) |- | [[Украина]] || Старший лейтенант |- | [[Чехия]] || Nadporučík (Надпоручик) |} ==Аналог в историчных войсках== {| class="wikitable" |- ! Належность !! Назва шаржы |- | [[Австро-Мадярщина]] (1914-1918) || Oberleutnant (Оберлойтнант)<ref>[http://army.armor.kiev.ua/titul/avstria.shtml Таблица званий армии Австро-Венгерской империи (Die kaiserliche und konigliche Armee Oesterreich-Ungarns Reich) 1914-1918г.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> |- | [[Российска империя]] (1884-1917) || Поручик<ref>[https://web.archive.org/web/20130806073258/http://army.armor.kiev.ua/titul/rusarm1884-1917.php Таблицы званий Русской Армии / Русская армия 1884-1917 гг.]</ref> |} ==Жерела и одказы== * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * [http://army.armor.kiev.ua/titul/avstria.shtml Таблица званий армии Австро-Венгерской империи (Die kaiserliche und konigliche Armee Oesterreich-Ungarns Reich) 1914-1918г.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://web.archive.org/web/20130806073258/http://army.armor.kiev.ua/titul/rusarm1884-1917.php Таблицы званий Русской Армии / Русская армия 1884-1917 гг.] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Военскы шаржы]] posrne6ewkjt4ml6adajahx94u5kkq2 Иван Мурник 0 21489 165029 164805 2026-05-02T01:03:38Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165029 wikitext text/x-wiki {{delete|Notability|talk=Діскузія:Иван Мурник}} {{Особа |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]], ріка [[Горнад]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӯнцю учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]] року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, 14. авґуста 1968, быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по заверніню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнной части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӯв Ивана и словах сослуживцю̄в Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых:'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} f79zn3czg4qu8n8wfaa05dkq47rci14 Бедевля 0 22487 165028 158866 2026-05-02T00:14:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165028 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|назва бедевля|||||область=[[Закарпатська область]]|район=[[Тячовскый район]]|код КОАТУУ=2124480401|водойма=|адреса=90561, с.Бедевля. вул. Волошина,18|прапор=Bedevla pr.gif|вебова сторінка=https://bedevlyanska-gromada.gov.ua|жытелїв=3971|поштовы індексы=90561|телефон=3134|густота жытельства=1342,46|рада=[[Бедевлянська селищна рада]]|заложене=1225|ерб=Coat of arms of Bedevla.gif|образок=Bedevlia (Bedohaza), Jewish cemetery -08.jpg}} '''Беде́вля''' авадь '''Бедѝвля''' ({{lang-uk|Бедевля}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Украйині]], центр [[Бедевляньська селищна громада|Бедевляньської селищної громады]] [[Тячовскый район|Тячувського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськуй области]]. За послїдньым переписом ([[2001]]), кулькость населиня становит 5423 душ<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref>. Густота населиня&nbsp;— 1342,46 душ/км. Село розміщине в мижерічі [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] тай [[Тиса|Тисы]], на правому берегови послїдньої. Недалеко протичут притокы [[Рѣка (приток Тисы)|Рікы]] — [[Глиняньськый (притока)|Глиняньськый]], [[Монастырськый (притока)|Монастырськый]], тай [[Брусный (притока)|Брусный]], што упадає у [[Тячувець|Тячувиць]] (притоку [[Тиса|Тисы]]).<ref name=":0">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-vstup-22-11-43-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - 1: Вступ] </ref> Особливости природно-ґеоґрафічных условностюв вызначаются гурськым релєфом — высота сего міста над руньом моря має 240—260 метру.<ref name=":0" /> == Історія == Імня ''Bedőháza'' вперве упоминатся у [[1336]] годови ги Bedeuhaza.<ref name=":1">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-2-22-13-19-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 1: З ІСТОРІЇ СЕЛА БЕДЕВЛІ]</ref> Заложине в [[1225]] г. Село Бедевля. Перве упоминаня за котре в історичных памнятках удносится ид ХІІІ ст. У [[1336]] г. король [[Мадярьско|Мадярщины]] [[Карл Роберт]] подарив сїсї зимлї файтї Драґа ерб Сас (Драґффі). Румынськый [[Филология|філолоґ]] тай історик-славіст Іоан Богдан раховав, што іменно знатный воєвода [[Драґош із Бедея]], по леґенді заклав Молдову, выдсють зачав імняти [[Тур|тура]] і быв первым выборным правитильом нової маркы, Молдовы, ги часть [[Мадярске кральовство|Мадярського королювства]]. доста можливо, што із кенезького листа і зачалося заселиня окресности Бедевли тай історія села. Леґенда, яка дожила до ныні, говорит што оно было закладине [[Чоловік|чоловіком]] на імня Бедевіл. Сись чоловік якраз і быв романського похожіня. Перві жилї будовы ізводилися у урочищах «Котелеб» тай «Дубник», котрі усокотили свої назвы і до типирь. Ріка в тоты часы протикла із сївера уд первопоселиня по типирїшнюй вулици Волошина. Покулько Тиса, мінявучи своє річище, наступала на село, то житилям было мусай іскати май бульш придатнї міста для побудовы хыжий. Природным выявився выбор для сего пудвыщиня пуд назвов [[Руня (Украйина)|Руня]].<ref name=":1" /> За леґендов, записанов із слув Андрія Андрійовича Маханця, урожинця Бедевли, у давньый час у селови еґзістовав монастырь. Уд него усокотилися лем руїны старої церквы [[XVII. стороча|XVII cт]]. і остаткы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці д хребтови Берда. Монастырь быв спаленый у час татарського набіга.<ref name=":1" /> Жрідла із [[Істория Мадярщины|історії Мадярщины]] ХІ-ХІІІ ст. засвідчуют наявность рузных катеґорій силянського населиня. Того нам гія встановити, до якої катеґорії надлежали житилї тогдышньої Бедевли. Знано, што німицькі колоністы, ізпомиже другых району [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], оселялися тоже і в базейнах річок [[Тиса|Тисы]], [[Тересва (рѣка)|Тересвы]], [[Теребля (рѣка)|Теребли]]. У [[Солотвино|Солотвинови]] тай [[Сигет|Сигутї]] они прикапчовалися ид выдобываньови соли. Особливостьов соціалної структуры [[Мараморош (Реґіон)|Мараморщины]] быв доста чисильный прошарок друбного служилого панства – немешу, авадь, як їх кличут у Бедевли «нямишув». Сись прошарок поповнявся кенезами.<ref name=":1" /> у Бедевли до файта немешув удносилися Маркуші, Тиводарі, Дебичі, Банкы, Вайнагії. На правому берегови Тисы бокораші лишали свої плоты для уддыханя. Се місто і до сего часа бедевляни называют Портош. На симу містови находилася переправа через ріку, на котруй служив звузник. находився там тоже водяный млин, котрого мала файта Маркушу. Выдобывали коло села тоже низькоквалітну болотяну жилізну руду, котру перевозили на жилізоробну мануфактуру до Кобылицької Поляны.<ref>[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/istoriya-sela-bedevlya-3-22-17-45-16-04-2021/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Історія села Бедевля - роздїл 2: СІМ'Я І СІМЕЙНИЙ ПОБУТ БЕДЕВЛЯН]</ref> Центр Бедевляньської селищної рады. Выходячи із адміністратівно-теріторіального подїла области на [[1996]] г. до ї склада тоже входят теріторіальні громады сел Глиняный, [[Дубровка (Тячовскый район)|Дубрувка]] тай [[Руня (Украйина)|Руня]]. == Населиня == === Бисіда === Штатістіка населиня за рудным языком за данными [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001 года]]<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref>: {| class="wikitable sortable" !Язык !Кулькость !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |3930 |98.97% |- |[[Російскый язык|російскый]] |30 |0.76% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |5 |0.13% |- |[[Румуньскый язык|румынськый]] |4 |0.10% |- |[[Білоруськый язык|білорускый]] |2 |0.04% |- class="sortbottom" !Усього |3971 |100% |} == Ґеоґрафія == === Клімат === Клімат&nbsp;— помірно контіненталный, із виражинов зоналностьов. Серидня [[Януар|януарьна]] [[температура]]&nbsp;— 10-12° нище нула, [[Юл|юльова]]&nbsp;— + 18-24°. Коефіцієнт зволожіня&nbsp;— вище одиниці. Май бульше опадув&nbsp;— [[Ярь|ярю]] у [[Марец|марицьови]] тай у [[Осінь|осени]] в [[Новембер|новембрьови]]. [[Зима]], як для предгуря, стає на Тячувщині в тритюй декаді новембра і до зачинаня мариця. [[Літо|літньый]] сезон, у серидньому, 130 [[День|дну]]&nbsp;— із первої декады мая д серидинї [[Септембер|септембра]].<ref name=":0" /> === Природнї ресурсы === Головными природными ресурсами в окресности села Бедевля є будовильнї матеріалы&nbsp;— [[камінь]], [[глина]]. Дїля побудованя хосновалося ріня із річища Тисы. Не так вже і далеко розміщуются знанї із часу [[Середньовічя|серидньовічя]] поклады солотвиньської [[Суль|соли]]. у хащах водятся [[Вовк|вовкы]], [[Лисиця|лисицї]], [[Зайиць|зайицї]], [[Кабан|кабаны]], [[Козуля|козулї]]. Мног рузных [[Потя|потят]]. Залітают сюды і великі [[Ястряб голубятник|ястрябы]]&nbsp;— ворогы худобної птицї силян.<ref name=":0" /> [[Ґрунт|Ґрунты]]&nbsp;— бурі, гурсько-хащові, [[Шутер|шутрові]] із слабым [[Гумус|гумусовым]] шаром. Придатної для зимльоробства земли мало. У серидньовічя місности была вкрыта пралїсами. Того не просто так місне населиня доста роботяще, бо селянин добре знав, што зимля даст урожай лем по старанної ї обробкы та угнойиня.<ref name=":0" /> == Ґаздувство == Зимлї, што находятся у управлїньови селищної рады хоснуются в бульшости для сажіня (1277 га). 615 гектару земиль удведино пуд окултурині пасовища, 240&nbsp;— пуд сінокосы, 380 гектару становит ріля, в бульшости сады і городы, бо зернові културы не можут култивоватися у такуй гурсько-кліматичнуй зонї. Головными занятями населиня Бедевлі є зимльоробство, предусьым садоводство і городництво тай розвожіня худобы. До районного центра [[Тячово|Тячова]]&nbsp;— 7 кілометру. Транспортна інфраструктура така: через село проходит шосе Ужгород-Ясіня тай жилізна дорога ид [[Солотвино|Солотвинови]].<ref name=":0" /> == Мікротопонімы == Коло села є много урочищ, назвы якых ізкапчані із даякыми особливостями їх розміщіня, природными прикметами, зимльоволодінями ґазд авадь історичными подїями. Дїло іде за урочища Заріка, Старе Село, Ледяниця, Говды, Ровінь, Ліщани, Дякущина, Горбы, Монастырь, Вирьхньый Заверб, Цвітниковате. Гурська вирьшина около села кличися Полонинков.<ref name=":0" /> == Приселкы == :'''Монастырь''' ::Монастырь — бывше село в Украйині, у Закарпатськуй области. ::Ізкапчане із селом Бедевля ::Упоминаня: ::[[1390]]: Monostor, ::[[1804]]: Monoster, Kloster, ::[[1888]]: Monostor ad Bedő, ::[[1898]]: Manasztér, ::[[1907]]: Bedőmonostor, ::[[1913]]: Bedőmonostor, ::[[1925]]: Monastýr, ::[[1944]]: Bedőmonostor. == Храмы == '''Храм св. арх. Михаїла. 1838.''' Старожилы оповідают єдну леґенду, што є скапчана із церквов у Старому Селови і сягає первої половинї ХІХ стогудя. У туй цирькви быв великый звун із глубокым басовым голосом, котрый оповіщав людий за важливі подїї у селови: зачинаня богослужіня, похорон, авадь приход якоїсь біды. Коли ся житилї Старого Села переселили до Бедевли, узялися за ісканя міста, де бы могли выбудовати нову камняну цирькву. Такє місто найшли, і в [[1811]] годови зачали будовництво. Айбо звун устався на старуй цирькви. Селяни рішили перенести сю цїнну реліквію на нове місто. Звун перевозили на лодьци через старе русло Тисы, што помалы замульовалося і перетворялося на болота. Нечекано лодькы накрывся пуд тяжаров звона і тот упав у трясовину. Вытягнути го вже не могли. По людям ходит повіря, што у сята Паскы авадь Руздва Христового чути мелодійный звук із глубины трясовины. Звун, што спочиват у болоті, звонит руно в пуночи. Нова церква будовалася довго, айбо што важно, її звели руками місных майструв-селян. План цирькви має форму хреста. У [[1838]] годови будованя окончили, а цирькву осятили за греко-православным обрядом, присятивши св. Михаїлови. У [[1435]] годови ся споминає парохіальна цирьква с. Николы. У [[1751]] годови ся описує деривляна цирьква с. Николы, збудована по упадкови бывшої, іще не цалком покрыта шинґлями і прикрашина малыми [[Образ (реліґія)|образами]]. У [[1801]] годови тоже ся упоминат деривляна цирьква. Стара цирьква часто мучилася уд повіню, того нову муровану поклали на инакому містови, а місто старої цирькви позначине хрестом. Подля переказу, на будованюся причинив майстер Даруда із Камняньського, ай турню будовав майстер із Відня. Із зачатка крыши были покриті шинґлями, айбо деривляне покрытя згоріло пудчас бурі, і цирькву покрыли бляхов. На камнянуй арци дверий ся спрятав латинськый надпис: '''«IS ТА AEDES P. XIELSI ЕТ PORTA AETERNAE VITAE ВЕАТО OFFERTUR | TUTOR MICHAELI. INSIGNI PIETATE PASTORIS ЕТ PROBI GREGIS. 1838».''' Близько цирькви стойит мурована капличка із [[1936]] года, і камняні хресты на гробах сященику. Теріторія цирькви обнесена камняным муром із 14 капличками – етапами Хресної дорогы. У часах радяньскої власти місный парох Ґеорґій Еґреші быв увязненый у сталїньскых концтаборах. Цирьква была оголошина аварійнов і [[1. октобер|1 октобра]] [[1960]] года знята з реєстрації дїючых цирьквий. Даколи люди ся молили там нелегално, айбо в серединї 1980-ых годах приміщіня переробили на музей, а старый іконостас понищили. Нынї в цирькви робит Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь. '''Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь''' Старый бедевлянськый монастырь заклпв у [[1719]] годови Федор Дубанович. Житилї села помогли му побудовати цирькву, на двирях которої была вырізана дата — [[1719]] гуд. У документах [[1756]] года упоминаєся цирьква, "файно украшена і вся вудну розписана". Деривляна цирькова із розписным іконостасом, престолом і трьома звонами также упоминатся у [[1788]] годови. Усокотилися дарствинї ґрамоты [[1742]] года, пудтвержуючі передачу зимли монастырю Андрашом Томашовым і Юрійом Марковичьом.<ref name=":2">[https://bedevlyanska-gromada.gov.ua/news/1618738428/ Сайт Бедевлянської селищної рады| Свято-Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир]</ref> Монастырь находится не далеко уд села Бедевля, на возвышености, выдкы удкрываєся прекрасный вид на Тячово і його окрестности. історія закладїня Сято-Іоанно-Предтеченьського чоловічого монастыря ізкапчана із трудами і усирдьом ієромонаха Боголіпа (Цирьковника). По Первуй Світовуй Вуйнї о. Боголіп вернувся із [[Росія|Росії]] у Бедевлю, де став селищным [[Священик|сящеником]]. Через дакулько году житилї села [[Дубове (Тячувськый район)|Дубове]] із свойым настоятильом храма ієромонахом Николайом ([[Мадяре|Мадяром]]) рішили удкрыти в свойому селі чоловічый монастырь. Отиц Боголіп пуддержав сю ідею і получив благословіня архієпископа Савватия.<ref name=":2" /> Д [[1925]] годови зачалося будованя, а д осени [[1926]] года была до будована невелика цирьрква, осящена владыков Савватийом. У 1927 годови быв побудованый деривяный корпус на 14 келій і ґаздувськых поміщінь. По прошіню о. Боголіпа його ослободили уд довжности настоятиля прихода в Бедевли, і ун быв зачисленый у братство скита в [[Дубове|Дубовому]]. Однако владыка розпорядився перенести скит із Дубового у Бедевлю, де найшлося пудходяще місто в урочищі "Горбы".<ref name=":2" /> Д [[1928]] годови туй была зроблена хыжа із кельями і домовов цирьковцьов, куды скоро переселилися всї монаші із Дубового.<ref name=":2" /> Д [[1940]] годови архімандріт Боголіп разом із ієромонахом Іннокентійом (Чопиком) перевезли із Дубового монастырьску цирькву і збудували новый житловый корпус.<ref name=":2" /> По войнї, д [[1955]] годови, монастырь переробили на жунськый, ай монаху перевели на инші приходы. Д [[1963]] годови монастырь заперли. Лем у осени [[1991]] года монастырь возродився ги жунськый, дякуючи стараням монахыні Віры (Молнар).<ref name=":2" /> Яри [[1992]] года єпископ Євфимій благословив удворити в Тячувському районі чоловічый монастырь. До Бедевли были направлинї насельникы із Сято-Тройицького монастыря у Хуст-Городилові. Д [[1992]] годови посвятили подамент пуд нову цирькву, а д [[1994]] годови посятили престол цирькви в чисть Почаївскої іконы Божої Маттери.<ref name=":2" /> == Знанї люди == * Вайнагій Іван Васильович&nbsp;— ботанік. * Драґош I{{Жрідло}} * Маркусь Василь (*[[27. децембер|27 грудня]] [[1922]])&nbsp;— ученый, публіціст, журналіст, діяч украйинської діаспоры в [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. * Тиводар Михайло Петрович&nbsp;— дохтор історичных наук, професор Ужгородської націоналної універзії, автор робут «Етнологія» тай «Етнографія Закарпаття». * Тиводар Богдан Михайлович&nbsp;— генерал СБУ. * Сергій Демченко&nbsp;— солдат [[Збройні силы Украйины|ЗСУ]], згыбнув сокотячи Украйину на Луганськуй части фронта в [[2023]]&nbsp;г.<ref>{{Cite web |title=Війна забрала життя ще двох молодих закарпатців (ФОТО) |url=https://zakdialoh.com/vijna-zabrala-zhyttya-shhe-dvoh-molodyh-zakarpattsiv-foto/ |date=2023-03-05 |access-date=2023-03-05 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> * Шуфрич Едуард Золтанович (1969—2022)&nbsp;— молодшый сержант Збройных сил Украйины, учасник російсько-украйинської войны. Учасник УНА-УНСО. == Турістічні міста == :- у давньый час у селови быв монастырь. Уд нього усокотилися руїны старої цирьквы XVII cт. і залишкы пудземного хода, котрый веде уд скели Голиці до хрибта Берда. :- Портош (бокораші лишали свої плоты дїля уддыханя) :- родовище  болотяної жилізної руды :- Храм с. арх. Михаїла. [[1838]]. :- Сято-Іоанно-Предтеченьськый чоловічый монастырь :- письменник Василь Маркусь :- бывша синаґоґа і гебрийськый цынтарь == Подїї == [[24. юл|24 Юла]] [[2023]] года, близько 19:00, у селови упав автомобілный муст через ріку [[Тересва (рѣка)|Тересва]] на автопутьови Н09 ([[Мукачово]]&nbsp;— Рогатин&nbsp;— [[Львів|Львув]]).<ref>{{Cite web |url=https://lenta.ua/na-zakarpatti-vpav-mist-z-mashinami-foto-142410/ |title=На Закарпатті впав міст з машинами (фото) |date=2023-07-24 }}</ref> == Ґалерея == <gallery> Файл:Bedevlia_(Bedohaza)_Synagogue_rebuilt_into_cafe.jpg|Бывша синаґоґа Файл:Bedevlia_(Bedohaza),_Jewish_cemetery_-08.jpg|Гебрийськый цынтарь у Бедевли </gallery> == Пудміткы == <references responsive="1"> </references> == Удкликаня == {{Переклад|язык=uk|статя=Бедевля}} * http://bedevlya.com.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130521065950/http://bedevlya.com.ua/|date=21 травня 2013}} Офіційний сайт села Бедевля * https://web.archive.org/web/20160814155610/http://www.tourinform.org.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160814155610/http://www.tourinform.org.ua/|date=14 серпня 2016}} Туристично інформаційный центер Закарпатця * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/778 Погода в селі Бедевля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106041058/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/778|date=6 листопада 2016}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 8izsq64z7jiy2mz6vqte3uxqvvsczom Джозефіна Джексон 0 22699 165026 162238 2026-05-01T16:04:10Z ~2026-26490-56 35870 Граматичні помилки 165026 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Джексон (прізвище)|Джексон}} {{Особа}} '''Ю́лія Сеню́к'''<ref>{{Cite web |title=Українська акторка "брудних" фільмів розповіла про темний бік професії — Високий Замок |url=https://wz.lviv.ua/news/395396-ukrainska-aktorka-brudnykh-filmiv-rozpovila-pro-temnyi-bik-profesii |work=wz.lviv.ua |date=2019-08-10 |access-date=2020-01-08 |language=uk-ua |first=Високий |author=Замок |archivedate=11 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190811151919/https://wz.lviv.ua/news/395396-ukrainska-aktorka-brudnykh-filmiv-rozpovila-pro-temnyi-bik-profesii }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.boobpedia.com/boobs/Josephine_Jackson |title=Josephine Jackson |access-date=29 червня 2020 |publisher=Boobpedia |archivedate=7 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200707040000/http://www.boobpedia.com/boobs/Josephine_Jackson }}</ref>, булше знама по сценічному псевдонімови '''Джозефі́на Дже́ксон''' ({{Lang-en|Josephine Jackson}}; 24 авґуст [[1995]], [[Золочӯв|Золочів]], [[Львівска область|Львівська область]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |title=Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих |work=TeNews |language=en |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |archivedate=3 червня 2021 |access-date=2020-01-08 }}</ref>)&nbsp;— [[Україна|українська]] [[Порноґрафія|порноактриса]]. == Біографія == Народилася [[1. фебруар|1 лютого]] [[1995]] року у Золочеві, де вчилася до 9 класу, живучи з дідом. Родичі жили у [[Львів|Львові]]<ref name=":1">{{Citation|title=БІОГРАФІЯ - Джозефіна Джексон {{!}} Яремій, Носов, Мартинюк, Свій|url=https://www.youtube.com/watch?v=qjKuXeg2Ucc|accessdate=2023-02-19|language=uk-UA}}</ref>. Після 9 класу переселилася у Львів, де поступила у комерційну академію на факультет міжнародних відносин. === Карєра === У [[Порноґрафія|порноіндустрію]] прийшла по зйомках у стильови «ню», кой ї посиловали ся зняти у [[Порноґрафія|порнофілмови]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |title=Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих |work=TeNews |language=en |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |archivedate=3 червня 2021 |access-date=2020-01-08 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих]. </cite></ref>. Перші зйомкы ся удбыли у [[2018]] році, кой мала 23 рокы на кастинґови Пєра Вудмана<ref name=":2">{{Cite web |url=https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |title=Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям |date=2024-02-07 |work=ТСН.ua |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240227194208/https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |archivedate=2024-02-27 |access-date=2024-02-27 }}</ref>. === Соціальні проєкты === В [[Фебруар|фебруарови]] [[2024]] року зачала пуддержовати раненых воякув [[Вооружені силы Украйины|Вооруженых сил Украйины]] при реабілітації у воді<ref name=":2">{{Cite web |url=https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |title=Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям |date=2024-02-07 |work=ТСН.ua |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240227194208/https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |archivedate=2024-02-27 |access-date=2024-02-27 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям]. </cite></ref>. == Удкликованя == <references responsive="" /> [[Катеґорія:Уродили ся 1995]] [[Катеґорія:Уродили ся 1. фебруара]] pdovg2bfgiuddeszofd91u6up35y0hl 165027 165026 2026-05-01T16:44:13Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165026|165026]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-26490-56|~2026-26490-56]] ([[User talk:~2026-26490-56|діскусія]]) 165027 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Джексон (прізвище)|Джексон}} {{Особа}} '''Ю́лія Сеню́к'''<ref>{{Cite web |title=Українська акторка "брудних" фільмів розповіла про темний бік професії — Високий Замок |url=https://wz.lviv.ua/news/395396-ukrainska-aktorka-brudnykh-filmiv-rozpovila-pro-temnyi-bik-profesii |work=wz.lviv.ua |date=2019-08-10 |access-date=2020-01-08 |language=uk-ua |first=Високий |author=Замок |archivedate=11 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190811151919/https://wz.lviv.ua/news/395396-ukrainska-aktorka-brudnykh-filmiv-rozpovila-pro-temnyi-bik-profesii }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.boobpedia.com/boobs/Josephine_Jackson |title=Josephine Jackson |access-date=29 червня 2020 |publisher=Boobpedia |archivedate=7 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200707040000/http://www.boobpedia.com/boobs/Josephine_Jackson }}</ref>, булше знама по сценічному псевдонімови '''Джозефі́на Дже́ксон''' ({{Lang-en|Josephine Jackson}}; 24 авґуст [[1995]], [[Золочӯв|Золочів]], [[Львівска область|Львівська область]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |title=Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих |work=TeNews |language=en |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |archivedate=3 червня 2021 |access-date=2020-01-08 }}</ref>)&nbsp;— [[Україна|українська]] [[Порноґрафія|порноактриса]]. == Біоґрафія == Родила ся [[1. фебруар|1 фебруара]] [[1995]] року у Золочеві, де ся учила до 9 класу, живучи із дідом. Родичі юв жили у [[Львів|Львові]]<ref name=":1">{{Citation|title=БІОГРАФІЯ - Джозефіна Джексон {{!}} Яремій, Носов, Мартинюк, Свій|url=https://www.youtube.com/watch?v=qjKuXeg2Ucc|accessdate=2023-02-19|language=uk-UA}}</ref>. Пусля 9 класу ся переселила у Львув тай поступила у комерційну академію на факултет межинародных удносин. === Карєра === У [[Порноґрафія|порноіндустрію]] прийшла по зйомках у стильови «ню», кой ї посиловали ся зняти у [[Порноґрафія|порнофілмови]]<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |title=Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих |work=TeNews |language=en |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih |archivedate=3 червня 2021 |access-date=2020-01-08 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20210603185611/https://www.tenews.org.ua//post/show/1566333318-lviv-yanka-rozpovila-pro--solodke--zhittya-aktorki-dlya-doroslih Львів’янка розповіла про «солодке» життя акторки для дорослих]. </cite></ref>. Перші зйомкы ся удбыли у [[2018]] році, кой мала 23 рокы на кастинґови Пєра Вудмана<ref name=":2">{{Cite web |url=https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |title=Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям |date=2024-02-07 |work=ТСН.ua |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240227194208/https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |archivedate=2024-02-27 |access-date=2024-02-27 }}</ref>. === Соціальні проєкты === В [[Фебруар|фебруарови]] [[2024]] року зачала пуддержовати раненых воякув [[Вооружені силы Украйины|Вооруженых сил Украйины]] при реабілітації у воді<ref name=":2">{{Cite web |url=https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |title=Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям |date=2024-02-07 |work=ТСН.ua |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240227194208/https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html |archivedate=2024-02-27 |access-date=2024-02-27 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://tsn.ua/exclusive/svitova-pornozirka-volonterit-i-zbiraye-dopomogu-poranenim-ukrayinskim-biycyam-2509468.html Світова порнозірка волонтерить і збирає допомогу пораненим українським бійцям]. </cite></ref>. == Удкликованя == <references responsive="" /> [[Катеґорія:Уродили ся 1995]] [[Катеґорія:Уродили ся 1. фебруара]] 3by4gtyb7l10zheyi7ufxhca124sib5 Списаня жительства Украйины (2001) 0 22849 165032 163203 2026-05-02T02:46:02Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165032 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Верьховинськый діалект|верьховинськым діалектом|верьховинськый}} '''Списаня жительства Украйины [[2001|2001 року]]'''&nbsp;— первоє и доднесь послїдноє усеукрайинськоє [[Списованя жительства|списаня жительства]], що стало ся [[5. децембра]] [[2001]] року в независимій [[Україна|Украйинї]]. == Історія == У [[Октобер|октобрї]] [[2000]] року Верховна Рада Украйины принесла Закон Украйины «Про Всеукрайинськоє списаня»&nbsp;— головный нормативный документ, якый опредїлив правові, економичнї тай орґанїзаційнї основы проведеня списаня<ref>{{Cite web |title=Про Всеукраїнський перепис населення |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/2058-14 |work=Офіційний вебпортал парламенту України |access-date=2022-04-28 |language=uk }}</ref>. Списаня жительства станом на [[5. децембер|5. децембра]] 2001 року быв первым списаням жительства Украйины як суверенної [[Штат|державы]]. Первый раз появила ся возмога хосновати не стандартнов проґрамов (єднаковов для всьых републік бывшых [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]), а опредїляти ся в потребах односно содержаня мусайної інформації, враховуючи нестандартну сітуацію в животі общества. Методика списаня мала відобразити резултаты споєнї із реформами перемін у обществі й, заєдно з тым, заосмотрити максималну порувнателність ёго вкупного значеня із даными пережных списань. Сёго вдало ся в основному досягти, опреж проґрама списаня была значно ширшов, чим проґрамы пережніх. Вна мала такі блокы інформації: состав тай родинні взаимины членів ґаздіства, [[Чоловік розумный|поло]]-вікова характерістика особы та місто її роженя, брако-родинный стан, включно з числом роженых дітей, етничный род, языкові признакы, громадянство, уровень образованя, занятость, жерела средств до єствованя, міґраційна активность, житлові обстояня, йманя земельных дїлянок полёгосподарського назначеня, їхня площа тай правова форма властностї. Повні резултаты спиваня опубликованї [[2002]]—[[2004]] роках у 14. тематичных зборниках (17. томах), 7 із них&nbsp;— на [[CD-диск|CD-дисках]] тай 10&nbsp;— у мрежі [[Інтернет]] (на вебсайтї [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державної службы статистикы Украйины]). == Резултаты == === Числові выносы === Цїлковоє жительство Украйины у 2001 роцї было 48&nbsp;млн 457 тис. особ. Жительство за тіпом міста бываня: * [[Місто|варошского]] жительства&nbsp;— 32&nbsp;млн 574 тис. особ (67,2&nbsp;%) * [[Село|сільского]] жительства&nbsp;— 15&nbsp;млн 883 тис. особ (32,8&nbsp;%) Жительство за полом: * [[Чоловік|чоловіків]]&nbsp;— 22&nbsp;млн 441 тис. осіб (46,3&nbsp;%) * [[Жена|жон]]&nbsp;— 26&nbsp;млн 16 тис. особ (53,7&nbsp;%) === Націоналноє зложеня жительства === За даными Всеукрайинського списаня жительства, на теріторії країны бывали представитилї поверх 130 націоналностий і народностий. У націоналному зложенї жительства Украйины переважноє число [[Українцї|украйинців]], чиселный стан якых быв 37541,7 тыс. особ, авадь 77,8 % від цїлого числа жительства. Другоє місто за чиселностёв зазїдали [[Русы|руські]]. Их число на дату списаня было 8334,1 тыс. особ. === '''Языковый склад жительства''' === [[Україньскый язык|Украйинськый язык]] ставили рідным 67,5 % жительства Украйины. [[Російскый язык|Російськый язык]] вызначили як рідный 29,6 % жительства. Частка другых языків, які были указані як рідный зложовала 2,9 %.<ref>https://web.archive.org/web/20250516030327/https://uastrat.com/politicalanalysis/forecasts/vseukrayinskyj-perepys-naselennya-2001-movnyj-aspekt/</ref>[[Файл:Ukraine_census_2001_Ukrainians.svg|міні|250x250пкс|Украйинцї в Украйинї за списанём 2001 року.]] == Одкликаня == * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державний комітет статистики України] * http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp * http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/dialog/statfile.asp?lang=1 * [https://dostup.org.ua/request/pieriepis_nasieliennia_2001_mist Перепис населення 2001: міста і смт]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Зазначкы == [[Катеґорія:2001]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] 1n1fobk01q1k5yoqfmmsfb9tbj6uiui