Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 18700 165039 162706 2026-05-02T20:32:59Z Halajkovič 33393 165039 wikitext text/x-wiki {{Otheruses|Чечня (чеперушка)}} {{Заникла держава | názov = Чеченьска републіка Ічкерія | originálny názov = <small>{{lang-ce|Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö<br>Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь}}<br>{{lang-ru|Чеченская Республика Ичкерия}}</small> | rok vzniku = 1991 | rok zániku = 2007 | viac pred = | pred 1 = Чечено-Інгушска АССР | pred 1 vlajka = Flag of the Checheno-Ingush ASSR.svg | pred info = | viac po = | po 1 = Чечня | po 1 vlajka = Flag of the Chechen Republic.svg | po 2 = Росія | po 2 vlajka = Flag of Russia.svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o znaku = | znak veľkosť = | rámček znak = | hymna = [[Гімна Чеченьской републікы Ічкерії|«Маршо я Iожалла!, Marşo ya Joƶalla!»]] | článok o hymne = | motto = ({{lang-ce|«Marşo ya joƶalla!, Маршо я Iожалла!»}})<br>({{lang-ru|«Свобода или смерть!»}})<br>(«Слобода або смерть!») | článok o motte = | mapa = Chechnya (orthographic projection).png | mapa veľkosť = | mapa poznámka = | hlavné mesto = [[Ґрозный|Джохар]] (Ґрозный) | rozloha = 17 300 | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 1 300 000 (''1992'')<br>865 000 (''1996'') | jazyky = [[Чеченьскый язык|чеченьскый]], [[Російскый язык|російскый]]<ref name=constitution>{{cite web|title=The Constitution of Chechen Republic Ichkeria|url=http://www.waynakh.com/eng/chechnya/constitution/|website=Waynakh Online|access-date=21. марца 2024 |url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20150518101635/http://www.waynakh.com/eng/chechnya/constitution/|archive-date=18. мая 2015}}</ref> | národnostné zloženie = | náboženstvo = [[Іслам]] | štátne zriadenie = [[републіка]] (1991–1996)<br/>[[іслам]]ска [[репбуліка]] (1996–2007) | materská zem = | mena = | vznik = [[8. юн]] [[1991]] | zánik = [[10. октобер]] [[2007]] }} '''Чече́ньска републі́ка Ічке́рія''', тыж '''Ічке́рія''' ('''ЧРІ'''; {{lang-ce|Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь}}, {{lang-ru|Чеченская Республика Ичкерия}}) была колишня самозвана штатна формація на Севернім Кавказї, котра фактічно екзістовала в роках 1991 аж 2000. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск Російской федерації і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня. == Ґеоґрафія і адміністратівне членїня == Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу. Штат гранічів із Ґрузіёв на югу, Даґестаном на выходї, Ставропольскым краём на северї і Інґушетіёв і Севернов Осетіёв на западї. Головным містом было місто Ґрозный, котре было в роцї 1996 переменоване на Джохар-ГӀала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли [[вілаєт]]ы. == Озброєны силы == Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя. == Штатна сістема і сімболы == Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря. Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю [[Сповня|сповны]]. == Меджінародноправный статус == Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і Афґаньскым ісламcкым еміратом. 18. октобра 2022 прияла україньска Верьховна рада узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.<ref>{{cite web | url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text | title = Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією | publisher = Верховна Рада України | date = 2022-10-18 | language = uk }}</ref> == Референції == {{stub}} {{reflist}} [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] ttq13uufxlcuxss1rxe0sppqgdm5yb9 165040 165039 2026-05-02T22:02:44Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165040 wikitext text/x-wiki {{Otheruses|Чечня (чеперушка)}} {{Заникла держава | názov = Чеченьска републіка Ічкерія | originálny názov = Nóxçiyn Paçẋalq Içkeri<br>Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь | rok vzniku = 1991 | rok zániku = 2000 | viac pred = áno | pred 1 = Чеченьско-інґушска АCСР | pred 1 vlajka = Flag of the Chechen-Ingush ASSR.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Чечня{{!}}Чеченьска републіка | po 1 vlajka = Flag of Chechnya.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 150px | znak = Coat of arms of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o znaku = | znak veľkosť = 100px | rámček znak = áno | hymna = Ожала я маршо<br>(Смерть або слобода) | článok o hymne = | motto = | článok o motte = | mapa = Europe Location Chechen Republic of Ichkeria.svg | mapa veľkosť = 250px | mapa poznámka = | hlavné mesto = Ґрозный (в роках 1996–2000 Джохар-Ґалы) | rozloha = 15 300 | rozloha poznámka = | najvyšší bod = Тебулосмта (4 493 м) | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = Терек | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = ~ 1 300 000 | počet obyvateľov poznámka = (одгад з року 1992 р.) | jazyky = [[Чеченьскый язык|чеченьскый,]] [[Російскый язык|російскый]] | národnostné zloženie = чеченцї, [[Русы|Росіяне]], Інґушы | náboženstvo = іслам (суніты) | štátne zriadenie = презідентьска републіка | materský štát = | mena = чеченьскый нахар (не быв заведженый), російскый рубель | predstaviteľ = [[Джохар Дудаєв]]<br>Зелімхан Яндарбієв<br>Аслан Масхадов | titul predstavitelia = Презіденты | vznik = [[1. новембра]] [[1991]] (проголошіня незалежности) | zánik = [[6. фебруар]]а [[2000]] (пад Джохар-Ґалы) }} '''Чече́ньска републі́ка Ічке́рія''' ({{lang-ce|Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö / Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь}}, {{lang-ru|Чеченская Республика Ичкерия}}; скорочено „ЧРІ“), знама просто як '''Ічке́рія''' а в звычайній речі як '''[[Чечня|Чечня́]]''' была колишня самозвана штатна формація на [[Сѣверный Кавказ|Севернім Кавказї]], котра фактічно екзістовала в роках [[1991]] аж [[2000]]. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск [[Росія|Російской федерації]] і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня.<ref>{{cite book | last = Hughes | first = James | title = Chechnya: From Nationalism to Jihad | publisher = University of Pennsylvania Press | location = Philadelphia | year = 2007 | pages = 22-24 | language = en }}</ref> == Ґеоґрафія і адміністратівне членїня == Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской соціалістічной републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу.<ref>{{cite book | last = Dunlop | first = John B. | title = Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict | publisher = Cambridge University Press | location = Cambridge | year = 1998 | pages = 112-114 | language = en }}</ref> Штат гранічів із [[Ґрузія|Ґрузіёв]] на [[юг]]у, [[Дагестан|Даґестаном]] на [[выход]]ї, Ставропольскым краём на [[север]]ї і [[Інґушетія|Інґушетіёв]] і Севернов Осетіёв на [[запад]]ї. [[Головне місто|Головным містом]] было місто Ґрозный, котре было в роцї [[1996]] переменоване на Джохар-Ґала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли [[вілаєт]]ы.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | pages = 42-45 | language = en }}</ref> == Історія == === Предпоклады і выголошіня незалежности === На концї 80. років 20. стороча ся в Чечнї актівізовав народный рух. В [[Новембер|новембрї]] 1990 Общій народный конґрес чеченьского народа під веджінём [[Джохар Дудаєв|Джохара Дудаєва]] выголосмв курз напрямленый к суверенітї. На осїнь 1991 ся одбыли презідентьскы вольбы, в котрых переміг Джохар Дудаєв, по чім была офіціално выголошена штатна незалежность. В роцї [[1992]] парламент прияв конштітуцію а в роцї [[1994]] было офіціалну назву змінено на „Чеченьска републіка Ічкерія“.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> === [[Перша російско-чеченьска война|Перша чеченьска война]] (1994–1996) === В децембрї 1994 вступили російскы войска на теріторію републікы з цїлём обновити контролю федералного центра. Воєньскы операції спроваджовали значны шкоды на інфраштруктурї Ґрозного і страты на цівілнім обывательстві. Чеченьскы озброєны єдиніцї під веджінём Аслана Масхадова перешло на тактіку партізаньской войны. По смерти Джохара Дудаєва в апрілї 1996 чеченьскы єдиніцї в авґустї обновили контролю над Ґрозным (операція „Джіхад“). Резултатом было підписаня Хасавюртовскых догод, котры предпокладали стягнутя російскых войск і одложіня вопросів о штатутї Чечнї до року 2001.<ref>{{cite book | last = Gall | first = Carlotta | last2 = de Waal | first2 = Thomas | title = Chechnya: Calamity in the Caucasus | publisher = New York University Press | location = New York | year = 1998 | language = en }}</ref> === Меджівойновый період (1996–1999) === В роцї 1997 быв во вольбах за презідента ЧРІ зволеный Аслан Масхадов. В тім істім роцї быв підписаный міровый договор меджі РФ і ЧРІ. Період меджі войнами ся вызначовав глубоков господарьсков крізов, зніченов інфраштруктуров і згіршінём внутрїшнёполітічной сітуації в резултатї ростучого впливу радікалных ісламскых ґруп.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | language = en }}</ref> === Друга чеченьска война і партізаньскый рух === В авґустї [[1999]] озброєны оддїлы під веджінём Шаміля Басаєва і Хаттаба вторгли до Даґестану. Тоты подїї вєдно зо серіёв выбухів обытных домів в Росії ся стали офіціалнов прічінов на зачатя другой чеченьской войны. По довгім облїганы на зачатку року 2000 російскы войска здобыли контролю над Ґрозным. Влада ЧРІ і озброєны формації перешли к партізаньскому бою в горах а часть політічного руху еміґровала.<ref>{{cite book | last = Russell | first = John | title = Chechnya – Russia's 'War on Terror' | publisher = Routledge | location = London | year = 2007 | pages = 74-76 | language = en }}</ref> == Озброєны силы == Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя.<ref>{{cite book | last = Lieven | first = Anatol | title = Chechnya: Tombstone of Russian Power | publisher = Yale University Press | location = New Haven | year = 1998 | pages = 108-112 | language = en }}</ref> == Штатна сістема і сімболы == Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю [[Сповня|сповны]].<ref>{{cite book | last = Akhmadov | first = Ilyas | last2 = Lanskoy | first2 = Miriam | title = The Chechen Struggle: Independence Won and Lost | publisher = Palgrave Macmillan | location = New York | year = 2010 | pages = 135-138 | language = en }}</ref> == Меджінародноправный статус == Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і [[Афґаністан|Афґаньскым ісламcкым еміратом]]. 18. октобра 2022 прияла [[Україна|україньска]] [[Верьховна рада Україны|Верьховна рада]] узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.<ref>{{cite web | url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text | title = Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією | publisher = Верховна Рада України | date = 2022-10-18 | language = uk }}</ref> == Референції == {{reflist}} 2u0nej0oigbklibjyhb718545b14vmn 165041 165040 2026-05-02T22:05:05Z Halajkovič 33393 165041 wikitext text/x-wiki {{Не змыльте|[[Чечня|Чечнёв]]}} {{Заникла держава | názov = Чеченьска републіка Ічкерія | originálny názov = Nóxçiyn Paçẋalq Içkeri<br>Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь | rok vzniku = 1991 | rok zániku = 2000 | viac pred = áno | pred 1 = Чеченьско-інґушска АCСР | pred 1 vlajka = Flag of the Chechen-Ingush ASSR.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Чечня{{!}}Чеченьска републіка | po 1 vlajka = Flag of Chechnya.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 150px | znak = Coat of arms of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o znaku = | znak veľkosť = 100px | rámček znak = áno | hymna = Ожала я маршо<br>(Смерть або слобода) | článok o hymne = | motto = | článok o motte = | mapa = Europe Location Chechen Republic of Ichkeria.svg | mapa veľkosť = 250px | mapa poznámka = | hlavné mesto = Ґрозный (в роках 1996–2000 Джохар-Ґалы) | rozloha = 15 300 | rozloha poznámka = | najvyšší bod = Тебулосмта (4 493 м) | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = Терек | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = ~ 1 300 000 | počet obyvateľov poznámka = (одгад з року 1992 р.) | jazyky = [[Чеченьскый язык|чеченьскый,]] [[Російскый язык|російскый]] | národnostné zloženie = Чеченцї, [[Русы|Росіяне]], Інґушы | náboženstvo = [[іслам]] (суніты) | štátne zriadenie = презідентьска републіка | materský štát = | mena = чеченьскый нахар (не быв заведженый), російскый рубель | predstaviteľ = [[Джохар Дудаєв]]<br>Зелімхан Яндарбієв<br>Аслан Масхадов | titul predstavitelia = Презіденты | vznik = [[1. новембра]] [[1991]] (проголошіня незалежности) | zánik = [[6. фебруар]]а [[2000]] (пад Джохар-Ґалы) }} '''Чече́ньска републі́ка Ічке́рія''' ({{lang-ce|Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö / Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь}}, {{lang-ru|Чеченская Республика Ичкерия}}; скорочено „ЧРІ“), знама просто як '''Ічке́рія''' а в звычайній речі як '''[[Чечня|Чечня́]]''' была колишня самозвана штатна формація на [[Сѣверный Кавказ|Севернім Кавказї]], котра фактічно екзістовала в роках [[1991]] аж [[2000]]. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск [[Росія|Російской федерації]] і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня.<ref>{{cite book | last = Hughes | first = James | title = Chechnya: From Nationalism to Jihad | publisher = University of Pennsylvania Press | location = Philadelphia | year = 2007 | pages = 22-24 | language = en }}</ref> == Ґеоґрафія і адміністратівне членїня == Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской соціалістічной републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу.<ref>{{cite book | last = Dunlop | first = John B. | title = Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict | publisher = Cambridge University Press | location = Cambridge | year = 1998 | pages = 112-114 | language = en }}</ref> Штат гранічів із [[Ґрузія|Ґрузіёв]] на [[юг]]у, [[Дагестан|Даґестаном]] на [[выход]]ї, Ставропольскым краём на [[север]]ї і [[Інґушетія|Інґушетіёв]] і Севернов Осетіёв на [[запад]]ї. [[Головне місто|Головным містом]] было місто Ґрозный, котре было в роцї [[1996]] переменоване на Джохар-Ґала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли [[вілаєт]]ы.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | pages = 42-45 | language = en }}</ref> == Історія == === Предпоклады і выголошіня незалежности === На концї 80. років 20. стороча ся в Чечнї актівізовав народный рух. В [[Новембер|новембрї]] 1990 Общій народный конґрес чеченьского народа під веджінём [[Джохар Дудаєв|Джохара Дудаєва]] выголосмв курз напрямленый к суверенітї. На осїнь 1991 ся одбыли презідентьскы вольбы, в котрых переміг Джохар Дудаєв, по чім была офіціално выголошена штатна незалежность. В роцї [[1992]] парламент прияв конштітуцію а в роцї [[1994]] было офіціалну назву змінено на „Чеченьска републіка Ічкерія“.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> === [[Перша російско-чеченьска война|Перша чеченьска война]] (1994–1996) === В децембрї 1994 вступили російскы войска на теріторію републікы з цїлём обновити контролю федералного центра. Воєньскы операції спроваджовали значны шкоды на інфраштруктурї Ґрозного і страты на цівілнім обывательстві. Чеченьскы озброєны єдиніцї під веджінём Аслана Масхадова перешло на тактіку партізаньской войны. По смерти Джохара Дудаєва в апрілї 1996 чеченьскы єдиніцї в авґустї обновили контролю над Ґрозным (операція „Джіхад“). Резултатом было підписаня Хасавюртовскых догод, котры предпокладали стягнутя російскых войск і одложіня вопросів о штатутї Чечнї до року 2001.<ref>{{cite book | last = Gall | first = Carlotta | last2 = de Waal | first2 = Thomas | title = Chechnya: Calamity in the Caucasus | publisher = New York University Press | location = New York | year = 1998 | language = en }}</ref> === Меджівойновый період (1996–1999) === В роцї 1997 быв во вольбах за презідента ЧРІ зволеный Аслан Масхадов. В тім істім роцї быв підписаный міровый договор меджі РФ і ЧРІ. Період меджі войнами ся вызначовав глубоков господарьсков крізов, зніченов інфраштруктуров і згіршінём внутрїшнёполітічной сітуації в резултатї ростучого впливу радікалных ісламскых ґруп.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | language = en }}</ref> === Друга чеченьска война і партізаньскый рух === В авґустї [[1999]] озброєны оддїлы під веджінём Шаміля Басаєва і Хаттаба вторгли до Даґестану. Тоты подїї вєдно зо серіёв выбухів обытных домів в Росії ся стали офіціалнов прічінов на зачатя другой чеченьской войны. По довгім облїганы на зачатку року 2000 російскы войска здобыли контролю над Ґрозным. Влада ЧРІ і озброєны формації перешли к партізаньскому бою в горах а часть політічного руху еміґровала.<ref>{{cite book | last = Russell | first = John | title = Chechnya – Russia's 'War on Terror' | publisher = Routledge | location = London | year = 2007 | pages = 74-76 | language = en }}</ref> == Озброєны силы == Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя.<ref>{{cite book | last = Lieven | first = Anatol | title = Chechnya: Tombstone of Russian Power | publisher = Yale University Press | location = New Haven | year = 1998 | pages = 108-112 | language = en }}</ref> == Штатна сістема і сімболы == Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю [[Сповня|сповны]].<ref>{{cite book | last = Akhmadov | first = Ilyas | last2 = Lanskoy | first2 = Miriam | title = The Chechen Struggle: Independence Won and Lost | publisher = Palgrave Macmillan | location = New York | year = 2010 | pages = 135-138 | language = en }}</ref> == Меджінародноправный статус == Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і [[Афґаністан|Афґаньскым ісламcкым еміратом]]. [[18. октобра]] [[2022]] прияла [[Україна|україньска]] [[Верьховна рада Україны|Верьховна рада]] узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.<ref>{{cite web | url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text | title = Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією | publisher = Верховна Рада України | date = 2022-10-18 | language = uk }}</ref> == Референції == {{reflist}} kehryglp68uotumtwngu52nsjmgaiu9 165042 165041 2026-05-03T11:30:06Z Halajkovič 33393 /* */ 165042 wikitext text/x-wiki {{Не змыльте|[[Чечня|Чечнёв]]}} {{Заникла держава | názov = Чеченьска републіка Ічкерія | originálny názov = Nóxçiyn Paçẋalq Içkeri<br>Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь | rok vzniku = 1991 | rok zániku = 2000 | viac pred = áno | pred 1 = Чеченьско-інґушска АCСР | pred 1 vlajka = Flag of the Chechen-Ingush ASSR.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Чечня{{!}}Чеченьска републіка | po 1 vlajka = Flag of Chechnya.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 150px | znak = Coat of arms of Chechen Republic of Ichkeria.svg | článok o znaku = | znak veľkosť = 100px | rámček znak = áno | hymna = Ожала я маршо<br>(Смерть або слобода) | článok o hymne = | motto = | článok o motte = | mapa = Europe Location Chechen Republic of Ichkeria.svg | mapa veľkosť = 250px | mapa poznámka = | hlavné mesto = Ґрозный (в роках 1996–2000 Джохар-Ґалы) | rozloha = 15 300 | rozloha poznámka = | najvyšší bod = Тебулосмта (4 493 м) | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = Терек | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = ~ 1 300 000 | počet obyvateľov poznámka = (одгад з року 1992 р.) | jazyky = [[Чеченьскый язык|чеченьскый,]] [[Російскый язык|російскый]] | národnostné zloženie = Чеченцї, [[Русы|Росіяне]], Інґушы | náboženstvo = [[іслам]] (суніты) | štátne zriadenie = презідентьска републіка | materský štát = | mena = чеченьскый нахар (не быв заведженый), російскый рубель | predstaviteľ = [[Джохар Дудаєв]]<br>Зелімхан Яндарбієв<br>Аслан Масхадов | titul predstavitelia = Президенты | vznik = [[1. новембра]] [[1991]] (проголошіня незалежности) | zánik = [[6. фебруар]]а [[2000]] (пад Джохар-Ґалы) }} '''Чече́ньска републі́ка Ічке́рія''' ({{lang-ce|Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö / Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь}}, {{lang-ru|Чеченская Республика Ичкерия}}; скорочено „ЧРІ“), знама просто як '''Ічке́рія''' а в звычайній речі як '''[[Чечня|Чечня́]]''' была колишня самозвана штатна формація на [[Сѣверный Кавказ|Севернім Кавказї]], котра фактічно екзістовала в роках [[1991]] аж [[2000]]. Тот штат быв зрушеный в резултатї насаджіня войск [[Росія|Російской федерації]] і заведжіня федералной контролы над теріторіёв почас другой чеченьской войны. Чеченьска републіка Ічкерія не мала шыроке меджінародне узнаня.<ref>{{cite book | last = Hughes | first = James | title = Chechnya: From Nationalism to Jihad | publisher = University of Pennsylvania Press | location = Philadelphia | year = 2007 | pages = 22-24 | language = en }}</ref> == Ґеоґрафія і адміністратівне членїня == Чеченьска републіка Ічкерія была выголошена на части теріторії колишнёй Чеченьско-інґушской автономной совєтьской соціалістічной републікы по одорваны Інґушетії. Републіка ся находила на Севернім Кавказї і загорнула долины рїк Терек і Сунжа, як ай прилеглы горьскы масівы Великого Кавказу.<ref>{{cite book | last = Dunlop | first = John B. | title = Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict | publisher = Cambridge University Press | location = Cambridge | year = 1998 | pages = 112-114 | language = en }}</ref> Штат гранічів із [[Ґрузія|Ґрузіёв]] на [[юг]]у, [[Дагестан|Даґестаном]] на [[выход]]ї, Ставропольскым краём на [[север]]ї і [[Інґушетія|Інґушетіёв]] і Севернов Осетіёв на [[запад]]ї. [[Головне місто|Головным містом]] было місто Ґрозный, котре было в роцї [[1996]] переменоване на Джохар-Ґала. Адміністратівно была теріторія роздїлена на раёны, котры ся тыж называли [[вілаєт]]ы.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | pages = 42-45 | language = en }}</ref> == Історія == === Предпоклады і выголошіня незалежности === На концї 80. років 20. стороча ся в Чечнї актівізовав народный рух. В [[Новембер|новембрї]] 1990 Общій народный конґрес чеченьского народа під веджінём [[Джохар Дудаєв|Джохара Дудаєва]] выголосмв курз напрямленый к суверенітї. На осїнь 1991 ся одбыли презідентьскы вольбы, в котрых переміг Джохар Дудаєв, по чім была офіціално выголошена штатна незалежность. В роцї [[1992]] парламент прияв конштітуцію а в роцї [[1994]] было офіціалну назву змінено на „Чеченьска републіка Ічкерія“.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> === [[Перша російско-чеченьска война|Перша чеченьска война]] (1994–1996) === В децембрї 1994 вступили російскы войска на теріторію републікы з цїлём обновити контролю федералного центра. Воєньскы операції спроваджовали значны шкоды на інфраштруктурї Ґрозного і страты на цівілнім обывательстві. Чеченьскы озброєны єдиніцї під веджінём Аслана Масхадова перешло на тактіку партізаньской войны. По смерти Джохара Дудаєва в апрілї 1996 чеченьскы єдиніцї в авґустї обновили контролю над Ґрозным (операція „Джіхад“). Резултатом было підписаня Хасавюртовскых догод, котры предпокладали стягнутя російскых войск і одложіня вопросів о штатутї Чечнї до року 2001.<ref>{{cite book | last = Gall | first = Carlotta | last2 = de Waal | first2 = Thomas | title = Chechnya: Calamity in the Caucasus | publisher = New York University Press | location = New York | year = 1998 | language = en }}</ref> === Меджівойновый період (1996–1999) === В роцї 1997 быв во вольбах за презідента ЧРІ зволеный Аслан Масхадов. В тім істім роцї быв підписаный міровый договор меджі РФ і ЧРІ. Період меджі войнами ся вызначовав глубоков господарьсков крізов, зніченов інфраштруктуров і згіршінём внутрїшнёполітічной сітуації в резултатї ростучого впливу радікалных ісламскых ґруп.<ref>{{cite book | last = Tishkov | first = Valery | title = Chechnya: Life in a War-Torn Society | publisher = University of California Press | location = Berkeley | year = 2004 | language = en }}</ref> === Друга чеченьска война і партізаньскый рух === В авґустї [[1999]] озброєны оддїлы під веджінём Шаміля Басаєва і Хаттаба вторгли до Даґестану. Тоты подїї вєдно зо серіёв выбухів обытных домів в Росії ся стали офіціалнов прічінов на зачатя другой чеченьской войны. По довгім облїганы на зачатку року 2000 російскы войска здобыли контролю над Ґрозным. Влада ЧРІ і озброєны формації перешли к партізаньскому бою в горах а часть політічного руху еміґровала.<ref>{{cite book | last = Russell | first = John | title = Chechnya – Russia's 'War on Terror' | publisher = Routledge | location = London | year = 2007 | pages = 74-76 | language = en }}</ref> == Озброєны силы == Озброєны силы ЧРІ были вытворены на основі выбавы колишнёй совєтьской армады, котра зістала на теріторії републікы по року 1991. Основу армады творила Народна ґарда, добровольницькы єдиніцї і оддїлы самообороны. Боёвы операції перебігали переважно із выхоснованём тактікы містьского і горьского партізаньского боя.<ref>{{cite book | last = Lieven | first = Anatol | title = Chechnya: Tombstone of Russian Power | publisher = Yale University Press | location = New Haven | year = 1998 | pages = 108-112 | language = en }}</ref> == Штатна сістема і сімболы == Што ся тыкать формы влады, Ічкерія была презідентьсков републіков з єднокоморовым парламентом. Конштітуція з року 1992 stanovovala світьскый характер штату, лемже в меджівойновім періодї ся до правной сістемы зачали інтеґровати нормы шаря.<ref>{{cite book | last = Cornell | first = Svante E. | title = Small Nations and Great Powers: A Study of Ethnopolitical Conflict in the Caucasus | publisher = Routledge | location = London | year = 2001 | pages = 205-207 | language = en }}</ref> Штатный прапор pozostávala зо зеленого полотна з трёми горізонталныма смугами в спіднїй части: білым, червеным і білым, котры были оддїлены зеленыма обрисами. Штатный ерб обсяговав зображіня вовка („Борз“), лежачого під народным орнаментом на позадю [[Сповня|сповны]].<ref>{{cite book | last = Akhmadov | first = Ilyas | last2 = Lanskoy | first2 = Miriam | title = The Chechen Struggle: Independence Won and Lost | publisher = Palgrave Macmillan | location = New York | year = 2010 | pages = 135-138 | language = en }}</ref> == Меджінародноправный статус == Незалежность Чеченьской републікы Ічкерія была офіціално узнана ґрузіньсков владов в екзілї (під веджінём Звіада Ґамсахурдії) і [[Афґаністан|Афґаньскым ісламcкым еміратом]]. [[18. октобра]] [[2022]] прияла [[Україна|україньска]] [[Верьховна рада Україны|Верьховна рада]] узнесїня, котрым узнала Чеченьску републіку Ічкерію за теріторію дочасно окупованов Російсков федераціёв.<ref>{{cite web | url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2634-20#Text | title = Постанова Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією | publisher = Верховна Рада України | date = 2022-10-18 | language = uk }}</ref> == Референції == {{reflist}} b4fwzif8q8zm46ynchfn5v92e1z4t1p 0 24427 165038 164952 2026-05-02T20:19:11Z Rue323 31002 165038 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять такі вароші ге Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Зимлі общины на западови граничать из зимлями общины Судурнесъябайр, а на выходови из Ґріндавікурбайр. На северо-выходови ид зимлям Рейкъянеспайр примыкать невелика часть общины Воґар. == Култура и спорт == Рейкъянеспайр є єдныв из май културно развитых общин [[Ісланд|Ісландії]]. У общині є дакӱлко музейӱв (у том чисови музей «Мир Вікінґӱв», удкрытый у [[2009]]. році у Нъярдвікови, главным експонатом котрого є Ґокстадськый корабиль, Ісландськый музей рок-н-ролла, котрый демонструє історію ісландської поп и рок-музикы из [[1920]]. року по наш час), великоє число цирьквӱв (у тӱм числови каміняна церковь у Нъярдвике постройкы [[1886]]. року, цирьков села [[Гапнір]] (Кіркьювохскіркья), построєна у [[1861]]. році и т. д. Община Рейкъянеспайр є єдным из майглавных спортивных центрӱв Ісландії. Майвеликый спортивный клуб общины — Keflavík (у тӱм числови и Фотьбалный клуб Кеплавік — чотыриразовый шампіон Ісландії). Має ся иппен много малинькых клубӱв, такых гк Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * [[Керава]], [[Фіньско|Фінляндія]] * [[Троллхеттан]], [[Швеція]] == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 62xuguhk2ncdnaqmx3p107phffn70tv