Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.1 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Мадярске кральовство 0 12824 165221 157788 2026-05-11T16:19:19Z Laborec 1431 165221 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся и продовжило свою историю еще до рока 1946, утративши 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] q7vcv3nld171ujn2hqzimza1b9t7i5t 165222 165221 2026-05-11T16:27:22Z Laborec 1431 165222 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся про форма и продовжило про форма свою историю еще до рока 1946, утративши 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] tw687sh4vya2v1fd724a70cate81a6i 165223 165222 2026-05-11T16:29:53Z Laborec 1431 165223 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся про форма и продовжило про форма свою историю еще до рока 1946, утративши{{джерело?}} 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] 3wvp5te99k8q7eqt2ix0mes64q07zyl 165224 165223 2026-05-11T16:31:09Z Laborec 1431 165224 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся про форма и продовжило про форма свою историю еще до рока 1946, утративши{{Жрідло?}} 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] fp1492nbvsbxx6sffq16uk2zmfzvrxn 165225 165224 2026-05-11T16:34:23Z Laborec 1431 Наступницькы штаты 165225 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся про форма и продовжило про форма свою историю еще до рока 1946, утративши{{Жрідло?}} 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == Наступницькы штаты == По розпадї Австро-Угорщины по першій світовій войнї територія бывшого Угорского кралёвства была подїлена меджі тоты наступницькы штаты: *[[Мадярщина]] — то што остало з ядра колишнёй державы в новыї граніцїх. *[[Чехословакія]] — достала територію днешнёй Словакії и Підкарпатьской Руси (днесь Закарпатя, Україна). *[[Румунія]] — достала Трансілванію и часть Банату. *Кралёвство Сербів, Хорватів і Словенців (позднїше [[Югославія]]) — достало Хорватію, Славонію, Войводину. *[[Австрія]] — достала Бурґенланд. *[[Польща]] — достала маленькы части на севері (Спіш и Орава). == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] 64slpa27nm9s8n30rsba4i4ci6jpuah 165226 165225 2026-05-11T17:25:23Z Halajkovič 33393 /* */ жрїдло про кого? 165226 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся про форма и продовжило про форма свою историю еще до рока 1946, утративши 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == Наступницькы штаты == По розпадї Австро-Угорщины по першій світовій войнї територія бывшого Угорского кралёвства была подїлена меджі тоты наступницькы штаты: *[[Мадярщина]] — то што остало з ядра колишнёй державы в новыї граніцїх. *[[Чехословакія]] — достала територію днешнёй Словакії и Підкарпатьской Руси (днесь Закарпатя, Україна). *[[Румунія]] — достала Трансілванію и часть Банату. *Кралёвство Сербів, Хорватів і Словенців (позднїше [[Югославія]]) — достало Хорватію, Славонію, Войводину. *[[Австрія]] — достала Бурґенланд. *[[Польща]] — достала маленькы части на севері (Спіш и Орава). == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] sgy4fz1ve6fya3xef5kadf876krjnox 165227 165226 2026-05-11T17:26:21Z Halajkovič 33393 /* */ +коректованя 165227 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся и продовжило свою историю еще до рока 1946, утративши 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == Наступницькы штаты == По розпадї Австро-Угорщины по першій світовій войнї територія бывшого Угорского кралёвства была подїлена меджі тоты наступницькы штаты: *[[Мадярщина]] — то што остало з ядра колишнёй державы в новыї граніцїх. *[[Чехословакія]] — достала територію днешнёй Словакії и Підкарпатьской Руси (днесь Закарпатя, Україна). *[[Румунія]] — достала Трансілванію и часть Банату. *Кралёвство Сербів, Хорватів і Словенців (позднїше [[Югославія]]) — достало Хорватію, Славонію, Войводину. *[[Австрія]] — достала Бурґенланд. *[[Польща]] — достала маленькы части на севері (Спіш и Орава). == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] 7e96rwniszmbgp9of7yv54cjdfc0gtn 165228 165227 2026-05-11T17:50:19Z Halajkovič 33393 /* Наступницкы державы */ +переклад на граматику Гарайды 165228 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Мадярске кральовство | originálny názov = Magyar Királyság<br>Regnum Hungariae<br>Königreich Ungarn | rok vzniku = [[1000]] | rok zániku = [[1918]] | rok vzniku 2 = [[1920]] | rok zániku 2 = [[1946]] | viac pred = áno | pred 1 = Мадярске архикняжество | pred 1 vlajka = Flag of Hungary (895-1000).svg | pred 2 = Мадярщина в Османской империи | pred 2 vlajka = Flag of the Ottoman Empire.svg | pred 3 = Семигородске княжество | pred 3 vlajka = Transsylvanian Banner.svg | pred 4 = | pred 4 vlajka = | pred 5 = | pred 5 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Перва мадярска република | po 1 vlajka = Flag of Hungary (1918-1919; 3-2 aspect ratio).svg | po 2 = Мадярска Совѣтска Република | po 2 vlajka = Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg | po 3 = Чехословакия{{!}}Чехословацка република | po 3 vlajka = Flag of Czechoslovakia.svg | po 4 = Перва австрийска република | po 4 vlajka = Flag of Austria.svg | po 5 = Румынске кральовство | po 5 vlajka = Flag of Romania.svg | po 6 = Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох | po 6 vlajka = Flag of Yugoslavia (1918–1943).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = 135px | znak = Coat of arms of Hungary (1915-1918, 1919-1946; angels).svg | článek o znaku = | rámček znak = | hymna = Isten, áldd meg a magyart<br>Боже, благослови Мадяра | článok o hymne = | motto = Regnum Mariae Patrona Hungariae<br>Кральовство Марии, покровителькы Мадярщины | článok o motte = | mapa = Lands of the Crown of Saint Stephen in 1914.png | mapa veľkosť = 292px | mapa poznámka = Мадярске кральовство (темнозелена)<br>и землѣ коруны в року [[1914]] | hlavné mesto = [[Естергом]] (од 10. ст. до половкы 13. ст.),<br>[[Столичный Білоград|Столичный Бѣлоград]] (сѣдлиско пановникох в рр. 1000-1543),<br>[[Будин]] (половка 13. ст. до 1541),<br>[[Братислава]] (1536-1783),<br>[[Дебрецен]] (1849),<br>[[Будапешт]] | rozloha = | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = | počet obyvateľov poznámka = | jazyky =[[Латиньскый язык|латинскый]] <small>(1001–1784; 1790–1844)</small><br />[[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] <small>(1784–1790; 1849–1867)</small><br />[[Мадярскый язык|мадярскый]] <small>(1844–1849; 1867–) | národnostné zloženie = [[Мадяре]], [[Словаци]], [[Румыны]], [[Русины]], [[Німці|Нѣмцѣ]], [[Сербы]], [[Хорваты]] и др. | náboženstvo = [[христианство]], [[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] | materský štát = {{flagicon|Австро-Мадярщина}} [[Австро-Мадярщина]] ([[1867]]–[[1918]]) | mena = | vznik = [[1000]] | zánik = [[1946]] }} '''Мадярске кральовство''' (друга назва: '''Угорске кральовство''') ({{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Magyar Királyság'') — назва [[Европа|европской]] мултинационалньой монархии, котра взникла в року 1000<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona, том 13, сс. 228-263.</ref><ref name="Чопей1">Чопей Л., с.249.</ref> и екзистовала до року 1946 з еднов исторично куртов перерывков в роках 1918-1920, котра в тяжкых [[Перша світова война|повойновых]] роках привела до живота нестабилны револучны режимы. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонском мирном договорѣ]] 1920. року Мадярске кральовство обновило ся и продовжило свою историю еще до рока 1946, утративши 67% своей територии<ref name="Trianon">[https://magyarmuseum.org/trianonstatistics/trianonstatistics/ History / The Treaty of Trianon / Trianon-Statistics]</ref> 56% обывательства<ref name=Trianon /><ref>[[Трианонскый мирный договор]]</ref> и краля, котрого функцию одтеперь сповняв [[регент]] [[Миклош Горти]]. == История == === Взник кральовства === Мадярске кральовство взникло в [[Карпатска котлина|Карпатской котлинѣ]] року 1000 корунациов первого краля [[Штефан І. Святый|Штефана І.]] (1000-1038), котрым ся зачала 300-рочна династия Арпадовцьох.<ref name="Ревай"/><ref name="Чопей1"/> Было наступником [[Мадярске архикняжество|Мадярского архикняжества]], котрого послѣдным князьом быв [[Штефан І. Святый|Штефан І.]] (997-1000). Краль Штефан видѣв, же лем так може обстати меджи сосѣдскыма [[Христианство|христианскыма]] державами, кедь прийме христианску вѣру и европску просвѣту.<ref name="Чопей1"/> === Середновѣк === В [[Середновік|середновѣку]] Мадярске кральовство было еднов з найвекшых и найсилнѣйшых [[монархия|монархий]] [[Европа|Европы]]. [[12. марца]] [[1241]] на Веречанскый переход пришла 500-тысячна монголска орда, котра [[11. апріля|11. апрѣля]] при [[Шайов|рѣцѣ Соленой]] побѣдила 65-тысячне мадярске войско и зачала грабовати и пустошити край, при тому половка обывательства стратила живот, або была одведена в рабство.<ref name="Ревай"/> Найвекшого розсягу достало кральовство при [[Лайош І. Великый|Лайошу І. Великом]] (1342-1382), котрый добыв [[Молдавія|Молдавию]], [[Сербия|Сербию]], [[Болгария|Болгарию]], [[Хорватия|Хорватию]], [[Далмация|Далмацию]] и [[Червена Русь|Червену Русь]], а [[Польща]] поставила го за свого краля (1370).<ref>Чопей Л., с. 293.</ref> === Нововѣк === [[Нововік|Нововѣк]] в Мадярском кральовствѣ зачав ся в знамени програной [[29. авґуста|29. августа]] [[1526]] [[Битва под Могачом|битвы з Османами]]. Кральовство зостало роздѣлене на три части: [[Мадярщина в Османской империи|западну]], добыту [[Османска империя|Османсков империов]], [[Семигородске княжество|восточну]], котра стала ся ей [[вазал]]ом, и единку сѣверну, стѣснену приблизно до територии днешной [[Словакия|Словакии]], котра заховала независимость, з кральовскым сѣдлиском в [[Братислава|Пожоню]], де запановали [[Габсбургы]]. Австрийска династия усиловала ся выслободити територии, заяты [[Османска империя|Османами]] ай помалы добывала их, але выслободжены землѣ доставали ся под австрийску военску владу, котра притискала Мадярох. По выслободжѣню [[Будин]]а на [[Братислава|пожонском]] соймѣ року 1687 была скасована заключна статья [[Золота Булла|Золотой Буллы]], котра давала право духовным, воякам, земанам и магнатам повстати против краля.<ref name="Ревай"/> Неспокойность [[Мадяре|Мадярох]] вылляла ся в ослободителну войну (1703-1711), ведену князьом [[Ференц ІІ. Ракоци|Ференцом ІІ. Ракоциом]], активно подтриману [[Русины|Русинами]]. [[Русины]] мали на то причину, понеже австрийска [[Кошіцї|кошицка]] фишкушова комора усиловала ся заставити их платити векшы данѣ, або выгнати з кральовства.<ref>Hodinka Antal, сс. 62-65.</ref> Але в той войнѣ побѣдила австрийска династия и в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] многы села были спустошены австрийскым войском.<ref>Hodinka Antal, сс. 100-102.</ref> Аж по нецѣлых 180 роках (1718) кральовство вернуло собѣ територии, одняты впадом [[Османска империя|Османох]]. По выгнаню [[Османска империя|Османох]] великы перемѣны настали при панованю [[Мария Терезия|Марии Терезии]] (1740-1780), она приключила [[Жупа Темеш|темешску околицю]], пристав [[Фиуме]] и 16 спишскых мѣст, одданых в залог еше кральом [[Жигмонд Луксембургскый|Жигмондом]] (1387-1438), створила Мукачовске епископство и основы русинского школства.<ref>Чопей Л., сс. 356-357.</ref> Далша проба [[Мадяре|Мадярох]] вывольнити ся од австрийского панованя, подникнута в роках 1848-1849, была придушена з помочов [[Российска империя|России]]. Але [[Мадяре]] и дале домогали ся ровноправности и наконець [[8. фебруара]] [[1867]] цѣсарь [[Франц Йозеф І.]] з мадярскыма штатниками догварив ся о створѣню парламентарной [[Австро-Мадярщина|дуалистичной монархии]], до котрой Мадярске кральовство вошло як часть з повнов внуторнов автономиев, над собов приявши лем владу императора, его суда, министерства загранича и военного.<ref>[https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary Австро-Мадярщина. //Encyclopaedia Britannica/]</ref> Нова штатна уния [[14. новембра]] [[1868]] достала официалну назву [[Австро-Мадярщина]].<ref name="Ревай"/> === 20. стороча === [[Австро-Мадярщина]] роспала ся в конци [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]. Император [[Австрійска імперія|Австрии]] и послѣдный мадярскый краль Кароль IV. хоть не зрюк ся трона, але [[11. новембра]] [[1918]] мусѣв подписати манифест, же уж не пануе и не справуе штатны дѣла, и одышов на емиграцию. На другый день во Вѣдню была выголошена [[Перва австрийска република]]. [[16. новембра]] [[1918]] в Мадярском кральовствѣ была выголошена република з официалнов назвов [[Перва мадярска република|Мадярска Людова Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyar Népköztársaság, котрой инша назва [[Перва мадярска република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Első Magyar Köztársaság. [[Перва мадярска република]] екзистовала покы слѣдуюча за ньов [[Мадярска република (1919-1920)|переходна република]] не обновила Мадярске кральовство, отворивши путь до подписаня [[Трианонскый мирный договор|Трианонского мирного договора]] [[4. юна]] [[1920]], де кральовство фигуруе яко субъект договора. Република была обключена переважаючыма военныма силами [[Троита Антанта|Антанты]], а ей влада одказала ся прияти их ултиматум. Тогды была тота влада зосаджена, а на ей мѣсто од [[21. марца]] [[1919]] установила ся ведена комунистичнов владов [[Мадярска Совѣтска Република]], {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Magyarországi Tanácsköztársaság. Комунистична влада готова была прияти хоть якый ултиматум, з ньов але [[Троита Антанта|Антанта]] не хотѣла ся догваряти и подписовати мирный договор, котрый бы означав вызнаня той влады. Комунисты продержали ся во владѣ 133 днѣ, до [[1. авґуста|1. августа]] [[1919]], а за тот час [[Троита Антанта|Антанта]] продовжовала однимати населены Мадярами територии. Под ударами [[Троита Антанта|Антанты]] комунистична влада упала, а наступна влада пропоновала вицеадмирала [[Миклош Горти|Миклоша Горти]] як [[регент]]а, што было приято и отворило можность подписаня договора. Обновило ся Мадярске кральовство, але намѣсто краля пановником быв регент. В той формѣ штат екзистовав до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. == Наступницкы державы == По розпадѣ Австро-Мадярщины по першой свѣтовой войны територия бывшого Мадярского кральовства была роздѣлена меджи тыма наступницкыма державами: * [[Мадярщина]] – то, што зостало з ядра бывшой державы в новых границях. * [[Чехословакия]] – зыскало територии днешной [[Словеньско|Словакии]] и [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] (днесь [[Подкарпатя]], [[Украина]]). * [[Румыния]] – зыскало [[Трансилвания|Трансилванию]] а часть Банату. * [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох]] (пак Югославия) – зыскало [[Хорватія|Хорватию]], Славонию а [[Войводина|Войводину]]. * [[Австрия]] – зыскало Бургенланд. * [[Польща]] – зыскало малы части на северѣ (Спиш а Орава). == См. тыж == * [[Трианонскый мирный договор]] == Жерела и одказы == * Hodinka Antal: Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ Русинувъ с. műve (Budapest, 1923) ruszin nyelvű változatának hasonmás kiadása. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola, 2000. {{ISBN| 963 9130 63 X}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Ласловъ Чопей. Водительна книга ко учѣню исторіѣ у народныхъ школахъ... Будапештъ. 1881. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1000]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1918]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] jztzt3803h616xmm8lbntzu5j0yz08w Хоснователь:Дикий Бараневич 2 24368 165229 164692 2026-05-11T18:00:38Z Дикий Бараневич 34520 /* */ 165229 wikitext text/x-wiki {{Babel|align=left|uk|ky-no|en-4|de-3|kk-2|ru-5|be-2}} ttq7h2r4ophx3d7e5udpb7t9wk9nvqv Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/20 4 24483 165219 2026-05-11T12:34:07Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=Lebedev Svyatoslavs meeting with Emperor John.jpg |розмір=300 |назва образчіка=Стрїтнутя Святослава з візантійскым цісарём Ціміскесом на берегу Дуная |попис=Стрїтнутя [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]] з візантійскым цісарём Ціміскесом... 165219 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Lebedev Svyatoslavs meeting with Emperor John.jpg |розмір=300 |назва образчіка=Стрїтнутя Святослава з візантійскым цісарём Ціміскесом на берегу Дуная |попис=Стрїтнутя [[Святослав I. Іґоревіч|Святослава Іґоревіча]] з візантійскым цісарём Ціміскесом на берегу [[Дунай|Дуная]] }} iogr4pxvbukyroek4oaci3sdo25y247 Вікіпедія:Інтересне/2026/20 4 24484 165220 2026-05-11T13:37:59Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав]] ся став першым пановником кієвской дінастії, котрый мав чісто славяньске мено, на роздїл од своїх шкандінавскых переходцїв Руріка, Олеґа і Іґора? * перед зачатком воєньского тяжіня князя нїґда не атаковав несподїван... 165220 wikitext text/x-wiki * [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав]] ся став першым пановником кієвской дінастії, котрый мав чісто славяньске мено, на роздїл од своїх шкандінавскых переходцїв Руріка, Олеґа і Іґора? * перед зачатком воєньского тяжіня князя нїґда не атаковав несподївано, але всягды варовав неприятелїв славнов фразов з рыцарьского кодексу чести „[[Ідем на вас]]“? * подля опису візантійского кронікаря Лева Діакона мав князь голу голову із єдным довгым прамінём волосів, густы баюсы і в уху злату завушніцю із двома перлами і рубіном? * Святослав вів вынятково аскетічный способ жывота, одмітав станы і котлы на выправах, спав на кіньскій філцї зо сїдлом під головов і їв мясо смажене прямо на [[Угля|углю]]? * по смерти при Днїпровскых порогах племінный хан Куря нарядив выробити з ёго позлаченого черепа чашу на гостины, жебы перевзяв силу і мужность славного вояка? phteg00hf1853xqde2utga3dah53m3f