Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.6 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 75 165965 123533 2026-06-13T21:37:14Z Rue323 31002 165965 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''14. юн''' — 165. [[день]] рока (166. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|200}}. == Славности и памятны днѣ == * [[Світовый день дарця кровли|Свѣтовый день дарця кровли]] == Подѣи == * [[1919]] — [[пилот]] Джон Олкок и навигатор Артур Виттн Бравн вылетѣли з [[Америка|Америкы]] в [[трансатлантичный перелет Олкока и Бравна|первый директный трансатлантичный перелет]]. == Уродили ся == * [[1746]] — [[Колін Маклорен]], знамый [[Шкоция|шкоцькый]] [[математик]] и [[ученый]]. * [[1868]] — [[Карл Ландштайнер]], австрийскый и америцкый дохтор, хемик, имунолог, инфекциониста. * [[1928]] — [[Че Ґевара]], арґентиньскый лїкарь, марксістічный револуціонарь. * [[1946]] — [[Доналд Трамп]], — 45. презідент [[США]] (з 20. януара 2017. года). * [[1952]] — [[Мікі і Наталка Петрашовскы]], знамый вокалный дует з Гуменного зо Словеньска. == Умерли == * [[1920]] — [[Макс Вебер]], нїмецькый соціолоґ і економ. * [[1944]] — [[Любор Нидерле]], чешскый [[Славистика|слависта]], [[Антропология|антрополог]], [[етнограф]], [[археолог]] и [[Музей|музейник]] * [[1986]] — [[Хорхе Луїс Борхес]], арґентиньскый писатель. * [[2008]] — [[Андрей Пушкаш]], [[историк]] РАН, [[педагог]], вызнаный фахман з истории [[Мадярщина|Мадярщины]] и [[Подкарпатя]]. {{Commons|June 14}} ctsa19lfc1y8oa74l4ppf5zuagrdpne 0 437 165956 155647 2026-06-13T21:01:52Z Rue323 31002 165956 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |conventional_long_name = Америцькы Паненьскы островы |common_name = United States Virgin Islands |image_flag = Flag of the United States Virgin Islands.svg |image_coat = Seal of the United States Virgin Islands.svg |image_map = Map of USVI.png |image_map1 = Karibik Amerikanische Jungferninseln Position.png |national_motto = United in Pride and Hope |national_anthem = ''[[Virgin Islands March]]'' |capital = [[Шарлотта Амалія]] |latd=18 |latm=21 |latNS=N |longd=64 |longm=56 |longEW=W |largest_city = [[Шарлотта Амалія]] |official_languages = [[Анґліцькый язык|Анґліцькый]] |ethnic_groups = 75% [[Afro-Caribbean American|Afro-Caribbean]], 19% mixed race (mostly [[Puerto Rican people|Puerto Rican]]), 6% [[white people|Caucasian]] |demonym = U.S. Virgin Islander |government_type = [[Unincorporated territory#Unincorporated organized territories|Unincorporated, organized territory]] |leader_title1 = [[Head of State]] |leader_name1 = [[Barack Obama]] ([[Democratic Party (United States)|D]]) |leader_title2 = [[List of United States Virgin Islands Governors|Governor]] |leader_name2 = [[John de Jongh]] ([[Democratic Party (United States)|D]]) |leader_title3 = [[Lieutenant Governor of the United States Virgin Islands|Lieutenant Governor]] |leader_name3 = [[Gregory R. Francis]] ([[Democratic Party (United States)|D]]) |area_rank = 202nd |area_magnitude = 1 E8 |area_km2 = 346.36 |area_sq_mi = 133.73 |percent_water = 1.0 |population_estimate = 108,448 <!--UN WPP--> |population_estimate_rank = 191st |population_estimate_year = July 2007 |population_census = 108,612 |population_census_year = 2000 |population_density_km2 = 354 |population_density_sq_mi = 916.9 |population_density_rank = 34th |GDP_PPP = $1.577 billion |GDP_PPP_rank = |GDP_PPP_year = 2004 |GDP_PPP_per_capita = |GDP_PPP_per_capita_rank = |sovereignty_type = {{USA}} Territory |established_event1 = [[Transfer Day|Transfer from Denmark to the United States]] |established_event2 = [[Organic Act|Revised Organic Act]] |established_date1 = 31 March 1917 |established_date2 = 22 July 1954 |HDI = |HDI_rank = |HDI_year = |HDI_category = |currency = [[United States dollar|U.S. dollar]] |currency_code = USD |country_code = |time_zone = [[Atlantic Standard Time|AST]] |utc_offset = -4 |time_zone_DST = No DST |utc_offset_DST = -4 |drives_on = left (Only US dependency to drive on the left) |cctld = [[.vi]] and [[.us]] |calling_code = [[North American Numbering Plan|+1]] (spec. [[Area code 340|+1-340]]) }} '''Америцькы Паненьскы островы''' ('''Америцькы Вірґіньскы островы''', ''United States Virgin Islands'') — ґрупа островів в [[Карібске море|Карібскім морю]], котры суть ізолованов теріторіёв [[США]]. Тоты островы суть ґеоґрафічнов частёв [[Паненьскы островы|Паненьскых островів]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:География США]] m2hdrumm2b5yynw7monnvrq9eulwhn8 0 1025 165941 92168 2026-06-13T17:44:08Z Rue323 31002 165941 wikitext text/x-wiki '''Ал-Малі́к ан-Насі́р Сала́х ад-Дунья ва-д-Дін Абу́-л-Муза́ффар Юсу́ф ибн Айю́б ибн Ша́зі ал-Курді́''' вадь '''Саладі́н''' ({{Lang-ar|الملك الناصر أبو المظفر صلاح الدنيا و الدين يوسف بن أيوب بن شاذي الكردي‎}}) — в роцї [[1187]] переломив міц крижацькых штатів у Святій Земли в битцї піля Гаттіна і опановав [[Єрусалим]]. Пізнїше підписав з хрістіаньскыма пановниками договоры, котры уможнёвали путникам Святе місто навщівляти. Про свою храбрость і здатность, як і благосклонность є узнаваный в хрістіаньскых і муслімскых країнах. {{Стыржень}} hdbplau3p56grvhkw0b96ht57yq0qdi 0 1697 165957 91946 2026-06-13T21:03:35Z Rue323 31002 165957 wikitext text/x-wiki [[Файл:Hawai'i.jpg|thumb|[[Гавайскы островы]] мають вулканічну природу]] [[Файл:Wake_Island.png|thumb|Остров [[Вейк (остров)|Вейк]] - колишнїй [[вулканічный остров]], што ся став [[атол]]ом]] '''Вулканічны островы'''&nbsp;— [[остров|островы]], утворены внаслїдку [[вывергнутя вулканів]] у [[море|морю]]. Звычайно [[кратер]] вулканічных островів не має форму [[труба|трубкы]]. В практіцї обычайно взникать ряд вулканічных островів, што є верьхнёв частёв вулканічного гребіня, котры ся находять з істов закономірностёв. [[Гавайскы островы]], [[Канарьскы островы]] тыж суть верьхівкы підводных вулканів, піднятых над поверьх океану. Властне утворїня острова ся одбывать в дакілько фазах. Щі [[Дарвін]] припустив, што зростаня кораловых островів ([[атол]]ів) ся одбывать в процесї поступного опусканя вулканічных островів. Він позначів, же атолы звычайно ся утворюють подля обростаня вулканічного острова кораловым ріфом, што формує перстінцёву зону. Найбівшым вулканічным островом на Земли є [[Ісланд]]. [[Катеґорія:Вулканолоґія]] [[Катеґорія:Островы]] [[Катеґорія:Океанологічна термінологія]] fq2y1xt074m1dqg18oedsvxza283enw 0 2655 165935 160448 2026-06-13T16:32:59Z Rue323 31002 165935 wikitext text/x-wiki '''Грабівчік''' (по {{язык+sk|Hrabovčík}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. {{НП|этнохороним=Грабівляне}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} f416peryg0bqiibdte6n0b6eyskvwp0 0 6756 165958 123218 2026-06-13T21:07:00Z Rue323 31002 165958 wikitext text/x-wiki '''Середня Африка''' є реґіон, до котрого ся головне належать штаты: * [[Бурунді]] * [[Середнёафрицька републіка]] * [[Чад]] * [[Демократічна републіка Конґо]] * [[Рванда]] Зрїдка ся к тому же реґіону зараховує таксамо [[Анґола]], [[Ґабон]], [[Камерун]], [[Република Конґо|Републіка Конґо]], [[Екваторіална Ґвінея]] і [[Замбія]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Африка]] p6derg0vzqjl0hqyf3l3map6tofy1c5 0 13859 165932 165926 2026-06-13T16:04:22Z Igor Kercsa 5504 одказы 165932 wikitext text/x-wiki [[File:Slowo o polku Igorewe 1800.png|thumb|{{center|Слово о полку Игоревѣ, 1800}}]] '''Патро́ним''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''πατήρ отець'' и ''όνυμα имя'' — часть именованя особы, сформована од крестного имени отця, в дакотрых припадах од далшых предкох по отцьовой линии. Найчастѣйшым видом патронима е '''имя за отцьом'''. На [[Середновік|середновѣкой]] Руси патронимы были хоснованы од [[XII. стороча]]:<ref name="Ковалів">[https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n193/mode/1up Ковалів Ю. І., том 2, с. 193.]</ref> {{Цитат 2|Не лѣпо ли ны бяшетъ братіе, начати старыми словесы трудныхъ повѣстій о полку Игоревѣ, Игоря Святъславича?|[[Слово о полку Игоревѣ]]}} Патроним обычайно творить ся з помочов [[префикс]]а або [[суфикс]]а, додаваного ку имену отця. Так, перед даколько сторочами патроним ''Fitzpatrick'' указовав на Патрикового сына ''(Patrick's son)'', ''Peterson'' або ''Petersen'' быв сын ''Peter''-а, ''MacDonald'' або ''McDonald'' — сын ''Donald''-а, а ''Hernando'' быв отцьом ''Hernández''-а. В сучасности вшиткы тоты даколишны патронимы стали ся обычайныма [[Призвиско|призвисками]]. В [[Российска Федерация|России]] доднесь суть в ужитку имя, патроним и [[призвиско]]; напримѣр, Петр Ильич Чайковскый, ту ''Ильич'' е патронимом, котрый означать, же его отець быв Илья».<ref>[https://www.merriam-webster.com/dictionary Merriam-Webster Dictionary online/patronymic]</ref> При славностном ословлѣню давнорускых князей споминали не лем отця, але и дѣда-прадѣда, аж докля было памяти о родѣ предкох. Напримѣр, князь Владимир сын Святослава, внук Всеволода, правнук Олега, праправнук Святослава, прапраправнук Ярослава, прапрапраправнук великого Владимира. То было барз некомфортно, та пак выхабили имена дѣдох-прадѣдох а зостало лем имя отця. Форма патронима зоз [[суфикс]]ом ''-енк-'', появила ся позднѣйше на [[Украина|Украинѣ]],<ref name="Ковалів"/> а днесь стала ся уже лем [[призвиско]]м: Порошенко, Тимошенко, Ющенко. Именованя особы двословнов антропонимнов формов — имя + патроним на -ич або на -ович — у [[Славяне|славян]] ширило ся з [[восток]]а на [[запад]], а самы ''имена за отцьом'' у [[Славяне|славян]] сягають ранного [[Середновік|середновѣку]]. Але повиннов ся стала така форма лем в [[Российска империя|России]]. В западных областях [[Украина|Украины]] зачала быти повинна лем по прилучѣню ку [[СССР]] (1939-1944).<ref>Чучка П. П., с. 3.</ref> ==Жерела и одказы== * Ковалів Ю. І.(уклад.) Літературознавча енциклопедія. Київ: Вид. центр «Академія», 2007. Том 2. 624 с. {{ISBN| 978-966-580-234-1}} (T.2) {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Чучка П. П.: Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород: Ліра, 2011. - 432 с. {{ISBN| 978-617-596-041-7}} * [https://www.merriam-webster.com/dictionary/patronymic Patronymic. //Merriam-Webster Dictionary online] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Имена]] 69d30tnpbar0emb24hgtzolil2idrp5 165933 165932 2026-06-13T16:08:13Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165933 wikitext text/x-wiki [[File:Slowo o polku Igorewe 1800.png|thumb|{{center|Слово о полку Игоревѣ, 1800}}]] '''Патро́ним''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''πατήρ отець'' и ''όνυμα имя'' — часть именованя особы, сформована од крестного имени отця, в дакотрых припадах од далшых предкох по отцьовой линии. Найчастѣйшым видом патронима е '''имя за отцьом'''. На [[Середновік|середновѣкой]] Руси патронимы были хоснованы од [[XII. стороча]]:<ref name="Ковалів">[https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n193/mode/1up Ковалів Ю. І., том 2, с. 193.]</ref> {{Цитат 2|Не лѣпо ли ны бяшетъ братіе, начати старыми словесы трудныхъ повѣстій о полку Игоревѣ, Игоря Святъславича?|[[Слово о полку Игоревѣ]]}} Патроним обычайно творить ся з помочов [[префикс]]а або [[суфикс]]а, додаваного ку имену отця. Так, перед даколько сторочами патроним ''Fitzpatrick'' указовав на Патрикового сына ''(Patrick's son)'', ''Peterson'' або ''Petersen'' быв сын ''Peter''-а, ''MacDonald'' або ''McDonald'' — сын ''Donald''-а, а ''Hernando'' быв отцьом ''Hernández''-а. В сучасности вшиткы тоты даколишны патронимы стали ся обычайныма [[Призвиско|призвисками]]. В [[Российска Федерация|России]] доднесь суть в ужитку имя, патроним и [[призвиско]]; напримѣр, Петр Ильич Чайковскый, ту ''Ильич'' е патронимом, котрый означать, же его отець быв Илья».<ref>[https://www.merriam-webster.com/dictionary/patronymic Merriam-Webster Dictionary]</ref> При славностном ословлѣню давнорускых князей споминали не лем отця, але и дѣда-прадѣда, аж докля было памяти о родѣ предкох. Напримѣр, князь Владимир сын Святослава, внук Всеволода, правнук Олега, праправнук Святослава, прапраправнук Ярослава, прапрапраправнук великого Владимира. То было барз некомфортно, та пак выхабили имена дѣдох-прадѣдох а зостало лем имя отця. Форма патронима зоз [[суфикс]]ом ''-енк-'', появила ся позднѣйше на [[Украина|Украинѣ]],<ref name="Ковалів"/> а днесь стала ся уже лем [[призвиско]]м: Порошенко, Тимошенко, Ющенко. Именованя особы двословнов антропонимнов формов — имя + патроним на -ич або на -ович — у [[Славяне|славян]] ширило ся з [[восток]]а на [[запад]], а самы ''имена за отцьом'' у [[Славяне|славян]] сягають ранного [[Середновік|середновѣку]]. Але повиннов ся стала така форма лем в [[Российска империя|России]]. В западных областях [[Украина|Украины]] зачала быти повинна лем по прилучѣню ку [[СССР]] (1939-1944).<ref>Чучка П. П., с. 3.</ref> ==Жерела и одказы== * Ковалів Ю. І.(уклад.) Літературознавча енциклопедія. Київ: Вид. центр «Академія», 2007. Том 2. 624 с. {{ISBN| 978-966-580-234-1}} (T.2) {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Чучка П. П.: Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород: Ліра, 2011. - 432 с. {{ISBN| 978-617-596-041-7}} * [https://www.merriam-webster.com/dictionary/patronymic Patronymic. //Merriam-Webster Dictionary online] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Имена]] oanfmu5mpix193oe2qajo7uoq5kyans 0 14757 165940 140265 2026-06-13T17:37:48Z Rue323 31002 165940 wikitext text/x-wiki {{Конштітуції Україньской ССР}} [[File:Constitution of Ukrainian Soviet Socialist Republic.jpg|thumb|300px|<center>Конштитуция УССР 1919</center>]] [[File:UKR 1919 25 UAK obv.jpg|right|310px]] '''Конштитуция Украинской Социалистичной Совѣтской Републикы 1919''' — нормативный акт, котрым ся упевнило заведжѣня совѣтской формы влады в Украинѣ, первый [[Конштітуція|Основный Закон]] [[УССР]]. ; Характер републикы : [[Конштитуция]] была схвалена [[10. марца]] [[1919]] в [[Харьков]]ѣ на Третьом Всеукраинском зъѣздѣ совѣтох. Подля ней [[УССР]] была означена як [[держава]] [[Диктатура пролетариата|диктатуры працуючых и експлоатованых мас]] [[пролетариат]]а и найхудобнѣйшого селянства над их вѣчныма выжерачами и експлуататорами — [[Капіталізм|капиталистами]] и статкарями. Задачов [[Диктатура пролетариата|диктатуры]] было застачити «переход од [[Капитализм|буржоазного зряджѣня]] ку [[социализм]]у через социалистичны перетворѣня и систематичне задушѣня вшиткых контрареволучных проявох од маетных класох». УССР мала ся усиловати ку «найтѣснѣйшому сполку з иншыма совѣтскыма републиками» и свѣтовой комунистичной револуции.<ref name="Бойко">Бойко В.М.: КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919.</ref> ; Влада и люде : Конштитуция ануловала приватне властництво выробных средств, включно и землѣ, а политичны права придѣляли ся лем «працуючым масам». Приватны [[Торговиць|торговцѣ]], [[Подузятник|подузятникы]], [[монах]]ы и [[священик|священици]], бывшы полицайты и жандарѣ означовали ся як такы, што жиють з непрацовных зыскох, а были збавлены политичных прав. Влада ся мала реализовати через «совѣты роботницкых, селянскых и червеноармѣйскых депутатох», а высшым органом мав быти Всеукраинскый зъѣзд совѣтох, котрый скликовав ся не менше як два раз рочно. Межди зъѣздами высшу владу справовав Всеукраинскый централный выконный комитет (ВУЦВК), котрый формовав выконну владу, «Совнарком (совѣт народных комисарьох)». Ку компетенции ВУЦВК належали заграничны односины, войско, границѣ, розвой народного газдовства, организация выберанок, законодарство.<ref name="Бойко"/> Конштитуция была в силѣ до року 1929, коли была вычеряна новов. Найважнѣйша змѣна была внесена по вступѣ [[УССР]] до [[СССР]] (1922). ==Жерела и одказы== * Бойко В.М.: КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919 //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN|966-00-0632-2}}; 2008 Том 5. {{ISBN| 978-966-00-0855-4}} (т. 5) Сс. 99-100. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Konstitutsiya_Usrr_1919 <small>''Доступно онлайн''</small>] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:УССР|УССР]] [[Катеґорія:Конштітуція Україньской ССР]] hrp2bftwzy4auiz99iinminedvdk2ie 0 17317 165950 148118 2026-06-13T19:04:04Z Rue323 31002 165950 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя=Иван Зейкан |Имя_оригиналне=Zékány János {{ref-hu}}<br>Иван Алексеевич Зейкан {{ref-ru}} |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= [[дипломат]], [[педагог]] |Уроджѣня=≈1670 |Мѣсто_роджѣня=[[Карачин]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня=зачаток юна 1739 |Мѣсто_смерти=[[Карачин]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] |Причина_смерти= }} '''Иван Зейкан''' (выгваряме: Зийкан), {{ref-hu}} ''Zékány János'', {{ref-ru}} ''Иван Алексеевич Зейкан'', {{nowrap|*cca 1670}}, [[Карачин]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] – {{nowrap|†зач. юна 1739}}, тыж там — вызнамный подкарпатскый просвѣтитель, первый зоз подкарпатскых [[Русины|Русинох]], котры реализовали свои таланты в [[Российска империя|России]].<ref name=Almasi>Михайло Алмашій</ref><ref name=Pavlenko>Павленко Г. В.</ref><ref name=Pop2001>Иван Поп</ref><ref name=Pop2010>Іван Поп</ref> == Школы и дипломатична служба == Середне образованя достав в [[Сату Маре]], затым учив ся во [[Львов]]ѣ, а высшы школы абсолвовав в [[Регенсбург]]у, [[Прага|Празѣ]] и [[Вѣдень|Вѣдню]].<ref name=Almasi/><ref name=Pavlenko/> В року 1697 понукнув свои службы яко товмач [[Велике посолство|Великому посолству]] [[Русске царство|России]], котре в той добѣ путовало по [[Европа|Европѣ]], и быв приятый.<ref name=Pavlenko/> При посолствѣ быв участником [[Карловицкый конгрес|Карловицкого конгреса]] (1698–1699) и подготовкы [[Карловицкый мир|мирного договора 1699]]. В конци януара 1699 Зейкан достав платню за свои службы, путовный лист од Прокопия Возницина, {{nowrap|3-го}} амбасадора, и быв накурто одпущеный зо службы “про властны потребы дома”, одкы ся вернув на службу до [[Москва|Москвы]].<ref name=Pavlenko/><ref name=ZOUNB>Видатні закарпатці: Зейкан Іван Олексійович</ref> == Педагогична служба == В рокох 1708–1721 царь [[Петро I. Російскый|Петро І.]] бизовав на Зейкана воспитаня своих любых уйчаникох Ивана и Александра Нарышкиных. Их отець, Лев Кирилович Нарышкин, уйко царя, в роках 1697–1699 быв на челѣ тогдышного [[Посолскый уряд|Посолского уряду]], што одповѣдало позднѣйшому Министерству загранича, до котрой то службы належав и Зейкан, як дипломатичный товмач. Через цѣлы 13 рокы Зейкан допроводжовав братох в их штудийном путованю по Европѣ ([[Кральовство Великой Британии|Британия]], [[Република споеных Нидерландох|Нидерланды]], [[Франция]], [[Испания]], [[Венецка република]]).<ref name=ZOUNB/><ref name=Pahyria>Василь Пагиря</ref><ref name=Pavlenko/> Нарышкины досягли значны успѣхы, здобыли знаня войсково-морской техникы и лодярства. Вернувши дому, они заняли важны посты, а Зейкан затримав велми тѣсны взаимины зо своима воспитаниками. В року 1724 по воли [[Петро I. Російскый|Петра І.]] Иван Зейкан быв змушеный против властной дякы стати ся головным наставником його сѣмрочного внука, будучого императора [[Петро II. Романов|Петра II.]] (1727–1730). По смерти [[Петро I. Російскый|Петра І.]] (1725) на трон сѣла його вдова [[Катарина I.]] (1725–1727), головным наставником наслѣдника трона став ся гроф Остерман, але Зейкан зостав едным з учительох.<ref name=ZOUNB/> == Интригы и депортация == По смерти [[Катарина I.|Катарины I.]] (май 1727) на трон сѣв 11-рочный воспитаник Зейкана, але фактичну владу через малолѣтство императора справовав гроф Меншиков. В резултатѣ придворных интриг Зейкан зостав арештованый и депортованый до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. Неодовго по тому веце разы и Остерман, и Меншиков, и сам [[Петро II. Романов|Петро II.]] просили Зейкана и австрийску владу, жебы ся вернув до Москвы. Але спочатку тото не приимав знеохоченый Зейкан, а в року 1738, коли ся наконець наважив, не пустила го австрийска влада. В зачатку юна 1739 Иван Зейкан умер.<ref name=Pavlenko/><ref name=ZOUNB/><ref name=Pahyria/> == Жерела и одказы == * '''Михайло Алмашій''': ''Русинська педагогічна енциклопедія'' — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. {{ISBN| 966-2674-43-X}} {{ref-uk}} Сс.&nbsp;106–107. * '''Павленко Г. В.''': Зейкан Іван Олексійович //Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}} {{ref-uk}} Сс.&nbsp;100–101. * '''Василь Пагиря''': ''Я світ узрів під Бескидом. Сторінки історії'' — Ужгород: Карпати, 1993 — 227 с. {{ISBN| 5-7757-0524-6}} {{ref-uk}} Сс.&nbsp;29–31. * '''Иван Поп''': ''Энциклопедия Подкарпатской Руси'' — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{ref-ru}} С.&nbsp;181. * '''Іван Поп''': Зейкан Іван //{{ЕКР}} С.&nbsp;243. * {{cite web |title='''Видатні закарпатці: Зейкан Іван Олексійович''' |url=http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=68 |publisher=Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка |accessdate=2020-12-11}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1670|1739|Зейкан, Иван}} [[Катеґорія:Дипломаты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] kvbikuco1fnumn9u7m6m4bcati6tzt7 0 17969 165927 159760 2026-06-13T12:04:18Z Rue323 31002 /* История */ 165927 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Нижное Болотное |вид крайны = [[Держава]] |герб = |опис герба = |ширина герба = 70 |застава = |ширина заставы =120 |крайна =Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 15 |lat_sec = 59 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 05 |lon_sec = 42 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Нижний Шард, до 1946 |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Териториална громада |община = Зарѣчанска<ref name="ОК">Облікова картка</ref><ref name="ОТГ">Зарічанська громада</ref> |площа = 2,73 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 152 <!-- в метрах --> |население = 1327<ref name="ОТГ"/> |год переписи = 2025 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90142 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121986402 |категория в Commons = |сайт = |язык сайта = }} '''Нижное Болотное''', {{ref-uk}} ''Нижнє Болотне'' — [[село]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. До року 2020 административно належало ку [[Иршавскый район|Иршавскому району]], од року 2020 — ку Хустскому, одтогды тыж припадать ку Зарѣчанской сельской громадѣ з центром в [[Зарѣча (Закарпатска область)|Зарѣчу]], до котрой належать тыж села [[Гребля (Закарпатска область)|Гребля]] и [[Ольховка (Закарпатска область)|Ольховка]].<ref name="ОТГ"/> == Полога == Лежить на [[сѣвер]]ных обочах Севлюшского пасма, котре входить до [[Вигорлат-Гутин]]а. Тутешны грунты суть вгодны про винницѣ. Село лежить на вливѣ потока Шард(ик) до потока Берберка, што припадать ку лѣвобережному базену [[Боржава (ріка)|Боржавы]]. == История == Первый раз упомянуте в року 1351. В словнику Елека Финьеша (1851) упомянуте в парѣ з Вышным Шардом (дн. Широке), же оба села суть русинскы, належать до Великосевлюшского панства, але Нижный Шард мать май уроднѣйшы землѣ и красны [[лѣс]]ы.<ref>{{cite web |title='''Alsó- és Felső-Sárad''' |url=https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyarorszag-geografiai-szotara-fenyes-elek-BABC3/s-BCE9A/also-es-felso-sarad-BCEFB/ |publisher=Arcanum |accessdate=2021-09-08}}{{ref-hu}}</ref> Подля урбарскых документох властниками тых земель в [[Жупа Угоча|жупѣ Угоча]] быв род Перенѣ и, часточно, Телеки.<ref>{{cite web ||title='''Alsósárad (UGOCSA)''' |publisher=Urbarium of 1767 |url=https://archives.hungaricana.hu/en/urberi/ugocsa-alsosarad/?list=eyJxdWVyeSI6ICJNRUdZPVVHT0NTQSJ9 |accessdate=2021-09-08}}</ref> В року 1910 Нижный Шард, {{ref-hu}} ''Alsósárad'', мав 629 обывательох, меджи котрыма были: 536 [[Русины]], 83 [[Нѣмцѣ]], 5 [[Мадяре]]; подля вѣры 540 грекокатилици и 89 израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref> В року 1930 Нижный Шард, {{ref-cs}} ''Nižní Šard'', мав заевидованы 728 обывателе: 670 [[Русины]], 50 [[Евреи]], 2 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада числила 673 вѣрникы а мала муровану церкву {{nowrap|Св. Михаила}} од року 1864 и церковну русинску школу (една класа).<ref>Достал, Ярослав, сс. 208–209.</ref> Од добы [[УССР]] Нижный Шард, перейменованый на Нижное Болотное,<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946</ref> административно быв в [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]], котрый од року 2020 инкорпорованый Хустскым районом. == Вызнамны родаци == * [[Юрий Станинець]] (1906–1994), [[священик]], [[писатель]]. ==Жерела и одказы== * '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y] {{ref-hu}} * '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://gromada.info/gromada/zarichansca/ |title='''Зарічанська громада''' |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= 2025-08-03 |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11213 |title='''Облікова картка''' Нижнє Болотне на сайті Верховної ради України |language=украинскы |accessdate=2021-09-07}} * {{cite web |url=https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_25.6.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_…_назв_…_Закарпатської_області» |title = '''Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946''' «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher = uk.wikisource.org |accessdate = 2021-09-07}} == Референции == {{reflist}} {{Иршавскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 035zb1bjddekju5fxap3czq2t9j7i22 0 18507 165934 132302 2026-06-13T16:28:04Z Rue323 31002 Я не вѣрю в сіе 165934 wikitext text/x-wiki {{Русиньскый алфавіт}} '''А''' — [[буква]] [[Кіріліця|кириллицѣ]], котра ся хоснуетъ въ всѣхъ кирилличныхъ алфавитахъ. l58n0ruyufr192o9r5g751lol2xmrkr 0 19034 165946 161228 2026-06-13T18:32:26Z Halajkovič 33393 165946 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:32, 13 юнія 2026 (CEST)}} [[Файл:Piesn Legionow - Jeszcze Polska nie zginela (76123473) (cropped).jpg|thumb|right|200px]] '''Мазурка Домбровского''' ({{lang-pl|'Mazurek Dąbrowskiego}} {{IPA|[maˈzurɛk dɔmbrɔfˈskjɛɡɔ]}}) є штатна гімна [[Польско|Польской републікы]], названа на почесть польского народного ґероя Яна Генрика Домбровского. === Історія піснї === Оріґінална назва была „Пісня польскых леґій в Італії“ ({{lang-pl|Pieśń Legionów Polskich we Włoszech}}). Юзеф Выбіцкый написав текст в роцї 1797 – т. є. два рокы по тім, як Третє дїлїня Польщі привело до конця польско-литовской шляхетской републікы – у североталіаньскім містї Реджо Емілія, котре в тім часї належало до новоствореной Цізалпіньской републікы, наполеонівского сателітного штату. Там еміґровав Выбіцкый по дїлїнях Польщі, таксамо як і дакотры іншы повстанцї Косцюшківского повстаня. Меджі нима быв і Ян Генрик Домбровскый, котрый дав гімнї єй днешню назву. Із згодов Наполеона зорґанізовав в роцї 1797 воєньскы зъєдинїня польскых добровольцїв про ослободжіня отцюзнины. Тото є ясне і в гімнї, коли ся там говорить, же Домбровскый мать вести свої войска з Італії до Польщі. Найперше але они боёвали проти Ракушан в Северній Італії на охрану новой републікы. Была надїя, же Наполеон як подякованя підпорить обновлїня польского штату. Намісто того він в роцї 1807 засновав Варшавске герцоґство, котре было лем далшым сателітним штатом Франції. Походжіня мелодії є незнаме. Догадує ся, же Выбіцкый підложыв свій текст під мелодію мазуркы, котра была популарна уж в 18. сторочу. Даякый час ся композіція приписовала Міхалови Клеофасови Оґіньскому, бо ся в ній відїв ёго ''Marche pour les Légions polonaises''. Кедьже але ноты той композіції были найджены в роцї 1938, є ясне, же іде о іншу мелодію. У 1830 роцї ся пісня співала під час Лістопадового повстаня (Powstanie listopadowe), у 1863 роцї під час Януарового повстаня (Powstanie styczniowe), Поляками в еміґрації (Wielka Emigracja), в роцї 1905 почас Російской револуції, а тыж в першій і другій світовій войнї. ''Mazurek Dąbrowskiego'' быв переложеный і співаный у 17 языках поетами, котры солідарізовали з боёвнов Польщов. Почас Яри народів в роцї 1848 ся ''Mazurek Dąbrowskiego'' співав на уліцях [[Відень|Відня]], [[Берлін]]а і [[Прага|Прагы]], де ся тїшив великій популарности. Послужив як взір (мелодіёв і текстом) про словацького поета Само Томашіка, котрый в роцї 1834 написав пісню ''Hej Sloveni'' („Гей, Славяне“). В роцї 1848 ся в Празї одбыв Славяньскый конґрес, де была пісня ''Hej Sloveni'' прията як гімна вшыткых Славян. По 1945 роцї ся тота пісня стала – хоць з одхылками в темпі і на концю – і штатнов гімнов Юґославії. Од 26. фебруара 1927 є ''Mazurek Dąbrowskiego'' офіціално штатнов гімнов Польщі. Текст ся кус одрізнять од оріґіналной „Пісні польскых леґій в Італії“. nubecuq7fsnr8g4s838cok06k7853vo 165951 165946 2026-06-13T19:24:29Z Halajkovič 33393 165951 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:32, 13 юнія 2026 (CEST)}} [[Файл:Piesn Legionow - Jeszcze Polska nie zginela (76123473) (cropped).jpg|thumb|right|200px]] '''Польска гімна''', знама ай як '''Домбровского мазурка''' ({{lang-pl|'Mazurek Dąbrowskiego}} {{IPA|[maˈzurɛk dɔmbrɔfˈskjɛɡɔ]}}) є штатна гімна [[Польско|Польской републікы]], поменована по польскім народнім ґероёви Янови Генрикови Домбровскім. === Історія піснї === Оріґінална назва была „Пісня польскых леґій в Таліаньску“ ({{lang-pl|Pieśń Legionów Polskich we Włoszech}}). Юзеф Выбіцкый написав текст в роцї 1797 – т. є. два рокы по тім, што третє роздїлїня Польска привело конець польско-литовской шляхтічной републікы – в североталіаньскім містї Реджо Емілія, котре в тім часї належало до новозаложеной Цізалпіньской републікы, наполеоньскому сателітному штату. Выбіцкый там еміґровав по роздїлїнях Польска, таксамо як дакотры далшы повсталцї з Косьцюшкового повстаня. Меджі нима быв ай Ян Генрик Домбровскый, котрый дав гімнї єй днешню назву. Із згодов Наполеона зорґанізовав в роцї 1797 воєньскы зъєдинїня польскых добровольників на ослободжіня отцюзнины. То є ясне ай з гімны, коли ся в нїй споминать, же Домбровскый мать вести свої войска з Таліаньска до Польска. Найперше єднак они боёвали проти Ракушан в севернім Таліаньску на охрану новой републікы. Екзістовала надїя, же Наполеон на знак вдякы підпорить обновлїня польского штату. Намісто того в роцї 1807 заложыв Варшавске князївство, котре было лем далшым сателітним штатом Франції. Походжіня мелодії не є знаме. Предпокладать ся, же Выбіцкый підложыв свій текст мелодіёв мазуркы, котра была популарна уж в 18. сторочу. Композіція была даякый час приписована Міхалови Клеофасови Оґіньскому, протоже ся в нїй предпокладала ёго ''Marche pour les Légions polonaises''. Одколи єднак были в роцї 1938 найджены ноты той композіції, є ясне, же іде о іншу мелодію. В роцї 1830 ся пісня співала під час новембрового повстаня, в роцї 1863 почас януарового повстаня, меджі польскыма еміґрантами, в роцї 1905 почас російской револуції, як ай почас [[Перша світова война|першой]] і [[Друга світова война|другой світовой войны]]. ''Mazurek Dąbrowskiego'' быв переложеный і співаный в 17 языках поетами, котры ся солідарно стотожнили з боюючім Польском. Почас яри народів в роцї 1848 ся ''Mazurek Dąbrowskiego'' співав на уліцях [[Відень|Відня]], [[Берлін]]а і [[Прага|Прагы]], де ся тїшив великій популарности. Служыла як взір (мелодія і текст) про словацького поета Сама Томашіка, котрый в роцї 1834 написав пісню ''Hej Sloveni'' („[[Гей, Славяне]]“). В роцї 1848 ся в Празї одбыв Славяньскый конґрес, де была пісня ''Hej Sloveni'' прията за гімну вшыткых Славян. По роцї 1945 ся пісня стала ай штатнов гімнов Югославії, дарьмо з одлишностями в темпі і на концї. Од 26. фебруара 1927 є ''Mazurek Dąbrowskiego'' офіціално штатнов гімнов Польска. Текст ся мірно різнить од оріґіналной „Пісні польскых леґій в Таліяньску“. qdlbvws1y8p93uj1ov5y0of7nzyb64w 165952 165951 2026-06-13T19:26:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гімна Польскы]] на [[Польска гімна]]: Назва з помилкою 165951 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:32, 13 юнія 2026 (CEST)}} [[Файл:Piesn Legionow - Jeszcze Polska nie zginela (76123473) (cropped).jpg|thumb|right|200px]] '''Польска гімна''', знама ай як '''Домбровского мазурка''' ({{lang-pl|'Mazurek Dąbrowskiego}} {{IPA|[maˈzurɛk dɔmbrɔfˈskjɛɡɔ]}}) є штатна гімна [[Польско|Польской републікы]], поменована по польскім народнім ґероёви Янови Генрикови Домбровскім. === Історія піснї === Оріґінална назва была „Пісня польскых леґій в Таліаньску“ ({{lang-pl|Pieśń Legionów Polskich we Włoszech}}). Юзеф Выбіцкый написав текст в роцї 1797 – т. є. два рокы по тім, што третє роздїлїня Польска привело конець польско-литовской шляхтічной републікы – в североталіаньскім містї Реджо Емілія, котре в тім часї належало до новозаложеной Цізалпіньской републікы, наполеоньскому сателітному штату. Выбіцкый там еміґровав по роздїлїнях Польска, таксамо як дакотры далшы повсталцї з Косьцюшкового повстаня. Меджі нима быв ай Ян Генрик Домбровскый, котрый дав гімнї єй днешню назву. Із згодов Наполеона зорґанізовав в роцї 1797 воєньскы зъєдинїня польскых добровольників на ослободжіня отцюзнины. То є ясне ай з гімны, коли ся в нїй споминать, же Домбровскый мать вести свої войска з Таліаньска до Польска. Найперше єднак они боёвали проти Ракушан в севернім Таліаньску на охрану новой републікы. Екзістовала надїя, же Наполеон на знак вдякы підпорить обновлїня польского штату. Намісто того в роцї 1807 заложыв Варшавске князївство, котре было лем далшым сателітним штатом Франції. Походжіня мелодії не є знаме. Предпокладать ся, же Выбіцкый підложыв свій текст мелодіёв мазуркы, котра была популарна уж в 18. сторочу. Композіція была даякый час приписована Міхалови Клеофасови Оґіньскому, протоже ся в нїй предпокладала ёго ''Marche pour les Légions polonaises''. Одколи єднак были в роцї 1938 найджены ноты той композіції, є ясне, же іде о іншу мелодію. В роцї 1830 ся пісня співала під час новембрового повстаня, в роцї 1863 почас януарового повстаня, меджі польскыма еміґрантами, в роцї 1905 почас російской револуції, як ай почас [[Перша світова война|першой]] і [[Друга світова война|другой світовой войны]]. ''Mazurek Dąbrowskiego'' быв переложеный і співаный в 17 языках поетами, котры ся солідарно стотожнили з боюючім Польском. Почас яри народів в роцї 1848 ся ''Mazurek Dąbrowskiego'' співав на уліцях [[Відень|Відня]], [[Берлін]]а і [[Прага|Прагы]], де ся тїшив великій популарности. Служыла як взір (мелодія і текст) про словацького поета Сама Томашіка, котрый в роцї 1834 написав пісню ''Hej Sloveni'' („[[Гей, Славяне]]“). В роцї 1848 ся в Празї одбыв Славяньскый конґрес, де была пісня ''Hej Sloveni'' прията за гімну вшыткых Славян. По роцї 1945 ся пісня стала ай штатнов гімнов Югославії, дарьмо з одлишностями в темпі і на концї. Од 26. фебруара 1927 є ''Mazurek Dąbrowskiego'' офіціално штатнов гімнов Польска. Текст ся мірно різнить од оріґіналной „Пісні польскых леґій в Таліяньску“. qdlbvws1y8p93uj1ov5y0of7nzyb64w 165954 165952 2026-06-13T19:31:07Z Halajkovič 33393 165954 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:32, 13 юнія 2026 (CEST)}} [[Файл:Piesn Legionow - Jeszcze Polska nie zginela (76123473) (cropped).jpg|thumb|right|200px]] '''Польска гімна''', знама ай як '''Домбровского мазурка''' ({{lang-pl|Mazurek Dąbrowskiego}} {{IPA|[maˈzurɛk dɔmbrɔfˈskjɛɡɔ]}}) є штатна гімна [[Польско|Польской републікы]], поменована по польскім народнім ґероёви Янови Генрикови Домбровскім. === Історія піснї === Оріґінална назва была „Пісня польскых леґій в Таліяньску“ ({{lang-pl|Pieśń Legionów Polskich we Włoszech}}). Юзеф Выбіцкый написав текст в роцї 1797 – т. є. два рокы по тім, што [[Польско-литовска уния (1569–1795)#История|третє роздїлїня Польска]] привело конець польско-литовской шляхтічной републікы – в североталіяньскім містї Реджо Емілія, котре в тім часї належало до новозаложеной Цізалпіньской републікы, наполеоньскому сателітному штату. Выбіцкый там еміґровав по роздїлїнях Польска, таксамо як дакотры далшы повсталцї з Косьцюшкового повстаня. Меджі нима быв ай Ян Генрик Домбровскый, котрый дав гімнї єй днешню назву. Із згодов Наполеона зорґанізовав в роцї 1797 воєньскы зъєдинїня польскых добровольників на ослободжіня отцюзнины. То є ясне ай з гімны, коли ся в нїй споминать, же Домбровскый мать вести свої войска з Таліяньска до Польска. Найперше єднак они боёвали проти Ракушан в севернім Таліаньску на охрану новой републікы. Екзістовала надїя, же Наполеон на знак вдякы підпорить обновлїня польского штату. Намісто того в роцї 1807 заложыв Варшавске князївство, котре было лем далшым сателітним штатом Франції. Походжіня мелодії не є знаме. Предпокладать ся, же Выбіцкый підложыв свій текст мелодіёв мазуркы, котра была популарна уж в 18. сторочу. Композіція была даякый час приписована Міхалови Клеофасови Оґіньскому, протоже ся в нїй предпокладала ёго ''Marche pour les Légions polonaises''. Одколи єднак были в роцї 1938 найджены ноты той композіції, є ясне, же іде о іншу мелодію. В роцї 1830 ся пісня співала почас новембрового повстаня, в роцї 1863 почас януарового повстаня, меджі польскыма еміґрантами, в роцї 1905 почас російской револуції, як ай почас [[Перша світова война|першой]] і [[Друга світова война|другой світовой войны]]. ''Mazurek Dąbrowskiego'' быв переложеный і співаный в 17 языках поетами, котры ся солідарно стотожнили з боюючім Польском. Почас яри народів в роцї 1848 ся ''Mazurek Dąbrowskiego'' співав на уліцях [[Відень|Відня]], [[Берлін]]а і [[Прага|Прагы]], де ся тїшив великій популарности. Служыла як взір (мелодія і текст) про словацького поета [[Само Томашік|Сама Томашіка]], котрый в роцї 1834 написав пісню ''Hej Sloveni'' („[[Гей, Славяне]]“). В роцї 1848 ся в Празї одбыв Славяньскый конґрес, де была пісня ''Hej Sloveni'' прията за гімну вшыткых Славян. По роцї 1945 ся пісня стала ай штатнов гімнов [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославії]], дарьмо з одлишностями в темпі і на концї. Од 26. фебруара 1927 є ''Mazurek Dąbrowskiego'' офіціално штатнов гімнов Польска. Текст ся мірно різнить од оріґіналной „Пісні польскых леґій в Таліяньску“. n588qau6o8sm0jc8dp0dd8sjmzlpf5h 0 21175 165944 151726 2026-06-13T18:02:32Z Rue323 31002 165944 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Руси́ны у Ро́сії''' ([[Російскый язык|рус]]. Русины в России) — єдна из май малых [[Націонална меншина|народовых меншин]] [[Росія|Росії]]. == Численӱсть == Усёго по даным Російського списованя обывательства [[2010]]. року у Росії жиє 225 [[Русины|Русинӱв]]. Русинські орґанізації рахувуть тоті дані не правдивыми, многі Русины не указувуть своє Руснацькоє происхождіня, называвучи націю свої [[Країна|крайны]], при тому у [[Росія|Росії]] ся рахує тысячі людий из Руснацькым корінём. == Історія == Ищи у [[1650]]-[[1800]]-ых роках у [[Русске царство|Росію]] переселяли ся многі [[Русины]] из Карпатського реґіона, миже них: [[Иван Зейкан|Иван Зийкан]], [[Михайло Балудяньскый|Мигаль Балудянськый]], [[Юрий Венелин|Юрій Ґуца-Венелін]], [[Петро Лодій]], [[Василь Кукольник]], [[Иван Орлай]]). == Ныні == Ныні у [[Москва|Москві]] є Русинські орґанізації "Русинськоє землячество", "Карпатська Русь" и у [[Ростов над Доном|Ростовови-над-Доном]] "Русинськоє общество имени Нестора Кукольника". == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 Русины в России] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 1tbfnihjoox7f9b6e8tqruip3wxeg0i 165945 165944 2026-06-13T18:03:38Z Rue323 31002 165945 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Руси́ны у Ро́сії''' ([[Російскый язык|рус]]. Русины в России) — єдна из май малых [[Націонална меншина|народовых меншин]] [[Росія|Росії]]. == Численӱсть == Усёго по даным Російського списованя обывательства [[2010]]. року у Росії жиє 225 [[Русины|Русинӱв]]. Русинські орґанізації рахувуть тоті дані не правдивыми, многі Русины не указувуть своє Руснацькоє происхождіня, называвучи націю свої [[Країна|крайны]], при тому у [[Росія|Росії]] ся рахує тысячі людий из Руснацькым корінём. По даным списованя [[2021]]. року у [[Росія|Росії]] живе 596 [[Русины|Русинӱв]].<ref>https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx</ref> == Історія == Ищи у [[1650]]-[[1800]]-ых роках у [[Русске царство|Росію]] переселяли ся многі [[Русины]] из Карпатського реґіона, миже них: [[Иван Зейкан|Иван Зийкан]], [[Михайло Балудяньскый|Мигаль Балудянськый]], [[Юрий Венелин|Юрій Ґуца-Венелін]], [[Петро Лодій]], [[Василь Кукольник]], [[Иван Орлай]]). == Ныні == Ныні у [[Москва|Москві]] є Русинські орґанізації "Русинськоє землячество", "Карпатська Русь" и у [[Ростов над Доном|Ростовови-над-Доном]] "Русинськоє общество имени Нестора Кукольника". == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 Русины в России] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). hwuu4i01eepnsnd5ascw35lrpg6msbn 165947 165945 2026-06-13T18:38:03Z Rue323 31002 165947 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Руси́ны у Ро́сії''' ([[Російскый язык|рус]]. Русины в России) — єдна из май малых [[Націонална меншина|народовых меншин]] [[Росія|Росії]]. == Численӱсть == Усёго по даным Російського списованя обывательства [[2010]]. року у Росії жиє 225 [[Русины|Русинӱв]]. Русинські орґанізації рахувуть тоті дані не правдивыми, многі Русины не указувуть своє Руснацькоє происхождіня, называвучи націю свої [[Країна|крайны]], при тому у [[Росія|Росії]] ся рахує тысячі людий из Руснацькым корінём. По даным списованя [[2021]]. року у [[Росія|Росії]] живе 596 [[Русины|Русинӱв]].<ref>https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx</ref> == Історія == Ищи у [[1650]]-[[1800]]-ых роках у [[Русске царство|Росію]] переселяли ся многі [[Русины]] из Карпатського реґіона, миже них: [[Иван Зейкан|Иван Зийкан]], [[Михайло Балудяньскый|Мигаль Балудянськый]], [[Юрий Венелин|Юрій Ґуца-Венелін]], [[Петро Лодій]], [[Василь Кукольник]], [[Иван Орлай]]). == Ныні == Ныні у [[Москва|Москві]] є Русинські орґанізації "Русинськоє землячество", "Карпатська Русь" и у [[Ростов над Доном|Ростовови-над-Доном]] "Русинськоє общество имени Нестора Кукольника".<ref>http://ua-reporter.com/print/115255</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 Русины в России] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rujnt0s4glar8gzwlky7upluc7bvpjr 165948 165947 2026-06-13T18:47:19Z Rue323 31002 165948 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Русины у Росії | population = 596 ч. | pop = у основі на западови и северови Росії | regions = [[Московська область]], [[Ростовська область]], [[Ленінґрадська область]], [[Краснодарськый край]], [[Републіка Крым]], [[ДНР]], [[ЛНР]], [[Москва]] | languages = [[русиньскый язык|русинськый]] и [[російскый язык|руськый]] | religions = [[православіє]] и [[ґрекокатолицька церьков|унияцтво]] | flag = Flag of Rusyns 2007.svg }} '''Руси́ны у Ро́сії''' ([[Російскый язык|рус]]. Русины в России) — єдна из май малых [[Націонална меншина|народовых меншин]] [[Росія|Росії]]. == Численӱсть == Усёго по даным Російського списованя обывательства [[2010]]. року у Росії жиє 225 [[Русины|Русинӱв]]. Русинські орґанізації рахувуть тоті дані не правдивыми, многі Русины не указувуть своє Руснацькоє происхождіня, называвучи націю свої [[Країна|крайны]], при тому у [[Росія|Росії]] ся рахує тысячі людий из Руснацькым корінём. По даным списованя [[2021]]. року у [[Росія|Росії]] живе 596 [[Русины|Русинӱв]].<ref>https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx</ref> == Історія == Ищи у [[1650]]-[[1800]]-ых роках у [[Русске царство|Росію]] переселяли ся многі [[Русины]] из Карпатського реґіона, миже них: [[Иван Зейкан|Иван Зийкан]], [[Михайло Балудяньскый|Мигаль Балудянськый]], [[Юрий Венелин|Юрій Ґуца-Венелін]], [[Петро Лодій]], [[Василь Кукольник]], [[Иван Орлай]]). == Ныні == Ныні у [[Москва|Москві]] є Русинські орґанізації "Русинськоє землячество", "Карпатська Русь" и у [[Ростов над Доном|Ростовови-над-Доном]] "Русинськоє общество имени Нестора Кукольника".<ref>http://ua-reporter.com/print/115255</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 Русины в России] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 9b23qs1y5bj6izgzs4ple2ds69nnl2v 165949 165948 2026-06-13T18:52:03Z Rue323 31002 165949 wikitext text/x-wiki {{Народ | group = Русины у Росії | population = 596 ч. | pop = у основі на западови и северови Росії | regions = [[Московська область]], [[Ростовська область]], [[Ленінґрадська область]], [[Краснодарськый край]], [[Републіка Крым]], [[ДНР]], [[ЛНР]], [[Москва]] | languages = [[русиньскый язык|русинськый]] и [[російскый язык|руськый]] | religions = [[православіє]] и [[ґрекокатолицька церьков|унияцтво]] | flag = Flag of Rusyns.svg }} '''Руси́ны у Ро́сії''' ([[Російскый язык|рус]]. Русины в России) — єдна из май малых [[Націонална меншина|народовых меншин]] [[Росія|Росії]]. == Численӱсть == Усёго по даным Російського списованя обывательства [[2010]]. року у Росії жиє 225 [[Русины|Русинӱв]]. Русинські орґанізації рахувуть тоті дані не правдивыми, многі Русины не указувуть своє Руснацькоє происхождіня, называвучи націю свої [[Країна|крайны]], при тому у [[Росія|Росії]] ся рахує тысячі людий из Руснацькым корінём. По даным списованя [[2021]]. року у [[Росія|Росії]] живе 596 [[Русины|Русинӱв]].<ref>https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx</ref> == Історія == Ищи у [[1650]]-[[1800]]-ых роках у [[Русске царство|Росію]] переселяли ся многі [[Русины]] из Карпатського реґіона, миже них: [[Иван Зейкан|Иван Зийкан]], [[Михайло Балудяньскый|Мигаль Балудянськый]], [[Юрий Венелин|Юрій Ґуца-Венелін]], [[Петро Лодій]], [[Василь Кукольник]], [[Иван Орлай]]). == Ныні == Ныні у [[Москва|Москві]] є Русинські орґанізації "Русинськоє землячество", "Карпатська Русь" и у [[Ростов над Доном|Ростовови-над-Доном]] "Русинськоє общество имени Нестора Кукольника".<ref>http://ua-reporter.com/print/115255</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8 Русины в России] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rvijez1f8s3r69jmsbw1qg97vpykt2g 0 21256 165964 145053 2026-06-13T21:34:41Z Rue323 31002 165964 wikitext text/x-wiki [[Файл:King_Tiger_1.jpg|міні|Тигр 2]] '''Тяжкы́й та́нк''' — многоцілёвый [[танк]], по дакотрых класифікаціёх танкӱв узначав ся ге [[Боёва Бронёвата Машина|ББМ]], чія маса бӱлше 30 [[Тона|тон]], оснащеный многокаліберными канонами и пулеметами. Май знамый тяжкый танк быв Challenger и [[Тигр (танк)|Panzer VI «Тигр»]].<ref>https://books.google.com/books?id=LsxJHQFbPSgC</ref> == Класифікація == Ид тяжкым танкам принадлежали вшыткі модифікації танка КВ, ІС-2, PzKpfw V «Пантера» (по німицькӱв класифікації серидні [[Танк|танкы]], у німцьӱв класифіковали ся по калібровм [[Канон|канонӱв]]). == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA Важкий танк] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). sg7mgq0mjfvmhcnxg8ewgg7ldjkataz 0 21265 165959 161270 2026-06-13T21:13:38Z Rue323 31002 165959 wikitext text/x-wiki {{Краина}} '''Ґабо́н''' ([[Французькый язык|фр]]. ''Gabon'' [ɡaˈbõ]), офіціална повна назва '''Репу́бліка Ґабо́н''' — [[Країна|крайна]] у [[Середня Африка|Серидньӱв Африці]], бывша [[Колоніалізм|колонія]] [[Франція|Франції]]. Офіціалный язык — [[Французькый язык|Французькый]], [[Столиця]] — [[Лібревіл]]. == Історія == У XIX. сторочови у Ґабон зачали заселятися [[Французы]], удкрывати [[Порт|порты]] и [[Плантація|плантації]]. У [[1875]]-[[1880]] роках [[Пьер де Браза]] измлідовав басейн рікы [[Конґо (ріка)|Конґо]], там вӱн заклав договоры из многыми вождями містных племен.{{жрідло}} У 1940-ых роках у Ґабонови ишли бої миже містными вӱйськами [[Режим Віші (1940-1945)|Вішістӱв]] и интервентами [[Шарл де Ґолл|Шарла де Ґола]]. Містні жытелі котры были на стороні Вішістӱв раховали Шарля Де Ґоля бунатрём котрый восстав против законної французької управы.{{жрідло}} У [[1960]]. році Ґабон дӱстав независность, и уд товды Ґабон доста стабілна и богата крайна. [[30. авґуст|30. авґуста]] [[2023]]. року у Ґабонови ся став воєнный переворот, вӱн ся став кой солдаты узнали же президента Алі Бонґо Ондімбу переубрали на 3 президентськый срок. == Економіка == Ґабон — слаборазвита крайна. Айбо позад запасӱв ропы, урана и ґаза є єдныв из май богатых крайн [[Африка|Африкы]]. У 2017. році усьый експорт Ґабона склав 5,564 млрд $. == Обывательство == Сиридня довгота живота — 69 рокӱв.{{жрідло}} У [[2020]]. році у [[Країна|крайні]] на 100 жӱн было 108 чоловікӱв.{{жрідло}} У [[Країна|крайні]] всёго жиє 2 230 908 обывательӱв.{{жрідло}} Из них: [[Французы]], [[адума]], [[тааанґі]], [[мітсого]], [[макаї]], [[піґмеї]], [[фанг]] и другі.{{жрідло}} <big>'''Реліґія'''</big>{{жрідло}} • [[Католицька церьков|Католикы]] — 42,3% • [[Африцькі култы]] — 24% • [[Протестантство|Протестанты]] — 12,3% • [[Могамедан|Мусулмане]] — 9,8% • [[Юдаїзм|Иудеї]] == СМИ == Крайнова телерадіокомпанія ''RTG'' (''Radiodiffusion Television Gabonaise'' — «''Ґабонськоє радіовіщаня и телениканя''»), включать у ся радіоштації ''Radio Gabon 1'' (запущена 28. новембра 1958. року ''SORAFOM'' ге ''Radio Gabon 2'' и телеканал ''Gabon Télévision''.{{жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD Габон] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{стыржень}} [[Катеґорія:Ґабон|*]] [[Катеґорія:Країны|Ґабон]] [[Катеґорія:Державы Африкы|Ґабон]] [[Катеґорія:Середня Африка|Габон]] eyz0rd80izncxn0inugpuqtbj2v40pj 0 21351 165960 148693 2026-06-13T21:17:58Z Rue323 31002 165960 wikitext text/x-wiki {{Регион|язык=[[французькый язык]]}} '''Терито́рія Фецца́н''' ([[Французькый язык|фр]]. Territoire du Fezzan) авадь '''Терито́рія Фецца́н-Ґада́мес''' ([[Французькый язык|фр]]. Territoire du Fezzan-Ghadamès) — бывша [[Колоніалізм|колонія]] [[Франція|Франції]] на території нынішнёї [[Лібія|Лівії]], мала форму воєнної адміністрації, екзістовавша из [[11. апріль|11. апріля]] [[1943]] по [[24. децембер|24. децембра]] [[1951]]. року. Быв зъединеный из [[Лібія|Лівіёв]] у [[1951]] (де-факто у [[1952]]. році). == Адміністрация == [[Франція]] хотіла учинити таку же модель власти у [[Феццан|Феццанови]] таку же модель власти ге у [[Алжір|Алжирови]], у [[Авґуст|авґустови]] [[1943]]. року ґенералы и політикы просили [[Шарл де Ґолл|Шарла де Ґолла]] зъеденити Феццан из [[Алжір|Алжиром]], айбо до кӱнця свого екзістованя Феццан быв уддільныв адміністраціёв из свойыми порядками, законами и ґубернатором. У [[1948]]. році варош Ґадамес прикапчали ид Французському [[Тунис|Тунісови]] што ся улило у приграничный конфлікт миже Феццанськыв воєнныв адміністраціёв и [[Тунис|Тунісом]]. [[24. децембер|24. децембра]] [[1951]]. року [[Лібія|Лівія]] одержала независность и прикапчала ид собі Феццан, [[Франція]] пробовала лишити у реґіонови континґент у 400 солдат айбо пуд давлінём [[ЗША]], [[Британска империя|Британії]] а потӱм и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] мусіла лишити ся Феццанськых територій. Послідні французькі солдаты покинули Феццан у [[1956]]. році. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D1%86%D1%86%D0%B0%D0%BD Территория Феццан] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). nkfj27l7z17hrljrmnrysh68b6mmar8 165961 165960 2026-06-13T21:22:42Z Rue323 31002 165961 wikitext text/x-wiki {{Регион|язык=[[французькый язык]]}} '''Терито́рія Фецца́н''' ([[Французькый язык|фр]]. Territoire du Fezzan) авадь '''Терито́рія Фецца́н-Ґада́мес''' ([[Французькый язык|фр]]. Territoire du Fezzan-Ghadamès) — бывша [[Колоніалізм|колонія]] [[Франція|Франції]] на території нынішнёї [[Лібія|Лівії]], мала форму воєнної адміністрації, екзістовавша из [[11. апріль|11. апріля]] [[1943]] по [[24. децембер|24. децембра]] [[1951]]. року. Быв зъединеный из [[Лібія|Лівіёв]] у [[1951]] (де-факто у [[1952]]. році). == Адміністрація == [[Франція]] хотіла учинити таку же модель власти у [[Феццан|Феццанови]] таку же модель власти ге у [[Алжір|Алжирови]], у [[Авґуст|авґустови]] [[1943]]. року ґенералы и політикы просили [[Шарл де Ґолл|Шарла де Ґолла]] зъеденити Феццан из [[Алжір|Алжиром]], айбо до кӱнця свого екзістованя Феццан быв уддільныв адміністраціёв из свойыми порядками, законами и ґубернатором.<ref>https://books.google.com/books?id=dsKlU6Ry8lgC</ref> У [[1948]]. році варош Ґадамес прикапчали ид Французському [[Тунис|Тунісови]] што ся улило у приграничный конфлікт миже Феццанськыв воєнныв адміністраціёв и [[Тунис|Тунісом]]. [[24. децембер|24. децембра]] [[1951]]. року [[Лібія|Лівія]] одержала независность и прикапчала ид собі Феццан, [[Франція]] пробовала лишити у реґіонови континґент у 400 солдат айбо пуд давлінём [[ЗША]], [[Британска империя|Британії]] а потӱм и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] мусіла лишити ся Феццанськых територій.<ref>Жак Фремо, Сагара и Франція, 2010. 315 стор. ( <nowiki>ISBN 978-2-916385-44-0</nowiki> )</ref> Послідні французькі солдаты покинули Феццан у [[1956]]. році. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D1%86%D1%86%D0%B0%D0%BD Территория Феццан] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). r482ak73r197my1iuj6fkbqb4s0kjy2 0 21353 165962 145398 2026-06-13T21:26:50Z Rue323 31002 165962 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ford_de_Sebha_1946.jpg|міні|<small>на марці [[1951]]. року нарисоватый форт Сабха.</small>]] [[Файл:Libyaourcountry.jpg|міні|<small>на марці позначено 3 реґіона [[Лібія|Лівії]], [[Феццан]] здольӱ.</small>]] '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Фецца́на и Ґада́меса''' (ныні у составови [[Лібія|Лівії]]) поділять ся на: • [[Територія Феццан|Період французької окупації (1943-1951)]] ° раз у составови єдної воєнної території [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] (1943-1948). ° и у составі двух округӱв: Феццан (из центром у варошови Сабха) и Ґадамес (центр у варошови Ґадамес) (1948-1951, 1952) • Період вхождіня у состав [[Лібія|Лівії]] (из [[1951]]. року. == Выпуск поштовых марок == Усі маркы [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] были удлучені Лівійськыв поштов и замінені на нові маркы. Усёго у 1943-1952 роках было учинено 25 марок, ныні они цінять ся миже колекціонерӱв усёго світа. '''Феццан''' Усёго для Феццана уходило 59 поштовых и 11 доплатны́х марок, они были замінені у [[1951]]. році на нові из французькыв надписёв «Territoire Fezzan» («Територія Феццан». '''Ґадамес''' Ґадамес зачав выпускати свої маркы у [[1949]]. році. На них была надпись: «Ghadamès. Territoire militaire» («Ґадамес. Воєнна Територія»); «Postes» («Пошта»); «Poste aérienne» («Авіаціонна пошта»). Усёго для території Ґадамес было упущено 10 поштовых марок. По вхождінёви у состав [[Лібія|Лівії]] стали хосновати ся Лівійські маркы, ныні маркы Ґадамеса є предметом «музейного искусства». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D1%82%D1%8B_%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D1%86%D1%86%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8_%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%81%D0%B0&wprov=rarw1 История почты и почтовых марок Феццана и Гадамеса] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). s5qpitw1pea491euccz2t9i1mviqk6k 165963 165962 2026-06-13T21:29:47Z Rue323 31002 165963 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ford_de_Sebha_1946.jpg|міні|<small>на марці [[1951]]. року нарисоватый форт Сабха.</small>]] [[Файл:Libyaourcountry.jpg|міні|<small>на марці позначено 3 реґіона [[Лібія|Лівії]], [[Феццан]] здольӱ.</small>]] '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Фецца́на и Ґада́меса''' (ныні у составови [[Лібія|Лівії]]) поділять ся на: • [[Територія Феццан|Період французької окупації (1943-1951)]] ° раз у составови єдної воєнної території [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] (1943-1948). ° и у составі двух округӱв: Феццан (из центром у варошови Сабха) и Ґадамес (центр у варошови Ґадамес) (1948-1951, 1952) • Період вхождіня у состав [[Лібія|Лівії]] (из [[1951]]. року. == Выпуск поштовых марок == Усі маркы [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] были удлучені Лівійськыв поштов и замінені на нові маркы. Усёго у 1943-1952 роках было учинено 25 марок, ныні они цінять ся миже колекціонерӱв усёго світа. '''Феццан''' Усёго для Феццана уходило 59 поштовых и 11 доплатны́х марок, они были замінені у [[1951]]. році на нові из французькыв надписёв «Territoire Fezzan» («Територія Феццан».<ref>http://fmus.ru/article02/Lepeshin/Africa/libia.html</ref><ref>http://filatelist.ru/tesaurus/212/186523/</ref> '''Ґадамес''' Ґадамес зачав выпускати свої маркы у [[1949]]. році. На них была надпись: «Ghadamès. Territoire militaire» («Ґадамес. Воєнна Територія»); «Postes» («Пошта»); «Poste aérienne» («Авіаціонна пошта»).<ref>http://filatelist.ru/tesaurus/195/184769/</ref> Усёго для території Ґадамес было упущено 10 поштовых марок. По вхождінёви у состав [[Лібія|Лівії]] стали хосновати ся Лівійські маркы, ныні маркы Ґадамеса є предметом «музейного искусства». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D1%82%D1%8B_%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA_%D0%A4%D0%B5%D1%86%D1%86%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8_%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%81%D0%B0&wprov=rarw1 История почты и почтовых марок Феццана и Гадамеса] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). dqzwwkripzzm3imrzbydakz4gty40r0 0 21694 165936 155447 2026-06-13T16:35:18Z Rue323 31002 165936 wikitext text/x-wiki {{НП|этнохороним=Лазяне}}'''Лазы́''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Lázi) ([[Україньскый язык|укр]]. Лази) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Ґеоґрафія == [[Село]] є на северо-выход уд [[Тячово|Тячова]], через село тече [[ріка]] [[Тячӱвиць (ріка)|Тячӱвиць]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/L%C3%A1zi_(Ukrajna) Lázi] на Мадярьськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). avjhwta433z5ilyopp67tzyge2vkxe7 0 21748 165938 158855 2026-06-13T17:33:15Z Rue323 31002 165938 wikitext text/x-wiki {{Особа|Имя=Сергій Мигалёвич Батрын|Имя_оригиналне=Сергій Михайлович Батрин|Чинность=2020-2024|Уроджѣня=1969 р.|Мѣсто_роджѣня=[[СССР]] [[РСФСР]]}} '''Сергі́й Мигалё́вич Батры́н''' ({{lang-uk|Сергій Михайлович Батрин}}) — депутат [[Керецькы|керецькӱвської]] селищної рады уд партії “Слуга Народа”, [[Политик|політик]] и [[Подузятник|пудприємиць]]. Изнамый свойым терактом у [[Керецькы|керецькӱвськӱв]] селищнӱв раді.<ref>https://www.chesno.org/politician/211297/</ref><ref>https://suspilne.media/uzhhorod/1179192-dovicne-uvaznenna-za-pidirvani-granati-na-sesii-silradi-na-zakarpatti-u-sudi-doveli-virok-deputatu/</ref> {{Стыржень}} 0rhaszi679hmlh0q7xpimmx15xmmlmd 165939 165938 2026-06-13T17:33:39Z Rue323 31002 165939 wikitext text/x-wiki {{Особа|Имя=Сергій Мигалёвич Батрын|Имя_оригиналне=Сергій Михайлович Батрин|Чинность=2020-2024|Уроджѣня=1969 р.|Мѣсто_роджѣня=[[СССР]] [[РСФСР]]}} '''Сергі́й Мигалё́вич Батры́н''' ({{lang-uk|Сергій Михайлович Батрин}}) — депутат [[Керецькы|керецькӱвської]] селищної рады уд партії “Слуга Народа”, [[Политик|політик]] и [[Подузятник|пудприємиць]]. Изнамый свойым терактом у [[Керецькы|керецькӱвськӱв]] селищнӱв раді.<ref>https://www.chesno.org/politician/211297/</ref><ref>https://suspilne.media/uzhhorod/1179192-dovicne-uvaznenna-za-pidirvani-granati-na-sesii-silradi-na-zakarpatti-u-sudi-doveli-virok-deputatu/</ref> {{Стыржень}} == Удкликованя == k2dvro9ha9lurl61o6a6djr8ixmnt82 0 21833 165929 158861 2026-06-13T14:29:44Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пасіка (Закарпатьска область)]] на [[Пасіка (Закарпатська область)]] 158861 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Вецезначность|Пасіка (значеня)}} '''Па́сіка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kishídvég) ([[Україньскый язык|укр]]. Пасіка) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]] (до [[2020]] [[Свалявскый район|Свалявськӯм]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1600]] році ге Paszika. [[Село]] было основано на [[Лѣс|хащовӯв]] [[По̄ляна|по̄ляні]], [[Тивадар Легоцкый|Леґоцкый]] объяснять назву [[Село|села]] тым ож основано оно было коло [[Ріка|рікы]] [[Пасіка (ріка)|Пасіка]]. У [[1904]] році назва [[Село|села]], Пасіка была перемінена на [[Мадяре|мадярьску]] Kishídvég. == Реліґія == храм ст. арх. Михаила. [[1804]]. У [[1672]]&nbsp;році у селі быв пӯп Иван Русин. У [[1692]]&nbsp;році Пасіка споминать ся ге філія [[Сусково|Сускова]], а у [[1699]]&nbsp;році первый раз спомнено [[Церьков (храм)|цирьков]], што може быти, стояла на місті, якоє дотипирь называться «Гробище». Деривляну цирьков из єдным дзвоном споминавуть у [[1733]]&nbsp;році при попови Шимонови Тарковичови, вӯтцёви будущого епископа, и у [[1778]] році.&nbsp; У [[1804]]&nbsp;році мало вышше міста, де была деривляна цирьков, построєно муровану цирьков базилічной формы. Кажуть, шчо цирьков стройили при [[Османьска імперія|турках]], муры уйшли дуже кріпкі, бо каміня клали на «горячому» вапнякови. Близко [[1919]] року Иван &nbsp;Лендєл учинив хор и деривляну конструкцию, што держить на башни церкви три дзвоны. Малый дзвӯн удлили у [[1822]]&nbsp;році силами Юрія Кеменяша и Василя Немеша. Великый дзвӯн заказали на зачатку [[1920-ы|1920-ых]] рокӯв Василь Желізник и Иван Кеменяш. [[Іконостас|Иконостас]] из 28 икон происходить из зачатку [[XX. стороча|XX]]&nbsp;стороча. == Знамі Родаци == У Пасіці родився [[Ґріґорій Тарковіч|Григорій Таркович]] ([[1754]]—[[1841]])&nbsp;— первый [[епископ]] сотвореной у [[1816]]&nbsp;році [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшовськой греко-католицькой єпархії]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1179 людий, из них подля языка: [[Українцї|Украйинці]] — 98,91% [[Русы]] — 0,75% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,25% == Туристичны міста == • Мінеральный ґейзер • Скала любови • храм ст. арх. Михаила. [[1804]]. == Клімат == * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/19662 Погода у селі] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B0_(%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Пасіка (Мукачівський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Свалявскый район]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 1dpqlqw0d9htmt2wc6emil6w88lyepj 0 21845 165942 161699 2026-06-13T17:48:04Z Rue323 31002 165942 wikitext text/x-wiki '''Холми́ць''', '''Холме́ць''' авадь '''Ховмці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Korláthelmec) ([[Україньскый язык|укр]]. Холмець) ([[Польскый язык|пол]]. Chołmeć) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == На території [[Село|села]] ищи у [[VIII. стороча|VIII]]-[[X. стороча|X]] сторочу фіксувуть поселеня, айбо первый раз иппен [[село]] ся споминать у [[XIII. стороча|XIII]] сторочу , товды же и [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]]). == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 901 чилядник, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[мадяре]]— 460 [[Українцї|украйинці]]— 432 [[русы]]— 6 [[Словакы|словены]] — 1 Инні — 2 == Ґалерея == [[Файл:С._Холмець,_(Ужгородський_р-н),_літня_панорама,_фото_2018,ФРМ,(Nikon_D5100).jpg|ліворуч|міні|309x309пкс|краёвид близ с. Холмиць, [[2018]]]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C#/languages Холмець] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] 0knuf1a6duguqtee52zaowddlud053n 165943 165942 2026-06-13T17:58:41Z Rue323 31002 165943 wikitext text/x-wiki '''Холми́ць''', '''Холме́ць''', '''Холме́ц''' авадь '''Ховмці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Korláthelmec) ([[Україньскый язык|укр]]. Холмець) ([[Польскый язык|пол]]. Chołmeć) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == На території [[Село|села]] ищи у [[VIII. стороча|VIII]]-[[X. стороча|X]] сторочу фіксувуть поселеня, айбо первый раз иппен [[село]] ся споминать у [[XIII. стороча|XIII]] сторочу , товды же и [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]]). == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 901 чилядник, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[мадяре]]— 460 [[Українцї|украйинці]]— 432 [[русы]]— 6 [[Словакы|словены]] — 1 Инні — 2 == Ґалерея == [[Файл:С._Холмець,_(Ужгородський_р-н),_літня_панорама,_фото_2018,ФРМ,(Nikon_D5100).jpg|ліворуч|міні|309x309пкс|краёвид близ с. Холмиць, [[2018]]]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C#/languages Холмець] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] c8i7sfpxfv44pyzo4m8fnfuxstg44r1 0 21846 165931 149142 2026-06-13T14:33:56Z Rue323 31002 165931 wikitext text/x-wiki '''Мало́є Попо́во''' авадь '''Мале́ Попо́во''' ци '''Чонкопа́пі''' (до [[1995]]. року — Сонячноє) ([[Мадярскый язык|мад]]. Papitanya, Csonkapapi) ([[Україньскый язык|укр]]. Мале Попово). {{НП}} == Назва == У історії фіґуровало пуд такыми именами, ге Малоє Попово ([[1920]]—[[1938]]&nbsp;рокы), Ґашпаров Двор (Gašparov Dvor) у короткый період миже [[1944]]—[[1945]], Сонячноє&nbsp;— у советьскый час и до [[1995]] року. == Ґеоґрафія == [[Село]] є недалеко уд [[Село|села]] [[Попово (Берегӯвськый район)|Попово]], и входить у состав Основаноє ге [[хутор]] ([[Мадярскый язык|мад]] — «Тані»&nbsp;), за што каже ёго нынішня мадярьска назва «Papitanya». == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 210 людий, из них подля языка: == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1318]]. році, было давно два [[Село|села]] Чонка и Попово. Попово мало оборонный мур. У [[1785]] році удкрыла ся [[Мадяре|Мадярьска]] [[школа]] у Малому Попові. У [[1800]] учинена [[Церьков (храм)|цирьков]]. [[Файл:Мале_Попово.jpg|альт=Старий селянський будинок в с. Мале Попово|міні|Стара селянська хыжа у с. Малоє Попово]] == Ныні == Історичных памняток у [[Село|селі]] почти ниє. Ныні построєна сиридня по розмірам [[Реформация|Реформаторська]] [[Церьков (храм)|цирьков]]. [[Файл:Мале_Попово-церква.jpg|альт=Реформатська церква в с. Мале Попово|міні|[[Реформация|Реформаторська]] [[Церьков (храм)|цирьков]] у с. Малоє Попово]] == Туристичны міста == • У районови Малого Попового, у урочищови Бетренес, у [[1968]] році найдено бронзовый скарб из трёх браслетӯв. Датує ся пӯзднё[[Бронзова доба|бронзовыв добов]]. • Невеликый реформаторськый храм. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Малоє Попово]] 44cmoec9n7ssos5xd7hxcrqj4km5t06 0 22000 165937 158862 2026-06-13T16:38:07Z Rue323 31002 165937 wikitext text/x-wiki '''Білова́рці''' авадь '''Малóє Кривóє'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> ([[Мадярскый язык|мад]]. Kiskirva) ([[Україньскый язык|укр]]. Біловарці) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП|этнохороним=Біловарцяне}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1373]]. році. == Туристичны міста == * поселеня рубежа нашої еры дакійської културної нависности. * леґенда за Бийловар. * у урочищови Біловариць находить ся унікалноє шафрановоє поле площадёв у 3 га. * храм Покровы прст. Богородици. [[1899]]. {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:1373]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Біловарци]] gzb4d1k9pnxo0t37n2gxkh2cfcpkl2i 0 22955 165955 164501 2026-06-13T21:00:06Z Rue323 31002 165955 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Шарлотта Амалія (значіня)}}'''Шарло́тта Ама́лія''' ({{Lang-en|Charlotte Amalie}})&nbsp;— [[Головне місто|столиця]] и майвеликый [[місто|варош]] зависної території [[Америцькы Паненьскы островы|Америцькі Вірґінські Островы]], находить ся на [[Остров|островови]] Сент Томас.[https://web.archive.org/web/20250329162457/https://dot.vi.gov/our-islands/st-thomas/] {{Місто}} Шарлотта Амалія давно была популарна ге пристанка піратӱв, ныні&nbsp;— ге [[Туристика|туристичный]] центр, де часто стравуть круизні судна. Иппен [[Місто|варош]] изнамый другыв за віком фунґувущыв [[Синаґоґа|синаґоґов]] у [[Западна півкуля|Западному полушаріёви]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1666]]. році. <ref name="A2">[[https://www.vinow.com/stthomas/attractions_stt/charlotte-amalie/]] </ref> == Клімат == [[Місто|Варош]] находить ся у зоні, котра характеризує ся мусоновым [[Клімат|кліматом]]. Майтеплый місяць&nbsp;— [[авґуст]] из серидньыв температуров 28.9&nbsp;°C (84.1&nbsp;°F). Майстуденый місяць&nbsp;— [[януар]], из серидньыв [[Температура|температуров]] 25.9&nbsp;°С (78.6&nbsp;°F).<ref>{{Cite web |url=https://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=134587&cityname=Charlotte+Amalie%2C+U.S.+Virgin+Islands%2C+United+States+of+America&units= |title=Клімат Шарлотти-Амалії |access-date=3 серпня 2020 |archivedate=27 жовтня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201027033940/https://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=134587&cityname=Charlotte+Amalie%2C+U.S.+Virgin+Islands%2C+United+States+of+America&units= }}</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Вірґіньскі островы]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] proamfmvsb97kss8dak40brebyd6vo9 0 24630 165928 165916 2026-06-13T14:28:40Z Rue323 31002 165928 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | iso2 = mis | iso3 = std | name = Сентінелськый язык | familycolor = Некласифікованый язык | glotto = }} '''Сентінелськый язык''' (''Sentinel'' in ISO 639-3) — неописаный [[язык]] [[Сентінелци|сентінелцьӱв]], [[Народ|народа]], обывавущого [[Северный Сентінел|острӱв Северный Сентінел]], удносящого ся ид [[Андаманські островы|Андаманськым островам]]. По-видкому, удносить ся ид [[Андаманські языкы|андаманськым языкам]], но май точні дані суть одсутні.<ref>https://web.archive.org/web/20191026045615/http://www.survivalinternational.org/campaigns/mostisolated</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160304095910/http://ventolin.org/academic-work/fyp/data/original/lackingsources/87/33/Sentinelese_language.txt</ref><ref>http://mosesonmissions.wordpress.com/2008/12/28/sentinelese-the-remotest-people-in-the-world/</ref> == Пробы изслідованя == Позад того, што контакты из сентінелцями были крайнё рідкыми и курточасными самыми сентінелцями избігали ся, никякых образӱв их языка (даже списка слӱв) до сих пӱр одержати не удало ся, а значить, невозможні и достовірні утверждіня за ґенетичну принадлежность сёго языка. Изнамо за два два трафункы, кой говорящі на языках онґе и беа находили ся на островови [[Северный Сентінел]] про установліня контакта из містным обывательством; общіня было непродовжительным и враждебным, и розпознати язык, на котрому говорили містні жытелі, изслідователі не змогли. То немногоє, што мы знаєме за осбности културы и ґаздӱвства сентінелцьӱв, и иппен ґеоґрафічноє нахождіня острова, позволять предположити, ож по історії и языкови [[сентінелци]] мавуть быти ближе ид носителям онґанськых языкӱв, ге ид другым андаманцям. Покӱлку нико из вонкашнёго світа не знає сентінелськый язык, а усі изслідователі, пробовавші обосновати на островови, были забиті, мирный діалоґ миже властями и корінным обывательством у справжньый час є невозможным. ''Bernhard Glaeser'' писав у [[1995]], што учені и лінґвісты и так на́дівуть ся у скорому часі установити контакт из сентінелцями. Свідчінь за успішні пробы такого рода раз ниє. По даным нотника [[Джон Аллен Чау|Джона Аллена Чау]] — америцького місіонера, пробовавшого обернути [[Сентінелци|сентінелцьӱв]] у [[Хрістіанство|християнство]], у сентинелському языкови часто стрічавуть ся такі приголосні звукы, ге [б], [п], [л] тай [с]. У план [[Мисионер|місіонера]] входило и изучіня языка у способ контакта из носителями, єднак такой при пробі вӱн быв забитый [[Сентінелци|сентінелцями]] пуд час єдної из проб установити контакт ищи на началному етапови свого плана<ref>{{Cite web |url=https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau |title=Last days of US missionary John Allen Chau, killed by Andaman tribe he was trying to convert {{!}} South China Morning Post |access-date=2019-12-18 |archivedate=2019-12-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191218170458/https://www.scmp.com/magazines/post-magazine/long-reads/article/3040770/life-and-death-us-missionary-john-allen-chau }}</ref>. == Статус == У наш час сентінелськый язык рахує ся находящым ся пуд угрозов повного пропадіня. Приблизноє число говорящых — уд 200 до 250 чиляди.<ref>https://www.unesco.org/ru</ref> == Иппен позерайте == * [[Андаманські языкы]] * [[Сентінелци]] * [[Індія]] * [[Северный Сентінел]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Безписьменні языкы]] 48jmhojr1of4pd1l11rs954r6r3aupa 0 24633 165930 2026-06-13T14:29:44Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Пасіка (Закарпатьска область)]] на [[Пасіка (Закарпатська область)]] 165930 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пасіка (Закарпатська область)]] 6asfj983gcutviopkrr5zbyf4h9gxv5 0 24634 165953 2026-06-13T19:26:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гімна Польскы]] на [[Польска гімна]]: Назва з помилкою 165953 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Польска гімна]] afn3ttm8ybye8wjb62yt6wnzo8ubhee