Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 3926 165052 160023 2026-05-03T19:21:12Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165052 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |назва = Бєл |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528145 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 41 |Передвольба = 0 56 |Адреса = Obecný úrad Biel<br />Hlavná 48<br />076 41 Biel |Website = www.biel.ocu.sk |Імейл = biel@mail.t-com.sk |Телефон = +421 56 635 06 08 |Факс = +421 56 635 17 32 |Староста = Ладіслав Юрчак<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[Мадярьска аліанція]] |}} '''Бєл''' (по {{язык+sk|Biel}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Бєл лежыть в юговыходній части Словеньска, на Выходословеньскій ровинї, в тзв. Медзібодрожі. Рельєф теріторії є рівнинный, село ся находить недалеко рїкы [[Латориця|Латоріця]]. Надморьска вышка центра села є 105 метрів над морём, причім в катастрї ся становить од 100 до 108 метрів. Вдяка полозї в низинї і уроднім ґрунту ся навколишнї земли інтензівно хоснують на польногосподарьство.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з дуже раннёго року 1214, коли была спомянута під назвов „Belye“. В перебігу стороч мала назва розлічны варіації, переважно латиньскы і мадярьскы (наприклад „Bély“). Сучасна офіціална словеньска назва „Biel“ ся утвердила в роцї 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 14. стороча было поселїня маєтком шляхтічного роду Перенїёвцїв. Пізнїше перешло до рук силного угорьского шляхтічного роду Шеннєёвцїв, котры тоты земли властнили аж до 20. сторочу і перемінили село на важный центер свого маєтку.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | chapter = Biel | language = sk }}</ref> Головным заместнанём містного обывательства было традічне польногосподарьство, плеканя цукрёвой рїпы і виноградництво. В роцї 1828 было село односно велике: находило ся ту 125 домів і 925 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Реліґія і памняткы == Головнов архітектонічнов і історічнов домінантов села є монументалный каштель роду Шеннєёвцїв (Шеннєёвскый каштель). Іде о велику репрезентатівну будову, поставену в роцї 1781 в штілї барока і класіцізму. Каштель є обколешый розсяглым історічным анґліцькым парком, в котрім ся заховали цїнны сорты стромів.<ref>{{cite book | title = Súpis pamiatok na Slovensku | volume = I (A-J) | publisher = Obzor | location = Bratislava | year = 1967 | language = sk }}</ref> Окрем замку є важнов духовнов памнятков римскокатолицька церьков Непоскверненого початя Дївы Марії, котра была поставена в роцї 1854 і є духовным центром римскокатолицького села.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Košickej arcidiecézy | publisher = Arcibiskupský úrad Košice | location = Košice | year = 2003 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Требішов}} t6sdwqyr24tlv1b4hv2l0lhobj2gfgz 165054 165052 2026-05-03T19:47:18Z Rue323 31002 165054 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |назва = Бєл |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528145 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 41 |Передвольба = 0 56 |Адреса = Obecný úrad Biel<br />Hlavná 48<br />076 41 Biel |Website = www.biel.ocu.sk |Імейл = biel@mail.t-com.sk |Телефон = +421 56 635 06 08 |Факс = +421 56 635 17 32 |Староста = Ладіслав Юрчак<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[Мадярьска аліанція]] |}} '''Бєл''' (по {{язык+sk|Biel}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Бєл лежыть в юговыходній части Словеньска, на Выходословеньскій ровинї, в тзв. Меджібодрожі. Рельєф теріторії є рівнинный, село ся находить недалеко рїкы [[Латориця|Латоріця]]. Надморьска вышка центра села є 105 метрів над морём, причім в катастрї ся становить од 100 до 108 метрів. Вдяка полозї в низинї і уроднім ґрунту ся навколишнї земли інтензівно хоснують на польногосподарьство.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з дуже раннёго року 1214, коли была спомянута під назвов „Belye“. В перебігу стороч мала назва розлічны варіації, переважно латиньскы і мадярьскы (наприклад „Bély“). Сучасна офіціална словеньска назва „Biel“ ся утвердила в роцї 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 14. стороча было поселїня маєтком шляхтічного роду Перенїёвцїв. Пізнїше перешло до рук силного угорьского шляхтічного роду Шеннєёвцїв, котры тоты земли властнили аж до 20. сторочу і перемінили село на важный центер свого маєтку.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | chapter = Biel | language = sk }}</ref> Головным заместнанём містного обывательства было традічне польногосподарьство, плеканя цукрёвой рїпы і виноградництво. В роцї 1828 было село односно велике: находило ся ту 125 домів і 925 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Реліґія і памняткы == Головнов архітектонічнов і історічнов домінантов села є монументалный каштель роду Шеннєёвцїв (Шеннєёвскый каштель). Іде о велику репрезентатівну будову, поставену в роцї 1781 в штілї барока і класіцізму. Каштель є обколешый розсяглым історічным анґліцькым парком, в котрім ся заховали цїнны сорты стромів.<ref>{{cite book | title = Súpis pamiatok na Slovensku | volume = I (A-J) | publisher = Obzor | location = Bratislava | year = 1967 | language = sk }}</ref> Окрем замку є важнов духовнов памнятков римскокатолицька церьков Непоскверненого початя Дївы Марії, котра была поставена в роцї 1854 і є духовным центром римскокатолицького села.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Košickej arcidiecézy | publisher = Arcibiskupský úrad Košice | location = Košice | year = 2003 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Требішов}} 4dp27ohebt5niga4jdqf9lz6o7ud5iw 165058 165054 2026-05-03T20:27:27Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165054|165054]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) назва ся не мінять 165058 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |назва = Бєл |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528145 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 41 |Передвольба = 0 56 |Адреса = Obecný úrad Biel<br />Hlavná 48<br />076 41 Biel |Website = www.biel.ocu.sk |Імейл = biel@mail.t-com.sk |Телефон = +421 56 635 06 08 |Факс = +421 56 635 17 32 |Староста = Ладіслав Юрчак<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[Мадярьска аліанція]] |}} '''Бєл''' (по {{язык+sk|Biel}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Бєл лежыть в юговыходній части Словеньска, на Выходословеньскій ровинї, в тзв. Медзібодрожі. Рельєф теріторії є рівнинный, село ся находить недалеко рїкы [[Латориця|Латоріця]]. Надморьска вышка центра села є 105 метрів над морём, причім в катастрї ся становить од 100 до 108 метрів. Вдяка полозї в низинї і уроднім ґрунту ся навколишнї земли інтензівно хоснують на польногосподарьство.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Історія == Перша писомна змінка о селї походить з дуже раннёго року 1214, коли была спомянута під назвов „Belye“. В перебігу стороч мала назва розлічны варіації, переважно латиньскы і мадярьскы (наприклад „Bély“). Сучасна офіціална словеньска назва „Biel“ ся утвердила в роцї 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 14. стороча было поселїня маєтком шляхтічного роду Перенїёвцїв. Пізнїше перешло до рук силного угорьского шляхтічного роду Шеннєёвцїв, котры тоты земли властнили аж до 20. сторочу і перемінили село на важный центер свого маєтку.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | chapter = Biel | language = sk }}</ref> Головным заместнанём містного обывательства было традічне польногосподарьство, плеканя цукрёвой рїпы і виноградництво. В роцї 1828 было село односно велике: находило ся ту 125 домів і 925 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Реліґія і памняткы == Головнов архітектонічнов і історічнов домінантов села є монументалный каштель роду Шеннєёвцїв (Шеннєёвскый каштель). Іде о велику репрезентатівну будову, поставену в роцї 1781 в штілї барока і класіцізму. Каштель є обколешый розсяглым історічным анґліцькым парком, в котрім ся заховали цїнны сорты стромів.<ref>{{cite book | title = Súpis pamiatok na Slovensku | volume = I (A-J) | publisher = Obzor | location = Bratislava | year = 1967 | language = sk }}</ref> Окрем замку є важнов духовнов памнятков римскокатолицька церьков Непоскверненого початя Дївы Марії, котра была поставена в роцї 1854 і є духовным центром римскокатолицького села.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Košickej arcidiecézy | publisher = Arcibiskupský úrad Košice | location = Košice | year = 2003 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Требішов}} t6sdwqyr24tlv1b4hv2l0lhobj2gfgz 10 10922 165049 158391 2026-05-03T16:14:43Z Rue323 31002 165049 wikitext text/x-wiki {{Цитат 3 |Навигация по Виноградовскому району |Районный центер: [[Виноградово]]<br/> Мѣстечка: [[Вилок]]&nbsp;• [[Королево]]<br/><br/> Села: [[Велика Чіньґава]]&nbsp;• [[Ботар]]&nbsp;• [[Буковоє (Закарпатьска область)|Буковоє]]&nbsp;• [[Велика Копаня]]&nbsp;• [[Велика Паладь]]&nbsp;• [[Великы Комяты]]&nbsp;• [[Вербовець (Закарпатска область)|Вербовець]]&nbsp;• [[Вербовое (Закарпатска область)|Вербовое]]&nbsp;• [[Веряця]]&nbsp;• [[Гетиня]]&nbsp;• [[Горбкы]]&nbsp;• [[Гудя]]&nbsp;• [[Дротинцѣ]]&nbsp;• [[Дюла]]&nbsp;• [[Затисовка]]&nbsp;• [[Карачин]]&nbsp;• [[Мала Копаня]]&nbsp;• [[Матийово]]&nbsp;• [[Неветленфолу]]&nbsp;• [[Новое Клиново]]&nbsp;• [[Новоє Село (Закарпатська область)|Новое Село]]&nbsp;• [[Новоселиця (Виноградовскый район)|Новоселиця]]&nbsp;• [[Окли]]&nbsp;• [[Оклі Гедь]]&nbsp;• [[Олешник]]&nbsp;• [[Онок]]&nbsp;• [[Перекрестя]]&nbsp;• [[Пийтерфолво]]&nbsp;• [[Ардовець|Подвиноградово]]&nbsp;• [[Притисянское]]&nbsp;• [[Пушкино (Закарпатска область)|Пушкино]]&nbsp;• [[Руська Долина]]&nbsp;• [[Сасово (Виноградовскый район)|Сасово]]&nbsp;• [[Теково]]&nbsp;• [[Тисабекень]]&nbsp;• [[Тісашашвар]]&nbsp;• [[Фанчиково]]&nbsp;• [[Фертешолмаш]]&nbsp;• [[Форголань]]&nbsp;• [[Хыжа (село)|Хыжа]]&nbsp;• [[Холмовець]]&nbsp;• [[Чепа (Закарпатска область)|Чепа]]&nbsp;• [[Черна (Украйина)|Черна]]&nbsp;• [[Чорнотисово]]&nbsp;• [[Чорный Поток (Виноградовскый район)|Чорный Поток]]&nbsp;• [[Шаланкы]]&nbsp;• [[Широкое (Виноградовскый район)|Широкое]] | }} <noinclude>[[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область]]</noinclude> ddxls2z7j1h705lesqvc1x58senll0j 0 23554 165061 159682 2026-05-03T20:33:55Z Rue323 31002 165061 wikitext text/x-wiki '''Ти́совиць''' авадь '''Ти́совець''' ({{Lang-uk|Тисовець}}, {{Lang-pl|Tysowiec}}, {{Lang-ro|Tîsoveț}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є майвысокогорным [[Населеный пункт|населеным пунктом]] [[Львівска область|Львӱвської области]] (майвелика серидня высота поселеня). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1538]]. році.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 158 людий, из них подля языка:<ref><nowiki><ref></nowiki>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |96,18&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3,82&nbsp;% |} == Спорт == У Тисовцёви у [[Фебруар|фебруарови]] каждого року сновбордисты проводять свої фестивалі. Изнамый Тисовиць и спеціалныв 500. метровыв трасов про могула, єдного из видӱв фрістайла. Иппен туй проводять ся изруняня из сёго, уже олімпійського, вида спорта. У [[Село|селі]] є [[Учбово-спортивна база зимньых видӱв спорта МО Украйины]].<ref>https://www.active-rest.in.ua/tysovets-hirskolyzhna-baza-dlia-aktyvnoho-vidpochynku/?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=July 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Памняткы == У [[Село|селі]] є [[Церьков (храм)|цирьков]] [[ПЦУ]], названа у чисть [[Михал (арханґел)|архистратиґа Михаила]]<ref>{{Cite web |url=http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 |title=Про парафію на сайті Львівської єпархії |access-date=10 жовтня 2015 |archivedate=10 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190510054732/https://uaoc.lviv.ua/index.php?id=54 }}</ref>. Нелалеко уд [[Село|села]] є комплексна памнятка природы містного значеня Козій.<gallery> Файл:ЛьвiвщинаСколiвський_р-он_с.Тисовець_1863_р.Бойкiвська_ц-ва_(12).jpg|Бойкӱвська цирьков [[1863]] року, из села Тисовиць, Сколӱвського района, Львӱвської области. </gallery> == Иппен позерайте == * [[Тисовиць (курорт)]] * [[Козӱвська ґміна]] * [[Майвысокогорні населені пункты Украйины]] == Удкликованя == * [https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/tysovets/ Тисовець] // Карпати.info {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005061108/http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/tysovets/|date=5 жовтня 2012}} * [https://web.archive.org/web/20230326180723/https://www.stryi-tur.info/strij-rajon/tisovec/ Тисовець] // Туристичний Інформаційний Центр Стрия * [https://decentralization.gov.ua/locality/35000# село Тисовець] // Децентралізація [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] kgavl56aigsqmu3668i839kwy2quubl 0 24441 165043 2026-05-03T15:54:20Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/47904850|Нове Село (Берегівський район)]]» 165043 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгиль''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — село у Берегӱвському районови (бывшый Виногдрадӱвськый), Закарпатської области, Украйины. {{НП}} == Ґерб == Лазуровий щит перетятий. У першій частині на трьох зелених пагорбах, середній вище, обтяжених срібною хвилеподібною балкою, що супроводжується зверху срібною геральдичною трояндою з лазуровою облямівкою, дві золотих співобернених лисиці, що тримають у лапах срібну перекинуту стрілу, і супроводжуються в правому верхньому кутку золотим усміхненим сонцем, в лівому верхньому кутку - срібним півмісяцем із людським обличчям. У другій частині червоне увігнуте вістря, обтяжене рукою в срібних обладунках, що тримає срібну шаблю, і супроводжуване праворуч Дівою Марією, з золотим німбом і короною, в срібному одязі і червоному плащі, що тримає в правій руці немовля з золотим німбом і золотою державою, а в лівій руці золотий посох, супроводжуваною з обох боків двома золотими шестипроменевими зірками, а ліворуч - срібним рогом достатку із зеленим перцем, золотим колосом і червоним яблуком. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє ім'я звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад з угорської мови. === Присілкы === '''Чонкаш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Колишня садиба родини Уйгей]] == Обывательство == У селі на 2001. році живе 1856 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Мадярскый язык|угорська]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,27&nbsp;% |- |єврейська | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] rgm012tcv3xwwzp27mliw86frz025ny 165044 165043 2026-05-03T15:54:41Z Rue323 31002 165044 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — село у Берегӱвському районови (бывшый Виногдрадӱвськый), Закарпатської области, Украйины. {{НП}} == Ґерб == Лазуровий щит перетятий. У першій частині на трьох зелених пагорбах, середній вище, обтяжених срібною хвилеподібною балкою, що супроводжується зверху срібною геральдичною трояндою з лазуровою облямівкою, дві золотих співобернених лисиці, що тримають у лапах срібну перекинуту стрілу, і супроводжуються в правому верхньому кутку золотим усміхненим сонцем, в лівому верхньому кутку - срібним півмісяцем із людським обличчям. У другій частині червоне увігнуте вістря, обтяжене рукою в срібних обладунках, що тримає срібну шаблю, і супроводжуване праворуч Дівою Марією, з золотим німбом і короною, в срібному одязі і червоному плащі, що тримає в правій руці немовля з золотим німбом і золотою державою, а в лівій руці золотий посох, супроводжуваною з обох боків двома золотими шестипроменевими зірками, а ліворуч - срібним рогом достатку із зеленим перцем, золотим колосом і червоним яблуком. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє ім'я звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад з угорської мови. === Присілкы === '''Чонкаш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Колишня садиба родини Уйгей]] == Обывательство == У селі на 2001. році живе 1856 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Мадярскый язык|угорська]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,27&nbsp;% |- |єврейська | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] e2ajuvzjnc38mllqekjcraz3dup8jlc 165045 165044 2026-05-03T16:07:26Z Rue323 31002 165045 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виногдрадӱвськый]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє имня звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад з угорської мови. === Присілкы === '''Чонкаш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Колишня садиба родини Уйгей]] == Обывательство == У селі на 2001. році живе 1856 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Мадярскый язык|угорська]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,27&nbsp;% |- |єврейська | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] 39xt4u0mwdjx4pwz1e6exvb5kcaysrl 165046 165045 2026-05-03T16:08:51Z Rue323 31002 165046 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виногдрадӱвськый]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє имня звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад з угорської мови. === Присілкы === '''Чонкаш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Колишня садиба родини Уйгей]] == Обывательство == У селі на 2001. році живе 1856 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,27&nbsp;% |- |єврейська | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] 63wjk7419f0dvuhz5s8ojpib07xzsjq 165047 165046 2026-05-03T16:11:03Z Rue323 31002 165047 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виногдрадӱвськый]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє имня звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад из угорської мови. === Присілкы === '''Чонка́ш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Бывша старовина файты Уйгей]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. році живе 1856 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |- |[[ідіш]] | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] nrrlghl6hp5vg4y555pgsvpc0j5l0l6 165048 165047 2026-05-03T16:12:42Z Rue323 31002 165048 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виногдрадӱвськый]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15708#verh</ref> == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє имня звідси. До 1946 року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників&nbsp;— родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва&nbsp;— невдалий за змістом переклад из угорської мови. === Присілкы === '''Чонка́ш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Бывша старовина файты Уйгей]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. році живе 1856 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |- |[[ідіш]] | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] 9d3ez4eqjjk16rzzqdducmojfdzkslq 165053 165048 2026-05-03T19:43:39Z Rue323 31002 165053 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виногдрадӱвськый]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15708#verh</ref> == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Уд них походили бывші ґазды села, родакы файты Уйгей, які узяли своє имня удсьӱть. До 1946. року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва происходить уд фамілії землепанӱв&nbsp;— файты Уйгей, яка бере своє начало уд знаного вождя Ґунт-Пазманя, што прийшов у Мадярщину при сятому Іштванови. Типирішня назва села&nbsp;— недоброє за измістом товмачіня из угорської мови. === Присілкы === '''Чонка́ш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Бывша старовина файты Уйгей]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. році живе 1856 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |- |[[ідіш]] | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] 5zge339b542b1cd2oxtwbpgj7ojhumj 0 24442 165050 2026-05-03T16:35:12Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43854392|Сопіт (Стрийський район)]]» 165050 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — село у Стрыйському районови, Львӱвської области, Украйины. {{НП}} == Ґеоґрафія == Через село тече річка Сопіт. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1503. році. == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: украйинськый — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква св. Архистратига Михайла. Загальний вигляд. 1937. Згоріла у 2009.]] {{main|Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт)}}Раніше в селі Сопіт була старовинна Церква св. Архистратига Михайла (збудована 1836&nbsp;р.). Вона належала до тридільних однозрубних церков, відомих під назвою «хатній тип». Однак [[14. фебруар|14 лютого]] [[2009]] року храм згорів. Та парафіяни під час пожежі врятували богослужбові речі, престол та деякі ікони. На жаль, вогонь знищив храм та старовинний іконостас, який не вдалося врятувати. == Археолоґія == Село Сопіт відоме своїми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися [[1972]] року Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР (Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwYw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Крушельницька). Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях було знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26-те, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується XX—VIII ст. до н. е. == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * Кметик Володимир Иванович&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «Малятко TV», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] 8xflpvdki2vtagipf7demy9xpsynt3l 165051 165050 2026-05-03T16:36:21Z Rue323 31002 165051 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — село у Стрыйському районови, Львӱвської области, Украйины. {{Статья в роботѣ|Rue323|12}}{{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1503. році. == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: украйинськый — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква св. Архистратига Михайла. Загальний вигляд. 1937. Згоріла у 2009.]] {{main|Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт)}}Раніше в селі Сопіт була старовинна Церква св. Архистратига Михайла (збудована 1836&nbsp;р.). Вона належала до тридільних однозрубних церков, відомих під назвою «хатній тип». Однак [[14. фебруар|14 лютого]] [[2009]] року храм згорів. Та парафіяни під час пожежі врятували богослужбові речі, престол та деякі ікони. На жаль, вогонь знищив храм та старовинний іконостас, який не вдалося врятувати. == Археолоґія == Село Сопіт відоме своїми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися [[1972]] року Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР (Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwYw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Крушельницька). Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях було знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26-те, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується XX—VIII ст. до н. е. == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * Кметик Володимир Иванович&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «Малятко TV», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] efhntvvy880hxkqwvis8jz07n39qpj2 165055 165051 2026-05-03T20:04:57Z Rue323 31002 165055 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. {{Статья в роботѣ|Rue323|12}}{{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1503. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква ст. Архистратиґа Михаила. Вид из вон. 1937. Згоріла у 2009. році]] {{main|Цирьков Сятого архистратиґа Михаила (Сопот)}}Май давно у селі Сопот была старовинна Цирьков ст. Архистратиґа Михаила (построєна у [[1836]].&nbsp;році). Она принадлежала ид триділным єднозрубным цирьквам, знамым пуд назвов «хыжньый тип». Єднак [[14. фебруар|14. фебруара]] [[2009]]. року храм изгорів. И парафіяне пуд час пожара спасли богослужебні речі, престол и даякі [[Икона|иконы]]. Богужаль, огинь изнищив храм и старинный [[Іконостас|иконостас]], якый не удало ся спасти. == Археолоґія == Село Сопіт знамоє свойыми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися [[1972]] року Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УССР Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях было знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26-те, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується XX—VIII ст. до н. е. == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * Кметик Володимир Иванович&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «Малятко TV», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] pvuqb87hofl6z6x3f5j4sdvuc7e9exp 165056 165055 2026-05-03T20:15:47Z Rue323 31002 165056 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. {{Статья в роботѣ|Rue323|12}}{{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1503. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква ст. Архистратиґа Михаила. Вид из вон. 1937. Згоріла у 2009. році]] {{main|Цирьков Сятого архистратиґа Михаила (Сопот)}}Май давно у селі Сопот была старовинна Цирьков ст. Архистратиґа Михаила (построєна у [[1836]].&nbsp;році). Она принадлежала ид триділным єднозрубным цирьквам, знамым пуд назвов «хыжньый тип». Єднак [[14. фебруар|14. фебруара]] [[2009]]. року храм изгорів. И парафіяне пуд час пожара спасли богослужебні речі, престол и даякі [[Икона|иконы]]. Богужаль, огинь изнищив храм и старинный [[Іконостас|иконостас]], якый не удало ся спасти. == Археолоґія == Село Сопіт знамоє свойыми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися [[1972]] року Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УССР Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях было знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26-те, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується XX—VIII ст. до н. е. == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * [[Кметик, Володимир Иванович|Кметик Володимир Иванович]]&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «<nowiki/>[[Малятко TV]]<nowiki/>», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] fbpallyv0xnpaie4jj3ihkryhv26uh5 165057 165056 2026-05-03T20:20:25Z Rue323 31002 165057 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. {{Статья в роботѣ|Rue323|12}}{{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1503]]. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква ст. Архистратиґа Михаила. Вид из вон. 1937. Згоріла у 2009. році]] {{main|Цирьков Сятого архистратиґа Михаила (Сопот)}}Май давно у селі Сопот была старовинна Цирьков ст. Архистратиґа Михаила (построєна у [[1836]].&nbsp;році). Она принадлежала ид триділным єднозрубным цирьквам, знамым пуд назвов «хыжньый тип». Єднак [[14. фебруар|14. фебруара]] [[2009]]. року храм изгорів. И парафіяне пуд час пожара спасли богослужебні речі, престол и даякі [[Икона|иконы]]. Богужаль, огинь изнищив храм и старинный [[Іконостас|иконостас]], якый не удало ся спасти. == Археолоґія == Село Сопіт знамоє свойыми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися [[1972]] року Прикарпатською експедицією Института общественных наук АН УССР Удкрыто 80 поєдинокых, парных и ґруповых тілопалныих захранінь у урнах. Захраніня изкладали ся из урн, накрытых камінями авадь блюдом, и приставленого чибря. Лиш у двох захранінях было найдено бронзові браслеты. Уділять ся захраніня 26., якоє складало ся из 26. урн. До комплекса ритуалного чибря входять горшкы, амфоры, блюда. Даякі формы керамікы, її оформліня тяжівуть до лужицької културы. Датуєт ся XX—VIII ст. до н. е. == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * [[Кметик, Володимир Иванович|Кметик Володимир Иванович]]&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «<nowiki/>[[Малятко TV]]<nowiki/>», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] igk3pqjpeq6q05brsibfaljjg9i3eee 165059 165057 2026-05-03T20:29:39Z Rue323 31002 165059 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. Коло [[Село|села]], у [[Лѣс|хащи]] є знамый у краёви [[Сопот (водопад)|водопад «Сопот»]] котрый урыв си при пуднӱжёви неглубоку впадину заповнену [[Рінь|рінёв]].<ref>https://spadok.org.ua/krayeznavstvo/vodospad-sopit?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1503]]. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква ст. Архистратиґа Михаила. Вид из вон. 1937. Згоріла у 2009. році]] {{main|Цирьков Сятого архистратиґа Михаила (Сопот)}}Май давно у селі Сопот была старовинна Цирьков ст. Архистратиґа Михаила (построєна у [[1836]].&nbsp;році). Она принадлежала ид триділным єднозрубным цирьквам, знамым пуд назвов «хыжньый тип». Єднак [[14. фебруар|14. фебруара]] [[2009]]. року храм изгорів. И парафіяне пуд час пожара спасли богослужебні речі, престол и даякі [[Икона|иконы]]. Богужаль, огинь изнищив храм и старинный [[Іконостас|иконостас]], якый не удало ся спасти.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/sopit/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Археолоґія == Село Сопіт знамоє свойыми археолоґічными розвідками могылникӱв неоліта тай бронзы. Изслідовали ся протягом [[1972]]. року Прикарпатськыв експедиціёв Института общественных наук АН УССР. Удкрыто 80 поєдинокых, парных и ґруповых тілопалныих захранінь у урнах. Захраніня изкладали ся из урн, накрытых камінями авадь блюдом, и приставленого чибря. Лиш у двох захранінях было найдено бронзові браслеты. Уділять ся захраніня 26., якоє складало ся из 26. урн. До комплекса ритуалного чибря входять горшкы, амфоры, блюда. Даякі формы керамікы, її оформліня тяжівуть до лужицької културы. Датує ся VII—VIII ст. до н. е.<ref>https://spadok.org.ua/krayeznavstvo/vodospad-sopit?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * [[Кметик, Володимир Иванович|Кметик Володимир Иванович]]&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «<nowiki/>[[Малятко TV]]<nowiki/>», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Удкликованя == == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">(рос.)</span> [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] 00wg1zsz4xb3xc1e0l2iskoij8berao 165060 165059 2026-05-03T20:30:24Z Rue323 31002 165060 wikitext text/x-wiki '''Со́пот''' авадь '''Со́піт''' ({{Lang-uk|Сопіт}}) ({{Lang-pl|Sopot}}) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка [[Сопот (ріка)|Сопот]]. Коло [[Село|села]], у [[Лѣс|хащи]] є знамый у краёви [[Сопот (водопад)|водопад «Сопот»]] котрый урыв си при пуднӱжёви неглубоку впадину заповнену [[Рінь|рінёв]].<ref>https://spadok.org.ua/krayeznavstvo/vodospad-sopit?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1503]]. році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 698 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Реліґія == [[Файл:Sopit_Cerk_Sv_Myxajila.jpg|ліворуч|міні|290x290пкс|Церква ст. Архистратиґа Михаила. Вид из вон. 1937. Згоріла у 2009. році]] {{main|Цирьков Сятого архистратиґа Михаила (Сопот)}}Май давно у селі Сопот была старовинна Цирьков ст. Архистратиґа Михаила (построєна у [[1836]].&nbsp;році). Она принадлежала ид триділным єднозрубным цирьквам, знамым пуд назвов «хыжньый тип». Єднак [[14. фебруар|14. фебруара]] [[2009]]. року храм изгорів. И парафіяне пуд час пожара спасли богослужебні речі, престол и даякі [[Икона|иконы]]. Богужаль, огинь изнищив храм и старинный [[Іконостас|иконостас]], якый не удало ся спасти.<ref>https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/st/sopit/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Археолоґія == Село Сопіт знамоє свойыми археолоґічными розвідками могылникӱв неоліта тай бронзы. Изслідовали ся протягом [[1972]]. року Прикарпатськыв експедиціёв Института общественных наук АН УССР. Удкрыто 80 поєдинокых, парных и ґруповых тілопалныих захранінь у урнах. Захраніня изкладали ся из урн, накрытых камінями авадь блюдом, и приставленого чибря. Лиш у двох захранінях было найдено бронзові браслеты. Уділять ся захраніня 26., якоє складало ся из 26. урн. До комплекса ритуалного чибря входять горшкы, амфоры, блюда. Даякі формы керамікы, її оформліня тяжівуть до лужицької културы. Датує ся VII—VIII ст. до н. е.<ref>https://spadok.org.ua/krayeznavstvo/vodospad-sopit?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знамі родакы == ==== Родили ся ==== * [[Кметик, Володимир Иванович|Кметик Володимир Иванович]]&nbsp;— управитиль и ґазда телеканала «<nowiki/>[[Малятко TV]]<nowiki/>», директор анімаційної штудії «Фрескы». ; == Жрідла == * {{SgKP|XI|77|Sopot 1.) wś, pow. stryjski}} * ''Крушельницкая Л.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mw3Q">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.'' Могильник конца бронзового века в Сопоте // Slovenską Archeológia.&nbsp;— Praga: [[Нѣтра|Nitra]], 1979.&nbsp;— XXVII.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;– С. 291—316. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою">([[Російскый язык|рус]].)</span> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] 5d30gdngvmmb9ai0lnk4wgapdxfj5f8 0 24443 165062 2026-05-03T21:05:21Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43475492|Егільсстадір]]» 165062 wikitext text/x-wiki '''Еґілсстаді́р''' ({{Lang-is|Egilsstaðir}}) — варош на выходови Ісландії. Община Флётсдалшерад. == Ґеоґрафія == Варош є на ріці Лаґарфлёт. == Історія == На містови вароша щи у кӱнци XIX. стороча фармер Ён Берґссон, дале пак постройив си туй хыжу, и было начало населеного пункта. У 1947. році дано статус вароша. У 1947 році Егільсстадір був включений як місто та сільська юрисдикція Егільсстадахреппур, а сусідні юрисдикції Валлахреппур та Ейдахреппур приєдналися до нової юрисдикції. Незабаром місто виросло, і до 1980 року його населення перевищило 1000 чоловік. У 1987 році статус міста був підвищений до kaupstaður і перейменований на Егільсстабер, або місто Егільсстадір. На початку 2011 року населення становило 2 257 чоловік і збільшилося на 41&nbsp;% проти 2001 року, коли було зареєстровано 1 600 чоловік.<ref>{{Cite web |title=Hagstofa Íslands |url=https://hagstofa.is/ |work=Hagstofa Íslands |access-date=2022-09-29 |language=is }}</ref> == Знамі родакы == * Гъялмар Ёнссон&nbsp;— фотьбалішта зборної Ісландії. * Маґнус Вер Маґнуссон&nbsp;— майсилна людина світа (1991, 1994, 1995 и 1996 рокы). == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Основаны 1947]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] o582ani7jx1ci4c9aiv4npdd8ntgxy9 165063 165062 2026-05-03T21:16:32Z Rue323 31002 165063 wikitext text/x-wiki '''Еґілсстаді́р''' ({{Lang-is|Egilsstaðir}}) — варош на выходови Ісландії. Община Флётсдалшерад. {{Місто|катойконім=Еґілсстадірчане|статус=1947|перша змінка=XV. стороча|братьскы міста=Рунавік}} == Ґеоґрафія == Варош є на ріці Лаґарфлёт. == Історія == На містови [[Місто|вароша]] щи у кӱнци [[XIX. стороча|XIX]]. стороча фармер [[Ён Берґссон]], дале пак постройив си туй хыжу, и было начало дано [[Населеный пункт|населеного пункта]]. У [[1947]]. році дано статус [[Місто|вароша]].<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/Egilssta%C3%B0ir#cite_note-3</ref> У [[1947]]. році Еґілсстадір быв записаный ге варош та и центр общины Еґілсстадагреппур, а сусідні общины Валлагреппур тай Ейдагреппур припойили ся до нової общины. Потӱм варош урӱс, м до 1980. року ёго обывательство перевысило 1000 чоловік. У 1987. році статус вароша быв пудвышеный до ''kaupstaður'' и переименованый на Еґілсстабер, вадь варош Еґілсстадір. На начало 2011. року обывательство становило 2 257 чоловік и увеличило ся на 41&nbsp;% против 2001. року, кой было зареґістровано лиш 1 600 чоловік.<ref>{{Cite web |title=Hagstofa Íslands |url=https://hagstofa.is/ |work=Hagstofa Íslands |access-date=2022-09-29 |language=is }}</ref> == Знамі родакы == * [[Гъялмар Ёнссон]]&nbsp;— [[Фотбал|фотьбалішта]] [[Зборної Ісландії из Фотьбала|зборної Ісландії]]. * [[Маґнус Вер Маґнуссон]]&nbsp;— майсилна людина [[Свѣт|світа]] (1991, 1994, 1995 и 1996 рокы). == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Основаны 1947]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] 0rt9zn9lguoily34sjad5f4nfwqta5v 165064 165063 2026-05-03T21:21:16Z Rue323 31002 165064 wikitext text/x-wiki '''Еґілсстаді́р''' ({{Lang-is|Egilsstaðir}}) — [[Місто|варош]] на [[Восток|выходови]] [[Ісланд|Ісландії]]. [[Общины Ісландії|Община]] [[Флёутсдалсгъерад]]. {{Місто|катойконім=Еґілсстадірчане|статус=1947|перша змінка=XV. стороча|братьскы міста=Рунавік}} == Ґеоґрафія == Варош є на ріці Лаґарфлёт. == Історія == На містови [[Місто|вароша]] щи у кӱнци [[XIX. стороча|XIX]]. стороча фармер [[Ён Берґссон]], дале пак постройив си туй хыжу, и было начало дано [[Населеный пункт|населеного пункта]]. У [[1947]]. році дано статус [[Місто|вароша]].<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/Egilssta%C3%B0ir#cite_note-3</ref> У [[1947]]. році Еґілсстадір быв записаный ге варош та и центр общины Еґілсстадагреппур, а сусідні общины Валлагреппур тай Ейдагреппур припойили ся до нової общины. Потӱм варош урӱс, м до 1980. року ёго обывательство перевысило 1000 чоловік. У 1987. році статус вароша быв пудвышеный до ''kaupstaður'' и переименованый на Еґілсстабер, вадь варош Еґілсстадір. На начало 2011. року обывательство становило 2 257 чоловік и увеличило ся на 41&nbsp;% против 2001. року, кой было зареґістровано лиш 1 600 чоловік.<ref>{{Cite web |title=Hagstofa Íslands |url=https://hagstofa.is/ |work=Hagstofa Íslands |access-date=2022-09-29 |language=is }}</ref> == Знамі родакы == * [[Гъялмар Ёнссон]]&nbsp;— [[Фотбал|фотьбалішта]] [[Зборної Ісландії из Фотьбала|зборної Ісландії]]. * [[Маґнус Вер Маґнуссон]]&nbsp;— майсилна людина [[Свѣт|світа]] (1991, 1994, 1995 и 1996 рокы). == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Основаны 1947]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] k1sqp02wc581gzm72rs33l0km2nc4l6 165065 165064 2026-05-03T21:22:16Z Rue323 31002 165065 wikitext text/x-wiki '''Еґілсстаді́р''' ({{Lang-is|Egilsstaðir}}) — [[Місто|варош]] на [[Восток|выходови]] [[Ісланд|Ісландії]]. [[Общины Ісландії|Община]] [[Флёутсдалсгъерад]]. {{Місто|катойконім=Еґілсстадірчане|статус=1947|перша змінка=XV. стороча|братьскы міста=Рунавік}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] '''Еґілсстаді́р''' є на [[Ріка|ріці]] [[Лаґарфлёт (ріка)|Лаґарфлёт]]. == Історія == На містови [[Місто|вароша]] щи у кӱнци [[XIX. стороча|XIX]]. стороча фармер [[Ён Берґссон]], дале пак постройив си туй хыжу, и было начало дано [[Населеный пункт|населеного пункта]]. У [[1947]]. році дано статус [[Місто|вароша]].<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/Egilssta%C3%B0ir#cite_note-3</ref> У [[1947]]. році Еґілсстадір быв записаный ге варош та и центр общины Еґілсстадагреппур, а сусідні общины Валлагреппур тай Ейдагреппур припойили ся до нової общины. Потӱм варош урӱс, м до 1980. року ёго обывательство перевысило 1000 чоловік. У 1987. році статус вароша быв пудвышеный до ''kaupstaður'' и переименованый на Еґілсстабер, вадь варош Еґілсстадір. На начало 2011. року обывательство становило 2 257 чоловік и увеличило ся на 41&nbsp;% против 2001. року, кой было зареґістровано лиш 1 600 чоловік.<ref>{{Cite web |title=Hagstofa Íslands |url=https://hagstofa.is/ |work=Hagstofa Íslands |access-date=2022-09-29 |language=is }}</ref> == Знамі родакы == * [[Гъялмар Ёнссон]]&nbsp;— [[Фотбал|фотьбалішта]] [[Зборної Ісландії из Фотьбала|зборної Ісландії]]. * [[Маґнус Вер Маґнуссон]]&nbsp;— майсилна людина [[Свѣт|світа]] (1991, 1994, 1995 и 1996 рокы). == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Основаны 1947]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] iptarufue8c8bhkogpbvkaeuvdnty67 165066 165065 2026-05-03T21:29:25Z Rue323 31002 165066 wikitext text/x-wiki '''Еґілсстаді́р''' ({{Lang-is|Egilsstaðir}}) — [[Місто|варош]] на [[Восток|выходови]] [[Ісланд|Ісландії]]. [[Общины Ісландії|Община]] [[Флёутсдалсгъерад]]. {{Місто|катойконім=Еґілсстадірчане|статус=1947|перша змінка=XV. стороча|братьскы міста=Рунавік}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] '''Еґілсстаді́р''' є на [[Ріка|ріці]] [[Лаґарфлёт (ріка)|Лаґарфлёт]]. == Історія == На містови [[Місто|вароша]] щи у кӱнци [[XIX. стороча|XIX]]. стороча фармер [[Ён Берґссон]], дале пак постройив си туй хыжу, и было начало дано [[Населеный пункт|населеного пункта]]. У [[1947]]. році дано статус [[Місто|вароша]].<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/Egilssta%C3%B0ir#cite_note-3</ref>. У [[1909]]. році [[Ён Берґссон]] въедно из другыми жытелями быв иніціатором сотворіня [[Кооператив|кооператива]] ''Kaupfélag Héraðsbúa'' (KHB) из центром туй, што дало великый подруч на розвитя [[Населеный пункт|населеного пункта]].<ref>https://timarit.is/page/4282470</ref> У [[1947]]. році Еґілсстадір быв записаный ге варош та и центр общины Еґілсстадагреппур, а сусідні общины Валлагреппур тай Ейдагреппур припойили ся до нової общины. Потӱм варош урӱс, м до 1980. року ёго обывательство перевысило 1000 чоловік. У 1987. році статус вароша быв пудвышеный до ''kaupstaður'' и переименованый на Еґілсстабер, вадь варош Еґілсстадір. На начало 2011. року обывательство становило 2 257 чоловік и увеличило ся на 41&nbsp;% против 2001. року, кой было зареґістровано лиш 1 600 чоловік.<ref>{{Cite web |title=Hagstofa Íslands |url=https://hagstofa.is/ |work=Hagstofa Íslands |access-date=2022-09-29 |language=is }}</ref> == Знамі родакы == * [[Гъялмар Ёнссон]]&nbsp;— [[Фотбал|фотьбалішта]] [[Зборної Ісландії из Фотьбала|зборної Ісландії]]. * [[Маґнус Вер Маґнуссон]]&nbsp;— майсилна людина [[Свѣт|світа]] (1991, 1994, 1995 и 1996 рокы). == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] [[Катеґорія:Основаны 1947]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] 3go1uz8nif7kfesydmcmqjw54hmu43v 0 24444 165067 2026-05-03T21:37:53Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43957306|Зелена (Дністровський район)]]» 165067 wikitext text/x-wiki '''Зеле́на''' == Ґеоґрафія == Через село тече річка Зелена, ліва притока Пруту. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом Т 2613, який переходить у Р63. == Історія == Село основано 2. апріля 1605. року. Після Російсько-Турецької війни 1806-1812 років за мирною угодою в Бухаресті, Князівство Молдова було розділено на 2 частини та її східна частина (Бессарабія) ввійшла до складу Російської Імперії. За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 136 осіб (71 чоловічої статі та 65 — жіночої), налічувалось 70 дворових господарств Станом на 1886 рік у власницькому селі Липканської волості, мешкало 385 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква. Під час Революції в Росії на території Бессарабської губернії було проголошено Молдавську Демократичну Республіку. Задля безпеки новоутвореної держави, Парламент республіки Сфатул Церій звернувся до Уряду Румунії для допомоги. Після цього румунські війська були введені на територію МДР для забезпечення безпеки і порядку. Розуміючи наближення більшовиків, задля збереження свободи і безпеки населення Бессарабії, Сфатул Церій проголосував за входження республіки до складу Королівства Румунія на правах автономії. == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |98,99&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,66&nbsp;% |- |молдовська | align="right" |0,35&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] b4w5g0xdwktr8i3q1t0eduger0i07sr 165068 165067 2026-05-03T21:38:47Z Rue323 31002 165068 wikitext text/x-wiki '''Зеле́на''' {{Статья в роботѣ|Rue323|7}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече ріка Зелена, ліва притока [[Прут|Прута]]. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом Т 2613, який переходить у Р63. == Історія == Село основано 2. апріля 1605. року. Пӱсля Російсько-Турецької війни 1806-1812 років за мирною угодою в Бухаресті, Князівство Молдова було розділено на 2 частини та її східна частина (Бессарабія) ввійшла до складу Російської Імперії. За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 136 осіб (71 чоловічої статі та 65 — жіночої), налічувалось 70 дворових господарств Станом на 1886 рік у власницькому селі Липканської волості, мешкало 385 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква. Під час Революції в Росії на території Бессарабської губернії було проголошено Молдавську Демократичну Республіку. Задля безпеки новоутвореної держави, Парламент республіки Сфатул Церій звернувся до Уряду Румунії для допомоги. Після цього румунські війська були введені на територію МДР для забезпечення безпеки і порядку. Розуміючи наближення більшовиків, задля збереження свободи і безпеки населення Бессарабії, Сфатул Церій проголосував за входження республіки до складу Королівства Румунія на правах автономії. == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |98,99&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,66&nbsp;% |- |молдовська | align="right" |0,35&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] 9eeox7y4gljz52aqr8xisl4j77b9uea