Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.6 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 316 165891 131525 2026-06-12T15:40:15Z Rue323 31002 165891 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''30. юн''' — 181. [[день]] рока (182. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|184}}. == Подѣи == * [[1902]] — в [[Унгвар]]ѣ створене акцийне дружство ''[[Уніо]]'', котре выдавало русинскы книгы и периодикы. * [[1936]] — вышов [[роман]] [[Маргарет Митчелл]] ''Однесены вѣтром'', котрый ся став найпродаванѣйшым романом во свѣтѣ. * [[1960]] — [[Република Конго (Леополдвил)|Конго]] зыскало независимость од [[Белгия|Белгии]]. * [[1984]] — 17. [[премєр-міністер Канады|премєр-міністром Канады]] ся став [[Джон Тернер]]. == Уродили ся == * [[1907]] — [[Роман Шухевич]], [[Українцї|украйинськый]] [[Націоналізм|націоналіст]], [[Велика Украйина|ирредентішта]], член [[ОУН]], лідер [[Україньска повсталецька армада|УПА]], терорішта. == Умерли == * [[1898]] — [[Отто фон Бісмарк]], першый міністер Пруска (1862–1890) і першый в рядї [[Нѣмецке цѣсарство|нїмецькых]] канцлерів (1871–1890). * [[1995]] — [[Георгий Береговой]], [[козмонавт]] [[СССР]]. {{Commons|June 30}} obc4ec3l5kyr1b81m2gnp8v8jc05eje 0 1088 165895 159936 2026-06-12T16:07:42Z Rue323 31002 165895 wikitext text/x-wiki '''Субота''' є означіня про [[день]] в [[Тыждень|тыжднї]], котрый є в русиньскых календарях браный як шестый, але в традічным жыдівскім і хрістіаньскім календарю є днём семым і послїднїм. Звычайно бывать частёв [[вікенд]]у, то є днём одпочінку. Слово походить з [[Гебрейскый язык|гебрейского]] слова шабат (одпочінок). {{Днї тыждня}} {{Стыржень}} 23b0p0bd1d9p5if3p7guzpd79gmqzc4 4 1701 165910 165877 2026-06-12T22:30:25Z MediaWiki message delivery 7850 /* Міграція на Parsoid */ нова секція 165910 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == "Філтер знеужываня" == Інтересно мі, як "[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]" (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST) :Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST) ::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC]. Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:14, 27 мая 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Migration to Parsoid == Hello everyone! I am glad to inform you that as the next step in the [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification|Parser Unification]] project, Parsoid will soon be turned on as the default article renderer on your wiki. We are gradually increasing the number of wikis using Parsoid, with the intention of making it the default wikitext parser for MediaWiki's next long-term support release. This will make our wikis more reliable and consistent for editors, readers, and tools to use, as well as making the development of future wikitext features easier. If this disrupts your workflow, don’t worry! You can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the current page using the Tools submenu, as described in the [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] documentation. It's important to notice that we've already identified a known issue in your wiki related to mixing html and wikitext table tags. In case you notice this behaviour, please follow [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Instructions_for_editors#T417705:_Parsoid_doesn't_close_a_table_row_when_syntax_transitions_from_HTML_to_wikitext_syntax|these instructions]] to fix it. There is [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available, including the testing done before we turn on Parsoid for a new wiki. To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Known_Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]]. [[Хоснователь:MSantos (WMF)|MSantos (WMF)]] ([[Діскузія з хоснователём:MSantos (WMF)|діскусія]]) 10:43, 11 юнія 2026 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr">Міграція на Parsoid</span> == <div lang="uk" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> <em>[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Product and Technology/Parsoid Read Views/Read View Announcement|Читати це іншою мовою]]</em> Привіт усім! Я радий повідомити вам, що наступним кроком у проекті [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification|Уніфікація парсеру]] буде увімкнення Parsoid як типового візуалізатора статей у вашій вікі. Ми поступово збільшуємо кількість вікі, що використовують Parsoid, з наміром зробити його парсером вікітексту за замовчуванням у наступному випуску MediaWiki з довгостроковою підтримкою. Це зробить наші вікі більш надійними та узгодженими для редакторів, читачів та інструментів, а також полегшить розробку майбутніх функцій вікітексту. Якщо це шкодить вашому ходу роботи, не переживайте: ви можете вимкнути Parsoid для себе, скориставшись пунктом у підменю «Інструменти» прямо на цій сторінці, як описано у документації [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]]. Доступна [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework|детальніша інформація про нашу стратегію розгортання]], включно з тестуванням, яке ми проводимо перед увімкненням Parsoid у новій вікі. Не вагайтесь повідомляти про баги і проблеми: спершу погляньте у нашу документацію [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|відомих проблем]], і якщо ви знайшли новий баг, створіть для нього нове завдання на Фабрикаторі і тегніть в ньому [[phab:project/view/5846|Content Transform Team]]. <section end="announcement-content" /> </div> <bdi lang="en" dir="ltr">[[mw:User:ABreault (WMF)|Content Transform Team]]</bdi> 00:30, 13 юнія 2026 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ABreault (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_Foundation/Product_and_Technology/Parsoid_Read_Views/2026-06-15_Wikipedias&oldid=30671393 --> ruvvuxlyp5dp6m4lr2xuaaxgf4ddf2i 0 2302 165890 113611 2026-06-12T15:35:37Z Rue323 31002 165890 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''20. юн''' — 171. [[день]] рока (172. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|194}}. == Подѣи == == Уродили ся == * [[1819]] — [[Жак Оффенбах]], французскый [[композитор]], театралный [[диригент]], [[виолончелиста]], [[импресарио]], закладатель и выникаючый представитель французской [[оперета|опереты]] * [[1895]] — [[Діонізій Зубрицькый]], русиньскый публіціста, ґрекокатолицькый священик, малярь, поет, сполоченьскый дїятель. == Умерли == * [[840]] — [[Луі I Богобойный]], король Аквітанії у [[781]]-[[814]] роках. Император Франкӱв и [[Император Запада]] у [[814]]-[[840]] роках. {{Commons|June 20}} tele7z2vvx22kj5bno2gc3v8k0886t0 0 6286 165918 127113 2026-06-13T03:35:37Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165918 wikitext text/x-wiki '''Цінізм''' (з [[ґрецькый язык|грець.]] κυνικός ''кікінкос'', кусавый < κύων ''кіон'', пес) спочатку означовав жывотне одношіня і думаня [[антіка|антічных]] [[кінізм|кініків]]. Днесь значіть '''цінік''' чоловіка, якый чініть безочливо тай без ганьбы, якых зранює чутя другых, передовшыткым спохыбнює і робить сміхы з того, што другы узнавають як основны моралны і людьскы [[цїнность|цїнности]]. == Значіня == Означіня цінізм в модернім змыслї слова ся обявує на початку 19. стороча в повязаности з крітіков [[просвітництво|просвітництва]] і з роспадом завязного етічного і реліґійного порядку. Принайменшім мать дві різны подобы: * '''Практічный цінізм''', якый ся проявує особливо в безочливім і безчутливім чінїню; [[Федор Достоєвскый]] го охарактерізовав прінціпом: „як нїт Бога, вшытко дозволено“. * '''Інтелектуалный цінізм''' як терьпку і резіґновану крітіку правды: ''Цінік є тот, котрый мать ідеалы, но вірує, же і так їй не годен реалізовати''. Тыж [[чорный гумор]] є забавнов формов інтелектуалного цінізму. :''Цінізм є уменя відїти річі такы, як суть а не такы, якы бы мали быти.'' ([[Оскар Вайлд]]) == Одказы == === Повязаны статї === * [[Кінізм]] * [[Скептіцізм]] === Література === * ''Filosofický slovník''. Olomouc 1998, ISBN 80-7182-064-4. Heslo Cynismus, str. 72n. * ''Ottův slovník naučný'', heslo Kynismus. Sv. 15, str. 492 === Референції === <references/> {{Переклад|cs|Cynismus|8533294}} === Екстерны одказы === * [https://web.archive.org/web/20110728060151/http://www.harekrsna.cz/cvs/2010/mudrc_cynik_moderni_cynici ''Světec Cynik'', гесло Cynic] * [http://plato.stanford.edu/search/searcher.py?query=cynic ''Stanford encyclopedia of philosophy'', гесло Cynic] * [http://www.etymonline.com/index.php?search=cynicism&searchmode=none ''Online etymology dictionary'', гесло Cynic] * [https://web.archive.org/web/20090817144514/http://www.hwph.ch/inhalt/artikelbeispiel_2.html ''Historisches Wörterbuch der Philosophie'', гесло Zynismus] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Етічны понятя]] [[Катеґорія:Філозофічны понятя]] kusimnwa63m3prnpyzuq5vchzz8tl9t 0 10210 165887 161044 2026-06-12T15:20:32Z Rue323 31002 165887 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|7.08.25}} {{Стыржень}} [[File:Uzhhorod castle.jpg|thumb|A postcard from 1914 depicting Uzhhorod Castle.]] [[File:Ужгород. Замок-фортеця 01.jpg|thumb|The wall of the Hungarian fort]] '''У́жгородьскый за́мок''' ({{lang-uk|Ужгородський замок}}, {{lang-hu|Ungvári vár}}) є замок у місті [[Ужгород]] на [[Україна|Українї]]. Він був побудований у суміші архітектурних стилів і матеріалів між 13 і 18 століттями і відіграв важливу роль в історії Угорщини. Сама назва Ужгород/Ungvár відноситься до замку, що перекладається як «Ужський замок». Найдавніші камняні споруди на місці замку, можливо, датуються 13 століттям. Карл I Угорщини передав територію замку своїм італійським прибічникам з родини Другет. Вони звели прямокутну оборонну споруду з ромбоподібними бастіонами, що нагадували замки Південної Італії. Укріплення, розширене в XVI і XVII століттях, зазнавало численних облог (останню здійснив Франциск II Ракоці в 1703-04 роках), але так і не було взято. У 18 столітті його модернізували під керівництвом французького військового інженера Лемера.<ref name="pgs">Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев: Будивельник, 1983—1986. Том 2, с. 160.</ref> Коли чоловіча лінія родини Другетів вимерла в 1691 році, Крістіна Другет, спадкоємиця величезних володінь Другетів, вийшла заміж за графа Міклоша Берченій, що зробило його третьою найбагатшою людиною в Угорщині.[1] Берченьї, якого пам’ятають як ключову фігуру у війні Ракоці за незалежність, проживав в укріпленому палаці в замку. Саме там він спілкувався з послами Петра Великого та Людовика XIV щодо створення антигабсбурзького союзу. У 1711 році Берченій втік з Угорщини, а його маєтки були конфісковані австрійській короні.<ref name="Magosci">[[Paul Robert Magocsi]], Ivan Pop. ''Encyclopaedia of Rusyn History and Culture''. University of Toronto Press, 2002. {{ISBN|0-8020-3566-3}}. Page 515.</ref> Оскільки потреба у військовій фортеці в цьому регіоні зменшилася з розширенням володінь Габсбургів далі на схід, замок Унгвар було передано Русинській греко-католицькій церкві, яка відкрила там школу. У 1728 і 1879 роках пожежа спустошила територію замку. == Галерея == <gallery mode=packed style="text-align:center"> У дворi Ужгородського замку 02.jpg| Uzhhorod-castle-main-building.jpg| Ужгородський замок (5).jpg| Закарпатський краєзнавчий музей інтер'єр експозиції.jpg| File:Uzhhorod Castle entrance.jpg </gallery> == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Užhorod|7373180}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Ужгород]] jzo1341rxe2gm0wslykbdoi8g05mw02 0 12525 165915 163995 2026-06-13T02:41:42Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165915 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Римска империя | originálny názov = Imperium Romanum {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|''лат.'']]}}<br />[[SPQR|Senatus Populusque Romanus]] | rok vzniku = [[27 до н. е.]] | rok zániku = [[395]] (роспад) | viac pred = áno | pred 1 = Римска република | pred 1 vlajka = Consul et lictores.png | pred 2 = Каппадокия{{!}}Каппадоцке кральовство | pred 2 vlajka = Archaelaus of Cappadocia - Drachm.jpg | pred 3 = Арменске кральовство | pred 3 vlajka = Standard of the Arshakuni Arsacid dynasty.svg | pred 4 = Реция | pred 4 vlajka = Hallein Keltenmuseum - Lure.jpg | pred 5 = Лузитаны | pred 5 vlajka = Bastón de mando celtibero.svg | pred 6 = Праисторична Британия | pred 6 vlajka = Stonehenge Closeup.jpg | pred 7 = Мавретанске кральовство | pred 7 vlajka = Ptolemy of Mauretania Louvre Ma1887.jpg | pred 8 = Гасмонеи | pred 8 vlajka = Emblem of the Hasmonean dynasty.svg | pred 9 = Дакия | pred 9 vlajka = Dacian Draco.svg | pred 10 = Долна Германия | pred 10 vlajka = Barbare à cheval.jpg | pred 11 = Вавилония | pred 11 vlajka = | pred 12 = Норик | pred 12 vlajka = Hallein Keltenmuseum - Lure.jpg | viac po = áno | po 1 = Галска империя | po 1 vlajka = Postumus Antoninianus.jpg | po 2 = Палмирска империя | po 2 vlajka = Antoninian Vaballathus Augustus (obverse).jpg | po 3 = Западна Римска империя | po 3 vlajka = Labarum.svg | po 4 = Византска империя | po 4 vlajka = Flag_of_PalaeologusEmperor.svg | vlajka = Vexilloid of the Roman Empire.svg | článok o vlajke = [[Вексилум]] | vlajka veľkosť = 95px | znak = SPQR (laurier).svg | článok o znaku = [[SPQR]] | znak veľkosť = 100px | mapa = Roman Empire Trajan 117AD.png | mapa veľkosť = 300px | mapa poznámka = Римска империя за цѣсаря [[Траян]]а ([[117]]) | rozloha = • [[25 до н. е.]] – 2,750,000 km²<br />• [[117]] – 6,500,000 km²<br />• [[390]] – 4,400,000 | rozloha poznámka = | hlavné mesto = [[Рим]] | počet obyvateľov = • [[25 до н. е.]] – 56,800,000 (20.7 /km²)<br />• [[117]] – 88,000,000 (13.5 /km²) | počet obyvateľov poznámka = | jazyky = [[Латиньскый язык|латина]], [[Ґрецькый язык|грекчина]], розличны етничны языкы | národnostné zloženie = [[Римляне]], [[Греци]], [[Македонцѣ]]), [[Илиры]], [[Картагена|Пуны]], [[Нумидия|Нумидяне]], [[Иберы]], [[Галы]], [[Бриты]], [[Германы]], [[Дакове]], [[Жиды]], [[Арамеи]], [[Сирия|Сирийцѣ]], [[Армены]], [[Старовікый Египет|Египтяне]], [[Берберы]], Либийцѣ | náboženstvo = цѣсарскый култ и политеизм<br />державне од [[27 до н. е.]]) и синкретизмы<br />[[юдаизм]], [[христианство]] | štátne zriadenie = [[автокрация]] | mena = [[сестерций]], [[антониниан]] | vznik = [[27 до н. е.]] – [[Октавіан Авґуст|Октавианово]] титулованя [[Август (титул)|Августом]] | zánik = }} [[File:Roman Republic Empire map.gif|thumb|297px|Рост и упадок Старовѣкого Риму<br> {{legend|#a64|[[Римска република]]}} {{legend|#a6a|[[Римска империя]]}} {{legend|#48a|[[Западна Римска империя]]}} {{legend|#bc4|[[Византска империя]]}}]] '''Римска империя''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|''лат.'']]}} Imperium Romanum — была державна формация з владов [[Автокрация|автократичного типа]] в истории [[Старовікый Рим|старовѣкого Рима]] од рока [[27 до н. е.]] до рока [[395]]. Она наступила по [[Римска република|Римской републицѣ]]. Была то една з териториално найрозсяглѣйшых империй в истории. Назва тота была заведена по смерти [[Юлий Цезарь|Цезаря]] первым цѣсарьом [[Октавиан Август|Октавианом]] (27 до н. е. — 14),<ref name="РЦ">Римскы цѣсарьове, 31 до н. е. — 476.</ref> котрый взяв титул императора. Найвекшого розмаху империя досягла при цѣсарьови Траянови (98 — 117).<ref name="РЦ"/> Послѣдным цѣсарьом быв [[Теодозий І.]] (379 — 395),<ref name="РЦ"/> по смерти котрого хоть империя продовжила ествовати формално, але по дакотром часѣ стала ся дефинитивно роздѣлена на двѣ окремы [[Западна Римска империя|западноримску]] и [[Византска империя|восточноримску]] империи. [[Западна Римска империя|Западноримска]] империя заникла в року 476, а [[Византска империя|восточноримска]] держала ся еще понад 1000 рокы. ==История Римской империи== В истории Римской империи выдѣляють ся двѣ основны добы: # '''[[принципат]]''' — од року 27 до н. е. до року 235, коли владли ## династия Юлийско - Клавдийска (27 до н. е. — 68), ## династия Флавийска (69 — 96), ## династия Антонинох (96 — 192, ## династия Северох (193 — 235); # '''[[доминат]]''' — од року 305 до року 395, коли владли ## династия Константинска (305 — 363), ## династия Валентинианска (364 — 392), ## династия Теодозианска (379 — 455). ===Принципат=== [[Октавиан Август|Октавиан]] мав во своих руках вшитку владу, але познаючи силны републиканскы настрои сполоченства, усиловав ся свою владу замасковати. Прияв од Сената гоноровы титулы ''princeps senatus'' (первый сенатор) и ''princeps civium'' (первый обыватель), од того выбудована ним форма влады достала назву [[принципат]], а его называли ''princeps'' (велитель, император). Але сам ся старав все указати, же ся поважуе за ровного з иншыма сенаторами: ''princeps inter pares'' (первый межи ровныма). ===Криза влады=== В роках 235 — 284 быв довгый кризовый период, коли в частях обширной империи влада належала войсковым везирям, котрых выберало войско, або узурпаторам, котры ся выголошовали пановниками, а империя ся росколола на даколько сепаратистичных територий. В року 238 были, найменше, шестеро римскы цѣсарьове.<ref name="Грант">Грант М.</ref> Быв то период домовых войн, упадку господарства и зосилнѣвшого натиску варварскых племен. Од Римской империи на западѣ дочасно одорвала ся Галска империя (260-274), а на востоку накурто одорвала ся Палмирска империя (270-274). ===Тетрархия и доминат=== Лѣком на слабость влады установив цѣсарь Диоклетиан (284 — 305) нову форму справованя империи: тетрархию (четверовладу). Яко старшый Август, за свого колегу и другого Августа взяв свого приятеля Максимиана. Оба цѣсарѣ пак взяли собѣ по едному заступцьови ''caesar''-ьови (сполувладарьови). Четыри центры влады перемѣстили ся ближе ку границям, а так легше могли реаговати на впад неприятеля або пробы узурпации влады. В тетрархии была додержована строга иерархия. По одбытю 20 рокох во владной функции Августы мали одступити и оддати свой пост ''caesar''-ям, а тоты мали собѣ выбрати новых заступцьох. Диоклетиан по 20 роках одступив, але его примѣру не послѣдовали иншы. Тота форма влады заникла по Диоклетиану, бо без его авториты межи окремыма тетрархами зачали ся конфликты. Далшый цѣсарь, [[Константин Великый|Константин І. Великый]] (306-337) наново зреформовав владу, заховавши од тетрархии лем доминат, владу старшого Августа в руках едного монарха, цѣсаря. Доминат остаточно поклав конець всякым републиканскым принципам организации влады. Четыри части империи, справованы перед тым окремыма сполувладцями были перетворены на четыри префектуры (praefectura praetorio per Orientem,per Illyricum, Italiae i Galliarum), справованы цѣсарскыма урядниками. Константин обновив дѣдичну монархию, а з христианства, перед тым пронаслѣдованого, року 313 зробив ровноправне набоженство. Главным городом империи став ся Константипополь, а при дворѣ императора утвердив ся новый штил владнутя, котрый позднѣйше достав назву византийского. ===Христианска империя=== Послѣдный цѣсарь единой римской империи быв [[Теодозий І.]] (379 — 395).<ref name="РЦ"/> Теодозий остаточно утвердив христианскый характер Римской империи, коли декретом з року 380 выголосив [[христианство]] за державну религию. Перед смертьов роздѣлив империю и передав западну часть 11-рочному сыну Гонорию, а восточну — 18-рочному Аркадию. Формално империя продовжила ествовати, старшый брат Аркадий быв подля тестаменту и старшый в иерархии. Фактично пановали не они, але их туторы, межи котрыми зачало ся змаганя о владу, наслѣдком котрого империя стала ся дефинитивно роздѣлена на двѣ окремы [[Западна Римска империя|западноримску]] и [[Византска империя|восточноримску]] империи. [[Западна Римска империя|Западноримска]] империя заникла в року 476, але [[христианство]] было уже сполягливо закотвене в [[Европа|Европѣ]]. Восточноримска [[Византска империя|(Византска)]] империя держала ся еще понад 1000 рокы. ==Жерела и одказы== * [https://web.archive.org/web/20150927081218/http://www.sno.pro1.ru/lib/grant_rimskie_imperatory/grant_rimskie_imperatory.pdf Грант М. Римские императоры: Биографический справочник правителей Римской империи: 31 г. до н. э. — 476 г. н. э. / Пер. с англ. — М., 1998. — 400 с. — ISBN 5-300-02314-0 .] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20190422183548/https://www.imperiumromanum.edu.pl/ustroj/cesarstwo-rzymskie/amp/ Римске цѣсарство] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} * [http://rim.me.cz/panovnici.php Римскы цѣсарьове, 31 до н. е. — 476] {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160314154441/http://antika.avonet.cz/article.php?ID=1416 Античный свѣт] {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Commonscat|Roman Empire}} {{Переклад|cs|Římská říše|303977}} [[Катеґорія:Старовікый Рим]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] 6ag6inztnajgvsl1qpkmo1f4z1fxrsw 0 13859 165926 158332 2026-06-13T10:52:54Z Rue323 31002 165926 wikitext text/x-wiki [[File:Slowo o polku Igorewe 1800.png|thumb|Слово о полку Игоревѣ 1800]] '''Патро́ним''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''πατήρ отець'' и ''όνυμα имя'' — часть именованя особы, сформована од крестного имени отця, в дакотрых припадах од далшых предкох по отцьовой линии. Найчастѣйшым видом патронима е '''имя за отцьом'''. На [[Середновік|середновѣкой]] Руси патронимы были хоснованы од [[XI. стороча]]:<ref name="Дьяченко">Дьяченко С. В.</ref><ref name="Ковальов">Ковалів Ю. І., том 2, с. 193.</ref> {{Цитат 2|Не лѣпо ли ны бяшетъ братіе, начати старыми словесы трудныхъ повѣстій о полку Игоревѣ, Игоря Святъславича?|[[Слово о полку Игоревѣ]]}} Патроним обычайно творить ся з помочов [[префикс]]а або [[суфикс]]а, додаваного ку имену отця. Так, перед даколько сторочами патроним ''Fitzpatrick'' указовав на Патрикового сына ''(Patrick's son)'', ''Peterson'' або ''Petersen'' быв сын ''Peter''-а, ''MacDonald'' або ''McDonald'' — сын ''Donald''-а, а ''Hernando'' быв отцьом ''Hernández''-а. В сучасности вшиткы тоты даколишны патронимы стали ся обычайныма [[Призвиско|призвисками]]. В [[Российска Федерация|России]] доднесь суть в ужитку имя, патроним и [[призвиско]]; напримѣр, Петр Ильич Чайковскый, ту ''Ильич'' е патронимом, котрый означать, же его отець быв Илья».<ref>Merriam-Webster Dictionary online</ref> При славностном ословлѣню давнорускых князей споминали не лем отця, але и дѣда-прадѣда, аж докля было памяти о родѣ предкох. Напримѣр, князь Владимир сын Святослава, внук Всеволода, правнук Олега, праправнук Святослава, прапраправнук Ярослава, прапрапраправнук великого Владимира. То было барз некомфортно, та пак выхабили имена дѣдох-прадѣдох а зостало лем имя отця.<ref name="Дьяченко"/> Форма патронима зоз [[суфикс]]ом ''-енк-'', появила ся позднѣйше на [[Украина|Украинѣ]],<ref name="Ковальов"/> а днесь стала ся уже лем [[призвиско]]м: Порошенко, Тимошенко, Ющенко. Именованя особы двословнов антропонимнов формов — имя + патроним на -ич або на -ович — у [[Славяне|славян]] ширило ся з [[восток]]а на [[запад]], а самы ''имена за отцьом'' у [[Славяне|славян]] сягають ранного [[Середновік|середновѣку]]. Але повиннов ся стала така форма лем в [[Российска империя|России]]. В западных областях [[Украина|Украины]] зачала быти повинна лем по прилучѣню ку [[СССР]] (1939-1944).<ref>Чучка П. П., с. 3.</ref> ==Жерела и одказы== * Ковалів Ю. І.(уклад.) Літературознавча енциклопедія. Київ: Вид. центр «Академія», 2007. Том 2. 624 с. {{ISBN| 978-966-580-234-1}} (T.2) {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Чучка П. П.: Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород: Ліра, 2011. - 432 с. {{ISBN| 978-617-596-041-7}} * [https://www.merriam-webster.com/dictionary/patronymic Patronymic. //Merriam-Webster Dictionary online] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [https://globallab.org/ru/unit/text/87301b92-f141-11e3-a083-08606e697fd7.html Дьяченко С. В.:Откуда взялось отчество?]{{Dead link|date=June 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Имена]] riundd9gwt6nbs81rlhosuskdnc7vxz 0 14363 165912 159288 2026-06-13T00:50:32Z Halajkovič 33393 165912 wikitext text/x-wiki {{unibox}} [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю [[Ернестина Шуманн-Гайнк|Ернестины Шуманн-Гайнк]]]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref name=Gruber>[https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] на сайтѣ Allmusic, одчитане 2012-12-19</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ A global hit is born / A song sang round the world]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] на сайтѣ {{iw|AllMusic}}, одчитане 2012-12-19 * [https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ A global hit is born / A song sang round the world] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] kmrt8rvhtcmlmoxkjzs5br81led7ak3 165920 165912 2026-06-13T07:26:37Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165920 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ A global hit is born / A song sang round the world]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * [https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ A global hit is born / A song sang round the world] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] q2be3o63xddjleyfkole7ns6rmb2bs3 165921 165920 2026-06-13T07:49:06Z Igor Kercsa 5504 /* Жерела и одказы */ мала оправа 165921 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ A global hit is born / A song sang round the world]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ |title=SILENT NIGHT! HOLY NIGHT! THE MESSAGE OF PEACE FROM AUSTRIA TO THE WORLD! |publisher=Salzburger land |format= |quote=On Christmas, we gather under the tree and sing “Silent Night,” a timeless Salzburg carol that brings hope, comfort, and joy, keeping cherished traditions alive for over 200 years. |language= |accessdate=13.06.2026 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/|archivedate=15.08.2018 }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] dbotx72dvwzhjktfa60yn6brxfbyvw8 165922 165921 2026-06-13T07:54:57Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165922 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ |title=SILENT NIGHT! HOLY NIGHT! THE MESSAGE OF PEACE FROM AUSTRIA TO THE WORLD! |publisher=Salzburger land |format= |quote=On Christmas, we gather under the tree and sing “Silent Night,” a timeless Salzburg carol that brings hope, comfort, and joy, keeping cherished traditions alive for over 200 years. |language= |accessdate=13.06.2026 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/|archivedate=15.08.2018 }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] hyg2qxcsv2ww7xyam32crqxjfyqun54 165923 165922 2026-06-13T07:56:55Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165923 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/ Silent Night! Holy Night!]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/ |title=SILENT NIGHT! HOLY NIGHT! THE MESSAGE OF PEACE FROM AUSTRIA TO THE WORLD! |publisher=Salzburger land |format= |quote=On Christmas, we gather under the tree and sing “Silent Night,” a timeless Salzburg carol that brings hope, comfort, and joy, keeping cherished traditions alive for over 200 years. |language= |accessdate=13.06.2026 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/|archivedate=15.08.2018 }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] 5jkuyct1qbceud9c5yfhbbv07g9h31q 165924 165923 2026-06-13T08:16:23Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165924 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/ Silent Night! Holy Night!]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * {{cite web |author= |editor= |date= |url= https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/ |title=SILENT NIGHT! HOLY NIGHT! THE MESSAGE OF PEACE FROM AUSTRIA TO THE WORLD! |publisher=Salzburger land |format= |quote=On Christmas, we gather under the tree and sing “Silent Night,” a timeless Salzburg carol that brings hope, comfort, and joy, keeping cherished traditions alive for over 200 years. |language= |accessdate=13.06.2026 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180815203432/https://www.stillenacht.com/en/a-global-hit-is-born/|archivedate=15.08.2018 }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] gmbbltf3ut6m4t0eqe0wnt0pb55qsb7 165925 165924 2026-06-13T09:03:13Z Igor Kercsa 5504 /* Жерела и одказы */ оправа хыбы 165925 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chapel2.jpg|thumb|{{center|Каплиця ''Тиха ночь'' в Оберндорфѣ под Залцбургом в часѣ [[Адвент]]а}}]] [[File:Gruber - Schumann-Heink - Stille Nacht.ogg|thumb|{{center|''Stille Nacht, heilige Nacht'' в поданю Ернестины Шуманн-Гайнк}}]] [[File:Silent Night (Kevin MacLeod) (ISRC USUAN1100075).oga|thumb|{{center|Подавать Kevin MacLeod, клавир}}]] [[File:Silent Night (choral).ogg|thumb|{{center|Подавать америцкый войсковый хор}}]] [[File:Stille Nacht Jubilaeumskarte.jpg|thumb|{{center|Юбилейна пошткартка, 1918}}]] '''Тиха ночь''' ({{lang-de|3|Stille Nacht, heilige Nacht}}, ''Тиха ночь, свята ночь'')&nbsp;— [[Рождество|рождествена]] [[Христианство|христианска]] [[гимна]], створена в року [[1818]], една з найвеце познатых в цѣлом свѣтѣ [[Колядкы|колядок]].<ref>[https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/ Silent Night! Holy Night!]</ref> == Авторы == Текст написав [[Йозеф Мор]], [[священик]], в року 1816, а [[Музика|музику]] склав [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]], школскый [[учитель]] и [[органиста]], в року 1818. Доднесь зроблены переклады в понад 300 языках и тота колядка розышла ся широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.stillenacht.info/en/silent-night/origin.asp Origin of Silent Night song.]</ref> == История взнику == [[Франц Ксавер Грубер|Грубер]] и [[Йозеф Мор|Мор]] спознали ся в року 1817, коли [[Йозеф Мор|Мор]] быв перенесеный служити до церкви в Оберндорфу. Обое ся сприятелили як запалены любителѣ музикы. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а пак тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Тота колядка ''Тиха ночь'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию», помалы стала ся взнеслов рождественов [[гимна|гимнов]], зачавши од року 1820, коли славили 300-роча марианского одпуста в Арнсдорфу. Тогды на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863). [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/]</ref> == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://www.allmusic.com/artist/franz-xaver-gruber-mn0000204120 Franz Gruber] * {{cite web |author= |editor= |date= |url= https://www.salzburgerland.com/en/silent-night/ |title=SILENT NIGHT! HOLY NIGHT! THE MESSAGE OF PEACE FROM AUSTRIA TO THE WORLD! |publisher=Salzburger land |format= |quote=On Christmas, we gather under the tree and sing “Silent Night,” a timeless Salzburg carol that brings hope, comfort, and joy, keeping cherished traditions alive for over 200 years. |language= |accessdate=13.06.2026 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Гимны]] [[Катеґорія:Колядкы]] s9767t7jz6exrrqinidgqx947mv83oo 0 15382 165902 144307 2026-06-12T16:29:24Z Rue323 31002 165902 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Елейн Русинко |имя оригиналне = Elaine Rusinko |образчик = {{Фоторамка|Увидьте фото|pos=top|align=center|width=90 |link=http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusinko-elaine.gif}} |познатый як = |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1949|08|07}} |мѣсто роджѣня = [[Коулдейл, округ Скулкил]], [[Пенсилвания]], [[США]] |упокоеня = <!-- {{Death date and age|РРРР|ММ|ДД|1949|08|07}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[филология]]<br> русинистика |ученый ступень = Ph.D. (русскый язык и литература) 1976 |alma mater = [[Бравнова универзита]], Провиденс, Род Айленд |главны роботы = |честны титулы = вызнамна професорка (од выд-ва ''Marquis Who’s Who'')<ref name=Prabook/> |членство в =инштитуции, надации: * Литературна награда А.&nbsp;Духновича од Штефана Чепы, предсѣдничка комисии, 1997<ref name="МП"/> * Карпаторусинскый выгледовный центер, Окала, Флорида, вицепрезидент, 2002<ref name=Prabook/> * Карпаторусинске Общество, Вашингтонска секция, вицепрезидент<ref name=Prabook/> |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Елейн Русинко''', *&nbsp;{{date|19490807||a}}, [[Коулдейл, округ Скулкил]], [[Пенсилвания]], [[США]] — универзитна [[професор]]ка и културна активистка [[Русины|русинского]] оброджѣня в [[США]].<ref name="МП">Павло Роберт Маґочій, с. 652.</ref> ==Биография== ;Штудии<ref name=Prabook/>:В року 1971 достала ступень бакаларя на Мерилендской универзитѣ, а в року 1976 — ступень доктора филозофии Ph.D. на [[Бравнова универзита|Бравновой универзитѣ]] в Провиденс, Род Айленд.<ref name=Prabook>Elaine Rusinko, language educator.</ref> ;Карьера<ref name=Prabook/>: * 1977–1980 сполупрацовничка Заграничной службы Информачной агенции США во [[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтону]] Помочна професорка русского языка и литературы на Бакнеллской универзитѣ, Луисбург, [[Пенсилвания]]. * 1980–2018 позарядова професорка русского языка и литературы на Мерилендской универзитѣ округа Балтимор. * 2018 пензионовала.<ref name=PAK>Asoc prof. Dr. Patricia Ann KRAFCIK.</ref> ;Родина<ref name=Prabook/>:Елейн Русинко походить з родины Василя Русинка и Анастасии Гавронски, емигрантох з Карпатского региона. [[14. юла]] [[1980]] створила родину зоз Стюартом Ротенбергом. Дѣти: Бенджамин Самуел Ротенберг, Юлия Анна Ротенберг. ==Роботы русинской тематикы== Елейн Русинко в штудиях русинской литературы выуживать постколониалну теорию. Проанализовала творчость [[Александер Духнович|Александра Духновича]], переклала по [[Англицкый язык|англицкы]] ''Добродѣтель превысшает богатство'' (''Virtue Is More Important Than Riches, 1994'') и творчость Григория Тарковича (1996). Русинску литературу [[XVIII. стороча|XVIII.]]–[[XX. стороча]] розобрала в монографии ''Straddling Borders: Subcarpatian Rusyn Literature in Post-Colonial Perspective'' (2003).<ref name="МП"/> ==Жерела и одказы== * '''Павло Роберт Маґочій''': Русинко Елейн (Risinko Elaine) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://prabook.com/web/elaine.rusinko/313614 |title='''Elaine Rusinko, language educator''' |publisher=Prabook |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-08-29 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Asoc prof. Dr. Patricia Ann KRAFCIK''' |editor= |date= |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?9-9-2019-Перше-нас-заінтересовало-єй-призвіско-–-Русинко-потім-єй-робота |title=It was her name "Rusinko" that first attracted us, then her work (ELAINE RUSINKO: ON THE OCCASION OF HER 70TH BIRTHDAY) |publisher= |format=русинскый переклад |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-09-13 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Русинко, Елейн}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Филологы]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] fi42bionh1gofw01xtv8joo68dgsdy6 0 17678 165914 147418 2026-06-13T01:38:54Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165914 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Мария Домбровска | image = Підгірянка Марійка.jpg | imagesize = 200 | alt = | caption = | pseudonym = Марийка Подгорянка | birthname = Мария Ленерт | birthdate = {{Birth date|1881|03|29}} | birthplace = [[Бѣлы Ославы]], [[Ивано-Франковска область|Станиславовске воеводство]]), [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1963|05|19|1881|03|29}} | deathplace = [[Львов|Рудно (днесь Львов)]], [[УССР]] | resting_place = Лычаковскый теметов | occupation = [[поет]]ка, [[товмач]]ка, [[учитель]]ка | language = [[Украинскый язык|украинскый]] | nationality = [[Украинцѣ|Украинка]] | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1896–1963 | genre = [[поезия]] | subject = про найменшый школный вѣк | movement = | notableworks = | spouse = Августин Домбровскый | partner = | children = Остап, Роман, Маркиян, Даря | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = http://pidhirianka.ho.ua/ Марійка Підгірянка | Commons =Mariika Pidhirianka }} [[File:Марійка Підгірянка..jpg|thumb|260px|{{center|Гроб Марийкы Подгорянкы<br>на Лычаковском теметовѣ}}]] '''Мария Домбровска''', роджена ''Ленерт'', найвеце позната подля литературного псевда '''Марийка Подгорянка''', {{ref-uk}} ''Марійка Підгірянка'', *{{nowrap|[[29. марец]] [[1881]]}}, [[Бѣлы Ославы]], [[Ивано-Франковска область|Станиславовске воеводство]], [[Австро-Мадярщина]] – {{nowrap|†[[19. май]] [[1963]]}}, [[Львов|Рудно]], [[УССР]] — [[украинскый язык|украинска]] [[Дѣтска литература|дѣтска]] [[поет]]ка и [[учитель]]ка.<ref name=Nachlik>Оксана Нахлік</ref><ref name=Pop>И. Поп</ref> == Биография == === Штудии === Закончила двокласну школу в [[Уторопы|Уторопах]] (1889), склала екстерно испыты за 8-класну школу (1896) и за Львовску учительску семинарию (1900) и так зыскала атестацию учителькы [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школы]].<ref name=Nachlik/> === Учительованя === Учительовала в селах [[Галич]]ины. В часѣ [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] одышла на австрийскы землѣ монархии, учила дѣти в лаграх бѣженцьох з [[Галич]]ины. В року 1919 въедно з иншыма учителями з лагрох, боячи ся вертати до Поляками заятой [[Галич]]ины, осѣла в [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. Працовала як [[учитель]]ка в [[школа]]х [[село|сел]] [[Зарѣчово]], [[Порошково]], як домашна учителька внукох украинского [[Писатель|писателя]] [[Иван Франко|Ивана Франка]] в [[Довгое (Закарпатска область)|Довгом]], де жила его дѣвка. Коли в року 1929 была обвинена з античехословацкой агитации и выказана з краю, вернула ся до [[Галич]]ины, де дале была учительков.<ref name=Pop/> В роках 1937–1940 — директорка [[Братишов]]ской {{nowrap|4-класной}} школы.<ref name=Nachlik/> === Родина === В року 1905 Мария Ленерт повѣнчала ся в [[Уторопы|уторопской]] церкви з Августином Домбровскым, тыж учительом.<ref name=Knis>У. Книш</ref> Мали четверо дѣти: Остап, Роман, Маркиян, Даря. == Творба == Тринадцятьрочна Марийка зачинать складовати свои вершы.<ref name=Knis/> Спочатку по польскы, а од року 1896, коли первый раз прочитала [[Тарас Шевченко|Шевченка]], зачала писати по украинскы.<ref name=Nachlik/> В року 1902 написала верш ''Ой, не нам в кайданах жити'', з котрым собѣ зыскала славу и быв то первый верш, подписаный псевдонимом ''Марийка Подгорянка''.<ref name=Knis/> В року 1940 тяжка травма на довгый час поклала поетку до постели. Лем по 10 роках могла ся вернути до литературной творчости. В року 1960 стала ся членков [[Народный сполок писательох Украины|Сполку писательох Украины]]. В року 1962 вышла ей остатна приживотна зберка «Гірські квіти».<ref name=Knis/> В совѣтской добѣ оспѣвовала розцвѣт родного края.<ref>Кудрицкий А. В.</ref> == Интересны факты == * Марийка Подгорянка за отцьом была [[Нѣмцѣ|Нѣмкеня]], писати зачала по [[Польскый язык|польскы]], а пак стала ся украинсков патриотков под вплывом прочитаного [[Тарас Шевченко|Шевченка]].<ref name=Nachlik/> * Верш ''Ой не нам в кайданах жити'' (1902), з котрым зыскала собѣ славу, доста подобный на верш [[Иван Франко|Ивана Франка]] ''Не пора, не пора, не пора'' (1880). * [[Подкарпатска Русь|Подкарпатску Русь]], де Мария Домбровска учительовала в роках 1919–1929, не поважовала за споконвѣчну украинску землю, бо зберку своих тамтешных верши назвала ''НА ЧУЖИНІ''.<ref>[https://web.archive.org/web/20200716185330/http://pidhirianka.ho.ua/sel.htm#_top Сайт ''МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА'']</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''У.&nbsp;Книш''' |title=Вона розуміла мову сивого лісу |url=http://gk.if.ua/2011/03/30/2762/ |date=2011-03-30 |publisher=Гуцульський край }}{{ref-uk}} * '''Кудрицкий А. В.''' и др. (ред.): Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.{{nobr| }}П.{{nobr| }}Бажана. К., 1988. Том{{nobr| }}2. {{ISBN| 5-88500-002-6}} {{ref-ru}} С.{{nobr| }}673. * '''Оксана Нахлік''': Підгірянка Марійка //Шевченківська енциклопедія: — Т.{{nobr| }}5:Пе—С : у 6{{nobr| }}т. / Гол. ред. М.{{nobr| }}Г.{{nobr| }}Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. {{nobr|Т. Г. Шевченка}}, 2015. — {{nobr|Сc. 128–129}} {{ref-uk}} * '''И. Поп''': Пидгирянка Марийка //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001. — 431&nbsp;с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{ref-ru}} С.{{nobr| }}302 == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1881|1963|Домбровска (Подгорянка)}} [[Категория:Украинскы поеты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] 7h3mkbluume6q0h0x5ov0sfatmli69d 0 19359 165897 153063 2026-06-12T16:09:25Z Rue323 31002 165897 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wikipedia-logo-v2-sh.svg|right]] '''Сербохорва́тьска Вікіпе́дія''' ({{lang-sh|Srpskohrvatska Wikipedija, Српскохрватска Википедија}})&nbsp;— [[Серьбохорватьскый язык|серьбохорватьскоязычна]] часть [[Вікіпедія|Вікіпедії]]. Была заложена [[16. януара]] [[2002]]. Днём {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}} року Серьбохорватьскый оддїл Вікіпедії обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|sh|N}} {{plural:статя|статї|статей}}. Зарегистрированы {{NUMBEROF|USERS|sh|n}} {{plural:{{NUMBEROF|USERS|sh}}|участник|участникы|участників}}, з них {{NUMBEROF|ACTIVEUSERS|sh|n}} учинили даяку операцію за послїдны 30 днї. Обще число оправ выносить {{NUMBEROF|EDITS|sh|n}}. == Штатістіка == * 20 септембра 2009&nbsp;— 25 000 статей. * 8 новембра 2011&nbsp;— 50 000 статей. * 25 януара 2014&nbsp;— 100 000 статей * 27 юля 2014&nbsp;— 200 000 статей. * 22 мареца 2015&nbsp;— 300 000 статей. == Одказы == * [[:sh:Glavna stranica|Серьбохорватьска Вікіпедія&nbsp;— Головна сторінка]] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] {{Славяньскы часті Вікіпедії}} 4abe38ps5ore3qpkfumo6ea3n0qvgvq 0 21145 165884 165883 2026-06-12T12:44:21Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165884 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Юрий Думнич |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://pmg.ua/static/content/thumbs/688x/9/cd/46zqxg-70992315899fe5e867913236f7892cd9.jpg}} |Чинность=[[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]] |Уроджѣня={{Birth date|1924|05|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Добрянске (Закарпатска область)|Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2017|12|18|1924|05|27}}<ref name="ДП">Повѣдомленя близкых. Датум погребу 21.12.2017.</ref> |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]] |Ошкола= [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1945–1952) |Причина_смерти= }} {{Вонкове медиум|title=Вонковы образкы|image1=[http://rionews.com.ua/filelib/nws/prep/s800x0-news-1414917415.jpg] 90-рочный Юрий Думнич з женов|image2=}} Юрий Андрѣйов Думнич ({{ref-cs}} Jurij Dumnič, {{ref-uk}} Юрій Андрійович Думнич; *[[27. май]] [[1924]], [[Добрянске (Закарпатска область)|Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[18. децембер]]<ref name="ДП"/> [[2017]], [[Ужгород]], [[Україна|Украина]]) — [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]]. == Биография == Походив з родины простого селянина.<ref name="Данко">Дана Данко</ref> Закончив [[Горожанска школа|горожанку]] в Тячовѣ (1939), учительску [[Семинария|семинарию]] в [[Ужгород]]ѣ (1944) и медицинску факулту [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1945–1952).<ref name="Поп">Иван Поп</ref> То быв первый выпуск [[медик]]ох в новоотвореной универзитѣ.<ref name="Гурницька">Евеліна Гурницька</ref> Яко новак-абитуриент достав придѣл на роботу на юг Украины, де быв дохтором на вшиткы хвороты на зачатку в тайном лагру про политичных арештантох, а пак в сельском штатном маетку, а заслуживши добру оцѣну, быв повѣреный министерством на организацию санатория про хворых на [[Туберкулоза|туберкулозу]] на березѣ [[Чорне море|Чорного моря]]. Одслуживши повинный час, в децембрѣ 1953 достав пост дохтора-ординатора в Закарпатском областном тубдиспансерѣ. Од децембра 1956 став у чоло противотуберкулозной службы области и быв в той функции 22 рокы. [[File:Zasllikar.jpg|right]] Систематично звышовав свою квалификацию, быв участником Киевского протитуберкулозного семинара (1956), Всесоюзного зъѣзда фтизиатрох в Москвѣ (1957), пройшов курз шпециализации з костково-клубовой туберкулозы в Киевском инштитутѣ [[Туберкулоза|туберкулозы]] (1958).<ref name="Данко"/> В року 1970 обгаив дизертацию и зыскав ступень кандидата медицинскых наук з проблем [[Туберкулоза|туберкулозы]].<ref name="Поп"/> В значной мѣрѣ якраз дохтору Думничу треба дяковати за побореня туберкулозы в Закарпатю. В роках 1960–1962 в [[Ужгород]]ѣ за його планами и активной участи выбудовали новый тубдиспансер в микрорайонѣ ''Шахта'', а його персоналны контакты и просьбы помогли достати в дар из [[Прага|Прагы]] первый в области флуорографичный автобус, з котрым ходили по области и денно выявляли 10–20 хворых.<ref name="Данко"/> Наступно тубдиспансеры были створены во вшиткых районах области.<ref name="Поп"/><br/> Пропаговав здоровый способ живота, христианску моралность. Ай по сѣмдесятцѣ регуларно мож было видѣти дохтора Думнича на горсколыжных трасах.<ref name="Кобулей">Віра Кобулей</ref><br/> Працовав и конзултовав хворых до 90-рочного вѣку. Персоналный вклад Юрия Думнича в медицину оцѣненый высокым званьом ''Заслуженый дохтор Украины''.<ref name="Данко"/> == Сполоченска чинность == Од року 1990 активный участник русинского руху, предсѣдатель «Общества Подкарпатскых Русинох» (1994–1997), од року 1996 главный редактор печатного органа того общества, нерегуларной новинкы «Подкарпатска Русь», участник каждого Свѣтового Конгреса Русинох. Од року 1995 член середоевропского «Гелсинкского Комитета» ([[Прага]]). Член областной управы «Общества Подкарпатскых Русинох», член оргкомитета «Сойма Подкарпатскых Русинох». Яко член «Дочасной влады Подкарпатской Руси» опубликовав серию материалох о катастрофичной екологичной ситуации в Подкарпатской Руси, о резултатах унитаристской политики влады [[Україна|Украины]] в краю. На тоты темы выступовав на научных конференциях в [[Прага|Празѣ]], [[Брно|Брнѣ]], Оломоуцу ([[Чешска република]]), [[Будапешт]]ѣ, [[Дебрецен]]ѣ, [[Нѣредьгаза|Нѣредьгазѣ]] ([[Мадярщина]]), [[Кошицѣ|Кошицях]] ([[Словакия]]), [[Клуж-Напока|Коложварѣ]] ([[Румыния]]), [[Рим]]ѣ ([[Италия]]).<ref name="Поп"/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author= Евеліна Гурницька |editor= |date=30.05.2014 |url= http://rionews.com.ua/newspaper/socio/now/n1414917415 |title= Його прізвище — ключ до всіх дверей |publisher= РІО, Закарпатська Народна Газета |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Дана Данко |editor= |title= Календар краєзнавчих пам'ятних дат Закарпаття на 2024 рік |language= |edition= |volume= |chapter= Юрій Андрійович Думнич |quote= |location=Ужгород |publisher= Департамент культури Закарпатської ОДА |date= 2023 |series= |pages=178–180 |isbn= 978-617-8276-82-9 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= Віра Кобулей |editor= |date= 2018|url=https://www.youtube.com/watch?v=kND38n_wHHw |title= Колесо життя Юрія Думнича|publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2026.06.12 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=[[Иван Поп]] |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.Падяка |date=2001 |series= |pages=167–168 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} {{ref-ru}} * {{cite web |author= |editor= |date=21 ГРУДНЯ 2017 |url= https://pmg.ua/life/66240-pomer-vidomiy-zakarpatets-yuriy-dumnych |title= Помер відомий закарпатець Юрій Думнич |publisher= PMG.ua |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=21 ГРУДНЯ 2017 |url= https://uzhgorod.net.ua/news/119082 |title= В Ужгороді пішов із життя лікар Юрій Думнич... |publisher= Uzhgorod.net.ua |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1924|2017|Думнич, Юрий}} [[Катеґорія:Медици]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] ajhrcwexv9y9t01d59tyumv2fk8l70o 0 21419 165913 155341 2026-06-13T01:23:49Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165913 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}}{{Село Україны|назва=Круглый|місцёва назва=Круглый|образок=Railway bridge over the river Tisza - near Rakhiv - Ukraine (4043-48).jpg|образок_розмір=300пкс|образок_підпис=Желізничный мӯст через ріку [[Тиса]] у севернӯв части села Круглый|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Раховскый район]]|рада=[[Раховска варошска громада]]|код КОАТУУ=2123682502|заложене=1947|жытелїв=95|розлога=0,580|густота жытельства=160|поштовы індексы=90625|телефон=3132|надморьска вышка=432|ref-надморьска вышка=<ref>{{Cite web |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/12466 |title=Погода в селі Круглий |accessdate=21 січня 2008 |archive-date=9 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161109030323/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/12466 }}</ref>|адреса=с. [[Дѣлове|Діловоє]], ул. Трибушанська, 51|водойма=[[Тиса]]}}{{Вецезначность|Круглый (значеня)}} '''Кру́глый''' ({{Lang-uk|Круглий}}), ({{Lang-hu|Körtelep}}), ({{Lang-ro|Kruhlîi}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховскому районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://web.archive.org/web/20250119025540/https://travels.in.ua/uk-UA/locality/26460/kruhlyi-village</ref> == Історія == [[Село]] основали [[Італія|Італьяньскі]] переселенці, первый раз село ся споминать у [[1864]] році.{{Жрідло}} У [[1890]] році постройили каплицю ст. Бенедикта.{{Жрідло}} == Ґеоґрафіческый Центр Европы == У [[1887]] році австро-мадярські воєнні ґеоґрафы и ґеодезісты, строячи европську ґеодезичну сіть, поклали у селі [[Locus perennis|фіксованый знак]] из пописом «Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII» — «Постоянноє, точноє, вічноє місто, спеціалнов направов, учиненов у Австро-Мадярщині, узначеноє у европськуй системі меридіанӯв и паралелей. Рӯк [[1887]]<nowiki/>». На днешньый день знак є туристичным обєктом.<ref>{{Cite web |title=Geographical Centre of Europe |trans_title=Ґеоґрафічный центер Европы |at=Карпатський біосферний заповідник |url=https://kbz.in.ua/en/location/geographical-centre-of-europe/ |language=украйинськы }}</ref> == Ґеоґрафія == На север уд села є потӯк [[Лощинка (потӯк)|Лощинка]] котрый впадать у [[Тиса|Тису]]. == Обывательство == По [[Списаня жительства Украйины (2001)|списованёви обывательства Украйины 2001 року]] у [[Село|селі]] живе 95 людий<ref name="населїня 1989"/><ref name="населїня 2001"/>, из них подля языка:<ref name="населїня 2001 язык"/> [[Україньскый язык|украйиньскый]] — 98,95% инні — 1,05% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0) Круглий (Україна)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{reflist|refs= <ref name="населїня 1989">{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> <ref name="населїня 2001">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref> <ref name="населїня 2001 язык">{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> }} pkrcav5gnk87zfirldtx1dzn9vje0k2 0 21432 165896 146739 2026-06-12T16:08:58Z Rue323 31002 165896 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія | name = Крымскотатарьска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-crh.svg | caption = [[Файл:Vikipediya.png|300px]] | код = crh | Датум створїня = [[12. януара]] [[2008]] | Головна сторінка = [[:crh:|Baş Saife]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Крымскота́тарьска Вікіпе́дія''' ({{lang-crh|Qırımtatar Vikipediyası, Къырымтатар Википедиясы}}) — [[Крымскотатарьскый язык|крымскотатарьскоязычна]] часть [[Вікіпедія|Вікіпедії]]. Крымскотатарьска Вікіпедія была заложена [[12. януара]] року [[2008]]. Днём {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}} року крымскотатарьскый оддїл Вікіпедії обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|crh|N}} {{plural:статя|статї|статей}}. Зареґістрованы {{NUMBEROF|USERS|crh|n}} {{plural:{{NUMBEROF|USERS|crh}}|участник|участникы|участників}}, з них {{NUMBEROF|ACTIVEUSERS|crh|n}} учинили даякы дїї за послїдны 30 днї. Обще чісло едітовань выносить {{NUMBEROF|EDITS|crh|n}}. == Штатістіка == ** 20. септембра 2006 — заложіня тестового крымскотатарьского Інкубатора Вікімедія. * 12. януара 2008 — 1 статя. * 21. януара 2008 — 557 статей. * 20. октобра 2009 — 1 000 статей. * 30. януара 2010 — 1 405 статей. * 16. мая 2014 — 4035 статей. * 16. януара 2021 — 8497 статей. * 21 януара 2022 — 15000 статей. * 27. авґуста 2022 — 20000 статей. * 14. мая 2023 — 25000 статей. == Одказы == * [[File:Flag of the Crimean Tatar people.svg|border|22x20px]] [[:crh:Baş Saife|Крымскотатарьска Вікіпедія&nbsp;— Головна сторінка]] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] arok3l4qku3u386kryzvnis63a4bk0p 0 21894 165893 159997 2026-06-12T15:46:49Z Rue323 31002 165893 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Аляска (значеня)}} {{Регион|образчик=[[File:Seal of the State of Alaska.svg|150px]]|обывательство=740 133 особ (2024)<ref name="Об2024">{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20250119203320/https://www.census.gov/quickfacts/fact/table/AK/PST045224|access-date=January 9, 2025|title=United States Census Quick Facts Alaska|archive-date=January 19, 2025|archive-url=https://web.archive.org/web/20250119203320/https://www.census.gov/quickfacts/fact/table/AK/PST045224|url-status=live}}</ref>}} '''Аля́ска''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Alaska)&nbsp;— майвеликый за територіёв и майсеверный штат [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] у северо-западнӱв части [[Северна Америка|Северной Америкы]], якый занимать полуострӱв Аляска: усю северо-западну чась материка, Алеутські островы и архіпелаґ Александра. Обща площадь&nbsp;— 1 717 855 км²; площадь суходола&nbsp;— 1 478 457 км². Аляска стала 49-ым штатом [[Споєны Штаты Америцькы|Зъединеных Штатӱв]] [[3. януар|3]]. януара [[1959]] року. У Беринґовӱв протоці є морськый гатар из російськым Чукотськым автономным округом. Межить из [[Канада|канадськыв]] провінціёв Британська Колумбія и територіёв Юкон. На северови омывать ся водами [[Чукотськоє море|Чукотського моря]] и моря Бофорта, на югови и юго-западови&nbsp;— водами [[Тихый океан|Тихого океана]]. == Назва == Назва происходить уд [[Алеутськый язык|алеутського]] «alaxsxaq» (чит. ''алахсхак'')&nbsp;— «обєкт, на якый спрямована сила моря»<ref>{{Cite web |url=https://www.etymonline.com/word/Alaska |title=Alaska {{!}} Origin and meaning of the name Alaska by Online Etymology Dictionary |language=en |access-date=2018-01-23 |archivedate=23 жовтня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171023235024/http://www.etymonline.com/word/Alaska }}</ref>. Раз Алясков называлася леш юго-западна часть території нынішнёго штата ([[Аляска (затока)]], [[Аляска (полуострӱв)]]). Назва закріплена из [[XVIII. стороча]]. == Історія == [[Файл:Nortwestern_America_-_Alaska_in_1867.jpg|ліворуч|міні|326x326пкс|Карта Северо-западної Америкы 1867. року из позначеням територій, переданых [[Російска імперія|Російськыв Имперіёв]] Американськым Зъединеным Штатам]] Ґрупы сибірськых племен перейшли перешыёк (типирь Беринґова протока) 16—10 тысяч рокӯв тому. [[Ескімосы]] стали селитися на арктичному березі, алеуты заселили Алеутськый архіпеллаґ. Первыми европейцями, што прибыли на Аляску 21 авґуста [[1732]] року, были члены команды борта «Ст. Гавриил» пуд командованям ґеодезиста [[Гвоздєв Михайло Спиридонович|М.&nbsp;С.&nbsp;Гвоздєва]] и пудштурмана И. Федорова в ході експедиції А.&nbsp;Ф.&nbsp;Шестакова и Д&nbsp;.И.&nbsp;Павлуцького [[1729]]—[[1735]] рокӯв. Кроме того, є урывчасті відомости за пребываня російськыми людьми у [[Америка|Америці]] у [[XVII. стороча|XVII]] сторочу. Уд [[9. юл|9 юла]] [[1799]] року до [[18. октобер|18 окто̄вбра]] [[1867]] року Аляска из прилеглыми до ниї островами перебывала пуд управлінём Російсько-американськой компанії. Бойовы дійства на [[Дальньый Выход|Далекому Выході]] у період [[Крымська во̄йна|Крымськой во̄йны]] указали повну незащищенӯсть выходных зимиль Російськой рішы и особенно Аляскы. Обы не зтратити задарь територію, яку немож было защитити и свойити у осяжнӯм будущӯм, было ухвалено рішеня за її продаж. [[16. децембер|16 децембра]] [[1866]] року у [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзі]] одбыла ся шпеціална нарада, на якӯв были [[Александр II. Николаевич|Александр II]], великый князь Константин Микулаёвич, міністрш фінансӯв и морського міністерства, и иппен російськый посланник у [[Вашінґтон (місто)|Вашинґтоні]] барон Едуард Стекль. Вшыткі участникы схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми&nbsp;— не менше 5 мільйонів доларів золотом. 22 грудня 1866 року Олександр II затвердив кордон території. У березні 1867 року Стекль прибув до Вашингтона й офіційно звернувся до держсекретаря Вільяма Сьюарда. Пудписаня договору продажу Аляски відбулося 30 березня 1867 року у Вашингтоні. Текст договору був англійською та французькою мовою. Територія площею 1 519 000 км² була продана за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км² (куди родючіша й сонячна Французька Луїзіана, куплена у Франції у 1803 році, обійшлася бюджету США дещо дорожче&nbsp;— приблизно по $ 7 за км²). Разом із землею передавалося все нерухоме майно, колоніальні архівы, офіційні та історичні документи, що стосувалися території. У договорі зазначалося, що жителі території за їхнім вибором можуть повертатися в Росію протягом трьох років; але якщо вони бажають залишитися у своїх домівках, то, за винятком нецивілізованих племен, повинні бути допущені до всіх прав, переваг і защиты горожан Зъединеных Штатӯв. Уд [[1867]] року Аляска перебывала у пудданстві воєнного міністерства США и мала назву «Округ Аляска», у 1884—1912 роках&nbsp;— «округ»<ref>{{Cite web |title=An act providing a civil government for Alaska. May 17, 1884. |url=https://vilda.alaska.edu/digital/collection/cdmg21/id/2287/ |access-date=2021-01-23 |language=en |archivedate=29 січня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210129011957/https://vilda.alaska.edu/digital/collection/cdmg21/id/2287/ }}</ref>, потӯм&nbsp;— «територія» (1912—1959), а уд 3 януара 1959 року&nbsp;— штат ЗША. [[1977]] року прокладено нефтопровод уд затокы Прудо-Бей до порта Валдіз. [[1989]] року розлив [[Нефть|нефти]] из танкера «Ексон Валдез» став причинов серьёзного знехаріня містности. == Обывательство == Дас 75&nbsp;% людий білі, уродженці [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. У штатови близко 88 тыс. корінных жытелю̄в&nbsp;— [[Индиане|Индіанці]] ([[атапаскы]], [[гайда]], [[тлінкіты]], [[цімшиан]]), [[ескімосы]] и [[алеуты]]. У штатови живе и невеликоє число потмкӯв выходцю̄в из [[Російска імперія|Російськой рішы]]. Миже основных реліґійных ґруп&nbsp;— [[Римокатолицька церьков|католикы]], [[Православна церьков|православні]], пресвітеріани, баптисты и методисты. Дараб [[Православна церьков|православных]], што составлять за разными оцінками 8-10&nbsp;%, є майвысокым у [[Країна|крайні]]. Главні [[Місто|вароші]]: [[Анкоридж]], [[Фербанкс]], [[Джуно]] (адміністративный центр); '''Языковый состав обывательства (2010)''' [http://www.mla.org/map_data] [Архівовано 1 децембра 2007 у Wayback Machine.] {| class="wikitable" !Язык !% |- |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]] |83,92 |- |[[Алеутсько-ескімоські языкы]] |4,61 |- |[[Шпанєльскый язык|Іспанськый]] |3,49 |- |[[Таґальскый язык|Таґальскый]] |2,39 |- |[[Російскый язык|Російськый]] |0,61 |- |[[Самоа (язык)|Самоа]] |0,52 |- |[[Нїмецькый язык|Німицькый]] |0,52 |- |[[Корейскый язык|Корейськый]] |0,48 |- |[[Индіанські языкы]] |0,42 |- |[[Французькый язык|Французькый]] |0,28 |- |инні |2,80 |} == Природна краса Аляскы == <gallery widths="200" heights="200"> Файл:Wonder_Lake,_Denali.jpg Файл:Alaska.jpg Файл:Looking_back_to_Little_Port_Walter_-_NOAA.jpg|Ріка [[Юкон (ріка)|Юкон]] Файл:Kenai3.jpg </gallery> == Иппен позерайте == * [[19148 Аляска]]&nbsp;— [[Астероид|астероїд]], названый на честь території. * [[Російсько-индіаньска во̄йна]]. [[Катеґорія:Историчны области России]] [[Катеґорія:Штаты США]] [[Катеґорія:Аляска]] rirzkqv4e0fpx95orb5f7paugu6qz12 0 22060 165892 158751 2026-06-12T15:43:55Z Rue323 31002 165892 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{unibox}} [[Файл:Ukrainian_State_1918_divisions.png|міні|Адмінистративно-територіалноє діленя Украйиньского Штата. Зелена пунктирна лінія — територіалны претензії по «украйиньскому» обывательству на тых землях.]] [[Файл:Map_of_Ukraine_for_Paris_Peace_Conference.jpg|міні|Границі Украйины, заявлены делеґаціёв [[Україньска людова републіка|УНР]] на Паризькӯв мирнӯв конференції (1919—1920)]] '''Вели́ка [[Україна|Укра́йина]]''' ({{Lang-uk|Велика Україна}}) — ирредентисташська політична концепція. Термін «Велика Украйина» быв первый раз хоснованый у трудах М. Грушевського. У началови [[1918]]. року М. Грушевськый писав, што, удділивши ся уд [[Російска імперія|Російської Имперії]], «украйинці» получили возмогу творити не леш «слободну и независну Украйину», но и «Украйину Великую», великую не територіёв, ци богатством, авадь господством над другыми, а вышше всёго, «соціално-моралными цінностями», воплощіням котрых мали были быти «высока» наука, култура, искусство. У ёго представліню, Велика Украйина мала была стати «палладіумом демократичных вольностий» и «аренов націоналного порозуміня». Въедно из «украйинцями» у ньӱв, мавучи права автономії, слободно жили бы другі народности. У далшӱм, пуд терміном Велика Украйина пуднимало ся иппен инноє: сформулованоє украйинськыми політичными діятилями представліня за Украйину из бӱлшыв територіёв и вплывом, ге типирішня, котра має обыймати усі «украйинські» етнічні території. == Історія украйинського ирредентизма == Дисять заповедий Украйиньской народной партії были сформулованы її лідером Миколаём Міхновскым у [[1904]] році. Тоты заповеди были своёго рода кодексом партии. Они призывали ид построєню «єдиной, неділимой, уд [[Карпаты|Карпат]] до [[Кавказ|Кавказа]] самостойной, слободной, [[Демокрація|демократицькой]] [[Україна|Украйины]] — республікы робочых людий»<ref>{{Статя|автор=Tymofiy Zinkevych|год=2018-05-18|выпуск=3—4|issn=2078-8142|DOI=10.35423/2078-8142.2016.3-4.18}}</ref>. == Состав реґіонӯв «Великой Украйины» == Украйиньскый ірредентизм предполагав припой територій на выходови, северови и западови, потӯм вошедшых у состав [[Росія|РФ]], [[Польско|Польска]], [[Мадярьско|Мадярщины]], [[Словеньско|Словеньска]], [[Ґрузія|Ґрузії]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдавия|Молдавії]], [[Румуньско|Румыниї]] и територій ныні зайнятых «<nowiki/>[[Україна|Украйинов]]<nowiki/>»: * [[Стародубщина]] и [[Сіверщина]], ид [[Сѣвер|северови]] уд [[Черніговщина|Черніговщины]]; * [[Слобожанщіна|Выходна Слобожанщина]], юго-выходны дарабы [[Курьска область|Курьской]], [[Білгородьска область|Білгородьской]] и [[Воронезька область|Воронезькой]] [[Область|областий]]: * [[Донщина]], северо-западна часть [[Ростовська область|Ростовськой]] [[Область|области]]; * [[Кубань]] и [[Ставрополя]]. На [[Запад|западови]] же, исі реґіоны включавуть: * [[Подністровье]], лівый берег [[Днѣстер|Дністра]] у [[Молдавия|Молдавії]] ([[Приднѣстровья|Придністровье]] ''(de facto'') / западна [[Молдавия|Молдавія]] (''de jure'')); * [[Пряшӯвська Русь]], северо-выходна часть [[Словеньско|Словеньска]]: [[Пряшівскый край|Пряшӯвськый край]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], заселеный у векшыні [[Русины|Русинами]]; * [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], ныні [[Закарпатска область|Закарпатьска область]] [[Україна|Украйины]], у якӯв {{жрідло2|~90% людий были [[Русины]]}}. * Юго-выходна територія [[Польско|Польска]]: в удношіню [[Люблинске воеводство|Любліньского]] и [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского]] [[Воеводства в Польщи|воєводств]]; * [[Закерзоня]] и [[Перемышльщина|Перемышльщины]]: [[Лемковина]] ([[Руська народна републіка Лемків|Лемко-Русиньска Републіка]], [[Републіка Команча]]), [[Бойкӯвщина]], [[Надсяня]], [[Любачӯвщина]], [[Холмщина]], [[Южноє Пудляшя]]; * [[Берестейщина]] и [[Піщина]], юго-западна часть [[Білорусь|Білоруси]]: [[Брестська область|Брестськой]] и [[Гомельска область|Гомельской]] [[Область|областий]] ([[Піньска область]]); * [[Южный Мараморош]] и [[Южна Буковина]], север [[Румуньско|Румыниї]]: території [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] и [[Сучава (повіт)|Сучавы]], {{жрідло2|заселены [[Русины|Русинами]] и [[Буковиньскі Русины|Буковиньскыми Русинами]]}}. == Удкликованя == * [[Катеґорія:История Украины]] [[Катеґорія:Ірредентізм]] [[Катеґорія:Україна]] jgk8yr995fdxe3t9ujzi8dz2rhbvm7t 0 22133 165907 150841 2026-06-12T16:54:46Z Rue323 31002 165907 wikitext text/x-wiki '''Ле́мкӱвськоє письмо́''' (лем. Лемківске письмо, Лемківске письмо) — письмо из основов на [[Кіріліця|кирилици]], примінявуща ся для записи [[Лемківскый язык|лемкӱвського варіанта]] [[Русиньскый язык|русинського языка]]. == Алфавіт == [[Алфавіт]] лемкӱвського літературного языка включать 34 [[Буква|буквы]]{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}<ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/lekcje/semestr-1/lekcia-2 |title=Курс Лемкiвского Языка |access-date=2019-11-18 |archivedate=2016-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160527092532/https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/lekcje/semestr-1/lekcia-2 }}</ref>: {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border:1px solid black; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF; text-align:center;" | style="width:3em; padding: 3px;" |А а | style="width:3em; padding: 3px;" |Б б | style="width:3em; padding: 3px;" |В в | style="width:3em; padding: 3px;" |Г г | style="width:3em; padding: 3px;" |Ґ ґ | style="width:3em; padding: 3px;" |Д д | style="width:3em; padding: 3px;" |Е е |- | style="width:3em; padding: 3px;" |Є є | style="width:3em; padding: 3px;" |Ж ж | style="width:3em; padding: 3px;" |З з | style="width:3em; padding: 3px;" |І і | style="width:3em; padding: 3px;" |И и | style="width:3em; padding: 3px;" |Ы ы | style="width:3em; padding: 3px;" |Й й |- | style="width:3em; padding: 3px;" |К к | style="width:3em; padding: 3px;" |Л л | style="width:3em; padding: 3px;" |М м | style="width:3em; padding: 3px;" |Н н | style="width:3em; padding: 3px;" |О о | style="width:3em; padding: 3px;" |П п | style="width:3em; padding: 3px;" |Р р |- | style="width:3em; padding: 3px;" |С с | style="width:3em; padding: 3px;" |Т т | style="width:3em; padding: 3px;" |У у | style="width:3em; padding: 3px;" |Ф ф | style="width:3em; padding: 3px;" |Х х | style="width:3em; padding: 3px;" |Ц ц | style="width:3em; padding: 3px;" |Ч ч |- | style="width:3em; padding: 3px;" |Ш ш | style="width:3em; padding: 3px;" |Щ щ | style="width:3em; padding: 3px;" |Ю ю | style="width:3em; padding: 3px;" |Я я | style="width:3em; padding: 3px;" |Ь ь | style="width:3em; padding: 3px;" |Ъ ъ | colspan="1" style="width:auto;" | |} Соотвітство букв лемкӯвського алфавіта их обозначеными ними звуками, а иппен лемкӯвські назвы букв (у скобах обозначена факултативна авадь реґіонална реалізація фонем){{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}: Орфоґрафія лемкӯвського языка удносить ся ид морфолоґіцькому типови из елементами традиціонного типа. Независно уд разниці у позиціях фонем морфемы пишуть ся єдинаково: ''выiзд'' [выiзд] «уїзд» — ''выiзду'' [выізду] «уїзд»; ''чытал'' [чытаў] «читав» — ''чытали'' [чытали] «читали». У шорови припадкӯв хоснує ся традичный тип написания: ''<u>в</u>чера'' [фчера] «вчора», ''<u>свя</u>то'' [с’ўато] «праздник, сято»{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}. == Істория == В 1911—1914 роках язык устного бисіжованя лемкӯвськых сіл первый раз став хосновати ся у періодичнӯв печати. На лемкӯвськых говорах начали выпускати дватыжднёвый (а потӯм и тыжднёвый) журнал «Лемко». Редакція журнала находила ся у варошови [[Новый Санч|Новый Сонч]]. Ёго выздателі заявили, што выпуск нового журнала став отвітом на многочисленны просьбы и трібованя жытелю̄в Лемковины сотворити печатноє вызданя на рӯдных говорах про свої части Ґалицькой Руси, покӯльку и язык, и звіданя обществено-політичеського и културного живота, тривожащі лемкӯв, были существенно удличными уд языка и указаных звідань другых ґалицькых реґіонӯв{{Sfn|Duć-Fajfer|2008}}. Пӯсля Первой світовой во̄ [[Файл:NaszLemko.png|міні|300x300пкс|Заголввыз жунала «НашӯЛеьмӯм»навызвоавнмогву ьПсяскуеу ижемеєкуоеуныйіуп.ериоі ]] В соціалістиунеміґольсьскӯвыздмкӯвськӯвӯосаді у Зріодикы ограничило ся шориком ид украйиньскому журналови «Наше слово». У наш час на лемкӯвськӯм выздає ся дватыжднёвый журнал «Бесiда», и иппен каждорӯчный выпуск «Лемківскій Річник» и «Річник Руской Бурсы». [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русиньскый алфавіт]] s94abaufu4oh4b936zu0xzdybrcdp0i 165908 165907 2026-06-12T16:54:56Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Лемкӯвськоє письмо]] на [[Лемкӱвськоє письмо]] 165907 wikitext text/x-wiki '''Ле́мкӱвськоє письмо́''' (лем. Лемківске письмо, Лемківске письмо) — письмо из основов на [[Кіріліця|кирилици]], примінявуща ся для записи [[Лемківскый язык|лемкӱвського варіанта]] [[Русиньскый язык|русинського языка]]. == Алфавіт == [[Алфавіт]] лемкӱвського літературного языка включать 34 [[Буква|буквы]]{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}<ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/lekcje/semestr-1/lekcia-2 |title=Курс Лемкiвского Языка |access-date=2019-11-18 |archivedate=2016-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160527092532/https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/lekcje/semestr-1/lekcia-2 }}</ref>: {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border:1px solid black; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF; text-align:center;" | style="width:3em; padding: 3px;" |А а | style="width:3em; padding: 3px;" |Б б | style="width:3em; padding: 3px;" |В в | style="width:3em; padding: 3px;" |Г г | style="width:3em; padding: 3px;" |Ґ ґ | style="width:3em; padding: 3px;" |Д д | style="width:3em; padding: 3px;" |Е е |- | style="width:3em; padding: 3px;" |Є є | style="width:3em; padding: 3px;" |Ж ж | style="width:3em; padding: 3px;" |З з | style="width:3em; padding: 3px;" |І і | style="width:3em; padding: 3px;" |И и | style="width:3em; padding: 3px;" |Ы ы | style="width:3em; padding: 3px;" |Й й |- | style="width:3em; padding: 3px;" |К к | style="width:3em; padding: 3px;" |Л л | style="width:3em; padding: 3px;" |М м | style="width:3em; padding: 3px;" |Н н | style="width:3em; padding: 3px;" |О о | style="width:3em; padding: 3px;" |П п | style="width:3em; padding: 3px;" |Р р |- | style="width:3em; padding: 3px;" |С с | style="width:3em; padding: 3px;" |Т т | style="width:3em; padding: 3px;" |У у | style="width:3em; padding: 3px;" |Ф ф | style="width:3em; padding: 3px;" |Х х | style="width:3em; padding: 3px;" |Ц ц | style="width:3em; padding: 3px;" |Ч ч |- | style="width:3em; padding: 3px;" |Ш ш | style="width:3em; padding: 3px;" |Щ щ | style="width:3em; padding: 3px;" |Ю ю | style="width:3em; padding: 3px;" |Я я | style="width:3em; padding: 3px;" |Ь ь | style="width:3em; padding: 3px;" |Ъ ъ | colspan="1" style="width:auto;" | |} Соотвітство букв лемкӯвського алфавіта их обозначеными ними звуками, а иппен лемкӯвські назвы букв (у скобах обозначена факултативна авадь реґіонална реалізація фонем){{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}: Орфоґрафія лемкӯвського языка удносить ся ид морфолоґіцькому типови из елементами традиціонного типа. Независно уд разниці у позиціях фонем морфемы пишуть ся єдинаково: ''выiзд'' [выiзд] «уїзд» — ''выiзду'' [выізду] «уїзд»; ''чытал'' [чытаў] «читав» — ''чытали'' [чытали] «читали». У шорови припадкӯв хоснує ся традичный тип написания: ''<u>в</u>чера'' [фчера] «вчора», ''<u>свя</u>то'' [с’ўато] «праздник, сято»{{Sfn|Фонтаньскiй, Хомяк|2000}}. == Істория == В 1911—1914 роках язык устного бисіжованя лемкӯвськых сіл первый раз став хосновати ся у періодичнӯв печати. На лемкӯвськых говорах начали выпускати дватыжднёвый (а потӯм и тыжднёвый) журнал «Лемко». Редакція журнала находила ся у варошови [[Новый Санч|Новый Сонч]]. Ёго выздателі заявили, што выпуск нового журнала став отвітом на многочисленны просьбы и трібованя жытелю̄в Лемковины сотворити печатноє вызданя на рӯдных говорах про свої части Ґалицькой Руси, покӯльку и язык, и звіданя обществено-політичеського и културного живота, тривожащі лемкӯв, были существенно удличными уд языка и указаных звідань другых ґалицькых реґіонӯв{{Sfn|Duć-Fajfer|2008}}. Пӯсля Первой світовой во̄ [[Файл:NaszLemko.png|міні|300x300пкс|Заголввыз жунала «НашӯЛеьмӯм»навызвоавнмогву ьПсяскуеу ижемеєкуоеуныйіуп.ериоі ]] В соціалістиунеміґольсьскӯвыздмкӯвськӯвӯосаді у Зріодикы ограничило ся шориком ид украйиньскому журналови «Наше слово». У наш час на лемкӯвськӯм выздає ся дватыжднёвый журнал «Бесiда», и иппен каждорӯчный выпуск «Лемківскій Річник» и «Річник Руской Бурсы». [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Русинськый язык]] [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русиньскый алфавіт]] s94abaufu4oh4b936zu0xzdybrcdp0i 0 22777 165911 163114 2026-06-12T23:54:30Z LYTMAN 23698 выправліня ґраматічні 165911 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс языка проґрамованя |name=C++ |paradigm=[[Парадіґма_проґрамованя#Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|Мултіпарадіґмовый]]: [[Обєктово-орьєнтованоє проґрамованя|обєктово-орьєнтованый]], [[сполочноє проґрамованя|сполочный]], [[Процедурноє проґрамованя|процедурный]] |year=[[1985]] |designer=[[Бярен Страуструп]] |developer={{не перекладено|треба=ISO/IEC JTC1/SC22 |мова=en |є=ISO/IEC JTC 1/SC 22}}/WG21 |typing=[[Статічна тіпізація|Статічный]], [[Номінатівна сістема тіпізаційи|Номінатівный]]|implementations=[[GNU Compiler Collection|G++]], [[Microsoft Visual C++]], [[Borland C++ Builder]], [[Clang]] |dialects=ISO/IEC 14882:1998, 2003, 2011, 2014, 2017, 2023 |influenced=[[Ada (Язык проґрамованя)|Ada 95]], [[C Шарп|C#]], [[Java (Язык проґрамованя)|Java]], [[PHP]], [[D (Язык проґрамованя)|D]], [[Aikido (Язык проґрамованя)|Aikido]], [[Dao (Язык проґрамованя)|Dao]], [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]] |website={{URL|https://isocpp.org/}} |лоґо=[[Файл:ISO_C++_Logo.svg|200px]] |latest release date=19 уктобра 2024 |latest release version=ISO/IEC 14882:2024 [[С++23]] }} '''C++''' (читат ся гий '''''сі-плус-плус'''''<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name |title=Bjarne Stroustrup's FAQ |quote=The name C++ (pronounced "see plus plus") |date=Ocober 1, 2017 |publisher=Bjarne Stroustrup |language=en |access-date=2017-12-04 |archivedate=2016-02-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name }}</ref> даколи ся скорочує до '''CPP(сі-пі-пі)''') — у основном [[Компілованый язык проґрамованя|компілованый]], [[Штатічна тіпізація|статічно тіпізованый]], [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|C-самаравучый]], [[язык проґрамованя]] [[Язык проґрамованя обобщеного призначіня|сполочного призначіня]], [[Высокорунёві языкы проґрамованя|высокого уровня]], зотвореный [[Даны|данськым]] компютерным ученым [[Бярен Страструп|Бяреном Страструпом]], котрый зачав го робити в [[AT&T]] [[Bell Laboratories]] ([[Муррей-Гілл, Ню-Джерзі|Муррей-Гілл, Ню Джерзі]]) у [[1979|1979 годови]]. Выпусшеный у [[1985|1985 годови]], гий розширіня про [[С (язык проґрамованя)|языка проґрамованя С]], головнов го ідийов было додати [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]] можности у [[С (язык проґрамованя)|Сі]], спозад чого мав имня «'''C with classes'''»(«<nowiki/>[[Русиньскый язык|русин.]] '''Сі из класами'''»), из тых часу язык ся дуже розвойив. Из [[1997]], C++ має [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]], сполочні тай функціоналні функційи, звирьху д можности убробкы [[Компютерна тяма|тямы]] на [[Низькорунёві языкы проґрамованя|низкум уровни]] про такых сістему, ги [[мікрокомпютер]]ы, авадь діля зотворіня [[Операчна сістема|оперчных сістем]], наприклад хосновав ся у [[Microsoft Windows|Windows]] и [[Linux]]. [[компілаторы C++]] надавут: [[Free Software Foundation]], [[LLVM]], [[Microsoft Corporation|Microsoft]], [[Intel]], [[Embarcadero]], [[Oracle]] тай [[IBM]]<ref name="stroustruptcpppl">{{Cite book|last=Stroustrup|first=Bjarne|author-link=Bjarne Stroustrup|title=The C++ Programming Language|year=1997|edition=Third|chapter=1|publisher=Addison-Wesley|isbn=0-201-88954-4|oclc=59193992|url=https://archive.org/details/cprogramminglang00stro_0}}</ref>. Упирьвоє описаный у меженароднум штандарті [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 ([[C++98]]), выдтуть выходили сякі вирзійи: [[C++03]], [[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]], [[C++23]]. Май актулным стандартом же є [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2024 ([[C++23]])<ref>"[https://www.iso.org/standard/83626.html ISO/IEC 14882:2024]". International Organization for Standardization. Retrieved 21 October 2020</ref>. Пудпорює такі [[Парадіґма проґрамованя|парадіґмы проґрамованя]], ги [[процедурне проґрамованя|процедурноє проґрамованя]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованоє проґрамованя]], тай [[сполочне проґрамованя|сполочноє проґрамованя]]. Язык має грубу штандартову бібіліотеку, котора включат у себе поширині контийнеры й [[Алґорітм|алґорітмы]], увожіня-вывожіня, реґуларні выражіня, пудпору [[Многопоточность|многопоточности]] тай другі можности. C++ має у собі особенности як и [[Высокорунёвый язык проґрамованя|высокоурувньовых]], так и [[Низькорунёвый язык прґрамованя|низкоурувньовых языку]]. Руняно из спередущым — языком [[C (язык проґрамованя)|C]] — має май грубу увагу д пудпорі [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованого]] тай [[Сполочне проґрамованя|сполочного проґрамованя]]{{Sfn|Страуструп|1999}}. C++ Широко хоснує ся про розробку [[Проґрамне засобованя|проґрамного засобованя]], є єдным из майпопуларных коду проґрамованя, по убзвідованям [[2015|2015 года]], кулькость проґрамішту Сі++ є около 4,4 міліону<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html |author=Бярен Страуструп |language=анґліцькы |date=2015-04-16 |title=Bjarne Stroustrup’s FAQ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://blog.jetbrains.com/clion/2015/07/infographics-cpp-facts-before-clion/ |language=анґліцькы |date=2015-07-27 |title=Infographic: C/C++ Facts We Learned Before Going Ahead with CLion {{!}} The CLion Blog |publication-date=2023-09-23 |publisher=The JetBrains Blog }}</ref>. Область го хоснованя включат зотворіня [[Операчна сістема|операчных сістем]], рузных [[Прикладна проґрама|прикладных проґрам]], [[Драйвер|драйверу]], аплікацій про встройиных сістем, высокопродутівных [[Сервер|серверу]], ай тоже [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Є много реалізацій языка C++, як и задарьных, так и комерційных и діля рузных платформ. Наприклад, про платформы [[x86]] то є [[GNU Compiler Collection|GCC]], [[Clang]], [[Microsoft Visual C++|Visual C++]], [[Intel C++ Compiler]], [[C++ Builder|Embarcadero (Borland) C++ Builder]] тай инакі. C++ мав грубиньськый уплыв на другі языкы проґрамованя, майсилно на [[Java]], [[C#]] и [[Rust (язык прґрамованя)|Rust]]. Сінтаксіс C++ унаслідує ся уд языка [[С (язык проґрамованя)|С]]. На зачинаньови єдным из прінціпу розробкы было усокочіня сполочливости из С. айбо, при тум, C++ не є у строгум змыслови надмножинов С: кулькость проґрам, которі можут єдинако добре трансловати ся як и [[Компілатор|компілаторами]] Сі, так и компілаторами C++, доста велика, айбо не включає всякі возможні проґрамы на С. Неникавучи ся на широкоє принятя языка, його крітіковали такі доста знані проґрамішты ги [[Лінус Сторвалдс]], [[Річард Сталлман]], [[Джошуа Блох]], [[Кен Томпсон]] тай [[Доналд Кнот]]. == Історія == {| class="wikitable" align="right" !історичный етап розвоя<ref>Стенли Ліппман, [http://msdn.microsoft.com/en-us/magazine/cc163681.aspx Pure C++: Hello, C++/CLI] </ref> !Гуд |- |Язык [[BCPL]] |[[1966]] |- |Язык [[Бы (язык прґрамованя)|Бі]] (оріґінална розробка [[Томпсон, Кен|Томпсона]] пуд [[UNIX]]) |[[1969]] |- |Язык [[С (язык проґрамованя)|Сі]] |[[1972]] |- |«Сі из класами» |[[1980]] |- |C84 |[[1984]] |- |[[Cfront]] (выпуск E) |[[1984]] |- |Cfront (выпуск 1.0) |[[1985]] |- |Множинноє/віртуалноє наслідованя |[[1988]] |- |Сполочноє проґрамованя ([[Шаблоны С++|шаблоны]]) |[[1991]] |- |ANSI C++ / ISO-C++ |[[1996]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 |[[1998]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003 |[[2003]] |- |[[C++/CLI]] |[[2005]] |- |[[TR1]] |[[2005]] |- |[[C++11]] |[[2011]] |- |[[C++14]] |[[2014]] |- |[[C++17]] |[[2017]] |- |[[C++20]] |[[2020]] |- |[[C++23]] |[[2023]] |- |[[C++26]] |[[2024]] |} === Зотворіня === [[Язык проґрамованя|Язык]] появився у зачинаньови [[1980-ті рокы|1980 году]], коли робутник фірмы [[Bell Laboratories|Bell Labs]] [[Бярен Штрауштруп|Бярен Страуструп]] придумав шор изліпшинь ид языкови [[C (Язык проґрамованя)|Сі]] пуд свої потребности{{Sfn|Страуструп|1999}}. Коли в кунци 1970-ых году Страуструп зачав робити в Bell Labs над задачами теорійи очерідий (у проґрамі діля моделованя телефонных выклику), Бярен увидів, што коли ун пробовав убхосновати еґзістовавші у тот час языкы проґрамованя, моделованя указали ся неефектівными, а убхоснованя высокоефектівных машинных языку [[Коды проґрамованя низького руня|низкого уровня]], выйшло дуже чажкоє. Позад йихньої ограничиности у выражиньови кода й потребности контроловати булшость процесу. Сяк, язык [[Сімула (Язык проґрамованя)|Сімула]] має такі возможности, котрых дуже гія было діля розробкы май грубого проґрамного засобованя, айбо робит ун дуже помалы, а язык [[BCPL]] доста быстрый, айбо дуже близкый ид языкам низкого уровня и не пудходив діля розробкы май грубого проґрамного засобованя. [[Файл:BjarneStroustrup.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BjarneStroustrup.jpg|міні|[[Бярен Страуструп]], твориць C++, у свойому офісови AT&T New Jersey, c. 2000]] Притямивши досвід свойої кандідатської дісертаційи, Страуструп вырішив доповнити язык C (наслідник BCPL) возможностями, котрі были в языкови Сімула. Язык Сі, будучи базовым языком сістемы [[Unix]], на котруй робили компютеры Bell, є быстрым, многофункціоналным и переносимым. Страуструп добавив ид нему возможность роботы з класами и обєктами. У выслідках практічні задачі моделованя указали ся доступными діля вырішіня як из бока часа розробкы (дякувучи хоснованьови подобавучых класу), так и з бока часа убчисліня (дякувучи скороті C). У пирьву очеридь у C были додані класы (из [[Інкапсуляция (проґрамованя)|инкапсулаційов]]), наслідованьом класу, строга провірка тіпу, inline-функційи й [[арґументы за мовчанём|арґументы за мовчаньом]]. Пирьві вирзійи языка, якый иззачинаня кликав ся «C with classes» («Сі из класами»), стали доступныма з [[1980|1980 года]]. Коли Страуструп розробляв «Сі из класами», ун написав проґраму [[cfront]] — [[транслатор]], якый переробляв выхудный код свого языка в выхудный код простого Сі. Сесе позволило робити над новым языком и хосновати го на практіци, хоснувучи ужек мавучу в unix-инфраструктуру діля розробкы на Сі. Новый язык нечекано про автора дустав грубу популарность помеже колеґ и скоро Страуструп ужек не муг лично пудпорьовати його, удповідавучи на тисячі звідань. Ид [[1983|1983 годови]] в язык были додані нові возможности, такі ги віртуалні функційи, переубтирьханя функцій и оператору, удкликаня, константы, хосноватильськоє контролованя над кроманьованьом слобуднов тямов, изліпшина перевірка тіпа й коментарі в стілі BCPL (<code>//</code>). Дуставшый ся язык ужек перестав быти просто доповненов вирзійов класічного C и быв перейменованый из «''Сі из класами''» на «''C++''». Його пирьвый комерційный выпуск став ся в [[Октобер|Октобри]] [[1985|1985 года]]. До зачинаня офіцічної штандартізаційи язык розвойовав ся по булшости силов Страуструпа в удказ на жаданя проґрамістської сполочности. Функцію штандартного описаня языка додержовали написані Cтрауcтрупом пичатні роботы по C++ (описаня языка, діловоє вединя й так дале). И лем у [[1998|1998 годови]] быв ратіфікованый меженародный штандарт языка C++: [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 «Standard for the C++ Programming Language»; по принятьови технічных правок штандарта в [[2003|2003 годови]] — слідувуча вирзія сего штандарта — [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003<ref>{{Cite web |url=http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards |title=C++ — Standards |access-date=2010-11-14 |archivedate=2010-11-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120215619/http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards }}</ref>. Из [[Януар|янувара]] [[2018|2018 года]] Страуструп быв уголошеный лауреатом примійи Чарлза Старка Дрейпера позад инженірьскої діятильности в 2018 годови «за концептуалізацію тай розробку языка проґрамованя C++».<ref>{{Cite web |url=https://www.nae.edu/177355.aspx |date=3 Януара 2018 |title=Computer Science Pioneer Bjarne Stroustrup to Receive the 2018 Charles Stark Draper Prize for Engineering |publisher=National Academy of Engineering |archivedate=14 Децембра 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180103190112/https://www.nae.edu/177355.aspx }}</ref> У [[Децембер|децембрьови]] [[2022|2022 года]] C++ засів тритьоє місто в индексови TIOBE, тым же выпередив [[Java]] пирьвый раз у історійи индекса. На [[новембер|новембирь]] [[2024|2024 года]] язык засідає другоє місто по [[Python]], а Java — тритьоє.<ref>{{cite web |url=https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |title=TIOBE Index for November 2024 |author=TIOBE |date=November 2024 |website=TIOBE.com |publisher=TIOBE Company |access-date=18 November 2024 |archive-date=18 November 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241118090936/https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |url-status=live }}</ref> === Розвуй и штандартізація языка === У [[1985]] ищи до выпуска офіцічного штандарта, выйшло пирьвоє выданя книжкы «<nowiki/>[[Язык проґрамованя C++]]<nowiki/>».<ref name="1st-edition3">{{cite web |url=http://www.stroustrup.com/1st.html |title=The C++ Programming Language |edition=First |first=Бярен |last=Страуструп |access-date=16 September 2010 |archive-date=9 August 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120809032136/http://www.stroustrup.com/1st.html |url-status=live }}</ref> Пирьва комерційна реалізація выйшла в [[Октобер|октобри]] того же года.<ref>''Страуструп, Бярне (7 Марца 2010). "[https://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Bjarne Stroustrup's FAQ: When was C++ invented?]". stroustrup.com. [https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Archived] з оріґінала 6 фебруара 2016 года. Одержано 16 септембра 2010 года.''</ref> Ся книжка дає пирьвоє описаня языка, што было воле важно позад того, што не было офіцічного штандарта. У [[1989|1989 годови]] стався выхуд C++ вирзійи 2.0. Єї нові возможности включали несчислиность наслідованя, абстрактні класы, статічні функційи-части, функційи-константы и сокочині части. У [[1990|1990 годови]] вышло «Коментованоє діловоє руководство за C++», котроє, у послідку стало основов штандарта. Послідні убновіня мали у собі шаблоны, выключіня, простур имнен, нові способы привединя тіпа и буловый тіп. Подля основы діля сокочіня й доступа д сполочным алґорітмам была выбрана [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартова бібліотека шаблону (STL)]], розроблена [[Олександр Степанов|Александром Степановым]]<ref name="STL">{{Cite web |date=7 Марца 1994 |url=http://www.stepanovpapers.com/Stepanov-The_Standard_Template_Library-1994.pdf |title=Hewlett-Packard, Technical Report X3J16/94-0095, WG21/N0482 |publisher=The Standard Template Library |author=[[Александр Степанов]] }}</ref> и [[Менґ Лі]]. [[Штандартна бібліотека C++|Штандартова бібліотека C++]] тоже розвойила ся у рокаши з ним. Пирьвым доданьом д штандартовуй бібліотеци C++ стали потокы увожіня-вывожіня, задавучі возможности про заміны традіцічных функцій C <code>printf</code> и <code>scanf</code>. май пузно силным розвойом стандартової бібліотекы стало додаваня у ниї [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартової бібліотекы шаблону]]. * Офіцічна штандартізація языка зачала ся у [[1998|1998 годови]], кой быв опублікованый штандарт [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 (знаный гий C++98)<ref>{{Cite web |author=Bjarne Stroustrup. |title=C++ Glossary |url=http://www.research.att.com/~bs/glossary.html |access-date=2007-06-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110501150638/http://www2.research.att.com/~bs/glossary.html |archivedate=2011-05-01 }}</ref>, розробленый комітетом по штандартізації C++ ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] JTC1/SC22/WG21 working group). Штандарт C++ не описовав способу именованя обєкту, дакотрых деталий убробкы выключных и другых можностий, изкапчаных из деталами реалізаційи, што робит незовмісным обєктный код, зотвореный рузными компілаторами. Айбо діля сего иншыми людми было зотворено много штандарту діля конкретных [[Архітектара компютера|архітектур]] тай [[Операчна сістема|операчных сістем]]. * У [[2003|2003 годови]] быв опублікованый штандарт C++ [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003, де были выправлині явивші ся хыбы и недоробкы спередущої вирзійи штандарта. У [[2005|2005 годови]] быв опублікованый звід Library Technical Report 1 (накурто именованый TR1). Ниє офіцічно частьов штандарта, звід описує розширіня штандартної бібліотекы, котрі, за думков автору, мавут быти включині у слідувучу вирзію штандарта. Ступінь пудпоры TR1 изліпшує ся майжек в усьых пудпорювучых компілаторах языка C++. * Из [[2009|2009 года]] ийшла робота по убновіньови спередущого штандарта. Выхудна вирзія называлася C++09, у слідувущуму годови ю перейменовали на C++0x. Штандарт быв опублікованый у [[2011|2011 годови]] тай именованый [[C++11]]. У него включині доповніня у ядрови языка й розширіня штандартної бібліотекы, в тому числови груба часть TR1. * Слідувуща вирзія штандарта, [[C++14]], выйшла в [[Авґуст|авґустови]] [[2014 года]]. Уна має у собі в основному уточніня тай выправліня хыб спередущої вирзійи. * Штандарт [[C++17]], опублікованый у [[Децембер|децембрьови]] [[2017|2017 года]], включив у штандартну бібліотеку паралилні вирзійи штандартных алґорітму й зрушив дакотрі старі тай дуже рідко хоснуйимі елементы. * Послідня штабілна на типирішньый момент робляча вирзія штандарта — [[C++20]]. Меже вшиткым, ун має у собі прінціпно новоє — пудпору модулу. * Штандарт [[C++23]] на даный момент актівно убговорює ся комітетом [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]. C++ дале розвойився, про то убы удповідати типирішным жаданям. Єдна з ґруп, розроблявучых язык C++ и направлявучых комітетови по штандартізації C++ предклала його изліпшиня — то [[Boost]], котра занимат ся, у тому числі, довершиньом возможностю языка путьом добавліня у него особенностю [[метапроґрамованя]]. Нико не має права на язык C++, ун є слобудным. Айбо сам документ штандарта языка (за выключиньом чорновика) не доступный задарь. У рамках процеса штандартізації [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]] выпускає дакулько виду выдань. У частности, технічні звіды тай технічні характерістікы публікувут ся, коли «видно будучность, айбо ниє доразної возможности на погоджіня діля публікаційи меженародного штандарта.» До [[2011|2011 года]] было опубліковано три технічні звіда по C++: TR 19768: 2007 (тоже знаный ги C++, Технічный звід 1) про розширіня бібліотекы в основному интеґрованый у C++11, TR 29124: 2010 про шпеціалных математічных функцій, і TR 24733: 2011 про десятичної арітметікы из плававучов точков. Технічна шпеціфікація DTS 18822:. 2014 (по файловуй сістемі) была утвержена в зачинаньови [[2015|2015 года]], и другі технічні характерістікы находят ся у стадії розвоя й чекавут одобріня. У [[Марец|марцьови]] [[2016|2016 года]] в [[Росія|Росії]] была зотворена робоча ґрупа [[РГ21 C++|РҐ21 C++]]. ґрупа была орґанізована про збур жадань до штандарта C++, и выправліня йих у комітет и сокочіня на сполочных зборах Меженароднов орґанізаційов по штандартізації ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]])<ref name="sozd">{{Cite web |url=http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html |title=Яндекс организует рабочую группу по стандартизации языка C++ |language=ru |access-date=2018-08-29 |publisher=ИКС Медиа |archivedate=2018-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180829212016/http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html }}</ref>. === Історія имня === Имня «Сі++» было выдуманоє [[Рік Масітті|Ріком Масітті]] (Rick Mascitti) и пирьвый раз было захоснованоє у [[Децембер|децемброви]] [[1983|1983 года.]] Май скоро, на етапови чиніня, новый язык называв ся «Сі из класами». Имня, што выйшло у выслідкови, выходит уд оператора Сі «<code>++</code>» (Избулшіня значіня змінної на єденицю) тай поширеному способови присвойиня новых имен компютерным проґрамам, што лежит у додаваньови до имня сімбола «<code>+</code>» для позначіня изліпшинь. ведля Страуструпа, «се имня указує на еволуційну природу міняня Сі». Имньом «С+» называли скуршый, не скапчаным из С++ язык проґрамованя Язык тож не называв ся D, того што «''ун є розширіньом C и не старає ся выправляти хыбы путьом зрушіня елементу C''»{{sfn|Страуструп|1999|loc=1.4. Исторические замечания|с=46}} Дакотрі проґрамішты на Сі можут замітити, што, аж оконувут ся выразы <code>х=3; y=x++;</code> то у выслідкови выйде <code>х=4</code> і <code>y=3</code>, того што <code>x</code> ся збулшує лем по [[Оператор присвойиня|присвойиньови]] го до <code>y</code>. айбо, аж другый выраз буде <code>y=++x;</code> то выйде <code>x=4</code> и <code>y=4</code>. Выходячи из сего, мож учинити выслідок, што май лоґічно было бы называти язык не Сі++, а ++Сі. айбо обадва выразы c++ и ++c избулшувут с, ай поза тым, выраз c++ є май пошириным. Педанты тож можут уповісти, што увединя языка Сі++ не міняє самого Сі, того май біжным имньом было бы «С+1». === Філозофія C++ === У книжци «Дізайн а еволуція C++»{{Sfn|Страуструп, Дизайн и эволюция C++|2007}} [[Берен Страуструп]] описує прінціпы, котрых ун додержовав ся при проєктованьови C++. Сесі прінціпы убяснявут, чого C++ именно сякый, ги ун є. Дакотрі з них: * Получити універзалный язык из штатістічными тіпами даных, ефектівностьов и переносимостьов языка C. * Безпосередно тай всядыбоково пудпорьовати лум штилю проґрамованя, у тум числі [[процедурне проґрамованя|процедурноє проґрамованя]], [[абстракцію даных]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орєнтованоє проґрамованя]] тай [[убобщене проґрамованя|сполочноє проґрамованя]]. * Дати проґрамістови слободу выбора, дажий, аж се даст му возможность выберати неправилно. * Максімално усокотити сполочность из C, тым же учинити возможным легкый перехуд уд проґрамованя на C. * Убыйти рузночитаность меже C і C++: кажда конштрукція, допустима в обадвох языках, мусит у каждых из них означати єдно, тай идводити д єдному повожіньови проґрамы. * Убыйти особенности, котрі залежат уд платформы авадь не сут універзалными. * «Не платити за то, што не ся хоснує» — анияка языкова возможность не має доводити ид знижіньови продуктованя проґрам, не хоснувучых йих. * Не требовати дуже убтяженоє міліє проґрамованя. == Убозріня языка == Штандарт C++ склдат ся из двох основных частий: описаня ядра языка тай описаня штандартної бібліотекы. Пирьвый час язык розвивався поза формалных рамок, спонтанно, за міров поставшых сперед ним задач. Розвойови языка допровожовав розвуй [[Крос-компілатор|крос-компілатора]] [[cfront]]. Убновіня у языкови выдавали ся на зміні нумера вирзійи крос-компілатора. Сесі нумера вирзій крос-компілатора розусяжовали ся й на самый язык, айбо до днисьшных часу бисіду про вирзію языка C++ не ведут. Лем у 1998 годови язык став штандартізованым. * C++ пудпорює як коментарі ги в стілі C (<code>/* коментарь */</code>), так и єдношорові (<code>// вшитка послідувуча часть шорика буде коментарьом</code>), де <code>//</code> означат зачинаня коментаря, а май близкый слідувучый сімбол нового рядка, котрому не передує сімбол <code>\</code> (вадь еквівалентный йому убозначиный <code>??/</code>), рахуєся кунцьом коментаря. Плус сего коментаря у тум, што го не мусай заперати, циже убозначовати кониць коментаря. * Шпеціфікатор <code>inline</code> про функцій. Функція, дефінована вудну тіла класа, є inline за замовчіньом. Даный шпеціфікатор є пудказков компілаторови й може встройити тіло функції у код умісто ю безпосередного выклика. * Кваліфікаторы <code>const</code> и <code>volatile</code>. На розділ выд С, де <code>const</code> означає лем доступ про читаня, у C++ змінна из кваліфікатором <code>const</code> має быти иніціялізована. <code>volatile</code> хоснує ся у описови змінных и информує компілатор, што значиня даної змінної може быти поміняно способом, котрый компілатор не годен про то убы увидіти. Про змінных, установленых <code>volatile</code>, компілатор не мусит зачинати дії про оптімізацію, мінявучі положіня змінної у тямі (наприклад, розміщувучи ю у реґістрови) авадь покладавучи ся на непоміняность значіня змінної у просторі меже двома значінями, котрі ся юй призначавут. * [[Простур имен (проґрамованя)|Простур имен]] (<code>namespace</code>). Приклад: Выбираня именно С гий основы про зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым, што язык C: # Є многоцільовым, лаконічным тай удносно низкорувньовым языком; # Пудходит про вырішіня булшости сістемных задач; # Оконаня усюды й на всьому; # Стыкує ся з мілійом проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык программирования C++. Раздел 1.6</cite></div> Шпеціалным трафунком є безіменный простур имен. Вшиткі имена, описані в нему, доступні лем у біжнуй єдениці транслаційи і мавут локалноє скапчаня. Простур имен <code>std</code> має у собі штандартні бібліотекы C++, простур имен [[chrono]] має функційи про роботы з єденицями часа з с chrono. * Про роботу з тямов додані операторы <code>new</code>, <code>new[]</code>, <code>delete</code> тай <code>delete[]</code>. На розділ уд бібліотековых malloc и free, прийшовшых из C, дані операторы чинят иніціялізацію обєкта. Про класу — то є выклик конструктора, діля [[Проста штруктура даных|POD]]-тіпу иніціялізацію мож вадь не проводити(<code>new Pod;</code>) вадь провести иніціялізацію нуловыми значінями (<code>new Pod(); new Pod {};</code>). === Тіпы === У C++ доступні слідувучі встановлині тіпы. Тіпы C++ практічно повностю повторявут [[тіпы даных у C]]:<ref>тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref> {| class="wikitable" | rowspan="2" |'''Тіп даных''' |'''Вага''' | rowspan="2" |'''Сінтаксіс''' |- |'''Информація''' |- | colspan="3" |'''Сімболні тіпы<ref>https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/char-wchar-t-char16-t-char32-t?view=msvc-170 </ref>''' |- | rowspan="2" |<code>'''char'''</code> |1 [[байт]](8 [[біт]]) | rowspan="2" |<code>char ch1 = 'A';</code> авадь <code>char ch1 = 65;</code> , што є ідентічно, бо сімбол «A» стойит у ASCII пуд значінём 65. |- |може сокотити в собі сімбол( його чиловоє значіня [[ASCII]]). |- | rowspan="2" |<code>'''wchar_t'''</code> |2 ~ 4 байт(16 ~ 32 біт) зависимо уд платформы | rowspan="2" |<code>wchar_t ch2 = L'Я';</code> |- |Хоснує взамін ASCII [[UTF-16]] на [[Windows операчні сістемы|Windows]], [[UTF-32]] на другых сістемах, на Windows його рекомедувут хосновати лем при роботі з [[Windows API]]<ref>https://ravesli.com/urok-35-simvolnyj-tip-dannyh-char/#toc-7{{Dead link|date=September 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Доданый у [[С++11|С++ 11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char8_t'''</code> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>char8_t ch8 = u8'A';</code> |- |Тот же <code>'''char'''</code>,лем назнчиный про роботу з сімболами [[UTF-8]]. Має літерал <code>u8</code>.Тіп доданый у [[С++20]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char16_t'''</code> |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>char16_t ch16 = u'あ';</code> |- |Зотвореный діля роботы з [[UTF-16]]. Має літерал <code>u</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char32_t'''</code> |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>char32_t ch32 = U'😊';</code> |- |Зотвореный діля роботы з [[UTF-32]].Має літерал <code>U</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові<ref name=":1">тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref>''' |- | rowspan="2" |'''<code>short</code>(<code>short int)</code>''' |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>short si = -20000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -32 768 до 32 767. Хоснує ся діля скочіня тямы. |- | rowspan="2" |'''<code>int</code>''' |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>int i = 1000000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647. Май часто ся хоснує діля роботы з цілыми числами, має оптімалный баланс меже вагов, и діяпазоном значинь. |- | rowspan="2" |<code>'''long(long int)'''</code> |4 ~ 8 байт(32 ~ 64 біт) зависимо уд платформы | rowspan="2" |<code>long int li = 3000000000L;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647 авадь -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснує ся діля сокочіня грубых чисел. На 32-бітных сістемах у основному має тоту же вагу, што й '''<code>int</code>'''. Має літерал <code>'''L'''</code>. |- | rowspan="2" |<code>'''long long'''</code> |8 байт(64 біт) | rowspan="2" |<code>long long lli = 9000000000000000000LL;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснує ся діля сокочіня грубых чисил. Має літерал <code>'''LL'''</code>. Тіп доданый у [[C++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''__intN''':</code><ref name=":2">https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/int8-int16-int32-int64?view=msvc-170</ref> |N - число біт | rowspan="2" |<code>_int8 i8 = 100;</code><ref name=":2" /> |- |Зотворено, вбы особно вказовати число біт, наприклад: <code>_int8</code>(8 біт), <code>_int16</code>(16 біт), <code>_int32</code>(32 біт), <code>_int64</code>(64 біт), можут сокотити у собі числові значіня уд -(2^n-1) до 2^n-1-1<ref name=":0">https://acode.com.ua/urok-34-tsilochyselni-typy-danyh-short-int-i-long/#toc-2</ref>. |- | colspan="3" |'''Из [[Плававуча крапка|плававучов крапков]]<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''float'''</code> |4 байт (32 біт) | rowspan="2" |<code>float f = 3.14f;</code> |- |Має 6 ~ 7 дисятковых цифер, Хоснує ся діля сокочіня чисил из плававучов крапков, помірнов бізувностьов, наприклад: діля [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Має літерал f. Діапазон уд ±1.18×10-³⁸ до ± 3.4×10³⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''double'''</code> |8 байт (64 біт) | rowspan="2" |<code>double d = 3.141592653589793;</code> |- |Має 15 ~ 16 дисятковых цифер, Хоснує ся діля сокочіня чисел из плававучов крапков, и серидньов бізувностьов, май часто діля роботы з [[Дробы (математіка)|дробами]]. Діяпазон уд ±2.23×10-³º⁸ до ±1.80×10³º⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''long double'''</code> |10-16 байт (80 ~ 128 біт) | rowspan="2" |<code>long double ld = 3.1415926535897932385L;</code> |- |Має 18-19 дисяткових цифер. Хоснує ся діля научных убчислинь, має высоку бізувность. Діяпазон ±3.36×10-⁴⁹³²-4932 до ±1.18×10⁴⁹³². |- | colspan="3" |'''Лоґічні<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''bool'''</code><ref>bool тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/bool-cpp?view=msvc-170</ref> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>'''bool b = true;'''</code> |- |Діяпазон уд 0 до 1, удкликає ся на звіданя правда(<code>'''true'''</code>) вадь бріхня(<code>'''false'''</code>), май часто хоснувут у if, while.<ref>ISO/IEC 14882:1998, розділ 6.4, пункт 4: «The value of a ''condition'' that is an initialized declaration in a statement other than a <code>switch</code> statement is the value of the declared variable implicitly converted to <code>bool</code> … The value of a ''condition'' that is an expression is the value of the expression, implicitly converted to <code>bool</code> for statements other than <code>switch</code>; if that conversion is ill-formed, the program is ill-formed».</ref> |- | rowspan="2" |<code>'''false'''</code><ref>false тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/false-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 0, означат бріхню, хоснує ся про <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool f = false;'''</code> |- |- | rowspan="2" |<code>'''true'''</code><ref>true тіп даных https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/true-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 1, означат правду, хоснує ся про <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool t = true;'''</code> |- |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові тай беззнакові(<code>signed</code> і <code>unsigned</code>)<ref name=":0" /><ref name=":1" />''' |- |'''Тіп даных''' |'''Информація''' |'''Приклад''' |- |'''<code>signed</code>''' |Знаковый тіп, котрый робит діяпазон хоть якої цілочисленної змінної уд -(2n-1) до 2n-1-1<ref name=":0" /> ди N то кулькость біт тіпа даных. signed Є тіпом за замовчіньом | У <code>signed int</code> діапазон уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647, а у <code>signed short</code> уд -32 768 до 32 767, так само які і без приписаня <code>signed</code>. |- |'''<code>unsigned</code>''' |Беззнаковый тіп, котрого, аж прикласти до цілочислных тіпу, то йих діяпазон буде мочи мати лем додатньоє значіня, уд 0 до 2n (N — вага в бітах прикладеного тіпа) |<code>unsigned long long</code> уд 0 до 18 446 744 073 709 551 615, ци <code>unsigned short</code> уд 0 до 65 535.<ref name=":0" /> |} Язык увюг такоє розуміня ги удкликаня, ай з штандарта C++11 ''— rvalue''-удкликаня и [[переадресуйимі удкликаня]] ({{Lang-en|forwarding reference}}). (см. Удкликаня (C++)) C++ додає д C обєтово-орьєнтовані возможности. Ун уводит класы, которі давут три май важливых особенности [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]]: [[Інкапсулація (проґрамованя)|инкапсулацію]], [[Наслідованя (проґрамованя)|наслідованя]] й [[Поліморфізм (проґрамованя)|поліморфізм]]. У штандартови C++ пуд класом (class) розуміє ся хосноватильськый тіп, убявленый из хоснованьом єдного из ключовых слув <code>class</code>, <code>struct</code> авадь <code>union</code>, пуд штруктуров (structure) розуміє ся клас, убявленый через [[Ключове слово (проґрамованя)|ключове слово]] <code>struct</code>, тай пуд убєдениньом (union) розуміє ся клас, убявленый через ключовоє слово <code>union</code>. У зависимости уд хоснованого ключового слова мінявут ся так само и дакотрі свойства самого же класа. Наприклад, у класі, обявленому через <code>struct</code>, части без особно прописаного модіфікатора доступа будут за замовчіньом мати публічну руню доступа, а не пріватну. У тілови дефініційи класа мож указати гий убявліня функцій, так и йих дефініцію. У посліднюм трафункови функція є интеґрованов(<code>inline</code>). Нештатічні функції-части можут мати кваліфікаторы <code>const</code> тай <code>volatile</code>, ай не лиш, ищи можут мати удкличный кваліфікатор (<code>&</code> вадь <code>&&</code>). === [[Наслідованя (проґрамованя)|Наслідованя]] === C++ пудпрює [[многоразове наслідованя|многоразовоє наслідованя]]. Базові класы (класы-предкы) указувут ся у наголовкови описаня класа, возможно, з шпеціфікаторами доступа. Наслідованя уд каждого класа може быти публічным, засокоченым авадь запертым: {| class="wikitable" !Доступ части базового класа/режім наслідованя !private-часть !protected-часть !public-часть |- |private-наслідованя |недоступный |private |private |- |protected-наслідованя |недоступный |protected |protected |- |public-наслідованя |недостуный |protected |public |} За замовчіньом базовый клас наслідує ся ги ''private''. На выслідкови наслідованя клас-наслідник получає всі поля класа-предка и всі го методы; мож уповісти, што каждый екземплар класа-наслідника уміщат у собі ''пудекземплар'' каждого з класу-предку. Аж єден клас-предок наслідує ся дакулько раз (се возможно, аж ун є предком дакулькых базовых класу зотворявучого класа), то екземплары класа-наслідника буде мати тулько же пудекземплару даного класа-предка. Убы убыйти такого ефекта, аж ун нежаданый, C++ пудпорює концепцію ''віртуалного наслідованя''. При наслідованьови базовый клас може обявляти ся віртуалным; на всі віртуалні входы класа-предка в дерево наслідованя класа-наслідника в наслідникови зотворює ся лем єден пудекземплар. * Private наслідованя — має у собі всі методы и особности класа «утця» у запертому доступі з вон и запертому доступі діля класу потомку * Public наслідованя — має у собі всі методы и штімованя класа «утця» у выдпертому доступі з вон * Protected наслідованя — то самоє, што і private, айбо потомкы мавут доступ ид унаслідованым методам и особеностям === Поліморфізм === C++ пудпорює [[дінамічный поліморфізм]] и [[штімовськый поліморфізм]]. Штімовськый поліморфізм представленый: * Арґументами за замовчіньом діля функцій. Наприклад, діля функції <code>void f(int x, int y=5, int z=10)</code>, выклик <code>f(1)</code>, <code>f(1,5)</code> и <code>f(1,5,10)</code> еквівалентный. * [[Переубтерьханя функций|Переубтирьханя функцій]]: функція з єдным имньом може мати рузноє число и рузні по тіпу арґументы. Наприклад: * <source lang="cpp"> void Print(int x); void Print(double x); void Print(int x, int y); </source> :: Частным трафунком переубтирьханя функцій мож лічити [[переубтерьханя оператору|переубтирьханя оператору]]. * Механізмом шаблону Дінамічный поліморфізм реалізує ся помочов [[Віртуалні методы|віртуалных методу]] тай іерархії наслідованя. Поліморфным у C++ є тіп, мавучый хоть єден віртуалный метод. приклад іерархї:<syntaxhighlight lang="cpp"> class Figure { public: virtual void Draw() = 0; // чистый віртуалный метод virtual ~Figure(); // ож є хоть єден віртуалный метод деструктор гія учинити віртуалным }; class Square : public Figure { public: void Draw() override; }; class Circle : public Figure { public: void Draw() override; }; </syntaxhighlight>Туйкы клас Figure є [[Абстрактный клас|абстрактным]] (и, онь, [[Інтерфейс (обєктно-орьєнтоване проґрамованя)|інтерфейсным]]), позад того, што метод Draw не дефінованый. Обєкты сего класа не мож зотворити, айбо мож хосновати удкликаня авадь указникы з тіпом Figure. Избраня реалізаційи метода Draw буде проізводитися за час окончованя выходячи из реалного тіпа обєкта. === [[Інкапсулація (проґрамованя)|Инкапсулація]] === Инкапсулація у C++ реалізує ся через ідіфікацію уровня доступа до частий класа: вни можут быти публічными (удпертыми, <code>public</code>), засокочеными (<code>protected</code>) и пріватными (запертыми, <code>private</code>). У C++ штруктуры формално рузнится уд класу лем тым, што за замовчіньом руня доступа д частям класа и тіп наслідованя у структуры публічні, а у класа — пріватні. {| class="wikitable" !Доступ !private !protected !public |- |Самый клас |Айно |Айно |Айно |- |Цімборы |Айно |Айно |Айно |- |Наслідникы |ні |Айно |Айно |- |Изпоза |ні |ні |Айно |} Перевірка доступа йде за час компілаційи, проба звіданя до недоступної части класа выкликає хыбу компілаційи. ==== Цімборы ==== ''Функційи-цімборы'' — то є функційи, котрі не є функціями-частями тай задто мавучі доступ д засокоченым і запертым частям класа. Уни мавут быти убявлині в тілови класа ги <code>friend</code>. Наприклад:<source lang="cpp"> class Matrix { friend Matrix Multiply(Matrix m1, Matrix m2); }; </source>Туйкы функція <code>Multiply</code> може звідати ся д полям и функціям-частям класа <code>Matrix</code>. Цімборськым може быти убявленый гий всьый клас, так и функція-часть класа. Чотыри важных ограничіня, котрі ся кладут на удношіня цімборськости в C++: * '''Цімборськость не транзітівна.''' Аж A убявляє цімбором B, ай B, у свою очеридь, убявляє цімбором C, то C не стає автоматічно цімбором діля A. На то, A мусит явно убявити C свойим цімбором. * '''Цімборськость не сполочна.''' Аж клас A убявляє цімбором клас B, то ун не стає автоматічно цімбором для B. На то мусит еґзістовати явноє убявліня цімборськости A в класови B. * '''Цімборськость не наслідує ся.''' Аж A убявляє клас B свойим цімбором, то потомкы B не ставут автоматічно цімборами A. На то каждый из них мусит быти убявленый цімбором A в явнуй формі. * '''Цімборськость не розусяжуєся на потумку.''' Аж клас A убявляє B цімбором, то B не стає автоматічно цімбором діля класу-потумку A. Каждый потомок, аж тото гія, мусит убявити B свойим цімбором сам. У цілум видячи сесе правило мож сформуловати такым образом: ''«Удношіня Цімборськости еґзістує лем меже тыми класами (класом и функційов), діля котрых уно явно убявленоє в кодови, й робит лем у тому напрямліньови, в котрому вно обявлиноє».'' === Шпеціялні функційи === Клас за замовчіньом може мати шість шпеціялных функцій: конструктор за замовчіньом конструктор копійованя, конструктор переміщіня, деструктор, оператор присвойиня копійованьом, оператор присвойиня переміщиньом. Тоже мож явно дефініційовати йих всьых (см. [[Правило трёх (C++)|Правило трьох]]). <div class="ts-Конец_цитаты-source"><source lang="cpp"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конструктор за замовчіньом сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конструктор копійованя явно зотертый Array(Array && a); // конструктор переміщіня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвойованя копійованьом Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвойованя переміщіньом double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // иніціілізація поля double* val {nullptr}; }; </source></div>Конструктор выкликає ся діля иніціяліційи обєкта (удповідного тіпа) при його зотворіньови, а деструктор — діля зрушіня обєкта. Клас може мати пару конструктору, айбо деструктор може мати лем єден. Конструкторы в C++ не можут быти убявлині віртуалными, а деструкторы — можут, тай в основнум убявлявут ся діля всьых поліморфных тіпу, штобы ґарантовати правилноє зрушіня доступного за удкликаньом авадь указатильови обєкта независимо уд того, котрого тіпа удкликаня вадь указатиль. аж є хоть у єдного из базовых класу віртуалного деструктора, деструктор класа наслідника автоматічно стає віртуалным. === Нові возможности === Шаблоны дозволювут зотворяти функційи и класы, штімовані дефініцічным тіпом авадь значіньом. Наприклад, спередущый клас муг бы реалізовати масив діля хоть якого тіпа даных:<syntaxhighlight lang="cpp"> template <typename T> class Array { ... T& operator[](size_t i) { return val[i]; } protected: std::size_t len {0}; // иніціялізація поля T* val {nullptr}; }; </syntaxhighlight> == Штандартна бібліотека == === Сполочна структура === Штандартна бібліотека C++ має набур возможностю, котрі мусят быти доступні у каждуй імплементації языка, вбы дати проґраміштам просту роботу з языковыми міліями тай зотворити основу про розвуй так приладных аплікацій широкого шпектра, гий и шпеціялізованых бібліотек. Штандартна бібліотека C++ убсягат часть штандартної бібліотекы Сі. Штандартна бібліотека C++ має у собі часть штандартної бібліотекы Сі. Штандарт C++ має норматівноє удкликаня на штандарт C уд [[1990|1990 года]] и не дефініціює сам тоты функції штандартної бібліотекы, котрі берут ся з штандартної бібліотекы Сі. Айбо у C++ наголовчні файлы Сі адаптовані: умісто <code><stdio.h></code> хоснує ся <code><cstdio></code>, а йих обсяг розміщає ся в просторі имен <code>std</code>. Уто позволяє убыйти конфлікты имен и усокотити сполочность. Доступ до возможностю штандартної бібліотекы C++ ся дустає включіньом у проґраму (через діректіву #include) потребных наголовочных файлу. У штандарті [[C++11]] вызначино 79 такых файлу. У май новых вирзіях языка ([[C++17]], [[C++20]]) йих кулькость ся выросла позад додаваня новых возможностю, гий робота з файловов сістемов (<filesystem>), концепты (<concepts>) и корутіны. Вшиткі засобы штандартної бібліотекы надлежат д просторови имен std. Єдночасно ся просит не хосновати діректіву using namespace std; ґлобално, вбы не выходили неєднозначности в кодови. из розвойом штандарту ([[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]]) бібліотека ся розширює, давучи май безпечні и выразнi возможности проґрамованя. Наприклад, у [[C++11]] появили ся «розумні указатилі» автоматічного кроманьованя тямов, а в [[C++17]] – структуры робут из файловов сістемов. Каждоє убновіня хоче злегшити розробку, засокочувучи зворотну сполочность и высоку ефектівность. === Пудпора языка === Сюды надлежат возможности, котрых гія діля роботы проґрам, тай за информацію о особностях імплементаційи. Включає возможности, котрых гія про выділіня тямы, механізмы '''[[RTTI|RTTI (Run-Time Type Information)]]''', базові выйимкы, границі значінь числовых тіпу даных, базові засобы роботы з мілійом, гий наприклад, сістемовый час, убробляня сіґналу UNIX, завершіня проґрамы. === Штандартні [[Контейнеры (проґрамованя)|контийнеры]] === У штандартнуй бібліотеци сут шаблоны за такі конийнеры: * Дінамічный масив ('''vector'''), * Штатічный масив ('''array'''), * Єднонапрямлиный список ('''forward_list'''), * Двонапрямлиный список ('''list'''), * [[Стек]] ('''stack'''), * Дек ('''deque'''), * Асоціатівні масивы ('''map, multimap'''), * Множины ('''set, multiset'''), * Очеридь из приорітетом ('''priority_queue'''). === Основні утиліты === У тот розділ уходит опис основных базовых елементу, што ся ухоснововут у штандартнуй бібліотеци, [[Алокатор|алокаторы тямы]], пудпора часа й даты в штілови C. * '''Ітераторы''': засокочувут шаблоны [[Ітераторы (проґрамованя)|ітератору]], помочов котрых у штандартнуй бібліотеци ся реалізує штандартный механізм ґрупового ухоснованя алґорітму за убробліня даных у контийнерах. * '''Алґорітмы''': шаблоны описа операцій убробляня, котрі ся можут ухоснововати до хоть якої послідовности елементу, включно з тотыми в контийнерах. У тот розділ тоже входят функційи '''bsearch()''' і '''qsort()''' из штандартної бібліотекы C. * '''Шорикы''': шаблоны шорику в штілі C++. У тому розділови тож є бібліотекы про роботу з текстом тай сімболами у штілі C. * '''Уводжіня-выводжіня''': шаблоны и вспомижні класы про потокы уводжіня-выводжіня сполочного вида, про шоровоє уводжіня-выводжіня, маніпулаторы (засобованя контрола формата потокового уводжіня-выводжіня у штілі C++). * '''Локалізація''': дефініційи, котрі ся ухоснововут подля пудпоры народных особностю тай формату представліня (дат, валут тай т. д.) у штілі C++ и в штілі C. * '''Діяґностіка''': дефініційи шора вийимок и механізму контрола твиржінь за час оконаня проґрамы ('''assert'''). Пудпора убробкы хыб у штілі C. * '''Числа''': дефініція роботы з комплексными числами, математічні векторы, пудпора сополоченых математічных функцій, ґенератор трафунковых чисел. === STL – Standard Template Library (Штандартна Шаблонова Бібліотека) === Контийнеры, шоры, алґорітмы, ітераторы й основні утиліты, за выйимков переберань из бібліотекы C, ся в рокаши означувут ги '''STL (Standard Template Library – Штандартна Шаблонова Бібліотека)'''. Иззачинаня STL была окремым продуктом и ю абревіатура мала инаку интерпретацію, айбо потум стала частьов штандартної бібліотекы C++ тай ю неудкапчаным елементом. У имньови пудкреслено, же для реалізації засобу сполочному виді (контийнеру, шора, алґорітму) сут хосновані механізмы '''солоченого проґрамованя''' ('''template''' – шаблоны C++). Бярен Страуструп у свойих роботах детално описує причины, з котрых быв зробленый именно тот выбор. Основными причинами были: * '''Універзалность вырішіня''' – шаблонові контийнеры, на розділ уд обєктных, можут быти легко хосновані діля '''не обєктных тіпу''' й не требувут єдного предка у тіпу елементу. * '''Технічна ефектівность''' – в основному, операційи шаблонового контийнера не требувут '''выклику віртуалных функцій''' и можут быти легко встройині '''(inline)''', што у выслідкови дає выгру в продуктівности. Тот пудхуд зробив '''STL''' єднов из май успішных и май булш розусядженых частий штандартної бібліотекы C++. Из штандарта C++11 додали ся слідувучі возможности: * Додана бібліотека &#x3C;regex&#x3E;, реалізувуча всьымиприйняті механізмы гляданя тай пудстановкы з помочов реґуларных выразу. * Додана пудпора многопоточности. * Атомарні операції. * unordered-варіанты асоціатівных масиву и множин. * Розумні указатилі, задавучі автоматічноє выслободжіня выділеної тямы. === Реалізації === STL до того, як стала частьов штандарта C++, была боковов розробков. Иззачинаня ю розробляла фірма '''[[Hewlett-Packard|HP (Hewlett-Packard)]]''', а потумкы – '''[[SGI|SGI (Silicon Graphics Inc.)]]'''. Штандарт языка не означає го '''«STL»''', бо ун став неудкапчаннов частьов языка, айбо много людий и доднись хоснувут то назов, убы удрузнити ю выд инакых частий штандартної бібліотекы (наприклад, '''iostream''', пудрозділ C тай ин.). Проєкт пуд имньом STLport<ref>{{Cite web |url=http://www.stlport.org/ |title=STLport: Welcome! |access-date=2007-07-26 |archivedate=2018-06-07 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180607183150/http://www.stlport.org/ }}</ref> заснованый на '''SGI STL''', занимат ся фуртовым убновіньом '''STL, IOstream''' и шоровых класу. Дакотрі инші проєкты тоже ведут розвуй окремых імплементацій штандартної бібліотекы. == Рузня из Сі == [[Файл:CppCgenealogy.png|праворуч|міні|ґенеолоґія і рокашный вплыв верзій Сі і C++ (за «Короткым курсом» Страуструпа)]] === Сполочность из Сі === Выбираня именно С гий основы діля зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым што язык C: # Є многоцільовым, лаконічным тай удносно низкорувньовым языком; # Пудходит діля вырішіня булшости сістемных задач; # оконаня усюды і на всьому; # стыкує ся из мілійом проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык проґрамованя C++. Розділ 1.6</cite></div> Невзиравучи на дакотрі знані хыбы языка '''Сі''', '''Бярне Страуструп''' выбрав його за основу, бо «у '''Сі''' є свої проблемы, айбо тоты же проблемы бы мав и розвоєный уд нула язык, а проблемы '''Сі''' нам знані». Окром того, то дало можность скоро зотворити первый прототіп компілатора ('''cfront'''), котрый лем перетовмачовав додані сінтаксічні елементы на оріґіналный '''Сі'''. Из поступом розвоя '''C++''' до него додали инакі можности, котрі зробили непотребными дакотры конструкційи '''Сі'''. Позад сего не раз было звіданя за то, убы удказати ся уд сполочности языку и зняти старі конструкційи. Но тым не май мало сполочность была засокочена, того што: * '''Засокочено еґзістувучый код''', написаный на '''Сі''', убы го мож было прямо перенести у '''C++'''; * '''Не гія наново вчити проґрамісту''', котрі вже знали '''Сі''' (йим лем гія довчити нові возможности '''C++'''); * '''Выключина путанина''' меже языками при йих рокашному хоснованьова («аж два языкы хоснувут ся в рокаши, йих розділы мавут быти авадь мінімалні, авадь такі грубі, убы языкы не мож было спутати»). === Нові возможности === <source lang="cpp" line="1"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конструктор за замовчіньом сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конструктор копійованя явно зотертый Array(Array && a); // конструктор переміщіня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвойованя копійованьом Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвойованя переміщиньом double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // иніціялізація поля double* val {nullptr}; }; </source>Нові возможности C++ уключавут оголошіня у видови выражінь, переробліня тіпу в виді функцій, операторы <code>new</code> і <code>delete</code>, тіп <code>bool</code>, удкликаня, розширеноє розуміня константности, пудставляйимі функційи, аргументы за замовчіньом, переопреділіня, просторы имен, класы (уключавучи и вшиткі повязані з класами возможности, такі ги наслідованя, функційи-части, віртуалні функційи, абстрактні класы тай конструкторы), переопреділіня оператору, шаблоны, оператор <code>::</code>, убробку выйимку, дінамічну ідентіфікацію и много другого. Язык C++ так само в многых трафунках май строго удносит ся д перевіркы тіпу, гий C. У C++ появили ся коментарі в вызирови двойитої косої линійи (<code>//</code>), котрі были у попередникови C — языкови [[BCPL]]. Дакотрі особенности C++ май пузно были перенесині до C, наприклад, ключові слова <code>const</code> тай <code>inline</code>, оголошіня у циклах <code>for</code> и коментарі в штілови C++ (<code>//</code>). У май пузнюй реалізації C так само были представлині возможности, котрых ниє у C++, наприклад макросы <code>va_arg</code> тай изліпшина робота з масивами-штімованями. === C++ не включат у ся C === Невзиравучи на то, же груба часть кода C буде робоча й діля C++, C++ ниє надмножинов C и не включат го в себе. еґзістує й такый правилный про C код, котрый є неправилным про C++. То удлишує го уд [[Objective C]], ищи єдного изліпшиня C діля [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]], котроє є надмножинов C. Сут и другі рузности. Наприклад, C++ не позволяє кликати функцію main() в удну проґрамы, зато як у C то є припустиме. Окроме того, C++ є май строгый у дакотрых звіданьох; наприклад, ун не допусчат неявноє переведіня тіпу меже не зкапчаными тіпами указатилю й не позволяє хосновати функційи, котрі ищи не были оголошині. Ба й булше, код, котрый є робочый діля обох языку, може давати рузні выслідкы в залежности уд того, компілатор якого языка го товмачив. Наприклад, на булшости платформ наслідувуча проґрама выведе «C», коли компілує ся компілатором C, і «C++», коли компілує ся компілатором C++. Такоє ся діє зато, же в C сімболні константы (наприклад, <code>'a'</code>) мавут тіп <code>int</code>, а в C++ — тіп <code>char</code>, а розмір тых тіпу ся убыкло удрузнят.<source lang="cpp"> #include <stdio.h> int main() { printf("%s\n", (sizeof('a') == sizeof(char)) ? "C++" : "C"); return 0; } </source> === Средства C, котрых рекомендує ся не кывати === Подля зауважіня Страуструпа, «чим ліпше вы знаєте C, тым май тяжко вам буде убыйти проґрамованя на C++ у штілови C, гублячи при тум потенційні перевагы C++». Позад того ун дає слідувучый набор порекомендовань про проґрамішту на C, убы читаво ся убхосновати ліпшинами C++: * Не хосновати макроопреділіня <code>#define</code>. На оголошіня констант хосновати <code>const</code>, на ґрупы конштант (перечисліня) — <code>enum</code>, на прямоє включіня функцій — <code>inline</code>, на означіня файт функцій авадь тіпу — <code>template</code>. * Не хосновати передчасові зявы змінных. Зява змінны в блокови, де вни поправді ся хоснувут, и фурт єднати зявы з иніціялізаційов. * Удказати ся уд хоснованя <code>malloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|title=std::vector — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-11-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20151127093014/http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|deadlink=no}}</ref> у хосен оператора <code>new</code>, уд <code>realloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|title=std::realloc — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-12-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20151204114524/http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|deadlink=no}}</ref> — у хосен тіпа <code>vector</code>. Май безпечным буде хоснованя розумных указатилю, такых гий <code>shared_ptr</code> тай <code>unique_ptr</code>, што доступні уд єденадцятої вирзії штандарта. * Убыйти без безтіповых указатилю, аріфметікы указатилю, неявных приведінь тіпу, скапчань, окроме, може, низкоруньового кода. Хосновати «нові» перевединя тіпу, што ліпше выражавут жаданя проґраміста й сут май безпечні. ** Рада до мінімума хоснованя масиву сімболу тай шорику у штилови C, замінявучи йих на тіпы <code>string</code> и <code>vector</code> із STL. Шуга не творити свої реалізаційи того, што уже є у штандартнуй бібліотеци. == Розвуй дале == Нынішня май актуална вирзія '''ISO/IEC 14882:2024''' авадь '''[[С++23]]'''<ref>{{cite web |url=https://www.iso.org/standard/83626.html |title=ISO/IEC 14882:2024 Programming languages — C++ |website=iso.org }}</ref>,была дороблена у [[Фебруар|фебруварьови]] [[2023]]<ref>{{Cite web |url=https://herbsutter.com/2023/02/13/c23-pandemic-edition-is-complete-trip-report-winter-iso-c-standards-meeting-issaquah-wa-usa/ |title=C++23 "Pandemic Edition" is complete (Trip report: Winter ISO C++ standards meeting, Issaquah, WA, USA) |website=herbsutter.com |date=13 February 2023 }}</ref>, слідувуча вирзія, має не офіцічноє мня '''[[C++26]]'''.<ref>{{Cite web|title=Working Draft, Standard for Programming Language C++|url=https://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2024/n4981.pdf|date=2024-04-16|publisher=ISO/IEC|website=Open Standards}}</ref> === Сполочноє напрямліня розвоя C++ === На думку автора языка Бярена Страуструпа<ref>{{Cite web|url=http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|title=Интервью Б. Страуструпа LinuxWorld.com|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20130127131918/http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://samag.ru/archive/article/1034|title=Интервью Б. Страуструпа журналу «Системный администратор»|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-02-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20130209043902/http://samag.ru/archive/article/1034|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|title=CNews: Эксклюзивное интервью с создателем языка программирования C++|accessdate=2019-11-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150317122705/http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|archivedate=2015-03-17|deadlink=yes}}</ref>, говорячи о далшум розвою тай перспектівах языка, мож дашто вызначити: * У основнум далшый розвуй языка буде йти путьом доповнінь до штандартної бібліотекы. Єдным из головных жрідел такых доповнінь є знана бібліотека [[Boost]]. * Міняня у ядрови языка не мавут приводити до змаліня уже досягнутої ефектівности C++. По никаньови Страуструпа, переважно є грубі важливі зміны, котрі мавут реалный вплыв, ачим много малых правок, котрі можут убтяжити код и учинити язык тяжкым на учіня тай хоснованя. * Основні путі далшого розвоя C++ у май близкых годах уключавут розширіня возможностю й доробліня сполочного проґрамованя, штандартізацію механізму паралелної убробкы, а так само розвуй засобу безпечного проґрамованя. До такых возможностю надходят рузні перевіркы, безпечны переведіня тіпу, контролованя пудмінок и другых технолоґії, котрі помагавут у писаньови стабілного и сполягливого кода. * У рокаши C++ є спроєктованый и розвоює ся гий [[Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|мултіпарадіґмовый язык]], што значит, же ун є погынавый и позволяє проґраміштам выборно хосновати рузні пудходы й методолоґії. Ун бере елементы из рузных штілю проґрамованя, айбо йих адаптує так, убы были ефектівні на руни компілованого языка, што означат высшый уровинь оконавської продуктівности. Того в будучности не є вылучино, же до C++ будут додані елементы функціоналного проґрамованя, автоматічноє збираня нехари тай инакі механізмы, котрі типирь не сут в языкови. Айбо вшиткы такі зміны будут зроблині на основі вжек еґзістувучого компілованого пудхода, без порушіня прінціпу продуктівности. * Хоть формално єдным из основных прінціпу C++ є засокочіня сполочности з языком C, у реалности штандартізаційны комітеты C тай C++ не мавут взаимодій. Міняня, котрі вни уносят, не лиш ниє згоджині, айбо даколи прямо противорічат єдны другым из ідеолоґічного бока. Наприклад, елементы, котрі нові вирзійи C додавут прямо до ядра языка, у C++ сут вынесині до штандартної бібліотекы. Такыми елементами є, наприклад, дінамічні масивы, масивы з фіксоваными границями, а так само засобы паралелної убробкы. Страуструп лічит, же спойиня розробкы C и C++ принесло бы грубі выгоды, айбо то є малореалістічно з політічных и орґанізаційных причин. Того в перспектіві практічна сполочность меже C тай C++ буде з часом слабіти, што означає, же коды, написані на чистум C, будут кождый раз май тяжко прямо компіловати и хосновати в C++ без модіфікацій. === Штандарт C++11: доповніня у ядрови языка === * Ясно вызначині конштантны функційи тай выражіня <code>constexpr</code>. * Універзалноє иніціялізованя. * Конструкторы й операторы присвойиня з семантіков переносу. Выведіня тіпу. :: Про хоснованя у шаблонах, де тяжко задати конкретный тіп ізмінної, уведині два нові механізмы: змінні тіпа <code>auto</code> и опис <code>decltype</code>. * Цикл по коликційи :: Подобно многым нынішньым языкам, у C++ уведеный цикл «по коликційи» у форматови: <code>for (type &x: array) {...}</code>. Туй тіло цикла ся оконує про каждого елемента коликційи <code>array</code>, а <code>x</code> у каждуй ітераційи буде удкликати ся на актуалный елемент коликційи. Гий коликцію мож видіти C-масив авадь хоть якый контийнер из штандартної бібліотекы, котрый має ітераторы <code>begin</code> тай <code>end</code>. * Ламбда-выражіня :: Додана возможность задавати ламбда-выражіня (анонімні функційи, што ся задавут прямо в місті хоснованя). Такі функційи можут залежати уд позапросторовых змінных (замыканя). Ламбда-выражіня мож присвойити зміннуй и хосновати усяды, де гія функція релевантного тіпа, наприклад, у алґорітмах штандартної бібліотекы. * Изміны в описови віртуалных методу :: Доданый неповинный модіфікатор <code>override</code>, котрый хоснувут при описови метода, што заміщат віртуалный метод утцьовського класа. Позад хоснованя <code>override</code> компілаторови мусай перевіряти, ци є в утцьовському класови метод из таков же сіґнатуров. Доданый тоже модіфікатор <code>final</code>, котрый, як и в Java, непозволяє подалше заміщованя метода. Так само мож задати <code>final</code> діля класа — тогды уд него вже не можут наслідовати ся другі класы. * Додана возможность описа [[Варіатівный шаблон|варіятівных шаблону]]. * Усякі сінтаксічні доповніня. :: Уведеноє ключовоє слово <code>nullptr</code>, што представляє константу — нуловый указник. Были внисині зміны у семантіку й, частічно, у сінтаксіс перечислінь и спойиня. Додана возможность творити сокочині перечисліня (type-safe enumerations), а спойиня типирь мавут май мало убграничінь у своюй структурі. Кроме того, компілатор типирь має правилно парсити код из множинными заперавучыми кутовыми дужками «<code>>></code>», што уживані у вкладеных шаблонных конструкціях. Май скоро «<code>>></code>» автоматічно приймалося ги оператор побітового зсува вправо, того меже знаками <code>></code> гія было вставляти пропускы авадь износы шорика. == Приклад проґрам == === Приклад № 1 === Се приклад проґрамы [[Hello, world!]], котра выводит извістку в [[Інтерфейс командного рядка|консол]], хоснувучи штандартну бібліотеку, и окончує ся.<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортуєме всі убявліня у просторови имен "std" у ґлобалный простур имен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> === Приклад № 2 === Типирішньый C++ позволяє рішати май легкым способом и май тяжкі задачі. Тот приклад, окроме другого, показує хоснованя контийнеру з штандартної бібліотекы шаблону ([[Штандартна бібліотека шаблону|STL]]).<source lang="cpp"> #include <iostream> // подля хосонованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має в собі тіп даных словник #include <string> using namespace std; int main() { // Убявляєме асоціатівный контийнер из шориковыми ключами й даными в вызирі вектору шорику. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціятівный контийнер пару людий и даме йим дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме всі обєкты в контийнирі for(const auto& person : items) { // person - то є пара з двох обєкту: person.first - то го имня, // person.second - то є список го предмету (вектор шорику) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> У тум прикладі, про простоты, імпортувут ся вшиткі имена з простора имен <code>std</code>. Но в реалных проґрамах так робити ся не рекомендує, бо можут зотворити ся конфлікты имен, кой рузні бібліотекы мавут єднакі назвы обєкту. Язык позволяє імпортовати окримв обєкты з простора имен, же бы лем тоты, котрі дійсно гія, были доступні у кодови без явного зазначіня <code>std::</code>.<source lang="cpp">namespace Foo { const int x = 5; } const int y = Foo::x;</source><source lang="cpp"> #include <vector> int main() { using std::vector; vector<int> my_vector; } </source>У C++ (ги у C), кой хоснованя проґрамы доходит до кунця функційи <code>main()</code>, тото рунозначно команді <code>return 0;</code>. То значит, што проґрамі не гія явноє вертаня <code>0</code> в кунци <code>main()</code>, бо компілатор додаст то автоматічно. Айбо такоє правило не діє про хоть якої инакої функційи, окром <code>main()</code>, де все гія явно вказати значіня, котроє ся має вертати. == Изруньованя з алтернатівными языками == Сут дакулько досліжінь, у котрых пробовали зробити булш менш обєктівноє зруньованя всякых языку проґрамованя, меже котрых є й C++. У тых досліжінях аналізовали ся рузні аспекты, такі гий продуктівность коду, удобство писаня проґрам, возможности оптімізаційи, доступ д штандартным бібліотек тай иншакі характерістікы, котрі важні про проґрамішту й розвойнику проґрамного засобованя. * У науковуй статі «Haskell vs. Ada vs. C++ vs. Awk vs. …» Пауля Гудака й Марка Джонса<ref name="haskell4">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> представлиный звід про досліджіня шора імператавных и функціоналных языку на прикладі рішіня модилної задачі быстрого прототіпованя ГІС-сістемы воєнного призначіня. * В инакуй науковуй роботі — «DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++» — чотыри авторы<ref>{{статья|автор=K. Czarnecki, J. O’Donnell, J. Striegnitz, W. Taha|заглавие=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++|издательство=University of Waterloo, University of Glasgow, Research Centre Julich, Rice University|год=2004|ссылка=https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|ref=Czarnecki, O’Donnell, Striegnitz, Taha|издание=|archivedate=2022-04-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220407022648/https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|тітул=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++}}. Цитата: ''C++ Template Metaprogramming suffers from a number of limitations, including portability problems due to compiler limitations (although this has significantly improved in the last few years), lack of debugging support or IO during template instantiation, long compilation times, long and incomprehensible errors, poor readability of the code, and poor error reporting.''</ref> методічно досліжувут возможности C++ и двох функціоналных языку у роли базовых инструменту про [[Языково-орьєнтоване проґрамованя|языково-орьєнтованого проґрамованя]] з методом порожувучого кода. * У досліжині Лутца Прехелта<ref name="perhelt2">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> аналізувут ся сім языку (C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, Tcl) у контекстови написаня простої проґрамы, котра переробляє телефонні нумера на слова за даякыми правилами. * У статі Девіда Велера «Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman»<ref name="steelman">{{Cite web|url=https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|title=«Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman» David A. Wheeler July/August 1997|accessdate=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164511/https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|deadlink=yes}}</ref> проводит ся зруняня языку Ада, C++, C и Java із документом «<nowiki/>[[Steelman]]<nowiki/>» — списком потреб до языка про воєнных убудованых сістем, котрый быв розробленый у [[1978|1978 годі]] Міністерством сокочіня [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Хоть документ ужек устарів и не бере до увагы типирішні возможности языку, зруняня показує, што C++ не так силно рузнится уд языку-конкуренту в плані необходимых возможностю про промысловых розробок. * Статя Метю Формента й Міхаеля Ґіллінґса<ref name="bioinfartcl">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> описує досліжіня<ref name="bioinfbench">{{Cite web|url=http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|title=Сравнение языков программирования в реализации алгоритмов биоинформатики — описание эксперимента.|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102446/http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|deadlink=no}}</ref> реалізаційи на шість языках (C++, C, C#, Java, Perl, Python) трьох шпеціфічных алґорітму, што хоснувут ся у біоинформатіци: [[метод майблизькых сосіду|метод майблизкых сусіду]], ґлобалноє [[вырунёваня послідовностю|выруньованя послідовностю]] ([[алґорітм Нідлмана — Вунша]]) и [[парсінґ]] выходных даных [[BLAST]]. === C++ тай Ада === [[Ада (язык проґрамованя)|Язык Ада]] самарає на C++ за возможностями и сферов хоснованя: то є компілованый штруктурный язык из обєктово-орьєнтованым розширіньом (тота ж модел «Алґол из класами», што и в C++), має штатічну тіпізацію, пудпорює сполочноє проґрамованя и призначиный діля розвоя грубых и тяжкых проґрамных сістем. Айбо ідеолоґічно Ада є силно другым языком: аж C++ розвоює ся ги універзалный инструмент про рузных задач, то Ада была спроєктована шпеціялно пуд жаданя выробнику крітічно важного проґрамного засобованя з высокыми штандартами надійности, што выразилося на ю сінтаксісі тай семантіци. Прямых изрунянь ефектівности кода в Аді й C++ не много. Ужек упомняненуй статі <ref name="haskell2">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref>рішіня моделної задачи на Аді дало код, што быв приблизно на 30% май куртый (у шориках), гий у C++. Изруньованя самых же языку проводилися у рузных жрідлах. Наприклад, у статі Джіма Роджерса на AdaHome<ref name="rogers2">{{Cite web|url=http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|title=Comparison of Ada and C++ Features (en)|access-date=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164727/http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|deadlink=no}}</ref> наведено булш 50 пункту удрузнинь меже языками, й булшость из них у хосен Ады (булше возможностю, нагынавчость повожіня, май мало возможность хыб). Хоть даякі твиржіня побучнику Ады перичні авадь ужек пристаріли, сполочно мож зробити выслідок: * Сінтакс Ады є овер строгый, ги у C++. Язык жадат додержовати ся дісціпліны проґрамованя, не пудпорює «проґрамістські фіґлі», айбо стімулує писаня простого, лоґічного й врозумливого кода, котрый є май легко пудпорьовати. * На розділ уд C++, Ада є дуже тіпобезпечена. Розвойина сістема тіпів позволює при додержаньови правил йих оголошіня й хоснованя маймного контроловати коректность роботы з датами й сокотити проґраму уд нежаданых хыб. Автоматічноє переробліня тіпу є звеличине у нич. * Указатилі в Аді сут контроловані май строго, ги у C++, а адресна аріфметіка є доступна лем через окрему сістемову бібліотеку. * Наставитильні модулы Ады за свойыми можностями сут самарні на шаблоны у C++, айбо забезпечувут ліпшый контрол. * Ада має в язык убудовану модуларность и штандартізовану сістему розділеної компілаційи, зато C++ хоснує включованя текстовых файлу й вонкашні методы кроманьованя компілаційов и складаньом проґрам. * Убудована многозадачность Ады має в собі паралелні задачы й механізм йих комунікаційи (вступы, рандеву, оператор <code>select</code>). У C++ сут тоты возможности забезпечині лем через бібліотекы. * Ада має строгый штандарт, што дає ліпшу переносимость проґрамового засобованяна рузны платформы. У статі Штефена Цейґера з компанійи [[Rational Software|Rational Software Corporation]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html Stephen Zeigler, Comparing Development Costs of C and Ada.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html|date=2007-04-04}}</ref> ся тверди, же робота на Аді є на 60% май дешево, гий на другых языках, приводит ид зотворіню кода, котрый має в 9 раз май мало хыб, гий код написаный языком Сі. Хоть и тоты выслідкы ниє прямо ты же самі діля C++, ун є интересный, бо много з хыб C++ ун взяв уд Сі. === C++ тай Java === Java ся не може раховати же повноставна заміна C++, бо є зотворена гий безпечный язык из легшым зачатковым руньом, орьєнтованый на зотворіня прикладных аплікацій из грубов можностьов преносимости<ref>{{cite web|url=http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|title=1.2 Design Goals of the Java™ Programming Language|subtitle=The Java Language Environment|lang=en|publisher=Oracle|date=1999-01-01|accessdate=2013-01-14|archive-date=2013-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20130123204103/http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|deadlink=no}}</ref>. Уна ся не годит для дакотрых філю проґрам, котрі ся чинят у C++. Айбо в окремых свойих областьох в Java є реална конкурентція C++. Головні передности Java: * '''Безпека:''' Недоступность хоснованя указатилю и адресної аріфметікы, автоматічноє кроманьованя тямов из ґарбадж-колектором, убудовані засобы, котрі сокотят перед май пошириными хыбами проґрам C++, гий є переповніня буфера авадь выхуд за граници масива. * Наявность розробленої сістемы модул и розділеної компілаційи, котра є май скурша й май мало пудвавучас ид хыбам, гий препроцесор и особна зборка C++. * Докусна штандартізація и оконаня у віртуалнуй машині, розвоєноє окружіня, включавучи бібліотекы про ґрафіку, хосноватильськый интерфийс, доступ ид базам даных и другым тіповым задачам, гий є забезпечена правдива многоплатформность. * Устроєна многопотучность. * Обєктна пудсістема Java є у разы май близка д фундаменталному прінціпови ООП «вшитко є обєкт», ги у C++. Интерфийсы позволявут здобыти векшину предностий множинного наслідованя без його неґатівных ефекту. * Рефликція є май далекосяжна, ги у C++, и позволяє у реалному часови дефініційовати и міняти структуру обєкта пуд час роботы проґрамы. Но хоснованя ґарбадж-колектора й віртуалної машины лишає тяжкопоборимі обмижіня. Проґрамы на Java сполочно сут май помалі, йим гія дуже много тямы, а віртуална машина ізолує проґраму уд операчної сістемы, што робит низкоруньовоє проґрамованя невозможным. Емпірічноє досліджіня<ref name="perhelt3">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> не найшло грубу рузню у быстрости розробкы на C++ тай Java. Инакоє досліджіня<ref name="bioinfartcl4">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> указало, же думаня о грубых рузнях у шустрости оконаня кода на тых языках ниє фурт правдивоє: у двох из трьох тесту быстрота оконаня Java- тай C++-аплікацій была доста порунима. Зато Java є май лаконічна – обєм кода є май малый на 10-15%. === C++ тай C === '''Оріґіналный Сі''' дале ся розвойит, и на нему ся зотворявут много грубых проєкту: є головным языком проґрамованя подля операчных сістем, на нему написані бавкові енґіні многых дінамічных бавок, як и груба кулькость прикладных аплікацій. Дакотрі шпеціялісты повідавут, же заміна Сі на C++ не робит процес розробкы май ефектівным, ай навспак убтяжує проєкт, меншит го надійность и пудвышує наклады на пудпору. У частности: * За думаньом Лінуса Торвалдса, «C++ заставляє до писаня … грубого обєма кода, котрый не має прінціпічного значіня із никаня функціоналности проґрамы». * Пудпора ООП, шаблоны і STL не сут рішавучов предностьов C++, бо вшитко, на што ся хоснувут, мож вырішити й хоснованьом Сі. При тум ся вылучавут розширіня кода, а даякоє убтяжіня, котроє є далеко не фурт гія, компензує ся булшов флексібілітов, май простым тестованьом, и ліпшыми перформанцными характерістіками. * Автоматізація доступа д тями в C++ повышує затраты тямы й чинит роботу проґрам помалов. * Хоснованя вылучінь у C++ заставляє слідити [[RAII]], што веде до звеличіня оконаных файлу й меншіня быстроты проґрам. Додаткові тягкости ся появлявут у паралелных и дістрібутівных проґрамах. Тым є интересноє, же кодінґ-штандарт C++ у компанійи [[Google]] прямо заказує хоснованя вылучінь<ref name="googlesg">{{Cite web|url=https://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|title=Google C++ Style Guide. Exceptions.|access-date=2019-03-31|archive-date=2019-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20190316065327/http://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|deadlink=no}}</ref>. * Код на C++ є май тяжкый на розуміня й тестованя, його выправлиня выд хыб є май чажкоє позад хоснованя чажкый ієрархій класу из наслідованьом и шаблонами. Додатково, в розвойницькых мілійох C++ ся вказує булше хыб, и в компілаторах, и в бібліотеках. * Многі детайлі повожіня кода не сут шпеціфіковані штандартом C++, што знижує його портовалность и може быти причинов чажконаходимых хыб. * Кваліфікованых проґрамісту на Сі є у разы булше, гий на C++. Ниє пересідчивых даных о предности C++ перед Сі ні по ефектівности проґрамісту, ні по особностям проґрам. Хоть сут досліжіня<ref>{{статья|заглавие=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection|автор=Boehm H.|ссылка=http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724030259/http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|archivedate=2013-07-24|тітул=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection}} (удкликаня із {{книга |автор=[[Реймонд, Ерік]]. |заглавие=Искусство программирования для Unix |год=2005 |страницы=357 |страниц=544 |isbn=5-8459-0791-8 |тітул=Искусство программирования для Unix }})</ref>, котрі твирдят, же проґрамішты на Сі тратят около 30-40 % сполочного часа розробкы (не рахувучи выпраліня хыб) на кроманьованя тямов, сполочна ефектівность розробнику<ref name="haskell3">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> Сі тай C++ є зрунима. У низкоруньовум проґрамованьови грубинська часть новых возможностю C++ ся оказує нехоснована позад збулшіня режійных выдатку: віртуалні функційи жадавут дінамічноє вызначіня актуалної адресы (RVA), шаблоны ведут до розширіня кода й понижіня возможностю оптімізаційи, [[бібліотека часа оконаня]] (RTL) є велика, а удказ уд ниї лишат многх возможностю C++ (хоть бы позад недоступности операцій <code>new</code>/<code>delete</code>). У выслідках проґраміштови мусай убграничити ся на функціонал, унаслідованый уд Сі, што робит хоснованя C++ безцілным: ''Єдиный способ мати добрый, ефектівный, низкоруньовый іипортованый C++ зводится д тому, убы ся убграничитися вшисткым тым, котроє є легко доступноє в Сі. А убграничіня проєкта границями Сі буде значити, же го не выметати, и же буде доступно много проґрамішту, котрі добрі розумівут низкоруньові особенности й не удказувутся уд них позад дурної моды на «обєктні модели».'' ''… коц ефектівность є пирьвошорна, «ліпшины» C++ будут грубов хыбов.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> === C++ и функціоналні тай скріптові языкы === У єдному експеріментови<ref name="haskell">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> скріптові й функціоналны языкы, особенно [[Haskell]], показали 2-3-кратну ліпшину у часови розробкы тай обємови кода в зруняньови з проґрамами на C++. Из другого бока, проґрамы на C++ были на тулько же раз скурші. Авторы признавут, же здобыті дані ниє репрезентатівнов выборьков и не роблят катеґорічні выслідкы. В другому експеріментови<ref name="raytracer">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref> строгі функціоналны языкы ([[Standard ML]], [[OCaml]]) показали сполочноє прискоріня розробкы 10-кратноє (головно позад скуршому выявліню хыб) при приблизно руных показниках шустродійи (были хосновані рузні компілаторы в рузных режімах). У досліжіньови Лутца Прехелта<ref name="perhelt">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref>, на основі аналіза коло 80 рішінь, написаных доброволцями, были здобыті, в часности, слідувучі выслідкы: * Perl, Python, Rexx, Tcl забезпечили удвоє булшу быстроту розробкы, гий C, C++ и Java, причому одержаный код быв так само удвоє май куртым. * Проґрамы на скріптовых языках хосновали приблизно удвоє булше тямы, ги C/C++. == Крітіка == <source lang="cpp"> #include <iostream> // для хоснованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має у собі тіп даных словник #include <string> using namespace std; int main() { // Убявляєме асоціатівный контийнер из шоровыми ключами й даными у видови вектору шорику. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціатівный контийнер пару людий и даме йим дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме вшиткі обєкты в контийнирі for(const auto& person : items) { // person - то пара двох обєкту: person.first - то го имня, // person.second - то є список го предмету (вектор шорику) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> === За крітіку C++ у цілому === май часті крітікы не протиставлявут C++ якомусь другому конкретному языкови, а повідавут, же удказ уд хоснованя єдного языка, што має много недостатку, в хосен декомпозіції проєкта на пудзадачі, котрі рішавутся на рузных языках, майбульш пудходящых про них, робит розробку не таков бабрачнов при єдночаснум пудвышінёви показнику [[Квалічность проґрамованя|квалічности проґрамованя]]<ref name="languageorient2">{{статья|заглавие={{iw|Language Oriented Programming}}|автор=Martin Ward|год=1994|ссылка=http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|издание=|archivedate=2016-03-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304020956/http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|тітул={{iw|Language Oriented Programming}}|выдавательство=Computer Science Department, Science Labs}}</ref><ref name="Hudak_DSL2">{{статья|заглавие=|автор=Paul Hudak|издательство=Department of Computer Science, Yale University|ссылка=|тітул=Modular Domain Specific Languages and Tools|выдавательство=Department of Computer Science, Yale University}}</ref>. Із тої самої причины крітікуєся і засокочіня сполочливости із Сі: аж частина задачі жадат низькорунёвых можностю, май розумно бы было вынести ї у окрему пудсістему і написати ї на Сі. Свою очерідь, побучникы C++ тврдят, же усуненя технічных і орґанізаційных проблем мижеязыкового сполочнодіїня позад хоснованя єдного універсалного языка взамін дакулькых шпеціалізованых є май вижливо, як хыбованя того універсалного языка. Тобто, сама широкость можностю C++ оправдує хыбы каждої зокрема можности; в тым числови і хыбы, унаслідовані уд Сі, оправдані перевагами сполочности (див. [[C++#Філозофія C++|горі]]). Такым способом, тоты самі особности C++ – обєм, тяжкость, [[еклектічность]] і невыразна цілёва ніша хоснованя – побучниками ся роздивлявут ги «головна перевага», а крітіками – ги «головный недостаток». === Крітіка оремых елементу і концепцій === ==== Контрол за повожінём ==== Ідеолоґія языка змішує «контрол за повожінём» із «контролом за ефектівностю»: прінціп «не платиш за то, што не хоснуєш» ➤ предпокладає, же засобованя повного контрола проґраміста над вшиткым, што ся діє в проґрамі на доста малому руни, є потребным і достаным про достиганя высокої ефектівности кода. У дійсности про грубі проґрамы то не так: коли низькорунёва оптімізація кладе ся на ґорґуші проґраміста, котру квалічный компілатор [[Предметно-орьєнтованый язык проґрамованя|предметово-орьєнтованого]] языка бы зробив ліпше, то то веде лем до ізбульшіня обєма кода, до тяжщого процеса розробкы і до знижіня порозумілости і тестуйимости кода. Тым способом, прінціп «не платити за то, што не хоснуєш» в реалности не дає такых жаданых переваг в ефектівности, айбо казит квалічность проґрамы. ==== Компонентне і обєктово-орьєнтоване проґрамованя ==== За думанём [[Алан Кей|Алана Кея]], обєктова модел «<nowiki/>[[Алґол]] із класами», котра хоснує ся в C++, уступає моделі «усё є обєкт»<ref name="alankay2">{{cite web|url=http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|title=Alan Kay's Definition Of Object Oriented Programming|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130824235515/http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|archivedate=2013-08-24}}</ref>, котра хоснує ся в [[Objective-C]]. Ун лічит, же модел Objective-C має бульшу кулькість можностю, май файні показникы [[Поновне хоснованя кода|поновного хоснованя кода]], ліпшу порозумілость, модіфікуйимость і тестуйимость. Тото є ізкапчано із тым, же у Objective-C всі компоненты є обєктами, што засобує бульшу єднородность і простоту в хоснуванёви обєктово-орьєнтованых пудходу. Модел наслідованя в C++ складна і тяжка в реалізації. Она часто заставляє до зотворіня складных ієрархій із неприродными удношінём миже класами. Наприклад, у многых трафунках хоснуєся наслідованя взамін вложіня, што зотворює нездорову залежность миже класами. Позад того часто выходит, же класы ставут [[Ізкапчаность (проґрамованя)|силно ізкапчаными]] із неясно розділеным функціоналом, што убтяжує їхнє подалше ізміниня і тестованя. Гий приклад{{sfn|Шилдт, Теория и практика C++|1996||с=64—67}}, у літературі наводится рекомендація реалізовати клас «список» як пудклас уд «елемента списка», ди каждый елемент має функції доступа д иншым елементам. Таке рішення є нелоґічным із математічної точкы зріня, бо «список» не є філём «елемента списка», а складає ся із них. У бульш строгых языках проґрамованя така модел не удображаєся, бо там наслідованя має значіня «є пудфілём», а не «є частёв». Дакотрі бібліотекы в C++ жадавут особного переведіня тіпу увирьх і долу за ієрархіёв класу через <code>static_cast</code> авадь <code>dynamic_cast</code>. То порушує [[Тіпобезпека|тіпобезпеку]] языка, бо компілатор не може повностю перевірити правильность переведіня тіпу, ай проґраміст має на собі удповідальность за правильне хоснованя. Кроме того, C++ має грубу [[Вязкость (проґромованя)|вязкость]] рішінь. Тото означат, же малі міняня на пузьньых етапах розробкы можут жадати переписованя грубиньськых частий проєкта. Наприклад, якшто гія ізмінити пудход ід сокочінёви даных авадь ізмінити штруктуру класу, тото може потребовати міняня многых частий кода, што дуже убтяжує пудпору і розвуй проєкта<ref name="languageorient2" />. [[Ян Джойнер]]<ref name="Joyner2">{{статья|заглавие=|автор=Ian Joyner|ссылка=|издательство=|издание=|archivedate=2013-11-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131125045724/http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|тітул=A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition|ref=http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|выданя=[http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий]}}</ref> крітікує C++ за хыбне ідефікація інкапсуляції (поміщіня даных у середину обєкта і удділіня реалізації уд інтерфейса) із сокрытём реалізації. Сисе означат, же в C++ доступ до даных класа гія робити через ґеттеры і сеттеры — шпеціалні функції доступа. Позад того обєм кода ізбульшуєся, а го штруктура убтяжуєся. Такый пудход робит C++ май мало выразным руняно із языками, ди доступ ід даным реалізуєся через обєктну модел авадь через удперті штімованя. У выслідкови, C++ часто жадат бульше кода для реалізації простої функціоналности, што меншит порозумілость і продуктівність проґраміста. Щи єдным важливым убграничінём є то, же зовпаданя тіпу у C++ вызначатся на руни ідентіфікатору, а не сіґнатур. То означат, же пудстановка компоненту, основана на зовпадіню інтерфейсу, неможлива. Позад того додаваня нової функціоналности в сістему часто жадат особного міняня ужек існувучого кода, што призводит до силної вязкости рішінь<ref name="Paulson3">{{книга |автор=Paulson, Lawrence C. |год= |isbn=0-521-57050-6 (hardback), 0-521-56543-X (paperback) |тітул=ML for the Working Programmer, 2nd edition |выдавательство=Cambridge University Press |рік=1996 }}, c.271-285</ref>. [[Лінус Торвалдс]]<ref name="autogenerated12">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref> крітікує C++ за то, же «код видится абстрактным лем до тої поры, докы не гія го міняти». Тото є ізкапчано із тым, же абстракція у C++ часто пряче тяжку реалізацію, котра робит код тяжко модіфікуйимым і пудпорёваным. Крітіка C++ із позіцій ООП приведене у роботі<ref name="Joyner2" />. ==== Метапроґрамованя ==== Порожувуче метапроґрамованя у C++ основуєся на шаблонах і [[Препроцесор|препроцесорови]], оно є тяжкым і має убграничині можности. Сістема шаблону в C++ в сути є верзіёв примітівного [[Функціоналне проґрамованя|функціоналного языка проґрамованя]], котрый ся оконує при компілації. Тот язык майжек не перехоплюєся із самым C++, позад што потенціал роста тяжкости абстракцій убграничиным. Проґрамы, котрі хоснуювут шаблоны в C++, мавут дуже низькі показникы порозумілости і тестованости, а особинно розгорнутя шаблону робит неефектівный код, бо язык шаблону не має ніякых средств оптімізації. Вбудовані предметно-шпеціфічні языкы, зроблині тым способом, єднако хочут знаня самого C++, што не забезпечує повного розділіня роботы. Такым способом, можности C++ у розширіню можностю самого C++ сут дуже убграничині.<ref>{{статья|заглавие=Domain-Specific Languages|автор=Walid Taha|издательство=|ссылка=|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131024072658/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf|archivedate=2013-10-24|тітул=Domain-Specific Languages|выдавательство=Department of Computer Science, Rice University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf}}</ref><ref>{{статья|заглавие=|автор=Lugovsky V.S.|год=2008|ссылка=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|издание=|archivedate=2016-08-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160810224158/http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|тітул=Using a hierarchy of Domain Specific Languages in complex software systems design|ref=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1}}</ref> ==== Кросплатформность ==== Про писаня портованого кода на C++ гія груба умілость і скушеность, ай «недуйлавый» код на C++ із грубов можностёв мож быти непортованый<ref name="XXtraps64bit2">{{статья|заглавие=|автор=Андрей Карпов|издательство=|год=2007|ссылка=|издание=|archivedate=2015-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402114050/http://rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml|тітул=20 ловушек переноса Си++ - кода на 64-битную платформу|выдавательство=RSDN Magazine #1-2007|ref=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml}}</ref>. За думков [[Лінус Торвалдс|Лінуса Торвалдса]], убы засобовати портованость на C++, сумарно д Сі, проґраматор мусит убграничитися можностями C++, котрі перебрані із Сі<ref name="autogenerated13">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref>. Штандарт має много елементу, котрі сут вызначені ги «implementation-defined» (наприклад, розмір указатиля на методы класу в рузных компілаторах кывавутся в розмірі уд 4 д 20 байтам<ref>{{статья|заглавие=Указатели на функции-члены и реализация самых быстрых делегатов на C++|автор=Don Clugston, CSG Solar Pty Ltd (Перевод: Денис Буличенко)|издательство=RSDN Magazine #6-2004|ссылка=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml|издание=|archivedate=2013-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019045704/http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml}}</ref>), што слабит портованость проґрам із їх хоснованём.<div class="ts-Конец_цитаты-source">Дірективный характер штандартізації языка, неповна зворотна сполочность і противность жадань рузных верзій штандарта роблят проблемы при перенесінёви проґрам миже рузными компілаторами і даже верзіями єдных і тых же компілатору.</div> === Удсутность можностю === ; '''Рефлексівне метапроґрамованя''' [[Інтроспекція (проґрамованя)|Інтроспекція]] в C++ є зроблина удділено уд основної сістемы тіпу, што робить ї майжек непотребнов. Майвеце, што мож ся досягнути, то є параметрізація повожіня на наперед знамых опціях. То бримає хоснованю C++ в бульшости пудходу до реалізації [[Умела інтеліґенція|умілої інтелеґенції]]. Функціоналне проґрамованя Явна пудпора функціоналного проґрамованя є лем у штандарті C++0x, перед тым тоты недостаткы заповнёвали бібліотеки ([[Loki]], [[Boost]]), котрі хосновали язык шаблону, айбо їх квалічность є далеко май слаба в поруняні із рішінями, вбудоваными д функціоналным языкам<ref group="Убясниня">Наприклад, <code>Boost.Lambda</code> позіціонуєся як ламбда-функція, єднако C++ не отілиснює [[ламбда-вычислиня]] Чёрча повностю; імітація [[Комбінаторы|комбінатору]] посредством языка шаблону через-чурь тяжка, штобы чекати їх хоснованя на практіці; [[Продолжение (программирование)|продовжіня]], унаслідовані уд Сі, рахувутся неідеоматічными и небезпечными, а їх реалізація посредством языка шаблону нежлива; кроме того, хоснованя {{iw|λ-пудём|λ-пудёма|en|lambda lifting}} для оптімізації C++ неможливо,— так што фактічно <code>Boost.Lambda</code> — то є просто анонімна функція, а не обєкт лямбда-вычисліня.</ref>. Так само, квалічность реалізації можностю C++ (гий ООП) через функціоналні языкы є май низька. Реалізовані в C++ можности функціоналного проґрамованя не позволявут хосновати оптімізаційны стратеґії[⇨], котрі сут особні функціоналному проґрамованёви. Они лем убграничині на вызовы функціоналных бібліотек і реалізацію окремых функцій. То практічно не дає ніякых предностей при проєктованёви проґрам (див. «<nowiki/>[[Удповідность Каррі — Говарда]]<nowiki/>»). ; === Ізвышні і небезпечні можности === ==== Убудовані стрества убхода убграничінь ==== Язык має засобы, котрі позволявут проґрамістови порушати задані у конкретному припаді прінціпы проґрамованя. Наприклад, модіфікатор <code>const</code> задає обєктови особность неізмінности стана, айбо модіфікатор <code>mutable</code> дозвалює на насилне міняня стана в удну конштантного обєкта, што фактічно ізрушує конштантность. Бульше того, мож дінамічно вылучити атрібут <code>const</code> із конштантного обєкта, перемінявучи ёго на ліво-допустимый (L-value). Сутя такых можностю у языкови робит пробы [[Формална веріфікація|формалної перевіркы]] кода нетяклыми, а хоснованя убграничінь на оптімізацію — неможными. ==== Неконтролуйиме макропудставліня ==== Засобы макропудставліня у Сі (<code>#define</code>) сут дуже моцными, айбо і небезпечным засобами. Они усокотилися у C++, ходь і в C++ є май строгі і шпеціалізовані засобы на рішіня всьых задач, на котрі они были задумані в Сі — шаблоны, переубтерьханя функцій, inline-функції, просторы імен, май розвойина тіпізація, розширине хоснованя модіфікатора <code>const</code> і инакє. У внаслідованых уд Сі штандартных бібліотеках є много потенціално небезпечных макросу<ref>Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++, 2001</ref>. Шаблонне метапроґрамованя пораз ся комбінує із хоснованём макропудставліня на засобованя так называнаго «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цукра]]<nowiki/>». ==== Проблемы переубтерьханя ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Прінціпы переубтерьханя функцій і оператору в C++ веде д грубому дублёванёви кода. Переубтерьханя оператору, што было задумане на додаваня «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цукра]]<nowiki/>», в C++ позволює без контрола міняти повожіня елементарных операцій про рузні тіпы. То дуже пудвыщує різік хыб, тым бульше, што уводит новый сінтаксіс авадь міняє сутный (наприклад, робити нові операторы авадь міняти пріорітеты і асоціатівность) не мож, ходь сінтаксіс штандартных оператору C++ не фурт адекватный семантіці новых тіпу, котрі ся можут потребовати в проґрамі. Окромі проблемы робит легкота переубтерьханя оператору <code>new</code>/<code>delete</code>, што може ізробити дуже гамішні і тяжко находимі хыбы. При тум дашто із того, што бы ся чекало інтуітівно (наприклад, харіня дінамічных обєкту при ґенерації выйимку), в C++ ся не оконує, а груба часть переубтерьханых функцій і оператору ся выкликавут неявно (наприклад, при перероблінёви тіпу авадь творінёви дочасных екземплару класу). У выслідкови засобы, котрі мали робити проґрамы май ясными і май удобными про розробку і убслугованя, перероблявутся на жрідло непотребного убтяжіня і знижавут надійность кода. </div> === Вылічна ефектівность === ==== Резултувущый обєм оконаного кода ==== Хосновані шаблоны в C++ є формов параметрічного поліморфізма на руни выходного кода, айбо при компілації ун переробляєся на сітуаційный (ad hoc) поліморфізм (то є переубтерьханя функцій), што веде ід значному ізбульшіню обєма машинного кода в руняно із языками, котрі мавут управді поліморфну сістему тіпу (як у насліднику [[ML]]). Штобы ізмешити розмір машинного кода, пробувут автоматічно убробляти выходный код перед розкрутков шаблону<ref>{{статья|автор=Dave Gottner.|заглавие=|ссылка=|издательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|год=январь 1995|издание=|archivedate=2008-06-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080607062859/http://www.ddj.com/cpp/184403053|тітул=Templates Without Code Bloat|ref=http://www.ddj.com/cpp/184403053|рік=януарь 1995}}</ref><ref>{{cite web|author=Adrian Stone.|title=Minimizing Code Bloat: Redundant Template Instantiation|url=http://gameangst.com/?p=246|publisher=Game Angst|date=2009-09-22|accessdate=2010-01-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111208031943/http://gameangst.com/?p=246|archivedate=2011-12-08|deadlink=yes}}</ref>. Другым рішінём могла бы быти штандартізована можность експорта шаблону (щи із [[1998|1998 года]]), айбо она є доступна лем у мало котрых компілаторах, бо є тяжко реалізовати і не є хосенна<ref>{{статья|автор=[[Саттер, Герб|Herb Sutter]].|заглавие=|ссылка=|издательство=|год=|издание=|archivedate=2009-01-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090115075141/http://www.ddj.com/cpp/184401381|тітул=C++ Conformance Roundup|выдавательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|ref=http://www.ddj.com/cpp/184401381|рік=януарь 2001}}</ref><ref group="думука">{{cite web|author=vanDooren|url=http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|title=C++ keyword of the day: export|publisher=Blogs@MSMVPs|date=2008-09-24|accessdate=2010-01-19|quote=The export keyword is a bit like the Higgs boson of C++. Theoretically it exists, it is described by the standard, and noone has seen it in the wild. … There is 1 C++ compiler front-end in the world which actually supports it|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090506053736/http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|archivedate=2009-05-06|deadlink=yes}}</ref> на імпорт бібліотек шаблону C++ в языкы із инаков семантіков. Побучникы C++ оспорювут роздуваня кода гий перебульшине<ref>{{cite web|author=[[Майерс, Скотт|Scott Meyers]]|url=http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/browse_thread/thread/2b00649a935997f5/5feec243078c5fd8|title=Code Bloat due to Templates|work=comp.lang.c++.moderated|publisher=[[Usenet]]|date=2002-05-16|accessdate=2010-01-19}}</ref>, іґнорувучи факт, што в Сі параметрічный поліморфізм ся компілує просто, без дублёваня тіл функцій. Они лічат, же параметрічный поліморфізм у Сі є небезпечный — тобто май небезпечно, ги перехуд уд Сі до C++ (ходь противникы C++ думавут наопак). ==== Потенціал оптімізації ==== Позад слабої сістемы тіпу і бивноты [[Побочні ефекты (проґрамованя)|побучных ефекту]] стає через-чурь тяжкым еквівалентне преобразованя проґрам, а значит і вбудованя у компілатор многых оптімізувущых алґорітму, такых гий автоматічне [[розпаралелёваня проґрам]], [[зрушіня сполочных пудвыражінь]], λ-пудём, выклик процедур із передачов [[Продовжіня (проґрамованя)|продовжіня]], [[Суперкопілація|суперкомпілація]] і ин. Выслідком реална ефектівность проґрам на C++ убграничуєся мавучов кваліфікаціёй проґрамісту і вкладеными в конкретный проєкт силы, і «лайдацька» реалізація може доста силно попущат по ефектівности «лайдацькым» реалізаціям на языках бульш высокого руня, што пудтверьжує зрунёвалні спытаня языку<ref name="raytracer2">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref>. То є значущов зашпотков для хоснованя C++ в індустрії [[data mining]].<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортує всі оголошіня у просторі імен "std" у ґлобалный простур імен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> ==== Ефектівне кроманёваня тямов ==== Обязаность по ефектівному кроманёваню тямов лежит ґорґушах розробника і залежит уд умілости розробника. Для автоматічного кроманёваня тямов у C++ традіційно ся хоснувут так называні «розумні указатилі», особне же кроманёваня тямов меншит ефектівность самых проґрамісту. Многочисилні реалізації [[Харіня мусора (проґрамованя)|харіня мусора]], такых, ги штатічный [[Кроманёваня тамов на основі реґіону|вывуд реґіону]], не примінні для C++ проґрам (май точно, то требує реалізації повирьх языка C++ інтерпретатора нового языка, силно инакого уд C++ і в бульшости обєктівных особностю, і в сполочнуй ідеолоґії) із причины неубходимости прямого доступа ід [[Абстрактно сінтаксічне дерево|абстрактно сінтаксічному дереву]]. === Резултатівность === Зоудношіня фактору резултатівности із затратами на розробку, а так само сполочну култівовану в сполоченстві проґрамісту дісціпліну і културу проґрамованя важно брати до увагы заказникам, котрі выберавут язык C++ (ай, значит, тых, котрі волівут тот язык розробникам) про реалізацію задуманых ними проєкту, а так само людём, што зачинавуть учитися проґрамованёви, особливо із жаданём проґрамовати про свої потребности. ==== Квалічность і култура проґрамованя ==== Прінціп C++ «''не наязовати „добрый“ штил проґрамованя''» перечит промысловому пудходу д проґрамованёви, в котрому головну рол мавут [[квалічность проґрамного засобованя]] і можность допровуда кода не лем автором, ай другыми, і котрый май выгодні языкы, што мінімізувут вплыв [[Людьскый фактор|людьського фактора]], то значит якраз «''наязувут „добрый“ штил проґрамованя''», ходь такі языкы можут мати веце высокый поруг входжіня. Існує думка, же волішность хосноватиля C++ (при можности выбирати алтернатівні языкы) уймовость характерізує професійні можности проґраміста. Наприклад, [[Лінус Торвалдс]] каже, же позітівна думка кандідату за C++ є про него крітеріём удсіва: ''C++ — кошмарный язык. Ёго робит іще веце кошмарным тот факт, же много не доста ґрамотных проґрамісту го хоснувут… Удперто кажучи, і кідь не є ніякых причин выберати Сі, кроме того, убы держати C++-проґрамісту подале, то і лем тот аргумент буде доста важливым основанём про хоснованя Сі.'' ''…Я прийшов до вывода, же дійсно зачну выгнати каждого, ко выбире вести розробку проєкта на C++, а не на Сі, убы тот чилядник не загубив проєкт, у котрый я залученый.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> ==== Выправліня выправленого ==== Неперерывна еволуція языка побужує (а часом і змушує) проґрамісту раз за разом міняти ужек удладжений код — то не лем дорожит розробку, ай і несе різік увожіня до ужек удладженого кода новых хыб. Наприклад, кідь іззачинаня зворотна сполочность із Сі была єдным із базовых прінціпу C++, уд [[1999|1999 року]] Сі перестав быти пудмножинов C++, так што ужек удладженый код на Сі не може быти хоснованый в проєктови на C++ без ізмініня. ==== Тяжкость подля самої тяжкости ==== C++ є окресленый ёго аполоґетами гий «маймоцный» ''іменно позад того'', хоснує небезпечні і взайимно-противні можности. За думанём [[Ерік Реймонд|Еріка Реймонда]], то робит язык сам по собі основов про особне самостверджіня проґрамісту, перероблявучи процес розробкы на самоціль. ''Проґрамісты — то часто яркі люди, котрі ся гордять … своёв можностёв справлятися із тяжкостями і шіковно убходитися із абстракціями. Часто ся перед собов змагати, пробувучися выяснити, ко може зотворити «майзапутані і майфайні тяжкости». … Суперникы мнят, же мусят змагатися із чужыми «прикрашанёми» тым, же додадут свої. Доста скоро «масивна ґырча» стане індустріалным штандартом, і всі зачнут хосоновати грубі, переповнині хыбами проґрамы, котрі не можут убрадити онь іх творцю.'' ''…Такый пудход може убернутися псотов, як проґрамісты реалізувут прості речі тяжкыми способами лем зато, же їх знавут і умівут їх хосновати.'' — <cite>[[:ru:Реймонд,_Ерік|Ерік Реймонд]] в </cite> ==== Саботаж ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Зафіксовані трафункы, коли лайдацькі програмісты, хоснувучи силну контекстну залежность C++ і недостаток можностю удслідили макровызначіня компілатором, помалили розробку проєкта, коли написали єдне-два лишні, формално коректні із никаня компілатора, рядкы кода, айбо коли впровадили через то тяжко выявитильну, знівыдкы проявлявучуся хыбу. Наприклад:</div><source lang="cpp">#define if(a) if(rand())</source><source lang="cpp">#define j i</source>У [[Чистота языка проґрамованя|языках із доказанов коректностёв]], онь із розвоєными макросредствами, нанести шкоду самарным способом немож. ==== Ненадійность продукта ==== Невыправдана бивнота побучных ефекту у спойині із недостатком контрола із бока сістемы часа оконаня языка і слабов сістемов тіпу робит проґрамы на C++ вразливыми до непередвиденых фаталных порух (сполочнознамі «падіня» із увідомлінями ги «Access violation», «Pure virtual function call» авадь «Проґрама оконала недопустиму операцію і буде заперта»), што выключує хоснованя C++ у трафункови грубых требовань д удказостойкости. Кроме того, то іщи додатково ізбульшує триманя самого процеса розробкы. ==== Менеджмент проєкту ==== перечислині выще факторы роблят тяжкость менеджмента проєкту на C++ єднов із самых высоких у індустрії розроботкы [[Проґрамове забеспечіня|ПЗ]]. Джеймс Коґґінґс, котрый чотыри годы быв ведучым колонкы в ''The C++ Report'', дає таке поясніня: ''— Проблема є в тому, же проґрамісты, котрі робили в ООП, експеріментовали із кровозмішаными аплікаціями і были націлині на низьку руню абстракції. Наприклад, они будовали класы, гий «зязаный список», взамін «інтерфейс хосноватиля», авадь «зарі радіації», вадь «модел із конченых елементу». Шкода што, стройна провірка тіпу, котра помагає проґрамістам C++ убминати хыб, у тому самому часі утяжчит будованя грубых обєкту із малых.'' — <cite>[[:ruе:Брукс,_Фредерік|Ф. Брукс]], [[:ruе:Мітічный_чоловіко-місяць|Мітічный чоловіко-місяць]]</cite> == Вплыв і алтернатівы == [[Файл:C_Cpp_compare.png|праворуч|міні|Проґрама «<nowiki/>[[Hello, world!]]<nowiki/>» на C тай C++.]] Єдиным прямым наслідником C++ є [[D (язык проґрамованя)|язык D]], задуманый як переробка C++ для вылучіня май очевидных го проблем. Авторы удказалися уд сполочности із Сі, усокочувучи сінтаксіс і многі базові прінціпы C++ і уводжувучи в язык можности, характерні для новых языків. В ''D'' не є препроцесора, наголовочных файлу, множинного наслідованя, айбо є сістема модулу, інтерфейсы, асоціатівны масивы, пудпора ''[[unicode]]'' у рядках, харіня нехари (при усокочіню можности особного кроманёваня тямов), вбудована многопоточность, [[вывуд тіпу]], ясне обявліня чистых функцій і неізмінных значінь. Хоснованя D є доста убграничине, і го мож лічити же реалного конкурента C++. Май старый конкурент C++ у задачах низького руня — [[Objective-C]], котрый так само, як C++, є побудованый на спойиню Сі із обєктнов моделов, лем же в Objective-C обєктна модел унаслідована уд ''[[Smalltalk]]''. ''Objective-C'', так само як і ёго наслідник ''[[Swift]]'', широко ся хоснує для розробкы софтверу пуд ''[[macOS]]'' і ''[[iOS]]''. Єднов із первых алтернатів C++ у аплікатівнім проґрамованёви став язык [[Java]]. Ёго часто неправильно лічат прямым наслідником C++; у дійсности ёго семантіка услідована уд языка ''[[Модула-2]]'', і основі семантікы C++ у ''Java'' не є видимі. Беручи до увагы ''генеолоґію'' языку (''Модула-2'' є наслідником ''[[Сімула|Сімулы]]'', як і ''C++'', айбо ним не є ''Сі''), ''Java'' май привильно бы іменовати «троёрудным братом» C++, а не «наслідником». То саме мож уповісти і за язык ''[[C Шарп|C#]]'', ходь ступінь ёго самарности ід C++ є веце выразный, гий у ''Java''. Спробов спойиня безпечности і шустрости розробкы, характерных для Java і C#, із можностями C++ став [[Managed C++]] (впослідстві — [[C++/CLI]]). Зотвореный ''[[Microsoft Corporation|Microsoft]]'', головно для переносу існувучых C++-проєкту на платформу ''[[Microsoft.NET]]''. Проґрамы ся оконувут пуд кроманёванём ''[[CLR]]'' і можут хосновати всьый арсенал бібліотек ''.NET'', айбо накладаєся ряд убграничінь на хоснованя можностю C++, што фактічно зводит C++ до руня ''C#''. Тот діалект не дустав грубого признаня і є хоснованый головно про поязаня бібліотек, написаных на чистому C++, із ''C#''-аплікаціями. Алтернатівный путь розвоя языка Сі — ёго спойиня не із ООП, айбо із апплікатівным проґрамованём, то значит поліпшіня абстракції, стройности і модулности низькорунёвых проґрам позад забезпечіня передвидіня повожіня і [[Удканська прозорость|удканської прозорости]]. Приміром такых робіт служать языкы ''BitC, Cyclone'' і ''Limbo''. Ходь і є успішні спробы хоснованя функціоналного проґрамованя у задачах реалного часу без інтеґрації із засобами Сі<ref>{{статья|заглавие=|автор=Zhanyong Wan and Paul Hudak|издание=|ссылка=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110816234039/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf|archivedate=2011-08-16|тітул=Event-Driven FRP|выданя=Department of Computer Science, Yale University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|title=Walid Taha|lang=en|website=School of Engineering Rice University|date=|accessdate=2019-11-20|deadlink=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IqLu1AP0?url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|archivedate=2013-08-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|title=MLKit|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130917074849/http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|archivedate=2013-09-17|deadlink=yes|accessdate=2013-07-30}}</ref>, же на даный момент ([[2013|2013 г]].) в низькорунёвуй розробцї хоснованя Сі в рузнуй мірі дає майліпше зоудношіня затрудливости і резултатівности. Много сил приложили розробникы ''[[Python]]'' і ''[[Lua]]'', убы забеспечіти іх комфортне хоснованя проґрамістами на C++. ІЗ усьых языку, ізязаных із функціоналнoв парадіґмов, самі Python і Lua майчасто ся хоснувут у спойині із C++ у єднум проєктови. Майзначными точками кываня C++ із функціоналным проґрамованём — приязкы бібліотек [[wxWidgets]] і [[Qt]] (котрі зотворині в духу ідеолоґії C++) до языку [[Lisp]], [[Haskell]] і [[Python]]. У бцльшости трафунку приязкы до функціоналных языку роблят про бібліотекы, написані на Сі авадь иншых функціоналных языках. Щи єдным языком, на котрый никавут ги на конкурент C++, є [[Nemerle]] — выслідок поробы спойиня [[Модел тіпізації Гіндлі-Мілнера|модели тіпізації Гіндлі-Мілнера]] і макропудмножины [[Common Lisp]] із языком C#<ref>{{статья|заглавие=|автор=Чистяков Влад aka VladD2|издание=|год=|ссылка=|archivedate=2013-12-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131213061243/http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|тітул=Синтаксический сахар или C++ vs. Nemerle :)|выданя=RSDN Magazine #1-2006|ref=http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|рік=24.05.2006}}</ref>. В тому самому руслі лежит і зотвореный Microsoft язык [[F#]] — діалект [[ML]], адаптованый про міліє .NET. Спробов зотворити промыслову заміну Сі і C++ став [[Go (язык проґрамованя)|Go]], розробленый корпораціёв [[Google]] в [[2009|2009 році]]. Авторы языка прямо указали, же го зотворіня было мотівовано недостатками процеса розробкы, выкликаных особностями языку Сі і C++<ref name="designGo2">{{Cite web|url=https://talks.golang.org/2012/splash.article|title=Go at Google: Language Design in the Service of Software Engineering|publisher=talks.golang.org|accessdate=2017-09-19|archive-date=2021-01-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210125205239/https://talks.golang.org/2012/splash.article|deadlink=no}}</ref>. Go — компактный, простый у штруктурі імператівный язык із [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|Сі-самаравічым]] сінтаксісом, без препроцесора, із статічнов тіпізаціёв, стройным контролом тіпу, сістемов пакету, автоматічным кроманёванём тямов, дакотрыми функціоналныма особностями, скромно побудованов ООП-пудсістемов без пудпоры наслідованя імплементації, айбо із інтерфейсами і [[Качова тіпізація|качовов тіпізаціёв]], вбудованов многопоточностёв, основанов на зопроґрамах і каналах (в духови [[Occam]]). Язык ся позіціонує як алтернатіва C++, то є передовшиткым засоб для командної розробкы высокоефектівных вылічытильных сістем великої тяжкост, в тому і розподілиных, айбо допущавучуй низькорунёве проґрамованя. В єднуй ніші із Сі і C++ є і язык [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]], розробленый у [[2010|2010 годі]] і пудпрёваный корпораціёв [[Mozilla]]. Ёго головна орьєнтація — безпечне кроманёваня тямов без зберача нехари. У частичнуй заміні Сі і C++ на Rust в [[2019|2019 годі]] заінтеросовалася і корпорація Microsoft<ref>{{Cite web|url=https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|title=Microsoft to explore using Rust|author=Catalin Cimpanu|website=|date=2019-06-17|publisher=ZDNet|lang=en|accessdate=2019-09-26|archive-date=2019-10-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20191015014736/https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|deadlink=no}}</ref>. У [[2022|2022 годі]] компанія Google представила експеріменталный язык [[Carbon]], зотвореный як потенційный наслідник C++. На розділ уд Rust, Carbon має забеспечити двонапрямову сполочность із C++ і ліпшу читабильность кода. == Популарні проґрамы зотворині на нему == * [[Opera]] * [[μTorrent]] * [[Google Chrome]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] * [[CATIA]] == Никай ся втож == * [[С (язык проґрамованя)]] * [[Язык проґрамованя]] * [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|Обєктово-орьєнтоване проґрамованя]] * [[Objective-C]] * [[Managed C++]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] == Пудміткы == <references responsive="1"></references>Думка <references group="думука" /> '''Поясниня'''{{Reflist|group="пояснения"}} == Література == * {{книга |автор=[[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]]. |тітул=Язык программирования C++ |оріґінал=The C++ Programming Language |ответственный=Тов. із англ |выданя=3-е выданя|місто={{СПб}}; {{М}} |выдавательство=[[Невский диалект]] — [[Біном (выдавательстьво)|Біном]] |рік=1999 |сторінок=991 |isbn=5-7940-0031-7 (Невский диалект), ISBN 5-7989-0127-0 (Бином), ISBN 0-201-88954-4 (англ.) |тираж=3000 |ref=Страуструп}} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Специальное издание |оріґінал = The C++ programming language. Special edition |місто = М. |выдавательство = Бином-Пресс |рік = 2007 |сторінок = 1104 |isbn = 5-7989-0223-4 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика использования C++, исправленное издание |оріґінал = Programming: Principles and Practice Using C++ |сторінкы = 1248 |isbn = 978-5-8459-1705-8 |рік = 2011 |місто = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] |ref= Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Дизайн и эволюция C++ |оріґінал = The Design and Evolution of C++ |місто = СПб. |выдавательство = Пітер |рік = 2007 |сторінок = 445 |isbn = 5-469-01217-4 |ref= Страуструп, Дизайн и эволюция C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Краткий курс |рік = 2019 |сторінок = 320 |isbn = 978-5-907144-12-5 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика с использованием C++ |рік = 2016 |сторінок = 1328 |isbn = 978-5-8459-1949-6 }} * {{книга |тітул = Освой самостоятельно C++ за 21 день, 7-е издание (C++11) |оріґінал = Sams Teach Yourself C++ in One Hour a Day, 7th Edition |автор = Сиддхартха Рао |сторінок = 688 |isbn = 978-5-8459-1825-3 |рік = 2013 |место = М. |выдавательство = [[Вильямс (выдавательство)|«Вильямс»]] }} * {{книга |автор = Стефенс Д. Р. |тітул = C++. Сборник рецептов |выдавательство = КУДИЦ-ПРЕСС |рік = 2007 |сторінок = 624 |isbn = 5-91136-030-6 }} * {{книга |автор = Стівен Прата. |тітул = Язык программирования C++ (C++11). Лекции и упражнения |выданя = 6-е изд |оріґінал = C++ Primer Plus, 6th Edition (Developer’s Library) |сторінок = 1248 |isbn = 978-5-8459-1778-2 |рік = 2012 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Стивен Прата. |тітул = Язык программирования С. Лекции и упражнения |сторінок = 928 |isbn = 978-5-8459-1950-2 |рік = 2015 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Айвор Гортон. |тітул = Visual C++ 2010: полный курс |оріґінал = Ivor Horton’s Beginning Visual C++ 2010 |сторінкы = 1216 |isbn = 978-5-8459-1698-3 |рік = 2010 |місто = М. |выдавательство = [[Діалектіка (выдавательство)|Діалектіка]] }}из * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]]. |тітул = Полный справочник по C++ |выданя = 4-е выданя |оріґінал = C++: The Complete Reference |сторінкы = 800 |isbn = 978-5-8459-0489-8 |рік = 2011 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Виліямс]] |ref = Шилдт }} * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]] |тітул = Теория и практика C++ |оріґінал = Shildt's Expert C++ |выдавательство = BHV — Санкт-Петербург |место = {{СПб}} |рік = 1996 |isbn = 0-07-882209-2, 5-7791-0029-2 |ref = Шилдт, Теория и практика C++ }} * {{статья | тітул = Programming Language Guessing Games - If C++ is the Answer, what’s the question? | автор = P.J. Plauger. <!-- Соавтор книги "B. Kernighan and P.J. Plauger. The Elements of Programming Style" (McGraw-Hill, 1988) ISBN 0070342075. --> | выданя = [[Dr. Dobb's Journal]] | рік = Октобер, 1993 | ref = Plauger }} * {{книга |тітул=The Unix-Haters Handbook |одказ=http://web.mit.edu/~simsong/www/ugh.pdf |выдавательство=[[International Data Group]] |ref=Unix-Haters |язык=und |рік=1994 }} * {{статья | тітул =A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition | автор = Ian Joyner. | одказ = http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf | выданя = [http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий] | рік = 1996 | ref = Joyner }} * {{книга |автор=Скотт Мейерс |тітул=Эффективный и современный C++: 42 рекомендации по использованию C++11 и C++14 |оріґінал=Effective Modern C++: 42 Specific Ways to Improve Your Use of C++11 and C++14 |ответственный=Пер. с англ |выдавательство=Вильямс |рік=2016 |сторінок=304 |isbn=978-5-8459-2000-3 }} * {{книга | тітул = C++ The Complete Reference Third Edition | одказ = https://archive.org/details/ccompletereferen00schi_1 | автор = [[Шилдт, Герберт|Herbert Schildt]]. | выдавательство = Osborne McGraw-Hill | рік = 1998 | isbn = 978-0-07-882476-0 |ref = Шилдт }} * [https://rooksguide.org Jeremy A. Hansen. The Rook’s Guide to C++ (A Creative Commons-Licensed Textbook)]. == Удкликаня == * isocpp.org (англ.) — офіційный сайт C++ ** [http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2009/ рабочие материалы комитета по стандартизации за 2009-й год] * Бярен Страуструп. [https://github.com/isocpp/ CppCoreGuidelines]{{Ref-en}} The C++ Core Guidelines are a set of tried-and-true guidelines, rules, and best practices about coding in C++ * Бярен Страуструп. [http://www.artima.com/cppsource/cpp0x.html Краткий обзор C++0x]{{Ref-en}} * [http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/topics comp.lang.c++.moderated]{{Ref-en}} * {{Cite web |title=C++ FQA Lite |author=Yossi Kreinin. |url=http://yosefk.com/c++fqa/index.html |access-date= |archiveurl= |archivedate= |ref=C++ FQA }} * {{Cite web |author=[[Торвалдс, Лінус|Лінус Торвалдс]]. |title=Convert builin-mailinfo.c to use The Better String Library |publisher=[http://thread.gmane.org Gmane forum] |url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |date=2007-09-06 |access-date= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |archivedate=2013-12-09 |ref=Torvalds - Convert builin-mailinfo.c }} [[Катеґорія:С++]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Статя написана мараморошськым ґваром]] [[Катеґорія:Сі самаравучі языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Высокорунёві языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя із особным кроманёванём тямов]] 4u2a1w2idoccqr8j9a59au31o9h2nmv 0 22796 165917 165784 2026-06-13T03:28:51Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 5 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165917 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Мілан (значення)}} {{Непотверджено}} {{Інфобокс фотбаловый клуб|clubname=Фотбаловый клуб Мілан|image=Logo of AC Milan.svg|image_size=150пкс|stadium=«Сан-Сіро»|dissolved={{flag|Італія}}|founded=1899 гуд|short name=Мілан|nickname=''Rossoneri'' («черлено-чорні»)|fullname=''Associazione Calcio Milan''|capacity=80 018|owner=RedBird Capital Partners (99.93%)<ref>{{cite web |title=RedBird Capital Partners completes acquisition of AC Milan |url=https://www.acmilan.com/en/news/articles/club/2022-08-31/redbird-capital-partners-completes-acquisition-of-ac-milan |website=acmilan.com |publisher={{Lang|it|Associazione Calcio Milan|italic=no}}}}</ref>|coach=Сержіу Консейсан|league=Серія A (Італія)|season=Таліанська Серія A 2023—2024|position=2. місто|website=https://www.acmilan.com/it|pattern_la1=_milan2425h|pattern_b1=_milan2425h|pattern_ra1=_milan2425h|pattern_sh1=_milan2425h|pattern_so2=_milan2425al|pattern_sh2=_milan2425a|pattern_b2=_milan2425a|rightarm1=000000|leftarm1=000000|pattern_la2=_milan2425a|body1=000000|shorts1=FFFFFF|socks1=FFFFFF|pattern_ra2=_milan2425a|leftarm2=FFFFFF|shorts2=FFFFFF|body2=FFFFFF|rightarm2=FFFFFF|socks3=4F4F4F|shorts3=4F4F4F|rightarm3=4F4F4F|body3=4F4F4F|leftarm3=4F4F4F|pattern_sh3=_milan2425t|pattern_ra3=_milan2425t|pattern_b3=_milan2425t|pattern_la3=_milan2425t|socks2=FFFFFF|current=Сезон ФК «Мілан» 2023—2024|chairman=Паоло Скароні}} '''Фотбаловый клуб «Мілан»''' ({{Lang-it|L’Associazione Calcio Milan}})&nbsp;— [[Італія|таліанськый]] [[фотбаловый клуб]] із вароша [[Милано|Мілан]]. Выступат у вышнуй таліанськуй лізі («Серія A») заєдно із другым міланскым клубом «Інтернаціонале», свойим довічным принциповым соперником у шампіонаті Італії<ref>[https://lowerblock.com/articles/the-biggest-rivalries-in-world-football/ The Biggest Rivalries in World Football] ''Lower Block''</ref>. Фотбалісты «Мілана» гравут у полосатуй черлено-чорнуй формі, уд котрої йде їхня таліанська прозывка «Россонері» ({{Lang-it|rossoneri}} від {{Lang|it|rosso}}&nbsp;— «черленый» і {{Lang|it|nero}}&nbsp;— «чорный»). Клуб [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока основав [[Англичане|анґлічанин]] [[Альфред Едвардс]], котрый тогды быв британськым віце-консулом у Мілані<ref>[https://www.magliarossonera.it/189900_storia.html La nascita di un mito]- ''magliarossonera.it''</ref>. У тямку про фундатора клуба сокотит ся анґлійскоє написаня назвы вароша: {{Lang-en|Milan}} вмісто {{Lang-it|Milano}}, хотя при Муссоліні назва клуба міняла ся за требованям [[Фашізм|фашістского]] панства [[Штат|державы]]. Айбо у написаньови й выговорі назвы вароша місным діалектом [[Таліянськый язык|таліанського языка]] кунцевого «o» тоже ниє<ref>[https://www.nytimes.com/athletic/4308623/2023/03/16/sporting-lisbon-athletic-bilbao-wrong-name/ From Sporting Lisbon to Athletic Bilbao — why do we get foreign clubs’ names wrong?] ''The Atlethic''</ref>. «Мілан»&nbsp;— єден із майименитых у світі таліанськых клубу і єден із майудостоєных. За числом побід [[Майстровска Ліґа УЕФА|Ліґы шампіону]] (7 трофею)<ref name=":0">[https://www.transfermarkt.com/ac-mailand/startseite/verein/5 AC Milan - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> «Мілан» далеко переджає прочі таліанські клубы: [[ФК Ювентус|«Ювентус»]]<ref>[https://www.transfermarkt.com/juventus-turin/startseite/verein/506 Juventus FC - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> (2 трофея) тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250523214438/https://www.transfermarkt.us/inter-milan/startseite/verein/46 Inter Milan - Club profile]Transfermarkt.com</ref> (3 трофея). За общов кулькостьов удостоєнь на націоналному уровньови «Мілан» посідат лем третьоє місто, полівлявучи [[ФК Ювентус|«Ювентусу»]] тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале]]<nowiki/>»: за свою історію «Мілан» 19 раз быв шампіоном Італії, 5 раз брав Кубок Італії, і 7&nbsp;— Суперкубок Італії.<ref name=":0" /> Історично «Мілан» фурт раховав ся клубом варошського [[Пролетариат|пролетаріатного класа]] і члену профсоюзу, помежи якых было много трудовых міґранту з юга Італії<ref>[https://mediolan.pl/en/milan-derby-ac-milan-inter-milan mediolan.pl]</ref>. В послідні десяторочя симбол пудпоры испытав дакотрых перемін послідь того, як владітильом «Мілана» став конзервативный медіа-маґнат і бывшый міністер-предсідник Італії Сільвіо Берлусконі, а «Інтер» узяв нафтопромысловиць Массімо Моратті, знаємый свойими лівыми взорами. Айбо й до типирь миже уболівальниками «Мілана» переважавут представитилі лівої частины політичного спектеру, тогды як посеред фанату «Інтера» булше конзерватору і поклоннику правых взору<ref>[https://champion.com.ua/ukr/football/milan-inter-10-naytsikavishykh-faktiv-naperedodni-pivfinalu-lihy-chempioniv-928799/?utm_source=chatgpt.com Мілан – Інтер: 10 найцікавіших фактів]''Champion.com.ua''</ref>. За резултатами зглядованя, проведеного в [[2002]].&nbsp;році газетов «{{Lang|it|L’Espresso}}», «Мілан»&nbsp;— тритя команда в Італії за числом друкеру. За резултатами зглядованя таліанського Націоналного статистичного інститута, выданого в [[Апріль|апрілі]] [[2005]].&nbsp;рока, «Мілан» ознав ся другов командов державы, за яку друкерувут дас 7,5.&nbsp;млн. тіфозі<ref>[https://www.repubblica.it/auto/supplemento/2002/10/29/49pebios.html repubblica.it]</ref>. У [[2006]].&nbsp;році «Мілан» быв затягнутый до фотбалного скандала, пуд час котрого пять команд вышної таліанської ліґы («Серії А») были заскаржені в учиненьови договорных матчу тай пудкупі арбітру. «Мілан» было покарано знятям 15 очок у далшому розіграші ліґы; послідь апеляції штраф было уменшено до 8 очок. [[13. апріль|13.&nbsp;апріля]] [[2017]].&nbsp;рока клуб быв офіціално проданый [[Кітайска Народна Републіка|кітайському]] холдинґу «Rossoneri Sport Investment Lux»<ref>https://web.archive.org/web/20170414162731/https://www.ua-football.com/foreign/italy/1492088633-oficialno-berluskoni-prodal-milan.html</ref>. == Історія == === Основаня === [[Файл:Herbert_Kilpin.jpg|міні|Герберт Кілпін, єден із основателю клуба.]] «Крікетный і фотбаловый клуб Мілан» ({{Lang-en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}}) быв основаный [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока в корчмі на улици Берке в Мілані. Його основатилями были анґлічани Альфред Едвардс і Герберт Кілпін. Про основаня клуба людность учула двома днями послідь, в [[Понедїлёк|понеділок]] [[18. децембер|18.]]&nbsp;[[18. децембер|децембра]] [[1899]] в ґазеті «Gazetta dello Sport». Едвардс, став первым президентом клуба. Початково клуб складовав ся із секції [[Крікет|крікета]], котру вюг Едвард Берра, і секції [[Фотбал|фотбала]], котру вюг Девід Елісон. У Кілпіна, первого воротаря і первого капітана команды, найшов ся спортивный костюм, в котрому ун бавив у фотбал дома в Анґлії; іменно уд сього костюма зачали ся традиційні колоры «Мілана»&nbsp;— черленый тай чорный ({{Lang-it|rosso}} і {{Lang|it|nero}}) і назва, яка лишила ся за його бавлячами&nbsp;— россонері ({{Lang|it|rossoneri}}&nbsp;— «черлено-чорні»)<ref name=":1">[https://www.acmilan.com/en/club/history HISTORY] ''acmilan.com''</ref>. В [[Януар|януари]] [[1900]].&nbsp;рока «Мілан» вступив до таліанської федерації фотбала. З сього момента команда зачала ставати популарнов і престижнов<ref>[https://books.google.it/books?id=639QDQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=it#v=onepage&q&f=false Il Milan dalla A alla Z]- Giuseppe Di Cera. Выдавництво Нютона Комптона , 3. новембер 2016 р.</ref>. «Черлено-чорні» быстро проґресовали і вже у [[1901]].&nbsp;році взяли свуй первый титул шампіону державы; у фіналови з рахунком 3:0 уни выйграли [[ФК Дженоа|«Дженоа»]]. Слідуючого рока міланська команда пуд веденьом леґендарного капітана Кілпіна у фіналі програла туй же [[ФК Дженоа|«Дженоа»]], і другый шампіонськый титул міланцям удало ся вийграти лем в [[1906]].&nbsp;році<ref name=":1" />. В [[1908]].&nbsp;році Талінаська федерація фотбала зачала проводити політику вытисканя иноземных бавлячу із состава таліанськых клубных команд. Довкола сьої політикы у веденьови клуба появила ся вадня; єдна фракція призывала до пудпоры політикы федерації, друга раховала правилным домагати недозвул ограничіня удносно иноземцю. Выслідком сьої вадні клуб росколов ся; частина його члену пуйшла з «Мілана» і [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] основала новый клуб, котрый дустав назву «Межинародный фотбаловый клуб» ({{Lang-it|Internazionale Football Club}}), авадь просто [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://books.google.it/books?id=RlwdAgAAQBAJ&printsec=frontcover 1001 storie e curiosità sul grande Milan che dovresti conoscere] - Giuseppe Di Cera. Newton Compton Editori, 14. новембра. 2013 р.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20100130141713/http://www.inter.it/en/societa/storia.html Inter - history]</ref>. В [[1919]].&nbsp;році зачаткова назва клуба {{Lang|en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}} была поміняна на {{Lang|en|Milan Football Club}}<ref>Almanacco illustrato del calcio 2015, [[ISBN]] 978-88-912-1454-6.</ref>. === Темні рокы === Послідь достаня первых трьох шампіонськых титулу в історії клуба зачав ся довгый період «упадка», коли «Мілан», хоть і лишав ся цілый час у вышнуй таліанськуй лізі (раз у Первуй лізі, пак&nbsp;— Серії А затым, як уна была учинена в 1929–1930 роках), айбо неперестанно находив ся коло середины турнірної таблиці, ниґда не пуднимавши ся выще третього міста. Но, в сись період, дякувучи [[Пєро Піреллі]], быв покладеный стадіон «Сан-Сіро»<ref>[https://web.archive.org/web/20180501172109/http://www.sansiro.net/?page_id=186 STORIA]</ref>. [[Файл:Gunnar_Gren.jpg|ліворуч|міні|190x190пкс|Ґуннар Ґрен в майці «Мілана», 1950.&nbsp;рокы.]] === «Казочні пятдесяті» === В повоєнні рокы «Мілан» стало находив ся в трійци майліпшых клубу державы. Пару раз міланці оказовали ся за крок уд шампіонства, і [[1951]]. накониць добыли його в четвертый раз у своюй історії, послідь 44-річної перервы. 1950.&nbsp;рокы&nbsp;— золотый період для «Мілана», в составі котрого зарьовали такі звізды, ги именитоє [[Швеція|шведськоє]] тріо Ґре-Но-Лі (Ґуннар Ґрен, Ґуннар Нордал і Нілс Лідголм), Лоренцо Буффон і Карло Анновацці. «Россонері» выйграли престижный Латиньскый Кубок в [[1951]].&nbsp;і [[1956]].&nbsp;роках тай тричі (в [[1955]]/[[1956|56]]., [[1956]]/[[1957|57]].&nbsp;і [[1958]]/[[1959|59]].&nbsp;роках) ставали шампіонами Італії дякувучи ґолам Ґуннара Нордаля, пятиразового майліпшого бомбардира сезона, тактичным схемам Нілса Лідголма, раз півзащитника, а пак ліберо, непущаючуй обороні, орґанізовануй Чезаре Малдіні. З [[1947]].&nbsp;по [[1957]].&nbsp;рокы, «Мілан» не понижовав ся в турнірнуй таблиці ниже третього міста.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20101007114727/http://www.acmilan.com/en/club/palmares HONOURS] архів ''acmilan.com''</ref> === Ера Рокко === Послідь сьомого шампіонства, выдобутого пуд веденьом Джузеппе Віані, вже через три рокы&nbsp;— в сезоні [[1961]]/[[1962|62]]&nbsp;— новый тренер клуба Нерео Рокко привюг «Мілан» до восьмого титула, котрый став возможным дякувучи майстернуй грі молодого Джанні Рівера і ґолам Жозе Алтафіні. Ґолы сього бомбардира удиграли рішающу роль у выграші «Міланом» [[Майстровска Ліґа УЕФА|Кубка Шампіону]]; сесе трафило ся в [[1963]].&nbsp;році на леґендарному лондонському стадіонови «Вемблі», де Мілан выйграв [[Портуґалія|портуґалську]] [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 3:1. «Мілан» став первым таліанськым клубом, якому вдало ся взяти сю награду<ref>[https://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Milan/Primo_Piano/2007/05_Maggio/SPECIALE%20ATENE/pop_tuttefinali.shtml Tutte le finali del Milan]''gazzetta.it''</ref>. === Юбілейноє шампіонство тай первый раз у Серії B === В сезоні [[1972]]/[[1973|73]] «Мілан» быв на крок уд цілі выйграти юбілейный титул, айбо в послідньому матчови шампіоната програли [[ФК Верона|«Вероні»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160129122051/http://www.milannews.it/rassegna-stampa/gazzetta-quando-vede-rossonero-verona-si-fa-fatal-157957 Gazzetta - Quando vede rossonero, Verona si fa "Fatal"] ''milannews.it''</ref>. В тот же час 1970. рокы удзначали ся возростаньом хаоса у вышному управліньови клуба. В сезоні [[1976]]/[[1977|77]] клуб уваров ся выльоту до нижної ліґы (Серії B) лем в послідньому колі шампіоната. В слідуючому сезоні главным тренером свого бывшого клуба став Нільс Лідхольм, якому вдало ся пудохотити команду, принажувучи ид нюй талановитых молодых бавлячу; сезон [[1977]]/[[1978|78]] «Мілан» окончив на четвертому місті, а в [[1978]]/[[1979|79]] накониць взяв десятый шампіонськый титул, через дисять року послідь передущого<ref>[https://web.archive.org/web/20170103094403/http://sport.sky.it/calcio/2014/04/12/amarcord_perugia_stagione_degli_imbattibili_1978_1979.html L'imbattibile Perugia del '78-'79, un record amaro] sport.sky.it</ref>. Не позеравучи на голосну выйгру, в слідуючому сезоні «Мілан» чекало майсерйозноє потрясіня в його історії. В кунци сезона выбухнув букмекерськый скандал, пуд час котрого высвітлило ся, ож дакотрі играчі тай фотбалні функціонеры Серії А дуставали гроші уд букмекеру за нагодні діля них резултаты ігор. Резолуція органу спортивної юстиіції передвиділо высланя «Мілана» (вєдно з [[ФК Лаціо|«Лаціо»]]) до нижної ліґы (Серії B) і доживотну дискваліфікацію президента «Мілана» [[Феліче Коломбо]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070612212956/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/5215260.stm The worst scandal of them all] ''news.bbc.co.uk''</ref>. В [[1981]].&nbsp;році клуб з новым президентом [[Гаетано Мораццоні]] у чолі выйграв шампіонат Серії B і вернув ся до вышного дивізіона<ref name=":2" />. В [[1982]].&nbsp;році президентом клуба став Джузеппе Фаріна, айбо се не спасло «Мілан» уд повторного вильоту до Серії B, сього раза&nbsp;— через не файну игру (сись сезон быв майпаскудным в історії клуба)<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1982/ ABSCHLUSSTABELLE DER ITALIENISCHEN SERIE A 1981/1982] ''fussballdaten.de''</ref>. === Президентство Джузеппе Фаріны === В сезоні [[1982]]/[[1983|83]] клуб пуд веденьом нового тренера Іларіо Кастаньєра зась вернув ся у Серію А; Мілан окончив сись сезон на восьмому місті. Літом [[1985]].&nbsp;рока «Мілан» купив у [[ФК Ювентус|«Ювентуса»]] Паоло Россі, шампіона світа [[1982]].&nbsp;рока і владітиля Золотого мяча. Команда значно окріпла. На зачаткови нового рока появили ся фінансові проблемы. На помуч клубу прийшов міланськый [[подузятник]] і медіа-маґнат Сільвіо Берлусконі. [[20. фебруар|20.]]&nbsp;[[20. фебруар|фебруара]] [[1986]].&nbsp;рока ун купив клуб. Слідуючого літа в своюй бесіді з приводу удкрытя очередного сезону ун поклав нову задачу веденьови клуба: «Мы мусиме стати майсилнов командов у світі»<ref>[https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1986/02/13/silvio-berlusconi-presidente-del-milan.html SILVIO BERLUSCONI PRESIDENTE DEL MILAN] ''ricerca.repubblica.it''</ref>. === Сілвіо Берлусконі і «бессмертні» Саккі (1987–1991) === З приходом нового владітиля клуб пережив истиноє возрожіня. Айбо в первый сезон пуд веденьом Берлусконі «Міланови» тяжко йшла игра, не на команду, яка ставит си ціль дустаня «скудетто». Уднука сезона пуйшов у демісію тренер Нільс Лідхольм, і його замінив Фабіо Капелло. Молодому тренеру вдало ся привести клуб на шостоє місто в турнірнуй таблиці<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1987/tabelle/ SERIE A 1986/1987] ''fussballdaten.de''</ref>. Літом [[1987]].&nbsp;рока Берлусконі установив головным тренером клуба Арріґо Саккі, котрый увів доцілком новый стиль игры, основаный на [[Зональна оборона|зоналнуй обороні]], перфектнуй тактиці созданя оффсайда, муцному уґрупуваньови в цинтрі поля і годнуй атаці<ref name=":1" />. Такуй в первый сезон Арріґо Саккі на посаді тренера «Мілан» выйграв шампіонат Італії, в єденадцятый раз у своюй історії<ref> [https://www.fussballdaten.de/italien/1988/tabelle/ SERIE A 1987/1988] fussballdaten.de</ref>. В слідуючому сезоні [[1988]]/[[1989|89]] в фіналови Кубка Шампіону на стадіонови «Камп Ноу» в [[Барцелона|Барцелоні]] «Мілан» перебировав [[Румуньско|румынську]] «<nowiki/>[[ФК Стяуа|Стяуа]]<nowiki/>» з рахунком 4:0, вийгравши свуй третый Кубок Шампіону. В Італії того сезона «Мілан» взяв свуй первый Суперкубок Італії, а в шампіонаті посів третьоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1988 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Слідуючого рока «Мілан» наново выйграв Кубок Шампіону, сього раза перебировавши у фіналови [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 1:0 (ґол забив Франк Рейкаард), Суперкубок Европы (выйгра за резултатами двох матчу над [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]]&nbsp;— 1:1 і 1:0) і Межиконтиненталный кубок (выграє 1:0 в доповнителный час над [[Колумбия|колумбийськым]] «Насьональом» з Медельїна). у шампіонаті заняли другоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1989 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезонови [[1990]]/[[1991|91]] «Мілан» в третый раз взяв Мижеконтиненталный кубок, а щи другый Суперкубок Европы. В шампіонаті Італії «Мілан» назад оказав ся на другому місті<ref name=":2" />. === «Непоборні» Капелло (1991–1996) === [[Файл:Russia-Aizer_(4).jpg|ліворуч|міні|169x169пкс|Фабіо Капелло]] В слідуючому сезоні головным тренером клуба став Фабіо Капелло. Пуд веденьом Капелло «Мілан» взяв дванадцятоє «скудетто» і удкрыв багатый на успіхы період в своюй історії, пуд час котрого команда дустала прозывку «Мілан непоборных» ({{Lang-it|Il Milan degli Invincibili}})<ref>[https://web.archive.org/web/20170614055608/http://www.uefa.com/memberassociations/news/newsid=1745954.html Longest unbeaten runs in European league football]</ref>. Слідуючого сезона [[1992]]/[[1993|93]] «Мілан» опять выборов шампіонськый титул, тринадцятый в історії. Но на европейському уровньови на заваді «Мілана» до Кубка Европы став марсельськый [[ФК Олімпік|«Олімпік»]], котрый выйграв у фіналному матчови з рахунком 1:0<ref>[https://www.transfermarkt.world/liga-cempionov-uefa/startseite/pokalwettbewerb/CL/saison_id/1992 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Айбо через тринадцять року, в януарі [[2006]].&nbsp;року, бывшый играч [[ФК Марсель|«Марселя»]] Жан-Жак Ейделі признав ся, ож побідитилі Ліґы Шампіону [[1993]].&nbsp;року перед фіналным матчом з «Міланом» спожили допінґ. Айбо ниякых наслідку сись скандал не мав. «Голландска ера» в історії «Мілана» довершила ся; головными героями слідуючого сезону [[1993]]/[[1994|94]].&nbsp;року стали [[Чорногорцѣ|чорногориць]] Деян Савічевич, [[Хорваты|хорват]] Звонімір Бобан та [[французы]] Жан-Пєр Папен і Марсель Десаї. «Мілан» взяли титул шампіона Европы у матчі у [[Атены|Атенах]] [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1994]].&nbsp;рока з [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]] выйгравши з рахунком 4:0. В націоналному шампіонаті «Мілан» тоже добыв выйграш, доставши чотирнадцятый шампіонськый титул (третьоє скудетто пудряд)<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/saison_id/1993#IT1 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезоні [[1995]]/[[1996|96]], послідньому сезоні «еры Капелло», «Мілан» зась здобыват скудетто, вже шістнадцятоє у своюй історії і четвертоє за послідні пять року<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1995 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. === Алберто Дзаккероні === ==== 16.&nbsp;скудетто ==== [[1998]].&nbsp;рока головным тренером «Мілана» став Алберто Дзаккероні, перспективный тренер, котрый в переднішньому сезоні досяг значущого проґресу з [[ФК Удінезе|«Удінезе]]<nowiki/>», приятно счудовав друкеру і експерту свойов атакувалнов игров із модельов 3-4-3. Уже в первому свойому міланському сезоні [[1998]]/[[1999|99]] Дзаккероні заклав фундамент нового цикла возрожіня команды, выйгравши шістнадцятоє скудетто, котрым клуб удсятковав сторочну ручницю свойого основаня. Свуй переможный сезон «Мілан» удиграв за любенов модельов нового тренера 1-3-4-3: Абяті; Сала, Костакурта, Малдіні; Хелвег, Альбертіні, Амброзіні, Гульєлмінпєтро; Бобан (Леонардо), Бірхоф, Веа. ==== Андрій Шевченко ==== [[Файл:Andriy_Shevchenko_-_2004_-_AC_Milan_(2).jpg|міні|Андрій Шевченко]] [[1999]].&nbsp;рока до «Мілана» прийшов молодый [[Україна|украйинськый]] нападающый Андрій Шевченко, котрый на дальші шість року став єдным з ведучых играчів команды, а в [[2004]].&nbsp;році взяв «Золотый мяч» як майліпшый фотбаліста Европы. В шампіонаті Італії клуб фінішовав на третуй позиції. Шевченко з 24 забитыми ґолами став майліпшым бомбардиром шампіонату вже у свуй первый сезон в Серії А. === Карло Анчелотті === ==== Від Теріма до Анчелотті ==== 2001.&nbsp;рока новым тренером «Мілана» став [[Турція|турецькый]] знатиль Фатіх Терім. Ун привюг до команды звізд світового уровня Руя Кошту і Філіппо Індзаґі, а щи Хаві Морено і Косміна Контру. До «Мілана» прилучили ся Мартін Лаурсен і бывшый играч «Інтера» Андреа Пірло. Хотя «Мілан» зачав сезон удачно, вже в [[Новембер|новембрі]] ун оказав ся за преділом пяти майвышных ланок турнірної таблиці; послідь сього Фатіх Терім пуйшов у демісію полівивши містом Карло Анчелотті. Анчелотті вдало ся довести клуб до полуфінала Кубка УЕФА, де «Мілан» пройграв від Дортмундскої [[ФК Борусія|«Боруссії]]<nowiki/>». В націоналному шампіонаті, попиля неравну игру, клуб возмуг ся реалізовати основноє завданя сезона— кваліфікувати ся діля участи в Лізі Шампіону. ==== Вертаня на вирьх: шампіоны Европы 2003 ==== Сезон [[2002]]/[[2003|03]] року став для «Мілана» сезоном возрожіня. Як приказовали наблюдатилі, клуб грав у зрілищный фотбал, котрый базовав ся на владіньови мячом і технічнуй первектности играчу, і повнов міров розкрыв вшиткі ліпшины новаторської формації 4-3-1-2, заведеної Карлом Анчелотті шпеціално діля того, обы у нюй могли єдночасно грати і Мануел Руй Кошта, і Андреа Пірло. Фінал Ліґы Шампіону 2002–2003 удіяв ся в Манчестері. Основный і доповнителный час поєдинка завершили ся без ґолу, і доля шампіонського титулу рішала ся в послідьматчевых пеналті. Нелсон Діда удбив три удары, Джанлуїджі Буффон&nbsp;— 2, а Андрій Шевченко завдав рішающый удар, котрый принюс «россонері» титул. ==== Скудетто 2004 ==== [[Файл:Stadio_San_Siro.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Южна трібуна стадіона «Сан-Сіро», котрк традиційно пуднимавут друкеры «Мілана», [[16. май|16.]]&nbsp;[[16. май|мая]] [[2004]].&nbsp;рока послідь выйграша «Мілана» над «Брешійов» (4:2), котра принесла клубови 17.&nbsp;шампіонство.]] [[Файл:Milano_Scudetto_Milan_1.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Сяткованя 17.&nbsp;скудетто на Домскій площи в [[Милано|Мілані]].]] В сезонї 2003/04 удяяло ся вертаня «Мілана» на вирьх таліанського фотбала. Клуб выйграв сімнадцятый у своюй історії шампіонськый титул за два туры до кунця турніра. ==== 2005: другі в Італії тай в Европі ==== Сезон 2004/05 «Мілан» зась провів на дуже файному уровньови, айбо став за крок уд выйграшу. В націоналному шампіонаті цілый сезон «Мілан» йшов не відстаючи з «Ювентусом», айбо [[8. май|8.]]&nbsp;[[8. май|мая]] [[2005]] в очному противостані на «Сан-Сіро» туринці были ліпшыми; сись пройграш кощовав «россонері» шампіонства. ==== Темноє пятно: «Стамбулськоє чудо» ==== У фінальному матчі [[25. май|25.]]&nbsp;[[25. май|мая]] [[2005]] у [[Істанбул|Стамбулі]] против «Ліверпуля» первый тайм завершив ся з рахунком 3:0 на хосен «Мілана» дякувучи ґолу Паоло Мальдіні тай дубльови Ернана Креспо. Айбо в другому таймі «Мілан» неждано стратив сю грубу перевагу, пропустивши три ґолы лем за шість минут. Рахунок изсокотив ся ремізованым, і шампіон Европы мав познати ся в серії послідьматчовых пеналті, в котрій міланцям тричі не вдало ся попасти у ворота; при чому послідный третый промах допустив Шевченко. «Мілан» програв сись матч. ==== Шампіоны Европы 2007: реванш ==== У [[Май|маї]] [[2006]].&nbsp;рока з клуба пуйшли такі значущі играчі, як [[Мануел Руй Кошта]] (перейшов до [[ФК Бенфіка|«Бенфікы»]]), Яап Стам (вернув ся до [[Нідерланды|Голандії]]), і Андрій Шевченко (перейшов до лондонского [[ФК Челсі|«Челсі»]]). Пару днями пак, [[15. юн|15. юна]] [[2006]] рока, єдномысленым рішеньом акціонеру Сільвіо Берлусконі быв выбраный на посаду президента клуба. «Мілан» доста легко пройшов у фінал, де встрів ся з [[ФК Ліверпул|«Ліверпулом»]], добывши шанс взяти реванш за пройграш у фіналі Ліґы Шампіону [[2005]].&nbsp;рока. Сього разу удача была на боці «Мілана», котрый у фінальнуй игрі в [[Атены|Атенах]] выйграв з рахунком 2:1 послідь напнутого матча, в якому ниякый з соперників не мав перевагы, но міланці змогли ліпше схосновати шансы. На дубль Філіппо Індзаґі [[Анґлія|анґлійці]] удповіли ґолом Дірка Кейта, айбо «Мілану» вдало ся удержати рахунок і стати шампіонами Европы. === Успіхы Массіміліано Аллеґрі, відход леґенд та зачаток кризы (2009—2014) === [[Файл:Allegri_with_Milan_players_(cropped)_-_2.jpg|ліворуч|міні|239x239пкс|Массіміліано Аллеґрі]] Сезон [[2010]]–[[2011|11]] команда зачала із [[Массіміліано Аллегрі|Массіміліано Аллеґрі]], молодым таліанськым тренером. Літом команду лишили багаторочні ветераны [[Діда]] тай [[Каха Каладзе]], а ключовым усиленьом став [[Швеція|шведскый]] нападающый [[Златан ібраґімович|Златан Ібраґімович]], котрый до сього играв у шампіонаті Італії за принциповых сопернику&nbsp;— [[Ювентус|«Ювентус»]] тай [[Інтернаціонале|«Інтернаціонале»]]. «Мілан» сього сезонп выйграв Шампіонат італії первый раз від [[2004]]&nbsp;року. Затраченя опытных игравчу, і такуй продажа лідеру: Златана Ібраґімовича, Тіаґу Сілвы, Алешандре Пату, потягнули за собов кризу резултату. На зимну перерву команда пішла на сьомому місті у Серії А. Зимов клуб купив нападающого Маріо Балотеллі, котрый забивши 12 ґолів у 13 матчах, значущо поміг у другуй частині шампіоната. Послідь обновліня турніра «Мілан» у двадцятьох матчах пройграв лем раз тай побировав фінішовати на третьому місті. === Довершеня епохы Берлусконі та зміна владителю (2014—2019) === Перед зачатком сезона [[2014]]–[[2015|15]] поставити ся у чоло команды довірили щи єднуй леґенді клуба&nbsp;— Філіппо Індзаґі. Послідь зимової перервы їх постигла криза, яка опустила клуб на десятоє місто. Індзаґі было выповіжено. [[Файл:Vincenzo_Montella_ICC_2016_(edited).jpg|праворуч|міні|263x263пкс|Вінченцо Монтелла]] Сезон 2016–17 команда зачала з тренером Вінченцо Монтеллов. Сись сезон быв не онь значущым, но вдало ся выйграти [[ФК Ювентус|«Ювентус»]] у матчови за Суперкубок Італії. [[17. апріль|13.&nbsp;апріля]], новым владітильом став кітайскый бізнесмен Лі Юнхун. Сума угоды продажа составила €740&nbsp;млн, з котрых €220&nbsp;млн мали быти схосновані для гашеня довгу клуба<ref name="sell">{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan |title=Official Berlusconi sells Milan |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413123532/http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 |title=Li: 'We'll bring Milan back' |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=17 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170417133747/http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 }}</ref><ref name="pressreleaseApril2017">{{Cite web |url=http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS%20CONGIUNTO_closing%20Milan_13.4.17.pdf |title=Comunicato congiunto Fininvest-Rossoneri Sport Inv.Lux - CLOSING AC MILAN |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |publisher=Fininvest |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413122523/http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president |title=Official: Yonghong Li new Milan president |publisher=Football Italia |date=14 квітня 2017 |access-date=14 квітня 2017 |archivedate=15 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170415011913/http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president }}</ref>. [[10. юла|10.]]&nbsp;[[10. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока Лі Юнхун не побировав исповнити свої кредитні довжності перед американськым хедж-фондом «Elliott Management Corporation», що знаменовало переход клуба пуд веденя сьої компанії.<ref>{{Cite web |url=https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 |title=The final countdown – Yonghong Li must pay €32 million today or lose Milan |work=CalcioMercato.com |date=6 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=11 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180711094840/https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan |title=Elliott Ushers in New Chapter at AC Milan |publisher=[[Business Wire]] |date=10 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=10 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180710230216/https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 |title=Cda Milan, usciranno i quattro membri cinesi: Yonghong Li, Han Li, Renshuo Xu e Bo Lu |work=MilanNews.it |date=11 липня 2018 |language=it |access-date=8 травня 2022 |archivedate=12 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180712123323/https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 }}</ref> [[21. юла|21.]]&nbsp;[[21. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока удіяла ся нарада на котруй офіціално было выповіжено бывшых діректору клубу Марко Фассоне тай Массіміліано Мірабеллі, а Паоло Скароні став новым президентом клуба. === Удрожіня команды за Стефано Піолі === Сезон [[2019]]–[[2020|20]] команда зачала з тренером Марко Джампаоло, котрого было выпровіжено вже через сім туру шампіоната. Його замінив Стефано Піолі, котрый мав узяти чоло команды лем до конца сезона. Проґреса резултату не было, а на зимну перерву команда пішла на єдинацятому місті. Зимов в команду вернув ся леґендарный Златан Ібраґімович. У [[Марец|марци]] сезон было застановено через пандемію [[Пандемія COVID-19|COVID-19]], а послідь обновіня перемагань «Мілан» выдав серію із дванадцяти матчу без пройграшу, фінішіровавши на шостому місті. [[Файл:AC_Milan_fans,_scudetto_2021–22.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Друкарі сяткують шампіонство на Пяцца-дель-Дуомо]] Слідуючый шампіонат команда зачала дуже файно. «Мілан» лідіровав до зачатка фебруара, но пак быв спад і «россонері» фінішировали на другому місті. [[Файл:AC_Milan_diagram.gif|праворуч|міні|400x400пкс|Діаґрама резултатів у чемпіонатї Італії, зачинаючи з основаня Серії A.]] [[Файл:Sala_Trofei_Casa_Milan.jpg|міні|350x350пкс|Кімната трофеїв «Мілана», розміщена уднука штаб-квартиры клуба.]] == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * [http://www.acmilan.com Офіціалный сайт клуба] {{Ref-it}}{{Ref-en}}{{Ref-es}}  {{Ref-ja}}{{Ref-ar}} * [https://web.archive.org/web/20250325212250/http://mondomilan.it/ Фан-сайт клуба] {{Ref-it}} {{Ref-en}} {{Ref-ja}} * [https://web.archive.org/web/20080226175654/http://www.soccerlandia.net/forum/ Milan Soccer Forum] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы Італії]] [[Катеґорія:Спорт]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Клубы-побідителї Майстровскої ліґы УЕФА]] myug74lk624emrzc0p3e1onuww99f3n 0 23939 165888 162450 2026-06-12T15:24:03Z Rue323 31002 165888 wikitext text/x-wiki {{Місто|ерб=Герб Лозової.svg|прапор=UKR Лозова́ flag.svg|герб_підпис=Герб Лозової|прапор_підпис=Прапор Лозової|країна={{UKR}}|засноване=1869|жытелїв=71 478 (01.10.2025)|день міста=16 септемберя|адреса=м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1}} '''Лозова́''' — місто в Украйині, у южнуй части [[Харьковска область|Харькувської области]], центер єдноіменного району. Друге місто области за числом обывателюв після [[Харьков|Харькова]]. Важна узлова желізнична штанція. Ціла кулькость обывателюв населеных пунктув Лозовської містської рады — 69 тысяч особ. == Ґеоґрафія == === Фізико-ґеоґрафічне положеня === Місто Лозова ся находить при жрідлі рікы Лозова, котра через 12 км впадать до рікы Бритай. До міста прилягають села Домаха, Украйинське тай Лісівське. Через місто проходить реґіонална дорога реґіоналного значіня '''Р51''', тай иппен дорогы територіалного значіня '''Т 2107''' та '''Т 2113'''. Місто є великый желізничный узел. === Клімат === Клімат Лозової умірено-континенталный. Схылный до засухы, ге клімат Харькова, і належить до степового. Середня температура [[Юл|юлія]] '''+22…+25°C''', [[Януар|януара]] '''-5…-8°C'''. Кулькость опадув близко '''500—550 мм''' на рук. Вітры выходні і западні. == Походженя назвы == Назва міста походить од рікы Лозова, што є лівов притоков рікы Бритай (басейн Сїверського Донця). Ріка бере зачаток залогы заводу ЛКМЗ, тече селами Катеринівка та Світловщина і впадать до рікы Бритай выше села Михайлівкы Лозівського району. Довжка рікы — 12 км. У XIX сторочу близко села Катеринівкы понад ріков было єдноіменне село Лозова (днесь часточно зникло, часточно є продовженём села Катеринівкы). Під час будованя Курсько-Харкувсько-Севастопольської желізниці назву, похідну од рікы і села Лозова, достала заложена неподалець нова штанція Лозова-Азовська (днесь штанція Лиманівка). Появлять ся приштанційне селище. На місці сучасного міста Лозова тогды не было жадных поселень. З продовженём будованя желізниці появлять ся штанція Лозова-Севастопольська (теперь — штанція Лозова-Пасажирська) і довкола выникать мале єдноіменне селище. Для зручности штанції Лозову-Азовську та Лозову-Севастопольську пак об’єднали у велику узлову штанцію Лозова, одкы колії йдуть у обох напрямах, а лінійну бывшу штанцію Лозова-Азовська і селище довкола переіменували у Панютине (сучасна назва — Лиманівка). Окремо мож спомнути версію походженя назвы міста, яку высловив у своих творах радянськый російськоязычный писатель украйинського походження В. Г. Янчевецькый (псевдонім Василь Ян). У поясненях до книжкы «Чингіз-Хан» (1939) він повязує її із Залозным шляхом — давньов торговельнов дорогов од Азовського моря до Дніпра. Він твердив, што «Залозный» пішло од старого слова «залізо», бо тым шляхом возили цінне залізо з Азії. Ся теорія не має жадної фактологічної підтримкы, а сам писатель бӯльше хосновав художні образы, як історічні факты. == Історія == === Давні часы та Запорожжя === Територія довгый час была майже не заселена. Через тутешні степы пролягав Муравськый шлях. Історично се була прикордонна земля Війська Запорозького Низового (Самарська та Орільська паланкы). Лозова нігда не належала до Слобожанщины — межа проходила на 50 км севернішу. === Заснованя міста === Розвиток зачат ся в 1869 році з будованям желізниці. Лозова стала важным вузлом, де сходили ся дорогы на Харькӯв, Донбас, Полтаву та Крым. Селище ділило ся на бідну Авилівку та престижну Заруднівку. У 1905 році тутешні желізничници приєднали ся до всеросійського страйку. === Визвольні змаганя (1917–1921) === У грудні 1917 року під Лозовов ішли запеклі бої між українськыми гайдамаками та більшовиками. Остання оборона воїнів Армії УНР тривала 17 грудня на місці днешнього парку «Перемогы». У 1918 році місто звільнили війська Всеволода Петріва. === Радянськый період === За радянської влады були знищені церкви та проведені репресії. Під час Голодомору на штанції помирали люди, хоча робітникам міста було дешто легше, як селянам. У Другу світову войну влада в місті міняла ся шість разів, а саме місто зазнало страшных руйнувань од авіабомб. === Український період === На честь полеглых захисників України 14 жовтня 1991 року на кургані встановили памятный хрест. У народі його кличуть «хрест гайдамакам», там щороку збирають ся патріоти. 27 серпня 2008 року на території військової частины А0829 почали ся масові вибухы боєприпасів. Часть мешканців евакуйовали, багато будівель было пошкоджено. pe8lyd9fkesb4ruyn7ffqop5dtkiehl 0 24420 165919 164884 2026-06-13T03:37:45Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165919 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Назва == Назва [[Місто|вароша]] Ціґанд годна навести на думку ож назва иде уд назвы народа Циган, айбо у тот час кой варош первый раз ся споминать [[Циґане|Циган]] не было у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и у ближньых зимлях. Назва вароша иде уд єдноименної містности, котра у свӱй шор иде уд имени Ціґан/Ціґанд.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Reiszig_1898|Reiszig. 1898]]</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> У [[1994]]. році у Ціґандови удкрытый мӱст через [[Тиса|Тису]], што удкрыло путь из Ціґанда на [[медьє]] [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]] и на [[Місто|варош]] [[Кішварда]]. Тото значно зменшило изолацію [[Місто|вароша]].<ref>https://hu.wikipedia.org/wiki/Cig%C3%A1nd#hely:Cig%C3%A1nd_VTS_2007</ref> Стасус [[Місто|вароша]] одержав [[1. юл|1. юла]] [[2004]]. року.<ref>[https://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/terstat/2005/01/wujvar.pdf Cigánd1]</ref> А у [[2013]]. році став центром [[Ціґанд (яраш)|яраша Ціґанд]].<ref>[[:hu:Cigánd#cite_note-23|Cigánd]]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://web.archive.org/web/20260429081555/https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] bjzii4xvct6go6q00u2fib1zdsazb0f 0 24625 165885 165865 2026-06-12T14:33:58Z Rue323 31002 165885 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) (на містносу языкови — '''Жупа́ня''') — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвська область]], [[Україна|Украйина]]. {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. [[Пікуй]] ([[Закарпатска область|Закарпатська обл]].) Вид из Жупанськых полонин]] Село є у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы [[Стрый (ріка)|Стрый]]. Селом тече потӱк Ростока, правый приток [[Стрый (ріка)|Стрыя]]. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱі паде у Стрый. == Назва == Назва села Жупаны появила ся у 1939 &nbsp;році из приходом радянської влади і є прикладом російського покруча давнього слов'янського слова Жупаня (польськ. Zupanie). Громада і сільська рада розглядають питання відновлення історичної української назви села&nbsp;— '''Жупаня'''. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1515. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У 1935 році в Жупанах виник підпільний осередок КПЗУ, членами якого були С. Луцький, О. Лозинський, В. Орявський. В цьому ж році страйкували робітники заводу. Керівників страйку заарештувала поліція. 17 березня 1939 на третій день окупації [[Карпатьска Україна|Карпатської України]] Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села [[Нижні Ворота]], [[Вербяж|Верб'яж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колони полонених, переважно галичан&nbsp;— вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені біли розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] і [[Вербяж|Верб'яж]], та між селами [[Вербяж|Петрусовицею]], '''Жупанами''' і [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазами]]. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref>Поховання виявлено на місці розташування старого австрійського артилерійського капоніра періоду Першої світової війни. У 1990&nbsp;р. в пам'ять про ці події з ініціативи громади с. Жупани на хребті між Жупанами і Лазами було насипано символічну могилу і поставлено хрест із написом: «На цьому місці 18.03.1939&nbsp;р. польськими пограничниками було розстріляно і похоронено 21 стрільця Карпатської Січі, котрі відстоювали незалежність від Угорщини Карпатської України, очолюваної Августином Волошиним. Слава героям. с. Жупаня. 1990». У вересні 1939&nbsp;р. селяни хлібом-сіллю зустрічали воїнів Радянської Армії. На мітингу з подякою за визволення від панського гніту виступив Ф. Хом'як, якого під час Другої світової війни вбили українські націоналісти. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типова забудова села]] У селі на 2001. рӱк живе 986 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |молдовська | align="right" |0,10&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == Будай Йосиф (*1959) — священик-василіянин, місонер, писатиль. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 06iqgpwsm36h4zc5pgi2a0fnzp40cxg 165886 165885 2026-06-12T15:19:23Z Rue323 31002 165886 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) ''(на містному языкови — '''Жупа́ня''')'' — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвська область]], [[Україна|Украйина]]. {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. [[Пікуй]] ([[Закарпатска область|Закарпатська обл]].) Вид из Жупанськых полонин]] Село є у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы [[Стрый (ріка)|Стрый]]. Селом тече потӱк Ростока, правый приток [[Стрый (ріка)|Стрыя]]. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱв паде у Стрый. == Назва == Назва села Жупаны появила ся у [[1939]].&nbsp;році кой из приходом советської власти назва была перемінена на '''Жупаны́'''. Община села и сільська рада розникововали пвопрлс вернутя історичної назвы села&nbsp;— '''Жупа́ня'''. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1515]]. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У [[1935]]. році у Жупанах быв взник покутный шор [[КПЗУ]], членами котрого были С. Луцькый, А. Лозинськый, В. Орявськый. У тому же році страйковали робӱтникы завода.<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref> Передашӱв штрайка арештовала міліція. 17. марца 1939. року на четвертый динь вторжіня у [[Карпатьска Україна|Карпатську Украйину]] Мадярщинов мадярські жандаре гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижні Верицькы]], [[Вербяж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колоны ятых, основно [[Галічане|ґаличан]]&nbsp;— вояк Карпатської Січі и передали их польськӱв пограничнӱв службі, яка розмістила плінных у пӱвницях свойых казарм. На другый динь, 18. марца 1939 до білого дне плінні были розділені на колоны, упроваджані наліво и направо уд перевала по лінії границі приблизно на пӱдорога-два кілометры и розстріляні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] и [[Вербяж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовиця]], '''Жупаня''' и [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазы]]. Число розстріляных, за оцінками свідкӱв, становило 500—600 плінных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей, Василь Василёвич|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> Захраніня было уявлено на місті нахождіня старого австрійського артилерійського капоніра періода Первої світової войны. У 1990. році у памнять за тоті часы из иніціативы общины с. Жупаны на горному хребтови миже Жупанами и Лазами было насыпано символічну могылу и покладено крест из надписёв: «На сёму місті 18.03.1939.року польськыми пограничниками было розстріляно и захранено 21 вояка Карпатської Січі, котрі удстоёвали независнӱсть уд Мадярщины Карпатської Украйины, оглавленої Авґустином Волошином. Слава героям. с. Жупаня. 1990». Септембром [[1939]]. року селяне '''хлібом-сӱлёв''' стрічали воякӱв РСЧК. На мітинґови из благодарінём за ослобождіня уд панського гніта уступив Ф. Хомняк, якого пуд час Другої світової войны забили украйинські націоналісты. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типічна застройка села]] У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 986 людий, из них подля языка: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == Будай Йосиф (*[[1959]]) — [[священик]]-[[Василіяне|василіянин]], [[Мисионер|місонер]], [[Писатель|писатиль]]. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] f7ub3n26o9dcuzebfdmxu4x7yupkurt 165889 165886 2026-06-12T15:26:03Z Rue323 31002 165889 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) ''(на містному языкови — '''Жупа́ня''')'' — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвська область]], [[Україна|Украйина]]. {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. [[Пікуй]] ([[Закарпатска область|Закарпатська обл]].) Вид из Жупанськых полонин]] Село є у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы [[Стрый (ріка)|Стрый]]. Селом тече потӱк Ростока, правый приток [[Стрый (ріка)|Стрыя]]. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱв паде у Стрый. == Назва == Назва села Жупаны появила ся у [[1939]].&nbsp;році кой из приходом советської власти назва была перемінена на '''Жупаны́'''. Община села и сільська рада розникововали пвопрлс вернутя історичної назвы села&nbsp;— '''Жупа́ня'''. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1515]]. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У [[1935]]. році у Жупанах быв взник покутный шор [[КПЗУ]], членами котрого были С. Луцькый, А. Лозинськый, В. Орявськый. У тому же році страйковали робӱтникы завода.<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref> Передашӱв штрайка арештовала міліція. 17. марца 1939. року на четвертый динь вторжіня у [[Карпатьска Україна|Карпатську Украйину]] Мадярщинов мадярські жандаре гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижні Верицькы]], [[Вербяж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колоны ятых, основно [[Галічане|ґаличан]]&nbsp;— вояк Карпатської Січі и передали их польськӱв пограничнӱв службі, яка розмістила плінных у пӱвницях свойых казарм. На другый динь, 18. марца 1939 до білого дне плінні были розділені на колоны, упроваджані наліво и направо уд перевала по лінії границі приблизно на пӱдорога-два кілометры и розстріляні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] и [[Вербяж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовиця]], '''Жупаня''' и [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазы]]. Число розстріляных, за оцінками свідкӱв, становило 500—600 плінных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей, Василь Василёвич|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> Захраніня было уявлено на місті нахождіня старого австрійського артилерійського капоніра періода Первої світової войны. У 1990. році у памнять за тоті часы из иніціативы общины с. Жупаны на горному хребтови миже Жупанами и Лазами было насыпано символічну могылу и покладено крест из надписёв: «На сёму місті 18.03.1939.року польськыми пограничниками было розстріляно и захранено 21 вояка Карпатської Січі, котрі удстоёвали независнӱсть уд Мадярщины Карпатської Украйины, оглавленої Авґустином Волошином. Слава героям. с. Жупаня. 1990». Септембром [[1939]]. року селяне '''хлібом-сӱлёв''' стрічали воякӱв РСЧК. На мітинґови из благодарінём за ослобождіня уд панського гніта уступив Ф. Хомняк, якого пуд час Другої світової войны забили украйинські націоналісты. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типічна хыжня застройка села]] У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 986 людий, из них подля языка:<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == [[Будай Йосиф]] (*[[1959]]) — [[священик]]-[[Василіяне|василіянин]], [[Мисионер|місонер]], [[Писатель|писатиль]]. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 6wxpyktdjzedgt2k5dphs2fw0o0gss9 165894 165889 2026-06-12T16:06:03Z Rue323 31002 165894 wikitext text/x-wiki '''Жупаны́''' ({{Lang-pl|Żupanie, Zupanie}}) ({{Lang-ro|Jupanî}}) ({{Lang-uk|Жупани}}) ''(на містному языкови — '''Жупа́ня''')'' — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвська область]], [[Україна|Украйина]].<ref>https://kozivska-gromada.gov.ua/structure/</ref> {{НП|этнохороним=Жупаняне}} == Ґеоґрафія == [[Файл:Polonina.JPG|ліворуч|міні|250x250пкс|г. [[Пікуй]] ([[Закарпатска область|Закарпатська обл]].) Вид из Жупанськых полонин]] Село є у [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], неподалеко уд Сериднёверицького перевала на берегови рікы [[Стрый (ріка)|Стрый]]. Селом тече потӱк Ростока, правый приток [[Стрый (ріка)|Стрыя]]. На северо-западнӱв окрайині потӱк Язестрӱв паде у Стрый. == Назва == Назва села Жупаны появила ся у [[1939]].&nbsp;році кой из приходом советської власти назва была перемінена на '''Жупаны́'''. Община села и сільська рада розникововали пвопрлс вернутя історичної назвы села&nbsp;— '''Жупа́ня'''. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1515]]. році. === Міжвоєнний період та Друга світова війна === У [[1935]]. році у Жупанах быв взник покутный шор [[КПЗУ]], членами котрого были С. Луцькый, А. Лозинськый, В. Орявськый. У тому же році страйковали робӱтникы завода.<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref> Передашӱв штрайка арештовала міліція. 17. марца 1939. року на четвертый динь вторжіня у [[Карпатьска Україна|Карпатську Украйину]] Мадярщинов мадярські жандаре гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижні Верицькы]], [[Вербяж]], [[Завадка (Мукачівськый раён)|Завадка]] колоны ятых, основно [[Галічане|ґаличан]]&nbsp;— вояк Карпатської Січі и передали их польськӱв пограничнӱв службі, яка розмістила плінных у пӱвницях свойых казарм. На другый динь, 18. марца 1939 до білого дне плінні были розділені на колоны, упроваджані наліво и направо уд перевала по лінії границі приблизно на пӱдорога-два кілометры и розстріляні над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] и [[Вербяж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовиця]], '''Жупаня''' и [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазы]]. Число розстріляных, за оцінками свідкӱв, становило 500—600 плінных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей, Василь Василёвич|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> Захраніня было уявлено на місті нахождіня старого австрійського артилерійського капоніра періода Первої світової войны. У 1990. році у памнять за тоті часы из иніціативы общины с. Жупаны на горному хребтови миже Жупанами и Лазами было насыпано символічну могылу и покладено крест из надписёв: «На сёму місті 18.03.1939.року польськыми пограничниками было розстріляно и захранено 21 вояка Карпатської Січі, котрі удстоёвали независнӱсть уд Мадярщины Карпатської Украйины, оглавленої Авґустином Волошином. Слава героям. с. Жупаня. 1990». Септембром [[1939]]. року селяне '''хлібом-сӱлёв''' стрічали воякӱв РСЧК. На мітинґови из благодарінём за ослобождіня уд панського гніта уступив Ф. Хомняк, якого пуд час Другої світової войны забили украйинські націоналісты. == Обывательство == [[Файл:Zhupany_house.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Типічна хыжня застройка села]] У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 986 людий, из них подля языка:<ref>https://ukrssr.com.ua/lvivska/skolivskiy/zhupani-skolivskiy-rayon-lvivska-oblast</ref><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,80&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,10&nbsp;% |} == Знамі родакы == [[Будай Йосиф]] (*[[1959]]) — [[священик]]-[[Василіяне|василіянин]], [[Мисионер|місонер]], [[Писатель|писатиль]]. == Природа == * Бескид&nbsp;— заповідноє урочище (лісовоє) містного значіня; * Бузок мадярськый&nbsp;— ботанічна памнятка природы містного значіня. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Львӯвськой области]] [[Катеґорія:Села Україны]] ggr6vk8yacjyh1pn5oo40paiaucl7xa 0 24630 165898 2026-06-12T16:16:17Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/151178991|Сентинельский язык]]» 165898 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный язык сентінелцьӱв, народа, обывавущого острӱв Северный Сентінел, удносящого ся ид Андаманськым островам. По-видкому, удносить ся ид андаманськым языкам, но май точні дані суть одсутні. == Попытки изучения == Ввиду того, что контакты с сентинельцами были крайне редкими и непродолжительными и самими сентинельцами избегались, никаких образцов их языка (даже списка слов) до сих пор получить не удалось, а значит, невозможны и достоверные утверждения о генетической принадлежности этого языка. Известны два случая, когда говорящие на языках онге и беа находились на острове Северный Сентинел для установления контакта с местным населением; общение было непродолжительным и враждебным, и распознать язык, на котором говорили местные жители, исследователи не смогли. То немногое, что известно об особенностях культуры и хозяйства сентинельцев, а также географическое расположение острова, позволяет предположить, что по истории и языку сентинельцы должны быть ближе к носителям онганских языков, чем к другим андаманцам. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писал в 1995, что учёные всё же надеются в скором времени установить контакт с сентинельцами. Сведений об успешных попытках такого рода пока нет. По данным дневника Джона Аллена Чау — миссионера, пытавшегося обратить сентинельцев в [[Хрістіанство|христианство]], в сентинельском языке часто встречаются такие согласные звуки, как [b], [p], [l] и [s]. В план миссионера входило и изучение языка посредством контакта с носителями, однако он тоже был убит сентинельцами во время одной из попыток установить контакт ещё на начальном этапе своего плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == В настоящее время сентинельский язык считается находящимся под угрозой исчезновения. Предположительное число говорящих — от 200 до 250 человек. == Иппен позерайте == * Андаманські языкы * Сентінелци * Індія == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] tn8dubpvqe08vo3xf9uhwpiw8d65cug 165899 165898 2026-06-12T16:16:35Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сентинельский язык]] на [[Сентінелськый язык]] 165898 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный язык сентінелцьӱв, народа, обывавущого острӱв Северный Сентінел, удносящого ся ид Андаманськым островам. По-видкому, удносить ся ид андаманськым языкам, но май точні дані суть одсутні. == Попытки изучения == Ввиду того, что контакты с сентинельцами были крайне редкими и непродолжительными и самими сентинельцами избегались, никаких образцов их языка (даже списка слов) до сих пор получить не удалось, а значит, невозможны и достоверные утверждения о генетической принадлежности этого языка. Известны два случая, когда говорящие на языках онге и беа находились на острове Северный Сентинел для установления контакта с местным населением; общение было непродолжительным и враждебным, и распознать язык, на котором говорили местные жители, исследователи не смогли. То немногое, что известно об особенностях культуры и хозяйства сентинельцев, а также географическое расположение острова, позволяет предположить, что по истории и языку сентинельцы должны быть ближе к носителям онганских языков, чем к другим андаманцам. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писал в 1995, что учёные всё же надеются в скором времени установить контакт с сентинельцами. Сведений об успешных попытках такого рода пока нет. По данным дневника Джона Аллена Чау — миссионера, пытавшегося обратить сентинельцев в [[Хрістіанство|христианство]], в сентинельском языке часто встречаются такие согласные звуки, как [b], [p], [l] и [s]. В план миссионера входило и изучение языка посредством контакта с носителями, однако он тоже был убит сентинельцами во время одной из попыток установить контакт ещё на начальном этапе своего плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == В настоящее время сентинельский язык считается находящимся под угрозой исчезновения. Предположительное число говорящих — от 200 до 250 человек. == Иппен позерайте == * Андаманські языкы * Сентінелци * Індія == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] tn8dubpvqe08vo3xf9uhwpiw8d65cug 165901 165899 2026-06-12T16:26:18Z Rue323 31002 165901 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = red }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні. == Попытки изучения == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, что известно об особенностях культуры и хозяйства сентинельцев, а также географическое расположение острова, позволяет предположить, что по истории и языку сентинельцы должны быть ближе к носителям онганских языков, чем к другим андаманцам. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писал в 1995, что учёные всё же надеются в скором времени установить контакт с сентинельцами. Сведений об успешных попытках такого рода пока нет. По данным дневника Джона Аллена Чау — миссионера, пытавшегося обратить сентинельцев в [[Хрістіанство|христианство]], в сентинельском языке часто встречаются такие согласные звуки, как [b], [p], [l] и [s]. В план миссионера входило и изучение языка посредством контакта с носителями, однако он тоже был убит сентинельцами во время одной из попыток установить контакт ещё на начальном этапе своего плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди. == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] i97iwwlgp8vpcikqioc5ondmim91ab8 165903 165901 2026-06-12T16:31:27Z Rue323 31002 165903 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = red }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, что известно об особенностях культуры и хозяйства сентинельцев, а также географическое расположение острова, позволяет предположить, что по истории и языку сентинельцы должны быть ближе к носителям онганских языков, чем к другим андаманцам. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писал в 1995, что учёные всё же надеются в скором времени установить контакт с сентинельцами. Сведений об успешных попытках такого рода пока нет. По данным дневника Джона Аллена Чау — миссионера, пытавшегося обратить сентинельцев в [[Хрістіанство|христианство]], в сентинельском языке часто встречаются такие согласные звуки, как [b], [p], [l] и [s]. В план миссионера входило и изучение языка посредством контакта с носителями, однако он тоже был убит сентинельцами во время одной из попыток установить контакт ещё на начальном этапе своего плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди. == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] 0rtut5ht1xokun0uv9erg7fni3j2tcp 165904 165903 2026-06-12T16:38:02Z Rue323 31002 165904 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = red }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, что известно об особенностях культуры и хозяйства сентинельцев, а также географическое расположение острова, позволяет предположить, что по истории и языку сентинельцы должны быть ближе к носителям онганских языков, чем к другим андаманцам. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писав у [[1995]], што учені и лінґвісты и так на́дівуть ся у скорому часі установити контакт из сентінелцями. Свідчінь за успішні пробы такого рода раз ниє. По даным нотника [[Джон Аллен Чау|Джона Аллена Чау]] — америцького місіонера, пробовавшого обернути [[Сентінелци|сентінелцьӱв]] у [[Хрістіанство|християнство]], у сентинелському языкови часто стрічавуть ся такі приголосні звукы, ге [б], [п], [л] тай [с]. У план [[Мисионер|місіонера]] входило и изучіня языка у способ контакта из носителями, єднак такой при пробі вӱн быв забитый [[Сентінелци|сентінелцями]] пуд час єдної из проб установити контакт ищи на началному етапови свого плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди.<ref>https://www.unesco.org/ru</ref> == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] 3boxv8jnk5gkh6tpglmz2nudqgdy4a4 165905 165904 2026-06-12T16:43:35Z Rue323 31002 165905 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = Некласифікованый язык | glotto = }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, што мы знаєме за осбности културы и ґаздӱвства сентінелцьӱв, и иппен ґеоґрафічноє нахождіня острова, позволять предположити, ож по історії и языкови сентінелци мавуть быти ближе ид носителям онґанськых языкӱв, ге ид другым Андаманцям. Поскольку никто из внешнего мира не владеет сентинельским языком, а все исследователи, пытавшиеся обосноваться на острове, были убиты, диалог между властями и коренным населением в настоящее время невозможен. ''Bernhard Glaeser'' писав у [[1995]], што учені и лінґвісты и так на́дівуть ся у скорому часі установити контакт из сентінелцями. Свідчінь за успішні пробы такого рода раз ниє. По даным нотника [[Джон Аллен Чау|Джона Аллена Чау]] — америцького місіонера, пробовавшого обернути [[Сентінелци|сентінелцьӱв]] у [[Хрістіанство|християнство]], у сентинелському языкови часто стрічавуть ся такі приголосні звукы, ге [б], [п], [л] тай [с]. У план [[Мисионер|місіонера]] входило и изучіня языка у способ контакта из носителями, єднак такой при пробі вӱн быв забитый [[Сентінелци|сентінелцями]] пуд час єдної из проб установити контакт ищи на началному етапови свого плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди.<ref>https://www.unesco.org/ru</ref> == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] 6fptufqrdh66uz6hg6tmo0mfgq7uqyv 165906 165905 2026-06-12T16:46:35Z Rue323 31002 165906 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = Некласифікованый язык | glotto = }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, што мы знаєме за осбности културы и ґаздӱвства сентінелцьӱв, и иппен ґеоґрафічноє нахождіня острова, позволять предположити, ож по історії и языкови [[сентінелци]] мавуть быти ближе ид носителям онґанськых языкӱв, ге ид другым андаманцям. Покӱлку нико из вонкашнёго світа не знає сентінелськый язык, а усі изслідователі, пробовавші обосновати на островови, были забиті, мирный діалоґ миже властями и корінным обывательством у справжньый час є невозможным. ''Bernhard Glaeser'' писав у [[1995]], што учені и лінґвісты и так на́дівуть ся у скорому часі установити контакт из сентінелцями. Свідчінь за успішні пробы такого рода раз ниє. По даным нотника [[Джон Аллен Чау|Джона Аллена Чау]] — америцького місіонера, пробовавшого обернути [[Сентінелци|сентінелцьӱв]] у [[Хрістіанство|християнство]], у сентинелському языкови часто стрічавуть ся такі приголосні звукы, ге [б], [п], [л] тай [с]. У план [[Мисионер|місіонера]] входило и изучіня языка у способ контакта из носителями, єднак такой при пробі вӱн быв забитый [[Сентінелци|сентінелцями]] пуд час єдної из проб установити контакт ищи на началному етапови свого плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди.<ref>https://www.unesco.org/ru</ref> == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] * [[Северный Сентінел]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] atpvmwhw7rgbcg970v70xzx6itt5qn8 165916 165906 2026-06-13T02:52:00Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165916 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = Некласифікованый язык | glotto = }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160304095910/http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови Северный Сентінел про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, што мы знаєме за осбности културы и ґаздӱвства сентінелцьӱв, и иппен ґеоґрафічноє нахождіня острова, позволять предположити, ож по історії и языкови [[сентінелци]] мавуть быти ближе ид носителям онґанськых языкӱв, ге ид другым андаманцям. Покӱлку нико из вонкашнёго світа не знає сентінелськый язык, а усі изслідователі, пробовавші обосновати на островови, были забиті, мирный діалоґ миже властями и корінным обывательством у справжньый час є невозможным. ''Bernhard Glaeser'' писав у [[1995]], што учені и лінґвісты и так на́дівуть ся у скорому часі установити контакт из сентінелцями. Свідчінь за успішні пробы такого рода раз ниє. По даным нотника [[Джон Аллен Чау|Джона Аллена Чау]] — америцького місіонера, пробовавшого обернути [[Сентінелци|сентінелцьӱв]] у [[Хрістіанство|християнство]], у сентинелському языкови часто стрічавуть ся такі приголосні звукы, ге [б], [п], [л] тай [с]. У план [[Мисионер|місіонера]] входило и изучіня языка у способ контакта из носителями, єднак такой при пробі вӱн быв забитый [[Сентінелци|сентінелцями]] пуд час єдної из проб установити контакт ищи на началному етапови свого плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди.<ref>https://www.unesco.org/ru</ref> == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] * [[Северный Сентінел]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] 2knea50xpn4ycd1cw8xprdi5mbk4b7v 0 24631 165900 2026-06-12T16:16:35Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сентинельский язык]] на [[Сентінелськый язык]] 165900 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сентінелськый язык]] nzhkdrnwx1w82kchem4xaptbyb0xphn 0 24632 165909 2026-06-12T16:54:56Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Лемкӯвськоє письмо]] на [[Лемкӱвськоє письмо]] 165909 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Лемкӱвськоє письмо]] fyzseauz2elxmlicle5w7b7rouoamg8