Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.6 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Берегово 0 12672 165966 159282 2026-06-14T17:03:05Z Aridaybey 36237 Герб 165966 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Варош]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Бере́гово |оригинална назва = Бе́регове {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}<br>Beregszász {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |застава = Flag of Berehove.jpg |опис заставы = |ширина заставы = |герб = Coat of arms of Beregove.png |опис герба = |ширина герба = |вид крайны = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =12 |lat_sec =09 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =38 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Lampertháza, до 1247 |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Центер района |район = [[Береговскый район|Береговскый]] |вид общины = Варошска рада |община = Берегово |площа = 19 |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 115 |население = 23 325<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20220810155123/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf |title=Чисельність населення 2022, стор. 22 |access-date=2025-07-19 |archive-date=2022-08-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220810155123/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf |url-status=live }}</ref> |год переписи = 2022 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3141 |почтовый индекс = 90202 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2110200000 |категория в Commons = Berehove (Zakarpattia Oblast) |сайт = http://beregovo-beregszasz.gov.ua/ua/ |язык сайта = укр. }} '''Бере́гово''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Бе́регове, {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Beregszász (Бе́регсас) — [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], административный центер [[Береговскый район|Береговского района]] (в район не входить), найвекшый центер мадярской културы в державѣ. ==Полога== [[Варош]] зоз сѣвера и сѣверовостока прикрытый грунами вулканичной природы, засадженыма винницями. Тоты груны суть выбѣжками [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинского пасма]].<ref>Beregszászi hegység.</ref> Канал Верке, перетинаючый [[варош]] доставать воду з [[Боржава (ріка)|рѣкы Боржава]] коло ровноменного [[Боржава (село)|села]]. Берегово лежить на желѣзничной линии [[Чоп]]-[[Солотвино]], и на асфалтцѣ [[Ужгород]]-[[Рахово]]. Од областного центра [[Ужгород]] оддаленый о 70 к­м.,<ref>Тронько П., с. 111.</ref> од пограничного перехода до [[Мадярщина|Мадярщины]] о 6 км. ==История== В року 1063 умер краль [[Бейла І.]] и лишив Бережску околицю свому найменшому сынови, Ламперту, котрый, подля легенды, заложив ту осаду Лампертгаза. Понеже Ламперт умер в року 1095, варощане поважують тот датум за рок основаня Берегова. На стѣнѣ римокатолицкого храма умѣщена памятна табла, зображуюча кральовича Ламперта, з надписом: {{Цитат збоку|Содержанье=<center>В память кральовича Ламперта †1095<br> иншталовала Береговска римокатолицка громада и Сполок мадярской културы Береговского округа в року 1995</center>|Ширина=300px|Полога=left}} {{Clear}} В року 1241 татаро-монголска орда знищила цѣлу околицю, и краль [[Бейла ІV.]] в року 1247 заселив Бережску околицю Сасами, нѣмецкыма колонистами, котры на мѣстѣ старой осады заложили колонию Берегсас. Краль основав [[Жупа Берег|жупу Берег]] з центром в [[Мукачово|Мункачу]]. Назва Берег походить од [[лѣс]]ного масива ''Silvia Beregu'', споминаного в [[Великый Варадин|Великоварадинском]] регеструмѣ. Од року 1247 захранила ся грамота, котров краль [[Бейла IV.]] даровав привилегии Берегсасу, а од року 1271 уже суть познаты имена жупанох.<ref>Révai nagy lexikona, том 3, с. 139.</ref> Зоз часом ся Сасы цѣлком помадярили. Берегово много раз мѣняло свого властителя. Краль [[Лайош І. Великый]] в року 1359 даровав Берегово князю [[Федор Коріатович|Федору Кориатовичу]], котрый став ся и жупаном, Берегово пак было во властництвѣ его фамилии до року 1484. Од року 1635 властником Берегова быв [[Юрий І. Ракоци]], а од року 1726 гроф [[Лотар Франц Шенборн]]. Понеже в януарѣ року 1657 [[Юрий ІІ. Ракоци]] пустив ся зоз шведскым кральом громити [[Коруна польского кральовства|Польщу]], в юну тогож року польске войско заяло и спалило Берегово, обывательох, укрывшых ся до церкви вынищило.<ref>Révai nagy lexikona, том 3, с. 141.</ref> По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] Берегово стало ся частьов [[Чехословакия|Чехословакии]]. В Береговѣ была реална русинска гимназия з мадярскым оддѣлѣньом, [[горожанска школа]] русинска з 9 класами мадярскыма и 4 чешскыма, чешска [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народна школа]] (5 клас), мадярска хлопчача (7 клас) и дѣвоча (6 клас) з русинскым оддѣлѣньом, мадярска римокатолицка школа дѣвоча (3 класы) и хлопчача 2 класы) и грекокатолицка (1 клас).<ref name="Дост">Достал Я., сс. 25-27.</ref> [[26. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады зачав ся украинскый совѣтскый период истории [[варош]]а. Было фундаментално змѣнене школство. Намѣсто горожанкы, народ­ных школ и гимназии од септембра 1945 фунгуе середня и 7-рочна школа з украинскым выуковым языком, и двѣ зачаточны школы, една з них - з мадярскым языком выукы.<ref>Тронько П., сс. 123-124.</ref> ==Обывательство== В року 1910 з цѣлого числа 12933 обывательох были [[Мадяре]] — 12432, [[Русины]] – 221, [[Нѣмцѣ]] – 140.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> В року 1930 в Береговѣ были 19007 обывателе, з того [[Мадяре]] – 9190, [[Евреи]] – 3759, [[Чехы]] и [[Словаци]] – 2034, [[Русины]] – 1954, [[Нѣмцѣ]] – 405, иншы –261, чужоземцѣ – 1404. Подля [[Реліґія|вѣры]]: юдеи – 5680, евангелисты – 4992, римокатоликы – 4475, грекокатоликы – 3202.<ref name="Дост"/> В року 2001 зоз 26,6 тыс. обывательох [[варош]]а были [[Мадяре]] – 12,8 тыс., [[Українцї|Украинцѣ]] – 10,3 тыс., [[Ромы]] – 1,7 тыс., [[Русы]] – 1,5 тыс.<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]</ref> ==Жерела и одказы== * [http://mek.oszk.hu/00000/00060/html/012/pc001248.html#3 '''Beregszászi hegység.''' //Pallas nagy lexikona.] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} * '''Ярослав Достал.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}. * '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * '''Révai nagy lexikona.''' 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}}. == Референции == {{reflist}} ==Галерия== <gallery mode=packed heights=100> В центрі Берегово.jpg|Корзо Zolota Pava Hotel - Former Casino, Built 1912 - Berehove - Ukraine (36533642251) (2).jpg|Бывше казино Термальні води берегова.jpg|Термалне купелиско Beregszasz city limit sign rovas script.JPG|Сейкельскый надпис Памятник венгерскому поэту Шандору Петэфи. - The monument to the Hungarian poet Sandor Petefi. (10233490845).jpg|Помник Ш. Петефи </gallery> {{Берегівскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Міста Україны]] 49pqtx194qb0qoceq9oyig43v46askj 165967 165966 2026-06-14T17:45:05Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165967 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Варош]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Бере́гово |оригинална назва = Бе́регове {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}<br>Beregszász {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |застава = Flag of Berehove.jpg |опис заставы = |ширина заставы = |герб = Coat of arms of Beregove.png |опис герба = |ширина герба = 122 |вид крайны = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =12 |lat_sec =09 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =38 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Lampertháza, до 1247 |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Центер района |район = [[Береговскый район|Береговскый]] |вид общины = Варошска рада |община = Берегово |площа = 19 |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 115 |население = 23 325<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20220810155123/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf |title=Чисельність населення 2022, стор. 22 |access-date=2025-07-19 |archive-date=2022-08-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220810155123/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf |url-status=live }}</ref> |год переписи = 2022 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380 3141 |почтовый индекс = 90202 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2110200000 |категория в Commons = Berehove (Zakarpattia Oblast) |сайт = http://beregovo-beregszasz.gov.ua/ua/ |язык сайта = укр. }} '''Бере́гово''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Бе́регове, {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Beregszász (Бе́регсас) — [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], административный центер [[Береговскый район|Береговского района]] (в район не входить), найвекшый центер мадярской културы в державѣ. ==Полога== [[Варош]] зоз сѣвера и сѣверовостока прикрытый грунами вулканичной природы, засадженыма винницями. Тоты груны суть выбѣжками [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинского пасма]].<ref>Beregszászi hegység.</ref> Канал Верке, перетинаючый [[варош]] доставать воду з [[Боржава (ріка)|рѣкы Боржава]] коло ровноменного [[Боржава (село)|села]]. Берегово лежить на желѣзничной линии [[Чоп]]-[[Солотвино]], и на асфалтцѣ [[Ужгород]]-[[Рахово]]. Од областного центра [[Ужгород]] оддаленый о 70 к­м.,<ref>Тронько П., с. 111.</ref> од пограничного перехода до [[Мадярщина|Мадярщины]] о 6 км. ==История== В року 1063 умер краль [[Бейла І.]] и лишив Бережску околицю свому найменшому сынови, Ламперту, котрый, подля легенды, заложив ту осаду Лампертгаза. Понеже Ламперт умер в року 1095, варощане поважують тот датум за рок основаня Берегова. На стѣнѣ римокатолицкого храма умѣщена памятна табла, зображуюча кральовича Ламперта, з надписом: {{Цитат збоку|Содержанье=<center>В память кральовича Ламперта †1095<br> иншталовала Береговска римокатолицка громада и Сполок мадярской културы Береговского округа в року 1995</center>|Ширина=300px|Полога=left}} {{Clear}} В року 1241 татаро-монголска орда знищила цѣлу околицю, и краль [[Бейла ІV.]] в року 1247 заселив Бережску околицю Сасами, нѣмецкыма колонистами, котры на мѣстѣ старой осады заложили колонию Берегсас. Краль основав [[Жупа Берег|жупу Берег]] з центром в [[Мукачово|Мункачу]]. Назва Берег походить од [[лѣс]]ного масива ''Silvia Beregu'', споминаного в [[Великый Варадин|Великоварадинском]] регеструмѣ. Од року 1247 захранила ся грамота, котров краль [[Бейла IV.]] даровав привилегии Берегсасу, а од року 1271 уже суть познаты имена жупанох.<ref>Révai nagy lexikona, том 3, с. 139.</ref> Зоз часом ся Сасы цѣлком помадярили. Берегово много раз мѣняло свого властителя. Краль [[Лайош І. Великый]] в року 1359 даровав Берегово князю [[Федор Коріатович|Федору Кориатовичу]], котрый став ся и жупаном, Берегово пак было во властництвѣ его фамилии до року 1484. Од року 1635 властником Берегова быв [[Юрий І. Ракоци]], а од року 1726 гроф [[Лотар Франц Шенборн]]. Понеже в януарѣ року 1657 [[Юрий ІІ. Ракоци]] пустив ся зоз шведскым кральом громити [[Коруна польского кральовства|Польщу]], в юну тогож року польске войско заяло и спалило Берегово, обывательох, укрывшых ся до церкви вынищило.<ref>Révai nagy lexikona, том 3, с. 141.</ref> По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] Берегово стало ся частьов [[Чехословакия|Чехословакии]]. В Береговѣ была реална русинска гимназия з мадярскым оддѣлѣньом, [[горожанска школа]] русинска з 9 класами мадярскыма и 4 чешскыма, чешска [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народна школа]] (5 клас), мадярска хлопчача (7 клас) и дѣвоча (6 клас) з русинскым оддѣлѣньом, мадярска римокатолицка школа дѣвоча (3 класы) и хлопчача 2 класы) и грекокатолицка (1 клас).<ref name="Дост">Достал Я., сс. 25-27.</ref> [[26. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады зачав ся украинскый совѣтскый период истории [[варош]]а. Было фундаментално змѣнене школство. Намѣсто горожанкы, народ­ных школ и гимназии од септембра 1945 фунгуе середня и 7-рочна школа з украинскым выуковым языком, и двѣ зачаточны школы, една з них - з мадярскым языком выукы.<ref>Тронько П., сс. 123-124.</ref> ==Обывательство== В року 1910 з цѣлого числа 12933 обывательох были [[Мадяре]] — 12432, [[Русины]] – 221, [[Нѣмцѣ]] – 140.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> В року 1930 в Береговѣ были 19007 обывателе, з того [[Мадяре]] – 9190, [[Евреи]] – 3759, [[Чехы]] и [[Словаци]] – 2034, [[Русины]] – 1954, [[Нѣмцѣ]] – 405, иншы –261, чужоземцѣ – 1404. Подля [[Реліґія|вѣры]]: юдеи – 5680, евангелисты – 4992, римокатоликы – 4475, грекокатоликы – 3202.<ref name="Дост"/> В року 2001 зоз 26,6 тыс. обывательох [[варош]]а были [[Мадяре]] – 12,8 тыс., [[Українцї|Украинцѣ]] – 10,3 тыс., [[Ромы]] – 1,7 тыс., [[Русы]] – 1,5 тыс.<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]</ref> ==Жерела и одказы== * [http://mek.oszk.hu/00000/00060/html/012/pc001248.html#3 '''Beregszászi hegység.''' //Pallas nagy lexikona.] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} * '''Ярослав Достал.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}. * '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * '''Révai nagy lexikona.''' 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}}. == Референции == {{reflist}} ==Галерия== <gallery mode=packed heights=100> В центрі Берегово.jpg|Корзо Zolota Pava Hotel - Former Casino, Built 1912 - Berehove - Ukraine (36533642251) (2).jpg|Бывше казино Термальні води берегова.jpg|Термалне купелиско Beregszasz city limit sign rovas script.JPG|Сейкельскый надпис Памятник венгерскому поэту Шандору Петэфи. - The monument to the Hungarian poet Sandor Petefi. (10233490845).jpg|Помник Ш. Петефи </gallery> {{Берегівскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Міста Україны]] 59d679uk6kjl8ysvprlpjhhtiydsadb Тростник 0 21359 165984 158678 2026-06-15T08:52:08Z Rue323 31002 165984 wikitext text/x-wiki '''Тростни́к''' авадь '''Тісашашва́р''' ({{Lang-hu|Tiszasásvár}}) ({{Lang-uk|Тросник}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Тростничане|национальный состав=[[русины]] и [[мадяре]]|год переписи=2001|агломерация=Виноградӱвська|прежние имена=Tiszasásvár}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1220]]. році ге Sásvár а у [[1375]] ге Sasuar. У книзі «<nowiki/>[[Жупа Угоча|Уґочаньскый Комітат]]<nowiki/>» Иван Сабов у статі «Sasvar» пише: «Шашвар єдно из май старых сіл [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] из Горватьскых немешӯв.» <big>'''Каштиль Уґоча''' авадь '''Шашвар'''</big> Вто май мало изнамый каштиль [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], вӯн залаженый у [[X. стороча|X]] сторочу, у Мадярскых хронікох «<nowiki/>[[Gesta Hungarorum|GestaHungarorum]]<nowiki/>» є записи за [[Жупа Угоча|Уґочу]] котру обычно изъязувуть из Шашваром авадь [[Виноградово|Севлюшом]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 2224 людий, из них подля языка: * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 97,48% * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 1,98% * [[Російскый язык|руськый]] — 0,41% * [[Румуньскый язык|румынськый]] — 0,05% * [[Молдавськый язык|молдавськый]] — 0,05% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Тросник] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). kuqiutx61ak48w7fhcpjbln2r4vviqw 165985 165984 2026-06-15T08:52:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Тісашашвар]] на [[Тростник]] 165984 wikitext text/x-wiki '''Тростни́к''' авадь '''Тісашашва́р''' ({{Lang-hu|Tiszasásvár}}) ({{Lang-uk|Тросник}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Тростничане|национальный состав=[[русины]] и [[мадяре]]|год переписи=2001|агломерация=Виноградӱвська|прежние имена=Tiszasásvár}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1220]]. році ге Sásvár а у [[1375]] ге Sasuar. У книзі «<nowiki/>[[Жупа Угоча|Уґочаньскый Комітат]]<nowiki/>» Иван Сабов у статі «Sasvar» пише: «Шашвар єдно из май старых сіл [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] из Горватьскых немешӯв.» <big>'''Каштиль Уґоча''' авадь '''Шашвар'''</big> Вто май мало изнамый каштиль [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], вӯн залаженый у [[X. стороча|X]] сторочу, у Мадярскых хронікох «<nowiki/>[[Gesta Hungarorum|GestaHungarorum]]<nowiki/>» є записи за [[Жупа Угоча|Уґочу]] котру обычно изъязувуть из Шашваром авадь [[Виноградово|Севлюшом]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 2224 людий, из них подля языка: * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 97,48% * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 1,98% * [[Російскый язык|руськый]] — 0,41% * [[Румуньскый язык|румынськый]] — 0,05% * [[Молдавськый язык|молдавськый]] — 0,05% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Тросник] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). kuqiutx61ak48w7fhcpjbln2r4vviqw 165987 165985 2026-06-15T08:55:17Z Rue323 31002 165987 wikitext text/x-wiki '''Тростни́к''' авадь '''Тісашашва́р''' ({{Lang-hu|Tiszasásvár}}) ({{Lang-uk|Тросник}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Тростничане|национальный состав=[[русины]] и [[мадяре]]|год переписи=2001|агломерация=Виноградӱвська|прежние имена=Tiszasásvár}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1220]]. році ге Sásvár а у [[1375]]. році ге Sasuar. У книзі «<nowiki/>[[Жупа Угоча|Уґочанська жупа]]<nowiki/>» Иван Сабов у статі «Sasvar» пише: «Шашвар єдно из май старых сел [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] из Горватськых немешӱв.» <big>'''Ка́штиль У́ґоча''' авадь '''Шашва́р'''</big> Ото май мало изнамый каштиль [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], вӱн залаженый у [[X. стороча|X. сторочови]], у мадярськых хроніках «<nowiki/>[[Gesta Hungarorum|GestaHungarorum]]<nowiki/>» є записи за [[Жупа Угоча|Уґочу]] котру обычно изъязувуть из Шашваром авадь [[Виноградово|Севлюшом]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 2224 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 97,48% * [[Мадярскый язык|мадярськый]] — 1,98% * [[Російскый язык|руськый]] — 0,41% * [[Румуньскый язык|румынськый]] — 0,05% * [[Молдавськый язык|молдавськый]] — 0,05% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Тросник] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 17laetomgs77f2auh9j09jdfx01y7kz Глубокоє (Ужгородськый район) 0 22362 165968 152124 2026-06-14T18:21:30Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]] на [[Глубокоє (Ужгородськый район)]] 152124 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Глубокоє}}'''Глубо́коє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Mélyút) ([[Румуньскый язык|рум]]. Hlîboke) ([[Україньскый язык|укр]]. Глибоке) ([[Чеськый язык|чис]]. Hlyboke) ([[Польскый язык|пол]]. Hłyboke) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1417]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 577 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|Украйинці]] — 93,59% [[Словеньскый язык|Словены]] — 5,37% [[Російскый язык|Русы]] — 0,69% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,35% == Знамі Родаци == * [[Бращайко, Юлій Мигалёвич|Бращайко Юлій Мигалёвич]]&nbsp;— міністр фінансӯв и комунікацій [[Карпатьска Україна|Карпатьской Украйины]], орґанізатор Хустської Народної Рады у [[1919]]. == Туристичны міста == • поселеня [[Куштановицка култура|куштановицької културы]]. • поселеня давньых [[Славяне|словян]] [[VII. стороча|VII]]—[[VIII. стороча|VIII]] стороч. • На [[Холмець|Холмецькӯв]] горі — мезолітичні [[Село|села]]. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11715 |title=Облікова картка с. Глибоке |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190202154313/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11715 |archivedate=2 лютого 2019 |access-date=2 лютого 2019 }} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] hd81e418yld7e0a2awc37oobz66euxh Пийцликы 0 22392 165981 158950 2026-06-14T23:24:56Z LYTMAN 23698 ґраматічні правкы 165981 wikitext text/x-wiki {| class="infobox" |+ class="infobox-title" id="4" |''Пийцлик''ы<br /><br /><span class="nobold"><span dir="rtl" class="script-hebrew" style="font-size: 110%; ">פֵּאוֹת</span>&#x200E; (''пейот'')<br /><br /></span><span class="nobold"><span dir="rtl" class="script-hebrew" style="font-size: 110%; ">סִימָנִים</span>&#x200E; (<span title="Hebrew-language romanization">''сіманім''</span>)</span> | colspan="2" class="infobox-image" |[[Файл:Young_hasid.jpg|безрамки]]<div class="infobox-caption">Молодый гасід</div> |- ! colspan="2" class="infobox-header" | Тексты [[Галаха|Галахі]], што ся кывают темы: |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Тора]]: | class="infobox-data" |Левіт 19:27 |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Вавилоньськый Талмуд|Вавилонськый Талмуд]]: | class="infobox-data" |[[Маккот]] 20a |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Мішне Тора]]: | class="infobox-data" |Авода Кохавім 12:6 |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Шулхан Арух]]: | class="infobox-data" |[[Йорег Деа]] 181 |} '''Пийцликы''', '''пийсы''' [[Русиньскый язык|по-русинськы]], '''''пейот''''' [[Гебрейскый язык|по-гебрийськы]], ([[Гебрейскый язык|Єврийськый]]: פֵּאוֹת, романізовано: pēʾōt, "куткы") авадь '''паєс''' (   ),то є [[Евреи|гебрийськый]] выраз, што значит боковині волося авадь бакы. Пийцликы носит дакотра часть [[хлопиць|хлопу]] в ортодоксалнуй гебрийськуй сполочности, бо то базовано на товмачіню [[Танах|Танаха]] про заказаня брытити «куткы» головы. Слово «пеа» узначат «куток, бук, край». У рузных традіційох, ги [[Гаредійці|гаридійські]] авадь [[Гасіды|гасідські]], [[Єменські жыды|єменські]] тай [[хардалці|хардалські]], сут не єднакі стілі пийцлику. [[Єменські жыды|Єменські гебриї]] называвут тоты боковины «сіманы» ([[Гебрейскый язык|Гебрийськый]]: סימנים), дословно «знакы», бо довгі закручині пийцликы были узнаков удлічаня уд негебрию в єменськуй сполочности. == Рабинськоє товмачіня == === Причина === Подля [[Маймонід|Маймоніда]], голіня боковин было [[Язычництво|паґанськым]] звыком.<ref>{{Cite web |title=Mishneh Torah, Foreign Worship and Customs of the Nations 12:1 |url=https://www.sefaria.org/Mishneh_Torah,_Foreign_Worship_and_Customs_of_the_Nations.12.1?lang=bi&with=all&lang2=en |access-date=2024-08-07 |website=www.sefaria.org}}</ref> === Спеціфіка === У [[Тора|Торі]] ся пише: «Не убріж куткы головы свойої ([[Гебрейскый язык|Єврейськый]]: פֵּאוֹת)». Слово «пеа» было вытовмачено ги волося сперед ухами, што ся тягнут пудскулю аж до носа ([[Талмуд]] – [[Маккот]] 20а). [[Мішна]] вытовмачила, што правило ся кыват лем хлопу.<ref name="Jewish Encyclopedia">''Jewish Encyclopedia''</ref> Тым ся в даякых хробах став звык позволяти волосьом над ухами рости тай звисати в локончі авадь кругачі. У [[Галахічна література|галахічнуй літературі]] є много діскузій за точну локалізації пийцлику и способу, як йих не мож выдаляти.<ref>{{cite web|url=http://www.yutorah.org/lectures/lecture.cfm/735346/Rabbi_Aryeh_Lebowitz/Halachos_of_Peyos_Harosh |title=''Halachos Of Payos Harosh'' |publisher=Yutorah.org |access-date=2013-11-10}}</ref> [[Файл:Jewish_haircut.png|міні|Гебрийська стрижка (1657)]] == Спеціфіка по громадах == Кідь ся [[Кабала (вчіня)|кабалістічні вчіня]] поширили на [[Славяне|словлянські]] теріторії, звык носити пийцликы став ся прийнятым и там. У [[1845]] годови [[Російска імперія|Російська імперия]] заборонила тоту практіку.<ref name="Jewish Encyclopedia"/> Крымскі [[караїмы]] не носили пийцликы, зато [[крымскі татары|крымські татары]] называли йих «зулуфсыз чуфутлар» («жыды без пийцлику»), убы удрузнити йих уд крымчаку, котрых называли «зулуфлы чуфутлар» («жыды з пийцликами»).<ref name=Chabad>[https://www.chabad.org/library/article_cdo/aid/2963669/jewish/Why-Do-Some-Chassidic-Jews-Have-Long-Sidelocks-Peyot.htm Why do some Chassidic Jews have long sidelocks]</ref> Многі [[гасіды]] и [[єменські євреї|єменські гебриї]] («тиймани») дозволявут свойим пийцлика рости доста довгыми. дакотрі [[Гаредійці|гаридійські]] хлопы тоже удрощувут пийцликы, айбо убрізувут йих або закладавут за уха.<ref name=Chabad /> Дажий у сполочностях, де ношіня пийцлику ниє звычным діля хлопу, молоді хлопці часто удрощувут йих аж до віка [[Бар-міцва|бар-міцвы]]. == Стілі == Довжина и догляд за пийцликами рузнят ся миже гебрийськыми сполочностями. === Єминські євриї === * Дакотрі традіційні [[єменські євреї|єменські гебриї]] все носят довгі тай тонкі закручині локоны, што часто сягавут аж до горішньої части рукы. Зона, де росте волося й де зачинат ся локон, выглядає акуратно тай чисто. === Гасідські ґрупы === * [[Сатмарські євреї|Сатмарські]] гебриї мавут товсті пийцликы, айбо часто закладавут йих за уха. * [[Белзькі гасіды]] убкручувут свої пийцликы кругом уха тулько раз, кулько гія, без убрізаня. * Многі гасіды [[Бреслав|Бреслава]] носят довгі закручині локоны, так як йихньый [[рабин]] [[Нахман із Бреслава]]. Айбо другі носят рузні стілі, удповідно ид навчінь рабина Нахмана, што не вшиткы мавут носити єдностайноє вбраня.<ref>(Sichot Haran?); The Master of Prayer (from Tales of Rabbi Nachman), where the Master is "not particular about garb at all; see [https://www.youtube.com/watch?v=xDFObUtcrME] for a video showing a variety of styles among Breslevers.</ref> * У гасіду [[Хабад-Любавичc]] пийцликы не сут очевидні, айбо еґзістуют. Доста, убы было волося кругом уха й за ним, якоє мож выдергнути – то ся лічат пийцликы. * Дакотрі гасіды [[Ґур]] пуддыймавут свої пийцликы уд скронь и прячут йих пуд ярмулку. Другі, особенно в [[Ізраіль|Израїльови]], позволявут йим висіти. * [[Скер гасіды]] закручувут свої пийцликы в збиті локоны й лишавут йих выступати сперед ухом. Булшость другых гасіду носит свої пийцликы долу й закручині. === Литвакські ґрупы === [[Литвакські євреї|Литвакські гебриї]] май мало вплинуті кабалістічными практікама, айбо усокочувут пийцликы в дакотрых варіянтах стіля: * Литвакські гебриї часто убрізувут пийцликы, айбо лишавут пару волосин неубрізаных и закладавут йих за уха. Тот стіл май докладно видный у студенту [[Єшива|єшивы]] котрі даколи выдалявут тоты неубрізані волосины, коли у них выроставут бакы. * Учасникы руха [[Бріск]] розчисувут волося прямо долу, просто аж до мочкы уха; пораз частину пийцлику не убрізавут и закручувут йих назад за уха. == Ілустрації == <gallery widths="150" heights="150" perrow="5"> File:Boy_wearing_kippah.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Boy_wearing_kippah.jpg|Хлопиць до віка бар-міцвы из пийцликами File:Rabbi_with_beard_and_payot.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Rabbi_with_beard_and_payot.jpg|Реліґійный жид из бородов и пийцликами, закладеными за уха File:Yemen1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Yemen1.jpg| Єменскый жид (Тиймані) из пийцликами File:Black_jew_of_cochin_with_peyots.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Black_jew_of_cochin_with_peyots.jpg|Жид з пийцликами из [[:en:Kochi|Кочі]], Індія, 1900 File:Kotel_payot1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kotel_payot1.jpg|Реліґійный жид из пийцликами, [[:en:Jerusalem|Єрусалим]], Израїль </gallery> == Див. втож == * [[Юдаїзм|Юдаізм]] * [[Гебрейскый язык|Гебрийськый язык]] * [[Евреи|Гебриї]] * [[Стрижка]] [[Катеґорія:Євреї]] [[Катеґорія:Стрижка]] [[Катеґорія:Реліґія]] [[Катеґорія:Юдаїзм]] [[Катеґорія:Гасіды]] == Удкликаня == {{Переклад|язык=en|статя=Payot}} 1vbf44d9m97iwblfm7h7fzxp9lngkyc Кольчино 0 22402 165982 158526 2026-06-15T08:25:46Z Rue323 31002 165982 wikitext text/x-wiki '''Ко́льчино''' авадь '''Ко́лчино''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kölcsény) ([[Україньскый язык|укр]]. Кольчино) ([[Словеньскый язык|словен]]. Kolčino) ([[Польскый язык|пол]]. Kolczyno) ([[Румуньскый язык|рум]]. Kolciîno) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|население=4110|этнохороним=Колчиняне|национальный состав=[[русины]] [[мадяре]] [[словакы]]|год переписи=2001}} == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1263]] році. [[1768]] (можек, [[1672]]) року&nbsp;— на території села '''Шелестово''' (ныні присілок Кольчина) [[Трансилвания|ардяльскі]] князі [[Ракоці]] (ґазды Мукачова) сотворили первый на Пудкарпатю желізоплавилный завод, якый робив на містнӯв желізнӯв руді. Уробляв сільськоґаздӯвські знарядя, домашнёє инвентаря: січкарні, [[Плуг|плугы]], лопаты, мотыкы, [[Гвӯзд|гвозды]], кухонні плиты, свічникы, млинкы. Продукцію заводу експортовали на рынкы [[Европа|Европы]]. У кӯнци [[XIX. стороча|XIX]] стороча у Кольчинови построєна перва у Карпатьскому реґіонови [[Гидроелектрарня|гідроелектростанція]]<ref>{{Cite web |url=http://zbruc.eu/node/1912 |title=Малі ГЕС. Енергетична незалежність чи екологічна катастрофа? |date=18.02.2013 |access-date=9 травня 2013 |archivedate=31 грудня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201231134941/https://zbruc.eu/node/1912 }}</ref> (споєна из млином; дакотроє знарядя ищи до адде хранили ся на території базы припочинку нефтепровода «Дружба»). 1945 року, на місті старого залізоплавильного заводу, створено державний верстатобудівний завод імені Кірова, біля якого утворено штучне поселення з назвою ''Кірове'', а 1960 року було приєднано до села Кольчино. == Присілкы == '''Кірово'''&nbsp;— бывшоє село, у Закарпатьскӯв области. Споєноє из селом Кольчино рішеням облисполнкома Закарпатьской области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 року. Село первый раз ся споминать у 1945 році. '''Нижня Визниця'''&nbsp;— колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Кольчино. Село первый раз ся споминать у 1484 році. '''Шелестово'''&nbsp;— колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Кольчино рішенням облвиконкому Закарпатської області №&nbsp;264 від 13.05.1960 року. Село первый раз ся споминать у [[1693]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 4110 людий, из них подля языка:<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE#cite_note-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E-4</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |94,08&nbsp;% |- |[[Словеньскый язык|словенськый]] | align="right" |2,56&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |2,20&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |0,59&nbsp;% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |0,02&nbsp;% |- |[[Булгарьскый язык|болгарськый]] | align="right" |0,02&nbsp;% |- |[[Арменьскый язык|армяньскый]] | align="right" |0,02&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,05&nbsp;% |- |[[Циганськый язык|циганськый]] | align="right" |0,02&nbsp;% |} [[Файл:Дерев'яна_церква_з_села_Шелестово._Мукачівського_району..jpg|праворуч|міні|375x375пкс|Нынішньый вид церкви на її типирішнёму містови у Ужгородови.]] == Знамі Родаци == * [[Алфред фон Ґубіцкі]] ([[1887]]—[[1971]])&nbsp;— [[Австрія|австрійськый]] и [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] [[офіцер]], ґенерал танковых вӱйськ [[Вермахт|вермахта]]. [[Кавалер Рыцарьського креста Желізного креста]]. * [[Балега, Юрій Юріёвич|Балега Юрій Юріёвич]] (род. [[1953]])&nbsp;— [[Росія|російськый]] [[астрофізик]], [[Русины|русин]], [[Доктор наук|доктор]] фізико-математичных наук ([[1995]]), член-кореспондент РАН ([[1997]]). * [[Гопко, Євґен Артурович|Гопко Євґен Артурович]] (род. [[1991]])&nbsp;— [[Нїмецько|німицькый]] [[футболіст]] [[Русины|русинського]] происхождіня. * [[Гиадор Стрипскый|Стрипськый Гіядор Микулович]]. == Туристичны міста == * На схылови горы Тупча&nbsp;— три мустьєрські стоянкы. * Городище раннёжелізної добы културы Голіграды. * На горі Жорнина&nbsp;— курґанный могылник куштановицької културы. * У 1874. році пиля залізоливарного заводу знайдено римську монету імператора Траяна. * Перший на Закарпатті залізоплавильний завод, який працював на місцевій руді. * У Кольчині зведена перша у Карпатському реґіоні України гідроелектростанція, що поєднана з млином (рештки обладнання ще донедавна зберігалися на терені бази відпочинку нафтопроводу «Дружба»). * Храм Покровы Пресятої Богородици ([[1882]]). == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE Кольчино] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist|refs=<ref name="розподіл за мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення)&nbsp;— регіон, рік, вказали у якості рідної мову|вебсайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=1 лютого 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11332 Облікова картка на порталі ВРУ]{{Dead link|date=квітень 2019}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Кольчино]] itcoqpmzv5cfiuw2tajvghu6m0a3xch C++ 0 22777 165979 165911 2026-06-14T22:49:21Z LYTMAN 23698 ґраматічна правка 165979 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс языка проґрамованя |name=C++ |paradigm=[[Парадіґма_проґрамованя#Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|Мултіпарадіґмовый]]: [[Обєктово-орьєнтованоє проґрамованя|обєктово-орьєнтованый]], [[сполочноє проґрамованя|сполочный]], [[Процедурноє проґрамованя|процедурный]] |year=[[1985]] |designer=[[Бярен Страуструп]] |developer={{не перекладено|треба=ISO/IEC JTC1/SC22 |мова=en |є=ISO/IEC JTC 1/SC 22}}/WG21 |typing=[[Статічна тіпізація|Статічный]], [[Номінатівна сістема тіпізаційи|Номінатівный]]|implementations=[[GNU Compiler Collection|G++]], [[Microsoft Visual C++]], [[Borland C++ Builder]], [[Clang]] |dialects=ISO/IEC 14882:1998, 2003, 2011, 2014, 2017, 2023 |influenced=[[Ada (Язык проґрамованя)|Ada 95]], [[C Шарп|C#]], [[Java (Язык проґрамованя)|Java]], [[PHP]], [[D (Язык проґрамованя)|D]], [[Aikido (Язык проґрамованя)|Aikido]], [[Dao (Язык проґрамованя)|Dao]], [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]] |website={{URL|https://isocpp.org/}} |лоґо=[[Файл:ISO_C++_Logo.svg|200px]] |latest release date=19 уктобра 2024 |latest release version=ISO/IEC 14882:2024 [[С++23]] }} '''C++''' (читат ся гий '''''сі-плус-плус'''''<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name |title=Bjarne Stroustrup's FAQ |quote=The name C++ (pronounced "see plus plus") |date=Ocober 1, 2017 |publisher=Bjarne Stroustrup |language=en |access-date=2017-12-04 |archivedate=2016-02-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#name }}</ref> даколи ся скорочує до '''CPP(сі-пі-пі)''') — у основном [[Компілованый язык проґрамованя|компілованый]], [[Штатічна тіпізація|статічно тіпізованый]], [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|C-самаравучый]], [[язык проґрамованя]] [[Язык проґрамованя обобщеного призначіня|сполочного призначіня]], [[Высокорунёві языкы проґрамованя|высокого уровня]], зотвореный [[Даны|данськым]] компютерным ученым [[Бярен Страструп|Бяреном Страструпом]], котрый зачав го робити в [[AT&T]] [[Bell Laboratories]] ([[Муррей-Гілл, Ню-Джерзі|Муррей-Гілл, Ню Джерзі]]) у [[1979|1979 годови]]. Выпусшеный у [[1985|1985 годови]], гий розширіня про [[С (язык проґрамованя)|языка проґрамованя С]], головнов го ідийов было додати [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]] можности у [[С (язык проґрамованя)|Сі]], спозад чого мав имня «'''C with classes'''»(«<nowiki/>[[Русиньскый язык|русин.]] '''Сі из класами'''»), из тых часу язык ся дуже розвойив. Из [[1997]], C++ має [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктно-орьєнтовані]], сполочні тай функціоналні функційи, звирьху д можности убробкы [[Компютерна тяма|тямы]] на [[Низькорунёві языкы проґрамованя|низкум уровни]] про такых сістему, ги [[мікрокомпютер]]ы, авадь діля зотворіня [[Операчна сістема|оперчных сістем]], наприклад хосновав ся у [[Microsoft Windows|Windows]] и [[Linux]]. [[компілаторы C++]] надавут: [[Free Software Foundation]], [[LLVM]], [[Microsoft Corporation|Microsoft]], [[Intel]], [[Embarcadero]], [[Oracle]] тай [[IBM]]<ref name="stroustruptcpppl">{{Cite book|last=Stroustrup|first=Bjarne|author-link=Bjarne Stroustrup|title=The C++ Programming Language|year=1997|edition=Third|chapter=1|publisher=Addison-Wesley|isbn=0-201-88954-4|oclc=59193992|url=https://archive.org/details/cprogramminglang00stro_0}}</ref>. Упирьвоє описаный у меженароднум штандарті [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 ([[C++98]]), выдтуть выходили сякі вирзійи: [[C++03]], [[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]], [[C++23]]. Май актулным стандартом же є [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2024 ([[C++23]])<ref>"[https://www.iso.org/standard/83626.html ISO/IEC 14882:2024]". International Organization for Standardization. Retrieved 21 October 2020</ref>. Пудпорює такі [[Парадіґма проґрамованя|парадіґмы проґрамованя]], ги [[процедурне проґрамованя|процедурноє проґрамованя]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованоє проґрамованя]], тай [[сполочне проґрамованя|сполочноє проґрамованя]]. Язык має грубу штандартову бібіліотеку, котора включат у себе поширині контийнеры й [[Алґорітм|алґорітмы]], увожіня-вывожіня, реґуларні выражіня, пудпору [[Многопоточность|многопоточности]] тай другі можности. C++ має у собі особенности як и [[Высокорунёвый язык проґрамованя|высокоурувньовых]], так и [[Низькорунёвый язык прґрамованя|низкоурувньовых языку]]. Руняно из спередущым — языком [[C (язык проґрамованя)|C]] — має май грубу увагу д пудпорі [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орьєнтованого]] тай [[Сполочне проґрамованя|сполочного проґрамованя]]{{Sfn|Страуструп|1999}}. C++ Широко хоснує ся про розробку [[Проґрамне засобованя|проґрамного засобованя]], є єдным из майпопуларных коду проґрамованя, по убзвідованям [[2015|2015 года]], кулькость проґрамішту Сі++ є около 4,4 міліону<ref>{{Cite web |url=http://www.stroustrup.com/bs_faq.html |author=Бярен Страуструп |language=анґліцькы |date=2015-04-16 |title=Bjarne Stroustrup’s FAQ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://blog.jetbrains.com/clion/2015/07/infographics-cpp-facts-before-clion/ |language=анґліцькы |date=2015-07-27 |title=Infographic: C/C++ Facts We Learned Before Going Ahead with CLion {{!}} The CLion Blog |publication-date=2023-09-23 |publisher=The JetBrains Blog }}</ref>. Область го хоснованя включат зотворіня [[Операчна сістема|операчных сістем]], рузных [[Прикладна проґрама|прикладных проґрам]], [[Драйвер|драйверу]], аплікацій про встройиных сістем, высокопродутівных [[Сервер|серверу]], ай тоже [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Є много реалізацій языка C++, як и задарьных, так и комерційных и діля рузных платформ. Наприклад, про платформы [[x86]] то є [[GNU Compiler Collection|GCC]], [[Clang]], [[Microsoft Visual C++|Visual C++]], [[Intel C++ Compiler]], [[C++ Builder|Embarcadero (Borland) C++ Builder]] тай инакі. C++ мав грубиньськый уплыв на другі языкы проґрамованя, майсилно на [[Java]], [[C#]] и [[Rust (язык прґрамованя)|Rust]]. Сінтаксіс C++ унаслідує ся уд языка [[С (язык проґрамованя)|С]]. На зачинаньови єдным из прінціпу розробкы было усокочіня сполочливости из С. айбо, при тум, C++ ниє у строгум змыслови надмножинов С: кулькость проґрам, которі можут єдинако добре трансловати ся як и [[Компілатор|компілаторами]] Сі, так и компілаторами C++, доста велика, айбо не включає всякі возможні проґрамы на С. Неникавучи ся на широкоє принятя языка, його крітіковали такі доста знані проґрамішты ги [[Лінус Сторвалдс]], [[Річард Сталлман]], [[Джошуа Блох]], [[Кен Томпсон]] тай [[Доналд Кнот]]. == Історія == {| class="wikitable" align="right" !історичный етап розвоя<ref>Стенли Ліппман, [http://msdn.microsoft.com/en-us/magazine/cc163681.aspx Pure C++: Hello, C++/CLI] </ref> !Гуд |- |Язык [[BCPL]] |[[1966]] |- |Язык [[Бы (язык прґрамованя)|Бі]] (оріґінална розробка [[Томпсон, Кен|Томпсона]] пуд [[UNIX]]) |[[1969]] |- |Язык [[С (язык проґрамованя)|Сі]] |[[1972]] |- |«Сі из класами» |[[1980]] |- |C84 |[[1984]] |- |[[Cfront]] (выпуск E) |[[1984]] |- |Cfront (выпуск 1.0) |[[1985]] |- |Множинноє/віртуалноє наслідованя |[[1988]] |- |Сполочноє проґрамованя ([[Шаблоны С++|шаблоны]]) |[[1991]] |- |ANSI C++ / ISO-C++ |[[1996]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 |[[1998]] |- |[[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003 |[[2003]] |- |[[C++/CLI]] |[[2005]] |- |[[TR1]] |[[2005]] |- |[[C++11]] |[[2011]] |- |[[C++14]] |[[2014]] |- |[[C++17]] |[[2017]] |- |[[C++20]] |[[2020]] |- |[[C++23]] |[[2023]] |- |[[C++26]] |[[2024]] |} === Зотворіня === [[Язык проґрамованя|Язык]] появив ся у зачинаньови [[1980-ті рокы|1980 году]], коли робутник фірмы [[Bell Laboratories|Bell Labs]] [[Бярен Штрауштруп|Бярен Страуструп]] придумав шор изліпшинь ид языкови [[C (Язык проґрамованя)|Сі]] пуд свої потребности{{Sfn|Страуструп|1999}}. Коли в кунци 1970-ых году Страуструп зачав робити в Bell Labs над задачами теорійи очерідий (у проґрамі діля моделованя телефонных выклику), Бярен увидів, што коли ун пробовав убхосновати еґзістовавші у тот час языкы проґрамованя, моделованя указали ся неефектівными, а убхоснованя высокоефектівных машинных языку [[Коды проґрамованя низького руня|низкого уровня]], выйшло дуже чажкоє. Позад йихньої ограничиности у выражиньови кода й потребности контроловати булшость процесу. Сяк, язык [[Сімула (Язык проґрамованя)|Сімула]] має такі возможности, котрых дуже гія было діля розробкы май грубого проґрамного засобованя, айбо робит ун дуже помалы, а язык [[BCPL]] доста быстрый, айбо дуже близкый ид языкам низкого уровня и не пудходив діля розробкы май грубого проґрамного засобованя. [[Файл:BjarneStroustrup.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BjarneStroustrup.jpg|міні|[[Бярен Страуструп]], твориць C++, у свойому офісови AT&T New Jersey, c. 2000]] Притямивши досвід свойої кандідатської дісертаційи, Страуструп вырішив доповнити язык C (наслідник BCPL) возможностями, котрі были в языкови Сімула. Язык Сі, будучи базовым языком сістемы [[Unix]], на котруй робили компютеры Bell, є быстрым, многофункціоналным и переносимым. Страуструп добавив ид нему возможность роботы з класами и обєктами. У выслідках практічні задачі моделованя указали ся доступными діля вырішіня як из бока часа розробкы (дякувучи хоснованьови подобавучых класу), так и з бока часа убчисліня (дякувучи скороті C). У пирьву очеридь у C были додані класы (из [[Інкапсуляция (проґрамованя)|инкапсулаційов]]), наслідованьом класу, строга провірка тіпу, inline-функційи й [[арґументы за мовчанём|арґументы за мовчаньом]]. Пирьві вирзійи языка, якый иззачинаня кликав ся «C with classes» («Сі из класами»), стали доступныма з [[1980|1980 года]]. Коли Страуструп розробляв «Сі из класами», ун написав проґраму [[cfront]] — [[транслатор]], якый переробляв выхудный код свого языка в выхудный код простого Сі. Сесе позволило робити над новым языком и хосновати го на практіци, хоснувучи ужек мавучу в unix-инфраструктуру діля розробкы на Сі. Новый язык нечекано про автора дустав грубу популарность помеже колеґ и скоро Страуструп ужек не муг лично пудпорьовати його, удповідавучи на тисячі звідань. Ид [[1983|1983 годови]] в язык были додані нові возможности, такі ги віртуалні функційи, переубтирьханя функцій и оператору, удкликаня, константы, хосноватильськоє контролованя над кроманьованьом слобуднов тямов, изліпшина перевірка тіпа й коментарі в стілі BCPL (<code>//</code>). Дуставшый ся язык ужек перестав быти просто доповненов вирзійов класічного C и быв перейменованый из «''Сі из класами''» на «''C++''». Його пирьвый комерційный выпуск став ся в [[Октобер|Октобри]] [[1985|1985 года]]. До зачинаня офіцічної штандартізаційи язык розвойовав ся по булшости силов Страуструпа в удказ на жаданя проґрамістської сполочности. Функцію штандартного описаня языка додержовали написані Cтрауcтрупом пичатні роботы по C++ (описаня языка, діловоє вединя й так дале). И лем у [[1998|1998 годови]] быв ратіфікованый меженародный штандарт языка C++: [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 «Standard for the C++ Programming Language»; по принятьови технічных правок штандарта в [[2003|2003 годови]] — слідувуча вирзія сего штандарта — [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003<ref>{{Cite web |url=http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards |title=C++ — Standards |access-date=2010-11-14 |archivedate=2010-11-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120215619/http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/standards }}</ref>. Из [[Януар|янувара]] [[2018|2018 года]] Страуструп быв уголошеный лауреатом примійи Чарлза Старка Дрейпера позад инженірьскої діятилности в 2018 годови «за концептуалізацію тай розробку языка проґрамованя C++».<ref>{{Cite web |url=https://www.nae.edu/177355.aspx |date=3 Януара 2018 |title=Computer Science Pioneer Bjarne Stroustrup to Receive the 2018 Charles Stark Draper Prize for Engineering |publisher=National Academy of Engineering |archivedate=14 Децембра 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180103190112/https://www.nae.edu/177355.aspx }}</ref> У [[Децембер|децембрьови]] [[2022|2022 года]] C++ засів тритьоє місто в индексови TIOBE, тым же выпередив [[Java]] пирьвый раз у історійи индекса. На [[новембер|новембирь]] [[2024|2024 года]] язык засідає другоє місто по [[Python]], а Java — тритьоє.<ref>{{cite web |url=https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |title=TIOBE Index for November 2024 |author=TIOBE |date=November 2024 |website=TIOBE.com |publisher=TIOBE Company |access-date=18 November 2024 |archive-date=18 November 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241118090936/https://www.tiobe.com/tiobe-index/ |url-status=live }}</ref> === Розвуй и штандартізація языка === У [[1985]] ищи до выпуска офіцічного штандарта, выйшло пирьвоє выданя книжкы «<nowiki/>[[Язык проґрамованя C++]]<nowiki/>».<ref name="1st-edition3">{{cite web |url=http://www.stroustrup.com/1st.html |title=The C++ Programming Language |edition=First |first=Бярен |last=Страуструп |access-date=16 September 2010 |archive-date=9 August 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120809032136/http://www.stroustrup.com/1st.html |url-status=live }}</ref> Пирьва комерційна реалізація выйшла в [[Октобер|октобри]] того же года.<ref>''Страуструп, Бярне (7 Марца 2010). "[https://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Bjarne Stroustrup's FAQ: When was C++ invented?]". stroustrup.com. [https://web.archive.org/web/20160206214150/http://www.stroustrup.com/bs_faq.html#invention Archived] з оріґінала 6 фебруара 2016 года. Одержано 16 септембра 2010 года.''</ref> Ся книжка дає пирьвоє описаня языка, што было воле важно позад того, што не было офіцічного штандарта. У [[1989|1989 годови]] став ся выхуд C++ вирзійи 2.0. Єї нові возможности включали несчислиность наслідованя, абстрактні класы, статічні функційи-части, функційи-константы и сокочині части. У [[1990|1990 годови]] вышло «Коментованоє діловоє руководство за C++», котроє, у послідку стало основов штандарта. Послідні убновіня мали у собі шаблоны, выключіня, простур имнен, нові способы привединя тіпа и буловый тіп. Подля основы діля сокочіня й доступа д сполочным алґорітмам была выбрана [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартова бібліотека шаблону (STL)]], розроблена [[Олександр Степанов|Александром Степановым]]<ref name="STL">{{Cite web |date=7 Марца 1994 |url=http://www.stepanovpapers.com/Stepanov-The_Standard_Template_Library-1994.pdf |title=Hewlett-Packard, Technical Report X3J16/94-0095, WG21/N0482 |publisher=The Standard Template Library |author=[[Александр Степанов]] }}</ref> и [[Менґ Лі]]. [[Штандартна бібліотека C++|Штандартова бібліотека C++]] тоже розвойила ся у рокаши з ним. Пирьвым доданьом д штандартовуй бібліотеци C++ стали потокы увожіня-вывожіня, задавучі возможности про заміны традіцічных функцій C <code>printf</code> и <code>scanf</code>. май пузно силным розвойом стандартової бібліотекы стало додаваня у ниї [[Штандартна бібліотека шаблону|Штандартової бібліотекы шаблону]]. * Офіцічна штандартізація языка зачала ся у [[1998|1998 годови]], кой быв опублікованый штандарт [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:1998 (знаный гий C++98)<ref>{{Cite web |author=Bjarne Stroustrup. |title=C++ Glossary |url=http://www.research.att.com/~bs/glossary.html |access-date=2007-06-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110501150638/http://www2.research.att.com/~bs/glossary.html |archivedate=2011-05-01 }}</ref>, розробленый комітетом по штандартізаційи C++ ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] JTC1/SC22/WG21 working group). Штандарт C++ не описовав способу именованя обєкту, дакотрых деталий убробкы выключных и другых можностий, изкапчаных из деталами реалізаційи, што робит незовмісным обєктный код, зотвореный рузными компілаторами. Айбо діля сего иншыми людми было зотворено много штандарту діля конкретных [[Архітектара компютера|архітектур]] тай [[Операчна сістема|операчных сістем]]. * У [[2003|2003 годови]] быв опублікованый штандарт C++ [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]/[[Миженародна електротехнічна комісія|IEC]] 14882:2003, де были выправлині явивші ся хыбы и недоробкы спередущої вирзійи штандарта. У [[2005|2005 годови]] быв опублікованый звід Library Technical Report 1 (накурто именованый TR1). Ниє офіцічно частьов штандарта, звід описує розширіня штандартної бібліотекы, котрі, за думков автору, мавут быти включині у слідувучу вирзію штандарта. Ступінь пудпоры TR1 изліпшує ся майжек в усьых пудпорювучых компілаторах языка C++. * Из [[2009|2009 года]] ийшла робота по убновіньови спередущого штандарта. Выхудна вирзія называла ся C++09, у слідувущуму годови ю перейменовали на C++0x. Штандарт быв опублікованый у [[2011|2011 годови]] тай именованый [[C++11]]. У него включині доповніня у ядрови языка й розширіня штандартної бібліотекы, в тому числови груба часть TR1. * Слідувуща вирзія штандарта, [[C++14]], выйшла в [[Авґуст|авґустови]] [[2014 года]]. Уна має у собі в основному уточніня тай выправліня хыб спередущої вирзійи. * Штандарт [[C++17]], опублікованый у [[Децембер|децембрьови]] [[2017|2017 года]], включив у штандартну бібліотеку паралилні вирзійи штандартных алґорітму й зрушив дакотрі старі тай дуже рідко хоснуйимі елементы. * Послідня штабілна на типирішньый момент робляча вирзія штандарта — [[C++20]]. Меже вшиткым, ун має у собі прінціпно новоє — пудпору модулу. * Штандарт [[C++23]] на даный момент актівно убговорює ся комітетом [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]]. C++ дале розвойив ся, про то убы удповідати типирішным жаданям. Єдна з ґруп, розроблявучых язык C++ и направлявучых комітетови по штандартізаційи C++ предклала його изліпшиня — то [[Boost]], котра занимат ся, у тому числі, довершиньом возможностю языка путьом добавліня у него особенностю [[метапроґрамованя]]. Нико не має права на язык C++, ун є слобудным. Айбо сам документ штандарта языка (за выключиньом чорновика) не доступный задарь. У рамках процеса штандартізаційи [[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]] выпускає дакулько виду выдань. У частности, технічні звіды тай технічні характерістікы публікувут ся, коли «видно будучность, айбо ниє доразної возможности на погоджіня діля публікаційи меженародного штандарта.» До [[2011|2011 года]] было опубліковано три технічні звіда по C++: TR 19768: 2007 (тоже знаный ги C++, Технічный звід 1) про розширіня бібліотекы в основному интеґрованый у C++11, TR 29124: 2010 про шпеціялных математічных функцій, і TR 24733: 2011 про десятичної арітметікы из плававучов точков. Технічна шпеціфікація DTS 18822:. 2014 (по файловуй сістемі) была утвержена в зачинаньови [[2015|2015 года]], и другі технічні характерістікы находят ся у стадійи розвоя й чекавут одобріня. У [[Марец|марцьови]] [[2016|2016 года]] в [[Росія|Російи]] была зотворена робоча ґрупа [[РГ21 C++|РҐ21 C++]]. ґрупа была орґанізована про збур жадань до штандарта C++, и выправліня йих у комітет и сокочіня на сполочных зборах Меженароднов орґанізаційов по штандартізаційи ([[Миженародна орґанізация по штандартізациї|ISO]])<ref name="sozd">{{Cite web |url=http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html |title=Яндекс организует рабочую группу по стандартизации языка C++ |language=ru |access-date=2018-08-29 |publisher=ИКС Медиа |archivedate=2018-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180829212016/http://www.iksmedia.ru/news/5298228-Yandeks-sozdaet-rabochuyu-gruppu.html }}</ref>. === Історія имня === Имня «Сі++» было выдуманоє [[Рік Масітті|Ріком Масітті]] (Rick Mascitti) и пирьвый раз было захоснованоє у [[Децембер|децемброви]] [[1983|1983 года.]] Май скоро, на етапови чиніня, новый язык называв ся «Сі из класами». Имня, што выйшло у выслідкови, выходит уд оператора Сі «<code>++</code>» (Избулшіня значіня змінної на єденицю) тай поширеному способови присвойиня новых имен компютерным проґрамам, што лежит у додаваньови до имня сімбола «<code>+</code>» для позначіня изліпшинь. ведля Страуструпа, «се имня указує на еволуційну природу міняня Сі». Имньом «С+» называли скуршый, не скапчаным из С++ язык проґрамованя Язык тож не называв ся D, того што «''ун є розширіньом C и не старає ся выправляти хыбы путьом зрушіня елементу C''»{{sfn|Страуструп|1999|loc=1.4. Исторические замечания|с=46}} Дакотрі проґрамішты на Сі можут замітити, што, аж оконувут ся выразы <code>х=3; y=x++;</code> то у выслідкови выйде <code>х=4</code> і <code>y=3</code>, того што <code>x</code> ся збулшує лем по [[Оператор присвойиня|присвойиньови]] го до <code>y</code>. айбо, аж другый выраз буде <code>y=++x;</code> то выйде <code>x=4</code> и <code>y=4</code>. Выходячи из сего, мож учинити выслідок, што май лоґічно было бы называти язык не Сі++, а ++Сі. айбо обадва выразы c++ и ++c избулшувут с, ай поза тым, выраз c++ є май пошириным. Педанты тож можут уповісти, што увединя языка Сі++ не міняє самого Сі, того май біжным имньом было бы «С+1». === Філозофія C++ === У книжци «Дізайн а еволуція C++»{{Sfn|Страуструп, Дизайн и эволюция C++|2007}} [[Берен Страуструп]] описує прінціпы, котрых ун додержовав ся при проєктованьови C++. Сесі прінціпы убяснявут, чого C++ именно сякый, ги ун є. Дакотрі з них: * Получити універзалный язык из штатістічными тіпами даных, ефектівностьов и переносимостьов языка C. * Безпосередно тай всядыбоково пудпорьовати лум штилю проґрамованя, у тум числі [[процедурне проґрамованя|процедурноє проґрамованя]], [[абстракцію даных]], [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|обєктово-орєнтованоє проґрамованя]] тай [[убобщене проґрамованя|сполочноє проґрамованя]]. * Дати проґрамістови слободу выбора, дажий, аж се даст му возможность выберати неправилно. * Максімално усокотити сполочность из C, тым же учинити возможным легкый перехуд уд проґрамованя на C. * Убыйти рузночитаность меже C і C++: кажда конштрукція, допустима в обадвох языках, мусит у каждых из них означати єдно, тай идводити д єдному повожіньови проґрамы. * Убыйти особенности, котрі залежат уд платформы авадь не сут універзалными. * «Не платити за то, што не ся хоснує» — анияка языкова возможность не має доводити ид знижіньови продуктованя проґрам, не хоснувучых йих. * Не требовати дуже убтяженоє міліє проґрамованя. == Убозріня языка == Штандарт C++ склдат ся из двох основных частий: описаня ядра языка тай описаня штандартної бібліотекы. Пирьвый час язык розвивав ся поза формалных рамок, спонтанно, за міров поставшых сперед ним задач. Розвойови языка допровожовав розвуй [[Крос-компілатор|крос-компілатора]] [[cfront]]. Убновіня у языкови выдавали ся на зміні нумера вирзійи крос-компілатора. Сесі нумера вирзій крос-компілатора розусяжовали ся й на самый язык, айбо до днисьшных часу бисіду про вирзію языка C++ не ведут. Лем у 1998 годови язык став штандартізованым. * C++ пудпорює як коментарі ги в стілі C (<code>/* коментарь */</code>), так и єдношорові (<code>// вшитка послідувуча часть шорика буде коментарьом</code>), де <code>//</code> означат зачинаня коментаря, а май близкый слідувучый сімбол нового рядка, котрому не передує сімбол <code>\</code> (вадь еквівалентный йому убозначиный <code>??/</code>), рахує ся кунцьом коментаря. Плус сего коментаря у тум, што го не мусай заперати, циже убозначовати кониць коментаря. * Шпеціфікатор <code>inline</code> про функцій. Функція, дефінована вудну тіла класа, є inline за замовчіньом. Даный шпеціфікатор є пудказков компілаторови й може встройити тіло функційи у код умісто ю безпосередного выклика. * Кваліфікаторы <code>const</code> и <code>volatile</code>. На розділ выд С, де <code>const</code> означає лем доступ про читаня, у C++ змінна из кваліфікатором <code>const</code> має быти иніціялізована. <code>volatile</code> хоснує ся у описови змінных и информує компілатор, што значиня даної змінної може быти поміняно способом, котрый компілатор не годен про то убы увидіти. Про змінных, установленых <code>volatile</code>, компілатор не мусит зачинати дії про оптімізацію, мінявучі положіня змінної у тямі (наприклад, розміщувучи ю у реґістрови) авадь покладавучи ся на непоміняность значіня змінної у просторі меже двома значінями, котрі ся юй призначавут. * [[Простур имен (проґрамованя)|Простур имен]] (<code>namespace</code>). Приклад: Выбираня именно С гий основы про зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым, што язык C: # Є многоцільовым, лаконічным тай удносно низкорувньовым языком; # Пудходит про вырішіня булшости сістемных задач; # Оконаня усюды й на всьому; # Стыкує ся з мілійом проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык программирования C++. Раздел 1.6</cite></div> Шпеціялным трафунком є безименный простур имен. Вшиткі имена, описані в нему, доступні лем у біжнуй єденици транслаційи і мавут локалноє скапчаня. Простур имен <code>std</code> має у собі штандартні бібліотекы C++, простур имен [[chrono]] має функційи про роботы з єденицями часа з с chrono. * Про роботу з тямов додані операторы <code>new</code>, <code>new[]</code>, <code>delete</code> тай <code>delete[]</code>. На розділ уд бібліотековых malloc и free, прийшовшых из C, дані операторы чинят иніціялізацію обєкта. Про класу — то є выклик конструктора, діля [[Проста штруктура даных|POD]]-тіпу иніціялізацію мож вадь не проводити(<code>new Pod;</code>) вадь провести иніціялізацію нуловыми значінями (<code>new Pod(); new Pod {};</code>). === Тіпы === У C++ доступні слідувучі встановлині тіпы. Тіпы C++ практічно повностю повторявут [[тіпы даных у C]]:<ref>тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref> {| class="wikitable" | rowspan="2" |'''Тіп даных''' |'''Вага''' | rowspan="2" |'''Сінтаксіс''' |- |'''Информація''' |- | colspan="3" |'''Сімболні тіпы<ref>https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/char-wchar-t-char16-t-char32-t?view=msvc-170 </ref>''' |- | rowspan="2" |<code>'''char'''</code> |1 [[байт]](8 [[біт]]) | rowspan="2" |<code>char ch1 = 'A';</code> авадь <code>char ch1 = 65;</code> , што є ідентічно, бо сімбол «A» стойит у ASCII пуд значінём 65. |- |може сокотити в собі сімбол( його чиловоє значіня [[ASCII]]). |- | rowspan="2" |<code>'''wchar_t'''</code> |2 ~ 4 байт(16 ~ 32 біт) зависимо уд платформы | rowspan="2" |<code>wchar_t ch2 = L'Я';</code> |- |Хоснує взамін ASCII [[UTF-16]] на [[Windows операчні сістемы|Windows]], [[UTF-32]] на другых сістемах, на Windows його рекомедувут хосновати лем при роботі з [[Windows API]]<ref>https://ravesli.com/urok-35-simvolnyj-tip-dannyh-char/#toc-7{{Dead link|date=September 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Доданый у [[С++11|С++ 11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char8_t'''</code> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>char8_t ch8 = u8'A';</code> |- |Тот же <code>'''char'''</code>,лем назнчиный про роботу з сімболами [[UTF-8]]. Має літерал <code>u8</code>.Тіп доданый у [[С++20]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char16_t'''</code> |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>char16_t ch16 = u'あ';</code> |- |Зотвореный діля роботы з [[UTF-16]]. Має літерал <code>u</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''char32_t'''</code> |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>char32_t ch32 = U'😊';</code> |- |Зотвореный діля роботы з [[UTF-32]].Має літерал <code>U</code>.Тіп доданый у [[С++11]]. |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові<ref name=":1">тіпы даных C++ із сайта [https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170 Microsoft] https://learn.microsoft.com/uk-ua/cpp/cpp/data-type-ranges?view=msvc-170</ref>''' |- | rowspan="2" |'''<code>short</code>(<code>short int)</code>''' |2 байт(16 біт) | rowspan="2" |<code>short si = -20000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -32 768 до 32 767. Хоснує ся діля скочіня тямы. |- | rowspan="2" |'''<code>int</code>''' |4 байт(32 біт) | rowspan="2" |<code>int i = 1000000;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647. Май часто ся хоснує діля роботы з цілыми числами, має оптімалный баланс меже вагов, и діяпазоном значинь. |- | rowspan="2" |<code>'''long(long int)'''</code> |4 ~ 8 байт(32 ~ 64 біт) зависимо уд платформы | rowspan="2" |<code>long int li = 3000000000L;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647 авадь -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснує ся діля сокочіня грубых чисел. На 32-бітных сістемах у основному має тоту же вагу, што й '''<code>int</code>'''. Має літерал <code>'''L'''</code>. |- | rowspan="2" |<code>'''long long'''</code> |8 байт(64 біт) | rowspan="2" |<code>long long lli = 9000000000000000000LL;</code> |- |Може сокотити у собі числові значіня уд -9 223 372 036 854 775 808 до 9 223 372 036 854 775 807. Хоснує ся діля сокочіня грубых чисил. Має літерал <code>'''LL'''</code>. Тіп доданый у [[C++11]]. |- | rowspan="2" |<code>'''__intN''':</code><ref name=":2">https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/int8-int16-int32-int64?view=msvc-170</ref> |N - число біт | rowspan="2" |<code>_int8 i8 = 100;</code><ref name=":2" /> |- |Зотворено, вбы особно вказовати число біт, наприклад: <code>_int8</code>(8 біт), <code>_int16</code>(16 біт), <code>_int32</code>(32 біт), <code>_int64</code>(64 біт), можут сокотити у собі числові значіня уд -(2<sup>n-1</sup>) до 2<sup>n-1</sup>-1<ref name=":0">https://acode.com.ua/urok-34-tsilochyselni-typy-danyh-short-int-i-long/#toc-2</ref>. |- | colspan="3" |'''Из [[Плававуча крапка|плававучов крапков]]<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''float'''</code> |4 байт (32 біт) | rowspan="2" |<code>float f = 3.14f;</code> |- |Має 6 ~ 7 дисятковых цифер, Хоснує ся діля сокочіня чисил из плававучов крапков, помірнов бізувностьов, наприклад: діля [[Компютерна бавка|компютерных бавок]]. Має літерал f. Діяпазон уд ±1.18×10-³⁸ до ± 3.4×10³⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''double'''</code> |8 байт (64 біт) | rowspan="2" |<code>double d = 3.141592653589793;</code> |- |Має 15 ~ 16 дисятковых цифер, Хоснує ся діля сокочіня чисел из плававучов крапков, и серидньов бізувностьов, май часто діля роботы з [[Дробы (математіка)|дробами]]. Діяпазон уд ±2.23×10-³º⁸ до ±1.80×10³º⁸. |- | rowspan="2" |<code>'''long double'''</code> |10-16 байт (80 ~ 128 біт) | rowspan="2" |<code>long double ld = 3.1415926535897932385L;</code> |- |Має 18-19 дисяткових цифер. Хоснує ся діля научных убчислинь, має высоку бізувность. Діяпазон ±3.36×10-⁴⁹³²-4932 до ±1.18×10⁴⁹³². |- | colspan="3" |'''Лоґічні<ref name=":1" />''' |- | rowspan="2" |<code>'''bool'''</code><ref>bool тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/bool-cpp?view=msvc-170</ref> |1 байт(8 біт) | rowspan="2" |<code>'''bool b = true;'''</code> |- |Діяпазон уд 0 до 1, удкликає ся на звіданя правда(<code>'''true'''</code>) вадь бріхня(<code>'''false'''</code>), май часто хоснувут у if, while.<ref>ISO/IEC 14882:1998, розділ 6.4, пункт 4: «The value of a ''condition'' that is an initialized declaration in a statement other than a <code>switch</code> statement is the value of the declared variable implicitly converted to <code>bool</code> … The value of a ''condition'' that is an expression is the value of the expression, implicitly converted to <code>bool</code> for statements other than <code>switch</code>; if that conversion is ill-formed, the program is ill-formed».</ref> |- | rowspan="2" |<code>'''false'''</code><ref>false тіп даных https://learn.microsoft.com/en-gb/cpp/cpp/false-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 0, означат бріхню, хоснує ся про <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool f = false;'''</code> |- |- | rowspan="2" |<code>'''true'''</code><ref>true тіп даных https://learn.microsoft.com/ru-ru/cpp/cpp/true-cpp?view=msvc-170</ref> | rowspan="2" |Сінонім до 1, означат правду, хоснує ся про <code>'''bool'''</code>. | rowspan="2" |<code>'''bool t = true;'''</code> |- |- | colspan="3" |'''Цілочисилні знакові тай беззнакові(<code>signed</code> і <code>unsigned</code>)<ref name=":0" /><ref name=":1" />''' |- |'''Тіп даных''' |'''Информація''' |'''Приклад''' |- |'''<code>signed</code>''' |Знаковый тіп, котрый робит діяпазон хоть якої цілочисленної змінної уд -(2n-1) до 2n-1-1<ref name=":0" /> ди N то кулькость біт тіпа даных. signed Є тіпом за замовчіньом | У <code>signed int</code> діяпазон уд -2 147 483 648 до 2 147 483 647, а у <code>signed short</code> уд -32 768 до 32 767, так само які і без приписаня <code>signed</code>. |- |'''<code>unsigned</code>''' |Беззнаковый тіп, котрого, аж прикласти до цілочислных тіпу, то йих діяпазон буде мочи мати лем додатньоє значіня, уд 0 до 2n (N — вага в бітах прикладеного тіпа) |<code>unsigned long long</code> уд 0 до 18 446 744 073 709 551 615, ци <code>unsigned short</code> уд 0 до 65 535.<ref name=":0" /> |} Язык увюг такоє розуміня ги удкликаня, ай з штандарта C++11 ''— rvalue''-удкликаня и [[переадресуйимі удкликаня]] ({{Lang-en|forwarding reference}}). (см. Удкликаня (C++)) C++ додає д C обєтово-орьєнтовані возможности. Ун уводит класы, которі давут три май важливых особенности [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]]: [[Інкапсулація (проґрамованя)|инкапсулацію]], [[Наслідованя (проґрамованя)|наслідованя]] й [[Поліморфізм (проґрамованя)|поліморфізм]]. У штандартови C++ пуд класом (class) розуміє ся хосноватильськый тіп, убявленый из хоснованьом єдного из ключовых слув <code>class</code>, <code>struct</code> авадь <code>union</code>, пуд штруктуров (structure) розуміє ся клас, убявленый через [[Ключове слово (проґрамованя)|ключове слово]] <code>struct</code>, тай пуд убєдениньом (union) розуміє ся клас, убявленый через ключовоє слово <code>union</code>. У зависимости уд хоснованого ключового слова мінявут ся так само и дакотрі свойства самого же класа. Наприклад, у класі, обявленому через <code>struct</code>, части без особно прописаного модіфікатора доступа будут за замовчіньом мати публічну руню доступа, а не пріватну. У тілови дефініційи класа мож указати гий убявліня функцій, так и йих дефініцію. У посліднюм трафункови функція є интеґрованов(<code>inline</code>). Нештатічні функційи-части можут мати кваліфікаторы <code>const</code> тай <code>volatile</code>, ай не лиш, ищи можут мати удкличный кваліфікатор (<code>&</code> вадь <code>&&</code>). === [[Наслідованя (проґрамованя)|Наслідованя]] === C++ пудпрює [[многоразове наслідованя|многоразовоє наслідованя]]. Базові класы (класы-предкы) указувут ся у наголовкови описаня класа, возможно, з шпеціфікаторами доступа. Наслідованя уд каждого класа може быти публічным, засокоченым авадь запертым: {| class="wikitable" !Доступ части базового класа/режім наслідованя !private-часть !protected-часть !public-часть |- |private-наслідованя |недоступный |private |private |- |protected-наслідованя |недоступный |protected |protected |- |public-наслідованя |недостуный |protected |public |} За замовчіньом базовый клас наслідує ся ги ''private''. На выслідкови наслідованя клас-наслідник получає всі поля класа-предка и всі го методы; мож уповісти, што каждый екземплар класа-наслідника уміщат у собі ''пудекземплар'' каждого з класу-предку. Аж єден клас-предок наслідує ся дакулько раз (се возможно, аж ун є предком дакулькых базовых класу зотворявучого класа), то екземплары класа-наслідника буде мати тулько же пудекземплару даного класа-предка. Убы убыйти такого ефекта, аж ун нежаданый, C++ пудпорює концепцію ''віртуалного наслідованя''. При наслідованьови базовый клас може обявляти ся віртуалным; на всі віртуалні входы класа-предка в дерево наслідованя класа-наслідника в наслідникови зотворює ся лем єден пудекземплар. * Private наслідованя — має у собі всі методы и особности класа «утця» у запертому доступі з вон и запертому доступі діля класу потомку * Public наслідованя — має у собі всі методы и штімованя класа «утця» у выдпертому доступі з вон * Protected наслідованя — то самоє, што і private, айбо потомкы мавут доступ ид унаслідованым методам и особеностям === Поліморфізм === C++ пудпорює [[дінамічный поліморфізм]] и [[штімовськый поліморфізм]]. Штімовськый поліморфізм представленый: * Арґументами за замовчіньом діля функцій. Наприклад, діля функційи <code>void f(int x, int y=5, int z=10)</code>, выклик <code>f(1)</code>, <code>f(1,5)</code> и <code>f(1,5,10)</code> еквівалентный. * [[Переубтерьханя функций|Переубтирьханя функцій]]: функція з єдным имньом може мати рузноє число и рузні по тіпу арґументы. Наприклад:<source lang="cpp"> void Print(int x); void Print(double x); void Print(int x, int y); </source> :: Частным трафунком переубтирьханя функцій мож лічити [[переубтерьханя оператору|переубтирьханя оператору]]. * Механізмом шаблону Дінамічный поліморфізм реалізує ся помочов [[Віртуалні методы|віртуалных методу]] тай іерархійи наслідованя. Поліморфным у C++ є тіп, мавучый хоть єден віртуалный метод. приклад іерархї:<syntaxhighlight lang="cpp"> class Figure { public: virtual void Draw() = 0; // чистый віртуалный метод virtual ~Figure(); // ож є хоть єден віртуалный метод деструктор гія учинити віртуалным }; class Square : public Figure { public: void Draw() override; }; class Circle : public Figure { public: void Draw() override; }; </syntaxhighlight>Туйкы клас Figure є [[Абстрактный клас|абстрактным]] (и, онь, [[Інтерфейс (обєктно-орьєнтоване проґрамованя)|інтерфейсным]]), позад того, што метод Draw не дефінованый. Обєкты сего класа не мож зотворити, айбо мож хосновати удкликаня авадь указникы з тіпом Figure. Избраня реалізаційи метода Draw буде проізводити ся за час окончованя выходячи из реалного тіпа обєкта. === [[Інкапсулація (проґрамованя)|Инкапсулація]] === Инкапсулація у C++ реалізує ся через ідіфікацію уровня доступа до частий класа: вни можут быти публічными (удпертыми, <code>public</code>), засокочеными (<code>protected</code>) и пріватными (запертыми, <code>private</code>). У C++ штруктуры формално рузнит ся уд класу лем тым, што за замовчіньом руня доступа д частям класа и тіп наслідованя у структуры публічні, а у класа — пріватні. {| class="wikitable" !Доступ !private !protected !public |- |Самый клас |Айно |Айно |Айно |- |Цімборы |Айно |Айно |Айно |- |Наслідникы |ні |Айно |Айно |- |Изпоза |ні |ні |Айно |} Перевірка доступа йде за час компілаційи, проба звіданя до недоступної части класа выкликає хыбу компілаційи. ==== Цімборы ==== ''Функційи-цімборы'' — то є функційи, котрі ниє функціями-частями тай задто мавучі доступ д засокоченым і запертым частям класа. Уни мавут быти убявлині в тілови класа ги <code>friend</code>. Наприклад:<source lang="cpp"> class Matrix { friend Matrix Multiply(Matrix m1, Matrix m2); }; </source>Туйкы функція <code>Multiply</code> може звідати ся д полям и функціям-частям класа <code>Matrix</code>. Цімборськым може быти убявленый гий всьый клас, так и функція-часть класа. Чотыри важных ограничіня, котрі ся кладут на удношіня цімборськости в C++: * '''Цімборськость не транзітівна.''' Аж A убявляє цімбором B, ай B, у свою очеридь, убявляє цімбором C, то C не стає автоматічно цімбором діля A. На то, A мусит явно убявити C свойим цімбором. * '''Цімборськость не сполочна.''' Аж клас A убявляє цімбором клас B, то ун не стає автоматічно цімбором для B. На то мусит еґзістовати явноє убявліня цімборськости A в класови B. * '''Цімборськость не наслідує ся.''' Аж A убявляє клас B свойим цімбором, то потомкы B не ставут автоматічно цімборами A. На то каждый из них мусит быти убявленый цімбором A в явнуй формі. * '''Цімборськость не розусяжує ся на потумку.''' Аж клас A убявляє B цімбором, то B не стає автоматічно цімбором діля класу-потумку A. Каждый потомок, аж тото гія, мусит убявити B свойим цімбором сам. У цілум видячи сесе правило мож сформуловати такым образом: ''«Удношіня Цімборськости еґзістує лем меже тыми класами (класом и функційов), діля котрых уно явно убявленоє в кодови, й робит лем у тому напрямліньови, в котрому вно обявлиноє».'' === Шпеціялні функційи === Клас за замовчіньом може мати шість шпеціялных функцій: конструктор за замовчіньом конструктор копійованя, конструктор переміщіня, деструктор, оператор присвойиня копійованьом, оператор присвойиня переміщиньом. Тоже мож явно дефініційовати йих всьых (см. [[Правило трёх (C++)|Правило трьох]]). <div class="ts-Конец_цитаты-source"><source lang="cpp"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конструктор за замовчіньом сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конструктор копійованя явно зотертый Array(Array && a); // конструктор переміщіня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвойованя копійованьом Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвойованя переміщіньом double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // иніціялізація поля double* val {nullptr}; }; </source></div>Конструктор выкликає ся діля иніціяліційи обєкта (удповідного тіпа) при його зотворіньови, а деструктор — діля зрушіня обєкта. Клас може мати пару конструктору, айбо деструктор може мати лем єден. Конструкторы в C++ не можут быти убявлині віртуалными, а деструкторы — можут, тай в основнум убявлявут ся діля всьых поліморфных тіпу, штобы ґарантовати правилноє зрушіня доступного за удкликаньом авадь указатильови обєкта независимо уд того, котрого тіпа удкликаня вадь указатиль. аж є хоть у єдного из базовых класу віртуалного деструктора, деструктор класа наслідника автоматічно стає віртуалным. === Нові возможности === Шаблоны дозволювут зотворяти функційи и класы, штімовані дефініцічным тіпом авадь значіньом. Наприклад, спередущый клас муг бы реалізовати масив діля хоть якого тіпа даных:<syntaxhighlight lang="cpp"> template <typename T> class Array { ... T& operator[](size_t i) { return val[i]; } protected: std::size_t len {0}; // иніціялізація поля T* val {nullptr}; }; </syntaxhighlight> == Штандартна бібліотека == === Сполочна структура === Штандартна бібліотека C++ має набур возможностю, котрі мусят быти доступні у каждуй імплементаційи языка, вбы дати проґраміштам просту роботу з языковыми міліями тай зотворити основу про розвуй так приладных аплікацій широкого шпектра, гий и шпеціялізованых бібліотек. Штандартна бібліотека C++ убсягат часть штандартної бібліотекы Сі. Штандартна бібліотека C++ має у собі часть штандартної бібліотекы Сі. Штандарт C++ має норматівноє удкликаня на штандарт C уд [[1990|1990 года]] и не дефініціює сам тоты функційи штандартної бібліотекы, котрі берут ся з штандартної бібліотекы Сі. Айбо у C++ наголовчні файлы Сі адаптовані: умісто <code><stdio.h></code> хоснує ся <code><cstdio></code>, а йих обсяг розміщає ся в просторі имен <code>std</code>. Уто позволяє убыйти конфлікты имен и усокотити сполочность. Доступ до возможностю штандартної бібліотекы C++ ся дустає включіньом у проґраму (через діректіву #include) потребных наголовочных файлу. У штандарті [[C++11]] вызначино 79 такых файлу. У май новых вирзіях языка ([[C++17]], [[C++20]]) йих кулькость ся выросла позад додаваня новых возможностю, гий робота з файловов сістемов (<filesystem>), концепты (<concepts>) и корутіны. Вшиткі засобы штандартної бібліотекы надлежат д просторови имен std. Єдночасно ся просит не хосновати діректіву using namespace std; ґлобално, вбы не выходили неєднозначности в кодови. из розвойом штандарту ([[C++11]], [[C++14]], [[C++17]], [[C++20]]) бібліотека ся розширює, давучи май безпечні и выразнi возможности проґрамованя. Наприклад, у [[C++11]] появили ся «розумні указатилі» автоматічного кроманьованя тямов, а в [[C++17]] – структуры робут из файловов сістемов. Каждоє убновіня хоче злегшити розробку, засокочувучи зворотну сполочность и высоку ефектівность. === Пудпора языка === Сюды надлежат возможности, котрых гія діля роботы проґрам, тай за информацію о особностях імплементаційи. Включає возможности, котрых гія про выділіня тямы, механізмы '''[[RTTI|RTTI (Run-Time Type Information)]]''', базові выйимкы, границі значінь числовых тіпу даных, базові засобы роботы з мілійом, гий наприклад, сістемовый час, убробляня сіґналу UNIX, завершіня проґрамы. === Штандартні [[Контейнеры (проґрамованя)|контийнеры]] === У штандартнуй бібліотеци сут шаблоны за такі конийнеры: * Дінамічный масив ('''vector'''), * Штатічный масив ('''array'''), * Єднонапрямлиный список ('''forward_list'''), * Двонапрямлиный список ('''list'''), * [[Стек]] ('''stack'''), * Дек ('''deque'''), * Асоціятівні масивы ('''map, multimap'''), * Множины ('''set, multiset'''), * Очеридь из приорітетом ('''priority_queue'''). === Основні утиліты === У тот розділ уходит опис основных базовых елементу, што ся ухоснововут у штандартнуй бібліотеци, [[Алокатор|алокаторы тямы]], пудпора часа й даты в штілови C. * '''Ітераторы''': засокочувут шаблоны [[Ітераторы (проґрамованя)|ітератору]], помочов котрых у штандартнуй бібліотеци ся реалізує штандартный механізм ґрупового ухоснованя алґорітму за убробліня даных у контийнерах. * '''Алґорітмы''': шаблоны описа операцій убробляня, котрі ся можут ухоснововати до хоть якої послідовности елементу, включно з тотыми в контийнерах. У тот розділ тоже входят функційи '''bsearch()''' і '''qsort()''' из штандартної бібліотекы C. * '''Шорикы''': шаблоны шорику в штілі C++. У тому розділови тож є бібліотекы про роботу з текстом тай сімболами у штілі C. * '''Уводжіня-выводжіня''': шаблоны и вспомижні класы про потокы уводжіня-выводжіня сполочного вида, про шоровоє уводжіня-выводжіня, маніпулаторы (засобованя контрола формата потокового уводжіня-выводжіня у штілі C++). * '''Локалізація''': дефініційи, котрі ся ухоснововут подля пудпоры народных особностю тай формату представліня (дат, валут тай т. д.) у штілі C++ и в штілі C. * '''Діяґностіка''': дефініційи шора вийимок и механізму контрола твиржінь за час оконаня проґрамы ('''assert'''). Пудпора убробкы хыб у штілі C. * '''Числа''': дефініція роботы з комплексными числами, математічні векторы, пудпора сополоченых математічных функцій, ґенератор трафунковых чисел. === STL – Standard Template Library (Штандартна Шаблонова Бібліотека) === Контийнеры, шоры, алґорітмы, ітераторы й основні утиліты, за выйимков переберань из бібліотекы C, ся в рокаши означувут ги '''STL (Standard Template Library – Штандартна Шаблонова Бібліотека)'''. Иззачинаня STL была окремым продуктом и ю абревіятура мала инаку интерпретацію, айбо потум стала частьов штандартної бібліотекы C++ тай ю неудкапчаным елементом. У имньови пудкреслено, же для реалізаційи засобу сполочному виді (контийнеру, шора, алґорітму) сут хосновані механізмы '''солоченого проґрамованя''' ('''template''' – шаблоны C++). Бярен Страуструп у свойих роботах детално описує причины, з котрых быв зробленый именно тот выбор. Основными причинами были: * '''Універзалность вырішіня''' – шаблонові контийнеры, на розділ уд обєктных, можут быти легко хосновані діля '''не обєктных тіпу''' й не требувут єдного предка у тіпу елементу. * '''Технічна ефектівность''' – в основному, операційи шаблонового контийнера не требувут '''выклику віртуалных функцій''' и можут быти легко встройині '''(inline)''', што у выслідкови дає выгру в продуктівности. Тот пудхуд зробив '''STL''' єднов из май успішных и май булш розусядженых частий штандартної бібліотекы C++. Из штандарта C++11 додали ся слідувучі возможности: * Додана бібліотека &#x3C;regex&#x3E;, реалізувуча всьымиприйняті механізмы гляданя тай пудстановкы з помочов реґуларных выразу. * Додана пудпора многопоточности. * Атомарні операційи. * unordered-варіянты асоціятівных масиву и множин. * Розумні указатилі, задавучі автоматічноє выслободжіня выділеної тямы. === Реалізаційи === STL до того, як стала частьов штандарта C++, была боковов розробков. Иззачинаня ю розробляла фірма '''[[Hewlett-Packard|HP (Hewlett-Packard)]]''', а потумкы – '''[[SGI|SGI (Silicon Graphics Inc.)]]'''. Штандарт языка не означає го '''«STL»''', бо ун став неудкапчаннов частьов языка, айбо много людий и доднись хоснувут то назов, убы удрузнити ю выд инакых частий штандартної бібліотекы (наприклад, '''iostream''', пудрозділ C тай ин.). Проєкт пуд имньом STLport<ref>{{Cite web |url=http://www.stlport.org/ |title=STLport: Welcome! |access-date=2007-07-26 |archivedate=2018-06-07 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180607183150/http://www.stlport.org/ }}</ref> заснованый на '''SGI STL''', занимат ся фуртовым убновіньом '''STL, IOstream''' и шоровых класу. Дакотрі инші проєкты тоже ведут розвуй окремых імплементацій штандартної бібліотекы. == Рузня из Сі == [[Файл:CppCgenealogy.png|праворуч|міні|ґенеолоґія й рокашный вплыв вирзій Сі і C++ (за «Короткым курсом» Страуструпа)]] === Сполочность из Сі === Выбираня именно С гий основы діля зотворіня языка проґрамованя убяснявут, тым што язык C: # Є многоцільовым, лаконічным тай удносно низкорувньовым языком; # Пудходит діля вырішіня булшости сістемных задач; # оконаня усюды і на всьому; # стыкує ся из мілійом проґрамованя UNIX.<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>Б. </cite><cite>Страуструп. Язык проґрамованя C++. Розділ 1.6</cite></div> Невзиравучи на дакотрі знані хыбы языка '''Сі''', '''Бярне Страуструп''' выбрав його за основу, бо «у '''Сі''' є свої проблемы, айбо тоты же проблемы бы мав и розвоєный уд нула язык, а проблемы '''Сі''' нам знані». Окром того, то дало можность скоро зотворити пирьвый прототіп компілатора ('''cfront'''), котрый лем перетовмачовав додані сінтаксічні елементы на оріґіналный '''Сі'''. Из поступом розвоя '''C++''' до него додали инакі можности, котрі зробили непотребными дакотры конструкційи '''Сі'''. Позад сего не раз было звіданя за то, убы удказати ся уд сполочности языку и зняти старі конструкційи. Но тым не май мало сполочность была засокочена, того што: * '''Засокочено еґзістувучый код''', написаный на '''Сі''', убы го мож было прямо перенести у '''C++'''; * '''Не гія наново вчити проґрамісту''', котрі вже знали '''Сі''' (йим лем гія довчити нові возможности '''C++'''); * '''Выключина путанина''' меже языками при йих рокашному хоснованьова («аж два языкы хоснувут ся в рокаши, йих розділы мавут быти авадь мінімалні, авадь такі грубі, убы языкы не мож было спутати»). === Нові возможности === <source lang="cpp" line="1"> class Array { public: Array() = default; // компілатор зотворит конструктор за замовчіньом сам Array(size_t _len) : len(_len) { val = new double[_len]; } Array(const Array & a) = delete; // конструктор копійованя явно зотертый Array(Array && a); // конструктор переміщіня ~Array() { delete[] val; } Array& operator=(const Array& rhs); // оператор присвойованя копійованьом Array& operator=(Array&& rhs); // оператор присвойованя переміщиньом double& operator[](size_t i) { return val[i]; } const double& operator[](size_t i) const { return val[i]; } protected: std::size_t len = 0; // иніціялізація поля double* val {nullptr}; }; </source>Нові возможности C++ уключавут оголошіня у видови выражінь, переробліня тіпу в виді функцій, операторы <code>new</code> і <code>delete</code>, тіп <code>bool</code>, удкликаня, розширеноє розуміня константности, пудставляйимі функційи, аргументы за замовчіньом, переопреділіня, просторы имен, класы (уключавучи и вшиткі повязані з класами возможности, такі ги наслідованя, функційи-части, віртуалні функційи, абстрактні класы тай конструкторы), переопреділіня оператору, шаблоны, оператор <code>::</code>, убробку выйимку, дінамічну ідентіфікацію и много другого. Язык C++ так само в многых трафунках май строго удносит ся д перевіркы тіпу, гий C. У C++ появили ся коментарі в вызирови двойитої косої линійи (<code>//</code>), котрі были у попередникови C — языкови [[BCPL]]. Дакотрі особенности C++ май пузно были перенесині до C, наприклад, ключові слова <code>const</code> тай <code>inline</code>, оголошіня у циклах <code>for</code> и коментарі в штілови C++ (<code>//</code>). У май пузнюй реалізаційи C так само были представлині возможности, котрых ниє у C++, наприклад макросы <code>va_arg</code> тай изліпшина робота з масивами-штімованями. === C++ не включат у ся C === Невзиравучи на то, же груба часть кода C буде робоча й діля C++, C++ ниє надмножинов C и не включат го в себе. еґзістує й такый правилный про C код, котрый є неправилным про C++. То удлишує го уд [[Objective C]], ищи єдного изліпшиня C діля [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|ООП]], котроє є надмножинов C. Сут и другі рузности. Наприклад, C++ не позволяє кликати функцію main() в удну проґрамы, зато як у C то є припустиме. Окроме того, C++ є май строгый у дакотрых звіданьох; наприклад, ун не допусчат неявноє переведіня тіпу меже не зкапчаными тіпами указатилю й не позволяє хосновати функційи, котрі ищи не были оголошині. Ба й булше, код, котрый є робочый діля обох языку, може давати рузні выслідкы в залежности уд того, компілатор якого языка го товмачив. Наприклад, на булшости платформ наслідувуча проґрама выведе «C», коли компілує ся компілатором C, і «C++», коли компілує ся компілатором C++. Такоє ся діє зато, же в C сімболні константы (наприклад, <code>'a'</code>) мавут тіп <code>int</code>, а в C++ — тіп <code>char</code>, а розмір тых тіпу ся убыкло удрузнят.<source lang="cpp"> #include <stdio.h> int main() { printf("%s\n", (sizeof('a') == sizeof(char)) ? "C++" : "C"); return 0; } </source> === Средства C, котрых рекомендує ся не кывати === Подля зауважіня Страуструпа, «чим ліпше вы знаєте C, тым май тяжко вам буде убыйти проґрамованя на C++ у штілови C, гублячи при тум потенційні перевагы C++». Позад того ун дає слідувучый набор порекомендовань про проґрамішту на C, убы читаво ся убхосновати ліпшинами C++: * Не хосновати макроопреділіня <code>#define</code>. На оголошіня констант хосновати <code>const</code>, на ґрупы конштант (перечисліня) — <code>enum</code>, на прямоє включіня функцій — <code>inline</code>, на означіня файт функцій авадь тіпу — <code>template</code>. * Не хосновати передчасові зявы змінных. Зява змінны в блокови, де вни поправді ся хоснувут, и фурт єднати зявы з иніціялізаційов. * Удказати ся уд хоснованя <code>malloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|title=std::vector — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-11-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20151127093014/http://en.cppreference.com/w/cpp/container/vector|deadlink=no}}</ref> у хосен оператора <code>new</code>, уд <code>realloc()</code><ref>{{Cite web|url=http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|title=std::realloc — cppreference.com|access-date=2015-11-28|archive-date=2015-12-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20151204114524/http://en.cppreference.com/w/cpp/memory/c/realloc|deadlink=no}}</ref> — у хосен тіпа <code>vector</code>. Май безпечным буде хоснованя розумных указатилю, такых гий <code>shared_ptr</code> тай <code>unique_ptr</code>, што доступні уд єденадцятої вирзійи штандарта. * Убыйти без безтіповых указатилю, аріфметікы указатилю, неявных приведінь тіпу, скапчань, окроме, може, низкоруньового кода. Хосновати «нові» перевединя тіпу, што ліпше выражавут жаданя проґраміста й сут май безпечні. ** Рада до мінімума хоснованя масиву сімболу тай шорику у штилови C, замінявучи йих на тіпы <code>string</code> и <code>vector</code> із STL. Шуга не творити свої реалізаційи того, што уже є у штандартнуй бібліотеци. == Розвуй дале == Нынішня май актуална вирзія '''ISO/IEC 14882:2024''' авадь '''[[С++23]]'''<ref>{{cite web |url=https://www.iso.org/standard/83626.html |title=ISO/IEC 14882:2024 Programming languages — C++ |website=iso.org }}</ref>,была дороблена у [[Фебруар|фебруварьови]] [[2023]]<ref>{{Cite web |url=https://herbsutter.com/2023/02/13/c23-pandemic-edition-is-complete-trip-report-winter-iso-c-standards-meeting-issaquah-wa-usa/ |title=C++23 "Pandemic Edition" is complete (Trip report: Winter ISO C++ standards meeting, Issaquah, WA, USA) |website=herbsutter.com |date=13 February 2023 }}</ref>, слідувуча вирзія, має не офіцічноє мня '''[[C++26]]'''.<ref>{{Cite web|title=Working Draft, Standard for Programming Language C++|url=https://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2024/n4981.pdf|date=2024-04-16|publisher=ISO/IEC|website=Open Standards}}</ref> === Сполочноє напрямліня розвоя C++ === На думку автора языка Бярена Страуструпа<ref>{{Cite web|url=http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|title=Интервью Б. Страуструпа LinuxWorld.com|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20130127131918/http://www.codenet.ru/progr/cpp/straustrup.php|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://samag.ru/archive/article/1034|title=Интервью Б. Страуструпа журналу «Системный администратор»|access-date=2013-01-04|archive-date=2013-02-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20130209043902/http://samag.ru/archive/article/1034|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|title=CNews: Эксклюзивное интервью с создателем языка программирования C++|accessdate=2019-11-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150317122705/http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2010%2F09%2F29%2F410282|archivedate=2015-03-17|deadlink=yes}}</ref>, говорячи о далшум розвою тай перспектівах языка, мож дашто вызначити: * У основнум далшый розвуй языка буде йти путьом доповнінь до штандартної бібліотекы. Єдным из головных жрідел такых доповнінь є знана бібліотека [[Boost]]. * Міняня у ядрови языка не мавут приводити до змаліня уже досягнутої ефектівности C++. По никаньови Страуструпа, переважно є грубі важливі зміны, котрі мавут реалный вплыв, ачим много малых правок, котрі можут убтяжити код и учинити язык тяжкым на учіня тай хоснованя. * Основні путі далшого розвоя C++ у май близкых годах уключавут розширіня возможностю й доробліня сполочного проґрамованя, штандартізацію механізму паралелної убробкы, а так само розвуй засобу безпечного проґрамованя. До такых возможностю надходят рузні перевіркы, безпечны переведіня тіпу, контролованя пудмінок и другых технолоґійи, котрі помагавут у писаньови стабілного и сполягливого кода. * У рокаши C++ є спроєктованый и розвоює ся гий [[Мултіпарадіґмовый язык проґрамованя|мултіпарадіґмовый язык]], што значит, же ун є погынавый и позволяє проґраміштам выборно хосновати рузні пудходы й методолоґійи. Ун бере елементы из рузных штілю проґрамованя, айбо йих адаптує так, убы были ефектівні на руни компілованого языка, што означат высшый уровинь оконавської продуктівности. Того в будучности ниє вылучино, же до C++ будут додані елементы функціоналного проґрамованя, автоматічноє збираня нехари тай инакі механізмы, котрі типирь не сут в языкови. Айбо вшиткы такі зміны будут зроблині на основі вжек еґзістувучого компілованого пудхода, без порушіня прінціпу продуктівности. * Хоть формално єдным из основных прінціпу C++ є засокочіня сполочности з языком C, у реалности штандартізаційны комітеты C тай C++ не мавут взаимодій. Міняня, котрі вни уносят, не лиш ниє згоджині, айбо даколи прямо противорічат єдны другым из ідеолоґічного бока. Наприклад, елементы, котрі нові вирзійи C додавут прямо до ядра языка, у C++ сут вынесині до штандартної бібліотекы. Такыми елементами є, наприклад, дінамічні масивы, масивы з фіксоваными границями, а так само засобы паралелної убробкы. Страуструп лічит, же спойиня розробкы C и C++ принесло бы грубі выгоды, айбо то є малореалістічно з політічных и орґанізаційных причин. Того в перспектіві практічна сполочность меже C тай C++ буде з часом слабіти, што означає, же коды, написані на чистум C, будут кождый раз май тяжко прямо компіловати и хосновати в C++ без модіфікацій. === Штандарт C++11: доповніня у ядрови языка === * Ясно вызначині конштантны функційи тай выражіня <code>constexpr</code>. * Універзалноє иніціялізованя. * Конструкторы й операторы присвойиня з семантіков переносу. Выведіня тіпу. :: Про хоснованя у шаблонах, де тяжко задати конкретный тіп ізмінної, уведині два нові механізмы: змінні тіпа <code>auto</code> и опис <code>decltype</code>. * Цикл по коликційи :: Подобно многым нынішньым языкам, у C++ уведеный цикл «по коликційи» у форматови: <code>for (type &x: array) {...}</code>. Туй тіло цикла ся оконує про каждого елемента коликційи <code>array</code>, а <code>x</code> у каждуй ітераційи буде удкликати ся на актуалный елемент коликційи. Гий коликцію мож видіти C-масив авадь хоть якый контийнер из штандартної бібліотекы, котрый має ітераторы <code>begin</code> тай <code>end</code>. * Ламбда-выражіня :: Додана возможность задавати ламбда-выражіня (анонімні функційи, што ся задавут прямо в місті хоснованя). Такі функційи можут залежати уд позапросторовых змінных (замыканя). Ламбда-выражіня мож присвойити зміннуй и хосновати усяды, де гія функція релевантного тіпа, наприклад, у алґорітмах штандартної бібліотекы. * Изміны в описови віртуалных методу :: Доданый неповинный модіфікатор <code>override</code>, котрый хоснувут при описови метода, што заміщат віртуалный метод утцьовського класа. Позад хоснованя <code>override</code> компілаторови мусай перевіряти, ци є в утцьовському класови метод из таков же сіґнатуров. Доданый тоже модіфікатор <code>final</code>, котрый, як и в Java, непозволяє подалше заміщованя метода. Так само мож задати <code>final</code> діля класа — тогды уд него вже не можут наслідовати ся другі класы. * Додана возможность описа [[Варіатівный шаблон|варіятівных шаблону]]. * Усякі сінтаксічні доповніня. :: Уведеноє ключовоє слово <code>nullptr</code>, што представляє константу — нуловый указник. Были внисині зміны у семантіку й, частічно, у сінтаксіс перечислінь и спойиня. Додана возможность творити сокочині перечисліня (type-safe enumerations), а спойиня типирь мавут май мало убграничінь у своюй структурі. Кроме того, компілатор типирь має правилно парсити код из множинными заперавучыми кутовыми дужками «<code>>></code>», што уживані у вкладеных шаблонных конструкціях. Май скоро «<code>>></code>» автоматічно приймало ся ги оператор побітового зсува вправо, того меже знаками <code>></code> гія было вставляти пропускы авадь износы шорика. == Приклад проґрам == === Приклад № 1 === Се приклад проґрамы [[Hello, world!]], котра выводит извістку в [[Інтерфейс командного рядка|консол]], хоснувучи штандартну бібліотеку, и окончує ся.<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортуєме всі убявліня у просторови имен "std" у ґлобалный простур имен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> === Приклад № 2 === Типирішньый C++ позволяє рішати май легкым способом и май тяжкі задачі. Тот приклад, окроме другого, показує хоснованя контийнеру з штандартної бібліотекы шаблону ([[Штандартна бібліотека шаблону|STL]]).<source lang="cpp"> #include <iostream> // подля хосонованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має в собі тіп даных словник #include <string> using namespace std; int main() { // Убявляєме асоціятівный контийнер из шориковыми ключами й даными в вызирі вектору шорику. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціятівный контийнер пару людий и даме йим дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме всі обєкты в контийнирі for(const auto& person : items) { // person - то є пара з двох обєкту: person.first - то го имня, // person.second - то є список го предмету (вектор шорику) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> У тум прикладі, про простоты, імпортувут ся вшиткі имена з простора имен <code>std</code>. Но в реалных проґрамах так робити ся не рекомендує, бо можут зотворити ся конфлікты имен, кой рузні бібліотекы мавут єднакі назвы обєкту. Язык позволяє імпортовати окримв обєкты з простора имен, же бы лем тоты, котрі дійсно гія, были доступні у кодови без явного зазначіня <code>std::</code>.<source lang="cpp">namespace Foo { const int x = 5; } const int y = Foo::x;</source><source lang="cpp"> #include <vector> int main() { using std::vector; vector<int> my_vector; } </source>У C++ (ги у C), кой хоснованя проґрамы доходит до кунця функційи <code>main()</code>, тото рунозначно команді <code>return 0;</code>. То значит, што проґрамі не гія явноє вертаня <code>0</code> в кунци <code>main()</code>, бо компілатор додаст то автоматічно. Айбо такоє правило не діє про хоть якої инакої функційи, окром <code>main()</code>, де все гія явно вказати значіня, котроє ся має вертати. == Изруньованя з алтернатівными языками == Сут дакулько досліжінь, у котрых пробовали зробити булш менш обєктівноє зруньованя всякых языку проґрамованя, меже котрых є й C++. У тых досліжінях аналізовали ся рузні аспекты, такі гий продуктівность коду, удобство писаня проґрам, возможности оптімізаційи, доступ д штандартным бібліотек тай иншакі характерістікы, котрі важні про проґрамішту й розвойнику проґрамного засобованя. * У науковуй статі «Haskell vs. Ada vs. C++ vs. Awk vs. …» Пауля Гудака й Марка Джонса<ref name="haskell4">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> представлиный звід про досліджіня шора імператавных и функціоналных языку на прикладі рішіня модилної задачі быстрого прототіпованя ГІС-сістемы воєнного призначіня. * В инакуй науковуй роботі — «DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++» — чотыри авторы<ref>{{статья|автор=K. Czarnecki, J. O’Donnell, J. Striegnitz, W. Taha|заглавие=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++|издательство=University of Waterloo, University of Glasgow, Research Centre Julich, Rice University|год=2004|ссылка=https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|ref=Czarnecki, O’Donnell, Striegnitz, Taha|издание=|archivedate=2022-04-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220407022648/https://www.researchgate.net/publication/221025927_DSL_implementation_in_MetaOCaml_template_Haskell_and_C|тітул=DSL implementation in metaocaml, template haskell, and C++}}. Цитата: ''C++ Template Metaprogramming suffers from a number of limitations, including portability problems due to compiler limitations (although this has significantly improved in the last few years), lack of debugging support or IO during template instantiation, long compilation times, long and incomprehensible errors, poor readability of the code, and poor error reporting.''</ref> методічно досліжувут возможности C++ и двох функціоналных языку у роли базовых инструменту про [[Языково-орьєнтоване проґрамованя|языково-орьєнтованого проґрамованя]] з методом порожувучого кода. * У досліжині Лутца Прехелта<ref name="perhelt2">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> аналізувут ся сім языку (C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, Tcl) у контекстови написаня простої проґрамы, котра переробляє телефонні нумера на слова за даякыми правилами. * У статі Девіда Велера «Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman»<ref name="steelman">{{Cite web|url=https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|title=«Ada, C, C++, and Java vs. The Steelman» David A. Wheeler July/August 1997|accessdate=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164511/https://dwheeler.com/steelman/steeltab.htm|deadlink=yes}}</ref> проводит ся зруняня языку Ада, C++, C и Java із документом «<nowiki/>[[Steelman]]<nowiki/>» — списком потреб до языка про воєнных убудованых сістем, котрый быв розробленый у [[1978|1978 годі]] Міністерством сокочіня [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Хоть документ ужек устарів и не бере до увагы типирішні возможности языку, зруняня показує, што C++ не так силно рузнится уд языку-конкуренту в плані необходимых возможностю про промысловых розробок. * Статя Метю Формента й Міхаеля Ґіллінґса<ref name="bioinfartcl">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> описує досліжіня<ref name="bioinfbench">{{Cite web|url=http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|title=Сравнение языков программирования в реализации алгоритмов биоинформатики — описание эксперимента.|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102446/http://www.bioinformatics.org/benchmark/index.html|deadlink=no}}</ref> реалізаційи на шість языках (C++, C, C#, Java, Perl, Python) трьох шпеціфічных алґорітму, што хоснувут ся у біоинформатіци: [[метод майблизькых сосіду|метод майблизкых сусіду]], ґлобалноє [[вырунёваня послідовностю|выруньованя послідовностю]] ([[алґорітм Нідлмана — Вунша]]) и [[парсінґ]] выходных даных [[BLAST]]. === C++ тай Ада === [[Ада (язык проґрамованя)|Язык Ада]] самарає на C++ за возможностями и сферов хоснованя: то є компілованый штруктурный язык из обєктово-орьєнтованым розширіньом (тота ж модел «Алґол из класами», што и в C++), має штатічну тіпізацію, пудпорює сполочноє проґрамованя и призначиный діля розвоя грубых и тяжкых проґрамных сістем. Айбо ідеолоґічно Ада є силно другым языком: аж C++ розвоює ся ги універзалный инструмент про рузных задач, то Ада была спроєктована шпеціялно пуд жаданя выробнику крітічно важного проґрамного засобованя з высокыми штандартами надійности, што выразило ся на ю сінтаксісі тай семантіци. Прямых изрунянь ефектівности кода в Аді й C++ не много. Ужек упомняненуй статі <ref name="haskell2">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref>рішіня моделної задачи на Аді дало код, што быв приблизно на 30% май куртый (у шориках), гий у C++. Изруньованя самых же языку проводили ся у рузных жрідлах. Наприклад, у статі Джіма Роджерса на AdaHome<ref name="rogers2">{{Cite web|url=http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|title=Comparison of Ada and C++ Features (en)|access-date=2019-03-23|archive-date=2019-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20190323164727/http://www.adahome.com/articles/9703/ada_vs_cpp.html|deadlink=no}}</ref> наведено булш 50 пункту удрузнинь меже языками, й булшость из них у хосен Ады (булше возможностю, нагынавчость повожіня, май мало возможность хыб). Хоть даякі твиржіня побучнику Ады перичні авадь ужек пристаріли, сполочно мож зробити выслідок: * Сінтакс Ады є овер строгый, ги у C++. Язык жадат додержовати ся дісціпліны проґрамованя, не пудпорює «проґрамістські фіґлі», айбо стімулує писаня простого, лоґічного й врозумливого кода, котрый є май легко пудпорьовати. * На розділ уд C++, Ада є дуже тіпобезпечена. Розвойина сістема тіпів позволює при додержаньови правил йих оголошіня й хоснованя маймного контроловати коректность роботы з датами й сокотити проґраму уд нежаданых хыб. Автоматічноє переробліня тіпу є звеличине у нич. * Указатилі в Аді сут контроловані май строго, ги у C++, а адресна аріфметіка є доступна лем через окрему сістемову бібліотеку. * Наставитилні модулы Ады за свойыми можностями сут самарні на шаблоны у C++, айбо забезпечувут ліпшый контрол. * Ада має в язык убудовану модуларность и штандартізовану сістему розділеної компілаційи, зато C++ хоснує включованя текстовых файлу й вонкашні методы кроманьованя компілаційов и складаньом проґрам. * Убудована многозадачность Ады має в собі паралелні задачы й механізм йих комунікаційи (вступы, рандеву, оператор <code>select</code>). У C++ сут тоты возможности забезпечині лем через бібліотекы. * Ада має строгый штандарт, што дає ліпшу переносимость проґрамового засобованяна рузны платформы. У статі Штефена Цейґера з компанійи [[Rational Software|Rational Software Corporation]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html Stephen Zeigler, Comparing Development Costs of C and Ada.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070404120024/http://www.adaic.com/whyada/ada-vs-c/cada_art.html|date=2007-04-04}}</ref> ся тверди, же робота на Аді є на 60% май дешево, гий на другых языках, приводит ид зотворіню кода, котрый має в 9 раз май мало хыб, гий код написаный языком Сі. Хоть и тоты выслідкы ниє прямо ты же самі діля C++, ун є интересный, бо много з хыб C++ ун взяв уд Сі. === C++ тай Java === Java ся не може раховати же повноставна заміна C++, бо є зотворена гий безпечный язык из легшым зачатковым руньом, орьєнтованый на зотворіня прикладных аплікацій из грубов можностьов преносимости<ref>{{cite web|url=http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|title=1.2 Design Goals of the Java™ Programming Language|subtitle=The Java Language Environment|lang=en|publisher=Oracle|date=1999-01-01|accessdate=2013-01-14|archive-date=2013-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20130123204103/http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html|deadlink=no}}</ref>. Уна ся не годит для дакотрых філю проґрам, котрі ся чинят у C++. Айбо в окремых свойих областьох в Java є реална конкурентція C++. Головні передности Java: * '''Безпека:''' Недоступность хоснованя указатилю и адресної аріфметікы, автоматічноє кроманьованя тямов из ґарбадж-колектором, убудовані засобы, котрі сокотят перед май пошириными хыбами проґрам C++, гий є переповніня буфера авадь выхуд за граници масива. * Наявность розробленої сістемы модул и розділеної компілаційи, котра є май скурша й май мало пудвавучас ид хыбам, гий препроцесор и особна зборка C++. * Докусна штандартізація и оконаня у віртуалнуй машині, розвоєноє окружіня, включавучи бібліотекы про ґрафіку, хосноватильськый интерфийс, доступ ид базам даных и другым тіповым задачам, гий є забезпечена правдива многоплатформность. * Устроєна многопотучность. * Обєктна пудсістема Java є у разы май близка д фундаменталному прінціпови ООП «вшитко є обєкт», ги у C++. Интерфийсы позволявут здобыти векшину предностий множинного наслідованя без його неґатівных ефекту. * Рефликція є май далекосяжна, ги у C++, и позволяє у реалному часови дефініційовати и міняти структуру обєкта пуд час роботы проґрамы. Но хоснованя ґарбадж-колектора й віртуалної машины лишає тяжкопоборимі обмижіня. Проґрамы на Java сполочно сут май помалі, йим гія дуже много тямы, а віртуална машина ізолує проґраму уд операчної сістемы, што робит низкоруньовоє проґрамованя невозможным. Емпірічноє досліджіня<ref name="perhelt3">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref> не найшло грубу рузню у быстрости розробкы на C++ тай Java. Инакоє досліджіня<ref name="bioinfartcl4">{{Cite web|title=«A comparison of common programming languages used in bioinformatics»|url=https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|access-date=2021-09-02|archive-date=2021-09-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210902102443/https://bmcbioinformatics.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2105-9-82|deadlink=no}}</ref> указало, же думаня о грубых рузнях у шустрости оконаня кода на тых языках ниє фурт правдивоє: у двох из трьох тесту быстрота оконаня Java- тай C++-аплікацій была доста порунима. Зато Java є май лаконічна – обєм кода є май малый на 10-15%. === C++ тай C === '''Оріґіналный Сі''' дале ся розвойит, и на нему ся зотворявут много грубых проєкту: є головным языком проґрамованя подля операчных сістем, на нему написані бавкові енґіні многых дінамічных бавок, як и груба кулькость прикладных аплікацій. Дакотрі шпеціялісты повідавут, же заміна Сі на C++ не робит процес розробкы май ефектівным, ай навспак убтяжує проєкт, меншит го надійность и пудвышує наклады на пудпору. У частности: * За думаньом Лінуса Торвалдса, «C++ заставляє до писаня … грубого обєма кода, котрый не має прінціпічного значіня із никаня функціоналности проґрамы». * Пудпора ООП, шаблоны і STL не сут рішавучов предностьов C++, бо вшитко, на што ся хоснувут, мож вырішити й хоснованьом Сі. При тум ся вылучавут розширіня кода, а даякоє убтяжіня, котроє є далеко не фурт гія, компензує ся булшов флексібілітов, май простым тестованьом, и ліпшыми перформанцными характерістіками. * Автоматізація доступа д тями в C++ повышує затраты тямы й чинит роботу проґрам помалов. * Хоснованя вылучінь у C++ заставляє слідити [[RAII]], што веде до звеличіня оконаных файлу й меншіня быстроты проґрам. Додаткові тягкости ся появлявут у паралелных и дістрібутівных проґрамах. Тым є интересноє, же кодінґ-штандарт C++ у компанійи [[Google]] прямо заказує хоснованя вылучінь<ref name="googlesg">{{Cite web|url=https://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|title=Google C++ Style Guide. Exceptions.|access-date=2019-03-31|archive-date=2019-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20190316065327/http://google.github.io/styleguide/cppguide.html#Exceptions|deadlink=no}}</ref>. * Код на C++ є май тяжкый на розуміня й тестованя, його выправлиня выд хыб є май чажкоє позад хоснованя чажкый ієрархій класу из наслідованьом и шаблонами. Додатково, в розвойницькых мілійох C++ ся вказує булше хыб, и в компілаторах, и в бібліотеках. * Многі детайлі повожіня кода не сут шпеціфіковані штандартом C++, што знижує його портовалность и може быти причинов чажконаходимых хыб. * Кваліфікованых проґрамісту на Сі є у разы булше, гий на C++. Ниє пересідчивых даных о предности C++ перед Сі ні по ефектівности проґрамісту, ні по особностям проґрам. Хоть сут досліжіня<ref>{{статья|заглавие=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection|автор=Boehm H.|ссылка=http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724030259/http://www.hpl.hp.com/personal/Hans_Boehm/gc/issues.html|archivedate=2013-07-24|тітул=Advantages and Disadvantages of Conservative Garbage Collection}} (удкликаня із {{книга |автор=[[Реймонд, Ерік]]. |заглавие=Искусство программирования для Unix |год=2005 |страницы=357 |страниц=544 |isbn=5-8459-0791-8 |тітул=Искусство программирования для Unix }})</ref>, котрі твирдят, же проґрамішты на Сі тратят около 30-40 % сполочного часа розробкы (не рахувучи выпраліня хыб) на кроманьованя тямов, сполочна ефектівность розробнику<ref name="haskell3">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> Сі тай C++ є зрунима. У низкоруньовум проґрамованьови грубинська часть новых возможностю C++ ся оказує нехоснована позад збулшіня режійных выдатку: віртуалні функційи жадавут дінамічноє вызначіня актуалної адресы (RVA), шаблоны ведут до розширіня кода й понижіня возможностю оптімізаційи, [[бібліотека часа оконаня]] (RTL) є велика, а удказ уд ниї лишат многх возможностю C++ (хоть бы позад недоступности операцій <code>new</code>/<code>delete</code>). У выслідках проґраміштови мусай убграничити ся на функціонал, унаслідованый уд Сі, што робит хоснованя C++ безцілным: ''Єдиный способ мати добрый, ефектівный, низкоруньовый іипортованый C++ зводит ся д тому, убы ся убграничити ся вшисткым тым, котроє є легко доступноє в Сі. А убграничіня проєкта границями Сі буде значити, же го не выметати, и же буде доступно много проґрамішту, котрі добрі розумівут низкоруньові особенности й не удказувут ся уд них позад дурної моды на «обєктні модели».'' ''… коц ефектівность є пирьвошорна, «ліпшины» C++ будут грубов хыбов.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> === C++ и функціоналні тай скріптові языкы === У єдному експеріментови<ref name="haskell">An Experiment in Software Prototyping Productivity. Paul Hudak, Mark P. Jones. Yale University, Department of Computer Science, New Haven, CT 06518. July 4, 1994.</ref> скріптові й функціоналны языкы, особенно [[Haskell]], показали 2-3-кратну ліпшину у часови розробкы тай обємови кода в зруняньови з проґрамами на C++. Из другого бока, проґрамы на C++ были на тулько же раз скурші. Авторы признавут, же здобыті дані ниє репрезентатівнов выборьков и не роблят катеґорічні выслідкы. В другому експеріментови<ref name="raytracer">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref> строгі функціоналны языкы ([[Standard ML]], [[OCaml]]) показали сполочноє прискоріня розробкы 10-кратноє (головно позад скуршому выявліню хыб) при приблизно руных показниках шустродійи (были хосновані рузні компілаторы в рузных режімах). У досліжіньови Лутца Прехелта<ref name="perhelt">{{cite web|url=http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|title=An empirical comparison of C, C++, Java, Perl, Python, Rexx, and Tcl for a search/string-processing program|author=Lutz Prechelt ([[Технологический институт Карлсруэ|Universität Karlsruhe]])|lang=en|format=pdf|website=[[Свободный университет Берлина|Freie Universität Berlin]]|date=2000-03-14|accessdate=2019-11-20|archive-date=2020-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20200103050915/http://page.mi.fu-berlin.de/prechelt/Biblio/jccpprt_computer2000.pdf|deadlink=no}}</ref>, на основі аналіза коло 80 рішінь, написаных доброволцями, были здобыті, в часности, слідувучі выслідкы: * Perl, Python, Rexx, Tcl забезпечили удвоє булшу быстроту розробкы, гий C, C++ и Java, причому одержаный код быв так само удвоє май куртым. * Проґрамы на скріптовых языках хосновали приблизно удвоє булше тямы, ги C/C++. == Крітіка == <source lang="cpp"> #include <iostream> // для хоснованя std::cout #include <vector> // має у собі дінамічный масив #include <map> // має у собі тіп даных словник #include <string> using namespace std; int main() { // Убявляєме асоціятівный контийнер из шоровыми ключами й даными у видови вектору шорику. map<string, vector<string> > items; // Додаме в сись асоціятівный контийнер пару людий и даме йим дакулько предмету. items["Anya"].push_back("scarf"); items["Dmitry"].push_back("tickets"); items["Anya"].push_back("puppy"); // Перебереме вшиткі обєкты в контийнирі for(const auto& person : items) { // person - то пара двох обєкту: person.first - то го имня, // person.second - то є список го предмету (вектор шорику) cout << person.first << " is carrying " << person.second.size() << " items" << endl; } } </source> === За крітіку C++ у цілому === Майчасті крітікы не противоставлявут C++ якомусь другому конкретному языкови, а повідавут, же удказ уд хоснованя єдного языка, што має много недостатку, в хосен декомпозіційи проєкта на пудзадачі, котрі рішавут ся на рузных языках, майбулш пудходящых про них, робит розробку не таков бабрачнов при єдночаснум пудвышіньови показнику [[Квалітность проґрамованя|квалітности проґрамованя]]<ref name="languageorient2">{{статья|заглавие={{iw|Language Oriented Programming}}|автор=Martin Ward|год=1994|ссылка=http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|издание=|archivedate=2016-03-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304020956/http://www.cse.dmu.ac.uk/~mward/martin/papers/middle-out-t.pdf|тітул={{iw|Language Oriented Programming}}|выдавательство=Computer Science Department, Science Labs}}</ref><ref name="Hudak_DSL2">{{статья|заглавие=|автор=Paul Hudak|издательство=Department of Computer Science, Yale University|ссылка=|тітул=Modular Domain Specific Languages and Tools|выдавательство=Department of Computer Science, Yale University}}</ref>. Из тої самої причины крітікує ся й засокочіня сполочливости з Сі: аж частина задачі жадат низкоруньовых возможностю, май розумно бы было вынести ю у окрему пудсістему й написати ю на Сі. Свою очеридь, побучникы C++ твирдят, же забераня технічных и орґанізацічных проблем межеязыкового сполочнодіїня позад хоснованя єдного універзалного языка взамін дакулькых шпеціялізованых є май вижно, гий хыбованя того універзалного языка. То єсть, сама широкость возможностю C++ оправдує хыбы каждої из возможности; в тум числови й хыбы, унаслідовані выд Сі, оправдані перевагами сполочности (див. [[C++#Філозофія C++|горі]]). Такым способом, тоты самі особенности C++ – обєм, чажкость, [[еклектічность]] и невыразна цільова карина хоснованя – побучниками ся розцінює ся ги «головна перевага», а крітіками – ги «головный недостаток». === Крітіка оремых елементу й концепцій === ==== Контрола за повожіньом ==== Ідеолоґія языка змішує «контрол за повожіньом» из «контролов за ефектівностю»: прінціп «не платиш за то, што не хоснуєш» ➤ предпокладає, же засобованя повного контрола проґрамішта над вшиткым, што ся діє в проґрамі на доста малому руни, є потребным и достаным про достиганя высокої ефектівности кода. У дійсности про грубі проґрамы то не так: коли низкоруньова оптімізація кладе ся на ґорґуші проґрамішта, котру квалічный компілатор [[Предметно-орьєнтованый язык проґрамованя|предметово-орьєнтованого]] языка бы зробив ліпше, тото веде лем до збулшіня обєма кода, до май чажкого процеса розробкы й до знижіня порозумілости й тестуйимости кода. Тым способом, прінціп «не платити за то, што не хоснуєш» в реалности не дає такых жаданых переваг в ефектівности, айбо казит квалітность проґрамы. ==== Компонентноє й обєктово-орьєнтованоє проґрамованя ==== За думаньом [[Алан Кей|Алана Кея]], обєктова модела «<nowiki/>[[Алґол]] из класами», котра хоснує ся в C++, уступає модели «вшитко є обєкт»<ref name="alankay2">{{cite web|url=http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|title=Alan Kay's Definition Of Object Oriented Programming|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130824235515/http://c2.com/cgi/wiki?AlanKaysDefinitionOfObjectOriented|archivedate=2013-08-24}}</ref>, котра хоснує ся в [[Objective-C]]. Ун лічит, же модела Objective-C має булшу кулькость возможностю, май файні показникы [[Поновне хоснованя кода|поновного хоснованя кода]], ліпшу порозумілость, модіфікуйимость и тестуйимость. Тото є зкапчано з тым, же у Objective-C всі компоненты є обєктами, што засобує булшу єднорудность и простоту в хоснованьови обєктово-орьєнтованых пудходу. Модела наслідованя в C++ складна й чажка в реалізаційи. Уна часто заставляє до зотворіня складных ієрархій из неприродными удношіньом меже класами. Наприклад, у многых трафунках хоснує ся наслідованя взамін вложіня, што зотворяє нездорову независимость меже класами. Позад того часто выходит, же класы ставут [[Ізкапчаность (проґрамованя)|силно изкапчаными]] з неясно розділеным функціоналом, што убчажує йихньоє пдалше міняня й тестованя. Гий приклад{{sfn|Шилдт, Теория и практика C++|1996||с=64—67}}, у літературі наводит ся рекомендація реалізовати клас «список» як пудклас уд «елемента списка», де каждый елемент має функційи доступа д инкыма елементам. Такоє рішіня є нелоґічным из математічної точкы зріня, бо «список» ниє фільом «елемента списка», а складає ся з них. У булш строгых языках проґрамованя така модела не удображає ся, бо там наслідованя має значіня «є пудфільом», а не «є частьов». Дакотрі бібліотекы в C++ жадавут особного перевединя тіпу увирьх и долу за ієрархійов класу через <code>static_cast</code> авадь <code>dynamic_cast</code>. То порушує [[Тіпобезпека|тіпобезпеку]] языка, бо компілатор не годен докус перевірити правилность переведіня тіпу, ай проґрамішт має на собі удповідалность за правилноє хоснованя. Кроме того, C++ має грубу [[Вязкость (проґромованя)|вязкость]] рішінь. Тото означат, же малі міняня на пузьньых етапах розробкы можут жадати переписованя грубиньськых частий проєкта. Наприклад, аж гія поміняти пудход ид сокочіньови даных авадь поміня структуру класу, тото може потребовати міняня многых частий кода, што воле убчажує пудпору й розвуй проєкта<ref name="languageorient2" />. [[Ян Джойнер]]<ref name="Joyner2">{{статья|заглавие=|автор=Ian Joyner|ссылка=|издательство=|издание=|archivedate=2013-11-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131125045724/http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|тітул=A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition|ref=http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf|выданя=[http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий]}}</ref> крітікує C++ за хыбну ідефікацію инкапсулаційи (поміщіня даных у вудну обєкта й удділіня реалізаційм уд интерфийса) из сокрытьом реалізаційи. Сесе означат, же в C++ доступ до даных класа гія робити через ґеттеры й сеттеры — шпеціялні функційи доступа. Позад того обєм кода збулшує ся, а го структура убчажує ся. Такый пудход робит C++ май мало выразным руняно з языками, де доступ ид даным реалізує ся через обєктну модела авадь через удпирті штімованя. У выслідкови, C++ часто жадат булше кода діля реалізаційи простої функціоналности, што меншит порозумілость и продуктівность проґраміста. Ищи єдным важливым убграничіньом є то, же зовпаданя тіпу у C++ вызначат ся на руни ідентіфікатору, а не сіґнатур. То означат, же пудстановка компоненту, закладена на зовпадіню интерфийсу, невозможна. Позад того додаваня нової функціоналности в сістему часто жадат личного міняня ужек еґзістувучого кода, што призводит до силної вязкости рішінь<ref name="Paulson3">{{книга |автор=Paulson, Lawrence C. |год= |isbn=0-521-57050-6 (hardback), 0-521-56543-X (paperback) |тітул=ML for the Working Programmer, 2nd edition |выдавательство=Cambridge University Press |рік=1996 }}, c.271-285</ref>. [[Лінус Торвалдс]]<ref name="autogenerated12">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref> крітікує C++ за то, же «код видит ся абстрактным лем до тої поры, докы не гія го міняти». Тото є скапчано з тым, же абстракція у C++ часто пряче чажку реалізацію, котра робит код чажко модіфікуйимым и пудпорьованым. Крітіка C++ из позіцій ООП приведеноє у роботі<ref name="Joyner2" />. ==== Метапроґрамованя ==== Порожувучоє метапроґрамованя у C++ основує ся на шаблонах и [[Препроцесор|препроцесорови]], уно є чажкым и має убграничині возможности. Сістема шаблону в C++ в сути є вирзійов примітівного [[Функціоналне проґрамованя|функціоналного языка проґрамованя]], котрый ся оконує при компілаційи. Тот язык майжек не перехоплює ся з самым C++, позад што потенціял роста чажкости абстракцій убграничиным. Проґрамы, котрі хоснуювут шаблоны в C++, мавут дуже низкі показникы урозумливости й тестованости, а особенно розгорнутя шаблону робит неефектівный код, бо язык шаблону не має аниякых средств оптімізаційи. Встройині предметно-шпеціфічні языкы, зроблині тым способом, єднако хочут знаня самого C++, што не забезпечує повного розділіня роботы. Такым способом, возможности C++ у розширіню возможностю самого C++ сут дуже убграничині.<ref>{{статья|заглавие=Domain-Specific Languages|автор=Walid Taha|издательство=|ссылка=|издание=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131024072658/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf|archivedate=2013-10-24|тітул=Domain-Specific Languages|выдавательство=Department of Computer Science, Rice University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/icces08.pdf}}</ref><ref>{{статья|заглавие=|автор=Lugovsky V.S.|год=2008|ссылка=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|издание=|archivedate=2016-08-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160810224158/http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1|тітул=Using a hierarchy of Domain Specific Languages in complex software systems design|ref=http://arxiv.org/abs/cs/0409016v1}}</ref> ==== Кросплатформность ==== Про писаня портованого кода на C++ гія груба умілость и скушеность, ай «недуйдавый» код на C++ из грубов возможностьов може быти непортованый<ref name="XXtraps64bit2">{{статья|заглавие=|автор=Андрей Карпов|издательство=|год=2007|ссылка=|издание=|archivedate=2015-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402114050/http://rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml|тітул=20 ловушек переноса Си++ - кода на 64-битную платформу|выдавательство=RSDN Magazine #1-2007|ref=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FXXtraps64bit.xml}}</ref>. За думков [[Лінус Торвалдс|Лінуса Торвалдса]], убы засобовати портованость на C++, сумарно д Сі, проґрамішт мусит убграничити ся возможностями C++, котрі перебрані из Сі<ref name="autogenerated13">{{cite web|url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|title=Открытая переписка gmane.comp.version-control.git от 06.09.2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918|archivedate=2013-12-09|accessdate=2013-08-05|deadlink=yes}}</ref>. Штандарт має много елементу, котрі сут вызначені ги «implementation-defined» (наприклад, розмір указатиля на методы класу в рузных компілаторах кывавут ся в розмірі уд 4 д 20 байтам<ref>{{статья|заглавие=Указатели на функции-члены и реализация самых быстрых делегатов на C++|автор=Don Clugston, CSG Solar Pty Ltd (Перевод: Денис Буличенко)|издательство=RSDN Magazine #6-2004|ссылка=http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml|издание=|archivedate=2013-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019045704/http://www.rsdn.ru/?article%2Fcpp%2FFastDelegate%2FFastDelegate.xml}}</ref>), што слабит портованость проґрам из йих хоснованьом.<div class="ts-Конец_цитаты-source">Дірективный характер штандартізаційи языка, неповна зворотна сполочность и противность жадань рузных вирзій штандарта роблят проблемы при перенесіньови проґрам меже рузными компілаторами и дажий вирзіями єдных и тых же компілатору.</div> === Удсутность возможностю === ; '''Рефлексівноє метапроґрамованя''' [[Интроспикція (проґрамованя)|Интроспикція]] в C++ є зроблина удділено уд основної сістемы тіпу, што робить ю майжек непотребнов. Майбулше, што мож ся досягнути, то є параметрізація повожіня на навперед знамых опціях. То бримає хоснованю C++ в булшости пудходу до реалізаційи [[Умела інтеліґенція|умілої интелеґинційи]]. Функціоналноє проґрамованя Явна пудпора функціоналного проґрамованя є лем у штандартови C++0x, перед тым тоты недостаткы заповньовали бібліотекы ([[Loki]], [[Boost]]), котрі хосновали язык шаблону, айбо йих квалітность є далеко май слаба в поруняньови з рішінями, встройиными д функціоналным языкам<ref group="Убясниня">Наприклад, <code>Boost.Lambda</code> позіціонуєся як ламбда-функція, єднако C++ не отілиснює [[ламбда-вычислиня]] Чёрча повностю; імітація [[Комбінаторы|комбінатору]] посредством языка шаблону через-чурь тяжка, штобы чекати їх хоснованя на практіці; [[Продолжение (программирование)|продовжіня]], унаслідовані уд Сі, рахувутся неідеоматічными и небезпечными, а їх реалізація посредством языка шаблону нежлива; кроме того, хоснованя {{iw|λ-пудём|λ-пудёма|en|lambda lifting}} для оптімізації C++ неможливо,— так што фактічно <code>Boost.Lambda</code> — то є просто анонімна функція, а не обєкт лямбда-вычисліня.</ref>. Так само, квалітность реалізаційи возможностю C++ (гий ООП) через функціоналні языкы є май низка. Реалізовані в C++ возможности функціоналного проґрамованя не позволявут хосновати оптімізаційні стратиґійи[⇨], котрі сут особні функціоналному проґрамованьови. Уни лем убграничині на вызовы функціоналных бібліотек и реалізацію окремых функцій. То практічно не дає ниякых предностю при проєктованьови проґрам (див. «<nowiki/>[[Удповідность Каррі — Говарда]]<nowiki/>»). ; === Извышні й небезпичні возможности === ==== Устройині стрества убхода убграничінь ==== Язык має засобы, котрі позволявут проґрамістови порушати задані у конкретному припаді прінціпы проґрамованя. Наприклад, модіфікатор <code>const</code> задає обєктови особенность неизмінности стана, айбо модіфікатор <code>mutable</code> позволяє на насилноє міняня стана в удну константного обєкта, што фактічно зрушує константность. Булше того, мож дінамічно зотерти атрібут <code>const</code> из константного обєкта, перемінявучи його на ліво-допустимый (L-value). Сутя такых возможностю у языкови робит пробы [[Формална веріфікація|формалної перевіркы]] кода нетяклыми, а хоснованя убграничінь на оптімізацію — невозможными. ==== Неконтролуйимоє макропудставліня ==== Засобы макропудставліня у Сі (<code>#define</code>) сут воле силными, айбо й небезпечными засобами. Уни усокотили ся у C++, хоть и в C++ є май строгі й шпеціялізовані засобы на рішіня всьых задач, на котрі уни были задумані в Сі — шаблоны, переубтирьханя функцій, inline-функційи, просторы имен, май розвойина тіпізація, розшириноє хоснованя модіфікатора <code>const</code> и другоє. У внаслідованых уд Сі штандартных бібліотеках є много потенціялно небезпечных макросу<ref>Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++, 2001</ref>. Шаблонноє метапроґрамованя пораз ся комбінує з хоснованьом макропудставліня на засобованя так называнаго «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цукра]]<nowiki/>». ==== Проблемы переубтирьханя ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Прінціпы переубтирьханя функцій и оператору в C++ веде д грубому дублованьови кода. Переубтирьханя оператору, што было задуманоє на додаваня<nowiki/> «<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|сінтаксічного цук]]<nowiki/>[[Сінтаксічный цукор|ра]]<nowiki/>», в C++ позволяє без контролы міняти повожіня елементарных операцій про рузні тіпы. То дуже пудвысшує різік хыб, тым булше, што уводит новый сінтаксіс авадь міняє сутный (наприклад, робити нові операторы авадь міняти пріорітеты й асоціятівность) не мож, хоть сінтаксіс штандартных оператору C++ не фурт адекватный семантіци новых тіпу, котрі ся можут потребовати в проґрамі. Окромі проблемы робит легкота переубтирьханя оператору <code>new</code>/<code>delete</code>, што може зробити дуже гамішні й чажко находимі хыбы. При тум дашто з того, што бы ся чекало интуітівно (наприклад, харіня дінамічных обєкту при ґенераційи выйимку), в C++ ся не оконує, а груба часть переубтирьханых функцій й оператору ся выкликавут неявно (наприклад, при переробліньови тіпу авадь творіньови дочасных еґземплару класу). У выслідкови засобы, котрі мали робити проґрамы май ясными й май удобными про розробку й убслугованя, перероблявут ся на жрідло непотребного убтяжіня и знижавут надійность кода. </div> === Вылічна ефектівность === ==== Резултувучый обєм оконаного кода ==== Хосновані шаблоны в C++ є формов параметрічного поліморфізма на руни выходного кода, айбо при компілаційи ун переробляє ся на сітуаційный (ad hoc) поліморфізм (то є переубтирьханя функцій), што веде д значному збулшіню обєма машинного кода в руняно із языками, котрі мавут управді поліморфну сістему тіпу (як у насліднику [[ML]]). Убы змешити розмір машинного кода, пробувут автоматічно убробляти выходный код перед розкрутков шаблону<ref>{{статья|автор=Dave Gottner.|заглавие=|ссылка=|издательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|год=январь 1995|издание=|archivedate=2008-06-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080607062859/http://www.ddj.com/cpp/184403053|тітул=Templates Without Code Bloat|ref=http://www.ddj.com/cpp/184403053|рік=януарь 1995}}</ref><ref>{{cite web|author=Adrian Stone.|title=Minimizing Code Bloat: Redundant Template Instantiation|url=http://gameangst.com/?p=246|publisher=Game Angst|date=2009-09-22|accessdate=2010-01-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111208031943/http://gameangst.com/?p=246|archivedate=2011-12-08|deadlink=yes}}</ref>. Другым рішіньом могла бы быти штандартізована возможность експорта шаблону (ищи з [[1998|1998 года]]), айбо вна є доступна лем у мало котрых компілаторах, бо є чажко реалізовати й ниє хосенна<ref>{{статья|автор=[[Саттер, Герб|Herb Sutter]].|заглавие=|ссылка=|издательство=|год=|издание=|archivedate=2009-01-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090115075141/http://www.ddj.com/cpp/184401381|тітул=C++ Conformance Roundup|выдавательство=[[Dr. Dobb's Journal]]|ref=http://www.ddj.com/cpp/184401381|рік=януарь 2001}}</ref><ref group="думука">{{cite web|author=vanDooren|url=http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|title=C++ keyword of the day: export|publisher=Blogs@MSMVPs|date=2008-09-24|accessdate=2010-01-19|quote=The export keyword is a bit like the Higgs boson of C++. Theoretically it exists, it is described by the standard, and noone has seen it in the wild. … There is 1 C++ compiler front-end in the world which actually supports it|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090506053736/http://msmvps.com/blogs/vandooren/archive/2008/09/24/c-keyword-of-the-day-export.aspx|archivedate=2009-05-06|deadlink=yes}}</ref> на імпорт бібліотек шаблону C++ в языкы з инаков семантіков. Побучникы C++ оспорювут роздуваня кода гий перебулшеноє<ref>{{cite web|author=[[Майерс, Скотт|Scott Meyers]]|url=http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/browse_thread/thread/2b00649a935997f5/5feec243078c5fd8|title=Code Bloat due to Templates|work=comp.lang.c++.moderated|publisher=[[Usenet]]|date=2002-05-16|accessdate=2010-01-19}}</ref>, іґнорувучи факт, што в Сі параметрічный поліморфізм ся компілує просто, без дублованя тіл функцій. Уни лічат, же параметрічный поліморфізм у Сі є небезпечный — то єсть май небезпечно, ги перехуд уд Сі до C++ (хоть противникы C++ думавут навспак). ==== Потенціял оптімізаційи ==== Позад слабої сістемы тіпу й бивноты [[Побочні ефекты (проґрамованя)|побучных ефекту]] стає через чурь чажкым еквівалентноє преобразованя проґрам, а значит и встройиня у компілатор многых оптімізувучых алґорітму, такых гий автоматічноє [[розпаралелёваня проґрам|розпаралельованя проґрам]], [[зрушіня сполочных пудвыражінь]], λ-пудйом, выклик процедур из передачов [[Продовжіня (проґрамованя)|продовжіня]], [[Суперкопілація|суперкомпілація]] й другі. Выслідком реална ефектівность проґрам на C++ убграничує ся мавучов кваліфікаційой проґрамішту й вкладеными в конкретный проєкт силы, й «лайдацька» реалізація може доста силно попущат по ефектівности «лайдацькым» реалізаціям на языках булш высокого урувня, што пудтвирьжує зруньовалні спытаня языку<ref name="raytracer2">'''Ray Tracer Language Comparison''' (бенчмарк языков программирования — ffconsultancy.com/languages/ray_tracer/)</ref>. То є значущов зашпотков діля хоснованя C++ в индустрійи [[data mining]].<source lang="cpp"> #include <iostream> // Імпортує всі оголошіня у просторі имен "std" у ґлобалный простур имен. using namespace std; int main() { cout << "Hello, world!" << endl; return 0; } </source> ==== Ефектівноє кроманьованя тямов ==== Обязаность по ефектівному кроманьованю тямов лежит ґорґушах розробника й зависит уд умілости розробника. Діля автоматічного кроманьованя тямов у C++ традічно ся хоснувут так называні «розумні указатилі», особенноє же кроманьованя тямов меншит ефектівность самых проґрамішту. Многочисилні реалізаційи [[Харіня мусора (проґрамованя)|харіня мусора]], такых, ги штатічный [[Кроманёваня тамов на основі реґіону|вывуд реґіону]], не примінні діля C++ проґрам (май точно, то требує реалізаційи повирьх языка C++ інтерпретатора нового языка, силно инакого уд C++ и в булшости обєктівных особенностю, й у сполочнуй ідеолоґійи) из причины неубходимости прямого доступа д [[Абстрактно сінтаксічне дерево|абстрактно сінтаксічному дереву]]. === Резултатівность === Зоудношіня фактору резултатівности з затратами на розробку, а так само сполочну култівовану в сполоченстві проґрамішту дісціпліну й културу проґрамованя важно брати до увагы заказникам, котрі выберавут язык C++ (ай, значит, тых, котрі волівут тот язык розробникам) про реалізацію задуманых ними проєкту, а так само людьом, што зачинавуть учити ся проґрамованьови, особливо з жаданьом проґрамовати про свої потребности. ==== Квалітность и култура проґрамованя ==== Прінціп C++ «''не наязовати „добрый“ штіл проґрамованя''» перечит промысловому пудходу д проґрамованьови, в котрому головну роль мавут [[квалічность проґрамного засобованя|квалітность проґрамного засобованя]] й возможность допровуда кода не лем автором, ай другыми, й котрый май выгодні языкы, што мінімізувут вплыв [[Людьскый фактор|людського фактора]], то значит якраз «''наязувут „добрый“ штил проґрамованя''», хоть такі языкы можут мати веце высокый поруг входжіня. Еґзістує думка, же волішность хосноватиля C++ (при можности выбирати алтернатівні языкы) уймовость характерізує професійні возможности проґрамішта. Наприклад, [[Лінус Торвалдс]] каже, же позітівна думка кандідату за C++ є про него крітерійом удсіва: ''C++ — кошмарный язык. Його робит ищи веце кошмарным тот факт, же много не доста ґрамотных проґрамішту го хоснувут… Удкрыто кажучи, и кідь ниє аниякых причин выберати Сі, кроме того, убы держати C++-проґрамішту подале, то й лем тот аргумент буде доста важным основаньом про хоснованя Сі.'' ''…Я прийшов до вывода, же дійсно зачну выгнати каждого, тко выбере вести розробку проєкта на C++, а не на Сі, убы тот чилядник не загубив проєкт, у котрый я прилученый.''<div class="ts-Конец_цитаты-source">— <cite>[[:ru:Торвалдс,_Лінус|Лінус Торвалдс]],<ref name="autogenerated1" /></cite></div> ==== Управліня выправленого ==== Неперерывна еволуція языка побужує (а часом и змушує) проґрамісту раз за разом міняти ужек удлажений код — то не лем дорожит розробку, ай и несе різік увожіня до ужек удладженого кода новых хыб. Наприклад, кідь иззачинаня зворотна сполочность из Сі была єдным из базовых прінціпу C++, уд [[1999|1999 року]] Сі перестав быти пудмножинов C++, так што ужек удладженый код на Сі не може быти хоснованый в проєктови на C++ без измініня. ==== Чажкость подля самої тяжкости ==== C++ є окресленый його аполоґетами гий «маймоцный» и''менно позад того'', хоснує небезпечні і взайимно-противні можности. За думаньом [[Ерік Реймонд|Еріка Реймонда]], то робит язык сам по собі основов про личноє самостверджіня проґрамішту, перероблявучи процес розробкы на самоціль. ''Проґрамішты — то часто яркі люди, котрі ся гордять … свойов можностьов справлятися з чажкостями й шіковно убходити ся з абстракціями. Часто ся перед собов змагати, пробувучися выяснити, ко може зотворити «майзапутані й майфайні чажкости». … Суперникы мнят, же мусят змагати ся з чужыми «прикрашаньоми» тым, же додадут свої. Доста скоро «масивна ґырча» стане индустріялным штандартом, и всі зачнут хосоновати грубі, переповнині хыбами проґрамы, котрі не можут убрадити онь йих творцю.'' ''…Такый пудход може убернути ся псотов, як проґрамішты реалізувут прості речі чажкыми способами лем зато, же йих знавут и умівут йих хосновати.'' — <cite>[[:ru:Реймонд,_Ерік|Ерік Реймонд]] в </cite> ==== Саботаж ==== <div class="ts-Конец_цитаты-source">Зафіксовані трафункы, коли лайдацькі програмішты, хоснувучи силну контекстну зависимость C++ и недостаток возможностю удслідили макровызначіня компілатором, помалили розробку проєкта, коли написали єдно-два лишні, формално коректні з никаня компілатора, рядкы кода, айбо коли впровадили через то чажко выявителну, знівыдкы проявлявучу ся хыбу. Наприклад:</div><source lang="cpp">#define if(a) if(rand())</source><source lang="cpp">#define j i</source>У [[Чистота языка проґрамованя|языках из доказанов коректностьов]], онь из розвоєными макросредствами, нанести шкоду подобным способом не мож. ==== Ненадійность продукта ==== Невыправдана бивнота побучных ефекту у спойині з недостатком контролы з бока сістемы часа оконаня языка и слабов сістемов тіпу робит проґрамы на C++ вразливыми до непередвиденых фаталных порух (сполочнознамі «падіня» з оповістками ги «Access violation», «Pure virtual function call» авадь «Проґрама оконала недопустиму операцію й буде заперта»), што выключує хоснованя C++ у трафункови грубых требовань д удказостойкости. Кроме того, то щи додатково збулшує тримліня самого процеса розробкы. ==== Менеджмент проєкту ==== перечислині высше факторы роблят чажкость менеджмента проєкту на C++ єднов из самых высоких у индустрійи розроботкы [[Проґрамове забеспечіня|ПЗ]]. Джеймс Коґґінґс, котрый чотыри годы быв ведучым колонкы в ''The C++ Report'', дават такоє поясніня: ''— Проблема є в тому, же проґрамішты, котрі робили в ООП, експеріментовали з кровозмішаными аплікаціями й были націлині на низкый уровинь абстракційи. Наприклад, уни стройили класы, гий «зязаный список», взамін «интерфийс хосноватиля», авадь «зарі радіяційи», вадь «моделы з конченых елементу». Шкода што, стройна провірка тіпу, котра помагає проґраміштам C++ убходити хыбы, у тому самому часі учажит строїня грубых обєкту з малых.'' — <cite>[[:ruе:Брукс,_Фредерік|Ф. Брукс]], [[:ruе:Мітічный_чоловіко-місяць|Мітічный чоловіко-місяць]]</cite> == Вплыв и алтернатівы == [[Файл:C_Cpp_compare.png|праворуч|міні|Проґрама «<nowiki/>[[Hello, world!]]<nowiki/>» на C тай C++.]] Єдиным прямым наслідником C++ є [[D (язык проґрамованя)|язык D]], задуманый гий переробка C++ діля вылучіня май очевидных го проблем. Авторы удказали ся уд сполочности з Сі, усокочувучи сінтаксіс и многі базові прінціпы C++ и уводжувучи в язык возможности, характирні про новых языку. В ''D'' ниє препроцесора, наголовочных файлу, множинного наслідованя, айбо є сістема модулу, интерфийсы, асоціятівны масивы, пудпора ''[[unicode]]'' у шора, харіня нехари (при усокочіню возможности особного кроманьованя тямов), устройина многопоточность, [[вывуд тіпу]], ясноє убявліня чистых функцій и неізмінных значинь. Хоснованя D є доста убграничиноє, и го мож лічити же реалного конкурента C++. Май старый конкурент C++ у задачах низкого урувня — [[Objective-C]], котрый так само, як C++, є побудованый на спойиню Сі из обєктнов моделов, лем же в Objective-C обєктна модела унаслідована уд ''[[Smalltalk]]''. ''Objective-C'', так само гий и його наслідник ''[[Swift]]'', широко ся хоснує діля розробкы софтвера пуд ''[[macOS]]'' и ''[[iOS]]''. Єднов из пирьвых алтернату C++ у аплікатівнум проґрамованьови став язык [[Java]]. Його часто неправилно лічат прямым наслідником C++; у дійсности його семантіка услідована уд языка ''[[Модула-2]]'', и основі семантікы C++ у ''Java'' ниє видимі. Беручи до увагы ґ''енеолоґію'' языку (''Модула-2'' є наслідником ''[[Сімула|Сімулы]]'', гий и ''C++'', айбо ним ниє ''Сі''), ''Java'' май привилно бы именовати «тройорудным братом» C++, а не «наслідником». То саме мож уповісти й за язык ''[[C Шарп|C#]]'', хоть ступінь його подобности д C++ є булш выразный, гий у ''Java''. Пробов спойиня безпечности й шустрости розробкы, характерных діля Java і C#, з возможностями C++ став [[Managed C++]] (впослідстві — [[C++/CLI]]). Зотвореный ''[[Microsoft Corporation|Microsoft]]'', головно діля переносу еґзістує C++ проєкту на платформу ''[[Microsoft.NET]]''. Проґрамы ся оконувут пуд кроманьованьом ''[[CLR]]'' и можут хосновати всьый арсенал бібліотек ''.NET'', айбо накладає ся ряд убграничінь на хоснованя возможностю C++, што фактічно зводит C++ до уровня ''C#''. Тот діялект не дустав грубого признаня й є хоснованый головно про поязаня бібліотек, написаных на чистому C++, із ''C#''-аплікаціями. Алтернатівный путь розвоя языка Сі — його спойиня не з ООП, айбо з апплікатівным проґрамованьом, то значит поліпшіня абстракційи, стройности й модулности низкоруньовых проґрам позад забезпичіня передвединя повожіня й [[Удканська прозорость|удканської прозорости]]. Приміром такых робіт служат языкы ''BitC, Cyclone'' и ''Limbo''. Хоть и є успішні спробы хоснованя функціоналного проґрамованя у задачах реалного часу без интеґраційи з засобами Сі<ref>{{статья|заглавие=|автор=Zhanyong Wan and Paul Hudak|издание=|ссылка=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110816234039/http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf|archivedate=2011-08-16|тітул=Event-Driven FRP|выданя=Department of Computer Science, Yale University|ref=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/conference/padl02.pdf}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|title=Walid Taha|lang=en|website=School of Engineering Rice University|date=|accessdate=2019-11-20|deadlink=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IqLu1AP0?url=http://www.cs.rice.edu/~taha/publications/|archivedate=2013-08-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|title=MLKit|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130917074849/http://www.it-c.dk/research/mlkit/index.php/Main_Page|archivedate=2013-09-17|deadlink=yes|accessdate=2013-07-30}}</ref>, же на даный момент ([[2013|2013 г]].) в низкоруньовуй розробци хоснованя Сі в рузнуй мірі дає майліпше зовыдношіня затрудливости й резултатівности. Много сил приложили розробникы ''[[Python]]'' і ''[[Lua]]'', убы забеспечити йих комфортноє хоснованя проґраміштами на C++. Из усьых языку, зязаных из функціоналнoв парадіґмов, самі Python і Lua майчасто ся хоснувут у спойині з C++ у єднум проєктови. Майзначными точками кываня C++ из функціоналным проґрамованьом — приязкы бібліотек [[wxWidgets]] і [[Qt]] (котрі зотворині в духу ідеолоґійи C++) до языку [[Lisp]], [[Haskell]] и [[Python]]. У булшости трафунку приязкы до функціоналных языку роблят про бібліотекы, написані на Сі авадь инакых функціоналных языках. Ищи єдным языком, на котрый никавут ги на конкурент C++, є [[Nemerle]] — выслідок поробы спойиня [[Модел тіпізації Гіндлі-Мілнера|модели тіпізаційи Гіндлі-Мілнера]] й макропудмножины [[Common Lisp]] из языком C#<ref>{{статья|заглавие=|автор=Чистяков Влад aka VladD2|издание=|год=|ссылка=|archivedate=2013-12-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131213061243/http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|тітул=Синтаксический сахар или C++ vs. Nemerle :)|выданя=RSDN Magazine #1-2006|ref=http://rsdn.ru/?article%2Fphilosophy%2FSyntacticSugar.xml|рік=24.05.2006}}</ref>. У тому самому руслі лежит и зотвореный Microsoft язык [[F#]] — діялект [[ML]], адаптованый про міліє. NET. Пробов зотворити промысленну заміну Сі тай C++ став [[Go (язык проґрамованя)|Go]], розробленый корпораційов [[Google]] в [[2009|2009 році]]. Авторы языка прямо указали, же го зотворіня было мотівовано недостатками процеса розробкы, выкликаных особенностями языку Сі тай C++<ref name="designGo2">{{Cite web|url=https://talks.golang.org/2012/splash.article|title=Go at Google: Language Design in the Service of Software Engineering|publisher=talks.golang.org|accessdate=2017-09-19|archive-date=2021-01-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210125205239/https://talks.golang.org/2012/splash.article|deadlink=no}}</ref>. Go — компактный, простый у структурі імператівный язык из [[Сі самаравучі языкы проґрамованя|Сі-подобным]] сінтаксісом, без препроцесора, з статічнов тіпізаційов, стройным контролом тіпу, сістемов пакету, автоматічным кроманьованьом тямов, дакотрыми функціоналныма особностями, скромно побудованов ООП-пудсістемов без пудпоры наслідованя імплементаційи, айбо з интерфийсами й [[Качова тіпізація|качовов тіпізаційов]], встройинов многопоточностьов, основанов на зопроґрамах и каналах (в духови [[Occam]]). Язык ся позіціонує гий алтернатіва C++, то є передовшиткым засоб для командної розробкы высокоефектівных вылічытилных сістем великої чажкости, в тому й розподілиных, айбо допущавучуй низкоруньовоє проґрамованя. У єднуй карини з Сі тай C++ є и язык [[Rust (язык проґрамованя)|Rust]], розробленый у [[2010|2010 годі]] й пудпрьованый корпораційов [[Mozilla]]. Його головна орьєнтація — безпечноє кроманьованя тямов без зберача нехари. У частичнуй заміні Сі тай C++ на Rust в [[2019|2019 годі]] заинтеросовала ся й корпорація Microsoft<ref>{{Cite web|url=https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|title=Microsoft to explore using Rust|author=Catalin Cimpanu|website=|date=2019-06-17|publisher=ZDNet|lang=en|accessdate=2019-09-26|archive-date=2019-10-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20191015014736/https://www.zdnet.com/article/microsoft-to-explore-using-rust/|deadlink=no}}</ref>. У [[2022|2022 годі]] компанія Google представила експеріменталный язык [[Carbon]], зотвореный гий потенцічный наслідник C++. На розділ уд Rust, Carbon має забеспечити двонапрямову сполочность из C++ й ліпшу читабилность кода. == Популарні проґрамы зотворині на нюм == * [[Opera]] * [[μTorrent]] * [[Google Chrome]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] * [[CATIA]] == Никай ся втож == * [[С (язык проґрамованя)]] * [[Язык проґрамованя]] * [[Обєктово орьєнтоване проґрамованя|Обєктово-орьєнтованоє проґрамованя]] * [[Objective-C]] * [[Managed C++]] * [[Visual Studio]] * [[C++ Builder]] == Пудміткы == <references responsive="1"></references>Думка <references group="думука" /> '''Поясниня'''{{Reflist|group="пояснения"}} == Література == * {{книга |автор=[[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]]. |тітул=Язык программирования C++ |оріґінал=The C++ Programming Language |ответственный=Тов. із англ |выданя=3-е выданя|місто={{СПб}}; {{М}} |выдавательство=[[Невский диалект]] — [[Біном (выдавательстьво)|Біном]] |рік=1999 |сторінок=991 |isbn=5-7940-0031-7 (Невский диалект), ISBN 5-7989-0127-0 (Бином), ISBN 0-201-88954-4 (англ.) |тираж=3000 |ref=Страуструп}} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Специальное издание |оріґінал = The C++ programming language. Special edition |місто = М. |выдавательство = Бином-Пресс |рік = 2007 |сторінок = 1104 |isbn = 5-7989-0223-4 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика использования C++, исправленное издание |оріґінал = Programming: Principles and Practice Using C++ |сторінкы = 1248 |isbn = 978-5-8459-1705-8 |рік = 2011 |місто = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] |ref= Страуструп, Программирование: принципы и практика использования C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Дизайн и эволюция C++ |оріґінал = The Design and Evolution of C++ |місто = СПб. |выдавательство = Пітер |рік = 2007 |сторінок = 445 |isbn = 5-469-01217-4 |ref= Страуструп, Дизайн и эволюция C++ }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Язык программирования C++. Краткий курс |рік = 2019 |сторінок = 320 |isbn = 978-5-907144-12-5 }} * {{книга |автор = [[Страуструп, Бярен|Бярен Страуструп]] |тітул = Программирование: принципы и практика с использованием C++ |рік = 2016 |сторінок = 1328 |isbn = 978-5-8459-1949-6 }} * {{книга |тітул = Освой самостоятельно C++ за 21 день, 7-е издание (C++11) |оріґінал = Sams Teach Yourself C++ in One Hour a Day, 7th Edition |автор = Сиддхартха Рао |сторінок = 688 |isbn = 978-5-8459-1825-3 |рік = 2013 |место = М. |выдавательство = [[Вильямс (выдавательство)|«Вильямс»]] }} * {{книга |автор = Стефенс Д. Р. |тітул = C++. Сборник рецептов |выдавательство = КУДИЦ-ПРЕСС |рік = 2007 |сторінок = 624 |isbn = 5-91136-030-6 }} * {{книга |автор = Стівен Прата. |тітул = Язык программирования C++ (C++11). Лекции и упражнения |выданя = 6-е изд |оріґінал = C++ Primer Plus, 6th Edition (Developer’s Library) |сторінок = 1248 |isbn = 978-5-8459-1778-2 |рік = 2012 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Стивен Прата. |тітул = Язык программирования С. Лекции и упражнения |сторінок = 928 |isbn = 978-5-8459-1950-2 |рік = 2015 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Вільямс]] }} * {{книга |автор = Айвор Гортон. |тітул = Visual C++ 2010: полный курс |оріґінал = Ivor Horton’s Beginning Visual C++ 2010 |сторінкы = 1216 |isbn = 978-5-8459-1698-3 |рік = 2010 |місто = М. |выдавательство = [[Діалектіка (выдавательство)|Діалектіка]] }}из * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]]. |тітул = Полный справочник по C++ |выданя = 4-е выданя |оріґінал = C++: The Complete Reference |сторінкы = 800 |isbn = 978-5-8459-0489-8 |рік = 2011 |место = М. |выдавательство = [[Вільямс (выдавательство)|Виліямс]] |ref = Шилдт }} * {{книга |автор = [[Шилдт, Герберт|Герберт Шилдт]] |тітул = Теория и практика C++ |оріґінал = Shildt's Expert C++ |выдавательство = BHV — Санкт-Петербург |место = {{СПб}} |рік = 1996 |isbn = 0-07-882209-2, 5-7791-0029-2 |ref = Шилдт, Теория и практика C++ }} * {{статья | тітул = Programming Language Guessing Games - If C++ is the Answer, what’s the question? | автор = P.J. Plauger. <!-- Соавтор книги "B. Kernighan and P.J. Plauger. The Elements of Programming Style" (McGraw-Hill, 1988) ISBN 0070342075. --> | выданя = [[Dr. Dobb's Journal]] | рік = Октобер, 1993 | ref = Plauger }} * {{книга |тітул=The Unix-Haters Handbook |одказ=http://web.mit.edu/~simsong/www/ugh.pdf |выдавательство=[[International Data Group]] |ref=Unix-Haters |язык=und |рік=1994 }} * {{статья | тітул =A Critique of C++ and Programming and Language Trends of the 1990s - 3rd Edition | автор = Ian Joyner. | одказ = http://www.quinn.echidna.id.au/quinn/C++-Critique-3ed.pdf | выданя = [http://www.emu.edu.tr/aelci/Courses/D-318/D-318-Files/cppcrit/index008.htm копирайт и список изданий] | рік = 1996 | ref = Joyner }} * {{книга |автор=Скотт Мейерс |тітул=Эффективный и современный C++: 42 рекомендации по использованию C++11 и C++14 |оріґінал=Effective Modern C++: 42 Specific Ways to Improve Your Use of C++11 and C++14 |ответственный=Пер. с англ |выдавательство=Вильямс |рік=2016 |сторінок=304 |isbn=978-5-8459-2000-3 }} * {{книга | тітул = C++ The Complete Reference Third Edition | одказ = https://archive.org/details/ccompletereferen00schi_1 | автор = [[Шилдт, Герберт|Herbert Schildt]]. | выдавательство = Osborne McGraw-Hill | рік = 1998 | isbn = 978-0-07-882476-0 |ref = Шилдт }} * [https://rooksguide.org Jeremy A. Hansen. The Rook’s Guide to C++ (A Creative Commons-Licensed Textbook)]. == Удкликаня == * isocpp.org (англ.) — офіційный сайт C++ ** [http://www.open-std.org/jtc1/sc22/wg21/docs/papers/2009/ рабочие материалы комитета по стандартизации за 2009-й год] * Бярен Страуструп. [https://github.com/isocpp/ CppCoreGuidelines]{{Ref-en}} The C++ Core Guidelines are a set of tried-and-true guidelines, rules, and best practices about coding in C++ * Бярен Страуструп. [http://www.artima.com/cppsource/cpp0x.html Краткий обзор C++0x]{{Ref-en}} * [http://groups.google.com/group/comp.lang.c++.moderated/topics comp.lang.c++.moderated]{{Ref-en}} * {{Cite web |title=C++ FQA Lite |author=Yossi Kreinin. |url=http://yosefk.com/c++fqa/index.html |access-date= |archiveurl= |archivedate= |ref=C++ FQA }} * {{Cite web |author=[[Торвалдс, Лінус|Лінус Торвалдс]]. |title=Convert builin-mailinfo.c to use The Better String Library |publisher=[http://thread.gmane.org Gmane forum] |url=http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |date=2007-09-06 |access-date= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131209133259/http://thread.gmane.org/gmane.comp.version-control.git/57643/focus=57918 |archivedate=2013-12-09 |ref=Torvalds - Convert builin-mailinfo.c }} [[Катеґорія:С++]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Статя написана мараморошськым ґваром]] [[Катеґорія:Сі самаравучі языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Высокорунёві языкы проґрамованя]] [[Катеґорія:Языкы проґрамованя із особным кроманёванём тямов]] o4xvuek7a62gb1oh2d18z1417sarvuj Ґейб Нюел 0 23111 165980 165712 2026-06-14T23:13:05Z LYTMAN 23698 ґраматічні правкы 165980 wikitext text/x-wiki {{Особа | Образчик = [[файл:The International 2018 (43263984845) (cropped).jpg| 250px]] | Имя = Ґейб Лоґан Нюел | Имя_оригиналне = Gabe Logan Newell | Уроджѣня = 3.&nbsp;новембра 1962 | Мѣсто_роджѣня = Аспен, [[Колорадо]], [[США]] | Ошкола = Гарвардськый універзітет | Чинность = Презідент Корпорації Valve | Образчика_подпис = Нюел в 2018 }}'''Ґейб Ло́ґан Ню́ел''' (рожд.&nbsp;3.&nbsp;новембря 1962), ищи знамый пуд псевдонімом '''Ґабен''', є америцькый бізнісмен. Є презідентом и єдным из заложитилю відеобавкової компанії [[Valve Corporation]]. Нюел уродив ся у штаті [[Колорадо]], а вырус у вароши [[Дейвіс]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref name=":3" /><ref name=":1" /> У 1980. ходив у Гарвардськый універзіту, айбо го лишив, убы приступити д фірмі [[Microsoft Corporation|Microsoft]],<ref name=":3" /> де помагав робити пирьві вирзії операчної сістемы [[Microsoft Windows|Windows]].<ref name="Creative Minds" /> У [[1996]].&nbsp;годови з колеґом [[Майк Гeрінґтон|Майком Герінґтоном]] лишили Microsoft и заложили Valve, фінансувучи розвуй пирьвої бавкы&nbsp;— ''[[Half-Life]]'' (1998). Герінґтон удыйшов у [[2000|2000.]]&nbsp;годови. Нюел вюг розвуй цифрової платформы дістрібуції [[Steam]], котра была запущена в [[2003]]. годі тай до [[2011]] контроловала булшость рынка стирьханых бавок на [[Компютер|ПК]]. На [[2021]], Нюел мав читвирть компанії Valve. Є оціньованый гий єден из майзаможных людий у [[Споєны Штаты Америцькы|США]] и найзаможный чоловік у відеобавковуй индустрії з власностьов коштувучов $3.9&nbsp;міліярда (на 2021). Ун є власником морської злядацької орґанізації Inkfish тай невронаучної компанії Starfish Neuroscience. == Молоді годы тай вошколованя == Нюел уродив ся [[3. новембер|3.]]&nbsp;[[3. новембер|новембря]] [[1962|1962.]] года в [[Колорадо|Колораді]] й ходив у старшу серидню ошколу в Дийвізі, Каліфорнія.<ref name=":3">{{Cite book|last=Fish|first=Charlie|url=https://books.google.com/books?id=SqMeEAAAQBAJ&dq=charlie+fish+gabe+newell&pg=PT73|title=The History of Video Games|date=May 30, 2021|access-date=April 7, 2024}}</ref><ref name=":1">{{Cite web |author=Good |first=Owen |date=July 21, 2012 |title=This is Gabe Newell in his first year of high school |url=https://kotaku.com/this-is-gabe-newell-in-his-freshman-year-of-high-school-5928006 |access-date=December 23, 2019 |work=Kotaku |archivedate=December 23, 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191223141034/https://kotaku.com/this-is-gabe-newell-in-his-freshman-year-of-high-school-5928006 }}</ref> Робив рознощиком ґазет, а май потум телеґрафічным курєром у Western Union.<ref>{{Cite web |author=Nightingale |first=Ed |date=March 1, 2022 |title=Valve boss Gabe Newell hand delivers Steam Decks |url=https://www.eurogamer.net/valve-boss-gabe-newell-hand-delivers-steam-decks |access-date=March 18, 2023 |work=[[Eurogamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |archivedate=March 18, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230318130923/https://www.eurogamer.net/valve-boss-gabe-newell-hand-delivers-steam-decks }}</ref> У [[/|1980.]]&nbsp;годі поступив на Гарвард, айбо в [[1983|1983.]]&nbsp;годови го перивбідив голова удділа продажі пуйти з універзіты тай іти робити до Microsoft.<ref name=":3" /> == Карєра == === Microsoft === Нюел провюг 13&nbsp;году у Microsoft гий продюсер пирьвых трьох вирзій операчної сістемы Windows.<ref name="Creative Minds">{{Cite web |author=CVG Staff |date=September 28, 2007 |title=Creative Minds: Gabe Newell |url=http://www.computerandvideogames.com/172835/interviews/creative-minds-gabe-newell/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141211153904/http://www.computerandvideogames.com/172835/interviews/creative-minds-gabe-newell/ |archivedate=December 11, 2014 |access-date=February 9, 2016 |work=[[Computer and Video Games]] |publisher=[[Future plc]] }}</ref> Май потум говорив, што за пирьві три місяці в Microsoft навчив ся булше, гий за цілоє ошколованя в Гарвардови&nbsp;— и то была єдна з главных причин, чого ун пуйшов из універзіты.<ref>{{Cite web |author=Tosie |first=Anthony |title=Gabe Newell: I learned more in three months at Microsoft than entire time at Harvard |url=https://www.neowin.net/news/gabe-newell-i-learned-more-in-three-months-at-microsoft-than-entire-time-at-harvard |access-date=January 5, 2017 |work=neowin.net |archivedate=August 4, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170804220055/https://www.neowin.net/news/gabe-newell-i-learned-more-in-three-months-at-microsoft-than-entire-time-at-harvard }}</ref> Пуд куниць [[1995]].&nbsp;года стрілялка ''[[Doom відеобавка|Doom]]'' (1993) уд ''id Software'' была установлена на булшому числови компютеру у світови, гий новый сістем [[Windows 95]]. Нюел уповів: «[id]… и не продавали ся в бовтах&nbsp;— лем через бюлетинні дощкы тай инакі доинтернитні способы. Діля мене то быв гий удар грома. Microsoft узяли 500&nbsp;людий команды продавцю, а вся тота компанія мала 12&nbsp;людий&nbsp;— и зотворила майпоширеноє проґрамноє засобованя у світі. Пудходила револуція».<ref>{{Cite web |author=Narcisse |first=Evan |date=May 1, 2012 |title=Seems like ''Doom'' might have inspired Valve to build Steam |url=https://www.kotaku.com.au/2012/05/seems-like-doom-might-have-inspired-valve-to-build-steam/ |access-date=May 10, 2022 |work=[[Kotaku Australia]] |language=en-AU |archivedate=May 10, 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220510162617/https://www.kotaku.com.au/2012/05/seems-like-doom-might-have-inspired-valve-to-build-steam/ }}</ref> У Microsoft Нюел вюг проєкт переношіня ''Doom'' на Windows 95, што помогло зробити Windows ґеймерськов платформов.<ref>{{Cite web |title=Gabe Newell made Windows a viable gaming platform, and Linux is next |url=https://www.extremetech.com/gaming/167253-gabe-newell-made-windows-a-viable-gaming-platform-and-linux-is-next?origref= |access-date=March 8, 2021 |work=Extreme Tech |archivedate=December 17, 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201217120706/https://www.extremetech.com/gaming/167253-gabe-newell-made-windows-a-viable-gaming-platform-and-linux-is-next?origref= }}</ref> === Valve === Одушевленый [[Майкл Абраш|Майклом Абрашом]], котрый лишив Microsoft, убы робити над бавков ''[[Quake відеобавка|Quake]]'' у ''id Software'', Нюел в рокаши з другым робутником, Майком Герінґтоном, [[24. августа|24.]]&nbsp;[[24. авґуст|августа]] [[1996]].&nbsp;года лишив Microsoft и заложили відеобавкову компанію Valve.<ref name="Creative Minds">{{Cite web |author=CVG Staff |date=September 28, 2007 |title=Creative Minds: Gabe Newell |url=http://www.computerandvideogames.com/172835/interviews/creative-minds-gabe-newell/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141211153904/http://www.computerandvideogames.com/172835/interviews/creative-minds-gabe-newell/ |archivedate=December 11, 2014 |access-date=February 9, 2016 |work=[[Computer and Video Games]] |publisher=[[Future plc]] }}</ref><ref name=":3">{{Cite book|last=Fish|first=Charlie|url=https://books.google.com/books?id=SqMeEAAAQBAJ&dq=charlie+fish+gabe+newell&pg=PT73|title=The History of Video Games|date=May 30, 2021|access-date=April 7, 2024}}</ref> Нюел выбрав заложити Valve місто пинзії, бо чув, што робити з «другыма поправді розумными, мотівоваными, соціялно орієнтоваными людми над продуктом, котрый змінит житя міліону»&nbsp;— то діля нього «майвеселоє, што лем мож было робити».<ref>{{Cite web |author=Crossley |first=Rob |date=May 9, 2011 |title=The Valve manifesto |url=http://www.develop-online.net/features/1184/The-Valve-manifesto/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130709213641/http://www.develop-online.net/features/1184/The-Valve-manifesto |archivedate=July 9, 2013 |access-date=July 19, 2020 |work=[[MCV/Develop]] }}</ref> Нюел и Герінґтон самі фінансовали розробку пирьвої бавкы уд Valve&nbsp;— стрілялкы уд пирьвої особы ''Half-Life'' ([[1998]]),<ref name=":4" /> котра стала великым успіхом гий и меже крітіку, так и в комерційнум планови.<ref name="gamespotfame">{{Cite web |author=Rorie |first=Matthew |date=May 18, 2007 |title=Greatest Games of All Time: Half-Life |url=http://www.gamespot.com/articles/greatest-games-of-all-time-half-life/1100-6171044/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150119235122/http://www.gamespot.com/articles/greatest-games-of-all-time-half-life/1100-6171044/ |archivedate=January 19, 2015 |access-date=March 31, 2016 |work=GameSpot }}</ref> Герінґтон лишив компанію в 2000.&nbsp;годови.<ref name=":4">{{Cite web |author=Dunn |first=Jeff |date=October 2013 |title=Full steam ahead: the history of Valve |url=https://www.gamesradar.com/history-of-valve/ |access-date=April 5, 2021 |work=[[GamesRadar]] |language=en |archivedate=October 16, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161016131157/http://www.gamesradar.com/history-of-valve/ }}</ref> Діля розробкы ''[[Half-Life 2]]'' ([[2004]]) Нюел не поклав ниєдного дедлайна й надав «практічно неограниченый» бюджет, обіцявучи при потрибі фінансовати проєкт свойими грушми.<ref name=":02">{{Cite web |author=Geoff |first=Keighley |authorlink=Geoff Keighley |title=The Final Hours of Half-Life 2 |url=https://www.gamespot.com/articles/the-final-hours-of-half-life-2/1100-6112889/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191226173658/https://www.gamespot.com/articles/the-final-hours-of-half-life-2/1100-6112889/ |archivedate=December 26, 2019 |access-date=November 30, 2019 |work=[[GameSpot]] |language=en-US }}</ref> У тот час Valve майжек збанкротовала позад судового діла з компанійов [[Vivendi Games]]. Діло помуг кончити стажист, котрый найшов імийл, у котрому Vivendi нищила доказы.<ref>{{Cite web |author=McKenzie |first=Theodore |date=November 17, 2024 |title=Valve, Steam and the entire PC gaming industry were saved by a single intern |url=https://80.lv/articles/valve-steam-the-entire-pc-gaming-industry-were-saved-by-a-single-intern/ |access-date=November 17, 2024 |work=80LV |publisher= }}</ref> Паралелно Нюел дакулько місяцю робив над Steam&nbsp;— цифровов платформов про розусяжіня бавок.<ref>{{Cite web |author=Keighley |first=Geoff |date=November 12, 2004 |title=The Final Hours of Half-Life 2 |url=http://www.gamespot.com/articles/the-final-hours-of-half-life-2/1100-6112889/ |work=[[GameSpot]] |publisher=[[CBS Interactive]] |access-date=February 9, 2016 |archivedate=December 11, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231211141717/https://www.gamespot.com/articles/the-final-hours-of-half-life-2/1100-6112889/ }}</ref> Д 2011 году Steam контроловав уд 50% ід 70% рынка стирьханых ПК бавок и приносив булшость приходка Valve.<ref name=":2">{{Cite web |url=https://www.forbes.com/forbes/2011/0228/technology-gabe-newell-videogames-valve-online-mayhem.html |title=The Master of Online Mayhem |author=Chiang |first=Oliver |date=February 9, 2011 |work=[[Forbes]] |access-date=February 9, 2016 |archivedate=March 7, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170307052320/https://www.forbes.com/forbes/2011/0228/technology-gabe-newell-videogames-valve-online-mayhem.html }}</ref> На технолоґічнуй конференції в Сіетлови того же года Нюел указав, што майліпшоє бойовати з піратством не через антіпіратські технолоґії, ай через пропозицію ліпшого сирвіса. Ун навюг приклад успіха Steam у [[Росія|Росії]], де піратство было дуже поширеноє.<ref>{{Cite web |author=Bradford |first=Matt |date=2011-10-25 |title=Gabe Newell: Piracy is an issue of service, not price |url=https://www.gamesradar.com/gabe-newell-piracy-issue-service-not-price/ |access-date=2023-11-29 |work=[[GamesRadar]] |language=en |archivedate=October 24, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231024044709/https://www.gamesradar.com/gabe-newell-piracy-issue-service-not-price/ }}</ref> [[Файл:Gabe_Newell_GDC_2010.jpg|міні|Нюел бере премію Pioneer 2010 у Game Developers Conference]] У 2007 годови Нюел быв не радый розвойом бавок діля консолий, называвучи розробку діля ''[[PlayStation 3]]'' уд [[Sony]] «трачіньом часа діля всьых».<ref>{{Cite web |author=Androvich |first=Mark |date=October 11, 2007 |title=PS3 a "waste of time," says Valve's Newell |url=http://www.gamesindustry.biz/articles/ps3-a-waste-of-time-says-valves-newell |access-date=February 9, 2016 |work=[[GamesIndustry.biz]] |publisher=[[Gamer Network]] |archivedate=January 26, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126154132/http://www.gamesindustry.biz/articles/ps3-a-waste-of-time-says-valves-newell }}</ref><ref>{{Cite web |author=Bishop |first=Stuart |date=January 15, 2007 |title=Gabe Newell: PS3 "a waste of everybody's time" |url=http://www.computerandvideogames.com/155309/valve-ps3-a-total-disaster-on-so-many-levels/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141223172938/http://www.computerandvideogames.com/155309/valve-ps3-a-total-disaster-on-so-many-levels/ |archivedate=December 23, 2014 |access-date=February 9, 2016 |work=[[Computer and Video Games]] |publisher=[[Future plc]] }}</ref> Айбо вже на сцині пуд час головної презентації Sony на ''E3 2010'', ун нагадав за свої спередущі крітікы, удзначив удпертость PlayStation 3 и оголосив порт ''[[Portal 2]]'' тай заявив, што из пудпоров Steamworks се буде майліпша вирзія діля хоть якої консоли.<ref>{{Cite web |author=Bramwell |first=Tom |date=June 15, 2010 |title=Portal 2 coming to PlayStation 3 |url=http://www.eurogamer.net/articles/portal-2-coming-to-playstation-3 |access-date=February 9, 2016 |work=[[Eurogamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |archivedate=November 5, 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151105044347/http://www.eurogamer.net/articles/portal-2-coming-to-playstation-3 }}</ref> Нюел тоже крітіковав сирвіс Xbox Live, называвучи го «катастрофов»<ref>{{Cite web |author=Fahey |first=Mike |date=September 9, 2010 |title=Valve Figured Microsoft Would Fix The Xbox Live "Train Wreck" |url=http://kotaku.com/5634305/valve-figured-microsoft-would-fix-the-xbox-live-train-wreck |access-date=February 9, 2016 |work=[[Kotaku]] |publisher=[[Gawker Media]] |archivedate=June 21, 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150621030318/http://kotaku.com/5634305/valve-figured-microsoft-would-fix-the-xbox-live-train-wreck }}</ref> тай сістему Windows&nbsp;8, рахувучи ю угрозов діля удпертости ПК-ґеймінґа. На конферинції ''LinuxCon 2013'' ун заявив, што [[Linux]] и удпертоє проґрамованя — то «будучность ґиймінґа», убвиновав запирті сістеми, гий у Microsoft и [[Apple]], у торможіньови инновацій позад помалых процесу сертіфікації. У 2009.&nbsp;годови IGN включив Нюела до списка 100 майвызначных творцю відеобавок всьых часу, кажучи, што «вплыв Valve на дізайн, технолоґії тай індустрію відеобавок практічно не мож оцінити».<ref>{{Cite web |title=IGN - 16. Gabe Newell |url=https://www.ign.com/top/game-creators/16.html |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140420073520/http://www.ign.com/top/game-creators/16.html |archivedate=2014-04-20 |access-date=2023-11-27 |work=[[IGN]] |language=en }}</ref> У децембрьови 2010 Forbes именовав го «Имньом, котроє гія знати»&nbsp;— головно позад Steam, котрый мав партнерства з многыми великыми розробниками.<ref>{{Cite web |author=Chiang |first=Oliver |date=November 13, 2010 |title=Names You Need to Know in 2011: Gabe Newell |url=https://www.forbes.com/sites/oliverchiang/2010/11/13/names-you-need-to-know-in-2011-gabe-newell/ |access-date=February 2, 2016 |work=[[Forbes]] |archivedate=March 6, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306210853/http://www.forbes.com/sites/oliverchiang/2010/11/13/names-you-need-to-know-in-2011-gabe-newell/ }}</ref> У 2013.&nbsp;годови Нюела было уведено до Залы славы Academy of Interactive Arts & Sciences<ref>{{Cite web |author=Purchese |first=Robert |date=November 15, 2012 |title=Gabe Newell named as next AIAS Hall of Famer |url=http://www.eurogamer.net/articles/2012-11-15-gabe-newell-named-as-next-aias-hall-of-famer |access-date=February 9, 2016 |work=[[Eurogamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |archivedate=March 3, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303230053/http://www.eurogamer.net/articles/2012-11-15-gabe-newell-named-as-next-aias-hall-of-famer }}</ref> и нагорожено почиснов премійов BAFTA Fellowship за внесок у відеобавкову индустрію.<ref>{{Cite web |date=February 25, 2013 |title=Valve's Gabe Newell to be Honoured with BAFTA Fellowship |url=http://www.bafta.org/press/press-releases/valves-gabe-newell-to-be-honoured-with-bafta-fellowship |access-date=February 9, 2016 |work=[[British Academy of Film and Television Arts]] |archivedate=March 8, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308003427/http://www.bafta.org/press/press-releases/valves-gabe-newell-to-be-honoured-with-bafta-fellowship }}</ref> У октобрі 2017.&nbsp;года Forbes уключив го до списка 100 майзаможных людий США з оціньованым статком у $5.5 міліярда.<ref>{{Cite web |author=Chalk |first=Andy |date=October 19, 2017 |title=Gabe Newell is worth $5.5&nbsp;billion, according to Forbes |url=http://www.pcgamer.com/gabe-newell-is-worth-55-billion-according-to-forbes/ |access-date=October 19, 2017 |work=[[PC Gamer]] |archivedate=November 23, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171123083915/http://www.pcgamer.com/gabe-newell-is-worth-55-billion-according-to-forbes/ }}</ref><ref name="net worth">{{Cite web |title=Forbes Lists – Gabe Newell |url=https://www.forbes.com/profile/gabe-newell/?list=billionaires |access-date=October 19, 2017 |work=[[Forbes]] |archivedate=August 4, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170804224155/https://www.forbes.com/profile/gabe-newell/?list=billionaires }}</ref> У децебрьови 2021.&nbsp;года Forbes оцінив го власность на $3.9&nbsp;міліярда<ref name="net worth" /> и пудтверьдив, што ун має хоть читвирть компанії Valve.<ref name="net worth" /> За словами Чарлі Фіша, автора ''Історії відеобавок'', на 2021 гуд Нюел быв майзаможным чоловіком у відеобавковуй сфирі.<ref name=":3">{{Cite book|last=Fish|first=Charlie|url=https://books.google.com/books?id=SqMeEAAAQBAJ&dq=charlie+fish+gabe+newell&pg=PT73|title=The History of Video Games|date=May 30, 2021|access-date=April 7, 2024}}</ref> === Инакі фірмы === Нюел є власником морської злядацької орґанізації Inkfish.<ref>{{Cite web |author=James |first=David |date=June 20, 2023 |title=The only manned submersible that could reach the missing Titan is owned by Steam's Gabe Newell |url=https://wegotthiscovered.com/news/the-only-manned-submersible-that-could-reach-the-missing-titan-is-owned-by-steams-gabe-newell/ |access-date=June 21, 2023 |work=We Got This Covered |language=en-US |archivedate=June 21, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230621030004/https://wegotthiscovered.com/news/the-only-manned-submersible-that-could-reach-the-missing-titan-is-owned-by-steams-gabe-newell/ }}</ref> У новимбрьови 2022 Inkfish купила Hadal Exploration System&nbsp;— пріватну платформу діля глубинного пудводного згляданя&nbsp;— уд морського злядовалника Віктора Весково.<ref name=":5">{{Cite web |date=November 3, 2022 |title=DSSV Pressure Drop sold to Inkfish |url=https://www.superyachtnews.com/fleet/dssv-pressure-drop-sold-to-inkfish |access-date=June 21, 2023 |work=Superyacht News |archivedate=June 21, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230621132000/https://www.superyachtnews.com/fleet/dssv-pressure-drop-sold-to-inkfish }}</ref> А в 2020.&nbsp;годови Нюел в рокаши з робутником Valve Янном Бернє зотворили команду автомобілных перемагань ''The Heart of Racing'' діля збираня гроший на дітинську милость у Сієтлови тай Новуй Зеландії.<ref>{{Cite web |author=Talbot |first=Carrie |date=2020-09-14 |title=Valve boss Gabe Newell is raising money for NZ children's charity through car racing |url=https://www.pcgamesn.com/valve-gabe-newell-the-heart-of-racing |access-date=2023-08-22 |work=[[PCGamesN]] |language=en-UK |archivedate=August 22, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230822111036/https://www.pcgamesn.com/valve-gabe-newell-the-heart-of-racing }}</ref> == Заробуток == У октобрьови 2017.&nbsp;года ''Forbes'' дав Ґейба Нюела у испис 100&nbsp;майзаможных людий у Споєных Штатах, из оцінков у приблизно $5.5&nbsp;міліярда.<ref>{{Cite web |author=Chalk |first=Andy |date=October 19, 2017 |title=Gabe Newell is worth $5.5&nbsp;billion, according to Forbes |url=http://www.pcgamer.com/gabe-newell-is-worth-55-billion-according-to-forbes/ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171123083915/http://www.pcgamer.com/gabe-newell-is-worth-55-billion-according-to-forbes/ |archivedate=November 23, 2017 |access-date=October 19, 2017 |work=[[PC Gamer]] }}</ref><ref name="net worth">{{Cite web |title=Forbes Lists – Gabe Newell |url=https://www.forbes.com/profile/gabe-newell/?list=billionaires |access-date=October 19, 2017 |work=[[Forbes]] |archivedate=August 4, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170804224155/https://www.forbes.com/profile/gabe-newell/?list=billionaires }}</ref> У децембрьови 2021 ''Forbes'' оцїнив го у $3.9&nbsp;міліярда<ref name="net worth" /> и уповів, же ун має не май мало гий читвирть фірмы ''Valve''.<ref name="net worth" /> Подля Чарлі Фіша, автора книжкы „Історія відеобавок“ ''(The History of Video Games)'', Нюел быв у 2021.&nbsp;годови майзаможным чоловіком у відеоібавковуй индустрії. У 2024 годови ''Forbes'' уповів, же Нюел має 50.1% ''Valve'' и має чистої вартости $9.5 міліярда.<ref name="Pastis-2024a">{{Cite web |author=Pastis |first=Stephe |date=2024-12-06 |title=How Valve founder Gabe Newell turned ''Half-Life'' into a nearly $10 billion fortune |url=https://www.forbes.com.au/covers/magazine/how-valve-founder-gabe-newell-turned-half-life-into-a-nearly-10-billion-fortune/ |access-date=2024-12-11 |work=[[Forbes Australia]] |language=en-US }}</ref> == Личноє житя == [[Файл:Gabe_Newell_-_2002.jpg|міні|Нюел у 2002]] Нюел перед тым быв бетежный на дістрофію Фукса&nbsp;— то є уроженый битюг, што вплыват на роговку ока. У 2006 тай 2007<ref name=":2">{{Cite web |url=https://www.forbes.com/forbes/2011/0228/technology-gabe-newell-videogames-valve-online-mayhem.html |title=The Master of Online Mayhem |author=Chiang |first=Oliver |date=February 9, 2011 |work=[[Forbes]] |access-date=February 9, 2016 |archivedate=March 7, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170307052320/https://www.forbes.com/forbes/2011/0228/technology-gabe-newell-videogames-valve-online-mayhem.html }}</ref> зробили му дві пересадкы рогувкы, и ун ся докус вылічив. У тот самый динь, коли в рокаши з Майком Герінґтоном заклали компанію ''Valve'', Ґейб женив ся з Лісов Меннет.<ref name=":3">{{Cite book|last=Fish|first=Charlie|url=https://books.google.com/books?id=SqMeEAAAQBAJ&dq=charlie+fish+gabe+newell&pg=PT73|title=The History of Video Games|date=May 30, 2021|access-date=April 7, 2024}}</ref> Уни мали двох сыну.<ref>{{Cite web |url=https://archive.seattletimes.com/archive/?date=20030516&slug=plongbeach18 |title=Tuned To The Dunes: A beach house honors the magic of surprise, the gift of time |date=May 16, 2003 |work=[[The Seattle Times]] |access-date=July 17, 2020 |archivedate=October 22, 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231022042523/https://archive.seattletimes.com/archive/?date=20030516&slug=plongbeach18 }}</ref> Нарожіня пирьвого сына у кунци 1990. году йих одушевилона зотворіня фіналного боса у ''Half-Life'' Нігіланта, бо тогды думали, же родити дітину&nbsp;— то майстрашноє, што мож си представити. <ref>{{Cite web |author=Walker |first=Alex |title=Half-Life's Final Boss Was Based On Gabe Newell's Son (Being Born) |url=https://www.kotaku.com.au/2018/02/half-lifes-final-boss-was-based-on-gabe-newells-son-being-born/ |work=Kotaku |date=February 21, 2018 |access-date=August 11, 2018 |archivedate=August 11, 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180811230320/https://www.kotaku.com.au/2018/02/half-lifes-final-boss-was-based-on-gabe-newells-son-being-born/ }}</ref>На 2019 гуд Нюел із Меннет ужек были розвидині.<ref>{{Cite web |author=Keall |first=Chris |date=2 November 2020 |title=US billionaire Gabe Newell, locked down in NZ, launching a gnome into space via Rocket Lab |url=https://www.nzherald.co.nz/business/us-billionaire-gabe-newell-locked-down-in-nz-launching-a-gnome-into-space-via-rocket-lab/EFKFZTVG4LMN54WJFL74CWDUNA/ |access-date=December 8, 2021 |work=[[The New Zealand Herald]] |language=en-NZ |archivedate=December 8, 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211208005024/https://www.nzherald.co.nz/business/us-billionaire-gabe-newell-locked-down-in-nz-launching-a-gnome-into-space-via-rocket-lab/EFKFZTVG4LMN54WJFL74CWDUNA/ }}</ref> У 2011.&nbsp;годови Нюел повів, же його любимі відеобавкы&nbsp;— ''Super Mario 64'', ''Doom'' и вирзія бавкы ''Star Trek'' із 1971 года на головному компютерови Burroughs&nbsp;— то была пирьва бавка, у котру ун бавив.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.computerandvideogames.com/296735/features/gabe-newell-my-3-favourite-games/ |title=Gabe Newell: My 3 favourite games |author=Ingham |first=Tim |date=April 4, 2011 |work=[[Computer and Video Games]] |publisher=[[Future plc]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150211164700/http://www.computerandvideogames.com/296735/features/gabe-newell-my-3-favourite-games/ |archivedate=February 11, 2015 |access-date=February 9, 2016 }}</ref> ''Doom'' го увірив, же будучность забав&nbsp;— у відеобавках, ай ''Super Mario 64'' му доказала, же бавкы можут быти умільством.<ref name=":0" /> Нюел быв фанатом серіала ''My Little Pony: Friendship Is Magic''.<ref>{{Cite web |url=http://kotaku.com/5899357/gabe-newell-just-made-my-little-pony-fans-extremely-happy |title=Gabe Newell Just Made My Little Pony Fans Extremely Happy |author=Fahey |first=Mike |date=April 12, 2012 |work=[[Kotaku]] |publisher=[[Gawker Media]] |access-date=February 9, 2016 |archivedate=June 11, 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120611043736/http://kotaku.com/5899357/gabe-newell-just-made-my-little-pony-fans-extremely-happy }}</ref><ref name=":3">{{Cite book|last=Fish|first=Charlie|url=https://books.google.com/books?id=SqMeEAAAQBAJ&dq=charlie+fish+gabe+newell&pg=PT73|title=The History of Video Games|date=May 30, 2021|access-date=April 7, 2024}}</ref> Ун записав голосовый пакет до бавкы ''Dota 2'' уд ''Valve'', де з гумором включив свої фразы й фіґлі. У ґиймерському комюніті Нюел знаный гий '''Gaben''' ('''Ґабен'''), што выходит из його робочого імийл адреса.<ref>{{Cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/news/view/108247-Gabe-Newell-Gives-Away-Personal-Steam-Password |title=Gabe Newell Gives Away Personal Steam Password |author=Goldman |first=Tom |date=March 5, 2011 |work=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |publisher=[[Defy Media]] |access-date=February 9, 2016 |archivedate=March 12, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160312072748/http://www.escapistmagazine.com/news/view/108247-Gabe-Newell-Gives-Away-Personal-Steam-Password }}</ref> Сам повів, же старав ся привыкнути до свойої публічної особы: «[Фаны] мене убнимавут, коли стрітят. А я ниєм обнімалник, айбо йим то гія. Я быв из дітми, коли то стало ся упирьвоє&nbsp;— діти то прийняли, а я ніт. Уни казали: „Няню, прийми то супокуйно.“ И до типирь ся учу уд нашых хосноватилю.» Нюел быв из цімборами в Новій Зеландії, коли спустила ся пандемія COVID-19, и вырішив лишити ся в Оклендови, кідь уж подорожні убграничіня были зняті. Гий высловліня дякы за гостинность Новуй Зеландії, ун из другыми зорґанізовали здарьну подію '''We Love Aotearoa''' из живыми выступами музичных артісту з цілої крайины. Подія мала й VR-стенды з бавками уд Valve, гий ''[[Half-Life: Alyx]]'' тай ''The Lab''.<ref>{{Cite web |title=We Love Aotearoa |url=https://www.weloveaotearoa.co.nz/ |access-date=December 22, 2020 |work=We Love Aotearoa |language=en-US |archivedate=July 20, 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210720151951/https://www.weloveaotearoa.co.nz/ }}</ref> Подвю прийшло ся перенести з авґуста на децимбирь позад [[локдаун|локдауна]], вызваного другов габов COVID-19. Нюел в октобрьови 2020 попросив за резідентство в Новуй Зеландії, айбо скоро ся вернув до Сієтла в 2021.&nbsp;годови.<ref>{{Cite web |title=Gabe applies for NZ residency but isn't taking Valve with him |url=https://www.pcgamesn.com/gabe-newell-nz-residency-valve |access-date=December 22, 2020 |work=PCGamesN |date=October 20, 2020 |language=en-GB |archivedate=July 22, 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210722151556/https://www.pcgamesn.com/gabe-newell-nz-residency-valve }}</ref><ref>{{Cite web |title=Gabe Newell Talks Steam Deck's Origin, Goals, and Future |url=https://www.ign.com/videos/gabe-newell-talks-steam-decks-origin-goals-and-future |date=July 28, 2021 |access-date=November 11, 2021 |work=[[IGN]] |archivedate=January 14, 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220114062742/https://www.ign.com/videos/gabe-newell-talks-steam-decks-origin-goals-and-future }}</ref> == Удкликаня == {{Reflist}} == Подальше читаня == * {{Cite web |url=https://www.rockpapershotgun.com/2007/11/21/rps-exclusive-gabe-newell-interview/ |title=RPS Exclusive: Gabe Newell Interview |author=Walker |first=John |date=November 21, 2007 |work=[[Rock, Paper, Shotgun]] }} * {{Cite web |url=http://www.eurogamer.net/articles/valves-gabe-newell-interview |title=Valve's Gabe Newell |author=Bramwell |first=Tom |date=August 29, 2007 |work=[[Eurogamer]] |publisher=[[Gamer Network]] }} * {{Cite web |url=http://www.gamespot.com/articles/the-final-hours-of-half-life-2/1100-6112889/ |title=The Final Hours of Half-Life 2 |author=Keighley |first=Geoff |date=November 12, 2004 |work=[[GameSpot]] |publisher=[[CBS Interactive]] }} * {{Cite web |url=http://hl2central.net/?id=1480 |title=An interview with Gabe Newell |author=Psycho_byte |date=June 26, 2003 |work=HL2Central |publisher=Game Central Network |access-date=February 9, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180811230617/http://hl2central.net/?id=1480 |archivedate=August 11, 2018 }} <references responsive="1"></references> [[Катеґорія:Жыючі люде]] [[Катеґорія:Уродили ся 1962]] [[Катеґорія:Уродився у новемброви]] [[Катеґорія:Люди котрі робили в Microsoft]] evvwq7om6b189y00rz4o9mhj9wnluvi Оклі Гедь 0 23342 165988 164216 2026-06-15T09:05:28Z Rue323 31002 165988 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''О́клі Ге́дь'''<ref>Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021</ref> (до [[2000]]&nbsp;— Клиновицька Гора; {{lang-hu|Aklihegy}}, [[Чеськый язык|чис.]] ''Okli Heď'', {{lang-uk|Оклі Гедь}}, {{lang-ro|Okli Hed}})&nbsp;— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградовськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основаноє у началови [[XX. стороча|XX]].&nbsp;стороча.{{Жрідло}} У 1921.&nbsp;році исе быв хутор з 25 хыжӯв села Оклі, у 1930.&nbsp;році ужек было 65&nbsp;хыж и 208&nbsp;людий. Помалы, коло села [[Оклі]], на засаженӯв вином горі, у первӯв половині ХХ стороча у часы Первой Чехословеньской Републікы, взникло самостойноє поселеня.<ref>https://web.archive.org/web/20250822235504/https://goloskarpat.info/society/5694f967ad72b/?utm_source=chatgpt.com</ref> Пуд час нахождіня у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] пройшло зъединеня населеного пункта Юловицька Гора из селом Клиновицька Гора. У межох села є Долина крови. Усні переказы говорять, што свою назву она одержала позад того, што туй згыбло много людий <ref>https://www.kolyba.org.ua/cikavo-pro-zakarpattja/18002-cikavo-pro-okli-ged?utm_source=chatgpt.com</ref>. Враг насував ся на Угочаньскі села. Много людий прятало ся туй, місто было придатноє для сёго: у далині уд населеных пунктӯв густі лісы окружали долину. Но кось удав прятанку, и безжалосный враг знищив безоружных людий, не пошкодовав ни дітий, ни старых, ни жӯн. Кров текла потоком, заливши усю долину. Удтовды исе місто называвуть Долинов крови. Учитель містной школш Шандор Фоврі аналітичным путём довӯг, што исе были татары пуд час напада на [[Жупа Угоча|Угочаньску жупу]] у 1717 році.<ref>https://vin-library.org/</ref> У часы Чехословеньска у селі удкрыли трихкласну мадярьску школу из трёма [[Педагог|учителями]].{{Жрідло}} Пуд час [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]] на фронтови умерло 6 уходцю̄в из [[Село|села]].{{Жрідло}} Осінёв 1944.&nbsp;року у РСЧК из села забрали 33&nbsp;чоловікы: депортація мадяр и німцю̄в Пудкарпатя 1944–1945.&nbsp;рокӯв из якых 16 умерло у лаґерах.{{Жрідло}} == Реліґія == Цирьков є у реформатӯв, но у мирі и злагоді нив хоснувуть ся вірникы усьых трёх конфесій.<sup>[''неенциклопедичный стиль'']</sup> Літурґічный язык&nbsp;— мадярьскый. Ныні у селі служить реформаторьскый пастор Степан Мейсар, греко-католицькый священик о. Віктор Сюч и римо-католицькшй священик Ласло Гоёш.{{Жрідло}} Мусай зазначити,<sup>[''неенциклопедичный стиль'']</sup> што до 1995.&nbsp;року вірникы&nbsp;— реформаты принадлежали до церкви села Оклі.{{Жрідло}} == Присілкы == '''Юловицька гора''' Юловицька гора — бывшоє село у [[Украинска ССР|УССР]], у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]]. Зъединено из селом Клиновицька гора рішеням облисполнкома Закарпатьской области №431 уд 30.07.1962.{{Жрідло}} Первый раз ся споминать у [[XX. стороча|XX]] сторочови.{{Жрідло}} Ю́ловська Гора́ — ботанічный заказник загальнодержавного значення у Україні. Розташований на схід від села Дюли та на північ від села Оклі Гедь Берегівського району [[Закарпатска область|Закарпатської області]], на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинського хребта]]).{{Жрідло}} Площадь 176 га. Сотвореный [[20. октобер|20 окто̄вбра]] [[1974]] року. Заказник є частёв Карпатьского біосферного заповідника.{{Жрідло}} Заказник є у містности из майтеплым кліматом у [[Украинскы Карпаты|Украйиньскых Карпатах]], и исе зыграло важну роль у формованю травяного покрыва. Шыроко шырені дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, [[Дуб Далешампа|дуба Далешампа]]. Иппен ростуть унікалні про Украйину масивы липы сріберной. Заказник є єдинственным у Украйині природным містом роста дуба бургундьского. У травяному покривывови переважавуть лісостепові виды.{{Жрідло}} У [[1997]] році войшов у состав Карпатьского біосферного заповідника.{{Жрідло}} На зачаткови юна у селі из 2009 року проходить гастрономічный фестиваль „Чиришинь и ягӯд“.{{Жрідло}} == Туристичны міста == * Долина крови * Свого часу село славило ся ищи свойым мінеральным жрідлом уд [[Ревматизм|ревматизма]], якоє послідньым часом замулило ся. * Исе місто рахує ся єдным из майтеплых на Пудкарпатёви, таге и сама Чорна гора. * На северови села є ботанічный заказник Юловська Гора, на юго-западных окрайинах Гутиньского масива (часть [[Вигорлат-Гутин|Вигорлат-Гутинського хребта]]). Широко шырены дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, [[Дуб Далешампа|дуба Далешампа]]. Иппен ростуть унікані для України масивы липи сріблястої. Заказник є єдинственным у Украйині природним містом роста дуба бургундьского. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 610 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |97,71&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |2,13&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,16&nbsp;% |} == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Основаны у XX сторочу]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] n2ls6zj1t9xc93lhd1a5kpoc8c0xf9j Ґут 0 24610 165970 165778 2026-06-14T18:22:29Z Rue323 31002 165970 wikitext text/x-wiki '''Ґу́т''' (''у [[1960]]-[[1991]] роках'' — '''''Гара́здӱвка''''')<ref>http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2</ref> ({{Lang-hu|Gút}}) ({{Lang-uk|Гут}}) (до [[1960]] тото были два села — ''Мала Гараздӱвка'' и ''Велика Гараздӱвка'') — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Ґутяне|национальный состав=[[мадяре]]|год переписи=2001|население=1353|прежние имена=Гараздівка, Гараздовка, Kisgút, Nagygút, Kétgút|первое упоминание=1312/1323|внутреннее деление=Великоє Ґутово, Малоє Ґутово}} == Назва == Из [[1960]] до [[1995]]. року назва [[Населеный пункт|населеного пункта]] была&nbsp;— «''Гараздӱвка''».<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.09.2014&rf7571=10973</ref>. У [[1946]]. році село Малоє Ґутово и Великоє Ґутово вернули си “історичні” назвы — Мала Гараздӱвка и Велика Гараздӱвка.<ref>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB</ref> == Символіка == ==== Ґерб ==== На щитови, розтятому и перитятому лазурным и челленым, узкый штріберный вписаный крест. У первӱв части три штрібері вовчі икла, вокруг якых золотый гыд из чорными кӱгтёма, што прӱмкнув свӱй хвӱст. У другӱв части штріберна голова вола прямо, из золотыми рогома и чорными очами. У тритьӱв части золотый [[дуб]] из урватым корінём, зеленым листём и золотыми жолудями из зелеными шапочками. У четвертӱв части золота бочка, коло ниї звирьху штріберный заступ у балку. На лазурнӱв девізнӱв ленті — дата основаня села, дата утверждіня ґерба, и назва [[Мадярскый язык|по-мадярськы]] тай [[Україньскый язык|по-украйинськы]].<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15617#verh</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Сѣвер|северови]] [[Берегівскый район|Берегӱвського района]], у 9,7 кілометрах уд [[Берегово|районного центра]]. Фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 604,5 км. == Присілкы == ==== Вели́коє Ґу́тово (Но́дь Ґу́т) ==== Великоє Ґутово (Нодь Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Малоє Ґутово при образованёви нового села Ґут рішінём облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 уд 13.05.1960 Ґут основали два браты из рода Ґуті, які занимал ися [[Рыбоимля|рыбоимлёв]] тай [[Полёваня|охотов]]. 1533: Nagÿ Gwutth, 1541: Nagy gwth, 1550: Nagy Gwth, 1553: Nagy-Gwtth, 1570: Nagÿ Gutth, 1773: Nagy Guth, 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-), 1851: Gúth (Nagy), 1864/65: Nagy Guth, 1877: Gút (Kis-, Nagy-), 1913: Nagy Gut, 1925: Vel'ky Gút, 1930: Gutovo Malé, Gutovo Veliké, 1944: Kétgút, 1983: Гараздівка, Гараздовка, 1995: Гут. У [[Село|селі]] є реформаторськый храм якый построєный у [[1752]]. році. Долинов села тече канал Мерце. У народови кажуть ож у селі побывав быв великый мадярськый композитор Барток Бийла, и містный жытель Довка Кароль спӱвав му. ==== Мало́є Ґу́тово (Кі́ш Ґу́т) ==== Малоє Ґутово (Кіш Ґут)&nbsp;— бывшоє село у Берегӱвському районови. Зъединеноє из селом Великоє Ґутово у новоє село Ґут облисповнкома Закарпатської области №&nbsp;264 від 13.05.1960 Первый спомин 1312: Guth (ZichyOkm. 1: 136), 1398: Kys Guth (uo. 5: 94), 1530: Gwth (Conscr. Port.), 1541: Kÿſ gwth (uo.), 1550: Cÿſgwth (uo.), 1553: Kys-Gwtth (N. KISS 165), 1570: Kis Gutth (Conscr. Port.), 1773: Kis Guth (LexLoc. 49), 1808: Gúth (Kis-, Nagy-), Gutowo (Male-, Welke-) (LIPSZKY: Rep. 220), 1851: Gúth (Kis) (FÉNYES 2: 60), 1864/65: Kis Guth (PESTY 414), 1877: Gút (Kis-, Nagy-) (Hnt.), 1913: Kis Gut (Hnt.), 1925: Malý Gút, 1930: Gutovo Malé (ComBer. 56-7), 1944: Kétgút (Hnt.), 1983: Гараздівка, Гараздовка (ZO), 1995: Гут. У [[1466]]. році у письменных жрідлах споминать ся замок родины Ґуті, на высочині, огражденоє водов помиже собов Кіш Ґут (Малинькый Ґут) тай Нодь Ґут (Великый Ґут). == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1312]]. році.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> [[Файл:ГУТ_-_ЦЕРКВА..jpg|альт=Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р. |міні|Реформаторська цирьков у с. Ґут, 1830&nbsp;р.]] ===Ґутівар=== [[24. октобер|24. октовбра]] [[1466]]. року первый раз достовірно ся споминать [[замок]] '''Ґу́тівар''' ({{Lang-hu|Guti vár}}). Товды Иржібет, вдова Гуняді Яноша, даровала замок Ґутівар воякови Удварій Антолови на вічноє хоснованя, за вірну службу.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref> У [[1566]]. році [[Крымськоє ханство|Татары]] спалили село Ґут, и скорше всёго, знищили и Ґутівар, бо у май пӱзньых жрідлах, укріпліня ужек не споминать ся. На тот час замок а за ним и село одержали народну назву '''Кі́ш Му́нкач''' ({{Lang-hu|Kismunkács}}) то є '''Мало́є Мука́чово''' вадь '''Малы́й Му́нкач'''.<ref>http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/zamok-gutivar-gut/</ref>. Ищи изнамо ож на місті села Ґут, мадярськый дворянин на имня Ласлов котрый принимав участь у Крестовому походови мав туй своє опшаря.<ref>''Zubánics László. Guti körkép (Falumonográfia) – Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2000 – 93 p.''</ref>. У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови Андраш Валі пише ож и Малоє Ґутово, и Великоє Ґутово суть [[Село|села]] де живуть [[мадяре]]-калвіністы, у селах росте [[Пшеніця|зерно]], а жытелі села годни продавати свою продукцію у переділах 3 миль уд [[Мукачово|Мукачова]]. Май популарні фамілії: Гуняді, Берценьї, Бернеміса.<ref>http://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20http://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/,%20https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/ValyiFenyes-orszagleirasok-81A15/valyi-andras-magyar-orszagnak-leirasa-87F85/</ref> == Архітектура == На території оборонного укріпліня ныні розмістили ся реформаторська цирьков, дітськый садик, школа, фотьбалноє поле и жилі хыжі. Камняна реформаторська цирьков была учинена у селі у [[1830]]. році на місті невеликої деривляної. У дворови пиля реформаторської церкви є памнятный знак єдносельчанам, убитых у [[Перша світова война|Перву світову войну]]. Такый памнятник є типічный, и даже традиційный про [[Берегівскый район|Берегӱвщину]]. В паркови напротив реформаторської церкви из [[2001]]. року стойить памнятник мадярському королёви Іштванови, у чисть приятя [[Мадяре|мадярами]] [[Хрістіанство|християнства]]. Скулптура короля Іштвана (Stephanus Rex) учинена из метала тай желіза. Поблизь из сив скулптуров находить ся памнятный знак у чисть містных селян, убитых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] и у ході сталінськых репресій. [[Файл:ГУТ_-_1_СВІТОВА.jpg|міні|Памнятный знак построєный у чисть єдносельчан, убитых у Перву світову войну.]] [[Файл:ГУТ_-_СТЕФАН.jpg|міні|Памнятник мадярському королёви Іштванови, 2001.&nbsp;року ]] === Археолоґія === У [[1957]]. році у выходнӱв части села найдено скарб [[Стрібро|штріберных]] імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського тай келтські монеты. Скарб уіщав бӱлше сотни монет. За археолоґічными изслідованями, на території мочаря Серня пиля нынішнёго села жили [[келты]]. У южнӱв части и на окрайинах села, на сільськоґаздӱвськых зимлях, розміщена памнятка археолоґії&nbsp;— могылник ([[Куштановицка култура|куштановицька култура]]). На території села суть бывші оборонні укріпіня, які фіґурувуть у археолоґічных жрідлах ге «Ґутівар». Сліды валӱв и шансӱв суть при зтокови річк Серня и Чорна вода. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1353 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20160305023607/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%C1%C5%D0%C5%C3I%C2%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число людий ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |1296 | align="right" |95,79&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |51 | align="right" |3,77&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |6 | align="right" |0,44&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] pj4cswyopz3qq299lphsxs54iywk8lu Глубокоє (Ужгородьскый район) 0 24635 165969 2026-06-14T18:21:30Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]] на [[Глубокоє (Ужгородськый район)]] 165969 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Глубокоє (Ужгородськый район)]] 07rekau2feosf0ne76dttr323ltyibp Узколійна желізниця Хуст — Медвежый 0 24636 165971 2026-06-14T18:37:22Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/47828445|Вузькоколійна залізниця Хуст — Медвежий]]» 165971 wikitext text/x-wiki {{Вузькоколійна залізниця||name=Вузькоколійна залізниця Хуст — Медвежий|full_name=Вузькоколійна залізниця <br/>Хуст — Липча — Медвежий|map=Вузькоколійка Хуст-Медвежий - схема.jpg|picture=Вузькоколійна залізниця Хуст — Медвежий.jpg|підпис=|years=~ [[1914]] — ?|country={{UKR}}|region=[[Закарпатська область]]|status=розібрана|ownership=|length=26|колія=760|станцій=|телефон=|lata_budowy=[[1914]]|rok_otwarcia=|rok_do_pkp=|rok_elektry=|rok_zaw_ruchu=|rok_fiz_likw=?|przebieg={{BS|exKBSTa|0|[[Хуст]]|}} {{BS|exHST|5|[[Іза]]|}} {{BS|exHST|10|[[Кошельово]]|}} {{BS|exhKRZWae||р. Осава|}} {{BS|exHST|12|[[Липча]]|}} {{BS|exhKRZWae||р. Калів|}} {{BS|exHST|20|[[Монастирець_(Хустський_район)|Монастирець]]|}} {{BS|exhKRZWae||р. Чеховець|}} {{BS|exKBSTe|26|ур. [[Медвежий]]|}}}}'''Узкоколі́йна желізни́ця Ху́ст&nbsp;— Медве́жый'''&nbsp;— єдна из нефунґувущых узкоколійных желізниць на [[Україна|Украйині]], у [[Хустськый район|Хустському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. == Опис и історія == [[Файл:Залізниця_Хуст-Медвежий_-_1925_р.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Желізниця Хуст—Медвежый на карті 1925&nbsp;р.]] У [[1897]]—[[1911]]&nbsp;роках між селами [[Горинчово|Горінчово]] та [[Монастыриць (Закарпатьска область)|Монастирець]] функціонувала лісова вузькоколійка з кінною тягою. Спочатку на залізниці експлуатувалось 10, а згодом 14 вантажних вагонеток. Довжина колії становила всього 2 км. Вузькоколійна залізниця завдовжки 9&nbsp;км та з шириною колії 760&nbsp;мм була побудована в [[1914]]&nbsp;році. Пізніше колія була подовжена до 26&nbsp;км. Лінія починалась біля колій ширококолійної залізниці [[Чоп]]&nbsp;— [[Ясѣня|Ясіня]], на відстані 1,7&nbsp;км в західному напрямку від міста [[Хуст]]. Колія прямувала на північний-схід сільськогосподарським регіоном, правим берегом річки [[Рѣка (приток Тисы)|Ріка]]. Залізниця проходила повз села [[Иза|Іза]], Кошельово та [[Липча]]. На північ від села [[Горинчово|Горінчово]] вона повертала у вузьку долину річки Чеховець, притоки Ріки. Далі колія прямувала лісом повз православний монастир XIV століття, який дав назву селу Монастирець. Закінчувалась лінія в урочищі Медвежий (382&nbsp;м), де були лісосіка та поселення лісорубів. Залізниця використовувалась для перевезення деревини з урочища Медвежий до широкої колії поблизу Хуста. Коли припинила роботу вузькоколійка, відомостей немає. == Рухомий склад == З самого початку на залізниці експлуатувались локомотиви на паровій тязі. Зокрема, в Хуст був доставлений локомотив заводу «Krauss» (з [[Мнихів|Мюнхена]]) з фабричним номером 6186, вироблений [[1909]]&nbsp;року<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}</ref>. [[16. децембер|16 грудня]] [[1929]]&nbsp;року на залізницю був доставлений паровий локомотив [[Берлін|берлінського]] заводу «Orenstein & Koppel» з фабричним номером 1218, виготовлений у [[1903]]&nbsp;році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. [[17. апріль|17 квітня]] [[1930]]&nbsp;року&nbsp;— локомотив заводу «Henschel & Son» (з Касселя) з фабричним номером 21692, виготовлений у [[1930]] році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. == Иппен позерайте == * Желізниця * Анця Кушницька * Медвежый * Хуст * Узкоколійні желізниці Пудкарпатя == Удкликованя == <templatestyles src="Reflist/styles.css" /> [[Катеґорія:1914. у желізници]] [[Катеґорія:Колія 760 мм]] [[Катеґорія:Основаны 1914]] [[Катеґорія:Хуст]] [[Катеґорія:Медвежый]] [[Катеґорія:Желізниця Хуст — Медвежый]] 32y5z71gc9fsv9vt8kfhyy7lcu31eju 165972 165971 2026-06-14T18:50:35Z Rue323 31002 165972 wikitext text/x-wiki '''Узкоколі́йна желізни́ця Ху́ст&nbsp;— Медве́жый'''&nbsp;— єдна из нефунґувущых узкоколійных [[Желѣзниця|желізниць]] на [[Україна|Украйині]], у [[Хустськый район|Хустському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. == Опис и історія == [[Файл:Залізниця_Хуст-Медвежий_-_1925_р.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Желізниця Хуст—Медвежый на карті 1925.&nbsp;року]] У [[1897]]—[[1911]]&nbsp;роках миже селами [[Горинчово|Горінчово]] тай [[Монастыриць (Закарпатьска область)|Монастыриць]] фунґовала хащова узкоколійка из кӱнныв тягов. Раз на желізници експлуатовало ся 10, а дале 14 грузовых ваґонеток. Довгота колії становила усёго 2 км. Узкоколійна желізниця довга 9&nbsp;км и из широтов колії 760&nbsp;мм была построєна у[[1914|1914.]]&nbsp;році. Потӱм колія была подовжена до 26&nbsp;км. Лінія зачинала ся пиля колій ширококолійної желізниці [[Чоп]]&nbsp;— [[Ясѣня|Ясіня]], на далині 1,7&nbsp;км на запад уд вароша [[Хуст]]. Колія ишла на северо-выход, сільськоґаздӱвськым реґіоном, правым берегом рікы [[Рѣка (приток Тисы)|Ріка]]. Желізниця проходила ублаз села [[Иза]], [[Кошелёво]] тай [[Липча]]. На север уд села [[Горинчово|Горінчово]] она повертала у узку долину рікы Чеховиць, притока Рікы. Дале колія прямовала лісом пиля православного монастыря XIV стороча, якый дав назву селови Монастыриць. Кӱнчала ся лінія у урочищови Медвежый (382&nbsp;м), де были лісосіка и хутор лісорубӱв. Желізниця хосновала ся про перевезеня деревины из урочища Медвежый до широкої колії поблизь [[Хуст|Хуста]]. Коли конкретно стала робити узкоколійка, відомостий почти ниє. == Подвижный состав == Из самого зачатку на желізници експлуатовали ся локомотивы на паровӱв тязі. Изокреме, у Хуст быв доставленый локомотив завода «Krauss» (из [[Мнихів|Мнихова]]) из фабричным номером 6186, уробленый у [[1909]].&nbsp;році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}</ref>. [[16. децембер|16. децембра]] [[1929]].&nbsp;року на желізницю быв доставленый паровый локомотив [[Берлін|берлінського]] завода «Orenstein & Koppel» из фабричным номером 1218, учиненый у [[1903|1903.]]&nbsp;році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. [[17. апріль|17. апріля]] [[1930]].&nbsp;року&nbsp;— прибыв на потребы желізници новӱтньый локомотив завода «Henschel & Son» (из Кассела) из фабричным номером 21692, уготовленый такой у тому же [[1930]]. році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. == Иппен позерайте == * [[Желѣзниця|Желізниця]] * Анця Кушницька * [[Медвежый (Хустськый район)|Медвежый]] * [[Хуст]] * [[Узкоколійні желізниці Пудкарпатя]] == Удкликованя == <templatestyles src="Reflist/styles.css" /> [[Катеґорія:1914. у желізници]] [[Катеґорія:Колія 760 мм]] [[Катеґорія:Основаны 1914]] [[Катеґорія:Хуст]] [[Катеґорія:Медвежый]] [[Катеґорія:Желізниця Хуст — Медвежый]] 2gymzynu81g3dnlwkdrzko5yyykw4jy 165973 165972 2026-06-14T18:52:44Z Rue323 31002 165973 wikitext text/x-wiki '''Узкоколі́йна желізни́ця Ху́ст&nbsp;— Медве́жый'''&nbsp;— єдна из нефунґувущых узкоколійных [[Желѣзниця|желізниць]] на [[Україна|Украйині]], у [[Хустськый район|Хустському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. == Опис и історія == [[Файл:Залізниця_Хуст-Медвежий_-_1925_р.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Желізниця Хуст—Медвежый на карті 1925.&nbsp;року]] У [[1897]]—[[1911]]&nbsp;роках миже селами [[Горинчово|Горінчово]] тай [[Монастыриць (Закарпатьска область)|Монастыриць]] фунґовала хащова узкоколійка из кӱнныв тягов. Раз на желізници експлуатовало ся 10, а дале 14 грузовых ваґонеток. Довгота колії становила усёго 2 км.<ref>Karel Beneš. Železnice na [[Підкарпатьска Русь|Podkarpatské Rusi]]. Nakladatelství dopravy a turistiky spol. s r.o. Praha, 1995. s. 88</ref> Узкоколійна желізниця довга 9&nbsp;км и из широтов колії 760&nbsp;мм была построєна у[[1914|1914.]]&nbsp;році. Потӱм колія была подовжена до 26&nbsp;км. Лінія зачинала ся пиля колій ширококолійної желізниці [[Чоп]]&nbsp;— [[Ясѣня|Ясіня]], на далині 1,7&nbsp;км на запад уд вароша [[Хуст]]. Колія ишла на северо-выход, сільськоґаздӱвськым реґіоном, правым берегом рікы [[Рѣка (приток Тисы)|Ріка]]. Желізниця проходила ублаз села [[Иза]], [[Кошелёво]] тай [[Липча]]. На север уд села [[Горинчово|Горінчово]] она повертала у узку долину рікы Чеховиць, притока Рікы. Дале колія прямовала лісом пиля православного монастыря [[XIV. стороча]], якый дав назву селови Монастыриць. Кӱнчала ся лінія у урочищови Медвежый (382&nbsp;м), де были лісосіка и хутор лісорубӱв. Желізниця хосновала ся про перевезеня деревины из урочища Медвежый до широкої колії поблизь [[Хуст|Хуста]]. Коли конкретно стала робити узкоколійка, відомостий почти ниє. == Подвижный состав == Из самого зачатку на желізници експлуатовали ся локомотивы на паровӱв тязі. Изокреме, у Хуст быв доставленый локомотив завода «Krauss» (из [[Мнихів|Мнихова]]) из фабричным номером 6186, уробленый у [[1909]].&nbsp;році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}</ref>. [[16. децембер|16. децембра]] [[1929]].&nbsp;року на желізницю быв доставленый паровый локомотив [[Берлін|берлінського]] завода «Orenstein & Koppel» из фабричным номером 1218, учиненый у [[1903|1903.]]&nbsp;році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. [[17. апріль|17. апріля]] [[1930]].&nbsp;року&nbsp;— прибыв на потребы желізници новӱтньый локомотив завода «Henschel & Son» (из Кассела) из фабричным номером 21692, уготовленый такой у тому же [[1930]]. році<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm |title=Архівована копія |access-date=23 грудня 2012 |archivedate=25 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20100325065430/http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm Архівована копія]. Архів [http://www.pospichal.net/lokstatistik/54854-chust.htm оригіналу] за 25 березня 2010<span class="reference-accessdate">. Процитовано 23 грудня 2012</span>.</cite><span class="cs1-maint citation-comment" data-ve-ignore=""><code class="cs1-code"><nowiki>{{</nowiki>[[Шаблона:Cite web|cite web]]<nowiki>}}</nowiki></code>: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ([[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title|посилання]])</span> [[Категорія:Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title]]</ref>. == Иппен позерайте == * [[Желѣзниця|Желізниця]] * Анця Кушницька * [[Медвежый (Хустськый район)|Медвежый]] * [[Хуст]] * [[Узкоколійні желізниці Пудкарпатя]] == Удкликованя == <templatestyles src="Reflist/styles.css" /> [[Катеґорія:1914. у желізници]] [[Катеґорія:Колія 760 мм]] [[Катеґорія:Основаны 1914]] [[Катеґорія:Хуст]] [[Катеґорія:Медвежый]] [[Катеґорія:Желізниця Хуст — Медвежый]] bex5wrcg5kqfwsjof3m6m7obpv8yhlo Історія пошты и поштовых марок Бурунді 0 24637 165974 2026-06-14T21:52:32Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/152020414|История почты и почтовых марок Бурунди]]» 165974 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у Выходнӱі Африці из столицёв у Бужумбурі, условно включать дакӱлко етапӱв: * період нахождения в составе Германской Восточной Африки (до 1916), * период [[Белґія|бельгийской]] оккупации (1916—1922), * период нахождения в составе бельгийской мандатной территории (1923—1962), * период независимого Королевства Бурунди (1962—1966) и * [[Бурунді|Республики Бурунди]] (с 1966). Бурунди является членом [[Свѣтова поштова уния|Всемирного почтового союза]] (ВПС; с [[1963]]). Современным почтовым оператором страны выступает<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданный 16 сентября 1885 года указ об учреждении почтовой службы в Германской Восточной Африке предусматривал создание почтовых отделений на территории нынешнего Бурунди, но эти планы так и не были реализованы до оккупации этих земель Бельгией во время [[Перша світова война|Первой мировой войны]] и последующей передачи их Бельгии под мандат Лиги Наций<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лишь 1 сентября 1953 года в Бужумбуре было открыто почтовое отделение в здании, где сейчас находится штаб-квартира Национальной почтовой администрации Бурунди. В 2009 году в Бурунди работало около ста почтовых отделений<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Выпуски почтовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунди (1942)]] === Руанда-Урунді === Первая почтовая марка Бурунди появилась в 1916 году после оккупации Бельгией Германской Восточной Африки и представляла собой надпечатку на почтовых марках Бельгийского Конго надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунди»). По итогам Первой мировой войны страна стала частью бельгийской мандатной территории Руанда-Урунди, и до 1962 года там использовались почтовые марки последней. === Королевство Бурунди === Первый выпуск почтовых марок Бурунди после обретения независимости 1 июля 1962 года представлял собой надпечатку на стандартной серии Руанды-Урунди текста: «Royaume du Burundi» («Королевство Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Впоследствии был эмитирован ещё ряд выпусков с надписью «Royaume du Burundi», в том числе посвящённый годовщине Общества Красного Креста в 1963 году<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === В 1966 году, после переворота, Бурунди стала республикой и с того времени выпускает свои почтовые марки с надписью «République du Burundi» («Республика Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Первые марки республики с надпечаткой появились 28 ноября 1966 года, а с февраля 1967 года выходят оригинальные марки с этой надписью<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Большая часть почтовых марок и блоков выходила с зубцами и без зубцов. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] (1993)]] === Тематика === На некоторых почтовых марках Бурунди представлена советська тематика. В частности, юбилейный 1970 год стал поводом для выпуска ленинских марок. В честь 100-летия со дня рождения [[Владимир Ленин|В. И. Ленина]] вышла красочная серия памятных марок (Sc #350—354), на которой были представлены репродукции картин о Ленине. В 1977 году к 60-летию [[Октоброва револуція|Октябрьской революции]] в этой стране была издана серия из 16 марок (Sc #534—537), на каждой из которых в дополнение к основным сюжетам была помещена одна из марок СССР, в том числе с портретом Ленина. == Иппен позерайте == * Пошта * Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді * Історія Бурунді * Бурунді * Історія пошты и поштовых марок Танзанії == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] n5tbhjy3wtzh1sr9ngmnsl459r59pw9 165975 165974 2026-06-14T21:57:30Z Rue323 31002 165975 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый 16. септембра 1885. року указ за учреждении почтовой службы в Германской Восточной Африке предусматривал создание почтовых отделений на территории нынешнего Бурунди, но эти планы так и не были реализованы до оккупации этих земель Бельгией во время [[Перша світова война|Первой мировой войны]] и последующей передачи их Бельгии под мандат Лиги Наций<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лишь 1 сентября 1953 года в Бужумбуре было открыто почтовое отделение в здании, где сейчас находится штаб-квартира Национальной почтовой администрации Бурунди. В 2009 году в Бурунди работало около ста почтовых отделений<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Выпуски почтовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунди (1942)]] === Руанда-Урунді === Первая почтовая марка Бурунди появилась в 1916 году после оккупации Бельгией Германской Восточной Африки и представляла собой надпечатку на почтовых марках Бельгийского Конго надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунди»). По итогам Первой мировой войны страна стала частью бельгийской мандатной территории Руанда-Урунди, и до 1962 года там использовались почтовые марки последней. === Королевство Бурунди === Первый выпуск почтовых марок Бурунди после обретения независимости 1 июля 1962 года представлял собой надпечатку на стандартной серии Руанды-Урунди текста: «Royaume du Burundi» («Королевство Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Впоследствии был эмитирован ещё ряд выпусков с надписью «Royaume du Burundi», в том числе посвящённый годовщине Общества Красного Креста в 1963 году<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === В 1966 году, после переворота, Бурунди стала республикой и с того времени выпускает свои почтовые марки с надписью «République du Burundi» («Республика Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Первые марки республики с надпечаткой появились 28 ноября 1966 года, а с февраля 1967 года выходят оригинальные марки с этой надписью<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Большая часть почтовых марок и блоков выходила с зубцами и без зубцов. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] (1993)]] === Тематика === На некоторых почтовых марках Бурунди представлена советська тематика. В частности, юбилейный 1970 год стал поводом для выпуска ленинских марок. В честь 100-летия со дня рождения [[Владимир Ленин|В. И. Ленина]] вышла красочная серия памятных марок (Sc #350—354), на которой были представлены репродукции картин о Ленине. В 1977 году к 60-летию [[Октоброва револуція|Октябрьской революции]] в этой стране была издана серия из 16 марок (Sc #534—537), на каждой из которых в дополнение к основным сюжетам была помещена одна из марок СССР, в том числе с портретом Ленина. == Иппен позерайте == * Пошта * Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді * Історія Бурунді * Бурунді * Історія пошты и поштовых марок Танзанії == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 8098al9nylzsfjcuz44dq9locpt4bpc 165976 165975 2026-06-14T22:06:33Z Rue323 31002 165976 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є [[націонална поштова адміністрація Бурунді]]<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый 16. септембра 1885. року указ за образованя поштової службы у Німицькӱв Выходнӱв Африці, передникововав удкрытя поштовых удділінь на території нынішнёго Бурунді, но оті планы так и не были реалізовані до оккупации сих земиль Белґіёв пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] и послідувущої передачи их Белґії пуд мандат Ліґы Націй<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лиш [[1. септембер|1. септембра]] [[1953]]. року у [[Бужумбура|Бужумбурі]] было удкрыто поштовоє удділіня у стройці, де ныні находить ся штаб-квартира Націоналної поштової адміністрації Бурунді. У [[2009]]. році у Бурунді робило коло ста поштовых удділінь<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Упускы поштовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунді (1942)]] === Руанда-Урунді === Перва поштова марка Бурунді появила ся у [[1916]]. році по окупації Белґіёв части Німицької Выходної Африкы и представляла собоі невелику надпечатку на поштовых марках Белґійського Конґо надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунді»). По резултатам [[Перша світова война|Первої світової войны]] Бурунді стала частёв белґійської колоніалної території Руанда-Урунді, и до [[1962]]. року там хосновали ся її поштові маркы. === Кралёвство Бурунді === Первый упуск поштовых марок Бурунді после обретения независимости 1 июля 1962 года представлял собой надпечатку на стандартной серии Руанды-Урунди текста: «Royaume du Burundi» («Королевство Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Впоследствии был эмитирован ещё ряд выпусков с надписью «Royaume du Burundi», в том числе посвящённый годовщине Общества Красного Креста в 1963 году<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === В 1966 году, после переворота, Бурунди стала республикой и с того времени выпускает свои почтовые марки с надписью «République du Burundi» («Республика Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Первые марки республики с надпечаткой появились 28 ноября 1966 года, а с февраля 1967 года выходят оригинальные марки с этой надписью<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Большая часть почтовых марок и блоков выходила с зубцами и без зубцов. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] (1993)]] === Тематика === На дакотрых почтовых марках Бурунди представлена советська тематика. В частности, юбилейный 1970 год стал поводом для выпуска ленинских марок. В честь 100-летия со дня рождения [[Владимир Ленин|В. И. Ленина]] вышла красочная серия памятных марок (Sc #350—354), на которой были представлены репродукции картин о Ленине. В 1977 году к 60-летию [[Октоброва револуція|Октябрьской революции]] в этой стране была издана серия из 16 марок (Sc #534—537), на каждой из которых в дополнение к основным сюжетам была помещена одна из марок СССР, в том числе с портретом Ленина. == Иппен позерайте == * [[Пошта]] * [[Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді]] * [[Історія Бурунді]] * [[Бурунді]] * [[Історія пошты и поштовых марок Танзанії]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] gte91uibpa3yr3mqs1wzmiliydqp6k0 165977 165976 2026-06-14T22:09:26Z Rue323 31002 165977 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є [[націонална поштова адміністрація Бурунді]]<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый 16. септембра 1885. року указ за образованя поштової службы у Німицькӱв Выходнӱв Африці, передникововав удкрытя поштовых удділінь на території нынішнёго Бурунді, но оті планы так и не были реалізовані до оккупации сих земиль Белґіёв пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] и послідувущої передачи их Белґії пуд мандат Ліґы Націй<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лиш [[1. септембер|1. септембра]] [[1953]]. року у [[Бужумбура|Бужумбурі]] было удкрыто поштовоє удділіня у стройці, де ныні находить ся штаб-квартира Націоналної поштової адміністрації Бурунді. У [[2009]]. році у Бурунді робило коло ста поштовых удділінь<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Упускы поштовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунді (1942)]] === Руанда-Урунді === Перва поштова марка Бурунді появила ся у [[1916]]. році по окупації Белґіёв части Німицької Выходної Африкы и представляла собоі невелику надпечатку на поштовых марках Белґійського Конґо надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунді»). По резултатам [[Перша світова война|Первої світової войны]] Бурунді стала частёв белґійської колоніалної території Руанда-Урунді, и до [[1962]]. року там хосновали ся її поштові маркы. === Кралёвство Бурунді === Первый упуск поштовых марок Бурунді по досягнутёви независности 1. юла 1962. року представляв собов надпечатку на штандартної серії Руанды-Урунді текста: «Royaume du Burundi» («Кралёвство Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Дале пак быв емітованый щи шор упускӱв из надписом «Royaume du Burundi», у тӱм числови и посяченый роковині Общества Челленого Креста у 1963. році<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === У 1966. році, после переворота, Бурунди стала республикой и с того времени выпускает свои почтовые марки с надписью «République du Burundi» («Республика Бурунди»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Первые марки республики с надпечаткой появились 28 ноября 1966 года, а с февраля 1967 года выходят оригинальные марки с этой надписью<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Большая часть почтовых марок и блоков выходила с зубцами и без зубцов. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] (1993)]] === Тематика === На дакотрых почтовых марках Бурунди представлена советська тематика. В частности, юбилейный 1970 год стал поводом для выпуска ленинских марок. В честь 100-летия со дня рождения [[Владимир Ленин|В. И. Ленина]] вышла красочная серия памятных марок (Sc #350—354), на которой были представлены репродукции картин о Ленине. В 1977 году к 60-летию [[Октоброва револуція|Октябрьской революции]] в этой стране была издана серия из 16 марок (Sc #534—537), на каждой из которых в дополнение к основным сюжетам была помещена одна из марок СССР, в том числе с портретом Ленина. == Иппен позерайте == * [[Пошта]] * [[Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді]] * [[Історія Бурунді]] * [[Бурунді]] * [[Історія пошты и поштовых марок Танзанії]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 45rpbge95cm1m67szukheakgi3uxt20 165978 165977 2026-06-14T22:16:12Z Rue323 31002 165978 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є [[націонална поштова адміністрація Бурунді]]<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый 16. септембра 1885. року указ за образованя поштової службы у Німицькӱв Выходнӱв Африці, передникововав удкрытя поштовых удділінь на території нынішнёго Бурунді, но оті планы так и не были реалізовані до оккупации сих земиль Белґіёв пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] и послідувущої передачи их Белґії пуд мандат Ліґы Націй<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лиш [[1. септембер|1. септембра]] [[1953]]. року у [[Бужумбура|Бужумбурі]] было удкрыто поштовоє удділіня у стройці, де ныні находить ся штаб-квартира Націоналної поштової адміністрації Бурунді. У [[2009]]. році у Бурунді робило коло ста поштовых удділінь<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Упускы поштовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунді (1942)]] === Руанда-Урунді === Перва поштова марка Бурунді появила ся у [[1916]]. році по окупації Белґіёв части Німицької Выходної Африкы и представляла собоі невелику надпечатку на поштовых марках Белґійського Конґо надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунді»). По резултатам [[Перша світова война|Первої світової войны]] Бурунді стала частёв белґійської колоніалної території Руанда-Урунді, и до [[1962]]. року там хосновали ся її поштові маркы. === Кралёвство Бурунді === Первый упуск поштовых марок Бурунді по досягнутёви независности 1. юла 1962. року представляв собов надпечатку на штандартної серії Руанды-Урунді текста: «Royaume du Burundi» («Кралёвство Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Дале пак быв емітованый щи шор упускӱв из надписом «Royaume du Burundi», у тӱм числови и посяченый роковині Общества Челленого Креста у 1963. році<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === У 1966. році, по переворотови, Бурунді стала републіков и из того часу пущать свої поштові маркы из надписом «République du Burundi» («Републіка Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Перві маркы републікы их надпечатков были упущені ищи 28. новембра 1966. року, а из фебруара 1967. року уходять ориґіналні маркы из сим надписом<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Бӱлшый дараб поштовых марок и блокӱв уходила из зубцями и без зубцьӱв. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] ([[1993]]. року)]] === Тематика === На дакотрых поштовых марках Бурунді представлена советська тематика. У тому числови, юбілейный [[1970]]. рӱк став поводом про упущіня ленінськых марок. У чисть 100-роча из дня рождіня [[Владимир Ленин|В. И. Леніна]] уйшла файнотна серія памнятных марок (Sc #350—354), на котрых были представлені репродукції образчикӱв за [[Владимир Ленин|Леніна]]. У [[1977]]. році ид 60-рочови [[Октоброва револуція|Октовбрової револуції]] у сьӱв державі была уздана серія из 16 марок (Sc #534—537), на каждӱі из котрых у доповніня ид основным сюжетам была поміщена одна из марок [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], у тӱм числови и из портретом Леніна. == Иппен позерайте == * [[Пошта]] * [[Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді]] * [[Історія Бурунді]] * [[Бурунді]] * [[Історія пошты и поштовых марок Танзанії]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] oq1ozt4iamlvtcn9fisxbklv3pv1hvp 165983 165978 2026-06-15T08:31:05Z Rue323 31002 165983 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є [[націонална поштова адміністрація Бурунді]]<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый 16. септембра 1885. року указ за образованя поштової службы у Німицькӱв Выходнӱв Африці, передникововав удкрытя поштовых удділінь на території нынішнёго Бурунді, но оті планы так и не были реалізовані до оккупации сих земиль Белґіёв пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] и послідувущої передачи их Белґії пуд мандат Ліґы Націй<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лиш [[1. септембер|1. септембра]] [[1953]]. року у [[Бужумбура|Бужумбурі]] было удкрыто поштовоє удділіня у стройці, де ныні находить ся штаб-квартира Націоналної поштової адміністрації Бурунді. У [[2009]]. році у Бурунді робило коло ста поштовых удділінь<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Упускы поштовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунді (1942)]] === Руанда-Урунді === Перва поштова марка Бурунді появила ся у [[1916]]. році по окупації Белґіёв части Німицької Выходної Африкы и представляла собоі невелику надпечатку на поштовых марках Белґійського Конґо надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунді»). По резултатам [[Перша світова война|Первої світової войны]] Бурунді стала частёв белґійської колоніалної території Руанда-Урунді, и до [[1962]]. року там хосновали ся її поштові маркы. === Кралёвство Бурунді === Первый упуск поштовых марок Бурунді по досягнутёви независности [[1. юл|1. юла]] [[1962]]. року представляв собов надпечатку на штандартної серії Руанды-Урунді текста: «Royaume du Burundi» («Кралёвство Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Дале пак быв емітованый щи шор упускӱв из надписом «Royaume du Burundi», у тӱм числови и посяченый роковині Общества Челленого Креста у 1963. році<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === У 1966. році, по переворотови, Бурунді стала републіков и из того часу пущать свої поштові маркы из надписом «République du Burundi» («Републіка Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Перві маркы републікы их надпечатков были упущені ищи 28. новембра 1966. року, а из фебруара 1967. року уходять ориґіналні маркы из сим надписом<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Бӱлшый дараб поштовых марок и блокӱв уходила из зубцями и без зубцьӱв. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] ([[1993]]. року)]] === Тематика === На дакотрых поштовых марках Бурунді представлена советська тематика. У тому числови, юбілейный [[1970]]. рӱк став поводом про упущіня ленінськых марок. У чисть 100-роча из дня рождіня [[Владимир Ленин|В. И. Леніна]] уйшла файнотна серія памнятных марок (Sc #350—354), на котрых были представлені репродукції образчикӱв за [[Владимир Ленин|Леніна]]. У [[1977]]. році ид 60-рочови [[Октоброва револуція|Октовбрової револуції]] у сьӱв державі была уздана серія из 16 марок (Sc #534—537), на каждӱі из котрых у доповніня ид основным сюжетам была поміщена одна из марок [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], у тӱм числови и из портретом Леніна.<ref>Ленин на марках Африки//Календарь Филателиста за 1974. рӱк</ref> == Иппен позерайте == * [[Пошта]] * [[Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді]] * [[Історія Бурунді]] * [[Бурунді]] * [[Історія пошты и поштовых марок Танзанії]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] iyzkv8ryr8nbsb75v5b36hna1uujcbf 165991 165983 2026-06-15T09:52:58Z Rue323 31002 165991 wikitext text/x-wiki '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Буру́нді''', невеликої державы у [[Выходна Африка|Выходнӱв Африці]] из столицёв у [[Бужумбура|Бужумбурі]], условно включать дакӱлко етапӱв: * період перебываня у составови [[Німицька Выходна Африка|Німицької Выходної Африкы]] (до [[1916]]), * період [[Белґія|белґійської]] окупації (1916—1922), * період перебываня у составови белґійської мандатної території (1923—1962), * період независного Кралёвства Бурунді (1962—1966) тай * [[Бурунді|Републікы Бурунді]] (из [[1966]]). Бурунді є членом [[Свѣтова поштова уния|Світового поштового союза]] (СПС; из [[1963]]). Типирішньым поштовым оператором крайины є [[націонална поштова адміністрація Бурунді]]<ref name="upu">{{Cite web |url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |title=Burundi |work=Member countries. Africa |publisher=Universal Postal Union |language=en |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2d4KAF?url=http://www.upu.int/en/the-upu/member-countries/africa/burundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Розвӱй пошты == Изданый [[16. септембер|16. септембра]] [[1885]]. року указ за образованя поштової службы у [[Німицька Выходна Африка|Німицькӱв Выходнӱв Африці,]] передникововав удкрытя поштовых удділінь на території нынішнёго Бурунді, но оті планы так и не были реалізовані до оккупации сих земиль Белґіёв пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] и послідувущої передачи их [[Белґія|Белґії]] пуд мандат Ліґы Націй<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Лиш [[1. септембер|1. септембра]] [[1953]]. року у [[Бужумбура|Бужумбурі]] было удкрыто поштовоє удділіня у стройці, де ныні находить ся штаб-квартира Націоналної поштової адміністрації Бурунді. У [[2009]]. році у Бурунді робило коло ста поштовых удділінь<ref name="RNP">{{Cite web |url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=55&lang=fr |title=1991: année charnière |quote=Le premier texte régissant la poste au Burundi date du 16 septembre 1885. Ce fut en même temps le premier décret de l'Empire colonial allemand qui instaurait un service postal dans ce qui s'appelait à l'époque la "Deutsche Ost Africans Reich", c'est-à-dire l'Empire allemand de l'Afrique orientale. L'idée de créer un bureau postal au Burundi sera bientôt mise en veilleuse car le pays passera sous l'administration belge après la défaite des Allemands pendant la première guerre mondiale. Un bureau postal verra cependant le jour le 1er septembre 1953 à Bujumbura dans les locaux qui abritent actuellement le siège de la Régie Nationale des Postes. Cinquante six ans après l'inauguration du bureau postal, près de cent nouvelles agences ont été créées sur l'ensemble du territoire. |publisher=Régie Nationale des Postes |language=fr |access-date=2013-08-26 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2dfvFk?url=http://www.poste.bi/index.php?option=com_content |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. == Упускы поштовых марок == [[Файл:Ruanda-Urundi_SW085_-_1942.JPG|ліворуч|міні|Марка Руанды-Урунді (1942)]] === Руанда-Урунді === Перва поштова марка Бурунді появила ся у [[1916]]. році по окупації Белґіёв части Німицької Выходної Африкы и представляла собоі невелику надпечатку на поштовых марках Белґійського Конґо надписи {{Lang-fr|«Urundi»}} («Урунді»). По резултатам [[Перша світова война|Первої світової войны]] Бурунді стала частёв белґійської колоніалної території Руанда-Урунді, и до [[1962]]. року там хосновали ся її поштові маркы. === Кралёвство Бурунді === Первый упуск поштовых марок Бурунді по досягнутёви независности [[1. юл|1. юла]] [[1962]]. року представляв собов надпечатку на штандартної серії Руанды-Урунді текста: «Royaume du Burundi» («Кралёвство Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}</ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}</ref>. Дале пак быв емітованый щи шор упускӱв из надписом «Royaume du Burundi», у тӱм числови и посяченый роковині Общества Челленого Креста у 1963. році<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref>. === Републіка Бурунді === У 1966. році, по переворотови, Бурунді стала републіков и из того часу пущать свої поштові маркы из надписом «République du Burundi» («Републіка Бурунді»)<ref name="SG1">{{Книга |год=2004 |pages=527—529 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">Марки мира&#x20;&#x3D;&#x20;Stamps of the World&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: [[Stanley Gibbons]] Ltd., 2004.&nbsp;— P.&nbsp;527—529.</span></ref><ref name="SG2">{{Книга |год=2013 |pages=1—5 |isbn=978-0-85259-876-4 }}<span class="citation no-wikidata" data-ve-ignore="" data-wikidata-property-id="P1343">[[Стэнли Гиббонс (каталог марок)|Stanley Gibbons Stamp Catalogue]]: North East Africa&nbsp;<span class="ref-info" style="cursor:help;" title="на английском языке">(англ.)</span>.&nbsp;— London: Stanley Gibbons Ltd., 2013.&nbsp;— P.&nbsp;1—5.&nbsp;— ISBN 978-0-85259-876-4.</span></ref>. Перві маркы републікы их надпечатков были упущені ищи 28. новембра 1966. року, а из фебруара 1967. року уходять ориґіналні маркы из сим надписом<ref>{{Cite web |last=Rossiter |first=Stuart |authorlink=Росситер, Стюарт |coauthors=Fowler, John & Wellsted, Raife. |url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |title=Ruanda-Urundi: Burundi |work=Stamp Atlas |publisher=Sandafayre Stamp Auctions |access-date=2013-08-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Jd2eN2yC?url=http://www.sandafayre.com/stampatlas/ruandaurundi.html |archivedate=2013-09-14 }}</ref>. Бӱлшый дараб поштовых марок и блокӱв уходила из зубцями и без зубцьӱв. [[Файл:Burundi_2.jpg|міні|200x200пкс|Франкотип [[Бурунді]] ([[1993]]. року)]] === Тематика === На дакотрых поштовых марках Бурунді представлена советська тематика. У тому числови, юбілейный [[1970]]. рӱк став поводом про упущіня ленінськых марок. У чисть 100-роча из дня рождіня [[Владимир Ленин|В. И. Леніна]] уйшла файнотна серія памнятных марок (Sc #350—354), на котрых были представлені репродукції образчикӱв за [[Владимир Ленин|Леніна]]. У [[1977]]. році ид 60-рочови [[Октоброва револуція|Октовбрової револуції]] у сьӱв державі была уздана серія из 16 марок (Sc #534—537), на каждӱі из котрых у доповніня ид основным сюжетам была поміщена одна из марок [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], у тӱм числови и из портретом Леніна.<ref>Ленин на марках Африки//Календарь Филателиста за 1974. рӱк</ref> == Иппен позерайте == * [[Пошта]] * [[Історія пошты и поштовых марок Руанды-Урунді]] * [[Історія Бурунді]] * [[Бурунді]] * [[Історія пошты и поштовых марок Танзанії]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Історія пошты Бурунді]] [[Катеґорія:Бурунді]] [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] r8m82uo41zqq0ja9rd5ksownwupucd2 Тісашашвар 0 24638 165986 2026-06-15T08:52:18Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Тісашашвар]] на [[Тростник]] 165986 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тростник]] 3tr6lubzzm3111um736q7cj588hjwe7 Чонкаш 0 24639 165989 2026-06-15T09:17:53Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/40173351|Притисянське]]» 165989 wikitext text/x-wiki '''Чонка́ш'''&nbsp;— [[село]] у Берегӱвському районови (бывшый Виноградӱвськый район), Закарпатської области, Украйины. == Історія == Попередня назва походить від річки Чонкаш, яка впадала в Тису. Про річку [[Чонкаш]] в історичних документах згадують в межах Фанчикова в 1785 році, Нового Села (Тісоуйгей)&nbsp;— в 1702 році і Вилока (Тисоуйлок) –в 1680 році. Під час перепису населення в 1921 році Чонкаш був хутором Вилока з чотирма будинками. В кінці 20-х на початку 30-х років минулого століття в рамках аграрної реформи, що проводилася чехословацьким урядом, сюди переселили з Міжгірського, Хустського, Тячівського районів безземельних селян, утворивши окреме поселення. У радянські часи ця ситуація ускладнилася, внесено зміни, які ще більше заплутали стан справ. Невеличкий хутір підпорядкували трьом сільрадам: частину Чонкаша приєднали до Нового Села (рішення облвиконкому №&nbsp;155 від 15 квітня 1967 року), другу частину&nbsp;— перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року), третю&nbsp;— саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року. Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося&nbsp;— довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек. == Туристичні міста == * На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш». * долина Тисы * озера == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |95,97&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|угорська]] | align="right" |3,23&nbsp;% |- |російська | align="right" |0,81&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села]] li2ulgfalmm5ykb4in1tw9u4qsgvhmb 165990 165989 2026-06-15T09:26:05Z Rue323 31002 165990 wikitext text/x-wiki '''Чонка́ш'''<ref>[[Михаил Капраль|Мигаль Капраль]]. Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі де днесь бывавуть вадь даколи бывали Карпаторусины — Будапешт: Кроатика — 2021</ref> авадь '''Притися́нськоє'''&nbsp;({{Lang-hu|Csonkás}}) ({{Lang-uk|Притисянське}})— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927</ref>. {{НП|этнохороним=Чонкашане, Притисяне|национальный состав=[[русины]] и [[мадяре]]|население=124|год переписи=2001}} == Історія == Назва села происходить уд рікы Чонкаш, яка паде у Тису. За ріку [[Чонкаш]] у історичных документах згадують в межах Фанчикова в 1785 році, Нового Села (Тісоуйгей)&nbsp;— в 1702 році і Вилока (Тисоуйлок) –в 1680 році. Під час перепису населення в 1921 році Чонкаш був хутором Вилока з чотирма будинками. В кінці 20-х на початку 30-х років минулого століття в рамках аграрної реформи, що проводилася чехословацьким урядом, сюди переселили з Міжгірського, Хустського, Тячівського районів безземельних селян, утворивши окреме поселення. У радянські часи ця ситуація ускладнилася, внесено зміни, які ще більше заплутали стан справ. Невеличкий хутір підпорядкували трьом сільрадам: частину Чонкаша приєднали до Нового Села (рішення облвиконкому №&nbsp;155 від 15 квітня 1967 року), другу частину&nbsp;— перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року), третю&nbsp;— саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року. Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося&nbsp;— довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек. == Туристичні міста == * На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш». * долина Тисы * озера == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |95,97&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |3,23&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,81&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села]] dhrjfzgadhhr5p53etmodwjyyftj0jt 165992 165990 2026-06-15T10:34:49Z Rue323 31002 165992 wikitext text/x-wiki '''Чонка́ш'''<ref>[[Михаил Капраль|Мигаль Капраль]]. Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі де днесь бывавуть вадь даколи бывали Карпаторусины — Будапешт: Кроатика — 2021</ref> авадь '''Притися́нськоє'''&nbsp;({{Lang-hu|Csonkás}}) ({{Lang-uk|Притисянське}})— [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].<ref>https://gromada.info/gromada/vynogradiv/#2927</ref>. {{НП|этнохороним=Чонкашане, Притисяне|национальный состав=[[русины]] и [[мадяре]]|население=124|год переписи=2001}} == Історія == Назва села происходить уд рікы Чонкаш, яка паде у Тису. За ріку [[Чонкаш]] у історичных документах у межах [[Фанчиково|Фанчикова]] у [[1785]]. році, [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]]&nbsp;— у [[1702]]. році и [[Вилок|Вилока]] — у [[1680]]. році. Пуд час чехословацького списованя обывательства у [[1921]]. році Чонкаш быв [[Присілок|присілком]] [[Вилок|Вилока]] из чотырьма хыжами. У кӱнци 20-х на зачаткови 30-х рокӱв прошлого стороча у рамках аґрарної реформы, што проводила ся чехословацькыв управов, сюды переселили из Воловського, Хустського, Тячӱвського округӱв безземельных селян, учиниуши окремоє [[село]]. У советські часы ися ситуація утяжбила ся, внесено правкы, які щи бӱлше запутали стан діла. Невеличкоє село пудрядили трём сільськым радам: часть Чонкаша припойили до [[Новоє Село (Закарпатська область)|Нового Села]] (рішіня облисповнуомв №&nbsp;155 уд 15 квітня 1967 року), другу частину&nbsp;— перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року), третю&nbsp;— саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому №&nbsp;431 від 30 липня 1962 року. Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося&nbsp;— довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек. == Туристичні міста == * На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш». * долина Тисы * озера == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |95,97&nbsp;% |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |3,23&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,81&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села]] tuhrabjj4cl8xu8wwx3ugkq86lv9zb8